RUSKE SLOVO 25

Page 1

ТИЖНЬОВНЇК ПО РУСКИ РОК ЬХХУНІ ЧИСЛО 25 (3998) НОВИ САД, 24. ЮНИЙ 2022.


ИНТЕРМЕЦО ИКОНОСТАСИ У НАШИХ ЦЕРКВОХ

ВОДИЦА НЄПОРОЧНОГО ЗАЧАЦА У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ

1

ерши збуваня при студнї, на месце нєшкайшей Водици, зазначени коло 1817. року, а престали коло 1856. року. О тих случованьох перши писани документ, то писмо паноца Янка Копчая крижевскому владикови 1827. року.

П

Древена каплїчка або молитвовня, вибудована 1856. року, а после нєй 1859. року нєшкайша кап­ лїчка. Водицова каплїчка збудована по проєкту архитекти Карла Шведера (у даєдних жридлох Ґфернер, Ґфефер) зоз Зомбора. Вицеархидиякон бачки Георгий Шовш пошвецел Водицу 20. мая 1860. року. Дзекуюци фамелиї Михала Рамача з Руского Керестура 1861. року намальована и икона. Нєт зазначене хто ю намальовал, алє зазначе­ не же ю столар Михал Семан урамел до позлаценого раму. Икона представя Пречисту Дїву Марию и пред тоту икону ше вирни и нєшка модля, зверююци єй свойо щири молитви и молби. У каплїчки 1943. року поставени иконостас мен­ ших димензийох, виробени є з древа у електичним стилу. Икони намальовал Лазар Микулич зоз Кули. Три слики Богородици у апсиди и штири на иконостасу намальовани на платну. Векша обно ва Водицовей церквочки була од 2002. по 2004. рок, теди обновени и иконостас и нукашньосц церкви. Нови древени иконостас виробел инж. Йоаким Чизмар, покладзени обновени стари икони, а мала шестра Исусова, Мартина, дополнєла иконостас зоз своїма иконами. Обновени и поставени штири запристолни икони, а цалком нови камени пристол и проскомидикон виробел майстор каменяр Дюра Регак. Обновена церквочка

2 РУСКЕ СЛОВО

пошвецена 2. октобра 2004. року, а на тим присусто вали кир Георгий Джуджар, кир Славомир Микловш, владика кир Киро Стоянов зоз Скопя и римокатолїцки владика Дюра Ґашпарович зоз Петроварадину.^ Ол. Ж. / В. В. Хаснована литература: 1) о. Владислав Варґа „Водица” (2017), 2) Християнски часопис „Дзвони”, 3) др Дарко Полич, др Богдан Янюшевич и Анита Ґовля „Водица Непорочного зачаца у Руским Керестуре” (2022).

24. ЮНИИ 2022.


УВОДНЇК

ЗМИСТ

РУСКЕ

слово ■ Т и ж н ь о в н їк 4. Самореґулация, права и обовязки

■ Н аш о м еста 7. Златко Дороґхази медзи наградзенима

■ Е коном ия 12-13. Милош Данґубич з Дюрдьова продукує домашнє пиво

■ К ултура и п р осв и та 14-15. Весело на „Веселинки”

■ Л и т ер а т у р н е с л о в о 19-22. Поезия, проза и подобово прилоги

■ Л ю д зе, роки, ж ивот 24-25. Стретнуце зоз Евґению Ґенку Данчо зоз Шиду

■ Д ухов н и ж ивот 29. Першопричашнїки у Коцуре и Новим Вербаше

■ И нф орм атор 30-34. Мали оглашки и Іп тетогіат

■ С порт 38. Стриберна медаля за наймладших рукометашох

■ И н тер м ец о 39. Хладок и горуци тепши

Насловни бок: Колектив НВУ „Руске слово” зоз госцами Авторка фотоґрафиї: Златица Няради

Пише: Олена ПЛАНЧАК-САКАЧ, главна и одвичательна редакторка

ПИСАНИ ШЛЇД БУДУЦИМ ПОКОЛЄНЬОМ Новинско-видавательна установа „Руске слово”, прешлого штвартку, святочно означела Дзень установи, свою 77-рочнїцу од снованя. Перше число наших тижньових новинох „Руске слово”, вишло далекого 15. юния 1945. року у Руским Керестуре, и од теди по нєшка витирвало зазначує шицки релевантни подїї за нашу руску заєднїцу, як актуалним читательом, так и гевтим будуцим. Рочнїца преславена у просторийох Установи, у кругу колектива, сотруднїкох, пензионерох, членох Управного одбору „Руского слова” и високих госцох, Його екселенциї др Володимира Толкача, новопоставеного амбасадора України у Републики Сербиї, як и трецого секретара Амбасади України за питаня протоколу, култури, медийох и дияспори Дарини Гариб, а подїю провадзели шицки руски медиї. У тим року НВУ „Руске слово” означує три вельки и округли ювилеї своїх публикацийох: 75-рочнїцу од виходзеня Ч асописа за дзеци „Заградка”, 70-рочнїцу Часопису за науку, литературу, културу и уметносц „Ш ветлосц” и 50-рочнїцу Часописа за младих МАК, та з нагоди тих ювилейох уручени и тогорочни награди и припознаня нашим сотруднїком. З тей нагоди урядово отворени и Документацийни центер „Руского слова”, цо на символични способ поробел окремни госц, Його екселенция др Володимир Толкач, амбасадор України у Републики Сербиї. Традиция руского новинарства нє почала после Другей шветовей войни. Воно уж охабело свой шлїд у периодзе медзи двома шветовима войнами. Перши „Руски новини” почали виходзиц 1924. року, чий пер­ ши редактор бул о. Ю рий Павич, парох новосадски, а видаватель було РНПД. Тоти новини виходзели по 1941. рок, а у їх твореню участвовала тедишня комплетна руска интелектуална явносц. Руска заєднїца витирвало крача ґу 100-рочнїци од руского новинар­ ства, хтору би требало означиц о два роки, 2024. Того 2024. року будзе и 120-рочнїца од виходзеня першей кнїжки на руским язику Идилского венца „З мойого валалу” Гавриїла Костельника. Два важни фундамен­ ти у нашей култури, новинарство и видавательна дїялносц, хтори охабяю писани шлїд о нашим тирваню будуцим поколєньом, бо ище Латинє гварели же „слова лєца, а написане остава”. ги8ке.гейакіогка@ дтаі1.еот

* ”РУСКЕ СЛОВО” - гласнїк по руски * Виходзи каждого пиятку * Снователь Национални совит рускей националней меншини * Видава НВУ „Руске слово”, Нови Сад * Перше число вишло др БОРИС ВАРҐА 15. юния 1945. року у Руским Керестуре * Адреса: НВУ *** „Руске слово”, Футожска 2/ІІІ, 21000 Нови Сад * Редакция: одвичательни редакторе/ки - Иван Сабадош, Ясмина Главна и одвичательна редакторка Дюранїн, Микола М. Цап, Микола Шанта * редакторе/ки ОЛЕНА ПЛАНЧАК-САКАЧ рубрикох - Мирон Горняк-Кухар, Александар Паланчанин, Мартица Тамаш, Славица Ф ейса, Вероника Вуячич * новинаре/ки - Мария Афич, Влада Дїтко, Андреа Медєши, Оля Русковски, Марина Джуджар * лекторка - Блажена Хома-Цветкович * ґрафична редакторка - Люпка Цвеїч * графични дизайнерки - М ария Гудак, Таня Салонтаї * Телефон: 021/6613-697 * Предплата за цали рок: у жеми 2 000 динари, а у иножемстве 100 евра * Жиро-рахунок Вапса Іпїеза а.гї. Веодгагї 160-923244-82 * Девизнирахунок 160-0050870024999-53 * Рукописи ше нє враца * Друкує Друкарня ,,М ахіта дгаГ’ Петроварадин * Е-таі1: гегїакеі|а@ги§ке§1оуо.еот * ^ еЬ §іїе: ^™^.ги§ке§1оуо.еот * І88N 0350-4603 * СОВІ88 8К-ГО 15915778 * Друковани тираж 2 000 *

Д иректор

24. ЮНИИ 2022.

Новини „Руске слово” одликовани зоз Орденом братства и єдинства зоз стриберним венцом 1970. року.

РУСКЕ СЛОВО 3


ТИЖНЬОВНЇК

ФАХОВЕ СОВИТОВАНЄ О ИНТЕРНИМ ЕТИЧНИМ МЕДИЙНИМ КОДЕКСУ НВУ „РУСКЕ СЛОВО”

САМОРЕҐУЛАЦИЯ, ПРАВА И ОБОВЯЗКИ Интерни етични медийни кодекс подписани 16. децембра 2019. року. Подписнїки були директор НВУ „Руске слово” др Борис Варґа и предсидатель Националного совиту Руснацох Борислав Сакач. То бул акт з чиїм подписованьом потвердзена подполна прихильносц ґу найвисшим професийним и етичним медийним стандардом кед слово о медзисобних одношеньох медзи двома институциями рядово є подписани у шедзиску НВУ „Руске слово” у Новим Садзе, у присустве представительох Мисиї ОЕБС-а у Сербиї и Нєзависного дружтва новинарох Войводини. То були партнере и обезпечели значну институцийну и фахову потримовку у тим, як оценєне, пионирским подняцу кед слово о информованю на меншинских язикох у нашей жеми. Написани є у складзе зоз законскима предписанями у медийней сфери, Кодексом новинарох Сербиї и началох добрей пракси и професийней етики. Насампредз, вираз є заєднїцкого опредзелєня Националного совиту и новинарох и занятих у НВУ „Руске слово” же би гражданом обезпечели правдиве, нєпристрасне, благочасове и подполне информованє, як и транспарентносц роботи кровного цела културней автономиї рускей националней заєднїци.

У

БЕНЕФИТ ГРАЖДАНОХ Пондзелок, 20. юния, НВУ „Руске слово” прейґ зум плат­ форми орґанизовало фахове совитованє на тему „Интерни етични медийни кодекс НВУ „Руске слово” и вименки ново­ го закону о Явним информованю”. Фахове совитованє наменєне колективу НВУ „Руске сло­ во”, членом Управного одбору НВУ „Руске слово” и членом Националного совиту рускей националней меншини. Одноши ше, медзи иншим, на толкованє правох и обовязкох котри ше здобуду зоз уключованьом самореґулациї до закону о Явним информованю. Совитованє отримал єден зоз авторох Интерного етичного медийного кодексу НВУ „Руске слово” Недим Сейдинович.

ре, редакция и медий же би то насправди и бул. То даскельо дзешатки точкох хтори пояшнєни и през числени розправи прецизовани и даваю рамики у хторих ше руша професийне новинарство. Новинарски здруженя хтори фундамент самореґулованя, експлицитни у оцени же новинаре хтори нє почитую интерни етични кодекс нє маю право на помоц и потримовку новинарских здруженьох. Односно новинаре хтори ше нє притримую одраяднїцох кодексу, нє можу буц новинаре - гварел Недим Сейдинович на совитованю. Самореґулация, як визначел Сейдинович, кед ше з єдного боку новинаре, з другого боку медиї, з трецого боку здруженя гражданох, порадза як би ше тота комплексна интеракция и одношеня ушорели же би гражданє мали хасен. Винєсол и тези цо значи самореґулация у медийох и Интерни етични медийни кодекс НВУ „Руске слово” и яки буду права и обовязки док вони войду до нових дополнєньох и вименкох закона о Явним информованю и медийох Репубики Сербиї. ВИМЕНКИ У ЗАКОНУ

У часци за дискусию, предсидателя Националного совиту рускей националней меншини Борислава Сакача интересовало чи порушани уж процес вименкох у закону котри ше одноша на самореґулацию и як то будзе у пракси випатрац. Сейдинович винєсол деталї о спомалшеней роботи на вименкох котри почали ище 2020. року, а главни точки то конкурсне софинансованє, защита жридлох, як и медиї кот­ рим национални совити снователє. Тоти вименки би требали буц медзи першима пред новим парламентом. Одвичательни редактор Видавательней дїялносци Микола ПОЧИТОВАНИ ПРИНЦИПИ ЕТИЧНОГО КОДЕКСУ Шанта, дума же добре же би ше зоз самореґулацию ушорело одношеня медзи видавательом и сновательом. Шанта винєсол На першей електронскей схадзки котру отримало Надтезу же меншински медиї скорей можу буц приклад добрей патраюце штирочлене цело, заключене же Национални пракси, як цо уплївовац на ширшу медийну сцену. Вон постасовит рускей националней меншини и Новинско-видававел питанє евентуалних санкцийох пре нєпочитованє самотельна установа „Руске слово” у периоду од 1. януара 2020. по 20. авґуст 2021. року почитовали Интерни етични реґулациї. медийни кодекс. Директор НВУ „Руске слово” Борис Варґа з тей нагоди Перша електронска схадзка Надпатраюцого цела отри­ гварел же ше на возпоставяню високих новинарских станмана у авґусту 2021, на котрей винєшени звит о дїялносци, дардох и автономиї установи роби од 2013. року, дзе ше од у котрим заключене же не було писмени жалби на роботу уж прешло длугу драгу. НВУ „Руске слово” и Националного совиту рускей нацио­ Нє бул потримани трипартитни систем орґанизованя налней меншини. управних одборох новинско-видавательних установох (3 з Тиж так, заключене и же Национални совит рускей колектива, 3 з националного совиту, 3 зоз ширшей заєднїци), националней меншини почитовал предклад трох членох алє Влада Републики Сербиї през Медийну стратеґию по Управного одбору, котрих предложел колектив, односно 2025. рок потримала самореґулацию и Интерни етични директор НВУ „Руске слово” концом мая того року. медийни кодекси при медийох, окреме тих цо им снователє меншински национални совити. Єст простору за надбудов Кодекс хтори зме створели зоз здруженима моцами, кодексу, а за його применьованє заинтересовани ище и медиї насампредз дзекуюци НВУ „Руске слово” и Националного на горватским и словацким язику - додал Варґа. совиту Руснацох, важна подїя. Насампредз у дефинованю Як самореґулация високих професийних одношеньох, медийних и професийних шлєбодох. Тиж так вон потвердзує Кодекс пионирске подняце рускей заєднїци у медийней прихильносц Кодексу новинарох Сербиї, односно правилом системи Сербиї и часц є Акцийного плану Стратеґиї розвою професиї. Важне надпомнуц же Кодекс представя найвисши системи явного информованя у Републики Сербиї за период акт самореґулациї и вон указує цо би требали робиц новина- 2020. по 2025. рок.^ А. Паланчанин

4 РУСКЕ СЛОВО

24. ЮНИЙ 2022.


ІІ2піоупіік@ги5кезІоуо.сот

СТАНОВИСКА

СХАДЗКА ОДБОРУ ЗА ИНФОРМОВАНЄ НАЦИОНАЛНОГО СОВИТУ РУСНАЦОХ

ПОПИС ЖИТЕЛЬСТВА У ФОКУСУ АКТИВНОСЦОХ Цалорочни буджет з хторим розполага Одбор за информованє Националного совиту Руснацох будзе унапрямени на активносци у вязи зоз Пописом жительства. Тота значна активносц будзе на єшень у октобру и, як предвидзене, будзе окончована на сучасни способ з применьованьом сучасней технолоґиї. Спрам Одлуки хтору єдногласно прилапели члени Одбору, 300 000 динари буду потрошени за тоту намену У просторийох Руского културного центру у Новим Садзе, штварток, 16. юния, отрима­ на порядна схадзка Одбору за информованє Националного совиту Руснацох. У тим року, як поведзене на схадзки, Одбор у своїм буджету ма 300 000 динари. З оглядом же ше того року у октобру будзе пописовац жительство у Републики Сербиї, члени Одбору принесли одлуку же би ше средства з хторим розполага унапрямело праве за пропаґованє тей значеней активносци, одно сно чле ни Одбо ру при ла пе ли идею же би ше у идуцим мешацу нашло особи хтори направя видео-знїмки и анимациї на тему попису. Хаснуюци сучасни технологийни досяги задумане же би ше направело пейц анимировани и видео-споти през хтори би ше припаднїком нашей заєднїци приблїжело и обгрунтовало значносц попису. Насампредз, видеа и анимациї би у 60 секундох требали дац одвити на питаня як ше уписац на лїстини, прецо попис значни и, окреме важне, чом треба же би нас було цо вецей. Плановане же би ше у видео-спотох зявели визначни особи з нашей заєднїци хтори би з краткима виявами пояшнєли знач носц при пад но сци заєднїци. У тим пририхтуюцим периодзе, члени Одбору були єдногласни же би ше цо скорей винашло маркетинґски и други подприємства хтори би у тей активносци могли понукнуц конкретни ришеня, як и ценовнїки за тоту услугу. Планує ше пласовац тоти анимациї и видеа прейґ дружтвених мрежох. Кед же дацо останє у каси Одбору, то будзе потрошене за рекламни материял и за други потреби, о чим би ше принєсло кон­ кретну одлуку. ■ А. Паланчанин 24. ЮНИЙ 2022.

