Агроеліта №8 (91) 2020

Всеукраїнський аграрний журнал Передплатний індекс 68639

№8 (91) / 2020

www.agroelita.info

DRACULA

ДОСТУПНІ ВЕРСІЇ: 430 см, 9 лап, 18 дисків, 340-400 к.с.

630 см, 13 лап, 26 дисків, 480-560 к.с. швидкість роботи: 8-12 км/ч робоча глибина дисків: 5-15 см робоча глибина лап: 5-30 см робоча ширина: 430 см робоча ширина при транспортуванні: 300 см

ЕО! СЯ ВІД ДИВІТЬ В РОБОТІ А ТЕХНІК

диски 610 мм діаметром з дуже міцної сталі та кутом атаки в 22°, розташовані в 2 ряди незалежна ступиця CULTIHUB на кожному диску: гарантія обробітку 10 000 Га повністю зварна рама, що витримує високі навантаження два положення кута атаки лапи 4 циліндри для контролю робочої глибини

Регiональнi менеджери: Борсук Андрій Кісіль Сергій Ченчик Сергій

+ 380 50 337 78 10 + 380 50 337 78 45 + 380 50 337 78 56

Всеукраїнський аграрний журнал

Передплатний індекс – 68639 Свідоцтво – серія КВ №19595-9395Р Заснований – 27.12.2012р. Видавець – ФОП Коцьолок П.І. тел. (067) 986-24-74 Періодичність – щомісяця. Колірність – повноколірний. Формат – А4. Обсяг – до 116 сторінок. Наклад – 20 000 примірників. Папір – крейдований, глянець. Направленість – інформування населення з питань агропромислового розвитку України тощо. Розповсюдження – загальнодержавне. Мова – українська, російська.

Редакція: м.Тернопіль, вул. Ст.Будного, 36, оф. 9 тел. (067) 986-24-74 Редактор: Марія Хрунь Дизайн, верстка: Михайло Стицюк Відділ реклами: Руслана Чайка, тел. (063) 947-12-34 Львівська філія: м.Львів, вул. Б.Хмельницького, 212, оф. 302 тел. (097) 37-66-907 agroelita.office@gmail.com www.agroelita.info

www.facebook.com/AgroElitaMagazine

Замовлення № 2311 Редакція не несе юридичної відповідальності за зміст рекламних статей та реклами. В журналі використано фото редакції та інші фото з дозволу рекламодавців.

ЗМІСТ

ПАП «Зоря»: успіх у партнерстві

7

«АГРО-2020» – аграрна подія, на яку чекала вся Україна!

8

Жнива–2020: незвичайний рік із особливими наслідками

12

Ймовірні зміни агрокліматичних умов і біопродуктивності озимої пшениці в Україні до 2050 року

16

Здоровий ґрунт – багатий урожай. Новітні технології оздоровлення ґрунтів за допомогою мікоризантів

20

Бажаєте отримати дружні сходи? Додайте до протруйника бакову суміш «Дефенс-С» – надійний живильний «кожушок» для насіння

22

Ефективність системи удобрення для вирощування ячменю ярого

24

Глюкозинолати в ріпаку: як від цього залежить прибуток та експорт

26

«Ми – європейське виробництво, розташоване на території України» – «СЕСВАНДЕРХАВЕ-Україна»

28

Секрети вирощування високих урожаїв сої

32

«УКАБ Агротехнології» – наймасштабніша польова подія цього літа

36

Аналіз сучасних технологій та способів обробітку ґрунту

44

РОСЛИННИЦТВО

ПАП «ЗОРЯ»:

УСПІХ У ПАРТНЕРСТВІ

Н

а українських полях тривають жнива. Не гають часу й у ПАП «Зоря», що розташоване у с. Городище Козівського району Тернопіль-

ської області. Підприємство засноване 2002 року, в обробітку – 350 гектарів, на яких вирощують озиму пшеницю (100 га), сою (100 га) і кукурудзу (приблизно 140 га).

Зліва направо: Володимир Зарудний,Степан Жмуд

Про це редакції журналу «АгроЕліта» розповів керівник ПАП «Зоря» Володимир Зарудний.

– Досвід роботи у сільському господарстві в мене чималенький, – розпочинає розмову Володимир Володимирович. – У далеких 90-их я працював головою колгоспу, а потім, коли в країні все почало розвалюватися, вирішив не опускати рук, взяв в оренду землю, тим більше, що ґрунти тут дуже родючі – переважно чорноземи, і почав потрохи господарювати.

– Зерно вже милує око в коморах фермерів, а Ви задоволені результатом?

– Цього року врожай пшениці у нас непоганий. Попри непрості погодні умови: весняні приморозки, затяжні зливи, які не давали вчасно внести препарати для захисту культур тощо, зібрали в середньому 55 ц/га, також маємо надію й на гарний урожай сої і кукурудзи: очікуємо 30 ц/га та 110 ц/га відповідно.

– А як досягаєте таких урожаїв?

– Минулої осені наше господарство розпочало співпрацювати з ТОВ «Сервіс-Агрозахід», і саме фахівцям цієї компанії я завдячую цьогорічним урожаєм пшениці. Менеджер САЗу переконав мене провести другу фунгіцидну обробку, аби захистити пшеницю від фузаріозу. Я спершу вагався, не хотів витрачати зайві кошти, адже візуально ознак хвороби не було помітно. Проте, вирішив дослухатися до рекомендацій

www.agroelita.info

менеджера й не пожалкував: ця хвороба, яка виникла раптово за один тиждень, значно пошкодила культури у багатьох знайомих аграріїв. Тож із впевненістю можу стверджувати, що працівники САЗу – професіонали своєї справи. Загалом, працюємо з ними щодо всіх культур, купували насіння пшениці, кукурудзи, добрива, препарати для захисту рослин на всі культури, разом із менеджером розробляли технологічні карти. Вдячний САЗу також за те, що фахівці компанії зважають і на фінансові можливості своїх клієнтів: пропонують лише те, що справді необхідно й принесе результат.

– Які роботи тепер ведете в господарстві та які плани на найближчий час?

– Готуємося до обмолоту сої, вона виглядає гарно, тож, якщо погода не внесе свої корективи, сподіваюся, результат нас теж потішить. А стосовно планів, то маємо намір повністю оновити технічний парк, адже розуміємо, що без сучасної техніки господарювати непросто. Степан Володимирович Жмуд, менеджер зі збуту ТОВ «Сервіс-Агрозахід» (Тернопільське відділення): «ПАП «Зоря» придбало у нас насіння озимої пшениці Тобак і насіння кукурудзи – гібриди німецького виробника «SAATEN UNION» – Зупорто та Зураунд. Також під всі культури вносили міндобриво польського виробництва «Тарногран» (різні формуляції). Внесення проводили поетапно: частину – з осені та частину – у рядок під час посіву. Стосовно схем захисту, то дивилися на ситуацію: адже рік був непрогнозований, тож, аби уникнути ризиків, основний акцент зробили на протруювання та на першу обробку, а далі вже підбирали оптимальні варіанти. На мою думку, спрацювали добре: зважаючи на цьогорічні складні погодні умови, урожай пшениці непоганий, кукурудза теж у доброму стані – на вигляд орієнтовно 110 ц/га. Для захисту кукурудзи ми застосовували ґрунтовий страховий гербіцид Астрел Плюс®, СЕ («SumiAgro»). Завдяки тому, що препарат внесли вчасно, він чудово спрацював, поле чисте. Під сою ми не використовували азотних добрив, натомість вносили інокулянти та стимулятор росту. Обробку робили один раз, і поля теж чисті». Анна Артим

ТОВ “Сервіс-Агрозахід” м. Тернопіль тел.(факс) (0352) 25-15-00, моб.+380672438191 serviceagrozahid@gmail.com www.serviceagrozahid.com.ua

7

НОВИНИ

«АГРО-2020» – АГРАРНА ПОДІЯ, НА ЯКУ ЧЕКАЛА ВСЯ УКРАЇНА!

11–14 серпня у Києві відбулася найголовніша аграрна подія – «АГРО-2020». Найбільшу агропромислову виставку в Україні та Східній Європі традиційно провели на території Національного комплексу «Експоцентр України». Вона стала ефективною платформою для вдосконалення виробництва, впровадження інновацій, презентацій новинок у всіх сферах АПК України. Попри непростий карантинний період, виставка вкотре продемонструвала потужний аграрний потенціал нашої країни та об’єднала всіх тих, хто прагне розвивати його й надалі.

Ц

ьогоріч у «АГРО-2020» свої товари та послуги представили 729 компаній. А 38000 відвідувачів з цікавістю споглядали новинки сільськогосподарської техніки та обладнання, високопродуктивні породи домашніх тварин, сучасні агротехнології у всіх галузях сільського господарства. У відкритті виставки взяли участь Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль і Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко. Посадовці побажали всім плідної роботи, а також подякували, що, незважаючи на складні умови у світі, аграрна галузь залишається островом стабільності, на який спирається економіка України. «Агро-2020 – це непересічна подія не лише для України, але й для цілого світу, оскільки Україна займає лідерські позиції в агропромисловому бізнесі. Уряд приділяє велику увагу програмам розвитку цієї галузі. Основні напрями сьогодні це – реформування земельних відносин, земельного законодавства, державні програми підтримки малого підприємництва в агропромисловому комплексі, малого

8

фермерства, програми розвитку переробки та інші сектори», – зазначив у вітальному слові Денис Шмигаль. Глава Уряду наголосив, що для аграрного сектору важливо бути не лише постачальником сировини, але й застосовувати найкращі наукові технології, максимальні процеси переробки, щоб створювати додану вартість, нарощувати прибутки, створювати нові робочі місця. «Ми дійсно пишаємося нашими досягненнями у сільському господарстві за останні роки. Наш урожайний і експортний потенціал – величезний, діють державні програми підтримки, на які цього року закладено 4 млрд грн. Упродовж останніх місяців спільно з асоціаціями напрацьовано багато пропозицій щодо того, якою має бути державна підтримка 2021 року», – сказав Міністр Ігор Петрашко. За участі Міністра провели форум “Держпідтримка АПК: фокус у 2020 році та стратегія на 2021–2023 роки”, де були озвучені основні напрями підтримки аграрного сектору. Також у рамках ділової програми виставки провели II Всеукраїнський фермерський форум і органічну конференцію.

Всеукраїнський аграрний журнал №8 (91) / 2020

Традиційно багатолюдною була експозиція «ОРГАНІК», де понад 30 виробників експонували як органічну продукцію, так і засоби для органічного сільського господарства. Генеральним спонсором виставки виступила компанія «ТОТАЛ Україна». Окрім ділових заходів, на виставці проводили численні презентації новинок сільськогосподарської техніки. Зокрема, на «АГРО-2020» можна було вперше побачити надпотужний трактор українського виробництва Boris Bond BX 958. Машина отримала абсолютно новий дизайн, потужний двигун і підвищений рівень комфорту. Також на виставці презентували перший в Україні алюмінієвий напівпричіп-зерновоз «Заводу Кобзаренка». Сенсаційна новинка «АГРО-2020» – презентація нового покоління зернозбиральних комбайнів Claas – Lexion 8700. Група компаній «AGCO» вперше презентувала для українських аграріїв революційний зернозбиральний комбайн Massey Ferguson IDEAL 7. Також дебютувала сівалка точного висіву Fendt Momentum у двох конфігураціях. Новинки серед тракторів – колісний трактор Belarus 742.7, трактори італійського бренду Landini, трактор китайсько-італійського виробництва ARBOS P 504 з японським 4-циліндровим двигуном YANMAR потужністю 50 к.с. Компанія «Агсолко Україна» представила новий китайський самохідний обприскувач Lixing. Окремою яскравою подією стала презентація агродрону Flying tractor, який дозволяє легко й ефективно здійснювати розпилення ЗЗР і внесення добрив. Особливу увагу відвідувачів привернула презентація нового покоління зернозбиральних комбайнів Claas – Lexion 8700. Як розповів керівник департаменту продукт-менеджменту ТОВ «КЛААС Україна» Віталій Бортун, машина вийшла на виробництво цього року та вже доступна для замовлення до жнив 2021-го. «Інженери Claas врахували всі побажання фермерів, які використовували комбайни у полях, їхні зауваження та пропозиції, і створили справді досконалу машину. Робота Claas Lexion 8700 базується на 4-ох основних аспектах: продуктивність, інтелектуальність, комфорт, надійність. Лише такі комбайни дозволять отримати кожну тонну вашого врожаю, пропущену через комбайн, дешевше, якісніше та швидше», – каже фахівець. У новій генерації зернозбиральних комбайнів Lexion, зокрема в представленій у рамках «АГРО-2020» моделі Lexion 8700, ширину барабана збільшено до 755 мм. Це

www.agroelita.info

дозволило збільшити основне підбарабання і площу первинної сепарації під обмолотом. Тобто відразу ж під час обмолоту система може віддати більше зерна, і завдяки цьому додати приріст продуктивності. Як і в попередніх моделях, CLAAS не став відходити від концепту APS з попереднім прискоренням подачі маси перед обмолотом. Також на машинах встановлено більш інерційний розподільний бітер, який розділяє масу на два ротори для подальшої активної сепарації. «Комбінація нової молотильної системи та роторної сепарації дозволила отримати потенційний приріст продуктивності до 10% у гібридних машинах», – пояснює Віталій Бортун. Також на новій генерації імплементували прямий привод усіх основних робочих систем, який розходиться на два основних потоки. Системи сепарації, очищення та подрібнення розміщені на одному контурі, а привод молотильної системи та жатки – на іншому. На комбайні встановлено двигун Perkins об’ємом 12,5 л, потужністю 571 к.с., об’єм бункера – 15000 л, система вивантаження – 180 л/с. Двигун оновленої машини оснащений системою динамічного регулювання потужності DYNAMIC POWER. Із її активацією, машина з наявної потужності видаватиме рівно стільки, скільки потрібно для виконання операції, тобто, працюючи в полегшених умовах, потужність двигуна автоматично знижується, що дозволить економити пальне. Точно слідувати заданій траєкторії руху під час роботи зі широкозахватною жаткою комбайну Claas Lexion 8700 допомагає FIELD SCANNER – спеціальний датчик, встановлений на даху кабіни, що незалежно від ширини та типу жатки розпізнає не лише правий і лівий краї хлібостою, а й технологічну колію. Ще одна технічна особливість новинки – система автоматичного налаштування CEMOS AUTOMATIC, яка допомагає швидко налаштовувати машину під роботу з різними культурами, у різних умовах. У бортовому терміналі комбайна як вручну, так і в автоматичному режимі можна регулювати положення заслінок попередньої та основної деки, швидкості обертання барабанів у діапазоні від 160 до 920 об./хв і багато інших параметрів, що визначають інтенсивність обробки рослинної маси. Також комбайн оснащений автоматизованими системами сепарації і очистки. «Під час роботи комбайна система автоматично налаштовує обмолот, перевіряючи якість зерна в бункері, 9

і шляхом налаштування частоти обертання молотильного барабана та зазору між ним і підбарабанням впливає на інтенсивність і якість обмолоту; система автоматичного налаштування роторної сепарації підбирає потрібну площу та частоту обертання роторів, а система автоматичного налаштування очистки дозволяє отримати чисте зерно в бункері з мінімальними втратами», – підсумовує Віталій Бортун. Ще однією цікавинкою «Агро-2020» стала презентація нового самохідного обприскувача Lixing 3WPZ-5000X2 від компанії «Агсолко Україна», яка є офіційним представником і дистриб’ютором китайського виробника Lixing. За словами директора компанії Романа Осадчого, це абсолютна новинка на українському ринку. Є два типи таких машин: з приводом на задні та на всі чотири колеса. На «Агро-2020» представлено задньоприводну машину потужністю 140 к.с. зі швидкістю обприскування до 10 км/год, транспортною швидкістю на дорогах до 35 км/год, автоматичною американською коробкою передач Eaton Transmissions. Об'єм бака для робочого розчину складає 5 тис. л, довжина штанги — 24 м, кліренс — 1,5 м. Обприскувач чудово підходить для роботи практично на всіх культурах упродовж усього періоду вегетації рослин. Ширина колії цієї машини фіксована та складає 2800 мм, відповідно до замовлення «Агсолко Україна», щоб обприскувач міг працювати в міжряддях технічних культур 70 см. «Ми маємо великий досвід роботи з китайськими виробниками та постійно відслідковуємо новинки та тренди китайського ринку. Ще донедавна ми взагалі не бачили потенційно цікавих українським сільгоспвиробникам самохідних обприскувачів. Та, коли побували на півночі Китаю, де умови роботи, ґрунти, погодні умови такі ж, як і в Україні, а врожай кукурудзи там в середньому складає 140 ц/га, нас зацікавило, яку техніку використовують місцеві фермери. Так ми дізналися про завод Lixing, на якому виробляють техніку для захисту посівів саме великих масивів полів північного регіону Китаю. З модельного ряду, представленого на заводі, ми вибрали 2 моделі, які, 10

