Ruske slovo 20

ИНФОРМАТОР, ОГЛАШКИ, ИНТЕРМЕЦО

ГЛАСНЇК ПО РУСКИ

ОТВОРЕНИ КАПУРИ НА НОВОСАДСКИМ САЙМЕ

РОК LXXIV ЧИСЛО 20 (3784) НОВИ САД, 18. МАЙ 2018.

■ ДУХОВНИ ЖИВОТ:

ПАЛОМНЇЦТВО ДО ЛУРДУ ЦЕНА 30 ДИНАРИ

Фото: Вероника Вуячич

Фото: В. Вуячич

85. Медзинародни польопривредни саям у Новим Садзе отворени 15. мая и будзе тирвац по 21. май. Того року держава приятель Французка, а Саям означа велї вистави, та и вистава поживи и продуктох зоз ознаку ґеоґрафского походзеня, вецей фахово сходи у Конґресним центре, а нащивителє зоз уходнїцу можу участвовац у наградним бависку. Того року буду три награди – два трактори „беларус 622” и „john deere 5045 wd”, та и рото фреза „hisarlar”.

ОГЛЯД НУ ЦЕ НА ПРЕ ШЛОСЦ оволуєме читачох новинох „Руске слово” же би помогли препознац особи на старих фотоґрафийох. Пре точне идентификованє особох на сликох, хтори маю окремну музейну вредносц, потребна помоц од ширшей явносци. Шицки фотоґрафиї настали у дакедишнєй фотоґрафскей роботнї Бруґошових у Руским Керестуре. Кажду фотоґрафию ше подпише зоз одредзену шифру, та кед же препознаце даєдну, лєбо вецей особи на фотоґрафиї, модлїме Вас же бисце явели до Заводу на число телефона 021/548-421, лєбо на мейл: zavod.rusini@gmail.com.

П

Фотоґрафия: 0681P

■ ПОЧАЛ 85. МЕДЗИНАРОДНИ ПОЛЬОПРИВРЕДНИ САЯМ

ҐУ 15-РОЧНЇЦИ АПОСТОЛСКОГО ЕҐЗАРХАТУ Пише: кир Георгий ДЖУДЖАР, апостолски еґзарх за грекокатолїкох у Сербиї

На храмове швето Успения Пресвятей Богородици у Ко- ни центер место старого и положени нови дзвери и ноцуре, 28. авґуста 2003. року, було преглашене основанє ве закрице на церкви. У Индїї тиж обновени парохиялАпостолского еґзархату за грекокатолїкох у тедишнєй ни дом. У Бикич Долу збудовани нови пасторални центер и омальована церква. У Марковцу цалком обновена державней заєднїци Сербиї и Чарней Гори. Внєдзелю, 2. новембра 2003. року у Катедралней цер- парохиялна церква и збудовани пасторални центер. У кви святого Миколая у Руским Кере стуре було шветоч- Вершцу 2018. року купена церква и парохиялни дом. не преглашенє Апо столского еґзархату и интрониза- Зробена гидроизолация на даскелїх церквох: у Руским ция першого апостолского еґзарха у присутно сци коло Кере стуре, Коцуре, Бачинцох и Бикичу. У Шидзе полотрицец владикох, числених священїкох, монахиньох, жене нове закрице на Лєтней владиче скей резиденциї и представнїкох других Церквох, представнїкох явного и зробени капитални ремонти на преушореню нукашньо културного живота, представнїкох наших културно- сци, дзе єст рижни активно сци, а тиж и каждорочни про свитних установох, числених вирних з наших па- Духовни вежби за священїкох. Обновени богослуженя рохийох и го сцох. у Беоґрад зе, основани Того року припада 15. За тот период зме ше намагали створиц парохиї у Суботици и у рочнїца од основаня церковни структури за постояци парохиї Вершцу, а служи ше и у Апостолского еґзархату. и обезпечиц лєпши условия за пасторалне Бачкей Тополї. Тот мали ювилей – нагоП о шве це ни дзе вец служенє и розвой духовного живота у нашим да за огляднуце на пресвя щ е нї ки. Пре се лє ли шли 15 роки нашого Апостолским еґзархату. ше до вич но сци дзе вец церковного живота. Духовни плоди тих намаганьох свя щ е нї ки. Збули ше За тот период зме ше напознати Господу Богу два еґзар хат ски си номагали створиц церковди на яких роз патра на ни структури за постояци парохиї и обезпечиц лєпши условия за пасторалне си туа ция у Апо стол ским еґзар хату. Зро бе ни пре клад Свя то го Пи сма Но во го За ви ту на ру ски язик, служенє и розвой духовного живота. У Марийовим одпустовим святилїщу Водица обнове- котри ви шол як кнїж ка 2006. ро ку. Зро бе ни пре клад на и пошвецена церква. У Руским Кере стуре доконче- Свя то го Пи сма и Ста ро го За ви ту на ру ски язик, и у не будованє каритасового будинку и збудована крипта це ку тех нїч на при готов ка, а на зда ва ме ше у на й коло Катедралней церкви у котрей поховани пейцме блїз шим ча ше ви дац ком плет не ви да нє Свя то го Пи владикове. Омалтерована и офабена фасада на Кате- сма на ру ским язи ку. Ви дати 2012. ро ку но ви молї тве нїк „От че Наш”. дралней церкви. Друге значне дїло було купованє резиденциї у Новим Прейґ начишлєних окончених роботох и збуваньох наСадзе, у улїци Дьородя Маґарашевича 18, дзе ше од магали зме ше злєпшац условия за розвой духовного жи2005. року находзи административне шедзиско. У Но- вота у парохийох Апостолскго еґзархату, а духовни пловим Садзе збудовани пасторални центер и купени буди- ди тих намаганьох познати Господу Богу. нок коло церкви у улїци Светозара Милетича 42. У Чар- З оз тим скромним приказом прейд зеней вєдно 15ней Гори стари будинок за одпочивок заменєни за нови. рочней драги церковного живота нашого Апо столУ старим Вербаше докончене будованє парохиялного ского еґзархату жадам повинчовац щешлїви ювилей будинку, положене зогриванє у подлоги у церкви, а то- шицким священїком, монахиньом и вирним нашей го лєта будзе положене и нове закрице на церкви. У но- Церкви. вим Вербаше поробени значни роботи на парохиялним Вєдно, 22. мая 2018. року, на Завитни дзень у нашим и на церковним будинку. У Дюрдьове омальована цер- Марийовим одпустовим святилїщу у Водици, подзекуєква, положени нови дзвери и нови камень на подлогу у ме Господу Богу за шицки благодатї, и будземе модлїц церкви зоз зогриваньом. У Ґосподїнцох у церкви поло- Божи благослов и охрану нашей Нєбесней Мацери за нажени нови столки. У Сримскей Митровици докончене шо будуци намаганя за духовне добро каждого члена набудованє пасторалного центру и обновена церква зод- шей Церкви.■ нука и положене нове закрице на церкви. У Бачинцох Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово” цалком обновени парохиялни дом, збудовани пасторал2 РУСКЕ СЛОВО

18. МАЙ 2018.

ЗМИСТ

УВОДНЇК Пише: Мирон ГОРНЯК КУХАР, редактор рубрикох Економия и Духовни живот

■ Тижньовнїк 4–5. Активносци Националного совиту Руснацох

■ Нашо места 8–9. Означени Дзень побиди над фашизмом

■ Економия 12–13. Ажурованє податкох Порцийней управи у Кули

■ Мозаїк 16. Мирослав Малацко: Уметносц му шицко

■ Култура и просвита 20. Дзень школи „Братство єдинство” у Коцуре

■ Руске у швеце 22–23. Етнїчни ґрупи на Горнїци – Бойки

■ Людзе, роки, живот 24–25. Наш госц: Любомир Загорянски зоз Коцура

■ Духовни живот 30. Паломнїцтво до Лурду

■ Информатор

32–35. Мали оглашки и In memoriam

■ Спорт 38–39. Резултати локалних фодбалских лиґох Почал Польопривредни саям у Новим Садзе Авторка фотоґрафиї: Вероника Вуячич

РОЧНЇЦИ САЙМА ЗА ОПТИМИЗЕМ У 2018. року Новосадски саям означує вецей значни ювилеї, хтори на одредзени способ бешедую и о нашей дружтвено-економскей ситуациї у прешлосци, терашньосци и будучносци. За розвой потребни стабилни и кельо-тельо предвидлїви условия роботи, як и механїзми обезпечованя „фер-плея” на тарґовищу, точнєйше, дахто ше муши нєпреривно старац о етики, моралу єдней заєднїци (проблем корупциї, монопола, шивей економиї, плаценя роботнїкох...). През коло сто роки, Новосадски саям прешол рижни дружтвено-економски форми шицких тих проблемох. Од ювилейох, видвоюю ше 95 роки иснованя Новосадского сайму, ювилей Медзинародного польопривредного сайма 85. раз и 130 роки од кеди орґанизоване перше оценьованє квалиттета и од кеди першираз отримана вистава польопривредних продуктох. Спатранє резултатох на Польопривредним сайме влонї, указує же за 10 одсто звекшани анґажовани простор за викладанє, як пошлїдок вименєней структури викладачох, односно було вецей тих хтори пришли з иножемства. Того року, на отвераню Сайма, министер польопривреди и защити животного штредку Бранислав Недимович гварел же тераз час за ушоренє стану у польопривреди, после финансийней консолидациї у дружтве, же би людзе у аґрару достали вецей средства за свой труд. У витворйованю цильох, медзи иншим, значне же на Сайме меморандум о сотруднїцтве у обласци польопривреди медзи Сербию и Зєдинєнима Арабскима Емиратами подписали министер Недимович и министер климатских пременкох и животного штредку ЗАЕ Тини Ел Зубеиди. Зоз спорозуменьом реґулована обласц безпечносци поживи, цо важне за вивоз сербских продуктох на тарґовище ЗАЕ.

– Треба повесц же слово о тарґовищу хторе може добре плациц и хторе глєда квалитетну робу, а по словох мойого колеґи Зубеиди, ми то маме – акцентовал Недимович. Наздавайме ше же добре вихаснуєме тоту нагоду на тим познатим тарґовищу, цо нам значне за присутво и на других тарґовищох, окреме кед знаме як то чежко врациц ше и обновиц дїловни сотруднїцтва.

* ”РУСКЕ СЛОВО” – гласнїк по руски * Виходзи каждого пиятку * Снователь Национални совит рускей националней меншини * Видава НВУ Руске слово”, Нови Сад * Перше число вишло 15. юния 1945. року у Руским ” Керестуре * Адреса: НВУ ”Руске слово”, Булевар ошлєбодзеня 81/7, 21000 Нови Сад * Редакция: одвичательни редакторe Борис Варґа, Ясмина Дюранїн, Микола М. Цап, Микола Шанта * редакторе/ки рубрикох – Мирон Горняк-Кухар, Александар Паланчанин, Олена Планчак-Сакач, Славица Фейса, Ана Маркович, Вероника Вуячич * новинарке/ки – Мария Афич, Влада Дїтко, Сандра Саламун, Златко Колєсар, Марина Джуджар * лекторка – Блажена Хома-Цветкович * ґрафична редакторка – Люпка Цвеїч * ґрафични дизайнерки– Мария Гудак, Таня Салонтаї * Телефони: 021/6613-697, 021/6624-708, 021/6623-076; 021/6621-433 * Телефакс 021/528-083 * Предплата за цали рок: у жеми 1 500 динари, а у иножемстве 100 евра * Жиро-рахунок Banca Intesa a . d . B e o g r a d 160-923244-82 * Девизни рахунок 1 6 0 - 0 0 5 0 8 7 0 0 2 4 9 9 9 - 5 3 * Р у ко п и с и ш е н є в р а ц а * Д ру ку є Д ру ка р н я M a x i m a g r a f ” П е т р о ва р а д и н * ” E-mail: redakcija@ruskeslovo.com * Web site: www.ruskeslovo.com * YU ISSN 0350-4603 * COBISS SR-ID 15915778 * Друковани тираж 2 000 *

Директорка МАРТИЦА ТАМАШ *** Главни одвичательни редактор ИВАН САБАДОШ

18. МАЙ 2018.

РУСКЕ СЛОВО 3

ТИЖНЬОВНЇК АКТИВНОСЦИ НАЦИОНАЛНОГО СОВИТУ РУСНАЦОХ

http://www.ljudskaprava.rs

ЗАУВАГИ НА ЗАКОН ЛЄМ З ЧАСЦИ ПРИЛАПЕНИ

Пише: Марина ДЖУДЖАР

Штварток 10. мая у Беоґрадзе отримани два схадзки, перше схадзка Координациї националних совитох националних меншинох, котра була пририхтуюца за схадзку Совиту за национални меншини на уровню Републики з котру предшедовала його предсидателька и премиєрка Сербиї Ана Брнабич

Н

а обидвох схад зкох, на котрих присуствова ли представнїки националних совитох, у фокусу бул Нарис Закона о националних меншинох о котрим тераз закончена явна розправа, алє на тот завод Координация вимагала ище єдну нагоду за розправу о нїм. У роботней ґрупи явней розправи о Нарису Закона було пейц предстванїкох националних совитох, алє вони були у меншини и їх гласи мало важели, та барз мала часц зоз заувагох котри на Нарис Закона придала Координация и национални совити прилапена. СХАД ЗКА КООРДИНАЦИЇ На схад зки Координациї у мено Националного совиту Руснацох (НСР) присуствовали секретар НСР Таня Арва Планчак и предсидатель Вивершного одбору Желько Ковач. Схад зка з котру предшедовал Єне Гайнал була зволана, насампредз, же би Координация

УТВЕРДЗЕНИ КАЛЕНДАР ЗА ВИБЕРАНКИ Виберанки за нови зволаня националних совитох би мали буц розписани медзи 27. юлийом и 28. авґустом, а найпознєйше по 4. новембер треба же би були окончени. После виберанкох за нови зволаня националниих совитох, потерашнї предшедуюци з Координацию, мадярски национални совит, прида предшедованє Националному совиту румунскей националней меншини, гоч тот термин вицека скорей.

4 РУСКЕ СЛОВО

пред схад зку Републичного совиту за национални меншини усоглашела свойо становиска, за чим ше указала потреба окреме у вязи зоз законченьом явней розправи о Нарису Закона о националних совитох.

– Координация у явней розправи о Нарису Закона дала седем зауваги коло котрих ше зложели шицки национални совити, а прилапени лєм часци з дзепоєдних, анї єдна у цало сци. Ре аґуюци на тото, Єне Гайнал предложел же такой на початку схад зки Совиту винєше тот проблем и буд зе вимагац ище єдну схад зку з тему о тих заувагох, дзе розтолкую подробнєйше потребу за їх прилапйованьом – толкує Таня Арва Планчак. На Координациї, попри тим розпатрани и Звит котри поднєсла Канцелария за людски и меншински права о сайму з нагоди означованя Мед зинародного дня людских правох котри бул отримани 10. децембра 2017. року.

– Звит котри придати Координациї ма надосц нєдо статки, окреме у обласци финансованя, так же ше буд зе вимагац дополнєнє истого. Понеже пред националнима совитами виберанки, потребне же би пририхтованя за тогорочни Саям розпочали скорей, же би ше шицко закончело благочасово – дознаваме од Арва Планчаковей. СХАД ЗКА РЕПУБЛИЧНОГО СОВИТУ Исти дзень отримана и схад зка републичного Совиту за национални меншини, попри представнїкох на 18. МАЙ 2018.

tiznjovnjik@ruskeslovo.com

ционалних совитох присуствовали и компетентни министрове у Влади Сербиї и їх секретаре, як и предшедуюца Ана Брнабич, а у мено НСР предсидатель Вивершного одбору Желько Ковач. Брнабичова на початку схад зки представнїком националних совитох националних меншинох представела проєкт Адре сного реґистру, котри вєдно реализую Републични ґеодетски завод, Пошта Сербиї, Стаємна конференция городох и општинох и локални самоуправи, цо, як поведзене, оможлїви гражданом и привреди ефикаснєйши и приступнєйши державни услуги, а проєкт обдумани же би кажди обєкт и будинок мушел мац адресу, улїцу и число. Ивана Антич, помоцнїца министра державней управи и локалней самоуправи, бешедовала о запровадзеней явней розправи о Нарису Закона о националних меншинох котра окончена од 29. марца по 18. април, а у котрей участвовали державни орґани, представителє АП Войводини, националних совитох националних меншинох, политични странки, нєвладово здруженя, гражданє и поєдинци.

– Єне Гайнал на самим початку схадзки винєсол становиско Координациї и вимогу за ище єдну схадзку на котрей ше будзе розправяц о заувагох на Нарис Закона, а котра будзе заказана початком юния, скорей як цо Закон войдзе до скупштинскей процедури. На схадзки треба же би присуствовала роботна ґрупа явней розправи о Нарису Закона, компетентни министрове и премиєрка – гвари Желько Ковач, та дополнює же право даваня заувагох мал и кажди национални совит понаособ, алє же НСР нє давал окремни зауваги, односно вони ше у цалосци зложели зоз заувагами Координациї. Министер у Влади и заменїк предсидателя Совиту Бранко Ружич представел запровадзени и плановани активносци, з котрих визначел же на прешлей схадзки Совиту одлучене же би информованє на язикох националних меншинох остало приоритетне и у 2018. року, за цо 7. мая розписани конкурс за додзельованє средствох з буджету. Ружич винєсол и информацию же при концу виробок апликациї за окремни виберацки список, по спатраню на апликацию за общи список, шицко з цильом же би ше швидше ажуровало податки.■ 18. MАЙ 2018.

СХАДЗКА РОБОТНОГО ЦЕЛА ЗА МЛА ДЕЖ

ПЕНЄЖ ДОСТАНЮ ЄДЕНАЦ ПРОЄКТИ Роботне цело за младеж Националного совиту рускей националней меншини на 10. порядней схадзки 11. мая, розпатрело проєкти хтори сцигли на Конкурс за младих у рускей заєднїци и додзелєло средства за софинансованє 11 од 12 проєктох На схадзки хтору водзел предсидатель Роботного цела Сашо Сабадош присутни члени розпатрали проєкти хтори сцигли з вецей местох – найвецей з Руского Керестура 6, по 2 з Коцура и Вербасу, и по єден з Дюрдьова и Шиду и на нїх ше розподзелєло 300 000 динари кельо виношел буджет за тогорочни Конкурс.

За проєкт „Литературни вечар младих” КУД „Тарас Шевченко” з Дюрдьова достал 16 000 динари, а Дом култури Руски Керестур за проєкт „Младежски радио” 17 000 динари. КПД „Карпати” з Вербасу потримани лєм єден од двох проєктох, а то „Караоке”. Проєкт „Тамбуранє” КУД „Жатви” з Коцура будзе софинансовани зоз 21 000 динари, а з исту суму и „Едукация младих” Коцурского здруженя младих. Керестурски „Пакт Рутенорум” конкуровал з трома проєктами та „Дньовка 2018” достанє 41 000 динари, „Литературни вечар младих” 5 000, а Музична манифестация „По руски” – 77 000 динари. Зоз Шиду зоз КПД „Дюра Киш” проєкт „Вечар сучасней рускей творчосци за младих” достанє 15 000 динари, а Туристичному здруженю Руски Керестур за проєкт „Днї и ноци музея” опредзелєне 20 000, а за проєкт „За красши Руски Керестур, волонтерски камп” – 51 000 динари. У дискусиї оценєте же було барз добре поробени проєкти, алє и таки цо вельо слабши, та єден од таких анї нє прилапени, як и же у велїх наших штредкох ище вше хиби едукациї за писанє проєктох. Тиж констатоване же того року нє було проєкти з Нового Саду, Нового Орахова, та предсидатель Роботного цела Сабадош поволал младих же би ше уж од тераз пририхтовали за нови проєкти шлїдуюцого року зоз хторима ше будзе занїмац нове зволанє.

– Трудзели зме ше ровномирно потримац проєкти, потримали зме и дзепоєдни уж етабловани манифестациї як цо то дюрдьовски литературни вечар, „Дньовку”, волонтерски камп, алє и даєдни нови манфестациї як цо то керестурски „Литерат урни вечар” и нова манифестация „По руски”, Коцурске здруженє младих будзе отримовац едукациї за проєкти. Задовольни сом у началє зоз векшину проєктох и думам же млади буду мац досц интересантни змисти за себе – гварел Сабадош. На схадзки догварене же и идуцим тижню будзе розписана явна поволанка младим за одход на екскурзию хтору софинансує Роботне цело. Того року то будзе до Польскей на Фестивал „Лемковска ватра” у Ждинї, хтори будзе од 20. по 22. юлий, першираз у форми кампованя. За 8–10 места приявиц ше годни млади з наших местох од 18 по 30 роки, хтори уписани до Окремного виберацкого списку и ище нє були у тих крайох, а на камп пойду и дзепоєдни члени Роботного цела. Явна поволанка будзе обявена у руских медийох и на дружтвених мрежох, а будзе тирвац по 20. юний. М. Афич

РУСКЕ СЛОВО 5

ТИЖНЬОВНЇК САМООТРИМОВАНЄ ЗДРУЖЕНЬОХ ГРАЖДАНОХ ПО ОПШТИНОХ ДЗЕ ЖИЮ РУСНАЦИ (3)

ЕНТУЗИЯСТОХ НЄ ТРЕБА ОБТЕРХОВЙОВАЦ ЗОЗ ЧЛЕНАРИНУ Пишу: Редакция и мрежа дописовательох

Нєвладово орґанизациї у вербаскей општини ше найвецей финансую прейґ конкурсох, углавним прейґ тих цо розписала держава на вецей уровньох. Пре чежки економски обставни у дружтве, орґанизациї нє рахую вельо на членарину, або спонзорства

У

прешлих числох „Руске слово” писало о самоотримованю рижних нєвладових орґанизацийох у Руским Керестуре. У тим материялу анализовани општини дзе жию Руснаци и орґанизациї чия дїялносц, медзи иншим, голєм часточнє повязана и зоз руску културу. Нєвладови сектор бул важна каричка у потримовки розвою рускей култури звонка державних институцийох. Яки стан у гражданских орґанизацийох после вше векшого преходу на проєктне финансованє? Чи можу вони сами себе забезпечиц? ФУНКЦИОНОВАНЄ ЗАВИШИ ОД ПРОЄКТОХ У Коцуре у КУД-у „Жатва” ше нє плаци членарину и од нєй нє завиши функционованє того Дружтва. Предсидатель КУД-у „Жатва” Микола Шанта нє дума же у будучносци основа финансованя їх орґанизациї може буц зоз членарини и добродзечних прилогох и то пре єдноставну причину: – Людзе жию у чежких материялних обставинох и тото кус ентузиястох кед бизме обтерховали ище и зоз членарину, обавам ше же би то нє дало добри ефект – гвари вон. Зато маю други файти партиципованя за людзох з валалу у роботи Дружтва. Поєдинци, хтори у можлївосци, дали до Руского дому електрични пец, орман, еле-

КАЖДИ РОК ВШЕ МЕНЄЙ СРЕДСТВА Подпредсидатель Културно-просвитного дружтва „Карпати” Деян Загорянски гаври же ше їх Дружтво нїґда нє годно финансовац зоз средствох достатих з членаринох. „Жиєме у часох кед загрожена основна еґзистенция людзох, так же пракса членаринох хтори би були адекватни по виносу за финансованє Дружтва нє можлїва”, – гвари вон. Загорянски додава же тенденция така же каждого року доставаю вше менєй средства за роботу и витворйованє програмох у Дружтве, по рижних конкурсох, та ше боя же будзе значно зменшани квалитет роботи „Карпатох”, як и опадованє у масовносци и квалитету секцийох, а и манифестацийох хтори остатнї роки бул дзвигнути на високи уровень у орґанизацийним и уметнїцким квалитету.

