все
розповсюдження.
нежить, чхання, висипання та набряки, не лише погіршують якість життя дитини, а й можуть негативно впливати на її фізичний і психоемоційний розвиток.
Чим небезпечні алергічні захворювання в
дитячому віці?
Наслідки алергічних захворювань у педіатричній
популяції залежать як від типу захворювання, так і
від його важкості.
Так, хоча сам по собі алергічний
риніт (АР) не характеризується висо-
ким рівнем смертності, він значно
погіршує якість життя пацієнтів.
Такі симптоми АР, як втома та сонливість, зумовлені як хворобою,
2.
може порушувати розвиток
скелету. У дітей, які не дихають носом, обличчя зазвичай вузьке і подовжене. Крім того, вони часто мають проблеми з прикусом, що нерідко вимагає ортодонтичного лікування [5].
4. Порушення постави. Результати систематичного огляду, проведеного у 2018 році, виявили, що порушення носового дихання та дихання ротом у дитячому віці пов’язане з розвитком порушень постави [6].
Крім того, алергічний риніт часто супроводжується низкою супутніх захворювань, включаючи отит, дисфункцію євстахієвої труби, синусит, поліпи
Алергічні захворювання у дітей є результатом надмірної реакції імунної системи на нешкідливі речовини, такі як пилок, харчові продукти чи шерсть тварин. Ключову роль у розвитку
Гістамін — це біогенний амін, що зберігається в гранулах опасистих клітин і базофілів. При контакті з алергеном ці клітини вивільняють гістамін, який зв’язується з Н1-рецепторами на поверхні різних клітин, спричиняючи [13]:
z розширення судин, яке призводить до почервоніння та набряку тканин; z підвищення проникності судинної стінки, що сприяє виходу рідини в тканини та викликає набряк;
z подразнення нервових закінчень, що викликає свербіж та чхання.
дітей
тромбоцитів, вивільненню інших медіаторів запалення та залученню імунних клітин до місця запалення [15]. У контексті алергії ФАТ може: z підсилювати бронхоспазм, спричиняючи звуження дихальних шляхів, що характерно для астми; z збільшувати судинну проникність, посилюючи набряк тканин;
z стимулювати вивільнення інших медіаторів запалення, підсилюючи загальну запальну відповідь.
показали,
і ФАТ діють синергічно, посилюючи запальну відповідь при алергічних реакціях. Вивільнення гістаміну сприяє негайним симптомам алергії, тоді як ФАТ може підсилювати та пролонгувати запальну відповідь, залучаючи додаткові імунні клітини та медіатори. ФАТ відіграє особливу роль у пізній фазі запалення, яка проявляється, наприклад, при алергічному риніті у вигляді набряку слизової оболонки носа. Цей набряк обумовлений інфільтрацією слизової оболонки нейтрофілами та іншими елементами, а не рідиною. Саме тому його важко усунути звичайними антигістамінними препаратами або навіть судинозвужуючими засобами.
Ефективність та безпека рупатадину при АР вивчалася у багатоцентровому відкритому дослідженні за участі дітей віком від 2 до 5 років [18]. Ефективність оцінювали за шкалою симптомів T5SS, яка включала такі симптоми, як закладеність носа, чхання, ринорею, свербіж у носі, роті, горлі та/або вухах; свербіж, сльозотечу та почервоніння очей, виражені у балах. Симптоми оцінювали батьки/законні опікуни до та після 4-тижневого прийому рупатадину в дозі відповідно до маси тіла. В результаті було встановлено, що з максимально можливих 15 балів за шкалою T5SS, оцінка на 14-й день (6,35) і на 28-й день (5,42) статистично значуще відрізнялися (p<0,001) від вихідного значення T5SS (середнє значення 8,65) зі зниженням на 26,6 % і 37,4 %
відповідно. Вираженість кожного із симптомів, включаючи закладеність носа, також достовірно зменшилася як на 14-й, так і на 28-й день дослідження.