на нашу думку, є найбільш оптимальними для українського ринку. Основні характеристики цих моделей – простота, якість, продуктивність, комфортність, і все це – за доступною ціною. Вартість задньоприводної моделі обприскувача складає 70 000 доларів, тоді як повноприводна машина вартує 99 000 доларів. Наразі в Україні у цьому ціновому діапазоні конкуренції оприскувачам Lixing немає», – підсумовує Роман Михайлович. На «Агро-2020» було представлено й чимало вітчизняних виробників. Серед них нашу увагу привернула продукція заводу «Бердянські жниварки» торгової марки JOHN GREAVES. Детальніше про представлені агрегати ми поспілкувалися з Вадимом Клименком, керівником відділу маркетингу заводу «Бердянські жниварки»: «На виставці «Агро-2020» ми презентуємо моделі преміального сегменту техніки торгової марки JOHN GREAVES виробництва машинобудівного заводу ПрАТ «Бердянські жниварки». Це 12 агрегатів: жатки для збирання різних культур, бункер-перевантажувач, ґрунтообробні агрегати. Серед них є три новинки, як-от жатка для збирання соняшника зі шириною захвату 12 м. Вирізняється вона тим, що має власну транспортувальну систему, частково змінено кінематичну схему, і це зробило її ще більш надійною та продуктивною. Також представляємо жатку для збирання кукурудзи зі шириною захвату 12 рядків. Це теж унікальний агрегат для України, який не має аналогів. Наші новинки, як і інші вже добре відомі українським аграріям жатки, вирізняються міцними рамами жорсткої конструкції, що спрощує експлуатацію і обслуговування жаток, високою продуктивністю, можливістю агрегатування з будь-якими комбайнами, а також доступною ціною, як порівняти з імпортними аналогами. Уваги заслуговує й автомобільний напівпричіп-зерновоз місткістю 55 м куб. У ньому успішно поєднуються комплектуючі світових брендів і наші технічні можливості». Всім учасникам і відвідувачам виставка «АГРО-2020» подарувала насичену та цікаву програму, а основне – абсолютно безпечне перебування. Анна Артим

Всеукраїнський аграрний журнал №8 (91) / 2020

НОВИНИ

В УКРАЇНІ ПРОВЕЛИ НАЦІОНАЛЬНІ ДНІ ФЕРМИ Від лекцій до майстер-класів, від міжнародних до вітчизняних експертів. Демонстрація техніки в роботі на полі з люцерною та силосом, екскурсія виробничими майданчиками господарств – в Україні провели Національні Дні Ферми. Співорганізаторами заходів сезону–2020 є Асоціація виробників молока (АВМ) і Міжнародна фінансова корпорація (IFC) у рамках Проєкту IFC "Розвиток молочної галузі України", а також Консалтингова компанія "Дикун" і ГС "Всеукраїнська аграрна рада", за підтримки компаній-партнерів. Національні Дні ферми відвідали учасники з різних куточків України: власники та керівники сільськогосподарських підприємств, ветеринари й агрономи молочнотоварних ферм, експерти та консультанти, представники громадських об'єднань і комерційних компаній. Упродовж дня учасники слухали лекції експертів, знайомилися з новітніми технологіями, останніми розробками галузі, а також обмінювалися думками та досвідом. У програмі Днів Ферми – два блоки: теоретичний і практичний. Учасників поділили на дві групи: перша група адаптована для власників і керівників МТФ, друга – для спеціалістів. Під час лекційної програми провідні експерти галузі говорили про якісну техніку, заготівлю кормів, раціон і здоров’я тварин. Перший у цьому сезоні Національний День Ферми організували 4 серпня на базі ФГ «Велес Віта» у селі Муровані Курилівці Вінницької області. Для учасників провели екскурсію люцерновим полем і на молочнотоварну ферму у селі Дружба. Тут побачили в роботі та статиці сучасну кормозаготівельну техніку. На другій локації, у селі Попелюхи, відбувся візит на силосне поле та молочнотоварну ферму, де провели майстер-клас із тваринництва, а також на учасників чекали презентації компаній-партнерів заходу. Для групи керівників і власників господарств голова ВАР Андрій Дикун, віце-президент АВМ Ганна Лавренюк і Валерій

www.agroelita.info

Лотоцький, незалежний консультант КЦ АВМ провели стратегічну сесію. Другий Національний День Ферми організували 11 серпня на Чернігівщині в селі Курінь на базі ПСП «Авангард».

20 компаній-партнерів, 6 доповідей і презентацій, 7 одиниць техніки, демопоказ сучасної кормозаготівельної та кормозбиральної техніки, спеціалізовані практичні майстер-класи для ветеринарів, розіграш цінних подарунків – ось чим запам’яталася ця подія. Учасники прослухали лекції та, по завершенню, поїхали на екскурсію силосним полем, де їх чекала презентація на тему перетравності клітковини в організмі тварин. Наступною локацією було люцернове поле, на якому компанії-партнери продемонстрували 7 одиниць сучасної кормозаготівельної та кормозбиральної техніки. Після цього учасники вирушили на екскурсію до ферми, де оглянули обладнання, встановлене на господарстві «Авангард», завітали в доїльну залу, пройшлися до силосної ями та відвідали майстер-класи від консультантів АВМ. Третій Національний День ферми провели 14 серпня на Полтавщині у Карлівці на базі СПОП «Вітчизна». Учасники відвідали відділ МТФ у селі Короленківка Карлівського району, де прослухали майстер-клас для ветеринарів. Другий відділ МТФ розташований у селі Максимівка, там на учасників чекали презентації продуктів, обладнання і техніки для тваринництва. Всі заходи завершилися розіграшем призів від партнерів і фуршетом.

11

ЖНИВА–2020: НЕЗВИЧАЙНИЙ РІК ІЗ ОСОБЛИВИМИ НАСЛІДКАМИ

Щороку літо – надзвичайно гаряча пора, і не лише через високий температурний режим, а й через період збирання врожаю. Дуже цінного врожаю для кожного аграрія – від малого до великого – адже сподіваються на покриття усіх понесених витрат на його вирощування та отримання певного економічного зиску для продовження розвитку свого господарства. Однак, цьогоріч не всі сподівання реалізувалися. Причини різні, але основна – критичний вплив погодних умов.

12

Всеукраїнський аграрний журнал №8 (91) / 2020

Цьогорічний коровай Станом на середину серпня українські аграрії уже намолотили 36,7 млн тонн зернових і зернобобових культур із площі 9,3 млн га. За даними Мінекономіки це складає понад 60 відсотків до планових площ. Такий показник свідчить про певне відтермінування початку жнив на всій території країни, особливо у Центральній та Західній її частинах. Однак, якщо аналізувати хід збирання ранніх зернових культур, то збір врожаю практично завершено й можна констатувати проміжні результати. Отож, на сьогодні пшеницю зібрано на площі 6,3 млн га (або 96%), ячмінь – 2,4 млн га (або 99%) і горох – 234 тис. га (або 99%). Минулого року під цими культурами були зайняті відповідні площі: 6,8 млн га, 2,6 млн га та 254 тис га. Аграріям вдалося намолотити 25,5 млн тонн пшениці, 8,6 млн тонн ячменю та 508 тис. тонн гороху. Середня врожайність зернових і зернобобових склала всього 39,34 ц/га

(пшениці – 40,66 ц/га, ячменю – 36,66 ц/га та гороху – 21,65 ц/га). Якщо оцінювати результати 2019 року, то ситуація виглядає так. Господарства всіх категорій (підприємства та населення) намолотили 28,3 млн тонн пшениці (що складає 110,9% до цьогорічного показника), 8,9 млн тонн ячменю (103,4%), 573 тис тонн гороху (112,8%). Продуктивність з одного гектара теж була вищою: пшениця – 41,6 ц/га (102,3%), гороху – 22,6 (104,4%), а ячменю навпаки нижчою – 34,2 ц/га (93,3%). Отож, 2020 року можна констатувати падіння валового виробництва ранніх зернових і зернобобових культур. З одного боку, зниження не є значним – всього від 4 до 13 відсотків залежно від культури, але в сукупності аграрії недоотримали вже понад 3 млн тонн зерна, що за середньої ціни приблизно 5 тис. грн. за тонну складає 15 млрд грн. І це лише дані за трьома видами культур. Сюди ще варто додати валове виробництво ріпаку. Нагадаємо, що поточного року цієї культури зібрано 2,5 млн тонн з площі 1,07 млн га (96% від прогнозу). Серед-

Таблиця 1. Ранжування регіонів України за показниками вирощування зернових і зернобобових культур 2020 року (станом на 13.08.2020 р.) Область

Всього, тис. га

Область

Всього, тис. га

Область

Всього, тис. га

Запорізька

985,0

Харківська

3688,4

Львівська

57,87

Одеська

906,4

Запорізька

3354,3

Волинська

57,37

Дніпропертовська

807,7

Дніпропертовська

3095,3

Сумська

51,96

Миколаївська

790,4

Миколаївська

2369,9

Харківська

51,23

Херсонська

740,5

Херсонська

2338,4

Тернопільська

50,86

Харківська

719,9

Вінницька

2097,7

Чернігівська

50,50

Донецька

514,7

Донецька

2043,4

Рівненська

49,94

Кіровоградська

469,8

Кіровоградська

1832,2

Хмельницька

49,50

Вінницька

432,3

Одеська

1646,4

Черкаська

49,13

Полтавська

339,7

Полтавська

1584,0

Вінницька

48,53

Луганська

337,7

Хмельницька

1316,4

Полтавська

46,62

Київська

266,4

Луганська

1297,0

Київська

46,26

Хмельницька

265,9

Черкаська

1252,0

Івано-Франківська

42,40

Черкаська

254,8

Київська

1232,3

Закарпатська

42,27

Сумська

231,4

Сумська

1202,3

Житомирська

41,85

Тернопільська

218,5

Волинська

1155,4

Чернівецька

40,56

Чернігівська

202,0

Тернопільська

1111,3

Донецька

39,70

Волинська

201,4

Чернігівська

1020,2

Кіровоградська

39,00

Житомирська

182,6

Львівська

880,1

Луганська

38,41

Львівська

152,1

Житомирська

764,4

Дніпропетровська

38,32

Рівненська

149,4

Рівненська

746,0

Запорізька

34,05

Івано-Франківська

82,8

Івано-Франківська

351,0

Херсонська

31,58

Чернівецька

56,9

Чернівецька

230,9

Миколаївська

29,98

Закарпатська

28,7

Закарпатська

121,2

Одеська

18,17

ВСЬОГО

www.agroelita.info

9336,9

ВСЬОГО

36730,2

ВСЬОГО

39,3 13

ня врожайність ріпаку склала 22,97 ц/га, що дорівнює 89,7% до минулого року. Загальне зменшення складає - 0,8 млн тонн (або -24,2%). Враховуючи поточну закупівельну ціну в межах 13 тис. грн. за тонну, аграрії не дорахуються ще додатково 10 млрд грн. Тобто сумарно сільськогосподарські товаровиробники недоотримають виручки в межах 25 млрд грн.

Ситуація в регіонах Вже відомо, що найбільше постраждали посіви у Східних і, особливо, Південних регіонах (табл. 1 і табл. 2). Як видно з таблиці 1, найнижчу врожайність зернових і зернобобових культур отримали аграрії Одеської (18,17 ц/га; мінус 21,13 ц/га до середнього значення по Україні), Миколаївської (29,98 ц/га; мінус 9,32 ц/га), Херсонської (31,58 ц/га; мінус 7,72 ц/га) і Запорізької (34,05 ц/га; мінус 5,25 ц/га) областей. Враховуючи посівну площу в цих регіонах, загальні втрати там становлять відповідно 1,9; 0,7; 0,6 та 0,5 млн тонн.

Подібну ситуацію спостерігаємо й на посівах ріпаку. Окрім Закарпатської області, де не було посівів цієї культури, найнижчу врожайність зафіксовано у Південних областях. Зокрема, у шести регіонах не вдалося досягнути продуктивності з гектара більше як 2 тонни. Це – Одеська (9,4 ц/га; мінус 13,57 ц/га), Запорізька (16,25 ц/га; мінус 6,72 ц/га), Миколаївська (17,40 ц/га; мінус 5,57 ц/га), Херсонська (19,54 ц/га; мінус 3,43 ц/га), Луганська (19,83 ц/га; мінус 3,14 ц/га) та Житомирська (19,85 ц/га; мінус 3,12 ц/га) області. На Донеччині та Полтавщині досягли показника у 20,63 та 20,56 ц/га відповідно. Як наслідок, втрати аграріїв на посівах ріпаку склали орієнтовно 117; 68; 44; 31; 4; 15 тис. тонн відповідно.

Прогнози Сезон ще далеко не завершений, на полі ще дозрівають стратегічні культури: кукурудза на зерно та соняшник. За висновками експертів ринку, науковців, зниження валового виробництва варто очікувати на рівні 20-30 відсотків від минулорічних показників. У кожній області ситуація

Таблиця 1. Ранжування регіонів України за показниками вирощування ріпаку 2020 року (станом на 13.08.2020 р.) Область

Всього, тис. га

Область

Всього, тис. га

Дніпропетровська

120,2

Дніпропетровська

301,89

Київська

33,66

Запорізька

100,9

Хмельницька

206,50

Івано-Франківська

33,45

Херсонська

90,0

Херсонська

175,84

Чернігівська

31,01

Одеська

86,4

Запорізька

163,92

Волинська

30,66

Миколаївська

78,4

Волинська

149,96

Сумська

30,59

Хмельницька

71,4

Тернопільська

146,60

Хмельницька

28,92

Львівська

59,6

Львівська

146,11

Вінницька

28,70

Тернопільська

55,1

Вінницька

144,36

Кіровоградська

27,65

Вінницька

50,3

Миколаївська

136,45

Черкаська

27,31

Житомирська

49,5

Кіровоградська

125,52

Чернівецька

27,27

Волинська

48,9

Житомирська

98,28

Тернопільська

26,61

Кіровоградська

45,4

Рівненська

95,98

Рівненська

25,80

Рівненська

37,2

Київська

91,00

Дніпропетровська

25,12

Донецька

36,9

Чернігівська

83,74

Львівська

24,52

Київська

27,0

Одеська

81,20

Харківська

24,34

Чернігівська

27,0

Донецька

76,13

Донецька

20,63

Івано-Франківська

17,8

Івано-Франківська

59,64

Полтавська

20,56

Черкаська

15,8

Черкаська

43,15

Житомирська

19,85

Чернівецька

13,5

Чернівецька

36,83

Луганська

19,83

Харківська

13,4

Сумська

34,56

Херсонська

19,54

Сумська

11,3

Харківська

32,62

Миколаївська

17,40

Луганська

11,2

Луганська

22,21

Запорізька

16,25

Полтавська

3,2

Полтавська

6,58

Одеська

9,40

Закарпатська

0,0

Закарпатська

0,0

Закарпатська

0,0

ВСЬОГО 14

1070,5

ВСЬОГО

2459,1

Область

ВСЬОГО

Всього, тис. га

22,97

Всеукраїнський аграрний журнал №8 (91) / 2020

складається по-різному й невідомо достеменно, якою вона буде восени для пізніх культур. На сьогодні Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України скоригувало прогнозоване виробництво зернових по всіх категоріях господарств урожаю 2020 року у бік зменшення – із 72,1 млн тонн до орієнтовно 70 млн тонн. «Уточнення» відбулося надзвичайно обережно, точкою відліку якого стало прогнозоване зменшення валового збору кукурудзи на зерно до рівня 35 млн тонн. Минулого року в Україні зібрано 35,9 млн тонн цієї культури, а поточного, навіть за збільшення посівних площ із 5,0 млн га до 5,5 млн га, невідомо чи вдасться досягнути врожайності 63,6 ц/га. За такої продуктивності з гектара втрати будуть на рівні 20%. Тож варто набратися терпіння і очікувати майбутніх погодних умов восени, адже залишається невідомим і те, як вони вплинуть на врожай соняшнику, сої та інших технічних культур. Висновок напрошується один: незважаючи на проблеми в окремих регіонах і сільськогосподарських підприємствах, Україна буде забезпечена продовольством, оскільки майже половина всього «зернового короваю» іде на потреби експортних поставок.

