Агроеліта №11 (118) 2022

Передплатний індекс – 68639 Свідоцтво – серія КВ №19595-9395Р Заснований – 27.12.2012р. Видавець – ФОП Коцьолок П.І. тел. (067) 986-24-74

Періодичність – щомісяця. Колірність – повноколірний. Формат – А4. Обсяг – до 116 сторінок. Наклад – 20 000 примірників. Папір – крейдований, глянець. Направленість – інформування населення з питань агропромислового розвитку України тощо. Розповсюдження – загальнодержавне. Мова – українська. Редакція: м.Тернопіль, вул. Ст.Будного, 36, оф. 9 тел. (067) 986-24-74 Відповідальний за випуск: Петро Коцьолок Дизайн, верстка: Михайло Стицюк Відділ реклами: Руслана Чайка, тел. (063) 947-12-34 Львівська філія: м.Львів, вул. Б.Хмельницького, 212, оф. 302 тел. (063) 947-12-34, agroelita.info@gmail.com agroelita.office@gmail.com www.agroelita.info www.facebook.com/AgroElitaMagazine Замовлення № 2311 Редакція не несе юридичної відповідальності за зміст рекламних статей та реклами. В журналі використано фото редакції та інші

Олександра Мельника 6 VIII Західноукраїнський чемпіонат на кращий гібрид кукурудзи та цукрового буряка: урожай зібрано, переможців визначено! 8 Валютний контроль агроекспортерів взяв курс на знищення сектору 9 Експертна думка кукурудза: чого очікувати від цьогорічних жнив? 10 Андрій Вдовиченко про органічну діяльність ПСП «Ім. Т.Г. Шевченка» до повномасштабної війни та в реаліях сьогодення 12 Автоматизація планування сівообігу культур для фермерів та середніх агропідприємств 14 Вапнування ґрунту: навіщо і коли його проводити? 18 Особливості мінерального живлення озимих зернових в осінньо-весняний період 22 ТОВ «Компанія ЛАН» відкрила сучасний дилерський центр у Львові: переваги очевидні 24 Культиватор BEDNAR ACTROS: підрізання решток та глибоке розпушування за один прохід 28

SIMA 2022: інновації, які вражають 32 Перевантажувальні бункери-накопичувачі: агрегати, які працюють на результат 34 Аргентина: гігант світового сільського господарства з великим потенціалом 36 Юстус фон Лібіх – автор теорії мінерального живлення рослин 38

PÖTTINGER

ПЕРЕЙМАЄ КОМПАНІЮ MATERMACC SPA Pöttinger розширюється шляхом перейняття італійського виробника MaterMacc Spa. асортиментом продукції для сучасного землеробства. Таким чином, існуючий асортимент сівалок розширюється технологією сівалок точного висіву. Купівлю завершено 07.11.2022.

го господарства та пристрасть людей у MaterMacc ідеально вписуються у світ Pöttinger», – підтверджує Ґрегор

запах свіжого хлібу – залишиться в пам‘яті цілого покоління. Як фермер тримав аграрний фронт і рятував міста

SESVANDERHAVE. Зокрема розповів про особливості селекції, складові технологічного процесу, стан ринку цієї культури та роль компанії в ньому. Також команда продемонструвала етапи виробництва насіння цукрового буряку під час екскурсії

тим, що ви робите,

важливо для українського агробізнесу.

зараз, коли економіка знаходиться у складному стані через російську агресію. До речі, з агро і зокрема цукровим буряком пов’язана моя сімейна історія. Мій дідусь був маленьким фермером. І у молодості він їздив на велике господарство на півночі Франції

на асфальті, відео обстрілу, зафіксоване камерою спостереження, а також уламків зброї. Зараз “SESVANDERHAVE Україна” продовжує стабільно працювати, вчасно та у повних об’ємах забезпечуючи агровиробників по всій країні якісним насінням. Після завершення робочого візиту посла Бельгії поговорили про деталі з Олександром Мельником. – Прокоментуйте поточную ситуацію, як працює те в теперішніх умовах? – Не дивлячись на важку ситуацію, мені подобається, як ми виходимо з неї. Вся наша команда працює та отримує зарплату. Стабільна робота допомагає людям не втрачати сенс, до того ж, у нашому колективі вже багаторічні теплі відносини, ми як сім’я, підтримуємо один одного. Також цього року ми зібрали гарний врожай на насіннєвих полях Одещини, встигли вчасно продати продукцію, не підвели клієнтів. Пишаємося. Та й загалом цукрова галузь на підйо

військовою агресією росії. Навесні під час вторгення ворожих військ на Київщині село Гоголів потерпало

Бачу зростання інтересу аграріїв до неї. – Наскільки енергетична криза впливає на вашу роботу?

– Певним чином впливає, звісно. Під час відключень електроенергії ми вимушені зупинятися, продуктивність заводу знизилась, але не критично. Загалом нам допо міг підхід, яким ми завжди користувались – не очікувати проблему, а її передбачити, бути на крок попереду. Тож ми дуже рано стартували, оскільки було незрозуміло, як розвиватимуться події з енергетикою. Тому нам вдалося вчасно все доставити клієнтам. – Які ваші враження від візиту посла Бельгії сьогодні? Чи очікуєте якогось сприяння вашій роботі з його боку? – У нас завжди були теплі відносини з послами Бельгії, вони у свою чергу неодноразово запрошували на різні заходи, і я радий, що сьогодні встановив дружній контакт із Пітером Ван де Вельде, який прийшов на посаду посла в липні цього року. Нам важливо було показати просуну

тий рівень нашого виробництва та проінформувати, в яких умовах доводиться працювати сьогодні, адже він донесе це до свого суспільства. Наразі це і є головне, чого очікуємо. – Наступного року Sesvanderhave в Україні випов ниться 30 років. Чи є у вас якісь особливі плани? – В першу чергу, мрію про нашу перемогу у війні та повернення до мирного життя. А щодо планів компанії –обов’язково будемо пити вино, вироблене з наших власних виноградників біля заводу, святкувати. Про щось конкрет не говорити зараз заздалегідь складно, але бачимо хороші перспективи. Рік-два і будемо вже експортувати насіння, залишилося ще кілька процедур по сертифікації. Збільшу ватимемо посіви насіння в Одеській області, розвивати мемо цукрову галузь. Буде складно, але у нас в країні все налагодиться. – Як особисто ви прожили майже 9 місяців війни? – Я з сім’єю нікуди не виїжджав з Київщини. Бачив, як ракети літають над головою. Але нам пощастило і ми не по страждали, зараз моя восьмирічна донька ходить в школу, а я захоплююсь, яка зростає нова нація – з почуттям любові до України та національної ідентичності вже з дитинства. Вражений й тим, наскільки сильно ми всі змінились, на скільки збільшилась довіра та єднання.

участь у змаганнях взяли 18 провідних насіннєвих компаній, які представили 152 гібриди ку курудзи, та 3 компанії, що представили 12 гібридів цукрового буряка. Гібриди кукурудзи презентували насіннєві компанії та брен ди зі світовим іменем: серед яких «КВС-Україна», MAS Seeds, Pioneer, «РАЖТ Семенс-Україна», «Заатбау Пробстдорфер Україна», Saaten Union, «Сингента», український виробник –ТОВ АПК «Маїс» (Черкаси), яке представляв дистриб’ютор «Агро Арена» та інші.

Гібриди цукрового буряку представили компанії BETASEED, Марібо, KWS.

Кожен гібрид засівали на демо-ділянці площею 10 сотих, вирощування культур проводили в однакових умовах. Як зазначив

– Ми вже на половину завершили збір кукурудзи. Результат задовільний, з огляду на те, що ми бачили літом, то думали, що буде гірше. Середній врожай станом на сьогодні – у заліку більше 10 т/га.

Копку буряків уже закінчили. Буряк планку підняв цього року! Думаємо, урожай на площі 3368 га становитиме від 80 ц/га. У ході чемпіонату врожай зібрали, зафіксували фізичну вагу, визначили показники вологості та залікову вагу. Як зазначила Любов Джурик, агроном-консультант з на сінництва ПАП «Агропродсервіс», цьогоріч для гібридів куку рудзи дуже важливою є номінація «Найкраща вологовіддача», адже при нинішній ситуації з енергоносіями, це чи не найбільш актуально. Переможців на кращий гібрид цукрового буряку визначали за такими показниками: найвища цукристість коренеплодів, найбільша врожайність та найвищий вихід цукру з гектара. Отже, за результатами змагань призерами стали: КУКУРУДЗА

• ДКС 3402 (ФАО до 250, оригінатор «Декалб»);

• Еккзакт (ФАО 260-300, оригінатор «РАЖТ»);

• Пропульс (ФАО вище 300, оригінатор «ДСВ»);

• Р9610 (найкраща вологовіддача з ФАО вище 300, оригінатор “Піонер).

ЦУКРОВИЙ БУРЯК

• БТС 2730 UP (найвища урожайність, оригінатор «Бетасід»);

• Людмила КВС (цукристість, оригінатор «КВС»);

• БТС 705 UP (найвищий вихід цукру з гектару, оригінатор «Бетасід»).

