PIROGOVKA
лютий/березень 2023
жертВи краси чи тренд? тунелі у Вухах
функціональність і естетичність ринопластика
#бути лікарем
Едгар КамінсьКий
"Відкритість, чесність, прозорість, професіоналізм, прогнозоВаність результату та безпека на Всіх ріВнях."
#клуб успішних людей Внму марічКа рудишина
"ми заВжди намагаємось дослухатися до тих, хто просить допомоги або поради."
зміст
Бути лікарем
Клуб успішних людей ВНМУ
Шум у вухах
«Тренди» в курінні
Гімнастика для слухової труби
Ринопластика
Залежність від крапель для носа
Тунелі у вухах
Аудіометрія: кому та коли потрібна?
Ком у горлі
Чому я не дихаю носом?
Грибковий гайморит або міцетома гайморової пазухи
Аденоїди
Сірчані пробки
Хропіння
Дисморфічний розлад тіла серед кандидатів на ринопластику
24 лютого - день, який змінив життя кожного українця!
Рік повномасштабної війни, рік численних втрат, рік невичерпного
болю, а разом з тим - рік незламності, міці, сили та єднання українців!
Ми вдячні нашим захисникам за можливість жити, творити, розвива-
тися, а головне - тримати інформаційний та економічний фронти!
Дякуємо за кожен день! Назавжди пам’ятаємо…
#БУТИ_ЛІКАРЕМ
Пластичний хірург, ЛОР-хірург, бізнесмен, власник «KAMINSKYI CLINIC»
Лікар – професія, яка щодня набуває все більш важливого значення. Це не лише про відповідальність у лікуванні пацієнтів, служіння людям та заповнення документації. Лікар – це покликання! Не кожен здатен боротися з труднощами такої складної професії, вміло поєднувати в собі спокій, силу волі та терплячість. Бути лікарем – означає, заслужити людську довіру, стати для пацієнта другом, вилікувати тілесні та душевні болі. Це слово об’єднує в собі набагато більше, ніж здається.
Надзвичайно приємно бути причетною до медицини, бачити все з середини, розуміти складні обміни та процеси. Адже, будучи лікарем, Ви постійно будете піддаватися стресу, хвилюванню, а разом з тим майстерно зможете контролювати емоції та зберігати спокій. 5 букв, які несуть в собі глибокий сенс та важку щоденну працю. Ми продовжуємо знайомити Вас з висококваліфікованими спеціалістами та професіоналами своєї справи. Цей випуск не став виключенням, і в рубриці «Бути лікарем» розкажемо саме про такого лікаря. Найкращий пластичний хірург України, який дарує омріяну красу та досконалість своїм пацієнтам, ЛОР-хірург, бізнесмен та власник «KAMINSKYI CLINIC» - це все про Едгара Камінського. Лікар, на якого рівняються, людина, яка надихає на нові звершення, ріст та розвиток. Едгар Анатолійович – професіонал своєї справи, який впевнено ділиться своїми знаннями та досвідом на різноманітних освітніх конференціях, відкрито показує та розповідає про своє життя, операції.
-Скажітьдекількаслівпросебе, де навчались і чому пов‘язали
своє життя з медициною?
МенезватиЕдгарКамінський.Япла-
стичнийхірургтабізнесмен.Вступив
у Національний медичний універ-
ситет ім. О.О. Богомольця у 2002 році
та закінчив його у 2008. У мене є три
спеціалізації: лор-лікар, загальний
хірург та пластичний хірург. Чому
пов’язав своє життя з медициною? З
самогодитинства,аточнішез5років,я мріявстатилікарем.Уменебулавеликамедичнаенциклопедія,тапокияще
не вмів читати, з цікавістю розглядав картинки, а потім з роками вона стала моєюулюбленоюнастільноюкнигою.
- Чому обрали інтернатуру ЛОР-хвороб, а згодом стали пластичним хірургом?
Коли я закінчив у 2008 році НМУ ім. О.О. Богомольця, такої спеціальності як пластичний хірург не було. Я мріяв стати загальним хірургом, однак для себе я не зміг знайти місця, де можна було б проходити інтернатуру в загальній хірургії, тому єдиниммаксимальнопривабливим варіантом для мене була лор-хірургія. Вона мені дійсно подобалась, томущона5і6курсі,підчасвивчення лор-хвороб, мені дуже сподобався колектив кафедри, професорський склад, їх ставлення до нас.
Кафедра знаходилась в Олександрівській клінічній лікарні, в
центрі міста Києва. Цей фактор
позитивно вплинув на мій вибір.
Мені завжди подобалось дослід-
жувати людське обличчя і роз-
биратися в усіх нюансах. Коли
я навчався у художній школі, я обожнював малювати портрети.
Саме тому лор-хірургія стала для
мене чудовим варіантом, і наразі
саме ринопластика є для мене найулюбленішою операцією.
- Оториноларингологію вважа-
ють однією з найскладніших га-
лузейвмедицині.Чомуінтернам
варто обирати ЛОР-хвороби?
Лор-операції вважаються одними з найскладніших. Їх можна
назвати “ювелірною роботою”.
Хірург здійснює мікроопера-
ції, використовуючи спеціальне
хірургічне обладнання, працюю-
чи з найменшими структурами.
