Агроеліта №12 (95) 2020 by Petro Kotsolok

Всеукраїнський аграрний журнал Передплатний індекс 68639

№12 (95) / 2020

www.agroelita.info

DRACULA

ДОСТУПНІ ВЕРСІЇ: 430 см, 9 лап, 18 дисків, 340-400 к.с. 630 см, 13 лап, 26 дисків, 480-560 к.с. швидкість роботи: 8-12 км/ч робоча глибина дисків: 5-15 см робоча глибина лап: 5-30 см робоча ширина: 430 см робоча ширина при транспортуванні: 300 см

О! Я ВІДЕ І С Ь Т І В ДИ БОТ А В РО ТЕХНІК

диски 610 мм діаметром з дуже міцної сталі та кутом атаки в 22°, розташовані в 2 ряди незалежна ступиця CULTIHUB на кожному диску: гарантія обробітку 10 000 Га повністю зварна рама, що витримує високі навантаження два положення кута атаки лапи 4 циліндри для контролю робочої глибини

Регiональнi менеджери: Борсук Андрій Кісіль Сергій Ченчик Сергій

+ 380 50 337 78 10 + 380 50 337 78 45 + 380 50 337 78 56

Всеукраїнський аграрний журнал

Передплатний індекс – 68639 Свідоцтво – серія КВ №19595-9395Р Заснований – 27.12.2012р. Видавець – ФОП Коцьолок П.І. тел. (067) 986-24-74 Періодичність – щомісяця. Колірність – повноколірний. Формат – А4. Обсяг – до 116 сторінок. Наклад – 20 000 примірників. Папір – крейдований, глянець. Направленість – інформування населення з питань агропромислового розвитку України тощо. Розповсюдження – загальнодержавне. Мова – українська, російська.

Редакція: м.Тернопіль, вул. Ст.Будного, 36, оф. 9 тел. (067) 986-24-74 Відповідальний за випуск: Петро Коцьолок Дизайн, верстка: Михайло Стицюк Відділ реклами: Руслана Чайка, тел. (063) 947-12-34 Львівська філія: м.Львів, вул. Б.Хмельницького, 212, оф. 302 тел. (063) 947-12-34, agroelita.info@gmail.com agroelita.office@gmail.com www.agroelita.info

www.facebook.com/AgroElitaMagazine

Замовлення № 2311 Редакція не несе юридичної відповідальності за зміст рекламних статей та реклами. В журналі використано фото редакції та інші фото з дозволу рекламодавців.

ЗМІСТ Конференція DoAgro 2020: підсумки року, що минає

Інститут переважного права стане захистом для агровиробників

Юрій Сава: «Євраліс» – компанія, яка завжди рухається тільки вперед!»

Тарас Іващенко: ключовий фактор забезпечення внутрішнього попиту на добрива – ціноутворення

Аграрний «Олів’є» 2020: новорічний підсумок року

Органічне виробництво: сучасний тренд чи майбутнє українського агросектору

SESVANDERHAVE – компанія з лідерськими амбіціями та проєвропейськими поглядами

UNIA Atlas спроектований для господарств, які цінують ретельний обробіток і зручність

Трактори майбутнього

Зустрічайте, його величність трактор!

www.agroelita.info

НОВИНИ

КОНФЕРЕНЦІЯ DoAgro 2020: ПІДСУМКИ РОКУ, ЩО МИНАЄ 9 грудня асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» та агенція UCABevent вперше за 12-річну історію провели конференцію DoAgro в інтерактивному онлайн-форматі, яка традиційно зібрала разом представників влади та бізнесу для підведення підсумків та обговорення змін, що відбулися в аграрному секторі у 2020 році.

еред спікерів заходу – представники Офісу Президента України, Мінекономіки, Міністерства закордонних справ України, Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики, Держгеокадастру, експерти галузі та міжнародні представники. Конференція почалась з виступу заступника керівника Офісу Президента України Юлії Ковалів, яка акцентувала, що агросектор став підґрунтям для уповільнення падіння економіки в 2020 році: «За попередніми прогнозами МВФ очікувалось, що економіка через пандемію скоротиться на 7%, наразі ж передбачається падіння не більше ніж на 5%». «Цей рік став одним з найскладніших через пандемію Covid-19 і аграрний сектор, як і решта секторів економіки України, також відчув на собі карантинні і логістичні обмеження та змушений був перебудувати свою діяльність. Якщо робити підсумки 2020 року, для агросектору цей рік увійде в історію, як рік, коли Верховна Рада прийняла одне з найбільш історичних рішень для галузі та економіки країни – закон про відкриття ринку землі. Вже з 1 липня 2021 року ми очікуємо на початок вільного обігу земель с/г призначення. Ринок буде відкриватись поетапно, тож наступні півроку буде проводитись активна підготовка на законодавчому рівні. Другим важливим блоком є законопроєкт, який скоро стане законом, про водний транспорт. Аграрна логістика – одне з питань, яке останні роки турбувало бізнес та стояло «наріжним каменем» для нарощування експортного потенціалу країни. Запровадження і врегулювання питання річкових перевезень дозволить перевозити від 10-15 млн тонн зернових вантажів через річковий транспорт, який стане більш конкурентним та розвантажить залізницю і дороги. Варто відзначити, що в рамках вирішення питань логістики була започаткована програма «Велике будівництво», яка покликана протягом 4-5 років наростити суттєві інвестиції в дорожнє будівництво», – зазначила Юлія Ковалів. На захід завітав Дмитро Сенік, заступник Міністра закордонних справ України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації (CDTO), та виступив з кейсом «Як МЗС допомагає українському агробізнесу». Дмитро розповів, які практичні речі Міністерство розпочало для того, щоб допомогти українському бізнесу вийти на закордонні ринки. «Якщо коротко, то наразі охоплення Міністерством світу нараховує 80 дипломатичних українських установ, ми співпрацюємо з органами 119 країн акредитації, а ключовими регіонами співпраці стали: Європа, Азія та Океанія, Африка та Близький Схід, Північна і Південна Америка. У планах на 2021 рік розширення присутності для сприяння нашим експортерам у виході на нові ринки», – прокоментував Дмитро Сенік. Під час виступу президент УКАБ Алекс Ліссітса наголосив, що цього року агросектор перейшов від проблем з людським капіталом, інноваціями до вирішення питання, як жити під час карантину та налагоджувати виробництво: «Варто відзначити, що в той час, як класичний світовий агробізнес дискутував про всю лінійку виробництва продукції та поставок кінцевому споживачу, як то кажуть «від поля до столу», то в Україні 8

наріжною темою стала аграрна політика, що була пов’язана з двома основними питаннями: чи буде відновлено Міністерство аграрної політики і земельна реформа». Денис Башлик, директор УКАБ зі зв’язків з органами влади, також відзначив, що 2020 рік можна назвати роком реформування земельних відносин: «Оскільки за часи існування мораторію ринок землі в Україні спотворився, не можна взяти якусь світову модель ринку та застосувати її в українських реаліях. Тому для ефективної імплементації вільного обігу с/г земель у Верховній Раді України було зареєстровано відразу 9 законопроєктів, які склали «земельний пакет» реформи. На жаль, з них не прийнятими залишаються ще три важливі законопроєкти, без яких земельна реформа не є комплексною: №2194 щодо дерегуляції земельних відносин, №2195 щодо запровадження електронних земельних торгів та законопроєкт про консолідацію». Тарас Висоцький, заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, під час заходу акцентував свою увагу на вирішенні проблеми агрострахування в країні: «Наразі працюємо над оновленням Закону України про страхування с/г продукції. У робочій групі за участю фахівців Мінекономіки, НБУ та учасників аграрного і страхового ринків ми напрацювали кілька принципових позицій, які зафіксовані в новому законопроєкті: жорсткі вимоги до страхових компаній та контроль за ними, забезпечення прозорості перестрахування, а також чітке регулювання ставок. Вже цього місяця очікується його внесення до ВР України, і у разі прийняття документа в першому кварталі наступного року, відкриється можливість запуску підтримки страхування під озимі культури урожаю 2022 року». Під час панельної дискусії Микола Сольський, голова Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики, розповів про ключові напрямки роботи комітету у 2020 році: «Із проробленого варто виділити законопроєкт №2178-10 про відміну мораторію на продаж землі, на підготовку якого пішло 5 місяців, законопроєкт №2280 про зміну цільового призначення. Із закінчених законопроєктів для вирішення точкових питань агросектору – було проведення розблокування кормових добавок, вирівнювання ПДВ на сою та ріпак та вирішено інші проблемні питання. З великих законопроєктів, які були прийняті в першому читанні: про дерегуляцію землеустрою, про ветеринарну медицину, про розпайовку держпідприємств. Також підготовлено низку інших важливих законопроєктів, які очікують розгляду та прийняття». У рамках заходу виступила ще низка спікерів, які розкривали найболючіші питання сектору. Зокрема, Елліна Юрченко, експерт зі земельних питань УКАБ, розповіла про консолідацію с/г земель, Володимир Лапа, радник зі стратегічного розвитку президента УКАБ, поділився кейсом форвардних контрактів на врожай 2021, Анатолій Мірошниченко, заступник Голови Держгеокадастру, розповів про переформатування роботи органу в рамках реалізації земельної реформи. Всеукраїнський аграрний журнал №12 (95) / 2020

НОВИНИ

ІНСТИТУТ ПЕРЕВАЖНОГО ПРАВА СТАНЕ ЗАХИСТОМ ДЛЯ АГРОВИРОБНИКІВ Запровадження інституту переважного права на купівлю-продаж земель сільгосппризначення в Україні матиме в цілому позитивний економічний ефект.

акими є результати моделювання Київської школи економіки за підтримки "Український клуб аграрного бізнесу", представлені під час круглого столу «Переважне право при купівлі-продажу сільгоспземель: яким буде економічний вплив?» Нагадаємо, у березні 2020 року був ухвалений найголовніший закон з земельного пакету законів – закон про обіг земель сільгосппризначення, який встановив дизайн ринку. Одним з обмежень, який запровадив закон про обіг земель до статті 131 Земельного кодексу України, є інститут переважного права: «Купівля-продаж земельної ділянки здійснюється з дотриманням переважного права на її придбання». Сам механізм та деталі функціонування переважного права купівлі сільськогосподарської землі визначені іншим вкрай важливим законопроєктом «земельного пакету» №2194. Він передбачає, що переважне право може реалізовуватися на земельних торгах та при приватних транзакціях. Микола Сольський, голова комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики, зазначив, що норми законопроєкту №2194 прописані таким чином, що враховують інтереси і власників землі, і орендарів. «Уся земельна реформа – це пошук компромісу. На жаль, у нас ще немає достатньої культури середньострокових чи довгострокових надійних партнерських відносин, якщо ми говоримо про орендаря і землевласника. Інститут переважного права дозволяє знайти баланс у рамках земельної реформи між правами власника землі і орендарями, щоб не зруйнувати структуру аграрного сектору. Результати дослідження підтверджують, що для того, щоб знайти компроміс, кожна зі сторін має чимось поступитися», – сказав Тарас Висоцький, заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. Очікуваними ефектами від застосування переважного права, за результатами моделювання, є:

www.agroelita.info

1) збільшення ймовірності купівлі ділянки орендарем; 2) очікувана вигода орендаря буде більшою за умов наявності переважного права; 3) очікувана вигода стороннього покупця буде меншою за умов наявності переважного права в орендаря; 4) можливий неоптимальний розподіл землі, тобто в частині землею буде володіти не той, у кого більша оцінка вартості землі; 5) у цілому негативний ефект переважного права на ціну купівлі землі; 6) ефект переважного права купівлі землі на сукупний виграш орендаря та власника є позитивним. «Незважаючи на неоднозначність ставлення до інституту переважного права, його вартість (або вигода орендарів) становитиме приблизно 43,3 долари/га через певне зниження ціни на землю; проте за умови інвестування всієї вигоди від переважного права у подальше виробництво, це дасть у цілому чистий позитивний економічний ефект у 14 доларів доданої вартості на гектар», – зазначив Олег Нів’євський, професор Київської школи економіки. Денис Башлик, директор зі зв’язків з державними органами асоціації «Українського клубу аграрного бізнесу» вважає, що економічний ефект від запровадження інституту переважного права в Україні є позитивним для агросектору. «Запровадження ринку землі не має стати шоковою терапією і призвести до розподілу права власності, адже АПК – це 16% ВВП країни. Ми маємо створити максимально комфортні умови і запобіжники для позитивного ефекту від запуску ринку землі, інструмент переважного права якраз є таким механізмом», – додав він. Прес-служба KSE

ГІСТЬ НОМЕРА

ЮРІЙ САВА:

«ЄВРАЛІС» – КОМПАНІЯ, ЯКА ЗАВЖ ДИ РУХАЄТЬСЯ ТІЛЬКИ ВПЕРЕД!» Кооперативна Група Євраліс була заснована на південному заході Франції фермерами, виробниками пшениці, у 1936 році. Сьогодні Група налічує 7 000 акціонерів та 5 150 співробітників.