Анна Артим

СЕКТОРУ Сьогодні аграрний бізнес України намагається виживати в умовах відсутності державного фінансування, затримок з відшкодуванням ПДВ, складної логістики та постійних нововведень у сфері валютного контролю. Однак, влада не полишає спроб ще більше ускладнити життя сільгоспвиробників, пропонуючи позбавлені доцільності законопроекти. Т ак, законопроект №8166 «Про внесення змін до Митного кодексу України та інших законів України щодо запровадження спеціальних експортних процедур» мав би розв’язати проблему неповернення валютної виручки до країни недобросовісними суб’єктами, але замість цього ство рює додаткові збитки для чесних сільгоспвиробників. Фатальні наслідки для сектору в разі прийняття цього законопроекту та можливі альтернативи вирішення пробле ми обговорили представники бізнесу та аграрні асоціації під час спільної прес-конференції «Валютний контроль: як не знищити аграрний експорт?» на платформі «Укрінформ» 8 листопада. Основними інноваціями, які пропонує законопроект №8166 є:

• створення експортних депозитів для кожної експортної операції, на яких експортер має «заморозити» не менше 15% від суми експортного контракту;

ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» Дмитра Кохана лише через цей аспект легальний експортер перед нелегальним втрачає до 10-15%, а під час пікових «скачків» долара відсоток досягав 20-30%. «На жаль, держава так і не змогла вирішити основні пробле ми - зрівняння курсів валют та налагодження процесу відшко дування ПДВ. Одночасно з цим, для вирішення питання контр олю валютних схем законотворці обрали найгірший варіант - створений проект закону буде лише ускладнювати ситуацію. Легальний експортер дійсно буде класти ці 15%, а «чорний» буде показувати мінімальну митну вартість і “депонувати” незначні кошти, а також використовуватиме інші схеми для обходу пропонованої системи, які вказаним законопроектом не перекриваються. Ми погоджуємося, що проблему неповер нення валюти треба вирішувати. Але тут не обійтись простими рішеннями - треба будувати ефективну систему контролю, на кшталт системи електронного адміністрування ПДВ, де усі операції йдуть по одній формулі через зрозумілу для аграріїв калькуляцію. Невід'ємною частиною цієї системи має бути “овердрафт” для легальних експортерів, на суму якого вони можуть експортувати без обов'язку поповнення експортних депозитів - наприклад, відсоток від сплачених ними податків або раніше поверненої в країну валютної виручки», – наголо шує Дмитро Кохан. До того ж прийняття цього законопроекту в період, коли малі та середні сільгоспвиробники

лише починають само стійно експортувати продукцію, зруйнує будь-які ініціативи підприємців: «Такі виробники не мають експортної історії, їх вважають ризикованими автоматично, незважаючи на довгу та чесну діяльність. Для вирішення

Яка ситуація з експортом?

– Яких цін на кукурудзу варто очкувати цьогоріч? – На внутрішньому ринку ціни на кукурудзу можуть далі зростати, однак вони все рівно будуть залишатися нижчими в порівнянні зі світовими. Через війну в Україні, всі логістичні витрати, страхування та ризики бере на себе українська сторона, та ще й пропонує привабливу ціну. В протилежному випадку закупівля української продукції здійснюватися не буде. Якщо робота «зернового коридору» буде зупинена, то зменшена експортна пропускна здатність та надлишкова пропозиція на ринку призведе до зниження ціни. – Скільки кукурудзи потребує Україна для внутрішніх потреб? Скільки тонн зазвичай експортується? – Внутрішнє споживання кукурудзи Україною становить близько 7 млн т.

УКАБ Світлана Литвин: – Пані Світлано, як проходить збір кукурудзи та який прогноз щодо врожайності культури? – Цього року збір врожаю відбувається дуже повіль но. Станом на 17 листопада 2022 року зібрано лише 50% посівних площ кукурудзи. Основні причини таких темпів –тривалі дощі восени, низька фінансова спроможність укра їнських аграріїв з комбінацією з відсутності впевненості, що всю зібрану кукурудзу вдасться реалізувати. Кукурудза в Україні здебільшого призначена для експорту, оскільки внутрішнє споживання значно менше, ніж обсяги вироб ництва цієї культури. Тому є ризики, що частина кукурудзи буде зимувати в полях. Середня врожайність вже зібраної кукурудзи наразі становить 58,1 ц/га, що на 15% менше середніх показників

вистачає для задоволення всіх потреб. Найбіль шими світовими виробниками в 2022/23 МР в світі є США (353,8 млн т), Китай (274,0 млн т), Бразилія (126,0 млн т), Аргентина (55,0 млн т), країни ЄС (54,8 млн т) та Україна (31,5 млн т) (дані USDA). Очікується зменшення обсягів виробництва кукурудзи в країнах ЄС через літню посуху, однак при цьому спостерігається збільшення в США, що компенсує ці втрати в світовому масштабі.

Український експорт кукурудзи завжди залежав від обсягів виробництва. Ще ніколи не було перешкод для здійснення експорту, окрім цього року. За результатами 2021/23 МР Україна експортувала 23,5 млн т кукурудзи. Було б значно більше, однак блокада морських шляхів російськими військами не дозволила це зробити. За перші 4 місяці 2022/23 МР вдалося експортувати 7,4 млн т кукуру дзи. При умові успішної роботи «зернового коридору» буде змога вивезти ще близько 18-20 млн т кукурудзи. – Які є альтернативи «Зерновому коридору»? – Згідно повідомлення Мінагрополітики, від початку вій ни український кордон перетнуло 29,1 млн тонн зернових, зернобобових, олійних культур і продуктів їх переробки. Зокрема, за 2,5 місяці осені до інших країн поїхало 16,6 млн тонн агропродукції, з них – 2,8 млн тонн за перші 15 днів листопада. Це на 800 тис. тонн менше, ніж за першу поло вину жовтня. Зерновим коридором за листопад вивезено близько 1,5 млн тонн с/г продукції. Наразі стало відомо, що «Зернову ініціативу» продов жено ще на 120 днів. Україна зможе й надалі експорту вати Коридором зернові, олійні та продукти переробки, доправляти зерно до країн, які опинилися на межі голоду, та забезпечувати світову продовольчу безпеку. Проте, «Зерновий коридор» постійно перебуває під ро сійським прицілом і будь-якої миті експорт продовольства з України може бути припинений. Тож трейдери вимушені шукати альтернативу. Останнім часом багато говорять про проєкт «Дунайський зерновий шлях», залізниця та прокла дання нової залізничної колії через Польщу для прямих постачань українського зерна, можливість експорту зерна автомобільним транспортом.

Детальніше про ми запитали у генерального директора УКАБ Романа Сластьона: – Альтернативні шляхи наразі забезпечують до 3 млн т на місяць експорту зернових, олійних та продуктів пере робки. Фактично, найбільшою з альтернатив є «Дунайський зерновий шлях». З цих 3 млн т 1.5 млн т – це поточна спроможність Дунайських портів. Наразі діє три порти на Дунаї – Рені, Ізмаїл та Усть-Дунайський порт в Кілії. При цьо

му відбувається нарощення їх спроможності: розбудова за рахунок додаткових зернових терміналів, зокрема перша черга зернового терміналу Нібулон в Ізмаїлі демонструє зростання вантажообігу через порт Ізмаїлу. Експорт цим шляхом можна збільшити до 2 млн т, можливо, навіть біль ше. Однак, справа ще буде за судноплавством, щоб воно здійснювалося стабільно. Також є ще питання вирішення дна поглиблення чи забезпечення відповідної глибини осадки суден та можливості їх проходу через гирло Бистре та через Сулінський канал, оператором якого є Румунія. Ще одна альтернатива – залізниця, котра через західні переходи забезпечує до 1 млн т експорту. Тут є можливість для збільшення. В першу чергу, це стосується переван тажувальних терміналів, крім того, збільшення рухомого складу – зерновозів, інших вагонів, які можуть перевозити зерно на європейській стороні. Великим перспективним проєктом є можливість побу дови широкої залізничної колії до Литви через Польщу. Протяжність - від 400 до 500 км такої колії має з’єднати ширококолійну мережу України з широкою колією Литви, і вийти до порту Клайпеди, що може забезпечувати до 2 млн т перевалки на місяць. Також є ще декілька інших глибоководних значимих та потужних портів у країнах Балтії, що можуть бути приєднані до цієї мережі. Однак, тут великим питанням стане окупність, адже логістичний шлях буде довшим, ніж до наших звичних українських портів. І, відповідно, важливою буде низька вартість логістики. Якщо вона буде такою при окупності в 20-30 років цього проєкту, то він дійсно може мати право на життя. Щодо автомобільного транспорту, то тут більшість «вузьких» місць стосуються міжнародних пунктів пере тину кордону автомобілями. Є певні позитивні зрушення у збільшенні пропускної здатності на кордоні з Польщею. В бік Румунії досить сильно перевантажений пункт По рубне-Сірет. Проте, поруч з ним, як на захід, так і на схід, в 20-30 км є можливість добудувати проєкти, розпочаті раніше, – пункт пропуску в районі Красноїльська та інші. Якщо їх добудувати, то вони збільшать спроможність до перевезення. Наразі автомобілями ми транспортуємо до 700 тис. т на місяць продукції АПК.

чи мало господарств постраждали від бойових дій, купівельна спроможність населення знизилася, багато українців виїхали за кордон, порушені ланцюги постачання через зруйновану інфраструктуру та закриття частини роздрібних торговель них мереж тощо. Але попри усі труднощі, багато виробників продовжують вирощувати органічну продукцію і постачати її вітчизняним споживачам. Одним з таких є ПСП «Ім. Т. Г. Шев ченка», що входить до складу компанії «Аснова Холдинг». Господарство знаходиться в Обухівському районі на Київ щині та з 2018 року активно розвиває і популяризує органічний сектор не лише в нашій країні, а й за її межами. Не припинило воно свою діяльність

а собівартість виробництва нижча. І, звичайно, усі знають, яка складна ситуація з мінеральними добривами, а в органічному виробництві ця проблема відсутня. До війни ми планували пов ністю переходити на органічне виробництво, та наразі процес поки що призупинили. – Яких результатів вдалося досягти до 24 лютого 2022 року? – На той час у нас вже був стабільний прибуток, укладені постійні експортні контракти (переважно з компаніями із Німеччини та Польщі), планували розвиток нових напрямків підприємства, будівництво нових теплиць, інфраструктури для переробки та зберігання плодоовочевої продукції тощо. – І як повномасштабна війна вплинула на усі ці досягнення? – На щастя, наше підприємство не постраждало від бойових дій, щоправда, перші кілька місяців були частково заміновані поля та під’їзди до господарства. Та й майже всі працівники залишилися на своїх місцях, тому підприємство функціонує у майже нормальному режимі. Якщо звичайно не рахувати постійні перебої зі світлом, що впливають, наприклад на роботу обладнання для очистки та сушки зерна та роботу адміністрації. Також буквально пару днів тому в наш садок, що біля Києва влучила ворожа ракета, на щастя це сталося без постраждалих. Війна вплинула на економіку господарства. Як всім відомо, експорт певної сільськогосподарської продукції було обмеже но, суттєво зросла вартість добрив, енергоресурсів. Тому не скажу, що наслідки занадто критичні, проте, є певні проблеми з фінансами, бо ми користувалися і користуємося кредитними коштами. – Як пристосовувалися до роботи в нових реаліях? Чи довелося змінити звичну практику на підприємстві?

