__MAIN_TEXT__
feature-image

Page 1

ИНФОРМАТОР, ОГЛАШКИ, ИНТЕРМЕЦО

ГЛАСНЇК ПО РУСКИ

ОДПИТОВАНЄ ОД ПАНОНСКОГО МОРЯКА

РОК LXXVII ЧИСЛО 9 (3930) НОВИ САД, 26. ФЕБРУАР 2021.

Гражданє Нового Саду ше на Кею жертвох рациї, 22. фебруара, зоз орґанизовану церемонию хтора наволана „Ноц кед Дьоле преплївал Дунай”, одпитали од познатого кантавтора Дьордя Балашевича, хтори умар 19. фебруара у 68. року живота. Новосадянє остатнї поздрав панонскому морякови послали зоз Кею, алє и зоз чамцох на рики, та и зоз Петроварадинскей твердинї. До нєба ше пущало лампиони и цали час ше шпивало познати Балашевичово нумери.

ОГЛЯДНУЦЕ НА ПРЕШЛОСЦ

Фотоґрафия: 0554P

Фотоґрафия: 0650P-B1559

оволуєме читачох новинох „Руске слово” же би помогли препознац особи на старих фотоґрафийох. Пре точне идентификованє особох на слиП кох, хтори маю окремну музейну вредносц, потребна помоц од ширшей явносци. Шицки фотоґрафиї настали у дакедишнєй фотоґрафскей роботнї Бруґошових у Руским Керестуре. Кажду фотоґрафию ше подпише зоз одредзену шифру, та кед же препознаце даєдну, лєбо вецей особи на фотоґрафиї, модлїме Вас же бисце явели до Заводу за културу войводянских Руснацох на число телефона 021/654-65-34, лєбо на мейл: zavod.rusini@gmail.com.

Даєдни фотоґрафиї обявюємє вецей раз, понеже за нїх дотераз нєт нїяки податки.

Завод за културу войводянских Руснацох ма нове число телефона 021/654-65-34

Фото: Сандра Саламун

Фото: Л. Вуячич

ЦЕНА 30 ДИНАРИ

■ ЛИТЕРАТУРНЕ СЛОВО: ВИНИЛНА ИСТОРИЯ РУСНАЦОХ

■ ИЩЕ ДАКУС, ТА ЖИМА ПОЙДЗЕ


ЗОЗ КАЛЕНДАРА СОМ ШЕ НАУЧЕЛ БУЦ РУСНАК Пише: Дюра ЛАТЯК, публициста

Иста правда! Зоз Календара сом ше научел буц Руснак!

видали РОЧНУ КНЇЖКУ. Календар бул без календарскей Кед дахто нє зна, мушим спомнуц же спадам до тей ґенерациї часци! Нє удало ше. Людзе таку кнїжку нє прилапели. Керестурцох цо першу класу основней закончела ище под Мало ше з нєй предало. час старей Югославиї. Теди сом ше научел по руски читац И так, полни пейц роки людзе чекали свой РУСКИ календар! и пи сац. И, праве теди поча ла во й на. Дру га шве то ва! Теди, 1956. року, я уж вислужел войско и директор Дюра Варґа Та, друга основна: по мадярски! Трапеза. И нам, и учительком ме приял за новинара до „Руского слова”. А теди новинар Мадярком! Перши слова по мадярски: „Танито нини, сабат нє мал задачу лєм писац до новинох, алє мушел буц и кименни?” – „Учителько, шлєбодно пойсц вонка? Знаце добре учаснїк и кре атор, и руководитель у руских културних же чом праве тото. Школяре того возросту часто маю таку потребу... акцийох. Так зме порушали и акцию за обнавянє видаваня Та, тото „сабат” зме такой розумели, бо кед дома дахто задуркал Руского народного календара. Анґажовац сотруднїкох цо буду писац до Календара було на нашо дзвери, оцец або мац скричали: „сабат!”. То значело Под час войни руски кнїжки ше нє друковало, лєгко, алє обезпечиц пенєж за друкованє держава нє давала, та шлєбодно и госц вошол. А кед а по мадярски зме нє розумели цо читаме, ми нацагли руку ґу дачому та нам було доступне лєм тото цо нам родичи зме мушели глєдац спонзорох. И нашли зме их! Так на початку склєняному, та нам скричали: зачували зоз часох пред войну. 1957. року знова людзе могли „немсабат!” и ми знали же то Так мнє Календар постал наймилша лектира. купиц свой Календар! И купели го. значи „нє шлєбодно”... Алє тото: Календар ше волал РУСКИ календар. Швидко є розпредани. А видру„кименни” – „вонка висц” зме У нїм пише по руски. Я бешедуєм по руски. ковани є у 1400 прикладнїкох! длуго преверйовали чи наисце Значи: я РУСНАК! Це шел сом ше же мед зи значи тото цо нам учителька сотруд нї ка ми у им пре суме гварела... Та так, ми по мадярски досц швидко научели читац, алє прешло и три роки, а ми нє записане и мойо мено и презвиско. Бул сом млади. Було ми 23 роки! А уж од 1958. штири роки єдно за другим зверене шицки научели и розумиц тото цо читаме. У нашим худобним доме нє вше було динари на месо, алє на ми буц член Редакцийного колеґиюма. За мнє то значело Календар вше було! У лївим углє предзиравени, з прецагнутим єдну карфу висше у напредованю у служби. Оможлївене порващком, обешени на удзверйох под ручнїком, стал през ми же бим ше дошколовал. Прето ме нє було два роки у цали рок, покля го нє заменєл други Календар. Теди го мац Редакцийним колеґиюме Календара. До Колеґиюма сом знова вибрани 1963. року, по законченю одкладала до ормановей споднєй фийовки. Под час войни руски кнїжки ше нє друковало, а по мадярски студийох, под час пририхтованя Календара за 1964. рок. зме нє розумели цо читаме, та нам було доступне лєм тото цо Теди сом уж бул и главни и одвичательни редактор новинох нам родичи зачували зоз часох пред войну. Так мнє Календар „Руске слово”, а Редакция була тота цо Календар видавала. постал наймилша лектира! Лектира по руски! А там: тельо То значе ло же од слї ду ющ о го ро ку я мам буц на чолє поучного, тельо красного же моя дзешецрочна главка анї нє Колеґиюма. У 1965. року ми, попри длужносци главного и одвичательного редактора новинох, зверена и функция могла шицко порозумиц! Алє, розумела же то по руски! У школи директора Подприємства. Спочатку ми то нє завадзало буц нас учели по мадярски же бизме цо скорей постали Мадяре, и главни и одвичательни редактор Календара, алє о даскельо бо Мадяре бешедую по мадярски... А мнє вше корцело же чом роки нам ше уда ло прешириц дїялносц Подприємства, нас нє уча и по руски. Воно, нє згорше знац и по мадярски, та ушорйованє Календара два роки єдно за другим зверене алє: чом нє и по руски? Та, прето я вше частейше з фийовки Дюрови Папгаргайови, котри теди бул редактор обновеного винїмал Календар и уживал у читаню. Календар ше волал часопису „Шветлосц” и литературних виданьох. РУСКИ календар. У нїм пише по руски. Я бешедуєм по руски. По вицеку директорского мандата зверена ми длужносц Значи: я РУСНАК! главного и одвичательного редактора у Редакциї видавательней Так то було од 1941. по єшень 1944. року. А вец: ОШЛЄ- дїялно сци, а вєдно з тим и длужносц главного и одвичаБОДЗЕНЄ! Отвера ше РУСКА ҐИМНАЗИЯ! Правда, нїзша, тельного редактора Календара. Було то на початку 1970. року. з руским наставним язиком, алє наша! И я ше надумал до нєй Од теди та по конєц 1990. року моя длужносц була очоуписац. И, мац ме уписала. И то ме унапрямело до будуцого льовац Редакцийни колеґиюм, дакеди лєм як одвичательни новинарского фаху. Уж пред законченьом першей класи, редактор, алє найчастейше як главни и одвичательни. 15. юния 1945. року вишло з друку перше число новинох Кед их нєшка зрахуєм, видзим же од 1957. по 2021. рок „Руске слово”. Бул сом єден з тих цо му зверели предавац вишли 65 Календари. Нєшка, Календар руска кнїжка з найдлугшу традицию. их по керестурских улїцох... А вец, пред Крачуном, знова виходзи и Календар, моя Та, гоч и по трох деценийох у пензиї, я ище вше сотрудзуєм облюбена лектира! Ценки, на рапавим паперу, алє наш у тей нашей сторочней найчитаншей и найпопуларнєйшей РУСКИ НАРОДНИ, и зоз церковнима шветами! Видала го кнїжки, и здогадуєм ше же сом ше у младосци з нєй научел Руска матка, рок после того як є основана. Купел сом го за буц Руснак.■ зашпивани... И так: рок за роком аж по 1949. Вец – єден рок Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє пауза! Комушик ше нє пачели церковни швета, та за 1951. рок вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”

2 РУСКЕ СЛОВО

26. ФЕБРУАР 2021.


ЗМИСТ

УВОДНЇК Пише: Иван САБАДОШ, главни одвичательни редактор

■ Тижньовнїк 4–5. Вакцинованє и епидемиолоґийна ситуация

■ Нашо места 9. Зашедала Скупштина општини Шид

■ Економия 10–11. Продукция швиньох у Дюрдьове

■ Мозаїк 14–15. Цо робиц у Новим Садзе кед нїч нє роби?

■ Култура и просвита 23. Дзень мацеринского язика у керестурскей школи

■ Литературне слово 19–22. Руска поезия на винилу

■ Людзе, роки, живот 26–27. Наш госц: о. Владимир Седлак, парох петровски

■ Духовни живот 29. 100 роки живота Исусовей малей шестри Кристини

■ Информатор 30–33. Мали оглашки и In memoriam

■ Спорт 35. Преглашени найлєпши спортисти Општини Шид у 2020. року

■ Интермецо 38–39. Горуци тепши

Насловни бок: Подшнїжнїки Авторка фотоґрафиї: Сандра Саламун

БАЛАШЕВИЧОВИ, МЕСТО БЛИШОВОГО ЗАЯЧКА И МАНДАРИНОХ Зоз животней сцени пошол и Дьордє Балашевич, пошол орац нєбесни поля и шпивац нам зоз гвиздох. Векшина шорового швета „од Вардара по Триґлав” и з каждого емиґрантского и печалбарского куцика планети ма даяки свой одвит на питанє чом зме так любели и почитовали Балашевича, и прецо нам тaк барз значел. Тисячи медзи нами, славни и анонимни, остатнїх дньох ширцом реґиона и интернета подзелєли свою интиму и пробовали описац вязу з Панонским моряком. Мам коло себе громаду людзох хтори и баржей любели и лєпше знали Балашевича и його опус, и хторим припада сто раз векше право написац му дацо свойо, власне и од шерца до некролоґу. Алє ниа, най пробуєм. Балашевич бул пошвецени локал-патриота и граждан швета, рокер у чиєй тамбурки ше гнїздзел соловей. Интелектуалєц без дипломи, городски бетяр з парастску душу. Бул фамелийни човек, алє боемию розумел як да живот прежил по карчмох, чардох и вашарох. Вершински професионалєц чийо маратонски наступи були одлично увежбани, алє вше швижи и каждираз иншаки, як найлєпша и найспонтанша импровизация. Скоро же чловкови було нєприємно пойсц слухац го безплатно на даєдней площи лєбо даякей „ияди” – так як цо ганьба нє заквициц гудацох за труд и емоцию, кед ци дотхню струну. Бе шедовал и шпи вал и кед на й си ґ ур нє й ше було буц ци хо. Шпивал о миру, любови, шлєбоди. Бешедовал процив войни, мержнї, людскей глупосци. Ґенерациї ше през його стихи и козериї научели моралному императиву. Бул народни трибун з ґитару, як Дилан, лєм нам шпивал наш блуз, на нашим язику. Кед же и мал „грихи з младосци”, сто раз их одпокутовал. На концу, пригваряли му лєм тоти цо цали живот прежили под скутами каждей власци. Скоро пол кариєри нє було го у вельких медийох, а популарносц му росла, тиражи и концерти ше розпредавали. Пригваряли му же му писнї ровно исти, сентиментални, патетични, же му стищки сладкави и споменарски... Можебуц, алє и Битлси таки, та су и по нє шка на й век ши. Його сти хи во шли до общ ей кул ту ри, як реплики з Ковачевичових драмох лєбо „бриксизми” з Алана Форда, як Змайово, лєбо Десанково писнї. Шпивал шицким и мал шерцо за шицких, алє насампредз бул трубадур тей ту, нашей ровнїни. Як хтошка тих дньох замерковал, нїхто так окрем Мики Антича нє ошпивал Войводину и нє шпивал Войводини. Його албуми оставаю як часова капсула у хторей ше чуваю власни и колективни памятки на часи яки дараз були и хтори нїґда ознова нє буду. Якошик, його глас вше бул ту. У радосци и у смутку, у часох надїї и розчарованя, у животних побидох и дефанзивох, кед ше слави и над раном, кед ше гвизди почню гашиц...

* ”РУСКЕ СЛОВО” – гласнїк по руски * Виходзи каждого пиятку * Снователь Национални совит рускей националней меншини * Видава НВУ Руске слово”, Нови Сад * Перше число вишло 15. юния 1945. року ”у Руским Керестуре * Адреса: НВУ ”Руске слово”, Футожска 2/III, 21000 Нови Сад * Редакция: одвичательни редакторe/ки – Олена Планчак-Сакач, Ясмина Дюранїн, Микола М. Цап, Микола Шанта * редакторе/ки рубрикох – Мирон Горняк-Кухар, Александар Паланчанин, Мартица Тамаш, Славица Фейса, Вероника Вуячич * новинаре/ки – Мария Афич, Влада Дїтко, Лидия Кухар, Андреа Медєши, Оля Русковски, Сандра Саламун * лекторка – Блажена Хома-Цветкович * ґрафична редакторка – Люпка Цвеїч * ґрафични дизайнерки – Мария Гудак, Таня Салонтаї * Телефон: 021/6613-697 * Предплата за цали рок: у жеми 1 500 динари, а у иножемстве 100 евра * Жиро-рахунок Banca Intesa a.d. Beograd 160-923244-82 * Девизни рахунок 160-0050870024999-53 * Рукописи ше нє враца * Друкує Друкарня ”Maxima graf” Петроварадин * E-mail: redakcija@ruskeslovo.com * Web site: www.ruskeslovo.com * YU ISSN 0350-4603 * COBISS SR-ID 15915778 * Друковани тираж 2 000 *

Директор др БОРИС ВАРҐА *** Главни одвичательни редактор ИВАН САБАДОШ

26. ФЕБРУАР 2021.

Новини „Руске слово” одликовани зоз Орденом братства и єдинства зоз стриберним венцом 1970. року.

РУСКЕ СЛОВО 3


ТИЖНЬОВНЇК ЕПИДЕМИЯ ВИРУСУ КОРОНА

ВАКЦИНИ ЗАТЕРАЗ ЄСТ ДОСЦ Понеже прешлого тижня сцигол перши континґент анґлийско-шведскей вакцини „АстраЗенека”, Република Сербия постала єдинствена на ґлобалним уровню же у пракси хаснує аж штири доступни вакцини за масовне имунизованє гражданства од оберацей хороти Ковид-19. Потераз вакциноване вецей як милион и 200 тисячи гражданох, а рошнє и процент особох хтори уж достали и другу дозу оло полов ка поте раз вак ци но ва них гражданох Републики Сербиї до стали китайску вакцину „Синофарм”, шлїд зи „Спутнїк”, а затераз найменєй вакцинованих зоз „Фа й зе ро ву” вак ци ну, по не же „АстраЗенека” лєм цо вошла до системи имуни зо ва ня. Ґу тому, од ско рей єст контракти о купованю значних количе ствох вакцини „Модерна” (хтори затераз на чеканю пре ґлобалну ситуацию з випоруку того продукта на тарґовище). Факт же Сербия применює скоро шицки до ступни продукти фармацеутскей индустриї, без огляду на жем походзеня, окрем же є од хасну за явне здравє и каждого граждана хтори ше сце вакциновац, остатнїх тижньох по стал и феномен у шветовей явно сци. По при при по зна нь ох за по шве це носц державного верху ґу явному интересу у обласци здравя, коментаторе констатую же то перши конкретни и практични хасен од державней политики де факто „еквидистанци” од вельких силох и политичних блокох, алє и предносц статусу же Сербия лєм прокламовани кандидат за членство у Европскей униї, та ю нє обовязую заєднїцки европски предписаня и процедури. З другого боку, ви значує ше же па ра лел но з уво зом такв. „во сточних” вакцинох по вигодних ценох, подприємства з тих державох доставаю вельки и драги инфраструктурни проєкти у Сербиї. Медзитим, охабяюци з боку ґлобалну политику и ґеостратеґийни студиї, у тим моменту Сербия єдна од ридких державох хтора нє ма бриґи з нєдо статком вакцинох. ДРАГА ПО КОЛЕКТИВНИ ИМУНИТЕТ И по чи слу вак ци но ва них у од но ше ню на общу популацию, Република Сербия и далєй у европским верху. Лєпши числа тераз маю лєм Малта и Зєдинєне кральовство (держава хтора по сле Бреґзиту тиж вецей нє завиши од ЕУ предписаньох), алє зоз значну розлику у тим же ше на Острове опредзелєли за даванє лєм по єдней дози вакцини, без ревакцинованя. Углавним, кед же ше по рядни при лїв вакцинох предлужи як цо бул дотераз, годно реализовац плани державного Кризного штабу и ресорного Министерства здравя, по хторих би нашо жительство могло здобуц колективни имунитет по лєто. Попри обаваньох же чи на шветовим тарґовищу годно обезпечиц до статочне и потребне число дозох за вакцинованє у проєктованим

4 РУСКЕ СЛОВО

Фото: В. Вуячич

К

ритму, на витворенє запланованого уплїво вац годно и од вола нє, од но сно за ин те ре со ва носц гра жда нох же би ше вакциновали. Здогаднїме, по проєкцийох Шветовей здравственей орґанизациї, за здо бу ванє колективного имунитета (такв. „имунитет чупора”) нєобходне же би ше вакцинова ло приблїжно три штварцини популациї. ПРЕВЕНТИВНИ МИРИ И ДАЛЄЙ ВАЖНИ Гоч нєт до статочно урядово информациї о одволаню при о ри тет них ґру пох жи те ль ства у пер шей га би вакцинованя (здравствени роботнїки, служби безпечносци, старши гражданє итд.), по до ступних информацийох воно потераз нє сполнєло обчекованя – по прелиминарних податкох хтори нє маю характер урядо вих, одво ла нє, од но сно за ин те ре со ва носц за вак ци ну преходзи 50 одсто, алє нє подєднак у шицких приоритетних ґрупох. Компетентни служби хтори орґанизую чечуцу акцию имунизованя, иншак наймасовнєйшу здравствену операцию на тих про сторох за остатнї вецей як 50 ро ки, на зда ваю ше же з пред лу же нь ом и ин тен зи во ва нь ом вак ци но ва ня общ ей по пула циї, а маюци у оглядзе виражену „дисциплину” и одвичательносц старших гражданох хтору виказую од початку епидемиї, до сягнєме потребни процент вакцинованих же бизме ше як дружтво и заєднїца конєчно могли чувствовац безпечнєйше. Потамаль, як нєпреривно попри апела гражданом же би ше приявели за вакцину, повторюю фаховци зоз Кризного штабу и представителє державней власци, 26. ФЕБРУАР 2021.


tiznjovnjik@ruskeslovo.com

на моци оставаю превентивни мири процив ширеня оберацей хороти Ковид-19, односно вируса корона хтори ю спричинює – маски, дистанца, гиґиєна рукох, огранїченє роботного часу услужних дїялносцох и забрана масовних сходох. ДИЛЕМИ И ПИТАНЯ Гоч ше процес масовней имунизациї одвива добре и по запланованих протоколох, зявюю ше ище даскельо конкретни проблеми и питаня на хтори фаховци ище нє маю конєчни одвит. Перше, затераз присутна дилема коло вакцинованя особох з алерґиями и одредзенима хронїчнима хоротми хтори нє контраиндикация за вак ци ну, алє су „на гра нї ци”. Споми на ше можлївосц же таки особи можебуц годни вакцину до стац у шлїдуюцей фази, док ше процес будзе одвивац у опремених здравствених установох. Да лєй, иму но ло ґ ия ище нє ма до статоч но информациї чи вакцинована особа хтора здрава мо же пре нєсц ви рус на дру го го, и то то цо

КРОЧАЙ НАПРЕДОК, ДВА НАЗАДОК Од початку епидемиї по 15. фебруар, у Сербиї вкупно реґистровани 431 680 случаї инфекциї з ви русом ко ро на, а од по шлїд кох умар ли 4 306 особи. Кед слово о епидемиолоґийних трендох, односно числу новоохорених од Ковиду-19 у Сербиї, после периоду стабилней ситуациї, остатнї тидзень ознова ше реґиструє благи, алє стаємни рост. Покля од штредку януара по пер ши тид зе нь фе бру а ра днь ово було попод 2 000 новоохорених, а у ковид-шпитальох ше змен шова ло чи сло го спи та ли зова них пациєнтох, штредком фебруара числа ше знова приближели ґу 3 000 хорих дньово. Тиж, у пер шим пе ри од зе од вкуп но те сти ра них штварцина була позитивна на корону, а тераз то приблїжно трецина тестираних. Причина за роснуце числох може буц динамика, односно вируленция самого вируса, алє и факт же зме ше колективно опущели баржей як треба. Ґу тому, у спомнутим периодзе було державне швето з нєроботнима днями, шпиц сезони жимских одпочивкох, а отримани и даскельо масовни подїї хтори сами по себе ноша епидемиолоґийни ризик. Медзитим, як вироятно найнєпохоплївши феномен того часу то нєлеґални такв. „корона-журки” хтори зоз швета сцигли и до нас, лєбо нїґда анї нє преставали.

