Page 1

ГЛАСНЇК ПО РУСКИ РОК LXXIII ЧИСЛО 1-2 (3714-3715) НОВИ САД, 13. ЯНУАР 2017.

PREGLYD 2016. ROKA

Фото: Владимир Дїтко

ЦЕНА 30 ДИНАРИ

Собота, 14 януар 2017. року, Бикич Дол

Субота, 14 јануар 2017. године, Бикић До

Програма:

Програм:

15.30 Промоция моноґрафиї о Руснацох у Бикич Долу – Основна школа у Бикич Долу

15.30 Промоција монографије о Русинима у Бикић Долу – Основна школа у Бикич Долу

17.00 Архиєрейска благодарна Служба Божа – Церква Успения Пресвятей Богородици

17.00 Архијерејска благодарна литургија – Црква Успења Пресвете Богородице

18.15 Отверанє вистави Миряни Барна и Олґици Лукач и Етно стол – Дом култури Бикич Дол

18.15 Отварање изложбе Мирјане Барна и Олгице Лукач и Етно сто – Дом културе Бикић До

19.15 Отверанє вистави Андєлки Античевич и Драґици Живкович Лели – Библиотека Симеон Пишчевич”, Шид ” 20.00 Шветочна академия – Сала Културно-образовного центру, Шид

19.15 Отварање изложбе Анђелке Античевић и Драгице Живковић Леле – Библиотека Симеон Пишчевић”, Шид ” 20.00 Свечана академија – Сала Културно-образовног центра, Шид

21.00 Коктел за учашнїкох – ресторан Драґан” – Беркасово ”

21.00 Коктел за учеснике – ресторан Драґан” – Беркасово ”

Национални совит рускей националней меншини Завод за културу войводянски Руснацох Орґанизацийни одбор Централней шветочносци

Национални савет русинске националне мањине Завод за културу војвођанских Русина Организациони одбор Централне свечаности

■ ДЗЕНЬ РУСНАЦОХ У БИКИЧ ДОЛУ


ЗМИСТ

■ Специял 3–9. Националне швето Руснацох у Бикич Долу

■ Духовни живот 10–13. Крачун по юлиянски 28. Прегляд 2016. року

■ Тижньовнїк 14–15. Прегляд Тижньовнїка и Веб-редакциї за 2016. рок 17. На єшень пейц нови руски учебнїки

■ Нашо места 18. Прегляд 2016. року 19. Зоз шветочней схадзки Совиту МЗ Руски Керестур

■ Економия 22. Прегляд 2016. року 23. Пошлїдки завераня млєкарнї у Керестуре

■ Култура и просвита 24. Прегляд 2016. року 26–27. Крачунски концерти по наших местох

■ Мозаїк 30. Прегляд 2016. року 31. Млади и Крачун

■ Людзе, роки, живот 32–33. Швета у камиону 34–35. Стретнуце з Дубравку Рашлянин з Осєку Фото: Танита Ходак

■ Информатор

36–39. Оглашки и In memoriam

■ Спорт 40. Прегляд 2016. року 43. Вибрани спортисти рока у Войводини

На насловним боку – Привит у Шидзе Автор фотоґрафиї – Владимир Дїтко

* ”РУСКЕ СЛОВО” – гласнїк по руски * Виходзи каждого пиятку * Снователь Национални совит рускей националней меншини * Видава НВУ ”Руске слово”, Нови Сад * Перше число вишло 15. юния 1945. року у Руским Керестуре * Адреса: НВУ ”Руске слово”, Булевар ошлєбодзеня 81/7, 21000 Нови Сад * Редакция: заменїк одвичательного редактора Иван Сабадош – редакторе/ки – Дюра Винаї, Мирон Горняк-Кухар, Михайло Зазуляк, Александар Паланчанин, Олена Планчак-Сакач, Славица Фейса, Ясмина Дюранїн; новинаре/ки – Мария Афич, Влада Дїтко, Сенка Надь, Сандра Саламун, Ана Маркович, Танита Ходак * Язична редакторка – Блажена Хома-Цветкович * Технїчна редакторка – Люпка Цвеїч; компютерски обробок – Вероника Вуячич, Мария Гудак, Таня Салонтаї * Телефони: 021/6613-697, 021/6624708, 021/6623-076; 021/6621-433 * Телефакс 021/528-083 * Предплата за цали рок: у жеми 1 500 динари, а у иножемстве 100 евра * Жиро-рахунок Banca Intesa a.d. Beograd 160-923244-82 * Девизни рахунок 160-0050870024999-53 * Рукописи ше нє враца * Друкує Друкарня ” Maxima graf” Пет роварадин * E-mail: ruske.redakcija@gmail.com * Web site: www.ruskeslovo.com * YU ISSN 0350-4603 * COBISS SR-ID 15915778 * Друковани тираж 2 100 *

Direktorka MARTICA TAMA[ *** Odvi~atelqni redaktor dr BORIS VAR]A

2 РУСКЕ СЛОВО

13. ЯНУАР 2017.


СПЕЦИЯЛ НАЦИОНАЛНЕ ШВЕТО РУСНАЦОХ

ЗАЄДНЇЦА МА РОЗВИТЕ ЧУВСТВО НАЦИОНАЛНОГО ИДЕНТИТЕТУ Пише: Славко РАЦ, предсидатель Националного совиту Руснацох

Т

ого року дзешати раз означуєме Националне швето доставали стипендию, лєбо даяку иншаку потримовку. Руснацох. То сам по себе красни ювилей, хтори тераз Медзитим, треба наглашиц же нїхто з тим же є Руснак, уж ясне потвердзенє же Дзень Руснацох нє даяки доча- лєбо Рускиня, нє риши каждодньово бриґи з хторима ше сови експеримент, алє постава централна подїя руско- нєшка шицки стретаме. Алє исто так, буц Руснак, лєбо го националного календару. Националне швето Русна- Рускиня анї му нє одмогнє у борби за лєпши и достоїнцох кажди рок ознова потвердзує же руска заєднїца у ственши живот. Буц Руснак, лєбо Рускиня то богатство Сербиї ма розвите чувство националного идентитету, и иншакей файти. За предходни дзевец роки, Централну шветочносц же ма моци, виталносци и сцелосци позберац ше и мобилизовац коло заєднїцкей идеї. Окрем же то нагода же отримовали зме у вельких городох и малих валалох, у бизме ше стретли у шветочней атмосфери и кажди раз старих руских штредкох и местох, дзе ше наша заєднїца нєзвичайним, за велїх з нас, новим амбиєнту, Национал- лєм нєдавно почала орґанизовац. Руски живот у каждим не швето Руснацох и законченє, и коруна цалорочней ро- з тих штредкох ма свойо специфичносци и характериботи Националного совиту Руснацох, його одборох и ро- стични проблеми. Задаток Националного совиту же би ботних целох, шицких руских институцийох и култур- помогнул у ришованю тих проблемох, а источашнє уваних дружтвох, кед можеме спатриц яки бул рок за нами, жовал шицки специфичносци хтори часц власного идентитета каждого руского штредку. Вироятно найдалєкои цо пред нами у року хтори праве почал. сяжнєйши резултати у 2016. роДзекуюци велькому анґажоку Национални совит витворел ваню членства Националного Найдалєкосяжнєйши резултати у у обласци звекшованя руского совиту и його целох, наших орґанизацийох, дружтвох и по- 2016. року Национални совит витворел маєтку. Купена хижа у Новим у обласци звекшованя руского маєтку Садзе дзе будзе шедзиско даєдєдинцох на терену, у 2016. роней нашей централней институку знова маме руски оддзелєня и у Коцуре, и у Дюрдьове. Маме право буц задовольни циї. Окрем же зме практично удвостручели маєток у же зме сполнєли тото цо зме преглашели за приоритет штредзиску Покраїни, у будучносци так зашпоруєме цалей рускей заєднїци, предусловиє шицких условийох значни пенєж хтори вшелїяк годно мудрейше вихасноже бизме ше отримали и розвивали на тих просторох. вац, як за плаценє квартелїни. У Коцуре нарок таки час, Медзитим, то робота хтора нє закончена, анї нє будзе дзвери Руского дома уж буду ширцом отворени за шицмац конєц кед сцеме же би було Руснацох. Уж такой по ких учашнїкох нашого културного живота у тим валалє. Националним швету Руснацох, знова мушиме допрец до У Керестуре найстарша хижа, материялни памятнїк на шлїдуюцей ґенерациї родичох и дзецох, представиц им нашу прешлосц, конєчно припада шицким Руснацом. шицки предносци образованя на мацеринским язику и Застановиц єй дальше препаданє, реконструовац ю по прешвечиц их же су нє сами, алє маю потримовку цалей стандардох и предписаньох з обласци защити памятнїзаєднїци и шицких инструментох хтори нам права и за- кох и обдумац єй намену нє будзе лєгка, анї туня робота, кони даваю. Национални совит нєпреривно у рамикох алє тераз є у наших рукох. Прето, кед ше нам нє уда, нїхсвоїх можлївосцох преширює и преглїбює тоти рамики, то други нам вецей нє будзе виновати. Каждому з тих поцагох и одлукох можебуц мож дацо з намиру же би кажди наш оводарец, школяр и студент пригвариц, же могло инше, лєбо иншак. На словох, вироятно и могло. Медзитим, политика, та и тота национална хтору нам зверели водзиц закон и дзека руских гласачох, водзи ше у реалних, а нє у идеалних условийох. Вшелїяк же лєгчейша драга чекац же би ше витворели идеални условия, а потамаль най живот преходзи коло нас. Вельо чежше превжац одвичательносц, ризиковац, створиц себе нагоду и вихасновац ю, алє то єдина права драга. Национални совит идзе по нєй – шицки спомнути одлуки приношел з прешвечлїву векшину. Кед єст добрей дзеки, кед почитуєме єдни других, кед ше водзи конструктивни диялоґ и чера идеї, вец муши буц и резултати. З тим наздаваньом шицким Руснацом и Рускиньом, и шицким добрим людзом з хторима жиєме и робиме, винчуєм Националне швето Руснацох.■ 13. ЯНУАР 2017.

РУСКЕ СЛОВО 3


СПЕЦИЯЛ ЦЕНТРАЛНА ПРЕСЛАВА

НАЦИОНАЛНЕ ШВЕТО РУСНАЦОХ, А У БИКИЧ ДОЛУ Пише: Деян БОБАЛЬ, дипл. инж, предсидатель МЗ Бикич Дол и КПД „Иван Котляревски”

В

Фото: В. Дїтко

За мнє, особнє, преслава Националного швета Руснаельке число Русинох з околї ска цох у Бикич Долу представя коруну нашей дотерашнєй Бардейова и Ґорлицох роботи. Предсидатель Дружтва сом од самого початку штредком 19. вику ру- його обновеней роботи, перше як предсидатель подрушело на Фрушку гору, жнїци „Дюри Киш” за Бикич 2008, а потим и як самояк гуторели, фрушкогорски Карпати, глєдац лєпши стойного Дружтва „Иван Котляревски” 2011. року. Упоживот. Лєпши живот з часом нашли, алє ше национал- знати сом зоз шицкима почежкосцами котри зме прешли но и вирски злучели зоз старобивателями и як Русини, же бизме дошли по стан яки маме нєшка. Тиж так за мнє вельки успих же на мою инициятиву страцели. Остала лєм єдна менша громада збита до найзаходнє- почало повязованє зоз старим крайом. Вязи знова возпойшого долу на Фрушкей гори, такволаного руского и по- ставени и успишно ше розвиваю, цо потвердзую и делеґациї котри приду на преславу. стали ядро нєшкайшому Бикич Думам же успих шицких нас, Долу. Без приходу тих Русинох Думам же успих шицких нас, Би кичаньох, будзе кед ше 14. нє було би анї нєшкайшого БиБикичаньох, будзе кед ше 14. януара яну ара у Бикич Долу позбераю кич Долу. у Бикич Долу позбераю Руснаци Руснаци зоз шицких наших меУ паметаню старобивательох зоз шицких наших местох стох и иножемства перше на зоз Привиней Глави, односно як и иножемства промоциї Моноґрафиї о Бикиби Бикичанє поведли зоз Пернячу, вец на Служби у церкви, на вора, зазначене же то народ побожни, чесни и роботни. То потвердзую и факти же на- етно столох и виставох у Доме култури и на концу на кадзи дакус економски змоцнєли, збудовали церкву Шветочней академиї у Шидзе и кед почувствуєме дух заєднїцтва же зме свойо. 1904, и школу 1940. року. До преслави уключени шицки, окреме млади котрим Приход учителя Ковача 1941. зохабел глїбоки шлїди на Бикичаньох, шлїди котри ше и нєшка чувствує. КПД тота преслава змоцнї свидомосц о националним иденти„Иван Котляревски” основане на його инициятиву 1946. тету и же би були пишни на свойо походзенє. Думам же барз значна и помоц и потримовка Нациороку и за кратки час постало барз активне и успишне. Робело по 1975. рок, одтеди та по 2008. була пауза, гоч налного совиту Руснацох, як и Заводу за културу войводянских Руснацох у пририхтованю и орґанизованю прего ше пробовало обновиц 1991. и 1997. року. Праве 2008. року позберали ше даскельо Бикичанє з слави, а при наших людзох змоцнї довириє до тих напредставителями КПД „Дюра Киш” зоз Шиду же би ше ших институцийох. Тиж барз значна велька помоц локалней самоуправи, обновело културни живот у валалє. То ше нам и поспишело, так же зме видзели же маме власни моци ище ве- односно Општини Шид коло реновираня Дома култури цей поробиц як самостойне дружтво. Официйно то було у Бикичу. И на концу, чувствуєм вельку одвичательносц и 2011. року, гоч зме самостойно виступали уж од децембра 2009. року. Формовани два фолклорни ґрупи, миша- чесц же участвуєм у тей пре слави вєдно зоз сотруднїна шпивацка, дзивоцка шпивацка ґрупа, спортска секция ками, одно сно Бикичанями, бо ше до орґанизованя и роботи уключел цали валал же би ше успишно, радо и драмска. Маме коло 50 активних членох, виступаме на фе сти- сно и гордо, так як лєм то Бикичанє знаю, означело валох у жеми и иножемстве и по стали зме познати як централну пре славу Националного швета Руснацох ношителє очуваня националного индетитета Руснацох Сербиї, а у Бикич Долу.■ у Сриме.

4 РУСКЕ СЛОВО

13. ЯНУАР 2017.


СПЕЦИЯЛ НАЦИОНАЛНЕ ШВЕТО РУСНАЦОХ

ДУМКИ НА ГОРНЇЦИ, ФУНДАМЕНТИ У БИКИЧУ Фрушкогорски валал у Сриме, Бикич Дол, тогорочни домашнї Централней шветочносци з нагоди Националного швета Руснацох у Сербиї. Од приселєня по нєшка, Бикичанє зачували велї специфичносци, а єдна з основних же скоро шицко цо змогли за себе и свой валал, витворели сами

О

домашнїх, Руснацох у тим нєвельким валалє, годно вецей дознац у богато пририхтаней моноґрафиї „Бикич Дол”, з чию промоцию урядово почнє означованє Дня Руснацох. Як дознаваме з моноґрафиї, Руснаци ше починаю у векшим чишлє присельовац до Бикичу пред револуцию 1848. року зоз сиверово сточних обласцох Угорскей, нєшка територия восточней Словацкей, на територию коло нєшкайшого валала Бикич на маєток манастира Привина Ґлава. З початку ше насельовали леґинє и младши людзе хтори робели на маєтку и почали будовац свойо хижи з початку у брегу, а кед 1889. року збудована драга од Шиду по Илок, хтора преходзи през валал, хижи будовани и з другого боку драги. Приселєнци були з околїска Бардейова и Пряшова,

u

13. ЯНУАР 2017.

РУСКЕ СЛОВО 5


СПЕЦИЯЛ БИКИЧ ДОЛ – ДОМАШНЇ ТОГОРОЧНОГО

u

а найпознатши фамелиї були Гнатко, Бобаль, Лазор, Шолтис, Сокол и Романяк. У прешлосци ше валал споминало як Вуков Дол, а мадярска назва за Бикич теди була Бикеш (Bikesz). Населєнци ше присельовали з местох Люцина, Луков, Боґлярка, Кружльов, Криве, Венеция, Львов, Сариков и Крижи, з местох у нєшкайшей Словацкей Републики. Приселєнци до нового штредку принєсли свой язик хтори наволовали „горняцки” и чийо ше дзепоєдни виреченя, або слова, затримали донєдавна углавним при старих людзох. Бешедовали „по горняцки”, а потим прияли „наш” руски язик хтори кодификовани 1923. року. Длуго ше Бикич урядово водзело под назву Привина Ґлава, а од 1958. року достал свою самостойну Месну канцеларию. Перше урядово уписане дзецко до матичних кнїжкох хтори од теди водзени у Бикичу бул Яким Лазор народзени 1958. року. Пред тим ше матични кнїжки водзело у Привиней Ґлави и Беркасове. ЗОЗ СТАРОГО КРАЮ ПРИНЄСЛИ СВОЮ ВИРУ Руснаци ше до Бикичу приселєли як грекокатолїки, а за Руснацох у Бачкей и Сриме бул значни датум 17. юний 1777. року кед Папа Пий Шести зоз булу основал самостойне грекокатолїцке владичество зоз шедзиском у Крижевцох. За витримованє владичества додзелєни маєток у Шидзе и Беркасове, а до Шиду ше перши руски фамелиї (коло 40) населєли 1803. року. У Бикичу з початку нє було церкви, алє лєм дзвонїца на маєтку Ва-

МОНОҐРАФИЯ Моноґрафия „Бикич Дол” ґрупи авторох (мср. Дарко Бобаль, Радован Сремац, археолоґ-кустос, Мирон Жирош, публициста, мср. Бранислав Лазор, мср. Зденко Лазор, дипл. инж. Деян Бобаль, Невенка Бобаль, наставнїца и о. Владимир Еделински Миколка) будзе представена на Централней шветочносци Дня Руснацох у Бикичу у Подручней школи ОШ „Сримски фронт” у Бикичу. З єй промоцию урядово почнє Централна шветочносц, 14. януара. Видавателє моноґрафиї Завод за културу войводянских Руснацох з Нового Саду и Месна заєднїца Бикич Дол.

6 РУСКЕ СЛОВО

силя Бурчака. 1904. року почала вибудов церкви, а фундаменти пошвецел парох зоз Шиду о. Кирил Дрогобецки. Роботи окончовал Леонард, поднїматель зоз Шиду, и истого року церква була закончена. Церква пошвецена Успению Пресвятей Богородици и пошвецена є 28. авґуста 1904. року. Першобутно була филияла парохиї у Шидзе, а од 1919. року постала филияла парохиї у Беркасове. У вибудови участвовали и сами вирни Бикичанє и нєшка часто споминаю же церква збудована зоз „млєка и масла”, бо Бикичанє були познати по статкарскей продукциї. Бикичанє вше допатрали и отримовали свою церкву, а 1994. року на инициятиву тедишнього пароха о. Михайла Режака почали вельки роботи на обнови церкви од мурох и фасади, по закрице. Церква длуго роки нє мала иконостас, а вец 2013. року порушана инициятива же би ше поставело и иконостас. Вирни з добродзечнима прилогами дали намальовац икони, хтори мальовал Ратко Торма з Беркасова, допомогли и людзе зоз „старого краю”, а иконостас зробел Бикичань Янко Романяк. Иконостас пошвецел на Русадля 2013. року апостолски еґзарх за грекокатолїкох у Сербиї, кир Георгий Джуджар. На инициятиву пароха о. Владимира Еделинского Миколки и вирних, 2014. року почала вибудов Пасторалного центру коло церкви, тиж з помоцу числених донаторох зоз жеми и иножемства, як и потримовки державних институцийох. Збудовани сучасни будинок поверхносци 130 квадратни метери, пошвецени є 2015. року на швето Русадля, а 2016. року будинок достал и сучасне зогриванє. ПЕРШИ УЧИТЕЛЬ БУЛ МИХАЙЛО КОВАЧ Бикичанє ше намагали мац свой школски будинок у валалє, а вибудов почала 1940. року на инициятиву Янка Лазора зоз синами, Михала Гнатка зоз братами и родзину, и Михала Страценского. Порту за вибудов дало крижевске владичество, а будованє помогла держава. Школа закончена 21. децембра 1941. року кеди є пошвецена, а пошвецел ю о. Павле Ґвозданович. Перши учитель у школи бул Михайло Ковач зоз Шиду. Пре войну, школа почала робиц аж 12. марца 1942. року. Од мая 1942. року за учителя приходзи Осиф Торма з Товарнїку, хтори ту остал по октобер истого року. У новембре го заменєла учителька Ружица Исакович з Андриєвцох, а од децембра 1943. року була учителька Виктория Петрич з Адашевцох. Од януара 1945. року ознова приходзи учитель Михайло Ковач, хтори у Бикичу бул по 1953. рок. Кед учитель Ковач премесцени до Нового Саду, на його место пришол учитель Мирон Роман, а уж од септембра 1954. року почала место нього робиц учителька Єлисавета Рогаль и то по школски 1962-63. рок. Вец пришли учителє Мелания и Василь Мудри. Настава за нїзши класи утагнута 1975. року, одкеди дзеци ходзели до школи до Соту. 13. ЯНУАР 2017.


СПЕЦИЯЛ НАЦИОНАЛНОГО ШВЕТА РУСНАЦОХ На початку школского 1989-90. року ознова отворени оддзелєня нїзших класох, тераз як Подручна школа ОШ „Сримски фронт” зоз Шиду, цо и нєшка иснує, а у школским будинку и дзецинска заградка. АКТИВНИ ДРУЖТВЕНИ ОРҐАНИЗАЦИЇ После Другей шветовей войни у Бикичу почало робиц КУД „Иван Котляревски” хторе мало хор, драмску секцию и тамбурови оркестер. Члени Дружтва були активни, отримовало ше програми у валалє и одходзело на госцованя, а робота тирвала по седемдзешати роки прешлого вику. Пауза у роботи тирвала аж по 2011. рок, кед аматере у Бикичу 5. марца отримали Конститутивну схадзку КПД „Иван Котляревски”. Од теди робя самостойно, а пред тим єден период були Секция КПД „Дюра Киш” зоз Шиду. Предсидатель Дружтва тераз Деян Бобаль. У роботи Дружтва активни младша и старша танєчна ґрупа з хторима як хореоґраф роби Борислав Барна, а уметнїцки руководителє Бояна

ДЕМОҐРАФИЯ И ПРИВРЕДА Пред Другу шветову войну у Бикичу було 64 ґаздовства зоз коло 400 жителями, найвецей було Руснацох потим Сербох, Горватох, Словацох и Мадярох. Найвекше число жительох було по попису з 1948. року – 475. И у Бикичу векши морталитет од наталитеу так же по остатнїм попису зоз 2011. року у валалє було 269 жительох у 88 ґаздовствох. 90-тих рокох прешлого вику пре воєни обставини и до Бикичу пришло жиц менше число вибеженцох хтори ше интеґровали до валалу и домашнього способу живота. Бикичанє 50-тих рокох прешлого вику мали 14 ремеселнїкох, а познєйше були познати по продукциї сира, масла и шметанки. Так 70-тих рокох було коло 100 крави у валалє, а нєшка єст лєм даскельо. Далєй, 80-тих рокох кажде обисце мало меншу або векшу винїцу, а нєшка найпознатши бикичски винїцар Мирослав Сокол. Потим, 90-тих рокох прешлого вику значнєйше почала продукция брескиньох, а найвекши продукователє то Гнаткова фамелия, хтора у валалє збудовала хладзальню. Нєшка од ремеселнїкох позната Колєсарска роботня Янка Романяка и СЗР „Таца”, власнїка Влади Майхера, хтора шиє облєчиво за дзеци.

Барна и Дьордє Барна. Активни и младша шпивацка ґрупа, як и шпивацка ґрупа „Бикичанки”, хтора почала робиц у рамикох Здруженя женох „Бикичанки”, а перши наступ мала 4. децембра 2009. року з нагоди означованя Дня Месней заєднїци и Дня ошлєбодзеня валалу. Познєйше основана и хлопска шпивацка ґрупа, та зоз шпивачами робя Драґана Ґлувня Бабич, як уметнїцка руководителька, док их музично провадзи Боян Бабич. Наступали на числених манифестацийох у валалє, на фестивалох, а тиж и у иножемстве. Коруна роботи було видаванє компакт-диска под назву „Хижочко стара” 2015. року У валалє активне и Здруженє женох 13. ЯНУАР 2017.