Протягом дослідження не було зареєстровано
побічних реакцій, пов’язаних з досліджуваним лікуванням. Крім того, використання рупатадину не супроводжувалося подовженням інтервалу QTc на
електрокардіограмах. У ще одному глобальному багатоцентровому, ран-
домізованому подвійному сліпому плацебо-контрольованому дослідженні оцінювали ефективність та безпеку рупатадину в дітей віком від 6 до 11 років з персистуючим алергічним ринітом (ПАР) відповідно до критеріїв ARIA [19]. Пацієнтів рандомізували для
отримання або орального розчину рупатадину (1 мг/ мл), або плацебо протягом 6 тижнів. Основною кінцевою точкою ефективності
(1 мг/мл, 5 мл) або плацебо. Рупатадин продемонстрував значно більшу ефективність у покращенні загальної оцінки назальних симптомів (4TSS) через 4 та 6 тижнів порівняно з плацебо (P < 0.01). Загальні симптоми (5TSS) також суттєво зменшились у групі рупатадину через 4 та 6 тижнів (P < 0,01). Якість життя пацієнтів, оцінена за допомогою PRQLQ, значно покращилася через 4 тижні (p=0,01) та 6 тижнів (p<0,05). Побічні ефекти були рідкісними, а частота сонливості складала лише 1,4 %. Серйозних побічних реакцій не зафіксовано. Таким чином, рупатадин (1 мг/мл) виявився значно ефективнішим за плацебо у зменшенні носових симптомів та покращенні якості життя дітей з ПАР протягом 6-тижневого лікування.
багатоцентровому подвійно-сліпому рандомізованому паралельному плацебо-контрольованому дослідженні, що включало порівняння з дезлоратадином, оцінювали ефективність та безпеку рупатадину у дітей віком від 2 до 11 років з хронічною спонтанною кропив’янкою (ХСК), з ангіонабряком або без нього [20]. Пацієнти отримували або рупатадин (1 мг/ мл), або дезлоратадин (0,5 мг/мл), або плацебо один раз на добу протягом 6 тижнів. Основним критерієм ефективності було визначено модифікований 7-денний кумулятивний показник активності кропив’янки (UAS7).
Через 42 дні абсолютні зміни показника UAS7 про-
демонстрували статистично значущі відмінності між активними препаратами та плацебо (−5,5 ± 7,5 для плацебо, −11,8 ± 8,7 для рупатадину та −10,6 ± 9,6 для дезлоратадину; p < 0,001), без різниці між антигістамінними препаратами. Зниження показника становило 55,8 % для рупатадину, 48,4 % для дезлоратадину та 30,3 % для плацебо. Рупатадин, на відміну від дезлоратадину, виявився статистично переважаючим над плацебо у зменшенні свербежу (−57 %). Активні препарати також
4ТSS: загальна оцінка 4-х назальних симптомів: закладеність; чхання; ринорея; свербіж у носі, роті, горлі та/або вухах. Статистична значущість (ANCOVA): *p=0,048, **p=0,018 для Рупафін vs плацебо.
Зменшення відсотка за показником активності кропив’янки (UAS7) після 6-ти тижнів лікування Рупафіном пероральним розчином для дітей 1 мг/мл дезлоратадином пероральним розчином для дітей 1 мг/мл або плацебо у дітей із ХСК.
UAS7: 7-денна кумулятивна оцінка (пухирі + свербіж). Статистична значущість: p=0,001 для рупатадину та p=0,013 для дезлоратадину
балу симптомів (TSS) від початкового рівня. Вторинні критерії включали зміни в балах вираженості свербежу та кількості уртикарних висипань від початкового рівня. В аналіз було включено 22 РКД з участю 3943 пацієнтів. Рупатадин, олопатадин, фексофенадин, біластин та левоцетиризин виявилися ефективнішими за плацебо щодо зменшення загального балу симптомів (TSS). Окрім того, серед усіх доступних в Україні антигістамінних, оцінених в метааналізі, саме рупатадин найбільш виражено зменжував вираженість свербежу: ССР -0,59 [95 % ДІ: -0,90 до -0,29], та кількість уртикарних висипань: ССР -0,48 [95 % CI: -0,76 до -0,19]).
42 днів лікування Рупафіном пероральним розчином для дітей 1 мг/мл дезлоратадином пероральним розчином для дітей 1 мг/мл або плацебо у
дітей із ХСК.
% свербежу: 7-денна кумулятивна оцінка (свербіж).
Статистична значущість: p=0,005 для рупатадину vs плацебо; для дезлоратадину vs плацебо різниця між групами недостовірна.
Таким чином, результати клінічних досліджень високого ступеню доказовості (метааналіз,
підтверджують безпечність
Унікальна молекула рупатадину — подвійна дія та
висока ефективність.