Пише: Александра БУЧКО, новинарка

РОД, ПОЛ И СТЕРЕОТИПИ Пишем о чимшик цо претресло фундаменти мойого роздумованя. А кед будзеце отвореного розуму, може претресц и вашо. Задумайце... же нє постоїме. Же зме ище вше амеби. Або кед вам лєгчейше (а, у ствари, будзе чежше задумац, алє ок.) же Бог ище вше нє створел Адама и Еву. Еволуция ше одвива (паралелно Бог почина твориц), и нє настава хлоп и жена (Бог нє стваря Адама и Еву), алє наставаю два чловечески єства. Єдно ма сперматозоїди, друге ваїчково клїтинки. И нє приходзи тот хто нас наволує же зме хлоп и жена, лєм єства. Ми, у ствари, анї нє знаме же хто нам таке подзелєнє надрилєл - бо нам подзелєнє на хлопа и жену нательо уткане до фундаментох єства и роздумованя же думаме же так вше було, а у ствари нє - хтошка пришол и гварел „тото будзе хлоп, а тото буд­ зе жена“. Ми то прилапели и тераз зме ту дзе зме. У случаю Бога, нам то пренєшене же так гварел, алє нє знаме чи ше то наисце збу­ ло, а анї нє знаме цо Богови було на розуме кед шицко тото творел. Нагадуєме, алє нє знаме. Углавним, кед одпущице тото цо нам уткане, бо ше так росло тисячи роками, похопице же тоти подзелєня на хлопох и жени, так повесц, пришли прето же чловек мушел себе даяк розтолковац швет (а нє знаме чи тот чловек бул певни, мудри чи лєм гласни и нападни). И же можебуц то анї нє муши буц так. Нє мушиме буц хлопи и жени, лєм єства. И билоґийни характеристики у тим случаю нє муша буц нашо означки за род и пол, лєм просто характеристики за предлужованє файти. А ми можеме буц - єства. Шлєбодни од родних стереотипох хтори нам праве пре тоти подзелєня надрилєни, ошлєбодзени од очекованьох и цо ше дотика наших улогох и цо ше дотика нашей сексуалней ориєнтациї, розмножованя, и койдзеяких културних и духовних наративох хтори нам додзелєни по родзеню. Як цо: „Ти маш плоднїцу и ти жена. Будзеш мушиц буц добра, мила, послухна, красна, обритвена, любиц хлопа, родзиц дзеци, пораїц, вариц. А ти маш пенис и ти хлоп. Ти будзеш мушиц буц моцни и психично и физично, найсц ришенє за кажду ситуацию, любиц жену, направиц єй дзеци, остарац ше о жени и дзецку, дац им єсц на стол, мебель до хижи, технолоґию до рукох. Кед то нє поробице - нєдобри сце” . Дакус вдерело, порушало и припознайце, почал ше бунт правиц у вас же „лупетам” глупосци и же то нє може буц так? Припо знайце, голєм так, себе до бради. Ево припознавам и я же ми инциялно була така реакция кед сом почала слухац преподаванє Каролини Хрґа зоз Заґребу на Автономним фестивалу женох хто­ ри отримани у Новим Садзе початком юния. Тот текст мойо роздумованє на єй преподаванє, нє преношенє того цо вона гварела (а кед сцеце чуц цо гварела, препоручуєм вам подкаст „АФЖ разґовара” дзе єст и тото єй пре пода ванє). То филозофийне роздумованє, гей, алє можебуц наисце треба же бизме були нательо отворени за ньго (нє мушице одразу, можеме и по дакус). Прецо? Прето же нам таке роздумованє помага зруциц зоз себе терху хтору нам род и пол надрилюю. И нє мушиме престац буц хлопи и жени, лєм зруциц зоз себе терху стереотипох хтори нам уткани до сущ носци. На тот способ будземе шлєбоднєйши, лєгчейши и будземе єства у любови и почитованю, без огляду на род, пол, а потим и сексуалну ориєнтацию. Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражуюушорйовацку политику новинох „Руске слово”

РУСКЕ СЛОВО 5


НАШО МЕСТА ДОБРОДЗЕЧНА АКЦИЯ НА БАЗЕНУ У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ

КУПАНЄ МОЖЕ ПОЧАЦ Традицийно, и того року пред початком сезони купаня, Месна заєднїца Руски Керестур орґанизовала добродзечну акцию вичисцованя базену. У акциї хтора отримана всоботу, 18. юния, участвовали коло 50 школяре од пиятей по осму класу Основней школи „Петро Кузмяк”, хторих предводзел їх наставнїк историї Деян Бучко, а хтори ше вше дзечнє одволує на подобни акциї у валалє. У вичисцованю базена уча­ ствовали и члени Спортского здруженя рибарох „Коляк”, як и члени Добродзечного огньогасного дружтва, без хторих би велї роботни акциї нє мо­ гли буц витворени. Того ро ку, окрем ви чи сцо ва ня базену, ушорйовало ше и простор коло базену з цильом же би валалчанє док тирваю лєтни горучави мали приємне место за рекреацию и одпочи вок. - Тота роботна акция нам барз значна, нам то єдине купалїще у валалє и ту приходза и людзе з околних местох, та сцеме каждого року дацо пременїц на базену же би бул цо красши и приємнєйши за одпочивок. У базену офарбени и драбинки, як и бетон понад воду, а того року акция преширена и на простор коло базену, та зме пред двома тижнями викопали дзири и забетоновали метални конструкциї за 7 столи и 14 лавки, а нєшка члени Коляку поставяли на нїх фосни - гварел секретар Месней заєднїци Михайло Пашо. Секретар додал и же того року змаганя у спортских бавискох за наймладших нє були отримани понеже ше прешлих

рокох по дружтвених мрежох ширели критики же би отримо ва нє зма га ня по ве лькей гору ча ви, а по сле вичи сцова ня базену кед ше дзеци змачкаю у води, могло буц ризичне за здравє дзецох хтори були и єдини учашнїки у тей файти спортскей розваги. На дружтвених мрежох, як гварел Пашо, прешлого року велї зауважели и тото же у роботней акциї участвовали младши школяре, односно школяре по штварту класу основней школи, та прето орґанизаторе того року поволали до помоци школярох старших возростох хторих було коло 50, а младши дзеци могли помагац у акциї, алє лєм у присустве своїх родичох. По законченю роботней акциї ошвиженє и полудзенок вредни учашнїки достали у Ресторану „Лонґов”, а потим ше друженє предлужело у рибарским лєтнїковцу. Ан. М.

ВИБЕРАНКИ ЗА СОВИТ МЕСНЕЙ ЗАЄДНЇЦИ РУСКИ КЕРЕСТУР

ГОДНО ГЛАСАЦ ЗА 11 КАНДИДАТОХ Предсидатель Скупштини општини Кула Велибор Милоїчич 3. юния розписал виберанки за нове зволанє Совиту Ме­ сней заєднїци Руски Керестур. Виберанки буду отримани 3. юлия, и будзе ше гласац за нових 11 членох Совиту на штиророчни мандат. Ришенє о утвердзованю виберанковей лїстини составеней з 11 кандидатах прилапене на схадзки Виберанковей комисиї Општини Кула. Гласало ше за 11 членох, спомедзи 11 канди­ датах з лїстини „Мой валал Руски Керестур”, та шицки автоматски и буду вибрани до Совиту, без огляду на число гласох. Зберанє подписох тирвало 5. юния - каждому кандидатови требало назберац 30 подписи, односно 11 кандидатом требало назберац 330 оверени подписи жительох Керестура. Перши и єдини хтори поднєсли кандидатуру були гражданє зоз лїстини „Мой валал Руски Керестур”, хтори назберали

6 РУСКЕ СЛОВО

427 подписи. На тей лїстини находза ше єденацецеро канди­ дати, за хторих гражданє Руского Керестура годни гласац на идуцу нєдзелю, 3. юлия, а то - Владимир Олеяр (информатичар), Биляна Ковачевич (дипломовани економиста), Звонимир Рац Токо (польопривреднїк), Тихомир Медич (поднїматель), Єлена Сивч (професор ґеоґрафиї), Владимир Чизмар Пештика (месар), Марина Преґун (фахови воспитач), Дюра Сабадош (польопривреднїк), Илонка Зарубица (спортски тренер), Сани Колошняї (електротехнїчар), Славко Бучко Цайо (ди пломо вани економиста). Виберанки буду отримани 3. юлия на двох виберацких ме­ стох - у Доме пензионерох и у просторийох ЯКП „Руском”, кед шицки полнолїтни гражданє Руского Керестура годни по вибору заокружиц поєдинца або шицких кандидатах. Ан. М. 24. ЮНИИ 2022.


те5Іа@ гизке5Іоуо.сот

УРУЧЕНИ ПОДЗЕКОВАНЯ ПРЕДСТАВНИКОМ КУЛСКЕЙ ПОЛИЦИЇ

ЗЛАТКО ДОРОҐХАЗИ МЕДЗИ НАГРАДЗЕНИМА На Дзень Министерства нукашнїх роботох и Дзень полициї, 14. юния, предсидатель Општини Кула Дамян Милянич приял представнїкох кулскей полициї, и з тей нагоди Александрови Величковичови и Златкови Дороґхазийови з Руского Керестура, як найвизначнєйшима у тей роботи, уручел подзекованя и годзинки на дарунок. Окрем шветочного характеру, схадзка мала и роботни характер, та предсидатель Милянич зоз представнїками полициї бешедовал о роботи и планох хтори би поспишели квалитет живота согражданох, алє и роботу полициї. З тей нагоди началнїк Полицийней станїци Кули подзековал локалней самоуправи за закладанє и помоц хтору дава же би ше обезпечело лєпши условия за роботу Полицийней станїци у Кули, алє насампредз на нєсебичней потримовки кед слово о Миляновичовим сотруднїцтве з припаднїками полициї. Милянич потвердзел добре сотруднїцтво и додал же и попри шицкого и далєй єст велї виволаня и проблеми на хторих вєдно робя и же продукт того сотруднїцтва квали­ тет хтори з рока на рок вше лєпши. Предсидатель Дамян Милянич виявел и же наградзени полицає праве тоти хто­

ри найвецей допринєсли ришованю проблемох и же Златко Дороґхази и Александар Величкович заслужно достали подзекованє и годзинку з оглядомна тото же їх успихи очи гляд ни. На приєму присуствовал и командир Полицийней станї­ ци Кула Йован Релїч, як и заменїк предсидателя општини Кароль Валка. Ан. М.

У ДЮРДЬОВЕ

ГУМАНИТАРНА АКЦИЯ ЗА ВИБУДОВ ХИЖИ ПЕИЦЧЛЕНЕЙ ДЖАМБАСОВЕИ ФАМЕЛИІ V

____ ____

____

V

____

____

____

V

____

____

■■

Оцец цо сам хова дзецко Ненад Джамбас з Дюрдьова жиє з двома синами, од 8 и 6 роки, и мацеру у старей дослуженей хижочки без купальні'. Кеди и як почали їх бриги, члени Джамбасовей фамелиї нє знаю точно повесц, алє гваря же ше ситуация барз погоршала кед Ненада зохабела супруга. Шицки штверо шпя у єдней хижи на двох кавчох. Нажаль, и старши и младши син маю проблеми з диханьом. Старши син ма ларинґитис, а младши ма астму, та попри бавискох у хижи мож видзиц и пумпочку и ингалатор. Ненад ма и оца хтори чува салаш за плацу и помага им кельо може, бо ше вельо пенєжи дава за лїки.

ШАЙТОШОВО ПОРУШАЛИ ПОМОЦ ЗАГРОЖЕНИМ Свидоми зме того же єст фамелиї хтори социялно загрожени и хтори у чежкей финансийней ситуациї. Сцеме им голєм дакус помогнуц. Шлїдуюцого мешаца будземе им ношиц нєобходни поживово артикли з нашо­ го дутяну. Кажди дзень будземе ношиц новей фамелиї гварели з предавальнї желєняви и овоци „Шайтош”. Тиж замодлєли шицких хтори знаю за даєдну фамелию хторей помоц нєобходна же би их контактовали и на тот способ и вони участвовали у тим благородним дїлу. Явиц ше мож на їх Фейсбук профил „РіЦагпіеа 8а,|<;о8”, лєбо особнє у предавальнї.

24. ЮНИЙ 2022.

За случай тей фамелиї ше чуло кед их нащивела Гуманитарна орґанизация „Пут, истина, живот”. Од теди велї помогли же би ше живот тей фамелиї голєм дакус злєпшал. Ненад достал роботу, а тераз порушана гуманитарна акция же би ше тей пейцчленей фамелиї направела нова хижа. Райко Станкович и Мирко Тривунович зоз своїма фирмами ,Дакара промет” и „Фасада”, фамелиями и приятелями порушели тоту акцию. У плану же би ше по септембер направело нову хижу, а же би ше фамелия до нєй уселєла по конєц рока. Шицки котри сцу помогнуц можу ше явиц на числа телефонох: 063/562-966 (Райко) и 064/34-87-216 (Мирко). Л. В.

РУСКЕ СЛОВО

7


НАШО МЕСТА І

ОПШТИНА ВЕРБАС

ПРОГРАМА „СТИМУЛУЮЦЕ РОДИТЕЛЬСТВО ПРЕЗ БАВИСКО” Министерство за старанє о фамелиї и демоґрафию з потримовку УНИЦЕФ-а и Стаємней конфе­ рен ц ії городох и општинох (СКГО) орґанизовало прешлого тижня, 13. юния, у Палати Сербиї национални сход „Отворме ширцом дзвери, уходза мац и оцец” у рамикох другей фази проєкту „Стимулуюце родительство през бависко” . На спомнутим сходу участвовала и Општина Вербас, пренєсол општински сайт. У рамикох сходу орґанизоване и подписованє Меморандуму о сотруднїцтве з представнїками 29 горо­ дох и општинох о применки интеґрованого моделу потримовки тому проєкту на локалним уровню, у периодзе по 13. януар 2024. року. Спред Општини Вербас Меморандум о возпоставяню сотруднїцтва медзи локалну самоуправу и СКГО, з цильом даваня фахово-совитодавней потримовки за реализацию активносцох у рамикох другей фази проєкту „Потримовка локалним самоуправом за ширенє добрих политикох и пракси потримовки родительству”, подписа-

ла заменїца предсидателя Општини Вербас Тияна Алексич. Циль проєкту унапредзенє локалних явних политикох и предписаньох и розвой институцийних и професийних капацитетох локалней самоуправи и сектору здравства, образованя и социялней защити за запровадзованє локалних услугох наменєних даваню доступней, квалитетней и отримуюцей потримовки родительом у периодзе вчасного розвою дзецка. Проєкт ше реализує як часц програми „Потримовка стимулуюцому родительству през бависко”, а котри вєдно запровадзую УНИЦЕФ, Центер за потримовку вчасному розвою и фамелийним одношеньом „Гармония” и СКГО, з финансийну потримовку Фондациї „ЛЕҐО”. О. Р.

ЮНИЙСКИ ФЕСТИВАЛ У ВЕРБАШЕ

КРАСНА СЛИКА РАДОСЦИ, ТРАДИЦИЇ И МЛАДОСЦИ Вербас и того року бул домашнї традицийному Юнийскому фестивалу, трецому по шоре. Туристична орґанизация општини Вербас, под покровительством Општини Вербас, орґанизовала од 13. по 18. юний шейсцдньову програму подзелєну до трох сеґментох - Днї уметносци, Весели днї и Днї традициї. У рамикох Дньох уметносци, першого дня Фестивалу, на Площи Николи Пашича отримани литературни вечар на котрим Єлена Бачич Алимпич промововала кнїжку „Клятва” („Клетва”). Другого дня отримани вецей интересантни роботнї за дзеци, як и рочни концерт школярох Основней музичней школи Вербас. Весели днї тиж були пошвецени дзецом, було рижни роботнї и наступи аниматорох за дзеци, а представели ше и Мали балерини зоз „Сгеаііуе дапсе §1идіо”, а одбавена була и дзецинска представа школярох зоз ОШ „Бранко Радичевич” з Равного Села. Наступели и Неон маскоти, було карневалске шпациранє, а одбавена и представа за дзеци Театра „Звездица”. У рамикох Дньох традициї, пияток и всоботу, 17. и 18. юния, за шицких нащивительох представени Етно-столи, як и промоция Школи фолклору КЦ Вербас. Тих дньох були и смотри фолклорних танцох и обичайох, шпивацких ґрупох и жридлових инструментох, наступ културно-уметнїцких дружтвох и чуварох тра­ дициї општини Вербас и госцох.

8 РУСКЕ СЛОВО

ЕЦ:І--М--Д Зоз Етно-столом и рижнима лакотками на Фестивалу ше представели и жени зоз Активу женох КУД-а „Жатва” зоз Коцура. Попри велїх виводзачох, Жридлова шпивацка ґрупа КУД „Жатва” за тоту нагоду пририхтала и численей публики одшпивала даскельо писнї. У рамикох Дньох тра­ дициї зоз фолклором ше представели - КУД „Завичайне врело”, Бела Мицсик, як и КЦ „Непкер” Кула, ҐКУД „Вук Мандушич” Вербас, КУД „Сава Вукосавлєв” Змаєво, КУД „Шове” Равно Село, КУД „Божур” Вербас, АКУД „Соня Маринкович” Нови Сад, КУД „Бранко Радичевич” Сириґ и КУД „Марко Орешкович” Бачки Ґрачац. О. Р. 24. ЮНИЙ 2022.


те5Іа@ гизке5Іоуо.сот

„ДНЇ ТОЛЕРАНЦИЇ ШАЙКАШКЕЙ”

ПРИЄМНИ ЛИТЕРАТУРНИ ВЕЧАР У ДЮРДЬОВЕ Здруженє женох „Олория” з Дюрдьова и того року участвовало на конкурсу Покраїнского секретарияту за образованє и достали средства за реализацию проєкту под назву „Днї толеранциї Ш айкашкей”. Перша часц проєкту - литературни вечар отримани пияток, 17. юния, у Етно-хижи „Олория”. Главна часц того вечара була промоция кнїжки „Са щесмом до снова” Ристи Тривуновича, Дюрдьовчаня хтори уж двацец роки жиє у Зєдинєних Америцких Державох. - Кед сом ше приселєл до Войводини, бул сом свидоми же людзе хтори жию на тих просторох маю свою културу, свойо обичаї и свою традицию. Чом сом праве таку назву вибрал за кнїжку? Мой найвекши сон бул зблїжованє народох, жадал сом же би ше мойо сушедово упознали з мою културу и традицию, а то сом праве посцигнул з писнями - гварел Ристо. Яким Гарди, руководитель рецитаторскей секциї у дю рдьовским Културно-уметнїцким дружтве „Тарас Шевченко”водзел програму, а пречитал и даскельо нашо шпиванки, док Верица Варґова зоз Локу пречитала свою першу писню цо написала по руски, праве з тей нагоди, и ище даскельо писнї по сербски. Вона гварела же єй бу­ ло барз мило участвовац на тим вечаре, бо и вона, як и Ристо, пише о своїм валалє и през свойо писнї упознава читачох зоз животом у Дюрдьове и Войводини. Ш ицки нащивителє могли порозпатрац Етно-хижу „Оло рия” и при єм но були нє спод зи ва ни кед вид зе ли як дакеди випатрало руске обисце и як випатрало сербске обисце.

Супруга и я патрели емисию хтора була пошвецена Етно-хижи у Дюрдьове и барз зме ше обрадовали, прето же то єдна красна идея хтора зблїжує людзох. Лєгко нам ше повадзиц и направиц проблем єдно другому, алє гайде най видзиме хто порихтани помогнуц - гварел Ристо. Праве пре тоту доброту хтора приходзела аж з Амери­ ки, Леона Виславски, предсидателька Здруженя женох „Олория”, одлучела же би перша часц проєкту „Днї толеранциї Ш айкашкей” була пошвецена упознаваню як нашей култури, так и култури других народох хтори жию вєдно зоз Руснацами у Дюрдьове. Вона подзековала шицким хтори пришли потримац тот проєкат и гваре­ ла же ше друга часц проєкт отрима концом авґуста, лєбо початком септембра. Л. В.

ДР ИВИЦА ТАМАШ (1967- 2022 ) Ивица Тамаш народзени 1967. року у Вербаше, як дзецко Михайла и Славки Тамашових. У тим городзе и у Коцуре препровадзовал дзецинство и школованє. У Вербаше закончел основну и штредню школу, а ту ше и заинтересовал за биолоґию. Дипломовал на ґрупи за микробиолоґию на ПМФ-у у Новим Садзе. Як стипендиста Европскей асицияциї микробиолоґох бул на Универзитету у Упсали у Лабораториї познатого професора Чарлса Курланда. Докторски студиї предлужел у Шведскей и там постал першокласни молекуларни микробиолоґ. Успишно робел и докторовал на Универзитету у Упсали преучуюци бактериї рошлїнских ушох. Бул член, у швеце водзацого, наукового тима др Чарлса Курланда и др Сив Андерсона. 24. ЮНИИ 2022.

Його робота обявена у часопису „8сіепсе” и то було припознанє шветовей науковей заєднїци же тото з чим ше вон занїма спада до верху шветовей науки. Живот го 2002. року зоз Упсали як постдокторанда одведол на познати Институт Каролинска у Стокхолму. После пейцох рокох пошол до Канади на Универзитет у Калґарию. У Лабораториї Петера Данфилда ше занїмал зоз молекуларну микробну еколоґию. Пред осем роками ше врацел до Нового Са­ ду на ПМФ, як перши чловек биоинформатичар на Факултету и єден з ридких у Сербиї. Колеґове го паметаю як чловека хтори любел живот, природу, роботу и свою Войводину, а одпитованс було на комеморативним сходзе на Департману за биолоґию и еколоґию у Новим Садзе 13. юния. Вичная му памят!

