Page 1

ГЛАСНЇК ПО РУСКИ РОК LXXIV ЧИСЛО 5 (3770) НОВИ САД, 2 . ФЕБРУАР 2018.

БАЛИ – ЖИМСКА РОЗВАГА ри Руснацох бали уж оддавна популарне друженє и розвага през жиму. Коцурске здруженє младих орґанизовало Новорочни бал, на хторим бул и дочек Нового року по юлиянским календаре. О тидзень Фодбалски клуб „Русин” тиж отримал традицийни Русинов бал у Ресторану „Червена ружа”, у Руским Керестуре. У викенду за нами у Руским Керестуре отримани Майсторски бал, хтори ма найдлугшу традицию у валалє, а

П

орґанизатор балу було Здруженє ремеселнїкох и приватних поднїмательох з Руского Керестура. Весело було и у Святочней сали – Саймиште, хтора була оквицена зоз рускима мотивами, дзе отримани 52. вечар Руснацох Городу Вуковар, лєбо Руски бал. Пред нами ище Бал широких сукньох, хтори будзе на соботу, у Дюрдьове у просторийох КУД „Тарас Шевченко”, у Шидзе у КУД „Дюра Киш”, а у Руским Керестуре будзе тринасти Паприґарски бал. У фебруару и Новосадянє у Руским културним центру отримаю бал, а заплановани ище бали и у Вербаше и Бикич Долу. Окрем же бали нагода стретнуц ше и видзиц зоз родзину и познатима з велїх местох дзе жию Руснаци, орґанизаторе звичайно здумую интересантни и забавни бависка, а медзи нїма и популарна томбола. В. В.

Фото: Златко Колєсар

ЦЕНА 30 ДИНАРИ

■ НОВЕ РУКОВОДСТВО КУД ТАРАС ШЕВЧЕНКО” ”

ОГЛЯД НУ ЦЕ НА ПРЕ ШЛОСЦ оволуєме читачох новинох „Руске слово” же би помогли препознац особи на старих фотоґрафийох. Пре точне идентификованє особох на сликох, хтори маю окремну музейну вредносц, потребна помоц од ширшей явносци. Шицки фотоґрафиї настали у дакедишнєй фотоґрафскей роботнї Бруґошових у Руским Керестуре. Кажду фотоґрафию ше подпише зоз одредзену шифру, та кед же препознаце даєдну, лєбо вецей особи на фотоґрафиї, модлїме Вас же бисце явели до Заводу на число телефона 021/548-421, лєбо на мейл: zavod.rusini@gmail.com.

П

Фотоґрафия: 0671P

■ КОЦУР: МЛАДИ ДРЕВКА ЗНОВА ОЖЕЛЄНЯ ВАЛАЛ


ЯК ПРИВАТНА ИСТОРИЯ ПОСТАЛА ВЕЛЬКА ПОДЇЯ Пише: Славица ФЕЙСА, редакторка рубрики Людзе, роки, живот

З рока на рок у „Руским слове” новинаре/редакторе под Рокенрол за собу прицагнул нову моду, мини сукнї и конєц рока подцагую смужку визначуюци тото цо, у об- длугоки власи з хтору нє були одушевени анї родичи, анї ласцох хтори провадза, означело рок за нами. Рубрику професоре по школох, а понеже ше спочатку нє знало „Людзе роки живот”, у 2017. року без конкуренциї озна- хто ЗА, а хто ПРОЦИВ, велї прето зобрали, вше були у чел фельтон – Як (нє) скапал рокенрол. Идею же би ше пажераку, повируцовани зоз школи, подштригани на почало з обявйованьом написох о рокенролу медзи Ру- штред улїци.... Народна милиция з єдного боку на беласнацами, порушал Борис Варґа, теди главни и одвичате- вих шматох ношела пендрек, а з другого, прибор за льни редактор новинох „Руске слово”, у єдней нєформал- штриганє. Алє и тому ше стануло на хвост. ней розгварки. Теди ше роздумовало о дзешец предлуже- На валалє ше ище баржей як по варошох, на рокенрол ньох хтори би здогадли на часи кед ше „шлєбодна музи- патрело як на цошка цо „одруток од швета”, цо пришло ка” уцагла и до валалох медзи руску младеж, кед наста- дзешка зоз Заходу и зводзи младих з драги... Велї родичи ше нє могли помириц зоз тим же им дзеци як завравали перши бенди, кед були полни сали на иґранкох... И попри тим же ше такой на початку видзело же шведо- чани з музику, и лєдво чекали послац их до войска, дзе ше им видзело же ше ченя о часох найавтенозда там „науча шора”. тичнєйшей револуциї XX Mлади теди анї нє були свидоми же яку важну улогу Осемдзешатих рокох ровику, вискакую зоз узвимаю у дружтве, же им дата шлєбода. кенрол пошол найдалєй. чаєней фельтонскей форУ ствари, же ю сами одняли за себе И нє лєм же охабел за ми подкрипеней з подасобу моцни шлїди, ознатками, приповедки хтори офарбели животи „малих” людзох ше указали як барз чел ґенерациї и ґенерациї, рокенрол одгукнул у явноважни документ хтори одсликовйовал єден час о хторим сци. Популарна култура постава бренд, а остатнїх деценєшка шведоча на стотки видати кнїжки и енциклопе- нийох ше ю трима за културну студзенку, рокенрол ше диї. Приватна история постала велька подїя. Виприпове- виучує и на Факултетох... дани приповедки на автентични способ указовали як ше Кед зме почали обявйовац фельтон о рокенролу, ридко у єдним чаше меняла каждодньовосц, як ше менял обич- хто одбил розгварку за новини. Велї нам дали барз хани живот вшадзи доокола, та и при нас, Руснацох. Инте- сновити информациї, и праве вони, нашо собешеднїресантни були слички зоз живота людзох тедишнєй сце- ки, були нам тот найважнєйши алат нєобходни за робони рока у Югославиї, и вецей раз ше случело же вони бу- ту. Така, приповедацка форма написох мала и свой нєли попреплєтани. Єднак були важни и ключни особи достаток, бо ше єдним видзело же так, другим же то хтори меняли, формовали явни простор, и гевти цо бу- було иншак и нє мож твердзиц же ше нам нє подкрадла и даєдна гришка, же зме дакому нє дали вецей ли у циню, споза бини. У нашим „мигелю” руских новинох приємне нєсподзи- простору, або аж на дакого можебуц и призабули. Даванє було кед нам ше явяли читаче хтори теди, 60-тих и кеди нє мож було превериц информациї, бо тоти цо у 70-тих рокох прешлого вику нє були блїзко при урбаних бендох медзи першима станули опрез публики, уж зиштредкох, дзе ше, ясне, вше скорей доходзело до нових шли зоз животней сцени. Та заш лєм, гоч о їх драги у писньох, часописох, плочох. Вони так исто як и други, рокенролу други шведочели, у рукох зме мали наисце на вшелїяки способи, доходзели до инструментох, фор- добри алат и знали зме же зме на добрей драги. За текмовали бенди, грали по младежских Домох, з єдним сти о рокенролу у новинох нє маме податки, алє тих цо словом – нє заоставали за векшима центрами. Вони нам фельтон читали у електронскей форми, було вельо. З тижня на тидзень написи о рокенролу були у вше у садавали драгоцини податки. Кед ше зна же то були часи вельких пременкох у швеце, мим верху того цо прицагло найвекшу увагу нашим наглого технолоґийного розвою, алє и бунтох процив во- читачом. Було нам мило. йни, на єден волшебни способ ше рокенролу нащежар И так од планованих 10 предлуженьох настали нєплаотворело дзвери. Леґитимно вошол на нашо простори, новани 30. И попри тим же з тему кус крочели до дзерозуми ше, з благословом партиї хтора, гоч подзелєна, ведзешатих рокох прешлого вику, кед рокенрол зиходзел була присутна у каждей клїтинки чловекового живота. И зоз сцени, а место нього ше други пендрали, рокере удало ше му, спаднул на плодну жем, приял ше, пущел остали дошлїдни и чекали. коренї и розконарел. Озда и прето же млади теди анї нє Ми ше на тим нє застановели. Любели бизме єдного дня були свидоми же яку важну улогу маю у дружтве, же им предлужиц рокенрол приповедку, и положиц точку на дата шлєбода. У ствари, же ю сами одняли за себе. Их нє двацети вик, крочиц и далєй. Барз нам буду драгоцини нательо интересовала политика, вони сцели лєм грац, здогадованя, а окреме тим хтори ше єдного дня зосцу сцели ше забавиц, сцели мац длугоки власи, цо лєпши глїбше зачириц до того феномену. Останє записане. И вони буду мац добри алат. ■ инструменти и добри имидж.

2 РУСКЕ СЛОВО

2. ФЕБРУАР 2018.


ЗМИСТ

УВОДНЇК Пише: Иван САБА ДОШ, главни одвичательни редактор

■ Тижньовнїк 6–7. У НДНВ отримана трибина о меншинских медийох

■ Нашо места 8. Зашедала Скупштина општини Кула

■ Економия 12. Анґажованє нєзанятих на явних роботох у Шидзе

■ Култура и просвита 16–17. Означена школска слава Святи Сава

■ Литературне слово 19–22. Руснаци у поезиї

■ Духовни живот 30–31. Шлїдом припознаньох старим одборцом у Руским Керестуре

■ Людзе, роки, живот 24–25. Стретнуца: Микола Ґайдош зоз Коцура

■ Информатор

32–35. Мали оглашки и In me mo ri am

■ Спорт 39. У Керестуре ше бавело за „Русински погар”

Насловни бок Центер Коцура Автор фотоґрафиї: Златко Колєсар

ДОДАТКИ, ОШВИЖЕНЄ И СИМВОЛ „РУСКОГО СЛОВА” Периодични лєбо мешачни додатки ошвижую змист „Руского слова”, простор су за публикованє роботох младих авторох и ветеранох руского новинарства, и представяю директну вязу новинох з другима виданями НВУ „Руске слово”. Ґу тому, додатки драга ґу маґазину за цалу фамелию и шицки ґенерациї, цо наш зарисовани циль. Понеже прешли януарски швета, уходзиме до порядного ритму роботи та и додатки буду поряднєйше виходзиц. Починаме зоз Литературним словом. То класични додаток „Руского слова”, хтори афирмує младих творительох и презентує досяги уметнїцкей литератури по руски. Найважнєйше же би векшина публикованого материялу були ориґинални и нови роботи, а рубрика отворена младим сучасним автором, цо их може препоручиц за самостойни наслов у Видавательстве. Дом и фамелия рубрика наменєна обисцу, фамелиї, воспитаню и женскей публики. Єй Женоблогия швидко здобула читательну базу и може буц приклад за дальше розвиванє авторского писма у „Руским слове”. Руске у швеце читательом „Руского слова” приблїжуе прешлосц и терашньосц Горнїци и сонароднїкох хтори там жию. Почитує кажде националне опредзелєнє хторе нє дискриминацийне ґу иншаким думаньом. Мозаїк наш ґенерацийни додаток, простор же би млади новинаре – початнїки за младших читачох писали о младежских темох. Мозаїк би требал буц школа и полиґон за пририхтованє будуцих новинарох „Руского слова”. Як цо Мозаїк представя директну вязу „Руского слова” з часописом МАК, Руске словечко, наш наймладши додаток наменєни наймладшей публики, дзецом и школяром, вяза „Руского” зоз „Заградку”. Цалком (нє)обчековано, гумористични додатки – Дикица и Медзипростор, подзелєли нашу читательну публику. Єдним сениорска Дикица допита, други нє розумя аванґардни Медзипростор. Добре за плуралносц новинох же би подєднак були заступени и традицийни и алтернативни гумор. Понеже єден час фаворизовани бул Медзипростор, тераз на шоре „густейша” Дикица. Кед нє пре инше, тот гумористични додаток хтори з носталґию здогадує на лєпши часи задруґарох, кооперантох и референтох, и од забуца чува (полу)правдиви причти и анеґдоти з наших валалох, вше нам на твар нацагнє щири ошмих.

* ”РУСКЕ СЛОВО” – гласнїк по руски * Виходзи каждого пиятку * Снователь Национални совит рускей националней меншини * Видава НВУ ”Руске слово”, Нови Сад * Перше число вишло 15. юния 1945. року у Руским Керестуре * Адреса: НВУ ”Руске слово”, Булевар ошлєбодзеня 81/7, 21000 Нови Сад * Редакция: одвичательни редакторe Борис Варґа, Ясмина Дюранїн * редакторе/ки рубрикох – Мирон Горняк-Кухар, Александар Паланчанин, Олена Планчак-Сакач, Славица Фейса, Ана Маркович * новинарке/ки – Мария Афич, Влада Дїтко, Сандра Саламун, Златко Колєсар, Марина Джуджар * язична редакторка – Блажена ХомаЦветкович * технїчна редакторка – Люпка Цвеїч * редакторки фото и компютерского обробку – Вероника Вуячич, Мария Гудак, Таня Салонтаї * Телефони: 021/6613-697, 021/6624-708, 021/6623-076; 021/6621-433 * Телефакс 021/528-083 * Предплата за цали рок: у жеми 1 500 динари, а у иножемстве 100 евра * Жиро-рахунок Banca Intesa a.d. Beograd 160-923244-82 * Девизни рахунок 1600050870024999-53 * Р у ко п и с и ше нє враца * Д ру ку є Д ру ка р н я graf” П е т р о ва р а д и н * ”Maxima E-mail: redakcija@ruskeslovo.com * Web site: www.ruskeslovo.com * YU ISSN 0350-4603 * COBISS SR-ID 15915778 * Друковани тираж 2 000 *

Директорка МАРТИЦА ТАМАШ *** Главни одвичательни редактор ИВАН САБАДОШ

2. ФЕБРУАР 2018.

РУСКЕ СЛОВО 3


ТИЖНЬОВНЇК РОЗВОЙ ПРИВРЕДИ У ОПШТИНИ КУЛА

МЕНШИ СОЦИЯЛНИ ДАВАНЯ, ВЕКШИ ПРИХОДИ ОД ПОРЦИЇ НА ЗАРОБОК

Пише: Марина ДЖУДЖАР

Кула – дакеди на добрим гласу индустрийного ґиґанта

Кула по дзеведзешати роки була на добрим гласу индустрийного ґиґанта, робели вельо фабрики, а кажди граждан могол буц заняти у даєдней з нїх. Релативно добри плаци, моцни синдикати, квартелї за подприємства, стипендиї за школярох и студентох, тринасти плаци и рижни звишки остали у паметаню велїм котри и нєшка з тих фабрикох маю нєвимирени пензийно-социялни осиґураня, котри нєзаняти, маю вецей як пейдзешат роки, а питанє же котри роботодаватель порихтани прияц роботнїка тих рокох

О

пштина Кула зоз свойого буджету потераз видвойовала вельо векши средства за социялни даваня и потримовку социялно загроженим гражданом як други розвитши општини у Сербиї, поведзене на схадзки СО Кула. У буджету з 2017. року по тей основи видвоєни 6 милиони 800 тисячи динари, исти средства плановани и за 2018. рок, лєм же у тогорочним буджету векша часц пенєжу будзе прелята з висших уровньох власци. Нє прето же тоти даваня у кулскей општини векши од других, алє прето же ма рекордне число тих котрим приходи по тей основи єдини приманя. Же би ше зменшало социялни даваня, а з другого боку дополнєло буджет, Општина реаґовала з порушованьом привреди у новей индустрийней зони, цо як директни пошлїдок приноши нови роботни места.

− Отверанє каждого роботного места директно резултує зоз зменшаньом числа нєзанятих котри на евиденциї Националней служби за обезпечованє роботи, а з тим и числа особох котри примаю социялну помоц и други социялни даваня з општинскей каси. Намира нам же бизме висину средствох котри видвоюєме по тей основи зведли на републични просек, а вериме же можу буц и менши − наглашела руководителька Оддзелєня за дружтвени дїялносци Драґана Потпара. − З єдного боку ушпоруєме општински пенєж зоз зменшаньом социялних даваньох, а як директни пошлїдок того обчекуєме дополнююци приходи до буджету по основи опорцийованя виплацених плацох з боку роботодавательох − толкує Велибор Милоїчич, предсидатель Скупштини општини Кула.

САЯМ ОБЕЗПЕЧОВАНЯ РОБОТИ 22. МАРЦА

ИНВЕСТИТОРЕ ШЕ ПИТАЮ ЧИ БУДЗЕ ДОСЦ РОБОТНЇКОХ

Перши тогорочни Саям обезпечованя роботи будзе 22. марца у Кули котри орґанизує кулска филияла НСЗ. На Сайме нєзаняти роботнїки буду ше мац нагоду стретнуц з вецей роботодавателями, а знова будзе присутна и компания „Фиорано”. Зоз НСЗ поволую же би ше людзе и надалєй приявйовали у їх просторийох кажди дзень, прияви годно охабиц и на Сайме.

4 РУСКЕ СЛОВО

Прешлого року з општинскей каси було видвоєне аж милиярду динари за капитални укладаня, медзи котрима як єдна з найвекших инвестицийох була вибудова новей индустрийней зони на виходзе з Кули ґу Вербасу. Вибудов тей индустрийней зони медзи гражданами виволовал осудзованє прецо будовац нову, кед у самей Кули єст простори и будинки даскелїх бувших фабрикох котри празни. За дзепоєдни з бувших фабрикох ище вше 2. ФЕБРУАР 2018.


tiznjovnjik@ruskeslovo.com

нє ришени маєтно-правни одношеня, за нїма єст и нєна- компания „Арес ВНД”, вони планую отвориц пекарню и плацени поглєдованя, а обєкти и ганґари нє задоволюю єдну хладзальню, а у планє отвориц 20 роботни места. терашнї стандарди и потреби нових инвеститорох. Єд- Други инвеститор, наздаваме ше же будзе подприємство ноставнєйше було направиц нову индустрийну зону у котре ше занїма з видавательну дїялносцу и дистрибуцию кнїжкох, понеже и тоти догварки уж при концу – котрей ше тераз глєда ище єдна парцела вецей. − Приведли зме вецей инвеститорох до општини Кула. гварел предсидатель Општини Кула, та додава же и одЗа нас кажди барз значни, бо обезпечи роботу нашим жацка фабрика „Маґма” интересантна за гражданох Ругражданом, дзекуюци чому зменшаме одход младих до ского Керестура и Крущичу котри уж там заняти, поневекших городох. Перша компания котра уж направела же у планє орґанизация кружного превозу Бачки Ґрасвой обєкт и дзе роботнїки робя то уж познати розсаднїк чац–Крущич–Руски Керестур–Лалить–Оджак. „Маґма” шири свою продукцию за ище 250 роботни младих древкох ,,Севеплант”, котри роби у составе голандскей компаниї ,,Вербек”, котри прешлого року з на- места, а медзи нїма би могли буц и роботнїки з Керестугоди преширйованя своєй продукциї у новей гали у ин- ра и Крущичу. дустрийней зони обезпечел роботу новим пейдзешат роУ НСЗ ВЕЛЬКЕ ИНТЕРЕСОВАНЄ ЗА „ФИОРАНО” ботнїком − гварел Перица Видеканїч, предсидатель Општини Кула. У кулскей филияли Националней служби за обезпеПодприємство ,,Севеплант” ґаздує зоз розсаднїками младих древкох у кулскей општини, котри ше пресце- чованє роботи (НСЗ) вельке интере сованє за нови рораю на коло 100 гектарох, на тих просторох дїлує од ботни ме ста. – Найактуалнєйша фабрика „Фиорано”, прияви за 2014. року. После вибудови новей гали, з Покраїнского секретарияту за реґионални и медзиреґионални розвой и тоти роботни ме ста нєзаняти особи охабяю ище од 2. локалну самоуправу достали субвенциї за нови 50 ро- юния прешлого року, тота активносц нє застановена, ботни места. Секретарият у координациї з Розвойну мож ше приявиц ище вше. Єдна часц роботнїкох котри ше при я ве ли на аґенцию Войводини по пре шло роч ним Са й ме перши раз запровадзел за обезпечованє роботи таку миру, у кулскей опуж закончела обуку у штини тоти субвенциї „Фиорану” у Зомборе. до стал „Севеплант” и Орґ а ни зо ва на ро згвар „Еко снек”, а шицко вєдка директно з роботодано у Войводини з тим вательом була 23. януапроєктом потримани ра, кед зме у на ших двацец мали, штреднї и про сторийох ма ли нєзавельки привредни друпаметану гужву, а осожтва котри инвестую на би котри ше теди приятериториї АП Войводивели, 1. фебруара руни. Зоз тима субвенцияПерица Видеканїч, Драґана Потпара, шели на обуку – толкує ми роботни места услоВелибор Милоїчич ко ор ди натор кул скей вени на два до пейц рофилияли НСЗ Иван Марич, та надпомина же особи з ки, а плаца 20 одсто векша од минималного заробку. Од юния прешлого року, кед ше приповеда о нових ро- Кере стура, Крущичу и Липару нє поволовани на обуботних местох, централна тема то отверанє италиянскей ку пре нєорґанизовани превоз до Зомбора, алє же и компаниї за тарґовину з текстилнима материялами и ши- вони у планє за обуку у Кули. Найвекша потреба за особами зоз закончену шнайдерце споднїх шматох „Фиорано”. На прешлорочним отриманим сайме за обезпечованє роботи у Кули ґу їх штан- ску школу, алє то нє значи же особи других образовних ду нє могло дойсц од числених заинтересованих котри профилох нє достаню роботу, таки проблеми ше риша на обукох. Потребни и механїчаре и орґанизаторе протеди почали охабяц свойо прияви. – Погон компаниї „Фиорано” у Кули би требал почац дукциї. У шицким нє занєдзбани особи високого образоробиц у априлу, тераз уж обезпечели будовательну до- ваня, за цо буду розписани конкурси, лєм же у вельо зволу, а вибудов першого обєкту у цеку. У тей першей скромнєйшим обсягу. – У прешлим року, а и тераз поштредуєме за роботни фази вони обезпеча 300 роботни места, у перспективи конєчне число занятих по терашнїх їх планох будзе 500. места у новосадскей компаниї „Делфи”, уж треци меПонеже после закончованя першей фази и розпочинаня шац з нашей општини функционує орґанизовани превоз, продукциї у Кули, їх план прешириц продукцию, та об- дзе векшином заняти особи зоз закончену штредню чекуєме же познати робни марки буду продуковани пра- школу, а нє вихабени анї тоти з високу – гвари Марич, ве ту у нашей општини – толкує Видеканїч, а попри тим, толкуюци же циль з новима роботнима местами зменпарцелу у индустрийней зони купела и италиянска ком- шац социялни даваня, та же на розгварки за роботу поволовани и роботно способни особи котри примаю сопания за продукцию обуї „Еуро ин”. Плани општинских власцох же би нова индустрийна циялну помоц. Плаца у каждей з тих компанийох вельо векша як цо висина социялней помоци, а рахуюци же з зона робела з полним капацитетом. – У цеку розгварки за предаванє ище єдней парцели з єдней фамелиї можу буц и вецей особи заняти, цо сиґуриндустрийней зони, котру би требало подзелїц на два но вельо вецей як социялни приманя котри нє подмичасци, двом меншим компанийом. Єдна з нїх то локална рюю анї основни потреби.■ 2. ФЕБРУАР 2018.