„Бикичанки”, а 80-тих рокох прешлого вику жени були позберани коло Активу женох, були активни у гуманитарних роботох коло Червеного крижу, преславох Дня женох и подобне. Пауза у роботи наступела пре воєни обставини, та ше жени потим уключели 2004. року до спортских бавискох женох шидскей општини, а 2008. року були домашнї бавискох. Жени ше од 2007. року уключели до жридловей шпивацкей ґрупи КПД „Дюра Киш” у Шидзе. Сновательну скупштину отримали 21. новембра 2009. року и за предсидательку вибрана Невенка Бобаль. Циль здруженя то пестованє рускей традициї, єдлох, обичайох и жридловей шпиванки. Жени ше стараю о украшованю валала, отримую и етно-хижу, орґанизую през жиму прадки... Бикич вшелїяк познати и по спорту, точнєйше по фодбалу, а на инициятиву новинара Стевана Бобаля, 1985. року основани ОФК Бикич. Клуб ше змага у Општинскей фодбалскей лиґи Шид, и отримує вязи зоз фодбалерами у старим краю. Фодбалере ОФК Ґерлахов зоз Словацкей Републики 2015. року го сцовали з нагоди означованя 30- рочнїци иснованя бикичского Клуба, а вєшенї 2016. року ОФК Бикич го сцовал у Словацкей Републики. Терен Клуба ноши мено Спортски центер „Стеван Бобаль“, а предсидатель ОФК Бикич Далибор Гнатко. Найвекши успих ОФК Бикич призначел 2002. року кед бул шампион Општинскей лиґи и побиднїк куп змаганя, а єден рок ше змагал и у Медзиопштинскей лиґи. Активни и ловаре хтори у прешло сци мали ловарске дружтво вєдно з ловарами з Привиней Ґлави, а од 50тих рокох прешлого вику иснує само стойне ЛД „Фазан”, чийо члени 2005. року збудовали Ловарски дом, а сотрудзую зоз ЛД „Маґура” зоз Стебнику у Словацкей Републики. У валалє иснує и секция Дружтва за руски язик, литературу и културу, чий предсидатель Зденко Лазор. Бикичанє познати и по традицийним Руским балу хтори орґанизую каждого року, а тиж и по препознатлївей културно-туристичней манифе стациї „Пришли нам Русадля” хтора у основи затримала стародавни обичай валяня (зрубованя) майского древа.■ По рукопису моноґрафиї „Бикич Дол” пририхтал Вл. Дїтко

РУСКЕ СЛОВО 7


СПЕЦИЯЛ ОПШТИНА ШИД И БИКИЧ ДОЛ – ДОМАШНЇ ТОГОРОЧНОГО РОЗГВАРКА ЗОЗ ПРЕДРАҐОМ ВУКОВИЧОМ, ПРЕДСИДАТЕЛЬОМ ОПШТИНИ ШИД

ЦИЛЬ ОТВЕРАНЄ НОВИХ РОБОТНИХ МЕСТОХ Розгварку водзел: Владимир ДЇТКО

Приоритет то економски розвой Општини и отверанє нових роботних местох з прицагованьом инвеститорох. Локална самоуправа финансийно помага пестовац културу националних меншинох, та так и Руснацох у шидскей општини, їх манифестациї и обнову церковних будинкох. Отримованє централней шветочносци Националного швета Руснацох у Бикичу, нагода за афирмованє Општини

П

решли 2016. рок општина Шид закончела зоз значнима роботами, дзекуюци хторим у 2017. року пошвидша розвой, а шицко на хасен гражданох и подзвигованя животного стандарду. Предраґ Вукович, предсидатель општини Шид, хтори на тоту функцию вибрани после прешлорочних локалних виберанкох вєдно зоз своїм тимом сотруднїкох „викасал рукави“ же би вєдно допринєсли розвою тей сримскей општини. Активносци започали у инфраструктурних роботох, а у 2017. року увага будзе на прицагованю инвеститорох. –У прешлим року зме обновели драгу медзи Шидом и авто-драгу Беоґрад–Заґреб у длужини 10 километри, хтора преходзи през Адашевци. Тиж зме асфалтовали драги у дзепоєдних улїцох у Шидзе, а у Населєню „Восток“ вибудовали 60 места за паркиранє. Кед слово о транспорту, у планє за 2017. рок вибудов кружного цеку на крижней драги улїцох Карадьордєвей и Лази Костича, а инвестиция кошта 420 тисячи еври. Средства обезпеча УНДП и Општина Шид, а тиж будземе конкуровац и у АП Войводини. На розкрижю улїцох Сави Шумановича, Святого Сави и Николи Влашского поставени нови семафор, а тиж зме ше потрудзели поставиц и нову горизонталну и вертикалну сиґнализацию на вецей местох у городзе же би ше звекшало безпечносц наших гражданох, а окреме наймладших, та при школох и дзецинских заградкох поставени „лєжаци полицає“ – начишлює активносци у прешлим року предсидатель Предраґ Вукович и надпомина же од роботох остава санированє драги од Ґибарцу ґу Бачинцом, потим ґу Моровичу, Ямени и Вишнїчеву, як и санированє дзирох на драгох, а єден зоз задаткох то и санированє дзивих депонийох. ПРИЦАГНУЦ ИНВЕСТИЦИЇ

Єден зоз найзначнєйших цильох актуалней локалней власци же би ше прицагло инвеститорох и отворело нови роботни места, бо на евиденциї Националней служби за обезпечованє роботи на концу 2016. року було вецей як три тисячи нєзанятих. Єден зоз проєктох то Индустрийна зона при Адашевцох, на поверхносци 132 гектари, односно 100 гектари простору за хаснованє, о хторей

8 РУСКЕ СЛОВО

Предраґ Вукович

ше роками приповеда. Проєкт Индустрийней зони поробени и пошвидко остава зробиц и єй инфраструктурне пошоренє. –Индустрийна зона ше находзи на досц вигодней локациї блїзко при авто-драги Беоґрад–Заґреб, и державней гранїци, а же бизме шицко закончели, обчекуєме помоц од Покраїни и премиєра Иґора Мировича. И министрове републичней Влади, кед нащивели Шид, нам обецали помоц. Ми ше наздаваме же прицагнєме странских инвеститорох до Индустрийней зони, алє нашо опредзелєнє помогнуц и домашнїм привреднїком, же би и вони отверали нови роботни места – гвари предсидатель Вукович и додава же жимски час будзе вихасновани за пририхтованє проєктней документациї, же би ше наяр могло почац робиц. Концом прешлого року вигласани буджет за 2017. рок хтори виплановани на реалних основох у суми од 1.029.232.000 динари. Єден зоз значних документох хтори принєшени, то и Стратеґийни план розвою општини Шид од 2016. по 2021. рок. У тим документу одредзени 13. ЯНУАР 2017.


СПЕЦИЯЛ НАЦИОНАЛНОГО ШВЕТА РУСНАЦОХ напрями розвою у наступним периодзе и як витвориц отримуюци економски розвой и отверанє нових роботних местох. Пред трома роками општина Шид ше зочела зоз вилївами, а валал Ямена було єдине населєне место у Войводини хторе було потрафене з тоту елементарну нєпогоду. Року 2015. општину залапела миґрантска криза. – Миґрантска криза нє лєм проблем Сербиї, або Европи, алє то шветови проблем и так ше го муши и ришовац. Од самого початку миґрантскей кризи штредком септембра 2015. наша општина ше добре орґанизовала, бо мала искуства зоз вибеженску кризу 90-тих рокох прешлого вику. З миґрантами ше од початку поступа гумано, а на нашим подручу у трох дочасових прилапних центрох змесцени коло два тисячи миґранти и думам же зоз Шиду пошла позитивна слика до швета, а и медзинародни орґанизациї нам даваю потримовку и хваля нас. Намагали зме ше отримац безпечносц шицким гражданом, и домашнїм и миґрантом, и присподобиц ше условийом на нашим просторе, у хторим ше, пре достате число нових людзох, а з помоцу републичного Комесарияту за вибеженцох и миґрациї и других републичних и покраїнских орґанох и гуманитарних орґанизацийох зоз жеми и швета, о тих людзох и стараме – наводзи Вукович. ПРЕЙҐГРАНЇЧНЕ СОТРУДНЇЦТВО Општина Шид гранїчна општина зоз Републику Горватску и Босну и Герцеґовину, а єден зоз сеґментох розвою то и прейґгранїчне сотруднїцтво, точнєйше, витворенє програмох хтори финансує Европска уния прейґ, такволаних, ИПА фондох. Предсидатель Вукович визначує же медзи Шидом и Берчко Дистриктом у Босни и Герцеґовини нєдавно витворени єден таки проєкт прейґгранїчного сотруднїцтва, а вон у вязи реаґованя у позарядових ситуацийох, насампредз вилївох, та за тот проєкт Шидянє, як ношителє проєкта, достали 336 тисячи еври. Вон додава же то лєм початок сотруднїцтва з двох бокох державних гранїцох, наздаваюци ше же Европска уния и убудуце препозна и финансийно потрима и будуци проєкти. Мултинационалносц, мултикултуралносц и мултиконфесийносц – краса шидскей општини и тоти характеристики, як наглашує предсидатель Вукович, богатство то-

13. ЯНУАР 2017.

го штредку хтори ше и надалєй будзе пестовац. Локална самоуправа финансийно потримує роботу културних дружтвох националних меншинох, та вшелїяк и Руснацом, и помага им у обнови церковних будинкох. Финансийни средства доставаю КПД „Дюра Киш” у Шидзе, КПД „Иван Котляревски” у Бикичу и КПД „Драґен Колєсар” у Бачинцох. Тиж финансийно потримани и роботи на обнови грекокатолїцких церквох у шидскей општини. –Мило нам же наша општина и Бикич Дол буду домашнї централней шветочносци означованя Националного швета Руснацох у Сербиї. Бикичаньом зме помогли же би за тоту нагоду ушорели Дом култури, а остараме ше и за коктел после Шветочней академиї, же би ше шицки госци приємно чувствовали у нашим штредку. Потримуєме активносци шицких националних заєднїцох, та и Руснацох. Дали зме потримовку же би Фестивал тамбурових оркестрох „Мелодиї Руского двору” од 2017. року, кед будзе дзешати ювилейни фестивал, вошол до календара културних подїйох значни за город. Тиж зме випочитовали же би ше назви улїцох виписовало на вецей язикох, та єдно

ТИМСКА РОБОТА Предсидатель Општини гвари же витворйованє того цо заплановане, годно лєм зоз закладаньом и тимску роботу. – Коло мнє позберани тим фахових людзох хтори свою роботу окончує професийно и совисно, а шицко на хасен нашей Општини и гражданох. Лєм вєдно у роботи можеме исц напредок. Можем повесц же барз добре сотрудзуємє зоз „Шидпроєктом” хтори, як фахова институция, барз значни за витворйованє наших планох. Моя намира и же бим бешедовал и вислухал наших привреднїкох и поднїмательох и кед можеме, як локална самоуправа, же бизме им и помогли – гвари предсидатель Вукович. число таблох (ознакох) виписани нє лєм по сербски, алє и по руски, и по словацки. У нашей општини окрем сербского язика и писма урядово ше хаснує руски и словацки язик и писмо, а у валалох Сот и Батровци и горватски язик. Як добри приклад то, же и после приватизациї Радио Шиду затримани програми на руским и словацким язику, так же почитуєме и сеґмент информованя на мацеринскей бешеди наших согражданох – начишлює предсидатель Вукович. Перши чловек општини гвари же власц ту же би послухала вимоги и проблеми гражданох и прето концом октобра запровадзени „Дзень отворених дзверох”, кед предсидатель и його найблїзши сотруднїки примаю гражданох, евидентую проблеми и пребераю мири. Кед то можлїве, и у їх компетенциї – же би ше проблеми ришело. На концу предсидатель Вукович поручує же тот, 2017. рок будзе у знаку активносцох на подзвигованю розвою Општини, а концом рока ше сумирує резултати же цо од того витворене.■

РУСКЕ СЛОВО 9


ДУХОВНИ ЖИВОТ ПРЕСЛАВЕНЕ РОЖДЕСТВО ХРИСТОВО НОВИ САД

БОГ МЕДЗИ НАМИ Апостолски еґзарх за грекокатолїкох кир Георгий Джуджар у Новим Садзе пияток предводзел Вельке повечериє з литию – Крачунске всеночне и всоботу, на Перши дзень Крачуна, Архиєрейску Службу Божу, а сослужел парох о. Юлиян Рац. Шпивал Хор „Гармония” зоз хторим дириґовала Весна Кесич Крсманович, а солистка була Ана Римар. Дзецом подзелєни пакецики, а окрем у обисцох, колядовало ше у церковней сали, и було мированє. – Господь Бог пришол медзи нас, народзел ше як чловек же би нас спашел од гриху и даровал нам живот вични – гварел кир Георгий. – То була давна обецунка ище у раю, вєдно зоз кару, кед було обецане же Исус надвлада диявола. Цале Святе писмо полне надїї же придзе Спаситель и будзе син чловечески. Ангелски сили и гвизди наявели Спасителя. Явели пастиром ще ше народзел Исус – створитель нєба и жеми. Вони ше му перши поклонєли.

СРИМСКА МИТРОВИЦА

ДЗЕЦИ ПРИВИТАЛИ ИСУСА

Ka`di rok Ro`destvo Hristovo u Mitrovici najkras{e {e do`ivxw позно вечар, na 23 годзин, ked popri Vseno~nogo po~ina i Slu`ba Bo`а, u kotrej {e {piva velqo kolydi, a vec parohovi vin~uw Kra~un. Pre{lih rokoh dzeci rihtali programku u cerkvi zoz pisnymi i recitaciymi, a togo roku vivedzena dramska sli~ka “Vertep” zoz Marix i Josifom, angelami, pastirami i troma kralymi u cerkovnej сali, a posle daskel<h muzi~nih to~koh i recitacijoh, {icki vwdno od{pivali kolydu “V Vivlewmi dnes Mariy Pre~ista”, kotru ih nau~ela muzi~ni peda}oґ Daniwla Gornyk. Дzeci поrihtali vospita~ki Monika Abod< Mitrovi~ i Slavica Kanx}a, zoz suprugom Fe~kom. I popri ~islenih dzecoh kotri у ostatnєй хвильки pre horotu nw nastupeli, u dramskej sli~ki i pisnqoh u~asтвовали kolo 25 ruski i ukra<nski dzeci. Пublika, parohiynw, d<dove i babi, kotri можебуц pri{li per{iraz do cerkvi patric co porihtali <h unu~ata, buli okremе nwspodzivani z <h krasnim nastupom. Parohiy, yk i Miroslav Besermen<, u~a{n<kom podzelwli 30 pakeciki za <h ~as, kotri prez daskelqo dn< на proboh po{veceli нovoнаrodzenomu Isusovi. В. В.

10 РУСКЕ СЛОВО

Гвизда трох царох доведла до Исуса. То було сполнєнє Божого плана спашеня людского роду. Исус Христос помирел людзох зоз Богом. Вон заплацел за нашо грихи и провадзи нас до живота вичного. Знак – то його воскресенє и воскресенє цалого людского роду. Зоз приходом Исуса Христа нам отворена и обявена драга до Царства нєбесного – гварел наш еґзарх у казанї. М. Г. К.

КУЛА

ОТВОРМЕ ШЕРЦА ЗА МИР У грекокатолїцкей парохиї священомученїка Йосафата у Кули, вирни преславели крачунски швета на богослуженьох у церкви, а тиж и фамелийно, у своїх домох по традицийних обичайох. На Вилїю, 6. януара, рано на 9 годзин, домашнї о. Платон Салак, ЧСВВ, служел Вечурню и Василийову Службу Божу, а на 23 годзин Всеночне и першу крачунску св. Литурґию, на хторих було вельо вирних. Всоботу, на Перши дзень Крачуна, Служби Божо були на 9 и 17 годзин, а о. Платон вирним Крачунски швета повинчовал и зоз владикову винчованку на руским и українским язику и наглашел же шерца треба отвориц за мир Божи. Гоч була велька жима, и на тей Служби, як и на предходних богослуженьох, заш лєм було красне число парохиянох. По раншей Служби у церкви присутни уживали и у традицийним Крачун-

ским концерту. Пририхтало го домашнє КУД „Иван Сенюк”, а з крачунскима винчованками и колядами наступели младша и старша дзецинска ґрупа хтори виучую українски язик, з крачунскима мелодиями дзецински оркестер, а коляди шпивала и ґрупа старших. Шицких учашнїкох за Концерт пририхтала дириґентка Надїя Воротняк. Всоботу Крачунску Службу Божу, з мированьом, о. Платон служел и у филияли кулскей парохиї у Крущичу. На Треци дзень Крачуна, преславює ше св. Штефана, а на Службох Божих на 9 и 17 годзин було и мированє хторе було и на Други дзень. По обичаю, у кулскей парохиї ше по шпиваню на Вилїю ходзи лєм по найблїзших, по других обисцох през цали Крачун, а найвецей на Перши дзень Крачуна. По шпиваню вєдно ходзели и виронаучни дзеци зоз шестрами Служебнїцами и паноцом. М. А. 13. ЯНУАР 2017.


ДУХОВНИ ЖИВОТ ПРЕСЛАВЕНЕ РОЖДЕСТВО ХРИСТОВО КОЦУР

ЧЕКАЛО ШЕ ВИНЧОВАЧОХ

Коцурци крачунски швета традицийно препровадзели у своїх обисцох, як и зоз молитву на Службох Божих. Другого дня Крачуна коцурску грекокатолїцку церкву Успения Пресвятей Богородици нащивел владика Георгий Джуджар. Валалчанє народзенє Исуса Христа преславели зоз вилїйову вечеру зоз своїма фамелиями, а потим чекали винчовачох. Гоч през крачунски днї було барз жимно, по коцурских улїцох чуц було дзвончок бетлегемарох и шпивачох. Святочносц у церкви почала зоз Всеночним на Вилїю на 11 годзин, а предлужена є зоз Службами Першого, Другого и Трецого дня Крачуна. Под час Службох Божих парохиянє шпивали крачунски коляди, а у дзиякованю помагал Иван Недич.

КАРИТАС ДУМАЛ НА ШИЦКИХ Же би крачунски швета шицки достойно дочекали, допринєсли коцурски Каритас, хтори початком рока старим, хорим и нємоцним валалчаном подзелєл поживово продукти. Подзелєни пакети финансовани зоз средствох хтори назберани у нєдзелї Каритасу концом прешлого року, зоз добродзечних прилогох, як и на крачунским вашаре.

Мированє було у шицких Службох Другого дня Крачуна, а у велькей Служби Божей присутних парохиянох мировал владика Георгий Джуджар, хтори присутним пожадал щешлїви и благословени швета. У Православней церкви у Коцуре на Вилїю запалєни бадняк, а през Крачун були вецей Служби Божо. Крачун по юлиянским календаре преславела и Євангелска церква у Коцуре. Т. Х.

ВЕРБАС

РАДОСЦ ТРЕБА ПОДЗЕЛЇЦ Парохиї Покрова Пресвятей Богородици и Святого Владимира у Вербаше радосц крачунских шветох подзелєли у церкви и зоз своїма фамелиями у обисцох, при святочней крачунскей вечери. Крачунски Служби Божо, як и Всеночне у нововербаскей парохиї служел о. Иґор Вовк, а у старовербаскей о Алексий Гудак. Як то и звичай, у обидвох церквох парохиянє у казанї мали нагоду чуц крачунску винчованку апостолского еґзарха

СТАРИ ВЕРБАС 13. ЯНУАР 2017.

НОВИ ВЕРБАС кир Георгия Джуджара. Другого дня Крачуна було и мированє, а о. Иґор Вовк крачунску Службу Божу служел и у Змаєве, дзе тиж було мированє. Под час Крачуна у Службох Божих шпивало ше крачунски шпиванки, а церква була полна. У Вербаше у крачускей ноци було и вирних хтори колядовали по обисцох, и дзелєли радосц зоз шицкима хтори их слухали. Т. Х.

ИНДЇЯ

МЕНЄЙ ЛЮДЗОХ ПРЕ ЖИМУ Рождество Христово у Индїї у церкви Успения Пресвятей Богродици преславене шветочно, алє було обачлїво менєй и винчовачох и людзох, як гварел парох о. Петро Дутка, на температури коло минус 18 ступнї. Пред шветом була споведз, на хторей о. Дуткови помагал индїйски римокатолїцки парох, а Всеночне було пияток на 21 годзин. Пошвецанє обисцох у тей парохиї почнє на Богоявлєнє, а пошвеци ше и доми у Люкове, Бешки, Старей Пазови и Земун Полю. М. Г. К.

РУСКЕ СЛОВО 11


ДУХОВНИ ЖИВОТ ПРЕСЛАВЕНЕ РОЖДЕСТВО ХРИСТОВО ДЮРДЬОВ

ПРИШЛО НАМ СПАШЕНЄ

На Треци дзень Крачуна у грекокатолїцкей церкви Рождества Пресвятей Богородици у Дюрдьове була Архиєрейска Служба Божа и мированє. – Святе писмо полне радосней надїї и обчекованя же придзе спашенє од Господа Бога, цо ше сполнєло, бо ше народзел син Божи. Пришол нас спашиц и одкупиц од гриха – гварел у казанї наш еґзарх кир Георгий Джуджар котри шицким вирним винчовал тото радосне швето, народзенє Исуса Христа. На Служби сослужели о. Борис Холошняй и о. Михаил Холошняй, а апостол пречитал вироучитель Данил Задрепко. Шпивал Хор „Розанов” и було мированє. У Дюрдьове Рождество Христово преславене святочно, на Вилїю шпиваче ходзели по обисцох винчовац з колядами. Исти вечар у центре валала бул огньомет. Гоч на Вилїю температура була и минус петнац ступнї наймладши ходзели колядовац, цо одгуковало у шицких улїцох. Винчовац ходзели и старши, медзи нїма и члени

тамбурового оркестра КУД „Тарас Шевченко”, котрим ше кажде обисце окреме зрадовало. Понеже було и шнїгу, велї того вечара ходзели по шпиваню на санкох, бо таку нагоду нє мали уж даскельо роки. Истого вечара, 6. януара, на 22 годзин вирни пошли до Всеночного, на хторим шпивали члени Холошняйовей фамелиї, служел о. Борис Холошняй, котри вєдно з о. Михаилом Холошняйом служел и на Перши и Други дзень Крачуна у Дюрдьове. С. С.

У ҐОСПОДЇНЦОХ

НЄ ЗОЗ СИЛУ, АЛЄ З ЛЮБОВУ У Ґосподїнцох, пияток, 6. януара, на 16 годзин було крачунске Всеночне котре служели парох о. Михаил Холошняй и о. Борис Холошняй. – На тото швето ше радуєме же Бог пришол медзи нас, котри нє жада на силу шерца людзох и ствариц свойо царство. Тото важне у наших часох, кед видзиме же велї зоз силу и моцу жадаю пременки, а ми християнє сцеме жиц согласно з нашим Господом Исусом Христом – гварел о. Борис Холошняй. Вирни Ґосподїнчанє шицки три днї Крачуна преславели на Службох котри були на 11 годзин. На Други дзень було и мированє. Служели парох о. Михаил Холошняй и о. Борис Холошняй.

12 РУСКЕ СЛОВО

На Перши дзень Крачуна у ґосподїнскей грекокатолїцкей парохиї було и пошвецанє нового полиєлея – велького лустера котри ше у церкви углавним находзи у преднєй часци, при олтару, або на стредку. Парохиї го подаровали Олґа и єй син Владимир Салонски з Ґосподїнцох. Салонскова фамелия уж даскельо роки жадала ґосподїнскей грекокатолїцкей церкви подаровац полиєлей, цо виглєдовали на вецей местох, та аж и у Москви у Русиї. Тот цо го вибрали як найкрасши сцигол концом децембра зоз Києва зоз України. – Жадали зме нашей парохиї подаровац красни полиєлей, прето зме го длужей глєдали, а и чекали зме го дакус длужей же би сцигол. Тераз нам прето нє жаль, бо є наисце красни – гварел Владимир Салонски. До церкви го пред Крачуном поставел майстор и одборнїки зоз Церковного одбору. – Лустер ма осемнац грушочки, чежки є коло сто килограми, високи вецей як метер и пол, а широки вецей як метер. Поставени є опрез олтара и барз прикрашує – гварел Владимир Иванов, предсидатель Церковного одбору. С. С.

БЕОҐРАД

КАПУЩАНЇКИ НА АҐАПЕУ

У Беоґрадзе Всеночне на Вилїю служел парох о. Владислав Варґа, хтори пречитал крачунску винчованку нашого еґзарха кир Георгия Джуджара. Служба була з мированьом, а тиж и подзелєни пакецики од швета св. Миколая, дзецом хтори пре хороту теди нє були, а пришли до церкви тераз за Крачун. У церкви було красне число людзох, а пришли и госци з Италиї и зоз Републики Сербскей. Рождество Христово возвелїчане зоз колядами. На концу було аґапе, з нагоди хторого вирни принєсли капущанїки, бобальки и цепли напой. После того, вец єдни других волали до своїх домох по шпиваню. Шлїдуюца Служба Божа у Беоґрадзе будзе 18. януара, а потим будзе и пошвецанє обисцох. О. Л. Р. 13. ЯНУАР 2017.