РУСКЕ СЛОВО

9


ЕКОНОМИЯ

ЯРЕЦ У КОЦУРСКИМ ХОТАРЕ

МОГЛО БУЦ И ЛЄПШЕ

Пише: Оля РУСКОВСКИ

Стредок юния характеристични по тим же почина жатва ярцу и жита, як у других хотарох, та так и у коцурским. Комбайни уж на польох, а перши добри урожай котрому ше наздаваю польопривреднїки у Коцуре то ярец. Медзитим, жатва того року почала скорей як звичайно, цо указатель же урожай того року векшини польопривреднїком, котри пестую тоту културу, нє будзе барз добри

к у других крайох Войводини, та так и у коцурским хотаре жатва почала од крайох дзе було менєй дижджу. Зоз жатву ярцу коцурски польопривреднїки почали у першей половки юния, цо досц вчас. Прешлого року тлачидба ярцу почала у другей половки юния.

Я ВЕЦЕЙ НАМЕНИ Ярец ше углавним хаснує за статкову покарму, понеже є богати з поживовима материями. У карменю статку ярец ше хаснує як даралов, и треба го добре го помишац з другима зарновима културами, а количество самого ярцу у мишанїни завиши од файти и способу карменя животиньох. У индустриї ше ярец насампредз хаснує у продукциї пива и алкоголу, давао квалитетни слад. Ярцов слад ше хаснує у пекарскей, кондиторскей и текстилней индустриї, як и у продукциї квасу, крохмалю и иншого.

10 РУСКЕ СЛОВО

ВЧАСНА ЖАТВА, ПОДЛЄЙШИ КВАЛИТЕТ Вчаснєйша жатва вплївовала и на квалитет тей польопривредней култури, та квалитет ярцу того року спод шицких обчекованьох, и пивского и статкового. Пивски ярец барз дробни и нє одвитує технолоґиї продукциї, а за статкови ярец стандард квалитету 60 гектолитри. М ед­ зитим, у тих дньох жатви ридко було прикладнїки зоз таку гектолитру, так же го вивожнїки нє купую, алє лєм продукователє покарми. У коцурским хотаре, як и у других кра­ йох, дижджу тиж хибело. На даєдних парцелох спадло кущичко вецей як у хо­ таре на сиверу Войводини, алє и пре високи температури жатва заш лєм почала скорей як ше обчековало. Свойо упечатки после жатви ярцу з нами подзелєл польо-

привреднїк Владимир Цап з Коцура, котри на своїх польох, попри других културох, уж роками пестує и тоту польопривредну културу. - Вєшенї сом пошал шейсц гольти пив­ ского ярцу, а тот рок наисце бул нєвигодни за його продукцию. Саме пестованє ярцу вимагало вельо укладаня, а резултати на концу подлєйши як зме обчековали - гвари Цап. ЗМЕНШ АНИ И УРОЖАЙ Наяр наш собешеднїк пирскал ярец з фунґицидом, як и звичайно, а опирскал и процив коровча и за защиту рошлїни. Тиж наяр ше го и прикармює, а вєшенї пред шацом нєобходне гноєнє. Кед слово о квалитету спомнутей польопривредней култури, ярец тей сезони остал нїзши, класки менши, та и квалитет зарна подлєйши и урожай менши, бешедує наш польопривреднїк. - На свойо поля сом руцел 100 килоґрами МАП-у и 150 килоґрами АН-у, алє нажаль, хвиля була нїяка. Дижджу барз сла­ бо було цалу яр, у марцу и априлу спадло по пар литри по квадратним метеру, и то барз вплївовало на саме зарно ярцу. Я 24. ЮНИЙ 2022.


екопотуа@ги5ке5Іоуо.сот

мал и щесца понеже зарна ярцу з моїх парцелох мали 60 гектолитри, алє урожай у одношеню на предходни рок зменшани за 30 одсто. По Владимирових словох, того року урожай бул 30 метери по гольту, а гевтого року було коло 45 метери по гольту. На концу, як додал, нє добре и тото же ше конєчну цену за ярец ище вше нє зна. - Статкови ярец рушел по цени од 36 ди­ нари, потим цена почала падац и нє зна ше як будзе далєй. А цена за пивски ярец ище вше нє одредзена - щиро толкує Влади­ мир.

ЧУВСТВИТЕЛЬНИ НА НЄДОСТАТОК ВОДИ Ярец добре хаснує жимску воду, вчас почина и вчас закончує веґетацию, та зато вон и одпорнєйши на сушу у одношеню на други сцернянково жита. Найменши по­ треби ма кед ше ключка и кед сходзи, кус векши кед ше укоренює и бокори, а найвекши потреби ма кед ше клаши и класка. На нєдостаток води є, по словох нашого собешеднїка, найчувствительнєйши кед ше налїва до зарна. Гоч концом яри, у маю и юнию, було кус вецей паданя, анї то нє могло виратовац урожай, алє голєм кус по­ могло. Сламу котра идеална подлога за статок велї комбайни такой пошечкаю, бо ридко єст потреби у валалє за ню. Статкарство, дакеди єден з найзаступенших конарох польопривреди на валалох, нєшка лєм у подаєдних ґаздовствох присутне. Прето, як гваря велї польопривреднїки, лєпше ю

24. ЮНИИ 2022.

заорац и врациц голєм даєдни нутритиєнти до и так випосценей жеми. ЦЕНА ИЩЕ НЄ ОДРЕДЗЕНА Цена ярцу того року лєпша од лоньскей, алє є и далєй нєизвесна. Пивскому ярцу є нє одредзена, а статковому, пре вельке понуканє, пар днї по початку жатви цена почала падац. Перши дзень була 36 динари, ютредзень уж 35, а у ча­ су тей розгварки цена статкового ярцу 34 дина­ ри. - То значи же маме дньово цени тей польопривредней култури, а цо будзе по конєц, то нїхто зоз сиґурносцу нє зна. На одкупних местох у задруґох гваря же кед ше по конєц жатви квалитет покошеного ярцу нє злєпша и нє будзе 60 гектолитри и кед нє почнє вивоз, найвироятнейше будзе проблеми з маґазинами и одкуп будзе зопарти - приповеда Цап, и додава же польопривреднїки у сущносци кажди рок маю проблем з цену. Продукт зоз польох польодїлци даю до задруґох, гвари Владимир, а нє знаю по сам конєц по якей цени будзе виплацене тото цо пестовали и допатрали мешацами. - Вшелїяк же кед слово о ярцу, могло того ро­ ку буц и лєпше. Най нє споминаме кельо ше польопривреднїком звекшали укладаня. Цени нашеня, штучного гною и горива вельо векши, фунґициди, инсектициди тиж драгши як предходних рокох, а за цену польопривредного продукту мушиме чекац и видзиц як будзе. Польопривреда єдна з найчежших дїялносцох, алє гоч ше нїґда нїч нє зна напредок, мушиме буц витирвали и нє шмеме дзвигнуц руки од нашей бачванскей чарней жеми - заключел на концу наш Коцурец, польопривреднїк Владимир Цап.^

РУСКЕ СЛОВО 11


ЕКОНОМИЯ І

МИЛОШ ДАНҐУБИЧ З ДЮРДЬОВА

ПРОДУКУЄ ДОМАШНЄ ПИВО У остатнїм року у нашей жеми отворени 16 нови домашнї пиварні и то єден з найперспективнєйших бизнисох у держави

Пише: Лидия ВЕРЕШ

родукованє домаш нього пива у Сербиї звекшане за 150 одсто, у остатнїм року у нашей жеми отворени 16 нови домашнї пиварнї и рахує ше же то єден з найперспективнєйших бизнисох у нас. По податкох Привредней комори Сербиї реґистроване вецей як 40 мали пиварнї. Найвецей их єст у Беоґрадзе и околїску, алє их єст и коло Нового Саду и Нишу. Їх учасц на тарґовищу пива барз мала, прето же продуковательни можлївосци крафт пиварньох релативно мали. Капацитет им ше руша од єдного гектолитра до трицец гектолитри пива мешачно. Єдна од таких пиварньох и пиварня „Данґуба”, хтора робиц почала у юлию 2021. року.

П

РОЗЛИЧНИ ЖАНРИ МУЗИКИ Свидоми того же векшина младих нєшка слуха комерциялну музику, алє же вше єст и тих хтори маю иншаки музични вибор, Милош ма идею же би ше у його кафичу каждого тижня зменьовали розлични жанри музики, же би кажде могол уживац у тим цо найволї. Тиж помали планує и почац орґанизовац паб-квизи, понеже вони вше популарнєйши при младих.

12 РУСКЕ СЛОВО

- Сама идея же бим ше могол з тим занїмац ми ше зявела давного 2005, 2006. року кед сом закончовал основну школу. През бешеду з братом дознал сом же постоя ш треднї школи за пиварство у Зомборе и Панчеве - започина нашу бешеду Милош. Пиво ше правело и пред три тисячи роками у Вавилону. За пиво потребни слад, хмель, квас, добри рецепт и квалитетна вода, а як наш собешеднїк гутори, дюрдьовска вода нє найлєпша за продукованє пива и праве прето ше и опредзелєл же би му продукция була у Шайкашу. Сама продукция пива тирва коло три годзини, кед шицко идзе по шоре. Перше ше сипе вода до котла же би ше зограла до осемдзеш ат ступнї, зомлєти слад ше уруцує до комини и прелїва ше з цеплу воду, нє врацу, и ту остава єдну годзину. После того, коми­ на ше ознова сипе до котла и вари ше док нє превре, а вец ше преходзи на хладзенє, котре тирва коло пол годзини. Охладзене пиво ше пресипує до ферментох, хтори муш а буц чисти, и физично и бактерийно. Ферментация углавном тирва два тижнї и аж вец мож конзумовац пиво. - Кед сом реґистровал фирму, мушел сом здумац и як ми ше фирма будзе волац. Нє роздум овал сом вельо. Бависко зоз словами - Д анґуба, Данґубич. 24. ЮНИЙ 2022.


екопотуа@ги5ке5Іоуо.сот

ПОЛЬОПРИВРЕДНА ФАХОВА СЛУЖБА ВЕРБАС

ОТРИМАНИ ДЗЕНЬ ПОЛЯ СЦЕРНЯНКОВИХ Ж И ТО Х И ЗАЩ ИТИ РОШ ЛЇНОХ

Найвекш а потримовка ми, окрем мацери, мой наймладши брат Срдян. Нє случело ше анї раз же сом варел пиво, а же би вон нє бул ту. Тиж вон ми и найвецей помага у роботи - гутори наш собешеднїк. Ш ЕЙСЦ ФАЙТИ ПИВА М илош хвильково продукує шейсц файти пива чарне пиво, червене пиво, лаґер, америцан пале але, пиво у фарби янтара и курене чарне пиво. Кед ше пове же пиво курене, дума ше на тото же слад хтори ше хаснує у продукованю курени на древу. - То шицко рецепти котри ше можу доробйовац по смаку. Углавном нїхто нє продукує вецей як два файти пива. То найчастейш е лаґер, односно шветле пиво. П лануєм продуковац и нови файти пива, понеже векш ина нїґда нє мала нагоду коштовац дацо иншаке - толкує Милош. КАФИЧ „ДАНҐУБА” Прешлого меш аца М илош отворел и кафич у Дю рдьове под исту назву як и його пиварня. Окрем пива нащ ивительох найвецей цикавя коктели, а ма их ш терацец у понукнуцу. Од 2015. року Милош робел як бармен у єдним локалу у Зренянину и його робота була же би правел коктели. Ту здобул початне знанє хторе роками надбудовйовал у найпознатших готелох у Дохи (Катар) и у Дубаию (Зєдинєни Арабски Емирати). Тиж коктели правел и у Цириху (Ш вайцарска). Тото знанє тераз преноши и своїм занятим. У понукнуцу маю и вина зоз винариї „Ш укац” зоз Сримскей Каменїци. Єдна з новинох хтору М илош уведол у кафичу то гуманитарна санґрия. - Гуманитарна санґрия настала зоз жаданя же би ше у наш им ш тредку ожила свидомосц о проблемох людзох хтори нас окружую. Ц ала тота идея виш ла з бешеди з моїм приятель Йовицом Вукшом, хтори член Фейсбук ґрупи „Таїе КоуозаЙапі”, а хтора позната по порушованю велїх гуманитарних акцийох. План же би ше каждей нєдзелї шицок заробок од предатей санґриї, хтора тиж домаш ня, преруцел на рахунки тих хторим помоц найнєобходнєйш а закончує наш у приповедку М илош, наздаваюци ше же тоту идею прилапя и потрим аю други Дю рдьовчанє.^ 24. ЮНИИ 2022.

Польопривредна фахова служба Вербас 15. юния на своїх оглядних польох орґанизовала традицийни Дзень поля сцернянкових житох и защити рошлїнох. Польопривредни продукователє з општинох хтори покрива Польопривредна фахова служба Вербас - Вербас, Србобран, Кула и Бечей, мали нагоду упознац ше з резултатами микро и макро оглядох сцернянкових житаркох, як и оглядох з обласци защити рошлїнох. Попри польопривреднїкох, на презентациї присуствовали и сотруднїки вербаскей Польопривредней фаховей служби и представнїки реномованих нашеньских хижох и познатих хемийних хижох специялизованих за защиту рошлїнох. По словох директора Польопривредней фаховей слу­ жби Вербас Оґнєна Василєвича, у оглядох були заступени 73 файти сцернянкових житох зоз 14 компанийох - 18 файти єшеньского ярцу и 55 файти єшеньского жита. Польопривредна совитодавна и фахова служба Вербас того року обчекує векши урожаї, а як визначел Василєвич, интересованє польопривредних продуковательох и сотруднїцтво з нїма доказ же польопривреднїки жадаю продуковац по найсучаснєйших методох же би мали найлєпши резултати у своєй роботи. На Дню поля сцернянкового жита и защити рошлїнох присуствовали и предсидатель општини Вербас Предраг Роєвич, предсидатель општини Србобран Радивой Дебелячки, представнїки Покраїнского секретарияту за польопривреду, водопривреду и лєсарство, як и други числени госци, пренєсол општински сайт. О. Р.

РУСКЕ СЛОВО 13


КУЛТУРА И ПРОСВИТА І

21. ФЕСТИВАЛ ДЗЕЦИНСКЕЙ ТВОРЧОСЦИ РУСНАЦОХ У ВОЙВОДИНИ „ВЕСЕЛИНКА”

ДЗЕЦИ, ЛЄДВО ЧЕКАЛИ ПРИСЦ И ДРУЖИЦ ШЕ На пополадньових роботньох дзеци одслухали промоцию керестурскей школи, одпатрели сказку за дзеци зоз циклусу „Вандровкаш” и вифарбйовали сликовнїцу „Кухня”. У вечаршей музично-сценскей програми участвовали дзеци зоз писнями, шпиванками и танцом

статні роки, пре уж познати причини, Фестивал ше нє могло отримовац у порядним периодзе и форма­ ту. Орґанизатором ше удало тогорочну 21. „Веселинку” отримац так як цо и була задумана - на концу школского рока и у двох сеґментох - пополадньово роботнї и вечар ша музич но-сцен ска про гра ма. Пополадньова програма на „Веселинки” почала на 17 годзин, у просторийох и на дворе Руского културного центру у Новим Садзе, зоз промоцию Основней и штреднєй школи зоз домом школярох „Петро Кузмяк” зоз Руского Керестура, на хторей педаґоґа Любица Няради и наставнїци Драґана Ґачеша и Єлена Троґерт пред ста вели школу так же при ка за ли видео як випатра єден дзень у Доме школярох, а дзецом приказана и апликация „Петро Кузмяк” . - Важне же би дзеци чули и знали же маме образованє на руским язику и у штреднєй школи. Думам же би таки промоциї требали буц у континуитету же би дзеци росли зоз тим же маме єдину руску ґимназию на швеце и же ше у нєй можеме образовац на мацеринским язику. А тераз зме ше прилагодзели ґу возросту хтори нас жадал слухац - гварела педаґоґа у школи „Петро Кузмяк” Любица Няради.

О

ЕДУКАТИВНИ РОБОТНЇ Потим виведзена сказка за дзеци „Мешацово слизи”, треца зоз циклусу „Вандровкаш”, РНТ „Петро Ризнич

14 РУСКЕ СЛОВО

Дядя”. Авторка тексту Ирина Гарди Ковачевич, режия, адаптация, сценоґрафия, и вибор музики Владимир Надь Ачим, а ґлумец Емил Няради позберал симпатиї и достал красни аплауз од найщиршей публики. На едукативней, креативней роботнї „Кухня то шко­ ла”, Ана Мария Рац и Ирина Гарди Ковачевич представели дзецом сликовнїцу и вифарбйованку „Кухня”, хтору видала НВУ „Руске слово” . Дзеци дзечнє одвитовали на питаня хторе єдло ше як вола, а вец поетеса Ирина Гарди Ковачевич пречитала и вецей писньочки зоз кнїжки. У кнїжки похасновани назви рижних предметох, ремеслох, наших традицийних єдлох. Добра литература тота хтору вони прилапюю як загадку, кед активно участвую. Лєпше прилапя и запаметаю тото цо илустроване, кед ше им укаже на малюнку. Ище би було интересантнєйше кед би ше дахто прилапел викомпоновац тоти стихи. Кед ше сце же би дзеци дацо запаметали муши ше их уключиц, так же би кажда кнїжка за дзеци требала буц основа за роботню - гварела поетеса Ирина Гар­ ди Ковачевич. ДЗЕЦИНСКИ ХОР Весе ла и розба ве на музич но-сцен ска про гра ма поча ла на 20 годзин, а Фестивал отворел предсидатель Националного совиту Руснацох Борислав Сакач. Вон з тей нагоди поручел дзецом и їх родичом най ше вше намагаю 24. ЮНИИ 2022.


киІІига@гизке5Іоуо.сот

затримац у себе гевто дзецко хторе кучи у каждим з нас и чека свойо пейц минути. На „Веселинки” перши наступали дзеци зоз Нового Саду хторих порихтали Оля Яковлєв и Ана Мария Рац. Хор РКЦ одшпивал вецей шпиванки, а на гармоники их провадзел Иван Лїкар. Потим ше зоз рецитациями пред­ ставели Катарина Медєши, Андрей Варґа, Хана Сушич, Уна Сушич, Нина Няради, Дарио Корпаш и Лана Вучинович, вони ходза на годзини руского язика у новосадских школох, Кристина Ковач и Огнєн Пушара одшпивали по єдну шпиванку, а Максим Ходак зоз Основней музичней школи Исидор Баїч грал на гармоники.