РУСКЕ СЛОВО 5


ТИЖНЬОВНЇК КОНФЕРЕНЦИЯ О МЕДИЙОХ НА ЯЗИКОХ НАЦИОНАЛНИХ МЕНШИНОХ У НДНВ

НА ОРСАҐ ДРАГИ И СПОД РАДАРУ

Зоз Конференцию „Информованє на язикох националних меншинох – на побочней гайзибанскей драги” и Трибину „Зачаровани медийни и политични круги – 28 роки после”, Нєзависне дружтво новинарох Войводини (НДНВ) у просторийох Медия центру Войводини у Новим Садзе (Змай Йовова 3/I), означело 28 роки роботи. Додзелєни и рочни награди новинаром

К

онференцию „Информованє на язикох националних меншинох – на побочней гайзибанскей драги” отворели Недим Сайдинович спред НДНВ, Саня Станкович з Медийного оддзелєня Мисиї ОЕБС-а у Сербиї и Неда Живанович з орґанизациї Бранїтелє людских правох (Civil Rights Defenders – CRD). На Конференциї бешедоване о ключних проблемох и можлївих ришеньох у информованю на язикох националних меншинох. Акцент бул положени на тото же ше у Сербиї 2018. року маю отримац виберанки за Национални совити

АНТИФАШИСТИЧНЕ ПРЕГЛАШЕНЄ Даскельо орґанизациї з Войводини (Союз антифашистох Войводини, НДНВ, Горватски граждански союз, Войводянски клуб и Желєна мрежа Войводини) на сходзе у НДНВ поволали гражданох Сербиї же би подписали Антифашистичне преглашенє. „Поволуєме наших товаришох и товаришки, шицких людзох цо шлєбодно думаю, гражданох и гражданки же би ше ґу нам придружели у одпору новей габи фашизациї Сербиї, процив ширеня националней, вирскей и расней мержнї, вербалного, физичного и гоч котрого насилства ґу тим, котри иншакей нациї, вири, фарби скори, политичного опредзелєня, сексуалного, або родного идентитету, котри иншак думаю, а окреме тих котри тото думанє явно вигваряю” – наведзене у Преглашеню. Орґанизациї иницияторе Преглашеня обтужели институциї у Сербиї же завераю очи и поцагую ше пред неофашизмом, правим екстремизмом, клерикализмом и насилством, а дзепоєдни политични елити потримую тоти орґанизациї и їх бешеду мержнї. Петицию Антифашистичного преглашеня мож подписац онлайн на: https://www.peticije24.com/antifasisticki_proglas

6 РУСКЕ СЛОВО

и же ше у явносци мало зна о проблемох у медийох на язикох националних заєднїцох, односно же су „спод радару”. ПРИЦИСКИ И РИШЕНЯ Новинарка Владимира Дорчова Валтнерова бешедовала о медийох на словацким язику, углавним о тижньовнїку „Глас люду” хторому була одвичательна редакторка. Дорчова Валтнерова бешедовала о политичних прицискох котри церпела од дзепоєдних политичарох, алє и нєобходносци же би ше направело свойофайтови Документ о интеґритету зоз котрим би ше реґуловало одношеня медзи Националнима совитами и медиями котрим вони снователє. Новинар Борис Варґа, бешедовал о информовню по руски. Варґа на концу дал даскельо препорученя шицким медийом на язикох националних заєднїцох, а то: демократична и цивилна контрола медийох, нєзависносц новинарох од участвованя у виберанкох за Национални совити, зоперанє непотизму и нєобходносц пременкох у вибору членох за управни одбори меншинских новинох, як цо то „Руске слово”, по принципу – трецину меную Национални совити, трецину їх колективи, а трецину дава ширша заєднїца. Ахмедин Шкриєль, котри на Конференциї бул спред Националного совиту Бошнякох, бешедовал о проблемох з информованьом бошняцкей заєднїци на югу Сербиї, у Санджаку. Шкриєль гварел же Бошняки нє маю таки модел здобутих правох, як национални заєднїци у Войводини. Вон ше поносовал на прициски котри тота заєднїца церпела дзеведзешатих рокох и закладал ше же би албанска и бошняцка заєднїца достали свой окремни локални явни сервис, або термини на националним явним сервису РТС-у. Янош Токе, главни и одвичательни редактор приватного тижньовнїка „Чалади кер”, бешедовал о проблемох у медийох на мадярским язику. Вон представел їх Фондацию 2. ФЕБРУАР 2018.


tiznjovnjik@ruskeslovo.com

„Шлєбодна преса”, у рамикох котрей робя три медиї – „Чалади кер”, „Шлєбодни Мадяр со” и радио подкаст. Акцент бул положени на новим анґажованю новинарох котри напущели новини „Мадяр со”. Модератор Конференциї бул Чаба Пресбурґер, бувши главни одвичательни редактор „Мадяр со”, котри позна проблематику меншинских медийох. У дискусиї участвовали Мирослав Кевежди и Єлена Перкович. О МЕДИЙСКИХ ШЛЄБОДОХ Студенти журналистики Филозофского факултета у Новим Садзе презентовали виглєдованя о информацийох на язикох националних меншинох.

ДОРЧОВЕЙ НАГРАДА ЗА ИНТЕРКУЛТУРАЛНОСЦ Рочна награда НДНВ додзелєна Владимири Дорчовей Валтнеровей и Далиборови Ступарови. Владимира Дорчова Валтнерова достала награду за интеркултуралносц у медийох и информованє на язикох националних заєднїцох. Дорчова Валтнерова од 2013. по 2017. була одвичательна редакторка „Гласа люду”. Од 2009. по 2013. була координаторка Одбору за инфомованє Националного совиту Словацох, а пред тим од 2005. року робела як новинарка, водителька и редакторка у словацкей редакциї РТВ. Дорчова Валтнерова тераз шлєбодна новинарка и роби на розвою онлайн платформи „Storyteller”, котру сама основала и пошвидко ю реґиструє як медий. Вона подзековала за награду и гварела же ю пошвецує свойому покойному оцови, Владимирови Дорчови, котри цали роботни вик препровадзел у тижньовнїку „Глас люду”, як и своєй цалей фамелиї. Далибор Ступар достал награду за аналитичне новинарство. Тексти Ступар обявює на порталу Войводянского виглєдовацко-аналитичного центру (VOICE), а препознатлїви карикатури на порталу „Автономия”. Награду за интеркултуралносц у медийох и информованє на язикох националних заєднїцох НДНВ першираз додзелєло у фебруару 2017. року, а достал ю блоґер Иштван Божо, котри пише по мадярски.

У часци о информованю на язикох националних меншинох – правни рамик, бешедовал експерт за медийне право Милош Стойкович, вец медийна експерткиня Жужана Серенчеш и предсидатель НДНВ Недим Сейдинович. На трибини „Зачаровани медийни и политични круги – 28 роки после” о медийских шлєбодох бешедовали Слободан Арежина, програмски директор РТВ, Теофил Панчич, новинар и публициста, Мая Стоянович, гражданска активистка Ґрупи за шлєбодни медиї, и Саня Кляїч, новинарка. Модератор бул Динко Ґрухонїч, програмски редактор НДНВ.■ Рутенпрес/НДНВ 2. ФЕБРУАР 2018.

STANOVISKA Пише: Mирон ДЖУНЯ, публициста

РУСКА ТОП-ЛЇСТИНА И ЕТНЇЧНЕ РОЗГРАНЇЧОВАНЄ Бешедуєм так з моїма „младоСербами”, патраци филтровани становиска з медийох у котрих ридка малочислена самоо свидомена Сербия углавном ше сперда на рахунок актуалних збуваньох сервираних збунєней и потраценей явно сци – Ке сич, Видойкович – Кулачин, дацо з продукциї „Балкан инфо” и подобне. Кед применїм тот иронични нєформални визир на нашо збуваня, доход зим до актуалней теми списку значних Руснацох, котри ше нєдавно зявел на интернет боку Новинарскей асоцияциї Руснацох (НАР). О чим ше роби: га, ниа, так – як цо у сербским дружтве ше гнєтка у остатнї час замерковює нєдо статок явней розправи од ширшого дружтвеного интере су, таки вец модели провизорних одлукох ше применює и на менши дружтвени сфери, як цо наша руска заєднїца. Понеже ше у нас бешеда о буджет ским розпод зельованю звод зи на вше минималнєйши средства з рока на рок, котри ше нам як заєднїци зре зує, остава сфера културней политики котра, вец, прицагує увагу тих котри ше вона так, лєбо иншак дотика. Кед ше пробує обкеровац кулоарске шпекулованє, котре и так гнєтка провад зи явне слово, вше ше якош доход зи до „врацей кромплї”, о котрей мало хто сце и ма цо явно повесц. Най ше ро зуми ме: спи сок ви знач них Ру сна цох тре ба же би ше у да я кей форми кон фи ґ у ро вал по пи та ню общ о го кон сен зу са, алє се лек ция то го ти пу то нє ствар топ-лї сти ни, котра ше про ви зор но сер ви ра на ин тер не ту, а по готов нє на бо ку єд ней асо ци я циї котра ра хує на яв ни ре спект, як цо то НАР. О заувагох на конкретну лїстину, деталї на спо соб як є зложена и сам случай єй обявйованя будзе ище нагоди ше оздзивац. Затераз лєм ше да обачиц нєзвичайна селективносц того, лєбо тих котри ю зложели: попри векшини тутейших начишлєних цо живих, цо покойних Руснацох, чудує покус критериюм „припитаних” сонароднїкох з Горнїци и од индзей: Врабель, Кузмяк, Фирак, Гнатюк (!), Ри знич, Дух но вич, Хра ни ло вич, Да во си ро ва... (Ворхола нєт). Чи треба подцагнуц: нє о контрибуциї тутейшому руснацству слово, алє о чувствительним питаню етнїчного розгранїчованя. И ище дзепоєдних компетенцийох. Предлужи ше... Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”

РУСКЕ СЛОВО 7


НАШО МЕСТА СХАДЗКА СКУПШТИНИ ОПШТИНИ КУЛА

СО ПРОЦИВ РОЗРИШЕНЯ ПЕРИЦИ ВИДЕКАНЇЧА Аґенция за борбу процив корупциї, 25. юлия 2017. року принєсла Ришенє о приношеню Мири явного обявйованя препоруки за розришенє з явней функциї предсдиателя општини Кула, Перици Видеканїча, на хторе вон поднєсол жалбу котра одбита 22. новембра 2017. року. Аґенция прешлїдзела Инициятиву за його розришенє Скупштини општини (СО) Кула на гласанє початком того року На шеснастей схадзки СО Кула у фокусу була перша точка дньового шора по котрей посланїки розправяли о Инициятиви Аґенциї за борбу процив корупциї за розришованє функциї предсидателя Општини Кула Перици Видеканїча. На схадзки присуствовали и општински явни правобранїтель, члени општинских одборох, представителє явних установох и явних подприємствох, члени општинских радох и др. Аґенция за борбу процив корупциї послала СО Кула Инициятиву за розришенє предсидателя Видеканїча пре зраженє интересох, понеже супруга предсидателя Општини достала державну жем под аренду по праву першенства арендованя по основи занїманя зоз статкарством, и прето же подприємство його брата окончовало

роботи за дакедишнє ЯП „Завод за вибудов” Кула, достати по основи явних набавкох, з толкованьом же предсидатель о можлївим зраженю интересох требал писано обвисциц Аґенцию. Як пренєсли N1 и други медиї, слово о 240 гектарох державней жеми и вецеймилионских роботох за явни подприємства. После длугшей розправи, з толкованями и обгрунтованями владаюцей коалициї и опозициї, у присустве 31 одборнїка, аж 26-еро гласали процив Инициятиви Аґенциї за борбу процив корупциї, двойо посланїки Демократскей странки и єден Рускей странки гласали процив, а двойо посланїки Социялистичней партиї Сербиї були стримани, обгрунтуюци же вони були стримани и кед ше предсидателя поставело на тоту функцию. Медзи иншим, посланїки зоз шицких општинских местох, котри дали свою потримовку Видеканїчови, у своїх викладаньох хвалєли и визначовали його успихи и витворени проєкти. Викладаня опозицийних посланїкох Демократскей и Рускей странки предсидатель СО Кула Милойчич оценєл як нєпрецизно арґументовани. На схадзки прилапени и предклад Ришеня о менованю окончователя длужносци директора Заєднїцкого ЯП „Пречисцовач Вербас–Кула” Ранка Митровича з Вербасу и менованю предсидателя Надпатраюцого одбору Блажу Костича з Кули и членох Иґора Шкундрича и Наталиї Тривкович з Вербасу. Прилапени и предклад розришованя длужносци члена Управного одбору Дому култури Руски Керестур Михайла Зазуляка менованого на предклад Националного совиту Руснацох, а на його место менована Мая Зазуляк Гарди. За члена школского одбору Школи за основне музичне образованє у Кули, як представнїк родичох менована Терезия Семан. Медзи иншим, на схадзки дата согласносц на хаснованє мена општини Кула у назви фодбалского клубу „Оджак” з Оджаку, розришени и меновани члени Комисиї за утвердзованє назви улїцох и општинских шветох. Дата согласносц на вименку статуту Дома култури у Червинки и меновани и розришени члени Управного одбору и Надпатраюцого одбору центру за социялну роботу. М. Джуджар

ПОНЇЩЕНА ЯВНА ОГЛАШКА ЗА ПРЕДАВАНЄ ҐАРАЖОХ У ВЛАСНОСЦИ ОПШТИНИ ШИД

У ДОКУМЕНТОХ И НА ТЕРЕНУ КВАДРАТИ НЄ ИСТИ По 26. януар мала тирвац оглашка за приявйованє на предай ґаражох у власносци општини Шид, а 30. януара у просторийох Месней заєднїци у тим месце, мала буц отримана лицитация за 69 ґаражи у населєньох „Во сток” и „Єлица Станивукович Шиля”. Медзитим, явна оглашка понїщена.О причинох тей, нєобчекованей подїї, явносц поинформовал член Општинскей ради задлужени за привреду и предсидатель Комисиї за предаванє нєрухомосцох у власносци општини Драґан Ґутич.

8 РУСКЕ СЛОВО

– Гоч зме порихтали документацию за 69 ґаражи рижних поверхносцох, под час тирваня явней оглашки зме утвердзели же ше нє складаю податки у документох, конкретно – у квадратури ґаражох зоз їх реалну поверхносцу. Пре тоти причини оглашка застановена – гварел новинаром Драґан Ґутич. Вон пояшнєл и же вонкашнї ґабарити ґаражох у цалосци так як наведзене у документох, но єст вельо нєточносци и шицко ше муши присподобиц зоз станом на терену. По Ґутичових словох будзе потребне два, три мешаци, док

ше нє порихта документацию и за други ґаражи, а єст их вкупно 115. Цена по квадратним метеру останє як цо було и назначене – 9 000 динари. Терашнї закупци ґаражох буду мац право першенства у лицитованю, а после початней цени, кажди нови лицитацийни крочай виноши ище 2 000 динари. У локалней самоуправи вираховали же би ше од предаваня ґаражох до буджету зляли найменєй 10 милиони динари. Тоти средства би з єдней часци були потрошени за ушоренє будовательней жеми. Вл. Дї. 2. ФЕБРУАР 2018.


mesta@ruskeslovo.com

ДОМ ЗДРАВЯ У ШИДЗЕ ДОСТАЛ ЗНАЧНИ ДОНАЦИЇ

ПРЕВОЗКИ И ОПРЕМА ШЕ БАРЗ ЗДАЛИ Дом здра вя у Шид зе остат нї да ске льо ро ки до стал знач ни до на циї як цо то пре воз ки, нє обход ну меди цин ску опре му, як и сред ства за адап то ва нє са мо го будин ку. Мед зи на й нов шу опре му хто ру Дом до стал пре шло го ти жня, и би охе ми й ни ана ли затор за потре би Служби ла бо рато риї, хто ру пре йґ ам ба са ди Кра ль о ви ни Нор вежскей у Бе о ґ рад зе да ро ва ла гума ни тар на орґ а ни за ция „Ґру па 484”. Як з тей на годи ви я ве ла про єкт ко орди натор ка Ґорда на Дю ра ше вич, тота гума ни тар на орґ а ни за ция пома га меди -

цин ским уста но вом у Сер биї дзе єст потре би, а пра ве та ка потре ба у Шид зе. – По словох др Снежани Савич, руководительки Служби лабораториї, потерашнї апарат дослужел, а нови барз добри бо годзен окончиц 250 анализи на годзину – гварела Савичова. Прешлого року Дом здравя достал и єдну хасновану комби превозку дзекуюци орґанизациї „ИДЦ”. Комби ше хаснує за транспорт пациєнтох на диялизу, а нова сучасна санитетска превозка достата и влонї од южнокорейского донатора, а превозку у 2017. року даровал и Япон. Влонї од нємецкей гуманитарней орґанизациї „Хелп”, Дом здравя достал и ЕКҐ апарати, дефибрилатори и другу опрему, а медзи донаторами бул и Каритас. – Од шицкого цо зме достали будзе велького хасну. Насампредз думам на сучасни санитетски превозки з опрему, бо окрем Шиду, у нашей општини єст ище 18 валали, а уж три роки маме звекшани обсяг роботи пре миґрантох хтори пребуваю на нашим подручу. Опрему, хтору зме достали з донацийох бизме нєшка нє могли купиц, и прето зме шицким барз подзековни гвари директор Дома здравя. Вл. Дїтко

МЕСНА ЗЄДНЇЦА ДЮРДЬОВ

ВЕЛЇ ПЛАНИ СКУПШТИНА ПОТРИМАЛА

У тим року у Дюрдьове заплановане прешириц банкини коло главней драги при Задружним доме, так же, паркинґ ме ста буду обезпечени од пошти по угел, одно сно конєц будинака Ме сней заєднїци. Нови паркинґ ме ста буду и обок при мон та жно-де мон та жних ки о скох на пияцу, а у планє ушориц валалски парк и про стор за бавенє дзецох. Планує ше оправиц и криж у центре валала, бо ше о тим уж роками бешедує... У идуцим року у планє ушориц валал, позберац шмеце коло нього и посадзиц древка. Кед слово о културних подїйох, у валалє буду орґанизовани подобово колониї при Месней заєднїци, а потрима ше роботу локалних здруженьох. Медзи нїма визначена лєм Манифестация „Дюрдьов отвореного шерца” валалского Здруженя – „Зєднинєни фарби звука”. 2. ФЕБРУАР 2018.

Єден зоз значнєйших планох Совиту МЗ же би ше и далєй, вєдно з општину ришело питанє Задружного дома у центре валала и врацело го општини, односно Месней заєднїци. За план роботи, котри прилапела СО Жабель, видвоєне коло 4 милиони 117 тисячи динари. Векши план, за котри будзе требац вецей часу за реализацию, алє и векша финансийна помоц то вибудо Еколоґийно-едукативного центру. Идейни проєкт иснує, а першобутни план нє мож

витвориц, бо по просторним плану општини, при Мутнячи нє предвид зене же би ше дацо будовало. Вименка того плану драга, и потирва, прето члени Совиту глєдали помоц од Општини Жабель, Министерства защити животного штредку и Министерства будовательства, транспорту и инфраструктури, же би им предложели найлєпшу локацию у валаским хотаре. За його вибудов би було досц коло 17 гектари, а така поверхносц державней жеми иснує. У централним будинку би була конґресна сала и ресторан, а коло нього дзешец бунґалови и спортско рекреативни терени. Комплекс би бул цалком нєзависни. Ушоренє и чисценє Мутнячи – часц проєкта, як и представянє того озера котре под защиту держави. Проєкт би ше реализовало у вецей фазох и на вецей роки. С. Саламун

РУСКЕ СЛОВО 9


НАШО МЕСТА О БЕЗПЕЧНОСЦИ У ТРАНСПОРТУ – У БЕОҐРАДЗЕ

На фаховим сходзе „Управянє з безпечносцу драгового транспорту на локалу” хтори у Беоґрадзе орґанизовали Национална алиянса за локални економски розвой, Министерство будовательства, транспорту и инфраструктури и Авто-мото союз Сербиї, участвовал и предсидатель општини Вербас, Милан Ґлушац. Тема сходу були законски рамики и обовязки локалних самоуправох у обласци безпечносци транспорту, нарис закону о драгох, вименки и дополнєня Закону о безпечносци транспорту на драгох, як и робота локалних совитох и безпечносц транспорту на локалох. Представителє локалних самоуправох упознати з порталом „Безпечносц транспорту” хтори обєдинєл шицки податки о транспортних нєщесцох як и о стану драгох, а општина Вербас єдна з перших у Сербиї хтора почала хасновац услуги того порталу. Портал оможлївює креированє бази податкох о шицких транспортних нєщесцох и нєзґодох и їх пошлїдкох, о учашнїкох у нєзґодох, податки о стану на драгох, сиґнализациї и ошвиценя и друге. Ґлушац з тей нагоди визначел же у општини Вербас у наступним периодзе планую и виробок „катастру тран-

Фото: macvasky.info.rs

ЛОКАЛНИ САМОУПРАВИ БУДУ МАЦ ВЕКШУ ОДВИЧАТЕЛЬНОСЦ

спортней сиґнализациї” же би ше точно знало дзе ше находза транспортни знаки коло локалних драгох. Як на сходзе присутних здогаднул державни секретар Един Зечирович, циль Влади Сербиї и Министерства будовательства, транспорту и инфраструктури же би ше по 2020. рок преполовело число транспортних нєщесцох зоз смертельним законченьом. Вон додал же потребне часц одвичательносци за управянє и отримованє драгох преруциц локалним самоуправом, бо нїхто нє може лєпше обачиц локални проблеми од нїх. А. М.

