Агроеліта №4 (99) 2021

Всеукраїнський аграрний журнал Передплатний індекс 68639

www.agroelita.info

№4 (99) / 2021

MF 2370 Ultra HD | Прес-підбирачі

Прес-підбирачі Massey Ferguson 2370 Ultra HD: Підбирач OptiFlow;

НОВІ ПРЕС-ПІДБИРАЧІ ULTRA HD ПРАЦЮЮТЬ З ЧАСТОТОЮ 50 УДАРІВ В ХВИЛИНУ!

Камера попереднього пресування;

Тут ще більше інформації про прес-підбирачі

Пресувальна камера OptiForm Ultra; Поршень UltraPress; Автоматичний контроль щільності;

Скануйте QR-код!

Оновлені вузлов’язи Ultra; Нові відсіки для зберігання шпагату EasyFill; Користувацький інтерфейс BaleCreate.

VFC Financing

VFC World

«Волинська фондова компанія» 0800 21 11 99 - Продаж техніки 0800 21 11 88 - Продаж запасних частин, олив та мастильних матеріалів 0800 21 11 22 - Сервісне обслуговування

Всеукраїнський аграрний журнал

Передплатний індекс – 68639 Свідоцтво – серія КВ №19595-9395Р Заснований – 27.12.2012р. Видавець – ФОП Коцьолок П.І. тел. (067) 986-24-74 Періодичність – щомісяця. Колірність – повноколірний. Формат – А4. Обсяг – до 116 сторінок. Наклад – 20 000 примірників. Папір – крейдований, глянець. Направленість – інформування населення з питань агропромислового розвитку України тощо. Розповсюдження – загальнодержавне. Мова – українська, російська.

Редакція: м.Тернопіль, вул. Ст.Будного, 36, оф. 9 тел. (067) 986-24-74 Відповідальний за випуск: Петро Коцьолок Дизайн, верстка: Михайло Стицюк Відділ реклами: Руслана Чайка, тел. (063) 947-12-34 Львівська філія: м.Львів, вул. Б.Хмельницького, 212, оф. 302 тел. (063) 947-12-34, agroelita.info@gmail.com agroelita.office@gmail.com www.agroelita.info

www.facebook.com/AgroElitaMagazine

Замовлення № 2311 Редакція не несе юридичної відповідальності за зміст рекламних статей та реклами. В журналі використано фото редакції та інші фото з дозволу рекламодавців.

ЗМІСТ Любомир Романків: українець, винаходи якого сприяли появі сучасної комп’ютерної техніки

10

Олександр Мельник, SESVANDERHAVE: розвиток насіннєвого бізнесу в Україні з любов’ю до команди, партнерів та до життя

12

Утримати баланс між минулим і майбутнім

15

Сівозміни: екологічні, агротехнічні та економічні передумови вибору

16

Стан озимих культур у Західній Україні та особливості їх захисту навесні

20

Попередити чи реанімувати

22

Сертифікація органічного виробництва – значення, порядок, маркування

26

Пробіотики: що це та для чого вони потрібні?

29

Як обрати ефективну сівалку для просапних культур: коротко про головне

32

Безпілотні літальні апарати в авіаційних технологіях захисту рослин

38

«Квітка сонця», або Історія розвитку соняшнику

46

Склеротиніоз – небезпечна хвороба соняшнику

48

www.agroelita.info

7

Сервісне обслуговування: швидко, якісно та надійно!

Скануйте Qr-код та перегляньте відео

Купуючи сучасну сільськогосподарську техніку кожен агровиробник бажає бути впевненим у її безвідмовній роботі, що здатна забезпечити неперервність технологічного процесу та підвищити ефективність господарювання. Розуміючи високі очікування наших клієнтів, «Волинська фондова компанія» приділяє особливу увагу сервісному обслуговуванню, адже знає, що саме від цього чинника значною мірою залежить довговічність та надійність роботи техніки. Сервісна служба компанії «ВФК» — це команда висококваліфікованих професіоналів, що готові швидко та якісно надати необхідну допомогу.

«ВОЛИНСЬКА ФОНДОВА КОМПАНІЯ» КЛІЄНТАМ ПРОПОНУЄ ТАКІ ПОСЛУГИ: Складні ремонти самохідної техніки в сервісних центрах ВФК; Планове технічне обслуговування самохідної техніки; Ремонт самохідної та несамохідної техніки в умовах господарства; Ремонт та калібрування КПП; Ремонт і налаштування гідравлічних систем; Ремонт та регулювання ведучих мостів та бортових редукторів; Діагностика та ремонт електронних і електричних систем самохідної техніки; Програмування та налаштування електронних систем; Проведення «дефектовок»: передсезоннихта післясезонних.

VFC Financing

VFC World

«Волинська фондова компанія» 0800 21 11 99 - Продаж техніки 0800 21 11 88 - Продаж запасних частин, олив та мастильних матеріалів 0800 21 11 22 - Сервісне обслуговування

НОВИНИ

ЛЮБОМИР РОМАНКІВ: УКРАЇНЕЦЬ, ВИНАХОДИ ЯКОГО ЗМІНИЛИ СВІТ

Любомир Романків – провідний науковець компанії IBM у галузі комп'ютерних технологій. Він є автором та співавтором понад 67 патентів, очолює відділ електрохімічної технології й магнетизму Дослідного центру корпорації ІВМ (Йорктаун Гайтс, Нью-Йорк).

Н

ародився Любомир Романків 17 квітня 1931 року в місті Жовква, на Львівщині. У 1957 році отримав ступінь бакалавра в Університеті Альберти, закінчив магістратуру та отримав звання доктора філософії в галузі металургії та матеріалознавства в Массачусетському технологічному інституті в 1962 році. Пан Любомир є автором понад 150 статей, відредагував 10 томів матеріалів різних технічних симпозіумів. Значна частина його роботи пов'язана з вивченням магнітних матеріалів, рефлективними дисплеями та процесами міднення, а одним із найвідоміших винаходів Любомира Романківа є тонкоплівні магнітні голівки для запису інформації, що сприяли появі жорстких дисків, обчислювальної техніки для різних галузей (зокрема, й для аграрної), персональних комп’ютерів та комп'ютерів Apple. Любомир Романків є діячем українських студентських і громадських організацій діаспори, член президії Світового конгресу вільних українців, голова Комітету Української Молоді при СКВУ. Організатор і Голова студентських товариств в Едмонтоні та Бостоні. Засновник і керівник української радіопрограми в Едмонтоні. Організував акредитовані курси української культури в Мерсі-коледжі (Нью-Йорк). Активний діяч Пласту, був Головою ГПБ і ГПР, зараз є Начальним Пластуном, всебічно сприяє розбудові Пласту в Україні. Член 29-го Куреня УПС «Сіроманці». Нагороджений вищими пластовими відзнаками. За значні досягнення наш земляк нагороджений також медаллю Перкіна – найвищою відзнакою Товариства хімічної промисловості США (1993), медаллю Вітторіо де Нора від Електрохімічного товариства США (1994), відзнакою пам'яті Морріса Н. Лібмана від IEEE (1994), визнаний Винахідником Року за версією Асоціації прав інтелектуальної власності Східного Нью-Йорку (2000) і Винахідником Року (Асоціація права інтелектуальної власності Нью-Йорку, 2001 рік).

Крім того, науковець отримав 13 нагород за видатні винаходи та внесок від IBM і 25 нагород за винаходи та досягнення. Занесений до престижних видань «Хто є хто в науковому світі» та «Хто є хто в Америці». У березні 2012 року Любомир Романків введений до Зали національної слави США, і є одним з десяти винахідників (разом зі Стівом Джобсом), котрі удостоїлись такої честі. А нещодавно винахідника було нагороджено Орденом Князя Ярослава Мудрого: «Внесок Любомира Романківа у світову науку давно визнано у всьому світі. За весь час лише двох українців було внесено до Зали слави США – Ігоря Сікорського і Любомира Романківа. Його називають “українським Ілоном Маском”, а без його винаходу всесвітньовідомої компанії Apple могло б і не бути. Саме завдяки його винаходам ми завдячуємо появі персонального комп’ютера, жорсткого диска, інтернету, сонячних батарей та інших речей, якими ми звикли користуватися сьогодні щодня. За своє життя український винахідник зробив 180 наукових відкриттів, 67 з них запатентував. Винаходи Любомира Романківа вивчають у найбільших університетах США, Великої Британії, Німеччини, Швейцарії, Італії, Швеції, Данії, Польщі, Японії, Кореї, Тайваню, Сінгапуру та України», – йдеться на сторінці Посольства України в США у Facebook. Також зазначимо, що 17 квітня Любомир Романків відсвяткував своє 90-річчя. Редакція журналу «АгроЕліта» щиро вітає видатного земляка з ювілеєм! Підготувала Христина Котович Фото взяті із відкритих джерел

10

Всеукраїнський аграрний журнал №4 (99) / 2021

НОВИНИ

ЦІНИ НА ЦУКОР СТАБІЛІЗУВАЛИСЯ В ОЧІКУВАННІ ЗБІЛЬШЕННЯ ІМПОРТУ 7 квітня у Мінекономіки відбулася відкрита зустріч усіх учасників української бурякоцукрової галузі для обговорення ситуації, яка склалася на ринку цукру, та пошуку спільних рішень щодо стабілізації цінової ситуації та наповнення внутрішнього ринку цукром. Участь у заході взяли аграрії – виробники цукрових буряків, переробники – виробники цукру, виробники продуктів харчування та напоїв, представники торгових мереж та профільних аграрних асоціацій, а також імпортери. Враховуючи минулорічні несприятливі погодні умови, зокрема, посуху, в Україні було зібрано значно менше цукрових буряків – 8,6 млн. тонн, що зумовило зниження обсягів виробництва цукру з 1,5 млн. тонн у минулому маркетинговому році (МР) до 1,1 млн. тонн у поточному. Оскільки у 2020/2021 МР внутрішнє споживання цукру оцінюється у 1,2 млн. тонн, та враховуючи необхідність формування перехідних залишків цукру на кінець МР на рівні не менше як 250 тис. тонн, прогнозований обсяг імпорту цукру складе 110 тис. тонн. «Мінекономіки на регулярній основі проводить моніторинг ситуації на цукровому ринку та підтримує діалог з усіма учасниками ринку. Станом на сьогодні роздрібна ціна зафіксована на рівні 24,5 грн. за кілограм. Ми розуміємо необхідність у забезпеченні учасників виробничого процесу цукровою сировиною, насиченні внутрішнього ринку достатніми обсягами цукру та стабілізації цінової ситуації. З цією метою в березні Мінекономіки видало ліцензії на імпорт 120 тис. тонн цукру-сирцю», – зазначив заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький.

www.agroelita.info

Він додав, що зараз у Мінекономіки розглядається питання щодо видачі найближчим часом ліцензій на імпорт додаткових 50 тис. тонн цукру-сирцю. Крім того, у лютому-березні було завезено 40 тис. тонн цукру за встановленою тарифною квотою із нульовою ставкою мита відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС. Учасники зустрічі зауважили, що імпорт цукру-сирцю дозволить забезпечити переробні галузі достатньою кількістю сировини, що в свою чергу наситить ринок та сприятиме зниженню роздрібної ціни в торгових мережах. «Собівартість цукру з ввезеної цукрової сировини, як зазначили учасники зустрічі, становить близько 20 грн. за кілограм. Відповідно, після здійснення імпорту в найближчі тижні цінова ситуація вирівняється і цукор стане доступнішим для українців. Тим часом у Парламенті розглядається можливість тимчасового обнулення імпортного мита на ввезення цукру білого в Україну, що також сприятиме насиченню внутрішнього ринку цукром», – додав Тарас Висоцький. Учасників поінформували, що за оперативними даними областей у 2021 році очікується посіяти цукрові буряки на площі майже 230 тис. га, що дозволить повністю задовольнити внутрішній ринок цукром власного виробництва у наступному маркетинговому році, а також експортувати надлишок на зовнішні ринки. За інформацією прес-служби Мінекономіки

11

ГІСТЬ НОМЕРА

ОЛЕКСАНДР МЕЛЬНИК, SESVANDERHAVE: РОЗВИТОК НАСІННЄВОГО БІЗНЕСУ В УКРАЇНІ З ЛЮБОВ’Ю ДО КОМАНДИ, ПАРТНЕРІВ ТА ДО ЖИТТЯ “АгроЕліта” поспілкувалась з Олександром Мельником, генеральним директором “СесвандерхавеУкраїна”. Олександр розповів про те, як протягом 30 років успішно розвиває бізнес з вирощування насіння цукрового буряку в Україні та про свої цінності, котрі допомогли зібрати потужну команду без розчарувань.

– Sesvanderhave на українському ринку вже майже 30 років, і Ви керуєте від самого початку. Розкажіть, як доєдналися до бельгійської компанії та як розвивали бізнес?

– Я отримав освіту за спеціалізацією “Економічна кібернетика”, дуже престижну на той час. Працював в Інституті аграрної економіки. Захистив кандидатську дисертацію на тему “Організація та управління галузями сільського господарства”, а далі збирався продовжити наукову роботу у США, вже їздив туди декілька разів та жив кілька місяців.

90-ті роки – це був чудовий час великих можливостей, перша хвиля великих світових аграрних компаній приходила в Україну. Одна з таких можливостей випала й мені – у 1993 р. мене запросили керівником насінневого відділу у Zeneca – тоді це був певний етап реорганізації світових 12

насіннєвих компаній, з яких була утворена SESVanderHave у 2005 р., але корінням вона походить з 1879 р. Отже, я погодився працювати у компанії та лишитися в Україні, і жодного разу про це не пошкодував. Це був величезний крок у фінансах та можливостях для розвитку, який, утім, ставив і чималі виклики. Примітно, що мій батько був заступником директора Всесоюзного науково-дослідного інституту цукрових буряків. Дивно, але з моїм вибором це не пов’язано, я прийшов у цю сферу через десятки років – ось таке співпадіння. Я розвивав цей бізнес, відкривав представництва у Білорусі та Молдові. Певний час ми експерементували та спостерігали, як відбувається вирощування насіння цукрового буряку західноі селекціі у наших кліматичних умовах, і коли зрозуміли, що все стабільно – побудували потужний насіннєвий завод у селі Гоголів Київської області на початку 2000-х років. Це ключова подія в історії компанії. Я особисто керував будівництвом. На той час це був революційний крок, ми впроваджували передові європейські технології та відповідно до високих стандартів навчали персонал. І навіть на сьогодні наш завод немає аналогів за рівнем технічного оснащення в Україні. Цікава деталь: вимоги до якості роботи обладнання в компанії досить суворі, інколи його налаштування та перевірка відбувається компаніями-виробниками машин вночі просто через Інтернет. Обладнання раптово починає шуміти, і це інколи від неочікуваності моменту бадьорить охоронців:) – Які складнощі довелося подолати за роки роботи у компанії?

– Найбільша складність була зібрати врожай після анексії Криму – вона сталася у березні 2014 р., а врожай вивезли та зібрали у серпні, нам це вдалося. Тоді довелося переорієнтуватися на Одеську область. Загалом я не з тих людей, хто жаліється. Ставлю задачу, йду до неї та радію досягненням, багато чого сприймаю не як складнощі, а як даність, з якою потрібно працювати. Часом як задоволення.

– Як збирали свою команду, які корпоративні цінності для Вас важливі?

– Моя філософія у бізнесі – робити не тільки бізнес, а й показати людям, що жити можна краще, з насолодою, зробити їх життя більш приємним та комфортним. Я підтримую дружні, товариські відносини в компанії і підбирав у команду людей, для яких також це важливо. Мені подобається, коли люди конструктивно спілкуються, обмінюються думками. В нашій компанії живе радість, гарний настрій, злагода, Всеукраїнський аграрний журнал №4 (99) / 2021

взаємодопомога й порозуміння, почуття гумору. Такі речі на корпоративному рівні здебільшого започатковує керівник, багато залежить саме від того, яка він людина. І мені пощастило стати такою дружньою людиною, так мене виховали батьки, які завжди підтримували тепле спілкування в сім’ї та у колі друзів. Зараз у нашій команді близько 50 співробітників. За 30 років роботи у нас звільнилося тільки двоє людей – це важливий показник. Звісно, в колективі святкуємо дні народження, влітку виїжджаємо на річку, робимо спортивні змагання, мчимо на велосипедах, збираємо разом гриби, влаштовуємо театральні покази, організовуємо екскурсії тощо – все це дуже об’єднує колектив, хоча компанії багато не коштує. Мене турбує, що багато людей відчувають життя сірим, безрадісним. І це не питання фінансів. Люди просто не готові наповнюватись яскравими емоціями, або думають, що це їм непотрібно. Але коли відчувають радість, то розуміють, наскільки з нею жити краще. А ще маємо цікаву традицію – дарувати співробітникам на 45-річчя велосипед:). Ми не запитуємо скільки тобі років. Питання чи вже отримав велосипед. Тоді і зрозуміло скільки років. Територія насіннєвого заводу теж стала своєрідним осередком з певними традиціями, які засновані на радості та об’єднанні. Там дуже гарно, наприклад, посадили виноградник, навіть вино для себе робимо. Маємо фруктовий сад. Влаштовуємо свята для жителів села, найяскравіше – дітям на Миколая. Ось такий в нас душевний бізнес.

– Як пандемія вплинула на роботу компанії?

– На аграрне виробництво Covid-19 вплинув не так сильно, як на інші галузі. Ми змогли вчасно забезпечити всіх наших споживачів насінням цукрового буряку. Втім, він дуже сильно вплинув на наші особисті життя. Нам довелося, як і більшості, впроваджувати дистанційний формат роботи. І у нас поки що мало хто хворів. Але я не вважаю, що це буде прийнятно у довгостроковій перспективі, живий контакт між людьми є дуже важливим. Наразі діють попередні напрацювання живого спілкування з клієнтами та партнерами, що дає поштовх для продуктивного спілкування у віддаленому форматі. Але так буде не завжди. Загалом ситуація зараз більш-менш стабілізувалася, люди звикли і вже немає

www.agroelita.info

такої паніки. Але як буде далі – це питання, зараз іде перебудування стилю роботи.

– Як щодо організації та відвідування заходів у цьому контексті?

