Агроеліта №1-2 (96-97) 2021 by Petro Kotsolok

Всеукраїнський аграрний журнал Передплатний індекс 68639

№1-2 (96-97) / 2021

www.agroelita.info

Всеукраїнський аграрний журнал

ЗМІСТ Зернові сушарки BONFANTI – еталон якості та досконалості

Передплатний індекс – 68639 Свідоцтво – серія КВ №19595-9395Р Заснований – 27.12.2012р. Видавець – ФОП Коцьолок П.І. тел. (067) 986-24-74 Періодичність – щомісяця. Колірність – повноколірний. Формат – А4. Обсяг – до 116 сторінок. Наклад – 20 000 примірників. Папір – крейдований, глянець. Направленість – інформування населення з питань агропромислового розвитку України тощо. Розповсюдження – загальнодержавне. Мова – українська, російська.

Редакція: м.Тернопіль, вул. Ст.Будного, 36, оф. 9 тел. (067) 986-24-74 Відповідальний за випуск: Петро Коцьолок Дизайн, верстка: Михайло Стицюк Відділ реклами: Руслана Чайка, тел. (063) 947-12-34 Львівська філія: м.Львів, вул. Б.Хмельницького, 212, оф. 302 тел. (063) 947-12-34, agroelita.info@gmail.com agroelita.office@gmail.com www.agroelita.info

www.facebook.com/AgroElitaMagazine

Замовлення № 2311 Редакція не несе юридичної відповідальності за зміст рекламних статей та реклами. В журналі використано фото редакції та інші фото з дозволу рекламодавців.

Весняне підживлення – основа формування високопродуктивних посівів

Вплив мікродобрив «УАРОСТОК» на продуктивність пшениці м'якої ярої

Добрива для органічного рослинництва

Склеротинія та фузаріоз – загроза для майбутнього врожаю

Хто головний диригент озимих культур

Цукрові буряки: підсумки збиральної кампанії

Легкий культиватор для раннього передпосівного обробітку LEMKEN Korund

Порівняння ефективності внесення КАСу методом Cultan ін’єкційним підживлювачем MaxiMarin ІП 1230

Поліуретанове футерування елеваторного обладнання

Закриття вологи на полях: чи варто проводити цю операцію?

У пошуках секрету родючості, або Історія появи мінеральних добрив

www.agroelita.info

ВІЗИТНА КАРТКА ПІДПРИЄМСТВА

ЗЕРНОВІ СУШАРКИ

BONFANTI – ЕТАЛОН ЯКОСТІ ТА ДОСКОНАЛОСТІ Сьогодні важко знайти сільгоспвиробників, котрі б не чули про зерносушарки італійської фірми BONFANTI, що є еталоном якості та досконалості. Обладнання цього бренду працює у багатьох країнах світу, обирають його й українські аграрії.

з чого все починалося? Як проходило становлення? У чому переваги продукції? Про це та багато іншого «АгроЕліта» поспілкувалася з керівником компанії BONFANTI Джанлукою Бонфанті.

– Сеньоре Джанлука, компанія «BONFANTI» сьогодні відома у всьому світі, розкажіть трішки про її історію. – Компанія IM.A.G.IN. Solutions розпочала свою діяльність у 2002 році. Це була еволюція ремісничої компанії мого батька, яка з початку 1979 року займалася виготовленням зернових сушарок. Наші перші зерносушарки були невеликими, технічно простими і призначалися лише для кукурудзи і рису. Але ми не стояли на місці, розвивалися, збільшували їх виробничі потужності та розміри. А завдяки використанню новітніх технологій обробки металу, лазерної різки та роботизованих згинальних верстатів нам вдалося 8

суттєво вдосконалити зерносушарку. Розробка ж нових програм управління контролю зі сучасними ПЛК (Програмований логічний контролер) та кольоровими сенсорними панелями дозволила максимально швидко отримувати точні результати. – Чому вирішили продовжувати сімейну справу? – Я вважаю, що кожна людина має йти за своїм покликанням. Мені завжди було цікаво спостерігати за батьківською діяльністю, прагнув ще більше вдосконалити наші зерносушарки, спросити принцип їх дії. Тож одразу після здобуття освіти я почав працювати в компанії разом із батьком. Спершу було непросто, але завдяки пристрасному бажанню, відданості справі та наполегливості у мене все вийшло, я став професійним технічним спеціалістом. Нині можу з впевненістю стверджувати, що ми виготовляємо високоефективне устаткування для всіх типів зернових культур: від кукурудзи, соняшнику, ріпаку, сої до сорго і льону. – Як підкорювали Європу і світ? – Для нас в пріоритеті завжди була і є якість та надійність нашого обладнання: ми приділяємо найпильнішу увагу кожній деталі, постійно працюємо над удосконаленням продукту, технологій, оновленням програмного забезпечення. Та й ціна теж має бути доступною. Завдяки цьому нам вдалося зайняти важливу нішу на італійському ринку, і згодом до нас почали звертатися клієнти з інших країн, які вже чули схвальні відгуки про продукцію. Не скажу, що було легко, ми пройшли довгий шлях, проте, ні на мить не зупинялись, постійно вчились, працювали, аби задовільнити потреби найвибагливіших агровиробників. Як результат, сьогодні зернові сушарки італійської фірми BONFANTI успішно працюють у різних куточках світу. – Як давно компанія працює в Україні? – Загалом, на українському ринку ми вже 16 років. У 2005 році почали налагоджувати перші контакти, інвестували у проведення спеціалізованих сільськогосподарських виставок, конференцій. У 2008 році відбулися перші продажі. А 2019-го для того, аби бути ближче до українських аграріїв, ми відкрили дочірню компанію ТОВ «Бонфанті Україна», що надає послуги з оперативного вирішення питань купівлі, імпорту, монтажу та введення в експлуатацію зерносушарок BONFANTI. – Що пропонуєте українським сільгоспвиробникам? – Для українських аграріїв ми пропонуємо лише найкраще. Виготовляємо зерносушарки з різною продуктивністю: від 5 до 120 т/год. Усі вони адаптовані до кліматичних умов України, відмінно працюють навіть за мінусових температур. Всеукраїнський аграрний журнал №1-2 (96-97) / 2021

Саме для України розробили модель сушарки ECOS BIO, яка дає можливість працювати з котлами на біомасі. Раніше ми працювали лише з газовими пальниками або парообмінниками. Також пропонуємо сушарки моделі «CE» для зернових і олійних культур, які відповідають усім європейським вимогам щодо рівня шумового забруднення, пилу, безпеки для операторів та противибуховим нормативам ATEX. Ми також отримали українську сертифікацію відповідності. Велику увагу приділяємо сервісу, адже це дуже важлива ланка діяльності нашої компанії, він має бути швидким і ефективним. Для зручності клієнтів наші сервісні центри та склади запчастин працюють у різних куточках країни: Києві, Львові, Дніпрі, Пирятині та Білій Церкві. Сервісні спеціалісти миттєво реагують на будь-які запити, консультують телефоном або, за потреби, оперативно виїжджають у господарства та в найкоротші терміни перевіряють устаткування. – Хто є Вашими клієнтами? – Майже усі сільгоспвиробники, які вирощують кукурудзу, знайомі з сушаркою BONFANTI. Наші сушарки є практично на всій території України. Чимало обладнання встановлено на Одещині, зокрема, сушарки BONFANTI з потужністю 3600 т/добу працюють на зерновому терміналі Neptune. Серед наших клієнтів як найбільші трейдери та агрохолдинги, так і середні та навіть малі господарства (від 1000 до 3000 га). – А що Ви можете запропонувати для малих фермерських господарств? – Як я вже згадував, зберігаючи якість матеріалів та застосовуючи більш прості технології, ми розробили цілу низку сушарок моделі «ECOS», що ідеально підходять для невеликих господарств. Це зернові сушарки невеликої та

www.agroelita.info

середньої потужності за досить низькими цінами. Однією з унікальних особливостей моделей ECOS є рекуперація тепла, що дозволяє зменшити витрату газу більш ніж 25% при дотриманні всіх норм. – Щороку клімат суттєво змінюється, чи виникають у Вас через це труднощі? – Зміна клімату, перш за все, впливає не на будівництво обладнання, а на його використання. Безумовно, холодна чи волога осінь передбачає більші енерговитрати, з більшим споживанням палива та зменшенням виробничих потужностей зернових сушарок. – Наскільки продуктивним був минулий рік? – 2020 рік розпочався дуже добре, проте , через пандемію коронавірусу продажі у липні впали майже до нуля. Також виникали труднощі з монтажем і випробуванням устаткування, оскільки ми не могли працювати з усіма нашими техніками. На щастя, всі розпочаті роботи таки вдалося завершити та запустити сушарки в роботу, за що я дуже вдячний своїм місцевим співробітникам. – Які плани компанії на 2021 рік? – Уже в грудні 2020 року ми помітили певне «пробудження», уклали нові контракти, почали вести переговори, і протягом січня 2021 року нам вдалося досягти рекордної кількості продажів. Це стосується не лише України, а й всього світового ринку. Хоча, якщо чесно, важко зрозуміти, чому, продажі сушарок пожвавилися, адже немає в наявності сировини. – Наостанок, поділіться, у чому секрет успіху Вашої компанії? – Секрет на те й секрет, що його не можна розповідати... Скажу лишень, що дуже важливо слухати інших, проте вірити потрібно лише у себе! Спілкувалася Анна Артим

РОСЛИННИЦТВО

ВЕСНЯНЕ ПІДЖИВЛЕННЯ – ОСНОВА ФОРМУВАННЯ ВИСОКОПРОДУКТИВНИХ ПОСІВІВ Озимі культури, серед яких пшениця, ячмінь і ріпак, посідають провідне місце в структурі посівних площ України. Отримання високої урожайності цих культур з відповідними показниками якості визначається рівнем забезпечення рослин елементами мінерального живлення впродовж вегетації.

останні роки погодні умови зимового періоду характеризуються різкими перепадами температур, впродовж вегетації опади випадають нерівномірно, що здійснює негативний вплив на процеси росту та розвитку рослин і загальний стан посівів. Саме науково-обґрунтований підхід до системи удобрення озимих культур, зокрема у весняний період, завдяки оптимізації мінерального живлення сприяє відновленню рослин після зимівлі, дозволяє знизити вплив на рослини несприятливих погодних умов, забезпечує повною мірою реалізацію генетичного потенціалу сучасних сортів та сприяє формуванню високопродуктивних посівів.

Науковий підхід до системи живлення пшениці озимої Пшениця озима – культура, яку вирощують у всіх ґрунтово-кліматичних зонах України. Високі врожаї цієї культури отримують на родючих ґрунтах з показником рН у межах 6,3–7,6 та оптимальною забезпеченістю ґрунту всіма необхідними макроі мікроелементами. Тому важливо, перш за все, встановити вміст у ґрунті основних елементів живлення за допомогою ґрунтової діагностики, врахувати винос цих елементів культурою, заплановану врожайність та попередник. Ці дані покладені в основу розробки системи удобрення пшениці озимої. Важливим етапом є також регулювання забезпеченості рослин елементами мінерального живлення впродовж вегетації, використовуючи дані рослинної діагностики. У розвитку рослин пшениці озимої відзначають два критичні періоди забезпеченості рослин елементами живлення: перший триває від появи сходів до припинення осінньої вегетації, другий – від відновлення весняної вегетації до фази виходу в трубку. Згідно з науковими даними (Господаренко Г. М., 2010), на формування 1 т основної і побічної продукції рослини пшениці озимої засвоюють з ґрунту в середньому 25–35 кг азоту, 10–12 кг фосфору, 20–30 кг калію. Азот є життєвою частиною цитоплазми рослинних клітин, він входить до складу хлорофілу. Рано навесні після відновлення вегетації рослини відчувають гостру потребу в азотному живленні. У зв’язку з цим обов’язковим прийомом у системі удобрення пшениці озимої є ранньовесняне регенеративне підживлення азотними добривами по мерзлоталому ґрунту. Азот під час ранньовесняного підживлення використовується на формування вегетативної маси. Завдяки оптимальній забезпеченості азотом у цей період рослини добре кущаться (Шевчук М. Й. та ін., 2016). Ефективними є добрива, у яких азот міститься в амонійній або нітратній формах, що легко засвоюється рослинами. 10

Необхідно внести 30 % від запланованої повної норми азотних добрив. Встановлено, що в результаті внесення 30 кг/га д.р. азоту в цей період урожайність зерна в умовах Лісостепової зони і Полісся зростає на 3–5 ц/га, в зоні Степу – на 2–3 ц/га (Глущенко М. К., 2012). Норма азотних добрив для першого підживлення навесні залежить від густоти стеблостою. Якщо посіви зріджені, зокрема на одиниці площі нараховується всього близько 220 рослин, норму азоту збільшують до 60-70 кг/га д.р., що сприятиме посиленню ростових процесів і підвищенню коефіцієнта кущіння (Лихочвор В. В., 2014). У фазу виходу в трубку необхідно створити сприятливі умови для підтримання життєздатності верхівкового листка, оскільки його площа визначає масу зерен у колосі. Доцільним і ефективним є друге позакореневе підживлення азотом у цій фазі, яке має безпосередній вплив на продуктивність культури. Внаслідок нестачі азоту в період виходу в трубку диференціація колосу закінчується передчасно, частина пагонів формується непродуктивними. Рекомендується вносити 50 % запланованої норми азотних добрив (N30–60) (Господаренко Г. М.. 2013), Третє підживлення азотом у фазу колосіння спрямоване на покращення якості зерна, зокрема зростання маси 1000 зерен і підвищення вмісту білка. Орієнтовна доза азоту для цього підживлення складає N30. У цілому, повна норма азоту для триразового підживлення може складати 60–120 кг/га д.р. азоту залежно від ґрунтово-кліматичних умов зони вирощування (Седіло Г. М., та ін., 2018). Триразове підживлення азотними добривами ефективне в зоні достатнього зволоження. В умовах нестійкого зволоження рекомендовано повну норму азоту вносити у підживленні за один прийом, щоб запобігти непродуктивним втратам азоту внаслідок денітрифікації. Не менш важливим є живлення рослин пшениці озимої фосфором і калієм. Фосфор стимулює розвиток кореневої системи, а також регулює процеси, пов'язані з заплідненням квіток і формуванням плодів. Калій регулює водний баланс у рослині, підвищує стійкість рослини до несприятливої дії високих і низьких температур, спричиняє потовщення соломи, що забезпечує стійкість проти вилягання. Сучасні технології передбачають внесення фосфору і калію в основний обробіток. Проте, у випадку, коли восени не вносили фосфорно-калійні добрива, їх внесення можливо компенсувати навесні, застосовуючи нітроамофоску. Це добриво легкорозчинне і доступне для засвоєння рослинами, містить елементи мінерального живлення в однаковому співвідношенні (N:P:K = 15:15:15). Застосування 60 кг/га діючої речовини нітроамофоски, залежно від типу ґрунту, забезпечує оптимальні умови розвитку рослин пшениці озимої (Лихочвор В. В., 2012). У період вегетації доцільно проводити позакореневі підживлення пшениці озимої мікроелементними добривами з вмістом бору, мангану, купруму, молібдену, цинку. Всеукраїнський аграрний журнал №1-2 (96-97) / 2021

Особливості мінерального живлення та удобрення ячменю озимого Ячмінь озимий з 1 т основної та побічної продукції виносить з ґрунту 25 кг азоту, 11 кг фосфору, 13 кг калію. Він має короткий вегетаційний період і характеризується раннім відростанням навесні (Чумак В. С. та ін., 2012). У період ранньовесняного відростання ґрунт збіднений на легкодоступні форми елементів живлення, оскільки за низьких температур у зазначений період мікробіологічні процеси в ньому ще не протікають. Особливо рослини відчувають дефіцит азоту, який вимився за зимовий період. Це зумовлює потребу проведення весняного підживлення азотними добривами, яке безпосередньо впливає на рівень урожайності ячменю озимого (Заєць С. О., 2016), Залежно від впровадженої технології, норми мінеральних добрив для ячменю озимого складають N45-60P45-60K45-60 (Седіло Г. М. та ін., 2018). Проведення весняних підживлень полягає у внесенні азотних добрив на другому–третьому та четвертому етапах органогенезу. Встановлено, що ефективним є проведення підживлення до відновлення весняної вегетації ячменю озимого, оскільки забезпечує швидке відростання пагонів і формування оптимальної густоти стояння рослин. Внесення азотних добрив у дозі 30 та 60 кг/га д.р. у формі аміачної селітри у підживленні по мерзлоталому ґрунту сприяло зростанню урожайності відповідно на 9 та 19%, порівняно з варіантом без підживлення (Білоусова З. В, 2019)..