Рупатадин — представник антигістамінних препаратів з додатковою позарецепторною (протизапальною) активністю, що робить його унікальним у своєму класі. Він ефективний проти ФАТ (фактору активації тромбоцитів) — основного запального медіатора, який діє як на ранній, так і на пізній стадії алергічної реакції. Метаболіти рупатадину забезпечують тривалий ефект, а завдяки високій спорідненості до H1-рецепторів, яка у 7–23 рази вища за інші антигістамінні препарати, він починає діяти через 15 хвилин після прийому [22].
ФАТ дозволяє впливати
симптоми пізньої фази алергічної реакції, які найсильніше знижують якість життя пацієнтів. При алергічному риніті основний симптом пізньої фази — набряк слизової оболонки носа, обумовлений інфільтрацією слизової нейтрофілами та іншими клітинами запалення. Цей набряк погано піддається лікуванню як іншими антигістамінними препаратами, так і судинозвужувальними засобами, які до того ж не можна використовувати тривалий час. Для пацієнтів, у яких закладеність носа не усувається стандартними методами, РУПАФІН може стати дієвою альтернативою.
2
Оригінальний склад з передбачуваним терапевтичним ефектом. РУПАФІН — оригінальний антигістамінний препарат, фармакокінетика якого підтверджена клінічними дослідженнями, що забезпечує передбачуваний
речовини, які не викликають додаткових алергічних реакцій.
РУПАФІН можна приймати незалежно від прийому їжі. Він не містить лактози та глютену, а його лікарські взаємодії характерні для речовин, що метаболізуються системою цитохрому P-450 — зокрема, можливі взаємодії з грейпфрутовим соком, пероральним кетоконазолом і еритроміцином. Водночас Рупафін не взаємодіє з азитроміцином, флуоксетином і лоразепамом.
4
Підтверджена безпека при використанні у дітей Рупафін демонструє високий профіль безпеки у педіатричній популяції. Препарат не чинить негативного впливу на нервову та серцево-судинну системи, а також не викликає значущих взаємодій з іншими лікарськими засобами. Рупатадин є єдиним антигістамінним препаратом, для якого доведено відсутність впливу на серцеву реполяризацію навіть при застосуванні в дозах, що у десять разів перевищують рекомендовані (100 мг/добу) [22]. Аналіз клінічних досліджень підтверджує відсутність серйозних або непередбачуваних побічних реакцій у дітей, що робить РУПАФІН безпечним вибором для лікування алергічних захворювань у цієї вікової групи.
Поширені побічні
в умовах реальної клінічної практики, він швидко та надійно усуває свербіж не лише при кропив’янці, але й при інших гістамін-залежних станах, що супроводжуються свербежем, як от вітряна віспа.
РУПАФІН варто рекомендувати для усунення симптомів алергії (при алергічному риніті та кропив’янці) дітям віком від 2 до 11 років. Розчин застосовують перорально 1 раз на добу, з їжею
або без.
Дозування залежить від маси тіла та становить:
верніть проти годинникової стрілки.
z Як набрати дозу: вставте шприц у пробку флакона, переверніть
його догори дном і наберіть потрібний об’єм.
z Як дати препарат дитині: введіть шприц у рот дитини й повільно натискайте на поршень, щоб малюк спокійно проковтнув
ліки.
z Догляд за шприцом: після кожного використання промийте його
під проточною водою та висушіть.
Коротко про переваги:
z Високоефективний від свербежу та інших проявів
алергії.
z Безпечний для дітей від 2 років.
z Не містить лактози та глютену. z Добре переноситься
Рекомендації фармацевта:
Рекомендуємо РУПАФІН 5 мг — препарат, який підходить дітям шкільного віку та не викликає сонливості, що особливо важливо для активних дітей.
z Дозування — 5 мл розчину один раз на добу.
z Надайте інструкції щодо правильного відкриття
1).
Коротко про переваги:
z Ефективно бореться з симптомами алергії, що доведено в ході клінічних досліджень за участі дітей. z Не викликає сонливості — дитина залишається
z має подвійну дію — антигістамінну (блокада Н1рецепторів) та анти-ФАТ, що забезпечує ширший протизапальний та протиалергічний ефект; z суттєво покращує якість життя дітей, завдяки швидкому та ефективному контролю як назальних, так і неназальних симптомів, з ефектом,
лактози та глютену, а приємний банановий смак робить його
1. Більше 14 млн українців страждають на алергічні захворювання. Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 7 (404), квітень 2017 р.
2. Wickman M, Lilja G. Today, one child in four has an ongoing allergic disease in Europe. What will the situation be tomorrow? Allergy. 2003 Jul;58(7):570-1. doi: 10.1034/j.1398-9995.2003.00179.x. PMID: 12823112.