найзначнєйше на „длугши дражки”, кельо будзе тирвац имунитет вакцинованей особи. Наявюю ше епидемиолоґийни студиї хтори би до рока требали дац одвити на тоти питаня. У найгоршим случаю, кед же имунитет нє тирваци, одно сно кед ше вирус будзе меняц, годно ше случиц же вакцинованє од корони будзе кажди рок, як цо є тераз од сезонскей ґрипи.■ И. Сабадош 26. ФЕБРУАР 2021.

STANOVISKA

Пише: Каролина ДЖУДЖАР, професорка руского язика

ОБРАЗОВНИ ГЕРЧКИ Просвитни роботнїки попри порядней настави у другим полрочу ище вше маю обовязку отримовац и онлайн и ґуґл наставу, та ше константно роби по такв. комбинованим моделу. Тот модел подрозумює же школяре котри ходза до школи слухац наставу, маю и обовязку попровадзиц наставу онлайн, односно прейґ ґуґл учальнї. Попри шицкого, проблем и тот же ше ище вше форсира виключно формални бок образованя (чиста бирократия) котра додат но уби ва и тото ма ло ча су за ре ал ну ро боту. У тих ко вид усло ви й ох, то та би ро кратия, хто рей вше було, ище вираженша. Школство ше зведло на тото же треба „обовязно енки” на час дацо послац, „хитно” поробиц дацо цо глє да ми ни стер ство, „хит но” пречи тац, роз тол мачиц и применїц дописи котри министерство по слало, док источашнє иснує константна потреба и прицисок за усовершованьом котре подрозумює огромне число безсмислових семинарох на котрих ше найчастейше и нї на яки спо соб нє дополнює компетенция предметного наставнїка. Обовязково роботи у тимох, вшелїяки анкети, записнїки, акцийни плани, звити, звити и звити... И нормалне же просвита помали, алє сиґурно препада кед є у таких условийох. Нє видумана ту цепла вода. Чи треба же бизме шицки ґлумели нормалносц у нєнормалних часох? Можем шлєбодно повесц же про свитни роботнїки озда нї ґ да ве цей нє ро бе ли як цо те раз ро бя, а нї ґ да ме нєй ефекту нє було. Шицко страцело вязу зоз нормално сцу. Годзини скрацени на трицец минути, а ґрадиво остало исте. Дзеци ґенерално нєпорихтани за школу, бо предшколске образованє скоро анї нє було. Родичи тиж нєпорихтани за телї ро боти з дому, а про свит ни ро бот нї ки зомлє ти зоз роботу по дуплих зменох. Верца ше и бегаю до круга яґод тоти дробни герчки на колєсу у клїтки обтерховани зоз силну администрацию, антиковид мирами, зафойтовани (и просвитни роботнїки и школяре) зоз масками. Зоз того виходзи же школяре нє часто тема. Вше цошка друге важнєйше. Тоти котри водза просвиту претворели шицко до безконєчних звитох и праве зоз того мож видзиц же тоти исти очивисно нїґда дотику зоз школярами нє мали, а яґда ше нє маю намиру анї помкнуц зоз цеплих фотельох. По кля про сви та на шей дер жа ви остат ня дзир ка на пищалки, цалком сиґурне же ше будземе чиряц вше глїбше и глїб ше ґу нє зна ню. У тей но вот ней ко вид си туа циї и атмос фери, ситуация окреме проблематична. Ґенерациї котри ше тераз школую буду мац вельки проблеми, голєм цо ше знаня дотика. Як кед би нароком поча ло масовне, обдумане и орґанизоване заглупйованє младих поколєньох. Тим цо на власци випатра так и одвитує. Цо менєй будзе писмених и образованих, з тим доставаю вецей простору за манипулованє зоз широку масу, та так и остатню длужей на вла сци. Лю бе ла бим кед бим нє ма ла пра во по тим питаню, а випатра же мам. Нажаль. Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”

РУСКЕ СЛОВО 5


НАШО МЕСТА У МАРИЙОВИМ СВЯТИЛЇЩУ ВОДИЦИ

НОВИ ОБЛАКИ НА ПОМОЦНИМ БУДИНКУ У Марийовим святилїщу Водици, на помоцним будинку 18. фебруара заменєна векша часц вонкашнїх облакох, цо оможлївели прешлорочни средства з локалней самоуправи. Предсидатель Општини Кула Дамян Милянич прето нащивел Водицу и бул опатриц роботи. Як за медиї виявел тутор Водици Владо Чизмар, дзекуюци лоньскей донациї зоз Општини, котра була 150 000 динари, тераз ше могло заменїц ище 6 ПВЦ облаки на будинку, гоч ше ґу тей суми муши ище доложиц єдну часц. Роботи поробело кулске подприємство „Унитаˮ. Чизмар подзековал предсидательови и на тим же прешлей єшенї до Водици уведзени и водовод, а ґу тому визначел сотруднїцтво, як з локалну самоуправу, так и з валалским ЯКП „Руском”, Месну заєднїцу и другима хтори дзечнє сотрудзую кед у питаню Водица до хторей велї дзечнє приходза и отворена є шицким людзом. Вон тиж наявел и вибудов будуцей сали за стретнуца и ноцнїки.

Предсидатель Дамян Милянич з тей нагоди наглашел окремносц места Водици, дзе и сам дзечнє бул даскельо раз, як и же дзекуюци закладаню и злагоди людзох у шицких обласцох хтори водза Керестур зоз вельку любову и закладаньом, локална самоуправа дзечнє и финансийно потримує рижни проєкти. З тей нагоди у Водици предсидателя Милянича привитали и члени Церковного одбору и парох керестурски о. Михайло Малацко котри тиж подзековал локланей самоуправи и предсидательови на порозуменю и финансийней потримовки, до чого ше препоручел и надалєй, поготов же ше планує вибудов духовного центру „Емаусˮ. Предсидатель Милянич тиж наявел прейґ конкурсу и у чечуцим року софинансованє роботох на вирских обєктох у Керестуре, а домашнї сами най одредза свойо приоритети. М. А.

У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ ОТРИМАНА СКУПШТИНА РУСКЕЙ МАТКИ

РЕВИТАЛИЗОВАЦ ОДБОРИ И ПОДМЛАДЗИЦ ЧЛЕНСТВО

Порядна Скупштина Рускей матки отримана всоботу, 20. фебруара, у сали керестурскей Месней заєднїци, гоч и нє були представителє шицких локалних одборох. У прешлим специфичним року пре епидемию корона вируса, Матка робела кельо могло, алє углавним лєм у Керестуре. На Скупштини присутни прилапели звити о роботи Матки у прешлим року, як и керестурского одбору, хтори презентовали предсидатель Матки Дюра Папуґа и одбору Мария Дорошки, док у других одборох пре епидемийну ситуацию було минимално, як у Коцуре, лєбо анї нє було активносци, як у Шидзе и Кули, або су отримовани вєдно зоз културно-уметнїцкима дружтвами у тих местох, як у Вербаше. Прилапени и финансийни звит хтори винєсол предсидатель Матки Папуґа, по хторим утрошени дацо вецей як 248 тисячи динари. После дискусиї, на часи и оштрейшей, прилапени и плани роботи, як цалей Матки, так и одборох чийо представителє були присутни, а то Кула, Вербас и Коцур.

6 РУСКЕ СЛОВО

Прилапене и предкладанє ревитализовац одбори хтори нє функционую, односно чийо ше членство уж даскельо роки нє одволує анї на схадзки, анї з нїма нєт урядовей комуникациї. Тиж так прилапене предкладанє Михайла Катону за хторе ше вон заклада уж вецей роки, же ше Матка поднєє орґанизовац тематски трибини на важни национални теми, односно проблеми у рускей заєднїци, о хторих, по його думаню, нєт дзе винєсц свойо думанє, а при тим окреме бул критични на нашо медиї. Скупштина потим прилапела и предкладанє др Михайла Фейси, гоч було и процивни думаня, пробовац оформиц пейц фахово комисиї, за културу, образованє, информованє, туристични розвой и науку, за хтори Матково одбори треба же би дали предкладаня мандатарох. Зоз комисиями ше по Фейсовим думаню и подмладзи, и розшири членство Матки. Тиж прилапене и предкладанє Деяна Загорянския же у наступним периодзе Матка би требала буц буц активна и коло наиходзацого попису жительства и виберанкох за Национални совит хтори буду у тим року. Скупштина поинформована же Матка реаґовала з дописами до руских и покраїнских медийох и городоначалнїкови Нового Саду и нашого Националного совиту, а пре нєпорозуменя з нагоди поставяня бисти Тараса Шевченка у тим городзе, кед Одсек за русинистику меновани як українска катедра, а руско-українска заєднїца у Сербиї, як єдна. М. А. 26. ФЕБРУАР 2021.


mesta@ruskeslovo.com

ОПШТИНА ЖАБЕЛЬ

ЗЛЄПША ШЕ ТРАНСПОРТНУ ИНФРАСТРУКТУРУ У Покраїнскей влади стреду, 17. фебруара, предсидатель Влади Иґор Мирович придал контракти о финасованю и софинасованю проєктох з обласци транспортней инфраструктури, водоподмирйованя и защити од води, локалного и реґионалного економского розвою, основного образованя и воспитаня и розвою спорта. Медзи присутнима бул и предсидатель Општини Жабель Урош Раданович, понеже тота општина по конкурсу достала 99 и пол милиони динари. Контракт подписани зоз

Управу за капитални укладаня Автономней покраїни Войводини и Општину Жабель, а предмет контракту софинасованє проєкта „Транспортна инфраструктура у населєню Чуроґ”, та средства буду потрошени за проєкт за злєпшанє транспортней инфраструктури у Чуроґу. Општина за тот проєкт зоз свойого буджета видвої 10 милиони динари. Термин за реализацию проєкта 31. децембер того року. С. С.

Фото: www.zabalj.rs

ЗОЗ РУСКОГО КЕРЕСТУРА

ПОДЗЕЛЄНИ 150 ПАКЕТИ СОЦИЯЛНО ЗАГРОЖЕНИМ ФАМЕЛИЙОМ Червени криж Кула 23. фебруара подзелєл 150 пакети гуманитарней помоци у Руским Керестуре и 50 пакети у Крущичу, у просторийох Месней заєднїци. Пакети обезпечела Влада АПВ, односно, покраїнски Робни резерви. – Пондзелок бул перши дзень, кед зме витоваряли пакети, и ту нам вельо помогло локалне жительство, як и людзе зоз Месней заєднїци, на чим им шицким барз дзекуєме. Пакети зме дзелєли по списку Червеного крижу, понеже през вецейрочну роботу у тей гуманитарней обласци маме досц искуства и познаме людзох, а шицки тоти фамелиї

приходза и до Кули и питаю од нас помоц – гварела фахова сотруднїца Червеного крижа, Бранислава Булут. У Керестуре, 150 гуманитарни пакети зоз поживу, гиґиєнскима продуктами и 10-киловима мехами муки подзелєни 117 фамелийом, односно вецей як 250 членом хторим потребна помоц. Здогаднїме ше, пред Новим роком, у општини Кула Червени криж тиж подзелєл коло 800 пакети поживи и средствох за дезинфекцию, а у Керестуре теди було подзелєни 80 пакети загроженим фамелийом. Ан. М.

ГУМАНИТАРНА АКЦИЯ

У ОПШТИНИ КУЛА

СЛАБШЕ ОДВОЛАНЄ НА ДАВАНЄ КРЕВИ

ЗВЕКШАНЕ ЧИСЛО ИНФИЦИРОВАНИХ

Акция добродзечного даваня креви, перша у тим року, отримана 23. фебруара у Руским Керестуре и у Крущичу, у просторийох Месних заєднїцох тих двох валалох. На акцию одволали ше 40 гражданє, од чого 26 зоз Керестура, з тим же штверо одбити пре нєсполнєти здравствени условия, и 14 давателє зоз Крущичу. Жительство хторе ше одволало на акцию мало просеково коло 45 роки старосци, а як гварела фахова сотруднїца Червеного крижa Бранислава Булут, число давательох креви ше пре епидемийну ситуацию обачлїво зменшує, окреме у Керестуре. З тей нагоди Булутова апеловала же кажде хто здрави и хто ше добре чувстувє, хто нє ма нїяки респираторни инфекциї, треба без страху же би ше убудуце одволал на тоту акцию. Орґанизатор Завод за трансфузию креви Войводини у сотруднїцтве зоз Червеним крижом Кула. Ан. М. 26. ФЕБРУАР 2021.

У прешлим тижню, у местох Општини Кула значно погоршана епидемиолоґийна ситуация по числу новоинфицированих од вируса корона, хторе зоз скорей идентификованима тераз виноши 255 позитивни особи – сообщене зоз Заводу за явне здравє Зомбора. По нєформалних податкох зоз ковид амбуланти у Кули, у прешлим тижню тестирали ше 372 особи и 171 була позитивна, а од того 13 зоз Руского Керестура. У цалим заходнобачким округу рошнє число вакцинованих, та у кулским Доме здравя потераз вакциновани 2 412 особи, од чого

першу дозу прияли 1 031, а гевти други ревакцинованє. Штаб за позарядово ситуациї Општни принєсол розказ же од 24. фебруара по 15. марец школяре висших класох основних школох и штредньошколци преходза цалком на наставу надалєко. У тим периодзе ше забранює и отримованє шицких змаганьох на општинским уровню. По словох о. д. директорки керестурскей Школи Наталиї Будински, затераз нєт даяке вельке число инфицированих анї медзи школярами, а анї наставнїками. М. А.

РУСКЕ СЛОВО

7


НАШО МЕСТА У ДЮРДЬОВЕ

ЗНАЧНА ДОНАЦИЯ ОГНЬОГАСЦОМ Же правдива присловка „Раз огньогашец, вше огньогашец”, алє и добротвор и гуманиста, потвердзує дїло Дьордя Чурчича, Дюрдьовчана котри жиє у Норвешскей. Дзекуюци йому, Добредзечне огньогасне Дружтво Дюрдьов ознова до стало значну донацию. Дьордє ше зоз Дюрдьова одселєл пред дванац роками и теди напущел ме сто предсидателя ДОД Дюрдьов. Пионир и член того Дружтва по стал у трецей класи ОШ. Одкеди ше одселєл, нє пре става помагац тому Дружтву, а у своїм живоце дзекуюци огньогасному искуству на вецей заводи пома-

гал и у нєще сцох. Понеже зна же у Сербиї ДОД-и углавним функционую и окончую свою длужносц дзекуюци добрей дзеки, свидоми є яка значна кажда донация. Так даровал и защитнороботну опрему. – Огньогацтво то любов, а найлєпши приклад ДОД Дюрдьов, вони добродзечнє помагаю людзом, нє маю нїяки интерес анї хасен, лєм сцу помогнуц. По слал сом опрему з котру мож опремиц осем до дзешец огньогасцох. Вона нє профе сийна, алє сом уж почал глєдац и таку. Нашо сотруднїцтво ше Дьордє Чурчич предлужи, наздавам ше же ми ше уда о пол рока по слац ище єден пакет – гварел Дьордє Чурчич котри у контакту зоз предсидательом ДОД Дюрдьов Милошом Малешом и з котрим бешедує о тим цо огньогасцом найпотребнєйше. У тей остатнєй донациї Дьордє Чурчич зоз свою фамелию донирал вецей панталони, защитни якни и маїци. Предсидатель Малеш, вєдно зоз огньогасцами подзековни на тей донациї котра важна за їх лєпше функционованє. С. С.

ОПШТИНА ВЕРБАС

ДЕРАТИЗАЦИЯ БУДИНКОХ И ЯВНИХ ПОВЕРХНОСЦОХ Ново садска „Циклонизация” у януару почала вельку акцию защити здравя гражданох и їх маєтку од чкодлївих глодарох котра будзе тирвац по марец, а дератизация треба же би облапела цалу територию општини Вербас. Партнер „Циклонизациї” у тей акциї то општина Вербас. По тим цо сообщене, кед слово о явних поверхно сцох, з дератизацию облапени парки, депониї, теметови, як и фекална и атмосферска канализация.

8 РУСКЕ СЛОВО

Дератизация окончена и на побрежю Велького бачкого каналу. У рамикох тей акциї, препарат доручени и до ме сних заєднїцох на териториї општини, так же гражданє котри у своїх ґаздовствох маю проблем зоз чкодлївима глодарами, препарат можу безплатно превжац у своїх локалних канцеларийох. У акциї ше хаснує сучасни биоцидни препарат високей ефикасно сци, а гражданє упутство за хаснованє и мири меркованя до станю на амбалажи. Препарат наменєни за зоперанє глодарох у ґаздовствох, явних обєктох, индустрийних обєктох и на фармох. Зоз порядним орґанизованьом тей акциї, општина Вербас представя єдну зоз комунално ушорених локалних заєднїцох у Сербиї котри систематски водза бриґу о защити здравя шицких гражданох од цалого спектру оберацих хоротох чийо преношителє чкодлїви глодаре. Глодаре преноша вецей як 30 хороти, а спричинюю и други чкоди, прето барз значне же би їх численосц була под систематску контролу, заключене на концу сообщеня. О. Р. 26. ФЕБРУАР 2021.


mesta@ruskeslovo.com

СХАДЗКА СКУПШТИНИ ОПШТИНИ ШИД

ПРИЛАПЕНИ ЗВИТИ О РОБОТИ МЗ Прешлого штвартку у сали Културно-образовного центра отримана схадзка Скупштини општини Шид на хторей прилапени звити о роботи за прешли рок шицких 19 Месних заєднїцох на подручу општини. Як констатоване, у прешлим року хтори бул чежки пре пандемию вируса корона, зменшани финансийни средства за активносци Месних заєднїцох, так же ше робело лєм гевто найнужнєйше кельо було можлїво. Одборнїки тиж прилапели и програму роботи зоз финансийним планом за 2021. рок Музею наївней уметносци „Илиянум”. На прешлим зашеданю програма нє прилапена, алє зохабена можлївосц же би була доробена, а з тей нагоди ю представела директорка Любинка Пантич. У тим року Музей означи 50 роки иснованя, планує ше друковац пригодну моноґрафию, а Музей будзе мац на розполаганю 14 381 000 динари за свою роботу. Општински парламент тиж розпатрел, а потим и прилапел, звити о витворених активносцох ЯКП „Явне ошвиценє, услуги и отримованє”, „Заводу за урбанизем”, ЯКП „Водовод” и ЯКП „Стандард”, а тиж и звити о потрошених средствох за 2020. рок у Предшколскей установи „Єлица Станивукович Шиля” у хторей потрошене коло 80 одсто од планованих средствох. На предлог Општинскей ради на дньовим шоре було и розришенє потерашнього директора ЯКП „Явне ошвиценє,

услуги и отримованє” Душана Ластича, хтори дал задзекованє на тото место пре преход на нову длужносц. СО за окончователя длужносци директора спомнутого подприємства на период до єдного рока, (покля будзе розписани явни конкурс) меновала дипломованого економисту Николу Васича зоз Шиду, дакедишнього предсидателя општини. Скупштина тиж вигласала и одредзени кадрово пременки у Штабу за позарядово ситуациї општини Шид и уКомисиї за запровадзованє комасациї у КО Морович, а одлучене и же би предсидатель Надпатраюцого одбору ЯП „Завод за урбанизем” бул плацени 5 000 динари по отриманей схадзки, а члени 4 000 динари. Тиж принєшена и одлука о формованю Комисиї за планованє општини. Вл. Дї.

ТРАНСПОРТ НА ПОДРУЧУ ОПШТИНИ ШИД

И НА ГАЙЗИБАНУ, И НА АВТОБУСУ Општина Шид ше находзи на важних транспортних трасох, як цо автодрага Беоґрад–Батровци–Република Горватска, а тиж ту и маґистрална гайзибанска драга Беоґрад–Заґреб, блїзкосц гранїчних преходох зоз Републику Горватску и Босну и Герцеґовину. Цо ше дотика гайзибанского транспорту, з новим розпорядком воженя хтори на моци од першей декади децембра прешлого року, гайзибани зоз Шиду вожа по Батайницу, а вец ше муши шедац до другого гайзибану же би ше сцигло по Беоґрад. Тиж и кед ше путує з Беоґраду, гайзибани рушаю з Батайници. Вкупно єст шейсц гайзибани у єдним и у другим напряме. Перши гайзибан до Батайници руша на 5 годзин и 55 минути, а останї на 19 годзин и 12 минути. З Батайници до Шиду перши руша на 5 годзин и 40 минути, а остатнї на 19 годзин и 54 минути. Путнїки муша буц сцерпезлїви, бо уж роками на часци драги од Шиду по Сримску Митровицу (и од Митровици по Шид), гайзибани спомалшено во26. ФЕБРУАР 2021.

жа, та и лєм 30 километри на годзину, и людзе у франти гваря же „мож бегац коло гайзибану”. Планує ше реконструованє тей гайзибанскей драги, алє робота завиши од финансийних средствох хтори нєдостаточни. До Нового Саду нєт гайзибанска вяза, бо нєт транспорту длугши час пре вибудов гайзибанскей драги од Беоґраду у напряме Нового Саду. Автобусни транспорт на подручу општини орґанизовани так же „Шидекспрес” вожи школярох и роботнїкох до Шиду и назад до своїх валалох.