У КОЦУРЕ ОТРИМАНА СХАДЗКА СОВИТУ МЗ

КОЦУР

ПИЯЦ БУДЗЕ ЗАКРИТИ

ПОСАДЗЕНИ ШТЕРАЦЕЦ МЛАДИ ДРЕВКА

Пондзелок у коцурскей Месней заєднїци нови вибрани Совит Месней заєднїци отримал першу схадзку на котрей розпатрани три точки дньового шора. Перше пречитани резултати виберанкох, а вец вибрани нови предсидатель и подпредсидатель Совиту Месней заєднїци. За нового предсидателя вибрани потерашнї предсидатель Желько Бєлан, а Стеван Самочета вибрани за подпредсидателя. – Задовольни сом зоз новим зволаньом Совиту, понеже у нїм маме людзох зоз рижних обласцох. Покрита култура, спорт, Желько Бєлан польопривреда, огньогасци, пензионере и млади. Кажде з нїх ма свойого представителя у Совиту. Окрем того, видзи ше ми же ше складаме кед у питаню приоритети котри би требало поробиц под час тирваня нашого мандату. Тото цо можем тераз повесц то же у планє докончиц тото цо започате, а то то роботи коло площи опрез памятнїка „Слунко шлєбоди”, ошвицованє драги по Каплїчку, ушорйованє бетонского терену за стадионом, а найвекша инвестиция будзе закриванє пияцу же би пияц нє завишел од хвилї. Тота робота велька и будзе поробена у вецей фазох, алє ше наздавам же ю закончиме по конєц мандату – гварел Бєлан. На схад зки були шиц ки дзе вец чле ни Со ви ту, се кре тар ка, як и се кре тар ка Ме сней за єд нї ци Єле на Бе серми нї и Кому нал ни дежурни Ива на Бе серми нї. З. К.

10 РУСКЕ СЛОВО

Явна аґенция за зоогиґиєну и польопривреду (ЯЗИП) зоз Вербасу пред двома тижнями почала акцию ожелєньованя општини Вербас. По програми треба посадзиц коло 600 древка рижних файтох по паркох, коло спортско-рекреативних теренох, паркох за дзеци и предшколских установох. Прешлого пиятку роботнїки ЯЗИПУ-у у Коцуре на трох локацийох посадзели 40 млади древка. У парку при фудбалским стадиону посадзена єдна лїпа и 6 яворово древка, опрез школи посадзени 10 лїпи и 3 били буки, а при депониї 20 платани. Кед после акциї останє младнїки, ожелєньованє поверхносцох у Коцуре будзе предлужене. У акциї у Коцуре роботнїком ЯЗИП-у помогли и огньогасци Добродзечного огньогасного дружтва Коцур. З. К. 2. ФЕБРУАР 2018.


mesta@ruskeslovo.com

БАЛИ ПО НАШИХ МЕСТОХ РУСКИ КЕРЕСТУР

З МАЙСТРАМИ ВШЕ ВЕСЕЛО

Майсторски бал ма найдлугшу традицию балованя у валалє, орґанизує го локалне Здруженє ремеселнїкох и приватних поднїмательох за своїх членох и шицких других заинтересованих. Попри длугокей традициї, познати є и по наисце богатей томболи. Прешлей соботи, 27. януара, у Руским Керестуре отримани Майсторски бал на котрим єст, з рока на рок, вше векше число госцох и спонзорох. На тогорочним балу було коло 170 госцох рижних ґенерацийох. Векшина була з Керестура, алє поприходзели и госци з Кули, Коцура, Вербасу и других местох. Попри добрей забави з веселу музику, бал познати и по богатей томболи котру дарую спонзоре, углавним члени Здруженя. Того року вредносц томболи була векша як 300 тисячи динари. Перша награда була углова мебель-ґарнитура котру подаровало подприємство ,,Изґлед”, а котру достали госци з Кули. Другу награду обзпечела тапетария ,,Ком-

форт”, а трецу тапетария ,,Еуро” − обидва награди достали госци з валалу. ,,Пицикато бенд”, бул задлужени за добре розположенє, а веселей атмосфери и танцу до позних ранших годзинох допринєсла добра орґанизация и провадзаци забавни и наградни бависка. М. Дж.

ОТРИМАНИ 52. ВЕЧАР РУСНАЦОХ ВУКОВАРУ

КЕД ШЕРЦО ПОЛНЕ И ДУША РА ДОСНА

У Святочней сали – Саймиште, прикрашеней з рускима мотивами, 27. януара у Вуковаре отримани 52. вечар Руснацох городу Вуковару, або Руски Бал. Коло 200 особи ше зишли натанцовац, розвешелїц, и побешедовац єдни з другима. Окрем того же то єдини бал хтори ше у остатнїх даскельо рокох орґанизує у Вуковарско-сримскей жупаниї, попри домашнїх Вуковарчаньох було госцох зоз Петровцох, Бачинцох, Раєвого села, Пишкуревцох, Винковцох, Осиєку, зоз Шиду, Нового Саду, а аж трицецеро з Миклошевцох. Посходзели ше и младши и старши, родичи з дзецми, дїдове, баби и унучата, приятелє Руснаци и гевти цо нє Руснаци, алє их почитую. Уж по обичаю, пред вечеру отримана културна програма членох КУД „Осиф Костелник”, та могло чуц красни руски 2. ФЕБРУАР 2018.

шпиванки и видзиц танєчни точки хтори вони пририхтали. Дружтва за столами, коло смачней вечери були барз розположени, а кере стурски „Кикс бенд” справел наисце добри штимунґ. Кед ше ма на розуме же таки вешеля у Сриме нєт так часто, вец то анї нє чудне. З руску шпиванку, валцерами, степом, танґом и чардашом, вешелє ше одцагло до самого рана. З єдним словом – забуло ше на бриґи и каждодньово обовязки.

У „Танцу шерца”, побиднїки достали торту и вино, а була орґанизована и томбола, од сто штверих спонзорох. Главну награду – бициґлу, даровало Дружтво, а остала у Вуковаре Николови Голикови. Орґанизатор и касир Дружтва Звонко Барна нам гварел же є задовольни кельо людзе пришли и же наисце патра же би тот Вечар з рока на рок бул вше лєпши. Кед видзи же яки людзе задовольни и весели, забудзе на труд котри уложел же би ше бал орґанизовало. Кажди бал ве сели и красни на свой способ, алє нє вше чловекови полне шерцо и нє мож вшад зи дожиц тоту щиросц и сердечносц, як при наших милих Руснацох за Дунайом. На концу, озда Бал будзе и о рок, та хто нє вери, ма нагоду до того ше прешвечиц. Б. Хома Цветкович

РУСКЕ СЛОВО 11


ЕКОНОМИЯ У ШИДЗЕ БУДЗЕ КАНЦЕЛАРИЯ ЗА ПОМОЦ РОБОТНО СПОСОБНИМ, А НЄЗАНЯТИМ ОСОБОМ

ДРУЖТВЕНО ХАСНОВИТА РОБОТА ЗА ХУДОБНИХ Локална самоуправа у Шидзе штредком януара подписала спорозуменє зоз Здруженьом гражданох „Дуґа” зоз Ади о снованю Канцелариї хтора будзе запровадзовац дружтвено хасновити роботи за роботно способних, а нєзанятих гражданох

Н

боту, як и пенєжу хтори особа заробела у дружтвено хасновитей роботи. Цивричова додава же потераз нє була запровад зена контрола як ше до стати средства троша, та було части злохаснованя средствох, кед хаснователь такой пошол до карчми и потрошел их на напой, або циґаретли. На таких роботох годни робиц нєзаняти и роботно спо собни особи од 15 по 65 роки живота. Деян Лоґарушич, директор Центра за социялну роботу у Шид зе, надпомина же у 2017. року дод зелєни 630 єднократни пенєжни помоци. – У 90 одсто случайох слово о роботно спо собним особом. Роботне анґажованє барз добре же би ше заробело даєден динар. Хто ше нє одвола ше на одред зену роботу, вецей най анї нє подума же год зен до стац єднократну помоц. То ше нє одноши на особи хтори до ста ваю по ряд ну мешачну социялну помоц, а у тих роботох годни робиц и заробиц и особи хтори пре одред зени при чи ни и нє до ставаю сопциялну помоц, алє су без роботи, а сцу и можу за ро биц – пояшнює директор Деян Лоґарушич Лоґарушич. Зоз таким проєктом задовольни и Предраґ Вукович, предсидатель општини Шид хтори гвари же ше з роботним анґажованьом и тоти гражданє хтори питаю помоц Центра за социялну роботу буду чувствовац як дружтвено хасновити прето же и вони даю свойо роботне доприношенє и нє чувствую ше же су на терхи дружтвеней заєднїци.■ Владимир Дїтко

а таки спо соб прилапене искуствиє зоз Мадярскей и Румуниї хторе зажило и у Сербиї дзе тиж прилапени модел роботней активациї худобних особох и будзе то 11. така канцелария у Сербиї. Ве сна Циврич, предсидателька Здруженя гражданох „Дуґа” з тей нагоди гварела же канцелария будзе помагац особом хтори нє маю роботне одношенє, а роботно су спо собни и хтори потераз, наприклад, од Центра за социялну роботу глєдали єднократну помоц. – Одтераз же би до стали тоту помоц буду мушиц и робиц дружтвено хасновити роботи и за тоту роботу буду плацени. То роботи, наприклад, у явних подприємствох, установох, школох и Весна Циврич подобне. Вони буду окончовац роботи у зависно сци и яку школу закончели так же нє буду шицки одметац шнїґ, заметац шмеце, або даяку другу физичну роботу. Вшелїяк же особа хтора закончела факултет нє будзе то робиц. Ми маме приклад у Ади дзе инженєр информатики поволани робиц же би инсталовал ВЕБ боки – гвари Ве сна Циврич. Наша собешеднїца далєй предлужує же за роботне анґажованє будзе плацене 143 динари на годзину. Медзитим, тоти средства ше нє будзе давац тей особи „на руки”, або на єй рахунох, алє канцелария будзе плациц, наприклад длуства за електрику, набавяц основни поживово продукти у предавальнї, набавяц учебнїки за школярох, потребни лїки, огриву або подобни потреби. На тот спо соб ше зопре злохаснованє до статих средствох єднократней помоци од Центра за социялну ро-

ОДЛУКУ ПРИНОШИ ФАХОВИ ТИМ Як пояшнює Весна Циврич, о роботним анґажованю будзе одлучовац фахови тим од пейц до седем особи. У тиму буду фаховци зоз Центра за социялну роботу и Националней служби за обезпечованє роботи. Вони буду поволовац особу и посилац на одвитуюцу дружтвено хасновиту роботу и окончовац конкретне плаценє одредзеней потреби, або набавки поживи, огриви, лїкох и подобне.

12 РУСКЕ СЛОВО

2.ФЕБУАР 2018.


ekonomija@ruskeslovo.com

ЗАҐАДЗЕНЄ ЛАТЕРАЛНОГО БЕҐЕЛЮ КОЛО ВЕРБАСУ

ИНСПЕКЦИЯ НАЛОЖЕЛА НАГЛИ МИРИ САНАЦИЇ Еколоґийни рух Вербас початком януара поднєсол виновну прияву Општинскому явному тужительству процив Н. Н. виновнїка хтори заґадзел лїву делту Велького бачкого беґелю, медзи Кулу и Вербасом

Еколоґох на заґадзенє латералного беґелю медзи Кулу и Вербасом спозорели гражданє, хтори визначели же даскельо тижнї назадок церпя интензивни и неподношлїви смрод. – Заґадзенє ше манифестує и през замуцену воду и оштри нєприємни пах, хтори иритира очни шлїжаци скорочки. Коло 200 особи зоз пребувалїщом коло беґелю директно виложени заґадзеню, а єдина щешлїва обставина то же жима, та можу заврец облаки, и на тот способ голєм часточно обкеровац нєподношлїви смрод, хтори окреме моцни вноци – гварел з тей нагоди предсидатель Еколоґийного руху Ратко Дюрдєвац. ЕКОЛОҐИ ПРИЯВУ ДОРУЧЕЛИ НА ВЕЦЕЙ АДРЕСИ Еколоґове прияву процив нєпознатого починителя доручели и Полицийней станїци у Вербаше, општинскей и покраїнскей инспекциї за животни штредок, Министерству польопривреди, водопривреди и лєсарства, Републичней водовей инспекциї у Новим Садзе и Явному комуналному подприємству „Води Войводини”, як старательови беґельскей мрежи.

– На латералним беґелю з лївого боку Велького бачкого беґелю вельке заґадзенє нє було од 2006. року, односно од завераня кулских фабрикох, хтори випущовали одрутни води до того атмосферского одводу. Вецей як децению, вода була чиста, превидна, зоз богату водову флору и обачлївим дробним рибовим фондом – визначел Дюрдєвац. ГАВАРИЯ НА КАНАЛИЗАЦИЙНИМ ВОДУ Як стої у сообщеню, Покраїнска водова инспекция утвердзела же ше случела гавария на канализацийним воду, хтори под прициском виплоковани и то з применьованьом хемикалийох за розкладанє направених ушеднутих масносцох у цивох. З тих цивох нєчистоти вилївани 15 днї, перше до амтосферского, а вец и латералного беґелю коло Вербасу. Потеди чисти беґель, хтори бул полни з рибу, заґадзени и знїщене шицко цо у нїм було, у длужини 6,5 километри. З тей нагоди Инспекция наложела нагли мири санациї.

Еколоґийни рух тужительству и полициї у Вербаше доручел копию записнїка Покраїнскей водовей инспекциї, од Покраїнскей инспекциї за защиту животного штредку ище нєт информациї, а познате же и тота Инспекция обишла терен. Як стої у сообщеню Руху, тайносц у роботи отвера простор за спекулациї, з чим ище вецей щезує довириє гражданох до державних службох. Прето вони пред Рухом подноша прияви и явяю аномалиї з терену, як державним орґаном. Ана Маркович

У Д.О.О. „РУСКИ ДВОР” ЗАДОВОЛЬНИ З ВИНСКИМ РОКОМ

ВИПРОДУКОВАНИ 13 200 ЛИТРИ У д.о.о. „Руски двор” у Шидзе задовольни зоз прешлорочним урожайом и квалитетом грозна хторе випродуковали. Грозно було доброго квалитету и зоз 21 по 25 одсто цукру. Предате 41 тона грозна, а вино випродуковане зоз 27 тони грозна, а з пейц тонох випечена палєнка. По словох Мирослава Ивана, директора д.о.о. „Руски двор”, випродуковани вкупно 13 200 литри вина и випечене 2 100 литри палєнки „Франковки“ було 3 000 литри, „каберне совиньона” 2 000, „италиянского ризлинґу“ 4 200 литри, „райнского ризлинґу” 2 000, „шардонеа” 500 литри, 2. ФЕБРУАР 2018.

Мирослав Иван налїва вино

„морави” 1 000 литри и 500 литри слаткого вина. – Потераз вино пейц раз претакане. Биле вино ше спомалшено вибиструє пре векше количество цукру бо таки бул рок. Концом априла ше вино ище раз преточи и конзервує и вец є годно так стац покля ше нє потроши – гвари Мирослав Иван. Вигодна хвиля наганя же би почали роботи и у самей винїци. По його словох, орезованє лози би мало почац пошвидко. А тоти роботи и нови крочай у винїци ґу продукциї грозна и вина и наздаванє же и тот рок будзе удатни. Вл. Дї.

РУСКЕ СЛОВО 13


ЕКОНОМИЯ ПОЛЬОПРИВРЕДНА ФАХОВА СЛУЖБА ВЕРБАС

ТЕРАЗ НАЙВАЖНЄЙША ЗАЩИТА Блага жима дакус пошвидшала веґетацию на шицких польопривредних културох. У овоцнїкох и на польох хтори вєшенї пошати зоз житом ше зявели чкодлївци. Фахово служби окончую превентивни випитованя и спозорюю польопривреднїкох же би превжали нєобходни мири же би ше чкоду на урожайох зопарло, лєбо зменшало. Туньше тераз окончиц нєобходни третмани, як познєйше, у конєчним салду, призначиц утрату

Н

а вецей локалитетох Реґионалного центру Вербас хтори медзи иншим провадзи и активносц грушковей блихи у грушкових овоцнїкох, реґистрована звекшана активносц имаґа грушковей блихи. – То значи же почала копулация и кладзенє ваїчкох у векшим интензитету у одношеню на предходни период. Слово о локалитету коло Липару, алє и на других локалитетох. Прето польопривредним продуковательом хтори ше занїмаю з продукцию грушки препоручуєме, у тей хвильки кед температури висша як 5 ступнї, же би окончели третман и зменшали популацию имаґа, и кладзенє ваїчкох. Препоручує ше комбинацию „ґалмин” минералного олєю зоз „ципкордом”, у препоручених дозох – визначела координаторка Проґнозно-информуюцей служби Реґионалного центру Вербас Весна Дурутович и додала же тот третман зменша популацию имаґа. МАЦ НА РОЗУМЕ И БЕЛАВЕ ПИРСКАНЄ Вона здогадла и же би продукователє хтори вєшенї нє окончели белаве пирсканє з бакарним препаратима, то окончели пред тим як руши веґетация, после орезованя, односно по фазу „миших ухох”. А и кед ше пирсканє окончи вєшенї, требало би повториц ище раз пред веґетацию. Применьованє бакарних препаратох, їх окреме значне при яблукастих овоцох пред веґетацию, процив бактерийного гнїца, цо барз опасна бактерия при яблукох. Прето, барз значна гиґиєна овоцнїкох. Прудукователє овоцарских и землєдїлских културох би требали обиходзиц свойо поля и превериц чи постоя активни дзири од польских глодарох. – Кед єст дзири, треба их позагартац з реґистрованима мамками и обовязно мерковац же би тоти дзири после кладзеня мамкох були загребани, а мамки нє класц коло, алє до дзирох, пре опасносц же би мамки нє поєдли други животинї. Кед ше то нєсовисно окончи, коло дзирох, вец загиню други животинї. ДОБРИ СТАН ЄШЕНЬСКИХ ШАЦОХ

У тей хвилькови стан єшеньских шацох на подручу општинох Вербас, Кула, Србобран и Бечей задоволююци. – Кед слово о житу и ярцу, углавним су у оптималним пороснуцу. Людзе приходза поносовац ше же жито жовкнє, цо пошлїдок длугорочней суши, и то лєм споднє лїсце, так же нєт хороти, и то нє стан пре хтори би требало буц забриґовани. З препатрунком шацох зме

14 РУСКЕ СЛОВО

ище нє нашли хороти, медзитим така цепла хвиля може виволац септорию. Обачели зме же на єдней часци парцелох єст глодарох, и то би требало цо скорей застановиц – визначела руководителька совитодавней служби Польопривредней фаховей сллужби Вербас Катарина Радонич, и додала же на терену обачели же у єдней часци окреме Коцур, Вербас и коло Кули дзе висши терен, єст житни шулькар, то тиж чкодлївец хторого ше муши застановиц, а наноши чкоду по саму жатву. Шулькара ше лєгко третирує, а кед польопривреднїки нє сиґурни, можу принєсц прикладнїк, та у Польопривредней служби опатра и утвердза чи то тот чкодлївец. Олєйов репчень у кус иншаким стану, потераз є здрави и добри, а тоти температури го нє загрожую, алє треба знїщовац глодарох, бо правя вельки чкоди. – Понеже то час прикармйованя жита, апелуєм же би ше окончовало анализи жеми, же би ше нє гноєло напамят, та даєдни шаца достаню барз вельо азоту, а други останю гладни. То нє драга мира, барз є туня у одношеню кельо значи – визначела Радонич и додала же кед польопривреднїки знаю же им шаца гладни, а нє окончую анализу жеми, вец прикармиц треба на два заводи. Овоци ище у фази мированя, медзитим почало ше чувствовац рушанє, цо нє барз лагодне, бо годно буц позни мрази. Помоц то нїзки ноцни температури, же би ше отримало стан мированя. Окрем того, Польопривредна фахова служба и єй совитодавателє уж децениями окончую совитованє польопривреднїкох, односно жимску школу польопривреднїкох, та так и того року обиходза шицки населєни места штирох општинох з подруча Служби. Потераз уж отримани вецей преподаваня, теми рижни, актуални, як цо то прикарма жита, защита шацох, а того року акцент даваю и на толкованю ИПАРД програми. Преподаваня ше орґанизує у сотруднїцтве зоз задруґами, меснима заєднїцами, здруженями, а у фебруару их будзе скоро кажди дзень. У Вербаше преподаванє будзе 5. фебруара на 11 годзин, у просторийох Центра за физичну културу.■ А. Маркович 2.ФЕБРУАР 2018.


ekonomija@ruskeslovo.com

ПРЕПОДАВАНЄ ЗА КОЦУРСКИХ ПАРАСТОХ

НОВИ МЕТОДИ ЗАЩИТИ И ПРИКАРМЙОВАНЯ

У Коцуре прешлей стреди, 24. януара, почала сезона преподаваньох за парастох. Перше преподаванє було успишне и нащивене Польопривредна фахова служба зоз Вербасу перша котра того року у Велькей сали Месней заєднїци отримала пртеподаванє на котрим ше назберало красне число заинтересованих польопривреднїкох. Коцурски парасти од совитнїка у ПСС Вербас Катарини Радонїч могли дознац новосци о нових методох и средствох за защиту културох котри ше у коцурским хотаре найвецей садза, а то жито, соя, кукурица и слунечнїк. Биляна Добранич, тиж совитнїк у ПСС Вербас польопривреднїком бешедовала о файтох штучних гнойох котри би ше требали хасновац за прикармйованє жита. Потолковала же прецо би даєдни файти штучних гнойох требало керовац, а прецо даєдни барз добри же би жито мало векши урожай. Остатнї мешаци ше вельо у швеце польопривреди приповеда о ИПАРД програми за субвенционованє польопривреднїкох, та Емилия Ракич бешедовала о тей теми, а окреме о условийох котри нєопходно спольнїц же би ше вошло до програми субвенцийох. Окрем того парасти од Милана Косовца могли дознац на котри способ треба отримовац польопривредну меха-

низацию и як мож звекшац ефикасносц дзепоєдних машинох. Тиж так потолковал же на котри способ мож зопрец же би машина за розруцованє гною нє трошела вецей гною як цо потребне и о предносцох нових файтох машини за паранє. Преподавнє було нащивене, а у наиходзацим периодзе у Коцуре буду орґанизовани ище даскельо подобни преподаваня на котрих свойо продукти буду представяц защитарски хижи и хижи котри продукую рижни гибридни польопривредни култури. З. Колєсар

ПРОДУКТНА БЕРЗА

ЗОЗ ЗАРНОМ ШЕ БАРЖЕЙ ТАРҐУЄ

Прешлого тижня на продуктней берзи призначене пороснуце обтоку кукурици, жита и сої, кед ше спатра количество, а тиж так и вредносц. Кед слово о ценох, при шицких трох польопривредних продуктох хтори маю найвекшу фреквенцию на тарґовищу, призначене опадованє. Економски патрене, то пошлїдок факту же нєт векших вивозни активносцох на тарґовищу. Вкупни обток у прешлим тижню виношел 3 242, 9 тони продукти, цо у вредносци виноши 61 209 604 динари. У одношеню на прешли тидзень по количестве обсяг предатих продуктох векши за 159,43 одсто, а финансийна вредносц предатих продуктох векша за 101,39 одсто. Вецей як 90 одсто обтоку упрешлим тижню одноши ше на предаванє кукурици. Цена ше рушала од 16,55 до 16,80 динари за килограм (без ПДВ), з тим же у дзепоєдних случайох до цени було зараховане и ґреатис лаґер, без ясно вираженого тижньового тренду. Цена кукурици стандардного квалитету, без ґратис лаґеру ше рушала од 16,60 по 16,70 динари за килограм (без ПДВ). Штредня цена була 16,66 динари по килограму, хтора означує опадованє цени од 0,84 одсто у одношеню на пре2. ФЕБРУАР 2018.

