__MAIN_TEXT__

Page 1

ИНФОРМАТОР, ОГЛАШКИ, ИНТЕРМЕЦО

ГЛАСНЇК ПО РУСКИ

ÇÀÂßË ÍÀÑ È ØͯÃ

РОК LXXVII ЧИСЛО 4 (3925) НОВИ САД, 22. ЯНУАР 2021.

Яка би то була жима без шнїгу? Лєм цо прешли швета, Крачун и Нови рок, почали залєтовац пахульки. Дзеци ше радую, саночки питаю и цепли скафандер облєкаю, а старши лопати и метли за одметанє и одруцованє рихтаю. И док ше за жиму як швет порихтаце, шнїг раз-два скапал. Остала лєм подаєдна залядзена барка.

ЦЕНА 30 ДИНАРИ

Фото: Андреа Медєши

НОВИ САД

Фото: В. В.

Фото: В. Дїтко

ШИД

ОГЛЯДНУЦЕ НА ПРЕШЛОСЦ

■ НАЙМЛАДШИ ОЗНАЧЕЛИ Фотоґрафия: 0612P

Фотоґрафия: 0738P

оволуєме читачох новинох „Руске слово” же би помогли препознац особи на старих фотоґрафийох. Пре точне идентификованє особох на сликох, хтори маю окремну музейну вредносц, потребна помоц од ширшей явносци. Шицки фотоґрафиї настали у дакедишнєй фотоґрафскей роботнї Бруґошових у Руским Керестуре. Кажду фотоґрафию ше подпише зоз одредзену шифру, та кед же препознаце даєдну, лєбо вецей особи на фотоґрафиї, модлїме Вас же бисце явели до Заводу за културу войводянских Руснацох на число телефона 021/654-65-34, лєбо на мейл: zavod.rusini@gmail.com.

П

Даєдни фотоґрафиї обявюємє вецей раз, понеже за нїх дотераз нєт нїяки податки.

Завод за културу войводянских Руснацох ма нове число телефона 021/654-65-34

НАЦИОНАЛНЕ ШВЕТО РУСНАЦОХ


ЗА БИСЕРИ МИ НЄ ДЗБАМЕ? Пише: др Ярослав КАТОНА, позарядови професор на Технолоґийним факултету у Новим Садзе, алумниста Ґимназиї у Руским Керестуре

Перши сход алумнистох Ґимназиї „Петро Кузмяк” у фарма цеу ти, дї лов ни люд зе зоз шве та би зни су... Руским Кере стуре отримани 21. новембра. 2020. року „Продукти” нашей Ґимназиї, на цешенє цалей рускей у орґ а ни за циї ке ре стур ско го Здруже ня гра жда нох заєднїци. Наисце було крашнє видзиц таке дружтво на „ру СТЕМ”, а у ра ми кох про єкта ‘Пе тро Ку змяк єдним ме сце. Важне повесц же ше велї алумнисти АЛУМНИ’ хтори финансовал Покраїнски секретарият медзисобно стретли по першираз праве на тим сходу. за образованє, предписаня, управу и национални мен- Други моцни упечаток, то же векшини алумнистох нє шини-национални заєднїци. Сход отримани у виртуaл- було познате же ше прешлого року до руского оддзелєня ним про сторе прей платформи ЗУМ, и на нїм участво- Ґимназиї уписали лєм тройо школяре, а о информованосци вали коло 30 бувши школяре нашей, рускей Ґимназиї. о других актуалних виволаньох (проблеми коло учебнїкох, На сходу, у наисце приємней атмосфери, дискутоване о нєфункционалносц будинку Замка, нєодвичательна кадровска политика итд.) анї най нє общим стану у рускей заєднїци, и найвецей о нє малих виволаньох коҐимназия у Руским Керестуре бешедуєм. То нам гутори же таки три ше нєшка находза пред нашу значни и боляци теми нє доставаю од националного значеня за Ґимназию. Лєм най здогаднєм, же адекватни третман и простор у нашей руску заєднїцу, гоч ше то у тота иста институция, як така, єдинявносци, як и же информациї котри пракси нє чувствує, и гоч ше ствена на швеце, и шлєбодно мож пласую нашо мейнстрим медиї нє повесц, без преувелїчованя, прави ми як заєднїца нє одношиме ґу доходза до найвиталнєйшей часци нєй на способ яки заслужує. бисер у образованю. Нє лєм у рунашей заєднїци, при чим праве на Прето, робота Алумни клубу ских або сербских, алє у ґлобалних алумнистох учашнїкох сходу патрим автоматски достава ширши рамикох. як на репрезентативни прикладнїк кон текст, и на єден спо соб членох рускей заєднїци котри приЗазберованє бувших школярох до падаю старосней структури помедзи по ста ва од общ о го ин те ре су за алумни клубох добре позната пракса, 25 и 45 роки, и котри вшелїяк, єй ца лу ру ску за єд нї цу. поготов медзи заходнима образовнайобразованша и найвиталнєйша ни ма ин сти ту ци я ми. Та ки клуби часц. Як вец мож обчековац же ше вшелїяк же ме ста дзе ше евокую памятки и преприповедовюю анеґдоти зоз школских голєм зарно огромного потенциялу тей часци заєднїци лавкох, алє то нє конєчни циль. Ту ше заправо роби о унапрями на общи хасен заєднїци, кед информациї нєт? єдней класичней вин-вин ситуациї. З єдного боку, алум- Могло би можебуц повесц и же тота иста часц заєднїци, нисти шицких ґенерацийох ше повязую медзисобно, витворена у других и иншаких сферох, нє заинтересована чераю искуства, идеї, контакти и шицко друге цо би им за „руски” теми. Алє то напро сто нє так. И то треци могло буц интере сантне и хасновите у профе сийней упечаток котри ношим зоз сходу алумнистох. Раз кед лєбо приватней сфери. З другого боку, школа затримує алумнисти були упознати зоз проблемами нашей Ґимназиї, своїх бувших школярох, нєшка витворених профе сио- розвила ше жива дискусия, анализовала ше ситуация, налцох, у своїм нєпоштредним окруженю и прейґ нїх понукало ше ришеня. Зоз такима активносцами ше доходзи до информацийох, идейох, материял них сред - предлужело и после сходу, дзе велї алумнисти свойо ствох, и иншого у цилю подзвигованя квалитету самей становиска, та аж и мали елаборати, винєсли прейґ школи. Источасно, алумнисти помагаю у промоциї фейсбук ґрупи Петро Кузмяк алумни, лєбо у приватних школи як и вибудов препознатлївого идентитету и комуникацийох. Людзе, значи, маю дзеку допринєсц и угляду школи у ширшей заєднїци. Цеплу воду нє нужно помогнуц! Таке алумни искуство нас учи же шицко цо видумовац ознова, таки исти у основи и концепт Алумни потребне за активованє поєдинца то прецизна информация клубу Петро Кузмяк. Но, ту єст и єден додатни специ- вєдно зоз конкретним и прешвечлївим контекстом. фикум. Ґимназия у Кере стуре од националного значе- В и вола ня пред на шу Ґим на зию ве ль ки, алє то лєм ня за руску заєднїцу, гоч ше то у пракси нє чувствує, и гоч часточка виволаньох котри стоя пред нашу руску заєднїцу ше ми як заєднїца нє одношиме ґу нєй так як и заслужує. як цало сцу. Основне предусловиє же би ше на тоти Прето, робота Алумни клубу автоматски достава ширши виволаня одвитовало квалитетно то ексцитованє и мобиконтекст, и на єден способ постава од общого интересу лизация шицких потенциялох зоз котрима розполага наша заєднїца. Потенцияли маме, а нашо алумнисти за цалу руску заєднїцу. приклад зоз чим шицко розполагаме. На мобилиКотри то главни упечатки першого сходу алумнистох? прави зациї, односно на информацийох и контекстох тераз треЄст их вецей. Перши упечаток вшелїяк, то сами алумнисти. ба озбильно робиц.■ На сходу участвовали нашо адвокати, лїкаре, инженєре, Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє ИТ фаховци, профе соре, новинаре, докторе наукох, вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово” 2 РУСКЕ СЛОВО

22. ЯНУАР 2021.


ЗМИСТ

УВОДНЇК Пише: Иван САБАДОШ, главни одвичательни редактор

■ Тижньовнїк 4–5. Означене Националне швето Руснацох

■ Нашо места 6–9. Дзень Руснацох у локалних штредкох

■ Економия 10–11. Субвенциї за младих польопривреднїкох

■ Мозаїк 14–15. Як нашо млади видза Националне швето

■ Култура и просвита 23. Адаптация интернату у керестурскей школи

■ Дом и фамелия 19–22. Вакцинованє, драга ґу концу епидемиї

■ Людзе, роки, живот 26–27. Стретнуце: Слободан Савич зоз Шиду

■ Духовни живот 29. Епархийни Каритас посила помоц за Банию

■ Информатор

30–34. Мали оглашки и In memoriam

■ Спорт 35. Флорбол, нови спорт у Керестуре

■ Интермецо 38–39. Горуци тепши

Насловни бок: Дзень Руснацох у керестурским „Бамбию” Авторка фотоґрафиї: Андреа Медєши

РУСНАЦИ У НОВИМ САДЗЕ – СКИЦА ЗА БУДУЦИ ПОРТРЕТ Кед же вообще дацо доброго вишло з факту же зме ше нє могли зисц як ше спада на преслави Националного швета Руснацох хторому домашнї мал буц Нови Сад, тогорочни город ношитель титули Европскей престолнїци култури, вец то нагода же би ше час и енерґия унапрямели на тото цо звичайно остава у циню шветочней атмосфери, та аж и ґламуру хтори коло себе зарює академия Централней шветочносци. Окрем же то торжествена подїя, вона мобилизує скоро шицки капацитети и ресурси нашей заєднїци, та и тоти медийни. Кед ше мешац-два пред ню скоро шицок час и енерґию муши пошвециц же би ше орґанизовало „покриванє” тей подїї, обезпечело людзох, технїку и лоґистику же би ше шицко тото презентовало публики хтора нє ма нагоду присуствовац на преслави, вец нє остава простору глїбше анализовац же цо то наисце нашо Националне швето, чом, цо и кого ми славиме на тот дзень. Специялна емисия „Руснаци у Новим Садзе” хтору пририхтали колеґове зоз Рускей редакциї Другей програми РТВ и Заводу за културу войводянских Руснацох емитована внєдзелю, 17. януара, як и ретроспективни шпацир през предходни „прави” преслави, од першей тиж у Новим Садзе, по остатню у Шидзе, на добри способ вихасновали нагоду и вакуум хтори настал пре епидемию и здогадли нас на спомнути ствари. Концепт емисиї о Руснацох у Новим Сад зе потверд зел тезу хтора би могла постац наш национални мото же „нєт нас вельо, алє нас єст вшадзи”. Од историйних кореньох и духовного живота нашей заєднїци у найвекшим городу АП Войводини, през розвой рускей култури, информованя и образовней вертикали, та по спортски интермецо, представени шицки ключни „руски топоними” Нового Саду хтори указую же тот город наисце руски штредок. Чкода би було кед тоту програму нє вихаснуєме и як свою авдиовизуелну визитку у наступних програмох вязаних за НС21. Суґеруєм кус скрациц, титловац и понукнуц на Палету лєбо даєден подобни мултикултурални формат РТВ. Як колеґа и новинар, барз добре розумим значенє поняца „огранїчени медийни простор/одред зени формат” так же шлїдуюци замеркованя баржей констатация як заувага. Як перше, шицки ми нєдзечнє виходзиме зоз комфорней и познатей зони хтору омеджую обласци меншинскей култури, образованя и евентуално, медийох. А Нови Сад, кед же баш нє колїска, алє ме сто дзе зме у пе ри од зе со ци яли стич ней Юго сла виї направели перши крочаї у вибудови и утвердзованю нашого нєшкайшого статуса конституованей и припознатей меншинскей националней заєднїци, дзекуюци чому маме скоро шицко цо маме. Друге, цо заправо вельо глїбши проблем у нашим руским швеце то факт же Нови Сад як наукови, академски и привредни центер, место дзе цала плеяда наших людзох витворює часто спектакуларни професийни успихи и резултати, а ми их ридко констатуєме, окрем кед су у сфери „руснацтва”. Алє, як сом гварел, то уж проблем за глїбше роздумованє.

* ”РУСКЕ СЛОВО” – гласнїк по руски * Виходзи каждого пиятку * Снователь Национални совит рускей националней меншини * Видава НВУ Руске слово”, Нови Сад * Перше число вишло 15. юния 1945. року ”у Руским Керестуре * Адреса: НВУ ”Руске слово”, Футожска 2/III, 21000 Нови Сад * Редакция: одвичательни редакторe/ки – Олена Планчак-Сакач, Ясмина Дюранїн, Микола М. Цап, Микола Шанта * редакторе/ки рубрикох – Мирон Горняк-Кухар, Александар Паланчанин, Мартица Тамаш, Славица Фейса, Вероника Вуячич * новинаре/ки – Мария Афич, Влада Дїтко, Лидия Кухар, Андреа Медєши, Оля Русковски, Сандра Саламун * лекторка – Блажена Хома-Цветкович * ґрафична редакторка – Люпка Цвеїч * ґрафични дизайнерки – Мария Гудак, Таня Салонтаї * Телефони: 021/6613-697 * Предплата за цали рок: у жеми 1 500 динари, а у иножемстве 100 евра * Жиро-рахунок Banca Intesa a.d. Beograd 160-923244-82 * Девизни рахунок 160-0050870024999-53 * Рукописи ше нє враца * Друкує Друкарня ”Maxima graf” Петроварадин * E-mail: redakcija@ruskeslovo.com * Web site: www.ruskeslovo.com * YU ISSN 0350-4603 * COBISS SR-ID 15915778 * Друковани тираж 2 000 *

Директор др БОРИС ВАРҐА *** Главни одвичательни редактор ИВАН САБАДОШ

22. ЯНУАР 2021.

Новини „Руске слово” одликовани зоз Орденом братства и єдинства зоз стриберним венцом 1970. року.

РУСКЕ СЛОВО 3


ТИЖНЬОВНЇК

НАЦИОНА ЛНЕ ШВЕТО РУСНАЦОХ

НЄ ДАЛИ ЗМЕ ЕПИДЕМИЇ ПОГУБИЦ НАШ ДЗЕНЬ Тогорочни 17. януар кед Националне швето Руснацох у Сербиї, пре епидемиолоґийну ситуацию преславени на иншаки способ як предходни 13 роки, без Централней шветочносци и векших програмох у населєньох дзе єст орґанизовани национални живот Руснацох Место тих узвичаєних подїйох, Националне швето Руснацох того року означене поштредно, з пригоднима змистами хтори емитовани на руских медийох и преношени прейґ дружтвених мрежох и диґиталних платформох наших институцийох. ВИНЧОВАНКИ У знятих виявох емитованих на Другей програми РТВ Националне швето Руснацох винчовали предсидатель Националного совиту Руснацох Борислав Сакач и владика кир Георгий Джуджар, а зоз писаним порученьом дзень Руснацох винчовал и предсидатель Покраїнскей влади Иґор Мирович. Предсидатель Националного совиту Борислав Сакач, попри пригодних словох у винчованки (чий цали текст обявени у прешлим чишлє „Руского слова”) наявел и приоритетни задатки нашей заєднїци у 2021. року, дзе на першим месце вшелїяк наступни Попис жительства. Преосвящени владика Георгий Джуджар, епарх Епархиї св. о. Миколая у Руским Керестуре винчуюци Националне швето Руснацох гварел же ше на тот дзень здогадуєме 17. януара 1751. року, давного и далєкого датума з хторим положени фундаменти и основа нашого тирваня на тих просторох꞉ – Прешли уж 270 роки од того судьбоносного дня, а ми и нєшка ту, дзекуюци стараню, закладаню и роботи предкох хтори ту пред нами були, жили и трудзели ше, и нам тото богатство дали. Медзи нїма, насампредз, и од початку

ДОКУМЕНТОВАНИ ШЛЇД

Националне швето Руснацох у Сербиї слави ше 17. януара як здогадованє на дзень кед 1751. року совитнїк царици Мариї Терезиї и администратор кральовскодержавного Бачкого дистрикту у Зомборе Франц Йозеф де Редл подписал перши урядови документ – Контракт о насельованю 200 руских грекокатолїцких фамелийох на тедишню пусту Вельки Керестур. Зазначене же уж 1745. року та и скорей, ту було Руснацох приселєнцох, алє подїя з 1751. року бере ше як нєдвосмислови и документовани шлїд нашого тирваня на тим просторе. Одлуку о датуму Националного швета Руснацох у Сербиї, як и о других националних символох – гербу и застави, принєсло друге зволанє Националного совиту (НС) Руснацох у априлу 2007. року. Одлуку о шветочней шпиванки Руснацох у Сербиї „Браца Русини” принєсло треце зволанє Националного совиту 2010. року, а спомнути одлуки принєшени на основи Закона о защити правох и шлєбодох националних меншинох у Сербиї.

4 РУСКЕ СЛОВО

була Церква. З народом вше дзелєла судьбу каждого часу, була з народом, народ бул зоз Церкву, народ бул и є Церква. У нєй ше учело, почитовало, пестовало и розвивало попри духовних и национални вредносци, културу и язик, шицки компоненти хтори творя ядро каждого народу. Намагаме ше одважно предлужиц далєй у истим напряме, алє у нових обставинох яки нам накладаю нашо часи, чувац и розвивац тоти вредно сци, а найважнєйше буц вєдно. То тайна и запорука нашого тирваня. Тота драга нє лєгка, алє є єдина хтора сиґурно провадзи до длуготирвалосци и до живота. Будзме, стойме и останьме тварди, як тот 270-рочни дуб хтори пущел глїбоки коренї, а ище вше дава здрави плоди – поручел кир Георгий и подзековал шицким хтори зоз своїм трудом и роботу оможлївели отриманє и кон ти ну и тет на шо го кул тур но го, на ци о нал но го и духовного живота и єства у обставинох пандеми. Предсидатель Покраїнскей влади Иґор Мирович у писаней винчованки обявеней на сайту Покраїнскей влади з нагоди Националного швета Руснацох здогаднул на значенє заєднїцтва у чуванє традициї и вредносцох хтори Руснаци у Сербиї пестую. Вон визначел же ше Покраїнска влада намага же би з конкретнима прикладами помогла очуванє язика, писма, традициї и обичайох и богатого културного скарбу. – Руски творителє, окреме у култури и информованю, витворели вельки досяги хтори представяю нашу заєднїцку вредносц, поручене у винчованки предсидателя Покраїнскей влади Иґора Мировича. Винчованки з нагоди Националного швета Руснацох до Националного совиту Руснацох у Руским Керестуре сциговали и прейґ телеграмох и електронскей пошти. Щири слова у винчованки послали з Министерства державней управи, локалней самоуправи и дружтвеного ди я ло ґу ми ни стер ка Ґор да на Чо мич и дер жав ни секретар Олена Папуґа. 22. ЯНУАР 2021.


tiznjovnjik@ruskeslovo.com

STANOVISKA Спред Покраїнского секретарияту за образованє, предписаня, управу и национални меншининационални заєднїци шицким Руснацом швето повинчовал покраїнски секретар Жолт Сакалаш. – Тот датум од окремного значеня нє лєм за припаднїкох рускей националней меншини, алє и за цалу АП Войводину, прето же ту виками у миру и гармониї жию припаднїки рижних традицийох и културох, пише медзи иншим у винчованки Покраїнского секретарияту. Швето винчовала и Агнетка Балатинац, представнїца рускей националней меншини Осиєцкобараньскей жупаниї. Швето Руснацом винчовал и предсидатель Општини Кула Дамян Милянич зоз жаданьом же би Руснаци и надалєй пестовали и зачували свою уж препознатлїву традицию и културни скарб. – Тот факт праве потвердзує же право на окремносц правдива вредносц котру ше зоз окремну увагу чува и пестує у кулскей општини, Войводини и Републики Сербиї – гварел предсидатель локалней самоуправи у хторей жиє найвекше число припаднїкох рускей заєднїци, а винчованку пренєсли општински медиї. У ДИҐИТАЛНИМ ФОРМАТУ У церкви св. апостолох Петра и Павла у Новим Садзе, городу хтори того року урядови домашнї Националного швета Руснацох, од 18 годзин служена Благодарна Служба Божа хтору могло провадзиц и на фейсбук бокох Парохиї св. апостолох Петра и Павла и Заводу за културу войводянских Руснацох. На другей програми Радио-телевизиї Войводини од 20 годзин емитована специялна емисия „Руснаци у Новим Садзе” авторох Златка Рамача и Ясмини Таушан пририхтана у сотруднїцтве Рускей редакциї РТВ и Заводу за културу войводянских Руснацох, а потим и ретроспектива найлєпших наступох зоз прешлих 13 Централних преславох Националного швета Руснацох. Исти змисти могло провадзиц и на Фейсбук, Ют’юб и Инстаґрам бокох Заводу за културу войводянских Руснацох, а на рускей програми габох Радия НС3 (100 MHz) емитовани авдио прегляд зоз предходних преславох Националного швета Руснацох. Ґу тому, здогаднїме же актуалне число „Руского слова” од 15. януара у значней мири пошвецене Националному швету Руснацох. Шицки змисти тогорочней, по шицким специфичней преслави националного швета Руснацох пририхтани у сотруднїцтве Заводу за културу войводянских Руснацох, рускей редакциї Другей Програми РТВ, Парохиї св. апостолох Петра и Павла у Новим Садзе и Националного совиту Руснацох. Орґанизацийни одбор Централней шветочносци Националного швета Руснацох наявел можлївосц же преслава у класичним формату можебуц будзе отримана у другим термину познєйше у року, кед же епидемиолоґийни обставини и предписани превентивни мири дошлєбодза. Я. Дюранин/И. Сабадош 22. ЯНУАР 2021.