враліс Семенс, насіннєвий підрозділ французької кооперативної Групи Євраліс. Щорічно компанія інвестує 13% свого обігу у дослідні програми, метою яких є виведення найкращих гібридів, ідеально придатних до різних умов вирощування. Усі інновації спрямовані на виробництво насіння високої якості. Це завдання в Європі виконують три заводи: перший з них – у м. Лескар (Франція), другий – у Севільї (Іспанія) та третій – в Україні, поблизу м. Черкаси.

Юрій Сава, заступник керівника комерційного відділу в західному регіоні ТОВ «Євраліс Семенс Україна» Для створення інноваційних гібридів Євраліс Семенс використовує найсучасніші лабораторні технології та більш ніж 20-річний досвід у молекулярному маркуванні і біотехнологіях для прискорення генетичного прогресу. Ці технології підтримуються широкою мережею випробувань на більш ніж 500 000 ділянок по всій Європі. Група компаній Євраліс в Україні налічує 350 співробітників та повністю контролює вертикально-інтегрований виробничий цикл насіння: польове виробництво, доробка і кондиціонування насіння на заводі «Євраліс» на Черкащині, операційний маркетинг та комерціалізація в межах України. Компанія щорічно закладає широку мережу демонстраційних та технологічних випробувань своєї продукції по всій території країни, а відділ наукових розробок і досліджень тестує новостворені гібриди і досліджує їхню адаптивність до нашого клімату. 10

Вже 14 років Євраліс Семенс веде свою діяльність в Україні та впевнено тримає першість у здійсненні науково-технічного прогресу, презентуючи нові рішення. Ми поспілкувалася з Юрієм Савою, заступником керівника комерційного відділу в західному регіоні ТОВ «Євраліс Семенс Україна». Пан Юрій працює в компанії 13 років і чудово знає її філософію, чим компанія живе в умовах сьогодення, та які плани на майбутнє. – Пане Юрію, перш за все поділіться, чому вирішили стати аграрієм? – Народився і виріс я в селі у Гусятинському районі на Тернопільщині, змалку був привчений до праці на землі і дуже любив цю справу. Тому питання, яку професію обрати, для мене не стояло: вступив до Української сільськогосподарської академії (УСГА) у Києві, де вивчився на агронома. Працював 16 років у господарствах на різних посадах: від агронома до заступника директора. А у 2007 році познайомився з представниками насіннєвої компанії «Євраліс Семенс Україна», котрі приїхали до нас на підприємство. Ми придбали у них насіння озимого ріпаку, посіяли і були дуже задоволені результатом. А згодом мені запропонували спробувати себе в рекламації їх продукції. Так я потрапив у команду «Євраліс Семенс Україна». – Насіння яких культур Євраліс Семенс пропонує українським агровиробникам та у чому його унікальність? – Ми пропонуємо гібридне насіння кукурудзи від раннього до середньо-пізнього ФАО, насіння соняшника, що відповідає потребам аграріїв у всіх сегментах ринку, а також насіння сої, сорго та озимого ріпаку. Селекціонери «Євраліс» ставлять у пріоритет вирішення тих викликів і завдань, які постають перед вітчизняними фермерами. Один із основних – це погодно-кліматичні зміни, раніше не характерні для того чи іншого регіону, такі як нерівномірність випадання опадів, посухи тощо. Наприклад, аби сільгоспвиробники отримували високий і стабільний урожай кукурудзи за будь-якої погоди, «Євраліс» пропонує гібриди кукурудзи Tropical Dent®, що мають оригінальну генетику, яка є ексклюзивною розробкою компанії. Вона забезпечує максимальний ефект гетерозису, значно підвищує врожайність, вологовіддачу та стабільність. Ще однією інновацією, розробленою науковцями «Євраліс Семенс», є ROOTS POWER – селекційна програма для створення гібридів із надпотужною кореневою системою. Всеукраїнський аграрний журнал №12 (95) / 2020

– Рік добігає кінця, які його результати? Чи вплинуть вони на стратегію компанії у майбутньому? – «Євраліс» – компанія, яка завжди рухається тільки вперед. Ми постійно покращуємо нашу діяльність, впроваджуємо новітні технології, розширюємо портфоліо тощо. 2019 року «Євраліс» змінив свою стратегію: з рівня насіннєвої компанії-виробника перейшов на рівень компанії повного сервісу та пропонує ефективні інструменти для досягнення аграріями найкращих результатів. Така стратегія має назву «Від насіння до рішень». Це комплексний сервісний підхід до виробництва та реалізації насіннєвого матеріалу компанії. Він передбачає тісне партнерство з агровиробниками і допомогу їм на кожному етапі вирощування: від надання найкращих для кожного окремого поля матеріалів і рекомендацій для отримання більшого та здорового врожаю – до його продажу за найвигіднішою ціною. Цю стратегію ми презентували на початку осені на демополях у Вінницькій і Тернопільській областях, де до уваги гостей були представлені наші посіви кукурудзи та соняшника, виконані у вигляді кіл. Технологія кругового посіву – унікальна, це розробка й ідея компанії «Євраліс». Це своєрідне візуальне оформлення нашого «перезавантаження». Коло символізує кнопку, яка запускає новий етап розвитку компанії, новий формат взаємодії, а в центрі цього кола, як і в центрі нашої стратегії, – ключові рішення та люди, котрі працюють з нами. У результаті об’єднання компаній «Коссад Семенс» та «Євраліс Семенс» на насіннєвому ринку виникне новий гравець – компанія “Лідеа". Злиття двох провідних європейських компаній матиме чимало переваг: по-перше, дасть змогу пропонувати свою генетику більшій кількості клієнтів, розширити співпрацю з дистриб’юторами. По-друге, наша продукція стане більш конкурентоспроможною та зміцнить свої позиції на ринках

www.agroelita.info

Європи й України. По-третє, буде значно більше можливостей інвестувати в наукову діяльність. – Найбільша цінність будь-якої компанії – її колектив. Розкажіть про команду «Євраліс Семенс Україна». – Дуже складно зібрати команду, де всі працівники матимуть однакові цінності й мету. Тому при прийомі на роботу ми звертаємо велику увагу не лише на професійні якості людини, на її досвід, для нас дуже важливе бажання працювати та розвиватися. Відбір дуже серйозний, саме тому у нас працюють лише професіонали. Зі своєї сторони ми пропонуємо гідну оплату праці, надаємо службове авто та повний соцпакет. Також регулярно проводимо різноманітні корпоративні зустрічі і тренінги, навіть зараз в умовах карантину збираємось онлайн. Такі зібрання допомагають людям працювати над собою, мотивують до професійного зростання, формують довіру всередині колективу. – Тобто проблем з кадрами, на відміну від інших компаній, у «Євраліс» немає? – Навпаки, ми постійно розширюємо наш колектив: нещодавно збільшили кількість менеджерів у Західному регіоні, що дозволить приділити більше уваги нашим клієнтам та бути завжди з ними на зв’язку. – Наостанок, які у вас пріоритети в роботі та звідки черпаєте натхнення? – Основний пріоритет для мене – чітко виконувати поставлені завдання і розширяти присутність компанії в Західному регіоні. А натхнення беру від спілкування з людьми, коли вони цікавляться насінням, випробовують його та отримують гарні врожаї і хочуть далі співпрацювати. Це чудово мотивує та змушує самовдосконалюватись! Анна Артим

ВІЗИТНА КАРТКА ПІДПРИЄМСТВА

ТАРАС ІВАЩЕНКО: КЛЮЧОВИЙ ФАКТОР ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВНУТРІШНЬОГО ПОПИТУ НА ДОБРИВА ‒ ЦІНОУТВОРЕННЯ Тарас Іващенко, генеральний директор компанії «Белор Україна», новий член асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Комітету добрив, в інтерв’ю розповів про етапи створення компанії «Белор Україна», перезавантаження ринку, причини дефіциту аміачних добрив, підстави для зростання цін внутрішнього виробника та прогнози стосовно ринку добрив у 2021 році.

– Скільки часу Ви працюєте на українському ринку мінеральних добрив? – Я понад 20 років пов'язаний з виробництвом і збутом добрив. Спочатку я продавав продукцію заводу «Рівнеазот» та «Нітроферт» в Естонії. Років 10 тому, коли почалася консолідація українського ринку добрив, я відповідав за експортні продажі холдингу Ostchem. Чотири роки тому, пішовши з компанії, запустив власний бізнес – імпорт добрив КАС (карбамідно-аміачної суміші). Ми організували свій перевантажний пункт у Херсоні та вперше в історії країни завезли добрива в Україну морем. Бізнес розвивався добре, з часом ми стали стратегічними партнерами з Belor Group, ексклюзивним експортером грузинської аміачної селітри. Згодом створили компанію «Белор Україна». – Це висококонкурентний ринок, що фактично формувався у Вас на очах. Які трансформації він пережив упродовж цих 20 років? – На цьому ринку справді високий рівень конкуренції. Водночас попит також дуже високий, тож місця вистачає всім. Спершу було кілька внутрішніх виробників, які покривали приблизно 70% внутрішнього запиту ринку. За такої умови ринок завжди стабілізувався продукцією з Росії. Будь-яку кількість і будь-коли можна було імпортувати за конкурентоздатною ціною. Ринок КАСу з'явився років десять тому. Після того, як відбувалася масштабна консолідація підприємств-виробників азотних 12

добрив, а імпорт з Росії було закрито, – ринок відчутно перезавантажився. Внутрішній виробник міг вільно диктувати ціни на продукт, і так тривало аж до 2017 року, допоки перед самим запуском посівної кампанії з ринку не зникли аміачні добрива. Дефіцит виник через зупинку заводів Ostchem, офіційною причиною якої стали нібито борги перед «Укртрансгазом». Тоді, не отримавши продукт (заздалегідь оплачений), аграрії зазнали великих збитків, ринок спробував ліквідувати дефіцит завдяки імпорту. – Чи змінилася відтоді поведінка покупців? Як зараз у межах підготовки до польових робіт відбуваються закупівлі? – Здебільшого через сформоване на ринку різноманіття та щораз вищу конкуренцію між постачальниками ресурсів для сільгоспвиробництва наразі аграрії стали дуже самовпевненими та вимогливими. Варто їм лише махнути рукою – одразу доставлять усе необхідне та якнайкраще. Знаю це, адже я також аграрій (розвиваю невелике с.-г. підприємство). Наразі сільгоспвиробники переконані, що у прийдешньому році зерно не знизиться у ціні, відповідно зараз вони мінімізуватимуть свої врожаї, а без добрив зробити це не вдасться. – Хто ваші клієнти: холдинги чи невеликі підприємства? – З великими холдингами ми практично не працюємо, адже нам це невигідно. Вони дуже «вижимають» ціну, можуть собі дозволити. Їм можна продавати великі обсяги, однак заробітку майже не лишається. Переважно ми працюємо з дрібним і середнім трейдером, водночас маємо кілька кінцевих споживачів, з якими склалися хороші особисті стосунки. – Чи є реальні ринкові загрози для українського виробника добрив, що можуть слугувати підставою, аби говорити про необхідність введення обмеження імпорту? – Сьогодні український виробник чудово почувається: стабільний попит та рентабельні ціни. Водночас експорт перевищує імпорт. Є два розслідування стосовно азоту і фосфору, які свідчать про те, що в умовах нинішнього споживання українські агровиробники можуть цілком забезпечити внутрішній попит на ці добрива. Питання полягає лише в ціноутворенні. Обмежувальні заходи дозволять внутрішньому виробнику ще більше підвищити ціни, хоча вже зараз вони сягають рівня світових цін (інакше імпорту не було б). – Дослідження, яке влітку 2020-го проводили експерти Київської школи економіки, передбачає, що у разі обмеження імпорту добрив очікувана сума фінансових втрат аграріїв може сягнути 500 млн доларів. Наскільки адекватною Вам видається ця цифра? – Ця цифра здається логічною. Як не крути, приблизно 35% у структурі собівартості сільськогосподарської продукції припадає на добрива. Звичайно, якщо ці добрива дорогі, ти мінімізуєш їхню кількість і втрачаєш урожай, або ж втрачаєш гроші, бувши вимушеним переплачувати. Ми відмовилися від російських добрив, які за ціною і виробленими обсягами можуть «задавити» українського виробника. Однак забороняти будь-який взагалі імпорт – це повертатися до планової економіки. Всеукраїнський аграрний журнал №12 (95) / 2020