ДУХОВНИ ЖИВОТ ПРЕСЛАВЕНЕ РОЖДЕСТВО ХРИСТОВО КРАЧУН У ШИДСКЕЙ ОПШТИНИ

ТОРЖЕСТВЕНО И ПО МОЦНЕЙ ЖИМИ Фото: о. Дарко Рац

Крачун у наших парохийох и церквох у шидскей општини преславени торжествено и попри моцней жими, пре хтору було обачлїво дакус менше число вирних як звичайно, кед ше означує найрадоснєйше християнске швето. У церкви у Шидзе Всеночне служел парох о. Михайло Режак на Вилїю на 22 годзин, а було присутне значне число вирних, окреме младих, хтори през молитву до новонародзеного Исуса пришли означиц тото швето.

БИКИЧ

Фото: Д. Бобаль

БАЧИНЦИ

У казанї вирним, о. Режак наглашел же новонародзени Исус треба нє лєм же би бул присутни у церкви, алє и у шерцох и фамелийох вирних през цали рок, и повинчовал Крачун шицким вирним. На Вилїю обисца нащивели шпиваче хтори колядовали, а после Всеночного, по традициї друженє предлужене у Руским доме, хтори прикрашени з крачунскима мотивами.

ШИД

У церкви у Шидзе Служби Божо служени през шицки три днї швета. На Перши дзень Крачуна пречитана винчованка апостолского еґзарха за грекокатолїкох у Сербиї кир Георгия Джуджара, а по сле бого служеня Другого дня швета, було и традицийне мированє.

Торжествено Крачун преславени и у нашей парохиї и церкви у Бачинцох. Всеночне на Вилїю на 22 годзин служел парох о. Дарко Рац, а пред тим дзеци коялдовали по обисцох. По словох о. Раца, после Всеночного предлужене друженє зоз шпиваньом колядох на парохиї. На Перши дзень швета служена Утриня, а на 10 годзин и Служба Божа после хторей було мированє. И на Други и Треци дзень швета богослуженя були на 10 годзин. И нашо вирни у Беркасове и Бикичу тиж з молитву и колядами означели швето. У беркасовскей церкви Всеночне служел парох о. Владимир Еделински Миколка, на 21 годзин, а беркасовски виронаучни дзеци того вечара колядовали у Шидзе. Служби Божо служени и на Други дзень швета, кед було и мированє, а тиж и на треци дзень. Бикичанє того року мали три ґрупи дзецох хтори ходзели по обисцох по шпиваню. Парох о. Владимир Еделински Миколка служел Всеночне на 21 годзин, а после ше шицки позберали на друженю у Пасторалним центру. Богослуженя були през шицки днї швета. На Други дзень було и мированє, а на Треци дзень швета Бикичанє ше модлєли за здравє своїх валалчаньох. Вец ше ознова позберали на друженю у Пасторалним центре. Вл. Дї.

НОВЕ ОРАХОВО

ТРА ДИЦИЙНО ПО ШПИВАНЮ У Новим Орахове пре славена Вилїя и Крачун и по старим календаре. Новоораховчанє 6. януара пре славели Вилїйов вечар традицийно зоз ходзеньом по шпиваню. Старши уживали у колядох, а младши у пакецикох, цо заробели по шпиваню. Попри бобалькох, капущанїкох, колїва, рейтешох и других лакоткох, од ґаздиньох шпиваче достали и дарунки до мещка, чи помаранче, яблука, чоколадки, алє у мещкох було и пенєжи. На Перши дзень Крачуна була Служба Божа у ораховскей и топольскей Церкви. Святочну крачунску Службу Божу служел о. Владислав Рац. Тогорочне Рождество Христово провадзела и права крачунска хвиля, та ше по шпиваню могло ходзиц и на саночкох. С. Б. 13. ЯНУАР 2017.

Преславйованє Крачуна у Новим Орахове

РУСКЕ СЛОВО 13


ТИЖНЬОВНЇК

PREGLYD 2016

ЗВЕКШАНИ РУСКИ МАЄТОК У року за нами, найвецей поробене коло звекшаня руского маєтку и потримовки нашим локалним штредком. Тераз векши „руски ґрунт” у Керестуре и Новим Садзе. Рок означели и вельки кадрово пременки у руских институцийох

Н

ационални совит Руснацох предал квартель у Новим Садзе, на Детелинари, а за достати пенєж купени квартель поверхносци 75 квадрати у хижи у улїци Матици сербскей, хторому припада и пиньвица, и подкровє.

Фото: В. Дїтко

Тот историйни памятнїк значни за Руснацох уж под защиту держави. У сотруднїцтве зоз Заводом за защиту памятнїкох Войводини, а по конкурсох на уровню Покраїни и Републики тераз на шоре роботи коло єй защити. На инициятиву з терену, односно од особох хтори активни ИНСТИТУЦИЇ У СВОЇМ ПРОСТОРЕ у рускей заєднїци у Сриме, Национални совит купел „фолсваґенову” комби превозку за потреби Руснацох у Сриме, наНамира же би до простору хтори тераз власносц Руснацох йвецей за превоженє дзецох з руских местох у шидскей опбула змесцена даєдна руска институция, Завод за културу во- штини на рижни образовни и културни активносци. Тиж пойводянских Руснацох, лєбо НВУ „Руске слово”. По першим тримани подобни проєкт Руского културного центру з Новопланє, у тераз одкупеним квартелю було го Саду о привоженю дзецох-фолклоби нове шедзиско Заводу за културу ворашох на проби до Центру, за цо виєдПОГЛАВЯ йводянских Руснацох, а до просторийох нана превозка. У рамикох прегваркох о ступаню до дзе нєшка Завод за културу прейдзе редакция НВУ „Руске слово”, хтора ин- членства Европскей униї, Република ПРЕМЕНКИ шак и власнїк того квартеля у Футож- Сербия штредком 2016. року отворескей улїци, насампредз же „Руске сло- ла Поглавя 23 и 24 у хторих ше дефиНа общих парламентарних вибево” од влонї у будинку „Дневнику” пла- ную обласци правосудства и фунда- ранкох у 2016. року, после 15 рокох ци звекшану квартелїну, цо вельки при- менталних правох, односно правди, пременєла ше власц у АП Войводини. цисок на буджет Установи. Будинок на шлєбоди и безпечносци гражданох. После Демократскей странки, тераз атрактивней адреси, у старим штредзи- Меншински права обрабя ше у тих прешвечлїву векшину ма Сербска наску Нового Саду, нєобходне адаптовац. поглавйох. Гоч по Акцийним плану, предна странка. Подїя значна, понеже Тераз ше глєда архитектонске ришенє, а хтори прегваряцка платформа Сер- АП Войводина ключни партнер у проплановане же би ше финансийну потри- биї у тим процесу, констатоване очу- цесу сполньованя културней автономовку за адаптацию питало од Покраїни ванє здобутого уровня меншинских миї меншинских заєднїцох, а добри хтора и соснователь Заводу. Моцни арґ- правох, значне же Уния по заключенє сиґнал же положенє и статус меншинумент же на конкурсох тей файти пред- прегваркох провадзи їх примену у ских заєднїцох останю исти, а запроносц кед тот хто конкурує и власнїк нє- пракси, односно чи права наисце вадзени модели финансийней потрифункционую. Спомнути поглавя зви- мовки затераз нє пременєни. рухомосци хтору ше адаптує. Попри тим, Национални совит у Ко- чайно ше остатнї завера пред тим як За Покраїнску владу питаня очувацуре под длугорочну квартелїну вжал держава кандидат ступи до ЕУ. ня идентитету и унапредзеня полохижу обок при Доме култури дзе будзе женя националних меншинох у ВойРуски дом у тим месце. Окрем спомнутих маєтно-простор- водини, оставаю приоритет у политики, а кед слово о финих проєктох хтори значни пре терашньосц и будучносц, ко- нансийней потримовки националним совитом меншинох у нєчно реализована и вецейдеценийна задумка хтора ше одно- Войводини, мож обчековац же финансованє будзе врацене ши на нашу прешлосц. Национални совит Руснацох за коло на дакедишнї, висши уровень. 109 тисячи динари зоз наменских средствох купел найстаршу У 2016. року на чолє двох з трох институцийох чий сноруску хижу у Руским Керестуре на Вельким шоре так же тот ватель, лєбо соснователь Национални совит Руснацох, слупамятнїк на нашо приселєнє тераз власносц цалей заєднїци. чели ше кадрово пременки, та тераз на чолє Заводу за културу войводянских Руснацох и Руского народного театра „Петро Ризнич Дядя” маме окончовательох длужносци директора. Дочасово кадрово ришеня обезпечели континуитет роботи Заводу и Театра, а у 2017. року по порядней конкурсней процедури достаню руководительох у полним капацитету. Завод за културу войводянских Руснацох зоз потримовку Фондациї за отворене дружтво у 2016. року розпочал интеркултурални проєкт „Карпатски паралели” у хторим млади з румунскей, рускей, словацкей и сербскей заєднїци спатраю значенє бароку, як важного фундаменту модерней интеркултуралносци заєднїцкей историї. За тот проєкт достати 1, 2 милиони динари, цо найвекши поєдинєчни прилїв по основи циИ. Сабадош вилного проєкту потераз.■

14 РУСКЕ СЛОВО

13. ЯНУАР 2017.


ТИЖНЬОВНЇК

ИНТЕРНЕТ КНЇЖКАРНЯ, АПЛИКАЦИЯ И РОЧНЇЦА РУТЕНПРЕСА

PREGLYD 2016

Початком 2016. року сайт достал нови випатрунок, шицки виданя Установи свойо место, а сайт апликацию. Отворели зме и интернет кнїжкарню, а скоро пол милиони нащиви сайту потвердзую же ше нашо читаче кажди дзень врацаю и вибераю змисти хторим веря.

И

нтеґровани сайт, на хторим ше находза шицки виданя Новинско-видавательней установи „Руске слово”, од самого початку 2016. року указовал же ше идзе у добрим напряме. Гоч ше през рок дацо престало обявйовац, а дацо почало, опатрени скоро пол милиони рижни тексти и информациї. Вшелїяк же найопатранши информациї обявени на боку Новинскей аґенциї „Рутенпрес”, котра и пририхтує вистки на каждодньовим уровню. Як порядна дїялносц НВУ „Руске слово”, Рутенпрес и далєй бул найдовирлївше и найвецей преношене урядове жридло информованя у тей обласци при Руснацох. Нє менєй читани анї тексти з новинох „Руске слово”, окреме авторски тексти наших новинарох, розгварки и животни приповедки. Найчитанши тексти на сайту були тексти о траґичних подїїйох – вистку о шмерци Юлияна Рамача Чаму пречитало ше 2 350 раз, а информациї о двох огньох у Руским Керестуре коло 1 400 раз. Же бизме лєгчейше дошли до читачох хаснуєме и дружтвену мрежу Фейсбук хтору провадза скоро тисяч особи, а коло 75 000 раз з нєй кликнуте на рижни тексти. Як єден од значнєйших викрокох у роботи то и правенє нашей апликациї за мобилни телефони, у тим случаю за андроид оперативну систему, та ше можеме цешиц же нашо вистки доступни на скоро шицких платформох. И у тим року нащивителє любели опатрац фотоґрафиї з наших манифестацийох, а нє треба прескочиц анї сотруднїцтво хторе порушане на нашу инициятиву зоз Заводом за културу войводянских Руснацох и Покраїнским заводом за защиту памятнїкох з хторим зме жадали помогнуц у идентификованю особох на старих фотоґрафийох хтори настали у дакедишнєй фотоґрафскей роботнї Бруґошових у Руским Керестуре. Фото-ґалерия „Огляднуце на прешлосц” опатрена скоро 800 раз. Новини „Руске слово” зме у електронскей форми и прешлого року кладли каждого штвартку у пдф формату и на шветову електронску видавательну платформу

ОБЯВЕНИ ВЕЦЕЙ ЯК 50 000 ВИСТКИ Прешлого року, 15. мая, Новинска аґенция „Рутенпрес” наполнєла 10 роки роботи. Од самого початку, на Рутенпресу обявйовани вистки на дньовим уровню, а дзепоєдни вистки ше каждодньово преклада и на сербски язик. Окрем информацийох зоз скоро шицких наших местох, обявйовани и информациї зоз ширшей заєднїци, рижни конкурси, обвисценя и други актуалносци. 13. ЯНУАР 2017.

ISSUU, прейґ хторей нас провад зи од ред зе не чи сло читачох. Свойо ISSUU боки маю и МАК, дзе цин ски ча со пис „За град ка” и ча со пис за литературу, културу и умет носц „Шветлосц”. Вєшенї, после вецеймешачного пририхтованя, почала робиц наша интернет кнїжкарня на хторей мож купиц 90 виданя, и затераз уж предати даскельо кнїжки. Нє треба забуц анї на рубрику Блоґи хтора нєдавно зажила. То авторски тексти и становиска о одредзених темох, и нашо читаче ше уж помали и звикли же и тоти тексти можу поряднє читац на сайту. Тото цо найновше, то наградни конкурс за найлєпши рецепт хтори порушани 15. децембра, а тирва до 15. януара. У нїм ше у трох кругох нашо читаче змагаю хто достанє найвецей лайки за свой рецепт прейґ дружтвеней мрежи Фейсбук, одволанє барз добре, та у наиходзацим периодзе сиґурно порушаме ище вецей тематски проєкти до хторих буду уключени нашо читаче.■ Я. Дюранїн

РУСКЕ СЛОВО 15


ТИЖНЬОВНЇК РТВ „КОПЕРНИКУС” ДОО ЗОЗ ШИДУ

И НА ТЕЛЕВИЗИЇ БУДУ ПРОГРАМИ НА МЕНШИНСКИХ ЯЗИКОХ Прешло вецей як рок як приватизоване дакедишнє ЯП Радио Шид. Тота приватизация була медзи найдрагшима у Сербиї, а нєшка мож повесц же є успишна

Н

єшкайши РТВ „Коперникус” доо нє лєм же отримал постояцу програмну шему, цо му и обовязка по законских предписаньох, алє планує у 2017. року унапредзиц програму на меншинских язикох, а тиж и значно прешириц кабловску дистрибутивну систему. Тоти плани потолковал директор шидского РТВ „Коперникус” доо Никола Видич: – Од самого снованя Радио Шиду 1969. року, тот медий окрем по сербски, програму емитовал и по руски и словацки. То затримане по нєшка кед шидски локални медий уж вецей як рок приватизовани. Нашо намаганє же бизме у 2017. року уведли и емисию на горватским язику на радийней програми, а тиж плануєме же би шицки три национални меншини мали и свойо ТВ емисиї. Же би ше то витворело, плануєме конкуровац за средства на републичним, покраїнским и локалним уровню. Же би тота идея коло порушованя тв програми на меншинских язикох зажила, можу помогнуц и национални совити спомнутих меншинских заєднїцох, бо то будзе на хасен и нам як медию, алє и меншинскей публики на подручу нашей општини – гвари директор РТВ „Коперникус” доо Никола Видич. Видич, хтори бул директор и дакедишнього ЯП Радио Шид, чий снователь була СО Шид, надпомина же у децембре до стаємного роботного одношеня прията новинарка хтора програму пририхтує на словацким язику, а новинаре хтори програму рихтаю за радийски

емисиї на руским и горватским язику, а тиж и кед програму буду рихтац за ТВ емисиї, буду мац гонорарни статус. Наш собешеднїк гвари же РТВ „Коперникус” доо и потераз, алє на сербским язику, провадзела значни подїї у рускей, словацкей и горватскей заєднїци на шидским подручу у форми прилогох и звитох хтори емитовани у порядних програмох. Кеди точно почню и тв емисиї на меншинских язикох, затераз ище нє мож повесц конкретни датум.

ПЛАЦИ ПОРЯДНИ Директор РТВ „Коперникус” доо Никола Видич гвари же даскельо заняти пред приватизацию ЯП Радио Шид вихасновали можлївосц же би з одпремнїну пошли з подприємства, та нєшка вєдно зоз занятима у сектору КДС єст 20 занятих у шидским медию. – Тиж нам ше удало же би ше нє зменшовало плаци и же би були порядни, а значно звекшана слуханосц и патреносц нашей програми – гвари Видич.

Окрем запланованого унапредзеня програмней часци, РТВ „Коперникус” доо предлужел розвивац и технїчни можлївосци кабловско-дистрибутивней системи (КДС), хтори тото подприємство на подручу городу уведло ище кед було у статусу явного општинского медия. – КДС прешириме и на валали. Повязованє системи од Сримскей Митровици у напряме Шиду при концу, так же обчекуєме же по конєц априла буду повязани Бачинци и Ґибарец, потим валали Ердевик, Бинґула и Люба, а потим од Шиду и у напряме Беркасова. Од єшенї плануєме повязованє Ямени, Адашевцох, Моровичу, Вашици, Вишнїчева, Батровцох и Илинцох. У Шидзе реконструєме постояци КДС и осучаснюєме так же окрем тв програмох и звекшаного числа каналох од хторих у пакету маме аж 12 спортски програми, понукнєме и можлївосц хаснованя интеренета и фиксного телефона – гвари директор Видич. Кельо тот дополнєни пакет будзе коштац, затераз нєт информациї, алє хаснователє хтори виберу лєм тв програму, за терашню предплату од 1 250 динари достаню вецей канали. План же би на подручу општини Шид РТВ „Коперникус” доо мал коло 10 тисячи приключки, односно предплатнїкох.■ Никола Видич, директор шидского РТВ „Коперникус” Вл. Дїтко

16 РУСКЕ СЛОВО

13. ЯНУАР 2017.


ТИЖНЬОВНЇК ОБРАЗОВАНЄ НА МЕНШИНСКИХ ЯЗИКОХ

НА ЄШЕНЬ ПЕЙЦ НОВИ РУСКИ УЧЕБНЇКИ Школяре хтори провадза наставу на меншинских язикох у новим школским року достаню вецей як 80 нови учебнїки. Медзи нїма руски основношколски учебнїки за язик и ґраматику, як и за музичну културу

М

инистер просвити, науки и технолоґийного розвою Младен Шарчевич, директор Заводу за видаванє учебнїкох Драґолюб Коїчич и представителє седем националних совитох националних меншинох – бошняцкого, болгарского, мадярского, румунского, руского, словацкого и горватского концом децембра у Беоґрадзе подписали анекси Меморандуму о сотруднїцтве у обласци видаваня учебнїкох на язику и писму националней меншини. У мено Националного совиту Руснацох анекс Меморандуму за видаванє ище пейц учебнїкох по руски подписала предсидателька Одбору за образованє нашого Совиту Мелания Римар. ЯЗИК И МУЗИЧНЕ

Руски школяре у основних школох од єшенї буду мац „Букварнїцу” за 1. класу чийо авторки учительки Ксения Бодянец, Мелания Рамач и Наталия Зазуляк, компактдиск ґу учебнїку Музичней култури за 1. класу, учебнїки ґраматики за предмет Руски язик и култура висловйованя – „Слово по слово” за 2. класу и „Швет словох” за 3. класу чийо авторе Яков Кишюгас и Анамариа Рамач Фурман, як и учебнїк Музична култура за 8. класу авторки Лидиї Пашо. Слово о ориґиналних насловох хтори значно унапредза квалитет и ефикасносц настави по руски. Анекси ше одноша на пририхтованє и друкованє учебнїкох за шлїдуюци 2017/18. школски рок за наставу на мацеринским язику у основних школох хтори маю порядну наставу на своїм язику, а як гварел министер Шарчевич, то дополньованє меморандумох подписаних у марцу того року, з чим заокружени тот процес у обезпечованю учебнїкох хтори потераз хибели. – Полне почитованє людских правох у образованю, з окремним наглашеньом на промоцию интеркултуралносци и стимулованє чуваня националного идентитета, традициї и култури главни напрямки политики хтору водзи Министерство – визначел министер просвити Младен Шарчевич. Як надпомнуте з Министерства, пре подполне имплементованє Поглавя 23 з ЕУ, дзе и окремни Акцийни план за витворйованє правох националних меншинох, Министерство и Завод за видаванє учебнїкох 26. марца того року з осем националнима меншинами подписали Меморандум о сотруднїцтве у обласци видаваня учебнїкох на язикох и писмох, дзе з Националним совитом Албанцох у Сербиї Меморандум подписани у авґусту, а терашнї анекс будзе подписани накадзи почнє його применьованє. Меморандум дефинує же за кажди шлїдуюци школски рок национални совити доручую лїстину приоритетних 13. ЯНУАР 2017.

учебнїкох, а т тима остатнїма подписанима анексами предвидзене обезпечованє дополнюцюцих 84-ох насловох, односно 25 учебнїкох на бошняцким язику, 12 на болгарским, 18 на горватским, трох на мадярским, 5 на румунским, 5 на руским и 16 на словацким язику. Значне же Меморандум ма обовязуюци характер за подписнїкох, цо значи же учебнїки муша буц видруковани по 1. септембер кед почина школски рок. СПОЛНЬОВАНЄ ОБОВЯЗКИ Значносц питаня учебнїкох на меншинских язикох илуструю податки хтори представела директорка Канцелариї за людски и меншински права Влади Сербиї Сузана Паунович, хтора виявела же 60 000 дзеци у Сербиї ходза на наставу на язикох националних меншинох, оценююци же напредованє у образованю националних меншинох вельке у одношеню на предходни период. – Уж подписане Спорозуменє о обезпечованю нєобходних учебнїкох, тераз лєм додати анекси, а у буджету Сербиї обезпечени пенєж за друкованє тих учебнїкох – гварела Пауновичова за Радио-телевизию Сербиї. Вона додала же того року основани Буджетни фонд за национални меншини з хторого ше финансує додатни вимоги хтори ше одноша на права националних меншинох, а хтори ше нє финансує з порядних средствох Министерства образованя, култури и информованя. Як гварела Сузана Паунович, идуцого року буду предлужени активно сци у тей обласци, злєпша ше информованє на язикох националних меншинох, а будзе ше инсистовац и на векшей заступено сци националних меншинох у локалних самоуправох и державней управи.■ М. З / И. С.