– Так, це певна складність. Виставки, навіть ті, що проводилися у 2020 р. в офлайн форматі, вже не мали такого розмаху. Ми не можемо організувати День поля такий, як раніше. Теж саме стосується круглих столів, візитів на завод. Пандемія змінила нашу поведінку. Але загалом для нас це не створює таких великих проблем, у порівнянні з іншими галузями – ресторанним бізнесом, івент індустрією тощо.

– А якщо загалом говорити про підсумки роботи у 2020 році, що відзначите?

– Головна подія 2020 року, до якої ми довго йшли – це вихід нашого насіння на європейський ринок завдяки приєднанню України до Схем сортової сертифікації ОЕСР по насінню цукрових буряків, що стало можливим завдяки прийняттю відповідного законопроєкту в Україні. В цьому є наша заслуга. Ми сприяли тому, аби стандарти виробництва насіння в Україні були прирівняні до європейських стандартів, здійснювали вплив на законодавчому рівні. Тепер це чудова можливість розвитку для всіх українських виробників насіння високої якості. Для нас у зв’язку з цим постала необхідність збільшити кількість посівів, що ми і зробимо цього року, та, відповідно, потужності насіннєвого заводу.

– Ви розповіли про вихід на європейський ринок, а як у самих європейських країнах з вирощування цукрового буряку, які особливості, технології?

13

– Франція та Німеччина мають найбільші площі цукрового буряку, а от саме Бельгія – рекордсмен за врожайністю. Основні причини для цього: добре забезпечення вологи та довший на місяць вегетаційний період. Зима м’яка, буряк сіють у кінці березня, а збирають у кінці листопада. Якщо порівнювати з Україною, то технології в нас вже давно на одному рівні, а от кліматичні умови складніше.

– Якщо говорити про світові тенденції у селекції цукрових буряків, які відзначите?

– Ключова тенденція, яку розвивають усі компанії в насінництві різних культур, у тому числі і наша, – це стійкість до хвороб. Адже вони, на жаль, збільшуються в геометричній прогресії. Це пов’язано з багатьма причинами. Крім цього, підвищення врожайності, тобто кількості цукру з гектара.

– А як щодо тенденцій у виробництві цукру, попиту на цей продукт?

– Загалом ринок збуту цукру дуже обмежений, ми маємо площі відповідно до внутрішнього споживання + ще трошки, і нарощувати їх наразі немає потреби. Споживання цукру зменшується у всьому світі. Є фактор інформаційний, що цукор некорисний для здоров’я, і фактор конкуренції – з’являються різні замінники. Загалом у світі є великий запас цукру. Якщо говорити про масштаби, то порівняйте: Україна виробляє 1 млн. 200 тис. тонн цукру на рік, Індія понад 20 млн., Бразилія більше 40 млн. В останній, до речі, виробництво цукру залежить від ціни на нафту, адже його частина використовується для виробництва етанолу. Тобто тут задіяно багато масштабних процесів, і Україна не грає велику роль на цьому світовому ринку.

– І останнє питання про глобальне – які перспективи розвитку аграрної галузі в Україні Ви б окреслили?

– Я розповідав, як починав кар’єру у 90-ті роки, і знаєте, як тоді сприймалося сільське господарство? Як якісь «колгоспники», багато хто так зневажливо ставився. А візьміть зараз – це найуспішніша, найбагатша та найперспективніша галузь у країні. Давайте пишатися цим кожного дня! У нас країна великих можливостей, я вважаю, що будьяка молода людина може стати успішною та знайти себе, особливо в аграрній сфері. Тож я дивлюсь на перспективи галузі дуже позитивно, навіть з урахуванням всіх складнощів, які існують на сьогоднішній день.

– Ви розповідали про дозвілля, яке влаштовуєте разом зі співробітниками компанії, а які Ваші особисті захоплення?

14

– Захоплююся дайвінгом вже багато років, пірнав у багатьох місцях: острів Кокос, де пірати ховали скарби, Галапагоські острови, Малайзія, Мальдіви, Мексика, Палау, Єгипет – це все дуже вражає. Маю категорію Advance, здавав не один іспит та отримав міжнародну сертифікацію PADI. Тут дуже багато нюансів, потрібно вчитися. Але це зовсім інші, захоплюючі відчуття. А ще дайвери – це хороша компанія, своє коло. Головні причини, чому займаюсь, – це цікаві відчуття та спільнота. З іншими видами спорту так само. Наприклад, ще на гірських лижах люблю кататися, водних лижах, на водному мотоциклі. Граю у волейбол. У нас стабільна команда протягом 25 років. Щодо дайвінгу – все найбільш цікаве знаходиться на глибині до 30-40 метрів, глибше я не пірнав. Коли я здавав екзамен з deep дайвінгу на Кокосі цікаво було відмітити, що на глибинах зовсім інший процес мислення, він уповільнюється через азотне голодування. Найбільше враження – зустрітись очі в очі з акулами. Сіли у коло вночі, в центрі поклали м’ясо, спочатку прийшли скати, а потім купа акул. Це був великий стрес, але дуже круто. Люблю екстрім. Багато чого вмію робити руками, збирав машини, за життя побудував не один будинок, один з них – на Дніпрі, з якого одразу виходиш у воду, сідаєш на човен та пливеш. Маю пса, який дуже любить плавати, його важко наздогнати.

– Підсумовуючи розмову, які ще відзначите важливі для Вас цінності та принципи, окрім життєрадісності та дружності у команді, про які Ви розповіли?

– “Так буде не завжди” – мій головний слоган. Він означає, що все минає та потрібно про це пам’ятати, і немає сенсу дуже засмучуватись у складнощах або, навпаки, думати, що завжди все буде добре. Це додає сил у будь-якій ситуації. Друге, я вірю у розум та силу волі людини, тільки за допомогою них вона чогось справді досягти. Коли кажуть “пощастило” – це фраза слабких. “Пощастило” – це означає, що людина змогла швидко відреагувати на сприятливі обставини, але вони лише допомогли. Притримуюсь своїх цінностей і в сім’ї також. Маю сина, 41 рік, і дочку, якій 6 років. Внука, якому 2.5 роки. Я їх дуже люблю. Виховання дружнє, прививаю дітям любов до людей. Головним вважаю виховувати вільну людину, яка вірить та відчуває, що все можливо. І тоді можливо все. Багато проблем ми собі самі будуємо у голові. Життя прекрасне. Дуже хочеться, аби якнайшвидше закінчилась пандемія, щоб можна було зустрітись з ким хочемо віч-навіч, поговорити, обійнятись. Розмовляла Тетяна Бєлінська

Всеукраїнський аграрний журнал №4 (99) / 2021

АГРАРНА ОСВІТА

УТРИМАТИ БАЛАНС МІЖ МИНУЛИМ І МАЙБУТНІМ

Глухівський агротехнічний інститут імені С.А. Ковпака Сумського НАУ вже 120 років безупинно рухається до успіху та досконалості.

У

кожного навчального закладу – свій шлях. Важливо, щоб колектив співробітників, які визначають вектор руху, розумів, що навчання майбутніх аграріїв – важлива справа, від якої залежить майбутнє держави. Директор ГАТІ СНАУ Анатолій Литвиненко вважає: завдяки тому, що в різні часи тут працювали однодумці, залюблені в свою роботу, навчальний заклад не просто проіснував понад 120 років, а завжди був на вістрі часу.

– Анатоліє Васильовичу, з чого починалася історія нинішнього Глухівського агротехінституту? Які віхи йому довелося пройти за 120 років?

– Я вважаю наш навчальний заклад унікальним. Починаючи від заснування, в ньому навчають саме тим спеціальностям, які потрібні тут і зараз. А почалося все у другій половині ХІХ ст. Тоді глухівська округа налічувала більше 20 цукрових і винокурних заводів із механізованим процесом виробництва. Щоб забезпечити їх кадрами, у Глухові 1899 року відкривають ремісниче училище, що отримує ім’я засновника - Ніколи Терещенка. Через 20 років уже професійно-технічна школа готує техніків-механіків із холодної обробки металів. У 1929 р. навчальний заклад стає технікумом механізації сільського господарства, який випускає механізаторів і тамує кадровий голод МТС, радгоспів, ремонтних заводів і колгоспів. У 1945-у відкривають відділення електрифікації, співробітники якого беруть на себе електрифікацію сіл і впровадження електроструму на виробництві. 1950-60 роки принесли закладу визнання на рівні держави. На базі ливарного цеху, майстерень із токарної та слюсарної справи учні виготовляли вертикальні свердлильні верстати, що постачались у сільгосппідприємства всієї країни. З 1971 р. починає роботу відділення промислового та цивільного будівництва. У 1994 р. політехнікум імені С.А. Ковпака стає першим коледжем у системі аграрної освіти Сумщини. Для забезпечення кадрами

www.agroelita.info

фінансового спрямування АПК у 1997 році відкрито відділення бухгалтерського обліку. Одними з перших в Україні ми почали готувати бакалаврів. У 2003 р. коледж входить до структури Сумського національного аграрного університету. 2012 року навчальний заклад став Глухівським агротехнічним інститутом імені С.А. Ковпака СНАУ.

– А зараз ГАТІ СНАУ забезпечує необхідними кадрами аграрний комплекс північного регіону України?

– Не тільки. Як кажуть, нашого цвіту – по всьому світу. Зараз у виші працюють 5 відділень: механізації та агропромислових технологій; електроенергетики агропромислового виробництва; економіки та інформаційних технологій; будівництва; заочне. Здійснюємо підготовку бакалаврів із трьох спеціальностей і фахових молодших бакалаврів – із восьми. Паралельно можна отримати робітничі професії: водія, трактористамашиніста, муляра, електрозварника ручного зварювання, обліковця реєстрації бухгалтерських даних, слюсаря з ремонту с/г машин та устаткування, електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування. Ми одні з перших почали впроваджувати варіанти дуальної форми навчання. Завдяки участі в німецько-українському проекті «Сприяння розвитку професійної освіти в аграрних коледжах України» змістили акценти на користь практичної підготовки. Активно співпрацюємо з провідними виробниками сільгосптехніки: ДП «LEMKENUkraina», ТОВ «КЛААС Україна», NEW HOLLAND, ТОВ «PÖTTINGER Україна». У рамках угоди про співпрацю на базі інституту створено навчальний центр ТОВ «KUHN-Ukraina». Залучаємо їх фахівців до проведення занять.

– Виходить, успіх навчального закладу полягає в тому, що, використовуючи досвід минулого, ви швидко адаптуєтеся до сучасних умов?

– Саме так. З одного боку стоять традиції, підтверджені не одним поколінням педагогів, з іншого – сучасні реалії, що змушують стрімголов адаптуватися до сьогодення. Втримати баланс між минулим і майбутнім, забезпечити студентам успішну кар’єру, дати державі якісних фахівців – завдання, які стоять перед ГАТІ СНАУ. Я впевнений - вони нам по силі.

Під час одного з практичних семінарів у рамках німецькоукраїнського проєкту «Сприяння розвитку професійної освіти в аграрних коледжах України» 15

АКТУАЛЬНО

СІВОЗМІНИ:

ЕКОЛОГІЧНІ, АГРОТЕХНІЧНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ВИБОРУ

Сівозміна – одна із категорій, що використовується кожним агрономом у повсякденному житті. Без урахування її особливостей не приймається жодне управлінське рішення щодо вирощування с.-г. культур: від підбору агротехніки, підживлення і захисту рослин до підготовки посівного ложа під наступну культуру. Послідовність розміщення культур на певній ділянці землі залежить не лише від якісних показників ґрунту, оптимальних співвідношень руху поживних речовин для досягнення високої продуктивності. Сьогодні глибокі знання фахівців у системі мінерального живлення і хімічного захисту зумовили власників агробізнесу вибирати сівозміни лише з огляду економічного зиску без належного врахування екологічних норм. Тому спробуємо обґрунтувати різні передумови та наслідки такого вибору.

Вибір уже … насправді!!! … зроблено Це не вирок для аграрного сектору, а доконаний факт змін у структурі всієї галузі за останні 30 років. Чому обрано такий період спостережень? Науковці, практики та експерти ринку схожі у висновках щодо спрямованості вибору сівозміни: від орієнтованості на тваринництво до економічного егоцентризму. Розуміння того, що відновлення у тих масштабах і структурі галузей тваринництва у найближчі 10 років є неможливим, а також досягнута надзвичайно висока інтенсифікація технологій вирощування культур спричинило перехід від 8-10-пільних сівозмін до 4-х, або в кращому випадку 6-пільної. Тому вибір зроблено, і передумовою його стала єдина причина – господарська (а краще сказати – виключно економічна) необхідність.

Підтвердженням є показники структури посівних площ господарств українського аграрного сектору економіки (табл. 1). Ми спробували дослідити масштаби вирощування семи основних культур, площі під якими становлять більше 1 млн. гектарів (за винятком зернобобових – 0,7 млн га) за окремими агрокліматичними зонами. Довідково. Поділ здійснили дещо умовним шляхом, включивши до відповідних зон окремі області: Полісся (Волинська, Рівненська, Житомирська, Київська, Чернігівська, Сумська); Лісостеп (Закарпатська, Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька, Тернопільська, Хмельницька, Вінницька, Черкаська, Кіровоградська, Полтавська, Дніпропетровська, Харківська, Донецька, Луганська); Степ (Одеська, Миколаївська, Херсонська, Запорізька, Автономна Республіка Крим). Відзначимо загальну тенденцію: ситуація змінювалася кардинально протягом трьох десятирічь – якщо частка визначених культур склада-

Таблиця 1. Посівні площі та частка основних с.-г.культур за роками

1990

2000

2010

2019

Агрокліматична зона

6,9

5,8

5,7

6,0

Полісся

38,6

32,2

49,1

75,4

17,9

15,0

14,9

15,5

Лісостеп

52,8

50,8

75,6

85,8

7,6

6,4

6,3

6,5

Степ

58,7

68,4

98,1

94,4

32,4

27,2

26,9

28,0

Україна

51,1

50,9

75,2

85,6

Посівні площі усього, млн га

Частка основних культур, % 1990

2000

2010

2019

Примітка: до основних с/г культур включено пшеницю, ячмінь, кукурудзу на зерно, зернобобові, соняшник, сою та ріпак 16

ла 51,1%, то тепер 85,6%. Це підтверджує наші попередні висновки щодо обрання пріоритетності. Причому перше десятиліття можна охарактеризувати як період цілковитої невизначеності, хаотичного реформування КСП та масового відмовлення від обробітку землі (мінус 5 млн. га посівних площ).

2000-ті роки ознаменувалися запровадженням ринкового механізму створення підприємницьких структур, початком виходу України на міжнародні ринки, що дозволило сформувати підвищений попит на аграрну продукцію. Третє десятиліття можна характеризувати як формування цілісної системи аграрного бізнесу зі значними капітальними (в т.ч. іноземними) інвестиціями, інтенсифікацією технологій вирощування, значним підвищенням продуктивності і цінової ситуації на ринках основних культур. Усе це спричинило вибір українських аграріїв на користь високорентабельних культур, в першу чергу, технічної групи – соняшник, ріпак та соя, а також кукурудзи на зерно. Зернові колосові залишилися у ТОПі як стратегічні продовольчі культури та основні попередники. Таким чином, узагальнено сучасна сівозміна в Україні виглядає наступним чином: соняшник – пшениця (ячмінь) – ріпак (соя, зернобобові) – кукурудза на зерно із різною послідовністю, але із чіткою тенденцію наближення до монокультурності з північних (75,4%) регіонів до південних (94,4%). Всеукраїнський аграрний журнал №4 (99) / 2021

Тактика чи стратегія? Розглядаючи показники останнього десятиліття, можна зробити висновок про те, що такі управлінські рішення вітчизняних с.-г. товаровиробників щодо сівозмін хоч і базуються на комплексних факторах, але є виключно тактичними і прийнятими з огляду на економічні передумови. Для підтвердження таких висловлювань розглянемо наступну схему (рис. 1). Чинники, які впливають як на вибір сівозмін, так і загалом на розвиток галузі, ми систематизували у 3 групи: екологічні, агротехнічні та економічні. Причому вказана послідовність відіграє важливу роль, адже аграрії працюють із особливим (у всіх відношеннях) засобом виробництва – землею, а залежність від природно-кліматичних умов залишається високою. І це демонструють результати останніх років в АПК. Другу групу факторів фахівці навчилися контролювати і досягли дійсно вражаючих успіхів: стрімке удосконалення техніки, існуюче різноманіття агротехнологій вирощування, ефективне використання досягнень хімічної промисловості тощо. Економічна група факторів у цій системі координат знаходиться останньою у списку, але за господарською логікою – на першому. І з цим не посперечаєшся, оскільки ведення сільського господарства – це підприємницька діяльність з метою одержання прибутку. Це означає, що аграрій не може бути філантропом і слідкувати лише за станом навколишнього середовища, в якому здійснює діяльність. Це функції, які притаманні державі, – регулятору із наданими певним органам повноваженнями, обов’язками сприяти веденню бізнесу і контролювати дотримання норм законодавства, зокрема, й екологічного. Про його ефективність у сфері земельного і екологічного законодавства говорити поки що не доводиться. Ось приклад. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2010 № 164, допустимі нормативи періодичності вирощування культури на одному і тому самому полі становлять: для ячменю – не менше ніж через один рік; для пшениці озимої – не менше ніж через два роки; для кукурудзи в сівозміні – протягом 2-3 років поспіль; для зернобобових культур, ріпаку – не менше ніж через 3 роки; для соняшника – не менше ніж через 7 років.

www.agroelita.info

структурою українських ґрунтів. Їх, як правило, здійснювали державні наукові установи відповідного профілю, а також розпочали проводити приватні аграрні підприємства для кращого розуміння того, що «потрібно» землі і рослині. За останні 30 років рівень гумусу в середньому по Україні скоротився на 0,12 одиниць (з 3,28 до 3,16). З першого погляду, це зниження є незначним. Але це не так, оскільки на відновлення 0,1 одиниці гумусу знадобиться 25-30 років за умови належного виконання заходів та обмеження надмірної господарської діяльності. Тут варто

На практиці ж про таку періодичність годі і мріяти. Звичайно, важко звинувачувати усіх товаровиробників в абсолютному недотриманні цієї постанови, Земельного кодексу України (у цьому документі також вказано низку обмежень) або ж наукових рекомендацій. Більшість із них враховують думку експертів (в т.ч. міжнародних приватних структур) і намагаються балансувати між економічними та агротехнічними факторами. Таку поведінку я б назвав як короткострокову тактичну. Чому? Відповідь лежить у результатах багаторічних досліджень і моніторингу за станом,

