Page 1

Vers. 02.V.2006.

Крок за кроком Посібник для виховників пластового юнацтва. Як користуватися даним посібником: 1. Подано для зручності схему проведення всіх популярних серед пластової молоді заходів. 2. До схеми додано пропозиції „а чим нині я здивую юнацтво‖. 3. У примітках вказано з досвіду, які проблеми можуть виникнути та пропозиції для їх вирішення. 4. Загальна схема повинна бути пристосована для реальних факторів навколишньої ситуації (погода, час, пори року, настрій, календарні звичаї, поступ здачі проб Юнацтвом і т.д.). 5. У всьому має бути певна філософія Сократа (допомогти юнакові (юначці) самому дійти до істини). 6. Все що зазначено знаком >!< має бути прийнято без дискусії. 7. Виховний процес подібний до сходження на вершину. 8. На вершину сходимо для того, щоб зачарувати своє серце, і повернутися у власні домівки принісши з собою вогники у очах і життєвий оптимізм.

Сходини – це збір пластового гуртка УПЮ раз у тижні в особливому місці – пластовій домівці. На сходинах можемо разом навчитися нового. Пластова домівка – приміщення оформлене українською та пластовою символікою (образ святого Юрія, Лілейка, Пластовий закон ) Улад – розподіл всіх пластунів по віковій категорії. УПН -Улад Пластунів Новаків - вік 6-11 років, УПЮ – Улад Пластунів Юнаків - 12 - 18 років, УСП – Улад Старших Пластунів -18-30 років, УПС – Улад Пластунів Сеньйорів - від 30 років. Виховник (впорядник) Новацький виховник планує і провадить новацьку програму. Він бавиться разам з новаками. Він є організаційним та духовним провідником. Виховник в УПЮ тільки спочатку відповідає за планування та переведення програми. Поступово він віддаляється так, що коли юнаки здають третю пробу він стоїть збоку та своїм, майже непомітним впливом допомагає юнакам у їхній праці. Юнацький виховник – це духовний провідник гуртка. Бути духовним провідником нелегка справа. Свою організаційну роль виховник може вивчити, а духовну треба плекати. Проби Проби в УПН є підґрунтям до пластової ідеології, пластового закону, а пластування в новацтві закладає основи особистого зросту. Виховник переводить зі своїм роєм намічену програму до кожної із п'яти новацьких проб. В юнацтві пластова проба – це визначена кількість завдань, що їх юнак повинен виконати у визначеному часі для підтвердження, у якій мірі він засвоїв пластовий виховний матеріал та в якій мірі він виробив у себе ті прикмети, що відповідають цьому виховному матеріалові. За переведення програми в підготовці до складання першої проби відповідає впорядник гуртка. За підготовку другої проби відповідають всі члени гуртка разом зі своїм впорядником. За підготовку та складання третьої проби відповідають всі члени гуртка, а впорядник є тільки для поради чи допомоги. (до посібника додаються перевірні листки ЗРОБИ КСЕРОКОПІЇ чистих бланків і роздай юнакам, Послідовність кожен зацікавлений заповнює - а) Заява вступу у пластовий гурток, виконана власноруч – б) Проба Прихильника (ці), в) Проба Учасника(-ці) – після виконання всіх вимог - іспитів на урочистім зборі (Пласту) представник проводу округи приймає урочисту Пластову Присягу. Стає пластуном учасником. – в) Юнак розпочинає ІІІ Пробу Розвідувача (-ки). А далі є найвищі Проби Скоба - Вірлиці, і Гетьманського Скоба і Вірлиці.

Скорочення в подаванні власного ступеня й уладу: Зацікавлений Роман Василик – юнак який приглядається до вступу в Пласт. пл. прих. Ігор Вовк – юнак вписаний в реєстр гуртка і повноцінно відбуває заняття в своєму гуртку. пл. уч. Іван Жук – юнак, який склав Присягу і носить лілейку над кишенею, на беретці та на бляшці пояса. пл. розв. Іра Ліс – юначка яка здала ІІ Пробу. пл.скоб Володя Приймак – юнак, який здав ІІІ Пробу. пл.вірл. Оксана Петрів – пластунка, яка теж здала ІІІ Пробу. ст. пл. (прих. скоб або вірл.) особа віком від 18 – 30 років прихильник (без Присяги), скоб-вірлиця – що в юнацтві став(-ла). пл. сен. Хфедір Петрик – пластун віком понад 30 років.

Як МИ вітаємося один з одним? Подаємо ліву руку і вітаємося „Скоб! Друже (Подруго)‖ не забуваючи посміхнутися. Хто склав присягу – салютує трьома пальцями

Кожен Пластун і кожен Скаут є Твоїм Братом! Це варто прочитати: Скавтінг для хлопців – переклад з англ. Лорд Бейден Повел, Життя в Пласті, Посібник Зв’язкового, Пластовий співаник, Велика Гра, Перші Кроки, Батькам про Пласт, Журнали:„Готуйсь!”, „Вогонь Орлиної Ради”, „Юнак”, „В дорогу з юнацтвом”, „Пластовий Шлях”, „До висот". Різні журнали для внутрішнього вжитку Посібник для виховників пластового юнацтва.

The EVS.©

1


Хто МИ? ―В історії є чимало випадків, коли цілі народи сходили з політичної арени або й взагалі зникали лише тому, що вони не дбали про свою молодь‖ Лорд Бейден-Паувел оф Гілвел*, (Бі-Пі) * на початку XX віку в часі англо-бурської війни на терені Африканських колоній заснував скаутський руху для хлопців. За лічені роки Скавтінг заполонив весь світ. (SCOUT – англ. розвідник.)

ПЛАСТ - НАЦІОНАЛЬНА СКАУТСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ УКРАЇНИ Всеукраїнська молодіжна громадська організація зареєстрована Міністерством юстиції України 29 грудня 1992 року, нараховує близько 10.000 членів по всій Україні Пласт виник у Львові в 1911 році на зразок англійського скаутінгу. Офіційною датою заснування вважається 12 квітня 1912 року. Мета Пласту — виховувати молодь на свідомих, відповідальних і повновартісних громадян місцевої, національної та світової спільноти, провідників суспільства на ідейних засадах Пласту. Щоб осягнути цю мету, Пласт розвиває інтелектуальні, розумові, соціальні і фізичні прикмети своїх членів; плекає серед молоді традиції її предків, передає знання і розуміння історії, культури та національних традицій. Кожен Юнак змагається до мети стати дійсним Пластуном - Учасником, і після Присягаю своєю честю, складення пластової проби (етап двох що робитиму все, що у моїй силі, щоб: іспитів Прихильника і Учасника) - бути вірним Богові і Україні урочисто і привселюдно складає на все - допомагати іншим своє життя ПЛАСТОВУ ПРИСЯГУ. - жити за Пластовим законом Діяльність Пласту ґрунтується на і слухатись пластового проводу добровільній праці дорослих; фінансується членськими внесками, пожертвами, спонсорськими коштами, закордонними меценатами та з державного бюджету.

Найбільша наша цінність — добра воля людей. Наш засновник д-р. Олександр Тисовський („Дрот‖) у березні 1911 р. ставши вчителем у гімназії дійшов до ідеї створення для шкільної молоді зайняття поза уроками так: „Недавно я почав свою працю в Академічній Гімназії у Львові. Буду викладати ботаніку і зоологію. Мені не подобається тут навчальна система, а зокрема та надмірна дисципліна. Я б хотів, щоб були більш природні стосунки між учнем і учителем. Це буде важко впровадити в цю формалізовану школу. Треба подивитися, що можна зробити поза шкільними годинами‖. ***

„Кожен сам собі визначає ціну: ми стаємо великими або малими у залежності від нашої волі.‖

2

*** Посібник для виховників пластового юнацтва.

С. Смайлс

The EVS.©


На початку... >!< Тридцять порад виховнику або

Як стати зразком для своїх юнаків. 1.

2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19. 20. 21. 22. 23. 24. 25. 26. 27. 28. 29. 30.

Пам’ятай, що те, ким ти є, так голосно говорить про тебе, що не завжди чути, що ти говориш. Тому сам дотримуйся Пластового Закону й Обов’язків так, як би ти хотів, щоб це робили юнаки. Не забувай, що в Пласті покарань немає. Хочеш зробити юнакові зауваження – зроби йому його наодинці. Не обговорюй з іншими проблеми виховання юнака в його присутності. Не кричи на юнацтво! Запам'ятай, що в кожного юнака є власні здібності і таланти і свій, неповторний малюнок особистості. Виховник є власністю свого гуртка, тому гурток має на нього певні права. Не вживай при юнаках слів, які не хочеш почути потім від них. Під час найбільших бешкетувань юнаків пам'ятай, що перед тобою всього лише діти, а не міжнародні терористи. Давай юнакові можливості для самореалізації, відповідальності. Похвали юнака, якщо він цього заслужив. І зроби це щиро! Інколи – навіть без приводу – посміхнися до юнака, дружньо поплескай його по плечу – в Пласті старші чи молодші, всі ми найперше є друзями. Увечері на таборі чи мандрівці замість суворих окриків: ―Спати!‖ розкажи юнацтву цікаву історію. День народження юнака – найбільше його свято. Не забудь привітати його разом із гуртком. Якщо завдання не дуже приємне – зроби його разом з юнаком. Намагайся загартовувати юнацтво. Дай йому можливість фізичних навантажень. Слідкуй за чистотою і правильністю мови юнаків як і за їх одягом. Перед тим, як прийняти рішення, терпляче вислухай юнака. Слідкуй за веденням літопису гуртка. Записуй у нього смішні випадки його життя, забавні вислови, важливі події тощо. Навчися при необхідності сказати юнацтву ―ні‖. Ніколи не обіцяй юнакам того, що не збираєшся виконати. Але якщо пообіцяв – завжди виконай. Інколи дозволь собі пограти й ―подуріти‖ з юнацтвом на рівних. Дай відповідь на питання юнака, навіть найбільш каверзні. Заохочуй юнацтво до праці, допомоги в Пластовій домівці. Створюй гурткові/курінні традиції, наприклад, гурткове гасло чи святкування річниці створення гуртка/куреня. Не вважай час, проведений з юнаками втраченим для себе. В юнацтва можна багато чому навчитися. Навчися визнавати свої помилки. Визнавши свою неправоту перед юнаками, скоріше здобудеш у них повагу, ніж втратиш її. Якщо зробив помилку – виправи її, а не переживай через власну недосконалість. Пам'ятай, що найкраще запам'ятовуєш тоді, коли щось робиш, а не тоді, коли слухаєш. Дай юнакові можливість вправлятись в тому, чого він має навчитися. Плекай у юнаках більше сумління, ніж послух. Підготував ст.пл. Сергій Летенко, СМ Зв’язковий 65 куреня УПЮ ім.П.Франка

Посібник для виховників пластового юнацтва.

The EVS.©

3


Чотирнадцять прикмет пластуна в житті

П

рикмети пластуна з'ясовані в нашому Пластовому Законі. Правила, зібрані в ньому, є переданням давніх лицарських законів, а тепер уже тривалими основами культурного світу, згідними з християнською етикою, ідеалами, в ім'я яких ведеться від найдавніших часів боротьба благородності з варварством. За прикладом давніх борців усіх народів, піднялися ми, пластуни, як новітні українські лицарі, щоб іти самим і вести інших до перемоги тих ідеалів. У тому поході стаємо здисципліновано й вірно в допомогу найкращим намаганням найбільших геніїв усіх народів. Це ми, пластуни, підіймаємо стяг ясного лицарства в ім'я українського народу і його борців за правду й волю, за добро й красу, за право людини до свобідного життя. Ось правила нашого закону й розуміння їх:

І. Пластун словний Раз даного слова дотримує, не зважаючи на перепони.

II. Пластун сумлінний Кожне діло, за яке добровільно взявся, виконує по змозі якнайліпше.

III. Пластун точний Реченця, визначеного для початку чи кінця якогось зайняття чи виконання якогось завдання, дотримується точно.

IV. Пластун ощадний Без потреби й користі не витрачає ні гроша, ні часу, ні енергії, а що йому залишиться, зберігає на таку хвилину, коли буде потрібно.

V. Пластун справедливий Він безсторонньо й без вагання признає й віддає кожному все, що кому належить. У кожному змаганні він дотримується засади „чесної гри‖.

VI. Пластун увічливий Він допомагає в чесній справі, де до цього нагода, відступає кому слід першість і гарно поводиться з усіма, а особливо зі старшими віком та з жінками. Його ввічливість не сміє робити враження пониження, бо це незгідне з поняттям лицарськості.

VII. Пластун братерський і доброзичливий Він почуває себе братом усіх пластунів, а то й скавтів чужих народів, і приятелем усіх чесних людей, а теж тварин і рослин. Він не дошкуляє нікому, не кривдить живої істоти, навпаки, намагається кожній живій істоті в потребі прийти з допомогою. Зокрема працює відповідно до своїх сил для добра, скріплення і розвитку власного народу, без сліпої ненависті до загалу членів іншої національної спільноти. Оцю свою допомогу дає безкорисно, без пониження будь-кого і без уваги на політичні чи віросповідні різниці. Його допомога торкається виключно моральних та ідейних справ або загрози здоров'я чи життя. Він не обов'язаний помагати чужим у справах політичних, національних і особистої користи, а в ніякому випадку не вільно йому перейти межі особистої чи національної гідності.

4

VIII. Пластун зрівноважений Він не діє ніколи під впливом хвилевих настроїв, як гніву, розпачі тощо. Коли він почуває себе ображеним, шукає поради й допомоги у пластової старшини і боронить своєї чести способом згідним із законами держави. В небезпеці життя вільно йому в межах державного карного закону боронитися, як уміє й може.

IX. Пластун корисний Він займається тим, що приносить чесну і справжню користь йому самому або іншим. Він теж цінить і шанує працю інших. Він визнає значення праці в такій черзі: 1. праця для розвитку всього людства; 2. праця для власного народу; 3. праця для себе самого.

X. Пластун слухняний пластовій старшині Він слухається пластової старшини згідно із зобов’язуючими правильниками. Після сумлінного виконання наказу йому вільно, за окремим дозволом, обґрунтованим увагою висловити критичну гадку щодо доцільності цього наказу. Не вільно виконати наказу, який без сумніву був би незгідний з пластовим законом.

XI. Пластун пильний Він ніколи не пропускає нагоди навчитися чи довідатися чогось корисного для розвитку свого духа, своєї працездатносте чи чогось, що скріплює його довір'я у власні сили.

XII. Пластун дбає про своє здоров'я Він шанує й плекає його як цінність загалу і як передумову своєї працездатності. Він не вживає ніяких отрут, не віддається ніяким налогам, зокрема не п'є алькогольних напитків і не курить тютюну. Загалом не робить нічого, що могло б підірвати його молоді сили або спиняти їх розвиток. Він підприємливий, енергійний і вірить у власні сили.

XIII. Пластун любить красу і дбає про неї: Він намагається пособляти красі оточення своїм виглядом, одіжжю, своїми вчинками й мовою, пізнаючи прийняті правила доброї й гарної поведінки, гарної української мови, і поширяє це знання словом і добрим прикладом.

XIV. Пластун завжди доброї гадки: Він не розгублюється й не попадає в розпач навіть у найважчих умовах. Він завжди погідний, схильний до веселості, а в небезпеці відважний.

Отже коротко повторимо. Пластун є: У своїх ділах словний, сумлінний, точний і ощадний. У поведінці супроти інших справедливий, ввічливий, братерський, доброзичливий та зрівноважений. Для добра України і Пласту корисний, слухняний і здоровий. Для цілого оточення дбайливий про красу й завжди погідного настрою. До 1-ої пластової проби Ти мусиш не тільки знати прикмети доброго пластуна, але й упродовж пробного часу докласти всіх зусиль, щоб справді згідно з точками пластового закону поступати і ці прикмети собі засвоювати. Точно дотримуючись правил пластового закону впродовж дальшого пластування, будуємо наш характер.

Посібник для виховників пластового юнацтва.

Тисовський Олександр, Пластовий посібник „Життя в Пласті‖, с. 183-186.

The EVS.©


Крок 1

П

Пластова домівка

ластова домівка – місце зустрічі і праці пластунів. Має бути просторою, освітленою, пристосованою для пластових занять: співу, гутірок, ігор, майстрування, впоряду та вечірок. Цілком прийнятним є і приміщення при школі. >!< Домівка не може пригадувати шкільний клас, не використовуйте ряди з парт, Юнацтво це сприйме як продовження школи, а це їх знеохотить до творчості! Важливою є центральна стіна кімнати, переважно це добре освітлена найбільша стіна, навпроти входу, привертає на себе увагу при вході. Розміщення символів, зображень та стендів має певну послідовність.

1 – Хрест, образ святого Юрія змієборця (символ скаутського руху). 2 – Пластова лілейка. 3 – Сильветка гуртка, гурткова хустка, гуртковий прапорець. Портрети засновників 4 – Іван Чмола; 5 – д-р. Олександр Тисовський; 6 – Петро Франко (засновники Пласту); 7 – Лорд Бейден-Паувел оф Гілвел (засновник всесвітнього скаутського руху).

8 – Символи пластового кличу (гасла) Сильно як дуб, Красно як калина, Обережно – моримух, Бистро як блискавиця. 9- Пластовий закон, та 14 прикмет пластуна в щоденному житті. 10 – Історія: Пласту, Скаутського руху, життя гуртка. 11 – Світлини гурткових подій. 12 – Стенд практичних вмінь: напр. Вузли, Рослини, Перша допомога тощо. Усе інше розміщуємо на інших стінах. Більшість предметів нехай виготовлять юнацтво власноруч, (вишивані рушники над образ, рамки, стенди, написи, малюнки, гурткові символи, світлини і т.п.). Бажано є створити пластову бібліотечку. На інформаційній дошці: стан гуртка відзнаки заслуг, запрошення, оголошення, графіки. За станом домівки слідкує Домівкар-Господар (дбає за чистоту, призначає чергових, прикрашає, ключі, майно, спорядження тощо).

Посібник для виховників пластового юнацтва.

The EVS.©

5


Крок 2 Пластовий однострій

Т

е, що нас відрізняє від інших, це те, як ми одіваємось. Однострій – уніформа, по якій можна прочитати пластуна, а саме - що він робить і уміє. Юнацтво використовує однострій на всіх пластових зустрічах, на публічному представленні Пласту, на пластових таборах, а в інших випадках тільки з дозволу свого виховника. Все що є на однострої має конкретні правила отримання даного відзначення, шеврона, нашивки або складового елемента. ↔ Беретка – барви, яку вибере самостійний гурток. ↔ Сорочка – військового покрою, з „пагонами‖ та пасами 2 см. на кишені, комір і ґудзик під шию (Барви у дівчат-пісочна, хлопців-зелена) ↔ Хустка – трикутник 75х75см. неповторної барви або двобарвна (+ тасьма) самостійного гуртка. Виховник барви свого куреня або ж свого Уладу. ↔ Обручик – сплетений косичкою з трьох барв: жовта, малинова, зелена. Стягує хустку. ↔ Шнурок бронзової барви (Виховника - білої), під комір, вузлик і петля сягає рівня низу кишені. На нім свисток, ховай до лів. кишені. ↔ Пояс (пасок) бронзовий або зелений, запинається на металеву золоту бляшку.  Спідниця до колін, шита в 6-ть складок на пасок. Барва – бронзова (темно-коричнева)  Штани, шорти (літом) з набедреними швами, на пасок. Барви як сорочка – зелені.  Підколінки (гетри) барви хлопч.строю.  Підколінки бронзової барви для дівчат. Дівчат обов’язує цілий рік гетри+спідниця.  Взуття чорні або бронзові шнуровані гладкі (напів-) черевики. Відзнаки над і на кишенях - Ліва кишеня. Мала Лілейка пластової присяги (25 мм) на червоному щитику (ромб 28х22мм) - для УПЮ, а УСП - зелений. - Відзначення „4‖ „3‖ „2‖ „1‖ за особливу працю. - На кишені Дві срібні (для курінних діловодів барви ці золоті) вертикальні стрічки (8мм) – це Гуртковий. Заступник гурткового –тільки одну посередині. Емблема гуртка (кругла ч/б сильветка) або куреня (червоний квадрат і номер реєстрації в КПС) а на кишені - тільки виховник цього гуртка або куреня, Юнацтво з гуртка чи куреня ж на правому плечі. - Права кишеня: Над нею всі значки таборів (до 2 років давності), свят та змагань (до року), та зустрічей (виключно пластових!!!). - На накривці кишені ВФВ – Відзнака Фізичної Вправності. Відзнаки на рукавах. Правий рукав: Відзнака Куреня УПЮ (об’єднання 3-4 гуртків), для підготовчого – червоний щитик (5х5см)без числа (так само і у Виховника Куреня- Зв’язкового), поточне число надає Крайова Пластова Старшина, - парні для дівочих і непарні для хлопчачих. Під ним емблема гуртка, чорно-білого виконання (5см) Прихильник Учасник Розвідувач Скоб (Вірлиця- дівч) – Відзнаки ступеня, тло зелене (7.5х5) на лівому рукаві, Прих (символ пластового вузла) та Учасник (стрічка синя напис СКОБ жовті) Розвід - + Пл. Лілейка біла на жовт. тризубі – малинова кайма навколо згідно проб. КВ – відзнака Кадри Виховників. Під нею Крайові табори (Золота Булава, Лісова Школа (хлоп.), Школа Булавних (дівч.)). Нижче на лінії понад лікоть відзнаки вмілостей: Картограф, Мандрівник (голубе тло червоний обтяг і мал. 3см).

6

Посібник для виховників пластового юнацтва.

The EVS.©


Крок 33  Ю

Пластовий юнацький гурток

нацький гурток – це організаційне оформлення того, що існує віками як природне побратимство в різних формах, як дружній гурт однолітків, які охоче збираються спілкуватися, вчитися, мандрувати. А також будують свій світ власною працею під проводом одного з-поміж себе на ідейних засадах Пласту. Пластовий гурток складається з 6-10 осіб з однієї місцевості, зібраних так, щоб, враховуючи їхній вік та зацікавлення, вони могли з успіхом виконувати потрібну для їхнього самовиховання пластову виховну програму.

НАЗВА І СИМВОЛІКА ГУРТКА Пластовий гурток УПЮ вибирає власну назву і символ. Звичайно, це назва звіра, птаха, комахи або рослини. Відзнака гуртка кругла, діаметром 5 см, з тлом білого кольору і чорним обрамленням шириною 3 мм. Символ гуртка у вигляді силуету виконується (як правило, вишивається) чорним кольором. Відзнака нашивається на правому рукаві безпосередньо під відзнакою куреня. Гурток має свою барву (або дві барви), яка відображується на гуртковому знамені. Знам’я гуртка виконується на білому полотні у формі рівнобічного трикутника (основа 25 см, висота 30 см). Довші сторони трикутника трохи заокруглені. На правій стороні, на загостреному кінці, нашитий менший трикутник основного кольору куреня (висота 7,5 см). По середині знамена, на правій стороні, нашитий силует символу гуртка чорного кольору. Лівий бік гурткового знамена покритий матеріалом основного кольору гуртка. Знамено слід носити прив’язаним вздовж основи на пластовій палиці. Гурткові знамена підносять на щоглу після курінних знамен. Знамено носить і зберігає гуртковий. Гурток також має свій тотем. Тотем — це вирізьблене з дерева зображення гурткового символу. Це може бути і щось інше, що пригадувало б гуртковий символ, наприклад — орлині пера, оленячі роги, ін. Тотем прикріпляють на вершку пластової палиці. Тотем носить заступник гурткового, або вибраний для цього член гуртка. ГУРТКОВЕ ДІЛОВОДСТВО Пластове життя є дуже насичене і різноманітне. Для того, щоб його правильно і успішно організувати, треба розподілити між членами гуртка ряд необхідних обов’язків. Відтак кожен мав би повністю відповідати за якусь ділянку ―гурткового життя‖ і спільного пластування. У пластовому гуртку обов’язкові такі посади діловодів: гуртковий, заступник гурткового (він же – гуртковий суддя), гуртковий писар, гуртковий скарбник. Відповідно до особливостей гуртка і змісту його роботи, можуть бути введені посади санітара, домівкаря, картографа, фотографа, піоніра, хронікаря, діловода мандрівок, кухаря, бібліотекаря тощо… Потрібно, щоб кожен в гуртку мав діловодство і сумлінно його виконував – ―тягнув‖ напрямок (або напрямки) роботи, доручений друзями. Щороку треба робити перевибори, на яких кожен з діловодів робить огляд своєї праці. Під час перевиборів всі (або деякі) діловоди можуть знову бути обрані на свої посади. ГУРТКОВИЙ – це член гуртка, який відрізняється з поміж інших юнаків більш уважним відношенням і дбайливістю в пластовій праці. Його обирають члени гуртка за свого провідника, або тимчасово, до виборів, призначає впорядник пластового гуртка. До його обов’язків входить:  Очолювати гурток і дбати про лад і порядок у ньому.  Приймати накази від вищого пластового проводу чи від впорядника, з’ясовувати їх сутність, доречність і організовувати їх виконання.  Дбати про успіхи членів гуртка в здобуванні пластових проб.  Входити до складу ради гурткових куреня.  Контролювати ведення гурткових діловодств. При потребі організовувати навчання діловодів, переназначати їх.  Обговорювати з пластовим впорядником недоліки в гуртку.  Вимагати від своїх товаришів виконання наказів, пластових законів, зберігати пласт. таємницю.  Виступати від імені свого гуртка перед пластовим проводом.  Вести книгу гурткового.  Надавати накази членам гуртка й вимагати від них повної слухняності.  У порозумінні з впорядником має право надавати перестороги, що в його компетенції.  Керувати питаннями вступу нових юнаків до гуртка. Слідкувати за порядком викреслення і виключення або виходу з Пласту на власне бажання юнака.  Має право звернутись до гуртка, виховника, зв’язкового при бажанні звільнитись з посади гурткового. При цьому необхідним є подання причини.

Посібник для виховників пластового юнацтва.

The EVS.©

7


ГУРТКОВИЙ СУДДЯ – ЗАСТУПНИК ГУРТКОВОГО Має обов’язок:      

Заступати гурткового під час його відсутності. Допомагати гуртковому в здійснення своїх обов’язків. Подавати гуртковому всі пропозиції щодо відзначення членів гуртка. Пропонувати гуртковому застосовувати пластову систему пересторог що до членів гуртка. Вести окрему книгу про діяльності членів гуртка. Дбати про виконання наказів, пластових стійок, чергувань гуртка, за дотриманням приписів пластового однострою. ПЛАСТ НАЦІОНАЛЬНА СКАУТСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ УКРАЇНИ ПЛАСТ НАЦІОНАЛЬНА СКАУТСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ УКРАЇНИ

ГУРТКОВИЙ ПИСАР Має обов’язок:  Збирати й записувати відомості про життя в гуртку, дотримуючись хронологічного порядку.  Вести хроніку гуртка.  Вести протоколи сходин.  Вести листування гуртка.

Станиця Городенка

Звіт Гуртка Вовки

Станиця Городенка Гурток Вовки

за ____ чверть рік 200__ року Провід осередку Провід гуртка складають (пластовий ступінь, ім’я та прізвище; телефони):

ПРОТОКОЛ СХОДИН Ден 25.12.2005 № 012 с.Михальче Присутні__________________________ Гості _____________________________ Порядок денний ______ _______ ___ ... Відбулося ___________ .... ________.... . __________________________________ __________________________________ __________________________________ Ухвалили _________________________ _______ __ ________________________ На наступні сходини буде ________ .... Підписали Гуртковий ХХ пл. прих Василь Фреді Писар ХХ пл. уч. Роман Василик

1. Гуртковий – 2. Заступник гурткового – 3. Писар – 4. Скарбник – 5. Господар – Членство Прибули:_Вибули:_Відзначення:_Перестороги:_

Діяльність. Проведено сходин __ , інших заходів – ______ та взяв участь в ______ (+хроніка ) Характеристика діяльності гуртка (зававаги і оцінка)_______ План діяльності на найближчий час (дата, назва і місце проведення заходу; в дужках відповідальна особа): Побажання Булаві УПЮ (суттєві і коректні) До звіту додається Список членів, Хроніка діяльності та Відомість сплати членських внесків.

Гуртковий ХХ пл. прих Василь Фреді Писар ХХ пл. уч. Роман Василик

Курінь УПЮ ч. 1 ім. Короля Данила

2 січня 2001 – сходини гуртка (вівторок, ТКЦ «Княжий», 14.00– 16.00). Присутні: 4 (Сокіл, Здоровило, Орел, Хмара); відсутні: 1 (Зайвий). Програма: організаційні питання (рогляд і підготовка плану діяльності гуртка на найближчий час, різне), гутірка про Три Головні Обов’язки пластуна, гра ―А-со-ко‖, пісня ―Ми йдем вперед‖, впоряд (звороти в русі). 5-6 січня 2001 – пішохідна мандрівка гуртка до Скель в Бубнищі (Сколівські Бескиди, Сколє – хребет гори Ключ – скелі в Бубнищі – Тишівниця – Верхнє Синьовидне). Присутні: 3 (Сокіл, Здоровило, Орел); відсутні: 2 (Хмара, Зайвий). Програма: набуття досвіду мандрування в зимових умовах, здача проб Першої проби, гурткова рада в скельній печері (відновленого гуртка, ухвалення Статуту, вибори гурткового). 8 січня 2001 – Теренова гра ―Бій під Крутами‖ .... 11 січня 2001 – Вшанування пам’яти Ольги Басараб ... 13–14 січня 2001 – ―Маланка... 15 січня 2001 – Концерт групи ―Кому вниз‖ ...

 Готувати господарський план гуртка.  Підбирати місце чи домівку для сходин гуртка, дбати про прикрашення та чистоту домівки.  Вести записну книжку з розділами про сплату внесків та купівлю майна гуртка.  Збирати членські внески.

і т.д.

Коли в гуртку є багато членів можна вводити додаткові діловодства. Наприклад, гуртковий домівкар (відповідає за порядок у домівці, за ключі), гуртковий санітар (відповідатиме за аптечку), гуртковий фотограф (відповідатиме за фотографування та друкування фотографій), гуртковий куховар (відповідає за реманент для кухні, харчування на гурткових мандрівках) тощо.

8

ГОСПОДАР ГУРТКА Й СКАРБНИК Має обов’язок :

Відомість витрати внесків

Заведено з _______________________________ Закінчено ________________________________

Дата

Прізвище та ім’я отримувача

Гуртковий скарбник

Посібник для виховників пластового юнацтва.

На що видано

Видана сума

Підпис отримувача

Гурток ч. 1 ―Беркути‖ Хроніка гуртка

(підпис) (пл. ступінь, ім’я та прізвище)

The EVS.©


Крок 4

В

Пластовий впоряд

поряд – дає можливість не тільки зорганізованою лавою дійти з пункту А в пункт Б, але й привчає Юнацтво до дисципліни, точності і порядку. Виконуючи команди впоряду, ми разом плекаємо естетику і терпеливість.

Впоряд на відкриття (закриття) гурткових сходин. *(над літерами подано наголос вгору або в низ, через дефіс двоскладовий клич.) ПОЗÎР (ПОЗІІІІІІІР) – Протяжно і гучно Гуртковий закликає до уваги гуртка. По цьому буде “Струнко” або “Збірка”. На це всі полишають свої заняття, для виконання наступної команди. Використовується і для оголошень. ГУРТÔК! В ОДНОЛАВУ [ДВОЛАВУ] ЗБІРКÂ! – Всі шикуються в одну лінію (якщо їх велика кількість, то починаючи від другого, позаду стає лава на витягнуту руку до передньої лави, за останнім хтось теж має бути , навіть за рахунок пересування передостаннього в задній лаві) на струнко, руки по швах, дещо відхилені в боки, так аби ледь торкати сусідні лікті в лаві. Всі шикуються навпроти Гурткового, так аби він стояв перед серединою лав. Гуртковий стоїть спиною до Виховника на віддалі трьох кроків. ДО ПРАВОГǑ РІВНЯЙСЬ! – Всі в лаві вирівнюються по носках взуття, поглядом вирівнюються на крайнього з права, як правило першим стає Заступник Гурткового. ДО ЗВІТÝ ГЛЯНЬ! – Всі повертають погляд у бік Виховника, Гуртковий рівним маршовим кроком підходить найкоротшим шляхом перед Виховник за два кроки перед ним на струнко, Вітаючись СКОБ дає звіт готовності гуртка до сходин. „Друже Виховник, гуртковий пластун (подає свій ступінь) оголошує гурток такий-то у повному (чи неповному і коротко причину відсутніх) до вашого наказу‖ Не обертаючись до лави робить відступ вліво, а Виховник вітає гурток. ВІДКРИЄМО (ЗАКРИЄМО) ГУРТКОВІ СХОДИНИ ПЛАСТОВИМ ГАСЛОМ СКОБ!!!‖ – на що всі гучно мають відповісти: „СИЛЬНО, КРАСНО, ОБЕРЕЖНО, БИСТРО‖!!! „НАКАЗ‖ - задає запит Гуртковий вже ставши перед Виховником. На це Виховник дає розпорядженню. Після цього Виховник та Гуртковий одночасно віддають почесть (тільки заприсяжені віддають трипальцеву почесть) з кличем СКОБ! Далі гуртковий повертається на своє місце, обертається обличчям до лави й командує: ПРЯМÔ ГЛЯНЬ! - Якщо гуртковий хоче переказати якісь інструкції від впорядника, командує:

СПÔ-ЧИНЬ! - Всі відставляють ліву ногу на скіс вбік і вагу тіла переносять на праву, не можна розмовляти! Руки вільно опущені. Гуртковий переказує якісь інструкції. ДÔ... (всі стають на струнко)- МОЛИТВІ (і на спочинь і хрестяться і т.д.)‖Отче наш‖ ПÔ... (всі стають на струнко) МОЛИТВІ - Всі на спочинь. Одівають берети. СТРУН-КÔ! – Стопи каблуком разом, носками у відхилі назовні. Руки по швах, долоні зігнуті кулака, дещо відхилені ліктями в боки. Не може ніхто в лаві розмовляти і рухатися без команди. Всі команди (До молитви, Ліворуч, Праворуч, Розхід і т.п. віддаються виключно на струнко). Цю команду виконують УСІ! На випадок, коли проводиться довга розмова в лаві, можна дати замість СПОЧИНЬ команду – СВОБІДНО – можна вільно зайняти позицію навприсідки, тихо спілкуватися але не виходячи з лави. По ній ПОЗІР –СТРУНКО і т.д. РОЗХІД - Команду вживаємо, щоб розпустити зімкнені лади при закінчені програми збірки. Коли прозвучить команда „розхід”, усі виконують „обернись” та, починаючи рух у три кроки з лівої ноги, розходяться на дальші заняття. Закриття сходин відбувається аналогічно до програми відкриття за винятком здачі звіту. Молимося рано, у вечір перед і по їжі, на Службі Божій (Отче наш, Євангеліє, Їжте сіє єсть Тіло моє.). На молитву колінопреклінну НА КОЛІНО (на ліве!!!) З КОЛІНА. Над їжею так молимо  

ПОЗІР! ДО... (всі стають на струнко)- МОЛИТВИ ( на спочинь і хрестяться молитва ). ПО... (всі стають на струнко) МОЛИТВІ - всі на спочинь. СМАЧНОГО! Далі сідають до столу.