– Яким Ви бачите розвиток ринку добрив наступного року? – Аби сфокусувати ринок добрив на одному холдингу та одній людині, необхідне схвалення Уряду. Іншого варіанту я не бачу. На жаль, сьогодні Україна – не та країна, в якій це можливо. Навіть за умови прийняття такого рішення завтра, післязавтра його скасують. Так, спроби обмежити імпорт й надалі робитимуться, і у це інвестуватимуться колосальні суми, втім, швидко і просто проштовхнути настільки нелогічне та очевидно збиткове для економіки рішення навряд чи вдасться. Якщо в Україні різко зросте ціна на газ, і виробник звернеться до держави з проханням допомогти зберегти виробництво, звичайно, у такому випадку держава має включатися у регуляцію ціни на газ: компенсувати частину витрат виробнику або аграріям та, за умови досягнення рентабельності, продати ці добрива на ринок. Але повірте, сьогодні з рентабельністю в українських виробників добрив усе гаразд. – Якщо йдеться про вибір добрив, що для аграріїв важливіше – ціна чи якість? – Ціна завжди важливіша. Добрива – повністю стандартизований продукт. Вони, як і до прикладу, кукурудза, не відрізняються залежно від країни виробництва. – Що у такому випадку може бути УТП (унікальною торговою пропозицією) у компанії, яка займається продажем добрив? – У кожної компанії це питання вирішується своєрідно. Ми, наприклад, робимо ставку на швидке відвантаження, зрозумілу логістику та конкуруємо якістю надання послуг. На сьогодні ситуація ринку України склалася так, що багато компаній відмовилися від перевезень залізницею. У такий спосіб фермер вантажить зерно у свої машини та везе його в порт. Заразом він може завантажити ці ж машини добривами і відвезти їх до себе. У нього нема потреби чекати постачання три місяці, турбуватися про їхню своєчасність тощо. Ми працюємо в різних портах, намагаємося, аби товар завжди був у наявності.

www.agroelita.info

– Який департамент у такій компанії є найціннішим, утворювальним максимум результату? – Я намагаюся не роздувати штат, у нас сформувалася сімейна компанія. Усі знають свою справу та не заважають іншим виконувати роботу. Я вибудовую свої бізнеси так, аби кожен співробітник був зацікавлений у кінцевому результаті. Наша компанія – живий організм, який цілком фокусується на загальних цілях і завданнях. – Яка функція залишається за Вами? – Я контролюю прийняття рішень стосовно обсягів імпорту, фінального ціноутворення, зміцнення контактів зі споживачами. За роки роботи компанії ми жодного разу не послуговувались рекламними або маркетинговими кампаніями. Мене особисто знають багато гравців ринку, вони мені довіряють. Згодом клієнтська база збільшувалася. Багато хто підлаштував свою логістику для роботи з морським транспортом. Наше завдання – привезти та розмитнити. Далі продукцію забирають переважно трейдери і везуть фермерам, у яких вони ж і купували зерно. – Розкажіть детальніше про Ваш аграрний бізнес. – Йому вже п'ять років. Ми оброблюємо 600 га землі і утримуємо велику рогату худобу – 500 голів. Нашу продукцію живою вагою відправляємо пароплавами переважно на Близький Схід. Молочне тваринництво завжди високотехнологічне – воно вимагає значних інвестицій, контролю якості на кожному етапі та великого штату співробітників. З м'ясним тваринництвом усе набагато простіше, тут найголовніше хороші випаси. – Які у Вас очікування від членства в УКАБ? – Я усвідомлюю, що всім учасникам ринку добрив важливо об'єднатися і виступати єдиним фронтом у складні періоди. УКАБ – найпотужніший майданчик, на базі якого таке об'єднання дійсно виправдане та ефективне. Костянтин Широкун

АКТУАЛЬНО

АГРАРНИЙ «ОЛІВ’Є» 2020: НОВОРІЧНИЙ ПІДСУМОК РОКУ Новий рік завжди сприймався як період підведення підсумків своїх результатів, досягнень, аналізу невиконаних завдань; можливість нарешті зробити паузу у напруженому хліборобському році, переосмислити те, що відбулося, і налаштуватися на нові виклики року, що приходить. Як правило, це відбувається за столом у колі родини, друзів, однодумців… зі смачними наїдками та напоями. Дуже часто економісти підраховують, у що обійшовся новорічний стіл, порівнюють цінову складову, асортимент меню. Це надихнуло і нас зробити спробу визначити, який стіл вдалося зібрати українським аграріям, і в який «олів’є» обійшовся їм рік, що минає.

Український стіл Національний аграрний стіл чи не найбільший у Європі, відомий своїми багатими перевагами, можливостями і потенціалом: ресурсним, людським і, звичайно, виробничим. Якщо говорити мовою цифр, то Україна володіє просто надзвичайним ресурсом – 41,3 мільйонами гектарів сільськогосподарських угідь, з них рілля складає майже 32,8 млн га. Такими показниками може похвалитися не кожна країна світу, інша справа – в ефективності використання такого земельного банку. Про це трохи далі.

Осад залишає і факт існування неповноцінного столу – з надщербленими краями, що стало викликом у сучасній історії людства. Йдеться про тимчасово окуповані території АР Крим та частини Донецької і Луганської областей. І якщо номінально Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру площі цих регіонів рахує, то фактично у посівному клині країни не вистачає 1,5 млн га. А це, погодьтеся, немало. З іншого боку, оцінка земельного банку засвідчила зростання посівного клину. Так, навіть з коригуваннями, викликаними політичною ситуацією, загальна посівна площа за останні 5 років зросла на більше як 1 млн га (28 млн га). Це можна пояснити як збільшенням частки

ріллі у с/г угіддях на 1 відсоток, або 216 тис га (при цьому зменшуються площі під багаторічними насадженнями, пасовищами та сіножаттями), так і рівнем господарського освоєння земель. Останній фактор свідчить про факти надмірного бажання аграріїв «боротися» за кожен клаптик невикористаної землі. Не завжди це відбувається в межах чинного законодавства: забезпечення офіційної реєстрації договорів оренди, дотримання екологічних обмежень чи навіть зміни цільового призначення земель. Але хочеться вірити у далекоглядність вітчизняних аграріїв та бажання вести свою діяльність не лише цивілізовано, а й у гармонії з природою.

Рис. 1. Збір урожаю культур сільськогосподарських в Україні (станом на 01.12.2020 р.) 14

Всеукраїнський аграрний журнал №12 (95) / 2020

Рис. 2. Кількість с/г тварин та виробництво продукції тваринництва в Україні (станом на 01.12.2020 р.)

Погодна скатертина Гармонія стосунків людини і природи у сільському господарстві, як правило, стосується уміння аграріїв пристосовуватися до її змін та адаптувати технології для досягнення високих виробничих показників. Хоча зв'язок людини і клімату глобально можна назвати як взаємопов’язаний, а результатом існуючих погодних умов є все-таки діяльність людини протягом усіх століть. Але давайте про сьогодення та його наслідки. Безперечно, що 2020 рік для аграріїв став несамовито важким у боротьбі з природними негодами. При чому негативний вплив відчувався практично у всіх куточках України та протягом усього календарного року. Як наслідок, застосування технологічних операцій та ресурсів не дало належного ефекту. Причиною можна назвати кардинальні зміни на «погодній скатертині». Усі ми розуміємо, що зміна клімату відбувається приблизно кожні 30 років і за попередні роки утвердилися думки щодо стану погоди як певна норма. Вона відповідала умовному поділу на кліматичні зони: Полісся, Лісостеп і Степ, кожній з яких відповідала норма сонячних днів, температурного режиму, кількості опадів, запасу вологи у ґрунті тощо. Враховуючи величини цих показників, сьогодні погодна карта України виглядає кардинально по-іншому. Температура. Середня річна температура в Україні підвищилася на 1,2 ОС за тридцять останніх років та на 1,7 ОС за останні 10 років. При чому зафіксовані відхилення досягали у найбільш критичних місяцях аграрного року – з березня по вересень. Температурні перепади спричинили масове побиття рекордів досягнен-

www.agroelita.info

ня максимальних температур у всіх регіонах країни. Але якщо у західних і північних областях це перевищення склало 1 градус за Цельсієм, то на півдні і сході – майже 4 ОС. Найбільш знаковою тенденцією у цьому процесі є переміщення її до центральних і навіть північних регіонів. Як наслідок суми активних (позитивних) температур повітря вище +10 ОС накопичуються на рівні +100-200 ОС за останні 10 років, а це означає: у Степу на сьогодні середній показник становить 3550, у Лісостепу – 3150, на Поліссі – 2950. Опади і вологість ґрунту. Це, мабуть, найголовніший чинник досягнення високої урожайності будь-якої культури. І власне він не дозволив українським аграріям досягнути бажаних результатів. Метеорологічні спостереження останніх років свідчать про стабільність в обсягах опадів – орієнтовно на рівні 570 мм. Це дещо нижче (на 100-150 мм) від показника стійкого землеробства (при нормі 700 мм). Однак найбільше фермери страждають від нерівномірного їх розподілу як за територіальною ознакою, так і календарною. Можна зробити висновок, що втрачено таку їхню рису як помірність. І це завдало великої шкоди як у 2020, так і в попередніх роках. У половині регіонів спостерігалося зменшення річного обсягу опадів в середньому на 10 відсотків від норми, при цьому тривалі періоди без опадів (до 30-40 днів в окремих місцевостях) змінювалися короткотривалими надмірними опадами (перевищення місячної норми могло сягати до 4 разів за добу). Тому картина вимальовується наступна. За прогнозами, вказані тенденції у кліматі будуть продовжуватися і надалі. Потепління вплине на пом’якшення зимових умов вирощування культур та одночасно на більш посушливий режим влітку. Тобто вегетаційний період розпочинатиметься швидше, але триватиме довше.

Такі умови нададуть можливості для вирощування теплолюбних культур, але негативно вплинуть на формування врожаю.

Меню з поля Все, що приготували аграрії до новорічного столу, надзвичайно різноманітне і переважно традиційне для нашого краю. Обсяг та асортимент продукції загалом свідчить про абсолютне задоволення внутрішнього попиту споживчого ринку, окрім декількох позицій (просо, жито, гречка та рис). Але це легко заміщується імпортом. Окремого розгляду потребує кормова група культур. А от, що стосується зернових, зернобобових і технічних культур, то напрошуються декілька висновків. По-перше, структура посівів залишилася практично незмінною. Зернова група складає 50 відсотків від усього клину, понад 31 відсоток займають технічні культури. Характерно, що частка інших культур поступово знижується, а тому аграрії переходять практично на монокультурне виробництво, де переважають максимум 4-5 культур. Свідченням цього є те, що пшениця, соняшник та кукурудза на зерно займають понад 63% усіх площ, а якщо додати ще й ячмінь, картоплю, сою і ріпак – то взагалі 85% (рис. 1). Особливо така негативна тенденція спостерігається з посівами соняшнику, площа якого за рік зросла на 7,1%. Критична ситуація з рівнем вологи у ґрунті змусила багатьох аграріїв зменшити площі під зерновою групою, адже частина культур на них цьогоріч просто загинула, особливо на півдні країни. З іншого боку, позитивним моментом можна вважати звернення уваги на такі культури: овочі відкритого ґрунту, просо, жито та гречку, хоча їхні площі є ще надто мізерними. Така ситуація змушує у перспективі шукати 15

Рис. 3. Середні ціни та індекси на с/г продукцію (станом на 01.12.2020 р.) інші культури для вирощування, які будуть більш адаптивні до існуючих погодних умов та диференціюють виробництво. По-друге, погодні умови істотно вплинули на продуктивність самих культур. Так, урожайність більшості вирощуваних культур знизилася в середньому на 10-15 відсотків. Найбільшого спаду у зборі врожаю аграрії зазнали при вирощуванні кукурудзи на зерно – мінус 22,6% та соняшнику – мінус 19,5%. Таким чином, середня врожайність їх склала відповідно 56,9 та 20,6 ц/га. Завдяки показникам урожайності валовий збір також істотно зменшився: по зернових і зернобобових культурах – на 17,6%; технічних – від 14 до 21%, інших – майже на 10%. Отриманий набір «Меню з поля» цілком достатній для наповнення нашого столу, адже значна частина врожаю йде на експорт: від 50-60% у зерновій групі та навіть до 90% (щоправда після переробки) у технічній групі. Але, як ми вказували у попередніх статтях, кожен недоотриманий 1% у натуральній величині врожаю спричинив зменшення виручки від 4 до 15 млрд гривень залежно від культури. Загалом можна оцінювати цю суму в межах 70-90 млрд грн при поточному рівні ціноутвореннія, а це значні ресурси для досягнення ефективності і подальшого інвестування. На жаль, у 2020 році їх не вдалося досягнути…

Від ферми до столу Український стіл важко уявити без продуктів тваринництва, хоча ні – не16

можливо. Традиційно у переліку страв присутнє м'ясо різних видів, продукти переробки молока та яйця. Проте, традиційна для українського селянина галузь переживає не найкращі часи. А з огляду на негативні тенденції, які супроводжують її вже не перше десятиріччя, можна стверджувати про існування реального ризику виникнення «точки неповернення» щодо занепаду таких галузей як молочне скотарство та вівчарство. Показники поточного року, з першого погляду, на це не вказують, адже падіння поголів’я за всіма видами сільськогосподарських тварин сягає 6 відсотків (рис. 2). Але ми неодноразово вказували у власних дослідженнях на сторінках журналу, що такі рівні зниження мають місце щорічно. Винятком можна назвати галузь птахівництва, в якій протягом останніх десяти років відбувалося нарощування поголів’я. Як видно із рисунку, щорічне зниження кількості тварин за такою тенденцією спричиняє зменшення поголів’я ВРХ в середньому на 200 тис голів, в т.ч. корів – на 100 тис. голів, овець та кіз – 70 тис голів. Лише у 2020 році дещо збільшилося поголів’я свиней – до рівня 6,1 млн голів (на 101,6%). Якщо так тиватиме і надалі, з карти України за 15 років може зникнути ВРХ, за 18 років – вівці та кози, за 20 років – свині та птиця. Звичайно, сценарій виглядає вкрай неправдоподібно, але загроза така доволі реальна. Адже озвучені у цьому році експертами ринку факти свідчать про значні проблеми підприємств молочної галузі та закриття ферм. Проблеми з кількістю сільськогосподарських тварин напряму впливають на виробничі показники галузей. Так, за усіма видами виробни-

цтва спостерігається спад. Найнижчий зафіксований при реалізації живої маси усіх видів тварин – 0,9 відсотка, а найвищий – у вівчарстві (12,1%). Молока виробляють українські аграрії 8,7 млн тонн при зменшенні у 4,2 відсотки, а яєць 15,1 млрд штук при падінні на 2,2 відсотки. Чи постраждає при цьому новорічний стіл? Мабуть ні, бо існуючий рівень споживання компенсується через імпортні поставки. Але тут виникають питання ціни та якості продукції. Також необхідно розуміти і макроекономічні негативні наслідки цього процесу. Збитковість, руйнування галузей тваринництва згубно вплине на аграрний сектор загалом: через вилучення зі структури кормових культур погіршиться стан ґрунтів, виробництво рослинницької продукції не уникне негативу від відсутності диверсифікації, різко відчуватиметься сезонний характер виробництва і зайнятості, а також зникне повноцінний ланцюжок доданої вартості «від поля до столу» вітчизняної переробки.