Роботазлюдськимобличчям–це
завжди дуже відповідально. Але
я можу сказати, що абсолютно
всі хірургічні спеціалізації досить
складні, якщо звісно ви плануєте
бути справжнім професіоналом і
вийти на високий рівень. Важко
чи не важко бути лор-лікарем, на
це запитання складно відповісти
однозначно, адже все це індиві-
дуально. Кожен має обрати для
себе: де він хоче працювати, що
йому дається найкраще та якій
сфері він хоче присвятити своє
життя. Коли ти займаєшся тим,
що любиш, тим, що тебе запалює
– все вдається набагато легше і
відбувається в задоволення.
- Як Вам вдається поєднувати
медицину та бізнес?
Медицину та бізнес поєднувати вкрай важко. Ці сфери краще розділяти, концентруючись на чо-
мусь одному. Я змушений поєд-
нувати, бо моя клініка знаходить-
ся на початку свого становлення
і потребує моєї уваги, підтримки, важливих рішень. У майбутньому
це звісно потрібно буде розділяти.
- Нашляхукожноголікарятрапля-
ютьсярізніситуаціїтаважкіклініч-
ні випадки. Чи були у Вас невдалі
операції, якщо так, то як вдалося
вирішити таку проблему?
Для початку потрібно розібратися
з поняттям “невдала операція”. У
пластичнійхірургіївседужесуб’єк-
тивно. Вам може подобатися форма носа або грудей, друзям вона також може подобатися, але людина все одно може залишитись незадоволеною. Це стосується не лише медицини, але і повсякденного життя. Просто є в цьому світі люди, які чомусь завжди чимось незадоволені. Так, звісно, деколи виникають різні нюанси. Можуть бути коригуючі операції, якщо людина, наприклад, хоче ще “більш прямий” кінчик носа або зробити спинку витонченіше. Або, наприклад, ореолу грудей підняти трохи вище. Я це не вважаю невдалими операціями. Невдала операція –це та операція, яка потребує серйозного повторного хірургічного втручання. Це коли є ускладнення після хірургічного втручання. Таких випадків у мене не було.
Відкритість, чесність, прозорість,
прогнозоВаність результату та безпека на Всіх ріВнях
-Висталипершимлікарем,який
почав застосовувати 3D друк.
Як у Вас з’явилась ця ідея? За
допомогою яких інструментів
вдалося реалізувати?
3D друк мене зацікавив як тільки
про нього почали говорити. Коли
ти працюєш лікарем, у тебе в го-
лові завжди має бути зображення
людського обличчя або людсько-
го тіла. Мені пощастило, у мене є
така здібність, я вмію гарно візу-
алізувати. Коли я зрозумів, що всі
ці думки та погляди можна ма-
теріалізувати, з’явились перші 3D
машини, і я почав це застосовува-
ти. Як і чому виникають такі ідеї в
моїй голові, я не можу сказати, але
якщо я щось придумав, то намага-
юсь це одразу втілити в життя.
- Чи був у Вас наставник або людина, яка мотивувала?
Мене багато хто надихає. Такі наставники є серед друзів, колег, вчителів. Мотивувати можуть і во-
роги, люди, які бажають вам зла.
Головне мати ціль, прагнути бути кращим та розвиватися.
- Яких принципів у роботі Ви дотримуєтеся?
Відкритість, чесність, прозорість, професіоналізм, прогнозованість
результату та безпека на всіх рівнях.
- Вас вважають одним з найкра-
щих та провідних пластичних
хірургів в Україні. Як Ви змогли
дійтидотого,щобвідкритивлас-
ну клініку, масштабувати свою
роботу та отримати визнання за межами нашої держави?
3 Дякую за комплімент щодо лікаря, мені приємно це чути. Приємно, коли так вважають та коли це відбувається в молодому віці та на початку кар’єри. Як це все вдалося? Все завдяки плідній праці, нескінченному саморозвитку, вмінню розвиватись, доносити свою думку до людей, показувати свої знання, результати.
- Як війна вплинула на роботу
Вашої клініки та особистий шлях пластичного хірурга в Україні?
Війна показала, що потрібно бути готовим до всього, навіть найгіршого. Потрібно бути готовим до того, що певний час ти не зможеш працювати; потрібно прорахува-
ти всі ризики та мати план “Б”; потрібно розуміти, як у скрутні часи ви будете заробляти, як у скрутні часи ви зможете трансформувати своє життя. Продумувати, готуватися, прораховувати – це одне, а коли ситуація трапляється в реальному житті – це зовсім інше. Ти відчуваєш на собі, що таке підтримувати колектив, намагаєшся попри все підтримувати клініку, навіть коли вона не працює. Головна проблема полягає у тому, що більшість наших клієнтів прилітали до насзіншихкраїн.Відповіднозараз ніхто в Україну прилетіти не може. Навіть якщо знаходяться можливості для того, щоб приїхати, багато хто просто не наважується на цей крок (причини зрозумілі всім).
Більшість моїх клієнтів живуть в
Європі, Канаді, США. Саме тому зараз потрібно розуміти, як надавати послуги за межами України.
професіоналізм,
едгар камінський
поради Ви могли б дати студентам, інтернам та молодим лікарям?