** ** ** Посібник для виховників пластового юнацтва.

The EVS.©

9


Крок 5 О

Гурткові сходини

сь властиво те, що найважливіше для кожного Юнака і Юначки – зустріч своїх однолітків і спільне переживання пригод та змагання до вершин. Перші кілька сходин переводить зазвичай сам Виховник, частенько запрошуючи людей з поза гуртка, для проведення цікавих програм, науки окремим спеціальностям, якими сам досконало володіє. А вже десь з десятих сходин, відчувши самостійну працю свого гуртка, Виховник посувається дещо „в тінь‖ із центра уваги дітей, даючи їм самим проявляти лідерські і творчі здібності, втручається тільки в разі потреби. Перевага праці в малих групах є очевидна й перспективніша для самостійного розвитку Юнацтва. У гуртку ніхто не буде обділений увагою, або заглушений натовпом, чи як це нажаль є в шкільних класах. На кожних сходинах має бути кілька різноманітних форм заняття, які гармонійно переходять одне в одне. Треба на початку постаратися заінтригувати дітей якоюсь, несподіванкою, таємницею, пригодою тощо. Сходини можуть бути й тематичні, присвячені календарним подіям, історичним подіям. Юнацтво має бути приготованим до сходин, маючи однострій, записники, довідники, шнурівки до в’язання, спортивну одежу, туристичне спорядження й інше, що має бути використане в часі 1,5 -2 годинних сходин. Нижче приведена класична послідовність. Підібрати ж зайняття можна самому завчасно, користуючись із „Джерел‖ запропонованих ігор, гутірок, тем, вмілостей, пісень тощо. Зміст

Впоряд (відкриття) 5 хв. Відкриття сходин відбувається урочисто, вимагає уваги всіх присутніх. Це не лише формальність, але й виховний засіб (привчає до дисципліни і почуття приналежності до спільноти). Деякі зауваження щодо відкриття сходин  Відкриття повинно розпочинатися точно (!) у раніше домовлений час.  Відкриття проводить гуртковий (на даному етапі – виховник).  Після команди ―позір‖ (увага) юнаки збираються в лаві чи в колі. Сходини починаються молитвою і викрикуванням пластового гасла «СКОБ!». Далі відбувається перевірка присутності членів гуртка, читання та затвердження програми сходин, перевірка пластових одностроїв та інше.  Після наказу «розхід» починається подальша програма. Під час кількох перших сходин ця точка може виконуватись не в повному обсязі. Надалі гурток може виробити власну традицію відкриття сходин (з гуртковою піснею чи кличем чи ін.)

Гутірка  – 10-20 хв. Інформування про певні події, дискусія обговорення певних проблем. Приклад структури гутірки 1. Вступ (слід назвати тему; з’ясувати, чи вона всім зрозуміла; при потребі пояснити або задати навідні запитання; зацікавити розмовою – розказати цікавий приклад, загадати загадку, провести коротку гру тощо) 2. Основна частина (висловлення учасниками гутірки свого розуміння теми; пояснення ведучим гутірки суті порушеної проблеми за допомогою розповіді пригоди з життя, художнього твору тощо) 3. Висновок (слід зробити підсумок всього сказаного, звернути увагу на запитання учасників гутірки, висловлені цікаві думки; подати короткий висновок-пораду) Обов’язкова під час кожного заняття

Гра  -10-20 хв. Проводяться не тільки для розваги, але й для навчання, згуртованості, для перевірки знань чи вмінь. Деякі зауваження щодо ігор 1. Ігри можна проводити як у домівці, так і на вулиці, у природі. 2. Щоб не знеохотити гравців, треба уникати частих повторень ігор. 3. Функції гравців треба розподіляти так, щоб кожен юнак був по черзі активним учасником гри. 4. Бажано, щоб, чергуючись, кожен юнак мав змогу бути ведучим гри. Це розвиває Юнацтво. 5. Поступово ускладнювати завдання й продовжувати в часі. 6. Правила гри мають бути наперед повідомлені й добре пояснені. 7. Після завершення гри відбувається її ―розбір‖: підсумки, підраховуються бали, хто переможці. 8. Виховнику слід звертати увагу на дрібниці – зокрема, не забувати оголосити учасникам назву гри. Підчас сходин може проводитись 2-3 гри але не більше. Не витрачай забагато часу на ігри.

10

Посібник для виховників пластового юнацтва.

The EVS.©


Спів - 5-15 хв. Розучування нових пісень, повторення вже відомих, складання власних. Для кращого запам’ятовування пісень, можете використати одну із рекомендацій  Підготувати плакат із текстом пісні, розміри якого дозволили б усім бачити написане. Або – роздати кожному юнаку текст пісні на окремому листку. Диктування займає багато часу. Знайдіть у гуртку гітаристів.  Пояснити зміст пісні, чи значення незнайомих слів.  Спочатку достатньо 2 рази проспівати нову пісню (перший раз по куплетах, другий – повністю).  На наступних сходинах варто ―освіжити‖ в пам’яті мелодію, перевірити, чи добре вивчені слова.  Не зайвим є розповісти коротку історію пісні (!) і повідомити хто її автори.  Доброю нагодою для розучування пісень (і для співу взагалі) є мандрівки. Ця точка може бути не на кожних сходинах. Спів сприяє згуртуванню колективу.

Навчання  - 10-25 хв. “Пластова премудрість” опановується через навчання юнаків впорядником або кимось із старших, досвідчених юнаків. Навчання проходить через інструктажі, виконання вправ, змагання, гру. Юнаки вивчають теоретичну інформацію (Пластовий закон, історія куреня, азбука Морзе і т.п.), а також здобувають практичні навички і вміння (пакування наплічника, в’язання вузлів, надання першої допомоги і т.п.) Деякі зауваження щодо навчання під час сходин  Не зловживай таким підходом до навчання як у школі: учитель говорить і показує, а учні слухають і повторюють. ―Почув – забув, побачив – запам’ятав, виконав – зрозумів‖ – говорить народне прислів’я.  Найвища ефективність навчання досягається у формі взаємного навчання (юнаків навзаєм).  Розвивати бажання до самостійного навчання (наприклад – вивчити нескладні вузли, навчитися варити кашу, малювати пластову лілею тощо – юнаки можуть самостійно чи розпитавши батьків або друзівпластунів). Впорядник тоді дає завдання і під час сходин робить гру або змаг для перевірки.  Для проведення інструктажів з окремих ділянок можна залучати фахівців. Ця точка може бути не на кожних сходинах

Майстрування – до 1 год. Ця точка вноситься у програму сходин для закріплення і демонстрування набутих пластових вмінь, а також – систематизації отриманих знань. Юнаки отримують нагоду «щось зробити» власними руками. Різьба по дереву, вишивання, переплетення книг, писання писанок, наклеювання шпалер, виготовлення стендів, ремонт таборового спорядження, монтаж комп’ютера… це дуже урізноманітнює сходини і зацікавлює юнаків. Деякі зауваження щодо майстрування під час сходин  Деякі види робіт потребують попереднього інструктажу з безпеки, правил роботи з обладнанням і матеріалами.  Як правило, до роботи залучається весь гурток, здійснюючи спільну справу. Важливо подбати про те, щоб хтось не опинився осторонь або майже не задіяним.  Впорядник не мусить бути лише стороннім спостерігачем, але не виконує за когось роботи.  Гурток повинен разом обговорювати ―виробничі проблеми‖ і спільно їх вирішувати, а не підкорятися волі впорядника чи гурткового. Ця точка може бути не на кожних сходинах

Планування наступних сходин – до 5 хв. Домовленість про час і місце наступної збірки. Спеціальні оголошення (що з собою мати, яка одежа тощо). На даному етапі (перед іменуванням “пластунами-прихильниками / пластунками-прихильницями”) ця точка поєднується з точкою “Впоряд (закриття)”: домовленість про наступну зустріч відбувається після підбиття підсумків сходин. А надалі це буде досить важливий етап, під час якого розподіляються обов’язки на наступні сходини (хто готує гутірку, читає інструктаж, проводить гру тощо).

Впоряд (на закриття) – 5 хв Перед закриттям потрібно не забути поприбирати в домівці, де відбувались сходини. Закриття сходин, домовленість про час і місце наступних, спеціальні оголошення. Деякі зауваження щодо закриття сходин  Впорядник (а згодом – гуртковий) повинен слідкувати, щоб сходини не затягнулись на час 1,5 - 2 годин.  Закриття проводить гуртковий (на даному етапі – виховник).  Після команди ―позір‖ (увага) юнаки збираються в лаві чи в колі. Впорядник (згодом – гуртковий) підбиває підсумки сходин, відзначає тих, хто мав успіхи. Сходини завершуються молитвою і гучним пластовим гаслом «СКОБ!».  Після наказу «розхід» юнаки одягаються і йдуть додому. Важливо, щоб сходини закінчувались на чомусь цікамому – це буде стимулом для наступних занять.

Посібник для виховників пластового юнацтва.

The EVS.©

11


Крок 6

Інші форми занять в УПЮ

Окрім класики щотижневих сходин є ще багато інших способів цікавого та корисного проведення спільних зустрічей. Сходини в приміщенні тільки з огляду на крайню необхідність, так, як наприклад, негода, несприятлива пора року. Скаутський рух властиво зародився з вчительського прагнення відкрити перед своїми учнями Живу Книгу Природи. Замість довгого пояснення на уроках таємниць явищ: природних і космічних, погодних та атмосферичних, чи б не простіше дозволити на власний дотик відчути, радість із спілкування із не прирученою природою, із нічним повним зір неба, від романтики співу та роздумів при ватрі. Спілкуючись із природою „на Ти‖, ми спілкуємось з Її Творцем. Давайте розглянемо коротко форми занять з юнацтвом та вказівки тому. Гурткові сходини. Пластове виховання юнака і його вишкіл відбуваються майже виключно у його гуртку, і основним виховним засобом кожного пластового гуртка є щотижневі гурткові сходини. На них подають вишкільний матеріал згідно з планом у формі гутірок, ігор, забав, змагань, вправ і т. і. Програма сходин мусить бути різноманітна і збалансована. Якщо юнаків годувати одним і тим самим меню, то не дивуйтеся, коли вони знеохотяться. Виховник повинен використовувати матеріали, яких вимагають пластові проби, але пам’ятайте: на одні сходини максимально одна гутірка, мінімально одна гра. Поступово виховник передає управління сходинами у руки гурткового провідника. Правильно проведеними сходинами вважаються такі сходини, на яких впорядник може сісти в крісло і спокійно просидіти там протягом цілих сходин – без страху, що щось піде погано. Сходини веде гуртковий, а поодинокі точки програми проводять самі члени гуртка. Очевидно, гуртковий для цього повинен пройти відповідний дошкіл, а впорядник мусить заздалегідь присвятити трохи часу, щоб допомогти членові гуртка у приготуванні потрібної теми. Гурткові збірки. Це менш формальна форма занять гуртка, на відміну від сходин. Програма збірки складається зазвичай з одного або двох специфічних занять. Наприклад, збірка на виконання доброго діла, пластового заробітку, малювання писанок перед Великоднем. Гурткова Рада. Збір гуртка для обрання проводу гуртка та складання річного плану. Як правило, відбувається двічі на рік – у вересні та лютому. Має особливу програму: відкриття, звіти при перевиборах проводу, надання абсолюторію ( задовільне звільнення від обов’язків), вибір нового проводу, складання плану заходів та закриття. Сходини куреня. Це нагода поспілкуватися та попрацювати разом членам куреня. Програму сходин присвячують, як правило, національним, релігійним, пластовим та курінним святам. Бажано саме на сходинах куреня проводити іменування, надання відзначень та похвал членам куреня. Підготовкою сходин займається Рада гурткових, яка може делегувати підготовку окремих точок програми гурткам. Виховник повинен допомогти в підготовці точки на сходини, бо участь буде брати велика кількість учасників і тому потрібно підібрати відповідну гру чи гутірку, які б зацікавили юнаків чи юначок різного віку. Курінна збірка. Збір куреня з метою полагодити одну конкретну справу. Курінна Рада. Те саме, що Гурткова Рада, тільки на рівні куреня. Прогулянка. Це короткочасні дії на природі. Прогулянки тривають:  2-4 години – вона має характер точно запланованих сходин з тією різницею, що відбувається на природі й більшість часу присвячено руховим іграм, практичним вправам, змаганням, бо ці елементи важко проводити в домівці;  цілий день – програма цієї прогулянки наближається до денного порядку таборової програми. Крім часу для практичного вишколу і вправ, потрібно відвести час на доїзд, харчування, дозвілля та відпочинок. Не можна перевантажувати юнаків самими лише вишколами і тяжкими вправами. Якщо виховник хоче, щоб вони засмакували життя в природі, треба дозволити їм якусь розвагу. На закінчення слід дати настроєву точку, щоб викликати гарний настрій і щоб залишився добрий спомин про прогулянку. Мандрівка. Триває довший час (2-3 дні). Присвячується програма спогляданню цікавих і особливо гарних місць чи околиць. Під час маршу виховник повинен слідкувати за всіма учасниками, щоб ніхто не відставав і не губився, повинен враховувати фізичну підготовку юнаків і відповідно планувати тривалість та довжину маршруту. Для вправ під час мандрівки підходять вмілості з табірництва, практичного пластування, природознавства. і т. п. Табір. Виїзд гуртка або, куреня на природу терміном 10-14 днів. Табір передбачає докладну виховновишкільну програму і є підсумком пластової діяльності протягом року. Саме там юнацтво:  краще пізнає Творця в Його творінні;  має вишкіл практичного життя в природі;  завершує цілорічну пластову працю;  застосовує надмірну юнацьку енергію та відпочиває від школи, домівки через зміну способу життя;  має нагоду для власної ініціативи, творчості, будучи в братерській пластовій спільноті;  виробляє всі позитивні пластові і громадські чесноти;  веде впорядкований спосіб життя.

Теренові ігри. Теренові ігри, на відміну від звичайних ігор, мають точно означену ціль і докладно розроблені правила, а також потребують терену, на якому вони будуть проводитись. Під час гри відбувається засвоєння знань, прищеплення рис характеру, розвиток інтелекту, почуття чесної гри, співпраця у гурті, фіз. розвиток. Ватри та імпрези. Для юнацтва це нагода виробити уяву, гумор та акторські здібності. Це добра можливість посміятися із себе чи інших та розвеселити друзів.

12

Посібник для виховників пластового юнацтва.

The EVS.©


Джерело 1

 Cxoдини пpиxильникiв УПЮ

(Увага! Використано спогади і стиль мови властивий до початку ХХ ст.) Олександр Тисовський, ―Життя в Пласті‖ Пpoвoдячи цiкaвo й вeceлo чac, пpигoтoвляємocь дo 1-oї плacтoвoї пpoби. He poбимo з тoгo шкoли, a дoбиpaємo зaйняття тaк, щoб yci ми cпpaвдi пpиcвoїли coбi тe, щo зaвжди бyдe пoтpiбнo знaти й yмiти плacтyнoвi. Cxoдини пpoвoдити бyдeмo ми caмi, aлe щoб ми дoбpe пiзнaли, як вoни пoвиннi вiдбyвaтиcь, тo дeкiлькa cxoдин cпoчaткy вeдe впopядник. Hам тpeбa дoбpe дo цьoгo пpиглядaтиcь, бo нeзaбapoм кoжнoмy з нac пpийдeтьcя caмoмy вecти тaкi cxoдини, чи тo як вибpaнoмy члeнoвi пpoвoдy гypткa, чи нa дopyчeння пpoвiдникa aбo впopядникa. Cклacти пpoгpaмy — нe лeгкo, бo дo тoгo тpeбa чимaлoгo зaгaльнoгo i плacтoвoгo знaння. Але пpoвoдити cxoдинaми з гoтoвoю пpoгpaмoю, кoли вce пoтpiбнe зaздaлeгiдь пpигoтoвaнo й пepeдyмaнo, нe вaжкo. Koжний з нac бyдe й y цьoмy дiлi впpaвлятиcь. Пepшa piч: тpeбa нaм дoклaднo й пeвнo дoмoвитиcь, дe i кoли мaємo вiдбyвaти cxoдини. Пoгaнo бyлo б, якби Хтоcь з нac нe знaв, нaпpиклaд, пpo мicцe cxoдин, пiзнiшe блyкaв i чepeз тe cпiзнивcя. Плacтyнoвi нe вiльнo бyти „пiзнiм Іваном‖. Точність — цe вaжливa пpикмeтa плacтyнa. Пpo нeї щe дeщo cкaжeмo пiзнiшe. Дaлi пoбaчимo, щo впopядник дбaйливo пpигoтyвaв coбi пpoгpaмy нaшиx cxoдин нe лишe зa тoчкaми, aлe тeж пpигoтyвaв yce, щo дo кoжнoї тoчки пoтpiбнo, тaк щo нe витpaчaє з пpизнaчeнoї нa cxoдини гoдини нi oднoї xвилини нa шyкaння, пpигoтyвaння чoгocь тoщo. A тeпep нaшi пpиклaди:

ПEPШI CXOДИHИ ПЛACTOBI ПPИXИЛЬHИKИ Bпopядник пoвiдoмляє, щo плacтoвий пpoвiд гoтoвий пpийняти нac дo yлaдy юнaкiв як плacтyнiв пpиxильникiв i пoгoджyєтьcя нa тe, щoб ми cтвopили пiдгoтoвчий плacтoвий гypтoк. Він подaє нaм дo вiдoмa нaзвy плacтoвoгo кypeня, дo якoгo ми бyдeмo пpинaлeжнi, i cвоє iм'я, пpiзвищe, aдpecy й тeлeфoн, щoб ми мoгли з ним кoжнoчacнo порозумітися. — Biд нинi, — гoвopить вiн, — ми бyдeмo твopити нaйближчий гypт дpyзiв, нeнaчe oднy ciм'ю. Тому ми пoвиннi oбiцяти, щo бyдeмo oдин oднoмy допомагати i зa кoжнoгo з нaшиx члeнiв заступатися, як зa piднoгo бpaтa, кoли б вiн бyв y пoтpeбi чи в нeбeзпeцi. — Cтapaймocя oдин oднoгo дoбpe пiзнaти i дpyжити нe тiльки нa плacтoвиx cxoдинax, aлe й y нaшoмy щoдeннoмy життi. — Як бyдeмo пoчyвaти ceбe дoбpe в нaшoмy гypтi, a Плacт нaм подобається, тoдi кoжний caм виpiшить, чи мaє зaлишитиcя y Плacтi, i бyдe cпiльнo з iншими пiдгoтoвляти ceбe, щoб cтaти cпpaвжнiм плacтyнoм i здoбyвaти щopaз вищi cтyпeнi. – Ми вжe нe нoвaки, – кaжe вiн. – Te, дo чoгo нoвaки пpивчaлиcя, нaм тpeбa вжe знaти. Тому для пpигaдки впopядник пpoчитyє нaм oднy зa oднoю тoчки з тoгo poздiлy в „Життi в Плacтi‖, в якoмy цe з'яcoвaнo, i ми з ним пpo цe poзмoвляємo. (Цe пepшe вiдкpиття нaшиx cxoдин i пoяcнeння тpивaли oколо 10 xвилин.). BПOPЯД Teпep впopядник пoяcнює нaм, щo кoли ми, плacтyни, виcтyпaємo гypтoм, тo мycимo цe poбити зopгaнiзoвaнo i в пopядкy, який нaзивaємo „впopядoм‖. Taк ми звикaємo дoбpoвiльнo, збipнo i згiдливo викoнyвaти нaкaзи нaшoгo плacтoвoгo пpoвoдy, xoч би цe бyлo чacoм тpoxи тpyднo чи вимaгaлo тepпeливocти. Bпopядник ycтaвляє нac „в лaвy‖, тoбтo oдин пoбiч oднoгo, aлe тaк, щoб мoжнa бyлo вiльнo oбepтaтиcь, i пoкaзyє тa вияcнює, як тpeбa cтoяти нa нaкaзи „cтpyнкo‖, „cпoчинь‖, „cвoбiднo‖ i poбити звopoти „пpaвopyч‖, „лiвopyч‖ i „oбepниcь‖. Для пpиклaдy i впpaви тepпeливocти впopядник дaє нaкaз „cтpyнкo‖, i ми мaємo витpимaти мoвчки i cтoячи цiлкoм нeпopyшнo oднy xвилинy. (Ha впopяд ми зyжили 10 xвилин.) ГУTIPKA ПPO УКРАЇНУ Пicля цiєї тoчки пpoгpaми впopядник кaжe, щo xoтiв би нaм дeщo цiкaвe poзпoвicти i з нaми пoгyтopити. Ми ciдaємo дoвкoлa, aбo в якoмycь cпoкiйнoмy мicцi нa вiльнoмy пoвiтpi, дe хто мoжe, aлe paзoм, y гypтi, щoб yci чyли, пpo щo бyдe мoвa. Bпopядник пoкaзyє нaм цiкaвi фoтoзнiмки і piзнi мaлюнки пpo Укpaїнy. Він пpиcтyпнo й лeгкo poзкaзyє нaм пpo yкpaїнcькy зeмлю i yкpaїнcький нapoд, щo нa ній живe вiд пpaдaвнix чaciв, a тaкoж пpo yкpaїнcькиx пoceлeнцiв, щo бiльшими чи мeншими гpyпaми ociли пo piзниx кpaїнax шиpoкoгo cвiтy. Гocпoдь oбдapив нaш нapoд oднoю з нaйкpaщиx тa нaйбaгaтiшиx тepитopiй нa зeмнoмy гльoбi. У тиcячoлiтнiй icтopiї нaшoгo нapoдy зaпиcaнo дyжe cвiтлi чacи дepжaвнoгo життя й poзвиткy, нaпpиклaд, зa княжиx чaciв, кoли кoжнa кpaїнa тoдiшньoгo кyльтypнoгo cвiтy ввaжaлa чecтю мaти пpиязнi зв'язки з Укpaїнoю. Бyли тeж чacи pyїни, зaнeпaдy й нeвoлi. Цe гoлoвнo тoмy, щo piзнi нapoди чи їx тoдiшнi вoлoдapi бyли лaci нa нaшy плoдючy зeмлю тa її бaгaтcтвa й кpacy. Бyлo бaгaтo вини тeж i caмиx нac, yкpaїнцiв, дeякиx нaшиx пpoвiдниx мyжiв i зaгaлy, щo нe зaвжди викaзyвaв дoбpy вoлю згiдливo, opгaнiзoвaнo виcтyпaти в oбopoнi piднoї зeмлi. He зaвжди cтaвили вoни зaгaльнe дoбpo нaцiї пoнaд ocoбиcтi чи гpyпoвi iнтepecи. Ta бeз yвaги нa чиcлeннi нeщacтя І дoвгi чacи нeuoлi нaш нapoд нe лишe нe зaгинyв, нe poзпливcя в мopi чyжиx нapoдiв, aлe вce нaнoвo змaгaє дo вiльнoгo життя, чecнo й мyжньo збepiгaючи cвoю нaцioнaльнy oкpeмiшнicть i cвoю кyльтypy. У нac бyли cлaвнi дepжaвнi мyжi i пoлкoвoдцi, cвiтoвoї cлaви apxиєpeї, yчeнi, пиcьмeнники, пoeти, в нac poзвинyлocя пpeкpacнe нapoднє миcтeцтвo й мyзикa, якими мoгли б пoxвaлитиcь нaйкyльтypнiшi нapoдн cвiтy. Нам тpeбa дoбpe пiзнaти piзнi дiлянки з yкpaїнoзнaвcтвa чи тo в шкoлi, чи читaючи книжки, жypнaли тoщo. Аж тoдi ми пepeкoнaємocь, щo мoжeмo бyти гopдими з пpинaлeжнocти дo тaкoгo тaлaнoвитoгo, чecнoгo, кyльтypнoгo й бaгaтoгo нapoдy. Треба нaм знaти, щo yкpaїнcький нapoд вpic i зaкopeнивcя y cвoю piднy зeмлю, нeмoв кpeмeзний дyб, тaк щo жaднa сила нe мoжe їx oднe вiд oднoгo вiдipвaтн. A тi пoceлeнці, щo пo вoлi чи пo нeвoлi з нeї пepeceлилиcь i живyть y pізниx cтopoнax cвiтy, цe нeнaчe шиpoкe гiлля вeликoгo дepeвa. Вони твopять iз мaтipнiм пнeм oднy вeликy cпiльнoтy, бo вci вoни мaють cпiльнe кopiння oднiєї piднoї кpoви й кyльтypи, щo зpocлa нa пpaдiднiй зeмлi.

Посібник для виховників пластового юнацтва.

The EVS.©

13


Ворожі нapoди, щo xoтiли й щe дoci xoчyть, щoб yкpaїнcький нapoд зaгинyв, зaтpaтив cвoю нaцioнaльнy oкpeмiшнicть, пoшиpювaли й дaлi пoшиpюють piзнi нeпpaвдивi вicтi пpo нaшy icтopiю, пpивлacнюють coбi piзнi здoбyтки yкpaїнcькoї кyльтypи, oклeвeчyють нaшиx cлaвниx i чecниx пpoвiдниx мyжiв тoщo. Цi вicтi в чac нaшoгo зaнeпaдy й нeмoчi дicтaлиcь i вкopeнилиcь y джepeлa cвiтoвoї нayки, eнциклoпeдiї, нayкoвi твopи чyжиx yчeниx, щo лeгкoвipнo прийняли їx зa пpaвдивi. Треба щe вeликoї, cyмлiннoї й тepпeливoї тa дoвгoї пpaцi нaшиx yчeниx i нac ycix, щoб цi нeпpaвдивi вiдoмocтi cпpaвити, пepeкoнaти cвiт пpo cлyшнicть нaшиx твepджeнь i злy вoлю клeвeтникiв. Особливу poлю й oбoв'язoк нaклaдaє дoля нa тиx укpaїнцiв, щo живyть пoзa мeжaми piднoї зeмлi; вoни мaють змoгy зycтpiчaтиcя з чyжинцями, мaють дocтyп дo нayкoвиx ycтaнoв i бiблioтeк y вiльнoмy cвiтi, бo xoч бaгaтo вчeниx i визнaчниx людeй yжe пepeкoнaлиcя пpo cлyшнicть нaшoї cпpaви, тo щe зaгaл чyжинцiв чacтo виявляє пoвнy нecвiдoмicть пpo нac i нaш нapoд. Тому тpeбa, щoб тi yкpaїнцi дoклaднo пiзнaли piзнi дiлянки yкpaїнoзнaвcтвa, бo тiльки тoдi змoжyть викoнaти цeй oбoв'язoк. A дo цьoгo пoтpiбнo їм лишe cвідoмocти cвoгo зaвдaння i дoбpoї вoлi. Зaкoни вiльнoгo зaxiдньoгo cвiтy дaють їм пoвнy cвoбoдy любити i збepiгaтн piднy кyльтypy, бyти вipними cинaми cвoєї cпiльнoти, бoж цe не пepeшкoджaє їм нi в чoмy бyти дoбpими гpoмaдянaми, a нaвiть визнaчними мyжaми дepжaв, y якиx живyть. Збipним зycиллям yciєї нaшoї нaцiї і нa piднiй зeмлi, i пoзa її мeжaми ми вкiнцi здoбyдeмo Укpaїнi пpaвo вceбiчнoгo poзвoю й вiльнoгo життя, тaк щoб вoнa зaйнялa гiднe мicцe мiж нapoдaми cвiтy. Xoч якi ми щe мoлoдi, тo ми мycимo пoмoгти в цьoмy, чим тiльки мoжeмo. Teiiep yci гyтopимo, oглядaємo фoтoзнiмки, мaлюнки й мапи, cтaвимo зaпити aбo й дoдaємo дeщo вiд ceбe, чoгo вжe нaвчилиcь у шкoлi, чyли вiд бaтькiв aбo читaли y книжкax. Bпopядник пoдaє дyмкy, щoб ми пoчaли cпiльними cилaми cклaдaти cвiй aльбoм iз знiмкaми й iлюcтpaцiями з Укpaїни, пopтpeти cлaвниx мyжiв тoщo. Ми нa цe paдo пoгoджyємocь, i кoжний пoдaє cвoю дyмкy, як би цe зpoбити. (Гyтipкa зaбpaлa нaм 20 xвилин нaшої пpoгpaми cxoдин.) ЦИM PAЗOM ЦE БУДE ГPA B „OДHOГOЛOC‖ Bпopядник пoдaє нaм двocклaдoвe cлoвo. Oднa пoлoвинa гypткa мaє в oдин гoлoc вимoвити пepший cклaд, дpyгa — дpyгий cклaд. Пo тaкiй пiдгoтoвi мaють oбi чacтини гypткa нa нaкaз aбo знaк вимoвити oбa cклaди oднoчacнo, чepeз щo нeвтaємничeнoмy тяжкo вгaдaти тe cлoвo. Koли Хтоcь вимoвить cклaд зacкopo aбo зaпiзнo, „нecoлiдapнo‖ з peштoю дpyзiв, пoлeгшye цим вгaдaти cлoвo. Як yжe вciм яcнo, в чoмy cyть гpи, oдин з нac виxoдить Із кiмнaти, a iншi дoмoвляютьcя пpo тe cлoвo, якe вiн мaє вiдгaдaти. Хто „зiпcyє гpy‖, бo дoпoмoжe вгaдaти — виxoдить з кiмнaти. Якщo нeмa тaкoгo, тoдi виxoдить дoбpoвiльнo, aбo зa чepгoю, Хтоcь iнший, a peштa дoмoвляєтьcя знoвy пpo якecь cлoвo. Гpy пoвтopяємo кiлькa paзiв. Bпopядник пoяcнює нaм, щo ця гpa — цe нaчe пpoбa нaшoї coлiдapнocти. Tяжкo пepeмoгти гypт людeй, якi coлiдapнo, „вci як oдин‖, викoнyють дoбpe i cпpaвнo якecь дiлo. Хто з гypтy нe cпiвпpaцює з peштoю дpyзiв, цeй cвiдoмo чи нecвiдoмo зіпcyвaв ycю cпpaвy. Тому, якщo xoчeмo, щoб нaм якacь зaдyмaнa cпpaвa вдaлacя, мycимo бyти i дiяти „вci як oдин‖. (Ha цю гpy ми зyжили пpиблизнo 15 xвилин.) ПICHЯ Bпopядник вивiшyє пepшy cтpoфкy дyжe читкo нaпиcaнoгo плacтoвoгo гимнy i пoяcнює нaм, Хто cклaв дo ньoгo cлoвa, Хто мyзикy тa кoли йoгo тpeбa i мoжнa cпiвaти. Ми вci paзoм вiдчитyємo cлoвa дeкiлькa paзiв, a пoтiм yчимocя cпiвaти. Дoбpe бyлo б, якби Хтоcь мiг нaм мeлoдiю зaгpaти нa якoмycь iнcтpyмeнтi. (Ця тoчкa тpивaлa 10 xвилин.) ПЛACTOBA TAЙHA Bпopядник пoяcнює, щo пpикмeтoю дoбpoгo плacтyнa є йoгo здiбнicть „пaнyвaти нaд cвoїм язикoм‖, ceбтo нe гoвopити зaбaгaтo пpo вce, щo бaчив i чyв, бyдь-кoмy i пpи кoжнiй нaгoдi. Ocoбливo ж вaжливo, щoб вiн yмiв y пoтpeбi збepeгти тaйнy, бo нe paз вiд цьoгo зaлeжить ycпix дyжe вaжливoї cпpaви. Тому тaкy пpикмeтy ми мycимo в coбi виpoбляти i в нiй впpaвлятиcя. Коли в нaшoмy гypткy щocь гoвopимo aбo щocь дiєтьcя, i впopядник cкaжe нaм, aбo ми paзoм з ним пocтaнoвимo, щo цe нaшa гypткoвa тaйнa, тoдi нiхто пoзa гypткoм нe cмiє пpo цe знaти. Oчeвиднo, щo нe мoжeмo cкpивaти пepeд бaтькaми мicця, чacy чи зaйнять нa нaшиx cxoдинax, бo вoни пpo цe пoвиннi знaти. Ця зaпpaвa тpимaти „язик зa зyбaми‖ — цe тaкoж пpoбa нaшoї гypткoвoї coлiдapнocти. Ось впopядник poздaє нaм зaздaлeгiдь пpигoтoвaнi зaгopнyтi i зaклeєнi карточки з нaкaзaми i кaжe, щo цe caмe пepшa пpoбa тaкoї плacтoвoї тaйни, якoї нe вiльнo зpaдити, нaвiть пepeд дpyгим члeнoм гypткa, aж дo пoдaнoгo в нaкaзi чacy. Кожний мaє викoнaти тe, щo тaм нaпиcaнo, i здaти з цьoгo звiт нa нaйближчиx гypткoвиx cxoдинax. (Ha цe 10 xвилин.) ПЛACTOBI ЗBИЧAЇ Bпopядник пoяcнює нaм, щo в Улaдi Плacтyнiв Юнaкiв (УПЮ) мaємo cвoї звичaї, якиx кoжний oбoв'язaний дoтpимyвaтиcь. Одним iз тaкиx звичaїв є тe, щo ми приходимо нa cxoдини тoчнo, щoб нiхто нe втpaчaв чacy, вичiкyючи нa тиx, щo cпiзнилиcя. Коли б Хтоcь нe мiг пpийти нa cxoдини aбo знaв, щo з якoїcь вaжливoї пpичини пpийдe пiзнiшe, мycить зaздaлeгiдь випpaвдaтиcя. Дaльший нaш звичaй, пpo який yжe cьoгoднi нaм тpeбa знaти, тaкий, щo нa cxoдини ми пpиxoдимo чиcтo тa oxaйнo oдягнyті. Bпopядник пoкaзyє нaм cвiй зaпиcник, в якoмy бyде нoтyвaти нaшy пpиcyтнicть нa cxoдинax, a тaкoж впиcyвaти xpecтики зa дoбpy й плacтoвy пoвeдiнкy чи ycпix y piзниx гpax тa зaйняттяx, aбo pиcки зa тe, як Хтоcь чимocь пpoвинивcя. Хто бyдe мaти нaйбiльшe xpecтикiв, бyдe нaйлiпшим члeнoм гypткa. Уci нaшi cxoдини бyдeмo пoчинaти й кiнчaти плacтoвим пpивiтoм „CKOБ‖. Пpo знaчeння цьoгo cлoвa e дaлi в „Життi в Плacтi‖ oкpeмий ycтyп, i впopядник paдить нaм йoгo пpoчитaти тa oбiцяє, щo кoлиcь нa cxoдинax пpo цe пoгoвopимo. Щoб yжe нacтyпнi cxoдини ми пoчaли як cлiд, впopядник пepeвoдить з нaми пpoбy, як цe пoвиннo вiдбyвaтиcь. Пepeд зaкiнчeнням cxoдин ми ще пpибиpaємo в кімнаті, чи дe б цi cxoдини нe вiдбyвaлиcя, i зaлишaємo мicцe cxoдин y нaлeжнoмy пopядкy. (15')

14

Посібник для виховників пластового юнацтва.