3. Kukwa W, Guilleminault C, Tomaszewska M, Kukwa A, Krzeski A, Migacz E. Prevalence of upper respiratory tract infections in habitually snoring and mouth breathing children. Int J Pediatr Otorhinolaryngol. 2018 Apr;107:37-41. doi: 10.1016/j. ijporl.2018.01.022. Epub 2018 Jan 31. PMID: 29501308.
4. Sikorska-Szaflik H, Sozańska B. Quality of life in allergic rhinitischildren’s and their parents’ perspective in polish urban and rural population. Health Qual Life Outcomes. 2020 Mar 10;18(1):64. doi: 10.1186/s12955-020-01315-1. PMID: 32156278; PMCID: PMC7063775.
5. Shapiro PA. Effects of nasal obstruction on facial development. J Allergy Clin Immunol. 1988 May;81(5 Pt 2):967-71. doi: 10.1016/0091-6749(88)90162-5. PMID: 3286736.
6. Neiva PD, Kirkwood RN, Mendes PL, Zabjek K, Becker HG, Mathur S. Postural disorders in mouth breathing children: a systematic review. Braz J Phys Ther. 2018;22(1):7-19. doi:10.1016/j. bjpt.2017.06.011
7. Togias A.G. Systemic immunologic and inflammatory aspects of allergic rhinitis. J Allergy Clin Immunol. 2000 Nov. 106(5 Suppl): S247-50. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/11080739
8. Kiyohara C., Tanaka K., Miyake Y. Genetic susceptibility to atopic dermatitis. Allergol Int. 2008 Mar. 57(1):39-56. https://www.ncbi. nlm.nih.gov/pubmed/18209506
9. Watson W.T., Becker A.B., Simons F.E. Treatment of allergic rhinitis with intranasal corticosteroids in patients with mild asthma: effect on lower airway responsiveness. J Allergy Clin Immunol. 1993 Jan. 91(1 Pt 1):97-101. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/8423275
10. Meltzer E.O., Grant J.A. Impact of cetirizine on the burden of allergic rhinitis. Ann Allergy Asthma Immunol. 1999 Nov. 83(5):455-63. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/10582731
11. Nayak A.S. The asthma and allergic rhinitis link. Allergy Asthma Proc. 2003 Nov-Dec. 24(6):395-402.
12. Gonçalo M, Gimenéz-Arnau A, Al-Ahmad M, Ben-Shoshan M, Bernstein JA, Ensina LF, Fomina D, Galvàn CA, Godse K, Grattan C, Hide M, Katelaris CH, Khoshkhui M, Kocatürk E, Kulthanan K, Medina I, Nasr I, Peter J, Staubach P, Wang L, Weller K, Maurer M. The global burden of chronic urticaria for the patient and society. Br J Dermatol. 2021 doi: 10.1111/bjd.19561.
13. Buono EV, Giannì G, Scavone S, Caffarelli C. Clinical Characteristics, Investigations and Treatment in Children with Chronic Urticaria: An Observational Study. Medicina (Kaunas). 2024 Apr 25;60(5):704. doi: 10.3390/medicina60050704. PMID: 38792886; PMCID: PM
14. Anvari S, Vyhlidal CA, Dai H, Jones BL. Genetic Variation along the Histamine Pathway in Children with Allergic versus Nonallergic
Asthma. Am J Respir Cell Mol Biol. 2015 Dec;53(6):802-9. doi: 10.1165/rcmb.2014-0493OC. PMID: 25909280; PMCID: PMC4742940.C11122882.
15. Patel PS, Kearney JF. CD36 and Platelet-Activating Factor Receptor Promote House Dust Mite Allergy Development. J Immunol. 2017 Aug 1;199(3):1184-1195. doi: 10.4049/jimmunol.1700034. Epub 2017 Jun 30. PMID: 28667161; PMCID: PMC5538133.
16. Hsieh KH, Ng CK. Increased plasma platelet-activating factor in children with acute asthmatic attacks and decreased in vivo and in vitro production of platelet-activating factor after immunotherapy. J Allergy Clin Immunol. 1993 Feb;91(2):650-7. doi: 10.1016/00916749(93)90271-g. PMID: 8436778.
17. Vadas P, Gold M, Perelman B, Liss GM, Lack G, Blyth T, Simons FE, Simons KJ, Cass D, Yeung J. Platelet-activating factor, PAF acetylhydrolase, and severe anaphylaxis. N Engl J Med. 2008 Jan 3;358(1):28-35. doi: 10.1056/NEJMoa070030. PMID: 18172172.