«Економічний» соус Все, що наготували українські аграрії має для них, в першу чергу, економічний сенс, адже будь-яка діяльність спрямована на досягнення прибутку. Важко на цю мить оцінювати конкретні цифри – фінансовий рік ще не завершився і підбиття остаточних підсумків відкладемо на початок 2021 року. Але уже з огляду на втрати врожаю, постійне зростання вартості ресурсів, можна припустити, що собівартість вирощуВсеукраїнський аграрний журнал №12 (95) / 2020

вання продукції поточного року зросте в середньому майже на 20 відсотків. У структурі витрат, як зазвичай, будуть переважати матеріальні ресурси, однак, як вказує практика, змінюється частка статей. Так, у зернових колосових культурах найвищу частку займають добрива (понад 26%), оренда та ремонт техніки, амортизація основних засобів (23%) та оренда землі (20%). Засоби захисту рослин відійшли на четверте місце – 14 відсотків. При вирощуванні кукурудзи на зерно аграрії витрачають найбільше коштів при експлуатації чи оренді основних засобів – понад 36 відсотків. Добрива, ЗЗР та оренда землі займають по 16 відсотків у структурі собівартості вирощування. Що стосується соняшнику, то найбільшу частку займає стаття «оренда та ремонт техніки, амортизація основних засобів» – більше 29%. Такі статті витрат як ЗЗР, оренда землі та добрива займають майже одинакові частки – відповідно 18, 18 та 15. Єдиним позитивним моментом, що підсолодив «економічний» соус для аграріїв, є реалізаційні ціни на більшість видів сільськогосподарської продукції (рис. 3). Особливо це стосується продукції рослинництва, індекс якої порівняно з груднем 2019 року складає 152,5 відсотків. Станом на 18 грудня поточні ціни на 4 клас пшениці склали 7300 грн/т, кукурудзи – 6800, 3 клас ячменю – 6900. Олійні культури взагалі побили рекорд максимуму – 16000-18000 грн/т. Така ситуація хоч і частково, але дозволить знівелювати гіркий присмак 2020 року. Цього не скажеш про галузь тваринництва. Ціни протягом року практично не змінювалися, а при існуючій ситуації зі скороченням обсягу виробництва та зростання собівартості сподіватися на позитивні результати не доводиться.

І нарешті приправи… Ну які страви без приправ… Вони доповнюють та підсилюють присмак страв. У аграрному секторі такими «помічниками» можна вважати владне середовище, яке створює належні умови для функціонування аграріїв. Умов таких назріло за всі роки багато, та й поточний рік вніс свої корективи.

www.agroelita.info

Отож, із назрілого… Земельна реформа. Уже вкотре «нова» влада обіцяла і нарешті зробила, але по суті відклала питання до 2024 року. Детально ми це описали на сторінках журналу у попередніх номерах. Державна підтримка. В останні роки номінально у бюджеті країни виділяються немаленькі кошти – не менше 4 млрд грн, але щоразу наступаємо на ті ж граблі – рівень освоєності складає майже 46 відсотків. А 2,2 млрд грн залишаться у бюджетному казані, хоча це перебільшено з огляду на «дірку» у майже 300 млрд. 2021 рік обіцяє 4,5 млрд гривень за різновекторними програмами державної підтримки. Але чомусь ці намагання не дають належного результату, особливо в молочному скотарстві і для розвитку фермерства. Мабуть, тут проблема не у відсутності галузевого відомства і міністра (хоча вже маємо!!!), і не у бажанні аграріїв брати у них участь. Їх ефективність необхідно розглядати у комплексі з державною фінансово-кредитною та податковою політикою держави. ПДВ. Намагання держави щось змінити відобразилося у прийнятті закону № 3656 щодо зниження ставки податку на додану вартість з 20 до 14 відсотків. Ці зміни стосуються операцій з імпорту та постачання на території України сільськогосподарської продукції, що класифікується за такими товарними позиціями згідно з УКТ ЗЕД: велика рогата худоба, жива; свині, живі; вівці; молоко незбиране; пшениця; жито; ячмінь; овес; кукурудза; соєві боби; насіння льону; насіння свиріпи та ріпака; насіння соняшника; насіння та плоди інших олійних культур; цукрові буряки. Поки що таке зниження сприймається дуже обережно, адже воно стосується й імпорту. І тут, окрім недоотримання доходів у Державному бюджеті, можуть бути й інші ризики: зниження вартості імпорту. Але це мабуть тема для окремого дослідження.

Висновки

Отож, намагаючись коротко охарактеризувати ситуацію в аграрному секторі 2020 року, у нас вийшов своєрідний «олів’є»: з одного боку щедрий і насичений, а з іншого – трішечки пісний і з краплинами гіркоти. Це наштовхнуло на кілька підсумко-

вих думок, які згрупував у наступні розділи: 1. Здобутки. З огляду на вдалі попередні роки, рік, що минає, не обдарував аграріїв щедрим короваєм, та й м’яса з молоком стає все менше. Однак варто відмітити їхню незламну наполегливість у боротьбі з негараздами, зокрема, в умовах пандемії. 2. Загрози. Найголовніше тут – природні чинники, які все частіше відіграють ключову роль у формуванні врожаю. Інші – економічні, що спричинили практично руйнування основних галузей тваринництва. Це призведе у поточному році до негативного фінансового результату всіх товаровиробників, незважаючи на цьогорічне підвищення цін реалізації та кардинальні зміни в аграрному секторі надалі. 3. Ризики. Їх потрібно враховувати у 2021 році та майбутньому. Погодні умови збережуть свої тенденції щодо потепління та зниження рівня вологості у ґрунті. Поведінка цін на світовому ринку, що можуть знизитися, і це ще більше вплине на ефективність виробництва. Відсутність дієвого механізму державної політики у фінансовій сфері та підтримки ключових галузей. 4. Виклики. Це, мабуть, найголовніше. Аграрії повинні усвідомлювати, що подальшого розвитку власної справи без зміни підходів до виробництва, його диверсифікації; адаптації технологій, підбору насіннєвого матеріалу; об’єднання зусиль для пошуку ринків збуту, нових видів продукції, застосування переробки досягти неможливо. Тому хочеться вірити, що 2020 рік приніс нам багато негараздів лише з однією метою – прийняти виклик, досягнути поставлених завдань і зібратися усім разом за повноцінним та щедрим столом, на якому, окрім «олів’є», будуть панувати мир і злагода, достаток і щедрість та весела коляда! Підготував Сава Андрій, д.е.н., с.н.с. Використано матеріали із джерел: http://www.ukrstat.gov.ua/, https://www.me.gov.ua/

РОСЛИННИЦТВО

ОРГАНІЧНЕ ВИРОБНИЦТВО: СУЧАСНИЙ ТРЕНД ЧИ МАЙБУТНЄ УКРАЇНСЬКОГО АГРОСЕКТОРУ Увага світової громадськості до органічної продукції неухильно зростає. Не пасе задніх і Україна: за останні роки органічне виробництво стає дедалі популярнішим у нас. Все більше як великих агрохолдингів, так і середніх сільгоспвиробників починають розвивати цей напрямок.

и є майбутнє в органічного виробництва, наскільки прибутковим воно є – про це та багато іншого редакція журналу «АгроЕліта»

Іван Гавран поспілкувалася з Іваном Гавраном, провідним фахівцем зі сертифікації, координатором групи «Допоміжні продукти» ТОВ «Органік Стандарт» та Василем Шукаловичем, провідним фахівцем зі стандартизації та сертифікації ТОВ «Органік стандарт».

Василь Шукалович 18

– В Україні все більше набуває популярності тренд органічного виробництва. З чим це пов’язано? – (І. Г.): Мотивація у кожного органічного виробника своя. Для когось – це спосіб ідентифікації, адже органічний продукт, як і його виробник, має своє ім’я, адресу, упізнаваний серед інших. Хтось очікує економічні зиски, адже органічний продукт має свою преміальну ціну. Інші дбають про природу, бо органічні методи виробництва покликані її зберегти. Для когось – це переоцінка можливості існування агровиробництва взагалі у зв’язку з кліматичними тенденціями та викликами. Добре, якщо все разом… – Що означає термін «органічне виробництво» та які його принципи? – (В. Ш.): Органічне виробництво – це сертифікована діяльність, пов’язана з виробництвом сільськогосподарської продукції, що провадиться із дотриманням вимог законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції. Основними принципами органічного виробництва є використання методів дбайливих до навколишнього середовища та збереження ґрунту, відсутність викорстання ГМО, хімічно синтезованих речовин, поліплоїдних тварин і т.д. – А що потрібно, аби стати органічним виробником? – Першим кроком є подання заявки до акредитованого сертифікаційного органу та підписання з ним контракту на сертифікаційні роботи. Таких органів в Україні 18 (17 міжнародних компаній та один національний сертифікаційний орган ТОВ «Органік Стандарт»). Наступним етапом є проходження інспекції на дотримання вимог законодавства в сфері органічного виробництва, що встановлені відповідно до законодавства країн,

на ринки яких ви хочете мати доступ (напр. ЄС, США, України, Канади та ін). Насамкінець, на основі результатів інспекції, виробник отримує сертифікат із зазначеними продуктами в органічній якості, які він може реалізовувати. Інспекції є щорічними і підтверджують органічний статус виробника кожного року на основі аналізу методів виробництва та дотримання відповідного законодавства. – Як можна дізнатися, що продукція справді органічна? – Органічною може називатись продукція, сертифікована акредитованим органом сертифікації відповідно до певного органічного стандарту. Обов'язковими на маркуванні мають бути: назва і органічний статус продукту; назва і адреса виробника; яким органом сертифікації і за яким стандартом продукт сертифікований і номер партії. Кожен стандарт має свою ідентифікацію (знак). Тому на етикетці додатково може бути знак стандарту (напр. «євролист») та знак або лого органу сертифікації. На сторінці органу сертифікації можна перевірити актуальність сертифікату і продукту в ньому. – Розкажіть детальніше про саме виробництво: якими заходами можна підтримувати здоров'я рослин? – (І. Г.): Загальним принципом органічного рослинництва є планування і управління біологічними процесами, які базуються на екосистемах (як сукупність живих організмів, які пристосувалися до спільного проживання в певному середовищі існування, утворюючи з ним єдине ціле). Тобто, враховуючи особливості місцевих умов вирощування сільгосппродукції, використовуються внутрішні природні ресурси (ґрунт, волога, мікроклімат, переважання вітрів і т.д.) зі залученням живих організмів і застосуванням фізичних методів виробництва (механічних, термічних (але не спалювання Всеукраїнський аграрний журнал №12 (95) / 2020