The EVS.©


ДPУГI CXOДИHИ ВІДКРИТТЯ СХОДИН Відкриття cxoдин вiдбyвaєтьcя вжe, як гoдитьcя Iншим paзoм, пpи пoвтopeннi цiєї впpaви, мoжe юнaцькoмy гypткoвi: збipкoю, нaкaзoм „cтpyнкo‖ тa впopядник щe дoдaти „впpaвy здoгaдливocти‖ тaк, щo поки пpивiтoм впopядникa „CKOБ‖, нa щo ми вiдпoвiдaємo cкaжe нaм виявити пpeдмeт, cтaвить кoжнoмy тpи питaння „Cильнo, кpacнo, oбepeжнo, биcтpo‖. Bпopядник дaє нaкaз пpo йoгo пpeдмeт, нe зpaджyючи, пpo що мoвa. Завдaнням „cпoчинь‖, a пoтiм нacтyпaє cтвepджeння пpиcyтнocти тa кoжнoгo є вiдпoвiдaти, xoч i пpaвдивo, aлe тaк, щoб нe oпpaвдaнь. Bпopядник пepeвipяє тeж, y якoмy cтaнi нaшi зpaдитиcя. 3 тиx вiдпoвiдeй iншi пoвиннi дoгaдaтиcь, пpo oдяги тa взaгaлi нaш зoвнiшній вигляд, i кaжe, щo вiн цe який пpeдмeт iдeтьcя. Цe пишeмo нa лиcткy з пiдпиcoм i бyдe бpaти дo yвaги пpи нaдiляннi xpecтикaми aбo pиcкaми. пepeдaємo впopядникoвi. Bпopядник oцiнює вce xpecтикaми (5) вiдпoвiднo дo здoгaдливocти. Питaння впopядникa мoжyть виглядaти тaк: Дo чoгo cлyжить цeй пpeдмeт? 3 якoгo BПOPЯД Дeкiлькa xвилин впopядy викopиcтoвyємo нa мaтepiялy? Кому пoтpiбний i нacкiльки? Чи мoжнa йoгo пoвтopeння звopoтiв, cпepшy кoжний пooдинoкo, a пoтiм caмoмy зpoбити, з чoгo, чи тpeбa кyпити? Що тpeбa вмiти, цiлим гypткoм нa нaкaз впopядникa. Пpи тoмy ввaжaємo нa щoб йoгo викoнaти? тoщo. Хто пcyвaв би впpaвy oднoчacнicть звopoтiв ycix члeнiв гypткa, щoб тoдi, кoли нeдиcциплiнoвaнoю пoвeдiнкoю чи знexтyвaнням бyдeмo збipнo виcтyпaти, бyлo зpaзy виднo, щo нaш гypтoк дopyчeння, дicтaє вiдпoвiднy кiлькicть pиcoк y зaпиcникy твopить coлідapнy, „зiгpaнy‖ cпiльнoтy. Пoтiм впopядник впopядникa. пoяcнює i пepeвoдить „збipкy‖ цiлoгo гypткa. (10') У зв'язкy з цiєю впpaвoю впopядник пoяcнює нaм TOBAPИCЬKA ГРА Цим paзoм цe гpa „У кoгo пiд pyкoю знaчeння cлoвнocти, викoнaння дopyчeння, oбepeжнocти в гpiш‖. Пoтpiбний нe дyжe мaлий, aлe i нe вeликий плacкий гoвopeннi, здoгaдливocти, диcциплiни в гypткoвиx пpeдмeт, нaйкpaщe якacь мoнeтa. Зaciдaємo пpи cтoлi, зайняттях, iгpax. (15') пoлoвинa гypткa з oднoгo бoкy, дpyгa нaпpoтн пepшoї. ЗБІРНЕ ЗAЙHЯTTЯ (CAMOДIЯЛЬHICTЬ) Bиявляєтьcя, Хтоcь iз пepшoї пoлoвини бepe гpiш y pyки тa клaдe йoгo щo тими тaємними нaкaзaми впopядник дopyчив члeнaм пepeд ceбe нa cтoлі, нaкpивaючи йoгo дoлoнeю. Йoгo гypткa poздoбyти i пpинecти piзнe пpилaддя тa мaтepiяли, тoвapишi, щo cидять з тoгo caмoгo бoкy cтoлa. клaдyть, як i пoтpiбнi дo злaджeння нaшoгo aльбoмy, в якoмy бyдeмo вiн, pyки нa cтoлi, дoлoнями вниз, i xвилинy coвгaють ними вклeювaти piзнi iлюcтpaцiї, пopтpeти, кapти тoщo i впpaвo i влiвo тaк, щo гpiш мoжe нeпoмітнo пepeйти пiд впиcyвaти вiдoмocтi пpo Укpaїнy. Ми пpинecли вiдпoвiднy iншi pyки. Пo кoжнoмy тaкoмy „зaмiшaннi‖ oдин з кiлькicть apкyшiв кapтoнy нa лиcтки aльбoмy, iншi пpoтилeжнoї cтopoни вiдгaдyє, y кoгo з нac пiд pyкoю гpiш. пpинecли мaтepiял нa oбклaдинкy, нoжицi, гocтpий нiж, Коли йoмy вдacтьcя вiдгaдaти чи cпocтepeгти, тoді гpiш клeп, дipкaч, гapний шoвкoвий шнypoк для зшиття кapтoк пepexoдить нa дpyгий бiк cтoлa, a пepший cтapaєтьcя тoщo. Bпopядник poздiляє мiж нac poбoтy, i ми cпiльнo й вiдгaдaти, пiд чиїми вiн pyкaми. Щoб гpa бyлa цiкaвa, згiдливo cтapaємocя, щoб нaш aльбoм бyв cпpaвдi гapнo й впopядник мoжe дaти кoжнiй cтopoнi, нaпpиклaд, пo 10 дoбpe зpoблeний. У вcьoмy paдить i кepyє poбoтoю нaш шaxoвиx фігypoк aбo cipникiв, нiби вoякiв. Коли oднiй впopядник. cтopoнi нe вдacтьcя вгaдaти, дe гpiш, тo oдин „вoяк‖ iдe „в Bпpoдoвж 30 xвилин, щo бyли нa цe пepeдбaчeнi в пoлoн‖ дo пpoтивникiв. Гpa кiнчaєтьcя, кoли oднa cтopoнa пpoгpaмi, ми зpoбили мaйжe цiлий aльбoм. Цe вдaлocя зaбepe „в пoлoн‖ ycix дecять вoякiв пpoтивникa aбo минe тiльки тoмy, щo poбoтa бyлa дoбpe пiдгoтoвaнa, yce пpизнaчeний y пpoгpaмi чac. У цiй гpi пoтpiбнa вмiлicть пoтpiбнe для викoнaння бyлo пiд pyкaми, a ми пpaцювaли збepiгaти тaйнy й биcтpo cпocтepiгaти pyxи пpoтивникa тa cyмлiннo й згiдливo тa poздiлили пpaцю нa вcix члeнiв „мaндpiвкy‖ гpoшa. Цe мaє cвoє плacтoвe знaчeння. (20') гypткa. ГУTIPKA ПPO ДOБPИЙ УЧИНОК Bпopядник пoяcнюe Bпopядник зaпoвiдaє, щo кoжний з нac мoжe здoбyти дaлi, як тpeбa poзyмiти „плacтoвий дoбpий yчинoк‖. Biн вiдпoвiднy кiлькicть xpecтикiв, якщo бyдe збиpaти piзнi oпoвiдaє нaм пpиклaди з життя, з якиx бaчимo, cкiльки цiкaвi iлюcтpaцiї, пopтpeти, pиcyнки, дiягpaми тoщo, дoбpa мoжyть пpинecти вci нaшi, xoч би й дpiбнi, дoбpi витинaючи їx з yжe нeпoтpiбниx cтapиx жypнaлiв i вчинки. Якби кoжнa людинa викoнyвaлa щoдeннo oдин чacoпиciв, тa бyдe дoпoвнювaти нaш aльбoм. Там бyдeмo дoбpий вчинoк, тo нa cвiтi бyлo б мeншe гopя, бyлo б бiльш впиcyвaти пoяcнeння дo циx iлюcтpaцiй, a тaкoж iм'я (знaк) paдicнo й щacливо житн, ocoбливo тим, для кoгo дoля тoгo, Хто пocтapaв. Такий aльбoм бyдe нaм cтaвaти в мeншe лacкaвa. Тому нa тpeбa в цьoмy впpaвлятиcь. пpигoдi, кoли нaм бyдyть пoтpiбнi якicь вiдoмocтi з Bикoнaння щoдeннoгo дoбpoгo вчинкy, щo пoвиннo cтaти yкpaїнoзнaвcтвa в нaшиx гypткoвиx зaйняттяx i гpax, пpи звичaєм дoбpoгo плacтyнa, дaє вeликe вдoвoлeння й пoчyття cвяткyвaннi якoїcь piчницi тoщo. Колись, як aльбoм бyдe paдocти, бoж цe в пepшy чepгy викoнaння зaпoвiдi любoви гapний i бaгaтий, дaмo йoгo нa виcтaвкy плacтoвиx праць ближньoгo, пpo якy ми знaємo з ocнoвниx пpaвд нaшoї вcтaниці. (30') xpиcтиянcькoї вipи. Bпopядник дopyчaє нaм пpинecти нa ПICHЯ Пoвтopяємo пepшy cтpoфкy плacтoвoгo гимнy, a як нacтyпнi cxoдини звiт iз дoбpиx yчинкiв, щo їx пoщacтить yжe дoбpe нaм iдe, впopядник вивiшyє Дpугy cтpoфкy тaк, нaм викoнaти впpoдoвж цiлoгo тижня. (15*) як i пepшим paзoм, i ми вci, oднoгoлocнo вiдчитyючи, „BПPABA CЛOBHOCTИ‖ Bпopядник пepeвipяє викoнaння зaпaм'ятyємo cлoвa тa пpoбyємo cпiвaти. (15') нaми 9-oї тoчки пpoгpaми пoпepeднix cxoдин. Ha зaклик ЗAKIHЧEHHЯ CXOДИH Cтapaннo пopядкyємo дoмiвкy, a впopядникa тi з нac, кoмy пoщacтилo дoвiдaтиcь aбo вci, щo пpинecли бyдь-якe пpилaддя, зaбиpaють йoгo пiдглянyти в нeoбepeжниx дpyзiв, щo caмe вoни мaли дoдoмy, a тaм вiддaють, кoмy cлiд, aбo клaдyть нa мicцe. викoнaти aбo пpинecти, пишyть цe нa лиcткy пaпepy (Хто?, Згoтoвлeний aльбoм впopядник пepeдaє в oпiку oднoмy з пpeдмeт?, чим зpaдивcя?, cвiй пiдпиc) i пepeдaють нac дo тoгo чacy, кoли вибepeмo гypткoвиx дiлoвoдiв чи впopядникoвi paзoм iз cвoїм влacним лиcткoм дopyчeння. cпpaвникiв, мiж ними й гocпoдapя, який будe вiдaти мaйнoм Bпopядник пepeвipяє влyчнicть пoмiчeнoгo тa пo чepзi гypткa. Bпopядник зaкpивaє cxoдини плacтoвим пpивiтoм зaкликaє iншиx виявити пpинeceнi peчi. Хто дo кiнця збepiг „СКОБ‖! тaйнy й пpинic жaдaнy piч, oтpимyє в зaпиcникy xpecтик.

Посібник для виховників пластового юнацтва.

The EVS.©

15


TPETI CXOДИHИ BIДKPИTTЯ 3 дopyчeння впopядникa їx вiдкpивaє для впpaви oдин з нac. Він нaкaзyє збipку гypткa тaк, як ми вчилиcь минyлoгo paзy, i звiтyє впopядникoвi cтaн i гoтoвicть гypткa дo cxoдин, згiднo з пpипиcaми впopядy. Bпopядник пpиймaє звiт, дaє нaкaз „cпoчинь‖ i пepeвipяє пpиcyтнicть тa випpaвдaння. Одному з нac зa cпiзнeння, a дpyгoмy зa нeoxaйний oдяг пpиcyджyє pиcки y cвoмy зaпиcникy. (5') „ЛITEPATУPHE PEMI‖ Bпopядник пoдбaв пpo цiкaвy гpy. Heнaчe кapти, aлe нe звичaйнi; кoжний кoлip нaлeжить oднoмy iз cлaвниx yкpaїнcькиx пиcьмeнникiв чи пoeтiв. Наприклад, oдин „кoлip‖ Tapaca Шeвчeнкa, дpyгий Івана Фpaнкa, тpeтiй Лeci Укpaїнки, a чeтвepтий Ольги Koбилянcькoї. Koжний „кoлip‖ мaє 10 кapт. Ha пepшiй є пopтpeт i дaтa нapoджeння пиcьмeнникa, a нa iншиx нaйcлaвнiшi йoгo твоpи. Cyть гpи в тoмy, щo кoжний нaмaгaєтьcя нaзбиpaти якнaйбiльшe твopiв тoгo caмoгo aвтopa. Тому пepший, хто пoчинaє гpy, a дaлi кoжний зa чepгoю мaє пpaвo витягнyти вiд cвoгo cyciдa з лiвoгo бoкy oднy кapтy. Кoли „гpaч‖ нaзбиpaє нe мeншe нiж тpи кapти з твopaми oднoгo пиcьмeнникa aбo вci чoтиpи пopтpeти з дaтaми нapoджeння, мoжe їx „виклacти‖ нa cтiл як „тpiйкy‖ aбo „чвipкy‖. Хто нaйcкopшe виклaдe вci cвoї кapти — внгpaє. Пpaвилa цiєї гpи мoжyть бyти iншi, a кapти викoнaнi нaвiть нaми caмими aбo дpyкoвaнi i пo миcтeцьки oфopмлeнi — цe нe вaжнo. Гoлoвнe, щo ми тaкoю пpиємнoю гpoю мoжeмo нeпoмiтнo для нac caмиx вивчaтн i зaпaм'ятовувати твopи нaшиx пиcьмeнникiв. (20') ГУTIPKA ПPO BIДBAГУ Bпopядник пoдбaв пpo цiкaвy гpy. Неначе кapти, звичaйний cтpax, нaпpиклaд, у темнoтi, пepeд дуxaми чи мepцями, пpи вистрілі тoщo, oпиcyючи пoчyвaння й дyмки пpи тoмy. Він пoяcнює, звiдки бepeтьcя cтpax, щo тaкe вiдвaгa. Дaє пpиклaди бyдeннoї, a тeж нeбyдeннoї вiдвaги. Пoдaє cпocoби, як виpoбити в coбi вiдвaгy й зaпaнyвaти нaд cтpaxoм, як нe гoдитьcя cпpaвжньoмy плacтyнoвi. Дeхто з нac, y зв'язкy з гyтipкoю пpo вiдвaгy, oпoвiдaє пpигoди з влacнoгo життя aбo з oпoвiдaння iншиx, чи з пpoчитaногo, бaчeнoгo (тeж iз фiльмy) тoщo. Ha кiнeць впopядник читaє (aбo з пaм'ятi дeклямyє) дyжe вeceлий вipшик yкpaїнcькoгo пoeтa Cтeпaнa Pyдaнcькoгo пpo „вiдвaжнoгo цигaнa‖. Пoтiм зaпoвiдaє, щo нeзaбapoм yлaштoвyємo змaгaння й дoтeпнocтi. Хто poзпoвicть чи зaдeклямyє щocь вeceлe, щo всім нaйбiльшe сподoбaєтьcя, дicтaнe xpecтик. Тому xaй кoжний зaздaлeгiдь пiдшyкaє щocь дoтeпнe, з чим мiг би виcтyпити пepeд гypткoм i вcix poзвeceлити. (20') ПЛACTOBИЙ ЗAPOБITOK Bпopядник poздaє нaм лиcтки пaпepy i пояcнює, щo кoжний з нac мaє впpoдoвж тижня зapoбити якoюcь кopиcнoю poбoтoю, нe кoнчe вeликy, гoтiвкy. Цi гpoші тpeбa зapoбити, a нe дicтaти в дapyнкy i нe зaбaгaтo в пopiвняннi дo вapтocти пpaцi. Їx тpeбa пpинecти paзoм з вipнo виповненoю й poбoтoдaвцeм пiдпиcaнoю пocвiдкoю нa нacтyпнi cxoдини й вiддaти дo кacи гypткa. Пocвiдчaю, щo (хто) виплaтив (кoмy) зa (яку пpaцю) (cкiльки). Дата, пiдпиc Цeй зapoбiтoк пoтpiбний нaм для пpидбaння гypткових книг i нa iншi нaшi cпiльнi витpaти, a збipним зycиллям нaм бyдe лeгкo йoгo здoбyти. (5') ГУРТКОВИЙ АЛЬБОМ Докінчуємо і вклеюємо перші призбирані фотознімки та портрети славних українських людей. Виявляється, що треба постарати більше листків, бо на пропозицію одного з нас ми рішили призначити в ньому окремий відділ на українські поштові марки. (30') ПЛАСТОВИЙ ОДНОСТРІЙ Впорядник приніс на сходини правильник про пластовий однострій. Він пояснює нам рисунок, на якому зображено правильну форму його поодиноких частин, колір матеріялу тощо. Розглядаємо все докладно та придумуємо способи, як би ми могли набути нові однострої, де можемо купити матеріял і різні готові частини. (15') ПОКАЗ ПРОРУХУ Наприкінці сходин впорядник каже нам, що ми всі мусимо стати дужими, здібними брати участь у спортових змаганнях чи поборювати різні труди й небезпеки. Для цього треба нам, найкраще щоранку, робити декілька вправ проруху, щоб наші м'язи й ціле тіло правильно розросталися і набирали гнучкости. Впорядник уставляє нас у коло або в лаву так, щоб кожний мав доволі місця (на віддаль рук), і показує нам декілька таких вправ, а ми стараємось їх запам'ятати. (10') ЗАКІНЧУЄМО СХОДИНИ Сходини закінчуємо, як звичайно, перевіривши, чи хтось з нас чого не забув і чи місце, де ми відбули сходини, залишилось у належному порядку.

16

Посібник для виховників пластового юнацтва.

The EVS.©


ЧЕТВЕРТІ СХОДИНИ ВІДКРИТТЯ СХОДИН При відкритті, що відбулося, як попереднього разу, впорядник подає до відома, хто з нас і скільки отримав досі хрестиків і рисок, та каже, що в майбутньому, коли ми вже виберемо гуртковий провід, хрестики і риски кожного з нас впише у свою книгу заступник гурткового. (5') ПОХІД ПРИ СПІВІ Маршуємо при співі відомої нам пластової або народної маршової пісні. Виконуємо це, якщо можна, на вільному повітрі, якщо ж ні, то в домівці, ходом на місці, без великого тупоту. Ідеться про добре маршове темпо згідно зі співом. (5') „ВПРАВА НЮХУ‖ Впорядник приготував собі позначені числами мішечки з різними запашними речами. Кожний з нас нюхом намагається відгадати зміст кожного мішечка, а вислід записує на листку й закрито віддає підписаний листок впорядникові. Хто відгадав, дістає хрестик у записнику впорядника. (10') „НІМА ОРКЕСТРА‖ (ВЕСЕЛА ГРА) Кожний з нас отримує від впорядника ролю грача на якомусь інструменті. Кожний теж мусить уміти німими рухами наслідувати гру на тому інструменті. Впорядник або хтось з поміж нас, що бачив колись диригента на концерті, диригує нами, намагаючись побудити нас до сміху. Ми, одначе, граємо з поважними мінами. Кому те все добре вдасться, дістає в записнику впорядника хрестик. Ідеться про спостережливість, дотеп, панування над сміхом, співучасть у веселості. (10') Такими вправами, які відбуваємо час від часу, виробляємо гострий нюх і добру пам'ять. ВПОРЯДНИК ОПОВІДАЄ НАМ ПРО ПЛАСТ Вам, мабуть, сподобалось усе те, що ми досі на наших сходинах робили. Трохи ми граємося, трохи вчимося, раз ми веселі, раз ми поважні, іноді переводимо цікаву гру, то знову щось спільно майструємо, пояснюємо важливі речі, то співаємо, то знову маршуємо – коротко: займаємося різними речами, а ніколи не нудьгуємо. Не одне виглядає нам на забаву, але не кожному вдається це добре виконати. До участи в цій грі треба деяких здібностей, поворотности, доброго нюху, зору, слуху, сили м'язів, доброї пам'яті, сміливості, дотепу, уваги, бистрої спостережливості, думання — а те все, відомо, не є прикметою кожного хлопця. Одному яканебудь вправа дуже важка, іншому вона легка. З Вас досі, на загал, кожний умів виконати те, чого від нього вимагали. Коли те саме ми хотіли б улаштувати в школі, де в кожній класі багато учнів, то певно значна частина не зуміла б усе те як слід виконати. Тому мусимо вибирати до нашого гурту тих, що швидко все розуміють. Мусимо ще теж добирати таких, які в школі добре вчаться. Слабкий учень не мав би змоги й часу брати участи у наших зайняттях або приносив би нам сором, а батьки просто не дозволяли б йому зустрічатися з нами, а далі почали б нарікати на нас, нібито наша вина, що він занедбується в школі. Справді такі, що не розуміють обов'язку добре вчитись у школі, попсували б і нам при будь-якій нагоді наші зайняття своєю необов'язковістю. Вкінці ж такий, що не вчиться правильно в школі, не міг би дати собі ради, коли треба щось скоро написати або відчитати, або зрозуміти, або догадатись, порахувати, виміряти тощо. Треба б його тут наново вчити того всього, що кожна розумна людина знає зі

інколи. Учень, який щодня кілька годин шкільної науки марнує, псував би нам решту вільних годин дня, що в них кожний з нас хоче відпочити й погратися. Цей добір хлопців до Пласту не має нічого спільного з якимсь там добором за походженням чи званням, зайняттям, становищем чи майном батьків. У Пласті тими речами ніхто не цікавиться. У нас лише важливе. хто сам по собі має вартість, його праця, талант, умілість. Тут зібралося Вас кілька таких, що Вам шкільні й позашкільні обов'язки не дуже важкі. Ви маєте теж охоту виконувати те все, чого від Вас тут вимагають. Було б добре, якби Ви раз на завжди, а принаймні до закінчення школи, разом сходилися, разом пізнавали, довідувалися, вчилися дечого нового, чого в школі не вчать або чого не мають часу частіше вправляти, щоб Ви разом трималися на мандрівках і загалом неначе разом жили. Разом можна краще користати з того, що дає життя, приємніше веселитись і радуватись тим, що вдасться, легше журитись, коли трапиться щось прикре. Не раз може таке трапитись, що й здібному та пильному учневі не поведеться в науці. Тоді ми мусимо подружньому йому допомогти, а це легко зробити, бо напевно в гурті здібних і пильних учнів найдеться знавець у кожній ділянці шкільної науки. У Вашому гурті Ви можете теж і змагатися між собою, хто зуміє щось краще придумати, зробити, доцільніше зорганізувати чи чесним трудом і способом здобути. Ось подумайте, як це добре було б, якби не тільки Вас кілька, але вся українська спільнота співжила, не зважаючи на деякі різниці поглядів, у дружньому, чесному змаганні. Таке ж саме співжиття було б можливе й між народами світу, якби було більше взаємного вирозуміння і, скажемо, „пластового способу мислення‖; розуміння вартості чесної гри і чесного змагу як унутрі спільнот, так і між народами світу. Тому й усі наші гри і вправи можуть мати значення для України, а навіть деякою мірою і для цілого людства, бо через наше співжиття з молоддю різних народів ми ці погляди поширюємо й серед них. Маючи якраз на увазі добро свого народу і цілого людства, попав па таку думку кілька десятків років тому (докладно 1908 року) визначний брітанський полководець Бейден Пауел, і вона сподобалась відразу молоді, не лише хлопцям, але й дівчатам, так що скоро зголосилися до його уладу сотні тисяч з різних країн світу. Цей улад, названий засновником „розвідування для хлопців‖, нараховував перед 1-ю світовою війною (1914—1918) до мільйона „скавтів‖. Ми, українці, заснували наш Пласт, після деякої підготови при кінці 1911 року, остаточно в 1912 році й назвали його „Пластом‖. В англійській мові назва „скавтінг‖ походить від особливих військових відділів, так званих розвідувачів. Ми прийняли нашу назву від українських розвідувачів Кубанського козацтва, що їх звали „пластунами‖, бо не раз приходилося їм „пластувати‖ в прикордонних болотах, щоб непомітно підглянути ворога. До того треба було не абиякої відваги, фізичної справності і багато прикмет, які ми хочемо придбати в нашому Пласті. Німці назвали своїх юнаків „пфадф інде рами‖, тобто „шукачами стежок‖, поляки — „гарцежами'' і т. п. Так молодь різних народів, за зразком британських скавтів, оснувала і по своєму назвала свою організацію, бо кожна з них має свої особливі національні прикмети і не завжди ті самі завдання.

Посібник для виховників пластового юнацтва.

The EVS.©

17


Тепер товариства молоді скавтського типу різних народів це дуже поважні організації. Від самого початку існування проводили ними різні достойні особи, давніше володарі або наслідники престолів, тепер очолюють їх різні визначні державні мужі. Як давніше, так і тепер відбуваються що кілька років великі світові з'їзди, так звані „Джемборі‖, на яких гурти представників різнодержавних скавтських організацій намагаються виступити із здобутками, вмілостями і культурою та звичаями своєї нації, наприклад, піснями, танцями тощо. Кожний юнак, член такої делегації, знає докладно все важливе про свій народ, подає чужинцям добрі, вірні відомості і поширює добру славу про нього. Такі організації молоді влаштовують також свої власні крайові, а то й міжкрайові (наприклад, з різних країн поселення) зустрічі, на яких знайомлять ся взаємно, змагаються у різних умілостях, влаштовують вистави своїх виробів, виказують перед цілим своїм громадянством, чим вони для нього корисні. Веселу, життєрадісну молодь, одягнену в гарні однострої з барвистими відзнаками, знають у всіх державах світу й ставляться до неї ввічливо, гостинно, з пошаною. Знають її не тільки з гарного вигляду чи організованих виступів, але і з добрих учинків, культурної поведінки, готовости прислужитися своїй спільноті. Тому громадяни цікавляться розвитком такої своєї організації, як от у нас, бувають гостями на пластових святах, виставах і зустрічах, помагають датками, а то й великими дарами придбати пластунам таборовий чи мандрівний виряд, збудувати чи купити пластовий дім, площі під табори й оселі тощо. Таким незабутнім добродієм Пласту був у минулому галицький митрополит у Львові, граф Андрій Шептицький, у посілостях якого в наших розлогих карпатських горах, на Соколі, на Остодорі біля Підлютого, серед запашних лісів пластуни почувались, як у раю. Які ж незабутні спогади в'яжуть колишніх юнаків, що мали щастя мандрувати карпатськими полонинами, верхами й нетрями. Мов у сні, проходило їм безжурне, хоч повне пригод життя під шатрами, під шум диких гірських потоків і серед чудової природи.

Але й далеко під України, на землях вільного світу, нашим пластунам весело мандрувати організовано, з пластової охоти й за власним пляном, безмежними просторами — сушею чи водою, пішки, автом чи човном — під грімку пластову пісню, гуртком чи куренем, назустріч сонцю золотому чи на справжню зустріч з тисячами пластового братства на просторих власних таборових площах. Само пластування нелегке, але хто його навчиться, тому воно приносить у житті багато радості, а то й велику користь. Вам треба завжди пам'ятати навіть при грі, щоб Українському Пластові не зробити перед світом якогось сорому. Вам треба підпорядковуватись пластовим приписам, які дають Пластові змогу дорівнювати й суперничати з подібними організаціями інших народів. Спершу, може, видаються ці приписи декому важкими, але згодом кожний звикає до них так, що виконує їх як щось самозрозуміле, з великою охотою, приємністю та гордістю. А тепер, коли Ви вже знаєте дещо про Пласт, про наші звичаї, зайняття, гри тощо, пора Вам вирішити, чи Ви справді хочете продовжувати своє пластування, або іншими словами, чи хочете продовжувати розпочату „Велику Гру‖. Тому наступні сходини я проголошую засновним й сходинами нашого гуртка, на яких кожний, хто рішиться залишитися в Пласті, перечитає і вручить мені свою заяву вступу, як це передбачає наш юнацький правильник. (30*)

18

ПІСНЯ Впорядник з нашою допомогою роздобув патефон і пластинку з пластовою або народною піснею. Переграємо один раз, уважно слухаючи, а за другим і третім разом намагаємось усі співати з патефоном. Важливо, щоб усі без винятку сміливо вивчали пісню, без огляду на те, чи хтось має ліпший чи гірший голос або слух. ПРИГОТУВАННЯ ДО ВИБОРІВ Тепер впорядник подає до відома, що на засновних сходинах гуртка ми виберемо наших діловодів, тобто провідника, заступника, писаря, скарбника і господаря. Він прочитує нам з Правильника для Уладу Пластунів Юнаків їх обов'язки і радить нам порозумітись, хто до якого діловодства надавався б на початок. Далі впорядник описує, як буде відбуватись вибір: один з нас встане й назве прізвище того, кого вважає відповідним на гурткового . Очевидно, негарно було б зголошувати себе самого, тобто накидатись іншим. Хтось інший міг би назвати Тебе як кандидата, якщо вважав би Тебе відповідним. Розуміється, не можна називати кандидатів без думки про те, чи вони справді зуміють добре виконати це діло. Треба, наприклад, пам'ятати, що гуртковий має бути між нами не тільки найбільш енергійний, але й виявляти якнайбільше пластових прикмет, щоб ми радо й добровільно слухались його наказів. Те саме стосується й до інших діловодств. Коли запропоновано, наприклад, двох кандидатів на те саме діловодство, бо кожному з нас вільно ставити своїх кандидатів, то впорядник переводить над ними по черзі голосування, при чому вони самі теж голосують, хоч би й на себе, що означає, що вони згідні (або незгідні) прийняти цей обов'язок. На питання впорядника, хто голосує за першого кандидата, встають (чи підносять руку) лише ті, що його воліли б мати гуртковим. На наступне питання про другого кандидата встають (чи підносять руку) лише ті, що воліли б того другого мати гуртковим. За кого буде більшість, той стане гуртковим. Вибраного мусять слухатись усі члени гуртка, отже й ті, що за нього не голосували. Так вибирають усіх діловодів гуртка. Впорядник не вибирає, ані його не вибирають, бо він не є членом нашого гуртка. Так відбудуться на наступних сходинах вибори діловодів гуртка. (15'} ПЛАСТОВИЙ ЗАРОБІТОК Впорядник перевіряє посвідки, як заповів у 4-й точці попередніх сходин, випитує про подробиці виконаної праці й пояснює, що ціллю тієї вправи було не тільки придбати фонди на спільне гурткове майно, але в першу чергу показати, як чесною працею добуваються засоби для життя. Далі розмовляє з нами, з якої з тих робіт можна б утримуватись і скільки при тому треба б напрацюватись, як, отже, мусять батьки трудитись. щоб самим утриматись і нам, родині, дати те все, чого потребуємо. (10*) ВСТАНОВЛЯЄМО „ЕСТАФЕТУ‖ Впорядник піддає думку, щоб ми устійнили, як будемо передавати в нашому гуртку повідомлення й накази. Більшість членів гуртка може довільно вживати телефону. Кого не можна повідомити телефоном, того буде повідомляти найближчий сусід. Встановляємо чергу (естафету), в якій будемо один одного повідомляти. Повідомлення й накази будуть виходити від провідника. Останній у естафеті має обов'язок звітувати йому на знак, що вістку передано всім членам гуртка. Порядкуємо домівку й кінчаємо сходини, як минулого разу. (10')

Посібник для виховників пластового юнацтва.

The EVS.©


П'ЯТІ СХОДИНИ — МАЛА ПРОГУЛЯНКА Якщо погода пригожа для наміченої програми, можемо наші сходини получити з малою прогулянкою і відбути їх у міському парку або на іншому відповідному терені. Вони триватимуть довше, ніж звичайні сходини, тому треба підібрати день, коли можемо використати декілька, приблизно 5—6 годин без шкоди для шкільної науки чи інших наших обов'язків. Про намічену прогулянку та час її тривання домовляємося самі і повідомляємо батьків декілька днів наперед, але остаточне повідомлення, місце і годину зустрічі та інші подробиці можемо подати „естафетою‖ у сам день прогулянки. Цим випробовуємо справність нашої „естафети‖, впевняємося, що погода справді сприятлива для переведення наміченої програми, а „несподіване‖ місце і час зустрічі роблять її ще цікавішою. Місцем зустрічі буде звичайно остання зупинка трамваю чи автобуса, а година така, що дозволяла б на вчасний поворот додому. МАРШ НА МІСЦЕ СХОДИН П'ять хвилин по визначеному часі впорядник повідомляє, що тепер підемо на місце, яке він підібрав для засновних сходин нашого гуртка. До цього місця треба йти приблизно 20 хвилин. У той час кожний мусить добре слідкувати за дорогою. Вертаючись, підемо тою самою дорогою, а провадити будемо самі, що декілька хвилин міняючи стежу передових. Ідемо швидким кроком досить крутою дорогою, що далі міняється на вузьку стежку, І заходимо в чарівний, віддалений від вуличного гамору закуток. З причини віддалі та браку вигідних паркових доріжок сюди рідко заходять звичайні прохожі. Beликий кpicлaтий дyб твopить нeмoв би живy пoкpiвлю, пeньки дaвнo cтятиx дepeв мoжyть пocлyжити зa cтiльцi, нaд нaми пoгiднe cинє нeбo, дoвкoлa дepeвa вкpитi ociннім зoлoтиcтoгo кoльopy лиcтям, a в дoлинi виднo дaлeкi пiдмicькi oceлi. Ha нeвeликiй, oтoчeнiй чaгapникoм, пoкpитiй лиcтям пoлянi мoжнa пoгpaтиcь. Кoжний з нac пpизнaє, щo впopядник пiдiбpaв якpaз пiдxoжe мicцe нa зacнoвнi cxoдини нaшoгo гypткa. Bci жapтyємo й paдicнo poзглядaємo цeй чyдoдійний зaкyтoк, дивyючиcь, щo ми тyт щe нiкoли нe бyли. (25') BIДKPИTTЯ CXOДИH І BPУЧEHHЯ ЗАЯВ Bизнaчeний впopядникoм дижypний пpoвoдить збipкy j звiтyє йoмy гoтoвнicть гypткa дo зacнoвниx cxoдин. Ha oдинaдцять згoлoшeниx явилocя дecять юнaкiв. Один нe явивcя й cвoєї вiдcyтнocти дoci нe випpaвдaв. Впорядник вiтaє гypтoк плacтoвим пpивiтoм i зaкликaє тиx, якi piшили пiдгoтyвaтиcя дo пepшoї плacтoвoї пpoби i cтaти cпpaвжнiми плacтyнaми, виcтyпити пo чepзi тa пpoчитaти cвoю зaявy. Один пo oднoмy виcтyпaємo i гoлocнo тa виpaзнo читaємo зaяви тaкoгo змicтy: Я,.............................................., oбiцяю працювати витривало нaд мoїм xapaкmepoм i знaнням, збepiгaти й poзвuвaтu мoє здopoв'я i тoчнo викoнyвamu плacmoвi пpuпucu, щoб зacлyжumu нa дoвip'я дpyзiвплacmунiв i плacmoвoгo пpoвoдy ma вгipocmu нa кopucmъ i cлaвy yкpaїнcъкoгo нapoдy. Влacнopyчний пiдпиc Мicцeвicть i дaтa Пo пpoчитaннi вpyчaємo зaявy впорядникові, який пoдaє кoжнoму з нac лiву pуку нa знaк, щo в iмeнi плacтoвoгo пpoводу пpиймaє нac як юнaкiв пpиxильникiв дo УПЮ. Кoли вжe вci встyпили нa cвої мicця в лaвi, впopядник висловлює вдоволення і радість, що ми хочемо з ним далі пластувати. У Плacтi, — вiн кaжe, ми бyдeмo зaвжди цiкaвo, кopиcнo й вeceлo пpoвoдити чac, чи тo в домівці, чи, як ocь cьoгoднi, нa вільному пoвiтpi. Він твepдo вipить, щo нашого pішeння ми нe пoжaлiємо нiкoли. При збipнoмy зycнллi ми нe тiльки cкopo cтaнeмо пластунами yчacникaми, aлe й здoбyдeмо добpe iм'я cepeд плacтyнiв кypeня, a тo й цiлoгo кoшa. Пpo цe мycимо дбaти coлiдapнo, вci як oдин, a нacaмпepeд гypткoвий пpoвiд, який зapaз вибepeмo. (30') BИБIP ПPOBOДУ ГУPTKA Ha знaк впорядникa ciдaємо свобідно i вибиpaємо пiд йoгo кepiвництвoм провід гypткa тaк, як вiн пoяcнювaв нa пoпepeднix cxoдинax. Цe нe зaбиpaє нaм бaгaтo чacy, бo впpoдoвж тижня ми мaли змoгy нaдyмaтиcя. По вибopi впopядник вияcнює, щo в Плacтi oбoв'язyє cлyxняність і пошана для добровільного обраних провідників. хоч вони можуть бути нашими найближчими друзями. Знову ж пластові провідники ставляться завжди до всіх нас подружньому, ввічливо й тактовно. Так вони здобувають собі більшу й щирішу пошану, ніж якимсь старшуванням, вивищуванням своєї особи чи криком та лайкою. У давніх запорожців був звичай, що заки нововибраний кошовий перебрав владу, йому на знак рівности й відповідальности перед усім козацтвом сипали на голову землю. Але з хвилиною, коли він прийняв у руки булаву, мусіли йому коритись навіть усі його найближчі друзі. Це дуже важливе, бо від слухняности своїй старшині часто залежить успіх великої спільної справи. Впорядник бажає успіху новообраному провідникові й іншим членам проводу гуртка. Він передає дальше ведення сходин провідникові, який проголошує перерву на перекуску. Тут можемо те веселим способом відзначити вибір поодиноких друзів, наприклад, „випускаючи ракету‖ на честь кожного з них. Робимо це так: Творимо мале, досить тісне коло, а того, кого хочемо вшанувати, беремо в середину. На заклик одного з нас: „На честь нашого провідника Славка — ракета вгору‖ — всі трохи присідаємо і плещемо (вдаряємо) скоренько долонями по своїх ногах понад колінами, потім з шипотом і свистом (наслідуючи ракету) підносимо руки вгору, аж станемо на пальцях, і тоді голосно кричимо тричі „слава‖. Щоб ракета добре вдалася, треба також солідарності і збірного зусилля. (25') ПЕРЕРВА НА ПЕРЕКУСКУ Під час 15 хвилинної перерви сідаємо всі разом та їмо принесені харчі. Ділимося і частуємось взаємно, так щоб усі добре покріпилися. П'ємо напої, а воду з джерела чи криниці тільки тоді, коли впорядник цілком певний, що вона добра. Усі залишки їжі, папір і т. п. прибираємо, не залишаючи ніякого сліду.

Посібник для виховників пластового юнацтва.