Ціни на ринку Звичайно, усі розрахунки щодо кількості збіжжя у коморі аграрія не дають повної картини про втрати чи економічні збитки, бо їх формують з огляду на поточну ціну реалізації на ринку та її коригування протягом маркетингового року. Поточна ситуація дещо надає оптимізму, передусім, через істотне підвищення закупівельних цін на ранні зернові, як порівняти з минулим роком, коли ціна на пшеницю і ячмінь «просіла» до рівня 3,5-4,0 тис. грн. за тонну. Сьогодні ж, незважаючи на розпал жнивування і завершення його активної фази, середні ціни тримаються на рівні 5-5,2 тисячі за тонну (пшениця 4 класу та ячмінь), 13-13,5 тис. грн. за тонну (ріпак). Це певною мірою знівелює зниження урожайності в аграрних формуваннях і дозволить завершити рік без збитків або мінімізувати їх. Однак, у остаточних результатах року все залежатиме від того, як розвиватиметься ситуація надалі. Варто вкотре наголосити, що «внутрішня» ціна на зерно надзвичайно чутлива до коливань на світовому ринку. Сьогодні там ситуація залежить від кількох чинників. Перший – у фазі завершення жнив і раптового збільшення пропозиції «свіжого» зерна ціни поступово знижуються. За даними світових бірж середня ціна FOB у червні знизилася до $214 (продовольча пшениця) та $202 (фуражна пшениця), або на 5% та 6% відповідно до травня 2020 р. Другий чинник – існує чітка різниця у цінах на фуражну та продовольчу пшеницю, яка складає в середньому $10-15 за тонну. Таку тенденцію спостерігатимемо й на внутрішньому ринку, тож аграріям потрібно зважати на це, формуючи пропозицію. Третє – ціни на ринку, зокрема й світовому, у процесі споживання зерна з нового врожаю зростуть і стабілізуються. Можна орієнтуватися на підняття в межах 10-15 відсотків. Тому виграють ті аграрії, які мають потужності для якісного зберігання зерна. Четверте – ціна на кукурудзу залежить від цін на нафту, оскільки значна частина сировини йде на виробництво біоетанолу та різних видів спиртів. Тож, у червні ціна на кукурудзу на світових біржах FOB складала $180 і, з огляду на динаміку пропозиції «чорного золота», має тенденцію до зростання. Але це здійсниться, якщо ціна на нафту продовжить зростати до рівня $50 за барель і ключові гравці на ринку кукурудзи розпочнуть виробляти етанол. Слідкуємо за тенденціями ринку!

www.agroelita.info

Що ж робити у цій ситуації? Причиною посередніх результатів цьогорічних жнив є, як би це наївно не звучало, погодні умови. Так, наївно, бо в розквіт цифрового суспільства, з появою новітніх технологій людина все-таки не змогла перемогти природну стихію, бо не є владною над цими процесами. 2020 року тепла та безсніжна зима, холодна весна зі сильними опадами на півночі та заході, а також повна відсутність дощів на півдні та південному сході спричинили значне скорочення врожаю, а в окремих випадках навіть повну загибель. Основне запитання сьогодення: що робити у цій ситуації? Мабуть, лише адаптуватися до нових умов господарювання, бо основним чинником розвитку сільського господарства стане не наявність техніки, а відсутність достатнього рівня вологи у ґрунті та можливість застосування адаптивних технологій його обробітку та вирощування культур. У цьому сенсі варто звернути увагу на кілька аспектів. По-перше, наукові. Без науки неможливо розвивати галузь. Сьогодні вона повинна надати рішення у генетиці та селекції з підбору сортів, які проявляли стійкість до стресових ситуацій, а також протистояли хворобам і були менш уражені шкідниками. Цьогоріч чи не найкраще проявили себе сорти вітчизняної селекції, тож мабуть-таки варто відновити співпрацю з українськими науковими установами, а на рівні держави розпочати процес їхнього реформування та зміцнення. По-друге, технологічні. Вони також пов’язані з науковими, адже інноваційні рішення походять із дослідницького середовища. Сьогодні рішення у цій сфері полягають у застосуванні технологій збереження вологи в ґрунті, що має поєднуватися зі зміною структури посівних площ і введенням культур із кормової, зернобобової групи. У південних регіонах майбутній розвиток практично неможливий без систем меліорації. По-третє, економічні. Йдеться про макрорівень економіки та застосування необхідних механізмів регулювання процесів у аграрному секторі. Окрім питань державної підтримки окремих галузей чи груп товаровиробників, варто продумати компенсаційний алгоритм нанесених збитків через стихійні лиха, аномальні погодні умови тощо. Це може бути погашення кредитних ставок (та/або кредитного тіла), реалізація програм страхування посівів для аграріїв, які постраждали внаслідок критичної ситуації. По-четверте, організаційні. Тут варто говорити про локальний рівень – підприємства, і національний із регіональним – державні та місцеві органи управління. Оскільки ринок диктує умови господарювання, встановлює цінову політику, формує попит на різні види продукції, то кожному аграрному підприємцю варто реагувати на такі виклики та перебудовувати виробничий вектор власної справи, розвивати додаткові вектори, зокрема, переробку, органічне та нішеве виробництво. На національному та регіональному рівні потрібно розробляти програми підтримки таких ініціатив і створювати важелі непрямої підтримки діяльності аграріїв: пільгове кредитування, страхування, фінансування грантових проєктів тощо. Переконаний, що лише так можна досягти позитивних результатів у розвитку аграрного сектору економіки та гідно вирішити кризові ситуації, які були поточного року. Підготував Сава Андрій, д.е.н., с.н.с. Використано матеріали з джерел: http://www.ukrstat.gov.ua/, https://www.me.gov.ua/ 15

РОСЛИННИЦТВО

ЙМОВІРНІ ЗМІНИ АГРОКЛІМАТИЧНИХ УМОВ І БІОПРОДУКТИВНОСТІ

ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ В УКРАЇНІ ДО 2050 РОКУ

Балабух В. О., к. геогр. н., ст. н. сп., УкрГМІ ДСНС України та НАН України

Зміна термічного режиму та режиму зволоження зумовлює суттєві зміни агрокліматичних умов розвитку рослин у кожний міжфазний період вегетаційного циклу, внаслідок чого змінюється їхній внесок у врожай польових культур. Пом’якшення негативних наслідків, зумовлених зміною агрокліматичних умов, вимагає розробки заходів з адаптації сільськогосподарського виробництва до зміни клімату та детальної оцінки можливої зміни агрокліматичних умов упродовж вегетаційного циклу вирощування сільськогосподарських культур до середини ХХІ століття.

Д

ослідження особливостей агрокліматичних умов України в середині ХХІ століття проводили за щоденними даними про середню за добу температуру повітря та кількість опадів регіональної кліматичної моделі REMO-ЕСНАМ для сценарію SRES A1B (рис. 1). За цими даними для кожної фази вегетаційного циклу озимої пшениці (передпосівний період, сівба-сходи, кущіння, припинення вегетації, відновлення вегетації, колосіння-цвітіння, молочна стиглість – воскова стиглість) визначали коефіцієнти продуктивності метеорологічних умов, які дозволяють кількісно оцінити їхній вплив на формування урожаю. Коефіцієнт продуктивності – відношення урожайності культури за усталених умов до максимальної за оптимальних значень метеорологічних величин. Він враховує вплив метеорологічних величин на формування урожаю в інтервалі від біологічного мінімуму до біологічного максимуму. За його допомогою визначають відповідність між потребою рослини в теплі та волозі у певний період розвитку та фактичними метеорологічними умовами. Відхилення кожного з чинників від його оптимумів у будь-який бік знижує урожайність культури.

Агрокліматичні чинники: - температура повітря - коефіцієнт продуктивності температури повітря - кількість опадів - коефіцієнт продуктивності опадів - сумісний коефіцієнт продуктивності температури та опадів - плодотворність клімату

Оцінку впливу агрокліматичних умов на формування урожайності озимої пшениці проведено на основі гідрометеорологічного блоку моделі Дмитренко В. П. «Погодаурожай» [1, 2]. Для кожної фази вегетаційного циклу озимої пшениці та за весь період вегетації визначали коефіцієнти продуктивності польової культури ɳ за температурою повітря ɳ (Т) та за кількістю опадів ɳ (R), які характеризували внесок цих метеорологічних чинників у формування урожаю протягом цього періоду. Також оцінювали сумісний коефіцієнт продуктивності S (T, R), який характеризує сумарний вплив температури й опадів на врожайність озимої пшениці в основні періоди розвитку польової культури. За цими ознаками визначили ступінь відповідності агрокліматичних умов потребам рослин: сприятливі, задовільні, незадовільні, дуже незадовільні та надзвичайні умови [1, 2]. Для кожної області визначали середні багаторічні значення агрокліматичних показників для кожної фази вегетаційного циклу озимої пшениці та за весь період вегетації впродовж 1981–2010 та 2021–2050 рр., зміну цих значень та її значущість. Отримані дані аналізували й узагальнили за агрокліматичними зонами.

Технологічні операції та фази вегетаційного розвитку озимої пшениці: • передпосівний період (VII-VIII) • сівба-сходи (IX-X) • кущіння (ХІ) • припинення вегетації (XII-II) • відновлення вегетації (III-V) • колосіння-цвітіння (VI) • молочна-воскова стиглість (VII)

Рис.1. Агрокліматичні чинники, що впливають на розвиток, продуктивність і врожайність озимої пшениці протягом вегетаційного циклу 16

Всеукраїнський аграрний журнал №8 (91) / 2020

Аналіз зміни середніх за рік і сезон багаторічних значень середньої температури повітря і кількості опадів свідчить, що до середини ХХІ століття за збалансованого розвитку суспільства (сценарій А1В) в Україні можна очікувати подальшу суттєву зміну термічного режиму та режиму зволоження на всій території країни відносно сучасного кліматичного періоду, що може суттєво вплинути на врожайність польових культур.

Полісся На Поліссі температура повітря може значно зрости протягом усього вегетаційного циклу вирощування озимої пшениці, порівняно зі сучасним кліматичним періодом. На різних фазах розвитку культури ці зміни можуть коливатися від 0,5°С (молочна-воскова стиглість) до 1,5°С під час сівби, сходів і в період припинення вегетації. Підвищення температури повітря дуже ймовірно та ймовірно сприятиме збільшенню урожайності озимої пшениці протягом майже усього вегетаційного циклу, а умови для її вирощування на Поліссі будуть більш сприятливими, ніж у сучасний кліматичний період. Винятком є лише період відновлення вегетації, коли продуктивність температури може зменшитися, хоча умови для вирощування пшениці залишаться сприятливими. Кількість опадів на Поліссі до середини ХХІ ст. може збільшитися протягом усього вегетаційного циклу. Лише на Житомирському та Чернігівському Поліссі у передпосівний період можливе їхнє зменшення відносно середніх багаторічних значень упродовж 1981–2010 рр. Проте, ці зміни несуттєві, а їхня ймовірність менше 65%. Найбільше зростання кількості опадів очікуємо на Волинському Поліссі у період молочної та воскової стиглості польової культури, що може становити 20-25% і більше. Дуже ймовірне збільшення опадів на 10-13% у період припинення вегетації та ймовірне – на 7-9% під час цвітіння і колосіння, а на Волині – у період сівби та сходів. Протягом інших фаз вегетації озимої пшениці зміни несуттєві та малоймовірні й можуть становити в середньому по області до 5%. Збільшення кількості опадів на Поліссі в передпосівний період може дещо зменшити врожайність культури

www.agroelita.info

до середини ХХІ ст., проте умови для її вирощування у цей період залишаться сприятливими: коефіцієнт продуктивності опадів коливатиметься в межах 92-98%. Оптимальна для пшениці кількість опадів випадатиме й під час сівби, сходів, припинення і відновлення вегетації і створить сприятливі умови для її вирощування. Збільшення кількості опадів під час кущіння пшениці сприятиме зростанню її продуктивності, проте умови для її вирощування будуть задовільними, як і в сучасний кліматичний період. Водночас збільшення опадів під час цвітіння-колосіння буде ймовірно несприятливим, хоча умови для вирощування також залишаться задовільними. У липні збільшення кількості опадів зумовить зниження продуктивності культури до 55-77% і на Волинському Поліссі в середині ХХІ ст. дуже ймовірно виникнуть несприятливі умови для вирощування озимої пшениці через перезволоження. Отже, умови вирощування озимої пшениці на Поліссі у середині ХХІ ст. за сценарію А1В залишаться задовільними, проте на Волині дуже ймовірний недобір зерна 14-15%.

Лісостеп Практично не викликає сумнівів підвищення температури повітря в Лісостепу до середини ХХІ ст. протягом усього вегетаційного циклу, яке буде посилюватися зі заходу на схід. Найбільші зміни очікуємо в період осінньої вегетації та взимку під час її припинення, які можуть перевищити 1,5°С. Внаслідок таких змін термічні умови для вирощування пшениці стануть сприятливими протягом усього вегетаційного циклу, у той час, як у сучасний кліматичний період вони були задовільними у східному Лісостепу в період кущіння та припинення вегетації. На відміну від температури, кількість опадів до середини ХХІ ст. у період осінньої вегетації може зменшитися у Лісостепу, особливо центральному. Проте ці зміни будуть незначними та малоймовірними. Взимку дуже ймовірно та ймовірно опадів стане більше на 10-15%. Найбільші зміни очікуємо у східному Лісостепу. У період відновлення вегетації зміна кількості опадів малоймовірна, а під час цвітіння, колосіння молочної і воскової стиглості їхня кількість може ймовірно зрости на 5-10% у західному Лісостепу. Така зміна 17

кількості опадів суттєво не вплине на умови вирощування озимої пшениці. Вони залишаться сприятливими в передпосівний період, під час сівби, сходів, припинення і відновлення вегетації. Задовільною для вирощування озимої пшениці майже в усьому Лісостепу буде кількість опадів у період її кущіння, цвітіння, колосіння та стиглості. Винятком є західний Лісостеп, де значна кількість опадів може погіршити умови її вирощування і до середини ХХІ ст. вони ймовірно стануть незадовільними через перезволоження. Такі зміни термічного режиму та режиму зволоження ймовірно та дуже ймовірно сприятимуть збільшенню урожайності озимої пшениці в період осінньої вегетації та під час її молочної і воскової стиглості та дещо зменшать її продуктивність взимку та в період весняної вегетації. Загалом, умови вирощування озимої пшениці у Лісостепу до середини ХХІ ст., хоча й погіршаться на 1-3%, проте ймовірно залишаться задовільними, як і в сучасний кліматичний період.

Степ У Степу очікуємо найбільші зміни термічного режиму за вегетаційний цикл вирощування пшениці. Практично не викликає сумнівів підвищення температури повітря протягом усього періоду від 0,8 до 1,9°С. Найбільші зміни (1,7°С) можливі в період сівба-сходи та в південному Степу – у період припинення вегетації (1,9°С). Таке інтенсивне зростання температури приведе до того, що середня температура повітря за період сівба-сходи може перевищити 15°С і перетнути межу кліматичного літа, що потребує коригування та переносу початку сівби польової культури. До середини ХХІ ст. коефіцієнт продуктивності температури може зменшитися майже протягом усього вегета-

18

ційного циклу, особливо у південному Степу (ймовірність більше 99%). Найбільші зміни очікуємо в передпосівний період. Наслідком інтенсивного підвищення температури повітря буде зниження урожайності озимої пшениці на 10-13% у південному Степу, що приведе до значного погіршення умов її вирощування зі задовільних до незадовільних. Проте, у північному Степу інтенсивний ріст температури під час сівби, сходів та молочної і воскової стиглості сприятиме збільшенню продуктивності та врожайності озимої пшениці. Зміна кількості опадів у Степу майже протягом усього вегетаційного циклу вирощування озимої пшениці може бути незначною до середини ХХІ ст. і переважно зменшуватися. Винятком є період припинення вегетації, коли дуже ймовірне збільшення середньої по області кількості опадів на 12-17%. Зменшення кількості опадів на 4-12% очікуємо в період сівба-сходи, відновлення вегетації на всій території Степу. Можливе також збільшення як дефіциту опадів, так і їхньої кількості в окремих районах у інші фази розвитку культури, що свідчить про зростання неоднорідності поля опадів. Така зміна режиму зволоження зумовить зменшення коефіцієнту їхньої продуктивності на значній території у період весняної вегетації та дозрівання культури, під час сівби та сходів, у передпосівний період в південному Степу та припинення вегетації – в північному. Проте, збільшення продуктивності опадів можливе на всій території Степу в період кущіння та в південному Степу взимку, коли вегетація рослини призупиняється. Незважаючи на зміни, умови зволоження для вирощування озимої пшениці до середини ХХІ ст. в Степу залишаться сприятливими та задовільними. Дослідження зміни сумісного коефіцієнта продуктивності температури й опадів свідчать [6], що дуже ймовірно та ймовірно вони зумовлять зниження продуктивності озимої пшениці в передпосівний період, сівба-сходи, у період

Всеукраїнський аграрний журнал №8 (91) / 2020

припинення і відновлення вегетації та під час її цвітіння і колосіння, особливо в північному Степу. Можливе зниження урожайності польової культури в окремих регіонах і в інші фази. Лише в період кущіння, зміна температури та опадів буде сприятливою для зростання продуктивності озимої пшениці в середині ХХІ століття. Зміни продуктивності озимої пшениці за температурою повітря і кількістю опадів упродовж вегетаційного періоду надалі посилюватимуть зменшення плодотворності клімату в Степу, особливо південному, і збільшення недобору урожаю озимої пшениці, який може сягати в середньому по області 25-30%. Незважаючи на такі зміни, умови вирощування культури в середині ХХІ ст. за сценарію А1В можуть залишитись сприятливими та задовільними. Отже, за реалізації сценарію SRES A1В, підвищення температури повітря та зміну режиму зволоження, спостерігатимемо й до середини ХХІ ст. протягом усього вегетаційного циклу вирощування озимої пшениці. Проте, агрокліматичні умови для її вирощування залишаться сприятливими та задовільними на всій території країни. Винятком є степова зона, де очікуємо найбільші зміни, особливо південний Степ. У цьому регіоні недобір урожаю озимої пшениці може сягати в середньому по області 25-30%.