6 РУСКЕ СЛОВО

менти за кухню, роботни столи и карсцелї. Маєтнєйши члени часто купя материял за отримованє обєкту (мидла, пращки, канти, итд). Дружтво свой буджет полнї прейґ проєктох, його функционованє у материялним смислу завиши од добре виробених проєктох. За манифестацию „Коцурска жатва” рочнє ше достанє коло 30 000 динари з донациї, а од моцнєйших фирмох у валалє, и то од трох, по 10 000 динари. ФОКУС НА ВЕЛЬКИХ ПРОЄКТОХ Коцурске здруженє младих „КУМ” ма 30 активих членох и вони нє плаца членарину. Предсидатель Здруженя Стеван Самочета гвари же вони анї не роздумовали о уводзеню членарини, бо су нєпрофитна орґанизация. Вон додава же им фокус нєшка лєм на вельких проєктох. „КУМ” достава средства зоз Општини Вербас, Месней заєднїци Коцур и прейґ рижних фондацийох и проєктох. Як писало „Руске слово”, у януаре того року Здруженє „КУМ“ у Беоґрадзе, у Привредней комори Сербиї, подписало контракт зоз Реґионалним еколоґийним центром Австриї у суми од скоро 7 тисячи еври котри достати за проєкт „Желєна школа”. Тот проєкт бул оценєти як єден зоз седем найлєпших проєктох на Балкану, а його конєчни циль пририхтованє школярох же би по законченю штреднєй школи могли сами себе найсц роботу з обласци очуваня животного штредку. Самочета гвари же зоз бешеди других орґанизацийох, вони маю информациї же зоз членарини мож виплациц даяки порядни активносци, або канцеларийни трошки. Здруженє „КУМ” нє ма урядових донаторох, або спонзорох. На єден завод им спонзор була компания „Кокакола” и єдна австрийска будовательна фирма. ПО ДОМОХ ШЕ РАЙБЕ И ПЕЙҐЛА У Етно клубу „Одняте од забуца” у Коцуре тиж нє наплацую членарину. Як гвари предсидателька тей орґанизациї 18. МАЙ 2018.

tiznjovnjik@ruskeslovo.com

Аранка Медєши, вони маю вецей як 240 членох и почитовательох хтори подаровали Етно клубу експонати за збирку. Тото цо вони зверели на чуванє и охрану источашнє и допринос членох тей орґанизациї. Члени и почитователє з часу на час помагаю коло отримованя Етно клубу. Етно клуб „Одняте од забуца” найвецей средства достава з Општини Вербас и Националного совиту Руснацох. Кед слово о локалних спонзорох, Етно клуб нє достава пенєж, гибаль гориво за кошенє трави у дворе (обисца дзе ше находзи збирка), загради и на улїци. Тиж так, активисти зоз свою роботу доприноша орґанизациї. Медєшова ше поносує же Етно клуб нє ма нїяки приходи за порядну дїялносц, а за отримованє єдного обєкту у котрим музейна збирка треба скоро тельо кельо и за єдно обисце. Вона гвари же по домох активисти райбу и пейґлаю же би там дзе збирка нє трошели струю и воду. Сами муша купиц канцеларийски материял, троша свой приватни папер и тонер, а за роботу би им ище требало лаптоп и друковач. БОГАТА КОЛЕКЦИЯ УМЕТНЇЦКИХ ДЇЛОХ Подпредсидатель Културно-просвитного дружтва „Карпати” з Вербасу Деян Загорянски гаври же їх Дружтво ма 160 активних членох хтори ходза до Дружтва и участвую у його роботи. У першим квараталу 2018. року членарину заплацели 30 члени. Членарина символична и на рочним уровню виноши 400 динари за занятих, а по 200 динари за нєзанятих и пензионерох. Загорянски гвари же ше у їх Дружтве нє инсистує же би ше плацело членарину, анї нє наплацую уходнїци на програми. Вони уж роками функционую так же циль позберац цо вецей особи, а кажде най помага Дружтву як зна и кельо може. Загорянски гвари же цалорочни приход зоз членарини нє достаточни же би ше закрило основни режийски трошки за єден мешац у року функционованя Дружтва. „Членарину би требал плациц кажди член секциї и шицки хтори на було хтори способ доприноша роботи Дружтва, цо у пракси нє так. Уплацованє на концу будзе на добродзечней бази каждого поєдинца” – гвари вон. Загорянски додава и же нєт механїзем же би ше примушело членох же би виполньовали свойо обовязки зоз Статута Дружтва, а тиж так „Карпати” нє сцу редуковац число особох хтори нащивюю Дружтво и гевтих хтори на даяки способ доприноша у його роботи. Загорянски толкує же ше їх Дружтво финансує прейґ конкурсох – з Националних совитох Руснацох и Укранїцох, з Општини Вербас, Покраїни и Републики. Найвецей средства принєсли проєкти достати по конкурсох з националних совитох, вец з Покраїни, локалней самоуправи и на концу з Републики. Цо ше дотика ище даяких прилогох, спонзоре даваю у роби и услугох, а тиж и уметнїцких дїлох. Формована богата колекция уметнїцких дїлох хтори краша просториї Дружтва и велька збирка кнїжкох хтори тиж обезпечени прейґ спонзорствох. З боку спонзорох за традицийни Бал „Карпатох” каждого року подполно обезпечена томбола. Пенєжни донациї ридко єст, алє у предходних двох рокох достати значни спонзорства з боку єдней велькей хижи зоз Сербиї хтора роби з осиґуранями и на тот способ оможлївела средства за роботу у Дружтве, хтори хибя. (Предлужи ше) 18. МАЙ 2018.

STANOVISKA Пише: Мария ПЕРКОВИЧ, гражданска активистка

КОВАЛЄ ВЛАСНОГО ЩЕСЦА Пияток, 18. мая, першираз у Сербиї ше означи Дзень здогадованя на жени жертви насилства. По податкох котри збера Мрежа женох процив насилства, од початку януара по 8. май того року забити 20 жени. У периодзе од 2010. по 2017. найменєй 251 жену забили партнере, або члени фамелиї. Обисце найнєбезпечнєйше место за жени. Тото цо з обисца додатно прави нєбезпечне место за жену, то факт же у Сербиї у приватних рукох исную вецей як 960 000 єдинки леґалного оружия. Скоро иста прецена и за число нєлеґалного штреляцкого оружия (од 200 000 до 900 000). Кажда треца жена у Сербиї забита зоз оружийом з котрого ше штреля, найчастейше з пиштольом. Насилство котре дзеведзешатих рокох у своєй найгоршей форми знїщовало людзох, було нєобходне же би нєстала система вибудована на солидарносци. После войнох ше насилство лєм „преблєкло” до словох приватизация, тарґовецке змаганє, компетенция, транзиция, приватна инициятива/поднїмательство, проєкти, проєкти... И дацо дескриптивнєйше през психолоґию „самопомоци”, а цо нєобходна самоспреводзка знука общей природи насилства капитализма: „водз рахунку о себе...”, „роб на себе...”, „думай позитивно...”. Же би тарґовище обстало, же би ше капитал вше и ознова могол акумуловац потребна война шицки процив шицких. Треба же би ше фурт продуковало нєприятельох, страх и мержню, же би ше потаргало кажду можлївосц солидарносци и же би ше безочно повторойовало спреводзку же „кажде свойо щесце кує”, стваряюци нам глїбоке чувство виноватосци и животней нєдозретосци. И перша адреса шицких тих илузийох, шицких формох насилства, упуцена женом. Жертви войни цивилє, насампредз жени. Перши жертви тарґовища жени, чи то пре нїзши плаци, чи пре списки за одпущованє, чи пре чеканє у шоре за роботу... Жени жертви фамелийного насилства, бо фамелия нє може вимкнуц насилству котре поставене як дружтвена вредносц. И попри тим, вшелїяк же нїхто нє реаґує на прияви женох котри церпя насилство. Жиєме насилство як леґитимни и леґални дружтвени рамик, крашнє пише у Уставе, и то у пар перших словох. Зоз другима словами. И вшелїяк же зме сами виновати, бо, гат, кажде свойо щесце кує; кого зме себе вибрали, цо зме облєкли, прецо зме нє скорей, цо зме чекали, лєпше же бизме були цихо бо єст и горших, га озда нє будземе розпусни, а зоз чого будземе жиц?.. Така модерна епоха (и) з традицию патриярхату забива жени, допущуюци хлопом, котри тиж жертви системи, тот нєлюдски вентил – покалїч, зґаж, забий жену же биш себе олєгчал власну нєщешлїву психу и цело вистате на тарґовищу. И тота иста матрица котра наруцена женом преноши ше на шицких тих цо дружтвено слабши – на кажду меншину. Ковалє свойого щесца, перше сами виковани у дружтвеним котлє насилства, поставени на свойо уж дефиновани места, шицко цо зоз щесца можу виковац зведзене на понїжованє и увредзованє тих цо слабши. Алтернатива – врациц ше ґу идеї солидарносци. Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”

РУСКЕ СЛОВО 7

НАШО МЕСТА

АНТИФАШИЗЕМ У ФУНДАМЕНТОХ СУЧАСНЕЙ ЕВРОПИ У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ

ВЕНЄЦ ПОЛОЖЕЛИ МЛА ДИ Инициятиву кладзеня венца ґу памятнїку Погинутим борцом у НОВ котри ше находзи у парку у центру валала, пред трома роками официєлно порушали млади Керестурци, котри були свидоми важносци и чежини борби у Другей шветовей войни, як и уплїву на випатрунок нєшкайшей будучносци. Иницияторе и пред тим, даскельо роки нєформално на тот дзень нащивйовали памятнїкЗ нагоди 9. мая, Дня побиди над фашизмом у Народношлєбодительней войни (НОВ) и Дня Европи, венєц и того року знова положели млади рускокерестурски хлапци вєдно з Месним одбором Здруженя борцох, а з потримовку Месней заєднїци (МЗ) Руски Керестур. Без даякей шветочней програми, з тей нагоди ше зишло менше число валалчанох, медзи котрима превладали млади. Присутни з минуту цихосци дали почесц шицким погинутим борцом НОВ. Скромному числу тих цо ше зишли, обрацел ше Янко Хома, єден з иницияторох котри наглашел значносц побиди у НОВ за шицки терашнї и будуци ґенерациї, як и на випатрунок нєшкайшого швета яки нам познати. У мено Месного одбору Здруженя борцох Дюра Папуґа здогаднул же у НОВ зоз Руского Керестура участвовали

356 млади особи, спомедзи котрих вецей як 50-еро погинули. Секретар Месней заєднїци (МЗ) Михайло Сабадош гварел же МЗ будзе и надалєй потримовац таки сходи, понеже тот дзень нє треба забуц. Исти дзень означени и у Кули, представителє Союзу здруженя борцох НОВ у Кули, локалней самоуправи, Комунистичней партиї и Социялистичней партиї Сербиї положели венєц и квеце ґу Памятнїку погинутому борцови. У мено локалней самоуправи венєц положели предсидатель Скупштини општини Велибор Милойчич и началнїк Општинскей управи Владимир Павков. М. Дж.

У ШИДЗЕ

ИСТОРИЮ НЄ ГОДНО СКРАВАЦ

Зоз державну гимну и минуту цихосци шицким погинутим у борби процив фашизма у сали Скупштини општини Шид почала шветочна схадзка Општинского одбору Здруженя борцох народноошлєбодительней войни з хтору означена 73-рочнїца у борби процив фашизма и Дзень побиди. Привитуюци присутних, Йовица Степанич, предсидатель ОО СУБНОР наглашел же Сербия дала вельке доприношенє у борби процив того зла, було вельо погинутих и покалїчених, а держава зруйнована.

– Антифашизем убудувани до фундаментох сучасней Европи и прето нє шмеме дошлєбодзиц знєважованє антифашистичней борби. Историчаре би ше мушели одупрец скраваню историї кому як одвитує – спозорел Йовица Степанич. Душан Лукич, член Предсидательства ОО СУБНОР, здогаднул же Друга шветова война тирвала од 1. септембра 1939 року по 9. май 1945 року, а на подручу тедишнєй Югославиї аж по 15. май 1945. року.

– У войни участвовала 61 держава и 110 милиони воякох, а медзи 55 и 60 ми-

8 РУСКЕ СЛОВО

лиони погинутих воякох и цивилох. Од 1985. року 9. май ше означує и як Дзень Европи. Медзитим, нажаль, у дзепоєдних державох неофашизем у розмаху, цо нас бриґує . Мушиме раз положиц точку на войну же би война нє положела точку на чловечество – спозорел Душан Лукич. Присутних привитал и винчовал швето и Велимир Ранисавлєвич, предсидатель СО Шид, хтори наглашел же у историї єст значни датуми, а єден з нїх праве и Дзень побиди. Додал же Сербия муши добре спатриц тото цо було у прешлосци и визначел же политика мира хтору водзи предсидатель Сербиї

Александар Вучич оможлїви розвой Сербиї и єй гражданом и додал на концу же би млади нїґда нє забули антифашистичну борбу своїх предкох. Поета Дюрица Еделински потим пречитал свойо два шиснї „Правдива писня” и „Святиня”. И того року у сотруднїцтве зоз борецку орґанизацию Здруженє сербско русийского товаришства розписало литературни конкурс на седем теми за школярох старших класох основних школох и штредньошколцох. Мича Дюкич, предсидатель спомнутого Здруженя, на шветочносци придал наградзеним школяром подзекованя и кнїжки. Наградзени роботи пречитали Мария Чечарич, школярка Основней школи „Растко Неманїч Святи Сава” зоз Новей Пазови и Єлена Здєлар, школярка Основней школи „Сримски фронт” зоз Шиду. Потим на городским теметове при памятнїку погинутим борцом после минути цихосци венци покладали делеґациї СУБНОР, локалней самоуправи, Здруженя сербско-русийского товаришства, Здруженя вивидзовачох „Лазар Бибич” и ОО СПС. Вл. Дї.

18. МАЙ 2018.

mesta@ruskeslovo.com

ДЗЕШАТА СХАДЗКА СКУПШТИНИ ОПШТИНИ ВЕРБАС У ВЕРБАШЕ

ЧУВАЦ ЗДОГА ДОВАНЄ НА ВИТВОРЕНИ ВРЕДНОСЦИ У рамикох означованя 9. мая, Дня побиди над фашизмом, у центре Вербасу було покладанє венцох и пригодна културно-уметнїцка програма у хторей участвовали школяре ОШ „Петар Петрович Нєґош” и „20. октобер” з Вербасу. З тей нагоду присутним 9. май повинчовал предсидатель Општини Милан Ґлушац хтори визначел же нам обовязка за будуци ґенерациї чувац здогадованє на вельку побиду и витворени вредносци.

– Винчуєм вам 9. май, Дзень побиди над фашизмом. На нєшкайши дзень пред 73-ома роками официйно закончена Друга шветова война, а побида над фашизмом єдна з найвекших цивилизацийних вредносцох. То побида идеалох шлєбоди над тоталитарну идеолоґию фашизма, а наша жем як часц союзнїцких моцох дала окремне доприношенє побиди, и пишиме ше з нашу улогу у антифашистичней борби. Нїґда нє забудземе шмелосц наших предкох – визначел з тей нагоди Ґлушац. Присутних привитал и предсидатель вербаского СУБНОР-у Велько Милович, хтори под зековал шицким хтори пришли, а окреме учашнїком у програми. Венци на памятнїк у центре городу покладли делеґация Општини Вербас, делеґация СУБНОР-у, Сербскей напредней странки, Сербскей радикалней странки, Социялистичней партиї Сербиї, Сербско-русийского приятельства „Род” и делеґация ПУПС-у. А. М.

18. MАЙ 2018.

РЕФИНАНСОВАНЄ ДЛУГОРОЧНИХ КРЕДИТОХ Прешлого пиятку отримана дзешата схадзка Скупштини општини Вербас, а на зашеданю хторе зволане по наглим поступку пре важносц єдней з темох, одборнїки розпатрали лєм штири точки дньового шора. Перше розпатране Предкладанє одлуки о рефинансованю длугорочних кредитох за капитални инвестицийни розходи општини Вербас, хтори вжати при дїловних банкох.

– З тоту одлуку висину задлуженя ше нє звекшує, алє ше рефинансує постояци, длугорочни кредити. Кредит за рефинансованє бере ше у виносу 361. 767. 708,35 динари зоз чим ше предлужи рок одплацованя главнїци постояцих длугорочних кредитох – було толкованє одлуки, а як визначел предсидатель Општини Милан Ґлушац, основна причина рефинансованя же општина Вербас зоз константним провадзеньом рушаня у рамикох медзибанкарского сектору утвердзела же би з рефинансованьом уж постояцого кредиту витворела значни шпорованя у буджету.

– Каматна стопа од 4,41 одсто, хтора предвидзена з контрактом, у тей хвильки барз нєвигодна, а тераз мож заключиц нови контракт з вельо лєпшима условиями. З интерну анализу тарґовища зме утвердзели же каматна стопа од 1,85 одсто приноши шпорованє од 330 тисячи евра по основи камати у одношеню на постояци кредит, цо за општину вельке розтерхованє на розходним боку буджету – потолковал Ґлушац. Одборнїки прилапели и заключок з хторим ше потримує Инициятиву Општинскей управи Вербас, Оддзелєня за урбанизем, квартельни роботи, защиту животного штредку и енерґетски менаджмент, же би ше у согласносци зоз Законом о явно-приватним партнерстве и концесийох порушало поступок вибору приватного партнера за замену и реконструкцию явного ошвиценя.

– У согласносци зоз Акцийним планом енерґетскей ефикасносци Републики Сербиї, и у согласносци зоз Законом о ефикасним хаснованю енерґиї, предвидзене же шицки општини з вецей як 20 тисячи жителями муша запровадзиц шпорованя енерґиї и активносци хтори обезпеча ефикасне хаснованє енерґиї, а шицко з цильом витворйованя условийох за длугорочне, орґанизоване и квалитетне окончованє тей комуналней дїялносци – стої у обгрунтованю. На предкладанє Комисиї за кадрово, административни питаня и роботни одношеня, др Ясмина Асси менована за директора Дома здравя „Велько Влахович” на период од 4 роки, починаюци од 12. мая 2018. року. А. М.

РУСКЕ СЛОВО 9

НАШО МЕСТА СОВИТ МЕСНЕЙ ЗАЄДНЇЦИ ДЮРДЬОВ

НОВИ ЛАВКИ ТАМ ДЗЕ НАЙПОТРЕБНЄЙШЕ Тото цо у Дюрдьове барз хибело родичом з дзецми, алє и гевтим котри их чуваю, покончене на два заводи, вєшенї прешлого и вяри того року. Ушорени и прилагодзени потребом родичох и дзецом єдини дзецински парк у валалє. Окрем того, совит Месней заєднїци Дюрдьов инсистовал же би ше закончело керпенє општинских драгох, котре започате концом прешлого рока. У центре Дюрдьова у парку за дзеци вєшенї ушорени справи за бавенє, а нєдавно поставени и осем нови древени лавки на металней конструкциї у двох найпотребнєйших часцох центра валала. У центре валала ше находзи и Здравствена амбуланта Дома здравя Жабель, а обок оддзелєнє педиятриї чийо вонкашнє ушорйованє тиж нєдавно закончене. Вєшенї започате малтерованє, тей яри є закончене, а потим офарбени будинок вєдно з єдну часцу будинка Месней заєднїци. Опрез амбуланти положени и два лавки, та старши пациєни и родичи з дзецми барз позитивно привитую тот поцаг Совиту МЗ. Єдна лавка поставена у хладку блїзко при места дзе става автобус, а пейц там дзе дзецинске бавилїще. Концом прешлого року нє закончене керпенє општинских драгох, та заплановане же би ше тоту роботу пошвидко закончело.

