RUSKE SLOVO 24

ИНФОРМАТОР, ОГЛАШКИ, ИНТЕРМЕЦО

ГЛАСНЇК ПО РУСКИ

НАЙКРАСШИ ЗАГРАДКИ

ÍÀÉÁÀÐÆÅÉ ÏÀÕÍÞ ÑÒÀÐÎÄÀÂÍÈ ÐÓÆÈ

РОК LXXVII ЧИСЛО 24 (3945) НОВИ САД, 11. ЮНИЙ 2021.

Кед ше купи квеце у квецарнї, воно прекрашнє випатра, алє нє пахнє. У дворе панї Агнети Масларовей єст вецей прекрасни вельки стародавни ружи, хтори пахню аж на улїци. До часци Нового Саду хтору воламе Телеп, пред дзешец роками доселєла ше Агнeта Маслар. Улїчка мирна, нєт вельо авта, а нєт анї будинки. Як ше доселєла, так такой коло сушедового муричка посадзела орґони, а вец кус по кус почала садзиц и квеце. Вона гвари же нє важне кажде квеце як ше вола, алє важне же сце роснуц и квитнуц, а у заградки ше преплєтаю мушкатли, ружи, гвоздзики, нохцики... Єст у тей заградки и древка, з яри запахнє баґрен, вец габза, а на червено розквитнє и якеш японске древко, з єшенї двор прикрашую єшеньски ружи и так през цали рок дацо квитнє, а дацо преквита. Масларова ше цеши же яки єй того року вельки и красни мушкатли на облаку, а и ружи так барз квитню же цала улїчка на нїх пахнє. В. В.

■ ИНТЕРВЮ: СИЛВЕСТЕР МАКАЇ МАЛЯР, СКУЛПТОР И ПИСАТЕЛЬ

Фото: Андреа Медєши

Фото: В. Вуячич

ЦЕНА 30 ДИНАРИ

ОГЛЯДНУЦЕ НА ПРЕШЛОСЦ

Фотоґрафия: 0508P-B119

Фотоґрафия: 0473P

оволуєме читачох новинох „Руске слово” же би помогли препознац особи на старих фотоґрафийох. Пре точне идентификованє особох на слиП кох, хтори маю окремну музейну вредносц, потребна помоц од ширшей явносци. Шицки фотоґрафиї настали у дакедишнєй фотоґрафскей роботнї Бруґошових у Руским Керестуре. Кажду фотоґрафию ше подпише зоз одредзену шифру, та кед же препознаце даєдну, лєбо вецей особи на фотоґрафиї, модлїме Вас же бисце явели до Заводу за културу войводянских Руснацох на число телефона 021/654-65-34, лєбо на мейл: zavod.rusini@gmail.com.

Даєдни фотоґрафиї обявюємє вецей раз, понеже за нїх дотераз нєт нїяки податки.

Завод за културу войводянских Руснацох ма нове число телефона 021/654-65-34

■ ЯГОДИ – ЗАРОБОК СОЛИДНИ И НА МАЛИХ ПОВЕРХНОСЦОХ

РУСКИ КНЇЖКИ – ФУНДАМЕНТ ИДЕНТИТЕТУ Пише: Микола ШАНТА, одвичательни редактор Видавательней дїялносци

Добре же єст ювилеї, та ше маме нагоду огляднуц за собу за дзеци – научиц дзецко же найвекше щесце жадац и робиц

и видзиц кадзи ми то идземе далєй. Дзе зме нєшка у одношеню на першу повойнову уметнїцку авторску кнїжку обявену у „Руским слове”? То кнїжка приповедкох за дзеци „Крочаї” Миколи М. Кочиша хтора обявена 1963. року у тедишнїм „Руским слове” зоз шедзиском у Руским Керестуре. У рецензиї професора Гавриїла Г. Надя пише же то кнїжка за возрост дзецох од штвартей по осму класу. У тим чаше, кед обявена тота єдна єдина кнїжка по руски, а за дзеци, друкована є у 1 000 прикладнїкох. Кнїжка бул медий як ше доходзело до дзецинскей уваги. Нєшка ше кнїжки друкує у вельо меншим тиражу, 300 прикладнїки, алє рочнє єст по даскельо наслови. А єст приповедки за дзеци и у електронскей форми. Єст рисовани и анимировани филми, збудована цала индустрия за дзецински потреби. Же би ше з руску кнїжку за дзеци дошло до дзецинскей уваги, потребне уложиц нє мали труд, бо конкуренция за увагу дзецка барз велька. Ниа, цо писатель препознал же интересовало тедишнї дзеци. У предслову кнїжки хторе ноши наслов „Младому читательови”, автор виноши же кнїжка написана шицким дзецом з Руского Керестура, Коцура, Дюрдьова, Нового Орахова, Нового Саду и зоз Сриму и Славониї. Значи, автор суґерує заєднїцтво нашей цалей рускей громадки ту у Панониї. Окрем того, вон приповеда о тим як було дакеди чежко жиц, а требало буц добри чловек и любиц свой народ и свою шлєбоду. У тим виреченю, Кочиш суґерує дзецом єден важни вредносни постулат хтори постал ментална риса руского народу – треба буц добри чловек! И ище цошка важне автор суґерує тедишнїм дзецом – треба любиц свой народ! У периодзе од обявйованя тей першей кнїжки, од 1963. року та по нєшка, тримам же зме тот постулат нє сполнєли до конца. Ниа, цо далєй автор пише свойому читачови у Предслову: „Кед же уж пречиташ шицки приповедки и же ши у тей кнїжки нє пренашол себе, будз прешвечени же це писатель нє нароком вихабел. Можебуц ище нє обачел яки ти бриґи и почежкосци маш, або як ше радуєш кед зробиш дацо вельке и добре. И кед же з тих приповедкох научиш же найвекше щесце жадац и робиц добре себе и другим, то будзе найвекша награда и тебе и писательови чийо приповедки починаш читац.” Автор жада, як видзиме, порушац на роздумованє свойого младого читача же би и сам знал препознац цо ше у його живоце случує красне и вредне паметаня, або и записованя. А у случаю же читач себе нє пренашол у тих приповедкох, писатель нє обвинює дзецко, алє себе. Бо на нїм одвичательносц препознац дзецински швет у хторим жиє дзецко. Тота писательова констатация барз хасновита и упутна нєшкайшим писательом за дзеци же о чим треба же би писали. Нє о себе и о своїм дзецинстве, алє о дзецинстве нєшкайших дзецох! То анї кус нє лєгк задаток, бо пременки у способе живота дзецка барз швидки. Треба наглашиц ище єдну важну тезу хтору подцагує Микола М. Кочиш. Вон одкрива свою намиру и мотив писаня

2 РУСКЕ СЛОВО

добре себе и другим! Тота универзалия актуална була и теди при дзецох, и нєшка у тей диґиталней ери дзецинства кед дзецко нє зна цо то читац новини, або як то телефоновац на класичним фиксним телефону. И кед ше воно нє идентификує зоз своїма старшима пайташами, алє зоз юнаками з рисованих филмох. У першим циклусу приповедкох автор кладзе приповедки пошвецени НОБ-у (народно-ошлєбодительней войни) у хторих дзецко або юнак приповедки, або слуха од старших як було у НОБ-у. Цару царово, Богу боже, як би гуторел народ. Нє забудзме же то бул идеолоґизовани час. Алє у другим циклусу, та и надалєй, у шлїдуюцих двох, маме нєзвичайне искуство. Писатель єдну приповедку пише зоз позициї школского учителя. Учитель ше учи племенїтосци у справованю од дзецох. То антологийна приповедка „Класна заєднїца – Товаришство”. У нєй дзеци маю дилему як помогнуц худобному Петрови, купиц му кошулю, а зачувац його людске достоїнство?! Здобува ше упечаток же у тим чаше дзеци були нє лєм племенїтши, алє и узретши як цо су нєшка. Приповедка полна емоцийох и узретих дзецинских резонох. У шлїдуюцих приповедкох приходзи до виразу окремни писательски талант автора. У нїх дзеци и одроснути жию у заєднїцким швеце, у швеце истей зложеносци, а кажде з нїх на своїх плєцох ноши терху срозмирну моцом яку маю. Оцец ма бриґу як покошиц жито кед му супруга хора, а хлапец ма вельку бриґу як очухац свойо ципели. Праве пре тот заєднїцки швет одроснутих и дзецох тоти приповедки прилапюю и старши читаче зоз зложеншим читацким и животним искуством. Зоз кратких дзецинских надраґох викукує вироснути чловек, а при одроснутих людзох зачувани, гоч и прициснути зоз жґридом искуства другей файти, пасма дзецинскей психи, мриї и отвореного шерца. Так о тей кнїжки пише академик Юлиян Тамаш у своєй „Историї рускей литератури”. Обачуєм ту ище єдно искуство хторе вредзи актуализовац и нєшка. А то би було – зачувац єдносц дзецинского швета и швета одроснутих! Поставям питанє себе и другим – чи зме мушели дошлєбодзиц роздвойованє тих двох шветох? З тим зме дзеци оддалєли од себе и препущели зме их хто зна якому уплїву, источашнє зме охудобнєли свой швет старших голєм за димензию нєпогубеней и чистей дзецинскей души. Тримам же би за шицких було хасновите приблїжиц тоти два швети до єдней цалосци, цо им и права автентична природа. Од того 1963. року кед обявена кнїжка Миколи М. Кочиша, як перша повойнова авторска кнїжка, та по нєшка, у „Руским слове” обявени коло 500 кнїж ки. То фундус хтори оможлївює розвиток дальшей системи образованя, науки, театра и култури вообще. То фундамент нашого интентитета. Нєшка видавательство по руски, у „Руским слове” респектабилна обласц з хтору ше руска заєднїца може цешиц.■ 11. ЮНИЙ 2021.

ЗМИСТ

УВОДНЇК Пише: Иван САБАДОШ, главни одвичательни редактор

■ Тижньовнїк 4–5. Пририхтованя за Младежски волонтерски камп у Руским Керестуре

■ Нашо места 9. Мото-стретнуце у Коцуре

■ Економия 10–12. Продукция ягодох у Керестуре и Ґосподїнцох

■ Мозаїк 15. Фестивал „Еґзит” слави родзени дзень, порученє „Славиме живот”

■ Руске слово у швеце 16–17. Русинске фестивалске лєто

■ Култура и просвита 18. Резултати Пoкраїнского конкурса за културу и уметносц меншинских заєднїцох

■ Людзе, роки, живот 24–25. Стретнуце: Фамелия Мирослава Ждиняка зоз Шиду

■ Духовни живот 26. Перша причасц у Руским Керестуре

■ Информатор

28–33. Мали оглашки и In memoriam

■ Спорт 37. Кадети ФК „Русин” закончели змагательну сезону

■ Интермецо 38–39. Горуци тепши Насловни бок: Ягоди Авторка фотоґрафиї: Андреа Медєши

НА ПРАГУ „СТАРЕЙ НОРМАЛНОСЦИ” Републични Кризни штаб за 20. чи 21. юний наявел зашеданє на хторим ше будзе розпатрац актуална епидемийна ситуация у Републики Сербиї, односно чи ше здобули условия за релаксованє, лєбо аж и утаргованє дзепоєдних превентивних мирох под хторима жиєме уж длужей як рок. Як наявене, спомнути предусловия за „змегчованє” мирох подрозумюю же на националним уровню по тот датум будземе мац 50 одсто вакцинованей популациї, и же число новоохорених на дньовим уровню будзе двоцифрове, односно менше як 100. То практично перши конкретни тактични циль Кризного шта бу (страте ґ и й ни ци ль, ро зумлї ве, за кон че нє епи демиї) хтори представени явносци, одкеди формоване тото цело. И ґу тому, витворлїви є, кед же ше операме на урядово епидемийни податки. Заключно з першим тижньом юния, у Сербиї дате скоро 5 ми ли о ни до зи вак ци ни, а ве цей як 2,2 ми ли о ни гражданох уж достали обидва дози. Рахуюци же пред нами ище дзешец днї за ревакцинованє, статистика ше блїжи ґу половки имунизованей полнолїтней популациї. Цали процес, а и интересованє гражданства за вакцину, тераз обачлїво идзе лєпше як наприклад, пред мешацом. Причина можебуц прозаїчна, алє нє завад за докля ґод дава ре зул тати – фи нан си й на сти мула ция нововак ци нова ним з державного буджету даскельо раз предлужована, а на младшу популацию цилюю даскельо промотивни кампанї рижних здруженьох як цо „Еґзит” хтори потримує и держава. Вшелїяк же и наиходзаци матурски преслави, отверанє гранїцох и туристична сезона моцна мотивация – нормални живот ґу хторому ше сцеме врациц, випатра блїзко на єден крочай. Кед слово о епидемийней статистики, и ту ситуация идзе на лєпше, окре ме од кеди ше кон цом мая чи сло ново охорених спущело на 400 особи дньово (першираз од октобра 2020. року!). Тераз балансує коло 200 на националним уровню, алє єст реґио нал ни цен три за яв не здра вє хто ри уж днями у тим збиру уча ствую з дроб ни ма чи сла ми цо гу то ри же ма ме под ру ча хтори скоро „чисти” од корони, голєм у епидемийним значеню. Кед ше шиц ко спом ну те по зда ва и по од нї ма, може буц зме наисце пред концом. Медзитим, вше траба мац на розуме же на концу батог пука.

* ”РУСКЕ СЛОВО” – гласнїк по руски * Виходзи каждого пиятку * Снователь Национални совит рускей националней меншини * Видава НВУ Руске слово”, Нови Сад * Перше число вишло 15. юния 1945. року ”у Руским Керестуре * Адреса: НВУ ”Руске слово”, Футожска 2/III, 21000 Нови Сад * Редакция: одвичательни редакторe/ки – Олена Планчак-Сакач, Ясмина Дюранїн, Микола М. Цап, Микола Шанта * редакторе/ки рубрикох – Мирон Горняк-Кухар, Александар Паланчанин, Мартица Тамаш, Славица Фейса, Вероника Вуячич * новинаре/ки – Мария Афич, Влада Дїтко, Лидия Кухар, Андреа Медєши, Оля Русковски, Сандра Саламун * лекторка – Блажена Хома-Цветкович * ґрафична редакторка – Люпка Цвеїч * ґрафични дизайнерки – Мария Гудак, Таня Салонтаї * Телефон: 021/6613-697 * Предплата за цали рок: у жеми 1 500 динари, а у иножемстве 100 евра * Жиро-рахунок Banca Intesa a.d. Beograd 160-923244-82 * Девизни рахунок 160-0050870024999-53 * Рукописи ше нє враца * Друкує Друкарня ”Maxima graf” Петроварадин * E-mail: redakcija@ruskeslovo.com * Web site: www.ruskeslovo.com * YU ISSN 0350-4603 * COBISS SR-ID 15915778 * Друковани тираж 2 000 *

Директор др БОРИС ВАРҐА *** Главни одвичательни редактор ИВАН САБАДОШ

11. ЮНИЙ 2021.

Новини „Руске слово” одликовани зоз Орденом братства и єдинства зоз стриберним венцом 1970. року.

РУСКЕ СЛОВО 3

ТИЖНЬОВНЇК ПРИРИХТУЄ ШЕ 14. МЛА ДЕЖСКИ ВОЛОНТЕРСКИ КАМП У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ

ХАРАКТЕР БУДЗЕ ЛОКАЛНИ, А ЗНАЧЕНЄ СТРАТЕҐИЙНЕ Туристичне здруженє „Руски Керестур” того року орґанизує 14. Младежски волонтерски камп „Лєто у Руским Керестуре 2021”. Пре епидемийну ситуацию, Камп будзе локалного характеру, за младих зоз Руского Керестура, a орґанизовани будзе у партнерстве зоз НВУ „Руске слово”

К

амп будзе реализовани у периодзе од 26. юлия по 7. авґуст, а як його водзаци змист и тема планована дружтвено-хасновита робота на ушореню архиви „Руского слова”, у Руским Керестуре у його дописовательстве, хторе у будинку дакедишнєй друкарнї. Камп „Лєто у Руским Керестуре 2021”. будзе мац, попри роботней часци, и креативни и едукативни роботнї, базар/пияц старих виданьох, и други интересантни змисти за младих у пополадньових, або вечарших годзинох, у догварки з волонтерами. БЕЗПЕЧНОСЦ УЧАШНЇКОХ НА ПЕРШИМ МЕСЦЕ Як познате, влонї Камп нє бул орґанизовани пре познату причину зоз епидемию, а о тим яка ситуация того року коло орґанизованя, Любица Няради спред ТЗ „Руски Керестур” толкує же основне було мерковац на безпечносц дзецох, та прето и опредзелєнє же би тогорочни Камп бул виключно локалного характеру.

– Контактовала сом и зоз орґанизацию „Млади виглєдоваче Сербиї” зоз котрима зме скорей орґанизовали нашо кампи, та ше и вони пре исти причини того року, фокусираю лєм на волонтерох зоз Сербиї. И ми на тот завод поробиме так як ше наклада, и наздавам ше же ше млади одволаю же бизме витворели єдну хасновиту роботу як за „Руске слово”, так и за цалу нашу заєднїцу – гвари Нярадийова. Най здогаднєме, ТЗ уж сиґурно 7-8 роки провадзи орґанизацию Кампу котру превжало од Здруженя гражданох „Pact Ruthenorum” хторе розпочало з таким способом анимированя младей популациї за волонтерску роботу през розпуст. Интересантне же на єдним зоз перших кампох, уж була подобна тема, кед волонтере помагали у ушорйованю публицистичного материялу на парохиї у Руским Керестуре. По словох Нярадийовей, пробує ше знова витвориц сотруднїцтво и зоз новим руководством Пакту же би ше и вони уключели, а надалєй можебуц ознова и превжали цалу орґанизацию Кампу. Ище влонї, идейни зачатнїк теми тогорочного Кампу, т. є. ушореня архиви НВУ „Руске слово” бул директор тей установи др Борис Варґа, хтори потолковал мотиви и значенє такого подняца за нашу медийну хижу.

4 РУСКЕ СЛОВО

– Зоз предсидательку Любицу Няради зме дефиновали же Волонтерски камп у Архиву НВУ „Руского слова” у Руским Керестуре будзе мац вецей задатки. Перше, як явна установа по новим закону о архивованю длужни зме направиц шора у административней дїловней документациї, алє и у архивованю наших виданьох – новинох, часописох и кнїжкох котри зме потераз видали. Остатнє таке векше пораєнє архиви „Руского слова” було пред трицец роками, початком 90-тих – здогадує директор „Руского слова”. На тогорочним Кампу волонтере буду мац потримовку занятих у „Руским слове”, як и фахову консултацию з обласци архивистики. Циль Кампу же би ше архивни материял селектовало и ґруповало, цо предусловиє же би бул катеґоризовани и пописани як накладаю стандарди и предписаня у тей обласци. ДОКУМЕНТАЦИЙНИ ЦЕНТЕР „РУСКОГО СЛОВА” Друге, як визначел Варґа, Волонтерски камп, т. є. волонтере и Туристичне здруженє на тот способ конкретно помогню при правеню Документацийного центру НВУ „Руске слово”, а з нагоди 75-рочнїци нашей Установи.

– Документацийни центер НВУ „Руске слово”, будзе фактично „седма дїялносц” нашей Установи и источашнє доприношенє нашей ґенерациї зачувац тото цо три штварцини вику нашо предходнїки направели, а ми го охабяме як леґат будуцим ґенерацийом. Документацийни центер НВУ „Руске слово” то комплексна архива знука Установи, од друкованих по диґитални виданя, котра составена зоз пейц секцийох: Архиви шицких друкованих виданьох НВУ „Руске слово” од 1945. року, Библиотеки Видавательней 11. ЮНИЙ 2021.

tiznjovnjik@ruskeslovo.com

дїялносци НВУ „Руске слово”, Архиви фотоґрафийох НВУ „Руске слово”, Диґиталней архиви шицких виданьох и пририхтованьох НВУ „Руске слово” и Збирки наградох НВУ „Руске слово” – потолковал директор „Руского слова” Варґа и надпомнул же велька часц материялу позберана под час преселєня шедзиска „Руского слова” у Новим Садзе зоз будинку „Дньовнїка” на Футожску 2. Теди уж були одредзени ясни правила хаснованя интерней архиви „РС” и доступна є за хаснованє нє лєм занятим у Установи, алє и шицким заинтересованим особом (сотруднїком, студентом, виглєдовачом, итд.).

– Под час Волонтерского кампу, отрима ше „Базар старих виданьох „Руского слова”, дзе гражданє годни дополнїц свойо особни архивни збирки зоз тима виданями цо им хибя, а котри вецей нє будзе требац архивовац у Установи. Тото ше найбаржей одноши на новини, часописи и календари, бо кнїжки актуални и их предаваме. Ґу шицкому, пораїме керестурски архив з цильом же бизме цо скорей напущели тот нєатрактивни простор и преселєли ше у Руским Керестуре до просторийох котри буду доступнєйши нашим купцом и дїловним партнером. Дописовательство НВУ „Руске слово” ше находзи на другим поверху будинку, котри фактично постал квартельни простор. Людзе цо приходза уплациц оглашки, або купиц кнїжку вистаню док нє виду горе,

ЯК ШЕ ПРИЯВИЦ Орґанизатор поволує школярох и младих од 15 по 30 роки же би ше приявели участвовац на Кампу. За младих од 15 по 18 роки потребна согласносц и дошлєбодзенє родичох за участвованє. Потребни прияви и за Камп лидерох – два особи, котри ше жадаю випробовац у орґанизацийних, лидерских и комуникацийних способносцох. На Младежски волонтерски камп заинтересовани ше можу приявиц предсидательки Туристичного здруженя „Руски Керестур” Любици Няради по 20. юлий на меил ljubicanjaradi@gmail.com або на число телефона 064 048 0394.