ше и тераз представели зоз модерним танцом, а публика на „В еселинки” видзела и младш их и старших танєчнїкох зоз Школи танцу и сценских уметносцох „Ф окси” и старш у дзецинску ґрупу АКУД „Соня Марин ко вич” зоз Ново го Саду. И того року зме сцели дацо пременїц, та на роботньох була и презентация нашей єдиней ґимназиї на руским язику, як и представа и промоция кнїжки. Думам же зме ше врацели на стару „Веселинку” яка була пред епидемию. На бини зме мали наисце вельо учашнїкох и зоз местох дзе жию Руснаци, алє и зоз городу. Тот Фестивал прероснул до мултикултуралней програми цо и швечи Новому Саду - гварел директор РКЦ Владимир Сивч. Фестивал помогли Национални совит рускей националней меншини, Покраїнски секретарият за културу, явне информованє и однош еня зоз вирскима Найвецей єст менши дзеци, перша и друга класа. заєднїцами, Покраїнски секретарият за образованє, Ш ицки були барз вредни и лєдво чекали присц дружиц предписаня, управу и национални меншини - националше. Школяре приходз ели раз до тижня на проби и то ни заєднїци Войводини и Город Нови Сад - Городска школяре зоз шеснац основних школох у Новим Саду, а управа за културу, а домашнї и орґанизатор бул Руски В. Вуячич уключели ше и менши дзеци, хтори ище нє ходга до културни центер Нови Сад.^ школи, алє жадали участвовац - гварели учительки Оля Яковлєв и Ана Мария Рац. ГОСЦИ З ВЕЦЕЙ БОКОХ Такой за нїма наступели „Веселинково” госци, Дзег цинска фолклорна ґрупа КПД „Дюра Киш” зоз Шиду, Дзецински ансамбл „Кохавим” зоз Єврейскей општини Нови Сад, и вец Андрей и Иван Маґоч зоз КУД „Петро Кузмяк” з Нового Орахова. На бини их зменєли рецитаторе и дзецинска фолклорна ґрупа зоз Дюрдьова, члени КУД „Тарас Шевченко”, а зоз Вербасу участвовали чле­ ни КПД „Карпати” М иа Кнежевич грала на гармоники, а Дамян Крстич на клавире. Уж вецей роки на „Весег линки” участвую и члени танєчней ґрупи Партизан 2, та 24. ЮНИЙ 2022.

РУСКЕ СЛОВО 15


КУЛТУРА И ПРОСВИТА

ОЗНАЧЕНА 77-РОЧНЇЦА „РУСКОГО СЛОВА”

ОТВОРЕНИ ДОКУМЕНТАЦИЙНИ ЦЕНТЕР У тим року, НВУ „Руске слово” означує три округли ювилеї своїх публикацийох, 75-рочнїцу Часописа за дзеци „Заградка”, 70-рочнїцу Часописа за науку, литературу, културу и уметносц „Шветлосц” и 50-рочнїцу Часописа за младих МАК

овинско-видавательна установа „Руске слово” прешлого тижня означела свой дзень, односно 77- рочнїцу од виходзеня тижньових новинох по руски „Руске слово”, чийо перше число вишло 15. юния 1945. року у Руским Керестуре. З тей нагоди, у просторийох Установи у Новим Садзе, у кругу членох колектива, вонкашнїх сотруднїкох и пензионерох „Руского слова” уручени порядни награди вонкашнїм сотруднїком, и урядово отворени Документацийни центер „Руского слова” . Як у привитним слове здогаднул директор НВУ „Руске слово” др Борис Варґа, Документацийни центер формовани 2022. року з нагоди 75-рочнїци установи, як место дзе ше на аде кватни и орґанизовани способ будзе чувац комплетна друкована и диґитална продукция „Руского слова”, под утвердзенима условиями доступна на хаснованє и виучованє нє лєм за потреби нашей медийней Хижи, алє и шир шей заєднїци.

Н

ПОТРИМОВКА Центер отворени на символични способ, так же вдерени перши печац на найстарши рочнїк „Руского слова”, цо поробел окремни госц, Його екселенция др Володи­ мир Толкач, нови амбасадор України у Републики Сербиї. Вєдно з амбасадором, у нащиви „Руслому слову” була и треци секретар Амбасади України за питаня про­ токолу, култури, медийох и дияспори Дарина Гариб. У пригодней бешеди, амбасадор Толкач виражел задовольство же на події видзи телїх младих хтори робя за

16 РУСКЕ СЛОВО

свою заєднїцу. Бешедуюци о потримовки и сотруднїцтве держави України, прейґ єй амбасади у Беоґрадзе и НВУ „Руске слово”, амбасадор Толкач гварел же Україна дзечнє давала потримовку док могла, тераз дзекує на помоци хтору достава од нашей заєднїци, а же ше наздава же ознова придзе час кед заш годна потримовац розвой нашей култури. Виражуюци подзековносц на дотерашнєй потримовки, насампредз у видавательстве, директор НВУ „Руске слово” Борис Варґа наглашел же би без нєй нє було можлїве порушац нову и барз популарну едицию илустрованих кнїжкох по руски за наймладших „Заградка” ЛАУРЕАТИ НВУ „Руске слово” на кажди пейц роки (на „округли” рочнїци”) додзелює припознаня своїм занятим, як и награду 24. ЮНИЙ 2022.


киІІига@гизке5Іоуо.сот

„Гавриїл Костельник” за литературу. На кажди два роки, додзелює ше порядни награди вонкашнїм сотруднїком публикацийох Установи. У тим року, НВУ „Руске слово” означує три окру­ гли ювилеї своїх публикацийох -75-рочнїцу Часо­ писа за дзеци „Заградка”, 70-рочнїцу Часописа за науку, литературу, културу и уметносц „Ш ветлосц” и 50-рочнїцу Часописа за младих МАК, та тогорочни награди и припознаня їх вонкашнїм сотруднїком маю окремне значенє. З нагоди 70-рочнїци Часописа за науку, литературу, културу и уметносц „Ш ветлосц”, награда „Микола М. Кочиш” за найлєпше авторске дїло - серию прекладох зоз швето вей литератури, а тиж и за активносц у редакциї часописа „Ш ветлосц” и окремне доприношенє у науки, литератури, култури и уметносци по руски у периодзе од 2020. по 2021.

ШЕСТА ДЇЯЛНОСЦ Документацийни центер НВУ „Руске слово” составени зоз двох фундусох - у шедзиску Установи у Новим Садзе и у Дописовательстве у Руским Кере­ стуре. Ма пейц секциї, а то Архива шицких друкова­ них виданьох НВУ „Руске слово” од 1945. року (рочнїки новинох „Руске слово” и часописох „Заградка”, „Шветлосц” и МАК); Библиотека Видавательней дїялносци НВУ „Руске слово”; Архива фотоґрафийох НВУ „Руске слово”; Диґитална архива шицких виданьох и пририхтованьох НВУ „Руске слово”; Збирка наградох и припознаньох НВУ „Руске слово”. Документацийни центер НВУ „Руске слово” ма свой лоґо и печац, а представя шесту дїялносц Уста­ нови, попри новинох, часописох („Заградка”, „Шве­ тлосц”, МАК), видавательней продукциї и Информативней аґенциї „Рутенпрес”, хтора функционуе од 2006. року. рок, того року припадла нашому познатому новинарови, публицистови, писательови и прекладательови Михалови Рамачови, а уручел ю редактор „Ш ветлосци” Мико­ ла М. Цап. Награду Мултимедиялного часописа за младих МАК достала його длугорочна сотруднїца Цецилия Надь. Награду Надьовей, хтора длужей як 10 роки поряднє пише до МАК-у, а як член редакцийного тима допринєсла викроку часописа ґу новей читательней ґенерациї, уручела редакторка Мая Зазуляк Гарди. Награда „М иро­ слав Стрибер” хтора ше додзелює автором обявйованим у додатку „Литературне слово” у новинох „Руске слово” за найлєпше авторске дїло по руски и активносц у пери24. ЮНИИ 2022.

одзе од 2021. по 2022. рок, припадла Марини Хома, чия кратка проза остатнїх рокох окреме замеркована у „Литературним слове” . Окрем у тим додатку, Хомова обявює и на дружтвених мрежох, а пише и по сербски. Награду єй уру чел ушорйовач „Литературного слова” Саша Сабадош. Того року пер­ ши раз дод зелєна мед зи ре дакцийна награда „Руского сло­ ва” . У знаку рочнїцох часопи сох „Заград ка” и МАК, достал ю ґрафични дизай­ нер Иґор Орсаґ. Як стої у обгрунтованю, Орсаґ нє лєм же з кореня пременєл визуални випатрунок младежскому часопису М АК и формовал атрактивни дизайн едициї сликовнїцох за дзеци „Заградка”, алє одредзел и нови визуални идентитет Установи. З другима словами, як гварел директор „Руского слова” Борис Варґа хтори му уручел награду, Орсаґ нас научел же важни змист, алє и форма, „и тото цо пише, и як то випатра”. Спред лауреатох, Михал Рамач отримал инспиративну бешеду на памятку и чесц Миколи М. Кочиша, линґвисти, писателя и прекладателя чийо мено ноши награ­ да хтору достал. Як гварел Рамач, Кочишова робота и почитованє ґу мацеринскому язику, познєйши ґенерациї наших творительох, ґу хторим и вон припада, прешвечела же по руски мож писац квалитетно и богато як и на каждим шветовим язику. - Микола М. Кочиш нє дожил же би доставал награди и припознаня. Алє, нєшка награди доставаю його ученїки, тоти хтори иду по його шлїдох и крочайох - гварел Рамач и заключел же єдина добра драга чувац красоту и чистоту язика хтори нам охабели Костельник, учитель Ковач и Микола М. Кочиш. ■ И. Сабадош

РУСКЕ СЛОВО 17


КУЛТУРА И ПРОСВИТА

ОСНОВНА ШКОЛА „ПЕТРО КУЗМЯК” ЗОЗ РУСКОГО КЕРЕСТУРА

ВИПРОВАДЗЕНИ МАЛИ МАТУРАНТИ Основна школа „Петро Кузмяк” з Руского Керестура, 15. юния шветочно випровадзела 21-го малого матуранта зоз осемрочного школованя, з програму и матурским вечаром. З нагоди законченя школского рока, уручене припознанє Школярки ґенерациї - Емини Бики. Зоз школского голу осмаки у шветочним шпациру, поприберани, прешпацирали ше през центер валала дзе их провадзели наставнїки и їх найблїзши, а потим им у школским голу пририхтана пригодна програма. М алих матурантох онлайн привитала и директорка Ш коли Н аталия Будински. Д иректорка школяром пож адала успих у дальш им школованю и вибору животного занїманя. одличних школярох, з Пригодну програму трабарз добрим успихом ШКОЛЯРКА ҐЕНЕРАЦИЇ ди цийно виведли школяре класу закончели тиж 9 седмей класи, у хторей ше ЕМИНА БИКИ школяре и двойо з през шпиванки, франти, добрим успихом. По пропозицийох Емина Бики пречи та ни два найлєпши Джуджарова на концу писа ни соста ви, здо га дли вибрана спомедзи троїх школярох осмей класи хтори конкуровали за уручела и припознанє на важни хвильки малих тото припознанє, а то ище Алекса Школяр ґене ра циї хто ре матурантох зоз їх осеҐолубович и Анита Чизмар. того року достала Емимроч но го школо ваня. Як стої у обгрунтованю за Емину на Бики, у конкуренциї Оддзелєнски стар ши на Бики хторе на шветочносци пречитрох школярох. Каролина Джуджар потим тала оддзелєнски старшина КаролиПо закон че ней про гра подзелєла дипломи о на Джуджар, наглашени єй всестрами, мали матуранти у законченим школованю, 9 ни интересованя, од язика и друшколскей єдальнї отри­ за одлични успих, а од жтвених предметох по природни, зоз мали и свой матурски того и три Вуково дипло­ хторих ше визначовала на числених змаганьох на вечар дзе ше ґу нїм придружеми хтори достали Емина шицких уровньох, од општинского по републични. ли їх наставнїки и учителька. Бики, Алекса Ґолубович и Тиж так наглашени и єй красни прикмети як особи, а Мали матуранти ше о даскеАнита Чизмар. Одлични то насампредз любопитлївосц, креативносц и добро­ льо днї влапели пририхтовац успиих посцигли и та. Емина ше планує уписац до рускей Ґимназиї. за покладанє Закончуюцого Юлияна Бодянєц, Матей испиту хтори будз е 27. 28. и Виславски, Стефан Колошняї, Доротеа Колєсар, Виктор Надь и Елена 29. юния, а поклада ше тести з мацеринского одн. руско­ Шомодї. Уручени тиж и окремни дипломи за винїмково го язика, други дзень з математики, а треци комбиноваМ. А. успихи и закладаня з поєдинєчних предметох. Попри 9 ни тест зоз пейц предметох.

ОСНОВНА ШКОЛА „ПЕТЕФИ БРИҐАДА” У КУЛИ

ШКОЛЯР ҐЕНЕРАЦИЇ НИКША ЙОКСОВИЧ Безбрижне дзецинство препровадзел зоз шестру Ивону и товари­ шами зоз школи. Учителька Стан­ ка Мартинович го унапрямовала на драгу по хторей нєшка идзе, а класни старшина Славица Мармила го потримовала у шицким. Як школяр школи „Петефи бриґада” участвовал на велїх змаганьох зоз мате мати ки, физи ки, хемиї, исто риї, биолоґиї, серб ско -

18 РУСКЕ СЛОВО

го, анґлийского и руского язика. Найвекши успих му участвованє на Мед зи на род ним зма ганю зоз математики дзе завжал треце место, и на Републичним змаганю зоз руского язика, дзе бул перши. Тренира фодбал и одбойку. Одлучел ше уписац до Ґимназиї у Руским Керестуре и сиґурни є же вибрал праву драгу. М. Й. 24. ЮНИЙ 2022.


ЮНИИ 2022. рок ЧИСЛО 6

Липщімщпне ------------- -СЛОВО

Саша САБАДОШ

Подписуєм анекс контракту О способе дальшого живота И патрим цо охабям за собу. Випатра же тот список Нєсподзиваюцо кратки. На нїм, поправдзе, Нєт анї єдней ставки. Шицко цо сом здобул, Шицко цо сом страцел, Шицки тоти бриги, Нєреализовани плани, Нєзисцени любови,

24. ЮНИИ 2022.

***

Нєплацени борґи, Нєвиповедзени слова Цагам зоз собу И до нового живота. Кед же є вообще и нови. Нєт вецей тих огромних Стародавних дзверох Цо кед их моцно завреш Годно чуц по Бездан. Тераз дзвери нєвельки, Алє навше отворени.

РУСКЕ СЛОВО 19


Л ш т иьт ці

їлово Олена Ковач (1917-2010)

В И ЩЕСЦЕ а Томову нєдзелю паноцец наказовая у церкви. Звершел казань. Почал оглашовац: „Оглашую ше чесни младенци...“ По цер­ кви ше розношел його глас, а людзе, хтори дотля мирно, цихо стали, поодкашльовали ше и понамесцали, да цо лєпше чую, хто ше то женї и одава. „Ма их буц вельо“ - думали єдни. През вельки пост мали ше кеди и поодавац и позруцац, кому ше уж як пачело. Паноцец мушел причекац, док ше нє змирело. Шицки уцихли. Та вон уж до того звикол, бо то вше так. - Цо думаш, аж трицец пари - озвала ше баба Ката ґу своєй сушеди, а гевта ище шептала: „Не воведи нас во искушениє“. - Та дзе? Аж трицец двойо - „но избави нас од лукаваго“ - модлєла ше нє прериваюци „Отче наш“, алє зато добре пораховала. На коврушу дзивки штухали до млодох, та то нє гоч цо, кед их оглашую. А мож их и познац, бо су у чарним пооблєкани. Пополадню пойду таки на танєц, та Томова им и остатня. - Ей, Боже, як то добре, кед ше оглашую - дума­ ла Маря, нини Юли дзивка - а кед ище за такого котрого сцеш и любиш, нє можеш дочекац Євангелию, така ци по ню длугока Служба, а вец конєц уж кратши, так ше єй видзело, бо шерцо мало нє вискочело зоз першох од лупаня. Ша я богата. Лада польнючка полна. Мала швекра цо указовац сушедом вчера вечар кед ю одвезли. А Янко найбогатши леґинь у валалє. Красни як намальовани, червени як тулїпан, а же є гунцут, то озда шицки у валалє знаю. И нє єдней

Н

20 РУСКЕ СЛОВО

дзивки затрепецело шерцо, кед на ню красше попатрел, а вец слизи обняли, кед вецей нє патрел. Така то уж доля дзивоцка, леґиньом вше лєпше: облапи, побочка, притулї и пойдзе по своєй драги... - роздумовала Маря Керешова и анї нє осетела же паноцец дава благослов. Вишли зоз церкви. Дзивки напредок, леґинє за нїма, а хлопи и дзепоєдни жени ґу глашеню. И Леонку Горнякову нєшка оглашели. Лєм же вона нє була весела як цо Маря. Та од тих трицец двох було и веселих и невесе­ лих. Кед учула свойо мено зоз казательнїци, лєм цо нє замлєла, до шерца уджобло, а поднєсц мушела. За того Йовґена одац ше мушела, котро­ го вше так нє церпела. А кого любела, одняла єй Маря, хтора ше з ланцами хвалєла. А вона, Леонка, худобна бидна, лєдво би цо дацо мала. Нє могла нїч зробиц. Дармо и вон, исти Янко, ю любел, кед родичи нє дали. Їм треба капиталу. О, кельо красни вечари вони двойо вєдно пребули, кельо красни слова вон єй шептал, док ше верхи конарох високих топольох на цихим витрику колїсали, а тополї як да шептали єдна другей о тайни любови двох младих шерцох цо ше любя. И вон єй обецал же ю вежнє без нїчого, нїч да нє ма, лєм тоту шмату на себе, а тераз як да забул на свойо обецанє, як да вона анї нє постої. Видзела го яки є щешлїви, може справди Марю люби. Знала го придобиц, з очми прицагнуц, а вон лєм за гевту и ходзи. Прешла и остатня. Випровадзели дому зоз карчми. Леонка пришла дому. Лєгла до приклєта, да своїх нє будзи. Сцискала очи да зашпи, алє нє заспала. Ище вше роздумовала. О шицким, о живоце цо пред ню стої зоз його шицкима странами, о Янкови, котри нєшка зоз ню тельо раз танцовал, тельо раз попатрал на ню, а вона яґда читала зоз його очох: „Нє бой ше ти нїч, я це навики любиц будзем, гоч и Марю берем пре родичох и пре ланци, а дакус и пре любов“. А кед ище подумала на то же ю Янко дому припровадзел, а нє єй млоди, бо нє сцел, та теди нє могла себе места найсц на посцелї. До рана цалком зрошела заглавок зоз сл и зам и . Уж и пацери видзвонєло, дзешка далєко когути почали шпивац, а зоз загради соловей виводзел зоз своїм гласом чудесну мелодию жалосней писнї - думала Леон­ ка - писню розтаргнутого щесца, радосци... Яке красне радо на валалє! Слунечко виходзи, зоз своїма зарями хпа ше през найменшу дзирку до позатиканих селянских хижох, сце побудзиц


ІІІегаІигпе@гизке5Іоуо.сот

вредних селянох до роботи. Уж ше чую ту и там кочи як черча по калдерми. Знова индзей шкрипи соха, напаваю конї, бо на польо треба исц. И когу­ ти ше уж розшпивали на шицких странох. З далєка чуц ричанє крави за своїм целєцом цо го напевно од нєй однєсли. Видзвонєли и до раньшей служби. Баби понагляю. Вони нє иду на польо, оставаю дома мерковац на дзеци. Кажди дзень ше причащаю. Нєшка ше о Леонка зоз своїм млодим причащала. Свадзба єй будзе. Марї уж прешла. Янко випатра щешлїви. Може ше и шмеє зоз нєй, з єй любови. Остала поганьбена, понїжена пред Марю! Дружки виплєтли веночок зоз барвинку, положели на венєц под сподок, а док плєтли, жалосно шпивали: У гайовим лєше Вода древко нєше На нїм шедзи дзивче Чарни власи чеше. Леонку слизи обляли. Прибрали до винчаного, одпитали од оца, мацери, а свашки благослов зоз винчованьом питали и пошли на винчанє. Була красна млода, лєм барз жалосна - так гуторели жени цо мерковали... Живот ишол далєй. Час помали лїчел глїбоки рани у шерцу Леонки, злагодзела ше зоз свою долю. Прешол рок як єй свадзба була, уж и сина

24. ЮНИИ 2022.