“РОСТОК” Зерновий - ефективне рішення для передпосівної обробки насіння зернових культур підвищує урожайність на 10 - 15 %

стимулює ріст кореневої системи

підвищує енергію проростання насіння

збільшує кількість продуктивних стебел підвищує стресостійкість рослин до несприятливих умов

сприяє появі ранніх та рівномірних сходів забезпечує рослину доступними елементами живлення на ранніх фазах росту і розвитку

ТОВ “Український Аграрний Ресурс”

м. Київ, вул. Автозаводська, 43, Тел.: +38 (044) 239-27-30 E-mail: info@uarostok.ua, сайт: www.uarostok.ua

Посилання: 1. Дмитренко В. П. Оценка влияния температуры воздуха и осадков на формирование урожая основных зерновых культур. Методическое пособие. – Л.: Гидрометеоиздат, 1976. – 48 с.

2. Дмитренко В. П. Погода, клімат і урожай польових культур: [монографія]. – 2010. – 620 с.

3. Балабух В. А., Малицкая Л. В., Ягодинец С. Н., Лавриненко Е. Н. Проекции изменения климатических средних и показателей экстремальности термического режима к середине ХХІ века в Украине. – Природопользование. – Минск, Республика Беларусь. – 2018. – №1. – С.97-113.

www.agroelita.info

19

РОСЛИННИЦТВО

ЗДОРОВИЙ ҐРУНТ – БАГАТИЙ УРОЖАЙ. НОВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ ОЗДОРОВЛЕННЯ ҐРУНТІВ ЗА ДОПОМОГОЮ МІКОРИЗАНТІВ

Яка користь від мікоризи? Прижившись на рослині, мікоризні гриби розмножуються на коренях рослин і поширюються в навколишній ґрунт у вигляді великої маси абсорбуючих ниток, збільшуючи поглинання рослиною води та поживних речовин. Ці нитки більш ніж на порядок тонші за кореневі волоски, і тому здатні проникати в найтонші пори ґрунтових мінералів, які є навіть у кожній окремій піщинці.

В 1 см3 ґрунту навколо коренів загальна протяжність ниток мікоризи – від 20 до 40 метрів В одному кубічному сантиметрі ґрунту навколо коренів загальна протяжність ниток мікоризи складає від 20 до 40 метрів! Нитки грибів поступово руйнують ґрунтові мінерали, добуваючи з них мінеральні елементи живлення рослин, яких немає у ґрунтовому розчині, зокрема й такий важливий елемент як фосфор. Це пов'язано з тим, що доступний для рослин іон РО43- – мало рухливий у ґрунті, тому навколо коренів утворюються зони виснаження доступним фосфором шириною 1,0-1,5 мм, через те, що РО43- дуже повільно надходить із навколишнього ґрунту. Гіфи гриба поширюються на великі відстані від коренів, і по них фосфор надходить у корені з відстані 20-30 і навіть 80 мм. Також гриби, які утворюють мікоризу, сприяють поглинанню фосфору коренями рослин із важкорозчинних фосфатів. Заразом із фосфором, мікоризний симбіоз може відігравати роль у надходженні до рослин азоту та мікроелементів, зокрема кальцію, цинку, міді, заліза. В літературі є значна кількість даних про те, що арбускулярний мікоризний (АМ) симбіоз не лише збільшує поглинання елементів жив20

лення рослинами, але й може впливати на стійкість рослин до несприятливих чинників довкілля, зокрема забруднення важкими металами, посухи, засолення тощо. Ще одна важлива функція мікоризи – перешкоджання зараженню коренів паразитичними грибами та бактеріями, а також вплив на склад ризосферних організмів. Захисна функція мікоризи обумовлена тим, що сплетіння гіфів на поверхні кореня перешкоджає проникненню інфекції всередину нього; гриби, що утворюють мікоризу, виділяють у навколишнє середовище антибіотики: використовуючи вуглеводи, що надходять у корені, вони позбавляють патогенні організми необхідної для них енергії. Встановлено також позитивний вплив грибів, які утворюють мікоризу, на водний режим рослин, що обумовлено здатністю гриба поглинати воду з відносно сухого ґрунту. Крім того, мікоризація сприяє створенню додаткових мікоризних спільнот із бульбочковими та іншими ґрунтовими бактеріями, іншими грибами-симбіотами, що є у зоні дії системи. Ця система отримала назву «єдина мікоризна мережа» – СМN. Єдина мікоризна мережа розподіляє вуглець всередині екосистеми, здійснює харчування і перерозподіл азоту, фосфору та води між рослинами-партнерами, посилює транспірацію і підвищує резистентність до посухи. І, як «вишенька на торті», АМ-гриби покращують агрегатний стан ґрунту. Крім того, що скріпляють ґрунтові частинки, утворені грибами міцеліальної мережі, вони накопичують у ґрунті глікопротеїн-гломатін, який на 60% складається з вуглецю. Гломатін обумовлює склеювання агрегатів ґрунту та підвищує їхню гідрофобність.

Мікориза в полі Чому важливі ці знання для практичного ведення землеробства? Тому, що система вирощування сільськогосподарських культур, яка контролюється мікоризою, є на кілька порядків стійкішою і ефективнішою для підвищення врожайності зі зменшенням затрат на виробництво. Коріння практично всіх сільськогосподарських культур вступають у взаємодію з грибами, що утворюють мікоризу арбускулярного типу (АМ). Виняток становлять представники сімейств хрестоцвітих і лободових (буряк, шпинат), а також осокових. За даними VII Міжнародної конференції з мікоризи (2013 рік, Нью-Делі), за використання мікоризи в різних ґрунтово-кліматичних зонах було досягнуто збільшення Всеукраїнський аграрний журнал №8 (91) / 2020

врожайності культур: соя – від 15 до 40%, кукурудза – від 20 до 70%, зернові колосові – від 15 до 30%, овочеві – від 30 до 200%. Найбільш швидкий і ефективний спосіб для насичення популяціями мікоризи поля з цими культурами є застосування комерційного мікоризного інокулянту для передпосівної обробки насіння. Тут однією з найбільш вдалих є розробка британських вчених мікоризного препарату на основі ендомікоризного гриба Glomus intraradices, яка відкриває нову сторінку в оптимальному насиченні ґрунту мікоризантом. Широке використання мікоризанту вже на початкових етапах може збільшити прибуток, завдяки прибавці врожаю і відразу зекономити кошти на добривах. А у випадку сої, незалежні польові дослідження доводять, що використання мікоризного гриба Glomus intraradices в умовах Центрально-Західного Лісостепу може призвести до підвищення врожайності від 9 до 20%. Крім того, мікоризація ґрунту працюватиме й на перспективу, завдяки покращенню структури ґрунту, його оздоровленню, покращенню фітосанітарного стану.

Практичні поради Заселяти спорами гриба-симбіонта можна як посівний, посадковий матеріал, так і кореневу систему рослин, які вже вегетують. Є кілька дуже важливих моментів, на які потрібно зважати на початковому етапі для того, щоб мікоризне партнерство відбулося: 1. Наявність вологи в прикореневій зоні.

2. Температура ґрунту не нижче 18 ˚С.

3. Наявність у ґрунті розчинних фосфатів не більше 8%.

4. рН ґрунту не нижче 5,3.

5. Захист грибного препарату або оброблених рослин (посадкового матеріалу) від активного ультрафіолетового випромінювання (прямих променів сонця), тому що ультрафіолетові промені згубно впливають на спори.

6. Сумісність із хімічними препаратами (дивитись на упаковці сумісність із діючими речовинами протравників). Після того, як гриб, завдяки виділенням кореневої системи, активізується і вступить у контакт із кореневою системою, він стає практично невразливим і єдиною умовою його розвитку є наявність кореневої системи партнера. Про важливість використання мікоризи в сучасних агротехнологіях розповів у інтерв’ю компанії VITAGRO PARTNER провідний ґрунтознавець України Григорій Господаренко, професор кафедри агрохімії і ґрунтознавства Уманського національного університету садівництва, доктор сільськогосподарських наук: «Нині світ, не лише ми, уже не в змозі вносити добрива в такій великій кількості, як раніше. До того ж, змінюються погодні кліматичні умови, зростає спека, все нагальнішим постає завдання мобілізації ґрунтових запасів поживних речовин, особливо фосфорних, які є в достатній кількості у ґрунті, однак для рослин недоступні. За цих умов мікоризація рослин є надактуальним питанням і новою можливістю. Мікоризована рослина за умов посухи та дефіциту поживних речовин більш ефективно використовує добрива та вологу. Мікориза виводить кореневу систему рослин набагато глибше їхнього звичного проникнення в товщу ґрунту, виділяючи органічні кислоти, вона перетворює нерозчинні сполуки в розчинні та подає рослині. Зокрема, такий вид гломових грибів як Glomus intraradіces здатен сформувати мікоризу з багатьма видами культур –

www.agroelita.info

пшеницею, кукурудзою, соняшником, соєю та овочевими, і це відкриває можливості його широкого застосування. В основних сільськогосподарських культур коренева система сягає углиб на 2-3 м, у деяких – дещо глибше, тоді як гіфи мікоризних грибів тягнуться до понад 10 м. Така розвинена мережа кореневої системи здатна ефективно мобілізувати з нижчих шарів – з підґрунтя – вологу та потрібні нам елементи живлення, істотно посилюючи природне живлення рослини. Зазвичай, за внесення мінеральних форм фосфорних добрив засвоєння фосфору за рік не перевищує 10-20%, за рядкового способу внесення – може зрости до 40%. Це змушує аграріїв збільшувати дози внесення – невикористаний фосфор переміщається вглиб і переходить у недоступні сполуки. І ось, у цьому важливому завданні – переміщенні фосфатів із нижчих горизонтів у вищі та перетворення їх на доступні форми – мікориза грибів є успішним рішенням. Водночас зростає й постачання рослини іншими макро-, мікроелементами та вологою. Також цей крок гарантовано дозволяє зменшувати дози внесення фосфору на 20-30%. Іноді в перший рік можна не помітити яскравого збільшення врожаю від застосування мікоризних грибів, однак потрібно зважати на загальний оздоровчий ефект мікоризи на ґрунт, він неминуче спрацює пізніше. Адже, крім зазначеного впливу на живлення, розвинена мережа коренів неодмінно покращує агрегатну структуру ґрунту, індикує певні захисні реакції, а отже впливає на його оздоровлення, стимулює утворення в рослині фітоалексинів – речовин антибіотичної дії. Наостанок, така мережа гіфів і коренів після розкладання перетворюється на щедре джерело живлення наступним рослинам, що веде до кращих урожаїв». Компанія VITAGRO PARTNER 21

РОСЛИННИЦТВО

БАЖАЄТЕ ОТРИМАТИ ДРУЖНІ СХОДИ? ДОДАЙТЕ ДО ПРОТРУЙНИКА БАКОВУ СУМІШ « ДЕФЕНС-С» – НАДІЙНИЙ ЖИВИЛЬНИЙ «КОЖУШОК» ДЛЯ НАСІННЯ Боротьба за майбутній урожай починається ще з насіння: запаси поживних речовин, енергія проростання, наявність або відсутність збудників хвороб, доступні поживні елементи для його майбутнього розвитку. Чи можемо ми вплинути на ці чинники ще на стадії підготовки насіння до сівби? Можемо! Обробка насіння – перший важливий крок до збільшення врожайності. Але важливо не тільки захистити насіння протруйником від збудників хвороб, а й забезпечити майбутній проросток доступними поживними речовинами на перших етапах розвитку. Український виробник регуляторів росту рослин компанія «Імпторгсервіс» пропонує не просто протруїти насіння озимих зернових колосових культур протруйниками, а доповнити цей захід інкрустацією (створенням навколо насіння спеціальної водорозчинної мікрооболонки) з нанесенням поживних речовин на насіння. Переваги інкрустації насіння баковою сумішшю «Дефенс-С»: • висока ефективність – до 98% схожості насіння; • захист насіння від дії несприятливих кліматичних чинників (полімерна плівка зберігає насіння в сухому та напіввологому ґрунті до 60 діб і більше); • знімає токсичну дію протруйника на зародок насіння та проросток; • повне припинення осипання з поверхні протруйника під час завантаження насіння в мішки; • підвищує сипучість зерна під час сівби; • стимулює розвиток кореневої системи, активує фізіологічні процеси в рослині; • поліпшує мінеральне живлення і підвищує імунітет рослин; • завдяки дії амінокислот посилює антистресовий ефект; • збільшує корисну мікрофлору та підвищує біологічну активність у ризосфері рослин, сприяє оздоровленню ґрунту; • підвищує врожайність та якість продукції. Бакова суміш «Дефенс-С» – унікальний комплекс препаратів, які використовують разом із протруйником для інкрустації насіння зернових колосових культур. Компоненти бакової суміші («Антистрес», тара 0,68 кг – 3 шт., «Марс-EL», тара 1 л – 1 шт. і комплекс амінокислот, тара 100 мл – 2 шт.) доповнюють один одного, підсилюють ефект передпосівної обробки насіння, позитивно впливаючи на його посівні якості, а в разі стресових температурних перепадів повітропроникна плівка захищає його від перегріву та пересихання до 60 днів. Передпосівна обробка насіння полімерами, що входять до препаратів бакової суміші –найперспективніша та високоефективна, схожість насіння становить 94% і вище, що забезпечує дружні й рівні сходи. Використання полімеру як плівкоутворювача – найбільш надійна форма вирішення

22

14 діб після сходів Контроль

Весна

БС «Дефенс-С»

Контроль

БС «Дефенс-С»

проблеми захисту насіння від дії на нього несприятливих чинників у разі сівби в сухий і напіввологий ґрунт. Прозора, міцна, тонка, добре розчинна у воді, повітропроникна полімерна плівка забезпечує стовідсоткову дрібнодисперсну обробку поверхні насіння препаратами, повне припинення осипання з поверхні протруйників і комплексів мікроелементів під час затарювання насіння в мішки, їхнього транспортування, вантажно-розвантажувальних і посівних робіт. Це зробить захід обробки насіння безпечним для людей і навколишнього середовища. Завдяки плівці, протруйник проникає у всі місця мікротравм і тріщин. Мікротравмування зернівок не тільки знижує урожайність, але й різко погіршує якість насіння, зберігання якого пов’язане з великими ускладненнями в зв’язку з інтенсивним розвитком великої кількості різних мікроорганізмів, що негативно впливають на схожість та інші показники продуктивності. Як відомо кожному агроному, переростання озимини восени знижує зимостійкість культур. Рослини озимих зернових, інкрустовані перед висівом препаратом БС «Дефенс-С», витрачають енергію не на формування великої листостеблової маси, а навпаки – всі поживні елементи йдуть на розвиток потужної кореневої системи та накопичення цукрів у вузлах кущіння. Застосування цієї суміші дасть можливість додатково отримати до 2,5-3,0 ц/га зерна озимих зернових колосових культур. До бакової суміші обов’язково додавати протруйник і карбамід (100 г/т).

Замовляйте за телефонами: +38067-633-97-87, +38067-633-62-88 imptorgservis@ukr.net іmptorgservis.uaprom.net

Всеукраїнський аграрний журнал №8 (91) / 2020

РЕВОЛЮЦІЙНА ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ ОЗИМОГО ЯЧМЕНЮ

ТОВ «Сингента» Консультаційний центр: (безкоштовно зі стаціонарних телефонів)

0 800 500 449

www.syngenta.ua

ЕФЕКТИВНІСТЬ СИСТЕМИ УДОБРЕННЯ ДЛЯ ВИРОЩУВАННЯ

ЯЧМЕНЮ ЯРОГО Вега Н. І., к. с.-г. н. (кафедра агрохімії та ґрунтознавства Львівського НАУ)

Збиральна кампанія ярих зернових колосових культур завершилася. Фермери аналізують отримані показники врожайності та валові збори зерна. Проте, підвищення урожайності сільськогосподарських культур залишається актуальним питанням на сучасному етапі розвитку аграрного виробництва. Досягнення високої продуктивності можливе завдяки вдосконаленню елементів технології вирощування. Провідну роль серед комплексу заходів має науково-обґрунтована система удобрення.

Перспективи вирощування ячменю ярого Ячмінь ярий є важливою експортною культурою в Україні. Зерно ячменю ярого використовують на продовольчі та фуражні цілі. З нього виробляють крупу та застосовують у пивоварінні, також воно є поживним кормом, адже 1 кг містить 1,2 кормові одиниці та 100 г перетравного протеїну. Зерно містить 9–12 % білка, 1,6–2,0 % жиру, 70–75 % вуглеводів, 2,0–3,0 % зольних елементів [Лихочвор В. В. та ін., 2010].

