Page 1

ИНФОРМАТОР, ОГЛАШКИ, ИНТЕРМЕЦО

ГЛАСНЇК ПО РУСКИ РОК LXXV ЧИСЛО 11 (3828) НОВИ САД, 15. МАРЕЦ 2019.

Фото: Вероника Вуячич

ЦЕНА 30 ДИНАРИ

ОГЛЯД НУ ЦЕ НА ПРЕ ШЛОСЦ ванє особох на сликох, хтори маю окремну музейну вредносц, потребна помоц од ширшей явносци. Шицки фотоґрафиї настали у дакедишнєй фотоґрафскей роботнї Бруґошових у Руским Керестуре. Кажду фотоґрафию ше подпише зоз одредзену шифру, та кед же препознаце даєдну, лєбо вецей особи на фотоґрафиї, модлїме Вас же бисце явели до Заводу на число телефона 021/548-421, лєбо на мейл: zavod.rusini@gmail.com.

Фотоґрафия: 0081P

Фотоґрафия: 0279P

оволуєме читачох новинох „Руске слово” П же би помогли препознац особи на старих фотоґрафийох. Пре точне идентифико-

■ „РУСКЕ СЛОВО” НА НОВОСАДСКИМ САЙМЕ КНЇЖКОХ


МЛА ДЕЖСКА ПРЕСТОЛНЇЦА ЕВРОПИ НОВИ САД: ЦО ТО ЗНАЧИ, И ЧОМ Є ВАЖНЕ? Пише: Соня ГУДАК, активистка у младежским сектору и координаторка програмох у ОПЕНС

Нови Сад квитнє и будзе квитнуц у наиходзацих рокох, з твориц и иновирац, нагоду же би унапредзели свойо оглядом на титули котри освоєл на Европских змаганьох за знаня и схопносци и черали свойо искуства и думаня престолнїцу младих и престолнїцу култури. На тот завод зоз їх парняками з Европи. фокусуєме ше на ОПЕНС (Омладинска престоница Евро- През ОПЕНС ше у Новим Садзе аж по конєц 2020-го пе Нови Сад) – Младежску престолнїцу Европи Нови Сад. рока будзе славиц богатство розличносци и город ше ОПЕНС творя шейсц сновательни здруженя – БалканИ- так реафримує як отворени и интеркултурални варош ДЕА Нови Сад, Младеж ЈАЗАС-у Нови Сад, Инжинєре за- котри потримує дух заєднїцтва и порозуменя, цо нам у щити животного штредку, Културанова, Центер за младеж- шветлу актуалних обставинох, випатра, будзе окремне ску роботу и Союз студентох Медицинского факултету Но- потребне. Будземе як штредок и надалєй пошвецени ви Сад, а окрем нїх, функционує и Проєктни тим котри европским вредно сцом и проєктом, а, по обчекованьох, анґажовал сам тот Союз. Тоти перши шейсц здруженя без Нови Сад будзе ме сто през котре предефилує вецей як резерви зоз своїм авторитетом у младежским сектору дали пол милиона младих зоз швета. Зоз уводзеньом тирвапотримовку Проєктному тиму же би розробел апликацию цей „ко-менаджмент структури“ през котру млади сии повязал ше зоз Городом, а постематично буду уключовани тим и допомогнул и на концу, до одлучованя о питаньох коСущне же би млади мали єднаки нагоди принєсол Новому Саду тоту латри ше их директно дотикаю, за формованє социялного, eкономского и скаву титулу. Нєшка Проєктни Нови Сад ище раз будзе пиотим ОПЕНС-а преширени и политичного живота у заєднїци у котрей нир на европским уровню. сам по себе є нагода младим за жию. Младежска престолнїца ма як циль Перши крочаї уж направени роботу, розвой и искуство. зоз формованьом Но во садпотримац младих и город вєдно, же би ского младежского форуму, Конкретно, єдна младежска отворели таки нагоди младим, указали Городоначальнїкового совиту престолнїца ма нагоду предстадрагу и представяли модел и приклад за младих и визначним звеквиц свойо иновативни идеї, шицким другим локалним штредком шаньом буджету за младих у проєкти и активносци котри у своїм окруженю Новим Садзе. унапрямени на тото же би ше глас младих гласнєйше чул, и У системи у котрей ридко кеди злєпшаню младежскей перспективи у шицких аспектох го- ситуация пойдзе по дзеки звичайних гражданох, а погородского живота. Од явного транспорту и инфраструктури, тов младих, чежко нє буц цинїчни и поставиц питаня же по културни и едукативни програми и принципи демократ- „Одкаль нам тото шицко нараз, и як то же цивилни секского розвою политики за младих, европски городи хтори тор ма таки вредносци? Чом ше тераз нараз шицко так у єдним року ноша титулу младежскей престолнїци пору- блїщи?” Одвити повязани з тима питанями и обаванями шани на роздумованє о тим на яки способ ше анґажую и пренайдземе у тим же ОПЕНС представя єдинствену нацо робя же би до городского живота уключели младих. Су- году у котрей ше моцни здруженя Нового Саду повязали щна ствар то же би млади мали єднаки нагоди за формова- и вихасновали вигодну политичну климу и указану дзеку нє социялного, eкономского и политичного живота у заєд- за потреби розвою младежского сектору у Новим Садзе. нїци у котрей жию. Младежска престолнїца ма як циль по- Потримовка пришла зоз самого державного верху, а нам тримац младих и город вєдно, же би отворели таки нагоди младим вєдно з потримовку остава и страх же наш нєвламладим, указали драгу и представяли модел и приклад дови цивилни сектор у наиходзацих политичних збувашицким другим локалним штредком у своїм окруженю. ньох у Сербиї будзе вше менєй нєвладови и процив наНови Сад насправди заслужел титулу Младежскей шей дзеки и обецаньох же ОПЕНС останє политично нєпрестолнїци Европи прето же и пред єй здобуваньом утрални. уж бул пионир младежскей политику нашей держави. Друге цинїчне питанє котре поставяме то – А цо останє Систематичне старанє о младих розвите ище початком кед парада прейдзе? Цо ше станє з младима кед вецей нє тей децениї зоз поставяньом Акцийного плану за мла- будземе одвитовац актуалней политики? На тим питаню дих и видвойованьом окремного буджету през котри активно роби праве гевтот тим од шейсцох здруженьох млади могли креировац свойо змисти и участвовац у сновательох ОПЕНС-а, алє на одвит будземе мушиц приприношеню одлукох на уровню города и локалней за- чекац. Тиж, на шор приходзи и други страх котри ми млаєднїци. На системи котри Нови Сад ма велї европски ди активни у сектору розвили, а то же ше зоз блїщацого вароши можу лєм завидзиц, а гоч вон и далєй нє со- шветла ОПЕНС-а лєм нараз ресетуєме на початок. Медвершени, у рокох у котрих означуєме титулу, Нови Сад зитим, остава нам надїя же и други здруженя роздумую о визначно злєпшал нагоди за младих, буджети унапря- тим, и же уж тераз правя отримуюци плани и за часи док мени ґу младим дупловани у їх вредносци, а през ОПЕНС парада прейдзе.■ ОПЕНС млади достаню нови младежски клуби, ценСтановиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє три, инфо-точки, конкретну потримовку же би могли вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово” 2 РУСКЕ СЛОВО

15. MAРEЦ 2019.


ЗМИСТ

УВОДНЇК Пише: Микола ШАНТА, одвичательни редактор видавательней дїялносци

■ Тижньовнїк 5. Конституоване Роботне цело за младеж Националного совиту Руснацох

■ Нашо места 8. Спортска гала у Керестуре придата Месней заєднїци

■ Економия 14–15. Оптимални час за шатву цукровей цвикли

■ Руске словечко 16–17. Нашо гвиздочки: Иван Молнар зоз Дюрдьова

■ Култура и просвита 20–21. Руски виданя на Сайме кнїжкох у Новим Садзе

■ Людзе, роки, живот 26–27. Нашо госци: Татяна и Михайло Будинсково зоз Коцура

■ Духовни живот 30–31. Традиция Шветових дньох молитви у Новим Садзе

■ Информатор

32–35. Мали оглашки и In memoriam

■ Спорт 38–39. У Бардейове одбавене финале фодбалского „Русин купа”

Насловни бок Авторе чийо кнїжки „Руске слово” промововало на Сайме Авторка фотоґрафиї: Вероника Вуячич

УКАЗАЛИ ЗМЕ ЖЕ НАМ РУСКА КНЇЖКА ВАЖНА После каждeй пременки власци у Сербиї, приходзи до єдней файти ревидованя одношеня ґу националним меншином. Пред даскельома роками зме мали значну пременку у финансованю меншинскей култури, та так и финансованю кнїжкох по руски. Якош зме звикли же главни финансиєр наших кнїжкох и покровитель нашей култури и наших меншинских колективних правох, то АП Войводина и єй секретарияти. Так зме, наприклад, за видавательну дїялносц у 2014. року доставали цали три милиони динари, у 2015 – 2 237 000 динари, а уж у 2016. року – 300 000 динари. Дзешец раз менєй. То стресна ситуация кед ше чувствує же вецей нє маме тото цо зме мали. Медзитим, нова ситуация нас нагнала винаходзиц и нови ришеня, та ше значно преширел список институцийох дзе конкуруєме зоз руску кнїжку. Тераз конкуруєме на штири места, а скорей зме лєм на єдно, до Покраїни. И знова зме ше виборели за 8 наслови у Руским слове, а други нашо институциї и орґанизациї як цо то Завод за културу войводянских Руснацох, Дружтво за руски язик и литературу, НАР, тиж обявели по даскельо наслови, так же резимуєме коло петнац наслови кнїжкох у 2018. року, цо добре. У очежаних условийох заєднїца ше виборела за тото число кнїжкох. Кед зме зволовали презентацию рускословских кнїжкох, слоґан нам у поволанки бул – укажме же нам руска кнїжка важна! Шицки тоти начишлєни видавателє, указали же наша заєднїца ма потребу за кнїжку и на централней бини кед ше представяли нашо видавателє, карсцелї за публику були углавним позаберани. А нє мож повесц же шицки презентациї були так нащивени. Верим же то и орґанизаторе покраїнского штанду обачели. Указує ше же сама култура, литература, потреба за ню ма векшу моц як рестриктивна политична одлука. Док єст творчого капацитету у нашей заєднїци и док єст тих хтори приду потримац презентацию нашей кнїжки, будзе и нас, и нашей култури, и литератури. А цо зоз обявенима кнїжками, цо поробиц же би вони дошли до публики за хтору су писани, то окремна тема о хторей треба бешедовац, а окреме дїловац.

* ”РУСКЕ СЛОВО” – гласнїк по руски * Виходзи каждого пиятку * Снователь Национални совит рускей националней меншини * Видава НВУ ”Руске слово”, Нови Сад * Перше число вишло 15. юния 1945. року у Руским Керестуре * Адреса: НВУ ”Руске слово”, Булевар ошлєбодзеня 81/VII, 21000 Нови Сад * Редакция: одвичательни редакторe – Славица Фейса, Ясмина Дюранїн, Микола М. Цап, Микола Шанта * редакторе/ки рубрикох – Мирон Горняк-Кухар, Александар Паланчанин, Мартица Тамаш, Олена Планчак-Сакач, Вероника Вуячич * новинаре/ки – Мария Афич, Влада Дїтко, Сандра Саламун, Златко Колєсар, Марина Джуджар * лекторка – Блажена Хома-Цветкович * ґрафична редакторка – Люпка Цвеїч * ґрафични дизайнерки – Мария Гудак, Таня Салонтаї * Телефони: 021/6613-697, 021/6624-708, 021/6623-076; 021/6621-433 * Телефакс 021/528-083 * Предплата за цали рок: у жеми 1 500 динари, а у иножемстве 100 евра * Жиро-рахунок Banca Intesa a . d . B e o g r a d 160-923244-82 * Девизни рахунок 160-0050870024999-53 * Рукописи ше нє враца * Д ру ку є Д ру ка р н я graf” П е т р о ва р а д и н * ”Maxima E-mail: redakcija@ruskeslovo.com * Web site: www.ruskeslovo.com * YU ISSN 0350-4603 * COBISS SR-ID 15915778 * Друковани тираж 2 000 *

Директор др БОРИС ВАРҐА *** Главни одвичательни редактор ИВАН САБАДОШ

15. МАРЕЦ 2019.

РУСКЕ СЛОВО 3


ТИЖНЬОВНЇК ПРЕДСТАВНЇКИ ОЕБС-У НАЩИВЕЛИ РУСКИ КЕРЕСТУР

НАЦИОНАЛНИ СОВИТ РУСНАЦОХ ПРИКЛАД ДОБРЕЙ ПРАКСИ Представнїки Мисиї ОЕБС, после двох рокох ознова нащивели Национални совит Руснацох у Руским Керестуре, бешедовало ше о положеню рускей заєднїци у Сербиї, проблемох з котрима ше стрета, алє и о добрей пракси яка ше запровадзує у нашим Совиту

С

хадзка у Руским Керестуре отримана стреду, 6. марца, дзе спред Мисиї ОЕБС пришли Милица Родич и Иян Банкрофт, а зоз Националного совиту Руснацох присуствовали предсидатель Борислав Сакач, предсидатель Вивершного одбору Желько Ковач и секретар Совиту Таня Арва Планчак. За схадзку були, насампредз, плановани теми котри ше одноша на плановани активносци котри приоритет у 2019. року, плани сотруднїцтва зоз другима националнима совитами, плани за роботу у рамикох Републичного совиту за национални меншини, як и спатранє потреби за змоцнєнє капацитету и квалитету роботи и активносцох Националного совиту Руснацох. По тих штирох точкох прейдзени шицки актуални проблеми и приклади добрей пракси у рускей заєднїци за штири обласци у инґеренциї националних совитох, од образованя, информованя, култури, та по службене хаснованє язика и писма. НАЙВЕЦЕЙ О ОБРАЗОВАНЮ На початку схадзки Желько Ковач представел проблеми з котрима ше Совит стрета по питаню образованя на руским язику. Як толковал, вецей як 20 одсто зоз буджету Совиту опредзелює праве за образованє, за стипендиї найлєпшим школяром, учебнїки за школярох у Дюрдьове и Коцуре, Лєтню школу за школярох зоз шицких руских штредкох и Жимску школу за школярох зоз Руского Керестура, як и за стретнуца руских дзецох. Спомнути и проблем формованя сербского оддзелєлня у керестурскей основней школи, и нєкоректне представянє у медийох пре нєобєктивне и нєцалосне спатранє ситуациї, прецо Руски Керестур и Руснаци уж по даскельо раз представени барз неґативно. Предсидатель Совиту Борислав Сакач представел руску историю на тих просторох, образованє котре иснує вельо скорей од снованя Совиту, медзитим винєсол и єден проблем, же у Сербиї хиби билинґвална настава, цо окреме одушевело Родичову, зоз констатацию же то перши национални совит котри указал на таку потребу. Родичова направела огляднуце и же ше пред 90-тима роками у школох учело язик дружтвеного штредку, цо було наисце позитивне. Сакач наглашел же, нажаль, за витворйованє билинґвалней настави ище вше нєт досц фахово кадри. Вон тиж потолковал же на Координациї националних совитох зоз гласаньом одлучене за приоритетну обласц финансованя з Буджетского фонду вибрац културу, а нє образованє, понеже порядну наставу на

4 РУСКЕ СЛОВО

мацеринским язику маю лєм осем национални меншини з 23-ох националних совитох. Як потолковал, правнїки мали ище єдно обгрунтованє же прецо нє образованє. Понеже ше средства з Буджетского фонду розподзелює по конкурсох, а векшина националних совитох нє снователє образовним институцийом, ту би тераз настал проблем же на яки способ розподзелїц средства. До идуцого року, кеди би приоритетна обласц финансованя мало буц образованє, остава же би ше винашло адекватни модел. КУЛТУРА ВЕЛЬО ВЕЦЕЙ ОД ФОЛКЛОРУ Родичовей ше окреме спачел попатрунок на културу и потримовку котру дава Национални совит Руснацох по шицких руских местох. Ковач ту представел руски фестивали – у Вербаше „Фестивал хорского шпиваня”, у Керестуре „Червену ружу”, у Коцуре „Жатву”, у Дюрдьове „Фестивал жридлового шпиваня” и у Шидзе „Мелодиї Руского двору”. Тиж визначел же вшадзи вечар пред фестивал орґанизую млади, у рижних формох, алє з полну шлєбоду у рамикох фестивалу. Предлужуюци приповедку зоз 2017. року, кед тиж нащивела НС Руснацох, Родичова ше и тераз интересовала за Роботне цело за младих котре и теди, а и тераз, єдине спомедзи шицких роботних целох за младих у других меншинских совитох, функционує самостойно. Окреме похвалєла орґанизацию младих и препознаванє рижнородних проєктох у шицких руских штредкох. На схадзки бешедованє и о медийох на руским язику, о проблему же меншински редакциї на локалним уровню загашени вєдно зоз векшину локалних медийох, и же винїмок кулски медий „Ку медия”. Домашнї представели и виданя „Руского слова”, змисти и периодику виходзеня, як и руску редакцию на РТВ.■ М. Джуджар 15. MАРEЦ 2019.


tiznjovnjik@ruskeslovo.com

КОНСТИТУОВАНЕ РОБОТНЕ ЦЕЛО ЗА МЛАДЕЖ НАЦИОНАЛНОГО СОВИТУ РУСНАЦОХ

ПРЕДЛУЖИЦ ШИЦКО ЦО ДАВА РЕЗУЛТАТИ Конститутивна схадзка Роботного цела за младеж Националного совиту рускей националней меншини отримана пондзелок, 11. марца, у просторийох Заводу за културу войводянских Руснацох у Новим Садзе. На схадзки меновани члени Роботного цела, а бешедоване и о плану роботи у наступним мандатним периодзе

П

о новим Дїловнїку о роботи Роботне цело ма осем членох и предсидателя. У тим мандату Националного совиту, за членох Роботного цела за младеж вибрани: Борис Фейди, Мелания Мали, Емилия Чизмар и Любомир Медєши зоз Коцура, Далибор Болдиш зоз Шиду, Андрей Орос зоз Руского Керестура, Тамара Салаґ зоз Дюрдьова и Соня Гудак зоз Нового Саду. За предсидателя вибрани Иван Канюх зоз Нового Саду. Тиж так, за заменїка предсидателя менована Соня Гудакова, а за записнїчара Тамар Салаґ. У тексту вименєтого Дїловнїка хтори бул на дньовим шоре, точно прецизовани права и обовязки членох Роботного цела, як и то же схадзки мож отримовац як порядни и електронски. У окремним члену прецизує ше и статус госца на схадзки Роботного цела. На схадзки було бешедоване и о Предкладу Правилнїка о членстве у Роботним целу за младеж. Зоз Предкладом точно прецизовани критериюми за активне членство, процедура подношеня вимоги за членство у Целу, як и преставанє членства. О предкладу Правилнїка ше на идуцих схадзкох Роботного цела будзе ище бешедовац, а по усоглашованю предкладох, достанє релевантну форму Правилнїка. ПЛАН РОЗВОЮ На схадзки бешедоване и о плану розвою Роботного цела у наступним мандатним периодзе (2019–2020.). Як здогаднул предсидатель Роботного цела Иван

15. МАРЕЦ 2019.

Канюх хтори презентовал План, од самого снованя, млади у рускей заєднїци достали нагоду и можлївосц знука Националного совиту самостойно одлучовац и дїйствовац у нашей заєднїци през змисти и активносци хтори припадаю тей популациї. През рижни подїї як цо промоциї, презентациї и роботнї, потерашнї члени представели Роботне цело младим и ширшей явносци. Єдна з главних активносцох була додзельованє средствох, односно софинансованє младежских проєктох. Потераз, за остатнї штири роки, софинансовани вецей як сто проєкти зоз обласци култури, информованя, образованя, музики, розваги... То бул прави способ указац як дацо мож порушац и иницировац медзи младима. Важне надпомнуц же Роботне цело за младеж було орґанизатор двох едукативних екскурзийох – до Републики Словацкей и Польскей. У наиходзацим периодзе по Плану розвою Роботного цела за младеж, опредзелєнє же би ше предлужело зоз добру праксу хтора ше потераз указала. ОРҐАНИЗОВАНЄ У НОВИМ САДЗЕ На схадзки Роботного цела бешедоване о формованю Здруженя младих Руснацох у Новим Садзе, подобним яки уж исную у наших местох. Идея хтора зажила пред дзевец роками, указала ше як идеална за орґанизованє младих у наших местох, а обчекує ше же укаже добри резултати и у Новим Садзе. Насампредз же ше велї нашо млади праве у тим городзе предлужую школовац. На идуцей схадзки, як порадзене, будзе вецей бешеди о тим Здруженю, як и о окремним Правилнїку о членстве у Роботним целу за младеж. На конститутивней схадзки бул и предсидатель Националного совиту Рускей националней меншини, Борислав Сакач хтори привитал и повинчовал членом Роботного цела на успишней потерашнєй роботи хтора ма вельки одгук у явносци. ■ А. Паланчанин

РУСКЕ СЛОВО 5


ТИЖНЬОВНЇК ПРЕДСИДАТЕЛЬ СЕРБИЇ

НАЦИОНАЛНИ СОВИТ РУСНАЦОХ И ОПШТИНA ВЕРБАС

УНАПРЕДЗЕНЄ ОБРАЗОВАНЯ ПО РУСКИ ГЛАВНА ТЕМА Нєдавно руководство Националного совиту Руснацох наявело нащиви шицким локалним самоуправом дзе у значнєйшим чишлє жию припаднїки рускей заєднїци, а наш язик ма статус службеного хаснованя. Перша така схадзка отримана прешлого тижня зоз представителями локалней самоуправи Општини Вербас. Делеґацию Националного совиту Руснацох у хторей були предсидатель Борислав Сакач, член Вивершного одбору Миломир Шайтош, член Совиту зоз Вербасу Мартица Тамаш, и спред колективa коцурскей основней школи „Братство єдинство” Ксения Медєши, у Вебраше прияли предсидатель Општини Милан Ґлушац, помоцнїк предсидателя Општини за обласц месних заєднїцох, здруженьох гражданох, вирских орґанизацийох и нєвладових орґанизацийох Йована Вуйтович, и член Општинскей ради за обласц привреди и инвестицийох Мариян Миянович.

