шиться. Однак, ентузіазм хлопців завжди можна відновити, якщо потрібно, але також можна помітити, що якщо хлопець, який чекав два або три місяці, все ще хоче стати пластуном, то він стане кращим пластуном, ніж той, хто вступив в курінь під впливом миттєвого захоплення і першого враження. В багатьох випадках перспективний виховник вважатиме, що розпочати роботу з невеликою кількістю хлопців неефективно. В такому разі слід дати попередні рекомендації — «Почни з малого» — і з самого початку попередити виховника, щоб дав всі основні засоби для самовдосконалення провідникам та заступникам. В будь-якому випадку, поки хлопці не складуть проби прихильника, виховник не призначатиме провідників і заступників. Перед призначенням провідника виховнику слід завжди чітко пояснити хлопцеві, що від нього вимагатиметься, не тільки в курені, але також від Начального Пластуна і від всього пластового руху. Якщо він не зацікавлений брати на себе це завдання, тоді його призначення є великою помилкою. Суть цього методу для започаткування куреня полягає в тому, що провідники і заступники повинні мати можливість завжди бути трошки попереду інших хлопців і в знаннях, і в досвіді. Дозвольте закінчити цю книжку словами, якими ми її розпочали, словами Бейден-Поуела з першого видання книги «Пластування для хлопців»: «Я завжди рекомендую гурткову систему, яка складається з постійних малих груп, кожна під керівництвом хлопця-провідника, і це є великим кроком до успіху».
28