Стифімол ПЛЮС:
Журнал «Сучасна фармація»
•
modern-pharmacy.com.ua
•
20- / -
•
В пульсі часу
•
мультикомпонентна підтримка здорового метаболізму
Усі ми унікальні. Маємо різний темперамент, ритм життя, генетику, харчові звички, ставлення до спорту, до сну, до себе. І жодна цифра на вагах не визначає нашу цінність. Втім, маса тіла — це не лише естетичний показник. Це маркер внутрішніх метаболічних процесів, які щодня працюють непомітно для нас. Коли ці процеси збалансовані — організм функціонує гармонійно. Коли баланс порушується — змінюється не лише відображення в дзеркалі, а й самопочуття, витривалість, рівень енергії.
A
Сучасна людина живе в умовах постійного стресу. Нерегулярний сон, перекуси «на ходу», вечері пізно ввечері, зменшення фізичної активності, хронічне емоційне напруження — усе це стає частиною буденності. В українських реаліях до цього додаються тривожні ночі, відсутність електроенергії, зміщені біоритми, складність підтримання стабільного режиму дня. Організм реагує на такі умови по-своєму: змінюється апетит, коливається рівень енергії, з’являється схильність до накопичення жирової тканини. І часто людина щиро дивується: «Я не їм більше, ніж раніше. Чому ж вага зростає?»
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, надлишкова маса тіла та ожиріння залишаються одними з найпоширеніших факторів ризику неінфекційних захворювань у світі [1,2]. Проте за сухими цифрами статистики стоять реальні люди — з їхніми історіями, труднощами та пошуком рішень. Сьогодні ми дедалі краще розуміємо: набір маси тіла — це не лише наслідок «зайвих калорій». Це складна взаємодія гормональної регуляції, нейромедіаторів, інсулінової чутливості, рівня стресу та способу життя. І саме усвідомлення цих механізмів дозволяє говорити про більш комплексні підходи до підтримки метаболічного балансу.
Чому люди набирають вагу: сучасний погляд на механізми Тривалий час збільшення маси тіла розглядалося переважно як наслідок позитивного енергетичного балансу — коли надходження енергії з їжею перевищує її витрати. Проте результати досліджень свідчать, що регуляція маси тіла є складним багаторівневим процесом, який включає центральні нервові механізми, гормональну регуляцію, метаболічні адаптації та вплив способу життя [3, 4]. Нейроендокринна регуляція апетиту Контроль апетиту здійснюється гіпоталамусом — структурою головного мозку, що інтегрує сигнали від периферичних гормонів і поживних речовин. Ключову роль відіграють лептин, грелін та
інсулін [4]. Лептин синтезується жировими клітинами (ади-
2
Надія Бойко, лікар
поцитами) і сигналізує мозку про достатність енергетичних запасів. При збільшенні маси жирової тканини формується стан лептинорезистентності — зниження чутливості центральної нервової системи до сигналів ситості [5]. Грелін, який синтезується переважно в шлунку, стимулює відчуття голоду, а його рівень підвищується при дефіциті сну та енергетичних обмеженнях [6].