У ТРАНЗИТУ ПРЕЙҐ ГОРВАТСКЕЙ Хто жада на особним авту путовац до Нового Саду прейґ Илоку, односно Републики Горватскей, муши мац важаци пасош. Кед ше путує у транзиту, нєт нїяки препреченя пре запровадзени мири пре пандемию вируса корона и затераз ше нє глєда потвердзеня о неґативним ПСР тесту, або и вакцинованю.

ДРАГА У КОРОВЧУ Децениями, ище у бувшей держави, Шид бул повязани з гайзибанску драгу и зоз Биєлїну у Републики Босни и Герцеґовини. Роками уж на тей драги транспорт скапал, а шини заросли до коровча. На вецей заводи було бешеди о потреби ревитализованя драги же би ознова була у функциї, алє затераз, пре значни финансийни средства хтори потребни, шицко лєм остава на бешеди и жаданьох.

У напряме Нового Саду автобуси вожа пейц раз на дзень и то перши руша на пейц годзин рано, а остатнї на 18 годзин. Тоти автобуси иду и до Сримскей Митровици и преходза през Бачинци. До Беоґраду „Шидексперес” вожи на 15 годзин и 10 минути, а то автобусна линия Осиєк–Беоґрад и то пондзелок, стреду, пияток и нєдзелю, а зоз Шиду за Осиєк автобус руша на 8 годзин и 5 минути. До Беркасова и Бикичу локални автобуси вожа на 7 годзин рано и 14 годзин и 10 минути на линиї Шид–Сот–Моловин. Вл. Дї.

РУСКЕ СЛОВО

9


ЕКОНОМИЯ ПРОДУКОВАТЕЛЄ ШВИНЬОХ ЗОЗ ДЮРДЬОВА – ТАТИЯНА И ЗВОНКО МОЛНАР

ЗАРОБОК У ШВИНЯРСТВЕ НЄ СТАБИЛНИ

Пише: Сандра САЛАМУН

Шведки зме же ше у Сербиї остатнї дзешец роки зменшує число статку и же єст вше менєй гевтих котри викармюю статок, а окреме швинї. Тераз ше у Сербиї продукує менєй швинї у одношеню на тото кельо треба за костиранє гражданох, а статистика указує же ше швиньске месо вше вецей конзумує

НАЙЛЄПШЕ СОТРУДЗОВАЦ ЗОЗ ПОЗНАТИМА Звонко закончел Електротехнїчну школу, алє го драга одведла до будовательства котре му ше попачело и одтеди часто у тим сеґменту помага у валалє. Дзекуюци искуству и помоци супруги Татияни, алє и вирних товаришох, збудовал шопу, чардаки, фарму, та и сушарню, алє и систему по хторей им кукурица з чардаку счурює до крупари и так себе и супруги олєгчал роботу. Найволя робиц на мольбу, у поради зоз своїма, бо ше теди шицко вельо лєпше пороби.

10 РУСКЕ СЛОВО

Т

атияна и Звонко Молнар зоз Дюрдьова у роботи и обовязкох у обисцу зложна малженска пара, котра роби праве так як совитую фаховци за продукованє швиньох. Швинї почали кармиц пред двацец роками, кед стан у швинярстве бул перспективнєйши. – З початку то було лєм за нашо обисце, за нашо костиранє, а вец зме з часом звекшовали количество швиньох. Мали зме класични чардак и под нїм кармики, а о даскельо роки зме преширели капацитети, вибудовали фарму у котрей ище вше тримаме прашачки, швинї хтори викармиме и прашата – гварела Татияна котра люби животинї и дзечнє их допатра, меркує, алє и помага супругови Звонкови у шицким цо потребне. Вони двойо гваря же кед єст злагоди, вец шицко лєгчейше и же дзекуюци тому, їх дзеки и надополньованю у роботи, удава им ше вельо того самостойно покончиц. Намагаю ше шорово и совисно викармиц швинї, понеже кажда занєдзбаносц будзе коштац. Просториї у хторих швинї змесцени чисти и цепли и вше маю потребне количество покарми и води, а у добрих условийох швинї и здрави, и добре напредую. Шицким познате же у швинярстве єст периоди паданя и росту, алє лєм вецейрочни резултати, кед ше их поровна, укажу чи ше хованє швиньох виплаци, а чи з нього

нєт хасну. Тото цо скорейших рокох олєгчовало продукцию и пласман швиньох, то бул сиґурни одкуп, медзитим, того нєт уж вецей як два роки. НЄТ МЕСТА ЗА ОПТИМИЗЕМ У швинярстве у тим периодзе нє мож буц оптимистични, бо нєт профиту. Рахунок ясни, бо одкупна цена швиньох нїзка, а цена житаркох висока. Початком фебруара кукурица, котра найзаступенша часц покарми за швинї, зоз коло 70 одсто, предавала ше по коло 25 динари за килу, а соя, котру ше при покарми швиньох додава коло двацец одсто предавала ше по 60 динари. И цена сойового макуху звекшана, вона тераз 92 динари, цо за коло трицец одсто вецей як цо єй просекова цена. Причини за таки вельки розпон медзи ценами, продукователє швиньох видза як пошлїдок економского ембарґа Европскей униї спрам Русиї. У Европскей униї єст вельо швинї, а Америка найвекши продукователь житаркох, та у тим шицким нашла свой хасен. Иншак, швинї и прашата маю нїзку цену у шицких жемох Европи, а у Нємецкей у месарньох месо туньше як у нас. Молнарово гваря же у продукциї швиньох нє мож правиц длугорочни плани и же за 26. ФЕБРУАР 2021.


ekonomija@ruskeslovo.com

тоти двацец роки, як продукую швинї, вше було даяки нєпредвидзени ситуациї и условия, хтори очежовали роботу и загрожовали заробок. Прето нєпреривно провадза цо ше случує на тарґовищу и знаю же им продукция швиньох нє шме буц лєм єдина робота и же ше муша занїмац и з другима роботами. ОСТОРОЖНО НАЙСИҐУРНЄЙШЕ Пред двацец роками, Молнарово почали зоз шейсц младима и двома старшима прашачками. Гоч мали вецей капацитети, нє сцели такой пополнїц шицки кармики, алє помали, осторожно. – Робел сом у будовательстве, алє почал таки тренд же нас на роботи перше престали приявйовац и плациц доприношеня на заробок, а вец нам престали и плациц за гевто цо зме каждоньово и порядно робели. Нє було перспективи, та сом зохабел тоту роботу и баржей ше пошвецел швинярству. Теди, 2003. року у тим було перспективи, прето зме ше одлучели направиц фарму и уложиц пенєж до тей роботи. Здогадуєм ше же зме 2013. року мали шеснац швинї, кажда мала коло сто дзешец килограми, а цена була 185 динари за килограм живей ваги. Того року, концом януара, цена таких швиньох 115 динари, плус порция – гварел Звонко.

ТЕРАЗ ЗМЕНШАЛИ ЧИСЛО ШВИНЬОХ Пре нє лєгки стан у швинярстве, Татияна и Звонко зменшали число швиньох у своєй фарми и затераз нє маю длугорочни плани. Прето Татиана у тим року планує нащивиц власного брата у Братислави, а Звонко уживац у тим цо ма бо, як гвари, иншак нє мож. Вон припознава же у тих часох найлєпше мож заробиц на готових, сухомесових, конзумних продуктох зоз окуреного швиньского меса. Затераз ище таке нє маю у планє робиц, алє Звонко дзечнє обиходзи и допатра колбаси, кулени, сланїну, шунки и други деликатеси док су сушари, а и з вельким смаком потим конзумує з найблїзшима.

– По тим виходзи же ше нє виплаци купиц праше и кармиц го, бо будзеце у минусу. Перше мушице купиц праше, двацецкилове кошта коло 4 000 динари, а же би посцигло сто дзешец кили, поє коло тристо килограми концентрату, цо виноши коло 11 500 динари. Односно, потребне вам коло 15 500 динари, з тим же у тим рахунку нє урахована ваша робота, напой, лїченє и шицко друге цо потребне. У тим периодзе, початком фебруара же бисце купели уж викармену швиню од сто дзешец килограми треба заплациц коло 13 700 динари. Рахунок єдно-

26. ФЕБРУАР 2021.

ставни, алє нє и лоґични. Продукователє у старту у минусу коло 2 тисячи динари – гутори Звонко Молнар. Же би продукованє швиньох було олєгчане, держава дава субвенциї, алє их чежко достац, бо треба порихтац компликовану документацию, цо од продуковательох вимага же би ше розумели до сучасней електронскей технолоґиї. Звонко член Фейсбук ґрупи Svinjarstvo-SRB дзе дзечнє дзелї свойо знанє и искуство, зоз чим помага продуковательом швиньох котрим потребне знанє, алє ше анї нє обава опитац за помоц и думанє других з тей ґрупи. У ґрупи учленєни продукователє зоз шицких часцох Сербиї, та ше там вельо може дознац. Звонкови ше нє лєм у ґрупи, алє часто и у валалє людзе питаю за совит кед слово о допатраню швиньох понеже є, як и його супруга Татиана, щиро тому пошвецени. Прето анї нє чудне же до швинярства уложели праве мале богатство. Пред кус менєй як дзешец роками за свою фарму купели чисти файти швиньох – Йоркшир, Ландрас и Дурок-Пиетрен. Тото ше указало як добре, понеже вихователє швиньох пошвидко почали глєдац їх корназа за приплод. Нєодлуга давал и таку файту услуги, а ище вше и дава, и од його корназа вше швинї опраша красне число прашатох, а кед ше их викарми, маю надосц меса. Пре тоти прикмети прашата од Молнарових до Дюрдьова приходза куповац зоз Ветернику, Петроварадину и од индзей. Чисти файти, и теди и тераз маю подобну цену. Молнарово од 2013. по 2015. рок куповали тоту нову ґенетику. За два прашни швинї дали дзеветсто еври, а за три млади стокилово швинї, будуци прашачки, по 30 тисячи динари за єдну. На таке укладанє до продукциї би ше тераз нє усудзели. БЕЗ ОДКУПНИХ МЕСТОХ У ВАЛАЛЄ Ище єден з проблемох то же у Дюрдьове нєт одкупне место за швинї. – Док зме у валалє мали одкупни места кажде свойо швинї превожел як могол, трошок бул мали, за розлику як тераз, кед их ше муши вожиц вонка з валалу. За камион котри превожи швинї треба заплациц 6 тисячи динари, без огляду кельо швинї превожице, бо вони маю свою тарифу за тоту услугу, а ґу тому треба плациц и 800 динари за дезинфекцию тей превозки. То нє мали пенєж за и так, нє бог зна яки, стан у швинярстве – гварел Звонко. Дюрдьовчанє свойо швинї найчастейше предаваю до клальньох у Новим Садзе и Будисави. Ище єден парадокс у тим шицким, як гвари Звонко, тот же ресорне Министерство обецало вивоз швиньох. По його словох, у тим нєт лоґики, гоч добре звучи за того хто ше нє розуми до того и нє зна яки прави стан. А правда же ше у Сербиї до рока викарми коло 2 милиони 700 тисячи швинї, а поє коло 6 милиони. Кед вивежеме, нам нє останє нїч, односно у старту нє маме анї за нас.■

РУСКЕ СЛОВО 11


ЕКОНОМИЯ ПАУЛИНА АРВАЇ ЗОЗ КОЦУРА

ЛЯГНЄ КУРЧАТА ВЕЦЕЙ ЯК ШТЕРАЦЕЦ РОКИ Гоч продукцию курчатох углавним превжали векши фарми и вельки продукователє, на валалє ище мож найсц даєдного малого продукователя, хтори и нєшка хова курчата так, як ше то робело дакеди Пише: Оля РУСКОВСКИ

ЗВИКЛА СОМ ШЕ Барз би ми нєзвичайно було без курчаткох. Так же, покля у мнє єст моци, потамаль курчатка буду пищац зоз нашого курнїка – з ошмихом заключела приповедку Паулина Арваї зоз Коцура

12 РУСКЕ СЛОВО

Є

дна з таких и наша собешеднїца Паулина Арваї зоз Коцура, котра ше зоз продукцию курчатох занїма вецей як штерацец роки. Як то звичай бул на валалє, у каждим обисцу дакеди було живини, статку, животинї котри людзе ховали за свойо потреби. Так було и у доме Арвайових. Алє, єдного року живину нападла хорота, та ґаздинї Паулини остали лєм пар курочки на дворе. Понеже у їх сушедстве бивала андя Гайдукова котра мала вайца и инкубатор, Паулина ю замодлєла за помоц, най єй да лєм пар вайца же би нє остала без курох... Алє, сушеда мала иншаку идею. – Кед сом питала од сушеди вайца, вона гварела же ми да и инкубатор и вайца, та най себе сама лягнєм курчата. Вона була уж старша, було єй чежко, та роботу препущела мнє. Я ше наисце збунєла, понеже сом то нє знала робиц. Алє вона вец кажди дзень ходзела до нас, шицко ми розтолковала, унапрямела ме, поуказовала цо и як мам робиц, и перши раз ми ше од 100 вайцох вилягли 70 курчата – з ошмихом почина приповедку наша собешеднїца. Уж шлїдуюцого року Паулинов шовґор з Нового Саду єй направел ище єден инкуба-

тор, котри бул векши и мал простор за 180 вайца. Понеже ше Паулини барз попачела тота робота, шовґор єй направел и кус менши инкубатор, зоз плеху, за 110 вайца. Роками ше у Арвайових курчата лягли у шицких трох инкубаторох, алє остатнї роки Паулина хаснує лєм тот найвекши, за 180 вайца. ВИБЕРА КРАСНИ И ОКРУГЛИ ВАЙЦА – Вайца ше почина зберац кед уж нє так жимно. Дакеди и марец зна буц жимни, теди мушим и три раз обисц гнїзда и позберац вайца же би нє замарзли. Складам их на картон, єдни на други, чувам на хижней температури, покля нє придзе час за инкубатор. Вайца углавним з нашого двора, алє дакеди берем и од женох з валалу котри тиж маю вайца, кед нє можем назберац, лєбо прето же би ше кус обновели, бо гваря же кед длуго маш лєм зоз своїх вайцох, исту крев, вец курчата буду дробнєйши – толкує Паулина. До инкубатора нє кладзе длуговасти вайца, а анї тоти ґербави, бо як гвари Паулина, чула од женох же вец знаю буц курчата калїки, та ше роками того притримує и проблеми нє ма. 26. ФЕБРУАР 2021.


ekonomija@ruskeslovo.com

– Препатрац вайца на лампу на самим початку нє вредзи. О тидзень уж мож видзиц око и жилки, цо значи же ше вайцо завязало. Алє, кед прейду два тижнї, теди сом найсиґурнєйша и теди вайца обовязно препатрам. Кед шицко чарне, лєм горе калапчок, то значи же ту курче, а тото горе то воздух – бешедує нам далєй. ОДВИЧАТЕЛЬНА РОБОТА Продукция курчатох наисце одвичательна робота, котра вимага вельо часу, труду, одреканя, упартосци, алє ту и задовольство. – Кед положим вайца до инкубатора, три днї ше нє руша нїч. По сле трох дньох вайца починам преврацац и меняц воду, понеже ше до инкубатора обовязно муши положиц лїтну воду долу до тепши, котру ше меня кажди дзень. Зоз клайбасом зазначим смужку на кажде – Концентрат за курчата пририхтуєм сама, роками уж по вайцо, же бим знала котре преврацене, а котре нє. Рано их обрацам на єден бок, вечар на други, а 11–12-oго истим рецепту. Змиша ше 3 килограми примишки за курдня их починам и пирскац два раз на дзень, а вец и ча- чата, сойов макух 12 килограми, отруби 8 килограми, слустейше, шицко по потреби. Тиж ше водзи рахунку и о нечнїков макух 7 килограми и 65 килограми чистого даратемператури. Шицко мам то позаписоване на єдним па- лову. Зоз тим кармим курчата покля уж нє буду таки фини, з пиречками. З тим „рецептом” сом задовольна перику, та дакеди шеднєм и поопатрам и нє плануєм го меняц – гвари Паулина. най видзим чи я то добре робим – з ошмихом бешедує Паулина. ДОМАШНЄ ШЕ ВШЕ ГЛЄДА През роки було вшелїяки ситуациї, та ше наша собешеднїца здогадує и чежкого Першу туру курчатох котри ше вилягню `99. року, кед були части рестрикциї, а ваохабя себе, лєм нїґда нє мож знац же кельо йца у инкубаторох требало зогривац. Тебудзе курочки, а кельо когуцики. Так ше слуди, як приповеда Паулина, зогривали вочело же прешлого року од 80 курчатох кельо ду на бутану, лєбо на огню, и зоз фляшаостали у Паулиновим дворе, лєм 30 були куми отримовали температуру на 38–39 ри, гевто шицко були когути, та ше их мушеступнї, як требало. ла ментовац – пооберала их и попредала по – Курчата ше лягню на 21 дзень. Кед 500 динари, кед мали коло 2 килограми. ше вилягню, кладзем их до шкатулох у Паулина Aрваї – Рок пред тим сом мала коло 40 кури, и нє котрих долу стиропор и рендочки, же би бул проблем анї назберац вайца до инкубатоше уцеплєли. Док нє прейду 24 годзини и док курчатка нє одшпя, анї их нє чуц. А кед ше зобуд- ра. Случовало ше же ше по дворе шпацирали и по 120 за и почню джубкац до шкатули, знам же питаю єсц и кури и когути. Тераз ми остали 25 курочки, алє лєм тоти вец их зме сцим до окремней про сториї, зогреєм им гевторочни, стари сом попредала. Цена курчатох 50 диклїтку, положом лампу (квочку) од 250W котра их нє- нари, а цена обраней кури коло 400 динари по фалату. преривно греє, и там им добре – гвари Паулина, и на- През цали рок предавам и вайца по 10 динари, и тоту цеглашує же ше барз муши водзиц рахунку коло нїх и ну вше тримам, нє меням – бешедує Паулина. По словох нашей собешеднїци, курчата ше лягню од мерковац же би нє замарзли. Вше ше може случиц же даєдно курче „одпаднє”, бе- марца по юлий мешац, а вец павза по конєц фебруара, шедує Арвайова, алє векши проблеми и утрати нє мала. по марец. Прешли рок бул окреме добри, гвари ПаулиКед курчата малки, до води им обовязно дава пращок на, бо ше до половки юния вилягли аж на 4 заводи, и Живимицин, а познєйше, кед уж з клїтки пойду до кур- то углавним так же зоз 180 вайцох вишли коло 160 нїка, кед ше зяви даяки проблем, у Польопривредней курчата. Попредац курчата єй нїґда нє проблем, гоч и нє ход зи на пияц, бо ше роками зоз тим занїма, люд зе апатики вше достанє совит и купи потребни лїки. то знаю и поряднє од нєй купую – як тоти зоз сушедства, так и велї люд зе з валалу. – Гоч и то велька борба, заш лєм, лєгчейше як робота з кравами и млєком. Коло 40 роки зме тримали и крави, млєко зме нє ношели до млєчари, алє сом правела сира, масла, шметанки и то предавала. Пред штирома роками зме предали остатню краву, чежко ми було шицко посцигнуц и тераз ми остали лєм курочки. Звикла сом ше на нїх, и барз би ми нєзвичайно було без курчаткох. Так же, покля у мнє єст моци, потамаль курчатка буду пищац зоз нашого курнїка – з ошмихом заключела приповедку Паулина Арваї зоз Коцура.■ 26. ФЕБРУАР 2021.

РУСКЕ СЛОВО 13


МОЗАЇК ЦО РОБЯ МЛАДИ КЕД НЄ ВИХОДЗА

МОЖЛЇВОСЦИ ХТОРИ ПОНУКА НОВИ САД Предписани мири социялней изолациї даваю добри резултати у борби процив пандемиї, алє принєсли и вельки пременки у наших каждодньових звикнуцох

О

Пише: Лидия КОСТЕЛНИК

гранїчени активносци чежко мож прилапиц, поготов младим чий ше живот у хвильки застановел и тераз уж лєм єден рок постал цала вичносц. Кед слово о кафичох, ресторанох и других местох дзе ше дацо случовало, шицко вечар заварте и отворене лєм през дзень. Нови Сад понука вельо можлївосци младим же би у тей ситуациї нашли интресантни збуваня и активносци. У тaкволаней сербскей Атини єст вельо места за рекреацию, попри тим, мож пойсц на Петроварадинску твердиню и видзиц познату годзинку на нєй. Купалїще Штранд тиж популарне при младих, влєце за купанє, а у жимским периодзе за шпацир.

КЕД ШЕ ПЕСТУЄ КРЕАТИВНОСЦ – Я у тей ситуациї днї наисце препровадзуєм креативно, нїч ми нє чежко, аж анї док бул карантин.

