__MAIN_TEXT__
feature-image

Page 1

ИНФОРМАТОР, ОГЛАШКИ, ИНТЕРМЕЦО РУХ ГОРЯКОХ ВОЙВОДИНИ

ГЛАСНЇК ПО РУСКИ

ÅÊÎ-ÒÓÐÈÑÒÈ×ÍÀ ÑÅÇÎÍÀ Ó ÑÐÈÌÑÊÈÕ ÊÀÐËÎÂÖÎÕ

РОК LXXVII ЧИСЛО 18 (3939) НОВИ САД, 30. АПРИЛ 2021.

ЦЕНА 30 ДИНАРИ

Фото: Андреа Медєши

Ресурси и красоти рики Дунай и Специялного резервату природи Ковильскопетроварадинского риту, по хторим ше мож вожиц на катамарану, цо наисце атракция, достали и туристични смисел у орґанизациї Руху горякох Войводини у Сримских Карловцох. Урядово 24. и 25. априла, започала еко-туристична сезона, а окрем же ше мож вожиц на катамарану по Дунаю и риту, тиж мож виєднац бициґли и вожиц ше по Фрушкей гори, лєбо кануи, кед знаце веслац. Домашнї на катамарану „Карловацки пустолов”, Марко Любичич гварел же планую тури кажди викенд, алє же ше треба наявиц. Вон ище гварел же ше катамаран хаснує у едукативних програмох Руху горякох од 2015. року, алє вше частейше є и часц їх туристичного понукнуца. Воженє тирва скоро годзину по риту и путнїки нє лєм же уживаю у околїску, алє од домашнього цали час слухаю приповедку о велїх интересантносцох, о природних вредносцох тей часци Дунаю, о птицох хтори ту маю гнїзда, алє и тих цо ту приходза каждей яри, о рошлїнох и животиньским швеце у тей часци Дунаю и його рукавцу. В. В.

ОГЛЯДНУЦЕ НА ПРЕШЛОСЦ

Фотоґрафия: 0666P

Фотоґрафия: 0687P

оволуєме читачох новинох „Руске слово” же би помогли препознац особи на старих фотоґрафийох. Пре точне идентификованє особох на сликох, хтори маю окремну музейну вредносц, потребна помоц од ширшей явносци. Шицки фотоґрафиї настали у дакедишнєй фотоґрафскей роботнї Бруґошових у Руским Керестуре. Кажду фотоґрафию ше подпише зоз одредзену шифру, та кед же препознаце даєдну, лєбо вецей особи на фотоґрафиї, модлїме Вас же бисце явели до Заводу за културу войводянских Руснацох на число телефона 021/654-65-34, лєбо на мейл: zavod.rusini@gmail.com.

П

Даєдни фотоґрафиї обявюємє вецей раз, понеже за нїх дотераз нєт нїяки податки.

Завод за културу войводянских Руснацох ма нове число телефона 021/654-65-34 ШЛЇДУЮЦЕ „РУСКЕ СЛОВО” ВИДЗЕ 14. МАЯ ЯК ДВОЧИСЛО

■ ОВОДАРЦИ ОЗНАЧЕЛИ ДЗЕНЬ ПЛАНЕТИ ЖЕМИ


ХРОНЇКА ЄДНОГО ВИКА Пише꞉ Ирина ГАРДИ КОВАЧЕВИЧ, писателька, предсидателька Новинарскей асоцияциї Руснацох (НАР)

Шицко ма свой початок, алє вон нє вше видлїви бо ше вельки

видно и „моцни печац язичней, и окреме, правописней стихиї ствари нє случую лєм по принципу велькей експлозиї. На даєдни котра владала” по видаванє Костельниковей Ґраматики бачваше длуго чека, пририхтує, та аж кед ше намаганє витвори, а ньско-рускей бешеди (1923.). Алє, читаче тогорочного Кадакеди анї теди, одкрива ше ключка з котрей випукла идея. То лендара ше тиж так можу прешвечиц же руски язик, з котрим думки котри преовладую кед ше анализує нєсподзивано богати ше теди бешедовало мож и нєшка совершено провадзиц и же прешли видавательни рок, або кед ше констатує же и тот терашнї є прави наш, народни. Дахто би, малициозно, могол аж повесц, рок добре почал, бо ни-а, уж вишли перши нови руски авторски же є дакеди аж и розумлївши обичному Руснакови як тот кнїжки, а наявени и други интересантни литературни проєкти. нєшкайши, односно, же го дзекеди лєпше шлїдза як даєдни нови писани тексти. Язични нєчистоти коРеално уж мож обчековац и други богати три мож обачиц у старим Календаре видавательни рок и знова єдно чудо у тим вецейнїсто нєвигодним чаше. За Нє вше зме свидоми яке то вельке аж и розумлїви, бо теди нє було дзе кнїжку озда вше и вшадзи бул нєвигодни же зме з тогорочним Календаром пренайсц правила як цо ше их може нєшка поглєдац у Словнїку, Правопиозначели сто роки од виходзеня рок. Алє, кед ше сили и намири зложа, су, Ґраматики. Школовани людзе дараз анї єдна робота ше нє однєє, а за роботу першого руского алманаха, свойо образованє часто здобували на вше оставаю шлїди котри буду бешедовац кнїжки за шицких Руснацох, странских язикох, а нєшка маме тао нас, терашнїх, нам чи нашим, будуцим... хтора нам отворела дзвери кволану образовну вертикалу котра нє Чи єст очивиснєйши приклад о тим до власних можлївосцох дава лоґичну вигварку за гришки кояка кнїжка, поведзме праве тота єдина три правиме у бешеди, або у текстох у року – Календар. Ище вше вредзи почитац Руски християнски календар за тот рок, бо ище нє авторох одхованих у руских образовних институцийох. шицко у нїм пречитане, або и кед є пречитане, нє шицко з Календар вше бул и нєшка є колективне авторство. Писмо нього шедло на свойо место, чека же би ше за ньго у нашей Гавриїла Костельника Дюрови Биндасови кед приял Календар свидомосци направело место, досц важне и досц комотне же перша рецензия истого и потримовка: „Як за першираз добри би достало на значеню за тото цо маме чекац, зробиц, запа- є под кaждим поглядом. Робце далєй”. метац. Така то кнїжка и така вше була. И ми цо ше з ню длу- Така потримовка „складательови” була потребна, а нє лєм го познаме нє вше зме свидоми яке то вельке же зме з того- Костельникова, алє и Михайла Мудрого, як и Илька Крайцара рочним Календаром означели сто роки од виходзеня першого котри указал на значенє чистоти язика и правописа, а то значи руского алманаха, кнїжки за шицких Руснацох, хтора нам же ше од початку мерковало нє лєм на календарску форму, алє отворела дзвери до власних можлївосцох у велїх културно- и на змист и як є пласовани. Авторе Календара, кед же ше просвитних обласцох яки бул Руски календар за южносла- вежнє же сотруднїцтво з Биндасом було и коавторство, очивисно вянских Руснацох. О тим цо ше шицко послучовало у рускей мали пред собу добри приклади як ше прави рочна кнїжка за заєднїци теди настатей Кральовини Сербох, Горватох и народ. Змисти котри вони дали уж у першим чишлє можу буц Словенцох за тогорочни Календар пише у концизней и добре и нєшка провадзени, а вони наисце були за народ, бо ше патрело документованей статї Миколи М. Цапа Сторочнїца першого же би ше сполнєли критериї хтори задоволя интересованя и календара Руснацох Югославиї/Сербиї. Ю мож толковац и парастох и школованих, и младших и старших. Роками, а мож як свойофайтову преамбулу календаровей часци у котрей дати повесц и децениями, кед ше ґу старим календаром додаю и нови и найновши, тоту ше кнїжку чека, за велїх, як найважнєйшу. фототипски змист першого Календара... З Календаром, новоосноване Руске народне просвитне дружтво Ґу нєй ше враца вецей раз нє лєм до рока, алє и през живот. на достоїнствени сподсоб дало знак о себе и конкретно ука- Култура чуваня старих календарох и їх масовного читаня остала, зало цо його задаток. Формално, то нє перша кнїжка котру можебуц нє так виразно як у дакедишнїх „посних” рокох, алє видало РНПД, бо скорей вишла Читанка за III класу основних з почитованьом за шицки змисти, гоч тоти литературни цо маю школох (озда рукопис за ню бул скорей порихтани?), а такой як свойо окремни виданя вецей нє лектира хтора ше чита наглас треца кнїжка, практично, основа рускей писменосци Азбука за на праткох чи фамелийних сходох, як дакеди. Єдна димензия Руских календарох окреме важна, а то же ше I класу основней школи. Нє лєм предпоставка, алє и искуство нам гутори же популар- їх бере як писану хронїку цалей рускей заєднїци, з котрей ше носц першого Руского календара яку вон дожил ма основи у вичитує статус виталних сеґментох националного єства, тим же бул друковани на язику котри шицки його читателє од образованя, информованя, култури та и по економию и котри були писмени могли и читац и розумиц, а то бул тутейши социялни живот. Так тота кнїжка и надалєй и хронїка и бешедни, руски язик. Алє, патраци нєшка без сентименталносци, национални архив и докуметацийни центер, одкадз, праве мож повесц же таки исти придатни и його змист, котри шицок з його бокох рушаю науково виглєдованя, статистични конбул у функциї прокламованого културного и просвитного статациї и анализи прешлосци и терашньосци котри вец препороду Руснацох Югославиї, та будзеня рускей нацио- поставаю руска история нового часу. Аж анї нє нового, кед налней свидомосци. Тото видно и з приложеного фототипского вона, тота календарска, ни-а, тирва полни сто роки. Роки виданя, хтори источасно и дарунок за таки значни ювилей за почитованє у каждим смислу.■ шицким читачом Календара. Правда, цо замерковал и спомнути Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє Микола М. Цап, у текстох обявених у Календаре за 1921. рок вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”

2 РУСКЕ СЛОВО

30. АПРИЛ 2021.


ЗМИСТ

УВОДНЇК Пише: Иван САБАДОШ, главни одвичательни редактор

■ Тижньовнїк 4–5. Ришованє проблема з уписом по руски до дзецинских заградкох

■ Нашо места 6. У Руским Керестуре почало вакцинованє од Ковиду-19

■ Економия 12. Диґитални Саям поднїмательства Войводини

■ Мозаїк 14–15. Анкета: Перши май, Велька ноц, чи обидва?

■ Култура и просвита 17. Деян Павлович, нови предсидатель Здруженя „Pact Ruthenorum”

■ Литературне слово 19–22. Поезия, проза и огляднуца

■ Людзе, роки, живот 24–25. Стретнуце: Кристина Горняк зоз Дюрдьова

■ Духовни живот 26–27. Преславена Квитна нєдзеля по юлиянским календаре

■ Информатор

28–33. Мали оглашки и In memoriam

■ Спорт 35. АК „Русин” ше пласовал на окружне першенство

■ Интермецо 38–39. Горуци тепши Насловни бок: Дзень планети Жеми у керестурским „Цицибану”

Авторка фотоґрафиї: Aндреа Медєши

Шлїдуюце „Руске слово” видзе 14. мая як двочисло

ДРУЖТВЕНА ОДВИЧАТЕЛЬНОСЦ Кампаня „Вежнї рахунок и победз” хтору з прервами од 2017. року орґанизую Министерство финансийох и НАЛЕД як афирмативну акцию за злєпшанє фискалней дисциплини и борбу процив шивей економиї, указала ше як ридко успишна инициятива державней власци. Одволанє гражданох огромне, аж мож повесц, спектакуларне. Прето уж о два тижнї почина нови, тогорочни циклус. У остатнїм законченим кругу наградного бависка дзе, кед вицагню вашу посилку зоз фискалнима рахунками, достац могло квартель у Беоґрадзе лєбо даяку другу розкош, сцигло вецей як 11 милиони коверти. Суха статистика гвари же по тим кажди живи граждан Републики Сербиї послал єдну и пол коверту, односно 15 рахунки. У пракси, тото брадло рахункох значи же держава на нїх наплацела коло 100 милиони евра порциї. Попри наградох хтори можу достац щешлїви поєдинци, цо нє велька розлика од подобних сезонских наградних бавискох хтори кажди час орґанизую вельки компаниї продукователє кафи, пива, сладоляду лєбо ґазираного напою, „Вежнї рахунок и победз” дзелї и конкретни пенєжни награди за локални самоуправи зоз хторих, маюци на розуме популацию и просекови заробох, сцигло найвецей рахунки. Поправдзе, анї то нє цалком ориґинална идея, вельки бизнис то уж давно видумал, окреме одкеди такволана „дружтвена одвичательносц” компаниї постала значна ставка у вибудови бренду. Здогаднїце ше, шицки зме зберали пивски затички за ґарнитури дресох локалним фодбалским клубом, палїчки зоз сладоляду за опреманє спортских салох по школох и куповали квашну воду пре динар за породзилїща. Медзитим, держава у тим домену ронтовнєйша. Тераз по 20 тисячи еври достали дзевец општини зоз фискално найдисциплинованшима гражданами. Знова, гоч то за просекового граждана огромна сума, за державни буджет то дробенява – аж анї пейц одсто того цо наплацел лєм по порциї за спомнути коверти з рахунками. Медзитим, символичне значенє вельке, бо ше держава указує же нє лєм бере, алє и дава, а ми голєм на момент забуваме же шицко подрагшує, а плаци роками исти. Значи, тот пи-ар тим цо обдумал кампаню, заслужел кажди динар безсумнїву „масного” гонорару. Нє лєм же допринєсол ушореню платного обтоку, алє ище принєс и позитивни публицитет финансийному сектору власци, цо скоро же оксиморон. Мнє окреме интересантне же медзи дзевец побиднїцкима општинами, попри богатого беоґрадского Савского венцу (35 тисячи жительох, скоро 80 тисячи динари просековей плаци по глави), Враня, Блаца и Димитровґраду, нє першираз и Кула, и Вербас (на паперу, по 39 тисячи жительох, просекова плаца коло 45 тисячи), а ту ище и Србобран, Бачка Паланка и Панчево. Верим, кед би нє було териториялней стратификациї бависка, же би награди були подєднак розпоредзени по цалей держави, медзи добитнїками би було вецей, а можебуц лєм войводянски општини. Дзе одвше було же перше „царови царово” а далєй уж як будзе, дзе людзе були „дружтвено одвичательни” док зме ище анї нє знали цо тота флоскула значи.

* ”РУСКЕ СЛОВО” – гласнїк по руски * Виходзи каждого пиятку * Снователь Национални совит рускей националней меншини * Видава НВУ Руске слово”, Нови Сад * Перше число вишло 15. юния 1945. року ”у Руским Керестуре * Адреса: НВУ ”Руске слово”, Футожска 2/III, 21000 Нови Сад * Редакция: одвичательни редакторe/ки – Олена Планчак-Сакач, Ясмина Дюранїн, Микола М. Цап, Микола Шанта * редакторе/ки рубрикох – Мирон Горняк-Кухар, Александар Паланчанин, Мартица Тамаш, Славица Фейса, Вероника Вуячич * новинаре/ки – Мария Афич, Влада Дїтко, Лидия Кухар, Андреа Медєши, Оля Русковски, Сандра Саламун * лекторка – Блажена Хома-Цветкович * ґрафична редакторка – Люпка Цвеїч * ґрафични дизайнерки – Мария Гудак, Таня Салонтаї * Телефон: 021/6613-697 * Предплата за цали рок: у жеми 1 500 динари, а у иножемстве 100 евра * Жиро-рахунок Banca Intesa a.d. Beograd 160-923244-82 * Девизни рахунок 160-0050870024999-53 * Рукописи ше нє враца * Друкує Друкарня ”Maxima graf” Петроварадин * E-mail: redakcija@ruskeslovo.com * Web site: www.ruskeslovo.com * YU ISSN 0350-4603 * COBISS SR-ID 15915778 * Друковани тираж 2 000 *

Директор др БОРИС ВАРҐА *** Главни одвичательни редактор ИВАН САБАДОШ

30. АПРИЛ 2021.

Новини „Руске слово” одликовани зоз Орденом братства и єдинства зоз стриберним венцом 1970. року.

РУСКЕ СЛОВО 3


ТИЖНЬОВНЇК ПРОБЛЕМ З ЕЛЕКТРОНСКИМ УПИСОМ ДО ПРЕДШКОЛСКИХ УСТАНОВОХ

БУЛО БЕЗ РУСКОГО ЯЗИКА НА еУПРАВИ, ГРИШКА ВИПРАВЕНА Нєприємна ситуация пре вельке препущенє, наздаваюци ше же споза того наисце нє було скритей намири, конєчно ришена пондзелок, 26. априла, после числених реаґованьох Националного совиту Руснацох на адресу Министерства просвити, до трох локалних самоуправох и на адреси директорох предшколских установох, и после скоро цалого мешаца турбалованя и преруцованя вини з єдного уровня на други

Р

одичи хтори того року уписую дзецко до предшколскей установи по руски, того року зочели ше з нєприємну ситуацию. На електронским порталу за упис, у секциї вибо ру язи кох за по пол нь о ва нє упи снї цох нє була понукнута опция на руским язику, алє зато могло вибрац сербски, мадярски, словацки, румунски, болгарски, горватски, та аж и македонски и чески язик. У опциї вибору язика воспитно-образовней роботи попри тих язикох могло означиц ище и двоязичну наставу, алє руского нє було анї ту. Шиц ко роз поча ло зоз пер шим упи сом до предшколских установох на териториї општинох дзе ше руски язик хаснує урядово, и дзе ше тиж одвива воспитно-образовна робота на руским язику. Наймладших мож уписац до дзецинских заградкох на руским язику у Руским Кере стуре, у Коцуре и у Дюрдьове. Упис у Керестуре тирва од 1. априла по 4. май, у Вербаше є уж розписани 1. априла и тирва по 15. май, а у Жаблю би требал буц отворени аж коло 25. мая. Служба Националного совиту Руснацох такой реаґовала по прияви родичох зоз Керестура котри нє могли уписац дзеци до Предшколскей установи „Бамби”, єй оддзелєня у валалє „Цицибан”. Могло уписац, алє нє и вибрац руски язик як вос питно-обра зов ни язик, то унєсло нємир же чи можебуц нє будзе преформована робота „Цицибану”. Опциї за упис наживо нє було, та ше родичи лєбо опред зельовали за сербски, лєбо за двоязичну роботу. Велї родичи прето реаґовали же су ощербени за свойо право, и вимагали потримовку од Совиту. МИНИСТЕРСТВО СПОЗОРЙОВАЛО НА ПРЕПУЩЕНЄ Найвисши орґани рускей заєднїци реаґовали по наглим поступку, вимагали ришенє, а потамаль застановйованє еупису. Медзитим, упис до ПУ „Бамби” у Кули лєм предлужени за два тижнї, а одвит же хто виновати, односно одвичательни за препущенє, потераз зме нє достали. Як цекла хронолоґия тей ситуациї дознаваме од секретара Националного совиту Руснацох Танї Арва Планчак. – Уж 6. априла чули зме од знємирених родичох хтори пробовали прейґ еУправи уписац свойо дзеци до „Цицибану” у Керестуре, же нєт формулар по руски и же нєт вибрац руски язик як язик воспитно-образовней роботи. Тоти информациї зме такой преверели и прешвечели зме ше же то, нажа ль, точне. Такой ютред зень зме контактовали з Министерством просвити, спозорели зме их на тото и вимагали зме застановйованє упису прейґ еУправи док ше тот проблем нє риши. Ту зме достали

4 РУСКЕ СЛОВО

одвит же нєт потреби застановиц упис, же вони нє водза директно тот упис, алє то кончи еУправа и локални самоуправи, Министерство ту було лєм поштреднїк, а тиж нам поведзене же вони уж спозорйовали еУправу же нєт формулари на руским язику и же нєт вибрац руски язик. Тиж исти проблем бул и зоз бошняцким язиком – визначує Арва Планчакова, та додава же у одвиту писало и же Министерство спозорйовало еУправу же нєт тих язикох, а з еУправи им вони гварели же ше локални самоуправи вияшнєли „же нєт потреби анї прекладац формулар, анї класц руски язик як вибор, бо то ше подрозумює”. ПРЕМАХ ЛОКАЛНИХ САМОУПРАВОХ На початку випатрало же шицко будзе ришене за релативно кратки час. Медзитим, прекладанє формулара котри нєпополнєти ма кус вецей як 400 характери, а зоз шицкима понукнутима одвитами нє преходзи понад 1 200, и його поставянє на еУправу тирвало длугоки 19 днї. – Исти дзень кед зме послали Допис до Министерства, тот материял за руски язик прешлїдзени на прекладанє. Достали зме обецунку же то будзе ришенє за дзень-два, алє по пияток то нє було ришене. Потим зме ознова волали, та мало буц од пондзелку 12. априла. Вец знова прешол цали тидзень, та ище єден, гоч нас з дня на дзень прешве чо ва ли же то лєм цо нє ри ше не. Ко нєч но, од 26. априла на уписни портал положена опция по руски – гвари Арва Планчакова. Национални совит Руснацох реаґовал урядово, Допис подписали предсидателька Одбору за образованє Мелания Римар и предсидатель Вивершного одбору Желько Ковач. – Накадзи зме достали одвит з Министерства же локални самоуправи гварели же нєт потреби прекладац, ми послали допис и до трох општинох – Кула, Вербас, Жабель, 30. АПРИЛ 2021.


tiznjovnjik@ruskeslovo.com

з вимогу за одвит же хто бул тот цо одлучел же нєт потреби прекладац и понукац руски язик. Урядови одвит нє сцигол анї з єдней. Нєсподзивани зме, з оглядом на тото же зме потераз вше мали добре сотруднїцтво зоз спомнутима општинами, у хторих маме образованє на предшколским уровню од вше, так повесц, виками, и же локални самоуправи маю и законску обовязку тото оможлївиц, вец нєдосц лєм подрозумйовац цошка, алє потребне стриктно випочитовац таку обовязку – наглашує Ковач. НЇЧИЙО ПРАВО НЄ ЗАГРОЖЕНЕ, ТО ЛЄМ ТЕХНЇЧНА ГРИШКА О проблему котри бул актуални цали април, бешедовали зме и зоз директорку Предшколскей установи „Бамби” у Кули Снежану Булатович у чиїх рамикох функционує и оддзелєнє Дзецинскей заградки „Цицибан” у Руским Керестуре, дзе єст формовани седем ґрупи – два яшельково, два обданїщово, єдна мишана пополадньова, єдна предшколска и єдна мишана предшколска, а вкупно 161 дзецко. – Нам зоз еУправи гварели же робя на тим проблему, ми контактовали еУправу кед реаґовал и Национални совит, и достали зме одвит же и вимога за упис будзе преложена на руски язик. Гей же то технїчна гришка, алє треба надпомнуц же у Руским Керестуре у пракси анї нєт другей опциї, воспитно-образовна робота ше одвива виключно лєм на руским язику, нєт анї двоязичней роботи.

