Ruske slovo 06

ИНФОРМАТОР, ОГЛАШКИ, ИНТЕРМЕЦО

ГЛАСНЇК ПО РУСКИ

ПАПРИҐАРСКИ БАЛ ЯК МАСКЕНБАЛ

ЦЕНА 30 ДИНАРИ Фото: Мария Афич

Фото: Душица Орос

РОК LXXV ЧИСЛО 6 (3823) НОВИ САД, 8. ФЕБРУАР 2019.

У Руским Керестуре отримани 14. Паприґарски бал хтори того року бул и маскенбал. Тоту идею маскированя за Паприґарски бал прилапели нащивителє, та було од минималних маскох як цо червени нос або маска за очи, по комплетни креациї як фамелия Кременко, монахиня и священїк, фахови защитаре, та по „Новака Дьоковича” хтори, як гваря орґанизаторе, „нащивел” їх бал и допринєсол одличней атмосфери на балу. М. А.

ОГЛЯД НУ ЦЕ НА ПРЕ ШЛОСЦ оволуєме читачох новинох „Руске слово” же П би помогли препознац особи на старих фотоґрафийох. Пре точне идентификованє особох на сликох, хтори маю окремну музейну вредносц, потребна помоц од ширшей явносци. Шицки фотоґрафиї настали у дакедишнєй фотоґрафскей роботнї Бруґошових у Руским Керестуре. Кажду фотоґрафию ше подпише зоз одредзену шифру, та кед же препознаце даєдну, лєбо вецей особи на фотоґрафиї, модлїме Вас же бисце явели до Заводу на число телефона 021/548-421, лєбо на мейл: zavod.rusini@gmail.com.

Фотоґрафия: 0435P

■ ФАМЕЛИЙНИ ПАМЯТКИ ЯК КУЛТУРНИ СКАРБ

ФАХОВОСЦ, ИСКУСТВО И ДРУЖТВЕНА ОДВИЧАТЕЛЬНОСЦ Пише: мср Гелена ПАПУҐА, редакторка на руским язику Центра за нїзкотиражни виданя у Заводу за учебнїки

Образовна система на язикох националних меншинох Кед ше зна же по єдним предмету за єден рок на рудосц зложена и вше нам ше видзи же дацо може лєп- ским язику треба видруковац найвецей 58 прикладнїки ше функционовац. И то у шоре и ґу тому лєпшому ше – шицко ясне. Ми нєвелька заєднїца хтора нє ма тиратреба намагац. Медзитим, дакеди гевто цо подрозумю- жи од дзешец тисячи прикладнїки. Наш штирирочни єме под добрим ришеньом, то насампредз сиґурносц, тираж по 230 прикладнїки, а знаме же цо нїзши тираж ґаранция же учебнїки буду на час у школярских рукох. – векша цена продукованя и обратно. Нїкому з приватЖе би ше то шицко поскладало так як треба, потребне них видавательох ше нє виплаци друковац таке мале же би цала система добре функционовала, а то насам- число кнїжкох кед знаме же им найважнєйши праве предз значи притримовац ше профит. Праве прето Закон подписаних догваркох, обопреферира же би ше учебнїки Требало ище на початку школского рока вязкох, терминох, законa. приватних видавательох припринєсц одлуку же мож хасновац Очиглядно же при нас, у нарихтали и видали у Центру за учебнїки хтори постоя, шей держави така яка є, на нїзкотиражни учебнїки хтори хтори на розполаганю, каждим крочаю ше поставя маю и одвитуюци кадри, фаз чим би ше достало часу за законченє и даяке препреченє. хових сотруднїкох и длугорочне искуство у такей рободрукованє нових учебнїкох. Т от рок перши школски ти. Гоч як обрациме, зоз преЗ тим би ше обкеровало нєпотребни рок, одкеди робим, же нє кладаньом насловох за першу компликациї и нєзадовольство родичох и знам цо ше случи. Потераз и пияту класу ше почало пошколярох, хторе, вшелїяк, оправдане шицко функционовало по зно и, кед ше зна процес преякейшик системи, знало ше кладаня и видаваня, було кеди ше почина з роботу на очиглядне же учебнїки буду пожнїц , а опция хтора учебнїку, знало ше кеди ресорне министерство одобрує учебнїки, та ше вец и знало кеди ми закончиме отворена вше, то же шицки наслови хтори уж маме, свою роботу и видрукуєме учебнїк. Тераз у тей сфе- мож хасновац док ше нє видрукує нови. На то ясно ри шицко нєпознате. Першираз ше при нас, у видава- указує Закон о учебнїкох, член 46. У цалей тей адмительстве на руским язику, зявели приватни видавате- нистративней процедури зробене цошка цо нє добре. лє. З нїма нє маме ище розробену праксу и нє знаме Требало ище на початку школского рока принєсц одлуяк ше шицко закончи, алє маюци на розуме основни ку же мож хасновац учебнїки хтори постоя, хтори на резон приватного видавателя, а то насампредз про- розполаганю, з чим би ше достало часу за законченє и друкованє нових учебнїкох. З тим би ше обкеровало фит, места за обаванє єст. компликациї и нєзадовольство родичох и Завод за учебнїки успишно правел и видавал руски нєпотребни школярох, хторе, вшелїяк, оправдане. учебнїки вецей як 50 роки. Пре специфичносци тей видавательней роботи, Завод оформел Центер за нїзко- Нє у шоре же дзеци ище вше нє маю учебнїки пред сотиражни виданя, хтори би требал олєгчац и подшвид- бу. То бизме нїґда нє шмели допущиц. Суґеруєм нашац роботу, маюци на розуме шицки специфичносци шим просвитним роботнїком хтори робя у образованю видаваня нїзкотиражних учебнїкох, а шицко з цильом по руски же би ше пре шицки тоти проблеми опредзеже би школяре достали на час свойо учебнїки. Як цо льовали за Заводово учебнїки, бо єдино Завод за видато у каждей бранши пракса, та так то и у тей, видава- ванє учебнїкох ма кадри и искуство у тей роботи, як и ню учебнїкох, интересни лобиї пробую вихасновац гевто цо ше вола – дружтвену одвичательносц. державни синекури, средства за видаванє учебнїкох Учебнїки по руски ше нїґда нє видавало на комерцихтори держава обезпечує, а насампредз за свой приват- ялним принципу, та так нє годно анї убудуце (окрем ни хасен, бо то и природа приватного бизнису. Приват- кед нас нє будзе голєм пейц раз вецей як тераз). Права ни видавателє окончовали и нєпреривно окончую при- националних меншинох на паперу єдно, а у стварноцисок на державу же би и вони мали право буц видава- сци то цалком друге. Вше кед дахто понука дацо лєптелє учебнїкох на меншинских язикох. Їх основна при- ше а туньше – треба добре роздумац чи то реално моповедка же вони можу друковац лєпши и сучаснєйши жлїве. И того року, як и каждого, маме достаточно учебнїки. Медзитим, проблематика коло видаваня учебнїки на лаґеру и, розуми ше, буду на час у школяручебнїкох на язику малих меншинох, яка руска напри- ских рукох. Ми ту.■ клад, вельо зложенша як цо то випатра комерциялиСтановиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє стом приватних видавательох. вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”

2 РУСКЕ СЛОВО

8. ФЕБРУАР 2019.

ЗМИСТ

УВОДНЇК Пише: Иван САБА ДОШ, главни одвичательни редактор

■ Тижньовнїк 4–5. Национални совит и образованє по руски

■ Нашо места 10–11. Бали по наших местох

■ Економия 14–15. Конференция „Войводина у 2019.”

■ Мозаїк 16–17. Мая Орихан, шветова путнїца

■ Култура и просвита 20–21. Чуванє културного скарбу у приватних обисцох

■ Людзе, роки, живот 26–27. Стретнуце: Звонимир Барна зоз Вуковару

■ Духовни живот 28–29. Податки зоз матрикулох наших парохийох

■ Информатор

30–33. Мали оглашки и In memoriam

■ Спорт 36–37. У Керестуре одбавени квалификациї за турнир Русин куп” ”

Насловни бок: У старим обисцу фамелиї Йоакима Дудаша Авторка фотоґрафиї: Мария Афич

ВИНЇМКИ И ПРАВИЛА Уж зме на вецей заводи писали о проблему з школскима учебнїками по руски, а як ствари стоя, и убудуце нам то будзе тема. Компетентни и упутени до проблематики и обставинох у образованю по руски гваря же то уж длугши час (окрем хронїчного дефициту школярох и родичох дзечних уписац дзеци до школи по руски), можебуц найвекши систематични проблем з хторим ше стретаю меншински заєднїци, та и наша. Випатра же так будзе ище даяки час: Чи рок-два, чи длужей, увидзиме. Як то було у основней школи, нє цалком сом сиґурни. Думам же зме мали шицки учебнїки по руски, алє би за потвердзенє требало прекутатовац цали пойд. Медзитим, у керестурскей Ґимназиї (треца ґенерация), нє мали зме шицки кнїжки по руски. Алє, були зме щешлїви и так ше трафело же наставнїцки кадер – углавним искусни, вигартовани просвитаре, най повем, уж тераз „леґенди” керестурского школства, аж и на то надополнєли тот нєдостаток. Преподаваня зме слухали по руски, по руски зме водзели призначки, а вец ше дома учело з кнїжкох по сербски. З даєднима наставнїками и учебнїками заш було обратно. На тот способ, и нєшка знам, а верим тиж и векшина школских, цо клїтинка а цо ткань, цо злученїна, а цо розпущенїна. Цо пошвидшанє, цо прикра ровень, цо множества, а цо шлїди. Хтора животинька припада ставцаром, хтора мегучкаром, а хтора глїбкаром. Хто творел дворянске пасмо у штредньовиковней дружтвеней гиєрархиї, а хторе войско у шлїдуюцей епохи мало найлєпшу пехоту, а хторе найлєпших морякох и найвецей плахтарки, цо сейковита жем и яки то загабасцени релєф. Источашнє, нє знам же би дахто з нас познєйше мал проблеми лєбо „меншу пролазносц”, як ше то нєшка гвари, прето же ше школовал по руски. Шицко спомнуте нє шме буц алиби же бизме ше и далєй нє борели, инсистовали, апеловали и допивали пре пожнєнє учебнїкох по руски. Бо, талантовани наставнїк з притоку и чувством за язик, креативни и дошлїдни у почитованю язичней норми, заш лєм винїмок хтори потвердзує правило. Друковани учебнїк, з другого боку, постава правило. З нього ефикасно годзен преподавац и наставнїк хтори тоти дополнююци схопносци нє ма, а учиц и школяр хтори о язику анї нє такой так дзба. А верце, почнє дзбац, чим похопи же на мацеринским язику, гоч є нєвельки и нє пребогати, мож повесц, описац и висловиц ше як и на каждим другим, „вельким”.

* ”РУСКЕ СЛОВО” – гласнїк по руски * Виходзи каждого пиятку * Снователь Национални совит рускей националней меншини * Видава НВУ ”Руске слово”, Нови Сад * Перше число вишло 15. юния 1945. року у Руским Керестуре * Адреса: НВУ ”Руске слово”, Булевар ошлєбодзеня 81/VII, 21000 Нови Сад * Редакция: одвичательни редакторe – Славица Фейса, Ясмина Дюранїн, Микола М. Цап, Микола Шанта * редакторе/ки рубрикох – Мирон Горняк-Кухар, Александар Паланчанин, Мартица Тамаш, Олена Планчак-Сакач, Вероника Вуячич * новинаре/ки – Мария Афич, Влада Дїтко, Сандра Саламун, Златко Колєсар, Марина Джуджар * лекторка – Блажена Хома-Цветкович * ґрафична редакторка – Люпка Цвеїч * ґрафични дизайнерки – Мария Гудак, Таня Салонтаї * Телефони: 021/6613-697, 021/6624-708, 021/6623-076; 021/6621-433 * Телефакс 021/528-083 * Предплата за цали рок: у жеми 1 500 динари, а у иножемстве 100 евра * Жиро-рахунок Banca Intesa a . d . B e o g r a d 160-923244-82 * Девизни рахунок 160-0050870024999-53 * Рукописи ше нє враца * Д ру ку є Д ру ка р н я graf” П е т р о ва р а д и н * ”Maxima E-mail: redakcija@ruskeslovo.com * Web site: www.ruskeslovo.com * YU ISSN 0350-4603 * COBISS SR-ID 15915778 * Друковани тираж 2 000 *

Директор др БОРИС ВАРҐА *** Главни одвичательни редактор ИВАН САБАДОШ

8. ФЕБРУАР 2019.

РУСКЕ СЛОВО 3

ТИЖНЬОВНЇК НАЦИОНАЛНИ СОВИТ РУСНАЦОХ И ОБРАЗОВАНЄ НА РУСКИМ ЯЗИКУ

ПРОБЛЕМ З УЧЕБНЇКАМИ ГУБИ ИНШАК ДОБРУ СЛИКУ Пишу: М. ДЖУДЖАР З. КОЛЄСАР

Ситуация у образованю на руским язику релативно добра, та аж и вельо лєпша як цо при других националних совитох. Медзитим, нє шицко идеалне. Учебнїки пожня того року, а наявене же так годно буц и шлїдуюцого школского року

З

а образованє на язикох националних меншинох, насампредз, задлужене Министерство просвити и Завод за образованє и воспитанє, алє ту значну улогу маю и национални совити, видавателє учебнїкох, та и школи у котрих ше на нїм преподава, односно дзе ше учи на меншинских язикох. Вшелїяк же на першим месце и наставнїки, односно професоре. Нєдавно у Беоґрадзе отримани два сходи на тоту тему, дзе участвовала векшина спомнутих актерох. ДОКУМЕНТАЦИЯ Кед слово о финансованю прекладох урядовей школскей документациї, як цо то школярски кнїжочки, свидоцтва и дньовнїки на меншински язики, затераз тоти трошки ма зношиц кажди Совит за свойо преклади. За тоту роботу нє предвидзени додатни средства, алє их Совит муши найсц у своїм буджету.

4 РУСКЕ СЛОВО

У МИНИСТЕРСТВЕ О УЧЕБНЇКОХ У Министерстве просвити, науки и технолоґийного розвою концом януара була отримана схадзка на котрeй спред Националного совиту рускей националней меншини були предсидатель Борислав Сакач, предсидатель Вивершного одбору Желько Ковач и член ВО Весна Раґаї-Цап. Спред ресорного министерства присутна була секретар Анамария Вичек, а спред Заводу а образованє и воспитанє Виолета Влайкович. По толкованю Желька Ковача, кед слово о Руснацох, ситуация у образованю гоч нє идеална, алє є вельо лєпша яка є при других.

– Знова бешедоване о проблему пожнєня учебнїкох до першей и пиятей класи основней школи, односно же тоти школяре ище вше нє достали шицки потребни учебнїки, а то проблем котри би превозисц. Того року принєшени план же як ма випатрац цек пририхтованя учебнїкох за идуци школски рок, за будуцих школярох другей и шестей класи. Наш Совит ма направиц план и програм, цо наша роботна ґрупа уж поробела, а нове же того року

ми будземе мушиц и финансовац його виробок – потолковал Ковач. Гоч Национални совит свою часц роботи поробел и роби почитуюци задати термини, пожнїц ше будзе вшелїяк. По терминох котри задати, по конєц януара мал буц послати список особох котри буду писац наставни план и програм за другу класу штредньошколского образованя, дзе обовязне випочитовац планску шему, понеже ше исти план и програм посила на вецей адреси, односно зоз єдней на другу на дополнююце препатранє и потвердзованє з боку вецей фаховцох. Як потолковал Ковач, пре почитованє шицких крочайох, уж ше сиґурно зна же будзе пожнєня. Лїстина потребних учебнїкох за другу класу штреднєй школи у Националним совиту уж порихтана, и по април ма буц придата, а до мая ма буц придата лїстина учебнїкох за основни школи. Познєйше, предсидатель Националного совиту Руснацох Борислав Сакач, професорка Люпка Малацко зоз керестурскей Основней и штреднєй школи зоз домом школярох „Петро Кузмяк” и директорка коцурскей Основней школи „Братство єдинство” Славица Байор участвовали на роботней схадзки 25. януара у Канцелариї Совиту Европи на Новим Беоґрадзе, дзе теми були виучованє язика националних меншинох и порядна настава, як и билинґвална и настава на сербским язику зоз елементами националней култури. МЕНШИНСКИ ИСКУСТВА ЗА ЕВРОПСКИ ЗВИТ Представителє вецей совитох националних меншинох стретли ше зоз Kлодин Брохи, експертку Комитету за образованє зоз Стразбуру.

8. ФЕБРУАР 2019.

tiznjovnjik@ruskeslovo.com

На схадзки представени три модели образованя на язикох меншинох у европских жемох дзе жию меншини, а експертка Брохи на ширше бешедовала о тим як Европа патри на процес образованя и цо ше обчекує од образованя на меншинских язикох. На тей схадзки тиж присуствовали представнїки осем Совитох на чиїх язикох ше отримує порядна настава, котра ше при Руснацох нєшка отримує у трох школох − у Руским Керестуре, Коцуре и Дюрдьове. − Тема схадзки були три препознати модели образованя националних меншинох у Европи − перши модел то комплетне ученє на мацеринским язику, други модел билинґвалней настави, и треци модел дзе ше учи на векшинским язику штредка, односно сербским з елементами националней култури. Кед ше у одношеню на дзепоєдни други, векши заєднїци як Албанци лєбо Бошняки, спатри наша ситуация, Руснаци у образовней вертикали маме шицко, од оводи по факултет. Правда же меншином звонка Войодини чежше сполнїц права у образованю на меншинским язику. Медзитим, проблеми з учебнїками маю шицки. После моєй нащиви Заводу за видаванє учебнїкох, дознал сом же на тарґовищу учебнїкох настал монопол, и же проблем же приватним видавательом нє таке рентабилне видавац меншински учебнїки, а маю обовязку. Учебнїк на меншинским язику муши буц преложени, и сполньовац шицки критериюми як и учебнїк на сербским язику, а найважнєйше же нє шме коштац вецей, а тираж меншинских учебнїкох мали − потолковал предсидатель Националного совиту Руснацох Борислав Сакач. Представнїца керестурскей школи Люпка Малацко визначела же то була нагода анализовац и поровнац ше зоз ситуацию других меншинох.

– Европска експертка Клодин Брохи прави анализу образованя на меншинских язикох у Сербиї, на основи чого после да свойо препоруки за дальши крочаї. Образованє на руским язику спада до першого моделу, односно комплетно ше отримує на нашим мацеринским язику. Ми давали приклади, односно бешедовали зме же цо добре, з чим зме нєзадовольни и на цо маме зауваги − потолковала професорка руского язика Люпка Малацкова. Як гварела, и на тим сходу повторене же ше з проблемом пре пожнєнє учебнїкох стретли шицки национални меншини. Нажаль, обставини таки пре процедурални обовязки, а по шицким, же би ше сполнєла задата форма и обовязка, пожнєнє, правда, менше, обчекує ше и за наступни школски рок. − Мали зме зауваги на пожнєнє учебнїкох, алє то шицки меншини маю проблем з тим. Визначела сом же мой учебнїк 20 рочни, зробени по моделу з 90-тих рокох, и нє видзим, нїхто ми нє гутори же то будзе нове, то хто8. ФЕБРУАР 2019.

шка муши чуц. Медзитим, нас єст 14 тисячи – релативно мало наспрам других, патраци на Мадярох чия заєднїца у Сербиї ма 250 тисячи людзох, а маю подобни проблеми. Значи, наспрам нїх, ми маме вельо кед слово о образованю − визначела Малацкова. ПРОБЛЕМ ФОРМОВАНЯ ОДДЗЕЛЄНЬОХ И НЄДОСТАТОК КАДРУ И директорка коцурскей Основней школи „Братство єдинство” Славица Байор, визначела же схадзка у Канцелариї Совиту Европи була добра нагода чуц же зоз якима ше проблемами стретаю други национални меншини у Сербиї, а и як функционує система образованя националних меншинох у дзепоєдних жемох Европи. − Видзим же ше у нашей жеми у школох дзе єст вецей национални меншини керує хаснованє другого моделу образованя по котрим ше часц предметох преподава на сербским, а часц на мацеринским язику, пре можлїви ризик од швидшого асимилованя школярох до векшинскей заєднїци. Медзитим, панї Брохи гварела же обчековала ище даєден модел з тих трох моделох котри ше хасную у Европи. На жаль, вона нам нє дала нїяки предкладаня же на котри способ мож ришиц дзепоєдни проблеми, алє виношенє наших проблемох єй було важне же би написала звит котри пречита на Совиту Европи, та увидзиме же чи будзе хасну з того − наглашела Байорова. − З мойого боку найвекши хасен же сом упознала представнїкох других националних меншинох же сом чула на котри способ ше вони моцую зоз дзепоєднима проблемами котри маме шицки у школох и образованю. През бешеду зоз представнїками других националних меншинох дознала сом же шицки маме менєй-вецей исти проблеми, а то же чежко мож найсц наставнїкох котри можу преподавац на мацеринским язику, потим маме проблеми зоз формованьом оддзелєньох и зоз учебнїками котри пожня цали рок. Национални меншини котри маю тоти можлївосци, увожа дзепоєдни учебнїки зоз матичних державох – Мадяре зоз Мадярскей, Бошняци зоз Босни, а ми тоту можлївосц, на жаль, нє маме. Цо ше конкретно дотика Коцура, у нашей школи найвекши проблем пренайсц наставнїкох математики, физики и странских язикох. Постарали зме ше ришиц тоти проблеми и тераз нам лєм наставнїца анґлийского язика котра преподава у руских оддзелєньох, нє зна по руски. Интересантне, наприклад, же Бошняци зоз Санджаку исто як и ми маю проблем зоз формованьом оддзелєня, алє их проблем у тим же єст вецей як 30 дзеци у оддзелєню, а нє маю достаточне число учальньох же би направели менше оддзелєнє − гварела директорка ОШ „Братство єдинство” Славица Байор.■

ДИСКУТАБИЛНА ПОМОЦ ДИЯСПОРИ У РЕҐИОНУ Док ше з єдного боку визначує добре сотруднїцтво медзи матичнима державами и националнима меншинами у Сербиї, з добрим поштреднїцтвом державних власцох, з другого боку, дзепоєдни представнїки Совитох, насампредз Горвати и Бошняци, спозорели же нє так єдноставно мож увожиц учебнїки зоз матичних державох. Проблем у нєускладзених наставних планох у державох реґиону, а як нєурядово мож чуц, окреме проблематични приступ у интерпретованю новшей историї тих просторох.