14 РУСКЕ СЛОВО

Мал сом вецей часу за писанє и компонованє. Место дзе виходзим и дзе ше забавям, то на улїчки зоз ґитару. Цо ше дотика кафичох, любим пойсц до Изби, Диєґа, Шамроку, Радио кафеа... У Новим Садзе єст наисце вельки вибор, завиши цо млади любя и цо их интересує, а спомнути места наисце вредзи нащивиц, там виходза креативни людзе. Тот город полни културних збуваньох, ту приходза людзе зоз цалого швета. Ту сом упознал и велїх уметнїкох. Ущесцує ме и природа – Фрушка гора и Дунай. Тота ситуация психично нєстабилна за каждого з нас, алє то и нагода же би кажде обрацел увагу сам на себе и на свой живот. Сиґурно же младим потребне вецей простору, бо млади любя виходзиц. Видзим же кед граєм на улїчки, кед нє робя кафичи, млади вше вецей жадаю чуц музику, висц вонка и дружиц ше. Щесце же приходза цеплєйши днї, та будзе вецей нагоди за младих и їх рушанє. Дакеди лєпше препровадзиц час даґдзе у природи, як у кафичу. Новому Саду думам же хибя вецей случованя за младих. Мой совит младим най ше обраца ґу себе, най роздумую о себе и своїх гришкох, на тото цо би могли пременїц на лєпше и цо нам будзе на хасен. На яки способ буц лєпши чловек, з тим допринєсц и себе, а и тому городу, а то треба почац од найменших стварох як наприклад – нє заґадзовац природу – гвари Дарко Афич. – Днї препровадзуєм так же пишем мастер роботу, читам кнїжки и патрим филми. У тей ситуациї ше намагам цо менєй виходзиц, алє любим дакеди през дзень пойсц до кафичу з дружтвом. Єст вельо места у Новим Садзе за забаву и виход, и цо найважнєйше, за каждого єст место дзе будзе уживац. Я найволїм виходзиц до кафичох дзе ше орґанизую свирки, як цо

ПРЕДКЛАДАНЯ ЯК КВАЛИТЕТНО ПРЕПРОВАДЗИЦ ЧАС Треба огранїчиц читанє вистох и провадзенє интернет порталох хтори знаю давац дезинформациї. Треба приповедац о своїх страхох и подзелїц их з найблїзшима. Треба отримовац контакти и буц социялни кельо нам ситуация дошлєбодзує. Треба буц физично активни и водзиц рахунку о костираню. Треба ,,запошлїц” мозоґ з обовязками и робиц гоч цо цо може одцагнуц увагу з неґативних думкох – патриц филми, читац кнїжки, занїмац ше зоз малима гобиями у хторих уживаме.

Татабрада, Айриш паб и Ґерила. Любим пойсц и до Руского културного центру зоз дружтвом през тидзень, або кед ше отримую журки. Щешлїва сом же у Новим Садзе маме Дунай и купалїще Штранд, 26. ФЕБРУАР 2021.


mozajik@ruskeslovo.com там през лєто любим уживац, а найволїм ше шейтац по кею и по центру. Свидоми зме же ше мушиме чувац и притримовац шицких мирох же бизме ше нє похорели, алє знова нам барз хибя друженя, журки, спорт и фолклор. Думам же би у Новим Садзе требало отримовац вецей даяки тематски журки за младих, як цо рокенрол журки и иґранки на отвореним просторе. Млади треба же би робели дацо цо их виполнює, учиц даяки странски язик онлайн, читац кнїжки, патриц филми або сериї – закончує Марияна Венчельовски.

ДОМА НЄ МУШИ БУЦ ДОПИТО – Швидко ми днї преходза, а за то одвичательни факултет, робота, физична активносц и на концу дня филм. Одкеди ше зявела корона, похопел сом же сом особа хтора найволї остац дома, и шицки друженя хтори ше ми случую – случую ше у квартелю. Млади треба же би нащивйовали културни места, кельо тота ситуация дошлєбодзує.

Но, попри културних местох, думам же мой фаворит ескейп хижи за забаву. Менталне здравє ище табу тема при младих, алє и при старших, гоч вельки процент ма почежкосци, та нащивюю и психиятра. Нажаль, цали тот рок бул чежке бависко зоз психу. Шицки хтори маю таку файту проблематики, маю мою потримовку, бо сом и сам почувствовал як то. Гоч жиєм у Новим Садзе шейсц роки, можем повесц же жиєм прави новосадски живот. Идзем вшадзи зоз псом, виглєдуєм улїчки до хторих сом нїґда нє крочел и то мойо щесце. Городу хибя 26. ФЕБРУАР 2021.

андерґраунд места хтори скорей були активнєйши як нєшка. Гоч нам, младим, думам же нє хиби нїч, лєм зме длуго у гибернациї, та ше нє активуєме кельо бизме требали. Млади, научце дацо нове кед маце часу, робце тото прецо сце щешлїви тельо кельо тота ситуация дошлєбодзує и чувайце менталне здравє исто кельо и физичне – заключує Никола Сивч. – Препровадзуєм час так як мушим. Зоз фамелию, з дружтвом, у квартелю, лєбо у пайташох. Млади нєшка маю вшадзи вибор виходзиц, кед нє постої огранїчени час. Я любим пойсц до кафичох, кнїжарньох и там читам кнїжки и пиєм добру кафу. Наприклад до Маґацину, Пубераю, Пупину, Зениту, Булевар буксу итд. Щешлїва сом кед видзим же сом добре и же напредуєм у роботи на себе. Видзим же ме тота екстремна ситуация очелїчела, бо ше занїмам зоз шпиваньом и утаргнута ми робота з часу на час. Мали ствари ме ущесцую, а ту и моя фамелия и узши круг пайташох. Щешлїва сом же тренирам и же виполнюєм свойо сни. Думам же у тим ключ шицкого. Тота ситуация сиґурно же подло вплївує на шицких, алє єй нє мушиме давац вельо на значносци. Новому Саду хибя даяки фестивали за младих, а шицко друге маме. Совит за младих – Have fun и фокус на себе, а нє на бридки ствари, их вше будзе. Найдзце дацо добре у тим шицким – закончує Ивана Штрбац. – Наисце допито, алє ше намагам вше найсц даяку занїмацию. Пре пандемию, виходзенє до кафичох вше слабше, а забаву находзим у своїх гобийох та граєм на ґитари,

тренирам, усовершуєм ше на рижних курсох итд. Тота ситуация наисце дїйствує на психу. Простор за виход нєобходни. През тот ковид час, мам чувство же шицко хиби у нашим городу. Треба найсц сатисфакцию за ствари за хтори зме нє мали часу док була нормална ситуация – гвари Уґлєша Василєвич.

– Робим по цали дзень и вечар ше дружим з товаришом, бавиме ше при X box-у. Нїґдзе нє виходзим, бо шицко роби до 20 годзин. У тей ситуациї щесце находзим у фамелиї и з вибранима пайташами. Потребне нам вецей простору же бизме отримали социялни живот. Нови Сад треба же би мал вецей збуваня на отвореним просторе. Мой совит младим най менєй патра телевизию, а най вецей читаю кнїжки и отримую контакти зоз своїма найблїзшима – гвари Милан Кантар. Одрастанє нє мож застановиц, та анї потребу за рушаньом, здобуваньом нових искуствох, упознаваньом и друженьом. Рижни мири хтори запровадзени пре нашу безпечносц ше почитує, алє младим хибя контакти и жадаю буц вонка, а нє заварти у обисцох. ■

РУСКЕ СЛОВО 15


КУЛТУРА И ПРОСВИТА ИНТЕРВЮ

Пише: Олена ПЛАНЧАК-САКАЧ

ДР БОРИС ВАРҐА, ДИРЕКТОР НВУ „РУСКЕ СЛОВО”, З НАГОДИ 75-РОЧНЇЦИ

„РУСКОСЛОВСКИ” МЕНАДЖМЕНТ У КУЛТУРИ ПОЧАЛ ДАВАЦ РЕЗУЛТАТИ

П

решлого року НВУ „Руске слово” свою 75-рочнїцу од снованя нє могла означиц так як плановане, святочно, пре уж добре познату пандемию, а тиж так зме ше два раз селєли, перше на роботу з дому, а вец у септембру до своїх просторийох. И без огляду же прешли рок нє бул анї кус лєгки за знятих и руководство у нашей Хижи, читаче тоти нашо селїдби нє почувствовали, бо шицко функционовало як годзинка, шицки нашо виданя виходзели на час. У видавательстве рок бул окреме успишни, обявени 13 кнїжки, як дакеди у златних часох. О тим шицким бешедуєме з директором НВУ „Руске слово” др Борисом Варґом.

Фото: В. Вуячич

– Менаджмент у култури дава уж видлїви резултати: у акцийох попусту прешлей єшенї предали зме аж коло 1 000 кнїжки. Нїґда нє було же би кнїжки були тунї и доступни каждому, бо ми ту же бизме принєсли руску кнїжку до каждого обисца – гварел др Борис Варґа

Єден чежки рок за нами, як тераз функционує

РС НВУ „Руске слово”?

– Робота у позарядовим стану зошицким здабала на роботу у войнових условийох, та така була озбильносц и нашей Установи. Нє мали зме анї єден дзень павзи и цали час зме з информациями и виданями були з нашима читачами. Новини „Руске слово”, як и други виданя, виходзели и поряднє ше дистрибуовали, а информативна аґенция „Рутенпрес” под час позарядового стану робела кажди дзень и зоз вельку свидомосцу же мушиме благочасово обвисцовац своїх читачох. Ярня габа епидемиї у Сербиї ше ище нє закончела, а ми ше почали селїц до своїх просторийох до улїци Футожска 2. НВУ „Рускому слову” остало ришиц ище дїловни просториї у Руским Керестуре у дакедишнїм будинку друкарнї, бо су нєдоступни людзом и премакаю. Преслава 75-рочнїци означена у наших виданьох и роботно. Обявели зме мена занятих и сотруднїкох котри достали награди и припознаня. Обновели зме шицки награди котри децениями исновали, а котри ше пре рижни прични престало додзельовац, як цо то награда за литературу „Гавриїл Костельник”. Уведзени и два нови награди: за младих авторох часописа МАК и за авторох дзцинского часописа „Заградка”, котра ноши мено познатого руского писателя и дїяча Михайла Ковача. Без огляду на пандемию, успишни видавательни

РС рок за нами. Як сце ше виборели за потребни

средства? – Обявени 13 публикациїї, 12 кнїжки и Руски християнски календар, од чого пейц кнїжки за дзеци. То виданя од Гавриїла Костельника и Мирона Жироша по Славка Романа Ронда и Славка Виная, цо значи за широки спектер интересованьох. Обявени два капитални зборнїки – о двох декадох младежского фестивала „Дньовка” и 75-рокох роботи НВУ „Руске слово”. Тельо виданя НВУ „Руске слово” нє памета од златних часох 80-тих рокох прешлого вику. Алє нє паметаме анї же бизме за кнїжки достали менєй средства од держави як прешлих рокох, вироятно одкеди Видавательна редакция иснує.

16 РУСКЕ СЛОВО

маркетинґу нашей Хижи вельо поробене РС На остатнїх рокох. Яки ту резултати нєшка?

– Так, прилагодзени за потреби НВУ „Руске слово” маркетинґ и менаджмент у култури дава уж видлїви резултати: у акцийох попусту прешлей єшенї предали зме аж коло 1 000 кнїжки. Нїґда таке нє було, алє анї нє було же би кнїжки були тунї и доступни каждому, бо ми ту же бизме принєсли руску кнїжку до каждого обисца. Мали зме добру рекламу и источашнє робели на свидомосци при купцох же „кед сцеме мац руске, мушиме и куповац руске”. А найвжнєйше – „муши вец и тото руске буц квалитетне и здабац на шветови виданя”. Найвецей кнїжки, коло 70 одсто, зме предали з продукциї за дзеци, а цали тиражи двох розкошних сликовнїцох „Фарби” и „Родзини” предати лєм за 25 днї. И то ше нє памета у нашей фирми и рускей заєднїци. Алє и тоти сликовнїци по змисту и випатрунку задоволюю критериюми гоч котрого луксузного виданя у познатих кнїжкарньох, а предавани су по минималних ценох. За тот успих требало вельо пририхтованя. У моїм директорским штиророчним плану стої же кажди рок мушиме видац голєм по два кнїжки за дзеци, а видавали зме по пейц. Принєшени Правилнїк о видавательстве, котри предвидзує Явни конкурс за авторох и ясни критериюми. Рочнє на нашу адресу сцигую до 20 рукописи и мож повесц же то свойофайтова творча ренесанса у нашей малочисленей заєднїци. Людзе пишу и читаю, значи – язик жиє. 26. ФЕБРУАР 2021.


kultura@ruskeslovo.com

И треце, людзе нам почали вериц, а донаторе и спонзоре помагац. Прешлого року зме назберали вецей як два милиони динари за кнїжки и часопис „Шветлосц”. Од держави достате дацо вецей як милион динари, а цо барз важне – од руских донаторох и спонзорох достали зме менєй як милион динари. Таку потримовку наших меценох зме у фирми тиж нє мали. Вельо поробене и на архивованю и диґиталиРС зациї документох, котри барз важни за НВУ

ного значеня з боку Министерства просвити, науки и технолоґийного розвою Влади Републики Сербиї. Часопис „Шветлосц” у децембру катеґоризовани як М54 – домашнї наукови часопис за гуманистични науки, зоз чим руски науковци достали можлївосц розвою и напредованя, а статї з тей лїстини реферовани и у Web of Science и у Journal Citation Report-у (JCR). Могло би повесц же часопис „Шветлосц” нє лєм же на єдним месце позберал векшину релевантних менох з обласци науки у Сербиї, односно Войводини, а з префиксом руски, алє ше ґу Редакциї приключели водзаци академски мена з обласци славистики и русинистики зоз вецей жемох як цо то Италия, Словацка, Польска, Україна, Русия и Япон. У „Шветлосци” тераз консолидовани змисти и мена з науковима званями, интелектуалци и писателє котри творя по руски, а то єден з конкретних прикладох кед бешедуєме о представнїкох рускей заєднїци як єдней з найобразованших.

„Руске слово”, бо час нємилосердно чече, а документацию треба охабиц потомком. Покля ше сцигло у тей обласци? – Закончуєме снованє знука Установи „Документацийного центру НВУ ‘Руске слово’”, од друкованих до диґиталних виданьох, а котри останє новинаром и будуцим ґенерацийом як леґат ювилея 75-рочнїци фирми. Тот нукашнї архив Установи стваряни од 2018. року и будзе составени зоз пейц корпусох: Архиви шицких друЯк ше надалєй планує розвой нашей Установи, РС яка будзе кадрова политика, як ше будзе обнакованих виданьох НВУ „Руске слово” од 1945. року, Библиотеки Видавательней дїялносци НВУ „Руске слово”, вяц новинарски кадер, з оглядом же наш коАрхиви фотоґрафийох НВУ „Руске слово”, Диґиталней лектив досц стари? архиви шицких виданьох и пририхтованьох НВУ „Руске – Мушиме ше одшмелїц и повесц же кед ше пошвидко нє слово” и Збирки наградох НВУ „Руске слово”. Велька реформує фирма и реорґанизує робота, страциме час и нє часц материялу позберана под час преселєня на Футож- будземе мац таке НВУ „Руске слово” яке є тераз. Держава ску 2. Одредзени ясни правила хаснованя интерней ар- Сербия ше поцагує зоз финансованя медийох и то нормалхиви „Руского слова” и ни демократски процес, а доступна є нє лєм заняНВУ „Руске слово” скоро у Принєшени Правилнїк о видавательстве, котри тим у Установи, алє и предвидзує Явни конкурс за авторох и ясни критериюми. подполносци завиши од шицким заинтересовадержавней субвенциї. ТеРочнє на нашу адресу сцигую до 20 рукописи и мож ним особом за хаснованє раз обачлїва политика же повесц же то свойофайтова творча ренесанса – сотруднїком, студенСербия отвера дзвери матом, виглєдовачом, итд. тичним жемом же би помаПроцес диґитализациї и скарбованя диґиталних гали своїм дияспором и то навелько видлїве при мадярскей, змистох почал ище концом 2018. року, кед НВУ „Ру- словацкей и горватскей заєднїци. Руснаци ше официйно нє ске слово” од Новинарскей асоцияциї Руснацох и Од- вияшнєли коло матичней жеми и то нє будзе проблем кед бору за информованє Националного совиту Руснацох подложиме свойо хрибти. достало штири екстерни гард диски велького капациУстанова треба же би ше и далєй розививала по моделу тету на котри ше архивує шицок материял у електрон- менаджменту у култури. Так ше зачува руски язик и култускей форми. Од 2014. року порядно ше тиж архивує ру, а директор нє шме лєм прекрижиц ногу на фестивалох, диґитални фотоґрафиї. алє треба же би бул активни менаджер и отворени за нови За Националне швето Руснацох, котре одложене пре епи- идеї. Важни у тим процесу буду поєдинци купци и преддемиолоґийни прчини, з нагоди 75-рочнїци Установи по- платнїки, проєкти, спонзоре, донаторе и матична жем, а нє рихтали зме виставу „Живадзиц ше котра. ва библиотека НВУ ‘Руске Новинско-видавательна Часопис „Шветлосц” у децембру катеґоризовани як слово’”, у котрей редактоустанова „Руске слово” – М54 – домашнї наукови часопис за гуманистични ре представя перши видато людзе, а длугорочна канауки, зоз чим руски науковци достали можлївосц ня часописа „Заградка”, розвою и напредованя, а статї з тей лїстини реферовани дровска политика иснує и МАК, „Шветлосц”, новибез нєй бизме були нєозбии у Web of Science и у Journal Citation Report-у нох „Руске слово”, як и льна фирма. Правило же перших кнїжкох, а тоти ше до фирми запошлює виданя тиж буду диґитализовани и доступни на нашим са- тих, т. є дава роботу, цо найдлужей з нами, тих чий дїловни йту. На сайту „Руского слова” маме вше вецей безплатни профил нам нєобходни и тоти котри ше найвецей закладаю кнїжки, котри мож зняц у ПДФ формату, а за наймладших у роботи. У шлїдуюцих рокох пойду даскельо особи до уж два роки функционує видео-канал YouTube „Ruske slovo пензиї и на їх место би требали, односно могли войсц, тим za dzeci”, на котрим положени два приповедки и два сли- шором – Сандра Саламун, Марина Джуджар, Андреа Мековнїци. дєши, Оля Русковски и Рената Джуджар. Векшина з нїх алумнистки Ґимназиї у Руским Керестуре и Оддзелєня за Концом прешлого року часопису „Шветлосц” русинистику, цо важне же би було у складу зоз Стратеґию РС ознова врацени статус наукового. Прецо то ва- Руснацох по 2020. рок. НВУ „Руске слово” ма строго огражне рускей заєднїци? нїчени з боку держави 24 роботни места, а способ замени – Єден з найвекших успихох Установи прешлого року то за нови кадри и по нових правилох нє лєгки. И кед нє будкатеґоризованє Часопису за науку, литературу, културу и зем директор, особнє ше будзем закладац же би тоти особи, уметносц „Шветлосц” як наукового часописа од национал- по спомнутим ключу, вошли до нашей Установи.■ 26. ФЕБРУАР 2021.

РУСКЕ СЛОВО 17


КУЛТУРА И ПРОСВИТА ОТРИМАНА СХАДЗКА УПРАВНОГО ОДБОРУ РНТ „ПЕТРО РИЗНИЧ ДЯДЯ”

У ФОКУСУ ПРЕСЛАВЙОВАНЄ 50 РОКОХ ТЕАТРА На схадзки Управного одбору Руского народного театра „Петро Ризнич Дядя”, хтора отримана пияток, 19. фебруара, у просторийох Дома култури, присутни шесцеро члени того Одбору гласали за пейц точки Дньового шора. Окрем прилапйованя записнїка зоз прешлей схадзки котра була отримана 22. септембра 2020. року, по Дньовим шоре присутни єдногласно прилапели Закончуюци рахунок, односно Финансийни звит за 2020. рок, як и Звит о роботи Театра тиж за прешли 2020. рок. Кед слово о Финансийним звиту за 2020. рок, на схадзки констатоване же каждого року, та и прешлого, обачлїви тренд прилїву средствох зоз проєктох, понеже зоз рижних адре сох на хтори конкуровал УО Театра до стати солидни средства, но, нажаль, дзепоєдни од запланованих проєктох нє могло реализовац пре актуални вирус. Пре тоту причину, глєдане же би ше пренаменєло средства, медзитим за тото нє було порозуменя, та двом проєктом предлужени рок реализациї, а за два проєкти ше средства мушело врациц до покраїнских секретариятох. Нє витворене виводзенє представи „Скорей як когут закукурика”, одказани одход до Словацкей, як и госцованє по наших местох, понеже шицко тото подрозумйовало контакт зоз векшим числом людзох. – На концу ше указало же добре же предлужене зоз проєктом „Вандровкаш”, бо слово о монодрами, и то єдини проєкт хтори нє вимагал вельо учашнїкох. Понеже зме з тим проєктом нє могли госцовац по наших местох, и приказац го дзецом предшколского возросту, монодрама знята за РТВ и Ют’юб, и так є доступна дзецом у цалим швеце – визначел директор Театра Славко Орос. – Найвекша дилема цо ше дотика того року, на самим початку, була же кельо проєкти заплановац, а же бизме ше пребарз нє залєцовали и же бизме после нє мушели врацац средства за вецей проєкти, понеже ше на єдну институцию дакус иншак патри кед вецей проєкти нє реализує. Но, прешли рок бул наисце специфични, алє

проблем же ми и далєй нє можеме знац анї у тим року як ше ситуация будзе одвивац. У каждим случаю, конкуровац будземе, понеже єдино так достанєме средства, а будземе и вериц же ше ситуация голєм до лєта нормализує, та сцигнєме реализовац заплановане – гварел директор Орос. Як найзначнєйше, кед слово о планох роботи Театра за 2021. рок, на схадзки визначена преслава 50 рокох од снованя РНТ-а, а хтора подрозумює три векши проєкти – Друкованє моноґрафиї под назву „50 роки Театра”, реализованє мулти-медиялного проєкту „Ениґма Дядя” у хторим би бул приказани живот Петра Ризнича Дядї и значна часц репертоара Театра, як и виробок веб сайту РНТ-а, окреме важного младшим ґенерацийом. На схадзки тиж було бешеди и о проєкту „Скорей як когут закукурика”, хторому предлужени рок реализациї, а хтори, як гварел режисер Владимир Надь Ачим, подрозумює ансамбл од аж 12 людзох на сцени. Єдна часц ансамбла на хтори режисер Надь раховал, пре одход до векших шредкох и до иножемства, ансамбл чежко годзен буц оформени у тим року. Прето предложене же би ше за тот проєкт направела копродукция зоз Руским културним центром у Новим Садзе. У случаю же сотруднїцтво нє будзе витворене, средства би були пренаменєни до проєкту „Ениґма Дядя”. Ан. М.