УСЛОВИЄ ЗА ФОРМОВАНЄ ҐРУПОХ Зоз служби Националного совиту Руснацох апелую на родичох котри уж уписали дзеци до предшколских установох прейґ еУправи, и котри ше опредзелєли за даєден други язик бо нє могло вибрац мацерински, же би ше на самим упису и кед же их ище раз буду анкетовац зоз предшколскей установи, шмело опред зелєли за руски язик. На основи урядових податкох на упису, формує ше ґрупи у шицких предшколских установох, та прето нєобходне ище раз наглашиц руски язик, же бизме як заєднїца нє пришли до ситуациї же останєме ощербени за даєдну ґрупу.

Шицка документация ше тиж водзи лєм на руским язику. У керестурским „Цицибану” шицки заняти воспитачки бешедую руски язик, а єдина особа котра нє бешеднїк руского приправнїца котра нє занята у Установи. И попри шицких бриґох коло упису на еУправи, накадзи завреме конкурс 4. мая, ми будземе волац шицких родичох котри конкуровали за упис же би ше вони вияшнєли за язик воспитно-образовней роботи, же би нє було нєпорозуменя, же би нє остали ощербени за информацию – толкує Булатовичова, та наглашує же роками вше на уписнїцох до нашей установи були понукнути три язики – сербски, мадярски и руски. Медзитим, як гвари директорка, тераз ше указало интересованє родичох и за сербски язик. Цо зоз тим будзе, напредок нє може повесц, алє вшелїяк же ше нє утаргнє руски язик.■ Марина Джуджар 30. АПРИЛ 2021.

STANOVISKA Пише: Каролина ДЖУДЖАР, професорка руского язика

ШЕДНЇ, ДВА! Нєшка ше почало аж и пребарз защицовац свойо дзецко и то постава єден од примарних проблемох як у просвити, так и у других сферох живота. Жадаюци же би дзецко охранєли од сучасней хороти, такволаного „стресу”, або же би ше доказали же поробя шицко за свойо дзецко, даєдни родичи почали исц до крайньосцох. Наглашуєм, даєдни родичи. Случує ше же родитель почал робиц шицко место свойого дзецка, та аж и задатки котри вязани за школски активносци. Так дзецко постава розтерховане и привилеґоване з єдного боку, алє и зависне и слабей толеранциї на рижни фрустрациї, та и нєдостаточней самоконтроли и самодисциплини з другого боку. Додатни проблем котри ше зявює зоз тим же ше дзецом посила порученє же им шицко припада и же им шицко дошлєбодзене. Идзе ше до екстрему же за подлу оцену виновати наставнїк, а нє школяр хтори нє научел лекцию, лєбо нє поробел задаток. На таки способ ше стваря чувство же за таке дзецко нє важа правила и же му нїхто нїч нє може. Так ше створи нєреална слика о самим себе и власних способносцох. Важне надпомнуц же цала тота ситуация нє лєм до (даєдних) родичох, алє до всевкупней системи котра вше меней ценї школство и зменшує образовни критериюм, та з тим и воспитни уровень. А, надпомнїме, бо зме забули, просвита то образованє плус воспитанє. Требало би уж конєчно похопиц же просвитним роботнїком наисце нє циль и смисел роботи давац подли оцени, же исти нє „мержа” дзеци. Петички просто нє можу мац шицки, иншак би нє исновали и други оцени. Верим же барз чежко прилапиц факт же дзецко нє ґений як ше то задумовало, же воно дацо наисце нє розуми и нє може похопиц школске ґрадиво у такей мири як би то родитель любел и сцел. Просвитни роботнїки праве тому научени, же би правилно оценьовали школярох. Школярох, нє родичох. Огромне число колеґох може пошведочиц же под час онлайн настави (и нє лєм теди) до ставали на дзешатки идентични задатки дзе найслабши школяре писали состави нє за петицу, алє за дзешатку. Придавали ше задатки и писмени преверйованя без гришки. Чи то поправдзе спрам тих котри чесно учели и самостойно ше трапели за оцену? Понеже доказац нє мож хто робел тоти задатки, остава вишиц питанє у воздуху же кого ше ту оценює. Так ше ознова шицким шором посила погришне порученє. Родичом же мож гоч як достац добру оцену, школяром же ше вообще нє муша трудзиц бо родичи одробя за нїх. Зоз тим просвитни роботнїки доставаю горуци пляски, бо знєважена їх мисия же би школярох наисце цошка и научели. Правда, (даєдни) родичи самоинициятивно страцели самоконтролу и нє дошлєбодзую дзецом же би реално сотрудзовали зоз наставнїками. Тоти даєдни родичи знаю буц безгранїчно суєтни и нєреални, та место же би пущели дзецко най заслужи оцену зоз власним намаганьом, ришели доказовац його нєпостояци квалитети. Так ше траца условия же би ше реално оценєло школяра. Наград зую ше нєробота и спревод зка. Пошлїдки того шицкого вироятнє буду длуготирваци. Тоти дзеци раз одрошню, треба ше опитац же яки людзе вони буду єдного дня. Буду робиц одредзени роботи, буду мац одредзени функциї. А даєдни нас и буду лїчиц. И цо вец? Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”

РУСКЕ СЛОВО 5


НАШО МЕСТА РУСКИ КЕРЕСТУР

ПЕРШИРАЗ ОТВОРЕНИ ПУНКТ ЗА ВАКЦИНОВАНЄ Пункт за вакцинованє у Руским Керестуре першираз бул отворени внєдзелю, 25. априла, та з тей нагоди вакцину продукователя „Файзер-Бийонтек”, достали вкупно 204 гражданє од 240, кельо ше два днї скорей приявели до Месней заєднїци. У керестурскей амбуланти дзе ше окончовало вакцинованє, на отвераню пункта присуствовал и предсидатель општини Кула Дамян Милянич, и зоз тей нагоди наявел отверанє пунктох и у других населєних местох у зависносци од потребох. – Намагаме ше же бизме у каждим населєним месце гражданом приблїжели процес вакцинованя и же би ше людзе хтори пре даяки причини нє можу присц до Кули, могли вакциновац у своїм месце. Насампредз, думам на наших найстарших согражданох. У наиходзацим периодзе обчекуєме же вакцинованє будзе интензивнєйше, понеже до нашей општини ма сцигнуц и коло 1 000 китайски вакцини. Отвориме пункти у Червинки, Сивцу и Липару. По потреби будземе ознова отверац пункти и у других населєних местох, односно у Крущичу и у Руским Керестуре, а циль нам же би кулска општина цо скорей досцигла число вакцинованих хторе задоволююце и хторе би защицело гражданох од корона вирусу – гварел Милянич. Вон додал же кулска општина зазначує опадованє числа новозаражених, цо значи же зоз вакцинованьом и почитованьом епидемийних мирох, општина швидко видзе зоз позарядовей ситуациї у хторей ше тераз находзи.

У сотруднїцтве зоз Домом здравя Кула, орґанизацию вакцинованя помогла и Месна заєднїца, як и волонтере з валалу, а секретар МЗ Михайло Пашо на тот завод гварел же од дня кед було приявйованє за вакцину, робело ше на тим же би информация о вакцинованю дошла по каждого граждана. На дзень вакцинованя, за старших гражданох хтори нє могли присц до амбуланти Месна заєднїца обезпечела и превоз. Пашо додал и же ше у Керестуре годно вакциновац зоз ище двома вакцинами, о чим гражданє буду на час обвисцени. Ан. М.

ПОКРАЇНА СОФИНАНСУЄ ВИРОБОК РОЗВОЙНИХ ПЛАНОХ

КАЖДЕЙ ЛОКАЛНЕЙ САМОУПРАВИ ПО МИЛИОН ДИНАРИ Покраїнски секретар за реґионални розвой, медзиреґионалне сотруднїцтво и локалну самоуправу Александар Софич уручел, 16. априла, контракти у вредносци од 34 милиони динари представнїком 36 городох и општинох, котри право на средства витворели на основи Конкурсу за софинансованє виробку планох розвою єдинкох локалних самоуправох на териториї АП Войводини. За тоту намену општини Вербас припадло милион динари, а општини Ку-

Фото: FB Opstina Zabalj

Фото: kula.rs

6 РУСКЕ СЛОВО

ла по тим Конкурсу додзелєни средства у суми од 992 500 динари. Општина Жабель достала 960 тисячи динари за виробок Плану розвою, а на уручованю контрактох, бул и предсидатель општини Жабель Урош Раданович. Уж на шлїдуюцей Скупштини општини Жабель, котра була предвидзена у тим тижню, єдна з точкох дньового шора и гласанє о Плану розвою општини Жабель за период 2022–2028. рок. Ан. М./С. С. 30. АПРИЛ 2021.


mesta@ruskeslovo.com

НАГРАДНЕ БАВИСКО „ВЕЖНЇ РАХУНОК И ПОБЕДЗ”

КУЛА И ВЕРБАС МЕДЗИ НАЙЛЄПШИМА ОПШТИНАМИ

У рамикох наградного бависка „Вежнї рахунок и победз”, 20. априла у Беоґрадзе у Палати Сербиї було святочне уручованє наградних чекох за найуспишнєйши дзевец локални самоуправи у тим бависку, котре тирвало од 15. новембра 2020. року по 27. фебруар того року. Интересантне же медзи першима трома од дзевец найлєпших, попри беоґрадского Савского венцу и Кула и Вербас, хтори так достали по 20 000 еври. Наградне бависко орґанизовал НАЛЕД, а општини Кула єдна спомедзи дзевец найактивнєйФото: kula.rs ших локалних самоуправох, по числу послатих ковертох зоз фискалнима рахунками або потвердзенями о плаценю, цо було условиє за участвоваМинистер Мали поинформовал же прешлорочни резулнє. тати наградного бависка були одлични, и прето и принєНа святочним додзельованю бул и министер финансийшена одлука же би ше и того року орґанизовало. По його ох Синиша Мали, а у мено Општини Кула наградни чек словох, у наградним бависку участвовали вкупно 11,5 миприял предсидатель Општини Дамян Миланич котри з тей лиони коверти, а то 115 милиони фискални рахунки, та нагоди визначел же тоти средства буду, по вибору граждаспрам того вираховане же у тих рахункох було коло 100 нох, уложени до набавки за Дом здравя, або яшелькох у милиони еври порциї на додатну вредносц. Свидомосц Сивцу. гражданох о важносци борби процив шивей економиї За општину Вербас награду приял єй предсидатель подзвигнута, визначел Мали, окреме кед у питаню значПредраґ Роєвич. Вон визначел же є подзековни шицким носц браня фискалного рахунку при купованю. гражданом на участвованю у наградним бависку „Вежнї – На тот способ обезпечуєме пенєж за буджет, а од того рахунок и победз”, и гварел же достати средства буду инпенєжу звекшуєме плаци и пензиї, инвестуєме до шпитавестовани до проєктох котри значни за гражданох Вербальох, школох, дзецинских заградкох, набавяня лїкох, за су. борбу процив пандемиї вирусу корона. Того року зме подШицки предкладаня проєктох побиднїцких општинох звигли наградни фонд зоз 250 милиони на 350 милиони буду доступни на националним порталу од 5. мая того родинари, та у наградним бависку 16 стани и 60 автомобили ку. – гварел Мали. М. Дж/О.Р.

ГУМАНИТАРНА АКЦИЯ У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ

ДОНИРАЮ ПОЛОВНИ МЕБЕЛЬ Месни одбор Сербскей напредней странки Руски Керестур, у сотруднїцтве зоз Месну заєднїцу, тих дньох орґанизовал гуманитарну акцию у хторей ше гражданом у потреби будзе донирац мебель. Половни, алє очувани – кавчи, фотелї, карсцелї, столи, орманчики и подобне, буду виложени у импровизованим салону у просториї хтора припада Месней заєднїци, а находзи ше у Спортскей гали.

30. АПРИЛ 2021.

– Пришли зме на идею обезпечиц єдну просторию у Спортскей гали, у хторей бизме зберали половни, алє исправни и очувани мебель, а потим би го людзе хтори у чежкей материялней ситуациї могли превжац. И сами керестурски тапетаре нам потвердзели же вельо раз кед купец купи од нїх мебель, зоз старим, а хтори ище досц очувани, людзе нє маю цо робиц. Прето ше таки мебель будзе викладац у тим салону и донирац, понеже ище вше єст людзох у валалє хтори маю барз подли условия за живот – гварел секретар Месней заєднїци Михайло Пашо. Вон додал же два особи, як комисия, буду задлужени превериц обисце поєдинцох хтори зосцу превжац половни мебель, з цильом же би ше тоту гуманитарну акцию нє злохасновало. Кажде хто жада подаровац або превжац мебель, може ше явиц до Месней заєднїци, а акция будзе тирвац и надалєй. Ан. М.

РУСКЕ СЛОВО

7


НАШО МЕСТА У ОПШТИНИ ВЕРБАС

ПОКРАЇНСКА ВЛАДА ПОТРИМАЛА ИЩЕ ДВА ПРОЄКТИ Предсидатель општини Вербас Предраґ Роєвич 23. априла подписал у Покраїнскей влади два контракти за реализацию заєднїцких проєктох унапредзеня локалней инфраструктури. На конкурсу Покраїнского секретарияту за польопривреду, водопривреду и лєсарство обезпечене 6,2 милиони динари за ушоренє хотарских драгох, а на конкурсу Покраїнского секретарияту за реґионални розвой, медзиреґионалне сотруднїцтво и локалну самоуправу обезпечене скоро милион динари за виробок проєктно-технїчней документациї за партерне ушоренє опрез обєкту Основней школи „Светозар Милетич” у Вербаше. По Роєвичових словох, дзекуюци сотруднїцтву зоз Покраїнску владу, општина Вербас того року реализує вельке число проєктох. – До ушорйованя драгох котри хасную польопривреднїки у катастарских општинох Змаєво и Вербас будзе инвестоване 8,8 милиони динари, од чого 6 161 610 динари обезпечи Покраїнска влада, а 2 640 690 динари локална самоуправа. Роби ше о значним проєкту котри помогнє польопривреднїком же би лєгчейше сцигли по свойо поля. Други контракт вредносци 998 750 динари и одноши ше на виробок нєобходней документациї котра дефинує ушоренє приходней драги опрез ОШ „Светозар Милетич”, нових дражкох, паркинґ простору и желєних поверхносцох. До тей найвекшей образовней установи у нашей општини ходза 700 школяре, а вони, як и їх родичи и просвитни роботнїки заслужую приємни амбиєнт – гварел з тей нагоди предсидатель општини Вербас Роєвич.

Фото: www.vrbas.net

Того року, як гварел, плановане и реконструованє велького числа школох, дзецинских заградкох, спортских обєктох, а инвестовани буду и значни средства до комуналней инфраструктури. Инвестицийни буджет општини Вербас, як визначел єй предсидатель, за тот рок виноши 1,5 милиярди динари, з одличним сотруднїцтвом зоз републичну Владу и Канцеларию за явни укладаня. Контракти Роєвичови уручел предсидатель Покраїнскей влади Иґор Мирович, а присуствовали и покраїнски секретар за польопривреду, водопривреду и лєсарство Чедомир Божич и покраїнски секретар за реґионални розвой, медзиреґионалне сотруднїцтво и локалну самоуправу Александар Софич. О. Р.

ЗДРУЖЕНЄ „БЕЛАВИ ВЕРБАС”

МЕШАЦ БОРБИ ПРОЦИВ ЦУКРОВЕЙ ХОРОТИ З почитованьом предложених епидемийних мирох котри принєсли вименки у одношеню на звичайни и препознатлїви активносци, Здруженє за борбу процив диябетесу городу Вербасу „Белави Вербас” означело Шветови дзень здравя и мешац борби процив цукровей хороти, сообщене зоз тей орґанизациї. З тей нагоди, предсидатель Здруженя „Белави Вербас” и член Совиту за здравє општини Вербас Иґор Црнянски, явносци гварел о диябетесу꞉ – Гоч медийни акцент положени на пандемию корона вирусу, диябетес хорота котра присутна вше, з тим же остатнїх рокох зазначене значне пороснуце охорених од тей хороти. Нєлїченє приводзи до велїх чежких компликацийох, при одроснутих тота хорота главна причина шлєпосци, причина є половки ампутацийох ногох, а од шицких особох котри на диялизи, штварцина хора од цукровей хороти. Диябетес, як и велї други хороти, вимага блїзке сотруднїцтво здравственого роботнїка и хорого, а лїченє тей хороти почина зоз пременками на танєру, прето же успишни и тирваци реґулациї тей хороти нєт без одвитуюцого костираня, физичней активносци, одпочивку и терапиї. У априлу виостало традицийне преверйованє уровня цукру у креви, котра окончована у сотруднїцтве зоз Червеним крижом и

8 РУСКЕ СЛОВО

Апатику Вербас. Алє, як гварел Црнянски, подзелєне и дониране вельке число апаратох за преверйованє уровня цукру у креви шицким заинтересованим гражданом, же би контролу могли зробиц сами, як себе, так и дакому у своїм околїску. Тиж, одредзене число за меранє цукру донирани до Ковид-шпиталю у Вербаше, же би пациєнти достали найлєпше допатранє котре им тота установа може обезпечиц. Акцию дзелєня апаратох помогла фармацеутска хижа „ADOC” котра обезпечела достаточне число апаратох и тест пантлїкох. Понеже ше на тарґовищу Сербиї зявел нови апарат за преверйованє уровня цукру у креви, прейґ Зум платформи члени Здруженя „Белави Вербас” 20. априла орґанизовали презентацию нового апарату и обучованє як на найлєпши способ провадзиц свой стан з помоцу нового апарату. Члени Здруженя присуствовали и на онлайн схадзки Диябетолоґийного союзу Сербиї, под назву „Кельо нам сензори пременєли каждодньове контролованє диябетесу”. Сензори за меранє уровня цукру у креви, односно апарати котри мераю цукер у креви без „джобканя”, поставяю ше на надлокцову косц лєбо на брух и резултати лєгко мож читац. О. Р. 30. АПРИЛ 2021.


mesta@ruskeslovo.com

У ДОМЕ ЗДРАВЯ „ВЕЛЬКО ВЛАХОВИЧ”

ГРАЖДАНЄ ЗАИНТЕРЕСОВАНИ ЗА ИМУНИЗАЦИЮ У Доме здравя „Велько Влахович” у Вербаше прешлого тижня було оможлївене вакцинованє процив Ковиду19 без предходного приявйованя, заказованя и чеканя на поволанку за вакцинованє. Пациєнтом на розполаганю була китайска вакцина Синофарм, лєбо британска АстраЗенека, а зоз русийску вакцину Спутнїк ше ревакциновало. Заинтересованосц и одволанє гражданох на имунизацию и далєй на барз високим уровню, сообщене зоз вербаского Дома здравя. Понеже у Републики Сербиї обезпечене стабилне подмирйованє з вакцинами шицких продуковательох, а почала и власна продукция у Институту

БИКИЧ

РОБОТНЯ ПИСАНЯ ПИСАНКОХ

На Квитну нєдзелю у пополадньових годзинох у Пасторалним центре у Бикичу отримана роботня писаня писанкох за виронаучни дзеци зоз Шиду, Бикичу и Беркасова. Вони були подзелєни до двох ґрупох. У першей ґрупи од першей по штварту класу основней школи участвовали петнацецеро школяре, а у другей ґрупи од пиятей по осму класу шесцеро школяре зоз Бикичу и Беркасова. Окрем же дацо нове научели, виронаучни дзеци зоз наших трох местох ше и упознавали и дружели. На роботнї були парохове о. Михайло Режак зоз Шиду и домашнї парох о. Владимир Еделински Миколка. Вл. Дї. 30. АПРИЛ 2021.