Рисунок 1. Передумови вибору системи і структури сівозміни Екологічно

Агротехнічні

Тип і розташування ґрунтів

Оцінка попередників

М

Ф

Д

М

Ф

Д

М

Ф

Д

ВИБІР СІВОЗМІН

Накопичення в ґрунті хімічних елементів (токсинів) М

Ф

Ф

Д

Ф

М

Ф

Д

М

Ф

Д

Збереження рівня врожайності

Д

М

Ф

Д

Тривалість ротації сівозміни

Вітрова ерозія М

Д

Поширення шкідників рослин

Зниження якісних показників ґрунту М

Ф

Накопичення збудників хвороб рослин

Біоенегретичний режим ґрунту М

Д

Рівень забур'яненості посівів

Водний і поживний режим ґрунту М

Ф

Д

М

Ф

Д

Економічні Прибутковість поточна М

Ф

Д

Технічне оснащення М

Ф

Д

Зростання витрат на підживлення

Зростання витрат на захист рослин

М

М

Ф

Д

Диверсифікація виробництва (в т. ч. тваринництво) М

Ф

Д

Ф

Д

Організація управління М

Ф

Д

Примітка: 1) М – монокультурна сівозміна (або наближена до неї: 2-3 культури); Ф – фіксована сівозміна (умовно стабільний набір 4-5 культур); Д – динамічна сівозміна (набір 6-8 культур із поєднанням посівів трав); 2) кольори визначають рівень впливу на показник: червоний – найменше (найгірше), жовтий – посередньо, зелений – найбільше (найкраще) 17

наголосити, що земель із високим рівнем гумусу за визначений період скоротилося на 4,7% (з 24,4 до 19,7), і навпаки зросла частка із середнім рівнем – 3,4% (з 24,0 до 27,4). Обстеження понад 16 млн. гектарів земель вказало ще на одну особливість – невисокий вміст макроелементів у ґрунтах – у середньому азоту 105 мг/кг, фосфору 110 мг/кг та калію 120 мг/кг. За винятком останнього елементу, інші показники є низькими або середніми. Незважаючи на високі показники вмісту мікроелементів, ситуацію щодо стану ґрунтів можна охарактеризувати із негативною тенденцією. Тому усі прийняті рішення щодо скорочення кількості культур у сівозмінах українських аграріїв, навіть якщо вони економічно та агротехінчно обґрунтовані, є виправданими лише з огляду на досягнення тактичних результатів протягом кількох років. Питання в іншому: чи існує стратегія розвитку аграрного бізнесу та системи землекористування, яка б задовольняла усіх учасників: бізнес, державу та споживачів? Якщо так, то чи її можливо реалізувати в сьогоднішніх умовах?

Вибір одновекторний не має майбутнього Вибір того чи іншого набору культур у сівозміні не може базуватися виключно на одному із факторів, але лише на збалансованому врахуванні усіх чинників вказаних на рисунку 1 групи. Це повинні зрозуміти усі учасники. Усі, бо це має спричиняти певні дії! З боку аграріїв, з огляду на економічну логіку, професійні знання у землеробстві, вони відбуваються – вирощують те, що дає результат, і достатньою мірою зберігає властивість ґрунту для продовження ведення бізнесу. З боку регулятора кроки в економічній, фінансово-кредитній, фіскальній та екологічній політиці не дають можливості максимально скористатися ефектом від широкого застосування культур у сівозмінах. Розглянемо коротко вибір сівозміни, базуючись на певних групах факторів: 1. Екологічні. Вибір на користь монокультурного (чи наближеного до нього) вирощування с.-г. культур найменш позитивно впливатиме на водний, поживний і біоенергетичний режим ґрунту. Свій 18

відбиток на результати діяльності накладатиме також наявний тип і розташування ґрунту. Застосування на площах одних і тих же культур або ж високою частотою їх повернення може спричинити не лише різке зниження урожайності, а й призвести до неконтрольованого накопичення в ґрунті хімічних елементів (токсинів), хвороботворних мікроорганізмів та насіння бур’янів. Усе це з роками знижує якісні показники ґрунту.

2. Агротехнічні. Враховуючи досягнення хімічної промисловості, рівень технічного забезпечення, на сьогодні контролювати рівень забур’яненості посівів, ефективно боротися із хворобами рослин та поширенням шкідників можна за допомогою хімічних препаратів з новими діючими речовинами або їх комбінаціями, регулюванням доз, частоти і строків обробки. Звичайно, такі дії мають місце і дають очікувані результати: високу врожайність при допустимому рівні поширення. Та існує кілька «але». По-перше, проблеми із накопиченням хімічних елементів, поширенням бур’янів та шкідників у такий спосіб не вирішується, а лише відкладаються на невизначений термін і з часом можуть носити критичний характер. По-друге, надмірне застосування хімічних елементів у підживленні та захисті рослин, зважаючи на несприятливі погодно-кліматичні умови (посуха, нерівномірність опадів, підвищення температурного режиму), уже не даватиме такого ефекту у досягненні навіть високої продуктивності.

3. Економічні. Боротьба з такими проблемами без застосування належних сівозмін значною мірою впливає на витратну частину виробництва, адже у структурі собівартості такі елементи як мінеральні добрива і засоби захисту рослин займають до 50% матеріальних витрат (з додаванням сюди вартості пального і послуг сторонніх організацій ще більше – до 55%). Тому додаткові агротехнічні операції збільшуватимуть собівартість без забезпечення високого рівня рентабельності. Так, уже за останні 5 років рівень рентабельності зернових культур (з кукурудзою на зерно) скоротився із 42,6 до 11,8%, соняшнику – із 78,4 до 23,5%. Крім фінансових наслідків, організовувати роботу підприємства при використанні лише кількох культур простіше, хоча більшою мірою це стосується малих і середніх господарств. У великих підприємствах і агрохолдингах цей фактор не створюватиме великої проблеми через налагоджену

роботу операційних та логістичних підрозділів. Але найбільш глобальним чинником вважаємо диверсифікацію виробництва, оскільки від цього залежить і набір культур у сівозміні. Тут роль відіграють не лише наявні види діяльності, а й бажання і можливість їх розширювати. А ось цей критерій формується не у мікросередовищі бізнесу, а залежить від ситуації на макрорівні. Якщо первинною основою для прийняття рішення є рівень рентабельності, то при такому його рівні для більшості культур важко обирати 7-8 чи навіть 10 культур вирощування (більшість з яких мають доволі низьку і нестабільну рентабельність). Причин кілька: нестабільність цін на с.-г. продукцію на внутрішньому і зовнішніх ринках, а також на виробничі ресурси, які залежать від валютного курсу; високі кредитні ставки банківської системи; нерівномірне податкове навантаження на суб’єктів господарювання; відсутність перспектив розвитку галузей тваринництва; стабільність та ефективність програм державної підтримки тощо. Тому ще раз варто наголосити: у виборі сівозміни (якщо розглядати це питання стратегічно і комплексно) не завжди усе залежить від товаровиробника, а й від погодно-кліматичних умов, загальної економічної ситуації в країні.

Висновки Отож, досліджуючи питання вибору сівозмін, можна стверджувати наступне: обирати все-таки потрібно українському аграрію. Яку обрати тактику й, звісно, стратегію залежить від уміння, знань і, мабуть, відчуття менеджменту аграрного бізнесу. Слід лише наголосити, що сівозміна визначає не лише агрономічну стратегію підвищення врожайності с.-г. культур, а й продуктивності земель і взаємопов’язує усі ланки системи землеробства. Хочеться вірити, що із поєднанням капіталу, знань і праці людей, належної державної підтримки та здорового глузду (господарської логіки) у виборі сівозмін «виграють» усі: аграрний бізнес, держава, споживачі і земля – у намаганні забезпечити суспільство продовольством, одержанні необхідних прибутків для розвитку галузі та збереженні потенціалу землі на майбутнє. Підготували Сава Андрій, д.е.н., с.н.с., Сидорук Борис, д.е.н., с.н.с. Використано матеріали із джерел: http://www.ukrstat.gov.ua, https://superagronom.com, http://www.soilteq.eu, https://eos.com Всеукраїнський аграрний журнал №4 (99) / 2021

РОСЛИННИЦТВО

ВИДИ НА УРОЖАЙ 2021 РОКУ

ЗБЕРІГАЮТЬСЯ НА ВИСОКОМУ РІВНІ Незважаючи на те, що сезон тільки розпочався, в 2021 році ФАО чекає, що обсяги виробництва зернових у світі в 2021 році зростуть третій рік поспіль. Деякі країни Північної півкулі вже приступили до збирання врожаю озимої пшениці, і стан посівів дозволяє сподіватися на дещо вищий урожай, ніж очікувалося раніше, внаслідок чого попередній прогноз виробництва пшениці в світі у 2021 році був підвищений до 785 млн. тонн. У Європейському союзі в 2021 році прогнозується різке зростання виробництва до 137 млн. тонн, що обумовлено як збільшенням площ під пшеницею, так і хорошим станом озимини на початку весни. З урахуванням цих факторів урожай може виявитися вище не тільки торішнього низького рівня, але і середніх значень за попередні 5 років. У Сполученому Королівстві стан посівів пшениці також гарний: після надлишкових опадів у зимовий період у кінці лютого і березні встановилася більш сприятлива суха і тепла погода. Наразі обсяг виробництва прогнозується на рівні 14 млн. тонн. В Україні види на врожай сприятливі і, згідно з офіційними даними, обсяг виробництва пшениці може перевищити середній рівень, досягнувши 27,5 млн. тонн. У Сполучених Штатах Америки, за офіційними даними, площі під озимою пшеницею виявилися трохи вище початкових прогнозів. Передбачається, що збільшення посівних площ дозволить з лишком компенсувати скорочення посівів ярої пшениці і, таким чином, загальна площа посівів пшениці буде на 5% вище, ніж роком раніше. При цьому, площа посівів залишиться на четвертому мінімальному рівні за всю історію спостережень. З огляду на розширення посівних площ на тлі відносно несприятливих погодних умов обсяг виробництва пшениці в 2021 році, як очікується, незначно виросте і складе близько 52 млн. тонн. Стосовно Азії, то виробництво пшениці в Пакистані, де площа посівних перевищила середні показники, може скласти не менше 27 млн. тонн – такий цільовий показник фігурує в офіційних документах. Види на урожай в Індії також сприятливі, і, за офіційними даними, обсяг виробництва пшениці в країні може досягти рекордного рівня в 109 млн. тонн. Згідно

www.agroelita.info

з останніми польовим оцінками, в Китаї загалом стан посівів задовільний при достатньому рівні вологості ґрунту, і, виходячи з цих даних, обсяг виробництва в 2021 році прогнозується на рівні 135,5 млн. тонн, практично не змінившись у порівнянні з показниками минулого року. Встановлена на Близькому Сході аномальна посуха продовжує негативно позначатися на видах на врожай в низці країн. У країнах Південної півкулі почалося збирання врожаю фуражних зернових 2021 року, який, згідно з наявними даними, може виявитися вище середніх значень. У Південній Америці виробництво кукурудзи в Аргентині в 2021 році, як очікується, перевищить середні значення і досягне 58 млн. тонн, в основному завдяки близьким до рекордних посівним площам. З огляду на сприятливу ринкову кон’юнктуру і обумовлене нею збільшення площ, відведених у Бразилії під посіви кукурудзи основного врожаю, загальний обсяг виробництва цієї культури в країні може скласти рекордні 108 млн. тонн. При збереженні сприятливих погодних умов у Південній Африці – провідній країні-виробнику кукурудзи в цьому регіоні – в поєднанні зі збільшенням посівних площ урожай 2021 року може сягнути багаторічних максимумів і досягти близького до рекордного рівня в 17 млн. тонн. У Північній півкулі недавно розпочалася сівба кукурудзи врожаю 2021 року. У США – найбільшому світовому виробнику – ранні оцінки, наведені в березневому звіті “Види на посівну”, дозволяють зробити висновок про можливе збільшення площі посівів кукурудзи цього року на 1 %, що не відповідає ринковим очікуванням, з огляду на високий попит і можливий рівень цін. За інформацією УЗА

19

РОСЛИННИЦТВО

СТАН ОЗИМИХ КУЛЬТУР

У ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇХ ЗАХИСТУ НАВЕСНІ (Вінницька, Житомирська, Хмельницька, Рівненська, Чернівецька, Тернопільська, Волинська, Львівська, ІваноФранківська, Закарпатська області). Зиму 2020–2021 років можна вважати сприятливою для нормального росту та розвитку озимих культур, у період низьких температур (-20–22 ºС) на посівах спостерігався сніговий покрив від 10–15 до 30 см. Часткової шкоди росту й розвитку культур завдала погода у І–ІІ декадах березня через коливання температури від +17 до -9 ºС, що негативно позначилося на посівах (зміна забарвлення листового апарату, втрата тургору та ін.), оскільки на окремих полях на цей період уже відбулося відновлення вегетації.

Станіслав Горпинюк, старший регіональний технічний експерт, Захід, ТОВ Сингента

Н

а даній території було посіяно: – озима пшениця – 1,258 млн га, або 94,8 % до планових площ (1,327 млн га); – озимий ячмінь – 120,6 тис. га, або 92,1 % до планових площ (130,9 тис. га); – озимий ріпак – 298 тис. га, або 78 % до планових площ (380 тис. га). Середня норма посіву озимих зернових становить 4,1–4,5 млн насінин/га, в березні було проведено моніторинг посівів та визначено, що кількість життєздатних рослин складає 3,9–4,3 млн рослин/га, якщо бути більш точним, то середній

відсоток життєздатності становить 94,1 %. Що ж до озимого ріпаку, то норма посіву коливалася від 350 до 500 тис. насінин/га, проте середня густота рослин при входженні в зиму складала 350,9 тис. рослин/га, а середній відсоток перезимівлі (життєздатності) у березні – 89,7 %. Стан розвитку озимих зернових на початок ІІІ декади березня можна охарактеризувати як добрий та задовільний. Що ж стосується фази розвитку, то 20–25 % посівів мають ВВСН 22–25, 65–70 % посівів – ВВСН 13–21, а також орієнтовно 10 % (пізні посіви у кінці листопада – на початку грудня) – ВВСН 10–12 %. Фаза розвитку озимого ріпаку ВВСН 16–24, посіви через несприятливі погодні умови у серпні-вересні (відсутність вологи) мають «рваний» та зріджений стан, загалом 25–30 %

Рис. 1. Прояв снігової плісняви на перерослих посівах 20

є в задовільному (нижче задовільного рівня) та 70–75 % у доброму стані. Фітосанітарний стан посівів: – на озимих зернових спостерігається інтенсивний розвиток септоріозу та гельмінтоспоріозу на рівні 2 балів, починають динамічно проявлятися прикореневі гнилі та снігова пліснява – 1–2 бали (посіви, насіння яких не було оброблено флудиоксонілом), борошниста роса – 1 бал; – на озимому ріпаку виявлено хвороби, які почали свій розвиток ще в осінній період: фомоз – 1–2 бали, пероноспороз, борошниста роса та альтернаріоз – 1 бал ураження посівів. Практично по всій території регіону спостерігається достатній рівень вологозабезпечення в 1 м шару ґрунту, який становить 150–175 мм вологи. Щодо захисту озимих культур хочеться відмітити, що його необхідно планувати після обстеження посівів при відновленні вегетації культур та аналізу шкодочинних об’єктів. Для планування заходів захисту потрібно визначити, які ключові етапи розвитку культури та які ризики можливі на кожному з них. Для зернових культур будемо розглядати 3 внесення фунгіцидів та інсектицидів: – Т1 (ВВСН 31–32) – у даний період на посівах присутні такі хвороби, як септоріоз, борошниста роса, гельмінтоспоріоз, що, як правило, розпочали свій розвиток ще в осінньо-зимовий період і, відповідно, їх слід контролювати відразу щойно відбудеться стабілізація погодно-кліматичних умов, тобто встановиться температурний режим на рівні +8–10 ºС (+12 ºС для окремих фунгіцидів). У цей час доцільно використовувати продукти з такими діючими речовинами (д. р.): фенпроВсеукраїнський аграрний журнал №4 (99) / 2021

Рис. 2. Відмирання листового апарату ріпаку

підин, фенпропіморф, пропіконазол, протіоконазол, тебуконазол, метрафенон та ін. Для захисту від шкідників (мух, попелиць, трипсів, п’явиці, цикад) необхідно застосовувати комбіновані контактно-системні препарати з такими д. р., як імідаклоприд, тіаметоксам, лямбда-цигалотрин, бета-цифлутрин, дельтаметрин тощо.

Захист озимих культур необхідно планувати після обстеження посівів при відновленні вегетації культур та аналізу шкодочинних об’єктів – Т2 (ВВСН 37–39) – у даний період на посівах переважно можна спостерігати хвороби, такі як септоріоз, гельмінтоспоріоз та іржа. Для формування врожаю це внесення є надзвичайно важливе, тому на даному етапі потрібно використовувати інноваційні та надійні продукти, які забезпечують високу ефективність у контролі всіх хвороб. Основними для ефективної дії будуть комбіновані продукти, що містять у своєму складі SDHI (карбоксиміди) (бензовіндіфлупір (Солатенол™), флуксапіроксад, біксафен та ін.) або стробілурини (азоксистробін, трифлоксістробін, піраклостробін та ін.) і триазольні д. р. (епоксиконазол, протіоконазол, тебуконазол, пропіконазол,

www.agroelita.info

ципроконазол тощо). Водночас для захисту від шкідників (попелиць, трипсів, п’явиці, цикад, клопів) варто вносити комбіновані контактно-системні продукти з д. р. імідаклоприд, тіаметоксам, лямбда-цигалотрин, бета-цифлутрин, дельтаметрин та ін.

– Т3 (ВВСН 57–63) – у дану фазу фунгіцид має захистити посіви зернових культур від таких хвороб, як фузаріоз, альтернарія, септоріоз, та комплексу сапрофітної мікрофлори. З огляду на це мають використовуватися продукти з комбінацією таких д. р.: тебуконазол, епоксиконазол, метконазол, дифеноконазол, протіоконазол. Для захисту від шкідників (клопів, жуків) найефективніше застосовувати піретроїди з д. р. лямбда-цигалотрин, бета-цифлутрин, дельтаметрин. У вирощуванні ріпаку особливу увагу необхідно приділити саме захисту від шкідників, оскільки значна їх кількість може завдати непоправної шкоди посівам. Також слід зауважити, що є обмежена кількість д. р.