ОПШТИНСКЕ ЗМАГАНЄ У КОЦУРСКЕЙ ШКОЛИ

ШКОЛЯРЕ ДОБРИ ЗОЗ СТРАНСКИХ ЯЗИКОХ У Основней школи „Братство єдинство” у Коцуре прешлого викенду, 20. и 21. фебруара, отримане општинске змаганє зоз странских язикох. Попри школярох зоз коцурскей школи, котра була домашня тому змаганю, змагали ше и школяре зоз других основних школох з општини Вербас. Всоботу, 20. фебруара, було змаганє зоз русийского и нємецкого язика.

18 РУСКЕ СЛОВО

На уровню вербаскей општини, змагали ше лєм два школярки – єдна школярка указала свойо знанє зоз русийского и єдна школярка знанє нємецкого язика. Шлїдуюцого дня, внєдзелю, 21. фе бруа ра, отри ма не зма га нє зоз анґ ли й ско го язи ка. Сво йо зна нє указали 12-цецеро школяре зоз цалей општини Вербас, а зоз коцур-

скей школи уча ство ва ли дво йо школяре. На шлїдуюци уровень, на окружне змаганє, пласовала ше лєм єд на школяр ка зоз вер ба скей основней школи. Гоч нє було вецей пласмани на окружне змаганє, шицки школяре указали добре знанє и задовольни су зоз конєчнима резултатами. О. Р. 26. ФЕБРУАР 2021.


ФЕБРУАР 2021. рок ЧИСЛО 2

Дюра ЛAТЯК

КЕРЕСТУРСКИ ТОПОЛЇ Лїсца вашого шепот воздлуж улїцу наднєс. Стари хижни закрица, чарни парастки лїца. Тополї керестурски вше гордо високо стоя, їх верхи пишни под нєбом кажду ми рану гоя. Вашо конари длуги слизи попили нашо. Синох нам оплакали, брата з братом спознали. Тополї керестурски вше гордо високо стоя, їх верхи пишни под нєбом кажду ми рану гоя. Озда мой род навики, з вами будзе звязани. Хто зна докля нам судьби буду твардо преткани. Тополї керестурски вше гордо високо стоя, їх верхи пишни под нєбом кажду ми рану гоя.

(Обявене 1981. року на лонґ-плей плочи „Червена Ружа” з музику Якима Сивча)

26. ФЕБРУАР 2021.

РУСКЕ СЛОВО 19


literaturne@ruskeslovo.com

ДИСКОҐРАФИЯ ВИНИЛНИХ ВИДАНЬОХ НА РУСКИМ ЯЗИКУ

Руски шпиванки (ЕП, Юґотон, 1973)

Юлиян НАДЬ

Войводина у писнї и танцу (ЕП, ПҐП РТБ, 1976)

Солисти и ансамбли РТВ Нови Сад – Русинска народна музика ( ЛП Дискос, 1980)

Руски народни шпиванки (ЛП, Дискос, 1985)

Фестивал култури „Червена Ружа” (Дупли ЛП, ПҐП РТБ, 1981)

Войводина у писнї и танцу 2. (ЕП, ПҐП РТБ, 1983)

Мирон Канюх – Петро Чаловка (ЛП, ПҐП РТБ, 1989) – радио драма

ПОГЛЄДАМ ЦЕ

З остатнїм слунком авґуста за мнє скапало и щесце, даремно глєдам ошмихи цо огривали ме влєце. По моїм шерцу уж дує витор єшеньскей самоти, и вше зашпива, скаранїк, писню о твоєй красоти.

Вше вечар, кед швита любов, подумам на час наш кратки цо зме го вєдно прешнїли – так оживюєм памятки. Тераз зоз тобу уж други, яґод и я, радосц глєда, а перша любов найкрасша и нєшка забуц ше нє да.

Я це поглєдам накадзи дознам же дзе ши, будзем ше питац чом любов з часом прелєци. Сциха ци повем же любим це як и скорей, вец це побочкам, най мир мам у души своєй.

Я це поглєдам накадзи дознам же дзе ши, будзем ше питац чом любов з часом прелєци. Сциха ци повем же любим це як и скорей, вец це побочкам, най мир мам у души своєй.

(Обявене 1981. року на лонґ-плей плочи „Червена Ружа” з музику Михайла Бодянца)

20 РУСКЕ СЛОВО

26. ФЕБРУАР 2021.

26. ФЕБРУАР 2021.

РУСКЕ СЛОВО 21


literaturne@ruskeslovo.com

ДИСКОҐРАФИЯ ВИНИЛНИХ ВИДАНЬОХ НА РУСКИМ ЯЗИКУ

Руски шпиванки (ЕП, Юґотон, 1973)

Юлиян НАДЬ

Войводина у писнї и танцу (ЕП, ПҐП РТБ, 1976)

Солисти и ансамбли РТВ Нови Сад – Русинска народна музика ( ЛП Дискос, 1980)

Руски народни шпиванки (ЛП, Дискос, 1985)

Фестивал култури „Червена Ружа” (Дупли ЛП, ПҐП РТБ, 1981)

Войводина у писнї и танцу 2. (ЕП, ПҐП РТБ, 1983)

Мирон Канюх – Петро Чаловка (ЛП, ПҐП РТБ, 1989) – радио драма

ПОГЛЄДАМ ЦЕ

З остатнїм слунком авґуста за мнє скапало и щесце, даремно глєдам ошмихи цо огривали ме влєце. По моїм шерцу уж дує витор єшеньскей самоти, и вше зашпива, скаранїк, писню о твоєй красоти.

Вше вечар, кед швита любов, подумам на час наш кратки цо зме го вєдно прешнїли – так оживюєм памятки. Тераз зоз тобу уж други, яґод и я, радосц глєда, а перша любов найкрасша и нєшка забуц ше нє да.

Я це поглєдам накадзи дознам же дзе ши, будзем ше питац чом любов з часом прелєци. Сциха ци повем же любим це як и скорей, вец це побочкам, най мир мам у души своєй.

Я це поглєдам накадзи дознам же дзе ши, будзем ше питац чом любов з часом прелєци. Сциха ци повем же любим це як и скорей, вец це побочкам, най мир мам у души своєй.

(Обявене 1981. року на лонґ-плей плочи „Червена Ружа” з музику Михайла Бодянца)

20 РУСКЕ СЛОВО

26. ФЕБРУАР 2021.

26. ФЕБРУАР 2021.

РУСКЕ СЛОВО 21


Саша Сабадош

Д

ПРЕДСЛОВО НА КОНЦУ

ВИНИЛНА ИСТОРИЯ РУСНАЦОХ

руге тогорочне число „Литературного слова” конциповане на єден нєтрадицийни способ. Остатнї даскельо роки винилни формат ношача звуку дожил свойофайтову ренесансу. Високи тонски квалитет, доказана витирвалосц самого винилу, як змоцнєне визуалне дожице през обкладку ґрамофонскей плочи у велькей мири допринєсло препороду того медия. Тот феномен одлична нагода же бизме пробовали реконструовац историят винилних виданьох на руским язику. Седем винилни ношаче звуку хтори обявени на руским язику, вєдно зоз вецейязичнима компилациями на хторих ше находзела и даєдна нумера по руски, вшелїяк повязани з литературу як уметнїцку форму. Углавним то през шпивани стих, а у случаю радио драми „Петро Чаловка” обявеней на плочи з нагоди штерацетей рочнїци Радио Нового Саду маме и драмски фалат зоз шпиваньом. У найвекшей мири слово о народней музики, жридловей и тей познатих авторох, алє ту присутна и дзецинска музика як и шлаґер-форма, тих рокох досц популарна медзи рускима композиторами гоч тих осемдзешатих рокох на ширшим югославянским просторе ю скоро у подполносци преґажели час и наиходзаци музични жанри, углавним вязани за рокенрол. Мож повесц же найзначнєйше винилне виданє на руским язику вшелїяк тото перше. Яким Сивч вецей як озбильно похопел виходзенє рускей музики и култури на „вельку сцену”. Окрем представяня секцийох керестурского Дома култури, вон анґажовал и искусних беоґрадских музичарох и насампредз теди наисце попу-

ларного Миодраґа Микия Євремовича хтори праве тих рокох ревитализовал свою кариєру през сотруднїцтво з Борисом Бизетичом. Тота плоча зоз штирома писнями представела тедишнї максимум музичней творчосци нашей заєднїци, алє и верхи рускей поезиї хтору було можлїве уклопиц до музичней кошульки. Дупли компилацийни албум Фестивалу култури „Червена ружа” бул свойофайтова рекапитулация потедишнїх „Ружох” з аспекту авторскей музики, а други винилни виданя по руски насампредз представели тото цо Музична редакция Радио Нового Саду робела на нашим язику. Чкода же таких плочох по руски нєт вецей и же су жанровски рижнороднєйши, алє тоти виданя останю зачувани на єден барз длугоки период. На концу жадам повесц прецо сом пририхтал таке „Литературне слово”. Винил ше указал як тирваци материял хтори, кед же ше добре и адекватно чува, содержи у себе квалитетни знїмки. Инспировани и з фактом же у Новим Садзе иснує єдна нєвелька продукция ґрамофонских плочох, жадам предложиц же би ше у огранїченим тиражу обявело даскельо руски ґрамофонски плочи, так повесц, за „часову капсулу”. Найлєпши руски шпиванки у шицких жанрох хтори зме мали, найзначнєйши стихи рускей поезиї шицких ґенерацийох, ключни драми руских писательох би мали буц записани у винилних браздох як наш дарунок тим цо приду после нас. За диґитални формати ище вше нє знаме кельо годни тирвац, за гевтот ше зна же тирва найменєй цале єдно столїтиє. Роздумайме о тим, модлїм вас.■

Число ушорел Сашa Сабадош, илустрациї Ивона Джамич

22 РУСКЕ СЛОВО

26. ФЕБРУАР 2021.


kultura@ruskeslovo.com

ОПШТИНСКА СМОТРА РЕЦИТАТОРОХ

ЛОНЬСКИ КАНДИДАТИ ШЕ ДИРЕКТНО ПЛАСОВАЛИ На схадзки Културно-просвитней заєднїци, хтора концом прешлого тижня отримана у Културним центру Кула, а на хторей присуствовали директоре шицких Домох култури зоз општини Кула, принєшена одлука же би ше побиднїки лоньскей Месней смотри рецитаторох, того року директно пласовали на Општинску смотру. На схадзки догварене же исти школяре хтори ше 13. марца прешлого року пласовали на Општинску смотру, а хтора пре епидемию прешлого року нє отримана, того року буду директни кандидати за Општинску смотру рецитаторох, и буду ше змагац зоз исту писню од истих авторох, як и у истей возростней катеґориї. На схадзки окрем директорох Домох култури зоз општини Кула, присуствовали и вецейрочни селектор Општинскей смотри, Слобданка Настасич, як и секретар Културно- просвитней заєднїци Кула, Сава Прерадович.

Опшинска смотра рецитаторох запланована за пияток, 26. марца, у Кули, под условийом же емидемиолоґийни мири то и дошлєбодза. Ан. М.

У ШКОЛИ „ПЕТРО КУЗМЯК” У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ

ОЗНАЧЕНИ ДЗЕНЬ МАЦЕРИНСКОГО ЯЗИКА

Медзинародни дзень мацеринского язика 21. фебруар и того року означени у Основней и штреднєй школи „Петро Кузмякˮ у Руским Керестуре. Пре епидемиолоґийну ситуацию на тот завод виробени лєм окремни панои, цо зоз наставнїцами руского язика Каролину Джуджар и Марину Хома порихтали школяре пиятей и седмей, осносно осмей класи, а ґу нїм ше придружела зоз школярами и наставнїца подобового воспитаня Мая Колошняї. На паноох хтори виложени у школским голу визначени руски присловки и специфични вислови у одредзених подобових формох, а тиж визначене тото цо найважнєйше за руски язик як особи Гавриїл Костельник и Микола М. Кочиш, руска ґраматика, азбука и подобне.

Штредньошколци, т. є. ґимназиялци зоз руских оддзелєньох зоз професорку руского язика Люпку Малацко тиж означели 21. фебруар. З тей нагоди редакторка Младежского часопису МАК Мая Зазуляк Гарди була госцинска у трецей и штвартей класи и ґимназиялцом представела Зборнїк литературних и визуалних творох пошвецени „Дньовкиˮ мултимедиялней манифестациї младих „Дньовкаˮ – два декади 1998–2017. Школяре зборнїк достали и на дарунок, а одпатрели и часци зоз филма хтори пошвецени тей манифестациї и тиж є влонї зняти. Дзень мацеринского язика ґимназиялцом презентовани и на нєдавно отвореним инстаґрам профилу Школи дзе ше прейґ аватарох, на сучасни визуални способ презентує змисти зоз рижних предметох, та и руского язика. М. А.

ОШ „ЙОВАН ЙОВАНОВИЧ ЗМАЙ” ДЮРДЬОВ

ЗМАГАНЄ ЗОЗ МАТЕМАТИКИ

У Основней школи „Йован Йованович Змай” у Дюрдьове, у прешим тижню фебруара отримане школске змаганє зоз математики. Змагали ше 59 школяре од трецей по осму класу, а єден школяр математични задатки ришовал на руским язику. На општинске змаганє пласовали ше дзешецеро школяре, котри на змаганю мали вецей як шейдзешат боди. Найвецей боди медзи дюрдьовскима школярами мали Боґдан Чавич и Йована Марич зоз трецей класи. Пиятопласовани на 26. ФЕБРУАР 2021.

школским змаганю на основи вкупного числа бодох бул Никола Чакан, а шестопласовани Яков Александар Нота, обидвоме су школяре штвартей класи. Праве зоз штвартей класи було найвецей школярох змагательох на школским змаганю, док ше зоз перших двох класох нє приявел анї єден школяр за змаганє. – На змаганю сом нє мал трему, приявел сом ше вєдно з товаришами, жадал сом пробовац дацо нове. З математики найволїм ґеометрию, а

окрем того предмету, любим и подобову културу и физичне, як и язики, та лєдво чекам змаганє зоз анґлийского на котре ше тиж приявим – гварел школяр Никола Чакан, котри ше назадава найлєпшому и на општинским змаганю. Иншак, Никола люби участвовац у велїх школских активносцох и на вецей заводи є наградзовани. Општинске змаганє зоз математики будзе отримане 28. фебруара у Ґосподїнцох, у Основней школи „Жарко Зренянин”. С. С.

РУСКЕ СЛОВО 23


ЛЮДЗЕ, РОКИ, ЖИВОТ СТРЕТНУЦЕ ЗОЗ ДУДАШОВИМА З РУСКОГО КЕРЕСТУРА

ЗОЗ ДОГВАРКУ И ПОРОЗУМЕНЬОМ ШИЦКО СТАРЧА

Пише: Мая ЗАЗУЛЯК ГАРДИ

КЕРЕСТУРСКА ҐИМНАЗИЯ МА ВЕЛЇ КВАЛИТЕТИ Як бувша керестурска ґимназиялка, и Марина участвовала на нєдавно отриманим онлайн стретнуцу алумнистох. – Думам же барз добре же ше таке дацо порушало и же треба явно бешедовац, уключиц бувших школярох же би ше ришело даяки проблеми у нашей заєднїци. Нє можеме обчековац же ше буду барз вельо школяре уписовац, бо ґенерално, єст вельо менєй дзеци як скорей, алє вшелїяк треба робиц на свидомосци. То барз комплексни проблем. Наша Ґимназия наисце квалитетна и можем повесц же у моєй ґенерациї було даскелїх школярох хтори пришли з подлєйшима оценами, алє кед вошли до штредку дзе ше учи, до конца и вони позакончовали факултети – визначує вона.

24 РУСКЕ СЛОВО

Яким и Марина Дудашово, дипломовани официр полициї и мастер педаґоґ, єдна млада малженска пара, алє мож повесц же уж зоз вельким искуством, и роботним, алє и тим, животним. Єдно другому су вше потримовка и ровноправно дзеля шицки обовязки коло обисца, як и коло свойого хлапчика Андрея

Г

оч су обидвойо високообразовани, длуго глєдали роботи у фаху. Док ше то нє случело, опробовали ше у вецей других роботох хтори нє були вязани за тото за цо ше виучели. Упарти у тим же би пейцрочне школованє нє остало лєм на паперу, а Кимо окреме, после дзешец рокох почал робиц у полицийней управи у Зомборе, у оддзелєню криминалистичней полициї, як криминалистични инспектор за тарґовину и криюмчаренє зоз людзми, дзе кажди дзень путує на роботу. – Спочатку ми понукали же бим робел зоз штредню школу, алє сом нє сцел, бо вельо горша стартна позиция, а и роботни места були далєко од валалу. Конкуровал сом до вецей местох, аж ми сцигнул и одвит же сом преквалификовани, а вец почала и забрана запошльованя. Ту дзе сом тераз почал сом робиц 2018. року робота и канцеларийска, и на терену. На терену звичайно правиме асистенциї другим колеґом, кед иду на претрес. Тарґовини з людзми єст. Найчастейше ше стретаме зоз илеґалним преходом гранїци, кед ше сце прешверцовац дакого и подобне. Кед мам дежурство, робим шицко, тото цо ме знайдзе – толкує

Кимо же то лєм часц його одвичательней и напартей роботи. Док ю глєдал, бул барз упарти и писал на вельо адреси, а поволовал ше и на права меншинох. Марина єден час чувала дзеци, а вец рок робела як административни роботнїк у Националним совиту Руснацох. Потим була персонални асистент, а робела и на одкупу паприґи. Концом прешлого року почала робиц у фаху, як мастер педаґоґ, у интернату керестурскей Школи. – Робим на одредзено и нє мам полну норму, алє наисце ше ми пачи робота и наздавам ше же ту и останєм. Робота у Совиту нє мала вязи зоз моїм фахом, алє думам же бим комотно могла и таке робиц. Були зме барз добри тим, а мала сом и доброго учителя, цо думам же найважнєйше – здогадує ше Марина. ПОЛЬОПРИВРЕДА И СТАТКАРСТВО ДОДАТНИ ПРИХОД Кимо и Марина уж дванац роки вєдно и нїґда нє плановали заєднїцки живот у городзе, анї у иножемстве. Знали же сцу остац на валалє, дзе им додатни приход уж роками и польопривреда, и статкарство. 26. ФЕБРУАР 2021.


ljudze@ruskeslovo.com

– Садзиме кукурицу, сою, слунечнїк и жито, а маме и швинї. Кед зме ше побрали, мали зме рочнє и 200–250 швинї, и то барз велька, каждодньова робота, нєт швета, нєт одпочивку. Тераз их маме коло 50. Шицки можлїви субвенциї и конкурси зме провадзели у держави. Шлєбодно можеме повесц же думаме же держава барз гаши мали, а потримує лєм вельки ґаздовства и каждого року ше меня процедури, конкурси, вимагаю вше вецей... Папиролоґия барз велька, а заробок барз мали. Шицко набавяме на велько и лєм прето нам ше виплаци. Субвенциї пожня и по рок, два. На основи швиньох, окрем субвенцийох од держави, арендуєме и општинску жем. Старчиме шицко, так же з векшу механїзацию ушпоруєме час, та и ту конкуруєме на рижни державни конкурси и патриме же бизме з рока на рок вше дацо нове купели и так обновели механїзацию. Кед обидвойо будземе мац за стаємно роботи у фаху, статкарство нам вецей нє будзе опция пре, медзи иншим, уж спомнути причини. А отворени зме и за алтернативни жридла финансийних приходох, та уж даскельо роки провадзиме шветову финансийну децентрализацию и усовершуєме ше у тим напряме у котрим видзиме будучносц – визначую нашо собешеднїки. СУПРУЖЕСКА ЛЮБОВ, СЦЕРПЕНЄ И ПОЖЕРТВОВНОСЦ У Дудашових Марина задлужена за обисце и преднї двор, а Кимо за заднї, но и ту нєт правила, та кед треба, обидвойо ше без проблема лапаю до гоч хторей роботи. – Кед я нє можем, а треба попораїц, лєбо навариц, покончи то шицко и Кимо, а исто так, кед вон роби, я и вируцам гной, и швинї накармим, и концентрат направим. Нє знам кельо сом уж мехи прейґ хрибта преруцела. На мнє отворене ґаздовство и я водзим папиролоґию – гвари Марина. Док бешедуєме, коло нас забешкує Андрей, здрави и щешлїви дворочни хлапчик, хтори народзени скорей

ДОПРИНОШЕНЄ НАШЕЙ ЗАЄДНЇЦИ Марина, дакеди Гайдукова, роками була активна членїца младежского здруженя Пакт Рутенорум, а вецей раз и лидерка Волонтерского кампу у Керестуре. – Хиби ми шицко тото, алє сом, най так повем, тот активизем заменєла зоз анґажованьом у Националним совиту Руснацох. У прешлим составе сом була у Одборе за образованє, а тераз сом член Совиту, як и у Вивершним одборе. Кимо роками танцовал, тренирал рукомет, алє пре покалїченє мушел престац, а я роками тренирала карате и мам чарни пас-перши дзень – гвари Марина, чийо и писньочки за дзеци обявени у нєдавно видатей сликовнїци „Родзини”, а була и фахови консултант у проєкту правеня рисованих анимацийох дзецинских шпиванкох.