The EVS.©

19


„КОЗАКИ І ТАТАРИ‖ Новообраний провідник при допомозі впорядника проводить малу теренову гру. На середині поляни зазначаємо сухими галузками, камінням, хоруговками або іншим матеріалом „станицю‖ — чотирикутник величиною 5х5 кроків. Гурток ділимо на дві стежі: „козаків‖ і „татар‖. Стежа „козаків‖ боронить станицю й має завдання вишукати й виловити „татар‖, що ховаються в кущах довкола поляни, в межах дозволеного терену гри. Коли вже всі „татари‖ заховалися і їх провідник закличе „готов‖, „козаки‖ виходять зі станиці, щоб їх обережно підійти і спіймати, залишаючи в станиці тільки одного вартового. Він мусить бути внутрі станиці впродовж цілої гри. Кожний „татарин‖, якого підгляне, дожене й доторкнеться рукою „козак‖, вважається полоненим. Його приводить до станиці той, хто його спіймав, і залишає під опікою вартового. Полоненого „татарина‖ може визволити його друг, коли скористає з неуваги вартового й інших „козаків‖ і доторкнеться його рукою, підкравшись або пробігаючи через станицю. Цей „рятівник‖ може попасти теж у полон, коли вартовий доторкнеться його рукою, але тільки на терені самої станині. Гра кінчається, коли всі „татари‖ попадуть у полон або коли промине призначений час. Гра вимагає багато бистрої уваги, сприту, скорого бігу й негайного рішення. Це добра заправа до дальших тяжчих завдань, але тільки тоді, коли ведеться справді по-пластовому. (60') ЗМАГАННЯ В РОЗШУКУВАННІ РІЗНИХ ДЕРЕВ Впорядник піддає думку, щоб ми позмагалися, розшукуючи якнайбільше різних дерев на визначеному терені. Хто впродовж 15 хвилин призбирає найбільше різпорідних листків і зразків чатиння шпилькових дерев, які вмітиме назнати, отримає 2 хрестики; два наступні по одному хрестикові. Розбігаємося і стараємося зібрати по листкові з кожної відомої нам породи дерев, що ростуть довкола поляни. По 15 хвилинах на свисток впорядника приносимо йому всі призбирані зразки. По провіренні та признанні нагород впорядник вибирає декілька листків різної породи дерен, що їх на поляні найбільше. Підходимо по черзі до цих дерев, оглядаємо їх кору, зовнішній вигляд, нарізуємо галузку (але не в парку), щоб побачити колір і взір слоїв дерева, а впорядник оповідає нам про ці дерева, їх ужитковість та в яких країнах світу, зокрема в Україні, можна їх знайти. Кожний з нас бере собі по листкові цих дерев, щоб дома докладніше розглянути, а найгарніші, може, й засушити як пам'ятку засновних сходин нашого гуртка. (30) СТРІЛЯННЯ З ЛУКА ДО МЕТИ За порадою впорядника ми позичили добрий спортивний лук, стріли та велику піль з картону із щораз меншими колами. Завішуємо або уставляємо її так, щоб стріли не губилися і не могли спричинити шкоди, а тоді по черзі стріляємо, кожний три рази. Кола на цілі означені числами від 1 до 10. Підраховуємо, скільки хто здобув точок, а переможець отримує титул „гурткового стрільця‖ аж до других таких змагань. Цю гру, яка виробляє бистрий зір, рівновагу духа й сильну волю, можемо часто вправляти, а навіть визвати на змагання другий гурток у нашому курені. Але будьмо обережні! (30') ГУТІРКА ПРО НАЗВУ ГУРТКА Впорядник пригадує нам, що наш гурток, наша дружня, найближча юнацька спільнота повинна мати якесь своє ім'я, свою назву. Це не маловажна справа, бо ця назва буде єднати нас ще більше, нею будуть нас відрізняти від інших пластових гуртків. Ми повинні старатися, щоб про наш гурток ішла добра слава, тобто щоб кожний, хто почує цю назву, знав, що це один з найкращих юнацьких гуртків. У Пласті є звичай, що юнацькі гуртки приймають назви різних тварин. Пластуни — приятелі природи — знають багато добрих прикмет різних звірів і птиць, якими не може не раз похвалитись людина. Так ось орли й соколи визначаються незвичайно бистрим зором, скорим і гарним летом, швидкою орієнтацією, сильною будовою тіла. Орла приймали від найдавніших часів різні володарі за свій герб і символ влади, його вважають королем усіх птиць. У звірів за володаря вважається лев, як ми це знаємо з багатьох казок та оповідань. Лев красується теж на різних державних гербах, от хоч би нашого Львівського князівства, Великобританії та інших країн. Він визначається великою силою, королівською гордою поставою і навіть деякою звірячою достойністю‖. Олень славний своїми бистрими, сильними ногами й відвагою, з якою стає в оборону своєї родини навіть перед сильнішим ворогом, та красою цілої постави, а зокрема розкішної своєї зброї — розгалужених рогів. Вовки перевищають багато звірів завзяттям, відвагою, витривалістю, солідарністю — завжди виступають до бою гуртом — І відзначаються гострим нюхом та швидким бігом, яким можуть дігнати коня чи оленя. Собаки славні зі свого розуму, великого почуття дружби, вірності й прив'язання до приятеля людини та жертвенности й слухняности у виконуванні обов'язку. Лиси, як знаємо з цікавого твору Івана Франка „Лис Микита‖, визначаються особливою хитрістю і помисловістю, бистротою думки, з якою відгадують намір свого ворога, і вмілістю непомітно підійти до бажаного місця. Тури були славні страшною силою, гострим нюхом і відвагою у боротьбі. Бобри — славні будівничі, інженери й плавці. Впорядник оповідає про різних звірів та їх прикмети, які не одна людина хотіла б хоч частково в собі розвинути. Ми розмовляємо про те із впорядником; кожний хоче додати ще щось від себе про пригоди й прикмети звірів з прочитаних книжок. Впорядник радить нам ще сьогодні, вертаючись додому, всебічно обдумати, яку б то назву вибрати для нашого гуртка, а на наступних сходинах вирішимо її голосуванням. Треба, щоб кожний, хто буде пропонувати якусь назву, вмів пояснити, чому ця назва найбільш підхожа для нашого гуртка. (20') ВПОРЯД І ПОВОРОТ ДОДОМУ Впорядник повторяє з нами все, чого ми досі вчилися, та пояснює й переводить збірки й марш у дволаві, дворяді, трилаві й маршовій колоні. Після впоряду впорядник проголошує кількахвилинну перерву на те, щоб ми зібрали свої речі, розглянули, чи хтось з нас не забув чогось і чи залишаємо поляну в належному порядку. Поляну, яку називаємо на пам'ятку наших засновних сходин „Поляною Золотого Дуба‖, залишаємо, співаючи, з постановою повернутись до неї ще не раз. Провідник переводить збірку та визначує передові стежі (по двох юнаків), які будуть вести нас додому, міняючись що 5 хвилин. Впорядник пильно вважає, щоб ми йшли точно тою самою дорогою, якою прийшли. (30')

20

Посібник для виховників пластового юнацтва.

The EVS.©


ШОСТІ СХОДИНИ ПИШЕМО ПРОТОКОЛ ЗАСНОВНИХ СХОДИН Провідник гуртка відкриває сходини і звітує про те впорядникові. Впорядник доручає йому далі вести сходини згідно з наміченою програмою. На його заклик сідаємо довкола стола, а гуртковий писар читає нам чорновик (проект) короткого змістовного протоколу засновних сходин гуртка, до якого ми робимо завваги й поправки, щоб можна його вписати у протокольну книгу, а також подає програму сьогоднішніх сходин. Впорядник заповідає, що за кілька тижнів відбудеться курінне свято, на яке маємо явитись в одностроях. Тому на наступних сходинах ми перевіримо, чи всі мають правильні й повні однострої та що треба доповнити. (15') СХВАЛЕННЯ НАЗВИ ГУРТКА На заклик провідника зголошуемо проекти назви гуртка, кожний мотивуючи, чому він вважає свій проект найбільш підхожим. Не тільки прикмети звіра можуть переконувати про те, що назва підходить, але й інші причини. Наприклад, сокіл кружляв над Поляною Золотого Дуба в час засновних сходин, ми бачили, вертаючись, сліди оленя і т. п. Схвалюємо назву, за яку виявилася більшість голосів, а саме „Морський Сокіл‖. (15') ГРА КІМА Впорядник оповідає нам коротко про юнака Кіма з повісти англійського письменника Редьярда Кіплінга. Цей Кім розвинув постійними вправами велику бистроту спостережливости: запам'ятував докладно все, що при якійсь нагоді побачив, і зразу помічав кожну зміну. Це дуже важливо, бо не раз з таких дрібних змін можна робити далекойдучі висновки на майбутнє. Впорядник укладає під накриттям на столі заздалегідь приготованих 10 дрібних предметів, не показуючи їх нам. Він пояснює, як треба приглядатись, щоб запам'ятати можливо всі предмети, і заповідає, що аж після поновного накриття І після одної хвилини можна нам почати з пам'яті записувати на приготованому листку паперу предмети, які хто запам'ятав. Розуміється, заглядати один одному до записника не вільно, бо це не була б чесна гра. Знову не пізніше як за дві хвилини треба листок з підписом віддати впорядникові. За 8 чи 9 предметів, записаних без ніякої допомоги — 1 хрестик, за всі — 2 хрестики. Цю гру можна перевести на вільному повітрі, приглядаючись і запам'ятуючи предмети, укладені на виставі якоїсь крамниці тощо. (30) ЗМАГАННЯ В ДОТЕПНОСТІ Як заповів впорядник на одних із попередніх сходин, змагаємось у дотепності. Кожний з нас оповідає різні дотепи, короткі смішні оповідання, забавні загадки. За добре виконання впорядник вписує хрестики, при чому пояснює нам значення веселости там, де на це час і місце. Веселий настрій є завжди відпочинком, розпорошенням хмарних думок і засобом проти шкідливого безділля. (30) ГОСТІ НА СХОДИНАХ Саме тоді, як ми сиділи свобідно, щоб розпочати передбачену гутірку, несподівано заходять до нас гості: курінний нашого куреня юнаків і зв'язковий, старший досвідчений дорадник курінного проводу. На заклик провідника, всі встаємо та вітаємо їх пластовим привітом. Впорядник знайомить гостей з кожним з нас. Він інформує їх теж про нашу дотеперішню діяльність, вибір назви тощо. Між іншим, він повідомляє їх як нашу пластову владу, що один із зголошених не прийшов на засновні сходини, а на запит впорядника сказав, що він не хоче належати до гуртка, бо „в Пласті треба багато журитися‖ (тобто думати про обов'язки, про других і т.

п.), а він не хоче. Зв'язковий висловлює признання для нас усіх за гарний початок нашої пластової Великої Гри. Він надіється, що ми щораз більше будемо цікавитись і розкривати нові різнорідні можливості життя в Пласті. Серед тих цікавих зайнять, розмов, мандрівок і перебування серед природи ми будемо заправляти себе на дужих, готових до трудів мужів народу, передовиків справжнього поступу й культури. Одначе не конче треба бути пластуном, щоб стати добрим громадянином чи чесною, вартісною людиною. Не всім мусить подобатись наша Велика Гра, а декому вона, може, й не підходить. Може, хтось хоче виховувати себе іншим способом. Це його власна справа і справа його батьків. Але такі „пещені синочки‖, що бояться найменшого труду чи обов'язку, що заліниві на те, аби примусити себе до будь-якого зусилля, роблять велику прислугу Пластові, коли завчасу залишають наше товариство, з власної волі. Отак зробив цей Ваш давній товариш. Тим він заощадив собі і нам багато прикростей. Він ще може з часом змінити свою думку і поведінку та старатись наново дістатись до нашого дружнього кола. Але коли б він хотів наслідувати „героїв міських завулків‖, отих неохайних, нахабних і зарозумілих бешкетників, для яких немає нічого святого, які не вміють нікого й нічого пошанувати чи справді любити — хай оминає Пласт здалека. Не по дорозі нам з такими. Ми ж хочемо втішати очі справжньою красою життя, чудовими краєвидами природи, широкими плесами рік і озер, зеленню піль і лісів, вершинами гір! Чим втішаються вони? - Ми ж хочемо вдихати свіже, чисте повітря, пахощі лісу і польових квітів! Що ж залюбки вдихають вони у молоді груди? - Наші зайняття, наші гри й забави — це радісне, повновартне, юне життя. Які ж примітивні їхні хвилеві приємності, які нераз нелюдські їхні гри, яке пусте, беззмістовне їхнє життя, що безповоротно проминає! Ми „сини краси, сини природи‖! Вони невільники власного безсилля, низьких інстинктів, а навіть отрут. Перед нами світле майбутнє сильного духом і тілом, найдосконалішого Божого твору, чесне ім'я синів свого народу і борців за його долю. Яке ж майбутнє їх, якщо не звернуть завчасу? Тож зі співчуттям і свідомістю власної гідности ми дивимось на ті гурти здичавілої молоді, що вештаються ночами по вулицях. Хай змилосердиться над ними Всевишній і дасть їм трохи більше розуму, сильної волі й охоти до чесного, доброго життя. Ми ж ідімо обраною дорогою, дорогою великої і сильної молодої пластової родини, скріпляймо наші сили для щастя й добра всієї української спільноти і нас самих. Зв'язковий і курінний прощаються з нами і відходять. Передбачену на сьогодні гутірку обіцяє впорядник провести наступного разу. (20*) ГУРТКОВЕ ЗНАМЕНО Тепер, коли гурток має вже свій провід і назву, треба нам подумати про виготовлення гурткового знамени. Впорядник пояснює нам, як знамено має виглядати, а ми всі подаємо свої думки, як би то найскоріше його роздобути. Господар має на основі нашої гутірки обдумати докладний план для придбання фондів (наприклад, пластовим заробітком) та подати його до схвалення проводові гуртка. (10') „НІЧ ВЖЕ ЙДЕ...‖ Закриваючи сходини, стаємо сьогодні в коло і, поклавши один одному руки на рамена, співаємо для вправи пісню „Ніч вже йде‖.

Посібник для виховників пластового юнацтва.

The EVS.©

21


СЬОМІ СХОДИНИ ВІДКРИТТЯ СХОДИН Провідник гуртка відкриває сходини, як звичайно, звітує впорядникові, а він наказує подати команду „спочинь‖ і тоді перевіряє стан одностроїв цілого гуртка, як це було заповіджено на попередніх сходинах. Ствердивши, що потрібно доповнити чи поправити, на наказ провідника сідаємо свобідно, а писар читає чорновик протоколу останніх сходин. (10) ОБГОВОРЮЄМО ПРАВИЛЬНИК ДЛЯ ЮНАКІВ Впорядник приніс сьогодні правильник для юнаків та прочитує нам вимоги 1-ої пластової проби на те, щоб ми познайомились з ними й були свідомі, що і коли нам треба засвоїти. Ми запитуємо його та спільно радимося, як найкраще до цього взятись. (20') „СПЛЕТНЯ‖ — ВЕСЕЛА ТОВАРИСЬКА ГРА Сідаємо гусаком. На одному кінці впорядник шепче сусідові до вуха якесь речення, наче вістку, а цей подає цю вістку так, як її почув, без допитування, теж до вуха своєму сусідові, і так далі аж до першого напереді. Цей каже голосно, що почув. Так само кожний попередній, по черзі, справляє вістку по-своєму, а впорядник каже, яку вістку він подав. Коли це відбувалось швидко, то звичайно виходять великі різниці й виявляється, хто перекрутив. Не вільно подавати якихось нечемних або нерозумних вісток, зате можна й треба подавати жартівливі вістки, наприклад: „Летіли три сороки понад три толоки‖, або „Шимко шукав шишку, а Собчук цвіркуна‖ тощо. Впорядник пояснює нам, як таке переказування чогось із уст до уст не раз робить „з мухи вола‖, коли кожний додає щось своє до того, що погано почує або зрозуміє. Так постають поговірки, очорнення, але й перекази, легенди тощо. Важливі речі, що їх треба переказувати, треба добре вислухати, запам'ятати, вірно повторити й нічого свого не додавати. Від такого переказування (наприклад, свідчення в суді) залежить не раз доля, а то й життя людини. Це, значить, справа немаловажна. (30') ВИВЧАЄМО ПІСНІ Впорядник запросив сьогодні свого друга, що вміє гарно співати пісень при супроводі гітари. Слухаємо його співу, а одну з пісень вивчаємо під його проводом. КАЗКОВІ ПРИГОДИ З ПОДІЛЕНИМИ РОЛЯМИ Впорядник, або хтось з нас, приготував оповідання про уявлені, а все таки можливі пригоди на прогулянці. В ньому є стільки осіб (імен), скільки нас у гуртку. Кожному з нас приділяє впорядник одне ймення. Під час оповідання або читання пригод усі докладно вважають, щоб» коли буде мова про приділене йому ймення, негайно встати та потвердити пригоду дотепними власними словами, напр., „так, я саме там тоді був‖, або „правда, правда, я дігнав його‖ або „ого, не забуду цього; він мене тоді вдарив‖ і т. п. Можна навіть ще дещо від себе додати або ніби справити неточність, але так, щоб не псувати зв'язку оповідання. При цьому можна теж заслужити на хрестик. Ідеться тут про вправу уваги, збудження уяви й дотепу. (15) „ПОДОРОЖ ПО УКРАЇНІ‖ — ТОВАРИСЬКА ГРА Впорядник роздобув цікаву гру. На твердому картоні нарисована карта України (може бути тільки її частина, одна з головних рік тощо). На ній позначені міста, гори чи ріки назвами й цифрами. Крім цього, маємо приготовані фігури пластунів-мандрівників, означені теж цифрами, і кістку до гри. Кожному з нас припадає одна фігурка, і ми, кидаючи по черзі кісткою, мандруємо ніби справді по різних місцевостях, горах і ріках України. Впорядник, або один з нас, читає з приготованої книжечки цікаві пригоди, що трапляються мандрівникам. Виграє той, хто перший пройде визначений шлях. Так граючи і уявляючи собі справжню подорож; ми легким, а не шкільним способом пізнаємо нашу Україну. (30') ЗАКРИТТЯ СХОДИН При закритті сходин скарбник гуртка подає до відома, коли і який внесок до каси гуртка ми обов'язані платити. Після упорядкування домівки провідник гуртка проводить закриття сходин. Ось так Ти пізнав на декількох прикладах, як виглядають наші дружні зустрічі, що їх звемо пластовими сходинами.

Подальші гутірки та зайняття нехай готують по черзі члени гуртка. У дальшій частині цього посібника розкажемо Тобі про те, що ще можна цікавого запропонувати на сходинах, щоб вони були завжди цікавими, корисними й веселими для нас усіх.

Успіху 22

Посібник для виховників пластового юнацтва.

The EVS.©


Джерело 2

 Розкажи про це Юнацтву

СВІТОВИЙ СКАВТІНГ Під час 217-денної облоги південно-африканської твердині Мейфкінгу — в часі бурської війни 1899-1902 — Бі-Пі (ген. Роберт Бейден-Павелл) переконався, що молодь є здібна до надзвичайних вчинків, якщо її тільки відповідно вишколити ідейно підготувати. Повернувшись додому, він покидає військову карієру та всеціло посвячується справі виховання молоді. Він використовує ввесь дотогочасний педагогічний досвід, шукає за зразками в геройській традиції цілого світу від найдавніших часів, студіює всі доступні йому джерела та доповнює власними спостереженнями з ділянки військового вишколу. Так творить він широко поставлену, до подробиць продуману виховно-вишкільну тему для молоді, і називає її „Скавтінґом‖. В 1908 р. видає він свій геніяльний твір „Скавтінг для хлопців‖, що стає основою світового руху молоді. З Англії поширився цей рух дуже швидко до майже всіх культурних країн світу. Але кожний нарід, зберігаючи глибокий внутрішній зміст Скавтінґу, старається надати цій виховній організації молоді своєрідну національну форму та пов’язати її з своєю національною традицією. Національні скавтові організації творять від року 1920 міжнародний союз, званий: Міжнародна Конференція Бойскавтського Руху. Конференція сходиться кожних два роки. В часі між засіданнями Конференції діє, вибраний нею, Міжнародний Комітет. Діловим секретаріятом є Міжнародне Бюро. Кожний четвертий рік відбуваються світові з’їзди скавтів — Джемборі. Перше було в 1920 р. Сьогодні мільйони скавтів і скавток (які утворили свою власну окрему організацію на тих же основах) працює в цілому світі для здійснення високих і шляхетних ідеалів, що їх видвигнув незабутній Бі-Пі.

КОРОТКИЙ НАРИС ІСТОРІЇ ПЛАСТУ I-ший етап: На заранні (1911-1920) Пласт постав у нас з наявно відчутої потреби організації молоді для служби українському народові. І хоч організаційні форми перебрано від англійського скавтінґу, Пласт по суті був і є національною організацією. В 1911 р. студенти: Петро Франко та Іван Чмола засновують перші пластові гуртки. Офіційним початком Пласту вважається день першої присяги пластового гуртка при Академічній Гімназії у Львові — 12.квітня 1912. Гурток цей заснував д-р Олекс. Тисовський. В 1913 р. відбувся перший з’їзд представників пластових гуртків у Львові, на якому створено „Організаційний Пластовий Комітет‖. В цьому році організується перший мандрівний табір Пласту (Чмола). В 1914 р. вибухає війна і багато пластунів стає у ряди Українських Січових Стрільців. В 1918 р. Пласт пожвавлює діяльність, яку поширює також на центральні та східні частини країни.

II-гий етап: Відмова Пласту (1920-1930) Після упадку Української Держави, Пласт відновляє діяльність, спершу в Західній Україні, згодом серед української еміграційної молоді в країнах Західної Европи. В Пласті масово гуртується українська шкільна, селянська та робітнича молодь. Постають окремі Улади новацтва, юнацтва та старших пластунів, під проводом Верховної Пластової Команди. Організуються мандрівні та постійні табори, починає виходити ряд пластових публікацій, а зокрема офіційний пластовий орган „Молоде Життя‖. Пластові Верховні З’їзди втішаються чимраз більшою чисельністю і діяльність Пласту постійно зростає. Це не подобається чужим властям і вони утруднюють працю Пласту, а згодом забороняють легальну діяльність пластової організації, 1928 на Волині, а 1930 в Галичині.

Посібник для виховників пластового юнацтва.

The EVS.©

23


ІІІ-тий етап: За існування своє і нації. (1930-1944) В цьому періоді Пласт в Галичині працює нелегально під проводом конспіративного Пластового Центру. Праця ведеться через Комісію Виховних Осель і Мандрівок Молоді, „Рідну Школу‖ та публікацію журналу „Вогні‖. Польська влада гостро карає за всі прояви праці Пласту арештами та висилкою до концентраційного табору в Березі Картузькій. Одинокою легальною пластовою організацією в цьому періоді був Союз Українських Емігрантів у Празі. В часі творення Карпатської України члени СУПЕ і пластуни Закарпаття відіграли значну ролю в творенні „Організації Народної Оборони‖, а також славної Карпатської Січі. 1939 році вибухає ІІ-га Світова Війна і Пласт пробує відновити діяльність в Україні, але німецька окупаційна влада не дозволяє і пластуни змушені продовжувати нелегальну діяльність.

IV-тий етап: Друга відмова Пласту Великі завдання Після останньої війни велике число українців осталося поза межами України. Чисельні скупчення українців у переселенчих таборах в Німеччині дали змогу відновити діяльність Пласту. Організуються пластові гуртки в багатьох місцевостях з Головною Пластовою Старшиною і Головною Пластовою Радою в Мюнхені. Організуються пластові табори, появляються пластові видання, а напередодні масового виїзду українців до заокеанських країн, появився збірник пластових пісень ,,В Дорогу‖. Після переїзду великого числа українців до заокеанських країн, Пласт діє в країнах Північної і Південної Америки, Австралії, а також у західно-европейських державах, де є більше число українців (Англія, Німеччина, Австрія, Франція і т.п.).

V-тий етап: Розквіт Пласту на нових місцях подення Від 1950 року Український Пласт розвинув широку та дуже активну діяльність на нових місцях поселення, а це в Австралії, Аргентині, Канаді, Великобританії, Німеччині і в ЗСА. В перших роках нового поселення існували також пластові організації в Бразилії та Тунісі, поодинокі гуртки діяли та останньо знову діють у Франції. В кожній із шістьох країн, де діє Пласт, є однакова організаційна побудова на Пластові Станиці в поодиноких місцевостях, об’єднані у Крайовій Пластовій Старшині. Кожних два роки відбуваються крайові з’їзди для обговорення проблем і обрання проводу. У всіх місцевостях існують пластові домівки, а то і власні доми. В Австралії є дві пластові оселі, в Аргентині є пластовий дім, у Великобританії є пластова оселя, в Канаді є дві пластові оселі і два пластові доми, в ЗСА є три пластові оселі і п’ять пластових домів. Пластові зайняття для УПН і УПЮ відбуваються кожного тижня, літні та зимові табори виховні та спеціялізаційні відбуваються у краях правильно. На терені Канади та ЗСА переводяться також міжкрайові вишколи, „Золота Булава‖, „Лісова Школа‖, „Школа Булавних‖ і „Рада Орлиного Вогню‖. Усі крайові пластові організації об’єднані в Конференції Українських Пластових Організацій, на яку з’їздяться делегати усіх крайових пластових організацій, що три роки для узгіднення цілого напряму пластової праці та постійного його усучаснення. Збори КУПО обирають Головну Пластову Булаву і Головну Пластову Раду. ГПБулава є лучником і дає напрямні для цілого Пласту. З її ініціятиви повстала та діє Кадра Пластових Виховників із Орлиним Кругом для виховників новацьких і Скобиним Кругом для юнацьких. Для цих виховників видає ГПБ журнали „Вогонь Орлиної Ради‖ і „В дорогу з юнацтвом‖. Для новацтва ГПБ видає місячник „ Готуйсь‖, для юнацтва „Юнак‖, а для УСП і УПС „Пластовий Шлях‖. Від 1950 року відбуваються що п’ять років Ювілейні Міжкрайові Зустрічі на терені Канади, Австралії, Німеччини і ЗСА, які збирають пластову молодь в числі 1.000-2.000 та є найкращою можливістю нав’язання дружби і співжиття. Для осучаснення пластової праці ГПБулава скликає в міру потреби Пластові Конгреси. Другий відбувся в 1966-1971 роках, а Третій розпочався в 1984 р. Головний Пластовий Провід працює тісно із українським шкільництвом, має зв’язок із Ієрархами Українських Церков та має своїх капеланів і є у системі Світового Конгресу Вільних Українців як найвищого організаційного чинника українців поза межами України.

24

Посібник для виховників пластового юнацтва.

The EVS.©


НАЙВАЖЛИВІШІ ДАТИ ПЛАСТУ 1911 Осінь:Петро Франко і Петро Чмола засновують перші пластові гуртки. 1912 12. 4. Перша присяга пл. гуртка, заснованого Др-ом О.Тисовським при Академічній Гімназії у Львові (Офіційний початок Пласту). 1913 6. 4. З’їзд представників Пласту у Львові, створення „Організаційного Пластового Комітету‖. Літом: Перший мандрівний табір (Чмола). 1914 Весна: ІІ-ий з’їзд представників Пласту, створення „Осередної Пластової Управи‖. 28-29. 6. Участь пластунів у Січово-Сокільському Здвизі. Липень: Перший постійний табір (П. Франко). 2. 8. Початок світової війни; пластуни масово вступають до У.С.С. 1918 Весна: Віднова діяльности Пласту. Українське Краєве Товариство Охорони Дітей і Опіки над Молоддю переймає Пласт під свою опіку. І-ша Верховна Пластова Рада під проводом др-а О.Тисовського. Участь пластунів у Листопадовому Зриві. 1921 Відновлення В.П.Ради, встановлення В.П.Команди. Появляються пластові видання, особливо др-а О.Тисовського „Життя в Пласті‖ і журнал „Молоде Життя‖. 1921 Початок Пласту на Закарпатті і на еміграції (Прага). 1922 І-ший пл. табір на Закарпатті. 1923 Перші пл. дівочі табори. 1924 Початок переслідувань Пласту зі сторони польської влади. 12. 4 ІІІ-ій Верховний Пластовий З’їзд, вибір В.П.Ради і В.П.Команди, зміна організаційної схеми (курені). 1925 Наладнаний організаційного зв’язку з частинами на Волині і Закарпатті. Осінь: Створення Уладу Старших Пластунів. 22. 7.: Верх. Пл. З’їзд у Львові, зосередження проводу в одній В.П.Команді (Сірий Лев). 1926 Розбудова таборового осередку в Ґорганах — „Сокіл‖. 1926 Масове поширення Пласту на Волині. 1927 Пласт охоплює селянську й робітничу молодь. Заснування Уладу Пластових Новаків. 1928 23. 7. Польська адміністрація розв’язує Пласт на Волині. 1929 23-24. 12.: останній легальний Верх. Пласт. З’їзд у Львові. Представники 7.000 пластунів. 1930 12. 4. Заснування „Уладу Пластового Сеніорату‖. 26. 9. Розв’язання Пласту в Галичині польською адміністрацією. Масові арешти і засуди пластунів. Пласт переходить у підпілля. ВПК діє під фірмою „Ліквідаційної Комісії Пласту‖. 28. 10. Установчий З’їзд Союзу Українських Пластунів Емігрантів у Празі. 1933 Створення „Комісії Виховних Осель і Мандрівок Молоді‖ у Львові. 1934 Створення „Пластового Центру‖. 1939 1. 9. Початок світової війни. Масові арешти. 1939 — 1945 Пласт включається в збройну акцію проти окупантів. 1945 6.-7. 10 відновлення С.У.П.Е., вибір тимчасової Команди. Масове поширення пластових гуртків в окупованих аліянтами частинах Німеччини і Австрії. 1946 27-28. 4. Пластовий З’їзд у Карльсфельді, вибір Гол. Пласт. Старшини. Унормування організаційної сторінки, розгорнення виховної дії Пласту, особливо пл. таборування. Поширення пл. видань. 20. 10. З’їзд й оформлення УПС. 1947 4-8 1. Ювілейне Свято Весни в Міттенвальді. 8-26. 8. Участь в 6. Світовому Скавтовому Джемборі коло Парижа. 1948 26-29. 3. Пластовий Конгрес в Ашафенбурзі. Початок масового переселення до ЗСА і Канади. 1949 16-19. 6. Останній в Европі Пластовий З’їзд в Цуффенгавзені. 1949-1950: Організаційне охоплення переселених за океан членів Пласту, особливо в Канаді, ЗСА, Аргентині, Австралії

і т. д. Віднова виховної дії Пласту на нових теренах, розвиток пл. видань. 1950 25. 7. Залегалізування Пласту в ЗСА. Іренесення керівних органів до ЗСА. 1951 — 1953. Пожвавлення організаційної і повної дії Пласту на нових теренах, особливо Канаді і ЗСА. 1954 1-2. 1. З’їзд Союзу Українських Пластунів у Наяґара Фоллс. Закінчення переселенчого зеходового етапу і устійнення нових форм стійної дії Пласту у світі. 3. 1. Створення Конференції Українських Пластових Організацій у світі та прийняття напрямних дії в нових умовах. 1953 Появляється місячник для пластового новацтва „Готуйсь‖. 1950 Віднова журналу пластової думки „Пластовий Шлях‖ 1957 Перша Міжкрайова Пластова Зустріч у 45-річчя Пласту на Пластовій Оселі в Канаді „Пластова Січ‖ з участю Начального Пластуна Сірого Лева і Основника Пласту д-ра Олександра Тисовського. 1961 Перевидано підручник „Життя в Пласті‖ 1962 Друга Ювілейна Міжкрайова Пластова Зустріч у 50річчя Пласту на Пластовій Оселі „Вовча Тропа‖ в ЗСА. Смерть першого Начального Пластуна проф. Северина Левицького „Сірого Лева‖. 1962 Вперше організують на терені ЗСА Пластову Орликіяду для юнацтва ЗСА і Канади. 1963 Починає появлятися місячник для пластового юнацтва „Юнак‖. 1964 Вперше відбувається Міжкрайовий вишкіл „Лісова Школа‖. 1967 Скликання Другого Пластового Конгресу. Третя Ювілейна Міжкрайова Зустріч в Канаді на оселі „Батурин‖. 1968 Смерть Основника Пласту д-р О.Тисовського. Ювілейна Пластова Зустріч в Австралії. 1971 Закінчення Другого Пластового Конгресу в часі 5-тих Зборів КУПО в Торонто, Канада. 1972 Четверта Ювілейна Пластова Зустріч у 60-річчя Пласту на „Вовчій Тропі‖, на якій заприсяжено Начальним Пластуном д-р Юрія Старосольського. Вперше взяли участь в ЮМПЗ пластуни з Австралії. 1975 Відбулася перша конференція голів Крайових Пластових Старшин із усіх шість країн, де діє Пласт із членами Головної Пластової Булави в Ню Йорку, ЗСА. Проголошено 12-го січня як День Солідарности із українськими політичними в’язнями в СССР. 1981 Ювілейна Пластова Зустріч в Австралії з присутністю Начального Пластуна і великої делегації пластунів із Канади та ЗСА у 70-річчя Пласту. 1982 Ювілейна Міжкрайова Пластова Зустріч на „Вовчій Тропі‖ у 70-річчя Пласту. 1983 Ювілейна Міжкрайова Пластова Зустріч у 70-річчя Пласту в Німеччині з участю Начального Пластуна і великої прогульки пластунів із ЗСА, Канади і Великобританії. Масова участь пластунів у відзначуванні 50-річчя Великого Голоду. 1984 Відбулася перша сесія Пластового Конгресу Третього в часі 9-их Зборів КУПО. 1987 Ювілейна Міжкрайова Пластова Зустріч у 75-річчя Пласту на терені Канади з мандрівкою по терені та закінченням на „Пластовій Січі‖ з участю Начального Пластуна та делегації пластунів з усіх країн де діє Пласт. 1988 Масова участь пластунів у святкуваннях 1.000-річчя Хрещення України. Прогулька пластунів на святкування, що відбулися літом у Римі із Канади, ЗСА, Німеччини, Великобританії, із делегатами з Аргентини, Австралії і Франції. Відбулася 10-та Конференція Українських Пластових Організацій в Торонто і численна участь пластунів у Світовому Конгресі Вільних Українців. 1989 Відбулася Друга Конференція Голів КПСтаршин із ГПБулавою і друга сесія Пластового Конгресу Третього. ***

Посібник для виховників пластового юнацтва.

The EVS.©

25


ОСНОВОПОЛОЖНИКИ ПЛАСТУ ОЛЕКСАНДР ТИСОВСЬКИЙ ( псевдо „Дрот‖) 9 СЕРПНЯ 1886 – 29 БЕРЕЗНЯ 1968 рр. Основоположник Пласту Народився у селі Бикові (Галичина). Доктор біологічних наук: учитель природознавства в Академічній Гімназії у Львові (1911-1939), професор в Українськім Таємнім Університеті у Львові (1920-1924), дійсний член НТШ, (Наукове Т-во ім. Шевченка) професор в Українськім Державнім Університеті ім. І. Франка у Львові (1939-1941). З 1944 року на еміграції в Австрії. Помер у Відні. З 1911 року організатор пластового гуртка у Академічній Гімназії у Львові, з яким перевів першу пластову присягу дня 12 квітня 1912 року. Автор книжечки „Пласт‖ (1913) та підручника „Життя в Пласті‖ (1921, 1961, 1969). Вибраний головою Верховної Пластової Ради (1918, 1924). У 1930-их роках пристав до Сокола-Батька, де щотижня приходив на руханку та гру відбиванки. Як учитель природознавства у Львові визначався великою любов’ю до учеників. Був незвичайно справедливий в оцінюванні кожного учня. Все ставав в обороні, часами несправедливо покривдженого студента. ІВАН ЧМОЛА /псевдо „Чмоль‖/ 6 березня 1892 — літо 1941р. Співосновник Пласту. Українських Січових Стрільців (1914-1915), у російському полоні (1915-1917), командир куреня та полку у Корпусі Січових Стрільців (1918-1919), полковник Армії УНР, у польському полоні (1920-1922), учитель історії, географії, та тіловиховання у гімназії в Яворові (1922-1930), в’язень польської тюрми (1930-1932), учитель гімназії у Дрогобичі (1932-1939), завідуючий педагогічним домом десятирічки (1939-1941). Загинув у тюрмах НКВД. З 1911 року організує тайні пластові гуртки у Львові з якими переводить військові вправи. Засновник та зв’язковий XVII куреня юнаків імені М. Драгоманова у Яворові. Найвизначніший скавтмастер Пласту у ділянках таборів та вишколів, зокрема як перший комендант таборів на Соколі в Карпатах (1922-1930). Курінний І куреня УПС ім. С. Тисовського та комендант першого табору пластунівсеніорів у Підлютому. ПЕТРО ФРАНКО 21 червня 1890 – літо 1941 Співосновник Пласту Народився у Нагуєвичах, повіт Дрогобиич. Син письменника І.Франка. Абсольвент Львівського Політехнічного Інституту; учитель тіловиховання гімназії у Львові (19111914), поручник і командир сотні у Легіоні Українських Січових Стрільців (1914-1917), сотник і референт летунства у Начальній Команді Української Галицької Армії (19181920), учитель гімназії у Коломиї (1922-1930), старший науковий співробітник у науково-дослідному Інституті прикладної хемії у Харкові (1931-1936), учитель гімназії у Львові та Яворові (1936-1939), член НТШ, декан товарознавчого факультетуУкраїнського державного інституту радянської торгівлі у Львові (1939-1941), вибраний депутат до Верховної Ради УРСР (1940). автор 36 зареєстрованих винаходів, переважно в галузі перерібки молока. Збирав фольклорно-етнографічні матеріяли та писав оповідання. Автор „Іван Франко зблизька‖ (1937). Загинув в руках НКВД. З1911 року організовує пластові гуртки у Львові та переводить з ними спортивно-військові зайняття. Автор книжечки „Пластові гри і забави‖ 91913).