РУСКЕ СЛОВО 5

ТИЖНЬОВНЇК УРУЧЕНИ КОНТРАКТИ О ПОРЯДНИМ ФИНАНСОВАНЮ ЗА 2019. РОК

СРЕДСТВА ЗВЕКШАНИ ЗА 12 ОДСТО Контракти о порядним финансованю за 2019. рок представнїком дзевец новинско-видавательних установох у Войводини, у вкупним виносу од 312 милиони динари за 22 виданя, уручени у просторийох Новинско-видавательней установи „Глас люду” у Новим Садзе. Средства хтори були видвойовани за порядну роботу од 2014-2016. рок виношели 262 милиони динари

Ш

льних хижох хтори од Покраїнскей влади до ставаю порядну финансийну дотацию на свою обецунку, хтору дал у експозеу при пребераню длужно сци предсидателя Покраїнскей влади 2016. року. Теди, медзи иншим, визначел же одношенє ґу националним меншином и ослухованє їх потребох найважнєйше питанє у роботи Покраїнскей влади, єднак важне як и економски, розвойни лєбо други питаня.

– Цешим ше же зме отримали явно дату обецунку и же нам ше удало през финансийни аспект указац у котрим напряме идзе наша политика – заключел предсидатель Мирович. З намиру же би ше новинско-видавательним хижом на язикох националних меншинох помогло у очуваню насампредз информованя, а потим и других аспектох очуваня националного идентитету, предсидатель Покраїнскей влади наявел же того року обидзе зоз своїма сотруднїками и установи других меншинских заєднїцох же би ше прешвечел у яких условийох робя и чи им потребна

ище даяка файта потримовки котру би вєдно з Покраїнску владу могли реализовац.

– Барз добре же того року Покраїна звекша ла субвенцию за 12 одсто, цо по сле вецей рокох ре стрикцийох и природней инфлациї вельке ошви же нє. Тиж так, дер жа ва зменша ла и мири шпорованя котри почувствую заняти, бо им плаци буду векши за 5 одсто. Мед зитим, и нада лєй остава проблем финансованя Часописа за литературу, културу и уметносц „Шветлосц” и Видавательней дїялно сци за котру ище вше нє знаме кельо до станєме средства од Покраїни, а познате же буджет за кнїжки бул зменшани вецей як 10 раз – гварел директор НВУ „Руске слово” др Борис Варґа. На шветочним уручованю були и Драґана Милошевич, покраїнски секретар за културу, явне информованє и одношеня з вирскима заєднїцами и єй помоцнїк Дьордє Вукмирович, задлужени за сектор явного информованя, медиї и аналитику.■ Я. Дюранїн

Фото: В. Вуячич

веточне уручованє контрактох того року, ме сто у голу АП Войводини орґанизоване у просторийох НВУ „Глас люду”, цо указує на намиру Покраїнскей влади, як визначел єй предсидатель Иґор Мирович, же старанє о основних потребох националних заєднїцох, чийо снователє национални совити, єдно з найзначнєйших питаньох у роботи Влади.

– Нашо намаганя же бизме змоцнєли буджет Войводини ше у добрей мири сполнєли. Дзекуюци тому, єдна з перших стварох хтору зме ушорели то же зме врацели уровень порядного финансованя з периоду од 2014–2016. рок. З часци зме тото зробели прешлого року кед зме звекшали дотацию за пейц одсто, а того року звекшанє видвоєних финансийних средствох виноши 12 одсто. Намиру же бизме потримали роботу меншинских новинох зме з тим барз конкретно указали – визначел предсидатель Покраїнскей влади Иґор Мирович. Предсидатель здогаднул присутних представнїкох дзевец видавате-

6 РУСКЕ СЛОВО

8. ФЕБРУАР 2019.

tiznjovnjik@ruskeslovo.com

СТРАТЕҐИЯ РОЗВОЮ СИСТЕМИ ЯВНОГО ИНФОРМОВАНЯ У СЕРБИЇ

ПОЧАЛА ЯВНА РОЗПРАВА О НАРИСУ Тих дньох почала явна розправа о нарису стратеґиї розвою системи явного информованя у Сербиї, а по 1. марец, покля ма тирвац, буду орґанизовани и штири округли столи Медийска стратеґия ма даскельо основни напрямки котри допоможу у розвою медийского сектора, а окремни акцент будзе дати на явни интерес, улогу явних глашнїкох и їх власнїцтво, явни радио и телевизийни сервиси, медийска писменосц и медийски плурализем. Попри членох Роботней ґрупи у писаню Медийскей стратеґиї участвовало и вельке число експертох, представнїкох медзинародних орґанизацийох и орґанизацийох цивилного дружтва, медийох, медийских явних сервисох, академскей явносци и други. По законченю явней розправи, Кабинет предсидательки Вла-

ди Републики Сербиї Ани Брнабич будзе анализовац шицки суґестиї, предлоги и зауваги учашнїкох явней розправи и направи звит о явней розправи. У рамикох явней розправи будзу орґанизовани штири округли столи и то 19. фебруара у Новим Садзе, 22. фебруара у Нишу, 25. фебруара у Чачку и 27. фебруара у Беоґрадзе. У явней розправи и на округлих столох буду участвовац представнїки медийских и новинарских здруженьох котри творели Роботну ґрупу за вибудов медийскей стратеґиї. Нарис мож пречитац на сайту Влади Републики Сербиї и на порталу е-управи. Зауваги, предкладаня и суґестиї дава ше Кабинету по 1. марец того року на имейл адресу medijska.strategija@gov.rs, лєбо на адресу Неманїна 11, Беоґрад (зоз назначеньом „Нарис стратеґиї розвою системи явного информованя у Републики Сербиї”). Я. Дюранїн 8. ФЕБРУАР 2019.

STANOVISKA Пише: Александар САВАНОВИЧ, новинар

(НЄ)ДРУЖТВЕНИ МРЕЖИ Mоц и уплїв дружтвених мрежох на живот и заєднїцу, окреме остатнї роки, наросла по нєзадумни висоти. Поняца як „инфлуенсер”, „ютюбер”, „opinion-мейкер”, „трендсетер”, лєбо „бот”, з интернету ше навелько преселєли до каждодньовей бешеди и живота. Вироятнє тим цо нє часто он-лайн и на мрежох, шицко тото випатра як да ше зобудзели у цудзей жеми, без прекладателя. Понеже интернет нє медий алє нови явни простор, главна предносц тей „зони шлєбоди и демократиї” же кажде ма право повесц цо дума, и коло себе зберац истодумнїкох хтори маю подобни становиска. Робота спомнутих „инфлуенсерох” праве же би на свой бок прицагли тих цо ище нє маю становиско. Фейсбук, Твитер, Инстаґрам лєбо Ю-тюб канал лєм дзепоєдни з популарнєйших дружтвених мрежох на хторих можеце ступиц до поштредного контакту з (нє)истодумнїками ширцом швета. Дакому тот контакт оможлїви нєвичерпне жридло приходу, а дакому, заш, же би зоз своєй дньовей хижи водзел шветову политику. Уж узвичаєне же Доналд Трамп свойо идеї и роздумованя перше сообщи шлїдбенїком на Твитеру, а аж потим членом кабинету, кед же го, евентуално даєден з нїх нє „запровадзел”. Уплїв дружтвених мрежох ґлобални феномен. Концом януара мали зме нагоду видзиц його розмири и у Новим Садзе, у вельким тарґовищним центру дзе горда тисячох тинейджерох направела стампедо же би наживо видзели ютюбера чийо творче мено Баба Праше. Перформанс одказани, а шора медзи клинцами мушела правиц аж и Интервентна бриґада. Иншак, ми цо зме старши од милениялней ґенерациї за дотичного ютюбера по теди анї нє знали, а випадло же його канал провадзи милион тинейджерох. За тот случай мож повесц же є бениґни социолоґийни феномен. Медзитим, зоз Твитер и Фейсбук профилох наших политичарох часто ше шири токсични жґрид по природи и дружтву. Контаминация, без огляду чи то „инфлуенсере” з владаюцого естаблишменту, чи зоз опозицийних шорох. Увредзованя, слова мержнї и дискриминациї, нєдодумани вилїви „мудросци” хтори духовити и шмиховальни як вред на жалудку, парадоксално (лєбо нє), заправо, прицагую и найвекшу увагу явносци. Ошмелює лєм тренд же орґани одвичательни за високотехнолоґийни криминал остатнї час досц швидко пренаходза тих цо по явних мрежох грожа з насилством, та и горшим. Нажаль, нашо дружтвени мрежи ше пошвидко нє култивую. Отже, то єден з остатнїх „вентилох” дзе мож виляц жовч, а тиж и єден з ридких каналох през хтори опозиция може комуниковац з симпатизерами и гражданску явносцу, бо векшина националних медийох за ню заварти. На концу, и чечуци протест „1 од 5 милионох” ше праве з мрежох вилял на улїци городох. Визначнєйших опозиционерох нє мож чуц и видзиц на телевизиї, алє зато „нєумрежена” публика на телевизиї промптно и вичерпно дозна о каждим їх ґафу и глупосци направених на мрежи, з нєзаобиходним державотворним коментаром же „вони анї нє маю програму, окрем квилєня и пропаґованя мержнї”. И так доокола. Нє мож буц мудри же хто ту кому наисце роби услугу, и чи наисце стої стара маркетинґска максима же „и подли публицитет добри публицитет”. Но та, кед вистанєм од дружтвених мрежох, и кед вецей нє мам жалудок за таблоиди и инши медиї, я ше видзем прешейтац. Поведзме, пияток вечар. Стретнєм людзох хторих сом нє видзел остатнї двацец роки, одкеди зме ше остатнїраз вєдно шейтали. То, випатра, моя дружтвена мрежа, нє така токсична, и наисце благотворна за ментални баланс. Праве нагода же бим оддихнул од статусох, ботох и хейтох. Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”

РУСКЕ СЛОВО 7

НАШО МЕСТА МИНИСТЕР ПОЛЬОПРИВРЕДИ У РОБОТНЕЙ НАЩИВИ ОПШТИНИ ШИД

ПОТРИМОВКА ПЧОЛАРОМ И ПОЛЬОДЇЛЦОМ Министер польопривреди, лєсарства и водопривреди у Влади Републики Сербиї Бранислав Недимович, пондзелок бул у роботней нащиви општини Шид. Недимович з тей нагоди нащивел Ердевик и Куковци, а у Ердевику ше стретнул зоз пчоларами зоз Здруженя пчоларох „Лїпа” хтори го прияли у своїх про сторийох. Оґнєн Делич, предсидатель пчоларского здруженя, поинформовал министра о роботи здруженя. Було слова и о бренду тутейших пчоларох, а то продукция фрушкогорского меду з лїпи. Министер Недимович похвалєл пчоларох же су добре орґанизовани нє лєм у тей часци Сриму, алє на подручу цалей Сербиї. Вон наглашел же держава помага пчоларом зоз рижнима субвенциями як цо субвенция по пчоларскей лади, алє и за набавку опреми и вообше продукциї и пласованя меду и медових продуктох. И пчоларе и Недимович ше сложели же пчоларство значна часц польопривредней дїялно сци и же єст вше вецей особи хтори у пчоларстве видза можлївосц за додатни заробок, або же би виключно жили праве з продукциї и предаваня меду и медових продуктох. Пчоларе ше интере совали и коло ґеоґрафского походзеня меду и як по тим питаню випочитовац предписаня, а як значни проблем визначели пирсканє овоцнїкох и польох пре хторе маю значни утрати кед нєт сотруднїцтва медзи пчоларами и овоцарами, або польодїлцами. Недимович под час нащиви ердевицким пчоларом мал нагоду и покоштовац їх продукти.

У провадзеню зоз найвисшима представнїками локалней самоуправи, министер Недимович нащивел и польопривредне ґаздовство Радомира Ко сиєра у сушедних Куковцох. Слово о ґаздовстве трох ґенерацийох польодїлцох хтори тераз обрабяю вецей як 400 гектари жеми найвецей под аренду. Домашнї указали министрови сучасну польопривредну механїзацию и упознали го зоз свою продукцию. У обисцу Ко сиєрових були ище даскельо польопривреднїки хтори пришли дознац вецей о мирох потримовки польопривредней продукциї з боку держави. Министер их поволал же би провадзели рижни конкурси хтори розписує ре сорне министерство по рижних основох дзе годно до стац значни средства и осучаснїц польопривредну механїзацию и продукцию рошлїнох. Вл. Дї.

КЕРЕСТУРСКИ ҐИМНАЗИЯЛКИ НА ОБУКИ ЧЕРВЕНОГО КРИЖА

ПРОМОЦИЯ ГУМАНИХ ВРЕДНОСЦОХ Марина Надь, Сара Планчак и Ивана Величкович, школярки другей и трецей класи руского и сербского оддзелєня Ґимназиї Штреднєй школи „Петро Кузмяк” з Руского Керестура, 2. и 3. фебруара у Бачкей Паланки участвовали на обуки з тему „Промоция гуманих вредносцох” у орґанизациї Червеного крижа Войводини з потримовку републичней орґанизациї. Обуку за 24-рих будуцих младих волонтерох зоз Бачкей Па ланки, Панчева, Оджаку, Индїї, Кули и Руского Кере стура и других войводянских ме стох отримали искусни викладаче Червеного крижа Вой-

8 РУСКЕ СЛОВО

водини, а витворена є у интензивней програми през седем преподаваня и тиж тельо роботнї. У тей програми Промоциї гуманих вредно сцох школяром ше пре зентовало прецо добре буц гумани и толерант ни, почи то вац ро злич но сци мед зи люд зми хтори би требали буц збогаценє, а нє же би приношели зраженя. На основи тей Обуки нащивителє до стали дипломи хтори их квалификовали же би здобути знаня зоз тей обласци, як пред тим у децембру кед закончели обуку о доброд зечним даваню креви, могли преношиц школяром у своїм штредку.

Єдна з учашнїцох обуки з Керестура, Сара Планчак на питанє цо ю прицагло ґу такому анґажованю одвитовала: – Гоч таки активносци младим нєшка нє таки интересантни, я ше пренашла у тим, бо любим таки теми и мило ми кед можем и на таки способ пестовац толеранцию и почитованє каждей особи, и преношиц тото далєй другим. По програми яка предвидзена зоз законченьом спомнутих обукох, школярки керестурскей школи маю обовязку здобути знаня пренєсц младшим школяром. М. А.

8. ФЕБРУАР 2019.

mesta@ruskeslovo.com

ОТРИМАНА ТРИБИНА У КОЦУРЕ

БОРБА ПРОЦИВ КАРЦИНОМА У Месней заєднїци у Коцуре, 4. фебруара, отримана трибина з нагоди означованя Шветового дня борби процив карцинома хтору орґанизовали Совит за здравє Општинского одбору СНС Вербас у сотруднїцтве зоз Унию женох ОО СНС и Месну заєднїцу Коцур

Н

а трибини спред Совиту за здравство ОВ участвовал др Ґоран Дюрович, директорка Дома здравя ,,Велько Влахович” Вербас др Ясмина Аси, др Снежана Антоняк и др Роберта Хулали. Тема трибини була превенция карцинома, односно скрининґ хтори представя применьованє медицинских тестох чий циль утвердзованє хороти покля ше симптоми ище нє зявели. У першей часци преподаваня др Снежана Антоняк бешедовала о карциному грубого черева и карциному простати. Визначела же кажди пациєнт треба же би бул активни борец за свойо власне здравє, здравє своєй фамелиї и околїска.

– Статистични податки указую на високи процент зявйованя малиґних хоротох. Скрининґ облапя людзох при хторих ше симптоми ище нє зявели, як и припаднїкох ризичних ґрупох при хторих иснує звекшани ризик за зявйованє таких хоротох. Карцином грубого черева ше найчастейше зявює медзи 50. и 74. роком живота, при людзох хтори маю ґенетски предиспозициї за тоту хоро-

ту, лєбо уж мали карцином и були вилїчени. Способ костираня, физична активносц, односно нєактивносц, куренє – то фактори хтори тиж вплївую на зявйованє тей хороти. Скрининґ метода хтора найважнєйша за одкриванє рака грубого черева то колоноскопия. У Сербиї рочнє охори коло 4 500 людзе, а 3 000 умру од тей хороти. Цо ше дотика карциному простати, статистика указала же рочнє охори коло 2 500, а 800 людзе умру, та можеме заключиц же тота хорота ма високи ступень малиґнитету – гварела др Снежана Антоняк. У другей часци др Роберта Хулали бешедовала о карциному гарлочка плоднїци и карциному першох и шицким присутним женом препоручела же би раз рочнє окончовали превентивни ґинеколоґийни препатрунки.

8. ФЕБРУАР 2019.

– При векшини женох хтори поряднє ходза на превентивни препатрунки ризик же би достали карцином гарлочка плоднїци барз мали. Барз значне же би ше окончовало порядни препатрунки и скрининґи за пременки на гарлочку плоднїци, же би ше их обачело скорей як ше зявя симптоми и знаки хороти. Прето Република Сербия започала орґанизовану скрининґ програму за вчасне одкриванє рака гарлочка плоднїци и ту уключени шицки жени од 25 до 64 роки. По статистики, вецей як 1 300 рочнє охори, а приблїжно 500 жени умре од тей хороти. Карцином першох ше найчастайше зявює при старших женох хтори маю ґенетски предиспозициї за тоту хороту. Найзначнєйша скрининґ метода за одкриванє тей файти рака то мамоґрафия. Податки нам гуторя же ше у нашей держави кажди дзень 13 жени похоря од тей хороти и 4 страца битку з тоту хороту. Кед ше одкриє канцер начас, у 95% случайох мож го вилїчиц. Наздавам ше же вам тото преподаванє голєм дакус приблїжело яки значни превентивни препатрунки, порядни контроли, як и здрави стил живота у очуваня здравя першох и гарлочка плоднїци, як и цалого орґанизма – заключела др Роберта Хулали. На трибини присуствовали предсидатель општини Вербас Милан Ґлушац, заменїк предсидателя општини Миляна Штулич, заменїк предсидателя Скупштини општини Вербас Мартица Тамаш, предсидатель Совиту МЗ Коцур Желько Бєлан, як и велї гражданє з Коцура, Вербасу и Савиного Села. Присутни ше на тей трибини могли информовац и едуковац о факторох пре хтори наставаю малиґни хороти и прецо барз значне поряднє окончовац превентивни препатрунки, и то праве теди кед нєт нїяки симптоми, бо успишно мож вилїчиц велї хороти лєм кед су одкрити начас.■ О. Русковски

РУСКЕ СЛОВО 9

НАШО МЕСТА БАЛ ШИРОКИХ СУКНЬОХ У ДЮРДЬОВЕ

ВИКРУЦАЛИ ШЕ ЯК ДАРАЗ ти, та так послужовали и домаУ Културно-уметнїцким дружтве шнє вино зоз Руского двору зоз „Тарас Шевченко” у Дюрдьове того Шиду. викенду, всоботу, 2. фебруара, Дарунки за томболу дароваoтримани традицийни Бал широких ли вецей як сто спонзоре. Персукньох. шу и главну награду – бициґлу, Привитуюци коло 120 госцох, Бал традицийно даровали спонзоре отворел Мирослав Такач, предсида– Подприємство „Раґаї трантель Управного одбору Дружтва. Як и спорт” и Подприємство „Тирки вше потераз, Бал оправдал свою натранспорт” зоз Дюрдьова. Того зву, бо у пасових сукньох були поприроку ю достала Косана Ґолубоберани три млади дзивки – Милица вич зоз Шайкашу, котра по траМихальовски, Наташа Хромиш и дициї нарок за томболу ма приКристина Хромиш шицки зоз Дюрнєсц печене праше. Окремна дьова, а госцох було и зоз Нового Сачасц балу томбола, бо ю шицки ду, Коцура, Шайкашу, Жаблю, Локу, нєсцерпезлїво чекаю. Було веВербасу, Дюрдьова, як и з Канади.

– За добру атмосферу на балу барз важна добра музика, а цей як двасто дарунки рижнией наменки. Од заградкарДюрдьовчанє познати же ше любя вешелїц и танцовац, та ского и польопривредного алату, апаратох за кухню и як им так и нам, орґанизатором, барз важне же бизме анґа- обисце, прикраски за обисце, по третмани за красоту, важовали музичарох котри знаю направиц веселу атмосферу. учери за терховню и ище вельо того. У добрим розполоЗадовольни сом зоз шицким, на балу єст и младших и стар- женю, забаву и музику, балованє тирвало по ранши годзини. ших и шицки ше крашнє вешеля, Пред ушоренє сали за бал, окреме ми мило же ше млади обЧАСЦ СРЕДСТВОХ ФАМЕЛИЇ закончованє орґанизациї було лєкли до пасових сукньох и указаЕДЕЛИНСКИ штварток, вше два днї пред бали їх красоту – гварел Мирослав лом кед ше по традициї отриТакач, предсидатель УО Дружтва. Як гварел предсидатель Такач, часц заробку мує забивачки. Того року була За музику бул задлужени „Микс бенд” зоз Руского Керестура, за зоз Балу будзе даровани Еделинсковей фамелиї у обисцу Мирослава Барни, новечеру була била юшка, сарма, ри- зоз Петроварадину, котрим концом прешлого вовибраного члена Управного жни файти печеного меса, колачи року згорела хижа. Еделинсково нєсебично и одбору Дружтва, дзе члени УО, и кафи котри обезпечели орґани- часто помагали роботу дюрдьовского Дружтва, як и симпатизере Дружтва, заторе, котри ше вше намагаю по- прето з тим ґестом, Дюрдьовчанє ше им жадаю пририхтовали месо за балску оддлужиц. вечеру. С. С служиц домашнї и швижи продук-

У ШИДЗЕ ОТРИМАНИ РУСКИ БАЛ

ШПИВАНКИ ДО ПОЗНИХ ГОДЗИНОХ

Прешлей соботи у Руским доме у Шидзе отримани треци руски бал у орґанизациї Културно-про свитного дружтва „Дюра Киш”. Баловац ше пришли коло 80 госци зоз Шиду, Беркасова, Бачинцох, Бикичу, Илинцох, алє и зоз Сримскей Митровици и зоз Петровцох.