чорнобрового колїсала и шпивала му о щесцу, радосци, о соловейку у г а ю . Змеркало ше. Леонка вжала сина на руку, до дру­ гей канту и ишла на води. Вечар починал цихи, мешачок виплївал нашмеяни, округли на белаве цме нєбо, заплєтол ше медзи били дробни хма­ рочки, яґда ше ганьбел од дачого. По широкей драги врацал ше Янко зоз поля дому. Преходзел баш коло нєй, збачел ю щешлїву, задовольну, з дзецком! Чмиґнул конї баржей. Пишни, гоч и виробени конї лєцели ґу домови под батогом свойого ґазди. Зарегочали пред капуру. Янко загвиздзал, Маря, жена його, отвера му капу­ ру и гвари: - Ей, ви уж ту, а вечеру нє зрихтала, цо будзем вариц? - Нїч! - одповед нагнївано Янко - Мнє уж давно наварене и преварло з тобу! - И теди знова подумал на Леонку. Як ю вон себе задумовал красну, прибрану, розчервенєту коло шпоргета, кед би ше вистати врацел з роботи, а вона го зоз своїма очми мило попатрела, дочекала, погласкала и шицко би добре було! Може би и сина такого мал, як цо вона мала, а може би и на ньго дакус здабал. Яке би то було щесце за ньго, за ню, а так цо ма? Ланци и лєм ланци! У дворе знова зарегочали к о н ї. Пред очми була дїйсносц.^

21


Липщштщше

------ -слово

Марина САКАЧ

ЯЗИК СКАРБНЇЦА КУЛТУРИ „Слова збуванє, вони уплївую на ствари, меняю их. Вони трансформую и бешеднїка и слухача, змоцнюю и поглашнюю енерґию медзи нїма. Слова оможлївюю порозуменє и емоцию и помоцнюю ю ”. Урсула Ле Ґвин дмалючка сом научена най ше пишим зоз своїм идентитетом як Рускиня. Нїґда сом ше нє ганьбела повесц хто сом як индивидуа, хто сом по походзеню, хторей сом вири, лєбо хто мойо родичи. Дома зме бешедовали по руски, а зоз при­ ятелями по сербски. Мам єдну красну памятку з дзецинства кед сом учела приятельох команди за пса по руски, бо наша сука Лиса нє реаґовала на други язики. Таки ситуациї як и двоязични живот мнє були цалком нормалне зявенє. Кед сом дакус одросла, почала ходзиц до школи, вше ме цикавела думка же чи и дру­ ги людзе бешедую даяки други язик дома. Нажаль, тих цо сом упознала нє так щиро дзелєли свой идентитет лєбо приватни живот. Теди сом ище вше була пребарз мала же бим розумела же нє шицки меншини маю таки привилеґиї як моя. Война дзеведзешатих ище вше була жива памятка шицких коло мнє, Югославия ше загашела, а зоз ню и мото братства и єдинства. Явни дискурс у медийох и медзи людзми дзелєл меншини и заєднїци на приятельох и нєприятельох Сербиї. Тото подзелєнє ми постало вельо яснєйше на основних студийох. Окрем нау­ кових прикладох зоз антрополоґиї, учела сом и през особни приклади и искуства моїх колеґох. Була сом у главним городу, у Беоґрадзе, учела о културох, язикох, релиґийох, политики и упознавала людзох з рижних реґионох Сербиї, зоз Косо­ ва, алє и зоз других жемох, як напр. Босни и Герцеґовини, Чарней Гори, Япону. Дискусиї и прия­ тельства хтори ше розвили у цеку тих рокох ми занавше останю жридло инспирациї. Постала сом свидома статусу хтори моя заєднїца посцигла у Войводини, алє з вонка нєй за Руснацох нїхто анї нє чул. Наш язик єден зоз 6 уря­ дових язикох у Покраїни. Заш лєм якошик сом постала еґзотика, антрополоґийни „Други”, у своєй жеми, лєм 75 километри од мойого родного городу Нового Саду. У такей ситуациї постала сом на даяки способ портпарол заєднїци, єдина жива вяза медзи етнїчну меншину и националну векшину. Часто ми ше зявйовала думка же цо то значи буц Рускиня, и як бим то могла дефиновац. Дру-

О

жтвени науки етнїчну припадносц нє приписую ґенетики, гевто цо вельо важнєйше то як зме воспитани, яки културни обичаї и пракси ше чуваю и преноша, яки нам морални кодекси и на яки спо­ соб пестуєме свой власни язик. Раз сом ше опитала же чи язик основа етнїчного идентитету? Мала сом жажду дознац вецей, превериц свою гипотезу, поробела сом даскелї интервюи з Руснацами, з приятелями и фамелию. Нєшка кед подумам на тоту роботу и нєзґрабне питанє, остава ми ище вше у глави думка, же чи можеме тримац язик за основу катеґоризованя особи до одредзеней етнїчней ґрупи. Тота гипотеза, лєбо думка, питанє, мнє були ключни за тото як ше я чувствовала, и цо то за мнє значело буц Рускиня. Мала сом нагоду научиц свой язик у рамикох виборного предмету у основней школи. Раз кед звладаце писмо и читанє на своїм язику добиваце одредзене чувство моци. Здогадуєм ше же ми ище баби и дїдове споминали же: „Кельо язики знаш, тельо и вредзиш”. Тераз кед сом уж старша и учим уж пияти язик, чувствуєм ше як же сом достала предносц хтора велїм людзом одвжата. Одросла сом двоязично, бешедуюци два славянски язики, цо ми оможлївює же можем бешедовац зоз людзми зоз шицких бувших югославянских державох и з векшину Восточних и Заходних Славянох. Тото цо думам же найпрешвечлївши арґумент за ученє дзецох мацеринскому язику же през язик уча и културу. Бешедуюци мацерински язик предлужуєме скарбнїцу наших предкох, а можеме дознац и як роздумовали, цо чувствовали, як други язики и заєднї­ ци у їх околїску уплївовали на їх бешеду. Так як раз гварели Сапир и Ворф, язик уплївує на погляд на швет и спознанє бешеднїка, так же перцепциї людзох релативни у одношеню на їх бешедни язик. Людзе ше виражую хаснуюци язик як средство, алє тот алат ма вельо вецей ниянси и значеня, окрем його утилитарней потреби же би ше свойо думки пренєсло цо обєктивнєйше и директнєйше. Верим же язик скарбнїца култури, котру кед же сцеме обогациц, мушиме хасновац и розвивац го.^

Число ушорел Саша Сабадош, подобово прилоги: Лара Петкович

22 РУСКЕ СЛОВО

24. ЮНИИ 2022.


киІІига@гизке5Іоуо.сот

ОШ „БРАТСТВО ЄДИНСТВО” У КОЦУРЕ

ВЕЧАР ЗА МАЛИХ МАТУРАНТОХ Мали матуранти Основней школи „Братство єдинство” у Коцуре 14. юния означели конєц свойого основ-

ношколского образованя зоз преславу матурского вечара. У пополадньових годзинох ше того дня

ШКОЛЯРКА ҐЕНЕРАЦИЇ МАРТИНА УЙФАЛУШИ За школяра ґенерациї у коцурскей Основней школи за школски 2021/2022. рок вибрана школярка осмей класи руского оддзелєня Мартина Уйфалуши. Окрем одличного успиху през осем роки основношколского образованя, Мартина ма и вельочислени таланти котри ше єй з вредну роботу, одвичательносцу и трудом удало указац. Визначела ше зоз справедлївосцу и порихтаносцу помогнуц каждому кому помоц потребна. Мартина под час школованя зазначела окремни резултати на змаганьох з руского язика и язичней култури, а у тим школским року и на Медзиокружним и Републичним завжала перше место. Ношитель є припознаня „Славка Сабадош” од першей по осму класу. Мартина участвовала на вецей змаганьох зоз рижних обласцох - зоз сербского язика, математики, физики, хемиї, биолоґиї, анґлийского, французкого, информатики, а ношитель є и Вуковей дипломи. Школярка є и Основней музичней школи у Вербаше, закончела клавир, а грає и на ґитари.

зишли шицки опрез школи и, як то уж и традиция, шветочно предефиловали по „Пелетову” салу, дзе була орґанизована преслава. Гоч хвиля того дня була кус пременлїва, по конєц их провадзело слунко, а родичи малих матурантох, родзина и товарише, як и числени валалчанє их випровадзели зоз аплаузом. Госци школярох на матурским вечаре були їх учительки, наставнїки и директорка коцурскей Основней школи Сенка Мученски. О. Р.

ОСНОВНА ШКОЛА „ЙОВАН ЙОВАНОВИЧ ЗМАЙ” ДЮРДЬОВ

ПРЕСЛАВЕНЕ ЗАКОНЧЕНЄ ОСМЕЙ КЛАСИ У Основней школи ,,Йован Йованович Змай“ у Дю рдьове 15. юния, мали матуранти означели конєц свойого осе мроч но го школованя. Осемрочне школьованє закончели 49 школяре. У школским дворе було орґани зо ва не святоч не дод зельованє при по знаньох и дипломох. Штверо школяре у своїм школованю посцигли одлични резултати на рижних змаганьох, указа­ ли вельке знанє и прето достали Вукову диплому. Тогорочни вуковци Серґей Пушкаш, Теодора Михальовски, Вук Бастая и М ария Вуйович. За школярох ґенерациї преглашени Теодора М ихальовски и Серґей Пушкаш. 24. ЮНИЙ 2022.

ШКОЛЯРЕ ҐЕНЕРАЦИЇ ТЕОДОРА МИХАЛЬОВСКИ Теодора под час осемрочного школованя ука-ала вельке знанє зоз велїх предметох. За свой труд и закладанє, Теодора достала припознаня зоз биолоґиї, хемиї, физики, математики, нємецкого язика, подобовей култури и информатики и рахункарства. Теодора того року сцигла по Републичне змаганє зоз анґлийского язика и була 2. на Општинским змаганю зоз хемиї. Окрем Вуковей дипломи, Теодора достала и два специялни дипломи, зоз анґлийского и зоз сербского язика.

СЕРҐЕЙ ПУШКАШ Серґейови подєднак добре ишли и природни и друштвени науки цо доказую припо-наня котри достал зоз хемиї, био­ лоґиї, физики, историї, анґлиского, нємецкого и сербского язика. Серґей тиж так ношитель Вуковей дипломи, а окрем тей, ище достал и специялну диплому зоз подо бовей кул ту ри.

Директорка Основ­ ней школи, Любица Клепич, ше зоз сентименталнима словами одпитала од матурантох. - Полне ми шерцо покля их патрим таких красних и щ еш лївих, а знам кельо труду, енерґиї и дзеки укладали до тей школи. Вєдно з вами и ми одросли. Будзце найлєпши за себе. Дзвери нашей школи вам вше буду отворени - гварела директорка. Матурска забава и друженє предлужени у школским голу, а на концу вечара бул при рихта ни огньомет. Л. Вереш

РУСКЕ СЛОВО 23


ЛЮДЗЕ, РОКИ, ЖИВОТ СТРЕТНУЦЕ: ЕВҐЕНИЯ ҐЕНКА ДАНЧО ЗОЗ ШИДУ

ЗАДОВОЛЬСТВО ВЕКШЕ ВШЕ КЕД ОД СЕБЕ ДАШ Пише: Владимир ДЇТКО

И попри тим же крочела до 70. року живота, Евґения Ґенка Данчо зоз Шиду и нєшка активна у рускей заєднїци, остатнї роки у церковней заєднїци. У бешеди дознаваме же тей вязи з рускосцу зоз котру жиє, коренї настали давно, ище у дзецинстве руску културу Ґенка жила одмалючка, а як би и нє кед споза загради Данчовей хижи на Джиґури була стара Руска школа. Тота школа познєйше бул и нови будинок, а нєшка є шедзиско КПД „Дюра Киш”. Евґения добре памета же ше до драмскей секциї Дружтва уклю чела ище як школярка пиятей класи основней школи, кед учитель Янко Саламун рихтал драмски слички у хторих участвовала, и цешела ше, бо ше шицко емитовало и на рускей про­ грами Радио Нового Саду дзе госцовали. Наша собешеднїца крашнє и шпивала, окреме то обачела єй наставнїца Нада Колєсар, була и членїца литературней сек­ циї при професорови Владимирови Бесерминьови, а опробовала ше и як танєчнїца при Осифови Канюхови. Познєйше, пре здравствени причини нє наступала. Паметам же сом у седмей класи ґлумела у фалаце „Франтовнїца” хтори режирал учитель Янко Саламун. Мала сом улогу служнїци, и знам же сом була барз щешлїва, гоч други ґлумци були вельо старши одо мнє - гвари Данчова бешедуюци о дзецинстве и младосци, и о оберачкох гроистим, або кус вименєним составе, тирвазна хтори остали занавше запаметани. А ла дас по 2012. рок - гвари вона и предлувец ше ознова враца на шпиванку... жує бешеду о тим як наступали на числе­ -Л ю бела сом шпивац и у хору у Ґимнаних, нє лєм руских, алє и на других манизиї. Велї роки познєйше сом тото предлуфестацийох. жела и у Дружтве „Дюра Киш” кед нас 1999. року позберал учитель Василь РОБОТА НА РАДИЮ Мудри. Ж ридлова шпивацка ґрупа, у

З

ДЗЕЦИНСТВО У РОБОТИ Евґения народзена у парастскей фамелиї, та од дзецинства звикла на роботу у обисцу и на полю. - Була сом барз вязана за родичох и помагала сом им. Познєйше сом чула же то вельки благослов од Бога любиц и служиц своїм родичом. Одхована сом же бим любела людзох и помагала им. Но, у живоце було и почежкосци и можебуц сом нє посцигла шицко цо сом жадала, алє на концу концох, нє можем ше поносовац, добре и так як є - гвари Евґения Данчо.

Сримици вше знали каждого крашнє привитац

24 РУСКЕ СЛОВО

Нова спокуса ше зявела дас пред 20 роками кед почала пририхтовац емисиї по руски на Радио Шидзе зоз теди уж искусним нашим новинаром Венямином Бульчиком, хтори ше помали рихтал до пензиї. Од 2004. року почала самостойно пририхтовац и водзиц руску емисию хтору наволала „П реквитай червена калїно” . Щ ира, як и вше, гвари же ше теди одшмелєла прилапиц таку одвичательну роботу, бо емисию нє слухали лєм Руснаци, алє и други слухаче и часто коментаровали цо им ше у емисиї пачело. - Барз ми значела тота креативна робо­ та и комуникация з людзми. Вше сом ше за ню рихтала. За єдну полгодзинову емисию 24. ЮНИИ 2022.


УисІ2е@ги5ке5Іоуо.сот

пририхтованя тирвали през цали тидзень. Окреме сом лю бела виберац музични нумери, шпиванки, поволац госцох до емисиї, пречитац дацо красне з нашей литератури, або дацо интересантне з духовней обласци. Аж ми и жаль же сом можебуц професийно нє робела тоту робо­ ту - гвари Евґения чий препознатлїви глас слухаче рускей емисиї мали нагоду слухац аж по яр 2020. року. ХОРИМ И ОСАМЕНИМ КРАСНЕ СЛОВО ПОМАГА У Сриме велї знаю и тото же Евґения ище од 2002. року робела як волонтерка Каритасу, и же була занята у тей гуманитар ней орґани за циї у Служби хижно го допатраня дзе и нєшка роби. Гвари же люби тоту роботу, ма порозуменє и сцерпенє ґу старшим хторим дакеди лєм кра­ сне слово вельо поможе, бо су хори або осамени. Ґенки то дава моц и позитивну животну енерґию. И нє лєм тото. Нєпреривно є активна и у парохиї Преображеня Господнього и на богослуженьох, насампредз кед до вираженя приходзи єй препознатлїви глас, а тиж и кед треба прикрашиц церкву або участвовац у орґанизациї церковних манифестацийох, акцийох, сходох и стретнуцох. Нє вше ишло так як то Евґения жадала. Ище 1995. року наиш ла на животни

Шпиванка и робота на Радию єй давали сили за кажди нови дзень

почежкосци кед ше барз похорела. Хороту звладала, а далєй през живот предлужела зоз сином Алексан дром хто ро го виведла на животну драгу и у хторим ше барз цеши. Вон нєшка жиє и роби у Атини, у єдней корпорациї за телекомуникациї. Закончел теолоґию у Риме, потим у уметнїцкей школи закончел ґрафични дизайн, у Ш паниї на Факултету политичних наукох мастеровал на тему „Людски права и нєвладово орґанизациї”, научел аж и японски язик, бо пребувал на едукациї у Токию и Наґасакию. Нє лєгко буц сам, окреме кед приду тоти роки кед и здравє попущує, алє сом задовольна же мой син успишни и же му добре. Ище як 15-рочни пошол з дому, перше до Ґимназиї до Суботици, вец до Риму, та и далєй... Дзекуюци нєшкайшим средством комуникациї часто зме у кон­ такту и то ме трима. Добре сом. Роки - то лєм числа. Тельо кельо ми здравє дошлєбодзує, ище вше сом активна у нашей церкви хтору любим и хтора ми дава тоту моц же вше крачам далєй - гвари на концу Евґения Данчо.^ 24. ЮНИЙ 2022.

ЛЮБОВ ҐУ МУЗИКИ - Окреме сом любела виберац музични нумери, шпиванки, поволац госцох до емисиї, пречитац дацо красне з нашей литератури, або дацо интересантне з духовней обласци. Аж ми и жаль же сом можебуц професийно нє робела тоту роботу - гвари Евґения.

РУСКЕ СЛОВО 25


ЛЮДЗЕ, РОКИ, ЖИВОТ ЧАСОПИС „ЗАГРАДКА” ОЗНАЧУЄ 75 РОКИ ОД ПОРЯДНОГО ВИХОДЗЕНЯ (IX)

ТРИЦЕЦРОЧНЇЦА „ПИОНИРСКЕЙ ЗАГРАДКИ” Пише: Дюра ЛАТЯК

Мешачни часопис „Заградка” виходзи як нашлїднїк часопису за руски дзеци „Наша заградка”, котри виходзел од септембра 1937. по 6. април 1941. року. Од юния 1947. по 1991. рок виходзел под меном „Пионирска заградка”, а од 1. януара 1991. року ноши нєшкайше мено „Заградка” д 1965. по 1978. рок и надалєй, ґу уж спомнутим сотруднїком „Пионирскей заградки” ше приключели и Серафина Макаї, Силво Ерделї, Мария Рамач Сеґеди, Дюра Латяк, Любомир М едєши, инж. Ю лиян Пап, М ихал Рамач, Мария С. Горняк, Маґдалена Горняк, Мирон Канюх, Мирон Жирош, Йван Терлюк, Ксения Миячич, Яким Олеяр, Юлиян Каменїцки, Дюра Лікар, Данил Гарди, Микола Кучмаш, Агнета Бучко, Гавриїл Колєсар, Юлиян Рамач, Янко Олєяр, Наталия Голуб, Евґений Чакан, Йван Бесерминї, Владимир Бильня, Яким Сивч и други. Од фебруара 1968. року редакция „Пионирскей заградки” у Новим Садзе, дзе ше з Руского Керестура преселєло цале подприємство, роздвоєне од дру­ карні', алє ше и далєй друкує у друкарні у Руским Керестуре, а рамики друкує НВП „Форум” у Новим Садзе.