Пише: Каролина ДЖУДЖАР, професорка руского язика

ДРУЖТВЕНИ МРЕЖИ Реално, нїчий живот нє совершени. Состої ше зоз добрих и подлих хвилькох, од добрих и подлих дньох. Кед зме свидоми своїх хибох и нєзадовольствох котри преткани зоз блїщацима моментами, прецо ше чловек найдзе у ступки думаюци же другим лєпше, же су такой-таки красни, фотоґенични, успишни и мудри? Пре дружтвени мрежи, чаривне место дзе кажди живот интересантни и благо поведзено – идеални. На дружтвених мрежох шицко зоз филтером, окрем бешеди. Там ше знаю водзиц тотални вербални войни. У швеце розличних можлївосцох и думаньох, дзе допущени шицки шлєбоди виражованя, нє мож нє замерковац же ше досц часто хаснує бешеда котра злобна и котра увредзує зоз цалу силу. Шицким нам подло, нє циґаньме себе. Жиєме у такей реалносци котра нам подклада ногу каждодньово и просто нам нє допущує дихац як треба. И дзешка сцеме вируциц власне нєзадовольство. А котре место найподзековнєйше за таке? Дружтвени мрежи. Прешвечлїво найлєпша (алє и найгорша) ствар при интернету тото же кажде ма право повесц цо сце. Оможлївело ше же би гоч хто, гоч кому, погуторел гоч цо. Без култури, без филтерох. Так и у одредзених ґрупох мож видзиц коментари котри ше дакого вообще анї нє дотикаю, та ше так од тих мрежох направело околїско полне зоз огорченосцу, примитивизмом и нєнависцу, прето же ше активно провадзи дацо цо ше дакого вообще анї нє дотика. Питам ше же прецо дахто ма потребу понїжиц другого же би ше сам воздзвигнул? У якей мири дакому подли дзень, або живот у цалосци та сце и другому погубиц шицко? Най и сушедови здохнє крава, ниа, на тото здабе. Людзе котри нє маю скрупулу, та анї „шерсци” на язику ше нараз нашли у улоги же би оценьовали дачий живот – як ше го жиє, як ше дакого люби або нє, як ше правилно дацо роби або нє. Етикетовованє и поставянє дияґнозох дацо цо тиж мож безплатно достац на мрежох. Нєобходне лєм написац цо думаце и такой ше найдзе дахто джобац як оса и сипац отров. Язик по дефинициї основне средство згваряня. Без звади и преволованьох, по можлївосци. Вислухаш други бок, прешириш свойо видогляди и предлужиш далєй жиц. У тим озда, и лєжи шлєбода бешеди – кажде ю ма право хасновац як сце. А кед чловек нє у складзе сам зоз собу, нє будзе анї зоз другима. Анї онлайн, анї офлайн. Нєшка зоз интернетом оможлївена подполна демо(н)кратизация думаньох и становискох. Кажде каждому може висипац до оч цо сце и як сце. И то тото цо часто виводзи зоз такту – прецо би виношел свойо думанє дахто хто очивисно нє зна роздумовац и нє ма адекватни информациї, дахто хто злонамирни и просто нєобвисцени? О вербалним насилстве уж давно вельо того поведзене, знаме же є нєвибежни и нєвилїчлїви. Чежше поставиц гранїцу медзи франтованьом и малтретированьом. Ту гранїца наисце особого характеру. Франта престава теди, кед виволує емоцийни боль. Сами по себе дружтвени мрежи анї нє добри, а анї су нє подли. Вони ту. На нас зохабене же бизме им дали характер. А пред тим би найлєпше було перше позаметац у своїм дворе, та вец закуковац до сушедового. Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”

РУСКЕ СЛОВО 5


НАШО МЕСТА

НАЦИОНА ЛНЕ ШВЕТО РУСНАЦОХ У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ

ПРИГОДНИ ПРОГРАМИ, АКТИВНОСЦИ И СЛУЖБИ Националне швето Руснацох, пре епедемиолоґийну ситуацию, у наших местох означене пригодно, спрам можлївосцох, з мултимедийнима змистами, зоз поставяньом заставох, з програмами у школох, активносцами куд-ох, сотруднїцтвом з локалну самоуправу и у церкви

Н

ационалне швето Рускей националней заєднїци 17. януар, на локалним уровню з окремнима програмами нє означене анї у Руским Керестуре, анї у Кули, а пре ситуацию зоз корона вирусом. Но швето 18. януара означене у двох керестурских образовних установох, а то Школа „Петро Кузмякˮ и дзецинска заградка „Цицибанˮ ПУ „Бамбиˮ. Швето припаднїком рускей заєднїци повинчовал и предсидатель Општини Кула Дамян Милянич, цо пренєсли и кулски медиї на сербским язику, зоз жаданьом же би Руснаци и надалєй пестовали и зачували свою уж препознатлїву традицию и културни скарб, а їх присуство трима як окремне богатство того вецейнационалного штредку. У керестурскей Основней и штреднєй школи зоз домом школярох, дзе 18. януара почало и друге полрочє, и до школи почали нїзши класи основней школи, швето означене зоз малу шветочносцу у школским голу дзе була пририхтана и вистава. Швето привитала о. д. директора мр Наталия Будински, хтора здогадла на главни факти о приселєлєню Руснацох до тих крайох пред точно 270 роками. Програму на хторей читани пригодни историйни тексти, поезия и драмска сличка, пририхтали школяре 4-б. и 3. класи за своїма младшима товаришами, а у 4-а оддзелєню орґанизовани аж и прави пратки дзе ше дзивчата учели вишивац, хлапци ше картали, а родичи им обезпечели и традицийни руски єдла. Треба окреме похвалїц учительки Наду Колошняї, Верунку Медєши, Наталию Зазуляк и Ксению Бодянец,

6 РУСКЕ СЛОВО

хтори шицко орґанизовали и пририхтали школярох, поготов же то бул перши дзень у школи после розпусту, а на програми попри занятих, присутни бул и предсидатель Вивершного одбору НС Руснацох Желько Ковач. У пополадньовей змени, Дзень Руснацох означели школяре висших класох зоз читаньом реферату, док ґимназиялци хтори друге полрочнє почали з онлайн наставу на таки способ анализовали документи вязани за приселєнє. И у дзеценскей заградки „Цицибан”, ПУ „Бамби”, дзеци шицких воспитних ґрупох, прикладно свойому возросту, тиж означели Националне швето Руснацох. На пригодни способ, менши дзеци, хторим воспитачки Блаженка Мецек и Даниєла Сопка, Швето означели зоз вифарбйованьом фитюлох, руских парткох и кошульох, бешедовали им о традициї, а зоз помоцу своїх воспитачкох, дзеци зоз цеста потим правели и руске традицийне єдло, ґоргелї. У пририхтуюцей предшколскей ґрупи, воспитачки Ксения Вучкович, Наташа Варґа и Наташа Настасич, дзеци упознали зоз рускима обичаями и културу, бешедовали им о народним облєчиве руских дзивкох – о фитюлох, баршоньох, широких сукньох, хтори вони потим мальовали, упознали ше зоз рускима стародавнима предметами, а веселу атмосферу збогацели зоз шпиваньом руских народних шпиванкох. У шицким помагали и помоцни воспитачки, а швето означене и у пополадньовей ґрупи хтору водзи Емилия Костич. ■ М. Афич/Ан. Медєши 22. ЯНУАР 2021.


mesta@ruskeslovo.com

НАЦИОНА ЛНЕ ШВЕТО РУСНАЦОХ КОЦУР

ЗДОГА ДОВАНЄ НА ПРИСЕЛЄНЄ У Коцуре, на дзень Националного швета Руснацох, внєдзелю, 17. януара, у Руским доме на 18 годзин, позберали ше старши члени Културно-уметнїцкого дружтва „Жатва”, после длугшого часу. Предсидатель КУД „Жатва” Микола Шанта з тей нагоди отримал кратке преподаванє о приселєню Руснацох до Руского Керестура и Коцура пред 270 роками. Як гварел Шанта, на тим пригодним сход зе ше слухало руску музику и члени Дружтва ше висликовали зоз заставу. Потим ше присутни розишли дому, же би провад зели пре славу Националного швета на телевизиї. М. Г. К.

У БИКИЧУ ОТРИМАНА РОБОТНА СХАДЗКА ПРЕДСИДАТЕЛЬОХ ТРОХ ДРУЖТВОХ

ДОГВАРКА ЗА БУДУЦЕ СОТРУДНЇЦТВО У Пасторалним центре у Бикичу внєдзелю, 17. януара, отримана роботна схадзка предсидательох КПД „Дюра Киш” зоз Шиду „Драґутин Драґен Колєсар” з Бачинцох и домашнього „Иван Котляревски”. На схадзки були присутни и Зденко Лазор, подпредсидатель Националного совиту Руснацох, о. Михайло Режак, парох у Шидзе, о. Дарко Рац, парох з Бачинцох и о. Владимир Еделински Миколка, парох з Беркасова, як и Миленка Субич, народна посланїца у Скупштини Републики Сербиї, у мено локалней самоуправи и Янко Гнатко з Бикичу. У мено домашнїх шицких привитал Деян Бобаль, предсидатель КПД „Иван Котляревски”, а потим посланїца Миленка Субич винчовала Националне швето Руснацох. Вона похвалєла роботу руских Дружтвох у општини Шид, як и добре сотруднїцтво зоз грекокатолїцкима парохиями у општини. Тиж додала же локална самоуправа вше порихтана послухац потреби и почежкосци Руснацох и финансийно помогнуц кельо дошлєбодзую финансийни средства. Подпредсидатель НС Зденко Лазор гварел же Руснаци у општини Шид чуваю свой язик, културу и духовносц и визначел добре сотруднїцтво зоз локалну самоуправу и же Руснаци промовую нє лєм себе, алє и општину, та и державу през рижни манифестациї.

22. ЯНУАР 2021.

ЛЄПШЕ ВЄДНО – Реалносц же Дружтва нє годни самостойно орґанизовац квалитетни програми хтори би були цаловечарши. А вєдно то годни зробиц и порихтац програму од 45 по 60 минути. То нє значи же нє треба орґанизовац и самостойни програми през рок през литературни вечари, або вистави малюнкох и так зацикавиц людзох. То ше одношпи и на Беркасово, дзе тиж жиє значне число Руснацох – гварел Зденко Лазор.

Златко Манько, предсидатель КПД „Дюра Киш” зоз Шиду гварел же локална самоуправа опредзелєла значни финансийни средства тому Дружтву и же ше ушорює нукашньосц Руского дому. Набавене и нове облєчиво за Младшу и Старшу шпивацку ґрупу. – Позберали зме ше же бизме ше догварели як три дружтва можу сотрудзовац у рижних програмох през рок. Тиж и же бизме убудуце вєдно орґанизовали означованє Националного швета Руснацох и же би кажди рок програма була у єдним з трох местох. На тот способ понукли бизме квалитетнєйшу програму и активовали людзох у Бикичу и Бачинцох. Тиж би було добре кед би ше голєм раз мешачно у року отримовало литеартурни вечари, або орґанизовали вистави малюнкох и подобне – гварел Манько. Його закладанє потримали Деян Бобаль и Борис Надь, предсидатель КПД „Драґутин Драґен Колєсар” з Бачинцох визначуюци же лєм вєдно годно зачувац идентитет и ришовац проблеми. Потримал и идею о заєднїцкей програми за означованє Националного швета на локалним уровню, а Борис Надь понукнул же би Бачинчанє 2022. року були домашнї локалней преслави. И священїки на схадзки визначели добре сотруднїцтво зоз локалну самоуправу и школами пре отримованє годзинох виронауки и же сотруднїцтво трох дружтвох допоможе квалитенєйшим програмом хтори буду орґанизовац. Вл. Дї.

РУСКЕ СЛОВО

7


НАШО МЕСТА

НАЦИОНА ЛНЕ ШВЕТО РУСНАЦОХ У ДЮРДЬОВЕ

ПОСТАВЕНИ ТРИ ЗАСТАВИ Пре почитованє епидемиолоґийних мирох, Националне швето Руснацох нє означене на традицийни способ, та так анї у орґанизациї подручних канцеларийох Националного совиту Руснацох у Дюрдьове. Швето було означене лєм зоз поставяньом трох заставох – Републики Сербиї, Автономней Покраїни Войводи и Рускей застави зоз гербом на три будинки у центре Дюрдьова – на будинок Месней заєднїци, Рускей школи и КУД „Тарас Шевченко”. Координатор подручних канцеларийох НС Руснацох у Дюрдьове Микола Кухар привитал шицких, як и предсидатель Националного совиту Рускей националней меншини Борислав Сакач. – Маме нєвигодну ситуацию, алє ше намагаме означиц нашо швето, понеже є часц традициї котру треба отримац. Задовольни зме же нам тото оможлївене, а на нас же бизме очували тоту традицию – гварел предсидатель Сакач. Предсидатель Општини Жабель Урош Раданович обецал же општина планує и надалєй добре сотрудзовац зоз домашнїм Дружтвом, Канцеларию и Националним совитом. На святочним поставяню заставох, попри дома-

шнїх, бул и член НС Руснацох Миломир Шайтош, предсидатель СО Жабель Радован Чолич и предсидатель Совиту МЗ Дюрдьов Душко Михелц. Того дня застава Републики Сербиї и руска застава зоз гербом поставена и на будинок ОШ „Йован Йованович Змай”, як и на будинок Дзецинскей заградки у їх орґанизациї. Националне швето у Ґосподїнцох того року нє означене. С. С.

БЕОҐРАД

ВАЖНИ ЗМЕ КАМЕНЬЧОК У ЗАЄДНЇЦКИМ МОЗАЇКУ У грекокатолїцкей заєднїци у Беоґрадзе, 18. януара на 16 годзин святочно означени два вельки швета, Богоявлениє Господнє и Националне швето Руснацох зоз благодарну Службу Божу. У своєй казанї парох и декан беоґрадски о. Владислав Варґа потолковал обяву Божу у трох Особох, цо значи розличносц, алє у велькей любови котра зєдинює до єдного Бога, та у тим видзиме и бо-

8 РУСКЕ СЛОВО

гатство швета и народох котри кажди ма свой идентитет, як цо маю и Руснаци, и так су важни каменьчок у красним мозаїку, без котрих би тот мозаїк бул худобнєйши. Паноцец пошвецел йорданску воду котру вжали вирни Беоґрадянє, а потим шицки пошли до сали дзе на красним руским партку, зоз державну и националну заставу, традицийнима рускима єдлами, повинчовали себе и одшпивали Руснацом и шицким цо жию з нїма многая и благая лїта. Як окремни госц котри бул присутни на Служби и на програми, то представнїк Министерства Правди – Управи за сотруднїцтво зоз Церквами и вирскима заєднїцами Ґаврило Ґрбан котри шицким повинчовал швето. На концу ше ґу винчованком придружел и митрополит и надвладика беоґрадски Станислав Хочевар. Без огляду же час вируса, же жимна церква, и же велї младши робели и нє сцигли на Службу, на швето пришли 20 особи котри принєсли нову радосну енерґию до тей нєвелькей, алє важней заєднїци у Беоґрадзе. О. Р. Л. 22. ЯНУАР 2021.


mesta@ruskeslovo.com

У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ, НА ИСТИ ДЗЕНЬ, ВИБУХЛИ ДВА ОГНЇ БЛАГОДАРНА СЛУЖБА БОЖА У НОВИМ САДЗЕ

ЗА НАШ НАРОД

Фото: В. Вуячич

У Новим Садзе 17. септембра, внєдзелю вечар, парох коцурски о. Владислав Рац и парох новосадски о. Юлиян Рац служели благодарну Службу Божу з нагоди Националного швета Руснацох – за наш народ, на хторей бул и предсидатель Националного совиту Руснацох Борислав Сакач. У пригодней казанї, о. Юлиян шицким повинчовал швето у мено нашого епарха, владики кир Георгия Джуджара и особнє, зоз жаданьом же би нас Бог благословел и дал нам моци и ласки за правдиви шведоченя вири и традициї. – Най нас Бог чува од препаданя, алє и ми маме чувац наш идентитет. Наш народ нє вельки, алє є моцни кед зме вєдно. Пред нами Нови рок, кед ше прави биланс успиху и нєуспиху и то може буц добра одреднїца за напрям дїйствованя. Як християнє, можеме правиц биланс кажди дзень, вечар – як випитованє совисци, цо зме зробели, лєбо нє зробели за других, за народ, за себе. А можеме ше здогаднуц и цо блажени Авґустин гварел, же ше нє змири шерцо, док ше нє змири у Богу. Меркуйме цо завжало ме сто у нашим шерцу. У себе треба порушац добру идею за практични живот, за дїйствованє. Святи Йоан Хре ститель, претеча, бул добре познати шицким, бо поволовал на обраценє, на молитву, пост и любов. И Исус Христос указал же чловек нє жиє лєм од хлєба, алє од каждого Божого слова, од Його волї. Патриме на живот у шветлє Божей обяви и науки Церкви, на шицко цо хасновите у одношеню на вичносц з Богом. Так здобудземе правдиви мир – поручел о. Юлиян Рац. М. Г. К. 22. ЯНУАР 2021.

ОГНЬОГАСЦИ АПЕЛУЮ НА ОСТОРОЖНОСЦ ЗОЗ ҐАРОМ Концом прешлого тижня, внєдзелю, у Руским Керестуре вибухли два огнї, на щесце, дзекуюци швидкей интервенциї Добродзечного огньогасного дружтва и хвилї без витру, обидва огнї o кратки час успишно загашени. Перши огень ше случел у улїци Яши Бакова, у хторим згорела шопка з огриву, а як за „Руске слово” потолковал член ДОД-у Славко Надь, до огня пришло пре ґар хтори бул усипани до пластичней канти, одкадз ше огень преширел и залапел аж и закрице. Понеже истого дня коло поладня, кед и вибухнул огень, члени Дружтва були позберани у Огньогасним доме пре акцию пилєня древа за огриву, огньогасци за барз крадки час сцигли на терен, та на щесце, нє пришло до ширеня огня на сушедни обєкти, а у тей интервенциї, потрошене коло 6 000 литри води. Пре подобну причину, односно пре пец за топенє до пластенїкох, а з хторого вибухла жирячка, на исти дзень,

алє коло полноци, зявел ше ище єден огень у улїци Ороса Ґабра. Но, дзекуюци наглей реакциї власнїка, хтори на час одреаґовал у гашеню огня, а потим и схопним огньогасцом, и тот огень швидко загашени.

З тей нагоди огньогасци апелую на шицких гражданох же би у жимским чаше, кед актуалне топенє, окреме були осторожни. Ан. М.

РУСКЕ СЛОВО

9


ЕКОНОМИЯ ОБЯВЕНА ЛЇСТИНА ЗА ПОЛЬОПРИВРЕДНЇКОХ ПО КОНКУРСУ ЗОЗ 2019. РОКУ

СУБВЕНЦИЇ ДОСТАЛИ МЛА ДИ Пише: Марина ДЖУДЖАР

Резултати Конкурсу зоз децембра 2019. року за субвенционованє младих польопривреднїкох до 40 рокох, у висини од 75 одсто вредносци инвестициї, обявени концом 2020. року. На конкурс ше приявело рекордне число младих, 5 500 польопривредни ґаздовства. Першобутно оформена лїстина зоз 2 500 кандидатами котри достали средства, нєодлуга була преширена за ище 500. Медзи польопривреднїками котри достали средства єст и красне число Руснацох, a aж дзевецеро зоз Руского Керестура ВШЕ ВЕЦЕЙ ҐАЗДОВСТВА РЕҐИСТРОВАНИ НА ЖЕНИ Тот и подобни конкурси лєм доказ же єст вше вецей реґистровани ґаздовства котрим власнїки жени, на шицких конкурсох жени доставаю дополнююци боди, та то вироятно єдна зоз причинох. Жени превладали вообще на цалосней лїстини, а од дзевец Керестурцох, аж шейсц були млади жени.

10 РУСКЕ СЛОВО

Ж

е общи позарядови стан пре епидемию корона вируса уплївовал на кажду сферу живота, а окреме на привреду, потвердзенє и конкурси при Министерстве польопривреди, односно Управи за аґрарни плаценя. Реализация векшини конкурсох пожнєла, або пожнї ище вше. Мож повесц и же дзепоєдни конкурси праве прето страцели свой континуитет. Так и Конкурс по котрим млади польопривреднїки достали средства, насампредз треба повесц же його реализация пожнї цали єден рок. Министерство польопривреди рок за роком 2017, 2018. и 2019. року розписовало Конкурс за младих польопривреднїкох, перши два роки реализовани як и плановане, а субвенциї зоз 2019. року буду реализовани у наступним периодзе, на основи чого мож повесц же прешлого року страцени континуитет у розписованю того або подобного конкурсу, понеже є прехабени у 2020. року. У перших двох рокох як обдумани тот конкурс, средства достали коло 2 000 младих, а мож предпоставиц же звекшане число на аж 3 000 позитивни одвити

по конкурсу з 2019. року, то би бул и свойофайтови одвит же прескочени єден рок зоз розписованьом конкурсу. КЕРЕСТУРЦИ КОНКУРОВАЛИ Дзешка на половки лїстини ше находзи и Оксана Рац зоз Керестура, хтора першираз достала средства по тим Конкурсу, Оксана и єй супруг Дарко тераз маю два реґистровани польопривредни ґаздовства, пестую и заградкарски и польодїлски култури, а по конкурсу планую купиц нови тракторски прикоч, пирскачку и моторчок за залїванє. Пред розписаним Конкурсом, лєм Дарко мал реґистроване ґаздовство, медзитим, з оглядом же єдно зоз условийох доставаня средствох було же би ґаздовство нє було старше як два роки, та ше одважели реґистровац ище єдно. – Конкуровали зме за двоосовинску киперку, прикоч Дубраву, потим за векшу пирскачку яку маме тераз, 600-литрову зоз кридлами ширини 15 метери и за моторчок за залїванє. Можеме повесц же Конкурс 22. ЯНУАР 2021.


ekonomija@ruskeslovo.com

добри и же то за нас значни средства, тераз ище вше чекаме же бизме достали Ришенє од Управи за аґрарни плаценя, и наздаваме ше же нєодлуга реализуєме нашо плани, та нову сезону розпочнєме зоз помоцнєньом у механїзациї – толкую Рацово. Пре пожнєнє Конкурсу, Рацово прешлого року уж купели прикоч, бо им бул нєобходни през цалу сезону, но як нам потолковали, купели хасновани прикоч, алє вшелїяк достати средства реализую у цалосци як цо першобутно и плановали, бо у параста механїзациї нїґда досц, шицко найдзе свою наменку. Як гваря обидвойо, простору за инвестованє єст надосц, алє же то нїяк нє мож зробиц одразу, та и убудуце буду провадзиц подобни конкурси же би помали обновйовали механїзацию и осучасньовали продукцию. СРЕДСТВА ШЕ ДОСТАВА АВАНСНО Олєгчуюци условия Конкурсу же млади польопривреднїки средства до ставаю авансно, односно напредок, и потим зоз свою учасцу од 25 одсто вредносци инвестициї уплацую заплановане, и аж потим у року од 90 дньох маю обовязку оправдац потрошени, односно достати субвенциї. Вшелїяк же треба надпомнуц же и висина ПДВ-а тиж пада на терху польопривреднїка, а так при шицких субвенцийох. Максимални средства котри могло достац по Конкурсу то милион и пол динари, цо значи же максимална сума инвестицийох могла коштац 2 милиони динари без ПДВ-а, а додаваюци и тоту вредносц, мож заключиц же млади мали нагоду инвестовац до своїх ґаздовствох у висини коло 20 000 еври. Субвенционовало ше рижни сфери польопривреди – статкарство, польодїлство, заградкарство, овоцарство и шицки їх подконари, та аж и преробок примарних културох. Медзи дзевецерима младима Керестурцами котри достали позитивни одвит на тим Конкурсу и Деян Чизмар, тиж польопривреднїк котри вєдно зоз родичами садзи паприґу и рижни польодїлски култури, а ту и овоцнїк грушкох по котрим су уж роками познати у валалє, алє и околних местох. Вон прешлей яри конкуровал и за субвенциї за купованє нового трактора, цо наисце шмело и одважно у тей ситуациї, алє як нам потолковал, то инвестиция на котру ше длугши час рихтали, та нє сцел препущиц нагоду, бо трактори нє субвенционовани каждого року. Но, за трактор им з Управи за аґрарни плаценя наявели виплацанє тих дньох. – По конкурсу за младих польопривреднїкох зме конкуровали концом 2019. року, 22. ЯНУАР 2021.