ВРХ (породи англер та герефорд), овець преміальної породи меріноландшаф. Також виробляємо компост під органічне виробництво, - розпочинає розмову Андрій Вдовиченко. – Чому вирішили обрати органічний напрямок діяльно сті? – На нашу думку, це один із найбільш перспективних зараз напрямків, оскільки серед основних його переваг є те, що продукція експортується напряму, практично без жодних обме жень, до Європи. Та й ціни на органічну продукцію значно вищі,

Київ, впав більш ніж в два рази, навіть незва жаючи на те, що ми реалізуємо свою продукцію через магазини «WINE TIME», що відносяться до «Аснова Холдингу» та магазини «GOOD WINE». Хочу також зазначити, що підприємство займається ви робництвом преміального м’яса для внутрішнього ринку. Ми розводимо ВРХ м’ясних порід: Герефорд та Абердино-ангус, овець – Меріноландшаф та кіз Бурської породи. Свого часу для розвитку цього напрямку власниками було інвестовано значну кількість ресурсів тому, різке падіння

продажів надзвичайно болюче дається взнаки нашому підпри ємству. – Яка ситуація з цінами на Вашу продукцію? Вони зросли? – Якщо мати на увазі експорт продукції рослинництва, то на неорганічну продукцію не зросли, і сьогодні це одна з основних проблем багатьох товаровиробників, бо долар та євро «під скочили», а ціни залишилися на тому ж рівні, а на деякі позиції взагалі впали ще нижче. Проте, завдяки органічному виробни цтву нам вдається триматися «на плаву», бо, як я вже казав, ми її напряму експортуємо до Європи автомобільним транспор том, тому немає обмежень через простої у портах, та й ціни на органічну продукцію основному у євро або доларах. Звичайно, піднялась у ціні і логістика, але це не критично, якщо погляну ти на проблеми з доставкою морським шляхом. Тож продаж органічної продукції ми не зупиняли навіть у найбільш критичні моменти. – Ви отримували зовнішню фінансову підтримку, гранти для свого підприємства під час війни? Якщо так, то як це Вам допомогло? – Ми отримували гранти переважно для підтримки органіч ного виробництва від різних організацій. Європа та, зокрема, Швейцарія дуже сприяє цьому напрямку в Україні. Є багато різних програм, проєктів з підтримки виробництва, в яких ми беремо участь. Наприклад, ми отримали грант в рамках програ ми «Підтримка органічного сектору в Україні», що була ініційо вана об’єднанням учасників органічного сектору «Органічна ініціатива».

Гранти ж дозволили таким напрямам, як, наприклад, плодо овочівництво, розвиватися. Адже у зв’язку з повномасштабною війною ми зупинили усі додаткові інвестиції в розвиток нових напрямків виробництва. Також, завдяки цьому ми зберегли два робочих місця.

Крім того, зовнішня фінансова підтримка допомогла зали шити заробітну плату нашим працівникам на довоєнному рівні, а в деяких випадках ми її змогли навіть підвищити.

Загалом, наше підприємство є постійним учасником різнома нітних органічних заходів, нас неодноразово запрошували для обміну досвідом, для навчання фермерів. Звісно, ковід і повно масштабна війна внесли суттєві корективи у таке спілкування, але ми стараємося активно позиціонувати себе як на ринку, так і в органічному об’єднанні. – Які першочергові потреби у господарства зараз? Чи потрібна Вам якась підтримка для продовження своєї діяль ності на органічному ринку України? – На мою думку, найбільш доречним в умовах сьогодення було б доступне кредитування, дотації на додаткові сільсько господарські культури теж були б доречні, тому що добрива вартують колосально дорого, щоправда, це не стосується орга нічного виробництва. – Поділіться планами після нашої перемоги. – Насамперед, повернутися до тих напрямків виробництва, які ми призупинили – це запровадження переробки плодоо вочевої продукції на підприємстві, розширити сад, побудувати нові теплиці, ну і, зрештою, перевести все господарство на органічне виробництво. Анна Артим

шкідників та

площ треба брати до уваги конкурен тоспроможність продукції деяких видів культур, а також обмеження в сівозмінах та матеріально-технічних ресурсах. Самі посіви розрізняють за сільськогосподар ською культурою, за кількістю культур, висіяних на одній площі, і за терміна ми посіву, а рослини, що засіваються, можуть бути однорічними та багаторіч ними. З огляду на все це дуже важливо скласти грамотний план посівів не тільки на наступний

сівбу в різних Excel-файлах. Ми поєдна ли відомості про ділянку, попередника культури, сорт, планові та фактичні дані про врожайність та валовий збір у єдиній таблиці. Крім того, посіви тепер можна створювати як за культурою, так і за схе мою сівозміни, відповідно до якої вебсер віс автоматично пропонує рекомендовані варіанти культур для посіву з огляду на попередників. Автоматизація планування сівообігу культур для фермерів та середніх агро підприємств

Багаторічні насадження так само, як ріллі, пасовища та сіножаті, належать до сільськогосподарських угідь, тому ми додали в систему можливість планування посівів та збору врожаю і для багаторіч них культур, призначених для отримання плодово-ягідної, технічної та лікарської продукції. Довідники культур та їхніх сортів у вебсервісі можна доповнювати та розширювати, привласнюючи їм певні кольори та іконки в загальній таблиці по сівів для кращої візуалізації. Також треба зазначити, що після заповнення даних програма, застосовуючи оптимізаційні алгоритми, сама обчислює економічні витрати, тому не потрібно марнувати свій час на розрахунки прибутку. Модифікую чи дані в таблиці, можна одразу побачити реальні зміни в економічних показниках. Автоматизація планування сівообігу культур для фермерів та середніх агро підприємств Поліпшення системи відбулися й у модулі створення технологічних карт, які використовуються для оптимальної організації виробництва сільсько господарської продукції. Технологічна карта є документом, у якому плануються технологія, обсяги робіт, засоби ви робництва та робоча сила, необхідна для їхнього виконання, а також розмір

але й

змогу

під різні культури відповідно до сезону та максимально врахувати потреби кожної

певну

матеріальних витрат на вирощування тієї чи іншої сільськогосподарської культури на певній площі. Такі карти складають для кожної культури на одне поле чи групу полів. Оновлений інтерфейс дає можли вість побачити, які операції необхідно виконувати, у якій послідовності і з якою періодичністю, скільки часу витрачено на виконання кожної операції і які інстру менти та матеріали для цього необхідні. Під час створення техкарт дуже важливо обґрунтувати використання енерго- та сільгоспмашин для виконання кожної операції з метою повного використання потужності тракторів та досягнення висо кої якості роботи. Також у них плануються витрати на оплату праці, розраховується вартість паливно-мастильних матеріалів та передбачаються інші витрати на сто ронні послуги. Створені техкарти можна копіювати та експортувати. Завдяки ново му блоку аналітики в них відображаються не лише планові показники, а й видатко во-прибуткова частина з розрахунком рентабельності та очікуваного прибутку. Автоматизація планування сівообігу культур для фермерів та середніх агро підприємств

Якісне планування посівів, розробка технологічних карт та дотримання техно логічних нормативів підвищують продук тивність кожного гектара, забезпечують

охорону ґрунтів та ґрунтозахисну систему їхньої обробки, а також дають можливість найбільш економічно та продуктивно залучити ресурси. Використання системи

допомагає в роботі як великим підприєм ствам із земельним банком понад 1000 га, так і малим агрофірмам та приватним господарствам. Спробуйте нові функції вже сьогодні, плануйте з Soft.Farm!

окупованих територій, а й на підконтрольній Україні території також, повідомляє УКАБ. За попередніми оцінками, посів озимих культур відбувся на 5,4 млн га, з яких 4,4 млн га засіяли зерновими культурами (пшениця, ячмінь, жито) та 1 млн га – ріпаком. Це на 40% менше посівних площ 2021 року до початку війни на всій території України та на 24%

добрив, сприяє втраті вуглецю в ґрунті та забрудненню води. Але селекціонери з Земельного інституту в США 20 років працювали над розведенням дикорослої багаторічної культури Kernza, яка, як вони очіку

ють, одного дня дасть стільки ж зерна, скільки однорічна пшениця. Kernza має потужну і глибоку кореневу систему. Вона потребує внесення добрив, але воно поглинає понад 90% азоту, що вноситься, у порівнянні з пшеницею, яка поглинає лише 40 %, відповідно відбу вається менший викид в атмосферу або у водні шляхи.

Сьогодні Kernza здебільшого змішу ється з пшеницею для виготовлення борошна для хлібобулочних виробів. Land Institute співпрацює з такими брендами, як Patagonia Provisions, який розробив комерційне крафтове пиво; General Mills, яка працює над зерновим продуктом; і нещодавно дослідницький підрозділ Carlsberg. У Європі Kernza ще не отримала статусу харчової культури, але фермери у Франції та Швеції дослід жують її.

Джерело: Мінагрополітики, Reuters

до логістичних центрів експортних відвантажень (морські порти півдня України, західні кордони України). В областях, які знаходяться близько до лінії фронту, скорочення посівних площ найбільше. Таке значне скорочення посівних площ озимих культур рік до року

відбулося через ряд причин, серед яких основними є: • тимчасова окупації частини терито рії України; • низька фінансова спроможність українських аграріїв через низьку ціну на більшість видів продукції рослинни цтва на території України; • відсутність впевненості щодо подальшої роботи «зернового коридо ру» та можливості здійснювати постійні експортні відвантаження.

Варто відмітити, що скорочення посівних площ під озимими зерновими культурами відбуваються швидшими темпами в порівнянні з ріпа ком. Більш висока ціна на ріпак дозволяє компенсувати всі підвищені логіс тичні затрати і ця культура стає цікаві шою аграріям цього року. Та й наступна весняна посівна компанія швидше за все буде характеризуватися збільшен ням частки посівних площ під олійними культурами.

Відтак, аби вести прибуткове агровиробництво на деградованих ґрунтах, потрібно відновити їх потенціал завдяки внесенню достатньої кількості органічної речовини, мінеральних добрив та вапнякових матеріалів.