нєкомфорно им присц ґу колеґиньом котри у канцеларийох пишу тексти за „Руске”. Тот простор прави вельку маркетинґску чкоду нашей Установи, а ище є запущени и нєадекватни за наших занятих. Просто ганьба як зме потераз на шицко тото заверали очи. Длугши час уж водзиме розгварки же бизме го його заменєли за адекватни дїловни простор, достойни мена НВУ „Руске слово”, його интелектуалней традициї и места у котрим є – престолнїци Руснацох у Войводини и Сербиї – заключел директор НВУ „Руске слово” др Борис Варґа. Мария Афич 11. ЮНИЙ 2021.

STANOVISKA

Пише: Каролина ДЖУДЖАР, професорка руского язика

ПРИ КОНЧИСТИМ

Могло би повесц же юний найинтере сантнєйши мешац, голєм цо ше школи дотика. Тиж, то и мешац дзе мож видзиц нєдостатки просвитней системи хтори през рок нє вибивали до першого плану. Усмене и писмене випитованє школярох после онлайн настави, пошвидшане виправянє оценох, борба за лєпши просек, гнїваня и родичох и школярох пре оценьованє, прицисок на просвитни кадер же би ше подаровало жадану петичку. Кельо то хасновите, требали би ше шицки шором запитац: и школяре, и родичи, алє и наставни кадер школи. Понеже евидентне же векшина школярох нє провадзела ґрадиво у континуитету, тераз тот проблем виплївує на поверхносц. Анґажованє школяра же би ходзел на приватни годзини постал тренд. Як ше указує, випатра же то постанє наша каждодньовосц, ту нєт сумнїву. Тот поступок досц подли, кед ше роби по принципу „за кажди случай”, а нє прето же би ше звладало одредзени проблем. Школски обовязки ше з рока на рок нагромадзую, змисти котри школяре маю звладац обширни и кед школяр нє учи поряднє, або керує свойо обовязки, настава проблем. Стваря ше прицисок котри достаточно чежки за дзепоєдних. Єден од тих прицискох то и нєреални обчекованя. Успих у школи, точнєйше петичка, постало мерадло успиху. Як директни пошлїдок сучасних трендох, то и тот же ше створело думанє же нараз шицки муша мац петици, шицки муша буц одлични, та кед дахто достанє штверку, або нє дай боже, тройку, то постава права траґедия. Оцени праве прето и постоя, же би ше утвердзело уровень знаня школяра. Кед ма нїзшу оцену, вец му и уровень знаня таки. Кед ше инсистує на дарованю висшей оцени, треба ше и запитац, же яке ше, з тим поступком, посила порученє тим школяром. Же шицко мож ришиц, а без додатного намаганя и ученя? Зоз таким становиском тоти школяре пойду далєй до живота, научени же хтошка за нїх шицко риши. Медзитим, одроснути знаю (голєм би требали знац) же то у пракси ридко кеди функционує. Єдного дня нє будзе „мамох и татох” же би ришели одредзени проблем. И цо вец? Знаме же живот частейше пляска, як цо гласка. На тото треба и порихтац школярох. Кед их реалносц вдери по штред чола, нє годни ше знайсц. Часто родичи щица дзеци од живота, место же би их пририхтали за исти. Єден од значних факторох то и саме спознанє же нє можу мац шицко цо сцу и нє вше будзе праве так як себе задумали. Цо вец буду кед ше зоз таким нє буду знац вибориц? Лєгню на жем, буду вирґац и копац док им шеф нє попущи? Инстант успих и инстант живот ма глїбоки пошлїдки. Окреме прешвеченє же кед школяр нє одлични, вец є нєдостаточно добри. Швет котри школяре видза прейґ интернету и рижних апликацийох то швет дзе шицки успишни, нашмеяни, совершени. Поверховосц вжала примат у нашим дружтве и вецей анї нє важне чи школяр постава чесни чловек, чи ма у себе емпатиї, чи є кадри ношиц ше зоз животнима проблемами. Єст и таких котри вично воюю зоз школу и глєдаю нєправилносци лєм же би доґурали до того же би доказали же їх дзецко успишне и одличне у шицким. Так дзецко будзе прешвечене же ше му шицко сервира на тацни, лєм кед будзе питац. Кельо то реалне, випатра же анї нє значне. Главне мац петицу. Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”

РУСКЕ СЛОВО 5

НАШО МЕСТА ОПШТИНА ВЕРБАС ДОСТАЛА СРЕДСТВА ОД ПОКРАЇНСКЕЙ ВЛА ДИ

Предсидатель Покраїнскей влади Иґор Мирович уручел прешлого штвартку, 3. юния, 136 контракти вредносци 40 милиони динари за проєкти з обласци защити и очуваня културного нашлїдства у АП Войводини и защити и очуваня традицийней сербскей народней творчосци у АП Войводини. Конкурси запровадзел Покраїнски секретарият за културу, явне информованє и одношеня з вирскима заєднїцами. Општина Вербас, єдна з єй установох и три здруженя гражданох, достали позитивни одвит на аж шейсц пририхтани проєкти, вкупней вредносци коло 2,5 милиони динари. Так, општина Вербас будзе реализовац проєкт „Виртуални Вербас” вредносци 600 000 динари, Културни центер Вербас – Городски музей Вербасу реализує два проєкти – „Обнова партизанскей бази Центер” вредносци 500 000 динари и „Костими и народне облєчиво вредносци” 800 000 динари. Тиж, Реґионалне здруженє сербско-русийского приятельства „Род” стредня Бачка Вербас за проєкт „Днї геройох з Кошарох” достало 300000 динари, Здруженє „Войводянска косидба” з Бачкого Доброго Поля за манифестацию „Войводянска косидба”

Фото: www.vrbas.net

БУДУ РЕАЛИЗОВАНИ ШЕЙСЦ ПРОЄКТИ

достало 100 000 динари, а Центер за отримуюци розвой и дружтвени проґрес „Нова драга” за проєкт „Камп граня на традицийних инструментох” достал 150 000 динари. Попри Мировича, контракти представнїком локалних самоуправох, установох и културних дружтвох уручела и покраїнски секретар за културу, явне информованє и одношеня з вирскима заєднїцами Драґана Милошевич. Спред Општини Вербас контракт подписала заменїца предсидателя Општини Тияна Алексич. О. Р.

ЗОЗ ОПШТИНИ КУЛА

ШЕЙСЦ МИЛИОНИ ЗА УСЛУГИ СОЦИЯЛНЕЙ ЗАЩИТИ

Фото: www.kula.rs

сол Ришенє на основи хторого ше Предсидатель општини Кула, реґресую трошки ужини у полДамян Милянич, початком преним, 100 процентним, виносу. шлого тижня, у Палати Сербиї, Право на реґресованє трошкох у подписал контракт о наменских полним виносу витворюю – шкотрансферох за финансованє услуляре основних школох зоз окремгох социялней защити хтори доднима потребами, без огляду на мазелює Министерство за роботу, териялне положенє фамелиї, зоз занятосц, борецки и социялни пиришеньом општинскей интерре таня, а за хтори општини Кула сорней комисиї, потим школяре опредзелєни 5 873 533 динари. основних школох чийо фамелиї Предсидатель Милянич визнаДамян Милянич витворюю право на пенєжну социчел же тоти средства значни за опялну помоц по Закону о социялней штину Кула, а же видвойованя лєм зоз буджету општини за вецей од 6 услугох социял- защити, зоз ришеньом о припознатим праву, хторе виданей защити, хтори ше запровадзую на кулскей терито- тал Центер за социялну роботу. Право маю и школяре основних школох чийо родичи сами витримую дзеци, риї, 36 милиони динари. Милянич гварел же слово о 190 хасновательох услу- зоз виводом зоз Матичней кнїжки умартих, потим шкогох социялней защити – 28-еро дзеци хасную услуги ляре основних школох без родительского стараня, зоз особного асистента, за 70 хасновательох доступна услу- потвердзеньом Центра за социялну роботу, тиж и шкога помоци у обисцу, а доступни и услуги дньового пре- ляре основних школох зоз ромских фамелийох, як и буваня и совитовалїща за вчасни розвой. Тиж, того ро- школяре основних школох за треце и кажде шлїдуюце ку видвоєни средства за ушоренє просторийох Центра дзецко по шоре народзеня, зоз виводом зоз Матичней за социялну роботу општини Кула, гварел предсидатель кнїжких народзених за кажде дзецко. Предсидатель Милянич визначел и тото же ше зоз виМилянич. Министерство за роботу, занятосц, борецки и социял- менку Одлуки о финансийней потримовки фамелийом ни питаня, 2016. року, почало применьовац наменски зоз дзецми, и злєпшаню условийох за задовольованє основних потребох дзецох при образованю и воспитосредства за єдинки локалней самоуправи. Потим, з нагоди 1. юния, Медзинародного дня дзецка, ваню, обезпечи безплатни школски прибор за першоАн. М. предсидатель општини Кула, Дамян Милянич, принє- класнїкох на цалей териториї општини Кула.

6 РУСКЕ СЛОВО

11. ЮНИЙ 2021.

mesta@ruskeslovo.com

ЗОЗ РОБОТИ ЗДРУЖЕНЯ ГРАЖДАНОХ „PACT RUTHENORUM”

УКЛЮЧЕЛИ ШЕ ДО ПРОЄКТУ „ВАЛАЛ НА ДНЬОВИМ ШОРЕ”

У про сторийох Mе сней заєднїци у Руским Кере стуре, всоботу 29. мая у сотруднїцтве зоз младежским Здруженьом гражданох „Pact Ruthenorum” отримали панел дискусию у рамикох їх проєкту „Село на дневном реду” („Валал на дньовим шоре”) дзе ше дискутовало о потребох и можлїво сцох младих у локалних заєднїцох. Була то єдна з перших активносцох нового руководства Пакту хторе вибране початком априла, та зме о нєй бешедовали з новим предсидательом Деяном Гардийом. Як Гарди потолковал, з БалканИДЕУ ступели до контакту дзекуюци нашей активисткинї у тим Здруженю Сонї Гудаковей.

– Вони маю проєкт „Еразмус плус” котри ше занїма зоз потребами младих у руралних штредкох, одн. на ва-

ПРИСТУПНЇЦА ДО ПАКТУ Руководство Пакта поволує младих же би ше уключели, т. є. постали члени того Здруженя, а то можу зробиц так же подпишу приступнїцу. Подробнєйши информациї можу найсц и на Фейсбук боку Pact Ruthenorum. лалох. Так зме ше повязали зоз руководительом проєкту и вон ше нам питал чи би ше ми, як Здруженє,сцели ше уключиц до проєкту. Так зме и орґанизовали тоту панел дискусию хтора такинициялне сотруднїцтво з нїма – потолковал предсидатель Пакту Гарди. На проєкту – панел дискусиї пре огранїчуюци мири участвова ли коло 15 члени Пакту, а по пропозицийох яки предвид зує проєкт „Ва лал на дньовим шоре”, же треба уключиц и дакого хто участвує у приношеню одлукох на локалним уровню, присуствовал и се кретар Ме сней заєднїци Руски Кере стур Михайло Па шо.

По словох нашого собешеднїка Гардия, трогодзинове стретнуце прешло швидко и було учашнїком интересантне, вироятно и прето же було орґанизоване як роботня.

– Було интересантне, подзелєли зме искуства, т. є. найвецей зме пробовали позберац од нїх искуства, понеже ше вони уж длуго з тим занїмаю, а и ми уж штварти валал у Сербиї зоз хторим орґанизовали таки панел дискусиї. Стретнуце було орґанизоване як роботня, та нас подзелєни до менших ґрупох и єдна часц мала положиц на папер якимаю потреби млади, а друга же хтори маме можлївосци, бо идея цалого проєкту дойсц до того цо то тото цо треба младим на валалє, та прето нє сцу остац на валалє, и як би то могло ришиц – пренєсол Гарди.

–Дошли зме до того же єст вельо можлївосци за младих ту у валалє алє треба на тим робиц, добре викасац рукави и повязац ше з другима институциями, здруженями, та ґенерално робиц на цо вецей стварох хтори би поволали младих на тоти збуваня, як и остац на валалє и же би мали чувство же ше ту цошка случує и же вони до того уключени. Ключне и же би млади були иницияторе того цо их интересує – заключел предсидатель Пакту. М. А.

ЗОЗ ВЕРБАСУ

ПОДЗЕЛЄНИ КОЛО 23 500 ДОЗИ ВАКЦИНИ

По сообщеню з Домa здравя „Велько Влахович” Вербас, по податкох з конца прешлого тижня, на териториї вербаскей општини подзелєни коло 23 500 дози вакцини. Тот податок шведочи о добрим одволаню гражданох на имунизацию. По словох епидемиолоґа вербаского Дома здравя др Браяни Николич, тераз одволанє дакус слабше, понеже вакцинация у општини Вербас тирва од конца януара.

– Вецей як 10 000 жителє нашей општини до стали и другу дозу вакцини. Понеже вербаска општина ма коло 38 000 жительох, то би було коло 45–50 одсто од одро снутого жительства, одно сно тих старших од 18 роки. У остатнїмчашемаме досц младих заинтере сованих, котри маю менєй як 18 роки, и вони у тим возро сту затераз можу прияц Файзер вакцину, зоз согласно сцу вибраного педиятра.

11. ЮНИЙ 2021.

У Вербаше ше и надалєй дзелї шицки штири файти вакцинох котри доступни у нашей жеми. Можем повесц же сом наисце задовольна з одволаньом гражданох у вербаскей општини за вакцинацию – гварела др Браяна Николич. По єй словох, мирох защити бизме ше требали притримовац и надалєй, буц осторожни и мерковац на себе и на других коло себе. Пред тим як гражданє достаню вакцину, потребне же би пополнєли одредзену документацию и же би их дохтор препатрел. После вакцинованя, пациєнтом ше препоручує же би остали у Доме здравя ище пол годзини, же би ше причекала евентуална реакция на вакцину. Медзитим, имунизация преходзи з благшима контраиндикациями котри ше зявюю и кед слово о вакцини процив сезонскей ґрипи. О. Р.

РУСКЕ СЛОВО

7

НАШО МЕСТА МЕСНА ЗАЄДНЇЦА РУСКИ КЕРЕСТУР

ОРЕЗОВАНЄ КОНАРОХ КОЛО ЕЛЕКТРИЧНИХ ДРОТОХ Явне комуналне подприємство „Комуналєц” зоз Кули и Електродистрибуция Вербас, штварток и пияток, 3. и 4. юния, окончовали акцию орезованя конарох у Руским Керестуре. Потреба за орезованьом конарох настала прето же конари дорушовали дроти на електричних слупох, цо опасносц, и препрегорйованє електричних апаратох у обисцох, так и за живот преходнїкох. Першого дня конари орезани у улїци Маршала Тита, од моста та по бензинску пумпу, лєм бок зоз парнима числами, а потим шлїдуюцого дня, акция поробена и у улїцох Иве Лоле Рибара, Ленїновей и у улїци Янка Тота Боґмека. У другей часци валалу, односно часци у хторей ше находза улїци – Фрушкогорска, Бориса Кидрича, Владимира Назора, ЮНА и други, тоту роботу ше пороби у наиходзацим периодзе. По словох секретара Ме сней заєднїци Михайла Пашу, така робота вимага досц часу, бо у каждим обисцу дзе ше оре зо ва ло ко на ри тре ба ло ви кап чац струю, по ставиц камион зоз „корпу”, а потим оре зац конари.З другого боку, як визначел Пашо, и на ками-

ПЛАТАНЄ ДЗИРОХ У Руским Керестуре, пияток 4. юния, почало платанє дзирох у Русинскей улїци од центру ґу Крущичу. Зоз тима роботами започате санированє улїцох у вецей местох општини Кула, та после платаня дзирох у Русинскей улїци, тоту роботу ше предлужи и у других улїцох у валалє. Средства за тоту роботу обезпечела локална самоуправа, а розписани су за цалу општину Кула.

он зоз „корпу” ше длуго чека ло, понеже ю хаснує ца ла општина Кула.

– З оглядом на тото же ше тоту „корпу” хаснує за велї други потреби, у цалей нашей општини, през два днї поробене кельо могло, а тераз єден час будземе мушиц причекац. Но, обецали нам з ЯКП„Комуналєц” з Кули и зоз електродистрибуциї зоз Вербасу же нам у наиходзацим периодзе пошлю два таки камиони, же бизме швидше закончели роботу – гварел секретар и додал же на терену було и ситуациї кед людзе похвално бешедовали о акциї, а було и даскелїх поєдинцох хторим ше нє пачело же древа барз зрезани. Но як потолковал секретар Пашо, з оглядом на тото же кельо ше длуго чека на тоту механїзацию, вибору нєт. Прето, з тей нагоди, секретар апеловал на валалчаньох же би мали порозуменя же ше древа баржей орезує, и же би убудуце древа садзели цо далєй од електричних дротох, або же би то були древа нїзшого росту и зоз меншу коруну. Ан. М.

У ОПШТИНИ ВЕРБАС

БЕЗПЛАТНИ ТАБЛЕТИ ПРОЦИВ СУНЬОҐОХ У сотруднїцтве зоз „Циклонизацию”, у рамикох тогорочней акциї систематичней защити здравя гражданох од суньоґох, Општина Вербас орґанизує дзелєнє БТИ таблетох процив ларвох суньоґох жительом вербаскей општини. Орґанизовани буду и едукация и анимированє гражданох пре заєднїцку борбу процив хижних суньоґох котри ше розмножую у дворох, влажних пиньвицох, септичних дзирох, запущених цивох за дижджовку и других менших водових поверхносцох. Фаховци препоручую же би гражданє под час сезони раз тижньово цалком випражнєли кабли и судзину з воду, положели мрежи на вентилацийни отвори и злєпшали затиканє

8 РУСКЕ СЛОВО

шахтох и септичних дзирох, як и же би раз рочнє преверели чи вертикали и други часци цивох за дижджовку нє заткани зоз лїсцом и другима материялами. Тиж так треба же би склонєли стари ґуми, конзерви, дунци и шицки други предмети у котрих ше затримує вода вигодна за розвой ларви суньоґох, же би вичисцели ярки и беґельчики од коровчох и одпадкох и же би у нїх вода була чиста, алє и же би положели мрежи на облаки. Кед у дворе, лєбо будинку обача даяке жридло суньоґох, гражданє треба же би похасновали БТИ таблету по приложеним упутстве. На таки способ помогню себе, своєй фамелиї, своїм сушедовим и шицким другим жительом, наведзене у сообщеню.

БТИ та бле ти ви со ко се лектив ни би о цид ни продукт котри дї й ствує лєм на лар ви су нь о ґ ох. Та бле ти ше ха снує у оби сцох дзе єст стоя ца, устата вода, а де та ль не упут ство за ха сно ва нє и спо соб як ше до зи ра єст на ка ждим па ко ва ню та бле тох. Заинтере совани гражданє можу превжац БТИ таблети у месних заєднїцох шицких населєних местох вербаскей општини. Зоз „Циклонизациї” апелую на шицких жительох општини Вербас, кед обача даяку поверхносц под воду котрей потераз нє було, же би их поинформовали на число телефона 021/ 641 23 22, лєбо на мейл office@ciklonizacija.net. О. Р.

11. ЮНИЙ 2021.

mesta@ruskeslovo.com

У КОЦУРЕ

УСПИШНЕ МОТО-СТРЕТНУЦЕ У Коцуре, у дворе просторийох Мото клуба „Пеґасус”, при стадиону Фодбалского клубу „Искра” прешлей соботи, 5. юния, отримане традицийне мото-стретнуце з нагоди родзеного дня клуба. Окрем того, перши викенд у юнию реґистровани як мото-стретнуце у Коцуре у Мото-униї и Войводини. У сотруднїцтве зоз Туристичну орґанизацию општини Вербас и Полицийну станїцу Вербас, коцурски Мото клуб того року означел 15 роки иснованя. У позитивней атмосфери и добрим розположеню того дня ше дружели домашнї байкере, алє и велї з околних местох и госци з иножемства. Вецей як 100 моторкаше участвовали у заєднїцким воженю през Коцур и Вербас, на Площи Николи Пашича

ше фотоґрафовали, а потим у коцурским Мото-клубу подзелєни кациґи вожачом. Полицийна станїца Вербас, у сотруднїцтве зоз Совитом за безпечносц транспорту Општини и Мото клубом „Пеґасус”, апеловали на шицких учашнїкох у транспорту на загроженосц мотоциклистох як учашнїкох. Пре почитованє епидемийних мирох, того року мото-стретнуце прешло без наступох рок ґрупох як то звичай, алє то нє зопарло числених нащивительох же би уживали. За шицких госцох домашнї пририхтали уж добре познату „байкерску пасулю”, алє и вельку торту з нагоди родзеного дня Мото клуба, а привитали их зоз погариком палєнки и добру рок музику чийо ноти одгуковали по околних валалских улїчкох. Домашнї задовольни зоз числом нащивительох, любительох моторкох, як з Коцура, так и з реґиону и иножемства, а и зоз вкупну атмосферу яка тирвала того дня до позних годзинох. Полни добрих упечаткох, з нєсцерпеньом чекаю шлїдуюце „байкерске” друженє. О. Р.