ище скорей як за трактор, алє понеже очиглядне же тот конкурс за младих пожнї, та нє будзе реализоване хронолоґийно. Я ше находзим у тим чишлє 500 за котри преширена лїстина, цо нас приємно нєсподзивало. Ту сом конкуровал за пентон, мотокултиватор и фрезу за трактор. Гоч зме думали же з того нє будзе нїч, понеже зме скоро и забули же зме конкуровали, вшелїяк же купиме шицко и з тим дополнїме нашу механїзацию – визначує млади Чизмар. По Конкурсу за младих польопривреднїкох требало сполнїц и даскельо условия, односно попри тим же є наменєни лєм младим польопривреднїком до 40 рокох, як и на шицких конкурсох за субвеницї подрозумйовало ше же би мушели буц вимирени шицки порцийни даваня спрам держави, односно локалней самоуправи, же би ше за исти инвестициї нє глєдали субвенциї на даєдних других конкурсох и подобне. Од велїх цо конкуровали, зоз Управи за аґрарни плаценя вимагали дополнєнє документациї, а медзи документами углавним були увереня о плаценей порциї, цо у конкурсней документациї було наведзене же вони то обезпеча по службеней длужносци.■

РУСКЕ СЛОВО 11


ЕКОНОМИЯ ПРИЛАПЕНА ПРОГРАМА СУБВЕНЦИЙОХ ЗА ПРОЄКТИ РОЗВОЮ ТУРИЗМА

БУДЗЕ ШЕ УКЛА ДАЦ ДО КВАЛИТЕТУ Министерка тарґовини, туризмa и телекомуникацийох у Влади Републики Сербиї Татяна Матич привитала прилапйованє Програми розпорядку и хаснованя субвенцийох у 2021. року и визначела значенє тей одлуки за окрипенє и дальши розвой туристичного сектору у Сербиї ро гра ма при лапе на на схад зки Влади 11. януара, а предвид зує укла да ня до ин фра структу ри ту ри стичного сектору, же бизме були порихтани за ґлобалне змаганє за тарґовище, хторе ушлїд зи у постпандемийним период зе. Єден з основних цильох тей програми то промоция и унапред зенє ква лите та ту ри стич них продуктох, ту ри стичних де стинацийох, як и унапред зе нє ре цеп тив но ту ри стич но-по го -

П

ЖЕНОМ ТРЕБА ВЕЦЕЙ ДИҐИТАЛНИ ЗНАНЯ Министерка тарґовини, туризма и телекомуникацийох Татяна Матич виявела 19. януара же нєобходне стимуловац векше и швидше укючованє женох до сучасних диґиталних цекох, и же вкупна заступеносц женох у тих обласцох коло 20 одсто. З оглядом на повязаносц нових технолоґийох и шицких других обласцох привреди и роботох будучносци, за хтори нєобходни диґитални схопносци и знаня, женом, кед ше пошвидко нє уключа до едукацийох, грожи диґиталне заоставанє, гварела Матичова на Першим мултисекторским дружтвеним диялоґу, хтори пошвецени родней ровноправносци у Сербиї у орґанизациї Министерства за людски и меншински права и дружтвени диялоґ. Обчекує ше же ше принєше ясни напрямки за виробок реґулативи у тей обласци. Матичова гварела же стопа занятосци женох за 14,7 одсто менша од стопи занятосци хлопох, як и же медзи инжинєрами плаци женох за коло 16 одсто менши од плацох хлопох, а медзи директорами, руководителями, функционерами и законодавцами коло 13,6 одсто менши. Матичова гварела же у Сербиї найменєй студенткинї єст у обласци Информацийно-комуникацийних технолоґийох (ИКТ), коло 28,6 одсто, а у обласци инжинєрства 39,5 одсто, цо лєпши резултати як у Европскей униї, дзе просекова заступеносц студенткиньох у ИКТ-йох коло 19 одсто и остатнїх рокох стаґнує. Єст опасносц од преглїбйованя родно-економских розликох у обласци розвою диґиталного дружтва, окреме у привреди, и тот дисбаланс окреме видно тераз под час пандемиї, бо жени маю вельо вецей роботи и вельо вецей ше стараю о дзецох.

12 РУСКЕ СЛОВО

Татяна Матич

сцительних понукнуцох. Циль установиц и реґионалну ровновагу туристичних понукнуцох и обтоку и провад зенє витворених ре зултатох у туризме, установйованє системи стимулацийох за green field инве стициї, як и за установйованє системи за розвой и отримовносц автентичних туристичних де стинацийох прейґ интеґрованя туризма у локалних заєднїцох. По єй словох, як обявела Влада Републики Сербиї, у фокусу и розвой инфраструктури, защита животного штредку и културно-историйного нашлїдства у туристичних про сторох, одно сно локални и реґионални рост кункурентно сци и ква литета у тиризма. Матичова дода ла же у програми предвид зени стимулациї за вибудов инфраструктури и супраструктури у туристичних де стинацийох у суми од 600 милиони и 500 тисячи, а за проєкти промоциї, едукациї и тренинґох у туризме сума 105 милиони динари. Право на хасноване нєврацаюцих средствох маю де стинацийни менаджмент орґанизациї, привредни дружтва и други орґанизациї и институциї чийо снователє Влада, АП Войводина або єдинки локалней самоуправи, а хтори нє индиректни хаснователє буджета, гварела вона. Министерка потолкова ла же за проєкти промоциї, тренинґох и едукацийох у туризме, попри спомнутих, право витворюю и нєвладово орґанизациї и нєпрофитни институциї за розвой туризма.■ М.Тамаш 22. ЯНУАР 2021.


ekonomija@ruskeslovo.com

ПРИЯВЙОВАНЄ ЗА ЗАКУП ДЕРЖАВНЕЙ ЖЕМИ

ТРЕБА ДОКАЗ О ТРОХ РОКОХ АКТИВНОГО СТАТУСА Управа за польопривредну жем сообщела же шицки заинтересовани особи хтори сцу участвовац на явних лицитацийох за даванє до закупу польопривредней жеми у державней власносци, треба же би виполнєли одредзени условия. За участвованє на явней лицитациї за закуп польопривредней жеми у державней власносци треба мац документацию хтора наведзена у оглашки за даванє до закупу и на хаснованє польопривредней жеми у державней власносци. Маюци у оглядзе части ваганя заинтересованих же хтора им документация потребна же ше приявели за яв-

ну лицитацию за державну жем, Управа за польопривредну жем обраца увагу. Кед у питаню документация зоз хтору ше доказує активни статус реґистрованого польопривредного ґаздовства, зоз Реґистра польопривредних ґаздовствох потребне вжац потвердзенє же ґаздовство ма активнии статус, т. є. треба потвредзенє же статус активни три роки. Як доказ о власнїцтве над польопривредну жему, треба приложиц вивод з явней евиденциї о нєрухомосци, нє старши од 6 мешацох, а нє койяки потвердзеня, наводзи ше у сообщеню Управи за польопривредну жем. М. Т.

ОБВИСЦЕНЄ ЗОЗ ПОКРАЇНСКОГО СЕКРЕТАРИЯТУ ЗА ПОЛЬОПРИВРЕДУ

ПОДНОШЕНЄ ВИМОГОХ ЗА НУЛТУ КОНТРОЛУ Заинтересовани власнїки польопривредних ґаздовствох у Войводини можу глєдац нулту контролу за конкурси за обезпечованє пластенїкох, садзенє овоцнїкох, винїцох и других вецейрочних засадох, за потримовку младим польопривреднїком. Покраїнски секретарият за польопривреду, лєсарство и водопривреду 15. януара того року видал обвисценє же шицки хтори заинтересовани конкуровац за субвенциї того Секретарияту, маю можлївосц поднєсц вимогу же би на терен, на їх ґаздовство пришли службенїки Польопривредней фаховей служби, же би на терену окончели нулту контролу їх польопривредного ґаздовства, хтора нєобходна за приявйованє на конкурси. Заинтересовани власнїки польопривредних ґаздовствох можу глєдац нулту контролу, хтора им нєоп22. ЯНУАР 2021.

ходна за участвованє на вецей конкурсох. То Конкурс за додзельованє средствох за софинансованє набавки конструкцийох и опреми за продукцию рошлїнох у завартим просторе тє. за поставянє пластенїкох. Потребна є и за Конкурс за додзельованє средствох за суфинансованє набавки опреми за защиту од хвильових нєпогодох и елементох потребних за поставянє продукцийних засадох овоци, виновей лози и хмелю – як цо набавка процивкаменцових мрежох, набавка слупох и других елементох за подзвигованє системи за процивкаменцову защиту, набавка слупох за подзвигованє засадох хмелю, набавка слупох за подзвигованє винїцох, набавка слупох и дротох за оградзованє парцелох, набавка системи за змарзованє „anti-frost”. И за Конкурс за додзельованє средствох за софинансованє набавки

опреми и системох за наводньованє и опреми за злєпшанє водового, воздушного и цеплотного режиму рошлїнох – як цо соларни панел системи зоз провадзацу опрему за порушованє пумпох за наводньованє. Нулта контрола потребна и за Конкурс за додзельованє средствох за потримовку младим у руралних подручох – подзвигованє вецейрочних засадох овоци, хмелю и виновей лози, подзвигованє и опреманє пластенїкох за продукцию желєняви, овоци, квеца и розсади, подзвигованє, набавка и опреманє системи за процивкаменцову защиту у овоцнїкох и вецейрочних засадох и подзвигованє и набавка дротових оградох коло вецейрочних засадох. Формулар за приявйованє мож превжац на сайту покраїнского секретарията за польопривреду, лєсарство и водопривреду. М. Т.

РУСКЕ СЛОВО 13


МОЗАЇК НАЦИОНАЛНЕ ШВЕТО – NEXT GENERATION

Дзень Руснацох, 17. януар, означує ше каждого року зоз святочну академию вше у другим месце. На централней преслави ше, з рока на рок, рецитовало, грало и шпивало, як и на каждей другей програми, а на тот дзень, би указац и гевтим хтори ше дакус страцели у тим новим швеце, хтори занєдзбали свой идентитет, же нє ганьба буц Руснак. Того року, пре епидемиолоґийну ситуацию, швето означене зоз змистами хтори емитовани на руских медийох и преношени прейґ дружтвених мрежох и диґиталних платформох. Нови часи, нови технолоґиї вимагаю уключовац младих людзох и до орґанизациї

Ч

и нашо Националне швето дзень хтори треба лєм даяк означиц, а чи ма и глїбше значенє? И кед ма, чом ше попри святочней академиї нє орґанизує ище дацо до чого би ше и млади уключели, та най и вони укажу и викажу цо за нїх Дзень Руснацох. У тим тексту годни сце пречитац же цо млади гуторя и цо им значи Националне швето Руснацох. ИВАН ЛЇКАР: – Руснаци малочислени народ хтори нє ма свою державу, даґдзе су ище вше нє припознати як национална меншина, цо барз очежує пестованє и отримованє руского духа. Остатнїх рокох ше зочуєме зоз вше векшу асимилацию и праве тото нам треба же би було порив най зачуваме

тото цо маме, бо кед ше нє остараме за свойо – вец шицко єдного дня пойдзе до забуца. Националне швето, дзень на хтори треба же бизме ше здогадли же хто зме и цо зме, одкаль походзиме, як ше нашо предки намагали зачувац свой идентитет итд. Националне швето треба най нас здогаднє на нашо походзенє, най нам да моц з хтору будземе пестовац нашо обичаї по идуцу преславу. З оглядом на тото же сом зоз Горватскей, нащивюєм

14 РУСКЕ СЛОВО

два Национални швета. На тот дзень сом весели, пишни и горди на свойо походзенє и намагам ше тото зачувац. На преслави мам нагоду видзиц ше з велїма пайташами хторих ридко стретам. У Горватскей, пре менше число Руснацох, преслава скромнєйша як у Сербиї. Националне швето ше отримує у Вуковаре, 25. мая, прето же на тот дзень 1836. року основана грекокатолїцка парохия у Петровцох. На централней преслави Националного швета у Сербиї сом бул даскельо раз. Кед ше здогаднєм як на початку було, нєшка видзим же тота преслава на вельо висшим уровню. Попри барз квалитетнєй културней програми, вше и велька нащивеносц, як наших людзох так и державних орґанох. Дотерашню орґанизацию преслави бим нє менял, окрем же би могло уключиц векше число младих, бо на младих швет остава – заключує Иван Лїкар з Горватскей. СРДЯН ҐОВЛЯ: – У моїм месце Националне швето ше означує у Културним доме, рихта ше програму у хторей участвує оркестер, фолклорна ґрупа и дзеци хтори у школи ходза на руски язик, та рецитую писньочки. Того року ше ище нє зна чи ше будзе

означовац швето у Новим Орахове, пре пандемию. Тото швето ма вельке значенє за мнє, прето же ше голєм на тот дзень позбераю Руснаци з Нового Орахова и околїска, можу ше подружиц и поприповедац коло вечери, хтора ше вше рихта за тот вечар. Добре ше чувствуєм на тот дзень, а и вше сом бул задлужени за водзенє тей програми, та дожице ище красше. Каждого року сом порядни на означованю Националного швета Руснацох у Новим Орахове, а єдного року сом бул и у Руским Керестуре на централней преслави – гутори Срдян Ґовля з Нового Орахова. ОЛИВЕРА ПАП: – Дзень Руснацох, 17. януар, барз значни, патраци на

шицки руски валали у Сербиї. Як и за других Руснацох, та так и за нас, Дюрдьовчанох, и каждого року го зоз красну програмку и означуєме. Того дня идзем до Културно-уметнїцкого дружтва ,,Тарас Шевченко”, або як го ми ище воламе, Матка, и там преславюєме на наш способ тот дзень. Була сом на главней преслави кед ше орґанизовало, як у Дюрдьове, так и у Суботици. Мушим повесц же ше орґанизаторе наисце намагаю же 22. ЯНУАР 2021.


mozajik@ruskeslovo.com би програма була на пристойним уровню и же би шицки уживали. Мило ми же ше голєм теди зидзе векшина Руснацох на єдним месце и наисце ше теди чувствуєм барз фино, окреме же ми на тот дзень и родзени дзень, та якош мам и иншаке чувство кед слово о 17. януару – гвари Оливера Пап зоз Дюрдьова. КАТАРИНА КУЛИКОВСКИ: – Дзень Руснацох ше отримує 17. януара, бо на тот дзень, 1751. року подписани контракт о насельованю 200 руских фамелийох на простор терашнього Руского Керестура, та тот датум и прилапени яґод дзень официйного досельованя Руснацох до Войводини. У Дюрдьове, дзе сом одросла, каждого року ше отримує преслава Дня Руснацох и вше сом ше трудзела же бим участвовала у тей святочносци. Означованє того швета у Дюрдьове вше почина зоз кладзеньом заставох на Руску школу, Месну заєднїцу и на будинок Културно-уметнїцкого дружтва ,,Тарас Шевченко”. У просторийох Дружтва

информовац прейґ онлайн медийох – толкує Катарина (Кочиш) Куликовски зоз Донауверту, Нємецка. ДОРОТЕА БУДИНСКИ: – Скорей як младша сом нє мала даяке окремне чувство кед слово о Дню Руснацох, алє сом вше любела з родичами пойсц на означованє того дня и знала сом же тот дзень значни нам, Руснацом. Думам же то крашнє кед го каждого року означиме зоз пригодну програму и треба же би ше то очувало

и на далєй. Гоч тот рок будзе иншаки як потераз, заш лєм, було би добре кед би ше го на даяки способ удало означиц. Треба же бизме чували традицию означованя Дня Руснацох и же бизме чували свою културу – през ошмих гутори Доротеа Будински зоз Коцура. КРИСТИНА АФИЧ: – Мнє ше то шицко барз пачи и по моїм думаню треба най ше то отримує. Нєт вельо нагоди же би ше виведло даяке явне виводзенє на таким уровню. Думам и

вше була орґанизована святочна програма хтору кажде могол нащивиц. У програми могло видзиц руски танци, облєчиво, чуц руски шпиванки. Вше ми ше пачело як програма обдумана и мило ми же ше тот дзень на таки способ означує. Можебуц би нє було подло на тот дзень отвориц и Музей хтори ше находзи у Рускей школи и анґажовац особу хтора би могла нащивительом потолковац цо шицко єст у тих просторийох и за цо ше даєдни експонати скорей хасновало. Верим же би ше то людзом, окреме младшим ґенерацийом, барз пачело. Крашнє же ше тот дзень вообще и означує у шицких наших, руских местох, то значи же ми, Руснаци, зоз тим дньом чуваме наш идентитет, як з тоту преславу, так и зоз шицкима нашима фестивалами. Понеже тераз жиєм у Нємецкей, того року сом нє годна участвовац у преслави нашого дня у моїм родним Дюрдьове, алє ше о тим будзем 22. ЯНУАР 2021.

Чи будзе места шеднуц до публики? Програма з векшого иста як и прешлих рокох: гимна, чийо стихи нас здогадую одкадз зме, литературна творчосц ґениялних поєдинцох хтори допринєсли култури. Муши и слово-два политичних функционерох, а помедзи писня, єдна о вредних Руснацох, єдна о залюбених Руснацох, а можебуц и даєдна о веселих. Випада же важнєйше чи по законченю будзе дацо загрисц и заляц. Чи после програми буду чевапи чи на дьобканє жимни сухомесово колєчка. Будзе музики? Танцу, друженя, забави? Чи лєм придземе „нафракани” посликовац ше и буц присутни – закончує Адорян Чизмар зоз Коцура. У нашей анкети можеце замерковац же нашим младим значи Дзень Руснацох и же любя и участвовац, а и шедзиц у публики. Святочну акедемию, по їх думаню, треба и надалєй отримовац, бо вона представя очуванє култури, идентитету и чува тото цо прави дух Руснацох. Того року централна Святочна академия нє отримана 17. януара, алє вериме же кажде хто мал потребу означиц тот дзень, поробел так як ше чувствує, алє найскорей у своїм обисцу. Щешлїве Националне швето – Дзень

Руснацох! Л. Костелник / Т. Салаґ /И. Чордаш

з технїчнохо боку, алє так и ми млади маме нагоду сотрудзовац зоз искуснима музичарами. То цошка цо окреме важне. Голєм нам, хтори зме виховани у таким окруженю и свидоми же хто зме – поцешено толкує Кристина Афич зоз Руского Керестура. АДОРЯН ЧИЗМАР: – Можебуц то дацо вецей, можебуц дацо важне. Од вше ме тот дзень асоцирує лєм на святочну академию. Дзе ше отрима?

РУСКЕ СЛОВО 15


КУЛТУРА И ПРОСВИТА 75 РОКИ ОД СНОВАНЯ КУД „ТАРАС ШЕВЧЕНКО” У ДЮРДЬОВЕ (II)

ПОРУШУЮ И ЗБЕРАЮ МЛАДИХ

Пише: Сандра САЛАМУН

Оркестер КУД Тарас Шевченко” вецей раз бул наградзени зоз Златну плакету ” МЛАДЕЖ ПОЧАЛА РЕАЛИЗОВАЦ СВОЙО ПРОЄКТИ Од 2010. року младеж, после павзи вецей як штири децениї, почала дїловац у Дружтве зоз своїма активносцами. Орґанизовали ше дзекуюци тому же Национални совит Руснацох по першираз основал Одбор за младеж и спорт. Дюрдьов достал свою представнїцу. Одтеди млади почали креировац свойо проєкти. Дзекуюци тому, 30. децембра, 2020. року отримани дзешати Литературни вечар младих, а за тоти дзешец роки млади поряднє орґанизовали вецей яктивносци за младеж и младших, креативни роботнї на рижни теми, ярнї, лєтнї и жимски тематски забави, Квизи знаня и Бал младих.