Вапнування ґрунтів – прийом хімічної меліорації, що полягає у внесенні в ґрунт карбонату, оксиду або гідроксиду кальцію і/або магнію для нейтралізації надлишко вої кислотності. Вапнування є важливим елементом агрономії, оскільки за гальна площа кислих ґрунтів в Україні серед орних земель ста новить 4 млн 470 тис. га, з них сильнокислих (з рН ґрунтового розчину менше 5,0) – 400 тис. га, середньокислих (рН 5,0–5,5) –1 млн 200 тис. га, слабокислих (рН 5,5–6,0) – 2 млн 870 тис. га. Вапнування поліпшує фізико-хімічні та агрофізичні власти вості ґрунту. Науковий досвід свідчить, що шкідлива дія під вищеної кислотності ґрунту усувається внесенням необхідної дози вуглекислого кальцію (вапна), який не лише підвищує рН ґрунту, а й зв’язує шкідливий алюміній та марганець у мало розчинні сполуки, тобто нейтралізує шкідливу дію алюмінію і зайвий марганець, збільшує кількість обмінних основ, тим самим ґрунт збагачується кальцієм і магнієм. Крім того, вапнування – це не лише зменшення кислотності, але й важливе для рослин добриво. До плюсів вапнування та кож можна віднести підвищення пухкості ґрунту – такий ґрунт буде добре вбирати вологу і утримувати її недалеко від по верхні. Унаслідок цього коріння рослин отримає оптимальне просочення водою навіть у жарку погоду. В умовах вологості і насиченості корисними елементами швидко розвивається ґрунтова мікрофлора, що призводить до природного удобрен ня. Усі ці фактори в сукупності забезпечують зростання обсягів та підвищують якість врожаю.

Види вапняних добрив

Для проведення вапнування можуть використовуватися як спеціально отримані шляхом випалу або розмелювання порошки (крейда, доломіт, вапняк), так і промислові

фізичні властивості ґрунту. Також непридат ні кальцієві солі сильних кислот, наприклад гіпс, які навпаки призводять до підкислення ґрунту. Основний засіб вапнування ґрунтів – вапняне борошно, майже повністю складається з карбонату кальцію (СаСО3). Якщо в суміші, крім карбонату кальцію, міститься велика кількість карбонату магнію (MgCO3), то така суміш називається доломітовим борошном. Магнієві породи міцніші, і отримати з них борошно трохи складніше, зате в результаті виходить більш корисне для сіль ськогосподарських культур добриво. Найбільший брак у солях магнію відчувають піщані ґрунти, тому для них чисте вапно практично не використовується. Для досягнення кращого результату до суміші можна додати мергель і навіть звичайний цементний пил. Якість внесених у ґрунт порошків визначається процентним вмістом карбонатів кальцію і магнію (особливо це важливо для

промислових відходів) і тим, наскільки тонкий помел. Великі частинки мають нижчу здатність до розчинності, тому ґрунт «засвоює» їх повільніше. Для найбільшої ефективності бажано вибирати вапнякове борошно з товщиною помелу не більше 0.25 мм.

Засіб для ефективного вапнування – гашене вапно. Це порошок, отриманий при випалюванні вапнякових порід, з’єд наний з водою. Гашене вапно або пушонка в перші кілька років нейтралізує ґрунт швидше, ніж звичайне вапняне борошно. Після кількох курсів вапнування ефективність цих двох складів стає приблизно однаковою. Норми внесення вапна коливаються від 2 до 8 т на 1 га відповідно до кислотності ґрунту та його буферної здатності. Ці норми повинні бути достатніми для підтримання в ґрунті слабокислої та близької до нейтральної реакції середовища. Вапнування ґрунту проводять один раз у 4–6 р., найефективні ше діє на 2-й або 3-й рік після застосування. Першочерговому вапнуванню підлягають сильнокислі (важкого та середньосуглинкового гранулометричного складу) та середньокислі ґрунти; слабокислі – потребують під тримувального вапнування в невеликих нормах (0,5–1 т вапна на 1 га) з метою нейтралізації підкислювальної

властивості субстрату в цьому випадку підвищуються. Швид кість розчинення добрив буде залежати від наявності води, тобто від погодних умов. Кальцієві добрива, з яких вапно швидко надходить у ґрунт, – це оксидні добрива (CaO), але через ризик надмір ного перенасичення ними ґрунту не рекомендується вносити їх навесні. Це загрожує збільшенням рН ґрунту до рівня рН 7,2, що зробить багато ґрунтових елементів недоступними для рослин.

Відтак, навесні краще вносити карбонатні добрива (СаСО3). Карбонатним добривом, що найбільш швидко розчиняється, є крейда, яку вносять у нормі 1-1,5 т/га або 0,5 т/га у перера хунку на СаО.

Крейда без механічного подрібнення має частки розміром менші ніж 0,147 мм. Хлорофіл призводить до підвищення розчинності вапняку. Тому крейда володіє високою нейтралі зуючою силою (кількість добрив, необхідних для нейтралізації певної кількості кислоти), що є особливістю кальцій-магнієвих добрив, тому при низькому вмісті магнію

рекопують. Якщо осінь дощова, то додаткового поливу не потрібно. Доломітове борошно можна використовувати для вапну вання навіть у зимовий період – для цього його розсипають на полях просто поверх снігового покриву. Слід пам’ятати, що першим кроком до покращення рівня кислотності ґрунтів є проведення аналізів ґрунтів. І тільки потім безпосередньо запуск процесу внесення добрив. Адже ефективність вапнування залежить від рівня кис лотності ґрунту: чим вищий рівень кислотності, тим гостріша потреба у внесенні вапняних добрив і більша віддача від їх використання. Тому перевіряти pH ґрунту потрібно постійно. Про кислу реакцію середовища свідчать деякі зовнішні ознаки. Кислі сильнопідзолисті ґрунти мають чітко виражений горизонт – 10 см і більше. На підвищену кислотність ґрунту вказують також поганий ріст і розрідження (самовипадання) посівів конюшини, люцерни, буряку, пшениці озимої після перезимівлі, активний розвиток таких стійких до кислотності бур'янів і диких рослин, як щавель, осока, жабрій, жовтець повзучий, щучник, багно, ситник, верес, хвощ польовий та ін. Якщо в польових лісосмугах добре ростуть дуб, бук, біла акація, шипшина, то такі ґрунти вапнування не потребують. Велика кількість лободи і кропиви вказує на те, що ґрунт не лише нейтральний, а й багатий на елементи живлення. Проте, цих зовнішніх ознак зовсім недостатньо для виявлення ступеня кислотності, тому що вони є лише орієн товними. Потреба у вапнуванні та стан кислотності ґрунту з більшою точністю визначається лабораторними аналізами за комплексом агрохімічних показників (обмінної і гідролітич ної кислотності, ступеня насиченості ґрунту основами, вмістом органічних речовин, рухомих сполук алюмінію й мангану) з урахуванням гранулометричного складу ґрунту та біоло гічних особливостей вирощуваних культур, оскільки за pH ґрунту > 6,0 значно збільшуються втрати кальцію внаслідок вимивання. Потрібно також врахувати, що більшість ґрунтів України сильнокислі від природи і перевапновувати їх недо цільно.

розподіляють по поверхні ґрунту, а потім пе

Підготував Ігор Бойко Список використаних джерел: growhow.in.ua, esu.com.ua, agronomist.in.ua, dolina.com.ua, pidru4niki.com

ОЛІЙНИХ

Цьогоріч через

погіршення погодних умов Україна матиме значно менший врожай, ніж торік. Проте його буде цілком достатньо для забезпечення продовольчої без пеки нашої держави та збереження її експортного потенціалу. Так, ідеться про понад 51 млн тонн зернових та 16 млн тонн олійних.

Про це розповів директор Департаменту аграрного розвит ку Міністерства аграрної політики та продовольства України Ігор Віштак під час брифінгу у медіацентрі Україна.

Він зазначив, що наразі збирання зернових та зернобобо вих культур проведено на площі 9 млн га (81%) при врожайно сті 43,4 ц/га. Намолочено 39,1 млн тонн збіжжя.

Стосовно посівної кампанії озимих, то вона вже завершена на 94%. Так, зернових посіяно 4,4 млн га. Озимого ріпаку –майже 1 млн га.

За словами Ігоря Віштака, Міністерство агрополітики вже оцінює також потреби на весняну посівну кампанію. Зокрема,

потреба добрив на весняний сезон становитиме приблизно 1,5 млн тонн. Необхідність в азотних добрив – більше 1 млн тонн – зможуть забезпечити вітчизняні підприємства. Потребу в комплексних добривах – 0,5 млн тонн – частково покриють за рахунок вітчизняного виробництва, частково – імпорту. Директор Департаменту аграрного розвитку Міністерства аграрної політики та продовольства України також проко ментував ситуацію, яка склалася в тваринництві. За словами Ігоря Віштака, у низці областей вона є критичною. Зокрема, скорочення поголів’я худоби становить понад 20%. Скорочен ня є і в птахівництві. «Птахівництво відновлюється швидкими темпами, а щодо великої рогатої худоби, то на це потрібен час», – зазначив він. Наразі, за його словами, відпрацьовується механізм оцінки та можливих виплат за збитками, що були завдані українським сільгоспвиробникам.

№ 1274 Кабінет Міністрів України вніс зміни до Порядку проведення сертифікації, видачі та скасування сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал.

Повідомляє Мінагрополітики.

Ці зміни впроваджені в рамках, визначених Планом заходів з виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтова риством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої та стосуються торгівлі садивним матеріалом багаторічних насаджень плодових, ягідних, горіхоплідних, малопоширених і винограду та забезпечення підвищення ефективності веден ня розсадництва плодових, ягідних, горіхоплідних культур і ви нограду, виходу вітчизняних виробників садивного матеріалу на сучасний рівень за показниками якості і фітосанітарного

• механізм пересертифікації імпортованого садивного мате ріалу або при дорощуванні, перешкілці в новому вегетаційно му періоді (сезоні); • підстави скасування сертифікатів, що засвідчують посівні та товарні якості насіння і садивного матеріалу, зокрема за результатами проведення арбітражного (експертного) визна чених посівних якостей насіння і товарних якостей садивного матеріалу та/або порушення вимог процедури їх сертифікації. Очікуємо, що удосконалення Порядку позитивно впли ватиме на підвищення ефективності ведення розсадництва плодових, ягідних, горіхоплідних культур та винограду та підвищення якості вітчизняного садивного матеріалу за показ никами якості і фітосанітарного стану і водночас сприятиме задоволенню експортного попиту та відкриттю нових ринків.