– Драги єден од векших проблемох у нашей општини, а окреме у Дюрдьове. Плануєме же би ше их оправело у шлїдуюцим мешацу або о два мешаци. То нам єден зоз приоритетох котри треба окончиц у валалє. Робиме на

идейним проєкту за дражку медзи Дюрдьовом и Жабльом и сцеме направиц нови паркинґ места при дзецинским парку – гварел Радован Чолич, предсидатель СО Жабель. Окрем того паркинґу Совит Месней заєднїци планує прешириц банкини на главней драги вонконцом будинку Месней заєднїци. У тей часци паркирани авта вельо раз стоя на пол драги, та би преширйованє банкини у тим случаю розришело проблем преходносци и видлївосц на главней драги у самим центре Дюрдьова. С. Саламун

ЄВАНГЕЛСКА ЦЕРКВА ОТВЕРА СЕЗОНУ ВОЛОНТЕРИЗМА У КОЦУРЕ

ТРИ ҐРУПИ ВОЛОНТЕРОХ Коцурска євангелска церква уж роками през лєто орґанизує рижни волонтерски кампи од котрих и Коцур мал вельо хасну, понеже волонтере кажди рок койцо зробя же би валал после кампу бул красши и ушоренши. Євангелисти найвецей сотрудзую зоз Голандянами, а їх волонтере каждого лєта нащивюю Коцур, та тото сотруднїцтво будзе предлужене и того року. Початком мая членох євангелскей церкви нащивели шесцеро координаторе за волонтерски кампи зоз Голандиї котри пришли опатриц проєкти котри євангелска церва планує реализовац того лєта. Координаторе одлучели же по-

10 РУСКЕ СЛОВО

шлю три ґрупи волонтерох, котри буду робиц и звонка валалу. Перша ґрупа будзе у Дюрдьове, дзе буду робиц на адаптациї просторийох євангелскей церкви у тим месце, потим направя мали лєтнїковец на дзецинским бавилїщу и офарбя ограду и ґоли на стадиону ФК „Бачка”. Друга ґрупа у котрей приду 40 волонтере зоз Аутбайланда, котри уж були у Коцуре и котри коцурскей євангелскей церкви купели салаш на Косанчичу, предлужа роботи на ушорйованю того салаша и буду орґанизовац єднодньови вилєти на котрих зоз нашима дзецми буду робиц пририхтованя за будуци волонтерски кампи, а треца ґрупа котра будзе мишана, будзе робиц на менших проєктох. Потераз догварене же би вибетоновали єдну дражку у школи, по учальню технїчного, потим буду обиходзиц стари особи котрим буду помагац у роботох котри вони нє можу сами окончиц коло обисца и подобне. Перша ґрупа волонтерох приходзи 13. юлия и будзе ту по 20. юлий. Друга ґрупа приходзи 27. юлия и будзе у Коцуре по 10. авґуст, а треца ґрупа волонтерох будзе волонтирац од 13. по 24. авґуст. Сезона волонтерских кампох євангелскей церкви почина 28. мая кед до Коцура приходзи ґрупа волонтерох. З. Колєсар 18. МАЙ 2018.

mesta@ruskeslovo.com

ЕДУКАЦИЯ У ЗЕМУНУ

РОЗВОЙ КАРИТАСУ – ЗМЕНШАНЄ ХУДОБСТВА У римокатолїцкей парохиї у Земуну, концом априла, отримана едукация за священїкох у рамикох проєкту „Розвой Каритасу – зменшанє худобства”. На едукациї участвовали коло двацец священїки зоз Сербиї и штирме грекокатолїцки паноцове зоз Керестура, Кули и Сримскей Митровици. Присутних привитал предсидатель Каритасу Сербиї Станислав Хочевар, надвладика и митрополит беоґрадски, котри наглашел же худобство нє вше лєм материялней природи, алє найчастейше духовней. Преподаванє на спомнуту тему отримали представнїки Каритасу Горватскей: Сузана Борко, заменїк директора Каритасу Горватскей и дипломовани теолоґ Роберт Футач, водитель Служби за парохиялни Каритаси у Заґребскей архиепископиї. Як на гла ше ла Бор ко, ка жда па рохия по вола на шведочиц ка ри тас, або кон крет не шведоче нє Божей лю бо ви ґу чло ве ко ви. Же би так було, ка жди вла дика пре йґ свя щ е нї кох по вола ни формо вац па рохи йни за -

єд нїци як отворе ни доми за ка ждого котри ма гоч яку потре бу. Проф. Роберт винєсол числени приклади добрей пракси у заґребских парохийох, алє и у малих заєднїцох у околїску Заґреба. Вл. В.

УШОРЕНИ ТЕМЕТОВ У ДЮРДЬОВЕ

У КОЦУРСКИМ ХОТАРЕ

ВИНЄШЕНИ ДЗЕШЕЦ ПРИКОЧИ

ВИРОВНАНИ ДИЛЬОВИ

Цалодньова роботна акция Церковного одбору парохиї Рождества Пре святей Богородици у Дюрдьове отримана концом априла, же би могло лєгчейше преходзиц коло гробних местох у старей часци теметова, и з тей нагоди винєшени дзешец полни тракторски прикочи з орезанима конари зоз жимжелєних древкох.

– Древка посадзени пред двацец роками и треба их орезовац, бо завадзаю. Уж длугши час зме ше рихтали за тоту роботу, чекали зме же би ше вецей назберали, бо зме знали же будзе вельо роботи. Окрем всоботу, конари ше орезовало стреду, штварток и пияток – гварел Влада Кухар, член Церковного одбору задлужени за финансиї. Понеже нє було вельо особи,

18. МАЙ 2018.

а роботи вельо, актере роботней акциї глєдаю же би им ше помогло.

– Замодлєли бизме парохиянох котри маю надгробни плочи у тей часци теметова же би помогли и склонєли игелки котри наопадовали – гварел Янко Салак, предсидатель Церковного одбору. Окрем членох Одбору, всоботу пришол помогнуц и єден парохиян, а шицки ше зложели же би ше до таких акцийох людзе баржей требали уключовац.

– Першираз сом на такей акциї и нє обавал сом ше чи присц, чи нє. Дружиме ше, а у исти час робиме за нашу заєднїцу. Дакус сом розачаровани же ше одволало мале число парохиянох, та апелуєм на добру дзеку, нє пре поєдинца, алє за цалу заєднїцу – гварел Мирослав Балїнт. Подобна акция орґ а ни зо ва на и вє ше нї, кед ше орезовало конари на жим же лє них древкох вонконцом опрез теметова. С. Саламун

Красна и суха ярня хвиля прешлого викенду, односно всоботу, 12. мая, инспировала коцурских парастох же би ше самоинициятивно орґанизовали и пошли вировнац дильови у своїм хотаре. Парасти ше на 8 годзин позберали на кулянскей драги при ЗЗ „Либела продукт” и вредно робели у акциї котра тирвала по 15 годзин.

Драга по котрей ше, у наиходзацим периодзе, односно по позну єшень буду вожиц трактори и рижни польопривредни машини наисце вимагала же би ше ю вировнало и на таки способ була безпечнєйша и сиґуррнєйша за транспорт през хотари. У акциї участвовали двацец осмеро Коцурци зоз шатворигачами, ролями и танїрачами. Дзе були вельки дзири навезло ше жеми, вкупно 5 прикочи, а ровнане коло 90 одсто з планованого терену. Нафту за роботу, вкупно 1150 литри, як и вечеру за шицких котри участвовали у тей акциї обезпечела Месна заєднїца Коцур. З. К.

РУСКЕ СЛОВО 11

ЕКОНОМИЯ АЖУРОВАНЄ СТАНУ У ПОРЦИЙНЕЙ УПРАВИ ОПШТИНИ КУЛА

ШВАЙЦАРСКИ ПРОЄКТ „РЕФОРМА ПОРЦИЇ НА МАЄТОК” Пише: Марина ДЖУДЖАР

Општина Кула єдна медзи 44 локалнима самоуправами у котрих ше запровадзує проєкт „Реформа порциї на маєток” котри финансує швайцарска Влада, з цильом ускладзованя стану на терену зоз податками з котрима розполага порцийна управа на локалу

П

риходи од порциї на маєток дирекно полня буджет општинских касох, з котрих велї, по словох министра державней управи и локалней самоуправи Бранка Ружича, маю финансийни проблеми и барз су задлужени. З тим проєктом би требало запровадзиц порядок у наплацованю порциї, же би ше опорцийовало шицок маєток, без огляду чи є леґализовани, або заведзени у катастерских кнїжкох, а з другого боку же би ше нє посилало даремни ришеня за порцию на маєток котри нє иснує, цо случай на валалє зоз звалєнима хижами. Спомнути проєкт ше будзе реализовац на основи меморандума котри прешлого септембра подписали министер Бранко Ружич, тедишнї министер финансийох Душан Вуйович и амбасадор Швайцарскей у Сербиї Филип Ґе. НЄ ПОПИСУЮ ЕКОНОМСКИ ОБЄКТИ

Реализация проєкту у општини Кула почала пондзелок, 7. мая. Дзевецеро пописоваче зоз териториї општини закончели єднодньову обуку, а исти дзень вишли на терен. У Кули маєток пописую три особи, у Червинки двойо, а по єдно у Сивцу, Липару, Крущичу и Руским Керестуре. Пописовачка на териториї Руского Керестура Єлена Сивч, од котрей дознаваме яки то проєкт и яка єй улога у пописованю.

– Ходзим по валалє од обисца до обисца, а обовязка ми поровнац податки котри сом достала зоз порцийней управи и стану на терену. Пописує ше хижу и ґаражу, кед же ґаража одвоєна од хижи, вец правим два порцийни прияви, а кед є вєдно зоз хижу, вец ше рахує ґу тей поверхносци. Ґу тому мам обовязку пописац и вимерац и просторию з котрей ше топи. Шопи, чардаки, хлїви и други економски обєкти ше нє пописує – толкує Сивчова. З проєктом предвидзене закончиц пописованє у периодзе од шейсцох мешацох. Вироятно же пописоваче зоз Крущичу и Липару законча скорей, та буду помагац колеґом у Червинки и Кули, там дзе єст найвецей роботи. На терен виходза порихтани, розполагаю зоз основну документацию, а гражданох модля же би сотрудзовали. Одбиванє сотруднїцтва може резултовац зоз прияву ко-

12 РУСКЕ СЛОВО

тру подноши пописовач, а кара котру по тей основи одредзує компетентни инспектор може буц до 150 000 динари.

– На терен виходзим порихтана, розполагам з податками о каждим обисцу, хто власнїк и яка поверхносц приявена за опорцийованє. Зоз собу ношим лаптоп, рахункар и читач особней карточки, а од людзох вимагам же би порихтали доказ о власнїцтве (даяке ришенє з катастру, доказ о нашлїдзованю, лєбо купопредайни контракт) за хижу и особну карточку. Кед же є без чипу, вец треба же би ю вони скорей того викопирали. По потерашнїх искуствох за тидзень роботи, векшина ситуациї на терену ше склада з податками порцийней управи, звекшованє поверхносци сом мала лєм у пейцох случайох потераз. Кед же треба звекшац або пременїц поверхносц, лєбо даяки податки за опорцийованє, теди вєдно зоз власнїком правиме нову порцийну прияву. Єст случаї же у моїх податкох заведзени покойни власнїк – гварела Єлена Сивч. Попри тим, будзе пописовац и дїловни простори, а як гвари, нє стретла ше з векшима нєправилносцами. И ВЕЦЕЙ РАЗ НА ИСТУ АДРЕСУ Од пописовачки дознаваме же ма обовязку присц два раз на кажду адресу. На валалє кед почали роботи у векшини парастких обисцох чежко находзи людзох дома, та зоз свою добру дзеку до истого обисца приходзи и даскельо раз.

– Зоз замкнутима капурками ше стретам барз часто, цо ми очежує роботу, а з тим и оддлужує.

18. МАЙ 2018.

ekonomija@ruskeslovo.com

АКТУАЛНИ РОБОТИ И ПОЧЕЖКОСЦИ У ДЮРДЬОВСКИМ ХОТАРЕ

ЖИТАРКОМ ХИБЕЛО ДИЖДЖУ Єлена Сивч

По правилу сом обовязна два раз пойсц до єдного обисца, и вец бим требала охабиц обвисценє най ше власнїк яви до општинскей порцийней управи, з котру документацию и на котри шалтер. Розумим же велїх Керестурцох тераз чежко найсц дома, та на терен виходзим и вецей раз на дзень, та и през викенд – додала Єлена. Пописоваче ясно означени зоз леґитимнима карточками як сотруднїки порцийней управи у Општини Кула. Вони длужни точно вимерац поверхносц обєктох, а як дознаваме, остатнє ажурованє тих податох у општини Кула було давного 1992. року.

НЄ ВЯЗАНЕ ЗОЗ ЛЕҐАЛИЗАЦИЮ Пописоваче обовязни зазначиц кажди обєкт, без огляду чи є леґализовани або нє, та на основи новей вименєй порцийней прияви, убудуще буду посилани и евентуално вименєни порцийни ришеня. Проєкт „Реформа порциї на маєток” нє вязана зоз прешлорочним проєктом леґализованя безправно будованих обєктох.

У пилот фази того проєкту участвовали дзевец општини зоз восточней Сербиї котри реализовани од 2013. до 2016. року. У истих за тот период звекшане наплацованє порциї на маєток за 197 одсто, а порцийни стопи нє меняни. Порцийна стопа у Општини Кула звекшана прешлого року, та за порцию на хижу поверхносци од 67 квадратни метери потребне видвоїц 2 700 динари, з тим же у тим урахована амортизация, односно зменшанє порциї за 1 одсто за кажди рок старосци хижи, до максималних 40 одсто. У случаю же у хижи нїхто нє бива, вона ше заводзи на порцию од 100 одсто, без огляду на старосц. По законченю реализациї швайцарского проєкту у котрим участвую 44 локални самоуправи, буду вибрани пейц найуспишнєйши, а за нїх Влада Швайцарскей обезпечела милион франки котри предвидзени за инфраструктурни проєкти у спомнутих локалних самоуправох.■ 18. МАЙ 2018.

У дюрдьовским хотаре и на улїцох Дюрдьова прешлого тижня було вельо польопривреднїкох, а вец пре дижджи вше менєй. Падало на даскельо заводи, алє нє досц же би ше житарки окрипели, алє лєм тельо же би ше застановело роботи

Польопривреднїки у Дюрдьове почали защицовац жито и пирскац пре коровча у кукурици, а помали и у сої. Кукурица углавним у шестим и седмим лїсцу и уж єст коровча, та парасти гваря же им пре таку хвилю воно уж „сцека”. За сою єст ище часу за пирсканє и у нєй ище вше нєт вельо коровча. Векши хороти и нападаня чкодлївцох нєт, алє вода шицким житарком була барз потребна. У Дюрдьовским хотаре диждж у прешлим тижню, та и початком того тижня падал на даскельо заводи, алє анї раз нє досц. Нападало менєй як 3 милиметри по квадратним метеру, а фаховци гваря же кед напада пейц милиметри, то лєм роса котра нє може достаточно понапавац житарку. Пре високи температури цирок вибил скорей як узвичаєно, а велї польопривреднїки коментарую же нє паметаю же дакеди було так, же перше попирскали траву з узким лїсцом, а вец широким. Углавним ше вше перше прирскало траву зоз широким лїсцом котрей єст вельо менєй як иншак, а вец

дас о два тижнї зоз узким лїсцом, котрей єст вецей як други раз. Тому найвероватнєйше допринєсла пред тим суха хвиля, та цирок дзекуюци глїбокому кореню дошол до влаги, а дзекуюци слунку напредує. Шицким житарком, окреме гевтим котри у розвою, котри менши, барз потребни диждж. Вони би роснуц бо маю слунка, алє нє мали досц влаги. Ярец ше солидно розвил и найвироятнєйше ше будзе знїмац штредком юния. Нєдавно ше почало кошиц и бетелїну. Польопривреднїком у Општини Жабель Министерство польопривреди прешлого року наявело же даяк помогнє пре вельку сушу, пре котру у тей општини бул менши урожай за коло седемдзешат одсто. Велї пре таки стан розчаровани, алє ше анї нє наздаваю бог зна чому, бо су звикнути на подли условия за роботу, и як гваря, манипулацию. Ґу тому шицкому цена нафти нєпреривно рошнє, а ознова наявене ище єдно подрагшенє. Док источасно, животни трошки вше векши. С. С.

РУСКЕ СЛОВО 13

ЕКОНОМИЯ 85. МЕДЗИНАРОДНИ ПОЛЬОПРИВРЕДНИ САЯМ ОД 15. ПО 21. МАЙ У НОВИМ САДЗЕ

ЧАС ЗА КОНСОЛИДОВАНЄ АҐРАРА – После финансийней консолидациї у держави, пришол час за ушоренє стану у аґрару и же би польопривреднїки достали вецей средства – гварел на отвераню Сайма министер Бранислав Недимович. На Сайме ше видвоюю национална вистава статку, вистава орґанскей поживи и продуктох з ознаку ґеопоходзеня, вельке число дїловних случованьох у Конґресним центру, дарунок-бависко за нащивительох и традицийна вистава польопривредней механїзациї Пише: Мирон ГОРНЯК КУХАР

О

твераюци 85. Мед зинародни польопривредни саям од 15. по 21. май у Новим Садзе, министер польопривреди и защити животного штредку Бранислав Недимович гварел же му шерцо полне кед видзел кельо єст учашнїкох и же ше глєдало место вецей за присуство на тей велькей манифестациї.

– Окреме дзекуєме Влади Французкей же нам помага у ровою. После финансийней консолидациї у держави, пришол час же би ше ушорело стан у аґрару и же би польопривреднїки до стали вецей средства за свою роботу. Сцеме же би тот Саям ище баржей роснул. Мушиме зачувац сербску польопривреду и за собу охабиц лєпшу Сербию як цо зме ю нашли и як цо є тераз – гварел министер Недимович. Окрем нього, на отвераню бешедовали и представнїки Новосадского сайма, Городу Нового Саду, АП Войводини, Зєдинєних Арабских Емиратох и Французкей и шицки вони пожадали успих тей манифестациї. ЄСТ 1 500 ВИКЛАДАТЕЛЬОХ На Польопривредним сайме єст скоро 1 500 викладательох зоз 60 державох, а першираз участвує и держава

зоз Африцкого континента – Тунис, хтора будзе мац Националну виставу. Министерство польопривреди, лєсарства и водопривреди финансує и орґанизує виставу „Квалитет вецей” у Гали 6, дзе виложени и орґански продукти и продукти зоз ознаку ґеоґрафского походзеня. Покраїнска влада прейґ ресорних секретариятох ма заєднїцки наступ зоз покраїнскима институциями, же би на єдним месце презентовали заєднїцки инвестициї у цилю потримовки и унапредзованя войводянскей польопривреди. Так першираз предвидзена и вистава „Войводина ґастрореґион”, на хторей участвую 30 мали продукователє напою и єдла зоз АП Войводини, а хтори хасновали субвенциї секретарияту. Того року єст вельо вецей фирми зоз Турскей, Италиї, Голандиї и Румуниї, а представяю ше и компаниї зоз Русиї, Тунису, Велькей Британиї и Луксембурґу, хтори влонї нє були на Сайме. КАПАЦИТЕТИ ЗА ВИСТАВИ ПОПОЛНЄТИ Вистава польопривредней механїзациї твори трецину отвореного простору за викладанє. Шицко цо виложене на найпознатших саймох, виложене и у Новим Садзе. Капацитети за вистави пополнєти ище скорей як цо то було влонї. Нащивительом интересантни зменшаня ценох, хтори одобрую члени Дїловного здруженя, як и финансийни

14 РУСКЕ СЛОВО

18. МАЙ 2018.

ekonomija@ruskeslovo.com

институциї. Тоти попусти од 3 до 10 одсто. У рамикох Вистави статкарства и того року будзе отримане аукцийне предаванє найквалитетнєйшого статку. Окрем рогатого статку, пред купцами и конї, швинї, овци и кози. У дарунок-бависку нащивителє зоз купенима уходнїцами, того року можу достац два трактори и ротофрезу. Слово о тракторох „беларус 622” и „джон дир 5045 д” и ротофрези „хисарлар”, а дародавателє „Аґропанонка” и „КИТЕ” ДОО. Будзе отримани и ярнї фестивал вина 18. и 19. мая, на хторим коло сто викладаче буду промововац найквалитетнєйши вина и палєнки зоз тих просторох. Уходнїци за Польопривредни саям коштаю 600 динари, а роботни час од 9 до 19 годзин. За гевтих хтори приду у рамикох колективних нащивох, у ґрупох векши як 15 осо-

би, цена 400 динари. Школяре и студенти, тиж у орґанизованих нащивох плаца 200 динари, кельо кошта и уходнїца за пензионерох и дзеци од 7 до 12 рокох. Фамелийни дзень на пияток, 18. мая. Того дня цала фамелия, зоз дзецми до 16 рокох, може нащивиц Саям з єдну уходнїцу за 600 динари. ■ 18. MAЙ 2018.

ИСКУСТВА КОЦУРЦА ЮЛИЯНА КАМЕНЇЦКИЯ У ПРОДУКЦИЇ ЯГОДОХ

ИЩЕ ВШЕ ЄСТ ЗАРОБКУ

Польопривреднїки котри нє маю вельо жеми, остатнї роки ше вше вецей обрацаю ґу продукованю културох котри приноша готови пенєж такой по предаваню, як цо то жемни ягоди, паприґа, малини и других, зоз котрих мож крашнє заробиц и на малих поверхносцох жеми З ягодох, по словох велїх фаховцох, єст найвецей заробку, алє и найвецей роботи, а то и перши динар у польопривреди понеже ше ягоди почина оберац уж у маю. Ище пред децению Юлиян Каменїцки зоз Коцура ше одлучел за продукцию ягодох и нє побановал. Каменїцкийовим то, мож повесц, фамелийна дїялносц, понеже окрем Юлияна, до роботи коло ягодох уключени и його родичи.

– До роботи з ягодами сом вошол дас пред 10 роками и можем повесц же сом нє побановал, гоч коло ягодох єсц вельо роботи. Тераз их мам посадзени у загради, та до оберачки можем з родичами поробиц шицко цо потребне, а кед придзе оберачка, вец уж мушиме заплациц и наднїчарох. Цена менєй-вецей стабилна, та найзначнєйше випродуковац квалитетну ягоду – гвари Юлиян Каменїцки. Тарґовище и цена вше „упитна” ставка, кед слово о предаваню дозретих плодох. Найвекши проблем же ягоду треба предац такой по обераню, понеже нє може длуго стац. Медзитим, кед ше шицко пороби як

треба, вец нє чежко попредац, а заробку єст и шицко уложене ше швидко враци.