Вирішіть для себе ким ви справді хочете бути, яка спеціальність вам дійсно подобається. Це має бути та спеціальність, де ви небудетевідчувативтому.Анавітьякщобудете – вона приноситиме вам задоволення. Дана спеціальність має вас спонукати ставати кращим, мотивувати до розвитку. Також ви маєте розуміти, чи надасть вам змогу дана спеціальність комфортно себе почувати фінансово в майбутньому, задовольняти свої потреби та бажання, закрити фінансові питання майбутніх сім’ї та дітей. Коли з’являються діти, ви розумієте, що вам потрібно більше коштів. Тому завжди думайтескількивибудетезаробляти.Цедуже важливий момент. Коли люди починають замислюватися запізно, це може призвести до втрати часу та важливого ресурсу. Якщо ви вирішите змінити спеціальність, це займе час. Помилково вважати, що бути заможним може бути лікар лише хірургічних спеціальностей. Абсолютно ні. Можна бути успішним і заможним ендокринологом, дерматологом, сімейним лікарем. Головне знайти себе, отримувати задоволення від того, чим ви займаєтеся.
БезмежновдячніЕдгаруКамінськомузаінтерв’юдлянашоговидання!Длянасвелика честь спілкуватися з найкращими спеціалістами України, переймати досвід та отримувати цінні поради! Саме з такими лікарями, як Едгар Анатолійович, розуміємо, що немає нічого неможливого.
Бажаємо досягати нових вершин, постійно рухатися вперед, надалі надихати! Пишаємося, що українські лікарі відомі в усьому світі, як висококласні спеціалісти! Едгар Камінський – приклад неймовірної мотивації, дисциплінованості, роботи над собою! Лікар, з яким приходить розуміння, що українська медицина в надійних руках!
Авторка статті Бидловська Іванна
рудишина марічка
" Говори зі мною, говори зі мною, бо словом також можна любити "
А ми повертаємося на розворот журналу, але вже з
новою героїнею нашої постійної рубрики Рудишиною Марічкою Сергіївною. Сьогодні для вас відкриються всі карти, вона покаже себе абсолютно з різних боків та дасть відповідь на найбільш інтригуючі запитання. Усе, усе, мовчу, далі ви самі… - Привіт, хочемо познайоми-
ти наших читачів з Вами, роз-
кажіть трохи про себе.
Привіт! Мене звати Марічка, я на-
вчаюсь у Вінницькому національ-
ному медичному університеті ім.
М. І. Пирогова. На даний момент
я студентка 4 курсу, народилась і
живу у Вінниці (моє рідне місто).
- Чому обрали саме ВНМУ?
Ще з дитинства я знала, що буду
лікарем, але не орієнтувалась на
медичний університет у Вінниці.
Після здачі ЗНО я подала докумен-
ти у наш заклад та в Буковинський
медичний. Зі своїми балами я про-
ходила і туди, і туди, але зрозуміла,
що Вінниця – моя душа. Я дуже
звикла до такого затишку та ком-
форту, тому коли постало питання
куди все ж таки я буду вступати, то
вибір став очевидним – Вінниця!
- Яку саме участь Ви брали у со-
ціальномужиттінашогоунівер-
ситету за роки навчання?
Я завжди цікавилась культурним
життям, що знаходилось за ме-
жами навчання, а студентське са-
моврядування поєднує в собі як
науку, так і дозвілля. Свій шлях у
самоврядуванніяпочиналазкуль-
турно-масового комітету. За весь
час моєї роботи в РСС я прийняла
участь у багатьох проектах, скеровувала деякі з них, придумувала та реалізувала ідеї. Брати своєрідний «стоп» від навчання також іноді корисно, а для мене – це переключитись на іншу справу. Наш університет тримає високу планку як у навчанні, так і у взаємодії між студентами. Ми завжди намагаємось дослухатися до тих, хто просить допомоги або поради.
- Як вийшло так, що на посаді голови РСС зараз Ви?
Як я зазначала вище, свій шлях я починала з учасника, а потім в.о. голови культурно-масового комітету. Потім була делегатом до Молодіжної Ради Вінниччини, яка дала мені безліч нового, за що я і вдячна. Наступними сходинками були пост секретаря, заступника, і ось я нарешті в.о. Голови Ради студентського самоврядування. Про
цю посаду я не думала днями і ночами, але розуміла, що можу
дати щось нове для університету, реалізувати те, про що мріяла.
Тому коли постало питання, хто буде виконувати обов`язки, то минулий голова призначив мене, і я вдячна за довіру. Хоч я на цій
посаді не так давно і скоро з неї
піду, але мені було щиро приємно бути авангардом такої цілеспря-
мованої команди, яка в мене є. І я вдячна кожному з них за довіру.
- Розкажіть про рутинні
обов’язки голови РСС, адже
всім здається, що це надзви-
чайна праця, яку дуже важ-
ко поєднувати з навчанням.
Хм,знаєте,длякожногопо-різ-
ному відчувається ця поса-
да. Комусь може бути важко, а
хтось навпаки – народжений
бути лідером. Коли в тебе є
люди, які чітко виконують свою
роботу, які готові допомогти в
будь-яку годину дня і ночі, то
ти не віддаєш усі свої сили на
цю посаду, залишається тріш-
ки часу для себе. Мені подобаються ті моменти, коли тобі
на парах дзвонять з навчального відділу, з деканату чи від іноземців і просять підписати
наказ, бо терміново потрібна твояприсутність.Ітибіжишпіс-
ля пар в університет, влітаєш, як фурія, в деканат, підписуєш
документи на поновлення і поспішаєш у інший деканат, щоб уже підписати документи про відрахування. Іноді хочеться завмерти і видихнути, але це мої обов`язки, і я повинна їх виконувати завжди. Робота –
це не 50 на 50. Ти викладаєшся
на 100 відсотків, а якщо ти хочеш ще більше, то на всі 1000.