24

Це культура, яку вирощують в усіх ґрунтово-кліматичних зонах України. Потенційні сорти ячменю ярого вирізняються високим потенціалом урожайності – на рівні 5 т/га і вище. Поєднання високопродуктивних сортів із удосконаленими елементами технології вирощування дозволяє отримувати високі та стабільні врожаї щорічно. Перевагою вирощування ячменю ярого є короткий вегетаційний період, що робить його рентабельним. Адже, затрачаючи менше ресурсів, як порівняти з вирощуванням озимих культур, можливо отримувати високі прибутки. Зважаючи на вище наведене, можна сказати, що ячмінь ярий є перспективною культурою. Розширення його посівних площ здатне забезпечити підвищення ефективності аграрного виробництва.

Всеукраїнський аграрний журнал №8 (91) / 2020

РОСЛИННИЦТВО

Вимоги до умов мінерального живлення За сортовими особливостями рослини ячменю ярого вирізняються високою чутливістю до зміни умов живлення на різних етапах органогенезу, що впливає на їхню здатність формувати повноцінний урожай у несприятливих ґрунтово-кліматичних умовах [Поліщук І. С. та ін.., 2011].

На формування 1 т зерна ячмінь ярий засвоює 23–30 кг азоту, 10–15 кг фосфору та 20–25 кг калію На формування 1 т зерна та відповідної до цього кількості побічної продукції ячмінь ярий засвоює в середньому 23–30 кг азоту, 10–15 кг фосфору та 20–25 кг калію. Основна кількість поживних елементів надходить у рослину до фази кущення. Ячмінь ярий характеризується слабо розвиненою кореневою системою та надмірно швидким засвоєнням елементів живлення, особливо в період початкового росту. Найвища інтенсивність засвоєння рослинами ячменю поживних речовин припадає на період від 15 до 30 днів вегетації. Вегетаційний період триває всього 90–100 днів [Мірошниченко М. М., 2010; Лісовий М. В., 1991]. Ячмінь належить до посухостійких культур. Критичним періодом для його розвитку є фаза між виходом у трубку до колосіння, тобто у період інтенсивного росту генеративних органів і стебел. Встановлено, що удобрення ячменю ярого зменшує на 20–30% витрати вологи на формування врожаю [Каращук С. В., 2014]. Тому основною умовою його інтенсивного росту та розвитку є забезпеченість легкозасвоюваними сполуками поживних речовин. В системі мінерального живлення ячменю ярого провідне місце належить азоту. Він бере участь у білковому обміні, забезпечує формування вегетативної маси. Основна роль фосфору – формування та розвиток кореневої системи. За недостатньої забезпеченості молодих рослин фосфором на початкових етапах росту та розвитку спостерігається недобір урожаю, незважаючи на посилене фосфорне живлення в пізніші терміни. Важливе значення у перебігу фізіологічних і біохімічних процесів має калій. Зокрема, за достатньої кількості цього елементу в ґрунті підвищується пружність тканин і стійкість до вилягання, прискорюється налив зерна. Також він сприяє регуляції водного й азотного обміну в рослинах [Любич В. В., 2010; Мокрієнко В. А., 2013]. Низький вміст мікроелементів у ґрунті є лімітуючим чинником отримання стабільно високих урожаїв. Найбільша чутливість у ячменю ярого, як і в більшості зернових культур, проявляється до нестачі магнію, міді, марганцю, молібдену та цинку. Недостатня їхня кількість проявляється у порушеннях вуглеводного й азотного обміну, синтезу білкових речовин, спостерігається зниження здатності рослин протистояти впливу низьких і високих температур, а також ураженню збудниками хвороб [Городній М. М., 2003].

www.agroelita.info

Значення системи удобрення у підвищенні врожайності Отримання високих урожаїв сільськогосподарських культур, відтворення та раціональне використання родючості ґрунтів неможливе без науково-обґрунтованого застосування агрохімічних засобів. Численні дослідження свідчать, що добрива – основний елемент впливу на врожайність, агрохімічні та фізико-хімічні властивості ґрунту. Застосування добрив здійснює значний вплив на ґрунт. Для ефективного регулювання властивостей ґрунту та рівня його родючості важливо виявити та оцінити характер впливу на ґрунти різних видів, форм, доз і норм добрив і вирощуваних культур у сівозміні. Науково-обґрунтована система удобрення – це комплекс заходів цілеспрямованого застосування добрив відповідно до потреб рослин у елементах живлення. Внесення мінеральних добрив має ґрунтуватися на результатах агрохімічного аналізу ґрунту. Проєктуючи систему удобрення, важливо також оптимізувати дози та співвідношення добрив для окремих культур відповідно до умов ґрунтово-кліматичної зони. Потужним важелем впливу на врожайність є погодні умови вегетації [Свидинюк І. М., 2009]. Зокрема, в умовах Лісостепової зони на чорноземі типовому малогумусному в роки з достатньою кількістю опадів урожайність ячменю ярого, завдяки природній його родючості, становила 3,0 – 3,5 т/га, у посушливий рік – 2,2 т/га та була найнижчою в досліді. Внаслідок внесення добрив у нормі N45P45K30 врожайність підвищувалася до 4,2 – 4,4 т/га незалежно від погодних умов року. Одним із технологічних прийомів вирощування, який дозволяє знизити вплив на рослини несприятливих умов вегетації є позакореневе підживлення посівів. Проведення листкового підживлення добривами, які містять у своєму складі елементи живлення, речовини, які регулюють ріст, у відповідні фази росту та розвитку рослин позитивно впливає на продуктивність культури. Дослідження проведені в Львівському НАУ на темно-сірому опідзоленому ґрунті Західного Лісостепу свідчать, що позакореневі підживлення добривами з вмістом мікроелементів на фоні норм мінеральних добрив підвищують урожайність ячменю ярого. Вміст лужногідролізованого азоту визначеного за методом Корнфільда в шарі 0–20 см досліджуваного типу ґрунту складав 99 мг/кг ґрунту та характеризувався як низький, вміст рухомих сполук фосфору та обмінних сполук калію за методом Чирикова становив відповідно 88 та 103 мг/кг ґрунту і був середнім, показник кислотності близький до нейтрального рНKCl – 6,5. Схема досліду передбачала проведення позакореневого підживлення посівів добривом із вмістом органічної речовини 901,5 г/кг, N – 65,4 г/л, Cu – 50,3, Fe – 68,3, Zn – 8878,6, Cо – 152,0, Mn – 8803,7 мг/л на фоні норм мінеральних добрив. Позакореневі підживлення проводили у фазу повного кущіння ячменю ярого, згідно з рекомендаціями виробника. Мінеральні добрива вносили під передпосівну культивацію. В результаті позакореневого внесення мікроелементного добрива на фоні мінеральних добрив у нормі N30P30K30 урожайність зерна ячменю ярого становила 3,85 т/га і була вищою від варіанту застосування самих мінеральних добрив на 0,31 т/га. На фоні внесенням N45P45K45 ефективність позакореневого підживлення проявилася в отриманні вищої урожайності на рівні 4,30 т/га, приріст відносно фону мінеральних добрив складав 0,24 т/га. Отже, застосування позакореневого підживлення підвищує ефективність внесених мінеральних добрив, що забезпечує підвищення показників урожайності.

25

РОСЛИННИЦТВО

ГЛЮКОЗИНОЛАТИ В РІПАКУ: ЯК ВІД ЦЬОГО ЗАЛЕЖИТЬ ПРИБУТОК ТА ЕКСПОРТ За 2019/2020 МР Україна експортувала 2,9 млн тонн насіння ріпаку на понад $1,2 млрд. Це – 91% від усього зібраного врожаю. Майже всю культуру закупив ЄС. 5% лишилося на Туреччину, ОАЕ та Ізраїль. За даними асоціації “Укроліяпром”, український ріпак здебільшого купували у вигляді сировини – насіння. Олію імпортували собі Китай та ЄС (6,2% від усього експорту), а шрот – Туреччина та Ізраїль (6,5 %). Ріпак затребуваний на світовому ринку. Китай, Індія, країни Південної Америки та ЄС зацікавлені як у сировині, так і вже в готовій олії та шроті. Однак, одна з вимог до цієї продукції – низький або нульовий вміст ерукової олії та глюкозинолатів. Сьогодні ріпак, який містить глюкозинолатів понад 25 мкмоль на 1 г насіння, не затребуваний на світовому ринку ні під харчові, ні під кормові цілі.

Глюкозинолати: що це та в чому небезпека? Насіння ріпаку, як і гірчиця, капуста чи хрін, мають відмінний від інших олійних культур склад. Зокрема, їхньою особливістю є вміст ерукової олії та глюкозинолатів. Останні – це хімічні речовини, що містять у своєму складі сірку й азот. З них утворюється так зване гірчичне масло. Воно захищає рослину від комах і хвороб саме своїм гірким присмаком. Проявляється, коли культуру зрізають, пережовують чи пошкоджують в інший спосіб. Це – природний метод захисту. Проте в надлишковій кількості глюкозинолати шкідливі для тварин і людей. Через свою гіркоту ріпак до 1970-х був не надто популярною культурою у світі. Ба більше, викликав подразнення шлунково-кишкового тракту, серця, нирок і печінки в тварин, які їли з нього шрот, а олія мала зеленуватий колір. Для того, щоб використовувати ріпак як корм, фермерам доводилося спочатку робити профілактику серцевих хвороб у свиней, корів чи інших представників ВРХ, а вже потім вводити культуру в раціон. Це здорожчувало процес і ускладнювало логістику, тож було невигідно всім учасникам ринку. Завдяки інноваційним методам селекції та новим гібридним сортам кількість глюкозинолатів у культурі вдалося знизити. У 1970-х науковці вивели перші так звані “однонульові” сорти ріпаку, в яких не було ерукової кислоти. Згодом з’явилися “двонульові” – з низьким вмістом глюкозинолатів. З того часу площі ріпаку зростають щороку по всьому світу. Однак, рівень глюкозинолатів можуть підвищувати бур’яни, насичуючи ґрунт сіркою та азотом. Узагалі на їхню кількість у культурі впливають генотип, умови вирощування і навіть період висіву та збирання.

Які рішення пропонують ринок і науковці? ► Використання гібридів і нових сортів Сьогодні під час вибору насіння аграріям варто звертати увагу, крім олійності, стійкості до вилягання та здатності культури до перезимівлі, на вміст глюкозинолатів і розвиток рослини навесні. Швидке відновлення після зими забезпечує високу 26

конкуренцію бур’янам і зменшує ризики насичення рослин “зайвими” хімічними речовинами. А найкращий показник вмісту глюкозинолатів – 1-2 за 9-бальною шкалою – від початку гарантує високу якість урожаю. ► Зміщення термінів посіву/збирання Українські науковці Львівського аграрного університету два роки тестували терміни посіву ріпаку. Потім виміряли рівень ерукової олії та глюкозинолатів. Рівень останніх знижувався, коли ріпак висівали пізніше й збирали раніше. Такі терміни особливо підходять для західних і північних областей. Це доводять і схожі дослідження японських наукових інституцій, які проводять з 1980-х років. Річ у тім, що глюкозинолати, крім негативного впливу на людей і тварин, мають протигрибкову та противірусну дію. Окремі види хімічних речовин навіть знижують активність онкоклітин. Тому вчені досліджують, у яких рослинах і в якій кількості глюкозинолати можуть стати людині в нагоді. Під час цих досліджень науковці встановили: кількість цих речовин та їхніх похідних дуже різниться від рослини (брокколі, звичайної капусти, цвітної капусти, гірчиці чи ріпаку) та умов вирощування. Це і ґрунт, і клімат, і удобрення, і час збирання, положення рослин і забезпечення водою. Якщо кілька днів під час вегетаційного періоду рослини ріпаку зазнають водного стресу, то зменшиться олійність урожаю, натомість зросте рівень глюкозинолатів. ► Ефективні гербіциди Одним із рішень зменшення рівня глюкозинолатів у ріпаку на початку 2000-х стала технологія Clearfield®. Це – поєднання гербіцидів широкого спектру дії та гібридів ріпаку, стійких до цих препаратів. Препарати, які застосовують із високоврожайними гібридами, протистоять практично всім видам бур’янів. Ефективний контроль бур’янів (насамперед, хрестоцвітних) забезпечує відсутність конкуренції з рослинами ріпаку за світло, вологу та поживні речовини. Також гарантує зменшення вірогідності підвищення рівня небезпечних речовин у рослинах ріпаку (зменшення рівню глюкозинолатів у майбутньому врожаї). Що дуже важливо: підвищується якість насіння ріпаку. Цього вдається досягти завдяки поєднанню двох діючих речовин – імазамоксу та метазахлору. Діючі речовини належать до різних хімічних класів. Імазамокс, наприклад, має як системну, так і контактну дію. Може рухатися по рослині. Метазахлор натомість має більш виражену ґрунтову дію та забезпечує тривалий захист ще протягом 1-2 місяців. Разом діючі речовини здатні проникати через коріння й листя в більшість, навіть злісних, бур’янів. Порушуючи їхній фотосинтез, імазамокс і метазахлор “ліквідовують” небезпечних сусідів по полю. Це дає можливість ріпаку на ранніх етапах вегетації максимально сконцентрувати сили на рості та розвитку. Комплексний підхід до вирішення проблеми бур’янів на полях ріпаку дасть не лише гарний, але і якісний урожай. А це своєю чергою означає можливість експорту та високий дохід. Всеукраїнський аграрний журнал №8 (91) / 2020

РОСЛИННИЦТВО

«МИ – ЄВРОПЕЙСЬКЕ ВИРОБНИЦТВО, РОЗТАШОВАНЕ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ» –

«СЕСВАНДЕРХАВЕ-УКРАЇНА» У

сільгоспвиробництві є чимало стереотипів. Один із них стосується переваг імпортованого насіння перед вирощеним в Україні. В усякому разі серед деяких наших аграріїв ще побутує така думка. З нею категорично не згодні в компанії «СЕСВАНДЕРХАВЕ-Україна», що є дочірнім підприємством одного зі світових лідерів із виробництва насіння цукрового буряку. «Ми – європейське виробництво, розташоване на території України з міркувань наближення до клієнта», – кажуть у «СЕСВАНДЕРХАВЕ-Україна». І – запросили своїх клієнтів, представників ПП «Західний Буг», у Одеську область, де розташовані насінники цукрового буряку для ознайомлення з виробничим процесом вирощування насіння та для того, щоб зруйнувати чимало міфів про те, що зарубіжне (бельгійське) насіння, вирощене в Україні, поступається імпортованому. Попередньо нагадаємо, що компанія «СЕСВАНДЕРХАВЕ-Україна» єдина в Україні понад 15 років займається вирощуванням насіння цукрових буряків зарубіжної селекції, а ПП «Західний Буг» є основним на Західній Україні виробником цукрових буряків. Тож зустріч двох основних гравців вітчизняного бурякового ринку виявилася цікавою і пізнавальною для обох сторін.

Насінники на півдні Одещини Зібралися усі біля насінницького поля цукрових буряків на території ПП «Агро-соя», що в Татарбунарському районі Одещини. Цього року тут вирощують насіння двох гібридів – Тореадор і Тапір. За кілька кілометрів, у сусідньому господарстві СВК «Росія» у Кілійському районі розташований насінник гібриду Карпати. Решта насінників ще трьох гібридів розташовані в Ренійському районі Одещини. Після анексії Криму Росією, де, власне, компанія «SESVANDERHAVE» розпочинала виробництво насіння цукрових буряків в Україні, місцем для його вирощування став південь Одещини. Загалом, більше жодна міжнародна компанія не веде в Україні насінництва цукрового буряку. Можливо, це й на краще, адже так компанії «СЕСВАНДЕРХАВЕ-Україна» простіше дотримуватися

28

норм просторової ізоляції насінників, а вони (норми) набагато вищі від європейських. Річ у тім, що всі селекційні компанії вирощують насіння буряків для ринку Європи на півночі Італії, на півдні Франції та в Іспанії. За європейськими вимогами, відстань між ними для насінників однакової плоїдності становить 300 м, різної – 600 м. Натомість на Одещині витримують відстань 3 км – за однієї плоїдності, за різних – 5 км. А відстань до насіннєвих ділянок кормових чи столових буряків сягає не менше 10 км. Власне розповіддю про вимоги просторової ізоляції ми вже й почали руйнувати міф про другосортність вирощеного в Україні насіння цукрового буряку. Ще один аргумент – географічне розташування насінників. Південь Одеської області – на одній географічній широті з регіонами, де розташовані насінники цукрових буряків як селекції «SESVANDERHAVE», так і інших селекційних компаній в Європі. Утім, за ґрунтово-кліматичними умовами для ведення насінництва, саме ця частина Одещи-

ни – між рікою Дністер, гирлом Дунаю та Чорним морем, історична назва якої – Бессарабія, має свої беззаперечні переваги.