– Одкуп на велько єст, кельо я знам у Де спотове, алє я по тераз нє ношел на одкупне ме сто, понеже углавним дома попредам шицко цо ше наобера, а кед дацо и останє, то пойдзе на палєнку. Кед продукция ягоди у питаню, найвецей уваги треба обрациц кед ягода квитнє, пре рутаву бубу котра напада квиток. Ту нє помага пирсканє, алє квачиме погарики з воду до котрих положим ище ментол бомбону, та буби войду до тих погарикох и на таки спо соб заобиду ягоду. Єст роки кед анї погарики нє помагаю, та теди ручно кажди дзень збераме тоти рутави буби. Тиж так, проблем знаю правиц и кертици – гвари тот уж искусни продукователь тей овоци. Укладаня до ягодох вельки, понеже розсада досц драга, алє муши ше поряднє прикармйовац и защициц од рижних хоротох, та вец ше до станє квалитетни продукт котри потераз вше мал добру цену на тарґовищу, та ше продукователє наздаваю же так будзе и Рутава” буба напада квитки и прави того року. З. Колєсар ” вельки проблеми

РУСКЕ СЛОВО 15

МОЗАЇК РОЗГВАРКА ЗОЗ МИРОСЛАВОМ МАЛАЦКОМ

НЇЧ ГО ТАК НЄ ВИПОЛНЮЄ ЯК УМЕТНОСЦ Tалантовани Мирослав Малацко зоз Руского Керестура, на свойо путешествиє по уметнїцкей драги, рушел ище у першей класи основней школи кед почал ходзиц на фолклор и секцию рецитованя Пишe: Лидия КОСТЕЛНИК

У

штвартей класи основней школи ,,викукнул” зоз нього ище єден талант – за ґлуму, хтори препознала учителька Ксения Бодянцова. Попри телїх талантох, Мирослав у шестей класи основней школи першираз станул и за микрофон на ,,Червеним пупчу”. Основну школу закончел у Руским Керестуре, а пред пейцома роками закончел и штредню школу зоз домом школярох ,,Петро Кузмяк” дзе бул перша ґенерация нового туристичного напряму у керестурскей школи. Початне рецитованє, вежбала зоз нїм Наталия Зазуляк. Нєодлуга, талантованого хлапца до своїх рукох превжал Михайло Зазуляк и вредно робел зоз нїм док нє прешол до жирия як консултант за руски язик. Перши пласман зоз рецитованя го одведол аж по Републичну смотру дзе завжал осме место у Сербиї. После двох рокох напредованя, Мирослав досцигнул високе треце место у цалей Сербиї, хторе му и найвисши успих у рецитованю.

– Було ту и штварти и пияти места, алє за тото треце место ме вяже єдна окремна анеґдота. За тоту награду, достал сом озда коло 20 кнїжки хтори сом анї у рукох нє могол тримац, була то громада кнїжкох. Паметам же ми докричовали зоз публики же лєм най я стоїм зоз

16 РУСКЕ СЛОВО

тима кнїжками на бини, та най ме висликую. У хвильки як сом ше нашмеял за сликованє, громада кнїжкох ми випадла а я остал на бини тримаюци єдну кнїжку у рукох – з ошмихол приповеда Мирослав. Кажда писня хтору рецитовал му ,,лєгла”, алє одкеди ма нагоду сам виберац, як гвари, найозбильнєйша писня хтора охабела окремни упечаток на ньго, то писня зоз хтору ше того року змагал ,,Павур смутней нєвести” хтору написал Хорхе Рохас.

БУДУЧНОСЦ ВИДЗИ У ТЕАТРУ По Мирославових словох, затераз ма за собу коло 15 успишно одбавени представи, и дзецински, и аматерски, и професийни. Найинтересантнєйша представа у хорей бавел и у хторей мал вельку и ношацу улогу була ,,Умри хлопски” од Алда Николая. Попри телїх представох, и текстох, случовали ше и гришки, алє то публика нє може анї обачиц при професийних актерох на бини.

– Случовали ше глобеня у глави и блокираня, алє вше ше импровизовало. Углавном ши нє сам на сцени, колеґове ту, хтори провадза дїю, и кед сце достаточно увежбани, видза по тебе, зрозумя цо ше случує, уруца ше и нєобачлїво ше предлужи приповедка – толкує Малацков. Успихи було и зоз того боку уметносци. Мирослав ше ище у дзецинских представох визначовал баржей як колеґове на дескох цо живот знача. У седмей класи основней школи на Републичней смотри достал награду за найлєпшу улогу у

представи. Подзекованя ше громадзели зоз мемориялох и зоз смотрох за найлєпше одбавену улогу. ДРУГИ ГОБИЇ „Келнерованє” , ище єден гоби хтори Мирослав започал на свойо нєполни 15 роки зоз хторого заробел и свой перши динар. Почало так же ходзел помагац викендами кед була гужва у керестурских локалох. З часом похопел же Керестур ,,цесни” за його напредованє у тей роботи, та одлучел пойсц до Нового Саду. Там ше стретнул зоз другу файту истей роботи, зоз другима людзми и то му ше попачело. Авантуристични дух му давал ,,витор до хрибта”, та бул келнер и у Чарней Гори и у Греческей. Но, то нє шицко цо Малацко пробовал.

– Уметносц сом нашлїдзел од мацери, а од оца спорт, хтори нє таки упечатлїви. Тренирал сом рукомет нєполни 4 роки, тренирал сом фодбал єден цали дзень, пробовал стони тенис, алє нїч ме так нє виполньовало як уметносц – закончує Мирослав.

18. МАЙ 2018.

mozajik@ruskeslovo.com ,,РИТЕМ ЕВРОПИ” У НОВИМ САДЗЕ

Мирославово становиско же ґлума то цошка цо го на окремни способ виполнює. Одкеди першираз станул на сцену, видзел свою будучносц праве на тих истих дескох. З тей причини, вше ше плановал уписац на Академию драмских уметносцох у Беоґрадзе.

РОК КОНЦЕРТ НА ПЛОЩИ ШЛЄБОДИ

ШПИВАНЄ ЖАДА ПРОФЕСИЙНО УСОВЕРШИЦ Уж спомнути талант за шпиванє, видно було у шестей класи основней школи дзе першираз зашпивал пред вельочислену публику у триу на ,,Червеним пупчу”. После того наступа, шпиванє стаґнирало, алє ше нєодлуга врацело кед чул препорученє од Юлияна Рамача же би шпивал за найкрасши глас на ,,Червеней ружи”. Прилапел поволанку, та дзечнє наступел и шлїдуюци рок на ,,Червеней ружи”, хтора му принєсла и побиду. Наступал и на других руских фестивалох. Зоз свою харизму, самодовирийом и смислом за

гумор, Мирослав ше опробовал и у музичних змаганьох як цо ,,Перши глас Сербиї”, и ,,Талант шоу”.

– Сцел сом ше опробовац и на ,,Х фактору”, алє сом до конца нє пошол. На тих телевизийних змаганьох нє було вельки успихи, прецо, анї сам нє знам, вироятно зато же то насампредз ,, шоу” и нє патра лєм на квалитет. Скорей пуща такого цо нє зна шпивац, алє є по дачим интересантни, най нє повем, же би го вишмейовали на телевизиї. Можебуц сом нє звучал як професионалєц, бо сом анї нє, нїґдзе сом ше нє учел шпивац, сам сом робел на себе, окрем же сом ишол на хор од пиятей по осму класу основней школи. Но, усовершуєм ше, и наздавам ше же далєй у живоце професийно усовершим шпиванє – гвари Мирослав. ■ 18. МАЙ 2018.

Т

радицийна музична манифестация ,,Ритем Европи” котра ше у орґанизациї Студентского културного центра отримує 9. мая на Площи шлєбоди у Новим Садзе, того року була 12. по шоре. Тот дзень ма двойнїсте значенє – то Дзень побиди над фашизмом, т. є. законченя Другей шветовей войни, и дзень наставаня Европскей униї, односно Дзень Европи. У Новим Садзе ше уж узвичаєно з тей нагоди отримує ,,Ритем Европи”, чия коруна вельки рок концерт на централней городскей площи. НАЯВИ Студентски културни центер Нови Сад попри ,,Ритма Европи” през яр орґанизує ище даскельо музични подїї, даєдни нови, а даєдни уж традицийни. Уж тей соботи, 19. мая, у Клубу ,,Фабрика” будзе треци фестивал ,,Испитни рок” наменєни любительом ,,лєгчейших” мелодийох и реґе музики чийо ґвизди ,,Дел Арно Бенд”, а перши викенд у юнию будзе отримани єденасти ,,Tу Bи Pank” (To Be Punk) фестивал дзе наступя вецей домашнї и страни панк и хардкор состави.

Того року, вечар отворел новосадски женски панк–рок состав ,,Три каплїце”, а потим наступел нюйоркски ска бенд ,,Тоастерс” (The Toasters). Зоз Риєки зоз Горватскей наступелa рок ґрупа ,,Лет 3”, хтора порядно грає пред новосадску публику, а на концу на бину опрез Городскей хижи вишла єдна зоз найпознатших и найдлуговичнєйших рок ґрупох на тих просторох ,,Дисциплина кичме”, хтора того року полнї 37 роки од сновня и пририхтує нови албум. После законченей програми на Площи шлєбоди, журка предлужена у клубу ,,Квартер” у Новим Садзе, дзе ,,Еґзит” фестивал преславйовал, другу по шоре, титулу за найлєпши европски фестивал. На тей журки до раншим годзинох наступали рижни ди-джейове, хтори предходних рокох уж участвовали на фестивалу на Петроварадинскей твердинї. Коло музичного вечара, на Дзень Европи традицийно ше отримує и рижни културни подїї. Вистави, трибини и други програми. Того року Фондация ,,Нови Сад 2021” у Студию ,,M” орґанизовала конференцию ,,Неутрално” дзе були представени рижни пракси у Европи и реґиону о отримованю културних програмох. Пририхтала Тамара Салаґ Фото Лука Вуячич

РУСКЕ СЛОВО 17

КУЛТУРА И ПРОСВИТА ЗАВОД ЗА КУЛТУРУ ВОЙВОДЯНСКИХ РУСНАЦОХ

РАНКОВИЧОВА МЕНОВАНА ЗА ДИРЕКТОРКУ Покраїнска влада принєсла ришенє о менованю Анамариї Ранкович на функцию директорки Заводу за културу войводянских Руснацох. Таке ришенє усвоєне на схадзки Покраїнскей влади отриманей 4. мая, з обгрунтованьом же одлука принєшена на основи предкладу Националного совиту Руснацох. У толкованю ришеня наведзене же конкурс за директора Заводу бул розписани ище у октобру прешлого року, алє пре жалбу єдного з кандидатох тот поступок бул часточнє повторени. Перша схадзка Управного одбору Заводу була отримана у октобру 2017. року кед направена лїстина кандидатох на котрей була лєм Анамария Ранкович, понеже ище двойо кандидати нє сполньовали условия конкурсу. Початком новембра 2017. року Национални совит Руснацох, як соснователь Заводу, принєсол одлуку першого уровня котру прешлїдзел Покраїнскей влади як другому сосновательови. Покраїна концом децембра прешлго року уважела

жалбу кандидата Саши Сабадоша и врацела конкурсни поступок на Управни одбор Заводу и глєдала дополнююци толкованя коло роботного искуства одбитого кандидата. Управни одбор Заводу початком того року ознова констатовал же Сабадош нє сполнює условия конкурсу, а то найменєй пейц роки роботного искуства у фаху. З тим Управни одбор Заводу по други раз констатовал же Ранковичова єдина сполньовала шицки критериюми конкурсу, односно же поднєсла одвитуюцу документацию и була єдина кандидатка на функцию директора. Анамария Ранкович мастер инженєр менаджменту у медийох, а на тоту функцию пришла зоз РТВ, Редакциї радио програми по руски. И тоту одлуку Покраїнскей влади мож оскаржиц з тужбу пред Висшим судом у Новим Садзе у термину од 60 дньох, наведзене у ришеню. Б. Варґа

ДЗЕЦИНСКА ПРЕДСТАВА „ПЛАНЕТА НОРИМ” ПРЕД КОЦУРСКУ ПУБЛИКУ

ОШ „ПЕТРО КУЗМЯК” У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ

ДЮРДЬОВЧАНЄ ОДЛИЧНО ОДБАВЕЛИ СВОЙО УЛОГИ

ДО ПЕРШЕЙ КЛАСИ УПИСАНЕ 21 ДЗЕЦКО

Коцурска публика прешлей соботи, 12. мая, мала нагоду одпатриц дзецинску представу „Планета Норим”, котру пририхтало КУД „Тарас Шевченко” зоз Дюрдьова. Тоту представу Дюрдьовчанє мали одбавиц на коцурских Дньох театра, алє пре оправдани причини одказали и тераз ю одбавели пред числену коцурску публику у Доме култури. Представу за дзеци „Планета Норим” Коцурцом ше барз пачела, понеже ґлумцох наград зели зоз моцним аплаузом, а кед виходзели зоз сали, шицки у публики були задовольни и нашмеяни. Дюрдьовчанє пришли добре пририхтани и вирно винєсли свойо улоги у представи котру режирал Йоаким Чапко, а по тексту Мирона Канюха. По законченю представи домашнї Коцурци зоз КУД „Жатва” орґанизовали друженє зоз госцами зоз Дюрдьова у Руским доме. З. К.

До першей класи Основней школи „Петро Кузмяк” 10. и 11. мая уписане 21 дзецко (дзеци народзени од 1. марца 2011. по конєц фебруара 2012.) хтори закончую Предшколску пририхтуюцу програму у керестурским оддзелєню „Цицибан” ПУ „Бамби”, та будзе формоване єдно оддзелєнє першей класи. Пред уписом педаґоґиня Школи Мария Шанта окончела тестованє будуцих школярох и по резултатох нє будзе школярох хтори би були до першей класи уключени по ИОП-у одн. Индивидуалним образовним програму. Єдно оддзелєнє першей класи будзе водзиц професорка класней настави Нада Колошняї хтора тераз виводзи штварту класу, а най здогаднєме, пред штирома роками у керестурскей школи першираз було тиж єдно оддзелєнє першей класи. Прешлого року були формовани два оддзелєня, а так будзе и о два роки. М. А.

18 РУСКЕ СЛОВО

18. МАЙ 2018.

kultura@ruskeslovo.com

И НАШО ШКОЛИ ВИБЕРАЛИ УЧЕБНЇКИ ЗА ПЕРШУ И ПИЯТУ КЛАСУ

ДАЦ МОЖЛЇВОСЦ И ДРУГИМ ВИДАВАТЕЛЬОМ Тих дньох до Националного совиту рускей на ци о нал ней за єд нї ци зоз на ших основних школох „Петро Кузмяк” з Руского Кере стура и „Братство єдинство” з Коцура сцигол список вибраних учебнїкох за першу и пияту класу хтори од септембра буду мац нову наставну програму. Векшина вибраних учебнїкох видавательох „Клет” и „Нови лоґос”, а лєм даскельо видавателя З а воду за видаванє учебнїкох з Беоґраду, одн. його оддзелєня у Новим Садзе. То учебнїки за предмети руски язик и музична култура, а за пияту класу и учебнїк за сербски язик як нємацерински. Таки вибор у обидвох Школох окончени на Наставнїцких радох, док у ОШ „Йован Йованович Змай” у Дюрдьове, як дознаваме, у идуцим школским року у септембру нє буду мац руски оддзелєня анї у першей, анї у пиятей класи. По предписаней процедури Национални совит лїстину вибраних учебнїкох прешлїдзи до Министерства просвити, науки и технолоґийного розвою хторе длужне финансийно обезпечиц прекладанє. Як нам потолковала Таня Арва Планчак, секретар НС по новим Закону о учебнїкох и другим видавательом, окрем Заводу за видаванє учебнїкох оможлївене видаванє нїзкотиражних од-

носно учебнїкох на язикох националних меншинох так же Министерство будзе финансовац їх прекладанє, цо дотераз була привилеґия лєм Заводу. Тиж по новим Закону прекладанє таких вибраних нєзаводових учебнїкох роби Центер за нїзкотиражни учебнїки у Новим Садзе, а то заправо терашнє оддзелєнє Заводу у Новим Садзе, хторе ше по тим истим Закону ма реорґанизовац до спомнутого центру. М. Афич

IN MEMORIAM

ЛЮБОМИР БЕЛЕЙ (1962–2018)

Всоботу, 12. мая, у 57. року живота умар познати у України и швеце линґвист Любомир Омелянович Белей, професор Катедри українского язика Филолоґийного факултету Ужгородского националного универзитету. Любомир Белей народзел ше 18. марца 1962. року у галицким валалє Войнилїв Калуского району Ивано-Франковскей обласци. Року 1983. закончел українски оддїл Филолоґийного факултету Ужгородского державного универзитету. На Ужгородским универзитету робел од 1986. року – спочатку як асистент, потим як доцент Катедри общей и славянскей линґвистики, а од 1997. року як професор Катедри українского язика. Року 2007. основал и постал руководитель Науково-виглєдовацкого институту українистики „Михайло Мольнар”. Сфера його наукового интересованя була українска и славянска ономастика, история українского литературного язика, старославянски язик, язик и култура українскей дияспори, а робел и у обласци лексикоґрафиї и прекладу.

18. МАЙ 2018.

Спомед зи велького числа наукових ро ботох окре ме ше ви значую його кнїжки: „Функционално-стилистични можлївосци українскей литературноуметнїцкей антропонимиї ХІХ–ХХ ст.”

(1995), „Ста ро сла вян ско-укра їн ски словнїк” (2001), „Нова українска литератур но-умет нїц ка ан тро по ни мия» (2002), „Українски мена дакеди и тераз” (2010), „Мено дзецка у українскей фамилиї” (2011), „Нє меняюци анї титли… Линґвобиоґрафия старославянского язика” (2015) и др. По руски, у виданю НВУ „Руске слово” з Нового Саду вишла му кнїжка „Славянски язик, родзенє и живот мертвого язика” (2016). Професор Любомир Белей бул прави амбасадор Руснацох/Русинох на славянским югу у України так як то робели Володимир Гнатюк, Микола Мушинка и Олекса Мишанич у своїх найплоднєйших часох, припознаваюци окремносци цо их история створела, алє знука українского контекста хтори историйно и найчитлївши. М. М. Цап

РУСКЕ СЛОВО 19

КУЛТУРА И ПРОСВИТА У КОЦУРЕ ОЗНАЧЕНИ ДЗЕНЬ ШКОЛИ

БОГАТА ДВОДНЬОВА ПРОГРАМА Прешлого тижня у Коцуре означени Дзень Основней школи „Братство єдинство” . Програма почала вовторок, 8. мая, у Доме култури зоз музично-рецитаторску програму, а закончена є ютредзень зоз спортским дньом у Школи

Н

а початку програми у Доме култури директорка Школи Славица Байор привитала госцох, пречитала винчованку Михаля Нїлаша, Покраїнского секретара за образованє, управу и национални меншини и похвалєла школярох, наставнїкох и учительох котри у красним шветлє представяли коцурску школу и з тей нагоди им подаровала кнїжки. На програми у Доме култури школяре рецитовали, шпивали и приказали єдну драмску сличку, а цалу програму з нїма пририхтали учительки и наставнїци. РЕЦИТОВАНЕ НА ВЕЦЕЙ ЯЗИКОХ Наймладша танєчна ґрупа КУД „Завичайне врело” отворела часц програми на котрей участвовали школяре. Зоз рецитациями по руски и по сербски ше представели Катарина Недич, Ясна Перенчевич, Михайло Аларґич, Михайло Буша и Тамара Макаї, а бул и єден рецитал на французким язику. Окрем рецитацийох, рецитаторох котри Школу представяли на зонскей смотри рецитаторох, присутни могли чуц и музични композициї котри Сара Горняк и Лена Шкрбич одграли на синтисайзеру, Алекса Ґрандиич на гармоники, а София Шкорич на ґитари. На концу програми числена публика и го сци могли ше на хвильку врациц до Шекспирового часу и одпатриц як випатрала вична любов Ромеа и Юлиї у драмскей слички. Дзень школи зоз своїм присуством возвелїчали кум Школи Драґан Рашета котри того року Школи подаровал друковач у фарби и билу маґнетну таблу за кабинет математики, потим Желько Бєлан, предсидатель Ме сней заєднїци Коцур, Желько Ковач як представитель Националного совиту Руснацох, Хелена Пашо Павлович, директорка Основней и стреднєй школи „Петро Кузмяк” зоз Руского Кере стура, директоре

20 РУСКЕ СЛОВО

школох зоз околїска, як и представителє коцурских здруженьох и институцийох.

– Прешли рок бул наисце успишни за наших школярох котри освойовали награди на рижних змаганьох и мило ми же зме их наградзели и указали им чесц. Програма була красна и видзела сом же ше публики пачела, а на спортским дню кажди школяр могол найсц дацо за себе у богатей програми котру обдумали учительки и наставнїки. Мали зме госцох зоз цалого околїска и представительох шицких валалских културних, вирских и спортских здруженьох, та нам мило же зме вєдно могли уживац у дзецинскей радосци и преслави Дня нашей школи – визначела директорка школи Славица Байор. По законченю програми колектив Школи предлужел друженє у Центре за физичну културу „Драґо Йовович” у Вербаше. ШКОЛЯРЕ УЖИВАЛИ У СПОРТСКИХ АКТИВНОСЦОХ Ютредзень 9. мая, означованє Дня школи предлужене зоз спортскима активносцами, квизами и роботнями, та ше школяре змагали у фодбалу, а школярки у одбойки и у штафетних бавискох. Фодбал бавели и младши и старши, а у тим возросту єден рок значни, та школяре штвартей класи були лєпши од трецокласнїкох, як и осмокласнїки, котри победзели школярох седмей класи. Дзивчата штвартей класи тиж так победзели дзивчата котри ходза до трецей класи у бависку „Медзи двома огнями”. Наймладши ше змагали у штафетних бавискох и ту резултат нє бул у першим планє, алє розвивавнє спортского духа. За школярох котри мали иншаки интересованя були орґанизовани математични и язични квизи, подобова колония под назву „Маски през вики” и роботня зоз рециклажних материялох.■ Златко Колєсар 18. MAЙ 2018.

kultura@ruskeslovo.com

ШВЕТО НА СЛАВУ ФОТОҐРАФИЇ У ПОДОБОВЕЙ ҐАЛЕРИЇ У ВЕРБАШЕ

МЕДЗИ ПОХВАЛЄНИМА И ВЛАДО НЯРАДИ У рамикох Дня музейох, пияток у Подобовей ґалериї Културного центру Вербас, за почитовательох фотоґрафиї отворена вистава фотоґрафийох зоз конкурсу „Музей и комуникация”. На конкурс сцигли 188 фотоґрафиї 35 авторох, а за викладанє у Ґалериї пририхтани 35 фотоґрафиї 20 авторох. Наградзени и похвалєни достали шлїдуюци награди: перша награда 12 тисячи динари, друга награда 8 тисячи динари, треца 5 тисячи динари, а похвалєни авторе достали моноґрафию о Вербаше и кнїжки о уметносци. Першу награду достала Мая Стошич за фотоґрафию „У Лувру”, другу Дьордє Вукадинович за фотоґрафию „Сцена I”, трецу Ивана Стоянович за фотоґрафию „Скулптури”, а похвалєни Миленко Савович за фотоґрафию „Двойнїк”, Предраґ Филипович за фотоґрафию „Музей 2”, як и вербаски подобови уметнїк Владо Няради за фотоґрафию „Нови ґенерациї” .