16 РУСКЕ СЛОВО

Културно-уметнїцке дружтво „Тарас Шевченко” з Дюрдьова на добре удупканей драги, звладує з часом и рижни виволаня. Управни одбор, уметнїцки руководителє и членство ше поряднє подмладзує, а секциї зазначую замерковани резултати

У

януаре 2010. року за предсидателя Управного одбору Културно-уметнїцке дружтво „Тарас Шевченко” з Дюрдьова вибарни Микола Кухар, котри тоту функцию окончовал два полни мандати, односно осем роки. Теди у Дружтве уж исновали традицийни програми котри масовоно нащивйовани, а чий ше датум отримованя зна напредок, понеже ше отримую вше истого дня. Од програмох у котрих участвовали наймладши члени Дружтва, як цо крачунски и осмомарцовски концерти, по програми у котри ше приказовала цалорочна робота Рочни вельконоцни концерт, та по Фестивал жридлового шпиваня „Най ше нє забудзе” на котрим ше у жридловим шпиваню змагаю скоро шицки нашо Дружтва. Окрем того, зна ше же Скупшина Дружтва вше останєй нєдзелї у януару и Бал широких сукньох першей соботи у фебруару. О тей стабилносци и устаємнєносци у орґанизацийох УО ше поряднє закладал, и тото у тих часох постало узвичаєне, традицийне, та и обчековане од валалчаньох. Вецейрочне закладанє дало резултати. Шицки уж знаю же члени Управного одбору зашедаю кажди пияток, та ше вецей нє муши зволовац на схадзку як то на початку свойо предшедованя мушел робиц Мирсолав Ча-

кан, котри членох по валалє зволовал на бициґли. ЗОЗ ПОЗИТИВНУ АТМОСФЕРУ ҐУ ДОБРЕЙ РОБОТИ У тим периодзе, кед за предсидателя вибрани Кухар, интензивнєйше ше почало уводзиц проєктне финасованє, та Дружтво пред собу мало нове виволанє. Воно успишно звладане. Предсидатель Кухар припознава же його нова позиция була олєгчана, понеже у УО ище вше були предняки котри роботу Дружтва почали видзвиговац концом дзеведзешатих рокох. Окрем того, мал и вельку одвичательносц, понеже нашлїдзел роботу и обовязки єдного з визначнєйших предсидательох, теди уж бувшого предсидателя Мирослава Чакана котри допринєсол, медзи иншим, и же би робота Руснацох и Руснаци вообще, як члени дружтва у котрим жию, були почитованши и припознатши. – Мал сом щесце же сом мал потримовку од старших котри маю богате знанє и искуствиє. Вони ше уж помалки поцагую, алє їх помоц ище вше барз важна. Ми тераз тоти котри маю задаток помагац младшим, бо нїхто нє вични. Видзи ми ше же нам у тих 22. ЯНУАР 2021.


kultura@ruskeslovo.com

Дзивоцка шпивацка ґрупа участвує на скоро шицких преславох

З нагоди 70-рочнїци шицки учашнїки на Концерту достали исти дарунок

Под час його предшедованя у Дружтве означена ценчасох, як скорейших рокох лєгчейше достац финансийни средства. То так, медзи иншим, и дзекуюци добрей трална преслава Националного швета Руснацох, 270репутациї Дружтва и проєктним финансованю, алє и за рочнїца од приселєня Руснацох на тоти простори, 70тото треба мац моци и знац витвориц. Муши ше буц ин- рочнїца од снованя Дружтва, велї литературни вечари и фомовани на час, важне провадзиц конкурси, знац кеди промоциї кнїжкох, Музично-литературни вечар „Тал” з и дзе их провадзиц, алє и буц ИТ описменєни. Знац на- нагоди 60-рочнїци од народзеня Дюрдьовчаня, музичара, композитора и музичного педаґоґа Михаписац або найсц хто напише проєкт – ла Лїкара, алє и велї други значни подїї за Ругварел Микола Кухар котри од 2018. снацох у Дюрдьове. року окончує длужносц заменїка предсидателя УО Дружтва, чий є член ЗА СЕДЕМДЗЕШАТИ РОДЗЕНИ ДЗЕНЬ понад давацец роки. Теди, пред двацец роками бул єден з наймладших У периодзе од 2008. по 2010. рок предсидачленох УО, алє ше членство у нїм ище тель УО Дружтва бул Маринко Дудаш котри вше успишно подмладзує з младима дал значне доприношенє у роботи Дружтва. котри жадаю допринєсц його роботи. По 2008. рок, а од 1995. року предсидатель Прето ше старши члени УО цеша, поУО бул Мирослав Чакан. неже су свидоми же будучносц ДруПорядна финансийна потримовка Нациожтва завиши од младших, од їх сцелоналного совиту Руснацох шведочи же Друсци и жажди предлужиц по драги кожтво леґитимни толмач интересох рускей натра за нїх добре удупкана. ционалней заєднїци. У новембре 2015. року з – Мило ми же єст особи котри помабогату и цаловечаршу двогодзинову програгаю роботу Дружтве, же им мило таке Микола Кухар му означена 70-рочнїца од снованя Дружтва. робиц, алє и же нє трациме континуоУ програми участвовали велї аматере, а вану роботу шицки тоти роки. Же ше млади и надалєй уключую, алє и же маю свойо змисти уключели ше дакедишнї члени шпиваче, рецитаторе, котри дзечнє потримуєме. Наздавам ше же будзе так и танцоше, ґлумци и други. У програми участвовали велї надалєй, же будземе мац подмладок у шицких наших се- ґенерациї, од ветеранох по наймладших. Тих рокох Друґментох. Маме позитивну атмосферу котра доприноши жтво мало формовани три фолклорни секциї, возросту добрей роботи и дава позитивни резултати. Удава нам дзецох од оводи по студентох и занятих. Три шпивацки ше и тото же би ше поряднє подмладзовали и уметнїцки и два жридлово ґрупи, красне число соло шпивачох и реруководителє. Барз важне же млади заинтересовани цитаторох, литературну секцию, дзецинску и Вельки науключиц ше, а док так, то барз добре – гварел заменїк родни оркестер, младежску орґанизацию и дзецинску драмску секцию. Найвецей припознаня, остатнї двацец предсидателя Микола Кухар. роки ма Тамбурови оркестер котри пририхтовал уметнїки руководитель Михал Лїкар и рецитаторе, котрих пририхтовал уметнїцки руководитель Яким Гарди. Дзекуюци довирию Завод за защиту памятнїкох Войводини и Основней школи „Йован Йованович Змай” у Дюрдьове, КУД „Тарас Шевченко” на хаснованє достава предню час будинку Рускей школи. Пошвидко, року 2011. члени УО орґанизовали ушорйованє єй просторийох, а на основи поради зоз Заводом. Од теди Руска школа постава часц презентованя руского фолклору през рижни активносци котре дюрдьовске Дружтво орґанизує у нєй. У нєй часц постановки етноґрафскей збирки Руска одлога. О тей часци Рускей школи пред тим ше нїхто децениями нє старал.■ Младша драмска секция була масовна (Предлужи ше) 22. ЯНУАР 2021.

РУСКЕ СЛОВО 17


КУЛТУРА И ПРОСВИТА НОВИ КНЇЖКИ

СОН О ВАЛАЛЄ, ЯВА БЕЗ ЗМИСТУ

(Славко Роман Рондо, З видлами до шиї, збирка поезиї, Руске слово, Нови Сад, 2020)

С

лавко Роман Рондо, тераз уж як наш висланєц у „новим швеце”, лєм потвердзел и фиксовал власну „цму гвизду” през свойофайтови ексцес „пар екселанс”, одкошуюци ловорики на громадзе з актуалну (и наявену) гипер продукцию. Озда нєзапаметана ровно тродеценийна павза после дебитантскей „Катаклизми”, прервата зоз триюмфалну промоцию залоньским у Керестурским доме младежи на Дзень младосци „з бункеру” винятого „Одняти од псох”. З тей нагоди наш вундеркинд у маниру певного (рухомого) шоумена сценски блїснул, шорово животно подковани за таке єдно подняце з його ище голєм двома другима пасиями – театром и, поготов – музику. Камбек у вельким стилу, з пригодним публицитетом, яки ше ту и тераз нєчасто да видзиц чи дожиц. Инше то же хто и цо о спомнутим себе дума; нє кабацим – особнє дзешка аж бануєм же чом таки талант нє трима, водзи живи чи медийни конферанси наших (благо анемичних) културно-забавних змистох и програмох. Гоч, стихи, вец, у тим припадку можу представяц хендикеп пре свою покус герметизовану прикмету. Та так, наш мултимедиялни працовнїк у спомнутей кнїжки наводзи у (авто)биоґрафийней призначки же є од 2009-го року на дочасовей роботи „по шмерц” у Канади. А, у идуцим (най)новшим дїлу, нєдавно видатим и представеним публики, як першим автентичним имиґрантским „чтиву” потвердзує упечаток („лєм я знам як ми”) же остал „живи поховани” у родимим краю; зарекнути Маковчар то подкрипює з тим же гнєтка шнїє о своїм валалє одкеди виселєл. О Канади, педик, анї раз. Як поет од вше тенденциозно зловисно ексцесни, часто нєприкрито соблажнююци, а табуом прихильни, и у найновшей збирки „З видлами до шиї” у стандардним маниру предлужує полуобсесивно луцидну психоанализу керестурского топоса.

18 РУСКЕ СЛОВО

Свойофайтови „дзивяк” у нашей литературней заградки („дзе фатаморґана, там буд зем оаза”) превраца горебздом традицию, нароком ю начудацел, розбуйдошел, цинїчно запопровал (у фазону „патри цо зме ци поробели з писню, мамо!”) и як „перши мачата цо ше до води руцаю” воскрес як антиципуюци амблем будуцим „гумнашом”. Попри чежиска ґу кельо-тельо педантней метри ки стиха, як евентуално єдиному фиксному кано ну пи саня, даю ше попри обачиц ище дзепоєд ни уплї ви; од скорей то бизовно експлоатация здобуткох Ероти ки рутеники нака ламеней з (припитану) паради ґму „битанґи и принце зи (святей и сайги)”, макабри стични и покус фаустовски (алє иншак як Павло вич чи Надь) елементи, чежиско ту и там ґу ретори ки реверендох чи старо стох, блїзке синтаксичним атави змом Папгаргая, менєй Тамаша, Скубанова ди дакти ка напр. и под. При младших ше даю намацац и препознац апокрифни феноменолоґиї ва ла ла з Шуксового дїла, покус и Винка, жґиртанє Синиши Сопки, даєдни (нєдоробени нажа ль) Колетово и Колбийово гунцут ства. Тельо о Рондови як о меджи. У рецензиї за „Одняти од псох” сом тот жанр охарактеризовал як неґатив фундамента нашей писмено сци, Ко стельникового „Идилского венца”. Шлїдом того замеркованя, пре очиглядно проґре сивну имиґрант ску бановачку у „Видлох до шиї”, наруцує ще ана лоґна Ко стельникова „Бачка;, алє гнєтка як цма, субвер зивна вариянта ва ла ла. Прето бим вец и нови писнї оква лификовал як „одпитуюци” („я сам зоз собу танцуєм у цмоти”), наспрам потерашнїх „нагадуюцих”.■ Мирон Джуня 22. ЯНУАР 2021.


РОК XX ЧИСЛО 1

Пише и ушорела: Мартица ТАМАШ

СЦИГЛИ ВАКЦИНИ

ПОЧАЛА МАСОВНА ИМУНИЗАЦИЯ

ЖЕ БИ КОРОНА БУЛА ПРЕШЛОСЦ Пред роком нє верели шицки до вистки о вирусу корона з Вухану, а нєшка, кед у нашей жеми на розполаганю три вакцини хтори оможлївюю ефикасну защиту, єст ище надосц тих хтори роздумую и маю дилему чи сцу прияц вакцину аховци твердза же з вакцину, як и зоз маску, защицуєме и себе и других и же гражданска обовязка и длужносц здравих людзох же би защицели и себе, и свойо окруженє. У Сербиї 19. януара почала масовна имунизация жительства процив вируса корона за другу приоритетну ґрупу у хторей просвитни роботнїки, припаднїки МУП-а, Войска Сербиї и представнїки медийох. Потераз, од 24. децембра, кед у Сербиї почала имунизация, вакцини достали найзагроженши ґрупи, заняти у ґеронтолоґийних центрох, люд зе котри змесцени до тих центрох и здравствени роботнїки. Представнїк Аґенциї за лїки Павле Зелич виявел же потераз приявени лєм 12 случаї нєжаданих реакцийох на вакцину процив корона вируса и то ФайзерБионтек. По податкох хтори початком тижня винєсол Мирсад Дєрлек, державни секретар у Министерству здравя, за вакцинованє ше приявели скоро 335 000 людзе и 40 одсто з нїх сце русийску вакцину Спутнїк В, 28 одсто жада нємецко-америцку вакцину Файзер-Бионтек, а 32 одсто ше вияшнєло же им шицко єдно хтору вакцину достаню. Понеже 16. януара до Сербиї сцигли и милион дози Синофарм вакцини з Китаю, вони найвироятнєйше достаню тоту вакцину. За вакцину Синофарм познати вирусолоґ др Ана Ґлиґич гварела же Фото: Милян Мичунович

Ф

ЯК ШЕ ПРИЯВИЦ? Од пондзелку, 11. януара, гражданє ше можу особнє приявиц за вакцинованє и вибрац вакцину на порталу еУправи: https://imunizacija.euprava.gov.rs/, а од 14. януара и прейґ кол центра на телефон 0800 222 334 кажди дзень од 8 по 20 годзин. Кажду вакцину ше достава на двараз, як вакцину и ревакцину. На ревакцину, особу поволує вибрани лїкар. 22. ЯНУАР 2021.

є єдина права и длуготирваца защита, бо є направена зоз цалого вируса и щици и од мутацийох вируса. Масовне вакцинованє жительства будзе орґанизоване на вецей як 300 пунктох у Сербиї. Наша жем єдна з ридких державох хтора оможлївела людзом же би виберали єдну спомедзи пейцох вакцинох. Попри спомнутих вакцинох порад зени и АстраЗенека з Велькей Британиї и Модерна зоз Зєдинєних Америцких Державох. У прегваркох же би ше обезпечело 8 милиони вакцини, цо значи же 4 милиони людзе можу до стац вакцини. У оперативним плану, минимум же би ше вакциновало 1,4 милиони, а оптимум 3,3 милиони людзе и кед буду випоручени шицки количе ства о котрих порадзене, вакцинованє

ПАПА ФРАНЦИСКО ПРИЯЛ ВАКЦИНУ ПРОЦИВ КОРОНИ Поглавар Римокатолїцкей церкви, папа Франциско, хтори ма 84 роки, 13. януара приял Файзерову вакцину процив вируса корона, першого дня вакцинованя у Ватикану. Сообщене же у цеку вакцинованє коло 5 тисячи жительох и занятих у держави Ватикан.

будзе закончене до конца мая, або половки юния. Кельо людзе до станю вакцину завиши од продуковательох, и чи випочитую тото цо з нїма порадзене. Од 6. марца прешлого року, кед реґистровани перши пациєнт од Ковиду-19, потераз, по податкох зоз сайта covid19.rs на дзень 18. януара вкупне число тестираних єст 2 485 591, реґистрованих же мали ковид єст 374 111, а вкупне число умартих 3 771. Процент смертельносци 1,01%, 5 214 госпитализовани и 182 особи на респираторох. ■

РУСКЕ СЛОВО 19


ДОМ И ФАМЕЛИЯ

famelija@ruskeslovo.com

ПАЦИЄНТИ И ДОХТОР

ВАЖНЕ ПРИТРИМОВАЦ ШЕ ТЕРАПИЇ Епидемиолоґийна ситуация тераз стабилна з тенденцию зменшаня числа хорих. Вирус SARSCoV-2 ище вше циркулує, та и далєй треба почитовац превентивни мири – тримац дистанцу, ношиц маску и менєй ше дружиц. Тоти цо хори, най ше притримую терапиї и совитох лїкарох

М

ария Буила з Коцура, хтору нашо читаче познаю як активну волонтерку Каритасу у Коцуре, перши симтоми корони достала 4. децембра, на свой имени дзень Марї, а до Ковид амбуланти пошла ютредзень. Мала горучку вецей як 38 ступнї и нє мала чувство паху. На тесту утвердзене же ма ковид, о тидзень достала запалєнє плюцох, перше на єдним, а вец и на другим боку и спрам того доставала и терапиї. – Дали ми упут до шпиталю и гварели най идзем такой накеди ме почнє давиц, же сом нє годна дихац. Моя шестра Меланка ше барз старала о мнє же бим попила на час лїки, наварела, порайбала, натопела и я могла на мире лєжац при пецу и лїчиц ше. Барз ми значела тота сиґурносц же ше нї о чим нє мушим старац, же сом мала вельку помоц. Пила сом и витамини, лимунаду, єдла сом мандарини... Плюца ми знїмали пейц раз. На остатнєй контроли 9. януара була сом добре, дохторе ми гварели най ше чувам, бо кед ше враци запалєнє плюцох, то будзе вельо горше як першираз. Так же тераз нє гонїм анї бициґлу, меркуєм да ше нє прехладзим. Тераз рахуєм же мам имунитет и нє рихтам ше вакциновац, а кед ше вец буду шицки вакциновац, та и я ше будзем, а о тим хтора вакцина, о тим ище будзем роздумовац, гваря же будзе зоз каждей – гутори Марча Буила. И ЛЇКИ И МОЛИТВА Парох у церкви Святого Владимира у Новим Вербаше отец Иґор Вовк симптоми корони достал 23. новембра и на тесту у ковид амбуланти му то и потвердзене, а на рдґ знїманю утвердзене же ма запалєнє плюцох и достал терапию. – Прилапел сом то, як цо и кажде треба да прилапи, и почал сом ше лїчиц. Мам двойо дзеци и супруга ми у благословеним стану и бал сом ше же ше и вони похоря. Дома сом ше изоловал, бул сом сам у хижи на поверху, єдино же сом сходзел топиц. На щесце, бул сом досц добре, могол сом дихац. Супруга достала папер же нє може два тижнї висц з обисца и то нам очежало ситуацию. Мала, коло двоїх дзецох, барз вельо обовязки. Людзе ми посилали поруки же ковид нє постої, же то нєт нїч, а вец же тот умар, гевтот умар од ковида и то ме знємирйовало та сом ше престал явяц на телефон. Вельо сом читал и мал сом часу за стретнуце сам зоз собу. Думал сом о тим же Исус у вельо евангелийох гварел „вира це твоя спаши”. Видруковал сом себе цитат з библиї „нє бой ше, я з тобу, лєм вер, прейдзе” и пущал сом себе на компютеру як цо монахи Варлаамского манастира шпиваю „Богородице Дїво, радуйся”. Поряднє сом пил шицки антибиотики и витамини, так як ми лїкаре преписали. Лїченє тирвало двацец днї и кед ми на контроли дохтор Деян Загорянски гварел же шицко у шоре, нїхто одо мнє нє бул щешлївши – гутори о. Вовк. После о. Иґора од корони були хори и його дзеци Теодор и Ема, алє им пошвидко було лєпше, а вец корону достала и панїматка Дария.

20 РУСКЕ СЛОВО

– Супруга Дария 0 кревова ґрупа и раховал сом же нє достанє вирус, бо гваря же людзе з тоту кревову ґрупу ридше доставаю корону, мед зитим, кед ми виздравели, вона достала температуру. Нє лєгко ми було буц и мац, и вариц, и пораїц, же би було чисте и же би шицко коло дзецох було поробене, алє Слава Богу шицко прешло. Ми шицки тестирани, були зме позитивни и виборели зме ше, з лїками и молитву, и тераз зме добре. Єст рижни приповедки, же корона теория спреОтец Иґор Вовк, веданя, алє я ю справди панїматка Дария, Ема и Теодор мал и рахуєм же тераз мам антицела, а док придзе час, роздумам о вакцини – гутори о. Вовк У НОВЕМБРУ БУЛО НАЙВЕЦЕЙ ХОРИХ Специялиста интерней медицини у Общей болнїци у Вербаше др Деян Загорянски, хтори тераз на субспециялизациї зоз Ґастроентерохепатолоґиї, на Медицинским факултету Универзитета у Беоґрадзе, од марца роби у червеней зони Ковид шпиталю у Вербаше. – За скоро єден рок роботи у червеней зони найвецей часу робел сом у трияжней респираторней амбуланти ОБВ, хтора ше находзи у будинку Дома здравя Вербас. Ковид шпиталь ма и рдґ апарат хтори важни за дияґностику пнеумонийох, и у прешлим року тота трияжна пулмолоґийна амбуланта була найважнєйша у борби процив SARS-CoV-2 вируса. Найвецей пациєнтох було у новембру и початком децембра, кед сом под час 24-годзиновей змени препатрел вецей як 200 людзох, цо барз вельке число хорих. У тим периодзе було барз вичерпуюцо робиц, нє лєм за єдного лїкара хтори ту 24 годзини, алє и за медицинского технїчара и рдґ технїчара, хтори тиж ношели терху роботи. Дзекуюци тимскей роботи и добрей орґанизациї, удало нам ше дац медицинску помоц такому велькому числу пациєнтох – гутори др Загорянски. Мири хтори Кризни штаб принєсол концом рока зменшали число препатрункох, їх ефекти ше аж тераз чувствує, алє, як гвари др Загорянски, и далєй єст можлївосц же ше звекша число хорих, пре нєпочитованє предписаних мирох, окреме под час новорочних шветох. 22. ЯНУАР 2021.

– Вєшенї було найвецей случаї госпитализациї пациєнтох зоз чежку клїнїчну слику. То бул период кед ше стретли вирус Ковид-19 и сезонска ґрипа, та ше при хронїчних пациєнтох активовала їх хронїчна хорота на плюцох. Прето попри Ковид-1 шпиталю у старим будинку гирурґиї у Вербаше отворени и Ковид-2 шпиталь у рамикох нового будинку зоз помаранчецову и червену зону. Найвекше число пациєнДр Деян Загорянски тох лїчени и контроловани у амбуланти по саме виздравенє у хижних условийох, зоз изолацию и обсяжну терапию, хтору зме преписовали по найсучаснєйших напрямкох и протоколох – гутори др Загорянски. НАЙЗАГРОЖЕНШИ СТАРШИ По його словох, найзагроженши старши пациєнти, зоз хронїчнима придруженима хоротами од скорей – кардиолоґийни, пулмолоґийни, ендокринолоґийни, онколоґийни, пациєнти зоз чувствительну имуно систему пре хороти або терапиї хтори беру за лїченє основней хороти. – Таки пациєнти хтори були инфицировани з Ковид-19 вирусом мали чежши клнїчни слики, длугши процес виздравеня, интензивнєйши симптоми и найчастейше им була нєобходна подпорка з оксиґеном. Таки пациєнти верим же у процентох найвецей умерали од пошлїдкох тей чежкей хороти – запалєня обидвох плюцох, хтора водзела до цитокинскей бурї и акутного ре спираторного дистерс син-

КОВИД ПАСОШ У медийох єст и приповедка о ковид пасошу, же людзе хтори ше нє сцу вакциновац нє годни путовац до Европскей униї. Друга дилема, же хто достанє русийску вакцину, хтора нє реґистрована при Европскей аґенциї за лїки, чи годзен путовац до Европи, на приклад, до Греческей на морйо. Єст процедурални розлики кед у питаню критериюми Европскей аґенциї за лїки и Русийскей аґенциї за лїки, алє анї єдна розлика ше нє одноши на безпечносц вакцинох за людзох. Чи етично нєвакцинованим людзом онєможлївиц путованє – питанє и за филозофох и етичарох, а прешлих дньох гварене же то идея за хтору ше заклада уния авиопревожнїкох, а нє уния имунолоґох. Шветова здравствена орґанизация затераз нє видала препорученє же би доказ о вакцинованю процив корона вируса або имунитету було условиє за медзинародни путованя. 22. ЯНУАР 2021.

