Агроеліта №4 (111) 2022 by Petro Kotsolok

Всеукраїнський аграрний журнал Передплатний індекс 68639

www.agroelita.info

№4 (111) / 2022

Інновації для Вашого успіху

Озимий ріпак ДСВ — результат досвіду та інновацій

ДЮК КРОКОДИЛ ДАЙНЕМІК ДОМІНАТОР ТЕМПТЕЙШЕН ПРИНЦ ТІГРІС ДАЛТОН ТАЙФУН ДАРІО ДІПЛО ДАКС КЛ СІМПЛЕКС КЛ ВЕРІТАС КЛ ЕДІМАКС КЛ ФІНІКС КЛ ЛЮДГЕР СМАРАГД ЕЙНШТЕЙН ОРІОЛУС ИЙ

НОВ

ИЙ

НОВ

ИЙ

НОВ

ИЙ

НОВ

ТОВ «ДСВ-Україна», м. Київ, вул. Товарна, 1, тел. +38 044 224 62 25

Всеукраїнський аграрний журнал Передплатний індекс 68639

№4 (111) / 2022

www.agroelita.info

АНГАРИ ТЕНТОВІ УНІВЕРСАЛЬНІ

ШВИДКОСПОРУДЖУВАНІ

СХЕМИ ТИПОВИХ АРОК * Висота основи може варіюватися

Скануйте QR-код!

VFC Financing

VFC World

«Волинська фондова компанія» 0800 21 11 99 - Продаж техніки 0800 21 11 88 - Продаж запасних частин, олив та мастильних матеріалів 0800 21 11 22 - Сервісне обслуговування

ÑÎÞÇ-Ñ

інноваційне вирішення проблем Аграріїв

Надання послуг по внесенню ЗЗР, гранульованих препаратів та десикації агродронами XAG 1

Команда професіоналів

Нове покоління дронів світового лідера XAG

Гарантія якості

Повний супровід

Можливість поставки ЗЗР та добрив від провідних компанійвиробників

Гнучка система знижок

Cлідкуйте за усіма новинами на нашій Facebook-cторінці

@skyagrobiznes

МОЖЛИВОСТІ ТА ПОСЛУГИ

Обприскування посівів

Внесення гранули/насіння за допомогою опції XAG RevoCast

aleksluk@ukr.net skyagrobiz@gmail.com

Складання Агромоніторинг Послуги консультації ортофотопланів, полів агронома виміри полів, складання мап

33016, м. Рівне, вул. Будівельників 1

(068) 035 16 92 (067) 672 99 49

Всеукраїнський аграрний журнал

Передплатний індекс – 68639 Свідоцтво – серія КВ №19595-9395Р Заснований – 27.12.2012р. Видавець – ФОП Коцьолок П.І. тел. (067) 986-24-74 Періодичність – щомісяця. Колірність – повноколірний. Формат – А4. Обсяг – до 116 сторінок. Наклад – 20 000 примірників. Папір – крейдований, глянець. Направленість – інформування населення з питань агропромислового розвитку України тощо. Розповсюдження – загальнодержавне. Мова – українська, російська.

Редакція: м.Тернопіль, вул. Ст.Будного, 36, оф. 9 тел. (067) 986-24-74 Відповідальний за випуск: Петро Коцьолок Дизайн, верстка: Михайло Стицюк Відділ реклами: Руслана Чайка, тел. (063) 947-12-34 Львівська філія: м.Львів, вул. Б.Хмельницького, 212, оф. 302 тел. (063) 947-12-34, agroelita.info@gmail.com agroelita.office@gmail.com www.agroelita.info www.facebook.com/AgroElitaMagazine

Замовлення № 2311 Редакція не несе юридичної відповідальності за зміст рекламних статей та реклами. В журналі використано фото редакції та інші фото з дозволу рекламодавців.

ЗМІСТ «Якщо через місяць фермер ухвалить рішення не сіяти, зерновий бізнес буде знищено», – голова наглядової ради групи компаній «Прометей» Рафаель Гороян

Світлана Литвин, аналітик УКАБ: «Продовольча криза в Україні може бути лише в областях, які перебувають під окупацією, іншим регіонам нічого не загрожує»

Сівозміни: екологічні, агротехнічні та економічні передумови вибору

Андрій Ніколаюк, генеральний директор ПрАТ «Етнопродукт» про органічне виробництво в умовах війни