26. ФЕБРУАР 2021.

часу и тот период у Мариновим и Кимовим живоце бул барз чежки. – Кед сом остала ваготна, шицко було добре, док сом ше нєсподзивано нє породзела. У седмим мешацу, 12 тижнї скорей. Дохторе нам гварели най будземе на шицко порихтани и то нам були найчежши хвильки у живоце. Два мешаци зме були у шпиталю. Кимо го за тот час видзел лєм три раз и то прейґ скла, а я го могла видзиц лєм у одредзеним чаше. Мали зме барз вельо контроли. На щесце, тераз шицко у шоре. Найвекша потримовка зме були єдно другому. Супружеска любов, сцерпенє и пожертвовносц нам помогли шицко тото витримац. То бул дакус и тест нашого малженства, могли зме ище баржей поклєкнуц, алє зме ше нє дали. Од початку маме догварку же кед єдно пада, друге го дзвига – приповеда Марина. Понеже ище вше муша буц осторожнєйши коло Андрейового здравя, комисия им одобрела окремне допатранє дзецка, та Марина була зоз нїм дома. Алє кед достала роботу, мушели ше иншак знайсц. – Совитовали нас зоз Зомбора же бизме нє претарговали окремне допатранє, же би ище нє мушел ходзиц до оводи, алє най оцец превежнє, бо єднаки права маю обидвойо родичи. Так зме и зробели и од новембра тераз я з нїм дома. Можем повесц же Андрей бул вязанши за мацер, а тераз є подєднак за обидвоїх. Доставам сто одсто надополнєня своєй плаци. Закон то барз почитує и дава вельки права родичом. Но, то у нас ище нє барз зажило – толкує Кимо и на концу обидвойо поручую шицким хтори ше найду у такей ситуациї як и вони, же би без предрозсудкох хасновали права хтори маю. .■

РУСКЕ СЛОВО 25


ЛЮДЗЕ, РОКИ, ЖИВОТ НАШ ГОСЦ: ПАНОЦЕЦ ВЛА ДИМИР СЕДЛАК, ПАРОХ ПЕТРОВСКИ

ДО ЦЕРКВИ УТКАЛ ВЛАСНИ ВИЗИЇ И ЖА ДАНЯ

Пише: Агнетка БАЛАТИНАЦ

...Кед у душпастиртве „бавице” з дистанци, кед укладаце мало, вец мало и доставаце. Кед идзеце „на периферию” т. є. виходзице зоз штредзиска власного животa котре за каждого священїка Боже Слово, Евхаристия, и молитва, Ви ше отвераце людзом и поставаце им блїзши...

П

решлого, 2020. року було 10. роки од кеди мр. сц. Владимир Седлак пошвецени за паноца. Тераз уж владически викар за Славонию и Срим, и петровски парох, свою животну драгу пристал и з нами подзелїц. – Слава Исус Христу! Щири и цепли поздрав Вам и Вашим читательом зоз вуковарского краю, точнєйше зоз Петровцох, зоз Горватскей. Енди Ворхол поставел тезу же є нї одкадз, а я цо далєй, вше баржей идзем ґу тому же сом покус од вшадзи... РС: На початку було дзецко... Вашо координати одрастаня – Народзени сом у Суботици, у фамелиї Стевана и Єлени, народзеней Мудри. Оцово коренї у Суботици, а старши у Таванкуту. Моя мац, дзивка покойного священїка о. Кирила Мудрого и покойней панїматки Єлени народзеней Керекґяарто, (Kerékgyarto) зоз Коцура. Мудровим сом длужни вельку подзековносц же ме научели руски язик и же сом полюбел руску културу, духовносц и восточни обряд. Ище и нєшка як священїк, одредзени позитивни коцурски

26 РУСКЕ СЛОВО

церковни пракси применюєм у живоце петровскей парохиї. РС: Шлєбода, а нє идентитетни корч розжирячи любов и почитованє ґу власним кореньом – У Суботици зме нє бешедовали часто по руски, алє у Коцуре зме ше природно преруцовали на руску бешеду. На лєтних ферийох трудзел сом ше уклопиц до тедишнєй валалскей слики. Кед ме послали до дутяну, кед сом ходзел до церкви, людзе вшадзи бешедовали по руски, та так и я. Патрел сом вше ж бим бул инклузивни. По мадярски сом научел познєйше у школи. Горватску штокавску икавицу, як и обичаї, тиж сом уж одмалючка усвоєл, бо зме их пестовали у обисцу и духовним живоце. Школуюци ше у класичней ґимназиї „Паулинум” у Суботици, тоту димензию мойого єства ище глїбше сом збогацел и упознал. РС: Уплїв фамелиї на власни вибор у контексту: дїдо и бачи священїки, баба панїматка, тета монахиня…. – Чи тота стварносц мала уплїв на вибор моєй животней драги? Правдиви одвит на 26. ФЕБРУАР 2021.


ljudze@ruskeslovo.com

тото питанє би бул: и гей, и нє. У першим шоре прето же мой дїдо о. Кирил умар скорей як ше я приявел до семинариї, а тета, с. Мария Ґертруда умарла скорей як сом ше народзел. Заш лєм гей, бо ми у велїм дїдо бул приклад священїческого живота. И нє лєм вон, алє и мой бачи др Владимир Мудри котри як священїк службує у Канади. Тиж сом длужни вельке под зекованє за наисце широки духовни, интелектуални и културни формат за священїческе поволанє и мойому покойному парохови монс. др. Андрийови Копиловичови. Дїдови сом лєм раз у осмей класи спомнул же ше рихтам приявиц до семинариї и же бим сцел буц паноцец. Його одвит теди бул лєм: „Га добре…”, a потим запалєл циґар. Вецей зме о тим нє бешедовали. Кажди раз кед ше ми вихователє, особено духовнїки у семинариї, опитали же чи тота фамелийна стварносц прициска, або одредзує мойо власне чувство поволаня, гварел сом им дїдов одвит и шведочел о дискретней дистанци же бим у шлєбоди могол ослуховац Боже поволанє и одлучиц на Марийов способ: „Ниа, слуга сом твой, най ми будзе по твоєй волї”. РС: Од идеализму студентского живота по реалносц животней каждодньовносци... – По закончених дипломских и постдипломских студийох на папским Универзитету Ґреґорияна у Риме, 2010. року, врацел сом ше дому, там дзе сом свойо студиранє 2002. року и започал, до Горватскей. Крижевски владика Никола Кекич жадал же бим у Сриме, у дїдовим родимим краю, т. є. у Петровцох, почал свою душпастирску службу. Там сом пошол як фамелийни чловек зоз панїматку Ивану народзену Бошняк, там нам ше народзели и нашо тройо дзеци: Мартин, Каролина и Яков. З приходом до Петровцох 2010. року нє бул ми проблем же сом зоз шветовей метрополи (Рим ма коло три милиони жительох) пришол до меншого валалу, алє ми було чежше з менталитетом у котрим священїк баржей як нєдорушуюци авторитет котри жиє на своєй „Святей гори”, у своїм завартим швеце, и нє зиходзи ґу людзом... У Риме зме були пририхтовани приблїжиц ше ґу каждому чловекови, указац му же Бог люби кажде свойо дзецко. РС: Питаня, одвити, дилеми... У Петровцох зме ознова попри школскей, ожили и парохиялну виронауку, було питаня же нач то тераз, а церковни документи 26. ФЕБРУАР 2021.

Швеценє багнїткох на Квитну нєдзелю 2016. року

наглашую же катехеза нїґда анї нє була утаргнута, а там дзе ше ю престало тримац, най ше цо скорей обнови... А було аж и питаня чи дзеци муша каждей нєдзелї швичкариц, бо им зоз швичкох покапка, та брудза церкву... Або, чом церква цали дзень отворена, и прецо ше кажди дзень дзвонї на богослуженє, чом у церковним одборе и жени, прецо каждей соботи пораєнє Церкви, итд… З часом, людзе обачели же паноцови швечи старац ше о випатрунку церкви, о церковним шпиву, о парохиялней виронауки, интерактивно сотрудзовац зоз општину, школу, КУД, Телевизию… Же ше по законченей роботи вєдно попиє кафу, предискутую актуални теми, вєдно модлї з людзми дзевятнїци, хресни драги, пацерки... Власни визиї и жаданя намагам ше уткац до мисийней визиї нашей Церкви, а нє обратно. На концу, мисия Церкви нє тужемска слава, вельке число вирних, позитивна економия парохиї, алє спашенє душох: „Salus animarum lex suprema!“ (Спашенє душох то найвисша норма!). У тим контексту чуєм и питаня: „Чи помреме од корони? Чи дахто нови приселї до „наших” валалох? Чи шицки виселя даґдзе индзей? Я ше намагал повесц же на першим месце питаня: „Чи тоти цо глєдаю виру найду отворени дзвери дому Божого и паноца котри з нїма о вири зосце бешедовац? Чи тоти цо умераю порихтани зоз Св. Тайнами? Чи тоти цо одходза до швета зоз собу у своїм шерцу ноша Слово Євангелиї, чи лєм торбу зоз шматами?■

РУСКЕ СЛОВО 27


ДУХОВНИ ЖИВОТ ПРЕМЕНКИ НА ЧОЛЄ СЕРБСКЕЙ ПРАВОСЛАВНЕЙ ЦЕРКВИ

НОВИ ПОГЛАВАР ПАТРИЯРХ ПОРФИРИЙ Святочне интронизованє нововибраного архиепископа печкого, митрополита беоґрадско-карловацкого и патриярха сербского Порфирия почало 19. фебруара зоз святу архиєрейску Литурґию у Святоархангелским соборним храмe у Беоґрадзе

Н

археолоґию на Филозофским факултету Универзитета у Беоґрадзе. Пошвидко почал студирац и на Богословским факултету СПЦ, на хторим и дипломовал 1987. року. До чину малей схими замонашел го 1986. року, його духовни оцец, теди єромонах др Ириней (Булович), терашнї епископ бачки. Истого року, епископ рашко-призренски Павле (Стойчевич), потим патриярх сербски, рукоположел монаха Порфирия до чину єродиякона у манастире Святей Тройци у Мушутишту 1986. року. Последипмомски студиї провадзел на Богословским факултету Националного и Каподистрийского универзитета у Атини од 1987. до 1990. року. Там здобул и титулу доктора наукох 2004. року. Нашо священїки грекокатолїки маю позитивни искуства у друженю и сотруднїцтве зоз нововибраним патриярхом Порфирийом, ище у чаше його младосци, та потераз.

ШКОЛЯР ЗОЗ ЧУРОҐУ

ПОЗИТИВНИ ИСКУСТВА

Фото: www.spc.rs

а святочносци интронизованя патриярха сербского Порфирия були предсидатель Републики Сербиї Александар Вучич, член Предсидательства БиГ Милорад Додик, апостолски нунций Лучияно Сурияни, представнїки Церквох и вирских заєднїцох у Сербиї и представнїки дипломатского кора. У приступней бешеди, його святосц патриярх сербски Порфирий, медзи иншим, гварел: – Модлїм ше Богу и модлїм шицких вас же бисце ме з молитву и практично потримали же бим вельки и одвичательни задаток хтори з тим священим чином положени предо мну, винєсол радосно, у послуху Святому архиєрейскому собору! Же бим як 46. Патриярх, а 57. Поглавар нашей Святей Церкви бул, гоч у найменшей мири, скромни нашлїднїк моїх вельких и святих предходнїкох!

Отец Михаил Холошняй зоз Дюрдьова зоз нововибраним патриярхом сербским Порфирийом школски парняк и приятель. – Його монашество було Господнє дїло. У чаше його богословских студийох у Беоґрадзе частейше зме ше стретали, я го нащивйовал на факултету, а вон приходзел до Дюрдьова на парохию, односно до нашого родительского дому. Нашо приятельованє ше предлужело и у Атини, дзе вон бул на постдипломских студийох, а я на иконописаню. Цалком нєпристрасно можем о нїм повесц лєм найкрасши слова. Бул, а без сумнїву и остал позарядово релиґиозни. Як у штреднєй школи, дзе преднячел з оценами, а кус ше и похвалїм, бо ми мило, обидвоме зме були плєцо попри плєцу у нєдлугоким шоре вуковцох, так исто и на богословиї бул такой замерковани по своїх наукових способносцох. Ґу иновирним бул отворени и добронамирни. Прето му, у хору велїх, прешвечено шпивам: Аксиос, аксиос, аксиос (Достойни!) – гварел о. Михаил Холошняй, а ґу тому додал и же як владика Порфирий бул на його дияконским рукоположеню. Бул на Служби Божей, зоз амвона благословел наших дюрдьовских вирних, а потим бул на полудзенку и отримал запаметану од Зоз младших дньох (з лїва на ве лїх бешеду. ■ право) диякон Михаил Холошняй М. Горняк Кухар/С. Саламун и владика Порфирий

Нововибрани патриярх сербски Порфирий (Перич) народзени 1961. року у Бечею и на кресценю достал мено Првослав. Як написане на сайту СПЦ, основношколске образованє здобул у Чуроґу, а Ґимназию „Йован Йованович Змай” закончел у Новим Садзе 1980. року. Студирал

У Беоґрадзе 2008. року, у церкви Христа Краля, з нагоди Служби Божей за Кяру Лубик

28 РУСКЕ СЛОВО

26. ФЕБРУАР 2021.


duhovni@ruskeslovo.com

У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ ОЗНАЧЕНИ 100 РОКИ ЖИВОТА МАЛЕЙ ШЕСТРИ КРИСТИНИ

ЗОЗ ШИРОКИМ ШЕРЦОМ И ОШМИХОМ Зоз благодарну Службу Божу у катедралней церкви, 23. фебруара вирни парохиї у Руским Керестуре означели животни ювилей – 100 роки живота Исусовей малей шестри Кристини Труфер. У Керестуре жиє уж скоро 50 роки, пришла ту на даскельо роки, алє як упознала и полюбела Руснацох, пожадала ту остац покля єй Бог одредзи. А одредзел єй наисце красни роки по хторих є тераз сиґурно найстарша жителька у валалє. Ноги ю слабше служа и пре ситуацию нє часто одходзи до церкви, алє шицки вирски подїї у Церкви провадзи на интернету. Зоз своїм прекрасним гласом шпива нашо богослужебни шпиви, и ище вше дочекує шицких тих цо дзечнє заходза до манастира. Паметаю ю Керестурци и по тим же барз любела природу, же зберала лїковити рошлїни зоз хтори правела вельо файти чайох хтори даровала каждому хто бул у здравственей потреби. Познаю ю поготов тоти найменши у дружтве, у чим жила харизму свойого монашеского чину цо го основала трицетих рокох прешлого вику шестра Марлен, спатраюци ше на приклад Карла де Фукоа. Мали шестри ше, медзи иншим, стараю зоз своїм скромним животом прилагодзиц штредку у котрим жию,

у шицким ше зблїжиц з людзми. Тото вшелїяк витворели и Мали шестри у Руским Керестуре, починаюци од першей Рускинї ш. Мариї Меланиї Рацовей хтора и свой дом даровала за манастир, та по ш. Мартину и ш. Кристину хтора и нєшка каждому дарує свойо широке шерцо и ошмих. Благодарну Службу служели парох о. Михайло Малацко, капелан о. Михайло Шанта и вербаски парохове о. Иґор Вовк и о. Алексий Гудак, а шестри родзени дзень бул повинчовац и парох з Коцура о. Владислав Рац. Винчуюци ш. Кристини парох Малацко подзековал Господу Богу же зме мали тото вельке щесце же ю положел медзи нас до такого малого валалу. Подзековал и за тото же шестра зоз своїм животом медзи нами, зоз свою цихосцу кричала о Господу Богу и у тим є и нам приклад. Шестра Кристина Труфер народзена у Швайцарскей у вельочисленей фамелиї котрей мацерински язик бул нємецки. По професиї була учителька и робела длуго у своїм фаху, кед уж у 40. рокох живота почувствовала духовне поволанє и вошла до чину Исусових малих шестрох. Попри мацеринского нємецкого перфектно бешедує и французки и италиянски язик. М. А.

У ДЮРДЬОВЕ

ИЩЕ ДВАЦЕЦ НОВИ ПРЕКРАСНИ СТОЛКИ У ЦЕРКВИ

Остатнї даскельо роки у грекокатолїцкей церкви Рождества Пресвятей Богородици у Дюрдьове єст вельо нового. Oмальовани и прикрашени шицки мури, поставене патосово зогриванє и мрамор на жем, ограда котра оддвоює предню од заднєй часци церкви, поставени нови ґарадичи на одход на ковруш, нови уходни дзвери зоз трох бокох и ище вельо того. О тим шицким ше стара домашнї священїк о. Михаил Холошняй, котри окрем нукашньосци церкви, поряднє допатра и ушорює и церковну порту котра вше красша, зоз квецом и древками. После поставяня нового мрамору долу у церкви 2017. року, виняти стари столки, алє такой теди члени Церковного одбору и о. Михаил Холошняй бешедовали же би до церкви требало положиц нови столки, и же ше то пороби док будзе средства.

26. ФЕБРУАР 2021.

Так дзекуюци о. Михаилови, котри провадзи и апликує на конкурси на вецей уровньох, концом мая прешлого року поставени перши двацец нови прикрашени столки зоз полного древа з лїпи. Средства за столки достати од Општини Жабель по конкурсу за додзельованє финансийней помоци Церквом и вирским заєднїцом на териториї општини. По тим конкурсу достате пейцсто тисячи динари и шицок пенєж уложени до столкох. Поставени су до двох преднїх шорох и на два боки, опрез олтару. Прешлого мешаца, поставени ище двацец исти таки прекрасни древени резбарени столки у штреднєй часци церкви, финасовани зоз истого жридла и зоз исту суму. – Будземе ше и надалєй намагац же би ше етапно поставяло столки. Було би крашнє кед би були поставени исти таки у цалей церкви и на коврушу. За таке потребне вкупно сто двацец столки, а потераз нам ше удало обезпечиц средства и поставиц штерацец столки – гварел о. Михаил Холошняй. Дюрдьовска грекокатолїцка церква тераз єдна з найушоренших. Гоч о. Холошняй гутори же випатрунок церкви нє таки важни, любов важнєйша од материялного, заш лєм кажде люби видзиц красне и модлїц ше у ушореним амбиєнту. С. С.

РУСКЕ СЛОВО 29


informator@ruskeslovo.com НА ЗДОГАДОВАНЄ Концом фебруара ше наполня 6 мешаци як вецей нє зоз нами

ЯНКО САБАДОШ (1957–2020)

ВЛАДИМИР ТОТ (1939–2021)

Час преходзи и исти час стої. Зоз любову и почитованьом чуваме памятки у наших шерцох. Супруга Павлина, син Владимир зоз Соломию и дзивка София зоз Джейсоном Спочивай у мире Божим под нєбом керестурским! СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 20. фебруара наполнєли ше 3 роки як ше преселєл до вичносци наш мили брат, шовґор и бачи

ЙОАКИМ БЕСЕРМИНЇ – Бели (1963–2018) з Руского Керестура По красним це паметаме, и навики у наших шерцох чуваме. Твоя шестра Сенка зоз супругом Любом и дзивку Биляну Спочивай у мире Божим!

ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 18. фебруара 2021. року занавше нас зохабел и пошол до вичносци наш мили супруг, оцец и дїдо

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 20. фебруара наполнєли ше 3 роки як ше преселєл до вичносци мой мили син

ЙОАКИМ БЕСЕРМИНЇ – Бели (1963–2018) з Руского Керестура Красни памятки у своїм шерцу на тебе навики чува, вично ожалосцена твоя мац Наталия Спочивай у мире Божим!

Памятку на його подобу и доброту чуваю супруга Ана, синове Властимир и Златко зоз фамелию и шестра Драґица Спочивай у мире Божим! СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 2. марца наполнї ше рок як ше преселєла до вичносци наша мила

ФЕБРОНА ПАНКОВИЧ народзена Варґа (1926–2020) з Руского Керестура Мамо! Гоч роки вельо, слово мац нє стареє, слизи у очох, молитва у шерцу. Вашо дзивки Йоска зоз фамелию и Гена зоз фамелию Спочивайце у мире Божим! СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 24. фебруара наполнєли ше 8 роки як нас занавше зохабел мой мили супруг

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 24. фебруара наполнєли ше 8 роки як нас занавше зохабел наш мили оцец, швекор и дїдо

ЙОВҐЕН КИШПЕТЬО (1943–2013) з Руского Керестура Красни памятки на твою милу подобу навики будзем чувац у Памятку на ню чуваю супруг Любомир, синове Янко, о. Владислав своїм шерцу. и Яким зоз фамелиями Твоя супруга Ката Най спочива у мире Божим! Спочивай у мире Божим!