сорту морфологічним ознакам, визначеним під час його державної реєстрації, та, при необхідності, лабо раторного сортового контролю молекулярно – генетичними методами;

• строки подання заяви визначення сортових якостей садивного матеріалу;

• строк дії сертифіката, що засвідчує товарні якості садивно го матеріалу;

Полюхович М. М., к. с.-г. н., доцент, Вега Н. І., к. с.-г. н., ст. викладач (кафедра агрохімії та ґрунтознавства Львівського НАУ) В останні роки агровиробники збільшують посівні площі під озимими зерновими колосовими культурами – пшеницею, житом, ячменем. Ці культури займають провідне місце в зерновому балансі України, що пов’язано з експортними поставками зерна на світовий ринок. Проте, зростання виробництва зерна має забезпечуватися не лише за рахунок розширення

Пшениця озима є найбільш-важливою продовольчою культурою. Зерно містить білки, крохмаль, жири. Пшеничне бо рошно має високу харчову цінність, що пов’язано з особливим складом клейковини. Озима пшениця є добрим попередником під просапні куль тури. Також численними дослідженнями доведено агрохімічну ефективність соломи як добрива, її позитивний вплив на відтво рення родючості ґрунту. Внаслідок заорювання соломи, у ґрунт на 1 га повертається приблизно: 12-15 кг азоту, 7-8 кг фосфору, 24-30 кг калію (Барштейн Л. А., 2002). Жито озиме вирощують як продовольчу культуру (зерно містить незамінні амінокислоти, використовують для випікан ня хліба) та фуражну (зелена маса є поживним кормом, який рівноцінний за поживністю багаторічним бобовим травам). Ця культура є добрим попередником у сівозміні. Особливістю у живленні рослин жита озимого є те, що вони здатні засвоювати важкодоступні сполуки фосфору та калію з ґрунту, що недоступ но іншим культурам. Зерно ячменю озимого багате на білок і крохмаль. Білки характеризуються вищим вмістом амінокислот. Ячмінь озимий –добрий попередник, оскільки він рано звільняє поле під посів наступної культури. Після цього можна вирощувати післяжнивні культури на зелене добриво. Встановлено, що вони формують більшу вегетативну масу після ячменю озимого, як порівняти з іншими зерновими попередниками. Сьогодні це особливо актуальне питання, оскільки в умовах скорочення поголів’я ВРХ і загалом тваринництва, кількість внесення органічних добрив зводиться до мінімуму. Вирощування сидеральних культур віді грає надзвичайно важливу роль у збагаченні ґрунту органічною

менш важливе значення має система обробітку ґрунту, метою якої є створення дрібно-грудочкуватої структури, забезпечення доброї аерації ґрунту, збереження вологи. Дотримання своєчас них строків сівби забезпечує оптимальний розвиток рослин до входження в зиму. Регулювання норми висіву дозволяє створи ти оптимальну густоту стояння рослин на одиниці площі. Також важливою є боротьба з шкідливими організмами. В системі заходів, завданням сучасних систем землеробства є відновлення, збереження та підвищення родючості ґрунтів. Критерієм родючості ґрунту є забезпеченість його елементами живлення у доступній для рослин формі (Грица єнко З. М., 2003). Переважно в ґрунтах є недостатня кількість доступних рослинам сполук азоту, фосфору, калію та інших життєво-важливих елементів мінерального живлення. Значна їхня кількість щорічно відчужується з врожаєм, піддається вимиванню і закріплюється в ґрунті, переходячи в недоступну форму. Поповнити втрати цих елементів можливо внесенням добрив, що є одним із ключових чинників високої урожайності (Марчук І. У., 2002). Регулювання умов мінерального

живлення

вирощування. Осно вне, що потрібно враховувати – це ґрунтово-кліматичні умови зони, а саме: тип ґрунту, кількість опадів за вегетаційний період, температурні показники й адаптованість сорту до цих умов. Не

Пшениця озима. У рослин пшениці озимої найбільша потреба в елементах мінерального живлення проявляється в пе ріод від появи сходів до припинення осінньої вегетації та від відновлення весняної вегетації до виходу в трубку. Згідно з да ними (Господаренко Г. М., 2010), у період проростання та появи сходів рослини пшениці озимої поглинають  8 % внесеного азоту, у фазу кущіння – 28 %, виходу в трубку – 36 % цього елементу. Отже, на початкових етапах росту та розвитку рослини засвоюють невелику кількість азоту. Найважливіше значення в цей період має забезпеченість фосфором для формування потужної кореневої системи та калієм, який забезпечує регу ляцію водного балансу в рослині, підвищує холодо- та моро зостійкість. Відомо, що перезимівля озимих культур є однією з найбільших проблем у технології вирощування. Саме достат ній рівень калійного живлення є основною умовою виживання рослин. Норми мінеральних добрив потрібно встановлювати на основі ґрунтової діагностики (забезпеченості ґрунту рухоми ми формами основних елементів мінерального живлення), попередника, запланованої урожайності. Згідно з рекомендаці ями з особливостей технології вирощування озимих зернових

Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН, норми можуть становити 60-120 кг/га д.р. азоту, 60-90 кг/га д.р. фосфору, 60-90 кг/га д.р. калію. Внесені в ґрунт добрива коренева система рослин погли нає не одразу. Спочатку вони дисоціюють на катіони й аніони, пізніше підтягуються до зони всмоктування кореня і вже тоді їх можуть поглинути кореневі волоски.

зв’язуються з ґрунто вим вбирним комплексом і перебувають у недоступній формі для живлення рослин. Для їхнього переходу в доступну для рослин форму потрібен певний час. Ці особливості й пояснюють необхідність застосування фосфорних і калійних добрив під основний обробіток ґрунту. У зоні достатнього зволоження азот рекомендовано вносити після відновлення весняної вегетації у триразовому підживленні азотними добривами у легкодоступній формі (амонійній, ніт ратній), оскільки осіннє його внесення призведе до надмірного формування вегетативної маси. В умовах нестійкого зволоження ефективним є проведення одноразового підживлення повною нормою азоту. Проте, на бідних на поживні речовини ґрунтах допустимим є внесення невеликої норми азоту восени – 30 кг/га д.р. (Господаренко Г. М., 2010).

У результаті внесення N80P60K60 під пшеницю озиму на темно-сірому опідзоленому ґрунті Західного Лісостепу приріст урожаю до варіанту без добрив складав 1,54-20,7 т/га, за внесен ня N120P90K90 – 2,24-2,94 т/га. Фосфорно-калійні добрива вносили під основний обробіток, азотні добрива – у підживленні (Лихо чвор В. В., 2014).

На темно-сірому опідзоленому ґрунті Західного Полісся за стосування під пшеницю озиму N90Р60К60 забезпечило підвищен ня урожайності на 2,50 т/га проти варіанту без добрив, урожай ність складала 5,01 т/га (Фурманець М. Г., 2012). Згідно з дослідженнями Середи І. І., у зоні Степу на чорнозе мі звичайному малогумусному внесення мінеральних добрив після гороху у нормі N90P60K60 у передпосівну

Жито озиме.

жита озимо го в

до пшениці озимої, проте має свої особливості. Зокрема, в осінній період рослини по глинають 20-25 % азоту, 12-20 % фосфору та калію від загальної потреби. А вже у фазу виходу в трубку в рослини надходить ос новна кількість поживних речовин. На формування 1 ц основної та побічної продукції жито озиме виносить з ґрунту 2,5-3,0 кг/га азоту, 1,2-1,4 кг/га фосфору та 2,5-3,0 кг/га калію. Отже, на початку росту та розвитку рослини мають бути забезпечені поживними речовинами. Фосфорно-калійні добрива краще вносити під зяблеву оранку, залежно від попе редника та типу ґрунту в нормі по 45-90 кг/га д.р. кожного елементу.

Найбільш раціональним є внесення азоту під передпосівну культивацію в дозі 30 кг/га, рано навесні – 30 кг/га й у фазу вихо ду в трубку – 30 кг/га д.р. (Седіло Г. М. та ін., 2018).

доводять і результати досліджень,

www.agroelita.info

від умов вирощування і становлять N45-90P45-90K45-90. На чорноземі типовому малогумусному внесення P60K60 під основний обробіток та N60 під передпосівну культивацію підви щило врожай ячменю озимого сорту Геліос на 0,93 т/га проти неудобрюваного

їм усі умови для успішного ведення агробізнесу, компанія має представництва по Україні: у Хмельницькому, Львові, Микола єві, Луцьку, Рівному, Чернівцях, Тернополі, Івано-Франківську, Одесі. А наприкінці вересня відкрився регіональний дилер ський центр у Львові за адресою: с. Підберізці, вул. Львівська. Тож відтепер аграрії Львівщини матимуть змогу в одному місці отримувати повний спектр якісних послуг: від підбору с/г техні ки до навчання операторів. Аби детальніше дізнатися про роботу дилерського цен тру, а також про те, як ТОВ «Компанії ЛАН» вдається успішно працювати в умовах повномасштабної війни, ми поспілкувалися з першим заступником директором Ігорем Рудником. – Ігорю Павловичу, коли прийняли рішення про будівниц тво дилерського центру? Повномасштабне вторгнення не змусило відмовитися від планів? – Зводити центр ми почали ще до повномасштабної війни. Раніше, у 2020 році, сучасний дилерський центр запрацював у с. Ружичанка біля м. Хмельницького. На черзі став Львів. Від початку будівництва і до введення в експлуатацію мину ло близько півтора року: це включно з підготовкою проєкту будівництва та закладкою фундаменту. Щоправда, після того, як почалася війна, довелося зробити невелику паузу. Але згодом побачили, що відступати вже нікуди - потрібно завершувати

те, що почали. Взялися до роботи і наприкінці вересня центр гостинно відчинив свої двері для клієнтів Львівщини. Планували ще відкрити дилерські центри у Луцьку, Рівному, проте, наразі з цим зачекаємо. – Розкажіть детальніше про дилерський центр у Львові. Що входить до його складу? – Загальна площа земельної ділянки, на якій розташовується центр, - 0,4 га, площа самої будівлі - 1120 м кв, з них 216 м кв за ймають майстерні для ремонту та обслуговування техніки, 70 м кв - агрегатна майстерня, є склад запчастин з великою кількістю позицій і найменувань. Офісні приміщення займають найменшу площу, оскільки працівників там наразі небагато (восьмеро). Є виставковий майданчик, окремий склад для зберігання мастил, мийка, навіс для зберігання техніки. Центр повністю забезпечений усіма необхідними енергоза собами: має власну свердловину, систему відведення води, сеп тик, який утилізує відходи, окремо підведена електрична лінія, забезпечений генератором потужністю 160 кВт для безперерв ного живлення за необхідності, встановлено твердопаливний котел та два електричні котли, сучасну систему кондиціонуван

– Все змінилося. Насамперед, труднощі виникають у наших клієнтів, оскільки вони не можуть реалізувати свою продукцію так, як хотіли б. І це зараз найбільша складність не лише для України, а й для всього світу, населення якого вже перетнуло позначку 8 мільярдів.