тходни период. Тарґовело ше и зоз кукурицу з векшим ступньом влаги по цени од 16,40 по 16,50 динари за килограм. Цена жита у прешлим тижню варира ла у одношеню на ясно одред зени параметри ква литету. Єдини заключени контракт о предаваню жита одношел ше на жито з протеином од 11 одсто по цени 17,15 динари за килограм (без ПДВ) зоз ґратис лаґером. Понукнуце ква литетнєйшого жита було по цени од 17,60 по 18,20 динари за килограм (без ПДВ), алє нє було купцох. Лєм єден контракт о предаваню сої бул заключени у прешлим тижню, цо указує на зменшане поглєдованє на тарґовищу. Соя предата по цени од 47,00 динари за килограм (без ПДВ). Од других продуктох, заключени контракт о предаваню штучного гною АН по цени од 27,90 динари за килограм (без ПДВ). Бер зански индекс ПРОДЕКС 26. януара 2018. року бул на уровню 207,64 индексни по ени, цо за 0,33 индексни по ени менєй у одношеню на призначени вредно сци обтоку у прешлим тижню. Е. П.

РУСКЕ СЛОВО 15


КУЛТУРА И ПРОСВИТА ШКОЛСКА СЛАВА СВЯТИ САВА У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ

ЛЮБИЦ ШЕ, ПОМИРИЦ И ПРЕБАЧИЦ У Основней и штреднєй школи „Петро Кузмяк” зоз пригодну програму 26. януара означена школска слава хтора ютредзень по тим, на дзень Св. Сави, установителя сербскей держави, церкви и просвити. Програма отримана у школским голу и почала зоз славским обрядом хтори окончели школяре штредньошколци заз палєньом швички пред икону Св. Сави, ламаньом славского колача и зоз святосавску гимну хтору интерпретовала Дзивоцка ґрупа. Директорка Школи Хелена Пашо Павлович шицким просвитним роботнїком и школяром повинчовала школску славу визначуюци високи морални прикмети Св. Сави хтори би шицким требали буц приклад у живоце и ученю. – Знаме же Св. Сава бул перши архиепископ Сербскей православней церкви, же жил зоз строгим монашеским животом дзе служел народу, дзе ше модлєл и вельо учел. Прето го цале образованє у Сербиї, та и ми, преславюєме и як просвитителя, защитнїка и покровителя. Треба запаметац же Св. Сава на єдноставни способ учел народ цо то любов, пребачованє, почитованє и як треба ценїц знанє хторе акумуловане у школох, церквох и одредзених институцийох. Директорка пречитала и винчованку хтору за тоту нагоду на руским и сербским язику послал покраїнски се-

кретар за образованє, управу и предписаня Михал Нїлаш, а окреме привитала и присутних госцох, пароха керестурского о. Михайла Малацка, народну посланїцу Олену Папуґа и предсидателя ВО Националного совиту Руснацох Желька Ковача. У програми, хтору пририхтали школяре зоз своїма наставнїками, присутних здогадли на живот Св. Сави през поезию, прозу и драмску сличку, цо було попреплєтане зоз школярскима музичнима точками. М. Афич

У КОЦУРЕ

ЦАЛОДНЬОВА ПРОГРАМА Школска слава Сявти Сава, як и у шицких школох у Сербиї, сяточно означена и у коцурскей. З тей нагоди учительки и наставнїци зоз школярами пририхтали красну програму котра отримана праве на швето 27. януара у Доме култури. Школяре одшпивали гимну Святому Сави, а потим директорка ОШ „Братство єдинство” Славица Байор повинчовала школске швето школяром и шицким занятим у школи. Байорова числену публику, котра з тей нагоди виполнєла коцурски Дом култури, здогадла на вредно сци котри нам охабел Святи Сава. Програма була попреплєтана зоз

16 РУСКЕ СЛОВО

шпиванками, рецитациями и драмскима точками котри школяре зоз своїма учительками и наставнїцами пририхтали на тему живота и дїла Святого Сави, а окрем школярох на програми, зоз танцом наступели и дзеци зоз КУД „Завичайне врело”. По законченю програми у просторийох Школи школски колектив ше зишол на шветочним полудзенку, а православни парох о. Здравко Бойович пошвецел славски колач и розламал зоз Драґаном Рашетом, кумом школи. Познєйше истого дня у православней церкви Успения Пресвятей Богородици отримана и Служба Божа на котрей православни паноцец дзецом подзелєл 40 пакецики. З нагоди означованя швета Святого Сави КУД „Завичайне врело” исти вечар у коцурским Доме култури отримало Святосавски концерт. На концерту пред числену публику наступело и КУД „Жатва”, шпивацки ґрупи зоз Младенова и Вербасу, як и домашнї КУД „Завичайно врело”. Публика у полней сали Дома култури могла уживац у танєчних точкох, рецитацийох и країшких шпиванкох. По законченю Святосавского концерту друженє предлужене у Пелетовей сали у котрей бул орґанизовани Країшски вечар. З. Колєсар 2. ФЕБРУАР 2018.


kultura@ruskeslovo.com

У ОСНОВНЕЙ ШКОЛИ „БРАТСТВО ЄДИНСТВО” У КОЦУРЕ У ДЮРДЬОВЕ

НА ЧЕСЦ ПРОСВИТИТЕЛЬОВИ Швето Святого Сави и школску славу у Основней школи „Йован Йованович Змай” у Дюрдьове означене пияток, 26. януара, зоз шветочну програму у школским голу. Пред програму, славски колач и колїво пошвецел дюрдьовски православни парох о. Петар Дюкич, а потим пред Святительовим образом запалєна швичка и з кумовима, того року то була школска новинарска секция, ше ламало славски колач. На програми о Савови шпивали, рецитовали и през кратки драмски слички бешедовали школяре нїзших класох. Участвовал школски хор котри виведол гимну Св. Савови, драмска секция, шпиваче медзи котрима ше пре вокални способносци окреме видвоєла шпивачка Миряна Лїлянич, а за сценоґрафию ше остарала подобова секция. На концу програми директорка Школи Вукица Петрович школяром повинчовала славу и пречитала винчованку хтору за тоту нагоду послал покраїнски секретар за образованє, управу и предписаня и национални меншини – национални заєднїци. И тогорочне швето у школи означене лєм на сербским язику, цо даєдни у школским колективу оценюю як препущенє, а дєдни як узвичаєне становсико. Директорка Петрович гвари же то препущенє и же будзе виправене, а настало прето же

у школи у истим периодзе два роботни тими школского колективу рихтали, єдну святочносц з нагоди Дня Руснацох, а други з нагоди Школскей слави, та препущене порихтац дацо и по руски. Програму провадзели Радован Чолич предсидатель СО Жабель, Лазар Чонкич член општинскей ради задлужени за образованє, представителє валаских Здруженьох и Дружтвох, школяре и родичи. С. Саламун 2. ФЕБРУАР 2018.

ПРОМОЦИЯ КНЇЖКИ „КОГУЦИК ЯРАБИК” У коцурскей школи „Братство єдинство” прешлого штвартку, 25. януара, Мелания Римар отримала промоцию кнїжки „Когуцик ярабик”, у котрей писателька на єдно место позберала стари народни писнї. На промоциї були школяре и учительки ру-

ских оддзелєньох од прешей по штварту класу, як и школска библиотекарка Ксения Медєши котра привитала писательку и школярох. Промоция кнїжки була интерактивна, та дзеци читали и шпивали руски народни писнї котри научели дома од старших або на годзинох у школи. Рамики кнїжки краши рисунок коцурскей школярки Мартини Уйфалуши котра за тоту роботу од Меланиї Римар на дарунок достала єден прикладнїк кнїжки „Когуцик ярабик”. – Руснаци на тих просторох жию уж скоро 270 роки, за тот час вельо ше записало, преношело з колєно на колєно, алє по тераз нє исновала єдна кнїжочка у котрей лєм писнї за дзеци обєдинєни на єдним месце, та я попробовала позазберовац тото цо други позаписовали у рокох за нами. Вшелїяк же то нє шицко, треба ище повиглєдовац по рижних жридлох, бо думам же мож найсц ище вельо народни писнї, а и тоту нашу традицию треба одняц од забуца и даґдзе зазначиц тот наш скарб – визначела Мелания Римар. На концу промоциї Mелания Римар школяром представела найновше число дзецинкого часо пи су „Заградка” и под зелєла награди и дарунки, та Теодора Ґайдош до ста ла награду за найлєпши со став у децембарским чишлє дзецинского часопии су „Заградка”, Сара Горняк и Вид Неделькович за ма люнки, а Михаела Горняк за литературу. З. Колє сар

РУСКЕ СЛОВО 17


КУЛТУРА И ПРОСВИТА РОЧНА СКУПШТИНА КУД „ТАРАС ШЕВЧЕНКО” У ДЮРДЬОВЕ

ОПРАВДАЛИ ЕПИТЕТ НАЙАКТИВНЄЙШОГО ДРУЖТВА Рочна, а источашнє и виберанкова Скупштина Културно-уметнїцкого дружтва „Тарас Шевченко” отримана у Дюрдьове, 28. януара, на хторей Мирослав Чакан, пресдидатель Скупштини Дружтва бешедовал о єденац точкох дньового шора. Нови члени Управного одбору отримали кратку схадзку на котрей за нового предсидателя Дружтва вибрани Мирослав Такач На скупштини придати звити о роботи за прешли, як и плани за тот рок. Окрем того, вибрани нови члени до Управного и Надпатруюцого одбору Дружтва, дисциплинскей комисиї, за предсидателя Скупштини ознова вибрани Миро слав Чакан. Дюрдьовске Дружтво ознова оправдало епитет найактивнєйшого. У прешлим року було активне, нє лєм у своїм валалє, алє як госци участвовали и у програмох у других местох. КРАТКИ ПРЕГЛЯД Орґанизовани 25 наступи, 8 представи и вечари у своїх просторийох, 2 бали, госцованє до Польскей, а орґанизовани и 15. Фестивал жридлового шпиваня „Най ше нє забудзе”. Шицки секциї робели през цали рок, а придати и проєкт до Америцкей амбасади за ушоренє – Будзем ше намагац же би шицРускей школи, за цо Дружтво достало ки порядни активносци и надалєй потримовку и дошлєбодзенє од Заводу орґанизовало, а вшелїяк же ше будза защиту памятнїкох. Вєшенї формовазем закладац и же бизме их ище на нова, наймладша фолклорна ґрупа, а баржей збогацели, гварел нововиконцом рока почала робиц и младша брани предсидатель Мирослав Тадрамска секция. Ґу тому, попри у облакач, котри член того одбору шеснац сци култури члени Дружтва поряднє роки. У плану роботи за тот рок участвовали и на змаганьох у рамикох представени велї активносци зоз Спортских бавискох „Яша Баков”, док шицкима секциями окреме. Планує Мирослав Такач млади поряднє орґанизовали свойо акше госцованє до України, за цо єст нови предсидатель Дружтва тивносци за дзеци и старших. У преобецунка же Українска амбасада шлим року Управни одбор зашедал пообезпечи средства за драгу, збогацованє репертоара ряднє и отримал 49 схадзки. Нововибрани Управни од- шицких секцийох, участвованє на наших манифестацибор и далєй ма 19 члени, а нови медзи нїма Оля Балїнт, йох, и надалєй отримовац активносци у Рускей школи, Тамара Салаґ и Михайло Киш, котри медзи активнєй- потримац роботу младежи, прияц и погосциц ансамбли шима у младежскей орґанизациї Дружтва. Од членства и госцох зоз других валалох и иножемства. Управни одше одпитали Мирослав Шарик, Леона Ґоворчин и Си- бор настави роботу на злєпшованю условийох за роботу ниша Молнар. и обезпечованю стабилних приходох же би було цо менєй финансийни проблеми. У 2017. року КУД „Тарас ПЛАНУЄ ШЕ ГОСЦОВАНЄ ДО УКРАЇНИ Шевченко” розполагало з коло милион и штиристо тисячи динарами, а потрошени коло тристо тисячи менєй. На Скупштини вигласана и пременка Статуту Дружтва, Дружтво завиши од буджетских финасийох, а динамика та ше пошвидко формує Вивершни одбор у котрим буду 9 виплацованє преважно пожнї, цо додатно очежує робочлени з Управного одбору, пре ефикаснєйшу роботу, леґи- ту. Роботи и у прешлим року помогли Општина Жабель, тимносц и леґалносц, односно кворума на схадзкох. Исти Национални совит Руснацох, Завод за културу войвоправила роботи буду важиц за обидва одбори, а на схадзки дянских Руснацох и компетентни покраїнски секретаринового Управного одбору ше принєше одлуку котри часци яти од котрих ше у тим року очекує векшу помоц, бо у роботи будзе робиц Вивершни одбор. По законченю Скуп- прешлим була зменшана и вецей як 50 одсто. штини, нови члени Управного одбору отримали кратку По законченю и того року порихтани коктел, алє и посхадзку на котрей за нового предсидателя Дружтва вибра- служени домашнї продукти котри за тоту нагоду принєни Мирослав Такач, а за його заменїка Микола Кухар. сли велї валалчанє. ■ С. Саламун

18 РУСКЕ СЛОВО

2. ФЕБРУАР 2018.


ЯНУАР

2018. рок ЧИСЛО 1

ТЕМА: „РУСНАЦИ” Мешац януар, уж єденасти раз по шоре, означела централна преслава Националного швета Руснацох. Тих дньох якошик ше найбаржей бешедує о рускосци, здогаднєме ше прецо славиме тото швето, можебуц нас порушаю факти зоз историї або ше задумаме над будучносцу... Гоч як, националне швето мотивує на роздумованє о нашей заєднїци, о Руснацох. Праве прето, и тото януарске число пошвецене Руснацом. У цaлим чишлє зме ше намагали представиц и старши и новши роздумованя о рускей заєднїци и Руснацох вообще. Ту и позитивно, алє и неґативно офарбени становиска о даєдним зоз елементох нашого националного походзеня, ту єст и успишних и менєй успишних литературних творох, даєдни препознаю рухи, роздумованя и прихильносци, алє у складзе зоз идею же новина „Руске слово” почитує шицки нєуквилююци думаня и становиска, най єдно зоз порученьох того числа будзе: Почитуйме розлики других медзи другима народами, алє и розлики медзи собу.

На самим початку, под уводнїком ше находзи привитна бешеда рускому народу зоз половки 20. вику, а на стреднїх бокох пречитаце як руске мено инспировало наших писательох. На остатнїм боку пречитайце интервю зоз фаховцом за руску бешеду зоз Суботици Наташу Ґрунчич, хтора пририхтала часци програми зоз рецитаторами на тогорочней преслави Националного швета. Свойо твори, алє и критики, зауваги, коментари и идеї пишце нам, и посилайце, и у тим року на мейл адреси literaturne@ruskeslovo.com и ruskeliteraturne@gmail.com, а подобни змисти хтори ше дотикаю литератури можеце обявйовац и на Фейзбук ґрупи Литература по руски. Дзекуєме на потримовки у прешлим року и наздаваме ше же єй нє будзе хибиц анї у тим. Редакция ЛС

Гавриїл Г. НАДЬ

ПРИВИТ югослявянскому рускому народу Руски народзе зоз Бачкей и Срима, Мойо це шерцо у шлєбоди вита! Най ци робота од тераз розквита И най це здраве у живоце трима! Знаюци же ци браца истей креви Од Татрох по Урал, през цалу Русию, Од Владивостока та през Сибирию Там дзе Києв, Москва и шум жимней Неви, Жадам да це, далєй, з братми дзе Варшава, Беоґрад, София, Прага, Братислава – Дума Славянства вше трима узрета: Дума єдинства, братства и любови; Же биш бул од тераз за вики готови Уживац у мире добра того швета! (Триски, 2007)

2. ФЕБРУАР 2018.

РУСКЕ СЛОВО 19


literaturne@ruskeslovo.com

ТЕМА: „РУСНАЦИ” Мирон ЖИРОШ

ПЕРША ШВЕТОВА ВОЙНА – НАШО СТРАДАНЄ (12. новембра 1918. подписане примирє)

Смутни штири роки... Дзевецсто петнасти, шеснасти, седемнасти и осемнасти. Пресмутни вони постали з Керестура и Коцура тисячу пейцсто леґиньох и хлопох до войни вжали!

Анї слова, анї помена, Лєм цихи болї, цо душу нїща...

Вжали на фронт, за першу линию, за штурм!!!

Поляк, Словак, Чех, чи Мадяр? Румун, Горват, Серб, чи Краян? Америчан, Билорус чи Росиян? Одкаль сом? Питаю ше:

Над Керестуром и Коцуром чарна хмара, цо отров войни нараз розляла!

О, яка судьба, яке преклятство, яке то руске карпатске братство!!! Алє знам, мой Руснаку, вояку-нєбораку, же Твойо кульки нєбо парали, же Твойо штурми Тебе – ховали! Врацал ши длуство своїм братом, цо место Твоїх предкох карпатски доми чувац остали

Застановени живот и рост! Спомалшени рост керестурски, спомалшени рост коцурски застановени и спомалшени живот и рост руски!!! (Фейсбук ґрупа Литература по руски)

Сашо САБАДОШ

МЕНШИНА

Серафина МАКАЇ

ЗА НАС ГВАРЕЛИ ЖЕ НАМ СУДЬБА ЗНЇКНУЦ За нас гварели же зме гарсточка плєви у орканох, за нас гварели же нам моц нє тирваца, за нас гварели же зме нїчомна дробнїца, за нас гварели же нам судьба знїкнуц. Чловек у своєй судьби упрекосци. Ми ту.

(Шветлосц, 1980)

ХТО ШИ, ЦО ШИ И ОДКАЛЬ ШИ ПАНЄ

Хто сом,? Питаю ше:

У Коцуре – вреск! У Коцуре – боль! сто катонаци ширцом зашати! сто – мацери у плачу, сто – чарни хусточки, сто – ґдови, дзеци широти...

Ти, мой Руснаку, праунуку карпатски, нашол ше знова у краю своїх предкох, у своїм краю! Место привитох, братских поздравох, радосци и щесца, Ти одняц пошол свойо руске – за цудзинца! За пана Австрияка и пана Мадяра!

Дюра ПАПУҐА

Часто, барз часто людзе ше ми, у рижних жемох, наших и других крайох, велїх городох и числених валалох, питаю, одвит на питанє вимагаю: Хто ши, цо ши, и одкаль ши панє?

Тристо керестурски мацери нарикаю! Тристо керестурски шестри у чарним пооблєкани! Тристо керестурски ґдови винчани и нєвинчани! Кажде треце обисце у болю, тристо обисца у вреску! Тристо труни – штварти теметов керестурски на Карпатох и Пияви!

З каждого дому по єдного, а з даєдного и оца и сина лєбо братох за царских або гонведох катонацох.

20 РУСКЕ СЛОВО

же би и Твою матку, Бачвански Руснаку – очували! Нїхто нє узнал, як два валали южноугорски як два валали, валали руски, живот любели – шмерц привитали!

Предодредзени ище на самим початку стац осамени, з другого боку, научел сом любиц свою позицию сам гришиц и нє участвовац у колективних грихох векшини. Блажене чувство буц меншина. У матрикулох, у школи, на улїчки, у це-де шопу, знука самей меншини. Буц меншина значи буц чловек. (Фейсбук ґрупа Литература по руски)

2. ФЕБРУАР 2018.

Зоз Прешова чи зоз Праги, з Будапешту чи з Кракова, з Нового Саду чи зоз Нїредьхази, з Варнишова чи зоз Требишова, з Михалова чи зоз Михаловце, з Мукачева чи зоз Бардейова? Зоз Иршави чи зоз Сваляви, зоз Сабинова чи з Лаборца, зоз Камйонки, чи зоз Сиґету, зоз Гуменого чи зоз Петровцох, зоз Осою, Ракошина, чи зоз Миклошевцох, зоз Кули, Вербасу, чи зоз Сримскей Митровици, зоз Бачкей Тополї, Жаблю, чи зоз Суботици, зоз Коцура, Старей Ризкаши, чи зоз Дюрдьова, зоз Старей Любовнї чи зоз Старих Янковцох? Зоз Кошицох чи зоз Деви, зоз Сатмару чи зоз Чертижня, з Бая Маре чи з Переґу Маре, з Берегова чи зоз Беркасова, зоз Мушинки чи зоз Курова, зоз Снини чи зоз Перечину, Зоз Новей Седлици чи з Нового Орахова, з Господїнцох, Чуроґу, чи зоз Комлошки, зоз Земплинских Топлицох чи зоз Шайо Керестура, зоз Габури, з Микова, з Киш Токаю, чи зоз Шиду, зоз Улича, з Ублї, зоз Кисаку чи зоз Кисачу, зоз Бачинцох, Надь Керестура, чи зоз Баюсова, з Перемишля, чи зоз Львова? Цо сом? Одвитуєм им: Нє панове, нє так! Син сом од оца, дїда, прадїда славянского роду. 2. ФЕБРУАР 2018.