для застосування на ріпаку, особливо в період його цвітіння. Захист озимого ріпаку розпочинається з контролю добре всім відомого прихованохоботника, який, як правило, масово з’являється, коли верхній шар ґрунту прогрівається до 8–9 ºС (проте можливий прояв перших особин і за значно нижчої температури). В даний період для захисту від шкідників потрібно використовувати комбіновані контактно-системні продукти з такими д. р., як імідаклоприд, тіаметоксам, лямбда-цигалотрин, бета-цифлутрин, дельтаметрин та ін. Також особливу увагу необхідно приділити внесенню фунгіциду-регулятора у фазу ВВСН 21–32 (розетка-стеблування), що є важливим як з точки зору контролю хвороб, так і задля стимулювання розвитку бічних пагонів (збільшення гілкування) ріпаку. У цей період використовуються продукти на основі паклобутразолу, метконазолу та тебуконазолу. Наступним надзвичайно важливим етапом у вирощуванні ріпаку є два періоди захисту від хвороб та шкідників – фаза ВВСН 57–59 (бутонізація) та фаза ВВСН 61–69 (цвітіння). Саме тоді інтенсивно розвиваються шкідники (квіткоїд, галиця, блішки, клопи, попелиці та ін.), до того ж у даний час використовувати можна лише певні д. р., зокрема піметрозин, тау-флювалінат, тіаклоприд, ацетаміприд. У захисті від хвороб особливу увагу варто приділяти фомозу, альтернаріозу, сірій та білій гнилі, а для їх контролю доцільним буде внесення комбінованих продуктів з такими д. р.: метконазол, тебуконазол, пропіконазол, дифеноконазол, протіоконазол, азоксистробін, пікоксістробін, піраклостробін, флуопірам та ін. На завершення хочеться побажати всім аграріям сприятливої погоди, високих урожаїв, максимальних прибутків, прийняття найбільш ефективних рішень та, звісно, міцного здоров’я.

Рис. 3. Прояв фомозу та переноспорозу на «старому» листі озимого ріпаку 21

РОСЛИННИЦТВО

ПОПЕРЕДИТИ ЧИ РЕАНІМУВАТИ Ні для кого не буде новиною, що кожна рослина має генетичний потенціал урожайності закладений самою природою і, значною мірою, селекціонерами. Проте, чимало біотичних й абіотичних чинників не завжди дають змогу його розкрити. Адже маленька рослинка, що активно проростає із насінини, дуже чутлива не лише до високих чи низьких температур, надлишку чи браку вологи тощо, а й до ворожих оргазмів, які її оточують – грибів і бактерій, ґрунтових шкідників. Як наслідок, тільки на перших етапах проростання через несприятливі умови рослина може втратити понад 50% свого генетичного потенціалу врожайності.

22

Чого остерігатися?

Захистити

Головними факторами ризику у весняно-літній період на полях є негативний вплив низьких температур після відновлення вегетації або на початку проростання і недостатня вологозабезпеченість або посуха у період критичних фаз росту. У зв’язку з дією стресових факторів у рослини знижується імунітет та, як наслідок, підвищується ризик ураження хворобами. Посуха, високі та низькі температури, пестицидні обробки призводять до таких фізіологічних порушень у процесах обміну речовин: білок розкладається на компоненти, виробляється гормон старіння етилен, руйнується коренева система, рослина повільно формує вегетативні органи. За нормальних умов обмін речовин відновлюється, але втрати урожаю неминучі. Людина неспроможна підкорити сили природи, втім деякі технологічні розробки можуть допомогти рослині подолати наслідки стресових факторів або підготуватися до них.

Функцію захисту рослин від різного роду шкідливих організмів на певній культурі або групі культур, як правило, успішно виконують якісні засоби захисту рослин, використання яких допомагає зберегти кількість та якість урожаю. Деякі з них мають додатковий позитивний фізіологічний вплив на культурні рослини. Для гарантованого надійного захисту та стимулювання вегетації рослин від найширшого спектра загроз експертиагрономи рекомендують комбінувати інсектицидні та фунгіцидні протруйники з високоефективними стимуляторами росту та антистресантами. Лише комплексний підхід може створити вашим посівам оптимальні умови для вдалого старту та подальшої стійкості рослин до стресових чинників, а також продемонструвати достойний рівень урожайності в кінці сезону. Результати низки прикладних досліджень свідчать про потужний стимулюючий вплив комплексу гуміново-фульвових кислот на рослини.

Всеукраїнський аграрний журнал №4 (99) / 2021

Попередити КОРЕНЕВА СИСТЕМА. Розвинена коренева система – основа ефективного живлення та вологоспоживання с.-г. культур. Щоб попередити повне чи часткове відмирання кореневої системи та стимулювати її ріст і розвиток, потрібно застосовувати стимулятори росту на початкових етапах вегетації, а також обробляти посівний матеріал препаратами-стимуляторами. Сьогодні як у вчених, так і в аграріїв-практиків, не виникає сумнівів щодо стимулюючої дії гумінових і фульвових кислот на рослину. Ці речовини стимулюють розвиток кореневої системи на 25 - 30 %, що дає рослині змогу сформувати потужну кореневу систему та засвоювати вологу з нижніх шарів ґрунту і більше поживних речовин. Це підвищує загальну стресостійкість рослини як до посухи, так і до інших чинників, а також збільшує врожайність. НЕДОСТАТНЯ ВОЛОГА. Досить часто запасів вологи недостатньо для закладання структурних одиниць урожаю, що відповідає потенціалу сорту чи гібриду. Недовготривала посуха спричиняє зниження в’язкості цитоплазми та сповільнює ростові процеси. Рослини забезпечують стійкість до нестачі вологи шляхом утримання води в клітинах і запобігання її втратам. На жаль, ми не можемо впливати на вологозабезпечення і залежимо від погоди. Втім, ми здатні підвищити ефективність використання наявної вологи сільськогосподарськими культурами. Забезпечити рослину основними елементами живлення дають можливість висококонцентровані рідкі комплексні добрива, але важливо, щоб вони були в доступній для рослин формі. В умовах посухи обприскування рослин гуміновими та фульвовими кислотами зменшує коефіцієнт транспірації на 17-25 %. Це дозволяє рослині синтезувати до 25 % більше органічної речовини і, відповідно, врожаю з цієї ж кількості доступної вологи. ТЕМПЕРАТУРНІ КОЛИВАННЯ. Рослини мають властивість адаптуватися до екстремальних температур або різких температурних коливань унаслідок реалізації складних фізіолого-біохімічних процесів і молекулярногенетичних механізмів. Своєчасний відтік води з протопласту до міжклітинників є одним із механізмів високої морозостійкості рослин, оскільки дає змогу уникнути утворення льоду всередині клітини. Збереження води у незамерзлому стані в клітинах загартованих рослин досягається в результаті змін осмотичної сили розчинів унаслідок накопичення розчинних цукрів, білків, вільних амінокислот (зокрема проліну та гібереліну) та інших осмотичноактивних сполук. Обробка насіння с.-г. культур гуматами або обробка впродовж вегетації дозволяє в умовах зниження температури на 1-3 °С від мінімально допустимої відновити нормальний метаболізм у клітинах рослин, підвищити здатність кореневої системи всмоктувати поживні речовини, попередити відставання у темпах росту та розвитку рослин. Обприскування рослин гуміновими та фульвовими кислотами допомагає підтримати процес фотосинтезу в умовах перевищення максимально допустимих температур. Це дозволяє рослинам рости та розвиватися в умовах, коли температура навколишнього середовища сягає вище 33-36 °С, що особливо актуально для більшості регіонів України. Обприскування посівів гуміновими та фульвовими кислотами потрібно проводити за 5-6 днів до можливих температурних змін.

www.agroelita.info

ПЕСТИЦИДНИЙ СТРЕС. Аграрії виконують пестицидний обробіток полів, що підсилює наявний стрес або завдає стресу хімічним навантаженням. Рослинам самостійно здолати цей стрес без значних втрат урожайності просто неможливо. Завдання агронома – активізувати у рослині синтез необхідних білкових речовин, завдяки внесенню незамінних L-амінокислот. Рослини, які були швидко виведені зі стресу, можуть стрімко активізувати свій розвиток, але для цього їм потрібні великі затрати енергії на біохімічні перетворення. Обробка рослин гуміновими та фульвовими речовинами сприяє зв’язуванню пестицидів і важких металів у нерухому форму, запобігаючи їхньому проникненню у воду та корені рослини, і абсорбції токсичних хімічних речовин. Посіви не втрачають 3 - 7 днів вегетації на вихід зі стресового стану, долають пестицидний стрес і відновлюють нормальний метаболізм у клітинах рослини. Знижується небезпечний рівень нітратів у рослині. Дослідженнями встановлено, що через підвищення імунітету рослин подовжується період захисної дії фунгіцидів, внаслідок чого рослини довше плодоносять.

Врятувати

Рослини мають дуже високу відновлювальну здатність. Основне завдання – допомогти посівам швидше відновитися та вийти зі стресу. Якщо все ж таки було обрано метод працювати антистресантами та стимуляторами росту безпосередньо при настанні несприятливих умов, тобто «по факту», то єдиний спосіб допомогти рослині – це вносити швидкозасвоювані легкодоступні препарати на основі гумату калію, фульвату калію з амінокислотами та мікроелементами. Кількість обробок повинна складати не менше 2-х разів з моменти появу перших ознак проблеми. Тільки в цьому випадку буде можливість врятувати ті дорогоцінні зусилля та гроші, які вже було вкладено в кожен гектар поля, та зібрати запланований врожай. Для того, щоб не працювати методом «по факту», необхідно планувати роботу антистресантами та стимуляторами в полі, починаючи з обробки посівного матеріалу та застосовувати до 2-3-х обробок по листу в одній баковій суміші з іншими препаратами. Це дасть можливість суттєво зекономити на внесенні та зберегти ті цінні центнери, що «стреси забирають» щороку!

23

РОСЛИННИЦТВО

АГРОЖИВОПИС: НЕЙМОВІРНІ КАРТИНИ ФЕРМЕРА СТЕНА ХЕРДА ПІДКОРИЛИ УВЕСЬ СВІТ Американський художник та фермер Стен Херд більше 30 років займається незвичайним видом мистецтва – агроживописом – створює неймовірні картини на полях.

Сам митець називає свою творчість «земельними роботами». Він наголошує, що зображені ним на просторих ланах величезні портрети, натюрморти і навіть пейзажі – це щось більше, ніж перекопування і оранка землі. Хоча без оранки в прямому сенсі слова мистецтво Стена Херда не обходиться. Будучи вихідцем з фермерської родини (штат Канзас), Стен з дитинства спостерігав неймовірні сільські пейзажі. Вони, мабуть, настільки полюбилися йому, що пізніше, вже здобувши художню освіту, Херд у перших своїх роботах на полотні намагався відобразити близькі серцю картини: пшеничні поля та доріжки між ними, збір врожаю і багато іншого в тому ж (сільськогосподарському) дусі. Однак, обмежуватися у своїй творчості лише картинами на звичайному полотні Стен Херд не захотів, натхнення він шукав, літаючи на «кукурузнику». Тоді ж художник вирішив спробувати зайнятися польовим живописом, в який можна було б вносити художні корективи. Масштабні агрокартини звісно не настільки 24

довговічні як мальовані на полотні, але зате більш живі, та рахуються частиною навколишнього середовища. Опановуючи необхідні для агроживопису прийоми, митець не раз помилявся. У разі невдач Стену доводилося розпочинати роботу спочатку: розрівнювати землю, проектувати тощо. А це праця не з легких. За словами Херда, творчий процес, як і належить, починається з ескізу. У цьому випадку під ескізом маються на увазі контури майбутнього малюнка на полі, які Стен викладав із цегли. Наступним етапом створення агрокартини є оранка землі. Завдяки їй живописець малює на землі. Бажаючи додати яскравих фарб, він застосовує забарвлений у різні кольори ґрунт, підсипаючи його в потрібній кількості в тих чи інших місцях агрополотна. Для того, щоб оцінити наскільки вдала картина, та визначити, чи відповідає результат задуманому, Стен Херд відходить на кілька кроків і придивляється. Щоправда, нерідко йому доводиться навіть підніматися на повітряній кулі, аби мати змогу з висоти оглянути загальну панораму. Проте, у міру накопичення досвіду (сьогодні це вже 35 років його творчості!) необхідність у частих польотах поступово відпадає. Підготувала Христина Котович Всеукраїнський аграрний журнал №4 (99) / 2021

125 000 42 000

кв.м.

ВИСТАВКА В ЦЕНТРІ УКРАЇНИ

відвідувачів

29 вересня - 2 жовтня 2021 Кропивницький (КІРОВОГРАД) www.agroelita.info

25

РОСЛИННИЦТВО

СЕРТИФІКАЦІЯ

ОРГАНІЧНОГО ВИРОБНИЦТВА – ЗНАЧЕННЯ, ПОРЯДОК, МАРКУВАННЯ Оскільки споживачі дедалі більше усвідомлюють переваги органічних продуктів харчування, попит на органічну продукцію лише зростає. Відповідно зростає й зацікавленість малого та середнього бізнесу щодо виходу на нові перспективні ринки. Але що робить продукт справді “органічним”? І що потрібно знати, перш ніж маркувати свою продукцію таким чином?

В

ідповідь на ці та інші питання читайте нижче.

Органічна продукція виробляється з урахуванням принципів екологічності, саме тому сертифікація органічного виробництва гарантує: • охорону навколишнього середовища, • збереження родючості ґрунту, • збереження біорізноманіття, • дотримання природних циклів та добробуту тварин, • відсутність використання хімічних та синтетичних продуктів, • відсутність ГМО, • прозоре маркування для споживачів. Крім того, особлива увага приділяється переробці та поводженню з органічними продуктами, враховуються заходи щодо уникнення забруднення продукції як забороненими речовинами, так і використання неорганічних інгредієнтів.

Органічні стандарти Вибір органічного стандарту, перш за все, залежить від кінцевого споживача органічної продукції та країни, в яку планується реалізація тих чи інших продуктів. Найпопулярнішими серед українських експортерів є органічні ринки Європейського Союзу, США та Канади. В десятку країн-імпортерів української органічної продукції у 2019 році увійшли Нідерланди, Швейцарія, США, Литва, Німеччина, Велика Британія, Австрія, Польща, Данія та Італія. Відповідно найзатребуванішими стандартами в Україні є Стандарт Міжнародних акредитованих органів сертифікації з органічного виробництва і переробки, еквівалентний Регламентам Ради (ЄС) № 834/2007 та № 889/2008, Національна програма з органічного виробництва США (NOP) та Національний стандарт Канади з органічного виробництва (COR). В Україні питання органічного виробництва регулюються введеним у дію 02.08.2019 Законом України «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» та Постановою КМУ «Про затвердження Порядку (детальних правил) органічного виробництва та обігу органічної продукції». Наразі розробляються відповідні підзаконні акти для подальшого впровадження Органічного Закону України. Органічна продукція, що вводиться в обіг та реалізується, повинна бути сертифікована органом із сертифікації, який має відповідно акредитацію та уповноваження від власника стандарту. Зокрема, перший український 26

сертифікаційній орган, ТОВ «Органік стандарт» має право проводити сертифікацію за Стандартом Міжнародних акредитованих органів сертифікації з органічного виробництва і переробки, еквівалентний Регламентам Ради (ЄС) № 834/2007 та № 889/2008 (МАОС) та COR. Крім того, надає інспекційні послуги для подальшого отримання сертифікатів Bio Suisse та Naturland. Значення сертифікації для споживача: це гарантія того, що продукт вироблений без використання синтетичних хімікатів, процес виробництва забезпечує дбайливе використання природніх ресурсів, а якість підтверджується обов’язковим контролем на всіх етапах виробництва включаючи збір, транспортування та зберігання продукції; • це захист споживача від обману та фальсифікації товару на ринку; • це поінформованість стосовно якості та складників харчової продукції, завдяки вимогам щодо маркування; • це підтримка споживача у виборі дбайливого ставлення до навколишнього середовища. Значення сертифікації для виробника це: • унікальність пропозиції власного продукту, що приносить користь та задоволення споживачу; • розширення ринків збуту у особливому секторі ринку зі спеціальною преміальною ціною; • популяризація та підтримка суспільних програм щодо захисту довкілля, розвиток екотуризму; • мотивація до постійного покращення умов виробництва продукції.

Порядок сертифікації органічної продукції

1. Вибір стандарту, зважаючи на бажаний ринок, та ознайомлення з його вимогами. На цьому етапі виробник повинен проаналізувати тенденції ринку та перспективи власної продукції у відповідних зонах реалізації; зважити на відповідність технологічного процесу органічним принципам й оцінити можливі наслідки переходу на органічне виробництво.

2. Подання заявки на сертифікацію. Прийнявши рішення про добровільну сертифікацію виробництва, необхідно визначитись зі сертифікаційним органом, що буде Всеукраїнський аграрний журнал №4 (99) / 2021

надавати послуги. При виборі партнера, основну увагу слід приділити досвіду та напрямкам органічної діяльності, по яких акредитований сертифікаційний орган. Відповідно до Стандарту МАОС, проводиться сертифікація наступних категорій продукції: • рослинництво (у т. ч. грибівництво, насінництво та розсадництво); • тваринництво (у т. ч птахівництво, бджільництво); • аквакультура (у т. ч виробництво водоростей); • виробництво харчових продуктів (у т. ч органічне виноробство); • виробництво кормів; • заготівля дикорослих продуктів.

3. Підписання договору з уповноваженим органом сертифікації. Визначившись з органом та підписавши контракт, необхідно розпочати процес підготовки до інспекції. Готуючись до аудиту потрібно: • провести оцінку ризиків та контроль на кожному етапі виробництва органічних продуктів; • впровадити запобіжні заходи для уникнення забруднення чи змішування органічної продукції; • налагодити чітку та відокремлену документацію усіх процесів, пов’язаних з органічним виробництвом; • забезпечити наявність персоналу, який володіє знаннями щодо особливостей та вимог органічного виробництва. Консультування і супровід до сертифікації можуть забезпечити консультанти з органічного виробництва.