Як розкрити генетичний потенціал та зменшити впливив негативних чинників

Міскантус – перспективи і проблеми

Компанія «Маїс» попри війну запускає селекційну станцію

Мікроелементи: основні моменти, про які варто пам’ятати

Ефективний вплив препарату Azoter на процес мобілізації і збагачення в ґрунті азоту, фосфорУ, калію та розкладання рослинних залишків

STEKETEE EC-Weeder 9 V: Універсал зі штучним інтелектом

Дискова борона – основний помічних аграріїв

КОЖЕН 3-й КІЛОГРАМ ЦУКРУ в Україні вироблений з буряка селекції

SESVANDERHAVE

www.agroelita.info

НОВИНИ

USDA ЗМЕНШИВ ПРОГНОЗ ВИРОБНИЦТВА ПШЕНИЦІ В УКРАЇНІ НА 35%, А КУКУРУДЗИ – ВДВІЧІ Департамент сільського господарства США (USDA) зробив прогноз світового балансу основних сільськогосподарських культур на наступний 2022/23 маркетинговий рік. Згідно прогнозів USDA, в 2022/23 МР показники України щодо виробництва та експорту пшениці будуть на рівні 21,5 млн т та 10 млн т, відповідно. Тобто обсяги виробництва пшениці будуть на 11,5 млн т нижче показника 2021/22 МР, а експорту – на 9 млн т. Щодо кукурудзи, то тут виробництво в 2022/23 МР прогнозують в 19,5 млн т (-11,5 млн т в порівнянні з попереднім маркетинговим роком), а експорту – 9 млн т (-14 млн т до попереднього періоду). Таке значне скорочення як виробництва, так і експорту, суттєво вплине на світовий ринок та призведе до зростання цін. Світовий прогноз пшениці на 2022/2023 МР передбачає зниження виробництва та споживання, збільшення торгівлі та зменшення кінцевих запасів. Так, світове виробництво пшениці в наступному маркетинговому році очікується на рівні 774,8 млн т, що на 4,5 млн т менше, ніж в 2021/22.

Зменшення виробництва в Україні, Австралії та Марокко лише частково компенсується збільшенням в Канаді, росії та США. Серед суттєвих змін на ринку щодо виробництва пшениці, окрім України, передбачається в Канаді, де очікують відновлення обсягів виробництва до 33 млн т. В 2021/22 МР Канада виробила лише 21,7 млн т через посуху. Прогнозована світова торгівля у 2022/23 МР становитиме рекордні 204,9 млн т, що на 5,0 млн т більше, ніж у минулому році. Прогнозується, що зростання експортних поставок з росії та Канади буде більш ніж компенсувати скорочення для України та Австралії. Очікується, що росія буде провідним експортером пшениці у 2022/23 МР (39 млн т), далі йдуть Європейський Союз, Австралія, Канада та США. Прогнозовані світові кінцеві запаси пшениці на 2022/2023 МР зменшуються на 5% до 267 млн т, і це буде найнижчим рівнем за шість років. Найбільша зміна в Індії, де прогнозовані залишки знизяться до 16,4 млн т, що буде найнижчим показником мінімумом за п’ять років.

Світовий прогноз на ринку кукурудзи у 2022/2023 МР передбачає зниження виробництва та торгівлі, а також менші кінцеві запаси. В 2022/23 МР очікується зниження світового виробництво кукурудзи від минулорічного рекордного показника на 34,9 млн т до 1 180,7 млн т. Відбудеться це переважно через скорочення виробництва в Україні, США, ЄС та Китаю, з частково компенсацією збільшенням виробництва в Бразилії, Аргентині, Сербії та Південній Африці. Згідно прогнозу, світова торгівля кукурудзою в 2022/23 МР скоротиться на 15,1 млн т до 182,7 млн т в порівнянні з попереднім роком. Найбільше зниження імпорту в порівнянні з минулим роком очікується у Китаї, Канаді, ЄС, Бразилії та Великобританії. При цьому, помітне збільшення імпорту кукурудзи передбачається у В’єтнамі, Ірані та Бангладеші. Очікується, що кінцеві запаси кукурудзи в 2022/23 МР зменшаться на 1,4% до 305,1 млн т, в основному за рахунок скорочення запасів в Китаї та США. За матеріалами пресслужби УКАБ

Всеукраїнський аграрний журнал №4 (111) / 2022

НОВИНИ

УКРАЇНА ТА ПОЛЬЩА ПІДПИСАЛИ СПІЛЬНУ ЗАЯВУ ПРО ЕКСПОРТ УКРАЇНСЬКОГО ЗЕРНА

16 травня 2022 року у Варшаві Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський зі своїм польським колегою, Віце-прем’єр-міністром, Міністром сільського господарства та розвитку сільських районів Генріком Ковальчиком підписали спільну заяву, яка зафіксувала результати переговорів сторін щодо визнання Україною регіоналізації території Польщі щодо африканської чуми свиней та, щонайважливіше, спрощення експорту українських зернових.

