UKR-LYR-2026-00003
z Торговою назвою оригінального прегабаліну було обрано «ЛІРИКА ®», однак серед інших варіантів були «Allond» та «Brilior».
z Уже після першого повноцінного року на фармацевтичному ринку ЛІРИКА ® принесла прибуток у 1,2 мільярди доларів, що зробило її так званим «блокбастером» («blockbuster drug»).
кальцієвих каналів, що призводить до зниження вивільнення збуджувальних нейромедіаторів у центральній нервовій системі [1]. Розробка оригінального прегабаліну розпочалася
доклінічних та клінічних досліджень, які тривали
нейропатичного болю і тривожних розладів. Прегабалін
межах 80–125 % порівняно з оригінальним препаратом.
Оцінка ефективності генериків проводиться на здорових добровольцях шляхом одноразового застосування низької дози препарату з подальшим порівнянням з оригіналом. Якщо за результатами дослідження
біоеквівалентність одноразової дози генерика відповідає оригінальному препарату, автоматично вважається, що генерик має аналогічну клінічну дію.
Проте існує низка факторів, які можуть зумовлювати відмінності в дії генеричних і оригінальних препаратів. Застосування одноразової дози в межах досліджень
тися
американської компанії. Подібна інформація зазвичай не розкривається, що значно ускладнює вибір оптимального засобу для раціональної фармакотерапії.
заміну оригінального
лікарського засобу на генерики, обираючи альтернативу згідно із системою національних референтних цін, проте саме пацієнт має
право приймати кінцеве рішення щодо вибору лікарського засобу.
Рекомендація фармацевтом генерика або скерування відвідувача
аптеки на більш дешевий препарат
не завжди в інтересах пацієнта. Психологічне сприйняття заміни оригінального препарату на генеричний може впливати на ефектив
і терапевтичної еквівалентності [2].
Чому фармацевти впевнено рекомендують Лірику?
z Стабільна наявність в асортименті аптек.
z
z
Згідно з визначенням FDA, лікарські засоби вважаються фармацевтичними еквівалентами, якщо вони не відрізняються за складом активних інгредієнтів, мають однакову лікарську форму і спосіб введення. Однак фармацевтичний еквівалент може відрізнятися від оригіналу за такими характеристиками, як просторова конфігурація молекули, склад оптичних ізомерів у речовині, вміст допоміжних речовин у лікарській формі, термін зберігання та інші. Оцінка біоеквівалентності є основним засобом медико-біологічного контролю для генеричних лікарських засобів, які не відрізняються лікарською формою та складом активних речовин від відповідних оригінальних лікарських засобів. Біоеквівалентність означає, що два препарати є еквівалентними за фармакокінетичними параметрами, якщо в рівних експериментальних умовах вони мають однакову швидкість і ступінь всмоктування, розподілу та виведення з організму [2].
Питання щодо переваг та недоліків генеричних препаратів досі є дискусійним. Великомасштабні клінічні огляди літератури доводять, що клінічну ефективність оригінальних і генеричних препаратів можна порівнювати лише в умовах їх доведеної еквівалентності. Водночас, генерики мають низку обмежень: відрізняються за допоміжними речовинами, формою, кольором та розміром таблетки, що іноді
(від лат. nocebo — «я зашкоджу») — це психофізіологічний ефект, при якому у пацієнта виникають негативні побічні реакції або погіршується стан після прийому неактивної речовини (плацебо) або через очікування негативних
на прихильність до терапії.
Крім того, для деяких генериків бракує масштабних клінічних досліджень у реальних умовах, що створює певну невизначеність щодо безпеки та ефективності в
окремих групах пацієнтів. У ретроспективному когортному дослідженні Antoni SicrasMainar та співавт., в якому автори
болю (ПРБ) і генералізованого