О

ВЕЛЬКИ ПРЕМЕНКИ У ВИПАТРУНКУ З рока на рок злєпшовани друкарски папер, часопис збогацовани з рижнима и ориґиналнима илустрациями и фотоґрафиями. Преходзело ше на друкованє у вецей фарбох, док числа у остатніх рокох виходза з ориґиналнима колоровима фотоґрафиями на насловних бокох

26 РУСКЕ СЛОВО

Ювилейни рочнїци „Пионирскей заградки” найлєпши указатель єй досцигнуцох у прейдзеним периодзе. Теди ше явносци представяю шицки значнєйши події з прейдзеного периода и посцигнути резултати у єй розвою. Шлїдзаци єй хронолоґийни розвой, и ми надалєй будземе шлїдзиц тоти „Заградково” ювилейни рочнїци. Наявююци означованє трицецрочнїци, у „Пионирскей заградки”, число 5 од януара 1977. року (бок 18) медзи иншим пише: „Пер ше число „Пио нир скей заград ки” (юний 1947. рок) було половку меншого формата од нєшкайшого - на 16 бокох. Преширйованє обсягу по нєшкайши 28 боки и звекшанє формата вимага вше век­ ш у анґажованосц Редакциї и преширйованє числа рижнородних сотруднїкох. Их спочатку нє було у достаточним чишлє, так же ше вони формовали и росли вєдно зоз часописом. През тоти три децениї вельочислени нашо млади писателє, новинаре, учителє, наставнїки, про г

фесоре, композиторе, илустраторе и други фахови сотруднїки перше були читаче „Пио нир скей заград ки” и вред ни пио ни ре сотруднїки, а тераз су уж афирмовани и искусни сотруднїки. Вельки пременки настали и у способе друкованя часопису. З рока на рок злєпшо­ вани друкарски папер, часопис збогацовани з рижнима и ориґиналнима илустрациями и фотоґрафиями. Преходзело ше на друкованє у вецей фарбох, док числа у остатнїх рокох виходза з ориґиналнима колоровима фотоґрафиями на насловних бокох.” СОТРУДНЇКИ БУЛИ НАШО ПОЗНАТИ У чишлє 7 од марца 1977. року, у рубри­ ки „Пионирска заградка през 30 роки”, обявена цикава статя з насловом „Дакеди сотруднїки, нєшка редакторе”, з котрей вири вок ту пода ва ме: 24. ЮНИЙ 2022.


УисІ2е@ги5ке5Іоуо.сот

,Дитаюци перши числа „Пионирскей заградки”, а у нїх редакцийну пошту, наиходзиме на мена школярох хтори нєшка уж старши и познатши людзе. Так, наприклад, у чишлє од децембра 1950. року у редакцийней пошти пише: „Новта М икола и Симеон Рамач Дюрдьов - Вашу статю ,Як ми учиме хе мию ’ положели зме до того числа. Пишце нам и далєй.” Нєшка Микола Новта лікар специялист, а Симеон Рамач секретар за цени САП Войводини. И далєй на истим боку и у истим чишлє: „Ю гас Владислав, Р. Керестур - Статю о вашей роботнї друкуєме, а статю о шпорованю будземе другираз. Пиш нам ище. Нєшка товариш Югас главни и одвичательни редактор Рускей редакциї Радиотелевизиї Нови Сад. Або, поведзме, у чишлє од новембра 1951. року, заш у „Пионирскей заградки“ пише: „Рамач Яким (а треба: Любомир„Киме” - зам. Дю. Л.), Дюрдьов Обидва твойо крижальки добри и прето зме их положели. Пиш и надалєй и посилай нам свойо дописи.“ „Папгаргаї Дюра, Р. Керестур - Як видзиш, твою зме статю друковали. Пиш нам и далєй о физкултурним живоце у своєй школи. Нєш ка товариш Рамач главни и одвичательни редактор „Руского сло­ ва”, а товариш Папгаргаї „Шветлосци”... ”

ВИНЧОВАНКИ

Щ ї. „. їмкжі.’її'.ж ■-•мжаїймь | Ьгагиг' —

імпмчлінік

ВИНЧОВАНКИ И ПРИПОЗНАНЯ Трицецрочнїца „Пионирскей заградки” тиж означе­ на зоз єй святочним числом, котре вишло у юнию 1977. року. Н а бокох 4-5 обявени винчованки ювилантови „Пионирскей заградки”, од Покраїнскей конфе­ р е н ц ії Союзу социялистичней младежи Войводини, потим од Союзу орґанизацийох за социялистичне вихованє и старанє о дзецох САП Войводини, та Сови ту Зм айових дзе цин ских бави скох, Д руж тва писательох Войводини, Войводянского музею, Редакциї програми на руским язику Редио-телевизиї Нови Сад, Союзу Русинох и Українцох СР Горватскей, Редакциї дзецинского часопису „П ионери”, од др М иленка Николича, покраїнского секретара за образованє, науку и културу, и од векшого числа индивидуал них осо бох. Глав ну статю, пошве це ну три цец роч ному ювилею, обявену у спомнутим чишлє на 6. боку, написал и обявел тедиш нї директор Новиско-видавательного подприємства „Руске слово” Дюра Когут, з котрей виривки ту подаваме: 24. ЮНИЙ 2022.

„Росла „Пионирска заградка” и ми з ню. Нашенє зашате того 1947. року, дало богати плоди, бо нови ґенерациї хтори приходзели за нами виховйовали ше и формовали под уплївом идейох хтори заступани у нашим часопису, идейох социялизма... ...Тисячи дзецох з рока на рок находзели у „Пионирскей заградки” гевто цо их интересовало, гевто цо вплївовало на їх вихованє, же би постали людзе, будователє нашого самоуправного дружтва... ...Нєшка маме „Пионирску заградку“ на 28 бокох, на квалитетним паперу, з вельо илустрациями, фотоґрафиями и написами вельочислених сотруднїкох шицких народох и народносцох нашей вельочисленей Югославиї, бо єй боки були и буду отворени нє лєм припаднїком нашей народносци алє и шицким другим.” Святочносц „Пионирскей заградки” отримана медзи першима манифестациями Шеснастого фестивала кул­ тури ,Червена ружа” у Руским Керестуре. У єй рамикох уручени награди по законченю Велького наградного конкурса „77” . Медзи нащивителями найчисленши були школяре Основней школи „Сремски фронт” зоз Шиду. Награди уручел професор Гавриїл Надь. Трицецрочнїца „Пионирскей заградки” тиж нє остала без явного припознаня. Як призначене у чишлє 8 од априла 1978. року (бок 5), дня 15. марца спомнутого року на святочней схадзки Союзу орґанизацийох за социялистичне воспитанє и старанє о дзецох САП Войводини, з нагоди 35-рочнїци од снованя и роботи Союзу пионирох Югославиї, спомедзи вецей дзецинских часописох и „Пионирскей заградки” уручена Плакета „Курир Йовица”. ■ (Предлужи ше)

РУСКЕ СЛОВО 27


ДУХОВНИ ЖИВОТ

У ШИДЗЕ

ДУХОВНИ ВЕЖБИ ЗА СВЯЩЕНЇКОХ У нашей парохиї Преображеня Господнього, т. є. у Лєтнєй владическей резиденциї од 14. по 17. юний отримани духовни вежби за священїкох нашей Епархиї св. Миколая. На духовних вежбох участвовали скоро шицки священїки з наших парохийох на чолє з нашим владиком преосвященим кир Георгийом Джуджаром. Духовни вежби предводзел о. др Тарас Борщевски, митрофорни протоєрей, предводнїк Катедри Святого писма на Католїцким богословским факултету у Заґребу. О. Борщевски мал вецей викладаня през дзень, а тема була повязана зоз поволаньом священїка, и попреплєтана зоз еґзеґезу пророкох и особох зоз Старого завиту.

Священїки и на тей рочней подїї мали нагоди духовно ше окрипиц през квалитетни преподаваня, богослуженя у церкви Преображеня Господнього, споведз и молитву. М. А.

ОФОРМЕНИ САИТ НАШЕИ ЕПАРХИЇ СВ. НИКОЛАЯ РУСКИ КЕРЕСТУР

ЦЕРКОВНИ ЗМИСТИ И ВИСТИ НА ИНТЕРНЕТУ Нєдавно реализовани проєкт официйней веб презентациї грекокатолїцкей Епархиї св. Николая Руски Керестур у Сербиї, на адреси ^^^.8'Упіко1а|.гв Отец Дарко Рац, хтори ажурує тот сайт, з тей нагоди гварел же сце же би ше було актуални зоз змистом, вистками и фотоґрафиями. У рубрикох мож ше информовац о краткей историї Епархиї, о грекокатолїкох, о нашому владикови, Водици, катедралней церкви, потим єст адресар парохийох, други информативни змисти, а мож ше повязац и зоз Фейсбуком. Змисти на сербским язику, а буду и на анґлийским, руским и українским язику.

Проєкт реализовани з финансийну потримовку Управи за сотруднїцтво зоз Церквами и вирскима заєднїцами у Министерству правди Републики Сербиї. М. Г. К.

КАЛЕНДАР ПОДЇИОХ

ПАЛОМНЇЦТВО ДО МЕДЮҐОРЯ У орґанизациї Суботицкого владичества будзе орґанизовани одход на паломнїцтво до Медюґоря, на Медзинародни молитвени фестивал младих, котри ше отрима од 1 по 6. авґуст того року. Младим зоз Суботицкого владичества приключа ше млади, алє и други заинтересовани вирни зоз нашей Епархиї. У зависносци од того кельо ше особи приявя, будзе орґанизовани и одход до Суботици, о чим шицки буду благочасово обвисцени. Окрем превозу на фестивал, будзе орґанизовани ноцнїк у готелу, фриштик

28 РУСКЕ СЛОВО

и полудзенок. Програма Фестивалу и нтересантн а и динам ична, та млади буду мац нагоду присуствовац на Служби Божей, слухац интересантни шведоченя, участвовац на рижних роботньох. З оглядом на тото же участвую млади зоз штерацец жемох, млади буду мац можлївосц дружиц ше и упознавац. Цена одходу на Фестивал, вєдно зоз превозом и пребуваньом 190 евра. Приявиц ше мож на телефонске число 064 5804127 найпознєйше по 15. юлий. Ол. Ж. 24. ЮНИЙ 2022


сІиИоупі@ги5ке5Іоуо.сот

У КОЦУРЕ

ПЕРША ПРИЧАСЦ У НОВИМ ВЕРБАШЕ

ПРИВИТ ПЕРШОПРИЧАШНІКОМ

У грекокатолїцкей церкви Успения Пресвятей Богородици у Коцуре внєдзелю, 19. юния, 17 школяре трецей класи першираз приступели до св. Тайни причасци. Дзень пред тим вони ступели и до св. Тайни споведзи. Вельку Службу Божу на 10 годзин служел парох коцурски о. Владислав Рац, и з тей нагоди привитал 6 хлапцох и 11 дзивчата котри прияли Першу причасц. Числени члени фамелийох и родзини малих першопричашнїкох виполнєли церкву того свя­ точного дня. По законченю Служби Божей, першопричашнїки участвовали у процесиї коло церкви зоз св.

Тайнами, а вєдно з нїма и други дзивчата руцали ружово лїсточка опрез священїка. Шицким хлапцом и дзивчатом першопричашнїком подзелєни грамоти же би их здогадовали на тоту значну подїю за їх духовни живот, а школяре пририхтали и кратку пригодну програму за тот дзень. За Першу причасц школярох пририхтала вироучителька Ксения Бесерминї, а на шветочносци присуствовали и їх учи­ тель Данил Мученски и учитель­ ка Виолета Рашета, як и дирек­ торка коцурскей Основней школи „Братство єдинство” Сенка Мученски. О. Р.

ЗНАЧНИ И СВЯТОЧНИ ДЗЕНЬ

У церкви Святого Владимира у Новим Вербаше внєдзелю, 19. юния, шесцеро дзеци приступели до св. Тайни причасци. Истого дня вони, вєдно зоз своїма родичами, ступели и до св. Тайни споведзи. Вельку Службу Божу на 9 годзин служел о. Данил Задрепко, а Першу причасц з тей святочней нагоди прияли троме хлапци и три дзивчата. Числени члени фамелийох и родзини малих першопричашнїкох були присустни у церкви того дня. О значносци тей подїї за їх християнски и духовни живот им гуторел о. Задрепко, а на концу першопричашнїки достали и грамоти же би их здогадовали на тот значни и святочни дзень. О. Р.

У БЕОҐРАДЗЕ

У БЕРКАСОВЕ

ПОШВЕЦЕНИ ЧАША И ЛОЖИЧКА

ВЛАДИКА НАЩИВЕЛ ПАРОХИЮ

У Беоґрадзе, у Церкви св. Кирила и Методия, на швето Пейдзешатнїци, парох о. Иґор Вовк благословел чашу зоз хторей ше причащал кардинал Йосип Слипий (1892-1984), док бул у лаґре у Сибиру. Як гварел о. Вовк, чаша до ньго пришла прейґ места Виноградово на Закарпатю. Чаша миниятурна и була вигодна за богослуженя, бо кед у тедишнїм чаше була антицерковна контрола, гварене же то погар за водку. Тиж, благословена и ложичка, хтору подаровал представнїк з Управи за сотруднїцтво зоз Церквами и вирскима заєднїцами у Министерстве правди Републики Сербиї Ґаврило Ґрбан. На литурґиї, о. Иґор причащал вирних з спомнутей чаши и зоз подаровану ложичку. М. Г. К.

Наш владика кир Георгий Джуджар прешлого тижня нащивел парохию у Беркасове, а як гварел домашнї парох о. Владимир Еделински Миколка, то важне, бо ше случує у чаше кед ше докончую роботи на закрицу нового парохиялного будинку Роботи зоз владиком обишли и о. Михайло Режак, декан сримски, о. Владислав Рац, декан бачки, о. Тарас Барщевски, доцент на Катедри Святого писма Католїцкого богословского факултету у Загребе, о. Дамян Кича ЧСВВ, парох кулянски и о. Алексий Гудак, парох у Новим Вербаше. М. Г. К.

24. ЮНИЙ 2022.

РУСКЕ СЛОВО 29


іггїогтаІог@ги5ке5Іоуо.сот

ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Зоз чежким больом обвисцуеме милу родзину и приятельох же як найлепши ангел ґу Богови пошла наша наймилша мац, шестра, сваха и тета

МАРИЯ КОЛБАС народзена Еделински (14. Х 1956 - 15. VI 2022)

Похована е на грекокатолїцким теметове у Дюрдьове. Памятку на твой благи ошмих, очи полни любови и красну душу занавше у здогадованю буду ношиц твой син Иґор, шестра Злата зоз супругом Изудином, шестрова дзивка Ясмина зоз супругом Ирфаном и сином Фарисом, як и шестров син Харис и дзивка Мерима, числе­ на фамелия и приятеле Най ци Бог даруе вични мир у Царстве Небесним! Любиме це!

ОСТАТНІ ПОЗДРАВ Моей милей шестри

ЕУФЕМИІ СИВЧ Од шестри Амалки Варґовей зоз супругом и фамелию Спочивай у мире Божим!

30 РУСКЕ СЛОВО

ОСТАТНІ ПОЗДРАВ Моей милей шестри

ЕУФЕМИІ СИВЧ Од шестри Славици Тодоровичовей зоз супругом и фамелию Спочивай у мире Божим!

ОСТАТНІ ПОЗДРАВ Дня 18. юния 2022. року преселела ше до вичносци наша андя

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 22. юния 2022. року наполнєли ше 12 роки як не з нами брат и бачи

ЕУФЕМИЯ - ЗЛАТА СИВЧ (1953-2022) з Руского Керестура

ЯНКО СИВЧ (1949 -2010)

Красни памятки на нїх навики буду чувац шестра Сена и Янко Планчаково, и їх дзеци Весна и Желько зоз фамелиями Спочивайце у мире Божим!

24. ЮНИИ 2022.


іггїогтаІог@ги5ке5Іоуо.сот

ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 4. юния випровадзели зме до вичносци нашого милого сина, брата и бачика

ОСТАТНІ ПОЗДРАВ Дня 13. юния 2022. року преселєл ше до вичносци

ВЛАДИМИР МУЧЕНСКИ (1933-2022) з Руского Керестура

Вше ше будзем у молитвох здогадовац тебе. Твоя супруга Ирина ОСТАТНІ ПОЗДРАВ Шовґрови

Вичная памят!

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 1. юлия наполнї ше рок як нє з нами наш мили син

ДР ИВИЦА ТАМАШ (1967-2022) молекуларни биолоґ на Департману за биолоґию и еколоґию Универзитета у Новим Садзе Вично го у шерцу буду ношиц оцец Михал, мац Славка и брат Александар зоз супругу Єлицу и дзецми Марком и Мартину Вичная памят! СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 24. юния 2022. року наполнюю ше 6 жалосни роки як нє з нами наш мили супруг, тато и дїдо

ВЛАДИМИР МУЧЕНСКИ од Терезки и Танї зоз фамелиями

ИҐОР НАДЬ (1989-2021) з Руского Керестура Жалую за нїм оцец Юлиян и мац Ґена

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 1. юлия наполнї ше жалосни рок як нє з нами

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 1. юлия наполнї ше рок як нє з нами мой брат

ИҐОР НАДЬ (1989-2021) Жалує за нїм нина Нада зоз Стояном и дзеци Биля и Лїля з дзивку Любку Спочивай у мире Божим!

ИҐОР НАДЬ (1989-2021) Жалує за нїм шестра Желька зоз дзецми Теодором и Денисом

ЮЛИЯН РАМАЧ ЧАМО (1963-2016) з Руского Керестура Час преходзи, а ти занавше з нами, у наших думкох, шерцох и памяткох. Твойо наймилши: супруга Тат’яна, дзивки Оксана и Олеся, жецове Мирослав и Драґан и унуки Юлияна, София, Стефана, Ленка и Александра Спочивай у мире Божим! СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 24. юния наполнюю ше 6 роки як нєсподзивано пошол до вичного спокою наш мили брат

Городска управа за защиту животного штредку Городу Нового Саду на основи члена 10. Закона о преценьованю вплїву на животни штредок („Службени глашнїк Републики Сербиї", число 135/04 и 36/09) обявює

ОБВИСЦЕНЄ

ЮЛИЯН РАМАЧ ЧАМО (1963-2016) з Руского Керестура Мили наш, барз нам хибиш зоз свою веселу природу, радосним здравканьом и зоз шпиванками хтори ши писал зоз шерца и хтори остали жиц зоз нами. З вельку любову и почитованьом вично це будземе чувац у найкрасших памяткох. Шестри и браца з фамелиями Спочивай у мире Божим!

24. ЮНИИ 2022.