10 РУСКЕ СЛОВО

Бал зоз венчиком руских народних шпиванкох отворела Старша мишана шпивацка ґрупа, а провадзел их оркестер Дружтва. Такой потим рушел и танєц и добре розположенє тирвало нєпреривно. За добри „штимунґ” бул задлужени оркестер Дружтва. Орґанизаторе порихтали смачну вечеру и добре сримске вино, а тиж и богату томболу хтору помогли 25 спонзоре. У понукнуцу томболи було шицкого, а медзи иншим и малюнок нашей малярки Андєлки Античевич зоз Беркасова. Друженє у добрим розположеню тирвало по позни ноцни годзини. Медзи поряднима госцами на балох и малженска пара Бульчикових, Ганча и Венямин, хтори

ше на перши такти музики дали то танцу.

– За мнє бали єдно руске швето хторе у традициї нашого народу. Руснаци ше вше зберали, шпивали, танцовали и дружели на балох ище од далєкей прешлосци, кед анї нє було телевизиї або других можлївосцох розваги. Любим приходзиц на бал и будзем приходзиц покля ме здравє будзе служиц – гварел нам Венямин Бульчик. Задовольни зоз балом и Златко Манько, предсидатель КПД „Дюра Киш”, бо, як гвари, после длугшей паузи балованє обновене пред трома роками и указало ше як добре. Руснаци, и нє лєм вони, алє и други нациї, дзечнє приходза вешелїц ше и дружиц шицки вєдно. Вл. Дї.

8. ФЕБРУАР 2019.

mesta@ruskeslovo.com

БАЛОВАНЯ У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ

ВЕСЕЛИ ПАПРИҐАРСКИ МАСКЕНБАЛ

фото; Д. Орос

Всоботу, 2. фебруара, у Руским Керестуре отримани 14. Паприґарски бал хтори того року источашнє бул и маскенбал, на хторим ше вешелєли вецей як 210-еро нащивителє, а и того року ше за тот бал глєдало карту вецей. Стаємни орґанизаторе балу пейц кере стурски малженски пари – Оро сово, Рацово, Нярадийово, Оросово и Винайово, з идею маскенбалу ошвижели тот найпопуларнєйши забавни вечар у чаше балованя. Тоту идею маскированя за Паприґарски бал прилапело вельке число нащивительох, та було од минималних маскох як цо червени нос або маска за очи по комплетни креациї як нпр. фамелия Кременко, монахиня и священїк, фахови защитаре, та по „Новака Дьоковича” хтори, як гваря орґанизаторе, „нащивел” їх бал и значно допринєсол одличней атмосфери на балу. За найкрасши одн. найуспишнєйши маски подзелєни аж осем награди, а по длугшим чаше ознова бул и вше популрни рулет танєц. И на тот завод орґанизаторе пририхтали и барз богату томболу, сами ю обезпечели у вредносци 200 000 динари, а исто тельо и од спонзорох найвецей зоз валалу, дзе свойо продукти або услуги даровали и приватнїки и за-

друґа и приватни подприємства хтори маю польопривредну дїялносц. Найвреднєйша томбола була тона уреи, потим телевизор и вонкашня ґарнитура за шедзенє, од хторих перша и треца остали у валалє, а друга пошла госцови з Коцура. За паприґарох вредна томбола була и 2 прикочи домашнього гною, и ище вельо того. У наисце веселей атмосфери нащивителє балу, Керестурци и їх госци з околних местох, хторих забавял „Пицикато бенд”, уживали до ранших годзинох. М. А.

ЛОКАЛНА ПОРЦИЙНА АДМИНИСТРАЦИЯ У ШИДЗЕ

ЗВЕКШАНИ ПОРЦИЇ НА МАЄТОК Порцийни обовязнїки у општини Шид у 2019. ро ку буду пла циц звекшани порциї на маєток у одношеню на прешли 2018 рок. Одлука о звекшаню принєшена ище 28. новембра 2018. року, а ступела на моц од 1. януара 2019. року. З тоту одлуку утверд зени про секово цени квадратного метеру нєрухомо сци за утвердзованє порциї на маєток. Спрам спомнутей одлуки, у першей зони про секова цена за будовательну жем виноши 968 динари, а скорей була 880 динари. За квартелї утвердзена про секова цена 37 400 динари (була 34 000), хижи за биванє 24 750 динари (22 500), за дїловни будинки 47 300 динари (43 000) и за ґаражи и ґаражни ме ста 9 900 динари (9 000).

8. ФЕБРУАР 2019.

Цо ше доти ка дру гей зо ни, утвердзена цена будовательней жеми 165 динари (150), польопривредну жем 40,70 динари (37 динари), лєси 46,20 динари (42 динари), квартелї 19 250 динари (17 500), хи жи за би ва нє 14 850 ди на ри (13.500), дїловни будинки 23 375 динари (21 250) и ґаражи 6 875 динари (6 250). У трецей зони просеково цени за будовательну жем утвердзени на 88 динари (було 80), польопривредней жеми 30,80 динари (28 динари) и за лєси 36,30 динари, а було 33 динари за квадратни метер. Же би було яснєйше у яких катеґорийох нєрухомосци, одредзене же першей зони припада вибудована будовательна жем знука будовательного района населє-

ного места Шид. У другей зони будовательна жем на подручу валалох як и звонка будовательней часци населєня Шид. На концу, до трецей зони припада будовательна жем звонка валалох на подручу општини. По словох Бранислава Нонковича, руководителя Локалней порцийней администрациї, порцийни обовязнїки длужни вимириц першу часц порциї за 2019. рок до половки фебруара, а винос утвердзени як остатня часц виносу за 2018. рок. Кед достаню писане ришенє о порцийним задлуженю зоз векшим виносом як цо було за 2018 рок, порцийни обовязнїки вец буду плациц спрам вкупного рочного задлуженя так же тоти часци буду векши як перша тогорочна часц (рата) порциї. Вл. Дї.

РУСКЕ СЛОВО 11

ЕКОНОМИЯ ПРИВРЕДНА КОМОРА ВОЙВОДИНИ ОЗНАЧЕЛА 100-РОЧНЇЦУ СНОВАНЯ

У ПОКРАЇНИ МАМЕ ПОДНЇМАТЕЛЬНИ ДУХ Представнїки тарґовцох и ремеселнїкох 1. фебруара 1919. року основали Тарґовецко-ремеселнїцку комору Нового Саду, зоз хторей ше розвила нєшкайша ПКВ

П

ривредна комора Войводини (ПКВ), пияток, 1. фебруара, зоз святочну академию у Конґресним центру Новосадского сайма означела 100 роки постояня и роботи. Представнїки тарґовцох и ремеселнїкох 1. фебруара 1919. року у Святочней сали Матици сербскей у Новим Садзе основали Тарґовецко-ремеселнїцку комору Нового Саду, зоз хторей ше розвила нєшкайша ПКВ. У бешеди на Святочней академиї, предсидатель ПКВ Бошко Вучуревич визначел же нам перши 100 роки ПКВ указую же у Войводини єст поднїмательни дух.

– През ПКВ прешли и на єй чолє були вельки привреднїки. Шицким им зме подзековни же отримали Комору у чежких часох и же унапредзовали єй роботу. Комора нє лєм ми хтори зме нєшка єй члени. Комора довириє хторе єй указую привреднїки, а хторе и нєшка тирва – гварел Вучуревич. Як знак подзековносци Привредней комори Сербиї (ПКС) и Покраїнскей влади на потримовки и сотруднїцтве, Вучуревич уручел подзекованя предсидательови ПКС Маркови Чадежови и предсидательови Покраїнскей влади Иґорови Мировичови и гварел же после запровадзованя реформи, коморска система постала ефикаснєйша.

– Можем шлєбодно повесц же коморска система у Републики Сербиї моцнєйша и квалитетнєйша як гоч кеди, а з тим и ПКВ як часц тей єдинственей системи. Як цо шицки привреднїки позберани до ПКВ моцнєйши, так и Комора моцнєйша кед наступа вєдно зоз другима институциями – гварел Вучуревич. На Святочней академиї присутних привитал и предсидатель ПКС Марко Чадеж, хтори уручел подзекованє предсидательови ПКВ Бошкови Вучуревичови и визначел же кажда институция хтора тирва сто роки, заслужує кажду похвалу, а же нєшкайши дзень, як гварел Чадеж, нагода же би ше спатрело посцигнути резултати и же бизме ше здогадли же зме ту пре привреднїкох.

– То вельки ювилей и вельки дзень за привреду нашей жеми. Войводина нєшка бренд и иновативна територия,

ДОДЗЕЛЄНА РОЧНА НАГРАДА ПКВ ЗА 2018. РОК За успишне дїлованє и посцигнути вершински резултати у обласци индустриї награду достали: „Термовент СЦ”, Темерин; у обласци услугох „Бата”, Трешнєвац, а у области польопривреди „Нектар”, Бачка Паланка. За найуспишнєйшу привреднїцу вибрана Миряна Райков, ”СИМ” зоз Нового Саду, а за найуспишнєйшого привреднїка припознанє достал Предраґ Дюрович, власнїк и предсидатель Одбору директорох АД ”Житопромет” зоз Сенти.

12 РУСКЕ СЛОВО

Награди достали три привредни дружтва и двойо поєдинци

а ПКС вам вше будзе потримовка и партнер – гварел предсидатель ПКС Марко Чадеж. Предсидатель Покраїнскей влади Иґор Мирович гварел на святочносци же тот ювилей нє потвердзує лєм важносц и ефикасносц ПКВ, алє и значносц и тирвацосц модела коморского орґанизованя привредних субєктох и заєднїцкого глєданя нових драгох за успишне дїлованє и економски розвой у цалосци. Додал же єдина драга ґу заєднїцкому цилю, односно ефикасному и пошвидшаному економскому розвою Войводини, медзисобна потримовка и партнерске одношенє Покраїнскей влади и ПКВ.

– То источашнє и часц политики хтору у Войводини водзиме од 2016. року, политики збераня коло проєктох, коло идейох, коло модела функционованя и коло цильох хторим заєднїцки менователь швидши економски розвой – визначел Иґор Мирович. У рамикох Святочней академиї, предсидатель ПКВ Бошко Вучуревич и предсидатель Покраїнскей влади Иґор Мирович додзелєли привреднїком 56. Рочну награду ПКВ „Коста Миросавлєвич” за значни привредни витвореня у 2018. року. Наградзени три привредни дружтва и двойо поєдинци. Рочна награда за найуспишнєйших привреднїкох, хтору ше додзелює каждого року рушаюци од 1963. року, ноши мено Кости Миросавлєвича, длугорочного предсидателя Комори (1919–1939) и найзаслужнєйшого за єй розвой и значну улогу хтору Комора мала у медзивойновим периодзе. На Святочней академиї присуствовали числени привреднїки и представнїки державних орґанох и институцийох: предсидатель Скупштини АП Войводини Иштван Пастор, члени Покраїнскей влади, представнїки покраїнских фондох, Матици сербскей, Архива Войводини, конзулатох, ПКС, реґионалних коморох, Войска Сербиї, як и представнїки медийох. ■ М. Тамаш 8. ФЕБРУАР 2019.

ekonomija@ruskeslovo.com

ЗДРУЖЕНЄ ПРОДУКОВАТЕЛЬОХ ПАПРИҐИ „КАПСИКУМ АНУМ” РУСКИ КЕРЕСТУР

ОТРИМАНА РОЧНА СКУПШТИНА Здруженє продуковательох паприґи „Капсикум анум” єдно зоз активнєйших у валалє, а чишлї коло 100 членох. Орґанизаторе су надалєко познатей манифестациї „Днї керестурскей паприґи”, а шицко робя пре афирмованє на тарґовищу керестурского бренду – червеней роговей паприґи

Ш

тварток, 31. януара, у Ресторану ,,Червена ружа” отримана порядна Рочна скупштина Здруженя паприґарох, було коло 100 особи, а спред Месней заєднїци (МЗ) Руски Керестур бул предсидатель Совиту Владимир Олеяр. ДЇЛОВАЛИ ПОЗИТИВНО Предсидателька Здруженя Душица Орос перше привитала шицких, потим представела финансийни звит, по котрим цалoсни приходи у 2018. року були шлїдуюци: 50 000 динари дотация зоз МЗ зоз средствох самодоприносу котри остали од 2016. року, 80 000 з Покраїни и 259 000 од спонзорох, то средства котри обезпечени за отримованє манифестациї, а з котрих остало 127 000. На рахунку ше находза ище 9 000 од членарини. Потим Здруженє приходовало ище 48 500 з Покраїни по проєкту за їх активносци, а з котрих обезпечени рекламни материял и єден рахункар. По першираз, манифестация отримана у рамикох ИПА Интереґ прейґгранїчного проєкту вєдно зоз манифестацию „Днї традициї” у Кули, и Фестивалом паприґи у Калочи у Мадярскей. По тей основи, Општина Кула достала 10 милиони динари, алє з тима средствами финансовани и други активносци, а на керестурскей манифестациї виплацена музика „Ґарави сокак” и достати шатри котри Општина купела на хасен шицких здруженьох, та полудзенок за госцох у ресторану. Як визначела Оросова, прешлорочна манифестация була сиґурно найуспишнєйша од кеди ше ю отримує, а же тогорочна будзе отримана 17. авґуста. Здруженє прешлого року и путовало, були на викладаню Жарка Илина у Новим Садзе, на сайму „Аґромаркету” у Беоґрадзе, нащивели задруґу „Аґродунай” у Каравукове, на Панониї на викладаню о корнишонох и у Дреновцу при Парачину на паприґарскей манифестациї. О ПРИЯВЙОВАНЮ СЕЗОНСКИХ РОБОТНЇКОХ О административних обовязкох з котрима ше стретаю паприґаре, одно сно реґистровани польопривредни ґаздовства (ПҐ), бешедовал член Управного одбору Здруженя Владимир Варґа. Обнову реґистрованя ПҐ потребне зробиц од 1. марца по 30. април, а по 31. май мож направиц пременки у шатвовей структури. Же би парцела котра заведзена по першираз у ПҐ витворйовала условия за субвенциї, нєобходне жеби то було зробене у року скорей, по 31. септембер. Варґа спозорел заградкарох же би примерковали на реґистровани поверхносци, понеже субвенциї и врацанє

8. ФЕБРУАР 2019.

ОРҐАНИЗОВАНО НА ВИКЛАДАНЄ ЖАРКА ИЛИНА Двацети по шоре науково-фахови сход „Сучасна продукция желєняви” будзе отримани 9. фебруара у Новим Садзе у Мастер центру новосадского сайму. Орґанизаторе совитованя Войводянске дружтво заградкарох (ВДЗ), Одбор за валал Сербскей академиї наукох и уметносцох (САНУ) и Конґресни Мастер центер Новосадского сайму. Здруженє паприґарох планує орґанизовац одход, так же заинтересовани треба же би ше явели Душици Оросовей.

пенєжох кори ше инвестує до ПҐ мож витвориц кед тоти поверхносци до 2,99 гектари, пластенїки до поверхносци 0,49 гектара, а овоцнїки поверхносци до 4,99 гектари. Знова ше и того року обчекує исти принцип додзельованя субвенцийох на инвестициї зоз бодованьом, алє як поведзене, и прешлого року ше нє так почитовало бодовну таблїчку. Цо ше дотика Закону о сезонских роботнїкох котри ступел на моц 8. януара того року, як потолковал Варґа, єст досц нєясносци, и попри тим же поставял компетентним питаня о тим Закону. Трошки по єдному приявеному роботнїкови би мали виношиц 300 динари дньово, без огляду на число годзинох анґажованя котре може буц найвецей 12 годзини.

– Роботнїки би мушели буц приявени, з тим доставаю шицки права котри им припадаю. Ґаздови хтори приявює нєобходне знанє роботи на рахункару, приступ интернету, читач особней карточки и сертификовани електронски подпис – толковал Варґа. Питанє кельо и як то зажиє, и чи будзе розробени механїзем контроли, за потупенє предвидзени кари од 5 000 до 100 000 динари, а попри тим шицка родзина (блїзша и дальша), сушедово и кажде хто пришол помогнуц, нє муша буц приявени.■ М. Джуджар

РУСКЕ СЛОВО 13

ЕКОНОМИЯ У НОВИМ САДЗЕ ОТРИМАНА КОНФЕРЕНЦИЯ „ВОЙВОДИНА У 2019”

Пише: Мартица ТАМАШ

ТРЕБА РОЗВИВАЦ ИНДУСТРИЮ, ИТ И ТУРИЗЕМ Контракт о вибудови швидкей авто-драги Нови Сад–Рума, єден з найвекших инфраструктурних проєктох у Сербиї, пошвидко би требал буц подписани – гварел предсидатель Покраїнскей влади Иґор Мирович на отвераню Конференциї „Войводина у 2019” од покровительством Покраїнскей влади и у орґанизациї „Color Media Communications” и маґазина „The Economist”, у сали Скупштини Войводини понд зелок, 4. фебруара, отримана Конференция „Войводина у 2019”, зоз цильом же би фаховци зоз рижних обласцох на панелох презентовали цо то очекує Войводину у тим, 2019. року.

П ВОЙВОДИНА ОБЕЦАНА ЖЕМ На Конференциї було вельо бешеди о европских интеґрацийох, а предсидатель Скупштини Войводини Иштван Пастор обрацел увагу же нови виберанки за Европски парламент можу барз вплївовац на визию преширйованя Европскей униї.

– На уровню цалей жеми маме позитивни указателї и нєобходне же бизме таки амбиєнт затримали, прето очекуєм же нєшкайша конференция принєше предлоги и хасновити дискусиї о тим як предлужиц у тим напряме у будучносци и як од Войводини направиц обецану жем – гварел предсидатель Скупштини АП Войводини Иштван Пастор. Пастор, медзитим, припознал же „вельке число людзох нє доживює Войводину як обецану жем и сцека з нєй”. Як гварел, вон дума же то пошлїдки общей клими у жеми, як и економскей ситуациї. Заложел ше же би ше явну бешеду змирело и же би ше нє гуторело чежки слова и так злєпшало ситуацию у жеми.

14 РУСКЕ СЛОВО

ришеньох и предлоги як з новима идеями и концептами пременїц и унапредзиц гевти обласци у хторих єст простору за лєпши резултати. РИХТА ШЕ ДЕКЛАРАЦИЮ О ЕКОЛОҐИЇ

Предсидатель Покраїнскей влади Иґор Мирович на отвераню Конференциї визначел же привредно-економски указателє у Войводини нєшка позитивни, алє и же пред Владу, на чиїм є чолє, ище вельо роботи же би ше шицким гражданом обезпечело лєпши животни стандрад. Вон припознал же главни проблем Войводини нєдостаток амбицийох и оценєл же потребне обезпечиц швидши розвой, гоч Войводина, по економских указательох, водзи у Сербиї.

– У 2019. року пред нами єст вельо виволаня и роботи и ми будземе витирвало робиц же бизме мали добри резултати и економски указателї, хтори зме зазначовали и у предходних рокох – гварел Мирович. Вон гварел же Конференция „Войводина у 2019” нагода же би ше чуло позитивни искуства и хасновити совити за лєпше похопйованє стварносци, винаходзенє добрих

Здогадуюци ше на 2016. рок, кед пришол на чоло Покраїнскей влади, Мирович гварел же потераз витворена векша часц програми, хтора теди зарисована, насампредз дзекуюци политичней стабилносци и сотруднїцтве зоз Владу Републики Сербиї.

– Контракт о вибудови швидкей авто драги Нови Сад–Рума, єден з найвекших инфраструктурних проєктох у Сербиї, пошвидко би требал буц подписани. Його вибудов ше наявює уж штири роки, а початок вибудови вецей раз одкладани. Тота драга мала би повязац три општини: Сримску Каменїцу, Ириґ и Руму, на чиєй териториї жию 400 000 жителє и робя вецей як 30 000 подприємства. Драга будзе коштац 400 милиони еври, будзе длугока 37 километри, а планує ше и вибудов тунела през Фрушку гору у длужини од 3,7 километри. У цеку комерциялни розгварки зоз двома велькима компаниями, єдна зоз Китаю, а друга зоз Мадярскей, о реализациї того велького проєкта – гварел Мирович.

8. ФЕБРУАР 2019.

ekonomija@ruskeslovo.com

Предсидатель Покраїнскей влади Иґор Мирович наявел же Войводина пошвидко будзе мац декларацию о еколоґиї, у хторей буду дефиновани будуци крочаї за очуванє животного штредку, бо у велїх городох и оштинох потребне вибудовац пречисцовачи за одрутни води и пошореня за преробок води за пице.

– У тим року интензивнєйше будземе робиц на ришованю питаньох з обласци еколоґиї и защити животного штредку, а вельки крочай у тим напряме вибудов пречисцовачох орутних водох у штирох локалних самоуправох у АП Войводини – гварел предсидатель Покраїнскей влади. Предсидатель Компаниї „Color Media Communications”, Роберт Чобан, гварел же теми конференциї, на хторей ше дискутує о привредних цекох, евроинтеґрацийох, енерґетскей стабилносци, виволаньох отримуюцого розвою, култури и спорту, барз важни за напредованє Войводини. ГОРОДОНАЧАЛНЇКИ О ПРИМЕНЬОВАНЮ ДОБРЕЙ ПРАКСИ На панелу „Попатрунок зоз ровнїни” участвовали городоначалнїки Нового Саду Милош Вучевич, Зренянину Чедомир Янїч, Панчева Саша Павлов, Кикинди Павле Марков и Зомбора Душанка Ґолубович и директор Розвойней аґенциї Войводини Никола Жежель. Вони бешедовали о унапредзеню квалитета живота у локалних заєднїцох зоз применьованю добрей пракси, хтора подрозумює и синерґию шицких уровньох власци.

– За реализованє найважнєйших проєктох у локалней самоуправи нєобходна институцийна потримовка шицких уровньох власци и партнерске одношенє. Новому Саду ше удало достац два вельки титули и постац Младежска престолнїца Европи и Европска престолнїца култури, дзекуюци доброму сотруднїцтву зоз Покраїну и Републику. Кед слово о инфраструктурних проєктох, найлєпши приклад нови Жежельов мост, хтори закончени аж кед направена добра комуникация на тей линиї. То окреме важни проєкт, а придзе до вираженя аж зоз вибудову гайзибанскей дра-

8. ФЕБРУАР 2019.

Городоначалнїки на панелу „Попатрунок зоз ровнїни”

ги Беоґрад–Будапешт. Зоз таким способом сотруднїцтва и потримовки, хтору зме достали як локална самоуправа, удало нам ше гевто цо ше роками нє могло задумац, же индустрийне нашлїдство претвориме до нового змисту и то центер наменєни уметнїком, културним и креативним индустрийом – наглашел Вучевич, а як обласц хтору треба пременїц и унапредзиц же би ше розвой у цалосци пошвидшало, наведол бирократию, хтора, як оценєл, найвецей диктує темпо напредованя. Вучевич гварел же индустриялизация од пресудного значеня за економию и же лєм од економскей моци держави завиши стандард гражданох.