ВЕЦЕЙ ЗАНЯТИХ, Предсидатель Републики Сербиї Александар Вучич пияток, 8. марца у рамикох кампанї „Будучносц Сербиї”, обишол Сримски управни округ, а пополадню нащивел и Шид

П

редсидатель Вучич у Шидзе нащивел Основну школу „Сримски фронт” дзе го у школским дворе дочекали и привитали гражданє нє лєм зоз Шиду, алє и зоз валалох шидскей општини. Вучич такой на початку бешеди винчовал женом Дзень женох и гварел же у Шидзе нє будзе бешедовац о державних темох и Косове и Метохиї алє о животних и економских темох. У Вучичoвей нащиви провадзели предсидатель Покраїнскей влади АП Войводини Иґор Мирович, директор Канцелариї за управянє з явнима укладанями Марко Блаґоєвич, и директор ЯП „Драги Сербиї” Зоран Дробняк.

ПРИВИТ ГРАЖДАНОХ

На схадзки спатрене сполньованє правох рускей националней меншини у штирох обласцох котри у инґеренцийох националних совитох, та бешедоване о култури, образованю, информованю и службеним хаснованю язика и писма. У општини Вербас жию коло 3 400 Руснаци, найвецей у Коцуре, потим у Вербаше, а менша часц у Савиним Селу и Змаєве. Виборна настава руского язика ше реализує у штирох основних школох у Вербаше Предсидатель Националного совиту Руснацох Борислав Сакач винєсол становиско Националного совиту же образованє на руским язику найзначнєйше за очуванє рускей заєднїци и руского язику, визначел порядну наставу на руским язику у Основней школи „Братство єдинство” и пририхтуюцу програму у дзецинскей заградки „Герлїчка” у Коцуре. Вoн вимагал и орґанизованє настави виучованя руского язика на предшколским уровню у Вербаше, цо би бул єден крочай пририхтованя за виучованє руского язика з елементами националней култури на школским уровню. Предсидатель Општини Милан Ґлушац представел финансованє култури у општини, дзе визначел же, попри конкурсох котри ше розписує кажди рок за проєкти културно-уметнїцких дружтвох, видвоює ше и и средства з котрима ше часточно финансує порядна дїялносц. Конкурси за тоту обласц би требали буц нєодлуга розписани. Цо ше дотика информованя на руским язику, предсидатель Националного совиту предложел же би ше руска програма котра ше емитує на Трецей програми Радио Нового Саду емитовала у рамикох програми кабловского оператератера. М. Дж.

6 РУСКЕ СЛОВО

Пред тим як вошол до школского двора, предсидатель Вучич поздравкал гражданом хтори були у дворе хижи прейґ драги школи. Медзи нїма були и др Слободан и др Ана Коїч, лїкаре у пензиї, а хтори и читателє „Руского слова”. – Предсидатель ше з нами поруковал и накратко з нами побешедовал. Опитали зме ше му о пензийох и чи будзе нови фабрики у Шидзе – кратко гварела Ана Коїч. Под час нащиви предсидателя, гражданє ше жадали поруковац з предсидательом, привитац го и висликовац ше з нїм.

15. MАРЕЦ 2019.


tiznjovnjik@ruskeslovo.com

АЛЕКСАНДАР ВУЧИЧ

НАГОДА ЗА РОЗВОЙ – На Шид, нажаль, яґод кед бизме забули и то ше у наступним периодзе муши пременїц. Лєм у Руми сом бул на отвераню пейцох фабрикох, потим у Индїї и Печинцох, а у Шидзе зме влонї лєм отворели Индустрию меса „Срим” хтора дакеди робела и после длугорочней кризи обновена продукция дзекуюци вивозу говедзини до Турскей. Шид ма

индустрийну зону и ту треба прицагнуц инвеститорох же би будовали фабрики и отверали нови роботни места. Шид погранїчна општина и мушиме застановиц одход младих людзох до европских державох пре роботу – наглашел медзи иншим предсидатель Вучич. Тиж у бешеди нависцел и значни инфрастуктурни роботи як цо вибудов транспортней обиходнїци коло Шиду, ушоренє главней асфалтней драги од напряму гранїчного преходу Товарнїк, єдну з главних улїцох у городзе, улїцу Цара Душана. Здогаднул же ше роби на ревитализациї авто-драги од гранїчного преходу Батровци по Кузмин у длужини 21 километер же би шицки хтори путую до Сербиї, або лєм преходза у транзиту, мали сучасну и квалитетну драгу. Вучич тиж гварел и же у наступним периодзе з потримовку висших уровньох власци ище треба ришиц проблем з воду у фрушкогорских валалох хтори ище нє маю водоводну мрежу. – Тото цо обецаме, то и сполнїме. Маме ушорени явни финансиї и державну касу и то нам ґарант же сполнїме обецане. Кед у Шидзе будзе вецей фабрики, людзе буду робиц и будзе вецей пенєжи за дальши розвой – поручел Александар Вучич. Република Сербия 2017 року прейґ Канцелариї за явни укладаня и управянє Влади Сербиї уложела 53 милиони динари до обнови будинку ОШ „Сримски фронт”. Роботи буду предлужени, а як з тей нагоди гварел предсидатель, за рок, школа достанє и базен.■ Вл. Дїтко 15. МАРЕЦ 2019.

STANOVISKA Пише: Mирон ДЖУНЯ, публициста

(НЄ)РОВНОПРАВНОСЦ Подоганял сом гинто Муминовей жени, кед ми ше була представела у фризернї у Маки & Мефиста дзе ше ходзим штригац и дружиц, же як ше (єй) Милан, котрому вона и менаджерка за Хантерсох, уплєт кед повед за актуалну премиєрку же є „наша”, дзешка у чаше пред, лєбо такой по инауґурациї на актуалну функцию. Мумин подкрипел становиско з тройнїстим демократичним контекстуалним параметром єй „нашосци”; бо є – 1. жена, 2. еЛДЖиБиТи, 3. национална меншина. Но, мнє така калкулация енки була подозрива. Напевно, у даяких других обставинох би таки „педиґре” и шведочел дацо о прогресу дружтва през утаргованє дискриминативней норми спрам наведзених и подобних социялних катеґорийох, алє нє и у случаю тей и подобних паскудно опортуних марионетох мрежи позицийох од моци и власци. (Керуєм о политики, алє сом ше анї нє зарек же ше нє озвем, поготов пре специфичносц теми цо ше ме особнє дотика, на даяки способ). Наведзена политичарка за котру, як и єй ґазду, саркастично у преси замерковане же ше бизовно нє будза у истей держави зоз своїма (со) гражданами, пошлїдково їх специфичней цемноти на Швет доокола себе, през їх „нї-зоз-чим-оправдани” розшпивани оптимизем и чвир(ин)канє гнєтка же – „Яй, як нам лєм добре идзе!”. Премиєрка з таким куришлєп – маниром найозбильнєйше грожи поконкуровац цинизму Мариї Антоанети; „Поносую ше же нє маю хлєба? Най єдза колача!” Колеґа Иґор Михалєвич винїмково елоквентно елаборовал „Случай Брн-а-бич”, дотикаюци ше законского статуса спомнутей, однєдавна родительски витвореней, нам, панї, же вона сама пред державнима реґулами може максимално раховац на статус бейбиситерки своєй цимерки котра постала мац – цо добра часц явносци душнє дочекала за видрижнююце сперданє. Циркуз як з дакедишнього Дапчевичкового гиту. Мнє праве ту вишвитла експлицитна гипокризия, донайпосле режимски парадиґматска цо ми була подозрива од старту – премиєрка може лагодно нєдзбац за о-чим-ґод явне мнениє, напр. за законски третман и статус подобних „алтернативних” фамелиярних заєднїцох, яку и сама декларативно представя явносци, од початку ещи предходного министерского мандату, отже практично од власного уходу до швета политики на вельки дзвери, през хтори ю увед „Вельки жрец”. Ище лєм єдна у шоре очиглядней безочносци пануюцей ґарнитури „може нам ше як нам ше сце!”, аналоґно свойочасовому Хазяиновому толкованю виберанкового процесу; „Нє важне же хто гласа, алє хто чишлї”. Нє першираз повторюєм же покля єст овци – потамаль будзе и штриганя. Странка циска послухних по кондзеларийох, диспропорцийно обезправеним, котрих нєбарз єст же би и (за)робели дацо, за пременку. О тей паразитскей, (нє) отримуюцей дружтвеней квази-орґанизациї, а у ствари (високому) криминалу, як о подлим обичаю чи кризи дружтва, писал сом остатнїраз. Да ше ту уж и пригадовац розмервйовачка, яка така – потамаль и материялу на тему, як и бешеди будзе за вецей оздзиваня. И гоч як обрациш, Ганя „нє наша” – констатовали зме гинто у спомнутей фризернї. Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”

РУСКЕ СЛОВО 7


НАШО МЕСТА У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ

СПОРТСКА ГАЛА ПРИДАТА МЕСНЕЙ ЗАЄДНЇЦИ пораячку, чия робота будзе коштац коло Спортска гала у Руским Керестуре 8. милион динари, а хтори буду заняти, марца придата на управянє Месней запрейґ аґенциї, бо у тей хвильки то лєм єднїци (МЗ), зоз подписаним контрактак допущує Закон о обезпечованю ротом у кабинету предсидателя Општини боти. Приблїжно 300 тисячи з опредзеКула. Контракт подписали у мено полєного будзежту за галу, у тим року ище країнскей Влади Зорица Лазич, предсиза комисию инжинєрох хтора ма буц датель Општини Дамян Милянич и оформена и хтора ма випитац ґазни инпредсидатель Совиту МЗ Руски Кересталациї, а 200 тисячи же би ше технїчстур, Владимир Олеяр. но випробовало и пущело зогриванє – Як за „Руске слово” виявел Олеяр, з потолковал предсидатель Совиту МЗ тим конєчно положена точка на длугоОлеяр. рочни проблем коло отримованя и зоМож повесц же з тим контрактом загриваня гали пре нєрозришени маєтнокончена „приповедка” о керестурскей правни одношеня медзи Општину и Поспортскей гали хтору ше почало будокраїну. – Барз важне наглашиц же отримованє Владимир Олеяр, предсидатель вац давного 2004. року. Совиту МЗ Руски Керестур – Тота чежка драга тирвала 15 роки, и зогриванє гали од того року зоз будотворели зме ю 2014. року и достали жетну обовязку ма Општина Кула, хтора уж опредзелєла 3,5 милиони динари за шицки потреби. шицки допущеня. Наступни роки прешли у (нє)ришоваЗ найвекшу часцу того пенєжу будзе ше плациц зогрива- ню проблему коло маєтно-правних одношеньох медзи нє, ґаз, найвироятнєйше аж од єшенї, понеже уж приход- Покраїну, Општину и нашу Месну заєднїцу, понеже Пози цепла хвиля, а за струю и други комунални потреби країна була найвекши финансиєр вибудови. Остатнє цо опредзелєни коло 2 милиони. Будземе мац и домара и зме мушели нєдавно окончиц то купованє парцели попри гали, хтора важна за процивогньови уход и виход. Тераз конєчно подписане право на управянє зоз галу – здогаднул Олеяр. Вон барз задовольни пре тот факт, бо, по його словох, коло гали требало вельо кончиц, буц упарти, лобирац, прицискац и за шицко мац добри нерви. – Спочатку сом себе пре шицко тото и здравє порушал, алє сом тераз прещешлїви же зме тоту найвекшу инвестицию у валалє закончели, и лєм кед бизме мали цо вецей дзеци же би у нєй хасновито препровадзели свой час – заключел Олеяр. М. А.

СОВИТ МЕСНИХ ЗАЄДНЇЦОХ ОПШТИНИ КУЛА

ВЕКШИ ОБОВЯЗКИ КОМУНАЛНИМ ПОДПРИЄМСТВОМ Друга по шоре схадзка Совиту ме сних заєднїцох Општини Кула отримана прешлого тижня, водзел ю предсидатель Општини Дамян Милянич, а присутни були и о. д. директора ЯКП „Комуналєц”, Марко Пешич, директор зомборскей филияли Националней служби за обезпечованє роботи, Секула Танєвич, як и представителє шицких ме сних заєднїцох. Зоз Ме сней заєднїци Руски Кере стур, на схадзки були секретар Михайло Сабадош и предсидатель Совиту, Владимир Олеяр. На дньовим шоре, медзи иншим було утвердзованє терминох и особох котри буду присутни на приєму гражданох каждого населєного ме ста при предсидательови Општини. Утвердзене же на приєму буду прису-

8 РУСКЕ СЛОВО

ствовац и представителє зоз ме сних заєднїцох и директор ЯКП. У догварки зоз Пешичом, точнєйше дефиновани однос медзи ме снима заєднїцами и ЯКП у каждим ме сце. По тей догварки, ЯКП би мали превжац вецей обовязки як потераз, алє ме сни заєднїци буду мац обовязку провадзиц ситуацию, одно сно проблеми на терену у своїх населєних ме стох. У другей часци схадзки, Секула Танєвич поинформовал присутних о можлїво сци обезпечованя нових роботних ме стох гражданом з Општини Кула. Слово о иножемней компаниї „Леар” котра дїлує и у Новим Садзе, а однєдавна орґанизує превоз и за роботнїкох зоз Заходнобачкого округу. М. Дж. 15. МАРЕЦ 2019.


mesta@ruskeslovo.com

ЗБОР ПЕНЗИОНЕРОХ У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ

СКРОМНО, АЛЄ УСПИШНО Финансиї з котрима розполагаю пензионере вше нєсиґурни и директно завиша од дотацийох котри достаню за продукти у чиїм предаваню поштредую. Значни средства и зоз членарини, алє нажаль, нїч нє доставаю од локалней самоуправи, або општинского здруженя

Т

радицийни Збор пензионерох Месного одбору Здруженя пензионерох у Руским Керестуре отримани 10. марца, на котрим представени Звит о активносцох и Финансийни звит з 2018. року, як и плани за тот рок. Зоз схадзку руководзел предсидатель Ярослав Малацко, присутна була и касирка Мелания Банич, о Звиту Надпатраюцого одбору бешедовал його предсидатель Владимир Югик. На Збору присуствовало красне число пензионерох. У мено Општинского здруженя пензионерох зоз Кули оправдано нє бул нїхто, а од госцох з валалу лєм предсидатель Здруженя ремеселнїкох и приватних поднїмательох Владимир Емейди. БЕЗ СТАЄМНИХ ПРИХОДОХ Прешлого року Здруженє пензионерох робело скромно у рамикох своїх можлївосцох. Набавяли огриву и вецей як 20 продукти за своїх членох, орґанизовали одход на регабилитацию вєдно зоз Општинским здруженьом, ту и одход на штири екскурзиї зоз Сербску напредну странку од котрей як донацию достали и пец за етажне зогриванє, потим пораєнє їх Дому, орґанизованє друженьох и велїх других активносцох. По Финансийним звиту мож видзиц же дїловали позитивно, вкупни приходи були 419 200 динари, а розходи 374 699 динари, так же до того року пренєшени 44 501 динар. На Збору надпомнуте же дотациї зоз набавки рижних продуктох, окреме зоз огриви и наплацованє членарини основа финансованя, а же потераз зазначене барз слабе интересованє за купованє древа. Стаємни приходи нєт, прецо їх робота надалєй под знаком питаня. Членарина 400 динари рочнє, 300 динари на предклад Покраїни, а по їх Одлуки ище 100 динари як дополнююци, понеже ище теди оценєте же то барз мало. Од 1 000 пензионерох у Руским Керестуре, коло 300 плаца членарину.

ВИГОДНОСЦИ ЗА ЧЛЕНОХ Пензионере зоз териториї цалей кулскей Општини маю право на пензионерску карточку з котру доказую свой статус, як и на кулску сениорску карточку з котру витворюю дзепоєдни вигодносци. Безплатни превоз на автобусу на териториї цалей општини маю каждого вовторку.

15. МАРЕЦ 2019.

По Сатуту Општинского здруженя, Месне здруженє пензионерох би требало видвойовац 20 одсто од своєй членарини, алє то Општинске здруженє нє пита. Медзитим, у розправи дознаваме же Општинске здруженє би тиж мало обовязку финансийно помогнуц каждому локалному здруженю зоз средствами од животного осиґураня и порядних средствох котри достава од Покраїни. Заключене же пензионере буду вимагац помоц, односно средства котри им и припадаю. У плану роботи за 2019. рок, медзи иншим наведзени роботи коло ушорйованя Дома, менянє облачкох, билєня, монтираня пеца за етажне зогриванє и изолациї. Ту и орґанизованє културно-забавних и рекреативних змистох за їх членох, треба звекшац число продуктох котри набавяю, едуковац своїх членох о значносци животного осиґураня и друге. ХТО ВЛАСНЇК ЇХ БУДИНКУ Предсидатель Малацко потолковал же нєодлуга будзе ришени и проблем же Здруженє нє ма нїкого на функциї секретара, понеже Михайло Фейди котри бул вибрани на прешлорочним Збору, задзековал на тоту функцию пре приватни обовязки. Секретара по функциї вибера предсидатель, та прето на Збору нє було нагоди же би ше дакого предкладало. Под точку рижне ше розправяло о проблему нєришеного маєтно-правного статуса Пензионерского дому, односно же будинок нє їх власносц, а пензионере активно до ньго укладаю. Як потолковало руководство, будинок анї нє леґализовани, правени є на мольбу, а нє цалком су сиґурни же у чиєй власносци тераз парцела на котрей є збудовани у Фрушкогорскей улїци. Пензионере, присутни члени инсистовали же би ше по тим питаню превжало одвитуюци крочаї, понеже Здруженє як таке може, и ма право буц його власнїк. Владимир Емейди у мено Здруженя майстрох потолковал длугоку процедуру и процес як ше им удало же би їх будинох бул власносц Здруженя, и же то тирвало 15 роки, алє жє є тераз їх.■ М. Джуджар

РУСКЕ СЛОВО 9


НАШО МЕСТА ДОБРОДЗЕЧНА АКЦИЯ ЗА ОГНЬОГАСНИ КАМИОН У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ

ЗОЗ ПЕНЄЖОМ ЦАЛКОМ ТРАНСПАРЕНТНО Акция збераня добродзечних прилогох за купованє огньогасного камиона котри будзе власносц Добродзечного огньогасного дружтва (ДОД) у Руским Керестуре почала 11. марца и будзе тирвац по 10. май. Акцию орґанизує Месна заєднїца у сотруднїцтве зоз ДОД, одвичательна особа предсидатель Совиту Месней заєднїци Владмир Олеяр, а шицки информациї мож достац на його телефонске число 064/333-67-88. Учашнїки акциї нащивя шицки обисца у валалє, прилог треба же би бул спрам

МЕНА УЧАШНЇКОХ У акциї участвую шлїдуюци особи: Славко Бучко, Михайло Фейди, Владимир Олеяр, Илона Зарубица, Мария Шепински, Желько Папуґа, Дюра Сабадош, Михайло Сабадош, Михайло Надь, Славко Гарди, Славко Надь, Борис Штранґар, Владимир Колєсар, Михал Стрибер, Владислав Рац, Тихомир Медич, Єлена Сивч, Иґор Фейди и Михайло Пашо.

индивидуалних можлївосцох, а плановане окреме нащивиц и шицких приватних поднїмательох. Донациї мож уплациц и на девизни рахунок Добродзечного огньогасного дружтва Фрушкогорска 74, Руски Ке-

рестур, на число IBAN RS35340000001101150526, а динарски рахунок будзе обявени познєйше, док ше закончи процедуру коло його отвераня. Акция збераня добродзечних прилогох по закону приявена у єдинки Полицийней управи у Кули, шицки учашнїки буду ношиц идентификацийни карточки, же би нє було злохаснованя. Попри тим, за кажди дати добродзечни прилог, без огляду на його висину, видава ше квити од котрих єдна остава донаторови, а друга идзе до Месней заєднїци з чим ше оможлїви цалком транспарентни процес. Огньогасни камион, котри хасновани потераз, старши од 40 роки, капацитету лєм 2 000 литри, а найвекши проблем же го вецей нє мож анї реґистровац. У планє увезц хасновани камион зоз Горватскей, капацитету 7 до 10 000 литри, а чия цена би була коло 10 000 еври, односно ускладзена зоз висину средствох котри ше назбера. Ґу тим средством Општина Кула наявела же помогнє зоз 500 000 динари. М. Дж.

ЕКО-КВИЗ НЄМЕЦКЕЙ ОРҐАНИЗАЦИЇ У ОПШТИНИ ЖАБЕЛЬ

ДЮРДЬОВСКА ШКОЛА НА ПОКРАЇНСКИМ ЗМАГАНЮ Основна школа „Милош Црнянски” у Жаблю на початку марца була домашня општинскому змаганю у Еко-квизу „Брудне або чисте – нє исте”. На покраїнске змаганє од штирох екипох, представнїкох свойого валалу и основней школи, пласовала ше Основна школа „Йован Йованович Змай” зоз Дюрдьова. Еко-квиз „Брудне або чисте – нє исте” порушала нємецка орґанизация за Медзинародне сотруднїцтво ҐИЗ на

10 РУСКЕ СЛОВО

державним уровню, у котрим ше змагаю школяре од пиятей по осму класу. Квиз на теми еколоґиї, рециклажи и одкладаня одруткох. Окрем квиза знаня, орґанзиовани и рижни бависка у схопносцох препознаваня, знаня и розликованя поняцох з еколоґиї. Пред општинским, у шицких штирох месних основних школох отримани змаганя, а у дюрдьовскей школи була и вистава ручних роботох школярох котри правели ручни роботи и мотиви з рециклижного материялу. Змагали штири екипи, а медзи нїма найлєпша победзела и на општинским змаганю. Квиз и реквизити орґанизовали наставнїки Оливера Митич, Властимир Тот и Драґана Милошевич. Екипу пририхтала и предводзела наставнїца Ана Радишич, а у нєй були Теодора Михальовски, Михайло Михелц, Лука Тривунович и Стефан Топчийов. Побиднїки достали по кнїжку и таблет, а їх ОШ комплет кнїжкох. Дарунки обезпечели орґанизаторе. Екипа котра ше пласовала на покраїнске змаганє будзе участвовац на змаганю у першим тижню у маю у жабельскей ОШ. С. С. 15. МАРЕЦ 2019.


mesta@ruskeslovo.com

МИНИСТЕР ЗОРАН ДЬОРДЄВИЧ НАЩИВЕЛ ОПШТИНУ ЖАБЕЛЬ И ЗДРУЖЕНЄ „АЛТРУИСТ”

ПОМОЦ У ГУМАНЕЙ РОБОТИ Министер за роботу, занятосц, борецки и социялни питаня Зоран Дьордєвич концом фебруара нащивел представительох Општини Жабель и Здруженє родичох и хранїтельох дзецох и младежи зоз почежкосцами у розвою „Алтруист” у Жаблю. Министра прияли у будинку општинскей самоуправи, дзе бешедовал зоз Чедомиром Божичом, предсидательом Општини Жабель, Радованом Чоличом, предсидательом Скупштини општини Жабель, Мирославом Кресичом, директором Дома за душевно хори особи у Чурогу и Наташу Лукич, директорку Центра за социялну роботу у Жаблю. Найвецей бешедоване о тим цо уж поробене у одредзених обласцох, о планох, потребох и почежкосцох коло заєднїцких темох шицких присутних. Розпатрени позитивни и неґативни тренди у дїялносци, орґанизациї и потребох Здруженя и його хасноветельох, як и медзиопштински сотруднїцтва здруженьох пре посцигованє лєпших резултатох у роботи. Министер гварел же представителє Здруженя „Алтруист” зоз Жаблю апликовали на їх конкурси, алє пре нєподполни податки, котри потребни у документациї, їх проєкти були одбити и нє доставали финсийну потримовку. Дьордєвич акцентовал же важне же би у будучносци на проєктох сотрудзовали зоз найблїзшима општинами,

як цо Општина Темерин, и з нїма конкуровали зоз заєднїцкима активносцами, односно проєктами, чийо ше роботнї отримаю, як домашнї виражели жаданє, на морю або у банї. Заключене и же важне же би ше створело условия и формовало дньови центер, бо єст велькей потреби, и же би тото требало покончиц цо скорей. Предсидатель Божич прекоментаровал же добре сотруднїцтво медзи министерством и локалну самоуправу злєпша условия пребуваня хасновательох у Здруженю. На концу нащиви министер Дьордєвич гварел же министерство да векшу увагу шицким активносцом Здруженя и помогнє им витвориц шицко цо потребне за каждодньове пребуванє и функционованє. С. С.