дрому, за чийо лїченє нєобходна механїчна вентилация зоз ре спиратором. Нажаль, велї пациєнти нє прежили, бо им ше функция плюцох нє обновела, а стан ше закомпликовал з другима хоротами хтори нєминовно шлїдза. Нажаль, було случаї же умерали и младши особи, по теди здрави, хтори у найвецей случайох запожнєли зоз явяньом лїкарови, хтори длуго одбивали питац помоц у здравствених установох, а кед то уж зробели, було позно же би ше дацо виправело – гутори др Загорянски. ТРЕБА ШЕ ЧУВАЦ И ВАКЦИНОВАЦ На питанє, яки совит да нашим читачом, др Деян Загорянски гвари же чежко дац совит, а же би бул универзални и за шицких єднаки. – Рушаюци од себе, за скоро рок роботи у червеней зони бул сом виложени вирусу Ковид-19 у вельких концентрацийох и скоро кажди дзень. Од самого початку сом ше притримовал предписаних епидемиолоґийних мирох як цо: ношенє маски, дезинфекция и умиванє рукох, дистанца, керованє ризичних сходох и подїйох, здраве косиранє, бранє суплементох и витаминох хтори препоручовани и хорим пациєнтом... и думам же то були достаточни мири же сом ше по тераз нє обрал од того вирусу. Тиж мушим спомнуц же сом под час цалого прешлого року поряднє ишол на наставу и мал усовершованє у Клинїчним центру Сербиї у Беоґраду у рамикох своєй узшей специялизациї, а удало ми ше, на кратко, пойсц и на рочни одпочивок. Так сом у марцу и у септембру бул у иножемстве, и з почитованьом спомнутих мирох, нє обрал сом ше. Зоз радосцу сом дочекал першу доступну вакцину процив вируса и пред даскельома днями приял сом першу дозу. И далєй нє мам нїяку реакцию, анї на ковид инфекцию, анї на вакцинацию. Совитуєм шицким же би ше вакциновали, по препорученьох и ризику хтори маю од виложеносци вирусу, природи роботи и коморбидитетами хтори нарушую їх терашнє здравє. Думам же векши хасен од вакцини, як кед би ше ризиковало же ше охори од тей вирусней инфекциї хтора, чи ми то сцеме припознац або нє, зохабя тирваци пошлїдки на наш орґанизем, плюца, о тим ше аж будзе писац наукововиглєдовацки роботи. За шицких хтори потримую идею же вирус политичне бависко, видумство, мам лєм єдно ришенє, най ше облєчу до скафандера и препровадза кратки час у червеней зони Ковид шпиталю дзе ше лїча хори пациєнти и сиґурни сом же барз швидко пременя свойо думанє. За законченє пандемиї ключне будзе вакцинованє и розуми ше, почитованє епидемиолоґийних мирох, же би ше зменшао ширенє вируса. Правенє колективного имунитета, зоз виздравеньом од вируса и зоз вакцинованьом, оможлїви нам же будземе мац менєй чежко хорих, же будземе мац лєгчейшу клинїчну слику при хорих, же нє будземе мац тельо компликациї, и же нє будземе мац тирваци пошлїдки за здравє после инфекциї, же нам ше живот враци „до нормалнєйших цекох” же ше отворя гранїци, же ше будземе шлєбоднєйше рушац, путовац, жиц, же ше страх од ковида зменша, же школяре шедню до школских лавкох, же ше спортски змаганя буду отримовац пред публику, же ше буду отримовац културни подїї и манифестациї, же у нашим КПД „Карпати” аматере заш буду активно робиц у секцийох, же ше орґанизую наступи и концерти пред публику. Рахуєм же ше по лєто 2021. року ситуация нормализує у одредзеней мири, алє за врацанє на стан пред Ковидом будзе требац ище часу.■

РУСКЕ СЛОВО 21


ДОМ И ФАМЕЛИЯ

famelija@ruskeslovo.com

ПАЦИЄНТИ И ДОХТОР

ВАЖНЕ ПРИТРИМОВАЦ ШЕ ТЕРАПИЇ Епидемиолоґийна ситуация тераз стабилна з тенденцию зменшаня числа хорих. Вирус SARSCoV-2 ище вше циркулує, та и далєй треба почитовац превентивни мири – тримац дистанцу, ношиц маску и менєй ше дружиц. Тоти цо хори, най ше притримую терапиї и совитох лїкарох

М

ария Буила з Коцура, хтору нашо читаче познаю як активну волонтерку Каритасу у Коцуре, перши симтоми корони достала 4. децембра, на свой имени дзень Марї, а до Ковид амбуланти пошла ютредзень. Мала горучку вецей як 38 ступнї и нє мала чувство паху. На тесту утвердзене же ма ковид, о тидзень достала запалєнє плюцох, перше на єдним, а вец и на другим боку и спрам того доставала и терапиї. – Дали ми упут до шпиталю и гварели най идзем такой накеди ме почнє давиц, же сом нє годна дихац. Моя шестра Меланка ше барз старала о мнє же бим попила на час лїки, наварела, порайбала, натопела и я могла на мире лєжац при пецу и лїчиц ше. Барз ми значела тота сиґурносц же ше нї о чим нє мушим старац, же сом мала вельку помоц. Пила сом и витамини, лимунаду, єдла сом мандарини... Плюца ми знїмали пейц раз. На остатнєй контроли 9. януара була сом добре, дохторе ми гварели най ше чувам, бо кед ше враци запалєнє плюцох, то будзе вельо горше як першираз. Так же тераз нє гонїм анї бициґлу, меркуєм да ше нє прехладзим. Тераз рахуєм же мам имунитет и нє рихтам ше вакциновац, а кед ше вец буду шицки вакциновац, та и я ше будзем, а о тим хтора вакцина, о тим ище будзем роздумовац, гваря же будзе зоз каждей – гутори Марча Буила. И ЛЇКИ И МОЛИТВА Парох у церкви Святого Владимира у Новим Вербаше отец Иґор Вовк симптоми корони достал 23. новембра и на тесту у ковид амбуланти му то и потвердзене, а на рдґ знїманю утвердзене же ма запалєнє плюцох и достал терапию. – Прилапел сом то, як цо и кажде треба да прилапи, и почал сом ше лїчиц. Мам двойо дзеци и супруга ми у благословеним стану и бал сом ше же ше и вони похоря. Дома сом ше изоловал, бул сом сам у хижи на поверху, єдино же сом сходзел топиц. На щесце, бул сом досц добре, могол сом дихац. Супруга достала папер же нє може два тижнї висц з обисца и то нам очежало ситуацию. Мала, коло двоїх дзецох, барз вельо обовязки. Людзе ми посилали поруки же ковид нє постої, же то нєт нїч, а вец же тот умар, гевтот умар од ковида и то ме знємирйовало та сом ше престал явяц на телефон. Вельо сом читал и мал сом часу за стретнуце сам зоз собу. Думал сом о тим же Исус у вельо евангелийох гварел „вира це твоя спаши”. Видруковал сом себе цитат з библиї „нє бой ше, я з тобу, лєм вер, прейдзе” и пущал сом себе на компютеру як цо монахи Варлаамского манастира шпиваю „Богородице Дїво, радуйся”. Поряднє сом пил шицки антибиотики и витамини, так як ми лїкаре преписали. Лїченє тирвало двацец днї и кед ми на контроли дохтор Деян Загорянски гварел же шицко у шоре, нїхто одо мнє нє бул щешлївши – гутори о. Вовк. После о. Иґора од корони були хори и його дзеци Теодор и Ема, алє им пошвидко було лєпше, а вец корону достала и панїматка Дария.

20 РУСКЕ СЛОВО

– Супруга Дария 0 кревова ґрупа и раховал сом же нє достанє вирус, бо гваря же людзе з тоту кревову ґрупу ридше доставаю корону, мед зитим, кед ми виздравели, вона достала температуру. Нє лєгко ми було буц и мац, и вариц, и пораїц, же би було чисте и же би шицко коло дзецох було поробене, алє Слава Богу шицко прешло. Ми шицки тестирани, були зме позитивни и виборели зме ше, з лїками и молитву, и тераз зме добре. Єст рижни приповедки, же корона теория спреОтец Иґор Вовк, веданя, алє я ю справди панїматка Дария, Ема и Теодор мал и рахуєм же тераз мам антицела, а док придзе час, роздумам о вакцини – гутори о. Вовк У НОВЕМБРУ БУЛО НАЙВЕЦЕЙ ХОРИХ Специялиста интерней медицини у Общей болнїци у Вербаше др Деян Загорянски, хтори тераз на субспециялизациї зоз Ґастроентерохепатолоґиї, на Медицинским факултету Универзитета у Беоґрадзе, од марца роби у червеней зони Ковид шпиталю у Вербаше. – За скоро єден рок роботи у червеней зони найвецей часу робел сом у трияжней респираторней амбуланти ОБВ, хтора ше находзи у будинку Дома здравя Вербас. Ковид шпиталь ма и рдґ апарат хтори важни за дияґностику пнеумонийох, и у прешлим року тота трияжна пулмолоґийна амбуланта була найважнєйша у борби процив SARS-CoV-2 вируса. Найвецей пациєнтох було у новембру и початком децембра, кед сом под час 24-годзиновей змени препатрел вецей як 200 людзох, цо барз вельке число хорих. У тим периодзе було барз вичерпуюцо робиц, нє лєм за єдного лїкара хтори ту 24 годзини, алє и за медицинского технїчара и рдґ технїчара, хтори тиж ношели терху роботи. Дзекуюци тимскей роботи и добрей орґанизациї, удало нам ше дац медицинску помоц такому велькому числу пациєнтох – гутори др Загорянски. Мири хтори Кризни штаб принєсол концом рока зменшали число препатрункох, їх ефекти ше аж тераз чувствує, алє, як гвари др Загорянски, и далєй єст можлївосц же ше звекша число хорих, пре нєпочитованє предписаних мирох, окреме под час новорочних шветох. 22. ЯНУАР 2021.

– Вєшенї було найвецей случаї госпитализациї пациєнтох зоз чежку клїнїчну слику. То бул период кед ше стретли вирус Ковид-19 и сезонска ґрипа, та ше при хронїчних пациєнтох активовала їх хронїчна хорота на плюцох. Прето попри Ковид-1 шпиталю у старим будинку гирурґиї у Вербаше отворени и Ковид-2 шпиталь у рамикох нового будинку зоз помаранчецову и червену зону. Найвекше число пациєнДр Деян Загорянски тох лїчени и контроловани у амбуланти по саме виздравенє у хижних условийох, зоз изолацию и обсяжну терапию, хтору зме преписовали по найсучаснєйших напрямкох и протоколох – гутори др Загорянски. НАЙЗАГРОЖЕНШИ СТАРШИ По його словох, найзагроженши старши пациєнти, зоз хронїчнима придруженима хоротами од скорей – кардиолоґийни, пулмолоґийни, ендокринолоґийни, онколоґийни, пациєнти зоз чувствительну имуно систему пре хороти або терапиї хтори беру за лїченє основней хороти. – Таки пациєнти хтори були инфицировани з Ковид-19 вирусом мали чежши клнїчни слики, длугши процес виздравеня, интензивнєйши симптоми и найчастейше им була нєобходна подпорка з оксиґеном. Таки пациєнти верим же у процентох найвецей умерали од пошлїдкох тей чежкей хороти – запалєня обидвох плюцох, хтора водзела до цитокинскей бурї и акутного ре спираторного дистерс син-

КОВИД ПАСОШ У медийох єст и приповедка о ковид пасошу, же людзе хтори ше нє сцу вакциновац нє годни путовац до Европскей униї. Друга дилема, же хто достанє русийску вакцину, хтора нє реґистрована при Европскей аґенциї за лїки, чи годзен путовац до Европи, на приклад, до Греческей на морйо. Єст процедурални розлики кед у питаню критериюми Европскей аґенциї за лїки и Русийскей аґенциї за лїки, алє анї єдна розлика ше нє одноши на безпечносц вакцинох за людзох. Чи етично нєвакцинованим людзом онєможлївиц путованє – питанє и за филозофох и етичарох, а прешлих дньох гварене же то идея за хтору ше заклада уния авиопревожнїкох, а нє уния имунолоґох. Шветова здравствена орґанизация затераз нє видала препорученє же би доказ о вакцинованю процив корона вируса або имунитету було условиє за медзинародни путованя. 22. ЯНУАР 2021.

дрому, за чийо лїченє нєобходна механїчна вентилация зоз ре спиратором. Нажаль, велї пациєнти нє прежили, бо им ше функция плюцох нє обновела, а стан ше закомпликовал з другима хоротами хтори нєминовно шлїдза. Нажаль, було случаї же умерали и младши особи, по теди здрави, хтори у найвецей случайох запожнєли зоз явяньом лїкарови, хтори длуго одбивали питац помоц у здравствених установох, а кед то уж зробели, було позно же би ше дацо виправело – гутори др Загорянски. ТРЕБА ШЕ ЧУВАЦ И ВАКЦИНОВАЦ На питанє, яки совит да нашим читачом, др Деян Загорянски гвари же чежко дац совит, а же би бул универзални и за шицких єднаки. – Рушаюци од себе, за скоро рок роботи у червеней зони бул сом виложени вирусу Ковид-19 у вельких концентрацийох и скоро кажди дзень. Од самого початку сом ше притримовал предписаних епидемиолоґийних мирох як цо: ношенє маски, дезинфекция и умиванє рукох, дистанца, керованє ризичних сходох и подїйох, здраве косиранє, бранє суплементох и витаминох хтори препоручовани и хорим пациєнтом... и думам же то були достаточни мири же сом ше по тераз нє обрал од того вирусу. Тиж мушим спомнуц же сом под час цалого прешлого року поряднє ишол на наставу и мал усовершованє у Клинїчним центру Сербиї у Беоґраду у рамикох своєй узшей специялизациї, а удало ми ше, на кратко, пойсц и на рочни одпочивок. Так сом у марцу и у септембру бул у иножемстве, и з почитованьом спомнутих мирох, нє обрал сом ше. Зоз радосцу сом дочекал першу доступну вакцину процив вируса и пред даскельома днями приял сом першу дозу. И далєй нє мам нїяку реакцию, анї на ковид инфекцию, анї на вакцинацию. Совитуєм шицким же би ше вакциновали, по препорученьох и ризику хтори маю од виложеносци вирусу, природи роботи и коморбидитетами хтори нарушую їх терашнє здравє. Думам же векши хасен од вакцини, як кед би ше ризиковало же ше охори од тей вирусней инфекциї хтора, чи ми то сцеме припознац або нє, зохабя тирваци пошлїдки на наш орґанизем, плюца, о тим ше аж будзе писац наукововиглєдовацки роботи. За шицких хтори потримую идею же вирус политичне бависко, видумство, мам лєм єдно ришенє, най ше облєчу до скафандера и препровадза кратки час у червеней зони Ковид шпиталю дзе ше лїча хори пациєнти и сиґурни сом же барз швидко пременя свойо думанє. За законченє пандемиї ключне будзе вакцинованє и розуми ше, почитованє епидемиолоґийних мирох, же би ше зменшао ширенє вируса. Правенє колективного имунитета, зоз виздравеньом од вируса и зоз вакцинованьом, оможлїви нам же будземе мац менєй чежко хорих, же будземе мац лєгчейшу клинїчну слику при хорих, же нє будземе мац тельо компликациї, и же нє будземе мац тирваци пошлїдки за здравє после инфекциї, же нам ше живот враци „до нормалнєйших цекох” же ше отворя гранїци, же ше будземе шлєбоднєйше рушац, путовац, жиц, же ше страх од ковида зменша, же школяре шедню до школских лавкох, же ше спортски змаганя буду отримовац пред публику, же ше буду отримовац културни подїї и манифестациї, же у нашим КПД „Карпати” аматере заш буду активно робиц у секцийох, же ше орґанизую наступи и концерти пред публику. Рахуєм же ше по лєто 2021. року ситуация нормализує у одредзеней мири, алє за врацанє на стан пред Ковидом будзе требац ище часу.■

РУСКЕ СЛОВО 21


ДОМ И ФАМЕЛИЯ

женоблоґ

я

и

Н

Пише: Ясмина ДЮРАНЇН

ЄДНА ЗВИЧАЙНА НЄДЗЕЛЯ

email: jasmina.djuranin@gmail.com www.zenoblogija.com

22 РУСКЕ СЛОВО

є знам як ви на то патрице, алє кед ми нєдзельова юшка нє бистра – цалком ошалїм! Такой ше ми ю нє є! Так було и внєдзелю. Виняла сом якишик косци, живинске месо и фалат младей говедзини, натрепала желєняви до гарчка, НА ЧАС приставела... Чим юшка почала врец, вжала сом черпацу вареху и зверху мишала. Так сом научела од познатого британского кухара Ґордона Ремзия. Вон гвари же кед ше ю так почнє мишац чим почнє врец – ґарантовано будзе бистра як слиза. И то правда, бо вше так робим. Алє... Тей нєдзелї, попри юшки, надумала сом направиц и говедзиново шницли. Знаце, гевти кед их перше порихташ, начухаш зоз солю и попром, замачаш до муки и попражиш. Вец нашекаш вееельо цеску и складаш до палачинкарнї шор меса, на ньго цеснок, вец знова шницли и цеснок, и залєєш зоз воду. Воно ше так динста и крашнє згушнє. Прето ше супер зоз тим складаю пире кромплї. И як шалата печена паприґа. Е, то барз смачни полудзенок. А я праве таки надумала порихтац. Тей нєдзелї зме славели и Дзень Руснацох. Думам себе – у нас госцина! Таман будземе дримац, хто кадзи, док нє почнє Служба Божа и цала програма. Штудирам чи да шицки штверо покладземе як позадину на телефони руску заставу, чи цо... Старши син гвари же ю вон уж мал, та тераз нє сце. И же баш безвезе же Руснаци вецей нїґда нє завежню даяку територию и нє буду мац

свою власну державу. Мой, заш лєм, чловек на месце, та нам пред полудзенком налял по палєночку, та зме почеркали, гей, на многая и благая лїта шицким кельо нас ту єст. Нєдзельови полудзенок нє бул бог зна яки. Кед сом себе до танєра учерпла юшку – була мутна. Кед сом ю покоштовала – нє була слана. Уж ми прешедло. – Цо же нє єш? – пита ше ми мой. – Та, нє гладна сом. Цошка ми юшка нє смачна, мутна... Анї мнє, анї мнє, анї мнє... Одгуковало по кухнї. Но, положела сом солянку на стол, та най себе кажде додава. – Єдз, но! Та цо-же же є мутна? Ша нє идзе на виставу! – поцешел ме. Хлїпам я ю, а и вона мнє. И то нє конєц. Кед зме почали єсц шницли, шицки ше у цихосци лєм спатрали. Нїхто нє шмел наглас повесц же сом анї месо, а анї пире кромплї нє посолєла. Лєм ше после счухали до своїх хижох. Тей нєдзелї цошка нє було наштимоване. Кед сом патрела програму, одразу ми блїсли пред очми памятки зоз шицких преславох на хторих сом була, на тото пред, и тото потим. Того дня ше наисце цешим же сом Рускиня. Видзела сом кадзи емоциї рушели, та сом ше почала цешиц же добре же нєт правей преслави, бо бим од того цеску сама шедзела у сали. А и, паля, яка хвиля... Внєдзелю сом ше, кед шицки пошли спац, зограла зоз ище єдну яблукову, а дунчик зоз солю сом премесцела ґу шпоргету. Скорей як цо сом заспала, през главу ми прешла думка – сцела ши швето, а то була лєм єдна звичайна нєдзеля...■☺

22. ЯНУАР 2021.


kultura@ruskeslovo.com

ПОСЛЕ ПЕТНАЦ РОКОХ, УКЛА ДАНЄ ДО КЕРЕСТУРСКОГО ИНТЕРНАТУ

ДОБРЕ БУДЗЕ ШКОЛЯРОМ, ШКОЛИ, АЛЄ И ЗАЄДНЇЦИ З оглядом на тото же школяре Основней и штреднєй школи зоз домом школярох „Петро Кузмяк” през жимски одпочивок, а пред тим и пре ситуацию зоз епидемию корона вирусу нє пребували у будинку, управа школи и Дома школярох вихасновала нагоду за адаптованє интернату

Я

к виявел длугорочни просвитни роботнїк, тераз на месце управнїка Дома школярох Михайло Надь, до того будинку нє укладани значнєйши средства скоро петнац роки. – Ми ше роками одрекали средствох же би други доми школярох достали векши своти и же би могли цошка вецей поробиц, як цо бул приклад зоз Домом школярох у Зомборе. Тераз би бул час же би ше други одрекли средствох же би ше нам поспишело адаптовац интернат и же бизме го могли реґистровац як хостел. Хостел би робел през лєтни одпочивок кед го школяре нє хасную и на таки способ би ше вихасновало простор и здобуло средства. Зоз назбераних средствох през лєтни одпочивок би ше знова укладало до самого интернату, односно унапрямовали би ше до опреми, за злєпшованє квалитета живота у самим Доме – толкує управнїк Дома школярох Михайло Надь НАГОДА ЗА ФЕРИЯЛНУ ПРАКСУ Зоз адаптацию ше почало у просторийох котри ше находза долу, дзе ше зоз терашнїх трох хижох правя два, зоз тоалетом и чайну кухню. Тиж так меня ше и ламперия место котрей ше кладзе ґипсово плочи. Таки адаптациї окончени и у других домох, то доми другей катеґориї, стандард подзвигнути на наисце високи уровень, а подзвигли го Доми школярох у Сримскей Митровици, Суботици, Зомборе. Кед би ше удало добре адаптовац и реґистровац дом як гостел, зоз того би хасну мала и школа, и валал, и цала општина. Понеже у нашей школи иснує Туристични на-

22. ЯНУАР 2021.

Михайло Надь

прям, занїманє туристични технїчар, школяре того напряму муша робиц фериялну праксу, а у новонастатей ситуациї могли би ю окончиц у одвитуюцим обєкту. Потераз туристични технїчаре праксу робели у других готелох, за цо ше мушело глєдац їх допущенє. После реґистрациї гостела пракса би могло отримац у гостелу, на рецепциї и школяре би шицко цо научели могли преточиц до пракси. У ОПШТИНИ КУЛА НЄТ АНЇ ГОТЕЛ, АНЇ ГОСТЕЛ Школа ше повяже и зоз Туристичну орґанизацию општини, понеже у општини Кула нєт змесценє, нє постої готел, анї гостел. З оглядом же ше векшина фестивалох отримує през лєто, кед ше зяви потреба за змесценьом, наприклад на Дньох паприґи, або на даяким другим фестивалу у Кули, Червинки... Найзначнєйше тото же кед квалитет и стандард у Доме школярох будзе лєпши, як гвари Надь, и школяре ше буду одлучовац за пребуванє у самим интернату. Векшина школярох можебуц у Доме будзе мац лєпши условия як дома. Ту ше на нїх меркує, шицко им блїзко, зоз хижох у котрих пребуваю швидко можу пойсц и до єдальнї, и на наставу. Кажда хижа би требала мац свою купальню и свою чайну кухню и то найвисшши стандард, а тераз єст можлївосц тото поробиц. Затераз єст назберано коло половку потребних средствох. Можебуц будзе потребна и помоц од локалней самоуправи котра, як видно, будзе мац хасну од того. За средства ше будзе апликовац и до Европских фондох котри по стоя. Наша школа, заш лєм, як визначує Надь, єдина штредня школа на руским наставним язику у швеце.■ Ол. Живкович

РУСКЕ СЛОВО 23


ЛЮДЗЕ, РОКИ, ЖИВОТ НАТАЛИЯ КОЛЕСАР З РУСКОГО КЕРЕСТУРА, ВИХОВАТЕЛЬКА У ПЕНЗИЇ

ЛЮБОВ НА ПЕРШИ ПОГЛЯД, A ЗА ЦАЛИ ЖИВОТ

Пише: Оленка ЖИВКОВИЧ

НАЙБЛЇЗШИ Супруг Єфрем од Наталиї бул старши 19 роки. Кед ше побрали, зоз нїма остали и Єфремово хлапци: Гавриїл, Ґабрик, и Звонимир – Звонко. Була лєм седем роки старша од Ґабрика. Зоз хлапцами були у добрих одношеньох. Зоз Єфремом Наталия ма два дзивки: Даниєлу и Андрею, и тройо унучата – Ивану, Ивана и Штефана.