– ИТ сектор у Новим Садзе винїмно розвити и барз важне оможлївиц капацитети за творенє достаточного числа нових потребних фаховцох. Туризем тиж у експанзиї у Новим Садзе, а у прешлим року року витворене аж 450 000 ноцованя туристох. За розвой Войводини барз важне розивац индустрию. У бруто дружтвеним продукту Сербиї приходи од индустрийней продукциї треба же би росли, а приходи од польопривреди, место терашнїх 10 одсто у вкупним БДП, треба же би пошли на 2–3 одсто, як цо у розвитих европских жемох. То значи же би ше индустрийна продукция з отвераньом фабрикох у цалей Войводини требала интензивно розвивац. Городоначалнїк Зренянину гварел же 2012. року було 12 500 нєзаняти особи, а же одтеди, дзекуюци фабриком хтори отворели нємецки, италиянски и корейски инвеститоре, отворени 4 500 нови роботни места. Вон гварел же 30. марца у Зренянину будзе положени фундамент за найвекшу ґринфилд инвестицию у Сербиї, хтора принєше милиярду долари директни укладаня, як и же ше тераз у Зренянину, попри фабрики ґуми, будує ище два фабрики, так же Зренянин ознова будзе мац епитет „индустрийни город”.■

ГОРВАТСКА И РУМУНИЯ ПОТРИМУЮ РОЗВОЙ СЕРБИЇ Амбасадор Републики Горватскей у Сербиї Ґоран Бакота гварел же горватска заєднїца збогацує културни живот Сербиї и потримує уход Сербиї до Европскей униї. Вон гварел же Горватска дзечнє потрима проєкти зоз Сербию, окреме тоти зоз хторима погранїчни општини и городи буду конкуровац у предприступних фондох ЕУ. Амбасадорка Румуниї у Сербиї Кристина Попа гварела же тота сушедна жем понука Сербиї фаховосц, знанє, приятельство и вельке искуство хторе ма у приступаню ґу Европскей униї. Вона гварела же Румуния у 2019. року будзе предшедовац зоз ЕУ, и же то дава можлївосц за „глас за реґион и Сербию”, як и же зоз Болгарску и Австрию, хтори тиж предшедую у тим року, поруша важни питаня за Заходни Балкан.

– Важне же бисце пришли на уровень же сце порихтани приступиц до ЕУ – гварела Попа.

РУСКЕ СЛОВО 15

МОЗАЇК МАЯ ОРИХАН БУЛА ГОСЦ У ЗАВОДЗЕ ЗА КУЛТУРУ ВОЙВОДЯНСКИХ РУСНАЦОХ

ИСКУСТВА ЗДОБУТИ ШИРЦОМ ШВЕТА Пишe: Лидия КОСТЕЛНИК

С

У просторийох Заводу за културу войводянских Руснацох пияток, 1. фебруара, госцинска була Мая Орихан зоз Коцура, хтора численей публики приповедала свойо искуства и дожица зоз препутованих 56 жемох швета

третнуце зоз Маю було орґанизоване у контексту титули Младежскей престолнїци Европи хтору того року ноши Нови Сад, а наш Завод доприноши єй змистом. Мая Орихан зоз Коцура закончела Факултет технїчних наукох, напрям ґеодезия, а 2015. року закончела и мастер студиї з хторима ше визначела и на националним уровню, та достала награду за найлєпшу мастер роботу у Сербиї. На самим початку преподаваня Mая ше публики представела зоз єдним кратким и ефектним видео-знїмком на хторим видно даскельо путованя зоз даєдних од 56 жемох хтори обишла. Перша дальша дестинация єй була Италия 2000. року до хторей пошла прейґ Каритасу у Руским Керестуре. Потим, 2012. року як студент ґеодезиї прейґ IAESTE програми за черанку студентох, достала понукнуце же би пошла до Бразилу буц асистент на факултету у своїм фаху, хторе дзечнє прилапела и нєодлуга почала учиц портуґалски язик. Як студент, и прейґ програми Work & travel пошла до Америки хтору скоро цалу обишла. У шлєбодним чаше сцела обисц шицко цо могло обисц у околїску тей держави, и то ше єй, як гвари, и удало. Потим пошла робиц на ладю, дзе ше єй витворело єдно зоз найвекших жаданьох а то – видзиц поларну шветлосц, а зоз тим и Аляску, Чиле, Арґентину, Мексико и велї други держави. Тиж

16 РУСКЕ СЛОВО

витворела ище єдно свойо жаданє, кед видзела найдрагшу обсерваторию на швеце, систему радио-телескопох хтора ше состої од 66 поєдинєчних телескопох унапрямених ґу нєбу, а хтора ше находзи у Атаками, пустинї у сиверним Чилеу на надморскей висини од приблїжно 5 000 метери. Мая на каждим путованю упознала вельо людзох, велї нациї, вельо язики и намагала ше прилагодзиц ґу каждей култури и способу живота у хторим ше нашла. Векшину путованьох єй обезпечели стипендиї хтори доставала кед була студент, а познєйше их финансовала и зоз власного заробку на ладї. З Маю зме бешедовали о найинтересантнєйших упечаткох од шицкого цо видзела и дожила ширцом швета.

• Од 56 державох хтори ши обишла, чи можеш видвоїц єдну, хтора ци на даяки способ була найинтересантнєйша?

– Можем, то вшелїяк Бразил. То було мойо перше искуство и там сом ше могла найбаржей прилагодзиц од шицких державох у хторих сом була. Наприклад, у Китаю, а то цошка цо ме барз нєсподзивало, то єден цалком иншаки швет лєм за себе, у хторим сом дожила „културолоґийни шок” од людзох, обичайох, животних звикнуцох.

8. ФЕБРУАР 2019.

mozajik@ruskeslovo.com ВИШОЛ ЯНУАРСКИ

ҐЕЙМИНҐ, КРОСФИТ И МЛАДИ РУСНАЦИ

• Чи ши на своїх путованьох звладала даєден нови язик?

– Научела сом свахили, нє совершено, алє даяке основне знанє зоз хторим ше можем спорозумиц зоз Африканцами. Научела сом го у каждодньовей бешеди док сом була у Африки зоз цильом же бим ше знала сама опитац цо кельо кошта, цо як ше пове и тото цо найбаржей потребне кед ше пойдзе на даяке нове, нєпознате место. А попри тим приповедам ище шпански, портуґалски, анґлийски, дакус русийски и нємецки и, нормално, по руски и сербски.

• Яки ши роботи робела и волонтирала на черанкох студентох и цо ци було найчежше?

– Ишла сом на Бали у Индонезиї, дзе сом садзела рискашу, досц чежка робота, алє нє и найчежша. На ладї ми було вичерпююцо робиц, там сом робела зоз годзинками у єдней златарнї, заш лєм то робота кед ши цали дзень на ногох. Медзитим, нїч то нє чежко кед я за дзень лєбо два достанєм добру мешачну плацу яка у Сербиї, так же ми то була мотивация на даяки способ.

• У Африки ши часто ноцовала вонка, под шатром. Нє бала ши ше? Лєви, дзивина, нєпознате...

– Кед сом була у савани, спала сом у шатру зоз єдну дзивку, бул єден случай же зме вноци чули койдзеяки звуки дзивих животиньох. А праве пред тим нам приповедали же слони, нєдавно, у тим краю поваляли шицко пред собу. Алє, углавним нє роздумуєм цо ше може случиц, прето ше и нє боїм. Кед бим нєпреривно роздумовала напредок же цо кед ше тото лєбо гевто случи, скоро нїч бим нє поробела у живоце.

• Хтора то найкрасша традиция и дзе найприємнєйши людзе по твоїм думаню?

– Дефинитивно, Южна Америка. Барз су сердечни, госцолюбиви, отворени, и ти ше у таким стредку барз лєгко злучиш и зожиєш вєдно зоз нїма. И по нєшка мам отамаль велїх приятельох зоз хторима сом остала у контакту.

• Яки ши нови єдзеня коштовала по швеце и хторе ци було найнєзвичайнєйше?

– Коштовала сом месо зоз крокодила, ноя, рижни хробачки, жаби... Часто туристи одушевени зоз кухню у Виєтнаму, алє я – нє. Я любим нашу кухню, любим и индийску, китайску, алє думам же єдзенє у нас найсмачнєйше.

• Хтору дестинацию би ти младим препоручела за лєтованє, лєбо жимованє?

– Я найволїм горяцки спорти, алпинизем. Мойо нєвитворене жаданє то Непал, Гималаї и Монт Еверест. Так же будуци час пошвецим обиходзеню горох. То нєшка досц доступне, потребне лєм добра дзека, физичне и психичне пририхтованє, и витирвалосц. Кед наисце жадаш, нє чежко цали дзень ше пендрац на даяку гору и висц на верх – то успих, и вшелїяк бим тото препоручела. ■ 8. ФЕБРУАР 2019.

Перше число младжеского часопису за младих МАК у тим року вишло концом януара, а „У фокусу” му „Слово живота за младих”, Младежска фолклорна ґрупа Руского културного центру у Новим Садзе, як и Адорян Чизмар з Коцура, хтори роби на ладї. У януарским чишлє, „МАК-ов колаж” зазначел проєкт „Авторки у рускей литератури”, а ту и нова гумористична рубрика „Квитки мудросци у МАК-у”, „Кинотека”, як и „Здогаднїме ше”, хтора пише о Националному швету Руснацох. „Спорт и рекреация” представя двох спортистох штредньошколцох, Ненада Шанту з Коцура и Бориса Югика з Руского Керестура, а „Алт шоу у МАК-у” „ґеймерку” и медицинску шестру у Нємецкей Таню Лїкар з Керестура. Пошвидко

видзе и фебруарске число, а у нїм, медзи иншим, годно читац о „Вечери зоз сушедами”, стретнуцу зоз шветову путнїцу Маю Орихан з Коцура, о менталних почежкосцох младих, о CrossFit тренерови Ваньови Кухарови з Дюрдьова, шпивачки Кристини Афич з Руского Керестура, як и о Наташи Сабадош з Керестура, хтора студира у Нємецкей. Кед ше сцеце предплациц на МАК у тим року, пошлїце мено, презвиско и адресу на mak.magazine@gmail.com, на Фейсбук бок – MAK MAGAZINE, лєбо Инстаґрам – mak.magazine. Рочна предплата 1 000 динари, а плациц мож и на рати. М. З. Г.

РУСКЕ СЛОВО 17

КУЛТУРА И ПРОСВИТА КУД „ЖАТВА” ЗАЗБЕРУЄ МЛА ДИХ КОЛО НОВИХ СЕКЦИЙОХ

НОВИ КОНЦЕПТ ФЕСТИВАЛА КОЦУРСКА ЖАТВА” ”

Стан у Културно-уметнїцким дружтве барз добри, понеже секциї котри порушани активно робя и членство вше масовнєйше, поручує подпредсидателька КУД „Жатва” Весна Раґаї-Цап

П

одпредсидателька Дружтва Раґаї „Жатва” Микола Шанта пририхта зоз Цап очекує же после жимского школярами. розпусту, дзеци ше враца ґу порядним – Тото цо тиж нове, то же маме нови и звонкашколским активносцом котри стол за столни тенис, та Владимир Мамаю у нашим Дружтве. ґоч котри руководзи зоз тоту секцию – Нє мали зме вельки паузи анї под мал аж и превельке интересованє за час жимского розпусту понеже зме тот спорт, та маме идею направиц и пририхтовали музични точки за Кратурнир у будучносци на отвореним у чунски и Святосавски концерти. Пре тим спорту. Тиж так, маме и нову Модтехнїчни проблеми котри зме мали у ну секцию котру водзи Инес Мученпрешлим периодзе фолклорна секция ски, а дзеци заинтересовани и креанє могла виступиц на дзепоєдних контивни су – наглашела Раґаї-Цап. цертох и манифестацийох – гвари ВеУ новим зволаню нашого Националсна Раґаї-Цап. ного совиту єст досц Коцурцох котри У децембру прешлого року порушапорихтани участвовац у рижних облана нова секция у КУД „Жатва” на косцох же би ожили дзепоєдни обласци трей ше читаю басни, сказки и припоу нашим држтвеним живоце. ведки дзецом школского возросту.

– Єст вельо сеґменти у котрих треба – Нажаль, лєм два мацери приводзеище робиц, алє я ше наздавам же тоти ли дзеци на тоту секцию, так же мой особи котри у Совиту тиж буду порихупечаток же Коцурци нє похопели, тани дац свойо доприношенє же би або нє чули за тоту идею же ми им єдшицки нашо дружтва и секциї робели ну годзину чуваме дзеци, односно чицо квалитетнєйше – визначела Весна. таме им приповедки по руски и бавиВесна Раґаї-Цап, ме ше з нїма. Понеже тоту идею нє подпредсидателька ХИБЯ НАМ КАДРИ КУД Жатва” ” препознали, тота секция отримала лєм три стретнуца, односно нє зажила – Весна Раґаї-Цап визначела же и Хоргвари Весна. ска секция би могла барз добре робиц у Коцуре, алє и музична, понеже велї родичи, млади людзе котри таланРОБИЦ ШЕ БУДЗЕ НА КВАЛИТЕТУ товани знаю грац и шпивац, алє свой талант чуваю дома, а могли би тото свойо знанє дац у КУД „Жатва”, одФолклорна секция активно роби и Желько Фаркаш носно тримац годзина, бо оформиц даяку секцию за граотримал першу пробу внєдзелю, а Владимир Иван Вева нє або шпиванє, алє нєт инициятиви. тиж будзе приходзиц по потреби. Тамбурова секция зоз – Хибя нам кадри, то правда, алє ми маме аматерох коСлободаном Вельовичом тиж предлужує робиц, як и По- три маю вельке жаданє робиц зоз дзецми, а трудзиме ше добова секция котру водзи уметнїк и наставнїца Силве- же би мали длугорочне искуство кед уж нє маю диплостер Макаї, хтора ше помали омасовює понеже окрем му – гвари Раґаї-Цап. дзецох заинтересовани и старши. У планє же би зоз роУ наступним периодзе члени секцийох КУД „Жатва” боту почала робиц и Литературна секция котру будзе ше буду пририхтовац за рижни ярнї смотри и наступи на водзиц писателька и професорка Серафина Макаї. Мар- наших фестивалох. ко Буїла, школяр керестурскей Ґимназиї порушал ШпиКед слово о Културней манифестациї „Коцурска жавацку секцию, оформел ґрупу и позберал стредньошкол- тва” котра будзе традицийно отримана на лєто, планую цох котри заинтересовани за шпиванє и пририхтую ше ше новини котри би ошвижели фестивал и на даяки споза наиходзаци наступи. Ритмична секция хвильково у соб збогацели, здумана нова концепция, на котрей треба паузи, алє на яр знова починаю зоз пробами, а Еколоґи- робиц и реализовац ю цо квалитетнєйше, а по словох йна секция котру водзи Мелания Мали тиж будзе робиц подпредсидательки КУД „Жатва” шицки ше потрудза же накадзи пукнє яр. Бабкарска секция тиж у планє же би би плани и витворело.■ зажила, як и Драмска секция котру предсидатель КУД З. Колєсар

18 РУСКЕ СЛОВО

8. ФЕБРУАР 2019.

kultura@ruskeslovo.com

ПРОМОЦИЯ ТАМАШОВОГО ДВОЯЗИЧНОГО РОМАНА „ТИСКИ КВЕТ”

ПАМЕТАНЄ И ЗДОГАДОВАНЄ ПОНАД ЧАС

У салону видавательней хижи „Прометей” у Новим Садзе, штварток вечар, 31. януара, представена найновша кнїжка академика Юлияна Тамаша „Тиски квет” на руским, односно „Тиски цвет” на сербским язику. Кнїжку обявела Видавательна хижа „Прометей” у сотруднїцтве зоз Културно-просвитним дружтвом „Карпати” з Вербасу. О роману „Тиски квет” бешедовали писатель Милутин Ж. Павлов, редактор „Прометея” Зоран Колунджия и у мено КПД „Карпати” др Деян Загорянски. Зоран Колунджия визначел добре сотруднїцтво зоз автором кнїжки Юлияном Тамашом, зоз котрим уж длуго успишно сотрудзує у вецей проєктох, а о добрим сотруднїцтве и добрих партнерских одношеньох зоз Видавательну хижу „Прометей” бешедовал и др Деян Загорянски, визначуюци же КУД „Карпати” видаватель найновшей кнїжки Юлияна Тамаша, бо вон член КУД „Карпати” од самого снованя, уж полни 28 роки. Вичерпно и компетентно о роману бешедовал Милутин Ж. Павлов хтори гварел: – У пейцох концентричних кругох одредзую ше хронїки животних судьбох зведзени на презент у котрих ше инсекти трансформую до кветох, и ти, гоч дзе пойдзеш, страциш и гевто цо ши нє мал, а то, розуми ше, час. Вежнїме, инсекти хтори ше трансформую до кветох, тоту реинкарнацию людских душох венски оживюю збуваня того романа, тей метафори автор дава заокруглєносц дорушуюцого и видлївого физикуму… У нєдостатку рационалного одвиту о наставаню чловека и швета теба виду-

мац нову приповедку о постаню як замену за отїлотворене слово. Уметнїцке дїло з тим остава як проєкт нового живота по писательови Юлиянови Тамашови. На промоциї пречитани и виривок зоз рецензиї Томислава Кетиґа, хтори Тамашов роман „Тиски квет” по глїбинох чиряня до тайнох людскей души прировнал зоз Ґоґольовима „Мертвима душами”, Достоєвсковима „Записами з мертвого дома” и Булґаковим „Майстром и Марґариту”. Автор романа пречитал и виривки на руским и сербским язику, и евоковал памятки на упокоєного Драшка Редєпа. О. П-С.

ПРИРИХТОВАНЯ ЗА 51. ДРАМСКИ МЕМОРИЯЛ „ПЕТРА РИЗНИЧА ДЯДЇ”

ЧИСЛО ПРЕДСТАВОХ ИЩЕ НЄ КОНЄЧНЕ

Як дознаваме од орґанизатора Михайла Бодянца, на їх поволанку нашим културно-уметнїцким дружтвом, одволал ше сам Дом култури Руски Керестур и його Драмски студио „Арт” хтори пририхтує представу „Гунцут дзивки” Наталиї Уваровей у режиї Владимира Надя Ачима, а друга приявена представа „Потвори” автора и режисера Звонимира Павловича, а у продукциї Руского народного театра „Петро Ризнич Дядя” и Руского културного центру з Нового Саду. Можлїве же будзе виведзена и дуо драма „Дакому мац, дакому мачоха” зоз Коцура о чим орґанизатор ище обчекує конєчни информациї. Кед бешеда о дзецинских представох за тогорочни Мемориял ше приявели штири и то дзецинска секция домашнього Дома култури „Драмски студио Арт” по тексту „Кед ше босорка залюби” авторки Мири Станишин у режиї Ксениї Бодянец. РКПД „Др Гавриїл Костельник” з Кули приявело представу „Вай фай принцеза” Людмили Шмайдловей у режиї Нади Лендєр, КУД „Дюра Киш” зоз Шиду представу „Заспана красавица” автора и режисера Цветина Аничича, а штварта будзе дзецинска представа зоз Коцура у продукциї Етно клубу „Одняте од забуца” и Дому култури. Як дознаваме од ораґнизатора Михайла Бодянца, и того року вироятнє будзе виведзена и єдна представа зоз општини Кула, а можлїва и єдна професийна представа, алє 8. ФЕБРУАР 2019.

тото ище завиши од пенєжних средствох зоз хторима орґанизатор будзе розполагац.

– За орґанизацию Мемориялу потребне коло милион динари, а ище вше нє знаме кельо ше з того обезпечи. Прето и нє можеме сиґурно плановац госцованє професийней представи з даєдного войводянского театра. Потераз зме конкуровали до Министерства култури, обчекує ше конкурси и у двох Покраїнских секретариятох, за културу и за национални меншини. Найвецей за Мемориял обезпечи Општина Кула, хтора снователь Дома култури, та за три фестивали медзи котрима и Драмски мемориял од того року з буджетом опредзелєла вєдно милион динари. То нове понеже и Мемориял нє будзе финансовани лєм як проєкт, алє у рамикох порядней дїялносци Дома култури – потолковал Бодянец. У рамикох Драмского мемориялу традицийно ше отримує и одредзени вистави, та того року найскорей буду виложени витвореня у ґрафичним дизайну Михайла Бодянца дзе спадаю рижни плакати, рамики кнїжкох, проспекти и подобне. Тогорочни 51. Драмски мемориял „Петра Ризнича Дядї” будзе отримани од 22. марца, а покля будзе тирвац завиши од конєчного числа представох. Штредком фебруара будзе отримана и перша схадзка Орґанизацийного одбору того Фестивала. М. А.

РУСКЕ СЛОВО 19

КУЛТУРА И ПРОСВИТА ЧУВАНЄ МАТЕРИЯЛНОГО СКАРБУ У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ

СКРИТЕ БЛАГО У ВАЛАЛСКИХ ОБИСЦОХ

Пише: Мария АФИЧ

Ж

У Руским Керестуре часц материялного скарбу з прешлих часох з обласци биваня, облєканя, ремеселнїцтва и подобне чува ше у Музейней збирки у будинку Замок, а випатра же ше ище вельо койчого чува и по обисцох Керестурцох, часто як драгоцини памятки, або антиквитети

е то так дознало ше нєдавно кед ше влонї, концом єшенї, велї явяли до Служби Националного совиту Руснацох хтора оглашела поволанку Керестурцом чи можу подаровац стародавни предмети хтори буду потребни за опреманє найстаршей хижи у Руским Керестуре. Хижа влонї комплетно реновирана и у власноци є нашого НС. Дознаваме же ше велї Керестурци одволали на тоту поволанку, та зме по тим шлїду дакус виглєдовали кельо

20 РУСКЕ СЛОВО

ше ище у тим нашим найстаршим валалє чуваю стародавни предмети хтори шведоча о прешлих часох и живоце наших предкох на тих просторох, та спадаю до материялного културного скарбу нашого народу. Так зме дознали же досц предмети од своїх предкох чува фамелия Йоакима Дудаша, хтори у обисцу своїх родичох у єдней просториї „виложел” шицко тото цо му остало нє лєм од нїх, алє и од дальших предкох.