стерні). У той же час обмежується застосування вхідних (допоміжних або тих, що надходять із-за меж конкретного органічного господарства) продуктів, речовин тощо. Якщо така потреба на господарстві виникає, то такі допоміжні вхідні продукти мають походити з органічного виробництва або мають бути природними речовинами, чи речовинами, які отримані природним шляхом, або малорозчинними мінеральними добривами (мінералами, глинами тощо). Усім відомо, що агротехнічні прийоми вирішують більшу частину проблем у господарстві. Тому кожен аграрій має виконати обов’язкові вимоги, яким вчать в аграрному навчальному закладі: вибрати культури і сорти, стійкі до шкідників та хвороб; розробити відповідну ротацію культур (сівозміну); застосовувати механічні методи (техніки, технології) вирощування продукції; забезпечити захист від природних ворогів (шкідників). Це можуть бути фітонасадження, посів нектароносів з конвеєрним цвітінням рослин, літні та зимові укриття для ентомофагів тощо. Таким чином, стає зрозуміло, що органічне виробництво не є технічною заміною хімічних синтетичних препаратів на біологічні. Цього замало. – Чи можна використовувати певні допоміжні продукти і, якщо так, то з якою метою? – Коли фермер виконав базові вимоги виробництва, але є загроза втрати врожаю, можна застосовувати засоби захисту рослин, якщо вони дозволені до використання в органічному виробництві. Це речовини, перелічені в Додатку ІІ Регулювання (ЄС) №889/2008) та/або готові товарні форми (допоміжні продукти), дозволені органом сертифікації. Використання недозволених речовин може стати причиною втрати органічного статусу продукту та/або поля, на якому ця речовина була застосована. До речі, гербіциди в органічному виробництві заборонені. – Які біопрепарати дозволені для використання в органічному с/г? – Усі допоміжні продукти для органічного рослинництва мають бути рослинного, тваринного, мікробного або мінерального (мінерали) походження, за винятком випадків, коли: продукти або речовини з таких джерел відсутні у достатній кількості або відсутні такі продукти чи речовини належної якості, або якщо альтернативи відсутні. Виняткові випадки не мають суперечити задачам і принципам органічного виробництва. У той же час використання ресурсів, що не відновлюються,

www.agroelita.info

і продуктів несільськогосподарського походження має зводитись до мінімуму. – Які продукти використовуються в органічному виробництві в якості пестицидів? – Як згадувалось раніше, це речовини, перелічені в Додатку ІІ Регулювання (ЄС) №889/2008. Розповім детальніше про деякі з цих речовин. Допоміжні продукти системної дії у цьому випадку відсутні, однак, є індуктори або елісітори стійкості рослин проти патогенних грибів і бактерій (ламінарин, COS-OGA, хітозан гідрохлорид, церевізан), які застосовуються на широкому спектрі культур. Їх використання в органічному виробництві дозволено з метою зменшення кількості фунгіцидних і бактерицидних обробок с/г культур допоміжними продуктами, які мають більш негативний вплив на навколишнє середовище (наприклад мідь, сірка), однак, не замінюють їх. Рослинні олії (екстракт чайного дерева, олія цитронели, олія гвоздики, ріпакова олія, олія м'яти, соняшникова олія, цибулева олія) використовуються як інсектициди, акарициди, фунгіциди, бактерициди або інгібітори проростання, репеленти, нематоциди, родентициди, молюскоциди, засоби розрідження плодів. Перекис водню, порошок насіння гірчиці та оцет використовуються в першу чергу для обробки насіння с/г культур перед посівом та для дезінфекції ріжучих інструментів та обладнання. Евгенол, гераніол і тимол – фунгіциди контактної дії, які перешкоджають розвитку грибкового міцелію зі спор або знищують існуючий міцелій шляхом прямої дії на клітинні мемб-

рани. Завдяки такому способу дії у патогенів не виникає до даних речовин резистентність. Мікроорганізми (видовий склад треба уточнювати в органі сертифікації) мають широкий спектр дії проти шкідників та хвороб. З продуктів життєдіяльності мікроорганізмів дозволені лише спіносад і вище згаданий церевізан. Мальтодекстрин використовується для контролю кліщів, білокрилки та попелиці в теплицях і на полях. Рідке калійне мило – фунгіцид, акарицид, інсектицид. Сірка – фунгіцид, акарицид, репелент. Гідрокарбонат калію і натрію (або бікарбонат калію/натрію). Як фунгіцид використовується проти оідіуму винограду і парші яблуні. Як інсектицид є смертельним для личинок грушових медяниць (Psylla pyri, P. pyricola) та репелентом для їх імаго, таким чином зменшуючи відкладення ними яєць на грушах. Репеленти тальк та каолін (силікат алюмінію) змінюють зовнішній вигляд і структуру поверхні плодів, завдяки чому зменшується привабливість рослини для шкідників (медяниці, європейського червоного кліща, деяких видів попелиць, гронової листокрутки, виноградної цикадки). Тальк і каолін також можуть використовуватися для захисту сільськогосподарських культур від ультрафіолетового випромінювання. Діамонійфосфат та гідролізовані білки застосовуються в якості атрактантів. Діамонійфосфат привабливий для мух. Його можна використовувати для контролю середземноморської фруктової мухи, вишневої мухи та інших двокрилих. Він, на відміну від 19

феромонів, приваблює і самців, і самок, тому може використовуватися як для моніторингу, так і для масового відловлювання шкідників. Сполуки міді (гідроксид міді, хлороксид міді, оксид міді, бордоська рідина і триосновний сульфат міді) використовуються лише як фунгіцид на багаторічних культурах з обмеженням до 4 кг міді на га в рік. Максимальна сумарна кількість використаної міді за семирічний період – 28 кг/га. Інсектициди рослинної природи: Азадирактин, одержаний із Німу, Касія, одержана з касії гіркої (Quassia amara), Піретрини. Екстракт часнику використовується для контролю нематод, капустяної та інших мух на овочевих культурах закритого і відкритого ґрунту та плодово-ягідних культурах. Фосфат заліза застосовується між культивованими рослинами як засіб для контролю молюсків. Як засіб запобігання появи комірних шкідників у пустих складах та виробничих приміщеннях використовується кізельгур (діатомова земля). Він також може бути нанесений на зерно. Зазвичай, обробляється лише

верхній шар у силосі, щоб запобігти міграції шкідників. Вуглекислий газ застосовується як фумігант проти комах і кліщів у продуктах (зерно, крупи) під час їх зберігання. Отже, фермери мають інструменти контролю шкідників та хвороб як під час вирощування, так і під час зберігання готової продукції. Для зручності органічних виробників нами щороку складається Перелік допоміжних продуктів, дозволених до застосування в органічному с/г, який можна знайти на сторінці Органік стандарт в закладці «Важлива інформація». – Наостанок, які заходи необхідно провести на державному рівні, аби органічне виробництво розвивалося? – (В. Ш.): Перший комплекс заходів повинен стосуватися розвитку та удосконалення нормативно-правового забезпечення виробництва та обігу органічної продукції в Україні й його інтеграцію, насамперед, з законодавством ЄС. Слід зазначити про позитивні зрушення в цьому, адже відповідно до вже прийнятого законодавства, найближчим часом виробники не зможуть реалізовувати продукцію

з позначками «еко», «біо» та ін. без органічної сертифікації. Це великий крок до формування чесного ринку в Україні. Другий комплекс заходів стосується державної фінансової підтримки. Оскільки цей сектор є молодим, динамічним та прогресивним, важливим є механізми компенсації витрат вартості сертифікації, посівного органічного матеріалу та ін. Адже для держави це мізерні кошти, які здатні стимулювати перехід дрібних і невеликих виробників, фермерів у сектор органіки, роблять їх конкурентоспроможними порівняно з великими холдингами. Практика регіональної підтримки показує високу дієвість цього інструменту в плані ефекту для економіки, що створює додаткові робочі місця, задовольняє потреби споживачів у високоякісній продукції, несе високу соціальну функцію, покращує середовище проживання людей та їх здоров’я. Тим більше, це не якась наша «українська особлива історія», це шлях, який пройшли всі розвинені країни світу. Спілкувалася Анна Артим

Найбільший аграрНий форум в україНі

ЗБЕРІГАННЯ ПЕРЕРОБКА ЛОГІСТИКА ТРЕЙДИНГ

26.03.2021

EVENT HALL OBOLON, м. Київ, Україна

Всеукраїнський аграрний журнал №12 (95) / 2020

www.agroelita.info

РОСЛИННИЦТВО

SESVANDERHAVE – КОМПАНІЯ З ЛІДЕРСЬКИМИ АМБІЦІЯМИ ТА ПРОЄВРОПЕЙСЬКИМИ ПОГЛЯДАМИ Сезон цукрового буряку 2020 року підходить до завершення. І тепер як перед фермерами, так і перед виробниками насіннєвого матеріалу постає надважливе завдання – аналіз продуктивності гібридів у різних умовах, технологій вирощування та робота над помилками, які були допущені, аби уникнути їх наступного року.

Мельник Олександр Павлович – генеральний директор ТОВ «СЕСВАНДЕРХАВЕ-Україна»

Хотілося б одразу поділитись приємною новиною – МИ ВИЙШЛИ НА ЄВРОПЕЙСЬКИЙ РИНОК!!! Уже багато років компанія «СЕСВАНДЕРХАВЕ-Україна» є головним ініціатором розширення участі України у Схемах сортової сертифікації ОЕСР, зокрема у Схемі по насінню цукрових буряків, призначених для міжнародної торгівлі. 30 квітня 2020 р. Верховна Рада України прийняла в цілому законопроєкт №0029 «Про приєднання України до Схеми сортової сертифікації насіння хрестоцвітих та інших олійних або прядильних культур та Схеми сортової сертифікації насіння цукрових і кормових буряків Організації економічного співробітництва та розвитку», що відкриває великі перспективи для українських експортерів. Велику роль у прийнятті цього рішення відіграла Насіннєва асоціація України, яка також неодноразово «штурмувала» це питання. Країнами-членами ОЕСР є понад 60 розвинених держав, тож змога експортувати насіння буряку у вказаних напрямках – підтвердження високої його якості для українських виробників. Це дуже важливе дійство для нас, оскільки підтверджується висока якість насіння цукрового буряку селек24

ції SESVANDERHAVE, вирощеного та обробленого в Україні. Це питання (виробництво в Україні) багато разів ставало «наріжним каменем» у взаємовідносинах між нами (виробником насіння) та агровиробниками, котрі займаються вирощуванням цукрових буряків. Ми втомились пояснювати, що селекція SESVANDERHAVE є бельгійська, усі складові та компоненти – європейські, все обладнання європейське. Також багато разів повторювали, що насіннєвий завод SESVANDERHAVE був побудований в Україні з міркувань НАБЛИЖЕННЯ ДО КЛІЄНТА. Усі технологічні процеси такі ж, як і на насіннєвому заводі, що знаходиться у Бельгії. І завдяки приєднанню України до Схем сортової сертифікації ОЕСР по насінню цукрових буряків, компанія «СЕСВАНДЕРХАВЕ-Україна» вже підписала Контракт на поставку в Європу першої партії насіння, вирощеного та обробленого в Україні. Більше того, насіння вже доставлено замовникам і отримано попередні позитивні відгуки європейських с/г виробників. У підтвердження висококласності українського виробництва насіння, частина європейських насінників з Франції та Італії також планують перевести до нас в Україну. Це свідчить про те, що ну дуже добре насіння виробляється у нас в Україні!!!

Українські аграрії обирають SESVANDERHAVE Бельгійська селекція SESVANDERHAVE дуже добре знайома українським аграріям, адже присутня на ринку вже

Всеукраїнський аграрний журнал №12 (95) / 2020

понад чверть століття. Ще краще ця селекція відома європейським сільгоспвиробникам, оскільки співпраця триває

вже близько 200 років. Тому не дивно, що ті, хто вирощує цукровий буряк на теренах України, обирають здебільшого саме SESVANDERHAVE. Ми присутні майже в усіх виробничих посівах від Харкова до Львова. Доставивши насіння клієнтові, ми не зупиняємось. Увесь час – від сівби і до збирання – спеціалісти компанії «СЕСВАНДЕРХАВЕ-Україна» відвідують виробничі поля з цукровими буряками. Співпраця з буряківниками з нашого боку ніколи не зупинялась, а лише поглиблювалась. Так і продовжуватимемо надалі. Після поставки насіння ми постійно відслідковуємо поведінку рослини та робимо певні висновки, які допомагають визначити виклики та правильно підібрати гібридний склад у майбутньому. Завдяки наполегливій роботі селекціонерів та науковців компанії SESVANDERHAVE гібридний склад у нас суттєво оновився. За останні 3 роки до Державного реєстру сортів увійшли 13 нових гібридів цукрових буряків селекції SESVANDERHAVE та очікується ще 5 навесні 2021 р. Тому нам є що запропонувати – від новітніх і до сталих, перевірених часом варіантів».

Від усього серця хочемо привітати вас з прийдешнім Новим роком та Різдвом! Бажаємо здоров’я, радості і удачі! Нехай цей рік буде роком здійснення мрій і втілення в життя всіх заповітних бажань! Нехай у кожного з нас у цьому році буде якомога більше щасливих днів! Завжди з вами, SESVANDERHAVE!!!»

www.agroelita.info

ТЕХНІКА ТА ТЕХНОЛОГІЇ

UNIA ATLAS СПРОЕКТОВАНИЙ ДЛЯ ГОСПОДАРСТВ, ЯКІ ЦІНУЮТЬ РЕТЕЛЬНИЙ ОБРОБІТОК І ЗРУЧНІСТЬ 2020-ий рік видався непростим для сільгоспвиробників. Пандемія та карантинні обмеження, складні погодно-кліматичні умови суттєво вплинули як на проведення посівної кампанії, так і на подальші польові роботи. Тому не всі господарства можуть похвалитися гарним урожаєм.

ПрАТ «Мшанецьке», що знаходиться у с. Мшанець Теребовлянського району на Тернопільщині, результатами задоволені.

