Page 1

ИНФОРМАТОР, ОГЛАШКИ, ИНТЕРМЕЦО

ГЛАСНЇК ПО РУСКИ

На Площи шлєбоди у Новим Садзе,

РОК LXXIV ЧИСЛО 6 (3771) НОВИ САД, 9. ФЕБРУАР 2018.

■ ИНТЕРВЮ: ПРОФ. ДР ЮЛИЯН РАМАЧ ЦЕНА 30 ДИНАРИ

АЛ Ч О П Е З Д ВИ А О С Б М Ю И Л В Л О У Н СТИВА ФЕ

ОГЛЯД НУ ЦЕ НА ПРЕ ШЛОСЦ оволуєме читачох новинох „Руске слово” же би помогли препознац особи на старих фотоґрафийох. Пре точне идентификованє особох на сликох, хтори маю окремну музейну вредносц, потребна помоц од ширшей явносци. Шицки фотоґрафиї настали у дакедишнєй фотоґрафскей роботнї Бруґошових у Руским Керестуре. Кажду фотоґрафию ше подпише зоз одредзену шифру, та кед же препознаце даєдну, лєбо вецей особи на фотоґрафиї, модлїме Вас же бисце явели до Заводу на число телефона 021/548-421, лєбо на мейл: zavod.rusini@gmail.com.

П

Фотоґрафия: 0670P

Фото: Сандра Саламун

Фото: В. Вуячич

1. фебруара отворени други „Фестивал любови”, и будзе тирвац по 17. фебруар, на вецей локацийох у городзе. У древених хижкох викладателє понукаю рижни продукти за поєсц и попиц, а мож купиц сувенири и дарунки.Площу украшує мур з квеца „Flower wall” на хторим на 30 шветових язикох написане любов. Мож ше фотоґрафовац при „дзверох любови”, „Kissing pointa” и коло ретро мура на хторим рами за слики, а мож ше и пoвожиц на фиякеру. Кажди дзень од 18 годзин єст мини концерт и журка на отвореним. В. В.

■ БАЛИ – ТРАДИЦИЯ НА МОДЕРНИ СПОСОБ


ОХАБЯМЕ РЕЛЕВАНТНИ ШЛЇД У КУЛТУРИ Пише: Олена ПЛАНЧАК-САКАЧ, предсидателька Орґанизацийного одбору за преславу Националного швета Руснацох

Прешлого тижня Орґанизацини одбор за пре славу На- Вистава трох уметнїкох Евґена III Кочиша, Александра ционалного швета Руснацох отримал ева луацийну М. Лукича и Андреї Палатинус була на шветовим уровсхадзку, по сле швета, же би ше вианализовало у якей ню, як констатоване на схадзки Орґанизацийного одбомири тото цо було заплановане и реализоване. Конста- ру, а цо ше дотика Моноґрафиї, ту були проблеми пре товане же по сле святочней академиї до стати числени кратки час у єй реализациї, та ше пробує обявиц дополвинчованки, як з боку музичних фаховцох, так и з боку нєне виданє. политичних особох, руководзацих зоз Националного Н а схад зки за ключе не же по волан ки за шве то були ви дру ко ва ни почат ком де цем бра, та так поли тич ни совиту Руснацох и присутних го сцох. Академия, вистава и промоция Моноґрафиї отримани еста бли шмент по вола ни начас, та по пер ши раз на у прекрасним про сторе Городскей хижи у Суботици, та на шим шве ту бул пред си дате ль во й водян скей Вла гоч то и нє бул найадеди Иґор Ми ро вич, кватнє йши про стор за Циль бул академиї дац єден пиєтет, єдну святочну хто ри Ру сна цом ука програму, зоз класичну зал окрем ну чесц зоз би ну и сценоґрафию, хвильку здогадованя на нашо предки, хтори ту уж по рих та ну бе ше ду три вики зоз своїм знойом и трудом будую вон бул святочни и ми през хто ру зме ма ли ше як заєднїца ище нє руску културу. Указац же ми як заєднїца твориме на году чуц же на шве єден релевантни шлїд у култури того простору мали нагоду представиц то при шол до бре ин на таким ме сце. Тот про - и же як заєднїца маме младих на котрих остава фор мо ва ни о на шей стор диктирал и концепт за єд нї ци. наша будучносц Першираз о нашим святочней академиї, та швету були информавона була вецей камерного типу и обдумана на нових основох хтори даваю циї и на РТВ Беоґраду, а швето вообще медийно одличриси за будуци академиї, бо тот концепт отворени и но попровадзене и з боку локалних суботицких медийох, як у новинох так и на ТВ, а и з боку ново садских ище вше го мож додумовац. Циль того Орґанизацийного одбору бул академиї дац медийох. єден пиєтет, єдну святочну хвильку здогадованя на на- По сле святочней академиї особнє сом до стала винчошо предки, хтори ту уж три вики зоз своїм знойом и ванки од панї Бабич и пана Лазина хтори гварели же трудом будую руску културу, наш идентитет и указац же давно нє були на єдней такей културней и святочней ми як заєднїца твориме єден релевантни шлїд у култури академиї дзе им нє було допито анї у єдней хвильки, а того простору и, же як заєднїца маме младих на котрих пре добри упечатки можебуц ше риша и про сторни остава наша будучносц. Прето у програми були найве- проблеми суботицкого Дружтва, хторе, нажаль ище вше нє ма свой про стор у Суботици. цей млади, нашо нови моци, наш будуци потенциял. До програми зме уткали двох творительох, Мафтея Ви- Тот Орґанизацийни одбор вибрани на штиророчни манная, хтори жил и робел у Суботици, зоз його литератур- дат, мал подполну потримовку и довириє УО Заводу за ну творчо сцу, бо у тим року означуєме 120-рочнїцу од културу войводянских Руснацох, а док НСР одлучи по його народзеня, а на академиї була присутна и його якей схеми ше надалєй будзе означовац нашо Нациодзивка Татяна Таґасович. Тиж так конєчно зме предста- налне швето, чи по местох чи лєм у Новим Садзе, бо вели часточку зоз богатей творчо сци Ивана Ковача, преслави по векшини наших местох круг заокружели, єдиного нашого композитора у класичней музики, а на вец уж будземе роздумовац и о преслави Националного програми була присутна и його дзивка Катарина Ковач. швета у 2021. року, кед город Нови Сад будзе престолТворчосц Ивана Ковача ма тирвацу уметнїцку вред- нїца култури, а ми ше як заєднїца маме указац медзи носц, його композициї були на репертоаре у Паризу и першима. Києву, та його творчосц Руснаци можу и муша брендо- Орґанизацийни одбор ище нє потрошел шицки свойо адути, идеї и предкладаня, дацо ше у тим року нє мовац, вона наш руски бренд. Суботичанє малочислена руска заєднїца, алє були од- гло реализовац пре обєктивни причини, а дзеки за ролични домашнї и до програми уткали своїх одличних боту єст. Шицки зме у тим були першираз и тото искурецитаторох зоз добре вибранима стихами. У Архиєре- ство зоз Суботици нам шицким барз значи, бо на искуйскей Служби Божей участвовал кере стурски Церков- ству ше учи. Єден священїк по сле академиї гварел, най ни хор хтори окреме допринєсол святочно сци духовно- парафразуєм, же по сцигнути завидни уровень, а тераз го дожица зоз своїм прекрасним шпиваньом. спод того вецей долу нє мож!■

2 РУСКЕ СЛОВО

9. ФЕБРУАР 2018.


ЗМИСТ

УВОДНЇК Пише: Иван САБА ДОШ, главни одвичательни редактор

■ Тижньовнїк 4. Покраїнска потримовка меншинским медийом

■ Нашо места 8. Тирва сезона балох 9. Плани „Рускома” у 2018. року

■ Економия 12 – 14. Продукция малинох на наших просторох

■ Духовни живот 16. Пошвецанє обисцох по наших парохийох

■ Култура и просвита 20 – 21. Интервю: проф. др Юлиян Рамач о Словнїку руского народного язика

■ Людзе, роки, живот 24 – 25. Мудрого, майсторска фамелия з Дюрдьова

■ Руске у швеце 28 – 29. Етнїчни ґрупи на Горнїци: Лемки

■ Информатор

30 – 35. Мали оглашки и In memoriam

■ Спорт 36. Ґу Жимскей олимпияди у Южней Кореї Насловни бок: Бал широких сукньох у Дюрдьове Авторка фотоґрафиї: Сандра Саламун

ЗАЄДНЇЦКА ОДВИЧАТЕЛЬНОСЦ Нєполни мешац и пол остал по початок ювилейного, 50. Драмского мемориялу Петра Ризнича Дядї, над хторим ше зависа ма дзвигнуц 16. марца у Доме култури у Руским Керестуре, а будзе спущена 25. марца. Велька рочнїца, яку нє маю анї велї векши и лєпше орґанизовани заєднїци як наша, вимага и вельку осторожносц и одвичательносц. Єдноставно, з фестивалом хтори през децениї постал символ драмскей творчосци при Руснацох, нє шме ше шалїц. Добре же свидомосц о тим, та и одвичательносц, нє остала лєм на орґанизаторох, алє их прилапели и дзеля их и шицки водзаци актере у културним и националним живоце рускей заєднїци. Кед ше дума на Мемориял, звичайно перша асоцияция його вечарши представи за старшу публику. Медзитим, на тим особнєйшим, емоцийним уровню глїбши и моцнєйши оцисок и шлїд охабяю дзецински представи хтори ше даваю коло поладня. Можлїве же велї з вас и нєшка паметаце даяку сличку, особу лєбо сонґ зоз „забави” патреней пред даскельо децениями, док розограта сала ище пахла на преробени олєй а на бини стала хмара диму, нє од сценских ефектох алє курячох зоз перших шорох... Национални совит, односно його Одбор за културу, влонї розпочал систематично обдуману акцию за предупредзованє кризи у нашей драмскей творчосци наменєней наймладшей публики. На два заводи, влєце и влонї, розписовани конкурс за финансованє дзецинскей представи хтора будзе бавена и на Мемориялу. Буджет конкурса нє вельки, алє вшелїяк же ше и так допоможе, голєм же би ентузиясти хтори ище вше витирвую у тей красней роботи, нє були на трошку. Новосц и же барз преширене право хто може конкуровац – конкурс наменєни дружтвом, секцийом, школом, та и поєдинцом хтори пририхтую представи за дзеци. Чи то пре тот конкурс чи нє, алє тих дньох по наших местох навелько ше роби и мож обчековац же дзецински репертоар тогорочного Мемориялу будзе обезпечени. Нє треба забуц же през представи за дзеци нє лєм же вирастаю нашо будуци „прави” ґлумци, алє ше култивує и будуцу театралну публику пре хтору, на концу, и основани и по нєшка тирва Мемориял.

* ”РУСКЕ СЛОВО” – гласнїк по руски * Виходзи каждого пиятку * Снователь Национални совит рускей националней меншини * Видава НВУ ”Руске слово”, Нови Сад * Перше число вишло 15. юния 1945. року у Руским Керестуре * Адреса: НВУ ”Руске слово”, Булевар ошлєбодзеня 81/7, 21000 Нови Сад * Редакция: одвичательни редакторe Борис Варґа, Ясмина Дюранїн * редакторе/ки рубрикох – Мирон Горняк-Кухар, Александар Паланчанин, Олена Планчак-Сакач, Славица Фейса, Ана Маркович * новинарке/ки – Мария Афич, Влада Дїтко, Сандра Саламун, Златко Колєсар, Марина Джуджар * язична редакторка – Блажена ХомаЦветкович * технїчна редакторка – Люпка Цвеїч * редакторки фото и компютерского обробку – Вероника Вуячич, Мария Гудак, Таня Салонтаї * Телефони: 021/6613-697, 021/6624-708, 021/6623-076; 021/6621-433 * Телефакс 021/528-083 * Предплата за цали рок: у жеми 1 500 динари, а у иножемстве 100 евра * Жиро-рахунок Banca Intesa a.d. Beograd 160-923244-82 * Девизни рахунок 1600050870024999-53 * Р у ко п и с и ше нє враца * Д ру ку є Д ру ка р н я graf” П е т р о ва р а д и н * ”Maxima E-mail: redakcija@ruskeslovo.com * Web site: www.ruskeslovo.com * YU ISSN 0350-4603 * COBISS SR-ID 15915778 * Друковани тираж 2 000 *

Директорка МАРТИЦА ТАМАШ *** Главни одвичательни редактор ИВАН САБАДОШ

9. ФЕБРУАР 2018.

РУСКЕ СЛОВО 3


ТИЖНЬОВНЇК ПОДПИСАНИ КОНТРАКТИ У ПОКРАЇНСКЕЙ ВЛА ДИ

За друковани медиї на язикох меншинских националних заєднїцох у буджету АП Войводини за 2018. рок опредзелєни 278 милиони динари. Финансованє тей дїялносци медзи приоритетами Покраїнскей влади, понеже то медиї хтори промовую заєднїцки вредносци шицких заєднїцох хтори жию у Покраїни, медзи иншим акцентоване на подписованю контрактох о софинансованю

Фото: В. Вуячич

ВЕКШИ СРЕДСТВА ЗА МЕНШИНСКИ НОВИНИ И ЧАСОПИСИ

редсидатель Покраїнскей влади Иґор Мирович уручел вовторок, 6. фебруара рочни контракти о софинансованю представнїком новинско-видавательних установох хтори видаваю новини на язикох националних меншинох, за цо у буджету АП Войводини за 2018. рок опредзелєни 278 милиони динари, пейц одсто вецей як у прешлим, 2017. року Контракти о софинансованю уручени новинско-видавательним хижом хтори информую по мадярски „Magyar szo” и „Hét Nap”, по словацки я „Hlas ľudu”, ру-

П

НВУ „РУСКЕ СЛОВО” За Новинско-видавательну установу „Руске слово” по тим контракту за 2018. рок опредзелєне вкупно 32.640.000 динари. За новини „Руске слово” 27.576.800, за часопис „Заградка” 2.532.000 динари и за часопис МАК по 2.532.000 динари, цо вкупно за 1.554.000 вецей як у 2017. року. Средства ше достанє як порядну мешачну субвенцию, цо значи на 12 мешачни рати у року.

4 РУСКЕ СЛОВО

мунски „Libertateа”, по руски „Руске слово”, по горватски „Hrvatska riječ”, по українски „Ридне слово”, Бунєвацкому информативному центру и Македонскому информативному центру. – Информованє на меншинских язикох од початку єден з найзначнєйших приоритетох тей Покраїнскей влади, бо воно од винїмней важносци за очуванє самобутносци националних меншинох – визначел, з тей нагоди, предсидатель Покраїнскей влади Иґор Мирович. Прецизуюци же контракти уручени представнїком дзевец новинско-видавательних хижох, хтори информую на 8 язикох националних меншинох и видаваю вкупно 22 новини и часописи, Мирович визначел же тоти медиї промовую вредносци хтори припадаю нє лєм националним меншином, алє шицким хтори жию у АП Войводини. За наиходзаци роки Мирович наявел векшу потримовку меншинским медийом, же би ше витворело уровень финансованя як у 2014. року. По доступних податкох, Покраїнска влада у 2016. року за тоту намену опредзелєла 264 милиони. Подобна сума, 264,8 милиони, була опредзелєна яа меншински медиї и влонї. У спомнутим 2014. року, Покраїна почала уводзиц терашнї модел софинансованя за информованє на язикох меншинских заєднїцох. Наглашуюци же Покраїнска влада щири приятель и партнер новинско-видавательним хижом хтори видаваю новини на язикох националних меншинох, Мирович поволал їх представнїкох на каждодньову комуникацию, з цильом заєднїцкого ришованя шицких проблемох зоз хторима ше тоти установи зочую.■ Рутенпрес 9. ФЕБРУАР 2018.


tiznjovnjik@ruskeslovo.com

РЕПУБЛИКА И НАЦИОНАЛНИ СОВИТ ДЗБАЮ О ДЕМОҐРАФИЇ

ПОТРИМОВКА ПОПУЛАЦИЙНЕЙ ПОЛИТИКИ средства. Водзиме рахунку же би ше цо вецей чуло плач бебох, бо по податкох од 2002. по 2018. рок у Войводини ше число жительох зменшало за 150 000 особи. На 1 000 жительох ше народза дзевец беби, а умру 14 особи. Проблем популацийней политики нє лєм у Сербиї, алє и у жемох реґиї, та и у швеце. Мушиме оможлївиц же би ше народзовало друге и треце дзецко и же би жена була цо инистерка без портфеля у Влади вецей економски нєзависна – гварела Републики Сербиї, задлужена за министерка. демоґрафию и популацийну политиДюкич Деяновичова тиж визначеку, Славица Дюкич Деянович нащила же Министерство водзи рахунку вела Шид и оценєла же тота Општина и о старих особох, бо кед єст дахто добре вихасновала средства у суми од же би ше о нїх старал, вец роботно 11 милиони динари, хтори у 2017. роспособни члени фамелиї розтерхоку достала з того Министерства, за ванши кед окончую свою роботу. унапредзованє демоґрафскей и попуЄден зоз сеґментох роботи и промолацийней политики. Вона ше прешвеция и запровадзованє едукацийох у чела же тоти средства потрошени за школох о значносци репродуктивришованє питаня зогриваня у дзецинного здравя, потим векша физична скей заградки, потим за додзельованє активносц и закладанє за спорт и средствох пецерим малженским паПОТРИМОВКА здравствене образованє младих ром за штучне оплодзованє, набавку ґенерацийох. Министерка гварела и ПРОЄКТОМ 18 бициґлох на електро-погон за потото же є упозната зоз миґрантску Славица Дюкич Деянович гва- проблематику на подручю шидскей треби ґеронто ґаздиньох, як и за купованє учебнїкох за школярох хтори рела же локални самоуправи треба општини и же є добре ришена, а веже би конкуровали з проєктами з треце и штварте дзецко у фамелиї. обласци ресорного министерства цей як 100 дзеци миґрантох облапеДюкич Деянович похвалєла шидску хторе проєкт пенєжно потрима зоз ни зоз образовним процесом. За жеОпштину хтора ше нашла медзи пейц 85 одсто, а 15 одсто учасц локалней ни миґрантки ше отримує и едукау Войводини, од 19 кельо конкуровали самоуправи. Тиж визначена и тивни роботнї. за проєкти, хторим у прешлим року значносц такволаних скрининґох, Предсидатель општини Предраґ одобрени средства. Министерка зоз односно превентивних здравстве- Вукович подзековал министерки же сотруднїками исти дзень, пред прихо- них препатрункох, бо ше на таки проєкти хтори понукла општина дом до Шиду, нащивела и општини способ подзвигує уровень здравя и Шид препознати як хасновити и же здравствена свидомосц гражданох. их витворенє на хасен шицким граСечань и Житиште. – Нашо министерство за проєкти жданом. Вон тиж виражел наздавамало на розполаганю 130 милиони динари, а ви добре нє же шидска општина и того року будзе конкуровац за вихасновали средства хтори сце достали. Наздавам ше нови проєкти. же и у 2018. року будзеце конкуровац и достац нови Драґана Свитлица, директорка ПУ „Єлица Станивукович Шиля“ поинформовала министерку же тота установа вихасновала средства же би предлужела пребуванє НАРОДЗЕНИМ У 2017. – „КАЛЕНДАР” дзецох до 17 годзин. Проблем же би и у наступним периодзе тото требало отримац, а за тоту роботу потребни Пододбор за демоґрафию, котри роби у рамикох Одвиховательки, цо проблематичне пре забрану отвераня бору за службове хаснованє язика и писма Националнових роботних местох. Министерка одвитовала же о ного совиту Руснацох, и того року наймладшим предтим треба обвисциц Комисию Влади Сербиї хтора одлуставнїком заєднїци безплатно пошлє прикладнїк „Ручує о тих питаньох и же кед слово о новим сеґменту роского християнского календару за 2018. рок”, дознаботи у воспитней дїялносци установи же вец вимога ваме з Националного совиту Руснацох. годна буц позитивно ришена. Пододбор за демоґрафию ище скорей принєсол одЛюбка Радишич, директорка Ґимназиї „Сава Шуманолуку же би новопокресцени дзеци у парохийох Грекович“ гварела же у тей образовней установи запровадзекатолїцкей церкви по местох дзе жию Руснаци достани педаґоґийно-психолоґийни едукациї з акцентом на вали безплатни прикаднїк „Календара”. Така акция охрану од малолїтней ґравидносци. ■ була уж орґанизована у 2017. року. Б. В. Вл. Дїтко

Од 2002. по 2018. рок у Войводини ше число жительох зменшало за 150 000 особи. Тот проблем нє лєм у Сербиї, алє и у жемох реґиї, та и у швеце – гварела у Шидзе Дюкич Деянович

М

9. ФЕБРУАР 2018.

РУСКЕ СЛОВО 5


ТИЖНЬОВНЇК ПРОБЛЕМИ ТАРҐОВИЩА И МЕНШИНСКИХ ВИДАНЬОХ

ЯК ДОЙСЦ ДО ПУБЛИКИ И БУЦ ДРУГИМ ИНТЕРЕСАНТНИ? Пише: Борис ВАРҐА

Медзинародни саям кнїжкох у Новим Садзе будзе отримани од 7. по 12. марец того року. Прешла сезона промоцийох руских публикацийох указала на даскельо почежосци, котри системскей природи

Є

ден з константно видлївих проблемох на общих промоцийох виданьох на язикох националних заєднїцох, як цо то сайми кнїжкох, то слаба нащивеносц. Редакциї и видавателє ше тиж поносую нєвельку предаваносц таких публикацийох.

ПОЄДНОСТАВИЦ УСЛОВИЯ ЗА БИБЛИОТЕКИ О. д. директора Заводу за културу войоводянских Руснацох Анамария Ранкович гвари же ше прешлого року Заводи за културу, котри були на промоциї, порадзели же би ше и звонка Сайму стретли и вєдно зоз Покраїну наступали. Заводи почерали думаня и драгоцини искуства, понеже ше по питаню видавательства шицки находза у подобней ситуациї. Бешедоване о дистрибуциї кнїжкох на меншинских язикох, а проблем у тим же єст барз мало субєкти котри их одкупюю. Найчастейше то библиотеки по местох дзе жию одредзени меншини, а дакеди анї вони то нє робя. Библиотеком проблем зоз малима средствами одкупиц кнїжки, а Заводом тиж значни средства пойду на дистрибуцию. – Барз компликовани процедури же би тоти библиотеки конкуровали на конкурси котри розписує Република за одкуп меншинских кнїжкох, прето би тот процес требал буц єдноставнєйши. Заводи за културу можу заєднїцки шеднуц и побешедовац же як би ше могло вплївовац на поєдноставйованє тих процедурох и предложиц даяки нови способи дистрибуциї кнїжкох – гвари Ранковичова. Цо ше дотика промовованя публикацийох на язикох националних заєднїцох, Ранковичова дума же би Покраїна през свойо канали требала уплївовац на тото же би промоциї були учишлєни до урядовей програми Сайму. Важни кажди деталь, та и тото же би то виступ бул у адекватним просторе и зоз квалитетним озвученьом, твердзи о. д. директора Заводу за културу войоводянских Руснацох.