Весняне підживлення ріпаку озимого У весняний період ріпак озимий, як і озимі зернові культури, потребує оптимального живлення азотом. Оскільки це культура, яка характеризується високим виносом елементів живлення з ґрунту – з 1 т насіння і відповідною кількістю соломи виносить 50–60 кг азоту, для отримання урожайності на рівні 3,5–4,0 т/га

www.agroelita.info

насіння рекомендованим є внесення азотних добрив у нормі 200 кг/га д.р. (Господаренко Г. М., 2013). Азот у зоні достатнього зволоження вносять у наступні терміни: 1) рано навесні по мерзлоталому ґрунту – 90–120 кг/га д.р., 2) у фазу бутонізації – 60 кг/га д.р., 3) у фазу цвітіння – 30-40 кг/га д.р. Останнє підживлення більшою мірою впливає на ріст стручків і підвищує масу насіння ріпаку. Допустимим є дворазове внесення азотних добрив. За посушливих умов раціональним є внесення цілої норми азоту в ранньовесняне підживлення, щоб запобігти непродуктивним втратам цього елементу (Лихочвор В. В., 2010). Норма азоту, внесеного у підживленні, істотно впливає на урожайність культури. Це доводять результати досліджень, отримані на чорноземі звичайному малогумусному. Так, за підживлення азотом у нормі 60 кг/га д.р. сорт Чорний велетень забезпечив приріст урожаю в середньому за п’ять років на рівні 0,26 т/га, за внесення 90 кг/га д.р. – 0,50 т/га. Застосування зазначених норм азоту за вирощування гібриду Кронос характеризувалося вищою ефективністю, прирости відповідно складали 0,44 т/га та 0,72 т/га (Домарацький Є. О. та ін., 2019). У системі живлення ріпаку озимого провідне значення серед елементів живлення має сірка. Недостатня забезпеченість рослин сіркою гальмує ростові процеси, призводить до зменшення кількості стручків на рослині та насінин у самому стручку, що негативно позначається на урожайності. Сірчані добрива вносять під основний обробіток ґрунту, що є найбільш ефективним. Проте, за виявлення дефіциту цього елементу в період вегетації можливим є проведення позакореневого підживлення сірковмісними добривами до початку фази цвітіння. Сірка не зв’язується з ґрунтовим вбирним комплексом, тому впродовж зими вимивається (Городній М. М. та ін., 2003). З метою забезпечення рослин сіркою у весняний період оптимальним є внесення у першому підживленні сульфату амонію – (NH4)2SO4, у складі якого, окрім азоту, міститься 24 % сірки. Ріпак озимий – культура чутлива до нестачі мікроелементів, зокрема бору. Недостатнє живлення рослин цим елементом призводить до раннього осипання бутонів та квіток. Тому рекомендується проводити позакореневі підживлення мікродобривами з вмістом бору у період активного росту стебла. Отже, весняне підживлення у системі вирощування озимих культур – це важливий технологічний прийом, що створює сприятливі умови для відновлення вегетації рослин, впливає на покращення їх росту та розвитку, забезпечує отримання високої продуктивності. Вега Н. І., к. с.-г. н., Полюхович М. М., к. с.-г. н. (кафедра агрохімії та ґрунтознавства Львівського НАУ)

РОСЛИННИЦТВО

ВПЛИВ МІКРОДОБРИВ «УАРОСТОК» НА ПРОДУКТИВНІСТЬ ПШЕНИЦІ М'ЯКОЇ ЯРОЇ Віктор Ямковий, кандидат с.-г. наук, керівник агрохімічного відділу ТОВ «Український Аграрний Ресурс»

Пшениця яра є однією з найважливіших продовольчих культур. Її зерно має високі хлібопекарські якості, містить більше білка, ніж зерно пшениці озимої. Так, у зерні пшениці м’якої ярої міститься 14-16% білка і 25-30% клейковини, борошно сильних сортів є поліпшувачем для слабких сортів при випіканні хліба. Велике значення пшениця яра має як страхова культура: як для пересівання озимих, так і для сівби на площах висівання, на яких не завершили восени через посуху.

отенційні можливості сучасних сортів пшениці ярої коливаються в межах 7-8 т/га, проте, середня врожайність зерна в Україні становить 3,0-3,5 т/га. Однією із причин формування низької урожайності зерна є недотримання технології вирощування. Відомо, що значним резервом у підвищенні врожайності зерна пшениці ярої є забезпечення рослин елементами мінерального живлення. Згідно наукових даних, близько 50% приросту врожаю одержують за рахунок внесення добрив. Не менш важливим агротехнічним заходом є позакореневе підживлення посівів мікродобривами. Внесення мікроелементів у позакореневе підживлення дає можливість оперативно поповнити нестачу елементів, яка виникає протягом періоду вегетації культури, а також підтримати їхню достатню кількість у найкритичніші для формування врожаю фази росту і розвитку. Застосування оптимальної композиції мікродобрив забезпечує збільшення врожаю культури ще на 10-20%. Мета дослідження – встановити особливості формування врожайності різних сортів пшениці м'якої ярої залежно від позакореневого підживлення мікродобривами в умовах Правобережного Лісостепу України. Експериментальні дослідження проводили на дослідному полі Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла. Об’єктом досліджень була пшениця м’яка яра – сорти МІП Злата та Божена. Технологія їх вирощування, за винятком досліджуваних факторів, була загальноприйнятою до наявних зональних рекомендацій для Правобережного Лісостепу України. Ґрунт дослідних ділянок – чорнозем типовий з гумусовим горизонтом 38–42 см. Уміст гумусу в орному шарі (0–20 см) – 3,58–4,0%, рухомого фосфору (за Труогом) – 12,8–19,9 мг/100 г і обмінного калію (за Масловою) – 9,5– 12,7 мг/100 г; рН (KCl) – 5,2–6,1. Схема досліду включала наведені нижче варіанти: Фактор А – сорт: 1. МІП Злата; 2. Божена.

Рис. 1. Висота рослин пшениці ярої залежно від сорту та позакореневого підживлення, см Фактор В – позакореневе підживлення: 1. Контроль (без мікродобрив); 2. «РОСТОК» Зерновий (1 л/га) + «РОСТОК» Марганець (1 л/га); 3. «РОСТОК» Зерновий (1 л/га) + «РОСТОК» Марганець (1 л/га) + «РОСТОК» Цинк (1 л/га). Норма робочого розчину становила 200 л/га. Позакореневе підживлення посівів пшениці ярої хелатними мікродобривами проводили у фазі кущіння та на початку виходу рослин в трубку. За результатами наших досліджень встановлено, що сортові особливості істотно впливали на процеси росту і розвитку рослин пшениці ярої (рис.1). Серед досліджуваних сортів у середньому, незалежно від варіанту, у фазу повної стиглості зерна більшої висоти досягли рослини сорту МІП Злата – 109,8 см. Дещо меншою висотою вирізнялися рослини сорту Божена – 104,0 см. Застосування позакореневого підживлення пшениці ярої різними композиціями мікродобрив теж позитивно вплинуло на ріст і розвиток рослин. Так, у контрольному варіанті (без мікродобрив) висота рослин пшениці ярої виявилася мінімальною 101,2 см (сорт – Божена) та 107,6 см (сорт – МІП Злата). Дещо більшою висота рослин пшениці

Таблиця 1. Елементи структури врожайності пшениці м’якої ярої залежно від сортових особливостей та позакореневого підживлення мікродобривами Кількість колосків у колосі, шт

Кількість зерен у колосі, шт

Маса 1000 зерен, г

Без мікродобрив (контроль)

15,4

46,0

40,2

РОСТОК Зерновий 1 л/га + РОСТОК Марганець 1 л/га

15,7

48,4

42,4

РОСТОК Зерновий 1 л/га + РОСТОК Марганець 1 л/га + РОСТОК Цинк 1 л/га

15,8

48,9

42,5

Без мікродобрив (контроль)

18,1

50,0

41,5

РОСТОК Зерновий 1 л/га + РОСТОК Марганець 1 л/га

18,3

52,1

43,9

РОСТОК Зерновий 1 л/га + РОСТОК Марганець 1 л/га + РОСТОК Цинк 1 л/га

18,7

53,0

44,2

Варіант підживлення МІП Злата

Божена

Всеукраїнський аграрний журнал №1-2 (96-97) / 2021

ярої виявилася у варіанті підживлення добривами «РОСТОК» Зерновий + «РОСТОК» Марганець. Приріст до контрольного варіанту склав 2,2 см у сорту Божена і 2,8 см у сорту МІП Злата. Максимальна висота рослин формувалась у варіанті позакореневого підживлення «РОСТОК» Зерновий + «РОСТОК» Марганець + «РОСТОК» Цинк. Приріст висоти рослин до контрольного варіанту становив у сорту Злата – 3,8 см, у сорту Божена – 6,2 см. Збільшення висоти у цьому варіанті підживлення пояснюється фізіологічною роллю цинку, який бере участь у синтезі ауксинів (гормонів росту). Отримання високих врожаїв зерна пшениці ярої значною мірою визначається ґрунтово-кліматичними умовами, а також сортовими особливостями, рівнем родючості ґрунту та системою удобрення. Всі ці фактори в сукупності впливають на структурні показники врожаю пшениці ярої, зокрема на кількість колосків і зерен в колосі, масу 1000 зерен тощо. За результатами досліджень визначено, що кількість колосків у колосі найбільше змінювалась під впливом сорту. Незалежно від варіанту позакореневого підживлення, у сорту МІП Злата їх було 15,4-15,8 шт., а в сорту Божена – 18,1-18,7 шт. (табл.1). Слід зазначити, що на показник кількості колосків у колосі впливало і позакореневе підживлення мікродобривами. Так, у контрольному варіанті (без внесення мікродобрив) їх формувалося найменше – від 15,4 шт. – у сорту МІП Злата до 18,1 шт. у сорту Божена. Найбільша кількість колосків формувалась у варіанті «РОСТОК» Зерновий + «РОСТОК» Марганець + «РОСТОК» Цинк і становила у сортів МІП Злата і Божена 15,8 та 18,7 шт. відповідно. Другим за важливістю елементом структури врожаю є кількість зерен у колосі. Так, найменша кількість зерен в одному колосі формувалась у сорту – МІП Злата – 46,0-48,9 шт., а найбільша – у сорту Божена – від 50,0 до 53,0 шт. незалежно від варіанту позакореневого підживлення. Як показали наші дослідження, кількість зерен у колосі змінювалася і при застосуванні мікродобрив. Найбільшим цей показник сформувався у варіанті підживлення «РОСТОК» Зерновий + «РОСТОК» Марганець + «РОСТОК» Цинк і становив у сорту МІП Злата – 48,9 шт., сорту Божена – 53,0 шт. Маса 1000 зерен також значно варіювала. Результати досліджень показали, що сорт Божена сформував найважче зерно, маса якого коливалася від 41,5 до 44,7 г. Дещо меншу масу 1000 зерен сформував сорт МІП Злата, у якого вона коливалась у межах 40,2-42,5 г, що на 1,3-1,7 г менше, ніж у сорту Божена. Що стосується позакореневого підживлення, то застосування мікродобрив позитивно вплинуло на масу 1000 зерен. Так, у сорту МІП Злата цей показник збільшився на 2,2-2,3 г,

а в сорту Божена на 2,4-2,7 г, залежно від варіанту позакореневого підживлення. Основним критерієм, який комплексно оцінює ефективність технологічних заходів при вирощуванні сільськогосподарських культур, є врожайність зерна. Порівнюючи два досліджувані сорти, варто зазначити, що більш урожайним був сорт Божена, який на варіанті без проведення позакореневого підживлення (контроль) забезпечив урожайність зерна на рівні 4,32 т/га, тоді як сорт МІП Злата – на 0,17 т/га менше (табл. 2). Урожайність обох сортів закономірно зростала на варіантах проведення позакореневих підживлень. Варто відмітити, що всі варіанти підживлення забезпечили суттєві прибавки врожайності зерна. Найбільш високі врожаї пшениці ярої були отримані у варіанті позакореневого підживлення «РОСТОК» Зерновий + «РОСТОК» Марганець + «РОСТОК» Цинк. Так, у сорту МІП Злата прибавка врожаю становила – 0,40 т/га, а в сорту Божена – 0,36 т/га. Більш висока урожайність у цьому варіанті, на нашу думку, пояснюється наявністю в баковій суміші додаткового мікроелемента цинку, який є мікроелементом, що посилює дихання, стабілізує його при високих температурах та підвищує жаро- і посухостійкість рослин. Отже, в умовах Правобережного Лісостепу України проведення позакореневих підживлень посівів пшениці ярої у фазі кущіння та на початку виходу рослин у трубку за схемою: «РОСТОК» Зерновий + «РОСТОК» Марганець + «РОСТОК» Цинк забезпечує найкращі умови для росту і розвитку рослин і, як наслідок, формування більш оптимальних показників структури врожаю та урожайності зерна.