РУСКЕ СЛОВО 17


НАШО МЕСТА

PREGLYD 2016

РОШНЄ ДОМ РУСНАЦОХ У КОЦУРЕ У центре Дюрдьова зоз еко-студнї почала чуриц чиста вода, у Новим Орахове отворена етно хижа, у Коцуре рошнє Дом Руснацох, у сримских парохийох обновени церкви, а у Шидзе миґранти у трох прилапююцих центрох

П

ред першим майом з явней еко-студнї, у центре Дюрдьова, перши раз пущена вода за пице. Вибудов еко-студнї почала у юния 2012. року и требала буц закончена за шейдзешат днї. Найвекши проблем од самого початку вибудови, було доставанє вельочисленей документациї и сагласносцох. З часом ше и цени меняли, цо додатно очежовало роботу вибудови. Оспособйованє обєкта и його вибудов були у даскелїх фазох. Обєкт вибудовани 2014. року, приключок за воду поставени 2015. року, а струя приключена у марцу того року. Початком априла поставени пречисцовач, а воду зоз екостуднї на хторей поставена и система за пречисцованє третировал Институт за явне здравє Войводини. Такой по доставаню анализи, вода дата на хасновованє. Студня будзе робиц нєпреривно и з трох сензорских чопох дньово давац 10 кубики води на дзень. Еко-студню финасовал Покраїнски секретарият за польопривреду, водопривреду и лєсарство зоз 5,9 милиони динарами, а студню вибудовал „Иринґ 62” зоз Зренянину. ЕТНО ХИЖА У НОВИМ ОРАХОВЕ Етно хижа, автентична валалска хижа, котру пооправяли и ушорели нєвладово удруженя, отворена пред самим першим майом у Новим Орахове. Вона представя скарб, културу и традицию Руснацох и Мадярох у тим валалє. Находзи ше у Улїци Золтана Кодаля, число 2, и єдна є з найстарших хижох у валалє. Власнїк хижи Месна заєднїца Нове Орахово, хтора и инициятор же би ше ю претворело до етно хижи. За ушоренє Етно хижи бул задлужени Владимир Маґоч котри на отвераню бешедовал о випатрунку рускей хижи дакеди, а коло ушореня рускей часци помагали му и други члени Дружтва. Попри Етно хижи, исти дзень у ораховским парку отворене и бавилїще за дзеци зоз гомбалками, тобоґанами и велїма другима змистами за дзеци. Тераз ше на тим просторе коши траву и отримує простор. БУДУЦИ ДОМ РУСНАЦОХ У КОЦУРЕ Такой после „Коцурскей Жатви”, у Коцуре почало адаптованє просторийох у хторих будзе шедзиско Подручней

18 РУСКЕ СЛОВО

канцелариї Националного совиту Руснацох у Коцуре, або будуци Дом Руснацох. Находзи ше обок коло Дома култури. Роботи почали зоз подрезованьом мурох, надалєй окончени мулярски, малярски, кломферски роботи, електро-инсталация... Просториї були у подлим стану, до нїх уж досц уложне, алє кед то наисце у будучносци будзе место дзе ше будзе сходзиц наша младеж и старши, дзе ше буду родзиц нови идеї и проєкти, и одкаль будзе вибивац нова енерґия коцурских Руснацох, вец то нє на дармо. Контракт з власнїком будинку о закупу подписани на 75 мешаци, а уложене 6 000 евра, алє, понеже ше трошки звекшую, и термин закупу ше звекшує. ОБНОВИ ЦЕРКВОХ У ШИДУ, БИКИЧУ И БАЧИНЦОХ У наших церквох у шидскей општини того року досц поробене на обнови церквох и, зоз укладаньом значних средствох вони достали нови випатрунок и функционалносц. У Шидзе значне же реновирани будинок Лєтнєй владическей резиденциї и мурик коло церковней порти, а роботи було початком єшенї и у церквох у Бикичу и Бачинцох. Храм у Бикичу одскорей крашнє ушорени з обновйованьом закрица, фасади, положени мурик, у церкви нови красни иконостас, збудовани Пасторални центер. Медзитим, влага була вельки проблем на церковних мурох. И до церкви у Бачинцох ше инвестовало. Технолоґийно и електронски ревитализовани дзвони на турнї хтори електрификовани ище далєкого 1974. року. Тераз три дзвони повязани на найсучаснєйшу технїку так же годно дзвонїц и з далєка з помоцу мобилного телефона. Пририхтуюци ше за наиходзаци Кирбай Святого Луки, 31. октобра, парох и вирни одлучели прикрашиц и церкву з новима тишлїрскима виробками. Пременєти обидвої бочни уходни дзвери и облаки. КОЛО 2 000 МИҐРАНТИ У ШИДЗЕ Пред конєц прешлого року у Шидскей општини було коло 2 000 миґранти, змесцени у трох дочасових прилапююцих центрох. Дзеци, жени и хлопи змесцени на Принциповцу, блїзко при гранїци з Републику Горватску, потим у будинку дакедишнєй клальнї и месовей индустриї „Срим”, просто гайзибанскей станїци у Шидзе, а тиж су змесцени и у прилапююцим центре у дакедишнїм мото-готелу при Адашевцох. У центрох було случаї же ше зявели уши, алє дзекуюци благочасовим миром здравствених службох тото зявенє зопарте же би ше нє ширело. Совит за управянє з миґрациями општини Шид и Завод за явне здравє зоз Сримскей Митровици компетентним у Влади Сербиї предложели же би ше число миґрантох зменшало. ■ Дюра Винаї 13. ЯНУАР 2017.


НАШО МЕСТА ЗОЗ ШВЕТОЧНЕЙ СХАДЗКИ СОВИТУ МЕСНЕЙ ЗАЄДНЇЦИ РУСКИ КЕРЕСТУР

НАЙВЕЦЕЙ О ПОТРЕБИ ЗА НОВИМ САМОДОПРИНОСОМ

З

Як то у Руским Керестуре уж узвичаєне, же ше на концу рока зводзи биланс поробеного и виноши плани за наступни рок, таки сход Месней заєднїци отримани и концом прешлого року

оз схадзку Шветочней преширеней схадзки Совиту Месней заєднїци предшедовал предсидатель Совиту МЗ Владимир Олеяр, котри з тей нагоди визначел же пре зменшанє компетенцийох месним заєднїцом, тому Совиту, як анї єдному дотераз, була барз очежана робота у витворйованю запланованого, так же у 2016. року було и менєй инвестицийни роботи зоз самодоприносу. Медзитим, плановани дотациї за спорт, културу, здравство, образованє, за Фонд солидарносци и здруженьом гражданох поряднє виплацени. Як гварел Олеяр, у 2017. року ше почнє з виробком проєктней документациї за фабрику води и буду асфалтовани драги на Новим населєню, цо плановане и у буджету Општини, а з месного самодприносу, прейґ комуналних подприємствох плановане вичисциц и ушориц ярки по валалє. Вон визначел же у самодоприносу єст ище 10 милиони 600 000 динари, та окрем за комунални роботи, и того року буду опредзелєни дотациї шицким їх хасновательом, як було и у остатнїх пейцох рокох. САМОДОПРИНОС ШЕ ЗАКОНЧУЄ 31. ЯНУАРА 2017. Як єден з найвекших проблемох у будуцей роботи Олеяр визначел и виходзенє терашнього пейцрочного самодоприносу, хтори ше закончує 31. януара того року. Владимир Олеяр и на тот завод потвердзел же самодопринос потребни и надалєй, та, як гварел, будзе ше требац добре зорґанизовац и буц єдинствени на уровню цалого места же би ше го о даяки час ознова розписало, односно вигласало. Попри звитох о тим цо поробели у тим року, подзекованьох МЗ на дотацийох, поримовки и сотруднїцтве, шицки присутни представителє здруженьох гражданох на тей преширеней схадзки Совиту визначели же су за уводзенє нового самодоприносу, нє лєм пре потримовку їх порядней роботи, алє и прето же им тот заґарантовани инициялни пенєж оможлївює и конкурованє за доставанє средствох з висших жридлох финансованя. Одредзену резерву спрам уводзеня нового самодоприносу виражела єдино предсидателька Еколоґийного руху „Желєни персцень” др Леона Доротич Ґутеша, толкуюци то з тим же, по податкох яки ма, „Керестурци перши у плаценю порцийох, та би ше им то уж раз мало и врациц”. Директорка Школи „Петро Кузмяк” Гелена Пашо Павлович наглашела же у школским 2016/17. року до перших класох керестурскей Штреднєй школи уписани найвецей школяре у кулскей општини – 70, цо лєм потвердзує факт о квалитету Школи, кед ше школяре и їх родичи опредзелюю за школованє у єдним меншим месце. „РУСКОМ” ПЛАНУЄ КУПИЦ ИЩЕ КАНТИ ЗА ШМЕЦЕ О поробеним у 2016. року и планох за идуци бешедовали и предсидатель Здруженя младих „Пакт Рутенорум” Яким Винаї, предсидатель СД „Русин” Драґан Ковачевич, котри 13. ЯНУАР 2017.

визначел же по посцигнутих резултатох прешли рок за спортистох бул окреме успишни, а ище баржей пре початок роботи Спортскей гали хтора, як гварел, вше полна з младима и дзецми. О активносцох Рускей матки бешедовал єй предсидатель Дюра Папуґа, а предсидателька Здруженя женох „Байка” Славица Катона визначела же Здруженє чува и пестує руску традицию, хтору презентовало на рижних саймох и збуваньох. Як обаванє у витворйованю планох у тим и идуцих рокох визначела преставанє финансованя зоз самодоприносу, на основи хторого доставали пенєж и з других жридлох. И прето, а ище баржей пре инвестицийни роботи у валалє, Здруженє женох за нови самодопринос. Нови самодопринос потримал и предсидатель Здруженя пензионерох Ярослав Малацко, тиж и предсидатель ДОД и командир огньогасней єдинки Михал Рац и Яким Рац, котри на схадзки гварели же у прешлим року у валалє були лєм два, алє вельки огнї, як и предсидатель Конїцкого клубу „Русин” Желько Папуґа, котри з тей нагоди шицким подзековал и на помоци у орґанизованю успишних конїцких обегованьох у рамикох Дньох керестурскей паприґи. Папуґа замодлєл МЗ же би им помогла у доставаню парцели дзе Гиподром на длугши час. На преширеней схадзки Совиту искуства у прешлорочней роботи винєсол и представитель Оддзелєня полициї у Керестуре Станиша Маринкович, котри гварел же безпечносни стан у валалє добри и нє було чежки виновни дїла, а наглашел же им роботу очежує и тото же уж 6 мешаци нє маю потребни службени авто. Директор ЯКП „Руском” Иґор Фейди, медзи иншим, гварел же „Руском” добре сотрудзовал зоз гражданами и шицкима структурами у валалє, поробени и дзепоєдни инвестициї на жридлу водоводу, у тим року ше планує злєпшац капацитет студньох и водоводу, як и набавиц ище коло 700 канти за шмеце за валаласки обисца. Шицки пожадали и успишни шлїдуюци рок, а попри спомнутих, могло обачиц же на тогорочней Шветочней схадзки нє присуствовали представителє шицких здруженьох, було и лєм менше число члени Совиту МЗ, а за розлику од скорейших рокох, нє було анї представительох других установох и институцийох, а анї привреднїкох. ■ М. Зазуляк

РУСКЕ СЛОВО 19


НАШО МЕСТА ПРИЛАПЕНИ БУДЖЕТ ОПШТИНИ КУЛА

ЗА ИНВЕСТИЦИЇ ВЕЦЕЙ ЯК МИЛИЯРДУ 29 МИЛИОНИ ДИНАРИ Буджет Општини Кула у 2017. року будзе найбаржей инвестицийни. Найвецей роботи плановани у Кули, Червинки и Сивцу

Я

к у розправи пред прилапйованьом буджета Општини Кула за 2017. рок 29. децембра прешлого року гварели и представителє позициї и опозициї у Скупштини општини Кула, за остатнї даскельо роки то найвекши плановани буджет, понеже вєдно, приходи буду 2 милиярди 103 милиони 172 000 дин. У нїм чечуци приходи, милиярда 963 милиони 430 000, а найвецей су плановани з порциї на заробок – 350 милиони. Пренєшени средства з 2016. року 139 милиони 742 000, капитални наменски трансфери з висших уровньох власци буду 344 милиони 520 000, чечуци трансфери 258 милиони 76 000, а приход з даваня державней жеми под аренду плановани на 117 милиони динари. За инвестицийни укладаня у 2017. року, односно за капитални проєкти, опредзелєни аж милиярда 29 милиони 385 000 динари, цо на схадзки СО Кула подробнєйше потолковал предсидатель Општини Кула Перица Видеканїч. Як найзначнєйши визначел вибудов поцискуюцого канализацийного воду Червинка–Кула з канализацийну мрежу, за цо плановани 606 милиони динари, док за софинансованє вибудови нового будинку Дому здравя Кула у буджету опредзелєни 83 милиони 200 000 динари. ВЕЦЕЙ ЯК 31 МИЛИОН ЗА ДРАГИ Вецей як 60 милиони дин. плановани за вибудов спортскей гали у Сивцу, за канализацийну мрежу у Кули и Червинки опредзелєли 45 милиони, а за капиталне отримованє драгох по местох општини вецей як 31 милион. За вибудов спортско-рекреацийного центру у Кули опредзелєни 26 милиони 650 000 динари, а медзи другима инвестициями визначене и набаявнє потребних ма-

БУДЖЕТНИ ХАСНОВАТЕЛЄ ВЕЦЕЙ НЄ МАЮ СВОЙО РАХУНКИ У одношеню на прешлорочни, новосц того буджета же ма два програми вецей – 17, а нови програми финансованя „Политична система локалней самоуправи” и „Енерґетска ефикасносц”. Ґу тому, власни средства буджетних хасновательох ше тераз буду злївац до буджета, а нє директно на їх окремни рахунки. Тиж так, добиток явних подприємствох будзе стоодстотно уплацовани до буджету, а нє лєм 20 одсто, як було дотераз.

20 РУСКЕ СЛОВО

шинох и опреми за отримованє драгох и дильовох, за цо у буджету наменєни вецей як 19,5 милиони динари, а тоти роботи тераз ма окончовац ЯКП „Комуналєц” з Кули. Инфраструктурно будзе опремена депония у Кули, на хтору ше шмеце довожи з вецей местох, цо будзе коштац вецей як 19 милиони, як и система за зогриванє квартельних будинкох у Кули, за цо буду опредзелєни 16,5 милиони динари. Нарок ше планує ушориц парк у центре Кули, та за тоту намену у буджету плановани 15 милиони динари, за явне ошвиценє на индустрийней зони у Кули вецей як 13 милиони, за замену столариї и термо-изолованє ОШ у Сивцу 20 милиони 600 000 динари, а плановани и дзепоєдни други инвестицийни роботи у местох општини, як цо то ушоренє центру и водоводней мрежи у Липару, жридла водоводу у Сивцу, оправянє Спортскей гали у Червинки... У спомнутих цифрох, одредзена часц пенєжу предвидзена за виробок проєктней документациї. ПОТРИМОВКА ВИСШИХ УРОВНЬОХ ВЛАСЦИ Розправа о буджету тирвала коло два и пол годзини, дзе шицки учашнїки углавним визначовали дотераз поробене и континуитет терашнєй власци у сполньованю обецункох, без сущних пригваркох на плановане, а на вецей питаня одвитовал предсидатель Општини Видеканїч. Тиж визначене же кулска општина тераз ма добру потримовку зоз шицких висших уровньох власци, цо би, як гварене, требало вихасновац и за конєчне приводзенє векших инвеститорох. На тей остатнєй схадзки СО Кула у прешлим року досц бешедоване и о длустве добавячом за лїки хторе ма Дом здравя Кула за свою апатику (чийо оддзелєня и у местох општини), а хторе тераз, як поведзене, медзи 80 и 90 милиони динари. 13. ЯНУАР 2017.


НАШО МЕСТА У остатнїм чаше длуство зменшане зоз 160 милиони динари, понеже, як гварел предсидатель Општини Перица Видеканїч, з дзепоєднима добавячами подписани контракти о репрограмованю длуства, а на схадзки СО виражене нєзадовольство з наявену одлуку з уровня держави же длуства явних апатикох буду плациц локални самоуправи. Попри прилапйованя буджета за 2017. рок, СО Кула 29. децембра принєсла и Кадрови план Општинскей управи за 2017. рок, по хторим у Општинскей управи у тим року на нєодредзени и одредзени час буду заняти 122 службенїки, цо за дзевец вецей як у 2016. року. Принєшена и Одлука о розписованю явних оглашкох за предаванє дзепоєдних обєктох хтори у власносци Општини, медзи нїма и за предаванє з явним лицитованьом двох у Руским Керестуре – будинку бувшого старого интернату на Вельким шоре, дзе донєдавна була тарґовинска роботня, як и будинку дзе терашнї погосцительни обєкт „Бомбай” на автобускей станїци. СО Кула дала и согласносц на програми дїлованя у 2017. року ЯКП „Комуналєц” Кула, ЯКП „Руском”, ЯКП „Роботнїк” Сивец и ЯКП „Водовод” Червинка”, а попри других кадрових пременкох у членстве комисийох СО и дзепоєдних ЯКП и установох, пре виходзенє мандату меновани и нови Управни одбор Предшколскей установи „Бамби” Кула, дзе спред занятих до УО менована и Оленка Русковски з Руского Керестура.■ М. Зазуляк 13. ЯНУАР 2017.

НОВИ РОК ДОЧЕКАНИ И У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ

ВЕШЕЛЄ З ДЇДОМ МРАЗОМ И ОГНЬОМЕТОМ Як то уж традиция, Дїдо Мраз у Руским Кере стуре, 30. децембра, нащивел и дзеци, хтори го дочекали у Велькей сали Дома култури, и подзелєл им 150 пакецики. Дїда Мраза и його патулькох дочекала полна сала дзецох и їх родичох, а з тей нагоди пригодну програму виведли даскельо воспитни ґрупи дзецох з дзецинскей заградки „Цицибан” ПУ „Бамби”, зоз своїма виховательками. Зоз шпиванками наступели и даскельо шпиваче основношколского возросту Школи „Петро Кузмяк”, котрих пририхтала Лидия Пашо. Дочек Дїда Мраза и того року орґанизовала Месна заєднїца Руски Керестур, хтора пририхтала и 150 пакецики. Векшину пакецикох финансовали родичи, по 500 динари, а 20 пакецики безплатно, у сотруднїцтве з парохийним Каритасом, подзелєни дзецом зоз социялно загрожених фамелийох. За дзеци своїх роботнїкох того року пакецики финансовали Школа „Петро Кузмяк” и Подприємство „Елкомедия”. Програма орґанизована и у сотруднїцтве з Домом култури. Нови 2017. рок, Керестурци дочековали орґанизовано на даскелїх местох, як цо

ресторани „Червена ружа” и „Лонґов”, млади у Диску, док векшина у своїх домох, а було и таких цо за дочек одпутовали на други дестинациї. У центре Керестура, як то уж традиция, Нови рок на пол ноци дочекани и з огньометом, но було дакус менєй жительох, а як нєформално дознаваме, насампредз пре масовне, а барз нєприємне и нєбезпечне руцанє петардох. Уж по вецейрочней традициї, вирни Нови рок привитали и зоз молитву на Новорочним Молебену хтори домашнї священїки служели у Катедралней церкви на 00,30 годзин. Ютредзень, 1. януара, на спомнутих местох тиж бул орґанизовани и „бичак” одн. реприза Нового року, хтори були добре нащивени. М. Афич

АКТИВ ЖЕНОХ ЗОЗ КОЦУРА УЧАСТВОВАЛ НА „СРИМСКЕЙ ЗАБИВАЧКИ”

КРЕСЦАНКА ЗА „СВЯТУ” ТЕПШУ

Актив женох КУД „Жатва” участвовал на традицийней манифестациї „Сримска забивачка”, отриманей концом прешлого року у Воґню у орґанизациї їх Месней заєднїци. Члени Активу на тей манифестациї приказали як ше дакеди клало швиню при Руснацох у Коцуре, и прицагли вельку увагу. После шицкого цо ше рихтало, члени Активу ше пооблєкали до святочного облєчи-

ва, и порихтали полудзенок, на хторим була такволана „свята” тепша – пражена крев, паприґаш, печене месо и крупи, алє и компоту, стари руски хлєб, шалати и покерая, а нащивителє мали нагоду шицко тото пробовац. Коцурци ше анї зоз 24. „Забивачки” дому нє врацели з празнима руками, жири им додзелєл награду „Найлєпша кресцанка”, дзекуюци окреме автентичному поставяню дакедишнєй забивачки. Т. Х.

РУСКЕ СЛОВО 21


ЕКОНОМИЯ

PREGLYD 2016

ЗОЗ КВАЛИТЕТОМ ПО ИМИДЖ Керестурци вредно и обдумано робя на имиджу озбильних польопривредних продуковательох, зоз чим заинтересовали и ширшу дружтвену заєднїцу. Маме младих и добрих науковцох и привреднїкох, алє им треба потримовка

У

ж пията Туристично-привредно-културна манифестация, „Днї Керестурскей паприґи”, и тераз, у 2016. року, позберала вельке число продуковательох, одкупйовачох, рижни нашеньково хижи, других Керестурцох и їх госцох. Цалодньова соботова програма була пошвецена паприґи, а нєдзельова конїцкому спорту. У мено Општини Кула заменїк предсидателя Општини Кароль Валка привитал тоту Манифестацию и визначел же вона окреме важна прето же отвера нови привредни можлївосци за Керестур. Потим, у мено Покраїнского секретарияту за польопривреду, водопривреду и лєсарство бешедовал Предраґ Ґаїч. Вон пренєсол поздрави предсидателя войводянскей влади Иґора Мировича и покраїнского секретара за польопривреду Вука Радоєвича и визначел же циль Секретарияту

ПРОБЛЕМ ОДКУПУ И ХОРОТОХ Керестурски паприґаре 2016. рок буду паметац як окреме нєизвесни у пласману паприґи, понеже вельке количество хторе зродзело у керестурским хотаре нє могло попредац. Перши проблеми настали кед вельки поверхносци под паприґу охорели од „бактериозного пламенцу”. Потим ушлїдзело мале поглєдованє паприґи и збиванє ценох. Вельки количества хтори нє нашли свойого купца погнїли на полю. Як гварела Душица Орос зоз Здруженя паприґарох „Капсикум анум”, векшина продуковательох покрили трошки, алє очекованого заробку нє було. Оросова потвердзела же того року приоритет Здруженю будзе обезпечиц вецей одкупни места, а без поштреднїкох у одкупу. С. Н.

подзвигнуц живот у войводянским валалє на таки уровень, же би у нїм оставали млади. То нє можлїве без розвитей польопривреди, а тому доприноша и таки манифестациї. НАУКА ЗА БУДУЧНОСЦ Предлужуюци хаснованє наукових досягох, у Руским Керестуре першираз єст оглядне польо под гибридами паприґи, а опатриц го пришли продукователє, одкупйоваче и рижни фирми зоз Руского Керестура, алє и зоз Сербиї. Орґанизаторе оценєли же на оглядним полю було коло 200 людзох. Здруженє паприґарох Руского Керестура у юнию на Лонґове орґанизовало и окремни приєм за своїх сотруднїкох –

22 РУСКЕ СЛОВО

представительох хемийних, осиґуруюцих и других подприємствох, як и фахових польопривредних службох котри паприґаром, заградкаром и других польопривреднїком вжиме у Керестуре тримали фахово преподаваня и презентациї. Попри сотруднїцтва на фаховим планє, шицки и порядни спонзоре манифестациї Днї керестурскей паприґи. На стретнуцу на Лонґове присуствовали коло 30 представителє тиж тельо подприємствох з рижних крайох Сербиї и Войводини. Интересантносц и хасновитосц з науки нам приходзи и з вєшенї започатим проєктом випитованя и применьованя принципох лїпканя хтори ше стретаю у природи за розвой нових, природних продуктох. Тот проєкт витворює Европска мрежа експертизи за биоадхезию, а медзи нїма и науковци зоз Технолоґийного факултету у Новим Садзе, на чолє зоз др Ярославом Катоном. ИНВЕСТИЦИЇ И ЧУВАНЄ ВРЕДНОСЦОХ И у науки и у привредзованю нашо людзе маю знанє, креативни су и сцели, алє им треба потримовка у средствох и условийох за роботу. Наприклад, з предпрешлорочного капацитету од тисяч тони за маґазинованє зарна, „Аґрохома” з Руского Керестура вєшенї звекшал капацитети за ище три тисячи тони маґазинского и простору за сушенє шицких файтох зарна. Инвестиция кошта коло милион еври, а подобну пририхтує и керестурске подприємство „Юарбис”. Вельки инвестициї, нє перши хтори Велимир Хома витворел у Керестуре, тераз коло милион еври, а як гварел, пенєж обезпечени на вецей способи и финансийна конструкция будзе заварта початком 2017. року. З другого боку, важне и тото же у орґанизациї Здруженя ремеселнїкох и приватних поднїмательох и Здруженя женох „Байка” з Руского Керестура, а з финансийну потримовку Покраїнского секретарияту за польопривреду, водопривреду и лєсарство и Општини Кула, у Керестуре у юнию отримани 6. Керестурски саям, пошвецени старим ремеслом „Най ше нє забудзе”. – Младши видзели як то дакеди було, як ше дакеди робело, а наших старших колеґох потримуєме и прето же ноша и чуваю одредзени вредносци на хторих ше будовало позитивни роздумованя, а нєшка ше траца. У тедишнї час ше знало хто майстор, хто шеґерт, хто добри майстор, а окреме тедишнї морални и духовни вредносци маме зачувац и ми нєшка – гварел Владимир Емейди на отвераню Сайма. У длуготирвацей кризи и нєзанятосци, младши ше уключую до польопривредней продукциї, беру кредити, купую сучасни машини, робя свою жем и услужно другим. Видзели зме, наприклад, и же єст вше вецей младих малинарох у Коцуре, хтори и з меншима укладанями можу заробиц. Подобно, млади аґроном зоз Сриму, зоз Шиду, на двох гектарох почал продукцию черешньох, цо ше указало як барз добри дїловни подцаг, а у Дюрдьове ше младши зоз своїма фамелиями уключую до традицийней вельорочней фамелийней роботи своїх родичох.■ М. Горняк Кухар 13. ЯНУАР 2017.