МАНИФЕСТАЦИЯ „ОБИЧАЇ НАШОГО НАРОДУ”

ВАЛЯНЄ МАЙСКОГО ДРЕВКА У ПЕТРОВЦОХ Традицийна руска манифестация у Републики Горватскей, „Обичаї нашого народу”, валянє майского древка „Маялос” отримана всоботу, 5. юния, на про сторе Етноґрафскей збирки Русинох у Петровцох. Подїю орґанизовало КУД „Яким Гарди” з Петровцох, а того року є отримана з нагоди 50. рочнїци часописох „Нова Думка” и „Венчик”. У програми участвовала хлопска шпивацка ґрупа домашнього КУД „Яким Гарди”, и госци зоз Вуковару, оркестер народних инструментох КУД „Осиф Костелник”. Понеже то єдна з перших културних манифестацийох хтора ше отримує после велїх мешацох строгих епидемийних мирох пре вирус корону, замерковане красне число патрачох, алє ище вше нє дошлєбодзена така масовносц як знала буц дакеди. Покровителє манифестациї були Совит за национални меншини Републики Горватскей и Союз Русинох РГ. Текст и фото: А. Балатинац 11. ЮНИЙ 2021.

РУСКЕ СЛОВО

9

ЕКОНОМИЯ ПРОДУКЦИЯ И ПРЕДАВАНЄ ЯГОДОХ У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ

НЄ ВЕЛЬКИ УКЛА ДАНЯ, А ЗАРОБОК ДОБРИ Продукция ягодох у Сербиї з рока на рок рошнє, медзи иншим и прето же польопривреднїком приноши перши пенєж у сезони. Тиж так, ягоди ше досц лєгко преда, а укладаня нє таки вельки и враци ше их уж зоз першим родом Пише: Андреа МЕДЄШИ

Н

а польопривредним ґаздовстве Мирослава Шикори зоз Руского Керестура, уж пияти рок ше пестує ягоди. Маю их на єдним гольту, векшину роботох робя фамелиярно, гоч дзекеди анґажую и сезонских роботнїкох, а пре вше векше поглєдованє тей овоци Шикорово роздумую и о звекшованю поверхносци.

– Опредзелєли зме ше за файту квин елиза, хтора по моїм думаню найсмачнєйша и найпахняцша, гоч єй плоди нє таки вельки. Тота файта одпорна на хороти и чкодлївцох, алє нєдостаток єй тот же є барз чувствительна на мраз. Скорей зме ягоди мали у пластенїкох, медзитим, того року маме лєм на отвореним, и указало нам ше же ягоди хтори вирошню на отвореним сладши и смачнєйши, бо у пластенїкох штучна атмосфера и хиби им слунка – толкує Мирослав. НАМАГАЮ ШЕ МАЦ ОРҐАНСКУ ЗАЩИТУ

Сезона ягодох того року почала зоз цену од коло 400 динари, и то звичайно були ягоди зоз увозу, а потим им цена падала, та су тераз 200 динари по кили. Мирославови у предаваню ягодох помагаю и родичи Нада и Стеван, хтори их предаваю у центру опрез свойого бутику, кадзи велї людзе циркулую, та як гваря, шицко там и попредаю. Тото цо Шикорово визначую як їх предносц у одношеню на конкуренцию, то орґанска продукция ґу хторей ше намагаю, бо з тим будзе и лєпши смак ягодох и ґаранция же ягоди можу єсц и мали дзеци.

– Углавним шицко предаме ту у центру Керестура, а заробок варира з рока на рок, алє затераз зме задовольни. Вельо задовольнєйши як цо по ведзме бул случай зоз малинами, кед минус єдного року бул таки вельки же зме их до конца анї нє оберали. Чежиме ґу орґанскей продукциї, та ягоди

10 РУСКЕ СЛОВО

пирскаме лєм тельо кельо допущене. Правиме мацерати – приправок хтори ше достава з намаканьом до води рижних лїковитих травох – покриви, менти, пелину. Тоти трави єден час стоя намочени у води у гордовох и вец тоту лїковиту воду кладземе до пирскачкох и зоз тим пирскаме – гвари Мирослав. СОКИ И МАДЖУНИ Окрем швижих ягодох, Шикорово и прерабяю ягоди до сокох и маджунох, та их мож конзумовац и после сезони, а маю и свой веб сайт „Марин шпайз”. На сайту ше находза рижни продукти по цени од 300 та по 1 900 динари, а продукти мож поручиц и на хижну адресу.

– Правиме и соки и маджуни з ягодох, хтору комбинуєме зоз аронию. Продукти пласуєме прейґ тарґовинских ланцох здравей поживи на тарґовищу по Войводини. Маме и свой сайт „Марин шпайз” на хторим положени шицки нашо продукти, а доставу робиме прейґ контрактох зоз курирскима службами, и одприлики кед поручице продукти, за єден дзень вам сцигню. Окрем маджунох и сокох маме и такволани „пакети на дарунок” хтори правиме за даяки окремни нагоди. Патриме же би були у даяким етно стилу, у ґайбочкох, и думам же то фини дарунок кед сцеме дакого нєсподзивац и подаровац му дацо окремне, здраве и смачне – толкує Мария Дюрич, дзивоцке Шикора, дипломовани инжинєр технолоґиї хтора задлужена за преробок овоцох. ВИПЛАЦИ ШЕ И НА МАЛИХ ПОВЕРХНОСЦОХ И Славка Варґа зоз супругом Ярославом зоз Ру ско го Ке ре сту ра уж дру ги рок у

11. ЮНИЙ 2021.

ekonomija@ruskeslovo.com

загради садзи ягоди. Як гвари, з початку их садзели лєм за себе, алє понеже су обидвойо у пензиї, раховали же би звишок шлєбодного часу могли вихасновац за продукцию ягодох, та з тим заробиц и дополнююци пенєж ґу пензиї.

– Ягоди зме з початку мали посадзено лєм за себе, у загради, а вец з часом ше ми попачела робота коло нїх. Понеже сом у пензиї, думала сом же би добре було шлєбодни час вихасновац за даяки дополнююци заробок, та зме ше прето опредзелєли за ягоди – гвари Славка. Саднїци файти джоли мали свойо, посадзели их на фолию до пластенїка у авґусту, и цалу жиму були у пластенїку. Коло ягодох, як гвари Славка, єст роботи, алє анї нє так барз вельо. Треба их залївац, прикармйовац, дакеди опирскац... Алє поверхносц нє велька, та шицко сцигую сами, без помоци наднїчарох.

– Саднїци ягодох зме прешлого року набавели у єдним месце нєдалєко од Валєва, а того року зме их сами розмножовали и о шицким зме ше информовали найвецей прейґ интернету, алє и од фаховцох у польопривредних апатикох. Укладаня єст, алє то лєм перши рок. Шлїдуюцого року останю саднїци, найлон, цивки, та ше ту досц ушпорує. Цо ше дотика того року, було досц уши, алє под пластенїком ягоди

защиценши, та их чкодлївци нє так нападаю. Було и даскельо ягоди хторим препаднул корень, алє даяки озбильнєйши проблеми нє було – приповеда наша собешеднїца. ПОЖНЄЛИ ПРЕ ЖИМНУ ХВИЛЮ За оберанє ягодох, як гвари вона, сезона требала почац такой по Кирбаю, медзитим, гоч були под пластенїками, пре жимну хвилю и мрази, ягоди дозрели кус познєйше. Як перша овоц после длугей жими, ягоди вше мали добру цену, а Варґово их предавали по 400 динари за килу.

– Ягоди сом оберала дас од 17. мая. На пияцох було вельо перши ягоди зоз увозу, медзитим, нашо людзе, на щесце, воля купиц преверене, домашнє, та можем повесц же сом за годзину на пияцу попредала шицко цо сом мала, коло 8 кили. Задовольна сом зоз тим роком, понеже сом ягоди предавала по цени 400 динари за килу, а шицко сом попредала дома, або на пияцу у Керестуре. Но, ми нє садзели же бизме мали даяки вельки приходи, шицко зме, заш лєм, робели сами, а кед бизме мушели плациц наднїчарох, и заробок би вироятно бул менши – толкує Славка Варґова и додава же ягоди планую посадзиц и нарок, но о преширйованю поверхносци под ягодами, затераз нє роздумую.■

У ОПШТИНИ ВЕРБАС

БЕЗПЛАТНА АНАЛИЗА ЖЕМИ

11. ЮНИЙ 2021.

вани за анализу жеми, же би принєсли прикладнїки зоз своїх польох и вихасновали можлївосц тей услуги задармо.

Увид до стану жеми приводзи до значней рационализациї у хаснованю штучного гною. Анализи жеми ше вецейнїсто виплаца, понеже зоз адекватним применьованьом штучного гною мож зашпоровац пенєж, звекшац урожай, алє и профит, визначене у сообщеню Оддзелєня за польопривреду Општинскей управи Вербас. О. Р. www.Vrbas.net

Оддзелєнє за польопривреду Општинскей управи Вербас, у сотруднїцтве зоз Польопривредну фахову службу Вербас, оможлївело шицким польопривредним продуковательом безплатну контролу плодносци обрабяцей польопривредней жеми на териториї општини Вербас, сообщене зоз локалней самоуправи. Поволує ше ношительох реґистрованих польопривредних ґаздовствох, котри заинтерeсо-

РУСКЕ СЛОВО 11

ЕКОНОМИЯ ПРОДУКОВАТЕЛЬ ЯГОДОХ, ЛЮБОМИР САЛОНСКИ ЗОЗ ҐОСПОДЇНЦОХ

НА ПЕРШИМ МЕСЦЕ ЗДРАВА РОШЛЇНА И СМАЧНИ ПЛОД Пише: Лидия КУХАР

Салонскoво зоз Ґосподїнцох длугорочни продукователє желєняви. На поверхносци од 50 гектари продукую паприґу, огурки, цибулю, мархву, а того року ше ришели опробовац у цалком новей польопривредней култури, а то сладки и сочни ягоди – На идею о продукциї ягодох, мой син и я цалком спонтано пришли, роздумуюци же цо бизме попри желєняви ище могли продуковац, алє за нашо фамелийни потреби. Понеже маме вельку фамелию, а шицки любя здраву поживу, природни соки, маджуни и друге, пришли зме на идею посадзиц ягоди. Уж маме посадзено два шорики малини и єден шорик чернїци на истим полю, надумали зме же би ягоди були праве ришенє. То перши рок як зме их посадзели на гектаре, мож так повесц же тото експериментални рок – приповеда Любомир. Польо на котрим Салонсково посадзели ягоди специфичне по тим же є оградзене зоз туями, та є так защицене од неґативних уплївох котри приходза зоз драги коло котрей ше польо находзи. Иншаке є од других и по тим же маю соларни панели з помоцу котрих роби система капка по капка.

– Жем зме пред садзеньом добре пририхтали так же зме поруцали гной, а потим зме покладли фолиї до котрих зме садзели ягоди. Залївам их зоз систему капка по капка так же доставаю води у каждей хвильки кельо им треба. Од сортох тераз маме лєм Клери, зоз котру зме задовольни прето же є єдна од найсмачнєйших, односно на-

йсладших сортох ягоди. Потераз зме задовольни зоз урожайом, та сиґурно предлужиме и нарок тоту продукцию – гвари Любомир. Салонсково барз водза рахунку о квалитету рошлїни, о тим зоз чим буду пирскац свойо продукти, кельо часу прешло од пирсканя по конзумованє. За тоту часц роботи задлужени аґрономи, котри строго водза рахунку у квалитету и здравственим стану шицких рошлїнох котри ше на їх полю находза. ЦЕНА И ПЛАСМАН На початку сезони продукователє ягодох ше могли похвалїц зоз їх високу цену котра була и 400 динари, алє як сезона преходзи так и цена нїзша. Тогорочна сезона пожнєла пре нєдостаток слунка, та зме шицки кус длужей чекали же би узрели, гваря продукователє тей смачней овоци.

– Тогорочна сезона обераня ягодох почала пред двома тижнями кед цена була 400 динари, а тераз є 200 динари. Зоз цену зме задовольни, бо є вшелїяк векша як прешлих рокох. Найвекше количество ягодох

ВИТАМИНИ И МИНЕРАЛИ Ягода то файта рошлїни зоз фамелиї ружох. У ягодовим плоду ше находзи 60% води, може мац и до 12% цукру як и витамину Ц од 24-97 мг %. У меншим количестве ма: бакру, маґнезиюму, фосфору и витамини К, Е и Б6. Ягода квитнє вецей раз през рок и мож ю похасновац як рошлїну за випитованє рижних вирусох.

12 РУСКЕ СЛОВО

11. ЮНИЙ 2021.

ekonomija@ruskeslovo.com

предаме на драги, так повесц, на самим полю. Людзе ставаю и кед видза же ягода швижа, такой ю и купую. Попри того места, ношиме их и до ище даскелїх предавальньох до Темерину. Понеже нам то перши рок обчекуєм же будзе коло 8-9 тони по гольту – гвари Любомир. ПАСТЕРИЗАЦИЯ СОКУ Понеже у Салонсковей фамелиї шицки любя домашнї продукти, Любомирови пришла идея же би правели природни соки з ягодох и малинох.

– Купел сом машину за пастерозованє соку, котра оддвоює маґочки од овоци и на таки способ доставаме бистри, природни сок зоз малини и ягоди без конзервансу, лєм зоз кус цукру. Велька розлика у квалитету соку кед ше овоц вари и кед ше пастеризує. Вельо лєпши смак ма кед ше пастеризує, а и фарба останє иста як и при швижей овоци. До тей машини нараз станє 30 литри, а на кажди пол годзини мож достац и таке количество соку. Сок нє предаваме, найвекшу часц подзелїме сушедом и родзини, а мнє наймилше кед видзим унукох як у нїм уживаю – приповеда Любомир.■

ПОКРАЇНСКИ СЕКРЕТАРИЯТ ЗА ПРИВРЕДУ И ТУРИЗЕМ

КОНКУРС ЗА ДОДЗЕЛЬОВАНЄ ОЗНAЧЕНЯ КВАЛИТЕТА „НАЙЛЄПШЕ З ВОЙВОДИНИ” – После шейсцох рокох павзи ознова врацаме до хаснованя знака квалитета „Найлєпше з Войводини” и порушуєме кампаню под назву „Гайде же бизме приповедали о найлєпшим”. По тераз тот знак додзельовани поживовим, индустрийним и ремеселским продуктом, а од тераз ше ю годно достац и за туристични услуги и дестинациї. Жадаме же би тот знак з гордосцу ношели найлєпши продукти, услуги и манифестациї зоз подруча АП Войводини – гварел покраїнски секретар за привреду и туризем др Ненад Иванишевич на конференциї за медиї, хтора отримана 4. юния у святочней сали Матици сербскей у Новим Садзе, з нагоди розписованя Конкурса за додзельованє ознаки квалитета. Конкурс будзе отворени 30 днї, а право участвовац маю правни особи, поднїмателє, физични особи, орґанизаторе програмох и манифестацийох. Условиє же би даяки продукт достал означенє то же є автентични, як и же сировинска база за його ви11. ЮНИЙ 2021.

робох з векшого походзи з подруча Войводини. Кед у питаню манифестациї, туристични и погосцительни обєкти, идея же би ше зоз тим означеньом потримало мултиетнїчни характер Войводини и шицко тото цо промовує традицийни вредносци Покраїни. По словох др Иванишевича, при виборе високо ше будзе вредновац и тото чи способ продукциї задоволює критериюми защити животного штредку, як и чи продукователь водзи рахунку о правох и положеню своїх роботнїкох, чи плаци порцию держави и подобне. По законченю того Конкурса, плановани вибор ношительох ознаки квалитета, хтори будзе тирвац коло два мешаци и, як гварел Иванишевич, перши ношителє знака буду промововани початком єшенї. Очекує ше же вец голєм дзешец продукти и услуги достаню право ношиц тот знак.

http://www.vojvodina.gov.rs

Конкурс обявени 5. юния, отворени є 30 днї, а приявиц ше можу правни особи, поднїмателє, физични особи, орґанизаторе програмох и манифестацийох

Ненад Иванишевич

Знак „Найлєпше з Войводини” ше будзе додзельовац на три роки и буду орґанизовани порядни контроли, хтори треба же би ґарантовали же ше отримує исти уровень квалитета продуктох або услугох. У виборе и оценьованю квалитета приявених продуктох будзе участвовац „Юґоинспект”, а за обласц услугох и манифестацийох тоту роботу окончи „Туристична орґанизация Войводини”. М. Т.

РУСКЕ СЛОВО 13

МОЗАЇК АНКЕТА: ЛЮБИМЕЦ ОБОВЯЗКА, ЧИ Є ЧЛЕН ФАМЕЛИЇ

ЖИВОТИНЇ ТРЕБА ПОЧИТОВАЦ Людзе чувствую прихильносц ґу хижним любимцом и уживаю у їх дружтве. То вообще нє нєзвичайне, бо заєднїцки живот зоз животинями може буц наисце велька животна радосц ед ше чловек одлучи купиц або удомиц животиню, муши буц поК рихтани и на обовязки. Чловек идзе до дохтора, животиню ше водзи до ветеринара, чловек муши єсц, пиц, тиж так и животиня. Як цо чловек люби одпочивац, так животиня найволї кед ма шлєбоду. Кед чловек нє порихтани на таке дацо, нє треба анї же би брал любимца, бо тот любимец будзе нєщешлїви, або нажаль, случує ше и тото же го власнїк охаби и животиня останє сама на улїци.

Ивона Бодвански: – Дома, у квартелю мам пса, вола ше Симба. Вон файта малтезера и того року наполнєл дзевец роки. Понеже го уж так длуго маме, шицки зме ше барз вязали за ньго, а и вон за нас. Постал член нашей фамелиї. Цо ше дотика обовязкох, кажди дзень ше го муши шейтац, порядно ше го водзи до ветеринара, бо вон як мали чловек. Дахто дума же пса нє мож тримац у квартелю, складам ше зоз тим кед слово о вельких псох, хторим потребни простор за беганє, бавенє, алє малим пшичком цалком досц єдна поверхносц у квартелю, и тоти пси любя буц у малим цеплим доме. Цо ше дотика стерилизациї, мой пес стерилизовани и думам же то добре

Симба

14 РУСКЕ СЛОВО

кед пес у завартим, а и ветеринаре гваря же то за пса здраве после першого пареня. Барз любим пси и думам же ше велї людзе нє стараю о своїх животиньох и прето их тельо єст на улїчкох, и вец ше случи же пси блукаче нападаю людзох, а вони то робя прето же ше боя, прето же су лєм так охабени, а нє прето же су опасни. ШЛЄБОДA НА ДВОРЕ Марко Тодорович: – Мой любимец пес, файта америцки стафорд териєр и вола ше Плутон. Вон ма коло три роки и тельо є и мой любимец. Можем повесц же Плутон ужива у нашим доме, алє нормално, зна шора. Нє дресирам го професийно, лєм тельо най зна основне. Вон ми нє обовязка, скорей бим повед же ми є барз добре дружтво. Нормално, єст ту и обовязки, як цо наприклад, водзиц го порядно до ветеринара на препатрунки. Понеже жиєм з фамелию на валалє у хижи, Плутон ма шлєбоду, може буц на дворе, дзе ма свою хижку. Я нє мам нїч процив кед животиня нука, у хижи, або у квартелю, то шицко завиши од особи до особи. Щиро, нє за стерилизацию сом животиньох, свойого пса сом нє стерилизовал, а анї нє плануєм. З оглядом на нєшкайшу ситуацию, же єст барз вельо пси на улїцох, псох блукачох, и кед же уж нє лєпша ситуация цо ше дотика азилох, тоти пси хтори напущени, хтори у азилох, би можебуц найлєпше було стерилизовац. Барз вельо єст псох блукачох и можебуц нєгумано повесц же бим нє удомел анї єдного, алє кед би нїхто нє напущовал свойо пси, нє було би анї псох блукачох. Дефинитиво треба ришиц тот проблем коло напущованя животиньох!

Плутон и Марко

Катарина Кочиш: – Ґенерално, я барз любим животинї и нєзвичайни любимци. Кед бим мала условия за триманє даяких животиньох, то би вшелїяк були хробаки, хлїсти, паличняк, ємeнски камелеон и брадата аґама – файта ящурки. Нє барз потримуєм триманє животиньох у завартим, бо думам же животинї треба же би були у природи и цалком шлєбодни. Тиж так, нє може себе кажде заплациц даяке еґзотичне путованє до джунґли, пустинї и лєсох дзе би ше досц науживало у красних малих жвиринкох. Расни припитомени мачки бим ище и потримала же би були у квартелю, алє як сом уж и гварела, животинї треба же би були шлєбодни у природи. АЗИЛ ЗА ЖИВОТИНЇ МОЖЕ БУЦ РИШЕНЄ Сара Планчак: – Маме дома як фамелия два домашнї животинї, двох пшичкох. Джек расел териєр, а волаю ше Шаро и Бела и маме их уж два роки. Вони барз розбавени, веселей су природи, вше су порихтани за бависко. Гоч су иста файта, маю розлични характери. За тоти два роки научели зме их найосновнєйши ствари – врациц ше на место, шеднуц кед им ше пове, принєсц лабдочку.