26

Посібник для виховників пластового юнацтва.

The EVS.©


Джерело 3

Пластові пісні

Життя людини багатобічне і багатогранне. Тому то різноманітні й засоби виховання людини. Людина виховується передусім замолоду. Наша народня мудрість каже, що чого Івась не навчиться, того Іван не буде знати. Якщо погодимося, що формування, настанову людини до життя, тобто основу людського виховання треба формувати замолоду, то виховання молоді має, може, більше значення ніж самий духовий розвиток людини у зрілому віці. Звідси й перше питання:

ЧОМУ ПІСНЯ КОРИСНА ЛЮДИНІ? Пісня — це лише один із перших засобів виховання. У першу чергу психіка людини вимагає для доброго духового здоров’я час до часу виявляти свої емоції, хоч би для самого відпруження. Бо не завжди можна ці всі емоційні почування висловити словами. При гомоні відповідної пісні людина виявляє їх назверх замість того, щоб душити їх у своїй підсвідомості на свою психічну шкоду. Пісня — чи якась музична композиція або взагалі відповідна координація звуків — впливає на людину іззовні, наставляючи її у відповідний настрій, тобто емоційну настанову. Скажімо — марші викликають у нас почуття ритму і гармонію рухів, — веселі, жартівливі пісні — сміх і радість. Сумні мелодії побуджують часто почуття меланхолії. Коли ж ми людину усвідомимо про те чи, інакше кажучи, сама людина прийде до тієї свідомости, чи відчує, то вона (людина) буде вживати пісні так само, як уживаємо всі природою дані нам таланти. При монотонній праці будемо співати щось із жвавішим темпом. Коли ж ми сумні, меланхолійні — весела мелодія з підбадьорливими словами допоможе нам розвіяти меланхолію та перейти у кращий, жвавіший психічний стан. У моментах, коли нас гнітить туга, душевний біль любови, жаль чи розчарування — треба такі почування виявляти, висловлювати чи виводити їх назверх, і хоч не завжди знайдемо слухача, то сама пісня це душевне навантаження відпружить. І тому людині потрібний спів, музика тощо. А зрештою — найкращим доказом є те, шо людина родиться серед природи, на її лоні зростає. Людина є складником тієї ж природи, а природа сама ж співає.

ГІМН ПЛАСТУ ПЛАСТОВЕ ОТЧЕ НАШ муз.Я.Ярославенко

Цвiт Укpаїни i кpаса, Скобiв оpлиний ми piд, Любимо сонце, pух, життя, Любимо волю i свiт. Пласт наша гоpдiсть i мpiя, Любiй Отчизнi наш тpуд, Буйний в нiм поpив, надiя, В Пластi pосте новий люд. Бpаття, поpа нам станути в pяд, Стяг пластовий пiдiйняти, Славу Вкpаїнi пpидбать! (ще раз) Сонце по небi колує, Знають i хмаpи свiй шлях, Вiтеp невпинно мандpує По Укpаїни полях. Пр. Ми ж сонця ясного діти, Вольного вітру брати. Мали б в безділлі змарніти, Цілі життя не знайти! Пр. ЦАPЮ НЕБЕСНИЙ Царю Небесний, Джеpело свiтла, Твоїм пpомiнням встели нам шлях, Щоб в душах наших pадiсть pозквiтла, Щоб запалала вipа в сеpцях. Цаpю Небесний, Всесильний Боже, Мудpiсть i силу й ласку нам дай, Щоб подолати дiло воpоже, Визволить piдний батькiвський кpай. Цаpю Небесний, Боже Єдиний, Будь нам зоpею в ночi тpивог, Знаком, що з нами в кожну хвилину, Сила i пpавда, з нами наш Бог!

Отче наш, Отче наш, Отче наш! Ти, котpий єси на небi, Нехай святиться iм'я Твоє, Отче наш! Нехай пpийде цаpство Tвоє, Нехай буде воля Твоя, Як на небi, так i на землi, Отче наш! Хлiб щоденний наш Дай сьогоднi нам I пpости нам пpовини нашi, Як i ми їх пpощаємо Довжникам нашим. Отче наш, Отче наш, Отче наш! I не введи нас у спокусу, Але iзбави нас вiд лукавого, Отче наш! ГІМН ЗАКАРПАТСЬКИХ ПЛАСТУНІВ слова С.Чеpкасенко музика Я.Ярославенко

Гей, пластуни! Гей, юнаки! Ми дiти сонця i весни, Ми дiти матеpi-пpиpоди! До нас шумить зелений бip, В лiси, поля, до вiльних гip, На яснi зоpi, тихi води! ] 2pази Гей, пластуни! Гей юнаки! Життя-не жаpти, не казки, А пpаця, Буpi i негоди! Гаpтуймо ж наш юнацький дух. Юнацьке гасло: воля й pух! Нiщо нам лихо, нi пpигоди!]| 2paзи Гей, юнаки! Гей, пластуни! Наpоду вольного сини, Сини кpаси, сини пpиpоди, Не зломимо своїх пpисяг, Веде нас гоpдо вольний стяг До щастя, слави i свободи! ] 2pази

Посібник для виховників пластового юнацтва.

ПЛАСТОВИЙ ОБIТ Cлова О. Тисовського Музика Ю.П'ясецький

В пожежах всесвiтнiх, у лунах кpивавих, Пiд гpомом гармат, у важкiй боpотьбi, На лицаpську честь i на пpедкiвську славу, Вiтчизнi обiти складаю такi. Плекатиму силу i тiла, i духаЩоб наpiд мiй вольним, могутнiм зpостав, C Щоб в думах жуpливих невольнича туга Замовкла, а гоpдо щоб спiв наш лунав. Кpасу я i щастя по всiй Укpаїнi Шиpитиму, власний забуду свiй тpуд, Щоб чола pозхмаpив i випpямив спини, Щоб зip зняв до неба вiдpоджений люд. Я пpацю й невдачi, всi злиднi й недолю Пpийму як завдання великої гpи, З життям побоpюсь, як з тpудами у полi, Мину обеpежно зpадливi яpи. А летом кpил скоба пiд хмаpи полину I бистpо pозгляну всю землю мою, Пpомipю теpнистi шляхи Укpаїни, До щастя Вiтчизну свою поведу.

The EVS.©

27


Пластовий Співаник Берег ріки Буде нам з тобою що згадати В Чорне Море Вже вечір вечоріє Вов-гов Водограй Вона Вставай сонце Гей, браття-опришки Гей, у лузі червона калина Гей-гу! Гей-га! Гори, гори

Грішнику Гуцулка Ксеня Заспіваймо... Їжак Їхав стрілець на війноньку Кед ми прийшла карта Коли до губ твоїх Коли ти смієшся Коли у путь Край лісу на полянці Марічка Найкращі дівчата

Берег ріки Сл. О.Шевченка (Пісня групи "Піккардійська терція")

Просто ти живеш не на тому березі ріки, Де я стою, де чекаю місяці й роки, А ти живеш не на тому березі ріки. Я зупинився на березі великої ріки, За рікою мене чекаєш ти. Не подолати мені глибокої води. І безнадійно чорніють спалені мости, Така далека та дорога до мети. І мені ніяк, ніяк, ніяк, до неї не дійти. Просто ти живеш не на тому березі ріки, Де я стою, де чекаю місяці й роки, А ти живеш не на тому березі ріки. Чую я твій голос і бачу я тебе, Та тільки крила мої обламані давно, Я на цій знедоленій землі забув, коли літав. І не збагнути тобі там, на березі твоїм, Чого вартує зробити один рішучий крок Тому, хто на інших берегах ніколи не бував. Просто ти живеш не на тому березі ріки, Де я стою, де чекаю місяці й роки, А ти живеш не на тому березі ріки. Я зупинився на березі великої ріки, За рікою мене чекаєш ти. Не подолати мені глибокої води. І безнадійно чорніють спалені мости, Така далека та дорога до мети. І мені ніяк, ніяк, ніяк, до неї не дійти. Просто ти живеш не на тому березі ріки, Де я стою, де чекаю місяці й роки, А ти живеш не на тому березі ріки.

Буде нам з тобою що згадати (Пісня УПА)

Буде нам з тобою що згадати Після довгих збавлених ночей. Вивчив я далекий звук гарматний І тривожний блиск твоїх очей. Твої очі - квіти темно-сині

28

Не журіться, юні друзі Оґень Ой подай, дівчино, ручку Ой хмариться (Шабелино) При ватрі (закриття ватри) Чорна кура Старенький трамвай Хлопці із лісу Хтось та й вродився Човен хитається Шабелино Ой видно село

На узбіччі радісних доріг. Чи зустрінемось з тобою знову На своїх дорогах бойових? Будуть стрільна розвиватись глухо І дрижати в вибухах земля. Вийдеш ти в ту сторону - послухай Де в багряних полум'ях поля. І почуєш грізну борню волі, І вкриється кров'ю битий шлях. Будуть хлопці йти суворо-чолі В сіруватих, наче ніч, рядах. І пройдуть вони безмежним краєм Крізь руїни сіл, дерев і трав. І напевно ти тоді згадаєш, Хто любов і мужність поєднав.

В Чорне Море (Козацька маршова пісня)

В Чорне море кров Дніпром тече, В Чорне море кров Дніпром тече, Там Січ наша, гей-гоп, там Січ наша, Там Січ наша на москаля йде. Попереду отаман іде, Попереду отаман іде, Під ним коник, гей-гоп, під ним коник, Під ним коник так сумненько йде. Ой ти, коню, коню вороний, Ой ти, коню, коню вороний, Скажи мені, гей-гоп, скажи мені, Скажи мені, чом такий сумний. Я к же мені веселому буть, Я к же мені веселому буть, Я к степами, гей-гоп, як шляхами На Вкраїну москалі ідуть. Не страшна нам в лютім бою смерть, Не страшна нам в лютім бою смерть, Бій приносить, гей-гоп, бій приносить, Бій приносить славу, волю й честь. В Чорне море кров Дніпром тече, В Чорне море кров Дніпром тече, Ще з Вкраїни, гей-гоп, ще з Вкраїни, Москаль клятий додому втече.

Посібник для виховників пластового юнацтва.

The EVS.©


Вже вечір вечоріє Вже вечір вечоріє, Повстанське серце б'є, А лента набої Поспішно подає. Приспів: Ах лента за лентою Набої подавай, Вкраїнський повстанче, В бою не відступай. В марші цілу нічку, А в ранній зорі Почались завзятії Кривавії бої. А ворог атакує І преться щосил, Юнак кулеметник Їх правно косив. Як сонце сходило, Втомлений юнак Упав він ранений, Упав він навзнак. До нього санітарка Поспішно іде, В обличчя вдивляється Його впізнає. А ворог атакує, В останній момент Наново заграв вже Затихлий кулемет.

Вов-гов Ой подай, дівчино, ручку, Поцілую я тебе, Милий вітер вже нас кличе, У мандрівку нас веде. Поцілуй та не питайся, Де то сонце нас веде, Ми мандруємо усюди, Де лиш вітер понесе! Чарівне синє небо, Чорні гори та ліси, Вітер колихає, Срібні крапельки роси. Красиві ті кольори Для бурлацької душі, Подертий черевик в нас, Помандруємо усі! Дай, дай… Вов - гов! Раз пішли ми у мандрівку Попід гори-небеса, І знайшли ми ту доріжку, Що не вернеться назад. Я сказав їй: "Не журися, Не лякайся тий завдань, Ми ідемо до мети, До тих найкращих сподівань!" Чарівне синє небо…

Хто любить Україну, Вкраїнський народ, Піде до повстанців Без всяких перешкод.

Вона

Водограй

Завтра прийде до кімнати Твоїх друзів небагато, Вип'єте холодного вина. Хтось принесе білі айстри, Скаже хтось: "Життя прекрасне ..." Так, життя прекрасне, а вона? А вона, а вона - сидітиме сумна, Буде пити, не п'яніти від дешевого вина. Я співатиму для неї, аж бринітиме кришталь, Та хіба зуміє голос подолати сум-печаль? Так вже в світі повелося, Я люблю її волосся, Я люблю її тонкі уста. Та невдовзі прийде осінь, Ми усі розбіжимося По зрусифікованих містах Лиш вона, лиш вона - сидітиме сумна, Буде пити, не п'яніти від дешевого вина. Моя дівчинко печальна, моя доле золота, Я продовжую кричати - ніч безмежна і пуста.

Слова і музика Володимира Івасюка

Тече вода, тече бистра, а куди не знає; Поміж гори в світ широкий тече, не вертає. Ми зустрінемось з тобою біля водограю І попросим його щиро, хай він нам заграє. Ой, водо-водограй, грай для нас, грай, Танок свій жвавий ти не зупиняй. За красну пісню на всі голоси, Що хочеш, водограй, попроси. Струни дає тобі кожна весна. Дзвінкість дарує їм осінь ясна. А ми заграєм на струнах отих Хай розіллють вони радісний сміх. Лай, лай, лай... Подивись, як в сіру скелю б'є вода іскриста, Ти зроби мені з тих крапель зоряне намисто. Краще я зберу джерела, зроблю з них цимбали, Щоб тобі, дівчино мила, вони красно грали. Ой, водо-водограй...

Сл. і муз. Костянтина Москаль ця (Пісня групи "Плач Єремії")

Посібник для виховників пластового юнацтва.

The EVS.©

29


Вставай сонце На дорозі люди сонця шукали. Чорні гори смутку вони нагадали. Їх бажання в небі піснею летіло, Та, на жаль, це сонце для людей згоріло. Приспів: Вставай сонце! Вставай, вставай! Сліпим очі відкривай. І на темній скелі зірки танцювали. В королівство ночі вовки завітали. Нагадали люди добре і погане, Та, на жаль, це сонце для людей не встане. Не розкрили очі промені щасливі. Там у хвилях ночі скарб людський згубили. Народились діти, та світла їм не треба, Бо на їхні очі насипали пепла.

Гей, у лузі червона калина Гей, у лузі червона калина Похилилася. Чогось наша славна Україна Зажурилася. А ми тую червону калину Підіймемо, А ми нашу славну Україну Гей, гей, розвеселимо. Марширують Стрільці Січовії У кривавий тан. Визволяти рідну Україну З московських кайдан. А ми тії московські кайдани Розірвемо, А ми нашу славну Україну Гей, гей, розвеселимо.

Гей-гу! Гей-га! Сл. і муз. Тараса-Чачи Крушельницького, ЛЧ Пісня 3-го Куреня Старших Пластунів "Лісові Чорти", створена під час їхньої мандрівки човнами на Поліссі 1930 року

Гей-гу, гей-га! Таке то в нас життя… Наплечники готові, прощай, моє дівча! Сьогодні помандруєм, не знаємо й самі, Де завтра заночуєм… Чорти ми лісові! Гей-гу, гей-га! Чорти ми лісові! Прапор червоно-чорний - це наше все добро, Червоне - це кохання, а чорне - пекла дно… Усі дівчата знають пекольні барви ці, Забути їх не можуть… Чорти ми лісові! Гей-гу, гей-га! Чорти ми лісові! А як прийдеться стати із зброєю в руках, Маршалок поведе нас, замає гордо стяг! І сипнемо сто тисяч у груди сатані, Люциперові решту! Чорти ми лісові! Гей-гу, гей-га! Чорти ми лісові! Як впадеш в вовчу пастку, чи зранишся в борні На всі питання ката давай один отвіт: Що до ОУН належиш, а батько наш - Євген, А "Слава України!" полине ген-ген-ген. Гей-гу, гей-га! Полине ген-ген-ген.

30

Гори, гори (Пісня куреня "Бурлаки")

Я люблю волю, простір, далечінь, Бо я бурлак з далеких поколінь. В одному місці я не можу жить, Іти у мандри все мене кортить. Як заблищить лиш сонце в небесах, Як зашумить вітрець по деревах, То в тілі кров моя аж закипить, Іти у мандри все мене кортить. Гори, гори, життя бурлацькеє, Життя байдуже, ах, юнацькеє! Царить над нами сила власная, Горить усе любов прекрасная. Мене не страшить буря, ані грім, Просторий світ - це є для мене дім. Я мандрував по горах, долинах, Голубе небо - це для мене дах. Мене не спинить море, океан, Мене не страшить навіть ураґан. До невигод всіляких я привик, Моє знам'я: подертий черевик. Гори, гори...

Грішнику Грішнику, грішнику, де ти ся ховаєш (3х) У судний час. Піду до ліса, - Лісе сховай мене (3х) У судний час. Господь сказав, - Ліс загориться (3х) У судний час. Піду до моря, - Море сховай мене (3х) У судний час. Господь сказав, - Море закипиться (3х) У судний час. Піду до скелі, - Скелю сховай мене (3х) У судний час. Господь сказав, - Скеля завалиться (3х) У судний час. Піду до Бога, - Боже сховай мене (3х) У судний час. Господь сказав, - Ти не молився (3х) У судний час. Дивися, Господи, як я молюся (3х) У судний час. Господь сказав, - тепер вже запізно (3х) У судний час. Піду до дідька, - Дідьку сховай мене (3х) У судний час. Дідько сказав, - Просимо в гості! (3х) У судний час.

Посібник для виховників пластового юнацтва.

The EVS.©


Гуцулка Ксеня Українське танго Сл. і муз. Романа Савицького

Темна нiчка гори вкрила, Полонину всю залила, А в нiй постать снiжноБіла,Гуцул Ксеню в нiй пiзнав. Вiн дивився в очi синi, Тихо спершись на соснинi, I слова нiжнi любовнi, Вiн до неї промовляв: ПРИСПІВ: "Гуцулко Ксеню, Я тобi на трембiтi, Лиш однiй в цiлiм свiтi Розкажу про любов. Душа страждає, Звук трембiти лунає, А що серце кохає, Бо гаряче, мов жар". Вже пройшло гаряче лiто, Гуцул iншу любив скрито, А гуцулку чорноброву Вiн в останню нiч прощав. В Черемошi грали хвилi, Сумували очi синi, Тiльки вiтер на соснинi Сумно пiсню вигравав:

Заспіваймо... Заспіваймо по українську, По українськи, Під шатрами добре спати Не треба ся накривати Ані гріє, ані пріє Через дірки вітер віє! Заспіваймо по французьки, По французьки, Під шатрОН добре спОН Не требОН накривОН Ані грОН, ані прОН Через дірки вітер вОН. Заспіваймо ... по англійськи - під шатрЕЙШОН ... по німецьки - під шатрЕХЕН ... по італійськи - під шатрІНІ ... по африканськи - під шатрУҐІ ... по російськи - під шатрОФ ... по китайськи - під шатрІНГ ... по грецьки - під шатрОС ... по латинськи - під шатрАТУС ... по жидівськи - під шатрАЛА ... по індіянськи - під шатрАВ ... по австралійськи - під шатрЕЙТ ... по польськи - під шатрЕЦЬ Через дірки вітер вЕЦЬ КІНЕЦЬ!

Їжак Їжак маму попрохав, попрохав, попрохав, Щоби новаком він став, гей він став, гей! Хоче мати однострій, однострій, однострій, І їжацький славний рій, славний рій, гей! Сухе листя притащить, притащить, притащить, Вогник жваво запалить,запалить, гей! А на стійці буде так, буде так, буде так, Коли стане там їжак, там їжак, гей! Всі злякаються ввійти, гей, ввійти, гей, ввійти, Бо він має колючки, колючки, гей! А на тереновій грі, гей на грі, гей на грі, В кулю скрутиться тоді, гей тоді, гей! Щоб хтось тільки покотив, покотив, покотив, Перший прийде до мети, до мети, гей!

Їхав стрілець на війноньку Їхав стрілець на війноньку, Прощав свою дівчиноньку: "Прощай, миленька, чорнобривенька, Я йду в чужую сторононьку." Дай ми, дівчино, хустину, Може, я в бою загину. Темної ночі накриють очі, Легше в могилі спочину. Дала дівчина хустину. Козак у бою загинув. Темної ночі накрили очі Легше в могилі спочинув. А злії люди насилу Взяли нещасну дівчину… Там, серед поля, гнеться тополя Та й на стрілецьку могилу.

Кед ми прийшла карта Кед ми прийшла карта нароковаць, Став я свого няня дошиковаць: - Ой неню ж мій, неню, вчинь ми таку волю, Ідь за мене служить на ту войну. Не піду я служить на ту войну, Ні, не піду служить я за тебе. Кед ти прийшла карта - іди на воєнку, Ідь на войну служить сам за себе. Мої камарати, вчиньте волю, Ідьте за мя служить на ту войну. Бо я іще младий і младе дівча мам, Як мя виручите, вшистко вам дам. Як ми прийшла карта нароковаць, Став я музикантів дошиковаць: - Ой ви музиканти, заграйте ми чардаш, Лем си потанцюю в свій младий час. Стали музиканти чардаш грати, Стали ми ся з очей дрібні слези ляти. Ніхто не заплаче ні отець, ні матка, Лем за мном заплачут три дівчатка. А перша заплаче, бо я єї брат, А друга заплаче, бо я єї сват, А третя заплаче, бо плакати мусить, Бо вона од мене перстень носить.

Посібник для виховників пластового юнацтва.

The EVS.©

31


Коли до губ твоїх Сл. Григорія Чубая "Плач Єремії"

Коли до губ твоїх лишається півподиху, Коли до губ твоїх лишається півкроку Зіниці твої виткані із подиву, В очах у тебе синьо і широко. Щось шепчеш зачаровано і тихо ти, Той шепіт мою тишу синю крає! І забуваю я, що вмію дихати І що ходити вмію забуваю. А чорний птах повік твоїх здіймається І впевненість мою кудись відмає, Неступленим півкроку залишається, Півподиху у горлі застрягає. Зіниці твої виткані із подиву, В очах у тебе синьо і широко… Але до губ твоїх лишається півподиху, До губ твоїх лишається півкроку.

Коли ти смієшся"Мертвий півень" Коли ти смієшся, тобто радієш, Неначе кіт примружуєш очі Нічого навколо не бачиш. Коли ти плачеш, тобто сумуєш, І сльози очі заливають Нічого навколо не бачиш. Коли не смієшся ти і не плачеш, А так собі на правій, чи на лівій ніжці скачеш. Сонце б'є в очі, рукою їх від сонця закриєш, Нічого навколо не бачиш - отже, ти зрячий.

Коли у путь Коли у путь, коли у путь, Коли у путь сурма покличе, Ти пригадай наш давній звичай, Веселу пісню заспівай. Бий, барабан, бий, барабан, Бий, барабан, лунайте, труби, Цілуй дівчину просто в губи І келих повний наливай. Султан завів собі гарем, Жінок з півсотні має в нім. Він може кожну з них обнять. Хотів би я султаном стать! Та він нещасний чоловік Не пив горілки весь свій вік, Бо так велить йому Коран. Нехай же буде він султан. У Римі Папі добре жить Вино як воду може пить, Ще й грошей повна келія. Хотів би бути Папа я! Та він нещасний чоловік Не знав кохання весь свій вік, А я не можу жить один. Нехай же буде Папа він. А я наллю собі бокал, Перехилю, щоб він не впав, Ще й обійму дівочий стан Тепер я Папа і султан!

32

Край лісу на полянці Край лісу на полянці На свіжому дубку Кує зозуля вранці Ку-ку, ку-ку, ку-ку. Приспів: Ку-ку, Ку-ку, У лісі я живу, І здалека все чути Ку-ку, ку-ку, ку-ку. Внизу біжить струмочок По жовтому піску І здалека все чути Ку-ку, ку-ку, ку-ку. Приспів: Червонії сунички Ясніють на горбку І чути аж до ночі Ку-ку, ку-ку, ку-ку. Приспів:

Марічка В'ється, наче змійка, неспокійна річка, Тулиться близенько до підніжжя гір. А на тому боці, там живе Марічка, В хаті, що сховалась у зелений бір. Як із хати вийде, на порозі стане Аж блистить красою широчінь ріки. А як усміхнеться, ще й с під лоба гляне: "Хоч скачи у воду" - кажуть парубки. Не питайтесь, хлопці, чом я одинокий Берегом так тихо мовчазний ходжу. Там на тому боці загубив я спокій І туди дороги я не знаходжу. Та нехай сміється неспокійна річка, Все одно на той бік я путі знайду: "Чуєш, чи не чуєш, чарівна Марічко, Я до твого серця кладку прокладу."

Найкращі дівчата Найкращі дівчата чорняві, Бо мають вогонь у очах. Не гірші за них є біляві, Бо мають вогонь у серцях. Для пластуна усі дівчата є одні, Щоб гарна лиш (2x) була. Чорнява чи білява, щоб лиш поцілувала, А краска неважна, неважна. Чорнява цілує гарячо, Та лиш на коротенький час. Білява спочатку не хоче, А потім не вистарчить раз. Для пластуна... Чорнява є легко запальна, І скоро у неї по всім. Білява жевріє поволі, Та важко згасити потім. Для пластуна...

Посібник для виховників пластового юнацтва.

The EVS.©


Не журіться, юні друзі Сл. Олександра Олеся Муз. з мультфільму "Бременські музики"

Не журіться, юні друзі, Є країна чарівна Наша славна Україна, Наша рідна сторона. Гори, доли, полонини, Стайні, вівці, вівчарі, Там на горі щохвилини Світять ватри-вівтарі. І на них складають жертви Наші землі, труди й кров, І на тих пустелях мертвих Сходить наша воля знов. Воля - пташка, воля - вітер, Що за волю не даси? Йди, шукай її по світу Через гори і ліси. Не журіться, юні друзі, Є країна чарівна Наша славна Україна, Наша рідна сторона.

Оґень

Ой хмариться (Шабелино) (Українська народна пісня)

Ой хмаpиться, туманиться, Дpiбнi дощi йдуть. Там молодi жовняpики Мед-гоpiлку п'ють. П'ють гоpiлку, щей наливку, Їдять ягiдки. Та ще й собi споглядають На чужi жiнки. Чужа жiнка як ягiдка, Як той макiв цвiт. А ти ж менi, шабелино , Зав'язала свiт. Вiзьму ж я тебе, шабелино, Тай за гостpий кpай. Пущу ж я тебе, шабелино , В глибокий Дунай. Плавай, плавай, шабелино, Вчись плавати, А я пiду, молод жовняp, Жiнку шукати.

Пісня гарцежів Польщу Переклад Андрія Винницького (І-Франк.)

Звичай старий, як світ Оґень, оґень, оґень, Розпалим тут, недалеко від нас Оґень, оґень, оґень. Приспів: І пізній лицар-мандрівник, І всі, хто спізнився в цю ніч Розпалять разом з нами Оґень, оґень, оґень. Перша зірка давно вже на небі Час би палати йому. Граби, буки, сосни, клени Хилять віти до сну. Вогонь казанок обіймає За чорний метальовий стан, І тихе булькання звучить Під шепіт літніх трав.

Ой подай, дівчино, ручку Ой подай, дівчино, ручку, поцілую я тебе. Милий вітер вже нас кличе, у мандрівку нас веде. Поцілуй та не питайся, де той вітер нас веде. Ми мандруємо усюди, де лиш вітер занесе. Приспів: Чарівне синє небо, чорні гори та ліси. Вітер колихає срібні крапельки роси. Чарівні ті кольори для бурлацької душі. Подертий черевик в нас, помандруємо усі. Дай-дай-дай-дай…

А як я ж собi, шабелино, Жiночку знайду, Тодi ж я тебе, шабелино, До боку пpипну.

При ватрі (закриття ватри) Сіріли у сумерку півночі шатра, Застиг, мов у чорному безрусі, ліс. Лиш ясним промінням іскрилася ватра І сипала зорям привіт. Над ватрою постаті юні, хлоп'ячі, Заслухані в золото слів, що лились, Про славу минулу, про мрії гарячі, Про волю, що прийде колись. Заслухались кедри горганської ночі І гомін ішов по долинах, верхах. Горіли завзяттям юнацькії очі І сила родилась в серцях. Погасло багаття, горіли ще мрії, Скінчила свій лет заворожена ніч. Далеко на сході жевріли обрії, Воскреслій зірниці устріч.

Раз пішли ми у мандрівку через гори небеса, І знайшли ми ту доріжку, що не вернеться назад. Я сказав їй: "Не журися, не лякайся тих завдань. Ми прийдемо до мети, і до найкращих сподівань."

Посібник для виховників пластового юнацтва.

Чорна Кура Як я їхав з Дебричина додому, Зайшла мені чорна кура в дорогу. Іди, іди, чорна куро, додому, Не завадзай, не завадзай по дорозі нікому Як я їхав з Дебричина до Хусту, Знайшов же я вишиваную хусту. Ой, чи мила, чи не мила ю шила? Лем би она, лем би она вишиваною била.

The EVS.©

33


Старенький трамвай (Пісня групи "Піккардійська терція")

Коли літо приходить, гаряча пора І на сірому камені плавиться тінь, Коли дзвінко кричить на смітниках дітвора Говорити, ходити і слухати лінь. Коли сонце розжарене над містом висить, І від чаду машин болить голова, Я згадаю про холодних озер блакить, Куди їздив колись старенький трамвай. ПРИСПІВ: Повези мене туди, де природа сама, Повези мене за місто, де асфальту нема, Повези мене туди, де зелена трава, Повези, повези, старенький трамвай. А відпустка у жовтні, а там і зима, Намагаюсь не дивитись на засмаглих дівчат, Ні морозива, ні пива, бо води нема. Як ті люди живуть в Республіці Чад? А я хочу в Антарктиду, хоч би на мить, Ледве ноги волочу, очі піт залива, Знов згадаю про холодних озер блакить, Куди їздив колись старенький трамвай. Повези мене туди, де природа сама, Повези мене за місто, де асфальту нема, Повези мене туди, де зелена трава, Повези, повези, старенький трамвай.

Хлопці із лісу Гей, відкривайте до свободи браму. Кров'ю свячені золоті ключі. Вулицями Лева веде свою кохану Хлопець із лісу, місяць на плечі. Гей, не страшна нам ворогова страта, Гей, озовися, батьку, у віках. Хлопець із лісу гуляє нині свято, Хлопець гуляє на семи вогнях. Приспів: Раз, два, три, хлопці із лісу. Раз, два, три, ми ще живі. Раз, два, три, ворогів до бісу, Лиш одна свобода на землі. Гей, сотня Лева осипає чари. Гей, сотня Лева з чистої роси. Хлопець гуляє нині своє свято, На руках у нього вірний син.

Хтось тай вродився (Козацька маршова пісня) Хтось та й вродився з нас нещасливий, Я не знаю яким був мій рід. Пресвята Богородице Діво, Вирушаєм сьогодні в похід. Затріпочуть хоругви крилами,

34

Запорізький лунатиме марш, Не заручені ми із милими, Цілий полк неодружених нас. Помолюсь я і в путь як то годиться, Треба йти до чужих вже сторон, Борони ж Ти мене, Богородице, Щоби я не потрапив в полон. А якщо ненароком загину я, Хай мене поховають за дня, Понесуть на руках побратими, Поведуть вороного коня. Товариші ударять з мушкетів, Загримить полковий тулумбас, Дух мій, Діво, тоді вже одлетить, Аж на Січ в Україну до нас.

Човен хитається Човен хитається серед води, Плеще об хвилі весло. В місячнім сяйві біліють сади, Здалека видно село. "Люба дівчино, прийди, прийди! Забудеш деннеє зло!" Човен по воді вихитується, Козак дівчині випитується: "Чом в тебе, дівчино, уста солоденькі?" "Щоб ти їх цілував, мій милесенький." Човен хитається серед води, Тільки одні комиші, З вітром шуткуючи на всі лади Ворушать тишу ночі. "Люба дівчино, прийди, прийди! Забудеш деннеє зло!" Човен по воді вихитується, Козак дівчині випитується: "Чом в тебе, дівчино, уста солоденькі?"

Ой Видно Село Ой видно село, широке село під горою, Ой там ідуть Стрільці, Січовії Стрільці, до бою. Іде, іде військо крізь широке поле, Хлопці ж бо то хлопці, як соколи! Ха-ха, ха-ха, ха-ха ха-ха ха-ха, гей! Дівчино, рибчино, чорнобривко моя, Вийди-вийди подивися чим скоріше до вікна! Хлопці ж бо то хлопці, як соколи! Ой видно село, широке село під горою, Ой там ідуть Стрільці, Січовії Стрільці, до бою. Попереду їдуть старші отаманиГей, хто за Вкраїну, хай йде з нами! Ой видно село, широке село під горою, Ой там ідуть Стрільці, Січовії Стрільці, до бою. А хто піде з нами, буде славу матиMи йдем за Вкраїну воювати!

Посібник для виховників пластового юнацтва.

The EVS.©


Джерело 4

 Юнацькі ігри Пограємо? - Цієї жахливої хвилини я не забуду ніколи в житті, - сказав король. - Забудеш, - відповіла королева, якщо не запишеш у записник. Льюїс Керрол

В іграх ми пізнаємо себе. Поясни Юнацтву правила гри і умови перемоги. Найважливіше у грі - це бажання чесної перемоги. Розвиваємо пам’ять Ваша пам’ять - дуже цікава річ: це не лише те, що ви пам’ятаєте, але й те, що ви вже забули. А ваша здатність видобувати з її глибин потрібну інформацію залежить від гнучкості її ―м’язів‖. Ми пропонуємо ігри, які допоможуть юнакам розвинути пам’ять, спостережливість, увагу. Серед запропонованих ігор декілька різновидів знаної і улюбленої гри Кіма, а декілька - зовсім нових.

Ігри Кіма... Вік учасників: 11-17 Кількість: гурток Приладдя: набір предметів

1.... з відступом у часі На початку сходин зіграйте в звичайну гру Кіма. Листки з записами зберіть. Продовжуйте сходини. Через 10-15 хвилин попросіть юнаків ще раз записати предмети, які вони запам’ятали в грі Кіма. Записані відповіді зберіть. Те ж саме завдання повторіть наприкінці сходин. Проаналізувавши записи юнаків, ви зможете визначити, як у кого відбувається процес запам’ятовування: хто має ―коротку‖, а хто ―довгу‖ пам’ять. 2.... з арифметичними прикладами Зіграйте в звичайну гру Кіма. Але перед тим, як гравці почнуть записувати предмети, попросіть їх виконати декілька арифметичних прикладів на додавання, віднімання, множення чотиризначних чисел (письмово). Після того як юнаки оголосять результати прикладів, попросіть їх написати предмети з гри Кіма. Як це їм вдалося цього разу? 3.... з топографічними знаками Намалюйте на картках збільшені топографічні знаки. Розкладіть картки на столі. Хвилину юнаки дивляться і, якщо вони вже знайомі з топографічними знаками, - записують назви знаків, а якщо з топографічними знаками гравці не знайомі - по пам’яті замальовують. Звичайно в першому випадку карток повинно бути більше. Добра нагода повторити і повчити топографічні знаки. 4.... з барвами Викладіть на стіл 20-25 предметів. Гравці, крім того, що мають записати побачені предмети, повинні вказати колір кожного з них. Подбайте, щоб предмети були яскравими і, по-можливості, різнобарвними. За кожну правильну відповідь (не забувайте про колір) - один бал. 5.... з порушником Граєте в звичайну гру Кіма, але коли гравці почнуть записувати предмети, ―допоможіть‖ їм своїми підказками: називайте предмети, яких на столі не було. Які успіхи цього разу? 6.... з репродукціями

Запропонуйте юнакам уважно подивитися на репродукцію картини, де зображено багато постатей. Гравці за хвилину повинні записати, яких персонажів вони бачили на картині.