Таблиця 2. Урожайність різних сортів пшениці ярої (т/га) залежно від позакореневого підживлення мікродобривами «УАРОСТОК»® Варіант підживлення

Урожайність, т/га

Приріст, т/га

Без мікродобрив (контроль)

4,15

РОСТОК Зерновий 1 л/га + РОСТОК Марганець 1 л/га

4,49

0,34

РОСТОК Зерновий 1 л/га + РОСТОК Марганець 1 л/га + РОСТОК Цинк 1 л/га

4,55

0,40

МІП Злата

Божена Без мікродобрив (контроль)

4,32

РОСТОК Зерновий 1 л/га + РОСТОК Марганець 1 л/га

4,65

0,33

РОСТОК Зерновий 1 л/га + РОСТОК Марганець 1 л/га + РОСТОК Цинк 1 л/га

4,68

0,36

НІР0,5

www.agroelita.info

0,31 13

РОСЛИННИЦТВО

ДОБРИВА ДЛЯ

ОРГАНІЧНОГО РОСЛИННИЦТВА Іван Гавран, провідний фахівець зі сертифікації, координатор групи «Допоміжні продукти» ТОВ «Органік Стандарт»

Останніми роками у світі все більшою популярністю користується «екологічно чиста» продукція. Один зі способів її виробництва – органічне землеробство, яке спрямоване на збереження природи та сприяє відновленню земельних ресурсів, оберігає повітря і воду від забруднення тощо.

які добрива краще використовувати для живлення ґрунту в органічному землеробстві? Підживлення рослин в органічному виробництві має відбуватись головним чином через екосистему ґрунту. Принципи органічного землеробства стверджують, що родючість ґрунту повинна базуватися на «живому ґрунті», тобто шляхом посилення мікробної активності ґрунту. Отже, більшість процесів (сівозміни з застосуванням бобових та інших сидератів) та добрив, що використовуються в органічному землеробстві, мають бути «кормом» ґрунтових мікроорганізмів. Використання швидкорозчинних мінеральних добрив в органічному виробництві заборонено. Основними добривами в органічному рослинництві є підстилковий гній, сухий підстилковий гній і висушений пташиний послід, компостовані екскременти тварин, у тому числі пташиний послід, компостований підстилковий гній і рідкі екскременти тварин (останні використовуються після контрольованої ферментації та/або відповідного розведення). Всі ці добрива мають походити не з інтенсивного (промислового) тваринництва. Оскільки немає єдиного підходу у визначенні та критеріях промислового тваринництва, рішення в кожному окремому випадку приймають органи сертифікації. Гідролізовані білки (білковий гідролізат) – суміш амінокислот, пептидів, поліпептидів та денатуровані білки тваринного походження. Основне їх використання – як азотне добриво на рослинах з короткими фазами життєвого циклу та для досягнення бажаної якості вирощуваної продукції (наприклад, вміст білку в твердих сортах пшениці). Застосовується для ґрунтового підживлення рослин (у фертигації), позакоренево (по вегетації) як біостимулятор та як атрактанти для захисту рослин (Рег. ЄС № 889/2008, Додаток II).

Компостування підстилкового гною 14

Сировиною можуть бути продукти тваринного походження, перелічені в Додатку I Регулювання ЄС №889/2008 як добрива під заголовком «Продукти або побічні продукти (відходи) тваринного походження»: кров’яне борошно; борошно з копит; борошно з рогів; кісткове борошно або борошно з дежелатинованих кісток; рибне борошно; м’ясне борошно; борошно з пір’я, волосся і щетини; вовна; хутро; волосся; молочні продукти. Походження сировини з промислового тваринництва не виключене. Ферментативний та термічний способи гідролізу є пріоритетними. Хімічний гідроліз вважається менш бажаним, але прийнятним виключно тоді, коли в якості сировини використовують шкури жуйних тварин. У цьому випадку хімічний гідроліз є обов’язковим згідно з Рег. ЄС №142/2011 і повинен проводитися разом з термічною обробкою. Гідролізовані білки рослинного походження – суміші поліпептидів та амінокислот, отримані шляхом ферментного гідролізу у кислотному середовищі рослинного матеріалу, багатого білком, при високих температурах та тиску. Сировина (наприклад: кукурудзяне, пшеничне і соєве борошно) та ферменти не мають бути ГМО або похідними від ГМО. Гідролізовані білки рослинного походження – це органічні сполуки, які легко мінералізуються в ґрунті. Агрономічне використання є подібним до гідролізованих білків тваринного походження. Добрива на основі гідролізованих білків рослинного або тваринного походження слід використовувати лише як додаткове джерело азоту, а не як заміну основ підтримки родючості ґрунту. Леонардит (побічний продукт видобутку вугілля) – сирий органічний осад, багатий на гумінові речовини. Використовується як кондиціонер ґрунту, покращуючи його фізичні властивості (норма 100-500 кг/га). Корисний на ґрунтах з високим вмістом глини або на піщаних ґрунтах. Ксиліт багатий органічними речовинами (до 60%) з низьким рівнем поживних речовин, незначним вмістом важких металів і високою структурною стійкістю. Ксиліт трапляється в родовищах бурого вугілля, в яких містяться шматки деревини та деякі волокнисті тканини різного ступеню мінералізації, є скам'янілими і порівняно добре збереженими. Ксиліт використовується як кондиціонер ґрунту. Також його можна використовувати як замінник торфу в субстратах (від 20 до 40% ксиліту), що зменшує використання торфу, який дозволений лише для застосування в овочівництві, садівництві, квітникарстві та в розсадниках. Ксиліт поліпшує деякі фізичні (насипна щільність, здатність утримувати воду тощо) та хімічні (катіон-обмінну здатність) властивості субстрату. Сапропель – органічні відкладення з прісних континентальних водойм або отримані з колишніх прісних водойм. Сапропель вносять у ґрунт для збільшення органічної речовини ґрунту та як добриво. Добування сапропелю має бути з джерел, які не забруднені пестицидами, стійкими органічними забруднювачами та нафтопродуктами, а спосіб добування повинен мінімально впливати на водну екосистему. Всеукраїнський аграрний журнал №1-2 (96-97) / 2021

Контрольована ферментація органічних решток Окрім цього, Сапропель та компостована або ферментована суміш господарських відходів (продукт, отриманий у закритій і контрольованій системі збирання з сортованих побутових відходів рослинного і тваринного походження, які були піддані компостуванню або анаеробній ферментації для виробництва біогазу) мають вищий ризик забруднення важкими металами, ніж інші дозволені для органічного с/г добрива. Максимальна концентрація важких металів у цих продуктах у мг/кг сухої речовини має такі показники: кадмій: 0,7; мідь: 70; нікель: 25; свинець: 45; цинк: 200; ртуть: 0,4; хром (загальн.): 70; хром (VI): не виявлений. Промислове вапно (дефекат) з цукрового виробництва – як побічний продукт виробництва цукру з цукрових буряків та цукрової тростини та промислове вапно від вакуумного виробництва солі для регулювання рН ґрунту для кислих ґрунтів і як кальцієве добриво. Використання основного побічного продукту виробництва цукру та яєчної шкаралупи (не з інтенсивного тваринництва) і відходів молюсків (відходи двостулкових молюсків як продукт сталого риборозведення або органічної аквакультури) можуть сприяти скороченню інших природних невідновлюваних джерел кальцію, які вже дозволені в органічному виробництві: крейда, вапнякова глина, вапнякове борошно, бретонський меліорант, мергель, фосфатна крейда, карбонат магнію і кальцію тощо. Біочар здавна використовується в традиційних сільськогосподарських системах Центральної Амазонки, в результаті чого утворюються ґрунти, відомі як terra preta. Біочар як кондиціонер ґрунту позитивно впливає на цілий ряд ґрунтових процесів: покращує біологію ґрунту, посилює фіксацію азоту, поліпшує фізико-хімічні властивості ґрунту, зменшує вимивання нітратів та викидів закису азоту і санацією забруднених ґрунтів. Багато з цих функцій пов’язані з пористою структурою біочару та його високою катіон-обмінною здатністю. Біочар відрізняється від деревного попелу. Біочар отримують шляхом піролізу (за відсутності кисню), тоді як попіл утворюється при згорянні у присутності кисню. Крім того, біочар набагато стабільніший ніж зола. У літературі норми внесення різняться в діапазоні від 10 т/га до 100 т/га біочару. Після внесення в ґрунт біочар залишатиметься там сотні років. Існують альтернативні способи переробки органічних матеріалів, такі як компостування та ферментація: компостована кора; компостована і ферментована суміш речовин рослинного походження (наприклад, відходи з овочівництва, що пройшли процес компостування або анаеробної ферментації для виробництва біогазу); дігестат біогазу, що містить відходи тваринного походження, перероблені разом з матеріалами рослинного або тваринного походження (відходи диких тварин і вміст шлунково-кишкового тракту не повинні бути отримані з інтенсивного тваринництва). Традиційне використання компостованої, ферментованої біомаси та інших неперероблених рослинних залишків: наприклад: тирса і тріска деревна, продукти і відходи рослинного походження як добрива (солома, борошно шроту олійних культур, шкаралупа какао-бобів, солодові паростки тощо), які необхідні для накопичення гумусу, краще впливає на ґрунт і може бути більш ефективним у порівнянні з біочаром.

www.agroelita.info

Гідролізовані білки тваринного походження, продукти чи відходи тваринного походження та дігестат біогазу, що містить відходи тваринного походження, перероблені разом з матеріалами рослинного чи тваринного походження заборонено застосовувати на їстівні частини рослин з санітарних (з питань безпечності) та етичних (продукт можуть вживати вегетаріанці та вегани) причин. Це обмеження означає: «не застосовувати до часу, коли розвиваються надземні їстівні частини врожаю». Це стосується і кормових матеріалів. Якщо сировина є побічними продуктами інших процесів, тоді ефективність використання ресурсів підвищується (наприклад, Барда й екстракт барди (за винятком амонієвої барди). Матеріали та продукти з не відновлюваних джерел мають бути зменшені до мінімально можливого рівня. Наприклад: карбонат магнію і кальцію (магнезіальний вапняк, доломіт та ін.), сульфат магнію (кизерит), сульфат кальцію (гіпс), інші мінерали (кам’яне борошно) і глини, неочищена (сира) калійна сіль або каїніт, сульфат калію, можливо, з вмістом магнієвої солі (отриманий з природної калійної солі шляхом фізичного процесу екстрагування, може також містити магнієві солі), елементарна сірка. Фосфоритне борошно (м’який мінеральний фосфат), основний шлак (томас-шлак) використовуються на кислих ґрунтах. Фосфат алюмінію і кальцію (алюмофосфат кальцію) – виключно для лужних ґрунтів (pH > 7,5). У фосфорних добривах вміст кадмію має бути не більше 90 мг/кг P2O5. З 2022 року допустимий вміст кадмію в добривах буде зменшено і визначатиметься для кожного продукту окремо. Розчин хлористого кальцію використовується для позакореневої обробки яблунь у випадку виявлення дефіциту кальцію. Гумінові і фульвокислоти – тільки якщо їх отримують з використанням неорганічних солей/розчинів (наприклад, КОН, КНСО3), виключаючи солі амонію; або отримані в результаті очищення питної води. Морські водорості і продукти виготовлені з них, отримані безпосередньо за допомогою фізичних процесів, зокрема дегідрації (висушування), заморожування і подрібнення; екстракції за допомогою води чи водних розчинів кислот та/або лугів; ферментації. Відходи з виробництва грибів та екскременти черв’яків (вермікомпост, біогумус) і комах – початковий склад субстратів обмежується продуктами, переліченими вище. Мікроелементи – одна з небагатьох груп добрив неорганічної або синтетичної природи: бор (борна кислота, борат натрію, борат кальцію, боретаноламін), кобальт (солі кобальту, хелати кобальту, комплекси кобальту), мідь (солі міді, оксид міді, гідроксид міді, хелати міді, оксихлорид міді Cu2Cl(OH)3, комплекси міді), залізо (солі заліза, хелати заліза, комплекси заліза), марганець (солі марганцю, оксид марганцю, хелати марганцю, комплекси марганцю), молібден (молібдат натрію), цинк (солі цинку, оксид цинку, хелати цинку, комплекси цинку). Список хелатуючих та комплекс агентів є також обмеженим. Наостанок слід пам’ятати, що необхідність застосування мікроелементів в органічному агровиробництві має бути обґрунтованою.

Виробництво вермікомпосту (екскременти черв’яків) 15

РОСЛИННИЦТВО

СКЛЕРОТИНІЯ ТА ФУЗАРІОЗ – ЗАГРОЗА ДЛЯ МАЙБУТНЬОГО ВРОЖАЮ Збудником склеротинії, відомої як біла гниль, є гриб Sclerotinia sclerotiorum класу Ascomicetes порядку Helotiales.

риб уражує більше 300 видів рослин із 24 ботанічних родин, особливу загрозу становить для урожаю ріпаку, сої, соняшнику, овочевих. Збудник хвороби зимує у вигляді склероціїв у ґрунті та на рослинних рештках, які є джерелом інфекції та можуть зберігати життєздатність 5–6 років. Склероції – дуже стійкі, вони можуть проростати з глибини 3–5 см за підвищеної вологості та температури 6–10 оС, утворюючи апотеції. Проростання склероціїв з утворенням сумок (асок) зі сумкоспорами триває 30–38 діб із початку польових робіт. Сумкоспори утворюють інфекційний росток, який проникає в рослину. Період від початку зараження рослини до прояву хвороби становить всього 7–10 днів. Склеротинія – проблемна хвороба, її складно контролювати, оскільки склероції можуть проростати протягом весняно-літнього періоду. Цим зумовлена здатність збудника склеротинії уражувати рослини впродовж усього вегетаційного періоду. Ба більше, збудник поширюється частинами грибниці та аскоспорами, які переносить вітер або комахи, що створює сприятливі умови для зараження інших рослин.