- Розкажіть трохи про Ваші
плани на нашу альма-матер, якщо все таки плануєте залишитися на посаді?
Статус в.о. може тривати до наступних виборів голови, тоб-
то до осені, але я вже запустила
початковий етап перевиборів.
Я ціную свою команду і буду лише рада, якщо прийде людина, яка так само буде горіти
своєю справою, як і я! Але я
дуже хочу, щоб новий голова
зробив все по-своєму. Завжди
ж зі сторони видно краще, так?
Все, що хотіла, я зробила, і мій
ліміт підходить до закінчення.
Тому і не тримаюсь за цю поса-
ду до наступного осіннього се-
местру, адже хочу завершити
старий етап, щоб хтось інший
розпочав із чистого листа і з
новою ручкою!
-
Яку роль займає волонтер-
ство у вашому житті? ( Скіль-
ки разів на місяць відправ-
ляєтедонати,якдопомагаєте військовим, де перебували
на початку повномасштабного вторгнення...)
Зараз і після нашої перемоги волонтерство – на першому
місці! Це один з трьох китів, на якому тримається наша країна.
Наш університет намагається поширювати збори, приймати участь у них. Усі проекти, які відбувались і відбуваються, спрямовані на благодійний
збір коштів для ЗСУ, для на-
ших захисників та захисниць,
які потребують допомоги. Ми
будемо допомагати до тих пір, поки живі, адже не лише війна
зумовила нас до цього. Зараз у
нас є два великих збори, які до
сих пір тривають: для викла-
дача та для студента нашого
університету. Коли ці збори закінчаться, ми не зупинимось.
Ми будемо продовжувати донати-
ти на ЗСУ, можливо відкриємо ще
один збір на машину, адже вони
дуже необхідні! На початку повно-
масштабного вторгнення я була
дома, а вже 25 лютого пішла во-
лонтерити. Свій день народження
(27 лютого) я провела за плетінням
маскувальних сіток та прийман-
ням біженців до нашого міста. Але
потім я пішла волонтером до ді-
тей-переселенців. Звичайно було
важко, тому що я не могла пообі-
цяти їм, що вони повернуться до
себе додому, хоча вони дивились
мені в очі і благали про це сказа-
ти. До сьогоднішнього дня я зай-
маюсь і буду займатись волонтер-
ством у майбутньому. Бо це вже
моє внутрішнє «Я».
- Чи цікавитеся зараз певни-
ми відділами медицини, прак-
тикуєтеся? Готуєтеся якось до
майбутньої професії?
Так, я зацікавлена в акушерстві
та гінекології. Ця галузь медици-
ни лягла мені найближче до душі.
Я вже була присутня на багатьох
операціях, ходжу на чергування в
пологовий будинок і навіть втра-
тила свідомість на перших поло-
гах. Лікар мені сказала, що кожний
професійний акушер-гінеколог
на початку свого шляху втрачав
свідомість, і ми з нею посміялись!
Звичайно, я не відрікаюсь від ін-
шихспеціальностей,томущомене
захоплює також кардіологія, але я
всього-на-всього четвертий курс.
Знаю, що більша половина шляху
пройдена, але попереду нові ви-
соти, нові пари, лекції, предмети і захоплення.
- Ми дізналися, що зараз ре-
алізується один дуже цікавий проект під назвою « Me medical start», прокоментуйте трохи, що насчекаєнаданомузаході,ідею створення, її процес та умови участі.
Ми з друзями відкрили організацію «Me medical start», де проводяться благодійні лекції. Я є однією з організаторів даної медичної платформи. Це щось новітнє і неймовірне для мене. Таку команду, яка в мене є, лише шукати і шукати. Це близькі мені люди, як фізично, так і духовно. І перша лекція – «Future me» про гінекологію, лапароскопію та асистенство на операціях, що відбудеться 4 лютого. 8 годин лекцій, 2 години практики на УЗД-апараті. На конференції будуть прекрасні лектори: Бакшеєв Сергій, Смірнова Оксана, Рудь Віктор, Шупенюк Людмила… і це ще не все. Наша конференція підійде студентам, інтернам, практикуючим лікарям та всім, кому не байдужагінекологіятажіночездоров’я. А найголовніше – благодійністьтаучастьузборікоштівнаЗСУ. Ми просто зібрались командою і створили. Різні курси, спеціальності, напрямки, смаки! Але нас об`єднало бажання розвиватись та допомагати своїй Батьківщині. «Me medical start» – це моя сім`я, з якою я буду крокувати в майбутнє.
Авторка статті Гриня Катерина
Так званий шум у вухах, або, якщо говорити по-науковому, тинітус — суб’єктивне слухове відчуття людини, не пов’язане з подразниками ззовні, а є найчастіше симптомом інших захворювань. На шум у вухах скаржаться близько 20-25% населення планети. Цифра значна, отже, причини, що викликають цей стан, також дуже поширені. Шум у вухах або відчуття будь-яких звуків у вухах і голові без зовнішніх слухових подразників –це доволі складне діагностичне завдання для лікаря.
Є досить багато причин
для виникнення цих характерних звуків у вухах, що приносить хворим багато дискомфорту в житті.