Віктор Гацула, директор з виробництва насіння компанії «СЕСВАНДЕРХАВЕУкраїна» «Загальновідомо, що ґрунт і клімат є визначальними чинниками в насінництві. Оптимальна вологість із достатньою сумою тепла та світла – основна передумова отримання насіння з високими посівними та продуктивними властивостями, – говорить директор з виробництва насіння компанії «СЕСВАНДЕРХАВЕ-Україна» Віктор Гацула. – Я вважаю, що тутешні умови є чи не найкращі для вирощування насіння цукрових буряків. Тут прекрасні ґрунти, м’які зими, тож насінники добре перезимовують, рослини не вимерзають, хоч ми все одно підстраховуємося – на зиму укриваємо їх ґрунтом. Із трьох боків насінники оточені водою: озеро Сасик і близькість інших придунайських озер, море, ріка Дунай, тому тут повітря достатньо насичене вологою, що особливо важливо в період запилення рослин. Ще одна перевага – насіння, вирощене в Україні, не потребує додаткового штучного висушування під час збирання врожаю, завдяки більш інтенсивній сонячній інсоляції. Така суха погода є звичайним явищем літом у Степу Всеукраїнський аграрний журнал №8 (91) / 2020

Володимир Аністратенко, спеціаліст компанії «СЕСВАНДЕРХАВЕ-Україна»

(південь Одещини). Насіння з європейських насінників фермерам часто доводиться просушувати спеціальними установками через більшу кількість опадів. Адже на Одещині річна норма опадів втроє менша, ніж на західно-європейських насінниках. Тож там (у Європі), збирання зазвичай проходить у складних умовах, наслідком яких є перезволожене насіння. Щодо насінників в Україні – рослини скошують у суху погоду (це є звичайне явище для цього регіону) і сухе насіння з вологістю не більше 10% постачають на насіннєвий завод для подальшого виробництва кінцевого продукту». Щоб отримати насіння високої якості, треба повністю витримати технологічний процес. Важливим є кожен елемент технології – від вибору попередника до способу збирання. І, звісно, ключову роль відіграє кваліфікація персоналу. За багато років усі технологічні процеси в насіннєвих господарствах ретельно відпрацьовані, спеціалізована посівна та збиральна техніка була поставлена в свій час бельгійською компанією «SESVANDERHAVE» і є такою ж, яку використовують на європейських насінниках. Тож, у сукупності з відмінними ґрунтово-кліматичними умовами, маємо високоякісне виробництво насіння цукрового буряку бельгійської селекції у нас в Україні.

досвідчений спеціаліст компанії «СЕСВАНДЕРХАВЕ-Україна», який забезпечує щоденний контроль за станом рослин і дотриманням усіх агротехнологічних операцій. – Вирощуємо ми насінники з оригінальних батьківських ліній, які є власністю компанії «SESVANDERHAVE». Базове насіння отримуємо з Бельгії. Щодо сівозміни, то раніше ніж через 10 років на попереднє місце насінник не повертається – через насіння падалиці, яке так довго може зберігатися у ґрунті. Зазвичай висіваємо насіння після бобових чи озимих зернових культур – вони найкращі попередники. Схема висіву: два рядки – батьківська форма, шість рядків – материнська. У такий спосіб отримуємо від батьківських рослин достатньо пилку, адже чим більше пилку потрапляє на материнську квітку, тим краща запиленість, урожайність і якість насіння. Для стимуляції бокових розгалужень, досягнення синхронного цвітіння батьківських і материнських рослин, а отже кращого запилення і отримання більшої кількості якісного насіння, обов’язково проводимо таку технологіч-

ну процедуру, як чеканка. Цю технологію застосовують як на європейських насінниках, так і на українських, і це дає добрі результати. Варто зауважити, що насінники в Україні весь час перебувають під пильним контролем бельгійських спеціалістів, які неодноразово інспектують стан рослин у різних фазах розвитку». Поле для сівби в господарстві готують особливо ретельно, бо ж глибина загортання насіння невелика – максимум 2-3 см, а в основі успішної закладки насінника є саме отримання дружніх і вирівняних сходів. Під оранку вносять усі необхідні добрива. Насіннєві ділянки обов’язково облаштовані крапельною або дощувальною системою зрошення. Восени зазвичай проводять поливи, аби «зарядити» вологою та викликати сходи, і в подальшому – поливи й інші агрозаходи, направлені на формування вирівняних коренеплодів масою 25-30 грамів, що особливо важливо для успішної перезимівлі насінників і їхньої продуктивності. Навесні та в літній період проводять 5-6 вегетаційних поливів загальною нормою 2500-3000 куб. м води на 1 га. Особливу увагу приділяють запобіганню ураження рослин насінників хворобами, серед яких критичною в цій зоні є борошниста роса – через велику рослинну масу та регулярні поливи. Загалом за період вегетації проводять до семи обробок фунгіцидами з різними діючими речовинами,

Європейська технологія насінництва «Технологія насінництва в наших насіннєвих господарствах аналогічна європейській, але, звичайно ж, адаптована до місцевих ґрунтово-кліматичних умов України, – розповідає Володимир Аністратенко, висококваліфікований

www.agroelita.info

29

дальні періоди щороку до нас приїздить технолог із Бельгії, тобто основні насінницькі операції ми здійснюємо під контролем європейських спеціалістів. Вони відповідають за це насіння, тому контролюють його якість як на етапі вирощування, так і в процесі підготовки на заводі. Мене дивує, коли деякі наші виробничники цукрового буряку все ще з недовірою ставляться до насіння, вирощеного в Україні».

віддаючи перевагу препаратам, що вже мають суміш двох активних інгредієнтів (наприклад, триазол і стробілурин). Фунгіцидні обробки проводять превентивно, не чекаючи прояву хвороби, через кожні 12-14 днів. Щодо шкідників, то найбільш шкодочинними є совки, з якими восени борються препаратами на основі піретроїдів і фосфорорганічних сполук. На щастя, складних бур’янів у цій зоні немає, тож гербіциди групи Бетаналів застосовують тільки восени, навесні їх вносити навіть немає потреби, бо ж посіви перебувають у задовільному стані. Завдяки цьому, рослини ще й позбавляють зайвого стресу – ще одна перевага місцевого виробництва насіння. У середньому з гектара в господарстві отримують до 4-5 т насіння (вороху), яке далі очищають від домішок і сміття і відправляють на доробку на насіннєвий завод у Київській області, який є покращеною копією бельгійського насіннєвого заводу (обладнання й устаткування ідентичне, але новіше). Згідно зі стандартами, там відбирають виповнене насіння, яке в подальшому

30

проходить усі етапи доробки (чищення, шліфування, дражування, інкрустація, пакування…). Усі етапи виробництва насіння проходять під пильним контролем контрольно-насіннєвої лабораторії на якісні показники. Лабораторія є складовою насіннєвого заводу «СЕСВАНДЕРХАВЕ-Україна» та працює відповідно до міжнародних стандартів контролю насіння (ISTA) та чинних українських стандартів. Для того, щоб не виникало сумнівів у якості посівного матеріалу (насіння цукрового буряку) усі партії комерційної продукції паралельно перевіряє Державний центр сертифікації та експертизи сільськогосподарської продукції (Україна) та спеціалізована лабораторія у м. Тінен (Бельгія). Отже, отримавши сертифікат якості або висновок контрольно-насіннєвої лабораторії «СЕСВАНДЕРХАВЕ-Україна», ви отримуєте тричі перевірені та підтверджені дані. «З боку органів контролю до нас посилена увага, – сміється Віктор Гацула. – Хоч би й тому, що, крім нашого насінника, тут інших немає, тому всі контролери – до нас. У найбільш відпові-

Основний пріоритет – висока якість виробленого продукту Нагадаємо, оригінальні батьківські лінії (базове насіння) поставляють з Бельгії і є власністю компанії «SESVANDERHAVE» (Бельгія). Машини, обладнання та устаткування – використовують такі самі, як на європейських насінниках. Насіннєвий завод, який розташований у Київській області, є покращеною копією бельгійського насіннєвого заводу (обладнання й устаткування ідентичне, але новіше). Розміщення насіннєвого заводу саме в Україні було затверджено тільки з міркувань логістики для наближення європейського виробництва до клієнта і, як наслідок, для зниження собівартості посівного матеріалу. Звичайно, український менталітет, загартований радянською якістю товарів і послуг, безапеляційно вважає, що все вироблене в Україні є гіршим від імпортного. Але ті часи закінчилися… В умовах конкурентного сьогодення, зробивши мільйонні інвестиції в Україну в галузі насінництва цукрового буряку, працюючи на ринку України вже більше 25 років і займаючи достойну частку

Всеукраїнський аграрний журнал №8 (91) / 2020

цього ринку, основним пріоритетом для компанії «SESVANDERHAVE» є висока якість виробленого продукту. Тільки так і не інакше!!! Завдяки високій якості насіння цукрового буряку селекції «SESVANDERHAVE», яке виробляють в Україні, 31 січня 2018 р. на засіданні країн-членів учасників Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) у Парижі Україна отримала дозвіл повноправно брати участь у міжнародній торгівлі насінням цукрових буряків. Компанія «SESVANDERHAVE» є основним ініціатором розширення участі України у Схемах сортової сертифікації ОЕСР, зокрема у Схемі щодо насіння цукрових буряків, призначеного для міжнародної торгівлі. Як тільки в Україні законодавчо буде затверджено цей документ, частину насінників із Франції та Італії буде переміщено саме в Україну. Тож сподіваємося, що нам вдалося якщо не зруйнувати, то сильно похитнути міф про нібито різну якість насіння цукрового буряку, яке вирощують у Європі та в Україні. Варто зауважити, що компанія «SESVANDERHAVE» інвестувала більше 20-ти млн євро в сучасний Інноваційний центр, який здатен надати багато відповідей на різні виклики, пов’язані з виробництвом цукрових буряків. За допомогою інноваційних технологій створюють більше селекційного матеріалу та отримують нові гібриди. За результатами досліджень, насіння цукрового буряку селекції «SESVANDERHAVE», вирощене в Україні, відповідає високим європейським вимогам і очікує поставок у європейські бурякосійні країни після затвердження в Україні Схем сортової сертифікації ОЕСР (OECD certification). Підсумовуючи цю статтю, хотілось би сказати, що європейські спеціалісти компанії «SESVANDERHAVE» (Бельгія) пишаються досягнутими результатами в Україні. Підтвердженням може слугувати те, що Прем’єр-міністр Бельгії, Посол Бельгії та бельгійське керівництво компанії неодноразово відвідували насіннєвий завод «SESVANDERHAVE», розташований у Київській області. Отриманими враженнями всі завжди залишаються задоволені. Людмила Морозова, The Ukrainian Farmer Офіційний сайт компанії «СЕСВАНДЕРХАВЕ-Україна» – www.sv-ukraine.com.ua

www.agroelita.info

Зліва направо: Володимир Крупак, агроном-аналітик ПП "Західний Буг" і Сергій Горобець, комерційний директор ТОВ "Сесвандерхаве-Україна" Володимир Крупак, агрономаналітик ПП «Західний Буг» (с. Павлів, Радехівський р-н, Львівська обл.): «Наше господарство є партнером Радехівського цукрового заводу та одним із ключових постачальників бурякової сировини. Маючи в обробітку 65 тис. га землі, цього року 14 тис. га ми засіяли цукровим буряком. У черговий раз використовуємо селекцію компанії «SESVANDERHAVE». В сезоні 2020 року посіяли гібриди: Тапір, Сіу, Маніту, Ігуана, Балі, які вирощуємо в різних ґрунтово-кліматичних умовах Львівської, Тернопільської та Чернівецької областей. У такий спосіб підбираємо для кожної зони стабільні гібриди. Оскільки для нашої компанії цукровий буряк є основною культурою, доволі затратною у виробництві, то ми намагаємося приділяти їй найбільше уваги. Для нас важливо знати, у яких умовах і за якою технологією селекційні компанії вирощують насіння буряку, які критичні моменти можуть вплинути на його кінцеву якість. Бо тільки якісне, генетично однорідне насіння може сформувати задекларований виробником урожай. Саме цим продиктований наш візит на насінники компанії «SESVANDERHAVE» в Одеську область. Окрім того, отримана інформація буде корисною для нашої служби агроконсалтингу, яка надає послуги з агрономічного супроводу дільничим підрозділам ПП «Західний Буг» та іншим господарствам, зокрема бурякоздавачам Радехівського цукрового заводу, щодо технології вирощування буряку, її здешевлення тощо. Наші рекомендації базуються не на відчуттях, а на знаннях і ґрунтовній аналітиці – і для цього ми

закладаємо досліди на своїх полях, відвідуємо насінники чи селекційно-дослідні станції різних компаній, зокрема й у Європі. З компанією «SESVANDERHAVE» ми співпрацюємо тривалий час, але до цього часу замовляли насіння буряку тільки з Бельгії. Тому ще одна мета нашого візиту на насінники компанії в Одеській області – з’ясувати особливості бельгійського й українського виробництва насіння. Те, що ми побачили на насіннєвих ділянках у господарствах «Агро-соя» та «Росія», справді цікаво, дає ґрунтовне розуміння виробничого ланцюжка від первинного насінництва до кінцевої точки призначення – до поля. У цілому враження від відвідин позитивне. Але, якою б не була довіра до виробника, все вирішує незалежний дослід у полі, який ми неодмінно проведемо, щоб порівняти насіння, вироблене в Бельгії та в Україні – з повним вхідним аналізом енергії проростання, схожості, калібрування обох партій тощо. Також запросимо наших партнерів-виробничників оцінити результати. Поки можу вказати на важливу перевагу насіння «SESVANDERHAVE», виробленого в Україні: оскільки компанія має насіннєвий завод у Київській області, партію насіння можна оперативно замовити та отримати, до того ж, на бажання – зі збільшеною нормою фунгіцидної чи інсектицидної складової протруйника. Це величезна перевага для господарств, які мають великі площі буряку з вужчою сівозміною, коли буряк повертається на попереднє місце через 3-4 роки та більше уражується кореневими гнилями».

31

РОСЛИННИЦТВО

СЕКРЕТИ ВИРОЩУВАННЯ ВИСОКИХ УРОЖАЇВ

В

СОЇ

Віталій Грищенко, керівник відділу технологічної підтримки ТОВ «ФІРМА ЕРІДОН»

попередній статті «Секрети отримання рекордних урожаїв сої» (журнал «АгроЕліта» №5(88)/2020) ви мали можливість ознайомитися зі сучасними рекордами, встановленими американськими фермерами. Але рекордний урожай не завжди означає прибутковий (економічно доцільний). Тому давайте «спустимося з висот» і спробуємо розкрити секрети не рекордних, а високих урожаїв сої. Хоча не зайвим буде порахувати й економіку саме рекордних урожаїв, оцінити реальність їхньої прибутковості. Стосовно резервів підвищення врожайності сої досить цікавими є праці Фреда Белоу (Fred Below), професора фізіології польових культур Іллінойського університету (США). Його дослідження зосереджені на розумінні чинників, що обмежують продуктивність польових культур, зокрема кукурудзи та сої. Впродовж 5-ти років Фред Белоу проводив дослідження способів підвищення врожайності сої. Результати цих досліджень опубліковані у праці «Шість секретів успішного вирощування сої» (Six Secrets of Soybean Success). Наведемо основні положення цих досліджень – секрети успіху вирощування сої.

1 Погода

необхідних макро- та мікроелементів. За цієї системи живлення врожаї сої сягають понад 5 т/га. Виробникам потрібно звертати увагу на калій. Соя за врожайності 4 т/га потребує 190-200 кг/га калію. Рослини сої щоденно поглинають приблизно 4 кг/га калію протягом 50-денного періоду, починаючи з початку утворення бобів. Велика кількість калію накопичується у стеблах, тому може бути швидко використана рослинами сої для потреб бобів. І лише 40% калію виноситься з поля разом із урожаєм. Поглинання фосфору триває протягом більш тривалого, 70-денного періоду, починаючи з утворення бобів. Рослини не зберігають наявний у стеблі фосфор, тому більшість цього елементу має надходити безпосередньо з ґрунту. Приблизно 80% фосфору виноситься з поля разом із урожаєм. За даними досліджень Університету штату Іллінойс (США) найбільший вплив на врожайність сої має саме фосфор, а не калій, як вважали раніше. Крім того, дослідження свідчать, що додатковий азот, особливо нітратний, не пригнічує азотфіксацію (у що раніше довго вірили). Сої потрібно приблизно 70-80 кг азоту на формування тонни врожаю зерна. Від симбіотичної азотфіксації бульбочковими бактеріями рослини сої можуть отримати до половини зазначеної потреби. Решта необхідного азоту надходить із ґрунту. На початку формування насіння симбіотична азотфіксація сповільнюється, тому соя за високої врожайності потребує більше азоту, ніж здатні забезпечити бульбочки. Дослідження свідчать, що досягнення врожайності понад 4 т/га все більше залежить від додаткового азоту (з ґрунту та внесених добрив).

Має найбільший вплив на врожайність сої, але лишається практично поза нашим контролем. Звичайно, більш контрольованим цей чинник є у фермерів, які вирощують сою на зрошенні. Решта піддаються більш суттєвому впливу погоди на кінцевий результат. Крім вологозабезпечення, посіви сої також піддаються впливу високих температур, що особливо негативно проявляється в період цвітіння – формування бобів, і може призводити до абортації квіток та/або бобів.