6 РУСКЕ СЛОВО

Окончователька длужносци директора Заводу за културу войоводянских Руснацох Анамария Ранкович после промоциї Заводох за културу, котри на прешлорочним Сайме кнїжкох у Беоґрадзе орґанизовала Покраїна, явно спозорела же було нє вельо публики и же превжани крочаї же би ше по тим питаню дацо зробело (опать антерфиле Поєдноставиц условия за библиотеки). УВОДЗИЦ ПРИВРЕДНИ ДУХ Новосадски Медзинародни саям кнїжкох ше отрима о мешац. Медзитим, питанє промоциї продуктох култури на язикох националних заєднїцох актуалне нє лєм под час саймох. Цо зробиц же бизме нє виступали „пред самима собу”? Одвичательни редактор видавательней дїялносци у НВУ „Руске слово” Микола Шанта гвари же на Сайме кнїжкох у Беоґрадзе єст два файти видавательох. Сербски видавателє хтори там предаваю свойо кнїжки и на тим зарабяю и видаваче на других язикох, та и язикох меншинох хтори нє предаваю свойо продукти, алє конча свою промоцию, насампредз пред тима цо их финансую, а то институциї власци, Покраїна и Република и пред фахову малочислену публику, тиж важну як и числену. – Ми, як ше да заключиц, спадаме до тей другей ґрупи. Значи, нєреалне би було очековац числену публику на штанду Покраїни дзе повикладани нашо кнїжки. Алє, у рамикох того и такого дружтвеного бависка, ми пробуєме вицагнуц хасен. Виборели зме ше за статус же доставаме даєдну зоз галох за промоцию дзе представиме свойо нови кнїжки, дзе бешедую авторе и рецензенти, а нашо медиї то попровадза. На тих наших промоцийох у Беоґрадзе звичайно єст голєм 20–25 особи у публики. Половка приду з нами, а другу половку Беоґрадянох зорґанизуєме, обвисциме най приду у одредзеним термину и то солидно функционує. Друга часц нашей публики то школяре зоз керестурскей ґимназиї зоз хторима ше тиж 9. ФЕБРУАР 2018.


tiznjovnjik@ruskeslovo.com

догваряме кеди най приду. Ми як видавателє на Сайме витворюєме контакти и зоз другима видавателями и авторами и мойо становиско же то хасновита акция – гаври Шанта. Нєзависна новинарка и блоґерка, бувша одвичательна редаторка „Гласу люду” на словацким язику Владимира Дорчова Валтнерова дума же култура и медиї националних меншинох нє можу обстац без помоци держави Сербиї. Вона гвари же меншина вше по своєй природи слабша од векшини и прето треба же би була потримана през рижни мири потримовкох, кед же держава жада водзиц интеґративну политику. – Гоч сом нє прихильнїца тези же ше култура и медиї националних меншинох можу самостойно материялно отримац, заш лєм думам же треба потримац уводзенє привредного духу до меншинских медийох и установох култури. Вони треба же би конєчно уводзели менаджерски, комуникацийни, маркетинґски и други принципи, котри би злєпшали орґанизованє и условия у котрих функционую тоти институциї, важни за очуванє идентитета националней заєднїци. Злєпшанє условийох роботи то алфа и омеґа за стратеґийни розвой културних и медийних змистох, односно їх квалитету. То часц стратеґийних одлукох менаджменту тих установох. А стратеґиї, углавним, нєт, бо ше шицко роби ад хок – гвари Дорчова Валтнерова. РИШЕНЄ, НАСАМПРЕДЗ, У ПРЕКЛАДУ Редактор видавательней дїялносци Микола Шанта гвари же до ширшей публики мож дойсц лєм зоз квалитетом и зоз прекладаньом. – Ми як заєднїца бизме требали постарац ше обезпечиц средства за прекладанє нашей литератури. Бул сом инициятор акциї прейґ Заводу же бизме почали прекладац. Обявели зме по українски кнїжку Штефана Гудака у прекладзе Вири Бродович. Тота акция афирмациї рускей кнїжки на українски язичним подручю започата, алє и пошвидко застановена пре нєдостаток пенєжу. Тримам же нє треба одуставац од того и же ше треба и далєй закладац за таку файту афирмациї нашей литератури. Нє лєм на українски, алє и на други язики. Єст можлївосц и прейґ републичного министерства за културу конкуровац за средства за прекладанє з руского на даєден зоз шветових язикох, алє за таку файту проєкта треба мац доброго партнера у другей держави. То досц чежко виробиц, алє теорийно є однєдавна можлїве. Скорей то важело лєм за кнїжки написани по сербски. Попри тим же то можлїве, нє познате ми же ше дакому потераз то и удало. И нєзависна новинарка Владимира Дорчова Валтнерова тиж дума же прейґ прекладох медийских и других културних (литературних) змистох на други язики – на сербски, насампредз, а вец и на язики других националних заєднїцох и вшелїяк на анґлийски и нємецки язик, зоз добрим дизайном и промоциями висц на тарґовище. – Потенциял за презентацию, промоцию и на концу предаванє змистох и продуктох такволаней меншинскей култури на широким тарґовищу Сербиї и реґиону представя єден „белави океан” до котрого треба виплївац, алє насампредз през анализу тарґовища – гвари Дорчова Валтнерова. Вона додава же диґитализация оможлївює же би и за „малих” ґлобални швет постал локални. Лєм ше треба влапиц зоз виволанями котри стоя на драги ґу ґлобалному тарґовищу, а то интеркултуралне сотруднїцтво медзи, наприклад, словацкима, рускима, горватским и другима медиями прейґ векших европских проєктох.■ 9. ФЕБРУАР 2018.

STANOVISKA Пише: Мария ПЕРКОВИЧ, гражданска активистка

СТОГЛАВА ГИДРА

Вецей подїї у януару спричинєли писанє „Антифашистичного преглашеня“, котре подписали Союз антифашистох Войводини, Нєзависне дружтво новинарох Войводини, Горватски граждански союз, Войводянски клуб и Желєна мрежа Войводини. „...Зоз блаценя и сатанизациї нєистодумнїкох прешло ше на їх прешлїдзованє и ликвидацию. На мети: политични процивнїки, новинаре котри виглєдую зявеня у дружтве и критикую, мировни и феминистични орґанизациї и ґрупи, поєдинци котри шлєбодно думаю (...) За атмосферу страху, одсуство шлєбоди виражованя и правдивого диялоґу у дружтве думаме же найодвичательнєйша власц котру персонификує предсидатель Републики Сербиї Александар Вучич“, стої, медзи иншим у „Антифашистичним преглашеню“. Медзитим, судзаци по числу подписнїкох, тото Преглашенє нє ма широку потримовку, бо по пияток 2. фебруара, шейсц днї после його обявйованя, вон мал лєм дацо вецей од 350 подписи. Тото прецо Преглашенє нє ма широку потримовку источашнє и єдна з причинох ситуациї о котрей ше у нїм пише, а то – нєдостаток орґанизованей политичней моци котра би ше спроцивела тей политичней системи. Нє думам на шицки можлїви и нєможлїви щипаня Демократскей странки (ДС), або новоформовани странки котри ше волаю опозиция. Капанє и розщипканосц ДС, як и марґиналносц шицкого цо спада до парламентарней опозициї, нє резултат борби спроцивених идеолоґийох, алє фракция єдней истей идеолоґиї. Сербска напредна странка лєм закончує тото цо ДС започала з реставрацию капитализма, за котри держава, пре лоґику тей истей системи, лєм вивершна власц – ище од Луя Бонапарти у Французкей, прейґ „историйного фашизму“, та по нєшка. Источашнє, цивилне дружтво од котрого и пришло тото Преглашенє, на жаль, представя лєм меншину дружтва. Меншину зоз штреднєй класи (котра знова и ту меншина) и углавним приходзи зоз державней бирократиї, цо значи же им нє приходзи на розум же би ше спроцивели, або самоорґанизовали, на цо и поволує Преглашенє. Антифашизем би ознова мушел порушац питанє одкаль наисце приходзи фашизация и чи то ма вязи зоз такима стварами як фактична нєможлївосц же бисце уписали свойо дзецко до дежавних яшелькох/оводи, алє ше мушело куповац половни МиҐ. Або зоз тим же нєдавно принєшени lex specialis, з помоцу котрого войска и полиция добиє квартелї нє по ценох тарґовища; и то у капитализме. Або зоз тим же велька часц младих нє може мац закрице над главу анї по ценох тарґовища, анї нє по таких, прето же су нєзаняти, або робя на чарно. Або зоз мертвима роботнїками „Ґоши” о котрих зме тельо слухали, або зоз другима роботнїками о котрих зме вообще нїч нє чули. Озбильне спроцивйованє фашизму можлїве лєм теди кед ше (ознова) враци економска и класна анализа (и нїґда нє прескочи анализа зоз „Масовней психолоґиї фашизму“). Кед ше уключи материялна стварносц зоз котрей вон рошнє як стоглава гидра, зоз койчого склєпана идеолоґия. Идеолоґия котра одвитує ирационалносци праве капиталистичней системи. Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”

РУСКЕ СЛОВО 7


НАШО МЕСТА БАЛИ ПО НАШИХ МЕСТОХ У ДЮРДЬОВЕ

ЗАТРИМАНА ТРАДИЦИЯ ШИРОКИХ СУКНЬОХ Дюрдьовске Културно-уметнїцке Дружтво „Тарас Шевченко” всоботу, 3. фебруара, oтримало традицийни Бал Широких сукньох котри у їх просторийох отримане по седемнасти раз. На славним Дюрдьовским балу ше вешелєли 140 особи рижних возростох, а окрем зоз Дюрдьова, госци поприходзели и зоз Нового Саду, Жаблю, Ґосподїнцох, Коцура и Вербасу. Медзи нїма и поприберани дзивки до руских, пасових широких сукньох – Олеся Хромиш, Оля Балїнт, Кристина Хромиш, Тамара Салаґ и Катарина Кочиш, шицки зоз Дюрдьова. За забаву бул задлужени „Микс бенд” зоз Руского Керестура, а попри смачней вечери, порихтана и богата томбола зоз коло 180 наградами вредносци коло 200 тисячи динари, од коло сто спонзорох зоз валалу, Руского Керестура, Вербасу, Жаблю, Нового Саду, Чурогу, Шайкашу, Шиду, Темерину и Тителю. Предати шицки 1 200 видруковани паперики за томболи з чим помогнута робота дюрдьовского Дружтва. Першу награду на томболи, бициґлу достала Амалка Кухар зоз Дюрдьова, котра по традициї нарок за томблу ма принєсц печене праше. Томбола була широкого спектру, од кнїжкох поезиї по желєзива за плуг, курчата, бонох за купованє, таблет рахункара, по фурик и рижни єдла.

На балє шицких присутних привитал Мирослав Такач, предсидатель Дружтва, котри подзековал шицким спонзором на потримовки, а окреме привитал дзивки у народним облєчиве дзекуюци котрим и тот бал оправдал свойо мено. У добрим розположеню и вешелю, балованє тирвало до самого рана, цо тиж традиция на тим балу. С. Саламун

У ШИДЗЕ

У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ

КОЧИК – ПРЕМИЯ

Прешлей соботи у Руским доме у орґанизациї КПД „Дюра Киш” отримани традицийни бал на хторим участвовали коло 90 госци зоз Шиду, Сримскей Митровици, Бачинцох, Бикичу, Беркасова и Петровцох. Бал започал зоз руску шпиванку и музику, а за добре розположенє були задлужени оркестер дружтва як и Старша мишана шпивацка ґрупа. Порихтана и смачна вечера, напой и добре познате сримске вино. Орґанизатор ше остарал порихтац и богату томболу. Главна награда на томболи бул кочик за бебу у вредносци 15.000 динари, а достал го Звонко Митров зоз Шиду. Друга награда бул живи расни когут хторого достала Миланка Ковач тиж зоз Шиду. Отримани и познати танєц шерца, а побиднїцка пара були Миланка Ковач, хтора достала торту и Ромко Папуґа, хтори достал вино. Як нам гварел предсидатель КПД „Дюра Киш” Златко Манько, кочик за бебу як главна награда ма и свою символику и порученє, бо нас єст вше менєй. Медзи госцами була и малженска Бульчикова пара, Венямин, новинар у пензиї чийо прилоги слухаме на РТВ Войводини и його супруга Ганча. – Коло 40 роки сом участвовал у орґанизациї балох и од младосци участвуєм на балох. И нєшка, гоч у старших рокох и нє найлєпшого здравя, любим зоз супругу пойсц на бал, послухац нашу руску шпиванку и затанцовац. На балох углавним штредня и старша ґенерация, а хиби вецей младих – гварел нам кратко Венямин Бульчик. Вл. Дї.

8 РУСКЕ СЛОВО

ВЕШЕЛЄЛИ ШЕ ДО РАНА

Традиция орґанизованя Паприґарского балу у Руским Керестуре тирва од 2005. року, кед пейц керестурски фамелиї шмело рушели до орґанизациї. Бал глаши за найнащивенши и найвеселши за котри нєт шлєбодни места, a карти ше з рока на рок заручую вше напредок.Паприґарски бал, у орґанизациї Здруженя паприґрох ,,Капсикум анум”, тринасти по шоре, отримани всоботу вечар у ресторану ,,Червена ружа”, а на нїм ше вешелєли паприґаре з Керестура и їх госци з Коцура, Лалитю, Вербасу, Кули и иножемства. На балу було вецей як 200 особи, а богату томболу обезпечел Орґанизацийни одбор и спонзоре, котра того року була векша як 400 000 динари. Орґанизаторе кажди рок обдумую и рижни франтовлїви бависка и танци за найшмелших, котри кажди рок иншаки. Велї награди на томболи були праве за паприґарох и парастох вообще, та як и потераз, госци на балу могли достац рижни землєдїлски услуги, хемийни средства, нашеня, нафти, дарунки од осиґуруюцих хижох и банкох, моторчок за залїванє, путованє до Мадярскей, тапетарски продукти и полно други награди. Перша награда була тона штучного гною, друга була ґарнитура за шедзенє за вонка, треца бул телевизор, а шицки три достали госци з валалу. Госцох по перши раз забавяли музиканти з Коцура, а вешелє тирвало до вчасних ранших годзинох. М. Дж. 9. ФЕБРУАР 2018.


mesta@ruskeslovo.com

ПЛАНИ ЯКП „РУСКОМ” РУСКИ КЕРЕСТУР ЗА 2018. РОК

ПРИРИХТАЦ И ЗМОЦНЇЦ КАПАЦИТЕТИ ЖРИДЛА ВОДОВОДУ За вибудов фабрики води проєкт уж виробени, цек вибудови и финансованє стої на Општини Кула котра муши обезпечиц векшину средствох, док єдна менша часц будзе опредзелєна зоз средствох месного самодоприносу з 2016. року. Сиґурно ше зна же то вецей нє будзе єдна заєднїцка фабрика води за Крущич и Руски Керестур, алє два одвоєни котри по їх законченю буду под инґеренцию ЯКП „Руском” Основна дїялносц ЯКП „Руском” обезпечованє води за обисца, одвоженє шмеца и отримованє явних поверхносцох. Попри тим, роботнїки „Рускому” прешлого руку участвовали и у порядних роботних акцийох, а шицко з цильом же би валал бул красши и функционалнєйши. – Медзи поряднима роботнима акциями у котрих участвовали нашо роботнїки и дзе зме помогли треба визначиц пририхтованє терену за преславу 1. маю, кед зме покошели лєшик, базен и простор коло малого озера на беґелю. Цо ше дотика кошеня желєних поверхносцох, дзечнє виходзиме на терен и помагаме кошиц у ПУ „Бамби” оддзелєня „Цицибан”, у старецким доме, школи, Дому здравя и вшадзи дзе ше укаже потреба за тим – гварел директор „Рускому” Иґор Фейди. На шицких отриманих рочних скупштинох рускокерестурских Здруженьох наглашене и добре сотруднїцтво з Рускомом. – Вєдно зоз Здруженьом спортских рибарох „Коляк” зме полєшовали часц лєшику, а потим зме ше орґанизовали и самостойно, та зме у меншим обсягу полєшели єдну часц на базену и коло малого озера на Беґельскей улїци. Пред лєтню сезону купаня, вєдно з волонтерами участвовали зме у вичисцованю базена, котри зме потим дезинфиковали, а оправели зме лавки и слункобрани коло базену – толкує Фейди. Прешлого року ушорели зме пиячни простор, прескладани жардинєри з чим обезпечени векши простор за предаванє, бо у валалє маме два пиячни днї, алє ше пияц отримує лєм соботами. По плану вибудови фабрики води ше подрозумюю и обезпечованє сертификатох, котри медзи иншим нєопходни и за дальше дїлованє Рускому. Прешлого року поробени и гидродинамични тести на шицких студньох. – Усоглашуєме нашу дїялносц зоз новима предписанями, так же зме у процесу доставаня сертификатох исо стандарду 9001 и 14001, та и HACCP-у, цо обчекуєме того року. Єдна з важнєйших роботох то будзе ревитализация водоводного жридла, дзе з штирох студньох котри обезпечую воду, єдну будземе ревитализовац з цильом же бизме обезпечели векше количество води, спрам нєопходних анализох вибереме же котра то будзе студня.

БУДЗЕ ИЩЕ КАНТИ ЗА ШМЕЦЕ Концом 2017. року Руском набавел 251 канту за комуналне шмеце котри у януару подзелєни гражданом валалу, но у Финансийним плану за тот рок предвидзена ище єдна набавка истого числа кантох котри буду роздзелєни под условийом же хаснователь услугох ЯКП „Руском” вимирел свойо длуство за воду, а предвизене и купованє даскелїх контейнерох же би ше дополнєло там дзе нєдоставаю. 9. ФЕБРУАР 2018.

Иґор Фейди

Прешлого року зме ремонтовали студню Б1, вицагли зме шицки циви, и заменєли пумпу. У плану нам спатриц ситуацию студнї Б5, дзе буду анґажовани фаховци котри з глїбинску камеру опатра яки стан у нукашньосци – толкує директор Рускому, та наглашує же з пейцох студньох робя лєм штири, понеже ище од дзиравеня пред 40 роками, студня Б2 нїґда анї нє робела, а з оглядом на старосц студньох, звекшани потреби за воду, окреме влєце, та пре фабрику води котра будзе мац вельке количество и одрутней води, приоритет будзе звекшац количество води. У жимским чаше пумпи на штирох студньох нє робя з полним капацитетом, док влєце цалком иншака ситуация – шицки штири пумпи робя по цали дзень, и так даваю свой максимум. – И попри дополнююцих трошкох отримованя и ревитализованя керестурского жридла водоводу, та з тим и дистрибуциї води, найвироятнєйше же нє будзе подрагшаня цени води, о тим ище нє бешедоване – толкує вон. У тим року плановани и роботи на каплїчки, дзе буду заменєни олуки и ламперия на местох цо премакали, а з вонка будзе и обилєна. – З наших средствох велька часц одходзи на отримованє Хлороґену и Пилот построєня за пречисцованє води котре ше находзи у наших просторийох, а дзе гражданє маю можлївосц брац води очисценей од арсену – наглашел Фейди. Задлужа ше и кредитно же би купели превозку за свойо потреби и комбиновану машину за розґурованє шмециска, за вичисцованє атмосферских яркох, розґурованє шнїгу и ровнанє драгох по хотаре. Розґурованє шнїгу у їх инґеренциї лєм на явних поверхносцох, пияцу, коло каплїчки и под. Цо ше дотика атмосферских яркох по валалє, кажди граждан длужни ше остарац же би його ярок бул преходни, а за преглїбйованє яркох задлужене ЯКП „Комуналєц” з Кули.■ М. Джуджар

РУСКЕ СЛОВО 9


НАШО МЕСТА ПРЕДСИДАТЕЛЬКА СОВИТУ МЗ ДЮРДЬОВ ДУШАНКА ДЖАМБАС

ВШЕ ЄСТ СПОСОБ, КЕД ЄСТ ДЗЕКИ Концом прешлого року, тераз уж бувши би ше их оправело. Попри тим гварела и предсидатель Совиту Месней заєднїци же би требало злєпшац условия за робоДюрдьов Душко Михелц мушел задзекоту у влалскей Дзецинскей заградки: вац на функцию предсидателя Совиту поробиц фасаду, заменїц дзвери и облаМесней заєднїци Дюрдьов пре зраженє ки, прешириц капацитети и купиц нови интересох. На место предсидателя Совиту бависка, як и ушориц центер валала, алє МЗ Дюрдьов вибрана Душанка Джамбас. и робиц на тим же би ше валалу врацело Пан Михелц вибрал буц член општинЗадружни дом у центре. скей ради Општини Жабель и випочитовал На схадзки Душко Михелц, бувши допис Аґенциї за борбу процив корупциї, предсидатель Совиту, начишлєл цо у односно же би ше нє случело зраженє валалє у 2017. року поробене на иницияинтересох. тиву Совиту, а потим нововибрана пред– З правнїками у општини зме зложели сидателька Душанка Джамбас бешедовадопис и послали до Аґенциї же општинла о планох роботи за 2018. рок. Як нагласка рада лєм предклада, а Скупштина шела, єден зоз значнєйших проєктох општини одлучує о тих предкладох. Алє котри планую витвориц будзе асфалтоваДушанка Джамбас тото нє зауважели. Я ше вшелїяк и наданє дражки медзи Дюрдьовом и Жабльом. лєй будзем закладац же би наш валал достал цо вецей На тей часци драги єст вельо транспорту. Драгу хасную и средства – гварел Душко Михелц котри на месце предси- вельки превозки, та би з поставяньом новей дражки бул дателя Совиту МЗ бул од авґуста 2016. року. одходу до Жаблю на бициґли безбечнєйши. За тот проєкт Нововибрана предсидателька совита МЗ Дюрдьов ше почало зберац нєобходну документацию. Душанка Джамбас вигласана на остатнєй урядовей схад– Проєкт у виробку, а єден од проблемох котри ше будзе зки Совиту ище концом новембра прешлого року. мушиц ришиц тот же ше на тим боку дзе заплановане – Велька одвичательносц буц предсидатель того асфалтовац дражку по Жабель находза вецей цивоводи, Совиту. Маме вельо жаданя як би требало ушориц и медзи нїма ґазовод и водовод. Их премесцанє будзе предпомогнуц валалу. Ми ше будземе намагац поробиц цо видзене у проєкту – гварела предсидателька Совиту МЗ вецей, а дзвери нам отворени и у општини и у покраїни, Дюрдьов Душанка Джамбас. та тото положенє вихаснуєме на хасен валалу. Нє правда Совит у 2018. року заплановал поставиц дзешец нови же кед маме мало компетенциї же мож и мало поробиц, лавочки у парку, оправиц памятинїк, криж у центру валавше єст способ кед єст добрей дзеки – гварела нововиб- ла, поставиц нови реквизити за бавенє дзецох и инше. рана предсидателька Душанка Джамбас, котра и одборнїк После викладаньох присутни валалчанє вихасновали Скупштини Општини Жабель. нагоду опитац ше присутним представительом локалней Пребераюци компетенциї предсидателя Совиту Месней и општинскей власци прецо драги у валалє у подлим заєднїци Дюрдьов прекоментаровала стан драгох у стану и прецо на улїцох роками єст вельке число псох Дюрдьове. Вона надпомла же ше гражданє маю право блукачох. И Джабасова и Михелц на тото одвитовали же поносовац, бо драги у валалє наисце подли и же за обидва проблеми одвичательна општина, бо су у їх Скупштина општини нєдавно порушала инициятиву же инґеренциї. С. Саламун

ВЕРБАСКИ КОМУНАЛНИ ПОДПРИЄМСТВА

ВЕЛЬО ЗРОБЕНЕ, БО БУЛА КРАСНА ХВИЛЯ

Хвилю без шнїгу и з температурами хтори висши од просекових, Явне комуналне подприємство „Комуналєц”, т. є. Роботна єдинка „Чистота” вихасновало же би пред сезону поробели векшу часц роботох. Як сообщене, тераз ше оправя, алє и пописує транспортну сиґнализацию хтора хиби у городзе, як и у населєних местох општини. У прешлим периодзе „Чистота” ушорйовала Городски теметов у Вербаше. У акциї ше пораєло зароснути поверхносци, одно сно гробни ме ста хтори нїхто нє отримовал, алє и керчело дражки од коровча же би ше ґу гробом могло дойсц. З другого боку, з Явного комуналного подприємства „Стандард” сообщене же

10 РУСКЕ СЛОВО

наплацованє услуги зогриваня тераз на уровню 81 одсто кед слово о физичних особох, односно 77 одсто правни и физични особи вєдно. У сообщеню стої же попуст од 5 одсто на обезпечену услугу витворели 566 хаснователє, а од 3 одсто 66 хаснователє. Тоти попусти маю хаснователє хтори свойо обовязки вимирели на час. Розлика у проценту попустох завиши од того чи гражданє випоручену цеплотну енерґию плаца спрам того кельо потроша, дзе обезпечени попуст од 5 одсто на вариябилну часц, або на основи поверхносци хтору ше зогрива, дзе одредзени попуст 3 одсто. А. М.

9. ФЕБРУАР 2018.


mesta@ruskeslovo.com

АКЦИЯ ДОБРОДЗЕЧНОГО ОГНЬОГАСНОГО ДРУЖТВА У КОЦУРЕ

ВАЛАЛЧАНЄ ШЕ ОДВОЛАЛИ Добродзечне огньогасне дружтво у сотруднїцтве зоз Заводом за трансфузию креви Войводни и вербаским Червеним крижом штварток, 25. януара, у Коцуре, орґанизовало акцию добродзечного даваня креви. Лєм за даскельо годзини, одволали ше вецей як 50 особи. Як и на каждей акциї потераз, и спомнута була у просторийох коцурских огньогасцох, а од шицких приявених, штерацец пейц особи сполнєли условия и дали крев, та орґанизаторе задовольни зоз одволованьом и зоз количеством креви котра назберана. Коцурски огньогаци уж по традициї, два раз рочно орґанизую добродзечну акцию даваня креви. Перша була 2018. року, так же тота прешлого тижня була 21. по шоре. Истого дня кед була и акция, закончени и менши оправки на огньогасней ґаражи, та од штвартку и огньогасни камиони першираз у новей ґаражи. З. К.