– Тота фотоґрафия зоз сериялу хтори сом направел пред роком под час нащиви Амстердаму, дзе сом за два тижнї, кельо сом там пребувал, направел вецей як 4 тисячи фотоґрафиї. Велї з нїх настали праве у амстердамских музейох и ґалерийох. Понеже уж традицийно Городски музей розписує конкурс за фотоґрафиї вязани за музей, одлучел сом и того року участвовац – визначел з тей нагоди Няради. Виставу отворели ґалеристкиня Подобовей ґалериї у Вербаше Силвиа Єлачич, историчар и кустос Городского музею Павле Орбович, проф. др Желько Шкрбич и Милован Уличевич. Орґанизатор конкурсу, хтори того року отримани дзешати раз, Городски музей Вербас, а реализацию вистави помогли и Фото-кино клуб „Зенит” и Фотоґрафски клуб „Войводина”. Вони подзековали на участвованю шицким

фотоґрафом, учашнїком наградного конкурсу, а наградзеним винчовали.

– Конкурс бул окреме интересантни, уж и по числу роботох хтори сцигли, а под час одлуки жирия зме ше на кажду фотоґрафию врацали вецей раз, же бизме ю цо лєпше анализовали. Було и чежко, бо и сама тема була барз провокативна, „Музей и комуникация”. Робели зме полни пейц годзини, а думам же ше будзеце крашнє чувствовац док опатраце фотоґрафиї, понеже кажда з їх ноши свойо порученє. Тиж так, думам же будзе велька чкода кед вистава нє видзе звонка Вербасу, односно нє „прешейта ше” и по других местох же би ю опатрала ширша публика – визначел проф. др Шкрбич. У составе жирия були проф. др Желько Шкрбич, Милован Уличевич и Миленко Радованов, а отверанє вистави збогацел и наступ на гармоники школярки Музичней школи „Исидор Баїч” з Нового Саду Ґеорґини Боґнар. А. М.

У ВЕРБАШЕ ПРИРИХТОВАНЯ ЗА ХОРСКИ ФЕСТИВАЛ „КАРПАТИ”

НАСТУПЯ СЕДЕМ ХОРИ Културно-просвитне дружтво „Карпати” и того року отрима, осму по шоре смотру хорох, традицийну манифестацию хтора од окремней значносци за руску националну заєднїцу. Пририхтованя за тоту манифестацию почали ище початком рока.

– Конкуровали зме на рижни конкурси, та зме обезпечели средства котри нєобходни за отримованє и орґанизованє манифестациї, єдней з векших у рускей заєднїци. На Фестивалу буду участвовац коло 200 виводзаче, а остатнї два роки зме дзвигли уровень манифестациї, на медзинародни. Нажаль, того року пре нєдостаточни средства буду участвовац лєм хори з нашей жеми, понеже за квалитетни фестивал потребне вельо вецей средства як цо ми можеме обезпечиц – визначел подпредсидатель Дружтва др Деян Загорянски и додал же традицийно буду наступац и два госцуюци хори, єден хор Културного центру Вербас „Бачки шпиваче” хтори од снованя участвує на Фестивалу, а 18. МАЙ 2018.

други будзе хор Здруженя сербско-греческого приятельства „Ирида” зоз Сримскей Митровици. Як и каждого року наступя седем хори, вєдно з нашима хорами з Дюрдьова, Нового Саду, Вербасу, Руского Керестура, Сримскей Митровици. Пондзелок отримана и схадзка Орґанизацийного одбору Фестивалу у просторийох КПД „Карпати”, а попри пририхтованьох за Хорски фестивал, „Карпати” ше рихтаю и за наступ на Руским фестивалу у Свиднїку, у Словацкей. На тим Фестивалу наступаю каждого року, од його снованя, а того року Жридлова руска ґрупа направела вибор нових шпиванкох хтори виведзе на тей велькей рускей манифестациї. Одход аматерох до Свиднїку потримала локална самоуправа Вербас и Покраїнски секретарият за културу, зоз скромнима средствами хтори нєдостаточни за одход, так же „Карпати” буду мушиц и того року найсц ище даяке жридло за помоц коло одходу. А. М.

РУСКЕ СЛОВО 21

РОК XII МАЙ 2018

число 48 (146) Пририхтал: Микола ШАНТА

Б

ГОРНЇЦА – ЗАКАРПАТЄ (VIII)

ЕТНЇЧНИ ҐРУПИ – БОЙКИ Реґион на хторим жию закарпатски Бойки забера Воливецкий и Мижгирски район, вкупно коло 64 валали. Як дознаваме зоз историйней литератури Бойки на Закарпатє пришли зоз Галичини, сциха, поступнє у периодзе од 16. по 18. вик зоз районох Турки, Стрий, Дрогобич, Долинє, Калуша и Самбора. Природно-ґеоґрафични условия, структура жеми и привредна традиция шведоча же основне занїманє Бойкох було землєдїлство, хторе у їх животох таке важне, як и статкарство

ойки вше жадали мац цо вецей обрабяцей жеми. През вики практиковали польопривреду хтора ше базовала на палєню и резаню лєсох. Концом 19. вику превладала плодорядна польопривреда зоз викошованьом пажицох. При закарпатских Бойкох було роширене напасанє статку на горских пасовискох, а напаанє овцох на стаємних и дочасових валалских пасовискох. Овци ше часто гонєло пасц на бреги коло горнього цеку рики Рике. Бойки зачували велї месни характеристики у традицийним доме, на облєчиве, у фамелийней и дружтвеней каждодньовосци, як и у духовней култури. Бойки у просеку 5 цм нїзши од Гуцулох, власи и твари им догановей (ґестиньовей) фарби, маю широке чоло и ценки ґамби, а дзивки им тлустенки, мили и весели. Бешедую помали и бешеда им монотона. Бойки любя робиц и робота има барз важна. Алє у роботи маю миру, та ше нє претаргую од роботи. За нїх ше гутори же су демократични, скромни, услужни, добродушни, дружелюбиви и мож раховац на нїх. Фамелийни су Фамелия буковинских Бойкох 1909. року людзе, любя и почитую своїх родичох, старших и порихтани су пре ближнїх жертвовац ше и лох горнього цеку рики Свиче, Мизунки и їх притокох. Локални окремносци месних Бойкох виражую ше у нуцерпиц, чи у чежкей роботи, чи дацо инше. кашнїм планованю двохижового (хижа и уходна простория) або трохижового дома (хижа, уходна простория и ТРИ ЕТНОҐРАФСКИ РЕҐИОНИ БОЙКОХ коморка) зоз огнїском, зоз лєм єдну просторию наменєУ привредней и материялней култури, фамелийней ка- ну за биванє, вец зоз кратку кошулю (оплича) з длугокиждодньовосци и у традицийних календарских шветох ма рукавами хтори украшени зоз фалдами коло округломесного жительства зявюю ше общеукраїнски прикмети го ґалєра на шиї, вишацима рукавами и ґалєрчками, зоз и общебойковски етноґрафски риси. У зависносци од ґеометрийнима и стилизованима орнаментами ушити на припаданя валала административним єдинком, феудал- нїх зоз червену або белаву цверну. Воловецки Бойки населюю вецей як 26 валали истоним маєтком, привредней каждодньовей изолациї валала и нукашнїм миґрацийом, при закарпатских Бойкох менного району. При насельованю Воловебщини ношацу улогу мали миґранти зоз галицформовали ше три етноґрафски реких валалох долїни рики Опор и Гоґиони: Мижгорски, Воловецки и ловчанка. Локални окремносци воУжицки Бойки. ловецких Бойкох виражени найбарМижгорски Бойки населєли вежей у трихижовим доме (уходна цей як 30 валали у горнїм цеку рипростория, хижа и коморка) хтори ки Рике над Мижгорйом, як и валаше будує под єдним закрицом и ли у долїни рики Ґолятинки и потогамбару або даяким другим прика Студений. Историйне паметанє вредним зданию; у шматох, окреме як и етноґрафски материял шведоу женских кратких кошульох (оплича же ше месни културно-каждодча) зоз пререзом на правим плєцу и ньово традициї формовали з помоцу миґрацийох зоз галицких вала- Характеристична женска кошуля Бойкох округлим вирезом коло шиї.

22 РУСКЕ СЛОВО

18. MАЙ 2018.

rsusvece@ruskeslovo.com

стантин Порфироґенит, Дьордє Сп. Радойчич заключує: Серби свойо старе отечество волали Бойкия, алє хасновали и назву Сербия, сербска жем. Бешедовали же у нєй од давен давна жили Серби у Захумлю и знали же їх княз од Висли. Українски историк В. М. Мельник и Е. Шишкин у роботи Найвчаснєйша етнїчна история Южних Славянох, на основи податкох хтори дава Константин Порфироґенит заБОЙКИЯ – ключую же понеже ше зоз старого краю СТАРИ СЕРБСКИ ЗАВИЧАЙ нє виселєл шицок сербски народ, алє на Карпатох остало вельке число Сербох, Прешлосц сербского народу у розличодносно Бойкох хтори остали у Карпатних историйних етапох була вязана и за ских горох як Били Серби або Бойки и українски жеми. У вчасним стреднїм злучела ше як етнїчна компонента з повику, у Бойкиї, жили предки Сербох чатку до русинского, а вец до українскоище пред тим як ше доселєли на БалБойковска пара го елементу восточного Славянства. канске полуо строво. У Закарпатю у у народним олєчиве Же ше Бойкия у вчасним стреднїм вику стреднїм вику сербски деспоти там мали свойо маєтки. Праотечество сербского народу – Бойкия волала и Била Сербия шведочи и назва єй заходней часци ше пресцера по карпатским подручю у долїнох рикох чар- ґу Тиси, хтора ше виками волала Сербска жем, а тераз номорского и балтицкого злїву. На сиверу залапює горнї Срибна земля. Заєднїцке походзенє жительох Бойкиї зоз Сербами поцек рики Сана, хтора притока Висли, а на юговостоку коло рики Днєстер, до улїву Ломници, на югу до Тересви, твердзує ше и зоз заєднїцкима топонимами як цо: Топла, притоки Тиси. На заходзе ше пресцера до рики Уж. Скоро Топлица, Дубрава, Коритник, Ломница, Майдан, Луково, у цалосци Бойкия ше пресцера на териториї України, а лєм часточка на тромеджи зоз Словацку и Польску. Бойкию як стари край Сербох початком дзешатого вику спомина византийски цар Константин Порфироґенит у своїм познатим историоґрафским дїлу О управяню зоз царством. Зоз просторох Бойкиї, споза Карпатох, у шестим вику починаю рушаня Сербох ґу Балканскому полуострову и то по долїни Тиси. По досельованє Мадярох и рушаня Румунох ґу Поморишю, од Бойкиї, односно од восточнославянских племенох до балканских пространствох, пресцерал ше непретаргнути етнїчни ланєц хтори творели Серби. У розправи о Бойкиї як праотечестве Сербох, историчар Дьордє Сп. Радойчич у своєй роботи Южнославянско-руски вязи до початку осемнастого столития визначує же Серби хтори два и пол вики жили у новим отечестве хторе вецей ґенерациї безусловно люБойки на початку ХХ вику бели, споминали старе отечество, там на сиверу, дзе ше крашнє жило, аж вельо лєпше як теди на Балканє. Тото Лукавица, Каменица, Слатина... О блїзкосци жительства здогадованє на старе отечество Сербох зазначели, у пер- Бойкиї зоз Сербами на Балкану бешедує и антрополоґ В. шей половки дзешатого столїтия зазбероваче информаци- Б. Бунак. На основи всестраних вецейрочних виглєдованьйох за цара Константина Порфироґенита кед ше пририх- ох, пришло ше до заключеня же ше у Бойкиї наиходзи на товал написац спомнуте дїло. Цар Константин наводзи же антрополоґийни тип людзох хтори блїзки типу Южних у старим отечеству Сербох двоме браца нашлїдзели оца Славянох, односно Сербом. Зоз питаньом заєднїцтва Серхтори бул княз. Єден син остал у завичаю, а други, вжал бох и Бойкох занїма ше и Карпатски диялектолоґийни половку народу и пошол до Иракиї, ґу императорови Ро- атлас у хторим ше наводзи же ище у 19. воку слависти обмейови. Цар зоз радосцу приял Сербох и дал им жеми у рацели увагу на присуство язичних характеристикох хтообласци Тесалоники, дзе ше населєли на подручє Сервиї, ри повязую українски язик зоз южнославянскима, насамдаваюци єй теди тоту назву. Зоз податкох хтори дава Кон- предз зоз сербским. У бешеди Бойкох єст велї слова хтори общепознати у сербским язику, а хторих нєт у українским язику на востоку од Днєстра. ПОХОДЗЕНЄ МЕНА БОЙКИ *** Вецей виглєдоваче, медзи хторима и Н. А. Бескид, Осно ва за ви бу до ву то го ма териялу кнїжка „Закарпатска твердза же славянске племе Бойки достало мено по Укра ї на”, збор нїк ро бо тох хто ри пририхтал проф. др Євгекелтским племену Бої хторе ше з часом поцагло зоз ний Па щ ен ко. того подручя. Можлїве, гутори Бескид, же медзи Сла(Предлужи ше) вянами остала часточка племена Бої хтора ше асимиСтановиска и селекция фактох висловени у тим тексту виключно ловала до славянского народу, а за нїма остало мено. Ужицки Бойки жию на лївим побрежю рики Уж, у валалох Великоберезянского району: Тихий, Ґусний, Волосянка и Ужок. При формованю тей ґрупи участвовали Бойки зоз горнього цеку рики Днєстар, Стрий, як и воловечинских валалох. Источашнє у тих валалох обачлїви и долїнянски и лемкивски уплїви.

пририхтовача и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”

18. МАЙ 2018.

РУСКЕ СЛОВО 23

ЛЮДЗЕ, РОКИ, ЖИВОТ НАШ ГОСЦ: ЛЮБОМИР ЗАГОРЯНСКИ, ПРОФЕСОР И МУЗИЧАР

СПОРТ И МУЗИКА – ПЛЄЦО ПОПРИ ПЛЄЦУ

Пише: Златко КОЛЄСАР

Професора физичней култури и рекреациї, Любомира Загорянского Руснаци познаю по числених наградох котри достал за тексти и композициї на наших фестивалох, алє и по руских свадзбох на котрих грає децениями. Його родичи робели и жили у Нємецкей, алє Любомир свой живот видзел лєм медзи своїма

Л

юбомирово родичи давно надумали пойсц до Нємецкей на рок-два, а остали децениями. Мац до конца живота, його оцец там жил и робел полни 34 роки. Там дочекал и пензию, и аж вец ше врацел до Сербиї.

– Родичи пошли до Нємецкей кед сом ходзел до седмей, а брат Владо до другей класи. Остали зме у Коцуре зоз бабу и дїдом, а велї обовязки коло нас превжали и бачи Юлиян и андя Марча Загорянсково. До стреднєй школи сом пошол до Ґимназиї до Руского Керестура, и жил сом у ин-

тернату. После сом пошол на Факултет за физичну културу до Нового Саду – почина Любомир о своїм одрастаню и школованю. У Руским Керестуре Любомир упознал и свою супругу Єлену зоз котру ше по законченю студийох и оженєл. Понеже Єлену, як медицинску шестру робота одведла до Беоґраду, єден час там и жили и робели, а вец их ознова живот приведол до Коцура, бо у Вербаше обидвойо достали роботу.

– О Нємецкей зме нє роздумовали, бо теди, осемдзешатих рокох, було и ту цалком добре. Любел сом же зме як дзеци у Нємецкей препровадзовали лєтни и жимски одпочивки, и то ми було досц. Родичи там мали добри роботи, оцец робел як тишлїр, а мац була занята у фабрики за правенє годзинкох – здогадує ше Загорянски. ТРАҐЕДИЯ У ФАМЕЛИЇ Кед ше народзели Любомирово и Єленово синове Педя и Желько, живот наисце випатрал ушорени и шицко було так як задумовали, по 1992. рок кед ше у їх фамелиї случела траґедия.

– У Керестуре на Вилїю зме чекали моїх родичох, брата зоз супругу и двоїма дзецми, алє вони дожили чежке транспортне

24 РУСКЕ СЛОВО

18. МАЙ 2018.

ljudze@ruskeslovo.com

нєщесце на уходзе до Руского Керестура и занавше нас напущели мац, брат Владо и Настасия, Владовей супруги дзивче. То наисце була чежка траґедия котра нам пременєла живот и охабела вельки боль – гвари Любомир, котри зоз своїм братом дзелєл и вельку любов ґу музики. Владо Загорянски, Любов брат, тиж ше школовал у Руским Керестуре и грал на буґнох, єден час грал и у дакедишнєй ґрупи „Маринер”, а наступал и на керестурских Ґитариядох. Окрем того, барз любел камеру, и робел як знїматель у Телевизиї Нови Сад.

– Зоз братом сом мал барз красне дзецинство, крашнє зме ше складали и єден другому зме були найвекша потримовка кед родичи нє були ту. На гайзибану зме вєдно путовали до Нємецкей, а найвекша радосц нам була кед зме камеру, касетофон, або инструменти принєсли до Коцура... Бачи и оцец барз сцели же бизме ше занїмали зоз спортом, та сом до конца и закончел студиї физичней култури, алє нам музика була на першим месце – щири Любомир хтори нєшка професор физичного у коцурскей основней школи „Братство єдинство”. Загорянсково ше прешлого року врацели жиц до Руского Керестура, понеже їх синове, Педя и Желько там нашли роботу, а Любомир и Єлена на свойо роботи до Коцура и Вербасу путую.

– Жадали зме буц з нїма, гоч маме хижу и у Коцуре, частейше зме у Керестуре. Старши, Педя, закончел за келнера и роби у фаху, а Желько закончел польопривредни факултет и вон тиж роби у своїм фаху. ЖЕНСКИ ФОДБАЛ И ОДБОЙКА Як професор физичней култури Любомир робел у вецей школох, а єден час бул и орґанизатор рекреациї у нєшкайшим ЦФК у Вербаше. Попри роботи у школи трима и секцию за женски фодбал, а єден час водзел и одбойкашску женску секцию у Коцуре, котра була барз успишна. Любомир ше активно нє занїмал зоз спортом, алє припознава же го люби. Задовольни є же може музику и спорт викомбиновац, понеже у школи роби през тидзень, а музика му остава за вечари и през викенд. Окрем на спортских змаганьох, Любомира частейше мож стретнуц на наших руских фестивалох и на свадзбох.

МУЗИКА ПРЕВАГЛА Загорянсковей фамелиї спорт бул на першим месце и його оцец Йовґен, тедишнї познати центарфор и Любомиров бачи Юлиян Загорянски, познати як Ґаринча, унаприямовали го на фодбал, алє любов ґу музики була моцнєйша.

– У стреднєй школи зме мали оформени бенд и на роботней акциї зме наступели першираз. Там ше шпивало шпиванки котри сом написал, и то було мойо перше стретнуце з музику на сцени. Праве тот наступ ме якошик баржей дрилєл ґу музики – памета Любомир.

– Любов ґу граню и ґитари, а познєйше примки, зявела ше дзешка у стреднєй школи кед ми приятель Желимир Тот, котри нєшка роби як знїматель у РТВ Войводини, указал перши акорди. Осемдзешатих рокох сом почал грац на руских свадзбох и попачело ше ми. Паметам же сом пред єдну свадзбу так покалїчел пальци на ноги же ми у дохтора препоручели строге мированє, а мнє анї на концу розума нє було же бим нє пошол грац на свадзбу. Свадзби були од рана до рана, по валалє музика пешо провадзела свадзбу, та сом о даскельо годзини ходзел на пети, у шветочних шматох и папучох. Ютредзень сом нє могол анї з посцелї стануц, та заш лєм, витримал сом... НАГРАДИ ЗА ДЗЕЦИНСКИ ШПИВАНКИ Любомир уж вецей як 20 роки присутни на нашей сцени як композитор и текстописатель за цо достал и числени награди, а як гвари, уж анї нє може почитац, було и перши, други, треци места...

– Нє видзим ше на сцени як шпивач, алє барз любим писац тексти, компоновац, та и грац. Нє можем повесц анї цо ми инспирация, то просто саме виходзи зо мнє – гвари Загорянски хтори почал компоновац 1989. року, и ма коло 40 викомпоновани народни, забавни и дзецински шпиванки.

– Найвецей награди сом достал за дзецински и народни шпиванки, а наймилша ми тота, достата 2012. року на 50. „Червеней ружи”. И нєшка грає на ґитари у коцурским бенду „Дюла и приятелє”, а до тей роботи го давно уведол Любомир Скубан. Гвари же му є подзековни, бо му отворел и тоту драгу на котрей телї роки з уживаньом роби.

– Кед сом почал грац 1985. року, грал сом примку зоз Фитькошовима, вец у коцурскей „Жатви”, потим у бенду „Баґрена била”, а од 2007. року у спомнутим бенду. Любомирово синове заш пошли по другей драги. Вони обкеровали и музику и спорт, а Любомир гвари же нашли тото цо любя.

– Важне же постали добри людзе, а нам, родичом, тото и найважнєйше – гвари на концу наш собешеднїк. ■

Два роки Любомир у коцурскей школи водзел женску одбойкашску секцию

18. МАЙ 2018.