„Торлак”, епидемиолоґи виявели же шицки заинтересовани гражданє буду вакциновани зоз жадану вакцину. Прето нєт потреби же би ше правело гужви на пунктох за имунизацию. По словох епидемиолоґа вербаского Дома здравя др Браяни Николич, подзелєни вецей як 14 000 дози, за вакцинованє и ревакцинованє, а коло 8 000 людзе достали другу дозу вакцини. – Од колеґох зоз Ковид-амбуланти зме достали информацию же тераз вецей пациєнти приходза на контролу як на перши препатрунок. И далєй прицисок вельки, алє накадзи почнє преовладовац вецей контроли як перши препатрунки, то будзе добри знак. Тому до-

принєсло и векше охорйованє, понеже значне число людзох ше уж и похорело и виздравело, а наздаваме ше же и сама вакцинация зробела свойо. Вакцинованє идзе дакус помали, бо гоч маме вакцини, нє маме масовну вакцинацию. Односно, масовна є, алє у длугшим часовим периодзе, а нам би епидемийно баржей одвитовало кед би ше вакцинованє закончело за два, три тижнї и за тот час було вакциноване тото вкупне число людзох. Алє, пре прилїв вакцинох то було нєможлїве, та мож повесц же добре и так, лєм най ше так предлужи и най ше людзе притримую правилох и предписаних мирох – гварела др Николич. О. Р.

ОПШТИНА ШИД ПЛАНУЄ ЗНАЧНУ ИНВЕСТИЦИЮ ДО НАВОДНЬОВАНЯ

ЗАЛЇВАНЄ ВИНЇЦОХ И ОВОЦНЇКОХ З ОЗЕРА МОХАРАЧ Же би ше диждж нє чекало з нєба кед наступя периоди суши, оддавно роздумую и у општини Шид хтора богата з воду и на чиїм подручу єст и даскельо штучни озера. Єдно з нїх и озеро Мохарач при Ердевику, найвекшим валалє у шидскей општини. Нєдавно Општинска рада прилапела Предлог одлуки о виробку плана детального реґулованя станїци за черпанє води Мохарач у катастерских општинох Ердевик и Бинґула. У витвореню проєкта буду сотрудзовац општина Шид и Сримска Митровица. Як наведзене, у першей фази проєкта би мала буц вибудована реґионална система за наводньованє од озера Мохарач по валал Дивош хтори у општини Сримска Митровица. У тим валалє би мал буц збудовани резервоар за воду з хторого би до системи цекла вода за наводньованє вецей як 600 гектарох поверхносци. З оглядом на тото же слово о фрушкогорскей часци двох општинох, ту єст найвецей овоцнїки и винїци. Проєкт ма и другу фазу у хторей би требало виробиц проєктно- технїчну документацию за подмирйованє з воду озера Мохарач. До тей фази би була уключена и општина Бачка Паланка, бо би требало будовац систему беґель-

TУРИСТИЧНА ДЕСТИНАЦИЯ Озеро Мохарач длугоке коло два километри, а витворене є з преградзованьом потока Мохарач з гацу длужини 270 метери, хтора висока 16 метери и находзи ше на висини 123 метери над морйом. Богате є з рибу и ту єст и вельочислени файти птицох.

ох и покласц циви же би вода з Дунаю була унапрямена прейґ валалох Нештин и Визич до Мохарача при Ердевику. Кельо би тота инвестиция по фазох коштала и одкаль ше обезпеча средства, затераз нєт податки. У Ердевику и Бинґули вшелїяк же потримую єдну таку инвестицию. – Уж два роки ше бешедує о витвореню проєкта и добре же ше почало пририхтовац. Озеро Мохарач ма поверхносц 55 гектари, алє глїбина коло два метери. Од Дунаю по Мохарач єст можебуц, по воздушней линиї, коло седем-осем километри. Кед би ше витворело же би вода з Дунаю сциговала до Мохарача, вец би ше обезпечело достаточни количества води за наводньованє и олєгчало продукцию овоцаром – гвари Зоран Машич, предсидатель Месней заєднїци Ердевик. Вл. Дї.

РУСКЕ СЛОВО

9


ЕКОНОМИЯ ҐОРАН КАШОВСКИ ЗОЗ ДЮРДЬОВА

ВЕЦЕЙ ФАЙТИ ЖЕЛЄНЯВИ, СИҐУРНЄЙШИ ЗАРОБОК Пише: Сандра САЛАМУН

Хвиля тей яри, а окреме у априлу, жимнєйша як предходних рокох, нєстабилна, нєсподзивююца, а и тарґовище подобне як и хвиля, нєстабилне и нєсиґурне, окреме кед слово о одкупу на векше. Прето ше даєдни млади зоз Дюрдьова одлучели максимално вихасновац свойо ресурси, алє же би то було з найменшим ризиком

Ґ

НА ПИЯЦОХ У НОВИМ САДЗЕ ЛЄПША ЦЕНА – Важне мац добре и квалитетне шаце, воно ше швидко виплаци. Гращок зме садзели углавним вєшенї, алє даскельо раз нам препаднул. Предпрешлого року ше удал, а тот цо зме го посадзели у фебруару тераз добре випатра, алє ище увидзиме. Гращок вше предаваю у лупи, понеже нє маю часу щикац го. Оберанє би мало почац коло двацетого мая, огурки найвироятнєйше у юнию, потим сцигую парадичи и бостан, а паприґа у септембру, так же найвецей роботи будзе на лєто – гвари Ґоран котри свидоми вше векших лєтнїх температурох, алє гвари же дижджи за желєняву, заш лєм, вельо горши.

10 РУСКЕ СЛОВО

оран Кашовски зоз Дюрдьова зоз свою фамелию садзи желєняву вецей як дзешец роки. Заградкарство за нїх ище вше додатни заробок, понеже им ше видзи же так найсиґурнєйше. Жию у валалє, маю заграду и жем и тоти свойо ресурси ше опред зелєли максимално вихасновац. Перши пейц роки пестовали парадичи за шалату, огурки и червену паприґу. Тоти три файти желєняви вибрали прето же у тедишнїм чаше були найрентабилнєйши. Їх цена була стабилна, алє и добра, а ґу тому, бул добри и урожай. Медзитим, после пейцох рокох Ґоран мушел меняц файту рошлїнох на тей жеми пре засиценосц, та посадзел малини. Тота одлука ше нє указала як найлєпша. После трох рокох похопел же ше то нє виплаци пестовац, допатрац и предавац малини по цени яка ше понукала. Прето их пред двома роками заорали и занєдзбали, бо, як Ґоран гварел, кед така ситуация лєпше вецей нє укладац, як робиц и буц у минусу. На тим месце уж треци рок пестує огурки, корнишони, котри ше найчастейше предава за квашенє. Одлучел ше продуковац корнишони одкеди у Ґосподїнцох почала робиц фабрика нємецкей компаниї за конзервованє огуркох и паприґи и кед у тим месце рушел орґанизовани одкуп. Од отвераня тей фабрики огурки ше у општини Жабель садзи на векших поверхносцох

Гращок посадзени у фебруару и зишол добре

так же постали буц єдна з доминантнєйших желєнявох. – Барз важне же маме заґарантовану цену, репроматериял, совити фаховцох за защиту рошлїнох, котри поряднє допатраю нашо засади огуркох. Тиж барз важне же маме сиґурне одкупне место и то нє далєко од валалу. Уложени репроматериял, котри нам одкупйовач обезпечує, на концу сезони ше одбива од заробку. Приблїжно коло штерацец одсто вкупней вредносци остава им, а нам коло шейдзешат одсто, з тим же чисти заробок коло єдна трецина од того, понеже мушиме одбиц и други трошки медзи котрима и гориво. А чи будзе удатна продукция огуркох, як и при шицкей желєняви, барз завиши од хвилї, алє затераз продукцию плануєме предлужиц – гварел Ґоран Кашовски.

Ґоран Кашовски – парадичи кус помарзли, алє щесце же корень остал здрави

30. АПРИЛ 2021.


ekonomija@ruskeslovo.com

Вєдно з Ґораном на полю робя и його супруга Марияна и брат Борис, а вельо му помага и мац Милосава и дзеци Лука и Сара. Задовольни є же су зложни и же себе помагаю. САДЗИЦ НА ШПАЛИРУ ДРАГШЕ, АЛЄ ШЕ ВИПЛАЦИ Прешли рок нє бул подли за огурки, медзитим, ноци були жимни, та нацинє одруцовало плоди, котрих анї нє було тельо як прешлих рокох. Кашовсково огурки пестую на шпалиру, лоза ше цага по мрежи котра утвердзена за слупи. Гоч тот метод продукциї драгши як класични способ, кед ше нацинє огуркох цага по жеми, заш лєм важне же дава вецей плоди. Пестую их под фолию, а шаце садза ручно, директо на места и до жеми, на розмак од 25 центиметри и на вкупней длужини од три тисячи тристо метери. Яки урожай будзе того року ище нє мож одгаднуц. Затераз поставели фолию на жем, а садзиц их буду док жем будзе цеплєйша, понеже штредком априла ище вше була жимна. – Прешлого року зме огурки посадзели штредком мая. Перши плоди ше обераю о мешац потим як рошлїна зидзе, углавним у юнию. Прешлого року зме мали два тисячи килограми огурки на тристо метери. То досц добре. Огурка ше муши кажди дзень допатрац по програми котру зме достали, прикармйовац по системи капка по капку. Поряднє ше дава калиюм, калиюмнитрат и друге, цо добре же би плод бул квалитетни – гварел Ґоран. Продукция огуркох на шпалиру драгша и вимага поряднє одламованє фатюгох, треба дзвигац и привязовац лозу. Предносц вертикалного пестованя огуркох же ше длужей отрима здраве нацинє, та длужей дава плоди у одношеню на огурки хтори ше продукує на жеми, бо ше там часто, док ше их обера и прекрачує, поґажи по нациню, очкодує ше го и воно скорей препада, нє квитнє и нє дава плоди. – Кед ше садзи менши поверхносци, шицки роботи постарча поробиц члени фамелиї, вец мож и заробиц, бо ше нє муши плациц наднїчарох. Под час сезони обераня супруга става вчас рано, на пейц годзин, и обера огурки по седем або осем рано, а вец пополадню, док я придзем з роботи, идземе и обераме вєдно. Кед добра хвиля и кед шицко у шоре, огурки ше обера сто днї – гварел Ґоран, котри припознава же би без таких условийох як цо тераз ма, а то сиґурни одкуп, помоц фаховцох и доставанє шицкого потребного репроматериялу, нє пестовал огурки. Барз добре же єст заґарантована и напредок позната цена за кажду класу, по велькосци огуркох, а и же ше одкупи шицко цо ше випродукує. Кед ше сце заробиц, треба порядно оберац 30. АПРИЛ 2021.

и водзиц рахунка и же би огурки нє преросли, алє же би ше мало цо вецей тоти дробни, цо иду до першей и другей класи. Кашовсково пошвидко буду класц слупи и мрежу на полю на хторим по сад за огурки, потим буду розсадзовац парадичи, паприґу, та вец и бостан. Вец тото шицко поряднє допатрац, оберац, предавац. Роботи будзе по жиму. „ГРАЩКОВ ВАЛАЛ” Дюрдьов дакеди бул познати по продукциї гращку, а аж познєйше по ґереґох, мал єден час и у народзе познату назву „Гращков валал”, гоч ше тоту заградкову рошлїну уж давно нє садзи у дюрдьовским хотаре. Но, Кашовсково у тим винїмок, и ище вше нє одуставаю од гращку, гоч им прешлей єшенї у жеми, на полю, змарзнул. Гращок подноши жимни температури до минус седем, а прешлей єшенї були и минус петнац и нїзки температури без шнїгу. Понеже шаце гращку за єден ланц кошта коло 50 тисячи динари, як гваря, уж на початку су у минусу. Алє нє одуставаю, та го и того фебруара ознова посадзели. Того року буду мац и бостану, ґереґи и динї, парадичи и паприґу. – Наздаваме ше же будзе добри рок. Будземе мац вецей файти желєняви, бо думам же так лєпше, бо кед ше пестує лєм єдну файту желєняви, вец векши ризик, и кед урожай препаднє, препаднул ши цалком. А так, дацо препаднє, дацо ше уда, важне буц у плусу. Шицки свойо продукти предаваме у Новим Садзе, директно купцом або накупцом, на Кванташу або на Лиманским пияцу, дзе их предава мой власни брат Борис. Маме стаємних купцох. Квалитет найважнєйши и то купци препознаваю и почитую. У варошу лєпши цени як на валалє – гварел Ґоран. Кашовсково на полю маю и житарки и бетелїну, а у дворе и овци з котрима ше завера круг продукциї. – За шицко треба часу. Нїч нє мож на швидко и прейґ ноци. Потребне укладац, калкуловац и буц точни у роботи, же би ше ишло напредок – гварел Ґоран. ■

БУДЗЕ И БОСТАНУ Одлука же буду пестовац и бостан, була барз швидка, а на Ґоранову инициятиву. – Було мразу, та ми ше видзи же того року будзе мало овоци. Посадзел сом ґереґи и динї до пластенїку, а будзем их пестовац под фолию. Шицки тоти котри их плановали пестовац под тунелами почали их виношиц, алє ище вше рана жимни, єст мрази, та питанє як ше рошлїни отримаю. Старши гваря же кед нєт овоци, ґереґа ше будзе добре предавац и будзе мац добру цену – гварел Ґоран. Купци любя кед продукователь предава свойо, понеже на новосадских пияцох углавним предаваю накупци, та нє чудне же Кашовсково маю стаємних купцох.

РУСКЕ СЛОВО 11


ЕКОНОМИЯ ПЕРШИ ОНЛАЙН САЯМ ПОДНЇМАТЕЛЬСТВА ВОЙВОДИНИ

ДИҐИТАЛНЕ ОКРУЖЕНЄ ЗА НОВИ РОБОТИ За два днї зазначени 1 800 нащивителє, хтори перши онлайн Саям поднїмательства Войводини опатрели на платформи ExpoOnline.rs. Наступели 37 викладаче и отримани осем онлайн конференциї На платформи Новосадского сайма ExpoOnline.rs, 22. и 23. априла отримани Саям поднїмательства Войводини, перши у онлайн формату. Орґанизовали го Покраїнски секретарият за привреду и туризем и Новосадски саям и так дали микро, малим и штреднїм подприємством диґитални простор и ище єдну нагоду за моцнєнє и ширенє бизнису. За два днї сайма платформи приступели 1 800 нащивителє. Найвецей их було зоз Сербиї, алє представянє видзели, медзи другима, и нащивителє зоз Зєдинєних Америцких Державох, Босни и Герцеґовини, Нємецкей и Пакистану. За тот саям найзаинтересованши були млади, хтори маю медзи 24 и 25 роки, як и младши од 18 по 24 роки. На тей програми велька увага пошвецена повязованю поднїмательох у виртуалним окруженю, черанки идейох, догваряню роботох, алє и женскому поднїмательству. Очиглядно же нє без причини, бо од вкупного числа нащивительох коло 46 одсто були женского полу. Саям поднїмательства Войводини нє бул наменєни лєм привреднїком зоз Войводини и Сербиї, алє и шицким хторим ше удало свою идею претвориц до добрей роботи, або им то намира зробиц у будучносци. На часто поставяни питаня малих привреднїкох насампредз, як найсц одвитуюцу финансийну потримовку, як розвиц роботу, змоцнїц ю и як дойсц ґу купцом продуктох и хасновательних услугох, даєдни од одвитох дати на осем отриманих онлайн коференцийох. Теми були: Реґионалне сотруднїцтво привреди и поднїмательох, Поднїмательство и туризем, Очуванє старих и традицийних ремеслох и Потримовка микро, малим и штреднїм подприємством на драги диґиталней трансформациї польопривреди, Найлєпше зоз Войводини, Бизнис на запеткох, Кластери як модел

повязованя привреднїкох и програми секретариятох и фондох у финансийней потримовки поднїмательом. У диґиталним окруженю викладачом и дїловним нащивительом през два днї сайма дата можлївосц возпоставиц директни контакти и заказованє Б2Б схадзкох.

https://sajam.net/sr/

Перши онлайн Саям поднїмательства Войводини увод до велького реґионалного сайма, хтори би, кед то ситуация допущи, бул отримани у октобру. И далєй ше, зоз шицкима змистами – штандами 37 викладачох зоз рижних секторох привреди и онлайн конференциями находзи на платформи ExpoOnline.rs. Шицки заинтересовани можу опатрац саям без реґистрованя, нащива ше нє наплацує и часово є нє огранїчена. Шлїдуюца програма на Новосадским сайме то Днї польопривреди онлайн, хтори буду отримани од 18. по 21. май, на платформи ExpoOnline.rs. М. Т.

У СЛИКИ И СЛОВОХ:

ПИРСКАНЄ ЖИТА Познате же парасти нє маю шлєбодни час анї на швета, а праве так зме и призначели внєдзелю пополадню. Гоч була Квитна нєдзеля, робота на полю нє могла чекац, бо метеоролоґове нависцели диждж, а з обєктивом фото-апарата зме призначели пирсакнє жита на єдним полю у беркасовским хотаре. Цепла хвиля помогнє же би жито крашнє росло и же би надополнєло пожнєнє у розвою пре жимну хвилю у априлу, а прасти ше наздаваю же и урожай и цена жита буду добри. Вл. Дї.

12 РУСКЕ СЛОВО

30. АПРИЛ 2021.


ekonomija@ruskeslovo.com

АНА-МАРИЯ РАЦ ЗОЗ КОЦУРА

ДЕКОРАЦИЇ З ЕМОЦИЮ И ЧАРИВНОСЦУ Вельконоцни швета нє мож задумац без рижних прикраскох, квиткових венчикох, заячкох, курчаткох, а анї без рижнофарбових, цифрованих писанкох. Креативни дїла рукох младей дзивки зоз Коцура Ана-Мариї Рац, при каждому виволую одушевиє и уноша чародїйносц шветох до велїх обисцох

П

опри рижних венчикох и декоративних аранжманох котри Ана-Мария склада и креирує, вельку часц єй вельконоцних прикраскох котри тераз найактуалнєйши творя писанки. Рижни квитки, мотилї и други мотиви краша вайца котри Ана-Мария декорує зоз декупаж технїку.

– Зоз декупаж технїку сом ше почала занїмац штредком 2016. року. Теди сом тоту технїку найвецей применьовала на древених предметох, шкатулкох, рамикох, меблю и другим. Медзитим, було чежко пласовац и предац продукти, так же сом векшину роботох подаровала. Пред двома роками сом одлучела же ознова будзем робиц з тоту технїку, алє понайвецей на гускових вайцох – гвари наша млада собешеднїца. Вше єй виволанє тото цо ше чежше и цо ше длужей роби, прето же, по Ана-Марийових словох, на концу и резултати красши. Так почала зберац гусково вайца, а сушеди зоз Коцура ше вше о тим остараю и явя єй кед маю вайца на предай. – Вайца умиєм, дезинфикуєм и видуєм. Мушим припознац же нє лєгко видуц гусково вайцо, та мам дараз и помоц. Мам барз вельо салветки, бо то мой перши гоби и зберам их одмалючка. Вец ше лапим до виштригованя сличкох на салветки. Дараз днями лєм виштригуєм и так рихтам материял – з ошмихом предлужує приповедку. 30. АПРИЛ 2021.

За декупаж технїку потребна щеточка, по можлївосци мегка, як далєй потолковала Ана-Мария, акрилне лїпкаче, акрилни лаґ и салветки. Кед дахто нє може набавиц акрилне лїпкаче, мож робиц и лїпкац и зоз витрепаним бильчком. – Важне же би вам поверхносц вайца була чиста и цо блядша, бо вец сличка зоз салветки будзе найобачлївша и упечатлїва. Премасцице поверхносц вайца зоз акрилним лїпкачом, або зоз бильчком, на тото премасцене место положице виштригнуту сличку зоз салветки, помали ю поприцискаце зоз пальцом и вец ознова по тей слички премасцице акрилне лїпкаче або бильчок. У зависносци од файти лїпкача, потребни одредзени час же би ше воно осушело. А кед ше роби зоз бильчком, гвари Ана-Мария, вец ше швидше осуши.

