Ruske slovo 28

ИНФОРМАТОР, ОГЛАШКИ, ИНТЕРМЕЦО НАЙКРАСШИ ЗАГРАДКИ У ДЮРДЬОВЕ

ГЛАСНЇК ПО РУСКИ

ЛЮБЯ КЕД КОЛО ОБИСЦА КРАШНЄ УШОРЕНЕ

РОК LXXIV ЧИСЛО 28 (3793) НОВИ САД, 13. ЮЛИЙ 2018.

■ ЕКОНОМИЯ: ОСИҐУРАНЄ

ЗАГРАДКАРСКИХ КУЛТУРОХ

Фото: Сашо Палєнкаш

ЦЕНА 30 ДИНАРИ

Фото: В. Вуячич

Ище з улїци мож видзиц же обисце Станки и Дюри Римарових, єдно з найкрасше ушорених обисцох у Дюрдьове. Опрез хижи посадзени смараґи, а кед ше отвори капурку, приємни амбиєнт прикрашує фонтана при хторей масивни стол, а вшадзи доокола квеце. Стол и на дворе, под лєтнїковцом”. Понеже у єдним ” обисцу жию три ґенерациї, односно и їх син зоз фамелию, кажде ма свойо место за одпочивок. Шицко обдумує Станка, Дюрова супруга, а як вона надума, так єй супруг Дюра пороби, справи, у шицким ю потрима. И вон ше склада же крашнє ушорене обисце, одпочивок за очи и душу, гоч є баржей заинтересовани за овоцнїк у загради у хторим ше стара о бишалмох, яблукох, шлївкох, кайсох и брескиньох, а окреме о грозну хторе ма даскельо файти. Од овоцох, гвари, нїч нє муша куповац, а овоцнїк, як шкатулка... Врацаме ше до двора дзе вшадзи крашнє подштригана трава и под облаком и у дворе, у гумнє, алє и у овоцнїку. То звичайно Станкова робота.

– Раз до тижня шицко доокола покошим, бо нє любим кед зароснуте – гвари Станка и указує хтoри мушкатли през жиму сама зачувала.

– Двор каждого року прикрашим з даєдним новим квецом. Окрем мушкатлох и цагацих мушкатлох тераз у нїм и винки, єшеньски ружи, медовина, и вше даяке квеце хторе ше ми попачи, захпам, посадзим... Одкеди зме ту почали правиц хижу, вше у нїм було квеца. Коло сушеда вонконцом сом посадзела тельо ружи кельо дакедишнї наш предсидатель Тито мал роки – вецей як 80... А после 80-того року прешлого вику, у заградки сом мала и коло 120 ружи – памета Станка хтора ше коло нїх наробела, алє у нїх и барз уживала. Тераз ужива у мушкатлох, хтори ма вецей як 80, а окреме теди, кед их залїва вєдно з дворочну унучку... С. Ф.

ОГЛЯД НУ ЦЕ НА ПРЕ ШЛОСЦ оволуєме читачох новинох „Руске слово” же би помогли препознац особи на старих фотоґрафийох. Пре точне идентификованє особох на сликох, хтори маю окремну музейну вредносц, потребна помоц од ширшей явносци. Шицки фотоґрафиї настали у дакедишнєй фотоґрафскей роботнї Бруґошових у Руским Керестуре. Кажду фотоґрафию ше подпише зоз одредзену шифру, та кед же препознаце даєдну, лєбо вецей особи на фотоґрафиї, модлїме Вас же бисце явели до Заводу на число телефона 021/548421, лєбо на мейл: zavod.rusini@gmail.com.

П

Фотоґрафия: 0724P

■ ЛЄТНЯ ШКОЛА РУСКОГО ЯЗИКА

ИНТЕРМЕЦО РУСКА КНЇЖКА У БИБЛИОТЕКИ

Фото: А. Маркович

ВЕРБАС (1)

Библиотекарка Лїляна Йованович

ародна библиотека „Данило Киш” у Вербаше

Hоснована 1962. року, а єй кнїжки хасную шицки

гражданє, школяре, студенти, пензионере... Фонд библиотеки на подручу цалей општини блїзко 108 тисячи кнїжки, а лєм у Вербаским обєкту єст оддзелєнє за одроснутих и оддзелєнє за дзеци, и 55 тисячи прикладнїки. Библиотекарки Ґизела Милянич и Лїляна Йованович, а на дзецинским оддзелєню Стойка Дацич и Єлена Делибашич, гваря же донєдавна було читательох цо брали кнїжки по руски, алє остатнї час нїхто нє пожичує кнїжки на нашим язику. Библиотека у вербаскей Ґимназиї „Жарко Зренянин” oснована 1835. року, а снователь єй Карло Абафи. Кнїжки жичaю школяре и заняти у школи, а

дня мацеринского язика пречитала писню „Писня Бачваня” др Гавриїла Костелнїка. Библиотека ОШ „Светозар Милетич” у Старим Вербаше основана шейдзешатих рокох прешлого вику, а кнїжки хасную школяре и заняти. Библиотека ма вецей як 11 тисячи прикладнїки, и фахового,

Обновени фонд Библиотеки у ОШ „Светозар Милетич” у Старим Вербаше

Библиотека у вербаскей Ґимназиї „Жарко Зренянин”

єст вецей як 11 тисячи кнїжки. У тей школи єст нєвельо кнїжки на руским, а школярка Анастасия Чордаш у рамикох означованя Медзинародного

2 РУСКЕ СЛОВО

и литературного характеру. Прешлого року од ресорного министерства достали донацию у хторей було кнїжки и на язикох националних заєднїцох, та и по руски. Библиотекарка и наставнїца сербского язика Драґана Миланович, гварела же школяре читаю и кнїжки по руски, по препоруки учительки Славици Мали. Вона часто суґерує и препоручує школяром теми за читанє, а дзеци вец жичаю и читаю. Найстарша кнїжка по руски у тей школи зоз 1975. року. Ана Маркович 13. ЮЛИЙ 2018.

ЗМИСТ

УВОДНЇК Пише: Иван САБА ДОШ, главни одвичательни редактор

■ Тижньовнїк 4–5. Штварта Лєтня школа руского язика у Попраду

■ Нашо места 10. Отримани виберанки за Совит МЗ Руски Керестур

■ Економия 12–13. Продукция корнишонох у Вербаше и Керестуре

■ Мозаїк 16–17. Представяме побиднїци „Ружи”

■ Култура и просвита 21–22.Орґанизаторе „Червеней ружи”: Фестивал ше враца ґу кореньом

■ Руске словечко 22–23. Каролина Гарди з Нового Саду – и Вукова и Видовданска награда

■ Людзе, роки, живот 24–25. Федя Полдруги, музичар з Вербасу

■ Духовни живот 28–29. Церковни одбор парохиї св. Йосафата у Кули

■ Информатор

30–33. Мали оглашки и In memoriam

■ Спорт 36. Госцованє „Сити ґеймс” у Вербаше

■ Интермецо 38–39. Хладок и горуци тепши Насловни бок: Нашо школяре на Горнїци Автор фотоґрафиї: Сашо Палєнкаш

ШКОЛА ПРОЄКТНОГО ФИНАНСОВАНЯ Проєктне финансованє єден з гевтих феноменох сучасного дружтва о хторим ше уж роками „шицко зна”, алє кед тото знанє треба применїц конкретно, у пракси, упечаток же проблеми ище вше исти як и кед зме за ньго першираз чули. У началє, финансованє дружтвених активносцох у явней сфери вецей нє идзе директно з буджета, дзе ше каждому на початку рока розреже цо му припада, та най з тим роби „цо сце и як зна”, алє прейґ конкурсох дзе ше апликанти зоз своїма проєктами змагаю за одредзени пенєж. Хто кельо достанє, завиши же як тот цо розписал конкурс оценї вашу идею и єй предвидзени резултат. Вшелїяк, же би проєкт вообще вошол до огляду, муши сполнїц прецизни, строги и ясно одредзени критериюми у форми и змисту. Гоч маме поєдинцох, та аж и дзепоєдни здруженя хтори у проєктним финансованю „плїваю” уж по децению, та и длужей, як заєднїца зме ше досц позно влапели до того кола, най нє повем, аж кед нє було кадзи индзей. А вше яснєйше же наисце нєт кадзи индзей. Начало проєктного финансованя у нашим дружтве запровадзене як состойна часц „европского пакета” и мало вироятно же ше то будзе меняц кед останєме опредзелєни ґу ЕУ. Окреме у обласцох дзе держава нє муши затримац стриктни инґеренциї (безпечносц, социяла, школство) алє их може препущиц конкурсному роштованю, проєкти найвироятнєйше (п)останю главни способ як дойсц до пенєжу. Чи то добре чи нє, нє вредзи штудирац. Треба ше присподобиц же би ше обстало. У рускей заєднїци, сфера култури и аматеризма, найвекша и наймасовнєйша кед слово о нашей меншинскей автономиї, затераз сцигла найдалєй у тим присподобйованю. Насампредз то видно одкеди запровадзене конкурсне финансованє манифестацийох (Одбор за културу Националного совиту) и културней творчосци (Завод за културу), алє у ствари, початок бул ище вельо скорей – практично одкеди маме Завод, мали зме и порядни едукациї, роботнї и семинари як написац проєкт, як формовац тим хтори то може зробиц. Назберане ту драгоцине знанє, а потим, през конкретну роботу на писаню тих „интерних” проєктох дзе и апликанти и финансиєре з рускей заєднїци, и искуство и пракса. На тот способ, потерашнї руски конкурси – з рока на рок вше озбильнєйши и формалнєйши, наисце послужели як свойофайтова „школа проєктного финансованя”. Хто ю прешол, може далєй, на векши и „богатши” конкурси. Хто нє, муши ознова.

* ”РУСКЕ СЛОВО” – гласнїк по руски * Виходзи каждого пиятку * Снователь Национални совит рускей националней меншини * Видава НВУ ”Руске слово”, Нови Сад * Перше число вишло 15. юния 1945. року у Руским Керестуре * Адреса: НВУ ”Руске слово”, Булевар ошлєбодзеня 81/7, 21000 Нови Сад * Редакция: одвичательни редакторe – Борис Варґа, Ясмина Дюранїн, Микола М. Цап, Микола Шанта * редакторе/ки рубрикох – Мирон Горняк-Кухар, Александар Паланчанин, Олена Планчак-Сакач, Славица Фейса, Ана Маркович, Вероника Вуячич * новинарке/ки – Мария Афич, Влада Дїтко, Сандра Саламун, Златко Колєсар, Марина Джуджар * лекторка – Блажена Хома-Цветкович * ґрафична редакторка – Люпка Цвеїч * ґрафични дизайнерки– Мария Гудак, Таня Салонтаї * Телефони: 021/6613-697, 021/6624-708, 021/6623-076; 021/6621-433 * Телефакс 021/528-083 * Предплата за цали рок: у жеми 1 500 динари, а у иножемстве 100 евра * Жиро-рахунок Banca Intesa a . d . B e o g r a d 160-923244-82 * Девизни рахунок 1 6 0 - 0 0 5 0 8 7 0 0 2 4 9 9 9 - 5 3 * Р у ко п и с и ш е н є в р а ц а * Д ру ку є Д ру ка р н я ” M a x i m a g r a f ” П е т р о ва р а д и н * E-mail: redakcija@ruskeslovo.com * Web site: www.ruskeslovo.com * YU ISSN 0350-4603 * COBISS SR-ID 15915778 * Друковани тираж 2 000 *

Директорка МАРТИЦА ТАМАШ *** Главни одвичательни редактор ИВАН САБАДОШ

13. ЮЛИЙ 2018.

РУСКЕ СЛОВО 3

ТИЖНЬОВНЇК ЛЄТНЯ ШКОЛА РУСКОГО ЯЗИКА У ПОПРАДЗЕ

НАГРАДА ЗА ШКОЛЯРСКИ ТРУД Пишу: М. ДЖУДЖАР А. МАРКОВИЧ С. САЛАМУН

Од 2. до 8. юлия отримана традицийна Лєтня школа руского язика, котру тераз уж по штварти раз орґанизовал Одбор за образованє Националного совиту Руснацох у Попрадзе, у Словацкей, у старим краю Руснацох

У

УБАВЕНИ ТИМ До Попраду ишли и седмеро викладаче – наставнїци руского язика Каролина Папуґа и Сенка Бенчик, о. Владимир Еделински Миколка викладал виронауку и историю, ґеоґрафию Дарко Бобаль, информатику Далибор Болдиш, музичну културу Сашо Палєнкаш, а за рекреацию бул задлужени Деян Будински.

4 РУСКЕ СЛОВО

лєтнєй школи участвовали 27-еро школяре шестих и седмих класох з порядней настави з Руского Керестура, Коцура и Дюрдьова, та школяре котри факултативно виучую руски язик з Вербасу, Кули, Нового Саду, Сримскей Каменїци, Нового Орахова, Шиду и Беркасова. Лєтня школа за руски дзеци котри ше през школски рок визначели зоз успихом у руским язику, того року була отримана штварти раз. Орґанизатор, як и прешлих рокох бул Национални совит рускей националней меншини. У мено орґанизатора Националного совиту Руснацох, як координатор активно сцох бул предсидатель Вивершного одбору Националного совиту Руснацох Желько Ковач. ПОДПИСАНЕ СПОРОЗУМЕНЄ ДАВА РЕЗУЛТАТИ – Финансованє було подобне як и прешлого року – трошки змесценя, односно костираня и осиґураня у виносу од 250 000 динари финансовал Национални совит прейґ Одбору за образованє, понеже змесценє безплатно обезпечела штредня школа у Попрадзе у своїм интернату, а шицко як ре зултат подписаного Спорозуменя медзи Прешовским самоуправним крайом и АП Войводину з обласци образованя, на основи котрого подписане спорозуменє о

сотруднїцтве медзи Основну школу з домом школярох „Петро Кузмяк” з Руского Керестура и тамтейшу школу 2015. року. По конкурсу Покраїнского секретарияту за образованє обезпечена часц драгових трошкох, 70 000 динари, а до єшенї ше обчекує ище 100 000 по тей основи, цо би требало подмириц цалосни трошки, алє то пенєж котри ище вше реализовани. Першираз, по одлуки Одбору за образованє, и школяре дали учасц од 2 500 динари – гварел нам Ковач. Одход до Лєтней школи то награда за найлєпших школярох, а шицко зоз цильом очуваня руского язика. У школи ше учело и обнавяло ґрадиво на модерни способ, а попри тим, були орґанизовани и два едукативни вилєти котри традицийно при дзецох виволали вельке одушевиє.

– Стреду бул орґанизовани вилєт до Високих Татрох, а пияток одход до Старей Любовнї и нащива Старому каштелю, дзе нас туристични водзач крашнє дочекал и виприповедал цалу його историю. На одходзе зоз каштелю, мали зме нагоду видзиц школу соколарства, у котрей ше дресира птици, соколи за лєт, цо було школяром окреме интересантне. Нєдалєко од Старей Любовнї нащивели зме Сканзен, етноґрафски музей на отвореним, котри ше пресцера на шейсцох гектарох поверхносци. У Сканзену зме мали нагоду видзиц хижи и 13. ЮЛИЙ 2018.

ТИЖНЬОВНЇК ПОСЛЕ КОНКУРСА ЗАВОДУ ЗА КУЛТУРУ ВОЙВОДЯНСКИХ РУСНАЦОХ

ПРОЄКТНЕ ФИНАНСОВАНЄ – ЄДНИМ ШАНСА, ДРУГИМ ПРОБЛЕМ Пишу: Иван САБА ДОШ Сандра САЛАМУН

Нєдавно обявени резултати Конкурса Заводу за културу войводянских Руснацох за потримовку културним програмом хтори ше пестує у наших аматерских дружтвох, указали же у рускей заєднїци єст капацитети за финансованє по проєктних принципох. Медзитим, тиж видно же их нє маю шицки нашо културно-уметнїцки дружтва

Н

а схадзки Управного одбору Заводу за културу войводянских Руснацох хтора отримана концом юния розподзелєни средства по Конкурсу за софинансованє програмох и проєктох очуваня, пестованя, презентациї и розвою култури и уметносци рускей заєднїци у Републики Сербиї у 2018. року, чий буджет бул милион динари. Здогаднїме, слово о конкурсу хтори наменєни за обласци хтори ше презентує на руских фестивалох – фолклор, хорске и жридлове шпиванє, и оркестри. Як зме писали, финансийну потримовку достали шейсц дружтва, у сумох зависно од числа проєктох, односно активносцох. Так, новосадски РКЦ достал 269 тисячи динари, вербаски КПД „Карпати” 231, а КУД „Тарас Шевченко” зоз Дюрдьова 203 тисячи динари. Коцурска КУД „Жатва” достала 118 тисячи, КПД „Дюра Киш” зоз Шиду 124, а кулски РКУД „Гавриїл Костельнк” хтори конкуровал лєм зоз єдним проєктом, 55 тисячи динари. Буджет конкурса розподзелєни на основи ранґ лїстини хтору предложела штирочлена Комисия за бодованє (директорка Заводу Анамария Ранкович, редакторка култури рускей програми РНС Мария Тот, заменїк главного одвичателного редактора „Руского слова” Борис Варґа и член УО Заводу Мирослав Чакан, як предсидатель Комисиї). ЗЛЄПШАНИ КВАЛИТЕТ ПРОЄКТОХ Як визначел предсидатель Комисиї Мирослав Чакан, хтори представел єй Звит, критериюми Комисиї, насампредз були формални квалитет проєкту и проєктней идеї.

– Кажде хто ше голєм дакус интересує, зна яки стан у наших Дружтвох чию роботу мож видзиц и у наших медийох. Видзи ше їх численосц, квалитет и континуитет роботи. Квалитет нє може кажде оценїц, та зме ше баржей базовали на активносци Дружтвох у отримованю нашей култури, традициї и обичайох у шпиванки, танцу, граню и другим.

6 РУСКЕ СЛОВО

Проблем, и велька одвичательносц розподзелїц средства, бо було досц проєкти з хторима конкуровали нашо Дружтва котри активни – потолковал предсидатель Комисиї Мирослав Чакан. Гоч членство УО Заводу прилапело Звит и окреме похвалєло одвичательну и квалитетну роботу Комисиї, хтора предлог пририхтала преглядно, арґументовано и аналитично, нє прилапени єй жридлови предклад розподзельованя средствох, алє часточно кориґовани, хтори уважел и число ґрупох хтори у наших КУДох функционую у рамикох даєдней секциї, понеже нє исти трошки кед єст єдна, лєбо триштири ґрупи у нпр. шпивацкей секциї. Медзитим, УО Заводу констатовал векши проблем, за хтори нє видно лєгке и швидке ришенє.

– После того Конкурсу видно же у рускей заєднїци сиґурно маме голєм 10 особи хтори порихтани робиц, превжац обовязку и одвичательносц за написани проєкти. То добре, бо потвердзуєме же у заєднїци маме квалификациї и потенцияли за проєктне финансованє – констатовал предсидатель УО Миломир Шайтош, на основи того же на Заводово конкурси – за традицийну и за сучасну творчосц, сцигли 24 прияви, хтори придали 10 розлични кандидати.