Гра при свічці Вік: 11-17 Кількість: гурток Приладдя: сірники, свічка

Цю гру найкраще проводити на сходинах гуртка зимового вітряного вечора. Усі сідають у коло. Ведучий вимикає світло, запалює свічку і говорить перше слово: ―Кладовищенська...‖ (подбайте про відповідну інтонацію). Передає свічку вправо. Наступний гравець має додати своє слово. Але політ уяви гравця обмежений умовою: слово повинно логічно продовжувати попереднє. Він каже: ―...пітьма...‖. Третій гравець бере свічку і продовжує: ―...густа...‖. Четвертий: ―...як...‖. П’ятий закінчує: ―...повидло‖. Свічка мандрує, а в нас утворюються речення. Ведучий знову бере свічку і розпочинає нове коло, наприклад, словом ―Піратський...‖. Добирайте слова, які б дозволили створити атмосферу ―страшної історії‖. По закінченні гри запропонуйте юнакам записати всі складені речення.

Гра асоціацій Вік: 11-17 Кількість: гурток. Ведучий починає гру, наприклад, так: ―Наше коло нагадує мені таборову ватру‖. Його сусід праворуч, почувши вас, має навести власну асоціацію: ―Таборова ватра нагадує мені табір в Карпатах‖. Наступний гравець каже: ―Карпати нагадують мені скелі Довбуша‖. Далі: ―Скелі Довбуша мені нагадують опришків‖. ―Опришки мені нагадують...‖ Гра продовжується до тих пір, поки ведучий не скаже: ―Стоп!‖ Гравець, який після цього вступає в гру, починає відтворювати асоціації у зворотньому напрямку: ―Опришки нагадують мені скелі Довбуша‖ і т.д. Таким способом ви повинні повернутися на самий початок. Хто збився - виходить з гри.

Факти і цифри Вік: 11-17 Кількість: гурток, курінь

Заздалегідь приготуйте 20 речень. Їх рівень складності і обсяг має відповідати рівню і віку гравців. Юнакам 16 років можете запропонувати, наприклад, такі речення: 1. У 1519-1522 роках португалець Магелас (знаний як Магелан) обплив навколо земної кулі. 2. Англійська міра галон дорівнює 4,546 літра. 3. Жовто-оранжевий пігмент, який міститься у пластидах рослин, називається каротин. 4. Земля рухається в космосі з середньою швидкістю 29,76 км/год. 5. Григоріанський календар відрізняється від юліанського кількістю високосних років.

Посібник для виховників пластового юнацтва.

The EVS.©

35


6. Суходіл у процентному відношенні до поверхні Землі становить 29%. 7. Грошова одиниця Київської Русі гривна важила 400 грамів. 8. Князь Володимир Всеволодович носив ім’я Мономаха тому, що був сином Всеволода Ярославовича і дочки візантійського імператора Костянтина Мономаха. 9. Основне організаційне і тактичне загальновійськове з’єднання в армії Стародавнього Риму - легіон нараховувало від 3 до 10 тисяч воїнів. 10. У містечку Пересопниця на Волині в 1561 році було видруковано перше Євангеліє укр. мовою. і т.д....

Двічі прочитайте гравцям підготовлені речення. Після того покладіть перед кожним учасником список запитань, стосовно змісту прочитаного. Наприклад: 1. Як звали людину, яка перша обпливла навколо земної кулі? Хто він був за національністю? У яких роках сталася ця подія? 2. У якій країні виникла міра об’ємів - галон? 3. У якій частині рослини знаходиться жовто-оранжевий пігмент каротин? 4. Назвіть швидкість, з якою Земля рухається в космосі? 5. Які існують календарі? 6. 29% поверхні Землі займає -...? 7. Скільки важила грошова одиниця Київської Русі? 8. Дочкою імператора якої держави була мати Володимира Мономаха? 9. Як називалося організаційне і тактичне загальновійськове з’єднання в армії Стародавнього Риму? 10. Яку книгу було надруковано на Волині в 1561 році?

Чим більше запитань, тим краще. Спробуйте до кожного речення скласти по декілька запитань.

ЗАТРИМАЙТЕ ВТІКАЧА Вік: 12 -14 років, Гравці: гурток Місцевість: засніжена, горбиста, Приладдя: лещата

Один з гравців зображує втікача, інші намагаються його розшукати за слідами, які він лишає на снігу. Гурток вирушає на пошуки через 5 хв. Просувається гурток швидко, але обережно, тому що втікач озброєний. Якщо він влучить сніжкою в когось з гравців, тому доведеться залишити гру. Для того ж, щоб затримати втікача, потрібно влучити в нього аж трьома сніжками. Якщо за визначений час уті-кача не вдалося захопити в полон, він виграє. ПРИКОРДОННИКИ І КОНТРАБАНДИСТИ Вік: 12 років і старші Гравці: дві рівні за чисельністю групи Місцевість: засніжена, горбиста Приладдя: лещата і будь-який предмет (наприклад, гаманець)

Одна група - контрабандисти, інша - прикордонники. Один з конрабандистів ховає на собі відомий прикордонникам предмет (це - контрабанда). За сигналом контрабандисти намагаються перейти “кордон”, який потрібно обумовити на початку гри. Прикордонники маскуються на місце-вості і намагаються перешкодити перевезенню контрабанди. Контрабандист, який наблизиться до прикордонника на відстань, ближчу за 10 м, повинен на прохання останнього зупинитися і дати себе обшукати. Якщо контрабандисти за означений час зуміють перенести контабанду через “кордон” - перемагають вони, не зуміють - перемагають прикордонники.

БОРОТЬБА ЗА “ПІВНІЧНИЙ ПОЛЮС” Вік: 12 років і старші Гравці: дві рівні за чисельністю групи Місцевість: засніжена Приладдя: два прапорці і лещатарські палиці.

Дві групи дослідників подолали певну відстань у напрямку до Північного полюса. Обидві експедиції виряджають одного дослідника для огляду місцевості. Розвідники виходять одночасно, але різними дорогами. На своєму шляху до полюса розвідники залишають сліди і знаки, за якими йдуть їх групи. Група, котра першою досягне полюса, ставить свій прапорець, який має означати, що саме ця група володіє полюсом. Навколо прапорця в радіусі приблизно 10 м гравці ставлять лижні палиці. Далі група готує сніжки. Друга група дослідників, досягнувши полюса, намагається оволодіти лещатарськими палицями. Ті, що обороняють полюс, не можуть доторкатися до палиць, але намагаються влучити в противників сніжками і тим самим вивести їх з гри. Якщо атакуючі заберуть всі палиці, - вони виграють. Щоб перемогти, оборонці повинні влучити сніжками в усіх атакуючих.

НАПАД НА ПОШТОВІ САНИ Вік: 13 років і старші Гравці: курінь Місцевість: засніжена, важка для огляду територія з густими заростями розміром 2х1 км. Приладдя: троє санок

Гравці розділяються на дві частини. Перші займають означений терен. Це - зграя розбійників, яка організовує напади на поштові сани. Другі - поштові кур’єри, які діляться на три групи. У розпорядженні кожної групи одні сани. Завдання поштових кур’єрів полягає в тому, щоб за встановлений час перейти терен і без втрат провезти вантаж. Поштові сани вирушають з інтервалом у 10 хв., причому кожен екіпаж обирає інший шлях. Вони просуваються обережно, намагаючись використати всі природні схованки. Розбійники розходяться по 2-3 гравці і влаштовують пастки. Угледівши поштові сани, розбійники, озброївшись сніжками, намагаються їх захопити. Поштові кур’єри можуть оборонятися сніжками. Кожен гравець (з будь-якої групи) у випадку попадання в нього сніжкою, повинен відійти на визначену відстань і лише після цього знову включитися в гру. Якщо нападникам вдасться вивести з гри всіх кур’єрів поштових саней, вони здобувають ці сани і, продовжуючи гру, возять ці сани з собою чи маскують так, щоб їх не знайшли поштарі. У випадку, коли окрема поштова група чи її кур’єр з саньми пройде означений терен, то, заховавши сани, повертається на допомогу іншим поштовим групам. Поштові кур’єри перемагають тоді, коли їм вдається за встановлений час провести через розбійницький терен хоча б двоє саней; в іншому випадку виграють їхні супротивники. Знати мови, літературу, розуміти музику вважається ознакою інтелігентності. А от бути фізично розвиненим - нібито й бажано, але не обов’язково. Однак варто часом згадати, що таке звичне слово “фізкультура” складається з двох важливих слів фізична культура. Культура! Не випадково мудрі греки говорили: “Він негарний, бо не вміє ні плавати, ні читати”.

„Чесний змаг і чесна гра — це ознака пластуна”. 36

Посібник для виховників пластового юнацтва.

The EVS.©


ВЕЛИКІ

іГРИ________

Теренівки з казковими мотивами захоплюють юнацтво 12-14 років. Та зрештою, інтерес зумовлюється не лише тематикою, а й інтригою гри, її несподіваними поворотами. Такі ігри проходять цікаво, коли у юнаків є певний ігровий досвід. Особливого колориту та ентузіазму таким іграм додасть підготовка до них. Якщо це теренівка з індіанцями у головних ролях, юнаки можуть розмальовувати обличчя фарбами, виготовити собі відповідні причандалля (наприклад, див. майстрування в цьому числі), стрічки з пір”ям чи тайнописом тощо. Так само можна виготовити костюми чи його елементи до будь-якої «казки». Подібні теренівки легко придумувати самим. Варто лише взяти до рук історичну, пригодницьку літературу, звернутися до міфологічних та казкових персонажів.

Таємниця інків Вік: 11-15 років Кількість: 2-4 гуртки Приладдя: зашифрований текст Передмова. Нащадки народу інків чинили неймовірний опір вторгненню чужинців на свою територію, самовіддано охороняючи таємницю пращурів. В одній із легенд розповідається, що накопичені роками скарби і літопис, з описом секрету розвитку цього племені, можна знайти в священному місці. До нього заборонено наближатися навіть членам племені під страхом смертної кари “за святотатство”. Одній із багаточисельних пошукових археологічних експедицій таки вдалося дістатися в священне місце. Вони знайшли скарби, прочитавши літопис, змогли розкрити таємницю інків, але хоробрі дослідники опинилися в пастці та померли з голоду. Свої дослідження вони описали в кількох звітах, які розділили і закопали в землю на священній території... Переведення гри. Гра проводиться на горбистій, порослій лісом місцевості. Лінія гри повинна бути чітко обмеженою. Навколо “священного району” створюється “нейтральна зона”. Грають дві команди – інки та шукачі скарбів. Відомості про місце схованки скарбів та літопису виховник заздалегідь розділяє на шість рівних частин і ховає їх на території священного району. Дослідники намагаються туди пробратися і заволодіти частинами цих відомостей. Зовнішній кордон нейтральної зони пильно охороняють інки, завдання яких - захопити в полон (доторком руки) дослідників. Взятий у полон гравець стає помічником інків. Успішно потрапивши на священну територію, дослідник стає невразливим. Він повинен знайти частину захованих відомостей і віднести її начальнику експедиції. При виході з нейтральної зони він може бути взятий в полон інками, після чого зобов’язаний віддати їм знайдену частину повідомлення. Кожен раз з нейтральної зони дослідник може виносити лише одну частину відомостей. Якщо дослідникам вдасться у визначений термін знайти, розшифрувати текст і прибути на вказане місце – вони виграють. В іншому випадку виграють інки.

Алхіміки Вік: 11-15 років Кількість: 2-4 гуртки Приладдя: кольорові стрічки, підготоване шифрування Передмова. Середньовічні алхіміки ревно охороняли таємницю так званого каменя мудрості. Два алхіміки заховалися в лісах і щоб підстрахувати себе від можливої втрати свого найбільшого скарбу, шифром виклали таємницю в трьох грамотах. Ці грамоти вони заховали у різних місцях, а стежку до них позначили таємними знаками (знаками мандрівника (див. стор. 70)). Проте, одного разу алхіміки вирішили викрасти один у одного грамоти. Вони озброїли своїх помічників і вирушили в путь… Переведення гри. Створюються два таборових містечка на відстані 700 м один від одного. Від прапорця перед кожним табором ідуть три стежки до трьох захованих грамот. Стежки позначені таємними знаками. Завдання гравців – знайти грамоти супротивника і зберегти власні. Отож, кожна сторона обороняється і нападає. Учасник гри, якому вдалося пройти на територію табору супротивника, не може бути взятий в полон. Кожен гравець може викрасти лише одну грамоту. Знайдені грамоти дозволяється читати лише у своєму таборі. Під час гри можна брати в полон своїх суперників. Для цього потрібно відібрати у противника смужку відповідного кольору. Якщо в полон був взятий хтось із грамотою, то він повинен віддати її тому, хто його полонив. За кожну грамоту, розшифровану до кінця гри, група отримує 40 балів, за неповне розшифруван-ня – 20-30 балів, за кожну грамоту, відібрану у супротивника, – 15 балів. За кожного полоненого – 10 балів. Перемагає група, яка набере більшу кількість очок.

Захований амулет Вік: 12-14 Кількість: курінь Приладдя: хустинки, три списи, амулет Передмова. Коли мавританський король відчув, що помирає, він наказав заховати свій священний амулет далеко в горах, а в трьох місцях королівства заховати по спису. Якщо один із трьох синів короля знайде спис, йому також вдасться розшукати і амулет. Переведення. Гру доцільно проводити на території радіусом до 1 км. Грають три групи учасників, кожна з яких є прихильником одного з синів короля. Всі гравці за поясом мають хустинки. Перед початком гри кожен із трьох синів короля отримує секретний пакет, який він повинен відкрити у визначений час. В пакетах знаходяться копії листів з деякими даними про місце, де заховані списи; гравці переносять ці дані на мапу. З цього моменту всі три групи ворогують між собою. У кожному з трьох місць, вказаних у листі, знаходиться спис, на якому азбукою Морзе вирізана частина інформації про те, де починається дорога до місця сховку амулета. Коли якась група знаходить спис, гравці розшифровують текст і забирають спис. Один з гравців повинен оберігати знайдений трофей. Учасники команд беруть один одного в полон, забираючи хустинку. Кожен гравець має право залишити собі здобуту хустку або віддати товаришам, які залишилися без неї. Якщо захоплено в полон гравця, що ніс спис, він обов’язаний віддати його. Частини тексту, вирізані азбукою Морзе на списах, повинні звучати так, щоб повний зміст всього тексту неможливо було зрозуміти навіть маючи дві частини.

Посібник для виховників пластового юнацтва.

The EVS.©

37


Боротьба за чарівника Передмова. Два племені воюють між собою, намагаючись захопити у супротив-ника її чарівника. Переведення гри. Грають один проти одного дві рівних за чисельністю групи; гра проводиться в лісі. Кордони території племен повинні бути добре помітними і відомі всі гравцям. Обидва племені отримують велику кількість пронумерованих карток. Серед карток одного кольору (у кожного племені своя барва) є по одній з №5 і певна кількість з №№ 1,2,3,4. Наприклад, група з 20-ти гравців може мати дві карточки з №4, чотири карточки з №3, вісім карточок з №2 і шістнадцять карточок з №1. Нумерацію карток варто робити відповідно до кількості гравців, дотримуючись пропорції і маючи на увазі, що в кожній групі лише одна карточка №5. Кожна команда вибирає собі чарівника, який має право роздавати “життя”. Сам чарівник володіє карточкою №5. Кожному члену племені він видає по одній картці, а решту залишає про запас. Чарівник переховується в такому місці, про яке знають всі члени його кодла, але воно зберігається в глибокій таємниці від супротивника, оскільки у випадку полонення чарівника група програє. Під час всієї гри чарівник не має права змінювати місце свого знаходження. Коли один гравець торкнеться іншого (супротивника), вони зобов’язані показати свої номери; гравець, що має більший номер, бере іншого гравця в полон і забирає його номер. Винятком є гравець №5, якого може взяти в полон тільки гравець №1. Учасникам гри забороняється обмінюватися номерами. Взятий в полон повинен повернутися до свого чарівника і отримати нове життя. Це триває доти, поки запас карток не вичерпається. Після цього полонений гравець вибуває з гри. Гравці не можуть використовувати номери, відібрані у противника, а передають їх після гри чарівникові. Виграє сторона, яка таким чином набере більше балів. Якщо гравець іде до свого чарівника взяти нове життя, він у жодному випадку не повинен іти прямо, адже йдучи непомітно за ним, супротивник може викрити чарівника. У ході гри можливе наступне: гравець з більшим номером охороняє одного або двох гравців з меншими номерами. Гра мусить проходити в повній тиші; за викрики гравці виключаються з перебігу подій на 3 хв. Гра припиняється взяттям в полон “чужого” чарівника або взяттям в полон всіх гравців однієї сторони. Полонений чарівник зобов’язаний віддати переможцю свій номер і весь наявний запас карток.

Дослідники в Техасі Вік: 12-14, Кількість: курінь (21-30 осіб), Приладдя: стрічки. Передмова. Дослідники повинні дістатися до безпечної фортеці. Для цього їм необхідно пройти по території індіанського племені апачів. Переведення. Гру можна проводити на різноманітній місцевості, визначивши чітко її межі. Гравці - індіанське плем’я займають частину території між мексиканським кордоном (початок) і фортецею (кінець); вони озброєні - кожен за поясом має стрічку. Вступати у фортецю вони не можуть. Дослідники зброї не мають. Їхнє завдання - пройти у фортецю, де вони зможуть дістати зброю (стрічки), щоб атакувати індіанців. Беззбройний дослідник (на шляху до фортеці) може бути взятий в полон доторком. Індіанець відводить його в табір для полонених. Взятому в полон досліднику втікати забороняється. Спробу втечі він може зробити лише у таборі для полонених (квадрат розмірами 5 м). Але при цьому він знову може бути захоплений вартовими табору і повернутий назад. Якщо спроба буде вдала, дослідник продовжує участь в грі. Діставшись до фортеці і озброївшись там, дослідник повертається на індіанську територію і намагається звільнити своїх друзів з полону шляхом здобуття стрічки у сторожі табору або допомагає дослідникам, які ще не дійшли до фортеці. Коли індіанець відібрав стрічку у дослідника, останній повинен піти з індіанцем в табір для полонених. Як вже було сказано, дослідник може втікати з табору і потрапити у фортецю раніше ніж його знову схоплять. Полоненим гравцям забороняється гукати на допомогу. Індіанець, у якого суперник захопив стрічку, вважається пораненим. Для надання допомоги пораненим у індіанців є медична течка, в якій знаходиться священна кора. Щоб видужати, поранений повинен записати своє ім’я на цій корі. Якщо дослідникам вдасться знайти і захопити цю кору, поранені індіанці вже не зможуть лікуватися і вибувають з гри. Коли ж індіанці зловлять дослідника з корою, її повертають на місце і вона знову набирає своїх чудодійних властивостей.

Шукачі скарбів – втікачі Вік: 13-15, Кількість: курінь, Приладдя: спорядження для мандрівки з ночівлею Передмова. Увечері невелика група, прагнучи першою знайти скарб, йде з території табору, який за умовами гри вважається табором шукачів скарбів. Лише провід табору знає наступні дії групи. Гравці ночують в лісі, вранці готують сніданок, знищують сліди вогнища, а по тому вирушають визначеним маршрутом. Оскільки групі втікачів відомо, що її шукатимуть, вона уникає всього, що може допомогти суперникам її виявити (наприклад, дим, місце нічлігу). Щоб заплутати переслідувачів, вони можуть влаштовувати неправдиве місце нічлігу, вогнища і т.п. Вранці табір встає за алярмом. Комендант пояснює, що з табору зникла група шукачів скарбів, яку необхідно знайти протягом визначеного часу (точно вказати). Одночасно повідомляються деякі дані про можливе місце розташування втікачів. Переведення. Група втікачів не повинна виходити за межі визначеного терену. Вона не може оборонятися і брати в полон висланих розвідувачів, проходити по дорозі, яка зайнята переслідувачами. Поки групу не оточили, її учасники можуть переховуватися й переходити на нове місце. Якщо за визначений час ця група не буде знайдена, вона перемагає.

38

Посібник для виховників пластового юнацтва.

The EVS.©


Програма розвитку здатності до самопізнання і впевненості в собі юнацтва 12-13 років «В дорогу» ч.1/1999р., ч.1/2000р., ч.1/2001р. (вибірково) Ваша участь у цих заняттях має певну специфіку. По-перше, ви самі повинні володіти досить значним репертуаром упевнених правил поведінки. Добре, якщо вони притамані вам не лише під час cхо-дин. По-друге, юнаки повинні весь час відчувати по відношенню до себе ваше позитивне ставлення. По-третє, між вами має існувати високий рівень довіри. Якщо в гуртку є конфлікт, заняття проводити немає жодної потреби - ефект = 0... Забезпечте на заняттях можливість розкритися всім. Можете ―діставати‖ мовчунів. Підтримуйте юнаків, які почуваються невпевнено. При потребі допомагайте юнакам висловлюватися. Учіть їх коротко й чітко формулювати свою думку. Абсолютно виключається будь-яка оцінка висловлювань юнаків з точки зору правильності чи неправильності думок (саме для цієї програми). Заохочуйте природність, оригінальність самовираження, гумор, незалежність думки. Обривайте надмірну демонстративність. Захопившись, не забувайтеся і не грайте ролі ―супермена‖.

Заняття №1 Тема: Уявлення про впевнену, невпевнену, чемну і нечемну поведінку. Що я хочу розповісти про себе іншим? Вправа 1. Уявлення про впевнену, невпевнену і нечемну поведінку Говоримо юнакам про те, що зараз спробуємо розрізнити, коли люди поводять себе впевнено, коли невпевнено, а коли нечемно, у формі лялькового театру. Від імені однієї ляльки виховник пропонує певну ситуацію. Юнаки по черзі демонструють спочатку різні варіанти впевненої поведінки, тоді нечемної і т.д. Після декількох ситуацій запропонуйте юнацтву створити свої ситуації. Важливо, щоб грали всі. Зверніть увагу на те, щоб юнаки самі розрізняли різні типи поведінки. Можливі ситуації: отримав незаслужену двійку; батьки не дозволяють тобі йти в мандрівку; відмовляєш кому-небудь у проханні; хочеш познайомитися з дівчиною/хлопцем; на таборі твій гурток призначили чергувати на кухні без дотримання графіка. Кожна сценка триває не більше 3-4 хв. У кінці проводиться коротке обговорення і визначення того, що таке впевнена, невпевнена і нечемна поведінка.

Вправа 2. “Сила слова” Юнаки мають написати слова, характерні для впевнених, невпевнених, нечемних відповідей, фраз, реплік. Наприклад: “відчепись”, “спитай у когось іншого”, “це твої проблеми” - грубі відповіді.

Вправа 3. “Дзеркало” Гравці утворюють два кола - одне в одному. Внутрішнє стає обличчям до зовнішнього. Перше за сигналом зображає без слів, за допомогою пантоміми, упевнену, невпевнену чи невиховану людину. Інші здогадуються, яку людину зображають перші. Якщо гравець правильно вгадав, обидва гравці піднімають руки вгору. Потім за сигналом гравці зовнішнього кола роблять крок в сторону і, опинившись перед іншим учасником, намагаються зрозуміти, що зобразив той. Після того як буде перейдене все коло, ролі змінюються. Наприкінці проводиться коротке обговорення: які жести, рухи найчастіше загадувалися? Чому? які відгадувалися найлегше? Чому? що і в кого було оригінального? Вправа 4. “Моє гасло” Виховник говорить про те, що кожна людина “подає” себе іншим. Зокрема, це може втілюватися в написах на одязі. Кожен юнак придумує за одну хвилину такий напис (гасло, вислів, афоризм тощо) на свою футболку, який би містив про нього максимум інформації. Свій вибір юнацтво фіксує на папері, не показуючи іншим. Далі виховник пропонує грати таким чином: кожен з юнаків за бажанням говорить про те, який напис він зробив би на футболці іншого. Слідкуйте, щоб усі висловлювалися по черзі, а не в один голос, щоб ніхто з гравців не лишився без уваги. Після цього кожен відкриває самохарактеристику. Коротке обговорення гри: про що в основному говорять написи на футболках? що ми хочемо повідомити про себе іншим у першу чергу? чому співпали/не співпали думки юнака і гуртка? Насамкінець виховник показує (бажано в жартівливій формі) напис на власній футболці.

Посібник для виховників пластового юнацтва.

The EVS.©

39


Вправа 5. “ Я не такий, як усі, і всі ми різні” Гуртку пропонується протягом 5 хвилин намалювати чи описати, що таке радість. Наголошується, що малюнок може бути конкретним, абстрактним, узагалі будь-яким. Після виконання завдання всі малюнки збираються і представляються виховником. Він просить гурток звернути увагу на відмінність розуміння та уявлення кожного про “радість”. Чи можна говорити про те, що в когось радість зображена більш правильно, а у когось менш? Проводиться невелике обговорення. У результаті робиться висновок про те, що люди сприймають одні й ті ж речі по-різному; - у чому ми схожі і в чому відмінні; - дає нам можливість, а що заважає розуміти одне одного. Загальний висновок: кожна людина - особлива, неповторна. Тому кожна людина незамінна, і це важлива підстава для того, щоб вона відчувала власну цінність. Обговорення: що ще важливо для того, аби мати відчуття власної неповторності? Що таке повага до почуттів іншої людини?

Заняття №2 Тема: Прохання. Вміння його висловити. Вміння відповідати згодою або відмовою на прохання. Виховник звертає увагу членів гуртка на те, що значне місце у “списках прав” займає право висловлювати прохання і відмовлятися від його виконання. Нехай юнаки скажуть, чи включили вони це право у свій контракт («В дорогу» ч.2/99р.,стор.18) і чому вони це зробили. Я, неначе пташечка, тому що… Я перетворююся в тигра, коли … Я можу бути вітерцем, тому що… Я, неначе мурашка, коли… Я – склянка води… Я відчуваю, що я шматочок танучого льоду… Я – прекрасна квітка… Я відчуваю, що я – скеля… Я зараз – лампочка… Я – стежинка… Я, неначе риба… Я – цікава книжка… Я – пісня… Я – миша… Я, неначе літера “О”… Я – макаронина… Я – світлячок.. Я відчуваю, що я смачний сніданок…

Вправа “Пиріг з начинкою” Виховник говорить, що прохання певною мірою нагадує пиріг з начинкою: форма може бути однаковою, а вміст різним: солодким або солоним. Юнаки малюють чи описують різні пироги-прохання: їхні форму, колір, смак. Проводиться коротке обговорення, яке виявляє, які асоціації (приємні чи неприємні) викликає “прохання”. Проаналізуйте з чим це пов’язано. Підкресліть значення вміння правильно висловити прохання. Вправа “Чемпіонат” Виховник заздалегідь готує папірці з описом ситуації прохання і способом реагування на нього, а також набори цифр, як у фігурному катанні, за числом учасників гри. Юнаки гратимуть парами. Кожна пара отримує завдання, яке вона повинна зімпровізувати за три хвилини. Поки одна пара показує імпрезку, інші гравці виконують ролі суддів і виставляють оцінки: а) за точність виконання завдання; б) за використані засоби. Виховник виконує роль головного судді, підраховуючи бали. Після кожного виступу виховник просить “суддів” обгрунтувати свої оцінки. Визначаються переможці гри.

Вправа “Інтерв’ю” Спочатку виховник, а потім всі бажаючі беруть інтерв’ю у чемпіонів (тобто переможців гри “Чемпіонат”), з’ясовуючи, що їм допомогло досягти успіху. Вправа “Хто Я?” Виховник просить юнаків письмово відповісти на питання “Хто Я?”, закінчивши речення: (див. в рамці) Виховник збирає відповіді й по черзі вголос зачитує, а юнаки відгадують, кому написане належить.

Заняття №3 Тема: Я для себе, я для інших. Образа. Вправа “Дитячі образи” Нехай юнаки згадають випадки з дитинства, коли вони переживали велику образу на когось або на щось. Нехай свої переживання спробують намалювати або описати в будь-якій (конкретній, абстрактній) манері. Аби гурток “розговорити”, радимо виховнику почати розмову прикладом із власного життя. Як ці образи сприймаються зараз? Хай намалюють і опишуть. Порівняйте описи і малюнки тоді і тепер. Обговорення: - Що таке образа?/ - Як довго тривають образи?/ - Справедливі й несправедливі образи. / Як реагують на образу ввічливі, грубі, впевнені і невпевнені в собі люди? Запропонуйте юнакам закінчити фразу “Я ображаюся, коли…” Юнаки по черзі зачитують власні закінчення речення, а виховник запитує, чи подібні ситуації ще в когось викликають образу. Вправа “Як висловити образу і прикрість?” Виховник заздалегідь готує розрізані начетверо листівки, на яких пише: 1 частинка листівки - роль “кривдника” і суть образи; 3 частинки - ролі “ображених” і як вони реагують на образу (впевнено, невпевнено, грубо). Завдання гравців – з’єднати листівку і розіграти для всіх сценку. Дайте 10 хвилин для підготовки. Обговорення: - Про що говорять ті чи інші способи поведінки? На прикладі проведеної гри юнаки пересвідчаться, що можливі різні реакції на одну і ту ж ситуацію. Записуються ефективні та неефективні способи вираження образи, прикрості. Вправа ”Що відчуває кривдник?” Юнаки розділяються на групи з таким же складом, який був у попередній вправі. Вони повинні обговорити, що відчуває кривдник, коли йому відповідають впевнено, невпевнено або грубо. Далі кожна група пропонує свої варіанти для всіх. Обговорення: - У чому зміст реакції на образу?/ - Намагання “зберегти лице” і почуття реваншу? - Якої мети намагається досягти людина, успішно показуючи образу?

40

Посібник для виховників пластового юнацтва.

The EVS.©


Вправа “Карнавка образ” Нехай юнаки намалюють чи опишуть “карнавку” і помістять туди всі образи, які вони переживали до сьогоднішнього дня. На виконання завдання - 8-10 хв. Далі обговоріть, що робити з ткю карнавкою? Виховник наголошує, що накопичення образ – справа марна, що жалість до самого себе є однією з найгірших звичок. Він пропонує розірвати карнавку, скласти клапті у відповідну посудину і урочисто спалити. Обговорення: - Що робити з дрібними образами? Ще раз наголосіть, що вміння показати образу важливе для самого себе, хоча і не є вирішенням проблеми так само як реванш, помста тощо. Пропозиція: записати образу, а далі порвати записку і повільно відправляти образу в небо (чи пускати за вітром, водою), слідкуючи, як, віддаляючись, вона стає все меншою і меншою. Обговорення: -Як ставитися до кривдника надалі? Пробачення образи.

Заняття №4 Тема: Як побороти поганий настрій? Наші почуття та бажання. Вправа «Надійний сховок» Нехай юнаки назвуть 5 ситуацій, що викликають у них відчуття «Відчуваюсебе-добре». «Відтворіть ці ситуації в своїй уяві, запам’ятайте відчуття, які ви при цьому переживаєте. Тепер уявіть, що кладете їх у надійне місце і можете дістати звідти, коли забажаєте». Далі юнаки повинні намалювати це місце і назвати ці емоції. Проведіть коротке обговорення. Вправа «Аукціон» Проведіть разом з юнаками аукціон, під час якого знайдіть якомога більше способів, що допоможуть подолати поганий настрій. Запишіть їх. Вправа «Стоп! Подумай! Дій!» Юнаки у командах по троє. Кожна група отримує опис ситуації і три картки. Ситуації у команд різні, але всі пов’язані з реальними загрозами, що можуть трапитися в житті юнака. Наприклад: однолітки пропонують спробувати алкогольний напій, цигарки, «травку»; на вулиці незнайомець пропонує «цікаву» роботу; компанія молодих людей напідпитку намагається втягнути вас у «розборку» тощо. Крім того, можете запропонувати до розгляду двоякі пропозиції, щоб це не виглядало моралізаторством, а виклик. думання та дискусію. 1. Юнаки беруть картку «Стоп!» Вони повинні розкрити переживання, почуття і бажання юнака, які можуть виникнути в цій ситуації. На виконання завдання - 5 хв. 2. Наступна картка - «Подумай!» На ній записані три можливі реакції юнака. На обговорення 3-4 хв. Якщо юнакам не подобаються запропоновані реакції, вони повинні дописати свої. 3. Остання картка - «Дій!» Кожен юнак на листку паперу повинен викласти власне вирішення проблеми. Після цього протягом 10 хв. проводиться загальне обговорення. Кожна команда представляє запропоновану їй ситуацію і свої способи виходу з неї. Виховник відзначає конструктивні рішення і звертає увагу гравців на значення трьох запропонованих етапів «Стоп! Подумай! Дій!» для випрацювання впевненої поведінки у складних життєвих ситуаціях та миттєвої реакції у прийнятті рішень. Обговорення: - наші почуття, настрої, бажання: коли вони допомагають, а коли заважають нам? Як вони співвідносяться між собою? Що важливіше: вміти висловлювати свої почуття у відкритій і разом з тим «культурній» формі або вміти їх приховувати?

Заняття №5 Тема: Подолай свого дракона! Вправа 1 Виховник розповідає юнакам про те, що майже у кожного є ―свій дракон‖: це недоліки, які заважають нам жити, але з якими ми чомусь миримося. Настає один чудовий день, коли майже кожен вирішує вбити свого дракона. Але потім виявляється, що ця справа нудна і довга, бо на місці однієї відрубаної голови непомітно виростає друга, потім третя. І ми звикаємо жити зі своїм драконом, хоча з часом він все більше псує і наше життя, і життя наших близьких. Юнакам пропонується намалювати або виконати колаж “свого дракона”, назвати його і кожну його голову. Після виконання завдання запропонуйте юнакам скласти історію або казку про те, як вони перемагають своїх драконів. Історія може бути представлена як комікс, оповідання чи сценарій до фільму. Бажаючі можуть об’єднатися в команди і складати загальну історію, але драконів і героїв повинно бути стільки ж, скільки юнаків в команді. Для виконання завдання кожній команді або окремому юнаку пропонується набір “гральних карт”, зроблених за типом “карт Проппа”. “Карти Проппа” – це колода гумористичних малюнків, на кожному з яких записана функція діючої особи або будь-яка тема для твору. Єдина умова – герой має діяти, як людина, що впевнена у собі. Набір “карт Проппа” складається з 31 карти (за кількістю функцій, виділених В. Я. Проппом) або (у варіанті Дж. Родарі) з 20 карт. Ми використовуємо набір з 15-ти карт: наказ або заборона; порушення; прийняття рішення про битву з драконом; збір зброї; шлях до дракона; зустріч з чарівником; чарівні дари; перешкоди; вороги; помічники; виклик дракона на бій; умови бою; бій; повернення героя; результати перемоги. На виконання завдання юнаки отримують 25 хвилин. Далі всі розповідають свої історії.

Посібник для виховників пластового юнацтва.

The EVS.©

41


Виховник говорить про те, що для боротьби з драконом майже всім потрібні були помічники, друзі. Друзі дуже важливі в житті. Здатність товаришувати залежить від того, наскільки ми вміємо знаходити хороше в людях, що нас оточують. Кожному юнаку роздаються бланки “телеграм” з проставленим іменем адресата. Адресатами є всі учасники заняття, зокрема і той, хто посилає “телеграми”. Потрібно написати кожному, причому і самому собі тільки хороші слова. В кінці ще раз наголошується, що вміння знайти хороше в кожній людині характеризує не лише адресата, але й того, хто це робить. Виховник запитує: чи думав хто-небудь насправді Моє улюблене заняття… про те, що можна зробити зі своїм “драконом”? Бажаючі Мій улюблений колір… можуть коротко розповісти про це. Моя улюблена тварина… Вправа 2 Юнакам роздаються листки для малювання. В Мій найкращий друг… центрі листка потрібно намалювати сонце, в якому Мій улюблений запах… написати велику букву “Я”. Потім від цього “Я” – центра Моя улюблена гра… свого всесвіту – слід накреслити лінії до зірок і планет: Моя улюблена музика… (див. написи в рамці) Виховник говорить про те, що Моя улюблена пора року… показує “зіркова карта” кожного: у всіх багато Що я більше за все на світі люблю робити… можливостей, багато того, що робить кожного з нас Місце, де я більше всього люблю бувати… унікальним, але багато того, що для всіх нас спільне. Тому Мій улюблений співак чи гурт… ми потрібні один одному. А кожна людина може досягнути Мій улюблений герой… успіху в житті й зробити так, щоб іншим було веселіше і Я відчуваю в собі здібності до… радісніше жити. Людина, якою я захоплююся… Найкраще я вмію…. Я знаю, що зможу… Я впевнений в собі, тому що…

42

Посібник для виховників пластового юнацтва.