– Кед ше лїпкаче осуши, премасцице вайцо зоз акрилним лаґом же би було швицаце. Лєгчейше робиц декупаж на стиропорових вайцох, бо вам ше нє може розбиц у рукох и нє мушице буц таки барз осторожни же чи ше вам вайцо вишлїшнє з руки у штред роботи – з ошмихом потолковала наша млада креативна Коцурица Ана-Мария Рац. Резултати єй креативней творчосци мож пренайсц и поопатрац на Инстаґрам налогу mojamasta_mozesvasta дзе Ана-Мария обявює свойо роботи, а ту шицки заинтересовани котри жадаю дацо купиц можу зоз ню и контактовац. До своїх креацийох уклада вельо труду, часу и любови, а людзе чийо куцики уж краша єй декорациї, як и велї други, препознали емоцию и зоз єй декорациями унєсли нїтки чаривносци до своїх домох. ■ О. Русковски

РУСКЕ СЛОВО 13


МОЗАЇК ЯК МЛАДИ ПРЕПРОВАДЗА НАИХОДЗАЦИ ШВЕТА

ВЕЛЬКА НОЦ

У

ж вецей роки за Вельку ноц маме вецей шлєбодни днї, а часто маме и ярнї розпуст у школох кед блїзко означованє Велькей ноци и Першого мая. Того року ше потрафело же у єдним викенду обидва швета, та маме и вецей шлєбодни днї. У тей анкети годни сце пречитац же як млади у наших местох преславя наиходзаци викенд. ♦ Алексей Кухар зоз Дюрдьова планує преславиц и Вельку ноц, и 1. май: – Перши май плануєм препровадзиц даґдзе зоз дружтвом, а Вельку ноц дома зоз фамелию. Исти тот вечар будземе мац и Вельконоцни рочни концерт у КУД ,,Тарас Шевченко” у Дюрдьове, та ше и за тото пририхтуєм. Особнє, нє пачи ми ше же ше шицко так збило, будзе ми барз нагло, як и каждому хто тераз преславює Вельку ноц. Любел бим кед би тоти два швета нє були так блїзко – гвари Алексей. ♦ Оливера Пап зоз Дюрдьова: – Того року ше збили 1. май и Велька ноц. Я ше, насампредз, рихтам за Вельку ноц. Думам же 1. май преславим дома зоз фамелию, будземе правиц роштиль, а и рихтац ше за вельке швето. Нє пачи ми ше же през єден викенд и єдно и друге,

ЧИ

ПЕРШИ МАЙ

Того року ше у велїх наших местох, у истим викенду, збили два швета – Велька ноц по юлиянским календаре и Перши май як Дзень роботи бо нє можеме уживац анї у єдним, анї у другим швету як тому спада. Думам же хлопи пойду даґдзе преславиц 1. май, док ми жени, заш лєм, останєме дома, помагац и рихтац шицко цо потребне за Вельку ноц – гвари Оливера.

СИРЕЦ, ШУНКА, ПИСАНКИ ♦ Далибор Болдиш зоз Шиду гутори же младим важне преславиц обидва швета:

– Ище вше нє мам окремни план же як бим, и дзе бим, преславел 1. май, понеже будзе того викенду и Велька ноц. Найвироятнєйше же Дзень роботи символично означиме на соботу пополадню даґдзе у природи. З оглядом на „тайминґ” Велькей ноци того року, було би наисце погришне видвоїц три днї лєм на означованє Дня роботи як прешлих рокох, бо, заш лєм Велька ноц приоритет. Одмалючка сом вельки швета означовал вєдно з фамелию. То нагода же бизме шицки, конєчно, шедли вєдно за стол, побешедовали, нїхто нїґдзе нє понагля, же би студенти и тоти цо робя у векших варошох пришли дому, фарбели писанки и змагали ше же чия писанка будзе наймоцнєйша. Барз ми мило же каждого року мам нагоду буц на

14 РУСКЕ СЛОВО

Вельку ноц з наймилшима. Младим би мушело буц важне преславиц и Дзень роботи и Вельку ноц. Мож посцигнуц и єдно и друге, но завиши хто як патри цо му приоритет и хто як заплановал. Дружиц ше мож кажди дзень, роштильовац тиж мож гоч кеди, гоч дзе. Кед єдина нагода дружиц же, роштильовац и франтовац лєм за 1. май, вец ту цошка нє у шоре, док Велька ноц раз рочнє, и тото швето ноши окремну символику у себе – толкує Далибор и заключує: – Жадал бим спозориц же 1. май нє треба похопйовац як нєконтроловане пиянство. Каждого року на тот дзень чуєм же дахто у таким стану вожел авто, або моторку. То барз вельки проблем у нашим дружтве. Лєм запаметайце, же вожице темпирану бомбу од тону и пол и кед ше збиєце, а то таке исте як кед бисце на штред драги копли з патику до каменя, принцип подполно исти – поручує Далибор Болдиш зоз Шиду. ♦ Срдян Ґовля зоз Нового Орахова:

– Вироятно будзем зоз дружтвом за 1. май як и каждого року, позбераме ше хто годзен, та пойдземе, або до лєшику, або до Енґелману, там вельки лєшик и велї людзе зоз околїска праве там приходза за 1. май. Там єст и ричка Чик, та зме годни и рибки лапац. Звичайно правиме котлїк и роштиль, а було кед зме 30. АПРИЛ 2021.


mozajik@ruskeslovo.com оставали и камповац у шатру. Цо ше дотика Велькей ноци, ми тот дзень звичайно означуєме фамелийно зоз полудзенком. Прешлих рокох зме за Пасху ишли до Руского Керестура до бачикох и там зме вєдно з нїма преславйовали, а вец за Вельку ноц по юлиянским календаре вони приходзели до нас. Того року ше так случело же ше тоти два швета означую на исти викенд, та кажде най вибера як сце преславиц. Думам же мож обидва швета преславиц, алє то уж ствар поєдинца як себе випланує викенд. Векшина младих вироятно же 1. май скорей преслави з дружтвом як цо будзе з фамелию, алє яку хвилю наявели, думам же шицки останєме дома – гутори Срдян Ґовля.

ВИЛЄТ, РОШТИЛЬ И ЖУРКА ♦ Лара Петкович зоз Нового Саду будзе преславйовац обидва швета:

30. АПРИЛ 2021.

– Вєльку ноц вшелїяк будзем преславйовац, бо ю вше преславюєм зоз фамелию. Понеже Дзень роботи анї на Вельки пияток, анї на нєдзелю кед пада Пасха, верим же сом годна уклопиц шицко. За 1. май ше наздавам же пойдзем даґдзе зоз дружтвом кед будзе красна хвиля, кед нє, будземе у дакого у квартелю, або останєм дома зоз свою фамелию. Конкретно, ище нїч нє виплановане до конца – гвари Лара. ♦ Иван Буила зоз Коцура гвари же волї сирец, як роштиль: – Наиходзаци викенд сом плановал препровадзиц зоз фамелию. Пре обовязки на факултету сом даскельо тижнї нє бул дома, та Велька ноц будзе красна нагода же бим обишол баби и дїдох. Нажаль, того року Велька ноц и 1. май буду истого викенду та нєт часу за обидва швета преславиц як спада. За мнє нєт дилеми, роштиль мож правиц и печиц кажди викенд, а сирец, боме, найсмачнєйши лєм на Вельку ноц – през шмих закончує Иван Буила зоз Коцура. Велька ноц – сирец, шунка, писанки, чи Дзень роботи – роштиль и журка? Га, думам же нашо млади любя и єдно и друге, тиж так младим значне же би за вельконоцни швета були зоз свою фамелию, а за 1. май кед нас хвиля послужи, вец и за тото швето будзе журка, та анї тото швето нє будзе занєдзбане.■ Л. Костелник / Т. Салаґ / И. Чордаш

НАШО МАСТЕРАНТИ

Мено и презвиско: Валентина Надьлукач нар. Югас Датум народзеня и место одрастаня: 31.05.1993, Коцур Здобути ступень, напрям, обласц: Мастер филолоґ на напрямe за Славистику Тема мастер роботи и датум мастерованя: Фразеосемантичне (Фразеолоґийно-паремиолоґийне) семантичне польо зоз ґендерну компоненту у русийским и сербским язику, 24.09.2019. Основни студиї: Русийски язик и литература на Филозофским факултету, Универзитет Нови Сад Штредня школа: Ґимназия ,,Жарко Зренянин”, Вербас Роботне место: Наставнїца русийского язика Награди и специялизациї: Стипендия за медзинародни лєтнї курс русийского язика на Институту за русийски язик ,,Пушкин” у Москви FCE Cambridge English – сертификат Язики: Руски, сербски, русийски и анґлийски Интересованя и гобиї: Орґанизация простору Контакт: valentinajuhas@gmail.com Плани за будучносц: Розвивац ше у шицких напрямох и уживац у тим процесу.

РУСКЕ СЛОВО 15


КУЛТУРА И ПРОСВИТА У ШКОЛИ „ПЕТРО КУЗМЯК” У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ

ОТРИМАНЕ СТРЕТНУЦЕ РЕЦИТАТОРОХ Рецитованє у Керестуре ма уж вецей як пейдзешатрочну традицию, и вельки успихи аж по найвисши державни уровень. А перши крочаї у тей активносци рецитаторе направя праве у школи У основней школи „Петро Кузмяк” у Руским Керестуре, 21. априла отримане Стретнуце рецитаторох на хторим ше представели осемнацецеро рецитаторе младшого возросту своїм товаришом зоз нїзших класох. Стретнуце отримане у рамикох проєкту Клуба рецитаторох Школи. Стретнуце отримане два раз, т. є. за два ґрупи школярох пре епидемийни предписаня, рецитаторох пририхтала професорка класней настави Наталия Зазуляк, а наступели и двойо рецитаторе зоз шестей класи хтори ше рихтали у Доме култури. Вони двойо, Иван Планчак и Ема Живкович, як и у нїзшим возросту Исак Новта и Доротеа Рамач, а з ґимназиї Валентина Новта, ше того року пласовали на покраїнску смотру рецитованя хтора ше отрима тих дньох, цо барз красни успих. Стретнуце рецитаторох отримане у рамикох реализованого проєкту Школи хтора концом прешлого полрочя достала средства зоз Покранїского секретарияту за младеж и спорт зоз Фонду за млади таланти. З тих значних средствох купена опрема за озвученє и онлайн наставу, хтора олєгча роботу и Клубу рецитаторох и други програми у Школи, а опрема першираз похаснована и на тим стретнуцу. Добре познате же рецитованє у Керестуре ма уж вецей як пейдзешатрочну традицию, и вельки успихи аж по найвисши державни уровень. А перши крочаї у тей активносци рецитаторе направя праве у школи. Велї роки з нїма робела, у донєдавна, рецитаторскей секциї, а од того року у Клубу, и учителька Зазулякова хтора з тей нагоди за медиї виявела же дзеци барз любя рецитовац и их єст вше красне число.

– Рецитованє то єден спо соб на хтори ше дзеци можу потверд зиц и думам же им є барз хасновите, бо ше вони так оспо собюю за явни наступ, а нєшкайши час то час и рижних формох явних наступох. Рецитованє им прилагод зене же би ше ошлєбод зели од треми, научели ше крашнє вигваряц, крашнє наглашовац и пе стовац руски язик, так упознаваю красну по е зию хтору рецитую на мацеринским язик, цо думам же тиж так барз вельке богат ство – гварела учителька Ната лия Зазуляк. На Стретнуцу рецитаторох попри школярох були присутни и просвитни роботнїки зоз колективу школи, о. д. директорка Школи Наталия Будински, єй помоцнїца Лїляна Фина, як и предсидатель Националного совиту Руснацох Борислав Сакач.

***

ҐИМНАЗИЯЛЦОМ ПРЕДСТАВЕНЕ ОДДЗЕЛЄНЄ ЗА РУСИНИСТИКУ Промоцию студираня на Оддзелєню за руски язик и литературу Филозофского факултету зоз Нового Саду ґимназиялцом з Оддзелєня на руским язику Штреднєй

16 РУСКЕ СЛОВО

школи „Петро Кузмяк” зоз Руского Керестура, 20. априла отримал професор др Михайло Фейса. Циль му бул приблїжиц матурантом предносци студираня на своїм мацеринским язику, у малих ґрупох и индивидуалним приступе роботи професорох зоз студентами. Професор Фейса потолковал способ роботи, активносци будуцих студентох, можлївосци достац роботу по закончених студийох, а на интересантни способ блїзки штредньошколцом, преткани зоз гумором и наводзеньом предносцох студентского живота у Новим Садзе. Професор матурантом принєсол на дарунок „Словнїк компютерскей терминолоґиї” и кнїжку „Виреченьово конструкциї у руским и английским язику”. Єдну часц кнїжкох подаровал и школскей библиотеки и подзелєл просвитним роботнїком.■ М. Афич 30. АПРИЛ 2021.


kultura@ruskeslovo.com

ДЕЯН ПАВЛОВИЧ НОВИ ПРЕДСИДАТЕЛЬ „ПАКТ РУТЕНОРУМ”, ЯНКО ХОМА ЗАМЕНЇК

ЗДРУЖЕНЄ ТРЕБA „ОЖИЦ” Главни мотив їх активного уключованя до Здруженя „Pact Ruthenorum” бул „ожиц” Керестур, у хторим уж длугши период нєт орґанизовани нїяки интересантни подїї за младих. На єден способ, сцу врациц Пакт ґу кореньом и обновиц го за шлїдуюцу ґенерацию пактовцох

З

друженє младих „Pact Ruthenorum” початком априла достало нове руководство. За предсидателя єдногласно вибрани Деян Павлович, а за його заменїка Янко Хома, обидвоме длуго присутни у явним живоце рускей заєднїци, гоч потераз нє були експоновани у Пакту. До порядней пременки на чолє Пакту пришло прето же потерашнєй предсидательки Ясни Медєши, як и єй заменїкови Даркови Папуґови, вишли мандати. Як визначели и Деян Павлович и Янко Хома, главни їх мотив активного уключованя до Здруженя „Pact Ruthenorum” бул „ожиц” Керестур, у хторим уж длугши период нєт орґанизовани нїяки интересантни подїї за младих. – „Ламал” сом ше чи ше лапац до того, алє ми мило же сом ше уключел, понеже сом достал досц потримовки, а тиж ше и други почали баржей интересовац за Пакт. Видзим же єст дзеки медзи младима дацо пременїц, лєм треба почац – приповеда нововибрани предсидатель Пакту Деян Павлович. На єден способ, сцу врациц Пакт ґу кореньом и обновиц го за шлїдуюцу ґенерацию пактовцох. На виберанковей Скупштини хтору водзел Мирослав Виславски попри Павловича и Хому, до Управного одбору „Пакту Рутенорум” вибрани и Наташа Гайдук, Ивана Планчак и Дарко Папуґа. На схадзки були и даєдни старши члени „Пакту Рутенорум”, алє и нови, хтори ше праве на тот дзень учленєли до того младежского Здруженя. Попри кадрових пременкох, на Скупштини найвецей бешеди було о планох и приоритетох Пакту у наиходзацим периодзе. – Приоритети нам, насампредз, ушориц власни про стор у Младежским доме, хтори зме пред двома роками до стал на хаснованє од Општини Кула, же бизме мали ме сто дзе ше сход зиц и же бизме могли дацо орґанизовац. У кере стурским „Диску” маме нашо про сториї, мед зитим, вони у досц подлим стану. Премака закрице, маме дзиру на повали, требало би обилїц мури, пременїц паркет, дзвери уж стари и нє мож их замикац... чека нас надосц роботи. У мед зичаше, на хаснованє зме до стали и єдну про сторию у Спорт скей гали, хтору дзелїме зоз валалским Здруженьом паприґарох. Попри тих технїчних стварох, сцели бизме дакус прешириц Здруженє, випромововац го, уключиц нових членох и подобне. Поправдзе повед зено, пачи ше ми на яки спо соб активни млади у РКЦ-у у Новим Сад зе. Маю свойо про сториї, орґанизую интере сантни подїї и там приход зи кажде хто ше чувствує младо, без огляду на роки. Требало би вшад зи голєм раз мешачно орґанизовац дацо цо ма вязи зоз руску заєднїцу, язиком и културу, нє лєм орґанизовац журки, а треба пущац и младших членох же би орґанизовали дацо по своїм „смаку”, за свой возрост, бо на концу им тото Здруженє и припада и остава. – гвари Павлович. 30. АПРИЛ 2021.

Янко Хома и Деян Павлович

ОБИДВОМЕ АКТИВНИ У РУСКЕЙ ЗАЄДНЇЦИ И Деян Павлович, тераз студент докторских студийох, а по фаху мастер инженєр електротехнїки и рахункарства: биомедицинске и еколоґийне инжинєрство, як и Янко Хома, мастер професор ґеоґрафиї, уж вецей роки активни у рускей заєднїци. Деян єден од авторох подкасту по руски „Коло казаня” и вецейрочни член ФК „Русин”, а Янко Хома член Управного одбору Спортских бавискох „Яша Баков”. Бул и подпредсидатель Шаховского клубу „Русин”, а вецей роки є и єден спомедзи главних орґанизаторох спортских турнирох у Руским Керестуре.

Кед слово о тим цо пактовцом тераз найпотребнєйше, вец то пенєж, Пакт Рутенотум як нєпрофитне здруженє средства до става по проєктох, донацийох, а розпатраю увесц и членарину, на добродзечней основи. Од трошкох, члени Пакту Општини плаца 1 800 динари мешачно за хаснованє про сторийох, а як гваря, гоч ше видзи же то нєвельки пенєж, им, як нєпрофитному здруженю, то вельо. – Як нєпрофитне здруженє средства до ставаме прейґ проєктох, донацийох и евентуално зоз членарини о хторей роздумуєме. За донациї плануєме обисц кере стурских поднїмательох, и у розгварки з нїма видзиц чи нам дахто жада помогнуц. Цо ше дотика членаринох, ище роздумуєме о тим як увесц даяку символичну суму, най помогнє хто сце и як може, же бизме ше за початок могли порушац и повиплацац трошки хтори зме ище длужни. – толкує Деян Павлович, а за конєц поволує шицких заинтере сованих, и нових членох же би ше ґу нїм придружели, и старших же би ше ознова активовали у Пакту.■ А. Медєши

РУСКЕ СЛОВО 17


КУЛТУРА И ПРОСВИТА НОВИ КНЇЖКИ

ИНШАКЕ ШВЕДОЧЕНЄ О ИДЕАЛИЗОВАНИМ ЧАШЕ

(Янко Сабадош, Розваляни салаш. Приповедки и драми (рецензент и вивершни редактор Михал Рамач), НВУ „Руске слово”, Нови Сад, 2021.)

А

втор шорикох хтори ше находза пред читачами ше уж длугши час занїма зоз периодом Другей шветовей войни, а поготов зоз першима роками по сле нєй, и то на вецей уровньох. Кажди зоз нїх, и тот наукови и тот литературни, а окреме тот фамелийно-интимни, приноши громаду спокусох под час преходзеня драги „преживйованя” ери у хторей сце особнє нє жили, алє вас интриґує пре пречитани кнїжки лєбо пре нїґда до конца виприповедани приповедки шведкох того ча су з ва шо го нє по штред но го околїска. Аж и пейдзешат, шейдзешат роки по сле тих историйних подї й ох исно ва ла єд на фа й та осторожно сци при людзох хтори гуторели о нїх. Праве прето у литературним представяню повойновей каждодньово сци од авторох хтори теди нє жили єст вельо „додумованя” и сучасни интерпретациї. То цалком прилаплїве, алє нїґда нє може буц автентичне толмаченє яке може мац єден правдиви сучашнїк. Янко Сабадош (1928–2015) источашнє и шведочел тим турбулентним часом и мал шмело сци, голєм за свою душу, дац свойо видзенє периоду хтори у своїх младих рокох прежил з визури хтора ше нє цалком, лєбо вообще нїч, нє складала зоз тедишнїм соцреалистичним дискурсом. Врацме ше на кратко на период у хторим настали приповедки и драми Янка Сабадоша, вельо децениї познєйше публиковани у по смертно видатей кнїжки „Розваляни салаш”. Такой по сле Другей шветовей войни оформени основни средства здобуваня меншинских правох як цо то новини на руским язику, школи по руски и други елементи важни за националне обстоянє хтори страцени пре войну. Кнїжки хтори виход зели у тих рокох були насампредз преклади идеолоґийней литератури и за ориґиналну литературу було ме ста лєм за кратши форми у „Руским слове” и евентуално „Народним календаре”. Пробованє же би ше на якишик спо соб заш лєм афирмовало белетристику (и нє лєм белетристику) по руски було снованє часопису „Шветлосц” 1952. року. Ту конєчно отворени про стор за зявйованє нових менох руского писаного слова вєдно зоз старшима авторами хтори творчо прежили войну. Мед зи тима младшима найзамеркованши

18 РУСКЕ СЛОВО

були прозаисти Йовґен Планчак и Янко Сабадош. Вони отверали нови теми у нашей прози и обрабяли теди актуални проблеми хтори окупирова ли тедишнього руского селяна. Єдна з найупечатлївших темох була колективизация, одно сно (примушуюце) уход зенє до селян ских ро ботних задруґох хторе вимагало од парастох же би ше „до брод зеч нє” од ре ка ли значней часци свойого мєтку и у зною здобутого хлєба. Слово вшелїяк о ре алистичней прози, алє вона у одношеню на предвойнову литературу хтора ше у огромней мири операла на писательох дзеветнастого вику и народну ли те ратур ну тра ди цию пред ста вя ла пра ву ре волу цию. Нажаль, ме сто же би по стали слупи-ношаче рускей литератури у наступних рокох, Планчаково и Сабадошово присуство у нєй з гашеньом „Шветло сци” 1954. року насилно претаргнуте. Мед зи иншим и прето ше децения хтора обецовала културни препород Руснацох претворела до „цмих рокох” за наш културно-про свитни живот. Приповедка хтора на найлєпши спо соб представя Сабадошову поетику то праве тота перша у кнїжки – „Нєще сце Кирила Натеґача”. Морални дилеми худобного Кере стурца хтори до стал длужносц чувац скоро випражнєти Вепровач од крадзи представяю релативно части лайтмотив, алє факт же вон поклєкнул под прициском штредку представя праве тото одступанє од соцреалистичней поетики хторе од Сабадошовей творчо сци прави уметносц. Його драми „Огень в ноци” и „Нєзвичайни днї” тиж порушую важни питаня, а окреме тота перша, хтора ше окреме занїма з найпогибельнєйшима людскима прикметами и за хтору би була окремна чкода кед би ше ю нє по ставело на „де ски цо живот знача”. На самим концу барз важне подзековац Михалови Рамачови же єдного велького руского писателя конєчно врацел на ме сто хторе заслужел и же читачом оможлївел же би конєчно през тоту кнїжку були шведкове єдного часу хтори ше часто и нєшка идеализує, а поправдзе, барз мало о нїм знаме.■ Саша Сабадош 30. АПРИЛ 2021.