– Шицко позазбероване од баби и дїда и прабаби и прадїда, а перше и перше од родичох. То зачуване, бо то якишик памятка, нє могла ме душа поднєсц же бим то одруцел, та зме прето так одлучели чувац шицко, бо вони заслужую най их и прето паметаме. Пристала на то и моя супруга Верона и вельо ми у тим помогла, вона шицко поочуховала, порайбала, ушорела як дакеди, древени предмети зме защицели и затераз остава нам як чиста памятка, а цо будзе далєй увидзиме – гвари нам Йоаким и начишлює цо шицко маю.

– Перше ту од прабаби посцель, буковина, резбаренє ручна робота, и було два фалати, алє остала нам єдна, а ма 120 роки, бо ю прабаба достала як тал кед ше одала. То була цала хижа, два посцелї, два ормани. Шицко то стало лєм висцелєне у преднєй хижи, там стали и нови шмати, а нїґда на тей посцелї нїхто нє спал по нєшка.

8. ФЕБРУАР 2019.

kultura@ruskeslovo.com

Попри тим Дудашово у стародавноопременей хижи зоз греду и градками чуваю и шицко цо ишло на посцель, пирнаґи, викрохмалєни плахти, вишивани и дзирковани, шицко висцелєне як було дакеди, на верх и желєни ружовани блишово плахти, а таки и парток на стол. Ту ище єдна стара посцель, стол и карсцелї, стародавни канабель, ормани, жвератка и годзини, ташки, рижна судзина, стара пейґла, а ту и шпуляр и нови новучки керпари, стари фотоґрафиї. Шицки древени предмети защицени зоз садолином же би ше нє лапел червоточ, а друге поряднє отримую. То вимага и вельо часу и сцерпеня, алє як гваря Дудашово, хто люби таке йому то нє чежко, алє праве задовольство. Попри тим у преднїм дворе як декорация виложени и стари жєлєзни плуги, а дознаваме же у заднїм дворе Дудашово чуваю ище рижни давни орудия хтори планую тиж защициц, як гвари Йоаким у франти, як приучени конзерваторе. Дудашово шицко так порихтали та кед дахто сце присц опатриц, може шлєбодно. На нашо питанє,, же чи би ше уключели и до евентуалного туристичного понуканя валала Йоаким гвари: – Нє маме даяки амбициї коло того, алє кед маме часу и кед єст интересованє и за странских госцох цо приходза до валалу, примеме, нїяк нє пре даяку материялну добит, алє то лєм наша любов ґу тому. Ми любиме стари ствари, та аж ходзиме и на саям антиквитетох до Осєку же бизме видзели цо ше понука. ЄСТ ЦО ЧУВАЮ И АВТЕНТИЧНЕ ОБЛЄЧИВО Кед бешеда о автентичним стародавним народним облєчиве, поготов женских широких сукньох, у валалє було периоди кед ше их досц предавало, найвецей тих з остатнього периоду по Другей шветовей войни кед помали почали виходзиц з моди, а дзивки и жени ше преблєкали до „модерного” облєчива. Но мож ище вше на-

8. ФЕБРУАР 2019.

Фото: Б. Барна

йсц и таки ґаздинї цо их и нєшка чуваю, як гваря, то мила памятка на младосц. Хлєба нє питаю, а таке ше нє одруца бо у свой час нє мало коштало, як ше теди прировновало, єдна блишова сукня вредзела як єдна стара швиня, а кадифа як єдна крава. Питанє же цо будзе зоз шицким тим цо зме зазначели. То сиґурно лєм часточка того, бо у велїх домох ше подобнє чува драгоцини материялни скарб. А муши ше констатовац же Рускому Керестуру хиби и етно-хижа у хторей би ше вельо з того могло адекватно чувац и презентовац, подобно як у велїх других и руских и других штредкох. ДО СТАРЕЙ ХИЖИ ЛЮДЗЕ СЦУ ДАРОВАЦ Як зме спомли, на поволанку зоз НС людзе ше одволую стално, о тим нам секретарка Таня Арва Планчак потвердзує – Маю людзе стари предмети койдзеяки, предпоставям же дзепоєдни чуваю прето же позабували цо маю на пойдзе, други пре даяки сентиментални причини, найчастейше то єст орудия за тканє, кросна, шпуляри, того єст найвецей, алє єст и предмети чобольови, видли, колїски, посцелї, ормани. Єст людзох хтори ше нам явели же маю полно того та гибайце опатриц, так же на даєдних местох анї нє знаме цо точно єст. Тиж так зме спозорени же кед ше Музейна збирка у Замку формовала у Керестутре теди исто велї людзе приношели стари нєпотребни ствари и то було тельо того же ше шицко анї нє месцело до тей збирки, та єдна часц ше чува ту у шопох, у Замку. И тераз зме у поради зоз Школу же док оцеплєє же пойдземе з їх роботнїками поопатрац же цо там шицко єст. Людзе дзечнє сцу подаровац, бо Совит затераз нє ма средства, а точнєйше и же ми нє маме способ як виплациц приватним особом, та и то єдна з очежуюцих околносцох. Но, увидзиме док озбильнєйше рушиме до тей роботи увидзиме цо шицко понаходзиме, та вец увидзиме и як будземе тото далєй ришовац.■

РУСКЕ СЛОВО 21

ЛЮДЗЕ, РОКИ, ЖИВОТ НАШ ГОСЦ: ЗЛАТКО БАЛИНТ, ОГНЬОГАШЕЦ ЗОЗ ЖАБЛЮ

НЄ ЛЄГКО БУЦ ПРОФЕСИОНАЛЄЦ У НЄВОЛЇ

Пише: Сандра САЛАМУН

Нє кажде шмели кед треба помогнуц у вельким нєщесцу, нє кажде способни швидко реаґовац и при тим остац рационални, же би ше познєйше, после прежитих велїх чежких ситуацийох нє пременєл. Ище менєй єст тих котри у такей своєй роботи жадаю напредовац, алє их єст. Єден з нїх – Златко Балинт

П

ред двацец трома роками, 1996. року, Златко мал двацец єден рок. Врацел ше з войска и глєдал роботу, та ше явел до професийней огньогасней єдинки у Жаблю. Понеже сполнєл шицки условия, и положел шицки потребни тести, бул прияти и пошол на обуку до Беоґраду. Постал єден медзи даскелїма, мож повесц, першима професийнима огньогасцами у Жаблю, бо у тим месце Професийна огньогасна єдинка основана два роки пред тим.

– Анї сом нє бул цалком свидоми цо мам робиц и хтори то мойо обовязки, алє сом их шицки полюбел, без огляду на почеж-

22 РУСКЕ СЛОВО

косци и препреченя, и анї раз сом нє побановал. Специфичносц у тей роботи то цошка цо ше уцагнє под скору, а то помагац особом котрим то наисце потребне – гварел Златко, хтори подфоцир, алє и подпредсидатель професийней Огньогасней станїци Жабель у Жаблю. Бешедує о своїх обовязкох и як випатра каждодньовосц того ремесла хторе ше розликує од велїх по тим же нїґда нє зна у якей ситуациї ше найдзе. Осцилалиї знаю буц барз вельки, вельо раз дзень „мирни”, а дакеди заш, єст потреби за вецей интервенциї у исти час.

– Огньогасци муша буц добре поинформовани о шицким цо уплївує на їх роботу: о струї, структури шицких материялох, о будовательстве, а барз важне добре оценїц стан. Людзе часто нє свидоми як ше лєгко и швидко огень зна розшириц, а чежко го загашиц – гварел Златко. Припознава, алє ше и здогадує же младши флексибилнєйши по питаню емоцийох и дїлованя, но, як гвари, найважнєйше буц совисни, сцели, дац свой максимум у каждей интервенициї. Теди кед найгорше часто им роботу очежую присутни гражданє котри доруцую неґативни коментари, а часто су нє свидоми цалей ситуациї.

8. ФЕБРУАР 2019.

ljudze@ruskeslovo.com

– Спочатку ми наисце було чежко таке слухац, вше зме ше барз намагали помогнуц, алє як час преходзел, и ми ше звикли. Постал сом свидоми же ше давам максимално, и вецей од того, а стресни ситуациї розлично уплївую на каждого чловека. Моя робота же бим бул на хасен, прето вше мушим буц при розуме и ефикасни на дїлу – гвари наш собешеднїк, котри и вожач огньогасного камиона. ЛЄМ ШЕЙСЦМЕ ИХ ЄСТ У ЦАЛЕЙ ДЕРЖАВИ Кажди огньогашец у себе муши мац порив же би помагал, а Златко ше у тим предлужел едуковац. Попри обавязник обукох и тренинґох, як и вельким искуству, пред дзешец роками постал член Тиму за ратованє у розвалєнїскох Сектора за позарядово ситуациї Министерства нукашнїх дїлох у Штабу у Беоґрадзе. Обучени є и у алпинизме, у рижних ситуацийох кед треба помогнуц, як и давац першу помоц у екстремних ситуацийох. Од теди ратує особи зоз розвалєнїскох вєдно зоз своїм службеним псом, лабрадорку Бету, котру каждодньово обучує и тренира. Вона надалєко позната як добри „траґач”. Златко єден спомедзи шейсцох хтори на таки способ обучени у цалей Сербиї. Уж бул поволани на вецей локациї у нашей держави, од хторих и нєшка памета кед бул поволали же би у лєше у Шабцу глєдал штернацрочного хлапца.

– Нє було ми шицко єдно, хлапец барз млади, но на щесеце, пренайдзени є живи – гвари вон, и предлужує о роботи: – Робота така же ше мушиме добре научиц як реаґовац на одредзени случаї. Док глєдаме особи, нїґда нє знам чи их найдземе, и чи буду живи або нє, здрави або поламани. То часц нашей роботи, мушиме буц професионални, нє роздумовац о емоцийох, алє анї кус. Мам колеґох котри нє могли поднєсц таку роботу, та ю напущели, и я то розумим, бо и то у чловековей природи. И мнє дакеди емоциї порушаю, алє таке себе нє шмем часто дошлєбодзовац – щири Балинт. Тото цо специфичне за роботу водзача псох то же пес обучени лєм же би глєдал особу у нєщесцу, односно котра шедзи, лєжи, або є з дащим затрепана, та и двацец метери под жему. Пес нє реаґує на особи котри коло нього преходза.

– Же би ше пса обучело потребно два роки. Вон поступнє учи тото цо му задаток, алє и пси чувствительни и часто по їх справованю мож заключиц же чи особа котру нашол жива чи нє, або чи є барз покалїчена. Кед зме були на терену дзе було ве8. ФЕБРУАР 2019.

льо жертви, видно було же пси барз знємирени. Чувствовали же ше случело цошка цо нє добре – гварел Златко за котрого його Бета як член фамилиї. СЕРБИЯ ИДЕАЛНИ ТЕРЕН ЗА ОБУКУ Як огньогашец ратовач и водзач псох у мено нашей жеми менял искуства и участвовал на обукох у вецей державох и з їх явнима, цивилнима и воєнима тимами и школами за ратованє у рижних ситуацийох. Були то тими зоз Французкей, Словениї, Горватскей, Словацкей, Молдавиї итд. Пре исте пред двома мешацами бул на Огньогасней академиї за обуку огньогасцох Русиї и Казахстану у Санкт Петербурґу у Русиї, дзе вичерал искуства у роботи и на тренинґох зоз псами. Нащива других жемох, вшелїяк преширює видогляди, кажде може видзиц як ше индзей жиє, як людзе роздумую, яка им система и можлївосци, алє и кельо ше держава стара о своїх гражданох и роботнїкох.

– Русия прекрасна, мали зме щесца же температура нє спадла спод минус дзешец ступнї, а тото цо бим визначел, а цо интересантне, а вязане за обуку, то же до нас барз любя приходзиц, бо маме идеални терени за тото, звалєни будинки ище од бомбардованя, як и напущени фабрики и будинки – гварел Златко. Златко родом з Дюрдьова, а до Жаблю ше зоз родичами преселєл пред штерацец єдним роком. Там и його фамелия котра му и найвекша потримовка: супруга Смиляна, син Стефан котрому оцец идол, и дзивка София. Дзивка барз люби помагац оцови док тренира пси. Кед є з фамелию, або нє при псох, найволї буц у природи, а окреме кед пойдзе лапац риби. И нє лєм тото. Танцош є ище од снованя Дружтва за очуванє и пестованє традициї „Роґаль” у Жаблю, у фолклорней секциї при ветеранох. У танцу ше, гвари розтерхує, та озда прето люби и руски свадзби, бо ше на нїх лєм викруца.■

ДОД НЄ КАПРИЦ Златко Балинт зоз Жаблю добитнїк велїх припознаньох и дипломох, а медзи нїма и Диплома Огньогасного союзу Войводини за унапредзенє пре инициятиву за обнову роботи Добродзечних огньогасних дружтвох у местох жабельскей општини.

– На место нєщесца нє идземе велї, та нам кажда помоц барз значна. Општини треба же би похопели же иснованє ДОД нє каприц, алє дружтвена потреба, и же велька чкода одбиц помоц од особох котри ю жадаю добредзечнє окончовац. Слабше дїлованє на терену найлєпше чувствую гражданє – гварел Златко котри и далєй порушує инициятиви там дзе су потребни. Кажда интервенция ризична, процент ризику зменшує схопносц и обученосц, колеґове на таких роботох постаню нєроздвойни цалого живота.

РУСКЕ СЛОВО 23

ЛЮДЗЕ, РОКИ, ЖИВОТ НЄКАЖДОДНЬОВА БЕШЕДА З ЙОВҐЕНОМ ҐЕЧОМ ПРЕҐУНОМ З РУСКОГО КЕРЕСТУРА

МАЙСТОР СТО РЕМЕСЛОХ

Пише: Любомир ДУДАШ

У Музичней школи учел грац на тромбону, у Доме научел на бас примки, бул келнер, маляр, муляр, столар, майстор за кулиси у Театре…. Тераз є пензионер, супруг, оцец и дїдо пецерим унучатом… приповеда наш госц, Ґечо, так як го познаю нє лєм у цалим валалє зоз околїском, алє вшадзи дзе ґод єст дакого хто голєм дакус пребувал у родним му, Руским Керестуре

М

ойо шестри, Марча, и Натка и уж покойни брат Юлин виросли на „Швиньскей пажици”, там дзе нєшка Нове населєнє у валалє. Росли зме шицки вєдно у вельким дружтве, без бавискох, а було нам наисце добре, барз добре, шицким. Мал сом енерґиї озда вецей як и двом, тром, требало, а було ме вшадзи – склада приповедку наш собешеднїк. Музика, заш лєм, охабела найвецей шлїду у тих рокох одрастаня, та и познєйше. У Музичней школи у Кули учел грац на тромбону и нє бул сам на дуйних инструментох, алє то уж мало хто и памета у валалє.

– После того як сом почал водзиц дакеди популарни Клуб „Гамза бар” у Доме култури, помали почала приповедка зоз Витомиром Бодянцом, и гранє на бас примки, а то потирвало вецей як шейсц роки. Теди и оформени Вельки тамбурови оркестер, алє и хор и фолклор, и озда нїґда по теди нє були анї таки

квалитетни, анї таки масовни. Грали зме на „Ружи”, концертох, на госцованьох. У Доме култури нас було, га, тельо же нє пол валала, менєй-вецей… И кажди з нас знал же ше ту приходзи з дзеку и з любову ґу нашей култури, друженю…

– Друга часц мойого музичного живота ше одвивала у Младежским доме, Лалитю, вшадзи дзе лєм требало. У перша музичней ґрупи були „Мотилї” зоз Владом Такачом, Дєном Николичом, Владом Джамбасом и зо мну. У Керестуре вше було живо, вше ше дацо случовало, та було и места и нагоди и грац, и указац ше, и розвешелїц,

Початки Тамбурового оркестра у Доме култури зоз Витомиром Бодянцом як руководительом (Йовґен Преґун други з правого боку)

24 РУСКЕ СЛОВО

8. ФЕБРУАР 2019.

ljudze@ruskeslovo.com

алє и слизу з ока вирвац… Шлїдзела ґрупа „Снежни дечаци”, „Канонади”, „Ореоли”…

– Грало ше и на поволанку кед же уж дахто бул завжати, та ше и музичаре знали викомбиновац у вариянтох котри дзекеди анї им самим нє були ясни. Грало ше, одрастало и дозревало у динамики котру нєшкайши ґенерациї чежко же и задумац можу. И нє лєм же сом грал, алє сом добре звладал и орґанизованє наступох и иґранкох. Цо ше роботи дотика, нє зна цо шицко нє робел – предлужує нєзвичайну приповедку Йовґен, Ґечо, Преґун. ШИЦКИ ЗНАЛИ ШИЦКО – Перше сом сцел буц столар, а закончело ше так же сом у Пули, у Горватскей, думаюци же будзем фарбиц вельки ладї, офарбел лєм два чамци. И ту кариєра закончена. У Кули сом закончел и за келнера – кухара. То ме одведло робиц до дакедишнєй Надьордянї, у Паличу, у Мензи… и найдлужей, озда так, у теди новучким новим Ресторану ПК „Перши май”, а на заменох дзе ґод лєм требало – приповеда вон. Комбинат тих рокох наисце бул вельки и роботи було за шицких котри знали и сцели робиц. Оформена роботна будовательна ґрупа котра ше старала о шицким цо лєм могло и требало. Од будовательних, до столарских, малярских роботох, наисце шицко, а ґрупу творели Владо Планчак, Вайшо, Яким Петрашка, Йовґен Иван, Яни Новта и Ґечо, а водзел ю Томислав Данко, Павлович. Система була проста и ефикасна. Шицки знали шицко, алє одредзени роботи водзел тот, чия то и була професия, на змену и зложно.

– Каждого року зме мали обовязку пооправяц и обилїц, оправиц дзвери, облаки…. у одпочивалїщу у Макарскей, алє и у шицких будинкох Комбинату. Якош тих рокох у Доме култури и Театер бул у своїм найкрасшим замаху. Теди сом ше лапел и до сценоґрафийох, и поставяня и до мальованя, фарбеня, вєдно зоз Емануелом Бартуловим, Манетом. Вом ми, озда, и улял, лєбо нашол у мнє, склад за фарби, любов ґу тому. Так почало и мойо мальованє, вшадзи дзе требало, од обисцох, та дзе уж волали, лєбо розказали. ВШЕ БАРЖЕЙ ВЕРИМ ҐЕНОМ – Мальовац ище вше любим, а здарвє и час ми то и допущую. Помали, насиґурно, алє и лєм так як ґаздиня заповеда – гвари Йовґен и предлужує о своїх найблїзших.

– Зоз супругу Илону зме наплатали уж штерацец два роки. Вєдно, помагаюци єдно другому чи у обисцу, чи у воспитованю двох дзивкох, Жельки и Єлени. Їх дом тераз у Канади. Там творя и будую свойо животи. Тераз 8. ФЕБРУАР 2019.

Єдна зоз остатнїх сликох у Рускокерестурскей церковней порти, шицки Преґуново ту, а вец ушлїдзела Канада

зоз Илонку маме пецеро унучата. Кристиян и Себастиян Жельково и Владово синове, а Николина, Валентина и Стефан народзени у малженстве дзивки Єлени и жеца Марка.

– Тераз, после телїх рокох, вше баржей верим и ґенетики, и биолоґиї – шмеє ше Ґечо. Найстарши унук, Кристиян, тераз пребера струни на, анї сам себе сом нє верел, пейцох ґитарох, дабоме, нє нараз. Музика и йому остала тал од дїда, а дїдо и баба ше и маю у чим цешиц. Кристиян и робиц почал, на рахункарох, а добри є у тим, гваря и там дзе роботу достал. Други дорастаю, час лєци, та и вони пойду по своєй драги, гоч су ище далєко. Но, гваря Преґуново, Ондерово, анї Канада нє так далєко як ше то з початку думало. Баба Илона там пребувала на два заводи перше три, а вец и шейсц мешаци, кед народзени Стефан, наймладши унук. Йовґен затераз лєм три мешаци там бул, помагал и цешел ше як унучата рошню.

– Дзеци нам пошли пред дванац, односно дзешец роками – дакус змиренше приповедаю дїдо и баба Преґуново. Кед же шицко будзе так як плановане, а озда будзе, того року и вони поприходза на Леї, до дїда и баби. Чекаме их, а шицки посцелї лєбо посцелки лєм буду порозмесцани, а и вешеля кельо сцеш. Наисце крашнє приповедаю Преґуново опатраюци числени слики, кед нови часи допущую, чи баби чи дїдови, вжац мобилни до рук, поприцискац Вибер, и часом ше чуц зоз наймилшима.

– Ми паметаме, гваря, як ше дакеди писма писало, так зме дорастали, а тераз би нам анї дзеци власни нє верели же писмо по тамаль дзе су, путовало найменєй два тижнї, та док го пречитаю, док надумаю лєбо найду дакус часу, одпишу писемко назад… И тото цо було нове, сцигнє застарене, гваря. Нови час, нови комуникациї, а унучата и сами наволаю и то часто, та и пензионером Преґуновим на Лейох у Руским Керестуре, на найвекшу радосц.■

МАЛЯРЕ – Озда ми нїґда нє щезнє зоз паметаня як сом жеца Марка учел мальовац. Я ростом нє бог зна яки, зато сом и Ґечо, алє жец зато нароснул так же нїзши повали обилєл зоз патоса, поверх глави без помоци. Но, нє шицки повали були и за ньго, та сом нароком, приповеда Ґечо, дал справиц нїзшу драбинку, малярску, а на нєй и карфи мушели буц иншак поставени, по жецовей мери.

РУСКЕ СЛОВО 25

ЛЮДЗЕ, РОКИ, ЖИВОТ СТРЕТНУЦЕ ЗОЗ ЗВОНИМИРОМ БАРНОМ З ВУКОВАРУ

АНЇ У ПЕНЗИЇ НЄ ГЕВЕРУЄ Пише: Агнетка БАЛАТИНАЦ

БАЧИ БАРНА Кед дахто спомнє руски бал у Вуковаре, перше мено хторе чуц то „бачи Барна”. Уж пияти мандат, так повесц 20 роки, „бачи Барна” ше стара же би кажде на балу шедзел з ким жада и по можлївосци, дзе жада. Вше розпреда шицки карти, а дзекеди анї нєт тельо кельо людзе глєдаю.