Однією з таких причин, через яку може з’явитися
данийдзвін,єпроблемиз
судинами та вестибулярним апаратом, найчастіше це один із симптомів вегетосудинної дистонії, остеохондрозу шийного
відділу хребта або атеросклерозусудин.Характер-
ний дзвін буде відчуватися здебільшого у вечірній
та нічний і заважатиме
нормально спати, через
що у людей буде ще безсоння. Тривалі стреси та
напруга, прослуховування занадто гучної музики
протягом тривалого часу
також можуть провокува-
ти появу дзвону у вухах.
Шум у вухах буває од-
ностороннім та двосто-
роннім Якщо він виникає
в умовах повної тиші – це
фізіологічний шум, який може бути викликаний
сприйняттям руху крові у
внутрішньому вусі в дрібних судинах.
Незважаючи на те, що неприємне відчуття людина відчуває саме у вухах, виникає воно у головному мозку. Назвати однозначну причину того, чому це відбувається в гіпоталамусі, не можна. Але є кілька зовнішніх факторів, які можуть стати тригерами до проблеми.
1. Загальні порушення слуху. За статистикою постійний шум у вухах і голові є одним з основних симптомів у 80% пацієнтів з порушеннями слуху, частіше зустрічається у людей віком 40-80 років. Однак, у чоловіків ймовірність виявлення зниження слуху і розвитку такого симптому вище, ніж у жінок, через те, що вони більш схильні до виробничих та побутових шумів.
2.Супутні захворювання: запальні захворювання (гострі гнійні, хронічні отити середнього і зовнішнього вуха), пухлини, метаболічні захворювання (порушення роботи щитовидної залози, діабет), анемія, алергія, хвороба Меньєра.
3. Погіршення роботи серцево-судинноїсистеми:
атеросклероз, високий серцевий викид, недостатність аортального клапана, аневризми сонної артерії. При цьому шум у вухах часто має пульсуючий характер.
4.Травмиголовитаорганів слуху,акустичнатравма.
5. Порушення роботи мозку.
6.Вживаннялікарськихпрепаратів, побічним ефектом якихможебутитинітус:
певніантидепресанти,протизапальні засоби, діуретики,антибіотики.
7.Віковавтратаслуху.
Якою б не була причина шуму у вухах, важливо одразузвернутисязцієюпроблемоюдолікаря.
Класифікація шумів:
•Монотоннийзвук–шипіння,свист,хрип,дзвін,дзижчання.
• Складний звук – голоси, дзвіночок, музика – це так звані психопатології, слухові галюцинації.
Також шум можна розділити на об’єктивний (буде чути як хворий, так і лікар, даний шум зустрічається надзвичайно рідко), та суб’єктивний (чує тільки хворий).
Шум може бути вібраційним та невібраційним.
Останній виникає при подразненні нервових закінчень центральних слухових шляхів, внутрішнього вуха
та слухового нерву, і шум
буде чути лише хворий. А
при вібраційному шумі бу-
дуть певні механічні звуки, які створює безпосередньо
вухо і його структури, якщо
точніше, то нейром’язові
та судинні утворення. Такі
звуки будуть чутні лікарю.
Діагностика шуму у вухах вимагає проведення аускультації черепа фонендоскопом: якщо шум здається пульсуючим – це судинний шум, який може бути
викликаний аневризмою, пухлиною, артеріовенозною мальформацією, тобто станами, які вимагають хірургічного
лікування.
Якщо клацання - це м’я-
зовий шум, який виникає
внаслідок скорочення
м’якого піднебіння і се-
реднього вуха. При таких
спастичних скороченнях
шум у вухах лікують про-
тисудомними препаратами.
Якщо при аускультації
шум не вислуховується, встановлюють діагноз -
суб’єктивний шум. Суб’єктивний шум у ву-
хах важко виміряти за
допомогою об’єктивних
тестів, таких як перевір-
ка слуху.
Тому лікар проводить
ретельний ЛОР-огляд, опитує пацієнта і проводить тонально-порогову
аудіометрію. Досліджен-
ня засноване на здатності мозку вибірково
сприймати найгучніші
звуки.
Профілактикою шуму у вухах є регулярні профілактичні огляди, своєчасне лікування захворювань вуха та ЛОР-органів, також потрібно відмовлятися від прослуховування музики занадто гучно через навушники, дотримуватися гігєни органів слуху.
Слідкуйте за собою та за своїм станом здоров’я.
Авторка статті: Кирилюк Вікторія
Ринопластика – це операція, проведення якої зумовлено
необхідністю змінити пропорції та контури носу, усунути деформації. Операція
носить в собі як косметичнийхарактер,такіможебути
спрямована на відновлення
носового дихання та корегування носової перегородки.
Перші подібні операції проводилисявІндіїщедонашої ерилюдямзчасткововідсутнім носом. Останнє було наслідкомвродженихдефектів, побутовихтравмабовійськовихпораненьізаважалолюдинівпевненопочуватисебе всуспільстві.Матеріаломдля
пересадкибулашкіразчола
і щоки, після чого на обличчі залишалися спотворюючі
шрами. Незважаючи на це, охочих скористатися такою послугоюбулодоситьбагато.
ЗачасівСередньовіччялікарі
Європи почали переймати
цей досвід і поступово його вдосконалили, навчились
пересаджувати шкіру з рук і «збирати»нісзрізнихчастин
обличчя, намагаючись при
цьому зберегти його привабливість. Такі процедури користувалися великим попитом серед хворих на сифіліс, вовчактатуберкульоз.