АПРИЛ

2021. рок ЧИСЛО 4

Славко АФИЧ

ОРИЄНТ ЕКСПРЕС Кед на драгу сом рушел знал сом, дармо ше сперам. Та оплакал сом свойо талпи хтори драгом поздзерам, на скалинох гордосци, на церлїци пакосци, на шлїдох прешлосци. И так путовал сом, рушел по нови ризи, а крочаї умивали власни мойо крокодилски слизи. Найчастейше сом им жертва у Ориєнт експресу, глєдал сом свойого кревнїка и вше у очку облака була лєм моя слика. Ориєнт експрес путує желєзна драга лопоци вон нє може заблукац у тей жимскей ноци.

***

Кеди-нєкеди, пребудзи ме дух прешлосци з мутлянки ше випинам, кед нє инше, голєм на верх глїбокей подсвидомосци. И справує ше вон лєм як зна зрихта ми рижни пакосци. А зна же дружина його и вон, ту лєм нєволани госци на тей їх госцини на хторей уж давно оглодани шицки косци. Упартосц и їх дзека гоч як ше вони трудзели нє можу вони баш нїч процив нового чловека, котрого бида и трапеза отлуканя и паданя научели кеди ше вимкнуц, заобисц здогадованя хтори даремно чекаю якиш нови швитаня. 30. АПРИЛ 2021.

РУСКЕ СЛОВО 19


literaturne@ruskeslovo.com

ЗОЗ ОСТАТНЄЙ ФИЙОВКИ

Янко ХРОМИШ (1900-1965)

Янко САБАДОШ

КОНОПА

ЗЄДИНЬЦЕ ШЕ ВИ, СЛАВЯНЄ! Як ши Боже, Ти то створел Тот прекрасни били швет?! Як ше шицко на нїм меня Нїч вичного на нїм нєт!

Же так будзе мам я вери Та чувствуєм в шерцу своїм Же Славянє запаную При тим слове твардо стоїм.

Як то шицко шором идзе И шицко ма свойо време: Шицко старе цо остало Зос новим є поґажене.

Зєдиньце ше ви Славянє Бо сце шицки єдно племе: Зєдинєни, мили браца, Лєгко врага ми затреме!

И народи цо уж були Их уж нєшка нїґдзе нєт; Їх култура им уж спрела Як вєшенї ружов квет.

Л

єто... Горуци авґустовски дзень. Слунко моцно греє зоз замуценого нєба. Шейсц тижнї як нє падал диждж, та ше жем висушела яґод триска. Спройно. Воздух зограти яґод над пецом. И дихац чежко. Якаш терха прицисла перши. Чловек нє може удихнуц тельо же би му одлєгчало. Анї вечарами нє попущує горучава. Завлада над ровнїну мир, уцихнє валал. дзешка у далєкосци блїска, алє воздух остава сухи и горуци. Аж над раном ше чувствує швижосц. Алє, накеди над горизонтом зашвици слунко, рознєше ю по сухей ровнїни и яґод да єй анї нє було – заш почина горучава. Чекаю людзе чи ше оддакадз нє зяви хмара и нє закриє нєбо, бо дижджу барз треба. На драгох ше направел прах груби дзешец центи. Лєм дакус най задує витор – дзвигнє праву хмару. Горучава... Керестурци заш лєм робя. Ище пред трома днями почали мочиц конопу у долїни на концу. И тераз, без огляду на горучаву, кочи накладзени з конопу иду на конєц, охабяюци за собу густи прах, и ставаю коло води. Лярма и докричованє коло долїни. Далєко чуц ценки женски гласи хтори пребиваю зограти воздух яґод шидла. Хлопох нє чуц так далєко. Вони у викасаних ґачох ходза коло коньох, зруцую конопу з кочох. Жени ше мутькаю у ґадней води. Громада намурцаних дзецох бега коло краю, бо по води плїваю риби хтори нє можу подношиц заґадзену воду. Най ше лєм дацо зяви на поверхносци – дзеци ше розбегню тамадз думаюци же то риба. Нєбо мутне. На заходзе яґод да ше хмари, алє прах ше так дзвига же нє мож видзиц чи ше то у далїни указує хмара, чи ше нєбо замуцело од дачого иншого. Нагли форґов дзвигнул прах зоз драги и занєс го коло долїни, през пажицу, ґу Новому беґелю. Загнал го яґод шиву лабду поверх наду, на луки, над хторима ю було видно ище єден час. Вец нєстала над полями хторим нє мож запатриц конєц. Бачи Андри стал при долїни та попатрел тамадз кадзи форґов закотулял прах. Вон перши замерковал же яґда пахнє на диждж. ”Кед ше муха уж и до мнє лапа, значи – падац будзе. А вера и треба, бо сом нєшка зачирел кабел же вицагнєм води зоз студнї, а кед патрим – нє вицагнєм ци покривку!”, подумал.

Обявене у новинох „Русска заря” 1936. року.

Єден народ кед препада И култура його гинє; З розвалїнох їх култури Други народ свою виє. Так то на тим билим швеце Єдно з другим ше лєм биє, И на шицко шор то придзе Силу свою да розвиє. Так ше шицко горе дзвига У тим красним божим дворе Алє тераз так уж думам Же Славянє су на шоре. Славянє су пупче биле И уж лїсток розвивує Нєодлуга з цалим шветом, Так я думам, запанує. Так модлїме Тебе, Боже Будз Ти знами воднє, вноци, Да поможеш нам Славяном Соєдинїц нашо моци. Кед ше, браца, ми Славянє Шицки вєднак зєдинїме, Циґурни сом же нїкого На швеце ше нє боїме. И каждому так поведзце Хто ґод ше вам лєм запита. Же славянска уж култура Цалим шветом ма да квита.

20 РУСКЕ СЛОВО

Обявене по першираз у збирки приповедкох и драмох „Розваляни салаш” (НВУ „Руске слово”, Нови Сад, 2021).■

30. АПРИЛ 2021.

30. АПРИЛ 2021.

РУСКЕ СЛОВО 21


literaturne@ruskeslovo.com

ЗОЗ ОСТАТНЄЙ ФИЙОВКИ

Янко ХРОМИШ (1900-1965)

Янко САБАДОШ

КОНОПА

ЗЄДИНЬЦЕ ШЕ ВИ, СЛАВЯНЄ! Як ши Боже, Ти то створел Тот прекрасни били швет?! Як ше шицко на нїм меня Нїч вичного на нїм нєт!

Же так будзе мам я вери Та чувствуєм в шерцу своїм Же Славянє запаную При тим слове твардо стоїм.

Як то шицко шором идзе И шицко ма свойо време: Шицко старе цо остало Зос новим є поґажене.

Зєдиньце ше ви Славянє Бо сце шицки єдно племе: Зєдинєни, мили браца, Лєгко врага ми затреме!

И народи цо уж були Их уж нєшка нїґдзе нєт; Їх култура им уж спрела Як вєшенї ружов квет.

Л

єто... Горуци авґустовски дзень. Слунко моцно греє зоз замуценого нєба. Шейсц тижнї як нє падал диждж, та ше жем висушела яґод триска. Спройно. Воздух зограти яґод над пецом. И дихац чежко. Якаш терха прицисла перши. Чловек нє може удихнуц тельо же би му одлєгчало. Анї вечарами нє попущує горучава. Завлада над ровнїну мир, уцихнє валал. дзешка у далєкосци блїска, алє воздух остава сухи и горуци. Аж над раном ше чувствує швижосц. Алє, накеди над горизонтом зашвици слунко, рознєше ю по сухей ровнїни и яґод да єй анї нє було – заш почина горучава. Чекаю людзе чи ше оддакадз нє зяви хмара и нє закриє нєбо, бо дижджу барз треба. На драгох ше направел прах груби дзешец центи. Лєм дакус най задує витор – дзвигнє праву хмару. Горучава... Керестурци заш лєм робя. Ище пред трома днями почали мочиц конопу у долїни на концу. И тераз, без огляду на горучаву, кочи накладзени з конопу иду на конєц, охабяюци за собу густи прах, и ставаю коло води. Лярма и докричованє коло долїни. Далєко чуц ценки женски гласи хтори пребиваю зограти воздух яґод шидла. Хлопох нє чуц так далєко. Вони у викасаних ґачох ходза коло коньох, зруцую конопу з кочох. Жени ше мутькаю у ґадней води. Громада намурцаних дзецох бега коло краю, бо по води плїваю риби хтори нє можу подношиц заґадзену воду. Най ше лєм дацо зяви на поверхносци – дзеци ше розбегню тамадз думаюци же то риба. Нєбо мутне. На заходзе яґод да ше хмари, алє прах ше так дзвига же нє мож видзиц чи ше то у далїни указує хмара, чи ше нєбо замуцело од дачого иншого. Нагли форґов дзвигнул прах зоз драги и занєс го коло долїни, през пажицу, ґу Новому беґелю. Загнал го яґод шиву лабду поверх наду, на луки, над хторима ю було видно ище єден час. Вец нєстала над полями хторим нє мож запатриц конєц. Бачи Андри стал при долїни та попатрел тамадз кадзи форґов закотулял прах. Вон перши замерковал же яґда пахнє на диждж. ”Кед ше муха уж и до мнє лапа, значи – падац будзе. А вера и треба, бо сом нєшка зачирел кабел же вицагнєм води зоз студнї, а кед патрим – нє вицагнєм ци покривку!”, подумал.

Обявене у новинох „Русска заря” 1936. року.

Єден народ кед препада И култура його гинє; З розвалїнох їх култури Други народ свою виє. Так то на тим билим швеце Єдно з другим ше лєм биє, И на шицко шор то придзе Силу свою да розвиє. Так ше шицко горе дзвига У тим красним божим дворе Алє тераз так уж думам Же Славянє су на шоре. Славянє су пупче биле И уж лїсток розвивує Нєодлуга з цалим шветом, Так я думам, запанує. Так модлїме Тебе, Боже Будз Ти знами воднє, вноци, Да поможеш нам Славяном Соєдинїц нашо моци. Кед ше, браца, ми Славянє Шицки вєднак зєдинїме, Циґурни сом же нїкого На швеце ше нє боїме. И каждому так поведзце Хто ґод ше вам лєм запита. Же славянска уж култура Цалим шветом ма да квита.

20 РУСКЕ СЛОВО

Обявене по першираз у збирки приповедкох и драмох „Розваляни салаш” (НВУ „Руске слово”, Нови Сад, 2021).■

30. АПРИЛ 2021.

30. АПРИЛ 2021.

РУСКЕ СЛОВО 21


Саша САБАДОШ

ВАЖНЕ ВИДАНЄ ЗА БУДУЧНОСЦ РУСКОГО ЯЗИКА (Огляднуце на рукопис „Перли шветовей поезиї” Михала Рамача)

У

моменту вше векшей герметизациї меншинских литературох, нє нательо пре якешик жаданє писательох-припаднїкох националних меншинох же би направели дистанцу од шветових углядох кельо пре очежшану финансийну ситуацию у обласци култури при меншинских народох у Сербиї хтора тирва уж три децениї и пре хтору ше релативно скромни средства опредзелюю насампредз за перши виданя ориґиналних дїлох на меншинских язикох, руски читателє достаню нагоду пречитац єден винїмкови вибор зоз шветовей поетскей творчосци скоро од самих початкох литератури аж по конєц ХХ столїтия и то дзекуюци прекладу Михала Рамача, хтори ше з прекладаньом на руски и з руского язика почал занїмац ище у чаше кеди прекладанє на єден меншински язик у тедишнєй Югославиї зоз шветових, державних и других меншинских язикох було нє лєм лєгчейше вифинансовац, алє и часц державней политики. Рамач одлучел свою полиґлосию и винїмково познаванє поезиї як такей положиц до служби ширеня читательских горизонтох власного народу и лєм тото достаточна причина же би тот рукопис бул обявени. Медзитим, арґументох на хасен того вибору поезиї єст вельо вецей. Треба за початок вшелїяк визначиц сам змист того рукописа. Читатель ма можлївосц пречитац дїла найвисшого уметнїцкого квалитета хтори препознали столїтия, а у поєдиних случайох и милениюми. Починаюци зоз стародавним сумерским Епом о Ґилґамешови, та по стихи Изета Сарайлича и Мирослава Антича. Вибор писньох хтори ше пред нами находзи нє лєм же є рижнородни, алє є и вецейпасмови. Концепт тей кнїжки хронолоґийни и представя свойофайтову историю шветовей поезиї з окремним акцентом на моменти значни пририхтовачови и прекладательови. Так, поведзме ту маме старозавитну Писню над писнями, чий преклад на руски язик часц вельо векшого подняца прекладаня Святого писма чий ко-прекладатель бул праве Михал Рамач. Його образованє у класичней ґимназиї у Риме мало, предпоставка то автора тих шорикох, одредзени уплїв и на вибор античних римских поетох представених у тей кнїжки (Верґилий, Овидий, Тибул), як и двох вироятнє найрозкошнєйших поетских талантох италиянскей ренесанси – Дантеа и Петрарки. Рамач, як вельки познаватель и уж барз искусни прекладатель українскей литератури, вибрал найвизначнєйших українских поетох (Сковорода, Котляревски, Шевченко, Тичина) чийо дїло источашнє представя и борбу українскей литератури за власни идентитет. Уключованє єдного билоруского (Янка Купала) и двох польских поетох (Мицкиєвич, Ґалчиньски) гуторя о моцней прихильносци пририхтовача и прекладателя поезиї славянских народох. Класики шветовей поезиї (Байрон, Пушкин, По и др.) як и поетски велїка-

нє южнославянского простору (Костич, Црнянски, Ковачич, Сарайлич, Антич и др.) наисце представени у найлєпшим составе. Прето мож повесц же тот вибор нє лєм особни, алє у виду мал и потенцийного читателя. Значенє того виданя огромне пре вецей причини, а даєдни представени у горнїм тексту. Медзитим, треба визначиц же образовне значенє тей кнїжки нє мож мерац. У чаше кед видаванє малотиражней лектири за наставну програму руского язика и литератури за основне и штредньошколске, окреме странских авторох, пре финансийни причини досц чежко витворлїве, тот вибор окреме важни. З одвичательносци спрам будуцих ґенерацийох руских читательох и жаданя же би цо вецей позитивни литературни уплїви прияли на власним язику, думам же тот рукопис важне обявиц.■

Число ушорел Сашa Сабадош, фотоґрафиї Лука Вуячич

22 РУСКЕ СЛОВО

30. АПРИЛ 2021.


kultura@ruskeslovo.com

ОЗНАЧОВАНЄ „ДНЯ ПЛАНЕТИ ЖЕМИ” У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ

ШКОЛЯРЕ ЗБЕРАЛИ СТАРИ ПАПЕР

Медзинародни Дзень планети Жеми, 22. април, и того року означени у Руским Керестуре, a у дзецинскей заградки „Цицибан” наймладши през роботню приказали значносц очуваня планети, док у Школи „Петро Кузмяк” школяре зберали папер за рециклованє. У керестурскей дзецинскей заградки, у шицких возростних ґрупох, на тот дзень виховательки дзецом бешедовали о значносци очуваня нашей планети, а мали и рижни, креативни роботнї на тему очуваня природи. И у Основней и штреднєй школи „Петро Кузмяк” означени тот дзень, так же отримана гуманитарна акция под назву „За чистейшу и желєншу школу” у хторей школяре основней школи и ґимназиялци руских оддзелєньох зберали папер за рециклованє.

Попри школярох, у акциї помогли и людзе з валалу хтори и шлїдуюцого дня до Школи приношели папер, а зоз средствох достатих од предаваня паперу школа планує купиц квеце хторе потим будзе посадзене опрез школского голу. Окрем збераня паперу, на Дзень планети Жеми, школяре нїзших класох основней школи зоз своїма учительками направели виставу зоз рисунками власних дожицох нашей планети, а всоботу, зоз наставнїком физичного воспитаня, Славком Папом, школяре шестих класох участвовали у роботней акциї пораєня лєшика. Спомнути активносци у Школи орґанизовали и професорка хемиї Ясмина Надь и професорка биолоґиї Єлена Шомодї. Ан. М.

ЯРНЇ ПОДОБОВИ САЛОН У ВЕРБАШЕ

Фото врбас.нет

УМЕТНЇЦКИ ДЇЛА ЗОЗ ПРИПОВЕДКУ И ПОРУЧЕНЬОМ

Тамара Барановски на отвераню вистави

30. АПРИЛ 2021.

У другей половки априла, у Подобовей ґалериї Културного центру Вербас нащивителє мали нагоду видзиц дїла членох Здруженя подобових уметнїкох општини Вербас (Удружење ликовних уметника општине Врбас – УЛУВ) котри були виложени у рамикох традицийного Ярнього подобового салону. По словох орґанизаторох, сущносц тей вистави же би ше публики представело пререз полрочней творчосци уметнїкох членох вербаского Здруженя и указал їх квалитативни розвой у творчей роботи. На тогорочни конкурс Са лона приявели ше 38 уметнїки, зоз 45 уметнїцкима дїлами. Историчар уметносци и подобови критичар зоз Беоґраду, селектор Деян Чорич, вибрал 26 роботи за котри думал же маю винїмкову подобовосц и виполнюю шицки викладательни критериюми.

Предсидателька Здруженя подобових уметнїкох општини Вербас Тамара Барановски, академска уметнїца зоз Вербасу, гварела же актуална епидемийна ситуация шицким поремецела шицки животни сфери и плани, алє дзекуюци добрей енерґиї, дзеки и жаданю, до конца им ше удало реализовац виставу. – Подзековни зме локалней самоуправи и предсидательови Општини Вербас Предраґови Роєвичови же нас потримали, як и Силвиї Єлачич спред Подобовей ґалериї Културного центру Вербасу. На тогорочним Ярнїм подобовим салону заступени шицки обласци – малярство, скулпторство, иконопис, фотоґрафия. Кажде уметнїцке дїло виложене у ґалериї ма свою приповедку и порученє, а з искуства знам же кажде дїло ма свойого обожователя. Прето же красота наисце у оку припатрача – гварела Тамара Барановски. О. Р

РУСКЕ СЛОВО 23


ЛЮДЗЕ, РОКИ, ЖИВОТ СТРЕТНУЦЕ: КРИСТИНA ГОРНЯК ЗОЗ ДЮРДЬОВА

ГУМАНОСЦ ЄЙ НА ПЕРШИМ МЕСЦЕ

Пише: Сандра САЛАМУН

Же би дахто бул школяр ґенерациї у основней школи, цали час стипендиста у штреднєй школи, а потим и на студийох, же би бул у Доме за студентох, алє и успишни у велїх дружтвених активносцох а при тим з окремним пошвеценьом студирал медицину и мал барз добри резултати, наисце нє лєгко. Алє хто позна Кристину, тот добре зна же єй тото шицко спомнуте идзе од рук

В

она амбициозна, витирвала, жадна знаня, зоз реалним цильом у каждим дню, а одмерана и толерантна вше почитуюци других. Нашменяна, мила и блага, добронамирна и щира, алє и скромна – то характеристики котри краша Кристину Горняк зоз Дюрдьова, студентку трецого рока на Медицинским факултету у Новим Садзе. Кристина ма власну шестру Лидию, двойнята су, вєдно одрастали, бавели ше, а потим и учели и спознавали швет коло себе. У основней школи ше часто змагали зоз руского язика и сербского як нємацеринского, а интересантне тото же кед нє єдна, вец друга, були перша або друга на тих змаганьох. Єдна другей нїґда нє були ривалки, алє найщирша помоц и потримовка. – Учели зме ше вєдно, а часто и єдна од другей, були зме вше у истим дружтве, мали подобни интересованя и звонка школски активносци, и попри тим же зме иншаки. Лидия вше була кус доминантнєйша, но, то ми нїґда нє завадзало, любела же ю мам при себе – гвари Кристина котра як и Лидия дружтвена, алє кус стриманша и цихша, но тото єй нє завадзало же би шлїдзела свойо животни цилї. Обидва шестри ище на шейсц роки постали членїци дюрдьовского КУД „Тарас Шевченко” дзе указали велї свойо уметнїцки прихильносци. Грали на тамбурки и були наймладши у орекстру, теди и єдини дзивчата котри грали. Єден час сом грала и на примки, а почала сом учиц и на басу... Любим пойсц до Дружтва и ище вше ходзим на бали, и на концерти, а то цошка наисце окремне. У Дружтве вше фино, вше єст з ким побешедовац, шицки ше Кристина и Лидия одмалючка познаме, и таки зме як єдна научени почитовац свойо и цудзе велька фамелия – предлужує

24 РУСКЕ СЛОВО

Кристина, котра зоз шестру Лидию вєдно и ґлумела, танцовала, шпивала, алє и водзела конферанси. Дзечнє памета наступи, окреме гевти у иножемстве, кед мали нагоду упознац розлични жеми, култури и людзох. Шестри шпивали у дюрдьовским Церковним хору „Розанов”, алє вецей раз достали припознаня док бавели одбойку у Рукометним клубу „ЖСК” Жабель. РОТАЦИЯ ПРОФЕСИЙНИХ ЖАДАНЬОХ Вше було приповедки о тим же Горняково шестри на окремни способ повязани, же ше розумя, а часто и заменюю улоги. Кристина ше одмалючка бавела на учительки, а Лидия на дохторки. После штреднєй школи тото давне бависко ше цалком преобрацело. Кристина ше уписала на медицину, а Лидия ше учи за учительку. – Аж сом у штреднєй Медицинскей школи похопела цо любим. Пририхтованя за упис на студиї були интензивни, нательо же сом ше одрекла вельо койчого мешацами пред покладаньом. Щесце котре сом 30. АПРИЛ 2021.


ljudze@ruskeslovo.com

почувствовала кед сом дознала резултати, анї нє можем описац. Ище раз сом таке вельке щесце дожила кед сом положела анатомию. За успих ше треба намагац и я то прилапела – гварела Кристина котра о шицким бешедує з ошмихом. Од початку студийох є на буджету, достава два стипендиї и шицок тот час пребува у Доме за студентох дзе, так повец, привилеґия жиц. Окрем ученя, люби тренирац у терховнї, алє и бежац, бо гвари же так ма надосц позитивней енерґиї, а ту и друженє зоз товаришами. Порядно лєга спац, поряднє става. Так єй одвитує.