о поднєшеней вимоги за одлучованє о потреби преценьованя вплїву на животни штредок проєкта Подприємство ,,^-ЬІКЕ” С.о.о. зоз Беоґраду, по овласценю ношителя проєкта ,Д1 8гЬі]а С.о.о. ВеодгаС”, Милутина Миланковича 1ж, Нови Беоґрад поднєсол вимогу за одлучованє о потреби преценьованя вплїву на животни штредок проєкта радио базней станїци мобилней телефонї „НС2421_04 НС_Нови_Сад_Авиятичарске_населєнє_3”, у улїци Миленка Грчича 33, на катастерскей парцели 5601/4, К.О. Нови Сад І, Город Нови Сад. Податки и документацию зоз вимоги ношителя проєкта мож видзиц у просторийох Городскей управи за защиту животного штредку Городу Нового Саду, Улїца Руменацка 110а, Нови Сад, роботни днї од 10 до 15 годзин. Шицки заинтересовани, у чаше 10 днї од дня обявйованя того обвисценя, можу дац свойо думанє у писаней форми на адресу Городскей управи за защиту животного штредку Городу Нового Саду.

РУСКЕ СЛОВО 31


іггїогтаІог@ги5ке5Іоуо.сот

ЖАЛОСНЕ ЗДОГАДОВАНЄ

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 28. юния 2022. наполнї ше рок як нас зохабел наш мили оцец и супруг _________________________

РОМКО ВАРҐА (1969-2021) з Руского Керестура

Памятку на ньго занавше буду чувац Иґор, Соня и Микол и супруга Тереза Спочивай у мире Божим! СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 28. юния 2022. наполнї ше рок як вецей нє з нами наш

РОМКО ВАРҐА (1969-2021) з Руского Керестура Жалосного дня 28. юния 2021. року умар мой син Ромко. Остала велька жалосц и пражнїна за нїм. Навики це будзе у шерцу жалїц мац Спочивай у мире Божим! СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 28. юния 2022. наполнї ше рок як нас занавше зохабел наш мили жец

РОМКО ВАРҐА

Памятку на ньго чуваю брат Звонко зоз супругу и дзецми Спочивай у мире Божим! СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ На нашу тету

Ф

РОМКО ВАРҐА

Памятку на ньго навики буду чувац родичи Планчаково Вичная памят! СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 23. юния 2022. року ше наполнєли 7 роки як нє з нами наш мили супруг, оцец и дідо

б

Ш

РОМКОВИ ВАРҐОВОМУ З любову и почитованьом шовґор Дюра зоз фамелию

СЕНУ РОМАН з Руского Керестура Чуваме Вас у красних памяткох. Кимо и Ната Будинсково зоз фамелию Спочивайце у мире Божим!

Городска управа за зашиту животного штредку Городу Нового Саду на основи члена 10. Закона о преценьованю вплїву на животни штредок („Службени глашнїк Републики Сербиї”, число 135/04 и 36/09) обявює

ОБВИСЦЕНЄ

МИХАЛ РАЦ (1948-2015) з Руского Керестура

Красни памятки на ньго чуваю супруга, дзивчата, жецове и унуки Спочивай у мире Божим!

32 РУСКЕ СЛОВО

о поднєшеней вимоги за одлучованє о потреби преценьованя вплїву на животни штредок проєкта Ношитель проєкта „Телеком Сербия”, а.д. Таковска 2, Беоґрад, поднєсол вимогу за одлучованє о потреби преценьованя вплїву застатого стану на животни штредок проєкта базней станїци мобилней телефонні „НС13, НСХ13, НСУ13, НСЛ13, НСО13, НСЛ3 НС - ГОТЕЛ ПАРК”, у улїци Новосадского сайму число 35, на катастерскей парцели число 7534, К.О. Нови Сад I, Город Нови Сад. Податки и документацию зоз вимоги ношителя проєкта мож видзиц у просторийох Городскей управи за защиту животного штредку Городу Нового Саду, Улїца Руменацка 110а, Нови Сад, роботни днї од 10 до 15 годзин. Шицки заинтересовани, у чаше 10 днї од дня обявйованя того обвисценя, можу дац свойо думанє у писаней форми на адресу Городскей упра­ ви за защиту животного штредку Городу Нового Саду.

24. ЮНИЙ 2022.


іггїогтаІог@ги5ке5Іоуо.сот СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 22. юния 2022. року наполнєли ше пейц жалосни роки як ше преселсл до вичносци мой мили брат

Городска управа за защиту животного штредку Городу Нового Саду на основи члена 10. Закона о преценьованю вплїву на животни штредок („Службени глашнїк Републики Сербиї”, число 135/04 и 36/09) обявює

ОБВИСЦЕНЄ о поднєшеней вимоги за одлучованє о потреби преценьованя вплїву на животни штредок проєкта Ношитель проєкта „Телеком Сербия”, а.д. Таковска 2, Беоґрад, поднєсол вимогу за одлучованє о потреби преценьованя вплїву застатого стану на животни штредок проєкта базней станїци мобилней телефониї „НС113, НСУ113, НСЛ113, НСО113, НСЛ13 НС - ИНДУСТРИЙНА ЗОНА 2”, у улїци Приморска число 86, на катастерскей парцели число 385/1, К.О. Нови Сад IV, Город Нови Сад. Податки и документацию зоз вимоги ношителя проєкта мож видзиц у просторийох Городскей управи за защиту животного штредку Городу Нового Саду, Улїца Руменацка 110а, Нови Сад, роботни днї од 10 до 15 годзин. Шицки заинтересовани, у чаше 10 днї од дня обявйованя того обвисценя, можу дац свойо думанє у писаней форми на адресу Городскей управи за защиту животного штредку Городу Нового Саду.

ЙОВҐЕН СЕҐЕДИ - БАДАРКОВ (1948-2017) з Вербасу Памятку на його любов, щиросц и доброту вично буду чувац и ношиц у своїх шерцох брат Янко Сеґеди Бадарков зоз сином Звонимиром, нєвесту Златану и унуками Иваном и Сару Спочивай у мире Божим! СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 18. мая наполнєло ше пейц жалосни роки як вецей нє з нами наш мили кум

Городска управа за защиту животного штредку Городу Нового Саду на основи члена 10. Закона о преценьованю вплїву на животни штредок („Службени глашнїк Републики Сербиї”, число 135/04 и 36/09) обявює

ОБВИСЦЕНЄ о поднєшеней вимоги за одлучованє о потреби преценьованя вплїву на животни штредок проєкта Подприємство ,,^-ЬІК Е ” гї.о.о. зоз Беоґраду, по овласценю ношителя проєкта „А1 8гЬі]а гї.о.о. Беодгагї”, Милутина Миланковича 1ж, Нови Беоґрад поднєсол вимогу за одлучованє о потреби преценьованя вплїву на животни штредок проєкта радио базней станїци мобилней телефоні „НС2525_02 НС_Нови_Сад_Футожска_драга ”, у улїци Зомборска 37, у Новим Садзе, на катастерскей парцели 5800/3, К.О. Нови Сад II, Город Нови Сад. Податки и документацию зоз вимоги ношителя проєкта мож видзиц у просторийох Городскей управи за защиту животного штредку Городу Нового Саду, Улїца Руменацка 110а, Нови Сад, роботни днї од 10 до 15 годзин. Шицки заинтересовани, у чаше 10 днї од дня обявйованя того обвисценя, можу дац свойо думанє у писаней форми на адресу Городскей управи за защиту животного штредку Городу Нового Саду.

МИХАЛ ХОДАК (1946-2017) народзени у Коцуре Мили куме, Ти нам шицким остал у барз красней памятки и нїґда це нє забудземе. Твой кум Янко Сеґеди Бадарков з Вербасу, зоз сином Звонимиром, дзивку Хелену и їх фамелиями Спочивай у мире Божим! Городска управа за зашиту животного штредку Городу Нового Саду на основи члена 10. Закона о преценьованю вплїву на животни штредок („Службени глашнїк Републики Сербиї”, число 135/04 и 36/09) обявює

МАЛИ О ГЛ А Ш К И

ОБВИСЦЕНЄ о поднєшеней вимоги за одлучованє о потреби преценьованя вплїву на животни штредок проєкта Ношитель проєкта „ЕЕ №А8ТЕ ОЯОИР” ^ 0 0 Нови Сад, Улїца Приморска число 82а, поднєсол вимогу за одлучованє о потреби прецень­ ованя вплїву на животни штредок проєкта „Маґазинованє нєопасних одруткох”, у улїци Приморска число 82а, на катастерскей парцели 2221/12, К.О. Нови Сад I, Город Нови Сад. Податки и документацию зоз вимоги ношителя проєкта мож видзиц у просторийох Городскей управи за зашиту животного штредку Городу Нового Саду, Улїца Руменацка 110а, Нови Сад, роботни днї од 10 до 15 годзин. Шицки заинтересовани, у чаше 10 днї од дня обявйованя того обвисценя, можу дац свойо думанє у писаней форми на адресу Городскей управи за зашиту животного штредку Городу Нового Саду.

МАЛИ О ГЛ А Ш К И НВУ „РУСКЕ СЛОВО” ПРЕДАВА ПОЛОВНИ АВТО 8койа ІаЬіа сіаччіс, 2007. рок. Прешол - коло 380 000 км, реґистровани до новембра. Початна цена - 1800 евра. Явиц ше и понукац цену на: 069 673301, або на: гчїїп@гичкеч1оуо.сот. Опатриц мож у Вербаше або Новим Садзе. НВУ „РУСКЕ СЛОВО” КУПУЄ ХИЖУ У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ, за потреби канцеларийох и дописовательства. Глєдаме добре очуване обисце (може и на поверх) блїзко при центру, квартельни нукашнї простор котри би мал минимум 120т2 (и векши простор пре архиву), зоз цо меншим простором за отримованє желєних поверхносцох. Волац на телефон 069 67 33 01.

24. ЮНИИ 2022.

КУПУЄМЕ хижи у Руским Керестуре до 15 000 еври за гражданох з України хтори примушени виселїц ше пре войну. Поштреднїк 065/42-00-406. /

\

Городска управа за защиту животного штредку Городу Нового Саду на основи члена 10. Закона о преценьованю вплїву на животни штредок („Службени глашнїк Републики Сербиї”, число 135/04 и 36/09) обявює

ОБВИСЦЕНЄ о принєшеним ришеню же потребне преценьованє вплїву и о одредзованю обсягу и змисту студиї о преценьованю вплїву на животни ш тредок проєкта базней станїци мобилней теле­ фониї „НСУ295, НСЛ295, НСО295 НС - КЛИСА 5” Ношитель проєкта „Телеком Сербия” “ а.д., Таковска 2, Беоґрад поднєсол тому орґану вимогу за одлучованє о потреби пеценьованя вплїву на животни штредок проєкта базней станїци мобилней телефониї „НСУ295, НСЛ295, НСО295 НС - КЛИСА 5” у улїци Светозара Марковича Този число 6 на катастарскей парцели число 124/3, К.О. Нови Сад I, Город Нови Сад. После запровадзеного поступку, Городска управа за защиту животного штредку дня 21. юния 2022. року принєсла ришенє число VI-501-175/22 же потребне преценьованє вплїву и о одредзованю обсягу и змисту Студиї о преценьованю вплїву на животни штредок. Увид до предметного ришеня мож окончиц у просторийох Городскей управи за защиту животного штредку, Руменацка 110 а, Нови Сад, роботни днї у чаше од 10 до 15 годзин, на сайту Городскей управи за защиту животного штредку ^ ^ ^ . епуігопоуЇ8ад.огд.г8. Заинтересована явносц може виявиц жалбу процив того ришеня у чаше од 15 днї од дня його обявйованя у средствох явного информованя, по тим орґану.

РУСКЕ СЛОВО 33


СПОРТ/ИНФОРМАТОР

Ьуеир-ЬуЬуе* ПРИЯВИЦ ШЕ ЗА ВОЛОНТЕРСКИ КАМП

У ОСНОВНЕИ ШКОЛИ „ПЕТРО КУЗМЯК” У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ

НАБАВЕНА СПОРТСКА ОПРЕМА

15. Младежски волонтерски камп того року будзе по проєкту „За красши Руски Керестур” од 25. юлия по 5. авґуст. Приявиц ше треба предсидательки Туристичного здруженя Любици Няради 064/048-039-4 лєбо на меил ЦиЬісаціагаді@§таі1.сот Камп будзе уметнїцкого характеру и буду ше робиц мурали у школским дворе. Поволани школяре уметнїцких школох, алє и други, а тиж и подобово творителє и маляре.

Городска управа за защиту животного штред­ ку Городу Нового Саду на основи члена 10. Закона о преценьованю вплїву на животни штредок („Службени глашнїк Републики Сербиї”, число І35/04 и 36/09) обявює

ОБВИСЦЕНЄ о принєшеним ришеню з хторим ше одбива вимога за одлучованє о потреби преценьованя вплїву на животни штредок за проєкт радио базней станїци мобилней телефониї „ НС2392_01 НС_Сримска_Каменїца_3” Подприємство ,,^-ЬШ Е ” гї.о.о. зоз Беоґраду, по овласценю ношителя проєкта „А1 8гЬі]а гї.о.о. Беодгагї”, Милутина Миланковича 1ж, Нови Беоґрад поднєсол вимогу за одлучованє о потреби преценьованя вплїву на животни штредок проєкта радио базней станїци мобилней телефоні „НС2392_01 НС_Сремска_Каменица_3”, у улїци Бранислава Букурова 33, у Сримскей Каменїци на катастерскей парцели 4135/10, К.О. Сримска Каменїца, Город Нови Сад. После запровадзеного поступку, Городска упра­ ва за защиту животного штредку дня 20. юния 2022. року принєсла ришенє УІ-501-446/22 з хторим ше одбива вимога за одлучованє о потреби преценьованя вплїву на животни штредок за проєкт радио базней станїци мобилней телефониї „НС2392_01 НС_Сримска_Каменїца_3 ”. Увид до предметного ришеня мож окончиц у просторийох Городскей управи за защиту животного штредку, Руменацка 110 а, Нови Сад, роботни днї у чаше од 10 до 15 годзин, на сайту Городскей управи за защиту животного штредку епуігопоуі5а^.ог§.г5. Заинтересована явносц може виявиц жалбу процив того ришеня у чаше од 15 днї од дня його обявйованя у средствох явного информованя, по тим орґану.

МАЛИ О ГЛ А Ш К И ДИХТОВАНЄ облакох и дзверох. Щици од витру, жими, праху, галайку, инсектох.

МОНТИРАМЕ: ■ РОЛЕТНИ ■ ГАРМОНИКОВО ДЗВЕРИ

■ ПАНТЛЇКОВО ДЗВЕРИ ■ МРЕЖИ ОД СУНЬОҐОХ Телефон: ■ ВЕНЕЦИЯНЕРИ 025/5827-710, ■ ОПРАВКИ 060/5088-433

34 РУСКЕ СЛОВО

У Основней школи „Петро Кузмяк” з Руского Керестура тих дньох набавена спортска опрема за потреби рукометней секциї и за физичне воспитанє школярох нїзших класох. На тот способ уложени 250 000 динари хтори Ш кола у априлу того року достала на конкурсу Покраїнского секретарияту за спорт и младеж, а за унапредзенє условийох школского спорту. З тим пенєжом купени лабди, дреси и рижни справи за вежбанє и трениранє координациї рухох, цо важне за малих рукометашох и за малих школярох. Як визначел професор класней настави Славко Надь хтори и тренира рукометну секцию, тота опрема значна за унапредзенє роботи у рукомету и физичней култури школярох. Най здогаднєме, школска рукометна секция активна уж коло 10 роки, а през ню прешли сиґурно и стоцецеро дзеци, найвецей дзивчата. Вони тренираю през школски рок, участвовали на рижних турнирох у околних местох, та и у иножемстве, а тоти найзаитересованши и найталантованши наступаю и за околни клуби понеже у Керестуре загашена женска екипа рукометного клубу. Велї члени рукометней секциї уж роками участвую и на рукометним кампу у Оджаку, та ше рихтаю и того року, а камп будзе од 2. по 11. юлий. М. А.

ЦЕНИ ОГЛАСНОГО ПРОСТОРУ Од 11. фебруара 2021. року применює ше нови ценовнїк за простор за оглашованє у новинох „Руске слово”. - мала оглашка (до 20 слова) 300 динари - посмертна оглашка на 1 полю (66х45 мм) 800 динари, - посмертна оглашка на 2 поля (91х66 мм) 1600 динари. Цену жаданей оглашки треба уплациц на рахунок: 160-923244-82 (Банка Интеза). Текст оглашки и фотоґрафиї (за посмертни оглашки) посилац на имейл: іп1огтаІог@ги8ке8Іоуо.сот лєбо видиктовац на телефон 069 673328 лєбо 069 673318 од пондзелку по пияток од 9 до 15 годзин. За обявйованє у актуалним тижню, оглашку найпознєйше придац по стреду до 10 годзин.

ІОСИЛАИЦЕ НА СВОИОРЕЦЕПТИ ги5так.ги5ке@дтаіІ.сот уіЬег числа 069/673328 069/673315 24. ЮНИЙ 2022.


5рогІ@гизке5Іоуо.сот

12. РЕҐАТА „ВОДИ ВОЙВОДИНИ”

„ЧИСТА ВОДА, ЧИСТА ЛЮБОВ” Медзинародна 12. реґата „Води Войводини” будзе отримана од 24. юния по 3. юлий на войводянских рикох и беґельох. Приявели ше 300 учашнїки зоз 100 ладями огорочна драга, односно водоцеки, беґелї и рики, длугока 300 километри хтори, як плано­ ване, учашнїки прейду за дзешец днї. Руша ше з Нового Саду, а першого дня реґата ше застанови у Бачким Петровцу, потим ше идзе до Руского Керестура, Сербского Милетичу, Зомбора, Безадну, Апатину, Боґоєва и на концу до Бачкей Паланки. На своєй драги Реґата означи и Дзень Дунаю хтори шветочнє будзе означени 29. юния кед по своєй драги сцигнє по Апатин и будзе участвовац на манифестациї з нагоди „швета рики”.

Т

ЕКОЛОҐИЙНИ И ГУМАНИТАРНИ ДУХ Тема Реґати еколоґийна и отримує ше под паролу ,Чиста вода, чиста любов”. Но, окрем своєфайтовей еколоґийней димензиї, дзе учашнїки у сотруднїцтве зоз шицкима локалнима самоуправами хтори обиду буду видвойовац одрутки за рециклажу, Реґата будзе мац и гуманитарни характер. Явне подприємство „Води Войводини” зоз Здрженьом „Зоз затичку по ошмих” од средствох хтори ше назбера од рециклажи назбераного одрутку и особних средствох купи терапеутски кочики за осемрочну Доротеу Пеич з Валєва и седемнацрочного Михайла Папа з Нового Саду. Того року ЯВП „Води Войводини” до Реґати уключело и студентох - студент Факултету технїчних наукох Марко Адїн достал награду од 120 000 динари за побиднїцки лоґо на конкурсу хтори бул розписани за виробок лоґа з еко-мотивом. Його лоґо постал защитни знак Медзинародней реґати „Води Войводини” 2022. року. Як надпомнул директор ЯВП „Води Войводини” Срдян Кружевич, тогорочна реґата ма вельке значенє, насампредз прето же промовує наутично-туристични потенцияли Войводини, а тиж так же ше подзвигує уровень еколоґийней свидомосци, значносци чуваня природи на плївним подручу водоцекох у Войводини. Праве прето до тей акциї и реґати уключени и Министерство защити животного штредку Републики Сербиї, локални самоуправи, числени здруженя гражданох, та и студен­ ти. На концу надпомнул же тота реґата, як и акциї хтори през ню порушани маю за циль же би ЯВП „Води Войводини” було препознате як дружтвено одвичательне подприємство. ПРОГРАМА Перши дзень Реґати, 24. юния, реґата руша зоз пристанїща на Рибарским острове на Дунаю, опрез Чарди „Лиман”. До 9 годзин новинарски екипи достаню вияви, а потим шицки хтори на час достали акредитациї зоз катамараном буду исц по гац на Клиси. Ту свойо вияви даю городоначалнїк Милош Вучевич и директор ЯВП „Води Войводини” Срдян Кружевич. Потим учашнїки реґати предлужую свою драгу по Бачки Петровец, дзе би требали сцигнуц по 16 годзин. Ту их чека ґастрономска програма дзе буду представени локални специялитети, як и пригодна музична про­ грама. Други дзень, 25. юния, реґата предлужує свою драгу по Руски Керестур, а як ше планує требали би сцигнуц на 15 годзин. После привитних словох предсидателя општини Кула Дамяна 24. ЮНИИ 2022.