– Медзитим, нє добре же на конкурсу нє участвовала, односно нє апликовала, скоро штварцина-трецина руских културних дружтвох – спозорел Шайтош. Вон визначел же Завод свидоми тей ситуациї, односно факту же велї дружтва, окреме тоти менши и у оддалєних штредкох маю почежкосци у роботи и нєдостаток людзох, и же у наступним периодзе треба видзиц як им помогнуц же би ше отримали. У дискусиї хтора ше на схад зки УО Заводу розвила коло тей теми, окреме ше пробовало найсц, лєбо голєм предложиц ришенє за парадокс же дружтва хтори уж маю вибудовани капацитети и здобуте искуство коло писаня проєктох и за векши конкурси, добре преход за и на 13. ЮЛИЙ 2018.

tiznjovnjik@ruskeslovo.com „руских” конкурсох, а менши дружтва хторим нашо конкурси часто єдине жридло финансованя, нє можу сполнїц анї тото. ЯК ПОМОГНУЦ „МАЛИМ” ДРУЖТВОМ? Превладало заш лєм оправдане становиско же нє треба загрожовац интеґритет конкурсного финансованя з винїмками. Акцентоване же конкурс бул явни, розписани благочасово и по ясних критериюмох, явносц о нїм була опсяжно информована, а Завод понукнул и фахову потримовку заинтересованим. З другима словами, як потолковала директорка Заводу Анамария Ранкович, конкурс попри конкретного циля – потримовки програмом наших културних дружтвох, мал и „едукативни” характер, односно помогнуц дружтвом же би ше оспособели и за писанє проєктох на други конкурсни адреси. Дружтва хтори ше на конкурс нє одволали, анї нє можу обчековац потримовку по тей основи. Управни одбор Заводу охабел можлївосц же би ше на даяки способ заш лєм помогло и им. Кед же по конєц рока на розполаганю будзе даяки средства, можебуц ше их розподзеля як єднократну помоц, алє по окремним контракту и нєвязано за конкурс хтори закончени. Тиж ше на єшень планує отримац проєктни роботнї, же би ше представителє дружтвох пририхтали за нови конкурсни циклуси. Дружтво Руснацох у Суботици лєм єдно з тих хтори нє участвовали на тим конкурсу. Його предсидатель Иван Гарди гвари же то нє прето же за ньго нє знали, лєбо же нєт хто написац апликацию, алє причина у терашнєй ситуациї у Дружтве – Нє конкуровали зме, бо замарли активносци секцийох Дружтва у обласцох за хтори Конкурс бул наменєни – гвари Гарди и толкує же ше секциї чежко сходза и тримаю проби, медзи иншим и прето же суботицке Дружтво и далєй нє ма свойо просториї дзе би отримовало активносци. Гоч ше обчековало, окреме после Националного швета Руснацох хторе вжиме було преславене у Суботици, же ше тот проблем риши, вон по нєшка актуални.

– На єшень будземе мац Виберанкову скупштину Дружтва. Наздавам ше же ше новому руководству уда ришиц тоти проблеми и же ше нашо секциї ознова активую – гвари Гарди, и надпомина же, кед слово о руских манифестацийох, ситуация у Суботици лєпша. Достати средства за „Яр Мафтея Виная”, а пред тим, шлїдуюци викенд 21. юлия будзе отримани традицийни турнир у одбойки на писку хтори часц СБ „Яша Баков”. ДИЛЕМА ЯК ДЕФИНОВАЦ „СУЧАСНЕ” По другим Конкурсу за потримовку Програмом сучасней уметнїцкей творчосци, чий буджет 450 тисячи динари, УО Заводу розподзелєл 275 тисячи динари. Понеже 175 тисзчи динари остали нєрозподзелєни, розписана нова Явна поволанка за исту обласц културней творчосци. У сущносци, тот конкурс обдумани як потримовка и стимул младшей ґенерациї актерох у нашей култури, чийо афинитети иншаки од того цо по дефинициї облапя традицийна култура. Медзитим, на ньго сцигли лєм проєкти з „класичних” обласцох – театру и видавательства.

– Обчековали зме же достанєме проєкти и зоз обласци видео и авдио продукциї, подобовей уметносци, скулпторства и других подобних обласцох, бо тот конкурс нагода же би ше им помогло. Тиж так зме опчековали же дахто, наприклад, знєє краткометражни филм, або рисовани филм по руски, же ше дахто опробує и у менєй заступенших конарох сучасней творчосци. Понеже було мало проєкти, УО ше вияшнєл же будзе финсовац и видавательну дїялносц котра нє предмет конкурса. Тото можебуц ма смисла, алє ми ше видзи же маме други фонди за таке, гоч сом свидоми же нє маю вельо средства, та им на тот способ помогнуте – гварел Мирослав Чакан, и поволал же би заинтересовани конкуровали на уж отворену нову Явну поволанку за сучасну творчосц по котрим би требало розподзелїц средства котри остали.■ 13. ЮЛИЙ 2018.

STANOVISKA Пише: Mирон ДЖУНЯ, публициста

ГУШИ РОЗУМ И ШТОКГОЛМСКИ СИНДРОМ Часцела кедиш власц локалних пензо сох з вилєтом (спо)за Дунай, а тоти як блазни, дораз ютре, поютре ше розбегли подписац потримовку и лоялносц до локалней кондзелариї. Патетичне и надреалне, най бим нє лал вецей од того. Питам ше лєм чи ше до рока, наприклад, знїжи критериюм на цену фамозного и при-нагоди-часто-споминаного – сендвича, за хтори людзе (пре)даю свой глас. Нєдотикаюце, ище менєй нїч нове за мнє, котри, думам себе, ретро пригадуюци фамозни Меморандум три децениї тому назад, праве якош будзе ту и ювилейна “йоґурт револуция”, кед сом 19-рочни наруковал на Ко сово, а там ми ше вец трафело и фамозне “збуванє народу” и койцо ище – та же чи сом теди требал (алє и могол) зробиц иншак. “Пригварка совисци” як механїзм ше трафела (вельо) познєйше. Нєдотикаюце, гварим, кед би у спомнутей сениорскей “банди” нє була моя єдна барз блїзка родзина, цо ми дотля пред тим гнєтка афективно вирчала на пожнєнє запровадзованя ре ституциї цо ше дотика и мнє у розпасмовйованю того фамeлийного фиктивного капиталу, заглобеного у мрежи системней администрациї. (БИИИП! знова, най нє залаєм). Зоз тим прикладом ше завера круг – парадиґма траґики (нас) людзох з ґету, дзе якаш фамозна виберанкова векшина нє сце, лєбо нє може видзиц и прилапиц власни куришлєп на инкриминовани патолоґийни маневар з “висшей инстанци”. Гоч, кед же щиро бешедуєме, апропо “меншинох” и “векшинох”, мнє голєм на розуме фурт “ґаздово” слова з єдней нагоди, же “нє (важне) ХТО гласа, алє же хто – ЧИШЛЇ” зоз чим индиректно, най нє “рисуєм” – шицко поведзене. О политичней проституциї висшого ранґу, а ту, з нашей такволаней “виберанковей бази”, нєподзековно з тей нагоди – най кажде кончи за себе и “за народ” кед же може/муши/сце вериц/робиц так. Спомнул сом лєм инстинкт простей громади и механїзем реаґованя того и такого уровня. А цо ше тих, амбицийнєших “бавячох” дотика, їх “бированє” их уж раз лєм утнє там дзе найболяцше – на власним потомстве. Га гей. Дотля дошло. Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”

РУСКЕ СЛОВО 7

НАШО МЕСТА ПОКРАЇНСКИ ОМБУДСМАН НАЩИВЕЛ ВЕРБАС

БУДЗЕ ШE ФОРМОВАЦ ЛОКАЛНИ СЛУЖБИ

Прешлого тижня ше Покраїнски защитнїк гражданох проф. др Зоран Павлович зишол зоз представнїками Општини Вербас, а нащива була орґанизована у рамикох нащивох општинох у хторих нє конституовани локални омбудсман. Робота Покраїнского омбудсмана одноши ше на обласци витворйованя, защиту и унапредзенє людских правох на териториї АП Войводини, як и на способи витворйованя правох заинтересованих особох на приступ информацийом од явней значносци. Покраїнского защитнїка гражданох приял совитнїк предсидателя Општини Предраґ Роєвич, а на схадзки були и його заменїки и представителє руководства Општини Вербас, як и релевантних општинских институцийох. Як визначел проф. др Павлович, Општина Вербас будзе мац полну потримовку Покраїнского омбудсмана у формованю локалного представителя тей функциї.

– Думаме же лєм з нєпостредним сотруднїцтвом можеме витвориц резултати, односно сцеме потримац локалну самоуправу, можебуц дацо будзе витворене и заєднїцки, наприклад, зоз сушеднима општинами, та присц по тотo же бизме мали єдного заєднїцкого локалного ом-

будсмана. А ми будземе потримовац шицко гевто цо на хасен шицким гражданом и гражданком – визначел проф. др Павлович. Предраґ Роєвич з тей нагоди здогаднул же гражданє Вербасу и на интернет порталу Општини маю нагоду информовац ше о своїх правох, а у наступним периодзе будзе ше давац ище векши акцент на тему защити людских правох. А. М.

ВЕРБАС ДОСТАЛ ПРИПОЗНАНЄ ЗА ЗБИВАНЄ ШИВЕЙ ЕКОНОМИЇ

УКАЗАЛИ ГРАЖДАНСКУ КУЛТУРУ Предсидатель Општини Вербас Милан Ґлушац прешлого тижня, у мено шицких гражданох, приял припознанє за найактивнєйше доприношенє у збиваню шивей економиї хтори доказани през наградне бависко „Вежнї рахунок и победз 2018”. Як награда за барз вельки про сек од 25 коверти по жительови, кельо по силане под час наградного бависка, локална самоуправа до стала 23 тисячи евра, а пенєж будзе унапрямени за опреманє сензорней хижи у Дньовим пребуваню за дзеци з инвалидитетом, цо гражданє сами вибрали.

8 РУСКЕ СЛОВО

З тей нагоди припознаня и награди представительом дзевец локалних самоуправох, кельо ше видвоєло з окремним резултатом под час бависка, уручели министри Зоран Дьордєвич, Бранко Ружич и Бранислав Недимович. Як оценєне на представяню резултатох виглєдованя НАЛЕД-у о шивей економиї, борба держави и гражданох процив шивей економиї у Сербиї дава перши резултати, то лєм „перши полчас”, а кампаню за зменшованє шивей зони у нашей жеми потримую аж 90 одсто гражданє. Милан Ґлушац явно подзековал гражданом, бо праве дзекуюци награда пришла до Вербасу, и додал же з тим резултатом указане же жителє општини Вербас маю високо розвиту свидомосц о потреби збиваня шивей економиї, же маю порцийну културу и же им ясне же без динарох з порцийних даваньох нєт укладаня до образованя, здравства, инфраструктури, култури, спорту.

– Окреме ми мило же под час гласаня дзе уложиц 23 тисячи евра од награди, ище раз потвердзели свой гумани характер и опредзелєли ше за укладанє до унапредзеня защити и помоци особом з инвалидитетом – гварел Ґлушац после подписованя контракту. А. М.

13. ЮЛИЙ 2018.

mesta@ruskeslovo.com

ОПШТИНА ШИД

ПОДПИСАНИ КОНТРАКТ О ОБНОВИ ШКОЛИ У МОЛОВИНУ Прешлого тижня у Шидзе подписани контракт о адап то ва ню будин ку Основ ней школи „Срим ски фронт” – Подручна школа у фрушкогорским валалє Моловин у шидскей општини. Контракт подписани медзи локалну самоуправу у Шидзе, Ґрупу 484 хтора обезпечела средства, и виводзачом роботох „Ґрадинґом” доо зоз Парачину. Роботи коштаю 11 503 315 динари, а у школским будинку ше пороби будовательни, реме селнїцки, електро роботи, як и реконструкция водоводней и канализацийней инсталациї. Шицки роботи би мали буц закончени по 28. авґуст, пред початком нового школского року. Владимир Петрониєвич, вивершни директор Ґрупи 484 гвари же тота орґанизация средства обезпечела дзекуюци потримовки Влади Кральовини Норвежскей.

– Од 2015. року зме ту присутни и помагаме у шидскей општини як почала миґрантска криза на тих просторох. З початку зме помагали миґрантом директно помагаюци, вец коло ушореня дзецинскей заградки „Руски двор”, а до Дома здравя зме набавели найсучаснєйши биохемийни анализатор. Тераз зме ше опредзелєли помогнуц обновиц школу у Моловину, та школяре нови школски рок започню у вигоднєйших условийох, а до школи буду ходзиц и домашнї школяре и дзеци миґранти – гварел Петрониєвич.

Мирослав Михайлович, директор „Ґрадинґа” гварел же подприємство основане 1992. року и же дзекує же праве вони достали довириє окончовац роботи у Моловину.

– Роботи коло обнови школского будинку буду обсяжни, алє ше наздавам же их на час поробиме и сполнїме нашу обовязку и обчекованя. Потераз зме оправдали шицки нашо роботи на хторих зме були анґажовани – гварел кратко директор Михайлович. Задовольни бул и Зоран Семенович, заменїк предсидателя општини Шид, хтори подзековал Ґрупи 484 же помага шидскей општини, та од єшенї и школяре у Моловину буду мац лєпши условия за наставу и ученє у обновеним будинку. Вл. Дї.

У ШИДЗЕ ОЗНАЧЕНИ ДЗЕНЬ БОРЦА И ПОВСТАНЯ У СЕРБИЇ

ПОЧЕСЦ БОРБИ ПРОЦИВ ФАШИЗМА

Борецка орґанизация у Шидзе (СУБНОР) прешлого тижня означела два значни швета зоз историї Другей шветовей войни на подручу бувшей Югославиї, а то 4. юлий, Дзень борца, и 7. юлий, Дзень повстаня народу у Сербиї 1941. року. З тей нагоди отримана шветочна схадзка ОО СУБНОР Шиду, на хторей окрем представнїкох локалней власци були и представнїки Одряду вивидзовачох “Лазар Бибич”, орґанизациї резервних воєних старшинох, як и Здруженя сербско русийского товаришства. Схадзка почала зоз державну гимну и минуту цихосци за шицких погинутих у борби процив фашизма. Потим Йовица Степанич, предсидатель ОО СУБНОР визначел историйни податки о 4. юлию и одлуки о оружийним одупераню процив фашизма, як и на 7. юлий кед у Билей Церкви почала оружийна борба народа Сербиї процив фашизма.

– Нєшка зме ше позберали же би зме оддали почесц шицкима хтори дали 13. ЮЛИЙ 2018.

свойо животи же би ми нєшка жили у шлєбоди. Прето нїґда нє шмеме забуц їх борбу и жертву, а до нашей орґанизациї мушиме уключиц цо вецей борцох войни 90-тих рокох од 1991. по 1999. рок и мушиме зачувац мено и символи нашей орґанизациї – гварел медзи иншим Йовица Степанич. Швето винчовал и Велимир Ранисавлєвич, предсидатель СО Шид и додал же його дїдо, баба и оцец участвовали у Другей шветовей войни. Прето и вон поволал на пестованє антифашистичних традицийох.

Член Предсидательства СУБНОР, профе сор Душан Лукич, визначел историйни факти коло биткох у Другей шветовей войни з огляднуцом на про стори дакедишнєй Юго славиї. Алє и спозорел же кед ше гвари же история учителька живота, вец чловече ство подли школяр. Вон тиж додал же борецка орґанизация процив ревизиї историї и же порученя з прешло сци добре треба похопиц и нєшка, и здогаднул ше ше того року означує и 100-рочнїца од Першей шветовей войни. После схадзки делеґациї локалней самоуправи, СУБНОР, Одряду вивидзовачох и СПС положели венци на памятнїк погинутим борцом на городским теметове. Перше дата почесц з минуту цихосци, а о тедишнїх воєних часох бешедовал єден з найстарших борцох Ґаврило Винчич. Венци потим положени и на спомин плочу погинутим борцом на будинку Културно-образовного центру. Вл. Дїтко

РУСКЕ СЛОВО 9

НАШО МЕСТА ВИБЕРАНКИ ЗА СОВИТ МЕСНЕЙ ЗАЄДНЇЦИ РУСКИ КЕРЕСТУР

ЛЄМ ЄДЕНАЦ КАНДИДАТИ

П

Керестурсци внєдзелю, 8. юлия, на порядних виберанкох гласали за нове зволанє Совиту Месней заєднїци на штиророчни мандат

онеже на єдней спомедзи схадзкох Скупштини општини Кула пременєни Статут о месних заєднїцох (МЗ) котри ше одноши на шицки месни заєднїци у рамикох локалней самоуправи, до Совиту МЗ можу буц вибрани лєм єденац члени, а нє петнац як цо то була скорейша пракса. Ришенє о утвердзованю виберанковей лїстини, составеней з єденац кандидатох, прилапене на схадзки Виберанковей комисиї Општини Кула, отриманей 27. юния. Гласало ше за єденац членох, спомедзи єденац кандидатох з истей лїстини „Прето же любиме Руски Керестур”, та шицки по автоматизму и були вибрани, без огляду на число гласох. Виберанки прешли без змагательного духу, без инцидентох и пригваркох як на виберацких местох, так анї познєйше нїяки пригварки нє доручени Виберанковей комисиї, алє зоз чудованьом дзепоєдних гражданох же як гласац кед исте число членох и кандидатох. З того мож заключиц же медзи гражданами превладала велька нєзаинтересованосц за кандидатуру, понеже ше кандидовац могол кажде з валалу хто назберал потримовку од найменєй трицец особох. Велї гражданє и на тот завод зауважовали же поволанки-обвисценя о гласаню, з меном и презвиском, и информацию о виберацким месце достали лєм на сербским язику. Понеже у Општини Кула урядови язик и руски язик, тото препущенє идзе на терху Општинскей управи Кула котра задлужена за їх пририхтованє, а иста ситуация и проблем коло того була на виберанкох за Совит МЗ пред штирома роками. До виберацкого списку у Руским Керестуре уписани 3 939 гражданє, и мали нагоду гласац на двох виберацких местох – у Доме борцох и пензионерох и у ЯКП „Руском”, з вкупного числа гласачох на виберанки вишли 989 особи, цо 25,11 одсто, а лєм 14 лїстки були нєважаци.

10 РУСКЕ СЛОВО

ВИХОДНОСЦ ПОДОБНА ЯК И ПРЕШЛИ РАЗ На прешлих виберанкох за Совит МЗ котри були отримани 15. юния 2014. року зазначена виходносц од 25,48 одсто. Теди на гласанки вишли 1 032 Керестурци, медзитим до виберацкого списку були уписани 4 049 особи. Велька розлика у односу на терашнї виберанки, то число кандидатох спомедзи котрих ше виберало нови Совит, и просекове число гласох по кандидату. На лїстини кандидатох було 36, перши мал 605 гласи, остатнї 67, а нововибрани члени у просеку коло 350 гласи, цо вельо менше число у поровнаню з терашнїма виберанками.

До нового зволаня Совиту МЗ вибрани Михайло Фейди (профе сор математики у пензиї, 837 гл.), Владимир Олеяр (информатичар, 835 гл.), Желько Папуґа (польопривреднїк 834 гл.), Михайло Пашо (поднїматель, 831 гл.), Тихомир Медич (поднїматель, 822 гл.), Дюра Сабадош (польопривреднїк, 814 гл.), Славко Бучко (поднїматель, 814 гл.), Илона Заруби ца (спорт ски тренер, 799 гл.), Єлена Сивч (профе сор ґеоґрафиї, 790 гл.), др Златана Надь (дохтор общей пракси, 768 гл.) и Марина Преґун (фахови воспитач, 678 гл.). Звит Виберанковей комисиї бул обявени на огласней табли Месней заєднїци, а у наиходзацим периодзе шлїдзи конститутивна схадзка Совиту. Як цо то узвичаєне, у периодзе пред виберанками у валалє могло замерковац же у цеку предвиберанкова кампаня, по обисцох дзелєни летки з менами кандидатох и подобне.■ Марина Джуджар 13. ЮЛИЙ 2018.

mesta@ruskeslovo.com

РЕКОНСТРУКЦИЯ ЦЕНТРУ У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ

РОБОТИ УЖ ПРИ КОНЦУ Тих дньох у валалє тирва реконструкция центру, а роботи у закончуюцей фази. Концом прешлого тижня фаховци одредзели уровень висини нових дражкох, та розпочате поставянє орубенцох, а ма ше поставяц бехатон цегли (коцки).

– У цеку поставянє закончуюцей подлоги, потим шлїдза бехатон коцки, з оглядом на обставини и прериванє пре диждж, роботи би требали буц закончени по 20 юлий. Тих дньох и керестурске подприємство „Електромонтажа” будзе поставяц цалком нове лед ошвиценє у парку. Потим ше покладзе нови дещички на постояци лавочки, а тиж и нови бетонски „кошарки” за шмеце – гвари директор ЯКП „Руском” Иґор Фейди. На месце дзе прешлого року спилєни штири „смарґльово” баґрени, буду посадзени древка котри предвидзени за садзенє у паркох, односно тоти чий корень нє будзе дзвигац дражки. Коло дакедишнїх старих баґренох ше тиж постави бехатон цегли, алє иншакей фурми як у парку, а места за паркиранє буду направени у напряме Русинскей улїци, односно крижом як цо були потераз. Проєкт реконструкциї центру ше у цалосци финансує зоз буджету Општини Кула зоз 5 милиони 302 тисячи 867 динари, а виробок проєкту финансовала Месна заєднїца Руски Керестур пред двома роками зоз 360 000 динарами. М. Дж.