ЕДУКАЦИЯ ЯК ПРЕВЕНЦИЯ Треци рок Кристина активна у Союзу студентох медицинского факултету и младих здравствених роботнїкох котри основани при Факултету. Союз ма петнац членох, а вона єдна з ридкох котру поволали же би була членїца. Циль им унапредзованє студентских одношеньох и едукация, понеже превенция важни конар медицини. На ФБ и Инстраґрам профилу поставяю хасновити знїмки и пости на актуални теми. – Єдна з темох котру обрабяме уж рок, то тема Ковид-19. У єдним од шлїдуюцих знїмкох будземе бешедовац о вакцинованю – гвари Горнякова. Дзекуюци Союзу часто участвує на рижних семинарох и конференцийох. – Нє була сом свидома цо ме чека на студийох, алє щесце же сом уж мала здобути роботни звикнуца, иншак нє знам як бим. Вше плануєм вецей обовязки, то ми дава темпо – гварела наша студентка котра поряднє одходзи на Секцию першей помоци при Факултету дзе ше учи о практичних и хасновитих совитох... У ПЛАНУ СПЕЦИЯЛИЗАЦИЯ – На Факултету нас уча же бизме були гумани и добри людзе, цо барз важне. Водзим ше зоз тим же кед дацо нє

ЖИВОТНИ БАЛАНС Нєдавно означени Шветови дзень здравя. Союз знял едукативни знїмок, унапрямени на будованє здравшого и квалитетнєйшого живота, як превенцию сучасних хоротох. – Нєшка найактуалнєйши сучасни хороти виволани зоз стресом – хороти шерца, хипертензия, анксиозносц и проблем зоз чежину. Важне их на час обачиц и лїчиц, а найлєпше кед вибалансовани пожива и физична активносц. Треба єсц здраву поживу, швижу шалату, месо, алє обовязно зменшац лакотки, нє куриц и нє пиц алкогол и кафу. Пиц найменєй два, три литри води, буц цо частейше у природи. Сон тиж важни. Нєшка ридко хто ма здрави, тварди сон пре стреси, а без сна нє мож добре фунционовац – гварела Кристина. 30. АПРИЛ 2021.

На єдней интернационалней конференциї

будзем знац, вше ше опитам колеґом, сцем ше учиц и робиц на себе. Нє мож анї вше шицко знац. Треба стац за своїма одлуками и буц добри чловек, у першим шоре гумани – гвари наша собешеднїца, здогадуюци ше мацеровей шмерци пре погришну дияґнозу. Нїкого нє обвинює, лєм гвари же жада буц лєпши приклад... Сцем буц дохторка, жадам помагац людзом. Любела бим Любела наступи у иножемстве закончиц и специяи упознавац други култури лизацию, алє ище вше сом нєодлучна. Пачи ше ми интерна медицина, анестезиолоґия, ґенерално буц дияґностичар ми ше пачи – гвари вона, и додава же планує почац писац наукову роботу зоз предметох хистолоґия и ембриолоґия, же би могла конкуровац за роботне место студент-демонстратор, а потим за асистента. Свидома є же за таке потребне час и пошвеценосц, гоч шицки условия за тото ма. ■

РУСКЕ СЛОВО 25


ДУХОВНИ ЖИВОТ ПРЕСЛАВЕНА КВИТНА НЄДЗЕЛЯ

Фото: В. Вуячич

НОВИ САД – ЦЕРПЕНЄ ЗА ОШЛЄБОДЗЕНЄ Богослуженя на Квитну нєдзелю, 25. априла, у Новим Садзе служел парох о. Юлиян Рац, а после Служби Божей багнїтки подзелєни вирним у порти церкви Св. апостолох Петра и Павла. У своєй казанї, о. Рац надпомнул же Исус Христос, наш одкупитель, шветочно вошол до Єрусалиму, алє бул озбильни, бо знал же ше „Осана!” пременї до „Розпнї го!”. – Болєло го, бо го вибрани народ нє прилапел, бо нє сновал жемске царство. Знал же церпенє то плаца за ошлєбодзенє людского роду од диявола. Нажаль, и ми нєшка ше дакеди справуєме так як нєподзековни єврейски народ. Заш лєм, на концу Исус вивойовал побиду зоз послухносцу и славним воскресеньом – гварел о. Рац. М. Г. К.

КОЦУР – ВИТАМЕ ИСУСА

И у Коцуре преславена Квитна нєдзеля. Числени вирни були у церкви, а читана, дзецинска Служба була окреме нащивена, хтору служел капелан коцурски о. Данил Задрепко. Вон у казанї визначел же тот дзень значни, прето же привитуєме Исуса Христа до наших обисцох и наших шерцох. Праве прето, кед ше будземе тримац зоз свою фамелию, будземе ше знац тримац и у других сферох живота. Гевти котри маю тот благослов и мир у обисцу, вони щешлїви, гварел о. Задрепко. Багнїтки пошвецени у раншей Служби Божей, а после каждей Служби парохиянє их могли однєсц до домох, лєбо на гроби своїх покойних на теметов, як то и звичай. Багнїтки пририхтали члени Церковного одбору. У церковней порти, парохиянє могли нащивиц и Вельконоцни вашар котри орґанизовал парохийни Каритас. О. Р.

СТАРИ ВЕРБАС – МИ И ЧАСТОЧКА НАШИХ ПРЕДКОХ

У Старим Вербаше внєдзелю, пред шпивану Службу Божу парохиянє ше висповедали, служел парох о. Алексей Гудак, а на Богослуженю було вельо людзох. – Молитва гвари же шицки котри примаме багнїтки, най здобудземе зоз тим мир души и цела и най будзе нам на нашо спасенє и оздравенє, и гоч на хторе место у обисцу их положиме, благослов там най жиє. По традициї, ношиме их и на теметов, на гроби наших покойних. Нє забудзме котрому народу и котрей вири припадаме, анї наших предкох. Кед ше сами од себе будземе ганьбиц, нас нє будзе. Ми нє лєм ми, ми и часточка наших предкох – визначел о. Гудак. На концу, члени Церковного одбору подзелєли багнїтки. О. Р.

НОВИ ВЕРБАС – ВИРА НАМ ШИЦКИМ ПОТРЕБНА

У церкви у Новим Вербаше преславена Квитна нєдзеля, а пред Службу Божу парохиянє ше могли висповедац. Парох о. Иґор Вовк служел шпивану Службу и пошвецел багнїтки. На Богослуженю були велї вирни, котре провадзели зоз молитву и писню. У полней церкви о. Вовк бешедовал о значеню слова осана, цо позберани Юдеє кричали. – Осана значи Спаш нас, Господи, лєбо як ми шпиваме Господи помилуй. Осана Юдеє гуторели лєм Богу, як єдиному котри може спашиц. Тиж так, огляднїме ше и на виру до Исуса, котра нам шицким потребна – гварел о. Вовк. Вон тиж споведал старих и хорих по обисцох у Змаєве и пошвецел багнїтки. Того дня подзелєна и помоц꞉ олєй, мука и други поживово артикли, котри назберани на парохиї. О. Р.

БЕОҐРАД – СЛУЖЕНЄ И ДАРОВАНЄ И у Беоґрадзе нашо вирни ше позберали же би преславели радосц Квитней нєдзелї. Окрем старших, були и даскельо дзеци котри, як и теди, привитали Исуса зоз багнїтками. Дзепоєдни парохиянє ше висповедали, а парох о. Владислав Варґа им пренєсол братски поздрав од Митровчаньох, котри им послали багнїтки як свой дарунок. Як парох наглашел, вирни у Єрусалиме радосно привитовали Исуса як свойого цара, алє вон вошол понїзно на маґарчику, бо Його царство у служеню и дарованю свойого живота за людски род. Апостол читал богослов Ярослав Варґа, а шпивала цала церква. Шлїдуюци раз вирни ше зиду на пасхалну Службу, на соботу, 1. мая на 16 годзин. О. Р. Л.

26 РУСКЕ СЛОВО

30. АПРИЛ 2021.


duhovni@ruskeslovo.com

ПРЕСЛАВЕНА КВИТНА НЄДЗЕЛЯ

ДЮРДЬОВ – РОЗДУМУЙМЕ ЦО ШЕ СЛУЧЕЛО ХРИСТОВИ

У Дюрдьове, на Квитну нєдзелю, на Служби Божей котра почала на 10 годзин було вельо вирнїкох котри возвелїчали тото швето. На тот дзень Церква ше здогадує на подїю у котрей Исус на маґарчику вошол до Єрусалиму, а людзе го витали як цара зоз палмовима конарами, понеже дожили дзень пред тим вельке чудо, Лазарово воскресенє. Паноцец Михаил Холошняй у своєй казанї здогаднул шицких на тоту подїю. – То дзень радосци, бо ше гутори же на стотки тисячи людзох дочекали Исуса Христа у Єрусалиму, привитали го, славели го зоз желєнима конарами, руцали свойо шмати под маґарцово ноги на котрим вон вошол до Єрусалиму. Церква поволує вирнїкох же би у Страсним тижню роздумовали же цо ше стало з нашим Богом Исусом. Вон дал свой живот же би живот бул у наших шерцох, душох – гварел о. Михаил. Л. Кх.

У ОПШТИНИ ШИД – РАДОСЦ БАГНЇТКОХ На швето Квитна нєдзеля, внєдзелю, у грекокатолїцких церквох у општини Шид по традициї пошвецени багнїтки. У Шидзе Службу Божу служел парох о. Михайло Режак, хтори и пошвецел багнїтки, а у казанї визначел їх значенє, односно дакедишнїх палмових конарох з хторима людзе витали Исуса на його уходзе до Єрусалиму. Багнїтки приноша радосц, а ище значнєйше же би кажди ношел Исуса у своїм шерцу и крачал по його драги. На нєдзельовей Служби Божей було вецей вирних як звичайно. Вецей вирних було и на богослуженьох у наших церквох у Беркасове и Бикичу, дзе парох о. Владимир Еделински Миколка служел Служби Божо и пошвецел багнїтки. Вл. Дї.

СРИМСКА МИТРОВИЦА – ШПИВАЛА ЦАЛА ЦЕРКВА После длугшого часу церква Вознесения Господнього у Сримскей Митровици ше конєчно наполнєла зоз красним числом парохиянох котри пришли зоз околних местох, котри припадаю парохиї же би преславели радосне швето Квитней нєдзелї. За багнїтки ше остарали троме одборци котри принєсли и за своїх братох у Беоґраду, котри тиж исти дзень означели тото вельке християнске швето. Так то була и окремна нагода же би вирни окончели и свою християнску обовязку и висповедали ше пред Пасху. Апослол читал богослов Ярослав Варґа, церковне шпиванє водзели дзияци Емил Мельник и Славко Прецеп, а радосно шпивала цала церква. о. В. В.

БАЧИНЦИ – ВЕЦЕЙ ВИРНИХ ЯК ЗВИЧАЙНО У нашей церкви у Бачинцох на Квитну нєдзелю пред Службу Божу була Вельконоцна споведз, а парох о. Дарко Рац пополадню споведал старих и хорих. Пред Службу Божу о. Рац пошвецел багнїтки хотри вирни однєсли до своїх обисцох. Як нам гварел о. Рац, на богослуженю було вецей вирних як звичайно. Вл. Дї.

ПЕРША СЛУЖБА БОЖА У ВОДИЦИ

ЖИЙМЕ ПО ЗАКОНУ НЄБА

Керестурци 23. априла пришли до Водици означиц швето велькомученїка Георгия, у народзе волане Дзуря, кед уж по традициї на тото швето Водица почина свой духовни живот богослуженьох после жимскей павзи. После утринї и раншей Служби Божей на 8 годзин, Службу у святилїщу зоз пошвецаньом жита и читаньом штирох Евангелийох служел керестурски парох о. Миха30. АПРИЛ 2021.

йло Малацко, сослужел старовербаски парох о. Алексий Гудак, а керестурски капелан о. Михайло Шанта пре витор споведал у церквочки. Евангелию читал о. Гудак, а о. Малацко у казанї о священомученїкови Георгийови надпомнул же бул мученїк котри дал свой живот за Исуса Христа. Прето, кед християнє прешлїдовани, то им доказ же жию по закону нєба. Ол. Ж.

РУСКЕ СЛОВО 27


informator@ruskeslovo.com ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 17. априла занавше нас охабел наш мили

ОНУФРИ ЦАП (1950–2021) з Коцура Красни памятки на тебе занавше будземе ношиц у своїх шерцох. Зоз любову и почитованьом твойо: андя Павла Цап, Яков Цап, Натка, Владимир и Сенка зоз фамелию Спочивай у мире Божим! СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 1. мая наполня ше 9 длуги роки як нє з нами наша мила мама

ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 20. априла 2021. року, после длугей и чежкей хороти занавше нас зохабел наш мили шовґор

СТЕВАН ПАВЛОВ (1943–2021) зоз Карлсруа у Нємецкей Красни памятки на тебе, навики будземе чувац. Владимир Мудри зоз супругу Зденку и дзецми Спочивай у мире Божим! СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 5. мая 2021. року, наполня ше 40 жалосни днї як нас нєсподзивано напущел наш мили

ЄЛEНА ХОМА (22.VII 1965 – 1. V 2012) з Руского Керестура

З любову и почитованьом занавше будземе чувац памятку на твою милу подобу и час препровадзени з тобу. Твойо наймилши дзеци Тамара и Андрея, зоз татом Дюром Спочивай у мире Божим!

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ На нашу милу дзивку и шестру

ЛЮБОМИР БУДИНСКИ (1952–2021) з Руского Керестура Красни памятки у своїх шерцох и думкох на ньго чуваю: нина Гелена Медєшова зоз фамелию и тета Ната Боршошова зоз фамелию Спочивай у мире Божим! СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 2. мая 2021. року наполня ше штири роки як вецей нє з нами наша мила мац, швекра, баба и прабаба

АМАЛИЯ ПАЛАНЧАНИН народзена Уйфалуши

Дня 5. юния 2021. року наполнї ше дзеветнац роки як вецей нє з нами наш мили оцец, швекор, дїдо и прадїдо

ВЛАДИМИР ПАЛАНЧАНИН

з Вербасу Памятку на їх доброту и пожертвовносц нїґда нє забуду їх наймилши. Спочивайце у мире Божим! СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 24. априла 2011. року занавше нас зохабел наш мили оцец, швекор, дїдо и прадїдо

Дня 13. юлия 2010. року занавше нас зохабела наша мила мац, швекра, баба и прабаба

ЄЛЕНА ХОМА народзена Дудаш (1965–2012) з Руского Керестура После дзевец рокох смутку и жалосци у наших шерцох ти навики останєш нєпрежалєна. Твоя мила мац Єлена зоз дзецми – Весну и жецом Йошком Спочивай у мире Божим до воскресеня!

28 РУСКЕ СЛОВО

МАКСИМ КИШ

з Дюрдьова

СЕРАФИНА КИШ

У наших думкох и шерцох останєце занавше и нїґда вас нє забуду – син Максим, нєвеста Зорица, унук Владимир, унука Саня зоз фамелиями Спочивайце у мире Божим!

30. АПРИЛ 2021.


informator@ruskeslovo.com ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 16. априла занавше нас напущела наша мила мац, швекра и баба

ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 27. априла 2021. року преселєла ше до вичносци моя мила супруга

МАРИЯ РАҐАЇ народзена Колєсар (1931–2021) з Дюрдьова З любову и почитованьом син Владимир зоз фамелию Спочивайце у мире Божим!

ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 27. априла 2021. року преселєла ше до вичносци наша мила мац, баба и прабаба

МАРИЯ ПАШО (1937–2021) з Руского Керестура З любову и почитованьом вично це будзем чувац у моїм шерцу. Твой супруг Славо Спочивай у мире Божим! ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 27. априла 2021. року преселєла ше до вичносци наша мила мац и баба

МАРИЯ ПАШО (1937–2021) з Руского Керестура Красни памятки на це будземе чувац у наших шерцох. Дзивка Сенка, жец Слободан, унук Стефан и унука Теодора зоз супругом Миланом и дзивочку Миню Спочивай у мире Божим! СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 28. априла наполнєли ше 22 роки як ше преселєл до вичносци мой мили брат

СЛАВКО РУСКАЇ (1961–1999) з Вербасу З любову и почитованьом найкрасши памятки на ньго у своїх шерцох навики чува шестра Марча зоз фамелию Най спочива у мире Божим!

30. АПРИЛ 2021.

МАРИЯ ПАШО (1937–2021) з Руского Керестура Най це вично чуваю нєбесни ангели, а ми це будземе чувац у наших шерцох. Твоя дзивка Геленка, жец Славко и унук Алексей Спочивай у мире Божим!

РУСКЕ СЛОВО 29


informator@ruskeslovo.com

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 2. мая наполня ше 6 роки як нас занавше зохабел наш мили

ДЕЯН ТАТИЧ (1986–2015) з Коцура Шмерц нє постої, людзе умераю кед их шицки забуду. Ти жиєш з нами у наших думкох, словох и приповедкох. Ище вше кед зацихнєме, можеме чуц твой шмих, твой глас, аж це и видзиц на драги... Умар ши, яки смисел то тераз порекац, алє и як то розумиц зоз шерцом, озда научиме. Живот и шмерц два хвильки, лєм наш боль безконєчни. Любиме це Дейо и вше це будземе любиц. Дзивка Биля, кум Сале, кума Миряна, Ралке, Санела, Буки, Риле, Мичора, Юрчи, Любе, Папи, Стево, Зорка, Дакич, Валєвац, Япа, майстор Здравко, Мичо, Копчо, Аца и Баїч Най це ангели чуваю! Спочивай у мире Божим! 30 РУСКЕ СЛОВО

30. АПРИЛ 2021.


informator@ruskeslovo.com СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 1. мая 2021. року наполнї ше жалосни рок од шмерци нашого милого супруга и оца

ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 27. априла наполнєли ше штерацец смутни днї як нас занавше зохабел наш мили оцец и дїдо

ВЛАДИМИР СИНКО (1946–2021) з Коцура Занавше будзе у наших шерцох и думкох. Син Владимир зоз супругу Монику, унуки Инес и Сташа зоз фамелию и унук Фабиян Спочивай у мире Божим! ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 1. мая 2021. року наполнї ше Дня 27. априла наполнєли ше штежалосни рок як нє з нами наш рацец смутни днї як ше преселєл до вичносци наш братняк и бачи мили бачи и кум

ЛЮБОМИР НАДЬ – Макаїчка (1938–2020) з Руского Керестура Занавше останєш у наших шерцох и памяткох. Ожалосцена супруга Маря и син Любо Вичная памят!

ЛЮБОМИР НАДЬ – Макаїчков (1938–2020) ВЛАДИМИР СИНКО з Руского Керестура (1946–2021) Красни памятки на ньго навики з Коцура чуваю – Славко и Меланка Красни памятки на ньго чуваю Надьово и Оленка Гудакова зоз Амалка, Павка и Марча зоз фамефамелию лиями Най спочива у мире Божим! Спочивай у мире Божим!

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 2. мая наполня ше 6 роки як нас занавше зохабел наш мили

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 1. мая 2021. року наполнї ше жалосни рок як нас зохабел наш шовґор и кум

ДЕЯН ТАТИЧ (1986–2015) з Коцура Твой смутни одход болї зоз исту моцу як и пред 6 роками. Ту ши, у каждим слову, приповедки, у каждим дню, у снох, у воздуху... Шицко бизме зробели на тим швеце, да це ище раз можеме облапиц... Навики це любя мац, оцец и Єца Най це ангели чуваю! Спочивай у мире Божим!

30. АПРИЛ 2021.

ЛЮБОМИР НАДЬ – Макаїчка (1938–2020) з Руского Керестура Останєш занавше у наших шерцох и паметаню. Ожалосцена нина Мелана и кумче Виктория зоз Любляни Вичная памят!