СООБЩЕНЄ ЯВНОГО КОМУНАЛНОГО ПОДПРИЄМСТВА

ВОДА З ДЮРДЬОВСКОГО ВОДОВОДУ ОЗНОВА ЗА ПИЦЕ Явне комуналне подприємство „Водовод општини Жабель” у Жаблю сообщело же од пиятку, 8. марца, вода зоз явного водоводу у Дюрдьове здравствено исправна, одно-

15. МАРЕЦ 2019.

сно мож ю хасновац за пице. Сообщенє видате на основи записнїка Покраїнского секретарияту за здравство – сектор за санитарне надпатранє и явне здравє, оддзелєнє Нови Сад, котре поряднє контролує квалитет води у местох општини Жабель. Здогаднїме ше, пред седем мешацами, у авґусту 2018. року, исти служби видали ришенє на основи хторого ше воду з дюрдьовского водоводу хасновало лєм за санитарно-гиґиєнски потреби. Лєм вода з дюрдьовского водоводу преглашена же є нє за пице. Концом фебруара и початком марца, на вецей заводи дюрдьовски водоводни циви вимивани з новим дезинфекцийним средством, котре, судзаци по новим ришеню, дало добри резултати. Медзи ришенями за порядну подмиреносц валала з воду за пице и нове жридло води, або фабрика води, котра вельо векша инвестиция, цо познєйше найвироятнєйше значи и драгшу воду за гражданох. С. С.

РУСКЕ СЛОВО 11


ЕКОНОМИЯ У ШИДЗЕ ПРЕДСТАВЕНИ МИРИ НАЦИОНАЛНЕЙ СЛУЖБИ ЗА ОБЕЗПЕЧОВАНЄ РОБОТИ

ПОМОЦ РОБОТОДАВЦОМ И НЄЗАНЯТИМ

Р

оботодавцом у Шидзе представени мири Националней служби за обезпечованє роботи за чечуци 2019. рок. Мири представели Петар Ярич, заменїк директора Националней служби за обезпечованє роботи у Беоґрадзе, потим Снежана Седлар, директорка Покраїнскей служби за обезпечованє роботи Войводини, як и Марияна Ґабрич, директорка Филияли у Сримскей Митровици. Як наглашене, мири подзелєни до штирох ґрупох и то: додатне образованє и едукация, потим додзельованє субвенцийох, явни роботи и на концу мири за особи зоз инвалидитетом. З першей представеней мири найвецей заинтересованих єст за фахову праксу и приправнїкох. За таке анґажованє нєзанятих найвецей заинтересовани приватни сектор, алє их мож анґажовац и у явним секторе Марияна Ґабрич, Петар Ярич и Снежана Седлар и то на шейсц, дзевец, або 12 мешаци. Плаца, у зависносци инфраструктури, за явни ТРЕБА ВЕЦЕЙ СРЕДСТВА од фаховей приготовки, винороботи у обласци защити ши 16 000 динари за штреднє животного штредку и кулУ дискусиї хтора ушлїдзела после представяня ми- тури. Средства по особи образованє, 18 000 за висше и 20 000 динари за високе рох, поднїматель зоз Адашевцох, власнїк авто-сервису виноша 22 000 динари, з Живан Илич, критично бешедовал же понукнути средобразванє. порцию и доприносами и Як гварене, можлїве на ро- ства нєдостаточни и же би требало видвоїц векши на тото ище 2 000 динари средства кед ше намага отвориц цо вецей роботни меботу прияц и приправнїкох на ста. Подобнє думал ище єден поднїматель зоз Шиду, за трошки запровадзованя 18 мешаци, а после и на нєо- хтори гварел же о рок, кед так останє, на подобней явних роботох. Кед слово дредзени час з плацу 28 000 схадзки будзе менше число поднїмательох. о особох зоз инвалидитединари, зоз плаценима порИка Васич, хтора ма кнїжководительну аґенцию, том, обезпечує ше 75 одциями и доприносами. При- гварела же од 2004. року добре сотрудзує зоз Национал- сто вкупних трошкох заправнїки зоз високу фахову ну службу за обезпечованє роботи и же лєм треба на до- робку, алє нє прейґ суми приготовку з 240 ЕСПБ бода- бри способ, так як и предвидзене, вихасновац програ- минималного заробку. ми достаню плацу 30 000 ди- ми хтори понукнути. Снежана Седлар окреме нари. Национална служба за визначела мири Акцийнообезпечованє роботи оможлїго плану за обезпечованє вює и едукацию на вимогу роботодавца хтори достанє роботи у АП Войводини за особи зоз високу фахову принайвецей 120 000 динари по єдней нєзанятей особи, хто- готовку, по хторих предвидзене же би нєзаняти особи ра после едукациї муши у ньго робиц ище найменєй ше- сами себе анґажовали на роботу. За самозанятосц предйсц мешаци. видзене 511 000 динари по особи и то за отверанє ИТ Буду опредзелєни и субвенциї за роботодавцох же би канцеларийох, адвокатских канцеларийох и стоматолоґдо роботи анґажовали особи хтори иншак чежше доста- ийних ординацийох. Предвидзени и средства за отвераваю роботу, як цо старши людзе, за нїх субвенция 200 нє нових роботних местох и то 187 000 динари по осо000 динари по особи, як и особи зоз инвалидитетом, за би, и же би робели на нєодредзени час, як и за явни рохторих субвенция виноши 280 000 по особи. боти 22 000 динари по соби на штири мешаци. За шицСредства опредзелєни и за явни роботи у обласци со- ки спомнути намени опредзелєни вкупно 88 милиони циялней защити, гуманитарней роботи, за отримованє динари. Як на представяню мирох гварене, тераз на подручу Сриму єст 15 813 нєзаняти особи, а на подручу општини Шид 2 838 нєзанятих. Наглашене же на подручу Сриму отворени и нови 3 369 роботни места, а у Шидзе 205. Зоран Семенович, заменїк предсидателя општини Шид, гварел же отверанє каждого роботного места значне за локалну самоуправу и же ше наздава же роботодавци буду конкуровац за средства хтори им представени. Петар Ярич, гварел же опредзелєни средства нє достаточни у одношеню на потреби, алє же видвоєне вецей як предходних рокох и же намаганє таке же би ше надалєй за тоту обласц опредзельовало вецей средства.■ Вл. Дїтко 15. МАРЕЦ 2019. 12 РУСКЕ СЛОВО


ekonomija@ruskeslovo.com

ПОЛЬОПРИВРЕДНА ФАХОВА СЛУЖБА ОЗНАЧЕЛА 60 РОКИ РОБОТИ

ЗНАНЄ ЗА ЛЄПШИ РЕЗУЛТАТИ Зоз свою роботу ПФС Вербас облапя поверхносц од 142 000 гектари обрабяцей польопривредней жеми у приватней и државней власносци у општинох Вербас, Кула, Србобран и Бечей

Фото: www.vojvodina.gov.rs

ольопривредна фахова служба (ПФС) Вербас стреду, 6. марца, преславела вельки ювилей, 60 роки од снованя и з тей нагоди у кину „Юго славия” у Вербаше отримана святочна академия. Покраїнски секретар за польопривреду, водопривреду и лєсарство др Вук Радоєвич з тей нагоди на академиї гварел же ПФС Вербас за шейсц децениї иснованя унапредзела польопривреду у Южнобачким и Заходнобачким округу и була розсаднїк вершинских фаховцох. – Мило ми же мам нагоду бешедовац з нагоди велького ювилея, шейсц децениї успишней роботи Польопривредней фаховей служби у Вербаше,

Вук Радоєвич

чия репутация здобувана зоз знаньом, пошвеценосцу и роботносцу шицких ґенерацийох аґрономох, хтори за шицки тоти роки робели и були у служби польопривредних продуковательох – гварел Вук Радоєвич. Вон додал и же тота служба мала вельку улогу у повязованю нєпоштредних продуковательох з науковима институциями и тима хтори участвую у креированю мирох аґрарней политики. ОБВИСЦУЮ О ЗЯВЕНЮ ЧКОДЛЇВЦОХ И ХОРОТОХ Радоєвич наглашел же главни цилї фахових совитодавних службох мож спатриц у їх совитодавней роботи, у едукациї польопривредних продуковательох, през трансфер науквих зна15. МАРЕЦ 2019.

Фото: www.vojvodina.gov.rs

П

Александар Дюричкович

ньох, иновацийох, нових технолоґийох и нових трендох у продукциї. То ключ за посцигованє високих резултатох значних за унапредзенє и розвой польопривредней продукциї, розвой валалских заєднїцох у хторих польопривреднїки жию и робя. Радоєвич визначел же Покраїнски секретарият у велькей мири потримує роботу польопривредних совитодавних службох и проґнозово звитодавней служби, окреме у рамикох їх совитодавних роботох и благочасового обвисцованя о зявеню чкодлївих орґанизмох и хоротох, бо сиґнализую польопривреднїком кеди найлєпши час за хаснованє пестицидох. Тото, як Ра-

ДЇЯЛНОСЦ ПФС ВЕРБАС Дїялносц ПФС Вербас: поставянє макро и микро оглядох рижних файтох польопривредних рошлїнох, поставянє оглядох зоз пестицидами и хербицидами, контролованє шацох на полю и у лабораториї, Н-мин и НПК анализа жеми и анализа квалитету штучного гною, видаванє фитосертификатох. Тиж контролує и продукцию розсади, провадзи розвой и зявенє чкодлївих орґанизмох и препоручує як хасновац пестициди. У рамикох статкарскей продукциї окончує матиченє и контролу продуктивносци шицких файтох домашнїх животиньох, як и вибор статку за сайми, препоручує як треба кармиц домашнї животинї.

доєвич гварел, приводзи до заєднїцкого циля, а то интеґрална польопривредна продукция. Вон здогаднул же Покраїнски секретарият за польопривреду у остатнїх даскельо рокох субвенционовал ПФС Вербас зоз 70 милиони динарами. Радоєвич гварел же виволанє за шицких у тим сотруднїцтве, а окреме за занятих и менаджмент ПФС Вербас, то применьованє найсучаснєйших досягох науки и технолоґиї, же би нашо польопривредни ґаздовства були цо конкурентнєйши и же би ше могли отримац. ЗАЩИТНИ СРЕДСТВА РАЦИОНАЛНО ХАСНОВАЦ Директор Польопривредней фаховей служби Вербас Александар Дюричкович, здогаднул же тота служба зоз свою роботу, попри општини Вербас, облапя и општини Кула, Србобран и Бечей, цо значи поверхносц од 142 000 гектари обрабяцей польопривредней жеми у приватней и државней власносци. Вон гварел же тоти општини маю найплоднєйши обрабяци поверхносци у Войводини и же ПФС Вербас през свою фахову дїялносц, доприноши високому урожаю. – Польопривредна фахова служба Вербас ма фаховцох шлїдуюцих профилох: трох дипломованих инжинєрох землєдїлства и заградарства, пейцох дипл. инжинєрох защити рошлїнох, двох дипл. инжинєрох статкарства, єдного дипл. инжинєра польопривредней механїзациї, двох дипл. инжинєрох хемиї, єдного дипл. инжинєра електротехнїки и двох польопривредних технїчарох. Окремну увагу пошвецує моцнєню свидомосци о важносци очуваня животного штредку и здобуваню звикнуца за рационалне хаснованє средствох за защиту рошлїнох и минералних гнойох. Шицко тото доприноши очуваню природних ресурсох и унапредзеню польопривредней продукциї, же би була економична, квалитетна и здравствено безпечна – гварел Дюричкович.■ М. Тамаш

РУСКЕ СЛОВО 13


ЕКОНОМИЯ ОПТИМАЛНИ ЧАС ЗА ШАТВУ

Пише: Мартица ТАМАШ

НАВЕЛЬКО ШЕ ШЕЄ ОЗЗ Аґроном „Деспотово-Пиньвиц” з продукователями законтрачує продукцию цукровей цвикли за цукровню у Червинки, хтора роби у системи „Хеленик Шуґар” (Hellenic Sugar) и за цукровню „Бачка” з Вербасу, хтора у системи цукровньох „Суноко”. Аґроном у тей задруґи дипл. инж. Борис Медєши гвари же цукровей цвикли будзе за 20 одсто менєй як прешлого року. – Продукция цвикли у прешлим року нє принєсла профит, бо на велїх поверхносцох пре печарково хороти згнїла. Продуковательох од цвикли одбило и справованє цукровньох, кед им врацали камиони з цвиклу, же би ю продукователє попреберали и вец наплацели одвоженє пребраней квалитетней цвикли до цукровнї. И скорей продукователє були нєзадовольни зоз справованьом цукровньох, пре диґестию итд. а тото врацанє цвикли и дупле наплацованє превозу превершело миру – гутори Борис Медєши.

14 РУСКЕ СЛОВО

ВАЖНЕ ЗАЧУВАЦ ЦВИКЛУ ОД КОРОВЧА За високи урожай цвикли важне зашац ю до добре порихтаней жеми, зачувац ю од чкодлївцох, у першим шоре од цвикловей пипи и од хоротох, а поля под цвиклу защициц од коровча

П

раве тих дньох, штредком марца, почина оптимални час за шатву цукровей цвикли, хтору дакеди, пре вельки поверхносци на хторих була зашата, волали кралїца землєдїлства. Остатнї роки цукрова цвикла вше менєй популарна, бо єй одкупна цена пада з рока на рок, а цукровнї редуковали и други вигодносци хтори давали продуковательом, кед у питаню шаце и условия одкупу. У Сербиї цукрова цвикла 2017. року була зашата на 60 000 гектарох, прешлого, 2018. року под цвиклу було 48 000 гектари, а фаховци гваря же того року добре будзе кед цвикли Фото: Б. Медєши будзе на коло 40 000 гектарох. У прешлорочней кампанї цукрову цвиклу прерабяли пейц цукровнї, а очекує ше же дижджом, або зоз гнойом Ан пред саму шатву и вец треба ище раз прейсц по жеми зоз того року буду робиц лєм три. Совитодавец за землєдїлство у Польо- шатвопририхтовачом же би ше гной помипривредней фаховей служби (ПФС) Вер- шало зоз жему, же би нє остал на верху и же би ше максимално вировнабас, дипл. инж. Владимир Ранло польо. Так зашата цвикла ков, гвари же у штирох општипосходзи нараз и будзе виєднанох: Вербас, Кула, Србобран и чено роснуц – гутори Ранков. Бечей, хтори зоз свою дїялносцу закрива ПФС Вербас будзе ГЕРБИЦИДИ ПРИМЄНЇЦ цвикли и того року. НА ЧАС – Тераз идеални условия за шатву цвикли, температура поРуководителька Совитодавльопривредней жеми посцигла ней служби у ПФС Вербас биолоґийни минимум од вецей дипл. инж. защити рошлїнох як 5 ступнї на глїбини пасма за Kатарина Радонич гутори же шатву и скоро же нєт ранши Владимир Ранков цвиклу треба зачувац од чкомрази. Продукователє хтори длївцох и хоротох, а поля под традицийно продукую цукрову цвиклу знаю же ше ю шеє до жеми хтора цвилу од коровча. – Жима була блага и нашо щесце же у зорана вєшенї, початком фебруара ю требаостат нїх пейцох-шейсцох рокох нє маме вели раз прейсц зоз шатвопририхтовачом же льо бри ґи зоз цвикловим вельким чкодлївби ше жем зровнало и так заварло бразди и цом, цви клову пипу. Остатнї роки єй попунаправело добри условия за виєдначену ла ция ше зменшує на природни способ. глїбину шатви. Пред шатву, жем треба погноїц. Мож то зробиц з гнойом Уреа пред Потераз зме мали таку ситуацию же раз у 15. МАРЕЦ 2019.


ekonomija@ruskeslovo.com

бер прешлого року цукер у осем рокох бул єден рок кед ЕУ коштал медзи 370 и 320 би ше зявела велька популаевра по тони. У других жеция цвикловей пипи. Ми ше мох швета у 2018. року тоназдаваме, понеже цвикли у на цукру була по 367 евра. хотаре єст вше менєй, же На основи таких податкох тей яри нє будзе проблеми з мож предпо ставиц же по пипу. Вшелїяк же причина 2020. рок цена цукру у ЕУ зявеня пипи, а окреме за робудзе вецей як 400 еври, а у звой хоротох, може буц и швеце коло 360 еври. ЕУ тота же ше цвиклу шеє ка2015. року вивезла 1,3 жди дру ги рок на истих милиони тони цукру, а парцелох, окреме на дер2018. року тото количе жавней жеми хтору ше лиКатарина Радонич ство було 2,8 милиони цитує кажди рок и вец польтони. Иншак, ЕУ други опривреднїки, закупци тей жеми, нє водза рахунку же би ше жем да- увожнїк цукру у швеце, такой по сле скельо роки од цвикли одпочинула. Най- Китаю, з тим же увоз за остатнї штири век ши про блем у продук циї цви кли роки змешани зоз 2,9 на 1,3 милиони остатнїх рокох коровче и хорота церко - тони, бо ше там тераз продукує вецей спора. Прешлого року цвикли були ката- цукру. Од вкупного количе ства цукру строфално закоровчени. Я робим 35 роки увеженого до ЕУ у 2015. и 2016. року, и до прешлого року сом нє мала таки слу- цукер з балканских жемох заберал 6,2 чай у роботи же було тельо коровча у по- одсто, а 2018. року спаднул на 2 одсто льох з цвиклу. Даєдни продукователє пре – гутори профе сор Влахович. Вон гвари же треба мац на розуме и коровче анї нє виняли шицку цвиклу, алє лєм єдну часц з менєй коровча, а даєдни яки субвенциї польопривредни продукоперше коровче витаруповали и вец ю ца- вателє маю, а барз важне чи вони лєм дегали. Ту урожай бул барз нїзки, а така кларативни, и чи стимулую конкурентцвикла ма и барз нїзку диґе стию (количе - носц. – У ЕУ польопривреднїк до става стиство цукру). Шицки продукователє, хтори таке мали, гваря же вецей нє буду шац мулацию од 480 еври по гектаре, у Горцвиклу. Мушиме ше врациц на стари, ватскей вона 298, а у Сиверней Македотрадицийни, аґротехнїчни мири хтори ниї 190 еври. Шлїдза Чарна Гора зоз 79 и даваю вельки резултати. Треба применїц Бо сна и Герцеґовина зоз 40 еврами по гербициди теди кед треба и обовязно по- гектаре. У Сербиї польопривреднїки до чац применьовац гербициди пред сходзе- ставаю директни даваня од 34 евра, а у ньом цвикли, бо єст барз вельо рези- Албаниї 23 евра – гутори профе сор Властентни (одпорни) коровча. Польо з цви- хович. Вон гвари же нє вше мож зменшац троклу треба отримовац чисте, без коровча и то основне условиє же бизме мали добри шки продукциї. – За шаце цукровей цвикли идзе 11 одсто урожай и же бизме ишли напредок – гуод вкупних трошкох, а за минерални гной тори Катарина Радонич. и защитни средства аж 23 одсто и то найвекши инпути у продукциї цукровей цвиНА ШАТВУ УПЛЇВУЄ И ЦЕНА кли. За нїма такой дизел гориво хторе виЦУКРУ У ЕУ ноши 19 одсто трошкох. На цаганє цвикли Податки хтори дознаваме од профе сора идзе 21 од вкупних трошкох а 3 одсто друпольопривредней економиї др Бранисла- ги трошки. Ґу тому треба доложиц и подава Влаховича з Польопривредного факул- ток же землєдїлци у Сербиї буду доставац тета у Новим Садзе нє нагадую же одкуп- 20 литри реґресованого горива за гектар по цени 1,1 евро по литри, док у сушедней на цена цукровей цвикли будзе ро снуц. – У Европскей униї ше у остатнїх шти- Горватскей тота субвенция виноши 100 лирох рокох зазначує рост продукциї цукру. три по гектаре по цени од пол евра за лиТак 2015. року випродуковане 14,9 мили- тру дизелу – гутори професор Влахович. Тунї цукер од 60-70 динари одкеди они тони, а 2018. року 21,1 милиони тони. Проєктована продукция за наиходза- утаргнути квоти у ЕУ за продукцию цуци рок указує же би тото количе ство тре- кровей цвикли, и туня цвикла, то причина бало зменшац на 19,1, а 2025. року на прецо ю нашо продукователє вше менєй 18,9 милиони тони. Важни податок и же шею. Найвироятнєйше же цвикли будзе у периодзе од 2012. по 2018. рок цена цу- вецей як ше очековало вєшенї, а кед ше закру у ЕУ спадла зоз 723 евра по тони на шеє вецей як 40 000 гектари цвикли, ра402 еври, з тим же од фебруара по новем- хує ше же цукру буд зе и за вивоз.■ 15. МАРЕЦ 2019.