РОБОТИ У СТАРОВЕРБАСКЕЙ ПАРОХИЇ

НА ЦЕРКВИ БУДЗЕ НОВЕ ЗАКРИЦЕ

У старовербаскей парохиї Покрова Пресвятей Богородици у цеку роботи меняня закрица хтори почали концом юния. На закрице ше кладзе нови дески, латки, паропрепущуюцу фолию и закрива ше го зоз пластификованим плехом, а стари плех ше знїма зоз церкви. Роги и греди у добрим стану. Окрем того, на церкву ше кладу и нови горизонтални и вертикални лївки, а роботи водзи кломферска роботня зоз Кули “Дака”. Роботи будзе финансовац Надвладичество зоз Келну, Нємецка, а предвидзує ше же буду готови по конєц юлия. Парох о. Алексий Гудак задовольни як роботи чечу, єдино їх подла хвиля хтора днями тирва кус спомалшує, бо нє мож робиц док вонка диждж. А. М.

ПРЕСЛАВЕНИ КИРБАЙ У ЗМАЄВЕ

ГОСЦОХ БУЛО И ЗОЗ ИНОЖЕМСТВА На швето Рождества Йована Крестителя (у народзе познатим як Яна), всоботу, 7. юлия, у парохиї у Змаєве преславени Кирбай, а Службу Божу тримал нововербаски парох о. Иґор Вовк. Госцох було з вецей бокох нашей жеми, як и з Горватскей, а после Служби було мированє вирних. Парох о. Вовк бул задовольни зоз числом вирних хтори на тот завод пришли до церкви, а окреме же було госцох з иножемства хтори пришли возвелїчац швето. А. М.

13. ЮЛИЙ 2018.

РУСКЕ СЛОВО 11

ЕКОНОМИЯ ПРОДУКЦИЯ КОРНИШОНОХ У ВЕРБАШЕ И РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ

СИҐУРНОСЦ И ЦЕНА НАЙВАЖНЄЙШИ Єдна зоз важних заградкарских културох без хторей нє мож задумац класц желєнаву до дунца, то огурки корнишони. Пестованє корнишонох на наших просторох нє на тельо розширени як цо то паприґи або парадичи, алє єст польопривреднїкох хтори ше опредзелєли лєм за нїх Пишу: Марина ДЖУДЖАР Ана МАРКОВИЧ

П

остоя два файти корнишонох, а то голандски (гладки) и америцки (брадавкасти) корнишони, а мож их пестовац на жеми, у шпалиру, на отвореним полю, у пластенїкох або склєняних заградох. У наших условийох доминує продукция на отвореним. Корнишони вимагаю кус лєгчейшу жем и сцу же би ше их залївало, а за успишне пестованє ше найчастейше хаснує технїку малч фолиї, як и систему „капка по капка”. ИНИЦИЯТОР БОЯН КОМАЗЕЦ З ВЕРБАСУ

Боян Комазец з Вербасу зоз корнишонами роби од влонї, односно то му друга сезона. Скорей робел з парададичами и паприґу, а тераз ше опредзелєл лєм за корнишони и то найвецей пре сиґурносц: ма заґарантовану цену, загарантовани одкуп и пенєж каждого пиятку.

– Єден пайташ то уж длужей роби и случайно зме порушали тоту тему. Я ше му опитал же чи можем найсц ище двох продуковательох з Вербасу, же би то було рентабилне, а вон ми гвари най направим одкупне место – приповеда Боян хторому тот пайташ помогнул и справиц одкупне место, у Винїци, єдней часци Вербасу.

– Просекова цена од 65–75 динари, дахто ма 35, а дахто 80. Кед ше обера кажди други дзень, вец огурка прерошнє и будзе подлєйша класа. Кед ше обера кажди дзень, вец маце спомнуту цену – визначел Боян и гвари же корнишони лєгко оберац, чежко лєм перши мешац док су долу, а накад зи вирошню вецей, нє проблем. СЕЗОНА ТИРВА 100 ДНЇ Сезона обераня – сто днї, точнєйше од 15. юния, по 15. септембер.

– Защита можебуц кус чежша, алє продукователє з Руского Керестура нє маю бриґи, бо знаю же кажду желєняву треба пестовац и мерковац же би мали резултати. А Вербащанє углавним були землєдїлци, и тераз преходза на желєняву, та им кус

12 РУСКЕ СЛОВО

чежше прилапиц обовязне залїванє, прикармйованє, защиту, односно шицки аґротехнїчни мири – приповеда наш собешеднїк хтори ма вельо кооперантох. Прешлого року до тей приповедки з нїм вошли 10 особи, а того року их уж єст 28. Наш собешеднїк предвидзує же нарок до тей роботи буду уключени 100 продукователє. Боян ма 1 600 квадратни метери пластенїку з корнишонами и 2 500 квадратни метери отвореного поля, а планує урожай коло 30 тони. Перша класа подрозумює 80 фалати у кили, друга класа од 60 по 80 фалати, а треца класа од 40 по 60. По тим ше найбаржей виплаци оберац трецу класу дзе 40 фалати у кили, понеже мож заробиц и 30 одсто вецей. Нормално, лєгчейше оберац векшу огурку хтора треца класа, як гевту першокласну, найдробнєйшу.

– Я мам шесцерих роботнїкох, и шицки зме фамелия. А у тей роботи треба мац троїх роботнїкох на єден километер шпалиру – гвари Боян и додава же шицок продукт з наших крайох идзе до Нємецкей. Маю поштреднїка у Сенти, хторому Боян каждодньово, односно кажду ноц у сезони одвеже наоберани корнишони того дня, а вон каждого пиятку виплацує продуковательом. Купец зоз Сенти дава свойо ґайби, а калибрацию и меранє ше окончує у Комазецовим одкупним месце у Вербаше. Интересантне же ше тот продукт у дунцох з Нємецкей далєй вивожи, углавним до Китаю. Кед слово о других часцох нашей жеми, наприклад у Крушевцу єст коло 560 продуковательох корнишонох, цо углавним фамелийни ґаздовства. Урожай корнишонох углавним од 12 до 15 килоґрами по длужним метеру. Кед слово о защити, постоя средства хтори дошлєбодзени и шму ше хасновац, хаснує ше их и у ЕУ, а робя по принципу – пирска ше вечар, рано уж мож оберац.

13. ЮЛИЙ 2018.

ekonomija@ruskeslovo.com

Наш сообешеднїк планує остац у тей роботи, вошол того року и до новей инвестициї, будованя гали, а и сотруднїкох кооперантох ма вше вецей. Кед будзе далєй инвестовац и шириц роботу, то буду пластенїки, понеже у пластенїкох и урожай 2,5 раз векши. МИХАЙЛО МЕДЄШИ: МАМЕ ПОЗИТИВНИ ИСКУСТВА Комазец ма 10 сотруднїкох з Керестура, а идуцого року и єден калибратор (селектор) пойдзе до Керестура, бо єст потенциялу. Як гвари Комазец, барз крашнє робя, а и заинтересованосц велька. У Керестуре з огурку робя Славко Чапко, Славка Медєши, Михайло Медєши, Гайдукова фамелия, Кишюгас... Медзи рижнородну заградкарску продукцию шпинату, младих кромпльох, цибулї, келераби, паприґи.., на польопривредним ґаздовстве Михайла Медєша у Руским Керестуре уж по други рок ше пестую и корнишони.

– Корнишони пестуєме у загради на поверхносци коло 800 квадратни метери, уж по други рок на шпалиру, цо олєгчує оберанє, а рошлїни нє так лєгко охорюю. Сама продукция ви-

мага увагу як и други заградкарски култури, алє ми маме релативно позитивни искуства. Одкуп нам сиґурни, а кед наобераме на одкупним месце ше такой викласира на машини за сортиранє по класох, та з тим нє маме ми роботи. Як и прешлого, так и того року каменєц нам корнишони побил, алє обчекуєме же ше з векшей часци обновя и же нєодлуга ознова почнє оберачка – толкує Медєши.■ 13. ЮЛИЙ 2018.

У ОПШТИНОХ ПОЧАЛО ПРИМЕНЬОВАНЄ ПРОЄКТУ ЕНЕРҐЕТСКЕЙ ЕФИКАСНОСЦИ

ЗА САНАЦИЮ 23 ОБЄКТОХ 8,5 МИЛИОНИ ЕВРА З буджетом од 8,5 милиони евра, 23 школи, оводи и други явни будинки буду реновирани у согласносци зоз високима стандардами енерґетскей ефикасносци У Клубу посланїкох прешлого тижня отримана пре зентация Проєкта енерґетскей ефикасносци и управяня з енерґию у општинох у Сербиї, а до подзвигованя енерґетскей ефикасносци 23 обєктох у Вербаше, Парачину, Ужицу и Крушевцу будзе уложене 8,5 милиони евра. Ене рґ ет ске са ни ро ва нє 23 обєктох мало би буц закончене идуцого року, а з Министерства рударства и енерґетики очекую же тот проєкт, хтори ше запровадзує з Владу Швайцарскей, укаже драгу и другим општином у Сербиї, же би ше зашпоровало коло 40 одсто енерґиї. Циль проєкта през додзельованє нєповратних средствох за реконструкцию вибраних будинкох то звекшац енерґетску ефикасносц и свидомосц о енерґетскей ефикасносци и борби процив климатских пременкох у општинох и городох Сербиї. Влада Швайцарскей за проєкт донирала коло 8 милиони евра, а општини и городи хтори уключени до його реализациї буду участвовац зоз 10 одсто средствох. Державни секретар Стевица Дедянски з тей нагоди визначел же енерґестску безпечносц, отримуюци розвой и борбу процив климатичних пременкох нє мож задумац без квалитетней практичней политики за унапредзенє енерґетскей ефикасносци.

– Применьованє мирох енерґетскей ефикасносци порушує привредни активносци держави, алє и реґионални розвой – визначел Дедянски и додал же општини у Сербиї маю барз значну улогу у реализациї политики енерґетскей ефикасносци. Помоцнїк министра Милош Баняц визначел же Проєкт допринєше зменшаню трошеня енерґиї, а зоз запровад зованьом Европскей награди за енерґию як медзинародно признатей методи и потримовки системи управяня з енерґию, змоц-

нї ше и систему енерґетского менаджменту и директно допринєше виполньованю найзначнєйших цильох политики енерґестскей ефикасносци Републики Сербиї. Представителє штирох општинох указали на индивидуални анґажман у обласци енерґетскей ефикасносци, и плановани активносци под час тирваня проєкта. Општину Вербас на промоциї проєкта у Клубу посланїкох представяли член Општинскей ради задлужени за привреду и инвестициї Мариян Миянович, член Општинскей ради задлужени за енерґетику Дамир Иванич и службенїца за роботи енерґет ского менаджменту Ина Косанич. Як виначел Миянович, за тоту роботу наменєни 1,6 милиони швайцарски франки. Вон виражел порихтаносц же би Општина ище вецей унапредзела систему енерґетскей ефикасносци и до тей роботи уключела ширшу дружтвену заєднїцу. Миянович додал же у Вербаше витворена лїстина приоритетох за енерґетску санацию обєктох, а потераз поробени два явни обєкти – Основна школа „Петар Петрович Нєґош”, до хторей уложене коло 40 милиони динари достати од Канцелариї за явни укладаня и овода у Савиним Селу до хторей уложени 2,8 милиони динари хтори обезпечел Покраїнски секретарият за енерґетику. ■ А. М.

РУСКЕ СЛОВО 13

ЕКОНОМИЯ ЧИ ВРЕДЗИ ОСИҐУРАЦ ПОЛЬОПРИВРЕДНИ КУЛТУРИ

ПАПРИҐАРЕ НЄЗА ДОВОЛЬНИ Осиґуранє польопривредних културох ґарантує парастови голєм яку-таку сиґурносц уложеного, окреме средствох котри знаю буц наисце вельки, окреме у заградкарстве

К

Пише: Марина ДЖУДЖАР

ерестурски парасти, та и паприґаре маю широки вибор осиґуруюцих хижох котри на яр понукали осиґуранє польопривредних културох. При шицких могло осиґурац и на одложене плаценє до єшенї, покля ше нє знєє урожай з парцели. Ґу тому, ресорне министерство польопривреди прейґ Управи за аґрарни плаценя субвенционує осиґуранє зоз врацаньом одредзеного проценту котре польопривредне ґаздовство уплацело по основи осиґураня. Так патрене, наисце нєт причини чом нє осиґурац свойо поля. Медзитим, вельки бриґи наставаю праве теди кед спаднє каменєц и кед би ше параст пре тото нє требал старац, бо його польо осиґуране. А вон ше праве теди зочує зоз преценьованьом чкоди. З ЄДНЕЙ „ХИЖИ” И ОСИҐУРУЮ И ПРЕЦЕНЮЮ ЧКОДУ Тоти цо преценюю чкоду то фаховци з обласци польопривреди, а заняти у матичней осиґуруюцей хижи. Цо то значи? Значи же нєт нєзависного, обєктивного спатраня ситуациї. Нє раз ше при преценьованю чкоди парастови видзи же є очкодовани и же його чкода векша, док з другого боку представанїк осиґураня ше обава цо написац на папер и у яким проценту преценїц чкоду? Перши каменєц у керестурским хотаре падал початком юния, алє теди нє замеркована чкода. На други завод з моцним дижджом и бурю, каменєц падал пред двома тижнями. Теди претаргнул жатву, а озбильнєйши чкоди мож и тераз обачиц на векшини заградкарских културох, зависно од часци хотара дзе ше находза. Падал каменєц у векшини хотара, алє з розличним интензитетом, а найвекши чкоди зазначени на Косцелїску. Приоритет за осиґуруюци хижи и їх преценьовачох бул же би вишли цо скорей на терен опатриц чкоду на житох котри остали нєвитлачени, а то чкода котру ше такой преценьовало на коло 30 одсто. Заградкаре остали у другим планє, затераз векшина преценьовачох з осиґуруюцих хижох, окрем з єдней, були на терену, керестурски заградкаре нє барз задовольни.

14 РУСКЕ СЛОВО

– Роками у валалє нє було векшей чкоди од каменцу, и тераз ше чкода розликує од часци до часци хотара. Медзитим, велї паприґаре нєзадовольни зоз способом на котри ше преценює чкоду. Ридко єст паприґарох котри знаю и котрим ше чкоду преценєло у процентох. Векшина преценьовачох затераз правели лєм записнїки, у котрих назначовали же єст очкодованя, на лїсцу, стеблу або плоду, алє лєм описно, шицко зоз толкованьом же приду у авґусту, та ше шицко конєчно спатри. У тим периодзе, паприґа будзе векша и питанє кельо и чи годно видзиц спричинєту чкоду – толкує предсидателька Здруженя паприґарох „Капсикум анум” Душица Орос. ЧКОДИ ПОДОБНИ, А ПРЕЦЕНЬОВАНЄ НЄ СИҐУРНЕ Слово на паперу и подаєдна слика, а процент чкоди будзе писац хтошка дзешка у канцелариї, нє факти котри обецую же керестурски паприґаре можу буц на мире.

– Паприґу мам на Косцелїску, и уж по други раз ю збил каменєц. Першираз було барз мало, и теди у записнїку написали же чкода минимална, менша од пейц проценти, цо осиґуранє нє надополнює. Тераз направели записнїк же єст очкодованя на плодох, на лїсцох, на конарчкох, на стеблу, гварели ми же то предпреценьованє, нє гварели ми кельо то у процентох. Чул сом же на парцелох дзе наисце чкода стопроцентна, та ю так и преценєли, алє зоз условийом же тоту паприґу по13. ЮЛИЙ 2018.

ekonomija@ruskeslovo.com

НА ЗАЩИТУ ШЕ НЄ ПАТРИ Защиту после каменцу и крегкосц рошлїни од охореньох тиж ше нє патри на преценьованю чкоди, а як гваря фаховци, адекватна и благочасова защита найважнєйша. Так же и каменєц вимага дополнююци трошки защити.

– Защита рошлїни єден з найважнєйших факторох за успишну сезону и добри урожай. Правда, цо ше дотика самей защити вона важна през цали циклус розвою, так повесц од нашеня и шаца у пластенїкох, та по початок оберачки. Подєднак важне хасновац фунґициди за защиту, средства за прикармойванє, та и рижни биостимулатори котри ше добре указали. После каменцу обовязно треба защициц, понеже теди рошлїна очкодована и найшвидше охорює, а хороти як цо то бактериоза на паприґи ше швидк розвиваю – толкує Олґа Попович, мастер инжинєр польопривреди, занята у польопривредней апатики „Юарбис”. Бактериоза на паприґи єдна з найчастейших хоротох на паприґи, а каменєц може буц єдна з причинох єй наставаня, гоч вплївую и велї други фактори. Мушиме надпомнуц же єст паприґарох котрим ше заш лєм, удало зачувац здраву паприґу през цалу сезону.

– Зоз адекватну превентивну защиту, одробену на час мож зачувац паприґу од хоротох. Ми на нашей паприґи уж превозишли страх од наставаня охореньох, тераз пред нами остава знїщованє кукурицового пламеньчка – толкує паприґар Иван Медєши.■ 13. ЮЛИЙ 2018.

ЖАТВА ЖИТА У ДЮРДЬОВЕ

ОСТАТНЇ ОДКОСИ Заробок и обчекованя од того цо ше зродзи на полю, боляца тема каждому польопривреднїкови, окреме тому котри жиє лєм з польопривреди. У дюрдьовским хотаре прешлого року була нєзапаметана суша, котра ше, на щесце, нє одражела у велькей мири на урожай жита. Того року процивне тому, дижджи падали и жито налївали теди кед му нє барз одвитовало – анїжиту, анї парастом пре роботи. У априлу у Дюрдьове було цепло, та Гоч дижджи часто падали, велї думали слама звежена же и у тим року годна буц суша. Хто теди жем добре нє порихтал, жито нє зишло як треба, бо було сухе. Диждж, од штредку мая нєпреривно падал, правда, дакеди з меншима претрагнуцами. Жатва жита з вешого почала концом юния, алє є на вецей заводи претргована, и ище вше є цалком нє закончена. Теди, кед були моцнєйши дижджи, нападало и медзи двацец, трицец литри по квадратним метеру, а у тижню за нами вецей як штерацец. Дижджи нєпреривно падали даскельо днї, а комбайни нє вшадзи могли войсц до поля и тлачиц, тераз ше конєчновихвилєло, та падаю и остатнї одкоси у дюрдьовским готаре. Познате же дижджи зменшую гектолитерску масу, алє зависно од сортох и часци хотара, даґдзе гектолитер спаднул спод седемдзешат, а даґдзе бул 76 як и пред початком частейших паданьох. Просекови урожай у влалає того року бул медзи 30 и 40 метери по ланцу поверхносц ланца 5 755 квадратни метери), гоч було и подлєйши и лєпши урожаї. Прешлорочни урожай бул медзи 30 и 35 метери по ланцу, а було и тих котри мали коло 50 метери, алє и гевтих котри мали 20. Цена жита и того року мала, понукаю 15, 16 и 17 динари за килу, на штирох местох у валалє. Польопривреднїки ше наздаваю же то нє конєчна цена, бо є мала, окреме прето же репроматериял вше драгши, а и цена нафти вше векша. Як спомнуте, жито пошвидко будзе покошене, а потим приходза ище два вельки роботи – тлачидба сої и ламанє кукурици. Обидва житарки пре диждж добре напредую, алє им хиби слунка. Як будзе до конца, нє мож знац, бо хвиля барз пременлїва. С. Саламун Фото В. Вуячич

требне потарупирац – гвари нам Микола Винаї, та ше наздава же нє будзе очкодовани.