Трохи пізніше лікарі почали додавати підкладку з
хрящової тканини. Замислюватися про відновлення
функцій і слизових почали тількиу18столітті.Приблиз-
новтойжечасзаговорили
про ринопластику як про
спосіб корекції естетичних
недоліківзовнішності.
Є три основні види рино-
пластики:
•Реконструктивна – це опе-
рація, яка спрямована на
корегування перегородки
носу і відновлення дихаль-
ної функції. Включає в себе
загальне втручання в ана-
томіюносу;
•Косметична – це операція, яка спрямована на зміну зовнішнього вигляду носу.
В такому випадку корегу-
ютькінчик,крилачиносові
раковини;
•Безопераційна–цеопера-
ція, яка передбачає корегування форми за допомогоюін’єкцій.
Існуєдваметодипроведен-
няринопластики:
• Закритий – малоін-
вазивна процедура, яка проводиться всередині
носової порожнини, без пошкодженняшкіри;
• Відкритий – спосіб, який використовують для істотнихзмінпридеформаціяхіпатологіях.
Є дуже багато міфів, пов’язанихзринопластикою. Необізнаністьвційтемічасто
стає ключовим фактором у відмовівідподібнихоперацій. Тожмипропонуємосьогодні
раз і назавжди розвіяти всі сумніви й дати відповіді на найпоширеніші питання.
1)За допомогою ринопластики можна зробити будь-який ніс? Часто пацієнти приходять до лікаря з конкретним проханням зробити ніс як у Анджеліни Джолі чи Шерон Стоун. Але пластичний хірург не чарівник. На кінцевий результат впливає безліч факторів. Вони пов’язані з індивідуальними особливостями кісткової структури і м’яких тканин носа пацієнта. Тому зробити ідентичнийніснеможливо.
2)Ринопластика- це
дуже болюча операція?
Операцію завжди проводять під загальним наркозом, тому в процесі пацієнт не відчуває болю. Новітні методики вирішують і питання з неприємнимивідчуттями«після»
-за правильно проведеної операції 90% пацієнтів не відчувають болю, і тільки 10% стикаються з дискомфортом і закладенням у носі. 3) Після операції мій ніс буде відчувати запахи? Сучасна ринопластика повинна відповідати двом головним факторам – функціональність і естетичність.
Професійнийпластичнийхірург
у першу чергу подбає про збе-
реження основної функції носа
– вільне дихання. Уже виходячи
з цих характеристик буде обиратися відповідне втручання.
5) Мій зроблений ніс буде дуже помітним?
Звичайно якщо прибрати очевидний горбик чи провести
корекцію кінчика носа, то це
побачать. Однак робота хоро-
шого хірурга, як правило, не-
помітна, бо фахівець не тіль-
ки змінює форму органу, а
4) Після операції мій ніс
буде вразливий і крихкий?
Ніс дійсно вимагає особливо-
го догляду, але лише у період реабілітації. Після загоєння все
повертається в норму. А деякі
фахівці взагалі вважать, що за
рахунок утворення кісткових
мозолів, пов’язаних з операцією,нісстаєміцнішим.
й гармонійно вписує його в
природну симетрію особи.
Не можна не сказати і про пер-
спективи цієї галузі. Амери-
канські дослідники кажуть, що
вже незабаром процедури з
корекції носу без хірургічно-
го втручання стануть реальні-
стю – знадобляться лише голки
і електричний струм. За їхніми
словами хрящові тканини, які
формують,зокрема,вухаікінчик
носа, піддаються електроме-
ханічній корекції і стають гнуч-
кими та придатними для зміни
форми. А після процедури до-
статньо зачекати лише декіль-
ка хвилин, аби хрящ затвердів.
Такіпроцедурипроводитимуть-
ся під місцевою анестезією та
зможуть вберегти пацієнтів від
зайвих швів і шрамів. Щоправ-
да, на людях цей метод ще не
випробовували. Натомість до-
слідникам вже вдалося змінити
форму кролячого вуха з прямої
на вигнуту. Тож чекаємо резо-
нансувмайбутньому.
Роблячи висновки, варто зазначити, що здоров’я — це головне багатство, яке потрібно ретельно берегти. Ваша зовнішність—сутовашасправа.Тількивимаєтеправовирішувати що, як і коли потрібно змінювати. І чи потрібно взагалі. Любіть себе в будь-якому вигляді, відшукайте гармонію, ловіть «дзен» і посміхайтеся своєму відображенню в дзеркалікожендень!Випрекрасні!
Кожен з нас відчував закладеність носа і користувався краплями для полегшення дихання. Дані симптоми усувають препарати, які звужують судини. Інша їх назва – назальні деконгестанти. Та не всі знають, що, здавалося б, прості спреї можуть викликати залежність і ускладнювати життя замість лікувального ефекту.
Для початку пропоную розібратись, для чого ми використовуємо судинозвужуючіпрепарати?
Інфекція в організм людини найчастіше потрапляє через
дихальні шляхи, зокрема черезніс.Увідповідьнаприсут-
ність збудників хвороб в організмі активізуються захисні процеси, як от збільшений
притік крові в судини носа. В нормі у здорової людини вони заповнені кров’ю на 50 %, а за рахунок збільшення об’єму виникає набряк і, як наслідок, – утрудненість дихання.
Яким чином виникає залежність?