11. ЮНИЙ 2021.

mozajik@ruskeslovo.com Нє можем повесц же нєт обовязки коло нїх, алє знали зме то кед зме их достали. Треба им дац єсц, пиц, попораїц им, алє то нє шицко. Домашнїм животиньом ше треба пошвециц, просто и вони жадни уваги, бавиц ше з нїма, учиц их, шейтац, указац им любов. Нашо пшички ше находза вонка у оддвоєней велькей часци двора и там им стоя и два хижки, гоч воля спац вєдно у єдней. Думам же у шоре тримац пса, або вообще хижного любимца нука. Вельо завиши и од раси и од того цо псови одвитує. Нашо пси конкретно, барз енерґични и баржей им одвитує же би були вонка, дзе маю добри условия. Азил то место дзе прилапюю животинї хтори на улїчки, хторих дахто напущел, хтори ше страцели, або су принєшени на тото место пре даяку причину. Така орґанизация, хтора защицує, помага, допатра нїяк нє може буц подла. Тиж так, зоз азилу мож и удомиц жаданого любимца. Чула сом и подли приповедки о азилох, алє бим любела вериц же су нє точни. Напущованє животиньох пре даяку обєктивну причину, наприклад хороту, и даванє их до установи хтора наменєна за таке дацо, оправдуєм. А одруцованє животиньох на улїчку пре допитосц, або даяку другу нєоправдану причину, нє потримуєм нїяк! Ана-Мария Йованович: – Мам любимца, у питаню сиямска мачка, вола ше Кафка. Мойо одношенє ґу ньому як ґу фамелиї, кед вон щешлїви – и ми щешлїви. Кед дахто дома нєрозположени, або нагнївани то ше рефлектує на ньго, на даяки способ нам є як емоцийне жвератко, бо чловек дакеди нє свидоми як є розположени. Єдина обовязка хтору ма чловек спрам любимца то же би го любел! Ми часто забуваме же вони буду з нами лєм єдну часц нашого живота, а ми им цали живот! З того боку велька одвичательносц мац любимца, вецей як обовязка. Кажди любимец иншаки и глєда же биш го упознал и почитовал його окремносц. Наш кандур у квартелю, алє го водзиме вшадзи зоз собу дзе ґод идземе. Дакеди то напарте, алє вон барз щешлїви кед є у природи, кед оганя мотилї, є траву... На инстаґраму видзим мачки хтори обиходза цали швет, науча их одмалючка на ланцущок. Нашо искуствиє зоз стерилизацию було трауматичне, бо зме скорей нє видзeли любимца под анестезию. Барз зме ше злєкли же ше пременї, алє наш кандур остал весели и вецей є нє нервозни. О людзох хтори напуща своїх любимцох нє думам нїч. Кед уж придзе до того, пре гоч яку причину, чловек би ше мушел голєм остарац же би його любимца дахто превжал, удомел. Любимци нам даваю безусловну любов и довириє, а аж нам и помагаю най ше ошлєбодзиме од стресу после напартого дня. Медзитим, купованє, або усвойованє любимца важна и велька одлука. Порихтани сце за таке дацо? Роздумайце добре!■ Т. Салаґ, Л. Костелник, И. Чордаш 11. ЮНИЙ 2021.

ТОГОРОЧНЕ ПОРУЧЕНЄ ЕҐЗИТА:

ДВАЦЕЦРОЧНЇЦА, СЛАВИМЕ ЖИВОТ Дзекуюци вельочисленим вакцинованим гражданом и зменшаному числу случайох зараженя од вирусу корона, Влада и Кризни штаб Републики Сербиї официйно означели 21. юний як дзень за врацанє – дошлєбодзенє орґанизовац фестивали и концерти, под условийом же би ше найменєй 50% полнолїтних гражданох вакциновало. Еґзитов тим строго провадзи ситуацию у вязи зоз пандемию,

маюци на розуме безпечносц и здравє шицких нащивительох, виводзачох и членох тима. Тото цо сиґурне, то же фестивал того року будзе отримани од 8. по 11. юлий на Петроварадинскей твердинї у Новим Садзе. Шицки здравствени и безпечносни мири, як за уход на фестивал, так и за пребуванє на нїм, ище будзе дефиновац Влада Сербиї. На вецей як 40 бинох и зонох змесцених медзи мурами Петроварадинскей твердинї, Еґзит фести-

ПРОГРАМА За перши дзень Еґзита заплановани DJ Snake, Sabaton, Nina Kravitz, Paul Kalkbrenner, Magnetik live, Deep Steady, Bokee и велї други. Други дзень отвори спектакуларни Solomun, Tyga, Denis Sulta, Topic, Laibach, Goblini. Треци дзень резервовани за Robin Schulza, Asaf Avidana, Borisa Brejchu, Meduzu, Honey Dijona и велїх других. Остатнї, штварти дзень фестивала ше закончи з популарнима David Guetta, Eric Prydz, Artbat, Sheck Wes, Massimo, Juliana Huxtable. вал каждого року през феноменалну продукцию приноши публики одлични наступи виводзачох розличних музичних жанрох. Л. Костелник

РУСКЕ СЛОВО 15

РОК XV

ЮНИЙ 2021. число 6 (157)

Пририхтала: Олена ПАПУҐА

РУСИНСКИ МАНИФЕСТАЦИЇ

ЛЄТО ОЗДА ОЗНОВА БУДЗЕ ФЕСТИВАЛСКЕ

Конєчно мож того лєта оддихнуц од пандемиї цо ю вирус корона направел, та ше помали почина орґанизовац и фестивали у жемох дзе жию Руснаци. Прешлого лєта того нє було, та ше аматере койкадзи порозбеговали, алє то нє значи же су нє жадни ознова висц на бину и указац цо знаю. Тераз ше, зоз слабеньом епидемиї и нагадованьом єй конца, розбегую и орґанизаторе традицийних фестивалох, гоч ище вше треба думац на превентивни мири. Алє публика, як и аматере, порихтани и на уж познату дистанцу хтора им постала часц живота, лєм най ше ознова видзе на бину

Н

ОД СЕПТЕМБРА РУСИНСКА ОВОДА „КОЛЇСКА” Русини у Прешове тих дньох уписую свойо дзеци до першей русинскей оводи хтора ше будзе находзиц у населєню Соливар. Овода ше вола „Колїскаˮ, а почнє робиц 1. септембра. Наставни язик будзе русински. Же би ше оводу отворело муша ше уписац 24 дзеци. Будзе то историйна хвилька за Русинох хтори ше наздаваю же зоз тей оводи вирошнє и русинске оддзелєнє у даєдней школи у Прешове.

16 РУСКЕ СЛОВО

айконкретнєйши плани за наступне лєто попри нас, затераз маю русинска заєднїца у Словацкей, и Руснаци у Горватскей. З другого боку, ище мала вироятносц же здравствени служби у Польскей и України дошлєбодза подобни културни подїї. Русини у Словацкей свой национални дзень славя 12. юния. То Дзень русинского идентитета у Словацкей. Того року тото швето будзе отримане у велїх местох по цалей держави. Швето финансує Фонд за потримовку култури националних меншинох Републики Словацкей. Углавним у шицких местох означованє Дня Русинох почина зоз святочним дефилеом през места дзе жию Русини, концертами, дискусиями о историї и живоце Русинох, а того року бузе у знаку означованя ювилейного, 30. Шветового конґреса Русинох. СВИДНЇК У АВҐУСТУ

Русински фестивал у Свиднїку, 9. по шоре, будзе отримани од 23. По 29.

авґуст. Од сноавня 2013, Русински фестивал нє пе стує лєм русински танєц и шпиванку, алє ше под час його отримованя орґанизує и литературни вечари, театра лни представи, вистави, дзе цински концерти на русинским язику. Фе стивал ма за задаток указац Русинох таки яки су, односно як народ хтори чува свойо културне богатство, а почитує и културу тих зоз хторима жиє. Порученє того фестивалу же би ше чувало свойо, алє и же би ше було толерантни. Прето на тот фестивал приходза и по 3 000 нащивителє нє лєм Русини, алє и други народи. Тогорочне авґустовске швето Русинох у Свиднїку почнє зоз виставу уметнїка Томаша Олеяра, и з виставу фотоґрафийох Андрия Беловежчика. Тиж бидзе и театрална представа русинского Театра Александра Духновича зоз Прешова, а на фестивалу будзе танцовац и ПУЛС. Важне повесц же после длугей прерви пре пандемию корона вирусу и рижни огранїченя, єдини русински професийни 11. ЮНИЙ 2021.

rsusvece@ruskeslovo.com

турного аматери зму хтори вязани за хорски шпиваня лєбо фолклорни ансамбли нє дошлєбодзени, як и гоч хтора друга аматерска активносц у завартим просторе. Централну манифестацию култури „Петровски дзвонˮ, планує ше отримац 18. и 19. юния, а „Миклошевске лєтоˮ остатнього викенду у авґусту. КУД Руснацох Осєк ма пред собу аж три заплановани збуваня, а кеди буду, затераз нєпознате. Перша на шоре нова манифестация „Ружа за Лелуˮ, здогадованє на длугорочну членїцу КУД-а Руснацох Осєк, Лелу Дїтко, друга „Мемориял Владимир Тимкоˮ, а треца и наймасовнєйша то „Дравски габиˮ. Лєтни мешаци звичайно приноша попущованє строгих епидемийних мирох, та и културни дружтва хасную нагоду же би свойо плановани збуваня покончели у тим периодзе. Одходи на наступи до иножемства нєможлїви. Яким Ерделї, предсидатель Ради рускей националней меншини Вуковарско-сримскей жуп аниї, хтора орґанизатор старих спортских бавискох, „Рутени ядаˮ, гвари же ше анї того року тоти бависка нє

МУЗЕЙ ЛЕМКОХ И РУСИНОХ

Театер Алекс андра Духновича у Прешове ознова почал бавиц представи на бини, а и публики отворени дзвери театра, та 9. юния одбавена премиєра представи „Ани макˮ, хтора провадзи актуалну тему хтора бешедує о одношеньох чловека и природи у 21. вику, уплїву ґлобализациї на нїх, о живоце чловека хтори жиє нє у природи и зоз ню, алє жиє у технолоґи йним швеце. Режисерка того спектакла Петра Ковальчикова. ЗАКАЗАНИ „ПЕТРОВСКИ ДЗВОН” И „МИКЛОШЕВСКЕ ЛЄТО” У Горватскей як и вшадзи нє мож напредок предвидзиц хто ра ше манифе стация отри ма, а хто ра нє. Уж други рок, ши цки активносци кул-

11. ЮНИЙ 2021.

„Забити швет Лемкох и Руснацохˮ – так ше вола польско-словацки проєкт хтори реализовани у валалох Устя Руске, Кружльов и Зборов. Проєкт направени пре правенє музея Лемкох и Руснацох зоз трома оддзелєнями у тих трох местох. У Устю Руским, музейне оддзелєнє будзе у дакедишнєй карчми хтора була на штред валала, на крижней драги хтора водзи до Висовей и Конєчней. Тота сторочна карчма була 2009. року поваляна, а тераз ю будую ознова. Друге оддзелєнє музея будзе у замку хтори вибудовани у 16. вику у Зборове, а треце у валалскей загради у Кружльове. У рамикох проєкту ше будзе зберац стари ствари, орґанизовац културни подїї, едукованя о русинскей историї.

отримаю, бо ше вимага же би ше кажди реквизит по сле хаснованя дезинфиковало, лєбо охабело 4 годзи ни без контакту, а аж вец го може ха сно вац други змагатель. Лє тню школу Рус на цох у Ораховици рихта ше за юлий, алє як зме дознали зоз жридлох Союзу Ру синох РГ, епидемийни ми ри одлучуюци фактор хтори превагнє чи ше их отрима, чи нє. Културну мани фес тацию „Кед голубица лєцелаˮ хтору орґанизує Дружтво „Руснак” ше планує отримац 11. и 12. септембра. Потераз отримани 10. „Голубици”, а наявена манифестация будзе 11. по шоре.■ (Фото: Наталия МалецкаНовак, Петро Медвидь, Агнетка Балатинац, Лем.фм, Русин.фм, Фейсбук, Инстаґрам)

РУСКЕ СЛОВО 17

КУЛТУРА И ПРОСВИТА УРУЧЕНИ КОНТРАКТИ ПО ПОКРАЇНСКИМ КОНКУРСУ ЗА КУЛТУРУ И УМЕТНОСЦ МЕНШИНСКИХ ЗАЄДНЇЦОХ

ЗА РУСКИ ПРОЄКТИ 600 ТИСЯЧИ У голу будинка Покраїнскей влади у Новим Садзе штварток, 3. юния подписани контракти з представителями здруженьох и орґанизацийох чийо проєкти достали потримовку на рочним Конкурсу за финансованє/софинансованє проєктох значних за културу и уметносц меншинских националних заєднїцох у 2021. року хтори розписує Покраїнски секретарият за културу, явне информованє и одношеня з вирскима заєднїцами. Спред ресорного Секретарияту, контракти уручела покраїнски секретар Драґана Милошевич. На Конкурсу хтори розписани у януару, а резултати утвердзени концом априла, буджет бул 8, 6 милиони динари, потримовку достали 135 проєкти зоз шорох 15 меншинских националних заєднїцох (мадярскей, горватскей, словацкей, румунскей, бунєвацкей, рускей, нємецкей, українскей, чарногорскей, македонскей, ромскей, греческей, болгаркей, ческей, и русийскей), док проєкти векшинскей сербскей заєднїци финансовани по окремним конкурсу. И того року Секретарият финансийну потримовку додзельовал по двох основох – за проєкти з обласци защити нєматериялного скарбу и уметнїцкей творчосци (107 проєкти, 6,5 милиони динари) и видавательства на меншинских язикох (28 проєкти, 2,1 милион динари). Узвичаєно, найвецей достали проєкти мадярскей заєднїци (49 од 107 у першей, односно 4 од 24 у другей конкурсней обласци), а зоз тей заєднїци и проєкт хтори достал найвекшу суму – МКУД Јокаи Мор зоз Нового Бечею, 300 тисячи динари за традицийни фестивали Gyöngyösbokréta и Durindó. З другого боку, найвецей проєкти достали минималну суму хтора додзельована по проєкту – 50 тисячи динари (83 у першей и 15 у другей ґрупи). Зоз шорох рускей заєднїци, на Конкурсу потримовку достали достали шейсц проєкти у першей, и три проєкти у другей обласци. Вкупно, проєктом рускей националней заєднї-

ци на тим Конкурсу додзелєне 600 тисячи динари (350 у першей, и 250 тисячи у другей обласци). Дом култури Руски Керестур достал 100 тисячи динари за 60. Фестивал рускей култури „Червена ружа”, а по 50 тисячи достали КПД „Карпати” зоз Вербасу за Фестивал хорского шпиваня „Карпати”, Дружтво Руснацох Нового Саду – Войводини „Матка” за Фестивал кратких сценских формох, Руски културни центер з Нового Саду за проєкт „РКЦ – 75 роки з вами”, КУД „Петро Кузмяк” з Нового Орахова за означованє 13. мая, рочнїци приселєня Руснацох до Орахова, и Руска матка за 3. Подобову колонию „Еуфемия Гарди”. За видавательни проєкти, НВУ „Руске слово” достало 150 тисячи динари за Руску трилоґию (Кристина Афич, Янко Павлович, Владо Няради), а по 50 тисячи Дружтво за руски язик, литературу и културу за друкованє 26. Зборнїка роботох „Studia Ruthenicа” и Союз Руснацох Українцох Сербиї за часопис „Глас союзу” (двоязични руски и українски проєкт). И. С.

ДОМ КУЛТУРИ РУСКИ КЕРЕСТУР

РУЖА БУДЗЕ ОД 13. ПО 15. АВҐУСТ На схадзки Орґанизацийного одбору „Червеней ружи”, хтора отримана вовторок, 1. юния, догварене же тогорочна „Ружа” будзе отримана три днї – пияток, 13. авґуста, будзе „Червене пупче” и „Одгуки ровнїни”, на соботу, 14, будзе „Червена ружа”, а на нєдзелю, 15, ретроспекива народних шпиванкох. Спомнути термин вибрани насампредз прето же то єдини викенд у авґусту, та аж и у септембру, хтори остал шлєбодни, кед у питаню календар манифестацийох по наших руских местох. На схадзки порадзене и же би пияток, 13. авґуста, у пополадньових годзинох, у дворе Школи „Петро Кузмякˮ було отримане „Червене пупче” на хторим буду представени нови композициї за дзеци, наступя и дзеци з музичней оводи, а под час интерпретацийох шпиванкох, на бини буду приказани и рисовани видео-анимациї хтори поробени у рамикох проєкту за прешлорочне „Червене пупче 2020”. На „Пупчу” буду виведзени лєм дзецински шпиванки, док танєчни точки дзеци виведу истого дня, алє на „Одгукох ровнїни”, хтори предвидзени за вечарши годзини, а на хторих наступя и културно-уметнїцки дружтва зоз других наших местох.

18 РУСКЕ СЛОВО

За шлїдуюци дзень, соботу 14. авґуст, запланована „Червена ружа”, односно змаганє младих зоз рускима забавнима шпиванками, хторе будзе отримане у Велькей сали Дома култури, а на хторе потераз приявени учашнїки зоз 11 композициями. Остатнї дзень Манифестациї, нєдзеля, 15. авґуст, предвидзени за ретроспективу народних композицийох зоз потерашнїх 60 „Ружох”, зоз чим би ше означело и ювилей Фестивала, а шпиваче наступя у провадзеню Велького народного оркестра Дома култури Руски Керестур. Тиж, з нагоди ювилейней 60. „Ружи”, буду поставени и два вистави – на єдней буду стари фотоґрафиї зоз потерашнїх 60 Червених ружох, а хтори на паноох буду поставени на даскелїх локацийох у Руским Керестуре, даскельо днї пред и после Манифестациї. Друга вистава, под назву „Руски дзивки”, будзе виложена през шицки три днї Манифестациї и прикаже руски дзивки у автентичним, народним облєчиве фото-документаристи Петра Дешича, и будзе поставена у рамикох проєкту „Дзвери музею” валалского Туристичного здруженя. После каждого дня Манифестациї, предвидзене друженє у дворе Школи „Петро Кузмякˮ. Ан. М.

11. ЮНИЙ 2021.

kultura@ruskeslovo.com

ПРИРИХТОВАНЯ ЗА „КОЦУРСКУ ЖАТВУ”

ПЛАНИ И ДОГВАРКИ У ПОЛНИМ РОЗМАХУ

Концом мая у КУД „Жатва” у Коцуре вибране нове руководство и 15 члени нового Управного одбору. На чолє зоз нову предсидательку Меланию Мали отримана була уж и перша схадзка нового руководства, а почали и пририхтованя за манифестацию „Коцурска жатва” котра будзе отримана 6. и 7. авґуста. Плани и догварки о концепциї дводньовей програми тей значней коцурскей манифестациї у полним розмаху, а меновани и координаторе секцийох Дружтва. Так, за координатора Женскей шпивацкей ґрупи менована Мария Дудаш-Фейса, Театралней секциї Марина Тодич, Литературно-рецитаторскей секциї Мария Горняк, Мишаней шпивацкей ґрупи Марко Буила, а предлужене и сотруднїцтво зоз Агнету Тимко-Мудри. Тамбурови оркестер и надалєй будзе водзиц Слободан Вельович, а Актив женох Коцана Колєсар. Координаторка фолклорней секциї будзе Александра Горняк, а сотруднїцтво порадзене и зоз Тамару Салаґ зоз Дюрдьова.

– Будземе мац нови кореоґрафиї, обновиме и даєдни стари, а барз ми мило же зоз фолклорней ґрупи нїхто нє одустал и же нас будзе можебуц и коло двацецецеро. Тамара Салаґ будзе з нами робиц и помагац нам коло кореоґрафийох, а од септембра ше вшелїяк наздаваме порядней и озбильней роботи – визначела координаторка фолклорней секциї Горякова. По словох координатора Мишаней шпивацкей ґрупи Марка Буили, барз му мило же ше шицко помали враца до нормалного цеку и же почали з роботу у истим чишлє у яким ше и розишли кед почала пандемия.

– Мишана шпивацка ґрупа иснує уж два роки, и шицко крашнє функционовало, покля нє почала пандемия. Пре ню шицко було кус застановене, алє тераз кед нам мири допущели почали зме ше озбильно пририхтовац за нашу манифестацию „Коцурска жатва”. Тиж ше рихтаме и за „Червену ружу” у Руским Керестуре и за фестивал „Най ше нє забудзе” у Дюрдьове. Моя функция як координатора же бим позберал членох ґрупи, орґанизовал пробу, а предлужене и нашо сотруднїцтво зоз Агнету Тимко-Мудри, котра и надалєй будзе з нами робиц – гварел Марко Буила. Плани координаторки Театралней секциї Марини Тодич же би на єшень обновела проєкт и ознова порихтала представу по тексту Даниєли Тамаш „Страшидла, нє зашмеюйце ме”, алє зоз векшим числом ґлумцох.