Славко РОМАН Мини есей Мойо (нє)шлєбодне роздумованє

МАЦЕР НАМ РУСКУ... Кельо за нами останю утрати, Бог их нє збачи, погляд му сцека, а жалосно плачу за нами Карпати и даремно пию нашу шольку млєка. И нїхто нє видзи, єдноставно нє сце дзвигнуц погар зною, крев нашу прекляту, и ми ше рушаме вше у истим месце, даремно ореме ровнїну превжату. Дзе нам нашо руки цо язик нє маю, цо шедаю за стол и з мержню хлєб режу, дзе гевти цо болї зоз склєнку скриваю, цо на главу свою нацагую мрежу? А злодїй прилєци як спрете лїсце и дражки ґу дзвером запошеднє трава; спакує ше торби, напущи обисце и душу ше ноши там дзе ше предава. А вец плакац буду, старосц их обеши и мацер нам руску теди поволаю, алє вецей нїхто там их нє поцеши и драги надїї так нам умераю. (Катаклизма, 1989)

Алє, нє Поляк сом, нє Словак, нє Чех, нє Мадяр! Нє Румун, нє Горват, нє Серб, нє Украян! Нє Америчан, нє Билорус, нє Росиян! Руснак сом зоз Руского Керестура, зоз Бачки, зоз Войводини, зоз Панонскей ровнїни! А, браца ми и найблїзша родзина Руснаци, Руснаки, Русини зоз Славониї и Заходного Срима, зоз Земплина, Шариша и Спиша, зоз Абауя, Подкарпатя и Марамороша, як и браца Руснаки, Русини, Лемки зоз Лемковини и зоз їх чужини. (Фейсбук ґрупа Литература по руски)

РУСКЕ СЛОВО 21


literaturne@ruskeslovo.com

ТЕМА: „РУСНАЦИ” Мирон ЖИРОШ

ПЕРША ШВЕТОВА ВОЙНА – НАШО СТРАДАНЄ (12. новембра 1918. подписане примирє)

Смутни штири роки... Дзевецсто петнасти, шеснасти, седемнасти и осемнасти. Пресмутни вони постали з Керестура и Коцура тисячу пейцсто леґиньох и хлопох до войни вжали!

Анї слова, анї помена, Лєм цихи болї, цо душу нїща...

Вжали на фронт, за першу линию, за штурм!!!

Поляк, Словак, Чех, чи Мадяр? Румун, Горват, Серб, чи Краян? Америчан, Билорус чи Росиян? Одкаль сом? Питаю ше:

Над Керестуром и Коцуром чарна хмара, цо отров войни нараз розляла!

О, яка судьба, яке преклятство, яке то руске карпатске братство!!! Алє знам, мой Руснаку, вояку-нєбораку, же Твойо кульки нєбо парали, же Твойо штурми Тебе – ховали! Врацал ши длуство своїм братом, цо место Твоїх предкох карпатски доми чувац остали

Застановени живот и рост! Спомалшени рост керестурски, спомалшени рост коцурски застановени и спомалшени живот и рост руски!!! (Фейсбук ґрупа Литература по руски)

Сашо САБАДОШ

МЕНШИНА

Серафина МАКАЇ

ЗА НАС ГВАРЕЛИ ЖЕ НАМ СУДЬБА ЗНЇКНУЦ За нас гварели же зме гарсточка плєви у орканох, за нас гварели же нам моц нє тирваца, за нас гварели же зме нїчомна дробнїца, за нас гварели же нам судьба знїкнуц. Чловек у своєй судьби упрекосци. Ми ту.

(Шветлосц, 1980)

ХТО ШИ, ЦО ШИ И ОДКАЛЬ ШИ ПАНЄ

Хто сом,? Питаю ше:

У Коцуре – вреск! У Коцуре – боль! сто катонаци ширцом зашати! сто – мацери у плачу, сто – чарни хусточки, сто – ґдови, дзеци широти...

Ти, мой Руснаку, праунуку карпатски, нашол ше знова у краю своїх предкох, у своїм краю! Место привитох, братских поздравох, радосци и щесца, Ти одняц пошол свойо руске – за цудзинца! За пана Австрияка и пана Мадяра!

Дюра ПАПУҐА

Часто, барз часто людзе ше ми, у рижних жемох, наших и других крайох, велїх городох и числених валалох, питаю, одвит на питанє вимагаю: Хто ши, цо ши, и одкаль ши панє?

Тристо керестурски мацери нарикаю! Тристо керестурски шестри у чарним пооблєкани! Тристо керестурски ґдови винчани и нєвинчани! Кажде треце обисце у болю, тристо обисца у вреску! Тристо труни – штварти теметов керестурски на Карпатох и Пияви!

З каждого дому по єдного, а з даєдного и оца и сина лєбо братох за царских або гонведох катонацох.

20 РУСКЕ СЛОВО

же би и Твою матку, Бачвански Руснаку – очували! Нїхто нє узнал, як два валали южноугорски як два валали, валали руски, живот любели – шмерц привитали!

Предодредзени ище на самим початку стац осамени, з другого боку, научел сом любиц свою позицию сам гришиц и нє участвовац у колективних грихох векшини. Блажене чувство буц меншина. У матрикулох, у школи, на улїчки, у це-де шопу, знука самей меншини. Буц меншина значи буц чловек. (Фейсбук ґрупа Литература по руски)

2. ФЕБРУАР 2018.

Зоз Прешова чи зоз Праги, з Будапешту чи з Кракова, з Нового Саду чи зоз Нїредьхази, з Варнишова чи зоз Требишова, з Михалова чи зоз Михаловце, з Мукачева чи зоз Бардейова? Зоз Иршави чи зоз Сваляви, зоз Сабинова чи з Лаборца, зоз Камйонки, чи зоз Сиґету, зоз Гуменого чи зоз Петровцох, зоз Осою, Ракошина, чи зоз Миклошевцох, зоз Кули, Вербасу, чи зоз Сримскей Митровици, зоз Бачкей Тополї, Жаблю, чи зоз Суботици, зоз Коцура, Старей Ризкаши, чи зоз Дюрдьова, зоз Старей Любовнї чи зоз Старих Янковцох? Зоз Кошицох чи зоз Деви, зоз Сатмару чи зоз Чертижня, з Бая Маре чи з Переґу Маре, з Берегова чи зоз Беркасова, зоз Мушинки чи зоз Курова, зоз Снини чи зоз Перечину, Зоз Новей Седлици чи з Нового Орахова, з Господїнцох, Чуроґу, чи зоз Комлошки, зоз Земплинских Топлицох чи зоз Шайо Керестура, зоз Габури, з Микова, з Киш Токаю, чи зоз Шиду, зоз Улича, з Ублї, зоз Кисаку чи зоз Кисачу, зоз Бачинцох, Надь Керестура, чи зоз Баюсова, з Перемишля, чи зоз Львова? Цо сом? Одвитуєм им: Нє панове, нє так! Син сом од оца, дїда, прадїда славянского роду. 2. ФЕБРУАР 2018.

Славко РОМАН Мини есей Мойо (нє)шлєбодне роздумованє

МАЦЕР НАМ РУСКУ... Кельо за нами останю утрати, Бог их нє збачи, погляд му сцека, а жалосно плачу за нами Карпати и даремно пию нашу шольку млєка. И нїхто нє видзи, єдноставно нє сце дзвигнуц погар зною, крев нашу прекляту, и ми ше рушаме вше у истим месце, даремно ореме ровнїну превжату. Дзе нам нашо руки цо язик нє маю, цо шедаю за стол и з мержню хлєб режу, дзе гевти цо болї зоз склєнку скриваю, цо на главу свою нацагую мрежу? А злодїй прилєци як спрете лїсце и дражки ґу дзвером запошеднє трава; спакує ше торби, напущи обисце и душу ше ноши там дзе ше предава. А вец плакац буду, старосц их обеши и мацер нам руску теди поволаю, алє вецей нїхто там их нє поцеши и драги надїї так нам умераю. (Катаклизма, 1989)

Алє, нє Поляк сом, нє Словак, нє Чех, нє Мадяр! Нє Румун, нє Горват, нє Серб, нє Украян! Нє Америчан, нє Билорус, нє Росиян! Руснак сом зоз Руского Керестура, зоз Бачки, зоз Войводини, зоз Панонскей ровнїни! А, браца ми и найблїзша родзина Руснаци, Руснаки, Русини зоз Славониї и Заходного Срима, зоз Земплина, Шариша и Спиша, зоз Абауя, Подкарпатя и Марамороша, як и браца Руснаки, Русини, Лемки зоз Лемковини и зоз їх чужини. (Фейсбук ґрупа Литература по руски)

РУСКЕ СЛОВО 21


ПРИКАЗИ, РЕЦЕНЗИЇ, РОЗГВАРКИ, ДРАМА, ПРОЗА… ИНТЕРВЮ ЗОЗ НАТАШУ ҐРУНЧИЧ ЗОЗ СУБОТИЦИ

МОЖЕБУЦ НАМ ХИБИ НЇТКА МЕНАДЖЕРСТВА Розгварку водзела Александра Лендєр

Н

аташа Ґрунчич, педаґоґа рускей бешеди у Суботици, уж роками, децениями роби зоз рецитаторами, а на тогорочней преслави Националного швета направела вибор поезиї и пририхтала часци програми зоз рецитаторами. З тей нагоди направени пре седан, та поезию гуторели виключно домашнї хтори рецитовали поезию лєм єдного автора – Мафтея Виная. Як сце направели вибор поезиї? Хтори то писнї були и прецо праве тоти писнї?

поробиц, так же по тим питаню нє було почежкосци. Медзитим, вони тераз уж одроснути людзе, чежко було ускладзиц термини за проби, та зме нє могли так увежбац як би вони могли одрецитовац, лєбо як я задумала же би було добре. На концу, думам же добре одрецитовали. Заш лєм, вше остава тото чувство же вше мож лєпше и яґда вше хиби ище єдна проба... Без огляду же су далєко од жридла рускей бешеди рецитаторе зоз Суботици маю добру дикцию, так углавним публика коментаровала их наступ. Заш лєм, руска заєднїца нє ма нагоду тих рецитаторох видзиц так часто на святочних академийох. Прецо?

Вибор писньох направени у догварки зоз орґанизацийним одбором. Ришене же би то були писнї суботицкого автора котри бул инспирация и за наВироятно єдна од причинох же их шу манифестацию „Яр Мафтея ВиНаташа Ґрунчич нєт вецей у медийох и тота же зме на ная” – Мафтей Винай. Писнї вибераокраїску – далєко од очох, далєко од ни по тематики и по прихильносцох рецитаторох, та було и пременки, бо випадло же рецита- шерца... Можебуц нам хиби тота нїтка менаджерства, нє тором нє одвитовала вибрана писня, та зме их меняли. знаме ше дакус предрилїц, чи рекламовац. На остатку, Михайло Планкош рецитовал писню „СелїдЯки Вашо упечатки о поезиї хтора ше по тераз реба”, Мирта Иштванович „Розгварка з хижочку” а Демицитовала на централних преславох? Цо добре, а цо ян Паланчаи „Слово ґу мойому народу”. би требало меняц? Чи поетика єдного автора була лєгчейши, або чежУглавним дотерашнї вибор поезиї на централних преши задаток при виборе? славох бул добри. Були даєдни нєщєшлїво вибрани пиРецитаторе гварели же би им лєгчейше було рецито- снї або рецитаторе, алє, по моїм скромним думаню, нє вац „стари” писнї зоз котрима ше уж доказали на змага- було катастрофалне. Добре же ше форсира домашнї поньох. Мнє нє було чежко вибрац писнї того автора, бо тенциял у смислу квалитетних рецитаторох, алє нє трероками вичитуєм Мaфтейово писнї кед пририхтуєм на- бало би класц вше истих рецитаторох, бо маме красне шу манифестацию. Лєгко сом направела вибор и при- число добрих рецитаторох. рихтала рецитаторох, бо ми його поетика досц по познаЧи Руснаци маю достаточно квалитетней поезиї за та. подїї як цо Централна преслава националного швета? Указало ше же Суботица ма досц одличних рецитаМаме красне число обявених кнїжкох поезиї и у тим торох. Як Ви задовольни зоз їх рецитованьом? квантитету єст квалитету. Медзитим, наисце велька роЗоз тима рецитаторами робим одмалючка. Вони були бота препатриц шицко и вибрац одвитуюцу писню за одмойо школяре у „рускей школи”, знам цо и кельо можу редзену нагоду и одредзеного рецитатора. Число ушорела редакция ЛС: Александра Лендєр и Цецилия Надь. Фотоґрафиї: Вероника Вуячич

22 РУСКЕ СЛОВО

2. ФЕБРУАР 2018.


kultura@ruskeslovo.com

РОЗГВАРКА ЗОЗ БУВШИМ ПРЕДСИДАТЕЛЬОМ ДЮРДЬОВСКОГО ДРУЖТВА МИКОЛОМ КУХАРОМ

УПАРТОСЦ И ВИТИРВАЛОСЦ ФУНДАМЕНТ У РОБОТИ

Добра орґанизация, замерковани наступи, вельочислени традицийни подїї, концерти, манифестациї и препознатлїви Фестивал жридлового шпиваня „Най ше нє забудзе” котри репрезентативни за Дюрдьов и руску заєднїцу

Ч

ислени и активни секциї, аматере од наймладшого по найстарши возрост, ушорени просториї и добре сотруднїцтво з виталнима институциями за тото Дружтво, лєм часц активносох зоз котрима ше стретал Микола Кухар, бувши предсидатель Управного одбору КУД „Тарас Шевченко” з Дюрдьова, чий мандат вицекол прешлого тижня на отриманей Скупштини Дружтва. КАЖДЕ ДРУЖТВО ШЕ СТРЕТА З ВИВОЛАНЯМИ На тей функциї бул два мандати, осем роки, а член Управного одбору є од 2000. року. З тим богатим искуством котри здобувал у рижних условийох и обставинох, найвецей од значних институцийох и аматерох, Микола Кухар гварел же у тей роботи найважнєйши позитивни континуитет. Дюрдьовска заєднїца мала, та треба добре анимировац аматерох, алє и уметнїцких руководительох. На щесце, потераз векши проблеми на тоту тему нє мали. Свидоми є же родичи свойо дзеци вше ридше уписую до руских оддзелєньох, же руску бешеду вше менєй чуц на улїцох, и вше ше закладал же би у Дружтве було места за шицких, алє и же би ше знало же ше там пестує руски язик, руску традицию, танєц и шпиванку. У Дружтве наймасовнєйша фолклорна секция и шицки секциї робя поряднє, гоч кущик чежше анимовац дзеци же би ше уключели до роботи драмскей секциї и дзецинскей оркестри, як и ґлумцох за старшу драмску секцию котра роби лєм периодично. – Маме вельо талантовани дзеци котри активни у вецей секцийох. Фестивали и манифестациї у наших местох нам вше приоритет, як и орґанизовац нашо дзешец традицийни подїї на основи котрих през рок будуєме косцанїк наступох – гварел Микола Кухар котри на остатнєй схадзки УО Дружтва вибрани за заменїка предсидателя. Вельке и замерковане Дружтво ма предносц у добрим и здравим фундаменту. Злагода Управного одбору велька предносц, кажде може повесц свойо думанє и єст их розлични, алє звади нєт. Маю свойо просториї, кухню, канцелариї, ґардеробу, бину и салу, централне зогриванє. О чим будзе требац водзиц рахунку. ПРОЄКТНЕ ФИНАНСОВАНЄ – Добре ришенє и же зме од пред вецей як осем роками запровадзели проєктне финасованє наших активносцох, у чим зме ше устаємнєли. У тим нам од початку 2. ФЕБРУАР 2018.

Микола Кухар: „Без любови нєт смисла, а анї резултати”

помагал Мирон Сабадош. Велька обовязка провадзиц шицки конкурси и знац закони, и прето кажда помоц нам вельо значи – гварел Микола Кухар. Уводзенє електронских подписох би поєдноставели окончованє процедурох, а єден з виволаньох и тото же финансийни средства углавном пожня, та важне и же би сотруднїки мали порозуменя. Тиж так, важне отримовац просториї, бо ше у нїх рушаю велї аматере, алє и дочекує госцох. Кажде Дружтво пред собу ма вельо виволаня, а фундамет дюрдьовского – континуитет. Свидоми того же на младших швет остава, потримую їх активносци. Пре лєгчейше функционованє Дружтва потребна млада особа котра би превжала роботу на компютеру, провадзела конкурси и посилала проєкти, бул би то секретар котри, такому змистово богатому Дружтву потребни, бо цо єст вецей активносци, єст и вецей обовязки. – Млади би требали препознац тоту нагоду, научиц писац проєкти, бо ше так можу и самозаняц. У тим шицким и змена ґенерацийох єден з пременлївих уплївох, аматерске зме Дружтво, та тоти цо сную фамелию ше поцагую, а нам требаю нови особи – гварел Микола Кухар. Особа котра на таким месце, гвари Кухар, муши буц витирвала, упарта, любиц тоту роботу, бо без любови нєт смисла, а анї резултати.■ С. Саламун

РУСКЕ СЛОВО 23


ЛЮДЗЕ, РОКИ, ЖИВОТ СТРЕТНУЦЕ З МИКОЛОМ ҐАЙДОШОМ З КОЦУРА

ТОТО ЦО ЖИЄ, НА МЛА ДИХ ПРЕНОШИ

Пише: Златко КОЛЄСАР

Одрастанє на валалє и живот у малим стредку часто понука векшу доступносц за длугорочне активованє у културним и духовним живоце. Кед ше раз под скору уцагню танєц, музика... то постава способ живота и нє поставя ше питанє же чи ше каждодньови живот, фамелия и робота уклопи зоз спомнутим. Так би могло описац часц живота Миколи Мичи Ґайдоша котри одмалючка у КУД „Жатва”, а остатнї роки активни є и при нашей церкви

М

икола одроснул у Коцуре и ище у основней школи почал ходзиц на танєц, скоро аж по тамаль док нє пошол войска. И оженєл ше, а вец ше, як гвари, и пре свойо дзеци и пре любов ґу танцу, врацел до „Жатви”. Вєдно зоз Владимиром Иваном Вевом водзи фолклорну секцию. – На фолклор сом почал ходзиц як дзеци, нє бул сом заинтересовани за спорт, та вец, гайд на танєц. Попаче-

НЄ ДОСЦ ЛЄМ ПРИПОВЕДАЦ Родичи зоз своїм прикладом указую дзецом тото цо важне. Нє досц лєм приповедац же би робели так и так, и о тим зоз супругу часто бешедуєме. Треба рано з нїма стануц и пойсц до церкви, одвесц их на пробу, на секцию, понукнуц им най виберу тото цо любя и потримац их у тим. Най знаю же робя цошка добре, красне, племенїте – заключує Ґайдош.

24 РУСКЕ СЛОВО

ло ше ми, лєгко сом звладал крочаї, ишло ми, и мал сом велїх товаришох, та зме ше попри танцу и барз крашнє дружели. Окреме сом любел кед зме ходзели на наступи до других местох, до других державох, и то наисце було праве дожице. Нєшка мой барз добри товариш Вева водзи дзецинску фолклорну секцию у „Жатви”, та сом ришел дакус ше здогаднуц атмосфери на пробох, на наступох и помогнуц му тельо кельо можем. Надополнюєме ше барз добре, кед вон нє може сцигнуц на пробу, або на наступ, я ту, и наспак. Важне же дзеци поряднє маю проби и же так годни научиц танцовац – гвари Мича. АНЕҐДОТИ ШЕ ПАМЕТА ЦАЛОГО ЖИВОТА През друженє и активносц у „Жатви”, Микола нєшка ма приятельох за цали живот. Його супруга Ксения, котра нєшка нє активна у тей обласци, тиж дакеди танцовала, та розуми його любов ґу танцу и потримує го у шицким цо роби, як вон гвари, за свою душу. 2. ФЕБРУАР 2018.


ljudze@ruskeslovo.com

– Нє лєгко нєшка видвоїц часу за себе, якошик зме шицки концентровани лєм на роботу и на обисце, алє мнє барз вельо значи же мам причину пойсц на пробу, з єдного боку дзеци науча нового, а я дакус и мозоґ одпочинєм. Цо повесц, мило ми же сом ше и после активней кариєри у фолклору, тераз пренашол як активиста котри свойо искуство може пренєсц на ґенерациї котри приходза – гвари Мича. СКОРЕЙ БУЛО ВЕЛЬО ЛЄГЧЕЙШЕ Нови технолоґиї и вше векши одход младих до городу одражує ше и на културни живот у малих стредкох. Так и у Коцуре. Приповедка же док нє було дружтвени мрежи, млади ше частейше дружели, позната шицким. МикоМикола (треци з лївого боку) ознова у танцу, ла Ґайдош ше трудзи же би свойо дзенєшка з наймладшима ци дакус одорвал од компютера и окреме му мило же су наисце активни и у Микола роби у Коцуре, а його супруга ґаздиня. Їх дзе„Жатви” и у секцийох коло церкви. ци Мартина, Иван и Мая школяре осмей, пиятей и тре– Вельо ше пременєло од часу кед я и супруга танцо- цей класи, активно участвую у КУД „Жатви”. Дзивчата вали. Окрем того, нє було Фейсбука и подобни дружтве- танцую у фолклору, Иван помага коло технїчних ствани мрежи, теди мойо парняки нє нательо ишли до, на- рох, а Мая член драмскей и подобовей секциї и ходзи на приклад, Нового Саду после законченей основней шко- ритмику до Руского дому. ли, алє оставали ту, у Вербаше, у Кули, та були дома и Сучасней фамелиї, а окреме тей хтора на валалє, коло могли зме ходзиц на проби и през тидзень. Нєшка велї обисца и роботи, нє остава вельо часу за путованя, а дапрез тидзень нє у валалє, та проби мож отримовац лєм кеди на тото нє вистава. Ґайдошово любя кед су вечарапрез викенд, а то ше вец одражи и на квалитет танцох. ми дома, пойду даґдзе, лєбо дахто до нїх придзе, алє и Теди було и вельо вецей повязованя медзи ґенерациями, през активносци котри их виполнюю, маю красни фамечасто зме танцовалии и зоз старшима, алє и младши з лийни живот. нами – памета наш собешеднїк. – Вельо того любиме робиц вєдно. Тримам же ше дзеци спатраю на родичох и ми им зоз своїм прикладом ДЗЕЦИ ШЕ УПАТРАЮ НА РОДИЧОХ указуєме же яки би требали буц, та ше так и трудзиме, же би вони, док вирошню, були добри людзе. – Нашо дзеци сом тиж анимировал же би ше уключели до секцийох и же би на тот способ допринєсли очуВАЖНИ И ДУХОВНИ ЖИВОТ ваню нашей рускей култури и традициї – гвари Ґайдош. Ґайдошово уж 17 роки у малженстве и своїм дзецом од початку преноша вредносци котри и сами здобули у своїх фамелийох. Так им попри пестованя традициї и култури, жадаю пренєсц и важносц духовного живота. Остатнї роки Микола анґажовани и коло церкви, пейц роки є член Церковного одбору. – У нашей фамелиї зме вше жили з виру и воспитани зме у тим же церква часц нашого живота, та ми и тото анґажованє коло церкви цалком природне. Любим ше дружиц и робиц у дружтве, та кед тоти два ствари злучим, задовольни сом. До Церковного одбору ме волали най ше кандидуєм, потим ме людзе вибрали, та нєшка давам шицко од себе же бизме церкву и простор коло церкви отримовали як лєм найлєпше мож – гвари Ґайдош и на концу додава же робота з котрей жию и жеми котру обрабяю, нє може го виполнїц нательо, як тото цо И Ґайдошово дзеци активни у Жатви, роби з любови и за свою душу.■ алє и у секцийох коло церкви

2. ФЕБРУАР 2018.