Для усунення набряку за-
стосовують препарати гру-
пи альфа-адреноміметиків
короткочасноїдії,якізвужуютьсудини.
Згідно з інструкцією і при-
значенням лікаря назальні деконгестантипотрібноза-
стосовувати 3-5 днів. Якщо
ж перевищити цей термін, то наш організм починає
адаптуватись і збільшувати
кількість рецепторів, на які
потрібно вплинути препа-
рату, щоб досягти потрібногоефекту.
Через це виникає потреба
використовувати спреї все
частіше і частіше. Згодом
судини перестають звужуватись самостійно і вільне
дихання стає неможливим
беззастосуванняліків.
Які прояви нафтизинової залежності?
Безвикористаннякрапельвиникаютьнаступнісимптоми:
• нежитьтасльозотеча;
• сухість слизових оболонок у носовійтаротовійпорожнині;
• гіпертрофія слизової оболонки;
• чхання;
• ряснікровотечізноса;
• зниженнянюху;
• поганий сон через закладеністьноса;
• підвищення артеріального тиску;
• блідість;
• сонливість;
• втрата свідомості.
Чи у всіх людей може розвинутись залежність?
Якщо не дотримуватись рекомендацій лікаря і нераціонально використовувати препарат, то нафтизинова залежність розвинеться у будь-кого. Але є люди з так званою “назальною гіперактивністю”, тобто ті, які мають алергії або анатомічні зміни в перегородці, носових ходах тощо. В такому випадку звикання до крапель розвивається швидше, а позбутись звички їх використання навпакиважче.
Якжепозбутисьзалежності?
Зараз існують різні підходи до вирішенняданоїпроблеми.
Перший спосіб. Звернутись до
лікаря для підбору альтерна-
тивного лікування препара-
тами на рослинній основі або топічними кортикостероїдами.
Останні діють лише на судини
носа, їх ефект триває 24 години, у цьому їхня перевага. Для полегшення симптомів можна промивати ніс водно-сольови-
ми розчинами: вони зволожать слизовуоболонку.
Другий спосіб. Полягає в поступовій відмові від крапель: потрібно робити чим більші інтервали між використанням, забризкувати препарат лише в однуніздрю,азчасомзовсімне
використовувати.
Є ще декілька способів, які потребують неабияких зусиль і терпіння для досягнення позитивного результату. Один з них – техніка дихання по Бутейко. Також допомагають фізичні навантаження, під час яких виділяється адреналін. Він чинить адреноміметичну дію, тому руховаактивністьтежважлива.
У випадку сильної залежності, коли консервативне лікування
не допомагає, використовують
радикальні методи – операція.
Суть полягає в тому, що лікар частково руйнує судинні спле-
теннявпідслизовомушаріносових раковин, приводячи їх обсяг
до фізіологічної норми. Зараз операцію виконують наступни-
ми методами:
• лазерна деструкція;
• ультразвукова деструкція;
• підслизова вазотомія;
• шейверна деструкція;
• кріодеструкція;
• коблація.
Важливопам’ятати!
Можливіалергічніреакції,якізбільшуютьнабряксудинноса,чимускладнюютьвідвиканнявідкрапель.
Якщо є психологічний фактор, лікування нафтизинової залежності доповнюєтьсязаспокійливимизасобами.
Отожнайкращийспосібуникнутивиникненнязалежності–цечіткодотримуватисьпризначеньлікаря.Привиникненніускладненьнеможнасамостійнопризначатиабозамінятипрепарати,натомістькращезвернутисьза допомогоюдокваліфікованогоспеціаліста.
Тести на перевірку слуху визначають здатність людини чути гучність і висоту звуків. При аудіометрії – методі діагностики слуху, –результати відображаються на графіку (аудіограмі), щоб допомогти точновизначититяжкістьіпричинипроблемзіслухом.Тестивключають тонову аудіометрію з використанням аудіометра та тести на розрізнення мови. Для перевірки слуху в немовлят і дітей існують спеціальні тести. ЯКМИЧУЄМО?
Повільні вібрації створюють
Коливання молекул повітря створює звукову хвилю. Легкі вібраціїстворюютьм’якийзвук, тоді як сильні вібрації створю-
ють гучний шум. Гучність звуку
вимірюється в децибелах (дБ).
Висота або частота звуку — це
кількість його коливань за се-
кунду, вимірюється в герцах (Гц).
низькочастотний звук (наприклад, туманний сигнал), тоді як
швидкі вібрації створюють високочастотний звук (наприклад, свисток).Тестинаслухперевіряютьздатністьлюдиничутизвуки
різноїгучностітависоти.Цітести зазвичай проводять спеціалісти зіслуху,якіназиваютьсяаудіологами(сурдологами).
Деякі ознаки
того, що
Вам можезнадобитисьперевір-
ка слуху:
• відчуття дзвону у вухах (тинітус);
• люди скаржаться, що ви говорите занадто голосно;
• вам часто доводиться просити людей повторити те, що вони говорять;
• вам важко почути розмову, особливо якщо є фоновий шум;
• інші скаржаться, що ви дивитеся телевізор із занадто
високою гучністю.
Які ж існують методи перевірки слуху – аудіометрії?
Методи перевірки слуху
діляться на суб’єктивні та
об’єктивні. До перших від-
носять:дослідженнягостро-
ти слуху шепотом – лікар
вимовляє слова, при цьому
зменшуючи гучність вимо-
ви (нормі людина чує ше-
піт на відстані 5 - 7 метрів);
дослідження за допомогою
камертону, тональна аудіометрія(задопомогоюаудіометра у звукоізольованому приміщенні). У сучасному
світісуб’єктивніметодивважаються тривіальними та неточними.