Буц учителька, вихователька у оводи, то занїманє видумане за жену – гвари наша собешеднїца Наталия Колесар, хтора цали свой роботни вик робела з дзецми и коло дзецох. Познали ю велї Керестурци, а як би и нє, кед ше намагала пренєсц будуцим ґенерацийом тоти вредносци котри би им помогли на початку їх животней драги. А як випатрала Наталийова драга, велї з нїх нє можу анї задумац

Н

ародзена є як штварте дзецко од пецерих у фамелиї Мелани и Янка Колбасових, вяри 1941. року. Наталия, зоз двома братами, Янком, Владом и шестру Марчу, войново роки препровадзела у худобстве яке характеристичне за кажду войну, а шестра Геленка ше народзела аж по войни. Оцец бул виучени за месара, алє месар нє мог буц бо барз любел животинї и нє могол им начкодзиц, та почал робиц як крупар, док ше нє змогол, кед купел жем. Мац як тал достала гольт жеми и тот гольт вше бул наменєни за конопу з котрей мац облєкала дзеци за Паску, бо оцец нє робел за пенєж, алє за мирку. – Барз сом любела музику, вше сом шпивала по обисцу. И оцец любел шпивац. Познати гудак на гушлї, Хома, почал учиц грац на нєй у нїзшей музичней школи, та сом учела грац на тим инструменту у осмей класи. Витомир Бодянец нас у школи учел музичне, обачел мой талант и препоручел ми пойсц до штреднєй музичней школи. Клавир сом барз любела, знала сом и шпивац, а з оглядом на тото же ше у школи за воспитачох учело грац на инструментох, то бул и мотив же бим ше уписала праве до тей школи. Важне ми було же будзем грац на клавиру – здогадує ше Наталия. После законченя школи за воспитачох у Новим Садзе, такой з єшенї 1962. року почала робиц у Керестуре, нє у оводи, алє у школи дзе ше указала потреба за учительку на одредзени час. Робела и у Задруґи по 1965. рок, ище док зоз першим дзецком, Даниєлу,

була у породзилїщу, а вец прешла робиц до оводи, дзе є 1966. року стаємно занята.

СЦЕЛА ЛЄМ ЄФРЕМА

У думкох шпирта по шкатулки памяткох свойого живота, а кажда дробнїца ю здогадує на даяке збуванє. Желєну машлїчку залїпела на пожовкнуту фотоґрафию зоз свойого винчаня. Була то єдна зоз значних подїйох у єй живоце. Влєце после законченого школованя, спомнутого 1962. року, Наталия заходзела до Клубу явних и дружтвених роботнїкох. Клуб бул там дзе нєшка ресторан. Там ше картало, патрело телевизор, приповедало, хлопи себе и попили, а жени найчастейше одходзели на кафу. – У тим клубу сом ше и упознала зоз Єфремом и залюбела ше по уха. За мнє вон теди бул бачи Єфрем. Кед сом попила кафу, вон ми вше виплацел другу, бул кавалєр лєм таки! Вше баржей сом ше вязала за Супругово синове нє були ту кед ше Наталия висликовала з дзивками и їх фамелиями ньго – памета Наталия.

24 РУСКЕ СЛОВО

22. ЯНУАР 2021.


ljudze@ruskeslovo.com О Єфремови знала же є з валалу, же остал ґдовец 1958. року, же ма двох синох. Перше стретнуце з нїм, виволало у нєй бурю емоцийох. – Точно паметам тот дзень – 2. май, на концу пиятей класи котру сом закончела 20. мая. Пошла сом до клубу, а вон стал на дзверох зоз пайташами. Сцела сом войсц нука, а вони штирме стали на дзверох кед ше Єфрем ґу мнє озвал: Но, дзе же дзивочко? Збунєто сом, загакуюци ше, одвитовала же глєдам дружтво. Нє могла сом ше озвец як ше спада. Лєм сом одбрушела же глєдам дакус младших як вони, на цо вон пофрантовал и пущел нука. А я варена! – памета наша собешеднїца. Залюбела ше Наталия до будуцого супруга щиро и силно як цо лєм младосц може. Видзело ше єй же то нє будзе добре, бо єй у глави лєм вон бул на розуме. Мацери нїч нє шмела повесц, бо ше бала цо єй родичи поведза. Єфрем бул вельо старши. Пробовала Наталия дружтвовац зоз своїма парняками, же би вибила Єфрема з глави, алє, даремно...

КАРИЧКИ БУЛИ ГОТОВИ, А ОЦЕЦ ЗА ВИНЧАНЄ НЄ ЗНАЛ – Кажде ме одбивал, цали Керестур, же цо робим зоз Єфремом... По валалє ше койцо приповедало, алє я зоз нїм длуго нє мала нїч, лєм зме ше спатрали. У фебруару зме ше нашли и мали побешедовац, алє зоз нїм бул и його братняк. А у мнє вре! Но, Єфрем бул кавалєр. Тримал ме як кус води на дланї и мерковал на мнє. А по валалє гучало... Перше мацери гварели за Єфрема, а вона ми пробовала указац на можлїви почежкосци у тей ситуациї – гвари вона. Мац знала же ше Наталия одава, же сце Єфрема, алє оцови требало повесц. Уж ше и карички правело у Новим Садзе, а оцец нїч нє знал. З мацеру ше Наталия порадзела так же мац и оцец буду кармиц, мац му шицко погутори, та кед оцец допущи, Наталия повола Єфрема, хтори будзе опрез сушеда, же ю може присц питац. – Попатрела я на мацер, мац ми дала знак, а я оцови гварим же ше му мам цошка опитац, же ше сцем одац. Пита ше закого, а шицко знал. Допущел, и я по вечери такой вибегла вонка по Єфрема. Вошол нука, вони двоме бешедовали о шицким, а мац и я шедзиме и чекаме. Кед ше наприповедали, Єфрем гвари же ме пришол питац. Оцец му нїч нє орел, алє мнє: „Натайо (так ме волал), дзе ше повадзице, там ше помириц маце. А биц ше немсабат! Кед ше будзеце биц, вец дому!” Наталия знала же Єфрем ма двох хлапцох и гоч до теди нє бешедовали о тим, инсистовала же би дзеци були зоз нїма. Нє сцела их виплашиц зоз обисца, оддвоїц од оца. Знала же им мацер нє заменї, бо мац єдна, а од старшого сина Гавриїла, Ґабрика як го волали, була старша седем роки. Хлапци ю нїґда нє волали мамо, анї то нє жадала, вона за нїх була тета. – Роздумовала сом: я його берем, чи мал двох, чи двацец двох синох. Нє сцела сом анї дзеци роздвоїц од оца, анї оца од дзецох. Я ишла до обисца у котрим дзеци росли, а оцец ми такой гварел: „Дзеци да ми нє квилїш! Кед их будзеш квилїц я умрем.” То було шицко цо я од родичох достала за одаванку – гвари Наталия. 22. ЯНУАР 2021.

Повинчали ше 29. новембра 1963. року. До поладня ше у обисцу зишла найблїзша родзина. Полудзенок бул у нїх у обисцу, шпивали, дружели ше, а шицки шпивац любели. Гудацох нє було, радио грал и так ше вешелєли. Живот цекол далєй. Вєдно зоз хлапцами, та вец и з дзвичатми котри мали вєдно. Но, гвари Наталия, дзеци нє дзелєли, шицки були їх. Вельке вдеренє за Наталию було кед єй супруг Єфрем умар 1996. року. Зберала ше до Служби, алє до нєй нє пошла. Остала зоз нїм и у тих останї хвилькох його тужемского живота. Живот теди як кед би станул. – Шейсц роки сом ношела чарне и за мацеру и шестринїцами, алє цали час сом ношела чарне за Єфремом. Кажди дзень за тоти шейсц роки сом була на теметове при ньому. Тото цо сом почувствовала першираз кед зме ше упознали, тото чувствуєм и нєшка. Кед сом ше винчала зоз нїм, я з нїм докля ґод сом жива. Тераз роздвоєни, бо Бог нас розвоєл. Пол души там, а пол души ту. Тота душа ше ма злучиц. То преповесц нє мож цо я чувствовала за того чловека. Нє бул вон нательо иншаки од других: и повадзели зме ше, и нагнївала сом ше, и поспердали зме ше, алє вон ми бул найважнєйши. Страховито сом го любела. Як Єфрем умар, дзешец роки сом нє затанцовала и нє зашпивала.

ДОМ КУЛТУРИ ЯК ДРУГИ ДОМ Велї з нас познаю Наталию як визначну шпивачку, активну у културним живоце Керестура, одличну ґлумицу, котра свойо таланти и схопносци даровала нашей култури. – Була сом барз активна у роботи Дома култури, у шицким цо ше робело. Вельо було державни швета, за кажде ше пририхтовало академию. Найвецей було шпиваня, алє сом бавела и забави и танцовала у фолклору, була сом медзи першима орґанизаторами Червеней ружи, на першей сом и победзела. Кед сом ше одала, и Єфрем бул у култури тиж активни. Року 1969. госцовал режисер Фелбаба зоз Словацкей и рихтал Ґоґольову Женїдбу, дзе було барз замерковане Наталийово виводзенє главней улоги зоз котру мали пойсц до Свиднїку на театрални фестивал. Требало до тижня пойсц, алє ю зоз матичней фирми нє барз сцели пущиц. Пушели ю аж кед обецала же виступи зоз роботи Дома култури. З оглядом же уж була ваготна, була зоз дзецком дома, та так и прешла єй робота у Доме култури. Наталия ма даєдни шпиванки зняти и на радию, и на телевизиї. Же нє шпива явно, окрем на Службох Божих у церкви, Наталия уж нє банує. Заш лєм, кажди вечар одшпива Оче наш же би нє забула мелодию. Єй дух и тераз нє мирує. Тото цо научела у школи за воспитачох и тераз люби робиц. Гоч є роками у пензиї, кажди дзень шеда шиц за машину и вше дацо зужи, подогнє, пооправя... Кед зме ше стретли, зоз найлонових мещкох геклала салветки за карсцелї або до купатила на жем, котри нє лєм же барз красни, алє и практични. Наостатку, а нє найменєй важне, Наталия за пар мешаци означи красни ювилей – осемдзешат роки живота. ■

РУСКЕ СЛОВО 25


ЛЮДЗЕ, РОКИ, ЖИВОТ СТРЕТНУЦЕ: СЛОБОДАН САВИЧ ЗОЗ ШИДУ

НЄ ЛЄГКО ЗВАЛЇЦ СТОРОЧНЕ ДРЕВО

Пише: Владимир ДЇТКО

Гоч є по фаху шлосер, Слободан Савич децениями спилює стебла насампредз ореха, черешнї, алє и велї други. З єдним словом, люби тоту роботу, а добре ше зда и заробок хтори вше дополнююци пенєж за буджет у обисцу

Р

озгварка з нашим собешеднїком почала праве од давного 1987. року кед вошол до тей роботи. – Єден мой пайташ мал у дворе черешню хтора му завадзала и надумал ю спилїц. Медзитим, вон ше бал пендрац по конарох, а я ше одважел же то поробим. Вжал сом ручну пилку и штранґи, повязал конари и добре патрел на хтори бок их будзем спильовац же би падали так як сом надумал, алє и же бим нє направел даякей чкоди. И так, конар по конар падали, а вец и саме стебло, и паметам, пайташ бул барз

СПАДНУЛ З ОРЕХА

задовольни. О тим ше приповедало, дознал ше єден чловек хтори ме поєднал же бим за ньго спильовал стебла орехох хтори одкупйовали двоме поднїмателє – приповеда Слободан о початкох тей, покус нєзвичайней роботи.

Кед слово о даяких анеґдотох або инцидентних ситуацийох, Слободан нам виприповедал єдно таке дожице: – Гоч кельо чловек меркує, зна ше случиц же му на хвильку попущи концентрация, або ше дацо нєпредвидзене случи у секунди. Раз так конар пукнул под моїма ногами и спаднул сом з древа, а дочел ше на жеми як кандур. Под стеблом двор бул з бетону, алє на щесце, вшадзи доокола були пред тим попилєни конари на хтори сом спаднул и нє поламал ше. Станул сом, и гоч сом чувствовал боль, предлужел сом робиц.

Теди, пред скоро 35 роками бул заняти у подприємстве „Имос” як шлосер, та древа виберал и спильовал теди кед мал шлєбодного часу, звичайно всоботу и внєдзелю. Робота му барз добре рушела, та мушел анґажовац єдного, а дакеди и двох помоцнїкох же би тото цо обецал и закончел. Гвари же треба добре знац преценїц як спилїц конари. З єдним штранґом ше одредзи кадзи конар будзе падац и трима го єден помоцнїк, а други штранґ ше завяже за конар же би нє падал так швидко, и то контролує други помоцнїк. На хтори способ штранґи буду повязани, Слободан преценює аж кед ше випендра на верх. На таки способ роботу окончовал по 1991. рок кед почала война на

26 РУСКЕ СЛОВО

22. ЯНУАР 2021.

ПОТРЕБНИ И ШТРАНҐИ, И ЛЮДЗЕ


ljudze@ruskeslovo.com

подручу бувшей Югославиї. Кед ше шицко змирело, ознова од 1995. року року предлужел по старим. За поднїмательох робел по 2010. рок, а вец бул застановени вивоз стеблох до Греческей, Италиї и Нємецкей. Медзитим, то го нє зопарло же би самостойно предлужел роботу. – Людзе ме волали же бим им спилєл стебла у загради або у дворе. У заградох и на отвореним просторе дньово сом спилєл и по 10 стебла. Вельо чежше кед стебло у дворе коло хижи або даякого помоцного будинку, треба вельо вецей часу и осторожносци же би ше шицко поробело, и теди спаднє стебло або два – твердзи Савич.

НЄ ДАЛ ШЕ АНЇ ПОСЛЕ ХОРОТИ А з древами мал роботи нє лєм у општини Шид, алє и у Сримскей Митровици, Беочину, Луґу, Сусеку, Нештину... Кед робел за поднїмательох, вец бул плацени по кубним метеру спилєного древа, а у самостойней роботи ше вше поєднал з особу хтора наручела роботу. Кед почал хасновац моторни пилки, олєгчал себе роботу, гоч требало з єдну руку тримац пилку од 10 кили, а з другу ше тримац за конар. Нєшка моторни пилки вельо лєгчейши и практичнєйши, бо маю штири або пейц килограми. А цала приповедка о спильованю стеблох постава ище цикавша кед нам Слободан гварел же ище 2006. року пребродзел операцию похребцини. Добре ше шицко закончело, та нє було причини нє предлужиц стару роботу. Правда, и часи ше пре-

22. ЯНУАР 2021.

менєли, та наш собешеднїк гвари же нє лєгко найсц помоцнїка з хторим будзе робиц. З часу на час му помага сушед Мирослав Мохнацки, а хто предлужи його роботу, то затераз питанє на хторе у тей хвильки одвиту нєт. Слободан гвари же з древами нє престанє робиц доґод є здрави и док ма моци, бо дзеку вше ма. ■

РИЗИК ПРИ СТАРИХ СТЕБЛОХ Ясне же наш собешеднїк нє може робиц теди кед дує витор, або кед конари влажни после дижджу... Тиж, у тей роботи ше нє хаснує даяки безбечносни ремень бо би, гвари вон, знало виволац вецей чкоди яґод хасну. – Же би чловек тото робел нє шме мац страх од висоти и муши знац добре преценїц ситуацию кед ше випендра на верх древа. А стебла ше спилює теди кед прейдзе веґетация, од октобра по яр. Но, дзепоєдни, як цо то орех, знаю и теди буц опасни, бо му лєгко пукаю конари. Стари стебла тиж проблем, бо на перши попатрунок нє видно чи конар з нука дзирави – толкує наш собешеднїк.

РУСКЕ СЛОВО 27


ДУХОВНИ ЖИВОТ ТРЕБА ПРАВДИВО ДОЖИЦ НАРОДЗЕНЄ ИСУСА ХРИСТА

ОТВОРМЕ ШЕРЦО ЗА ДОБРОТУ На єдней з аудиєнцийох, папа Франциско гварел же ше наздава же нам чежкосци пре пандемию Пише: помогню же бизме Мирон ГОРНЯК КУХАР правдиво дожили народзенє Исуса Христа. Правдиви вирски дожица вимагаю правдиву молитву, цо нє єдноставне, бо то вимага труд и анґажованє цалей особи

Фото:В. Вуячич

З

нагоди Крачуна, папа Франциско поручел вирнїком же би ше пошвидшано приблїжели ґу тей велькей подїї, ґу народзеню Исуса Христа. Свидоми же того року маме окремни мири, огранїченя и чежкосци, вон препоручел роздумованє о Крачуну, Исусови, Дїви Мариї и святому Oсифови. – Нє квитли им ружи! – гварел, думаюци на велї чежкосци и бриґи хтори мали – Заш лєм, вира, надїя и любов их водзели и помагали им. Най так будзе и за нас. Най нам тота нєволя помогнє дакус пречисциц способ живота Крачуна, же бизме го славели без конзумизма, же би бул баржей вирски и правдивши – спозорел папа. НАЙБАРЖЕЙ ЗАВИШИ ОД НАС ЦО НАМ КОНЗУМИЗЕМ ОДНЯЛ – Конзумизем нам однял Крачун. Нєт го у яшелькох у Бетлегему; там стварносц, худобство и любов. Пририхтайме шерцо як Мария, же би було шлєбодне од зла, шерцо хторе прилапює и хторе порихтане прияц Бога. „Най ми будзе по твоїм слове”. То остатнє виреченє Дїви Мариї и то поволанка на конкретни крочай ґу Крачуну. Бо, кед Исусово народзенє нє дотхнє наш живот, вец даремно преходзи – гварел папа Франциско.

28 РУСКЕ СЛОВО

Парох индїйски о. Михайло Шанта гвари же вшелїяк же саме дожице Крачуна найбаржей завиши од нас, гоч то можебуц випатра иншак. – На телевизиї було надосц филми, емисиї зоз ядловцами, блїщацосцу, якуш святочносцу. Алє, кед лєпше провадзиме тоти програми, видзиме же ше ридко кеди спомнє Исус. Ширше патрено, якошик ше то зведло на улагодзованє себе, комфорносц, гедонизем, єдзенє, одход даґдзе. Саме по себе то нє муши буц подле, наприклад, треба ше дружиц. Медзитим, з другого боку, ситуация у хторей ше находзиме, то нам єден знак же бизме ше требали врациц традициї. Нажаль, и при Руснацох, при младих, ше забува на тоту традицию, гоч ше ю на валалє отримує як-так – гварел о. Шанта. По його словох, актуална пандемия источасно и нагода же бизме ше приблїжели ґу старим добрим обичайом. Кед дацо нє знаме як треба, мож ше опитац старшим и тим хтори упутенши. Нє треба ше ганьбиц од добрих обичайох, хтори и творя наш живот и идентитет.

– Ситуация з вирусом муши раз прейсц. Нє треба же бизме ше бали. То и нагода баржей ше тримац у фамелиї, з традицийнима вредносцами. Кад патриме наших сушедох, чи то Серби, Горвати, Мадяре и други, шицки маю якушик свою традицию и обичаї, хтори их тримаю медзи собу, и вони то чуваю, позитивно любоморно и пестую. Так и ми треба же бизме чували и отримовали свойо. И же бизме помагали єдни другим. Наприклад, ниа, нагода после трешеня жеми у Горватскей. Кед дахто ровнодушни ґу тому, лєм най подума же може, нє дай Боже, и нас то залапиц. Кед будземе роздумовац же то дзешка там далєко, мнє ше то нє дотика, вец чежко же зме годни достац помоц назад – надпомнул о. Михайло. НАЙКРАСШЕ КЕД ФАМЕЛИЯ ЗЛОЖНА И ВЄДНО Бабичова фамелия з Нового Саду того Крачуна була вєдно – Никола и супруга Хелена,хтора родом зоз Коцура, зоз синами Миланом (41 роки) и Владимиром (36 роки) з його супругу Андреу. – З оглядом на тото же ше синове осамостоєли и нє жию з нами, вшелїяк же зме були барз щешлїви же зме шицки вєдно за столом на Вилїю. Пред єдзеньом зме ше помодлєли, а на столє було руске традицийне єдло, риба з рискашу, кромплями, бобальки... Вец зме пошли до церкви, до всеночного, шпивали зме, було барз крашнє, шветочно, гоч пре вирус було менєй людзох як звичайно – гвари Хелена Бабич. Чула сом же тота пандемийна и дружтвено-економска криза источасно и спокуса за фамелиї, за нєпорозуменя, та и насилство у нїх. Медзитим, анї сом нє роздумовала о тим же бизме ше ми могли повадзиц. 22. ЯНУАР 2021.


duhovni@ruskeslovo.com

– Скоро цали прешли рок зме були сами зоз супругом (хтори ма вецей як 70 роки). Було нам добре, можем повесц фино, бо зме ше могли баржей пошвециц єдно другому, пре огранїчованє рушаня и контактованє зоз другима. Бешедовали зме, читали, патрели телевизию, вєдно коментаровали, шицко упуцени єдно на друге. Обидвойо зме були задовольни же зме мали вецей часу за себе – здогадує ше Бабичова. Вони нїґда нє мали проблем даґдзе висц сами, чи на рекреацию, лєбо буц на рочним одпочивку. Вецей як 40 роки су у малженстве, а тераз видно же то нєшка анї нє так часто медзи людзми. Дружтвени су, дзечнє ше даґдзе уключа, алє можу буц и сами.

Хелена Бабич зоз свою фамелию

– Прешвечена сом же у шицким барз помага читанє Святого писма. Интензивно сом го читала док рушанє було огранїченше як цо є тераз и видзела сом, почувствовала хасновитосц и благотворносц за людски живот, за душу. Прето ше и питам, односно нє розумим, як дакому допито, же нє може найсц дацо цо го виполнює, же би бул оптимиста. Чловек нє жиє лєм за себе, алє ше витворює у одношеню на швет. Наприклад, у Новим Садзе сама жиє 93-рочна Ирина Дорокази, хтора нє ма дзеци и хторей зламани клуб. Орґанизуєм же би вше дахто бул при нєй нєпреривно, дзень и ноц и же би доставала кажду потребну помоц. Каждого року, та и тераз, зоз фамелию одходзиме до Дороказийовей и винчуєме єй Крачун, а того року були обидвоме синове, и то єй було барз мило, була щешлїва. Вец зме шицки шпивали коляди и було барз крашнє. И мнє барз значи кед ми винчую мойо хлапци, цо их научела моя мац, а тота винчованка нам позната ище од мойого дїда. Значи, преноши ше традицийно. Повем ище же мой син того року бул у ЗАД, у Ню Йорку, дзе людзе барз охорюю од вируса корона. Була сом барз застарана же як вон то сам шицко подноши. Модлєла сом ше и слава Богу же го зачувал, же пришол дому здрави. Вира вельо помага и психично, же бизме були моцнєйши и одпорнєйши у проблемох, чежкосцох и спокусох, а и же бизме лєпше жили – гварела Бабичова. ■ 22. ЯНУАР 2021.