– Паприґа красна, од каменцу нєт дзири, алє очкодованя видно на шицких конарчкох. Пред початком оберачки ми обецали же приду ознова опатриц паприґу, а тераз остало лєм на записнїку же очкодованє штреднього интензитету. Прешлого року сом мал неґативне искуство зоз другу осиґуруюцу хижу, дзе преценьовач троїм з валалу медзи хорима бул и я, на истей табли преценєл цалком иншак, та сом того року пременєл осиґуровача – толкує Мария Надь, котра садзи паприґу у загради, а прешлого року мала на малим Селищу. З осиґураньом ше осиґурує свойо укладаня, полиси осиґураня векшини парастом менши од реалного урожаю и цени по котрей ше предава паприґу, так дознаваме же дзепоєдни преценьоваче зауважовали же нє мож обчековац припознаванє чкоди на плоду котри дозреє и будзе задовольовац квалитет другей, а нє першей класи, понеже векшина осиґурує лєм квантитет, а нє и квалитет. Ище єден арґумент преценьовачох то и мали квантитет урожаю наведзени у полиси осиґураня, цо ше обгрунтовало зоз фактом же на парцелох будзе сиґурно тельо роду кельо наведзене у полиси. Таки и подобни оначеня медзи преценьовачами и парастами, у дзепоєдних ситуацийох здабали аж и на класични вашарски єднаня.

РУСКЕ СЛОВО 15

МОЗАЇК МАРИНА РОМАН, КРИСТИНА АФИЧ И ИВАНА ЧОРДАШ, ПОБИДНЇЦИ НА ТОГОРОЧНЕЙ ,,РУЖИ”

У ОПУЩЕНЕЙ АТМОСФЕРИ ТАЛАНТ НАЙБАРЖЕЙ ЗАБЛЇШНЄ Пишe: Лидия КОСТЕЛНИК

Зоз новим концептом 57. ,,Червеней ружи” млади виводзаче мали шлєбоду обдумац свойо наступи и на тот способ буц автентични и иншаки як други. Публика мала нагоду послухац дванац композициї од хторих три окреме наградзени. Ивана Чордаш зоз Нового Саду достала награду за найкрасши дзивоцки глас, Марина Роман зоз Руского Керестура достала награду на найлєпшу авторску писню, а Кристина Афич зоз Руского Керестура наградзена за найлєпши вкупни наступ.

достала трецу награду. Марина порядна учашнїца и на ,,Дньовки”, активна у вецей сферох рускей заєднїци, вше розположена за гуманитарни акциї, помогнуц зоз шпиваньом, танцованьом або граньом, орозположиц и себе и и других коло себе.

ФЕСТИВАЛ ЗА МЛАДИХ На бини виросла и на бини ше чувствує безпечно и шлєбодно. По Маринових словох, пририхтованя за наступи вше исти. Коло себе ма особи хторим вери и жада

У

спих шицких трох побиднїцох тогорочней „Ружи” нє пришол случайно. Одмалючка любя музику, цали живот их вона окружує, та ше тота любов з часом розвивала од вше озбильнєйшого гобия, та аж по сеґмент живота без хторого нє можу задумац дзень. На бокох Мозаїку зме нє так давно представели и Кристину Афич, и Ивану Чордаш, а тераз маме нагоду баржей упознац и Марину Роман. Вона школярка Основней школи и ґимназиї зоз домом школярох ,,Петро Кузмяк” у Руским Керестуре. Любов ґу музики, як гвари, нашлїдзела од фамелиї хтора тиж була у тих ,,габох”. Досц ше упатрала на мацер, ходзела зоз ню до Дома култури у Руским Керестуре и пожадала же би єй тото место було як други дом, цо ше єй и витворело. Романова перши свойо наступи мала на ,,Червеним пупчецу”, а як почала ходзиц до школи, родичи ю уписали и до музичней школи дзе научела грац на клавиру, а попри того учела грац и на ґитари. Нєодлуга, Марину зацикавело компонованє. На початку, як гвари, нє барз єй ишло писанє текстох та єй у тим помогнул єй дїдо, алє музику, од вше жадала писац. После даскелїх рокох сама написала подполну композицию ,,Любов у оводи” за ,,Чєрвене пупче” и

ШИЦКИ ЗМЕ БУЛИ ДОБРИ Ивана Чордаш зоз Нового Саду ше на тогорочней ,,Червеней ружи” змагала треци раз. Того року ше єй удало достац и награду за найкрасши глас.

– Награда була нєобчекована, алє вшелїяк же ми барз значи же сом ю достала. То за мнє ище єден успих у моїм живоце. И надалєй ше будзем намагац буц ище успишнєйша у шпиваню и своїх наступох. Тогорочни змагателє на ,,Ружи” були барз добри, и по моїм думаню, були зме шицки єднаки. Барз ми ше пачело тото же зме єдни других потримовали. Думам же концепция терашнєй ,,Ружи” найлєпша по тераз, и же ю треба затримац – прекоментаровала Ивана Чордаш.

Т. С.

16 РУСКЕ СЛОВО

Кристина, Марина и Ивана

13. ЮЛИЙ 2018.

mozajik@ruskeslovo.com У КОЦУРЕ

У

чуц їх думанє скорей як цо виведзе даяку точку на бини. Шицке тото рихтанє и труд хтори Марина уклада до наступу, шицки проби и час препровадзени зоз колеґами єй найлєпша часц шицкого того спектаклу, а сам наступ вец уж як финале.

– Инспирация ми у нукашнїм задовольству. Цо ше дотика тогорочней ,,Ружи”, барз сом задовольна, нє лєм пре достату награду на хторей сом подзековна, алє пре цалу ,,спонтаносц” цо ше случовало и скорей а и после фестивалу. Були ту беганя зоз школи до Култури, заєднїцке „зогриванє” учашнїкох у „Жвератковей сали” и сам наступ як финале. Думам же дзекуюци (нажаль) такей подлей хвилї ,,Ружа” и була така опущена и у цалком новим швижим елементу. Треми нє було, а наймилша часц ми була же зме ше учашнїки медзи собу потримовали. З тей нагоди сцем подзековац шицким цо ме потримовали през шицко тото бо би без нїх нє було исто – гвари Марина. Кед слово о тим же цо далєй на полю музики, Марина нє ма конкретни плани за убудуце бо найволї кед ше шицко случує нєплановано. Люби кед єй поведза же ма тидзень порихтац ше за даяки наступ, бо як гвари, таки музични нагоди єй наймилши.

ПИСНЯ НАСТАВА ЯК МЕЛОДИЯ, ЛЄБО ЯК ТЕКСТ Тиж нє менєй успишна Кристина Афич, школярка керестурскей ґимназиї наградзена за найлєпши вкупни наступ на 57. ,,Червеней ружи” зоз власу композицию ,,Пойдзем”. Мала нагоду явно приказац свою першу авторску композицию за хтору, окрем награди од стручного жирия, достала и позитивни коментари од шицких цо провадзели єй наступ. Тому наступу предстої и длугорочна активносц и самодовириє хторе будовала праве на бини. Ошлєбодзованє од страху и найлєпши вкупни наступ ше будує роками, а Кристина го ,,однєсла” по заслуги. По Кристинових словох, писня може настац так же музичарови придзе на розум даяка мелодия, лєбо даяки текст. Вона на основи мелодиї хтору нєобовязно грала на ґитари дошла и до автоматского находзеня тексту за исту.

– Музика приходзи зоз тебе и зато испирация наиходзи теди кед зме емотивни, весели або смутни, лєбо єдноставно дахто або дацо нас може тиж испировац – толкує Кристина. Тогорочна ,,Ружа”, як гвари Кристина, велїм останє у паметаню, прето же ше млади конєчно одшмелєли указац цошка на сучасни способ, ошлєбодзели ше и указали тото цо знаю и любя робиц. ■ 13. ЮЛИЙ 2018.

НЄ ПРЕПУЩЦЕ „ТАМБУРОВАНЄ”

рамикох Фестивала „Коцурска жатва”, хтори будзе того викенду, млади ознова пририхтали забавно-музичну програму „Тамбурованє 2018”. „Жатва почина пияток, а з „Тамбурованьом” будзе закончени перши дзень фестивалу Уж штварти рок за шором млади у Коцуре орґанизую програму у котрей понукаю вше нови и иншаки змисти, а того року будзе цаловечарша вистава „квиткох” з Инстаґрам профила www.instagram.com/kvitkimudrosci/. Ґу тому, опрез Дома култури од 21,30 будзе грац домашнї бенд, та з ошвиженьом, фотоґрафованьом и у добрей атмосфери млади и на тот завод даю окремне доприношенє традицийному Фестивалу „Коцурска жатва”. Тогорочне „Тамбурованє” и виставу прейґ проєкта финансийно потримало Роботне цело за младеж Националного совиту Руснацох. Я. Дю.

У ВЕРБАШЕ БУДЗЕ „HEART ROCK” ФЕСТИВАЛ

ПРАВА ЛАКОТКА ЗА ЛЮБИТЕЛЬОХ РОК МУЗИКИ

Влонї и Вербас достал свой музични

фестивал, а тогорочни „Харт рок” фестивал будзе отримани 11. авґуста. Концом юния отримани и перши оґранизацийни одбор Фестивалу, хтори будзе отримани на Городским стадиону у Вербаше. На схадзки були представителє шицких релевантних институцийох и орґанизацийох, хтори уключени до орґанизациї фестивалу. Покровитель Општина Вербас, а инициятиву за орґанизацию рок фестивалу у тим городзе прешлого року порушали члени бенда „Ничим изазван”. На „Харт рок” фестивалу буду наступац „Партибрейкерси”, „Ортодокс Келти”, „Исказ” и „Ничим изазван”, а познати бенди ґу тому же позбераю вельке число нащивительох даю и свойо доприношенє у зазберованю пенєжних средствох хтори пойду до гуманитарней намени. З консултациями зоз гуманитарним здруженьом „Емпата”, на час будзе обявене за кого ше будзе зберац пенєж зоз купованьом уходнїцох за фестивал. Здогаднїме же и влонї „Харт рок” мал гуманитарни характер А. М.

РУСКЕ СЛОВО 17

КУЛТУРА И ПРОСВИТА АКТИВНОСЦИ ДРУЖТВА ЗА РУСКИ ЯЗИК, ЛИТЕРАТУРУ И КУЛТУРУ

ДОДЗЕЛЄНИ ПРИПОЗНАНЯ НАЙЛЄПШИМ ШКОЛЯРОМ Дружтво за руски язик, литературу и културу додзелєло припознаня найлєпшим школяром у Руским Керестуре, а исти дзень отримана и промоция дзешец нових виданьох Дружтва, медзи котрима найзначнєйши сликовнїци за предшколски дзеци школским будинку Замок, Дружтво за руски язик, литературу и културу додзелєло припознаня „Янко Олеяр” и „Славка Сабадош” школяром Основней и Штреднєй школи „Петро Кузмяк” у Руским Керестуре за школски 2017/2018. За прешли школски рок Дружтво додзелєло 24 припознаня руским школяром у местох дзе ше руски язик учи факултативно и у порядней настави. У привитним слове, секретар Дружтва Ирина Папуґа визначела значносц додзельованя припознаньох, котри тим школяром ище єдно потвердзенє же су наисце добри, та и найлєпши. Пред дод зельованьом припознаньох школяр Андрей Шайтош пречитал писню Миколи М. Кочиша „Руска твердиня”, а спред домашнєй секциї Дружтва, Ма рия Дорошки пречита ла биоґрафиї Янка Олеяра и Славки Сабадош, чийо мена ноша припознаня.

У

ПРИПОЗНАНЯ ПОДЗЕЛЄНИ И У НОВИМ САДЗЕ Зоз припознаньом „Славка Сабадош” у Новим Садзе наградзени предшколски дзеци: Аня Колбас, Филип Салонтаї и Альоша Сабадош; зоз основних школох: Даниєл Перкович и Каролина Гарди, VIII класа, и зоз штреднїх: Мая Медєши, Оливера Пап, Петар Хромиш, Алексей Кухар и Владимир Венчельовски школяре IV класох. У Бачкей Тополї припознанє уж придате Боґларки Ґере зоз VII класи ОШ „Чаки Лайош”. А. П.

18 РУСКЕ СЛОВО

Tогорочни добитнїки припознаня „Славка Сабадош” школяре Основней школи Стефан Колошняї и Андрей Шайтош зоз штвартей класи, Алексей Мудри и Павле Венчельовски, школяре осмей класи, а припознанє „Янко Олеяр” додзелєне Дорис Бучко, школярки ґенерациї у Ґимназиї. После додзельованя припознаньох отримана и промоция кнїжки „Нє бац ше од живота”, авторки Меланиї Арваї у едициї Дружтва Одняте од забуца. Арвайова присутним толковала же єй кнїжка наставала у периодзе од трицец рокох и вичним жальом за животом у Руским Керестуре, котри и нєшка барз люби, а у нїм ше вше чувствує як дома. Попри тим представени и други нови виданя Дружтва, медзи котрима двотомни „Словнїк руского народного язика”, Зборнїк роботох „Studia Ruthenica 22”, „З червеним дописане” авторки мр Гелена Медєши, каталоґ у фарбох „Стретнуца руских школох 2”. Представени и нови сликовнїци за предшколски дзеци „Єшеньска розгварка”, „Хто цо роби”, „Домашнї животинї” и „У нашим краю птички шпиваю” и подобови каталоґ „Стретнуце у Боднарова”. Як гварела Папуґова, Дружтво предлужи видавательну дїялносц и того року, та планую збогациц свойо понуканє ище зоз даскельо новима насловами. По єден прикладнїк шицких нових виданьох Дружтво подаровало Валалскей библиотеки, а член Дружтва Юлиян Пап зоз своєй власней колекциї тиж подаровал одредзене число кнїжкох, руских и сербских авторох. Орґанизатор стретнуца було Дружтво за руски язик, литературу и културу и його Секция у Руским Керестуре.■ М. Дж.

13. ЮЛИЙ 2018.

kultura@ruskeslovo.com

ПОСЛЕ ПЕРШОГО УПИСНОГО ТЕРМИНУ У ШТРЕДНЄЙ ШКОЛИ „ПЕТРО КУЗМЯК” ИЩЕ ЄСТ ШЛЄБОДНИ МЕСТА

ДО РУСКЕЙ ҐИМНАЗИЇ ЗАТЕРАЗ 11 УПИСАНИХ

По першим уписним кругу, 9. и 10. юлия, до Штреднєй школи „Петро Кузмяк” з Руского Керестура, ше на три напрями уписали 49 школяре. Од того до Ґимназиї на руским наставним язику 11 школяре, до оддзелєня Ґимназиї на сербским язику 19, а до фаховей школи на напрям туристични технїчар тиж 19 школяре. Од того кельо, були компютерски розпоредзени до руского оддзелєня ше уписал єден школяр вецей до сербского тельо кельо и розпоредзени, а до туристичного уписани двойо менєй як розподзелєни. Вкупне число уписаних школярох вельо менше як прешлого року кед уписани 71 школяр, гоч теди було и штверих школярох уписаних по Индивидуалней образовней програми хтори забераю по три места. Уписане число школярох прекоментаровала директорка Школи „Петро Кузмяк” Хелена Пашо Павлович: – Патраци на шицки обставини, насампредз тото же єст вше менєй дзеци, та и на тогорочни иновациї. Ту думам на иншаке бодованє на закончуюцим испиту, на тото же школяре знали же нарок будзе першираз реформована ґимназия з новим наставним планом и програму, цо будзе нове и у туристичним напряме. Думам же и родичи баржей уна-

прямую дзеци на штиророчни школи з хторима дзеци здобуваю одредзени занїманя, а то нє так и з ґимназию – гварела Пашо Павлович. По словох директорки тоти числа, як уж з искуства знаю, и нє конєчни, понеже будзе и други уписни термин, 12. юлия, а кажди рок ше случує и преписованє школярох з єдней до других школох, та так ше дзепоєдни препишу и до Ґимназиї. Специфичносц тогорочного упису и же ше до руского оддзелєня уписали и тройо школяре зоз Коцура, цо давно нє було, а гевти школяре Керестурци. Иншак 47 керестурски маломатуранти ше найвецей опредзелєли на ИТ сектор и до транспортного напряму и то до штреднїх школох у Кули дзе на ИТ сектор розподзелєни 11 школяре и 5 до економскей, потим 10 школяре розпоредзени до новосадских школох тиж найвецей на информатични напрями и транспортни, а по 4 школяре до Зомбора, 3 до Червинки, 2 до Суботици, 2 до Оджаку. Источашнє у керестурскей Школи почал и упис до дому школярох хтори будзе тирвац по 17. юний. Интернат ма 70 места, а перши два днї ше уписали 15 школяре з першого року. Други уписни рок у авґусту. М. Афич

НА КОНЦУ ШКОЛСКОГО РОКА У ШИДЗЕ

КНЇЖКИ ТИМ ЦО ШЕ ВИЗНАЧЕЛИ

И того року предсидатель општини Предраґ Вукович, на концу школского рока приял найлєпших школярох з основних и штреднїх школох шидскей општини. Прияли 33 школяре у катеґориї найлєпши школяр, школяр ґенерациї и у катеґориї школяр спортиста ґенерациї. На приєму були школяре зоз Основней школи „Сримски фронт” зоз Шиду, потим ОШ „Бранко Радичевич”,. ОШ „Сава Шуманович” зоз Ердевику, ОШ „Филип Вишнїч” зоз Моровичу, ОШ „Вук Караджич” зоз Адашевцох, Технїчней школи „Никола Тесла” и Ґимназиї „Сава Шуманович”. Предсидатель Вукович винчовал школяром на успиху и пожадал же би и у предлуженю школованя зазначовали замерковани резултати и з тей нагоди им подаровал кнїжки. Вукович додал же општина Шид помага даруюци безплатни учебнїки школяром зоз социялно загрожених фамелийох, як и за треце и штварте дзецко у фамелиї. Тиж обезпечує и кредити за школованє и субвенционує транспорт школяром.

– Водзиме рахунку и о школских будинкох же би були цо функционалнєйши як школяром, так и просвитним роботнїком. Дзекуюци Републики Сербиї прешлого року ґенерално адаптовани будинок ОШ „Сримски фронт” у Шидзе. Того лєта плануєме ґенерално адаптовац буди13. ЮЛИЙ 2018.

нок ОШ „Бранко Радичевич” у Шидзе. Тиж буду адаптовани и будинки школох у Беркасове и Моловину. Наздаваме ше и отвераню нових роботних местох у Индустрийней зони же би нашо школяре мали и дзе робиц – гварел з тей нагоди предсидатель Вукович. У школским року 2018/19. у Ґимназиї „Сава Шуманович” до першей класи будзе уписано 120 школярох. Трицец места єст у дружтвено-язичним напряме, 60 у общим напряме и 30 места у економским напряме. Цо ше дотика Технїчней школи „Никола Тесла” у штвартим ступню школованя єст 30 места за польопривредних технїчарох, напрям польопривредна продукция и преробок покарми. Тиж штири роки тирва и образованє за електротехнїчарох рахункара дзе будзе 30 места, а тиж 30 места єст и за будуцих тарґовцох у трирочним школованю. Кед слово о трецим ступню школованя, места будзе и за 15 автомеханїчарох и тиж тельо и шлосерох. Як нам гварел директор школи Йово Дрезґа, у новим школским року годно ше школовац за нови ремесла тиж три роки и то 15 школяре за инсталатерох водоводу и зогриваня и 15 за ремесло – заварйовач. Шицко вєдно у спомнутей школи єст 150 шлєбодни места за першу класу. Вл. Дї.

РУСКЕ СЛОВО 19

КУЛТУРА И ПРОСВИТА УПЕЧАТКИ ЗОЗ ФЕСТИВАЛСКОГО ВЕЧАРА „ЧЕРВЕНА РУЖА”

ВРАЦАНЄ ҐУ КОРЕНЬОМ – Думам же то нє нова концепция, алє врацанє ґу кореньом, бо Фестивал „Червена ружа” так и задумани же млади людзе, нови млади моци сцели цошка пременїц и то ище 60-тих рокох прешлого вику. То, заправо, врацанє ґу кореньом, з тим же ми уж у 21. вику – визначел Мирослав Пап Пишу: Мария АФИЧ Олена ПЛАНЧАК-САКАЧ

Ф

е стивалски вечар на Фестивалє рускей култури „Червена ружа”, хтори того року порихтали млади, зоз сучаснєйшу концепцию и музику у забавним духу, з новима пропозициями охабел моцни упечаток, як на нащивительох, так и на музичних фаховцох. Як одгук на тот вечар бешедуєме зоз руководительом Камерного фе стивалского орке стру и нашим композитором Мирославом Папом, и зоз членїцами Орґанизацийного одбору „Ружи” и руководительками манифестацийох Ґабриєлу Саянкович и Ивану Дудаш о упечаткох и будуцих фестивалох.