Відповідно, якщо вони не можуть продати продукцію – не мають коштів, щоб придбати не тільки техніку, а й насіння, міндобрива, засоби захисту рослин, пальне. Більше того, через російське вторгнення значно зросли ціни, інфляція складає по над 30%. І це катастрофа для економіки. Але потихеньку ми всі призвичаїлися. У четвер, 24 лютого, та наступного дня підпри ємство не працювало, а з понеділка – 28 лютого - вже відновили роботу, бо розуміли, що посівна не за горами.

У перші дні війни надавали допомогу нашим партнерам –представництву CLAAS Україна, котрі знаходилися у Києві, шукали для них житло на Заході України, аби вони могли перебути у безпеці цей страшний час. Допомагали й партнерам зі Сходу, перемістили їх техніку на зберігання до Хмельницького та Тернополя.

– Чи виникали труднощі з поставками техніки та зап частин?

– Суттєвих труднощів не було, хоча, звісно, без проблем не обійшлося. Це війна, ніхто не знав, як правильно вчинити, партнери остерігалися постачати продукцію без передплати. Тоді уряд ввів поняття критичного імпорту, валюту купити було майже неможливо. Та з часом все стабілізувалося, і сьогодні ці питання вирішені. Залишаються деякі проблеми і з логістикою, адже раніше запасні частини у Київ поставлялися авіарейсами з Німеччи

ни, зараз такої можливості немає. Ми налагодили постачання автомобільним транспортом. Стараємось забезпечити наших клієнтів усім необхідним, збільшуємо об’єми закупок, розміщує мо продукцію на складах, тому, думаю, все буде гаразд. – Чи змінився зараз попит на техніку? – Звісно змінився, тому що ціни зросли не лише в Україні, а й в цілому світі. Аграрії техніку купувати не припинили, але кожен зважує свої можливості, бо заощаджує кошти. Тому продажі зменшилися, оборот нашого підприємства порівняно з 2021 роком (щоправда він був найкращий по реалізації за всю історію компанії) теж знизився: плануємо до кінця року вийти десь на 50-70% від минулорічного. – Чи є у компанії пільгові програми фінансування для агровиробників? – Станом на сьогодні є багато державних програм, які дозво ляють навіть безвідсотково кредитувати купівлю с/г техніки. Ми ж, зі свого боку, теж уже відновили товарні кредити на техніку й запчастини. – Наостанок, поділіться першочерговими планами після нашої перемоги. – До перемоги ще треба дожити. А для того, щоб її пришвид шити, наша компанія займається благодійністю: допомагаємо всім, чим можемо територіальній обороні: купували для хлопців зі 105 окремої бригади автомобілі, тепловізори, мікроавтобус для ССО, вантажівки для Національної гвардії, постійно виділя ємо кошти на пальне для волонтерів, шиємо військову форму. Тож працюємо і плануємо робити це надалі. Наразі поповнюємо склади запчастин, закупляємо техніку, щоб зустріти новий рік у повному всеозброєнні, мати можливість задовольняти попит і докладатися до продовольчої безпеки нашої держави і світу. Назарій Вонс, керівник відділу продажу техніки ТОВ «Компанія ЛАН» розповів про переваги дилерського центру на Львівщині: – У нашому дилерському центрі менеджери зі збуту с/г тех ніки допоможуть Вам підібрати саме таку техніку, яка найкраще підійде для потреб господарства, адже у нас представлені лише якісні, ефективні та надійні агрегати. З запчастинами теж проблем не буде. Щоправда, оскільки за раз немає точних графіків поставок, випадають деякі компонен ти і комплектуючі з планових термінів виробництва, виникають затримки з поставкою техніки, ми закликаємо аграріїв робити всі замовлення заздалегідь, не відкладаючи на останній день. Крім того, ми завжди рекомендуємо нашим клієнтам купу вати тільки оригінальні запчастини, бо термін служби їх значно довший. Оригінальні запчастини – це ваша впевненість у зав трашньому дні, адже будь-який простій техніки вартує набагато дорожче, ніж зекономлені кілька гривень на запчастинах. Усі необхідні оригінальні запчастини можна знайти на складі нашого дилерського центру у Львові. Їх велика база дозволяє швидко виконати замовлення клієнта на сервісне обслуговуван ня техніки. Також на Львівщині працюють три висококваліфіковані сер вісні екіпажі, готові швидко надати професійну допомогу. Є сервісна майстерня, обладнана «за останнім словом техні ки». Правильна діагностика допоможе швидко виявити причину несправності агрегату, а працівники зможуть впоратися з ре

будь-якої складності. Зараз плануємо там проводити

довжина – 9,75-12,75 м, ширина2,1 м, висота – 1 м; • вага: 850 – до 1000 кг.

габаритні розміри, не більше:

страховий гербіцид і потім під час посіву – добриво в рядок. На власному досвіді побачили, що це дає можливість рослинам гарно «стар тувати». – Ви зазначили, що використовуєте для ґрунтообробіт ку комбінований культиватор ACTROS RO від BEDNAR. Які можете виділити переваги цього агрегата? – ACTROS працює глибше, швидше, без борозни, та саме головне – дешевше. Агрегат не утворює ущільнених шарів ґрун ту, так званої плужної підошви. Ця машина значно економить паливо у порівнянні із плугом та виконує кілька операцій за один прохід, включно з внесенням добрив. ACTROS ефективно працює в вологих та глинистих ґрунтах. Там. де інші зупиняють ся, агрегат показує відмінну роботу без забивань. – А чому вирішили придбати саме цей культиватор? – У нас зараз у сівозміні є близько 200 га сої, а проводити

по цій культурі досить енергозатратно як по ціні паль ного, так і по часу. Але соя – гарний попередник, поле після неї дуже чисте, тому, аби пришвидшити посів та скоротити витрати, ми вирішили придбати широкозахватний агрегат. Випробовува ли агрегати кількох відомих виробників, серед яких і культива тор від BEDNAR. В результаті саме

поле не лише по сої, а й навіть по кукурудзі на силос: проходили ним і одразу сіяли озиму пшени цю.

– Придбали ми його минулоріч наприкінці серпня та відпра цювали вже два сезони. Працюємо повністю культиватором по полю після сої, також частково замінюємо ним оранку на піща них ґрунтах. В середньому, напрацювання за цей час становить близько 800 гектарів, тобто близько 400 гектарів за сезон. – Яка продуктивність агрегату за добу? З яким тракто ром агрегатуєте?

– На підприємстві ми намагаємось працювати лише у світловий день: з 10 до 18-19 години. За цей час ACTROS RO закриває близько 30-35 гектарів. Агрегатуємо його з трактором Fendt 936 Vario. – А з якою швидкістю працюєте? – Швидкість роботи залежить від складу ґрунту, від глибини обробітку, орієнтовно виходить від 10 до 12 км/год. – Як вирішували завдання до придбання агрегату BEDNAR? Яка була продуктивність до того? Що змінилося? – Раніше ми користувалися старою дисковою бороною вітчизняного виробництва, яку агрегатували з трактором ХТЗ. Стосовно продуктивності, то вона була, мабуть, така ж сама, проте, якість підготовки ґрунту ,і як наслідок, вирівнювання сходів, якість посіву, заробка пожнивних решток набагато гірша. Особливо по сої було дуже видно проходи комбайна. Після роботи культиватора ACTROS RO такого не має, січка краще перемішується і глибше заробляється. – Які переваги можете виділити в агрегаті BEDNAR? – Серед основних переваг варто відзначити краще перемі шування землі і пожнивних решток, рівномірно підготовлене насіннєве ложе, дрібногрудкуватий ґрунт.

а враження лише позитивні. Техніка надійна, якісна, витримує всі навантаження та допомагає продуктивно працювати і при цьому економити кошти. – Наостанок, чи є побажання/пропозиції для компанії? – Наразі нас все влаштовує: працівники компетентні, швидко реагують на усі запити. Тому так тримати! Детально про дисколаповий культиватор ACTROS RO 4000R від чеського виробника сільськогосподарської техніки BEDNAR розповів Юрій Придальний, представник ТОВ «Компанія ЛАН» у Волинській області: – Дисколапові культиватори застосовують для інтенсивно го обробітку ґрунту за один прохід. Вони особливо підходять для обробітку стерні з великою кількістю пожнивних решток, наприклад, після збирання кукурудзи або соняшнику. Потужний універсальний агрегат ACTROS RO здатний подрібнювати та перемішувати велику кількість рослинних решток на глибину до 35 см. Чому універсальний? Тому що ACTROS RO за один прохід здатний виконувати кілька операцій: підривання ущільненого шару ґрунту, подрібнення пожнивних залишків, розбиттягру док, закриття вологи за допомогою прикочуючого котка та додаткову операцію з внесення добрив завдяки агрегатуванню з бункерами для добрив. ACTROS може працювати без задніх котків завдяки робочим стійкам, що розміщені за транспортними колесами. Це ідеальне рішення для роботи в екстремальних умовах. Основні переваги BEDNAR ACTROS: • Ідеальне подрібнення та перемішування пожнивних решток з використанням двох рядів дисків розміром 690 х 6 мм.; • Інтенсивна обробка ґрунту на глибину до 35 см з вико ристанням двох рядів лап з вертикальним безперервним захистом (стійки Active-Mix); • Руйнування ущільнених шарів ґрунту без перемішування (стійки Zero-Mix); • Інтегрована всередину культиватора вісь забезпечує

Тут встановлений новий спеціально розроблений для цих тракторів 7,5-літровий двигун AGCO Power. Він пропо нується в різних варіантах потужності: 203, 223, 243, 262 та 283/303 к.с. Відповідно для моделей Fendt 720, 722, 724,726 та 728. Низькошвидкісна концепція Fendr ID дозволяє досягати мак симального крутного моменту при більш низьких оборотах (но мінальна частота – 1700 об/хв), що зменшує витрату пального

перемикання I/II діапазонів

та

Завдяки гібридному електричному дизельному двигуну він обіцяє показати вражаючі результати роботи. За інформацією Foodbeast.com

рівень. SIMA 2022 зібрала відвідувачів зі 120 країн світу.