БОГОЯВЛЄНЄ У ДЮРДЬОВЕ И ҐОСПОДЇНЦОХ

ХРИСТОС ОПЛЕМЕНЮЄ ОКОЛЇСКО На Богоявлєнє, 19. януара, у дюрдьовскей церкви Рождества Пресвятей Богородици и ґосподїнскей церкви Святого архангела Михаїла була Литурґия Богоявлєня Го споднього и пошвецанє богоявлєнскей води, а служел домашнї священїк о. Михаил Холошняй. – Исус Христос приходзи жиц зоз людзми и дзелїц їх судьбу, и вшадзи оплеменєює свойо околїско – гварел у казанї о. Холошняй. По законченю Служби, як и каждого року члени Церковного одбору вирнїком помагали набрац швецену воду, хтору однєсли дому. Служби у церкви могло провадзиц на живо

на Фейсбук профилу о. Михаила Холошняя, а на нїм мож и накнадно опатриц тоти знїмки. Пре епидемиолоґийни мири о. Михаил Холошняй нє будзе пошвецац обисца, алє то вирнїки можу самостойно окончиц. С. С.

КАРИТАС НАШЕЙ ЕПАРХИЇ

НАЗБЕРАНА ПОМОЦ ЗА ГОРВАТСКУ

На предкладанє Национално го Ка ри та су Сер биї, його предсидателя митрополита и надвладики беоґрадского Станислава Хочевара, шицки пейц вла ди че ски Ка ри та си ше уключели до солидарно сци зоз тима цо настрадали у сушедней Гор ват скей. Так и наш предсидатель Каритасу Епархиї св. Миколая Руски Кере стур, вла ди ка кир Ге ор гий Джуджар по слал допис шицким нашим парохийом же би ше 10. януара уключели до тей гума ней ак циї и нєд зе ль о ви дзвончок того дня наменєли за тоту помоц. Установене же нашо 14 парохиї вєдно назберали 285 220 ди на ри, котри пре шлїд зе ни

На ци о нал ному Ка ри та су до Беоґраду. Даваме ту, на предкладанє владики Георгия, и точни податки як и кельо ше назберало у каждей нашей парохиї. Так у Руским Кере стуре назберане 120 000 динари, у Кули 16 000, Новим Вербаше 2 000, у Старим Вербаше 8 620 динари, Коцуре 35 600, Новим Садзе 28 000, Ґосподїнцох 5 000, Дюрдьове 20 500, у Марковцу – Вершец (румунска грекокатолїцка парохия) 3 000 динари, у Индїї 3 000, Сримскей Митровици 18 500, Бачинцох 7 000, Шидзе 12 000 и у Беркасове 6 000 динари. о. В. Варґа, директор Каритасу Епархиї св. Миколая

РУСКЕ СЛОВО 29


informator@ruskeslovo.com ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 13. януара 2021. року нєсподзивано и занавше пошол од нас мой супруг

У ЗДОГАДОВАНЮ Дня 13. януара нас нєсподзивано и занавше зохабел наш оцец

ЕЛЕМИР БУДИНСКИ (1954–2021) з Руского Керестура Знаме шицки, и свидоми зме, же живот преходзи. Знаме, алє то вше болї и таки рани нє лїчи анї час. Памятки на це єдино цо остава, а будзеш ту, вєдно з нами покля и ми можеме паметац у здогадованьох на Тебе, нашого оца. Твой син Мирослав зоз Шарлу и Маю зоз Канади Вичная памят! У ЗДОГАДОВАНЮ Дня 13. януара 2021. року занавше нас нєсподзивано зохабел наш оцец

ЕЛЕМИР БУДИНСКИ (1954–2021) Нєсподзивано, як то лєм живот може и зна, пошол ши занавше. Без словох и поздраву, цихо. Остал лєм боль и вира же занавше, у здогадованьох и памяткох, будзеш зо мну и з нами шицкима, котри зме це любели и почитовали. Твоя супруга Фемка У ЗДОГАДОВАНЮ Дня 13. януара занавше нас зохабел наш оцец и дїдо

ЕЛЕМИР БУДИНСКИ (1954–2021) з Руского Керестура Таки одход вше боляцо нєсподзива, а пражнїну нє виполнї вецей нїч. Оставаш зоз нами покля дихаме, у памяткох и подзековносци за доброту котру ши нєсебично дзелєл нам шицким. Вше твоя дзивка, Лидия Горняк зоз супругом Юлином и дзецми Давидом, Сару и Рею Вичная памят! ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ 13. януара 2021. нєсподзивано и занавше пошол од нас мой брат

ЕЛЕМИР БУДИНСКИ (1954–2021) Нєсподзивано, алє живот таки, раз це погласка, а потим вдери зоз шицку силу и моцу. Брату, чежко нам, алє живот муши исц далєй, по нови памятки. Здогадованє на Тебе вше будзе лєм здогадованє на любов и щесце одрастаня у доме родичох. У смутних здогадованьох, Твоя шестра Славка, Никола и Биляна зоз Николину

30 РУСКЕ СЛОВО

ЕЛЕМИР Гуздеров БУДИНСКИ (1954–2021) з Руского Керестура Свидоми зме же одход нє мож одвоїц од живота. Свидоми, алє то вше и занавше болї. После Тебе оставаю лєм памятки, найкрасши, и подзековносц за шицко цо ши нам нєсебично дзелєл у живоце. Час нїґда нє висцера тото цо було и найкрасше, одрастанє зоз тобу, мацеру, шестру и братом. Твой син Владимир и нєвеста Ванеса Вичная памят! ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 13. януара 2021. року нєсподзивано и занавше пошол од нас мой мили и єдини брат

ЕЛЕМИР Гуздеров БУДИНСКИ (1954–2021) Нє наздавал ше нїхто од нас, брату, же нас так нагло зохабиш, у смутку и слизу у очох. Було крашнє мац це за брата, а тераз остало лєм занавше зачувац памятки. У здогадованьох останєш зоз нами покля и ми тирваме. Твой брат Любо зоз супругу Марчу и дзецми, Любомиром зоз супругу Саню, Серґейом и Андрейом и Маю зоз малим Ваньом СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 21. януара 2021. року наполня ше 10 роки як нас занавше зохабела наша мила мац, баба и прабаба

ЕУФЕМИЯ – ФЕМА ПАПУҐА (1927–2011) з Дюрдьова Памятку на єй любов и доброту занавше буду чувац – дзивка Геленка Надьова з Руского Керестура, унука Наташа Фейдийова зоз супругом Ярославом, унука Весна Медєшова зоз супругом Деяном, и праунучата – Иван, Даниел и Катарина Спочивайце у мире Божим!

22. ЯНУАР 2021.


informator@ruskeslovo.com ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ

ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Нашому товаришови

Братови Владимирови и андї Леони

ВЛАДИМИР ТИРКАЙЛА (1938–2021)

ЛЕОНА ТИРКАЙЛА (1942–2020)

з Дюрдьова

Од братох Янка и Любомира Тиркайлових зоз фамелиями Спочивайце у мире Божим!

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 18. януара наполнєли ше 40 днї як ше преселєла до вичносци наша мила

ЗВОНКОВИ ЯКИМОВОМУ (1984–2020) з Коцура Будземе це паметац як доброго, скромного и любезного чловека. З вельким почитованьом, твоя школска ґенерация 1999. зоз учительку и класну. Спочивай у мире! НА ЗДОГАДОВАНЄ Дня 22. януара наполня ше шейсц жалосни мешаци як нас занавше зохабел наш мили супруг, тато и дїдо

МАРИЯ РАМАЧ (1941–2020) з Руского Керестура У красних памяткох навики ю буду чувац єй наймилши – син Мирон, дзивка Терезка зоз супругом Радетом, и унуки Алекса и Дарко Най спочива у мире Божим! СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ У децембру 2020. року наполнєли ше двацец два роки як нас занавше зохабела наша мила мац, баба и прабаба

У януару 2021. року наполнєли ше двацец два роки як нас зохабел наш мили оцец, дїдо и прадїдо

ВЛАДА ОЛЕЯР (1959–2020) з Нового Саду МЕЛАНИЯ ЮГАС ЛУКА ЮГАС (1919–1998) (1914–1999) З любову и почитованьом памятку на нїх чуваю син Янко зоз супругу Наталию, унука Татияна зоз супругом Михайлом, унук Владимир зоз супругу Зорану, унука Санда зоз супругом Ґораном, та праунуки Исидора, Милица, Саша и Лука Спочивайце у мире Божим!

22. ЯНУАР 2021.

У шерцох вична любов, у душох смуток и боль, а у думкох и молитвох вше лєм ти. Барз нам хибиш, алє з памятками на щесце и любов хтору ши нам давал виполнєти кажди дзень. Занавше ожалосцени твойо наймилши Спочивай у мире Божим!

РУСКЕ СЛОВО 31


informator@ruskeslovo.com СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 20. януара 2021. року наполнєли ше шейсц смутни мешаци як ме занавше зохабел мой мили и добри супруг

ЯКИМ ХОМА (1937–2020) з Руского Керестура

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ

ЯНКО ВИСЛАВСКИ (1919–1978)

з Дюрдьова

МАРИЯ ВИСЛАВСКИ (1926–2017)

Красни памятки на часи котри зме вєдно препровадзели, навики буд- Роки преходза а любов и доброта котру мали навики буду чувац їх син зем чувац у своїм шерцу. Боґдан зоз супругу Леону и унуками Борисом, Ярославом и Иваном и Ожалосцена твоя супруга Йозефина їх фамелиями Спочивай у мире Божим! Спочивайце у мире Божим! СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 20. януара 2021. року наполнєли ше шейсц смутни мешаци як вецей нє з нами наш мили бачи

ЯКИМ ХОМА (1937–2020) з Руского Керестура

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Прешли два роки як нас занавше зохабели нашо родичи

ЯНКО УЙФАЛУШИ ЮСТИНА УЙФАЛУШИ (1923–2018) (1927–2019) з Дюрдьова

Вашу любов и доброту занавше будземе ношиц у своїх шерцох. Памятку на їх любов и доброту навики буду чувац дзивка Ирина Ожалосцени Юлин и Марча Хомово зоз дзецми Ванесу и Валентину и Скенджич и Леона Виславски зоз мужом Боґданом и їх дзецми и унуїх фамелиями ками Спочивайце у мире Божим! Спочивайце у мире Божим! СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 23. януара наполня ше три смутни роки як ме занавше охабела моя мила супруга

ИРИНА ЦАП народзена Уйфалуши (1939–2018) з Вербасу Остали ми красни памятки на наш щешлїви живот. Ожалосцени супруг Яким Спочивай у мире Божим! СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 23. януара наполня ше три смутни роки як нас занавше охабела наша мила мама и баба

ИРИНА ЦАП народзена Уйфалуши (1939–2018) з Вербасу Облапям здогадованя. У нїх дахто хто вецей нє ту. Кед мац умре, фалат шерца занавше поховани. Думки ме вше одведу до места дзе ми шерцо... Хибиш нам... Дзивка Таня, жец Юлин, Ваня и Федя Най це ангели чуваю!

32 РУСКЕ СЛОВО

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 23. януара наполня ше три смутни роки як нас занавше охабела наша мац, швекра и баба

ИРИНА ЦАП народзена Уйфалуши (1939–2018) з Вербасу Мила мамо, чуваме памятку на твою подобу, доброту и любов хтору ши нам даровала. Вично будзеш у наших шерцох. Твойо: унука Лариса, нєвеста Марияна и син Борис СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 24. януара наполня ше 7 роки як нас занавше зохабел наш Мирко

МИРКО МОЛНАР (1950–2014) з Дюдьова Твою доброту и любов вично будземе чувац у своїх шерцох. Твойо Мара, Влада и Сенка зоз Вельком

22. ЯНУАР 2021.


informator@ruskeslovo.com СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 22. януара наполнює ше рок як ше преселєл до вичносци наш мили супруг, оцец и дїдо

ЯНКО ТОМА (1951–2020) з Руского Керестура З любову и почитованьом, у красних памяткох навики го чуваю його наймилши – супруга Нада, син Роберт, и унукове Стефан и Филип Най спочива у мире Божим! СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 22. януара наполнює ше рок як ше преселєл до вичносци наш мили

ЯНКО ТОМА (1951–2020) з Руского Керестура

У красних памяткох навики го чува брат Адам зоз супругу Славицу, и їх дзеци Деян и Сабрина Най спочива у мире Божим!

НА ЗДОГАДОВАНЄ Дня 25. януара наполня ше два роки як престало дуркац шерцо нашей милей мацери, баби и супруги

МЕЛАНИЯ ЛИКОВ народзена Павлович (1963–2019) з Руского Керестура Твойо наймилши – синове: Звонко зоз Марину, Деян, Желько зоз Ванесу; унучата: Филип, Антония и Лука, и супруг Дюра Вичная памят! 22. ЯНУАР 2021.

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 22. януара 2021. року наполня ше жалосни шейсц мешаци як нас занавше зохабела наша мила мац и баба

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 19. януара наполнєл ше смутни рок як вецей нє з нами наш мили брат и бачи

КСЕНИЯ ДЖУДЖАР (1940–2020) з Руского Керестура З твоїм одходом настала велька пражнїна у наших шерцох. Вше баржей нам хиби твоя доброта, любов и пожертвовносц. Памятку на це навики буду чувац твойо наймилши: дзивка Тереза Джуджар з Руского Керестура, син Славко Джуджар Джеко и унук Иґор Джуджар зоз супругу Бояну з Нового Саду Спочивай у мире Божим!

ВЛАДИМИР ПАПУҐА (1936–2020) з Вербасу З любову и почитованьом , памятки на ньго навики чуваю – брат Юлин зоз супругу и фамелию, шестра Мария зоз супругом и фамелию, и Тереза Шантова зоз супругом и дзецми Най спочива у мире Божим!

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ На наших милих родичох хтори нас зохабели нєодлуга єдно за другим

ЛЮБО (1939–2017)

МАРЯ (1940–2018) СОПКОВО з Руского Керестура Мили нашо, нєт вас, алє сце и далєй присутни у наших думкох и здогадованьох. Вашо дзеци зоз фамелиями Спочивайце у мире Божим!

НА ЗДОГАДОВАНЄ Дня 30. децембра 2020. Дня 11. януара 2021. року року наполнєли ше пейц наполнєли ше штири роки як ше преселєла до роки як ше преселєл до вичносци наш мили вичносци наша мила

ГЕЛЕНА ПАВЛОВИЧ ЛЮБОМИР ПАВЛОВИЧ народзена Барна (1931–2017) (1937–2015) з Руского Керестура З любову и почитованьом, у красних памяткох навики вас чуваю – унукове: Звонко зоз фамелию, Деян, и Желько зоз фамелию, як и жец Дюра Спочивайце у мире Божим!

РУСКЕ СЛОВО 33


informator@ruskeslovo.com СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 24. януара наполнї ше рок як ше преселєла до вичносци наша мила

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 18. януара наполнєли ше три смутни роки як нас занавше зохабела наша мила супруга и мац

АНҐЕЛА РУСКАЇ народзена Кирда (1934–2000) з Вербасу

НАТАЛИЯ ИВАН народзена Ежденци (1945–2018) з Руского Керестура

З любову и почитованьом красни памятки на ню чува дзивка Марча зоз фамелию Най спочива у мире Божим! СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Наполнєли ше три жалосни роки як нас занавше зохабел наш мили оцец и дїдо

Покраїнски секретарият за урбанизем и защиту животного штредку, на основи члена 10. Закона о преценьованю вплїву на животни штредок („Службени глашнїк РС” чс. 135/04) обявює

ОБВИСЦЕНЄ

ЯНКО ЕДЕЛИНСКИ – коминяр (1932–2018) з Руского Керестура Твойо наймилши – син Славко зоз супругу Соню, и унук Мирослав Спочивай у мире Божим!

МАЛИ ОГЛАШКИ ДИХТОВАНЄ облакох и дзверох. Щици од витру, жими, праху, галайку, инсектох. МОНТИРАМЕ: – РОЛЕТНИ – ГАРМОНИКОВО ДЗВЕРИ – ПАНТЛЇКОВО ДЗВЕРИ – МРЕЖИ ОД СУНЬОҐОХ – ВЕНЕЦИЯНЕРИ – ОПРАВКИ 025/5827-710, 060/5088-433

О принєшеним ришеню o нєприступаню виробку студиї о преценьованю вплїву застатого стану на животни штредок на животни Покраїнски секретарият за урбанизем и защиту животного штредку, дня 12.01. 2021.року принєсол ришенє o нєприступаню виробку студиї о преценьованю вплїву застатого стану на животни штредок ПРОЄКТА Цивасти студнї ЦБ-1, ЦБ-2, ЦБ3, ЦБ-4, ЦБ-5 И ЦБ-6 зоз повязаним цивоводом на жридлу Воєне острово за водообезпечованє Нового Саду на к.п. число 2842/1, 2842/4, 3216/3 и 3133/1 КО Нови Сад III, ношителя проєкта ЯКП Водовод и канализация зоз Нового Саду, улїца Масарикова чс.17. Ришенє o нєприступаню виробку Студиї о преценьованю вплїву на животни штредок за предметни проєкт мож мож достац на увид у просторийох Покраїнского секретарияту за урбанизем и защиту животного штредку Булевар Михайла Пупина 16 (прижемє канцелария чс. 39). Заинтересована явносц може виявиц жалбу на принєшене ришене у чаше од 15 днї од дня обявйованя того обвисценя.

Покраїнски секретарият за урбанизем и защиту животного штредку, на основи члена 10. Закона о преценьованю вплїву на животни штредок („Службени глашнїк РС” чс. 135/04) обявює

ОБВИСЦЕНЄ

О поднєшеней вимоги за одлучованє о потреби виробку студиї о преценьованю вплїву на животни штредок Ношитель проєкта Витропарк Липар д.о.о. зоз Нового Беоґраду, улїца Булевар Михайла Пупина чс. 115е, поднєсол вимогу за одлучованє о потреби виробку студиї о преценьованю вплїву на животни штредок проєкта Виробок витроелектрани „Кула3”, хтора будзе мац два витроґенератори на к.п. чс. 6159 и 6081/6 КО Кула, максималней моцносци 10 МW на месту предаваня енерґиї, провадзацого 20 kV розводного пошореня и поджемних електроенерґетских и оптичних дротох. Податки и документация зоз ви моги мож достац на увид у просторийох Покраїнского секретарияту за урбанизем и защиту животного штредку Булевар Михайла Пупина 16 (прижемє канцелария чс. 39), на телефон 021/4874690 або на упит на адресу olivera.vucinic@vojvodina.gov.rs и natasa.knezevic@vojvodina.gov.rs. Шицки заинтересовани у чаше од 10 днї од обвйованя того обвисценя можу доручиц свойо думанє у писаней форми на адресу Секретариту.

34 РУСКЕ СЛОВО

З любову и почитованьом памятку на це чуваме у своїх думкох и шерцох. Супруг Янко и дзивка Лидия зоз Владимиром Спочивай у мире Божим!

МАЛИ ОГЛАШКИ НОВЕ У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ – понукаме плаценє ваших рахункох. За правни особи уплацованє заробкох, а за физични шицки други плаценя рахункох – рати за кредити, порциї, осиґураня, одводньованя, струю,

телефон, ґаз, школарини... ЗОЗ БАРЗ ВИГОДНИМА ЦЕНАМИ ПРОВИЗИЙОХ. Маршала Тита 66, будинок дакедишнєй друкарнї, обок при апатики. Чекаме Вас!