Інтенсивному прояву хвороби сприяє висока вологість. На рослинах ріпаку, уражених склеротинією, на листках, стеблах і квітках з’являються слизисті бурі мокрі плями, які пізніше покриваються повстяним білим нальотом. Хворобу ще називають білостеблістю ріпаку, тому що в суху погоду наліт зникає, а уражені частини рослин знебарвлюються. Уражені тканини руйнуються, що спричиняє засихання листків, стебел, переламування гілок. На поверхні та всередині стебел і стручків формуються дрібні чорні склероції. Розвиток склеротинії на соняшнику проявляється у вигляді гнилі сходів, прикореневої та стеблової гнилі, гнилі кошиків. Ознаки ураження кошика: на нижньому боці утворюються мокрі бурі плями, що призводить до його загнивання. Грибниця проникає і в насіння. Олія з ураженого насіння не придатна для харчового використання. Загрозою для врожаю сільськогосподарських культур є гриби роду Fuzarium, які уражують зернові та зернобобові культури, буряк, картоплю та інші, і сприяють розвитку фузаріозу. Зараження рослин фузаріозною кореневою гниллю відбувається за вологості 40–80 %, у діапазоні температур від 1 до 35°С.

Фузаріоз колоса пшениці призводить до втрат 20–50 % урожаю За різними даними, фузаріоз колоса пшениці призводить до втрат 20–50 % урожаю зернових культур, тому потрібно застосовувати ефективні заходи, спрямовані на захист посівів від патогенів. Тривалий період зберігання збудників хвороб і здатність уражувати рослини впродовж усього вегетаційного періоду створюють труднощі у системі захисту посівів від таких небезпечних хвороб як склеротинія та фузаріоз. У США провели дослідження з біології білої гнилі та встановили, що ґрунтовий гриб Coniothyrium minitans паразитує на Sclerotinia sclerotiorum і викликає її захворювання. Наявність паразита Coniothyrium minitans на склероціях також документально підтверджено багатьма дослідженнями в Європі. Дія паразита Coniothyrium minitans на склероціях Sclerotinia sclerotiorum пов'язана з ферментативною деградацією стінок склероцій і міцелію. Гриб Coniothyrium minitans використовує патоген як джерело поживних речовин. Водночас Coniothyrium minitans має здатність розкладати токсичну для рослин щавлеву кислоту, отриману від грибів Sclerotinia тканинами рослини під час зараження. Також виділяються макроліди, що зупиняють розвиток міцелію, та відбувається інгібування патогена, яке обмежує його здатність інфікувати рослини. 16

Всеукраїнський аграрний журнал №1-2 (96-97) / 2021

Варто підкреслити унікальну селективність Coniothyrium minitans стосовно склероцій грибів роду Sclerotinia, що практично унеможливлює розвиток гнилі в ґрунтових умовах. Coniothyrium minitans проявляє тривалий ефект, усуваючи склероції та міцелій із ґрунту та зібраного врожаю.

Отже, введені в ґрунт паразити, які заражають Sclerotinia, забезпечують значне зниження інфекційного потенціалу під час вегетації рослин, а також зменшують ризик захворювання наступних культур у сівозміні та посівів того ж виду в майбутньому. У результаті застосування препаратів, що містять Coniothyrium minitans, які розпорошують на ґрунт безпосередньо перед посівом і після збирання врожаю, спостерігають уражені паралічем склероції в поверхневому шарі ґрунту, на кореневій поверхні та в середині стебла рослин.

Встановлено, що гриби роду Trichoderma проявляють активність у боротьбі з патогенними грибами роду Fusarium і значно знижують їхню чисельність. Діяльність грибів роду Trichoderma базується на мікопаразитизмі – паразитизм одного гриба на іншому. Вони

www.agroelita.info

синтезують стабільні та нестабільні антибіотичні компоненти, здатні інгібувати міцелярний ріст патогенних грибів. Окрім паразитизму на грибному міцелії, Trichoderma може знищувати склероції. Гриби роду Trichoderma синтезують літичні ферменти – b-глюканази, хітинази, протеази, тому в процесі паразитування на мікроскопічних грибах вони розчиняють клітинні стінки фітопатогена, що призводить до його загибелі. Згідно з даними, застосування штамів гриба Trichoderma на сої було ефективним у боротьбі з хворобами коренів і кореневої шийки, зокрема спричиненими грибами роду Fusarium. Захисний ефект у польових умовах спостерігали не лише у період сходів, а впродовж всієї вегетації рослин. Отже, застосування препаратів, які містять штами паразитичних грибів, що інгібують життєдіяльність патогенів – збудників небезпечних хвороб, створює умови ефективного захисту сільськогосподарських культур. Слід зазначити, що гриби Coniothyrium minitans та Trichoderma sp. є складовою частиною біопрепаратів «Азотер» виробництва словацької фірми «Азотер трейдинг» с. р. о. та успішно використовуються в Європі протягом більше 25 років. Використані джерела: За матеріалами http://azoter-ukraine.com.ua

СТАН ПОСІВІВ ОЗИМИХ ЗЕРНОВИХ НА БІЛЬШОСТІ ПЛОЩ Є ЗАДОВІЛЬНИМ У третій декаді січня спостерігалася нестійка за температурним режимом погода, зі значними опадами у вигляді спершу дощу, а потім мокрого снігу. Середньодобові температури повітря були вищими за норму на 3,9-9,1°С і становили від 4°С морозу до 6,2°С тепла. Максимальна температура повітря на більшій частині території країни підвищувалася до плюсових значень і була в межах від 8,5 до 13°С тепла, на решті території – до 1,3-7,4°С тепла, мінімальна – знижувалася до мінусових значень і становила на півдні та заході 2-7°С, на решті території країни – 12-16°С морозу. Опади різної інтенсивності протягом всієї декади спостерігалися на початку у вигляді дощу, а в останні дні – у вигляді снігу. Так, за інформацією наукових установ НААН у Дніпропетровській області кількість їх становила приблизно 24 мм, що вдвічі більше декадної середньобагаторічної норми, у Херсонській області – 14,2-24,3 мм, що дещо покращило вологозапаси у верхньому шарі ґрунту, але лише на полях, де він розмерзся, у Харківській області у північних, північно-західних та подекуди у південних районах – 18-22 мм, або 117-123% від норми, на решті території сума опадів склала 16-20 мм, або 128-134% норми, у Львівській області – 8,1 мм. Глибина промерзання ґрунту станом на кінець другої декади січня на більшій частині території країни становила від 11 до 50 см. У Закарпатській, Волинській, Житомирській, у більшості районів Львівської, Рівненської, в окремих районах Київської, Одеської, Луганської, Донецької, Дніпропетровської, Тернопільської та Хмельницької областей глибина промерзання ґрунту не перевищувала 10 см, місцями у Закарпатській, Хмельницькій та Одеській областях ґрунт під снігом був талий. Різке потепління, яке почалося на початку третьої декади, призвело до швидкого танення снігу на полях, а верхній шар ґрунту почав відтавати. Разом з тим, на більшості полів коренева система рослин озимих перебуває у мерзлому ґрунті, тому активізації росту надземної частини рослин не відмічається. Рівень загартування озимих зернових культур за наявної теплової аномалії, якщо вона триватиме більше декади, може знизитись залежно від градієнта температури. За попередніми даними, станом на 28 січня рівень критичних температур для нормально розкущених рослин пшениці м’якої озимої, рекомендованих до вирощування у Харківській області, становить 14-16°С морозу, тритикале – 16-17°С, жита – 19°С. Рослини на слаборозвинутих посівах мають морозостійкість на 2-3°С нижчу. У Херсонській області рівень критичних температур у сортів середньої морозостійкості становить 17-19°С,

www.agroelita.info

у сортів високої морозостійкості – 19-22°С, у Київській області – у сортів пшениці та тритикале озимих середньої морозостійкості – 13-15 °С, жита озимого – 14-16°С, ячменю озимого – 9-11°С. За даними Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН, вміст цукрів у вузлах кущіння рослин пшениці озимої станом на 14 січня становив у середньому 22,3% з коливанням від 21 до 22% у рослин пізніх строків сівби, де рослини сформували 3-4 листки, і до 24% – у рослин ранніх та оптимальних строків сівби. З 16 по 21січня (під час низького температурного режиму) зниження вмісту цукрів у вузлах кущіння рослин пшениці озимої майже не відбулось, кількість їх за сівби в оптимальні строки становила від 22,2 до 23,5%, при пізніх строках сівби – 21-22%. Упродовж звітного періоду загрозливих метеорологічних явищ для перезимівлі озимих зернових культур на території країни не виникало. Низькі температури повітря, які спостерігалися протягом 15-19 січня були короткотривалими й не мали негативного впливу на стан озимих культур. Крім того, на більшій території країни утворився сніговий покрив висотою 5-20 см, який створював добрий теплоізоляційний ефект. Наразі посіви, як і раніше, знаходяться у стані зимового спокою, але з продовженням потепління у рослин озимих зернових культур можуть початися незначні ознаки життєдіяльності, що проявляться у зміні кольору та відростанні листкових пластинок. Візуальний аналіз життєздатності рослин у польових умовах та відрощування їх за допомогою експрес-методів свідчать про те, що лише в окремих сортів пшениці озимої відмічається незначне ушкодження листкових пластинок, які зможуть швидко відновитися з наростанням температурного режиму. За результатами відрощування монолітів науковцями Інституту рослинництва імені В.Я. Юр’єва НААН станом на 26-27 січня життєздатність посівів озимих зернових культур висока і становить: для пшениці м’якої озимої 94-97%; для тритикале – 94-98%; для жита – 96-99% життєздатних рослин. У цілому, стан посівів озимих зернових на завершення третьої декади січня на більшості площ є добрим та задовільним. Разом з тим, метеорологічні умови, які спостерігаються протягом останніх днів, створюють нові виклики у перезимівлі озимих культур: на глибині залягання вузла кущіння температура становить близько 0 °С, ґрунт під сніговим покривом талий. За таких умов рослини витрачають цукри на дихання, що веде до їх виснаження. У свою чергу ослаблені рослини піддаються негативній дії грибкових патогенів. За інформацією прес-служби НААН 19

РОСЛИННИЦТВО

ХТО ГОЛОВНИЙ ДИРИГЕНТ

ОЗИМИХ КУЛЬТУР Щороку вирощування озимих культур дуже нестабільне. Причина цієї ситуації здебільшого викликана кліматичними факторами: низькі температури, посухи, морози без снігового покриття, а найчастіше – внаслідок дії декількох несприятливих чинників, які наразі все частіше трапляються практично в усіх регіонах нашої країни.

ля сільськогосподарської практики дуже важлива своєчасна і об'єктивна оцінка стану озимих посівів, адже вона забезпечує вчасне проведення необхідних агротехнічних заходів і дозволяє вчасно скорегувати та спланувати послідовність проведення обробок на різних полях, враховуючи потрібну для цього кількість техніки. Наприклад, весняне підживлення підсилює кореневе живлення рослин, перш за все, стимулює ріст коренів і надземних органів. Боронування покращує повітряний режим коренів і надземної частини рослин, особливо при наявності великої кількості відмерлих листків – у цьому випадку поліпшується і світловий режим посіву. Прикатування при наявності вимирання посіву усуває пересихання коренів, підсилює їх зв'язок з ґрунтом, тим самим, сприяє надходженню води і поживних речовин. Необхідність проведення захисних заходів від основних хвороб (борошнистої роси, іржі, кореневих гнилей, фузаріозу, септоріозу, плісняви тощо) визначається за даними оцінки фітосанітарного стану посівів. Крім того, основні елементи весняного догляду за озимими посівами повинні бути спрямовані на посилення росту рослин, активізацію регенераційних процесів, зниження негативної дії зимових ушкоджень, якщо вони мали місце.

Позакореневе підживлення озимини За допомогою добрив можна бути так званим «диригентом» та регулювати процеси росту і розвитку рослин озимої пшениці. Оптимізація системи добрив шляхом позакоре-

невого підживлення дозволяє скорегувати мінеральне живлення рослин озимих зернових та бобових у конкретний період росту й розвитку і тим самим знизити вплив стресових чинників на формування їхньої продуктивності. Проте, елементи живлення впродовж вегетації озимини надходять нерівномірно. Від початку сходів восени до весняного відновлення вегетації за результатами досліджень рослини озимої пшениці засвоюють лише 8% від загальної кількості азоту. Основна частина цього елемента надходить до рослини до початку фази колосіння у розмірі 70-80%, а решта засвоюється в процесі формування та наливання зерна (20-30%). Крім макроелементів, важливими для росту та розвитку озимих є мікроелементи, оскільки наявність їх у достатній кількості є обов'язковою умовою повного розкриття генетичного потенціалу рослин. Ефективним та швидким способом забезпечення рослин як макро-, так і мікроелементами є позакореневе підживлення, що сприяє кращому поглинанню мінеральної поживи кореневою системою, а також підвищує ефективність фотосинтезу, зменшує негативний вплив навколишнього середовища на ріст і розвиток рослин та посилює їхню стійкість до різних хвороб. Як результат – збільшення врожайності. Такі підживлення доцільно виконувати комплексними мікродобривами, що містять збалансовані композиції поживних речовин (макро- та мікроелементів) і біологічно активних речовин (амінокислот, гумінових кислот тощо). Основна мета – стимулювання розвитку потужної кореневої системи та бічних коренів, покращення накопичення пластичних речовин (цукрів, амінокислот, вітамінів), підвищення стресостійкості рослин. Наразі спектр добрив і препаратів, що містять у своєму складі життєво необхідні для озимих культур елементи, доволі широкий. Але під час їхнього вибору слід керуватися досить простими аргументами, знання яких забезпечить підвищення ефективності їхнього використання, а саме: • звертати увагу на засвоюваність добрив, бо навесні, як ніколи, потрібне швидке та безперебійне проникнення елементів у рослину; • зважати на високий рівень насичення добрив біологічно активними речовинами; • контролювати оптимальне співвідношення компонентів добрива; • контролювати розчинність та температуру використання препаратів для безперебійної роботи техніки на полі; • розраховувати фінансову складову внесення добрив (вартість обробки 1 га поля); • перевіряти наявність відповідних документів; • зважати на відгуки про препарат та період його використання на українських полях. Всеукраїнський аграрний журнал №1-2 (96-97) / 2021

Виведення зі стресу Озимі культури навесні зіштовхуються не тільки з незбалансованим живленням, також вони вимушені протидіяти стресам, які підстерігають їх повсюди: не встигне рослина відійти від одного стресу, як їй загрожує інший... Різкі зміни температури, несподіваний весняний сніг і заморозки, вітряні морози, відсутність необхідної вологи, а за ними – потепління разом зі шкідниками та збудниками хвороб... Звичайно, способи захисту від стресу відомі вже давно, але як вибрати найефективніші, щоб озимина не стала «золотою». Якщо стрес викликаний низькими температурами, то фахівці рекомендують застосовувати такі засоби: • комплекс гумінових, фульвових та карбонових кислот для зменшення втрат вологи рослиною та стимулювання її росту і відновлення; • фосфорні сполуки як матеріал для синтезу АТФ – універсального джерела енергії; • амінокислоти для стимуляції синтезу стресових білків без великих енергетичних витрат; • додаткове внесення половинних норм фосфітних або борвмісних добрив для поліпшення харчування і усунення дефіциту мікро- та макроелементів; • стимулятори росту для відновлення й активізації ростових процесів.