АҐЕНЦИЯ „ПОЛИСА ПЛУС”

У КОЦУРЕ ИЩЕ ЄДНО МЕСТО ЗА УПЛАЦОВАНЄ РАХУНКОХ

Коцурци однєдавна маю нове место дзе можу плациц свойо рахунки, цо зменша гужви у пошти и одходи до банки до Вербасу. У Аґенциї за реґистрованє превозкох „Полиса плус” понукнута и тота услуга. Власнїк аґенциї Владимир Сакач пред 6 роками достал од держави субвенциї за порушованє власного бизнису и отворел Аґенцию за реґистрованє автох и превозкох „Полиса плус”, а як ше робота розвивала, так и Владо у роботи почал преширйовац услуги. Остатню услугу котру понука Коцурцом то плаценє рахункох за струю, воду, телефон и други уплацованя. Тераз Коцурци маю ище єдно место на котрим можу плациц рахунки и нє муша стац у шоре у пошти або исц до Вербасу до банки. Як и у каждей роботи, так и у тей, на початку було чежко и требало часу же би ше робота розробела. Примарна дїялносц Аґенциї остала реґистрация автох, алє за розлику од початку, кед ше ту могло лєм реґистровац авта и фотокопирац даяки документ, нєшка палета услугох вельо богатша.

9. ФЕБРУАР 2018.

– Кед сом отворел Аґенцию за єден мешац сом мал роботи кельо нєшка поробим за єден дзень, так же можем повесц же сом розробел роботу. Коло штири роки ми було потребне же бим розвил роботу до тей мири же бим могол повесц же мам даяку нормалну плацу зоз котрей можем жиц – щиро гвари Владимир Сакач. Нєдавно аґенция „Полиса плус” достала допущенє же би ше прейґ нєй могло уплацовац рахунки котри Коцурци потераз могли уплацовац лєм у пошти, або у банки. – Пред мешацом сом достал допущенє же бим у Аґенциї окончовал и платни промет. Роби ше о платней институциї Пей спот и прейґ нєй мож уплацовац и рахунки за струю, воду, порцию, рижни такси, значи гоч цо, а провизия подобна як у пошти, та аж на даєдни рахунки и менша. Тиж так, предносц и у тим же у Коцуре пошта роби до 13 годзин, та людзе котри длужей на роботи нє сцигую уплациц и потераз мушели пойсц до Вербасу, а тераз можу у Коцуре. Аґенция роби кажди роботни дзень до 17 годзин – гвари Владо. Отверанє платного места Пей спот нє єдноставне и окрем обсяжней бирократиї нєопходне сполнїц рижни условия, як цо то роботне искуство рок у даєдней осиґуруюцей хижи, банки, або у меняльнї. – Мнє, особнє тиж тото платне место барз значи и за мою роботу и ушпорує ми вельо часу, понеже вецей нє мушим чекац у шоре у банки або пошти кед мам поуплацовац поведзме реґистрациї, алє можем то можем поробиц директно зоз Аґенциї – заключує Владо Сакач, власнїк аґенциї за реґистрованє автох „Полиса плус”. Велї Коцурци ище вше нє знаю же ше у Коцуре окрем у пошти, рахунки можу плациц и у аґенциї, та ше Владови приходза питац же чи правда же ше и ту може виплациц струю, воду, бо чули од сушеда або пайташа. З. Колєсар

РУСКЕ СЛОВО 11


ЕКОНОМИЯ ПРЕД НОВУ СЕЗОНУ МАЛИНОХ У ВОЙВОДИНИ

Пишу: А. Маркович, З. Колєсар, С. Фейса

ЄДНИ САДЗА, ДРУГИ РОЗДУМУЮ ЧИ Ю ЗАОРУ Малинаром з Войводини нє шицко єдно кед слово о сезони хтора пред нїма, бо прешлого року з малинами прешли як боси по церню. Тоти хтори посадзели малини влонї або залоньским, уложели до тей роботи нє мали средства, алє кед ю влєце требало оберац, одкупна цена ше рушала од 100 до 120 динари за килу. З тим пенєжом нє могли заробиц, а було и тих цо робели лєм же би виплацели оберачох

Ю

лий 2017. року малинаре у наших крайох запаметали по барз нїзкей одкупней цени тей овоци хтора з вецей як 200 динари по кили, кельо доставали остатнїх рокох, спадла на 100, односно 120 динари. Нєзадовольни и нагоршани проте стовали, и вимагали же би цена була найменєй 200 динари, алє и же би у прегваркох мед зи представителями Влади и ресорного министерства, малинарами и власнїками хладзальньох, участвовали и войводянски продукователє. Кед ше зна же лєм на єден завод войводянски малинаре могли вицагнуц 130 динари за килу, ясне же ришенє нє найдзене. Ґу шицкому тому, комисия за защиту конкуренциї утвердзела же дзепоєдни фирми увожели змарзнуту малину и у своїм Звиту указовали на велї препущеня, як гварене, системскей природи з котрима ше зочую продукователє и одкупйоваче малинох, алє до конца остало нєдоповедзене и нєясне же цо ше наисце случує на терґовищу. КОЛО ВЕРБАСУ ЗАСАДЗЕНЕ КОЛО 300 ГОЛЬТИ У општини Вербас катастарски найвецей малини посадзене у Бачким Добрим Полю, дзе єст коло 100 гольти малини, у Вербаше 30-40, у Коцуре 20-30, а тиж тельо и у Савиним Селу. Шицко вєдно – коло 300 гольти. Ґоран Мазич, малинар з Бачкого Доброго Поля дума же ше того року видвоя тоти хтори планую машинске оберанє, бо прешла сезона указала же бул вельки проблем найсц роботну моц.

12 РУСКЕ СЛОВО

– Єден комбайн би про секово могол отримовац коло 24 гольти, та ше люд зе буду здружовац же би го купели, окреме тоти цо маю надосц ма лини – предпо ставя Мазич. На подручу општини Вербас уж єст коло 10 комбайни, алє прешлого року були екстремно високи горучави, та ше робота спомнутих машинох нє указала так як цо ше очековало. Овоц нагло счервенєла, а зоднука малина була желєна, а плод було чежко зняц. Малинаре ше поносовали же бул слаби резултат и кед слово о оберачох малинох. – Влонї просекови оберач оберал 1,5 кг на годзину, а 3 кили на годзину нормалне, так же ше робело так повесц лєм же би ше виплацело оберачох. Єдини приход мали гевти малинаре хтори звекшого робели сами, т. є. дзе у роботох участвовала цала фамелия. Так орґанизована и Мазичова фамелия. Ґоран трима же и того року робота оберачох нє будзе туньша, нормална цена годзини будзе коло 200 динари, а пред штирома роками ше плацеҐоран Мазич ло 120 динари. По його словох, нє про9. ФЕБРУАР 2018.


ekonomija@ruskeslovo.com

линарох „Бачки малинаре”. По словох блем анї 200 динари кед особа добре и предсидателя Здруженя Виктора Ґрешвидко обера. Проблем кед годзина кошака влонї найлєпше прешли тоти кошта 200 динари, а тот цо обера, наобетри мали мали поверхносци, котри мора лєм єдну килу за годзину. Мазич согли фамелийно пооберац и нє мушели витує же тоти хтори буду мац малини плациц наднїци. на малих парцелох, добре би було кед – Попри цени котра була барз нїзка, би покладли слупи, бо вец резултат лоньски род преполовени пре вельки гообераня вельо лєпши. Кед слово о цени, ручави. Малинаре котрим то бул перши видзи ше му же нє будзе векша, понеже рок, а мали векшу поверхносц, нє пои цена на шветовей берзи евро и дзекрили тото цо уложели. Дворочни машец центи. лини уж мали вецей роду, та ше ту моУ Бачким Полю єст и три одкупни гло дацо и заробиц, алє то було од 500 места, та ше у сезони кажди вечар мапо 1 000 еври по гольту. То нїзки заролини одвожи до хладзальньох у Бачкей бок, понеже ше очековало заробок и до Паланки, Шабцу... 4 000 евра. Єдина добра ствар була же Векшина продуковательох прешлого зме и у Коцуре мали орґанизовани одроку була у першим року роботи з макуп, та продукователє голєм дакус линами, и гваря же за тераз нє одустаушпоровали на превозу – гвари Ґрешак. ваю од тей роботи, наздаваюци ше же Виктор Ґрешак Прешлого року и цена гною за принє будзе требац тельо укладац як на покармйованє и цивки за залїванє були чатку. – Кед ше опатри заробок по гольту гоч хторей култу- досц драги, та ше за тот рок особи зоз Здруженя остарари, понеже прешли рок бул чежки за шицких польопри- ли же своїм членом олєгчаю и зменшаю цену опреми за вредних продуковательох, заш лєм на малинох бул со- прикарму и залїванє малинох. – На час зме вошли до прегваркох зоз даскелїма фирмалидни заробок. Правда, шицко завишело од того чи робела цала фамелия, чи ше у роботох и других анґажова- ми котри ше занїмаю зоз продукцю прикарми и системи ло, чи ше предавало и по пияцох, дзе могло достац кус векшу цену. Ґоран ма єден гольт малинох „Полана”, и єден сорти „Полки” хтора му на слупох и под мрежу. Супруга предава на пияцу у Вербаше, дзеци у Новим Садзе, та Мазичово кед одбили шицки трошки вицагли цену од коло 160 динари за килу. Влонї засадзели и єдну мадярску сорту „Фертоди”, хтора ше указала як добра, одпорна, а того року уходзи до урожаю, та ше наздаваю же годзен буц вельо векши хасен. ЛЄПШЕ ПРЕШЛИ ТОТИ ЦО МАЛИ МЕНЄЙ Як у Вербаше и околїску, так и у Коцуре, поверхносци под малинами прешлого року нагло звекшали, а основане и здруженє ма-

ВЕКША ЧКОДА, ЯК ХАСЕН Пред даскельома роками цена малини була вельо векша. За килограм ше плацело и вецей як 200 динари, а наднїца на годзину була 120. Тераз вишло наспак, та ше на годзину оберачови плаци 200 динари, а цена лєдво 120. У стред сезони досц добре бо єст надосц малини, та мож за годзину наоберац полну ґайбу (три кили), гоч и то завиши од схопних рукох оберача. Гоч сезона малинох нєшка тирва од юлия по октобер, пре нови одпорнєйши сорти, чежше ше обера. Часто малинаре нє знаю цо робиц, и чи им ше виплаци плациц наднїчара хтори за годзину наобера два, три пластични судзинки малини (по пол кили єдна), чи єдноставно малину охабиц на полю. 9. ФЕБРУАР 2018.

Владо Кухар при своїх малинох

за залїванє, од хторих зме достали вельо лєпши рабати и попусти, а котри члени годни вихасновац – гвари Ґрешак. Його проґнози таки же цена малини того лєта будзе на уровню прешлорочней, алє зоз вельо векшима осцилациями од 80 по 140 динари. Понеже Здруженє ма найвецей контакти зоз совитнїком Бранислава Недимовича, министра за польопривреду и защиту животного стредку у Влади Сербиї, Предраґом Лучичом. Лучич и сам ма коло 8 гектари малинох и планує прешириц продукцию, та ше малинаре з Коцура наздаваю же тота приповедка ище вше активна и же ше у наиходзацих рокох тарґовище стабилизує, а малина ознова будзе профитабилна култура. Прешлого року у Коцуре було коло 15 гектари под малинами. Єст тих котри свойо малини преорали и одуста-

РУСКЕ СЛОВО 13


ЕКОНОМИЯ ли од продукциї, а нови поля под малину того року у Коцуре нє будзе. О стану у малинарстве, нїзкей одкупней цени алє и вообше о перспективи хованя тей овоци, нє мож писац а нє спомнуц нашого фаховца у тей обласци – Владу Кухара з Дюрдьова, хтори уж 17 роки садзи тоту овоц, ма добре розробену технолоґию и богате искуство. Понеже ше у медийох писало же нїзка цена малинох, нїби, и пре нє контроловани увоз змарзнутей малини, окреме з Босни и Герцеґовини, Кухар ма иншаке думанє. – Нїзка цена лоньскей малини пре гиперпродукцию нє лєм у нас, у Войводини, алє и на Косове, и у шицких околних жемох, Польскей, Мадярскей, Горватскей, БиГ, України... То нєнормално вельки поверхносци под малину и думам же ше цена пошвидко нє стабилизує. Шицким тим цо маю вельки поверхносци совитовал бим най ю заору, бо малина нє годна буц рентабилна – прешвечени Кухар, хтори влонї под малину мал 5 гектари. Як ше йому виплаци ховац малину и у чим тайна же його принос по гектару векши як при других продуковательох, нє таї: – Технолоґия малини на першим месце, а войводянски малинаре нє маю нїяку технолоґию, и прето приноси мали, а квалитет слаби. Гноєнє и защита, система капка по капка и мрежи процив слунка чуваю квалитет малини. Ясне, муши ше знац и вельо коло препаратох, гною.., то озбильна робота. Моя технолоґия така же доставам 95 одсто плоди першей класи – гвари Дюрдьовчан хтори скоро шицку малину з поля, швижу, роками вивожи до иножемства. Вон малину нє продукує за фабрики, и нє завиши од одкупней цени за фабрики и хладзальнї. Гоч вше ма и менше количество тей овоци хтору попреда на пияцу тиж по першей цени, нє ма комбайн, гоч ма вельо малини. – Комбайн малину нє обера, оберац ю мож лєм з руку и до того сом ше давно прешвечел. Тот хто обера малини з машину, тота малина нє

РОЧНА СКУПШТИНА ЗДРУЖЕНЯ ПАПРИҐАРОХ „КАПСИКУМ АНУМ”

ЗДРУЖЕНЄ И НОВА ЗАДРУҐА ДОБРЕ СОТРУДЗУЮ Здруженє паприґарох „Капсикум анум” у Руским Керестуре основане на инициятиву даскелїх паприґарох, швидко ше преширело, и тераз ма коло 90 членох. Початок Здруженя бул релативно чежки, алє час и потреба за добру рекламу указали же здружованє було прави поцаг. Дзекуюци манифестациї „Днї керестурскей паприґи”, за паприґу з Керестура ше надалєко чує

ПОТРЕБНЕ НАМ НОВЕ ТАРҐОВИЩЕ Министер польопривреди Бранислав Недимович виявел концом януара же нє може предвидзиц чи цена малини 2018. року будзе векша як влонї, и же тоту цену одредзує тарґовище, а нє вон. – Ми патриме же бизме з нашима активносцами отворели розлични мрежи за дистрибуцию, звекшали поглєдованє, а з тим и цену – гварел вон и спомнул же ше тераз малину обера у Чилеу и цена за 15 одсто векша як цо була прешлого року у тот час. – То наша конкурентска жем кед слово о заходним тарґовищу, та увидзиме як ше шицко будзе одвивац – гварел Недимович визначуюци же цена малини нє основни проблем, проблем же ше муши затримац постояце тарґовище, алє и отверац нове. – Кед будземе нападац исте тарґовище з веким количеством роби, цена будзе падац, а тото ше случи и кед будземе роснуц з продукцию – гварел министер.

може буц перша, та а анї друга класа, а вец ю нє мож добре предац. Правда, комбайни хасную у Польскей, алє прето же маю тельо вельо, же кед спадню векши диджи, теди им комбайни хасновитши, бо гоч малина подлєйша, заш лєм ю знєю з поля и за дач вихасную – гвари Кухар. Владо ма „Полану” и „Полку”, хтору принєсол до Войводини як конзумну сорту. Вон саднїци увезол зоз Польскей и Голандиї, од людзох хтори мали лиценцу и надпомина же тот хто сце мац добру малину, муши мерковац дзе и од кого набавя саднїци. О тим буду роздумовац тоти цо ю надумаю посадзиц, а гевти цо ю уж маю на полю, або у загради буду патриц як з нєй вицагнуц цо векши хасен. Соломонске ришенє нє постої.■

14 РУСКЕ СЛОВО

П

решлого тижня у ресторану ,,Червена ружа” отримана порядна Рочна скупштина Здруженя паприґарох ,,Капсикум анум”, на хторей присуствовали коло 100 особи, а спред Месней заєднїци (МЗ) Руски Керестур бул предсидатель Совиту МЗ Владимир Олеяр. Предсидателька Здруженя Душица Орос представела финансийни звит, по котрим приходи у 2017. року були 614 000 динари, з Покраїни, Општини, Месней заєднїци Руски Керестур, членарини и числених спонзорох. Векшина средствох потрошени на прешлорочну манифестацию ,,Днї керестурскей паприґи”, а були орґанизовани и даскельо едукативни екскурзиї, одход на Розправу о НППР ,,АБЦ ФУД” до Зомбора, и други трошки. ДНЇ КЕРЕСТУРСКЕЙ ПАПРИҐИ КОНЦОМ АВҐУСТА Представени и проєкт по котрим тогорочна манифестация ,,Днї керестурскей папри9. ФЕБРУАР 2018.


ekonomija@ruskeslovo.com

У ВЕРБАШЕ

ЕНЕРҐЕТСКA САНАЦИЯ ЯВНИХ ОБЄКТОХ

ґи” будзе отримана 25. и 26. авґуста, а за ньго Општина Кула обезпечела средства з Европскей униї дзекуюци прейґгранїчному сотруднїцтву з Калочу у Мадярскей и заєднїцкому проєкту у рамикох ИПА програми. Владимир Варґа и Оросова, котри и єдни зоз сновательох задруґи ,,Керестурска паприґа” наглашели же Задруґа уж пребера активносци на орґанизациї одкупу паприґи у наиходзацей сезони, и наглашели же пре искуства з пре-

вредних ґаздовствох, субвенцийох и способох за їх витворйованє. У новоотвореней задружней польопривредней апатики, котра роби од пондзелку, 5. фебруара, у Русинскей улїци, годно куповац робу на одложене плаценє, осиґурац шаца и други польодїлски култури. Медзи членами Здруженя, векшина з Руского Керестура, алє єст и членох з Кули, Коцура, Лалитю, Червинки и Бачкого Петровцу. Велї з нїх приходза и на едукативни

Општина Вербас, вєдно зоз партнерами зоз Швайцарскей хтори представяю проєктни тим и вибрану консултантску хижу, порушала перши активносци на витворйованю проєкту енерґетскей санациї явних обєктох. Проєкт зоз 1,6 милиони франки финансує Влада Швайцарскей. По плану буду ушорени штири школски и штири предшколски обєкти, а обовязка општини Вербас будзе же би обезпечела додатни 25 милиони динари. Як визначел предсидатель општини Вербас Милан Ґлушац, на плану витворйованя мирох енерґетскей ефикасносци општина Вербас препозната

ОБНОВА РЕҐИСТРАЦИЇ ПОЛЬОПРИВРЕДНИХ ҐАЗДОВСТВОХ Обнова реґистрациї и реґистрованє нових польопривредних ґаздовствох будзе од 1. марца до 30. априла, з тим же шицки податки годно меняц по 30. септембер. Субвенциї буду исти як и прешлого року, 2 000 динари по гектаре, фиксно, без потребних фискалних рахункох за цо ше подноши вимога такой при обнови реґистрациї. Ище 2 000 динари парасти достаню после приложених рахункох за купени штучни гной, а рахунки треба придац од 3. мая по 30. септембер. Нове и тото же рахунки можу буц видати за штучни гной купени после 1. октобра 2017. року, наглашел Варґа.

шлей одкупней сезони, задруґаре спозорели на векшу контролу продуктох при одкупу. Понукли и можлївосц продукованя и контраченя других заградкарских културох, як и шицок репроматериял за продукцию. ГОДНО КУПОВАЦ НА ОДЛОЖЕНЕ ПЛАЦЕНЄ На Скупштини Варґа поинформовал членох Здруженя о терминох за реґистрацию польопри9. ФЕБРУАР 2018.

презентациї. Уж роками медзи презентациями найнащивенши тоти на котрих викладаю професоре Польопривредного факултету з Нового Саду и други фаховци зоз заградкарскей обласци котри нєзависни и викладаю без рекламованя и предаваня власних продуктох. По законченю урядовей часци Скупштини, за шицких присутних була орґанизована вечера, а орґанизоторе пожадали успишну наступну сезону шицким парастом. М. Джуджар

Фото: vrbas.net

як єдна з найлєпших у Сербиї и реґиону, прето и достала потримовку Влади Швайцарскей и Влади Сербиї. Вон додал же вери же тото партнерство будзе ефикасне и у будучносци годно очековац и велї нови проєкти. А. М.

РУСКЕ СЛОВО 15


ДУХОВНИ ЖИВОТ

ПОШВЕЦАНЄ

ОБИСЦОХ

У ДЮРДЬОВЕ И ҐОСПОДЇНЦОХ

Обисце пошвецене и у Рамачовей фамелиї

У Дюрдьове пошвецанє обисцох почало пред двома тижнями, 22. януара, пондзелок после Богоявлєня Господнього, швета кед пошвецена вода у церкви котру вирнїки потим однєсли дому. По узвичаєним розпорядку, перше були пошвецени обисца у улїцох од Шайкашу, та паралелно и шором ґу Жаблю. У перших двой тижньох пошвецаня пошвецена перша половка обисцох. Пошвецал их о. Михаил Холошняй, котри пондзелок, 5. фебруара, закончел пошвецанє обисцох у Свято савскей улїци, а у тим тижню и обисца у Карадьордьовей, заплановане же би у тим тижню були пошвецени и обисца на главней улїци, од штред валалу ґу Жаблю и шицки єй крижни улїци. Пошвецанє обисцох у Ґосподїнцох тиж започате 22. януара, пондзелок по швету Богоявлєня Господнього. Пошвецанє седемдзешат пейц обисцох вирних грекокатолїцкей церкви, а закончене є о три днї. Обисца пошвецал тамтейши капелан о. Данил Задрепко. С. Саламун

У КОЦУРЕ У Коцуре прешлого тижня закончене пошвецанє обисцох котре почало 20. януара, по пошвецаню води у грекокатолїцкей церкви Успения превятей Богородици на Богоявлєнє Господнє, 19. януара. У Коцуре пошвецени коло 570 обисца, а по пошвецаню ходзели о. Владислав Рац и о. Яков Кулич. Того року пошвецене коло 10 хижи менєй як влонї. Окрем у Коцуре, коцурски паноцове хижи пошвецали и у Савиним Селу, Бачкей Тополї и Новим Орахове. З. К.

У ВЕРБАШЕ И священїки обидвох вербаских парохийох у прешлим периодзе, после Богоявленя Господнього, пошвецали обисца вирних. Старовербаски парох о. Алексий Гудак пошвецел коло 250 обисца, а нововербаски парох о. Иґор Вовк коло 90 обисца у Вербаше. А. М.

У БАЧИНЦОХ, БЕРКАСОВЕ, БИКИЧУ И ШИДЗЕ После швета Богоявлєня Господнього и пошвецаня богоявлєнскей води у наших церквох у шидскей општини, священїки благословели обисца вирних у своїх парохийох. Парох у Бачинцох о. Дарко Рац, у тим валалє пошвецел 68 обисца. У Беркасове парох о. Владимир Еделински Миколка благословел обица два днї и пошвецел 55 обисца. Єден дзень тирвало пошвецанє у Бикичу дзе пошвецени 44 обисца. Найдлужей тирвало пошвецанє у Шидзе дзе парох о. Михайло Режак обисца пошвецал шейсц днї. За тот час пошвецени 120 обисца. Як нам гварел о. Режак, пошвецанє обисца нагода же би ше священїк затримал у розгварки зоз домашнїма, поинформовал их о активносцох у церкви и парохиї, подзелєл им обращики и кишенково церковни календарчки. Вл. Дї.

16 РУСКЕ СЛОВО

У Бачинцох о. Дарко Рац пошвецал у обисце Звонка Югаса

9. ФЕБРУАР 2018.


duhovni@ruskeslovo.com

КАРИТАС У КОЦУРЕ

УСПИШНА РОБОТНЯ „НЇТКИ” Волонтере Центра за слуханє „Нїтка”, котри иницировал и оформел Каритас Апостолского еґзархату, у просториийох коцурского Каритасу отримали другу по шоре роботню за младих. Тема остатнєй роботнї була „Слика о себе”, а интерактивне преподаванє отримала професорка Саня Тиркайла, єдна зоз волонтеркох Центра за слуханє „Нїтка”

Н

а преподаваню було слова о самодовирию, самопочитованю и прецо значне вибудовац свидомосц о себе. Просториї коцурского Каритасу на тот завод були полни з младима з Коцура и Руского Керестура котри указали же су заинтересовани научиц на котри способ можу здобуц дзепоєдни схопносци котри им буду хасновац у рижних животних одлукох и поступкох у каждодньовим живоце. Профе сорка Саня Тиркайла младим бешедовала же прецо значне почитовац себе и вериц до себе, а окрем бешеди, на преподавню присутни робели и три вежби. ВАЖНЕ ВЕРИЦ ДО СЕБЕ

У першей вежби кажде мал задаток написац 10 свойо добри и подли боки, а у другей, котру робели по парох млади мали задаток написац 5 добри и подли боки о своєй пари. Треца вежба бул тест котри обдумал Сиґмунд Фройд и у котрим учашнїки по ришованю теста дознали же на котри способ подсвидомо патра на свой живот. Центер за слуханє „Нїтка” почал фунционовац як телефонски центер за помоц, алє волонтере, як визначела координаторка у „Нїтки” Соня Виславски, жадали прешириц його функцию и почали орґанизовац роботнї и преподаваня за младих. – Нїтка фунционує уж треци рок и з тей нагоди зме орґанизовали преподаванє на тему „Слика о себе”. Тота роботня друга по шоре, а перша була отримана 20. януара у Руским Кере стуре, а на нєй зме дознали же котри то гришки правиме у роздумованю. Мило ми кед видзим же млади заинтере совани за таки роботнї и же жадаю участвовац у нїх – гварела координаторка „Нїтки” Соня Виславски. МЛАДИ ОКРЕМЕ ЗАИНТЕРЕСОВАНИ У „Нї тки” во лон ти раю и спе ци я ли зо ва но обу че ни во лон те ре за ри жни обла сци ко три на да я ки спо соб, зоз сво їм зна нь ом и здо бу тим ис ку ством можу помог нуц дру гим, а єд на з нїх и про фе сор ка Са ня Тир ка й ла. 9. ФЕБРУАР 2018.