ЕКОНОМИЯ ЯКИ БУДУ ПОШЛЇДКИ ЗАВЕРАНЯ МЛЄКАРНЇ У КЕРЕСТУРЕ

МЛЄКА НА ШИЦКИ БОКИ Пре нєекономичносц, од 1. януара представительство зомборскей млєкарнї „Сомболед” у Руским Керестуре вецей нє роби, цо принєсло вельки бриґи 14 кооперантом, котри тераз „плїваю у млєку”. Затераз ше знаходза так же предаваю млєко до валалу, правя з нього рижни продукти, а єст и таких котри роздумую о предаваню кравох

У

одношеню на прешли роки, цена млєка у 2016. року спадла за скоро 10 динари за литру, та продукователє млєка у цалей Сербиї у барз нєвигодней ситуациї. Пре нїзку цену од 22 до 24 динари за литру, яку продукователє до ставали од зомборскей млєкарнї, велї млєко предавали у обисцох по два раз векшей цени – 50 до 60 динари, а лєм гевто цо оставало ношели на одкупне ме сто. Тераз уж бувши одкупйовач млєка за млєкарню „Сомболед” у Руским Керестуре Янко Катона гварел же його заробок бул вязани за одкупну цену литри млєка, а понеже дньово примал 200 до 250 литри млєка, остатнї час барз мало привредзовал. КРАВИ ЄСТ ВШЕ МЕНЄЙ По нєурядових информацийох, у валалє єст 60 до 70 крави, а з новима обставинами у Керестуре, вироятнє же тото число будзе вше менше. Юлиян Рац зоз Руского Кере стура у своїм ґаздовстве ма пейц крави, хтори дньово даю вецей як 70 литри млєка. – Дома предаваме 20 до 30 литри, а гевто цо оставало давали зме до млєкарнї. Тераз кед є заварта, нє маме дзе зоз тим млєком, та плануєме предац єдну, два крави. Зоз млєка хторе останє моя мац прави сир, а можем повесц же ше и домашнї сир вше глєда. Гоч у млєкарнї мало да-

ОДЛУКА ВЛАДИ НЄ ПОМОГЛА Лєпшому стану у млєкарстве нє допринєсла нова одлука Влади Сербиї, по хторей ше од 1. януара 2017. року нє плаци даваня на увоз живих швиньох и швиньского меса, живей риби, та млєка и дзепоєдних млєчних продуктох зоз Европскей униї. 13. ЯНУАР 2017.

вали за млєко, назберало ше дакеди до 20 000 динари мешачно. Кед ше ґу тому дода и пенєж за млєко хторе зме дома попредали, можем повесц же зме добре ґаздовали – гвари Юлиян Рац. Як вираховал тот продукователь, тераз мешачно будзе мац 600 до 800 литри млєка звишку, цо будзе велька утрата кед нє найдзе одкупйовача. ПОНУКАНЄ ВЕКШЕ ЯК ГЛЄДАНЄ Янко Планчак и його супруга тримаю крави уж коло 50 роки и паметаю лєпши часи, кед млєко два раз до тижня могло предац на пияцу и доставало ше красни пенєж. Уж даскельо роки на тарґовищу млєка у Сербиї понуканє сирового млєка векше як глєданє. Як гваря продукователє и фаховци, млєко у праху хторе ше увожи направело конкуренцию домашньому млєку, та загрожело велї ґаздовства хтори жию з продукциї млєка. Одкеди млєкарня заварта, нє знаю як ше знайду. – Нє маме цо робиц зоз нїм, мале количество предаме людзом по валалє, правиме сир, даруєме людзом, а госца ше и швинї и пси, бо мушиме направиц места за друге. За каждого єст тераз – франтує Янко Планчак. – Нє могол буц горши период за заверанє млєкарнї. Тераз жима, вецей пенєжу трошиме на зогриванє, окреме бо правиме кисле млєко, треба вимириц рахунки, ко стиранє, бул Крачун, Нови рок... Затераз нє видзиме ришенє, останє так як є, а наздаваме ше лєпшому – гвари Планчак. Дзепоєдни млєкаре ше радза предавац млєко до одкупних местох у Крущичу, Бачким Ґрачцу и Бачким Брестовцу, а у Керестуре за тераз єст лєм нагадованя чи дахто превежнє одкуп млєка у валалє. Млєкаре ше тому наздаваю, прето же и мали пенєж хтори би достали, будзе лєпши як нїяки.■ С. Надь

РУСКЕ СЛОВО 23


КУЛТУРА И ПРОСВИТА

PREGLYD 2016

РУСНАЦИ У ПРЕСТОЛНЇЦИ У прешлим, 2016. року, шицки културни манифестациї и фестивали отримани и зачувани, без огляду на кризу и безпенєжносц. „Червену ружу” ше одкладало по єшень, а Фестивал малих сценских формох отримани зоз пременєну концепцию. Руска заєднїца мала нагоду представиц ше у Беоґрадзе

Р

24 РУСКЕ СЛОВО

Foto: В.Вуячич

очни циклус манифестацийох почина зоз означованьом Националного швета Руснацох, потим шлїдза нашо музични фестивали „Ружова заградка”, „Червена ружа”, „Коцурска жатва”, „Най ше нє забудзе”, „Мелодиї Руского двору”, хтори, углавном, пестую традицийни змисти, окрем тогорочней „Ружи” хтора того року през Змаганє за найкрасши дзивоцки и леґиньски глас инкорпоровала сучаснєйши змисти през вибор композицийох. Так ше тот фестивал ознова враца до дакедишнїх коляйох, кед бул популарни и при младих. У рамикох театралней уметносци рочнє ше отримую два смотри – Драмски мемориял Петра Ризнича Дядї и руски Фестивал малих сценских формох „Дюра Папгаргаї”, алє робота коло обновйованя драмского аматеризма у наших местох нє ожила. З часци пре кризу, а з часци и же тото Дипломска робота Ивана Киша: „Лїсце” Наслов кнїжки „Капка ми ружа до ока” ноши єдну субцо замарло, чежко обновиц, бо потребне уложиц вельку енерґию, а през ентузиязем. Театрална уметносц драга, за тилну метафорику, бо ружа символ краси, краси творчоєй витворенє потребни и пенєж, и велька дзека, и публи- сци, краси литературного слова, а же капка до ока творика... Културна манифестация “Костельникова єшень”, хто- тельови, то єдна имаґинарна слика, слика хтора нагадує як ра пошвецена писаному слову и писательом, того року по- творчи потенциял, так и творчи корч. Твориц нє лєгко, то зберала вельке число публики, цо указує же зоз добру орґ- вимага окремну енерґию, луцидносц и свидоме одреканє, бо твориц значи нє лєм дожиц, алє и ясно видзиц. Живот анизацию шицко можлїве. нє лєм краса, живот то и боль, и лєм теди кед ше заокружи у дихотомиї краси и болю достанє свой комплетни виПРЕДСТАВЯНЄ РУСНАЦОХ У БЕОҐРАДЗЕ патрунок потребни творчим процесом и творительови. Прешли рок будземе паметац и по представяню РуснаКРИДЛО СИМВОЛ ВИЧНОГО РУШАНЯ цох у Етноґрафским музею, у нашей престолнїци, у Беоґрадзе, у авґусту. Завод за културу Войводянских Руснацох Прешли рок будзем паметац и по интересантней заєдпририхтал вецейдньове представянє рускей заєднїци, през виставу народного облєчива, хореоґрафиї руских танцох, нїцкей дипломскей вистави студентох зоз новосадскей а представели ше и нашо писателє зоз свою творчосцу. Академиї уметносцох у Ґалериї подобових уметносцох Манифестация отримана на високим уровню, нащиве- Леґату Райка Мамузича у юнию. Медзи студентами свойо носц була у звичайних и обчекованих рамикох, лєм єдине роботи викладал и наш млади, талантовани уметнїк Иван цо мож зауважиц же ше нє направело векши крочай ґу ме- Киш зоз Дюрдьова, котри и добитнїк рочней награди за дийом, та медийно то нє одгукло так як требало и могло, найуспишнєйшу уметнїцку роботу зоз уметнїцкей дисциже би ше о рускей заєднїци чуло вельо ширше, же ми ту, плини скулпторства. Припатраюци ше на Иванову дина тих просторох, так як писал ище Микола М. Кочиш же пломску роботу мнє особнє випатрала як криделко, кри“Ми ту нє госци”, алє старобивателє зоз тривиковну тра- делко шитара, зоз асоцияцию на ладю плахтарку, а чи лїдицию. Тота нагода и нє остатня, та препущене можлїве сце, чи кридло, то символи вичного рушаня и вичней пременки, бо рушанє то живот... Пред Иваном Кишом ше надополнїц у наиходзацим року. отвера єдна успишна уметнїцка кариєра. ОКРЕМНА ЕНЕРҐИЯ И ЛУЦИДНОСЦ СТРЕТНУЦЕ ЗОЗ ДРАҐАНОМ ВЕЛИКИЧОМ Прешли рок будзем паметац и по импресивним поетПрешли рок будзем паметац и по стретнуцу зоз познаским рукопису хтори остал за Звонимиром Нярадийом, а обявени є у кнїжки „Капка ми ружа до ока / Обшеднути тим и популарним сербским писательом Драґаном Велизоз цинями”, позберани писнї. То нє лєм поєдинєчни пи- кичом, два раз лауреатом Ниновей награди, кед влєце снї, остали и велї циклуси, а єдна думка гвари же кажде дал интервю за нашо новини. Було то приємне стретнуможе написац добру писню, алє лирику може витвориц це, дзе писатель дознал вецей о нас Руснацох, а ми о лєм поета, бо лирика то цали швет, швет котри ознова ви- його творчо сци и роздумованьох о литератури. Теди, у творени, през призму индивидуи, єй чувства, єй знаня, єй интервюю Великич висловел думки хтори паметам же, горизонту... За Нярадия мож повесц же витворел праве та- писанє як диханє, а литература ґабарит, литература муши цошка повесц.■ О. Планчак-Сакач ку автентичну лирику. 13. ЯНУАР 2017.


КУЛТУРА И ПРОСВИТА

ЦЕНТРАЛНА ШВЕТОЧНОСЦ З НАГОДИ ОЗНАЧОВАНЯ НАЦИОНАЛНОГО ШВЕТА РУСНАЦОХ ОЗНОВА У СРИМЕ

БИКИЧАНЄ ВИТАЮ ГОСЦОХ Сримци по треци раз домашнї централней преслави з нагоди Националного швета Руснацох у Сербиї. После Шиду и Сримскей Митровици, тогорочни домашнї Бикич Дол. У тим нєвельким фрушкогорским валалє у општини Шид, шицко порихтане же би на соботу, 14. януара, почало означованє швета. Бикичанє привитаю госцох зоз наших местох, алє и зоз иножемства зоз старого краю, потим представнїкох републичних, покраїнских и општинских власцох. З тей нагоди крашнє ушорени будинок Дома култури у центру валала, а програма почнє урядово на 15 и 30 годзин у Подручней школи ОШ „Сримски фронт” з промоцию моноґрафиї Бикич Дол, ґрупи авторох хтора друкована на руским и сербским язику и у хторей „особна карточка” валала и жительох од їх приселєня на тоти простори по нєшкайши днї. Шветочносц будзе предлужена зоз благодарну Архиєрейску Службу Божу на 17 годзин у бикичскей церкви Успеня Пресвятей Богородици, дзе ше з молитву подзекує на витирвалосци Бикичаньох и вообще Руснацох, зачувац свою виру, язик, писмо, културу и

обичаї. После богослуженя у Доме култури будзе порихтани богати етно-стол з традицийнима рускима єдлами и специялитетами. Тиж буду виложени ручни роботи Миряни Барновей зоз Шиду и малярки з Беркасова Олґици Лукачовей. Бикичанє ше остарали порихтац ище єдну виставу малюнкох хтора будзе отворена у Народней библиотеки „Симеон Пищевич” у Шидзе, а свойо твори представя малярка з Беркасова Андєлка Античевич и Драґица Живкович зоз Шиду. Вистава будзе отворена пред централну програму того дня, а то Шветочна академия хтора почнє на 20 годзин у сали Културнообразовного центру тиж у Шидзе и на хторей през шпиванку, музику и поезию будзе указна коруна уметнїцкей творчосци Руснацох. Од самого початку општина Шид дала вельку потримовку шветочносци хтора нє лєм промоция Руснацох, алє и самей општини пред ширшу явносцу. Прето шицки вєдно поволую и витаю госцох же би пришли до Бикичу и Шиду на соботу и вєдно преславели вельке швето Руснацох. Вл. Дї.

У МУЗЕЮ ВОЙВОДИНИ У НОВИМ САДЗЕ

О ЗБУВАНЬОХ ОБЄКТИВНО

З нагоди Фоторепортерского Нового року у Музею Войводини у Новим Садзе, концом децембра, отворена Рочна вистава фоторепортерох Нового Саду и Войводини под назву „Обєктивно”, хтори ше уж вецей як 40 роки означує у Новим Садзе. Заменїк директора Музею Войводини Йован Попов на отвераню вистави гварел же найменєй половка од 35 фоторепортерох, чийо роботи виложени, роками сотрудзую зоз Музейом Войводини. Предсидатель Фото асоцияциї Войводини Дарко Дозет подзековал Музею Войводини хтори уж треци раз за шором оможлївює виставу у його Ґалериї, як и Управи за културу Города Нового Саду, без чиєй потримовки, як гварел, вистави би нє було. Кустос Музея Войводини Дариюш Сами гварел же на вистави виложени роботи людзох хтори у центру збуваньох кед о фотоґрафиї слово. Вон наявел же Музей Войводини после колективних виставох будзе орґанизовац и авторски вистави фотоґрафийох, бо велї новосадски и войводянски фоторепортере заслужую мац свойо вистави у тей установи култури. 13. ЯНУАР 2017.

Фоторепортер „Дневнику” Слободан Шушнєвич гварел же фоторепортере „Дневнику” и новинох „Мадяр со” ище пред 40 роками порушали друженє и то праве на тот датум, 23. децембер, хтори и преглашени за Фоторепортерски Нови рок. На вистави виложени роботи 35 ново садских и войводянских фоторепортерох, а медзи нїма и фотоґрафиї фото-редакторки новинох „Руске слово” Вероники Вуячич. Тогорочни орґанизаторе вистави фоторепортере „Дневнику” и Фото-асоцияциї Войводини, а виставу ше отримує з потримовку Управи за културу Городу Нови Сад. О. П-С.

РУСКЕ СЛОВО 25


КУЛТУРА И ПРОСВИТА КУД „ТАРАС ШЕВЧЕНКО”

КОЛЯДОВАЛО ШЕ И У ДЮРДЬОВСКИМ ДРУЖТВЕ У полней сали дюрдьовского Културно-уметнїцкого Дружтва „Тарас Шевченко”, внєдзелю по традициї на Други дзень велького швета, Рождества Христового, отримани успишни Крачунски концерт „Крачун у матки”

К

оляди „Пасли пастире”, „Вифлеєми новина”, „Пречиста Дїва”, „Ноц над Вифлеєм”, „Бог ся раждає”, „Крачунска радосц”, „В Вифлеєми Тайна” и велї други познати и менєй познати возвелїчали атмосферу швета. Найрадоснєйше швето, народзенє Исуса Христа винчовали младши члени шицких секцийох Дружтва, рецитаторска, фолклорни и шпивацки ґрупи, школяре з дюрдьовскей Основней школи „Йован Йованович Змай” и Предшколскей установи „Дюрдєвак”. Вони винчовали з колядами котри рецитовали, шпивали, а

Орґанизатор концерта дюрдьовске Дружтво, а дзеци за виступ порихтали уметнїцки руководителє з Дружтва, учительки зоз основней школи и воспитачка зоз дзецинскей заградки котри уча дзеци на руским язику. С. Саламун парняки их провадзели на рижних инструментох. Члени драмскей секциї Дружтва на бини виведли кратши драмски приказ, як ше дакеди ходзело колядовац з вифлеємом у рукох, шубару на глави и у облєченим першняку. Концерт мал традицийни приказ руского обисца до котрого ше приходзи шпивац. Домашнї були Ана и Яким Чапко, котри за столом коло ядловца и зоз житком на столє дочековали шпивачох. По законченю програми дзеци з публики прилапели виволанє Чапкових, та велї добредзечнє виходзели на бину и винчовали, як и на Вилїю кед ишли по шпиваню. – З тим концертом каждого року започинаме активносци, з цильом же би ше нє забуло руски коляди. Шицки шейдзешат пакецики подаровани учашнїком концерта, а справени су дзекуюци средством котре видвоєло Дружтво, и подаровали спонзоре. Запаковали их дзивчата зоз пририхтуюцей фолклорней ґрупи и дзивоцкей шпивацкей ґрупи, гварел Микола Кухар, предсидатель Управного одбору КУД „Тарас Шевченко”.

26 РУСКЕ СЛОВО

ҐОСПОДЇНЦИ

ВИСТАВА БУДЗЕ ОТВОРЕНА ПО ТОГОРОЧНУ КОЛОНИЮ На Вилїю, уж по традициї у ґалериї Месней Заєднїци Ґосподїнци отворена вистава найновших малюнкох з остатнього, дванастого стретнуца Подобовей колониї „Стретнуце у Боднарова” котра отримана влєце прешлого року. Пред отвераньом вистави дзеци з основней школи винчовали Крачун, а свою поезию пречитал Мирослав Михняк. Виставу отворели Дубравка Дудич котра бешедовала о виложених сликох, а у мено орґанизаторох Подобовей колониї „Стретнуце у Боднарова” бешедовали Любина Пантич, як представителька Колониї, и Владимир Салонски з Дружтва за руски язик и литера13. ЯНУАР 2017.


КУЛТУРА И ПРОСВИТА КРАЧУНСКИ КОНЦЕРТ У КОЦУРЕ

РА ДОСЦ ЦАЛОГО ВАЛАЛА

У Коцуре, уж традицийно, внєдзелю, 8. януара, з нагоди велького швета, Христового народзеня, отримани Крачунски концерт, хтори орґанизовало КУД „Жатва”. На концерту як госци участвовали и други валалски здруженя, КУД „Завичайно врело”, Євангелска церква и Мадярска шпивацка ґрупа хтора роби у рамикох КУД „Жатва”. Концерт отримани у сали Дома култури, так же свою учасц у орґанизациї концерта дала и Роботна єдинка Дома култури онцерт отримани на Други дзень Крачуна, а кажда виведзена точка ше на даяки способ дотикаК ла теми Христового народзеня. У програми були заступени описи звичайох и коляди шицких штирох конфесийох хтори присутни у валалє – грекокатолїцкей, православней, римокатолїцкей и євангелскей. Концерт отворел и присутних госцох спред орґанизатора привитал Микола Шанта, член Управного одбору „Жатви”. Вон подзековал родичом хтори зоз довирийом посилаю свойо дзеци на проби, а орґанизаторе културних активносцох у валалє ше буду намагац научиц их, насампредз любиц свойо обичаї и културу, а почитовац цудзе. Концерт почал зоз крачунску винчованку на церковнославянским и сербским язику хтори вигварели Катарина Недич и Никола Адамович. Програму водзела дебитанткиня у тей роботи Катарина Ґайдош, а медзи учашнїками було найвецей дзеци. Найчисленши були аматере КУД „Жатва”, чийо вецей секциї, розличних возростох, збогацели програму зоз колядами, винчованками и танцами, а у провадзеню тамбурового оркестра КУД „Жатва”. КУД „Завичайно врело” при ка за ло пра во слав ни крачунски звичаї и виведло два танци у провад зеню гармоники, тиж у розличних возро стох. Їх точ-

туру. На вистави були виложена трицец єдна робота старших малярох и тринац дзецинских роботох, як и малюнки котри подаровала Ґалерия „Сава Шуманович” зоз Шиду. Малюнки буду виложени по тогорочну колонию котра ше ма отримац на лєто. Присутни були представителє Општини Жабель, Месней заєднїци Ґосподїнци, Туристичней орґанизациї Општини Жабель, Народней општинскей библиотеки „Велько Петрович”, як и гражданє валалу. С. С.

13. ЯНУАР 2017.

ки пририхта ли Славко Вулин и Виолета Рашета. Виронаучни дзеци зоз грекокатолїцкей парохиї за тоту нагоду зоз свою вироучительку Ксению Бесерминї пририхтали вецей винчованки и драмску точку, док дзеци зоз римокатолїцкей парохиї свойо крачунски звичаї приказали зоз шпиванками и винчованками на мадярским и горватским язику, а пририхтала их Ґабриела Зупко. Члени євангелскей церкви, хторих пририхтал пастор Александар Суботин, ше на концерту представели зоз даскелїма шпиванками. Окремни госци на концерту були танєчнїки и шпивачки, як и оркестер Дома култури зоз Руского Керестура. Вони одграли и одшпивали вецей коляди, одтанцовали даскельо танци хореоґрафох Ґабриєли Саянкович и Йоакима Раца и заварли тогорочни крачунски концерт у Коцуре. Крачунски концерт бул нагода коцурскей публики першираз указац резултати своєй роботи двох младих руководителькох фолклорного ансамблу КУД „Жатва” Снежани Васич и Емилиї Ружич, як и маестра Мирка Преґуна хтори пририхтовал Женску шпивацку ґрупу, шпивачки Дарину Михняк, Наташу Тамаш и Катарину Кулич, оркестер КУД „Жатва”, як и Марка Буилу хтори грал на гушлї. Конферансу порихтала Весна Раґаї-Цап, членїца УО „Жатви”. На концерту були присутни грекокатолїцки парох о. Владислав Рац, право славни парох о. Здравко Бойович, пастор євангелскей церкви Александар Суботин, предсидатель Вивершного одбору НС Желько Ковач, директорка НВУ „Руске слово” Мартица Тамаш, директорка коцурскей Основней школи Славица Байор, Микола Ґубаш, длугорочни руководитель и хореоґраф „Жатви”, як и вельке число публики хтора нє шпоровала аплаузи под час програми.■ Т. Ходак

РУСКЕ СЛОВО 27


ДУХОВНИ ЖИВОТ

PREGLYD 2016

ОТВОРЕНИ ДЗВЕРИ ДО ШВЕТА Означени Рок милосердия и шветочно преглашена духовна повязаносц Водици зоз папску базилику св. Мариї Велькей у Риме. Преславени и ювилей Каритасу, хтори постава вше важнєйши у живоце и помоци людзом, хторим можебуц нїхто други нє помага

У

Марийовим святилїщу – Водици у Руским Керестуре, на Завитни дзень – треци дзень швета Сошедствия Св. Духа – Русадльох, 17. мая була велька шветочносц: одпустове паломнїцтво цалого нашого Апостолского еґзархату з нагоди ювилейного Року милосердия, кед шветочно преглашена духовна повязаносц Водици зоз папску базилику св. Мариї Велькей у Риме. Отворени и ювилейни рок 200-рочнїци перших указаньох у Водицовей студзенки 1817. року. Зоз осем владиками, Службу Божу служели и 24 священїки нашого обряду и 5 латинского. После того як папа Франциско 20. новембра завар Святи дзвери ватиканскей Базилики св. Петра и заключел Рок милосердия, кед заварти и святи дзвери у шицких катедралних церквох у швеце парох керестурски о. Михайло Малацко гварел: – Нам важне похопиц и вихасновац нагоду 200-рочнїци перших указаньох у нашей Водици. Водица постала дзивка римскей церкви Мариї Маджоре, и вошли зме до заєднїци можебуц и 300 церквох на цалим швеце, дзе єст и окремни подполни одпусти през цали рок, а наш владика дал датуми хтори буду важиц нєпреривно. ОЗНАЧЕНИ ЮВИЛЕЙ КАРИТАСУ

Традицийне Стретнуце приятельох Каритасу керестурскей парохиї отримане 12. новембра, хторе було у знаку 10-рочнїци вибудови каритасового будинку у тей парохиї. Коло 200 присутних, учашнїкох, волонтерох и публику, у Руским Керестуре привитал наш еґзарх, владика Георгий, а окреме представительох италиянского Каритасу з Удинох, хтори з найвекшей часци финансовал вибудов керестурского Каритасового дому. Владика привитал и госцох грекокатолїкох з Кечкемету у Мадярскей, о. Ласла Вецака и Цирила Левицкого вєдно зоз двома волонтерками. – З їх Каритасом плануєме сотрудзовац на церковним, духовним, та и социялним, културним, полю, а ми ше намагаме перше порихтац структуру за тоту дїялносц. То перши крочаї нашого сотруднїцтва, же бизме робели на прейґгранїчних проєктох. Потримайце нас з молитву, же бизме витворели нашо инициятиви у Водици – гварел кир Георгий. У рамикох означованя 10-рочнїци вибудови будинку Каритасу у Руским Керестуре отримане и стретнуце волонтерох Каритасу з парохийох Апостолского еґзархату за грекокатолїкох у Сербиї.