– Младим нєшка вельо того доступне, але знова бим и ту могол поровнац же нєшка маме интернет и, хто зна яки шицко социялни мрежи, прейґ хторих можеме вельо того научиц, або збогациц самих себе. Дакеди то було иншак, хто лапал Радио Луксембурґ, лєбо хто дорвал даяку найновшу кнїжочку зоз Санрема, бо то бул по-

– Гоч технїчно нє випадло так як було до дробнїцох плановане, алє так же озвученє и друге зме мали половку од планованого, сцена намесцена пейц минути пред початком, алє думам же випадло аж и лєпше як кед би було на бини на дворе. Упечаток бул добри и видно було же публика супер прилапела, бо наша публика позната же є скупа на аплаузох, а тераз зме чули таки аплаузи. Верим же ше нарок ище баржей млади ошлєбодза, а на нас остава же бизме провадзели най то нє прейдзе цалком до даякей аванґарди, алє же би остало у гра-

– Я ше аж и обавал же чи то будзе добре помишац самостойних виводзачох хтори шицко самостойно обдумали и єден професийни оркестер хтори будзе провадзиц даєдних змагательох, же то буду барз вельки розлики, алє на концу випадло цалком „сладко” и вони ше шицки барз трудзели – Мирослав Пап пуларни фестивал у реґиону, тот провадзел и сучасни тренди. То практично исте, нїяка цепла вода нє одкрита, людзе ше пременєли, врацели ше ґу кореньом, цо барз добре. З тим же перши мачата нє руцаме до води, бо су анї нє перши. Млади, як и ми дакеди, вше думаю же швет од нїх почина. Нє думам же сом уж стари, алє сом досц искусни же бим ше могол положиц до якейшик лоґистики хтора барз потребна за злєпшанє квалтету таких файтох манифестацийох. Я и мойо приятелє стоїме на розполаганю шицким хтори сцу дацо вецей – гварел Мирослав Пап.

20 РУСКЕ СЛОВО

нїцох Фестивала яка „Ружа”. Таки вечар абсолутно ма будучносц з оглядом на тото же зме уж перши рок мали 12 приявених змагательох – пояшнює Ивана Дудаш. ЛЄПШЕ ЯК НА БИНИ У ДВОРЕ Ґабриєла Саянкович єдна з тих дзекуюци котрей тогорочна „Ружа” була иншака. Ґабриєла була тота хтора „преламала” же би ше єден вечар дало творчосци младим.

– Було ми мило же ше так змогло моци дац младим же би ше вецей анґажовали коло самей „Ружи” и фестивалскей програ13. ЮЛИЙ 2018.

kultura@ruskeslovo.com

ми. И того року ше так поскладало же ше удало найсц заєднїцки язик и же ше усоглашело видзенє же би ше направело часц програми хтора пошвецена праве младим. Того року першираз же млади мали нагоду приказац цо ґод лєм сцели, од власних творох до обробкох, сценских музичних приказох, и мнє було окреме мило же ше то удало. А вецей роки ми уж, цо вязани за „Ружу” и нашу културу, приповедали о тим же би дацо меняц, и я особнє любим слухац музику и вше ми було жаль чом ми таке дацо, цо сучаснєйше, нє можеме чуц и на „Ружи”. И того року ше шицко так поскладало же за перши рок було наисце удатне, поготов после тей бурї у школи, же наисце ше змогло моци заш лєм орґанизовац тот вечар у Доме култури – задовольно гвари Ґабриєла Саянкович.

– Младим нєшка вельо того доступнєйше прейг дружтвених мрежох и интернета, бо ше можу сами едуковац. То було и видно же ше провадзи, же знаю тренди

робели остатнї трицец роки уж робя по иснуюцим шаблону, а ми думаме же чом нє вименїц дацо. Апелуєм же младих треба уключовац, бо вони на каждей манифестациї ошвиженє, нє лєм на „Ружи”. Треба их уключовац до того процесу орґанизованя же би учели од старших, а дали свойо идеї и енеґрию – заключела Дудашова.

– Буд зем ше намагац сиґурно и нарок же би ше ище вецей млади позбера ли, же би було ище рижно роднєйши жандри їх творчо сци заступени и пред ставени на самей „Ружи”. И думам же то ище лєм початок, бо ше точно ище нє зна ло цо ше сце понукнуц младим творительом и музичаром. Я уж даскельо роки ма ла таку задумку же хто цо люби, цо твори ма отво рени дзвери, ту и тексти, и музика, и наице бим лю бела же би ше то и да лєй розраста ло у каждим смислу и же би ше мла ди цо з ве цей з на ших ме стох и ту уключо ва ли.

– Уложене вельо енерґиї и труду и, мило ми же ше шицко закончело так як треба. И сиґурна сом же ше млади нарок одшмеля ище баржей, напевно и орґанизовац ше почнє ище скорей, цо тиж кажди рок лєм бешедуєме, а чежко витворюєме – Ивана Дудаш Саме виводзенє дакус дискутабилне, о тим можеме бешедовац, бо вше може буц и лєпше, алє то и сами виводзаче похопя дзе погришели, та виправя идуцих рокох. „Ружа” може мац и надалєй вечар композицийох у забавних духу. Я о тим давно бешедовал на схадзкох коло „Ружи” и тото цо ше случело того року то пошлїдок того же зме нїґда нє направели праву катеґоризацию у музики. Най би були и народни шпиванки, алє то друга катеґория, та кед превагнє тота забавна, а очиглядно же превагла, ту будзе требац дриляц. Ми нє досц вельки же бизме правели вельо катеґориї и перформанс, и глас, и обробкох, и нова композиция, и цо ище нє, за таке нас

Велї споминаю и зауважую же тот вечар младих здогадує, поведзме, на Дньовку, алє сцела бим повесц же шицки нашо фестивали на даяки способ виросли зоз „Ружи” и же нїхто нїґда нє пове же мац здабе на дзивку, алє дзивка здабе на мацер. И Дньовка на даяки способ виросла з „Ружи”, бо єден час творчосц младих на „Ружи” нє мала места, гоч Дньовка ма свойо богатство и у литературней творчосци и ище баржей є аванґарднєйша, док вечар младих на „Ружи” свойофайтово музичне представянє младих. Так же Дньовка – Дньовка, а вечар младих на „Ружи” ма свою специфичносц – окреме визначела Саянковичова.

– Циль „Ружи” як фестивала нє лєм же би ше приказало нашу музичнофолклорну традицию, алє и сучасну музичну творчосц хтору дотераз нє було дзе представиц. Думам же то млади препознали и треба их потримац, без огляду же чи то ми, старши, слухаме чи нє, млади цо любя и цо слухаю то треба же би мало места и на „Ружи” – Ґабриєла Саянкович нєт досц. О тим би ище требало роздумац же хтори то катеґориї у змаганю, єдна, евентуално два, у кторих би ше змагали. Бо, кед ше змагаме мушиме точно знац прецо даваме награду. Тото ище до конца нє досц дефиноване, и надалєй треба же би остало змаганє за леґиньски и дзивоцки глас и пачи ше ми награда за вкупни наступ,.то ше ми од шицкого найбаржей пачи як за награду. Жири оценьовал нови композициї, а єдну виведла дзивка на ґитари, а другу виведол осемчлени професийни оркестер. То вшелїяк нє исте – пояшнює Пап. МЛАДИМ ОТВОРИЦ ДЗВЕРИ – Понеже „Ружа” ма уж вельо роки, после телього часу пришло до засиценя у роботи дзепоєдних особох, цо и лоґичне и нормалне, а ми з Маю даскельо роки робиме и „сцели бизме меняц швет” то тиж лоґичне, а було дакус проблеми и хто цо роби. Думам же людзе хтори 13. ЮЛИЙ 2018.

– Два мешаци напредок сом ше питал хтори то план Б кед же будзе падац диждж. То нє лєм пре технїчни причини, алє и пре уметнїцки причини, бо я волїм грац нука. Значи на камерней сцени точно так як випатра Дом култури, могло буц напредок порихтане, бо маю там яке-таке озвученє, ми би вец лєм пришли приключели тото цо требало, та би було за годзину готове. Так тирвало три, бо ше чухало шнури од води, бо микрофони змокли. План Б муши исновац, а таки вечар и найлєпше отримовац нука, бо вонка витор ноши звук и нє досц ше провадзи. Тото цо ма ревиялни характер то може вонка, а тото дзе ше змага, то би мушело буц нука. Бо, ти тото кед рихташ укладаш пенєжи, укладаш вельки труд, та нє мож так ризиковац, мушиш то дзешка змесциц, окреме озвученє муши буц на єдним месце. Я нє вимагам анї вельки визуални ефекти, може менше дацо, мини дацо. И без додатних ефектох мож слухац добру музику, лєм сценоґрафия кед би була кус сучаснєйша, на чим треба робиц, та би Фестивал бул наисце красни и сучасни – визначел Пап.■

РУСКЕ СЛОВО 21

Число 11 Ушорела:

Мелания РИМАР

КАРОЛИНА ГАРДИ З НОВОГО САДУ

ДИПЛОМИ И НАГРАДИ ЗА НОВИ ДРАГИ На концу осмей класи достац Вукову диплому значи у свидоцтву о законченей основней школи мац вше лєм петици. Каролина Гардийова зоз Нового Саду од першей по осму класу у Основней школи „Петефи Шандор” вше була цалком одлична, алє вона посцигла и вельо вецей од того, о чим шведоча дипломи о успихох посцигнутих на змаганьох зоз велїх предметох.

Д

ома одмалючка з мацеру приповедала по мадярски, а з оцом по руски, та єй обидва язики мацерински, єднак блїзки. У оводи перше була у сербским оддзелєню, а вец у мишаним, дзе ше бешедовало по сербски и по мадярски. Кед виросла за школу, родичи ю уписали до мадярского оддзелєня у Школи „Петефи Шандор”, гоч вельо блїжей мала три школи, алє на сербским наставним язику. Од першей класи поряднє ходзела и на годзини руского язика як виборного предмету, а гоч у цалей школи лєм вона була приявена на грекокатолїцку виронауку, осем роки поряднє, вєдно зоз рускима школярами зоз других новосадских школох ходзела на тоти годзини. Седем роки була член дзецинскей фолклорней секциї у Руским културним центру у Новим Садзе и наступала на велїх манифестацийох, смотрох, госцованьох... Ґлумела и у театралней бабкарскей представи „Судзенє домашнїх животиньох”. Од пиятей класи ходзела на змаганя з руского язика. У седмей класи на Медзиокружним змаганю була перше, на Републичним друга, а у осмей класи на обидвох змаганьох Каролина завжала перше место. Прешлого року була у Лєтней школи у Попраду у Словацкей.

22 РУСКЕ СЛОВО

Успишна була и на змаганьох зоз сербского як нємацеринского, та у седмей класи на Републичним була треца, а у осмей на обидвох змаганьох друга. Зоз мадярского язика у пиятей класи на Мед зиокружним була перша, та сцигла и на Републичне змаганє. Добре ше спорозумює и по словацки и по польски, а у школи як странски язики учела анґлийски и нємецки. Барз люби читац кнїжки по нємецки. Язики єй ширели круг приятельох, алє и указали драгу за дальше школованє. Положела примаци испит у язичней ґимназиї у Сримских Карловцох, и тераз нєсцерпезлїво чека дзень кед ше упише до тей школи. Хтори странски язики окрем тих цо уж учела, там будзе мац можлївосц научиц, ище нє зна. Зоз ученьом телїх язикох здобула вельке богатство, а нїч нє страцела же основну школу закочела по мадярски. И влонї, и того року, за посцигнути успихи у школи достава Видовданску награду. Каролина люби путовац. Була у Горватскей, Словениї, Македониї, Грече скей, Италиї, Словацкей, Польскей и у Мадярскей, а барз би сцела пойсц и на Малту. Можебуц ше єй укаже нагода у черанки ґимназиялцох нащивиц и тоту жем. М. Р.

ЗАГ АД

КИ

Ноги нє ма, а идзе, очи нє ма, а плаче. (хмара) * Вично по єдней драги идзе, а нїґда ше назад нє враца. (слунко) *

Медєши Николая, 4 роки, Руски Керестур

Моцнєйше од слунка, слабше од витру. (хмара) * Ой, за лєсом, за пралєсом злацене коритко виходзи. (слунко)

13. ЮЛИЙ 2018.

slovecko@ruskeslovo.com

ВИДОВДАНСКИ НАГРАДИ И НАШИМ ШКОЛЯРОМ Видовдански награди школяром основних и штреднїх новосадских школох, хтори посцигли найвекши успихи на републичних и медзинародних змаганьох, уручел городоначальнїк Милош Вучевич 28. юния на Петроварадинскей твердинї. Медзи 836 наградзенима школярами основних школох були и тройо Руснаци: Каролина Гарди, Михаило Пап и Елена Деметер.

ТАК ПРИПОВЕДАМЕ КЕД О ЯЗИКУ НЄ ДЗБАМЕ ВЛЄЦЕ НАЙВЕЦЕЙ ЛЮБИМ

ДЗБАМЕ ВЛЄЦЕ НАЙВОЛЇМ

Можем да шпим докля сцем.

Можем спац докля сцем.

Нє мушим ше рихтац за такмиченя.

Нє мушим ше рихтац за змаганя.

Кед родичи буду на ґодишнїм одмору, пойдземе на лєтованє.

Кед родичи буду на рочним одпочивку, пойдземе на лєтованє.

Будземе ше купац, сунчац и ронїц.

Будземе ше купац, слунковац и муряц ше.

Гоч ше и задеблям, будзем єсц вельо слаткиши.

Гоч и затиєм, будзем єсц вельо лакотки.

У Ґрчкей одлични лешниково и вочни торти.

У Греческей одлични лїсковцово и овоцово торти.

Горучава ми нє смета, гоч кельо степени на плажи.

Горучава ми нє завадза, гоч кельо ступнї на плажи.

Накадзи ше врацим з моря, наставим да тренирам рванє.

Накадзи ше врацим з моря, предлужим тренирац пасованє.

13. ЮЛИЙ 2018.

РУСКЕ СЛОВО 23

ЛЮДЗЕ, РОКИ, ЖИВОТ ФЕДЯ ПОЛДРУГИ, МУЗИЧАР З ВЕРБАСУ

УВИДЗИЦЕ ГО НА „EXIT-у”

Пише: Ана МАРКОВИЧ

Федю волаю и „сербски Джим Морисон”, найбаржей пре його випатрунок, а гваря и же є музична реинкарнация тей гвизди, т. є. вокали им скоро подполно исти... Праве прето The Doors, Lost Paris Tapes, єден з „най” домашнїх составох медзи любителями року позних шейдзешатих

Ф

едя Полдруги у Вербаше закончел основну школу, а вец и вербаску Ґимназию. Кед слово о студийох, його перше опредзелєнє була джез академия у Амстердаму, на одсеку – джез клавир.

– У медзичаше, док сом ше рихтал за таку файту примацого испиту, на телевизиї сом патрел емисию у хторей була госц Мадам Пиано. Теди сом ришел пойсц до нєй на даскельо годзини шпиваня, понеже сом уж теди шпивал по бендох. Барз ше ми попачело, та першобутна одлука же упишем джез клавир була заменєна зоз джез шпиваньом. Тото сом и уписал на Новей Академиї у Беоґрадзе – приповеда Федя хтори ше на трецим року джез шпиваня уписал ше и на Висшу електротехнїчну школу, напрям за авдио и видео технолоґиї. Теди источасно ходзел до двох школох.

– Уписал сом авдио и видео технолоґиї, бо сом сцел злучиц музичну слику, упознац и єй технїчни бок (знїманє, продукцию, микс, мастер...). Музичну академию сом закончел на ВИСЕР-у, здобул воланє фахового инжинєра електротехнїки и ра-

24 РУСКЕ СЛОВО

хункарства (после закончених основних студийох) и остава ми ище лєм закончиц други рок мастеру мултимедиялного инженєрства – гвари Федя хтори нєшка фаховец у двох обласцох. ОДМАЛЮЧКА МАЛ ПОТРИМОВКУ Єдна з перших Федьових меморийох вязаних за музику була кед му мацеров брат указал як ше грає часц „Турского маршу” на синтисайзеру.

– Познєйше мой власни брат Ваня мал приватни годзини на клавиру дома, та сом ше часто припатрал. Мал сом теди 6 роки, и на гранє сом патрел як на бависко, а нє як на дацо цо мушиш вежбац – гвари наш собешеднїк хтори ходзел и до Основней музичней школи у Вербаше, на напряме за клавир. Як гвари, фамелия одбавела значну улогу у його занїманю з музику. Кед родичи похопели же од музики нє одустанє так лєгко, купели му електрични клавир.

– Упознал сом ше и зоз акустичну ґитару, и на нєй сом през лєто нєпреривно 13. ЮЛИЙ 2018.

ljudze@ruskeslovo.com

грал. Каждодоньово сом ходзел до пайташа хтори мал ґитару и вежбали зме по цали дзень. Одтеди сом кажди заробок наменєл за купованє другей клавиятури, ище дзепоєдней ґитари, микрофону, звучнїкох, опреми за знїманє... – задовольно приповеда Федя и гвари же одход на студиї бул виход зоз комфорней зони, упознаванє нового велького городу, велїх людзох зоз швета музики. ЗНЇМАЛ ПИСНЇ И ЗА ПОЗНАТИ РАЙЗОВАНИ ФИЛМИ

А наступал у Беоґрадзе, Новим Садзе, Суботици, Крушевцу, Нишу...

– Найвецей наступам зоз Doors tribute бендом, „свирки” маме у Беоґрадзе и Новим Садзе, а однєдавна и у Заґребу, Веленю, Риєки... Грали зме и на фестивалу у Маґдебурґу, у Нємецкей – приповеда наш собешеднїк хтори соло наступи мал по клубох у Беоґрадзе и на „Ґрадич фесту” у Новим Садзе прешлого року („Festival uličnih svirača”). Джез музику, хтору грає у сотруднїцтве з Милану Попович, углавним, познаю Беоґрадянє. ПЕРШИ КОНЦЕРТ ЗОЗ ДОРСАМИ

– На другим року авдио и видео технолоґийох указала ше ми нагода пойсц до Америки на 5 мешаци, а найвекши упечаток на мнє охабели Tia Sillers (добитнїца Grammy-я за тексти хтори писала за бенд Dixie Chicks) и Mark Selby (наступал зоз B.B.Kingom, Jeff Beckom, Lynard Skynard), з хторима сом грал. Шпивач сом The Lost Paris Tapes doors tribute бенду, мам албум зоз Project Oddist и у тей хвильки робим на проєкту Федя – приповеда нам Полдруги, а интересантне тото же знїмал писнї за райзовани филми „Бадемани” и „Маша и медведз”. Инспирацию достава зоз рижних бокох.

– Дацо чуєм на драже, дацо з кнїжкох хтори читам, дакеди зоз интересантних приповедкох, а дакеди ше инспирация случи сама од себе... Шицки писнї хтори сом компоновал настали на тот способ. Даєден мотив ше ми длуго мота по глави, же би на концу у єдней хвильки цошка „кликло” и шицко ше поскладало на свойо место – гвари вон и додава же би музику хтору твори наволал як файту алтернативного року.

13. ЮЛИЙ 2018.

Кед слово о наступох, постоя концерти хтори на ньго охабели окремни упечаток.

– Перши концерт зоз Doors-ами звонка Вербасу бул у Нишу, кед сом починал сотрудзовац зоз бендом, нє знал сом цо обчековац. Концерт у Колораду зоз Tiu Sillers и Mark Selby-oм бул сиґурно єден з вельких искуствох. Перши концерт у иножемстве, тиж зоз Doors tribute бендом, у Маґдебурґу.... А найновше цо ше ми случело, то же сом шпивал провадзаци вокали зоз Gramophonedzie Live Experience у BelExpo центру опрез 3 тисячи особох – приповеда Федя хтори ма ище єдну, як гвари, скриту любов и гоби, а то мадїоничарство. Могол би годзинами патриц и одлучовац хтори карти купиц... На концу, наш млади, успишни, и уж нательо витворени собешеднїк, хтори ше цалком пренашол у музики, младим людзом хтори би евентуално рушели по подобней дражки поручує же найзначнєйше висц зоз зони комфору и страсно провадзиц драгу за хтору ше дума же є тота права.■

НОВИ ПИСНЇ, НОВИ НАСТУПИ Федя тераз „фриленсує” на даскельо платформох дзе ше занїма зоз авдио репарацию, дизайном звучней слики, знїманьом рижних инструментох... Першираз того року зоз Doors tribute бендом будзе наступац и на Exit фестивалу, на Craft Street стейджу, на пияток 13. юлия, од 22 годзин. Шицки хтори би го любели чуц, можу того дня... А гевти хтори би ше упутиц до Федьовей творчосци, його прекрасну найновшу писню „Souls on Fire” можу послухац на YouTube...