– Плануєм рихтац и нови представи, нови драмски слички. Любела бим кед би Театрална секция нє була лєм дзецинска, алє же бизме формовали и младежску ґрупу, а можебуц и ґрупу за старших, понеже дакеди драмски живот у Коцуре бул барз богати – гварела Тодичова. По думаню новей предсидательки КУД „Жатва” Меланиї Мали, кед присутна енерґия младих, вец мож и квалитетнєйше робиц. Важне єй же ше позберали людзе котру сцу робиц и же шицки задлуженя розподзелєни.

– У Управним одборе єст досц млади особи, а то було и мойо особне жаданє. Вибрала сом особи з котрима сом годна сотрудзовац, на котрих ше можем бизовац и з котрима ше можем догвариц. Думам же младши хвильково маю вецей часу, вецей енерґиї, нови идеї, з технолоґию ше лєпше знаходза, а тераз то важне, понеже шицок пенєж котри доставаме идзе прейґ проєктного финансованя. Треба буц кус схопни и коло проєктох, знац крашнє написац, знац цо глєдац, дефиновац циль, активносци. Жадаме младих навесц же би ходзели до наших просторийох, до Дому култури, до Етно клубу, же бизме зачували тото цо тирва вецей як 40 роки у Коцуре, а то нашо Културноуметнїцке дружтво и наша „Коцурска жатва”. Потребни нам резултати, прето же нє можеме лєм приповедац, обецовац, мац идеї, а нїч нє реализовац. Кед будземе активни, людзе то препознаю, то их прицагнє, а кед злучиме руску културу, традицию и наш язик, так и зачуваме тото цо зме ту нашлїдзели од своїх предкох – визначела на концу Малийова. О. Р.

ЗОЗ ОСНОВНЕЙ ШКОЛИ „ПЕТРО КУЗМЯК”

МИА ЧОРДАШ АВТОРКА НАГРАДЗЕНОГО МАЛЮНКА

На мулитимедиялним Конкурсу Фе стивала з меном 9. „БУДИ” „Мали дурносци, вельки мудросци”, у катеґориї Еколоґия, Иновациї и Експеримент – „БУДЗ Креативец”, школярка Миа Чордаш, зоз IV б класи ОШ „Петро Кузмяк” зоз Руского Керестура достала I награду за подобову роботу з меном „Заґадзенє”. Єй роботу на Конкурс послала учителька Веруна Медєши, а Конкурс орґанизовали Културни центер Панчева и Здруженє гражданох „БУДИ” (БУЦ) тиж зоз Панчева.

9. „БУДИ” фестивал Конкурс орґанизовал у штирох катеґорийох, визуaлна уметносц, филм и театер, литература, та еколоґия, иновациї и експеримент. Вкупно конкуровали 975 поє-

11. ЮНИЙ 2021.

динєчни и ґрупни роботи, а сцигли нє лєм зоз нашей, алє и зоз жемох реґиону, та и з Италиї и Швайцарскей. На шветочносци фестивалу хтори 4. мая отримани у Панчеве диплому и награду прияла и школярка керестурскей Школи Миа Чордаш, дзе була вєдно зоз свою учительку и фамелию. Тема тогорочного фе стивалу була инспирована зоз найпознатшу италиянску бабку на швеце – Пинокийом, котри того року ма 140 роки. Орґанизаторе фе стивалу прето вибрали Италию як жем го сца домашнього на Фе стивалу у сотруднїцтве зоз амбасаду Италиї и Италиянским институтом за културу зоз Беоґраду, чий представитель шветочно отворел фе стивал. Главни циль фе стивалу приблїжиц културу и уметносц дзецом, превозиходзиц препреченя застарених институцийох, а потримовац креативносц и млади таланти у рижних обласцох. З нагоди того же Миа Чордаш освоєла першу награду, и у єй домашнєй Школи, 25. мая, з нагоди Дня школи була пририхтана мала вистава єй малюнкох. М. Афич

РУСКЕ СЛОВО 19

КУЛТУРА И ПРОСВИТА ИНТЕРВЮ

Пише: Олена ПЛАНЧАК-САКАЧ

УМЕТНЇК СИЛВЕСТЕР МАКАЇ, З НАГОДИ ЖИВОТНОГО ЮВИЛЕЯ

ТАЛАНТ НАГАНЯ ЧЛОВЕКА НА ВИЧНУ ТВОРЧОСЦ

Наш собешеднїк витворел ше як маляр, писатель, педаґоґ, алє насампредз як скулптор. Памятнїк антифашизму „Слунко шлєбоди” у Коцуре, бисти Петра Кузмяка и др Гавриїла Костельника и „Одберачка” у парку у Руским Керестуре, биста Яши Бакова у Дюрдьове... Силвестер Макаї заслужни за шицки тоти бронзово топоними у наших валалох

У

тим року Силвестер Макаї, наш познати скулптор, маляр, подобови педаґоґ и писатель наполнєл 80 роки живота. Сцели зме ше накратко огляднуц на його прейдзену животну и професийну драгу и здогаднуц на глїбоки шлїди яки остали у рускей култури на шицких польох дзе ше Макаї зявйовал, а окреме у скулпторстве. З оглядом на тото же Вашо образованє и вокация

РС у подобовей уметносци, алє Ви и писали, на яки

Фото: В. Вуячич

способ ше у Вашей творчосци препреплєта уметносц и литература?

– З мальованьом, скулпторством и писаньом, кед шмем так повесц, почал сом ше занїмац ещи у дзецинстве. На тото ме нагнал салашски живот. Нє було бависка, анї товаришох. Вироятно ше уж теди створел даяки порив за творчосц. Найвецей сом рисовал на таблїчки хтору ми мац купела, як и клайбас хтори писал по таблїчки, алє вше ми було жаль кед сом кажди рисунок мушел висцерац же бим могол дацо друге рисовац. Ґрафитни клайбаси, теди по войни, нє було. Од пиятей по осму класу свойо рисунки и писньочки сом посилал до „Пионирскей заградки” дзе ми з часу на час вишол даєден рисунок, а писньочки ми нє були обявйовани. Мой талант ше за писанє пребудзел познєйше. А то прето же за рисованє, мальованє и скулпторство сом мал помоц, а правел два скулптури „Школяр и школярка” и „Птици”, хтори були поставени опрез школи аж потамаль, док ше нє за писньочки и приповедки така помоц ми хибела. Попри подобовей творчосци, писац сом почал аж кед сом поставело главни памятнїк „Слунко шлєбоди”. Уведол сом подобову секцию при школи як шлєбодну акше оженєл, дзекуюци своєй супруги Серафини. Вона була тив носц, дзе школяре правелї таписериї, рисовали, мальозанята у библиотеки дзе мала нагоду вельо читац, та так ва ли, а робели и линорез. У тим чаше були розписовани вепреношела и на мнє красоту литератури. Теди я похопел же лї конкурси за подобову и зоз писаньом мож виражиц и литературну творчосц рисунок, малюнок, або скулпЗ мальованьом, скулпторством и писаньом, кед шмем школярох. Наша школа туру. Так же, по тим закону, так повесц, почал сом ше занїмац ещи у дзецинстве. барз лєгко ше преплєтаю тоти На тото ме нагнал салашски живот. Нє було бависка, участвовала на велїх таких конкурсох: „Пиодва уметносци. А знам и шпианї товаришох. Мой талант ше за писанє пребудзел нирска заградка” , „Мавачох хтори и малюю, и маляпознєйше. А то прето же за рисованє, мальованє ле новине”, „Дечє новирох хтори пишу итд. Потераз и скулпторство сом мал помоц, а за писньочки не”, „Модра ласта”, сом обявел шейсц кнїжки – и приповедки така помоц ми хибела „Титов пионир” и дру„Пироги о три роги” 1984. за ги. У шицких часопидзеци, „Одняти од ступи” сох на шо шко ля ре, хто рим по ряд нє були обявйовани лино1997. за старших, „Ей, тота школа” 2003. за дзеци, „Глас ре зи и кар тон-ґра фи ки, до ста ва ли на гради, алє вони були дзвона бронзового” 2007. за старших, „Ступа” по сербски оду ше ве ни и кед им бу ли обя ве ни ро боти. Познєйше сом 2009. за старших и „Боси по праху” 2019. за дзеци. формовал секцию у Каритасу и там сом робел 10 роки як бели сце у коцурскей основней школи як подо- волонтер. Мал сом солидну потримовку при капеланови о. РС Ро бови педаґоґ. Велї ґенерациї прешли през вашо Владиславови Варґови, як и солидни условия, та зме мальгодзини. Яки памятки маце на тот период и чи дахто од овали лєгчейши икони (образи), а познєйше и зложенши ваших школярох пошол по ваших драгох уметносци? икони. За тото я виберал школярох зоз школи хторим сом – Кажди наставнїк ше жада позитивно указац у своїм фа- преподавал подобове, та ми було лєгко повиберац талантоху, же би бул замерковани. То значи буц активни, заинтере- ванши дзеци. Дзецински икони зме викладали у Коцуре, совац школярох за свой предмет. Наставнїк подобовей кул- Руским Керестуре, Вербаше и у Кули. Ту школяре здобули тури муши буц и сам творитель. Прето, кед сом пришол ро- вельке довириє до мнє, та почали приходзиц до мнє чи их биц до основней школи „Братство єдинство” у Коцуре, на- порихтам за примаци испит до стреднєй уметнїцкей школи.

20 РУСКЕ СЛОВО

11. ЮНИЙ 2021.

kultura@ruskeslovo.com Прилапел сом тоти дзеци з Коцура и Руского Керестура и вони на мою вельку радосц рушели по моєй драги. ша вокация у уметносци найвекши шлїди зоРС Ва хабела у скулпторстве. Хто вам бул угляд, на ко-

го сце ше спатрали?

– У VI класи упознал сом Йовґена Кочиша, академского скулптора, праве кед вон дипломовал на подобовей академиї у Заґребе дзе му бул професор скулпторства Антон Авґустинчич, Мештровичов школяр. Нєодлуга потим упознал сом и вербаского академского маляра Белу Пехана, хтори закончел подобову академию у Минхену у Нємецкей. Зоз паном Пеханом сом сотрудзовал покля сом нє звладал основни поняца з обласци малярства, технолоґию фарбох, алє у першим шоре сом мушел звладац рисованє. Робел сом дома, а на консултациї сом ходзел до ньго. Вон ме тиж приАвтор опрез памятнїка рихтал и за примаци испит, за цо му оставам подзековни. Слунко шлєбоди”у Коцуре Зоз паном Кочишом сом сотрудзовал вельо вецей, бо жил ” у Коцуре. И нє лєм прето. Першираз кед сом вошол до його ателєа, фрапирал сом ше! Ту бисти, як живи, там акти, реЦо ше дотика малярства, поробели зме и слїдующи роботи: на лєфи, орнаменти! Теди сом пожадал буц уметнїк, скулптор. фасади канцелариї Грекокатолїцкей церкви у Коцуре Успениє Баржей ми ше попачела тродимензийносц, конкавни и кон- Пресвятей Богородици ювилейного 2000. року. То зробел я и мой вексни вредносци як у малярстве дзе ше тото шицко вира- син Ромко. Назва того малюнка „Покров”. У церковней зборнїци жує зоз сфуматом (бависко шветлосци и циню). Но, ту бу- зробели зме зоз сином коло 36 портрети паноцох хтори народзело потребне дознац вельо того ремеселского. Бо, скулптор- ни у Коцуре, як и дзиякох. Кажди малюнок вельки 70х50цм, а ство вимага вельо вецей од рисованя и мальованя, гоч пер- зробели зме и даскельо мурали по приватних обисцох. ша фаза рисунок при скулптури, бо ше ту зявює и треца димензия. Кед сом уж бул схопни, голєм дакус, приповедац Порядни сце учашнїк на велїх подобових колоРС ни зоз Кочишом, вон ми предложел же бим приходзел до ньго йох. Цо колониї приноша творительови, чом до ателєа, та же там можем дацо правиц, и помага му ро- вони важни? Яки памятки маце на участвованє на ризрабяц глїну иловачу зоз жних колонийох, дзе бухторей вон моделовал свойо ло найкрасше, або дзе У VI класи упознал сом Йовґена Кочиша, академского памятнїки яки ше теди на найорґанизованше? скулптора. Першираз кед сом вошол до його ателєа, велько правело после Дру– Подобово колониї вагей шветовей войни. Так я фрапирал сом ше! Ту бисти, як живи, там акти, релєфи, жни прето же ше там орнаменти! Теди сом пожадал буц уметнїк, скулптор направел два, три менши стретаме з людзми хтори релєфи, а вец зме вєдно розвичайно и з того фаху, и зрабяли глїну и наношели ю маю исти интересованя, на порихтани ґевист (ношач високей фиґури). Док зме, так алє и пре друженє. На колониї вше приходза млади, менєй повесц, руцали глїну на фиґуру, опитал сом ше: „Цо ви то искусни. Вони вец од нас можу и дацо научиц, бо ми нє правице? Видзим же то фиґура чловека, алє хто то будзе? тримаме же ми знаме найлєпше, алє кед дакому наша по„Я задлужени направиц памятнїк погинутим борцом у Дру- моц потребна ми му поможеме. Шицки колониї постали гей шветовей войни. Тот памятнїк будзе у Руским Кересту- институциї, так же орґанизаторе доставаю средства звичаре у парку”, одповед ми йно на покраїнским уровКочиш и додал: „Я го наню, голєм за нашо руски Moйo школяре здобули вельке довириє до мнє, волал „Курир”. Заслупнул колониї. Так же шицки кота почали приходзиц чи их порихтам за примаци сом на хвильку. А вон ше, лониї подєднаки, а ми лєиспит до стреднєй уметнїцкей школи. Прилапел сом у моїх очох, звекшал за дадво чекаме же би зме були тоти дзеци з Коцура и Руского Керестура и вони на скельо центиметери. поволани.

мою вельку радосц рушели по моєй драги

Хтори сце памятРС нїки обдумали и охабели памятку, власни печац и шлїд у рускей култури? Начишлїце голєм найважнєйши.

– Видвоєл бим Памятнїк „Слунко шлєбоди”, подзвигнути жертвом фашистичного терору у Другей шветовей войни у Коцуре, биста Петра Кузмяка поставена 1986. року у Руским Керестуре, биста др Гавриїла Костельника у Руским Керестуре 1995. року и Фонтана у парку у Руским Керестуре, шицки виробени у бронзи. Биста проф. Гавриїла Г. Надя виробена з ґипсу. Потим ту и релєф Вука Караджича 1972. року (алуминиюм), автопортрет 1974. року релєф, (ґипс), релєф Янка Фейси, писателя, (алуминиюм), релєф о. Стефана Питки, 2004. р. (алуминиюм) биста Яши Бакова у Дюрдьове, поставена 2019. р. (бронза).

11. ЮНИЙ 2021.

тераз спатраРС Кед це Ваш живот

през призму богатого животного, алє и творчого искуства, чи бисце дацо на тей драги нєшка пременєли и цо бисце поручели младим уметнїком?

– Кед нєшка спатрам свой живот, я презадовольни з тим цо сом по сцигнул, лєм ми жаль же сом вецей нє по сцигнул, бо талант наганя чловека на вичну творчосц. И цешим ше же сом бул и остал почитователь реализма, бо сом остал на валалє же бим творел найвецей за Руснацох и же би ме вони розумели. А за младих початнїкох бим препоручел єдну Микеландєлову поруку: „Рисуй Антонио, рисуй Антонио! Рисуй и нє трац час! Будз храбри Андреа и май довирия до мнє, уживаня будзе надосц! ” – гварел Микеландєло своїм ученїком.■

РУСКЕ СЛОВО 21

ЛЮДЗЕ, РОКИ, ЖИВОТ НАШ ГОСЦ: ДЮРА ДУДАШ, ДАКЕДИШНЇ КЕРЕСТУРСКИ ФОДБАЛЕР

ШИМРАКОВ СИН, ПЕШТИКОВ УНУК... ФАМЕЛИЙНА ЛОЗА ЗА ПРИПОВЕДКУ

Пише: Любомир ДУДАШ

Єдноставно и цалком ясно поведзене – кед нє знаце хто бул Шимрак, нє мож ту вельо помогнуц, алє нє можеце нє знац хто бул „Пештика, Америка, прави вальки як фабрика”... Шицким и знавше, Янко Дудаш, Иванов, Шимрак други по шоре син почитованого любеного учителя Дудаша, бул насампредз, фодбалер. Ридко таких як вон Русин мал, а дїдо Миронь Чижмар, Пештика, бул оцец Славки, одатей за Янка Шимрака, а так и дїдо Дюру Дудаша Иванового, нашого собешедїка

З И СПОРТ, АЛЄ И КУЛТУРА – Мойо родичи, мац Славка и оцец Янко, барз давали увагу и на културу и дружтвени живот у валалє. Як сом и спомнул, мац роками и у хору шпивала, а винашла ше и вшадзи дзе требало и помогнуц, и вешелїц ше. Од того зоз култури аж и мнє ше ушло. Бавел сом у „Антошка, Тошка и лєв” у режиї учителя Йовґена Медєша. Дзивка Оливера тиж бавела у младежскей сцени Дома култури и нашого Театра – припомина наш собешеднїк.

22 РУСКЕ СЛОВО

аплєцене, алє хто зна, та зна, а хто нє, анї му потолковац нє мож. Алє, голєм Керестурцом ясне и без толкованя.

– Гей, точно так, шмеє ше и наш домашнї, Дюра Иванов. Мой дїдо Иванов, учитель, мал сина Мироня, вец мойого оца Янка, а потим мойо шейсц нини, оцово шестри. Оцец ми робел у кулскей „Слоґи”, алє найбржей го шицки познали як фодбалера котрого „Русин” любел як ридко кого и дал му коло 17 роки активного бавеня. Мац Славка, дїда Мироня Пештику дзивка, тиж робела у „Слоґи”, алє и, кельо лєм могла, и у култури валала, найвецей як шпивачка у хору Дома култури. Я, їх старши, а брат Миронь, младши син – приповеда Дюра. Барз добре паметам скоро шицких своїх, а було нас, боме... КРАСА ДОБРОГО БАВЯЧА

Пре нини, шестри оцово, и Польопривредну школу сом закончел у Илоку. Два мойо нини були там блїзко, та сом попри школи и у нїх бул барз часто. Тедишнїх рокох мойо товарише польопривредни фах закончовали у Зомборе, лєбо у Футоґу. Я бул скоро єдини винїмок. Фодбал ми, озда, бул у креви и ґенох, а мал сом цо и нашлїдзиц од власного оца. Нє гуторим я сам же сом знал буц винїмково добри, то знали шицки и шицки ме такого познали – гвари вон. Зоз Русину пошол бавиц до кулского Гайдуку, а вец заш дому, до валалу, до Русину. Гвари же кед добре пораховал, бавел лєм дакус длужей од власного оца, скоро двацец роки зохабел на терену...

– Бул сом швидки, упарти, и найвецей од шицкого здумани. Бавел сом з главу, нє з ногами, а то и найвекша одлика и предносц доброго бавяча. Нє знам дзе сом шицко нє бавел, по цалей Войводини, та по Чехословацку, а вец и Словацку – предлужує Дюра.

И якош го вше мучело тото же дзе є, таки яки є, у одношеню на других. То була права спокуса и способ за власне потвердзованє. През його спортски роки упознал и достал безчислених правих товаришох, гоч дзе, дзе ше нашол.

– Окрем того, можем шмело повесц же ше цешим з коло двацец роками бависка на турнирох у фодбалу, малим лєбо вельким, од родного валалу, та по „Дневников” турнир у Новим Садзе. Вшадзи сом бавел з душу и главу, озда сом лєм так и знал, так як и мой оцец. НЄТ ВЕЛЬО ПО ПЕНЗИЮ А кед слово о роботи, було ме вшадзи... У Кули, як Гайдуков бавяч, достал сом роботу у тедишнєй фирми „Дюро Струґар”, єднeй з водзацих польопривредних ґиґантох Войво11. ЮНИЙ 2021.

ljudze@ruskeslovo.com

дини у тедишнїм чаше. Теди и Гайдук бул силни, моцни и препознатлїви по квалитету, а тераз го паметаю уж лєм старши. Пришли приватизациї и шицко зоз нїма, та и я потим робел и у приватнїка, у польопривредней апатики, а нєшка сом на роботи скоро у фаху, робим на одкупним ме сце за житарки „Аґроґлоб”. По пензию ище пар роки, алє прейдзе и то – баржей сам за себе приповеда Дюра, и предлужує: – Мушим лєм спомнуц же у моєй и блїзких ґенерацийох у валалє було наисце хвали вредних бавячох, шицким за пожадац таких. Ту були Часлав, браца Малацково, Хромиш, Фурик, Боднар, Катончик, Боте Голик, Михал Надьордя, я и наисце велї други, же бим дакого нє пре скочел...