28 РУСКЕ СЛОВО

На стретнуцу участвовали волонтере з Нового Саду, Коцура, домашнї з Руского Керестура, як и представителє Каритасу Удинох з Италиї и Каритасу грекокатолїцкей парохиї у Кечкемету, з Мадярскей. Шицких присутних привитал керестурски парох о. Михайло Малацко и наглашел же дзекуюци Каритасу можеме жиц по християнски на конкретни способ. Ґу тому можеме додац же и дїялносц Каритасу на тих просторох постава вше важнєйша за велїх людзох у потреби, хторим можебуц нїхто други анї нє помага. ВАЖНИ РОЧНЇЦИ У СРИМСКЕЙ МИТРОВИЦИ Парохия и церква Вознесеня Господнього у Сримскей Митровици зоз своїм владиком кир Георгийом вєшенї означели два значни ювилеї – 130 роки од снованя парохиї и 110 роки од вибудови церкви. – Позберали зме ше ту у храме наших оцох, дзе вони окрипйовали свою виру хтору и нам дали. Здогадуєме ше и духовних пастирох хтори ше жертвовали за тоту заєднїцу. Подзековни зме и донатором, городу Сримска Митровица, домашньому о. Варґови, виводзaчом роботох, а насампредз нашим вирним. Шицки дзелїме радосц вельких ювилейох и модлїме ше же би тот храм и надалєй бул чувар нашей вири, обичайох, традициї и идентитета – виявел наш апостолски еґзарх кир Георгий Джуджар. У парохийней сали, або як ше ище наволує Домивка, отворена вистава документох, церковних кнїжкох и образох хтори свидоцтво духовносци нашого народу на тим просторе Сриму. Як наглашел домашнї парох о. Владислав Варґа, перши документи датираю ище зоз 1886. року. Вон начишлєл и шицких паноцох хтори окончовали душпастирку роботу у Сримскей Митровици и наглашел же то лєм єдна часц богатого духовного шлїду. ■ М. Горняк Кухар 13. ЯНУАР 2017.


ДУХОВНИ ЖИВОТ У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ ПРЕСЛАВЕНЕ БОГОЯВЛЄНЄ ГОСПОДНЄ

МИ НА ПОДОБУ СТВОРИТЕЛЯ У парохиї св. оца Миколая у Руским Керестуре, пияток, 6. януара, преславене Богоявлєнє Господнє по григориянским календаре, кеди пошвецена и вода з хтору такой всоботу, 7. януара, почало пошвецанє керестурских обисцох. На Богоявлєнє, єдно з найстарших и найвекших християнских шветох, Церква ше здогадує євангелскей подїї кед Йоан Хреститель на рики Йордан покресцел Исуса Христа. У тей хвильки над Исуса зишол св. Дух у виду голуба, а учул ше и глас Бога Оца же то його любени Син – и його треба слухац. Так тота подїя була обявенє св. Тройци. Богоявлєньску Вельку Службу Божу у нашей Катедралней церкви служели домашнї парох о. Михайло Малацко и капелан о. Михайло Шанта. У казанї парох о. Малацко потолковал значенє швета. – Богоявлєнє, котре нє лєм же було кедиш давно, алє ше може случовац у душох и заєднїцох кажди дзень. Бог

БЕЗ ВОДИ НЄТ ЖИВОТА Вода ма вельку моц, нє лєм загациц смядного чловека, умиц го од нєчистоти, алє може буц и природно лїковита, а пошвецена мац и духовну моц и тиж лїчиц. Священїк модлї у чину єй пошвецаня – Господи дай же би шицким цо тоту воду буду дотикац, пиц ю и умивац ше зоз ню, була на пошвеценє, здравє, очисценє и благослов! Треба лєм буц того свидоми и вихасновац, а з таких духом и дочекац священїка хтори приходзи пошвециц нас, у наших домох.

єднак присутни у души каждого, прето же вон нас створел на свою подобу. И гварел же кед сце позберани як заєднїца, я медзи вами и тото чувство присутне кед Бог медзи нами, и нєшка то тото Богоявлєнє. Воно кажди дзень доступне за каждого з нас – гварел о. Малацко. По Служби священїки з окремним обрядом, зоз силу Духа Святого пошвецели воду, з хтору перше пошвецели нукашньосц храму, а потим парохиянє швецену воду однєсли дому. Всоботу пошвецени обисца на улїци Маршала Тита (на Вельким шоре), а од пондзелку почало пошвецанє часци валалу од Крущичу, перше обисцох на Новим шоре. Од штвартку, 12. януара, з пошвецаньом обисцох на Фрушкогорскей улїци (Маковски шор) почнє пошвецанє и часци валала од Косанчичу. М. Афич

МИКЛОШЕВЦИ

ПОШВЕЦЕНА БОГОЯВЛЄНСКА ВОДА Зоз пошвецаньом води миклошевски вирни 8. януара преславели Богоявлєнє Господнє. У грекокатолїцкей церкви Рождества Пресвятей Богородици на 11 годзин Службу Божу служел о. Владимир Маґоч, парох вуковарски и декан сримски Крижевского владичества. З тей нагоди вон визначел смисел того швета и пошвецаня води як символa живота, як и кресценє Исуса Христа на рики Йордану. По Служби о. Маґоч пошвецел богоявленску воду хтору вирни цалого року буду тримац у своїх обисцох и чувац за духовни потреби. Од штвартку по соботу, 12. по 15. януар, од 9 годзин о. Маґоч благослови обисца по утвердзеним розпорядку. К. Лї. 13. ЯНУАР 2017.

РУСКЕ СЛОВО 29


МОЗАЇК

АКТИВНОСЦИ МЛАДИХ

PREGLYD 2016

Млади активни, и то мож замерковац по збуваньох хтори орґанизую каждого року у вецей руских местох. Даєдни зоз нїх уж постали традицийни, а „шветло” збачели и нови змисти хтори обдумали млади. У шлїдуюцих шорох ше здогаднєме на иновативни, найупечатлївши и найнащивенши збуваня

П

решлого року, у просторийох Руского културного центра (РКЦ) у Новим Садзе отримани вецей цикави подїї. Найбаржей „вискочели” два, хтори були цикави младим. Вшелїяк то програма „Дзе(нь) младосц(и)?” и тема „Еротика Рутеника” по записох Володимира М. Гнатюка. На тим вечару була представена вистава фотоґрафийох Андреи Новак, зоз рускима мотивами, а тиж Александра Лендєр публики бешедовала о еротичних записох у рускей литератури, хтори зазберовал Володимир Гнатюк. Мирослав Малацко пречитал даєдни з тих записох, котри обявени пред вецей як 20 роками у кнїжки „Еротика Рутеника”. Кабаре хтори бул виведзени представял єдну вельку нєкаждодньовосц, а Александра Колбас, Саня Дивлякович и Танита Ходак, одшпивали даскельо народни и двосмислово шпиванки. Нова програма „Акустика Рутеника” першираз отримана 23. септембра, тиж у просторийох РКЦ. Циль того музичного вечара бул обробиц руски народни и забавни шпиванки на иншаки и нови способ. Додзелєни и награди за найлєпши перформанс, найкреативнєйши наступ, як и награду публики. Младежска програма „Литературиюм”, з хтору започало означованє 70-рочнїци иснованя нєшкайшого РКЦ у Новим Садзе, отримана 18. новембра. У Дюрдьове, у просторийох КУД „Тарас Шевченко” 30. авґуста отримани „Гаваї парти”. На пиятей, по шоре, журки було надосц нащивительох хтори були „поприберани” и мали „гаваї” мотиви. Тот прави „лєтнї” парти вше ошвижи шицких присутних. Тиж, у дюрдьовским КУД-у 19. новембра отримани перши Бал младих. Идея о Младежским балу постояла уж даскeльо роки, алє аж тераз дозрела, а домашнї були задовольни зоз одволaньом младих, та мaю у плану же би тот бал постал традицийни. У Коцуре, 2. юлия, младеж з КУД „Жатва” орґанизовала вечар хтори бул пошвецени филму, односно отримани биоскоп

30 РУСКЕ СЛОВО

на отвореним з мотом „Париз за углом”. На платну, хторе було поставене у дворе ОШ „Братство-єдинство”, нащивителє могли патриц три филми чия ше дїя одвива у Паризу, а могло ше и фотоґрафовац з реквизитами хтори символую Французку. Шесту роботну акцию младих „Дай и ти свою руку” орґанизовало Коцурске здруженє младих (КУМ) од 22. по 24. юлий, на хторей участвовали коло 100 акцияше з Коцура, Руского Керестура, Дюрдьова, Вербасу, Нового Саду, Беоґраду, Краґуєвцу и других местох. През вшелїяки забавни, едукативни, рекреативни и духовни змисти млади ше дружели, а зоз роботнима акциями помогли валалу. Прешлого року у Руским Керестуре 23. юлия, на базену, отримана друга лєтня журка на отвореним „PactON 2.0”. Наступали „Лазамерс” з Оджаку, „Crazy Cousins” и „Drop Sensei”. Тот вечар орґанизoвал „Pact Ruthenorum”, а нащивеносц була велька. Вечар пред журку, на истим месце орґанизовали и биоскоп на отвореним. „Дньовка”, 19. по шоре, отримана 26. новембра, у велькей сали Дома култури у Керестуре. Патраче могли одпровадзиц богату мултимедиялну програму, хтора була пополнєта зоз музичнима точками, танцом, поезию и зоз стенд-ап комедию. „Дньовку” орґанизовало здруженє младих „Pact Ruthenorum”, а учашнїки були млади зоз рижних местох – зоз Керестура, Дюрдьова, Нового Саду, Петроварадину и Зомбора. На „Дньовки” ше представели Славко Колошняї, Мирко Пап, Роберт Загорянски, Жарко Остоїч, Михаил Рамач, Марина Роман, Николина Шарич, Кристина Афич, Павле Рац, Себасиян Надь, Михаїл Римар, Мария Римар, Тамара Салаґ и Давид Салаґ. Як часц тей манифестациї розписани и конкурс за авторски фотоґрафиї на тему „Бунт”. Прешлого року було слабе одволанє на тим конкурсу, прето же сцигли лєм осем фотоґрафиї трох авторох. Идеї вше постоя, сцелосц при младих присутна, а важне реализовац задумане. У „тиму” лєгчейше робиц, а на младих остава же би з рока нарок отримовали уж постояци збуваня, як и же би були ориґинали у здумованю нових.■ Цецилия Надь 13. ЯНУАР 2017.


МОЗАЇК МЛАДИ И КРАЧУН

ТРАДИЦИЮ ШЕ НЄ ЗАБУВА Крачун то християнске швето хторе означує народзенє Исуса Христа. По грегориянским календаре преславює ше 24. децембра, а по юлиянским 6. януара. Тото швето препознатлїве по ходзеню по шпиваню, найцикавше є дзецом, алє и млади леґинє ходза винчовац Крачун

К

рачун характеристични и по оквицованю древкох, рихтаню обрядних єдзеньох як цо то печенa риба и бобальки. Професор Янко Рамач визначує же и жито при християнох ма вельке значанє, воно означує плод. – Вилїя почина зоз сламу, прето же ше Христос народзел на слами.

Вилїя то тота ноц кед шицки будни, а походзи од латинского слова vigilare цо значи буц будни, односно, провадзиц цо ше случує. Тиж так, скорей бул обичай класц под стол метални предмети, бо ше верело же вони представяю защиту. А даґдзе ше аж и вязало ножки од

стола зоз ланцом же би то тримало вєдно цалу фамелию и нарок – обяшнює професор Рамач. Чловек кед винчовал Крачун бул обичай же замачал палєц до меду и каждому направел крижик на чолє. То ше нє робело лєм членом фамелиї, алє и статку. Окреме ше указовало почито-

ПО ШПИВАНЮ ЗОЗ МУЗИКУ Марина Сеґеди, Дюрдьов Мойо товарише ходзели по шпиваню зоз инструментами, углавним зоз тамбурками, було их коло седемцме. Кед закончели колядованє, волала сом их нука и понукла зоз колачами и даяким винком, лєбо палєночку. На дарунок достали пакецик зоз лакотками. Кристина Малацко, Руски Керестур Каждого року мам шпивачох. Сцигую коло 21 годзин, а шпиванє провадза зоз инструментами – ґитару и бунґалови. Звичайно ше их повола нука и понукнє зоз пицом. Идзем далєй зоз нїма шпивац, бо то фина нагода за друженє. Константин Чордаш, Дюрдьов Мам своїх пайташох зоз хторима ходзим винчовац Крачун. Ми, пейцме гудаци, та нам пришла идея же чом бизме нє ходзели винчовац зоз инструментами. Ходзиме по родзинох и пайташкох. Попрезнавали ше за нас, та нас дзепоєдни людзе контактовали же бизме и до нїх пришли. Шицки нас дзечнє прилапюю и цеша ше у нас. Зоз собу ношиме єден лєнови мех до хторого нам кладу дарунки. Наздаваме ше же и далєй будземе ходзиц, а кед нє ми, вец наймладши гудаци зоз Дюрдьова превежню роботу же би ше тоту традицию нє забуло. Любомир Медєши, Коцур Таки обичай у нас нєт, ходза дзеци по шпиваню, алє леґинє до дзивкох уж нє ходза, можебуц то було скорей. Нє так же шедзиме дома за Крачун, правда же ше зиходзиме зоз дружтвом по обисцох, бо зме звичайно векшина у валалє, алє ту уж мало єст винчованя. 13. ЯНУАР 2017.

ванє душом покойних, прето же людзе верели же на тото швето, як и на други вельки швета, души покойних предкох приходза до фамелийох и им требало указац окремне почитованє. – Окреме ше визначовало кед ґрупи леґиньох и дзивкох виводзели писнї, то була и файта театра, бо часто були облєчени до Богородици, Осифа, або трох кральох. Таки обичай сцигує у стреднїм вику, зоз заходней Европи, а познєйше ше шири далєй. То єдна файта Вертепу, док други Вертеп бул кед леґинє и дзивки ишли колядовац и зоз собу ношели макету Вертепа зоз малима фиґурами – токлує професор. Медзи двома войнами леґинє хтори були у штреднєй школи, а тиж и студенти, ходзели колядовац и средства хтори достали давали тим хторим то було найпотребнєйше. Як професор гвари, гвиздаре, то були дзеци хтори шпивали коляди, обично ишли двоме хлапци облєчени до длугших билих кошульох и ношели зоз собу гвизду хтора швицела. Шпивало ше на церковнославянским язику, на нашим мишаним народним, лєбо по руски. ■ Лидия Костелник, Тамара Салаґ, Марина Биркаш

РУСКЕ СЛОВО 31


ЛЮДЗЕ, РОКИ, ЖИВОТ НАШ ГОСЦ: НИКОЛА САКАЧ, ВОЖАЧ ЗОЗ КОЦУРА

ШВЕТА У КАМИОНУ

Пише: Танита ХОДАК

Чи вам дакеди у дутяну пришло на розум же як даяки продукт сцигол зоз фабрики до ваших рукох? Дистрибуция вшелїякей роби барз розвита, и од давна познате же за ню заслужни и „камионджийове”. Док ше цали швет рихтал за Нови рок и крачунски швета, вони були хто зна дзе, на драги, за корманьом ТЕЛЕФОН ШИЦКО РИШУЄ Но добре, можебуц нє директно, алє Никола гвари же дзекуюци телефоном, вше шицко мож ришиц. – Дакеди ше вноци зна дацо погубиц, нєраз маме проблеми з утоваром лєбо витоваром, щесце, та єст телефони, и шицко мож ришиц раз два. А телефони ришую и емотивни проблеми, бо ше на телефон чуєм зоз фамелию, приятелями, а зоз дзивку каждодньово – гвари Никола.

32 РУСКЕ СЛОВО

Ч

асто ше вожачох камионох и їх роботу трима за барз єдно ставну, про сту, но кед ше кус глїбше розштудира, без нїх би вельо того нє функционова ло. Тото цо цикаве, то же ше до тей роботи часто остатнїм чаше лапаю млади, бо сцу мац сиґурни пенєж, окреме тераз кед роботу чежко найсц. Єден з нїх и Никола Сакач, вожач камиона з Коцура, хтори однєдавна вше частейше на прейґгранїчней авто-драги на вельо векшим камиону, як на тим хтори донєдавна гонєл. Гоч є нє длуго у тей роботи, Никола уж здобул велї искуства, и за нїм уж досц прейд зени километри. НОЦНЇК НА ПАРКИНҐУ Зоз Николом зме ше могли згвариц лєм прейґ интернета, бо бул на драги. Остатнїраз кед зме контактовали бул у Че скей, путовал до Горватскей, дзе шедзиско под-

приємства за хторе роби. Описал нам як випатра єден його роботни дзень. – Вше завиши же кеди мам витовариц робу, и теди вец почина мой дзень. Часто ми зна буц допито док гонїм, та вец дацо заєдам, ошвижим ше, шпивам... През дзень шмем гонїц найвецей 9 годзини, и мушим правиц паузи, бо ше мойо воженє зазначує до тахоґрафу, и милиция барз строга по тим питаню. У дню прейдзем од 100 до 700 километри, а мешачно и 10 000. Оставам найменєй пейц тижнї на драги, и вец одходзим дому на 10 днї, лєбо уж як ше порадзиме – почина приповедку наш собешеднїк. Кед ше роботни дзень закончи, Никола муши найсц паркинґ ме сто, паркирац превозку, и звичайно уж вистати, лєга спац. – Нє проблем ми заспац у ками о ну, у нїм мам и по сцель, и звикнул сом ше уж. Но вельо раз чежко найсц пар ки нґ ме сто. Дараз праве теди кед уж му шим 13. ЯНУАР 2017.


ЛЮДЗЕ, РОКИ, ЖИВОТ стануц, паркинґ ме ста нєт анї за лїк. Вец єст и гнїву, идзем далєй а правим чежку гришку на тахоґрафу пре прейд зени километри... Паркирам ше як и други, на бензинских пумпох, окремних паркинґох, лєбо опрез фирмох зоз хторих виношиме робу, або ю складаме до камиона. Никола ше на паркинґох звичайно стрета з колеґами, побешедую, дакеди вєдно рихтаю фриштики и полуд зенки. На драже стретал и познатих, а дзекуюци рускому язику, згварел ше и зоз Словацами, Чехами, Поляками, та и Українцами. КАБИНА ЯК ВЛАСНЕ ОБИСЦЕ Никола за кратки час преве зол вшелїяку робу, и гоч кажда з нїх иншака, єдно важне – же би у одред зеним чаше сцигла там дзе треба. Звичайно гонї камион – хлад зальню, о хторей потребне вод зиц рахунку. – Раз сом гонєл „хлад зальню” хтора робела на –29 ступнї, и то од Мадярскей по Голандию. Вона муши робиц цали час, бо кед нє роби, роба ше погуби. Док роби, хлад зальня барз гурчи, и кед камион стої, то

барз чуц. През ноц мушим ставац превериц же чи шицко ушоре и яка температура, а и кед ше паркирам мушим мерковац же би гурчанє нє завад зало колеґом. Єст тих цо нє звикли на таку файту „колїсанки” – франтує Никола. Попри тим же поряднє муши вод зиц рахунку о хлад зальнї, стара ше и о своєй кабини. Заш лєм, то його обисце, як гвари – його готелска хижа. – Намагам ше же би ми камион бул ушорени, вше го поумивам, поуцерам, попораїм, аж ше и зобувам кед уход зим нука, та обувам папучи. Кед єст даґд зе квеца, отаргнєм, та зад зеєм даґд зе у кабини. Мал сом єдного колеґу хтори у кабини ма мисочку з овоцами, як у правим обисцу, а так ше и я старам о кабини, як о своїм обисцу – гвари Сакач. ЧАСТО ДУМА НА ФАМЕЛИЮ Никола єден час гонєл комби и камион, и превожел робу по Войводини. Влонї до стал векши камион, а тераз уж гонї по Европи, през Словению, Че ску, Словацку, та по Австрию, Нємецку, Голандию, Французку и Белґию. Щиро гутори же тота робота добре плацена, та заш лєм, кед є сам дума на дом, фамелию и приятельох... Завид зи тим хтори ше кажди вечар можу врациц до свойого обисца. – Звичайно сом розположени и лєгко прилапюєм свойо обовязки. За тот кратки час я ришел свойо финансийни проблеми, и мушим повец же вец шицко лєгчейше ид зе. Алє дакеди подумам же дармо то шицко кед сом нє зоз своїма... Одкеди гонїм, велї фамелийни збуваня сом препущел, народ зело ше ми кумче, нє бул сом анї на Кирбаю... Никола гвари же ше крачунска еуфория чувствує и на драже. У сивернєйших державох єст и шнїгу. За Крачуни ше з колеґами порад за, та єдни вожа за єден, а други за други Крачун. Гоч як, дистрибуция роби нє става. – До камиона шедам у Горват скей, а там го и охабям, потим ме од дому дзеля лєм 350 километри на авту – гвари Сакач. За Нови рок нє роби, теди є дома, а по Крачунє, ознова ше рихта на нову драгу рахуюци километер по километер, же би полїчки у предава льньох нєпреривно були полни. А ви роздумайце же хто ту тераз Дїдо Мраз, и то нє лєм за Крачун, алє през ца ли рок.■

У кабини Никола себе вилагодзи, и шнїщок ту, правда лєм за фотоґрафию, а полудзенки вожаче часто рихтаю на паркинґох

13. ЯНУАР 2017.

РУСКЕ СЛОВО 33


ЛЮДЗЕ, РОКИ, ЖИВОТ СТРЕТНУЦЕ З ДУБРАВКУ РАШЛЯНИН З ОСЄКУ

ВРЕДНА И УПАРТА, А ЗНА И СЦЕ

Пише: Aгнетка БАЛАТИНАЦ

Мож повесц же Дубравка єдна з тих женох хтора трима и вецей од трох кутох у обисцу. Кандидовала ше за заступнїцу до Собору РГ, постала предсидателька Союзу Русинох РГ, дзешец роки водзела КУД-о Руснацох „Осиєк”, ма двох синох и успишну професийну кариєру. Ма и вельо плани хтори вязани за Руснацох... З єдним словом – сцели зме ю упознац

Д

убравка Рашлянин (Бе серменї) ма ла лєм даскельо днї кед ю вєшенї 1964. року, праве народ зену, зоз шпита лю у Вуковаре принєсли до ище нєзаконченей хижи котру єй родичи сами будова ли. Зоз Петровцох до Вуковару приселєли праве того, 1964. року, зоз Дубравкову старшу ше стру Невенку. Оцец Йовґен народ зени у Руским Кере стуре як наймладше дзецко у фамелиї Бе серменї бул хлапчик кед ше з родичами и трома ше страми приселєли до Петровцох, а мац Ана (Ганча), була найстарше дзецко у Дудашовей фамелиї. Жили у Боґдановцох, алє ше и вони надума ли пре селїц до Петровцох. Там ше Дубравково родичи упозна ли и побра ли 1955. року, а уж о рок народ зела ше Невенка. ДЗЕЦИНСТВО

– Ше стра Невенка була одо мнє седем роки старша, та сом ше на ню у шицким упатрала, гоч знам же ме охабяла у кочику под ягоду на углє Роботнїцкей и Пролетерскей улїци у Вуковаре, дзе зме бивали, же би ше могла бавиц зоз своїма парняками. А теди було вельо вецей дзеци по околних улїчкох як нєшка. Вид зи ше ми же зме теди по цали дзень були вонка и бавели ше. У нашим обисцу, под конком, вше була пре старта керпара на хторей зме шед зели и шили бабком шматки. Барз сом ше любела так бавиц – памета наша со-

34 РУСКЕ СЛОВО

бешеднїца, та и тото же теди нє було барбики, алє обични ґумово бабки. Кед ше зявели ролшуи, вони були Дубравкова друга любов. Часто єй колєна були у храстох, алє Дубравка була упарте дзивче. Гоч сто раз спадла, нє ставала потамаль док нє научела пируети так як треба. СТРЕТНУЦЕ З РУСКУ КУЛТУРУ Кед поча ла ход зиц до школи, учленєла ше и до КУД „Осиф Ко стелник”. Єй ше стра Невенка вод зела фолклорну секцию, та и вона поча ла танцо вац. Гвари же барз любела ход зиц до Дружтва, а люд зе з хто рима ше там дружела по ста ли єй приятелє нє лєм на фолклору. – Фолклор ми теди бул найважнєйша ствар на швеце, барз сом любела танцовац. А мой оцец бул барз строги, та кед бим до стала слабшу оцену у школи, бранєл ми ход зиц на танєц. Вечарами сом плакала и учела же бим цо скорей виправела оцену и ознова могла пойсц до дружтва – приповеда Дубравка свойо дожица з дзецинства и памета же им нє було проблем шеднуц на бициґлу и пойсц до Илоку на сладоляд. Були млади и сцели, гоч Илок нє бул так блїзко. Та, заш лєм, наймилши єй були лєтнї школи. И дзень-нєшка памета як ше там забавяли, дружели, учели, шпивали и танцовали... 13. ЯНУАР 2017.