РУСКЕ СЛОВО 25

ЛЮДЗЕ, РОКИ, ЖИВОТ НАШО ГОСЦИ: МАРИЯ И БРАНИСЛАВ ЛАЗОРОВО З ВЕРБАСУ

ЗАКОЛЇСАНЕ ШЕ НЄ ЗАБУВА Пише: Славица ФЕЙСА

Приповедка Лазорових, Мариї и Бранислава, алє и їх родичох хтори народзени на початку двацетого вику почина у Ґосподїнцох. Одкрива нам єден автентични швет, преплєта обичаї и приватну историю фамелийох. Видзи ше нам же їх живот дакеди таки далєки, а дакеди заш таки же го чувствуєме же нам є барз блїзки

У

Лазорових Митра и Сени медзи двома войнами народзени штверо дзеци: Любица – Люба, Петро, Фема и Бранислав. На єдєн завод їх оцец бул и у Америки, пошол за лєпшим животом, алє ше о три роки врацел. Думал себе, даяк и ту зґаздую. Бул вредни, точни и шпоровни, кус-покус куповал жеми, робел и споли. Бул и дзияк у ґосподїнскей грекокатолїцкей церкви „Св. Архангела Михаїла”, а окреме любел кед у тим валалє службовал паноцец Юлиян Горняк Кухар. Внєдзелю и на швета ше поприберал и крачал до церкви. Знал тото и любел, а и од дзиякованя вше капнул и даяки динарчок. У Ґосподїнцох ше знало же ше на Митра Лазорового вше мож опрец. Бул схопни, та го людзе вибрали же би медзи иншим по валалє кончел курирски роботи. По Другей шветовей войни му пре тоту функцию мало глава з плєцох нє злєцела, гоч анї виновати нє бул. Гуторел Митро же вон лєм преношел розкази тедишнєй власци, же... алє, доказуй ти дакому же то було так, або иншак! Штембиль за одход до гарешту вдерени. Кед би му єдна млада жена у родзе, а з варошу, одата за судию, нє помогла, а „вязом” у тих крайох коренї глїбоки, хто зна яка би була Митрова судьба. Сена ше старала о дзецох. Наймладши Бранислав Бранко после штирох рокох школованя дакус по Мария и Бранислав зоз сином Владимиром руски, а вец и по мадяр-

26 РУСКЕ СЛОВО

ски, чувал статок, копал до лабди з рендох... А вец, о даскельо роки ше поприберал и плєцо попри плєцу у крилосу стал у церкви при оцови. Уж ше и з дзивками спатрал кед оцец заш лєм наштудирал же би го дал „на занат”. О три роки виучени за шлосера, достава роботу на ґенциї у Ґосподїнцох. Моцни, а високи, од роботи ше нє бал, ище и за валалски фодбалски клуб бегал за лабду. Нє барз ше то пачело оцови, на полю було вше вецей роботи, а його син накадзи на церкви вибило штири пополадню, шицко заохабял и бежал на фодбал. Алє и оцец бул упарти. Ище ше анї нє розвиднєло, а конї уж були попрагани, та чи ше син виспал, або нє, на польо ше пойсц мушело.

– Леґиньчел сом ше и вецей раз з остатнїма вишол з карчми, уцагнул сом ше нука до обисца, а мойо о тим анї нє знали. Дакеди сом и жита одобрал зоз пойда, та беж... Ище сом анї очи нє завар, а оцец ме збуртал. Спал сом у кочу по польо, и думал же таки одняти на вечар нїґдзе нє пойдзем... Док нє пришло пейц пред вечаром. Пред очми ше ми розбистрело, и ознова сом ловдозовал – памета Бранислав свойо леґиньченє, алє и одход до войска до Словениї, та и перши попатрунки з Марию Марчу Бойко, шумну Українку.

– Кед ше врацел з войска и кед медзи нами постало кус озбильнєйше, пришол до моїх побешедовац же ме приду питац. А вец ме пообрацал, и я до конца за ньго побеґла. Два мешеци ше мой оцец на мнє гнївал же сом го так поспреведала, бо сом мала пойсц до Анґлиї ґу шестринїцом, и папери за одход були покончени. Наздавал ше оцец же ше там лєпше 13. ЮЛИЙ 2018.

ljudze@ruskeslovo.com знайдзем як ту, на валалє, а верим же раховал и на помоц, бо гоч зме нє були худобни, окрем мнє, мойо мали ище шесцеро дзеци – приповеда Мария. Бранко змахує з главу, було и так и вшелїяк, и предлужує: – Мойо нє мали нїч процив младей нєве сти, гоч, правда, перше думали же ше з другу оженїм. Алє я и теди, як и тераз, гоч сом уж „одщипел” з дзевятей децениї, дошлїдни. Тото цо сцем – тото и до станєм. Нє сцел сом же би ми мойо виберали з ким мам жиц. Так було и тей давней яри 1957. року – приповеда Бранко. КЕД У ОБИСЦУ ПОСТАЛО ЦЕСНО У Лазорових уж була єдна млада нєвеста, Браниславового брата жена, та франтую же Марча приведзена скорей часу, бо на полю, на двацец пейцох гольтох дозревала кукурица, та ю требало на єшень виламац. Гоч франтовали, накадзи почала ламачка, млади ставали на годзину рано, перше рубали кукурицу док ше нє розвиднєло, вец ламали... Вец дому кукурицу з коча долу, вечера, а плєца уж главу нє тримали... Бранко чекал же по ламачки єдну часц так як и братови, оддзеля и им, младим, мала буц и свадзба, алє родичи мали иншаки плани, купиц жеми, а од свадзби ше оддумали. Обисце поставало вше цеснєйше, слово по слово, прегварели ше. Марча одходзи до своїх, а Бранко процив оцовей дзеки уписує курс за трактористох и часто є у Марчових. Механїзация тих рокох у бувшей Югославиї була глана тема днями и мешацами. Почала индустриялизация, та кед старша Марчова шестра Стевка, хтора теди робела у Вербаше явела младим до Ґосподїнцох же у вербаским польопривредним добру, у Задруґи буду примац трактористох, дилеми нє було.

– Пошли зме до єй шестри як пролетере, мали зме єдну посцель од Марчових заглавок, два танєри и видлїчки. Бивали зме у єй шестри. Накадзи сом достал роботу, и квартель, преселєли зме ше. З першей плаци зме купели ище єдну посцель, кухню, стол и штири гокли, бул то цали наш капитал – памета Бранко. И Марчовао родичи у Ґосподїнцох предали хижу и преселєли ше до Вербасу. Єй оцец добре знал же у Вербаше, у хторим єст фабрики, єст и векши шанси за лєгчейши животи. Нє знал лєм єдно, же є чежко хори и же длуго нє витрима... Бранко ше з родичами нє чул и нє видзел пол рока. А вец як кед би дахто так сцел, раз, кед ше мушел присц одявиц до валалу, зишол з гайзибана и на драже стретнул оца. У гарлє ставало, алє слово по слово, глас ознова поставал хлопски. Шицко було так як треба кед ше народзел Владимир, Бранков и Марийов син, а дїдов Митров унук. Нє було нєдзелї же би млади з Вербасу нє шедли на гайзи13. ЮЛИЙ 2018.

бан, та перше до Бечею, а вец до Ґосподїнцох, и просто до баби и дїда Лазорових, а пред вечаром назад. Дїдо Митро и далєй дзияковал. ЖИВОТ И ДАВА, И ОДБЕРА Перше у єдней фирми, вец у другей, та трецей.., док Бранислав нє дошол по „Карнекс”, глєдаюци роботу хтору будзе любиц. Нашол ю, гонєл камион – „хладнячу”, препутовал Европу воздлуж и попрейґа и 1988. року пошол до пензиї. Бул и у партиї, и ходзел до церкви, и озда бул єден з ридких хтори тоти два опциї помирел. Пригваряли му, зволовали схадзки... Вон станул, и таки гарлати вше знал обгрунтовац прецо то мож. Швидко му розум робел, та док ше дахто и огутал, уж були на другей точки дньового шора. И його супруга робела скоро двацец роки у клальнї, теди уж мали и Фемку, правели хижу, а дзеци росли, женєли ше и одавали. Штверо унучата баба и дїдо раз-два покладли до авта, и гайд з нїма даґдзе до природи, лапац риби на беґель, або на Палич, Панонию... Оца Митра и мацери Сени у Ґосподїнцох, як и женових з Вербасу уж давно нєт. У Лазорових ше поженєли ше и поодавали уж и унучата, та ше Лазорово цеша уж и у трох праунучкох.

– Штредок дзевятей децениї – нє мала ствар – предлужує наш собешеднїк, а розум и у тих шумних рокох бистри, памятки ясни... Чудуєм ше як руски язик и шпиванка руска при ньому таки зачувани, нєдотхнути. Тото цо заколїсане, тото ше до конца нє забува.

– Лєм ноги нє слухаю – поносує ше вон, пред 15 роками оперовал єден клуб, вец и други, та без двох кривайлох нє мож крачац. Супруга ше поносує на свойо хороти. Болячки знаю буц вельки, алє анї блїзко таки як боль у души за сином Владом. Нє дармо людзе гваря – лєм най по шоре идзе, та будзе добре. Мило му же по його шлїдох покойни син Владо крачал, а тераз унук. Вельки камиони означели їх живот. И Бранко на єден способ нашлїдзел свойого оца Митра. Гоч є нє дзияк, роками внєдзелю и на швета з панїматку шпива у вербаскей грекокатолїцкей церкви „Св. Владимира”. Гласа ма, а учителя нє мог мац лєпшого.■

МИТРО ЗНАЛ ҐАЗДОВАЦ Браниславов оцец знал справиц пенєж. Накадзи ше му видзело же нє досц напредую, штудирал цо и як будзе робиц же би нє лєм мали досц, алє же би и оставало. Концом XX вику три роки бул у Америки, алє же врацел, парасцел и каждого року патрел же би могол купиц жеми. Бул бар педантни точни, вредни. Кончели за валал, у церкви бул дзияк...

РУСКЕ СЛОВО 27

ДУХОВНИ ЖИВОТ РОБОТИ ЦЕРКОВНОГО ОДБОРУ У КУЛСКЕЙ ПАРОХИЇ

СТАРОСЦ О ЦЕРКОВНИМ МАЄТКУ Пише: Мария АФИЧ

Грекокатолїцка парохия св. Йосафата и манастир василиянох у Кули, находзи ше у Улїци XVI дивизиї и єдна є з наймладших наших парохойох у Войводини. Парохия основана 1956. року под час владики Гавриїла Букатки и дата є на управянє монахом василияном

У

ЗОГРИВАНЄ У ЦЕРКВИ ОД 1998. Заключели зме же Грекокатолїцка церква у Кули перша од наших церквох хтора уведла адекватне сучасне зогриванє. То поробене ище 1998. року кед до нєй було уведзене центалне зогриванє на тварде гориво скапчане зоз манастиром. Познєйше, уж кед одборнїк бул и Мудри, зогриванє у церкви ремонтоване т. є. осамостоєне од манастирского будинку и положени нови радиятори на ґаз. Тих дньох, радиятори заменєни з новима и поставени су на мур место до облакох дзе були предходни. То єдна зоз перших векших активносцох нових одборцох.

28 РУСКЕ СЛОВО

нашей грекокатолїцкей парохиї священомученїка Йосафата у Кули на швето Дзуря по юлиянским календаре, того року, 6. мая, шветочно пришагали члени нового Церковного одбору. Двом з нїх то уж треци мандат за шором, єден з нїх и Елемир Мудри, та зме ше з нїм и з капеланом о. Платоном Салаком ЧСВВ здогадли цо за тот час поробене у парохиї, а цо чека нових одборцох. Осемчленовому Церковному одбору у новим составе предсидатель Теодор Процикиєвич хторому то тиж треци мандат у Одборе, а попри економа Мудрого, нови члени Стефан Токарек, Мирон Гудак, Василь Семянов, Єроним Ковач, Иван Кузма и Яким Орос. По статуту у Церковним одборе вше муши буц и национална ровновага, та половка членох Руснаци, половка Українци, а так ше зменюю и предсидателє. У прешлим составе Одбору бул предсидатель Янко Микита, нажаль уж покойни. Наш собешеднїк Елемир Мудри уж єденасти рок як окончує тоту длужносц церковного одборнїка, и то зоз трома парохами, о. Антонийом Турчаником ЧСВВ, о. Виталийом Лотоцким ЧСВВ и тераз зоз о. Дамяном Кичом ЧСВВ. За тоту длужносц одборнїка о. Платон ЧСВВ надпомина же є нє нательо одвичательна як у векших наших парохийох як цо Керестур, Дюрдьов, Коцур. Основна длужносц ЦО то старанє и управянє з церковним маєтком, а у кулскей парохиї то церква и теметов. Прето ше Одбор насампредз стара о їх порядним отримованю, а кед ше зяви

потреба муши ше поробиц и векши оправки, або укладаня. У ЦЕРКВИ ВЕЛЬО ПОРОБЕНЕ Як ше здогадую нашо собешеднїки, од 2007. року у церкви досц того поробене: – Положени три клими, меняни тепихи и „стази”, тапацирани лавки за шедзенє и клєканє, обилєни просториї, офарбени желєзна капура, огради, облаки, дзвери, меняни мебель у обидвох сакристийох, виляти дражки на теметове. Нєдавно вимуровани нови мурик за церкву, положени нови циви за одвод на церкви. Єдно з векших подняцох и инвестицийох було же подзвигнута турня 2008. року, точно дзень пред тим як умар о. Йосафат Воротняк ЧСВВ – начишлєл Елемир Мудри. Най здогаднєме, о. Йосафат ЧСВВ, длугорочни парох у тей парохиї, вельо труду уложел и збудовал нєшкайшу церкву и манастир, алє теди власц нє допущовала положиц и турню. Прето було таке моцне за парохиянох же о. Йосафат хтори умерал ту у манастире, дожил тото же турня, заш лєм, поставена, дзень пред його одходом до вичносци. На наш коментар же вирни у їх парохиї наисце маю вигодни условия за богослуженя у своєй церкви, кед маю аж и климу и 13. ЮЛИЙ 2018.

duhovni@ruskeslovo.com

зогриванє, о. Платон прекоментаровал, же то так, алє ище кед би було и вецей вирних, понеже млади барз мало ходза до церкви. ЦЕРКОВНИ ОДБОР ВШЕ РОБИ У ПОРАДИ ЗОЗ СВЯЩЕНЇКАМИ – Нажаль, прето того року пред виберанками за нови одбор, кед зме пробовали уключиц и вецей младших членох, нїч ше з того нє удало, бо вони нє сцели прилапиц тоту длужносц – гвари о. Платон ЧСВВ. Пре тоту причину же нашо одборци уж старши, нє практикуєме вецей анї добродзечни акциї на теметове, цо було скорей кед ше теметов пораєло и розчисцовало. Тераз тоту роботу заплациме зоз церковней каси, алє вец голєм патриме же би ю окончовали нашо парохиянє – додава капелан. На питанє як финансую роботи коло церкви, нашо собешеднїки гваря же вше у тим участвує и церковна каса хтора скромна, алє як и вшадзи, векшину пенєжу ше муши обезпечиц прейґ проєктох од донаторох. До отримованя церкви спада и єй пораєнє дзе ше добродзечнє уключую парохиянки, хторих нєт вельо, алє то дзечнє робя, а медзи нїма и супруга нашого собешеднїка Мудрия, Цецилия. Церковни одбор самостойно може одлучовац, алє вон вше роби у поради зоз своїма священїками и як визначую нашо собешеднїки то барз добре функционує, бо вше видзе добра порада. Пред новим Одбором буду и нови задатки.

– Понеже нови радиятори положени на мур, медзи нїма и лавками остал узки преход, та ше будзе мушиц лавки поцаговац ґу штредку, а то досц компликоване. Будзе ше мушиц одмонтовац и патос под лавками и ґу штредку предрилїц же би ше з боку могло лєгчейше преходзиц. Тиж так плануєме и ремонтовац криж на теметове – гвари Мудри, а капелан дополнює.

– Шлїдуюци план нам оправиц стреху на церкви, бо одкеди положена турня, замака нам и то будзе векша инвестиция, и будземе мушиц писац проєкт, бо потребни вельки пенєжи, хтори сами нє маме. На концу зме ше опитали чи нємили случованя и дзелєня по националней основи превозидзени, о. Платон ЧСВВ одвитує: – Подзелєня на Руснацох и Українцох нєт медзи тима цо ходза до церкви, а тоти скорейши нєприємни дзелєня були у чаше кед була буря у цалим дружтве кед и структури хтори нє були у церкви теди ту вошли, та и у церкви направели нєшор. Алє то ше змирело, боляце же то було и спомина ше, алє мушиме то забуц и идземе далєй – гварел о. Платон ЧСВВ.■ 13. ЮЛИЙ 2018.

У ШИДЗЕ ОТРИМАНИ ДУХОВНИ ВЕЖБИ ЗА ЖЕНИ

УЧАСТВОВАЛИ И ВИРНИ ЗОЗ БАЧКЕЙ Од пиятку по нєдзелю прешлого тижня у церкви Преображеня Господнього и Лєтней владическей резиденциї у Шидзе, отримани Духовни вежби за жени вирнїци. Участвовали вирнїци зоз Руского Керестура, Коцура и домашнї Шидянки. Вежби хтори мали назву „Дзбан мойого живота” водзели Чесни шестри Служебнїци, а почали пияток пред вечаром зоз заєднїцку молитву потим пацерками и на концу з ученьом церковного шпиваня. Собота рано почала з раншу молитву и потим Службу Божу, а тот дзень бул и за роботу по ґрупох, пацерки зоз роздумованьом, служени Молебен до пречистей Мацери Божей, а дзень закончени зоз Вечурню. Внєдзелю тиж рано була ранша молитва, катехеза и порядна нєдзельова Служба Божа на 10 годзин хтору служел о. Михайло Режак, парох у Шидзе и декан сримски. Духовни вежби закончени после полудзенку зоз подзековну молитву. На нєдзельовей Благодарней Служби Богжй у церкви Преображеня Господнього, вєдно ше модлєли и шпивали домашнї вирни як и учашнїци Духовних вежбох вєдно зоз чесну шестру Авґустину ( хтора читала и апостол) и шестру Цецилию. У казанї парох о. Михайло Режак подзековал чесним шестром и шицким учашнїцом же пришли змоцнїц свою духовносц. Тиж подзековал и малярки Маї Йозанов зоз Нового Сдау чий малюнок ангела хтори чува дзеци пошвецени и хтори ше виложи у голу дзецинскей заградки у будинку Лєтнєй владическей резиденциї. Ксения Ґайдош зоз Коцура першираз пришла до Шиду и була першираз и у церкви и Лєтней владическей резиденциї и ноши дому позитивни упечатки.

– Упечатки вшелїяк моцни, бо сом дакеди участвовала як младша на духовних вежбох за младих, а тераз сом першираз була на духовних вежбох за старших и була сом вєдно зоз супругом. Думам же ше кажда з нас на окремни способ духовно змоцнєла и збогацела, а и дружели зме ше и упо-

знали за тот кратки час – гварела нам Ксения Ґайдощ. Маґдалена Ґаньто зоз Шиду тиж задовольна зоз Духовнима вежбами на хторих була и прешлого року.

– Препровадзела сом хасновито час у заєднїцтве, духовней науки и молитви. Учели зме и шпивац тропари. Дома жиєм сама и тота духовна заєднїца и любов ґу Богу лєм ме ище баржей виполнєли и дали духовней моци – гварела нам кратко Маґдалена Ґаньто. Шестра Авґустина задовольна як прешли вежби и гварела нам же жени були активни у шицких часцох вежбох хтори плановани.