Звонимир Барна поета, културни дїяч, длугорочни руски (русински) активиста. Нєшка у пензиї, алє и у нєй нє геверує. Старчи на шицки боки, окреме кед слово о Руснацох у Горватскей

С

вою прейдзену драгу Барна почина од першей класи основней школи, у хторей их було 42. школяре. Учителька му була Вира Гудакова, учитель, Штефан Гудак, алє ище вше памета велїх хтори робели у настави як цо Вида Дудаш, супруга Симеона Дудаша, Мирослав Надь котри преподавал математику, познати и визначни Руснаци. Школованє ше одвивало по автоматизме, подобнє як и нєшка, а по законченей основней школи, Звонимир ше уписал до стреднєй технїчней у Винковцох. По одслуженю воєного року, достал роботу у тедишнїм ПИК-у теди єдней з моцнєйших фирмох у реґиону.

– Кед чловек ма стаємну роботу и добру плацу, теди и живот добри. Там сом робел цали роботни вик – приповеда Звонимир о своєй професийней кариєри. Супругу Наталию, народзену Канюх, упознал на танцу у Соколани, у Петровцох.

– Танци були барз популарни, а млади ту находзели симпатиї хтори найчастейше прерастали до малженствох. Так було и зо мну и з мою Наталку. Повинчали зме ше 1974. року и пошли бивац до Вуковару. Жедлярели зме, а у медзи чаше зме купели порту и почали правиц хижу. О три роки ше народзела Ґенка, а два роки познєйше и Борис. Живот бул добри, дзеци росли, а векши турбуленциї коло робоЗвонимир и Наталия ти и заробкох нє було. Видзело Барна, (дзивоцке Канюх) ше нам же будучносц будзе краповинчани 1974. року сна – гвари Звонимир и предлу-

26 РУСКЕ СЛОВО

жує же як, нажаль, нєодлуга пришла война и тото добре скапало.

– Були зме розруцани по цалим швеце, окреме ми, Руснаци – приповеда Звонимир и нє барз дзечнє ше здогадує на часи, бо шицко було барз страшне. По законченей мирней реинтеґрациї, бачи Барна, як цо го велї млади волаю, врацел ше до своєй хижи у Вуковару, котра була зруйнована. Нєшка є обновена, та су ознова у своїм. КАЖДОМУ ЗНА МЕНО Так як ше Вуковарчанє врацали до своїх обисцох, так и институциї починали порушовац културни живот и роботу националних меншинох. Врацел ше и Союз Русинох и Українцох РГ чий секретар бул Гавриїл Такач. И Гавриїл и Мария, обидвойо були заняти у Союзу, помогли коло порушованя роботи КУД-а „Осиф Костелник”, а и сами були активни. Так Гавриїл поволал Звонимира же би шпивал у хору, а Звонимир Якима Дудаша, Миколу Голикового.., та ше приключел чу нїм и Янко Колбас, алє и Винковчанє, Миклошевчанє ище на самим початку.

– Анґажовали зме Агнету Тимкову же би нас научела шпивац. Барз нас добре водзела и насправди зме теди барз крашнє шпивали. Почали зме вше частейше наступац.

8. ФЕБРУАР 2019.

ljudze@ruskeslovo.com

А вец ше случело тото же ше Українци и Руснаци „розкихали”. Українци основали свойо Дружтво, а ми остали у нашим. Агнетка и далєй приходзела, алє ше и предписаня пременєли и нє дошлєбод зовали анґажованє у Дружтве особох з других державох. Було нам наисце жаль, бо зме з ню любели робиц. Глєдали зме другу особу хтора нас будзе водзиц, и поволали Ану Бучко. И з ню зме були барз задовольни, алє вона пошла по своєй драги, та зме ознова мушели глєдац дакого трецого. На нашо щесце, зявела ше Мария Русин котра закончела музичну школу, а єй оцец Владо бул велї роки член Дружтва. Но, та так тота моя „хорска кариєра” ище вше тирва – през шмих приповеда Звонимир. Но, вон нє лєм хорски шпивач, Звонимир и длугорочни касир у КУД „Осиф Костелник”, а понеже предава уходнїци за руски бал у Вуковаре, вше зна кельо точно було особи на хторим балу, хто бул од политичарох, хто грал и то шицко по мену и презвиску хто за хторим столом шедзел.

– Бал ше вше отримує остатнєй соботи у януару та озда людзе уж запаметали, прето досц велька зацикавеносц. Дакеди було и вецей. Пред войну було по 500, 600 особи на нїм, алє теди нас було вельо вецей – толкує Звонимир.

Дакедишнї хор КУД Осиф Костелник” у Вуковаре ”

ли, и же бизме нє страцели контакт з Руснацами у Войводини. Наша городска Рада поряднє орґанизує одход патрачох и активистох на „Червену ружу” до Керестура, на манифестацию „Най ше нє забудзе” до Дюрдьова, на „Мелодиї руского двора” до Шиду, на „Ружову заградку”, на Дзень Руснацох Сербиї, а нєдавно зме нащивели и грекокатолїцку парохию у Новим Садзе, обишли Петроварадинску твердиню и Винтер фест. Путовали зме и до старого краю, були зме у Ужгороду и Мукачове – приповеда наш собешеднїк.

– У Вуковаре ше орґанизує и Филм фестивал у чиїх рамикох национални меншини представяю свойо национални єдла и напой, и можем повесц же ґлумци и режисере дзечнє коштую нашо єдла, а окреме палєнку – РУСНАЦИ НЄ СКАПУ през шмих приповеда Барна. А кед почню Звонимир нєшка у пензиї, алє є активни жимски предкрачунски и предноворочни медзи Руснацами дзе лєм може и дзе сциг- збуваня по городу, з другима меншинами нє. Член є и городскей и жупанийскей Ра- уключує и нашо КУД „Осиф Костелник”. Од слова до слова у розгварки зме дотди рускей националней меншини у Вуковаре и Вуковарско-сримскей жупаниї. У хли и Руснацох у Вуковаре. Звонимир гвагородскей Ради є заменїк предсидательки, ри же є баржей упутени до того як у Петровцох, понеже є родом з того валалу, а а супруга Наталка касир.

– Намагаме ше робиц кельо лєм мож же там єст вше менєй наших людзох.

– Барз вельо поодход зели до Нємецби ше Руснаци на тих просторох отримакей, Ирскей, Анґлиї и Белґиї. И мойо дзеци оста ли у Заґребе. Приду даскельо раз рочнє, а и ми ход зиме до нїх, алє нє верим же ше ту враца. Та, заш лєм думам же нє шицко таке „чарне”. Маме у Вуко ва ре на шу цер кву, та гоч внєд зелю и на швета углавним старши у нєй, док єй єст буд зе и културного дружтва и школи, а Руснаци нє скапу – преОблїванє 60-тих рокох у Петровцох (Звонимир други з лївого боку шедзи у кочу) швечени Звонимир.■ 8. ФЕБРУАР 2019.

ПОЕЗИЯ – ЛЮБОВ ОДМАЛЮЧКА Звонимир Барна, вєдно з Меланию Пап, 2014. року обявює збирку поезиї „Дом у шерцу” у виданю Союзу Русинох РГ.

– Писнї сом почал писац ище у школи. Заслуга, же сом предлужел, припадаю Штефанови Гудакови, мойому тедишньому учительови, бо ми вше гуторел же лєм най пишем. Послухал сом го – памета Барна, та аж и тото же перша писня хтора му обявена у „Руским слове” була „Ноци у риту”.

РУСКЕ СЛОВО 27

ДУХОВНИ ЖИВОТ ЦЕРКОВНА СТАТИСТИКА И ОГЛЯДНУЦЕ НА ПАРОХИЇ У 2018. РОКУ

ПОДАТКИ И ЗА БРИҐУ И ЗА РА ДОСЦ Пише: Редакция и мрежа дописовательох

У

У нашей Епархиї влонї покресцени 115 особи, поховани 249, а повинчани 42 пари. У чаше кед ше нєпреривно зменшує число наших людзох, радує податок же у грекокатолїцкей парохиї Рождества Пресвятей Богородици у Дюрдьове прешлого року покресцени аж седемнац особи, петнац млади особи и два старши

Руским Керестуре, зоз матрикулох парохиї св. оца Миколая за 2018. рок, видно же парохия у одношеню на 2017. рок менша за 41 особу, понеже покресцени 37, а поховани 78 особи, док 17 пари повинчани. Парох о. Михайло Малацко гварел же того року вельо менше число похованих, а таки тренд будзе и надалєй, понеже и валал вше менши, док затераз, з рока на рок, подєднаке число покресцених. Медзи похованима у прешлим року урахована и єдна особа з грекокатолїцкей парохиї у Суботици. По податкох котри ма парох о. Владисав Рац, у Коцуре у церкви Успения Пресвятей Богородици у 2018. року покресцени 23 дзеци, повинчани 10 пари, а поховани 19 особи. У одношеню на 2017. рок, 2018. року покресцене исте число дзецох, повинчана єдна пара менєй, а поховани и 27 особи менєй. У прешлим року покресцени 10 хлопски и 13 женски особи, а поховани 10 хлопи и 9 жени. Найстарши умарти хлоп Ириней Киш, котри мал 87 роки, а найстарша умарта жена Цецилия Полдруги народзена Скубан, котра умарла у 88. року. Концом прешлого року у коцурскей грекокатолїцкей парохиї було 2 420 парохиянох. За потїху же у новосадскей парохиї св. ап. Петра и Павла було штири винчаня (єдно вецей як 2017. року), осем кресценя, алє похована 31 особа.

– У прешлим року видзиме же ше зменшало число тих хтори примаю св. причасц, а до церкви ходзи одприлики исте число парохиянох – прекоментаровал парох новосадски о. Юлиян Рац.

– Драстичне тото же велї, аж 21 особа, умарли без св. тайни, хтору достали лєм дзешец особи пред шмерцу. Далєй, мож повесц же младих слабо єст, а кед слово о виронауки, потребна векша свидомосц родичох же би їх дзеци вибрали грекокатолїцку виронауку, же би им помогли приходзиц на наставу и же би их надпатрали у пестованю духовного живота – заключел парох о. Юлилян. У СТАРИМ ВЕРБАШЕ ПОХОВАНИ 20, А ПОКРЕСЦЕНА ЄДНА ОСОБА У Старим Вербаше влонї покресцена єдна одроснута особа, поховани 20 особи, а повинчаних нє було. Медзитим, статистично патрено, тот, 2019. рок нє почал добре, бо у перших 15 дньох у Старим Вербаше поховани аж штири особи.

– Тото цо у нас характеристичне за прешли рок, то велька обнова церкви – гварел парох старовербаски о. Алексий Гудак. – Заменєни кров, обилєна церква, положени нови облаки и подаєдни дзвери. Барз вельо поробене, лєм наздавайме ше же у будучносци будзе и хасно-

28 РУСКЕ СЛОВО

У Дюрдьове

вательох того труду, з оглядом на демоґрафски статистични тренди. Цо ше дотика духовного стану у тей парохиї, дзе сом од 2013. року, можем повесц же сом задовольни. Парохиянє духовно стабилизовани, вирски добре фундаментовани, односно доходзи ше до позитивного у Христу. Християнство то вира надїї и оптимизма. Вше надпоминам же Христос воскреснул и же ми будземе заплацени за тот живот – заключел о. Алексий. По податкох пароха нововербаскей парохиї о. Иґора Вовка, у парохиї св. Владимира у 2018. року покресцени двойо дзеци, поховани 12 особи, а повинчани пари у прешлим року нє було. Як гварел о. Иґор, прешли рок означели роботи на церковним будинку, а на духовним планє ше найвецей робело зоз дзецми и старима особами. У ДЮРДЬОВЕ ОПТИМИСТИЧНЄЙШЕ У грекокатолїцкей парохиї Рождества Пресвятей Богородици у Дюрдьове прешлого року покресцени аж седемнац особи, петнац млади особи и два старши. З тей нагоди мож повесц же за тоту парохию прешли и предпрешли рок були бар удатни, бо пейц роки пред тим покресцени медзи пейц и єденац особи, а у 2017. року покресцени дванац особи. У 2018. року повинчани три малженски пари, а повинчана єдна малженска пара у котрей обидвойо грекокатолїки. У року пред тим повинчани два пари, цо менєй як предходних рокох. У дюрдьовскей парохиї прешлого року поховани осемнац особи, док у 2017. року поховани аж трицец, цо найвецей за остатнї пейц роки. Роками пред тим поховани двацец, до двацец пейц особи.

8. ФЕБРУАР 2019.

duhovni@ruskeslovo.com

Цо ше дотика отримованя традициї, у Дюрдьове ше поряднє колядує по руски, ходзи по облїваню и отримує шицки руски народни обичаї и церковни швета. У Рускей улїчки ище вше жиє найвекше число Руснацох, поровнуюци з другима улїцами и часцами валала. У дюрдьовским Културно-уметнїцким дружтве „Тарас Шевченко” ше сходзи найвекше число Руснацох, дзе ше з дзецми и младима каждодоньово пестує руски язик, културу и традицию. Руски язик ше поряднє учи и у валскей Основней школи. У грекокатолїцкей церкви Святого Архангела Михаїла у Ґосподїнцох у 2018. року було три кресценя, односно єдно вецей як у року пред тим, док у 2016. року було аж пейц кресцини. У прешлим року повинчана єдна малженска пара, док у 2017. и 2016. року повинчана по єдна пара вецей. У 2018. року поховани три особи, як и 2016. року, док у 2017. року похована єдна менєй. Наша парохия у Ґосподїнцох єдна з младших, и гоч у тим месце жию мало Руснаци, мож буц задовольни, понеже у тим малим месце у грекокатолїцкей церкви було три кресцини. Руснаци ше збераю найчастейше у церкви, котра практично їх єдини орґанизовани представнїк у тим месце. Дзекуюци витирвалосци, алє и дзеки родичох, бабох и дїдох, у валалскей школи ше и надалєй учи руски язик, а дзеци за Крачун ходза по обисцох колядовац. Як и у прешлих рокох, стан у матрикулох у наших церквох у општини Шид неґативни, з оглядом же и далєй єст найвецей умарти особи. Нови рок по юлиянским календаре, 14. януара, нагода же би у церквох на Службох Божих були сообщени и статистични податки, односно яки податки у матрикулох за прешли рок. У Шидзе, по словох пароха о. Михайла Режака, у 2018. року нє повинчана анї єдна малженска пара, було штири покресцени особи и 11 особи поховани. Цо ше дотика парохиї у Бачинцох, хтора по словох пароха о. Дарка Раца ма 61 обисце, нє була анї єдна повинчана пара, тиж нє було кресценя, а пейц особи поховани. Подобни стан и у наших парохийох у Беркасове и Бикичу. По словох пароха о. Владимира Еделинския Миколки, у Беркасове нє було винчаня, було два кресценя и два особи поховани. У Бикичу було єдно винчанє, було и два кресценя, а шейсц особи поховани. ПАРОХИЯНОХ У КУЛИ ВШЕ МЕНЄЙ Зоз податкох з матрикулох грекокатолїцкей парохиї священомученїка Йосафата у Кули, у 2018. року 24 особи поховани, 8 покресцени и два пари повинчани, та парохия барз зменшана.

У Беоґрадзе

8. ФЕБРУАР 2019.

По словох капела- ПОДАТКИ ЗОЗ НАШИХ ПАРОХИЙОХ на кулскей парохиї ПАРОХИЇ о. Платона Са лака ПОКРЕСЦЕНИ ПОХОВАНИ ВИНЧАНИ У 2018. РОКУ ЧСВВ, таки тренд, нажа ль, присутни РУСКИ 37 78 17 уж вецей роки, як и КЕРЕСТУР у других парохийох. КОЦУР 23 19 10 Млади одходза зоз того штредку, та єст ДЮРДЬОВ 17 18 3 вше менєй и повинчаних и покре сцеНОВИ 8 31 4 них. По правдзе, САД младши ґенерациї СТАРИ 1 20 0 анї нє таки порядни ВЕРБАС на Бого служеньох НОВИ 2 12 0 хтори ше поряднє ВЕРБАС отримує, та до церБЕОҐРАД 0 1 0 кви найвецей приходза на векши швеШИД 4 11 0 та. Коло своєй церкви у Кули поряднє2 2 0 йше ше збераю стар- БЕРКАСОВО ши парохиянє и наБИКИЧ 2 6 1 магаю ше чувац церковну традицию и рижни обичаї хтори БАЧИНЦИ 0 5 0 вязани за дзепоєдни СРИМСКА швета, и кельо мож МИТРОВИЦА 5 12 4 пробую их пренєсц ИНДЇЯ на свойо потомки.

2 4 0 По податкох о. Владислава Раца, у ҐОСПОДЇНЦИ 3 3 1 парохиї Нового Орахова под котру подКУЛА 8 24 2 пада и филияла у Бачкей Тополї, у НОВЕ 1 3 0 2018. року покре - ОРАХОВО сцена єдна особа, а ВКУПНО 115 249 42 поховани три особи. Коцурски парох о. Владислав Рац задлужени за тоту парохию, та Нове Орахово и Бачку Тополю обиходзи два раз мешачно и по його словох стан у парохиї Нове Орахово досц чежки, понеже младеж вше масовнєйше одходзи робиц и жиц до иножемства, або до векших городох у Сербиї, та парохиянох и у церкви з рока на рок єст вше менєй. У парохиї Успения Пресвятей Богородици у Индїї, влонї покресцени два особи, умарли штири, а винчаних нє було. Маюци у оглядзе ситуацию у дружтве и у парохийох других вирских заєднїцох, парох индїйски о. Петро Дутка гварел же є заш лєм задовольни зоз станом духовного живота.

– Каждей нєд зелї коло дзешец-петнац особи ше причащаю и люд зе порядно приход за до нашей церкви, з тим же млади менєй пре школски и студент ски обовязки, а заняти у приватнїка часто през викенд робя, цо значи же им проблем присц и до церкви – гварел о. Дутка. У Индїї єст коло 95 обисца, а вєдно з Люковом, Бешку и Земун Польом, єст коло 120 грекокатолїцки обисца. Як гварел парох беоґрадски и парох сримскомитровицки о. Владислав Варґа, у Беоґрадзе влонї нє було покресених и повинчаних, а похована єдна особа. У Сримскей Митровици покресцени 5 особи, поховани 12 и було 4 винчаня. ■

РУСКЕ СЛОВО 29

informator@ruskeslovo.com СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 4. фебруара наполнєли ше 40 днї як ше до вичносци преселєл мой супруг

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 6. фебруара наполнєли ше 40 жалосни днї як ме занавше зохабел мой мили супруг

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 6. фебруара наполнєли ше 40 жалосни днї як нас занавше зохабел наш мили оцец, швекор

ЛЮБОМИР ПЛАНЧАК (1943–2018) з Руского Керестура

МИРОН БАРАН МИРОН БАРАН (1945–2018) (1945–2018) з Руского Керестура з Руского Керестура Єдна минута пременї цали живот. У думкох сом з тобу, алє заш лєм Памятку на його доброту, любов и цихосц чежка, а чеканє даремне. Чежко похопиц же ши вецей нє зо заєднїцки препровадзени час у З любову и подзекованьом памятмну. Мили особи нє умераю, покля жию тоти цо их од забуца чуваю. своїм шерцу навики будзе чувац ку навики будзе чувац дзивка Ана зоз супругом Борисом Твоя супруга Амалка супруга Анка Спочивай у мире Божим! Спочивай у мире Божим! Спочивай у мире Божим! СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 4. фебруара наполнєли ше 40 днї як ше до вичносци преселєл мой оцец, швекор и дїдо

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 6. фебруара наполнєли ше 40 жалосни днї як нас занавше зохабел наш мили оцец, швекор и дїдо

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 6. фебруара наполнєли ше 40 жалосни днї як нас занавше зохабел наш мили дїдо и прадїдо

МИРОН БАРАН (1945–2018) з Руского Керестура Памятку на його любов и доброту навики будзе чувац син Янко зоз супругу Саню, и унука Жоржина и унук Филип Спочивай у мире Божим!

МИРОН БАРАН (1945–2018) з Руского Керестура Твою любов и доброту нїґда нє забудземе. Ожалосцени унука Тамара зоз супругом Мирославом, унука Александра зоз Дамиром и праунучки Миа и Ена Спочивай у мире Божим!

ЛЮБОМИР ПЛАНЧАК (1943–2018) з Руского Керестура Пошол ши нараз, без поздраву и нєсподзивано. Драга по хторей ши рушел водзи лєм там. Час преходзи, та зоз нїм и жаль и боль хтори остали за тобу. Алє заш лєм, у наших думкох и шерцох вше будзеш мац свойо место. Твоя дзивка Марча, жец Пишта и унук Стево зоз супругу Сашку Франичово Спочивай у мире Божим! СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 4. фебруара наполнєли ше 40 днї як нє з нами наш шовґор

ЛЮБОМИР ПЛАНЧАК (1943–2018) з Руского Керестура Прешли 40 днї, а прейду и велї други без тебе. Гваря же боль лїчи рани, алє памятки оставаю. Живот идзе далєй, так же бизме це паметали. Твоя нина Марча Пристойкова зоз дзецми и їх фамелиями Спочивай у мире Божим! СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 8. фебруара наполня ше пейц як нє з нами наша мила мац

Дня 8. януара наполнєли ше петнац роки як нє з нами наш мили оцец

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 6. фебруара наполнєли ше 40 жалосни днї як нас занавше зохабел наш мили

МИРОН БАРАН (1945–2018) з Руского Керестура Памятку на твою любов и доброту навики будзе чувац шестра Мария Тиркайлова зоз супругом Янком, Тереза и Оля зоз своїма фамелиями Спочивай у мире Божим!

OGLA[OVANW 021/6613-697, 021/ 6624/708 e-mail: ruske.redakcija@gmail.com

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ на наших милих ДЮРА ДУДАШ (1901–1979) ЄЛЕНА ДУДАШ народзена ЕРДЕЛЇ (1911–1989) МИРОН ДУДАШ (1929–2018) ЯНКО ДУДАШ (1931–2007) ЄЛЕНА ЛЕНДЄР народзена ДУДАШ (1934–2005)

ЙОВҐЕН САБАДОШ НАТАЛИЯ САБАДОШ (1927–2014) з Руского Керестура (1927–2004) Мили нашо родичи, Вашу любов, доброту вично будземе чувац у наших шерцох и нїґда Вас нє забудземе Спочивайце у мире Божим! Вашо наймилши

30 РУСКЕ СЛОВО

МАРИЯ СУКНОВИЧ народзена ДУДАШ (1938–1985) АНА САБО народзена ДУДАШ (1947–2002) Спочивайце у мире Божим!