Городска управа за защиту животного штредку Городу Нового Саду на основи члена 10. Закона о преценьованю вплїву на животни штредок („Службени глашнїк Републики Сербиї”, число 135/04 и 36/09) обявює

ОБВИСЦЕНЄ

о поднєшеней вимоги одлучованє о потреби преценьованя вплїву проєкта на животни штредок Ношитель проєкта Привредне дружтво „Нови Сад – Ґаз” за дистрибуцию ґазу, отримованє и виводзенє д.о.о. Нови Сад, Теодора Мандича число 21, поднєсол вимогу за одлучованє о потреби преценьованя вплїву на животни штредок проєкта „Реконтрукция дистрибутивней ґазней мрежи населєня Сримска Каменїца на катастерских парцелох чс. 4151/19; 4149/1; 4148/13; 4147/7; 4160/1; 5805/1; 5783/1; 5138/10; 5119; 5114/2; 5115/2; 5118/17; 5117/4; 5114/12; 5112/16; 5112/15; 5112/14; 5126/2; 5816/2; 5806; 4168/8; 4166/8; 4166/1; 4155; 4152/1; 4153/1; 5805/1; 5112/12; 5806; 4161/14; 4161/13; 4149/1; 5113/26; 5114/12; 4158/11; 4159/8; 4159/1; 4155; 4144/1; 4147/7; 5128, 5119; 4153/1; 4152/14 5807; 5064/5; 5064/7;5065/5; 5065/9; 5069/2; 5067/2; 5067/8; 5249; 5068/2; 5076/2; 5484/4; 5483/3; 5474/2; 5473/1; 5472/1; 5471/1; 5470/1; 5469/2; 5468/3; 5393/4; 5392/3; 5396/2; 5390; 5401/2; 5400/2; 5811; 5383/2; 5384/1, 5385/5, 5386/8, 5388/7, 5377/2, 5374/9, 5373/1, 5372/3, 5371/1, 5370/5, 5369/4, 5378, 5387/1, 5386/1, 5385/6, 5384/4, 5075/6, 5076/8, 5810/2, 5484/7, 5810/1, 5080/5, 5079/1, 5080/10, 5077/4, 5078/4, 5079/10, 5080/15, 5080/10, 5085/3, 5080/10, 5080/1, 5810/1, 5375/1, 5300/4, 5299/6, 5298/4, 5297/3, 5294, 5293/1, 5292/4, 5291/4, 5289/1, 5288/1, 5286/2, 5286/7, 5356/4, 5355/4, 5354/3, 5320, 5347/3, 5346/6, 5285/3, 5284/3, 5275/7, 5271/3, 5268/1, 5267/1, 5266/4, 5271/7, 5411/2, 5286/10, 5286/7, 5416/1, 5417/1, 5286/6, 5249, 5250, 5783/1, 5783/1; 5374/6, 5373/4, 5372/6, 5371/4, 5370/6, 5369/1, 5367, 5366, 5363, 5362, 5358; 5357, 5411/1, 5356/1, 5355/1, 5354/6, 5352/2, 5351/3, 5348/1, 5346/1, 5344, 5343, 5342/1, 5324, 5323, 5302/7, 5302/6, 5301/1, 5277/2, 5284/8, 5285/6, 5411/1, 5410/2, 5407/2, 5412/1, 5802/1, 5803, 5000, 5804, 5017/5, 5019/3, 5021/2, 5025/2, 5027/2, 5029/2 5031/4, 5033/2, 5035/2, 5034/2, 5038/2, 5038/3; 5035/4, 5037/3, 5040/8, 5046/6, 5047/2, 5047/3; 5046/3, 5549/7, 5549/6, 5531/1; 5531/2; 5547/2, 5545/3, 5544/3, 5543/3, 5542/3, 5541/3, 5540/3, 5539/3, 5538/3, 5531/3, 4259/4; 4259/7, 4259/12, 4260/3,5781/1, 4322,5799, 4180/2;4181/1, 4181/2, 5781/1, 4961, 5804, 4177/4; 4177/27, 4181/1, 4215, 4745/2;5804, 5059/1, 5804, 5802/1,5814/2; 5044/1, 5804, 5816/1;5454/1, 5044/1, 5584/4, 5585/2, 5593/2, 5598/1, 5597/6, 5597/5, 5596/3, 5718/3, 5721/5, 5722/3, 5723/4, 5724/3, 5725/1, 5725/4; 5727/7, 5803, 5802/1,4817/4, 4814/4, 4813/4, 4813/2 , 4803/3, 4803/7, 4814/6, 4819/2, 4818/3, 4818/2, 4817/2, 4817/1, 5789, 5790/1, 5791, 5798, 5840, 5797, 5841, 5557, 4617, 5796, 5797, 4617, 5796, 5621/14, 5609/3, 4661, 4744/1, 4745/3, 4746, 4738/2, 4736, 4735, 4729, 4727/1, 4726/1, 5620/1, 5619/3, 5795, 4681, 4696, 4723/8, 4713/3, 4706/3, 4705/2;4705/3, 4704/3, 4704/2, 4700/2, 4701/2, 4714, 5828/1, 5828/2; 5834/3, 5639/1, 5638/4, 5638/1, 5637/1, 5636/1, 5635/1, 5624/1, 5625/1, 5812/2, 5630/1, 5626/11, 5626/1, 5606/2, 5605/1, 5605/6, 5607/8, 5604/9, 5604/5, 5706/6, 5712/14, 5709/17, 5708/2, 5707/18, 5706/4, 5607/1, 5605/2, 5606/9, 5605/4, 5606/12, 5606/6, 5712/5, 5709/6, 5708/7, 5707/9, 5706/5, 5705/8, 4571, 4559, 5794/2, 4462; 4029/1; 4338; 4346; 4355; 4383/4; 4389; 5788/1; 5786 и 5785 шицко у К.О. Сримска Каменїца, катеґориї Ґ, длужини 32.250м, класификацийне число 22210. Предмет реконстркциї заменьованє иснуюцей дистрибутивней ґазней мрежи хтора вибудована зоз челїчних бешавних цивох зоз дистрибутивну ґазну мрежу хтора вибудована зоз полиетиленских цивох ПЕ СДР11 и то на шлїдуюцих часцох у Сримскей Каменїци: Желєзнїцке населєнє, населєнє Марка Орешковича, населєнє Воїново, поцаг Дзецински валал и Центар. Податки и документацию зоз вимоги ношителя проєкта мож видзиц у просторийох Городскей управи за защиту животного штредку Городу Нового Саду, Улїца Руменацка 110а, Нови Сад, роботни днї од 10 до 15 годзин. Шицки заинтересовани, у чаше 10 днї од дня обявйованя того обвисценя, можу дац свойо думанє у писаней форми на адресу Городскей управи за защиту животного штредку Городу Нового Саду.

22. ЯНУАР 2021.


sport@ruskeslovo.com

ФЛОРБОЛ У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ

СПОРТ ЗА ХТОРИ НЄ ПОТРЕБНЕ ВЕЛЬО У Спортскей гали у Руским Керестуре, школяре Основней школи „Петро Кузмякˮ од септембра тренираю флорбол (анґл. floorball) – спорт хтори найвецей заступени у Шведскей, Финскей, Ческей и Швайцарскей, алє є у вше векшей експанзиї и у Сербиї керестурскей Спортскей гали, тренинґи флорболу отримує Дьордє Митрович, член гокеяшского и флорболского клубу „Алиґаторс” зоз Зомбора хтори основани 2017. року у октобру, перше лєм як флорбол клуб, односно гокей хтори ше бави у сали, у патикох, а уж у децембру истого року основали и клуб гокею на ляду. И попри тим же велї ище вше нє упознати зоз тим спортом, заинтересованосц за ньго вше векша, окреме прето же є практични, тунї, же за ньго нє потребне мац окремни талант або физични преддиспозициї. Тото цо потребне то патики, палїца и добра екипа. – Флорбол подобни як гокей, з тим же ше го нє бави на ляду, алє на паркету, або вонка на окремних пластичних подлогох, у патикох, а од опреми дзеци хасную лєм лєгку, пластичну палїчку и пластичну лабдочку. Лабдочка иншак дзирава, празна, алє ю на тренинґох полнїме зоз пластичнима мещками же би мала чежину, же би нє одскаковала. Праве пре тоту єдноставну опрему тот спорт тунї за бавенє, за розлику од поведзме гокею на ляду, за чию половну опрему за єдного гокеяша треба

У

Городска управа за защиту животного штредку Городу Нового Саду на основи члена 10. Закона о преценьованю вплїву на животни штредок („Службени глашнїк Републики Сербиї”, число 135/04 и 36/09) обявює

ОБВИСЦЕНЄ

о поднєшеней вимоги одлучованє о потреби преценьованя вплїву проєкта на животни штредок Ношитель проєкта „CETIN” d. o.o. Младежских бриґадох 90, Нови Беоґрад поднєсол вимогу за одлучованє о потреби преценьованя вплїву на животни штредок проєкта базней станїци мобилней телефониї „НС Индустрийна зона Сивер” на катастерскей парцели число 894/1, К.О. Нови Сад III, Город Нови Сад. Податки и документацию зоз вимоги ношителя проєкта мож видзиц у просторийох Городскей управи за защиту животного штредку Городу Нового Саду, Улїца Руменацка 110а, Нови Сад, роботни днї од 10 до 15 годзин. Шицки заинтересовани, у чаше 10 днї од дня обявйованя того обвисценя, можу дац свойо думанє у писаней форми на адресу Городскей управи за защиту животного штредку Городу Нового Саду.

22. ЯНУАР 2021.

видвоїц и прейґ 300 евра, док опрема за ґолмана кошта и прейґ 1 000 евра – толкує тренер Митрович. У Руским Керестуре, коло 40 школярох, од 7 по 14 роки, флорбол тренираю од сепетембра, два раз до тижня, а як визначує їх тренер, нє потребне вельо часу же би ше звладало тот спорт. – Технїку флорболу мож лєгко звладац, уж после одприлики тижня, кед дзеци можу бавиц и свойо перши змаганя. Тото цо дзецко треба же би научело то же би водзело лабдочку, же би ю било на ґол и додавало. Пре епидемийну ситуацию, дзеци з Керестура мали потераз лєм єдно змаганє, то було Першенство Сербиї хторе було концом децембра 2020. року отримане у Кули, на хторим участвовали 8 екипи, и ту Керестурци освоєли 2. место. Ґол прияли дословно у остатнєй секунди, алє по моїм думаню, були лєпши тим – гвари тренер Митрович. Тренинґи и за хлапцох и за дзивчата ше отримує кажду стреду и пияток од 16 годзин у Спортскей гали, мешачна членарина за трениранє флорболу виноши 1 500 динари, а опрема за шицких обезпечена. – Тераз найчастейше бавиме у миксу, односно вєдно тренираю и хлапци и дзивчата, а вєдно бавя и на змаганьох и у Сербиї, и у иножемстве. Вшелїяк же постоя и окремни катеґориї, алє так интересантнєйше. Так можу вєдно путовац, дружиц ше, цо по моїм думаню и поента занїманя зоз спортом. Док нє була тота ситуация зоз корону, було вецей як 20 тими на каждим турниру, мали зме госцох и зоз Горватскей, Мадярскей, Словацкей, Италиї, Словениї, Ческей, а спорт постава вше популарнєйши медзи иншим и прето же го мож бавиц вшадзи. Но вшелїяк, условия за трениранє флорболу исную, а наздаваме ше же док ше ситуация зоз вирусом змири, же зме го годни ище вецей промововац – гвари Митрович. Ан. М.

РУСКЕ СЛОВО 35


СПОРТ ФОДБАЛСКИ СУДИЙОВЕ ИВАН ЧАПКО И ДЕЯН НА ДЬ З РУСКОГО КЕРЕСТУРА

ПОМЕДЗИ „ДВА ОГНЇ” За нєполни 100 роки, кельо у Руским Керестуре иснує Фодбалски клуб „Русинˮ, през тот Клуб „предефиловали” на тисячи фодбалерох, даєдни лєпши, даєдни слабши, алє шицки були прави аматере и любителє, як ше гвари, „найважнєйшей побочней ствари на швеце”. З другого боку, „людзох у чарним”, як ше иншак наволую фодбалски судийове, зоз Руского Керестура анї нє було так вельо

Пише: Андреа МЕДЄШИ

Є МОЖ ШЕ ПРИЯВИЦ ДО БЕЗПЛАТНЕЙ ШКОЛИ Фахова орґанизация судийох Општинского фодбалского союзу Кула, орґанизує упис 16. ґенерациї фодбалерох судийох, а хтора почина 25. януара 2021. року. Приявиц ше мож по початок школи, а преподаваня буду отримани у просторийох Основней школи „Иса Баїч”. До школи ше можу уписац шицки заинтересовани особи, возросту од 16 по 20 роки. За прияву и подробнєйши информациї шицки заинтересовани ше можу явиц на телефон 060/383-88-30 або прейґ дружтвених мрежох Инстаґрам и Фейсбук. Школа за фодбалских судийох задармо.

36 РУСКЕ СЛОВО

ден од остатнїх судийох старшей ґенерациї бул Елемир Рамач, Дюра Дудаш и Злато Орос, а терашнї ґенерациї, до хторих спадаю и нашо двоме собешеднїкове, маю Ивана Чапку и Деяна Надя. Обидвоме су у тим спорту од свойого седмого року, а 12 роки познєйше, бависко на терену заменєли зоз „дзелєньом правди”. ПРИРИХТОВАНЯ И ТЕСТ Свойо искуство фодбалских судийох, започали у Фаховней орґанизациї судийох, односно, школи за судийох у Кули, хтора тирвала 6 мешаци, а у хторей покладали лєм теорийну часц, потим у Зомборе робели кондицийни тест, а вец ушлїдзело тото главне – судзенє. – После покладаня теорийней часци у Кули и у Зомборе, мали зме тест кондициї, на хторим требало бежац у даскельо етапох, односно 75 метери за 15 секунди и так 4 километри. На тот тест зме ше нє пририхтовали прето же зме уж пред тим бавели фодбал, алє кед хтошка нє тренира нїч, треба же би ше пририхтал. Но, з оглядом на тото же фодбалских судийох

єст вше менєй, на тих преверйованьох знаю дакус и „препатриц през пальци” – толкую хлапци. Кед ше тести попоклада, шлїдзи практична часц, односно судзенє. Початнїки перше судза у остатнїх лиґох, на хторих участвую клуби зоз менших местох, а як ше здогадую нашо собешеднїки, праве им тоти судзеня були найвекша трапеза. – На початку сом ше досц натрапел, бо ше людзе зоз менших валалох часто нє знаю справовац, нє знаю анї правила бависка, лярмаю, доруцую койцо, а на тих початних змаганьох кажде од нас бул и злєкнути и збунєти, алє як напредуєш, здобуваш искуства, та вец вше лєгчейше. У сущносци, цо висша лиґа, то лєгчейше судзиц. Кед ши случайно запискал пенал, а нє бул, ту настава гаос. Медзитим, у таких случайох приходзи старши делеґат, хтори змирює ситуацию, алє гоч и погришим, остава по моїм – приповеда Иван. – Церпиме вельки прицисок, як од публики так и од бавячох, хторих єст 22оме, а вше дахто нєзадовольни. Но, ми подучени же бизме на цо културнєйши 22. ЯНУАР 2021.


sport@ruskeslovo.com

способ вишли на край зоз ситуацию – надовязує ше Деян и предлужує о тим цо шицко судия може дожиц кед публика висекирана, а дакус и шмелша пре даскельо промили у креви. НЄПРИЄМНИ ДОЖИЦА – Дожил сом раз єдну нєприємносц кед ме хтошка зоз публики полял зоз пивом, понеже шедзели нєдалєко за мну. Теди сом бул лєм помоцни судия. Случело ше же главни судия пискал пенал за госцох, а домашнї навияче ме „почасцели” зоз тим полїваньом. Дзвигнул сом заставку и волал главного судию, гварел сом же нє предлужим док нє придзе полиция, та вец на концу, тоту часц публики цо була за мну, премесцели на други бок – гварел Деян. Но, же би нє випадло же фодбалски змаганя нащивюю лєм тоти хтори сцу „витресац” на судийох свойо фрустрациї, обидвоме собешеднїки ше зложели же ше на змаганьох стретаю и зоз барз културнима и шоровима людзми, и бавячами, и зоз публику, а як найприємнєйши валали за судзенє обидвоме видвоєли места дзе жию „нашо” – Пиньвиц и Бачки Петровец, а „найнапорнєйши судзеня” як гваря, у Ґайдобри и Буковцу при Зомборе. – Цо ше публики дотика, у моєй лиґи найволїм судзиц у Пиньвиц и Бачким Петровцу, алє и у Кляїчеве дзе сом зоз домашню публику нїґда нє мал проблеми. З другого боку, нє любим судзиц у Ґайдобри, барз лярмаю и напарти ми тоти судзеня. Тиж и Буковец при Зомборе ми нє фаворит – гвари Надь. – Конфликти нєраз наставаю прето же ше правила судзеня з рока на рок меняю же би ше усовершело бависко. Кед пойдземе на семинар, маме едукативну часц на хторей нам пущаю змаганя зоз поведзме, Лиґи шампионох, та нам на прикладох гуторя стари и нови правила за одредзену ситуацию. Вельки проблем у тим же клуби нє досц информовани, та бавячом чежко пояшнїц пременку тих правилох, понеже су часто прешвечени же вони знаю лєпше – толкує Деян. ЗАРОБОК Явна тайна же нєшка велї змаганя намесцени, а судийове подплацени, алє як гваря нашо собешеднїки, того вше було и будзе. Тиж, и напредованє судийох часто дискутабилне. – Цо ше дотика намесцаня змаганьох и подплацованє судийох, того вше було и будзе. Цо векша лиґа, векши пенєж у питаню, та там и векши прицисок и то уж барз укоренєне. Цо ше напредованя судийох дотика, нашо судзенє провадзи делеґат 22. ЯНУАР 2021.

хтори нас потим оценює. През тоти оцени видно хто як напредує, и так би требало же би судия могол исц далєй до висших лиґох. Медзитим, у пракси то дакус иншак – напредує тот хто ма вязи. Єст добрих судийох цо судза у нїзших лиґох алє нє можу напредовац, бо нє маю нїкого хто би их дакус поґурал – щиро толкує Иван, алє визначує же знаня вшелїяк муши мац кажде. И попри тим, судийох нєт вельо, глєдани су, та гоч то нє може буц примарна робота, понеже уж од 16 рокох мож почац судзиц, пенєж ше зда. Деян тераз судзи 5, а Иван 4. лиґу, а за 6 роки мали прейґ 200 змаганя. З початку судзели по єдно змаганє Деян Надь до тижня, а тераз и по два. Кед у єдней сезони єст коло 30 змаганя, а по змаганю мож достац просеково коло 3 000 динари, обидвоме ше зложели же красни пенєж мож заробиц. – Младим, хтори почню до школи за судийох на 16 роки, тот пенєж добре придзе. Тиж, тоти цо нє планую бавиц фодбал, а любя тот спорт, та аж и тоти цо нїґда нє тренирали фодбал, можу ше уписац до школи за судийох, понеже обука нє така риґорозна, и углавним кажде хто ше уписал – прешол. Треба додац же медзи судиями єст уж вше вецей и дзивчата, та и вони кед заинтересовани, най ше приявя. Перши рок-два кус чежши, и було ситуациї и кед сом сцел одустац, алє тераз уж наисце зоз уживаньом ходзим на змаганя и лєдво чекам марец же бим почал судзиц. На тих змаганьох упознаш вельо нових людзох, нови места, а кед ище и любиш тот спорт, уживанє подполне – заключує Иван Чапко. ■

Иван Чапко

РУСКЕ СЛОВО 37


ИНТЕРМЕЦО

ГОРУЦИ ТЕПШИ Люпка Цвеїч

Периночки на садлу

Колачи зоз садлом, дахто их волал и садлянїки, правели нашо баби частейше як ми нєшка. За тоту лакотку потребни час же би ше цесто даскельо раз прескладало и одпочивало. У обисцох их шицки любели, а окреме ґаздинї, бо тоти колачи смачни и други дзень. Найчастей ше ше их правело зоз маджуном. Потребне: ■ ■ ■ ■ ■ ■ ■

800 ґрами муки 3 жовчки 300 милилитри квашней води дакус солї 3 ложки цукру 300 ґрами зомлєтого садла маджун за полнєнє

Цесто ше замиши и зоз розвалку ше го розженє на цо векше и до єдней часци цеста (видно на фотоґрафийох) ше положи трецину зомлєтого садла и вец ше цесто прескладує як кнїжка. Поступок ше знова повторює док

1.

ше нє потроши садло. Важне же би ше при каждому прескладованю цеста, охабело цесто же би одпочинуло. Поступок правеня садлянїкох можеце видзиц на фотоґрафийох. Смачного!

6.

2.

4. 38 РУСКЕ СЛОВО

5.

3. 22. ЯНУАР 2021.


rusmak.ruske@gmail.com

ГОРУЦИ ТЕПШИ

Пририхтали: Лю. Цвеїч и Т. Салонтаї

Весна Медєши, Нови Сад

Рейтещики

През крачунски швета маме рижни колачи и лакотки. Велїм познати стародавни колачи, котри моя баба вше пекла за Крачун, а то рейтещики. Верим же ше велї здогадню же и їх баби, нини и андї праве тоти колачи правели за Крачун. Пририхтованє: До жовчкох замишац шметанку и омегчани марґарин. Додац муку и загнєсц гладке цесто. Нє додавац вецей муки як 300 ґрами. Охабиц цесто най одстої дакус и за тот час порихтац фил. Бильчки поцихи витрепац зоз миксером на минималней швидкосци єдинки лєбо зоз видлїчку, додац ванелийов цукер и обични цукер. Потим Потребне: до того помиЦесто: шац зомлєти ■ 4 жовчки орехи. ■ 4 ложки шметанки (верхом) Цесто под■ 250 ґрами марґарину зе лїц на 10 лєбо масла ма ли цесточ■ 300 ґрами муки ка и кажде Фил: окре ме розганяц зоз минимално муки, барз на ценко, резац на ■ 4 бильчки коцки, по концу коцки класц фил зоз ореха и закруцац як рей■ 250 ґрами цукру теш. Складац до помасценей и помученей тепши лєбо на па■ 250 ґрами зомлєти орехи пер за печенє. Печиц на 200 ступнї и то поцихи най цесто оста■ ванелийов цукер нє биле и лєм кущичко най почервенєє. Готови, цепли рейтещ■ мелки цукер 100 ґрами ики валяц до мелкого цукру. за посипованє Важне надпомнуц же тоти колачи лєпше дзень скорей направиц же би одстали.

Милана Младеновски (инстаґрам cooking.with.love_mm)

K ульки з румом Потребне: ■ 400 ґрами зомлєтей плазми ■ 400 ґрами мелкого цукру ■ 250 ґрами марґарину ■ вайцо ■ ложка какаоа ■ 2 ложки руму ■ кокос за валянє

22. ЯНУАР 2021.

Шицки состойки зєдинїц (марґарин, скорей охабиц на хижней температури же би омегчал) и добре премишац же би ше досталу компактну мишанїну. Правиц кульки. Оваляц их у кокосу. Место кокосу кульки мож помачац до чоколади, орехох, млєтих лїсковцох.

РУСКЕ СЛОВО

39


ИНФОРМАТОР, ОГЛАШКИ, ИНТЕРМЕЦО

ГЛАСНЇК ПО РУСКИ

ÇÀÂßË ÍÀÑ È ØͯÃ

РОК LXXVII ЧИСЛО 4 (3925) НОВИ САД, 22. ЯНУАР 2021.

Яка би то була жима без шнїгу? Лєм цо прешли швета, Крачун и Нови рок, почали залєтовац пахульки. Дзеци ше радую, саночки питаю и цепли скафандер облєкаю, а старши лопати и метли за одметанє и одруцованє рихтаю. И док ше за жиму як швет порихтаце, шнїг раз-два скапал. Остала лєм подаєдна залядзена барка.

ЦЕНА 30 ДИНАРИ

Фото: Андреа Медєши

НОВИ САД

Фото: В. В.

Фото: В. Дїтко

ШИД

ОГЛЯДНУЦЕ НА ПРЕШЛОСЦ

■ НАЙМЛАДШИ ОЗНАЧЕЛИ Фотоґрафия: 0612P

Фотоґрафия: 0738P

оволуєме читачох новинох „Руске слово” же би помогли препознац особи на старих фотоґрафийох. Пре точне идентификованє особох на сликох, хтори маю окремну музейну вредносц, потребна помоц од ширшей явносци. Шицки фотоґрафиї настали у дакедишнєй фотоґрафскей роботнї Бруґошових у Руским Керестуре. Кажду фотоґрафию ше подпише зоз одредзену шифру, та кед же препознаце даєдну, лєбо вецей особи на фотоґрафиї, модлїме Вас же бисце явели до Заводу за културу войводянских Руснацох на число телефона 021/654-65-34, лєбо на мейл: zavod.rusini@gmail.com.

П

Даєдни фотоґрафиї обявюємє вецей раз, понеже за нїх дотераз нєт нїяки податки.

Завод за културу войводянских Руснацох ма нове число телефона 021/654-65-34

НАЦИОНАЛНЕ ШВЕТО РУСНАЦОХ

Profile for ruskeslovo2015

RUSKE SLOVO 4  

RUSKE SLOVO 4  

Advertisement