Бранислав Влахович ДЕРЖАВА ТРЕБА ЖЕ БИ ҐАРАНТОВАЛА ЦЕНУ ЦУКРУ Директорка сировинского сектору Фабрики цукру „Шайкашка” у Жаблю Ирена Стоянович гвари же преробйоваче цвикли очекую же того року под цвиклу нє будзе анї 30 000 гектари и же од пейцох цукровньох у Войводини, цвиклу буду прерабяц лєм три, цо значи же два нє буду робиц. Вона гвари же индустрия цукру препада и же помоц держави потребна же би ґарантовала цену цукру, бо фабрики нє маю рахунка кед цукер на тарґовищу туньши од одкупней цени цвикли и трошкох єй преробйованя. – Цукровня „Шайкашка” ище нє закончела контраченє продукциї цукровей цвикли. Законтрачуєме ю з одкупну цену 34 евроценти по тони и даваме ґратис 50 одсто шаца – гварела Ирена Стоянович

РУСКЕ СЛОВО 15


Число 18

Ушорела: Сандра САЛАМУН

НАШО ГВИЗДОЧКИ: ИВАН МОЛНАР ЗОЗ ДЮРДЬОВА

УСПИШНИ Є У ТИМ ЦО ЛЮБИ Кед дахто сцели, витирвали, любопитлїви о шицким цо швечи дзецом, нашмеяни и люби франтовац, а зазначує барз добри резултати у своїх гобийох широкого спектра и ма лєм дзешец роки, то дзецко хторе вшелїяк вредзи упознац. Маме такого у Дюрдьове, а слово о Иванови Молнарови зоз Главного шора. Иван наградзовани ґолман, успишни рецитатор и фолклораш

Перши трофей достал прешлого року на турнире у Тителю

И

ван Молнар школяр трецей класи руского оддзелєня Основней школи „Йован Йованович Змай” у Дюрдьове. Свой шлєбодни час найволї препровадзовац у природи зоз найблїзшима, з братом Владом и товаришами. Гоч того року на лєто наполнї дзешец роки, вон уж на далєко припознати и препознатлїви у своїх гобийох. Найдлужей є член Фодбалского клуба „Бачка 1923” у Дюрдьове дзе пред штирома роками, спатраюци ше на своїх товаришох почал бавиц фодбал. На першим стретнуцу бавел як фодбалер, а уж друге як ґолман. – Сцел сом пробовац буц ґолман, тренер ме за тото почал тренирац, як и тренере котри приходзели з других валалох. Уж сом длуго на ґолу, та себе думам же час же бим дакус бегал и по терену. Увидзиме ище. Же би дахто бул фодбалер муши знац додавац и водзиц лабду, познєйше ше учи дрибловац, финти и друге. Ґолман муши знац моцно влапиц лабду, знац руциц ше на ню и нє випущовац ю – гвари Иван. Гоч нам, котри патриме з боку, буц ґолман нє випатра чежко, алє боме то барз одвичательна робота. Ґолман нє лєм же муши мац сиґурну руку, швидке око и рефлекси за лапанє лабди, алє муши добре упознац и процивнїцкого бавяча, пробовац предвидзиц кадзи тот фодбалер копнє лабду же би ю могол застановиц. Тренинґи за ґолманох и фодбалерох ше розликую. НЄ ЛЄГКО СТАЦ НА ҐОЛУ – Кед бим влапел лабду и випущел ю, тот момент може вихасновац процивнїк и дрилїц ю до ґолу. Кед бранїм, кущик сом нагнути напредок, руки тримам єдну коло другей, опрез цела и медзи нїма правим троугельнїк дзе треба же би вошла лабда. Тренинґи нє чежки, одвитую ми

16 РУСКЕ СЛОВО

15 МАРЕЦ 2019.


slovecko@ruskeslovo.com

Тамара Салаґ: Раз вони буду добри танєчнїки (Иван перши од горе)

гоч после нїх зо мнє лєє. Найволїм кед ми даваю пенали, а я мушим одбранїц. То за мнє вельке виволанє. Алє нє исте на тренинґу и на змаганьох. На змаганьох нє познам каждого бавяча и нє знам яки ма шут, моцни чи слаби, дзе найволї шутирац, у чим є добри, гварел Иван котри ше од шицких змаганьох найлєпше здогадує турнира у Ковилю дзе освоєл перши трофей. Там є наградзени за найлєпшого ґолмана турнира, а його тим освоєл треце место.

Иван участвує и у школских програмох

ВАЖНЕ ЖЕ БИ И СЛУХАЧЕ РОЗУМЕЛИ МОЮ ПИСНЮ Иван люби путовац, а за таке ма вельо нагоди. Окрем же путує на фодбалски змаганя, Иван часто и танцує зоз младшу фолклорну ґрупу Културно-уметнїцкого Дружтва „Тарас Шевченко” дзе є член, як и на змаганя, або смотри рецитаторох. У рецитованю ше змага од свойого шестого року и од теди достава шицки симпатиї жирия на шицких уровньох. Змагал ше каждого року, а потераз є три раз наградзени зоз Покраїнску плакету. Гвари же є задовольни и зоз терашнїм успихом, алє и же є свидоми же нє лєгко достац плакету з Републичней смотри. – Перше сом рецитовал на подїйох у оводи, теди ше бачи Гарди, мой учитель рецитованя, моїм родичом опитал чи би ме пущели же бим ше змагал у рецитованю. Нїґда сом нє побановал. Бачи Гарди мой пайташ, вон ми помага же бим добре вигварял писню, же би слухаче писню розумели, як и же би розумели цо сцем повесц, пренєсц, гоч и нє розумя руски язик. Важне ясно вигваряц текст и на початку заинтере совац публику же би вас слухала, гварел Иван котрого ище вше учи

НАЙКРАСШЕ ЗОЗ ФАМЕЛИЮ

Кед є нє на трениґу, на проби, або у школи, Иван люби лапац риби з дїдом Боґданом, помагац дїдови Янкови и оцови Мирославови по дворе, путовац и дружиц ше зоз маму Славицу и тету Олю, бавиц дружтвени бависка з бабу Амалку, або ходзиц по вонку з бабу Ану. З братом Владом ше найлєпше розуми и найшвидше порадзи як ше буду бавиц, а идеї вше маю вельо.

Яким Гарди, длугорочни уметнїцки руководитель у дюрдьовским Дружтве. Иван го у франти наволал, „ловар на таланти”. По сле рецитованя, Иванови ше попачело и танцованє. Як почал наступац за дюрдовске Дружтво на концертох ище як рецитатор обачел и танцошох, и тото же єст младших, та пожадал и вон тацовац. – Любим насту пац, танцовац и дружиц ше. Танцуєм три роки. Часто путуєме, а я то любим. Любим видзиц розлични ме ста, а танцовац нас учи Тамара. Мойо родичи ше упознали на фолклору, танцовали вєдно у ґрупи. Здогадуєм ше же пред даскельома роками ознова вєдно наступели и то барз крашнє вид зиц – гварел Иван.■

ОСМИ МАРЕЦ У ДЗЕЦИНСКЕЙ ЗАГРАДКИ У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ

ВИНЧУЄМ ЦИ, МИЛА МАМО… Медзинародни дзень женох и мацерох, 8. марец, у Руским Керестуре найшветочнєйше и того року означели наймладши рапухи, у оддзелєню дзецинскей заградки „Цицибан” ПУ „Бамби” з Кули. За тото швето дзеци зоз своїма виховательками у скоро шицких воспитних ґрупох, своїм мамом пририхтали шветочни програми. Рецитовали, шпивали и танцовали, а швето им повинчовали и зоз дарунками хтори сами справели, у чим им помагали и їх виховательки. Мацером їх дзеци вшелїяк наймилши и найкрасши, и поцешени ше припатрали на перши нєлапшни танєчни крочаї, або ганблїво виповедзени, мамом найкрасши винчованки: Винчуєм ци, мила мамо! М. А. 15. МАРЕЦ 2019.

РУСКЕ СЛОВО 17


КУЛТУРА И ПРОСВИТА НА САЙМЕ ОБРАЗОВАНЯ „ДРАГОКАЗИ” У НОВИМ САДЗЕ

ЗЛАТНА МЕДАЛЯ ШТРЕДНЄЙ ШКОЛИ „ПЕТРО КУЗМЯК” На 14. Медзинародним сайме образованя „Драгокази” 7. марца, у Новим Садзе, у катеґориї штреднїх школох, Ґимназия и фахова школа „Петро Кузмяк” з Руского Керестура, достала златну медалю за квалитет образовно-воспитней роботи. З кулскей општини припознанє за роботу достала и Штредня фахова школа зоз Червинки. Керестурска штредня Школа припознанє достала за приклади добрей пракси у настави, з вонканаставних и звонкашколских активносцох професорох у образовно-воспитним процесу у Ґимназиї зоз руским и сербским наставним язиком, и у напряме Туристични технїчар. Припознанє у мено Школи у Мастер центру прияла педаґоґиня Любица Няради, хтора ше анґажовала приявиц керестурску Школу на тот покраїнски конкурс, а награда, як гвари, було приємне нєсподзиванє: – У наяви Сайма було обвисценє же будзе прейґ Конкурсу вреднованє воспитно-образовней роботи школох и мож ше приявиц зоз прикладами добрей пракси. Понеже сом у тиму за подзвигованє квалитету роботи школи, обдумала сом шицко цо добре позберац и за тот тим и за конкурс. Директорка ме потримала у тим, а и шицки наставнїки од хторих сом глєдала приклади добрей пракси у настави, звонканаставних и звонкашколских активносцох, и то тото цо думаю же того року найлєпше поробели. Глєдала сом квалитет же би професоре сами преценєли свою роботу. Назберало ше коло 60 роботи, направела сом як кнїжочку у фарбох зоз тима прикладами и послала и на Конкурс – толкує Нярадийова.

У прикладох добрей пракси у обласци настави и практичней настави учишлєни напр. „Трошительна кошарка” з математики професорки Татяни Бучко-Рац, Проєктна настава на годзинох физики Паулини Рац, Фестивал науки и єй и проф. Кристини Сабадош, Симулация туристичного водзеня, обиходзенє Руского Керестура, професорки Анико Войчени, як школска активносц скайп-годзина з премиєрку професорки мр Наталиї Будински, и велї други. Школа ма и числени звонканаставни активносци як цо, Гуманитарни новорочно-крачунски вашар, часопис „Тайм-аут”, як и звонкашколски дзе учишлєни и едукациї школярох за волонтирнє у Червеним крижу цо иницировала педаґоґиня Любица Няради, и Квиз „Забавна математика” цо орґанизує професорка Леона Сабо, и велї други. На приманю награди, Нярадийова наглашела: – Тото припознанє Школи важне прето же тото цо зме сами преценєли як добре, тераз припознате и на медзинародним уровню, и же провадзиме тренди у образованю, а то нам будзе мотивация предлужиц далєй так робиц и подзвиговац квалитет настави. Саям „Драгокази” покраїнски проєкт, а циль му промововац образованє шицких возростох, як и афирмовац доживотне образованє. На нїм участвовало вельке число школох и вецей як 500 образовни профили. М. А.

СМОТРИ РЕЦИТАТОРОХ У КУЛИ И РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ

УСПИШНИ НА ОПШТИНСКИМ УРОВНЮ

У Културним центре 11. марца отримана Општинска смотра рецитаторох „Максим Єкнич”, на хторей 33-йо змагателє рецитовали по сербски, мадярски и руски. Пласман за далєй од шесцерих виборели и пецеро рецитаторе з Руского Керестура. Вони ше на Општинску смотру пласовали на Месней смотри, спомедзи 28 змагательох, хтора отримана тидзень скорей. Од троїх змагательох з Керестура, у катеґориї младшого возросту од 12 змагательох: Ема Живкович завжала перше место, а Иван Планчак треце. Обидвойо ше пласовали на Зонску смотру, алє и Яна Варґа, гоч нє ма освоєне место. У штреднїм возросту спомедзи 14 рецитаторох, з Керестура ше змагали Минеа Югас, Валентина Новта и Анита Чизмар. Перши два рецитаторки иду на Зон-

18 РУСКЕ СЛОВО

ску смотру гоч нє завжали анї єдно место на Општинскей. У старшим возросту того року Керестур нє мал своїх представительох анї на тей, анї на Месней смотри. Рецитаторох на Општинскей смотри оценьовал селектор Миодраґ Петрович, ґлумец Сербского народного театру з Нового Саду, а консултантки, за мадярски Юлияна Киш-Дороґхази, а за руски язик Амалия Ковач, хтора пред тим була селекторка на шицких месних смотрох у општини. Рецитаторох з Керестура за змаганє пририхтали Наталия Зазуляк, Оленка Живкович и Ивана Дудаш. Госци на Општинскей смотри були школяре Школи за основне музичне образованє з Кули хтори наступели у музичней часци програми, як и на Месней, дзе наступели школяре з керестурского оддзелєня тей Школи. Треба спомнуц же на Месней смотри у Керестуре у ревиялней часци, чесц дата длугорочному и найуспишнєйшому рецитаторови при Руснацох Мирославови Малацкови хтори влонї посцигнул найвисши успих у рецитованю кед бул перши на Републичней смотри. З тей нагоди, вон ше публики представел зоз вибором наймилших писньох хтори рецитовал у своєй кариєри, а у тей часци з музичнима композициями на клавире наступел маґистер Мирко Преґун. Зонска смотра рецитаторох Заходнобачкого и Южнобачкого округу будзе отримана 16. и 17. марца у Бачу. М. А. 15. МАРЕЦ 2019.


kultura@ruskeslovo.com

ДРАМСКИ СТУДИО „АРТ” МЛА ДЕЖСКА ҐРУПА ДОМА КУЛТУРИ РУСКИ КЕРЕСТУР

ПРЕМИЄРНО ОДБАВЕНА „ГУНЦУТ ДЗИВКИ” У полней Велькей сали Дома култури 9. марца премиєрно виведзена представа „Гунцут дзивки” українскей писательки Наталиї Уваровей у режиї Владимира Надя Ачима. Представу виведол ансамбл Драмского студия „Арт”, младежскей ґрупи керестурского Дома култури

П

о реакцийох публики, з аплаузом на отвореней сцени, як и на концу представи, тоту комедию ситуациї барз успишно виведол ансамбл котри укомпоновани з младих ґлумцох и двох искуснєйших, а улоги бавели Марина Надь, Ивана Планчак, Емилиян Няради, Силвия Малацко, Жарко Остоїч, и искуснєйши Оленка Живкович и Ксения Бодянец. Же би ше витаргали з подполней безпенєжносци до якей вошли, млади дзивки ше нєдзечнє одлучую на интернет спреводзку з хтору компромитую свою полносц. Прето же жию у нєпреривней еґзистенциялней борби, надумали ше шредставиц як лезбейки, гоч су нє тоти, же би освоєли пенєжну награду од єдней панї з Америки хтора ю обецала найкрасшей лезбейскей пари. Ситуация пошла у цалком другим напряме, кед их панї вибрала и пришла нащивиц. Правда вше найдзе драгу, та и у тей представи розяшнєла нє лєм тоту спреводзку, алє поскладала и други давно потаргани нїтки медзи актерами, и видзвигла природни вредносци хтори сучасна култура систематично поцискує. Гоч на перши попатрунок випатра як „лимунада” и тота представа ма свою вецейпасмовосц. Єй глїбши смисел ше указал праве у побиди природних вредносцох над тима „модернима” (животни и стил облєканя, музи-

ТЕАТРАЛНИ ЖИВОТ МА ПЕРСПЕКТИВУ – Я барз задовольни з премиєру насампредз пре позитивни реакциї публики. Думам же ґлумци хтори на сцени були нательо прешвечлїви и щири пребили „рампу”, и же зме єднак уживали и вони у своїм креативним бавискум а и публика шицко потримала, и як зме обчековали же будзе реаґовац, реаґовала и лєпше од того. За мнє то єдно нове искуство у тей новей сезони. Першираз робим з тим таким колективом. Обставини ше зложели же ше случує змена ґенерацийох и то и кадрове и репертоарне ошвиженє. Тераз зме заварли круг прето же тото цо учителька и тим, а и предходним дзецом дала основи, я их превжал у младежских представох, вони ше пошли школовац до Нового Саду, ґлумиц предлужели у нашим РКЦ. Видзи ше ми же наш театрални живот ма якушик перспективу – гварел Владимир Надь Ачим. 15. МАРЕЦ 2019.

ка, та и попатрунки на пол) яки восточним жемом наруцує „богата” заходна култура. Панї Американка давно емиґровала з Карпатского краю и була примушена зохабиц за собу дзивче народзене звонка малженства. Єй огорченосц пре хлопско-женски одношеня и у старим краю, та и у новим швеце (зоз оцом, братом, богатим супругом), поцагли ю на феминистичне вимсценє одн. идею же кому да награду, та и зохаби свой маєток. Живот поскладал так же єдна з тих дзивкох цо ше приявели на єй оглашку праве єй власна унука, а ту стретла и препознала и єй мацер, одн. свою дзивку. Тоти моцни емоциї ю заш лєм поцагли припознац же природна фамелия цошка цо найвреднєйше. Керестурски ансамбл провокативну тему лезбейства представел цалком „културно” и суптилно, а муши ше замерковац, же то анї блїзко нє було адекватне випатрунку барз провокативней и ласцивней плакати за представу, хтора „нагадовала” вельо иншаки сцени. Млади ґлумци хтори донєдавна бавели у дзецинских представох своєй учительки и режисерки Бодянцовей, указали же маю одличну основу и же су ровноправни у ґлумецким бависку праве зоз ню. Ошвиженє на керестурскей сцени бул и наступ Живковичовей хтора ше до театра врацела о скоро трицец роки. Одличному ґлумецкому ансамблу на помоци були и добра сценоґрафия и вибор музики цо подписує Владимир Надь Ачим, и сценски роботнїк Дюра Хома, успишнє вибрани костими Татяни Орос, шветлосни и тонски ефекти майстрох Желька Пашу и Владимира Бесерминя, а суфлер була Сара Планчак.■ М. Афич

РУСКЕ СЛОВО 19


КУЛТУРА И ПРОСВИТА

kultura@ruskeslovo.com

ВИДАНЯ „РУСКОГО СЛОВА” ПРЕДСТАВЕНИ НА НОВОСАДСКИМ САЙМЕ

ЧЛОВЕК З КНЇЖКУ ВШЕ У ДОБРИМ ДРУЖТВЕ Вецей кнїжки з актуалней продукциї Видавательней дїялносци НВУ „Руске слово” представени всоботу, 9. марца, на Медзинародним сайме кнїжкох хтори отримани од 5. по 11. марец на Новосадским сайме

П

ромоция актуалних виданьох „Руского слова” отримана на штанду Покраїнского секретарияту за културу, явне информованє и одношеня з вирскима заєднїцами и Покраїнского секретарияту за образованє, управу и национални меншини-национални заєднїци, а найвецей слова було о кнїжкох поезиї „Дуга над Дунайом” Михала Рамача, кнїжки интервюох Олени Планчак-Сакач „Вецей од бешеди”, и кнїжки драмох Звонимира Павловича „Зазбероваче труплох”, чийо авторе и бешедовали на барз добре нащивеней промоциї. Попри нїх, на промоциї бешедовали и рецензент кнїжки „Зазбероваче труплох” Славко Винаї, и главни одвичательни редактор новинох „Руске слово” Иван Сабадош, а модератор бул редактор Видавательней дїялносци Микола Шанта. На його констатацию же Дунай скоро же нєминовна инспирация за автора хтори у себе ноши моцни поетски импулс, Михал Рамач потолковал же му каждодньове пребуванє коло велькей рики нє лєм инспирация, алє и час кед ше у думкох формую поетични слики и стихи. Писнї и циклуси обявени у кнжки „Дуга над Дунайом” наставали и дозревали помали и на мире, бо му, як ше виражел, писанє поезиї нїґда нє бул домашнї задаток, алє домашнє задовольство. ТВОРЧИ ПРОЦЕСИ ОД ИДЕЇ ПО РЕАЛИЗАЦИЮ О кнїжки драмох Звонимира Павловича „Зазбероваче труплох” бешедовал єй рецензент, редактор у Рускей редакциї РТВ Славко Винаї – Щесце у нєщесцу, лєбо нєщесце у щесцу же од трох драмских текстох у тей кнїжки, по двох уж направени театрални представи; „Зазбероваче труплох” за Руски народни театер Петро Ризнич Дядя, и „Бабушка” за Драмски студио Руского културного центру. Нєщесце, бо потенциялним читательом представа украдла можлївосц же би сами у своєй глави створели подоби, ситуациї, атмосферу и чувство хторе виволує перше читанє єдного драмского текста. Алє, з оглядом на тото же кельо ше нєшка чита, точнєйше, нє чита руских авторох, а окреме драмских, можебуц то и щесце,

20 РУСКЕ СЛОВО

тото же ше ми як дружтво барз помали меняме, а проблеми яки були пред вецей роками остали исти – гварела Планчак-Сакачова. Редактор Видавательней дїялносци Микола Шанта у главних рисох тиж представел и други виданя „Руского слова” хтори обявени у периодзе медзи двома Саймами, а то кнїжки поезиї „Капка на концу нохца” Тамари ХринРончевич и „Церень спод нохца” Якима Чапка, проза „ Там дзе слунко виходзи” Агнети Бучко Папгаргаї, антолоґиз приповедкох за дзеци „Драга до швета” хтору пририхтала мелания Римар, и як гварене, „найстарша руска кнїжка”, Руски християнски календар за 2019. рок. ДРУГИ РУСКИ ВИДАНЯ На Медзинародним сайме кнїжкох у Новим Садзе пияток, 8. марца, представел ше Завод за културу войводянских Руснацох з новим виданьом з едициї „Владимир Ґарянски”. Слово о мастер роботи зоз обласци социолинґвистики Биляни Дражович „Етнолинґвистична виталносц руского язика у Сербиї”, хтору присутним представела єй авторка.