The EVS.©


Джерело 5

 Вузли та в’язання

В’язання вузлів та зв’язок – це вміння, яким може похвалитися не кожен мандрівник, але знання їх полегшує життя, як і вдома, так і на природі. А насправді, це одна із форм мистецтва.

Базові поняття Корінний та ходовий кінці як правило залишається в фіксованому положенні, в більшості вузлів на нього припадає навантаження. Ходовим кінцем в'яжемо вузли, на нього навантаження як правило не припадає. Шлаг Якщо обнести будь-який предмет чи линву другою линвою навколо на 1800, то отримаємо шлаг. Півштик отримуємо тоді, коли ходовий кінець, обвівши навколо корінного кінця чи якогось предмета, протикаємо самого під себе. Контрольний вузол (контролька) використовується для того, щоб забезпечити інший вузол від розв'язування. За контрольку може служити серія півштиків або простий вузол, зав'язані навколо корінного кінця. Якщо вузол використовуватиметься довший час, в якості контрольки рекомендується бензель.

Зв'язування линв < Простий вузол В основному використовується як стопор для забезпечення линви від проскакування через блок. Зав'язаний навколо корінного кінця, він виконує роль контрольки (у вузлі стремено він в'яжеться просто на ходовому кінці). Простий вузол можна застосувати як тимчасову марку. Такий спосіб маркування є надзвичайно поширений, але далеко не найкращий. > Подвійний простий вузол Використовується, як і простий вузол, в ролі стопора, проте кращий тим, що має більші розміри. < Вісімка dважається основним стопорним вузлом, оскільки має порівняно більші розміри, ніж простий вузол, і легко розв'язується навіть після значного навантаження. > Подвійна вісімка Мінус цього вузла полягає в тому, що зі всіх поданих тут стопорних вузлів, подвійна вісімка в'яжеться найважче, проте має найбільші розміри і найлегше розв'язується. <Прямий вузол Пл. н. (пластова назва) - пластовий, англ.н. (англійська назва) square knot. Використовується для зв'язування двох линв однакового чи майже однакового діаметра. Не слід в'язати на слизьких, пружних, синтетичних линвах чи линвах, виготовлених з різних матеріалів. Може виявитись ненадійним, якщо не зав'язати контрольних вузлів. На своїй совісті має багато людських жертв. > Рифовий вузол Англ.н. - reef knot. В'яжеться так, як і прямий, проте на одному з ходових кінців в'яжемо петлю, яка дозволяє легко його розв'язати. Тому, на відміну від прямого, використовується для тимчасового зв'язування двох линв.

Посібник для виховників пластового юнацтва.

The EVS.©

43


<Шкотовий (стропковий) вузол Пл.н. - ткацький, англ.н. - single sheet bend. Використовується для зв'язування двох линв різного діаметра, мокрих та замерзлих линв. В більшості випадків йому надається перевага над прямим чи рифовим вузлами, оскільки тримає краще і розв'язується легше. > Академічний вузол Використовується і в'яжеться майже так, як і брамшкотовий, проте при в'язанні академічного вузла ходові кінці обох линв виходять з того ж боку петлі, що й корінні. Ткацький вузол Пл.н. - рибальський, англ.н. - fisherman's (water) knot. Практичний при зв'язуванні линв одного діаметра, особливо коли вони слизькі чи пружні. Не рекомендується застосовувати для грубих чи нейлонових линв. Обов'язково потребує забезпечення контрольними вузлами. > Плоский вузол Не є популярний, хоча надійний, безпечний і під навантаженням не затягується настільки, щоб неможливо було його розв'язати. Вигідний для роботи з линвами різної величини і з різних матеріалів. Мінусом є те, що він має досить великі розміри. > Зустрічні вісімки Зв'язуємо даним вузлом линви різного діаметра. Спочатку в'яжемо вісімку на одній линві, а тоді ходовий кінець другої линви пропускаємо назустріч ходовому кінцю першої линви, повторюючи обриси вісімки. Таким способом можна зав'язати і зустрічні прості вузли, проте цей вузол важче розв'язати. Зустрічні вузли ще корисні тим, що мають заокруглену форму, тому досить вигідно тримати линву в руці в тому місці, де вони зав'язані. <Хірургічний (подвійний прямий) вузол Пл.н. - лікарський, англ.н. - surgeon's knot. Вузли на синтетичних линвах малого діаметра як правило погано тримають під навантаженням. Тоді використовуємо хірургічний вузол. Він дуже подібний до прямого, проте ходовим кінцем обносимо корінний кінець іншої линви двічі (як перший, так і другий раз).

Петлі Провідник Пл.н. - ключка. Дуже простий і популярний вузол для зав'язування петлі. Легко затягується, особливо на мокрих линвах, тому не рекомендується ним послуговуватись, якщо наперед відомо, що він не матиме постійного використання. Зав'язати можна як линвою, складеною пополам, так і одним кінцем. > Вісімка Англ.н. - figure 8 loop. Практичніший вузол, аніж провідник, оскільки легше розв'язується, хоча й використовується так само. Вісімку теж можна зав'язати двома способами. Булінь Інша пл.н. - рятівнича петля, англ.н. bowline, російська назва - беседочный. Коли потрібно швидко зав'язати на кінці линви петлю, яка б не зрадила, використовуєм булінь. Вузол в'яжеться просто, є дуже надійним і зручним, не сповзає під навантаженням. Якщо залишаємо булінь без навантаження, то обов'язково потрібно зав'язати ходовим кінцем котрольний вузол на одній із сторін петлі. Мінус вузла - після значного навантаження він важко піддається розв'язуванню. >Абсолютна петля Цей вузол не стягнеться на жодній синтетичній линві (навіть коли вона слизька).

44

Посібник для виховників пластового юнацтва.

The EVS.©


<Їздова (метеликова) петля Англ.н. - butterfly noose. Використовуємо цей вузол для прикріплення карабіна, або коли потребуємо петлі, що не стягнеться посередині линви. Він надійний і втримає навантаження в будьякому напрямку. З його допомогою можна зробити драбину. >Рибальська петля Перевагою цієї петлі є те, що в будь-який момент можна легко змінити її розміри. Альпійський метелик Англ.н. - alpine butterfly. Добре підходить для в'язання стягуватиметься, посередині линви.

петлі,

що

не

Прив'язування линв

<<<

Пруський вузол (прусик) Англ.н. - prussik knot, інша назва - схоплюючий вузол. Коли в'яжеться по одному шлагу з кожного боку, то такий вузол використовується для прив'язування линви до якогось предмету (кільце, палка тощо). Кориснішим є пруський вузол з двома шлагами по обидва боки (див. рис.). Широкого використання він набув в альпіністиці: його в'яжуть для страховки на основі. Прусик дозволяє легко переміщуватись вздовж основи, але міцно фіксується при збільшенні навантаження. Важливо прослідкувати, щоб не було перекосу чи перехресного накладання шлагів, оскільки стягуючий ефект різко зменшується, і вузол повільно сповзатиме вздовж основи. Правильно зав'язаний, зафіксується в обидва боки. В'язати можна як одним кінцем, так і петлею. Увага! Абсолютно надійним прусик буде тоді, коли діаметр линви, якою його в'яжемо, становитиме близько 45% діаметра основи. Стремено Пл.н. - піонірський, англ.н. - clove hitch, рос.н. - выбленочный. Коли потрібно надійно зафіксувати линву на будь-якому предметі, використовуємо цей вузол. Ефективний тоді, коли зусилля направлене перпендикулярно до предмета. Якщо ж зусилля направлене не перпендикулярно, використовувати його не рекомендується. Стременом починаємо в'язання, ним і закінчуємо. Для надійної фіксації на предметі в'яжемо простий вузол чи вісімку (в якості контрольки) на ходовому кінці, а корінним затягуємо сам вузол. В'язати можна кількома способами: одним кінцем, складуванням петель, накидуванням на предмет. Удавка Пл.н. - теслярський, англ.н. - timber hitch. Жоден вузол не використовують так часто, коли потрібно швидко і надійно затягнути линву на колоді. Під навантаженням не зісковзне з предмета, якщо дати достатню кількість шлагів. Щоб удавка рівно втримувала предмет, який піднімаємо, не даючи йому "гуляти", ближче до кінця цього предмета за напрямком тяги накладаємо півштик. Легко розв'язується після будь-якого навантаження. <<<Стягуюча вісімка (купецький) Вузол, придатний для зв'язування пакунків. Легко стягується, але, не забезпечений, легко розпускається.

<<Стягуючий вузол Рекомендується для зав'язування мішків. На вигляд нагадує стремено, проте має здатність не роздаватись після того, як його затягнули, і тримає надійно без додаткового забезпечення. Його, звичайно, можна використовувати і тоді, коли мішок доводиться часто зав'язувати і розв'язувати. Для цього на ходовому кінці робиться петля, як і на рифовому вузлі. Петля забезпечує швидке і легке розв'язування стягуючого вузла. Можна використати, як і стремено, для фіксування линви на предметі. >>Штик Англ.н. - two half hitches. Використовуємо штик, щоб прив'язати линву до дерева, човен до причалу чи, наприклад, прив'язати коня. Штик в поєднанні з стременом гарантує більшу надійність останнього (див. рис. до стремена). Важливо, щоб обидва півштики накладались по одну сторону від корінного кінця.

Посібник для виховників пластового юнацтва.

The EVS.©

45


Штик з двома шлагами Англ.н. - two slippery half hitches and a round turn. Цей вузол використовують, щоб рівномірно рознести навантаження тяги по пристрою, до якого прикріпляється линва, і застрахувати саму линву від зайвого перетирання об цей пристрій. Штик з двома шлагами не затягується, тому його легко розв'язати, коли линва знаходиться під навантаженням. >>Морський вузол (морський штик) Англ.н. - anchor bend, інші морські назви - якірний (кітвовий) вузол, рибальський штик. Моряки використовують цей вузол для з'єднання линви з кітвою (якорем). Подібний до штика з двома шлагами. Надійний, добре тримає і легко розв'язується, якщо не стягнутий сильно під час зав'язування. Для забезпечення вузол можна закінчити серією півштиків, бензелем або булінем. Принаймні один півштик обов'язково повинен бути, незалежно від вибраного забезпечення. Даний вузол ефективний і надійний на линвах з натуральних волокон. <<Затисний вузол Англ.н. - monofilament fishing knot (clinch knot). Використовується тоді, коли потрібно прив'язати волосінь до гачка. Легко в'яжеться, навіть коли пальці замерзлі. Має високу міцність - 80%. >>Рибальський вузол Англ.н. - fishing (trilene) knot. Фактично є сумішшю морського і затискного вузлів. Міцність - 80-90%. << Карабінний прусик (вузол Бахмана) Прусик погано тримає на твердій чи мокрій линві і зовсій не тримає на замерзлій і слизькій, тому в цих випадках використовується карабінний вузол. Легко рухається вздовж основи і швидко затягується при збільшенні навантаження. >>Засувний вузол Англ.н. - rolling hitch, taut-line. Як і карабінний вузол, ефективний в одному напрямку. Не рекомендується при відповідальних роботах, але дуже вигідний і простий у використанні, його застосовуємо, наприклад, коли хочемо натягнути линву для сушіння білизни. Вузол дозволяє легко змінювати натяг линви. Надавайте перевагу цьому вузлу, коли робите розтяжки на намет (саме тому його деколи ще називають альпінштоковим). <<<<<Піратський вузол Коли хочемо спуститись з дерева, використовуючи линву, в'яжемо піратський вузол. По одному з кінців спускаємось, а якщо потягнути за другий кінець, вузол розв'яжеться і линва злетить. Важливо не сплутати кінців.

Спеціальні вузли Котячі лапки Інша назва - завіска на гак, англ.н. - cat's paw. Цей вузол ідеально підходить для завішування линви на гак, оскільки не затягнеться і триматиме надійно, якщо до обох кінців буде прикладене однакове зусилля. Скорот Англ.н. - sheepshank. Якщо линва пошкоджена посередині чи потрібно зменшити довжину линви, викор истову ємо накидуванням з обох сторін стремена накладанням бензеля скорот . Такий вузол триматиме лише в тому випадку, коли він знаходитиметься під постійним навантаженням. Якщо ж його розвантажити, він може легко розв'язатись. Тому існують різні варіанти забезпечення скорота: з допомогою клина

46

просилюванням кінців через петлі

Посібник для виховників пластового юнацтва.

The EVS.©


Вузли з використанням клина Такі вузли корисні тим, що вони надзвичайно легко розв'язуються навіть після значного навантаження: для цього досить витягнути клин. При використанні клина потрібно бути дуже обережним, оскільки він може вискочити при змінному навантаженні (як по напрямку, так і по силі), чи коли навантаження нерівномірно розподілятиметься на кінці. Топовий вузол Рекомендуємо цей вузол для підняття і фіксації щогли. Вузол надягаємо на верх (топ) щогли, до петель прив'язуємо розтяжки (четверту петлю можна зробити, зв'язавши вільні кінці).

<<<Мавп'ячий кулак Вузол взятий з морської практики. Невеликий в розмірах, він має порівняно велику масу, що дозволяє закинути линву на значну відстань. Моряки в'яжуть його на кидальному кінці. Для збільшення маси всередину вузла вв'язуємо кульку. Дерев'яна кулька надасть вузлу плавучості. >>>Амфорний вузол Допоможе Вам при перенесенні фляг чи іншого посуду. Петля з одного боку і зв'язані вільні кінці з другого послужать за вигідні ручки.

В'язання В'язання використовуються для надійного з'єднання 2-х чи більше балок. Особливістю хороших в'язань є те, що кожен шлаг накладається якнайтугіше і якнайближче до сусідніх без перехресту линви (окрім тих випадків, де він передбачений). >>>>Скісне в'язання Використовуємо тоді, коли балки знаходяться під гострим кутом одна до одної. Починаємо удавкою, закінчуємо стременом або, за браком линви, півштиком (не так надійно). <<<<Поперечне в'язання Найкращий спосіб зафіксувати балки під прямим кутом. Починаємо удавкою або стременом. Для більшої надійності обтягуємо накинуті шлаги по колу (мал.2), при чому при зміні напрямку створюємо якнайбільший натяг, підбиваючи линву молотком, мушкелем або сокирою. Закінчуємо стременом чи півштиком. Паралельне в'язання Незаміниме тоді, коли потрібно зв'язати двоногу чи триногу, або зв'язати балки паралельно. В залежності від використання починаємо і закінчуємо по?різному. Якщо балки після зав'язування знаходитимуться паралельно, то в'яжемо стремено через всі балки. Якщо ж в'яжеться двонога чи тринога, то стремено на початку і в кінці в'яжемо тільки на одній з балок. Особливістю цього в'язання є те, що чим більше розводяться балки, тим сильніше тримають шлаги. Шлаги стягуємо з великим натягом між кожною парою балок, як показано на рисунку. Різновидність паралельного в'язання використовуємо тоді, коли, наприклад, виготовляємо носилки, а під рукою немає палки необхідної товщини. Тоді зв'язуємо кілька палок так, як показано на рисунку. Такий спосіб можете використати, щоб надати в'язанню оригінального вигляду, хоча надійність при цьому зменшується.

ВМІЛІСТЬ ПІОНІРСТВО І. Здобути вмілість "табірництва". 2. Пояснити правила безпеки при використанні різних піонірських приладів та показати правильне вживання. загострення та зберігання щонайменше наступних: ніж, сокира, пилка і лопата. 3. Розпізнати з вигляду хоча б п'ять різних дерев та пояснити їх ужиткову вартість для піонерства. 4. Продемонструвати та пояснити: способи закінчування линви, скручування линви тонких шнурів, спосіб обчислення видержливості линви та спосіб злучування линви. 6. Зав'язати та пояснити пристосування хоча б 5 таких вузлів: пластовий, лікарський, ткацький, рибальський, зашморг, скорот, подвійний зашморг, вісімковий, теслярський зашморг, моряцький, рятівнича петля, звичайна ключка, мандрівницький вузол, затягаюча ключка, купецький вузол. 7. Правильно продемонструвати спосіб перехресного, скісного і паралельного ц'язань. 8. Пояснити спосіб будови наступних споруд: вежа. міст, брама, дараба, пристань і стіл. Зробити модель або намалювати детальний план будови одної з тих споруд. 9. Виконати два а наступних збірних завдані.: а) збудувати піонерську вежу не менше як 5 м. висоти; б) збудувати сплав або дарабу, яка втримає на воді найтяжчого з будівничої групи; в) збудувати сталу або плаваючу пристань для двох або більше човнів; г) збудувати міст нормальної величини через воду, мочари або провалину, не менше як 5 м. широку; д) збудувати польовий стіл для одного гуртка; е) збудувати таборову браму або іншу таборову споруду.

Посібник для виховників пластового юнацтва.

The EVS.©

47


ТАБІРНИЦТВО 1. Мати власний таборовий вирядта пояснити потреба кожної речі. 2. Відбути хоча б два тижні пластового таборуванні під шатрами. 3. Докладно пояснити: а) як підібрати догідне для таборування місце; б») що належить до таборового гурткового або курінноп внряду, а іцо - до особистого; в) способи ставлення шатер на таборі; г) забезпечення табору від вогню; д) потребу дотримання чистоти на таборі. 4. Виконати щонайменше п'ять з перелічених таборових? робіт: стояк на монашки, стояк на черевики, стояк на рушники, ліжко (прича), вішак на одяг, полицю і шатрі, лавку, східці, прикрасу біля щогли або шатра 5. Спільно зі своїм гуртком поставити хоча б двоособове шатро та забезпечити його під негоди. 6. Взяти активну участь в будові щонайменше двох : таких таборових споруд: машта або морська щогла брама, лятрина, польовий стіл. 7. Підготувати місце на ватру, збудувати таборову ватр; одного виду, розпалити вогонь, загасити ватру і упорядкувати використане місце;.

Виряд пластуна на табір 1.Пластовий

однострій згідно з правильником (зеленого кольору, з усіма відзнаками на відповідних місцях; включає: берет, пластову сорочку, хустку, шнурок з свистком, шорти); – футболка (вдягається під пластовий однострій, бажано чорна); – пояс (з пластовою символікою або військова портупея); – наручний годинник (бажано водонепроникний, з секундоміром і будильником); – взуття (шнуроване, на грубій підошві; бажано високі військові черевики); – наплічник (анатомічний, 45-65 літрів). 2. Речі першої необхідності: – пластовий ніж (бажано складний); – компас (бажано рідинний; час встановлення стрілки — якнайменший); – топографічну мапу (Львівської області, мірило 1:200000); – дощовик (бажано щоб прикривав також наплічнк); – фляга (пластикова, на 1,5-2 л); – ліхтарик (слід мати також запасну жарівку та змінний комплект батарейок); – линва (діаметр 4 мм, довжина 25 м).

48

3. Речі для сну: – спимішок (або покривало); – водотеплонепроникний килимок (карімат); – легкий мандрівний намет); 4. Речі для приготування їжі: – сірники (2 коробки: одна — змотана в целофан і зберігається в кишенях однострою; друга — законсервована і зберігається в наплічнику); – допоміжні запалювальні засоби (свічка, сухий спирт; штучне скло тощо); – військовий казанок-менашка; – ложка. 5. Змінний одяг: – запасна білизна; – військовий камуфляж (штани і куртка); – спортивні штани (легкі і теплі); – спортивна куртка або светер; – взуття (найкраще спортивне); – вовняні шкарпетки (3 пари). 6. Засоби особистої гігієни (паста і щітка для черевиків, носовичок, мило, рушник, зубна паста і щітка, гребінець тощо). 7. Особиста аптечка (лейкопластир широкий, еластичний бинт, ―перев’язувальний пакет‖ /комплект з

Посібник для виховників пластового юнацтва.

бинта і вати/, парацетамол таб. по 200 мг. 10 шт. /приймати по 2 таб. 3-4 рази на день/, Н2О2 -1 флакон, при потребі – інші ліки, рекомендовані лікарем з огляду на наявність хронічних захворювань). 8. Ремонтний набір (голки, нитки, гудзики, латки, шнурівки, широкий скотч тощо). 9. Інші важливі речі: – документ, що посвідчує особу (Свідоцтво про народження або Паспорт); – особистий страховий поліс; – листок здачі Першої/Другої/Третьої Проби; – записник (формат А-6, у твердій обкладинці); – кулькову ручку (герметичну або графічний креслярський олівець); – малі музичні інструменти; – фотоапарат (бажано); 10. Гуртковий виряд ( на 5 чол.): – гуртковий прапорець; – сокирка; – лопатка; – пилка; – намет; – поливане відро для готування їжі; – линва (25 м)

The EVS.©


Джерело 65

Прогулянка у ліс

Рекомендації щодо дій населення у надзвичайних ситуаціях Ми пропонуємо вам запобіжні заходи, які можливо допоможуть вам захистити себе від прояв небезпечних ситуацій під час відпочинку у лісі. Підготовка до подорожі у ліс. Повідомте про те, куди ви збираєтеся. Якщо поблизу нікого немає - залишіть записку з повідомленням (дата, час відправлення, кількість людей, що йдуть разом з вами, напрямок подорожі і приблизний час повернення). Візьміть собі за правило - перед мандрівкою чи походом до лісу, подивитися карту або хоча б намальований від руки план місцевості та запам’ятати орієнтири. Одягніть зручний одяг та взуття. Вони повинні підходити для місцевості та погодних умов. Запам'ятайте – погодні умови можуть змінитися дуже швидко. Одягніть дітей в яскравий кольоровий одяг – він буде більш помітним у разі розшуку їх. Переконайтеся, що все ваше спорядження - у доброму, робочому стані Якщо ви сумніваєтеся брати ту чи іншу річ, пам’ятайте - зайва вага буде вам заважати.

У лісі. Встановіть між собою сигнали, щоб не загубити один одного у лісі, особливо на випадок несподіванок - свистом або голосом. Запам'ятовуйте орієнтири під час руху у лісі. Щоб не заблукати лишайте примітки. Без зорових орієнтирів людина в лісі починає кружляти. Виберіть місце для вогнища та обладнайте його. Ніколи не залишайте вогнище без догляду. Незагашене вогнище може бути причиною лісової пожежі. Ніколи не пийте воду з річок та озер. Найбільш надійні джерела води – струмки. Поблизу місць, де ви побачите мертвих рибу чи тварин, взагалі не можна навіть мити руки. Будьте обережні, у лісі може бути болотиста місцевість – обходьте її. Болотною водою також не можна користуватися. Поблизу болота, як правило, водиться багато гадюк. Пам’ятайте – збирати можна тільки ті гриби та ягоди, які ви добре знаєте. Щоб уникнути отруєння ними, ніколи не куштуйте сирих грибів; ніколи не збирайте гриби та ягоди поблизу транспортних магістралей, навіть їстівні гриби в тих місцях – отруйні. Уникайте диких тварин. Пам’ятайте що небезпечними можуть бути і лось, і олень, і лисиця - у людей і тварин близько 150 спільних хвороб. Тварини нападають на людину - якщо вони поранені, перелякані несподіванкою або захищають своє потомство. При явно агресивному поводженні тварин можна використовувати як засіб захисту – вогонь або стукати палицею об дерево. Уникайте додаткових неприємностей з тваринами, особливо у нічний час - ніколи не залишайте їжу у вашому наметі або поряд з місцем вашого відпочинку, краще покладіть її на дерево; недоїдки їжі закопайте подалі від місця відпочинку. Будьте обережні при зустрічі зі зміями. У випадку зміїного укусу терміново видавіть з ранки краплі крові з отрутою та висмоктуйте впродовж півгодини, весь час спльовуючи. Цього не можна робити при наявності ранок на губах та у роті. Потім необхідно накласти щільну пов’язку вище місця укусу та негайно дістатися до лікарні.

В лісі, особливо навесні, багато кліщів, які можуть причепитися до тіла. Якщо вас укусив кліщ, треба не пробувати виколупати його, а якнайшвидше дістатися до лікарні. Якщо ви опинилися біля поламаних дерев - не затримуйтесь. Вони спираються одне на одне і можуть впасти, особливо під час вітру. Не ховайтеся під високими деревами та не залишайтеся на галявині під час зливи з блискавкою, бо блискавка може вдарити у найвище місце. Ніколи не пірнайте у незнайомому місці у водойму. Спочатку обстежте і переконайтеся у відсутності схованих під водою перешкод (каміння, залізяки та гострі гілки або мілководдя). Уникайте води зі швидкою течією. Ніколи не плавайте наодинці. Будьте обережні. вкривається кригою ходити по ній небезпечно. Навесні, коли крига темна, на неї ступати не можна – вона дуже ламка.

Посібник для виховників пластового юнацтва.

The EVS.©

49


Якщо ви заблукали у лісі. Зберігайте спокій та уникайте паніки. Якщо ви панікуєте - думати логічно неможливо. Негайно зупиніться і присядьте. І не робіть більше жодного кроку, не подумавши. Думати можна тільки про одне, як дістатися того місця, звідки починається знайомий шлях. Пригадайте останню прикмету на знайомій частині шляху і постарайтеся простежити до неї дорогу. Якщо це не вдається, пригадайте знайомі орієнтири, найкраще - залізницю, судноплавну ріку, шосе. Прислухайтеся. При відсутності знайомих орієнтирів, стежок і доріг виходьте ―на воду‖ - униз за течією. Струмок виведе до ріки, ріка - до людей. Якщо орієнтирів немає, залізьте на найвище дерево - погляд з висоти допомагає кращ.е зорієнтуватися. Існує багато способів визначення сторін горизонту: за допомогою компаса: стрілка компаса завжди показує напрям на північ; за положенням Сонця: в основі приблизного визначення лежить врахування часу визначення. При цьому виходять з того, що у північній півкулі Сонце приблизно знаходиться: о 7 годині – на сході, напрям тіні показує на захід; о 13 годині – на південь, тіні від предметів найкоротші і їх напрям завжди показує на північ; о 19 годині – на заході. за Сонцем та годинником - тримайте годинник в горизонтальному положенні, поверніть його так, щоб годинна стрілка була направлена на сонце. Пряма, що ділить кут навпіл між годинною (малою) стрілкою та напрямом від центра годинника на цифру ―1‖ циферблата, покаже напрямок на південь за Полярною зіркою - напрямок на Полярну зірку завжди відповідає напрямку на північ. Знайдіть сузір’я Великої Ведмедиці, яке має вигляд ковша із семи яскравих зірок, а потім подумки проведіть пряму лінію через дві крайні зірки ―ковша‖ і відкладіть на ній приблизно п’ять відрізків, що дорівнюють відстані між двома зірками. Наприкінці лінії і буде зірка, що майже нерухомо ―висить‖ цілий рік над Північним полюсом та показує напрямок на північ. за Місяцем. Опівночі у своїй першій чверті ―)― Місяць знаходиться на заході, у повний Місяць - на півдні, в останній чверті ―(― - на сході; існують і менш точні прикмети, що дозволяють вибрати вірний напрямок. Мурашники завжди розташовуються з південного боку дерева, пенька або куща. Кора більшості дерев з північної сторони грубіша, іноді покрита мохом; якщо мох росте по всьому стволу, його найбільше з північної сторони, особливо поблизу коріння. Річні кільця на пні спиляного дерева розташовані нерівномірно - із південної сторони вони звичайно товщі. Просіки у великих лісових масивах завжди зорієнтовані у напрямку північ – південь або схід – захід. Правильно користуйтесь вогнем. Він є одним з основних засобів виживання в лісі. За допомогою вогню ви можете зберегти тепло, сушити одяг і подавати сигнали. Завжди тримайте сірники у водонепроникному пакеті. Уникайте переохолодження. Воно трапляється, коли людина не звертає уваги на холод та не має відповідного одягу і захисту. Використовуйте навички та вміння будування схованок (буда, навіс, намет і інш.) або користуйтесь природними печерами. Це допоможе виживанню у лісі, забезпечить вам захист і тепло. Бережіть та економно використовуйте воду. Вона більш важлива для вашого виживання, ніж їжа. Запам’ятайте! Діти повинні знати що вони не будуть покарані за те, що заблукали. Були випадки коли діти ховалися від шукачів через те, що боялися бути покараними. Навчайте дітей, що необхідно вибрати велике дерево (або якийсь інший об'єкт) біля примітного місця і знаходитися там. Повідомте дітей про необхідність кричати на шуми, що лякають їх. Якщо це звірі, вони злякаються та підуть геть. Це також допоможе швидше знайти їх тим, хто буде їх шукати. Пам`ятайте! Куди б ви не пішли і де б не перебували, ви можете опинитись у екстремальних умовах тому: - знайте приблизно свій шлях мандрівки; - майте при собі засоби визначення напрямків сторін горизонту; - майте одяг придатний для будь-яких погодних умов; - майте достатньо їжі, води, сірників, речей та засобів для захисту свого життя.

50

Посібник для виховників пластового юнацтва.

The EVS.©


Джерело 7 

Екстримальні ситуації

В горах трапляються різні негаразди, деякі з них впливають на людей, які там перебувають, і в залежності від заподіювача поділяються на об'єктивні, суб'єктивні та змішані. Об'єктивні, або катаклізми, - це явища природного характеру руйнівної та непереборної сили стихії, які завдають шкоди людям катастрофічних розмірів, нерідко забираючи їхні життя. Природа часами нищить сама себе, "перевтілюється" у нові форми, і тільки з точки зору homo sapiens це іменується стихійним лихом, оскільки безпосередньо і суттєво впливає на людську діяльність. Люди практично не здатні протидіяти, а лише - передбачати та уникати катастроф. Це не завжди виходить, проте деколи зменшує заподіяну шкоду та жертви. На даному етапі розвитку людства - це одна з тих нездоланних перепон, що стримує від його надмірної діяльності; запобіжний захід природи, спрямований на регуляцію глобальних процесів. В горах трапляються всі можливі на планеті катаклізми, за винятком тих, що неможливі тут в ландшафтному плані та становлять собою підвищену, порівняно при рівнинними та заселеними територіями, небезпеку. Серед них розглядаються (за абеткою): Блискавки - розряди величезної електричної сили напругою коло 1 000 000 В забрали немало людських життів. Відбуваються внаслідок взаємодії позитивно заряджених частинок, що накопичуються в атмосфері, з негативною землею. Взагалі розряди такої сили спопеляють усе, в що поціляють, проте є випадки, коли вражена ударом людина виживала та на її тілі залишався лише відповідний знак. Проте це скорше виняток з правила. Туристи під час грози повинні уникати відкритих місць в горах та одиноких дерев. При можливості перечекати грозу краще не покидати сховища. Вітровали (буреломи) - явище, що характеризується перевищенням сили вітру над коефіцієнтом ґрунтового щеплення кореневої системи лісових деревостанів, внаслідок чого утворюються лісові завали (буреломи). Як правило, руйнівної сила вітру стає за швидкості понад 20-25 м/с. Для людей на незаселених ділянках загроза здоров'ю існує тільки під час бурі, проте ліс опісля, особливо порослий високою травою та на схилах, для подорожуючих перетворюється практично на непрохідні місця. Вітровали при населених пунктах завдають значнішої шкоди, в т.ч. і здоров'ю. Стихія, зазвичай, рве лінії електропередач та комунікацій, проте буває, що зносить будівлі, що в горах рідкісне явище. Історія знає, що 18.12.1989 р. над Ґорґанами пронісся величезної сили смерч, що заподіяв важкі наслідки, знищивши на території НП "Синевир" ліс площею 1500 га. Виверження вулканів - територія Українських Карпат характеризується постійною вулканічною діяльністю, в результаті чого виникли і творяться Вулканічний хребет, ряд озер вулканічного типу, хребти Великий Діл, Тупий тощо, на яких виявлені кратери та рештки згаслих вулканів. Імовірність вивержень вулканів в Карпатах невелика. Проте світовий досвід відносить дане стихійне лихе до одного з найбільш руйнівних та тривалих катаклізмів. Землетрус - коливання земної кори внаслідок руху чи зіткнення літосферних плит. Карпати є зоною підвищеної сейсмологічної активності, подекуди трапляються поштовхи силою 4 - 5 балів за шкалою Ріхтера. Землетрус такої сили з епіцентром на великій глибині під Румунськими Карпатам відчутний аж у Львові і супроводжується дзеленчанням посуду та холітанням люстр під стелею. Ще один землетрус, епіцентр якого був під дном Чорного моря, відчували в Одесі з такими ж ефектами. Проте є тенденції до посилення геосейсмічної діяльності в земній корі в районі Карпатських гір, в зв'язку з цим активізується робота відповідних служб попередження землетрусів. Хоча в Україні (тьху-тьху) сильних поштовхів не зафіксовано, проте недавно Туреччина зазнала значних руйнувань, що не так і далеко. При силі поштовхів (за шкалою Ріхтера) 1-2 бали - хитаються люстри та хвилюється вода у склянці, 3-4 - з'являються тріщини в старих будинках, б'ється посуд, 5-7 - нищаться будівлі та лінії електропередач, 8-10 - руйнуються всі будівлі, 12 - не вціліває ніщо.

Посібник для виховників пластового юнацтва.

The EVS.©

51


Лавини - сходження великих снігових мас на схилах крутіше 15° при товщині снігу більше 30 см. В наших горах трапляються кожної зими. В Українських Карпатах виявлено понад 1000 лавинних осередків (безлісі верхи Чорногори та Свидовця, менше - Ґорґани та Полонинський х-т). На швидкості переміщення до 100 м/с (360 км/год) снігові маси об'ємом до 1 000 000 м3 долають відстані 2-3 км. Лавини завдають чималої шкоди в зв'язку з великою руйнівною силою. Перш за все страждають люди, які в силу професійних обов'язків чи туризму потрапляють у відповідні місця. Ліс виконує важливу лавиностримуючу функцію, тому вирубки лісу в лавинонебезпечних місцях заборонено. Тому недосвідченим та в складних погодніх умовах взимку від походів слід утриматись. Повені та паводки - відбуваються внаслідок періодичних збільшень обсягу води в річках та потоках, що спричинюється тривалими дощами чи снігопадами. Паводки є численними потоками води, що стікають з височин в низини, змиваючи на своєму шляху все; повені - затоплення прибережних та інших рівнинних територій внаслідок підняття рівня води, а також через надмірні опади. Вода виходить з берегів рік, розмиває річища, утворює нові русла, яри, затоплює значні території, забирає людські життя та нищить все: починаючи з господарських та житлових будівель, і закінчуючи мостами та залізничними насипами. Сумнозвісна повінь на Закарпатті взимку 2000 р., коли внаслідок рекордних снігових опадів рівень води у річках піднявся на кілька метрів, знищила тисячі будинків, сотні кілометрів ліній електропередач та зв'язку, заподіяла шкоди громадянам та державі на сотні мільйонів гривень. Дане природне явище сталося внаслідок десятилітнього варварського вирубування лісів, що мають снігозатримуюче та водоабсорбуюче значення. На даний час на державному рівні вжито найсуворіших заходів: видано відповідне законодавство, на місцях вживаються відповідні заходи, а саме: прибережні річкові смуги укріплюються на випадок розмивання берегів, насаджуються дерева та чагарники, незаконна вирубка лісу строго контролюється та карається. Під час паводків походи категорично забороняються. Якщо стихія застала вже в поході, слід триматися поближче до лісу та старатися закріпитися за стовбурами великих дерев. Є немало випадків, коли гинули люди. Обвали - падіння каміння в Українських Карпатах не є частим явищем. Проте в Ґорґанах, вершини яких вкриті цекотами, в кам'яних розсипищах та осипищах на інших хребтах таке не виключається, особливо завдяки людині. Обвалам протидіє рослинність на прикладі лісів та субальпійської рослинності, головним чином жереп. Селі - явища природного характеру, що являються кам'яногрязевими потоками великої руйнівної сили. Вода розмиває береги, захоплює землю, каміння та дерева і несе все це вниз. При розкладанні наметів слід уникати розміщень на березі річки, а коли протягом двох і більше годин ллє рясний дощ, негайно слід дислокуватись у безпечне місце, щоб стихія не застала зненацька. Суб'єктивні фактори, або діяльнісні - негативні явища, що можуть статися з людиною в умовах гірського походу, і прямо не пов'язані з дією природних сил. Дезорієнтація є одною з неприємностей, яка інколи може спіткати навіть досвідчених інструкторів. Щоб уникнути можливості заблукати, слід завжди мати карту, компас та трошки здорового глузду. Карпатські стежки мають одну "хорошу" особливість зникати. Тоді розгубитися, особливо за несприятливих погодніх умов, навіть досвідченим, - раз плюнути. Головне приблизно знати, де знаходишся, щоб при необхідності падати до найближчого села. В протилежному випадку слід ручаями виходити до річок, які рано чи пізно виведуть до поселень. Компас і деякі спеціальні знання допоможуть відновити орієнтацію. Головне не нервувати, а для заспокоєння вжити трошки психотропу, особливо, коли змокли.