РУСКЕ СЛОВО 25

ЛЮДЗЕ, РОКИ, ЖИВОТ СТРЕТНУЦЕ ЗОЗ ДРАҐИЦУ ЖИВКОВИЧ, УЧИТЕЛЬКУ И МАЛЯРКУ ЗОЗ ШИДУ

У ПРОСВИТИ И МАЛЯРСТВЕ НАСТАЛИ ВЯЗИ З РУСНАЦАМИ

Пише: Владимир ДЇТКО

Кед ше войдзе до квартелю Драґици Живкович, учительки у пензиї хтора жиє у Шидзе, чловекови випатра яґод кед би вошол до малей ґалериї малюнкох. И нєт ту ламаня, ясне же у тим обисцу жиє особа хторей уметносц и малярство велька любов

У

чительку Драґицу, або Лелу як ю велї волаю нє лєм Шидянє, алє и жителє шидскей општини, людзе познаю насампредз як добру учительку и педаґоґа, а потим и як малярку аматера хтора уж роками малює и на платнох чува шлїди прешло сци, насампредз, свойого краю. А учителька Лела през роботни вик и живот познєйше досц вязана за Руснацох. Починаме бешеду о єй мацери хтора по поход зеню зоз Маринковичовей фамелиї зоз Бачинцох, а одала ше до Живковичовей фамелиї за реме селнїка до Илинцох. Наша собешеднїца ше там и народзела и ище у дзецинстве запаметала войну.

– У октобру 1944. року, кед поча ли битки на Сримским фронту, жени, дзеци и стари, мушели висц зоз Илинцох, та зме з мацеру и братом пошли до

26 РУСКЕ СЛОВО

мацеровей нини, до Радиновей фамелиї до Бачинцох. У вибеженстве зме були по 12. април 1945. року кед закончени борби на Сримским фронту и теди зме ше врацели до руйнованих Илинцох. Почала обнова ва ла ла... Паметам „по платани” школски будинок и мой одход до першей класи основней школи, а вец и до другей. По сле основней школи сом ше уписала до Нїзшей ґимназиї у Шидзе. Там сом мушела и бивац, а пайташка ми була Мария Ковач, дзивка учителя Михайла Ковача. Познєйше, 1952. року сом пошла до Сримских Карловцох, до пе йц рочней учительскей школи, а закончела сом ю 1958. року и врацела ше назад до шидскей општини – приповеда Драґица о своєй животней драги. ВИБРАЛА БАЧИНЦИ Гвари же була одлична школярка и вредна у роботи, та кед пришла до Шиду, понукнута єй робота, но вона вибрала Ба18. МАЙ 2018.

ljudze@ruskeslovo.com

чинци. З єдного боку, гвари, отамаль и єй коренї, а щиро припознава же валал мал гайзибанску драгу и важне єй було цо скорей пойсц до Шиду и назад, або одпутавац даґдзе далєй. Приповеда же ше добре знашла на першим роботним ме сце, а у бачинскей школи уж теди робела Леона Лабош Урошевич, хтора єй помагала у роботи єднак так як и учителька Мария Ракич. Теди у валалє було лєм нїзши класи, а до висших школяре одходзели до Куковцох. З часом ше помали уведло и висши класи.

– Добре паметам же у першей класи було 30 школярох. Половка з нїх були Серби, половка Руснаци. Добре сом розумела руски язик, бо и Руснацох було досц у валалє. Учителька теди мушела буц у валалє и през викенд кед ше нє ходзело до школи, та сом нє могла одходзиц до Шиду. Кед требало ношиц лїстки за плаци до Шиду спочатку сом то робела на бициґли, а потим сом купела моторку, здогадує ше роботи у Бачинцох дзе учителька Лела робела по 1962. рок. З приходом до Шиду як просвитни роботнїк була занята у ОШ „Филип Вишнїч”, у висших класох преподавала подобово музичне и технїчне, а вец робела и у нїзших класох. Попри роботи закончела Педаґоґийну академию у Сримскей Митровици. Була активна у пририхтованю школских преславох и вельо робела на тим як будзе випатрац сценоґрафия. Можебуц би нє було так кед би нє мала притоку ґу уметносци. Приповеда же ище як дзецко надробно розбивала черепчки, та прах мишала з воду, и то єй то була фарба за мальованє. Познєйше була замеркована и як школярка у Сримских Карловцох дзе є менована за руководительку подобовей секциї. Теди мальовала природу у Карловцох, на Дунаю, Стражилову... НА МАЛЮНКОХ ЧУВА СТАРИ ОБИСЦА Щеткочки, фарби и платна наша собешеднїца озбильнєйше вжала до рукох по сле учительскей роботи, з одходом до пензиї 1993. року кед наполнєла 35 роки у про свити.

– Були то чежки часи у нашей жеми, война, инфлация и худобство... Чувала сом дзивчата братового сина, кед сом раз вжала вельки папер и на нїм почала мальовац морйо бешедуюци дзивчатом о нїм так як бизме на нїм були. Им ше тото бависко попачело, а после хтошка видзел цо сом намальовала, похвалєл мой малюнок и питал го одо мнє. То ме зацикавело, поча18. МАЙ 2018.

АКТИВНОСЦИ ЗВОНКА НАСТАВИ Просвитних роботнїкох вше провадзели и звонканаставни активносци и Драґица була активна у Червеним крижу дзе була и преподавач. А дакеди було популарне же би дзеци, школяре, през лєто одходзели на морйо хторе школа орґанизовала. Драґица ше каждого року тей роботи прилапела и одводзела дзеци до одпочивалїща у Сплиту.

ла сом мальовац, и то бул мой гоби. Окрем пейзажох, прицаговали ме стари будинки и хижи у Шидзе хтори ше помали валяли. Намальовала сом перше нашу хижу у Илинцох, а после и други будинки хтри щезовали – приповеда Живковичова. Увагу єй прицагли и будинки вязани за историю и иснованє Руснацох на тих просторох. У Бачинцох намальовала нашу церкву и парохию як и Руску просвиту, у Бикичу тиж церкву и школу, а у Беркасове нашу, грекокатолїцку церкву. У Шидзе, розуми ше – Лєтня владическа резиденция єй була на першим месце, алє и дакедишнє старе обисце Ждинякових на Вельким шоре прейґ драги Руского дому. Драґицово роботи нєшка розошати вшадзи, найчастейше як дарунки у европских державох, а дзепоєдни и прейґ океану. Тото цо намальовала викладала на велїх виставох, а часто их и даровала у пригодних нагодох. Гвари же мала вельку чесц же би 2017. року у Народней библиотеки „Симеон Пищевич” єй малюнки були на вистави вєдно зоз малюнками Андєлки Античевич зоз Беркасова. Теди Бикич Дол бул домашнї Централней преслави означованя националного швета Руснацох. З оглядом же ма добре здравє и вше ма инспирациї, єй подобова творчосц ше предлужує на хасен шицких любительох подобовей уметно сци.■

РУСКЕ СЛОВО 27

ЛЮДЗЕ, РОКИ, ЖИВОТ ШЕЙСЦ ДЕЦЕНИЇ МАЛЖЕНСТВА МИХАЙЛОВСКОВИХ З ДЮРДЬОВА

ЛЄМ З ПОЧИТОВАНЬОМ И ЗЛАГОДУ ЖИВОТ КРАСНИ

Пише: Сандра САЛАМУН

Михайловсково – Мария и Янко, пред дзешец роками преславели златну свадзбу, а початком мая того року, и 60 роки малженства. Як гварели, то шейсц децениї почитованя и злагоди, бо то фундамент за добре функционованє заєднїцкого живота и цалей фамелиї, цо поручую шицким млодятом. Тераз им найвекша радосц дзеци, унучата и праунучата

У

Дюрдьове уж вше ридше дахто пре славює шейдзешат роки малженства, а Мария и Яким Михайловсково з Дюрдьова таки красни ювилей пре славели всоботу, 5. мая, кед у своїм дворе справели го сцину. На свадзби були єдла котри за наймилших го сцох порихтала Мария у чим єй помагал єй Янко. Полудзенок бул по ставени у дворе, понеже шицки го сци нє могли стануц нука до обисца. Вєдно з нїма тот значни ювилей пре славели трицец пецеро – найблїзша фамелия, котри ше з нїма вешелєли цали дзень. Мария и Яким ше у церкви повинчали 3. мая 1958. року, а у општини даскельо днї пред тим, бо на дзень їх свад зби, нє робели державни институциї пре державне Року 1958. пред саму свадзбу ше пошли швето 1. май. Нє завадзпешо до Жаблю висликовац

28 РУСКЕ СЛОВО

ало им, вони ше сцели побрац и мац свою фамелию. Шейсц децениї барз швидко прелєцели – источашнє вигварели обидвойо, а през бешеду з нїма и по їх попатрункох видно було же їх думки повязани, алє и же потримовка, почитованє и порозуменє наисце фундамент того обисца.

– Було ту и звади, таке єст у каждим обисцу, алє кед нєт щиросци, порозуменя и як то млади гваря – толеранциї, вец нєт анї злагоди. Мой Янко бешедлїви и зна ше нагнївац, алє и припознац же погришел и то єдна од прикметох котра краши його характер – гварела Мария. Вони двойо прави приклад як два розлични характери можу вєдно функционовац, и то обидвойо припознаваю.

– Моя андя цихша, алє сом ю ище давно обачел медзи велїма дзивками. Кед сом ю видзел, цошка ше у мнє случело, нє мог бим анї зоз словами потолковац... Обидвоїм ше нам видзело же то гевто праве, як гваря, же нам будзе добре и у добрим и у 18. МАЙ 2018.

ljudze@ruskeslovo.com

злим. Чловек кед млади патри и як дахто випатра, а з роками тота вяза моцнєє з почитованьом, цо добра основа каждого малженского, фамелиярного живота – гварел Яким. Златну свадзбу мали Марийово родичи, та и баба и дїдо, а вони таке жадали предлужиц. Стретац ше почали давних пейдзешатих на иґранкох. Мария послухала свойого оца, та танцовала з каждим леґиньом котри ю сцел повикруцац. Медзитим, найчастейше танцовала з тим котри ше єй найбаржей пачел. Бул то Яким котри од шицких бул окремни по ошмиху и по тим же раз два закладал франти, пре котри ше його ґаздиня и дзень-нєшка щиро нашмеє. ЧЛОВЕК – ГЛАВА, ЖЕНА – ШИЯ Почали ведно жиц ше кед ше иншак похопйовало заєднїцки живот, обавязки у малжестве и вредносци у дружтве. Теди младим дзивком и леґиньом снованє фамилиї було на першим месце. Чловек глава фамелиї, а жена шия – так гуторели. Єдно обисце и єден бутєлар, а рационалне трошенє пенєжу ше подрозумйовало, бо, як гварели обидвойо, и у тим довириє котре ше длуго здобува, а швидко траци, и то барз значне. Материялне було значне, правда, нє у таких розмирох як нєшка. Вони нє одходзели на путованя и одпочивки, робело ше през цали рок, а на швета дакеди одходзели до биоскопу, вжиме на бал. ПОКРОВЕЦ ШИЦКО МИРИ Животна драга Михайловскових нє була лєгка. Повинчали ше кед Янко мал дзеветнац, а Меланка седемнац и пол роки, та мушели докупиц тоти пол рока до єй полнолїтносци. О тим Янко часто франтовал. Свадзбу и шицко цо ше єй дотикало кончели родичи, а будуци млодята слухали. Було поради, алє нє було вельо филозофиї коло орґанизациї, вельо того ше подрозумйовало, бо им найважнєйше було добре вешелє, напой и єдзенє и же би на свадзбу пришло цо векше число госцох.

18. МАЙ 2018.

ПЕРША СВАДЗБА ВСОБОТУ – Наша свадзба була перша у валалє котра отримана всоботу, теди було узвичаєне же би були вовторками и штвартками. На таку идею пришли нашо родичи, бо жадали же би пришла и родзина зоз Нового Саду котри през тидзень робели. Свадзба була велька, а кажди госц достал по ручнїк, по нашим, руским обичаю. Мария ношела кабат и били венчик на глави, а после пол ноци ю зачепели до фитюли хтору ношела ище длуго после того. О пол рока як ше народзел Дюра, Янко пошол служиц войско до Горватскей на гранїци з Италию. Отамаль єй писал писма раз до тижня, а кед ше врацел дому, нє було векшей радосци.

Теди ше вельо робело, а худобство, одходзенє на наднїцу и мольбу, були часц каждодньового живота векшини у валалє. Так було и у Михайловскових. Кед ше двойо млодята повадзели, старши их знали порадзиц, а дїдо часто доруцовал же ше насиґурно навечар под покровцом помиря. Теди лєм на кратко гуторел стару народну – покровец мири. По свадзби жили зоз швекру и швекром, а после осем рокох купели хижу и почали парасциц. Садзели житарки, дакеди гращок, и вше мали статку, и з того жили. Кед було часу ходзели и на наднїци.

– Нє дзелєли зме роботу на женску и хлопску, та кед би ше Янко затримал на полю, я намиряла статок. Прето тераз вон мнє баржей помага. Два раз ме виратовал, остатнїраз ме нє дал до шпиталю на лїченє, алє ше посовитовал зоз дохторами и анґажовал приватного терапеута дзекуюци котрому сом ознова рухома – гвари наша собешеднїца.

– Я варим раншу кафу, а вона кед чує же пущам воду до джезви, става бо зна же ю пошвидко поволам. Вше пиєме вєдно – гварел Янко. Єдно без другого тераз уж нє можу. Дополнюю ше, алє з вельку дзеку, а таке найсиґурнєйше пре здобуте довириє и красну прешлосц у котрей єдно другому були подпора. Прето своїх наблїзших, а окреме унукох, та уж и праунукох, дзечнє совитую, алє так же би нє допивали. Син Дюра жиє у Дюрдьове, ма трох синох, Дарка, Златка и Ивана и уж и шесцерих унукох – Марка, Милоша, Луку, Йована, Матея и Лазара. Дзивка Ана жиє у Буковцу и ма тиж тройо дзеци Слободана, Бранку и Дьордя и тройо унучата Мирослава, Павла и Анастасию. Цеша ше Марча и Янко у своїх унучатох и праунучатох, а понеже ище нє шицки повинчани, веря же єдно єдног дня їх „лоза” будзе ище баржей розконарена з вельочисленима нашлїднїками. Кед тераз пошедаю за стол єст их аж двацец штверо. Та чи, вец, єст дацо красше – гваря обидвойо.■

РУСКЕ СЛОВО 29

ДУХОВНИ ЖИВОТ КЕРЕСТУРСКА ПАРОХИЯ ОРҐАНИЗОВАЛА ПАЛОМНЇЦТВО

ДО ЛУРДУ ПОЙСЦ ТО ЦОШКА ВЕЛЬО ГЛЇБШЕ ОД ПУТОВАНЯ У орґанизациї парохиї св. оца Миколая зоз Руского Керестура, 47 паломнїки од 27. априла по 4. май були на паломнїцтве у Лурду и задовольни и духовно обновени ше врацели до своїх парохийох. Попри Лурду, нашо паломнїки нащивели и даскельо городи у Италиї и Французкей

У

Лурду з тей нагоди найвецей паломнїкох було з Керестура (17), з Коцура (16), и Нового Саду (10), а по даскельо и з Дюрдьова, Индїї и Вербасу. Як спред одрґанизатора наглашел парох кере стурски о. Михайло Малацко, лурдеска побожносц барз преширена у нашим народзе и нашей Церкви. Часто ше до Лурду одходзело и на паломнїцтва, чи з Керестура, чи з Нового Саду, алє остатнїраз нашо паломнїки у Лурду були Фото: Михайло Рамач пред 40 роками.

– Наглашиц сцем же сом задовольни же зме були, гоч сом нє аж такой так бул одушевени зоз саму идею. Но, вец сом видзел же треба, прето же побожносц лурдеска у нас барз розширена. Кед патрим и стари фотоґрафиї дзе Ружанцово дружтва, як ше то озбильно модлєло, и тераз ше модлї, лєм баржей приватно, а нє як цо теди було. И кед сом чул же 1978. року остатнїраз було паломнїцтво до Лурду, у ери кед ше вшадзи путує и кед мож, вецка сом пристал же бизме тераз орґанизовали до Лурду, понеже кажди лєбо кажди други рок остатнї час пробуєме орґанизовац паломнїцтва. Мушиме патриц и на цени же би було доступне и младим, но то нє значи же то нє атрактивни путованя – визначел о. Малацко. Як дознаваме паломнїки у самим Лурду пребували два днї и три ноци и за тот час мали нагоди участвовац у рижних подїйох цо ше там нєпреривно случую. Найвекше и найзворушлївше шицким було участвовац на нашей грекокатолїцкей Служби Божей хтору о. Малацко служел з двома священїками з Ужгороду.

ПРЕКРАСНИ ЦЕРКВИ И ПРОЦЕСИЇ Парохиянє зоз Коцура ше врацели з Лурду з прекраснима упечатками. Єлена Стрибер першираз була на таким путованю.

– Одушевена сом зоз шицким цо зме обишли, насампредз ми ше пачели прекрасни церкви и вельки процесиї кажди вечар зоз швичками. Гоч путованє було одлично обдумане же би ше за цо кратши час видзело цо вецей, барз зме и вистали, алє нє бануєм. Мило ми же и ми Руснаци мали свою годзину на котрей же шпивало и модлєло по руски и по українски – гварела Єлена. З. К.

30 РУСКЕ СЛОВО

– Мали зме вельке щесце же там були и два автобуси паломнїки з України хтори себе термин за Службу под саму пещеру, на 6 годзин рано, заручели пред трома мешацами. Иншак бизме нє мали таку нагоду, бо шицки термини уж пополнєти. И за мнє то було глїбоке дожице, а як сом чул и за наших людзох, бо то окремна атмосфера – потолковал парох о. Малацко. Нашо паломнїки отримали и свою Хресну драгу, участвовали и у Процесиї за хорих з евхаристию, на других Службох Божих, у молитви Ружанцу. Тиж ше окупали у лурдескей купелї цо нєзаобиходне дожице каждого паломнїка, понеже, як познате, под час указаня, Мария Бернадетки казала викопац з руками долїнку зоз хторей почала чечиц лїковита вода од хторей ше през историю Лурду случели вельочислени виздравеня.

– Праве зоз Служби у пещери упечатки барз красни шицким, видно же шерца полни, гоч чуєм же ше велї и оддумовали чи пойсц пре рижни причини, алє сиґурне же зме иншаки пришли. Мнє особнє найвецей одушевели волонтере цо там служа, побожно ше модля, шицко зробя з молитву, при купаню... Сцем повесц же тоту глїбоку побожносц там видно на каждим крочаю, же то людзе глїбокей вири. Я кед гварел же сом паноцец з таким почитованьом ґу мнє приступели, так же я ше почал випитовац, чи я так почитуєм тото священство. З велїх кутох сом видзел єдну духовносц и свою особу. Сцем повесц же до Лурду нє лєм пойсц та видзиц, та ше врациц, то цошка вельо, вельо глїбше – заключел о. Малацко. На драги там и назад зашли нащивиц и велї места – Падови, дзе поготов було моцне дожице нащивиц гроб св. Антония, потим Верону, и Милано у Италиї, як и твердинї у Каркасону и Авиньону у Французкей.■ М. Афич 18. МАЙ 2018.

duhovni@ruskeslovo.com

У ДЮРДЬОВЕ

БУДУ ВИБЕРАНКИ ЗА НОВИ ЦЕРКОВНИ ОДБОР Членом Церковного одбору (ЦО) котри ище вше активни у грекокатолїцкей церкви Рождества Пресвятей Богородици у Дюрдьове мандат вишол прешлого року. Парохиянє предложели нових кандидатох, та док ше зоз шицкима предложенима побешедує формує ше лїстину, а потим и виберанки, о чим ше обвисци парохиянох. Статут о виберанкох ЦО Апостолского еґзархату за грекокатолїкох у Републики Сербиї предвидзує же єдну часц кандидатох предкладаю члени старого Церковного одбору зоз управительом парохиї, священїком, а другу часц парохиянє, члени церковного общества. Жадаюци же би цо векше число парохиянох одлучело о вибору нового составу ЦО, священїк дюдьовскей парохиї о. Михаил Холошняй вєдно зоз членами Церковного одбору початком рока парохияном уручели обвисценє о виберанкох, правилох и о тим же треба предложиц нових членох. Прето нєдавно на їх схадзки препатрели и предискутовали о каждей предложеней особи окреме. Предложени трицец осем особи и кажда задоволює потреби за кандидованє, цо и було наведзене у допису з парохиї. Констатоване же шицки предложени виполнюю условия у форми християнских и чловеческих чеснотох – християнске прешвеченє, пошвеценосц, щира и безрезервна любов и почитованє своєй Грекокатолїцкей Церкви. То пошвеценосц церкви и порядне нащивйованє, прияце Святей тайни кресценя, миропомазаня, винчаня (кед особа у малженстве), Таїнства покаяня, споведз, як и Євхаристиї, свята причасц.

Побешедує ше зоз шицкима предложенима же чи ше жадаю прилапиц буц предложени за члена нового сосатву ЦО. Потим ше формує лїстину кандидатох на котрей буду мена и презвиска предложених. Така лїстина будзе доручена парохияном же би могли вибрац, гласац и лїстину принєсц до парохиї. Нови Церковни одбор будзе мац дванац членох, а о тим кельо у нїм будзе хлопох и женох ище ше нє зна и о тим ше ище бешедує, бо парохиянє предложели вецей жени як хлопох. Два особи зоз старого составу пристали остац и у новим Церковним одборе, а од трецей особи ше чека одвит. С. С.

У КОЦУРЕ

У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ

СЛУЖБИ ЗА НАТАШОВО ЗДРАВЄ

У ВОДИЦИ ЗАВИТНИ ДЗЕНЬ И 15-РОЧНЇЦА ЕҐЗАРХАТУ

У коцурскей грекокатолїцкей церкви Успения Пресвятей Богородици, 13. мая, Служби Божо були пошвецени здравю и окрипеню Наташи Ґайдош котра 17. януара чежко покалїчена у транспортним нєщесцу у котрим остала без лївей ноги. У акциї помоци, назберане 92 000 динари. На штред церкви була положена шкатула до котрей парохиянє могли уруцовац добродзечни прилоги, а и шицок дзвончок котри назберани на Службох Божих бул придати Наташи же би цо лєгчейше вона и єй фамелия поднєсли трошки котри маю кажди дзень коло єй окрипеня. На тот способ и наша Церква ше уключела до гуманитарней акциї у котрей участовали велї Коцурци, алє и добродушни людзе зоз других наших местох, та и зоз иножемства. З. К.