Система 2живлення

Раніше поширеною практикою було забезпечення поживними елементами таких культур, як-от кукурудза, а соя використовувала післядію внесених під її попередник добрив. За цієї системи живлення виробники не очікували на врожай вищий за 3-4 т/га. З проактивною системою живлення можна подолати рубіж урожайності сої в понад 4 т/га. Тому сьогодні провідні виробники використовують повноцінну систему живлення сої з використанням усіх

Таблиця 1. Порівняння поглинання та винесення з урожаєм поживних елементів за врожайності 4,2 т/га зерна сої та 14,4 т/га зерна кукурудзи

32

Потреба, кг/га

Винесення зі зерном, кг/га

Індекс урожаю, %

Елемент живлення

кукурудза

соя

кукурудза

соя

кукурудза

соя

N

287

304

166

217

58

71

P2O5

113

56

90

44

80

79

K2O

216

202

63

84

29

42

Всеукраїнський аграрний журнал №8 (91) / 2020

Таблиця 2. Поглинання та винесення з урожаєм поживних елементів за врожайності 4 т/га зерна сої Елемент живлення

Потреба, кг/га

Винесення зі зерном, кг/га

Індекс урожаю, %

N

274

200

73

P2O5

48

39

81

K2O

190

78

41

S

19

11,2

59

Zn

5,4

2,2

41

B

5,2

1,8

35

На посівах сої мінеральний азот може бути використаний у фазу V2-V3 (20-30 днів після посіву). У фазі R4 соя починає переміщувати азот із вегетативних тканин до бобів. Тому найбільш оптимальним часом для внесення мінерального азоту є фаза R3 (початок утворення бобів). Найбільш ефективними формами азотних добрив для застосування на сої є: аміачна селітра, сульфат амонію, карбамід-аміачна суміш (КАС). Норми застосування: перед посівом 35–60 кг/га N, під час вегетації 60–120 кг/га N. Отже, соя потребує досить великої кількості поживних речовин, зокрема азоту, фосфору та калію. І досить велика кількість поживних речовин виноситься з поля разом з урожаєм, зокрема азот, фосфор і сірка.

3 Захист листової

4 Генетика

Виробникам завжди нагадують, що вибір сорту є одним із найважливіших рішень. Завжди треба вибирати сорти з високою врожайністю, гарною стійкістю до основних хвороб (чи найбільш поширених у вашому регіоні), адаптовані під конкретно ваші ґрунтово-кліматичні умови. Зазвичай найбільш урожайними є сорти з більшим періодом вегетації. Але сорти досить по-різному реагують на управління (додавання технологічних заходів), тому потрібно вибирати сорти з відомою і позитивною реакцією на управління.

Фото: © Павло Балюх

поверхні від хвороб і шкідників

На врожай сої найбільший вплив має кількість бобів на одній рослині. Різниця між урожайністю 3,4 та 4,2 т/га в основному в кількості бобів у середній частині рослини. Приблизно 60% урожаю сої забезпечується саме середньою частиною рослини (7–13 вузли). Тому важливо захистити листову поверхню саме в цих місцях. Поставте собі за мету збільшити кількість бобів на рослинах сої. Додавання одного додаткового боба до кожної рослини – це додатково орієнтовно 140 кг/га врожаю зерна.

www.agroelita.info

33

5 Ширина

міжрядь

Дослідження свідчать, що найбільш оптимальною є ширина міжряддя 50 см. Більш вужче міжряддя (50 см проти 70 см) спричиняє більший вплив на кінцевий урожай та краще відгукується на додавання більш інтенсивних методів управління.

6 Обробка

насіння

Ваша мета як виробника сої – отримати гарно розвинуті та рівномірні сходи, що є практично неможливим без комплексної обробки насіння.

Висновки: • Ранній посів і використання більш пізніх за вегетацією сортів підвищує врожайність сої.

• Фосфор дуже часто є причиною обмеження рівня врожайності сої.

• Намагайтеся сформувати рослини з більшою кількістю бобів. Додавання ще одного боба на рослині додає 140 кг/га врожаю. Надійно захищайте листову поверхню – приблизно 60% урожаю зерна сої формується в середньому ярусі рослин (7–13 вузли).

• Посів більш вузькими міжряддями (50 см проти 70 см) підвищує врожайність. Рослини сої посіяні вужче краще реагують на чинники інтенсифікації.

• Сорти сої досить сильно відрізняються між собою реакцією на практики управління, тому вибір правильного сорту має важливе значення. І на завершення, давайте спробуємо оцінити реальність прибутковості рекордних урожаїв сої. Цей розрахунок носить виключно інформативний характер і має на меті надихнути вас на роздуми. В розрахунку було взято порівняння затрат за планових урожайностей 3 т/га та 7 т/га. Як ви бачите, навіть за більш суттєвого рівня затрат, рекордні врожаї сої можуть бути більш прибутковими. А рішення щодо вибору підходів і технологій завжди лишається за вами.

Таблиця 3. Розрахунок прибутковості вирощування рекордних урожаїв сої, грн./га Стандартна технологія

Рекордний урожай

Обробіток ґрунту

1000

1200

Протруювання насіння

650

750

Внесення мінеральних добрив N30

1260

Внесення мінеральних добрив N300P120K120 Посів

2800

3000

Внесення ґрунтового гербіциду

630

630

Внесення страхового гербіциду

1030

1030

Внесення грамініциду

630

630

Фунгіцидно-інсектицидний захист, позакореневе живлення

1230

1500

Фунгіцидно-інсектицидний захист, позакореневе живлення

1380

1500

Фунгіцидно-інсектицидний захист, позакореневе живлення

1500

Фунгіцидно-інсектицидний захист, позакореневе живлення

1500

Зрошення

15000

Десикація посівів

920

920

Збирання врожаю

730

1500

Оренда землі

5000

5000

17260

51660

3

7

Вартість зерна, грн./т

10000

10000

Дохід, грн./га

30000

70000

Прибуток, грн./га

12740

18340

Всього затрат, грн. Плановий урожай, т/га

34

16000

Всеукраїнський аграрний журнал №8 (91) / 2020

ТЕХНІКА ТА ТЕХНОЛОГІЇ

«УКАБ АГРОТЕХНОЛОГІЇ» – НАЙМАСШТАБНІША ПОЛЬОВА ПОДІЯ ЦЬОГО ЛІТА 29 липня на потужностях HarvEast Holding у с. Ревне Бориспільського району Київської області відбулася найбільша польова подія цього літа – «УКАБ Агротехнології». Захід організувала асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» спільно з агенцією UCABevent. Подія стала наймасштабнішою з моменту запуску проєкту УКАБ 2017 року та зібрала понад 2000 відвідувачів.

А

подивитися й справді було на що! До уваги гостей – велика виставкова зона статичних експозицій, демонстрація техніки, ресурсів, тест-драйви авто, експрес-навчання та прикладні майстер-класи з вибору та впровадження технологій точного землеробства, налаштування причіпної техніки. А ще – дружнє спілкування в професійному середовищі, обмін досвідом із колегами, розіграш цінних подарунків і багато іншого.

У вітальному слові президент асоціації «УКАБ» Алекс Ліссітса подякував присутнім за те, що в цей непростий час, незважаючи на перепони, агровиробники завітали на захід.

«2020-ий рік – незвичний і складний, хоча в сільському господарстві завжди так заведено казати, але цей рік справді нетиповий. Несподівано ми зіткнулися з проблемами, які зовсім не пов’язані з сільським господарством: світова пандемія коронавірусу суттєво вплинула на всіх нас, на нашу роботу. Та ми повертаємося до життя. Агросектор – це той сектор, який, попри всі труднощі, продовжував постійно працювати, забезпечуючи продовольчу безпеку нашої країни, постачаючи на зовнішні ринки нашу продукцію, і в такий спосіб поповнюючи державну казну. Тому моя подяка всім аграгріям за ту роботу, яку ви робите кожного дня, аби населення України стабільно харчувалося, мало стабільні доходи, наші села розвивалися, а державний бюджет наповнювався грошима. Сьогодні на «УКАБ Агротехнології» більше 50-ти компаній представляють інноваційні агротехнології та актуальні технічні рішення для агробізнесу. Це означає, що аграрний сектор розвивається, і українські сільгоспвиробники готові й надалі інвестувати у аграрні технології», – сказав Алекс Ліссітса.

щоб допомогти виробникам стабільно підвищувати продуктивність за допомогою цифрових інструментів. Після того на гостей чекав вражаючий демопоказ техніки від провідних світових брендів. На полі площею 60 га свою ефективність у дії продемонстрували понад пів сотні агрегатів, а саме: зернозбиральні комбайни, перевантажувачі зерна, зерновози, агрегати для поверхневого обробітку ґрунту, сівалки для посіву озимих культур, самохідні та причіпні обприскувачі. Була представлена техніка вітчизняних та іноземних виробників і їхніх дилерів: CLAAS, Massey Ferguson, Egritech, АІКО, KUHN, Техноторг, AGCO, Agrimatco, Great Plains, MZURI, Vaderstad, BEDNAR, AGROKALINA, Альбіон, ВФК, Agroresurs, Центр інновацій АСП, Полетехніка, Lozova Machinery, LEMKEN, Horsch, New Holland Agriculture, AMAZONE, CASE IH, Астра, AMAKO, TITAN Machinery Ukraine. А після демонстрації кожної одиниці техніки спеціальна група експертів із 15 профільних спеціалістів – агрономів, інженерів, науковців – давала свою оцінку кожному агрегату згідно з технічними характеристиками та виробничим завданням. Редакція журналу «АгроЕліта» теж не оминула увагою подію національного масштабу «УКАБ Агротехнології». Ми поспілкувалися з представниками компаній – виробників техніки, яка має великий попит серед вітчизняних сільгоспвиробників.

Зернозбиральні комбайни Під час польової події вперше презентували революційний зернозбиральний комбайн Massey Ferguson IDEAL 7. Як розповів продакт-спеціаліст AGCO Віталій Панічерський, комбайн оснащений 9,8-літровим двигуном AGCO Power потужністю 451 к.с. На машині встановлено трансмісію DriveCenter, яка дозволяє за будь-яких обертів двигуна «м'яко» запустити комбайн.

Пізнавальна інформація та вражаючі демопокази Під час пленарної частини заходу всі охочі мали змогу приєднатися до обговорення кейсу «Climate Field View – сучасна платформа для сільського господарства», яка була створена, 36

Всеукраїнський аграрний журнал №8 (91) / 2020

ІDEAL 7 — єдина машина в своєму класі, яка має бункер об'ємом 17100 л та швидкість розвантаження 210 л/с. Це однороторна машина зі загальною площею сепарації 2,27 м. кв. Комбайн має найдовший ротор в індустрії — 4,84 м, завдяки цьому процес сепарації відбувається надзвичайно якісно. Інноваційна система обмолоту Single Helix має дві секції по 4 суцільних бичі (разом – 8 бичів), які дозволяють проводити обмолот близький до барабанної машини. Машина має інтелектуальний повний привід з автоматичною системою блокування і системою підключення заднього приводу. Управління здійснюється за допомогою електронних систем, без участі оператора. Єдине, де він задіяний – щоденний огляд комбайна перед роботою, встановлення стартових параметрів і управління кермом на розворотах, що забезпечує високу маневреність машини. Привернув нашу увагу й жовтогарячий, мов спіле збіжжя на українських ланах, New Holland. «Зернозбиральний комбайн New Holland CX8.80 – це комбайн барабанно-клавішної системи обмолоту, – розпочав презентацію Олександр Суханов, менеджер з марке-

www.agroelita.info

тингу New Holland Agriculture в Україні та Молдові. – Діаметр молотильного барабана – 750 мм, ширина – 1560 мм. За барабаном встановлено роторний сепаратор, за яким – 6 клавіш соломотряса. Загальна ширина клавішного соломотряса 1560 мм, ширина системи очистки – теж 1560 мм, що створює найбільшу у цьому сегменті комбайнів загальну зону очистки – 6,5 кв. м. Комбайн обладнаний 9-циліндровим двигуном із максимальною потужністю 394 к.с. Оснащений містким бункером для врожаю (11500 л) та містким баком для пального – 1000 л. Комбайн обладнаний барабаном з «порізаними» бичами (8 бичів розміщені у шаховому порядку). Це запатентована технологія New Holland, що забезпечує на 10% вищу чистоту зерна та скорочує на 10% витрату пального, яке потрібне для роботи. Може працювати з жатками шириною захвату до 12,5 м або ж із 12-рядковими кукурудзяними жатками з подрібнювачем. На полі комбайн представлений зі зерновою жаткою Varifeed, що відома своєю універсальністю завдяки висувному різальному

37

апарату, положення якого регулюється в діапазоні 575 мм, і дозволяє збирати дуже широкий спектр культур. Комбайн New Holland CX8 є рекордсменом із продажів. На території України вже продано більше двох тисяч машин цієї моделі».

Ґрунтообробна техніка

культури. Ця ж система керує механізмом підрулювання та веде культиватор по міжряддях». Михайло Кришко, комерційний директор компанії BEDNAR в Україні: «На сьогоднішньому заході компанія BEDNAR загалом представляє 9 одиниць ґрунтообробної і посівної техніки (серед них – чотири новинки).

Олександр Олексюк, регіональний менеджер у Західному регіоні України та Молдові компанії «ЛЕМКЕН-Україна»:

«До уваги гостей компанія «ЛЕМКЕН» пропонує три агрегати, які ми показуємо в роботі: коротка дискова борона RUBIN 10 зі шириною захвату 6 м, діаметром диска 645 мм і симетричним розміщенням дисків. Це універсальний агрегат, який може працювати на глибину від 5 до 15 см, навіть у складних умовах забезпечує інтенсивне й однорідне перемішування органічної маси, дозволяючи істотно зменшити втрати вологи від випаровування. Призначений для всіх типів ґрунтів і всіх культур. Сьогодні проводимо прямий демопосів ріпаку по стерні посівним комплексом Lemken Compact-Solitair 9 із одночасним внесенням добрив. Цей агрегат демонструє високу якість та ефективність сівби в різних виробничих і ґрунтово-кліматичних умовах роботи. Також демонструємо причіпний обприскувач LEMKEN Primus 10 з об'ємом бака 3,2 тис. л і штангою шириною від 15 до 30 м. Ширину колії можна регулювати від 1,5 до 2,2 м. У статиці ми представляємо сівалку точного висіву Azurit 9, оснащену інноваційною системою DeltaRow, яка допомагає збільшити врожайність від 5 до 10 %. Також тут можна оглянути просапний культиватор Steketee, беззаперечною перевагою якого є електроніка власної розробки – це комп’ютер, програмне забезпечення та камера, яка здатна відрізнити культурні рослини від бур’янів, адаптується до конкретних умов поля, різних кольорів

38

З новинок – дисколапова борона ACTROS, яка може подрібнювати та перемішувати рослинні залишки за один прохід на глибину до 35 см, а також руйнувати ущільнені шари ґрунту, використовуючи різні робочі стійки. Унікальністю її є те, що транспортна вісь розміщена між рядами робочих стійок. Це ідеальне рішення для роботи в екстремальних умовах. Зернова сівалка BEDNAR OMEGA – завдяки полегшеній конструкції може працювати з тракторами різної потужності та висівати різні види зернобобових культур із широким діапазоном налаштувань і норм висіву – як за класичної оранки, так і за мінімальної системи обробітку. Ще одна новинка – комплекс агрегатів BEDNAR для глибокого розпушування Terraland_Profi з одночасним внесенням мінеральних добрив завдяки причіпному бункеру FertiCart. У статиці до уваги відвідувачів – міжрядний просапний культиватор ROW-MASTER. Вся техніка BEDNAR має низку переваг: агрегати інноваційні, мають оптимальні комплектації, конфігурації, чудово підходять для обробітку українських ґрунтів. І що дуже важливо – співвідношення ціна/якість – одне з найкращих, адже BEDNAR пропонує якісний інноваційний продукт за доступною ціною». Анна Артим

Всеукраїнський аграрний журнал №8 (91) / 2020

LEHNER VENTO : ®

РОБОЧА ШИРИНА – ДО 12 МЕТРІВ!

За допомогою універсальної електричної пневматичної шлангової розкидної сівалки VENTO ® фірми LEHNER – лідера ринку 12-вольтової техніки „Made in Germany“ – можна сіяти дрібне і велике насіння та суміші трави, сидератів, проміжних культур, вносити притислимакові гранули і мікродобрива набагато ефективніше і дешевше, ніж гідравлічними сівалками.