Ц

ьогоріч до участі доєдналися 290 нових учасників. Загалом виставка, яка проходила з 6 до 10 листопада, прийняла понад 153 000 відвідувачів і більше 1000 учасників. SIMA 2022 поповнилась новими нагородами, а саме : – Нагорода SIMA Innovation AwardSIMA Tech, абсолютно новий простір, який об’єднує понад 130 експонентів, стартапів і сільськогосподарських роботів. – Нагорода SIMA Farming Awards, новий конкурс, що від значає європейських фермерів, які можуть продемонструвати свої досягнення з соціальним, економічним або екологічним впливом. Міжнародний аспект SIMA-SIMAGENA відображається у скла ді журі премії інновацій SIMA, що включає представників із 7 країн (Бельгії, Канади, Франції, Італії, Іспанії, Швеції і Швейцарії) та міжнародних експертів з 9 країн (Австрії, Бельгії, Данії, Фран ції, Німеччині, Угорщині, Італії, Польщі та Швейцарії).

Новинки на SIMA, варті уваги

Компанія ManuRob, дочірній бренд групи M-extend, презен тувала новий розумний електричний роботизований наван тажувач серії Loadix. На стендах німецьких компанії CLAAS та AMAZONE були представлені автономні трактори голландської компанії AgXeed. Сівалка VÄDERSTAD Proceed здобула дві нагороди на виставці SIMA 2022. Proceed отримала нагороду Farm Machine 2023 у ка тегорії «Посівна техніка». Міжнародне журі, що складається з представників аграрних видань, прийняло рішення вручити цю престижну нагороду Proceed вже другий рік поспіль.

LEMKEN спільно з KRONE під назвою «Combined Powers», може використовуватися з різними знаряддями для обробітку ґрунту та посіву. Експертне журі, що складалося з міжнародних журна лістів, відзначило цю розробку Farm Machine 2023. Комбінація переднього резервуара SprayHub і розпушувача Steketee ECWeeder також отримала нагороду Farm Machine 2023 у категорії механічного контролю бур’янів. Агрегат забезпечує високо точне стрічкове обприскування в рядку та лущення міжрядь за один прохід. Серед виробників двигунів на виставці були компанії BIMOTOR, , JOHN DEERE POWER SYSTEMS, PERKINS і VOLVO PENTA. Також були присутні відомі італійські бренди MASCHIO GASPARDO, і MERLO. Загалом, під час паризьких днів SIMA 2022 у центрі уваги були інновації та нові технології в сільськогосподарському світі. Конкурс присвячений міжнародним нагородам за інновації («Innovation Awards»), був присвячений 17 сільсько

компанією

ТРАКТОР

Бельгійський виробник техніки Keestrack розробив електричний трак тор.

Keestrack B1e дуже схожий на Rigitrac SKE 40 швейцарського виробника тракторів Rigitrac. І це не дивно, адже виробники тісно співпрацюють.

Як і електричний трактор Rigitrac SKE 50, Keestrack B1e має номінальну по тужність 54 к.с. (40 кВт) та максимальну потужність 87 к.с. (64 кВт).

Компанія Keestrack, яка здебільшо го відома своїм обладнанням, таким як дробарки, фрезерні верстати та штабелери, розпочала цей проєкт разом із Rigitrac та італійським виробником тракторів Goldoni.

Швейцарський виробник тракторів Rigitrac вперше представив публіці свою електричну модель SKE 50 у 2019 році. Цієї осені Keestrack покаже свою концеп туальну модель трактора B1e. Завдяки співпраці Rigitrac прагне збільшити продаж електричних тракто рів. Для Keestrack розробка B1e є логіч

та добривами. Накопичувач призначений для прийому зерна з ком байнів, подальшого перевезення його до краю поля та перевантаження в автотранспорт, а також для завантаження сівалок та зернопакувальних машин. Процес вивантаження зерна з комбайна не вимагає його зупинки та забезпечує безперервність збирального процесу. Причіп-перевантажувач зерна – вигідне вкладення коштів, оскільки швидко дозволяє досягти відчутних ре зультатів, скоротити витрати, зменшити необхідну кількість техніки на полі, а також знизити тиск на ґрунт, що в подаль шому відобразиться на врожайності вирощуваних культур. Причепи-перевантажувачі для зерна та добрив є одними з основних машин, необхідних для збирання врожаю, здійснення посівних робіт, а також удобрення полів. Фахівці зазначають, що при їх використанні збільшується про дуктивність комбайна в середньому до 30%. Вони досить продуктивні і дбайливо ставляться до ґрунту. Крім цього, в причепах можна перевозити різні види культур, а не лише зерно та добрива. Слід зазначити, що до причепів можна додатково додати спеціальне обладнання, яке підвищить їх функціонал. Серед нього можна виділити сівалки та розподільники добрив, камери-вимірювачі рівня заповнення бункерів, ваги, гідрав лічні амортизовані дишла та багато іншого. Характеристики причепів-перевантажувачів можуть значно відрізнятися. Необхідно враховувати можливе навантаження на одиницю причепа для розрахунку необхідної кількості екземплярів. Крім

та безперебійну роботу в напру жену пору збиральних робіт, а спеціальна конструкція ви вантажувального шнека дає змогу перевантажувати зерно в автомобілі-зерновози, завантажувати сівалки, наповнюва ти BigBag мішки. Основні технічні характеристики бункерів ПБН: • Кожен бункер обладнаний гідравлічною шиберною заслінкою, яка відкривається за допомогою гідроциліндра і захищає горизонтальний шнек від пікових наванта жень, та регулює подачу зерна. На передній стінці кузова розміщений механічний датчик, який показує величину відкривання шиберної заслінки та 2 оглядових віконця, за допомогою яких відбувається контроль за завантаженням бункера. • Залежно від об’єму кузова перевантажувальні бункери обладнані одно-, двох-, трьох- та чотирьохосним шасі з ося ми ADR (Італія). На 50-тикубових бункерах встановлюється 4-вісна підвіска «квадро», де передня і задня вісі підрулюю чі. Також для кращої прохідності на вологому полі, модель бункера ПБН-50 може бути на гусеничному ходу. • Для зручності вивантаження зерна залежно від типу автомобіля, козирок шнека та його нахил регулюється гідравлічно з кабіни трактора. • Шнеки ПБН приводяться в дію від ВВП трактора через карданний вал, на якому передбачено захист від можливих перевантажень – зрізний болт. Для перевантаження зерна

передбачено вивантажувальний шнек діаметром 320, 420, 520 та 620 мм та висотою вивантаження 4,3 м. Швидкість розвантаження залежить від частоти обертів ВВП трактора та діаметру шнека і досягає 25 т./хв. • Серед комплектуючих з Італії постачаються приводні редуктори (компанія Bondioli) та вагові системи з принте ром (компанія Dinamica Generale), що дозволяють опера тивно зважувати зерно в полі та друкувати чек чи передава ти дані по GPS/GPRS. Цільнокатана шнекова спіраль також італійського виробництва (Flitech Srl.), яка перед установ кою ідеально балансується.

• Бункери-накопичувачі оснащуються тентовою систе мою для захисту врожаю від поганих погодних умов.

• Дані причепи комплектуються одно- або двохконтур ною пневматичною, гідравлічною або змішаною гальмівною системою під будь-який трактор.

Широкий модельний ряд бункерів забезпечує агрегату вання з різними тракторами потужністю від 80 к. с. (бункер об’ємом 9 м³) до 350 к. с. (для бункерів 50 м³). Щороку на Заводі Кобзаренка виготовляють більше 500 бункерів, які працюють в Україні та експортуються до 30 країн світу! Сьогодні більше 4000 бункерів працюють на ланах України, країн СНД та Європи, адже це найдешев ший спосіб підвищити продуктивність комбайну, повністю виключивши зупинки. 10-14 ДОДАТКОВИХ ГЕКТАРІВ за день з одного комбайну! Саме такі результати отримують користувачі перевантажу вачів. Незважаючи на марку Вашого потужного комбайна, середній показник складає 35 га/день. Тобто один бункер замінить четвертий комбайн.

Оновлені

причепи-навантажувачі

від німецької фірми Bergmann

Німецький виробник Bergmann модернізував переванта жувальні причепи GTW 330 та GTW 430 об'ємом 33 та 43 ку бічних метри відповідно. Відтак, тепер причепи доступні з роздільним бункером, розвантажувальною трубою довжи ною 5 метрів, а також зі сервісним люком та гідравлічним дишлом. Причепи серії GTW отримали так званий TwinBunker –бункер із двома секціями у співвідношенні 1:1. Завдяки йому фермер зможе одразу перевозити насіння та добрива. Обидві секції оснащені власним дозуючим пристроєм. Також причепи-перевантажувачі GTW 330 та GTW 430 те пер доступні з насіннєвим шнеком довжиною 5 метрів та діаметром 25 сантиметрів. Висота вивантаження та відстань до ковша становить понад 4 метри. Насіннєвий шнек може гідравлічно переміщатися убік і за висотою. Інженери подумали і про сервісне обслуговування при чепів. Тепер у нижній частині шнека є люк для обслугову вання. Таким чином, оператор або механік можуть переві рити цю область агрегату на наявність засмічення.

При паркуванні перевантажувача на відкритому повітрі кришки обох половин перевантажувального шнека можна відкрити, щоб запобігти корозії металу. Крім того, перевантажувальні причепи GTW 330 та GTW 430 у стандартній комплектації оснащені дишлом з гідравлічним регулюванням по висоті. Це збільшує дорожній просвіт і запобігає накопиченню соломи під час про ходження солом'яного валка. Опціонально вагони можуть бути оснащені підвіскою дишла для підвищення комфорту руху.