Підкормка комплексами з гуматами

Ефективність і корисність внесення гуматів ні у кого не викликає сумніву. Необхідно звертати особливу увагу на вміст активних діючих речовин та їх доступність для рослин. Крім того, потрібно вибирати комплексні препарати, бо вони сприймаються рослинами краще, ніж окремо гумат калію чи фульват калію, або амінокислоти. Найкращі умови для росту, розвитку та формування майбутньої врожайності забезпечує проведення весняних двох-трьох позакореневих підживлень добривами на основі комплексу гумінових, фульвових та карбо-

www.agroelita.info

нових кислот з комплексом мікроелементів та амінокислот. Наприклад, за результатами досліджень саме підживлення у фазі кущення, початку виходу в трубку та у період формування зерна збільшує врожайність зернових від 5% до 17% та дає можливість зберегти врожайність у випадку стресових факторів під час вегетації до 30-40%. На сьогоднішній день одним із найбільших стресових факторів є недостатня вологість у критичні періоди розвитку рослини. Завдяки застосуванню вищевказаних комплексів такий стрес нівелюється рослинами та дає можливість зберегти їх показники врожайності. Крім того, остання обробка в фазу формування зерна дозволяє суттєво збільшити показники маси 1000 зерен. Отже, коректне та вчасне внесення комплексних гуміново-фульвових добрив та органічних стимуляторів росту з урахуванням всіх факторів – запорука успішного вирощування культур. Всім відомо, що завбачливий агроном знає, що погодні умови в наш час – фактор дуже непередбачуваний, весна вже не перший рік «тішить» зовсім не весняною погодою. До цього додаються ще й інші несприятливі фактори... Тому потрібно заздалегідь планувати всі агротехнічні заходи таким чином, аби вони були максимально корисними для вирощуваних культур.

РОСЛИННИЦТВО

ЦУКРОВІ БУРЯКИ: ПІДСУМКИ ЗБИРАЛЬНОЇ КАМПАНІЇ Сезон цукрового буряку 2020 року завершений. Які його результати? Адже від сівби і до збирання на вітчизняних сільгоспвиробників чекало чимало труднощів…

таном на початок грудня 2020 року фермерські господарства, які займаються вирощуванням цукрового буряку, практично завершили його збирання. Врожай склав майже 9,2 млн. т. У 2020 році цукровими буряками було засіяно 218,9 тис. гектарів. У розрізі регіонів найбільше буряків традиційно зібрали на Вінниччині – понад 2,1 млн. т, у середньому по 43,53 т/га. Від початку сезону роботи цукрових заводів у Вінницькій області вироблено понад 200 тис. т цукру. обсяги переробки цукрових буряків – майже 2 млн т. Мільйон тонн викопали на Полтавщині, де буряків посіяли немало, але через несприятливу погоду вони не набрали потрібних кондицій. У підсумку, в господарствах збирали по 39,5 т/га, хоча торік було по 42,64 т/га. Із початку сезону цукроваріння цукрові заводи Полтавщини (цього року їх працювало чотири) переробили 1,053 млн т буряків та виробили 192 тис. т. цукру. Розчарували своєю врожайністю буряки й аграріїв Черкащини (32,91 т/га) та Кіровоградщини (29,12 т/га). На Донеччині солодкі коренеплоди також не вродили (21,33 т/га), щоправда, і вирощували їх там лише на 400 га. Серед лідерів за врожайністю – Волинь (55 т/га) та Львівщина (51,8 т/га). У 2020 році у Львівській області площу посіву під

цукрові буряки збільшили на 1,6 тис. га – до 12,6 тис. га. Загалом було зібрано 780 тис. т буряків.

Погода Погода на початку грудня відзначилась морозами та сильним вітром, але попри це сільгоспвиробники продовжували збирати врожай. Зокрема, найбільш активно копали на Рівненщині, де культура ще залишалась на площі 1,5 тис. га, Хмельниччині (понад 1 тис. га), Тернопільщині (900 га), Львівщині. Негативно вплинула на врожайність коренеплодів і посуха: порівняно з 2019 роком урожайність знизилась майже на 4 т/га.

Проте, не все так погано! Адже через стрімке подорожчання цукру на внутрішньому ринку, яке було викликано низькою врожайністю, результати для буряківників можна вважати задовільними у фінансовому плані. Також на підвищення цін вплинула й активізація експорту.

Всеукраїнський аграрний журнал №1-2 (96-97) / 2021

Провідні виробники насіння цукрового буряку SESVANDERHAVE (Бельгія) – провідний виробник насіння цукрового буряку у світі. Завдяки найкращій генетиці буряку та створенню високопродуктивних гібридів він багато років посідає лідируючі позиції і в Україні. Тому не дивно, що ті, хто вирощує цукровий буряк на теренах нашої країни, обирають здебільшого саме SESVANDERHAVE. Гібриди компанії присутні майже в усіх виробничих посівах від Харкова до Львова. Беручи до уваги постійне зростання попиту на насіння цукрових буряків селекції SESVANDERHAVE, компанія прийняла рішення про будівництво сучасного насіннєвого заводу на території нашої країни. Новий насіннєвий завод SESVANDERHAVE був побудований та введений в експлуатацію дочірньою компанією ТОВ «СЕСВАНДЕРХАВЕ-Україна» в с.Гоголів, Броварського району Київської області. Усі конструкції, устаткування і обладнання поставлялись зі Швеції, Данії, Бельгії, Нідерландів, Франції, Італії та інших європейських країн – від партнерів компанії. Завдяки приєднанню України до Схем сортової сертифікації ОЕСР по насінню цукрових буряків, компанія «СЕСВАНДЕРХАВЕ-Україна» вже підписала Контракт на поставку в Європу першої партії насіння, вирощеного та обробленого в Україні. Betaseed – це провідний виробник насіння цукрових буряків з Північної Америки. Компанія постачає високоякісне насіння з високою продуктивністю. Гібриди Betaseed мають комплекс стійкостей до основних хвороб і шкідників. «Штрубе» з 1877 року займаємося селекцією гібридів цукрових буряків, зернових культур і соняшника.

www.agroelita.info

Для того, щоб забезпечити рентабельність вирощування культур, компанія фокусується на селекційних роботах, які проводяться на потреби клієнтів. «Штрубе» створює сорти для різних регіонів, кліматичних умов, що постійно змінюються, і відбирає ознаки, які сприяють відтворенню посівного матеріалу, стресостійкості та стійкості до хвороб. KWS – одна з найбільших селекційних компаній, яка входить у п'ятірку світових лідерів з виробництва насіння. Понад 160 років компанія займається селекцією та продажем насіння цукрових буряків, кукурудзи, зернових та олійних культур. Метою її селекційної роботи є забезпечення аграріїв у всьому світі високоякісним насінням гібридів сільськогосподарських культур, адаптованих до певних ґрунтово-кліматичних умов. Щорічно компанія інвестує близько 19% свого товарообігу в науково-дослідницькі проекти та розробки, сприяючи підвищенню врожайності до 2% на рік.

ТЕХНІКА ТА ТЕХНОЛОГІЇ

ЛЕГКИЙ КУЛЬТИВАТОР ДЛЯ РАННЬОГО ПЕРЕДПОСІВНОГО ОБРОБІТКУ

LEMKEN KORUND Найпоширенішим передпосівним культиватором LEMKEN за останні роки став Korund. Він вирізняється особливо високою якістю вирівнювання, рихлення та кришіння ґрунту при високій продуктивності.

грегат Korund виготовляється з кількістю секцій від 2 до 6 і забезпечує ширину захвату в межах 3,0 – 9,0 метрів, а з 2021 року він доступний у 12-ти метровому виконанні на системоносії Gigant 10/1200. Агрегати виготовляються тільки в навісному варіанті з жорсткою або складуваною рамою. Ширина кожної робочої секції становить 1,5 м. Кожна з них регулюється та працює незалежно одна від одної, що в умовах нерівностей поля дозволяє максимально адаптуватися до рельєфу і забезпечує рівномірність обробітку. Коротка та компактна конструкція Korund забезпечує оптимальне положення точки тяги і таким чином дозволяє використовувати ці агрегати з тракторами, які розвивають невелике тягове зусилля. Завдяки своїй невеликій масі, у порівняні з класичними передпосівними агрегатами, з Korund можна раніше виходити в поле.

Незалежно від робочої ширини захвату, всі агрегати Korund мають транспортну ширину 3,0 м і транспортну висоту до 4,0 м. Пристрій керування переводить секції у транспортне положення і одночасно їх блокує. Під час транспортування складувані версії мають вигляд полички.

Принцип роботи культиватора LEMKEN Korund Найпоширеніші Korund в Україні мають ширину захвату 6, 7,5 та 9 метрів. Паралелограмне навішування робочих

СИСТЕМ-КОМПАКТОР ЕФЕКТИВНА ТА ЛЕГКА ПІДГОТОВКА ПОСІВНОГО ЛОЖА

Ви хотіли б швидко та якісно підготувати ґрунт до посіву вибагливих культур? Наша порада: Систем-Компактор від ЛЕМКЕН. Саме завдяки чотирьом послідовно установленим групам робочих органів він завжди гарантує оптимальний результат роботи і лише за один прохід. Дізнайтеся про нього більше:  Багатостороннє налаштування агрегату для оптимального подрібнення та зворотного ущільнення  Гідравлічне регулювання вирівнювальної пластини для цільового направлення ґрунту до подрібнюючих котків 24

 Паралелограмна навіска для точної глибини обробітку  Масивні несучі кронштейни із пружинної сталі для більшої стійкості  Кільчато-шпоровий коток із зміщеними кільцями для оптимального зворотного ущільнення та подрібнення Всеукраїнський аграрний журнал №1-2 (96-97) / 2021

lemken.com

секцій гарантує рівномірну глибину обробітку ґрунту. Регулювання глибини обробітку відбувається ступінчасто, за допомогою перестановки штифтів у отворах. Першим робочим органом після слідорозрихлювачів є пружинна багатофункціональна планка, яка вирівнює поверхню. На середніх та важких ґрунтах планку встановлюють з нахилом назад, у бік знаряддя, а на легких – з нахилом вперед, у бік трактора. Агрегат комплектується двома можливими варіантами робочих секцій – з плоскими або пружинними зубами. Плоскі зуби використовуються при мілкому обробітку до 6 см, пружинні («Марафон» та «Гамма») – 12 та 10 см відповідно. В свою чергу зуби типу «Марафон» замість долота можна оснащувати стрілчатою лапою.

За секціями зубів на Korund встановлено подвійний зубчастий або трубчасто-зубчастий коток з діаметром переднього котка 330 мм, а заднього – 270 мм. Вдало підібрана геометрія котка забезпечує рівномірний розподіл тиску для якнайкращого кришіння та вирівнювання грунту. Котки обертаються на шарикопідшипниках, які надійно загерметизовані та не потребують обслуговування. Перегляньте відео роботи 9 метрового Korund 8 з трактором CLAAS Atles 936 (240 к.с.) ранньою весною. По мокрих колесах трактора видно, на скільки вологий ґрунт, проте культиватор ефективно справляється з ним та добре готує посівне ложе. Посилання на відео: https://photos.app.goo.gl/ JPbu8m7gboE7CWKN7.

COMPACT-SOLITAIR

ПОСІВНА КОМБІНАЦІЯ COMPACT-SOLITAIR – ТОЧНІСТЬ ТА ВИСОКА ПРОДУКТИВНІСТЬ

Посівні комбінації Compact-Solitair використовуються як для традиційного посіву так і для мульчувального. При цьому вони поєднують високу продуктивність і оптимальну підготовку посівного ложа та оснащуються різними ґрунтообробними секціями. Дізнайтеся про інші важливі переваги:  Великий насіннєвий бункер для високої продуктивності  Універсальність завдяки комбінації з сівалкою точного висіву Azurit  Об´ємні колеса для оптимального прикочування та точного дотримання глибини

www.agroelita.info lemken.com

 Завдяки секціям ротаційної чи дискової борони досягається оптимальне посівне ложе в будь-яких умовах використання  Точне дотримання встановленої глибини висіву та оптимальне закриття насіння за допомогою дводискового сошника OptiDisc 25

ТЕХНІКА ТА ТЕХНОЛОГІЇ

ПОРІВНЯННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВНЕСЕННЯ КАСУ МЕТОДОМ CULTAN ІН’ЄКЦІЙНИМ ПІДЖИВЛЮВАЧЕМ

MAXIMARIN ІП 1230 Войновський Володимир, старший науковий співробітник ДНУ «УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого» Панченко Сергій, директор ПП «Агрореммаш Плюс»

Наведено результати порівняння ефективності внесення карбамідо-аміачної суміші по озимій пшениці в умовах Степової зони. За результатами дослідження було виявлено, що ефективність внесення КАСу методом Cultan перевищує ефективність від традиційного внесення шляхом обприскування на 15,5%. Досліди закладалися на базі господарства Щербини Тараса (Новогородківський район Кіровоградської області) Що ж таке технологія «Cultan»? Назва цієї технології походить від перших букв англійського виразу «Controlled Uptake Long Term Ammonium Nutrition», що у перекладі означає «контрольоване засвоєння під час тривалого амонійного підживлення». Живлення рослин азотними добривами проходить за рахунок запасів аміачного азоту. Тобто рідкі добрива вносяться в ґрунт, використовуючи машини для внесення рідких добрив з інжекторними колесами. «Тривале амонійне підживлення» відбувається за рахунок амонію, який зберігається в ґрунті після внесення рідких добрив. Він, на відміну від нітрату, залишається в ґрунті і не вимивається, також має сорбентні властивості і може поглинати пари та гази і зберігати їх у собі. Запаси амонію всередині мають здатність

Таблиця 1. Результати після внесення КАСу шляхом обприскування Культура та норма

Дата

Погодні умови

Опис результатів

лин добрив повільно та за їх потреби. Ефект, на відміну від нітратних добрив, є тривалим, потреба рослини в азотному добриві, як правило, може бути задоволена завдяки запасам амонію протягом усього періоду засвоєння. Технічне оснащення яке використовувалося під час досліду

Рисунок 1. Ін’єкційний підживлювач MaxiMarin ІП 1230

Ін’єкційний підживлювач MaxiMarin ІП 1230 та навісний штанговий обприскувач. Виробником машини MaxiMarin ІП 1230 є приватне підприємство «Агрореммаш Плюс» з Кропивницького. Підприємство виводить на ринок серію ін’єкційних підживлювачів MaxiMarin як навісного, так і причіпного типу. Ін’єкційні підживлювачі MaxiMarin ІП (рис. 1) мають ширину захвату від 1м до 12 м та комплектуються баками для рідких добрив об’ємом від 600 л до 3000 л. Машини агрегатуються з тракторами потужністю 80–100 к.с. Ін’єкційна машина має раму, що виготовлена із прямокутної профільної труби, на якій розташовані Всеукраїнський аграрний журнал №1-2 (96-97) / 2021

робочі органи (ін’єкційні колеса (рис. 2)) та встановленого на рамі бака. Подачу робочої рідини забезпечує відцентровий насос фірми «Hypro», розташований на ВВП машини. Забезпечення та контроль робочої рідини відбувається за допомогою пульта управління фірми «MaxiMarin». Таким чином робоча рідина у необхідній кількості надходить тільки до тих голок внесення, котрі знаходяться безпосередньо в ґрунті. Насос подає рідину через контрольну панель норми внесення по магістралях до фітинга робочого органу. Під час обертання диска канали ступиці, які перебувають у робочому положенні, співпадають з отвором, що відкриває доступ рідини до голки, котра знаходиться на глибині внесення. Культура, на якій проводився дослід Дослід був закладений на озимій пшениці. Вибір культури зумовлений її розповсюдженістю на території України, а також тим, що озима пшениця на ранніх фазах розвитку потребує додаткового підживлення азотними добривами.