ЛЮДЗЕ, РОКИ, ЖИВОТ У Бесерменьовей фамелиї ше бешедовало по руски, на Крачун шицки шпивали коляди и єдли бобальки, а за Вельку ноц ше рихтало вельконоцни єдла. Кед Дубравка почала ходзиц до стреднєй школи, дзекуюци хореоґрафови Звонкови Костелникови вошла до швета танцох. Так як и єй шестра, и вона сцела найлмладшим дзецом пренєсц перши танєчни крочаї. ФАМЕЛИЙНЕ И КУЛТУРНЕ ГНЇЗДО У Вуковаре Дубравка закончела основу школу, потим стредню економску, висшу, а вец и Економски факултет у Осєку. Дипломовала на 22 роки, и у Осєку ше уключела до роботи КУД Руснацох „Осєк”. Превжала фолклорну секцию. Дзеци було надосц, а вона мала сцелосци, та танєчни секциї були барз успишни. У Осєку упознала и Иґора, за хторого ше одала 1986. року, а нєодлуга народзела сина Андрея котри нєшка роби на горватскей телевизиї у Заґребе. На часи кед почала война у Горватскей, Дубравка ше нє люби здогадовац. Були то, як гвари, найчежши роки, кед ше з намилшима розишли ширцом по швеце. Шестра Невенка пошла до Австралиї, єден час там були и родичи а вец, накадзи ше шицко змирело, 1998. року ше врацели до свойого обисца. Дубравка теди уж мала и дворочного сина Арияна. Попри шицких фамелиярних и роботних обовязкох, Дубравка предлужує з активносцами у КУД. Року 2002. постава предсидателька КУД Руснацох у Осиєку, и на тей длужносци остава полни 10 роки. Под час єй мандату настала манифестация „Дравски габи” и „Подобова колония”. Єй анґажман у рускей заєднїци велї препознали,

Памятки на безбрижне дзецинство

13. ЯНУАР 2017.

Одмалючка нє розтаргла вязу з културу (Дубравка перша з правого боку)

та 2012. року постава предсидателька Союзу Русинох РГ. – Без огляду на чежки финансийни стан, як у Дружтвох, так и у Союзу, попри велїх активносцох, на першим месце ми було адаптовац и ушориц будинок Союзу. Видзи ше ми же у будучносци найвецей Руснацох останє праве у Вуковарско-сримскей жупаниї, та сцем же би ше вони мали дзе сходзиц, отримовац литературни вечари и дружиц ше – толкує вона. У сотруднїцтве з Центром за културни дїялносци зоз Заґребу и младима людзми котри препознали руску заєднїцу як цикави сеґмент културного живота у Горваскей, направени спот „Хто Руснаци” (Tko su Rusini). Першираз на єден сучасни способ приказане богатство рускей националней заєднїци так же би зацикавело людзох, поготов же ше у споту зявює и Русин шветових рамикох – Енди Варгол (Andy Warhol) – Думам же нєшкайши часи асимилациї вимагаю же би ше национални меншини здружовали кед жадаю обстац, же муша участвовац у проєктох и робиц вєдно з орґанизациями цивилного дружтва. Млади нє барз заинтересовани же би ше вияшньовали по националней припадносци. У чаше ґлобализациї, вони нє маю чувство же национална припадносц цошка цо барз важне. Попри тим, нєшка велї людзе нє сцу прилапиц одвичательносц ґу дружтвеней заєднїци, нє жадаю одвичательносц за даяки проєкт, и прето и културни аматеризем у чежкей ситуациї – трима Дубравка хтора на прешлей виберанковей Скупштини Союзу була єдини кандидат. Ище вше ма дзеки и идеї як злєпшац и очувац руску заєднїцу, а виволала же єй у планє зоз другима националнима меншинами у Горватскей орґанизовац Саям кнїжкох национаних меншинох (SAKNAM) котри би мал указац богатство видавательства националних меншинох, а котре з велькей часци финансує Совит за национални меншини РГ. Ношитель того проєкта би мал буц Союз Русинох РГ.■

ПОВЯЗАНИ ЗМЕ ЄДНИ З ДРУГИМА – Того року ше наполнєли 185 роки од присельованя Руснацох з Войводини до Горватскей. Значи же зме природно повязани єдни з другима и же бизме ище вецей могли сотрудзовац. Младим з обидвох бокох Дунаю понукнуте на сходу у Горвтаскей же би ше медзи собу стретали, упознали, дружели, робели даяки проєкти вєдно, алє тота инициятива нє зажила, голєм затераз. Подобне друженє понукаме и на наших Лєтних школох котри Союз Русинох РГ орґанизує уж велї роки. Ту приходза дзеци з цалей Горватскей, уча язик, историю, о традициї и култури Руснацох... То дзеци хтори нєшка маю 10 роки, та ше наздаваме же през їх возрост и о пейдзешат роки дахто будзе знац за Руснацох – оптимистично закончує свойо роздумованя Дубравка Рашлянин.

РУСКЕ СЛОВО 35


ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 27. децембра 2016. року занавше нас зохабела наша мила мац, баба и прабаба

АМАЛИЯ БАБИНЧАК (1930–2016) з Руского Керестура Мила мамо, дзекуєме Вам за вашу любов, пожертвовносц и доброту ґу нам. З почитованьом и любову вас будземе чувац у наших шерцох. Дзивка Фемка, жец Дюра, унук Мижо, унука Снежа зоз супругом Мирославом и праунуки Матейко и Мартинка Спочивайце у мире Божим! ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 27. децембра занавше нас зохабела наша мила мац и баба

АМАЛИЯ БАБИНЧАК народзена Будински (1930–2016) з Руского Керестура Памятку на єй любов и доброту навики буду чувац син Любо, нєвеста Сена, унуки Таня и Марина зоз супругом Йосипом Спочивайце у мире Божим! Милей шестри и нини

ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ

АМАЛИ БАБИНЧАК народзеней Будински (1930–2016) з Руского Керестура

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 5. януара наполнєли ше шейсц мешаци як нас зохабела наша мила

ИРИНКА ВИСЛАВСКИ народзена Рац (1955–2016) Твою любов и доброту у своїх шерцох чува шестра Леона и єй дзеци Славка зоз супругом Жельком и Саша зоз супругу Александру и дзецми Марком и Николом зоз Кули Спочивай у мире Божим!

ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 27. децембра 2016. року нєсподзивано нас зохабела наша мила и добра супруга, мац, швекра, баба и прабаба

АНА ТИРКАЙЛА народзена Роман (1939–2016) з Руского Керестура Найкрасши памятки на ню чуваю єй наймилши Спочивайце у мире Божим!

ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 27. децембра 2016. року занавше нас зохабела наша мила шестра и нина

АМАЛА БАБИНЧАКОВА народзена Будински (1930–2016) Памятку на ню будземе нaвики чувац у наших шерцох. Од Арвайовей фамелиї: шестра Мелана, шовґор Янко и Златко зоз супругу Радицу Спочивай у мире Божим! ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Нашей милей шестри и нини

АМАЛИ БАБИНЧАК народзеней Будински (1930–2016) з Руского Керестура

Шестра Маря Зазулякова з Мижом и Оленку и їх фамелиями Най спочива у мире Божим!

Шестра Натала, Любо, Сашо и Славко Еделинсково Спочивай у мире Божим!

НА ЗДОГАДОВАНЄ Дня 22. децембра 2016. року наполнєли ше дзевец жалосни роки як нас занавше зохабел наш мили супруг, оцец и дїдо

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 10. януара 2017. року наполнєли ше 17 барз чежки и жалосни роки як нас занавше зохабел наш мили и єдини син

СИЛВИ ЧАКАН (1925–2007) з Руского Керестура Його милу подобу, доброту и пожертвовносц ношиме у наших шерцох. Супруга Леона, дзивка Нада, жец Михал и унуки Боян и Марияна Спочивай у мире Божим!

36 РУСКЕ СЛОВО

ЙОАКИМ ДЖУДЖАР – ЯШО (1960–2000) з Руского Керестура Мили сину, роки преходза, а боль у наших боляцих шерцох навики остава. Твой благи ошмих, любов и доброту нїґда нє забудземе. Ожалосцени мац Гелена и оцец Владимир Спочивай у мире Божим!

13. ЯНУАР 2017.


ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ И НА ЗДОГАДОВАНЄ Дня 1. януара 2017. року, занавше У марцу ше наполня пейц роки нас зохабел, у 89. року живота, як нє з нами наша мила мац, банаш мили оцец, дїдо и прадїдо ба, и прабаба

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 10. януара 2017. року наполнєл ше жалосни рок як нас занавше зохабела наша мила мама, супруга, дзивка и шестра

СЕРАФА ТАКАЧ МИРОНЬ ТАКАЧ з Руского Керестура Памятку на їх любов и доброту занавше буду чувац дзивки Мелания и Сенка зоз фамелиями Спочивайце у мире Божим! СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Рок прешол, алє дзень без тебе нїяк

ЯСМИНКА БУДИНСКИ народзена Горняк (1976–2016) з Руского Керестура Кумицо... Як нєбу без слунка, слунку без зарї, а зарї без цеплоти... так нам без тебе. Остала ши ту, ниа... з лївого боку и як слиза у оку. Твойо кумово Томово, Бетка, Лорка, кумица и кум НА ЗДОГАДОВАНЄ Дня 13. януара полня ше шейсц мешаци як вецей нє з нами наш мили шовґор

ЯКИМ КОВАЧ (1938–2016) з Руского Керестура

Памятку и почитованє на ньго чуваю Планчаково, Ковачевичово и Дудашово зоз своїма фамелиями Най спочива у мире Божим! НА ЗДОГАДОВАНЄ Дня 2. януара 2017. року прешол рок як вецей нє з нами

МАРИЯ ДЖУДЖАР (1941–2016) Шицки жаданя сом ци виполнєл и поховал сом це там дзе ши сцела. Тераз спочивай у мире Божим, а я на твоїм месце у доме у Руским Керестуре Твой супруг Янко Джуджар и брат Яким зоз фамелию

13. ЯНУАР 2017.

ЯСМИНКА БУДИНСКИ (1976–2016) з Руского Керестура Днї преходза, та прешол и цали рок як ши нас нєсподзивано охабела у вельким болю и жалю. Нє можеме ше помириц же це вецей нєт. Памятку на це, твою доброту, веселу подобу и любов хтору ши нам давала навики чуваю син Марио, дзивочка Коринка, супруг Желько, мац Марча, оцец Владо и брат Желько зоз супругу Милу Спочивай у мире Божим! НА ЗДОГАДОВАНЄ Дня 13. януара полня ше шейсц мешаци як нас занавше зохабел наш мили супруг, оцец, швекор и дїдо

ЯКИМ КОВАЧ (1938–2016) з Руского Керестура Занавше останєш у наших шерцох и думкох. Барз нам хибиш и покля жиєме ти будзеш у наших памяткох. З любову и почитованьом твоя супруга Ганя, син Зоран зоз супругу Таню, син Златко зоз супругу Зденку, як и твойо мили унуки Стефани, Антонио, Кристина и Мартина зоз Канади Спочивай у мире Божим!

CENOVN>K MALIH I POSMERTNIH OGLA[KOH – mala ogla{ka do 20 slova ko{ta 200 dinari – mala ogla{ka vecej yk 20 slova ko{ta 300 dinari – uramikovani tekst ogla{ki, abo vin~ovanki ko{ta 500 dinari – posmertna ogla{ka na wdno polqo ko{ta 600 dinari – posmertna ogla{ka na dva poly ko{ta 1 200 dinari. Cenovn<k va`i od 1. мая 2015. roku Ogla{ki mo` poslac na mejl office@ruskeslovo.com лєбо ruske.redakcija@gmail i uplacic na rahunok Novinsko-vidavatelqnej ustanovi “Ruske slovo” u banki Inteza ~islo 160-923244-82. Informaci< mo` dostac na telefon 021/ 6613-697.

РУСКЕ СЛОВО 37


ИНФОРМАТОР

Городска управа за защиту животного штредку на основи члена 29. пасус 1. Закона о преценьованю вплїву на животни штредок („Службени глашнїк Републики Сербиї” число 135/04 и 36/09), обявює

Городска управа за защиту животного штредку Городу Нового Саду на основи члена 10. Закона о преценьованю вплїву на животни штредок („Службени глашнїк Републики Сербиї”, число 135/04 и 36/09) обявює

ОБВИСЦЕНЄ

о поднєшеней вимоги за одлучованє о потреби преценьованя вплїву на животни штредок проєкта Ношитель проєкта „Телеком Сербия” а.д., Таковска 2, Беоґрад, поднєсол вимогу за одлучованє о потреби преценьованя вплїву на животни штредок проєкта базней станїци мобилней телефониї „НС57, НСХ 57, НСУ 57, НСЛ 57 НС-Клиса” у улїци Приморска число 5, у Новим Садзе, на катастерскей парцели число 1792/5, К.О. Нови Сад I, Город Нови Сад. Податки и документацию зоз вимоги ношителя проєкта мож видзиц у просторийох Городскей управи за защиту животного штредку Городу Нового Саду, Улїца Руменацка 110, Нови Сад, роботни днї од 10 до 15 годзин. Шицки заинтересовани, у чаше 10 днї од дня обявйованя того обвисценя, можу дац свойо думанє у писаней форми на адресу Городскей управи за защиту животного штредку Городу Нового Саду. Городска управа за защиту животного штредку на основи члена 29. пасус 1. Закона о преценьованю вплїву на животни штредок („Службени глашнїк Републики Сербиї” число 135/04 и 36/09), обявює

ОБВИСЦЕНЄ

о принєшеним ришеню же потребне преценьованє вплїву и о одредзованю обсягу и змисту студиї о преценьованю вплїву на животни штредок проєкта – радио базней станїци мобилней телефониї „НС166, НСУ166, НСЛ166Булевар войводи Степи II (ИДЕА)” Ношитель проєкта „Телеком Сербия” а.д. Таковска 2, Беоґрад, поднєсол вимогу за даванє согласносци на Студию о преценьованю вплїву на животни штредок проєкта – радио базней станїци мобилней телефониї „НС166, НСУ166, НСЛ166Булевар войводи Степи II (ИДЕА)” у улїци Булевар войводи Степи 32, у Новим Садзе, на катастерскей парцели число 10753/19, К.О. Нови Сад I, Город Нови Сад. После запровадзеного поступку, Городска управа за защиту животного штредку дня 29. децембра 2016. року принєсла ришенє число VI-501-802/16 же потребне преценьованє вплїву на животни .штредок и о одредзованю обсягу и змисту студиї о преценьованю вплїву на животни штредок. Увид до предметного ришеня мож окончиц у просторийох Городскей управи за защиту животного штредку, Руменацка 110 а, Нови Сад, роботни днї у чаше од 10 до 15 годзин на сайту Городскей управи за защиту животного штредку www. environovisad.org. rs. Заинтересована явносц може виявиц жалбу процви того ришеня у чаше од 15 днї од дня його обявйованя у средствох явного информованя, по тим орґану.

38 РУСКЕ СЛОВО

Городска управа за защиту животного штредку Городу Нового Саду на основи члена 10. Закона о преценьованю вплїву на животни штредок („Службени глашнїк Републики Сербиї”, число 135/04 и 36/09) обявює

ОБВИСЦЕНЄ

о поднєшеней вимоги за одлучованє о потреби преценьованя вплїву на животни штредок проєкта Ношитель проєкта „Телеком Сербия” а.д., Таковска 2, Беоґрад, поднєсол вимогу за одлучованє о потреби преценьованя вплїву на животни штредок проєкта базней станїци мобилней телефониї „НС136, НСУ136, НСЛ136 НС-Руменацка (МЕРКУР)” у улїци Руменацка 150, у Новим Садзе, на катастерскей парцели число 3849/1, К.О. Нови Сад I, Город Нови Сад. Податки и документацию зоз вимоги ношителя проєкта мож видзиц у просторийох Городскей управи за защиту животного штредку Городу Нового Саду, Улїца Руменацка 110, Нови Сад, роботни днї од 10 до 15 годзин. Шицки заинтересовани, у чаше 10 днї од дня обявйованя того обвисценя, можу дац свойо думанє у писаней форми на адресу Городскей управи за защиту животного штредку Городу Нового Саду.

Городска управа за защиту животного штредку на основи члена 29. пасус 1. Закона о преценьованю вплїву на животни штредок („Службени глашнїк Републики Сербиї” число 135/04 и 36/09), обявює

ОБВИСЦЕНЄ

о принєшеним ришеню же потребне преценьованє вплїву и о одредзованю обсягу и змисту студиї о преценьованю вплїву на животни штредок проєкта – радио базней станїци мобилней телефониї „НСУ236, НСЛ236-НС-Беоґрадски кей” Ношитель проєкта „Телеком Сербия” а.д. Таковска 2, Беоґрад, поднєсол вимогу за даванє согласносци на Студию о преценьованю вплїву на животни штредок проєкта – радио базней станїци мобилней телефониї „НСУ236, НСЛ236-НС-Беоґрадски кей” у улїци Беоґрадски кей число 41, у Новим Садзе, на катастерскей парцели число 9345/7, К.О. Нови Сад I, Город Нови Сад. После запровадзеного поступку, Городска управа за защиту животного штредку дня 29. децембра 2016. року принєсла ришенє число VI-501763/16 зоз хторим дата согласносц на предметну Студию. Увид до предметного ришеня мож окончиц у просторийох Городскей управи за защиту животного штредку, Руменацка 110 а, Нови Сад, роботни днї у чаше од 10 до 15 годзин на сайту Городскей управи за защиту животного штредку www. environovisad.org. rs. Процив того ришеня мож порушац управни спор пред Управним судом у чаше од 30 днї од дня обявйованя обвисценя о принєшеним ришеню у средствох явного информованя.

Городска управа за защиту животного штредку на основи члена 29. пасус 1. Закона о преценьованю вплїву на животни штредок („Службени глашнїк Републики Сербиї” число 135/04 и 36/09), обявює

ОБВИСЦЕНЄ

о принєшеним ришеню же потребне преценьованє вплїву и о одредзованю обсягу и змисту студиї о преценьованю вплїву на животни штредок проєкта – радио базней станїци мобилней телефониї „НС2057_03 НС_Нови_Сад_Темеринска_драга_1” Подприємство „KODAR INŽENJERING” D.O.O Ношитель проєкта „VIP MOBILE” D.O.O., Нови Беоґрад, Младежских бриґадох 21, поднєсол вимогу за даванє согласносци на Студию о преценьованю вплїву на животни штредок проєкта – радио базней станїци мобилней телефониї „НС2057_03 НС_Нови_Сад_Темеринска_драга_1” у улїци Змаєвацка драга, на катастерскей парцели число 609/2, К.О. Нови Сад I, Город Нови Сад. После запровадзеного поступку, Городска управа за защиту животного штредку дня 26. децембра 2016. року принєсла ришенє число VI-501754/16 зоз хторим дата согласносц на предметну Студию. Увид до предметного ришеня мож окончиц у просторийох Городскей управи за защиту животного штредку, Руменацка 110 а, Нови Сад, роботни днї у чаше од 10 до 15 годзин на сайту Городскей управи за защиту животного штредку www. environovisad.org. rs. Процив того ришеня мож порушац управни спор пред Управним судом у чаше од 30 днї од дня обявйованя обвисценя о принєшеним ришеню у средствох явного информованя.

ОБВИСЦЕНЄ

о принєшеним ришеню же потребне преценьованє вплїву и о одредзованю обсягу и змисту студиї о преценьованю вплїву на животни штредок проєкта – радио базней станїци мобилней телефониї „НС2065_01 НС_Нови_Сад_Адамовичово_населєне” Подприємство „KODAR INŽENJERING” D.O.O Ношитель проєкта „VIP MOBILE” D.O.O., Нови Беоґрад, Младежских бриґадох 21, поднєсол вимогу за даванє согласносци на Студию о преценьованю вплїву на животни штредок проєкта – радио базней станїци мобилней телефониї „НС2065_01 НС_Нови_Сад_Адамовичово_населєне”, у улїци Лази Нанчича 47, на катастерскей парцели число 3129/1, К.О. Нови Сад II, Город Нови Сад. После запровадзеного поступку, Городска управа за защиту животного штредку дня 26. децембра 2016. року принєсла ришенє число VI-501-756/16 зоз хторим дата согласносц на предметну Студию. Увид до предметного ришеня мож окончиц у просторийох Городскей управи за защиту животного штредку, Руменацка 110 а, Нови Сад, роботни днї у чаше од 10 до 15 годзин на сайту Городскей управи за защиту животного штредку www. environovisad.org. rs. Процив того ришеня мож порушац управни спор пред Управним судом у чаше од 30 днї од дня обявйованя обвисценя о принєшеним ришеню у средствох явного информованя.

Городска управа за защиту животного штредку на основи члена 29. пасус 1. Закона о преценьованю вплїву на животни штредок („Службени глашнїк Републики Сербиї” число 135/04 и 36/09), обявює

ОБВИСЦЕНЄ

о принєшеним ришеню же потребне преценьованє вплїву и о одредзованю обсягу и змисту студиї о преценьованю вплїву на животни штредок проєкта – радио базней станїци мобилней телефониї „НС2058_01 НС_Нови_Сад_Темеринска_драга_2” Подприємство „KODAR INŽENJERING” D.O.O Ношитель проєкта „VIP MOBILE” D.O.O., Нови Беоґрад, Младежских бриґадох 21, поднєсол вимогу за даванє согласносци на Студию о преценьованю вплїву на животни штредок проєкта – радио базней станїци мобилней телефониї „НС2058_01 НС_Нови_Сад_Темеринска_драга_2” на паркинґу Найлон пияци, на катастерскей парцели число 1692, К.О. Нови Сад I, Город Нови Сад. После запровадзеного поступку, Городска управа за защиту животного штредку дня 26. децембра 2016. року принєсла ришенє число VI-501-755/16 зоз хторим дата согласносц на предметну Студию. Увид до предметного ришеня мож окончиц у просторийох Городскей управи за защиту животного штредку, Руменацка 110 а, Нови Сад, роботни днї у чаше од 10 до 15 годзин на сайту Городскей управи за защиту животного штредку www. environovisad.org. rs. Процив того ришеня мож порушац управни спор пред Управним судом у чаше од 30 днї од дня обявйованя обвисценя о принєшеним ришеню у средствох явного информованя.

Городска управа за защиту животного штредку Городу Нового Саду на основи члена 10. Закона о преценьованю вплїву на животни штредок („Службени глашнїк Републики Сербиї”, число 135/04 и 36/09) обявює

ОБВИСЦЕНЄ

о поднєшеней вимоги за одлучованє о потреби преценьованя вплїву на животни штредок проєкта Подприємство „Telenor Common Operation”, оддїл Беоґрад-Нови Беоґрад по овласценю ношителя проєкта „ТЕЛЕНОР” д.о.о. Младежских бриґадох 90, Нови Беоґрад, поднєсол вимогу за одлучованє о потреби преценьованя вплїву на животни штредок проєкта базней станїци мобилней телефониї „НС Булевар Деспота Стефана”, у улїци Булевар Деспота Стефана 9, на катастерскей парцели число 7322 К. О. Нови Сад II, Город Нови Сад. Податки и документацию зоз вимоги ношителя проєкта мож видзиц у просторийох Городскей управи за защиту животного штредку Городу Нового Саду, Улїца Руменацка 110, Нови Сад, роботни днї од 10 до 15 годзин. Шицки заинтересовани, у чаше 10 днї од дня обявйованя того обвисценя, можу дац свойо думанє у писаней форми на адресу Городскей управи за защиту животного штредку Городу Нового Саду.

13. ЯНУАР 2017.


ИНФОРМАТОР MALI OGLA[KI ПРЕДАВАМЕ локал у Новим Садзе, у Руменацкей улїци, коло АБЦ центру, тераз є у закупе. Цена по догварки вигодна (рента), велькосц 26,5 квадратни метери. Телефон: 021/ 6372-786 (од 18 до 21 годзин). *** ДИХТОВАНЄ облакох и дзверох зоз неопрен-ґуму, процив витру и жими, галайку и праху. Правиме и кладземе ролетни и гармониково дзвери. Обявиц ше на телефони꞉ 025/5827-710, лєбо 060/5088-433 ВЛАГА? Изолуєме влажни хижи. 063/440-470; 063/102-41-14. *** ОГРИВА ПРЕДАВАМ букови пелет зоз 90% букви и 10% ядлїну, букови брикет (1 тона меня 4 метери древа) пакованє 10 килограми 210 динари, як и брикет зоз сушеного угля (1 тона меня 4 тони угля) 12 килограми 230 динари. Пакуєме! Понукам и „бановичи” углє у

джамбо мехох, пакованє 1 тона. Обявиц ше на число 064/26-83 862. ***

ПРЕДАВАМ древо у палетох од двох кубикох. Превожим и на адресу. Обявиц ше на число 064/26-83 -

862.

КНЇЖКИ МОЖ КУПИЦ И ПРЕЙҐ НАШОГО САЙТУ Н о в и н с ко - в и д а в ат е л ь н а установа „Руске слово” тих дньох понукла нови способ купованя – прейґ интернеткнїжкарнї хтора ше находзи на сайту www.ruskeslovo.com/shop, у рубрики кнїжки. Видавательна дїялносц Установи ма длугу традицию, каждого року ше видава нови кнїжки та, окрем потерашнього способу купованя, при колпортерох, у дописовательству лєбо особнє на рижних манифестацийох, тераз читаче маю нагоду з обисца купиц жадану кнїжку. На сайту понукнути кнїжки хтори видати од 2002. року по нєшка, вєдно 79. З правого боку мож виберац виданя по рокох, авторох, лєбо цени. Важне надпомнуц же купованє кнїжкох прейґ интернеткнїжкарнї затераз мож лєм зоз Сербиї, а випоручованє на домашню адресу окончує курирска служба Post Express, хторей треба и виплациц кнїжку вєдно зоз трошками доставяня.