РУСКЕ СЛОВО 31


informator@ruskeslovo.com СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 21. априла наполнєли ше 40 днї як нас занавше зохабела наша мила супруга, мац и баба

ВЕСЕЛИНКА КОВАЧ (1953–2021) з Руского Керестура Зоз щиру любову и вельким почитованьом будземе це чувац од забуца. Най це ангели чуваю. Твойо наймилши – супруг Юлиян, синове Владимир и Алекс, нєвеста Катарина, и унучата Валерия и Дамир Вичная памят! Городска управа за защиту животного штредку на основи члена 20. Закона о преценьованю вплїву на животни штредок („Службени глашнїк Републики Сербиї” число 135/04 и 36/09), обявює

ОБВИСЦЕНЄ

о явним увиду, явней презентациї и явней розправи о Студиї о преценьованю вплїву на животни штредок Ношитель проєкта Дрина Вукович зоз Нового Саду, улїца Атар число 2, поднєсла вимогу за одлучованє о потреби преценьованя вплїву на животни штредок проєкта „Вибудов комплекса станїци за обезпечованє зоз горивом” у улїци Новосадска драга число 106, на катастерских парцелох число 3485/20 и 3485/21 К.О. Ветерник, Город Город Нови Сад. Комплекс ма будинок за тарґовину на вельо и мало, закрица и укопаних резервоарох за чечне гориво велькосци 2х60м3 и за чечни нафтови ґаз велькосци 10м3. Податки и документацию зоз вимоги ношителя проєкта мож видзиц у просторийох Городскей управи за защиту животного штредку Городу Нового Саду, Улїца Руменацка 110 а, Нови Сад, роботни днї од 10 по 15 годзин по 30. май 2021. року. У складзе зоз членом 6. Правилнїка о поступку явного увиду, презентациї и явней розправи о студиї о преценьовню вплїву на животни штредок („Службени глашнїк РС”, 69/05) заинтерсовани орґани, орґанизациї и явносц под час тирваня явного увиду можу поднєсц зауваги и думаня на студиї о преценьованю вплїву у писаней форми Городскей управи за защиту животного штредку. Явну розправу и презентацию ше отрима 1. юния 2021. року, у просторийох Городскей управи за защиту животного штредку Городу Нового Саду, Руменацка 110 а, Нови Сад, на 12 годзин. Городска управа за защиту животного штредку Городу Нового Саду на основи члена 10. Закона о преценьованю вплїву на животни штредок („Службени глашнїк Републики Сербиї”, число 135/04 и 36/09) обявює

ОБВИСЦЕНЄ

о поднєшеней вимоги за одлучованє о потреби преценьованя вплїву на животни штредок проєкта Ношитель проєкта „ADECO” DOO Нови Сад, Темеринска драга число 109, поднєсол вимогу за одлучованє о потреби преценьованя вплїву на животни штредок проєкта „Вибудов маґазину поверхносци часци прижемє (П) и часци прижемє и два поверхи (П+2), водоводней и канализацийней мрежи и интерних драгох комплекса”, на Темеринскей драги число 109, на катастарскей парцели число 3/3, К.О. Нови Сад I, Город Нови Сад. Плановани обєкат наменєни маґазинованю готових продуктох (моторни олєї, антифризи и чечносци за умиванє витробрана) на палетох у реґалох пакованю, конфекционованю, пририхтованю, утоварйованю и одпремйованю, шицко у функциї продукциї хтора ше одвива на истей парцели. Податки и документацию зоз вимоги ношителя проєкта мож видзиц у просторийох Городскей управи за защиту животного штредку Городу Нового Саду, Улїца Руменацка 110а, Нови Сад, роботни днї од 10 до 15 годзин. Шицки заинтересовани, у чаше 10 днї од дня обявйованя того обвисценя, можу дац свойо думанє у писаней форми на адресу Городскей управи за защиту животного штредку Городу Нового Саду.

МАЛИ ОГЛАШКИ ДИХТОВАНЄ облакох и дзверох. Щици од витру, жими, праху, галайку, инсектох. МОНТИРАМЕ: ■ РОЛЕТНИ

32 РУСКЕ СЛОВО

■ ГАРМОНИКОВО ДЗВЕРИ ■ ПАНТЛЇКОВО ДЗВЕРИ ■ МРЕЖИ ОД СУНЬОҐОХ ■ ВЕНЕЦИЯНЕРИ ■ ОПРАВКИ Телeфон: 025/5827-710, 060/5088-433

ВИШЛО ВЕБ-ВИДАНЄ ДРУГОГО ТОГОРОЧНОГО ЧИСЛА „ШВЕТЛОСЦИ” Тих дньох вишло вебвиданє другого тогорочного числа часописа за науку, литературу, културу и уметносц „Шветлосц”. Число отвера блок ориґиналних наукових прилогох, медзи котрима робота др Олега Петрука „Писма Гавриїла Костельника рижним кореспондентом” и коавторска робота др Даниели Тамаш, Смилї Вукотич и Лїляни Симич „Лексични розвой двоязичних дзецох и позитивни уплїви двоязичносци”. З чечуцей литературней продукциї обявени писнї Кристини Афич и приповедка Любомира Медєша „Преклятство Рикового брега”. Рубрика „Зоз шветовей литератури” приноши вибор з поезиї Тараса Шевченка, котри з українского прешпивал Михал Рамач. Вибор ма наслов „Нє умера душа наша, нє умера воля” и з нїм редакция означує 160-рочнїцу шмерци Велького кобзара. З историї обявена робота мр Славомира Олеяра „Чи Бойки (Boykos) историйни Boii”. „Рочнїци – ювилеї” приноша статю Дюри Латяка „Ґу 50рочнїци РНТ Петро Ризнич Дядя”, док „Статї и есеї” виполнює текст Єлени Перкович „Руснацох чека судьба Хазарох”. „Прикази, критики, рецензиї” информую о моноґрафским зборнїку „Руске слово 1945–2020” и кнїжки „Уровнї свидомосци” Славка Виная, о котрих пишу Ирина Гарди-Ковачевич и Олена Планчак-Сакач. „Драмски додаток” приноши фантастичну приповедку „Сон шмишного чловека” Фйодора М. Достоєвского котру з росийского преложел и драматизовал Владимир Надь Ачим. Остатнї прилог у часопису „Упутство за пририхтованє рукописох за друкованє”, з котрим Редакция поволує на сотруднїцтво през писанє ориґиналних наукових и фахових роботох з обласци филолоґийних, линґвистичних и дружтвених наукох. Число илустроване з подобовима роботами Влади Нярадия. И тото число часописа „Шветлосц”, як и шицки дотерашнї, мож опатриц наhttps://www.ruskeslovo.com/шветлосц. М. М. Ц. Городска управа за защиту животного штредку Городу Нового Саду на основи члена 10. Закона о преценьованю вплїву на животни штредок („Службени глашнїк Републики Сербиї”, число 135/04 и 36/09) обявює

ОБВИСЦЕНЄ

о поднєшеней вимоги за одлучованє о потреби преценьованя вплїву на животни штредок проєкта Ношитель проєкта „НИС” а.д. Народного фронта 12, Нови Сад, поднєсол вимогу за одлучованє о потреби преценьованя вплїву на животни штредок проєкта „Вибудов и реконструкция (зоз пременку намени) обєкта привредного комплекса у Новим Садзе (Пошоренє за продукцию AdBlue, цивового моста и реконструкция иснуюцого обєкта – пунїлїща битуменом и його пременка намени до маґазинованє сировинох – уреа, деминерализована вода и AdBlue розпущенїна, шицко поверхносци П” на катастарскей парцели число 2555/14, К.О. Нови Сад III, Город Нови Сад. Податки и документацию зоз вимоги ношителя проєкта мож видзиц у просторийох Городскей управи за защиту животного штредку Городу Нового Саду, Улїца Руменацка 110а, Нови Сад, роботни днї од 10 до 15 годзин. Шицки заинтересовани, у чаше 10 днї од дня обявйованя того обвисценя, можу дац свойо думанє у писаней форми на адресу Городскей управи за защиту животного штредку Городу Нового Саду.

30. АПРИЛ 2021.


informator@ruskeslovo.com Република Сербия Автономна Покраїна Войводина Покраїнски секретарият за образованє, предписаня, управу и национални меншини – национални заєднїци Булевар Михайла Пупина 16, 21000 Нови Сад , Тел: +381 21 487 4819, ounz@vojvodinа.gov.rs На основи члена 5. Покраїнскей скупштинскей одлуки о додзельованю буджетних средствох за финансованє и софинансованє програмних активносцох и проєктох у обласци основного и штреднього образованя и воспитаня и школярского стандарду у Автономней Покраїни Войводини („Службени новини АПВ”, число 14/15 и 10/17) и члена 24. пасус 2. Покраїнскей скупштинскей одлуки о покраїнскей управи („Службени новини АПВ”, число 37/2014, 54/2014 – др. oдлука, 37/16, 29/17, 24/19 и 66/20), покраїнски секретар за образованє, предписаня, управу и национални меншини – национални заєднїци, розписує: КОНКУРС ЗА ФИНАНСОВАНЄ И СОФИНАНСОВАНЄ ШТРЕДНЇХ ШКОЛОХ У АВТОНОМНЕЙ ПОКРАЇНИ ВОЙВОДИНИ ХТОРИ РЕАЛИЗУЮ ДВОЯЗИЧНУ НАСТАВУ У 2021. РОКУ Средства хтори обезпечени зоз Покраїнску скупштинску одлуку о буджету Автономней Покраїни Войводини за 2021. рок за финансованє и софинансованє штреднїх школох у АП Войводини хтори реализую двоязичну наставу у 2021. року (у дальшим тексту: хаснователє) виноша 1.827.000,00 динари и то: а) за програмни трошки у функциї реализациї двоязичней настави (финансованє вивершительох хтори реализую двоязичну наставу, трошки материялох за образованє, фахове усовершованє занятих – оспособйованє наставного кадру у жеми и иножемстве, трошки набавки фаховей литератури и дидактичного материялу, рочни членарини за лиценцу Кембридж центру и членарини за медзинародну матуру – ИБ, як и за шицки други трошки у функциї реализациї двоязичней настави 1.500.000,00 динари и б) за набавку опреми у функциї реализациї двоязичней настави 327.000,00 динари. Хаснователь длужен при набавки услугох и опреми поступац у складзе з одредбами Закона о явних набавкох („Службени глашнїк РС”, число 91/19). Право на додзельованє средствох маю установи штреднього образованя хтори достали согласносц Министерства просвити, науки и технолоґийного розвою (у дальшим тексту:

Министерство) за виводзенє двоязичней настави у школским 2020/2021 року. КРИТЕРИЮМИ ЗА РОЗПОДЗЕЛЬОВАНЄ СРЕДСТВОХ При одредзованю висини средствох за програмни трошки у функциї реализациї двоязичней настави ше применює тоти критериюми: • число наставнїкох хтори участвую у двоязичней настави, • число школярох у двоязичней настави, • оправданосц у смислу дальшого розвиваня двоязичней настави. При одредзованю висини средствох за набавку опреми у функциї реализациї двоязичней настави ше применює тоти критериюми: • число двоязичних оддзелєньох и • число наставних предметох хтори ше виклада двоязично. СПОСОБ АПЛИКОВАНЯ Вимаганя за додзельованє средствох ше подноши на єдинственим конкурсним формуларе Секретарияту. Ґу прияви на Конкурс ше подноши тоту документацию: • фотокопию акта з яку ше доказує достату согласносц Министерства, • нєвязане понукнуце за програмни трошки, набавку опреми (калкулацию трошкох). Нєблагочасни або нєподполни прияви ше нє будзе розпатрац. Додатни информациї у вязи зоз реализацию Конкурса мож достац на телефон 021/487-4819, 487-4157. О додзельованю средствох хасновательом одлучує покраїнски секретар цо компетентни за роботи образованя на предкладанє Комисиї за запровадзованє конкурса, хтора розпатра прияви цо сцигли. Комисия затримує право од подношителя прияви, по потреби, питац додатну документацию и информациї, односно за додзельованє средствох одредзиц виполньованє потребних условийох. Кед прияву подписує особа хтора ма овласценє, нєобходне приложиц и шорови документ о овласценю за подписованє. Резултати конкурса ше обявює на интернет-боку Секретарияту. Термин за подношенє приявох на конкурс то 20. май 2021. року. Прияви ше подноши особнє, з придаваньом на писарнїцу покраїнских орґанох управи у Новим Садзе (у прижемю будинку Покраїнскей влади), або ше их посила по пошти на адресу: Покраїнски секретарият за образованє, предписаня, управу и национални меншини – национални заєднїци, 21 000 Нови Сад, Булевар Михайла Пупина 16, з назначеньом назви конкурса/програми и проєкта. Формулар питалнїка з прилогами мож превжац од 28. априла 2021. року на урядовей Web презентациї Секретарияту: www.puma.vojvodina.gov.rs. Покраїнски секретар, Жолт Сакалаш

Република Сербия Автономна Покраїна Войводина Покраїнски секретарият за образованє, предписаня, управу и национални меншини – национални заєднїци Булевар Михайла Пупина 16, 21000 Нови Сад Тел.: +381 21 487 4867, ounz@vojvodinа.gov.rs На основи члена 5. Покраїнскей скупштинскей одлуки о додзельованю буджетних средствох за финансованє и софинансованє програмних активносцох и проєктох у обласци основного и штреднього образованя и воспитаня и школярского стандарду у Автономней Покраїни Войводини („Службени новини АПВ”, число 14/15 и 10/17) и члена 24. пасус 2. Покраїнскей скупштинскей одлуки о покраїнскей управи („Службени новини АПВ”, число 37/2014, 54/2014 – др. oдлука, 37/16, 29/17, 24/19 и 66/20), покраїнски секретар за образованє, предписаня, управу и национални – национални заєднїци приноши: ОДЛУКУ О ЧАСТОЧНИМ ПОНЇЩОВАНЮ КОНКУРСУ за финансованє и софинансованє програмох и проєктох у обласци образованя у АП Войводини у 2021. року, число: 128-45157/2021-01 , хтори обявени 3.2.2021. року У Конкурсу за финансованє и софинансованє програмох и проєктох у обласци образованя у АП Войводини у 2021. року, число: 128-451-57/2021-01, хтори обявени 3.2.2021. року, часточно ше понїщує Конкурс под точку „Д” – Конкурс за финансованє и софинансованє основних и штреднїх школох у АП Войводини хтори реализую двоязичну наставу у 2021. року, у часци хтора ше одно-

ши на штреднї школи у АП Войводини хтори реализую двоязичну наставу у 2021. року, за суму 1.500.000,00 динари за програмни трошки и за суму 327.000,00 динари за набавку опреми. Обгрунтованє Дня 3.2.2021. року, под числом 128-451-57/2021-01, Покраїнски секретарият за образованє, предписаня, управу и национални меншини – национални заєднїци розписал Конкурс за финансованє и софинансованє програмох и проєктох у обласци образованя у АП Войводини у 2021. року. Состойна часц наведзеного Конкурсу, под точку „Д”, то и Конкурс за финансованє и софинансованє основних и штреднї школох у АП Войводини хтори реализую двоязичну наставу у 2021. року. З увидом до сцигнутих приявох штреднїх школох хтори реализую двоязичну наставу як и у нєпоштредним контакту зоз школами хтори виполнюю конкурсни условия, утвердзене же пре погоршанє епидемиолоґийней ситуациї хтору спричинєла пандемия Corona вирусу, значне число штреднїх школох, хтори реализую двоязичну наставу, нє було у нагоди доручиц прияви на наведзени конкурс у утвердзених терминох. Маюци у оглядзе горе наведзене, а насампредз циль и наменку розсподзельованя буджетних средствох, яки наменєни установом у хторих ше реализує двоязичну наставу, покраїнски секретар за образованє, предписаня, управу и национални меншини – национални заєднїци, принєсол одлуку як у диспозитиву. Конкурс знова будзе розписани з одлуку покраїнского секретара за образованє, предписаня, управу и национални меншини – национални заєднїци, о чим заинтересовани установи буду благочасно информовани. Покраїнски секретар, Жолт Сакалаш

30. АПРИЛ 2021.

РУСКЕ СЛОВО 33


СПОРТ ОКРУЖНА ФОДБАЛСКА КАДЕТСКА ЛИҐА

РУСИНОВЦИ НЄ ВИХАСНОВАЛИ НАГОДИ У трецим колє ярнєй часци першенства у Окружней кадетскей лиґи, всоботу, 24. априла, екипа ФК „Русинˮ поражена у Бачким Ґрачцу од екипи Борац з резултатом 2:0 (2:0). Кадети Русина наступели у составе – Матео Чордаш, Тадей Бодянец, Александар Зорич, Марио Иличич, Теодор Няради, Божидар Чонка, Неманя Ковачевич, Лука Иличич, Андрей Дудаш, Александар Тома, Давид Надь, Алексей Бики, Марко Попов и Желько Стричко. Домашнї вихасновали даскельо нагоди хтори ше им указали уж у 1. полчасу, та зоз добрим бависком двох нападачох, водзели з резултатом 2:0. Уж у 2. полчасу ситуация на терену ше дакус обрацела. Русиновци ше дали до нападу, мали вше вецей нагоди, но нажаль, аж штири нагоди остали нєреализовани. Хлапцом хибело Пред трецим колом, обидва екипи дакус и щесца, понеже у двох нагоДОСТАЛИ НОВИ ЛАБДИ находзели ше у штредку таблїчки дох потрафена горня греда – перше зоз по 13 бодами, а тераз ше екипа ю потрафел Божидар Чонка, а потим Кадети Русина на дарунок достали Русина находзи на 6. месце од 10 и Александар Тома, кед ше лабда од три нови фодбалски лабди, цо им екипох. Но, хлапцох чекаю и „лєпши горнєй греди збила на ґол-линию, подаровала Ґрґуровичова фамелия зоз Руского Керестура, а зоз хторима часи” за бависко, понеже у трох медзитим, нє вошла до ґолу. стретнуцох хтори им шлїдза, на Могло би повесц же хлапци мали и буду бавиц наиходзаци першенствени домашнїм терену буду бавиц процив вецей моци, лєпше ше рушали по стретнуца. трох найслабших екипох у лиґи, терену, а були и у лєпшей кондициї процив екипи хтори на 8. 9. и 10. од процивнїка, медзитим, по конєц месце на таблїчки. Попри того, кадети буду помоцнєни ше им нє удало дац голєм єден ґол, цо би их сиґурно зоз ище єдним бавячом зоз Савиного Села, Кристияном мотивовало на гоч лєм даяке виєдначенє резултату. Надьом, а хтори ше ґу нїм придружи такой у шлїдуюцим На стретнуце кадетох водзел тренер Зденко Шомодї, и колу. Шлїдуюце стретнуце кадети одбавя на вовторок, 4. Синиша Ковачевич як представнїк клуба хтори два мая, процив екипи ФК „Стари ґрад” зоз Бачкей Паланки. тижнї тренирал дзеци док тренер Шомодї бул одсутни. Ан. М.

ТРЕЦА РУКОМЕТНА ЛИҐА СИВЕР „СИВЕР”

ДОБРЕ БАВИСКО, АЛЄ НЄ И РЕЗУЛТАТ РК „Ґрафичар” (Бездан) – РК „Русин” 23:20 (14:12) Русин наступел у составе – Неманя Стойков, Иван Рац (1), Славко Гербут (5), Борис Югик (2), Мирослав Виславски, Владимир Мудри, Петар Пирожек, Виктор Микита (5), Филип Орос (4), Филип Тома (3). У 10. колу Трецей рукометней лиґи Сивер „Сивер” рукометаше Русина всоботу, 24. априла, госцовали у Бездану дзе ше стретли з домашнїм РК „Ґрафичар”. Гоч конєчни резултат неґативни, саме бависко и вецей як барз добре. Сам початок змаганя бавяче Русина слабше започали, цо найвироятнєйше уплївовало и на конєчни резултат. Уж на початку, у 10. минути, резултат бул 6:2 за домашнїх, зоз чим наявели же су нє случайно 2. на таблїчки. Помали бавяче Русина збиваю шори, сиґурнєйши су у охрани, ефикаснєйши у нападу, та ше и резултат меня на їх хасен.