8. ФЕБРУАР 2019.

informator@ruskeslovo.com СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 12. фебруара наполнї ше рок як занавше престало дуркац шерцо нашей милей мацери, швекри, баби и прабаби

МАРИЯ ВИСЛАВСКИ народзена ЧИЖМАР (1929–2018) з Руского Керестура З любову и почитованьом памятку на це занавше буду чувац син Яким, нєвеста Мария, унуки Сашо, Мирко, Мирослав, та Владимир и Весна зоз фамелиями Спочивайце у мире Божим!

CENOVN>K MALIH I POSMERTNIH OGLA[KOH – mala ogla{ka do 20 slova ko{ta 200 dinari – mala ogla{ka vecej yk 20 slova ko{ta 300 dinari – uramikovani tekst ogla{ki, abo vin~ovanki ko{ta 500 dinari – posmertna ogla{ka na wdno polqo ko{ta 600 dinari – posmertna ogla{ka na dva poly ko{ta 1 200 dinari.

Cenovn<k va`i od 1. мая 2015. roku Ogla{ki mo` poslac na mejl office@ruskeslovo.com лєбо ruske.redakcija@gmail i uplacic na rahunok Novinsko-vidavatelqnej ustanovi “Ruske slovo” u banki Inteza ~islo 160-923244-82. Informaci< mo` dostac na telefon 021/ 6613-697.

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 10. фебруара 2019. року наполня ше пейц смутни роки одкеди нас зохабел наш мили супруг, оцец, дїдо и прадїдо

МИРОСЛАВ ХРОМИШ (1936–2014) з Нового Саду Шицки препровадзени хвильки зоз тобу, навики буду зачувани у наших шерцох. Твойо наймилши: супруга и дзивчата зоз фамелиями Спочивай у мире Божим!

РОЗПИСАНИ КОНКУРС ЗА ПАЛЕТУ МЛА ДИХ

Фе стивал поезиї младих розписал конкурс за найлєпшого младого маляра Палети младих, хтори 45. раз будзе отримани у рамикох 51. Фе стивала поезиї младих. На конкурсу можу участвовац шицки млади маляре до 27. рокох, тема и технїка роботи шлєбодни, а формат роботи штафелайни. Селектор Палети младих вибере дзешец найлєпших авторох чийо малюнки буду виложени у Ґалериї Културного центру Вербас на 45. Палети младих хтора будзе отримана концом мая того року. Фотоґрафиї циклуса од 10 роботох треба по силац у електронскей форми з основнима податками о роботи, як и кратку биоґрафию на адре су paletamladih@gmail.com, найпознєйше по 1. април. Орґанизатор будзе друковац каталоґ роботох, а найлєпши автор достанє плакету и награду. Авторе хтори войду до узшого вибору свойо ориґинални роботи маю придац найпознєйше до 1. мая на адресу Ґалериї Културного центру Вербас. Вецей податки мож пречитац на тим линку.www.vrbas.net.

МАЛИ ОГЛАШКИ НА ПРЕДАЙ ХИЖА у Руским Керестуре на адреси Бориса Кидрича 98. Обявиц ше на телефон 064/880-1935.

8. ФЕБРУАР 2019.

РУСКЕ СЛОВО 31

ИНФОРМАТОР ЦЕНОВНЇК КНЇЖКОХ НВУ “РУСКЕ СЛОВО” Олена Планчак-Сакач ВЕЦЕЙ ОД БЕШЕДИ . . . . . . . . .500 дин. РУСКИ ХРИСТИЯНСКИ КАЛЕНДАР 2019 . . . . . . . . .500 дин. Мелания Римар (вибрала и пририхтала): ДРАГА ДО ШВЕТА . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .300 дин. Агнета Бучко Папгаргаї: ТАМ ДЗЕ СЛУНКО ВИХОДЗИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . .300 дин Яким Чапко: ЦЕРЕНЬ СПОД НОХЦА . . . . . . . . . . . . . . .300 дин. Тамара Хрин Рончевич: КАПКА НА КОНЦУ НОХЦА . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .300 дин. Михал Рамач: ДУГА НАД ДУНАЙОМ . . . . . . . . . . . . . . .300 дин. Владимир Ґарянски: КОНЬ ЗОЗ ЧУДЕСНЕЙ НОЦИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .400 дин. Дюра Латяк: РУСНАЦИ (I том) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .500 ДИН. Мелания Римар (вибрала и пририхтала): КОГУЦИК ЯРАБИК . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .200 дин. Юлиян Тамаш: СКЛАДАНЄ ИДЕНТИТЕТОХ . . . . . . . .500 дин. Себастиян Няради: ИНИСУР – РИКА КНЯЗА . . . . . . . .300 дин. Саша Сабадош: ДАРМОЄДИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .200 дин. Гавриїл Костельник: РОСА И СЛУНКО . . . . . . . . . . . . . .500 дин. Микола Мушинка:ОД УСНЕЙ ПО ПИСАНУ ЛИТЕРАТУРУ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 400 дин. Олена Планчак-Сакач: ШИТКО . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .300 дин.

Mihajlo Kova~: ^ELYDZ DRINKOVA . . . . . . . . . . . . . .400 din.

Irina Gardi-Kova~evi~: КОТУЛЬКИ И ҐОМБУЛЬКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .300 дин. Људмила Попович и Надија Мирошниченко: САВРЕМЕНА УКРАЈИНСКА ДРАМА . . . . . . . . . . .500 дин. Людмила Попович и Надїя Мирошниченко: СУЧАСНА УКРАЇНСКА ДРАМА . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .500 дин. Любомир Белей: СЛАВЯНСКИ ЯЗИК . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 400 дин. Янко Рамач: НА КРИЖНЕЙ ДРАГИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .500 дин. Мелания Римар: ГАЙЗИБАН НА ШПАРҐУ . . . . . . . . . . . . . .300 дин. Микола Шанта: ШАНТОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .400 дин. Серафина Макаї: ЗЛАГОДА . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .300 дин. Славица Шовш: БЕЗСОНИ ЛАНЦУЩОК . . . . . . . . . . . . . . .300 дин. Мирон Жирош: ГОРНЇЦА БАЧВАНСКО-СРИМСКИХ РУСНАЦОХ (II том) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .400 дин. Звонимир Няради: КАПКА МИ РУЖА ДО ОКА . . . . . . . . . .500 дин. Микола Шанта: ВСЕЛЕНСКА ЧЕРКОТКА . . . . . . . . . . . . . . . 300 дин. Ася Папуґа: ГРИШКА . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .200 дин. Владимир Бесерминї: СЛОВО БОЯНА ДВОКРАЯНА . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .300 дин Агнета Бучко Папгаргаї: ОСЦЕ И ЧЕРЕШНЇ . . . . . . . . . . . . . .300 дин. Ирина Гарди-Ковачевич: ГАЛОВ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .500 дин. Мирон Жирош: ГОРНЇЦА БАЧВАНСКОСРИМСКИХ РУСНАЦОХ (I том) . . . . . . . . . . . . .500 дин. Юлиян Тамаш: ЦЕНТУРИОН – ДЗЕШЕЦ ЛЮБОВНИ ЗАПОВИДИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .700 дин.

Ev}enij ^akan: BA^VANSKI SAFARI . . . . . . . . . . . . . .300 din.

Vasilq Mudri: BUDZENW YRI . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .300 din.

Mikola M. Cap: NA @RIDLOH DUHOVNOSCI . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .400 din.

Lxbomir Medw{i: ^ASOKROK . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .400 din.

Slavomir Oleyr: NA[ENW . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .500 din.

Ana Tama{: ^OM ^OMKA NW MA UHA . . . . . . . . . . . . .200 din.

Samanta Rac Stoilqkovi~: ^ARNA RUSALKA . . . . . . .200 din.

Sa{a Sabado{: POTARGANI ^ERVENI CVERNI . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .200 din.

Melaniy Rimar: @VIRKI U AZBUKI . . . . . . . . . . . . . . .400 din. [tefan Gudak: ZAJDA ZA MIRNI SON . . . . . . . . . . . .400 din.

Vladimir Ko~i{: LYDOVA TRAVA . . . . . . . . . . . . . . . . .400 din.

Vladimir Kirda Bolhorves: ZA GORAMI . . . . . . . . . . . .500 din.

Xliyn Pap: ^OM [E KA^KA Z VODU MA^KA . . . . .300 din.

32 РУСКЕ СЛОВО

* дзе цо будзе * дзе цо будзе *

КОЦУРСКИ ДОД ОРҐАНИЗУЄ 24. АКЦИЮ ДОБРОДЗЕЧНОГО ДАВАНЯ КРЕВИ На штварток, 14. фебруара, у про сторийох Доброд зеч но го огнь о га сно го дружтва, ко цур ски ДОД у сотруднїцтве зоз Червеним крижом Вербас орґанизує 24. акцию доброд зечного даваня креви. Акция буд зе тирвац од 16 до 18 год зин та поволани шицки гумани люд зе же би пришли до про сторийох коцурского Доброд зечного огньогасного дружтва дац крев и на тот спо соб помогнуц своїм ближнїм.

*** ЛОВАРСКИ БАЛ У ДЮРДЬОВЕ

На соботу, 16. фебруара, Ловарске Дружтво „Дюрдьов” орґанизує Ловарски бал. Бал почнє на 19 год зин, грац буд зе тамбурови орке стер „Да зна зора”, за вечеру буд зе ґулаш зоз сарнї, мишане ме со, колачи, а потим и богата томбола. Карта 1 500 динари, мож ю купиц або ре зервовац при Владимирови Остоїновому на 063/547452. Бал ше отрима у про сторийох КУД „Тарас Шевченко” у Дюрдьове. ***

КИРБАЙ ЛУРДЕСКЕЙ МАРИЇ У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ

На понд зелок, 11. фебруара на дзень Лурде скей Мариї у каплїци Ше строх Служебнїцох на Капущаним шоре (Б. Кидрича, при Старецким доме) буд зе пре славени Кирбай. Служби Божо буду на 10 и 17 год зин, буд зе нагода за св. Споведз буду служени и Молебени до Богородици и молитва Ружанцу. Покраїнски секретарият за урбанизем и защиту животного штредку, на основи члена 10. Закона о преценьованю вплїву на животни штредок („Службени новини РС” чс.

135/04) обявює

OБВИСЦЕНЄ

o поднєшеним ришеню о нєприступаню виробку студиї о преценьованю вплїву на животни штредок Покраїнски секретарият за урбанизем и защиту животного штредку, дня 30. 01. 2019. року, принєсло ришенє о нєприступаню виробку студиї о преценьованю вплїву на животни штредок ПРОЄКТА Баґерованє ричного наношенїско зоз корита рики Дунай од км 1267+200 (сектор Футоґ) на к.п. число 6690 КО Футоґ, Город Нови Сад, и к.п. чс. 4268 К.О. Ветерник, Город Нови Сад, ношителя проєкта „Карин Комерц МД” д.о.о. зоз Ветернику, улїца Живорадаа Павича чс. 8. Ришенє о нєприступаню виробку Студиї о преценьованю вплїву на животни штредок за предметни проєкт мож достац на увид роботни днї од 10 г до 14 г у просторийох Покраїнского секретарияту за урбанизем, будовательство и защиту животного штредку, Булевар Михайла Пупина 16, Нови Сад (прижемє, канцелария ч. 39). Заинтересована явносц може виявиц жалбу на принєшене ришенє у чаше од 15 днї од дня обявйованя того обвисценя.

8. ФЕБРУАР 2019.

ИНФОРМАТОР

ОДВИТИ, РЕАҐОВАНЯ И ПИСМ@

„КАДЗИ ТОТА ДРАЖКА ВЕДЗЕ” НВУ „РУСКЕ СЛОВО” ВИДАВАТЕЛЬНА РЕДАКЦИЯ

ПОВОЛАНКА ЗА ВИДАВАТЕЛЬНИ 2020. РОК За придаванє рукописох за обявйованє кнїжкох по руски з обласци поезиї, прози, наукових и есеїстичних жанрох, литератури за дзеци, младих и одроснутих.

1. Рукопис треба же би мал медзи штири и двацец друковани табаки (єден табак – 16 боки), 2. Рукопис треба же би бул написани по руски, у електронскей форми, унєшени до програми Ворд у системских майкросoфтових Виндовс фонтох, 3. Рукопис треба же би сполньовал нєобходни критериюми, котри оценї фахова комисия Видавательней редакциї, 4. З рукописом треба послац Молбу у котрей будзе наведзени точни податки о авторови, мено, презвиско (або псевдоним), електронску адресу и телефон, як и нєобходну информацию котру автор жада сообщиц Редакторови, 5. Рукопис за видавательни 2020. рок треба послац найпознєйше по 1. септембер 2019. рок на електронcку адресу: ruske.vidavateljna@gmail.com. НВУ „Руске слово” нє длужне друковац кажди рукопис котри сцигнє на нашу адресу. О поступку з рукописом Установа будзе благочасово информовац авторох.

МАЛИ ОГЛАШКИ ДИХТОВАНЄ облакох и дзверох. Щици од витру, жими, праху, галайку, праху, инсектох. МОНТИРАМЕ: – РОЛЕТНИ – ГАРМОНИКОВО ДЗВЕРИ – ПАНТЛЇКОВО ДЗВЕРИ – МРЕЖИ ОД СУНЬОҐОХ – ВЕНЕЦИЯНЕРИ – ОПРАВКИ 025/5827-710 065/5088-433

8. ФЕБРУАР 2019.

Пише: Звонко САБО, адвокат, Вербас – Но та так, оформели зме ше, повиберали, та можеме и заключиц схадзку. Констатуєм же схадзка закончена.

– А дньови шор?

– Дньови шор можеце пречитац у ютрейших новинох. Най ше пачи на заєданє. (Мирон Канюх „Вељка птица“) Нєсподзивала ме вистка обявена у прешлим чишлє „Руского слова” же сом вибрани за предсидателя Одбору за службене хаснованє язика и писма. Од виберанкох за членох нового Националного совиту отриманих вєшенї, та по нєшка, нїхто зо мну анї нє бешедовал о тим чи бим бул член даєдного одбору нового Националного совиту. Поготов, чи бим бул його предсидатель. Прето сом подумал же то даяка франта. З оглядом на тото же ме у исти час волали зоз продукциї ТВ Войводини и радзели ше зо мну о моїм участвованю у ТВ емисиї „Добри вечар Войводино“ з нагоди истей вистки, видзел сом же то уж шицки други знаю. Окрем мнє. Но, будзме озбильни и одвичательни. Розумлїве же члени Националного совиту нє можу буц фаховци у шицких ресорних обласцох: у правней обласци, у просвити, у информованю и у култури. Прето ше формую одбори за тоти обласци же би фаховци за тоти питаня, насампредз зоз свою фахову приготовку, знаньом, авторитетом и ентузиязмом могли помогнуц членом Националного совиту у ришованю питаньох у обласцох пре хтори постої Национални совит. Нє така зме велька национална заєднїца та ше за пар мешаци могло побешедовац о тим хтори людзе порихтани и компетентни же би були члени таких одборох. Яки маю дотерашнї искуствия, яке їх становиско о уровню хаснованя мацеринского язика, зауваги и предкладаня... Розумлїве же предсидатель будуцого одбору муши буц информовани и консултовани о составе „екипи“ на чиїм є чолє. Предкладанє членох одбору, їх кандидатура и сам вибор, нє даяка „тайна вечера“. Велї ґенерациї мудрих и шмелих людзох руского роду од нашого преселеня до тих крайох мали знаня и моци початком прешлого столїтия кодификовац руски язик и теди вон постал медзинародно припознати язик. Здобути права о хаснованю нашого язика длужни зме нє лєм зачувац, алє и унапредзовац. За таке дацо потребне зробиц озбильни анализи и предложиц рише-

ня хтори поможу у витворйованю и хаснованю правох хтори нам припадаю по Уставу. Устав Републики Сербиї у члену 32 ґарантує же обвинєни муши буц на язику хтори розуми, обвисцени о дїлу за хторе ше процесуира. У наших местох, и у општини, полициї и суду, маме право бешедовац по руски. То нє лєм право на прекладателя, алє длужносц орґана локалней самоуправи и державних службенїкох же би поступок водзел на мацеринским язику странки. Закон таки, а пракса иншака. Чи вас дараз дахто обвисцел о таким вашим праву? Активносци Одбору за службене хаснованє язика и писма ше нє зводза на тото же бизме под час нашого мандату почитали таблїчки на уходзе до местох и явних институцийох у хторих жию Руснаци и видзели чи назва места написана и по руски. Прешвечени сом же ше реалносц о функционалним хаснованю того нашого уставного права находзи з другого боку таблїчки написаней по руски. У самим городу, у його институцийох. И же є у пракси иншака од того як цо пише у Закону. Иншака од того цо ґарантує Устав. Сущносц валала нє у його назви у тим як то написане на уходзе до валалу. Сущносц у тим як тот валал функционує. И як у нїм робя державни и локални институциї. Анї рамики єдней кнїжки нє гуторя о квалитету самей кнїжки. Нє купуйце рамики, купуйце кнїжки. Кед войдзеце до суду, чи до општини або полициї, спознаце яка наисце можлївосц же бисце у пракси витворели свойо уставне право. Нєвелька. А право постої же бизме го хасновали. Зоз правом ше нє тарґує. Анї ше го нє занєдзба. Хто нє хаснує маєток, або свойо право – страци го (Римске право). Вибор наших людзох до одборох треба же би бул пошлїдок озбильних розгваркох и консултацийох. Муши буц, у першим шоре, транспарентни. Раховал сом же часи кадровских кухньох остали за нами. Медзитим, наївно би було обчековац же члени лїстини хтора добила векшину у новим зволаню Националного совиту, зосцу и зошму длобац до оч тим хтори их потримали у виберанкох. Рахунок за тоту потримовку стигнє шицким нам Руснацом. Щешлїво! Прето я нє будзем учествовац у роботи такого одбору. Знам за гевту народну: „Народзело ше, треба го колїсац”. Здрави будзце, алє безо мнє, з тей нагоди.

Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”

РУСКЕ СЛОВО 33

СПОРТ ФК ИСКРА” ПОЧАЛА ПРИРИХТОВАНЯ ”

ДО НОВЕЙ СЕЗОНИ З НОВИМ ТРЕНЕРОМ Фодбалере коцурскей ”Искри” всоботу, 2. фебруара почали пририхтованя за ярню часц сезони у Подручней лиґи Суботица, котра почнє у першей половки марца. Суха хвиля оможлївела же би ше тренинґи отримовало на стадионє, на отвореним.

Д

о ярнєй часци сезони „Искра” войдзе зоз новим тренером бо потерашнї тренер Александар Петрович нє сполньовал условия, одно сно, нє мал нєобходну Б тренерску лиценцу, та мушел придац тренерску палїчку другому тренерови. Нови тренер „Искри” одтераз Миро слав Кнежевич, котри у потерашнєй тренерскей кариєри тренирал и клуби як цо то „Динамо” зоз Враня и „Радник” зоз Сурдулици котри ше нєшка змагаю у Суперлиґи Сербиї, та ше очекує добри резултати у ярнєй часци сезони.

– Потераз сом нє мал нагоду сотрудзовац зоз бавячами котри тераз у Искри, медзитим, даєдних познам од скорей и знам їх можлїво сци, а тих котрих нє познам о кратки час упознам през тренинґи и здобудзем комплетну слику о екипи и цо можу на терену. Провадзел сом Искру у єшеньскей часци сезони так же менєй-ве-

МЕСНА ЗАЄДНЇЦА КОЦУР ПОТРИМАЛА ФК „ИСКРА” Месна заєднїца Коцур потримала ФК „Искра”, купела им нови апарат за друкованє, котри Клубу нєобходни у роботи и донировала 200 литри нафти, котра будзе вихаснована за одход фодбалерох на госцованя.

34 РУСКЕ СЛОВО

Мирослав Кнежевич

цей знам кого мам на розполаганю. Искра єшеньску часц закончела на першим ме сце на таблїчки, а то и мнє импонує, алє понеже ярня часц вше озбильнєйша и чежша як єшеньска часц, вельо коцочки треба по складац же би ше витворело добри резултат. Можебуц пририхтованя дакус пожня, алє амбициї исную и з мойого боку и з боку управи Клуба, бавяче стимуловани, а чи то принєше резултати, увидзиме на концу сезони – гварел нови тренер Искри Миро слав Кнежевич. Новому тренерови Миро славови Кнежевичови на перши тренинґ пришли 13 бавяче, од котрих двоме фодбалере зоз младших катеґорийох. Искра затримала комплетни бавяцки кадер зоз єшеньскей часци сезони, котру закончели на першим ме сце на таблїчки. Иснуюци бавяцки кадер затераз змоцнєни зоз ґолманом Миро славом Ступаром зоз Коцура и Лазаром Боґичевичом зоз Кули. Преходни период тирва по 8. Фебруар, а руководство Искри ма у планє тот час вихасновац же би приведли ище даєдного квалитетного бавяча. У пририхтуюцим периодзе планую одбавиц 6 пририхтуюци змаганя, а перши два буду на соботу и нєдзелю, 9. и 10. фебруара. На соботу у Коцуре Искра будзе бавиц процив Пролетера зоз Равного Села, а на нєдзелю будзе го сцовац у Туриї, дзе будзе бавиц процив домашнєй Младо сци. Окрем тих двох змаганьох Искра будзе бавиц ище раз процив Пролетера зоз Равного Села, два змаганя процив Славиї зоз Пиньвиц, процив екипи ЧСК зоз Челарева и ОФК „Вербас” зоз Вербасу. Ярня часц першенства у Подручней лиґи Суботица почнє 9. марца, а такой у першим колє у Бачким Ґрадишту будзе одбавене дерби змаганє медзи домашню Войводину, котра друга на таблїчки и першопласовану Искру. Розлика медзи Искру и Войводину лєм єден бод, та резултат того змаганя барз значни и за обидва екипи.■ З. Колєсар 8. ФЕБРУАР 2019.

sport@ruskeslovo.com

ПРЕГЛАШЕНИ НАЙЛЄПШИ СПОРТИСТИ И СПОРТСКИ ЕКИПИ У ОПШТИНИ ШИД

ЙОВАН И ЕМИЛИЯ НА ВЕРХУ У Спортским центре у Шидзе прешлого тижня отримана шветочносц з нагоди преглашованя найлєпших спортистох и спортских екипох на подручу општини Шид за прешли рок. Кед слово о спортистох з того подруча, прешли 2018. рок бул успишни нє лєм на уровню општини, алє и на висших уровньох у Сербиї, та и на медзинародних змаганьох. За найлєпшого спортисту у Општини Шид преглашени Йован Стоякович, член Каяк клуба „Филип Вишнїч” зоз Вишнїчева. У катеґориї спортисткох, найлєпша була Емилия Дячанин, бициґлистка Бициґлистичного клуба „Єднота” зоз Шиду. За найлєпшу спортску екипу преглашени Бициґлистични клуб „Єднота”. За найлєпшу екипу у месних заєднїцох преглашени Фодбалски клуб „Сримец” зоз Беркасова. Столнотениски клуб „Партизан” зоз Шиду преглашени за найлєпшу хлопску младежску екипу, а у катеґориї женских младежских екипох найлєпши каратистки Карате клуба „Шид”. Найуспишнєйши спортиста омладинєц Милош Живкович, член Бициґлистичного клуба „Єднота”, а при спортисткох омладинкох то Владана Пешич зоз Каяк клуба „Филип Вишнїч” зоз Вишнїчева. У катеґориї школского спортского дружтва при основних школох, найлєпша Спортска екипа ОШ „Бранко Радичевич” зоз Шиду, а у катеґориї штреднїх школох то Ґимназия „Сава Шуманович”. Тиж припознанє додзелєне и у катеґориї роботнїцко–спортских екипох и достала го Олєярня „Виктория оил” зоз Шиду. Шицки наградзени як награду достали погари и плакети. Тиж додзелєни и окремни плакети у ище пейцох катеґорийох. За найуспишнєйшого спортского роботнїка преглашени Станко Лоґарушич зоз школи фодбала ФК „Раднички” зоз Шиду. Награду за животне дїло достал Зоран Ла-

заров зоз „ОФК Бачинцох” а плакету достал и бициґлиста маратонєц Иван Микадинович зоз Шиду. За резултати посцигнути на медзинародних змаганьох, плакету достал Деян Йокич, член Параолимпийней репрезентациї Сербиї у штреляцтве, а награду за резултати посцигнути на домашнєй спортскей сцени достал Александар Владич зоз Шиду, фодбалски судия у Першей фодбалскей лиґи Сербиї. Награди спортистом придали Предраґ Вукович, предсидатель општини Шид и Никола Видич, заменїк предсидателя СО Шид и директор РТВ „Коперникус Шид”, хтора вєдно зоз Спортским союзом општини орґанизатор вибору найлєпших спортистох. Винчуюци наградзеним и жадаюци нови спортски успихи, предсидатель Вукович наглашел же спортисти амбасадоре нє лєм шидскей општини, алє и Сербиї и же локална самоуправа за тот рок як потримовку спорту опредзелєла у буджету 22,5 милиони динари. Вл. Дї.