РУСКЕ СЛОВО 25


ЛЮДЗЕ, РОКИ, ЖИВОТ НАШ ГОСЦ: ВЕЛЕМИР МАЛИ, ҐЕОМЕТЕР ЗОЗ ВЕРБАСУ

ДА СОМ НА ПОЧАТКУ, ОЗНОВА БИМ ИСТЕ ВИБРАЛ

Пише: Ана МАРКОВИЧ

Велемир народзени у велькей фамелиї у Коцуре, одроснул у Вербаше дзе закончел основну школу, а вец го драга одведла до стреднєй будовательней школи у Новим Садзе. Нєшка є приватнїк, а з роками його фирма постала фамелийна. И син Никола рушел по оцових шлїдох

– Кед сом ше упи со вал до стред нєй школи, пер ше сом нє знал на цо ше упи сац. По не же мо йо па й та ше бе шедо ва ли о стред нєй будо вате ль ней школи у Но вим Сад зе, по шол и я з нї ма и сцел сом ше упи сац за будо вате ль но го тех нї ча ра. Мед зи тим, там сом на лї сти ни за нї ма нь ох вид зел – ґеоме тер, та сом ше пред умал, так же мо йо школо ва нє у напря ме ґеоме тра поча ло слу ча й но – при по веда Ве ле мир, док ше здо га дує на школ ски днї. Кус покус, похопел же цо то ґеодезия и же ше прецагує през шицки привредни конари, у рударстве, транспорту, будовательстве... Видзел же зоз своїм фахом после школованя годзен мац велї можлївосци за роботу. КАРИЄРУ ЗАПОЧАЛ У БЕОЧИНУ – По сле школованя (1979–1980) року, барз швидко сом до стал роботу, у рударстве, у Беочинскей фабрики цименту, хтора ма ла отворени поверхно сни копох за продукцию цименту. Почал сом робиц у ґеодет ским оддзелєню фабрики, тедишнєй БФЦ и там сом препровад зел коло два роки – гвари Велемир. У мед зичаше пошол и до войска, дзе тиж бул заняти як ґеометер, та звичайно у сотруднїцтве зоз цивилним сектором будова ли даєдну трасу драги. – То було у Словениї, у Целю. По сле обуки зме пошли на терен, робели зме коло 12 километри драги, а

26 РУСКЕ СЛОВО

мой задаток бул вод зиц трасу драги по проєкту. Була то одвичательна, зложена робота – памета вон. По сле войска ше ознова врацел до Беочину, дзе упознал и свою супругу Наду хтора була з того ме ста. Та заш лєм, цага ло го врациц ше до Вербасу, бо му там були родичи, обисце и приятелє. Накад зи вишла оглашка за роботне ме сто ґеометра у вербаским Катастру, у тедишнєй Општинскей ґеодет скей управи, такой конкуровал. – Прияти сом на тоту роботу, 1982, 1983. року, и на тим ме сце остал сом по 2003. рок. Приправнїцки стаж сом окончел у Беочину, алє понеже там була применєна ґеоде зия, а робота у Катастру цалком иншака, ознова сом одробел приправнїцки стаж, памета Ма ли хтори остатнї три роки у тей институциї, нєшкайши Републични ґеодет ски завод, Бул и шеф Одсеку за премерйованє и Катастар, а добре памета же як му тедишнї директор Ґолуб Килибарда и Душан Наумов помогли же би ше у роботи добре знашол и афирмовал. ПРИВАТНА ПРАКСА Року 2002. ше пременєл закон и од теди була дошлєбод зена приватна пракса за ґеометрох. По сле вецей як двох деценийох у Катастру и применєней ґеоде зиї, Велемир ришел пойсц до приватнїкох. 2. ФЕБРУАР 2018.


ljudze@ruskeslovo.com

– Зад зековал сом и аж вец поднєсол ви мо гу за до ста ва нє со гла сно сци за отверанє ґеодет ского бироа. Ризиковал сом, а 16. априла 2003. року ми бул перши роботни дзень у приватней пракси. Того дня сом станул на 6 год зин, и роздумовал цо и як – здогадує ше периоду кед ше случели важни пременки у його кариєри. Теди ше їх старша дзивка Татяна уписа ла на факултет, а син Никола почал ход зиц до стреднєй школи. Поча ли будовац хижу. Велемир памета же го приятелє потримова ли и же якош мал на розуме же будучносц у приватней инициятиви и само стойней орґанизациї роботи. По стал перши приватни ґеометер у Вербаше. Спочатку бул пейц роки и єдини приватнїк у тей бранши. Робота рушела. Дал оглашку у новинох, люд зе ше поча ли явяц, волац, почал инве стовац до опреми, до роботного про стору... НЄ БУЛО ПЕРИОДУ БЕЗ РОБОТИ Ро бот нї ки у Ката стру по но вим за ко ну ве цей нє мо гли ви ход зиц на те рен, алє ро бе ли у кан це ла ри й ох, ви да ва ли подат ки ґеоме тром при ват нї ком, уно ше ли пре мен ки хто ри збе ра ли на те ре ну. Так тота ро бота и нє шка функ ци о нує. Ве ле мир уж 15 ро ки при ват но ро би, и гва ри же нє було чеж ки пе ри оди,

ВЕРЕЛИ МУ – Мал сом интересантну ситуацию кед сом постал приватнїк. Пожичел сом нєобходни инструмент з бувшей фирми, а кед сом го врацел, наволал сом єдну фирму у Беоґрадзе, представел ше, и гварел же ми треба инструмент, алє динари нє мам. Вон такой гварел же можем шлєбодно присц по инструмент. Нє могол сом вериц – приповеда Велемир и добре памета тот дзень и красного ґесту власнїка. Тото рано зоз сином Николом у Беоґрадзе бул по инструмент, а зоз супругу Наду пополадню уж були на терену. Накадзи могол, инструмент виплацел.

Роботи єст тельо же о пензиї анї нє штудира

же нє було цо ро биц. Да кеди, кед була моц на жи ма, кед напа дал шнїг, януар бул „слаб ши”, алє вше ше да цо слу чо ва ло. Єден час док будова ли хижу, Велемир робел и у Нємецкей, одно сно вше ше намагал и борел же би дацо створел у живоце, а потим є и у Вербаше познати. Знаю же є вредни чловек и же роботу окончи на час и одвичательно, а доказ за тото и 15 роки континуитету у роботи и довирия до фирми „ҐР Ґео-мап”. – Кед би ше ми те раз дахто опи тал же цо бим ви брал кед бим ше мо гол вра циц да ске льо де це ниї на за док, од ви то вал бим – исте, нїч дру ге. Барз сом за до воль ни зоз свою ро боту, барз ю лю бим и со ви то вал бим шиц ким, як цо сом то гва рел и сво й ому си но ви, же кед лю би, най тото упи ше. Ро бота нє чеж ка, и у кан це ла риї и на те ре ну, а кон такти и по знан ства з люд зми дра го ци ни – за ключує Ве ле мир и гва ри же и дзе нь нє шка кед по за збе рує подат ки на те ре ну, та кой по на гля до кан це ла риї, во збуд зе ни док нє вид зи цо по ро бел. А кед ше му опи таю ке льо ма по пен зию, вон вше фран тує, гва ри же му анї нє при ход зи на ро зум, по йсц до нєй. Вид зи ше му же вше буд зе ро биц... ФАМЕЛИЯ ЗЛОЖНА У РОБОТИ – Моя лоґика була же то фамелийна фирма, робиме шицки и шицки з того маме хасну. Тих рокох и Нада напущела свою роботу, бо зме похопели же мудрейше робиц вєдно. Син Никола закончел стредню будовательну за ґеометра, а по сле того и Факултет технїчних наукох – Ґеоде зию и ґеоматику. Наздавам ше же пошвидко буд земе мац дипломованого ґеодет ского инжинєра – цеши ше Велемир же Никола уж и роби само стойно. Вон уж лєпше од оца позна сучасни инструменти хтори му пошвидшую роботу, а на терену му нє треба помоцнїкох, як цо то було дакеди, кед на терен з з оцом Велемиром одход зела ца ла фамелия.■

2. ФЕБРУАР 2018.

РУСКЕ СЛОВО 27


ЛЮДЗЕ, РОКИ, ЖИВОТ ҐУ 50. ДРАМСКОМУ МЕМОРИЯЛУ ПЕТРА РИЗНИЧА ДЯДЇ (III)

ПРЕМИЄРА

Пише: Дюра ЛАТЯК

Керестурски аматере у Ґоґольовей „Женїдби” 1969. року

Як уж спомнуте, перши Драмски мемориял Петра Ризнича Дядї отримани од 6. по 11. април 1969. року у Руским Керестуре. Новинаре и репортере провадзели кажду манифестацию и представу, и у звитох давали свой суд

М

емориял почал з Отвераньом вистави малюнкох и трофейох Петра Ризнича – Дядї, а у наявеним репертоару писало так: У вечаршей програми, Мемориял почина зоз комедию „Женїдба” од Николая Ґоґоля у виводзеню Аматерского театру Дома култури з Руского Керестура. Ютредзень, 7. априла, Дзецинска драма аматерского театру Дома култури з Руского Керестура у пополадньовей програми одбави дзецински театрални фалат „Гайди” од Йогана Спури, а вечар драмска секция Културно-просвитного дружтва „Дюра Киш” зос Шиду одбави комедию „Ожалоссцена фамилия” од Бранислава Нушича. Драмска секция Културно-просвитного дружтва „Максим Горки” з Нового Саду 8. априла да два драмски фалати – „Чловек з народу” од Михала Ковача и „Злєтанє у Паризу” од Марка Камелотия, а ютредзень, 9. априла Аматерски театер зоз Кули одбави театрални фалат „Трактат о служнїцох” од Боґдана Чиплича. Сербски народни театер з Нового Саду 10. априла виведзе комедию Йована Стериї Поповича „Поп Чира и поп Спира”, а 11. априла Українски народни

ПРОГРАМА У програми Меморияла участвовали рускокерестурски аматере зоз „Женїдбу”, шидянски аматере зоз „Ожалосцену фамилию”, члени дзецинскей драми при Доме култури у Руским Керестуре з фалатом „Гайди”, Аматерски Театер з Кули з „Єдловнїком”, Сербски народни театер з Нового Саду зос комедию „Поп Чира и поп Спира” як и прешовски Українски народни театер зоз музичну комедию „Яр пришла до места”.

28 РУСКЕ СЛОВО

театер зос Прешова наступи з єдним театралним фалатом – Шилерова „Мария Стюард”, або „Лєсова писня” Лесї Українки. Як будземе видзиц у звиту после отриманого меморияла, наявена програма кориґована зоз наступом Аматерского театра з Кули и Українского народного театра з Пряшова, котри наявени репертоар заменєли зоз театралним фалатом П. Драшковича „Єдловнїк” и музичну комедию братох Мовсесових „Яр пришла до места”. Драмска секция КПД „Максим Горки” з Нового Саду нє наступела. ОДГУКИ ПОСЛЕ ПЕРШОГО МЕМОРИЯЛА У „Руским слове” ч. 15. од 11. априла 1969. року новинаре Ирина Гарди и Иван Бесерминї свойо упечатки так описали: Внєдзелю вечар, у Руским Керестуре, отворена смотра аматерских и професийних театралних колективох – Мемориял Петра Ризнича – Дядї. Пред полну салу публики, фамелию покойного Петра Ризнича и госцами: Мичом Василєвичом, секретаром Културно-просвитней заєд- нїци Войводини, Светиславом Стояковим, секретаром ОК СК зос Кули, Владимиром Прекайцом, предсидательом ССРН зос Кули, Мирком Петрушичом, секретаром кулскей Културно-просвитней заєднїци и другима о роботи и живоце Петра Ризнича – Дядї, бешедовал Дюра Папгаргаї, предсидатель Одбора драмского меморияла. Петро Ризнич, чийо найвирнєйши шлїдбенїци на полю аматеризма и иницирали таки мемориял, и на нїм з часци участвовали, у своєй длугорочней роботи, найвецей на релациї Руски 2. ФЕБРУАР 2018.


ljudze@ruskeslovo.com

Керестур – Кула – Вербас, дал нєзабутни улогох цо их толковали Нада Майхер, Нарежисерски, ґлумецки и чловечи витвореда Бодваньски, Гелена Миклош, Вера Загоня. За таки успихи на полю аматеризма вон рянски, Мирко Митров, Мирослав Цирба, достал и златну значку, а мемориял на чесц Томислав Майхер, Єлка Митрова, Ана його мена лєм єдно лоґичне припознанє паМиклош и Мирослав Джуджар, углавним мятком на його нєвичерпни ентузиязем кошлїдзели приклади патрених Нушичових три и нєшка прейґ здогадованя вожд докомедийох. Прето нормалне же тота предбрей часци нашого аматеризма. става котра дата у Керестуре нє одступала У рамикох Меморияла орґанизована и виод того цо уж видзене, алє источашнє омостава дзепоєдних малюнкох Петра Ризнича, жлївела младим Шидяньом же би доказали а члени Дома култури з Руского Керестура свою порихтаносц и прихильносц ґу сцени вєдно зоз госцами Меморияла, членами кои же було наисце оправдане резервовац за лектива УНТ зоз Прешова (ЧССР) орґаниїх наступ у рамикох Драмского мемориялу зовали и покладанє венцох на його гроб у єден таки подзековни термин.” Вербаше, и евоцирани памятки на його жиКед слово о наступе дзецинскей ґрупи вот и роботу. керестурского Дому култури, репортере у Коментаруюци наступ Керестурских амаспомнутим звиту так зазначели: Петро Ризнич терох у спомнутим звиту, новинаре после „Спочатку випатрало же керестурска пуподнаслова „Керестурцом на поцешенє” заблика уж засицена и же дзецинску ґрупу значели: Дома култури з Руского Керестура нє буду патриц вельо „Домашнї мали подзековну улогу, розпочац демонстра- людзе. Алє кед ше до сали почали сходзиц и людзе котри цию квалитетного аматеризма и професионализма пред уж раз патрели їх представу „Гайди”, було нам ясне же прикладну, коректну публику. Хто нє патрел по тераз їх ше того вовтворкового вечара ма указац на бини цошка представу, а обчековал „Женїдбу” таку як цо ю видзел у интересантне. Тото нам обецовал и авторитет режисерскорейшим толкованю наших аматерох, вшелїяк ше нє- скей пари Любици и Йовґена Медєшових” сподзивал. Уж такой по отвераню бини, на перши звуки И наисце: по оцени репортерох за дзеци цо участвовамузики, почувствовал ше дих сучасного; сцена фахово по- ли у тим фалаце остали лєм комплименти! єдноставена и до конца функционална. Патрачом нє завадзала анї єдна нєпотребна ствар же би на нєй застановели КЕРЕСТУРЦИ ЧЕКАЛИ КОЛЄСАРА очи, так же ше могли на мире препущиц уживаню, слухац и провадзиц аматерох, котрих уж од скорей „биє глас” же Похвално ше висловююци о представи Сербского насу вибрани медзи найлєпшима. Медзитим, було би нєпо- родного театра з Нового Саду „Поп Чира и поп Спира” правдзе нє наглашиц же медзи тима „фаховцами” дебитант Стевана Сремца, репортере нє препущели нагоду спомНаталия Колбасова, заш лєм здобула найвекши припозна- нуц же Керестурци мали ридку нагоду видзиц на своєй ня. На часи аж и нєулаплїво бравурозна була и Ирина Олє- сцени и нашого ґлумца Драґена Колєсара у його каждодярова, а ю шлїдзели хлопи: Витомир Бодянєц, Микола ньовей роботи – ґлуми. Вон ше им очивисно и на тот заСкубан, та и Владо Дудаш зоз Янком Павловичом. И дру- вод попачел. А закончуюци тоту звиту, заключую: „Поги дебитант у фалаце Янко Рац ше достойно оддлужел за требно найщирше подзековац новосадским ґлумцом же приманє до дружтва найлєпших. Юлин Стриберов по- зоз свою програму збогацели репертоар и квалитет єдтвердзел свойо богате искуство. Афия Рамачова коректно ней такей смотри аматеризма и професионализма яки, наокончела задачу, а дзивчата: Ярослава Кочиш, Злата Гарди здаваме ше, лапа коренї у Руским Керестуре.” и Мария Будински удатно ошвижовали и дополньовали На концу свойого звиту репортере Ирина Гарди и Иван сцени. Бесерминї прекоментаровали наступ членох Українского народного театра зоз Пряшова, зоз словами: ПУБЛИКА ЛЮБЕЛА КОМЕДИЇ „Драмски колектив Українского народного театру зоз Прешова нєшка у сали Дома култури у Руским КерестуРежисер фалата Дюра Папгаргаї ше може цешиц у своєй ре прикаже музичну комедию „Яр пришла до места”. Пороботи, а Дом култури найщирше подзековац на помоци неже тота комедия уж дата у Дюрдьове, Новим Садзе и режисерови з Прешова Йосифови Фельбабови котри сценВуковаре, (8, 9. и 10. априла), можеме повесц же вибор ски поставел тот театрални фалат.” Виношаци свойо упечатки о наступе Шидянох, репорте- музичней комедиї „Яр пришла до места” за Мемориял нє ре после поднаслова „Оправдане анґажованє часу и про- лєм же добри, алє и пополнєл пражнїну котра ше у нас уж давно чувствує. стору” у уж спомнутим звиту наводза и тото: Розшпиваносц, веселосц, здрави и весели гумор, танци, „Пондзелок вечар шидянска „Ожалосцена фамилия” винєобчековани заплєти и розплєти, преврати, комични сиволала интересованє керестурскей публики котра ше зишла у красним чишлє ище раз ше нашмеяц гумору Брани- туациї и нєзґоди у тей музичней комедиї, наганяю патраслава Нушича. Факт же комедиї и при наших людзох, як цо чом слизи на очи од експресивного шмиху. А праве тото: то углавним пред кажду, окреме валалску публику, виво- веселосц, шпиванки и гумор, жадаю нашо патраче. И кед лую окремни симпатиї, та розумлїве же и Шидянє нє роз- ше ґу тому доложи прекрасна ґлума шицких актерох кочаровали присутних у сали Дома култури. Режисер вше ак- медиї, суптилне провадзенє музики, вибор шпиванкох, туалней комедиї, Янко Саламун, уложел красни труд до сучасна сцена и костими, маска и безгришна режия, шлєпоставяня того фалата на сцену. Його постановка Аґатона бодно можеме повесц же нас Прешовчанє одушевели.”■ (Предлужи ше) (Владо Дорокази), Танасия (Венямина Бульчика), та и тих 2. ФЕБРУАР 2018.

РУСКЕ СЛОВО 29


ДУХОВНИ ЖИВОТ ШЛЇДОМ ПРИПОЗНАНЬОХ ЧЛЕНОМ ЦЕРКОВНОГО ОДБОРУ У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ

РОБОТА БУЛА ДОБРОДЗЕЧНА , А ОДВИЧАТЕЛЬНОСЦ ВЕЛЬКА На Крачун, парохия Св. оца Миколая у Руским Керестуре и формално подзековала седемцом членом прешлого Церковного одбору за окремни заслуги у значних витворених роботох. У їх двох мандатох поробене вельо на ушореню теметова и фасади Катедралней церкви, а тиж и у Водици

З

оз владикових рукох Припознаня достали предсидатель Юлиян Фейди, и члени Елемир Рамач, Владимир Бодянєц, Ярослав Бодваньски, Яким Бучко, Дюра Надь, и Юлин Дудаш. Од нїх седемцох перши пейцме длужносц одборцох окончовали у двох мандатох, практично од 2006. по септембер 2017. вєдно 11 роки цо и дакус вецей як два пейцрочни мандати. Двоме од тих седем пре здравствени причини нє вошли и до нового мандату, а пейцме одборци зоз прешлого мандату Миронь Дудаш, Михайло Рац, Дюра Будински Михал Венчельовски и Владимир Колесар, постали члени и терашнього одбору хтори вибрани початком септембра. О тим цо поробене у прешлих 11 рокох бешедовали зме з Юлияном Фейдийом хтори у прешлим зволаню Церкового одбору бул и його предсидатель. – Перше зме ше на теметове зочели з тим же нє було места дзе ховац, та зме ришели почац розкерчовац часц теметова дзе була велька гущава. Ту барз помогол єден каменяр хтори робел зоз своїма машинами, а наплацел лєм гориво, а сотрудзовало ше и зоз Месну заєднїцу. Потим ше видзело же треба положиц нову ограду, цо ше реализовало на вецей заводи — 500 метери огради. Попри тим же робели сами одборци, з добродзечну роботу вельо помогли и парохиянє, майстрове, а двоме финансовали уходни капури. Почало ше и бетоновац дражки, кеди як було пенєжи за материял. По тераз виляте коло 1000 метери, а тота робота чека и нови Одбор. Под час мандату Одброру од 2006. року коло церкви вибудовани и крипта за владикох, а 2011. кед умар владика Славомир, Одборци по Фейдийових словох, мали озбильну и зложену задачу, бо ше шицких штирох вла-

30 РУСКЕ СЛОВО

дикох скорей похованих у олтаре препоховало до крипти дзе поховани и Славомир. ПЕРШИРАЗ ШЕ ДОСТАЛО ПЕНЄЖ ОД ДЕРЖАВИ Дзекуюци новим дружтвеним обставином кед держава ґу Церква пременєла нєприятельске одношенє, та почала и финансийно помагац, до того ше уключел и Церковни одбор нашей Катедрали. – Пред 9 роками почали зме конкуровац з нашима проєктами до покраїнских и републичних орґанох и то першираз же ше таке почало кончиц. –надпомина Фейди. – И достали зме пенєж на даскельо проєкти, а єден з векших и за Водицу дзе зме вибудовали нови санитарни просториї цо була нє мала инвестиция – коло 4 000 еври. Ту вельо донирали и вирни, а вєдно з одборцами велї и з добродзечну роботу. То уж робел одбор вибрани 2011, а у Водици и витворени и други менши роботи. Капитална робота була на вонкашньосци нашей Катедрали, а хтора була нєобходна пре вельку капиларну влагу у самей церкви. Прето перше були подрезани мури, а вец и обита стара и положена нова фасада на цалей церкви. То лєм єдна фаза, бо будзе требац поробиц и закрице и нукашньосц церкви. –Тота робота ше указала пре вельку влагу, та зме ю почали реализовац, гоч спочатку и нє було досц пенєжу. А инвестиция була барз велька шицко вєдно коло 130 тисячи еври. Ту треба визначиц вельке закладанє нашого владики Георгия же обезпечел значну часц пенєжу, а вельо даровали и парохиянє и без нїх би нє могло. Було прилоги од 100, 500, еври та по тисяч, два, пейц тисячи, та аж и 15 тисячи еври. Тиж нам помогла и держава и з 2. ФЕБРУАР 2018.


duhovni@ruskeslovo.com

покраїнского и републичного уровню – визначує предсидатель Фейди котри заключел же вельке подзекованє треба висловиц парохияном парохиїї св. о. Миколая хтори указали свидомосц же треба окончиц шицки роботи, бо церква нє лєм владикова, парохова и Церковного одбору, алє шицких нас. РОБЕЛО ШЕ У СОГЛАСНОСЦИ И ЗОЗ СВЯЩЕНЇКАМИ О роботи Церковних одборох у прешлим периодзе парох кере стурски о. Михайло Малацко визначел основни характеристики у їх роботи. – Важне спомнуц єдну злагоду медзи нїма, бо зме патрели нє прегласовац ше, алє зме вельо приповедали и радзели ше, а одлуки вше були согласни. Подзековни сом им же знали препознац дзепоєдни потреби хтори барз вельо коштали, а велїм нє були видлїви, як бетонованє парохийного двора цо коштало 4 тисячи евра, або мо сцики. То „нєпопуларни” роботи, бо кажде люби цошка цо видлївше, а тото було барз потребне и важне пре велїх го сцох цо ту часто приходза – наглашел парох.