18. MAЙ 2018.

У Марийовим святилїщу Водици у Руским Керестуре, по юлиянским календаре, 22. мая припада Треци дзень Русадльох и Завитни дзень. Того дня будзе шветочно преславена и 15рочнїца снованя нашого Апостолского еґзархату. Архиєрейска Служба Божа будзе на 11 годзин, а придзе и апостолски нунций и други владикове. Поволани вирни зоз шицких наших парохийох. Пред Завитним дньом вечар на 19 годзин тиж будзе Служба Божа з мированьом у Водици, а пред тим на 17 годзин зоз церковней порти до Водици руши процесия. М. А.

РУСКЕ СЛОВО 31

informator@ruskeslovo.com СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 18. мая 2018. року наполнєли ше 40 днї як ме занавше зохабел мой мили

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 18. мая 2018. року наполнєли ше 40 днї як нас забавше зохабел

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 20. мая наполнюю ше два роки як нє з нами наш мили супруг, оцец, швекор и дїдо

ЯНКО ФЕЙСА (1970–2018) з Коцура

ЛЮБОМИР РОМАН (1945–2016) з Руского Керестура ЯНКО ФЕЙСА Красни здогадованя на ньго Хибиш ми, а врациц це нє можем! Боль и жалосц за тобу ше нє мераю (1970–2018) чуваю: супруга Ирина, дзивки зоз словами анї зоз часом хтори преходзи, алє зоз пражнїну хтора остаз Коцура Таня и Оля, жецове Зоран и Иґор, ла зоз твоїм одходом. Памятку на це вично будзе чувац як и унуки Стефана, Антонио, Вичну памятку на це будзе чувац супруга Сенка мац Фема и браца Силва и Владо Валентина и София Спочивай у мире Божим! Спочивай у мире Божим! Спочивай у мире Божим! СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 18. мая 2018. року наполнєли ше У януаре 2018. року наполнєли ше три смутни роки як нас занавше зо- дзешец роки як нас занавше зохахабел наш мили и добри оцец бела наша мила и добра мац

ЮЛИЯН РАЦ

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 15. мая 2018. року наполнєли ше три роки як ше преселєл до вичносци

НАТАЛА РАЦ народзена Будински

Мили нашо родичи, навики будземе чувац и паметац вашу нєсебичу любов и доброту котру сце даровали нам и нашим дзецом. Ваш син Дюра зоз супругу и дзецми и дзивка Наталия Рамач зоз супругом и дзецми Спочивайце у мире Божим!

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 16. мая 2018. року наполнєли ше дзевец роки як нас занавше зохабел наш мили син

ДЮРА ПАП (1945–2015) МИРОСЛАВ КОГУТ (1974–2009)

Памятку на його доброту, любов и заєднїцки препровадзени час у своїх шерцох вично чуваю занавше ожалосцена мац Блаженка, брат Борислав зоз супругу Анґелину, унуки Тамара и Єлена и Верка шестинїца Спочивай у мире Божим! СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 14. септембра 2018. року наполня ше пейц смутни роки як вецей нє з нами

Дня 18. мая 2018. року наполнєли ше тринац смутни роки як вецей нє з нами

ЛЮБОМИР МАЛАЦКО (1930–2005)

АМАЛИЯ МАЛАЦКО (1931–2013)

Мили нашо, ваша любов, вашо старанє о шицких нас и шицко вашо занавше останє у наших шерцох Вашо наймилши Спочивайце у мире Божим!

32 РУСКЕ СЛОВО

Шицко нас здогадує на тебе: желєне жито, дурканє капурки... Чи нє ти. Чекаме це, а ти пошол з дому далєко, до вичносци и нас ши охабел самовац. Медзи нами жиє памятка на твою любов, пошвеценосц фамилиї и витирвалосц у роботи. Памятку чуваю: супруга Мария, дзивчата Ясмина и Анамария, унуки Сара и Леа, як и жецове СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 15. мая 2018. року наполня ше три роки як нас зохабел наш длугорочни колеґа и редактор

ДЮРА ПАП (1945–2015)

Вично нам останю красни памятки на ньго. Колектив НВУ „Руске слово”

18. МАЙ 2018.

informator@ruskeslovo.com ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 9. мая занавше нас зохабел наш мили

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Уж ше наполєнло 40 днї як нас напущел

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 18. мая наполнєли ше 40 днї як дїдо пошол

ВЛАДИМИР ЕРДЕЛЇ (1935–2018) ВЛАДИМИР ЕРДЕЛЇ Хвиля ше меня, твойо овоци барз (1935–2018) крашнє узрели, а ти нє можеш обеЧас швидко преходзи, а тебе мили рац з нами. Уж тельо днї, а нам У найкрасших памяткох навики це чуваю супруга Ана и син дїду нєт. Оставаю лєм красни па- час як да станул. За нас ти вше мятки. оставаш ту, коло нас. Супруга НаСаша Спочивай у мире Божим! Дзивка Ната зоз мужом Витоми- тала, дзивка Вера, жец Перо и твором, дзецми и их фамелиями йо Дюрдїца, Єлица и Милан

ЕМИЛ СОПКА (25. Х 1938 – 9. V 2018) з Руского Керестура

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 12. мая 2018. року наполнєл ше рок як ме занавше напущела моя мила мац

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 16. мая наполнєли ше 40 жалосни днї як нє з нами

Покраїнски секретарият за урбанизем и защиту животного штредку, на основи члена 10. Закона о преценьованю вплїву на животни шредок („Службени новини РС” чс.

135/04) обявює

OБВИСЦЕНЄ

ЛЮБА СИВЧ (1934–2017) з Дюрдьова

Вично ожалосцени син Микола

ВЛАДИМИР ЕРДЕЛЇ (1935–2018) з Руского Керестура Красни памятки на ньго будзе чувац син Владимир зоз супругу Най спочива у мире Божим! Ґизелу Спочивай у мире Божим!

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 22. мая наполня ше три роки як нас занавше зохабел наш мили супруг, оцец и дїдо

Городска управа за защиту животного штредку на основи члена 29. Закона о преценьованю вплїву на животни штредок („Службени глашнїк Републики Сербиї” число 135/04 и 36/09), обявює

ОБВИСЦЕНЄ

ВЛАДИМИР ШИМКО (1941–2015) з Руского Керестура Памятку на ньго чуваю супруга Мария, дзивка Фемка, жец Славо, унук Мирко и унука Марина зоз супругом Янком Спочивай у мире Божим!

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 9. мая наполнєли ше седем роки як нє з нами наш мили супруг, оцец, дїдо и прадїдо

ЯКИМ ОРОС (1932–2011) з Руского Керестура

З виру до воскресеня, памятки на це чуваю твойо наймилши Спочивай у мире Божим!

18. МАЙ 2018.

о принєшеним ришеню же нє потребне преценьованє вплїву на животни штредок проєкта базней станїци мобилней телефониї „НСУ252, НСЛ 252 НС – ЛЕДИНЦИ 2” СРИМСКА КАМЕНЇЦА Ношитель проєкта „Телеком Сербия” а.д. Таковска 2, Беоґрад, поднєсол тому орґану вимогу за одлучованє о потреби преценьованя вплїву на на животни штредок проєкта базней станїци мобилней телефониї „НСУ252, НСЛ 252 НС – ЛЕДИНЦИ 2” СРИМСКА КАМЕНЇЦА у улїци Ясмина 200, на катастерских парцелох чс. 2165/6 и 2166 К.О. Сримска Каменїца, Город Нови Сад. После запровадзеного поступку, Городска управа за защиту животного штредку дня 14. мая 2018. року принєсла ришенє число VI-501-214/18 же нє потребне преценьованє вплїву на животни штредок. Увид до предметного ришеня мож окончиц у просторийох Городскей управи за защиту животного штредку, Руменацка 110 а, Нови Сад, роботни днї у чаше од 10 до 15 годзин на сайту Городскей управи за защиту животного штредку www. environovisad.org. rs. Заинтересована явносц може виявиц жалбу процив того ришеня у чаше 15 днї од дня його обявйованя у средствох явного информованя, по тим орґану.

o поднєшеним ришеню о приступаню виробку студиї о о преценьованю вплїву на животни штредок Покраїнски секретарият за урбанизем и защиту животного штредку, дня 09.05.2018. року, принєсло ришенє о приступаню виробку студиї о преценьованю вплїву на животни штредок ПРОЄКТА Вибудов пошореня за пречисцованє води за пице на жридлє „Петроварадинска ада” у Новим Садзе на к.п. чс. 453/2 и 453/3 КО Петроварадин, ношителя проєкта ЯКП Водовод и канализация зоз Нового Саду,улїца Масарикова чс.

17. Зоз истим ришеньом одлучене и о обсягу и змисту предметней студиї. Ришенє о одлучованю о потреби виробку Студиї о преценьованю вплїву на животни штредок за предметни проєкт мож достац на увид роботни днї од 10г до 14 г у просторийох Покраїнского секретарияту за урбанизем, будовательство и защиту животного штредку, Булевар Михайла Пупина 16, Нови Сад (прижемє, канцелария ч. 39). Заинтересована явносц може виявиц жалбу на пронєшеним ришеню у чаше од 15 днї од дня обявйованя того обвисценя.

РУСКЕ СЛОВО 33

informator@ruskeslovo.com

ПОСИЛАЙЦЕ НАМ СВОЙО РЕЦЕПТИ Як и прешлого року ”Руске слово”, як часц лєтнєй шеми, предлужи зоз рубрику ”Хладок и горуци тепши”. Поволуєме вас шицких же бисце зоз читачами ”Руского слова” подзелєли рецепти, дали поради коло вареня, як лєгчейше и швидше направиц полудзенок, колачи и даяки єдла. Пишце нам на адресу – РУСКЕ СЛОВО (ЗА РУСМАК), Булевар ошлєбодзеня 81, Нови Сад 21000, лєбо на емаил rusmak@gmail.com. Можеме сотрудзовац и пейґ Вайберу 069 67 33 15. Пошлїце нам идеї и висликуйце свой стол, окреме кед є креативни, бо зоз тим, єдни другим даме дзеку и вариц, и аранжирац.

шце уйме, цпиих з д у р т о с у , Ище раиз най нам з мгонро пахнє! нам фурт приє тепшох

* дзе цо будзе * дзе цо будзе *

НОЦ МУЗЕЙОХ И У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ У Руским Керестуре першираз ше того року отрима културна манифестация Ноц музейох, 19. мая од 18-23 годзин. Случованя буду у Музейней збирки у Замку,хтора у тим чаше будзе отворена за нащивительох. Заинтересовани ше годни облєчиц и висликовац у народним облєчиве за старших и дзеци хтори там буду порихтани. Од 18,30 по 19,30 буду креативни роботнї за дзеци. На 20 годзин отверанє вистави Старих образох, а Здруженє женох „Байка” понукнє на предай свойо сувенири и колачи. Уход шлєбодни. ***

ДЗЕНЬ СЛАВЯНСКЕЙ ДУХОВНОСЦИ И КУЛТУРИ У ДЮРДЬОВЕ

На нєдзелю, 20. мая у грекокатолїцкей церкви Рождества Пресвтей Богородици у Дюрдьове отрима ше концерт церковнославянского хорского шпиву. Концерт будзе отримани з нагоди здогадованя на славянских просветительох Кирила и Методия и протоєрея ставрофора о. Йоакима Холошняя. Концерт почнє на 20 годзин, пошвецени є славяснкей духовносци и култури орґанизує дюрдьовске грекокатолїцке церковне общество. ***

ТУРНИР У ФОДБАЛУ У КЕРЕСТУРЕ

На керестурским Ярашу на соботу, 19. мая, будзе отримани перши Мемориялни турнир у фодбалу „Владимир Малацко Учо”, у орґанизациї Фодбалского клубу „Русин”. На Турниру ше буду змагац дзеци у двох катеґорийох, а у каждей будзе по пейц екипи. У катеґориї младших пионирох (2007. рок) наступи ФК „Русин” з Керестура, ФК „Текстилац” и ФК „Лидер”, обидва клуби з Оджаку, ФК „Славия” з Пиньвиц и ФК „Искра” зоз Коцура, док ше у катеґориї старших пионирох (2005. рок) буду змагац ФК „Русин”, ФК „Текстилац”, ФК „Лидер”, ФК „Славия”, як и ФК „Гайдук” з Кули. Турнир почнє на 10 годзин, а уход шлєбодни.

34 РУСКЕ СЛОВО

ВИШЛО ВЕБ-ВИДАНЄ ДРУГОГО ЧИСЛА „ШВЕТЛОСЦИ”

Друге тогорочне число часописа за литературу, културу и уметносц „Шветлосц” спатрело шветлосц дня и поставене є на сайту Установи. На бокох уметнїцкей литератури обявена поезия Татяни Беук-Латяк и проза Славомира Олеяра, док у рубрики „Зоз шветовей литератури” вишло трицец осме предлуженє першого интеґралного прекладу Старого завита на руски язик, котри зоз старогреческого преложел Михал Рамач. У рубрики „История” обявена робота др Дюри Гардия „Концепт историї бачванско-сримских Руснацох Гавриїла Костельника”, а на тему оца нашей писменосци „Шветлосц” приноши и роботу Олега Петрука „Писма Гавриїла Костельника Митрополитови Андрейови Шептицкому. Часц друга”. Розгварку з поетом Мирославом Алексичом на актуални теми водзела Олена Планчак-Сакач. Шлїдзи рубрика „Статї и есеї”, у котрей обявена статя Миколи М. Цапа „Псалом 132 – преклад чи писня витворена у духу сербскей уметнїцкей поезиї XVIII вику?”, а ту и текст Дюри Латяка „Новинарско-публицистична дїялносц о. Романа Миза”.

MALI OGLA[KI ДИХТОВАНЄ облакох и дзверох з неопрен ґуму. Щици од витру, жими, праху и шпорує на зогриваню. Монтираме и оправяме ролетни, гармониково дзвери, пантлїково фиронґи, мрежи од суньоґох.

060/5088-433 и 025/5827-710 *** ВЛАГА? Изолуєме влажни хижи.

063/440-470 и 063/102-41-14.

У „Приказох, критикох, рецензийох” представена нова кнїжка Валентини Чизмар и Зборнїк роботох з Трецей рускей науковей конференциї студентох, младих науковцох и фаховцох, о котрих пишу Микола Шанта и Саша Сабадош. У истей рубрики и медитативни текст з нагоди циклусa писньох „Шпитальске шветло” зоз збирки „Шпитальске шветло” Юлияна Тамаша, чий автор Ваня Дула. „Драмски додаток” виполнює драма „Бабушка” Звонимира Павловича, а число илустроване з малюнками Андреи Палатинус. И тото число часописа „Шветлосц”, як и шицки дотерашнї, мож опатриц на адреси:www.ruskeslovo.com/шве тлосц М. М. Цап

Городска управа за защиту животного штредку Городу Нового Саду на основи члена 10. Закона о преценьованю вплїву на животни штредок („Службени глашнїк Републики Сербиї”, число 135/04 и 36/09) обявює

ОБВИСЦЕНЄ

о поднєшеней вимоги за одлучованє о потреби преценьованя вплїву на животни штредок проєкта Подприємство „Тelenor Common Operation” D.O.O., Оддїл Беоґрад-Нопви Беоґрад, по овласценю ношителя проєкта „TELENOR” D.O.O., Нови Беоґрад, Младежских бриґадох 90, поднєсол вимогу за одлучованє о потреби преценьованя вплїву на животни штредок проєкта базней станїци мобилней телефониї „НС Спенс” у улїци Сутєска число 2, у Новим Садзе, на катастерскей парцели число 893, К. О. Нови Сад II, Город Нови Сад. Податки и документацию зоз вимоги ношителя проєкта мож видзиц у просторийох Городскей управи за защиту животного штредку Городу Нового Саду, Улїца Руменацка 110 a, Нови Сад, роботни днї од 10 до 15 годзин. Шицки заинтересовани, у чаше 10 днї од дня обявйованя того обвисценя, можу дац свойо думанє у писаней форми на адресу Городскей управи за защиту животного штредку Городу Нового Саду.

18. МАЙ 2018.

informator@ruskeslovo.com ЗАВОД ЗА КУЛТУРУ ВОЙВОДЯНСКИХ РУСНАЦОХ розписує

КОНКУРС

за сoфинансованє програмох и проєктох очуваня, пестованя, презентациї и розвою култури и уметносци рускей заєднїци у Републики Сербиї Конкурс ше одноши на програми/проєкти зоз шлїдуюцих обласцох: 1. Програми очуваня и нєматериялного културного скарбу рускей заєднїци 2. Програми сучасней уметнїцкей творчосци рускей заєднїци чия реализация предвидзена у 2018. року. Вкупна сума средствох планованих за тоти причини, у складзе зоз Одлуку о финансийним плану Заводу за културу войводянских Руснацох за 2018. рок виноши 1.450.000,00 динари. Од вкупней суми средствох по Одлуки УО число 107-1/18 од 14.05.2018. року 1.000.000,00 динари ше опредзелює за Програмu очуваня и пестованя нєматериялного културного скарбу рускей заєднїци, а 450.000,00 динара за Програмu сучасней уметнїцкей творчосци рускей заєднїци. Приоритети сoфинансованя проєктох по обласцох: 1. За ПРОГРАМИ ОЧУВАНЯ И ПЕСТОВАНЯ НЄМАТЕРИЯЛНОГО КУЛТУРНОГО СКАРБУ РУСКЕЙ ЗАЄДНЇЦИ 2. За ПРОГРАМИ СУЧАСНЕЙ УМЕТНЇЦКЕЙ ТВОРЧОСЦИ РУСКЕЙ ЗАЄДНЇЦИ Текст конкурсу, правилнїк о способе, критерийох и мерадлох за сoфинансованє програмох и проєктох, и формулар можеце превжац на сайту Заводу www. zavod.rs. Конкурс тирва по 1. юний 2018. року. Городска управа за защиту животного штредку на основи члена 29. пасус 1. Закона о преценьованю вплїву на животни штредок („Службени глашнїк Републики Сербиї” число 135/04 и 36/09), обявює

ОБВИСЦЕНЄ

о явним увиду, явней презентациї и явней розправи о Студиї о преценьованю вплїву на животни штредок проєкта Ношитель проєкта „VITOROG-PROMET” ДОО, Новосадска драга число 132, поднєсол вимогу за даванє согласносци на Студию о преценьованю вплїву на животни штредок проєкта „Дїловни комплекс-продукция меблю (пременка намени зоз нєобходну реконструкцию иснуюцих пословних обєктох, поверхносци П, ВП и П+1,у рамику иснуюцохо комплекса) у Новим Садзе, у улїци Драга новосадского партизанского одряду число 6, на катастерских парцелох число 3367/1 и 3367/2 К.О. Нови Сад I, Город Нови Сад. Податки и документацию зоз вимоги ношителя проєкта мож видзиц у просторийох Городскей управи за защиту животного штредку Городу Нового Саду, Улїца Руменацка 110, Нови Сад, роботни днї од 10 по 15 годзин по 4. юний 2018. року. У складзе зоз членом 6. Правилнїка о поступку явного увиду, презентациї и явней розправи о студиї о преценьовню вплїву на животни штредок („Службени глашнїк РС”, 69/05) заинтерсованих орґанох, орґанизацийох и явносц под час тирваня явного увиду можу поднєсц зауваги и думаня на студиї о преценьованю вплїву у писаней форми Городскей управи за защиту животного штредку. Явну розправу и презентацию ше отрима 5. юния 2018. року, у просторийох Городскей управи за защиту животного штредку Городу Нового Саду, Руменацка 110, Нови Сад, на 12 годзин.

18. МАЙ 2018.

ШК „ОМЛАДИНЄЦ”

УСПИШНИ ПОЧАТОК СЕЗОНИ Прешлого викенду, односно 13. мая почала нова сезона за коцурских шахистох. У першим колу шаховскей Войводянскей лиґи ґрупа Бачка у Коцуре госцовала екипа котра нова у Бачкей лиґи, а то БТШК зоз Бачкей Тополї. Омладинєц ю победзел зоз 3,5:2,5. Шахисти Омладинца до того змаганя вошли як фаворити зоз лєпшим рейтинґом од госцох зоз Бачкей Тополї. Побиди на тим змаганю зазначели Карло Бала, Никола Тадич и Споменко Павичевич. Реми одбавела Миряна Шолая, а Стеван Перич и Ґоран Попович свойо змаганя страцели, гоч и вони одлично бавели и цали час були у лєпшей позициї. Медзитим, нє удало им ше победзиц. Попович страцел уж достату партию и то пре нови

правила котри уведзени зоз обовязну диґиталну годзинку, а на нєй бавяч после 1 годзини и 30 минутох вецей нє ма додатни 30 минути, алє 30 секунди до поцагу. Попович нє бул упознати зоз тим новим правилом, та му спадла заставка. У шлїдуюцим колу коцурски шахисти буду госци у Старей Моравици дзе буду бавиц процив екипи Чаки Йожеф, котра у першим колу страцела у Апатину од екипи Вулкан Протектор. З. К.

Городска управа за защиту животного штредку Городу Нового Саду на основи члена 10. Закона о преценьованю вплїву на животни штредок („Службени глашнїк Републики Сербиї”, число 135/04 и 36/09) обявює

ОБВИСЦЕНЄ

о поднєшеней вимоги за одлучованє о потреби преценьованя вплїву на животни штредок проєкта Ношитель проєкта „Radbruch”д.о.о., Македонска 30, Беоґрад, поднєсол вимогу за одлучованє о потреби преценьованя вплїву на животни штредок проєкта „Вибудов продукцийного обєкта-роботнї за продукцию кесох поверхносци П и часц П+1” на катастерскей парцели число 10342, К. О. Футоґ, Город Нови Сад. Податки и документацию зоз вимоги ношителя проєкта мож видзиц у просторийох Городскей управи за защиту животного штредку Городу Нового Саду, Улїца Руменацка 110 a, Нови Сад, роботни днї од 10 до 15 годзин. Шицки заинтересовани, у чаше 10 днї од дня обявйованя того обвисценя, можу дац свойо думанє у писаней форми на адресу Городскей управи за защиту животного штредку Городу Нового Саду.