Рисунок 2. Ін’єкційні колеса

області. Ґрунт – чорнозем. Ця місцевість належить до теплого, недостатньо зволоженого підрайону Кіровоградської області. Середньомісячна температура повітря найтеплішого місяця липня – +20,1°С, найхолоднішого січня – -5,5 °С, середньорічна – +8,0 °С, середньорічна кількість опадів – 512 мм. Найбільша

Таблиця 2. Результати після внесення КАСу методом Cultan Культура та норма

Дата

Погодні умови

Опис результатів

Перше внесення було проведене у фазі кущення на початку березня. Початковий стан рослин – задовільний: листки зелені. Остаточна оцінка – стан задовільний. Недостатньо розвинені посіви Похмуро Пшениця з густотою 320 рослин/м2. 30 кг/га дію- 06.03.2020 темпераКонтрольний аналіз було проведено за чої речовини тура +8 °С два тижні після внесення КАСу: стан рослини добрий – нормально розкущені та добре укорінені рослини з оптимальною і рівномірною густотою 373 рослин/м2, довжина листової пластинки 15 см. Схема проведення досліду Внесення КАСу відбувалося один раз у фазі кущення перед виходом у трубку. Це зумовлено важливістю підживлення рослини, оскільки додаткове підгодовування безпосередньо впливає на якість та кількість зерна. Окрім ділянок, які оброблялися методом обприскування та методом «Cultan», окремо були закладені контрольні ділянки, на яких не відбувалося внесення КАСу. Умови проведення досліду Господарство, де закладався дослід, розташоване в Новгородківському районі Кіровоградської

www.agroelita.info

Коментарі до закладеного досліду: вказаний період характеризувався високими температурами як для цієї пори року та достатнім зволоженням ґрунту в другій його частині. Внесення КАСу відбувалося в однакових нормах на обох ділянках. Внесення проходило у різний час, оскільки внесення карбамідо-аміачної суміші у сонячну погоду може супроводжуватися ураженням листків опіками, тоді як технологія Cultan, за якою працює ін’єкційний підживлювач MaxiMarin ІП 1230, передбачає внесення КАС безпосередньо у ґрунт до кореневої системи, тому погодні умови не є важливим фактором у плануванні процесу підживлення. Врожайність Для оцінки врожайності кожної культури на трьох ділянках окремо збирався урожай на кожній. Об’єктивну оцінку можна дати, враховуючи такі показники як кількість (ц/га) та якість зерна. Економічна оцінка

кількість опадів – до 60 % – випадає у вегетаційний період. У зимовий період сніжний покрив через часті відлиги нестійкий. У період з березня по червень випало всього 136 мм опадів.

Вартість вирощеного зерна озимої пшениці із застосуванням КАСу шляхом обприскування становила – 23850 грн. Із них: вартість КАСу з урахуванням витрат на обробку ділянки – 520 грн/га.

Таблиця 3. Показники контрольної ділянки Культура

Дата

Опис результатів

Остаточна оцінка – стан задовільний. Недостатньо розвинені посіви з густотою 320 рослин/м2. КАС Контрольний аналіз було проведено за два тижні Пшениця не вносився після внесення КАСу на інших двох ділянках: слабкий – рослини у фазі кущення, пошкоджені та зріджені 300-250 рослин/м2 27

Таблиця 1. Результати після внесення КАСу методом Cultan Культура

Урожайність

CULTAN

52 ц/га

Зерно повне, налите, колос сформований. Маса 1000 насінин – 37 г.

Обприскування

45 ц/га

Колос сформований, зерно налите, однак є відсоток напівпустих зернин. Маса 1000 насінин – 35 г.

37 ц/га

Під час формування колосу був помітний суттєвий дефіцит поживних речовин, оскільки після виходу у трубку значний відсоток рослин не сформував колос. Також варто відзначити низький рівень наповненості сформованих колосків і високий рівень напівпустих зернин. Маса 1000 насінин – 32 г.

Озима пшениця Контрольна

Вартість вирощеного зерна озимої пшениці із застосуванням технолог ії Cultan, за якою працює ін’єкційний підживлювач MaxiMarin ІП 1230, становила – 27560 грн. Із них: вартість КАСу з урахуванням витрат на обробку ділянки – 520 грн. Таким чином ми виявили, що внесення КАСу ін’єкційним підживлювачем

Опис якості зерна

MaxiMarin ІП 1230 з використанням технології Cultan є ефективнішим, ніж внесення методом обприскування. Відсотковий показник по озимій пшениці склав 15,5 %. Висновки Використання технології Cultan безпосередньо зі застосуванням ін’єкційного підживлювача

MaxiMarin ІП дозволяє суттєво підвищити ефективність вирощування озимої пшениці на 15,5% відповідно. Серед однозначних переваг варто виділити такі: – відсутня необхідність планування внесення КАСу та інших добрив, засобів захисту рослин залежно від погодних умов, оскільки внесення відбувається безпосередньо у ґрунт; – відсутній ризик ураження опіками листя рослин. Також варто зазначити, що при вприскуванні речовини у ґрунт формується капсула з розчину та ґрунту, яка запобігає передчасному вимиванню речовини з ґрунту і пролонгує період живлення рослини. Це призводить до скорочення кількості та норм внесення КАСу. Зниження витрат при підживлюванні методом Cultan обумовлене точним внесенням речовини у прикореневу зону, а також формуванням гранул, що утворюються у ґрунті та значно попереджають вимивання речовини.

Всеукраїнський аграрний журнал №1-2 (96-97) / 2021

www.agroelita.info

ТЕХНІКА ТА ТЕХНОЛОГІЇ

360 YIELD CENTER ПРЕЗЕНТУВАВ АВТОНОМНУ СИСТЕМУ ПОЛИВУ

Американська компанія 360 Yield Center презентувала унікальний агрегат – автономну систему поливу для просапних культур 360 Rain. Власник компанії Грегг Саудер стверджує, що ця інноваційна система дозволяє економити 40% поливної води за рахунок спеціальної системи підживлення та автономного режиму роботи. Варто також зазначити, що при цьому врожайність культури не зменшується. «За допомогою системи Y-Drop ми бачили, як рослина реагує на потрапляння азоту в ряд. При використанні 360 Rain, ми не направляємо на культури холодний душ, як

www.agroelita.info

при роботі з центральною віссю. Вода постійно подається в основу рослини, що не дозволяє ґрунту висихати», – зазначив Грегг Саудер. Також він додав, що 360 Rain кардинально відрізняється від існуючих зрошувальних систем. Так, інноваційний зрошувальний робот в автоматичному режимі без присутності оператора проводить прикореневий полив з можливістю одночасного застосування рідких добрив, біопрепаратів та інсектицидів. Машина досить маневрена та здатна повертатись під будьяким кутом, що дозволяє поливати поля навіть складної форми без пропусків. У комплектацію зрошувального робота входять штанги, до яких приєднані звисаючі шланги, які дозволяють поливати кожен ряд рослин під корінь. 360 Rain оснащений трьома колесами, ширина штанги – близько 18 м, кліренс – 3 м. Робот пересувається за допомогою двох GPS RTK-сигналів зі швидкістю 0,18-0,73 км/год. За день він здатний обробити близько 16 га. Максимальний обсяг поля, на який розрахована одна машина, – 64 га. Ціна цього універсального робота – орієнтовно $100 тис. За інформацією 360rain.com

ТЕХНІКА ТА ТЕХНОЛОГІЇ

GYROTILLER – МОДЕЛІ ТРАКТОРІВ, ЯКІ СВОГО ЧАСУ ПІДКОРИЛИ ВЕСЬ СВІТ У 1927 році британська компанія Fowler представила перші моделі тракторів Gyrotiller.

Ці агрегати відрізнялися від попередніх тракторів своєю потужністю та можливістю обробляти сільськогосподар-

ські угіддя роторним культиватором. За один прохід такий культиватор перетворював землю в ідеальне поле. На той час трактори Gyrotiller, які прийшли на зміну паровим машинам, були світовими лідерами та здавалися майже ідеальними. Вони оснащувались двигунами Ricardo потужністю 225 к.с., які були розроблені для британських танків Першої світової війни. Витрата пального на повному газі становила 63 літри на годину. Та попри високу витрату пального, Gyrotiller досягли неабиякого успіху, а невдовзі продажі цих машин стрімко зросли завдяки більш економічним дизельним моделям. Але хоча й існувало твердження, що Gyrotiller може за один прохід обробити ґрунт, виробництво його завершилось приблизно у 1937 році. Однією з причин була погана надійність двигуна, що призводило до великих витрат на сервісне обслуговування. Окрім того, деякі клієнти скаржилися, що при використанні зубців культиватора на повній глибині структура ґрунту пошкоджувалась. За інформацією fwi.co.uk

Всеукраїнський аграрний журнал №1-2 (96-97) / 2021

Сервісне обслуговування: швидко, якісно та надійно!

Купуючи сучасну сільськогосподарську техніку кожен агровиробник бажає бути впевненим у її безвідмовній роботі, що здатна забезпечити неперервність технологічного процесу та підвищити ефективність господарювання. Розуміючи високі очікування наших клієнтів, «Волинська фондова компанія» приділяє особливу увагу сервісному обслуговуванню, адже знає, що саме від цього чинника значною мірою залежить довговічність та надійність роботи техніки. Сервісна служба компанії «ВФК» — це команда висококваліфікованих професіоналів, що готові швидко та якісно надати необхідну допомогу.

«ВОЛИНСЬКА ФОНДОВА КОМПАНІЯ» КЛІЄНТАМ ПРОПОНУЄ ТАКІ ПОСЛУГИ: Складні ремонти самохідної техніки в сервісних центрах ВФК; Планове технічне обслуговування самохідної техніки; Ремонт самохідної та несамохідної техніки в умовах господарства; Ремонт та калібрування КПП; Ремонт і налаштування гідравлічних систем; Ремонт та регулювання ведучих мостів та бортових редукторів; Діагностика та ремонт електронних і електричних систем самохідної техніки; Програмування та налаштування електронних систем; Проведення «дефектовок»: передсезоннихта післясезонних.

VFC Financing

Скануйте Qr-код та перегляньте відео

«Волинська фондова компанія» 0800 21 11 99 - Продаж техніки 0800 21 11 88 - Продаж запасних частин та мастильних матеріалів 0800 21 11 22 - Сервісне обслуговування

ТЕХНІКА ТА ТЕХНОЛОГІЇ

НІДЕРЛАНДСЬКИЙ «ПЛУГ-ВЕЛЕТЕНЬ»

Головною метою глибокої оранки є покращення якості ґрунту та створення сприятливих умов для розвитку та росту кореневої системи рослин. Такий обробіток розпушує ущільнені шари ґрунту, внаслідок чого на поверхню виходять поживні речовини. Зазвичай плантажна оранка

www.agroelita.info

виконується спеціальними плугами на глибину 40 сантиметрів, але у світі існують агрегати, які здатні заглиблюватися в ґрунт до двох метрів. Одним із таких винаходів є величезний плуг, побудований нідерландською компанією. Агрегат не був запущений у серійне виробництво та існує в єдиному екземплярі. Плуг є настільки важким, що для його приводу потрібна потужність 650 кінських сил, тому для того, щоб протягнути цей механізм, використовують силу кількох бульдозерів. Плуг виводить на поверхню торф’яний ґрунт, який сприяє родючості землі. Також агрегат може піднімати піщаний шар ґрунту на поверхню, завдяки чому покращується дренаж ділянки, що обробляється. Ефект від такої глибокої оранки є досить тривалим, тому такий обробіток виконують раз на кілька років. За інформацією autoevolution.com

ТЕХНІКА ТА ТЕХНОЛОГІЇ

ПОЛІУРЕТАНОВЕ ФУТЕРУВАННЯ ЕЛЕВАТОРНОГО ОБЛАДНАННЯ Поліуретанове футерування елеваторного обладнання – це технологія захисту робочих поверхонь обладнання від зношування та засіб для зменшення витрат на його обслуговування. Але є ще одне суттєве його значення – захист від пошкодження та дроблення зерна.

ашим підприємством розроблено та впроваджено у виробництво різні методи нанесення захисного шару поліуретану на робочі поверхні обладнання: футерування за допомогою поліуретанових вставок; футерування листовим армованим поліуретаном; футерування методом заливки гарячого поліуретану; футерування методом гарячої адгезії. Ми розробили поліуретанове футерування методом заливки гарячого поліуретану в ротаційних установках. Цей метод дуже добре себе зарекомендував при футеровці самопливних труб круглого перерізу. При цьому методі футерування шар поліуретану щільно та надійно вкриває всю внутрішню поверхню обладнання, метал та поліуретан утворюють одну єдину монолітну систему, що дуже важливо для запобігання дії теплового лінійного розширення на метал та поліуретан окремо. Таке обладнання зручне при транспортуванні, зберіганні та монтажі, а головне, в цьому випадку унеможливлюються помилки, які можуть виникнути при монтажі поліуретанових вставок в труби. Також ми пропонуємо заливку гарячого поліуретану для секторів, патрубків перехідних. Цей метод був використаний для футерування внутрішніх поверхонь норій, конвеєрів, а також для футерування сепараторів. Метод гарячої адгезії поліуретану ми рекомендуємо при футерування обладнання складної геометрії. Замовник отримує обладнання, яке повністю футероване з середини, всі нерівності та гострі кути надійно прикриті шаром поліуретану. І треба зазначити, ці методи футерування є ремонтопридатними.