бо тоти два представи, а окреме тота по тексту по хторим кнїжка ноши мено, можебуц зацикавела зоз своїм змистом, текстами, диялоґом даяких нових потенциялних читательох – гварел Винаї. Звонимир Павлович з першей руки потолковал свой творчи процес як настава єдна йоґо представа, од идеї и єй розробку, по подзелєнє улогох и єй поставянє на сцену. Визначел же люби, и муши мац абсолутну контролу у каждей точки процесу, алє тиж и подзековал екипи и ансамблу з хторим роби „же му церпя”. Препоручуюци публики за читанє збирку интервюох „Вецей од бешеди” Олени Планчак-Сакач, главни одвичательни редактор новинох „Руске слово” Иван Сабадош надпомнул же то перша руска кнїжка того медийного жанру, алє насампредз акцентовал кредибилитет интервюованих особох, актерох рускей култури хтори о нєй маю вельо повесц и знаю ше виражиц, и новинарску схопносц авторки, понеже тоти интервюи и тераз актуални, гоч даєдни розгварки водзени пред 10-15, та и вецей роками. О критериюмох як вибрала собешеднїкох, и як ше пририхтує за интервюи з особами хтори охабели тирваци шлїд у култури, Олениа Планчак-Сакач гварела: – Мойо интересованє вше була литература, вона и мой гоби, алє и мойо образованє. За интервюи сом ше вше пририхтовала так же сом провадзела тото цо интервюовани писателє и творели. Нєт розлики у водзеню и пририхтованю интервюа чи собешеднїк добитнїк Ниновей награди, чи є наш писатель. Кажди интервю зоз творительом и мнє особнє обогацел. Понеже писани медий нє ма можлївосц репризи, а тоти интервю виберани по критериюму же су и нєшка актуални, тота кнїжка указує и на 15. МАРЕЦ 2019.

Як гварела Дражовичова, вона пробовала утвердзиц яки ступень етнолинґвистичней виталносци руского язика у Сербиї, провадзаци и випитуюци параметри хтори предклада УНЕСКО. Виведзени поєдинєчни оцени у складзе зоз 9 факторами хтори ше спатрали и заключене же етнолинґвистична виталносц руского язика у Сербиї виноши 3,88 цо ше оценює як добре. Позитивни факт же ше анї по єдним параметру язик нє ранґує спод оцени 3. Заш лєм, його загроженосц нєпобиваюца, а тенденциї таки же у будучносци язик будзе у ище нєсиґурнєйшим положеню, заключела авторка мастер роботи Биляна Дражович. Представяюци кнїжку „Гласи и часи” ґрупи авторох о 70рочнїци Рускей редакциї Радия НС, хтору обявела Новинарска асоцияция Руснацох, а проєкт потримали РТВ, Национални совит Руснацох и Завод за културу ВР, Єлена Перкович, рецензентка виданя визначела же обсяжни материял зоз 470 бокох зведзени на 150, же то єдна файта новинарскей хронїки єдного електронского медия хтора облапя здогадованя, записи и документи. Бешедуюци о тей кнїжки Ирина Гарди-Ковачевич, редакторка виданя, визначела же то права новинарска кнїжка о новинарстве, єден коктел документарносци, белетристики, алє и шведоченя о тим прейдзеним чаше. 15. МАРЕЦ 2019.

ДРУЖТВО ЗА РУСКИ ЯЗИК, ЛИТЕРАТУРУ И КУЛТУРУ Пияток пополадню, 8. марца, свойо виданя промововало и Дружтво за руски язик, литературу и културу. Дружтво на тот завод представело Зборнїк роботох „Studia Ruthenica”, число 23, кнїжку Вибрани писнї и проза Владимира Сабо-Дайка, др Михайла Фейси „Бешедуйме по руски/Говоримо русински”, Микола М. Кочиш „Писнї и приповедки за дзеци”, др Мишел Парвенски „Русински древени церкви” и Подобови каталоґ „Стретнуца у Боднарова”, шицки обявени у 2018. року. Пред представяньом виданьох, на самим початку указана почесц упокоєному мр Павелови Домонїйови зоз минуту цихосци, хтори бул єден од орґанизаторох Салона кнїжкох у Новим Садзе, а источашнє ше у рамикох Координацийного одбору дружтвох за язики, литературу и културу зоз своїма виданями представели Бунєвци, Македонци, Румунє и Роми. З тей нагоди представене и друге число мултиязичного часописа „Нови мост”.

Попри Сайма кнїжкох, на Новосадским сайме у истим периодзе отримани и Подобова вистава „Арт Експо”, и 14. Саям образованя „Драгокази“, як и Саям обезпечованя роботи, а упечаток же спомнути тогорочни манифестациї були добре орґанизовани и обачлїво лєпше нащивени як прешлих рокох. Р. П./Фото: В. Вуячич

РУСКЕ СЛОВО 21


КУЛТУРА И ПРОСВИТА

kultura@ruskeslovo.com

ВИДАНЯ „РУСКОГО СЛОВА” ПРЕДСТАВЕНИ НА НОВОСАДСКИМ САЙМЕ

ЧЛОВЕК З КНЇЖКУ ВШЕ У ДОБРИМ ДРУЖТВЕ Вецей кнїжки з актуалней продукциї Видавательней дїялносци НВУ „Руске слово” представени всоботу, 9. марца, на Медзинародним сайме кнїжкох хтори отримани од 5. по 11. марец на Новосадским сайме

П

ромоция актуалних виданьох „Руского слова” отримана на штанду Покраїнского секретарияту за културу, явне информованє и одношеня з вирскима заєднїцами и Покраїнского секретарияту за образованє, управу и национални меншини-национални заєднїци, а найвецей слова було о кнїжкох поезиї „Дуга над Дунайом” Михала Рамача, кнїжки интервюох Олени Планчак-Сакач „Вецей од бешеди”, и кнїжки драмох Звонимира Павловича „Зазбероваче труплох”, чийо авторе и бешедовали на барз добре нащивеней промоциї. Попри нїх, на промоциї бешедовали и рецензент кнїжки „Зазбероваче труплох” Славко Винаї, и главни одвичательни редактор новинох „Руске слово” Иван Сабадош, а модератор бул редактор Видавательней дїялносци Микола Шанта. На його констатацию же Дунай скоро же нєминовна инспирация за автора хтори у себе ноши моцни поетски импулс, Михал Рамач потолковал же му каждодньове пребуванє коло велькей рики нє лєм инспирация, алє и час кед ше у думкох формую поетични слики и стихи. Писнї и циклуси обявени у кнжки „Дуга над Дунайом” наставали и дозревали помали и на мире, бо му, як ше виражел, писанє поезиї нїґда нє бул домашнї задаток, алє домашнє задовольство. ТВОРЧИ ПРОЦЕСИ ОД ИДЕЇ ПО РЕАЛИЗАЦИЮ О кнїжки драмох Звонимира Павловича „Зазбероваче труплох” бешедовал єй рецензент, редактор у Рускей редакциї РТВ Славко Винаї – Щесце у нєщесцу, лєбо нєщесце у щесцу же од трох драмских текстох у тей кнїжки, по двох уж направени театрални представи; „Зазбероваче труплох” за Руски народни театер Петро Ризнич Дядя, и „Бабушка” за Драмски студио Руского културного центру. Нєщесце, бо потенциялним читательом представа украдла можлївосц же би сами у своєй глави створели подоби, ситуациї, атмосферу и чувство хторе виволує перше читанє єдного драмского текста. Алє, з оглядом на тото же кельо ше нєшка чита, точнєйше, нє чита руских авторох, а окреме драмских, можебуц то и щесце,

20 РУСКЕ СЛОВО

тото же ше ми як дружтво барз помали меняме, а проблеми яки були пред вецей роками остали исти – гварела Планчак-Сакачова. Редактор Видавательней дїялносци Микола Шанта у главних рисох тиж представел и други виданя „Руского слова” хтори обявени у периодзе медзи двома Саймами, а то кнїжки поезиї „Капка на концу нохца” Тамари ХринРончевич и „Церень спод нохца” Якима Чапка, проза „ Там дзе слунко виходзи” Агнети Бучко Папгаргаї, антолоґиз приповедкох за дзеци „Драга до швета” хтору пририхтала мелания Римар, и як гварене, „найстарша руска кнїжка”, Руски християнски календар за 2019. рок. ДРУГИ РУСКИ ВИДАНЯ На Медзинародним сайме кнїжкох у Новим Садзе пияток, 8. марца, представел ше Завод за културу войводянских Руснацох з новим виданьом з едициї „Владимир Ґарянски”. Слово о мастер роботи зоз обласци социолинґвистики Биляни Дражович „Етнолинґвистична виталносц руского язика у Сербиї”, хтору присутним представела єй авторка.

бо тоти два представи, а окреме тота по тексту по хторим кнїжка ноши мено, можебуц зацикавела зоз своїм змистом, текстами, диялоґом даяких нових потенциялних читательох – гварел Винаї. Звонимир Павлович з першей руки потолковал свой творчи процес як настава єдна йоґо представа, од идеї и єй розробку, по подзелєнє улогох и єй поставянє на сцену. Визначел же люби, и муши мац абсолутну контролу у каждей точки процесу, алє тиж и подзековал екипи и ансамблу з хторим роби „же му церпя”. Препоручуюци публики за читанє збирку интервюох „Вецей од бешеди” Олени Планчак-Сакач, главни одвичательни редактор новинох „Руске слово” Иван Сабадош надпомнул же то перша руска кнїжка того медийного жанру, алє насампредз акцентовал кредибилитет интервюованих особох, актерох рускей култури хтори о нєй маю вельо повесц и знаю ше виражиц, и новинарску схопносц авторки, понеже тоти интервюи и тераз актуални, гоч даєдни розгварки водзени пред 10-15, та и вецей роками. О критериюмох як вибрала собешеднїкох, и як ше пририхтує за интервюи з особами хтори охабели тирваци шлїд у култури, Олениа Планчак-Сакач гварела: – Мойо интересованє вше була литература, вона и мой гоби, алє и мойо образованє. За интервюи сом ше вше пририхтовала так же сом провадзела тото цо интервюовани писателє и творели. Нєт розлики у водзеню и пририхтованю интервюа чи собешеднїк добитнїк Ниновей награди, чи є наш писатель. Кажди интервю зоз творительом и мнє особнє обогацел. Понеже писани медий нє ма можлївосц репризи, а тоти интервю виберани по критериюму же су и нєшка актуални, тота кнїжка указує и на 15. МАРЕЦ 2019.

Як гварела Дражовичова, вона пробовала утвердзиц яки ступень етнолинґвистичней виталносци руского язика у Сербиї, провадзаци и випитуюци параметри хтори предклада УНЕСКО. Виведзени поєдинєчни оцени у складзе зоз 9 факторами хтори ше спатрали и заключене же етнолинґвистична виталносц руского язика у Сербиї виноши 3,88 цо ше оценює як добре. Позитивни факт же ше анї по єдним параметру язик нє ранґує спод оцени 3. Заш лєм, його загроженосц нєпобиваюца, а тенденциї таки же у будучносци язик будзе у ище нєсиґурнєйшим положеню, заключела авторка мастер роботи Биляна Дражович. Представяюци кнїжку „Гласи и часи” ґрупи авторох о 70рочнїци Рускей редакциї Радия НС, хтору обявела Новинарска асоцияция Руснацох, а проєкт потримали РТВ, Национални совит Руснацох и Завод за културу ВР, Єлена Перкович, рецензентка виданя визначела же обсяжни материял зоз 470 бокох зведзени на 150, же то єдна файта новинарскей хронїки єдного електронского медия хтора облапя здогадованя, записи и документи. Бешедуюци о тей кнїжки Ирина Гарди-Ковачевич, редакторка виданя, визначела же то права новинарска кнїжка о новинарстве, єден коктел документарносци, белетристики, алє и шведоченя о тим прейдзеним чаше. 15. МАРЕЦ 2019.

ДРУЖТВО ЗА РУСКИ ЯЗИК, ЛИТЕРАТУРУ И КУЛТУРУ Пияток пополадню, 8. марца, свойо виданя промововало и Дружтво за руски язик, литературу и културу. Дружтво на тот завод представело Зборнїк роботох „Studia Ruthenica”, число 23, кнїжку Вибрани писнї и проза Владимира Сабо-Дайка, др Михайла Фейси „Бешедуйме по руски/Говоримо русински”, Микола М. Кочиш „Писнї и приповедки за дзеци”, др Мишел Парвенски „Русински древени церкви” и Подобови каталоґ „Стретнуца у Боднарова”, шицки обявени у 2018. року. Пред представяньом виданьох, на самим початку указана почесц упокоєному мр Павелови Домонїйови зоз минуту цихосци, хтори бул єден од орґанизаторох Салона кнїжкох у Новим Садзе, а источашнє ше у рамикох Координацийного одбору дружтвох за язики, литературу и културу зоз своїма виданями представели Бунєвци, Македонци, Румунє и Роми. З тей нагоди представене и друге число мултиязичного часописа „Нови мост”.

Попри Сайма кнїжкох, на Новосадским сайме у истим периодзе отримани и Подобова вистава „Арт Експо”, и 14. Саям образованя „Драгокази“, як и Саям обезпечованя роботи, а упечаток же спомнути тогорочни манифестациї були добре орґанизовани и обачлїво лєпше нащивени як прешлих рокох. Р. П./Фото: В. Вуячич

РУСКЕ СЛОВО 21


КУЛТУРА И ПРОСВИТА ОПШТИНСКИ СМОТРИ РЕЦИТАТОРОХ У ЖАБЛЮ

ШТВЕРО ПО РУСКИ БУДУ РЕЦИТОВАЦ НА ЗОНИ

Општинска смотра рецитаторох, 51. по шоре у Општини Жабель отримана внєд зелю, 10. марца, у ґалериї Општинскей народней библиотеки „Велько Петрович” у Жаблю. На нєй ше змагали трицец тройо рецитаторе у трох возро стох и на двох язикох. По руски рецитовали осмеро Дюрдьовчанє, а по сербски двацец пецеро школяре зоз шицких штирох општинских ме стох. Нажаль, того року нє було рецитаторох котри рецитовали на ромским язику. На Зонску смотру ше пласовали штверо школяре котри рецитовали по руски. Мед зи нїма тройо наступели спред Културно-уметнїцкого Дружтва „Тарас Шевченко” – Иван Молнар, школяр трецей класи ОШ котри рецитовал писню „Любов нє зна гранїци” Дюри Папгаргая, Милица Михальовски, школярка осмей класи ОШ рецитовала „Сказка о рибарови и рибки” Александра Пушкина и Валентина Салаґ, школярка другей класи ґимназиї котра рецитовала писню „Громада нагадованьох почина ми сход зиц зоз плєцох по хрипце як мраз буби...” Наталиї Канюх. На Зону ше пласовала и Кристина Дюранин, зоз Основней школи „Йован Йованович Змай”. Рецитаторох з Дюрдьова котри наступели спред КУД „Тарас Шевченко” пририхтал уметнїцки руководитель Яким Гарди, а зоз ОШ наставнїца руского язика Мария Самарджич. – Мило ми же ше орґанизаторе здогадли наград зиц змагательох, дац им додатну мотивацию, бо нам шицким познате цо у нєшкайшим чаше популарнєйше од гутореня по е зиї котра на вецей спо соби оплеменює – гварел Яким Гарди, котри за тото змаганє пририхтал штверих школярох.

– Було крашнє на змаганю, и мнє мило же ше орґанизаторе конєчно здогадли наград зиц намаганя школярох, наисце крашнє од нїх. Уж зме ше почали рихтац за Зону, бо є уж того тижня, гварела Мария Самарджич, котра за тоту смотру пририхтала школярох котри рецитовали на руским и сербским язику. Рецитаторох и того року оценьовал Миодраґ Петрович, ґлумец Сербского народного те атра у Новим Сад зе. Иновация на тогорочней смотри же преглашени найлєпши рецитатор, слово о Сари Владиславлєвич, школярки ше стей класи ОШ зоз Ґосподїнцох котра до стала на дарунок таблет од орґанизатора. Зонска смотра буд зе идуцого викенду у Бачу. С. С.

У ВЕРБАШЕ

ДВА КОЦУРСКИ ШКОЛЯРКИ ИДУ ДАЛЄЙ У Вербаше, у сали биоскопа „Югославия” всоботу, 2. марца, отримана 51. општинска смотра рецитаторох под назву „Поето мойого народа”. Смотру отворела предсидателька Скупштини општини Вербас, Марияна Мараш, а участвовали 32 рецитаторе зоз школох зоз цалей општини. На зонску смотру рецитаторох котра ше отрима у Бачу зоз Основней школи „Братство єдинство” зоз Коцура пласовали ше два школярки нїзших класох - Теодора Ґайдош и Ясна Перенчевич. Вони вєдно зоз своїма учительками, Славицу Чельовски и Марию Полдруги, посцигли замерковани успих. О. Р.

22 РУСКЕ СЛОВО

15. МАРЕЦ 2019.


kultura@ruskeslovo.com

ОЗНАЧЕНИ ДЗЕНЬ ЖЕНОХ У БЕРБАШЕ

КОНЦЕРТ У „КАРПАТОХ” Mедзинародни Дзень женох, 8. марец КПД „Карпати” означели у своїх просторийох у Вербаше дзе орґанизовали традицийни концерт з нагоди означованя того швета. На концерту участвовали коло 60 дзеци котри факултативно уча руски и українски язик у основних школох од першей по осму класу у Вербаше. Публики школяре приказали даскельо танци, шпиванки и рецитациї, а мами и баби котри пришли патриц своїх наймилших наисце уживали у програми котра праве им и була пошвецена.

Замерковани наступи мали члени шпивацкей и фолкорней секциї КПД „Карпати” котри наисце приказали шицко цо научели, а були наградзени зоз моцним аплаузом. По законченю концерта за шицки дзеци була орґанизована и журка, на котрей ше могли предлужиц дружиц. Дзеци зоз „Карпатох” орґанизовала Славка Тамаш, а порихтали учительки Славица Мали и Оля Станков. Дзень пред осмим марцох дзеци мали роботню на котрей правени дарунки котри мацером подаровани на самим концерту. З. К.

У КОЦУРЕ

ПОЛНИ ДОМ КУЛТУРИ Традицийно, OШ „Братство єдинство” зоз Коцура Медзинародни дзень женох, означує зоз пригодну програму у Доме култури. Програма була отримана 7. марца, а сала Дома култури, як и каждого року потераз, була цесна же би прияла шицки котри пришли патриц пригодну програму з тей нагоди пошвецену праве им. У програми участвовали школяре нїзших класох котри зоз своїма учительками пририхтали богату програму на котрей виведли 16 точки у котрих було рецитациї, шпиванки, танци, драмски и ритмични слички. Програма котра була на руским и сербским язику, мала и водительох, та по руски програму водзел Филип Хромиш, а по сербски Теодора Ґайдош. Окрем у Основней школи 8. марец означели и дзеци у Дзецинскей заградки „Герлїчка” у Коцуре. Оводарци за 8. марец означели у рамикох своєй учальнї дзе мацером подаровали дарунки котри сами направели. Актив женох и КУД „Жатва” порядно, каждого року з нагоди Дня женох нащивює коцурски Дом за старих, а тота красна традиция нє претаргнута анї того року. Актив женох орґанизовал друженє зоз особами котрим то барз значело. Коцурски Актив женох уж вецей як 15 роки почитує традицию и нє забува на жени котри змесцени у коцурским Доме за старих. З. К.

15. МАРЕЦ 2019.

У ДЮРДЬОВЕ

БОГАТА ПРОГРАМА З нагоди Медзинародного дня женох, пияток, 8. марца, у Дюрдьове отримани традицийни концерт, дзеци у школских установох правели дарунки, а у центре валала могло купиц дарунки мацери, алє и шестри, дзивки, баби, андї, нини, сушеди и другим женом котрим ше жадало повинчовац тот дзень котри символ їх ровноправносци зоз хлопами.

Всоботу, 9. марца, у полней сали Културно-уметнїцкого Дружтва „Тарас Шевченко” у Дюрдьове з нагоди Дня женох отримани традицийни Осмомарцовски концерт. У богатей програми участвовали младши члени Дружтва зоз шицких секцийох, школяре нїзших класох дюрдьовскей Основней школи „Йован Йованович Змай” и дзеци зоз мишаней ґрупи зоз Предшколскей установи „Дюрдєвак”. Дзеци рецитовали писнї о безконєчней любови мецерох, шпивали о нїх и танцовали им. У їх виводзеньох уживали и оцове, баби и дїдове, нини, андї, бачикове, шестри, браца, та и сушедово. У тижню пред означованьом Дня женох школяре у школи и дзеци у предшколскей установи правели рижни дарунки за свойо мацери и шестри. Правели им рамики за слики, квеце, прикраски, черепчки за квеце и винчованки котри им даровали пияток, 8. марца. С.С.