4. Інспекційний контроль та видача Сертифікаційного рішення за результатами аудиту – це основний і надважливий етап сертифікаційного процесу. Суворе дотримання правил і належна підготовка до аудиту призводить до видачі позитивного сертифікаційного рішення й отримання сертифікату, в якому обов’язково вказано: код сертифікаційного органу, вид діяльності (Первинне виробництво, Підготовка, Переробка, Зберігання, Торгівля, Експорт, Імпорт), категорія та статус продукції.

Маркування

Після підтвердження органом із сертифікації відповідності органічним стандартам продукція може маркуватися як «органічна». Це маркування буде відрізнятися, залежно від вимог обраного стандарту, але підтверджуватиме, що продукція пройшла перевірку всіх технологічних процесів. Для поінформованого споживача це маркування служить орієнтиром про вид стандарту, якого дотримуються під час виробництва та переробки тієї чи іншої продукції й про визнання, що надається органу з сертифікації. Наприклад, за вимогами Стандарту МАОС макети споживчого, експортного та транспортного маркування органічної продукції повинні бути перевірені на відповідність правилам, викладеним у органічному стандарті, і затвердженим до друку органом сертифікації. Оператор повинен надсилати сертифікаційному органу макети етикеток для тих органічних продуктів, які виробляє та реалізує на внутрішньому і зовнішньому ринках. За відповідність маркування українському законодавству та законодавству інших країн (у разі маркування споживчої тари органічної продукції на експорт) несе відповідальність виробник. У назві продукту обов‘язково повинна зазначатись якість продукту «органічний». Цей термін може буде нанесений на споживчому пакуванні в будь-якому вигляді.

www.agroelita.info

Виключення становлять продукти, що містять декілька складників. Якщо більше ніж 95% складників є органічними, посилання на термін «органічний» має бути присутнє, в іншому випадку посилання на органічну якість продукту в назві продукції зазначати не дозволяється. На пакуванні обов‘язково повинен зазначатись виробник та адреса потужностей його виробництва. У випадку, якщо виробництво відбувається на замовлення іншої організації, обидва підприємства повинні бути зазначені на споживчому пакуванні Для продуктів, що містять більше, ніж один інгредієнт, у комерційному описі повинно бути зазначено посилання на органічний статус, і у списку складників може бути зазначено, які складники є органічними. У цьому випадку посилання на метод органічного виробництва може з’являтися лише стосовно органічних складників, і у списку складників має вказуватися загальний відсоток органічних інгредієнтів по відношенню до загальної кількості складників сільськогосподарського походження. Органічний логотип ЄС наноситься за бажанням виробника на споживче пакування лише органічної продукції у відповідності з правилами використання логотипу ЄС. Додатково на споживчому пакуванні дозволяється наносити написи про переваги органічного продукту. Дозволяється наносити інформацію про: • будь-які практики, що застосовуються під час виробництва, які відповідають вимогам органічних стандартів; • відповідність продукції вимогам міжнародних органічних стандартів; • наявність сертифікату, що підтверджує органічну якість; • контроль виробництва. Забороняється наносити інформацію: • що містить вислови «екологічно чистий, екологічна чистота» і т.д.

• про лікувальні або будь які особливі властивості продукту, посилаючись на метод органічного виробництва. Логотипи органічних стандартів: Регламенти ЄС або еквівалентні їм стандарти:

Національні стнадарти США, Канади та Японії відповідно:

Приватні стандарти:

Лариса Плаксюк к.с.-г. наук, фахівець із сертифікації ТОВ Органік Стандарт 27

РИЦИНА: ОТРУЙНА ТА ВОДНОЧАС НАДЗВИЧАЙНО ЦІННА РОСЛИНА

Рицина — монотипний рід олійних рослин з родини молочайних. В Україні цю культуру почали вирощувати з 1920 р. Згодом площі посівів були збільшені до 110-120 тис. га. Зосереджені вони в південних областях України: Херсонській, Запорізькій, Миколаївській, Одеській, Дніпропетровській та АР Крим. Урожайність рицини в Україні при застосуванні високоякісної агротехніки досягає 8-14 ц/га і більше, а в умовах зрошення зростає у 2-3 рази. На півдні України кращим місцем для рицини в польових сівозмінах є ланки: пар чорний – пшениця озима – рицина та кукурудза на силос – горох – рицина. Не рекомендується сіяти рицину після соняшнику та кукурудзи на зерно. Рицина належить до пізніх культур. Вегетаційний період триває 95-120 днів. Від сходів до утворення центральних суцвіть рослина росте досить повільно, і посіви її можуть заростати бур’янами. Оптимальним строком сівби рицини є час, коли ґрунт на глибині загортання насіння прогрівається до 8 – 10 °С і спостерігається подальше потепління. Норма висіву насіння залежить від рекомендованої густоти рослин на 1 га посіву. Оптимальною густотою рослин на час збирання урожаю вважається: для середньогалузистих сортів – 50-60, сильногалузистих – 30-40 тис/га. Господарське призначення Олію з рицини широко використовують у медицині та авіації, а також у хімічній, текстильній, поліграфічній, електротехнічній, парфумерній та інших видах промисловості. В ядрі насіння 28

міститься до 55 % олії. Вона має 81-96 % гліцеридів рицинолевої кислоти, яку не виявлено в інших оліях. Рицинова олія належить до групи невисихаючих (з йодним числом 82-86), дуже в’язка, слабо розчиняється в бензині та інших органічних розчинниках, не застигає при низьких температурах (-12-18 °С), спалахує при високих температурах (+300-310 °С). Тому вона є неперевершеним за якістю мастильним матеріалом, особливо для авіаційних моторів і механізмів, що працюють у складних умовах півночі. Рицинова олія є високоякісною та широкодіапазонною сировиною для органічного синтезу. Крім того, вперше отримано реакцію етерифікації рицинової олії, що підтверджує доцільність її використання під час виробництва біодизеля. Роль у сільському господарстві Макуху або шрот, які залишаються після виділення з насіння рицини олії шляхом екстракції або пресування, не можна використовувати без обробки на корми для тварин через вміст у них низки токсичних компонентів, таких як білок рицин та алкалоїд рицинін, які є сильнодіючими токсинами. Однак, макуху, яка в процесі обробки звільняється від токсичних речовин, можна із успіхом згодовувати тваринам, що дозволить доповнити їх раціон білковим кормом та зменшити навантаження на природні екосистеми. З рицинової макухи виготовляють принади для шкідників та вносять її в ґрунт як добриво (містить близько 7 % азоту та 1,7 % фосфорної кислоти). У стеблах рицини багато калію та інших поживних речовин, тому при заорюванні їх в подрібненому вигляді значно підвищується родючість ґрунту. Рицина не висушує ґрунт, очищає поле від бур’янів. Корені і стебла швидко розкладаються, збагачуючи ґрунт органічними і мінеральними речовинами, тому вона є добрим попередником для зернових культур. Як підвищити урожайність рицини Одним з важливих засобів підвищення врожаїв рицини є внесення мінеральних добрив. Досить ефективним є припосівне внесення мінеральних добрив. За посушливого клімату степової зони України та підвищеного вмісту у ґрунтах калію під зяблеву оранку вносять переважно азотні й фосфорні добрива. Збільшення норм добрив на незрошуваних землях дає незначні прирости врожаю і окупність їх при цьому зменшується. Підготувала Христина Котович Всеукраїнський аграрний журнал №4 (99) / 2021

ТВАРИННИЦТВО

ПРОБІОТИКИ:

ЩО ЦЕ ТА ДЛЯ ЧОГО ВОНИ ПОТРІБНІ?

Поняття «пробіотик» у сучасному його розумінні було запропоновано у 1977 році Л. Річардом і Р. Паркером для позначення живих мікроорганізмів та продуктів їхньої ферментації, які антагоністично активні до патогенної мікрофлори.

Д

о пробіотиків належать препарати, що містять штами мікроорганізмів-симбіотів, спеціально підібраних за специфічними бактеріостатичними та ензиматичними властивостями. Завдяки цьому, вони можуть створювати бактеріальну рівновагу під час заселення травного тракту та запобігати розвитку шкідливої мікрофлори. Аналіз пробіотичних продуктів, які виготовляє сучасна промисловість залежить від використання штамів мікроорганізмів, комбінацій та лікувально-профілактичної дії і дозволяє класифікувати їх за поколіннями: • пробіотики I покоління – застосовуються, як монопрепарати (біфідо–, лакто–, кислотовмісні) для профілактики захворювань або корекції мікрофлори при дисбактеріозі І ступеня.

• пробіотики IІ покоління – складаються зі спорових бацил (Bacillus subtilis, Bacillus licheniformis, Bacillus cereus) і дріжжеподібних грибів Saccharomyces boulardii. Ці пробіотики не відносяться до облігатної мікрофлори. Потрапляючи у шлунково-кишковий тракт, вони конкурентно витісняють патогенні і умовно-патогенні бактерії, проте, самі кишківник не колонізують.

• пробіотики IІІ покоління – полікомпонентні й комбіновані препарати. Це можуть бути пробіотики-симбіотики, до складу яких входять декілька симбіотичних штамів бактерій одного й того ж виду. Комбіновані препарати – симбіотики, крім активнодіючих бактерій, містять спеціальні пребіотичні добавки, які сприяють їх росту, розвитку та метаболізму.

• пробіотики IV покоління – це живі B. Bifidum1 або B. Bifidum 1+L іммобілізовані на частинках якогось носія. За рахунок такої іммобілізації структури сорбовані біфідобактерії ефективно колонізують слизову оболонку кишківника, і порівняно з несорбованими аналогами, мають більш виражену захисну дію.

www.agroelita.info

• пробіотики V покоління є представниками рекомбінантних пробіотиків, отриманих шляхом генної інженерії. Як показує практичний досвід, у нинішній час пробіотики набирають все ширшого застосування і можуть використовуватися для: - стимуляції неспецифічного імунітету тварин; - профілактики і лікування змішаних шлунково-кишкових інфекцій, а також при розладах травлення аліментарної етіології (дисбактеріози, гострі ацидози та ін.), що виникають внаслідок різкої зміни складу раціону, порушення режимів годівлі; - переустановлення мікрофлори травного тракту після лікування антибіотиками або антибактеріальними засобами хіміотерапії; - заміни антибіотиків у кормах для молодняку тварин і птиці; - прискорення адаптації тварин до високоенергетичних раціонів; - підвищення ефективності використання кормів та продуктивності тварин і птиці; - подолання наслідків технологічних стресів, зумовлених вакцинацією, транспортуванням та іншими діями, що передбачені технологією виробництва. Однією із найскладніших проблем при виготовленні пробіотиків є відбір бактеріальних штамів, призначених для ефективної колонізації шлунково-кишкового тракту. При цьому, як зазначають спеціалісти, штами, які використовують для створення біопрепаратів, повинні: вибірково пригнічувати ріст патогенних культур, мати високу ферментативну, синтетичну і метаболічну активність, стимулювати імунобіологічні системи організму. Підготувала Христина Котович

29

ТЕХНІКА ТА ТЕХНОЛОГІЇ

ЯК ОБРАТИ ЕФЕКТИВНУ

СІВАЛКУ ДЛЯ ПРОСАПНИХ КУЛЬТУР: КОРОТКО ПРО ГОЛОВНЕ Сівба сільськогосподарських культур – один з найвідповідальніших технологічних процесів. Від її своєчасності та якості проведення значною мірою залежить доля врожаю. Для висівання насіння різних культур застосовують сівалки різних конструкцій. У цій статті ми детальніше розглянемо сівалки для просапних культур.

У

структурі посівних площ в Україні просапні культури (кукурудза, соняшник, соя, цукрові буряки та інші) займають близько 30% орних земель, або більше 9 млн. га. Ці с.-г. культури сіють, як правило, у квітні – на початку травня протягом не більше 5-7 днів. Такі стислі терміни робіт потребують використання сучасної високопродуктивної і надійної техніки. Якість роботи посівних машин повинна повною мірою відповідати агротехнічним вимогам. Основними з них є глибина заробки насіння і норма його висіву, яка повинна забезпечити потрібну густоту рослин. Так, у Лісостепу і на Поліссі насіння кукурудзи загортають на глибину 4-6 см, на легких ґрунтах і при підсиханні посівного шару – на 5-8 см. На вологих ґрунтах глибину сівби зменшують до 3-4 см. В умовах Західної України під час сівби ранньостиглих холодостійких гібридів у пізніші строки рекомендується сіяти на глибину 2-3 см. У степових районах з дефіцитом вологи у верхньому шарі ґрунту насіння загортають на глибину 6-10 см. Важливе значення для одержання дружніх, вирівняних сходів має дотримання рівномірної глибини загортання насіння, що забезпечується ретельним вирівнюванням ґрунту і правильним регулюванням сівалки на задану глибину. Рекомендована густота посіву для умов України коливається в значних межах – 25-80 тис. рослин на 1 га перед збиранням. Для ранньостиглих сортів і гібридів густота рослин може зростати до 85-90 тис/га і більше. Щоб забезпечити передзбиральну густоту рослин, встановлюють страхові надбавки насіння. У Лісостепу і Поліссі вони можуть становити 30-40%. Вагова норма висіву насіння – 15-25 кг/га. При вирощуванні кукурудзи на силос і зменшенні ширини міжрядь вона може зрости до 30-40 кг/га. Глибина сівби соняшника в степових районах – 5-6 см, а в лісостепових і поліських – 4-5 см. Наукою і практикою рекомендується така густота рослин на гектарі у період збирання врожаю соняшника: у зоні Степу – 35-45, Лісостепу – 50-60, Полісся – 55-65 тис. Страхова надбавка насіння щодо передзбиральної густоти рослин становить 15-20%. Для насіння соняшника другого класу вона може сягати 40%. Рекомендована глибина заробки насіння сої при достатній вологості ґрунту 4-5 см, при недостатній – 5-6 см. Сою сіють з міжряддями 45 чи 70 см з наступним рихленням культиваторами для обробітку відповідно цукрових буряків чи кукурудзи. Норма висіву насіння на богарі для середньостиглих сортів 450-500 тис., середньоранніх – 550-600, ранньостиглих – 700-750 тис/га схожих насінин. На зрошенні густота рослин збільшується на 100-150 тис/га. Глибина заробки насіння цукрових буряків в умовах достатнього зволоження і на важких, схильних до запливання грунтах, становить 2-3 см, при нестійкому і недостатньому зволоженні – 3-4 см. За рекомендаціями науково-дослідного інституту цукрових буряків на період збирання густота буряків повинна становити в районах достатнього зволоження 115-120 тис/га, нестійкого – 110-115, недостатнього зволоження – 100-105 тис/га.

32

Способи посіву просапних культур та агротехнічні вимоги Залежно від біологічних особливостей культури, окультуреності ґрунту, забезпечення рослин вологою й цільового використання с.-г. продукції застосовують такі способи рядкової сівби: звичайний рядковий, вузькорядний, перехресний, широкорядний, пунктирний, стрічковий, гніздовий, квадратний, квадратно-гніздовий, борозенний, гребеневий, шаховий. Для нормального розвитку і росту просапних культур необхідні більша площа живлення рослин, ніж для культур звичайного рядкового і вузькорядного посіву, та міжрядний обробіток ґрунту. Тому просапні культури сіють широкорядним способом (з міжряддями 45 ... 90 см). Також просапні культури висівають або квадратно-гніздовим, або пунктирним способом. Спосіб сівби визначає специфіку агротехнічних вимог. Додаткові агротехнічні вимоги до посіву просапних культур наступні: 1. Відхилення глибини загортання насіння кукурудзи та соняшнику від заданої не повинно перевищувати ± 1.5см., цукрових буряків ± 1см.

2. Допустимі відхилення: ширини основних міжрядь не більше ± 3%, ширини стикових міжрядь не більше ± 7%.

3. При квадратно-гніздовому посіві в гніздо вноситься певна кількість насінин: 2 ... 3 при посіві кукурудзи і соняшнику, 3 ... 4 при посіві баштанних культур. Розтягнутість окремих гнізд не повинна перевищувати 10см.

4. При пунктирному посіві задана кількість насінин на 1 га має бути на 30% більша. Відхилення від розрахункового інтервалу між зернами в рядку не більше ± 30%. Кількість зерен з зазначеним допустимим відхиленням від загального числа не менше 85%.

5. Прямолінійність поздовжніх, а для квадратно-гніздового способу і поперечних рядків. Відхилення центрів гнізд від осі поперечних рядків на довжині, що дорівнює трьом суміжним захватам агрегату, не більше ± 7%.

6. Ширина захвату посівного агрегата повинна дорівнювати або бути в ціле число разів більшою ширини захвату агрегата для міжрядної обробки посівів.

7. Відхилення норми висіву насіння: кукурудзи – не більше ± 2%, соняшнику – не більше ± 5%, цукрових буряків – не більше ± 15%. Відхилення норми одночасно внесених добрив не більше ± 10%. Для виконання агровимог робоча швидкість посівних агрегатів не повинна перевищувати 2,5 м/с. Всеукраїнський аграрний журнал №4 (99) / 2021

Сівалки для просапних культур Для сівби просапних культур застосовують універсальні пневматичні і спеціальні сівалки. Вони поділяються по сорту рослин на кукурудзяні та бурякові, підходять для висіву сої і соняшнику. Конструктивно, частіше є навісними агрегатами, що закріплюються на рамах. Сучасна просапна сівалка, відповідаючи вимогам ринку, має секційну будову. Тобто, трактор буксирує за собою агрегат, який забезпечує посів відразу в багатьох рядках. За обробіток кожного рядка відповідає окремий механізм, що включає бункер для насіння, систему подачі насіння (наприклад, вакуумну систему), різні пристрої, що підвищують точність занурення в ґрунт і підтримують необхідну дистанцію між точками висіву насіння. Індивідуальне копіювання рельєфу поля кожною секцією забезпечує рівномірну по глибині заробку насіння в ґрунт. Завдяки модульності є можливість змінювати кількість рядків просапної сівалки і коригувати відстань між рядками посіву рослин (в межах 40-70 см). Виходить своєрідний конструктор – можна підібрати необхідну кількість рядків посіву для кожного завдання. Зазвичай, ця цифра коливається в межах 6-12 шт. Але в мережі можна знайти і фото сівалкирекордсмена, шириною в 48 секцій. Щоб використовувати такий агрегат потрібен трактор з двигуном потужністю понад 350 к.с. Отже, класична просапна сівалка – це механізм, що дозволяє автоматично і з високою швидкістю здійснювати ідеально точний висів насіння. На ринку ці агрегати широко представлені як вітчизняними, так і закордонними виробниками.

