Оксана Тиндик: "Від абстрактних мрій ми перейшли до конкретних цілей..."

Оксана ТИНДИК

СПІВЗАСНОВНИК ТЗОВ «ВЕСТ ОКС», СЕО ТЗОВ «ЗИМНА ВОДА»

Автор: Марта Кавецька

Оксано, вести бізнес в час війни — виклик. Що допомагає вам працювати?

Найкращий спосіб для роботи бізнесу це — мотивація. Бізнес в Україні страждає, але вмирати йому категорично заборонено. Працювати, отримувати дохід, платити податки та підтримувати економіку вкрай важливо, коли за вікном війна.

Обовʼязок бізнесу це — свідомі підприємці та вмотивовані українці, які не просто прагнуть перемоги, а активно працюють задля цього, паралельно підтримуючи військових, оскільки це основна складова перемоги.

Чим більше відвідую інші країни, тим більше розумію наскільки у нас прекрасна країна, тому максимально докладаю зусиль щоб моя сімʼя та діти жили у чудовій, вільній та непереможній Україні.

З якими проблемами зіштовхнулись ви у своїй сфері та як вдалось подолати труднощі?

Ви знаєте, так склалося, що у мене в плані роботи все повʼязано із словом «лід».

Тому, це ж явно не той продукт, який вкрай потрібний населенню у перший період війни.

Я особисто у жодних життєвих чи бізнесових ситуаціях не піддаюся паніці. Адже паніка для бізнесу це — зайві витрати. Лише виважено та спокійно планую свої дії і обовʼязково покладаюся на власний інстинкт, що допомагає не робити різких й необдуманих кроків. Розуміючий колектив на обох підприємствах та взаєморозуміння з партнерами це — завжди запорука правильних рішень та успіху. Завдяки злагодженій роботі та правильними акцентами після 24 лютого 2022 р, обидва підприємства запустили активну роботу вже з травня 2022 р.

Кожен бізнес зараз орієнтований на допомогу армії — які ініціативи підтримуєте ви?

Коли 25 лютого чоловік став до лав ЗСУ, а він являється одною з невідʼємних сладових одного з бізнесів, паралельно ще троє людей з колективу беруть зброю до рук, тоді це вже не ініціатива, а прямий обовʼязок — активно допомагати нашим захисникам, які роблять можливе й неможливе, щоб ми могли працювати. Боремося усіма можливими та не можливими методами і в жодному випадку не звикаємо до війни, а наближаємо її завершення.

Як щодо робочих місць — чи є потреба в кадрах?

Це дуже складне та болюче питання так як колектив це 80% чоловіки, яких один за одним мобілізовують.

Буває так, що вакансію 6-8 місяців закрити складно. Станом на сьогодні, колектив стабільний та сформований, але в теперішній час все може миттєво змінитися. Розуміння, що людський ресурс потрібен по обидві сторони заставляє більш адекватно реагувати на вільні вакансії, коли вони є.

Як цінності/пріоритети змінились за роки війни?

Уже майже два роки вся Україна знаходиться у стані війни. Це значною мірою зачепило кожного з нас. За цей час цінності, пріоритети та прагнення українців змінились. Від абстрактних мрій ми перейшли до конкретних цілей, прагнемо реалізувати себе та зміцнити бізнес, попри війну та нестабільну економічну ситуацію.  Не дивно, що ми як підприємці, шукаємо конкретні шляхи розв’язання конкретних проблем. І ці проблеми не завжди суто бізнесові, це і самореалізація, і пошук work&life баланс, налагодження стосунків з клієнтами та діловими партнерами. Думаю, що ці моменти присутні у кожного підприємця.

Діяти гідно та впевнено, приймати будь-які виклики — одна з ключових цінностей.

Основна цінність будь-якого бізнесу це — колектив, який показав свою позицію, своє розуміння та свою відданість командній роботі, а на такі речі не можливо не звернути увагу, тому всілякими мотодами стараюся берегти, цінувати та підтримувати свій колектив, без якого жоден процес не міг би рухатися вперед!

Яких змін зазнав саме ваш бізнес?

Через повномасштабну війну бізнес-середовище в Україні зазнало суттєвих змін. Активні бойові дії та загрози обстрілів спричинили руйнування інфраструктури, втрату активів, міграцію населення, скорочення внутрішнього ринку та переривання ланцюгів постачань.

У нашому випадку це не вийняток — постійні екстрені вирішення питання, які переважно залежать навіть не від нас, партнерів з якими співпрацюємо.

Однак, незважаючи на труднощі, які принесла війна, ми змогли поступово адаптуватись до воєнних реалій і надалі продовжувати розвиватись, масштабуватися та створювати нові робочі місця.

Які перспективи в розвитку бачите у майбутньому?

Робити прогнози чи навіть розмірковувати про майбутнє в країні, яку поглинула війна, справа вкрай невдячна. Ніхто точно не знає, як буде завтра. І точно ніхто точно не знає, як буде після війни. Але мріяти й працювати над втіленням цих мрій все ж варто. Проте, я впевнена, що ставити такі питання — навіть сьогодні — варто. Мріяти про майбутнє — варто. Й шукати той вектор розвитку, який допоможе зробити ці мрії реальністю теж варто. Тому активно працюємо над розвитком та розширення бізнесу.