Городска управа за защиту животного штредку Городу Нового Саду на основи члена 10. Закона о преценьованю вплїву на животни штредок („Службени глашнїк Републики Сербиї”, число 135/04 и 36/09) обявює

ОБВИСЦЕНЄ

о поднєшеней вимоги за одлучованє о потреби преценьованя вплїву на животни штредок проєкта Ношитель проєкта „Телеком Сербия” а.д., Таковска 2, Беоґрад, поднєсол вимогу за одлучованє о потреби преценьованя вплїву на животни штредок проєкта базней станїци мобилней телефониї „НСУ180, НСЛ180 НС-Руменацка II”, у улїци Руменацка драга число 2, у Новим Садзе, на катастерскей парцели число 3395, К.О. Нови Сад I, Город Нови Сад. Податки и документацию зоз вимоги ношителя проєкта мож видзиц у просторийох Городскей управи за защиту животного штредку Городу Нового Саду, Улїца Руменацка 110, Нови Сад, роботни днї од 10 до 15 годзин. Шицки заинтересовани, у чаше 10 днї од дня обявйованя того обвисценя, можу дац свойо думанє у писаней форми на адресу Городскей управи за защиту животного штредку Городу Нового Саду. Городска управа за защиту животного штредку на основи члена 29. пасус 1. Закона о преценьованю вплїву на животни штредок („Службени глашнїк Републики Сербиї” число 135/04 и 36/09), обявює

ОБВИСЦЕНЄ

о принєшеним ришеню же потребне преценьованє вплїву и о одредзованю обсягу и змисту студиї о преценьованю вплїву на животни штредок проєкта – радио базней станїци мобилней телефониї „НСУ190, НСЛ190-БРАТОХ МОҐИН” Ношитель проєкта „Телеком Сербия” а.д. Таковска 2, Беоґрад, поднєсол вимогу за даванє согласносци на Студию о преценьованю вплїву на животни штредок проєкта – радио базней станїци мобилней телефониї „НСУ190, НСЛ190-БРАТОХ МОҐИН” у улїци Братох Моґин число 4, у Новим Садзе, на катастерскей парцели число 5423/2, К.О. Нови Сад I, Город Нови Сад. После запровадзеного поступку, Городска управа за защиту животного штредку дня 6. януара 2017. року принєсла ришенє число VI-501-508/16 зоз хторим дата согласносц на предметну Студию. Увид до предметного ришеня мож окончиц у просторийох Городскей управи за защиту животного штредку, Руменацка 110 а, Нови Сад, роботни днї у чаше од 10 до 15 годзин на сайту Городскей управи за защиту животного штредку www. environovisad.org. rs. Процив того ришеня мож порушац управни спор пред Управним судом у чаше од 30 днї од дня обявйованя обвисценя о принєшеним ришеню у средствох явного информованя.

ЗНЄЙЦЕ НАШУ АПЛИКАЦИЮ Новинско-видавательна установа Руске слово ма свою апликацию за мобилни телефони у предавальнї апликацийох Google play. Апликация предвидзена за хасновательох иос и андроид оперативних системох на своїх телефонох и таблетох, а мож пречитац вистки з катеґориї Руске слово, Рутенпрес, МАК и вистки о Руснацох хтори преложени на сербски язик. Апликация безплатна, а мож ю зняц на телефон так же ше пойдзе на play.google.com и удурка ше Ruske slovo. 13. ЯНУАР 2017.

РУСКЕ СЛОВО 39


СПОРТ

БУЦ ЛЄПШИ – ЯК МОТИВ

PREGLYD 2016

Рок за нами бул богати кед слово о спорту. Од малих валалских теренох, та по вельки шветово арени нашо спортисти зазначели добри успихи. Дахто би повед – вше мож лєпше! Тота констатация точна, а може буц поровнана зоз мотивом вецей шицким спортистом же би у тим року посцигли ище лєпши резултати

К

онцом прешлого року означели зме, за нас, вельку спортску рочнїцу – 25 роки Спортских бавискох „Яша Баков”; отримани 31. Лєтни Олимпийски бависка у Бразилу; фодбалере Коцурскей Искри на першим месце, а Бачкей и Русина у верху таблїчкох своїх лиґох. Млади каратисти Русина и у прешлим року були успишни на числених татамийох. НАША НАЙВЕКША СПОРТСКА МАНИФЕСТАЦИЯ Перши Спортски бависка под меном нашого славного спортского учителя Яши Бакова, отримани 1. авґуста 1992. року у Коцуре. Одбавени були турнири у малим фодбалу и шаху. До того часу то були спортски бависка НВУ „Руске слово”. Инициятива же би ше бависка отримовало зоз новим меном рушела зоз Руского Керестура. Од теди по нєшка отримани 25 спортски стретнуца. Од теди по нєшка вельо того ше преБянка Буша менєло. Вшелїяк на лєпше. Бависка достали свойо праве значенє, постали институционализовани. Поставело ше правила бависка, уведло ше пропозициї. Тераз ше отримує 16 екипни и 6 поєдинєчни турнири. До бавискох, так повесц, шицки места уключени. На змаганя поряднє приходза екипи зоз Горватскей, а дакеди и зоз других державох. Найзначнєйше, же штварцину вика бависка сполнюю фундаменталну вимогу – сходзиме ше и упознаваме през спортски турнири. Шветочносц з нагоди ювилея 25 рокох Спортских бавискох „Яша Баков” и 110 рокох од народзеня нашого спортского учителя, отримана у Дюрдьове, його родним месце. ТРОЙО РУСНАЦИ НА СПОРТСКИМ SPEKTAKLУ U RIU Того лєта у Rio de @aneiri, у Бразилу, отримани 31. lwtni Olimpijni baviskа. Na{a der`ava viborela plasman za u~astvovanw na Olimpijnih baviskoh u 11 sportoh. У еkipи були vkupno 74 sportisti. Вельо часу, упартосци, а ище вецей любови треба же би ше сни претворели до реалносци. Окреме у спорту, и кед ше жада буц у дружтве найлєпших спортистох швета и на найвекшим спортским змаганю – Олимпияди. Давного 1936. року на Олимпияди у Берлину свой сон витворел наш славни спортски учитель Яша Баков. Прешлого року сон до реалносци претворели тройо Руснаци – одбойкашка Бянка Буша, дзешецбоєц Михаил Дудаш и др Владимир Гаргаї, як член нашей ватерполо репрезенрациї.

40 РУСКЕ СЛОВО

Бянка зоз свою екипу освоєла стриберну медалю, Михаил мал добри резултати, алє пре покалїченє одустал од змаганя, а дохтор Владимир Гаргаї зоз ватерполистами Сербиї крочел на найвисшу ґарадичу зоз златну медалю на першох. Резултат зоз хторим кажди Руснак може буц горди. Окреме кед ше вежнє до огляду же зме пред осемдзешат роками мали лєм єдного представителя на найвекшим планетарним спортским змаганю. УСПИШНИ ФОДБАЛЕРЕ, СТОЛНОТЕНИСЕРКИ, КАРАТИСТИ... У року за нами отримане 15. Evrop ske per {en stvo u fodbalу. Оtrimaне є u Francuzkej, aлє нажаль, нашей репрезентациї ше нє удало пласовац на змаганє. Гоч зме були ощербени за тото змаганє, мали зме нагоду уживац на змаганьох наших валалских фодбалских екипох. По законченю змаганьох у єшеньскей часци фодбалского першенства у подручних фодбалских лиґох – коцурска Искра у своєй лиґи змаганя закончела на першим месце, а Русин и Бачка у своїх подручних лиґох (Зомбор и Нови Сад) маю барз добри пласман – на шестим месце. З оглядом на велї пременки и реорґанизациї лиґох, нашо фодбалски екипи посцигли барз добри резултати. Вшелїяк, екипи можу мирно чекац ярнє предлуженє, а будзе часу виправиц и дзепоєдни гришки у бависку. Понеже нашо фодбалски екипи од прешлей єшенї бавя у реорґанизованих лиґох, посцигнути успих ище векши. На концу, вельки упихи и у прешлим року зазначели керестурски столнотенисерки и каратисти. На турнире “Трофей Бечею” керестурска млада столнотенисерка София Ковач завжала високе треце место и достала бронзову медалю. Вельки успих призначели пецеро млади каратисти рускокерестурского Русина на Купу Сербиї хтори отримани у Беоґрадзе. Освоєли аж пейц медалї у борбох у своїх катеґорийох. У катеґориї кадеткох, Сара Планчак освоєла перше место, Анамария Няради друге, а Кристина Катона треце место, док спомнути три каратистки, як екипа, освоєли перше место. У катеґориї пионирох Теодор Няради освоєл друге место, а у тей катеґориї на Купу Сербиї ше змагал и Ґлориян Штранґар. Таки успихи наших спортистох очекуєме и у рокох хтори пред нами. Вериме же буду ище лєпши. ■ Александар Паланчанин 13. ЯНУАР 2017.


СПОРТ АТЛЕТСКИ СОЮЗ СЕРБИЇ

ИВАНА И МИХАИЛ НАЙЛЄПШИ Концом каждого рока спортски союзи, дружтва и клуби вибераю найлєпшого спортисту за прешлу сезону. Припознанє „Спортисти рока” велї ше намагаю и жадаю мац у своєй колекциї, бо воно шведочи о посцигнутих добрих резултатох под час сезони Кед слово о атлетики, за найлєпших спортистох у 2016. року преглашени Ивана Шпанович и Михаил Дудаш. Ивана Шпанович у року хтори за нами освоєла бронзову медалю на Олимпийских бавискох у дисциплини скаканє до далєка, стриберну медалю на Шветовим першенстве у дворани хторе отримане у Портланду, златну медалю на европским першенстве у Амстердаму и Дизмантску лиґу.

Михаил Дудаш освоєл бронзову медалю на европским першенстве у Амстердаму у дзешецбою. Обидвойо су члени АК „Войводина” хтори преглашени за найлєпши клуб у прешлим року. И найлєпши атлетски тренере зоз Войводини – Адрияна Вилаґош и Ґоран Обрадович. А. П.

КОЦУРСКИ ПИОНИРЕ И ВЖИМЕ АКТИВНИ

ТУРНИРИ ЗА ОТРИМОВАНЄ ДОБРЕЙ ФОРМИ Жимска пауза найвекши проблем кед у питаню отримованє кондициї при активних спортистох, окреме на валалє. Пионире Искри зоз Коцура активни и през жиму дзекуюци Мини-макси лиґи, котра ше каждого року бави у Центре за физичну културу „Драґо Йовович” у Вербаше Лиґа квалитетна, понеже ту бавя екипи зоз Вербасу и околїска и у нєй позберани шицки найталантованши млади фодбалере, а то и нагода же би бавяче були замерковани. Коцурска Искра ма приявени младших и старших пионирох, найвецей дзекуюци Желькови Салонтайови, тренерови младших катеґорийох коцурского Фодбалского клуба. – Задовольни сом зоз резултатами, а и зоз бависком з понеже першираз участвуєме, а дзеци презадовольни же бавя фодбал и каждей соботи су шицки максимало порихтани за нове змаганє – толкує тренер Салонтаї. Фодбалски змаганя бави ґенерация 2006, дзе єст приявени 7 екипи, и у ґенерациї 2008. и 2009. єст 9 екипи и бави ше по системи кажде зоз каждим. После официйней часци єст и треци полчас у котрим бавя дзеци котри праве починаю бавиц фодбал и тот резултат ше нє рахує. Понеже ту

Ґенерация 2008-09

13. ЯНУАР 2017.

Ґенерация 2006-07

участвую и реномировани дзецински фодбалски школи як цо то ЦФК „Вербас” або Гайдук зоз Кули тота лиґа може указац и на яким уровню коцурски млади фодбалере у одношеню на дзеци котри бавя у тих познатих фодбалских школох. – Найвецей ше радуєм же и ми маме фодбалерох котри ше ровноправно ноша зоз найлєпшима, а и резултати, и бависко, указую же моя робота нє даремна – гвари Желько Салонтаї, тренер пионирох Искри. Потераз одбавени три кола, ґенерация 2006. ма два побиди и єдно коло були шлєбодни, а младши, односно, ґенерация 2008-09. тиж єдно коло були шлєбоди и маю єдно нєришене змаганє и єдно пораженє. Окрем Мини-макси лиґи, як наявел тренер Салонтаї, коцурски хлапци буду участвовац и єдним моцним турниру у Србобрану: – На турниру у Србобрану будзе участвовац комбинована екипа ґенерациї од 2003. по 2006. рок и то хлапци котрих маме у планє приявиц як младшу катеґорию першей екипи Искри кед же би ше пласовала до висшого ранґу – заключел Салонтаї. Найважнєйше же дзеци активни и през жиму, а з яри ше тренинґи предлужа на стадиону и почина сезона бависка на трави. З. Колєсар

РУСКЕ СЛОВО 41


СПОРТ ЧИ БИ ШАХ ТРЕБАЛ БУЦ У ШКОЛОХ?

ИНТЕЛЕКТУАЛНА РА ДОСЦ Вецей як 1 500 роки у людскей култури постої шах як интелектуалне бависко. Популарносц прадавного бависка, после тельо часу, и далєй рошнє. То потвердзує нє лєм вельки интерес за вершински шах, вше векше число медзинародних турнирох хтори ше ширя по цалим швеце, виданя кнїжкох на розличних язикох, алє и пре розширеносц шаху медзи наймладшу популацию, та аж и у форми школскей настави

К

онцом новембра прешлого року, точнєйше 30. новембра 2016. року, у Нюйорку закончене змаганє за титулу шампиона швета у шаху. З тей нагоди победзел норвежски шахиста Маґнус Карлсен, хтори победзел русийского шахисту Серґея Карякина, после добавйованя по пошвидшаним темпу, зоз резултатом 3:1 (у штирох партийох). Меч закончени як найкрасше могло зоз прекрасну комбинацию Карлсена. Карякин загрожел зоз матом по першим и другим шоре шаховскей табли, а Карлсен зоз жертвованьом дами виведол прекрасну комбинацию и матовал процивнїка. Була то права интелектуална радосц шицким любительом шаху. Же би ше похопело популарносц шаху муши ше спознац нукашнї змист бависка. За велїх шах средство за интелектуални розвой, ноши у себе елементи уметносци и естетики и представя специфични модел наукового роздумованя. Велї филозофски и науково катеґориї, як цо то квалитет и квантитет, простор и час, ґеометрийни мотиви и друге, маю свой вираз у шаху. Значне и тото же тото бависко то форма интелектуалней борби цо помага формованю и розвою змагательного характеру. Процес ришованя, вибор поцагу вимага одредзени психични напруженя. Шаховски идеї можу буц глїбоки и браз красни, та при людзох хтори их розумя виволую возбудзенє хторе аналоґне емоцийом уметнїка хтори грає уметнїцке дїло. У чим розлика медзи бавеньом шаху зоз забави и озбильней шаховскей партї? Насампредз, у глїбини спатраня процеса шаховскей борби. Майстрове шаху часто потроша 20–30 минути роздумуюци хтори поцаг направиц. Пробую створиц слику положеня фиґурох после 4–5 поцагох напредок. Медзитим, процивнїк може одбавиц цалком иншаки поцаг од предвидзеного и теди наставаю дзешатки вариянти. Зоз того лавиринту вариянтох нє лєгко найсц праву драгу за виход. За особу хтора зрозуми змист, нукашню скриту красоту шаху, то вецей нє бависко на табли зоз древенима фиґурами, алє польо ориґиналних идейох хтори у процесу борби зоз процивнїком при бавячови виволує широку лепезу емоцийох, та аж и страсц. На тот способ шах активує два важни обласци чловековей особносци: интелектуалну и емоцийну. Гоч у каждодньовим живоце чувство интелектуалней радосци ридко стретаме, шах богати зоз такима чувствами. Прецо шах ноши таку емоцийну прикмету? Насампредз, прето же тото бависко представя ришованє розличних задаткох. Окрем того число ориґиналних ришеньох вельо векше як у других обласцох. У шаху ше вельо частейше знєважує законїтосци и рационални обставини – на приклад простор. Думанє як процес єдна з найвекших тайнох од постанку швета. У цеку столїтийох тоту загадку нє ришели анї

42 РУСКЕ СЛОВО

найвекши фаховци на швеце. У глєданю ришеня часто ше спатрали на шахистох. Наисце, шах прекрасни приклад моделу борби двох особох хтори по законох, прецизносци и других интелектуалних активносцох подобни за виглєдованя и лоґични формализованя. Як розвивац свойо думанє? Праве таки главни задаток пред собу маю числени дзец, млади и их родичи кед приступя ґу шаху. Такой научиц роздумовац як велемайстор, то нє можлїве. Звладованє тей схопносци муши исц поступнє през усовершованє лоґики, звекшанє дисциплини роздумованя, преширйованє и преглїбйованє свойого знаня о шаху и розвиванє творчей мриї. Дакеди ше самому себе питам: кеди и як сом вошол до шаху? Можебуц же то було єдней єшенї далєкого 1966. року у Зомборе, кед сом „на пальцох” вошол до про сторийох Шаховского клуба ... Тоту хвильку нє можем вирно описац, алє ше добре здогадуєм тей атмосфери и чловека коло хторого ше шицко случовало и без хторого би то нє бул храм шаху. То бул Любомир Машич, интернационални майстор, алфа и омеґа за шах Зомбора прешлого вику. Коло нього ше шицко збувало: интересантни розгварки, анализи одбавених шаховских партийох, турнирох, франти, нови кнїжки, часописи... нїґда нє було допито. Машке, як зме го волали, мал часу и сцерпеня за шицких. Вон школовал и воспитал велї ґенерациї шахистох. Шах по форми бависко, по змисту уметносц, а по чежину владаня зоз бависком наука. Най вам нє будзе жаль за час хтори сце препровадзели за шаховску таблу, бо вам вон поможе же бисце лєгчейше владали зоз законами у своєй професиї. Ке ше огляднєм за собу, кед у питаню шах, ридко ше здогаднєм огорченя, лєбо пораженя. Зровнуюци то зоз задовольством и радосцу хтору ми подаровал шах, а то ми и нєшка дарує, пораженя дробнїци! ■ GENS UNA SUMUS! Владимир Лазор 13. ЯНУАР 2017.


СПОРТ ВИБРАНИ СПОРТИСТИ РОКА У ВОЙВОДИНИ

ШТЕФАНЕК ЛАУРЕАТ „ДНЕВНИКОВЕЙ” НАГРАДИ По виборе спортских новинарох и редакциї „Дневник” першираз епитет найлєпшого у АП Войводини достал фодбалер Добросав Крстич, далєкого 1957. року. Тогорочни вибор найлєпшого спортисти на тих просторох бул, ювилейни, шейдзешати, а лауреат Олимпийски шампион у пасованю у Риу, Давор Штефанек. Пред двома роками Штефанек тиж бул найлєпши спортиста Войводини На шветочносци хтора отримана у готелу „Нови Сад”, присутне було вельке число спортистох, го сцох, приятельох и новинарох, як и представителє зоз обласци дружтвеноспортскей дїялносци – городоначалнїк Нового Саду Милош Вучевич, покраїнски секретар за спорт и младеж Владимир Батез и велї други. Конкуренция того року за „Дневников” трофей була моцна, прето же у конкуренциї було аж осем спортистох хтори у тим року призначели одлични резултати на найвекшим спорт ским змаганю. Новинаре спортскей рубрики „Дневнику” вибрали найлєпших зоз двацец двох спортских конарох. Шицки достали

припознаня и награди, алє у центре уваги фахового жирия заш лєм була Олимпияда у Риу. На першим месце Давор Штефанек, друге место по гласох припадло каякашом Маркови Томичевичови и Миленкови Зоричови, хтори у Риу освоєли стриберну медалю. На трецим месце атлетичарка Ивана Шпанович зоз АК „Войводина”. Пригодни дарунки достали члени Параолимпийского тиму хтори призначели одлични резултати у Риу. Медзи наградзенима Борислава Перич Ранкович, Ласло Шурняї, Нада Матич и Митар Паликуча. Специялни припознаня, хтори ше додзелює традицийно каждого року,

Давор Штефанек

за до сяги у рижних сферох спорта до стали СТК „Спин” зоз Нового Саду, тренер Одбойкашкого клубу „Во й води на” Нед жад Осман кач, найлєпши баскеташ на швеце Душан Домович Булут, фодбалски судия Милорад Мажич и новинар Михайло Попович. А. П.

ДОДЗЕЛЄНИ ПРИПОЗНАНЯ „ЙОВАН МИКИЧ СПАРТАК” Найвекши припознаня у обласци спорта у Войводини, награда „Йован Микич Спартак” того року додзелєна 49. раз. Припознаня додзелює Спортски союз Войводини, под покровительством Покраїнского секретарияту за спорт и младеж Спартаково награди у катеґориї спортистох достал каякаш Марко Томичевич, хтори того лєта вєдно зоз Миленком Зоричом освоєл стриберну медалю на Олимпийских бавискох у Рио де Жанеиру. У катеґориї спортисти зоз инвалидитетом наградзени стрилєц Ласло Шуранї, хтори на Параолимпийских бавискох у Риу освоєл златну медалю. Найлєпши тренер, лауреат Спартаковей награди, рукометни тренер Бранислав Зелькович. У обгрунтованю наведзене же Зелькович найтрофейнєйши тренер, хтори успишно водзел велї рукометни клуби. Найвекши клубски резултат призначел зоз РК „Юґович” зоз Катю зоз хторим освоєл Челиндж куп, а як тренер репрезентациї Сербиї освоєл златну медалю на шветовим першенстве зоз младежску селекцию. У катеґориї спортских судийох награда припадла Миро13. ЯНУАР 2017.

славови Драґойловичови, медзинародному карате судийови. Од спортских орґанизацийох, Спартаково припознанє достали Столно-тениски клуб особох зоз инвалидитетом „Спин” зоз Нового Саду, чийо члени на тогорочних Параолимпийских бавискох у Риу освоєли штири медалї. Наградзени и Спортски союз Городу Зренянин. У катеґориї спортских роботнїкох значну награду достали новинар Лазар Бакмаз и дохтор спортскей медицини Срдян Солдатович. За позарядово спортски резултати Спартакову награду достали и члени баскет тиму „Ал Вахда” зоз Нового Саду, а у катеґориї спонзорох и донаторох награду достала Компания „Дунай осиґуранє”. Спартакову награду за животне дїло достал Живко Цвєтичанин, почесни предсидатель Ватерполо клубу „Войводина”. А. П.

РУСКЕ СЛОВО 43


ГЛАСНЇК ПО РУСКИ РОК LXXIII ЧИСЛО 1-2 (3714-3715) НОВИ САД, 13. ЯНУАР 2017.

PREGLYD 2016. ROKA

Фото: Владимир Дїтко

ЦЕНА 30 ДИНАРИ

Собота, 14 януар 2017. року, Бикич Дол

Субота, 14 јануар 2017. године, Бикић До

Програма:

Програм:

15.30 Промоция моноґрафиї о Руснацох у Бикич Долу – Основна школа у Бикич Долу

15.30 Промоција монографије о Русинима у Бикић Долу – Основна школа у Бикич Долу

17.00 Архиєрейска благодарна Служба Божа – Церква Успения Пресвятей Богородици

17.00 Архијерејска благодарна литургија – Црква Успења Пресвете Богородице

18.15 Отверанє вистави Миряни Барна и Олґици Лукач и Етно стол – Дом култури Бикич Дол

18.15 Отварање изложбе Мирјане Барна и Олгице Лукач и Етно сто – Дом културе Бикић До

19.15 Отверанє вистави Андєлки Античевич и Драґици Живкович Лели – Библиотека Симеон Пишчевич”, Шид ” 20.00 Шветочна академия – Сала Културно-образовного центру, Шид

19.15 Отварање изложбе Анђелке Античевић и Драгице Живковић Леле – Библиотека Симеон Пишчевић”, Шид ” 20.00 Свечана академија – Сала Културно-образовног центра, Шид

21.00 Коктел за учашнїкох – ресторан Драґан” – Беркасово ”

21.00 Коктел за учеснике – ресторан Драґан” – Беркасово ”

Национални совит рускей националней меншини Завод за културу войводянски Руснацох Орґанизацийни одбор Централней шветочносци

Национални савет русинске националне мањине Завод за културу војвођанских Русина Организациони одбор Централне свечаности

■ ДЗЕНЬ РУСНАЦОХ У БИКИЧ ДОЛУ

Ruske slovo 01 02  
Read more
Read more
Similar to
Popular now
Just for you