Сівалки світових брендів, доступні українським аграріям Azurit 9 – новинка на ринку просапних сівалок від LEMKEN Технології вирощування просапних культур постійно розвиваються, а техніка для їхнього забезпечення вдосконалюється. У зв’язку з цим особливої уваги заслуговує чергова новинка від всесвітньовідомого виробника сільськогосподарської техніки компанії LEMKEN – сівалка Azurit 9 для сівби просапних культур. Зазначимо, що з 2018 року ці сівалки вже постачаються на український ринок. Головною особливістю сівалки Azurit 9 є нова система висіву подвійними рядками (DeltaRow), яка дає змогу оптимально розподілити насіння по площі. Цим вона відрізняється від традиційних технологій сівби, згідно з якими насіння висівається в один рядок. У технології DeltaRow компанія LEMKEN відмовилася від традиційної методики розподілу посівного матеріалу окремими рядами. Замість цього розробники компанії передбачили розподіл насіння у шаховому порядку в два ряди на відстані 12,5 см між ними, що забезпечує збільшення вільної площі для кожної рослини на 70%, завдяки чому рослини отримують більше води і поживних речовин (у порівнянні зі звичайним рядком). Як наслідок, це сприяє підвищенню врожайності до 10% кукурудзи на зерно та до 15% кукурудзи на силос. Робота сівалки Azurit 9 розпочинається з прибирання післяжнивних залишків і каменів за допомогою двох спеціальних

www.agroelita.info

зсувних дисків. Потім сошник для внесення добрив з тиском до 250 кг закладає між рядами борозенку з добривами точно посередині посівного ряду, яку закриває встановлений за ним трапецієподібний ущільнюючий коток. Трапецієподібні кільця також виконують попереднє ущільнення рядів. Окремі висіваючі агрегати забезпечуються насінням з центрального насіннєвого бункера об’ємом 600 літрів за допомогою системи Seed on Demand (насіння за потребою), де за допомогою шнекових дозаторів воно потрапляє в пневматичну систему. Два синхронізованих диска, які є різними для кожної культури, розподіляють його для перемінного постачання на два дводискових сошники висівного вузла сівалки Azurit 9, завдяки чому насіння висівається у двох напіврядах не навпроти одне одного, а у шаховому порядку. Диски приводяться в дію окремими електродвигунами. Між сошниками встановлене опорне колесо, яке відповідає за глибину закладки. Після того, як насінина потрапила на ґрунт, її вловлює гумовий ролик та фіксує в необхідному місці. Після сівби обидва напіврядки закриваються V-подібним притискним роликом. Через те, що насіння розділяється між двома дисками, швидкість їх обертання не висока, що не виступає обмежуючим фактором для роботи на великих швидкостях. Наразі сівалка має максимальну ширину захвату 6 метрів і лише навісне виконання. Мінімальна ширина захвату складає 3 метри, а кількість рядків, залежно від розміру агрегату, варіюється від 4 до 12 з міжряддям від 70 до 88 см. Управління сівалкою здійснюється за допомогою системи ISOBUS. LEMKEN вже давно відома можливістю комбінування агрегатів, коли за один прохід виконується декілька операцій. Це вдале технологічне та економічне рішення також було інтегровано при розробці нової сівалки. Azurit 9 має чотири можливості комбінування та використання з іншими агрегатами LEMKEN. У якості ємності та дозувального агрегату для добрив може використовуватися фронтальний бак Солітер 23 (1900 л), бункер сівалки Солітер 25 (3000 л), бункер посівного комплексу Компакт-Солітер (5000 л) та причіпний бункер Солітер 12/5800 SW (5800 л). Сівалка точного висіву KUHN PLANTER 3 – якість, точність, адаптованість до потреб господарств та рівномірність розміщення насіння в ряду Сівалка PLANTER 3 від KUHN була спроектована таким чином, щоб забезпечити найточніше розміщення кожної насінини з однаковою відстанню між рослинами в рядку. Висівний апарат адаптований для посіву культур з міжряддям більше 25-ти см (цибуля, ріпак, горох, соняшник, кукурудза). Навіть у модифікації з відкриваючими дисками, Planter 3 характеризується низькою висотою падіння насіння – 10 см від насіннєвого ложа, що забезпечує кращу рівномірність укладання насіння. Відкриття насіннєвого ложа забезпечується сошниками, спеціально розробленими, залежно від типу виконуваних робіт.

33

Їх форма, довжина, висота і профіль є результатом численних досліджень і випробувань у реальних різноманітних умовах. Існує три типи висівних секцій PLANTER 3: • секція посіву із заднім опорним колесом – це економічне рішення для глибокого посіву з однією опорною точкою; • секція з маятниковою рамою для посіву буряка; має дві опорні точки спереду та ззаду секції, що забезпечує ідеальне підтримання робочої глибини на оброблюваному ґрунті; • секція з дисковим вирізом, призначена для посіву при наявності залишків врожаю на рівній поверхні. Глибина посіву в цьому випадку контролюється переднім опорним колесом і заднім колесом ущільнення. Посівний ряд відкривається двома дисковими сошниками. Особливості сівалки PLANTER 3: • точний висів на однакову глибину; • однакова відстань між насінням завдяки низькому розташуванню висівного диска; • захист від перевантажень; • розташування сошників сприяє прискоренню вегетації; • різні висівні модулі для усіх умов роботи та практично всіх типів насіння (задній каток, балансир, висіваючі диски); • складна рама; • внесення добрив з переднього або вбудованого бункера; • пневматичне внесення мікрогранул; • усі типи рам сівалки виготовлені зі спеціального сталевого профіля; Просапні сівалки Horsch Maestro – ідеальна точність дозування і відділення насіння

У 2019 році завод Horsch презентував на виставці Agritechnika нові дозатори для сівалок точного висіву Maestro: AirVac i AirSpeed.

Horsch Maestro cистема дозування насіння AirVac – через розрідження (вакуум): • гнучкий до різних культур, фракцій насіння та умов використання; • простота налаштування, через універсальний скидач насіння; • викока точність дозування на швидкості посіву в межах 12 км/год; • не енергомісткий по тиску та електриці.

Horsch Maestro система дозування насіння AirSpeed – через позитивний тиск (вистріл): • за рахунок універсального скидача, не потребує тонкого налаштування; • ідеальне розміщення насіння в ряду на швидкості 15 км/год; • максимальна продуктивність; • не енергомісткий по електриці. Разом з новими дозаторами на ринку відповідно з’явилися й нові моделі сівалок Maestro: DV, CV, CX, SV, SX, і RV. На просторах Західної України аграріям до вподоби переважно три моделі: Maestro SX, Maestro CV i Maestro DV. Сівалки Maestro SX можуть бути шириною захвату на 16 або 24 рядки і з центральним бункером на насіння (від 2000 до 4000л) і добрива (від 5000 до 7000л). Сівалки Maestro CV можуть бути шириною захвату на 8 або 12 рядків, причому міжряддя може змінюватися з 70 см у восьмирядковому виконанні на 45см, коли встановлено 12 рядків. Ця модель відповідно може сіяти не тільки кукурудзу і соняшник, але також цукровий буряк, сою і ріпак з міжряддям 45см. Флагманом серед восьмирядкових сівалок є універсальний агрегат Maestro DV. Загалом, Maestro 8 DV – це ідеальна сівалка точного висіву під малопотужні трактори. Завдяки автономній системі техніка може працювати з трактором потужністю від 120 к.с. Конструкція сівалки Maestro DV дає змогу використовувати її у двох конфігураціях. Великий центральний двосекційний бункер об’ємом 3500 л, який розділений на два відсіки у співвідношенні 60 на 40%, дозволяє застосовувати під час сівби просапних два види добрив, а на сівбі зернових один відсік використовують для насіння, а другий – для добрив. На рамі, де встановлюють бункер, передбачене чотириточкова навіска, за допомогою якої можна агрегатувати просапну або зернову шину. Таким чином, для рядкового висіву зернових культур із міжряддям 15 см та шириною захвату 4 – 6 м використовують шину з котком Ring Flex і сошником Turbo Disc. Для 8-рядкового пунктирного висіву – просапну шину Maestro із дозаторами нового покоління AirVac. У цій конфігурації сівалки передбачені індивідуальні ящики для насіння об’ємом 70 л на кожному посівному модулі. Також можливо застосовувати центральний бункер для локального внесення добрив під час сівби.

Maschio Gaspardo CHRONO – нова технологія посіву для вакуумних сівалок точного висіву зі швидкістю 15 км/год Уваги заслуговує нова високошвидкісна сівалка CHRONO, що значно розширює лінійку обладнання для точного висіву компанії MASCHIO GASPARDO. Італійська компанія Maschio Gaspardo розробила новий інноваційний високошвидкісний висіваючий апарат CHRONO. Він здатен працювати на швидкостях до 15 км/год без втрати якості та може збільшити продуктивність сівалок більш ніж на 50%. Якісний і точний посів виключає конкуренцію рослин за світло і вологу, що безпосередньо впливає на рівномірний розвиток і ріст рослин. Постійна глибина посіву для кожного типу грунту гарантує рівномірну схожість і повноцінний урожай. Повністю електричний висіваючий апарат CHRONO оснащений вакуумною системою, яка завжди була візитною карткою

34

Всеукраїнський аграрний журнал №4 (99) / 2021

пневматичну розкидну сівалку VENTO для встановлення на посівних комплексах, що висівають кукурудзу, зернові та інше.

VENTO – це повністю електрична сівалка, що працює незалежно від гідравліки чи кардану трактора. Таким чином можна без проблем за один прохід виконувати кілька агротехнічних операцій – наприклад, висівати кукурудзу пропашною сівалкою і одночасно вносити стартові гранульовані мікродобрива або гранульовані інсектициди тощо. І все це тепер можливо на робочу ширину до 12 метрів! Раніше електричні сівалки цієї категорії могли працювати лише на 4-6 метрів. При цьому VENTO можна переносити з однієї просапної сівалки на іншу, монтаж і підключення відбувається швидко, всі основні елементи (шланги, дозатор, каркас) – швидкоз‘ємні.

сівалок точного висіву GASPARDO. В системі CHRONO удосконалено механізм відсікача насіння. На виході з дозатора насіння потрапляє в нову пневматичну систему і регульованим потоком повітря доставляється у насіннєве ложе, що нівелює ефект биття насіння об стінки насіннєпровода. Лічильник насіння вбудований у насіннєпровід і контролює рівномірність висіву, в той час як м'яке колесо вловлює і утримує насіння в борозні, а самоочищуючі прикатуючі колеса закривають і ущільнюють борозну. Висока точність посіву для будь-яких типів насіння. Вакуумна система і система подачі повітря для транспортування насіння функціонують незалежно один від одного і налаштовуються, виходячи з розміру, ваги і форми насіння. Підходить для посіву насіння невеликого розміру, наприклад, ріпаку і буряку, а також насіння неправильної форми, такого як соняшник. Технічні характеристики Maschio Gaspardo CHRONO: • сошник: дводисковий; • глибина посіву, см: 1 – 11; • міжряддя, см: 45/70/75; • максимальний тиск на ґрунт, кг: 300; • кількість рядків, шт: 8/16/18. Серед переваги цього агрегата можна відзначити: • удвічі більшу швидкість висіву; • кращу точність розкладання насіння; • зменшення терміну посіву та витрат; • адаптацію до будь-якого типу ґрунту; • простоту експлуатації (основні параметри посіву можна легко задати з кабіни трактора за допомогою терміналу ISOBUS). Пневматична розкидна сівалка VENTO від LEHNER користується великим попитом Машинобудівна німецька компанія LEHNER відзначає, що аграрії країн України та Казахстану все частіше замовляють

www.agroelita.info

Просапні сівалки вітчизняних виробників

Сівалки Harvest – ефективність, інновації, точність, економічність

Сівалка серії Multicorn виробництва Harvest розроблена для аграріїв, яким потрібна проста і надійна сівалка для кукурудзи і соняшнику, для посіву по традиційному і мінімальному обробітку ґрунту. Конструктивні характеристики сівалки дозволяють отримати високу точність висіву, тим самим знижуючи витрату посівного матеріалу і підвищуючи його ефективність. Посівні секції Multicorn – результат нових розробок і досвіду українських фермерів. Секція має три види комплектації і відрізняється між собою прикочуючим сектором, загортачем і видом сошника: • Комплектація №1. Полозвідний насіннєвий сошник, V-подібні прикочуючі колеса, загортач лівий і правий; • Комплектація №2. Дисковий насіннєвий сошник, V-подібні прикочуючі колеса, загортач лівий і правий; • Комплектація №3. Дисковий насіннєвий сошник, V-подібні опороно-прикочуючі колеса, ланцюговий загортач. Посівні секції оснащені двох контурною системою ланцюгового приводу, що підвищує його довговічність, притискна пружина з діапазоном зусилля до 120 кг гарантує постійний контакт висіваючої секції з поверхнею поля незалежно від рівності горизонту і дозволяє працювати на полях з великою кількістю пожнивних решток. Захисний щиток контур-привода висіваючого апарату має герметичну конструкцію, що виключає попадання пожнивних решток і налипання ґрунту на зірочки, запобігаючи заклинюванню механізму.

35

Перевірений часом висіваючий апарат виготовлений повністю з алюмінієвого корпусу, який не піддається деформації. Незважаючи на просту конструкцію висіваючого апарату, сівалка забезпечує високу якість посіву. Тиск у висіваючому апараті створюється за рахунок встановленого на причіпному пристрої вентилятора, який приводитися в дію від ВВП трактора через карданний вал зі швидкістю 540 обертів на хвилину. Вдосконалена конструкція ланцюгового механізму передач покращує його надійність і забезпечує ширший діапазон норми висіву насіння і добрив. Сошники тукової системи мають диски зі зміщенням, що зменшує тяговий опір, виключає забивання сошників камінням і пожнивними рештками, полегшує розрізання пожнивних решток і покращує проникнення сошника в ґрунт, дозволяючи працювати по вологих ґрунтах без налипання ґрунту на сошник. Перед насіннєвим сошником розташований хвилястий турбодиск, який ріже пожнивні рештки, що дозволяє працювати сівалці за мінімальною технологією (Mini-Till). Центром управління сівалки є система контролю висіву, що дозволяє контролювати і управляти усім процесом посадки насіння і оповіщати при виникненні нештатних ситуацій. Сівалка СПМ 8 виробництва ТМ «DEMETRA»(Кропивницький) – універсальна пневматична сівалка Сівалка призначена для точного (пунктирного) висіву каліброваного насіння: кукурудзи, соняшнику, сорго, сої, а також насіння кормових бобів – сої, квасолі і люпину з одночасним, роздільним від насіння, внесенням гранульованих мінеральних добрив і прикочуванням ґрунту в рядах.

36

Завдяки наявності власного виробництва ТМ DEMETRA пропонує клієнтам високоякісну продукцію за доступною ціною. Для зручності посіву полів різних за площею, пропонується наступний модельний ряд сівалок: • СПМ-4 рядна; • СПМ-6 рядна; • СПМ-8 рядна і СПМ-8М з міжсекційним розміщенням коліс. Основними особливостями цих навісних агрегатів є: • сучасна система контролю висіву; • кращий на ринку нагнітач повітря (вентилятор); • транспортий пристрій; • метизи класу міцності 8.8; • бункери виготовлені з високоякісного полімерного сплаву, стійкі до ультрафіолетового випромінювання і перепадів температур; • сталевий вал-шнек у системі внесення добрив; • гідрофікована маркерная система; • порошкове подетальне фарбування; • антикорозійне гальванічне покриття окремих деталей Основною перевагою цих агрегатів є здатність значно підвищувати урожайність з поля. Так, при контрольній врожайності сої в Кропивницькій області 16,5 центнерів з гектара застосування автоматичного точного висіву дозволяє збільшити збір на 39%. Ще більш вражаючою виявилася ситуація з соняшником, де урожайність підвищилась на 42,8% від звичайного метода висіву. Підготувала Анна Артим Список використаних джерел: http://www.semagro.com.ua, https://www.kas32.com/ http://edorada.org, https://helpiks.org/

Всеукраїнський аграрний журнал №4 (99) / 2021

ОРИГІНАЛЬНІ ЗАПАСНІ ЧАСТИНИ

до тракторів

MF 7700 S |200-260 к.с

DYNA-6

Максимальна швидкість до 40 км/год

TRANSMISSION ЕФЕКТИВНА ПОТУЖНІСТЬ Економія палива 5%

ПОКРАЩЕНІ РОБОЧІ ХАРАКТЕРИСТИКИ

6 передач kg Dynashift

www.agroelita.info

«Волинська фондова компанія» 0800 21 11 99 - Продаж техніки 0800 21 11 88 - Продаж запасних частин, олив та мастильних матеріалів 0800 21 11 22 - Сервісне обслуговування

VFC Financing

VFC World

37

ТЕХНІКА ТА ТЕХНОЛОГІЇ

БЕЗПІЛОТНІ ЛІТАЛЬНІ АПАРАТИ В АВІАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЯХ ЗАХИСТУ РОСЛИН Любченко Сергій Євгенович, завідувач відділу УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого, Войновський Володимир В'ячеславович, старший науковий співробітник УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого

В останні роки стрімкий розвиток компактних, легких та міцних датчиків і пристроїв а також зростання обчислювальних потужностей процесорів сприяли розвитку безпілотних літальних апаратів (БПЛА). У звіті науково-дослідницької програми SESAR, ініційованої Євросоюзом з метою об'єднати технологічні, економічні та законодавчі аспекти системи організації повітряного руху, прогнозується, що в 2035 році 90 000 БПЛА будуть доступні для виконання поставлених перед ними функціональних задач. Очікується, що 28% від загального обсягу БПЛА буде залучено до реалізації технологічних операцій хімічного захисту рослин.