18. Santamaría E, Izquierdo I, Valle M, Vermeulen J, Potter P. Rupatadine oral solution for 2-5-year-old children with allergic rhinitis: a safety, open-label, prospective study. J Asthma Allergy. 2018 Sep 4;11:225-231. doi: 10.2147/JAA.S164632. PMID: 30214250; PMCID: PMC6128281.
19. Potter P, Maspero JF, Vermeulen J, Barkai L, Németh I, Baillieau RA, Garde JM, Giralt J, Doménech A, Izquierdo I, Nieto A. Rupatadine oral solution in children with persistent allergic rhinitis: A randomized, double-blind, placebo-controlled study. Pediatr Allergy Immunol. 2013 Mar;24(2):144-50. doi: 10.1111/ pai.12036. Epub 2013 Feb 6. PMID: 23384091.
20. Potter P, Mitha E, Barkai L, Mezei G, Santamaría E, Izquierdo I, Maurer M. Rupatadine is effective in the treatment of chronic spontaneous urticaria in children aged 2-11 years. Pediatr Allergy Immunol. 2016 Feb;27(1):55-61. doi: 10.1111/pai.12460. Epub 2015 Nov 12. PMID: 26267219.
21. Phinyo P, Koompawichit P, Nochaiwong S, Tovanabutra N, Chiewchanvit S, Chuamanochan M. Comparative Efficacy and Acceptability of Licensed Dose Second-Generation Antihistamines in Chronic Spontaneous Urticaria: A Network Meta-Analysis. J Allergy Clin Immunol Pract. 2021 Feb;9(2):956-970.e57. doi: 10.1016/j.jaip.2020.08.055. Epub 2020 Sep 8. PMID: 32916325.
22. М.
№ 2 (63) 2023 р.
23. Izquierdo I, Potter P, Maspero J, Vermeulen J, Barkai L, Nemeth I, Baillieau R, Garde M JM, Giralt J, Domenech A, Nieto A. Rupatadine oral solution improves rhino-conjunctive symptoms control in children with 6-11 years weighing ≥25 kg with persistent allergic rhinitis. Clin Transl Allergy. 2013 Jul 16;3(Suppl 2):P33. doi: 10.1186/2045-7022-3-S2-P33. PMCID: PMC3716553.
24. Gonzаlez-Nunez V et al. Rupatadine: global safety evaluation in allergic rhinitis and urticaria. Expert Opinion on Drug Safety, 2016. Vol. 15, no. 10, 1439–1448.
1. Які медіатори запалення відіграють ключову роль у розвитку алергічних реакцій?
а) Лише гістамін
б) Лише фактор активації тромбоцитів (ФАТ)
в) Гістамін та ФАТ
г) Жоден з них
2. До чого може призвести постійно закладений
ніс у дитячому віці?
а) Порушення постави
б) Порушення пам’яті та уваги
в) Деформація обличчя
г) Усі зазначені відповіді
3. Яку роль відіграє фактор активації
тромбоцитів (ФАТ) у розвитку алергічних
реакцій?
а) Підсилює бронхоспазм, спричиняючи звуження дихальних шляхів, що характерно для астми;
б) Збільшує судинну проникність, посилюючи
набряк тканин;
в) Стимулює вивільнення інших медіаторів запалення, підсилюючи загальну запальну відповідь.
г) Усі відповіді вірні
4. Який антигістамінний препарат на українському фармацевтичному ринку має антиФАТ ефект?
а) Лоратадин
б) Дезлоратадин в) Рупафін
г) Цетиризин
5. Які переваги має Рупафін? а) Швидкий початок дії
б) Анти-ФАТ активність
в) Доведена безпека у дитячому віці г) Усі зазначені відповіді
6. Який смак має Рупафін?
а) Апельсиновий
б) Полуничний
в) Малиновий
г) Банановий
7. Як приймати Рупафін залежно від їжі?
а) Лише після їжі
б) Лише перед їжею
в) Незалежно від прийому їжі
г) Зранку натщесерце
8. При яких станах варто рекомендувати
Рупафін?
а) Сезонний алергічний риніт
б) Цілорічний алергічний риніт
в) Кропив’янка
г) Всі відповіді вірні
9. Яка рекомендована доза Рупафіну для дітей з
масою тіла від 25 кг?
а) 2,5 мл 1 раз на добу
б) 5 мл 1 раз на добу
в) 7,5 мл 1 раз на добу