господарство, а вже потім було створено ПрАТ «Мшанецьке». Сьогодні земельний банк налічує 1700 га, вирощуємо зернові, бобові й на-

Василь Костецький, агроном ПрАТ «Мшанецьке» У чому ж секрет їх успішного господарювання, редакція журналу «АгроЕліта» поцікавилася в агронома ПрАТ «Мшанецьке» Василя Костецького. – Жодного секрету немає, потрібно розуміння, що погодно-кліматичні умови змінюються, і під них потрібно підлаштовуватися, шукати оптимальні технології вирощування, грамотно підбирати культури, добрива, засоби захисту тощо. Та й левова частка успіху залежить від правильно обраної якісної техніки. Ми купуємо перевірені світові бренди, яким довіряємо, – розпочинає розмову Василь Євгенович, котрий працює на господарстві вже 18 років і чудово знає його історію та сьогодення. – Спершу на цих землях господарював польський пан, вирощував буряки, овочі, насіння квітів, – продовжує агроном. – Потім він поїхав звідси, і у 1951 році на базі будівель, що залишились, створили радгосп, котрий займався вирощуванням насіння цукрового буряка. Згодом радгосп перетворився у Мшанецьке буряконасінницьке 26

сіння олійних культур. Також займаємося тваринництвом: маємо ферму на 800 голів ВРХ, з них 300 голів дійного стада, на якій нещодавно провели реконструкцію молочного блоку, аби отримувати молоко вищої якості. – Охарактеризуйте рік, що минає. Як працювалося?

– Рік непростий, але не можна сказати, що поганий чи невдалий, адже загалом кожен рік є своєрідним: якщо говорити про минулий, то тоді лише у травні випало 150 мм опадів (для прикладу, 4-5 років тому випало 280 мм за цілий рік!). Щоправда, цей дощ пішов своєчасно і був на користь бурякам, кукурудзі, пшениці. Цього ж року дощі трохи «запізнилися», і якщо для кукурудзи, соняшника, ячменю це було непогано, то пшениця постраждала: урожай ніби й наливався, але почалися сильні хвороби: септоріоз та фузаріоз, і він суттєво знизився. Але загалом результатами задоволені: кукурудза показала понад 100 ц/га сухого зерна, соняшник і соя – теж вище середнього, цукрові буряки потішили, хоча навесні пилові бурі й здули 40 га посівів. Тому ми не скаржимось, а продовжуємо господарювати. – Ви зазначили, що великий вплив на врожайність має використання сучасної техніки. – У нас є вся необхідна техніка для проведення польових робіт. А оскільки у наших краях переважають важкі ґрунти – чорноземи опідзолені, то застосовуємо різні способи обробітку: стараємось кожен другий рік орати, проводимо і поверхневий обробіток. Тому, перш за все, з особливою ретельністю обирає-

Агрегат передпосівного обробітку ґрунту Unia Atlas Всеукраїнський аграрний журнал №12 (95) / 2020

зменшення негативного впливу вітру подається нагору. Завдяки розміщенню дисків у шаховому порядку на двох валах досягнуто ефект самоочищення Регульований гвинт для вирівнювання навіть в умовах вологих чорнозеЗадня фінішна положення агрегату мів, що значно підвищує якість обзубчаста робітку та продуктивність, тому що вирівнююча таке виконання дозволяє, наприпланка клад, працювати, на 30 хв. раніше вранці по росі та на 30 хв. пізніше ввечері. І під час посівної кампанії це забезпечує додаткову годину ефективного робочого часу; Регульований захист пружиною • є задня гребінка для фінішного випереднього вирівнювача рівнювання ґрунту: загалом якісне вирівнювання поверхні поля – Передній вирівнювач Середня згортаюча планка одна з сильних сторін Atlas. Кронштейн для гідравлічних шлангів Тож лише за один прохід UNIA Atlas полегшує роботу Струнний вал діаметром 390 мм повністю «робить» поле, що значно економить час, паливно-мастильні матеріали, технічні і людські ресурси, адже мо агрегати для підготовки ґрунту під го вирівнювання ґрунту та для посів проводиться в оптимальний час, висадку. подрібнення брил лезами, які забезпечується правильна підготовка Нашим незмінним помічником є комвстановлені по спіралі: це створює насіннєвого ложа та рівномірна схожість, бінований ґрунтообробний передпо«ефект гільйотини» – інтенсивне зменшуються експлуатаційні витрати. подрібнення великої, зокрема сівний агрегат UNIA Atlas, який придбаЦікавий Atlas ще й тим, що завдяки ли у «Волинської Фондової Компанії» – пересушеної, грудки; 3-точковій навісці може агрегатуватись із офіційного дистриб’ютора польського • секція культиватора зі стрілчатими будь-якою механічною сівалкою аналовиробника сільськогосподарської техлапами типу SX на паралелограмгічного захвату. ніки «Unia» в Україні. Такий же агрегат ній навісці спеціально спроекто– А як щодо сервісного обслуговубув у сусідньому господарстві, ми бачивана для проведення культивації вання UNIA Atlas? Чи часто доводитьли його в дії: він добре витримував на рівномірну задану глибину ся звертатися до спеціалістів «ВФК»? задану глибину, забезпечував потрібну в умовах важких ґрунтів; – Агрегат характеризується кондля посіву дрібногрудкувату структуру • середня вирівнювальна планка структивною досконалістю та відмінною ґрунту та ін., чули чимало позитивних призначена для вирівнювання якістю роботи у поєднанні з надійністю відгуків про його роботу, тож вирішили ґрунту після культивації перед та довговічністю: за 5 сезонів жодних купити для себе. Крім того, він виявився прикочуванням; поломок не виникало. дешевшим від аналогічних агрега• задній подвійний кільчасто-шпотів інших іноземних виробників, а за ровий каток типу CROSSKILL викоТому Atlas – це високопродуктивний технічними характеристиками нічим не нує дуже важливу роль у формуі високотехнологічний агрегат, який поступався. ванні насіннєвого ложа сепарацію забезпечує вдалу посівну всіх культур. Зазначу, що від «Unia» у нас є ще ґрунту: розпушена земля лишаАнна Артим розкидач мінеральних добрив Unia ється знизу, а більша фракція для MX, яким ми задоволені: рівномірність розподілення на високому рівні. Скануйте QR код та перегляньте детальну – Які роботи виконує UNIA Atlas та інформацію про агрегат передпосівного у чому його переваги? обробітку ґрунту – Одне з основних завдань техніки для передпосівного обробітку – підготувати якісне насіннєве ложе, щоб насіння лягло, як-то кажуть, «на тверду постіль і накрилося пухкою периною». З цим UNIA Atlas справляється «на відмінно». Набір робочих органів ідеально адаптований до важких українських чорноземів і забезпечує виконання 7 операцій за один прохід, а саме: • розпушувачі слідів трактора запобігають ущільненню ґрунту 43006, м. Луцьк, колесами трактора; вул. Вахтангова, 16 • передня вирівнювальна планка Безкоштовні телефонні лінії: трикутного профілю, положення 0800 21-11-99 (Продаж техніки) якої регулюється через пружини 0800 21-11-88 (Продаж запчастин) відповідно до польових умов, 0800 21-11-22 (Сервісне обслуговування) призначена для попереднього * Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України вирівнювання ґрунту; безкоштовні • передній 12-струнний каток www.vfc.com.ua діаметром 400 мм призначений для додаткового попередньоoffice@vfk.lutsk.ua

Навіска + гідравліка для механічних сівалок MAZUR/POLONEZ Подвійний самоочисний вал Потужна надійна рама – суцільна для Crosskill діаметром 400 мм ATLAS, гідроскладна для ATLAS HP

www.agroelita.info

ТЕХНІКА ТА ТЕХНОЛОГІЇ

28 ТОНН СТАЛІ.

ГІГАНТСЬКИЙ ПЛУГ «ОЛЬДЕНБУРГ»

Неймовірні плуги серії “Мамонт” були створені німецькою компанією Ottomeyer в 50-х роках минулого століття. Основне їх призначення ‒ прорізання каналів на торфовищах і заболочених ділянках на глибину 180 см. Справжнім відкриттям цієї серії став гігант “Ольденбург”, побудований у 1960 р. Плуг важив 28 тонн, мав ширину 2,5 м і міг обробляти до 2 гектарів землі на день. Для його приводу потрібна була потужність 500 к.с., що призвело до використання в якості тягових машин паровозів, оскільки на той час відповідних дизельних тракторів просто не існувало. Плуг був побудований за симетричною двосторонньою схемою. Найпотужніші самохідні локомотиви, які здатні перетворювати енергію вугілля в 450-500 к.с., встановлювалися на обох кінцях поля і використовували лебідки довжиною до 400 м для переміщення плуга в обидві сторони. Конструкція була досить продуманою, а «гігант» – напівгусеничним. Це робили для того, щоб колесо проходило по неораній частини поля, а гусениця – по відвалу. Приклади такого обладнання для рекультивації земель можна знайти донині. Наразі для їх приводу використовують муфти потужних тракторів або бульдозерів.

KORUND 8 ПЕРЕВАГА В БАГАТОСТОРОННОСТІ

Korund 8 - передпосівний культиватор для багатостороннього використання і високої продуктивності як при мілкому так і при глибокому обробітку. Він якісно вирівнює, розрихлює та подрібнює, що ідеально підходить в технологіях вирощування кукурудзи чи картоплі. Ознайомтеся із його сильними сторонами:  Масивна рама із пружинної сталі для високої стабільності  Коротка, компактна конструкція зі зручним центром ваги  Підшипники котків не потребують обслуговування www.agroelita.info lemken.com

 Різні варіанти лап для всебічних сфер застосування  Підпружинена балка для оптимального вирівнювання 29

ТЕХНІКА ТА ТЕХНОЛОГІЇ

НА УКРАЇНСЬКИЙ РИНОК ВИХОДИТЬ СВІТОВИЙ ВИРОБНИК АГРОДРОНІВ

Один з найбільших у світі виробників дронів для сільськогосподарського застосування починає продажі на українському ринку. Ексклюзивне право представляти інтереси торгової марки XAG і право дистрибуції було отримано компанією DroneUA. XAG – це заснована в 2007 році компанія в сфері сільськогосподарської робототехніки, яка розробляє рішення для внесення засобів захисту рослин за допомогою дронів і наземних роботів, а також iot рішення для автоматизації роботи сільськогосподарських підприємств.

www.agroelita.info

«Завдання XAG в Україні – створення екосистеми високотехнологічних рішень і доступної інфраструктури сервісних компаній для надання послуг українським фермерам. На території Китаю функціонують сотні сервісних центрів, що забезпечують надійну роботу обладнання незалежно від регіонів використання дронів-обприскувачів. Аналогічний підхід буде реалізований і в Україні», – йдеться у повідомленні компанії DroneUA. Крім того, DroneUA як міжнародний інтегратор безпілотних технологій і робототехніки вже займає 80% ринку дронів-обприскувачів в Україні, і є найбільшим дистриб'ютором сільськогосподарських дронів в Європі. Першим обладнанням, представленим в Україні, є професійні дрони-обприскувачі серії XP, а також наземні роботи R150. «У першому півріччі 2021 року заплановано відкриття 7 регіональних центрів для технічної підтримки користувачів обладнання XAG. 600 000 гектарів складає обсяг запланованих робіт з внесення ЗЗР у 2021 році з використанням обладнання XAG», – кажуть у компанії. Також зазначається, що до 2024 року XAG планує охопити до 12% ринку всіх робіт з внесення пестицидів в Україні, посівши абсолютне лідерство в сегменті агродронів уже в 2021 році.

ТЕХНІКА ТА ТЕХНОЛОГІЇ

ТРАКТОРИ МАЙБУТНЬОГО Сільськогосподарська галузь перебуває в постійному розвитку. Щороку для різних напрямків АПК пропонуються інноваційні рішення, які допомагають зробити ведення аграрного бізнесу більш ефективним і менш затратним. Та найбільшу увагу аграріїв традиційно привертають розробки в сфері сільгоспмашинобудування.

сі ми звикли до звичних тракторів на дизельному двигуні. Проте, сьогодні все більш популярними стають трактори на електричному приводі, безпілотні трактори або ж навіть трактори на водневих двигунах! Чимало провідних компаній-виробників сільськогосподарської техніки вважають такі технології перспективними, адже вони обіцяють бути більш економічними і екологічно чистими. У цій статті ми розглянемо кілька найцікавіших моделей.

Електротрактори – зовсім не новинка Електротрактори виготовляли ще в Радянському Союзі. У кінці 40-х в СРСР розробили конструкцію тракторів на електричній тязі. Унікальний трактор був сконструйований у Всесоюзному інституті електрифікації сільського господарства доктором технічних наук Листовим П. М. і інженером Стеценком В. Г. на базі гусеничного СХТЗ-НАТІ, старий двигун внутрішнього згоряння у якого замінили на електродвигун потужністю 38 кВт. На раму трактора встановили барабан з гнучким кабелем. Електромотор і кабельний барабан були захищені обтічним капотом. Кабель під’єднувався до польової електростанції або пересувної трансформаторної підстанції, підключеної до високовольтної мережі, і в процесі роботи намотувався й розмотувався спеціальним механізмом з ключовою стрілою. Довжина кабелю разом зі стрілою становила до 750 метрів. Без переміщення підстанції трактор міг обробляти 15-60 гектарів землі, а при використанні додаткового кабельного візка – понад 200 гектарів. Машина обслуговувалася одним трактористом. Основними недоліками електротрактора на той час були висока початкова ціна і швидкий знос кабелю живлення. Крім того, він не міг пересуватися самостійно поза досяжністю мереж або перевозити за собою підстанцію вздовж лінії електропередач – для цього була потрібна спільна робота як мінімум двох електротракторів або буксирування звичайним трактором.