ЙОВҐЕН КИШПЕТЬО (1943–2013) з Руского Керестура З любову и почитованьом памятку на це у своїх шерцох навики чуваю – дзивка Миряна, жец Александар, та унуки Александар, Стефан и Валентина Спочивай у мире Божим!

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 20. фебруара наполнєли ше 28 роки як нас занавше зохабела наша мила супруга, мац, баба и прабаба

НАТАЛИЯ ВАРҐА народзена Сопка (1929–1993) з Руского Керестура

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 28. фебруара 2021. року Дня 15. мая 2021. року наполня наполня ше 30 роки як нас зоха- ше 30 роки як нас зохабела наша бел наш мили мила

ЯНИ ШЕПИНСКИ (1954–1991)

СЛАВИЦА ШЕПИНСКИ народзена Колевска зоз Скопля (1957–1991)

Памятку на нїх навики чува дзивка Йована и шестра Славица Спочивайце у мире Божим!

30 РУСКЕ СЛОВО

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Уж 35 и 25 роки у вичносци пребуваю нашо мили родичи, баба и дїдо

МАРИЯ БОДЯНЕЦ ДЮРА БОДЯНЕЦ народзена Венчельовски (1921–1996) (1924–1986) з Руского Керестура У здогадованьох и молитвох, красни памятки на вас чуваю вашо наймилши. Спочивайце у мире Божим!

26. ФЕБРУАР 2021.


informator@ruskeslovo.com ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 15. фебруара 2021. року занавше престало дуркац шерцо нашого милого шовґра и жеца

ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 15. фебруара преселєл ше до вичносци

ЮЛИЯН ПАПУҐА (1954–2021)

Дзекуєме ци на твоєй доброти и велькей любови хтору нїґда нє забудземе. Твойо шовґрове Михал Горняк и Владо Горняк зоз фамелиями и швекра Ирина Горняк СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 25. фебруара наполнєли ше шейсц мешаци як нас занавше зохабела наша мила супруга, мац, баба и шестра

ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ

ЮЛИЯН ПАПУҐА (1954–2021) Памятку на доброго пайташа будзе чувац Владо Хромиш зоз фамелию Спочивай у мире Божим! ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Панонскому морякови

ДЬОРДЄ БАЛАШЕВИЧ (1953–2021)

ИРИНА ГАЙДУК (1958–2020) з Руского Керестура Най спочива у мире Божим! НА ЗДОГАДОВАНЄ Дня 27. фебруара наполня ше 20 роки як ше преселєл до вичносци

ДЬОРДЄ БАЛАШЕВИЧ (1953–2021) Дзекуєме за шпиванки зоз хторима ши означел нашо животи. Твойо руски почитователє Спочивай у мире Божим! СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 23. фебруара наполнєли ше пейц смутни роки як нас занавше зохабел наш мили

...пошол ши, а нам ши занавше нєсебично зохабел Себе. Дзекуєме ци же ши постоял. Твою подобу, глас, Твойо писнї и Тебе чуваме под кошулю на лївим боку – у шерцу. Видзиме це у памятки, слухаме у цихосци и чуваме од забуца. Знаме же ши тераз дзешка медзи гвиздами, на Нєбе. Чекай нас. Придземе раз... Ожалосцени: Я и шицки Твойо найблїзши хторих ши любел и хтори це на тей Планети любели. Спочивай у мире Божим! Леґендо, Дьордє *(Славе Шантов) Городска управа за защиту животного штредку Городу Нового Саду на основи члена 10. Закона о преценьованю вплїву на животни штредок („Службени глашнїк Републики Сербиї”, число 135/04 и 36/09) обявює

ОБВИСЦЕНЄ

МИРОН КОВАЧ (1945–2001) з Руского Керестура З надїю до воскресеня и нового стретнуца. Твойо наймилши Спочивай у мире Божим! Покраїнски секретарият за урбанизем и защиту животного штредку, на основи члена 10. Закона о преценьованю вплїву на животни штредок („Службени глашнїк РС” чс. 135/04) обявює

ОБВИСЦЕНЄ

О принєшеним ришеню o нєприступаню виробку студиї о преценьованю вплїву на животни штредок Покраїнски секретарият за урбанизем и защиту животного штредку дня 19. 02. 2021. року, принєсол ришенє о нєприступаню виробку студиї о преценьованю вплїву на животни штредок проєкта Виробок витроелектрани „Кула3”, хтора будзе мац два витроґенератори на к.п. чс. 6159

26. ФЕБРУАР 2021.

ВЛАДИМИР РУСКОВСКИ (1964–2016) з Коцура Памятку на ньго и на його доброту вично буду чувац тета Павлина Русковски зоз Нового Саду и брат Звонимир Спочивай у мире Божим! и 6081/6 КО Кула, максималней моцносци 10 МW на месту предаваня енерґиї, провадзацого 20 kV розводного пошореня и поджемних електроенерґетских и оптичних дротох, ношителя проєкта Витропарк Липар д.о.о. зоз Нового Беоґраду, улїца Булевар Михайла Пупина чс. 115е. Ришенє o нєприступаню виробку Студиї о преценьованю вплїву на животни штредок за предметни проєкт мож мож достац на увид у просторийох Покраїнского секретарияту за урбанизем и защиту животного штредку Булевар Михайла Пупина 16 (прижемє канцелария чс. 39). Заинтересована явносц може виявиц жалбу на принєшене ришене у чаше од 15 днї од дня обявйованя того обвисценя.

о поднєшеней вимоги одлучованє о потреби преценьованя вплїву застатого стану на животни штредок проєкта Ношитель проєкта „CETIN” d.o.o. Младежских бриґадох 90, Нови Беоґрад поднєсол тому орґану вимогу за одлучованє о потреби преценьованя вплїву застатого стану на животни штредок проєк-

та базней станїци мобилней телефониї „НС Футожска драга”, у улїци Футожска драга число 18, на катастерскей парцели число 7994, К.О. Нови Сад I, Город Нови Сад. Податки и документацию зоз вимоги ношителя проєкта мож видзиц у просторийох Городскей управи за защиту животного штредку Городу Нового Саду, Улїца Руменацка 110а, Нови Сад, роботни днї од 10 до 15 годзин. Шицки заинтересовани, у чаше 10 днї од дня обявйованя того обвисценя, можу дац свойо думанє у писаней форми на адресу Городскей управи за защиту животного штредку Городу Нового Саду.

МАЛИ ОГЛАШКИ МЕНЯМ жем на драги Руски Керестур – Кула, за квартель у Новим Садзе лєбо хижу у блїзкосци Нового Саду. Телефон: 060/5703008. Тихомир Маркович.

МАЛИ ОГЛАШКИ ДИХТОВАНЄ облакох и дзверох. Щици од витру, жими, праху, галайку, инсектох. МОНТИРАМЕ: ■ РОЛЕТНИ

■ ГАРМОНИКОВО ДЗВЕРИ ■ ПАНТЛЇКОВО ДЗВЕРИ ■ МРЕЖИ ОД СУНЬОҐОХ ■ ВЕНЕЦИЯНЕРИ ■ ОПРАВКИ Телeфон: 025/5827-710, 060/5088-433

РУСКЕ СЛОВО 31


ИНФОРМАТОР ВИШЛО ВЕБ-ВИДАНЄ ПЕРШОГО ТОГОРОЧНОГО ЧИСЛА „ШВЕТЛОСЦИ”

Тих дньох вишло веб-виданє першого тогорочного числа часописа за науку, литературу, културу и уметносц „Шветлосц”. Як и звичайно, число отвера блок ориґиналних наукових прилогох, медзи котрима робота мср Мирослава Кевеждия „Културна вредносц романа Окупани у вичносци Юлияна Тамаша у шветлє рецепциї 1988–2019” и Ванї Дули „Поетска иницияция: антрополоґийни и филозофски паралели у циклусу писньох Шпитальске шветло Юлияна Тамаша”. З чечуцей литературней продукциї обявени циклус писньох Михала Рамача „Вибеженски писнї” и виривки з нєдоконченого романа Штефана Гудака „Дюра Штефанчик”. Рубрика „Зоз шветовей литератури” приноши „Дзевец писнї” добитнїци Нобеловей награди Вислави Шимборскей, котри з польского прешпивал Михал Рамач. З историї обявена робота др Дюри Гардия „О ґенералови котри 1849. бомбардовал Нови Сад”. „Прикази, критики, рецензиї” информую о новей кнїжки пошвецей ґлумици Ирени Колесар и кнїжки Олени Планчак-Сакач „Вецей од бешеди”, о котрих пишу Ирина Гарди-Ковачевич и Леона Лабош Гайдук. „Драмски додаток” виполнює дуо драма „Вина” Небойши Ромчевича котру зоз сербского преложел Владимир Надь Ачим. Остатнї прилог у часопису „Упутство за пририхтованє рукописох за друкованє”, з котрим Редакция поволує на сотруднїцтво през писанє ориґиналних наукових и фахових роботох з обласци филолоґийних, линґвистичних и дружтвених наукох. Число илустроване з фотоґрафиями Ирени Колесар з кнїжки „Ошмих порцоловей фиґурини”. И тото число часописа „Шветлосц”, як и шицки дотерашнї, мож опатриц на адреси: www.ruskeslovo.com/шветлосц. М. М. Ц.

32 РУСКЕ СЛОВО

Република Сербия Автономна Покраїна Войводина Покраїнски секретарият за образованє, предписаня, управу и национални менш ини – национални заєднїци Булевар Михайла Пупина 16, 21000 Нови Сад Т: +381 21 487 48 67 ; 487 42-41 На основи члена 5. Покраїнскей скупштинскей одлуки о додзельованю буджетних средствох за финансованє и софинансованє програмних активносцох и проєктох у обласци основного и штреднього образованя и воспитаня и школярского стандарду у Автономней Покраїни Войводини („Службени новини АПВ“, число 14/15 и 10/17), члена 3. Правилнїка о додзельованю буджетних средствох Покраїнского секретарияту за образованє, предписаня, управу и национални меншини ‒ национални заєднїци за финансованє и софинансованє програмох и проєктох у обласци основного и штреднього образованя и воспитаня у Автономней Покраїни Войводини („Службени новини АПВ“, число 10/20), а у вязи зоз Покраїнску скупштинску одлуку о буджету Автономней Покраїни Войводини за 2021. рок („Службени новини АПВ“, число 66/20), Покраїнски секретарият за образованє, предписаня, управу и национални меншини – национални заєднїци розписує

КОНКУРС

ЗА ФИНАНСОВАНЄ И СОФИНАНСОВАНЄ ПРОЄКТОХ У ОБЛАСЦИ ДЗВИГАНЯ КВАЛИТЕТУ ОБРАЗОВНО-ВОСПИТНОГО ПРОЦЕСУ ШТРЕДНЬОГО ОБРАЗОВАНЯ – ТРОШКИ УЧАСТВОВАНЯ ШТРЕДНЇХ ШКОЛОХ ЗОЗ ШЕДЗИСКОМ У АП ВОЙВОДИНИ НА EXPOONLINE САЙМУ ОБРАЗОВАНЯ „ДРАГОКАЗИ“ У НОВИМ САДЗЕ ЗА 2021. РОК Покраїнски секретарият за образованє, предписаня, управу и национални меншини – национални заєднїци, у складзе зоз Финансийним планом и финансийнима можлївосцами у буджетним 2021. року, будзе финансовац и софинансовац проєкти у обласци дзвиганя квалитету образовно-воспитного процесу штреднього образованя – трошки участвованя штреднїх школох зоз шедзиском у АП Войводини на EXPOONLINE сайму образованя „Драгокази“ у Новим Садзе за 2021. рок у суми 1.000.000,00 динари. Право участвовац на Конкурсу маю установи штреднього образованя на териториї АП Войводини, чий снователь Република Сербия, автономна покраїна або єдинка локалней самоуправи. Наведзени средства наменєни за дзвиганє квалитету образовно-воспитного процесу штреднього образованя – за трошки участвованя штреднїх школох зоз шедзиском у АП Войводини на EXPOONLINE сайму образованя „Драгокази“ у Новим Садзе за 2021. рок, хтори ше отрима у периодзе од 24. до 26. марца 2021. року. Подношитель прияви, ґу прияви на конкурс, треба же би приложел: ■ фотокопию потвердзеня о порцийним идентификацийним чишлє,

■ понуканє/предрахунок понукача за трошки участвованя на EXPOONLINE сайму образованя „Драгокази“ у Новим Садзе за 2021. рок. ОДЛУЧOВАНЄ О ВИМАГАНЬОХ И СПОСОБ АПЛИКОВАНЯ О додзельованю средствох хасновательом одлучує покраїнски секретар цо компетентни за роботи образованя на предкладанє Комисиї за запровадзованє конкурсу, хтора розпатра прияви цо сцигли. Критериюми за додзельованє средствох у складзе зоз членом 11. точка 2. алинея 1, 2. и 5. Правилнїка о додзельованю буджетних средствох Покраїнского секретарияту за образованє, предписаня, управу и национални меншини – национални заєднїци за финансованє и софинансованє програмох и проєктох у обласци основного и штреднього образованя и воспитаня у Автономней Покраїни Войводини тоти: – велькосц цильней ґрупи хторей наменєна on-line презентация установи, – ступень уключеносци цильней ґрупи хторей проєкт наменєни до on-line презентациї установи, – уключеносц партнерских институцийох до реализациї проєкту. Секретарият затримує право од подношителя вимаганя, по потреби, питац додатну документацию або информациї. Кед прияву подписує особа хтора ма овласценє, нєобходне приложиц и шорови документ о овласценю за подписованє. Прияву на конкурс ше подноши у писаней форми, на єдинственим формуларе хтори ше обявює на интернет-боку Секретарияту. Єдна правна особа може поднєсц єдну прияву. Резултати конкурсу ше обяви на интернет-боку Секретарияту. Термин за подношенє приявох на конкурс то 4. марец 2021. року. Прияви з потребну документацию ше подноши на адресу: Покраїнски секретарият за образованє, предписаня, управу и национални меншини – национални заєднїци „Конкурс за трошки участвованя на EXPOONLINE сайму образованя „Драгокази” у Новим Садзе за 2021. рок” Булевар Михайла Пупина 16 21000 Нови Сад Комисия нє будзе розпатрац: • нєподполни прияви, • нєблагочасни прияви, • нєдошлєбодзени прияви (прияви хтори поднєсли особи хтори нєовласцени и субєкти хтори нє предвидзени з конкурсом), • прияви хтори ше нє одноша на з конкурсом предвидзени наменки, • прияви хасновательох хтори у предходним периодзе нє оправдали додзелєни средства прейґ финансийних и наративних звитох. Формулар питальнїка мож превжац од 24. фебруара 2021. року на урядовей Web-презентациї Покраїнского секретарияту за образованє, предписаня, управу и национални меншини – национални заєднїци: . Информациї у вязи з конкурсом мож достац на телефон: 021/ 487 48 67, 487 42 41. ПОКРАЇНСКИ СЕКРЕТАР, Жолт Сакалаш

26. ФЕБРУАР 2021.


sport@ruskeslovo.com

informator@ruskeslovo.com

* дзе цо будзе * дзе цо будзе *

ПРИРИХТОВАНЯ ФК „ИСКРА”

ПРОМОЦИЯ СЛОВНЇКА КОМПЮТЕРСКЕЙ ТЕРМИНОЛОҐИЇ

ҐЕНЕРАЛНА ПРОБА ИДУЦОГО ТИЖНЯ

Промоция Словнїка компютерскей терминолоґиї проф. др Михайла Фейси отрима ше 1. марца (пондзелок) 2021. року у сали Месней заєднїци Руски Керестур на 11 годзин. Представянє будзе тирвац винїмно краткo, (пре епидемиолоґийни мири), а од 11,15 г. будзе поєдинєчне подписованє безплатних прикладнїкох, обезпечених за каждого заинтересованого жителя Руского Керестура. Орґанизатор Народна библиотека Руски Керестур а соорґанизаторе Месни одбор Рускей матки и Месна заєднїца Руски Керестур.

ОПШТИНА ВЕРБАС

УТВЕРДЗЕНА РАНҐ ЛЇСТИНА СПОРТСКИХ ЗДРУЖЕНЬОХ Концом януара на основи Правилнїка о условийох, критериюмох, способе и поступку додзельованя средствох за помаганє програмох хтори реализую спортски здруженя на териториї општини Вербас, Комисия за додзельованє средствох зоз буджета општини за тоти намени утвердзела ранґ лїстину. Лїстина потвердзена початком фебрура, а на ранґ лїстини 29 спортски здруженя и клуби хтори исную у вербаскей општини и хтори ранґовани по числу бодох. На перших трох местох зоз истим числом бодох РК „Вербас”, ЖКК „Вербас” и ЖРК „Вербас”. Тоти три клуби маю по 680 боди. Фодбалски клуб „Искра” зоз Коцура на 14. месце зоз 70 бодами, а Шаховски клуб „Омладинєц” зоз Коцура на 25. месце зоз 30 бодами. На остатнїм 29. месце Боди билдинґ и фитнес клуб „Дориян” хтори ма 20 боди. Вредносц бода 500 динари. А. П. Городска управа за защиту животного штредку Городу Нового Саду, на основи члена 29. Закона о преценьованю вплїву на животни штредок („Службени глашнїк Републики Сербиї”, число 135/04 и 36/09) обявює

ОБВИСЦЕНЄ

о принєшеним ришеню же нє потребне преценьованє вплїву на животни штредок проєкта базней станїци мобилней телефониї „НС Индустрийна зона Сивер” Ношитель проєкта „CETIN” d.o.o. Младежских бриґадох 90, Нови Беоґрад поднєсол тому орчану вимогу за одлучованє о потреби преценьованя вплїву на животни штредок проєкта базней станїци мобилней телефониї „НС Индустрийна зона Сивер”, на катастерскей парце-

26. ФЕБРУАР 2021.

ли число 894/1, К.О. Нови Сад III, Город Нови Сад. После запровадзеного поступку, Городска управа за защиту животного штредку дня 17. фебруара 2021. року принєсла ришенє число VI-501-705/20 же нє потребне преценьованє вплїву на животни штредок. Увид до предметного ришеня мож окончиц у просторийох Городскей управи за защиту животного штредку, Руменацка 110 а, Нови Сад, роботни днї у чаше од 10 до 15 годзин, на сайту Городскей управи за защиту животного штредку www. environovisad.org.rs. Заинтересована явносц може виявиц жалбу процив того ришеня у чаше од 15 днї од дня його обявйованя у средствох явного информованя, по тим орґану.

Пририхтованя за ярню часц сезони у полним розмаху, та ФК „Искра” прешлого тижня одбавела два пририхтуюци стретнуца. Прешлей стреди у Коцуре госцовала екипа Червинки, а внєдзелю Искра, тиж на домашнїм терену, дочекала екипу ФК„Кула”Фодбалере Искри на стретнуце процив Червинки на терен вишли мотивовани и жадали ше у цо лєпшим шветлє указац процив екипи котра бави у лиґи понад тей у котрей ше змага Искра. Бависко було ровноправне и обидва екипи мали свойо шанси за ґол. У першим полчаше за Искру найлєпши шанси мали Стоянович и Бокан, медзитим лабда нє вошла до ґолу. У другим полчаше обидва екипи предлужели добре бависко, алє за розлику од першого полчасу Червинка єдну од своїх шансох вихасновала, та на концу єй тот єден ґол и принєсол побиду на тим стретнуцу. Внєдзелю у Коцуре госцовала ФК „Кула”, алє коцурски фодбалере и попри побиди нє указали таке добре бависко як пред даскельома днями. Госци зоз Кули ше у першим полчаше указали як лєпши процивнїк и у тим периодзе мали вецей шанси дац ґол.

Искра у першим полчаше лєм на хвильки бавела и ритме у котрим бавела процив Червинки, а то ше одражело и на резултат, понеже Кулянє дали ґол та ше на одпочивок пошло зоз резултатом 1:0 за Кулу. У другим полчаше тренер Искри Йованович направел даскельо вименки у составе, котри ше указали як добри, та Искра помали почала прицискац на ґол Кули. Шанси дац ґол Искра у другим полчаше мала, алє их и премаховала, та до поровнаня резултату пришла зоз пеналу. Ґол зоз билей точки дал Душан Бокан. После першого ґола Искра ище баржей прицисла, а у другей часци другого полчасу до вираженя пришла и лєпша физична пририхтаносц Искрових бавячох, котри одлучели тото змаганє закончиц зоз побиду. На щесце, то им ше и удало, а побидоносни ґол за Искру дал Марко Стоянович, котри бул прецизни и зоз коло 20 метерох зоз добрим бицом потрафел ґол. Тота побида барз значна и за самодовириє пред остатнїм пририхтуюцим змаганьом, процив ФК „Вербас”, котре би требало буц и ґенерална проба пред початком першенства. З. К.