В

ажливою метою розвитку технологій сільського господарства є скорочення використання пестицидів та підвищення їх ефективності. Основні переваги внесення пестицидів безпілотною сільськогосподарською авіацією – висока точність, уникнення пошкодження с.-г. культур чи ґрунтів колесами трактора, зменшення витрат господарства на захист рослин. Особливо високу ефективність застосування малооб'ємних обприскувачів на базі БПЛА має в роботі над ділянками з підвищеними рівнями заселення шкідниками чи бур’янами в межах великого поля, культурами, вирощеними на невеликих полях або в складних географічних місцевостях, які важкодоступні для наземних засобів застосування ЗЗР. Для дотримання встановлених показників якості роботи обприскувальне обладнання БПЛА повинно виконувати розпилення висококонцентрованої робочої рідини низькими нормами. Обсяг внесеного на гектар розчину у БПЛА нижчий, ніж у традиційних наземних обприскувачів, що з одного боку накладає технологічні обмеження, пов'язані з концентрацією діючої речовини, а з іншого – є їхньою перевагою, забезпечуючи зниження витрат води.

38

Сучасні БПЛА розраховані на внесення вiд 5,0 до 120,0 л/га робочого розчину. Продуктивність одного пристрою може сягати 12 гектарів на годину, проте, цей показник залежить від обсягу внесеного робочого розчину, оскільки саме він визначає швидкість прольоту. Оскільки застосування БПЛА для захисту врожаю є по суті новою технологією, то попри згадані переваги, воно вимагає додаткових досліджень низки питань, таких як проникність у посіви, рівень покриття цільової поверхні та однорідність розподілу крапель. Безпілотні літальні апарати експлуатуються як у межах видимості, коли оператор підтримує візуальний контакт з літальним апаратом, так і дистанційно – за допомогою телеметрії. Оптимальний режим роботи – автономний: за попередньо запрограмованим маршрутом з використанням навігаційних систем, оскільки саме він забезпечує максимальну точність внесення розчину. Застосування БПЛА в технологічних операціях захисту рослин висуває до них низку вимог, а саме: до вантажопідйомності, потужності приводу насоса, тривалості польоту тощо.

За конструкційними особливостями БПЛА поділяють на чотири основних типи. Найпростішими і найдешевшими агрегатами, що можуть підняти в повітря невеликий вантаж на короткий час, змінювати напрямок та швидкість руху в широкому діапазоні, здійснювати зліт і приземлення на ділянках з мінімальною площею є багатороторні безпілотники. Багатороторні БПЛА мають чимало переваг: невеликий розмір, високу гнучкість у застосуванні, відсутність жорстких вимог до місця зльоту та кваліфікації оператора, легкість зльоту та посадки. Крім того, вони демонструють хороші показники роботи на горбистих місцевостях, в умовах деревних насаджень зі складною кроною. Основний їх недолік – обмеженi тривалість польоту та вантажопідйомність. Хоча технологія постійно вдосконалюється, мультироторні безпілотники за своєю суттю дуже неефективні і витрачають багато енергії лише для подолання гравітації і утримання їх у повітрі. При використанні сучасних акумуляторних батарей вони обмежені 10-50 хвилинами польоту. Важкі багатооборотні ротори здатні підіймати більшу вагу, проте, тоді значно скорочується час польоту. Двигуни внутрішнього згоряння малопридатні для приводу декількох роторів, тому багатороторні безпілотники оснащуються електричними двигунами. БПЛА з фіксованим крилом побудовані як звичайний літак, тому використовують енергію значною мірою для руху вперед, а не для утримання себе в повітрі. Завдяки цьому вони можуть долати великі відстані, літати протягом довгого часу. Для підвищення ефективності також можна використовувати двигуни внутрішнього згоряння як джерело енергії, що дозволить залишатися в повітрі протягом багатьох годин. Основними недоліками БПЛА з фіксованим крилом у розрізі внесення засобів захисту рослин є обмежена мінімальна Всеукраїнський аграрний журнал №4 (99) / 2021

швидкість, нездатність зависати в одному місці та потреба в додатковому просторі й часі для розворотів, що утруднює їх застосування для внесення ЗЗР чи добрив. Конструкція таких безпілотників ускладнює зліт і посадку, оскільки в залежності від їх розміру може знадобитися злітно-посадкова смуга або пускова установка, щоб підняти апарат у повітря, а також парашут чи сітка для безпечного гальмування. Тільки найменші безпілотники з фіксованим крилом придатні для ручного запуску і «приземлення» на полі. Вертоліт є набагато ефективнішим у порівнянні з мультироторним БПЛА, він може приводитися в рух за допомогою двигуна внутрішнього згоряння. У той час, як мультироторний БПЛА має багато роторів, які його утримують, у гелікоптера їх лише два (розміщуються на одній осі або на різних (хвостовий ротор, для контролю напрямку польоту). Вертольоти дуже популярні в пілотованій авіації, проте, в світі БПЛА наразі займають невелику нішу. Загальним правилом аеродинаміки є те, що чим більша лопать ротора і чим повільніше обертається, тим вона ефективніша. Гелікоптери з одним ротором мають дуже довгі лопаті, які більше схожі на крило, що обертається, ніж на пропелер. Тому, якщо є необхідність поєднати зависання та польоти з високою швидкістю, найкращим вибором буде вертоліт. До недоліків вертольотів можна віднести їх складність у керуваннi, відносно високу вартість, а також потенційну небезпеку травмування великими лопатями, що передбачає обов'язкову наявність досить великого злітно-посадкового майданчика. БПЛА, що поєднують переваги апаратів різного типу, – це нова категорія гібридів, котрі можуть злітати і приземлятися вертикально, а в польоті використовувати переваги апаратів з фіксованим крилом. Розробляються різні типи гібридних БПЛА: одні з них є конструкціями з фіксованим крилом і двигунами вертикального підйому, інші ж – це літаки, в яких ротори чи навіть усе крило можуть повертатися від напрямку вгору (для зльоту) до горизонтального напряму (для польоту вперед).

www.agroelita.info

Сьогодні на ринку представлено всього декілька гібридних літаків, проте, в найближчі роки цей варіант набуде більшої популярності, оскільки технологія постійно вдосконалюється. У науковій літературі наведено чимало результатів досліджень БПЛА, які свідчать про беззаперечну перспективність їх застосування у технологіях сільськогосподарського виробництва, і, зокрема, для виконання технологічних операцій захисту рослин та внесення добрив. Наприклад, у порівнянні з традиційним застосуванням пестицидів, робоча ефективність БПЛА вища у 6-8 разів, а кількість діючої речовини, з розрахунку на гектар, може бути знижена на 20%-30% тощо.

Правила застосування БПЛА У міру того, як технологія БПЛА стає все більш досконалою та більш доступною, в індустрію БПЛА потрапляє величезна кількість операторів безпілотних літальних апаратів. Тим, хто робить перші кроки в експлуатації, насамперед, необхідно зосередитись на безпечному і легальному їх пілотуванні. В Україні

зараз розробляються нові авіаційні правила, які відповідатимуть європейським нормам у галузі експлуатації БПЛА. Верховна Рада у першому читанні затвердила проект Закону про внесення змін до Повітряного кодексу України щодо удосконалення законодавчого врегулювання у сфері безпілотних повітряних суден цивільної авіації (№3716). Слід взяти до уваги, що внесення засобів захисту рослин з БПЛА коптерного типу проводиться з висоти від 1 до 3 метрів від рівня верхівок культури, а висота польоту в поодиноких випадках сягає 10 метрів. Детально з правилами польотів можна ознайомитись на сайті державної авіаційної служби України (https://avia. gov.ua/bezpilotni-povitryani-sudna-2/).

Висновки Існуючі ризики та обмеження через тривалість польоту та масу корисного навантаження, невирішений регулювальний режим з боку авіаційних органів не йдуть у порівняння з потенційною простотою експлуатації, зменшенням впливу хімічних речовин та здатністю своєчасно застосовувати хімічні речовини в просторово вирішений спосіб, що робить застосування БПЛА-обприскувачів привабливим як з організаційної, так і з технологічної та технічної точки зору. Передовий досвід використання найдосконаліших наземних обприскувачів в Україні дозволяє говорити про продуктивність на одну установку до 60 га/год. Щоб обробити аналогічну площу необхідно приблизно 5 коптерiв. У такому порівнянні необхідно враховувати, що вартість однієї сучасної установки для обприскування приблизно в два рази більша, ніж ціна п'яти коптерів. При розрахунках економічної ефективності слід брати до уваги не тільки початкову вартість устаткування, витрати на його експлуатацію і персонал, а й враховувати зниження витрат на ЗЗР, а також нематеріальну екологічну складову.

39

Коментар фахівця Валерій Євтушенко, Голова Агродепартаменту QUADRO.ua У 2017-2020 роках займався розробкою БПЛА та рішень на їхній базі для агросектора. Сконструював БПЛА за принципом літака для розселення трихограми на полях України. У межах проєкту розробив перший в Україні БПЛА з вертикальним зльотом і посадкою. Створив та впровадив систему автоматичного підрахунку сходів на основі штучного інтелекту, а також систему автоматичного обміру полів, що базується на даних з БПЛА. Зібрав дані з 2 000 000 га землі по всіх областях України. У 2020 році очолив Агродепартамент QUADRO.ua, першого офіційного партнера DJI, що розвиває ринок коптерів в Україні з 2013 року. Компанія QUADRO.ua – один із лідерів українського ринку дронів, офіційний партнер, імпортер, дистриб'ютор та інтегратор рішень DJI, DJI Enterprise і DJI Agriculture в Україні.

Facebook https://www.facebook. com/ievtushenko.v «Ми впроваджуємо технології БПЛА в агробізнес, допомагаючи вітчизняним господарствам вести точне, екологічне та прибуткове землеробство. Багато наших клієнтів, від великих агрохолдингів до маленьких фермерських господарств, вже використовують рішення DJI, світового лідера у сфері безпілотних технологій для сільського господарства. Озираючись на свій досвід розробки та використання інструментів внесення ЗЗР, можу сміливо стверджувати, що на сьогоднішній день мультироторнi БПЛА коптерного типу є найбільш досконалими технічними засобами. Вони забезпечують точність сантиметрового рівня, здатні вносити ЗЗР у нічний час, покращуючи екологічну ситуацію в госпо-

40

дарствах. Працюючи з повітря, коптери не вимогливі до вологості ґрунту і не пошкоджують посіви. Спостерігаючи еволюцію коптерів-обприскувачів, починаючи з моделі DJI MG-1, ми неодноразово порівнювали продуктивність та якість внесення. Зараз із копетром DJI Agras T20 ми перевершили традиційні причіпні й самохідні обприскувачі за якістю виконання робіт. Сьогодні коптери забезпечують значну, до 30%, економію на закупівлі дорогих ЗЗР. Ми рекомендуємо коптери DJI, тому що це дійсно техніка світового рівня. Сьогодні DJI – визнаний лідер за кількістю застосовуваних у сільському господарстві дронів. Це стало можливим завдяки надійності БПЛА, високому ступеню автоматизації польотів і внесення агрохімії, легкості освоєння та використання цієї техніки, якісному гарантійному та післягарантійному обслуговуванню. Наразі ми рекомендуємо для внесення ЗЗР коптер DJI Agras T20. А для великих земельних ділянок можлива ідеальна комбінація DJI Phantom 4 Multispectral та DJI Agras T20.

DJI Phantom 4 Multispectral – для точної оцінки вегетаційного індексу і стану рослин, а DJI Agras T20 – для точного внесення ЗЗР.

DJI Agras T20 – краще рішення для внесення ЗЗР, мікродобрив та десикантів.

• DJI Agras T20 піднімає в повітря до 20 літрів розчину, радіус обприскування – до 7 метрів. Це дозволяє обробляти більшу площу (до 3 гектарів) за один виліт, а погодинна продуктивність сягає 12 гектарів.

• Конструкція DJI Agras T20 з 8 форсунками і насосом продуктивністю 6 л/хв забезпечує високу швидкість обробки полів, садів, пасовищ тощо. Нещодавно розроблений двоканальний електромагнітний витратомір незалежно управляє 4 трубопроводами. Це дає

змогу досягнути однакового розпилення з кожного сопла. Форма форсунок, розроблена з урахуванням вітрового поля від пропелерів, робить краплі однорідними, а їхню хмару – щільною, реагент легко покриває листя рослин з обох боків.

• DJI T20 оснащений системою моніторингу зображення в реальному часі та світлодіодним прожектором. Мультикоптер можна експлуатувати навіть уночі.

• DJI Agras T20 оснащений неспрямованим цифровим радаром, який може визначати навіть малопомітні перешкоди, наприклад, опору лінії електропередач. На роботу радара не впливають світло й пил, він здатний сприймати навколишнє середовище сільськогосподарських угідь за будь-якої погоди.

• DJI Agras T20 надійний і простий в експлуатації. Ця модель БПЛА легко складається, що дає змогу зручно перевозити Agras T20 до місця робіт. Основний модуль виконаний за стандартом IP67. Вузли мультикоптера міцні, довговічні, пилонепроникні та водостійкі, вони не бояться корозії.

• Апарат може працювати в умовах складного рельєфу місцевості або різноманітних посадок. Попередньо створена з деталізацією до 1 сантиметра тривимірна карта дозволяє оптимізувати роботу.

• Ще одна корисна опція – система розсіювання. Об’єм резервуара системи розсіювання твердих речовин 2.0 збільшений до 20 л, а швидкість досягає 10 кг/хв.

DJI Phantom 4 Multispectral – ідеальний варіант для точної оцінки вегетаційного індексу і стану рослин Оснащений мультиспектральною камерою з 6 датчиками, DJI Phantom 4 Multispectral застосовуються у точному землеробстві для апаратної оцінки якості посівів та визначення координат проблемних ділянок для проведення додаткових робіт». Всеукраїнський аграрний журнал №4 (99) / 2021

Найбільший аграрНий форум в україНі

ЗБЕРІГАННЯ

ПЕРЕРОБКА ЛОГІСТИКА

ТРЕЙДИНГ

25.05.2021

EVENT HALL OBOLON, м. Київ, Україна

“

З підрулюючою рамою EC-Steer та камерою IC-Light мій культиватор працює на відстані до 2 см до культурної рослини! Арнд Грімерт, біофермер, північ Німеччини

Дізнайся більше на steketee.com

Steketee входить до групи компаній LEMKEN

ТЕХНІКА ТА ТЕХНОЛОГІЇ

BIG ROY: ПЕРШИЙ ТРАКТОР ІЗ СУЧАСНИМИ ТЕХНОЛОГІЯМИ Універсальна модель трактора Big Roy 1080 була розроблена і побудована в єдиному екземплярі у 1977 році компанією «Versatile». Існують припущення, що конструкція була спроектована спеціально для австралійського ринку, оскільки Австралія мала багато великих ферм з площами, розташованими в одному кварталі. Великі трактори в Австралії створювали менше проблем, ніж у Північній Америці, де великі ферми мали земельну базу в низці розкиданих блоків.

Існує також припущення, що Big Roy був розроблений для участі у конкурсі на найбільший і найпотужніший трактор. У 1977 році компанія Steiger Tractor експериментувала зі своїм агрегатом Panther Twin ST650 потужністю 650 к. с.,

а компанія Big Bud виводила трактор Big Bud 747 потужністю 760 к. с. Тож не слід виключати, що модель Big Roy 1080 Versatile спроектували спеціально для цього змагання. Але якою б не була причина розробки Big Roy Model 1080, президент і генеральний директор компанії «Versatile» Рой Робінсон вирішив, що його команда має сконструювати надсучасний та потужний трактор, і видав розпорядження про початок будівництва Big Roy. Трактор працював на дизельному двигуні Cummins KTA-1150, що генерував 600 к. с. На чотирьох осях встановили загалом 8 шин 30,5 X 32. Дизайн агрегату змінив традиційну конструкцію трактора з повним приводом, оскільки двигун був розташований у задній частині машини. Сучасна, простора кабіна розміщувалась попереду моторного відсіку, а паливний бак на 550 галонів був розташований спереду. Доступ до кабіни можна було отримати з будь-якої сторони через розсувні двері та сходи, які автоматично ховались у кузов трактора. Огляд задньої частини трактора з кабіни був дуже обмежений, оскільки моторний відсік був досить високим. Для забезпечення огляду ззаду була встановлена спеціальна система з пилонепроникною 120-тиградусною камерою, спрямованою вниз на дишло, та 9-тидюймовим телевізійним монітором, встановленим на приладовій панелі, де оператор мав змогу бачити задню частину трактора. У 1977 році це, безумовно, була найсучасніша технологія! Підготувала Христина Котович

ВЛАСНИКІВ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ТЕХНІКИ ЗОБОВ’ЯЗАЛИ ДЕКЛАРУВАТИ ДОХОДИ Громадяни, які мають у власному користуванні техніку та надають послуги у вигляді обробітку землі іншим особам, та не зареєстровані як суб’єкти підприємницької діяльності, зобов’язані подати декларацію про майновий стан і доходи та включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу. Про це повідомляє Головне управління ДПС в Івано-Франківській області. Доходи від обробітку землі оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків та військовим збором – 1,5 відсотка. Граничний термін подання декларації про майновий стан і доходи – 30 квітня 2021 року. Податкова декларація про майновий стан і доходи подається за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.2015 № 859 (у редакції від 25 квітня 2019 року N 177), за місцем податкової адреси платника в один із таких способів (за вибором): 42

– особисто або уповноваженою на це особою; – надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; – засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу. Зазначається, що у разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, а при поданні податкової декларації в електронній формі, – не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк. Всеукраїнський аграрний журнал №4 (99) / 2021

ТЕХНІКА ТА ТЕХНОЛОГІЇ

УРЯД СКАСУВАВ ДОЗВІЛ НА ПЕРЕМІЩЕННЯ ДОРОГАМИ ВЕЛИКОГАБАРИТНОЇ С/Г ТЕХНІКИ Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.02.2020 №196 «Про внесення змін до Правил дорожнього руху» скасовано потребу отримання дозволу для переміщення дорогами великогабаритної сільськогосподарської техніки.