KELT

XXL виробництва LOZOVA

MACHINERY

KELT XXL – новий тракторний напівпричіп-перевантажу вач від LOZOVA MACHINERY для перевезення сільськогоспо дарських вантажів. Використовується для перевезень по всіх дорогах з твердим покриттям: по шосе, полях і пересі ченій місцевості, легко справляється з ґрунтовими ділянка ми. Також агрегат може перевантажувати зерно, розкидати добрива та багато іншого. Відмінні риси нового трейлера: - Розвантаження причепа проводиться за допомогою замкнутої конвеєрної стрічки. - Тривісні шасі, які забезпечують низький питомий тиск на ґрунт. KELT XXL – єдиний у своєму класі агрегат з повною відпо відністю Правилам дорожнього руху України та країн ЄС за габаритами та навантаженням на вісь! Вантажопідйомність по дорогах

Країна є десятим у світі експор тером агропродовольчої продукції. Сільськогосподарський сектор – основне джерело доходу країни, у ньому зайнято понад третину робочої сили (включаючи непряму зайнятість) і він становить близько 8,3% ВВП . Основні сільськогосподарські продукти Аргентини – соєві боби, кукурудза, пшениця, м'ясо, вовна та вино, країна також є великим виробником фруктів і овочів. Хоча 30 років тому сої практично не було в сільськогоспо дарському ландшафті Аргентини, сьогодні вона є основною культурою. Соя займає майже половину оброблюваних земель, при цьому є експортним товаром номер один країни (36% екс порту). Аргентина виробляє майже 20% світового виробництва сої, поступаючись США та Бразилії. Посівши 2-е місце в 2005 році, Аргентина стала 11-ю країною за величиною розведення великої рогатої худоби у світі. Цей сектор особливо постраждав в останні роки через політику по переднього уряду, а також через конкуренцію з виробництвом сої та періоди посухи, які призвели до зниження народжувано сті й збільшення смертності. Завдяки насиченому внутрішньому споживанню Аргентина прагне відновити своє міжнародне міс це на світовому ринку. Цьому має сприяти скасування експорт них мит і квот на яловичину, а також девальвація песо.

Сьогодні поголів’я худоби в Аргентині становить 52 міль йони, що дозволяє виробляти 2,7 мільйони тонн м’яса на рік, з яких 133 000 тонн йде на експорт. Згідно з деякими офіційними джерелами, експорт може досягти 360 000 тонн через 4-5 років, і таким чином повернутися до рівня 2007 року. Завдяки низькій вартості кукурудзи в останні роки сектори птахівництва та свинини значно зросли. У 2014 році виробни цтво свинини становило 442 тис. тонн, а птиці – 2,1 млн тонн. Виробництво в цих секторах і споживання продовжуватимуть зростати, але набагато повільніше, оскільки на купівельну спро можність домогосподарств впливає інфляція, а внутрішні ціни на кукурудзу зростають через збільшення експорту. Аргентина є 9-м у світі виробником молока з поточним виробництвом близько 11,2 мільйона літрів, з яких приблизно 261 000 літрів експортується у вигляді сухого молока (53%), сиру (16%), сироватки, морозива або дульсе дель. лече. ОЕСР-ФАО прогнозує зростання виробництва молочної продукції на 23% і експорту на 40% до 2024 року.

Виклики

Щоб продовжувати розвиватися, головним чином на екс порт, сільське господарство Аргентини стикається з різними обмежуючими факторами, такими як інфраструктура наземного та річкового транспорту, а також інфляція та обмінний курс. Крім того, деякі галузі зазнали значного падіння виробництва (велика рогата худоба, м’ясо, пшениця), тоді як інші залиша ються стабільними (кукурудза, молочне тваринництво). Деякі галузі зараз перебувають у кризовому стані (молочні продукти, яблука та груші, вино) через низькі ціни та труднощі з виходом на експортний ринок. ГМО в Аргентині Ще в 1996 році Аргентина швидко і масово прийняла генетично модифіковані організми (ГМО). За даними Міністер ства сільського господарства, 98% сої, 20% бавовни та 40% кукурудзи було вироблено з насіння ГМО. Але аргентинський сільськогосподарський сектор, побоюючись «зеленого протек ціонізму» розвинених країн, намагається просувати систему «ГМО – прямий посів – гліфосат», яка б захистила ґрунт і підви щила продуктивність виробництва, таким чином обмеживши потребу в обробітку нових площ. Однак, як і в інших країнах, що використовують ці технології, розвиваються проблеми зі стійкістю до гліфосату. Використання ГМО-насіння продовжує поширюватися в Аргентині, наприклад, у країні було дозволено трансгенну картоплю, стійку до вірусу PVY. Проте, подекуди виникають рухи протесту, які засуджують шкоду навколишньому середовищу та здоров’ю, пов’язану з використанням ГМО. Підготувла Христина Котович

Наукова

діяльність

нього почали

Європи. Поступово інтере си Лібіха стали зосереджуватися на органічній хімії. Щоб визначити склад органічних сполук, Лібіх розробив метод елементного аналізу, який через свою простоту і доско налості використовується і зараз. Близько 1840 Лібіх почав проводити широкі хімічні дослідження тваринних і рослинних організмів. Він досліджував кістки, м'ясо, жири, жовч, кров. Більша частина робіт Лібіха після 1840 присвячена вирішенню проблем сільського господарства. Його праця «Органічна хімія в застосуванні до сільського господарства і фізіології» була присвячена дослідженню хімізму живлення рослин та пропаганді цих знань. Ця діяльність Лібіха поклала початок застосуванню хімічних добрив в німецькому сільському гос-

подарстві на початку 2-ї половини 19 століття, а також створенню підприємств з їх виробництва. У 1842 Лібіх випустив працю «Органічна хімія в її застосуванні до фізіології і патології», в якому опублікував результати дослідження хімічних основ дихання, харчування і тепловиділення у живих організмів.

Мюнхенський період

Восени 1852 Лібіх переїхав до Мюнхена і до кінця життя був професором Мюнхенського університету. Тут він зайняв ся вивченням процесу утворення срібного дзеркала при дії виноградного цукру на розчини солей срібла, розробив нові способи золочення та сріблення скла та отримання дзеркал (1856). Ще при дослідженні хімізму обміну речовин Лібіх винай шов «м’ясний екстракт Лібіха» - відомі всім бульйонні кубики. У 1862 він взяв участь в організації заводів з виробництва м’ясного екстракту в Уругваї та Аргентині. На схилі років Лібіх зацікавився випічкою хліба, став вивчати хімічну сторону процесів бродіння. Саме він запропонував при випічці хліба замість дріжджів використовувати соду. В 1860 році став президентом Баварської академії наук. Був членом Геттінгенської академії наук. Основні досягнення

поширенням так званої «зеленої революції», яка охопила багато країн з високим потенціалом виробництва зерна пшениці, кукурудзи та рису – у поясі від Мексики до Кореї. Серед основних положень нововведень було активне застосування мінеральних добрив. Та від моменту виявлення корисних властивостей NPK, дослідження норм і способів їх внесення до використання у світових виробничих масштабах пройшло не одне десятиліття. Вперше про доцільність мінерального живлення заговорив німецький хімік, один із засновників агрохімії Юстус фон Лібіх. Юний дослідник Юстус фон Лібіх – (нім. Justus von Liebig) народився 12 трав ня 1803 року в Дармштадті. Лібіх народився в сім›ї торговця. Він був експериментатором від Бога, з ранніх років із захопленням допомагав батькові готувати лаки, фарби та ліки. Одного разу на уроці грецької мови у Лібіха вибухнув ранець з гримучою ртуттю. Батько, переконавшись, що хлопчик не створений для гімназії, віддав його в учні аптекаря. Через кілька місяців тринадцятирічний хімік краще вчителя знав, як складати ліки. Після чергового вибуху його вигнали, і він став підмайстром у свого батька. Отримавши доступ в герцогську бібліотеку, Лібіх почав жадібно вивчати хімічну літературу. Не обмежуючись читанням, він проводив численні хімічні досліди. За рекомендацією професора К. Кастнера у жовтні 1820 Лібіх був прийнятий в Боннський університет. Коли Кастнер перейшов в університет в Ерлагене, Лібіх пішов за ним. Однак його не задовольняло викладання хімії в Німеччині, і в жовтні 1822 юнак відправився в Париж. Йому пощастило, у Франції у нього були хороші вчителі: Ж. Л. Гей-Люссак, П. Л. Дюлонг, М. Е. Шеврель, Клеманов, Ж. Б. Біо, Теннар. Завдяки ряду реко мендацій Лібіх отримав доступ до лабораторії Л. Н. Воклена, де почав вивчати гримучу ртуть і срібло. Результати були опу бліковані в його першої наукової праці «Про отримання та складі гримучої ртуті і срібла». 28 липня 1823 він познайо мився з А. Гумбольдтом, рекомендація якого відкрила Лібіху доступ до лабораторії Ж. Л. Гей-Люссака, де він продовжив дослідження гримучих та кислих солей. Перші досягнення здобув в ізомерії.

Юстус фон Лібіх вважається одним з основоположників агрохімії і біохімії. Він обґрунтував теорію мінерального жив лення рослин і створив наукові основи підвищення родючості ґрунту. Досліджував роль вуглекислого газу і зв’язаного азоту в фізіології рослин. Вивчав проблеми харчування, розробив деякі види дитячого харчування та м’ясні екстракти. Він також розробив теорію мінерального живлення рослин, що сприяло розвитку виробництва мінеральних добрив і впро вадження їх у землеробство. Вважав принципово можливим синтез будь-яких агрохімічних сполук. Поряд з цим припускав існування «життєвої сили». Сформулював Закон мінімуму, названий його іменем. Його результати досліджень використо вують усі сучасні аграрії світу. Помер Лібіх у Мюнхені 18 квітня 1873 року. За високі досягнення у Дармштадті йому поставлено пам›ят ник в 1887 році; в Гессені в 1890 році і ще раніше, в 1883 році, ні мецьке хімічне товариство спорудило йому пам›ятник на Мак симилиановской площі в Мюнхені. 12 травня 1903 року, у день сторіччя від дня його народження, Німецьке хімічне товариство започаткувало нагородження провідних науковців, які зробили вагомий внесок у розвиток хімії, медаллю Юстуса Лібіха. Підготував Андрій Сава, к.е.н., с.н.с. https://uk.wikipedia.org, https://chemworld.com.ua