ПОЧАЛИ ПРИРИХТОВАНЯ ФОДБАЛЕРОХ ОФК „БИКИЧ”

ДОСТАЛИ ШТИРИ НОВИ ПОМОЦНЄНЯ Концом януара фодбалере ОФК другима фодбалскима екипами – на„Бикич” почали пририхтованя за ярводзи Далибор Гнатко. ню часц першенства у МедзиопПлановане отримац змаганє зоз Радштинскей фодбалскей лиґи Срим, ничким зоз Шиду у Бикичу, алє и годзе ше у єшеньскей часци першенсцовац у Мартинцох, потим у Адашевства пласовали у самим верху. Як цох, та и прейґ Дунаю у Бачкей Паланнам гварел Далибор Гнатко, предсики. Гнатко ше наздава же екипа будзе датель Управи ОФК „Бикич”, отриубавена и порихтана за предлуженє мане такволане преволованє бавячох першенственей сезони хтора ма почац и отримани перши тренинґ.

10. марца, а Бикичанє одходза госцо– У жимскей паузи зме достали вац до Жарковцу. З оглядом на тото же штири помоцнєня, односно фодбалеБикичанє наступаю у висшим ранґу Далибор Гнатко рох зоз Шиду, Моловину и Ґибарцу, змаганя, односно у Медзиопштинскей хтори буду тераз бавиц за наш клуб. Тренер Славко Ду- лиґи Срим, потребни и векши финансийни средства. Гнатпаль, зоз фодбалерами у пририхтованьох роби Зоран Кла- ко нам гвари же Клуб достава средства од локалней самодушич, дакедишнї бавяч ОФК Бикич”. Окрем порядних управи и Месней заєднїци Бикич, а ма и вецей спонзорох Вл. Дї. тренинґох, плановани и вецей пририхтуюци змаганя зоз хтори помагаю у роботи Клуба.

8. ФЕБРУАР 2019.

РУСКЕ СЛОВО 35

СПОРТ У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ ОТРИМАНИ „РУСИН КУП”

НАЙЛЄПШИ МИКЛОШЕВЧАНЄ У Руским Керестуре прешлей соботи одбавени Медзинародни турнир у малим футсалу котри ноши назву „РУСИН КУП”, цо значи „Русински погар”, на котрим окрем фодбалерох з нашей жеми, участвовали и екипи зоз Горватскей и Словацкей

Пише: Златко КОЛЄСАР

Т

урнир „Русински погар” порушал млади ентузияста Мартин Ямроскович зоз Бардейова у Републики Словацкей, з намиру же би през спорт, през красне и здраве бависко, повязал Руснацох зоз державох у котрих жию. Того року турнир „Русински погар” орґанизує ше уж шести раз, обдумани є так же ше у вецей местох бави квалификацийни турнири, а финални турнир ше бави Бардейове.

– Турнир „Русински погар” ше бави уж шейсц роки, а шицко почало спонтано. Ми, Руснаци у Братислави котри там робя и студираю, бавели зме поряднє фодбал пре рекреацию и друженє и пришла нам идея направиц себе даяки турнир. Познєйше ше ту уключовали и Руснаци зоз других местох у Словацкей и турнир ше розвивал, та прешол и гранїци нашей жеми. Пред трома роками до нас, до Словацкей, на турнир пришла

ШТВАРЦИНА ФИНАЛА ТЙ „Дуява Хмельова” – „Югославянски медведзи”.............................6:0 „Миклошевци” – „Яша Баков” ................................................................7:2 „Керестурски бетяре” – НК „Русин” .............................................................6:2 „Браца Руснаци” – РТВ Войводина...........................................................1:1 (после пеналох 3:2)

ПОЛУФИНАЛЕ „Керестурски бетяре” – ТЙ „Дуява Хмельова” .....................................2:1 „Миклoшевци” – „Браца Руснаци” .........................................................5:1

ЗА ТРЕЦЕ МЕСТО ТЙ „Дуява Хмельова” – „Браца Руснаци”....................................................4:1

ФИНАЛЕ „Миклошевци” – „Керестурски бетяре”..................................................2:1

36 РУСКЕ СЛОВО

екипа зоз Бикичу и добре ше указала, та зме шлїдуюцого року одлучели до того проєкту уключиц и Руснацох зоз Сербиї и ниа, уж други рок єден квалификацийни турнир ше отримує и у Руским Керестуре. Циль турнира указац же и Руснаци знаю бавиц добри мали фодбал и же би ше Руснаци зоз наших крайох повязали и прейґ спорту – гварел Мартин Ямроскович. Прешлого року першираз орґанизовани єден квалификацийни турнир у Руским Керестуре на котрим могли участвовац и спортисти зоз нашого краю и пласовац ше на финални турнир. Того року, други рок за шором, турнир орґанизовани тиж у Руским Керестуре, алє ше у одношеню на перши турнир, кед ше за участвованє приявело 6 екипи, приявело максималне число екипох, односно 8 екипи. На турнире участвовали екипи: „Керестурски бетяре” и „Югославянски медведзи” зоз Руского Керестура, „Браца Руснаци” котра була составена зоз бавячох зоз Руского Керестура и Коцура, потим екипи РТВ Войводина и СБ „Яша Баков”, у котрих було бавячох зоз вецей наших местох, а же би турнир мал медзинародни характер, остарали ше госци зоз Републики Горватскей и Републики Словацкей. Зоз Горватскей Миклошевчанє приведли два екипи, НК „Русин” и 8. ФЕБРУАР 2019.

sport@ruskeslovo.com

УЧАСТВОВАЛИ ШЛЇДУЮЦИ ЕКИПИ: „МИКЛОШЕВЦИ” Алексей Мудри, Томислав Алилович, Давор Куюнджия, Марио Хома, Марин Лежак, Йосип Штрбо, Марко Беґович, Михаел Сабадош, Борна Маринич

„Миклошевци I”, а зоз Словацкей як госц екипа була прешлорочни побиднїк финалного турнира „Русински погар”, екипа ТЙ „Дуява Хмельова”.Найлєпши фодбал всоботу у Руским Керестуре указала екипа „Миклошевци I”, котра освоєла турнир, а у финалним змаганю Миклошевчанє победзели екипу „Керестурски бетяре” зоз резултатом 2:1. У борби за треце место екипа ТЙ „Дуява Хмельова” победзела екипу „Браца Руснаци” зоз резултатом 4:1. На турнире бул преглашени и найлєпши ґолґетер, а тото припознанє того року достал Матуш Ґенцур зоз екипи ТЙ „Дуява Хмельова” зоз Словацкей котри дал 13 ґоли. На финални турнир, котри будзе от ри мани 2. мар ца у Бардейо ве, пласовали ше три першопласовани екипи. Екипи були розпоредзени до двох ґрупох, бавело ше два раз по 7 минути, а до штварцини финала ше пласовали шицки екипи, з тим же першопласовани за процивнїка достал остатнєпласованого зоз другей ґрупи и обратно. Од штварцини финала, та до финала, бавело ше два раз по 10 минути. Кельо турнир „Русински куп” зажил, указал и квалитет екипох, та мож заключиц ше того року шицки приведли добри екипи и публика наисце могла уживац у добрим футсалу. Гоч у гали нє було зогриваня, публики було вельо вецей як прешлого року, а окремни упечаток охабели навияче 8. ФЕБРУАР 2019.

„ЮГОСЛАВЯНСКИ МЕДВЕДЗИ” Янко Хома, Александар Кочиш, Стефан Кочиш, Деян Надь, Матей Саянкович, Иґор Маньош и Тобияс Шанта „КЕРЕСТУРСКИ БЕТЯРЕ” Предраґ Колбас, Иван Чапко, Деян Будински, Боян Бранкович, Боян Голик, Филип Тома, Андрей Малацко, Давид Катона

Побиднїцка екипа

зоз Словацкей котри зоз правим навияньом, бубнями, заставами и другима навияцкима реквизитами, указали як ше навия за свою екипу. Окрем Мартина Ямросковича, же би єден таки турнир бул орґанизовани у Руским Кере стуре, заслужна Месна заєднїца Руски Керестур, котра обезпечела спортску галу, а госцом зоз Словацкей и змесценє у интернату керестурскей Школи „Петро Кузмяк”.

– Презадовольни зме як нас дочекали и привитали у Руским Керестуре. Остарали ше же бизме ше чувствовали барз приємно, а цо ше самого турниру дотика, бул барз квалитетни, екипи озбильни и наисце любя футсал. Ми на концу закончели на трецим месце, а поправдзе очековали зме же турнир и освоїме, алє ше и други екипи нє дали – визначел Матєй Варян, фодбалер котри бавел за екипу зоз Републики Словацкей, ТЙ „Дуява Хмельова”.■

„БРАЦА РУСНАЦИ” Владимир Малацко, Деян Барна, Борис Сабадош, Владимир Провчи, Борис Провчи, Драґан Горняк, Даниєл Горняк, Александар Макаї и Михайло Хома СБ „ЯША БАКОВ” Иван Папуґа, Владимир Иван, Ґоран Юрич, Александар Човс, Иван Тамаш, Звонимир Ерделї, Давид Салаґ, Славко Ждиняк и Владислав Папуґа РТВ ВОЙВОДИНА Златко Рамач, Желько Милянич, Златко Колєсар, Деян Павлович, Дамир Ґубаш, Дамян Ґубаш, Дражен Арваї и Александар Филеп

РУСКЕ СЛОВО 37

СПОРТ СТРЕТНУЦЕ ЗОЗ ДЮРОМ МУДРИЙОМ ЗОЗ ЗРЕНЯНИНУ

РЕКРЕАТИВЕЦ ПОСЦИГУЄ ПРОФЕСИЙНИ УРОВЕНЬ

Пише: Сандра САЛАМУН

УЖИВА ГОНЇЦ МОТОРКУ У ҐРУПИ Пред дзешец роками склопел, оправел и реґистровал оцову моторку „,Яву спорт” 175 кубики, котру купел 1970. року. Док ю оправял дзечнє му помагали унуки. Нє мал амбициї буц член Мото клубу, алє люби гонїц у ґрупи з моторкашами, та го моторкаше вше волаю на дефиле.

– Зоз жену сом на тей моторки путовал на дальши дестинациї. Видзел сом и почувствовал природу, єй красу и пахи. А буц часц дефилеа з моторками окремне чувство, рошнє адреналин, тот позитивни, бо вше вожиме помалки, як и найволїм – гварел Дюра.

Спорт и унуки му вше приноша позитивни думки

38 РУСКЕ СЛОВО

Дюра Мудри зоз Зренянину – оцец, дїдо и почитователь природи и спорта, у штреляцтве, гоч му то гоби, зазначує барз добри резултати, а же би цо вецей бул у природи, лапа риби, помага ловаром и гонї моторку

Л

дружтво и мир. Вше любел юбителє спорта лапац риби на рики и штрепочитую спо собляц до мети. Одкеди є у пенносц Дюри Мудрия зиї, ситуация ше преобрацеже би других заинтела. ре совал за рижни – Тераз мам векшу потребу спорт ски дисциплиза дружтвом, та сом ше ни, з єдним словом – опред зелєл и за ґрупни за здрави живот. Вон спорт. Кед ми оцец умар, меи його супруга за сто нього сом ше учленєл до спорт заинтересовали Ловарского дружтва у Дюри своїх синох, та обидьове. Почитуєм дзивину, двоме и Владиприроду, любим ше шейтац, мир и Саша, буалє нє и штреляц на животили успишни у нї. Мнє важни контакт з прифодбалу. роду и друженє, прето ше Наш собеДюра Мудри дзечнє одволуєм кармиц жишеднїк уж даскельо роки у пензиї, дочекал ю на вотинї, правиц и оправяц цо потребне за першим роботним месце, як елек- нїх – гварел Дюра Мудри зоз Зренянину, тромонтер у „Електровойводини” родом зоз Дюрдьова. у Зренянину. З ошмихом на твари КАЖДИ СПОРТ НАУКА ЗА СЕБЕ припознава же одкеди є пензионер нє роби вельо, алє анї вельо нє геЗа дзешати родзени дзень Дюра од оца верує, бо нє одустава од того цо люби и за цо ма дзеку. Роби у оби- достал пушку. Теди мац воздушну пушку сцу и у овоцнїку, помага супруги и було популарне, алє аж о трицец пейц родзецом, а активни є член и у Ло- ки, односно пред петнац роками кед вжал варским здруженю „Дюрдьов” у пушку до рук почувствовал цошка окремДюрдьове и у Штреляцким здру- не. Дзекуюци колеґовом котри го поволаженю „Бечкерек 1825” у Зреняни- ли же бим им ше придружел у штреляню, ну. У своїм гобию нашол тото цо любел – открил же ма способносц за прецизне 8. ФЕБРУАР 2019.

sport@ruskeslovo.com

штрелянє и же му специфичносц того гобия одвитує, бо му приноши мир и сцерпезлївосц. Такой теди, на першим тренинґу го безецовали же би бавел з їх тим. Пошвидко ше учленєл до зреняниского Штреляцкого здруженя „Бечкерек 1825” дзе и далєй поряднє тренира. Одтеди бавел як поєдинєц, алє и часто представял свойо подприємство „Електровойводину” на змаганьох ширцом Сербиї и Войводини. Од фирмових турнирх, рижних купох, та по Першенства Войводини и Державне першенстве. Гоч є рекреативец, зазначує високи поєдинєчни и ґрупни пласмани. Вежба и змага ше зоз серийну воздушну пушку, хтора чежка коло два колограми и длугока метер и двацец центи. Вон ше змага у дисциплини штреляня зоз воздушней пушки, хтора найзаступенша, бо зоз ню починаю учиц штреляц шицки возрости. Пробовал и други дисциплини и пушки, алє ше одлучел остац на тим цо му найвецей одвитує и „лєжи”. Змаганє тирва годзину и петнац минути, за тот час змагателє маю виштрелїц штерацец кульки до мети, нарисовани круг котри розподзелєни по бодох. Потрафени центер мети ноши найвецей боди, а праве пре ньго од шицких змаганьох у найлєпшим паметаню му Сретенски турнир пред осем роками, дзе ше змагала елита того спорту.

– Мал сом ше змагац поєдинєчно, медзитим мойо пайташе ше змагали екипно и єден медзи нїма нє пришол, та ме замодлєли же бим го одменєл и то пред самим штреляньом. За мнє то була велька одвичательносц, бо мойо штрелянє уплївовало на резултат цалого тиму. Анї кус ми нє було шицко єдно. Штрелял сом як нїґда по теди. Поцигнул сом 371 круг, односно поени – гварел Дюра, котри теди мал пласман яки посцигую найлєпши бавяче на професийним уровню. Максимум у тим змаганю 400 боди. Мета велькосци дванац зоз дванац центиметри оддалєна дзешец метери, а з линиї за штреляня випатра як же є велькосци два зоз два центиметри. ЦО МЕНЄЙ РУХИ И ТВАРДИ СТАВ Штреляцтво вимага физичну и менталну витирвалосц. Значне буц сконцентровани и чувствовац шицки муску-

КАЖДЕ ЗМАГАНЄ ОКРЕМНА ПРИПОВЕДКА Кед починал Дюра нє знал нїч о штреляню, но пошвидко було видно же є талантовани. Гоч тренирац почал на штерацец пейц роки и учел зоз трицец роки младшима од себе, вообще нє розумовал же тот гоби нє за ньго. Бул свидоми же му характеристики того спорту одвитую.

– Нїґда сом нє плановал посциговац високи пласмани, жадал сом уживац у тим, цо у согласносци зоз моїма потребами и роками – гварел Дюра. Визначує же тренинґ барз важни. Сам их себе орґанизує, концентрує ше на гевто цо сце злєпшац же би бул прецизнєйши.

– Кажде змаганє иншаке, як пре простор, так и пре чловеков здравствени стан и чувства того дня. Нє вше исте. Тренинґи пред змаганьом служа праве прето же би ше пушка и змагатель услоглашели, були єдно – гварел Дюра.

8. ФЕБРУАР 2019.

ли котри активни док ше виштрелює кульку. Перши петнац минути пред змаганьом ше пробує и „зогрива” за змаганє. Теди ше намесца пушку и находзи найлєпше положенє цела. Под час змаганя барз важне буц змирени и добре одмерац мету и нє правиц нїяки рухи. Важне затримац оптималну позицию за штрелянє, а нє виштрелює ше такой шицки метки. Медзи виштрельованьом ше прави паузу, по чувстве. Углавним ше прави єднаки паузи и єднаки рухи.

– У чловековей природи рушац ше, алє у штреляцтве треба мировац. Змаганя и тренинґи ме опущую, розберу думки, бо шє вимага максимална концентрация у тим цо робим. Часто после телього станя и мированя нє можем преложиц ноги, алє тото нє зменшує ужиток котри вше барз вельки. Каджи раз кед дзвигнєм руку бо мам штрелїц, або сом уж штрелєл, мам окремне чувство задовольства. Намагам ше вше посцигнуц найлєпши резултат, алє вон нє таки важни, гвари Дюра котри у тим спорту нашол мир и задовольство. ВАЖНЕ МАЦ ДОБРУ ОПРЕМУ Кундак ше опера вше на исте место на плєцо, а вец ше опре на твар. Опрема за штреляцтво помага же би особа твардейше стала. Таргнуце од штреляня ублажую рукавица, виндякна, панталони з твардейшого материялну и ципели зоз ровну сподню часцу. Прецизносц при штреляню барз важна, бо ше пре єден милиметер руху кулька барз оддалює од мети. На пушки єст два мушки. На змаганю у тей дисциплини ше штреля у завартим просторе. Єст правило кельо простор за змаганє муши буц ошвицени, алє на таку малу мету, кед мушка кущик слабше або моцнєйше ошвицена, вельо уплївує на резултат. Прето змагателє дакеди хасную диоптрию за око на котре патра на мету.

– Нашо око ше нє може концентровац на оби два мушки на пушки и на мету, ґу тому кажде око ин шаке. Я ше концентруєм на предню мушку и нє до штредку мети, алє на сподню часц. Кед сом почи нал, нє думал сом же у тим єст вельо тактики. Час указал же гришим. Пачи ше ми тот гоби, шицко ми у нїм одвитує – гварел Дюра, котри о своїм гобию гу то ри з вельким почитованьом, з намиру же ше ище длу го зоз нїм будзе дружиц”.■ ”

РУСКЕ СЛОВО 39

ИНФОРМАТОР, ОГЛАШКИ, ИНТЕРМЕЦО

ГЛАСНЇК ПО РУСКИ

ПАПРИҐАРСКИ БАЛ ЯК МАСКЕНБАЛ

ЦЕНА 30 ДИНАРИ Фото: Мария Афич

Фото: Душица Орос

РОК LXXV ЧИСЛО 6 (3823) НОВИ САД, 8. ФЕБРУАР 2019.

У Руским Керестуре отримани 14. Паприґарски бал хтори того року бул и маскенбал. Тоту идею маскированя за Паприґарски бал прилапели нащивителє, та було од минималних маскох як цо червени нос або маска за очи, по комплетни креациї як фамелия Кременко, монахиня и священїк, фахови защитаре, та по „Новака Дьоковича” хтори, як гваря орґанизаторе, „нащивел” їх бал и допринєсол одличней атмосфери на балу. М. А.

ОГЛЯД НУ ЦЕ НА ПРЕ ШЛОСЦ оволуєме читачох новинох „Руске слово” же П би помогли препознац особи на старих фотоґрафийох. Пре точне идентификованє особох на сликох, хтори маю окремну музейну вредносц, потребна помоц од ширшей явносци. Шицки фотоґрафиї настали у дакедишнєй фотоґрафскей роботнї Бруґошових у Руским Керестуре. Кажду фотоґрафию ше подпише зоз одредзену шифру, та кед же препознаце даєдну, лєбо вецей особи на фотоґрафиї, модлїме Вас же бисце явели до Заводу на число телефона 021/548-421, лєбо на мейл: zavod.rusini@gmail.com.

Фотоґрафия: 0435P

■ ФАМЕЛИЙНИ ПАМЯТКИ ЯК КУЛТУРНИ СКАРБ