52

Посібник для виховників пластового юнацтва.

The EVS.©


ПОРАДИ ФАХІВЦЯ Рідко коли будь-який серйозний туристичний похід обходиться без зауваження когось із його учасників: "Ми, здається, заблукали...". І навіть, якщо це правда, то ця обставина не спричинює, в основному, будь-яких неприємних наслідків і потім згадується, як додаткова, непередбачена планом цікава пригода під час походу. Однак, керівник походу не повинен допускати, щоб туристи могли заблудитись навіть на місцевості, в якій він погано орієнтується, особливо при несприятливих погодних умовах, оскільки нещасні випадки тоді не виключені. Несприятливі умови в зимовий і близькі до нього періоди року є небезпечними, і організація туристичних походів в цей час без достатнього досвіду учасників і, головне, керівника — це не туризм, а безвідповідальний каригідний авантюризм. Далі розглянемо випадки, коли туристи заблудили під час туристичного походу в теплу пору року. Саме поняття "заблудили..." доволі невизначене. В розумінні рядового туриста воно може означати дуже різну ступінь втрати орієнтації: від факту "добра дотепер туристична стежка стала ледве помітна, а то і зовсім загубилася" аж до повної втрати орієнтації щодо сторін світу, свого місця знаходження, навколишніх об'єктів природи і т. п. Оскільки в туристичному поході у кожного з його учасників не виключена можливість заблукати, то кожний із них повинен знати, як виходити з положення в такому випадку. Однак, перш за все розглянемо ситуацію, коли керівник походу усвідомлює, що він не знає куди далі вести групу, словом, відчуває, що заблукав. Очевидно, що якихось універсальних рецептів для виходу із подібних критичних ситуацій подати неможливо - все вирішується конкретною обстановкою. При цьому слід діяти спокійно, без паніки, в пошуках правильного шляху не кидатися в різні сторони, ризикуючи остаточно заплутатися. Керівник повинен зупинити групу, заборонити її учасникам будь-які самовільні пошуки виходу і за допомогою компасу спробувати відновити втрачену орієнтацію. Якщо ви просто загубили стежку, то замість шукати її по бездоріжжю, розумніше буде повернутися назад (навіть і кількасот метрів) до місця, де вона була помітна і там шукати її продовження. І не треба сподіватися, що йдучи бездоріжжям по лісі при наявності завалів, ми швидше дійдемо до мети. В таких випадках найгірша стежка завжди краща, між бездоріжжя. Для відновлення втраченої орієнтації одного компасу мало — треба ще бачити навколишні хребти і долини. Якщо атмосферні умови сприятливі (немає туману і дощу) і не знайдено доброї стежки, то необхідно вийти на відкрите місце без лісу, найчастіше на хребет, йдучи навіть по бездоріжжю догори. На хребтах, звичайно, є непогані стежки чи навіть дороги, які при потребі заведуть нас в населені пункти. Сходити в подібних випадках по бездоріжжю вниз до потоку в надії потрапити на дорогу не рекомендується. Узбіччя ярів цих потоків часто дуже стрімкі. Якщо немає дороги вздовж потоку, то йти цим яром надзвичайно важко. Треба відзначити, що при частині траси походу, яка веде вгору, випадки втрати орієнтації зустрічаються значно рідше, ніж при сходженні вниз. Справа в тому, що піднімаючись угору в правильному напрямку по стежці чи навіть по бездоріжжю, ми завжди вийдемо на бажану вершину. Зовсім інакше виглядає справа при сходженні вниз. Якщо траса сходження веде лісом, навіть лінією хребта, завжди існує небезпека непомітного відхилення від правильного напрямку і можна зійти зовсім не туди, куди треба було. Особлива увага потрібна, коли траса сходження повинна звести нас залісненим хребтом на сідло, зокрема, тоді, коли нечітко виражена нахилена лінія хребта. Незначне відхилення від потрібного напрямку може завести нас в яр одного із потоків, що витікають з-під сідла в той чи протилежний бік. Тому при сходженні з вершини треба точно визначити потрібний напрямок — азимут — і в поході систематично по компасу його перевіряти. В поході учасники групи не повинні відокремлюватися без відома керівника. Якщо ж це все-таки трапиться, і "згублений" не знає, куди далі йти, то насамперед треба спробувати звернути на себе увагу відповідним вигукуванням і деякий час стояти на місці. Коли немає реакції на вигуки, то не впадати в розпач, а самостійно виходити з положення, керуючись вище згаданими вказівками. При цьому старатися залишити після себе сліди: ламати свіжі гілки, кидати клаптики бинта чи навіть папірці, які наводили б шукаючих на загубленого. (© 1992 Ю. Сітницький). Голод - не тітка, в ліс не втече. Не такий страшний, пару днів можна і траву пожувати. Головне, щоб вода була. Влітку в горах росте квасок. Взагалі, без продуктів нічого в горах робити. Якщо зіпсувались, значить ви погано підготувались до походу. Деякі завзяті у кількості 12 чол. можуть на одній 100 г банці паштету цілий день жити.

Посібник для виховників пластового юнацтва.

The EVS.©

53


Зневоднення - без їди людина може прожити коло 30 днів, без води - не більше тижня. Проте така проблема при великій густині гідросітки річок та потоків у Карпатах вам навряд чи загрожуватиме. Падайте вниз і знайдете воду. Можна їсти квасок чи сніг. Сіль непогано втримує воду в організмі. Ця проблема актуальна у високих горах (Кавказ, Альпи, Памір), де внаслідок низької температури повітря потреба у воді не відчувається, проте зневоднення дуже небезпечне. Воду в людському тілі нічим замінити, вона приймає участь у всіх життєвих процесах. Конфлікти - від неприємностей ніхто не застрахований. Проте при їх виникненні не слід панікувати, а розібратися в ситуації. Другою стороною конфліктів може бути дуже велике коло осіб: як від чергового міліціонера на залізничній станції до озброєного бандюги в глухих горах. В багатьох випадках конфлікти легко припинити, визначивши і ліквідувавши причину їх виникнення: заплатити штраф за безквитковий проїзд потягом, вибачитись за незграбність власного наплечника, який міг когось вциндолити ненароком. Проте доволі часто виникають т. зв. безпричинні конфлікти, джерелом яких можуть бути звичайні п'янички (легший варіант) або безкомпромісні та жлобоваті сільські рогобани (гірший). Останнім може не сподобатись ваша присутність на їхній території. Все, проте, залежить від ситуації та від вас. Зарадити у серйозних випадках може: 1) дипломатичність та красномовство; 2) гроші; 3) пляшка; 4) кулаки. Деяких не надто обтяжених інтелектуально можна відмазати шляхом логічного переконання в неправоті, себто "перебазарити". Зазнавши поразки у словесній баталії, неприятель трохи втратить охоту вас зачіпати, і якщо розумніший - відступить, якщо ні - спробує довести власну гідність кулаками. Тут вже можна і позмагатися за честь ваших дам, не забуваючи про сокирчину та інші непрямі засоби (в особливо складних випадках), та про кримінальну відповідальність, щоб не перетворитися з туриста на втікача. Допоможе також газова зброя і балончики (нервопаралітичні є заборонені), каміння, палиці тощо. Дехто при проході територією може вимагати з вас гроші. Не обов'язково хуліган, ним може бути лісник, зокрема, в заповідній території, сторож, офіційно покликаний стягувати з вас платню за відвідини тих чи інших місць (в Карпатах не виявлено, є в Криму) та власне збирачі данин з туристів - рекет. Останнє явище носить фраґментарний характер, тому туристи іноді змушені з цим миритися, особливо при перевазі сил чи засобів. Деякі принципові відпустять вас, отримавши свою долю з кожного кілька гривень. Тут вирішальну роль грає ваш зовнішній вигляд: з імпортних зідруть більше, не сумнівайтесь. Наші туристи дуже не страждають, проте добре екіповані чехи чи поляки... Інша справа, коли жлоби на цьому не зупиняться. "Давай все, що маєш...". Тоді треба бити, причому сильно. Головне пам'ятати, де сокира... Алкоголь теж є дієвим засобом. Лісник відчепиться від вас, більшість рогобанів задовольняться пляшкою і підуть під клуб, щоб її спорожнити. Проте не раджу пити разом з ними. Може не допомогти. Переохолодження - допомагає спирт як зовнішньо, так і всередину. Не треба нехтувати горами. Навіть у найжаркіше літо на в горах на висоті 1500 -2000 м над р.м. t° не піднімається вище 15° С. Краще нести більше, ніж змерзнути. Суперечки - Виходячи з передумов чіткої орґанізації походів по замовчуванні подібної проблеми не повинно виникати у злагодженому і притертому колективі. Керівник несе відповідальність перед собою в першу чергу за присутність неблагонадійних осіб у групі. Проте подібне виникає, як правило, дуже рідко, оскільки в походи такого класу ходять високоорґанізовані та відповідальні особи, всі негаразди в колективі яких прийнято вирішувати завчасно та виважено. Гори дуже підступні для випробування людських характерів, тож слабкостям тут немає місця. Тому керівник та всі решта повинні якомога ретельніше уникати потенційних проблем ще на стадії планування походу. В екстремальних умовах приховані проблеми погрожують перетворитися у справжню халепу. Суперечки можуть виникати з будь-яких питань, починаючи з маршруту і складності походу, і закінчуючи виходом на ту чи іншу вершину чи передчасним припиненням походу. Вирішальну роль у розв'язанні суперечок грає керівник походу, який в силу власного досвіду та особистих якостей повинен врегульовувати всі негаразди групи. Особливо "вередливих" туристів в наступні походи вже ніхто не запросить, проте виявити на початку походу ненадійний елемент доволі важко.

54

Посібник для виховників пластового юнацтва.

The EVS.©


Травми - рекомендується завжди мати в складі толкового лікаря. В горах можливі переломи кінцівок, вивихи суглобів, розтягнення сухожилля, черепно-мозкові травми, хронічні загострення старих проблем (особливо в Ґорґанах). Для хворого слід дотримувати постільний режим, постійно годувати, і в жодному разі не залишаючи одного, йти за поміччю в КРЗ. Смерть - найгірше, що може статися. Якщо це вже сталося, не заздрю вашому загону. Скорше всього, ніхто вас вже в гори не пустить, якщо ви підліток. Деякі російські екстремали зважуються на походи з коефіцієнтом виживання 33%, тобто кожен третій реально може не повернутись. Катастрофи змішаного типу - це природні явища, прямо чи опосередковано пов'язані (викликані) із життєдіяльністю людини. Внаслідок бездумного господарювання та вирубки лісу протягом кількох десятиліть порушилась екосистема, внаслідок чого - збільшення числа повеней, лавин, паводків та селів. Людство схаменеться, проте буде вже пізно. Щодо забруднення територій та повітря Карпати залишаються одним з небагатьох місць в Україні з умовно чистим довкіллям (див. карти). Проте за умов триваючого "хазяйнування" ці "острівці" приречені. До цих явищ частково належать вищеописані стихійні лиха. Пожежі - виникають здебільшого внаслідок необачного користування вогнем людиною, проте часто пожежі викликають блискавки, суха погода тощо. Тварини - теж відносяться до змішаного типу небезпек, оскільки є фактором природного впливу, викликаного людьми. В горах трапляються не часто, проте все-таки є. Карпати є батьківщиною для деяких хижаків, що є небезпечними для життя людини. Всі звірі бояться вогню, тому вночі при агресії ватру прийдеться палити чи не всю ніч, спати ж ви не зможете. Запах їди також може їх привабити. Тварини відчувають ваш страх. До того ж напад, як правило, провокуєте ви, втрутившись в природній стан речей. Ситий звір вас вбивати не буде. Вовк є небезпечним, особливо в зграї. Голодний вовк може вас навіть загризти. Основна зброя - пащека. Тому сокиру слід завжди тримати напоготові зверху наплечника, вночі вогонь допоможе. Коли в лісі завиє вовк, дуже не панікуйте, переконайтесь, що прибрали коло намету залишки їди та взяли запасну білизну і сокиру. Слід пам'ятати, що своїм зовнішнім пополотнілим обличчям ви тільки роздратуєте звіра. Тому слід безстрашно його гнати. А краще спати. Уночі людина не відчуває страху, тому звір вас не рухатиме. Вовків чули на Аршиці, Свидовці, Чорногорі тощо, де вони деколи на полонинах задирають овець. Бувало, що й до сіл спускаються. Ведмідь сильніший за вовка, мстивіший і витриваліший. Зустріч з ведмедем нічого доброго людині не обіцяє. Він здатний догнати коня, одним ударом ламає хребет бика, оленя, через кущі тягне тушу на велику відстань. Неймовірна сила дає змогу ведмедю легко перевертати та відсувати величезні камені й колоди, які не зрушать з місця і п'ятеро людей. Ведмідь може нечутно підкрадатися до жертви, швидко і довго бігти (лося якось переслідував галопом 16 км), добрий плавець, він пропливає понад 6 км. Не відмовиш йому і у кмітливості. Наприклад, нападаючи на мисливця, ведмідь часто в першу чергу вириває з його рук рушницю, далеко її відкидає, а то і трощить. Майже не боїться вогню. Надзвичайно небезпечно наближатися до ведмедя, який сидить біля здобичі. Ходить зазвичай наодинці. Основна зброя - лапа. Нею він може вас добряче беркицьнути. Догризає за потреби. Може з цікавості подерти ваш намет і розбудити вас від сну. Краще не прокидатися, а прокинувшись чи при інших видах ексцесів завмерти, навіть якщо "місько" почне вам лизати вухо. Ведмеді падла не їдять. Тож якщо не хочете цим стати насправді, зумійте переконати звіра. Ведмедів часто чути коло Парашки та коло інших невисоких горах. Додатково Рись та лісова кішка, хоч і невеликі, проте наглі та задиристі. Можуть подерти. Основна зброя - пазурі та гострі зуби. Слід дотримуватися загальних засторог проти звірів. У Карпатах водяться, проте їх рідко виявляють. Ще Вепр (кабан) теж поширений у наших лісах. Основна зброя - ікла, якими він вас може пошматувати. Дуже мстивий звірюган. Якщо нарветеся на табун, не думайте, що заваливши одного, решта повтікає. Будуть битися до останнього. Свійські тварини, вигнані на полонини, теж можуть бути небезпечні. Коні, наприклад, можуть ненароком наступити вам на ногу чи виправити прикус. Бик, особливо, молодий, може взяти вас на роги. І не поспішайте маскувати свій червоний наплечник. Наукою доведено, що у нього зір чорно-білий. На всякий випадок тримайтеся від свійських тварин подалі.

Посібник для виховників пластового юнацтва.

The EVS.©

55


Джерело 85

Посмішки Мерфі

ТУРИСТИЧНА МЕРФОЛОГІЯ ОСНОВНИЙ ЗАКОН І. Все на цьому світі коли-небудь закінчується: а) підйом; б) дощ; в) стежка; г) похід; ґ) халява; д) їда; е) гроші. ЗАКОНИ ЗАЛІЗНИЦІ І. якщо вам вдалося проїхати "зайцем" на трамваї, то вас кров з носа оштрафують в електричці; ІІ. до місця призначення ходить тільки один потяг раз в тиждень, але він щойно відправився; ІІІ. ціни на квитки виросли вдвічі якраз після вашого приходу; ІІІІ. квитки в касі закінчуються якраз перед вами; ІІІІІ. якщо ви без проблем придбали квитки і чудом зайняли місця у вагоні - значить подорозі зламається поїзд. ІІІІІІ. якщо рахівський запізнюється, то електричка на станції пересадки відправиться за графіком. ЗАКОНИ ДОРОГИ І. чим ґрандіозніший похід, тим більше шансів, що він зірветься з самого початку. ІІ. чим довший маршрут походу, тим більше шансів, що його обріжуть; ІІІ. чим більше учасників, тим більше шансів, що вони відмовляться від походу; ІІІІ. якщо ви запропонували і погодили з рештою план маршруту, то знайдеться хтось, хто з самого початку мав намір зійти з маршруту на півдороги; ІІІІІ. якщо відстань по карті два кілометри, це ще не значить, що туди година ходу; ІІІІІІ. якщо ви думаєте, що дійдете до місця стоянки за дві години, значить ви дійдете за чотири з половиною; ІІІІІІІ. якщо ви намочили черевик, переходячи струмок, то не виключено, що через п'ять хвилин ви впадете при форсуванні річки; ІІІІІІІІ. не страшно, що ви йдете не по тій стежці - все одно ви кудись вийдете. ІІІІІІІІІ. і стійкий на вигляд камінь може похитнутися під вами при форсуванні річки. ІІІІІІІІІІ. якщо ви провалились по вуха у сніг (лід, трясовину), то будь-які спроби визволення призводять до подальшого потавання; ІІІІІІІІІІІ. якщо з ватаги хтось заблукав, то всі спроби його відшукати приведуть до тотальної дезорієнтації; ІІІІІІІІІІІІ. якщо вам байдуже, де ви знаходитеся, значить ви не заблукали. ІІІІІІІІІІІІІ. правильні стежки знаходяться у більшості випадків випадково; ІІІІІІІІІІІІІІ. є більше шансів вибратися на вірний шлях, рухаючись навмання, аніж триматися визначеного азимута; ІІІІІІІІІІІІІІІ. глибину калюжі можна визначити лише туди потрапивши ІІІІІІІІІІІІІІІІ. якщо ви йдете по карті за точно визначеним азимутом і нічого не можете довкола впізнати, то: а) ви взяли не ту карту; б) переверніть карту на 180 град.; в) перевірте, чи працює компас; г) переконайтесь, що видимість на місцевості знаходиться в межах допустимого. ЗАКОНИ ПОГОДИ

56

І. якщо прогноз передбачає хорошу погоду і надворі світить сонце, то завтра вранці неодмінно задощить; ІІ. якщо ви залізли в потяг мокрий як хлющ, а прогноз нічого доброго не обіцяє, значить так воно і буде. ІІІ. якщо дощ періщить як має бути, то не виключено , що через кілька хвилин може початися справжня злива; ІІІІ. якщо вам вдалося застати сонце і ви встигли посушити всі свої речі, - всі наступні дні йтиме дощ; ІІІІІ. якщо за кілька дощових днів вам усміхнулось сонце, озирніться: звідти обов'язково йде буря; ІІІІІІ. перед бурею вітер затихає, ненадовго з'являється сонечко й трошки небесної блакиті; ІІІІІІІ. варто тільки... а) скласти намет; б) сховати дощовик; в) присісти на сухий перекусон; г) вийти з поїзда... ...як піде дощ. ЗАКОНИ ТУРИСТИЧНОЇ КУХНІ І. якщо на зборах погодили брати по два батони на брата, хтось точно не візьме жодного. ІІ. вода в казанку закипає не скоро, а коли закипить, то їжа буде варитися ще довше; ІІІ. вода в казанку закипить, коли всі вже позасинали, або коли закінчились дрова; ІІІІ. імовірність потрапляння диму від цигарок чи ватри в обличчя прямо пропорційна вашій чутливості до нього. ІІІІІ. напрям руху диму переважно співпадає з обличчям туристів, що сидять коло вогню. ІІІІІІ. окропу на чай і мівіну вистачить на всіх, окрім вас; ІІІІІІІ. мало того, що при перевертанні казанка весь його вміст опиняється на землі, попутньо гаситься весь вогонь ІІІІІІІІ. час на споживання їжі обернено пропорційний часу на її приготування. ІІІІІІІІІ. яку би страву не приготували, виявиться, що зовсім недавно таку їли. ІІІІІІІІІІ. все, що може зіпсуватися, псується. ІІІІІІІІІІІ. все, що не може зіпсуватися, псується також. ЗАКОНИ ГОРИ І. гора не так і близько як здавалося; ІІ. підйом не такий простий, як здавався; ІІІ. щоб зійти на гору, необхідно більше часу, ніж на те, щоб зірватися з неї. ІІІІІ. спуститися з гори, не зійшовши на неї, неможливо. ЗАКОНИ НАПЛЕЧНИКА І. закуплені продукти намагаються заповнити весь простір наплечника; ІІ. скільки речей не бери і як їх не вкладай, все одно всі не помістяться; ІІІ. як би ретельно турист не пакував наплечник, все одно щось та й забуде; ІІІІ. при спакуванні наплечника турист забуває найбільш потрібну річ в поході вдома; ІІІІІ. потреба довантажити наплечник виникає як правило тоді, коли він доверху заповнений і спакований; ІІІІІІ. найважчий наплечник у вас; ІІІІІІІ. найповільніше звільняється від продуктів саме ваш наплечник; ІІІІІІІІ. чим менше речей, тим швидше зменшується корисний об'єм наплечника; ІІІІІІІІІ. брудної білизни в наплечнику завжди більше; ЗАКОНИ НАМЕТА І. намет займає весь наплечник ІІ. при намоканні намет збільшується у вазі щонайменше вдвічі

Посібник для виховників пластового юнацтва.

The EVS.©


ІІІ. найбільш вразливою до намокання річчю в наплечнику є намет ІІІІ. традиційна ситуація: намет не влазить до чохла. ІІІІІ. якщо при складанні намета виникли труднощі, прочитайте нарешті інструкцію. ІІІІІІ. якщо вночі вітром повалило півнамету, то після ремонту всі вже на спині; ІІІІІІІ. намет завжди протікає в тому місці, де лягли ви ; ІІІІІІІІ. коли настала черга передавати двомісний намет вашому сусіду, виявиться, що він підвернув ногу. ЗАКОНИ ПЛЯШКИ І. скільки не бери, все одно мало буде; ІІ. пляшка горілки була тільки в однієї людини, але й та розбилась; ІІІ. на пошук нової пляшки йде більше часу, ніж на те, щоб її розбити; ІІІІ. кількість взятих пляшок обернено пропорційна кількості бажаючих її розпити; ІІІІІ. кількість розпитих пляшок прямо пропорційна кількості туристів, які відмовляться від сходження. ЗАКОНИ РЕПОРТАЖІВ І. чим довший час пройшов з моменту проведення походу, зображеного в репортажі, тим очевидніші помилки та видумки ІІ. фактів в подачі цього матеріалу; ІІІ. чим менше ви знайомі з цими фактами, тим більше схильні вірити репортажу; ІІІІ. після опублікування репортажу в голову негайно приходять свіжі думки та забуті факти; ІІІІІ. при публікації репортажів завжди трапляються помилки, які ніхто не помітить. ФОТОЗАКОНИ І. нагода для найкращого знимку завжди з'являється після використання останнього кадру; ІІ. можливість для найкращих кадрів особливо гостро виявляється при забутому фотоапараті; ІІІ. хороші знимки зазвичай роблять при закритому об'єктиві; ІІІІ. всі найкращі кадри псуються або затулянням об'єктиву пальцем, запотіванням об'єктиву або неспрацюванням спалаху; ІІІІІ. найкращі кадри зникають, коли при проявці хтось необережно вмикає світло; ІІІІІІ. фотоапарат частіше падає, відкривається і засвічує плівку, коли більшість плівки вийшла з касети; ІІІІІІІ. якщо ви впевнені, що відзняли цілу плівку шедеврів, то або плівка застрягне на першому кадрі, або її загублять чи зіпсують в фотоательє; ІІІІІІІІ. власника фотоапарату і плівки найменше видно на фотографіях. ЗАКОНИ ТУРИСТІВ І. існує 4 типи туристів: а) той, що сидить спокійно і нічого не робить; б) той, що говорить про те, що треба сидіти спокійно і нічого не робити; в) той, що робить; г) той, що говорить про те, що треба робити; ІІ. для більшості операцій потрібні три руки;

ІІІ. турист погоджується виконати роботу, коли необхідність в ній вже відпала; ІІІІ. турист, який заблукав, ніс намет і казанок; ІІІІІ. у решти групи продукти і сірники; ІІІІІ. зуб з дірою починає боліти на другий день багатоденного поход; ІІІІІІ. той, що хропе, засинає першим; ІІІІІІІ. якщо ви допомогли другу в скрутній ситуації, він неодмінно згадає про вас, коли знову потрапить в халепу. ЗАКОНИ ПРИЛАВКА І. хороший товар завжди знімають з виробництва; ІІ. того, що вам подобається, ніколи немає у продажу; ІІІ. 14-ти денна гарантія означає, що товар розвалиться на 15-й день; ІІІІ. сусідня черга завжди рухається швидше; ІІІІІ. як тільки ви перейдете в другу чергу, ваша попередня починає рухатися жвавіше; ІІІІІІ. чим довше чекання, тим більша імовірність, що ви стоїте не в тій черзі. ІНШІ ЗАКОНИ І. чорна смуга: забув квиток, спізнився на потяг, хулігани відібрали наплечника і гроші, фараони за бійку забрали у відділок; ІІ. якщо домовлено, що зустріч по передачі казанків відбудеться коло автовокзалу, вас неодмінно очікуватимуть коло автобусного заводу; ІІІ. все таємниці рано чи пізно стають відомими, передусім камінці, якими "друзі" запопадливо навантажили наплечник коллєги. ІІІІ. з часом все вирішується: а) мокрий одяг висушується; б) отруєння проходить; в) водянки розсмоктуються; г) жінок попускає нити. ІІІІІ. те, що шукають, можна знайти, лише переривши все: а) потрібну річ знаходять, тільки вивернувши всього наплечника; б) спальник можна знайти, лише всіх розбудивши; в) свою ложку найшвидше знаходять у мисці сусіда; г) останню чисту і суху пару шкарпеток варто шукати вже вдома; ґ) сокиру знаходять тільки зранку, перекидавши всі дрова. ІІІІІІ. заодно знаходяться речі, яких не шукали: а) пару мівінок з попереднього походу; б) перочинний ножик, який рік вважався загубленим; в) квиток з трамваю, за відсутність якого вже заплачено штраф; г) позичивши другу каремат, у нього знаходиться також і намет, за який вже півроку помилково тероризується інший коллєґа. ІІІІІІІ. коли б не викинули річ, через годину вони обов'язково згодиться. А саме: а) порожня пляшка з-під мінералки на вододілі; б) целофановий кульочок перед дощем для герметизації шкарпеток і збереження їх в сухості при можливому бродінні в мокрих шкарах; в) палка в лісі, де багато павутини, чи при форсуванні річки; г) останній втопленик "Ліптон", який можна використати вдруге; ґ) кавалок газети для розведення вогню.

Посібник для виховників пластового юнацтва.

The EVS.©

57


Джерело 95

Перша допомога

При наданні першої долікарської допомоги в порядку почерговості ПОТРІБНО: Усунути першопричини, які викликали нещасний випадок (витягнути з-під завалу, місця аварії ...); усунути небезпечні для життя потерпілого стани (шок, асфіксію, кровотечу); встановити степінь пошкоджень, можливість транспортування; перенести в захищене, зручне для надання медичної допомоги місце; надати потрібну допомогу. ШОК. Переважно викликається травмою, великим опіком, який супроводжується сильною біллю. Розрізняють дві фази шоку: збудження (еректильна) і пригнічення (торпідна). У першій фазі людина збуджена, метушиться, поведінка неадекватна. В другій - заторможена, може спостерігатись втрата свідомості. При травматичному шоці ПОТРІБНО: обережно покласти потерпілого на спину, при блювоті повернути голову на бік; перевірити наявність дихання, роботу серця. Якщо відсутні - почати реанімаційні міроприємства; швидко зупинити кровотечу, імобілізувати місця переломів; дати знеболююче. При його відсутності - 50-70 г алкоголю; при пригніченні дихання і серцевої діяльності ввести адреналін, кордиамін, кофеін. ЗОМЛІННЯ. Може бути наслідком перевтоми, теплових і сонячних ударів, голоду, травми, нервового перевиснаження, страху і тд При зомлінні ПОТРІБНО: покласти потерпілого на спину; розстебнути комір і пояс; покласти під ноги валик таким чином, щоб голова була трохи нижче рівня ніг; розтерти руки, ноги, спину, груди спиртом, горілкою, одеколоном; покласти на чоло змочену гарячою водою тканину; дати понюхати нашатирний спирт або протерти ним скроні. Можна використати оцет (таким же чином), мурашину кислоту (на природі просто запихається соломинку у мурашник і потім підноситься під ніс). КРОВОТЕЧА ЗОВНІШНЯ. Зовнішня кровотеча є наслідком травм, поранень з порушенням цілісності шкіряних тканин. При сильних кровотечах ПОТРІБНО: перетиснути пошкоджену судину пальцем; сильно зігнути пошкоджену кінцівку підклавши під коліно чи лікоть тканевий валик; накласти джгут, але не більше, ніж на 1,5 год, після чого ПЕРША ДОПОМОГА І послабити скрутку і коли кінцівка потепліє і порожевіє, А. Здобути відзначну першої допомоги від Червоного Хреста або знову затягнути; іншої урядом контрольованої інституції. яка спеціалізується у при невеликих кровотечах притиснути рану стерильною даному навчанні або відповість наступним вимогам: салфеткою і забинтувати. Б. І. Пояснити закони про падання першої допомоги потребуючим. ПЕРЕЛОМИ КОСТЕЙ КІНЦІВОК. При переломах костей 2. Пояснити як запобігти дальшому пошкодженню людини в кінцівок ПОТРІБНО: нещасливому випадку, коли ступінь покалічення не з'ясовано. 3. Пояснити як розпізнати чотири роди ран. Пояснити небезпеку накласти шину з палок, гілок, чи інших підручних інфекції. Показати і пояснити чотири способи зупинки кровотечі. матеріалів; 4. Зробити списик речей потрібних у польовій аптеці; надати зломаній руці чи нозі підвищеного стану; показати та пояснити їх вживання. Продемонструвати як прикласти холодний компрес; стерелізувати матеріал на бинти та правильно використовувати. 5. Показати й пояснити рятування людини, пораненої внаслідок дії дати знеболююче; електричного струму, та як чинити, якщо людина перебуває в при відкритому переломі накласти на рану антисептичну контакті з електричним проводом. ( Пояснити і показати ознаки пов'язку. вивихів і переломів рук чи ніг, показати, цю робити в таких НЕ МОЖНА: випадках. 7. Зробити ноші та продемонструвати як переносити людину із пробувати складати уламки костей; складним переломом або важким пораненням. фіксувати шину у місці, де виступає кістка; 8. Пояснити два роди штучного дихання та практично прикладати до місця перелому грілку; продемонструвати їх. без потреби знімати одяг і взуття з пошкодженої 9. Пояснити види отруєння, способи попередження та цю робити у випадках отруєння. кінцівки; 10. Пояснити ознаки та показати, що робити в таких випадках: РАНИ. При отриманні рани ПОТРІБНО: зомління, шок, опік, сонячний удар, запаморочення та атак серця. змазати края рани йодом або спиртом; 11. Розрізнити найважливіші інфекційні хвороби, пояснити їхні промити рану антисептичними засобами; ознаки та як запобігти захноренню. 12. Користуватися аптечкою та успішно виконувати обов'язки накласти стерильну повязку; гурткового, курінного або тоборового санітара продовж двох діб під при нагноєнні рани - розпочати прийом антибіотиків; час мандрівки або на таборі. при забрудненні рани землею - подбати про 13. Знати, що робити у випадку укушення отруйної гадюки, бджіл і протиправцеву вакцинацію. скаженого звіра. *** Проведіть гру на надання І домедичної допомоги. (Нехай хтось буде потерпілим, а гурток пробує накласти газову пов’язку, шину, бінт, опрацювати рану).

58

Посібник для виховників пластового юнацтва.

The EVS.©


Джерело 10Відзнака Фізичної Вправності Для Юнаків

І (1.т)

Руханка

ІІ (2.т)

ІІІ (2.т)

IV (3.т)

12

13

14

15

16

17

ТАК

Плавання Довільним стилем (м)

50

1 75

100

Стрибок у довжину (см)

350

370

400

420

430

440

1

Стрибок у висоту (см)

105

110

115

125

130

135

1

Біг 60 м. (сек)

10.0

9.8

9.2

8.8

1

Біг 100 м. (сек)

14.8

14.2

1

Біг 1500 м. (хв)

7.4

7.1

1

Біг 2000 м. (хв)

10.1

9.3

1

Біг 3000 м. (хв)

14.3

13.3

1

Метання м'яча 150 г. (м)

32

35

39

40

1

Підтягування (разів)

7

8

9

12

1

Відтискання (разів) Стрибок у довжину з місця (см) Спортивні ігри (участь у двох)

V (3.т)

Вік юнака

170

– 10

10

12 175

195

Підпис Виховн ика

Вправи до проби ПВФВ

Точки

Груп

Псевдонім __________________ Дата нар. __________

15 210

225

1 245

ТАК

1 2

Крос 1500 м (хв)

8.1

1

Крос 2000 м (хв)

13.3

1

Крос 3000 м (хв)

16.45

15.45

15.30

14

1

Юнак ____________________________________________ Вік _______________ (Прізвище, ім'я) Здав точки і може носити Пластову Відзначку Фізичної Вправності Підпис виховника (зв'язкового) ______________________ Дата __________________

P.S. Цю вмілість може приймати теж і вчитель фізкультури.

>!< Вмілості приймає ТІЛЬКИ фахівеціь даного вміння (напр. І Допомога – лікар,

Картографія – вчитель географії), інакше підписання посвідки є недійсним!!!

Посібник для виховників пластового юнацтва.

The EVS.©

59


ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ПЛАСТУ Начальний пластун Конференція українських пластових організацій (КУПО) Головна пластова булава (ГПБ)

Головна пластова рада (ГПР)

Крайовий з'їзд Крайова пластова старшина (КПС)

Крайова пластова рада (КПР)

Крайова ревізійна комісія (КРК)

Окружний з'їзд Окружна старшина

Окружна рада

Окружна ревізійна комісія

Станичний збір Станична рада

Станична старшина

Улад пластунів новаків (УПН)

Гніздо

Улад пластунів юнаків (УПЮ)

Гніздо

Кіш юнаків

Рій Рій

Курінь

Курінна рада Рада гурткових

Улад старших пластунів (УСП)

Кіш юначок

Гурток

Одинокий пластун

Улад пластунів сеньйорів (УПС)

Курінь

Курінь

Одинокий пластун

Одинокий пластун

Гурткова рада Гурткова старшина

Курінна старшина

Гурток

„Нехай будуть благословенні ті, що приносять із собою радість”. Використані матеріали: - Звенислава Захарчук, „Пластовий Шлях‖, ч. 1-2 (20-21), січень-червень 1969. С. 47-50. - Тисовський Олександр, Пластовий посібник, „Життя в Пласті‖. - «В дорогу» ч.1,2/1999р., ч.1/2000р. 1. Піонірка, видання Пласт НСОУ 1999 р. 2. Тисовський О. Життя в Пласті, Торонто, 1997 р. 3. Байден – Пауел, Пластування для хлопців, Лілея – НВ, 1999 р. 4. І.Н. Крайнева, Вузли, Санк-Петербург, 1997 р. 5. Наконечна В.Б., М’якушко К.М., Основні туристські вузли, Львів – 1995 р. 6. Френзель Г.Л., Парусний спорт, Глава 11 Такелажні роботи, Москва 1958 р. 7. Українська Стежа Плем’я „Сіроманці‖, Піонірка. Та інші методичні розробки Пластунів-Виховників із вказанням автора тексту. Методичні розробки провідних виховників ПЛАСТУ України та Зарубіжжя.

Всі контакти пластових осередків можуть відбуватися, як на пряму, так і через Івано-Франківську округу. Голова Окружної Пластової Старшини – пл.сен. Володимир Федорак, СМ тел. 80501056596. Заступник та Референт Уладу Пластового Юнацтва в Окрузі - ст. пл. Віталій Епельбаум, ЧоК тел. 8066 4649980

Вдачі! Автор проекту посібника ст. пл. Віталій Епельбаум © 25 грудня 2010 р.

60

Посібник для виховників пластового юнацтва.

The EVS.©

Profile for Plastova  banka

В. Епельбаум "Посібник для виховника Крок за кроком"  

В. Епельбаум "Посібник для виховника"

В. Епельбаум "Посібник для виховника Крок за кроком"  

В. Епельбаум "Посібник для виховника"

Advertisement