Городска управа за защиту животного штредку на основи члена 29. Закона о преценьованю вплїву на животни штредок („Службени глашнїк Републики Сербиї” число 135/04 и 36/09), обявює

ОБВИСЦЕНЄ

о принєшеним ришеню же нє потребне преценьованє вплїву на животни штредок проєкта „Пошоренє за пречисцованє одрутних водох у населєню Беґеч” зоз доводзеньом води до пошореня и одводзеньом пречисценeй води Ношитель проєкта Городска управа за будовательну жем и инвестициї Городу Новогу Саду, Стевана Брановачкого число 3, Нови Сад, поднєсла тому орґану вимогу за одлучованє о потреби преценьованя вплїву на животни штредок проєкта „Пошоренє за пречисцованє одрутних водох у населєню Беґеч” зоз доводзеньом води до пошореня и одводзеньом пречисценeй води на катастерскей парцели

83/2, доводзеньом води до пошореня на катастерских парцелох чс. 74/1, 74/5, 74/6, 75, 83/3 и 83/1 и одводзеньом пречисценей води на катастерских парцелох чс. 89/1, 90/1, 4345/2 и 4341, шицко у К.О. Беґеч, Город Нови Сад. После запровадзеного поступку, Городска управа за защиту животного штредку дня 11. мая 2018. року принєсла ришенє число VI-501-222/18 же нє потребне преценьованє вплїву на животни штредок. Увид до предметного ришеня мож окончиц у просторийох Городскей управи за защиту животного штредку, Руменацка 110 а, Нови Сад, роботни днї у чаше од 10 до 15 годзин на сайту Городскей управи за защиту животного штредку www. environovisad.org. rs. Заинтересована явносц може виявиц жалбу процив того ришеня у чаше 15 днї од дня його обявйованя у средствох явного информованя, по тим орґану.

РУСКЕ СЛОВО 35

СПОРТ РЕКОНСТРУОВАНИ КОШАРКАШСКИ ТЕРЕН У ШИДЗЕ

ЛЄПШИ УСЛОВИЯ СПОРТИСТОМ АМАТЕРОМ У улїци Войводянскей у населєню Ґ 2 у Шидзе отворени реконструовани кошаркашски терен и терховальня на отвореним и тота часц Шиду достала сучасни терен за спортистох аматерох и рекреативцох. Обнову финансовала Америцка аґенция за медзинародни розвой (УСАИД) и Програма Зєдинєних нацийох за розвой ( УНДП) зоз 72 000 доларами. Обнова покончена у рамикох „Проєкта за змоцньованє капацитетох локалних заєднїцох за реаґованє на миґрантску кризу”. Проєкт ше витворює у 10 локалних самоуправох у Сербиї, медзи хторима и Шид, а вкупна вредносц проєкта и 1,3 милиони долари. На отвераню терена Ивица Йович, помоцнїк предсидателя општини подзековал на тей инвестициї хтора значна прето же насампредз млади достали сучасни кошаркашски терен, а тиж и терховальню. Вон гварел же миґранти у шидскей општини од 2015. року кед и почала миґрантска криза на тих просторох и же держава и локална самоуправа досц зробели коло прилапйованя миґрантох. Лара Павлович, у мено УСАИД гварела же Шид добри приклад одношеня ґу миґрантскей популациї, а єй слова потвердзел и Жарко Петрович у мено УНДП хтори як

партнер уключени до проєкта. Петрович додал же у сотруднїцтве зоз Комесариятом за вибеженцох и миґрациї Сербиї досц ше помогло миґрантом през рижни донациї. Драґан Велимирович, тиж подзековал у мено Комесарияту за вибеженцох и миґрациї и гварел же медзинародни донаторе досц помогли коло миґрантскей кризи и же єден сучасни спортски терен скорей отворени у ОШ „Вук Караджич” у Адашевцох. На отвераню терена ревиялно бавели кошаркаше школяре ОШ „Бранко Радичевич” зоз екипу миґрантох. Вл. Дї.

НА ТОГОРОЧНИМ КРОСУ РАДИО-ТЕЛЕВИЗИЇ СЕРБИЇ

ОБЕГОВАЛИ ШЕ И КЕРЕСТУРЦИ

У цалей Сербиї 11. мая отримани Крос РТС-а у хторим участвовали коло 400 000 школяре и предшколски дзеци, а того року першираз у керестурским лєшику Крос орґанизовала и Школа „Петро Кузмяк” дзе участвовали и предшколци зоз оддзелєня „Цицибан” ПУ „Бамби”. Школа ше до того кросу уключела першираз, а то бул источашнє и єй ярнї школски крос, и у нїм участвовали школяре основней школи окрем трецей и штвартей кла-

си хтори пошли до школи у природи, и штредньошколци. Крос орґанизовали наставнїки физичного воспитаня и други професоре, а провадзели го и навияли и велї родичи. До РТС-ового Кросу у лєшику того року ше придружели и 26-еро предшколски дзеци и їх вихователька Емилия Костич, гоч вони уж даскельо роки тот Крос отримовали у дворе своєй установи. Крос РТС почал точно на 10,02 годзин кед знак за його початок зоз Студия РТС-у дал министер просвити Младен Шарчевич. М. А.

36 РУСКЕ СЛОВО

18. МАЙ 2018.

sport@ruskeslovo.com

У ШИДЗЕ ОТРИМАНИ СПОРТСКИ БАВИСКА „ЯША БАКОВ” У ШАХУ

СЛАБЕ ОДВОЛАНЄ ЕКИПОХ У Руским доме у Шидзе всоботу отримане шаховске змаганє у рамикох Спортских бавискох „Яша Баков” чийо орґанизаторе Спортске здруженє Спортских бавискох „Яша Баков” и КПД „Дюра Киш”. На змаганє ше приявели и змагали лєм три екипи. По системи бавеня кажди зоз каждим на концу перше место освоєла екипа „Папивинґ” зоз Вербасу зоз двома побидами, друге место завжали домашнї КПД „Дюра Киш” зоз єдну побиду и треце место припадло РКЦ „Нови Сад” без побидох. За „Папивинґ” ше змагали Радивой Милашинович, Юлиян Ковач, Штефан Щурок и Иван Папуґа. У екипи РКЦ „Нови Сад” були Влади-

мир Щурок, Михайло Чордаш, Владимир Иван и Борис Фейди, а за домашнїх КПД „Дюра Киш” наступели Роберт Олеар, Драґан Макивич, Далибор Болдиш, Обренко Лупич и Слободан Кодермац. После екипного, отримане поєдинєчне змаганє швидкоцагаюци турнир на хторим ше змагали осем шахисти и бавели кажди зоз каждим. На концу перше место освоєл Предраґ Данилович, други бул Радивой Милашинович, а треци Владимир Щурок. Предсидатель Управного одбору бавискох Иван Папуґа потим подзелєл подзекованя и медалї найуспишнєйшим екипом и поєдинцом. Вл. Дї.

ДРУГА РУКОМЕТНА ЛИҐА СИВЕР – ЖЕНИ

ТРЕЦА РУКОМЕТНА ЛИҐА „БАЧКА”

ЗАКОНЧЕНЕ ПЕРШЕНСТВО

ХИБИ ФИЗИЧНА ПОРИХТАНОСЦ

РК „Милетич” – РК „Русин” 19:12

Зоз змаганьом процив Милетичу хторе рукометашки Русина страцели зоз 19:12 закончело ше першенство у II лиґи сивер, ґрупа Срим — Бачка. Од осем екипох Русин завжал 7. место, за нїма лєм екипа Сонти. Рукометашки Русина пораженє дожили на 13 змаганьох, а єдно лєм ришели на свой хасен. Посцигли 194 ґоли, а прияли 426. На тих змаганьох Русин наступел у составе: Валентина Планчак, Драґица Плавшич, Андрияна Штранґар, Емина Симич, Кяра Будински, Даяна Ходжич, Тияна Будински, Уна Планчак, Александра Штранґар, Сабина Планчак, Ивана Салаґ, Милица Салаґ, Лана Кнежевич.

18. МАЙ 2018.

Пред рукометашками паувза през хтору треба ришиц вельки проблеми у Клубу. На списку єст 13-14 бавячки, алє ридко кеди их на змаганьох було вецей як 9. Бависко ше углавним операло на два бавячки: Александру Штранґар и Сабину Планчак, хтори були и ґолґетерки русиновей екипи цо барз мало, зоз лавочки нє було хто водзиц екипу, гоч Доминика Планчак була зоз екипу и вона поробела кельо знала и могла. Бавячки досц млади, им би права конкуренция були пионирски або кадетски екипи, або кед би у женским рукомету були и нїзши лиґи. Но, нажаль, то нє так. Вшелїяк же то проблем Рукометного союзу, бо ше женски рукомет по менших штредкох помали гаши. Я. В.

РК „Ґаково” Ґаково – РК „Русин” Руски Керестур 30:20 (15:11) Рукометаше Русина госцовали першепласованей екипи Ґаково з места Ґакова. Русин наступел у составе: Планчак, Мудри 3, Стойков, Тома, Боянович 1, Гербут 14, Салак 1, Микита 1, Варґа, Надь. Ище раз ше указало же екипа Русина нє досц физично порихтана вошла до ярнєй часци першенства. До 23. минути Русин водзел зоз 9:8, вец екипи помали нєставало моци, починаю гришиц, а домашня екипа пребера бависко, та ше перши полчас закончує зоз резултатом 15:11. По конєц змаганя ґол розлика ше ище звекшує, та конєчни резултати 30:20. Заш лєм, треба припознац же екипа зоз Ґакова обєктивно лєпша екипа. Шлїдующого викенду, 20. мая, екипа Русина бави на домашнїм терену у Керестуре, процив екипи Ґрафичар зоз Бездану. Я. В.

РУСКЕ СЛОВО 37

СПОРТ ПОДРУЧНА ЛИҐА СУБОТИЦА

ВИСОКИ РЕЗУЛТАТ ИСКРОВИХ ФОДБАЛЕРОХ ФК „Искра” – ФК „Напредак” (Надаль) 7:1

Ґоли за Искру: Душан Ваяґич 2, Зоран Сердар 2, Дамян Ґубаш 2 и Стефан Мароєвич 1. ИСКРА: Мирицки, Иван, Сталевич, Дрляча, Дякович, Юшкович, Малацко, Ваяґич, Радулович, Дамян Ґубаш и Сердар. До бависка вошли: Мароєвич, Шанта и Дамир Ґубаш. Прешлого викенду у Коцуре госцовала екипа Напредку зоз Надалю, предостатня у лиґи и котра ше бори за оставанє у лиґи, та у каждим змаганю муши ше бориц з побиду. Искрово фодбалере порихтано вошли до того змаганя и нє дошлєбодзели ище єдно нєсподзиванє на своїм терену. Од початку змаганя могло обачиц же домашнї фодбалере мотивовано и озбильно приступели ґу змаганю процив Напредку и диктовали темпо и бависко. Такой у перших минутох Искра направела даскельо нагоди котри, нажаль, остали нє вихасновани. На перши ґол ше чекало 20 минути, кед после єдней добре наруценей лабди Сталевича, Дамян Ґубаш дал перши ґол и од теди коцурски фодбалере почали бавиц розтерхованше, а по конєц першого полчасу дали ище три ґоли. Перше Зоран Сердар

звекшал резултат на 2:0, а до стрилцох ше у першим полчаше уписали ище Ваяґич и ознова Дамян Ґубаш. У другим полчаше у перших 10 минутох Искрово фодбалере бавели у слабшим ритме як у першим полчаше и то було и розумлїве пре висо-

ИСКРОВО КОГУЦИКИ Прешлого викенду фодбалске змаганє одбавели и когуцики ФК „Искра”. Когуцики Искри после 11 побидох за шором внєдзелю страцели од ФК „Кула” зоз резултатом 2:0.

ки ре зултат котри уж зазначели. Медзитим, по сле Коцурци ознова подзвигли ритем и почали шоровац нагоди. Госци лєм кеди нє кеди дошли до каребного простору Искри, та зоз єдней такей акциї и дали свой єдини ґол на змаганю. Искра у другим полчаше прейґ Сердара, Мароєвича и Ваяґича дала ище три ґоли, та конєчни резултат бул 7:1. После 26. одбавених колох у Подручней лиґи Суботица, Искра на другим месце на таблїчки и ма 50 освоєни боди. У шлїдуюцим колє Искра будзе госцовац у Баймоку дзе ю дочека екипа Радничкого 1905. З. Колєсар

ОПШТИНСКА ФОДБАЛСКА ЛИҐА ШИД

ДЗЕВЯТКА У ҐИБАРЦУ

У 19. колє Општинскей фодбалскей лиґи Шид на шейсц змаганьох дати 29 ґоли, а найрозположенши були фодбалере Синдєличу хтори як домашнї у Ґибарцу победзели Єдноту зоз Шиду аж зоз 9:0. Приємне нєсподзиванє були фодбалере Сримцу з Беркасова хтори на госцованю у Бачинцох победзели ОФК „Бачинци” зоз 2:1, а и Обилич 1993 на госцованю у Бинґули бул лєпши и победзел ОФК „Бинґула” зоз 3:1. Ердевик 207 бавел у Вашици процив Напредку и вировнал на 1:1, Ґраничар (Ямена) дома победзел Єдинство з Моровичу 4 : 2, а Омладинєц з Батровцох тиж дома победзел Єдинство з Люби зоз 3 : 2. На таблїчки на першим месце Обилич 1993 зоз 46 бодами, други Напредак ма 42 кельо ма и Ердевик 2017, хтори на трецим месце. Штварти Синдєлич зоз 30 бодами, Сримец пияти ма 27, шесте Єдинство ( М) зоз 26 бодами кельо ма и Єднота на седмим месце. Бод менєй

38 РУСКЕ СЛОВО

маю ОФК „Бачинци” на осмим месце, Омладинєц дзевяти зоз 15 кельо ма и Ґраничар на дзешатим месце. Предостатня, єденаста ОФК „Бинґула” зоз 12 бодами и остатнє дванасте Єдинство (Лю) зоз лєм штирома бодами. У 19. колє Сримец дочекує Ґраничар, а Бачинчанє иду на чежке госцованє до Куковцох процив Обилича 1993, Омладинєц дочекує Напредак, а Єдинство (Лю) ОФК „Бинґула”. Єдинство (М) будзе бавиц процив Синдєлича, а Єднота процив Ердевика 2017. ОФК „Бикич” и на далєй посцигує замерковани резултати у Медзиопштинскей фодбалскей лиґи Срим. На госцованю у Печинцох процив фодбалерох Долнього Сриму 2015, Бикичанє бавели вировнато 1:1. После 25. кола, Бикичанє у штредку таблїчки на дзевятим месце (од 16 екипох) зоз 35 бодами. У шлїдуюцим колє ОФК „Бикич” дочекує фодбалерох Фрушкей гори зоз Руми. Вл. Дї.

18. МАЙ 2018.

sport@ruskeslovo.com

ПОДРУЧНА ФОДБАЛСКА ЛИҐА ЗОМБОР

ИЩЕ ЄДНО СЛАБЕ БАВИСКО РУСИНА ФК „Гайдук - юниор” – ФК „Русин” 1:0

Внєдзелю, 13. мая у 26. колє Подручней фодбалскей лиґи Зомбор, Русин наступел у составе: Надь, Кочиш А, Янїч Б, Голик, Гарди Йоаким, Малацко, Павлович, Грнчяр, Дюканович, Будински, Кочиш С. До бависка у другим полчаше вошли Саянкович, Милан Янїч, Денис Гарди. Гайдук-юниор екипа хтора тей яри нє победзела нїкого, окрем Русина. Русиново бавяче вишли на терен у Оджаку з думками же уж достали змаганє. Так роздумуюци нє мали анї кеди бавиц фодбал. Домашнї уж у 10. минути остали без ґолмана хтори виключени пре пригварку судийови, на ґол станул бавяч, алє анї то нє бул мотив русиновим бавячом же би забавели лєпше. Безидейне бависко Русина могло буц претаргнуте кед судия досудзел пенал за Русин, алє Малацко анї тоту нагоду нє вихасновал. По конєц змаганя и тей єдиней нагоди домашнїх кед дали ґол, и єдна и друга екипа патрели же би ше цо

скорей ошлєбодзели од лабди. И тоти слова о тим змаганю яке було слабе – вельо. На стреду 16. мая, на 17 годзин на домашнїм терену Ярашу, Русин у 27. колу дочекує екипу Славиї зоз Пиньвиц, а на нєдзелю, 20. мая є госц у Бачкей Паланки процив екипи Стари Ґрад. Я. В.

ПОДРУЧНА ФОДБАЛСКА ЛИҐА НОВИ САД

БАЧКА ПОБЕДЗЕЛА И ШТВАРТОПЛАСОВАНУ ЕКИПУ

ФК „Софекс” (Футоґ) – ФК „Бачка 1923” (Дюрдьов) 3:4 (1:2) ФУТОҐ: Стадион ФК „Софекс”. Главни судия Данило Павичевич (Нови Сад), помоцни Марко Митрович (Нови Сад) и Стефан Радашинович (Нови Сад). БАЧКА: Иґич, Тривунович Д, Цвиїч, Курушич, Павлов, Пантич, Летич, Маркович, Ружич, Ґелич и Данґубич. Було три замени у другим полчасу, до бависка вошли – Радин у 46. минути заменєл Пантича, Тривунович Д. у 57. минути Цвиїча и Солдат у 73. минути Ружича. Бачково бавяче дали штири ґоли, а препущели и вецей можлївосци за ґол. Гоч бавели з штвартопласованим клубом указали же тим ма добру комуникацию у бависку. Перши ґол дал Ґелич у 24. минути, Ружич у 37. минути, Д. Тривунович у 90. минути и Летич у 93. минути. На тим змаганю за нєспортске справованє на терену опомнути лєм Д. Тривунович, док домашнї бавяче достали три опомнуца. Виключеня з бависка нє було, анї пригварки на бависко, або пресуди судиї з боку делеґата Душана Сантрача з Нового Саду.

18. МАЙ 2018.

По сле того змаганя ФК „Бачка 1923” ма ище лєпши пласман на таблїчки. Видзвигла ше два мест вишей. Тераз є на ше стим ме сце з 43 бодами, цо єй найлєпши пласман у тей часци першенства. Шлїдуюце змаганє за Бачку будзе на нєдзелю 20. мая на 17,30 годзин на домашнїм терену дзе привитал осмопласовани ФК „Фрушкогорски партизан” з Буковцу котри ма 40 боди. По конєц тей часци першенстава буду ше бавиц ище штири змаганя, а кед дюдьовска фодбалска екипа предлужи добре бависко будзе ше пендрац на та блїч ки по ко нєц пер шен ства. Бачка будзе госц у Кисачу дзе будзе бавиц з першопласованим ФК „Татра” котра тераз ма 68 боди. По сле того на домашнїм терену будзе мац општински дерби з петнастопласованим ФК „ЖСК” зоз Жаблю котри ма 35 боди, а остатнє змаганє будзе госц у Новим Садзе и будзе бавиц дзевятопласованим РФК „Нови Сад 1921” котри ма 42 боди. С. Саламун

МИЛОРАД МАЖИЧ БУДЗЕ СУДЗИЦ ФИНАЛЕ ЛИҐИ ШАМПИОНА

ВЕРБАЩАНЬ У ШВЕТОВЕЙ ЕЛИТИ Прешлого тижня официйно потвердзене же судия Милорад Мажич з Вербасу будзе судзиц финале Лиґи шампиона у Києву медзи ФК „Реал” зоз Мадриду и ФК „Ливерпул”, 26. мая. Таку одлуку принєсол судийски комитет UEFA, хтори 45-рочного Мажича меновал за главного арбитра найзначнєйшого змаганя у клубским фодбалу того року. Арбитар з Вербасу, хтори интернационалєц од 2009. року, тей сезони судзел на змаганьох Лиґи шампиона и Лиґи Европи. Од 2014. року Мажич часц елитней шветовей ґрупи судийох, а попри Шветового першенства у Бразилу 2014. року и Европского першенства у Французкей 2016. року, будзе судзиц и на наступним Мундиялу у Русиї. У вельким финалу у Києве буду му асистовац Милован Ристич и Далибор Дюрдєвич. А. М.

РУСКЕ СЛОВО 39

ИНФОРМАТОР, ОГЛАШКИ, ИНТЕРМЕЦО

ГЛАСНЇК ПО РУСКИ

ОТВОРЕНИ КАПУРИ НА НОВОСАДСКИМ САЙМЕ

РОК LXXIV ЧИСЛО 20 (3784) НОВИ САД, 18. МАЙ 2018.

■ ДУХОВНИ ЖИВОТ:

ПАЛОМНЇЦТВО ДО ЛУРДУ ЦЕНА 30 ДИНАРИ

Фото: Вероника Вуячич

Фото: В. Вуячич

85. Медзинародни польопривредни саям у Новим Садзе отворени 15. мая и будзе тирвац по 21. май. Того року держава приятель Французка, а Саям означа велї вистави, та и вистава поживи и продуктох зоз ознаку ґеоґрафского походзеня, вецей фахово сходи у Конґресним центре, а нащивителє зоз уходнїцу можу участвовац у наградним бависку. Того року буду три награди – два трактори „беларус 622” и „john deere 5045 wd”, та и рото фреза „hisarlar”.

ОГЛЯД НУ ЦЕ НА ПРЕ ШЛОСЦ оволуєме читачох новинох „Руске слово” же би помогли препознац особи на старих фотоґрафийох. Пре точне идентификованє особох на сликох, хтори маю окремну музейну вредносц, потребна помоц од ширшей явносци. Шицки фотоґрафиї настали у дакедишнєй фотоґрафскей роботнї Бруґошових у Руским Керестуре. Кажду фотоґрафию ше подпише зоз одредзену шифру, та кед же препознаце даєдну, лєбо вецей особи на фотоґрафиї, модлїме Вас же бисце явели до Заводу на число телефона 021/548-421, лєбо на мейл: zavod.rusini@gmail.com.

П

Фотоґрафия: 0681P

■ ПОЧАЛ 85. МЕДЗИНАРОДНИ ПОЛЬОПРИВРЕДНИ САЯМ