Милянича и предсидателя Месней заєднїци Руски Керестур учашнїки буду мац полудзенок, а потим годни пробовац специялитети нашей кухнї, а годни и купиц сувенири хтори презентує Здруженє женох „Байка”. Потим шлїдзи туристични обиход Замку, етнолоґийней вистави, Катедрали и Водици. На 21 г пла­ новане же би учашнїки реґати були на проєкциї филму у кину на отвореним. Треци дзень, 26. юния, реґата сцигнє по Сербски Милетич дзе их привитаю представителє локалней самоуправи. Потим предвидзене же ту буду отримани спортски змаганя у малим фодбалу, одбойки и лапаню риби. Познєйше будзе и „пена-парти” за наймладших. Штварти дзень, 27. юния, як ше обчекує, до 16 г реґата сцигнє по Зомбор. После полудзенку на побрежю, учашнїки нащивя Венац, а у вечарших годзинох на площи у центре города, после привитней бешеди предсидателя општини Антония Ратковича их обчекує друженє и концерт ґрупи АББА рил трибют бенда. Пияти дзень, 28 юния, реґата сцигнє по Бездан дзе ше буду змагац у вареню рибового паприґашу. Потим будзе отримана дзецинска роботня у орґанизациї Месней заєднїци Бездан. Нащивя музей Батинскей битки и презентацию проєкту БАБЕКА. Шести и седми дзень, 29. и 30. юния, реґата будзе у Апатину. Ту учашнїки и домашнї шветочнє означа Дзень Дунаю. Програма з тей нагоди почнє на 19 г зоз програму за дзеци, а потим будзе отримани концерт ґрупи Дуо трио кватро бенду. После концерту шлїдзи огньомет. Ютредзень реґаташе нащивя значни места у Апатину. Осми дзень, 1. юлия, реґата сцигнє по Боґоєво дзе предвидзени дзень за одпочивок. Дзевяти дзень, 2. юлия, реґата сцигнє до Бачкей Паланки. После привитних словох предсидателя општини Бранислава Шушници и директора ЯВП „Води Войводини” Срдяна Кружевича, учашнїки буду мац шветочни полудзенок и подзелї ше припознаня и награди учашнїком. На побрежю Тиквара будзе отримани и Саям ручних роботох женох зоз Сриму, Банату и Бачкей, а за 19 г предвидзена Журка законченя под гвиздами. Остатнього дня, 3. юлия, учашнїки закончую свою дзешецдньову еколоґийно-гуманитарну мисию и одходза дому.^

А. П.

РУСКЕ СЛОВО 35


СПОРТ

ФК „ИСКРА”

ТУРБУЛЕНТНА СЕЗОНА УСПИШНО ЗАКОНЧЕНА У Подручней фодбалскей лиґи Суботица закончена сезона, а Фодбалски клуб „Искра” ше по остатнє коло борел за оставанє у лиґи и на концу, на щесце, витворел циль. Остатня штварцина сезо­ ни би могла буц приклад як би требало випатрац Искрово бависко Пише: Златко КОЛЄСАР

велькима обчекованями руководительство и фодбалере Искри ше влєце почали пририхтовц за наступну сезону и обчековало ше и наявйовало борбу за сам верх таблїчки, бо ше пред початком сезо­ ни до клуба врацели искусни и добри бавяче котри предходни даскельо роки бавели у клубох у других местох, а даєдни з нїх и у висших лиґох. Пририхтованя почали добре, понеже Искра освоєла прирхтуюци турнир у Сириґу Медзитим, турнир у вельким фодбалу котри у рамикох СБ „Яша Баков” отримани у Коцуре указал и перши проблеми у бависку Искри. Искра на тим турниру у полуфиналу звладала ОФК „Вербас”, алє у финалу ю цалком и у шицких сеґментох фодбалского бависка надбавел Русин з Руского Керестура.

З

ПЕРШЕ СТРЕТНУЦЕ ДОБРЕ, А ПОСЛЕ...

Дамир Ґубаш

36 РУСКЕ СЛОВО

Отверанє сезони почало по плану, Искра на домашнім терену победзела екипу Слоґи з Остоїчева, а потим ушлїдзели седем змаганя на котрих Искра нє победзела - штири раз є поражена и три раз бавела нєришено. После тей сериї подлих резултатох було ясне же реалнєйша борба за стредок таблїчки и за оставанє у лиґи як за сам верх. Полусезону Искра закончела на 13. месце зоз скромнима 13 бодами. Було ясно же ше дацо муши пременїц. Паузу медзи єшеньску и ярню полусезону Искра вихасновала же би ше направело пременки хтори можу принєсц резултат. Проблем бул же у тим периодзе, даскельо кола пред концом єшеньскей часци сезони з екипи пошли троме бавяче котри були косцанїк екипи, а то - Деян Тешанович, Дамян Ґубаш и Павле Дякович котри пошол до иножемства. Вельки плус за Искру бул же управа Искри приведла реномованого тренера Ранка Цака Делича, алє остало ище надоплнїц бавяцки

ОДЛИЧНИ ЄДНОРОЧНИ УСПИХ Ґенерация пионирох котра после лєм єдного рока тренираня освоєла високе друге место у лиґи, наисце, може буц будучносц Искри, а за тоту екипу Искри бавели: Томислав Бесерминї, Михаел Брундза, Дамян Брундза, Давид Паїч, Михайло Буила, Лука Дорокхази, Андрей Дорокхази, Матия Паунович, Лука Шуваков, Ясмин Алия, Славиша Салонтаї, Мартин Дробина, Саша Нецич, Рикардо Нецич, Василиє Дукич и Желько Горняк. кадер. Ришенє ше нашло у Кули, та до Искри пришли - Марко Секулич, Душан Драґоєвич, Боґдан Комлєнович, Душан Латинкин и ґолман Радослав Новаков, пейцме фодбалере котри вецей нє могли бавиц за младежску екипу Гайдука, а прави поцаг бул и трансфер Ненада Надя з Будучносци зоз Савиного Села. Початок ярнєй часци сезони почал подло Искра на початку перши пейц стретнуца страцела, на каждим змаганю достала ґол у пешрих 10 минутох змаганя и лєм два боди ю дзелєло од остатнього места на таблїчки. Аж у шестим змаганю у другей полусезони Искра освоєла перши бод и то процив одличней екипи ФК „АФК” з Ади. Тото змаганє було барз значне за самодовириє бавячох и од того кола Искра у наиходзацих 10 змаганьох прецерпела лєм єдно пораженє и то у Дюрдїну. Серия добрих бавискох и резултатох на концу принєсла Искри и сиґурне 12. место на таблїч­ ки и оставанє у Подручней лиґи Суботица. 24. ЮНИИ 2022.


5рогІ@гизке5Іоуо.сот

Оптимистично зме вошли до сезони од котрей зме обчековали вельо, а на концу зме дзбали за оставанє у тей лиґи до остатнього кола. Можем повесц же сом задовольни з хлапцами кот­ рих зме приведли на полусезони и вони указали же маю квалитет и кед ше звикли на сениорски фодбал, почали приходзиц и резултати. Тиж так, сцел бим похвалїц и наших младих фодбалерох з Коцура котри дочекали свою шансу и на найлєпши способ ю вихасновали. Тераз нам циль затримац тренера и тот бавяцки кадер, а з даскельома помоцнєнями у шлїдуюцей сезони будземе мац екипу котра будзе у горнєй часци таблїчки гвари предсидатель ФК „Искра” Драган Горняк. АКТИВОВАНИ И МЛАДШИ КАТЕҐОРИЇ У ФК „Искра” остатні даскельо роки ше нє робело зоз младшима категориями, та ше у Клубе уложело вельо усиловносци же би ше обновела робота з дзецми, а коло того ше найбаржей ангажовали Желько Салонтаї и Дамир Ґубаш, котри и тренираю дзеци. Нєсподзивало вельке интересованє дзецох котри подзелєни на младших и старших пионирох. Старши пионире уключени и до пионирскей лиги у котрей указали добре бависко и медзи екипами котри маю вецей искуства сезону закончели на другим месце на таблїчки, зазначели 13 побиди, 1 нєришене змаганє и 4 пораженя. Дзеци напредовали од початку сезони, а то указую и резултати. Старши дзеци уключени до пионирскей лиги, а тоти младши бавя приятельски змаганя и на турнирох. Тренираме их Желько Салонтаї и я, хто як ма часу, а так их и водзиме на змаганя. Єст барз талантовани дзеци котри би могли буц будучносц Искри у рокох пред нами - гвари Дамир Ґубаш.^ 24. ЮНИЙ 2022.

ЗАКОНЧЕНЕ ПЕРШЕНСТВО У ПОДРУЧНЕЙ ФОДБАЛСКЕЙ ЛИҐИ ЗОМБОР

ЗОЗ ПЛАСМАНОМ МОЖ БУЦ ЗАДОВОЛЬНИ Члени Фодбалского клубу „Русин” з Руского Керестура нєдавно закончели першенствени борби и тераз су на заслуженим одпочивку. Витворели високи пласман, та ше зоз посцигнутим резултатом русиновци можу наисце лєм цешиц После першенствених змаганьох русиновци закончели на 4. месце на таблїчки, дзе од 30 колох 19 стретнуца закончели як побиднїки, 10 страцели, а лєм єдно одбавели з нєришеним резултатом. Нє треба занєдзбац и вельку потримовку їх вирних навиячох на Русиновим стадиону дзе просеково на каждим стретнуцу було коло 200 патрачох, док найвецей, коло 400 пра­ вих любительох фодбалу було кед бавели процив екипи з Червинки. ЛЄМ КРОЧАЙ ОД БАРАЖУ По сам конєц першенствених борбох Русин мал нагоду бориц ше за друге, односно треце место, а и за бараж. Но, одлучели два стретнуца зоз директнима процивнїками хтори ше нажаль нє бавели на домашнїм стадиону, цо русиновцом слаба точка. То були змаганя процив екипи ФК „Жак” у Зомборе и ФК „Раднички” у Раткове. Перше стретнуце русиновци страцели зоз 3:2, дзе єдини добре бавел Саянкович хтори дал и перши и остатнї гол, алє кед нашо фодбалере достали аж 3 голи у першим полчасу бул то початок и конєц за русиновцох. У Раткове Русин страцел з 1:0, кед домашнї од двох шансох єдну претворели до голу, а у другим полчасу Русин даремно нападал. Окрем тих двох нєщешлїво страцених стретнуцох треба визначиц и два моцни побиди Русина - 6:1 процив Липару и 5:0 процив Будучносци з Парагох. У ярнєй часци першенства найвецей, 7 голи за Русин дал Саянкович, Я. Кулич 4, Бранкович, Сушич и Ф. Вуйович дали по 3 голи, Маркович и Н. Кулич дали по 2 голи, а Павлович, Ланчужанин, А. Тома, Малацко, Будински, Голик и В. Вуйович дали по єден гол. РЕЗУЛТАТ ПОНАД ОБЧЕКОВАНОГО Же ше екипа Русина, односно перши 4 екипи на таблїчки визначели по квалитету потвердзує и податок же Полет з Каравукова

хтори пиятопласовани ма аж 14 боди менєй од Русина, цо, наисце, велька розлика, а о конєчним пласману тренер Русина Златко Саянкович гварел: - Задовольни сом з наступом бавячох и з тим як прешла сезона. Посцигнути резултати аж и понад моїх обчекованьох, бо нам циль бул буц у штредку таблїчки, а ми скоро по конєц Першенства мали нагоди за бараж, так же то похвала за цалу екипу. И попри кадровских проблемох, рижних приватних обовязкох бавячох, їх калїченьох и подобного екипа заш лєм посцигла одлични резултат. Нагоду бавиц достали и даєдни млади бавяче на хторих годно и надалєй раховац, а окреме треба похвалїц Матея Саянковича и Стефана Тому хтори барз напредовали и предводзели цалу екипу - гварел тренер Златко Саянкович и додал же без огляду на резултати и надалєй будзе требац вецей робиц на тренингох, цо була єдина слаба точка фодбалером. Кед слово о планох за наступну сезону и пременкох у стаємним составе Русина, добре би було кед би остал приблїжно исти, першенствено прето же бавяче барз добре убавени, цо потвердзел и тренер Саянкович. За фодбалерох Русина одпочивок нє будзе длуго тирвац понеже пририхтованя починаю уж концом юния, а нове першенство почнє штредком августа. Ан. Медєши

РУСКЕ СЛОВО 37


СПОРТ І

МЕДЗИНАРОДНИ РУКОМЕТНИ ТУРНИР У СЛАВОНСКИМ БРОДУ

БРОНЗОВА МЕДАЛЯ ЗА НАЙМЛАДШИХ РУКОМЕТАШОХ Дзеци рукометней секциї школи „Петро Кузмяк” з Руского Керестура, всоботу, 18. юния, участвовали на медзинародним рукометним турниру у Славонским Броду у Горватскей, на хторим спомедзи 36 екипох завжали високе 3. место

а 11. Мемориялним рукометним турниру „Здогадованє на Деяна” хтори ноши назву по Деянови Кртулицови, траґично настраданому бранїтельови у войни 90-их, а хтори бул вельки любитель рукомету, окрем домашнїх участвовали и екипи зоз Сербиї и Босней.

Н

БОРБЕНОСЦ И ЕМОЦИЇ Шицки 36 екипи були подзелєни по ґрупох, бавели и хлапци и дзивчата народзени 2010. и 2011. року, а по три змаганя ше отримовало источашнє на трох теренох. Перше змаганє млади рукометаше одбавели процив рукометашох Рукометного клубу „Ноуска” хторих победзели з прешвечлївим резултатом 14:6, потим екипу РК „Мултинорма” зоз Церну тиж победзели зоз 12:2, а вец и домаш­ ню екипу РК „Славонски Брод” победзели зоз 11:4. Надалєй нашо хлапци и дзивчата одбавели змаганє процив екипи РК „Кнежополька 1” зоз Козарскей Дубици од хторих прецерпели перше пораженє зоз 9:7, а потим екипу РК „Кнежополька 2” победзели зоз 9:3. У борби за 3. место исту екипу РК „Кнежополька 2” надвладали зоз 8:4, а по словох їх тренера Славка Надя, тото змаганє було окреме виполнєтє з емоциями.

тетних бавячох хтори би могли буц перспектива нашого рукометного клубу - гварел тренер Надь. Окрем тренера Надя, дзеци водзели и Нада Сабадош и рукометашка Марияна Сивч, а млади рукометаше наступели у составе - Ваня Премович, Андрей Пашо, Матия Чапко, Николая Рац, Тияна Сабадош, Силвия Папуґа, Никола Планчак, Дуня Николич и София Симунович. Учашнїки презадовольни з орґанизацию турнира за хтору гваря же була на високим уровню, та таке искуство наведло на роздумованє же би шлїдуюцого року, гоч лєм ЄСТ НАДЇЇ на приблїжним уровню, подобни турнир могло орґанизоШицки змаганя були барз напарти, алє окреме тото вац и у Керестуре. - Турнир бул наисце барз добре орґанизовани, и то єдно процив екипи Кнежопольки у полуфиналу, у хторим було искуство вецей же би нарок и ми дацо подобне направели. и слизи и гнїву, а у єдней хвильки могло присц аж и до З огядом на тото же рукометаше зоз Славонского Броду физичного обрахунку. Нашо дзеци победзели и освоєли медалї хтори наисце заслужели зоз свою борбеносцу и нєдавно були госци на нашим турниру, наздаваме ше же упартосцу. Шицко тото лєм потвердзенє же кед ше у нашей ше нашо сотруднїцтво и взаємни госцованя предлужа и Ан. Медєши екипи будзе и надалєй озбильно робиц будзе досц квали- надалєй - гварел Надь.^

38 РУСКЕ СЛОВО

24. ЮНИЙ 2022.


гизтак.гизке@ дтаіІ.сот

ХЛАДОК И ГОРУЦИ ТЕПШИ Пририхтали: Лю. Цвеїч и Т. Салонтаї

Таня Салонтаї, Нови Сад

Д їдова торта Перше уварце пудинґ. У пластичней судзини пудинґ зоз ванелиї помишац зоз цукром и од литри млєка одберце 20 ложки млєка и вєдно премишайце же би нє було грудки. Остаток млєка положце на шпоргет же би преварло. Кед превре зняц го зоз огня и усипац пудинґ и добре премишац же би ше пудинґ згнуснул. До двох судзинох наламац коцочки чоколади (билей и чарней). Уварени пудинґ подзелїц на поли и док є ище горуци усипац го ґу чоколадом и добре премишац же би ше чоколада и пудинґ зєдинєли. Док ше фил хладзи направиме подлогу за торту. На шпоргету розпущиме марґарин и до ньго положиме зомлєти кекси и добре премишаме. Потим до фурми за торту положиме папер за печенє. Зоз фалатком марґарину премасциме папер за печенє и на ньго положиме кекси. Кед ше фили охладза подзелїц марґарин на поли и положиц го до филу И 3 03 миксером вимиксовац. Потим их положиц на кекси, перше били фил, а вец чарни. Потим вимиксовац сладку шметанку положиц на фил. Торту поло­ жиц до фрижидера голєм 4 годзини пред служеньом. Кед ше охладзи виняц торту зоз фурми за торти и украшиц зоз натарту чоколаду.

24. ЮНИИ 2022.

Потребне За подлогу: ■ 200 ґрами зомлєти кекси зоз маслом (петит бер) ■ 100 ґрами марґарину Фил: ■ литра млєка ■ 3 пудинґи зоз ванелиї ■ 180 ґрами цукру ■ 200 ґрами милка чоколади ■ 200 ґрами билей милка чоколади ■ 250 ґрами марґарину ■ 400 милилитри сладкей шметанки

РУСКЕ СЛОВО

39


фестмвал рускей култури

ЧЕРВЕНА Руски Керестур, ЗО. юний - 2. юлий 2022

ШТВАРТОК, ЗО. юний 2022, (Замок) 19:00 • Промоция монофафиї Будински • Отверане вистави Виставу годно опатриц и і. и 2. юлия од 17:00 - 20:00 г.

ПИЯТОК, 1. юлий 2022. (школски двор) на 16:30 г. • Червене пупче на 20:00 г. • Одгуки ровнїни СОБОТА, 2. юлий 2022. (школски 20:00 г. • Музични вечар "Юлиян Рамач Чамо"

двор)

Пияток и соботу розвага после програмох коло Спортско-школскей гали

РУСКИ КЕРЕСТУР

Орґанизатор фестивала Дом култури Руски Керестур Фестивал софинансовали: Општина Кула Национални совит Руснацох Министерство култури и информованя Републики Сербиї Локраїнски секретарият за културу, явне информованє и одношеня зоз вирскима заєднїцами

Уход безплатній