РУСКЕ СЛОВО 33


СПОРТ ФОДБАЛЕРЕ РУСИНА У ПРИЯТЕЛЬСКИМ СТРЕТНУЦУ

ПОЛ ЕКИПИ ВИОСТАЛО ФК „Нєґош” (Ловченац) – ФК „Русин” 3:2 (1:1)

Приблїжуюци ше ґу початку ярнєй часци Подручней фодбалскей лиґи Зомбор, фодбалере ФК „Русин” всоботу, 20. фебруара, одбавели ище єдно приятельске стретнуце, з тей нагоди у Ловченцу процив ФК „Нєґош”, а з резултатом 3:2 (1:1). Понеже змаганє заказане за соботу, пре рижни приватни обовязки, екипа Русина до Ловченцу пошла у преполовеним составе, а од стаємних першотимцох, хибели пейцме бавяче. Но, и у таким „викомбинованим” составу конєчни резултат бул цалком задоволююци. Пре нєвигодни терен за бависко, прави акциї зоз обидвох бокох було мало, алє заш лєм, у першим полчасу русиновци були цалком ровноправни зоз домашнїма, без огляду на подли условия и на тото же домашнї припадаю висшей, Войводянскей лиґи. Уж на початку, єдна од красших акцийох на терену була соло акция Матея Саянковича, хтори виєдначел резултат у першим полчасу кед вошол сам опрез ґолмана домашнєй екипи и поцильовал нєбранєну часц мрежи. Исти бавяч, Саянкович, и у другей часци змаганя дал свой други ґол, кед Даноєвич вдерел шлєбодне бице, а лабда потрафела горню греду. На одбиту лабду найсхопнєйше надишол Саянкович и ознова виєдначел резултат. Нєодлуга, домашнї дали свой треци ґол, и з резултатом 3:2 домашнї однєсли побиду. Понеже на змаганє до Ловченцу пошли лєм дванац бавяче, после Павловича хтори ше покалїчел, резервни ґолман Филип Тома, место на ґолу забавел и як бавяч у охрани.

И попри тим же потераз требали буц отримани штири приятельски стретнуца, пре нєвигодну хвилю, односно части дижджи, потераз виостали стретнуца процив екипох Будучносци зоз Савиного Села и „ППК Кула”. Без огляду нє нєотримани стретнуца, русиновци поряднє отримую кондицийни тренинґи, як у Спортскей гали так и на Ярашу, под ноцним ошвиценьом. На нєдзельовим стретнуцу Русин бавел у составе – Калинич, Боднар, Кочиш, Малацко, Ланчужанин, Бранкович, Голик, Джуджар, Саянкович, Павлович, Даноєвич и Тома. Шлїдуюце приятельске стретнуце заказане за соботу, 27. фебруара, на хторим русиновци буду бавиц у Червинки процив ФК „Червинка”, тиж члена Войводянскей лиґи „Сивер”. Ан. М.

11. ОТВОРЕНЕ ПЕРШЕНСТВО У ММА БОРБОХ

ВЕРБАС БУЛ ДОМАШНЇ „ФАЙТ ҐЕЙМС 11” Спортска гала Центра за физичну културу у Вербаше „Драґо Йовович” була домашнї єдного з найвекших отворених першенствох у ММА борецкей схопносци у реґионє. На ринґу у вербаскей гали отримани 100 борби борцох од найнїзшей по найвисшу катеґорию екипох зоз Сербиї, алє и жемох зоз реґиона. Орґанизатор тей спортскей амнифестациї як и потераз, бул вербаски ММА клуб „Юнити файт”. Домашнї клуб борцох „Юнити файт” з тей нагоди призначел подполни успих. На турнире з тей екипи участвовали двоме змагателє, у розличних катеґорийох, алє обидвоме освоєли медалї. У катеґориї до 66 килограми млади Милян Милович мал чежки задаток одмерац свою моц у трох

34 РУСКЕ СЛОВО

борбох. Звладал шицких процивнїкох и так бул найлєпши у своїм ранґу и потвердзел свойо успихи хтори призначел потераз. Одлични успих призначел и други член екипи зоз Вербасу – Матия Босанчич. Партия хтору указал процив Бранислава Радмановича зоз клуба „Цар Душан Силни” означела законченє турнира. У возбудлївей борби за медалю у катеґориї сениорох А класи до 93 килограми, деомашнї борец Босанчич указал векши ступень витирвалосци, цо пресудзело же би процивнїкови дал одлучуюце вдеренє после хторого борба була закончена. Судийови остало лєм подзвигнуц руку побиднїка – Босанчича. Вербаски ММА Клуб „Юнити файт тим” окрем призначених добрих резултатох на ринґу, добре ше указал и як орґанизатор того удатного змаганя. На концу, шветочно подзелєни погари найуспишнєйшим поєдинцом и екипом. Найуспишнєйша екипа на тим отвореним першенстве у ММА борбох була екипа „Цар Душан Силни”. Турнир „Файт ґеймс” ше и того року потвердзел як наймасовнєйше борецке змаганє у реґионє. По законченю борбох на ринґу найвекши упечаток зоз змаганя тот же ше процивнїки уважовали и же почитовани шицки правила ферплея медзи борцами и на ринґу, и коло нього. О. Р. 26. ФЕБРУАР 2021.


sport@ruskeslovo.com

ПРЕГЛАШЕНИ НАЙЛЄПШИ СПОРТИСТИ У ОПШТИНИ ШИД

МАРИЯ И ДРАҐАН СПОРТСКИ ГВИЗДИ РОКА Прешлого пиятку, 19. фебруара, у сали Културно-образовного центру отримана традицийна манифестация преглашованя найлєпших спортистох и спортских екипох на подручу општини Шид за 2020. рок. Награда додзелєна у єденац катеґорийох, а за найлєпших сениорох преглашени Мария Танцик и Дьордє Апелич

Я

к на початку, отвераюци шветочносц, визначел Петар Вейнович, пензионовани новинар и длугорочни спортски роботнїк, прешли рок останє запаметани як чежки пре пандемию вируса корона хтора уплївовала и на спорт, но, заш лєм, спортисти посциговали замерковани резултати. Спортистох и спортских роботнїкох привитал и винчовал им на наградох Дьордє Томич, заменїк предсидателя општини Шид визначуюци же ше наздава же чечуци 2021. рок будзе лєпши за спортистох, а локална самоуправа им финансийно у тим и поможе. НАЙУСПИШНЄЙШИ ЕКИПИ БИЦИҐЛИСТОХ И РУКОМЕТАШОХ Награди того року додзелєни у 11 катеґорийх, а припознаня наградзеним придали Бранислав Сарич и Милош Милошевич, члени Општинскей ради. За найлєпшу спортистку сениорку за прешли рок преглашена Мария Танцик, членїца Бициґлистичного клуба „Єднота” зоз Шиду, а за спортисту сениора, Драґан Апелич, фодбалер ФК „Раднички” зоз Шиду. Кед слово о екипних наградох, за найлєпшу женску еки пу пре гла ше ни Би ци ґ ли стич ни клуб „Єд нота” Шид, а за хлопску рукометаше „Радничкого 1958” зоз Шиду. У катеґориї пионирох найлєпши бул Матея Влаисавлєвич зоз Тениского клубу „Спин” зоз Шиду, а при пиониркох то Ивана Савич зоз Каяк кану клуба „Филип Вишнїч” зоз Вишнїчева. Неманя Биреш зоз Боксерского клубу „Пикасо” преглашени за найлєпшо-

ПРИПЗНАНЯ ШИЦКИМ На початку шветочносци Петар Вейнович визначел же тогорочне ранґированє спортистох и спортских екипох було спрам нового Правилнїка за оценьованє резултатох. По першираз на шветочносци були и спортисти хтори були у узшим вибору за награди и вони з тей нагоди достали медалї, так же дому нїхто нє пошол без припознаня. 26. ФЕБРУАР 2021.

За найлєпшу спортистку сениорку преглашена Мария Танцик, членїца Бициґлистичного клуба „Єднота”

го кадета, а при кадеткиньох то Соня Божинович зоз Бициґлистичного клуба „Шид”. ТРЕНЕР СТОЛНОТЕНИСЕРОХ ЗА ПРИКЛАД При омладинцох найлєпши бул Лазар Данґузов зоз Столнотениского клубу „Партизан” зоз Шиду, а при омладинкох то Лана Тодорович зоз Бициґлистичного клуба „Шид”. За найуспишнєйшого тренера преглашени Драґан Данґузов зоз Тениского клубу „Спин” зоз Шиду. Як окремна награда за животне дїло придата Миодраґови Перовичови зоз Шиду хтори вецей як 50 роки у рукометним спорту як бавяч, тренер и руководитель. Орґанизаторе традицийного вибору спортистох були Спортски союз општини Шид, Општина Шид и РТВ „Коперникус” зоз Шиду. На шветочно сци присуствовали и Тихомир Стаменкович, предсидатель Скупштини општини Шид, други општински функционере и Деяна Крсманович, покраїнска по сланїца у Скупштини АП Войводини зоз Шиду.■ Вл. Дїтко

РУСКЕ СЛОВО 35


СПОРТ РУКОМЕТАШ ДАМИР ОРОС ЗОЗ ФАРСКИХ ОСТРОВОХ

ПРЕ СПОРТ ГЕТ ДО ШВЕТА Пише: Мария АФИЧ

Мено професийного рукометаша Дамира Ороса, вироятнє познате старшим любительом того спорту, як бавяча у Червинки, Зомборе, Баймоку, та на далєких Фарских островох, дзе Дамир и нєшка жиє. Як верх його професийней рукометней кариєри то вецей припознаня як ґолґетера, або найлєпшого нападача, або бавяча сезони, по тренерски успихи и освоєни державни купи и з хлопску и женску екипу

А

кед младши опитаю же хто Дамир Орос, повеме ше же є народзени у Кули 1973. од мацери Кулянки и оца Руснака, Миклошевчаня. Вчасне дзецинство Дамир зоз шестру и родичами препровадзел праве у спомнутим валалє дзе закончел основну школу и научел добре читац и писац по руски при учительови Дюрови Лїкарови. Там бул активни и у фолкролней и у ґлумецкей секциї зоз хторима нащивйовал велї руски места. И нєшка зме ше нєсподзивали, у розгварки за Руске слово, його чистей рускей бешеди и конверзациї по нашей кирилки. Гоч, як гвари Дамян, тераз, нє часто ма нагоду бешедовац по руски.

ПРОСЕКОВО 11 ҐОЛИ Дамир Орос бавел на позициї лївого бека, бул одлични у бицу, а зоз „зомборского” периоду останє думанє фаховцох: „Дамир високи бавяч одбрани руйнуюцого, моцного, бица зоз дистанци. Пририхтани же би зоз рижну комбинаторику на вонкашнєй линиї виполньовал тренерово задатки. Фаховци уж у нїм видза будуцого репрезентативца.ˮ Просеково, по змаганю Дамир давал од 8 по 11 ґоли. Гоч пре обставини нє дошол по статус репрезентативца, його доприношенє у рукомету вельке и останє запаметане.

36 РУСКЕ СЛОВО

СТАНДАРДНИ БАВЯЧ ЧЕРВИНКИ И ЗОМБОРА Животна драга Оросових ше предлужела у Борове дзе були и Дамирово рукометни початки кед мал 16. роки. Правда же почал перше бежац за лабду як фодбалер, та велї и обчековали же пойдзе по оцовей драги хтори бул найлєпши фодбалер у Миклошевцох. Но, як гварел Дамиров учитель Лїкар, лабда ше му баржей лїпела за руки як за ноги. Тренирац почал у Клубу у Борове, а вец прешол до Кули до бачика 1990. року и там ше придружел ґу Гайдуку. Його окремни талант замерковал тренер екипи Червинки, хтора вше була у найвисшим ранґу, та Дамир там преходзи и бави штири роки як професионалєц. – Приключел сом ше ґу юниорскей екипи и з нїма такой пошол на державне юниорскей першенство, и то було и остатнє у бувшей Югославиї. Червинска рукометна школа була теди медзи найлєпшима у велькей держави, та и я там барз вельо научел. Бул єден период кед сом

мал по три тренинґи дньово, индивидуално, за цо сом барз подзековни Светозарови Йововичови на труду и сцерпеню зо мну, а источашнє и з юниорами, та и зоз першу поставу – здогадує ше Дамир. Дамир напредовал у знаню и резултатох у червинскей екипи, алє на шоре мушело буц и войско и, гоч го у медзичаше мали дзеку превжац до екипи Вербасу, Червинчанє го нє пущели та там остал бавиц ище штири роки. Шлїдуюци клуб дзе до вираженя пришол Дамиров талант бул РК „Зомбор” хтори теди нє бул у найлєпшим виданю и у финансийних чежкосцох. Но, Клуб ше помали дзвигнул на ноги, врацели ше добри бавяче и циль бул висши пласман и найсц спонзора. Там ше и Дамир швидко прилагодзел и гоч уж на концу сезони пре калїченє мушел два ме26. ФЕБРУАР 2021.


sport@ruskeslovo.com

шаци мац павзу, нєодлуга здогонєл свою форму, з часом постал лидер екипи, и найлєпши стрилєц лиґи у першей часци сезони. – Гоч зме закончели на першим месце Другей лиґи, прешвечлїво зоз седем бодами вецей од другопласованей екипи, мушели зме єй препущиц преход до висшого ранґу. Гоч зме мали резултат, хибела нам потримовка спонзора и городу, та ше прето и екипа розпадла – приповеда Дамир. Прето сам преходзи бавиц до Ридїци дзе остава кратко, же би у сезони 1997/98. подписал догварку за Раднички-Фиделинку зоз Баймоку. – Клуб мал вельки плани зоз Другей прейсц до Суперлиґи цо ше нам и удало, я ше мушел досц прилагодзовац, и дошол сом до свойого квалитету, алє у суперлиґи зме нє могли напредовац пре вельки прицисок. Прето сом ришел поглєдац дацо инше. И так ше указала нагода на Фарских островох, гоч сом мал и други комбинациї, и до Портуґалиї, Бо сни, Грече скей, Турскей, превладала перша опция, бо там уж бавели даєдни мойо клубски товарише. Думал сом пойсц бавиц там на даскельо роки, бо ми уж було 29, алє сом, ниа, остал по нєшка – констатує наш собешеднїк. ПОПУЛАРНОСЦ И ПРИПОЗНАНЄ У новим штредку требало часу прилагодзиц ше на шицко – и нови штредок, и язик, и аматерски анґажман, бо ше, попри тренираня, мушело и поряднє робиц. Но, Дамиров талант, велька дзека, упартосц и любов ґу рукометному спорту и його квалитет записали його мено за шицки часи и у тим далєким швеце. Зазначел красни резултати хтори окоруновали законченє його рукометней кариєри як бавяча, єден час источашнє бавяча-тренера, та вец и

26. ФЕБРУАР 2021.

тренера и женскей и хлопскей екипи. – Ту на Фарских сом найвекши успих посцигнул же од седем се зонох як сом бавел, у штирох сом бул преглашени за найлєпшого бавяча и ґолґетера. Успихи тримам и кед зме бавели єдно финале у Купу Фарских, а я як треДамир у Борове нер и бавяч источашнє, и вошли зме до супер лиґи. Тиж и зоз женску екипу зме вошли до финалу Купа, а з єдну ДЗЕ ФАРСКИ ОСТРОВА другу екипу дзе сом бул помоцни тренер зме освоєли Куп – поздогадовал Фарски острова ше ше Дамир и найвекших успихох у же- находза медзи Норвежским ми дзе бул наисце популарни при пу- морйом и Атланским блики, припознати од фаховцох хтори океаном. То ґрупа призначую його вельке доприношенє 18 островох, а 17 населєни. Шейсто роки були данска рукометному спорту и як бавяча, тре- колония, а од 1948. нера, совитнїка, познавателя, хтори и Провинция Кральовини нєшка при клубу кед треба даяка по- Данскей. Главни город тримовка. Торсхавн. Старобивателє Дамир зоз фамелию на Фарских Феронци скандинавского островох нашол и свою животну еґзи- лєбо келтского походзеня. стенцию, дзе нєшка жиє на найюжнєй- Жительох єст коло 50 000, а найвекша часц заняти у шим острове и провадзи фамелийни жи- рибарстве. вот. У другим малженстве зоз Фаранку маю єдно вельке и єдно мале дзивче, а з нїма однєдавна жиє и Дамирова дзивка зоз першого малженства. Задовольни є зоз своїм животом, гоч далєко од родимого краю, бо дом там дзе фамелия. Тадзи приходзел кажде лєто нащивиц мацер у Борове, а дакеди и нину и приятельох у Керестуре, родзину у Кули. Як гвари, Миклошевци у Горватскей останю му занавше у шерцу, а з Руснацами ма вязи и прейґ дружтвених мрежох.■

РУСКЕ СЛОВО 37


ИНТЕРМЕЦО

ГОРУЦИ ТЕПШИ Гелена Скубан

За цесто потребне:

1.

2.

3.

Ружички на квасу ■ ½ квасу ■ 4 ложки цукру ■ 3 деци млєка, ■ 4 жовчки ■ 600 ґрами муки ■ дакус солї

Пририхтованє꞉ Положиц квас до лїтного млєка, додац ложку цукру и охабиц на цеплим же би преробел квас. Потим зоз наведзених состойкох загнєсц цесто и охабиц го на цеплим най кишнє дас годзину и пол. Розогнац цесто на помученим столє же би було широке дас 25 центи и по длужини кельо видзе (дас 50–60 центи) грубини пол цента. Цесто премасциц зоз 120 ґрамами масци до хторей умишане 120 ґрами цукру з єденим ванелийовим цукром. Посипац зоз 50 ґрамами пошеканима орехами и циметом. Скруциц як ролат, резац на фалатки и класц на тепшу дзе зме положели папер за печенє. Печиц на штреднєй температури дас 10 минути, виняц зоз релни и кажду ружичку помасциц зоз шлїдуюцим филом: 1 погарик шметанки, 100 ґрами цукру и єден ванелийов цукер и допечиц ище дас 15–20 минути. Тот рецепт научела моя прабаба Джуджарова од Швабицох у Червинки, кед им предавала сир, масло и шметанку.

4.

6.

8.

9. 5.

38 РУСКЕ СЛОВО

7.

26. ФЕБРУАР 2021.


rusmak.ruske@gmail.com

ГОРУЦИ ТЕПШИ

Пририхтали: Лю. Цвеїч и Т. Салонтаї

Славица Катона, Руски Керестур

Млади кромплї з розмарию

Печени млади кромплї у рерни ... зоз дакус олєю и дакус сушеней розмариї добиєце смачни прилог ґу месу або швижей желєняви. Исто так правим и стари кромплї алє их пред тим очисцим. Порежем на приблїжно єднаки фалатки и положим до жимней води вариц. Досц да повру єдну минуту и такой их зняц и прецадзиц. Охабиц дас пейц минути же би ше охладзели, та пододавац присмачки и Потребне: печиц. ■ Килограм кромплї М л а д и ■ ½ ложички солї кромплї очис■ ½ ложички веґети циц (вель■ ½ ложички млєтей ораз зидзе розмариї лупка зоз ■ дакус попру умиваньом и то досц) поумивац их и зоз сухим ручнїчком очухац ■ 3-4 ложки олєю же би поупивали воду. При старих кромпльох уцеранє нє потребне. Положиц до ванґлочки, додац спомнути присмачки и олєй и добре премишац. До тепшички положце папер за печенє и висипце кромплї зоз ванґлочки. Розширце по цалей тепшички. Лєпше кед тепша векша. Печиц на 220 ступнї коло пол годзини. Провадзиц печенє и кед потребне та их пообрацац же би були зоз шицких бокох єднак упечени. Можеце служиц як главне єдло зоз даяку шалату, лєбо як прилог ґу месу. Фини су док су ище цепли, а я их любим и кед ше охладза.

1.

3.

26. ФЕБРУАР 2021.

2.

4.

РУСКЕ СЛОВО

39


ИНФОРМАТОР, ОГЛАШКИ, ИНТЕРМЕЦО

ГЛАСНЇК ПО РУСКИ

ОДПИТОВАНЄ ОД ПАНОНСКОГО МОРЯКА

РОК LXXVII ЧИСЛО 9 (3930) НОВИ САД, 26. ФЕБРУАР 2021.

Гражданє Нового Саду ше на Кею жертвох рациї, 22. фебруара, зоз орґанизовану церемонию хтора наволана „Ноц кед Дьоле преплївал Дунай”, одпитали од познатого кантавтора Дьордя Балашевича, хтори умар 19. фебруара у 68. року живота. Новосадянє остатнї поздрав панонскому морякови послали зоз Кею, алє и зоз чамцох на рики, та и зоз Петроварадинскей твердинї. До нєба ше пущало лампиони и цали час ше шпивало познати Балашевичово нумери.

ОГЛЯДНУЦЕ НА ПРЕШЛОСЦ

Фотоґрафия: 0554P

Фотоґрафия: 0650P-B1559

оволуєме читачох новинох „Руске слово” же би помогли препознац особи на старих фотоґрафийох. Пре точне идентификованє особох на слиП кох, хтори маю окремну музейну вредносц, потребна помоц од ширшей явносци. Шицки фотоґрафиї настали у дакедишнєй фотоґрафскей роботнї Бруґошових у Руским Керестуре. Кажду фотоґрафию ше подпише зоз одредзену шифру, та кед же препознаце даєдну, лєбо вецей особи на фотоґрафиї, модлїме Вас же бисце явели до Заводу за културу войводянских Руснацох на число телефона 021/654-65-34, лєбо на мейл: zavod.rusini@gmail.com.

Даєдни фотоґрафиї обявюємє вецей раз, понеже за нїх дотераз нєт нїяки податки.

Завод за културу войводянских Руснацох ма нове число телефона 021/654-65-34

Фото: Сандра Саламун

Фото: Л. Вуячич

ЦЕНА 30 ДИНАРИ

■ ЛИТЕРАТУРНЕ СЛОВО: ВИНИЛНА ИСТОРИЯ РУСНАЦОХ

■ ИЩЕ ДАКУС, ТА ЖИМА ПОЙДЗЕ

Profile for ruskeslovo2015

RUSKE SLOVO 09  

RUSKE SLOVO 09  

Advertisement

Recommendations could not be loaded

Recommendations could not be loaded

Recommendations could not be loaded

Recommendations could not be loaded