І наприкінці ще раз нагадаємо, як слугує поліуретанове футерування на елеваторах: значно подовжується строк експлуатації самопливного та транспортного обладнання; зменшується кількість пошкодженого та битого зерна; зменшується пилоутворення; зменшуються затрати на обслуговування обладнання. Тож який би метод футерування ви не обрали, поліуретанове футерування на елеваторі повинно бути! Запрошуємо вас до співпраці. З повагою, комерційний директор ТОВ НВП «Форполімер» Лариса Ткаченко.

www.forpolimer.com.ua тел: 380-660459888, 380-987939315

Всеукраїнський аграрний журнал №1-2 (96-97) / 2021

Найбільший аграрНий форум в україНі

ЗБЕРІГАННЯ ПЕРЕРОБКА ЛОГІСТИКА ТРЕЙДИНГ

26.03.2021

EVENT HALL OBOLON, м. Київ, Україна

ТЕХНІКА ТА ТЕХНОЛОГІЇ

ЗАКРИТТЯ ВОЛОГИ НА ПОЛЯХ: ЧИ ВАРТО ПРОВОДИТИ ЦЮ ОПЕРАЦІЮ? Закриття вологи – перша технологічна операція, яку здійснюють агрономи на полях. Її виконують для того, щоб зруйнувати капіляри в ґрунті, завдяки яким волога швидко випаровується.

ана операція сприяє покращенню структури ґрунту, збереженню вологи, що залишилася після розталого снігу, створенню балансу пропорції вологи і повітря в поверхневому шарі ґрунту, знищенню кірки і вирівнюванню ґрунту після осінньої оранки. Закриття вологи проводять у всіх областях України. Для цього використовують борони та культиватори. Проте, останніми роками все частіше постає питання, чи насправді це така потрібна технологічна операція? Чи, зважаючи на погодно-кліматичні зміни, появу нової сучасної техніки: як-от сівалки прямого посіву тощо, від неї можна відмовитися? Не поділяють думку про необхідність проведення операції з закриття вологи і закордонні сільгоспвиробники. Напркилад, американські фермери зовсім її не практикують. У США вважають, що закриття вологи таким способом, як це роблять в Україні, навпаки, ще більше призводить до її втрати. Проте, вітчизняні експерти стверджють, що в Україні закриття вологи проводити таки потрібно, адже у нас існує дефіцит вологи, і варто турбуватися про її запаси та збереження, аби отримувати високі врожаї. Детальніше на цю тему ми посплікувалися з Олександром Киянцем, фахівецем з підтримки продажів «ЛЕМКЕН-УКРАЇНА»:

– Олександре, існує версія, що весняне закриття вологи – це зайва операція, яка призводить лише до втрат цієї вологи з розпушеного шару ґрунту. Яка Ваша думка з цього приводу? – Звісно, під час даної операції якась частина вологи втрачається. Але як порівняти збитки від втраченої вологи з недоотриманням врожаю через непідготовлений до посіву ґрунт? Кожен тип насіння потребує свою фракцію ґрунту для створення найоптимальніших умов для проростання, і створити ці умови можна тільки попереднім розрихленням. А якщо проводити посів з одночасним прикочуванням не лише посівних рядів, то можна зберегти достатню кількість вологи. – Американські експерти кажуть, що закриття вологи не проводить ніхто в світі, крім українських агрономів. Чи можна назвати це твердження вірним? – Тут слід порівняти технології обробітку ґрунту американськими експертами і нашими аграріями. Закордонні колеги навряд чи використають на своїх полях плуги, які є першопричиною появи такого терміну як «закриття вологи» у нас. Після зяблевої оранки виникає потреба у руйнуванні капілярів, що зменшує випаровування вологи та створення оптимальної структури ґрунту для посіву. Тут варто згадати не тільки про класичні зубчаті борони, а й про

Всеукраїнський аграрний журнал №1-2 (96-97) / 2021

передпосівні культиватори. Компанія ЛЕМКЕН пропонує дві можливі передпосівні комбінації на вибір. Перша – Систем-Корунд – навісний легкий агрегат для раннього виходу в поле, друга – Систем-Компактор – навісний/причіпний культиватор для передпосівного обробітку на глибину від 2 см. Завдяки більшій кількості робочих органів, аніж у попереднього, маючи більшу масу, він здатен якісно підготувати ґрунт як для посіву буряка та моркви, так і для всіх зернових культур. – А що Ви думаєте про закриття вологи боронуванням: наскільки потрібна та виправдана ця операція? Чи несе вона якісь додаткові корисні функції, крім власне закриття вологи? Наскільки доцільно її проводити щороку? Чи має значення кліматична зона? Якщо ця операція з якихось причин недоцільна – назвіть їх, будь ласка. – Передпосівний обробіток, що проводиться на глибину висіву насіння, дозволяє створити тверде підґрунтя для насінини. Завдяки ньому буде підніматися капілярна волога з нижніх шарів ґрунту, що особливо важливо під час недостатньої кількості опадів. При класичній технології обробітку цю операцію треба проводити щороку. В посушливих регіонах часовий проміжок між передпосівним обробітком і висівом має бути мінімальним. Для досягнення таких цілей краще використовувати посівні комбінації (Систем-Компактор+Солітер 9 або ж Компакт-Солітер), які за один прохід готують ґрунт до посіву та проводять висів. У перезволожених зонах боронування дає можливість ґрунту «протряхтись та достигнути». – Якщо закриття вологи боронуванням не є необхідною операцією, яку схему весняного обробітку ґрунту Ви б порадили вітчизняним аграріям?

125 000 42 000

кв.м.

– Використання посівних комплексів та комбінацій може знівелювати проведенням весняного боронування. Подібні агрегати хоч і коштують дорожче та потребують більшого тягового зусилля у порівнянні зі звичайними сівалками, проте проводять більшість весняних технологічних операцій за один прохід по полю. – Наостанок, які експертні поради Ви могли б надати аграріям стосовно технологічних операцій на полі навесні? – Не гаяти часу, якісно налаштовувати агрегати та мати достатньо розхідників для швидкого ремонту. Анна Артим

ВИСТАВКА В ЦЕНТРІ УКРАЇНИ

відвідувачів

29 вересня - 2 жовтня 2021 Кропивницький (КІРОВОГРАД) www.agroelita.info

м. Кропивницький, вул. Київська 2-Б, +380 (95) 235-95-01, Директор +380 (95) 235-95-03, Продажі, маркетинг +380 (95) 235-95-04, Конструкторське технологічне бюро (КТБ) +380 (522) 39-53-52, факс e-mail: profi_stan@ukr.net www.profistan.com.ua www.profistan.all.biz

НАС ЦІНУЮТЬ ЗА ЯКІСТЬ ТА НАДІЙНІСТЬ

ТРЕЙЛЕРИ (ВІЗКИ)

ЛАН-1, ЛАН-2, ЛАН-4, ЛАН-11 ДЛЯ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ЖНИВАРОК ДЛЯ ЗЕРНОВИХ, КУКУРУДЗИ, СОНЯШНИКУ 7-12 м ДО КОМБАЙНІВ ВІТЧИЗНЯНОГО ТА ІМПОРТНОГО ВИРОБНИЦТВА Технічні характеристики: • тип візка – 2-3 осьовий, причіпний, довжина – 9,75-12,75 м, ширина 4-8 коліс; 2,1 м, висота – 1 м; • вантажопідйомність – 2800-5200 кг; • вага: 850 – до 1000 кг. • максимальна швидкість – 20 км/год; • габаритні розміри, не більше:

ДО

-4

БОРОНА ГОЛКОВА РОТАЦІЙНА БИР-3, БИР-5, БИР-7 Технічні характеристики: • робоча швидкість руху – 15-20 км/год; • вага – 960-1400 кг; • ширина захвату – 3-14 м; • для обслуговування потрібен 1 • продуктивність – до 150 га за зміну; тракторист.

ДО

-4

ДО

-4

КАТОК-ПОДРІБНЮВАЧ КЗН-6

Технічні характеристики: • ширина захвату – 6 м; • кількість катків – 3; • діаметр катка – 506 мм; • маса без води – не менше 1720 кг. • глибина обробітку – до 100 мм;

ПРИСТОСУВАННЯ ДЛЯ ТРАНСПОРТУВАННЯ ІМПОРТНИХ ПРОСАПНИХ СІВАЛОК

-4 О

GASPARDO, KUHN, MATER MACC, MASCAR, SFOGGIA, ELVORTI Призначене для переобладнання сівалки з навісної у напівпричіпну, для транспортування її між полями та посіву тракторами МТЗ. Для транспортування сівалок, що працюють як за класичною, так і за No-till технологією.

КУЛЬТИВАТОР ШИРОКОКУТНИЙ УНІВЕРСАЛЬНИЙ КШУ-6,2 Технічні характеристики: • тип культиватора – причіпний; • ширина захвату – 6,2 м; • робоча швидкість руху – 8-12 км/год; • глибина обробітку ґрунту лапками – 5-12 см. • продуктивність – 6,4-9,6 га/год;

ВІЗКИ ДО РОЗКИДАЧІВ ДОБРИВ ТРУ-3,2, ТРУ-5,2 Технічні характеристики: • тип – причіпний;

• об'єм бункерів – 2000 та 5000 л.

КУЛЬТИВАТОР ПЕРЕДПОСІВНОГО ОБРОБІТКУ КПП-4 Технічні характеристики: • тип культиватора – навісний; • кількість робочих органів – 35 шт.; • робоча швидкість руху – 15-20 км/год; • глибина обробітку – 5-16 см; • продуктивність – 10 га/год; • робоча швидкість обробітку ґрунту – • ширина захвату – 3,89 м; не більше 20 км/год.

ТЕХНІКА ТА ТЕХНОЛОГІЇ

ТОП-10 ЗАКОНОПРОЄКТІВ, ПРИЙНЯТТЯ ЯКИХ ОЧІКУЄ АГРАРНА СПІЛЬНОТА Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» опублікувала ключові законопроєкти, розгляд та схвалення яких є важливим для аграрної галузі у цьому році. Законопроєкт №2289 про внесення змін до статті 4 Закону України “Про пестициди та агрохімікати” щодо ввезення пестицидів на митну територію України. 2 грудня 2020 року законопроєкт був прийнятий у першому читанні. Очікується, що на початку 2021 року він буде прийнятий в цілому. Законопроєкт має відкрити доступ до інноваційних засобів захисту рослин для державних випробувань та наукових досліджень, а через два роки ними зможуть користуватися аграрії. Законопроєкт № 2194 про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин. Документ прийнято ВРУ в першому читанні, очікується прийняття у другому читанні і в цілому на початку року. Прийняття законопроєкту забезпечить реалізацію земельної реформи, передасть функції з розпорядження землями територіальним громадам та збільшить надходження до місцевих бюджетів, зменшить бюрократичне навантаження у сфері землеустрою та надасть гарантії реалізації орендарями переважного права на придбання орендованих земель. Законопроєкт про зрошення. У 2020 році була проведена активна робота профільних міністерств та відомств щодо напрацювання ряду законопроєктів, головною метою яких є реформування управління у сфері зрошення, відновлення та розбудова зрошувальної мережі, державна фінансова підтримка зрошення та передача меліоративних систем нижнього рівня в управління фермерів, які вирощують с/г продукцію та найбільше зацікавлені в поливі. Законопроєкт № 3131-д про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо детінізації виробництва с/г продукції. Законопроєкт покликаний створити умови для ліквідації тіньових відносин у використанні земель сільськогосподарського призначення та забезпечити рівно напружене оподаткування доходів, одержуваних від такої землі всіма її власниками та користувачами. Законопроєкт про консолідацію земель, який матиме на меті створення правової основи для здійснення консолідації земель с/г призначення з метою формування цілісних масивів земель та зниження адміністративних витрат аграріїв на управління земельними ресурсами. Найближчим часом очікується його подання до ВРУ. Законопроєкт із групи №3680 про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення процедур експертизи, реєстрації сортів рослин та обігу насіння. Наразі готується до першого читання, планується розгляд у профільному підкомітеті Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики. Законопроєкт має на меті усунути низку положень, які ускладнюють проходження експертизи нових сортів рослин. Його прийняття полегшить проходження адміністративних процедур для насіннєвого бізнесу і аграріїв, які планують займатися насінництвом, що пришвидшить вихід на український ринок нового насіння. Законопроєкт №4219 про внесення змін до законодавчих актів України щодо дозвільної системи у сфері господарської діяльності та спрощення доступу на ринки. Наразі готується до першого читання. Даним ЗПУ зокрема передбачається врегулювання питання, щодо переміщення насіння територією України, зокрема вивезення з карантинних зон. Прийняття ЗПУ зменшить адміністративне навантаження на гравців аграрного ринку (аграріїв, виробників і дистриб’юторів насіння) при переміщенні насіння територією України завдяки введенню механізму звітування замість необхідності отримання карантинних сертифікатів майже на всі вантажі, і створює інструмент простежуваності для контролюючих органів. Законопроєкт № 3012-д про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення права працівників державних с/г підприємств, установ, організацій на одержання земельної частки. Прийняття законопроєкту дозволить 40% таких земель законно передати в оренду на земельних торгах, а також забезпечить соціальну справедливість та надасть право на виділення земель працівникам ДП та соціальної сфери. Законопроєкт про вдосконалення системи агрострахування в Україні при державній фінансовій підтримці. Законопроєкт №3318 про ветеринарну медицину та благополуччя тварин, який розроблено з метою системного та комплексного регулювання суспільних відносин щодо захисту здоров’я та забезпечення благополуччя тварин, ветеринарної практики, виробництва, обігу та застосування ветеринарних препаратів з урахуванням міжнародних зобов’язань України, зокрема в рамках Угоди про асоціацію з ЄС.

www.agroelita.info

АГРОІСТОРИК

У ПОШУКАХ СЕКРЕТУ РОДЮЧОСТІ, АБО ІСТОРІЯ ПОЯВИ

МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ Сучасне сільськогосподарське виробництво неможливо уявити без використання мінеральних добрив. Їх застосування дає можливість збільшити врожайність і покращити якість продукції рослинництва. Також у результаті внесення добрив підвищується стійкість рослин до хвороб, рослини швидше дозрівають, краще використовують вологу, тощо.