– Накад зи основани Центер за слуханє „Нїтка” пожада ла сом ше ґу нїм приключиц и такой сом ше приявела за волонтерку. На самим початку ма ли зме едукацию и там зме научели же як ше треба справовац и помогнуц дакуму хто поглєда помоц прейґ теле фонскей линиї у „Нїтки”. Тераз, „Нїтка” вишла ґу люд зом, орґанизує пре зентациї, преподаваня и думам же ше то указа ло як добри крочай, понеже перши два преподаваня були барз нащивени и пачела нам ше интеракция зоз учашнїками. Нєшкайше преподаванє под назву „Слика о себе” треба ла младим приблїжиц значносц самодовирия и самопочитованя и на даяки спо соб им пояшнїц же як мож здобуц самодовириє и самопочитованє и прецо потребне любиц себе же бизме шмело крача ли през живот – визначела Саня Тиркайла волонтерка и преподавач на остатнєй роботнї у Коцуре. „ПОПАТЬ СТРАХУ ДО ОЧ” ШЛЇДУЮЦА РОБОТНЯ По законченю преподаваня координаторка коцурского Каритасу ше стра Михаїла Воротняк Санї подаровала дарунок за успишне преподаванє котре отримала у Коцуре. Шлїдуюцу роботню ЦЗС „Нїтка” отрима у Ру ским Кере стуре на тему „Попать страху до оч”, а буд зе ю вод зиц Оленка Живкович єдна зоз волонтер кох у „Нїтки”.■ Златко Колєсар

РУСКЕ СЛОВО 17


КУЛТУРА И ПРОСВИТА У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ ШЕ РИХТА ТРИ НОВИ ПРЕДСТАВИ

ПРЕМИЄРИ БУДУ ПРЕД И НА МЕМОРИЯЛУ Дзецинска ґрупа Драмского студия АРТ Дома култури Руски Керестур концом януара почала рихтац представу Ивани Деспотович „Цифровани яблука”, у режиї Ксениї Бодянец, док його Младежска ґрупа од лєта пририхтує представу „Жени” Алда Николая. Тиж так, у Руским народним театре „Петро Ризнич Дядя” початком рока почало поставянє дїла Милоша Николича „Ковалє”, а адаптацию и режию тих двох представох подписує Владимир Надь Ачим. У Дзецинскей ґрупи Драмского студия АРТ случела ше змена ґенерацийох, та у новей представи „Цифровани яблука” ґлумя аж седемнацецеро дебитанти, школяре трецей и штвартей класи Основней школи. – Починам себе рихтац нову екипу ґлумцох. Вибрала сом текст хтори присподобени їх возросту, бо нам вон гутори яки треба же бизме були, алє и як ше знайсц и найсц праву дражку хтора нас одведзе до того доброго. Представа написана по мотивох приповедки „Яблуко” Драґана Лукича, а на руски язик ю преложел Владимир Бодянец. Премиєра будзе за Мемориял, можебуц дакус и пред тим, увидзиме як нам пойдзе пририхтованє – гвари режисерка Ксения Бодянец. Заплановане же би и премиєра представи „Ковалє” була у марцу на Драмским мемориялє Петра Ризнича Дядї у Руским Керестуре, а млади свою представу „Жени” пред публику першираз одбавя пред, а потим и на Мемориялу. – Премиєра младежскей представи будзе даґдзе коло 10. марца, а почали зме ю рихтац през лєтнї розпуст, же би ше зоз каждим ґлумцом цо вецей поробело док ище нє мали обовязки, а тераз ю лєм през викенд отримуєме у одредзеней кондициї. Злучуєме шицко до цалосци, бо тота представа ма шейсц окремни приповедки, хтори, кажде окреме, ґлумя штредньошколци и студенти – Леонтина Штефанко, Андрей Орос, Адриана Надь, Ребека Планчак, Кристина Афич и Силвия Малацко – толкує

режисер Владимир Надь Ачим и додава же „Жени” то сатира о чловекових нєдостаткох, видзена през женски окуляри. О любомири, пакосци, зависци, гамишносци, о пожертвованю... у хторей попреплєтани и позитивни и неґативни емоциї хтори кажди чловек ма у себе, и бори ше з нїма на вецей способи. Надь зоз „викованима” ґлумцами – Михалом Варґом, Емилом Нярадийом, Любомиром Дудашом и Ксению Макаї Орос после новорочних шветох почал рихтац и представу „Ковалє”. – Достали зме скромни средства, та нє мож правиц представу з вельо учашнїками, финансийно, анї часово, а же би було квалитетно. Автор дїла Милош Николич з Панчева и у контакту зме з нїм, та го будземе волац и на премиєру тей представи, у хторей троме ковалє, ковалє свойого щесца, видза же им конєц блїзко, же прежили войну, же су уж нїкому нє потребни, та сцу на мире превериц даяки ствари, звесц рахунки у живоце – визначує Надь на концу. Мая Зазуляк Гарди

У ШИДЗЕ

АКА ДЕМИЯ У ОБНОВЕНЕЙ САЛИ Школска Слава Святи Сава означена у шицких школох у шидскей општини, а централна шветочносц отримана всоботу у новообновеней сали Културно-образовного центра у хторей отримана Шветочна академия. Програма почала зоз Святосавску гимну хтору одшпивал городски хор, а потим школяре Основней школи „Бранко Радичевич” виведли рецитал пошвецени першомо сербскому архиепископови и просвитительови. Нащивительох у преполней сали, хтора ма 240 места за шедзенє, а велї и стали, привитал Срдян Малешевич, директор Културно-образовного центра. Вон гварел же Шид достал єдну сучасну мултифункционалну салу и же нови условия обовязую на ище вецей роботи тей културно-образовней установи. Вон тиж визначел и значносц Святого Сави за сербски народ и державу през историю по нєшкайши днї.

18 РУСКЕ СЛОВО

На академиї бешедовала и Даниєла Ванушич, помоцнїца министра култури и явного информованя задлужена за културни скарб, хтора наглашела же єй мило же є присутна на шветочносци з нагоди Святого Сави и же ше прешвечела як сала КОЦ обновена. Додала же ресорне министерство и далєй будзе помагац локалним самоуправом кед у питаню потреби култури и же Шид добри приклад такого сотруднїцтва. Потим Предраґ Вукович, предсидатель општини Шид придал найзаслужнєйшим школяром и просвитним роботнїком Святосавски награди. Шветочна академия була перша програма хтора отримана у новообновеней сали за чийо адаптованє Министерство култури и явного информованя на конкурсу опредзелєло 19 милиони динари, а Управа за капитални укладаня АП Войводини опредзелєла вецей як штири милиони динари за адаптованє бини. Вл. Дї. 9. ФЕБРУАР 2018.


kultura@ruskeslovo.com

ОРҐАНИЗАЦИЙНИ ОДБОР ФЕСТИВАЛУ „ЧЕРВЕНА РУЖА” У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ

ЧИ ПОТРЕБНА НОВА КОНЦЕПЦИЯ Тогорочни, 57. Фестивал култури „Червена ружа”, будзе отримани остатнї викенд у юнию, утвердзене на першей схадзки Орґанизацийного одбору, отриманей у Доме култури у Руским Керестуре, 1. фебруара, на хторей ше члени заложели за нову концепцию того нашого фестивалу. На схадзки хтору водзел предсидатель Орґанизацийного одбору Желько Ковач, на дньовим шоре було розпатранє Финансийного звиту за прешлорочни Фестивал, хтори обгрунтовал директор Дома култури Йоаким Рац. Плановани средства були милион 420 тисячи динари, а достати милион 285 тисячи 600 динари зоз вецей жридлох, од Републики, Покраїни, Општини Кула и з Месного самодоприносу, Заводу за културу войводянских Руснацох и з уходнїцох. Розходи за уметнїцку и технїчну часц, пре обєктивни причини, були векши од планованих за 305 тисячи 829 динари, хтори покрити з порядних средствох Дома култури. Орґанизацийни одбор поинформовани и же за тогорочни Фестивал

обецане и обчекує ше финансийни приходи зоз шицких уровньох, а вони уж сигурни од Општини Кула хтора у своїм буджету за „Ружу” опредзелєла 550 тисячи динари. И попри тим, вецей члени Одбору ше обаваю пре обачлїви тренд же ше ґенерално зменшує средства за шицки фестивали, прецо треба уложиц усиловносци и вибориц ше за значнєйши средства за потреби националних меншинох. На схадзки Одбору утвердзене же тих дньох орґанизатор Фестивалу Дом култури розпише Конкурс за нови дзецински шпиванки хтори буду виведзени на „Червеним пупчецу”, а нєизвесне чи будзе и Конкурс за нови шпиванки у забавним духу. Понеже уж даскельо роки тот Конкурс нє бул удатни, т. є. нє сцигло достаточне число композицийох, на схадзки Одбору тото отворело дискусию о самих програмских змистох на Фестивалу, та и новей концепциї „Ружи”. Ознова було бешеди и о факту же остатнї роки зоз „Ружи” нє було новей продукциї. Пред-

сидатель Ковач поинформовал же о тим писмени допис послати до РТВ-у, алє понеже нїяки одвит нє сцигол, одлучене ознова контактовац з тоту установу. У дискусиї хтора ше отворела о самей концепциї Фестивалу, членїца Одбору Ґабриєла Саянкович визначела, по єй думаню, дзе корень проблему. – У наших КУД-ох евидентни проблем вше менєй аматерох и творительох. Корень проблему же нєт масовносци, а ми глєдаме квалитет хтори може висц лєм з масовносци. Саянковичова ше прето завжала и за пременку концепциї, у чим ю и други члени Одбору потримали. – Думам же того року треба пременїц концепцию и дац часц програми младим и їх творчосци же бизме их так озвнова прицагли ґу Фестивалу. Тота идея и прилапена и будзе предложене Програмному одбору Фестивалу, хтори нєодлуга будзе мац свою схадзку и од чого вец будзе завишиц и розписованє Конкурсу за нови шпиванки у забавним духу. М. Афич

ДЗЕЦИНСКА ДРАМСКА СЕКЦИЯ У ДЮРДЬОВЕ

СЦЕНОҐРАФИЯ ВСЕЛЕНСКА Члени Дзецинскей драмскей секциї дюрдьовского КУД „Тарас Шевченко” помали закончую пририхтованє представи у котрей пробую прешвечиц о окремней любови медзи дзецми и родичами, гоч ше млади знаю нє злагодзиц з нїма, або з єдним з нїх. Кулминация ше случує на нєузвичаєней планети Норим. Представа поставена на текст Мирона Канюха з назву „Планета Норим”, а будзе ю режирац Яким Чапко. Млади ґлумци и члени того ансамблу, возросту основней школи Желяна Такач, Иван Хромиш, Мария Горняк,

9. ФЕБРУАР 2018.

Єлена Мудри, Елеонора, Дария Такач, Лука Кухар и Борис Хромиш усовершую свойо улоги у тим. Проби ше отримує у сали Дружтва дзе заплановане же би ше о два тижнї, 25. фебруара, отримало премиєру, а пред одходом на госцованє на Мемиорялу у Руским Керестуре. – Уключели зме шицких и до виробки шматох и менших експонатох за сценоґрафию. Чежко анимовац дзеци же би ше уключели. Дакеди кед ше за драму нє давало средства було вельо єдноставнєше робиц, тераз кед єст и стимулациї, дзеци ше воля бавиц и вше менєй читаю. На драми вони муша правилно и добре вигваряц шицки слова – гварел режисер Чапко котрому ше удало пребудзиц мрию у ґлумцох и розбавиц их на бини. Вон похвалєл членох ансамбла, гвари же су витирвали, сцели ґлумци котри стаємни члени тей секциї, а Дария Такач, нова членїца котра потераз ґлумела лєм у школских представох. Музика порихтана, як и сценоґрафия котра нєзвичайна, вселенска. У тим помогли члени Управного одбору Дружтва. Медзитим, єден з проблемох з котрим ше стретаю тот же вше дахто з ансамблу хори, та ше наздаваю же им тото нє погуби плани. С. Саламун

РУСКЕ СЛОВО 19


КУЛТУРА И ПРОСВИТА ИНТЕРВЮ

Розгварку водзела: Олена ПЛАНЧАК-САКАЧ

ДР ЮЛИЯН РАМАЧ, РЕДАКТОР СЛОВНЇКА РУСКОГО НАРОДНОГО ЯЗИКА

МАЦЕРИНСКА БЕШЕДА НЄВИЧЕРПНЕ ЖРИДЛО

У Словнїку руского народного язика др Юлиян Рамач реконструовал язик яки принєшени з Горнїци и потолковал на яким язику бешедую бачванско-сримски Руснаци. Окремну значносц Словнїк ма и тоту же глєдани паралели у вецей язикох Карпатского ареалу – словацким, карпато-русинским, українским и польским

К

онцом прешлого року обявени двотомни Словнїк руского народного язика, хтори длуго чекани, а чий редактор др Юлиян Рамач, длугорочни професор руского язика на Филозофским факултету у Новим Садзе на Оддзелєню за русинистику, нєшка у пензиї. Свою скромну промоцию мал у Заводзе за културу войводянских Руснацох у Новим Садзе концом прешлого року. Тото капиталне дїло рускей лексиколоґиї облапя коло 24 тисячи детально розтолковани одреднїци, а др Юлиян Рамач пояшнєл же ше у роботи опредзелєл за комбиновани описно-етимолоґийни приступ, дзе потолковане значенє слова, алє и його походзенє, жридла и як ше меняло през час и бешеду. Ґу тому, дати приклад зоз писаних жридлох як слово мож хасновац у рижних значеньох. Як гварел Рамач на промоциї пробоване реконструовац язик яки принєшени з Горнїци и потолковац на яким язику бешедую бачванско-сримски Руснаци. Окремну значносц Словнїк ма и у тим же глєдани паралели у вецей язикох Карпатского ареалу – словацким, карпато-русинским, українским, польским... а указало ше же коло 80 одсто нашей лексики ма парняка у околних бешедох и язикох. О тим капиталним дїлу рускей лексиколоґиї бешедуєме зоз др Юлияном Рамачом, бо таки подняца ридки и у вельо векших заєднїцох як наша. Року 1979. уж сом мал три-штири ладички зоз карточками, таки ладички як у картотекох библиотекох, a 1983. зоз по теди записаних словох настал приручнїк за студентох Катедри, Руска лексика

20 РУСКЕ СЛОВО

сле двох капиталних словнїкох Сербско-руРС По ского и Руско-сербского, обявени и найновши

Словнїк руского народного язика, хтори тиж так капитални проєкт на котрим сце робели 40 роки, скоро цали роботни вик.

Я звичайно гуторим же робота на Словнїку тирвала 40 роки, бо сом ище пред 40 роками – у другей половки 70их рокох прешлого вику – записал перши слова до моєй картотеки, зоз хторей настал тот словнїк. Алє ми на Катедри за руски язик и литературу од початку 80-их рокох робели и на других проєктох: на Сербско-руским словнїку (I том вишол 1995, II том 1997) и на Руско-сербским словнїку (2010). Робели зме, як видзице, источасно на двох-трох проєктох. Картотека словох ми була дома, теди сом ище нє плановал цо з нєй настанє, яка кнїжка. У нєй на карточкох 10 х 14,5 цм у лївим горнїм куце було написане єдно слово, а далєй податки о тим слову. Року 1979. уж сом мал три-штири ладички зоз карточками, таки ладички як у картотекох библиотекох. Року 1983. зоз по теди записаних словох настал приручнїк за студентох Катедри Руска лексика. Кед ше у нас зявели компютери, я такой 1984. набавел компютер. Учитель у хаснованю тей новей технїки од початку през вецей роки бул ми професор 9. ФЕБРУАР 2018.


kultura@ruskeslovo.com

Славко Сабол. Шицки слова хтори сом мал у картотеки уношел сом за вецей як рок до компютера. „Картотеку” у компютеру дополньовал сом аж покля Словнїк нє бул преламани: технїчни редактор Словнїка бул професор Славко Сабол, виправки и дополнєня посилал сом Славкови по мейлу до самого конца – док преламани рукопис нє послал до Заводу за културу войводянских Руснацох. Тото капиталне дїло рускей лексиколоґиї обла-

РС пя коло 24 тисячи детально розтолковани од-

реднїци. Чи зоз тим словнїком наш народни язик конзервовани у цалосци за будуци поколєня?

Нє у цалосци. И у бешеди и у наших писательох єст ище слова хтори зме нє зазначели на час, та остали нє унєшени до Словнїка. Таке напр. дїєслово бешнїц ше „виражовац нєстриманосц, гнївац ше”, хторе сом нєдавно зазначел. Тото дїєслово иснує и у українским и у слоМож виражиц шицки поняца и значеня и на нашим язику, лєм треба „по руски думац”. Єдно значенє нє мушиме вше виражиц зоз єдним словом, мож го виражиц и зоз пар словами або описно вацким язику, а то значи же воно спада до нашей карпатскей лексики, т. є. же го нашо стари принєсли зоз Горнїци: укр. бiснуватися „бути в станi великого збудження; лютувати”, слц. диял. besnieť sa „нарабяц, вирабяц”: ňebesňi sa uš tólko (SSN). Алє таки слова ище нє препадли навше: вше их можеме видац як додаток ґу Словнїку. заєднїца єдна з ридких на тих просторох РС Руска котрей ше удало таке подняце. Хто бул ище у

тим тиму, хто Вам шицко помагал у тей обсяжней роботи?

Мена шицких осем сотруднїкох, штернац студентох-сотруднїкох и дванац информаторох наведзени на перших бокох у импресуму и у Уводу Словнїка. Кажди сотруднїк дал свойо доприношенє Словнїку, о тим тиж поведзене у Уводу. У котрей мири применлїви народни архаїчни РС вирази у нашим сучасним литературним язику?

СОТРУДНЇКИ НА СЛОВНЇКУ Мр Гелена Медєши, мср Александер Мудри, дипл. инж. Юлиян Пап, мср Анамария Рамач Фурман, професор Славко Сабо, мр Ксения Сеґеди, др Оксана Тимко-Дїтко и др Михайло Фейса Сотруднїки студенти: Ясмина Арва, Люпка Варґа, Таня Гарди, Мария Горняк-Кухар, Ксения Дудаш, Даниєла Колєсар, Зденко Лазор, Павле Малацко, Олена Папуґа, Ясмина Преґун, Наташа Фа, Блаженка Хома, Мария Хома и Люпка Чапко. Информаторе: Павлина Буила, Владо Ерделї, Серафина Макаї, Силвестер Макаї, Сена Майорош, Мелания Павлович, Евфемия Планчак, Михал Рамач, Веруна Рамач, Владимир Сабодайко, Левона Скубан и Любица Яким.

ства, по войни, барз чежко идзе напредок; Ми, народ котри сце крочиц напредок вєдно з другима просвищенима народами. Як Руснаци нєшка хасную руски язик, як ше

РС го чува, або нє, яки нам язик у медийох, литератури, у школох, при младих?

Нє будзем ту нїкого критиковац. У шицких конзервованих язикох исти случай: млади вше менєй познаю

З кажду нову ґенерацию у нашим язику ше повекшує число архаизмох. Вони шицки применлїви у писаню, лєм авторе треба же би их и потолковали у своїх текстох, або у фуснотох. Без таких толкованьох су нє применлїви.

Шицки слова хтори сом мал у картотеки уношел сом за вецей як рок до компютера. „Картотеку” у компютеру дополньовал сом аж покля Словнїк нє бул преламани

руски язик стої зоз фаховима терминаРС Як ми, чи на нїм можеме виражиц шицко за цо

свой язик. По моїм думаню нашим младим хиби читанє на своїм язику: кнїжки о нашей прешлосци, о живоце наших людзох у нас и у швеце, таки кнїжки як напр. кнїжка „Рускинї”, як Жирошово „Америцки мен”, „Мили сину мой”.

маме потреби?

Мож виражиц шицки поняца и значеня и на нашим язику, лєм треба „по руски думац”. Єдно значенє нє мушиме вше виражиц зоз єдним словом, мож го виражиц и зоз пар словами або описно. Напр. єден предвойнови автор за нафтовод похасновал вираз нафтова цива, а други автор за ґоблен – вишивана слика; попри сербизму напредовац предвойново авторе хасновали и вираз исц / крочиц напредок: Култура цалого чловече9. ФЕБРУАР 2018.

Чи у роботи на нашим язику маце ище даяки

РС плани?

Кед чловек войдзе до єдней обласци, кед „ше замури” до нєй, вона за ньго постава нєвичерпна. Алє напредок нє можем нїч обецовац.■

РУСКЕ СЛОВО 21


ЛЮДЗЕ, РОКИ, ЖИВОТ СТРЕТНУЦЕ З ОРОСОВИМА З РУСКОГО КЕРЕСТУРА

ЖИЮ У ВАЛАЛЄ И ЗА ВАЛАЛ Пише: Марина ДЖУДЖАР

М

ихал Орос Лаци памета свойо зачатки у музичним швеце вязани за музичну секцию керестурского Дома култури. − Од 1980. по 1991. рок сом грал у составе ґрупи ,,Кодони”, а у тим нашим со ставе по конєц ше опробовали векшина дїячох тедишнєй, а часточУ дружтвеним живоце Руского Керестура од давна препознатлїви Михал но и терашнєй керестури Душица Оросово. Михал, котрого шицки волаю Лаци познати по скей музичней сцени. сво їх кухарских схопносцох, по тренираню каратеа и по тим же у своєй ,,Кодони” були одскочна мла досци грал з керестурску ґрупу ,,Кодони” котра охабела тирваци деска за уж афирмованих, та и тих цо праве з шлїд на музичней сцени у валалє. Дзекуюци Душици, родом з Лалитю, нами здобули свойо пер- и єй упартей активносци, дїялносц Здруженя керестурских паприґарох ши векши музични ис,,Капсикум анум” подзвигнута на завидно високи уровень куства. Почали зме грац − З каратеом ше занїмам полни 41 рок, и нє допило за свою душу забавну музику, но як час преходзел ми почали грац векшином на свадзбох, котри нам були основ- ми. Укладам до спорту цалого себе, но нє гварим же не жридло финансованя, та зме так накупели и инстру- бим уж можебуц нє требал препущиц свою роботу тременти, цо и теди нє було лєгко и туньо. Грали зме скоро нера младшим. Нажаль, оформени, спо собни и искуна каждей свадзби и балу котри бул отримани у Кересту- сни спортисти котри би то могли робиц углавним пойре, а найвекши бал на котрим зме грали бул Першомай- ду по другей животней драги − на школованє, до иноски, отримани у Младежским доме, на хторим було ве- жемства... Паметам успишних Желька Дудаша и Йовицей як 500 особи. Ґрупа ше розпадла пре вецей причини. цу Дюкича котри були винїмково каратисти, алє вони Були то чежки роки, оганяло ше за пенєжом, музиканти ше пре селєли до Канади. Єст ту ище даскелїх котри ше розсиповали по других бендох, а тераз, з тей дистан- по сле школованє остали робиц у Новим Садзе, та так ци ше ми видзи же при нас пришло до якейшик засице- и тот наш карате Клуб константно остава ощербени за носци − гвари Михал, котри после ,,Кодонох” грал у єд- нови надїї – гвари Михал. – У периодох кед сом нє мал шлєбодного часу пре роним лалицким составе, а и нєшка люби мелодиї музики боту и пре рижни обставини, карате тренинґи сом трисвоєй младосци и о тим штудира. − Уж даскельо роки ми з глави нє виходзи орґанизация мал дома, на дворе и у шопи котру зме теди адаптовали даякей файти кантри фестивалу у Руским Керестуре, зоз до адекватного простору. Мушим надпомнуц же роками музику котра була популарна скорейших рокох. Чом би нам за карате нє потребни нє знам яки средства, алє одто нє могло орґанизовац нпр. кед преслава Першого ходи на змаганя реализуєме з помоцу родичох – надпомая... Наздавам ше же ше раз и тото витвори, а даскельо мина Лаци. Вельке доприношенє каратеу вон охабел и у раз сом исте спомнул пар особом, котри тиж були за. Но писаню моноґрафиї о тим спорту, котра вишла пред трома роками. и о тим будземе єдного дня док будзе вецей часу. ДЛУГОКЕ КАРАТЕ ИСКУСТВО

Кажда приповедка о каратеу у валалє цесно вязана за Лация, сиґурно же вон перша асоцияция на тот спорт шицких жительох Керестура, а як дознаваме, вон бул перши у валалє котри положел за чарни пас.

