СПЕЦИЯЛ НАЦИОНАЛНОГО ШВЕТА РУСНАЦОХ На початку школского 1989-90. року ознова отворени оддзелєня нїзших класох, тераз як Подручна школа ОШ „Сримски фронт” зоз Шиду, цо и нєшка иснує, а у школским будинку и дзецинска заградка. АКТИВНИ ДРУЖТВЕНИ ОРҐАНИЗАЦИЇ После Другей шветовей войни у Бикичу почало робиц КУД „Иван Котляревски” хторе мало хор, драмску секцию и тамбурови оркестер. Члени Дружтва були активни, отримовало ше програми у валалє и одходзело на госцованя, а робота тирвала по седемдзешати роки прешлого вику. Пауза у роботи тирвала аж по 2011. рок, кед аматере у Бикичу 5. марца отримали Конститутивну схадзку КПД „Иван Котляревски”. Од теди робя самостойно, а пред тим єден период були Секция КПД „Дюра Киш” зоз Шиду. Предсидатель Дружтва тераз Деян Бобаль. У роботи Дружтва активни младша и старша танєчна ґрупа з хторима як хореоґраф роби Борислав Барна, а уметнїцки руководителє Бояна
ДЕМОҐРАФИЯ И ПРИВРЕДА Пред Другу шветову войну у Бикичу було 64 ґаздовства зоз коло 400 жителями, найвецей було Руснацох потим Сербох, Горватох, Словацох и Мадярох. Найвекше число жительох було по попису з 1948. року – 475. И у Бикичу векши морталитет од наталитеу так же по остатнїм попису зоз 2011. року у валалє було 269 жительох у 88 ґаздовствох. 90-тих рокох прешлого вику пре воєни обставини и до Бикичу пришло жиц менше число вибеженцох хтори ше интеґровали до валалу и домашнього способу живота. Бикичанє 50-тих рокох прешлого вику мали 14 ремеселнїкох, а познєйше були познати по продукциї сира, масла и шметанки. Так 70-тих рокох було коло 100 крави у валалє, а нєшка єст лєм даскельо. Далєй, 80-тих рокох кажде обисце мало меншу або векшу винїцу, а нєшка найпознатши бикичски винїцар Мирослав Сокол. Потим, 90-тих рокох прешлого вику значнєйше почала продукция брескиньох, а найвекши продукователє то Гнаткова фамелия, хтора у валалє збудовала хладзальню. Нєшка од ремеселнїкох позната Колєсарска роботня Янка Романяка и СЗР „Таца”, власнїка Влади Майхера, хтора шиє облєчиво за дзеци.
Барна и Дьордє Барна. Активни и младша шпивацка ґрупа, як и шпивацка ґрупа „Бикичанки”, хтора почала робиц у рамикох Здруженя женох „Бикичанки”, а перши наступ мала 4. децембра 2009. року з нагоди означованя Дня Месней заєднїци и Дня ошлєбодзеня валалу. Познєйше основана и хлопска шпивацка ґрупа, та зоз шпивачами робя Драґана Ґлувня Бабич, як уметнїцка руководителька, док их музично провадзи Боян Бабич. Наступали на числених манифестацийох у валалє, на фестивалох, а тиж и у иножемстве. Коруна роботи було видаванє компакт-диска под назву „Хижочко стара” 2015. року У валалє активне и Здруженє женох 13. ЯНУАР 2017.
„Бикичанки”, а 80-тих рокох прешлого вику жени були позберани коло Активу женох, були активни у гуманитарних роботох коло Червеного крижу, преславох Дня женох и подобне. Пауза у роботи наступела пре воєни обставини, та ше жени потим уключели 2004. року до спортских бавискох женох шидскей општини, а 2008. року були домашнї бавискох. Жени ше од 2007. року уключели до жридловей шпивацкей ґрупи КПД „Дюра Киш” у Шидзе. Сновательну скупштину отримали 21. новембра 2009. року и за предсидательку вибрана Невенка Бобаль. Циль здруженя то пестованє рускей традициї, єдлох, обичайох и жридловей шпиванки. Жени ше стараю о украшованю валала, отримую и етно-хижу, орґанизую през жиму прадки... Бикич вшелїяк познати и по спорту, точнєйше по фодбалу, а на инициятиву новинара Стевана Бобаля, 1985. року основани ОФК Бикич. Клуб ше змага у Општинскей фодбалскей лиґи Шид, и отримує вязи зоз фодбалерами у старим краю. Фодбалере ОФК Ґерлахов зоз Словацкей Републики 2015. року го сцовали з нагоди означованя 30- рочнїци иснованя бикичского Клуба, а вєшенї 2016. року ОФК Бикич го сцовал у Словацкей Републики. Терен Клуба ноши мено Спортски центер „Стеван Бобаль“, а предсидатель ОФК Бикич Далибор Гнатко. Найвекши успих ОФК Бикич призначел 2002. року кед бул шампион Општинскей лиґи и побиднїк куп змаганя, а єден рок ше змагал и у Медзиопштинскей лиґи. Активни и ловаре хтори у прешло сци мали ловарске дружтво вєдно з ловарами з Привиней Ґлави, а од 50тих рокох прешлого вику иснує само стойне ЛД „Фазан”, чийо члени 2005. року збудовали Ловарски дом, а сотрудзую зоз ЛД „Маґура” зоз Стебнику у Словацкей Републики. У валалє иснує и секция Дружтва за руски язик, литературу и културу, чий предсидатель Зденко Лазор. Бикичанє познати и по традицийним Руским балу хтори орґанизую каждого року, а тиж и по препознатлївей културно-туристичней манифе стациї „Пришли нам Русадля” хтора у основи затримала стародавни обичай валяня (зрубованя) майского древа.■ По рукопису моноґрафиї „Бикич Дол” пририхтал Вл. Дїтко
РУСКЕ СЛОВО 7