Повний заряд батареї забезпечував роботу протягом близько 4-х годин у нормальних умовах експлуатації або запас ходу близько 55 км. Час зарядження – приблизно 3 години. Тривалість життя батареї становила 3100 циклів. Американський гігант сільгосптехніки не вперше представив трактор з альтернативною силовою установкою. Раніше John Deere вже презентував гібридний трактор 644K Hybrid Wheel Loader. Еелектротрактор ХТЗ «Edison» Серед найбільш популярних моделей таких агрегатів варто відзначити й варіант українського виробництва ХТЗ «Edison». Його потужність 40 к.с., має задній привід і батареї у 24 кВт. ХТЗ Edison розроблений спільно з компанією «АвтоЕнтерпрайз» на базі серійного ХТЗ 3512. Для повної зарядки акумуляторів необхідно від 2 до 4 годин від зарядного пристрою і від 8 до 10 годин від електромережі 220 В. У режимі руху електротрактор «Edison» зможе працювати до 8 годин, якщо тягова установка буде обладнана додатковими навантаженнями – заряду батарей вистачить до 4 годин роботи.

Сучасні електротрактори Електротрактор John Deere SESAM Найбільший у світі виробник сільгосптехніки John Deere у 2016 році представив прототип трактора на електротязі. Оснащена батареями на 130 кВт * год модель SESAM (Sustainable Energy Supply for Agricultural Machinery) відрізнялася практично повною відсутністю шуму. Трактор SESAM використовував лише електротягу – замість дизельного мотора під капотом встановлено акумуляторні блоки на 130 кВт * год і два електродвигуна по 150 кВт. 32

Всеукраїнський аграрний журнал №12 (95) / 2020

Безпілотні агрегати У 2017 році New Holland представив концепт безпілотного трактора New Holland Drive, який може без участі оператора виконувати численні сільськогосподарські роботи в будь-який час доби. Цей трактор був розроблений компанією CNH Industrial у співпраці з Autonomous Solutions Incorporated (ASI). Зовні він не відрізняється від звичайного трактора і може використовуватися як в автономному режимі: управлятись і контролюватись за допомогою програмного забезпечення, встановленого на стаціонарному чи портативному планшетному комп`ютері, так і в традиційному режимі: під керуванням оператора. Це дозволяє використовувати машину під час операцій, в яких повну автономність реалізувати наразі складно, наприклад, у роботі з фронтальним навантажувачем чи при транспортуванні вантажів на високій швидкості дорогами загального користування. Обладнаний сівалкою, він може автономно засівати сільськогосподарські культури. Система забезпечує фермерам доступ до робочих параметрів трактора та навісного обладнання в будь-якому місці, де б вони не знаходились, і на основі отриманої інформації дає можливість оперативно приймати обґрунтовані рішення для підвищення ефективності й продуктивності роботи, забезпечуючи одночасно повний контроль над даними, з якими вони працюють. Безпілотний трактор NHDrive дозволяє максимально ефективно використати періоди сприятливих погодних умов для виконання сільськогосподарських робіт, оскільки може працювати цілодобово; повною мірою реалізувати потенціал технологій точного землеробства PLM; досягти вищих показників продуктивності та ефективності роботи, ніж за використання традиційних практик, і запобігти помилкам, пов`язаним з людським фактором, оскільки він працює самостійно згідно з попередньо складеними та оптимізованими планами робіт. Ще одну розробку – автономну модель трактора, яка може функціонувати без водія, представила компанія CNH Industrial. За основу концепту була взята флагманська

www.agroelita.info

машина Case IH, але її зовнішній вигляд значно змінився. Інноваційний агрегат розроблений з використанням повністю інтерактивного інтерфейсу, що дозволяє здійснювати дистанційне керування запрограмованих операцій. Вбудована система автоматично визначає ширину захвату навісного обладнання і будує найбільш підходящі маршрути руху з урахуванням рельєфу місцевості, перешкод, а також наявності на даному полі інших машин. Оператор, перебуваючи на відстані від трактора, може спостерігати за його роботою і контролювати траєкторію руху за допомогою інтерфейсу комп'ютера або портативного планшета. Завдяки наявності радара, лідара (активного далекоміра оптичного діапазону) і встановленим на тракторі відеокамерам машина може виявляти нерухомі чи рухомі перешкоди на своєму шляху і самостійно зупинятися, чекаючи, поки оператор, попереджений про перешкоди звуковим чи візуальним сигналом, вибере новий маршрут. Трактор зупиняється при втраті сигналу GPS або даних про поточні координати, а також при натисканні кнопки зупинки вручну. Операції, що виконуються машиною, також можна змінювати в реальному часі через віддалений інтерфейс або за допомогою автоматичних попереджень про погоду. Незважаючи на те, що ця модель автономного трактора виконана без кабіни, фахівці Case IH стверджують, що цю технологію можна ефективно впроваджувати на комбайнах чи будь-якому іншому обладнанні.

Автономний трактор на сонячних батареях Kubota А от деякі країни, наприклад, Японія, вже активно готуються до автоматизації сільського господарства і інвестують у робототехніку. Японська компанія Kubota, що займається виробництвом важкої техніки, представила прототип безпілотного сільськогосподарського трактора. Як повідомляють у компанії, нова машина отримала назву X Tractor.

Безпілотний трактор X Tractor має чотири гусеничних модулі з незалежними приводними мотор-колесами, кілька камер і систему супутникової навігації. Машина може самостійно переміщуватися різними полями, включаючи і рисові. Розробники стверджують, що система штучного інтелекту трактора може самостійно оцінювати ріст рослин і визначати час для посадки, збирання врожаю чи орання землі.

постачають струм двом електромоторам з максимальною потужністю по 100 кВт кожен. Один з них використовується для руху, інший – для запуску допоміжного і навісного обладнання через гідравлічну систему. За максимальної швидкості (50 км / год), тязі і продуктивності гідросистеми (113 л / хв) новий водневий трактор прирівнюється до 120-сильних дизельних моделей. При цьому для згладжування піку споживання енергії на борту машини також є акумулятор ємністю 12 кіловат-годин і потужністю 50 кВт. Пальне зберігається в газоподібному вигляді під тиском 350 атмосфер. Бак вміщує 8,2 кілограми водню. Цього достатньо для 3 годин роботи в полі.

Китайський безпілотний водневий трактор ET504-H Китайський безпілотний водневий трактор ET504-H повністю електричний, керується автономно та віддалено, через мережу 5G. Але через високу вартість водневого пального елемента не може бути запущений у серійне виробництво. Трактор розроблений спільно Науково-дослідним інститутом інтелектуального сільськогосподарського обладнання (CHIAIC) та Тяньцзіньським науково-дослідним інститутом вдосконаленого обладнання університету Цінхуа. У розробці також бере участь найбільший китайський виробник тракторів YTO.

Перший у світі водневий трактор Фахівцями дослідного центру компанії FIAT (CRF) на основі серійної моделі New Holland T6.140 був розроблений перший у світі водневий трактор New Holland NH2. Машина може використовуватися для всіх видів польових робіт: для підготовки ґрунту, при посіві, збиранні врожаю і його транспортуванні. NH2 майже безшумний. Він оснащений трьома блоками паливних елементів (ПЕ) сумарною потужністю 100 кВт, які

Трактор ET504-H має центральний синхронний електродвигун з постійними магнітами та додаткові незалежні двигуни для роботи обладнання. Живлення від водневого паливного елемента трактор отримує, коли не потребує своєї повної потужності. Під значним навантаженням додаткове живлення забезпечує літієва батарея. Електрична трансмісія може подавати 50 к.с. з максимальною швидкістю 30 км/гом. Для безпілотного управління застосовується GPS-антена, радар міліметрового діапазону. Дані передаються через мережу 5G від China Mobile. Це забезпечує високу швидкість передавання даних, низьку затримку та великий об’єм з’єднання. Підготував Ігор Бойко Список використаних джерел: glavcom.ua ecotechnica.com.ua agropravda.com polymya-agro.bу

Всеукраїнський аграрний журнал №12 (95) / 2020

ТЕХНІКА ТА ТЕХНОЛОГІЇ

KUHN ПРЕДСТАВИВ НАЙДОВШИЙ ТЕЛЕСКОПІЧНИЙ КУЩОРІЗ

Компанія Kuhn представила перший найдовший телескопічний кущоріз для живої огорожі. Виробник збільшив горизонтальний захват до 7,4 м, а висоту до 8,4 м. Нова модель Kuhn Multi-Longer GII 7457

E-TPAL обладнана телескопічним маніпулятором, який значно полегшує роботу. У компанії зазначають, що Kuhn Multi-Longer GII 7457 E-TPAL з конфігурацією з поворотним важелем подвійної дії краще агрегатувати з тракторами, які мають потужність від 120к.с. та вагу від 6500кг. Агрегат укомплектований двигуном потужністю 57 к.с., радіатором повітряного охолодження потужністю 21 кВт з подвійним теплообмінником, рекомендоване річне використання складає 1500 год/рік. Варто зазначити, що Kuhn Multi-Longer GII 7457 E-TPAL оснащений 4-функціональним джойстиком з електричним пропорційним керуванням, а також системою швидкого навішування осі Stabi-Link. Модель обладнана ремінним приводом та 1,2-метровою поворотною головкою з розворотом на 240 градусів (1,5-метрова поворотна головка з гідравлічним роликом як опція). Підготовлено за матеріалами profi.co.uk

Всеукраїнський аграрний журнал №12 (95) / 2020

АГРОІСТОРИК

ЗУСТРІЧАЙТЕ, ЙОГО ВЕЛИЧНІСТЬ

ТРАКТОР!

Серед великої кількості машин, які використовуються в сільському господарстві, трактори посідають одне з перших місць. Вони допомагають механізувати процеси у виробництві, виконують вантажнорозвантажувальні роботи, служать для транспортування, риття канав тощо. Цього неквапливого «залізного коня» сьогодні можна побачити навіть на вулицях мегаполісів.

А з чого все почалося? Назва «трактор» походить з латині, де слово «trahere» можна перекласти як «тягнути». Спершу в нього вкладалося поняття «двигун, призначений для вагонів або інших механізмів», і лише 1859-го року тлумачення було конкретизоване і почало звучати просто як «тяговий двигун» («traction engine»). Винахід парового двигуна став першим кроком на шляху появи нової техніки, в тому числі і трактора. Розрізняють два основні типи тракторів: колісні і гусеничні. Історія колісних парових тракторів налічує близько 80 років. Перший з них зробили у 1856 році, а останні розробки англійської компанії "Сентинел" датуються серединою 30 років ХХ століття. Спершу парові трактори застосовувалися для транспортування вантажів у військовій справі.

Повноцінний їх дебют в армії відбувся у 1856 році під час Кримської війни: тоді британська армія використовувала парові трактори Бойделя. Військових ця розробка привабила високою прохідністю по місцевості. А для покращення прохідності колеса трактора оснащувалися спеціальними широкими плитами, які завдяки великій площі поверхні знижували тиск на ґрунт. У 1871 році у Великобританії був побудований ще один колісний паровий трактор. Цього разу Бурелла, котрий спершу проєктував свою машину як трактор з паровим двигуном для омнібуса. Основним його призначенням мали стати пасажирські перевезення. Трактори Бурелла будувалися у досить великих кількостях для свого часу і активно продавалися на експорт. У сільському господарстві Англії та Франції парові колісні трактори почали використовувати з 1850 року, а з 1890 – і в сільському господарстві США. А от перший у світі трактор на гусеничному ходу, який працював від парового двигуна, винайшов англієць Джон Гіткот, котрий до того ж був винахідником промислового ткацько38