22 РУСКЕ СЛОВО

БЕЗ ВАРЕШКИ БИ НЄ ЗНАЛ Михал попри шицкого и школовани кухар. Осем роки робел як професор у кулскей Економскей школи, участвовал тиж и у формованю и отвераню школского ресторану котри и по нєшка роби, а у котрим будуци кул9. ФЕБРУАР 2018.


ljudze@ruskeslovo.com

ски кухаре здобуваю свойо перши озбильнєйши искуства. Вон за собу уж ма длугорочне кухарске искуство, и векшина вешельох у валалє нє прейдзе без котла єдзеня котри уварел Лаци, а госци з других местох нє можу лєм нахвалїц же яке барз смачне. – Пре роботу у Кули сом мал бриґу орґанизовац свой час и прилагодзиц тренинґи каратеу, но одкеди робим у керестурскей школи як кухар, шлєбодни сом през викенд и пополадню, и прето ми вельо олєгчане орґанизованє тренинґох – гвари Михал, а Душица дополнює же єй вон дзечнє помогнє у кухнї кед ше рихта госцина, но, заш лєм, вона рихта „каждодньови мени”. Упознали ше дзекуюци музики на єдним з наступох кед Лаци грал, и нєшка паметаю тоти сни з младосци, сни о тим з чим ше буду занїмац и як буду жиц, випатра остали за други часи. Душица знала и була свидома же ше одава за ентузиясту котри ше нїґда нє одрекнє своїх снох, та ше водзела з тим же го будзе потримовац и розумиц. Зоз шмихом ше здогадує рижних анеґдотох за Михалово тренинґи и проби з бендом, котри мали першенство над шицкима обовязками. − Од вше, гоч якей роботи и обовязки було дома, проби з бендом и карате тренинґи були найважнєйши. Без огляду же ми у дворе мали полни прикочи наобераней паприґи, вон охабел роботу и пошол. Нє завадзало ми нїґда, такого сом го упознала. Кед зме чекали першого сина, я з нїм одходзела на змаганя, нє було ми чежко – толкує вона. ВЕРЕЛА ДО „ДНЬОХ КЕРЕСТУРСКЕЙ ПАПРИҐИ” История Здруженя керестурских паприґарох „Капсикум анум” длугша од манифестациї, алє перши роки його активносци були минимални, но як росло Здруженє, так з нїм и паприґарска манифестация. – У Здруженю сом ше анґажовала кед бул штрайк у „АБЦ ФУД” 2011. року, по теди зме були члени. На штрайк опрез Хладзальнї у мено Здруженя сом одходзела зоз Зораном Йовановичом, дзешка у исти час зме почали кончиц за купованє штучного гною по вигоднєйших ценох, алє и за материял за пластенїки – памета Душица. Истого року була орґанизована и перша манифестация „Днї керестурскей паприґи”, котра праве же здабе на нєшкайше виданє тей манифестациї.

УЧАСТВУЮ И У ОРҐАНИЗАЦИЇ БАЛУ Идея о орґанизациї першого Паприґарского балу порушана на инициятиву пейц керестурских фамелийох, Михал и Душица Оросово тиж єдни з орґанизаторох. – И перши Паприґарски бал бул барз удатни, но правда, пред тим як цо зме принєсли тварду одлуку о його орґанизациї, кажде з нас ше розпитовал около же чи єст заинтересованих цо би пришли. Идея ше пачела велїм, та так од першого по терашнї тринасти бал, вше були полни шицки места.

– Орґанизацию тей манифестациї иницировали Натка и Владо Емейдийово, котрих сом теди анї нє познала. Вони ше ми явели же Општина Кула розписала Конкурс за финансованє манифестацийох и дзекуюци им, ми як Здруженє паприґарох конкуровали за средства. Здогадуєм ше же зме за єден тидзень у октобру орґанизовали цалу манифестацию, нє було анї спонзорох, анї госцох, та анї штанди на котрих ше предавало. Манифестация була у центру опрез мензи, и теди Здруженє финансовало варенє шицких котлох, а паметам и коментар єдного чловека „хто вам тото поє?”... До вечара, на першей „Паприґарияди” ми, орґанизаторе, остали гладни, а и тот исти бачи нє сцигол єсц, бо ше шицко з котлох попредало – толкує вона. – Потим зме ришели же то будзе традиция паприґарох. Манифе стацию зме надумали надалєй орґанизовац у авґусту. На трецей „Паприґарияди” паприґаре отворели и Спортску галу, гнївали ше велї же чом нє даєдни спортисти, теди манифе стация була барз удатна, алє пре причини же гала нє ма кухню, заш лєм нам центер баржей одвитує. Од тогорочней манифестациї ше обчекує вельо, приходза госци з Мадярскей и представнїки з Европскей униї котри опредзелєли средства за отримованє „Дньох керестурскей паприґи”. – Ораґанизовац „Днї керестурскерй паприґи” вельо лєгчейше тераз, спонзоре ше нам сами понукаю, з поволанками им такой посиламе и прияву за спонзорство, а шицки ше дзечнє одволую. Даскельо роки уж маме и оглядне польо котре прицагує и госцох зоз цалей Сербиї – заключює Душица.■

„Кодони” охабели тирваци шлїди на валалскей музичней сцени

9. ФЕБРУАР 2018.

РУСКЕ СЛОВО 23


ЛЮДЗЕ, РОКИ, ЖИВОТ ФАМЕЛИЯ МУДРОГО З ДЮРДЬОВА

МАЦ, ОЦЕЦ И ДЗЕЦИ – ЄДНА ФИРМА

Пише: Сандра САЛАМУН

К

Же єст правди у познатей сербскей присловки – „Кед дзеци нє бесни вец хижа нє цесна”, шведкове нам Светлана и Мирослав Мудрого з Дюрдьова, родичи котри виховали штверо дзеци. Почали скромно, а дзекуюци упартосци и витирвалосци, обезпечели за живот себе и своїм дзецом вельо того. Гваря же ровновага, любов и медзисобне почитованє у шицким найважнєйши

ажди малженски живот полни спокусох, алє кед ше двойо тримаю вше вєдно, кед ше розумя и уважую без пригваркох, вец то гевто праве, вец у таким живоце мож крашнє жиц, робиц и ґаздовац. Кед ше Светлана и Мирсолав побрали, справели хижу на салашу дзе кармели живину и статок. Там ше им пачело, алє кед дзеци мали почац ходзиц до школи, преселєли ше до хижи у валалє, котру сами присподобели. Нїч им нє було проблем, бо ше вше о шицким радзели. Ходзели и на наднїци, предавали древо и вапно на пияцу, вше ше якош знаходзели, гоч Мирослав ище од законченя штредняй школи нє одуставал од свойого ремесла за хторе ше вишколовал – за шлосера. Упартосц ше виплацела, основал фирму у котрей однєдавна роби зоз сином, тиж Мирославом, котри и наймладше дзецко у фамелиї. Вони двоме предняци фирми – Продукция металних конструкцийох, а у роботи маю вельку потримовку и помоц женскей часци фамелиї. ЗА УСПИШНУ РОБОТУ ВАЖНИ ДОБРИ КОЛЕКТИВ Оцец Мирослав по законченю штреднєй школи як шлосер робел у єдней фирми у Новим Садзе, а вец по-

24 РУСКЕ СЛОВО

швидко одлучел започац власни бизнис у тим цо люби робиц – правиц и будовац рижни конструкциї. Спочатку будовал менши, а з часом конструкциї поставали вше векши. Тераз ше єднак добре знаходзи у монтированю поверхносци од 0,2 по 500 квадратни метери. Гоч єднен час одустал од тей роботи, пред дванац роками ознова почал робиц и як нїґда по тераз розвил добру роботу. Нєшка його конструциї розошати по цалей нашей Покраїни, та и Сербиї. Нє було дня же нє мали роботи хторей присподобел цали двор, односно вецей як двасто квадратни метери. – Паузу сом направел кед сом нє видзел перспективу, бо спочатку було вельо роботи, найчастейше сом правел капури, а вец, на початку дзеведзешатих рокох почала експанзия древених капурох и оградох, и теди ше ми нє виплацело робиц – гвари Миро слав Мудри. А вец, надумал ознова исте, и нєшка у фирми ма занятих майстрох. Потолковал же у тей роботи барз значне же би цали роботни колектив добре функционовал, дополньовал ше, мал добру комуникацию и медзисобне довириє, бо завиша єден од другого. Без того, гвари, чежко сотрудзовац док ше прави вельки конструкциї и роби високо над жему. 9. ФЕБРУАР 2018.


ljudze@ruskeslovo.com

У їх фамелиї, як и у роботнї, шицки роботи добре подзелєни. Кажде зна цо ма робиц, алє ше кажде на каждого може и опрец. Добре орґанизовани и вредни руки можу вельо того покончиц. Супруга Светлана помага у шицких роботох, алє є и кухарка, на першим месце мац и ґаздиня. Люби животинї, трима прашачку и карми прашата до обисца и на предай. – Шицко посцигнєме, а роботи вше єст. Важне и одпочинуц ше, прето влєце каждого року нас двойо з Мирославом одпутуєме на одпочивок. Дзеци на свой бок, а ми на свой. Кед ше вельо роби, треба ше наполнїц з позитивну енерґию –прешвечана супруга. И вона свидома того же злагода барз важни фундамент у фамелиї. – Як було мойому, так було и мнє, у шицким зме були вєдно – предлужує У приватней роботи нєт вельо шлєбодного часу, вона. Нарок буду мац значни ювилей – алє то тей дюрдьовскей фамелиї нє завадза трицец роки у малженстве, та тото годни преславиц зоз преширену фамелию. Прешлого йдзем по материял за роботню, привежем циви або друроку справели свадзбу, бо ше дзивка Єлена одала до Ма- ги материял, и так функционуєме – гварела Сладяна кокайових, до Коцура. Ґу тому, вони двойо о даскельо ме- тра найвекши спортиста у фамилиї. Длуго тренирала карате и дакеди мала жаданє школовац ше у тим фаху, алє шаци постаню баба и дїдо, и гваря, лєдво чекаю. ю драга одведла на други бок. И ДЗИВКИ СЦУ ПОМОГНУЦ СПАТРА ШЕ НА ОЦА Найстарша дзивка, Сладяна и штредня Драґана робя у Мудрого влєце у роботнї маю вецей роботи, а найвевалалє у тарґовини. Драґана закончела Високу дїловну школу, алє и курс за водзенє кнїжкох же би помогла оцо- цей вєшенї, бо им польопривреднїки найчастейши муви и братови. Тото ше єй пачи, та планує же ше у тей об- штериї. Же тоти два конари привреди повязани, шведок шлосер Мирослав, котри гвари же одкеди ше частейше ласци усоверши. – Кед им я можем помогнуц, чом би дакого другого запровадзує польопривредни кредити и купує нову поанґажовали. Я найменєй дома, бо сом длужей на роботи, льопривредну механїзацию, и вони у своїм мигелю маю алє ше у нас од вше знало – помага ше, хто кельо може вецей роботи. Прето остатнї роки найвецей правя шопи, и зна. А тото же нам цали двор роботня и же є вше пол- та и обєкти за одкладанє зарна и механїзациї. Комплетни з майстрами и муштериями, на тото зме давно звикли но их оспособюю так як власнїк сце, та и „обшиваю”, по – гвари Драґана котра жада же би єдного дня озбильнє- системи – ключ до рукох. Найволєл би кед би могли ище йше робела як кнїжководителька. Сладяна тиж помага у баржей напредовац, алє є свидоми же ровновага у шицфамелийней роботи, и гоч закончела за кухарку, нє пла- ким найважнєйша. З тей роботи виховали и вишколовали дзеци. Його Мирослав, младши син, му наисце вельнує ше витвориц у тим фаху. – Нєт у нашей фамелиї хлопски и женски роботи. На- ка помоц. Виучел ремесло, алє закончел и Штредню йчастейше помагам мацери у обисцу, а кеди-нєкеди по- транспортну школу, и одкеди подприємство на нїм, чувствує векшу одвичательносц. – Спатрам ше на оца и учим од нього, а окреме любим швайзовац желєживо – гвари Мирослав Мудри котрому нє завадза длукши роботни час и тото же нє робя лєм внєдзелю и на векши швета. У тей, та и каждей приватней роботи єст мало шлєбодного часу, а заробок пременлїви. Обидвоме гваря же пре таке млади одходза до иножемства, або часто меняю роботу же би нашли дацо лєпше. Мудрого тримаю же препорука найлєпша реклама. Нє роздумую одустац од тей роботи, гоч паметю и лєпши, и горши часи. Активну су у дружтвеним живоце валала, а нєдавно ше уключели до добредзечней акциї Месней заєднїци у валалу и монтировали паркинґ за коло пейдзешат бициґли котри поставени у центре валала. ВалалаСин Мирослав оцови велька помоц и потримовка чаном ше, гваря, таки „паркинґ” ище як зда. ■ 9. ФЕБРУАР 2018.

РУСКЕ СЛОВО 25


ЛЮДЗЕ, РОКИ, ЖИВОТ ҐУ 50. ДРАМСКОМУ МЕМОРИЯЛУ ПЕТРА РИЗНИЧА ДЯДЇ (IV)

ПЕРШИ КОМЕНТАРИ

Пише: Дюра ЛАТЯК

Автор першого обсяжнєйшого кометара по законченим Першим мемориялу Петра Ризнича Дядї, обявеного у „Руским слове” бул Дюра Папгаргаї, предсидатель Орґанизацийного одбору тей театралней манифестациї. Тот коментар найлєпше осликовює упечатки яки остали по єй законченю

Ч

ежко би мож було дацо доложиц ґу тому цо поведзене з тим коментаром. Прето ту праве з нього даваме даскельо обширнєйши цитати. Уж на самим початку свойого коментара у новинох „Руске слово” (число 18 од 2. мая 1969. року, бок 5) под насловом „Талийов ошмих и нафталин”, Папгаргаї спомина: „Єст тому уж досц часу як народзена идея о отримованю єдного драмского стретнуца, єдного миниятурного фестивала наших театралних колективох. Така манифестация достала мено Петра Ризнича Дядї, длугорочного режисера Аматерского театру з Руского Керестура, творителя квалитетного драмского мистецтва при нашей народносци, ношителя першей златней значки за аматеризем у нашей жеми. Правдиви фундамент успихом, яки ше остатнїх рокох посцигую, вдерел праве вон воспитуюци ґенерациї прихильнїкох музи театру Талиї, виховююци публику з окремним смаком за квалитет. Драмски мемориял пошвецени Дядьовому мену лєм фурма єдней идеї. Змист ноши у себе вельо глїбши намаганя.” ОД ВЕЛЇХ ПОМОЦ ВИОСТАЛА Скорей як опише тоти „глїбши” намаганя, Папгаргаї наводзи арґументи „за и процив Меморияла”: „Минимална материялна потримовка у Руским Керестуре уж була на драги подстригнуц кридла єдней такей хасновитей идеї. Одбор Меморияла розпослал молби глєдаюци од привредних подприємствох и орґанизацийох материялну потримовку за витворенє идеї о отримованю такого стретнуца. Помоц, медзитим, достата лєм од НВП „Руске слово” з Нового Саду и од Друкарнї „Руске слово” з Руского Керестура (шицко вєдно 2 000 нови динари). Шицки други за таку потребу нє нашли порозуменє, нє видзели хасновитосц манифестациї котра би источасно представяла вид врацаня длуства учительови розвиваня любови ґу театру. А тот учитель праве з тих орґанизацийох и з тих подприємствох черпал таланти за свойо представи! Алє кридла нє остали подстригнути. Дядьово школяре нє нашли порозуменє у своїм месце, у Дядьовим месце, так повесц, алє го нашли у покраїнских форумох (при Покраїнским фонду за културу и при КПЗ Општини Нови Сад). Там постояло подполне довириє до хасновитосци

26 РУСКЕ СЛОВО

Дюра Папгаргаї

витворйованя такей идеї. Достата потребна помоц (швидше як ше то могло предвидзиц и обчековац) за отримованє Меморияла. Там Дядю и познали и порозумели, дали му заслужене припознанє. Цо мемориял указал? Чи задоволєл у своєй концепциї? Мож повесц же по задуманей концепциї же би то було стретнуце аматеризма з професионализмом, посцигнути подполни успих. Штири представи аматерских и два професионалних драмских колективох витворели жадани циль. А кельо витворена задумка же би Мемориял представял миниятурни фестивал, смотру наших драмских колективох? Ту би ше у подполносци нє могла дац така оцена. Три колективи (од котрих два з Руского Керестура) нє можу буц указатель масовносци драмского живота по наших местох. Єдино Шидянє з „Ожалосцену фамилию” указали же ше при КПД „Дюра Киш” почало на тим планє планованше робиц. Док други нашо културно-просвитни дружтва пририхтую за наступи лєм рижни мишани програми з єднодїйками подозривого уметнїцкого квалитету, млади ентузиясти зос Шиду прилапели ше озбильней роботи. Правда, було у їх наступе досц дилетантского, режийскей нєдоробеносци, алє основни упечаток остал красни за цо достали припознанє од керестурскей публики, котра тоту представу крашнє прияла. Шидянє можу послужиц як приклад запарложеним драмским колективом по наших местох. Два керестурски наступи кра9. ФЕБРУАР 2018.


ljudze@ruskeslovo.com

шнє прияти, а достата висока оцена представом „Женїдба” и „Гайди”, лєм потвердзує уж давно виповедзени епитети на рахунок Керестурцох.” ГОСЦОВАНЯ УНТ ПО НАШИХ МЕСТОХ У ОРҐАНИЗАЦИЇ МЕМОРИЯЛА Уж ше од самого початку орґаниованя Меморияла раховало и на госцованє Українского народного театра зоз Пряшова (тедишня ЧССР), котри рок пред тим першираз нащивел нашо места у орґанизациї керестурского Дому култури, котри им през цали тот час бул и домашнї. Коментар як прешло госцованє того пряшовского театралного ансамбла, котри служи Руснацом у Словацкей по наших местох под час тирваня Першого драмского меморияла Петра Ризнича Дядї, Папгаргаї призначел тиж у новинох „Руске слово” (число 16 од 18. априла 1969. року, бок 4). Виношаци свойо упечатки о виведзених представох, Папгаргаї пише: „У рамикох Першого драмского меморияла Петра Ризнича Дядї одбор Меморияла орґанизовал и госцованє Українского народного театру з Прешова. Окрем на законченю Меморияла у Руским Керестуре, прешовски професионални драмски колектив з представу братох Мовсесових наступел ище у Дюрдьове, Новим Садзе и Вуковаре. „Яр преходзи местом”, або „Яр пришла до места”, як ми прилагодзели наслов тей музичней комедиї, у шицких местох привитана крашнє, лєгко порозумена. Литературни українски язик нє завадзал же би ше тот лєгки забавни текст дал порозумиц, цо потвердзело и реаґованє публики праве на ключних местох того театралного фалата. Можеме шмело повесц же драмски колектив з Прешова лєм потвердзел квалитети з котрима ше нашей публики представел ище прешлого року кед госцовал по наших местох з представами „Опалу кажде люби” и зос сказку „Розмарийка”. Атрактивносц комики Виктора Гайния, префинєносц ниянсованя преживйованьох Павла Симка, авторитетна рутинираносц Йосифа Корби, симпатична любкосц Ганї Симковей, темпераментна рухомосц Гани Битнеровей, пантомимска бравурозносц Андрия Луцика и розшпиваносц Олени Розгевичовей – шицко то, гоч у таким єдноставним и лєгким фалаце, потвердзело факт о високих ґлумецких квалитетох прешовского колектива.

У САЛИ ШЕ КУРЕЛО ЯК НА ВАШАРЕ – „...Дюрдьовчанє зробели на орґанизациї тельо кельо ше за таки кратки час дало зробиц. Прияли госцох, погосцели их, випровадзели. Шицко тото лєм за похвалу. Алє тото цо найважнєйше, представа нє мала условия за подполни успих. Домашнї за ошвиженє принєсли на бину „манастирку” же би ше ґлумци ошвижели пред представу, у сали ше курело як на вашаре, дискутовало ше под час представи, та и гвиздало, уходзело и виходзело, дзвери шкрипали, з першого шора ше доруцовало. И до конца ше нє знало хто з оранизаторох ма интервеновац на тим шицким. Алє за тото нїхто з Дюрдьовчаньох анї добру дзеку нє указал. Два три особи нє могли тото шицко ришиц сами, алє остало питанє: прецо орґанизация остала лєм на таким чишлє особох...” – писал Дюра Папгаргаї у наших новинох.

9. ФЕБРУАР 2018.