ДВОМЕ ДЇДОВЕ – Мой дїдо Миронь, Пештика, Чижмар, наисце бул чловек за паметанє, та гоч рушел до карчми ґу гудацом, або вальки, навелько, правел. Знам и паметам же знал нє робиц по даскельо днї, док го нє прешли дурноти, а потим на два рано ставал и до цмей ноци правел вальки, блато, и за идуци дзень. И так доокола... Дїдо Миронь бул и розум за чудо. Там дзешка у штред войни, Другей шветовей, кед надумал хижу справиц, справел ю набивану, а на бетонским фундаменту. Чудо котре мало хто одтеди повторел у валалє и околїску. Хижа и нєшка стої, здрава и пишна, а як ше заклада, будзе ище хто зна кельо... Дїдо знал циркузовац зоз шицкима, младшима и старшима, а найволєл дурноти зоз гудацми правиц. Познали го и вони, та то цалому валалу по пар днї лєм на радосц и вешелє служело... Други дїдо, учитель Дудаш, як го у валалє познали, бул чиста процивсловносц. Нє попил, нє запалєл циґаретлу, та аж думам же у живоце анї раз до карчми нє зашол. Приповедали ми же му приятелє раз калап вжали и вошли зоз нїм до карчми же озда дїдо придзе за нїм, алє боме нє було з того нїч... Нє зашол, а калап му сами принєсли.

Скоро два децениї на терену

11. ЮНИЙ 2021.

Крашнє видзиц три ґенерациї, а и Владимир и Оливера уз свойо людзе

Зоз мацеру Славку и Оцом Янком, єднорочни Дюра

Ми теди бавели фодбал пре спорт, пре друженя, пре нашу младосц и шицко красне цо таки роки ношели зоз собу – закончує наш собешеднїк. Дюра Дудаш, Иванов, оженєти зоз Оленку, дакеди Сивчову. У заєднїцким малженстве маю двойо дзеци, Владимира, як старшого, и Оливеру. Обидвойо уж давно свойо людзе зоз своїма фамелиями, алє до баби и дїда ше радо ходзи.

– Кеди ґод єст дзеки и нагоди я ту, порихтани за Владового Филипа и Машу, и наймладше унуче, Оливерового Мижа.■

РУСКЕ СЛОВО 23

ЛЮДЗЕ, РОКИ, ЖИВОТ СТРЕТНУЦЕ: ФАМЕЛИЯ МИРОСЛАВА ЖДИНЯКА ЗОЗ ШИДУ

БУДОВАЛ ПО ЦАЛЕЙ ДАКЕДИШНЄЙ ЮГОСЛАВИЇ Мирослав Ждиняк, муляр зоз Шиду, пензионерски днї препровадзує так же є вше активни, гоч вецей анї нє мурує. Його робота то парасценє, обрабя даскельо гольти жеми, и шлєбодно мож повесц же з польопривреди и жиє. А свою майсторску приповедку почина од самого початку Пише: Владимир ДЇТКО

Н

акадзи у майстра муляра Влади Жмури у Шидзе добре виучел ремесло, пошол робиц до „Ґрадєвинару” до Вуковару, и то на перше на будовалїщe у Илоку.

– Нє робел сом длуго, лєм дас рок, а вец 1972. року сом пошол до войска. Кед сом ше врацел, ище 14 роки сом остал у „Ґрадєвинару”. Будовали зме будинки за познати Комбинат „Борово” и ПИК „Вуковар”, а роботи зме мали и у Оджаку у Босни, потим у Заґребе, та аж и у Шибенику дзе ше теди будовали готели у одпочивалїщу „Соларис”. Моя фирма конкретно будовала готел „Андрия”. После моря сом ше ознова врацел до Вуковару и робело ше и у тим месце, алє и у велїх других: Ловасу, Товарнїку, Томповцох и Берку. Робел сом у спомнутим подприємстве по яр 1986.

БЕЗ БРИҐОХ НЄ МОЖ У нєшкайших часох барз чежко достац роботне место, а Ждинякових бриґує же им син Желько ище вше нє заняти. Кратко нам гварели же робел дзевец роки гонорарно у тедишнїм Радио Шиду як тонски технїчар, алє нажаль, остал без тей роботи.

24 РУСКЕ СЛОВО

року и мушим припознац же ми допило нєпреривно путовац, та сом одлучел поглєдац роботу у Шидзе – приповеда Мирослав Ждиняк. РОБЕЛО ШЕ, ИШЛО ЗА ДИНАРОМ Ище даскельо роботнїки з того подруча ше врацели вєдно з Мирославом и почали робиц у Будовательним подприємстве „Ґрадитель”. Теди будовательство було у розмаху и будовало ше будинки за биванє у населєню „Восток” у Шидзе. И у тим подприємстве одходзел робиц на терен вельо далєй, та аж и на морйо, до Риєки, а после двох рокох наш собешеднїк пременєл фирму и почал робиц як муляр у Водопривредним подприємстве „Шидина” у Шидзе. У тот час ше кладло вельки бетонски коцки на побрежє потока Шидини, окреме тамаль кадзи преходзел през город, а будовало ше и менши преходи прейґ яркох (каналох) у хотаре, алє и вшадзи дзе требало. О даскельо роки Ждиняк ознова пременєл роботне место, и 1996. року прешол робиц до Индустриї меса „Срим”.

– Там сом робел на отримованю и то була лєгчейша робота як пред тим. Медзитим, о даскельо роки ше нагромадзели про11. ЮНИЙ 2021.

ljudze@ruskeslovo.com

блеми з дїлованьом клальнї, и 2002. року фирма вошла до предликвидацийного поступку, алє я и после того ище остал робиц. Мал сом уж здравствени проблеми и у шпиталю у Сримскей Каменїци оперовал сом плюца. Пошвидко сом достал трецу ґрупу инвалидносци, пошол два роки на Биро роботи, а вец 2004. року и до пензиї. Од теди мам вецей часу и як ми здравє дошлєбодзує, так обрабям даскельо гольти жеми – гвари Мирослав. ЦАЛИ ЖИВОТ У ТАРҐОВИНИ У розгварки зоз Ждиняком дознаваме и о його фамелиї. Оженєл ше 1975. року зоз Ану хтора по походзеню зоз Вашици, а потим ше им народзел син Желько. Перши рок малженства жили у Мирославових родичох, оца Кирила и мацери Леони, а вец збудовали хижу дзе и нєшка жию. Хижу нїґда нє було лєгко збудовац, алє олєгчуюца околносц була тота же Мирослав муляр, а у тей роботи му помагали и колеґове муляре. До бешеди ше уключує и Ана хтора пензионована тарґовкиня. Закончела тарґовецку школу 1969. року у Шидзе и такой почала робиц.

– Робела сом у предавальньох мишаней роби, углавним у самоуслугох и то лєм у Шидзе. Там сом „випекала ремесло” окреме у самоуслуги у центру городу дзе шеф бул

УЧАСТВОВАЛ У РОЗБЕРАНЮ РУСКЕЙ ШКОЛИ Мирослав добре памета же док бул хлапец, а и леґинь, нє одходзел до Рускей школи як активиста або член даякей секциї, алє як Руснак вше любел пойсц як патрач на даяку програму дзе ше ви вод зе ли руски тан ци и шпи ван ки. И нєшка памета кед ше 1968. року валяло стари будинок Рускей школи, та бул на мольби валяня на закрицу будинка.

Памятка на млади днї

11. ЮНИЙ 2021.

Тераз час за роботи на полю

Нєшка тарґовину заменєли квеце, вишивки и старосц о обисцу

Мирко Цикуша. Робела сом ище у двох самослугох, у населєню „Восток”, а єден кратки час и у самоуслуги при Руским дворе. Кед нєшка чуєм як ше роби у предавальньох, видзим же було иншак док я робела. Ми у школи мали аж и предмет „справованє ґу муштерийом”. Траґовец мушел бул любезни и нашмеяни, и знало ше случиц же сом анї нє сцигла фриштиковац кед налоґа у предавальнї, або кед нам сцигнє роба хтору треба прияц – здогадує ше Ана на прешли часи. А нєшка ше, як и кажда ґаздиня, стара о обисцу, люби вишивац, цо нам и указала, гоч лєм часточку своїх роботох хтори вишила у остатнїх рокох. Тиж люби и квеце хторе допатра и так на хасновити спо соб препровад зує шлєбодни хвильки. У Ждиняковей фамелиї, так як и у скоро каждей другей фамелиї, найважнєйше здравє, а складаю ше обидвойо же и пенєжу, алє и шицко друге вше будзе тельо же годно скромно жиц.■

РУСКЕ СЛОВО 25

ДУХОВНИ ЖИВОТ У КЕРЕСТУРСКЕЙ ПАРОХИЇ БУЛА ПЕРША СВ. ПРИЧАСЦ

БОГ ШЕ НАМ ДАРУЄ ПРЕТО ЖЕ НАС ЛЮБИ У парохиї св. оца Миколая, у Руским Керестуре, трицецеро дзеци 6. юния, першираз прияли Св. Причасц на Служби Божей у катедралней церкви на 11,30 годзин. Вони дзень пред тим першираз ступели и до Св. тайни Споведзи, а тиж и їх родичи

С

лужбу Божу предводзел парох о. Михайло Малацко, сослужели о. Иґор Вовк и о. Владимир Медєши, а першираз ше причащали 13 дзивчата и 17 хлапци, школяре другей класи основней школи, а медзи нїма и єден хлапец зоз Червинки. Парох у казанї привитал першопричашнїкох и їх родичох, та потолковал прецо ше случує тота велька подїя, у хторей ше, як гварел, цеши цала парохия.

– Кед ше застановиме, мож ше опитац же цо ми ту нєшка робиме, цо Бог од нас сце. Знаме же може шицко зробиц, як и нашо оцец и мац, а вони нас любя. Прето ше и од Бога нє шмеме бац, бо вон нас люби. И гоч и у споведзи припознаме свойо грихи, вон нас нє менєй люби, а то прето же и вон сам сама любов. Кед нас створел, то зробел єдино прето же бизме ше любели. Шицким то з нєшкайшого дня най останє запаметане, же Бог нас нательо люби, же нам дава свойо цело и крев, же бизме го прияли до себе, алє кед го ми примаме, вон вельо векши од нас, вец вон нас прима до себе. По Служби коло церкви отримана процесия зоз Св. Тайнами т. є. зоз Исусом у Евхаристиї, а першопри-

26 РУСКЕ СЛОВО

чашнїки и други дзеци руцали пред нїма квеце и шпивали Свят, Свят. Коло процесиї младшим помагали дзеци зоз трецей класи. По Служби Божей и процесиї у церкви парох о. Малацко першопричашнїком уручел пригодни дипломи, т. є. памятки на тоту важну подїю у їх духовним живоце, а пред тим першопричашнїки виведли и кратку програмку присутним. У шицким им помагали дипл. вироучительки ш. Михаїла Воротняк и Златица Малацко, хтори их и за тоту подїю и пририхтовали на парохийней и школскей виронауки. Радосц тей подїї з дзецми подзелєли їх родичи, родзини и парохиянє, а тиж и їх учительки зоз школи Наталия Зазуляк и Мелания Рамач. Першопричашнїком у Каритасу на концу пририхтане и почасценє хторе обезпечели родичи и Церковни одбор, а ище пред тим дзеци достали и молитвенїки хтори им помогли цо лєпше ше пририхтац.■ М. Афич 11. ЮНИЙ 2021.

duhovni@ruskeslovo.com

ПОКРАЇНСКИ СЕКРЕТАРИЯТ ЗА КУЛТУРУ, ЯВНЕ ИНФОРМОВАНЄ И ОДНОШЕНЯ З ВИРСКИМА ЗАЄДНЇЦАМИ

ВИДВОЙОВАНЯ ЗА ПЕСТОВАНЄ ТРА ДИЦИЇ

Фото: АПВ

Покраїнски секретарият за културу, явне информованє и одношеня з вирскима заєднїцами обезпечел 9,2 милиони динари за традицийни Церкви и вирски заєднїци, хторим прешлого тижня уручени контракти у Покраїнскей влади. Як обявене у медийох, средства по приблїжно 30 контрактох додзелєни епархийом Бачкей, Банатскей, Шабацкей и Сримскей, римокатолїцким владичеством Суботицкому, Зренянинскому и Сримскому, як и Грекокатолїцкей Церкви, Словацкей евангелистичней Церкви и Реформатскей християнскей Церкви. Помоцнїк за одношеня з вирским заєднїцами Мирослав Илич гварел же ше покрива широки простор активно сцох, од будовательних роботох и санацийох, до подобових колонийох и отримованя явних наукових сходох и конференцийох. Роби ше о порядним рочним конкурсу хтори ше розписує од 2004. року.

– Думам же барз важне сотруднїцтво Церкви и держави у тим контексту, бо кед патриме на нашу културу, вона насампредз християнска, и кед патриме на културни скарб на териториї Европи, Сербиї и нашей покраїни, вон тиж найвецей нашлїдство хторе припада традицийним церковно-вирским заєднїцом, та прето сотруднїцтво зоз представнїками тих Церквох приоритет и природна дїялносц нашого Секретарияту – гварел Илич.

У КОЦУРЕ

ЗАКОНЧЕНИ МАЙОВО МОЛЕБЕНИ У грекокатолїцкей церкви Успения Пресвятей Богородици у Коцуре у маю, мешацу котри пошвецени Пречистей Дїви Мариї, з нєзаповеданим шветом Царици Богородици закончени и молебен до Богородици. Кажди вечар през мешац май у коцурскей церкви священїки служели майово молебени. Писня и молитва числених вирних, котри каждого дня присуствовали, розлївала ше по церкви вечарами и возвелїчала мено Пречистей Дїви Мариї. Майово молебени коцурски парохиянє побожно модля каждого року. О. Р.

11. ЮНИЙ 2021.

Гоч пенєжи хтори по тим конкурсу Церкви и вирски заєднїци достали нє капитални, оценює ше же, заш лєм, каждей епархиї су значни, бо з нїма годно оможлївиц же би ше запровадзовало порядне отримованє и менши оправки на обєктох. На конкурс Покраїнского секретарияту конкуровала наша Епархия, а на тот завод на 146 000 динари, и тоти средства розпоредзени, за оправку механїзма на найвекшим дзвону котрому мено Петро у турнї катедралней церкви св. оца Миколая у Руским Керестуре. М. Г. К.

СРИМСКА МИТРОВИЦА

ПОШВЕЦЕНИ ТРИ НОВИ ИКОНИ У Сримскей Митровици у своїм пририхтованю до швета Вознесения Господнього, храмового швета, вирни ше пририхтовали нє лєм зоз молитву и ушорйованьом своєй церкви, алє и зоз пошвецаньом нових иконох. Познату чудотворну икону наручели зоз України фамелия Нади и Якима Провчийових, а понеже ше у маю вельо роздумовало о мацеринстве Ма-

риї у нашим живоце, вони зажадали тоту икону подаровац своєй церкви, наглашуюци же их вона провадзела и була на помоци през шицки почежкосци у їх живоце од винчаня дотераз, кед и отримали ласку Божу и конєчно достал роботу їх син Ивица. Другу икону Вознесения дали пошвециц Шевчукова фамелия за свойо дзеци и унучата котри ше одселєли до Нємецкей и жадаю предлужиц и там означовац їх парохиялни швета. Трецу икону дали пошвециц мишане малженство Гаврилюк на чесц св. Параскеви котра так постава їх покровителька. о. В. В.

РУСКЕ СЛОВО 27

informator@ruskeslovo.com ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 30. мая преселєл ше до вичносци наш брат и бачи

ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 30. мая преселєл ше до вичносци наш брат и бачи

ЙОВҐЕН ЧАПКО (1956–2021) з Руского Керестура Красни памятки на ньго будзе чувац ше стра Фема зоз дзецми Ясмину и Славком зоз фамелиями Спочивай у мире Божим!

ЙОВҐЕН ЧАПКО (1956–2021) з Руского Керестура Красни памятки на ньго будзе чувац шестра Оля, шовґор Мирослав, Даниєла и Милош, Марияна, Иґор Спочивай у мире Божим!

ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ

ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 30. мая после длугей и чежкей хороти преселєл ше до вичносци мой мили брат и бачи

ЙОВҐЕН ЧАПКО (1956–2021) з Руского Керестура У найкрасших памяткох навики го буду чувац його наймилша шестра Веруна зоз супругом Лацийом и дзивку Ясенку зоз супругом Аристидом и дзецми Даниєлом и Давидом Спочивай у мире Божим! ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 7. юния занавше нас зохабела наша мила

ТЕРЕЗКА КАНЮХ (1949–2021) Красни памятки на твой благи ошмих и доброту вично буду чувац Вирка и Душко Плавшичово Вичная памят! ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ

ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 7. юния преселєла ше до вичносци наша мила тета

ТЕРЕЗИЇ КАНЮХ (1949–2021) з Нового Саду З любову котру шмерц нє претаргує, будзеш жиц вично у наших шерцох. Супруг Йоаким, син Владимир зоз супругу Драґану и дзивку Аню, жец Миливой Янчич зоз дзивку Ксению Похована є 9. 6. 2021. року, на 10.30 годзин, на Городским теметове у Новим Садзе

ТЕРЕЗА КАНЮХ (1949–2021) з Нового Саду Од Славици Йойкич зоз фамелию и Хелени Канюх з фамелию

ТЕРЕЗКА КАНЮХ народзена Будински (1949–2021) З любову, почитованьом и подзековносцу найкрасши памятки на Вас навики буду чувац – Меланка, Оксана, Дарко и Тара Спочивайце у мире Божим!

Спочивай у мире Божим!

ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 15. юния наполня ше шейсц полни мешаци як ме нєсподзивано зохабела моя мила супруга

ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 15. юния наполня ше шейсц полни мешаци як нас нєсподзивано зохабела наша мила мац и баба

ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 15. юния наполня ше шейсц мешаци як ше преселєла до вичносци наша мила мац и баба

ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 15. юния наполня ше шейсц полни мешаци як нас зохабела наша мила мац, баба и швекра

АМАЛИЯ МАКАЇ (1957–2020) з Коцура З любову и почитованьом занавше будзем чувац памятку на це у своїм шерцу и думкох. Най це ангели чуваю! Твой супруг Онуфри Спочивай у мире Божим!

АМАЛИЯ МАКАЇ (1957–2020) з Коцура Най це вично чуваю нєбесни ангели, а ми це будземе чувац у наших шерцох. Твой син Славко и унуки Тамара и Ваня Спочивай у мире Божим!

АМАЛИЯ МАКАЇ (1957–2020) з Коцура Твою любов и доброту нїґда нє забудземе, а памятки на це навики будземе чувац. Твой син Звонко и унука Луна Спочивай у мире Божим!

АМАЛИЯ МАКАЇ (1957–2020) з Коцура Твою любов и доброту нїґда нє забудземе, а памятки на це навики будземе чувац. Твой син Златко, унукове Стефан и Неманя, унука Ана Бела и нєвеста Александра Спочивай у мире Божим!

28 РУСКЕ СЛОВО

11. ЮНИЙ 2021.

informator@ruskeslovo.com ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 1. юния 2021. року занавше нас зохабела наша мила мац и баба

ВЕРУНА ЧОРДАШ народзена Будински (8. XII 1946 – 1. VI 2021) Мила наша, занавше будзеш жиц у наших шерцох. Подзековни зме на каждей хвильки котру ши препровадзела зоз нами, а жалосни же их нє було вецей. Твоя Оленка зоз супругом Андрийом и синами Андрийом и Марком Спочивай у мире Божим! ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 1. юния 2021. року занавше нас зохабела наша мила баба и прабаба

ВЕРУНА ЧОРДАШ народзена Будински (8. XII 1946 – 1. VI 2021) З любову и жалосцу занавше останєш у наших красних памяткох. Нєвеста Весна, унука Ивана зоз супругом Владимиром, унука Єлена зоз супругом Зораном и праунук Вук Спочивай у мире Божим! ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 1. юния 2021. року занавше нас зохабела наша мила шестра и нина

ВЕРУНА ЧОРДАШ народзена Будински (8. XII 1946 – 1. VI 2021) Мила моя шестро, пошла ши сциха до вичного миру. Твою любов и доброту вично будземе чувац. Твоя шестра Єлена зоз дзивку Даяну и єй фамелию Спочивай у мире Божим! ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 1. юния занавше нас зохабела наша мила нина

ВЕРУНКА ЧОРДАШ народзена Будински (1946–2021) З любову и почитованьом памятку на ню будзе чувац андя Мария Будински зоз свою фамелию Най спочива у мире Божим!

11. ЮНИЙ 2021.

ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 6. юния 2021. року занавше ше преселєла до вичносци наша мила мац, швекра, баба и прабаба

МАРИЯ МУДРИ народзена Джуджар (20. VIII 1937 – 6. VI 2021) з Дюрдьова Мила наша мамо, швекро, бабо и прабабо. Барз нам жаль, бо вас вецей нїґда нє увидзиме на тим швеце. Алє, наздаваме ше же вас заш увидзиме єдного дня кед будзе конєц швета – кед Бог будзе судзиц живим и мертвим. Занавше ожалосцени вашо наймилши: дзивка Люпка Крстичова з Нового Саду, син Мирослав, нєвеста Оля, унукове Драґан и Василиє, унука Саня и праунучата Срдян и Боян Спочивайце у мире Божим! Моєй шестри

ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ

МАРИЇ МУДРОВЕЙ (1937–2021) народзеней Джуджар зоз Дюрдьова Брат Юлин зоз фамелию

Най спочива у мире Божим!

ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ 26. мая 2021. року нєсподзивано нас зохабел мой мили брат

ЮЛИЯН ПУШКАШ УНЕ народзени у Коцуре (1946–2021) а поховани є у Новим Садзе Занавше у жалосци шестра Любица Амалия Мокосек и Звонко, Ксения и Дарко ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 5. юния 2021. року занавше нас зохабела наша мила мац, баба и прабаба

ВЕРУНА БУДИНСКИ народзена Сабадош (1934–2021) з Дюрдьова Памятку на ню вично буду чувац син Дюра, нєвеста Маґдалена, унук Иван и унука Марина з фамелию Спочивайце у мире Божим!

РУСКЕ СЛОВО 29

informator@ruskeslovo.com СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 16. юния наполня ше шейсц мешаци як нас занавше охабел наш син, брат и унук

ЗВОНКО ЯКИМ (1984–2020) з Коцура

Кажде рано и вечар кед ше модлїме при твоєй слики зоз чарним рамом и чарну пантлїку, єдноставно думаме же тебе ту нє место. Тебе место на жеми, да жиєш, да уживаш, да твориш, да любиш и витворюєш свойо велї плани хтори ши мал. Як може єдно купанє буц таке фаталне? Яка то океанска вода, така моцна и зла да вежнє твой млади живот занавше. Остали лєм слики, стари поруки хтори и нєшка читаме, и нє вериме же це вецей нєт. Нє мож описац зоз нїякима словами кельо нам хибиш и кельо на це нєпреривно думаме... Твойо наймилши оцец Микола, мац Ана, шестра Татяна Макаї зоз супругом Желимиром и баба Хелена Шайтош зоз сином Яником Спочивай у мире Божим! СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 6. юния наполнєли ше 5 роки

Дня 28. мая наполнєли ше 6 роки

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 8. юния наполнєли ше 6 жалосни и боляци мешаци як моя мила шестра вецей нє з нами

як нє з нами нашо мили родичи

ЮЛИЯН БУДИНСКИ (1948–2016)

КСЕНИЯ БУДИНСКИ народзена Будински (1952–2015)

з Руского Керестура

Час хтори прешол нє зменшал слизи и боль у наших шерцох. Жиєце у каждей нашей думки и красних памяткох. Навики ожалосцени – дзивка Марча, син Юлин зоз супругу Марчу, и унуки Тияна и Неманя Спочивайце у мире Божим!

30 РУСКЕ СЛОВО

ЦЕЦИЛИЯ ЧЕЛЬОВСКИ народзена Бесерминї (1950–2020) з Коцура Мила моя шестро, жиєш з нами у наших думкох, словох и приповедкох. Хибиш нам барз вельо. Док жиєме будземе це чувац у своїм шерцу и своїх молитвох. Ожалосцени брат Янко зоз фамелию Най це ангели чуваю! Вично будземе жиц у надїї до воскресеня!

11. ЮНИЙ 2021.

informator@ruskeslovo.com

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 8. юния наполнєли ше 6 чежки, жалосни и боляци мешаци як ши нас, душо, наймилша наша, нєсподзивано зохабела у слизох, превельким болю и чежким жалю

ЦЕЦИЛИЯ ЧЕЛЬОВСКИ народзена Бесерминї (1950–2020) з Коцура Вично останє боляце здогадованє, на 8. децембер 2020. року, на дзень кед ше звалєл цали єден швет полни цеплоти, нїжносци и сиґурносци. Швет, кед зме були вєдно. Тераз глєдаме твой мили попатрунок далєко у гвиздох, цеплоту твойого ошмиху у Слункових зарйох. Шнїєме же учуєме твой глас и же вєдно виплачеме шицок боль. Чежки одходи без словох, без наяви, поздраву... Остаток живота препровадзиме питаюци ше: „Чом ше то случело?” Мила душо, хибиш кажди дзень вше вецей и вецей. Хибиш до безконєчносци. Жиєш у наших снох, у наших думкох, у нас, ЗАНАВШЕ. Вшадзи у доме твойо шлїди. Остало празне твойо место. Нєт слова зоз хторима мож виповесц превельки боль. СТАНУЛ ЖИВОТ... Здогадованє вично будзе мац моц живота, а живот фарбу памяткох. У шерцу жаль, у души цихосц, а у нашим доме велька пражнїна и загашена радосц. Мила наша, твойо очи нас вше провадза. Доокола ше чує твой цепли и мили глас и у каждей хвильки чувствуєме ЖЕ ШИ ТУ, ПРИ НАС. Твойо наймилши, дзивка Славка и супруг Ґабор, вично це буду чувац у своїм шерцу и своїх молитвох. Мила, най це ангелчки чуваю у мире Божим. Вично будземе жиц у надїї до воскресеня.

11. ЮНИЙ 2021.

РУСКЕ СЛОВО 31

informator@ruskeslovo.com СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Прешли 40 днї як нас занавше зохабел наш мили

ЮЛИЯН КОВАЧ (1936–2021) з Коцура Твоя любов и доброта навики будзе у наших шерцох и каждодньових молитвох. У смутку за тобу остали твойо наймилши Супруга Маря Ковач народзена Полдруги, твой син Юлиян Ковач, нєвеста Тамара и унука Теодора Спочивай у мире Божим! Вичная му памят!

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 8. юния наполнєли ше два жалосни роки як вецей нє з нами наша мила мац, швекра, баба и прабаба

АНКА КОЛОШНЯЇ народзена Манджи (1949–2019) з Руского Керестура У красних памяткох, думкох и молитвох чуваю вас вашо наймилши Спочивайце у мире Божим!

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ

Вично останєш у наших шерцох. Дзивчата Лидия и Кристина и супруг Владимир Спочивай у мире Божим! СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ МОЇМ МИЛИМ РОДИЧОМ

з Коцура

ВЕРУНА ПОЛДРУГИ (1920–2001)

Мили мойо родичи, спочивайце у мире Божим! З любову и почитованьом занавше будземе чувац памятку на Вас у своїх шерцох и молитвох. Дзивка Маря Ковач зоз сином Юлияном Ковач, Тамара и Теодора СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 11. юния наполнюю ше 12 роки як нас занавше зохабел наш мили супруг, оцец, швекор, дїдо и прадїдо

МИХАЙЛО МАЛАЦКО (1938–2009) з Руского Керестура З любову и почитованьом памятки на ньго чуваю його наймилши Спочивай у мире Божим!

32 РУСКЕ СЛОВО

ВЛАДИМИР САЛАҐ (1960–2021) з Беочину У наших думкох и молитвох лєм ти. Ище вше ши у наших каждодньових збуваньох, часц ши наших бешедох и чувствох. Остали нєвиповедзени слова, смуток и боль. Останєш нам занавше у шерцох. Твою любов и пожертвовносц и доброту вше будземе паметац. Ангели най це чуваю! Ожалосцени мац Ганя, брат Янко и Янково дзеци Мая и Ваня Спочивай у мире Божим! СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Прешло 40 днї як нас занавше зохабел наш мили

ПЕТРО ГРУБЕНЯ (1945–2021) з Нового Саду

ВИКТОРИЯ ГОРНЯК (1969–2012) з Дюрдьова

МИХАЛ ПОЛДРУГИ (1911–1971)

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 13. юния наполня ше 40 днї як нас занавше зохабел наш мили син, брат и стрико

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 5. юния наполнєли ше 4 роки як нє з нами наш мили

ЙОВҐЕН РЕГАК (1933–2017) з Руского Керестура Памятку на заєднїцки живот чува супруга, син и унуки Най спочива у мире Божим!

Твоя любов и доброта навики будзе медзи нами и занавше останєш у наших шерцох и каждодньових молитвох. У смутку остали супруга Марча, син Мирко, дзивка Весна, нєвеста Наташа, жец Златко и унучата Никола, Марина, Мария и Ана Най спочива у мире Божим! СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 10. юния наполнєли ше 5 роки як нас занавше зохабел наш мили тато и дїдо

ДЮРА ВИНАЇ (1964–2016) з Руского Керестура Красни памятки на це вично чуваме у своїх шерцох. Твойо дзеци и унучата – Деян зоз фамелию, Марияна зоз фамелию и Сладяна Спочивай у мире Божим! СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 10. юния наполнєли ше 5 роки як нє з нами мой мили син

ДЮРА ВИНАЇ (1964–2016) з Руского Керестура Красни памятки на це навики чувам у своїм шерцу, думкох и молитвох. Твоя мац Веруна Спочивай у мире Божим!

11. ЮНИЙ 2021.

informator@ruskeslovo.com ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Розходзиме ше занавше од нашей добрей и племенїтей куми

ТЕРЕЗКИ КАНЮХ (1949–2021) Останє нам тирвацо у наших шерцох и паметаню. Кумово Колбасово зоз Руского Керестура

Вичная памят!

Городска управа за защиту животного штредку на основи члена 20. Закона о преценьованю вплїву на животни штредок („Службени глашнїк Републики Сербиї” число 135/04 и 36/09), обявює

ОБВИСЦЕНЄ о явним увиду, явней презентациї и явней розправи о Студиї о преценьованю вплїву застатого стану на животни штредок Ношитель проєкта „Телеком Сербия” а.д. Таковска 2, Беоґрад, поднєсол вимогу за даванє согласносци на Студию о преценьованю вплїву застатого стану на животни штредок проєкта базней станїци мобилней телефониї „НС176, НСУ176, НСЛ176, НСО176 НС-Адице”, у улїци Бранка Чопича 122, у Новим Саду, на катастерскей парцели число 2421/1, К.О. Ветерник, Город Нови Сад. Податки и документацию зоз вимоги ношителя проєкта мож видзиц у просторийох Городскей управи за защиту животного штредку Городу Нового Саду, Улїца Руменацка 110 а, Нови Сад, роботни днї од 10 по 15 годзин по 13. юлий 2021. року. У складзе зоз членом 6. Правилнїка о поступку явного увиду, презентациї и явней розправи о студиї о преценьовню вплїву на животни штредок („Службени глашнїк РС”, 69/05) заинтерсованих орґанох, орґанизацийох и явносц под час тирваня явного увиду можу поднєсц зауваги и думаня на студиї о преценьованю вплїву у писаней форми Городскей управи за защиту животного штредку. Явну розправу и презентацию ше отрима 14. юлия 2021. року, у просторийох Городскей управи за защиту животного штредку Городу Нового Саду, Руменацка 110 а, Нови Сад, на 13 годзин.

Городска управа за защиту животного штредку Городу Нового Саду, на основи члена 29. Закона о преценьованю вплїву на животни штредок („Службени глашнїк Републики Сербиї”, число 135/04 и 36/09) обявює

ОБВИСЦЕНЄ о принєшеним ришеню же нє потребне преценьованє вплїву проєкта на животни штредок Ношитель проєкта „ДРУЖТВО ЗА ВИГЛЄДОВАНЄ, ПРОДУКЦИЮ, ПРЕРОБОК, ДИСТРИБУЦУЮ И ОБТОК НАФТИ И НАФТОВИХ ДЕРИВАТОХ И ВИГЛЄДОВАНЄ И ПРОДУКЦИЮ ПРИРОДНОГО ҐАЗУ НАФТНА ИНДУСТРИЯ СЕРБИЇ А. Д. НОВИ САД” Народного фронта число 12, котрого по полномоци заступа „ҐРОЛИТ–РАД” Беоґрад – Остружница, 7 юла число 19, поднєсол вимогу за одлучованє о потреби преценьованя вплїву на животни штредок проєкта „Реконструкцию обєкта за зберанє и пречисцованє атмосферних водох катеґориї Ґ у станїци за подмирйованє з горивом – Нови Сад 3” у улїци Браче Рибникара число 67, на катастерских парцелох число 7804/2 и 7804/3 К.О. Нови Сад II, Город Нови Сад. После запровадзеного поступку, Городска управа за защиту животного штредку дня 7. юния 2021. року принєсла ришенє число VI-501221/21 же нє потребне преценьованє вплїву на животни штредок. Увид до предметного ришеня мож окончиц у просторийох Городскей управи за защиту животного штредку, Руменацка 110 а, Нови Сад, роботни днї у чаше од 10 до 15 годзин, на сайту Городскей управи за защиту животного штредку www. environovisad.org.rs. Заинтересована явносц може виявиц жалбу процив того ришеня у чаше од 15 днї од дня його обявйованя у средствох явного информованя, по тим орґану.

11. ЮНИЙ 2021.

ЦЕНОВНЇК КНЇЖКОХ НВУ “РУСКЕ СЛОВО” Мелания Римар: ХТО ЯК СЦЕ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .300 дин. Ясмина Дюранїн: ЖЕНОБЛОҐИЯ . . . . . . . . . . . . . . . . .300 дин. Михал Рамач: ПЕРЛИ ШВЕТОВЕЙ ПОЕЗИЇ . . . . . . .300 дин. Янко Сабадош РОЗВАЛЯНИ САЛАШ . . . . . . . . . . . . .300 дин. Дюра Латяк: РУСКЕ СЛОВО 1945–2020 . . . . . . . . . . .300 ДИН. ДНЬОВКА 2 Зборнїк литературних и визуелних творох . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .300 дин. Славко Роман Рондо: З ВИДЛАМИ ДО ШИЇ . . . . . . . .300 дин Славко Винаї: УРОВНЇ СВИДОМОСЦИ . . . . . . . . . . . .300 дин Оленка Живкович: ТАНЬОВ ШВЕТ . . . . . . . . . . . . . . . .300 дин Даниела Тамаш: СТРАШИДЛА, НЄ ЗАШМЕЮЙЦЕ МЕ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .300 дин Сашо Палєнкаш: ВСЕЛЕНСКИ КОРАБЕЛЬ . . . . . . . .300 дин. РУСКИ ХРИСТИЯНСКИ КАЛЕНДАР 2021 . . . . . . .500 дин. Мирон Жирош: ГОРНЇЦА БАЧВАНСКО-СРИМСКИХ РУСНАЦОХ (III/1 том) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .300 дин. Юлиян Тамаш: ТРИСКИ З ВЕЛЬКЕЙ ДУШИ . . . . . .300 дин. Гавриїл Костельник: ЧЛОВЕК И ШВЕТ . . . . . . . . . . . . 500 дин. Анамария Фурман и др Борис Варґа: БУКВАР . . . . . . 300 дин. ГУМНО 2 Дзеци з дружтвених мрежох . . . . . . . . . . . . .300 дин. Дюра Латяк: РУСНАЦИ (II том) . . . . . . . . . . . . . . . . . .500 ДИН. Любица Фа-Гарди: ЯК ШЕ ТРОЙО ПРАШАТА РИХТАЛИ ЗА ЖИМУ . . . . . . . . . .300 дин. Юлиян Тамаш: ЇЖИК ГОЛИК . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .300 дин. Силвестер Д. Макаї: БОСИ ПО ПРАХУ . . . . . . . . . . . . .300 дин. Ирина Гарди-Ковачевич: ЗА ГЛАВКИ У ЛАВКИ . . .300 дин. РУСКИ ХРИСТИЯНСКИ КАЛЕНДАР 2020 . . . . . . .500 дин. Славко Роман Рондо: ОДНЯТИ ОД ПСОХ . . . . . . . . . . .300 дин Звонимир Павлович: ЗАЗБЕРОВАЧЕ ТРУПЛОХ . . . . .500 дин. Олена Планчак-Сакач: ВЕЦЕЙ ОД БЕШЕДИ . . . . . . . .500 дин. РУСКИ ХРИСТИЯНСКИ КАЛЕНДАР 2019 . . . . . . .500 дин. Мелания Римар (вибрала и пририхтала): ДРАГА ДО ШВЕТА . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .300 дин. Агнета Бучко Папгаргаї: ТАМ ДЗЕ СЛУНКО ВИХОДЗИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .300 дин Яким Чапко: ЦЕРЕНЬ СПОД НОХЦА . . . . . . . . . . . . . .300 дин. Тамара Хрин Рончевич: КАПКА НА КОНЦУ НОХЦА . . .300 дин. Михал Рамач: ДУГА НАД ДУНАЙОМ . . . . . . . . . . . . .300 дин. Владимир Ґарянски: КОНЬ ЗОЗ ЧУДЕСНЕЙ НОЦИ . .400 дин. Дюра Латяк: РУСНАЦИ (I том) . . . . . . . . . . . . . . . . . . .500 ДИН. Мелания Римар (вибрала и пририхтала): КОГУЦИК ЯРАБИК . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .200 дин. Юлиян Тамаш: СКЛАДАНЄ ИДЕНТИТЕТОХ . . . . . .500 дин. Себастиян Няради: ИНИСУР – РИКА КНЯЗА . . . . . .300 дин. Саша Сабадош: ДАРМОЄДИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .200 дин. Гавриїл Костельник: РОСА И СЛУНКО . . . . . . . . . . . . .500 дин. Микола Мушинка:ОД УСНЕЙ ПО ПИСАНУ ЛИТЕРАТУРУ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 400 дин. Олена Планчак-Сакач: ШИТКО . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .300 дин.

Mihajlo Kova~: ^ELYDZ DRINKOVA . . . . . . . . . . . . .400 din.

Irina Gardi-Kova~evi~: КОТУЛЬКИ И ҐОМБУЛЬКИ 300 дин. Људмила Попович и Надија Мирошниченко: САВРЕМЕНА УКРАЈИНСКА ДРАМА . . . . . . . . .500 дин.

МАЛИ ОГЛАШКИ ДИХТОВАНЄ облакох и дзверох. Щици од витру, жими, праху, галайку, инсектох. МОНТИРАМЕ: ■ РОЛЕТНИ ■ ГАРМОНИКОВО ДЗВЕРИ ■ ПАНТЛЇКОВО ДЗВЕРИ ■ МРЕЖИ ОД СУНЬОҐОХ ■ ВЕНЕЦИЯНЕРИ ■ ОПРАВКИ

Телeфон:

025/5827-710, 060/5088-433

РУСКЕ СЛОВО 33

СПОРТ ПОДРУЧНА ФОДБАЛСКА ЛИҐА ЗОМБОР

СЛАБИ СОСТАВ, СЛАБИ И РЕЗУЛТАТ ФК „Полетˮ (Каравуково) – ФК „Русинˮ 4:0 (4:0) Русин наступел у составе – Филип Тома, Стефан Тома, Деян Павлович, Реля Ланчужанин, Боян Голи, Владан Вуйович, Деян Будински, Срдян Дюканович, Душан Даноєвич, Боян Бранкович и Янко Кулич.

У предостатнїм колу Подручней фодбалскей лиґи Зомбор фодбалере ФК „Русинˮ внєдзелю, 6. юния, госцовали у Каравукову дзе бавели процив домашнього ФК „Полетˮ. Ослабена екипа Русина пошла зоз 11 бавячами, цо ше на концу одражело и на резултат. Змаганє почало зоз добрим нападом госцох, кед Дюканович додал добру лабду и оможлївел Куличови шансу „єден на єденˮ зоз ґолманом, хтору Янко, нажаль, нє вихасновал. Домашнї швидко превжали лабду и зоз добрей контри дали ґол. Екипа Русинa була прешвечена же ґол дати зоз офсайду, алє судия нє пременєл свою одлуку. Тота ситуация моцно дїствовала на русиновцох, та нєодлуга достали ище єден ґол. И попри того же ше госци пробовали даяк врациц до бависка, нє було нїякей конкретней шанси, за розлику од екипи Полету хтора пошвидко дала и треци ґол. При концу першого получасу домашнї мали ище єдну до-

бру нагоду, кед Стефан Тома виґурнул процивнїцкого бавяча до корнеру, на цо судия запискал пенал. Филип Тома одбранєл пенал, но на „спозоренєˮ помоцного судиї же ше Тома скорей рушел зоз ґол-линиї як цо процивнїцки бавяч вдерел лабду, пенал бул повторени, а потим и реализовани. Таку ситуацию ридко дзе мож видзиц або чуц, но и таке ше случує, гоч без даяких пошлїдкох за освойованє бодох або пласованє на таблїчки. Перши полчас закончени зоз резултатом 4:0, а други получас почал досц мирно. Обидва екипи вецей нє „форсиралиˮ бависко як на початку, та аж у 70. минути над Владаном Вуйовичом направени пенал хтори Кулич нє реализовал. Будински, Бранкович и Дюканович мали даскельо

нагоди, алє було видно же за даяки конкретнєйши резултати русиновцом хибели дзепоєдни бавяче. Под таким прициском, Русиново бавяче достали аж штири жовти картони, найвецей пре пригварку судийом. На самим концу змаганя Боян Бранкович достал и червени картон, зоз чим за ньго першенство закончене. На нєдзелю, 13. юния, зоз 34. колом закончи ше першенство, кед фодбалере Русина дочекаю Славию зоз Пиньвиц. Госцом „гориˮ под ногами, понеже су ище вше нє сиґурни чи обстаню у истей лиґи чи нє, а шицко завиши и од того кельо клуби и хто випаднє зоз Войводянскей лиґи. Змаганє процив ФК „Славияˮ почнє на 17 годзин и 30 минути на Ярашу. Ан. М.

БК „ЧАРНОК” ВЕРБАС

НОВИ УСПИХИ МЛАДИХ БОКСЕРОХ

Фото: www.vrbas.net

На Поєдинєчним першенстве Сербиї за пионирох, кадетох и юниорох котре отримане у Лазаревцу од 27. по 30. май, тройо змагателє зоз вербаского Боксерского клубу „Чарнок” освоєли єдну златну и два стриберни медалї. Машан Никчевич освоєл злато, а Оґнєн Сєклоча у конкуренциї кадетох и Ивана Чизмар у конкуренциї юниорох освоєли стрибло.