34 РУСКЕ СЛОВО

До виєдначеня резултату, 15:15, пришло уж на самим початку другого полчасу. Нєодлуга Русин дава ище 3 ґоли за шором, та резултат глаши 18:15 за Русин. Потим, як то уж идзе домашнї окончую прицисок и на судийох, резултат ознова при самим концу виєдначени, 20:20. Лєм два минути при концу змаганя госци ше нє знашли найлєпше у нападу, домашнї то вихасновали, та боди остали у Бездану. Векшу часц змаганя рукометаше Русина були ровноправни, на даскельо заводи и лєпши од домашнїх, но сам початок и конєц змаганя одредзели хто будзе побиднїк. Русин тераз забера 4. место зоз 8 бодами, а у шлїдуюцим 11. колу одбави змаганє у керестурскей Спортскей гали процив Обилича зоз Нового Кнежевцу. Ан. М. 30. АПРИЛ 2021.


sport@ruskeslovo.com

АТЛЕТСКИ КЛУБ „РУСИН” НА ОПШТИНСКИМ АТЛЕТСКИМ ПЕРШЕНСТВЕ У ЧЕРВИНКИ

ВИБОРЕНИ ПЛАСМАН НА ОКРУЖНИ УРОВЕНЬ Општинске атлетске першенство отримане всоботу, 24. априла, у Червинки, у Основней школи „Вук Караджич”, на мини атлетским стадиону, на хторим участвовали коло 60 дзеци зоз кулскей општини, возросту од 7 по 12 роки. Медзи учашнїками, змагали ше и 23-ойо дзеци Атлетского клубу „Русин”, од чого 9ецеро змагателє од 1. по 4. класу, и 14-цецеро змагателє 5. и 6. класи основней школиМлади атлетичаре ше змагали у трох дисциплинох – скаканю до далєка, руцаню кулї и вортексу, як и бежаню на 60, 300 и 800 метери, а водзели их тренер Саня Еделински и помоцнїк тренера Валентина Тиркайла. – Од 23 змагательох, 21 ше пласовал на Окружне Фото: С. Тиркайла змаганє до Зомбора, так же зме барз задовольни зоз резулатами. На змаганю участвовали шицки дзеци од 1. по 6. класу основней школи, хтори у нашим Клубу Школяре 5. и 6. класи основней школи хтори ше змагали вредно тренираю. Понеже дзеци уж добре познам, дисцип- у дисциплини скаканю до далєка були – Кристина лину сом им вибрала спрам їх способносцох и прихиль- Русковски, Каролина Пап, Емина Няради, Максим Катона носцох, а з оглядом на одлични резултати, думам же им и Лука Фа, у дисциплини руцаня кулї – Марияна Сивч, дисциплини одвитую. Но, то лєм початок, ище буду рижни Матеа Югик, Марко Колошняї и Адриян Гарди, а у дисвименки, дзеци ище буду мац нагоди указац шицко тото циплини бежаня на 60 метери – Лана Шомодї, Ивона Рац цо научели од септембра – гварела тренер Саня и Теодор Штранґар, док на 300 метери бежали – Саня Еделински. Кандрач и Вукашин Вуйович. Школяре од 1. по 4. класу основней школи хтори ше змаСкаканє до висока тиж требало буц орґанизоване, медзигали були – Адрияна Штранґар, Кира Пап, Николая Рац, тим, виостало пре технїчни причини, та ше учашнїки змаЕрик Русковски, и шицки ше змагали у дисциплини скака- гали у другей дисциплини. ню до далєка. У дисциплини руцаню вортексу змагали ше Такой штварток, 29. априла, за заходно-бачки округ, було – Ана Мария Сопка, Тони Колошняї и Андрей Пашо, а у орґанизоване и Окружне атлетске першенство у Зомборе. бежаню на 60 метери – Кристина Сопка и Єлисей Пап. Ан. М.

ДЖУДО КЛУБ „ТОРИ” ВЕРБАС

ПРИРИХТУЮ ШЕ ЗА ЗМАГАНЯ

Єден з успишнєйших и трофейнєйших спортских колективох у Вербаше, окреме у ґрупи борительних спортох, то Джудо клуб „Тори”. Тот вербаски клуб у тей хвильки ма коло 40 членох шицких возростних катеґорийох, од наймладших по сениорох. Инструкторе у клубу Владимир и Ґоран Рахман, a Ґоран источасно и професор физичного воспитаня у вербаскей Основней школи „Петар Петрович Нєґош”, у котрей ше млади джудисти и пририхтую. Участвованє на змаганьох и тренинґи присподобели актуалней ситуациї зоз епидемию корона вирусу, та тераз и вежбаю у менших ґрупох. Джудо борительна схопносц котра настала як множество добераних технїкох зоз джиюджици. Ураховює ше до олимпийских спортох, а попри физичней, вимага и духовну моц. По словох инструкторох, на швеце джудо тренираю коло 10 милиони людзе. Фаховци гваря же нїґда нє позно почац зоз тим спортом, кед нє пре змаганя, вец лєм рекреативно. Джудо клуб „Тори” нєодлуга будзе полнолїтне кед слово о рокох иснованя и роботи, а вше ше обнавює през приманє нових членох. – Уписуєме нових членох, дзвери у нас вше отворени ту, у Основней школи „Петар Петрович Нєґош”. За тих най30. АПРИЛ 2021.

Фото: www.tvbackavrbas.rs

младших зме ту пондзелок, стреду и пияток од 18:30 годзин, а члени старшей ґрупи маю тренинґи кажди дзень – гварел тренер вербаского Джудо клуба „Тори” Ґоран Рахман. Каждодоньово тренинґи сиґурно од велького хасну вербаским джудистом же би очували кондицию и технїку, алє тиж и клубу же би додал на свойо полїчки нови медалї и припознаня. Нєт подозривосци же так будзе и на наиходзацих першенствох за котри ше джудисти з вербаского клубу тераз пририхтую. О. Р.

РУСКЕ СЛОВО 35


СПОРТ ФОДБАЛСКА ПАНОРАМА ОПШТИНИ ШИД

У 23. колє Медзиопштинскей фодбалскей лиґи Срим, ґрупа Заход, ОФК „Бикич” у Руми страцел од Фрушкей Гори зоз 2:1, а у Беркасове Сримец бавел нєришено 2:2 процив Єдинства. У Кузмину Ґраничар бул лєпши од Ердевику 2012 и победзел зоз 2:0, а у Ночаю Змай победзел Ґраничар з Адашевцох зоз 3:0. Сримец у Ярку победзел Єдноту зоз Шиду зоз 3:0. Нєсподзиванє направел Обилич 1993 зоз Куковцох хтори на госцованю у Сримскей Митровици победзел Трґовачки зоз 2:0, а у Шашинцох Шлєбода декласовала Слоґу зоз Чалми зоз резултатом 6:1.Фрушкогорец у Мандєлосу победзел Зеку Булюбашу зоз 3:0. На таблїчки перши Фрушкогорец зоз 55 бодами, други Ґраничар (К) зоз 49, а Облич 1993 треци зоз 46 бодами. Єдинство штварте зоз 45 бодами, а ОФК „Бикич” пияти зоз 42 бодaми. Сримец (Б) шести ма 40 боди, Фрушка Гора седма зоз 38, а Змай осми зоз 35 бодами. На дзевятим месце Зека Булюбаша зоз 32 бодами, Ґраничар (А) дзешати зоз 29, а Шлєбода єденаста ма 25 боди. Ердевик 2017 дванасти зоз 23, Тровачки тринасти ма 22 боди, а Сримец (Я) штернасти зоз 15 бодами. Предостатня, петнаста, Слоґа зоз седем и остатня шеснаста Єднота зоз пейцома бодами. У 24. колє Ердевик 2017 дочекує Сримец (Я), у Бикичу ОФК „Бикич” домашнї Ґраничару (К), Обилич 1993 дочекує Фрушку Гору, а Слоґа у Чалми дочека госцох клуба Трґовач-

Фото: Вл. Дїтко

ОФК „БАЧИНЦИ” ПОБЕДЗЕЛ У ВАШИЦИ

Стретнуце у Беркасове: ФК „Сримец” – ФК „Єдинство” 2:2

ки. У Шидзе Єднота будзе домашня Сримцу (Б), Єдинство (Р) дочекує Фрушкогорец, Зека Булюбаша будзе домашнї Змаю, а у Адашевцох Ґраничар будзе бавиц процив Шлєбоди. У 13. колє Општинскей фодбалскей лиґи Шид, ОФК „Бачинци” на госцованю у Вашици победзели водзаци, Напредак зоз 1:0. У Илинцох Борец и Синдєлич бавели 0:0, ОФК „Бинґула” дома страцела од Єдинства (М) зоз 1:0, у Ямени Ґраничар декласовал Єдинство (ЛЮ) зоз 5:1, а у тим колє була шлєбодна екипа Омладинца. На таблїчки Напредак перши зоз 31 бодом, а ОФК „Бачинци” други зоз 30 бодами. Синдєлич треци ма 20 боди, а штварти Ґраничар 14 боди. Пияте Єдинство (ЛЮ) ма 13 боди кельо маю и Омладинєц на шестим и Єдинство (М) на седмим месце. ОФК „Бинґула” осма ма шейсц боди, а остатнї дзевяти Борец зоз штирома бодами. У 14. колє Єдинство (Лю) дочекує Напредак, ОФК „Бачинци” дочека госцох ОФК „Бинґула”, Єдинство (М) будзе бавиц процив Борца, а Синдєлич процив Омладинца. Шлєбодна будзе екипа Ґраничара. Вл. Дї.

ПОДРУЧНА ФОДБАЛСКА ЛИҐА ЗОМБОР

ВШЕ СУ ДАЛЄЙ ОД БАРАЖУ ФК „Кордун” (Кляїчево) – ФК „Русин” 1:0 (1:0)

Русин наступел у составе – Михайло Надь, Стефан Тома, Боян Голик (Александар Кочиш), Реля Ланчужанин (Божидар Чонка), Владан Вуйович, Андрей Малацко, Алексей Джуджар, Неманя Ковачевич (Лука Иличич), Янко Кулич (Александар Тома), Боян Бранкович, Деян Чернок. У 25. колу Подручней фодбалскей лиґи Зомбор, фобдалере Русина госцовали у Кляїчеве дзе ше стретли з домашнїм Кордуном. Внєдзелю 25. априла, до Кляїчева русиновци пошли без пейцох стандардних першотимцох, цо ше такой одражело и на терену. Место искусних першотимцох на їх место вошли фодбалере зоз кадетскей екипи Русина. Но, треба наглашиц же исти бавяче оправдали довириє тренера Саянковича, гоч будзе требац часу же би исти и заменєли старших пер-

36 РУСКЕ СЛОВО

шотимцох. За розлику од Русина хтори од 5 остатнїх колох освоєл лєм 1 бод, домашнї од 5 колох освоєли 12 боди. Интересантне у ярнєй часци Першенства же екипи хтори вєшенї були при верху таблїчки, тераз бавя вельо слабше од екипох хтори були при сподку таблїчки у єшеньскей часци. Русинова амбиция же би вошол до баражу за висши ранґ змаганя, уж на нєдзелю будзе на єдним од одлучуюцих испитох. До Керестура приходзи другопласована екипа Будучносци зоз Параґох, та до огляду мож вжац лєм побиду Русина кед ше жада дацо вецей од релативно високого 4. места хтори у тей хвильки забера. Кед резултат будзе неґативни, нєт нїяка можлївосц буц на другим або трецим месце. Змаганє на нєдзелю, 2. мая, процив ФК „Будучносцˮ будзе отримане на керестурским Ярашу, а почнє на 16 годзин и 30 минути. Ан. М. 30. АПРИЛ 2021.


sport@ruskeslovo.com

ПОДРУЧНА ФОДБАЛСКА ЛИҐА НОВИ САД

ПРЕШВЕЧЛЇВИ ГОСЦИ

ФК „Бачка 1923” – ФК „Єдинство” (Ґосподїнци) 1:4 (1:2) Дюрдьов: Стадион „Бачка” у Дюрдьове, главни судия змаганя бул Дамян Спасоєвич зоз Нового Саду БАЧКА: Златан Смолян, Стефан Сивчевич, Тодор Тривунович, Милан Роґич, Драґан Тривунович, Желько Тривунович, Ненад Иґнїч, Деян Летич, Предраґ Маркович, Стефан Деянович, Срдян Тривунович У Першенственим стретнуцу двацец пиятого кола Бачка остала без бодох, бо страцела у општинским дербию, од моцних процивнїкох зоз сушедних Ґосподїнцох, ФК „Єдинство”. Стретнуце закончене зоз резултатом 1:4 (1:2). Госцинска екипа уж на самим початку указала порихтаносц и добру увежбаносц, та так уж у осмей минути бависка дали и перши ґол. То домашню екипу нє зорвало же би превжали бависко и зоз оштрим процив нападом дали свой перши и остатнї ґол на тим стретнуцу.

Ґол дал Ненад Иґнїч у 15. минути змаганя. Перши полчас закончени зоз резултатом 1:2 за ФК „Єдинство”. У другей часци бависка було вельо опомнуца пре нєспортске справованє бавячох обидвох екипох. Треци ґол за екипу Єдинства дал Урош Димич у 49. минути, а штварти и остатнї ґол Илия Коваче-

вич у 74. минути бависка. Домашня екипа пробовала на шицки способи превжац лабду и бависко, алє безуспишно, бо процивнїки наисце указали одличну схопносц на терену. По словох орґанизатора стретнуце закончене фер и коректно, опомнуца тиж так фер подзелєни, а госцинска екипа однєсла заслужену побиду. После того пораженя Бачка спадла на дзешате место у таблїчки и у тей хвильки ма 35 боди. Шлїдуюце стретнуце будзе отримане 3. мая, а Бачка будзе бавиц процив Сусеку. Л. Кх.

ПОДРУЧНА ФОДБАЛСКА ЛИҐА СУБОТИЦА

ПРЕПОРОД МОЦНИ ЗА ИСКРУ ФК „Препород” (Нови Жедник) – ФК „Искра” 3:1 (2:0)

Нови Жедник: стадион ФК „Препород”. Ґол за Искру: Давид Дакич ИСКРА: Ступар (Скубан), Ваяґич, Барович, Ґубаш (Михняк), Дюрич, Човс, Дрляча (Колошняи), Иван, Лукич (Чурґуз), Бокан, Сталевич (Дакич). Госцованє у Новим Жеднику за Искру прешло так як велї и очековали, гоч медзи самима бавячами и управу Искри було наздаваня же би ше зоз того госцованя могло врациц голєм зоз єдним бодом. Препород другопласована екипа у лиґи котра прияла найменєй ґоли у потерашнєй часци першенства. Искусна екипа котра зна бавиц на резултат и праве тото указали на стретнуцу процив Искри. Од самого початку домашнї диктовали темпо и тримали лабду у своїх ногох. Медзитим, у першей часци першого полчасу Искра ше добре бранєла, та домашнї и нє мали вельки шанси дац ґол. Ситуация ше пременєла стредком першого полчаса кед Искров ґолман на рубу каребного простора вибил єдну лабду, алє при тим заквачел и центарфора домашнєй екипи, та судия тот контакт охарактеровал 30. АПРИЛ 2021.

як пенал. Исти бавяч бул сиґурни зоз билей точки и так принєсол предносц своєй екипи. Лєм о даскельо минути бул познати побиднїк. Єдну добру акцию Препорода з ґолом закончел стрилєц першого ґола. После другого ґола домашнї зменшали темпо, та ше зоз резултатом 2:0 за Препород пошло на одпочивок. У другей часци стретнуца могло видзиц исту слику як и у першим полчаше. Домашнї углавним нападали, Искра ше бранєла, алє без вельких шансох за ґол. Тренер Искри Живко Йованович пробовал зоз вименками дакус таргнуц екипу цо му ше у дзепоєдних хвилькох и удало, алє без конкретного резултату. Перши до ґола у другим полчасу пришли госци и звекшали на 3:0. Искровим фодбалером ше по конєц удало дац лєм почесни ґол, а стрилєц бул Давид Дакич. У Подручней лиґи Суботица потераз одбавени 23. кола, а Искра на 13. месце на таблїчки и потераз освоєла 22 боди. На нєдзелю Искру очекує барз важне змаганє процив Напредку зоз Надалю котри на 3. месце на таблїчки. З. К.

РУСКЕ СЛОВО 37


ИНТЕРМЕЦО

ГОРУЦИ ТЕПШИ Люпка Цвеїч

Били, червени тулїпани и печарки

Смачна и красна декорация прикраши ваш стол за Вельконоцни швета. Потребне лєм сцерпеня, а тото цо вам треба од состойкох за тоти швета маце уж порихтанe БИЛИ ТУЛЇПАНИ Седем уварени вайца порежце зоз ножиком по лєгко до поли на штири часци, виняц жовчок. Жовчок окреме виджамце, до ньго положце 200 ґрами траписту, 200 ґрами крем сира, кус попру, кус мелкей паприґи и поджамиц єден цеснок. Добре вимишац и зоз тоту мишанїну полнїц уварени бильчки. На танєр декоровац лєбо зоз младу цибулю, лєбо зоз целеровим лїсцом.

ЧЕРВЕНИ ТУЛЇПАНИ

Чери парадичи з ножом до поли порезац на штири часци. Видлобац и филовац зоз тоту мишанїну: до 250 ґрами швабского сира, положиц 2 ложки майонезу, виджамиц єдно струче цеску и нашеканого копру. Добре вимишац и зоз шприцом за филованє, лєбо предзиравеним мещком полнїц чери парадичи. Младу цибульку зоз ножнїчками поштригац на ценки пантлїки и направиц декорацию. Можеце и зоз билей ретхви зоз модлу видубиц прикраску.

ПЕЧАРКИ Седем уварени вайца порежце на поли. Виньце жовчок. Єдну половку бильчка полнїце зоз мишанїну: жовчок, єдна конзерва зомлєтей риби, 2 ложки шметанки и кус копру. Другу половку уварених бильчкох положце до увареного чаю зоз хибискуса же би достали червену фарбу и тиж наполнїце з исту мишанїну. Били жовчок обрацце на долу и на ньго положце другу половку офарбеного и наполнєтого бильчка.

38 РУСКЕ СЛОВО

30. АПРИЛ 2021.


rusmak.ruske@gmail.com

ГОРУЦИ ТЕПШИ

Пририхтали: Лю. Цвеїч и Т. Салонтаї

Таня Салонтаї, Нови Сад

Вельконоцна декорация – заячок зоз салветки

На вельконоцним столє у каждим обисцу ше и того року найдзе сирец, вайца, паска, шунка хрин, шалата, млада цибуля. Же би вам танєри и стол бул крашнє декоровани можеце зоз сал-

1. 2.

веткох направиц заячково уха. За тото вам нє потребне вельо часу, а ваш стол будзе випатрац наисце святочно. Потребни вам: салветка, ножнїчки, цверна и вайцо. Салветку зогнїце на троугельнїк и потим ю зогинайце як кед бисце правели лепезу. Потим вайцо положце до штредку и вец завяжце зоз цверну же бисце достали заячково уха. До штредку можеце, а и нє мушице положиц вайцо. Нєзаобиходна декорация у обисцу и вельконоцне древко на хторе можеце покласц заячки, вайца, курччата, а воно може украшовац и ваш вельконоцни стол.

3.

4. 5. 30. АПРИЛ 2021.

РУСКЕ СЛОВО

39


ИНФОРМАТОР, ОГЛАШКИ, ИНТЕРМЕЦО РУХ ГОРЯКОХ ВОЙВОДИНИ

ГЛАСНЇК ПО РУСКИ

ÅÊÎ-ÒÓÐÈÑÒÈ×ÍÀ ÑÅÇÎÍÀ Ó ÑÐÈÌÑÊÈÕ ÊÀÐËÎÂÖÎÕ

РОК LXXVII ЧИСЛО 18 (3939) НОВИ САД, 30. АПРИЛ 2021.

ЦЕНА 30 ДИНАРИ

Фото: Андреа Медєши

Ресурси и красоти рики Дунай и Специялного резервату природи Ковильскопетроварадинского риту, по хторим ше мож вожиц на катамарану, цо наисце атракция, достали и туристични смисел у орґанизациї Руху горякох Войводини у Сримских Карловцох. Урядово 24. и 25. априла, започала еко-туристична сезона, а окрем же ше мож вожиц на катамарану по Дунаю и риту, тиж мож виєднац бициґли и вожиц ше по Фрушкей гори, лєбо кануи, кед знаце веслац. Домашнї на катамарану „Карловацки пустолов”, Марко Любичич гварел же планую тури кажди викенд, алє же ше треба наявиц. Вон ище гварел же ше катамаран хаснує у едукативних програмох Руху горякох од 2015. року, алє вше частейше є и часц їх туристичного понукнуца. Воженє тирва скоро годзину по риту и путнїки нє лєм же уживаю у околїску, алє од домашнього цали час слухаю приповедку о велїх интересантносцох, о природних вредносцох тей часци Дунаю, о птицох хтори ту маю гнїзда, алє и тих цо ту приходза каждей яри, о рошлїнох и животиньским швеце у тей часци Дунаю и його рукавцу. В. В.

ОГЛЯДНУЦЕ НА ПРЕШЛОСЦ

Фотоґрафия: 0666P

Фотоґрафия: 0687P

оволуєме читачох новинох „Руске слово” же би помогли препознац особи на старих фотоґрафийох. Пре точне идентификованє особох на сликох, хтори маю окремну музейну вредносц, потребна помоц од ширшей явносци. Шицки фотоґрафиї настали у дакедишнєй фотоґрафскей роботнї Бруґошових у Руским Керестуре. Кажду фотоґрафию ше подпише зоз одредзену шифру, та кед же препознаце даєдну, лєбо вецей особи на фотоґрафиї, модлїме Вас же бисце явели до Заводу за културу войводянских Руснацох на число телефона 021/654-65-34, лєбо на мейл: zavod.rusini@gmail.com.

П

Даєдни фотоґрафиї обявюємє вецей раз, понеже за нїх дотераз нєт нїяки податки.

Завод за културу войводянских Руснацох ма нове число телефона 021/654-65-34 ШЛЇДУЮЦЕ „РУСКЕ СЛОВО” ВИДЗЕ 14. МАЯ ЯК ДВОЧИСЛО

■ ОВОДАРЦИ ОЗНАЧЕЛИ ДЗЕНЬ ПЛАНЕТИ ЖЕМИ

Profile for ruskeslovo2015

RUSKE SLOVO 18  

RUSKE SLOVO 18  

Advertisement

Recommendations could not be loaded

Recommendations could not be loaded

Recommendations could not be loaded

Recommendations could not be loaded