– Вежби так конциповани же би кажда особа пришла до вираженя и же би були спатрени єй реакциї. Вежби були и драга ґу самому себе, упознац себе и источасно мац места у шерцу за Бога. Символ вежбох була шолька хтора може буц полна, алє ше и випражнїц як и нашо шерцо, а на нас кельо будземе мац места за любов и Бога у нашим шерцу – гварела шестра Авґустина. Вл. Дїтко

РУСКЕ СЛОВО 29

informator@ruskeslovo.com ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 2. юлия 2018. року престало дуркац шерцо нашому милому оцови

ЙОАКИМ БУЧКО (1942–2018) з Руского Керестура

Памятку на його красни слова, щиросц и доброту у своїх шерцох буду чувац дзивки, Славица зоз супругом Владимиром Рацово и Оленка зоз супругом Михайлом Колошняйово Спочивай у мире Божим! ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Мойому милому супругови

ЙОАКИМ БУЧКО (1942–2018) з Руского Керестура Зоз хторим сом препровадзела 55 роки малженства. Твою любов и пожертвовносц у своїм шерцу будзем чувац док жиєм. Твоя супруга Ксения Спочивай у мире Божим! ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 2. юлия 2018. року преселєл ше до вичносци наш мили брат

ЙОАКИМ БУЧКО (1942–2018) з Руского Керестура Красни памятки на це буду чувац, шестра Мария зоз супругом Славом Пашово и єй фамелию Спочивай у мире Божим!

30 РУСКЕ СЛОВО

ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 2. юлия 2018. року нєсподзивано нас зохабел наш мили дїдо

ЙОАКИМ БУЧКО (1942–2018) з Руского Керестура

Зоз любову, почитованьом и подзековносцу памятку на тебе будземе чувац у своїх шерцох. Твойо унуки, Иґор, Дарко зоз супругу Оксану Рацово, и Ваньо и Кристиян Колошняйово зоз Канади Спочивайце у мире Божим! ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 2. юлия у своїм 76. року живота занавше ме зохабел мой мили брат

ЙОАКИМ БУЧКО – електричар (1942–2018) з Руского Керестура Памятку на твою любов и доброту навики будзе чувац ожалосцени брат Юлиян Спочивай у мире Божим! ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 2. юлия 2018. року преселєл ше до вичносци наш мили

ЙОАКИМ БУЧКО (1942–2018) з Руского Керестура Красни памятки на це вше будзе чувац андя Мелана Бучкова зоз фамелию Спочивай у мире Божим!

13. ЮЛИЙ 2018.

informator@ruskeslovo.com ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 2. юлия нєсподзивано нас занавше зохабел наш мили брат и бачи

ЯКИМ БУЧКО (1942–2018) з Руского Керестура Красни памятки на ньго з почитованьом будзе чувац брат Славо зоз дзецми Тат’яну и Славком зоз їх фамелиями Спочивайце у мире Божим!

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 7. юлия 2018. року занавше нас зохабела наша мила мац и баба

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 7. юлия занавше нас зохабела наша мила мац, баба и прабаба

ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Милей тети

МАРИЯ РАМАЧ (1941–2018) з Руского Керестура Єй мила подоба занавше останє у наших шерцох. Ожалосцени син Юлин зоз супругу Славку и сином Златком Спочивайце у мире Божим!

МАРИЯ РАМАЧ народзена Гербут (1941–2018) з Руского Керестура Твой мили ошмих и доброту нїґда нє забудземе. Твойо наймилши, дзивка Фемка зоз супругом Владом, унук Владимир зоз супругу Сандру и малим Марком, та унуки Марияна и Александер Спочивайце у мире Божим!

НАДИ САБОЛОВЕЙ

OСТАТНЇ ПОЗДРАВ У своїм 64. року живота занавше ме, после чежкей хороти, охабела моя мила мац

НАДА САБОЛ (1954–2018) Хованє будзе на пияток, 13. юлия на 12 годзин и 45 минути, на Городским теметове у Новим Садзе. Занавше останє у шерцу своєй милей дзивочки Анамариї Сабол

ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Нашому милому жецови

З любову и почитованьом од Зинаиди и Михала Будинского. Спочивай у мире Божим!

ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 10. юлия 2018. року, после длугей и чежкей хороти, занавше нас охабела наша мила колеґиня

НАДА САБОЛ (1954–2018) Єй подоба останє нам у вичним паметаню. Од нєй ше одпитую колеґове зоз руских редакцийох Радия и Телевизиї Войводини. Вична єй памят! СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 16. юлия 2018. року наполня ше шейсц жалосни мешаци як нє з нами наш мили

СЛАВКО ХАРДИ (1953–2018) з Руского Керестура У найкрасших памяткох здогадованє тебе чуваю твойо наймилши Спочивай у мире Божим!

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 13. юлия наполнєли ше два роки як нас занавше зохабел наш мили супруг, оцец, швекор и дїдо

ЯКИМ КОВАЧ (1938–2016) з Руского Керестура Хибиш нам у каждей хвильки наших животох. Час преходзи, алє нам остали красни здогадованя на тебе. Твоя супруга Ганя, син Зоран зоз супругу Таню, син Златко зоз супругу Зденку, як и твойо унуки Стефани, Антонио, Кристина и Мартина, и фамелиї Планчак, Ковачевич и Дудаш Спочивай у мире Божим!

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 9. юлия наполнєл ше рок як вецей нє з нами наш мили

АКО ФУТО (1963–2018) зоз Швайцарскей

ЕЛЕМИР ДЖУДЖАР (1950–2017) з Руского Керестура

Памятку на твою любов и доброту будзе чувац навики швекра Марґита и швекор Яков Олеярово з Коцура

13. ЮЛИЙ 2018.

Занавше ожалосцени його мац Гелена, шестра Марча и брат Янко зоз фамелиями Спочивай у мире Божим!

РУСКЕ СЛОВО 31

informator@ruskeslovo.com СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 12. юлия 2018. року наполнєл ше смутни рок як нас занавше зохабела мила мац, баба и прабаба

Дня 26. септембра 2018. року наполня ше три смутни роки як нас занавше зохабел наш оцец, дїдо и прадїдо

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 4. мая наполнєли ше три Дня 10. юлия наполнєли ше три жалосни роки як вецей нє з нами жалосни роки як вецей нє знами наш мили и добри оцец и дїдо наша мила и добра мац и баба

ДЮРО ПАП – ДЮРДЕС ЛЮБИЦА ПАП (1938–2015) (1939–2017) з Нового Саду, народзена Колода народзени у Петровцох з Петровцох Остали лєм красни памятки на час препровадзени зоз Вами. Нїґда Вас нє забуду: син Ярослав, нєвеста Весна, унуки Даниєл зоз супругу Райну, Денис и Давид, дзивка Весна зоз унуком Сашом, унука Сандра зоз супругом Ненадом и праунуки Стефан и Невена, унука Андреа зоз супругом Мирославом и праунуки Йосип и Иван Спочивайце у мире Божим!

Зоз любову и почитованьом памятки на їх доброту и пожертвовносц навики буду чувац син Михайло, син Юлиян зоз супругу Тат’яну и унуки Андреа и Дарян Спочивайце у мире Божим!

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 17. юлия 2018. року наполня ше Дня 27. септембра наполня ше штири роки як нас занавше зохабе- три роки як нас занавше зохабел наш мили оцец, дїдо и прадїдо ла наша мила мац, баба и прабаба

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 11. септембра 2018. року Дня 22. юна 2018. року наполнєл наполня ше седем смутни роки ше смутни рок як вецей нє з як вецей нє з нами нами

НАТАЛИЯ НАДЬ (1935–2014)

ВЛАДИМИР НАДЬ (1933–2015) Митьово зоз Руского Керестура Памятку на нїх занавше буду чувац нєвеста Геленка, унука Наташа Фейдийова зоз супругом Ярославом, унука Весна Медєшова зоз супругом Деяном и праунучата Иван, Даниел и Катарина Спочивайце у мире Божим! СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Прешли три смутни роки як нас занавше зохабела наша мила

ИРИНА КОЛОШНЯЇ народзена Балїнт (1955–2015) з Нового Саду Твоєй любови и доброти буду ше вично здогадовац супруг Владимир, син Никола и дзивка Наталия зоз мужом Хрвойом Спочивай у мире Божим!

НА ЗДОГАДОВАНЄ Дня 9. юлия 2018. року наполнєли ше дзевец роки як нє з нами

СЛАВИЦА ИЛИЧ народзена Страценски (1948–2009) Нєпреривно є у думкох и памяткох мацери Маґдалени, сина Мирослава, супруга Боґдана и шестрох Марти и Нади зоз фамелиями.

32 РУСКЕ СЛОВО

ЯНКО РАЦ (1932–2015) з Руского Керестура

ЗДЕНКА СЕҐЕДИ (1955–2011) народзена Дюрчик

АНА РАЦ (1932–2015)

ЙОВҐЕН СЕҐЕДИ – БАДАРКОВ (1948–2017)

з Вербасу Мили нашо, пре Вашу любов, щиросц, нєсебичносц и доброту, вично останєце у наших шерцох и памяткох! Брат Янко Сеґеди – Бадарков зоз фамелию Спочивайце у мире Божим! СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 9. юлия 2018. року наполнєли ше шейц смутни роки одкеди ше упокоєл наш мили добри оцец, дїдо и прадїдо

МИКОЛА ШАНТА (1922–2012) з Коцура Мили мой! Хибиш ми. Час преходзи, а боль стої и жиє у смутку и пражнїни хтору ши за собу зохабел. Красни памятки на Тебе, у думкох, молитви и шерцох, занавше чуваю твой син Славе и шицки твойо найблїзши Спочивай у мире Божим! СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 16. юлия наполня ше 10 роки як нє з нами наш мили супруг, оцец и дїдо

СЛАВО ПРИСТОЙКО (1952–2018) з Руского Керестура Було то пред дзешец роками, лєдво зме ше врацели зоз далєкей драги. Ти пошол ознова сам, и вецей ши ше нїґда нє врацел. Тота драга водзи лєм там. Ми ше у нашим доме зишли шицки алє тераз без тебе. Твойо наймилши, супруга Марча, дзивка Марча, жец Славко, та унуки Желько и Андрейка Папуґово, син Владимир и унуки Славко и Владко зоз Канади Спочивай у мире Божим!

13. ЮЛИЙ 2018.

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 16. юлия наполня ше 10 роки як нас занавше зохабел мой брат

ИНФОРМАТОР Городска управа за защиту животного штредку Городу Нового Саду, на основи члена 10. Закона о преценьованю вплїву на животни штредок („Службени глашнїк Републики Сербиї”, число 135/04 и 36/09) обявює

ОБВИСЦЕНЄ

СЛАВО ПРИСТОЙКО (1952–2018) з Руского Керестура Роки преходза, а тебе нєт. Пошол ши. Гоч час лїчи рани, заш лєм зохабя красни памятки и здогадованя хтори ше збули у живоце. Твой брат Ґоґо зоз супругу Биляну и дзецми Мануелу, Стефаном и Давидом Драшкичово зоз Канади Спочивай у мире Божим! СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 16. юлия наполня ше 10 роки як нє з нами наш шовґор

СЛАВО ПРИСТОЙКО (1952–2018) з Руского Керестура Прешли 10 роки як нам шовґор пошол на драгу зоз котрей нєт врацаня. Хиби нам барз, алє заш лєм, красни памятки на ньго чуваю, нина Амала и шовґор Любо Планчаково, Пишта, Марча, Стево и Сашка Франичово Спочивай у мире Божим!

МАЛИ ОГЛАШКИ ДИХТОВАНЄ облакох и дзверох з неопрен ґуму. Щици од витру, жими, праху и шпорує на зогриваню. Монтираме и оправяме ролетни, гармониково дзвери, пантлїково фиронґи, мрежи од суньоґох. 060/5088-433 и 025/5827-710 *** ВЛАГА? Изолуєме влажни хижи.

063/440-470 и 063/102-41-14.

о поднєшеней вимоги о потреби преценьованя вплїву на животни штредок проєкта Ношитель проєкта „ЕСО ТРОН” ДОО, Руменка, улїца Нова II число 6, поднєсол вимогу за одлучованє о потреби преценьованє вплїву на животни штредок проєкта „Преширенє капацитета у постояцим пошореню – Дїловни обєкт за одкладанє и пририхтованє –третман нєопасних одруткох (одрутни олєї за єдзенє и масц и орґанских биорозтворлївих одруткох) и канцеларийни простор, поверховосци прижемє и поверх и часц виского прижемя (П+1–ВП)”, на катастерскей парцели чс. 4229 К. О. Руменка, Город Нови Сад. Податки и докумантацию зоз вимоги ношителя проєктамож видзиц у просторийох Городскей управи за защиту животного штредку, Руменацка 110 а, Нови Сад, роботни днї у чаше од 10 до 15 годзин. Шицки заинтересовани, у терминє од 10 днї од дня обявйованя того обвисценя, можу доручиц свойо думанє у писаней форми на адресу Городскей управи за защиту животного штредку Городу Нови Сад.

Городска управа за защиту животного штредку Городу Нового Саду, на основи члена 14. и 28. Закона о преценьованю вплїву на животни штредок („Службени глашнїк Републики Сербиї”, число 135/04 и 36/09) обявює

ОБВИСЦЕНЄ

о поднєшеней вимоги за одредзованє обсягу и змисту за ажурованє студиї о преценьованю вплїву проєкта на животни штредок Ношитель проєкта „НАФТНА ИНДУСТРИЯ СЕРБИЇ” АД. Нови Сад, улїца Народного фронта число 12, поднєсол вимогу за одредзованє обсягу и змисту за ажурованє студиї о преценьованє вплїву на животни штредок проєкта „Вибудов обєкта станїци за предаванє горива и чечного ґазу з нафти „Нови Сад 11”, поверховосци П”, у Новим Садзе, Булевар цара Лазара число 25, на катастерских парцелох чс. 3922/15 и 3922/20 К. О. Нови Сад II, Город Нови Сад. Податки и докумантацию зоз вимоги ношителя проєктамож видзиц у просторийох Городскей управи за защиту животного штредку, Руменацка 110 а, Нови Сад, роботни днї у чаше од 10 до 15 годзин. Шицки заинтересовани, у терминє од 10 днї од дня обявйованя того обвисценя, можу доручиц свойо думанє у писаней форми на адресу Городскей управи за защиту животного штредку Городу Нови Сад.

Городска управа за защиту животного штредку Городу Нового Саду, на основи члена 29. Закона о преценьованю вплїву на животни штредок („Службени глашнїк Републики Сербиї”, число 135/04 и 36/09) обявює

ОБВИСЦЕНЄ

о принєшєним ришеню же потребне преценьованє вплїву и о одредзованю обсягу и змисту студиї о преценьованю вплїву на животни штредок проєкта радио базней станїци мобилней телефониї „НСУ253, НСЛ253 НС ПАРТИЗАНСКА”, у обновеним поступку Ношитель проєкта „Телеком Сербия” АД. Таковска 2, Беоґрад поднєсол вимогу тому орґану за одлучованє о потреби преценьованя вплїву на животни штредок проєкта – радио базней станїци мобилней телефониї „НСУ253, НСЛ253 НС ПАРТИЗАНСКА” на постояцим обєкту у улїци Сенандрейска драга, Нови Сад, на катастерскей парцели чс. 3343/6 К. О. Нови Сад I, Город Нови Сад. После запровадзеного поступку, Городска управа за защиту животного штредку дня 9. юлия 2018. року принєсла ришенє число VI–501–125/18 же потребне преценьованє вплїву на животни штредок и о одредзованю обсягу и змисту студиї о преценьованю вплїву на животни штредок, у обновеним поступку. Увид до предметного ришеня мож окончиц у просторийох Городскей управи за защиту животного штредку, Руменацка 110 а, Нови Сад, роботни днї од 10 до 15 годзини на сайту Городскей управи за защиту животного штредку www.environovisad.org.rs. Заинетерсована явносц ше може жалїц процив того ришеня у терминє од 15 днї од дня обявйованя у средствох явного информованя, прейґ того орґану.

13. ЮЛИЙ 2018.

РУСКЕ СЛОВО 33

СПОРТ 21. ШВЕТОВЕ ФОДБАЛСКЕ ПЕРШЕНСТВО

ТИТУЛА ШАМПИОНА ОСТАВА У ЕВРОПИ Пише: Александар ПАЛАНЧАНИН

ДОБРИ УСПИХ РУСИЇ Екипа Русиї можебуц могла лєпше бавиц и посцигнуц лєпши резултат. Алє, вшелїяк, то вельки успих за домашнїх, бо ше потераз нїґда нє пласовали по конєчни стретнуца на шветовим фодбалским змаганю. Русия медзи осем найлєпшима фодбалскима екипами на швеце. Кед слово о Горватох, пласман до полуфиналней часци змаганя успих хтори нє призначени у їх аналох. По конєц тижня ше будзе знац хто шампион на 21. Шветовим фодбалским першенстве. Кед писани тот текст найвецей шанси за освойованє тей титули мали екипи Французкей и Белґиї.

34 РУСКЕ СЛОВО

Маґия фодбалу, кед слово о Шветовим першенстве у Русиї, ше блїжи ґу концу. Зоз смутком, алє и страсцу навиячох, числени любителє фодбалу, очекую розплєт вельких борбох на русийских фодбалских аренох. Одбавени шицки змаганя штварцини финала и тераз зоз сиґурносцу мож твердзиц же титула шветового шампиона останє у Европи. Випадли екипи Уруґваю, Колумбиї и Бразилу

Д

о штварцини финалних замаганьох пласовали ше екипи Уруґваю, Французкей, Бразила, Белґиї, Русиї, Горватскей, Анґлиї и Шведскей. Фаворити у стретнуцох осмини финалох були и остали як ше и очековало, гоч було вельо напарти стретнуца зоз нєизвесним законченьом. АНҐЛИЯ НА ДОБРЕЙ ДРАГИ Стретнуце репрезентацийох Анґлиї и Колумбиї було єдно з нєизвеснєйших у тей часци змаганьох. Бавело ша на стадиону ФК „Спартак” у Москви. Судзел судия Ґайґер зоз ЗАД, а стретнуце на стадиону провадзели вецей як 44 000 патраче. Була то права драма, бо перши полчас закончени без ґолох, а у реґуларним часу резултат бул нєришени – 1:1. Обидва ґоли дати у другим полчасу. Перши ґол дал Кейн за репрезентацию Анґлиї у 58. минути зоз пеналу. И кед уж шицки думали же то и конєчни резултат у 93. минути, репрезентативец Колумбиї Мина вировнал резултат. Обидва екипи цали час бавели осторожно, та у першим полчасу анї нє було прави нагоди за ґол.