Кед ґу тому додаме успишну режию Ивана Иванча з композицийнима, мизансценскима и сценоґрафскима ефектами, як и орхестралне провадзенє музичних нумерох под дириґентскйу палїцу Ярослава Покорного, вец можеме шмело повесц же успих Прешовчаньох бул подполни.” Медзитим, виношаци свойо замеркованя о тим як домашнї орґанизаторе прияли пряшовских уметнїкох, Папгаргаї, нє цалком задовольни: „Було, медзитим, у тим госцованю дачого прейґ чого нє мож так лєгко прейсц. Штири наступи (у Дюрдьове, Новим Садзе, Вуковаре и у Руским Керестуре) представяли штири представи котри ше досц єдна од другей розликовали у основним и цалосним упечатку. Вони ище раз указали кельо успих єдней представи завиши од орґанизаторских способносцох домашнїх, од ступню воспитаносци публики. Нє мож ше вельо скаржиц на Дюрдьовчаньох. (.....) Публика крашнє прияла и поздравела Прешовчаньох, виражела жаданє знова их видзиц на своєй сцени. Лєм потребно мац дакус вецей почитованя кед ше роби о уметнїцких представох. Новосадски наступ останє у паметаню по добрей орґанизациї и помоци КПД „Максим Горки” же би госцованє иножемного ансамбла було цо успишнєйше. Така орґанизация наградзена и з успишну представу цалого ансамбла. Окреме треба наглашиц же такому успиху и упечатку вельо допринєсла и помоц хтора достата од КПЗ Нового Саду. Вуковарчанє тиж уложели максимум труду же би госцох цо лєпше дочекали, змесцели, погосцели, же би им дали прикладни условия за наступ. Мож подзековац новому КМД „Осиф Костельник” за помоц яку указали орґанизатором же би представа у їх месце посцигла жадасни успих. Видвоєносц орхестри на бок од бини, медзитим, досц почкодзела успиху у цалосци, цо ше обачовало на сцени. Орґанизаторе цалого того госцованя Керестурци мали нагоду видзиц найуспишнєйшу представу. Цали ансамбл на бини Дома култури забавел шмело, розбавено, без треми, як на своєй власней бини. Була то наисце представа котра ше шлєбодно може наволац окреме приємним дожицом. Публика крашнє, цепло, дисциплиновано прияла и поздравела госцох. Упечаток остал красни. Та заш лєм у поглядзе орґанизациї наступа, помоци яка ше од Руского Керестура обчековала, нє мож буц у подполносци задовольни. Було досц препущеня, нєпотримованя и нєосетеносци, як спрам орґанизаторох так и спрам госцох. Українски народни театер, наприклад, прешлого року, гоч то нє була його обовязка, приял, дочекал, погосцел колектив керестурскей Основней школи, котри нащивел Прешов. Нїхто ше спред колектива школи з тей нагоди нє нашол же би голєм з єдним квитком, з цеплим словом на тим шицким задзековал.” Були то початнїцки препученя, котри познєйших рокох поступно повиправяни, праве так як то Папгаргаї наведол у заключеню свойого коментара, котре глаши: „Кажда робота ма и препущеня. Успихи приноша и розчарованя. Медзитим, анї препущеня анї розчарованя нє були такого характера же би помуцели прекрасни упечаток яки госцованє УНТ у нас зохабело. Їх госцованє ище баржей збогацело наш културни живот, дало порив за ище интензивнєйшу роботу, алє источасно ище єдну нову лекцию о орґанизованю таких наступох.”■ (Предлужи ше)

РУСКЕ СЛОВО 27


ГОРНЇЦА – ЗАКАРПАТЄ (VII)

ROK XII ФЕБРУАР 2018 ^islo 47 (145) Пририхтал: Микола ШАНТА

ЕТНЇЧНИ ҐРУПИ – ЛЕМКИ

Нам, Руснацом у Войводини, етнїчна ґрупа Лемкох найцикавша прето же и ми по походзеню спадаме до тей ґрупи. Лемки од давних часох населюю сиверни и южни схили Нїзких Бескидох медзи риками Сан и Уж на востоку и Попрадом и Дунайом на заходзе. Як Лемкивщину, або Лемковину, подрозумюєме тоту обласц розмесцену по сиверних и южних схилох Карпатох дзе жию горяки

Т

ота обласц у етноґрафским смислу вше була цалосц, ище од часу Києвскей Руси, алє є у длугим историйним периодзе у составе розличних державох, та ше з тим и ентитет розбива. Лемковина подзелєна и нєшка медзи трома державами – Польску, Словацку и Україну. После Першей шветовей войни жридлове лемковске жительство хторе жило на сиверу Лемковини подпадло под гранїци польскей держави, так же ше у историйней литератури тото жительство наволовало польски Лемки або Лемки Польскей. У чаше од 1945. по 1947. рок 60–70% Лемкох депортоване до Совєтского Союзу, а 30-40% розселєне до заходних и сиверних часцох Польскей. Нєшка у составе Польскей нє постої компактна територия Лемкох. Хто жада вецей дознац о тей проблематики, може читац кнїжку Мирона Жироша Польска Горнїца хтору видала НВУ Руске слово, 2014. року. Южна часц Лемковини ше 1919. року нашла у составе Чехословацкей; нєшка є у составе Словацкей, док єй восточни часци, валали у долїни рики Уж, од конца 1938. року вошли до составу Карпатскей України, у априлу 1939. року до составу Мадярскей, а 1945. року до составу Закарпатскей обласци України. За РусинохУкраїнцох Словацкей нєшка гуторене же су Южни Лемки, а їх територию наволуєме Южна Лемковина. ЕТНОҐЕНЕЗА ЛЕМКОХ

Питанє етноґенези Лемкох ище нє ришене. Векшина виглєдовачох руша од того же Лемки настали од миґрацийних ґрупох хтори присельовали зоз Снянщини, Перемишлящини и териториї нєшкайшого Закарпатя медзи IX и XVII столїтийом. Вони ше приселєли на основи такволаного Влашского населєнїцкого права, та виглєдоваче етноґенези Лемкох на становиску же стари предки Лемкох Били Горвати хтори у VI и VII вику населєли Карпати и прикарпатски реґиони. Найстарше руске жительство на тим просторе етнїчней Лемковини датує зоз XI и XII столития. Даєдни авторе тримаю же ше Лемки одвоєли од Бойкох пре племенски розлики хтори змоцнєни под уплївом сушедох, углавним пануюцих народох. Назву Лемкох науковци виводза зоз применовнїка лем. Гоч велї авторе наводза же лем постояло и у старо-

28 РУСКЕ СЛОВО

Лемковска пара на лавочки опрез хижи

руским язику, даєдни авторе твердза же лем пожичене зоз словацких и польских диялектох. Лемки сами за себе вше гуторели же су руски людзе, Русини и Русинки. Кед дахто за нїх гуторел же су Лемки були увредзени и чувствовали ше понїжено. Интересантне обачиц же два назви нашого русинского народу у Сербиї и Славониї, за хтори ше барз вяжеме и з хторима ше нєшка цешиме, бо нє познаме досц свою историю, а то поняца Руснак и поняце Лемко, нашо предки чувствовали як увредлїви и пежоративни назви, а наш народ себе вше чувствовал як Русинох. У єдним зоз старих словацких словнїкох под одреднїцу Русин писало же то чловек хтори кед идзе до лєса, драбину на хрибце нє ноши воздлуж, алє крижом, значи наспак од того як треба. З тоту формулацию ше сцело указац же то людзе нїзших менталних способносцох, менєй вредни, цо постали и основа за дискриминацию и асимилацию. Пре шицко тото, автор тих шорикох на становиску же найточнєйша историйна назва за наш народ тота же зме Русини, часточка велького народу хтори жил у Києвскей Руси. Шицки други вариянти, локални назви хтори нам други дали, лєм евидентую одредзени ступень поконченей асимилациї. У наукових жридлох слово Лемко ше першираз стрета у XVI столитию. У фаховей литератури першираз го похасновал О. Левицкий, 1834. року, а вец Вагилевич, Ша9. ФЕБРУАР 2018.


rsusvece@ruskeslovo.com

фарик и други. Частейше хаснованє того слова було у другей половки XIX столїтия, гоч и теди Лемкох официйно волали Русинами. После Першей шветовей войни под уплївом писаного слова помали ше шири етноним Лемко, та ше твори и локална самосвидомосц. Тому значно допринєсло видаванє часописа українского унапряменя Наш Лемко, як и москофилского Лемко. После Другей шветовей войни у гранїцох Польскей и Словацкей етноним Лемки ше преширел. У Польскей ше локалне українске жительство традицийно наволовало РусиниЛемки, Лемки-Українци, українски Лемки або єдноставно Лемки, а у Словацкей – Українци, Русини-Українци, Русини, Руснаки, Лемки-Русини. У Закарпатскей часци Лемковини месне жительство ше самоидентификовало зоз Русинами, а у двацетих и трицетих рокох XX столїтия з Русинами або Українцами, а после 1945. лєм зоз Українцами. ТРАДИЦИЙНА КУЛТУРА Традицийна култура Лемкох манифестує глїбоки общеукраїнски риси, алє є означена и зоз дзепоєднима културно-каждодньовима окремносцами. За їх валали характеристична концентрация хижох коло рикох, потокох и драгох. У валалох хтори маю углавним лєм єдну улїцу, будовало ше здания хтори вєдно зоз обисцом творели

Лемки – дзивка и лєґинь

У ПАМЕТАНЮ Кед сом пред трицец роками пришол жиц до Коцура, мой бочни сушед Кирил Пляскач, док шедзел у капурки, приповедал моїм и сушедовим дзецом, та вец и мнє, здогадованя на свойо дзецинство, прешли часи. Бул добри шпивач, та нас научел и єдну стару лемковску писню, мож повесц коляду, хтора по теди нїґдзе нє була записана. Вона так глаши: Як ся бачо зоз сна зорвал Лемтоличко очи роздрал Так бегал по гори Аж потрацел бочкори. Тота строфка крашнє илуструє амбиєнт (гори) и занїманє Лемкох (статкарство), та аж и обуй хтора длуго була хаснована при нас – бочкори. Иншак, припаднїки остатнєй миґрациї Русинох до Сриму (Бикич Дол) ище и нєшка чуваю велї елементи язика яки принєсли зоз собу зоз Лемковини. 9. ФЕБРУАР 2018.

Елементи народного облєчива

комплекс зоз 6–7 привредних обєктох. Обєкти були у єдним шоре, а хижи ше медзи собу роздвойовало зоз бочнима мурами ґу улїци, а ридше зоз фасаду ґу драги. Дом и привредни обєкти були под єдним кровом. У старих обисцох вонкашнї мури конґа ше нє билєло. На нїх були гредки-полїци хтори були под кровом на преднїм и бочним муре, а на тих гредкох ше сушело огриву за подпальку, тримало древени судзини сушело ше цибулю и цеснок, одкладало, пресушовало роботни шмати. У другей половки XVIII столития тоти конґи (сушари) престало ше будовац, а после 1918. так збудовани хижи уж велька ридкосц. У тим чаше вонкашнї мури хижи почина ше омасцац и билїц. Одредзени окремносци у традицийней култури Лемкох манифестовали ше и у облєчиве, фамелийней каждодньовосци, як и шветох и обрядох. Наприклад, до стредку XIX столїтия Лемки себе сами вирабяли облєчиво лєм зоз платна домашнєй роботи, а женске облєчиво творели блузни без рукавох, першняки, чугани, ходаки, подобни бойковским сукньом без фодрох, або словацким зоз широкима або дробнима фодрами. Без огляду на политични гранїци, галицки (польски) и закарпатски (мадярски, чехословацки) Лемки отримовали цесни привредни, окреме тарґовински, релиґийни (шицки Лемки грекокатолїки) културни и каждодньово контакти. Праве тоти контакти и околносци допринєсли очуваню общелемковских рисох. Характеризуюци Лемкох Олександер Духнович концом XIX столития и на початку XX назначел же вони стреднього росту, алє дакус нїзши од Бойкох. Векшина маю цми власи, худи су и червени у твари. Вираз твари им щири, праведни су, велькодушни, совисни. Мирни су, велькодушни, побожни, празновирни, почитую закон и власц, нє завидни су и нє крадню. Женя и одаваю ше вчас, вирни су фамелиї и добри су оцове и мацери. Пре фамелию у рижних историйних нагодох за заробком ишли до далєких жемох, Америки на приклад, а у роботи су витримовни и упарти. *** Основа за вибудову того материялу кнїжка „Закарпатска Україна”, зборнїк роботох хтори пририхтал проф. др Євгений Пащенко.■ (Предлужи ше) Становиска и селекция фактох висловени у тим тексту виключно пририхтовача и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”

РУСКЕ СЛОВО 29


informator@ruskeslovo.com ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 29. януара 2018. року нас зохабела наша добра супруга, мама и баба

РУЖА НАДЬ народзена Здравкович (1951–2018) з Руского Керестура Охабела ши нас так нєсподзивано, а була ши полна живота и мала ши ище вельо плани за далєй, бо ши сцела ище вельо поробиц. Навики ожалосцени супруг Славко, синове Златко, Зоран зоз супругу Ларису и Саша, та унукове Елияс и Самуел Най це ангели чуваю! СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 8. фебруарa наполнєли ше два роки як нє з нами наш мили супруг, оцец и дїдо

ИРИНЕЙ МИЯЧИЧ (1948–2016) з Руского Керестура Памятку на його веселу подобу у своїх шерцох чуваю супруга Ксения, дзивка Лидия и жец Дзвонко, син Желько и нєвеста Даниєла, та унуки Деян, Иван, Николина и Филип Спочивай у мире Божим! ЗДОГАДОВАНЄ

МИХАЙЛО ЧИЗМАР (11. II 2008 – 11. II 2018) з Ветернику Супруга Мея, синове Иван и Саша зоз супругами и унуки Марко и Петро Вичная памят!

30 РУСКЕ СЛОВО

ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 29. януара 2018. року нєсподзивано нас зохабела наша мила андя

РУЖА НАДЬ народзена Здравкович (1951–2018) з Руского Керестура Мила наша андьо, так ши пошла нєсподзивано без поздраву и без даякого поносованя. Вично це буду споминац и модлїц ше за тебе твойо бачикове Михал и Дюра, андї Натала, Мария и Славка, як и нашо дзеци у хторих ше и ти з нами цешела – Натка и Дюра Колєсарово и їх дзеци Лариса зоз Тат’яну и Даниєлку и Мижо, Славко Джуджаров зоз сином Иґором и його заручнїцу Бояну, Кимо и Весна Надьово и їх дзеци Цеца и Давид, Любомир Надьов и його Катарина и Владимир Надьов, Таня и Драґан Милич и їх дзеци Дьордє и Срдян, Оля и Станимир Урдаревич и їх дзеци Лазар и Душан. Наташа и Славко Романово и їх дзеци Андрей и Алексей, и Мирослав и Сандра Надьово Най вас ангели чуваю! СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 10. фебруара 2018. року наполня ше штири смутни роки одкеди нас зохабел наш мили супруг, оцец и дїдо

МИРОСЛАВ ХРОМИШ (1936–2014) з Нового Саду Шицки препровадзени хвильки зоз тобу, навики буду зачувани у наших шерцох. Твойо наймилши: супруга и дзивчата зоз фамелиями Спочивай у мире Божим! СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 13. фебруара 2018. року наполня ше шейсц роки як нас зохабел мой мили супруг, оцец и дїдо

ДЮРА КОГУТ (1938–2012) з Нового Саду Памятку на його доброту, любов и заєднїцки препровадзени час у своїх шерцох вично чуваю супруга Блаженка, син Борислав зоз супругу Анґелину, унуки Тамара и Єлена, и Верка шестринїца Спочивай у мире Божим!

9. ФЕБРУАР 2018.


informator@ruskeslovo.com ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Нашей милей супруги, мацери, баби и прабаби

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 10. фебруара наполня ше 40 смутни днї як нас занавше зохабел наш мили

МАРҐИТА МАҐОЧ народзена Михняк (1937–2018) з Коцура

Памятку на єй милу подобу и доброту вично буду чувац єй наймилши. Фамелиї Маґоч и Орихан НА ЗДОГАДОВАНЄ Дня 5. фебруара наполнєли ше 40 смутни днї як нас занавше зохабела наша мила мац, супруга и шестра

ЛЮБОСЛАВ ЕДЕЛИНСКИ – Славче (1956–2018) з Руского Керестура ВЕСНА ВИНАЇ (1976–2017) з Руского Керестура Занавше будзеш у наших думкох и шерцох: син Роберт, супруг Кимо, шестра Вера, брат Верйов, як и Велимир, Миряна и Любица Спочивай у мире Божим! НА ЗДОГАДОВАНЄ Дня 4. фебруара 2018. року наполнєли ше шейсц мешаци як нас зохабела наша добра Марча

Чежко ше научиц без тебе. У каждей хвильки наших животох, хибиш нам. Твойо наймилши Спочивай у мире Божим!

НА ЗДОГАДОВАНЄ Дня 11. фебрура наполнї ше жалосни рок як нас занавше зохабел наш мили супруг и оцец

МАРИЯ ДЖУДЖАР народзена Надь (1960–2017) з Нового Саду Мила наша Марчо, прешли уж и шейсц жалосни мешаци, алє ти вше з нами у думкох и молитвох. Ожалосцени оцец Михал, мац Мария, бачикове Славо и Дюра, твойо андї Натала и Славица, та шицки братняци и шестринїци Най це ангели чуваю! ЗДОГАДОВАНЄ НА НАШИХ МИЛИХ

НИКОЛА ДОРОҐХАЗИ (1935–1992)

СЕРАФИНА ДОРОҐХАЗИ (1941–2016)

Мили нашо, будземе вас вично чувац у наших думкох и шерцох. Ваша дзивка Славица, жец Владимир, унука Сандра зоз супругом Борисом и унук Борис Спочивайце у мире Божим!

9. ФЕБРУАР 2018.

ДЮРА КОЛБАС (1929–2017) з Дюрдьова Ожалосцена супруга Леона и дзивка Меланка НА ЗДОГАДОВАНЄ Дня 12. януара 2018. року наполнєли ше 3 смутни роки як нас занавше зохабел наш мили супруг, оцец, дїдо и прадїдо

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 3. фебруара 2018. року наполнєли ше три смутни роки як вецей нє з нами наша мила супруга и мац

ВЛАДИМИР АРВАЇ дзияк коцурски (1943–2015) Вично це будземе чувац у наших шерцох и нїґда це нє забудземе. Твойо наймилши: супруга Єлена, дзивка Марча, жец Славко, унуки МЕЛАНИЯ ФА Милош зоз супругу Єлену, Милияна, народзена Ковач Милица и праунук Урош (1956–2015) Спочивай у мире Божим и най це ан- Памятку на ню чуваю супруг Влагели на нєбе чуваю! до и дзивчата Светланка и Сашка

РУСКЕ СЛОВО 31


informator@ruskeslovo.com На основи члeна 3. Покраїнскeй скупштинскей одлуки о додзельованю буджетних средствох орґанизацийом националних меншинох – националних заєднїцох („Службени новини АПВ“, число 14/2015), Покраїнски секретарият за образованє, предписаня, управу и национални меншини – национални заєднїци, розписує

КОНКУРС

за дотациї орґанизацийом eтнїчних заєднїцох у Автономнeй Покраїни Войводини Конкурс ше розписує за софинансованє рядовeй дїялносци, проєктох и орґанизованє манифестацийох, як и за набавку опреми и инвестицийни укладаня орґанизацийох eтнїчних заєднїцох зоз териториї Автономней Покраїни Войводини у 2018. року. I. РОЗПОДЗEЛЬОВAНЄ СРЕДСТВОХ Конкурс ше розписує на вкупну суму 30.000.000,00динарии то по националних заєднїцох: Мадярска национална заєднїца 14.600.000,00 динари; Горватска 3.000.000,00 динари; Словацка 3.000.000,00 динари; Румунска 2.220.000,00 динари; Ромска 1.730.000,00 динари; Руска 1.110.000,00 динари; Бунєвска 1.000.000,00 динари; Македонска 630.000,00 динари; Українска 390.000,00 динари; Нємецка 280.000,00 динари; Ческа 125.000,00 динари; Чарногорска 580.000,00 динари и инши националнизаєднїци 1.335.000,00 динари. II. УСЛОВИЯ КОНКУРСА Тeрмин за подношенє приявох то 5. марец 2018. року. ■ На конкурс ше можу приявиц лєм реґистровани правни особи – орґанизациї и здруженя припаднїкох eтнїчних заєднїцох зоз шeдзиском на териториї Автономней Покраїни Войводини чия шe дїялносц снує на очуваню и пeстованю националного и културного идeнтитeту, або чия шe дїялносц снує на очуваню и унапрeдзeню мeдзинационалнeй толeранциї. ■ На Конкурс ше нє можу приявйовац директни и индиректни буджeтни хасноватeлє. Нє будзe шe розпатрац нєблагочасни и нєподполни, або нєправилно виполнєни прияви, прияви хтори поднєсли нєовласцeни особи, як анї прияви хтори нє прeдмeт Конкурса. ■ Нє будзe шe розпатрац прияви апликантох хторим додзeлєни средства по основи предходних конкурсох Секретарияту, а хтори нє вимирeли превжати обовязки по тих конкурсох або благочасно нєпитали од Секретарияту предлуженє термину за реализацию средствох яки достали по основи скорейших конкурсох Секретарияту. ■ Покраїнски секретарият за образованє, предписаня, управу и национални меншини – национални заєднїци затримує право питац од подношитeля прияви, по потреби, додатну документацию и информациї або висц на самe мeсто, односно за додзeльованє средствох одредзиц виполнєнє додатних условийох. ■ Секретарият нє обовязни обгрунтовац свойо одлуки. ■ Процив тих одлукох Секретарияту нє мож уложиц правни лїк. ■ Прияви и приложену документацию ше подношитeльом нє враца. III. СПОСОБ АПЛИКОВAНЯ ■ Прияви ше подноши лєм на конкурсних формуларох Секретарияту. Комплетну конкурсну документацию з упутствами и правилами мож превжац од 5. фебруара 2018. року у просторийох Секретарияту або на web адреси www.puma.vojvodina.gov.rs. ■ Ґу прияви шe обовязно подноши: 1. Урядови доказ о реґистрациї орґанизациї; 2. Потвeрдзeнє о порцийним идeнтификацийним чишлє. ■ Прияви на конкурс ше подноши на сeрбским язику або на язику националней мeншини хтори шe службено хаснує у Автономнeй Покраїни Войводини. ■ Подношитель прияви хторому буду додзелєни средства по Конкурсу, а нє марахунокпри Управи за трезор, будзе мац обовязку отвориц го у одредзеним чаше. Процедура подрозумює обрацанє ґу компетентному орґану, зозвимаганьом за отверанєспомнутого рахунку. ■ Прияви ше подноши: 1) особнє з придаваньом на писарнїци покраїнских орґанох управи у Новим Садзе; 2) по пошти на адресу: Покраїнски секретарият заобразованє,предписаня управу и национални меншини – национални заєднїци, 21000 Нови Сад, Булевар Михайла Пупина 16. ЗА КОНКУРС Резултати конкурса ше обявює на урядовeй web

32 РУСКЕ СЛОВО

адреси Секретарияту. Покраїнски секретар, Михаль Нїлаш, с.р. На основи члена 22. пасус 4. и у складзе зоз членом 24. пасус 2. Покраїнскей скупштинскей одлуки о буджету Автономней Покраїни Войводини за 2018. рок („Службени новини АПВ“, число 57/2017) и члена 3. Покраїнскeй скупштинскей одлуки о додзельованю буджетних средствох орґанизацийом националих меншинох – националних заєднїцох („Службени новини АПВ“, число 14/2015), Покраїнски секретарият за образованє, предписаня, управу и национални меншини – национални заєднїци, розписує

КОНКУРС

за софинансованє проєктох очуваня и пестованя медзинационалней толеранциї у Войводини у 2018. року Конкурс ше розписує за софинансованє програмох, проєктох и активносцох чий циль очувац и пестовац медзинационалну толеранцию у Войводини у 2018. року, у рамикох проєкту „Афирмация мултикултурализма и толеранциї у Войводини“. Конкурс ше розписує на вкупну суму 13.300.000,00 динари. I РОЗПОДЗЕЛЬОВАНЄ СРЕДСТВОХ Средства ше додзелює за софинансованє програмох, проєктох и активносцох орґанизацийох, здруженьох, асоцияцийох и других субєктох, чий циль афирмовац вредносци мултикултурного дружтва и очувац и пестовац медзинационалну толеранцию у Войводини у 2018. року, а хтори наменєни окреме за: – унапредзенє продукциї и за продукцию телевизийней и радийней програми, интернет-презентациї, други форми електронских презентацийох, друковани пропаґандни активносци, активносци у друкованих медийох и други форми медийних активносцох, – видаванє кнїжкох, брошурох, часописох або других публикацийох нєпрофитного характеру, – орґанизованє семинарох, конференцийох и других формох наукових и едукативних сходох, – набавку опреми, опреманє и адаптацию простору и инвестицийни укладаня, – орґанизованє културних, образовних, спортских и других манифестацийох. II УСЛОВИЯ КОНКУРСУ ■ На конкурс ше можу приявиц лєм реґистровани правни особи – орґанизациї, здруженя, асоцияциї и други субєкти зоз шедзиском на териториї Автономней Покраїни Войводини чия ше дїялносц снує на очуваню медзинационалней толеранциї, односно орґанизациї, здруженя и асоцияциї чийо програми, проєкти або активносци унапрямени на очуванє и пестованє медзинационалней толеранциї у Автономней Покраїни Войводини. ■ На Конкурс ше можу приявиц лєм нєпрофитни орґaнизациї (здруженя, асоцияциї, фондациї и задужбини и други нєпрофитни орґанизациї). ■ При одлучованю о додзельованю средствох будзе ше преценьовац обсяг и значносц поднєшеного предкладаня проєкту, способ реализациї и конкретни ефекти яки ше зоз проєктом витвори. ■ При одлучованю о додзельованю средствох предносц буду мац тоти проєкти хтори ше одноша на розвиванє, очуванє и пестованє духу медзинационалней толеранциї при младих. III ОКРЕМНИ УСЛОВИЯ Явни набавки Кед хаснователь средствох зоз того конкурсу подпада под реґулацию Закона о явних набавкох, односно кед ше средства яки витворени по тим конкурсу будзе хасновац за набавку роботох, доброх або услугох, а учасц явних средствох твори вецей як 50% вредносци набавки, хаснователя средствох ше будзе тримац за наручителя и вон ма обовязку применьовац Закон о явних набавкох. IV СПОСОБ АПЛИКОВАНЯ ■ Прияви ше подноши у єдним прикладнїку, лєм на конкурсних формуларох Секретарияту; ■ Конкурсну документацию мож превжац од 5.фебруара 2018.року у просторийох Секретарияту або на web-адреси www.puma.vojvodina.gov.rs; ■ Подношитель може поднєсц лєм єдну прияву на Конкурс; ■ Ґу прияви ше обовязно приклада копиї шлїдуюцих документох: 1. Службени доказ о реґистрациї орґанизациї(ришенє АПР); 2. Потвердзенє о порцийним идентификацийним чишлє (ПИЧ). ■ Прияви на конкурс ше подноши на сербским язику або на язику националней заєднїци хтори ше службено