ТОЧНО ПЛАНОВАЦ НЄМОЖЛЇВЕ – У Церковним одборе часто нє лєгко робиц и прето же точно плановац коштанє вельких роботох скоро нєможлїво, и вец треба буц шмели дацо почац кед нє маш сиґурносц чи закончиш. То барз велька терха як за пароха так и за одборцох. Так наприклад було при фасади на церкви и пред тим подрезованє, до конца шицко вєдно коштало коло 120-130 тисячи еври. Перше зме нє знали же тельо будзе, гоч нє направени даяки трошки, то реално тельо вишло, а кед зме уходзели до реализациї шицкого можебудз же зме мали сиґурни пенєж од того цо сом спомнул дас трецину. Друге зме предпоставяли же ше обезпечи, гоч зме знали же людзе нє можу тельо назберац. Питали зме и од нїх же бизме зачували дух дарованя и далєй на то рахуєме. Гоч дакому завадза же стално питаме, думам же кед ше видзи же цо поробене, людзе задовольни кед видза же у чим участвовали зоз своїма прилогами. — визначел парох о. Малацко.

– Сцем им подзековац и же витримали у даяких стварох цо сом ше им и пребачел спред заєднїци хтора часто нє зна препознац жертву єдного чловека хтори ше риши буц одборец, дахто и вишмеє, предруцує, глєда му хиби и доганя. Подзековни сом и прето же вони нє маю даяку плацу за шицко тото, а источашнє ноша вельку одвичательносц пред людзми и вец су вше перши на вдереню критикох хтори часто и нєсправедлїви. Бо людзе парохови, або поведза або нє, а им поведза. И я им прето подзековни, як и прето же сиґурно дали позитивне шведоченє понеже хтошка други пришол на їх ме сто и сцел тото предлужиц. Тото ми було найважнєйше. Як заключел парох Малацко, дзепоєдни з дакедишнїх одборцох по стали члени и новей Економскей ради дзе зоз своїм искуством буду совитодавци новому Одбору.■ Мария Афич 2. ФЕБРУАР 2018.

ОТРИМАНА РОЧНА СХАДЗКА ПАРОХИЯЛНЕЙ ЗАЄДНЇЦИ У ШИДЗЕ

ПРЕШЛИ РОК БУЛ УСПИШНИ У Лєтнєй владическей резиденциї, прешлей нєдзелї отримана Рочна схадзка парохийней заєднїци на хторей сумировани активносци у 2017. року. После молитви Оче наш и привитних словох пароха о. Михайла Режака, вон констатовал же, нажаль Руснацох и вирнїкох з рока на рок єст вше менєй, алє же и попри тим церква и парохия призначели у прешлим року числени активносци. Менєй було активносци на инвестицийним отримованю будинку резиденциї и парохиї, алє духовни живот бул досц богати. Парох Режак здогаднул же у резиденциї отримани, седми по шоре, Духовни вежби за священїкох з нашого Апостолского еґзархату, а першираз отримани у Духовни вежби за жени вирнїци хтори тримали чесни шестри и указали ше як добри поцаг у змоцньованю духовносци. Парохия тиж участвовала и у орґанизациї Подобовей колониї „Руски двор” вєдно зоз КПД „Дюра Киш”. Кирбай на Преображенє Господнє бул окреме шветочни, бо швето преславене зоз апостолским еґзархом за грекокатолїкох у Сербиї кир Георгийом Джуджаром, а о. Данил Задрепко на Служби Божей достал чини поддиякона и диякона. Тиж орґанизована и пригодна шветочносц з нагоди швета Святого Миколая. Од активносцох прозначени и нащиви Старших шестрох (женох хтори ше стараю о отримованю и прикрашованю церкви) апостолскому еґзархови у Новим Садзе, як и чесним шестром Василиянком у манастире у Вуковаре. На Рочней схадзки касир Владимир Торма поднєсол финансийни звит з констатацию же финансийне дїлованє було позитивне у прешлим року. Тиж и касирка Евґения Данчо, у мено Старших шестрох поднєсла финансийни звит хтори тиж позитивни и начишлєла їх активносци. Вирни могли на схадзки поставяц питаня и дац предлоги, або зауваги. Схадзка була и нагода же би вирни вимирели обовязки за плаценє руковини и ознова плацели столки хтори хасную у церкви. Вл. Дїтко

РУСКЕ СЛОВО 31


informator@ruskeslovo.com СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 5. фебруара наполня ше 6 смутни мешаци як нас занавше зохабела наша мила мац, баба и прабаба

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 4. фебруара 2018. року, наполня ше шейсц смутни мешаци як нас нєсподзивано зохабела наша мила супруга и мац

МАРИЯ ДЖУДЖАР народзена Надь (1960–2017) з Нового Саду

МЕЛАНИЯ МИХНЯК (1924–2017) з Нового Саду народзена у Ґосподїнцох Твойо наймилши дзивка Славица Михняк, дзивка Мария и жец Бора Дрндаревич, унука Мая и праунуки Биляна и Єлена Петричичово Спочивай у мире Божим! ЖАЛОСНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 5. фебруара наполнєл ше рок як престало дуркац и преселєло ше до вичносци шерцо нашей милей мацери и баби

Днї преходза, а боль и смуток навики оставаю. Твоя любов и доброта навики будзе медзи нами и занавше останєш у наших шерцох и каждодньових молитвох. Памятку на це навики буду чувац твойо наймилши: супруг Славко-Джеко, син Иґор зоз заручнїцу Бояну Най це ангели чуваю! СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 4. фебруара 2018. року, наполня ше шейсц смутни мешаци як нас нєсподзивано зохабела наша мила нєвеста

ШТЕФКА НАДЬ народзена Репчак (1937–2017) з Руского Керестура Мила наша мамо, бабо прешол смутни рок як ши нас охабела у смутку и жалосци. Очи у слизох нє можу виплакац боль и терху зоз шерца. Дзекуєме ци на любови и доброти цо ши нам даровала. Памятку на тебе мамо, бабо вично чуваю ожалосцени дзивки Марча и Ганча, и унук Бранко зоз супругу Сандру Спочивай у мире Божим! СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ У януару ше наполнєли 8 роки без У фебруару ше наполня 10 ронашей мацери, баби и прабаби ки без нашого оца

МАРИЯ ДЖУДЖАР народзена Надь (1960–2017) з Нового Саду Памятку на єй любов и доброту занавше будземе чувац у наших шерцох и каждодньових молитвох. Оцец Йовґен, мац Ксения и Терезка Джуджарово зоз Руского Керестура Най спочива у мире Божим! Мила мамо!

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ

ИРИНА ШАНТА (1924–2014) МАРИЯ САБАДОШ ЯНКО САБАДОШ народзена Еделински (1935–2008) (1937–2010) з Руского Керестура

Здогадую ше на нїх и у памяткох чуваю їх дзеци – син Янко, дзивка Олена и дзивка Снежана зоз своїма фамелиями Вичная им памят!

32 РУСКЕ СЛОВО

Дня 29. януара 2018 року наполнєли ше 4 смутни роки одкеди з Тобу, у цихосци смутней думки, бешедуєм. Медзи нами жиє памятка на Твою племенїту душу и красни роки з Тобу препровадзени. Жиєш у мнє у каждодньовей молитви, памятки, слизи, и жалю за Тобу. Спочивай у мире Божим! У красней памятки чуваю це син Славе и твойо найблїзши

2. ФЕБРУАР 2018.


informator@ruskeslovo.com СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 2. фебруара наполнєл ше рок як нас занавше зохабел и преселєл ше до вичносци наш супруг, оцец и дїдо

ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 20. януара занавше нас зохабела наша

МАРИЯ СОПКА народзена Джуджар (1940-2018) з Руского Керестура Красни памятки на ню будзе чувац брат Владо зоз супругу и дзецми Спочивай у мире Божим!

OGLA[OVANW 021/6613-697, 021/ 6624/708 e-mail: ruske.redakcija@gmail.com

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 1. фебруара 2018. року наполнєли ше два смутни роки як ше упокоєла и преселєла до вичносци моя мила супруга, наша мац, швекра и баба

ЯНКО ДУДАШ – Данков (1942–2017) з Руского Керестура У молитвох и здогадованьох на тебе памятки чуваю твойо наймилши, супруга Мелания, дзивка Славка зоз супругом Душком, дзивка Веселка, и твойо мили и єдини унуки Душо и Иґор зоз супругу Сандру Най це ангели чуваю! Спочивай у мире Божим! СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 4. фебруара наполнюю ше три роки як нас зохабел наш супруг, оцец, дїдо и швекор

НАТАЛИЯ РЕГАК народзена Ґовля (1947–2016) з Вербасу Мила моя Нато, роки преходза, а жаль за тобу у шерцу вше векши остава. Шицки ше здогадуєме твоєй доброти цо ши нам давала. Мила Нато, красни хвильки препровадзени з тобу у живоце буду паметац твойо наймилши: супруг Яким, синове Звонко и Златко, унуки Дарко, Марина, Даниєла и Никола, нєвеста Лепосава Спочивай у мире Божим! СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 4. фебруара 2018. наполня Дня 25. марца наполня ше 20 роше 40 днї як нас занавше зохаки як нас напущел наш мили бел наш мили син и оцец супруг и дїдо

МИРОСЛАВ ПАПУҐА (Бачинци, 1944 – Руски Керестур 2015) У цихосци вичного мира най Вас провадзи наш превельки жаль же нє дзелїме тужемску каждодньовосц. Час нє лїчи боль же зме нє вєдно. Ожалосцени: супруга Етела, дзивки Терезия и Олена, син Мирослав, унуки Микола и Силвия и нєвеста Светлана Спочивайце у мире Божим! Городска управа за защиту животного штредку Городу Нового Саду на основи члена 10. Закона о преценьованю вплїву на животни штредок („Службени глашнїк Републики Сербиї”, число 135/04 и 36/09) обявює

ОБВИСЦЕНЄ о поднєшеней вимоги за одлучованє о потреби преценьованя вплїву застатого стану на животни штредок проєкта Ношитель проєкта „НАФТНА ИНДУСТРИЯ СЕРБИЇ” а.д., Нови Сад, улїца Народного фронта число 12, прейґ овласценого попдприємства, Будовательни биро „AXIS” ДОО, Нови Сад, Шумадийска число 21, поднєсол вимогу за одлучованє о потреби преценьованя вплїву на жи-

2. ФЕБРУАР 2018.

ЯНКО САКАЧ ЛЮБОМИР САКАЧ (1939–1998) (1963–2017) з Вербасу Памяки на їх доброту и любов, зоз почитованьом буду чувац мац и супруга Ана зоз унучатми Кристину и Йовицу Спочивайце у мире Божим!

вотни штредок проєкта „Децентрализация цеплотних жридлох у комплексу Рафинериї Нови Сад” у Новим Садзе, на катастерских парцелох чс. 2555/14, 2498/18, 2556/3 и 860/10 КО Нови Сад III, Город Нови Сад. Податки и документацию зоз вимоги ношителя проєкта мож видзиц у просторийох Городскей управи за защиту животного штредку Городу Нового Саду, Улїца Руменацка 110, Нови Сад, роботни днї од 10 до 15 годзин. Шицки заинтересовани, у чаше 10 днї од дня обявйованя того обвисценя, можу дац свойо думанє у писаней форми на адресу Городскей управи за защиту животного штредку Городу Нового Саду.

CENOVN>K MALIH I POSMERTNIH OGLA[KOH – mala ogla{ka do 20 slova ko{ta 200 dinari – mala ogla{ka vecej yk 20 slova ko{ta 300 dinari – uramikovani tekst ogla{ki, abo vin~ovanki ko{ta 500 dinari – posmertna ogla{ka na wdno polqo ko{ta 600 dinari – posmertna ogla{ka na dva poly ko{ta 1 200 dinari. Cenovn<k va`i od 1. мая 2015. roku Ogla{ki mo` poslac na mejl office@ruskeslovo.com лєбо ruske.redakcija@gmail i uplacic na rahunok Novinsko-vidavatelqnej ustanovi “Ruske slovo” u banki Inteza ~islo 160-923244-82. Informaci< mo` dostac na telefon 021/ 6613-697.

РУСКЕ СЛОВО 33


ИНФОРМАТОР * дзе цо будзе *

ВИШОЛ НОВИ „МАК”

БАЛ РКЦ У НОВИМ САДЗЕ

Тих дньох вишло перше тогорочне число младежского часопису МАК, а „У фокусу” му рецензия музичного албума „Пратки зоз Шалєну род зину” ґрупи „Crazy Cousins”, як и интервю з членами бенду. Тиж так, у рубрики „У фокусу” Саша Сабадош бешедує о роботи Роботного цела за младеж Националного совиту Руснацох, а у „МАКовим колажу” репортажа зоз Африки. Того року МАК ма и нови рубрики – „Талант за нєпродуктивносц” Деяна Павловича, як и рубрику „Алт шоу у МАК-у”, а обновена и рубрика Емилиї Чизмар „Роздумованє наглас”. Медзи иншим, „Спорт и рекреация” пише о найуспишнєйшей каратистки Карате клуба „Русин” у 2017. року Анамариї Няради, а „Власни печац” представя Саню Чизмар, хторей фотоґрафия гоби. Хто ше у 2018. року сце предплациц на МАК, най пошлє свойо мено и адресу на имейл mak.magazine@gmail.com, лєбо на Фейсбук бок MAK MAGAZINE. Рочна предплата 1 000 динари. М. З. Г.

На соботу, 10. фебруара, будзе бал Руского културного центру. Бал почина на 20 годзин. Уходнїца 1 300 динари, а ураховани вечера и музика „Дюла и приятелє + Танита”. Уходнїци мож купиц у РКЦ, лєбо резервовац на число 062/41-66-40. Гибайце ше вешелїц и преславиц наш 72. родзени дзень. Витаме вас! ***

БАЛ ШИРОКИХ СУКНЬОХ У ДЮРДЬОВЕ

На соботу, 3. фебруара, у Дюрдьове у просторийох КУД „Тарас Шевченко” на 20 годзин будзе отримани Бал широки сукньох. Грац будзе „Микс бенд” з Руского Керестура. Орґанизаторе обезпеча смачну вечеру и, як и вше потераз, богату томболу. Карта 1 200 динари, дзивки и жени опасани до святочней рускей сукнї ю нє плаца. Мож ю резервовац при Миколови Кухарови, на тел. 065/838-60-44 и при Звонкови Салаґови 064/353-211-9. Од пондзелку 29. януара по пияток 2. фебруара од 19 по 20 годзин мож их превжац у просторийох Дружтва. ***

У КОЦУРЕ НА СОБОТУ ИЩЕ ЄДНА РОБОТНЯ ,,НЇТКИ“ Центер за слуханє ,,Нїтка“, у рамикох Каритасу Апостолского еґзархату, орґанизує други циклус преподаваньох и роботньох за младих, од 16 до 26 роки у просторийох Каритасу у Коцуре. Тото интерактивне преподаванє, чия назва ,,Слика о себе”, будзе отримана на соботу, 3. фебруара на 19 годзин у просторийох Каритасу, у Коцуре. На преподаваню будзе слова о самодовирию и самопочитованю котри дїйствую на тото як доживюєме себе. Уход на преподаванє шлєбодни, превоз з Руского Керестура до Коцура орґанизовани, а шицки заинтересовани за преподаванє треба же би ше обовязно приявели на число телефона 063/802-1165 (Янко Катона). Преподаванє отрима професорка Саня Тиркайла, волонтерка Центра за слуханє ,,Нїтка“. Перша роботня ,,Нє шицко таке чарне. Роздумай ище раз!“, отримана 20. януара у Каритасу, у Руским Керестуре, а треца у тим циклусу, ,,Попать страху до оч!”, будзе отримана у наиходзацим периодзе.

34 РУСКЕ СЛОВО

MALI OGLA[KI ПРЕДАВАМ локал у Руским Керестуре у Занатским центру, поверхносци 16 м2. Цена по догварки. Контакт телефон 062/970-15-71. ПРЕДАВАМ два парцели обрабяцей жеми од хторей єдна нєдалєко од Хладзальнї виходзи на главну драгу, поверхносци 1,15 гольта, цена 7000 евра по гольту. Друга ше находзи на Билей, поверхносци 1,21 гольта, по цени 8000 евра по гольту. Контакт телефон 062/97015-71. *** ПОНУКАМЕ квалитетни пелет, брикет, углє „бановичи”, древо у палетох од 1 и 2 кубики. Превоз и витоварянє обезпечени.Руски Керестур, 064/268-38-62. *** ДИХТОВАНЄ облакох и дзверох з неопрен ґуму. Щици од витру, жими, праху и шпорує на греяню. Монтираме и оправяме ролетни, гармониково дзвери, пантлїково фиронґи, мрежи од суньоґох. 060/5088-433 025/5827-710 *** ВЛАГА? Изолуєме влажни хижи. 063/440-470; 063/102-41-14. *** ПРЕДАВАМ линию за преробок олєяркох (сої, слунечнїку и др.), под вигоднима условиями, Руски Керестур. 025/703-226 и 066/937-08-12.

ОБВИСЦЕНЄ Покранїски секретарият за културу, явне информованє и одношеня з вирскима заєднїцами 31. януара 2018. року розписал конкурси, у дньових новинох „Дневник”, за додзельованє средствох зоз буджета АП Войводини зоз обласци култури, явного информованя и вирских заєднїцох за 2018. рок. Документацию хтора вязана за конкурси мож найсц на официйним интернет боку Секретарияту и у „Службених новинох АП Войводини”, лєбо превжац особнє у Покраїнским секретарияту за културу, явне информованє и одношеня з вирскима заєдїнцами Булевар Михайла Пупина 16, Нови Сад. 2. ФЕБРУАР 2018.


ИНФОРМАТОР/СПОРТ Городска управа за защиту животного штредку Городу Нового Саду на основи члена 29. Закона о преценьованю вплїву на животни штредок („Службени глашнїк Републики Сербиї”, число 135/04 и 36/09) обявює

ОБВИСЦЕНЄ

о принєшеним ришеню з хторим дата согласносц на Студию о преценьованю вплїву застатого стану на животни штредок проєкта базней станїци мобилней телефониї „НС –БАКИЧ (ТЕЛЕКОМ)” – НС98, НСУ98, НСЛ98 Ношитель проєкта „Телеком Сербия” а.д. Таковска 2, Беоґрад, поднєсол вимогу за даванє согласносци на Студию о преценьованю вплїву застатого стану на животни штредок проєкта – базней станїци мобилней телефониї „НС –БАКИЧ (ТЕЛЕКОМ)” – НС98, НСУ98, НСЛ98, на катастерскей парцели число 4755 К.О. Нови Сад I, Город Нови Сад. После запровадзеного поступку, Городска управа за защиту животного штредку дня 23. януара 2018. року принєсла ришенє число VI-501-630/17 же потребне преценьованє вплїву на животни штредок стану и о одредзованю обсягу и змисту студиї о преценьованю вплїву на животни штредок базней станїци мобилней телефониї. Увид до предметного ришеня мож окончиц у просторийох Городскей управи за защиту животного штредку, Руменацка 110 а, Нови Сад, роботни днї у чаше од 10 до 15 годзин на сайту Городскей управи за защиту животного штредку www. environovisad.org. rs. Процив того ришеня мож порушац управни спор пред Управним судом у чаше од 30 днї од дня обявйованя обвисценя о принєшеним ришеню у средствох явного информованя.

2. ФЕБРУАР 2018.