12

вольт

Сівалка VENTO® має потужні 12-вольтові вентилятори (1 або 2 шт.) з плавним регулюванням, що дає змогу точно дозувати та рівномірно сіяти матеріал на ширину 1–6 м, і аж до 12-ти метрів (це світовий рекорд для електричних сівалок!). Така техніка без проблем справиться навіть з великими об‘ємами висіву, наприклад, трави до 40 кг/га, або зернових до 120 кг/га. Сівалкою зручно керувати та регулювати її з кабіни трактора через пульт управління, усі функції і налаштування можна змінювати прямо під час руху. Сам пульт управління простий і надійний у користуванні, має зручний дисплей і мінімум кнопок. Калібрування сівалки на норму висіву, спорожнення бункера, дозування і сівба матеріалу залежно від швидкості руху трактора – все відбувається автоматично. Також через пульт управління можна напряму контролювати та регулювати обороти вентилятора та дозатора. Меню є 20-ма мовами, зокрема й українською та російською, а пульт має змогу зберігати дані до 75-ти калібрувальних проб.

Технічні особливості сівалки VENTO®: • Потужний вентилятор 12 вольт (1 шт. на 8 шлангів або 2 шт. на 16 шлангів).

• Бункер зі заслінкою спорожнення об‘ємом на 120 л, 230 л або 500 л.

• Пульт керування з графічним дисплеєм 3,3 дюйми.

• Дозування залежно від швидкості руху трактора та сигналу підйом/опуск.

• Мішалка з датчиком спорожнення бункера.

• У стандартному комплекті поставки також є: – 8 або 16 відбійних пластин з U-хомутом; – 1 або 2 дозувальних валика (висівні котушки з розрахунку 2 x 5,0 мл сині / на шланг) і комплект котушок інших розмірів; – пневмошланг LEHNER Superflex (25 м або 50 м); – 1 або 2 мішки для калібрувальних проб і ручні ваги; – кабель акумулятора 6 мм кв. (6 м); кабель керування (6 м); – каркас для транспортування і монтажу. Детальніше зі сівалкою VENTO® та іншою технікою LEHNER можна ознайомитися на сайті: www.lehner.eu

Ганжа Олег Вадимович Відділ Східної Європи Тел.: +49 (0)7348 9596-32 Тел.: +49 (0)1734378380 (WhatsApp, Viber) E-Mail: oleg.ganzha@lehner.eu

VENTO® у дії

Шукаємо представників і дилерів для продажу техніки LEHNER

м. Кропивницький, вул. Київська 2-Б, +380 (95) 235-95-01, Директор +380 (95) 235-95-03, Продажі, маркетинг +380 (95) 235-95-04, Конструкторське технологічне бюро (КТБ) +380 (522) 39-53-52, факс e-mail: profi_stan@ukr.net www.profistan.com.ua www.profistan.all.biz

НАС ЦІНУЮТЬ ЗА ЯКІСТЬ ТА НАДІЙНІСТЬ

ТРЕЙЛЕРИ

(ВІЗКИ) ЛАН-1, ЛАН-2, ЛАН-4, ЛАН-11 ДЛЯ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ЖНИВАРОК ДЛЯ ЗЕРНОВИХ, КУКУРУДЗИ, СОНЯШНИКУ 7-12 м ДО КОМБАЙНІВ ВІТЧИЗНЯНОГО ТА ІМПОРТНОГО ВИРОБНИЦТВА Технічні характеристики: • тип візка – 2-3 осьовий, причіпний, довжина – 9,75-12,75 м, ширина 4-8 коліс; 2,1 м, висота – 1 м; • вантажопідйомність – 2800-5200 кг; • вага: 850 – до 1000 кг.

• максимальна швидкість – 20 км/год; • габаритні розміри, не більше:

0%

-4 О

Д

БОРОНА ГОЛКОВА РОТАЦІЙНА БИР-3, БИР-5, БИР-7 Технічні характеристики: • робоча швидкість руху – 15-20 км/год; • вага – 960-1400 кг; • ширина захвату – 3-14 м; • для обслуговування потрібен 1 • продуктивність – до 150 га за зміну; тракторист.

0%

ДО

-4

0%

-4 О

КАТОК-ПОДРІБНЮВАЧ

Д

КЗН-6

Технічні характеристики: • ширина захвату – 6 м; • кількість катків – 3; • діаметр катка – 506 мм; • маса без води – не менше 1720 кг.

• глибина обробітку – до 100 мм;

ПРИСТОСУВАННЯ ДЛЯ ТРАНСПОРТУВАННЯ ІМПОРТНИХ ПРОСАПНИХ СІВАЛОК

0%

ДО

-4

GASPARDO, KUHN, MATER MACC, MASCAR, SFOGGIA, ELVORTI Призначене для переобладнання сівалки з навісної у напівпричіпну, для транспортування її між полями та посіву тракторами МТЗ. Для транспортування сівалок, що працюють як за класичною, так і за No-till технологією.

КУЛЬТИВАТОР ШИРОКОКУТНИЙ УНІВЕРСАЛЬНИЙ КШУ-6,2 Технічні характеристики: • тип культиватора – причіпний; • ширина захвату – 6,2 м; • робоча швидкість руху – 8-12 км/год; • глибина обробітку ґрунту лапками – 5-12 см.

• продуктивність – 6,4-9,6 га/год;

БОРОНА ПРУЖИННА

БП-7, БП-7-01, БП-14

Технічні характеристики: • робоча ширина захвату – 7-14 м; • потужність, необхідна для агрегатування з трактором – від 80 к.с.; • робоча швидкість – до 15 км/год.

КУЛЬТИВАТОР ПЕРЕДПОСІВНОГО ОБРОБІТКУ КПП-4 0%

Д

-4 О

Технічні характеристики: • тип культиватора – навісний; • кількість робочих органів – 35 шт.; • робоча швидкість руху – 15-20 км/год; • глибина обробітку – 5-16 см; • продуктивність – 10 га/год; • робоча швидкість обробітку ґрунту – • ширина захвату – 3,89 м; не більше 20 км/год.

ТЕХНІКА ТА ТЕХНОЛОГІЇ

АНАЛІЗ СУЧАСНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА СПОСОБІВ

ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ Вольський Володимир Анатолійович, кандидат технічних наук, доктор філософії Коцюбанський Ростислав Васильович, аспірант Національний науковий центр «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства»

Починаючи з кінця ХХ століття сільськогосподарське виробництво в Україні розвивається у ринкових умовах, коли частка енерговитрат і трудомісткість вкладень у собівартості вирощуваної продукції значно зросли. Водночас через широке застосування традиційних інтенсивних технологій вирощування сільськогосподарських культур ґрунти почали швидко деградувати. Їхня родючість знижується через зменшення вмісту гумусу, зростає прояв руйнівних ерозійних процесів. І людство постійно шукає шляхи вирішення цих проблем.

З

розуміло, що передусім потрібно знизити значні витрати енергії та праці. Цього можна досягти шляхом зменшення кількості технологічних і енергоємних операцій у процесі вирощування сільськогосподарських культур, якщо попри це, не будуть погіршуватися умови проростання висіяного насіння та подальшого росту й розвитку рослини, а також не буде порушуватися структура ґрунту, не створюватимуться умови для прояву руйнівних ерозійних процесів. У зв’язку з цим, дослідження шляхів зменшення витрат енергетичних ресурсів і праці є актуальною науково-технічною проблемою.

Запобігти ущільненню, скоротити витрати На початку 80-х рр. минулого століття розпочався етап підвищення ефективності землеробства шляхом його інтенсифікації. Внаслідок цього інтенсифікувався процес деградації ґрунтів, площа яких досягає до 80 тис. га щорічно, а розширення посівних площ в Україні досягло критичної (82%) величини. На основі розгляду та аналізу традиційних технологічних процесів встановлено, що витрати енергоресурсів на обробіток ґрунту складають до 30% усіх витрат. Це не завжди виправ44

дано з погляду виконання таких обсягів робіт з обробітку ґрунту відповідно до агротехнологічних вимог, які в основному полягають у знешкодженні, тобто повному підрізанні бур’янів і створенні необхідної для вирощування певної культури щільності ґрунту. Відомо, що оптимальна науково-обґрунтована щільність ґрунту для більшості культур суцільної сівби становить 1,0-1,3 г/см3, а для просапних культур – 1,10-1,25г/см3. Як свідчать результати досліджень, природна (рівноважна) щільність основних ґрунтів України відповідає вказаній. Отже, про необхідну для вирощування сільськогосподарських культур щільність ґрунту потурбувалася сама природа, точніше, рослини адаптувалися до цих умов. Зазначимо, що результати аналізу традиційної технології вирощування культур суцільної сівби свідчать про те, що машинно-тракторні агрегати за період вегетації рослин роблять понад 40 проходів по полю, пов’язаних із виконанням польових робіт. Наслідком цього є ущільнення ґрунту. Більше десяти проходів призначені для різного характеру ґрунтообробних робіт. Отже, виконуючи обробіток ґрунту в повному обсязі за традиційною технологією, машинно-тракторні агрегати опорними колесами трактора та ґрунтообробного знаряддя здійснюють невиправдане та небажане ущільнення ґрунту. Причому на виконання такого обробітку ґрунту витрати пального становлять 31,4-38,8 кг/га, трудовитрати – 1,13-2,12 люд-год/га, а прямі експлуатаційні витрати – 456,9-469,8 грн/га. Застосовуючи за-

мість традиційної технології обробітку ґрунту для вирощування сільськогосподарських культур технології мінімального обробітку, ці витрати можна скоротити в 3-4 рази, замінивши оранку поверхневим обробітком ґрунту без обертання скиби. Заразом такі знаряддя забезпечують підрізання бур’янів, розпушування ґрунту, вирівнювання поверхні, перемішування та зароблення рослинних решток у оброблений шар ґрунту. За даними Мінагрополітики України, в основних ґрунтово-кліматичних зонах України можна застосовувати поверхневий мінімальний обробіток ґрунту на загальній площі 11,15 млн га для вирощування основних зернових культур. Основними ґрунтообробними знаряддями є борони зі сферичними дисковими робочими органами та диско-лапові агрегати. На основі аналізу тенденцій розвитку технологій та техніки, що застосовують у сільськогосподарському виробництві з метою зменшення витрат енергії та праці під час обробітку ґрунту, встановлено, що найменш енергоємною операцією є обробіток ґрунту з використанням борін зі сферичними дисковими робочими органами. Тому сьогодні є необхідність, вибираючи технологію обробітку, розглядати кожну в розрізі техніки, що представлена на ринку вітчизняними та закордонними виробниками, зважаючи на її технічні характеристики та конструкційні особливості для максимально ефективного використання в конкретних ґрунтово-кліматичних зонах України. Всеукраїнський аграрний журнал №8 (91) / 2020

Диско-лаповий агрегат DRACULA від MASCHIO GASPARDO Диско-лаповий агрегат DRACULA від компанії MASCHIO GASPARDO призначений для різних видів обробітку ґрунту: як після збору врожаю (пшениця, ріпак, соняшник, кукурудза), так і для передпосівного обробітку. Завдяки комбінації передніх дисків, лап, вирівнювальних дисків і ущільнювального котка, DRACULA забезпечує зароблення рослинних залишків, аерацію ґрунту, вирівнювання та підготовку посівного ложа в одному, економічно ефективному проході.

1. Підрізання і перемішування Два ряди дисків 610 мм у діаметрі підрізають рослинні залишки, коріння, перемішують їх і розподіляють на глибину обробітку для контакту з ґрунтом і більш швидкого розкладання. Гідравлічне управління дозволяє швидко та легко регулювати глибину.

www.agroelita.info

Кожен диск кріпиться на окремій стійці за допомогою надійної ступиці CULTI-HUB, а тому на них діє гарантія 10 тис. га.

2. Основний обробіток і аерація Лапи можуть працювати на глибину до 30 см, забезпечуючи основний обробіток і насичення ґрунту киснем.

3. Вирівнювання і ущільнення Вирівнювальні диски усувають нерівності, залишені заднім рядом робочих лап. Ґрунт ущільнює тяжкий коток PACKER RING ROLLER Ø 600. Диско-лаповий агрегат DRACULA забезпечує мінімальний і основний обробіток ґрунту від 8 до 30 см.

UNIA ARES HP

UNIA ARES HP – це лінійка важких напівнавісних дискових ґрунтообробних агрегатів, які вирізняються міцною рамою, що забезпечує рівномірний розподіл навантаження по всій робочій ширині. Ці знаряддя створені для швидкісного обробітку ґрунту на глибину від 6 до 12 см. Вони подрібнюють і заробляють пожнивні рештки у ґрунт, знищують бур'яни, заробляють внесені добрива, подрібнюють грудки, закривають вологу тощо. На масивній рамі, що створює навантаження на ґрунт 1250 кг/м, на відстані 120 см один від одного розташовано два ряди конічних дисків. Диски розраховані для роботи в найважчих умовах, великий діаметр дисків і спеціально підібрані кути уста-

45

новки гарантують інтенсивну роботу. Діаметр і тип дисків забезпечують якісне підрізання та перемішування з ґрунтом великої кількості рослинних залишків. Диски прикріплені до рами індивідуально за допомогою гумових демпферів під кутом атаки 18˚ і нахилом 11˚. Завдяки такому розташуванню диск працює як леміш і відвал, отже, відбувається кращий оборот і подрібнення оброблюваного шару ґрунту, а трактору для роботи з таким знаряддям потрібне менше тягове зусилля. Більше того, таке розташування робочих органів і пружинний захист дисків дозволяють агрегатам ARES HP ефективно працювати на полях, де багато рослинних решток і бур'янів, в умовах підвищеної вологості (до 40%).

LEMKEN Rubin 12 Поміж двох менших, але не менш ефективних, дискових борін Heliodor 9 та Rubin 10, розробкою конструкторів компанії LEMKEN у сегменті важких дискових борін є Rubin 12. Найменші короткі дискові борони Rubin 12 виготовляють робочою шириною 3 м. Борони відмінно працюють

46

на глибині до 20 см, яка раніше була доступна лише культиваторам. Два ряди зубчастих напівсферичних дисків діаметром 736 мм дають змогу з високою інтенсивністю подрібнювати та змішувати рослинні рештки з ґрунтом. Характерною відмінністю є симетричне розміщення дисків, що сприяє більш стійкому ходу агрега та.Перший ряд дисків горне масу назовні, а другий навпаки – збирає до центру. Ця система є унікальною і найефективніше протидіє боковому зносу агрегата, а особливо добре себе показує під час роботи на бокових схилах. Диски встановлені під кутом 20° до поверхні ґрунту та під кутом 16° до напрямку руху, що дозволяє рівномірно обробляти поверхню ґрунту на глибину від 7 см. Відстань між дисками становить 17 см, а відстань між балками рами по ходу машини дорівнює 120 см. Борона укомплектована двома рядами штригелів: перший – відбійний – розташований між двома рядами дисків і окрім функції перемішування, сповільнює потік маси та направляє її донизу другого ряду дисків. Другий – «заспокійливий» або вирівнювальний – осаджує масу та за допомогою направних лопаток покращує її рівномірність перед тим, як по

ній пройдуться котки. Ефективність роботи штригелів можна налаштувати, опустивши їх чи піднявши відносно горизонту. В арсеналі оснащення може бути до 12 різних прикочувальних котків, які можуть виконувати різну роботу, починаючи від легкого трубчато-планчатого, закінчуючи важким профільним котком. Варто зауважити, що всі вони закріплюються на маятниковій навісці, що дозволяє ефективно копіювати рельєф поля. У навісній версії Rubin 12 можна оснащувати універсальним колесом, яке у транспортному положенні розвантажує задню вісь трактора, а також забезпечує високу маневреність на поворотних смугах. Високої продуктивності дискові борони Rubin досягають завдяки робочій швидкості не менше 12 км/год. Тягова потреба на 1 метр ширини для українських умов складає від 60 к.с. Максимальна ширина захвату напівнавісного Рубін 12 складає 7 метрів, що потребує приблизно 560 к.с. для роботи на максимальну глибину. Це один із небагатьох дискових агрегатів, який дозволяє ефективно завантажити трактори високого класу потужності.

Всеукраїнський аграрний журнал №8 (91) / 2020

COMPACT-SOLITAIR

ПОСІВНА КОМБІНАЦІЯ COMPACT-SOLITAIR – ТОЧНІСТЬ ТА ВИСОКА ПРОДУКТИВНІСТЬ

Посівні комбінації Compact-Solitair використовуються як для традиційного посіву так і для мульчувального. При цьому вони поєднують високу продуктивність і оптимальну підготовку посівного ложа та оснащуються різними ґрунтообробними секціями. Дізнайтеся про інші важливі переваги:  Великий насіннєвий бункер для високої продуктивності  Універсальність завдяки комбінації з сівалкою точного висіву Azurit  Об´ємні колеса для оптимального прикочування та точного дотримання глибини lemken.com

 Завдяки секціям ротаційної чи дискової борони досягається оптимальне посівне ложе в будь-яких умовах використання  Точне дотримання встановленої глибини висіву та оптимальне закриття насіння за допомогою дводискового сошника OptiDisc

«Коронована криза»: економічні наслідки

10 вересня

Ринок землі: наслідки для української економіки Менеджмент в стилі онлайн: фантазії чи реальність?

Terminal Z

ГЛОБАЛЬНІ КРИЗИ — ЛОКАЛЬНІ РІШЕННЯ (044) 298 00 91 lfm@ucab.ua lfm.com.ua

РЕЄСТРУЙТЕСЯ