РУСКЕ СЛОВО 23


ЛЮДЗЕ, РОКИ, ЖИВОТ СТРЕТНУЦЕ ЗОЗ ЗДЕНКУ ПАВЛИЦА ЗОЗ ОДЖАКУ

СКЛАДНИ ЖИВОТ У ДВОХ ТРА ДИЦИЙОХ У Руским Керестуре ше приблїжує Драмски мемориял „Петра Ризнича Дядї”. За пейдзешат роки на нїм участвовали велї ґлумци-аматере у числених представох, а дахто лєм у даскелїх, як и наша собешеднїца Зденка Павлица зоз Оджаку, а Рамачова док була у своїм родним валалє Керестуре

Пише: Мария АФИЧ

Є

й мац Агафия Рамач була длугорочна активна ґлумица и роботнїца у нашим Театре, та пробовала заинтересовац за тото и свою дзивку. А Зденка ше о тим здогадує: – Мушим повесц же мнє ґлума нє так прицаговала як мою мацер. Но, раз кед требало заменїц єдну єй пайташку, „ускочела” сом до єй улоги, уж нє паметам як ше волала представа. Були зме з ню аж у Требиню на Републичним фестивалу. Но, вец сом одпочатку бавела у фалаце „Флорентински калап” 1981. року, дзе сом мала улогу служнїци, а ґазда ми бул Янко Рац. Було то мойо красне искуство, поготов пре атмосферу и друженє як на пробох, а окреме на путованьох. Чесц ми була ґлумиц зоз тедишнїма познатима нашима ґлумцами, починаюци од Витомира Бодянца, хтори нас, младших, барз крашнє прилапйовали. А Витомир, хтори ми иншак бул и кресни кум, бул тот хтори ме одшмелєл же бим ґлумела кед сом ше унїмала же я то Єден час бавела з нашима нє знам. Гуторел ми, науч леґендами у Театре шицко як треба, а кед за-

24 РУСКЕ СЛОВО

будзеш текст, вец поведз тото цо ци придзе на розум, а ми други то уж даяк виведземе – здогадує ше през ошмих наша собешеднїца. АКТИВНА И У МЛАДЕЖСКЕЙ ОРҐАНИЗАЦИЇ Накадзи закончела основну школу у своїм валалє, Зденка ше далєй у Беоґрадзе вишколєла за библиотекара-кнїжнїчара. Кед ше врацела до валалу, роботу чежко було найсц. Перше седем мешаци заменьовала у Школскей библиотеки кере стурскей Школи, потим штири роки робела у Червеним крижу у Кули. У медзичаше була и шлєбодна, та ше теди баржей активовала у валалскей Младежскей орґанизациї. – То ми баржей пасирало, любела сом же зме були активни у нашим новим Младежским доме, дзе бали и танци зоз живу музику хтори теди були барз популарни и прицаговали младих з цалого околїска. Орґанизовали зме и теди популарни роботни акциї, а я була и на длужносци секретара, та и предсидателя керестурскей младежи – памета Зденка свойо анґажованя у валалє. РОБЕЛА У ОПШТИНСКЕЙ СЛУЖБИ Одаванка за Дьоря Павлицу зоз Оджаку одведла ю до того места дзе и нєшка жиє, 15. МАРЕЦ 2019.


ljudze@ruskeslovo.com

як гвари уж 38 роки. Там засновали фамелию, народзели ше Милан и Миряна хтори уж одроснути людзе. И у новим штредку роботу у фаху нє могло найсц, як приповеда Зденка, та прето велї роки робела у вельким тарґовинским подприємстве „Бачка”. – Кед ше розформовало, длуго сом нє робела док ше нє нашло место у Општини Оджак у управи, дзе сом робела 22 роки и отамаль, пред трома мешацами, пошла до пензиї. Ришенє уж мам, а пензию ище чекам. Робела сом дас 13 роки у скупштинскей служби, там зме пририхтовали скупштински материяли за рижни схадзки, Службени гласнїк општински, а вец сом прешла на роботу за виберацки списки. То ше водзи при матичарох, алє то було окремне роботне место дзе ше старало и о общих, и о окремних виберацких спискох хторих зме у нашей општини мали за дванац национални меншини, та и за руску – приповеда о своєй роботи Зденка, хтора на питанє чи нашла и Руснацох у Оджаку гвари: – Нє стретла сом нїкого, гоч знам же их було, а до Окремного виберацкого списку були уписани лєм двойо. Но, уж єст тому досц як сом раз на роботи налєцела на Керестурца Славка Надя хтори ту роби у спорту, та зме ше вец и стретали. ТРИМАЮ ОБИДВА ТРАДИЦИЇ Вязу зоз Руснацами Зденка отримовала през части одходи до Керестура дзе єй мац донєдавна жила, а тераз ма ище братову и нинову фамелию и розуми ше, пайташки зоз школских дньох, та дзечнє приходзела и на сходи своєй ґенерациї. – Часто зме до Керестура одходзели, та так и супруг Дьордє добре розуми по руски, син зна и бешедовац одмалючка, а дзивка лєм розуми. Док були мали читала сом им и „Пионирску заградку”, у мацери були и нашо новини. Нєшка „Руске” почитам на компютеру, а провадзиме и руски емисиї на те-

Милан и Миряна 15. МАРЕЦ 2019.

левизиї, и нашу Марину Сабадошову – гвари Зденка, а замерковали зме же и вона сама крашнє по руски бешедує, гоч, як чуєме, постала права нєвеста хтора прилапела мужову традицию и обичаї, алє зачувала и свойо. Як то звичайне у нашей Войводини и у мишаних супружествох, чуєме же и Павлицово отримую обидва Крачуни, Вельки ноци, и їх Славу. – Шицко рихтам за тоти швета по обидвох обичайох, а одпочатку сом ше трудзела вариц и їх и нашо єдла, та мойо домашнї барз любели и капущанїки, а обовязно бобальки. Попри тим, и по нєшка до Керестура ходзиме по шпиваню, док мац жила и на Паску зме одходзели – приповеда Зденка. До тей теми ше уключел и єй супруг Дьордє хтори гвари же пре розличносци у вири и нациї нїґда нє мали проблеми. – Думам же чловек насампредз жиє зоз чловеком як особу, а ми ше добре здали, гоч спочатку требало мерковац на шицко цо нам було иншаке и нєпознате. Обидвойо зме прилапели и нашо розлични фамелиї и вони нас, и нашо традициї, а шицко прилапели и нашо дзеци. Инересантне же я, дзекуюци своєй професиї, бо сом робел у ТВ сервису, упознал велїх Зденкових найблїзших, потогов брата Златимира, и бачика и кума и других, скорей як ю – виволал Дьордє. Павлицово нєшка обидвойо „швижи” пензионере, Дьордє пар мешаци скорей як Зденка. Гваря же им ище одвитує опущени темпо, рихтаю ше дораз и до своєй загради, а дай Боже, гваря, и унуки. – Влонї зме одали дзивку до Нового Саду, та ми жец гварел же най идзем до пензиї, бо вец им мам помагац чувац унуки. А шор би було уж и синови пристановиц ше, а вон ма свою фирму ту при нас – гвари през шмих и обчекованє задовольна Зденка.■

МЕДАЛЯ ЗОЗ ШТРЕЛЯЦТВА Зденка гвари же нє була бог зна яка спортистка, гвари же баржей були познати єй оцец, иншак ветеринар Яким – Йока и брат, но и вона сама ше раз добре указала. – Мойо колеґове ше 2000. року рихтали до Будви на Спортски бависка општинскей управи и я случайно „вошла” до екипи, бо им хибел єден член. Гоч им я толкуєм же сом нє даяки спортски тип, алє цо могли, уж лєм себе думали же сом зоз пушки годна штрелїц. Гварим им же мойо и оцец, и брат и мац були ловаре, та можебуц и мнє пойдзе... Даскельо раз сом пробовала, прияли ме, и освоєли зме перше место. И то лєм теди, и нїґда вецей, а кельо нас було у екипи, принєсли зме дупло вецей медалї, бо ше дахто змагал у вецей спортох.

РУСКЕ СЛОВО 25


ЛЮДЗЕ, РОКИ, ЖИВОТ НАШО ГОСЦИ: МИХАЙЛО И ТАТЯНА БУДИНСКОВО З КОЦУРА

РУСКИ ШПИВАНКИ НАСТАВАЮ З ЛЮБОВИ Пише: Златко КОЛЄСАР

Малженска пара з Коцура, Михайло и Татяна Дротар Будински написали текст и музику за шпиванку „Хто то може знац” котру публика у сали на тогорочним фестивалу „Ружова заградка” оценєла як єдну з найлєпших. Будинсково уж вецей як два децениї творя, пишу, компоную шпиваю, и у тим наисце уживаю

Н

акадзи ше упознали, видзели же музика забера окремне место у їх живоУ БЕНДУ ЗОЗ це, а любов ґу нєй з роками вше баржей ДВОРНИКОМ росла. Будинсково ше упознали концом – Першираз сом 80-тих рокох. Татяна Мижа замерковала пред публику як леґиня котри барз крашнє грал и шпинаступел 1985. року вал. Свадзба була 1989. року, у чаше кед у войску, кед сом ше на малженство и на фамелию патрело шпивал у бенду, дакус иншак як нєшка, кед ше нє предлуа интересантне же сом жовало школовац, окреме кед обидвойо, у бенду бул зоз познатим горватским як цо вони, мали роботу. На шоре було – музичаром Дином основац фамелию. Дворником котри – З оглядом на тото же зме ше млади поу тим бенду грал бра ли, я мала 20 роки, а Мижо 24, з терана буґнох. шнєй перспективи думаме же зме добре зробели. Постали зме млади родичи, и ношели зме ше шмело зоз шицким цо живот пред нас кладол. Дзеци одросли, закончели студиї, а ния, и я нєдавно закончела студиї за фахову медицинску ше стру, так же сом посцигла тото цо ми було вельке жаданє. Мижо ше заш виполМихайло перши з лївого боку, Дино такой при нїм нєл у музики, цо

26 РУСКЕ СЛОВО

ми мило, бо то його велька любов – гвари Татяна. РОБЕЛИ ЗМЕ ВЕЛЬО КОЙЧОГО, АЛЄ ТО ЧАСЦ ЖИВОТА Михайло, закончел стредню ветеринарску школу у Футоґу, и два роки робел у фаху, а потим отворел польо-апатику у Коцуре, котру пре инфлацию 90-тих рокох мушел заврец. Тримал и квецарню, потим видеотеку котра була барз популарна, а вец и пицерию... – Нє виберал сом роботу у тих кризних часох, та сом и на пияцу єден час предавал яблука. На початку дзеведзешатих умар мой оцец, и барз ми було чежко, а под уплївом войни и чежких часох бул сом примушени робиц велї роботи – припознава Михайло. Та, заш лєм, було и красного, и Будинсково постали богатши кед ше им 1992. року народзел син Александар, а о три роки и дзивка Доротея. На початку 2000. року, Михайло отвера малярске подприємство котре и нєшка роби. И за шицок тот час вше кед ма часу грає, шпива и компонує, гвари, за свою душу, бо лєм так одмалючка зна. Мило му же ше ґу ньому у тим гобию придружела и його супруга. Перше настал ЦД зоз 11 шпиванками по сербски, а за три шпиванки зробени и споти, котри ше теди емитовали на ТВ Делта. 15. МАРЕЦ 2019.


ljudze@ruskeslovo.com

Шпиванки зоз спомнутого ЦД-а були часто слухани на радио габох даскелїх популарних войводянских радийох и були барз замерковани, та ше Будинсково нашли у дружтве нєшка познатих поп шпивачох и бендох: Влади Ґеорґиєва, Наташи Беквалац, „Ґаравого сокаку, ґрупи „Апсолутно романтично”... дзе на два, три заводи вєдно и наступали. – Шпиванка „Свирайте ми”, котра на початку 2000. року була барз популарна на радию, помогла ми же бим ше „вибил” на сцену. Александар Дуїн хтори бул продуцент цалого ЦД-а, бул ми барз велька потримовка. Припознавам, теди сом нє нательо роздумовал о рускей музики, бо сом ше жадал доказац у сербскей поп музики хтора после розпадованя тедишнєй Югославиї на тих просторох остала барз „худобна”. Шпиванки постали популарни, медзитим, ми нє були свидоми до чого зме ше упущели, и нє були зме порихтани за таке дацо, бо требало уложиц вельки пенєж до рекламох и промоциї, а з оглядом на тото же нам дзеци були мали и обставини у держави чежки, нє поспишело нам ше витирвац у наших намаганьох обстац на музичней сцени, бо то вимагало вельки одреканя. – Паметам же сом раз шпивал на промоциї ЦД-а Владимира Малацка дзе сом ше упознал зоз орґанизователями „Ружовей заградки” и там настала идея попробовац твориц и руску музику. Накадзи сом почал шпивац по руски, з єдним словом – приросла ми ґу шерцу– гвари Михайло. ДОПОЛНЮЮ ЄДНО ДРУГЕ Будинсково писнї пишу вєдно, дополнюю єдно друге, розумя ше, а Михайло найволї шпивац шпиванки котри вєдно напишу, а хтори вон и викомпонує. – Мнє лєгчейше кед напишем текст, а вон компонує музику, а вон заш дума же лєпше на даяку мелодию написац текст, та ниа, ту ше спераме, алє иншак ше барз добре розумиме – гвари Татяна.

15. МАРЕЦ 2019.

На „Червеней Ружи” сом шпивал штири раз, цо ми барз мило, бо зме там направели шпиванки у забавним духу. Нажаль, вони нє зняти у студию и думам же то барз велька чкода. Мам чесц же наступам и на „Ружовей заградки”, на котрей сом того року виведол 11-ту нашу руску шпиванку у народним духу – гвари Михайло. Обидвойо ше зложели же публика наисце реаґує на добрих шпивачох и на добру шпиванку, алє же то и велька обовязка автором отримац континуитет и квалитет писнї. З искуства знаю же нє лєм од награди завиши же чи даєдна шпиванка у народзе зажиє. – Людзе котри творя за нашо фестивали то робя зоз велькей любови ґу нашей рускей писнї, а найвекша награда за тот їх труд то кед писня после фестивала почнє жиц свой живот у народу – гваря Таня и Михайло. Любиме кед нам ше уда направиц єдноставни шпиванки и текстуално и музично, у хторих ше велї слухаче часто и сами пренайду, а тоту нїтку медзи нами и слухачами нє мож вше лєгко пренайсц – гвари Таня.

НАГРА ДИ На „Ружових заградкох” Будинсково маю 5 наградзени шпиванки. Награди почали зоз писню „Руска душа”, котра як и „Лампащики” достала першу награду фахового жирия за текст. Зоз писню „Орґона” освоєли другу награду фахового жирия, а зоз писнями „Лєм пре тебе” и „Хто то може знац” освоєли першу награду публики. Шпиванка „Хто то може знац”, котру Михайло Будински одшпивал на тогорочней „Ружовей заградки”, окрем першей награди публики, достала и другу награду фахового жирия за композицию.

ДЗЕЦИ ПОШЛИ ПО СВОЇХ ДРАГОХ Музика у Будинскових забера вельку часц фамелийного живота. Син Александар закончел мастер студиї на Факултету технїчних наукох и робота го часто одводзи на путованя по цалим швеце, та так два роки робел у Китаю. Дзивка Доротея закончує мастер студиї на педаґоґиї на Филозофским факултету. И попри велїх їх обовязкох под час роботи и школованя вони велька потримовка своїм родичом при твореню нових руских шпиванкох и вше их провадза на фе стивалох. Факт же то єдна файта припознаня за уложени труд, за цошка красне цо остава зазначене нє лєм у їх фамелиї, алє и у фундусу наших шпиванкох доґод нас єст.■

РУСКЕ СЛОВО 27


ЛЮДЗЕ, РОКИ, ЖИВОТ ҐУ СТОРОЧНЇЦИ ОД СНОВАНЯ РНПД –

ГНАТЮК ИНСПИРОВАЛ НАШИХ ПРЕДНЯКОХ

Пише: Дюра ЛАТЯК

Початки националного будзеня при Руснацох на териториї дакедишнєй Угорскей, особлїво на подручу нєшкайшей Восточней Словацкей и Закарпатскей обласци України, ґу котрим етнїчно припадаю и бачванско-сримски Руснаци, вязани за мено священїка Александра Духновича (1803–1865). Реализовало их у нас Руске народне просвитне дружтво, основане 2. юлия 1919. року у Новим Садзе

К

ед бизме сцели одредзенше бешедовац о перших орґанизованших рухох вязаних за нашо националне будзенє, вец бизме ше мушели врациц ище скоро цалу децению назадок и опрец ше на експедицию українского науковца Володимира Гнатюка до наших крайох (1897), алє и на початки дїялносци младого законченого ґимназиялца Гавриїла Костельника. Бо, праве вон зоз Гнатюкову помоцу 1904. року видал свой идилски венєц „З мойого валала”, и од того часу мож провадзиц обачлїву активносц на националним будзеню и орґанизованю културно-националного живота Руснацох у Бачкей, Сриме и Славониї, котри теди жили у составе Австро-Угорскей, точнєйше – у гранїцох мадярскей держави. Нашо културно-национални вязи зоз Горнїцу теди були бивни (млади би нєшка поведли „лабави”!) и спорадични. Найчастейше ше отримовали прейґ церковних каналох. То цалком розумлїве, бо з тей нашей малочисленей гарсцочки Руснацох у тедишнї час вирастало барз мале число интелектуалцох, а и з того числа лєм священїки и учителє оставали жиц зоз своїм народом. Такволана шветова интелиґенция була змадяризована, однародзена, и одходзела робиц и жиц до городских кул-

28 РУСКЕ СЛОВО

Володимир Гнатюк

турно розвитших стредкох. Зоз стредком свойого походзеня отримовала лєм фамилийни и родзински вязи, або теди кед требало назберац цо вецей гласи на виберанкох до орґанох власци. Скоро на пальцох єдней руки би мож було начишлїц шветових интелектуалцох котри концом дзеветнастого и на початку двацетого вику и звонка свойого завичаю зачували свойо руске националне чувство. НАГЛИ ПРОЦЕС УГОРЩЕНЯ Познати українски науковец Володимир Гнатюк 1897. року пребувал у наших крайох (юний-юлий и початок авґуста 1897.). Теди вон ту застал барз интензивни процес мадяризациї бачванских Руснацох. На тот процес указує и тедишнї керестурски учитель Михайло Врабель, автор зборнїка народних писньох „Русскій соловей”, ище 1890. року кед пише: „Же на полю просвищованя нє зробене у Бачванох тельо кельо могло буц зробене, тому виновати у першим шоре предводителє народу, а виновати и сам народ, бо гоч и пришол до валалу даяки учитель, або инши чловек котри ше намагал шириц медзи селянами просвиту, алє селянє звичайно поучени од тих котри нє радо жадали же 15. МАРЕЦ 2019.


ljudze@ruskeslovo.com

РУСКОГО НАРОДНОГО ПРОСВИТНОГО ДРУЖТВА (III) би селянє на своїх ногох ходзели, нє ценєли його труд, цо вецей кладли му препреченя и вон пошвидко обачел же пришол медзи своїх, а свойо го нє препознали и ишол далєй, або трацел волю до дальшого дїйствованя...”1 Вироятно ту думал на одношенє спрам себе и спрам старого учителя Петра Кузмяка и їх зраженє зоз дзепоєднима членами керестурского церковного одбору, а Врабель нє бул задовольни анї у Вербаше, анї у Новим Садзе. РИШЕНЄ ВИДЗЕЛ У РУСИНОХ ИНТЕЛЕКТУАЛЦОХ Процес угорщеня (мадяризациї) Руснацох у Бачкей окреме постал интензивни после утаргованя конфесийней школи у Руским Керестуре. цо ше ище баржей одражело, як пише Дюра Варґа, на отупйованє националней свидомосци Руснацох од початку ХХ сторочя до конца „живота” Монархиї 1918. року.2 И сам Володимир Гнатюк приблїжно исто видзи тот проблем, цо потвердзує його запис: „Як ше Русини у Бачкей мадяризую, так у Сриме поставаю Горвати: муша ше повиновац месним горватским законом и посилац свойо дзеци до горватских школох. Розуми ше, скорей Русин научи горватски як мадярски; прето цо ше дотика однародзованя, у Славониї векша опасносц за руских населєнцох як у Угорскей. Кед ше терашнї обставини у Бачки и Сриме нє пременя и останю и убудуце таки яки су тераз, наших Русинох там обчекує нєзаобиходна шмерц (подцагнул – Дю. Л.). Їх друге поколєнє ше нє будзе волац Русини, алє Горвати або Мадяре...”(нєпотребне вихабел Дю.Л.) „Єст лєм єдна порада же би ше то нє дошлєбодзело: нашо Русини (дума на Галичанох – зам. Дю. Л.) конєчно ше муша старац же би виховали интелектуалцох Угорских Русинох хтори би ше познєйше врацели до родзеного краю и постали му водителє. Даскелїм и добрим интелектуалцом удало би ше там направиц подполне преобраценє у питаню народного препородзеня...”3 Єден з таких потенциялних кандидатох бул тедишнї богослов Дюра Биндас. У чаше кед познати українски науковец Володимир Гнатюк у 1897. року пребувал Ру1 Обявене у календаре „Приятель селян“ за 1909. рок,.боки 55-59, а цитоване зоз статя Дю. Варґи: Михайло Врабель и бачвански Руснаци, обявеней у часопису „Шветлосц ч. 2-6 марец-децембер 1992, боки 94-103, а цитат на б. 103. 2 Дюра Варґа: Почастки национално-културного руху при Руснацох у Югославиї (70-рочнїца Руского народного просвитного дружтва); – „Шветлосц” ч. 4/1989, бок 509. 3 (В. Гнатюк: Руски населєня у Бачки (у южнєй Угорскей; Етноґрафични материяли з Угорскей Руси – розправи и статї о Руснацох Бачкей, Сриму и Славониї, том V; „Руске слово” Н. Сад, 1988, б. 8586) 4 Цитат виняти зоз статї М. Мушинки: Зв’язки Володимира Гнатюка з югославськими русинами, – „Шветлосц“ ч. 3/1971, б. 223, котри зме ту з карпаторуского преложели на наш литературни язик. 5 В. Гнатюк: Руски населєня у Бачки (у южнєй Угорскей; Етноґрафични материяли з Угорскей Руси – розправи и статї о Руснацох Бачкей, Сриму и Славониї, том V; „Руске слово“ Н. Сад, 1988, б. 113-114)

15. МАРЕЦ 2019.

ским Керетуре, Дюра Биндас бул студент богословиї у Ужгородзе. Гоч нє маме о тим конкретни докази, з вельку виродостойносцу можеме предпоставиц же ше Биндас и Гнатюк под час школского розпусту стретли у Керестуре (юний-юлий и початок авґуста 1897). Гнатюк теди мал 26, а Биндас 20 роки. Од того часу почина дописованє медзи нїма. Володимир Гнатюк українски етнолоґ, записовач усного народного скарбу, публицист, язикознавец и културни дїяч. Народзел ше 9. мая 1871. року у галицким валале Велеснїв (Україна), у худобней селянскей фамилиї. Умар у Львове 6. октобра 1926. и там є поховани. Ище як студент другого року почал ше интензивнєйше занїмац зоз зазберованьом усного народного скарбу. Так ше 1987. року заинтересовал у за живот Руснацох у Бачкей и Сриме. У юнию 1897. року припутовал до Керестура, а вец и до Коцура и Нового Саду. За нєполни три мешаци вон од наших предкох у Керестуре и Коцуре записал 430 народни шпиванки ин 220 прозни твори, а попри тим детально описал керестурску свадзбу, обявел Керестурску хронїку, обсяжну статю з насловом „Руски населєня у Бачкей”, „Поетични талант медзи бачванскикма Русинами”(у котрей рецензовал Костельников идилски венєц „З мойого валала”), и даскельо полемични написи у вязи зоз националним идентитетом бачванско-сримских Руснацох. Його записи нашого усного народного скарбу представяю фундамент на котрим стої история литератури бачванско-сримских Руснацох.