34 РУСКЕ СЛОВО

Оґнєн Сєклоча боксовал у катеґориї кадетох до 42 килограми, а Ивана Чизмар у катеґориї юниоркох до 48 килограми. Машан Никчевич пред двома тижнями участвовал на змаганю Першей лиґи Сербиї дзе победзел боксера зоз „Червеней гвизди”, а потим зазначел побиду без борби, понеже боксер з „Партизану” нє вошол до ринґу. На Купу за юниорох и младих пред тижньом у Чарней Гори, дзе участвовали боксере зоз вецей як 10 державох, Никчевич освоєл златну медалю. По словох тренерох зоз БК „Чарнок” Желька Жмукича и Иґора Шкундрича, успишни наступ представнїкох того вербаского Клубу у Лазаревцу лєм потвердзенє добрей атмосфери, квалитетней и вредней роботи талантованих боксерох, як и тренерох. Никчевич и Чизмар наступя на юниорским Купу нацийох котри ше отримує у Вербаше од 8. по 12. юний и буду представяц репрезентацию Сербиї. О. Р.

11. ЮНИЙ 2021.

sport@ruskeslovo.com

РОЗВОЙНА ЛИҐА МЛАДШИХ ПИОНИРОХ

ЄДНА ПОБИДА И ЄДНО ПОРАЖЕНЄ ПРОЦИВ КУЛЯНЦОХ Пионире ФК „Русинˮ наступели у составе – Андрей Провчи, Лука Фа, Теодор Штранґар, Максим Катона, Адриян Гарди, Марко Колошняї, Даниєл Иванкович, Стефан Настасич, Алекса Сопка, Кристиян Гайдук, Андрей Чизмар, Вукашин Вуйович, Тадия Гарди, Тадей Виславски, Теодор Сеґеди, Давид Джуня, Валентина Кочиш, Неманя Кушич, Кристиян Малацко, Даниєл Надь, Йован Плавшич, Иван Планчак. Ґоли за Русин дали – Вукашин Вуйович, Иван Планчак (3) и Давид Джуня. Тренере – Зденко Шомодї и Деян Йолич.

Фодбалске стретнуце Розвойней лиґи младших пионирох отримане всоботу, 5. юния, у Кули, на хто-

рим русиновци одбавели два змаганя процив своїх парнякох з того места.

На першим змаганю младши возрост, односно дзеци 5. класи основней школи, поражени од Кулянцох з резултатом 8:1 (5:1), а єдини ґол за свою екипу дал Вукашин Вуйович. Старша екипа Русина, односно дзеци 6. класи, указали ше дакус лєпше, та своїх парнякох з Кули победзели зоз резултатом 4:2 (2:0). На другим змаганю аж три ґоли за свою екипу дал Иван Планчак, а єден дал и Давид Джуня. Хлапци бавели барз добре, орґанизовано, и тераз себе уж кажде з нїх помали находзи место у екипи. Дзепоєдним за тото будзе требац ище кус часу, алє млади русиновци вше вецей бавя шмело, сиґурно, як прави тим. Исти состав прешлого тижня на домашнїм терену исту екипу зоз Кули звладал зоз резултатом 7:2, цо потвердзує же тедишнї резултат нє бул лєм предносц домашнього терену. По конєц юния млади фодбалере буду мац ище даскельо першенствени змаганя, процив ФК „Жакˮ зоз Зомбора и ФК „Текстилацˮ зоз Оджаку, а тиж и даскельо приятельски стретнуца. Ан. М.

ПОДРУЧНА ФОДБАЛСКА ЛИҐА НОВИ САД

БАВЯЧЕ ШЕ БОРЕЛИ ПО САМ КОНЄЦ ФК „Фрушкоґорац” – ФК „Бачка 1923” 3:3 (1:1)

Сримска Каменїца: Главни судия змаганя бул Деян Кресич зоз Тителю. БАЧКА: Стефан Сивчевич, Тодор Тривунович, Милан Роґич, Драґан Тривунович, Желько Тривунович, Ненад Иґнїч, Предраґ Маркович, Стефан Деянович, Срдян Тривунович, Ратко Чирин, Никола Балоґ

Першенствене стретнуце 32. кола Новосадскей лиґи одбавене у Сримскей Каменїци, а стретли ше екипи ФК „Фрушкоґорац” и ФК „Бачка 1923”. Сретнуце закончене зоз нєришеним резултатом 3:3 (1:1). Обидва екипи до бависка вошли порихтани на побиду, цо було видно уж на початку змаганя кед домашня екипа у 16. минути дала свой перши ґол зоз швидким и оштрим бависком. Бачка пошвидко врацела ґол, та у 24. минути резултат бул виєдначени. Ґоли дати зоз швидку акцию бавячох, добру тактику и догварку з тимом.

11. ЮНИЙ 2021.

Перши полчас закончени зоз виєдначеним резултатом, а после павзи бавяче ше до бависка врацели зоз ище векшу енерґию и жаданьом победзиц. У 59. минути Тривунович Желько дал други ґол за Бачку, а у истей минути бавяч Бачкей з числом 13 бул виключени зоз бависка пре уход на терен и радованє пре дати ґол. Тренер, як и велї присутни думаю же то було судийово оштре и нєправилне ришенє, а Бачка змаганє предлужела зоз бавячом менєй. Домашня екипа дала ище два ґоли, у 65. и 75. минути, а ґол зоз котрим ше резултат виєдначел на 3:3 дал Дарко Васоєвич. На самим концу змаганя, бавяч Бачкей Максимович Стефан достал други жовти картон и бул виключени зоз бависка. Мож посвесц же за нами викенд доброго фодбалу, зоз вельо акциями и добрима ґолами. У тей хвильки ФК „Бачка 1923” забера єденасте место на таблїчки и ма 44 боди. Шлїдуюце змаганє заказане за соботу, 12. юния, а процивнїк им будзе ФК „Партизан”. Л. Кх.

РУСКЕ СЛОВО 35

СПОРТ КОГУЦИКИ ФК „РУСИНˮ

ДИНАМИЧНИ ВИКЕНД ЗА НАЙМЛАДШИХ ФОДБАЛЕРОХ Того викенду наймладши фодбалере одбавели аж два змаганя – перше отримане всоботу, 5. юния, у Кули, а такой шлїдуюцого дня участвовали и на фодбалским турниру у Крущичу, у рамикох манифестациї „Днї валалу, днї житаˮ

Планчак, Тони Орос, Марко Илич, Никола Петкович, Анамария Сопка, Алекс Звинґ и Николая Рац.

ОДЛИЧНЕ БАВИСКО НИКОЛИ ПЛАНЧАКА Такой шлїдуюцого дня, внєдзелю, хлапцох чекало ище єдно змаганє, точнєйше турнир у фодбалу за дзеци хтори отримани у рамикох манифестациї „Днї валалу, днї житаˮ у Крущичу. Перше змаганє Русиново когуцики одбавели процив парнякох зоз Липару и страцели з резултатом 5:3. На тим змаганю окреме ше добре указал Никола Планчак, хтори за свою екипу дал шицки три ґоли. Никола Планчак и у шлїдуюцим змаганю процив парнякох з Бачкого Брестовцу дал одлични два ґоли, а по єден дали Марко Илич и Йован Бошкович. И попри одличного бависка дзецох, резултат на концу пошол на хасен Брестовчаньох хтори победзели з резултатом 5:4. Русиново когуцики наступели у составе – Лазар Плавшич, Алекс Звинґ, Марко Илич, Тони Чизмар, Валентина Надь, Даниел Фейди, Йован Бошкович, Тони Надь и Никола Планчак.

БАВЕЛИ И СТАРШИ ДЗЕЦИ

Н

а соботовим змаганю у Кули младши когуцики, односно школяре 1. и 2. класи, страцели од своїх парнякох зоз Кули, з резултатом 5:3 (2:2), а кус старши когуцики, школяре 3. и 4. класи, тиж поражени од Кулянцох з 5:4 (2:1). У першим змаганю найвецей ше визначел Марко Илич, хтори за свою екипу дал аж три ґоли. У другим змаганю два ґоли за Русин дал Денис Чизмар, а по єден дали ознова схопни Марко Илич и Никола Планчак. Як то уж идзе при початнїкох, акцент ше кладзе на тото же би ше шицки дзеци цо вецей уключовало до бависка, а нє на сам резултат, цо потвердзує и їх тренер Сани Колошняї.

– Резултат ше менял зоз пременку составу. Кед на терен вишла перша постава и резултат ишол на наш хасен, а як зме нагоду давали и кус слабшим бавячом, так зме и доставали ґоли. Но, циль нам же би кажде дзецко мало нагоду бавиц и же би шицки участвовали. Резултат нє у першим плану – гварел тренер Колошняї. Русиново когуцики наступели у составе – Тони Колошняї, Тони Надь, Тони Чижмар, Йован Бошкович, Валентин Гарди, Дзвонко Мудри, Марко Илич, Корина Будински и Даниел Фейди, Марко Драґутинович, Урош Плавшич, Лазар Плавшич, Єлисей Пап, Никола

36 РУСКЕ СЛОВО

Турнир прешол у добрей орґанизациї и добрей атмосфери зоз спортским навияньом за своїх фаворитох, алє нажаль, було и жалосни твари наймладших, спричинєти нє тельо з резултатом, кельо з нєсправедлївосцу хтора, якбачу, вше частейша на спортских змаганьох. Турнир хтори при дзецох треба же би розвивал спортски дух, фер и коректне бависко, до конца прероснул до безпотребного доказованя медзи одроснутима, та аж и на таким занєдзбуюцим спортским змаганю.

– Порада була така же на турниру можу участвовац лєм дзеци 1. и 2. класи. Ми пошли зоз дзецми зоз 1. класи, понеже того дня дзеци 2. класи мали Першу причасц, та були лєм ище двоме хлапци зоз 3. класи. Медзитим, тренере зоз других екипох на турнир пришли зоз старшима дзецми хтори були и 4. и 5. класа, цо, можем повесц, було досц нє фер з їх боку. У тим возросту, кед дахто лєм два роки старши, то велька розлика. У сущносци, дзеци барз добре бавели, резултат ше зменьовал як на гомбалки, раз ґол дали єдни, раз други, медзитим, на концу заш лєм превагло тото же процивнїки були старши и нє було нам ше лєгко ношиц зоз физично моцнєйшу конкуренцию. И попри того, думам же зме ше барз добре до конца виборели зоз процивнїками – гварел їх тренер Колошняї. На концу, перше место припадло домашнїм зоз Крущичу, други були дзеци з Липару, треце место припадло фодбалером з Бачкого Брестовцу, а штварти були русиновци. ■ Ан. Медєши 11. ЮНИЙ 2021.

sport@ruskeslovo.com

ОКРУЖНА КАДЕТСКА ЛИҐА

ОДЛИЧНИ ПЛАСМАН НА КОНЦУ СЕЗОНИ Кадети ФК „Русинˮ наступели у составе – Матео Чордаш, Тадей Бодянец, Александар Зорич, Марио Иличич, Теодор Няради, Божидар Чонка, Неманя Ковачевич, Лука Иличич, Андрей Дудаш, Александар Тома, Давид Надь, Алексей Бики, Марко Попов, Желько Стричко и Кристиян Надь Ґол за Русин дал Давид Надь Тренер – Зденко Шомодї У остатнїм колу першенства Окружней кадетскей лиґи внєдзелю, 6. юния, кадети ФК „Русинˮ страцели од першопласованей екипи „ЧСКˮ зоз Челарева з резултатом 4:1 (2:0), а єдини ґол за Русин дал Давид Надь. Свидоми того же буду бавиц процив найлєпших на таблїчки, а ище и на терену як госци, русиновци ше заш лєм одважели пробовац зробиц дацо нєсподзивююце. Но, нажаль, такой у 1. минути направели, так повесц, початнїцку гришку. Медзи двома бавячами нє була добра комуникация, односно нє „порадзелиˮ ше хто вибиє лабду звонка каребного простору, та ю обидвоме пущели. Лабда ше лєм „прешейталаˮ коло нїх, и у тей хвильки процивнїцки бавяч прибегнул и послал лабду до ґолу. З оглядом на тото же хлапцом зоз Челарева тото змаганє було за шампионску титулу, мож повесц же бавели вельо осторожнєйше, орґанизованше зоз барз мало гри-

шками. З другого боку, наших хлапцох праве тоти мали, банални гришки, вельо раз коштаю же би победзели.

– Правиме мали гришки хтори би требало звесц на даяку розумну миру. Кед ше уж на самим початку пре даяку нєпотребну гришку „подаруєˮ ґол процивнїкови, окреме такей моцней екипи, после резултат барз чежко надополнїц – гварел тренер Зденко Шомодї, а хлапцом зоз Челарева потвердзел титулу найлєпших у кадетскей лиґи.

– Треба хлапцох процивнїцкей екипи похвалїц. Барз су сиґурни на терену, добре контролую лабду, бавяче швидки, технїчно схопни, правя минимално гришки у бависку и можем повесц же су заслужено найлєпши – гварел Шомодї. После нєдзельового змаганя кадети Русина першенство закончели на високим 6. месце, од вкупно 10 екипох. Ан. М.

НА „ДНЬОХ ВАЛАЛУˮ У КРУЩИЧУ

МИНИ РУКОМЕТНИ ТУРНИР

На манифестациї „Днї валалу – днї житаˮ внєдзелю, 6. юния, бул орґанизовани и турнир у Мини рукомету на хторим, медзи пейцома екипами, участвовала и Рукометна секция ОШ „Петро Кузмякˮ з Руского Керестура.

11. ЮНИЙ 2021.

На турниру участвовали и екипи Лаки з Червинки, Круле зоз Сивцу, и БСК з Бачкого Брестовцу, а бавело ше по системи кажде з каждим. Керестурска екипа, хторей тренер Славко Надь, победзела екипи з Червинки

и Сивцу, а од других двох страцела. Кажди учашнїк на турниру бул почасцени з ужину и соком, а кажда екипа достала на дарунок рукометну лабду, цо обезпечел Рукометни союз Сербиї. М. А.

РУСКЕ СЛОВО 37

ИНТЕРМЕЦО

ГОРУЦИ ТЕПШИ Лариса Цвеїч

Закруцени бурек

Поступок правеня: Перше на олєю попражиц цибульку, вец додац месо, солї, веґети и попер. Кед ше шицко добре видинстує, охабиц з боку же би ше дакус охладзело. Направиц прелїв за премасцованє так же усипеме до мисочки 250 Потребне: деци води, пращок за ■ купчe цесто за бурек печенє, ложичку солї, ■ 3,4 менши цибульки, децу олєю. Премасцолєбо 2 вельки вац зоз пирком лєбо ■ 600-700 ґрами меса щеточку кажду скорку, ■ вода алє вше пред према■ олєй сцованьом премишац ■ солї ■ веґети ■ попер ■ пращок за печенє

тоту чечносц. На єден конєц положиц воздлуж месо и замотац як циґаретлу и так до круга шоровац таки закурцени цеста док ґод ше месо и цесто нє потроши. Пред тим як цо почнєце шоровац цеста, округлу тепшу добре намасциц зоз масцу або олєйом. Остаток чечносци преляц по буреку. Печиц на 200 ступнї дас 30 минути док нє почервенї.

Ґризово коцки зоз ягодами Потребне: Фил 1 ■ литра млєка ■ 200 ґрами ґризу ■ 140 ґрами цукру ■ 3 ложки какаа ■ 140 ґрами чоколади Фил 2 ■ 2 ванелийово пудинґи ■ 2 венелийово мещки цукру ■ 500 милилитри млєка ■ 110 ґрами цукру ■ 400 милилитри шметанки за шлаґ ■ 500 ґрами швижи ягоди На концу витрепац шлаґ и положиц одгоре кед любице.

38 РУСКЕ СЛОВО

Кед же роздумуєце хтори колач направиц зоз ягодами, вец тота лакотка найлєпше вариянта. Колач ше нє пече, у комбинациї є зоз ґризом, чоколаду и ягоду. Окреме кед сезона ягодох, треба випробовац. Поступок правеня: Увариц фил 1 и висипац до фурми хтору сце пред тим умили зоз воду и треба же би дакус и остало води. На того висипац фил 2. Кед уварице пудинґи окреме, витрепеце шметанку и шицко зєдиньце. Порежце ягоди же би их було видно у филу и поцихи премишайце. На верх колача можеце зоз фирмочку направиц ружичку зоз шлаґу, а можеце и на верх положиц меншу ягоду, та будзе декоративнєйше.

11. ЮНИЙ 2021.

rusmak.ruske@gmail.com

ГОРУЦИ ТЕПШИ

Пририхтали: Лю. Цвеїч и Т. Салонтаї

Мария Бауцал, Вербас

Преплєтана пица

До лїтного млєка положиц цукер и додац квас. Потим загнєцеме цесто и охабиме го же би викисло. Розженєме го на правоугельнїк, поодрезуєме конци, а до штредку будземе филовац зоз кечапом, саламу и сиром, мож полиожиц и шампиньони и ориґано и дакус на ценко нарезаней сланїни. Закруциме цесто як на слики. Премасциме зоз жовчком и посипеме зоз сусамом. Попреплєтана пица най „одпочинє” у тепши 15-20 минути. Печиц на 200 ступнї пол годзини. Потребне: За цесто: ■ 3 деци млєка ■ пол квасу ■ ложичка цукру ■ 2 ложки олєю ■ ложка солї Фил: ■ пол кили муки ■ кечап и парадичанка ■ 300 ґрами салами ■ 250 ґрами сира

Медов e шерцо Шицко состойки змишац и уляц до тепшички и печиц 25 минути на 200 ступнї. Горуцу питку премасциц зоз маджуном. А вец ґлазуру преляц прейґ маджуну. Потребне: ■ 350 ґрами муки ■ 250 ґрами цукру ■ 2 вайца ■ 2 ложки маджуну ■ пращок за печенє ■ єдна и пол деца млєка ■ єдна и пол децa олєю 11. ЮНИЙ 2021.

■ ложичка цимету ■ ложичка какаа Ґлазура ■ 100 ґрами чоколади ■ 2 ложки какаа ■ ложка олєю ■ 4 ложки млєка ■ 4 ложки цукру

РУСКЕ СЛОВО

39

ИНФОРМАТОР, ОГЛАШКИ, ИНТЕРМЕЦО

ГЛАСНЇК ПО РУСКИ

НАЙКРАСШИ ЗАГРАДКИ

ÍÀÉÁÀÐÆÅÉ ÏÀÕÍÞ ÑÒÀÐÎÄÀÂÍÈ ÐÓÆÈ

РОК LXXVII ЧИСЛО 24 (3945) НОВИ САД, 11. ЮНИЙ 2021.

Кед ше купи квеце у квецарнї, воно прекрашнє випатра, алє нє пахнє. У дворе панї Агнети Масларовей єст вецей прекрасни вельки стародавни ружи, хтори пахню аж на улїци. До часци Нового Саду хтору воламе Телеп, пред дзешец роками доселєла ше Агнeта Маслар. Улїчка мирна, нєт вельо авта, а нєт анї будинки. Як ше доселєла, так такой коло сушедового муричка посадзела орґони, а вец кус по кус почала садзиц и квеце. Вона гвари же нє важне кажде квеце як ше вола, алє важне же сце роснуц и квитнуц, а у заградки ше преплєтаю мушкатли, ружи, гвоздзики, нохцики... Єст у тей заградки и древка, з яри запахнє баґрен, вец габза, а на червено розквитнє и якеш японске древко, з єшенї двор прикрашую єшеньски ружи и так през цали рок дацо квитнє, а дацо преквита. Масларова ше цеши же яки єй того року вельки и красни мушкатли на облаку, а и ружи так барз квитню же цала улїчка на нїх пахнє. В. В.

■ ИНТЕРВЮ: СИЛВЕСТЕР МАКАЇ МАЛЯР, СКУЛПТОР И ПИСАТЕЛЬ

Фото: Андреа Медєши

Фото: В. Вуячич

ЦЕНА 30 ДИНАРИ

ОГЛЯДНУЦЕ НА ПРЕШЛОСЦ

Фотоґрафия: 0508P-B119

Фотоґрафия: 0473P

оволуєме читачох новинох „Руске слово” же би помогли препознац особи на старих фотоґрафийох. Пре точне идентификованє особох на слиП кох, хтори маю окремну музейну вредносц, потребна помоц од ширшей явносци. Шицки фотоґрафиї настали у дакедишнєй фотоґрафскей роботнї Бруґошових у Руским Керестуре. Кажду фотоґрафию ше подпише зоз одредзену шифру, та кед же препознаце даєдну, лєбо вецей особи на фотоґрафиї, модлїме Вас же бисце явели до Заводу за културу войводянских Руснацох на число телефона 021/654-65-34, лєбо на мейл: zavod.rusini@gmail.com.

Даєдни фотоґрафиї обявюємє вецей раз, понеже за нїх дотераз нєт нїяки податки.

Завод за културу войводянских Руснацох ма нове число телефона 021/654-65-34

■ ЯГОДИ – ЗАРОБОК СОЛИДНИ И НА МАЛИХ ПОВЕРХНОСЦОХ