30.09.2011
№39 (426)
Тижневик «ЕХО»
«Хлопцеві гайковим ключем поламали руку!» На черговій апаратній нараді у голови Новосанжарської райдержадміністрації говорили про вечірній відпочинок дітей та криміногенну ситуацію у селах району. До питання відпочинку школярів у вечірній час перейшли після того, як представник райвідділу міліції Ігор Кіденко зачитав щотижневе зведення. У ньому, вже звично, згадувалися і сімейні сварки, які трапилися протягом тижня. — А скільки дітей у тих сім’ях, де відбулися ці сварки? — поцікавився голова районної ради Володимир Левицький. — Чи не постраждали вони — морально чи фізично — під час цих сварок? — До нас така інформація не надходила, — відповів з місця директор центру соціальних служб для молоді Ігор Романець. —І не надійде, — підкреслив Володимир Левицький, — тому що ми завжди чекаємо, доки надійде сигнал. А самі проявити ініціативу і поцікавитись цим не можемо. Від сімейних сварок перейшли до того, як новосанжарська молодь проводить відпочинок увечері. — Ви подивіться, скільки пляшок на ранок вигортають з того парку, — зауважив
селищний голова Андрій Река, — і подивіться, хто ходить туди на дискотеку. Там лише 10 відсотків тих, кому більше двадцяти років. Інші 90 відсотків — це учні Новосанжарського НВК. А їм взагалі після 22-ої години не можна там бути! — Давайте змінимо режим роботи дискотеки, — запропонував голова райдержадміністрації Сергій Шовкопляс, — нехай приходять на танці на 20-у годину і танцюють до 22-ої. Зараз, як правило, молодь стягується до центрального парку лише близько одинадцятої вечора. І розходиться вже за північ. Далі перед присутніми виступили голови Нехворощанської та Пологівської сільських рад, які розповідали про криміногенну ситуацію в їхніх селах. Юрій Любимський повідомив, що у Нехворощі значних порушень не трапляється, виконком контролює, щоб неповнолітнім не продавали алкоголь та цигарки. Але проблеми у селі ідентичні новосанжарським — школярі, як правило, гуляють до першої години ночі. Як розповіла пологівський сільський голова Любов Козка, на території її сільради ситуація складніша. Перш за все через те, що за останній час у них змінилося вже троє дільничних інспекторів міліції. А це не сприяє плідній роботі по запобіганню скоєння злочинів. Молодь Поліг теж любить відпочити на дискотеці допізна. Але звичний похід на танці у цьому селі може скінчитися і серйозними тілесними ушкодженнями. На дискотеку сюди приїздять не лише сусіди із Малої Перещепини
чи Пристанційного, але й молодь з іншого району — з Головача. Гості з Полтавського району приїздять, як правило, із конкретною метою — побитися з місцевими. — Вони наймають автобус, беруть із собою палиці і приїздять тренуватися на наших дітях! — запально розповідала Любов Іванівна. — У цьому році вони вже приїздили раз — побилися із нашими. Потім за тиждень повернулися знову — помститися, чи що?! А от коли у селі почала чергувати міліція, щоб зловити їх — їздити перестали, ніби хто попередив. І хоч «бійці» з Головача до села більше поки що не навідувалися, але спокійніше на дискотеці у селі не стало. — У цю суботу був інцидент, — продовжує Любов Козка, — хтось із наших зачепив якусь дівчину, яка приїхала з полтавськими хлопцями. Так вони на самій дискотеці битися не стали. А вже після неї повиходили надвір, поскидали сорочки, ланцюжки, взяли до рук гаєчні ключі і почали битися. Нашому поламали руку — відкритий перелом! Після таких розповідей керівники району запропонували провести рейд за участю відповідних служб та працівників міліції у тих-таки Пологах і подивитися, що ж насправді відбувається на місцевій дискотеці. Що ж до ситуації у району взагалі, то зійшлися на тому, що порядок повинен бути скрізь однаковий. Якщо школярам не можна перебувати на дискотеках після 22:00, то таке рішення повинні прийняти і у Нових Санжарах, і у Руденківці, і у Нехворощі. Володимир ПАРШЕВЛЮК
«Помер бомж — його треба поховати!» Як виявилося, люди без визначеного місця проживання у Нових Санжарах таки є. Вони, як і звичайні українці, також помирають. А ось ховати їх, виявляється, нікому. На черговій апаратній нараді при голові райдержадміністрації говорили про надзвичайні події. Начальник райвідділу МНС Юрій Шило повідомив, що минулого тижня вчергове житель району постраждав від ураження струмом. — Працівник «Першого травня» лагодив установку, яка була під напругою у 380 вольт, — розповів Юрій Володимирович. — У результаті чоловік отримав удар струмом. Він лишився живий, але отримав опік однієї руки. Розповів Юрій Шило і про те, що в одному з сіл району через спалення сухої трави загорівся сарай на подвір’ї. Саме повідомлення про загорання луків та випалювання сухої трави зараз є найпоширенішими при зверненні до МНСників. На всі подібні виклики вони виїздити не можуть чисто фізично, тому добре допомагають їм у цьому лісгоспівці. — Минулого тижня було 12 виїздів на пожежі, — повідомив директор ДП «Новосанжарський лісгосп» Василь Красюк. — Уявіть, скільки ми витрачаємо коштів, щоб боротися із цими загораннями. Треба щось із цим робити! Хтось із президії запропонував ще раз застерегти від подібних підпалів, звернувшись до районної громади по радіо та через пресу. — Ви розумієте, палять ті, хто ні газет не читає, ні радіо не слухає! — заперечили із залу. Після завершення обговорення зі свого місця у кінці залу засідань підвівся селищний голова Андрій Река. Він продовжив тему бомжів, яка вже неодноразово звучала на апаратних
www.exo.in.ua
нарадах. Щоправда, говорив він не про зимування бездомних, а про їх поховання. — У п’ятницю в Санжарах помер бомж — його ж треба поховати! А хто цим повинен займатися? — поцікавився мер. — Ті відмахуються, у тих грошей нема. А час іде. До сьогодні пройшло вже чотири дні! Я то вже домовився і ми його поховаємо сьогодні, візьмемо у борг труну і машину і все зробимо, як слід. Але хто повинен цим займатися? Може, треба у бюджеті якісь гроші на такі випадки закласти? Вони трапляються 2–3 рази на рік, але ж цих людей також комусь треба ховати! Далі на трибуну вийшов Судівський сільський голова Роман Зінич, який розповів про усунення порушень у роботі виконкому сільської ради. Його виступ викликав цілий ряд зауважень з боку членів президії. — У вашому клубі що, жодної кімнати немає, яку можна було б використовувати? — поцікавився перший заступник голови райдержадміністрації Володимир Тараненко. — Так там же протікає скрізь, — заперечив Роман Зінич, — уся криша ходором ходить! — Але ж я вам півроку тому пропонував узяти шифер, про усе домовився — а ви не взяли! — обурився голова районної ради Володимир Левицький. — Лише кілька днів тому, коли я знову це питання підняв, ту дірку у криші залатали. Зрозуміло, що воно й буде текти і хитатися! Наостанок вже за доброю традицією присутні послухали звіт начальника зв’язківців Михайла Забрудського про хід радіофікації району. — Ми готуємося встановлювати бетонні опори, — повідомив Михайло Олександрович, — але проблема у тому, що у Драбинівці, наприклад, із 20–30 чоловік, яким нібито було потрібне радіо, лише 7 дійсно бажають його провести! Володимир ПАРШЕВЛЮК
5