ОШ „ЖАРКО ЗРЕНЯНИН” У ҐОСПОДЇНЦОХ

ПОЧАЛО УШОРЙОВАНЄ СПОРТСКЕЙ САЛИ

После седемрочней паузи у Основней школи „Жарко Зренянин” у Ґосподїнцох почали ше ушорйовац спортску салу. Фундаменти за салу вибудовани 2010. року як и два учальнї у нєй, трибини и закрита є. Потим роботи застановени, гоч за тоту роботу виплацени вельо векши средства як цо школа тераз достала. Требала буц закончена до конца 2017. року У фебруару того року од Покраїнского секретарияту за образованє одобрени средства за законченє спортского обєкта у рамикох и у предлуженю будинка основней школи. Школяре Ґосподїнскей школи спортски активносци мали у єдней векшей учальнї у школи котра ма коло седемдзешат квадрати. Спортски активносци, окреме пре облаки им барз огранїчени, а у тей сали исновала лєм ґимнастична греда котра почала пукац пред даскельома роками. У школским дворе нє бул анї єден спортски терен. У блїзкосци школи ше находзи валаски спортски терен, алє є як и шицки явни спортски терени зруйновани. Окрем того, и одход по спомнути терени нєбезпечни пре транспорт. З другого боку одбера вельо часу од годзини за доходзенє по тамац. Школа ше находзи на поверхносци коло 3 800 квадратни метери, менши двор на уходзе до школи, а векши споза на хторим ше планує вибудов двох спортских теренох – за рукомет и коло нього рефлектори и атлетска дражка. Окрем того, покончени и тендер за оградзованє двора. У сали на єдней поверхносци будзе вирисовани и ушорени терен за бавенє фодбалу, одбойки и кошарки, а ушорени будзе и трибина при теренох попод хтори буду вибудовани два просториї. Стара и нова часц будинку школи, односно школи и спортскей сали злучена зоз длугоким конком и у єдним куце ше планує направиц библиотеку и куцик за школярох дзе годни учиц. Директор Основней школи „Жарко Зренянин” у Ґосподїнцох Дарко Вранешевич, у тей школи почал робиц як наставнїк физичного воспитаня пред осем роками и свидоми є кельо тота

спортска сала може мац позитивни уплїв на дзеци. – Спортски активносци позитивно уплївую на розвой дзецох и док ю почню хасновац, верим же у нашей школи будзе вельо лєпша дисциплина. Буду здрави и вжиме буду мац дзе буц активни. Ушоренє тей сали добра драга ґу здравей, културней, дисциплинованей и толерантней школи, односно школярох у нєй – гаврел Дарко Вранешевич. Дзекуюци новим просторийом у спортскей сали єст можлївосци же би ше у тей школи и преподаваня отримовало алє у дополадньовей змени цо, як гварел директор Вранешевич, и було циль велїм директором. За таке им хиби штири учальнї, планую з двох векших направиц штири, а просториї у сали ушориц до кабинетох. Виводзач роботох „НПН Ґрадня” з Нового Саду котра водзи роботу у сотруднїцтве з фирмами „Електроекономист” д.о.о. Нови Сад, „БОБ” доо и „Еркер инжинєринґ” Нови Сад. Главни проєкт поробел „Ателє” д.о.о. Темерин, односно Ержебет Ракочевич дипомовани инженєр аритектури. Од Покраїнского секретарияту за образованє за ушоренє спортскей сали и теренох у школским дворе одобрени 24 милиони 300 тисячи динари, а робота требала буц закончена за дзеведзешат днї од започатих роботох 11. септембра. С. Саламун

РУСКЕ СЛОВО 35


СПОРТ ФК „БАЧКА 1923” ПРЕД ПОЧАТКОМ ПЕРШЕНСТВА

ҐУ ЛЄПШЕЙ ФИЗИЧНЕЙ ПОРИХТАНОСЦИ Прешлого тижня фодбалере першого тиму Фодбалского клуба „Бачка 1923” з Дюрдьова почали ше пририхтовац за першенство котре ма почац 10. марца. З тей нагоди новосц то же перши тим од тей яри будзе водзиц нови тренер, Раденко Шарович зоз Шайкашу Векши пременки у тиму нє будзе, бавиц буду двоме нови бавяче Душан Ґелич и Алекса Радин зоз Шайкашу, а тим достал и нового ґолмана Неманю Иґнїча тиж зоз Шайкашу. Попри тим заплановане же би ше пошвидко до роботи тима уключели пейцме, або шейсцме бавяче з подростку. З ґрупи вишли Стефан Деянов хтори прешол до ФК „Гайдук” у Чуроґу, Дарко Матич и ґолман Милорад Калайджич, хтори буду бавиц у ОФК „ЖСК” у Жаблю, а з першого тиму

ИСКУСНИ ТРЕНЕР У фодбалу є одмалючка, а тренер є остатнї дзешец роки. Потераз на тренерскей позициї бул у ФК „Борац” зоз Шайкашу, младшим селекцийом у ФК „Индекс” у Новим Садзе, помоцни тренер и тренер ґолманови ФК „Бачка 1923”. Длугорочни є член дюрдьовского клуба, дакеди бавел за перши тим, а дакеди одбави змаганя за ветеранох. З єдним словом ма достаточно искуства за водзенє екипи. На нєдзелю, 4. фебруара, на 13.30 годзин на стадиони „Бачка 1923” отрима ше приятельске змаганє домашнїх и фодбалерох зоз ФК „Обилич” з Вилова котри у городскей лиґи Нови Сад и остатнє коло закончел як другопласовани на таблїчки.

ше виписал и Ратко Чирин за котрого ше ище вше нє зна дзе будзе бавиц. По початок сезони заплановане же би були одбавени пейц–шейсц приятельски змаганя, преважно з клубами котри ше лєпше котирую од ФК „Бачка 1923”. Буду бавиц з ФК „Обилич” з Вилова, ФК „Индекс” з Нового Саду, ФК „Младосц” Бачки Ярак, ФК „Нафтаґаз” з Елемиру и ФК „Милетич” з Мошорину. – Наша екипа млада, дакус подлєйше тренирали, та су подлєйше порихтани у одношеню на други екипи, а при-

36 РУСКЕ СЛОВО

чина тому обовязки ґу школи и роботи. Маме добри условия за трениранє, та ше будзем намагац же би на тренинґох було присутне цо векше число бавячох и же би мали физично лєпшу форму за предстояцу сезону – гварел нови тренер Раденко Шарович. Тренинираю штири раз до тижня, на стадиону, дзе исную два фодбалски ошвицени терени, векши и менши, а тиж так и у терховальнї СиРаденко Шарович ниши Рацового котри им подаровал безплатне хаснованє терховальнї и спортскей сали у будинку валалскей основней школи. Гоч єст бавячох котри маю менши покалїченя одкеди почали пририхтованя, тренер вери же буду санировани по початок першенства. – Ту сом же би помогнул клубу, першенствено же би ше перши тим виратовал и остал у тей лиґи. Прето ше будземе максимално пририхтовац, а важне и тото же би перше змаганє було одбавене цо лєпше. Бо, з добрим стартом би ше отворело и добру сезону. Цо ше дотика бавеня, верим же нашо бавяче по квалитету медзи перши седем на таблїчки у нашей лиґи – гварел Раденко Шарович. Перши три кола першенства буду бавиц з директнима конкурентами, а перше и найвкеше, бо буду бавиц з ФК „Пролетер” з Баноштору котри директни Бачков конкурент за випадованє з лиґи. Вони на таблїчки маю єден бод вецей, та як тренер Шарович оценєл од того змаганя будзе вельо того завишиц. Тренинґи буду мац и физични, алє и психичне пририхтованя, алє з оглядом на тото же слово о аматеризме, мотивация може буц єдино любов ґу спорту и друженю. Медзитим, у клубе шицки оптимистично прешвечени же ше за кажде змаганє буду пририхтовац як же є куп. – Фодбалере би мушели вецей тренирац. У бависку ше муши дацо пременїц, а з оглядом на тото же их нє можеме, до тей сезони уходзиме з новим тренером. З нашей лиґи у тим року виду шейсц клуби, бо таблїчка будзе за тельо скрацена. Наздавам ше же будземе голєм на 5. месце на таблїчки – гварел предсидатель Клуба Мирко Тривунович.■ Сандра Саламун 2. ФЕБРУАР 2018.


sport@ruskeslovo.com

СКУПШТИНА СД „РУСИН” З РУСКОГО КЕРЕСТУРА

У ТИМ РОКУ ШЕ ОЗНАЧИ 95-РОЧНЇЦУ ДРУЖТВА На Рочней скупштини Спортского дружтва (СД) „Русин” зоз Руского Керестура, отриманей 26. януара, од дзевец клубох седем поднєсли звити за прешли и плани роботи за тот рок, а догварене и же 95-рочнїца Дружтва будзе означена под час отримованя Фестивалу култури „Червена ружа” Звити о своєй роботи и начални плани винєсли представителє Шаховского, Фодбалского, Рукометного (хлопи), Атлетского, Столнотениского, Конїцкого клубу, Здруженя спортских рибарох, як и Спортских бавискох „Яша Баков”, а на схадзки нє були представнїки Боди-билдинґ клубу и Женского рукометного клубу. О роботи Дружтва бешедовал предсидатель Драґан Ковачевич, хтори визначел задовольство же попри шицких почежкосцох и проблемох и у прешлим року коло 500 спортистох були активни у Клубох, а уключованє цо вецей дзецох до спорту то и єден з приоритетох Дружтва.

ЮВИЛЕЙ БУДЗЕ ОЗНАЧЕНИ ЗА „РУЖУ” Як поведзене на Скупштини, а предкладанє потвердзел и УО Дружтва 95-рочнїца Спортского дружтва будзе означена у рамикох Фестивалу култури „Червена ружа”, значи остатнї викенд у юнию. Планована шветочна академия у спортскей гали и єдно медзинародне змаганє. Менована и Комисия за преславу рочнїци, а єй предсидатель Владимир Олеяр.

– Позитивне же Дружтво зазберує на єдним месце 9 клуби хтори солидно робя, а обчекуєме же би ше до ньго уключели ище и Аикидо клуб и одбойка – визначел Ковачевич, хтори и єден з двох законских заступнїкох Дружтва. Саме Дружтво влонї достало 200 тисячи динари, а 50 тисячи хтори остали пред конєц рока, достали 4 клуби хторим купена опрема, як и лабди за тогорочни Ноцни турнир у малим фодбалу. Од планох у 2018. Ковачевич визначел и же Дружтво планує вишколовац єдного фодбалского тренера так як цо у прешлим року то поробене за потреби рукомету. Други заступнїк Дружтва Владимир Олеяр, хтори и предсидатель Совиту Месней заєднїци, обвисцел Скупштину же Општина Кула, попри коло милион 200 тисячи динари, як було и влонї, за 2018. рок у буджету опредзелєла и додатни 600 тисячи динари за керестурских спортистох. Олеяр тиж визначел же нєт финансийни препреченя ришиц проблем зогриваня Спортскей гали, понеже Општина вшелїяк будзе єй финансиєр. Но, покля ше нє риши маєтно-правни статус Гали зогриваня нє будзе, а по Олеяровим думаню потамаль би могло, лєм кед би ше о тим направело догварку з керестурску Школу и винашло законски модел як то витвориц. М. Афич

ФК „ИСКРА”

ПОЧАЛИ ПРИРИХТОВАНЯ Фодбалере коцурскей Искри пондзелок почали пририхтованя за ярню часц сезони у Подручней лиґи Суботица, котра почнє початком марца. Красна хвиля оможлївела же би ше тренинґи отримовало на стадионє, на отвореним. Новому тренерови Борови Абрамушичови на перши

2. ФЕБРУАР 2018.

тренинґ пришли 17 бавяче од котрих двоме фодбалере зоз младших катеґорийох. До ярнєй часци Искра войдзе змоцнєна зоз штирома новима бавячами, алє и ослабена, понеже клуб у жимским термину за преходзенє напущели Лука Країнович котри кариєру предлужи у екипи ФК „ЧСК” зоз Челарева и ґолман Мирослав Ступар, котри прешол до ФК „Полет” зоз Сивцу. У пририхтуюцим периодзе у планє одбавиц 6 пририхтуюци змаганя, а перше на шоре 10. фебруара у Коцуре процив Червинки. Окрем Червинки, Искра по конєц пририхтованя будзе бавиц и процив екипох Русина зоз Руского Керестура, Радничкого зоз Раткова, Младосци зоз Бачкого Петровцу, Младосц–Радосц зоз Србобрану, а ґенерална проба би требало буц змаганє процив Сутєски зоз Бачкого Доброго Поля, котре будзе 4. марца. З. Колєсар

РУСКЕ СЛОВО 37


СПОРТ ПОРЯДНА РОЧНА СКУПШТИНА ЗСР „КОЛЯК”

ПОРИБЙОВАЛИ И ПОЛЄШОВАЛИ БЕҐЕЛЬ Здруженє спортских рибарох (ЗСР) „Коляк” у Руским Керестуре иснує од давного 1948. року, и воно нє лєм же пестує свою традицию, алє ше намага очувац керестурски води од заґадзованя и злєпшац цалосне природне околїско валалу

Н

а порядней Рочней скупштини ЗСР ,,Коляк� отриманей у Руским Керестуре на Лонґове прешлого тижня, винєшени звит о активносцох у прешлим року и планох за тот рок, як и финансийни звит з 2017. На Скупштини предсидатель ЗСР ,,Коляк� Михайло Пашо наглашел же Здруженє ма 105 членох − сениорох и ветеранох и 20 членох пионирох, чийо число того року звекшане, а планую и надалєй прицагнуц цо вецей младих до Здруженя. Попри числених членох, на Скупштини присуствовали Владимир Олеяр спред Месней заєднїци (МЗ), спред ЯКП ,,Руском� Иґор Фейди и числени спонзоре котри помагаю Здруженє, векшином з валалу. Од активносцох у прешлим року визначени гуманитарна роботна акция, кед окерчели часц бенту, а древо однєсли дзивчатом у потреби без родичох. Роботи на полєшованю валалского лєшику були у априлу кед посадзели коло 400 древка, у чим им помогла МЗ, ЯКП „Руском” и Добродзечне огньогасне дружтво з чию помоцу тоти древка залївали у маю. У юлию рибаре бетонирали свой простор на беґелю ткв. лєтнїковец, у септебру орґанизовали кампованє на познатим дунайским „Камаришту”, а у децембру порибели беґель з 800 кґ младей риби. Попри тих числених активносцох, ЗСР „Коляк” у прешлим року були орґанизаторе трох змаганьох – „Лапанє на дуґов” у юнию, нове змаганє „Терпешияда” у юлию и традицийней „Чукияди” у октобру з нагоди Дня ошлєбодзеня Керестура од фашизму. Були домашнї соорґанизаторе змаганю у лапаню на дуґов у рамикох спортским бависком „Яша Баков” у септембру, а наявене же и того року тото змаганє будзе отримане у Руским Керестуре. У тим року плани и надалєй унапрямени на полєшованє лєшику дзе хибя ище коло 2 000 древка за цо буду писац проєкт до Општини, та орґанизованє змаганьох по истим планє. Планую три вилєти на Дунай – у маю, юнию и юлию, а од марца розпочню роботи на завераню двох бокох лєтнїковцу за цо им Општина Кула обезпече-

38 РУСКЕ СЛОВО

ла средства. Предсидатель Здруженя Михайло Пашо визначел добре сотруднїцтво зоз шицкима здруженями у валалє, а планую знова участвовац и на манифестациї „Днї керестурскей паприґи” дзе ше представя своїма схопносцами пририхтованя єдлох з риби. Планую одход и на змаганє до Миклошевцох, кед же ше тото змаганє будзе отримане. И попри нєвельких средствох, Здруженє прешлого року дїловало позитивно – рочни приход бул 107 400 динари, потрошене 96 344 динари, а дзекуюци еко-проєкту з Општини Кула достали 30 000 динари (вимагали лєм 25 000), членарини, донацийом и другим приходом на розполаганю маю ище коло 34 000 динари. Предсидатель ЗСР „Коляк” Михайло Пашо подзековал Управному одбору на добрим сотруднїцтву и потримовки, а шицким котри допринєсли їх активносцом и котри их потримали финансийно додзелєни подзекованя, медзи нїма Општина Кула, Месна заєднїца Руски Керестур, ЯКП „Руском”, тапетариї „Комфорт” и „Тина ентерияри”, подприємство „Електромонтажа”, „Фреш маркет”, предавальня рибарскей опртеми „Тадич” з Кули, рибалови „Русин” и „Еделински”, конїцки клуб „Русин”, Добродзечне огньогасне дружтво Руски Керестур, Янко Медєши Ґари, Владо Планчак и Златимир Рамач – Йока котри роками водзел рибарску школу. Членарина у Здруженю и надалєй остала иста − 500 динари, а безплатна є за пионирох. Цени риболовних допущеньох тиж остали нєпременєни − 6 000 порядне, а 3 000 динари пензионерске. Членарину и допущенє мож уплациц кажди роботни дзень од стреди 31. януара у подприємстве „Пашопринт” и каждей нєд зелї у про сторийох Здруженя од 10 до 12 годзин. По законченю урядовей часци Скупштини, за шицких присутних була орґанизована вечера.■ М. Джуджар 2. ФЕБРУАР 2018.


sport@ruskeslovo.com

MЕДЗИНАРОДНЕ ЗМАГАНЄ У МАЛИМ ФОДБАЛУ „РУСИНСКИ ПОГАР”

ФОДБАЛЕРЕ ОФК „БИКИЧ” ОСВОЄЛИ ПЕРШЕ МЕСТО Медзинародне змаганє „Русински погар” орґанизоване уж пияти рок за шором, инициятиву орґанизованя превжал млади ентузияста Мартин Ямрошкович, котри сцел позберац цо вецей Руснацох коло того спорту

Н

а квалификацийох за медзинародне змаганє у малим фодбалу ,,Русински погарˮ котри першираз бул отримани у Сербиї, у Спортскей гали у Руским Керестуре всоботу, 27 януара, перше место освоєл ОФК ,,Бикичˮ. Судия на змаганю бул Душан Вайдик зоз Братислави. На квалификацийох у Керестуре участвовали шейсц екипи − ,,РТВ Войводинаˮ, ОФК ,,Бикичˮ, ФК ,,Русинˮ, ,,Керестурски бетяреˮ, ,,Фортунаˮ з Руского Керестура, и як госцуюца екипа чийо резултати ше нє ранґoвали, ,,Dream Teamˮ з Медзилаборцох. Почали бависко зоз змаганями кажде з каждим, а потим бавели перши и штварти и други и треци ранґовани по бодох у двох полчасох по седем минути. Перше место освоєли Бикичанє, друге ФК ,,Русинˮ, треце ,,Керестурски бетяре, а штвартопласовани були фод-

Перше место освоєл ОФК ,,Бикичˮ

СОСТАВИ ЕКИПОХ „РТВ Войводина” – Златко Рамач, Иґор Виславски, Златко Колєсар, Ивица Ристич, Желько Милянич, Михайло Хома и Марко Радишич. „Фортуна” Руски Керестур – Янко Хома, Боян Холик, Душан Михайлович, Никола Станишич, Александар Николич, Дамир Орсаґ, Боян Надь и Александар Кочиш. „Керестурски бетяре” – Боян Бранкович, Стефан Бранкович, Андрей Малацко, Иван Чапко, Филип Тома, Стефан Кочиш и Давид Катона. ФК „Русин” – Желько Орос, Денис Гарди, Борис Орос, Александар Чизмар, Деян Павлович, Иґор Грнчяр, Марян Малацко, Деян Надь и Деян Югик. ОФК „Бикич” – Буґарски, Добрич, Момчилович, Везирович, Субич, Утвич, Байрами, Йовичилич, Тепшич и Гнатко. „Дрим тим” Медзилаборци – Лукаш Колар, Михал Лучко, Кевин Микита, Роберт Семанко, Владислав Кваска, Томаш Качур, Владимир Кандричак, Петер Бакайса и Иван Матлиш.

2. ФЕБРУАР 2018.

За найлєпшого бавяча на змаганю преглашени Боян Бранкович

балере „РТВ Войводина”. За найлєпшого бавяча на змаганю преглашени Боян Бранкович котри посцигнул аж шейсц ґоли за свой тим „Керестурски бетяре”. Перши три пласовани екипи з тих квалификацийох пойду на финале того змаганя до Бардейова у марцу. За финале уж було орґанизоване квалификацийне змаганє у Братислави, а будзе ище у Гуменим и Сабинове у Републики Словацкей. Орґанизатор того турнира Мартин Ямрошкович квалификациї за турнир першираз орґанизовал и у Войводини. – Пред двома роками зме мали екипу на змаганю у Братислави, кед участвовали фодбалере з Бикичу, вони теди освоєли друге, лєбо треце место у финалу. До Керестура зме пришли з намиру розшириц обсяги турниру „Русински погар”, а можем повесц же интересованє за тот турнир у Словацкей досц вельке, приходза нам интересанти екипи з державох дзе єст Руснацох – гварел Ямрошкович котри самостойно финансує отримованє турниру пре любов ґу фодбалу и Руснацом. За освоєне перше место у финалу турниру побиднїк достава путуюци „Русински погар” на єден рок, а на тим погаре будзе положена назва побиднїка и рок тей побиди.■ М. Джуджар

РУСКЕ СЛОВО 39


ГЛАСНЇК ПО РУСКИ РОК LXXIV ЧИСЛО 5 (3770) НОВИ САД, 2 . ФЕБРУАР 2018.

БАЛИ – ЖИМСКА РОЗВАГА ри Руснацох бали уж оддавна популарне друженє и розвага през жиму. Коцурске здруженє младих орґанизовало Новорочни бал, на хторим бул и дочек Нового року по юлиянским календаре. О тидзень Фодбалски клуб „Русин” тиж отримал традицийни Русинов бал у Ресторану „Червена ружа”, у Руским Керестуре. У викенду за нами у Руским Керестуре отримани Майсторски бал, хтори ма найдлугшу традицию у валалє, а

П

орґанизатор балу було Здруженє ремеселнїкох и приватних поднїмательох з Руского Керестура. Весело було и у Святочней сали – Саймиште, хтора була оквицена зоз рускима мотивами, дзе отримани 52. вечар Руснацох Городу Вуковар, лєбо Руски бал. Пред нами ище Бал широких сукньох, хтори будзе на соботу, у Дюрдьове у просторийох КУД „Тарас Шевченко”, у Шидзе у КУД „Дюра Киш”, а у Руским Керестуре будзе тринасти Паприґарски бал. У фебруару и Новосадянє у Руским културним центру отримаю бал, а заплановани ище бали и у Вербаше и Бикич Долу. Окрем же бали нагода стретнуц ше и видзиц зоз родзину и познатима з велїх местох дзе жию Руснаци, орґанизаторе звичайно здумую интересантни и забавни бависка, а медзи нїма и популарна томбола. В. В.

Фото: Златко Колєсар

ЦЕНА 30 ДИНАРИ

■ НОВЕ РУКОВОДСТВО КУД ТАРАС ШЕВЧЕНКО” ”

ОГЛЯД НУ ЦЕ НА ПРЕ ШЛОСЦ оволуєме читачох новинох „Руске слово” же би помогли препознац особи на старих фотоґрафийох. Пре точне идентификованє особох на сликох, хтори маю окремну музейну вредносц, потребна помоц од ширшей явносци. Шицки фотоґрафиї настали у дакедишнєй фотоґрафскей роботнї Бруґошових у Руским Керестуре. Кажду фотоґрафию ше подпише зоз одредзену шифру, та кед же препознаце даєдну, лєбо вецей особи на фотоґрафиї, модлїме Вас же бисце явели до Заводу на число телефона 021/548-421, лєбо на мейл: zavod.rusini@gmail.com.

П

Фотоґрафия: 0671P

■ КОЦУР: МЛАДИ ДРЕВКА ЗНОВА ОЖЕЛЄНЯ ВАЛАЛ

Ruske slovo 05  
Ruske slovo 05  
Advertisement