Згідно до Постанови: – у Правила дорожнього руху вводиться термін «сільськогосподарська техніка»;

www.agroelita.info

– для техніки сільськогосподарського призначення, яка пересувається за межами населених пунктів, а також дорогами сіл,селищ, міст районного значення, габаритна ширина збільшена з 2,6 м до 3,75 м; – також визначаються додаткові умови руху сільськогосподарської техніки з габаритною шириною, яка перевищує габарити 2,6 м, а саме: – обладнання техніки знаком «Розпізнавальний знак транспортного засобу»; – супровід сільськогосподарської техніки автомобілем прикриття з проблисковими маячками та додатковими знаками; – встановлення габаритних вогнів по ширині сільськогосподарської техніки зліва та справа; – забороняється рух сільськогосподарської техніки в колоні та в умовах недостатньої видимості. З повним текстом постанови можна ознайомитись на сайті https://www.kmu.gov.ua/.

43

Якість, що варта довіри!

ВИСОКА ПОТУЖНІСТЬ ВІД MF!

MF 8737 S | 370 к.с НОВИЙ ШТРИХ ВИСОКИХ КІНСЬКИХ СИЛ ТА ТОЧНОГО ЗЕМЛЕРОБСТВА!

Трактор Massey Ferguson 8737 S: Тип двигуна AGCO POWER;

Тут ще більше інформації про трактор

Максимальна потужність 370 к.с; Об’єм двигуна - 8,4 л; Кількість циліндрів в двигуні -6 шт; Тип коробки передач - безступенева; Вантажопідйомність задньої навіски - 12000 кг;

Скануйте QR-код!

Вантажопідйомність передньої навіски -5000 кг.

VFC Financing

VFC World

«Волинська фондова компанія» 0800 21 11 99 - Продаж техніки 0800 21 11 88 - Продаж запасних частин, олив та мастильних матеріалів 0800 21 11 22 - Сервісне обслуговування

ТЕХНІКА ТА ТЕХНОЛОГІЇ

GPS ТА ПРОГНОЗУВАННЯ ВРОЖАЮ: ЯКІ ТЕХНОЛОГІЇ АГРАРІЇ ОТРИМАЛИ ВІД КОСМІЧНОЇ ГАЛУЗІ Рівно 60 років тому людству вдалося зробити прорив – відправити людину за межі планети. Юрій Гагарін зумів побачити Землю з космосу, а науковці змогли розгледіти потенціал космічних винаходів і застосувати їх в агросекторі. Безпілотні трактори, управління водними ресурсами, світлодіодні системи для теплиць – експерти департаменту BASF Agricultural Solutions зібрали підбірку інновацій, “позаземного” походження. Трактори-безпілотники У 1990-х роках компанія John Deere взялася за розробку революційної технології – безпілотного управління трактором. Річ у тім, що обробка чи висів насіння на полях за умови виконання цих завдань людиною дає похибку в 10%. Тобто один і той же рядок може бути оброблений двічі або на якусь ділянку може зовсім не потрапити насіння. Це завдає суттєвих втрат аграріям і ускладнює процес обробки. Щоб зробити свої трактори надточними, спеціалісти John Deere спільно з експертами NASA створили програмне забезпечення, яке гарантує найвищу точність в обробці сигналів GPS. А згодом цю технологію застосували й для безпілотних автомобілів. Світлодіодні системи в теплицях Від моменту виходу людини в космос науковці почали розробляти технології вирощування рослин поза Землею. Вони виробляють кисень, поглинають вуглекислий газ, стають джерелом живлення. Однак, для вирощування рослин у космосі потрібне було якісне освітлення. Його не можна було забезпечити на космічній станції чи кораблі. Так з’явилося LED-освітлення. Мало того, для нього створили систему інтегрованого управління HELIAC. Вона самостійно регулює необхідну кількість світла для конкретної рослини в конкретній фазі її росту. У такий спосіб ще й економить енергію, точково освітлюючи потрібні ділянки. Згодом ця технологія з космосу “опустилася” в теплиці на Землі й тепер робить ефективнішим вирощування найрізноманітніших продуктів. Прогнозування врожаю Науковці з космічних агентств у всьому світі вивчають вегетацію рослин та методи прогнозування врожайності. З часом зібрані знання трансформувалися в програмне забезпечення LandViewer. Цей цифровий інструмент на основі супутникових даних у реальному часі здатний аналізувати та прогнозувати обсяги врожаю. Сьогодні за цією технологією працює низка цифрових платформ, серед яких і xarvio™ FIELD MANAGER. Діджитал-сервіс аналізує супутникові знімки, дає рекомендації щодо норм висіву та внесення препаратів, відстежує найкращі терміни для підживлення рослин чи збору врожаю. Управління водними ресурсами Космічні технології зондування поверхні Землі та GPS дають змогу прогнозувати періоди посухи та мінімізувати негатив, спричинений відсутністю води. На додаток, на основі цих систем науковці розробили спеціальні датчики, які дозволяють рослинам “просити” більше води або ж регулювати й поливати поля точково. Наприклад, датчики AgriHouse вимірюють електричні імпульси рослин і визна-

www.agroelita.info

чають характеристики, важливі для їхнього здоров’я. Дані передаються на комп’ютер агронома, а система звертає увагу на певні культури, які потребують води. Це дозволяє заощаджувати ресурси, роблячи при цьому полив рослин максимально ефективним. Ультрапоніка, сублімована їжа, технології збереження продуктів та водорості, що виробляють омега-3 жирні кислоти – усі ці речі людство отримало завдяки розвитку космічної галузі. Це вкотре доводить: майбутнє – це те, що ми робимо вже сьогодні.

45

АГРОІСТОРИК

«КВІТКА СОНЦЯ»,

АБО ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ СОНЯШНИКУ

Ця дивовижна, відома у всьому світі і дуже давня рослина з'явилася в Північній Америці ще в 3000 році до н. е. Потрапивши згодом до Європи, вона вразила іспанців своїм золотим суцвіттям, схожим на сонце, яке дивовижних чином завжди повертається вслід за сонячними променями. 3а це соняшник отримав назву «квітка сонця».

В

важається, що ця рослина була одомашнена племенами північноамериканських індіанців. Зокрема, археологічні свідчення доводять, що соняшник вирощували на території нинішніх штатів Арізона і Нью-Мексико. У багатьох індіанських культурах соняшник вважався символом божества Сонця, особливо в ацтеків у Мексиці та інків у Перу. Так, у храмі ацтеків Темпло Майор (в Теночтітлані) було знайдено 10 насінин дикого соняшнику, що можна розцінювати як підношення богам. У ті часи індіанці вживали насіння соняшнику переважно в розмолотому вигляді, майже так само, як ми сьогодні вживаємо борошно. Також є свідчення, що індіанці виготовляли з соняшника олію, яка використовувалося в хлібопеченні, і навіть як косметичний засіб для шкіри та волосся. Сік стебла застосовували для заліковування ран, настоянкою листя лікували нирки, легені. А міцне, волокнисте стебло рослини використовували в будівництві. У Європу соняшник завезли з Америки іспанські завойовники у 1510 році. Соняшник, який ріс у степових районах Перу, вразив іспанців своїм, схожим на сонце, золотим суцвіттям, що поверталося вслід за сонячними променями. 3а це іспанці й назвали його «квіткою сонця». Варто зазначити, що спочатку соняшник називали по-різному: мексиканською квіткою і перуанською хризантемою, індійською золотою квіткою і американською хризантемою. Але поступово ці назви майже у всіх народів були витіснені. Їх замінили слова, коренем яких стало «сонце». В Україні назвали соняшником, у англійців – санфлоуер (квітка сонця). Соняшник – «тезка» сонця і у італійців, і у французів, і у голландців, і у багатьох інших народів.

46

У 1576р. ботанік Матіас де Лобель першим дав науковий опис соняшника. Назва була узаконена і записана як Helianthus (з грецької helios – сонце, anthos – «квітка»). Через півтора століття Карл Лінней додав до цієї назви видову назву annuus – «однорічний». Сонячну квітку іспанці посіяли в Мадридському ботанічному саду. Не минуло й кількох років, як соняшник став постійним «мешканцем» у Франції, Англії, Італії, Німеччині. Проте, протягом наступних 200 років європейці не брали до уваги харчовий та олійний потенціал культури. Довгий час екзотичні квіти вирощували на клумбах та в садках як декоративну рослину, прикрашали ними одяг, меншою мірою використовували в медицині як протизапальний засіб. В Україну соняшник потрапив за часів гетьмана Розумовського у ХVІІІ столітті разом з пірамідальною тополею, і ще 125 років теж використовувався суто як декоративна рослина. Але люди таки намагалися знайти соняшнику якесь практичніше застосування. Англійці, наприклад, їли молоді суцвіття соняшника з олією і оцтом. У Німеччині його насіння смажили і готували з нього каву. Вперше про виробництво олії з соняшника в Європі замислились англійці. У 1716 році в Англії був зареєстрований патент, який детально описував цей процес, проте, справа, так би мовити, не пішла. У 1769 році з’явилася перша згадка про вирощування соняшнику у промислових цілях. Перше виробництво соняшникової олії, яке розташовувалося на території Воронезької області, було відкрито у 1829 році. Внаслідок цього, посівні площі під соняшником суттєво зроли, а ринок врожаю розділився на дві окремі галузі – олійне насіння і насіння для споживання. Було створено перші дослідні програми з розробки сортів, що відповідають вимогам ринків.

Всеукраїнський аграрний журнал №4 (99) / 2021

Василь Пустовойт – батько наукової селекції соняшнику Справжнім батьком наукової селекції соняшника вважається Василь Степанович Пустовойт – український селекціонер, завідувач відділом селекції і насінництва та лабораторією селекції соняшнику Всесоюзного науково-дослідного інституту олійних культур. Народився 2 січня 1886 року у с. Таранівка Зміївського повіту Харківської губернії (тепер Зміївський район Харківської області). Селекцію соняшника науковець, котрий є одним з ініціаторів селекції соняшнику на високу олійність, почав у 1912 р. на дослідній станції «Круглик» на Кубані. Олійність соняшника була підвищена з 20 до 50% і більше. Він розробив нові високоефективні системи селекції поліпшуючого насінництва соняшнику. Створив 34 сорти цієї культури (Круглик А-14, ВНІІМК 3519, ВНІІМК 6540, ВНІІМК 8883, Передовик, Салют, Зміна та інші). Заклав новий напрямок у селекції соняшнику на поліпшення якості олії з використанням міжлінійної гібридизації, який завершився створенням першого в світі високоолеінового сорту «Первісток». Успішно вирішив проблему створення сортів соняшнику, стійких до вовчка. Розробив нову систему насінництва соняшнику, засновану на щорічному сортооновленні. Пустовойт керував селекційним відділом інституту до своєї смерті в 1972 році. Його фундаментальні роботи для сучасних сортів з високим вмістом олії і високою врожайністю є безцінними. А найпрестижніша світова премія в галузі розведення соняшника носить ім’я «Міжнародна премія Пустовойта».

Як соняшник підкорював світ

Якраз у цей час розпочалася еміграція східних єропейців у Північну Америку. Серед них були й українські поселенці, які почали імпортувати соняшник, переважно в якості багатого білком корму для тварин. Популярність соняшнику поширилася через північний кордон, і у 1930 році канадський уряд розпочав програму розведення кульутри. Після війни територія вирощування соняшника продовжувала розширюватись як на північ, так і на південь від кордону зі США, все більше фермерів почали включати його у свої сівозміни. Програма розведення сортів, що проводилася Василем Пустовойтом, залишалася основною та найбільш успішною, тож уряд Канади отримав ліцензію на використання сорту «Передовик», насіння якого давало гарні врожаї і мало високий вміст олії – близько 45%.

До кінця 1960-х років програми розведення сортів були спрямовані вже не лише на підвищення урожайності і олійності. Бажані характеристики, такі як підвищення стійкості до хвороб, стали новою метою. Однак, зусилля зі створення справжніх гібридів обмежувалися здатністю соняшнику з його чоловічими і жіночими репродуктивними частинами до самозапилення. Це означало, що спроби прищепити нові ознаки від рослин-донорів розбавляли власним пилком соняшнику. Згодом, у 1969 році, французький дослідник Патріс Леклерк зробив прорив та створив перший у світі гібрид соняшнику. Працюючи у Французькому сільськогосподарському інституті, Леклерк відкрив метод виключення чоловічої частини квітки за допомогою процесу, відомого як цитоплазматична чоловіча стерилізація. А наступного року вчений Кінман з Міністерства сільського господарства США виявив, як знову включити чоловічу фертильність в отриманий гібрид. Усі ці досягнення відбулися в той час, коли громадськість почала цікавитися більш корисним підходом до свого харчування. Дослідження 1970-х років показали, що соняшникова олія є більш здоровою альтернативою насиченим жирам. Тому європейці, зокрема, перейшли на продукти з соняшникової олії, і попит швидко перевищив пропозицію, а соняшник набув шаленої популярності. *** Сьогодні, за оцінками експертів, урожай соняшнику в світі складає $20 мільярдів на рік. Серед найбільших виробників насіння у світі – Syngenta, Bayer/Monsanto, Corteva, BASF і Limagrain, а в Україні – компанії ВНІС, «ЮГ АГРОЛІДЕР» та інші. Україна є лідером з виробництва соняшнику та найбільшим експортером соняшникової олії у світі (5,6 млн. тон = 57% всього експорту). Підготувала Анна Артим

Список використаних джерел: nuseed.com/ua, vsviti.com.ua agrostory.com/ua, vnis.com.ua

А чи знали ви: • відомий нам соняшник із 2-метровим стеблом і величезним кошиком із чорним насінням – це вже культурна рослина, виведена людьми. У природі ж соняшник зовсім не такий. Ця дика кущова рослина має по 20-30 квіток величиною з ромашку.

• соняшник завжди повертається убік сонця. Навіть у хмарну погоду капелюшок соняшнику показує, де перебуває зараз сонце відносно горизонту. Цьому є наукове пояснення: у стеблах рослин накопичується фітогормон ауксин, який регулює ріст. Збільшення кількості ауксину у тій частині стебла, яка не освітлюється сонячними променями, змушує рослину тягнутись до світла. Та коли соняшник виростає, його геліотропні властивості проявляються не так сильно, і жовті голівки повертаються у бік сходу.

• найвищий соняшник у світі виростили в Німеччині в 2009 році, його висота сягала 8,03 метри. В Україні зафіксовано найбільший соняшник висотою 4 метри 17 см, що був вирощений у 2011 році в с. Плесецьке Васильківського району Київської області.

www.agroelita.info

47

РОСЛИННИЦТВО

СКЛЕРОТИНІОЗ –

НЕБЕЗПЕЧНА ХВОРОБА СОНЯШНИКУ

Сьогодні однією з найнебезпечніших проблем в фітопатології є склеротиніоз або біла гниль, яка уражає більше 500 видів дводольних рослин, у тому числі соняшник, сою, ріпак, моркву, огірки, томати, картоплю. Це захворювання – одне з найпоширеніших і шкідливих у світі.

Б

іла гниль (склеротиніоз) соняшнику викликається неспеціалізованим, факультативним паразитом – грибом Sclerotinia sclerotiorum (Lib) de Вагу (= Sclerotinia libertiana Fuckel. Whetzelinia sclerotiorum Krof.

Dumont). Життєдіяльність патогена призводить до загибелі молодих рослин, зниження врожайності до 30%. Скорочується вихід олії та її смак змінюється на гіркуватий. Географічне поширення Інфекція зустрічається в Північній Америці, країнах Західної, Південної та Східної Європи, а також у багатьох регіонах України. Розвитку хвороби сприяють підвищена вологість і понижена температура повітря в період проростання насіння і побуріння кошиків. Особливого значення хвороба набула в останні роки через порушення сівозмін та насичення їх культурами, які уражаються склеротиніозом – соняшник, соя, ріпак, кукурудза тощо. Джерела інфекції Збудник зимує у вигляді склероціїв у ґрунті, де може зберігати свою життєздатність протягом 1-3 років (максимально 6-8). Джерела збудника хвороби – ґрунт і рослинні рештки.

48

Симптоми Захворювання проявляється на стеблах, листках, квітках, стручках у вигляді слизових мокрих плям, які пізніше покриваються ватоподібним білим нальотом. Великі листки відмирають, стебла і гілки ламаються, стручки на них не розвиваються або утворюються недорозвиненими. У суху погоду наліт зникає, уражена тканина знебарвлюється, розм'якшується, хворі листки відмирають, а стебла і гілочки ламаються. У місцях ураження (на поверхні і в середині стебла і стручків) утворюються чорні склероції, різні за розміром і формою, в стручках вони часто подібні на насіння. Заходи боротьби – Агротехнічні (боротьба з бур'янами; застосування мінеральних добрив; дотримання сівозмін; якісний обробіток ґрунту; застосування для посіву здорового насіння стійких сортів.

– Хімічні (протруювання насіння перед посівом, застосування фунгіцидів).

– Біологічні (використання природних грибів-паразитів (Coniothyrium minitans) стійких до патогену – склеротинії).

Всеукраїнський аграрний журнал №4 (99) / 2021

ЗА ТРИ МІСЯЦІ СІЛЬГОСПВИРОБНИКАМ НАРАХОВАНО 86 МЛН. ГРН. КОМПЕНСАЦІЇ ЗА ЗАЛУЧЕНІ КРЕДИТИ 15 квітня Мінекономіки затвердило розподіл коштів у розмірі 85,9 млн. грн. для компенсації суб’єктам господарювання АПК за фактично сплачені відсотки за користування кредитами за січень-березень 2021 року. Кошти отримають 863 позичальника, які подали заявки до уповноважених банків. Загальний обсяг кредитів, залучений підприємствами – 7,9 млрд. грн., з них пільгових (підлягають компенсації) – 7,3 млрд. грн., у тому числі: • за видами кредитів: короткострокових – 2,4 млрд. грн..

(33,1%), середньострокових – 2,6 млрд. грн. (35,2%), довгострокових – 2,3 млрд. грн. (31,7%); • за видами діяльності позичальників: галузь тваринництва – 1,3 млрд. грн. (17,6%), інші галузі – 6,1 млрд. грн. (82,4%). Середні процентні ставки банків, під які суб’єкти господарювання АПК залучили кредити склали 14-16 % річних. Із загальної кількості уповноважених банків, які підписали з Мінекономіки Меморандум про загальні засади співробітництва (33 банка), взяли участь у наданні компенсації за кредитами 24 банка. Мінекономіки нагадує, на 2021 рік за бюджетною програмою «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» за напрямом «Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення» передбачено 1,2 млрд. гривень. За інформацією прес-служби Мінекономіки

www.agroelita.info

49