хаснує у Автономней Покраїни Войводини. ■ Прияви ше подноши особнє, з придаваньом на писарнїци покраїнских орґанох управи у Новим Садзе (будинок Покраїнскей влади) або посила по пошти на адресу: Покраїнски секретарият за образованє, предписаня, управу и национални меншини – национални заєднїци 21000 Нови Сад, Булевар Михайла Пупина 16, з назначеньом: ЗА КОНКУРС ЗА СОФИНАНСОВАНЄ ПРОЄКТОХ ОЧУВАНЯ И ПЕСТОВАНЯ МЕДЗИНАЦИОНАЛНЕЙ ТОЛЕРАНЦИЇ У ВОЙВОДИНИ Конкурс отворени по 5. марец 2018. року. V ОЦЕНЬОВАНЄ ПРОЄКТОХИ ОДЛУЧОВАНЄ О ДОДЗЕЛЬОВАНЮ СРЕДСТВОХ ■ Поднєшени прияви розпатра комисия хтору менує покраїнски секретар за образованє, предписаня, управу и национални меншини – национални заєднїци; ■ Комисия нє будзе розпатрац нєблагочасни и нєподполни або нєправилно пополнєни прияви, прияви хтори нє поднєсли овласцени особи, приявихторивиписани нєчитко або зоз ґрафитним клайбасом, як анї прияви хтори нє предмет Конкурсу; ■ Комисия нє будзе розпатрац прияви подношительох хторим додзелєни средства по основи предходних конкурсох Секретарияту, а хтори нє вимирели превжати обовязки по тих конкурсох; ■ Комисия нє будзе розпатрац прияви директних буджетних хасновательох; ■ Секретарият затримує право од подношителя прияви, по потреби, питац додатну документацию и информациї або висц на саме место, односно за додзельованє средствох одредзиц виполньованє додатних условийох; ■ Ришенє о розподзельованю средствох приноши покраїнски секретар, на основи предкладаня конкурсней комисиї; ■ Секретарият нє ма обовязку обгрунтовац свойо одлуки; ■ Ришенє покраїнского секретара конєчне и процив ришеня нє мож уложиц правни лїк; ■ Прияви и приложену документацию ше подношительом нє враца; ■ Зоз подношителями приявох хторим одобрени средства, Покраїнски секретарият за образованє, предписаня, управу и национални меншини – национални заєднїци заключи контракт о софинансованю активносцох по основи хторого ше средства виплаци; ■ Подношитель прияви хторому буду додзелєни средства по Конкурсу, а нє ма рахунок при Управи за трезор, будзе мац обовязку отвориц го у одредзеним чаше. Процедура подрозумює обрацанє ґу компетентному орґану, зоз вимаганьом за отверанє спомнутого рахунку. ■Резултати конкурса ше обяви на службеней webадреси Секретарияту по законченю Конкурса. Покраїнски секретар, Михаль Нїлаш, с.р. На основи члена 6. пасус 1. Покраїнскей скупштинскей одлуки о дод зельованю буджетних срeдствох орґаном и орґанизацийом у чиєй шe роботи службено хаснує язики и писма националних меншинох – националних заєднїцох („Службени новини АПВ”, число14/2015), у вязи зоз Покраїнску скупштинску одлуку о буджетуAвтономнeй Покраїни Войводини за 2018. рок („Службени новини АПВ”, число 57/17), Покраїнски секретарият за образованє, предписаня, управу и национални меншини – национални заєднїци, розписує

КОНКУРС

за додзельованє буджeтних средствох орґаном и орґанизацийом у Aвтономнeй Покраїни Войводини у чиєй шe роботи службено хаснує язики и писма националних меншинох – националних заєднїцох за 2018. рок Средства у суми 9.500.000,00 динари ше додзелює за унапредзенє витворйованя права на службене хаснованє язикох и писмох националних меншинох – националних заєднїцох у Aвтономнeй Покраїни Войводини. Право участвовац на конкурсу маю: ■ орґани єдинкох локалней самоуправи з териториї Автономней Покраїни Войводини, у хторих зоз Статутом городу, односно општини утвeрдзeнe службeне хаснованє язикох и писмох националних меншинох - националних заєднїцох на цалeй тeриториї єдинки локалней самоуправи або у населєних местох на їх териториї; ■ месни заєднїци на териториї городох и општинох зоз алинeї єден;

9. ФЕБРУАР 2018.


informator@ruskeslovo.com ■ други орґани, орґанизациї, служби и установи, хаснователє буджетних средствох, хтори маю шедзиско на тeриториї локалней самоуправи або хтори окончую дїялносц на териториї локалней самоуправи, зоз алинeї єдeн. Срeдства шe додзeлює за финансованє, односно участвованє у финансованю: ■ трошкох виробку и поставяня таблох з назвами орґанох и орґанизацийох, з назву насeлєного мeста и других ґеоґрафских назвох на драгових напрямох, з назву улїцох и площох, як и других обвисценьох и спозореньох за явносц хтори виписани и на язикох националних мeншинох – националних заєднїцох хтори ше службено хаснує у општини, городу або населєним месце и за друкованє двоязичних; ■ вецейязичних формуларох, службених глашнїкох и других явних публикацийох. Висину средствох за додзельованє шe утвeрдзує на основи шлїдуюцих критeриюмох: ■ число язикох и писмох националних меншинох – националних заєднїцох хтори ше службено хаснує на цалей териториї општини, городу або населєного места; ■ процeнтуалнe участвованє припаднїкох националних мeншинох – националних заєднїцох чийо ше язики и писма службено хаснує у вкупним чишлє житeльства по урядових податкох Републичного заводу за статистику, на основи остатнього попису жительства; ■ вкупни материялни трошки яки потребни за реализацию активносцох; ■ постоянє других жридлох финансованя активносцох; ■ континуитет у финансованю активносцох з боку Секретарияту, односно чи шe срeдства вимага пeрши раз. Термин за подношенє приявох на конкурс тирва по 5. марец 2018.року. Прияви на конкурс ше подноши лєм на конкурсних формуларохСекретарияту. Комплeтну конкурсну докумeнтацию мож прeвжац у просторийох Секретарияту, або на интернет адреси: www.puma.vojvodina.gov.rs. Прияви на конкурс шe подноши на сeрбским язику або на язику националнeй мeншини – националней заєднїци хтори шe службeно хаснує у у орґанох Aвтономнeй Покраїни Войводини. Прияви ше подноши особнє, зоз придаваньом на писарнїци покраїнских орґанох управи у Новим Садзе (будинок Покраїнскей влади), або шe их посила по пошти на адресу: Покраїнски секретарият за образованє, предписаня, управу и национални меншини - национални заєднїци, Булевар Михайла Пупина 16, 21000 Нови Сад. Прияви на конкурс ше доручує у двох прикладнїкох з двома виявами хтори оверела и подписала овласцена особа подношителя прияви кед ше конкурує по єдней основи, кед ше источашнє конкурує и по другей основи, прияви ше доручує у вкупно штирох прикладнїкох, зоз штирома оверенима виявами. Нєблагочасни або нєподполни прияви, прияви у хторих нєдостаток по указованю нє одстранєни, кед ше нє одноша на наменки яки предвидзени зоз конкурсом або кед их поднєсли нєовласцени особи ше нє будзе розпатрац. Хаснователь длужен средства хасновац лєм за наменки за хтори су додзелєни, а нєпотрошени средства врациц до буджету Aвтономнeй Покраїни Войводини. Хаснователь ма обовязку на одвитуюци способ визначиц же у финансованю участвовал и Секретарият. Хаснователь длужен найпознєйше по виходзенє календарского року поднєсц Секретарияту звит о утрошку додзелєних средствох з одвитуюцу документацию. У случаю сумнї же додзелєни средства у дзепоєдних случайох нє хасновани наменково, Секретарият поруша поступок пред покраїнским орґаном управи цо компетентни за буджетну инспекцию, пре контролу законїтого и наменкового хаснованя средствох. Кед ше утвердзи же ше додзелєни средства у дзепоєдних случайох нє хасновали наменково, прияви тих хасновательох средствох ше убудуце нє будзе розпатрац кед буду учaствoвaц нa кoнкурсу. Поступок конкурса запровадзує комисия за розпатранє приявох хтору формує покраїнски секретар. Комисия по розпатраню призбераних приявох составя обгрунтоване предкладанє за додзельованє средствох по конкурсу и доручує го покраїнскому секретарови. О додзельованю средствох хасновательом по запроведзеним поступку одлучує покраїнски секретар зоз ришеньом хторе конєчне. Ришенє о додзельованю средствох ше обяви на интернет боку Секретарияту. Покраїнски секретар, Михаль Нїлаш, с.р.

9. ФЕБРУАР 2018.

На основи члена 3. Покраїнскeй скупштинскей одлуки о додзельованю буджетних средствох орґанизацийом националих меншинох – националних заєднїцох („Службени новини АПВ“, число 14/2015), Покраїнски секретарият за образованє, предписаня, управу и национални меншини – национални заєднїци, розписує

КОНКУРС

за софинансованє проєктох хтори унапрямени на реализацию афирмативних мирох и процесох за интеґрацию Ромох за предлуженє „Декади инклузиї Ромох” у 2018. року Конкурс ше розписує за софинансованє проєктох хтори унапрямени на реализацию афирмативних мирох и процесох за интеґрацию Ромох за предлуженє „Декади инклузиї Ромох” у 2018. року. I РОЗПОДЗЕЛЬОВАНЄ СРЕДСТВОХ Конкурс ше розписує на вкупну суму 1.900.000,00 динари. II УСЛОВИЯ КОНКУРСА Термин за подношенє приявох то 5. марец 2018. року. ■ На конкурс ше можу приявиц лєм реґистровани правни особи – орґанизациї и здруженя ромскей националней заєднїци зоз шедзиском на териториї Автономней Покраїни Войводини, чию ше дїялносц снує на очуваню и пестованю националного и културного идентитету, або орґанизациї чия дїялносц унапрямена на реализацию афирмативних мирох и процесох за интеґрацию Ромох за предлуженє „Декади инклузиї Ромох“ у 2018. року. ■ Нє будзе ше розпатрац нєблагочасни и нєподполни або нєправилно виполнєни прияви, прияви хтори поднєсли нєовласцени особи, як анї прияви хтори нє предмет Конкурса. ■ Нє будзе ше розпатрац прияви апликантох хторим додзелєни средства по основи предходних конкурсох Секретарияту, а хтори нє вимирели превжати обовязки по тих конкурсох, або благочасно, а по виходзенє термину за прияву по тим конкурсу, нє вимагали од Секретарияту предлужованє термину за реализацию средствох яки достали по основи скорейших конкурсох Секретарияту. ■ Покраїнски секретарият за образованє, предписаня, управу и национални меншини – национални заєднїци затримує право од подношителя прияви, по потреби, питац додатну документацию и информациї, або висц на саме место, односно за додзельованє средствох одредзиц виполньованє додатних условийох. ■ Секретарият нє обовязни обгрунтовац свойо одлуки. ■ Процив тих одлукох Секретарияту нє мож уложиц правни лїк. ■ Прияви и приложену документацию ше подношительом нє враца. III ПРИМЕНЬОВАНЄ ЗАКОНА О ЯВНИХ НАБАВКОХ Кед хаснователь средствох зоз того конкурса подпада под реґулацию члена 2. пасус 1. точка 2) Закона о явних набавкох („Службени глашнїк Републики Сербиї”, число 124/2012, 14/2015, 68/2015), односно, кед ше средства яки витворени по тим конкурсу будзе хасновац за набавку роботох, доброх або услугох, а учасц тих средствох твори вецей як 50% вредносци набавки, хаснователя средствох ше будзе тримац за наручителя и вон ма обовязку применьовац Закон о явних набавкох. IV СПОСОБ АПЛИКОВАНЯ Прияви ше подноши лєм на конкурсних формуларох Секретарияту. Комплетну конкурсну документацию з упутствами и правилами мож превжац од 5. фебруара 2018. року у просторийох Секретарияту або на web адреси www.puma.vojvodina.gov.rs.. ■ Ґу прияви ше обовязно подноши: 3. Службени доказ о реґистрациї орґанизациї; 4 Потвердзенє о порцийним идентификацийним чишлє; ■ Прияви на конкурс ше подноши на сербским язику або на язику националней меншини хтори ше службено хаснує у Автономней Покраїни Войводини; ■ Подношитель прияви хторому буду додзелєни средства по Конкурсу а хтори нє ма рахунок при Управи за трезор обовязни є у одредзеним термину исти отвориц. Процедура подрозумює контакт зоз компетентним орґаном и вимаганьом за отверанє спомнутого рахунка. ■ Прияви ше подноши особнє, з придаваньом на писарнїци покраїнских орґанох управи у Новим Садзе або посила по пошти на адресу: Покраїнски секретарият за образованє, предписаня управу и национални меншини – национални заєднїци, 21000 Нови Сад, Булевар Михайла Пупина 16.

ЗА КОНКУРС „ДЕКАДА РОМОХ 2018.“ Резултати конкурса буду обявени на службеней web адреси Секретарияту. Покраїнски секретар, Михаль Нїлаш, с.р. На основи члена 3. Правилнїка o додзельованю буджетних средствох за финансованє и софинансованє модернизациї инфраструктури установох основного и штреднього образованя и воспитаня и школярского стандарду на териториї АП Войводини („Службени новини АПВ”, число 4/17) и члена 3. Правилнїка o додзельованю буджетних средствох за финансованє и софинансованє модернизациї инфраструктури предшколских установох на териториї АП Войводини („Службени новини АПВ”, число 14/17), а у вязи зоз Покраїнску скупштинску одлуку о буджету Автономней Покраїни Войводини за 2018. рок („Службени новини АПВ”, число 57/2017), Покраїнски секретарият за образованє, предписаня, управу и национални меншини � национални заєднїци (у дальшим тексту: Секретарият), розписує

КОНКУРС

ЗА ФИНАНСОВАНЄ И СОФИНАНСОВАНЄ РЕКОНСТРУКЦИЇ, АДАПТАЦИЇ, САНАЦИЇ И ИНВЕСТИЦИЙНЕ ОТРИМОВАНЄ ОБЄКТОХ УСТАНОВОХ ОСНОВНОГО, ШТРЕДНЬОГО ОБРАЗОВАНЯ И ВОСПИТАНЯ, ШКОЛЯРСКОГО СТАНДАРДУ И ПРЕДШКОЛСКИХ УСТАНОВОХ НА ТЕРИТОРИЇ AВТОНОМНЕЙ ПОКРАЇНИ ВОЙВОДИНИ ЗА 2018. РОК Конкурс ше розписує на суму средствох яки обезпечени зоз Покраїнску скупштинску одлуку о буджету Автономней Покраїни Войводини за 2018. рок („Службени новини АПВ”, число 57/2017) и то: за финансованє и софинансованє реконструкциї, адаптациї, санациї и инве стицийне отримованє обєктох установох основного, штреднього образованя и воспитаня, школярского стандардуи предшколских установох на териториї Автономней Покраїни Войводини у вкупней суми 150.366.000,00 динари (на уровню основного образованя и воспитаня 95.000.000,00 динари, на уровню штреднього образованя и воспитаня 33.800.000,00 динари, за установи школярского стандарду 11.871.000,00 динари и за предшколски установи 9.695.000,00 динари). Средства наменєни за виводзенє роботох реконструкциї, адаптациї, санациї и за инвестицийне отримованє обєктох установох основного, штреднього образованя и воспитаня, школярского стандарду и предшколских установох на териториї Автономней Покраїни Войводини, а за хтори ришенє o одоброваню виводзеня роботох видава орґан цо компетентни за видаванє будовательней дозволи по члену 145. пасус 1. Закона о планованю и вибудови („Службени глашнїк РС“, число 72/2009, 81/2009 – випр., 64/2010 – одлука УС, 24/2011,121/2012, 42/2013 – одлука УС, 50/2013 – одлука УС, 98/2013 – одлука УС, 132/2014 и 145/2014). Средства ше нє додзелює за финансованє и софинансованє виводзеня роботох вибудови, добудови и чечуцого отримованя обєктох. Средства ше нє додзелює за роботи чийо финансованє у полней суми обезпечене з других жридлох. Дошлєбодзене подношенє прияви за проєкти за чию реализацию нє порушани поступок явней набавки. Финансийни обовязки ше будзе реализовац у складзе з ликвиднима можлївосцами буджету Автономней Покраїни Войводини за 2018. рок. УСЛОВИЯ КОНКУРСА 1. Подношителє вимаганя Хаснователє хтори маю право участвовац у розподзельованю средствох то: – школи за основне образованє и воспитанє, школи за штреднє образованє и воспитанє и установи школярского стандарду на териториї Автономней Покраїни Войводини чий снователь Република Сербия, АП Войводина и єдинка локалней самоуправи, – єдинки локалней самоуправи (лєм за потреби предшколских установох) на териториї АП Войводини. 2. Критериюми розподзельованя средствох Критериюми розподзельованя средствох по Правилнїку o додзельованю буджетних средствох за финансованє и софинансованє модернизациї инфраструктури установох основного и штреднього образованя и воспитаня и школярского стандарду на териториї АП Войводини, як и по Правилнїку o додзе

РУСКЕ СЛОВО 33


informator@ruskeslovo.com льованю буджетних средствох за финансованє и софинансованє модернизациї инфраструктури предшколских установох на териториї АП Войводини тоти: 1. значносц реализациї проєкта кед слово о безпечносци школярох, наставнїкох, односно дзецох, воспитачох и занятих хтори хасную обєкти, 2. значносц реализациї проєкта за обезпеченє квалитетних условийох за пребуванє и отримованє воспитнообразовней роботи, 3. финансийна оправданосц проєкта, 4. отримуюцосц проєкта, 5. локална, одно сно реґионална значносц проєкта, 6. активносци хтори подняти з цильом реализациї проєкта (предносц буду мац проєкти за хтори обезпечене ришенє о одобреню виводзеня роботох хторе видава орґан цо компетентни за видаванє будовательней дозволи), 7. обезпечени жридла средствох за реализацию проєкта (предносц буду мац проєкти за хтори обезпечени средства за софинансованє з других жридлох). ОБЩИ НАПРЯМКИ КОНКУРСА Кед тото технїчно можлїве, проєкт реализовац у вецей нєзависних фазох роботи. Хаснователь ма поднєсц прияву з ясно наведзенима фазама за виводзенє роботох и назначенима финансийнима средствами за шицки фази. Приложена предмера и предрахунок роботох ма облапяц прецизно утвердзене количество роботох и цени, бо ше средства Хасновательови буду преношиц у складзе зоз запровадзеним поступком явней набавки (а найвецей по одобрену суму). Звишки роботох и нєпредвидзени роботи Секретарият нє годзен финансовац. По додзельованю средствох по Конкурсу, а пред преношеньом средствох, Хаснователь длужен: – подписац контракт о додзельованю буджетних средствох зоз Секретариятом, з яким ше реґулує медзисобни права и обовязки контрактових бокох, – запровадзиц поступок явней набавки (за вибор понукача одвичательни Хаснователь и його одвичательна особа), – доручиц фотокопию банкарскей ґаранциї вибраного виводзача роботох за добре окончованє роботи, – анґажовац нєзависну особу як фахови надпатрунок над вивод зеньом предметних роботох, – доручиц ришенє о одобреню виводзеня предметних роботох хторе видал орґан општинскей/городскей управи цо компетентна за видаванє будовательней дозволи. Хаснователь хтори за одред зени проєкт конкуровал и на других местох, ма право поднєсц прияву и на предметни конкурс кед у моменту подношеня прияви нє мал, анї нє могол мац спознанє о тим же чи му одобрени средства по другим конкурсу за предметни проєкт. СПОСОБ ПОДНОШЕНЯ ВИМАГАНЯ Вимаганя за додзельованє средствох ше подноши на єдинственим конкурсним формуларе Секретарияту. Комплетну конкурсну документацию мож превжац од 5.2.2018. року на веб-адрес и С е к р е т а р и я т у www.puma.vojvodina.gov.rs. Вимаганя ше доручує по пошти на адресу: Покраїнски секретарият за образованє, предписаня, управу и национални меншини – национални заєднїци, з назначеньом: „За конкурс – за финансованє и софинансованє реконструкциї, адаптациї, санациї и инвестицийне отримованє обєктох

34 РУСКЕ СЛОВО

установох основного, штреднього образованя и воспитаня, школярскогостандарду и предшколских установох на териториї Автономней Покраїни Войводини за 2018. рок”, Булевар Михайла Пупина 16, 21000 Нови Сад, або ше их подноши особнє, з придаваньом на писарнїци покраїнских орґанох управи у Новим Садзе (прижемє будинку Покраїнскей влади). Ґу прияви на конкурс ше приклада: 1. копию технїчней документациї на основи хторей орґан цо компетентни за видаванє будовательней дозволи видал ришенє о одобреню виводзеня роботох. У случаю же установа, чий снователь АП Войводина, нє обезпечела ришенє о одобреню за виводзенє роботох, тота установа подноши копию технїчней документациї на основи хторей по обезпечованю согласносци за виводзенє роботох од Покраїнскей влади, компетентни орґан видава ришенє о одобреню виводзеня роботох, 2. копию ришеня о одобреню за виводзенє роботох хторе видава орґан цо компетентни за видаванє будовательней дозволи. Установи чий снователь АП Войводина, хтори нє обезпечели ришенє о одобреню за виводзенє роботох, подноша акт компетентного орґана з яким ше потвердзує же приложена технїчна документация комплетна и одвитуюца, на основи хторей ше по доставаню согласносци Покраїнскей влади за виводзенє роботох видава ришенє о одобреню за виводзенє роботох, 3. предмеру и предрахунок роботох хтори подписал и оверел одвичательни проєктант (документ нє старши як шейсц мешаци з нумерованима боками, обовязно ма облапяц датум виробку); 4. кед средства обезпечени з других жридлох(софинансованє), доказ о обезпечених средствох (контракт, ришенє и подобне), 5. фотокопию потвердзеня о порцийним идентификацийним чишлє установи образованя,односно за предшколски установи � єдинки локалней самоуправи (снователя установи). Термин за подношенє приявох на Конкурс то 2. 3. 2018. року. Секретарият затримує право од подношителя прияви, по потреби, питац додатну документацию и информациї, односно за додзельованє средствох одредзиц виполньованє потребних условийох. Комисия нє будзе розпатрац: – нєподполни прияви, – нєблагочасни прияви (прияви хтори послати после термину яки означени як остатнї дзень конкурса), – нєдошлєбодзени прияви (прияви хтори поднєсли нєовласцени особи и субєкти хтори нє предвидзени з конкурсом), – прияви хтори ше нє одноша на з конкурсом предвидзени наменки, – прияви хасновательох хтори у предходним периодзе зоз финансийнима и наративнима звитами нє оправдали средства яки им додзелєни зоз покраїнского буджету. Резултати Конкурса буду обявени на интернет-презентациї Секретарияту. Додатни информациї у вязи зоз реализацию Конкурса заинтересовани особи можу достац у Секретарияту на числа телефона:021/4874614, 487 4609, 487 4336. Покраїнски секретар, Михаль Нїлаш

На основи члена 3. Правилнїка о додзельованю буджетних средствох Покраїнского секретарияту за образованє, предписаня, управу и национални меншини – национални заєднїци за финансованє и софинансованє програмох и проєктох у обласци основного и штреднього образованя и воспитаня у Автономней Покраїни Войводини („Службени новини АПВ”, число 6/17), а у вязи зоз Покраїнску скупштинску одлуку о буджету Автономней Покраїни Войводини за 2018. рок („Службени новини АПВ”, число 57/17), Покраїнски секретарият за образованє, предписаня, управу и национални меншини – национални заєднїци, розписує

КОНКУРС ЗА ФИНАНСОВАНЄ И СОФИНАНСОВАНЄ ПРОЄКТОХ У ОБЛАСЦИ ДЗВИГАНЯ КВАЛИТЕТУ ОБРАЗОВНО-ВОСПИТНОГО ПРОЦЕСУ ШТРЕДНЬОГО ОБРАЗОВАНЯ – ТРОШКИ ОРҐАНИЗОВАНОГО ПРЕВОЖЕНЯ ШКОЛЯРОХ ШТРЕДНЇХ ШКОЛОХ ЗОЗ ШЕДЗИСКОМ У АП ВОЙВОДИНИ НА САЯМ ОБРАЗОВАНЯ У НОВИМ САДЗЕ, ЗА 2018. РОК Покраїнски секретарият за образованє, предписаня, управу и национални меншини – национални заєднїци, у складзе зоз Финансийним планом и финансийнима можлївосцами у буджетним 2018. року, будзе финансовац и софинансовац проєкти у обласци дзвиганя квалитету образовно-воспитного процесу штреднього образованя – трошки орґанизованого превоженя школярох штреднїх школох зоз шедзиском у АПВ на Саям образованя у Новим Садзе, за 2018. рок у суми 3.000.000,00 динари. Право участвовац на Конкурсу маю установи штреднього образованя на териториї АП Войводини, чий снователь Република Сербия, автономна покраїна або єдинка локалней самоуправи. Наведзени средства наменєни за дзвиганє квалитету образовно-воспитного процесу штреднього образованя – за трошки орґанизованого превоженя школярох штреднїх школох зоз шедзиском у АПВ на Саям образованя, хтори ше отрима у периодзе 8-10. марец 2018. року у Новим Садзе. Подношитель прияви, ґу прияви на конкурс, треба же би приложел: 1) фотокопию потвердзеня о порцийним идентификацийним чишлє, 2) нєвязане понукнуце – предрахунок о цени превоженя школярох на Саям образованя у Новим Садзе з назначеним числом учашнїкох хасновательох услуги. ОДЛУЧОВАНЄ О ВИМАГАНЬОХ И СПОСОБ АПЛИКОВАНЯ О додзельованю средствох хасновательом одлучує покраїнски секретар хтори компетентни за роботи образованя на предкладанє Комисиї за запровадзованє конкурса, хтора розпатра прияви цо сцигли. Критериюми за додзельованє средствох у складзе зоз членом 11. точка 2. алинея 1, 2. и 5. Правилнїка о додзельованю буджетних средствох Покраїнского секретарияту за образованє, предписаня, управу и национални меншини – национални заєднїци за финансованє и софинансованє програмох и проєктох у обласци основного и штреднього образованя и воспитаня у Автономней Покраїни Войводини тоти: – велькосц цильней ґрупи, – ступень уключеносци цильней ґрупи хторей проєкт наменєни, – уключеносц партнерских институцийох до реализациї проєкту. Секретарият затримує право од подношителя вимаганя, по потреби, питац додатну документацию або информациї. Кед прияву подписує особа хтора ма овласценє, нєобходне приложиц и документ о овласценю за подписованє хтори у складзе зоз предписанями. Прияву на конкурс ше подноши лєм у писаней форми, на єдинственим формуларе хтори ше обявює на интернет боку Секретарияту. Єдна правна особа може поднєсц єдну прияву. Резултати Конкурса ше обявює на интернет боку Секретарияту. Термин за подношенє приявох на Конкурс то 16. фебруар 2018. року. Прияви з потребну документацию ше подноши на адресу: Покраїнски секретарият за образованє, предписаня, управу и национални меншини – национални заєднїци „Конкурс за трошки орґанизованого превоженя школярох на Саям образованя” Булевар Михайла Пупина 16, 21000 Нови Сад Комисия нє будзе розпатрац: – нєподполни прияви, – нєблагочасни прияви, – нєдошлєбодзени прияви (хтори поднєсли особи хтори нєовласцени и субєкти хтори нє предвидзени з конкурсом), – прияви хтори ше нє одноша на з конкурсом предвидзени наменки, – прияви хасновательох хтори у предходним периодзе нє оправдали додзелєни средства прейґ финансийних и наративних звитох. Формулар питальнїка мож превжац од 5. фебруара 2018. року на урядовей Web-презентациї Покраїнского секретарияту за образованє, предписаня, управу и национални меншини – национални заєднїци: www.puma.vojvodina.gov.rs. Информациї у вязи зоз конкурсом мож достац на телефон: 021/ 487 41 83, 487 41 57. ПОКРАЇНСКИ СЕКРЕТАР, Михаль Нїлаш

9. ФЕБРУАР 2018.


informator@ruskeslovo.com

* дзе цо будзе *

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 7. фебруара наполнєл ше рок як нас занавше охабел наш мили супруг и оцец

ЛЮБОМИР АРВАЇ (1947–2017) з Коцура Днї преходза, а ти нам вше баржей хибиш. Вично це будземе чувац у наших шерцох и нїґда це нє забудземе. Твойо наймилши: супруга Павлина, син Звонко и син Любко зоз супругу Таню

БАЛ РКЦ У НОВИМ САДЗЕ

OGLA[OVANW 021/6613-697, 021/ 6624/708 e-mail: ruske.redakcija@gmail.com

Спочивай у мире Божим!