До об’єктивних методів дослідження відносять: -отоакустичну емісію -КСВП
-тимпанометрію.
Розглянемо ці медичні методи дослідження, що є більш фаховими у своєму використанні:
• Отоакустична емісія (ОАЕ)
– дозволяє дуже швидко та ефективнооцінитистанслуху
у малюка. При цьому слабкі звуки, котрі виникають внаслідок функціонування зовнішніх волоскових клітин, які зі свого боку сприяють посиленню коливання базилярної мембрани, а фіксація «відклику» та його характеристик взята за основу методу. Без нормального слуху дітки не можуть правильно формувати мову. Тому ті, хто народжується з приглухуватістю, потребують коригувальних заходів.Нажаль,цяпроблема єдійсновагомою,аджезастатистикою порушення слуху в новонароджених зустрічається частіше, ніж синдром Дауна та «заяча губа». Зі ста дітей близько шести народжуються
з «поганим» слухом.
Слухатицедуженебезпечно:тебеможутьпереконати. Слухатицедуженебезпечно:тебеможутьпереконати. Алюдина, якапоступаєтьсядоказамрозуму, дужене-Алюдина,якапоступаєтьсядоказамрозуму,дужене розумнаістота розумнаістота.
•КСВП(коротколатентніслу-
хові викликані потенціали)
– є цілком безболісним та
нешкідливим для пацієнта
методом, що дозволяє виявити місця ураження слу-
хової системи у дітей та дорослих. Вагомо, що КСВП є найбільш надійним об’єктивнимметодомоцінкизни-
ження гостроти слуху в немовлят та дітей молодшого віку.
• Тимпанометрія або акустичної імпедансометрією – є ультразвуковим обстеженням середнього вуха, переважно слухової труби. Метоютимпанометріїєоцін-
ка стану пошкодження чи цілісності барабанної перетинки та слухових кісточок.
В основу методу покладено
використання звукового тиску з певною частотою та інтенсивністю у вусі.
Тлумачення аудіограми.
Аудіолог наносить ре-
зультати ваших перевірок
слуху на графік, який на-
зивається аудіограма.
Графічні результати зазви-
чай включають ваш поріг
слуху (найтихіші звуки, які ви можете почути) для
діапазону частот для обох
вух. Порівнюючи цифри, сурдолог може оцінити
ступінь вашої втрати слу-
ху та знайти підказки до її
походження. Цікаво: якщо
результати повітряної та
кісткової провідності од-
накові, то аудіолог знає, що втрата слуху викликана проблемами внутрішнього
вуха, а не зовнішнього чи середнього вуха.
Хто ж такий сурдолог?
Відомо, що третина па-
цієнтів, вік яких понад 65 років, мають патології органівслухуабожзменшеннягостротипочутогоічаст-
кову глухоту. Причому 25%
всіх патологій слуху, за даними ВООЗ, виникають ще вдитинстві.Отже,привчас-
ній та ранній діагностиці
захворювання та ефектив-
ному лікуванні можна за-
побігти виникненню серй-
озної патології у більш
зріломувіці.Фахівцемуцій
справі є лікар-сурдолог.
Сурдолог - це, по суті, той
самийЛОР-лікар,алеякий
знає про захворювання
вуха більше, ніж про інші
органи носоглотки. Сур-
долог діагностує та лікує
вроджені та травматичні
ураженнясередньоговуха.
Хірург-сурдолог сьогодні
здатний творити дива, ро-
бити унікальні хірургічні
втручання, які в багатьох
випадках повністю віднов-
люють слух. З нігтів виго-
товляють слухові кісточки і
протезують їх у вусі!
Отже, аудіометрія викори-
стовуєтьсядлявизначення
чутливості слуху людини.
За результатами
ня лікарі-аудіологи та ото-
ларинголог оцінять, чи по-
трібна терапія, і якщо так,
тоякабуденайбільшкори-
сною для пацієнта. В іде-
алі перевірки слуху прово-
дяться не лише тоді, коли
хтось відчуває передбачу-
вані проблеми зі слухом, а
й у профілактичних цілях.
Тестування слуху ново-
народжених дітей тепер
є регулярною частиною
клінічного обстеження. Ви-
явлення втрати слуху на
ранніх стадіях гарантує, що
втручання можна застосо-
вувати з самого раннього
віку, допомагаючи розвит-
ку мови, мовлення та ко-
мунікативних навичок.
Регулярні перевірки слуху, скринінги та обстеження також повинні бути частиною режиму здоров’я кожної дорослоїлюдини.Нажаль,більшість дорослих не прагнуть перевірити слух, доки не дізнаються про проблему, незважаючи на рекомендації,згіднозякимивсідорослі вікомдо50роківповинніперевірятисвійслухпринаймні разнадесятьроків,апотім— раз на рік.
Якщо пацієнта турбує біль і шум у вусі, втрата слуху –йому необхідно звернутись до сурдолога. Він поставить діагноз і призначить лікування, індивідуально підбере і налаштує слуховий апарат. Пам’ятайте, захворюванню можназапобігтизавдякиранній діагностиці, профілактиці та аховому лікуванню.
Автор статті: Ткачук Віталія