го верстата. Ще у 1832 році він запатентував свій винахід, а у 1837 році з'явився робочий екземпляр трактора, призначений для оранки і осушення болотистих місцевостей. Американець Міллер у 1858 році придумав і сконструював гусеничний трактор, який був презентований на сільськогосподарській виставці міста Мерісвілл, штат Каліфорнія, де отримав премію. Але, на жаль, винаходи Міллера і Гіткота не мали подальшого розвитку. Лише у 1901 році винахідник Елвін Орландо Ломбард побудував гусеничний трактор – Lombard Steam Log Hauler, який був визнаний практичним. З 1901 до 1917 року його фірма випустила 83 парових напівгусеничних трактора масою від 10 до 30 тонн, які використовувалися в якості безрейкових вантажних локомотивів на будівництвах і лісорозробках. Найбільш потужні з них могли буксирувати до 24 навантажених возів, щоправда, їх швидкість при цьому не перевищувала 7 кілометрів на годину. За оцінками експлуатантів, один такий трактор заміняв 60 ломових коней. "Lombard" став наймасовішим типом парогусеничних тракторів. Всі інші були побудовані лише у вигляді дослідних зразків або невеликими серіями, які не перевищували десятка екземплярів. Останній паровий гусеничний тягач "Снейктрак" розробила англійська фірма «Фаулер» у 1923 році. Незрозуміло, на що вона розраховувала, створюючи цю морально застарілу машину. Як і слід було очікувати, в умовах жорсткої конкуренції з бензиновими тракторами "Снейктрак" не знайшов свого покупця і залишився в однині. Першість же у винаході трактора, двигун якого працював на нафтопродуктах, належить інженеру з Айови Джону Фроліху, котрий у 1892 році змайстрував праобраз сучасних тракторів, оснащений бензиновим 16-сильним двигуном, який міг рухатися вперед і назад. Щоправда, сам Фроліх ще не пов'язував термін «трактор» зі своїм винаходом – це сталося набагато пізніше. До речі, заснована ним у 1895 році компанія з випуску тракторів «Waterloo Gasoline Engine Company» у 1918 році була придбана «Будинком Діра» («House of Deere»), що передувало появі всесвітньовідомого тракторного бренду «Джон Дір». Незважаючи на те, що першою моделлю «від Діра» був трактор, відомий як «Дайн», випущений у 1918 році, ще до угоди з «Waterloo», лише співпраця з Фроліхом принесла Діру славу і розвиток, оскільки «Дайн» не мав комерційного успіху, хоч і випускався вже на заводі «Waterloo» аж до 1924 року. (За різними даними було зібрано від 50 до 100 штук). Саме ж містечко Ватерлоо в штаті Айова, звідки був родом і де проживав Фроліх, на початку 20-го століття завдяки йому і його компанії отримало титул «Міста тракторів США», а машини почали свій бурхливий розвиток. Щоправда, в період 1890-1920-х років слабкі бензинові двигуни тракторів не дозволяли їм повноцінно замінити коней у виконанні сільськогосподарських і тим більше будівельних робіт. Всеукраїнський аграрний журнал №12 (95) / 2020

Цікаво, що аж до початку 30-х все моделі оснащувалися суцільнометалевими колесами з шипами і пластинами, покликаними збільшити зчеплення з ґрунтом та допомогти двигуну. Почесне ж право називатися творцями першого трактора з двигуном внутрішнього згоряння належить американцям Хартону і Парру, котрі першими у 1903 році побудували 15 тракторів з двоциліндровими двигунами потужністю 18 к.с. (Збудований ними шеститонний трактор #3 вважається одним з найстаріших тракторів у США, і знаходиться на зберіганні в Смітсонівському Національному музеї американської історії у Вашингтоні, округ Колумбія). У 1902 році естафету перехопив Ден Елборн, який змайстрував прототип трьохколісного трактора. Його задумка знайшла прихильників і за короткий час було побудовано понад 500 одиниць таких машин.

1912 року американська компанія «Холт-Парр» приступила до випуску тракторів, що були оснащені звичайними колесами спереду та металічними стрічками на опорних колесах ззаду. Пізніше інженери змінили задумку та почали будувати трактори на повністю гусеничному ходу. Спершу трактори користувалися великим попитом, але згодом інтерес до них почав згасати, адже в процесі експлуатації виявилось, що ця техніка через свою велику вагу дуже сильно утрамбовує ґрунт, та має низку інших суттєвих недоліків: перші трактори часто виходили з ладу, а ремонтні роботи забирали багато часу і були дороговартісними. Проте ідея використання тракторів у сільському господарстві була занадто хорошою, аби відмовлятись від неї, тому розробники почали працювати над модернізацією машин. У цей же період почала свій розвиток і мережа майстерень з ремонту тракторної техніки. Тракторобудування як галузь промисловості набуло стрімкого розвитку з 1917 року у зв’язку з масовим виробництвом тракторів на заводах Генрі Форда у США, Ірландії та Великобританії. З 1919-го року було налагоджено випуск 20-сильного трактора «Фордзон». Він працював на гасі, і що цікаво, це був перший трактор безрамної конструкції, де двигун і коробка передач виконували несучу функцію. У Радянському Союзі будівництву тракторів почали приділяти увагу після 1917 року. Радянські інженери освоювали власне тракторобудування: були виготовлені трактор «Гном» (1919 р.), оснащений нафтовим двигуном; трактор «Коломенец – 1» (1922 р.); «Запорожець» (1922-23 рр.) та ін. Особливу популярність отримав трактор «Комунар», побудований на паровозобудівному заводі у Харкові у 1924 році. Але їх випускали малими партіями, оскільки АПК СРСР були потрібні більш продуктивні і потужні трактори. Відтак, за ліцензійними угодами до 30-х років СРСР почав самостійно виробляти трактори СТЗ-15/30 (McCormick Deering 15-30 International Harvester), гусеничні трактори С-60 (Caterpillar Sixty), гусеничний трактор «Комунар» (німецький Hanomag WD Z 50) і трактори «Універсал» (Farmall F-20 International Harvester). У післявоєнні роки в СРСР отримали розвиток вже власні трактора: МТЗ, Кіровець, ХТЗ, ДТ, Сталінець і інші.

www.agroelita.info

Це цікаво… Цікавим є факт, що піонером впровадження дизельних моторів у тракторну техніку був сам автор цього типу двигуна Рудольф Дизель, а активну участь у фінансуванні досліджень брав відомий іммігрант з Німеччини Адольфус Буш, який заснував у 1876 році в США легендарну пивоварну компанію «Budweiser». Повіривши в успіх роботи Дизеля, він інвестував у справу астрономічну на ті часи суму в 1 мільйон марок, та отримав за це ексклюзивне право на випуск дизельних моторів в Америці, заснувавши для цього компанію «Diesel Engine». *** Використовувати додаткове причіпне обладнання і навісні компоненти на тракторах уперше почали шведи, розробивши до 1958 року в стінах компанії «Alo» перші тракторні фронтальні навантажувачі, що випускаються нині під брендом «Quicke». Вони планувалися як універсальний механізм для застосування в сільському господарстві, що здатен за невелику ціну замінити цілий комплекс спеціалізованих механізмів. *** Сьогодні різноманіття тракторного парку просто неймовірне, зустрічаються як малесенькі агрегати у кілька метрів завдовжки, так і справжні багатометрові гіганти з вісьмома або навіть дванадцятьма колесами, при цьому висота кожної шини може перевищувати людський зріст, як, наприклад, у найбільшого в світі сільськогосподарського трактора «Big Bud 747».

Резюме Як окремий клас самохідних машин за останні два століття трактори набули широкого розповсюдження в багатьох галузях виробництва: від сільського господарства до будівництва і геології. Але найпоширенішими, як і раніше, залишаються сільськогосподарські трактори з великою кількістю варіацій конструкції, опцій і комплектацій. Наразі найбільш затребувані в польових роботах трактори 8-ї серії, або з потужністю 300-340 к.с. З такими машинами найчастіше використовують восьмикорпусні плуги, посівні комплекси та культиватори 10-12 м, а також дискові борони і лущильники з шириною захвату 6-8 м. Трактори ж потужністю 130-160 к.с. переважно використовуються для другорядних видів робіт. Підготувала Анна Артим Список використаної літератури: uk.wikipedia.org, motorist.by tym-mitsubishi.ru, tractor-server.ru direct.farm, livejournal.com 39

м. Кропивницький, вул. Київська 2-Б, +380 (95) 235-95-01, Директор +380 (95) 235-95-03, Продажі, маркетинг +380 (95) 235-95-04, Конструкторське технологічне бюро (КТБ) +380 (522) 39-53-52, факс e-mail: profi_stan@ukr.net www.profistan.com.ua www.profistan.all.biz

НАС ЦІНУЮТЬ ЗА ЯКІСТЬ ТА НАДІЙНІСТЬ

ТРЕЙЛЕРИ (ВІЗКИ)

ЛАН-1, ЛАН-2, ЛАН-4, ЛАН-11 ДЛЯ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ЖНИВАРОК ДЛЯ ЗЕРНОВИХ, КУКУРУДЗИ, СОНЯШНИКУ 7-12 м ДО КОМБАЙНІВ ВІТЧИЗНЯНОГО ТА ІМПОРТНОГО ВИРОБНИЦТВА Технічні характеристики: • тип візка – 2-3 осьовий, причіпний, довжина – 9,75-12,75 м, ширина 4-8 коліс; 2,1 м, висота – 1 м; • вантажопідйомність – 2800-5200 кг; • вага: 850 – до 1000 кг. • максимальна швидкість – 20 км/год; • габаритні розміри, не більше:

ДО

-4

БОРОНА ГОЛКОВА РОТАЦІЙНА БИР-3, БИР-5, БИР-7 Технічні характеристики: • робоча швидкість руху – 15-20 км/год; • вага – 960-1400 кг; • ширина захвату – 3-14 м; • для обслуговування потрібен 1 • продуктивність – до 150 га за зміну; тракторист.

ДО

-4

ДО

-4

КАТОК-ПОДРІБНЮВАЧ КЗН-6

Технічні характеристики: • ширина захвату – 6 м; • кількість катків – 3; • діаметр катка – 506 мм; • маса без води – не менше 1720 кг. • глибина обробітку – до 100 мм;

ПРИСТОСУВАННЯ ДЛЯ ТРАНСПОРТУВАННЯ ІМПОРТНИХ ПРОСАПНИХ СІВАЛОК

-4 О

GASPARDO, KUHN, MATER MACC, MASCAR, SFOGGIA, ELVORTI Призначене для переобладнання сівалки з навісної у напівпричіпну, для транспортування її між полями та посіву тракторами МТЗ. Для транспортування сівалок, що працюють як за класичною, так і за No-till технологією.

КУЛЬТИВАТОР ШИРОКОКУТНИЙ УНІВЕРСАЛЬНИЙ КШУ-6,2 Технічні характеристики: • тип культиватора – причіпний; • ширина захвату – 6,2 м; • робоча швидкість руху – 8-12 км/год; • глибина обробітку ґрунту лапками – 5-12 см. • продуктивність – 6,4-9,6 га/год;

ВІЗКИ ДО РОЗКИДАЧІВ ДОБРИВ ТРУ-3,2, ТРУ-5,2 Технічні характеристики: • тип – причіпний;

• маса добрив – 3,2; 5,2 т.

КУЛЬТИВАТОР ПЕРЕДПОСІВНОГО ОБРОБІТКУ КПП-4 Технічні характеристики: • тип культиватора – навісний; • кількість робочих органів – 35 шт.; • робоча швидкість руху – 15-20 км/год; • глибина обробітку – 5-16 см; • продуктивність – 10 га/год; • робоча швидкість обробітку ґрунту – • ширина захвату – 3,89 м; не більше 20 км/год.

АГРАРІЇ ОТРИМАЮТЬ МАЙЖЕ 1 МЛРД ГРН ЗА ПРОГРАМОЮ ЗІ ЗДЕШЕВЛЕННЯ С/Г ТЕХНІКИ За період грудень 2019 року та січень-листопад 2020 року загальна сума компенсації для аграріїв, які скористалися програмою «Часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва (25%)», склала 957,5 млн грн. “За цим видом підтримки звернулося 7 260 сільгоспвиробників, з яких 5 180 є фермерськими господарствами. Загалом було придбано 14 946 одиниць с/г техніки та обладнання на загальну суму понад 3,8 млрд грн. Це яскравий приклад ефективності програми, якою аграрії і фермери охоче користуються”, - прокоментував Міністр Ігор Петрашко. ТОП-5 областей з найбільшим попитом на відшкодування витрат за придбаною технікою – Полтавська, Запорізька та Сумська, Дніпропетровська та Київська. Міністр додав, що завдяки цій програмі аграрії можуть підготуватися до весняних та осінніх польових робіт, оновити виробничу техніку та інше устаткування. Важливо, що програма акцентована саме на вітчизняній с/г техніці, адже це стимулює розширення товарних позицій та збільшення кількості машинобудівних підприємств. Крім того, програма має економічну ефективність та соціальне значення для розвитку регіонів. Зокрема, програма сприяє створенню додаткових робочих місць, збільшенню надходжень до місцевих бюджетів та залученню інвестицій в український АПК. Прес-служба Мінекономіки

Всеукраїнський аграрний журнал №12 (95) / 2020

100

знімків Вашого поля кожного сезону

FIELD MANAGER надає Вам супутникові знімки та специфічні по польовим зонам рекомендації для найкращого планування

Отримуйте всю інформацію, необхідну для оптимізації виробництва продукції рослинництва – швидко, легко та безпечно. Наприклад: • Прогнози погоди, ризики шкідників та хвороб рослин – чого можна очікувати? • Управління полями: рекомендації щодо оптимального застосування фунгіцидів, інсектицидів та добрив – коли і в якій кількості вносити? • Документування та аналіз усіх польових активностей з вирощування рослин – що відбувається в кожній зоні Вашого поля? • Карти польових зон: карти біомаси та карти рівня продуктивності поля – дізнайтеся, які ділянки можна удосконалити.

Ми оцифруємо Ваше господарство. Зателефонуйте або напишіть нам! +380800501852 (безкоштовно), Пн-Пт: 09:00 - 18:00 ukraine@xarvio.info, www.xarvio.com