Познати руско-українски науковец академик др Микола Мушинка спомина же уж у 1898. року Биндас видзел єдину драгу препороду угорских Русинох у ориєнтациї на народни язик. У писме Гнатюкови од 26. марца 1898. року вон пише: „Чом шпи народ? (...) и я до того прешвечени же нє будзе квитнуц угроруска кнїжка покля писателє нє почню воспитовац народ на його язику. Алє анї сам нє знам же кеди ше то збудзе. А же ше раз муши пременїц, до того я твардо прешвечени, лєм кеди то будзе? (...) Гварим вам, любезни панє, же ище вельо води пречече Дунайом док Угро-руси станю на свойо ноги.”4 Биндасови напевно було познате Гнатюково видзенє ришеня того проблема, котре глаши: „Зоз того ше видзи же би було барз добре за бачванских Русинох кед би мали и свою власну школу, так як цо маю свою Нємци, Мадяре и Серби. Вони ю и маю, алє лєм по мену, а наисце вона мадярска. То би наисце було лєгко алє треба же би интелиґенция була руска, а нє мадярска. На жаль, рускосц тей интелиґенциї потераз була „цма вода у хмарох“. Прето думам же будзе цалком розумлїве прецо я так инсистуєм же би ми виховали Угорским Русином интелиґенцию, прето же би ше вона аж теди чувствовала руска и робела би на хасен Русином, а нє на ха(Предлужи ше) сен других нацийох.”5■

РУСКЕ СЛОВО 29


ДУХОВНИ ЖИВОТ ТРА ДИЦИЯ ЕКУМЕНСКИХ ДНЬОХ МОЛИТВИ У НОВИМ САДЗЕ

ПРИДЗЦЕ, ШИЦКО ПОРИХТАНЕ Пише: Мирон ГОРНЯК КУХАР

ПОУЧНИ ИСКУСТВА ЗОЗ СЛОВЕНИЇ На молитвовим сходзе у Новим Садзе могло чуц велї интересантни и поучни податки зоз нам блїзкей Словениї на хтору ше спатраме, алє єст и спозореня. Наприклад, у Словениї поросло число дзецох хтори ше народзую звонка малженствох и заєднїцох. Аж 58 одсто дзецох ше народзує звонка заєднїци. Словенки можу шлєбодно одлучиц чи сцу мац дзеци, а абортус леґални. Коло 60 одсто женох ма єдно лєбо двойо дзеци, а аж 25 одсто женох нє маю потомство.

30 РУСКЕ СЛОВО

У Новим Садзе уж коло 15 роки жени, медзи хторима и грекокатолїкинї, означую екуменски Шветови дзень молитви, на пейцох язикох, зоз пейц вирских заєднїцох, так же тоти стретнуца и приятельски, а нє лєм декларативно християнски

У

францисканским манастире Ивана Капистрана у Новим Садзе, уж по традициї, першого пиятку у марцу, отримани екуменски Шветови молитвови дзень, на хторим участвовали и вирни грекокатолїки. Присутних, вєдно зоз другима священїками, благословел парох новосадски о. Юлиян Рац, а по руски бешедовали Мария Гудак и Блаженка Хома-Цветкович. Як и предходних рокох, модлєли ше представнїки пейцох Церквох на пейцох язикох, а були и зоз Римокатолїцкей Церкви, Словацкей еванґелицкей АВ Церкви, Реформатскей християнскей и Методистичней Церкви. Модлєло ше по сербски, горватски, мадярски, словацки и по руски. Того року були и госци зоз Євангелскей Церкви зоз Зєдинєних Америцких Державох. После коло 15 рокох отримованя екуменских шветових молитвових дньох на подобни способ, то и нагода за одредзени спатраня и сумированя.

Присутних на тот завод привитал домашнї, римокатолїцки священїк францискан о. др Карло Хармат, а модератор була Мария Парнїцки. Каждого року єст одредзени мото молитви, того року то „Придзце, шицко порихтане”, а порихтали ю жени зоз Словениї. ПРАВИ ХРИСТИЯНЄ ВШЕ ВЄДНО У своїм огляднуцу на заєднїцки молитви, на хторих нє присутни и тоти хтори би могли буц, о. Карло коментаровал же ше прави християнє модля вєдно, и попри тим же су нє исти, односно же су розлични. – Будзме у мире и будзме вєдно, а кед нє, вец зме нє прави вирнїки. Прави християнє ше прилапюю. Зато и гвариме „Оче наш”. Най нам кажде стретнуце будзе стимуланс же бизме ше частейше стретали у братстве и же бизме ширели порученя любови – гварел о. Хармат. На концу, шицких благословели священїки присутних Церквох, а после сходу бул аґапе за присутних. Едита Мокуш зоз Реформатскей християнскей Церкви, хтора и координатор финансийох у Екуменскей гуманитарней орґанизациї, на тих молитвових сходох у Новим Садзе од початку, зоз 15-рочним „стажом”. – Чекаме тот дзень, каждого року шицки ше радзиме коло програми, отримуєме проби и орґанизуєме сход – гварела Едита за „Руске слово”. – Медзи собу ми вше на15. MАРЕЦ 2019.


duhovni@ruskeslovo.com

йдземе заєднїцки язик. Так упознаваме и други култури. Наприклад, кеди-нєкеди, мам госцох зоз Горватскей и Македониї на основи вирских стретнуцох. Блаженка Хома-Цветкович, єдна зоз грекокатолїкиньох хтора на тих молитвових стретнуцох од початку присутна, бо видзи добри цилї и намири. – Пачи ше ми масовносц, же каждого року участвую представнїци зоз вецей як сто державох (рух нєшка облапя коло 170 держави швета), хтори ше модля за потреби, насампредз, у одредзеней держави. Молитва оплеменює, освидомює же ше дакому помага и роби цошка добре. Кед ше вецей людзе модля, вец є и моцнєйша. Нє важне хто цо, якого дружтвено-економского статуса, чи є богати, чи худобни. На стретнуцох вше єст ношаца те-

У КОЦУРЕ

У КАРИТАСУ ОЗНАЧЕНИ 8. МАРЕЦ

У коцурским парохийним Каритасу 7. марца означени медзинародни Дзень женох 8. марец. Жени после порядней активносци, односно, после правеня ґаґоркох, мали орґанизоване друженє на котрим координаторка коцурского парохийного Каритасу ш. Михаїла Воротняк женом котри найактивнєйши у роботи подзелєла пригодни дарунки. Монахиня Михаїла присутним отримала кратке преподаванє о приятельству, одношеню медзи людзми и справованю у посце котри по юлиянским календаре почал пондзелок, а тиж так визначела и важне доприношенє шицким у потреби през волонтерску роботу у Каритасу. З. К.

У СРИМСКЕЙ МИТРОВИЦИ ма, а слухаче можу критично себе превипитац о своїм справованю през цали рок. Барз любим стретнуц ше, дружиц, научиц дацо нове, видзиц перспективи, а през шицко тото людзе ше и баржей прилапюю, без огляду на одредзени розличносци – гварела Блаженка. СТРЕТНУЦА ПРИНЄСЛИ ЛЄМ ДОБРОГО Тиж Новосадянка, Мария Гудак на тих сходох участвує вецей як 10 роки, алє вона надпомла же екуменски молитви за мир були и дзеведзешатих рокох, на хторих участвовали и представнїки СПЦ. – Уж приходзи до змени ґенерацийох учашнїкох, та сцем надпомнуц же апатикарка Ирина Фейса єдна з найстарших, хтора була од початкох таких екуменских стретнуцох, на хторих вше бул тераз уж покойни о. Роман Миз. Мнє таки молитви принєсли лєм доброго, упознаванє людзох и других Церквох. Заєднїцтво може лєм утвердзиц и збогациц особну виру – потолковала Гудакова. По єй словох, учашнїки на молитвох маю свойо стретнуца и през рок, коло других подїйох, наприклад едукативни стретнуца на одредзени теми и путованя дакому до нащиви. – Упознаваме ше и зоз державами ширцом швета, їх историю, културами и вирскима заєднїцами. Вшелїяк найважнєйше же ше модлїме за добро учашнїкох и цалого швета – заключела Мария. ■ 15. MАРЕЦ 2019.

МАСКЕНБАЛ ЗА ДЗЕЦИ У Сримскей Митровици внєдзелю отримане уж традицийне Пущанє, маскенбал за дзеци парохиї, на хторим були коло 40 дзеци зоз Митровици, Латярку и Руми, зоз їх родичами. Програма почала зоз виронаучним квизом, хторого водзел парох о. Владислав Варґа, а у котрим участвовали штири ґрупи и шицки достали награди. Потим було виберанє трох найкрасших маскох, а тиж наградзени и два особи з окремнима потребами. После рижних других дружтвених бавискох, томболи, котру достали шицки дзеци дзекуюци численим спонзором, подзелєни и каритасово шкатулки до котрих буду през пост уруцовац свойо динари, а назберане будзе помоц єдней фамелиї котра уж два роки нє ма струю. Дзеци, а окреме їх родичи були одушевени зоз тим стретнуцом, наглашуюци же таки друженя потребни у нашей парохиї. Друженє знїмала ТВ НС Українска редакция. Орґанизатор парохия зоз волонтерами. о. В. В.

РУСКЕ СЛОВО 31


informator@ruskeslovo.com ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 4. марца 2019. року занавше нас зохабела мила мац

ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 4. марца 2019. року занавше нас зохабела мила мац

КСЕНИЯ САБАДОШ КСЕНИЯ САБАДОШ народзена Джуджар народзена Джуджар (1933–2019) (1933–2019) з Дюрдьова з Дюрдьова Памятку на ню вично буду чувац Памятку на ню вично буду чувац дзивка Иринка и жец Владимир дзивка Меланка и жец Дюра Рацово Раґайово ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Милей баби

ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Нашей милей баби и прабаби

КСЕНИЇ САБАДОШ (1933–2019) з Дюрдьова КСЕНИЇ САБАДОШ Од унука Желька Рацового зоз су(1933–2019) пругу Марию, унуки Маї Семизоз Дюрдьова Од унукох Александра зоз Соню и вей зоз супругом Ґораном, як и од праунукох Ани, Кристини и Хелени Ивана зоз Тияну Раґайових ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 4. марца 2019. року занавше ме зохабела мила шестра

СЕНА САБАДОШ (1933–2019) з Дюрдьова З любову и почитованьом вично ю будзе паметац шестра Маря Мудрова зоз фамелию

ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 8. марца преселєл ше до вичносци наш мили

ЙОАКИМ ГАРДИ (1957–2019) з Руского Керестура У красних памяткох це навики будзе чувац шовґор Михал Бесерминї Спочивай у мире Божим!

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 18. марца 2019. року наполня ше дзевец смутни роки як нас занавше зохабел нас мили супруг, брат, уйко и бачи

ВЛАДИМИР ТАМАШ (1949–2010) з Нового Саду Памятку навики буду чувац у своїх шерцох твойо наймилши Спочивай у мире Божим!

32 РУСКЕ СЛОВО

ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 8. марца зохабел наш мили супруг и оцец

ЙОАКИМ ГАРДИ (1957–2019) з Руского Керестура

Вичну памятку на це буду чувац супруга Фемка и синове Деян и Желько Спочивай у мире Божим! ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 8. марца зохабел нас мили син

ЙОАКИМ ГАРДИ (1957–2019) з Руского Керестура Мили наш, сину, занавше останєш у наших шерцох и памяткох. Оцец Яким и мац Левона Спочивай у мире Божим! ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 8. марца зохабел нас мили Кимо

ЙОАКИМ ГАРДИ (1957–2019) з Руского Керестура Вичну памятку на це буду чувац шестра Сенка зоз супругом Владом и дзецми Владимиром и Леонтину Спочивай у мире Божим! СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Наполнєли ше 24 и 5 роки як нє з нами нашо оцец и мац, дїдо и баба, прадїдо и прабаба

МАРИЯ ФЕКЕТЕ народзена Арваї з Руского Керестура (1928–2013)

ДЮРА ФЕКЕТЕ (1919–1995)

Красни памятки на нїх чуваю, син Дюра зоз супругу Йоску, дзивка Амала, унуки: Оливера зоз супругом Юлином, Златка зоз супругом Владом, Саня зоз супругом Борисом, Владо и Дзвоно, та праунуки: Кристиян зоз супругу Наташу, Инес, Емина, Марина, Сандра, Матей и Мартин Спочивайце у мире Божим!

15. MАРEЦ 2019.


ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 11. марца занавше нас зохабела наша мила мац и баба

МАРИЯ РЕГАК (1937–2019) з Руского Керестура У наших шерцох будземе чувац твою любов, порозуменє и пожертвовносц хтору ши нам нєсебично даровала. Дзивка Марча, жец Ириней и унуки Соня и Аня Спочивай у мире Божим! ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 11. марца преселєла ше до вичносци наша мила мац и баба

МАРИЯ РЕГАК (1937–2019) з Руского Керестура Памятки на єй доброту и пожертвовносц буду чувац нєвеста Марча, унука Тамара зоз супругом Жельком, праунук Иван и унук Борис зоз супругу Анамарию Спочивай у мире Божим! ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 2. марца 2019. року занавше нас зохабел

ВЛАДИМИР БУДИНСКИ – писатель (1950–2019) з Руского Керестура Памятку на його доброту буду навики чувац, Вида Рацова зоз супругом Славком и дзецми, Драґан зоз супругу Радмилу и їх дзецми, и Дюрица зоз супругу Драґану и їх дзецми, и Радослав Паланачково Най спочива у мире Божим! СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 14. марца наполнєли ше 6 смутни мешаци як нас занавше зохабела наша мила и добра мац, швекра и баба

МАРИЯ КИШ (1937–2018) з Дюрдьова Памятку на ню чуваю син Яким и дзивка Меланка зоз фамелиями Спочивай у мире Божим!

15. МАРЕЦ 2019.

ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 2. марца 2019. року нєсподзивано нас зохабел наш братняк

ВЛАДИМИР БУДИНСКИ – писатель (1950–2019) з Руского Керестура Памятку на тебе вично буду чувац и здогадовац ше на це твойо братняци Владо и Сашо зоз фамелиями, як и андя Маря Семанова Спочивай у мире Божим! ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 2. марца 2019. року нєсподзивано нас зохабел наш братняк

ВЛАДИМИР БУДИНСКИ – писатель (1950–2019) з Руского Керестура Красни памятки на ньго буду чувац братняци Славо и Михал Бодваньского зоз своїма фамелиями Спочивай у мире Божим! ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 2. марца 2019. року преселєл ше до вичносци наш мили

ВЛАДИМИР БУДИНСКИ – писатель (1950–2019) з Руского Керестура У красних памяткох го навики будзе чувац бачи Юлин и андя Анкица, зоз дзивчатми, Оливеру зоз супругом Любом и їх дзецми, и Даниєлу зоз супругом Деяном и їх дзецми Спочивай у мире Божим! Вичная памят! НА ЗДОГАДОВАНЄ Дня 8. марца 2019. року наполнєли ше єденац смутни роки як нас занавше охабела наша мила мамочка, бабочка и швекра

МАРИЯ МИХАЛЬОВСКИ (1956–2008) з Дюрдьова Єй любов и доброту нїґда нє забуду и навики буду ношиц памятку на ню у своїх шерцох. Ожалосцени: син Владимир зоз фамелию, син Михайло зоз фамелию и дзивка Таня зоз фамелию

ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 28. фебруара занавше нас охабел наш мили

ЮЛИЯН КОЛОШНЯЇ (1938–2019) з Нового Орахова Памятку на його любов и доброту у своїх шерцох буду чувац вично ожалосцени супруга Амала, дзивка Наталия, жец Миодраґ и унук Дарко Спочивай у мире Божим!

РУСКЕ СЛОВО 33


ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 9. марца после длугей и чежкей хороти занавше нас зохабел наш мили супруг, оцец и дїдо

ЮЛИЯН РАЦ (1948–2019) з Руского Керестура За собу ши зохабел вельку пражнїну хтору зме нєгодни нїяк надополнїц. Памятку на тебе занавше буду чувац супруга Ана, синове Владислав и Мирослав, нєвести Геленка и Нада, унуки Мартин, Владко и Анамария Спочивай у мире Божим! СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 13. марца наполнєл ше рок як престало дуркац шерцо нашей милей мацери, швекри, баби и прабаби

ЕВҐЕНИЇ ШАЙТОШ народзеней Ковач (1936–2018) з Нового Саду У своїх шерцох и молитвох памятку на ню чуваю син Мича, дзивка Мира, нєвеста Наташа, жец Миша, унуки Сташа зоз супругом Сашом, Таня, Ивана Рац зоз супругом Владом и Милан, як и праунуки Тина и Андрей Спочивай у мире Божим! Городска управа за защиту животного штредку Городу Нового Саду, на основи члена 29. Закона о преценьованю вплїву на животни штредок („Службени глашнїк Републики Сербиї”, число 135/04 и 36/09) обявює

ОБВИСЦЕНЄ

о принєшеним ришеню же потребне преценьованє вплїву и о одредзованю обсягу и змисту студиї о преценьованю вплїву на животни штредок проєкта „Продукцийни обєкт за продукцию орґанских гнойох (преробок гною)”, на катастерскей парцели число 208, К. О. Ченей, Город Нови Сад, ношителя проєкта „MIVАKA” DOO, Ратка Митровича 75дь, Беоґрад, у повтореним поступку Ношитель проєкта „MIVАKA” DOO, Ратка Митровича 75дь, Беоґрад, поднєсол тому орґану вимогу за одлучованє о потреби преценьованя вплїву на животни штредок проєкта „Продукцийни обєкт за продукцию орґанских гнойох (преробок гною)”, на катастерскей парцели число 208, К. О. Ченей, Город Нови Сад. После запровадзеного поступку, Городска управа за защиту животного штредку дня 11. марца 2019. року принєсла ришенє число VI-501465/18 же потребне преценьованє вплїву застатого стану на животни штредок и о одредзованю обсягу и змисту студиї о преценьованю вплїву на животни штредок. Увид до предметного ришеня мож окончиц у просторийох Городскей управи за защиту животного штредку, Руменацка 110 а, Нови Сад, роботни днї у чаше од 10 до 15 годзин, на сайту Городскей управи за защиту животного штредку www. environovisad.org.rs. Заинтересована явносц може виявиц жалбу процив того ришеня у чаше 15 днї од дня його обявйованя у средствох явного информованя, по тим орґану.

34 РУСКЕ СЛОВО

ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 9. марца 2019. року после длугей и чежкей хороти престало дуркац шерцо мойого милого брата

ЮЛИЯН РАЦ (1948–2019) з Руского Керестура Памятку на його любов и доброту буду занавше чувац шестра Наталия зоз супругом Янком, дзивка Таня Кнежевич зоз фамелию и син Владимир зоз фамелию Спочивай у мире Божим!

CENOVN>K MALIH I POSMERTNIH OGLA[KOH – mala ogla{ka do 20 slova ko{ta 200 dinari – mala ogla{ka vecej yk 20 slova ko{ta 300 dinari – uramikovani tekst ogla{ki, abo vin~ovanki ko{ta 500 dinari – posmertna ogla{ka na wdno polqo ko{ta 600 dinari – posmertna ogla{ka na dva poly ko{ta 1 200 dinari. Cenovn<k va`i od 1. мая 2015. roku Ogla{ki mo` poslac na mejl office@ruskeslovo.com лєбо ruske.redakcija@gmail i uplacic na rahunok Novinsko-vidavatelqnej ustanovi “Ruske slovo” u banki Inteza ~islo 160-923244-82. Informaci< mo` dostac na telefon 021/ 6613-697.

МАЛИ ОГЛАШКИ НА ПРЕДАЙ хижа у Руским кере стуре на адре си Маршала Тита 174. Обявиц ше на те ле фон ске чи сло: 025/703-703.

МАЛИ ОГЛАШКИ

ДИХТОВАНЄ облакох и дзверох. Щици од витру, жими, праху, галайку, праху, инсектох. МОНТИРАМЕ: – РОЛЕТНИ – ГАРМОНИКОВО ДЗВЕРИ – ПАНТЛЇКОВО ДЗВЕРИ – МРЕЖИ ОД СУНЬОҐОХ – ВЕНЕЦИЯНЕРИ – ОПРАВКИ 025/5827-710 065/5088-433

15. МАРЕЦ 2019.


ИНФОРМАТОР

ОДВИТИ, РЕАҐОВАНЯ И ПИСМ@

ПРИВАТИЗАЦИЯ ЛИТЕРАТУРНОГО ЖИВОТА

* дзе цо будзе *дзе цо будзе *

НА НЄДЗЕЛЮ У ЗАВОДЗЕ ПРОМОЦИЯ Треца, од штирох промоцийох видео-приповедкох „Учме вєдно руски язик: Читай ми“ будзе отримана на нєдзелю, 17. марца на поладнє у просторийох Заводу за културу войводянских Руснацох, Футожска 2, у Новим Садзе. Слово о проєкциї приповедки „Чом добре буц рибар” чий автор Мелания Римар. После проєкциї будзе традицийно отримана тематска креативна роботня. Проєкт видео-приповeдкох „Учме вєдно руски язик: Читай ми“, перши такей форми у рускей заєднїци. Реализую го авторки Александра Бучко и Саня Дивлякович. Ношитель проєкта Новинарска асоцияция Руснацох, финансийну потримовку дал Завод за културу войводянских Руснацох, а потримовку дала Новинско-видавательна установа „Руске слово“.

021/6613-697, 021/6624-/708 e-mail: ruske.redakcija@gmail.com informator@ruskeslovo.com OGLA[OVANW 15. МАРЕЦ 2019.