АВДИЦИЯ ЗА ХОР „ГАРМОНИЯ” У цалком новим виданю и зоз нову програму за приманє нових членох шпивачох под дириґентским водьством проф. Сузани ҐросМаркович. Маме вельо нови идеї, интересантну програму и вшелїяки проєкти, лєм нам потребни шпиваче. Єдине условиє то добра дзека и позитивна енерґия. Авдиция ше отрима у просторийох РКЦ (Руского културного центра) на адреси Йована Суботича 8, Нови Сад, у шлїдуюцих терминох: 19. 02. 2018. (пондзелок) од 19г до 20г 20. 02. 2018. (вовторок) од 19г до 20г 21. 02. 2018. (стреда) од 19г до 20г 22. 02. 2018. (штварток) од 19г до 20г Кед любице шпивац, дружиц ше и путовац сердечно вас обчекуєме! Городска управа за защиту животного штредку Городу Нового Саду на основи члена 29. Закона о преценьованю вплїву на животни штредок („Службени глашнїк Републики Сербиї”, число 135/04 и 36/09) обявює

ОБВИСЦЕНЄ о принєшеним ришеню з хторим дата согласносц на Студию о преценьованю вплїву на животни штредок проєкта – базней станїци мобилней телефониї „НС ПЕТРОВАРАДИН-РТВ” – НС202, НСУ202, НСЛ202 Ношитель проєкта „Телеком Сербия” а.д. Таковска 2, Беоґрад, поднєсол вимогу за даванє согласносци на Студию о преценьованю вплїву застатого стану на животни штредок проєкта – базней станїци мобилней телефониї „НС ПЕТРОВАРАДИН-РТВ” – НС202, НСУ202, НСЛ202, у улїци Патриярха Раячича 30а, у Петроварадину, на катастерскей парцели число 820 К.О. Петроварадин, Город Нови Сад. После запровадзеного поступку, Городска управа за защиту животного штредку дня 2. фебруара 2018. року принєсла ришенє число VI-501-631/17 же потребне преценьованє вплїву на животни штредок стану и о одредзованю обсягу и змисту студиї о преценьованю вплїву на животни штредок базней станїци мобилней телефониї. Увид до предметного ришеня мож окончиц у просторийох Городскей управи за защиту животного штредку, Руменацка 110 а, Нови Сад, роботни днї у чаше од 10 до 15 годзин на сайту Городскей управи за защиту животного штредку www. environovisad.org. rs. Процив того ришеня мож порушац управни спор пред Управним судом у чаше од 30 днї од дня обявйованя обвисценя о принєшеним ришеню у средствох явного информованя.

9. ФЕБРУАР 2018.

На соботу, 10. фебруара, будзе бал Руского културного центру. Бал почина на 20 годзин. Уходнїца 1 300 динари, а ураховани вечера и музика „Дюла и приятелє + Танита”. Уходнїци мож купиц у РКЦ, лєбо резервовац на число 062/41-66-40. Гибайце ше вешелїц и преславиц наш 72. родзени дзень. Витаме вас! ***

БАЛ КПД „КАРПАТИ”

Бал КПД „Карпати” будзе отримани на соботу, 17. фебруара у Вербаше, у ресторану „Краль”, а почнє на 19 годзин. Уходнїци мож купиц у просторийох Дружтва, Нєґошова 21, кажди дзень од 18 по 21 годзин, а уходнїца кошта тисяч динари. На балу будзе грац оркестер „Карпати”, будзе орґанизована томбола, нєсподзиваня, а шицки информациї мож достац и на телефони 021/706 257 и 064/17-952-41.

MALI OGLA[KI ПРЕДАВАМ локал у Руским Керестуре у Занатским центру, поверхносци 16 м2. Цена по догварки. Контакт телефон 062/970-15-71. ПРЕДАВАМ два парцели обрабяцей жеми од хторей єдна нєдалєко од Хладзальнї виходзи на главну драгу, поверхносци 1,15 гольта, цена 7000 евра по гольту. Друга ше находзи на Билей, поверхносци 1,21 гольта, по цени 8000 евра по гольту. Контакт телефон 062/97015-71. *** ПОНУКАМЕ квалитетни пелет, брикет, углє „бановичи”, древо у палетох од 1 и 2 кубики. Превоз и витоварянє обезпечени.Руски Керестур, 064/268-38-62. *** ДИХТОВАНЄ облакох и дзверох з неопрен ґуму. Щици од витру, жими, праху и шпорує на греяню. Монтираме и оправяме ролетни, гармониково дзвери, пантлїково фиронґи, мрежи од суньоґох. 060/5088-433 025/5827-710 *** ВЛАГА? Изолуєме влажни хижи. 063/440-470; 063/102-41-14. *** ПРЕДАВАМ линию за преробок олєяркох (сої, слунечнїку и др.), под вигоднима условиями, Руски Керестур. 025/703-226 и 066/937-08-12.

РУСКЕ СЛОВО 35


СПОРТ ПOЧИНАЮ 23. ЖИМСКИ ОЛИМПИЙСКИ БАВИСКА

ПЕРША ЖИМСКА ОЛИМПИЯДА У ЮЖНЕЙ КОРЕЇ

У южнокорейским городзе Пйонґчанґу, од 9. по 25. фебруар, буду отримани 23. Жимски олимпийски бависка. На тей шветовей смотри жимских спортох буду отримани 98 змаганя у седем спортских конарох, а 15 дисциплинох

Ю

жна Корея и город Пйонґчанґ за домашнього 23. Олимпияди вибрана пред седем роками на схадзки Медзинародного Олимпийского комитету. Теди ше за домашнїх приявели ище два городи и то Анси (Французка) и Минхен (Нємецка). Наша спортска, жимска, експедиция до Пйонґчанґу одпутовала прешлого пиятку (2. фебруара). Екипа ма штирох спортистох хтори ше буду змагац у дисциплинох алпске скиянє и скияшке обегованє, а то: Невена Иґнятович, Марко Вукичевич, Марко Стевович и Дамир Растич. Провадза их тренере Милош Томич, Матиц Єраша и Тихомир Милосавлєвич, як и шеф мисиї Олимпийского комитета Сербиї Дамир Штайнер и др Ґоран Васич. На нєдзелю, 11 фебруара, перши на шнїгову дражку виду Марко Вукичевич и Марко Стевович, хтори ше буду змагац у дисциплини спущованя. Невена Иґнятович, хтора предпрешлого тижня звжала фантастичне шесте место у дисциплини супер комбинация (слалом и супер Ґ) на Шветовим купу, на дражку видзе 12. фебруара. Перша на програми будзе дисциплина спущованє. Невена трцераз у Олимпийским тиму, участвовала на прешлих бавискох, и очекує ше же призначи успих як и по тераз.

Марко Вукичевич другираз у олимпийским тиму, а Марко Стевович наймладши член нашей експедициї и то будзе його премиєра на таким вельким змаганю. Потераз вон призначел замерковани резултати на Универзияди хтора прешлого року отримана у Казахстану кед завжал седме место у дисциплини велеслалом. Вони

НАША НАЙЛЄПША СКИЯШКА Успих хтори Невена Иґнятович витворела концом януара того року – шесте место у дисциплини комбинациї (супервелеслалом и слалом) хтори ше бодує за Шветови куп, будзи при шицких надїю же подобни резултат витвори и на Олимпийцких бавискох у Пйонґчанґу. Но, и вона оптимистична кед слово о наступе найлєпших скияшох на Олимпийских бавискох. – Нєсподзиваня вше можлїви. На такей спортскей смотри, як цо Олимпийски бависка, вше ше подаєдно „чудо” случи. Гоч конкуренция моцна, я ше пририхтуєм за сензацию тей файти. Сни о вельким успиху ми нїхто нє може одняц. Физично и психично сом порихтана за змаганя, а наздавам ше же будзем мац и дакус щесца. На скийох сом одмалючка, мала сом щесце змагац ше на змаганьох на найвисшим уровню и тоту нагоду сом максимално вихасновала – гварела Невена Иґнятович. З оглядом на тото же одлични резултати посциговала у дисциплини слалом, а тиж так и у спущованю, оптимистично чека змаганя у єй наймилшей уж спомнутей дисциплини – комбинациї.

36 РУСКЕ СЛОВО

двоме ше на Олимпийских бавискох буду змагац у штирох дисциплинох – велеслалому, слалому, супер комбинациї и спущованю. Дамир Растич тиж першираз на таким вельким змаганю, а будзе ше змагац у дисциплини скияшке обегованє – спринт класик и на 15 километри. Перше обегованє на програми 13. фебруара. Спортисти и функционере на 23. Олимпийских бавискох, єст их коло 3 500, змесцени до двох олимпийских валалох – Пйонґчанґ Маунтин Кластер и Пйонґчанґ Ґанґнеунґ Костал Кластер. Обидва валали на вецей як 700 метери надморскей висини.■ А. П. 9. ФЕБРУАР 2018.


sport@ruskeslovo.com

ФОДБАЛСКИ КЛУБ „РУСИН”

ПОЧАЛИ ПРИРИХТОВАНЯ ФК „Русин” ше нєдавно почал пририхтовац за ярню часц першенства, та фодбалере потераз отримали 9 тренинґи на котрих були од 15 до 19 бавяче, а на котри нови тренер Зоран Маливук рахує. Тренинґи ше отримую на стадиону на Ярашу. У другей часци пририхтованьох планую ше одбавиц 5 приятельски змаганя и то углавним нєдзелями. Потераз заказани змаганя зоз екипами ФК „Задруґар” (Сербски Милетич), ФК „БСК” зоз Бачкого Брестовцу, ФК „Искра” з Коцура и два змаганя зоз Кулу. Цо ше дотика бавячох, Русин напущел Бранкович котри кариєру предлужи у Текстилцу зоз Оджаку, а Русин помоцня браца Янїч зоз Кули. Уж вецей роки Русин ма проблеми зоз другим ґолманом, так же ше водза прегварки зоз двома ґолманами, та и тот проблем будзе ри-

шени до початку ярнєй часци першенста у подручней фодбалскей лиґи Зомбор – Бачка Паланка, котра почина 10. марца. На першим першенственим змаганю Русин будзе домашнї екипи ФК „Войводина” зоз Товаришева. Внєдзелю 4. фебруара, Русин одбавел перше приятельске змаганє процив екипи ФК „Задруґар” зоз Сербского Милетичу котри ше змага лиґу висше. Резултат бул 3:1 за госцох, а єдини ґол за Русин дал Кимо Гарди. Тренер Маливук дал нагоду шицким бавячом, а мал их тей нєдзелї на розполаганю 18 и, як наглашел, и на идуцих змаганьох то будзе пракса, же би до початку першенства формовал перших 11 бавячох котри започню перше першенствене змаганє тей яри. Я. Виславски

ТРА ДИЦИЙНА ОБУКА ЗА НЄПЛЇВАЧОХ У ВЕРБАШЕ

ТОГО РОКУ ПРЕЗ ОБУКУ ПРЕЙДУ КОЛО ТИСЯЧ ШКОЛЯРЕ Центер за физичну културу „Драґо Йовович” Вербас, уж вецей як 30 роки орґанизує обуку за нєплївачох. Обуку ше запровадзує за возрост кед дзеци у другей класи основней школи, а облапени шицки школи з городу и населєних местох општини. – Понеже у општини маме 9 основни школи, рочно обуку прейду коло 28 оддзелєня. Того року маме коло тисяч дзеци, тераз на обуки два оддзелєнє з Основней школи „Братство єдинство” у Вербаше, и єдно оддзелє-

9. ФЕБРУАР 2018.

ня зоз школи „Бранко Радичевич” зоз Савиного Села – визначел тренер Милоє Ґлушац и додал же ше обуку нєплївачох витворює пре розвиванє и виправянє шицких моторичних схопносцох дзецка, и пре перши крочаї плїваня при малих дзецох. На обуки посцигую одлични резултати, односно маю прейґ 95 одсто успишней обуки рочнє, а Вербас праве и по тим познати город, понеже обука нєплївачох функционує прейґ три децениї у континуитету. Так повесц же скоро нєможлїве пренайсц нєплївача по походзеню з Вербасу. – За тоту активносц, односно трицец роки успишней роботи, зме достали и плакету орґанизациї „Спорт за шицких”. Обука тирва три тижнї, после чого орґанизоване покладанє и додзельованє дипломох. До орґанизациї окрем Центра за физичну културу, уключена и Општина Вербас, тренере, односно наставнїки на обуки, Милош Дяконов и Владимир Секулич – визначел Ґлушац. Попри тим, и шицки три плївацки клуби з Вербасу маю школи за нєплївачох, та заинтересовани дзеци маю нагоду учиц плївац и под час школских розпустох. А. М.

РУСКЕ СЛОВО 37


СПОРТ У ШТРЕЛЯЦКИМ КЛУБУ „ВЕРБАС” НАРОК ЮВИЛЕЙ

СЕДЕМДЗЕШАТ ШАМПИОНСКИ РОКИ Вербаски штреляцки клуб сновани давного 1949. року и од теди континуовано роби. Од теди по нєшка тот спорт у Вербаше вше бул популарни. З його штреляцкого полиґону вишли числени репрезентатаивци и шампиони дакедишнєй Югославиї и нєшкайшей Сербиї

П

рез штреляцки клуб „Вербас” прешли велї добри штреляче, як цо то Деса Перович хтора своєчасово була двойнїсти шампион швета, нєшка ма 76 роки. Попри єй Зоки Ласло хтори бул репрезентативец, нєшка тренер Будапешту. – Далєй Лїля Копривица, тиж член репрезентациї, Ана Мария Киш хтора була шампионка Югославиї, и Золика Балинт, бувши шампион Югославиї. Так же Вербас ма барз вельке число успишних штрелячох – приповеда тренер у Клубу Михайло Киш. Окрем нього, тренере и Душан Наумов и Золика Балинт хтори и судия, а маю и двох школованих тренерох, Даниєла Радваньового и Леона Табория. У Клубу єст коло 30 активни штреляче, а то найчастейше пионире, понеже кед руша до стредней школи, або после на факултет, нє можу физично посцигнуц и приходзиц на тренинґи до Вербасу, та ше розходза. – Дзепоєдни ше и враца познєйше як рекреативци. Иншак, у тим спорту основа концентрация, а дзеци як дзеци, любя оружиє, любя штреляц, то им забавне, та им штреляцтво интересантне. Медзитим, то и барз драги спорт, понеже воздушна пушка кошта и по 2,5 тисячи евра, а и друга опрема досц кошта – визначел Киш. Змаганя у Войводянскей лиґи ма осем кола, а отримую ше у Вербаше, Панчеве, Зренянину, Новим Садзе, Старей Пазови, Индїї, Сримскей Митровици. Починаю у октобру и каждого мешаца єст єдно коло, по марец. То

38 РУСКЕ СЛОВО

углавним национална програма, а од тих осем колох, штири маю и медзинародну програму, понеже дзеци од 14 рокох, та надалєй ше маю право змагац и у медзинародней програми. Национална програма основа за медзинародну, ту ше науча цильовац, и вец преходза на медзинародну, дзе цалком иншаки пушки, мушка, диоптер, а и мети розлични. Нєдавно було шесте коло лиґи, праве у Вербаше, дополадня була национална програма, пополадню медзинародна, а 24. марца у Вербаше будзе и першенство Войводини у тим спорту, и то медзинародна програма. После того, у априлу будзе першенство Войводини, алє национална програма. Як заключел тренер Киш, Вербас ма єдне з красших штрелїскох, хторе ма 18 места за штрелянє, а и сам Клуб полни з погараму понеже бул моцни у бувшей Югославиї. Нєшка робя лєм воздушну програму, понеже мали калибар барз драги, та нє мали финансийни условия за таку муницию. Кед би у будучносци бул лєпши финансийни стан, планує ше же би ше даскельо найлєпши штреляче змагали и з малим калибром.■ А. Маркович 9. ФЕБРУАР 2018.


sport@ruskeslovo.com

У ШИДЗЕ ПРЕГЛАШЕНИ НАЙЛЄПШИ СПОРТИСТИ ЗА ПРЕШЛИ РОК

ПРИПОЗНАНЯ МАРИЇ И МИЛОШОВИ У будинку Народней библиотели „Симеон Пищевич” у Шидзе прешлого пиятку отримана традицийна спортска манифестация преглашованя найлєпших спортистох за прешли рок у орґанизациї Спортского союзу општини Шид и РТВ „Коперникус” Шид

Я

к наглашене у обгрунтованю Петра Вейновича, редактора у РТВ Коперникус и предсидателя жирия спортских новинарох, нє було лєгко одредзиц найлєпших спортистох, спортистки и екипи, бо велї у прешлим 2017. року посциговали замерковани резултати нє лєм у рамикох Сербиї алє и на медзинародних змаганьох. За найлєпшого спортисту по першираз преглашени Милош Тиосавлєвич, столнотенисер СТК „Партизан”, а за спортистку по треци раз преглашена Мария Танцик, бициґлистка БК „Єднота”. Найлєпша хлопска екипа то Рукометни клуб „Раднички”, хтори того року означує 60 роки иснованя, а найлєпша женска екипа одбойкшки ЖОК „Макс”. У катеґориї найлєпших спортских екипох у месних заєднїцох преглашени ОФК „Бикич”, а при младежских хлопских екипох то СТК „Партизан”, а при женох БК „Єднота”. Лазар Миланович, член Каяк кану клуба „Филип Вишнїч” з Вишнїчева и Милош Живкович, член БК „Єднота” найлєпши у катеґориї спортистох младшей катеґориї, а при дзивчатох то Владана Пешич членїца Каяк кану клуба „Филип Вишнїч“. У школским спорту за найлєпших преглашени спортски дружтва ОШ „Бранко Радичевич” и Ґимназиї „Сава Шуманович”. За найлєпшого спортского роботнїка преглашени Предраґ Малешевич, а найлєпша роботнїцко- спортска екипа то екипа кафеа „Синема”. За орґанизацию спортского змаганя як найлєпши преглашени ФК „Раднички”. Награду за животне дїло достал Спасоє Рудич. Специялну плакету достал и Ротари клуб зоз Сримскей Митровици, а приял ю Ненад Милашинович. Припознаня спортистом придали Предраґ Вукович, предсидатель општини Шид и Никола Видич, заменїк предидателя СО Шид и директор РТВ „Коперникус” Шид.

9. ФЕБРУАР 2018.

Мария Танцик

Милош Тиосавлєвич

ПРЕПОЗНАТА РОБОТА Спасоє Рудич, хтори у тей хвильки делеґат у Супер фодбалскей лиґи и децениями є присутни у спорту на шваточносци наглашел же кажде припознанє чловекови значне и миле. – Тото припознанє коруна моєй спортскей роботи. То источасно и приклад же спортиста и после активней спортскей кариєри ма мажлївосц предлужиц активносц як спортски роботнїк. Прето поволуєм младих же би були спортисти и водзели здрави живот, учели од старших же би єдного дня и вони були спортски роботнїки – гварел Рудич.

З тей шветочней нагоди предсидатель Вукович наглашел же општина Шид у прешлим року за спорт опредзелєла 22,5 милиони динари, а подобне будзе и того року, а то, як наглашел, нє опредзелєли анї даєдни „моцнєйши” локални самоуправи. Вон подзековал и РТВ „Коперникус”, а насампредз редакторови Петрови Вейновичови же уж 35 роки орґанизую вибор найлєпших спортистох шидскей општини. После додзельованя припознаньох Милош Тиосавлєвич виявел же є щешлїви пре достате припознанє хторе го обовязує у наступней роботи. Вон гварел же СТК „Партизан” влонї вошол до Войводянекей лиґи и же є тераз без пораженя, а циль им у тим року же би вошли до Другей союзней лиґи. Задовольство нє скривала анї Мария Танцик хтора уж преглашована за найлєпшу спортистку. Вона гварела же єй циль отримац добру форму, же би постала побиднїца державного першенства, а обчекує добри резултати и на других вельких змаганьох.■ Вл. Дїтко

РУСКЕ СЛОВО 39


ИНФОРМАТОР, ОГЛАШКИ, ИНТЕРМЕЦО

ГЛАСНЇК ПО РУСКИ

На Площи шлєбоди у Новим Садзе,

РОК LXXIV ЧИСЛО 6 (3771) НОВИ САД, 9. ФЕБРУАР 2018.

■ ИНТЕРВЮ: ПРОФ. ДР ЮЛИЯН РАМАЧ ЦЕНА 30 ДИНАРИ

АЛ Ч О П Е З Д ВИ А О С Б М Ю И Л В Л О У Н СТИВА ФЕ

ОГЛЯД НУ ЦЕ НА ПРЕ ШЛОСЦ оволуєме читачох новинох „Руске слово” же би помогли препознац особи на старих фотоґрафийох. Пре точне идентификованє особох на сликох, хтори маю окремну музейну вредносц, потребна помоц од ширшей явносци. Шицки фотоґрафиї настали у дакедишнєй фотоґрафскей роботнї Бруґошових у Руским Керестуре. Кажду фотоґрафию ше подпише зоз одредзену шифру, та кед же препознаце даєдну, лєбо вецей особи на фотоґрафиї, модлїме Вас же бисце явели до Заводу на число телефона 021/548-421, лєбо на мейл: zavod.rusini@gmail.com.

П

Фотоґрафия: 0670P

Фото: Сандра Саламун

Фото: В. Вуячич

1. фебруара отворени други „Фестивал любови”, и будзе тирвац по 17. фебруар, на вецей локацийох у городзе. У древених хижкох викладателє понукаю рижни продукти за поєсц и попиц, а мож купиц сувенири и дарунки.Площу украшує мур з квеца „Flower wall” на хторим на 30 шветових язикох написане любов. Мож ше фотоґрафовац при „дзверох любови”, „Kissing pointa” и коло ретро мура на хторим рами за слики, а мож ше и пoвожиц на фиякеру. Кажди дзень од 18 годзин єст мини концерт и журка на отвореним. В. В.

■ БАЛИ – ТРАДИЦИЯ НА МОДЕРНИ СПОСОБ

Ruske slovo 06  
Ruske slovo 06  
Advertisement