перше про мінеральні добрива згадується у 1825 році, коли в Гамбург прибули торгові кораблі з чилійською селітрою. До цього ґрунт переважно «підгодовували» лише гноєм чи компостом. Однак таке живлення було недостатнім, і в сільському господарстві почали застосовувати вапнування – вносили піщаний або глинистий мергель (осадова гірська порода змішаного глинисто-карбонатного складу). Спершу це підвищувало врожаї. Проте, при подальшому перенасиченні ґрунту мергелем урожайність швидко знижувалася. Таким чином, одне тільки вапно теж не підходило в якості добрива. Ґрунту не вистачало якихось інших речовин. Чого тільки не пропонували для удобрення… Це і всілякі відходи тваринного та рослинного походження, і подрібнене ганчір'я, і залишки шкіри, і розмелене пір'я. Автори всіх цих пропозицій не знали, що саме потрібно рослинам для росту. А для того, щоб дізнатися, необхідні були систематичні дослідження рослин разом з середовищем, що їх оточує, ґрунтом, на якому вони живуть, і повітрям, яким вони дихають. Так, саме дихають! Це вперше з’ясували в кінці XVIII ст. нідерландський вчений Інгенхауз і швейцарські дослідники Сенеб'є і Соссюр. Рослини поглинають вуглекислий газ з повітря. З ґрунту вони отримують воду, а, можливо, і ще щось? Ймовірно, в ґрунтовій волозі розчинені якісь речовини, що разом з нею переходять у рослини? Минуло зовсім небагато часу, і на ці питання було знайдено відповідь. Вона містилася в роботах німецького вченого Юстуса Лібіха. Свою першу роботу, присвячену зв'язку між неорганічною хімією і хімією рослин, Лібіх опублікував, будучи 20-річним студентом в Парижі. За цю роботу університет в Ерлангені присвоїв йому докторський ступінь. Саме Лібіх зробив вирішальний крок від старого природознавства (філософії природи) до хімії як самостійної науки, озброєної власними методами дослідження. У його лабораторії в Гессені був створений новий метод елементного аналізу, що дозволяє швидко визначати склад органічних сполук. При аналізі будь-якої рослини у ній вдавалося виявити вуглець, водень, кисень і азот. У золі, яка залишалася після спалювання рослин, науковець знайшов сполуки інших елементів, у тому числі калію, кальцію, магнію, фосфору, сірки, заліза і кремнію. Рослини могли отримати їх тільки з ґрунту. При аналізі ґрунтів присутність цих елементів підтвердилася. Так крок за кроком Лібіх розкрив існуючий в природі закономірний зв'язок явищ: рослини постійно витягують з ґрунту мінеральні речовини – людина прибирає рослини з поля – мінеральних речовин в ґрунті стає менше – врожаї знижуються. Тож витрати поживних речовин потрібно поповнити, додаючи їх в ґрунт в такій же кількості шляхом внесення розчинених хімічних елементів, сукупність яких отримала назву «мінеральні добрива». Стало відомо, що рослині необхідні калій, фосфор, кальцій і, як виявив Лібіх лише пізніше, азот. Їх і потрібно додавати в ґрунт у складі добрив. 44

Агрохімія – таким був підзаголовок виданої в 1840 р. книги Лібіха «Органічна хімія в додатку до землеробства і фізіології» – перетворилася в самостійну науку і відкрила нову епоху в розвитку сільського господарства. Звичайно, на той час хімік не міг ще сказати, скільки мінеральних добрив потрібно вносити в ґрунт. Сьогодні ми вже знаємо, що це залежить від багатьох факторів. Однак для регулювання кількості мінеральних добрив Лібіх запропонував простий закон – так званий закон мінімуму. Згідно нього, будьяка поживна речовина має бути присутня в достатній кількості. Якщо ж якогось живильного елементу бракує, то цей недолік можна компенсувати надлишком інших поживних речовин. Отже, величина врожаю залежить від тієї поживної речовини, якої є найменше, тобто мінімум. Звідси і назва закону – закон мінімуму. Ця теорія виросла з практики, і її висновки потрібно було перевірити на практиці. Запатентоване Лібіхом добриво – суміш фосфатів, отримана з їдкого калію і фосфорної кислоти – спершу було виготовлене і випробуване в Англії. Але цей досвід не мав успіху, оскільки науковець не включив до складу свого добрива азот. Він вважав, що цей елемент рослини можуть отримувати з повітря. Лібіху знадобилося провести цілу низку дослідів на придбаній ним ділянці в Гессені, щоб повністю вивчити це питання. В результаті він змінив своє попереднє уявлення про значення азоту. Після цього вже перші досліди, в яких помилка була виправлена, принесли результат. Оскільки мінеральні добрива потрібно було неодмінно закладати в глибину ґрунту, то був винайдений плуг з лемешами для перевороту пласта землі, а в якості тяглової сили аграріям запропонували трактор.

Види і особливості застосування

За основним елементу в складі виділяють наступну класифікацію мінеральних добрив: – азотні; – калійні; – фосфорні. Також існують комплексні препарати живлення, які містять відразу кілька основних і другорядних елементів, необхідних для посівів. Найпопулярніші – це азотні мінеральні добрива. Оскільки азот є одним з основних елементів у побудові клітин рослин (він потрібен для роботи хлоропластів), його варто використовувати кожен рік. Види мінеральних добрив азотних: аміачна селітра, карбамід, сульфати амонію і магнію, сечовина. Завдяки ним прискорюється ріст пагонів і поява листя. Норму на одиницю площі перевищувати не можна (в залежності від виду вона різна), тому що Всеукраїнський аграрний журнал №1-2 (96-97) / 2021

при правильному розвитку стебла і листя, плодова частина буде поганою. Це знизить обсяги врожаю і призведе до погіршення його якості. До різновидів калійних добрив належить хлористий і сірчанокислий калій. Хлорид використовується часто, оскільки не так сильно впливає на кислотно-лужний баланс. Калій не лише впливає на загальний стан рослини, а й підвищує її імунітет. Таким чином, зростає опір до грибкових хвороб, що дозволить заощадити на фунгіцидах. Оскільки покладів калійної руди в Україні не так багато, велика частина препаратів цього класу виготовляється з імпортної сировини. Як наслідок, ціна на калійні добрива вища, ніж на інші види мінеральних сполук. У природних умовах калій знаходиться у важкозасвоюваній формі. У такому стані рослини його не можуть використовувати, а тому починають ще на ранніх стадіях розвитку жовтіти, підсихають кінчики листя, буріють стебла. Фосфор містить амофос, подвійний суперфосфат і сульфоамофос. Якщо фосфорні добрива не використовувати або використовувати в недостатніх кількостях, то дозрівання плодів затримується. Погіршується їх якість: плоди втрачають товарну форму, зерно польових культур наливається погано. В органічному землеробстві запаси фосфору відновлюють за допомогою кісткового або рибного борошна. Проте, фосфорні добрива мінеральні набагато ефективніші, оскільки там хімічні елементи знаходяться в оптимальній для засвоєння формі. Добрива, до складу яких входить декілька елементів живлення рослин, називаються комплексними. Вони дозволяють: – покращити врожайність; – підвищити опірність рослин до змін клімату; – підвищують імунітет культур; – поліпшують смак, аромат і зовнішній вигляд продукту. Такий широкий спектр дії досягається за рахунок того, що у їх складі є кілька основних компонентів, кожен з яких відповідає за ту чи іншу функцію. Калій, наприклад, прискорює появи сходів, впливає на якість стебла, фосфор впливає на розвиток підземної частини культури. Крім цих елементів, добрива також містять: магній, залізо, сірку, цинк, марганець, бор, мідь, азот в різних кількостях – тобто величезний спектр корисних речовин, які так чи інакше позитивно впливають на культуру. Залежно від складу розрізняють: подвійні (мають 2 основних компоненти – азотно-калійні, азотно-фосфорні або фосфорно-калійні (Амофос, Азотофосфат, Діамонійфосфат, Нітрофосфат, Нітрат калію, Аммофосфат); потрійні (мають 3 основних речовини в складі, їх також називають азотно-фосфорно-калійні (Нітрофоска, аммофоскі, Діамофоска, Азофоска).

www.agroelita.info

За методом виробництва поділяються на змішані (отримують шляхом змішування готових гранульованих компонентів); комбіновані або складно-змішані (Поліфосфат калію, Кристалін, Карбоаммофос, Поліфосфат сечовини, Суперфоска, Нітроамофоска, Метафосфат кальцію, Метафосфат калію, Метафосфат амонію, Поліфосфат амонію); складні (Амофос, Нітрофос, Калійна селітра, Нітрофоска, Магній-амоній-фосфат). Комплексні добрива придатні для будь-яких ґрунтів, вони є водорозчинні і практично не змінюють їх фізіологічну кислотність. На вітчизняному ринку комплексні добрива представленні двох видів: рідкі і гранульовані. Це цікаво: Карбамід. Хто був першовідкривачем? Азотні добрива дозволяють регулювати ріст культурних рослин. Сполуки азоту в ґрунті довго не затримуються, тому штучне підживлення ґрунту азотом чинить позитивний вплив на урожай. З добрив найбільш високим вмістом азоту вирізняється карбамід, або сечовина. У ньому міститься більше 45% азоту, в той час як в інших добривах, наприклад, в аміачній селітрі, вміст азоту становить 34%. Це добриво має низку унікальних характеристик: карбамід – з'єднання органічне, за допомогою нього, як вже було сказано вище, відбувається насичення культур найважливішим для їх розвитку азотом; завдяки сечі прискорюється зростання вегетативної маси рослин; значно підвищується врожайність культур; в зерні збільшується кількість білків; добриво знаходиться в легкодоступній для культур формі; сечовина швидкорозчинна і проста у використанні. Відкрита сечовина була в 1773 році французом Ілером Марен Руел. Через кілька років засновник органічної хімії Фрідріх Велер отримав цю речовину з неорганічного цианата-амонію. Закордоном перші промислові потужності, спрямовані на виробництво сечовини, були створені в 20-х роках ХХ століття. Однак, такі установки виявилися малоефективними і затратними. У 30-40-х роках у різних країнах Європи активізувалися дослідження з отримання карбаміду в більш економічний спосіб. Німеччина, Франція і США лідирували в галузі вивчення властивостей карбаміду і його масового виробництва. Підготувала Анна Артим Список використаних джерел: essuir.sumdu.edu.ua helpiks.org agrohimiya.info

ТЕХНІКА ТА ТЕХНОЛОГІЇ

В УКРАЇНІ ПЛАНУЮТЬ ПЕРЕЙТИ НА БІОПАЛИВО

Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України готує низку законодавчих ініціатив для прискореного розвитку біоенергетики. Про це заявив заступник Голови Держенергоефективності Юрій Шафаренко.

Він назвав такі ініціативи з розвитку біогазової галузі: • зараз на фінішній прямій розробка законопроєкту щодо розвитку торгівлі твердим біопаливом. Він готується до розгляду Кабінетгом міністрів. Законопроєкт покликаний оформити ринок твердого палива, забезпечити надійність поставок біопалива, стабільність цін та якості; • на погодженні з органами виконавчої влади знаходиться законопроєкт про сприяння вирощуванню енергокультур. Він покликаний усунути бар’єри для вирощування енергорослин на малопродуктивних землях і надати відповідну державну підтримку; • на погодженні знаходиться і проєкт з розвитку ринку біометану, який покликаний ввести механізм торгівлі біометаном і встановити гарантії походження біометану; • у процесі узгодження знаходиться проеєкт по звільненню біопалива від податку на викиди діоксиду вуглецю. Проєкт передбачає зниження податкового навантаження біоенергетики та поліпшення інвестиційної привабливості проєктів у цій сфері. За інформацією thepage.ua

КОНФЕРЕНЦІЯ «ЖИВЛЕННЯ РОСЛИН. ІННОВАЦІЙНІ АГРОТЕХНОЛОГІЧНІ РІШЕННЯ 2021» 27-28 січня вшосте поспіль відбулася конференція «Живлення рослин. Інноваційні агротехнологічні рішення 2021», яку провели компанія «Агротерра» та проєкт FreeFARM. Попри зимові холоди та пандемію, захід, який відбувався як в онлайн, так і в офлайн форматі, викликав великий інтерес з боку агровиробників. 2020 рік став нетиповим в усіх розуміннях: з огляду на температурний режим, кількість та нерівномірність випадання опадів тощо, саме тому квінтесенцією всієї конференції були волога і прибуток. Технологія від проєкту FreeFARM дозволяє правильно накопичувати, зберігати наявну вологу та економно її витрачати під час вегетації. Такий підхід – один з головних чинників успішного вирощування культур в умовах кліматичних змін. Під час заходу спеціалісти компанії «Агротерра» та компаній-партнерів неодноразово наголошували, що вести прибуткове господарювання можливо лише при врахуванні балансу вологи не в якомусь конкретному регіоні, а в розрізі окремих полів, з аналізом запасів продуктивної вологи, попередників. Важливе значення для отримання потенційно можливого врожаю має формування адаптивної системи живлення. На конференції спеціалісти проєкту FreeFARM презентували нові підходи для формування обґрунтованого живлення в умовах «суворих» кліматичних змін. 46

Грег Саудер, власник та головний розробник компанії 360 Yield Center Company, презентував революційну систему зрошення 360 Rain, що кардинально відрізняється від існуючих зрошувальних систем. Інший спікер від цієї компанії Джон Ларкін детально розповів про американський досвід отримання високих врожаїв кукурудзи, які можливі при використанні обладнання цієї компанії. Ще один «заокеанський» доповідач – Джо Базет, президент компанії DAWN equipment company, яка займається виробництвом обладнання для смугового обробітку Pluribus Gen 5 та агрегатів Black Dawn one, що дозволяють за один прохід якісно очистити стрічку обробітку від післяжнивних решток, на задану глибину обробити ґрунт та локально застосувати диференційовано декілька видів мінеральних добрив. Наступним і найбільш цікавим блоком доповідей була польова практика, під час якої партнери компанії «Агротерра» розповіли про успішний досвід впровадження технології Стрічкового живлення в різних регіонах України. Не оминули увагою і питання біологізації та відновлення родючості ґрунтів – ґрунтовні презентації представили науковець Інституту мікробіології та вірусології ім. Заболотного – Людмила Білявська та головний мікробіолог ТОВ «БТУ Центр» Володимир Круть. Всеукраїнський аграрний журнал №1-2 (96-97) / 2021