У другим полчасу, Анґлия рушела дакус шмелше до нападу. После корнер бица за Анґлию, одбрана Колумбиї направела оштри фаул у своїм каребним просторе, а судия досудзел пенал за Анґлию. Фаулирани бавяч Кейн бул сиґурни у своїм бицу и дал ґол. То бул його шести ґол за репрезентацию Анґлиї на тим першенстве. Од тей хвильки розбовчала ше борба на стадионє. Колумбйци почали бавиц нервознєйше, та судия мал вецей роботи змирйовац страсци. У остатнїх минутох стретнуца екипа Колумбиї почала нападац. Тактика им ше виплацела бо у 93. минути Мина дал ґол – 1:1. У предлуженю стретнуца репрезентация Анґлиї мала вецей добри нагоди, алє бица були нєпрецизни, та ше побиднїка достало зоз пеналох. Анґлия мала вецей щесца и победзела зоз резултатом 5:4. У Санкт Петербурґу на истоменним стадиону бавело ше стретнуце Шведска–Швайцарска. Було то тварде стретнуце двох екипох хтори позарядово физично моцни. Стретнуце було тактично и позицийно прецизне, та перши полчас закончени без ґолох. У другим полчасу на терену „викинґи” абсолутно доминовали и вихасновали єдну гришку 13. ЮЛИЙ 2018.

sport@ruskeslovo.com Швайцарскей хтору у 67. минути претворели до ґолу. Бул то ґол кари за репрезентацию Швайцарскей, а за нас и ґол вимсценє. Штирофинални стретнуца, хтори бавени 6. и 7. юлия, вшелїяк будземе паметац. СЕНЗАЦИЯ ШТВАРЦИНИ ФИНАЛНИХ СТРЕТНУЦОХ У першим бавели репрезентациї Уруґваю и Французкей. Бавело ше на стадиону у Нижнїм Новґороду. На стадиону було вецей як 43 000 патрачох, а судзел го судия Питана зоз Арґентини. Було то стретнуце у хторим Французка ище раз потвердзела же су озбильна екипа хтора претендує освоїц шампионску титулу. Екипа Уруґваю з початку була доминантна и мала теренску инициятиву. Французи були дакус нєсподзивани зоз тактику Уруґваю хтора з длугима пасами швидко сциговала опрез їх ґола. Тактика Французох була же би з краткима пасами и з позицвийним бависком диктовали бависко и на таки способ збунєли процивнїка. На даскельо заводи то им ше и удало. Перши ґол дал репрезентативец Французкей, Варан у 40. минути, а то бул и резултат першого полчасу. У другим полчасу Французи ришели дац и други ґол. По 62. минуту Уруґвайци ше ище наздавали же даю ґол хтори их одведзе голєм по предлуженє и пенали. Гришку направел ґолман Муслер, а до другого ґола за Французку, претворел ю Ґризман. После того, другого ґолу Уруґвай ше упар „врациц” ше до бависка, алє схопна екипа Французкей шицки їх акциї ришовала без гришки и заслужено же плсовали до полуфиналней часци. У другим, дерби стретнуцу першенства бавели репрезентациї Бразилу и Белґиї. Бавело ше на стадиону Казань арена у Казаню. У публики було вецей як 42 000 патрачох, а стретнуце судзел наш судия Милорад Мажич. „Кариоки” були у векшей часци стретнуца лєпша екипа, алє им ше удало лєм раз звладац одличного ґолмана Куртоа з Белґиї. У 13. минути резултатску предносц мала Белґия, бо у гужви у каребним просторе Бразилу, после корнер бица, нєлапшни бул Фернандиньо хтори дал автоґол. После приятого ґола, Бразилци почали озбильнєйше нападац, алє им ше нє удало звладац одличного ґолмана Белґиї. Контри хтори после нєуспишних нападох Бразилцох орґанизовала екипа Белґиї указовали же маю озбильну намиру уписац ше до фодбалских аналох. Осемнац минути познєйше, у 31. минути, Де Бруйне дал и други ґол за Белґию. То бул резултат з хторим ше пошло на одпочивок. У другим полчасу Бразил почал ище моцнєйше нападац. Мали вецей нагоди, алє лєм єдну вихасновал Ауґусто у 76. минути. После того ґолу, екипа Бразилу на чолє зоз Неимаром и Кутиньом ище баржей нападац ґол Белґиї, алє без резултату. На ґолу бул сиґурни ґолман Куртоа. Треце стретнуце у штварцини финалох було медзи екипами Шведскей и Анґлиї. Бавело ше на стадиону „Космос арена” у Самари на 13. ЮЛИЙ 2018.

хторим було 44 000 патрачох. Судзел голандски судия Куйперс. Мож повесц же то була рутинска побида Анґлиї зоз резултатом од 2:0. Побида заслуга и искуснєйших бавячох репрезентациї Анґлиї хтори ше после того змаганя пласовали до полуфиналней часци змаганя. Од самого початку на терену яґод же би було вецей бавячох Анґлиї, диктовали темпо бависка и у векшей часци стретнуца лабда була їх. Шведянє у таких обставинох на терену пробовали бавиц на контри. Медзитим, инициятиву у бависку мали бавяче Анґлиї. У 30. минути после корнер бица, найлєпше ше знашол Мекґваєр и з одличним бицом з главу дал перши ґол. Од тей хвильки бавяче Анґлиї мали вецей самодовирия, ище лєпше ше орґанизовали, алє з тим резултатом ше пошло на одпочивок. У предлуженю Шведянє пременєли тактику хтора ше з початку укзовала як добра, бо мали трох бавячох у нападу. Анґлия нє меняла нїч и зоз свою тактику вше вецей прицискала на ґол Шведскей. После єдней наруценей лабди до каребного простору Шведскей найлєпше ше знашол Али и дал други ґол за репрезентацию Анґлиї. По конєц Шведска мала два добри нагоди, алє одлични ґолман Пикфорд добре реаґовал и зачувал побиду и пласман Анґлиї до полуфиналней часци змаганя. ПЕНАЛ ДРАМА ЗА ГОРВАТОХ Штирофиналне стретнуце екипох Русиї и Горватскей вшелїяк мож прировнац зоз дерби стретнуцом. Бавело ше на „Фишт олимпийским стадиону” у Сочию пред 46 000 патрачами. Стретнуце судзел Бразилски судия Ричи. У реґуларней часци стретнуца резултат бул нєришени – 1:1. Перши ґол дал Черишев у 31. минути, вировнал го Крамарич, осем минути познєйше – у 39. минути. У другим полчасу екипа Русиї мала вельо проблеми у нападу, часто трацели лабду, а тим Горватскей вше баржей прицсикал на ґол Русох. Мали даскельо нагоди, алє без ефикасного резултату. У предлуженю на терену була иста слика як и у реґуларней часци стретнуца. Но, у 101. минути у гужви у каребним просторе Русиї Домаґой Вида, репрезентативец Горватскей, бил з главу, а лабда ше якошик прешмикла и вошла до ґолу Акинфеєва. Пейц минути пред концом другого предлуженя, у 115. минути, кед Руси били шлєбодне бице, наруцену лабду до ґолу Субашича змесцел Фернандез. То бул резултат по конєц предлуженьох. На пеналох вецей щесца мали Горвати. Добре ше указали ґолманє, алє ше прето з тей нагоди найвецей поганьбел Фернандез, хтори даскельо минути пред тим бул герой. Мед зитим, кед було важне премахнул цали ґол з пенал точки. ■

НЄСЛАВНА НЕИМАРОВА СТАТИСТИКА Бразилски фодбалер Неимар останє запаметани на тим першенстве як фодбалер хтори ше найвецей валял по трави. Пре части фаули було то дакеди оправдане пре боль, алє вецей раз и нє. Осторожни патраче вимерали же ше аж 14 минути, вецей нєоправдано, валял по трави. Як наводзи швайцарска аґенция РТС, Неимар на трави углавним симуловал покалїченя. Вериме же шицки паметаю його лєжанє на трави, после фаула и симулациї у стретнуцу Бразила и Мексика хторе тирвало 5,5 минути. Окрем того, будзе записани и як фодбалер хтори указал даскельо фризури на тим Шветовим фодбалским першенстве.

РУСКЕ СЛОВО 35

СПОРТ „CITY GAMES” КАРАВАН БУЛ У ВЕРБАШЕ

ПОБЕДЗЕЛА ЕКИПА ЗОЗ КИКИНДИ Пишe: Ана МАРКОВИЧ

Караван „City Games” у своєй тогорочней турнеї нащивел и Вербас. Нєкаждодньови бависка, вельо адреналину, тимска робота и друженє цо ше будзе паметац у Вербаше орґанизоване стреду, 4. юлия, на лєтнїх базенох Центра за физичну културу „Драґо Йовович”

Б

БАВИСКА МАЛИ ГУМАНИТАРНИ ХАРАКТЕР Бависка у Вербаше були 279. по шоре, у дзевятей сезони, а отримованє „City Games” змаганя у Вербаше помогла општина Вербас. На концу, вербаске змаганє мало и гуманитарни характер, понеже Здруженє „Емпата” и на тот завод зберало пенєжну помоц за малого Желька Шанту, хтори прешлей соботи и одпутовал до Русиї на лїченє.

36 РУСКЕ СЛОВО

ависка у Вербаше були перши тей сезони, а моц и схопносц през шейсц интересантни бависка указали пейц екипи: зоз Кикинди, Зомбора, Кули, Оджаку и Вербасу. Найлєпше ше указали Банатяанє з Кикинди, хтори зоз побиду у Вербаше обезпечели учасц на националним полуфиналним змаганю сиверней реґиї, хтора отримана у Зомборе 10. юлия. Як сообщели орґанизаторе, искуство и знанє з прешлорочних бавискох Кикинда указала уж у перших трох бавискох у хторих тот тим витворел максималне число поенох. Капитен побиднїцкого тиму Борко гварел же им прешлого року вимкла побида у финалу, алє ше того орку добре порихтали и обчекую же победза на Златибору и достаню нагоду представяц Сербию на медзинародним финалу 2020. року у Луксембурґу. Кикинда як перша екипа заробела 46 поени, другопласовани Зомбор 38 поени, вец Кула 14 поени, штварти Вербас зоз 14 поенами и пияти Оджак з 12 поенами. И на тих бавискох, як и даскельо днї пред тим у Копру, була велька борба за треце место за хторе ше по остатнє бави-

ско борели екипи Кули, Вербасу и Оджаку. До конца, найлєпша була екипа з Кули. МЕДАЛЇ ЗА НАЙЛЄПШИХ Медалї найлєпше пласованим тимом подзелєл предсидатель општини Вербас Милан Ґлушац, хтори з тей нагоди подзековал шицким змагательом на „фер плей” бависку, алє и публики хтора полни два годзини провадзела тими на премиєрним виданю тогорочней „City Games” турнеї.

– Вербас город спорту и вше зме були заинтересовани за таку файту манифестациї. Наш центер понука добри условия за таки стретнуца, а тото нови формат спортскей забави хтори можеме

13. ЮЛИЙ 2018.

sport@ruskeslovo.com

промововац и наздавам ше же ше будземе дружиц и нарок – гварел Ґлушац. Иншак, то дзевята сезона змаганя, бавика на турнею рушели зоз Дякова у Горватскей, а вец прейґ Копру у Словениї сцигло по Вербас. ЗМАГАНЯ БУДУ У 9 ГОРОДОХ СЕРБИЇ Попри Вербасу, змаганє ше отрима ище у 9 городох у Сербиї, а город хтори будзе найлєпши, квалификує ше за европске финале „City Games” хторе ше отрима 2020. у Луксембурґу. За таке змаганє нє потребне буц професийни спортиста, потребне мац лєм авантуристични и змагательни дух. Як и векшину спортох хтори вязани за воду, и таке змаганє атрактивне и забавне нє лєм змагательом, алє и публики. Автор проєкта Мирослав Крзук подзековал општини Вербас на добрей орґанизациї, и визначел же публика була одлична, бавяче порихтани, а за Вербас оцена 10.

НОЦНИ ТУРНИР У МАЛИМ ФОДБАЛУ У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ

ПОЧИНА НА ПОНДЗЕЛОК Уж традицийни Ноцни турнир у малим фодбалу, котри ше отримує у керестурскей Старей школи, почнє 16. юлия. Дзень пред тим ше будзе вицаговац пари, а потамаль ше екипи и можу приявиц за участвованє. На турнире ше буду змагац екипи пионирох (бавяче народзени од 2004. по 2006. рок), младших пионирох (дзеци народзени 2007. року и младши), ветеранє (35+) и сениоре. Котизация за сениорох виноши 10 000 динари, за ветеранох 5 000 динари, а за пионирох и младших пионирох 2 000 динари. Наградни фонд на тогорочним турниру богати, та побиднїк достанє 100 000 динари, другопласовани 40 000, а трецепласовани 20 000 динари. Ґу тому, окремни награди предвидзени за найлєпшого бавяча, ґолмана и ґолґетера у шицких катеґорийох. Додатни информациї о способе приявйованя и других поєдинєчносцох мож достац од Ґорана Петковича на телефон 064/87 29 085 и од Желька Ороса на телефон 065/51 20 238. А. М.

– Лєдво чекам идуци рок же бизме ше ознова дружели. Город хтори будзе найлєпши у Сербиї 2020. у Луксембурґу, будзе ше бориц з найлєпшима европскима городами, цо будзе прави спектакл яки на тих просторох ище нє видзени – гварел Крзук. Иншак, змаганє подрозумює 13 интересантних бавискох у води и коло базену, а у конкретним домашнїм городзе змагателє мераю моци у 6 дисциплинох. После Вербасу, домашнї буду и Суботица, Индїя, Зомбор, Валєво, Лозница, Княжевац и Вранє. Полуфинални стретнуца буду у Зомборе и Чачку, а вельке финале 22. юлия на Златибору. Тими ше состоя зоз 6 членох од хторих 2 муша буц женского полу, а прияви ше окончує прейґ официйного сайту www.city-games.com, и поволани шицки спортисти, рекреативци и любителє спорту же би ше приявели, забавели и принєсли побиду свойому городу, а вец и своєй жеми. ■ 13. ЮЛИЙ 2018.

РУСКЕ СЛОВО 37

Аня Гудак

ИНТЕРМЕЦО

ХЛАДОК И ГОРУЦИ ТЕПШИ (од Спавици Фейса)

Кифлочки з купчого цеста за рейтеши Тото цо ше ми пачи при тих кифлочкох, то же их мож порихтац раз-два. А звичайно за нїх потребне тото цо кажда ґаздиня ма у обисцу, окрем готових цесточкох (кори) за рейтеши. Нє чека ше же би цесто викисло, док их рихтаце, релна уж зограта, швидко ше упечу, а можеце их порихтац и на сладко и на слано.

Потребне:

Потребне: ■ 500 ґр (пол кили) готових цесточкох (як на рейтеши) 4 вайца 2 дл шметанки 2,5 деци йоґурту 1 дл олєю 200 ґр швабского сира солї по смаку ■ маджуну, або еврокрему

■ ■ ■ ■ ■

Фил: Вимишац вайца, шметанку, олєй и йоґурт. Кус посолїц (нє вецей од пол ровней ложички). Кед правице и на слано и на сладко, перше правце сладки кифлочки, бо зоз сиром будзеце мушиц досолїц. Роздзельце цесточка на 4 часци (звичайно их у пол кили єст 16) Кажде цесточко намасцце зоз порихтаним филом и так наскладайце 4 цесточка єдно на друге и кажде намасцце. Меркуйце, нє треба масциц барз, бо ше розмоча, та сце их нє годни скруциц. Кед сце и штварте цесточко намасцели, розрежце шицки на поли, а вец ознова на поли же бисце достали штири часци. Кажду часц прережце дияґонално, од верху по сам сподок. На ширшу часц положце кус мажуну або еврокрему, закруцце и положце до тепши на хтору сце пред тим положели папер за печенє. Кус помасцце зоз истим филом од верху. Так повторце ище раз и достанєце 16 сладки кифлочки. Печце их на 180 ступнї док нє почервеня. До вимишаного филу додайце кус солї и шицко зробце исто так як и зоз сладку вариянту, лєм же тераз на ширшу часц положце кус сира и закруцце. Тиж помасцце од верху кажду кифлочку и посипце зоз сусамом. Готови кифлочки нє прикривайце, звонка буду хрупкаци, алє зоднука мегки. Надпомнуце: Кед вам остало филу, можеце до ньго додац шолїчку кукуричней муки и шолїчку билей, добре вимишайце же би було густейше цесто як за палачинки и посипце до фурмочки за „проїци”. Раз два готови коктел печивох. Добре, смачне, єдноставне!

38 РУСКЕ СЛОВО

13. ЮЛИЙ 2018.

ИНТЕРМЕЦО ХЛАДОК И ГОРУЦИ ТЕПШИ

(од Вероники Вуячич)

Рейтеши з бундавки Потребне ■ єдна килова бундавка – очисциц и порезац на коцочки ■ єдна шметанка (400мл) ■ ½ кили готового цеста за рейтеши ■ олєй и груба соль (напр. гималайска)

Поступок: Скла дац по два цеста єдно на друге. Два тре ци ни по верх но сци на ма сциц зоз шме тан ку, по солїц и посипац бундавку поре за ну на ко цоч ки. Скруциц як рейтеш и складац до тепши. Намасциц рейтеши зоз олєйом по верху и посипац грубу соль. Печиц на 180–200 ступнї, 30–40 минути.

Пише: Емилия ЧИЗМАР

РОЗДУМОВАНЄ НАГЛАС – У ХЛА ДКУ Кед ше информуєце на интернету, вше мац на розуме же, по Ґуґлу, єст лєм два причини чом ме шверби локец: – Чежка, нєвилїчлїва хорота локца – Спомина ме швекра

ду каж бу. а н о и льншак” ос е к е ин ип Мук ало то б ка „тре арч г о г йо сво о д #

З яку методу портир у банки зна хтора „у тим шоре”, а хтора праве отресла индекс и заляла з колу, е то мнє цикави? у место х е н в ри но годзи то ча ДееМ после двох наймену м хтори червених, веце маш х и дво ещку на ш у за пети м м шим , мини-кре зоз знїжеи н к о н т аце за цр н о п м и ша ня. уша ум #плав насвойроз е #плач

13. ЮЛИЙ 2018.

РУСКЕ СЛОВО

39

ИНФОРМАТОР, ОГЛАШКИ, ИНТЕРМЕЦО НАЙКРАСШИ ЗАГРАДКИ У ДЮРДЬОВЕ

ГЛАСНЇК ПО РУСКИ

ЛЮБЯ КЕД КОЛО ОБИСЦА КРАШНЄ УШОРЕНЕ

РОК LXXIV ЧИСЛО 28 (3793) НОВИ САД, 13. ЮЛИЙ 2018.

■ ЕКОНОМИЯ: ОСИҐУРАНЄ

ЗАГРАДКАРСКИХ КУЛТУРОХ

Фото: Сашо Палєнкаш

ЦЕНА 30 ДИНАРИ

Фото: В. Вуячич

Ище з улїци мож видзиц же обисце Станки и Дюри Римарових, єдно з найкрасше ушорених обисцох у Дюрдьове. Опрез хижи посадзени смараґи, а кед ше отвори капурку, приємни амбиєнт прикрашує фонтана при хторей масивни стол, а вшадзи доокола квеце. Стол и на дворе, под лєтнїковцом”. Понеже у єдним ” обисцу жию три ґенерациї, односно и їх син зоз фамелию, кажде ма свойо место за одпочивок. Шицко обдумує Станка, Дюрова супруга, а як вона надума, так єй супруг Дюра пороби, справи, у шицким ю потрима. И вон ше склада же крашнє ушорене обисце, одпочивок за очи и душу, гоч є баржей заинтересовани за овоцнїк у загради у хторим ше стара о бишалмох, яблукох, шлївкох, кайсох и брескиньох, а окреме о грозну хторе ма даскельо файти. Од овоцох, гвари, нїч нє муша куповац, а овоцнїк, як шкатулка... Врацаме ше до двора дзе вшадзи крашнє подштригана трава и под облаком и у дворе, у гумнє, алє и у овоцнїку. То звичайно Станкова робота.

– Раз до тижня шицко доокола покошим, бо нє любим кед зароснуте – гвари Станка и указує хтoри мушкатли през жиму сама зачувала.

– Двор каждого року прикрашим з даєдним новим квецом. Окрем мушкатлох и цагацих мушкатлох тераз у нїм и винки, єшеньски ружи, медовина, и вше даяке квеце хторе ше ми попачи, захпам, посадзим... Одкеди зме ту почали правиц хижу, вше у нїм було квеца. Коло сушеда вонконцом сом посадзела тельо ружи кельо дакедишнї наш предсидатель Тито мал роки – вецей як 80... А после 80-того року прешлого вику, у заградки сом мала и коло 120 ружи – памета Станка хтора ше коло нїх наробела, алє у нїх и барз уживала. Тераз ужива у мушкатлох, хтори ма вецей як 80, а окреме теди, кед их залїва вєдно з дворочну унучку... С. Ф.

ОГЛЯД НУ ЦЕ НА ПРЕ ШЛОСЦ оволуєме читачох новинох „Руске слово” же би помогли препознац особи на старих фотоґрафийох. Пре точне идентификованє особох на сликох, хтори маю окремну музейну вредносц, потребна помоц од ширшей явносци. Шицки фотоґрафиї настали у дакедишнєй фотоґрафскей роботнї Бруґошових у Руским Керестуре. Кажду фотоґрафию ше подпише зоз одредзену шифру, та кед же препознаце даєдну, лєбо вецей особи на фотоґрафиї, модлїме Вас же бисце явели до Заводу на число телефона 021/548421, лєбо на мейл: zavod.rusini@gmail.com.

П

Фотоґрафия: 0724P

■ ЛЄТНЯ ШКОЛА РУСКОГО ЯЗИКА