Пише: академик Юлиян ТАМАШ, НАНУ и ВАНУ, универзитетски професор рускей и українскей литератури

О литературним живоце Руснацох за длуже ни пе йц ин сти ту циї зоз меншима чи векшима финансийнима фондами – видавательне од дзелєнє НВУ „Руске слово”, Национални совит Руснацох, Завод за кул ту ру во й водян ских Ру сна цох, „Ко стельникова єшень”, Дружтво за руски язик и литературу зоз локал ни ма кул тур но-про свит ни ма дружтвами, як нпр. „Жатва”, „Карпати”... Шицки пейц припадаюци оддзелєня уж двацец роки очолює єден чло век, пи сате ль Ми ко ла Шанта, з єдним припадаюцим инсти ту ци о нал ним обра зов ним по крицом, диплому першого ступня Польопривредного факултета. Уда ло му ше то з приповедку же ше стара о общим добру воланим руска литература, потенциялно найкре ативнєйшим подручом руского язика. Без нього руска литература би уж давно препадла, демаґоґийно правдал свою нє за мен лї восц. Зоз пейц инстуцийнима покрицами за руску и українску литературу, здо бу ти ма при ком пе тент них люд зох, и сам сом нашедал на тоту приповедку. Остатнї роки обачовал сом и спозорйовал одвичательного редактора же на концу рока сам приноши видавательни плани, дзе на й ча сте й ше його – седем ро ки сом бул редактор у „Руским слове” и за тот час нє обявел сом анї єдну свою кнїжку, а мнє два раз по дзешец роки нє друкова ли – и твори його приятельох, полуписательох хтори нє же скромного литературно го ис ку ства, алє ча сто анї нє знаю про секови, уж моцно по сербени руски язик. Обачовал сом и же ме дошлїдно поцискує, або виключує з руских институцийох за литературу и културу. З пензионованьом отворено сом му положел до знаня же спада мед зи трох моїх, нїби, приятельох хтори ше нє може дочекац най уж умрем, та буд зе перши мед зи рускима барбароґениями, алє одлучовац як полуфаховец за польопривреду нє ма пра-

во о по є ди нєч них ли те ратур них творох и ца ло сци дїла по єди них писательох, окреме сам. Же мойо пригварки фундамен то вани оголєло ше у правеню плана за 2019. рок. У телевизийней ви яви нє могол ше стримац и як редактор чия першенствена ро бота пребивац драги за общи ли тературни живот, вон, лєм цо нє през слизи одушевия, сообщел пер ше свой авторски интерес же прейґ Укра їн скей ам ба са ди обез печел преклад свойого романа на україн ски, а же по сле того прекладац ше буду други авторе. Забул на елемен тар ни шор почи то вац об сяг, глїбину, важносц, доприношенє и нєповторлївосц старших и заслужнєйших писательох од само го себе и свойого авторского ин тере су. При Руснацох, приклад Г. Ко стельник, Ю. Тамаш, при Укра їн цох С. Жадан, М. Матиос, Ирванец, О. Забужко... И то нє ко нєц. Пре кла дате ль, хторого нашол, ма за реванш, прейґ „Руского слова”, буц за сту пени зоз своїм романом преложеним на сербски. Хиби лєм инсти ту ци й не покрице за приватни аранжман ти па – я тебе, ти мнє. И цо то кед нє приватизация видавательней дї ялно сци на руским язику! Нєзако нї та, безусловно! Ище лєм – як ви пла циц го но рар пре кла дате ль о ви на українски, бо Україна нє по кри ва авторски хонорари анї авто ро ви, анї прекладательови! З хто рих пенєжох кед нє руских. А тельо єст сербских видавательох цо их фи нансує и Беоґрад, и Нови Сад! И фаворизує, а меншински ли терату ри гаши, з кнїжку лєбо два, рочнє. По волу єм од ви чате ль ни орґ а ни начишлєних руских институ ци й ох, задлужених за руски лите ратур ни живот, же би зоз формованьом ли тературно компетентних Со ви тох, чи Управних одборох онєможлї вели приватизацию руского ли тературного живота з боку актуално го одвичательного редактора.

Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”

РУСКЕ СЛОВО 35


СПОРТ ПОДРУЧНА ФОДБАЛСКА ЛИҐА ЗОМБОР

ПОЧАТОК З ПОРАЖЕНЬОМ ФК „Крила країне” (Бачка Паланка) – ФК „Русин” 1:0 (0:0)

БАЧКА ПАЛАНКА: стадион „Тиквара”, патрачох коло 200. Делеґат змаганя бул Милан Филипович зоз Зомбора, главни судия Неманя Дьордєвич зоз Алексa Шантича, а помоцни судийове Велимир Стойков зоз Зомбора и Неманя Мудринич з Апатину. Три жовти картони достали бавяче домашнїх, а зоз Русина – Грнчяр у 28. минути и Оґнєн Маркович пред самим концом змаганя. РУСИН: Предраґ Маркович, Жарич, Голик, Ланчужанин, Грнчяр (Саянкович), Малацко, Катона (Стефан Кочиш), Оґнєн Маркович, Будински (Гарди), Бранкович, Борис Орос. Ярня сезона першенства у Подручней фодбалскей лиґи Зомбор почала зоз 16. колом, за ФК „Русин” то було госцуюце змаганє у Бачкей Паланки процив домашнього ФК „Крила країне”. И попри добрей и моцней одбрани и квалитетних нападох, перши полчас бул без ґолох, гоч було велї нагоди дац ґол у обидвох екипох. Други полчас почал зоз наглєйшима реакциями бавячох на обидвох половкох терену, медзитим, праве тот домашнї терен бул пресудни же ше русинова мрежа затресла 63. минути, кед поентирали домашнї, цо и остал конєчни резултат.

„Русин” ше и далєй находзи на другим месце на таблїчки зоз 30 бодами, цо исте число бодох и трецопласованей „Войводини” зоз Товаришева, и штвартопласованей екипи „Крила країне”, алє ґол розлика Русина векша. Перша екипа на таблїчки и тераз остал „Стари ґрад” зоз Бачкей Паланки зоз 31 бодом. У идуцим, 17. колє ФК „Русин” дочекує дома на Ярашу ФК „Раднички 1918” зоз Раткова, а домашня публика сиґурно обчекує побиду, понеже то екипа котра ше находзи на 13. месце на таблїчки и ма скромни 17 боди. М. Дж.

ҐУҐЛАШЕ ЗОЗ СПОРТСКОГО КЛУБУ „ВИД МАРЕЗИ”

ШАМПИОНЄ У СЕРБИЇ У Бачкей Тополї всоботу, 3. марца, отримане державне першенство у ґуґланю, и екипа спортского клубу „Вид Марези” з Вербасу треци рок за шором освоєла златну медалю и погар. Дзекуюци свойому труду, ентузиязму и любови ґу спорту, як и потримовки локалней самоуправи, тому Клубу ше поспишело посцигнуц таки успих. Ґуґлашска екипа зоз спортского клубу з Вербасу, хтора настала зоз Медзиопштинскей орґанизациї шлєпих и слабовидих у Кули, Вербасу и Оджаку, як єдини спортски клуб од инвалидних орґанизацийох на териториї општини Вербас, посцигла значни успих. Члени того Клубу Мара Горняк, Миодраґ Вуканович, Вла-

36 РУСКЕ СЛОВО

Мара Горняк

да Милович и Жива Блажич, вєдно зоз помоцним членом Лїляну Драшкович хтора их водзи, вишли як побиднїки 18. сезони лиґи ґуґлашох за 2018/2019. рок. На тим змаганю участвовали и екипи зоз Пожаревцу, Беоґраду, Шабцу и Нового Саду. Под покровительством Националного спортского союзу цемних и слабовидих и орґанизациї Союзу цемних Сербиї, до змаганя на националним и медзинародним уровню уключени дзешец екипи. Як гварела предсидателька клубу „Вид Марези” Мара Горняк, барз ше цеша у своїм успиху и предлужую ше пририхтовац за Шветове першенство у ґуґланю котре ма буц отримане у Заґребу концом мая. О. Р. 15. МАРЕЦ 2019.


sport@ruskeslovo.com

ПОДРУЧНА ЛИҐА СУБОТИЦА

ВОЙВОДИНА ПРЕВЖАЛА ЛИДЕРСКУ ПОЗИЦИЮ ФК „Войводина” (Бачке Ґрадиште) – ФК „Искра” 3:0 (0:0)

Бачке Ґрадиште: стадион СРЦ „Дьордє Тапавица Джоя”, патрачох 400. Судия Беренї (Суботица). Жовти картони у екипи Искри достали Малїк и Юрчук. Искра: Калинич, Дрляча, Юрчук, Сталевич, Дякович, Родич, Иван (Малїк), Малацко, Шанта, Ґубаш и Сердар. Ярня часц сезони у Подручней лиґи Суботица за Коцурцох почала внєдзелю 10. марца, а фодбалерох Искри такой на старту очековал дерби процив Войводини зоз Бачкого Ґрадишта, екипи котра после єшеньскей часци сезони була другопласована на таблїчки и за Искру заоставала лєм єден бод. Войводина зоз Бачкого Ґрадишта наисце добра екипа, котра вельки пенєж уложела до бавячох и екипи, та им императив перше место и пласман до Войводянскей лиґи, а шицко друге ше водзи як нєуспих за клуб. Искра и на тото змаганє пошла без даскелїх бавячох, та тренер Мирослав Кнежевич мушел импровизовац, а у таких обставинох чежко мож очековац позитивни резултат, окреме кед ше бави змаганє процив озбильней екипи як цо то Войводина. Змаганє почало як ше и обчековало, Войводина нападала, а Искра ше сконцентровала на охрану власного ґола и пробовала дац ґол зоз процив нападох. Такой на початку, у 7. минути, Тони Иван пре покалїченє закончел змаганє и то ище вецей очежало Искрову ситуацию на терену. Домашнї грожели вше вецей и наисце були лєпша екипа на терену. На Искрово щесце лабда нє сцела войсц до ґолу, фодбалере зоз Бачкого Ґрадишта премахли даскельо вигодни шанси за ґол, а же резултат после першого полчасу бул 0:0 вельки заслуги ма и ґолман Искри Йовица Калинич, котри одбранєл два стопроцентни шанси за ґол. У другим полчаше Войводина предлужела нападац, медзитим Искра ше добре бранєла, а кущик хибело же би фодбалерох Войводини сцигла кара пре вельке число премахнутих шансох. Зоран Сердар, єдну соло акцию закончел зоз

добрим бицом зоз коло 18 метерох, алє лабда потрафела греду и резултат остал 0:0. Як час преходзел, а резултат ше нє менял, у бависку домашнєй екипи ше вше баржей почала чувствовац нєсцерпезлївосц и вони вше вецей ришенє глєдали прейґ длугоких лабдох на своїх центарфорох. Кед ше Искрово навияче, котри у вельким чишлє пришли потримац Искру, уж почали наздавац же Искра витрима и же ше годна нєпоражена врациц до Коцура домашнї пребили Искрову охрану и у 82. минути дали перши ґол. После того ґолу Искрова охрана ше розпадла и у остатнїх 10 минутох Войводина дала ище два ґоли и на концу прешвечлїво победзела. Искра у Бачким Ґрадишту мала вельку потримовку Коцурцох, котри за тоту нагоду орґанизовали и автобус. Навияче ше орґанизовали и зоз гласним навияньох у цеку цалого змаганя були „витор до хрибта” бавячом, котри, заш лєм, нє бул достаточни же би Искра на тим змаганю вицагла позитивни резултат. После того змаганя Войводина од Искри превжала лидерску позицию, а Искра спадла на друге место. У шлїдуюцим колу Искра на домашнїм терену дочека екипу Слоґи зоз Остоїчева, котра ше находзи на 8. месце на таблїчки. З. К.

МЕСТО ВЕНЦА

ВЛА ДИМИР ШАНТА (1946–2019)

Внєдзелю, 10. марца у 73. року умар єден од найлєпших коцурских, а и наших руских фодбалерох Владимир Шанта, котри векшу часц живота жил у Новим Садзе, а остатнї даскельо роки препровадзел у своїм родним Коцуре. Владимир Шанта свою богату фодбалску кариєру почал у родним Коцуре, дзе кратки час бавел за ФК „Искра”. Перши векши фодбалски крочаї Шанта направел у Вербаше, дзе бавел за тедишнї клуб Радник. Концом 60-тих рокох Владимир на поволанку Силвестера Такача преходзи бавиц фодбал до ФК „Войводина” зоз Нового Саду котра у тот час мала єдну од найлєпших ґенерацийох у своєй историї, предводзену зоз Вуядином Бошковим и Бранком Станковичом. Понеже ше у такей моцней конкуренциї нє виборел за место у стартней постави, Шанта направел прави поцаг у ка-

15. МАРЕЦ 2019.

риєри и прешол до Червинки котра праве теди почала формовац екипу котра ше пласовала до Першей лиґи у тедишнєй „старей” Югославиї и то по нєшка найвекши успих ФК „Червинка”, а ґенерация котру предводзел праве Шанта була найлєпша у историї того Клуба. Добри бависка у дресу Червинки Шантови принєсли и дрес зоз националним гербом и за репрезентацию Югославиї наступал на Медитеранских бавискох у Измиру 1973. року. Владимир Шанта свой роботни вик препровадзел у НИС-у, у Новим Садзе дзе донєдавна и жил, а пред даскелїма роками зоз супругу Андю одлучели ше врациц до Коцура, дзе Владимир жил по конєц свойого живота. З. К.

РУСКЕ СЛОВО 37


СПОРТ ТУРНИР У МАЛИМ ФОДБАЛУ „РУСИН КУП”

СПОРТСКЕ ДРУЖЕНЄ НА КАРПАТОХ На початку марца у Бардейове у Словацкей одбавени финални турнир у малим фодбалу „Русин куп”, за котри єден квалификацийни турнир отримани и у Руским Керестуре початком фебруара

З

оз квалификацийного турнира котри отримани у Руским Керестуре, на финални турнир ше пласовали екипи НК „Русин” зоз Миклошевцох, „Керестурски бетяре” зоз Руского Керестура, ТЙ „Дуява” зоз Хмельова зоз Словацкей и екипа „Браца Русини”, котра була составена зоз бавячох зоз Руского Керестура и Коцура. ТУРНИР – ВЯЗА З РУСНАЦАМИ На турнире участвовали 16 екипи котри були розпоредзени до 4 ґрупох по 4 екипи од котрих ше перши 2 екипи зоз каждей ґрупи пласовали до штварцини финала. Понеже и спорт єден од способох прейґ котрих ше повязую Руснаци зоз рижних крайох швета, орґанизаторови Мартинови Ямросковичови було барз мило же ше того року на финалним турнире зявели аж два екипи зоз тих крайох. – Мило ми же и Руснаци зоз Сербиї и и Горватскей пришли на финални турнир на котрим ше змагаю найлєпши екипи зоз шицких 5 квалификацийних турнирох и то найлєпши знак ше „Русин куп” рошнє и же з рока на рок ма-

РЕЗУЛТАТИ Резултати екипи „Браца Русини”: Аматер клуб – „Браца Русини” 4:0 НК „Русин” – „Браца Русини” 4:2 „Пусинки” – „Браца Русини” 0:0 Резултати НК „Русин”: НК „Русин” – „Пусинки” НК „Русин” – „Браца Русини” НК „Русин” – „Аматер клуб” Штварцина финала: НК „Русин„ – „I-СТАР” Полуфинале: НК „Русин” – ТЙ „Дуява” (после пеналох 5:4) „Свиднїк” – „Пусинки” За треце место: ТЙ „Дуява” – „Пусинки” Финале: НК „Русин” – „Свиднїк”

1:0 4:2 3:3 2:0 1:1 1:0 6:0 5:1

ме вше вецей и вше квалитетнєйши екипи – гварел Мартин Ямроскович. Два екипи котри ше з наших крайох зявели на турнире до Бардейова пошли зоз цалком иншакима амбициями. Миклошевчанє, як побиднїки турнира у Руским Керестуре пошли зоз цильом же би и там освоєли турнир, а бавяче екипи „Браца Русини” пошли баржей зоз цильом дружиц ше, упознац нашу дїдовщину и направиц нови приятельства. – Знали зме же у Бардейове нє маме барз вельки спортски шанси, понеже зме найстарша екипа на турнире, алє зме ше пришли дружиц и препровадзиц єден красни викенд у Словацкей. Резултат нє бул у першим планє, медзитим нє остатнї зме, освоєли зме и даєден бод, а ґрупа нам була чежка, понеже обидва екипи з нашей ґрупи бавели у полуфиналу, а єдна освоєла и турнир – гварел єден од бавячох екипи „Браца Русини”, Славко Фирман. МИКЛОШЕВЧАНЄ ФАВОРИТИ Фодбалером зоз Коцура и Руского Керестура ше нє було чежко орґанизовац и пойсц до Бардейова, а по думаню других учашнїкох мали найкрасши дреси и єдини котри на дресу мали руски герб. – Сами зме ше орґанизовали, з власних средствох зме финансо-

38 РУСКЕ СЛОВО

15. МАРЕЦ 2019.


sport@ruskeslovo.com

вали шицко, од облєчива, превозки до змесценя. Достали зме поволанку од пана Мартина, котри нам помогнул коло змесценя, а шицко друге наша власна орґанизация. Пришли зме на двох автох и наисце ми мило же зме часц того турнира – гварел ґолман екипи „Браца Русини” Михайло Хома. Миклошевчанє, як побиднїки квалфикацийного турнира у Руским Керестуре були єдни од фаворитох и на тим турнире, а тоту улогу и оправдали, бо освоєли и

СОСТАВ ЕКИПОХ За екипу „Браца Русини” бавели: Михайло Хома, Даниєл Горняк, Драґан Горняк, Александар Макаї, Дарко Новак, Златко Колєсар, Славко Фирман, Борис Сабадош, Владимир Провчи и Деян Барна. За екипу НК „Русин” зоз Миклошевцох наступали: Алексей Мудри, Томислав Томас, Михаел Сабадош, Томислав Алилович, Йосип Штрбо, Марко Беґович, Давор Куюнджия, Деян Лїкар, Давор Параджикович и Славко Ждиняк.

тот финални турнир у Бардейове. НК „Русин” зоз Миклошевцох у финалу победзел екипу „Свиднїк” аж зоз 5:1, а єдине змаганє у котрим мали кус вецей проблеми було у полуфиналу, у котрим на пенали победзели прешлорочних побиднїкох, екипу ТЙ „Дуява” зоз Хмельова. Змаганє медзи НК „Русином” и ТЙ „Дуява” по думаню шицких присутних було 15. МАРЕЦ 2019.

финале пред финалом, понеже тоти два екипи по медзисобне змаганє указали прешвечлїво найлєпше бависко на турнире, а то потвердзує и факт же и екипа ТЙ „Дуява” у змаганю за треце место аж зоз 6:0 победзела екипу „Пусинки”. – Зоз Миклошевцох пришли аж двацец штирме фодбалере, та екипа мала барз добру потримовку, котра була значна же бизме освоєли и финални турнир „Русин куп”. Думам же наша екипа и екипа ТЙ „Дуява” требали бавиц

у финалу и то би бул прави финале, а понеже тоти два екипи участвовали на квалификацийним турнире у Руским Керестуре, потвердзує же праве тот турнир бул и наймоцнєйши – гварел Славко Ждиняк зоз Миклошевцох. На закончуюцим турнире бул преглашени найлєпши бавяч и найлєпши ґолман. За найлєпшого бавяча преглашени Матей Варян зоз екипи ТЙ „Дуява” зоз Хмельова, а найлєпши ґолман на турнире бул Йосип Штрбо зоз екипи НК „Русин” зоз Миклошевцох. „Русин куп” задумани же би ше и прейґ спорта Руснаци повязовали, а нє лєм прейґ култури, та би и чолни людзе даєдних наших институцийох у будучносци могли обрациц увагу и потримац змоцньованє вязох зоз старим крайом и прейґ спорта. Квалитет екипох тиж з рока на рок вше моцнєйши, а того року на турнире участвовали и даскельо бавяче котри наступаю и за репрезентацию Словацкей у футсалу. ■ Златко Колєсар

ФОДБАЛСКИ КЛУБ „БАЧКА 1923” ДЮРДЬОВ

ОТРИМАНИ „ЧЕРВЕНО–БИЛИ ВЕЧАР”

Всоботу, 9. марца у ресторану на стадиону Фодбалского клуба „Бачка 1923” отримани дзевяти спортски бал – „Червено-били вечар”, штварти и остатнї дюрдьовски бал у тей сезони. На балу ше вешелєли 130 госци зоз Шайкашу, Жаблю, Нового Саду и Дюрдьова. Орґанизаторе обезпечели богату томболу, а найвреднєши награди достали: Бане Пеїч зоз Нового Саду – викенд на Златибору, Владимир Гирйовати – пейц днї у Атомскей банї, Мирко Дякович зоз Нового Саду – телевизор, Душан Малеш зоз Дюрдьова – фрижидер, а Никола Балоґ зоз Дюрдьова достал бициґлу. Орґанизаторе, члени Управного одбору ФК „Бачка 1923” за томболу даровали телевизор, а ветеранє дрес и тренерку того Клуба. Задовольни су з тим цо посцигнуте и же предали шицки уходнїци котри пририхтали. – У валалє єст штири бали, кажди за себе. На нашим балу ше сходза спортисти и його почитователє, а на нїм нашо госци найвецей бешедую и дружа ше медзи собу. Мнє добре познате же ше, наприклад, на Балу широких сукньох вельо танцує, у нас би кед бизме мали лабду найвецей би ше з ню доруцовали – гварел орґанизатор Драґан Вуйович котри у тей орґанизациї од самого початку. За добре розположенє були задлужени шпивач и клавиятуриста Драґиша Митич Ґиле зоз шпивачку. Балованє и добре розположенє тирвало до позних годзинох. С. С.

РУСКЕ СЛОВО 39


ИНФОРМАТОР, ОГЛАШКИ, ИНТЕРМЕЦО

ГЛАСНЇК ПО РУСКИ РОК LXXV ЧИСЛО 11 (3828) НОВИ САД, 15. МАРЕЦ 2019.

Фото: Вероника Вуячич

ЦЕНА 30 ДИНАРИ

ОГЛЯД НУ ЦЕ НА ПРЕ ШЛОСЦ ванє особох на сликох, хтори маю окремну музейну вредносц, потребна помоц од ширшей явносци. Шицки фотоґрафиї настали у дакедишнєй фотоґрафскей роботнї Бруґошових у Руским Керестуре. Кажду фотоґрафию ше подпише зоз одредзену шифру, та кед же препознаце даєдну, лєбо вецей особи на фотоґрафиї, модлїме Вас же бисце явели до Заводу на число телефона 021/548-421, лєбо на мейл: zavod.rusini@gmail.com.

Фотоґрафия: 0081P

Фотоґрафия: 0279P

оволуєме читачох новинох „Руске слово” П же би помогли препознац особи на старих фотоґрафийох. Пре точне идентифико-

■ „РУСКЕ СЛОВО” НА НОВОСАДСКИМ САЙМЕ КНЇЖКОХ

Profile for ruskeslovo2015

RUSKE SLOVO 11  

RUSKE SLOVO 11  

Advertisement