У спільній заяві сторони зафіксували, зокрема: • перегляд польською стороною вимог до ветеринарного контролю транзитних вантажів з зерном з України, що забезпечить можливість здійснення транзиту зерна у всіх пунктах пропуску на державному кордоні Польщі та України; • забезпечення можливості транзиту зернових на прикордонних інспекційних постах Верхрата – Рава Руська, Медика – Шегіні, Кросьценко – Смільниця;

• збільшення кількості польських ветеринарних інспекторів на призначених прикордонних інспекційних постах до 19 осіб; • роботу польських інспекторів в режимі 24/7 у найбільш завантажених пунктах. «У спільній заяві ми з польською стороною закріпили результати нашої кількатижневої роботи. Заходи, передбачені заявою, дозволять значно спростити перетин кордону наших вантажів із зерновими та відповідно пришвидшить і збільшить об’єми експорту, що є пріоритетом у роботі Мінагрополітики у цей час», – зазначив Микола Сольський. На зустрічі окрема увага була приділена вирішенню питання транзиту через Республіку Польща українських товарів тваринного походження категорій, які неавторизовані відповідно вимог ЄС (свинина, яловичина, баранина, ряд товарів аквакультури тощо). Компетентні органи мають напрацювати механізм безпечного та ефективного контролю за транзитом таких вантажів, а також отримати погодження Єворопейської Комісії. За інформацією пресслужби Мінагрополітики

ОКУПАНТИ ПОВНІСТЮ ЗНИЩИЛИ ЄДИНИЙ В УКРАЇНІ ГЕНЕТИЧНИЙ БАНК РОСЛИН

У Харкові війська рф повністю зни щили єдиний в Україні Національний центр генетичних ресурсів рослин.

www.agroelita.info

Про це повідомив доктор сільськогосподарських наук, провідний науковий співробітник інституту рослинництва ім. Юр’єва Сергій Авраменко. «Насіння вже готували до сівби (для сортооновлення, коли раз на кілька років засівається наявне насіння та закладається на зберігання нове – ред.), і з березня співробітники мали вже засівати колекцію. Після того, як прийшов «руській мір», як прийшла ця орда «асвабадітєлєй», все перетворилося на суцільний попіл. Десятки тисяч зразків. Це світова колекція. В тому числі сорти, яким сотні років, старовинні, яких уже ми не зможемо відновити. Тут було пекло, алюміній поплавився. Вигоріло все», – розповів Авраменко. За інформацією Укрінформу 9

ГІСТЬ НОМЕРА

«ЯКЩО ЧЕРЕЗ МІСЯЦЬ ФЕРМЕР УХВАЛИТЬ РІШЕННЯ НЕ СІЯТИ, ЗЕРНОВИЙ БІЗНЕС БУДЕ ЗНИЩЕНО», – ГОЛОВА НАГЛЯДОВОЇ

РАДИ ГРУПИ КОМПАНІЙ «ПРОМЕТЕЙ» РАФАЕЛЬ ГОРОЯН

В інтерв’ю виданню «Фокус» Голова наглядової ради групи компаній «Прометей» Рафаель Гороян розповів про те, чим загрожує призупинення відшкодування ПДВ експортерам.

вістки про те, що попри воєнні дії на території України, в поле виходить техніка та активно відбувається посівна, стали обнадійливими в безперервному потоці щоденних новин. Проте не все так райдужно. На час воєнного стану, згідно з правками до податкового законодавства, було призупинено відшкодування ПДВ експортерам, що погіршило і так складне становище українських аграріїв. Про те, чим загрожують деякі державні рішення, і як справи на ринку зернових, розмірковує голова наглядової ради групи компаній «Прометей» Рафаель Гороян.

Держава ухвалила таке рішення для участі в стимулюванні – щоб країна не залишилася без хліба. Це допомога та гривневий кредит для того, щоб фермер не зупинився через воєнні дії та сіяв. Однак через те, що товар не відвантажується, ціни значно впали й посіяти у фермера не виходить, він працює собі у збиток. Група компаній «Прометей» є як агровиробником (оскільки ми маємо 20 тисяч гектарів землі), так і експортером, одним із найбільших елеватористів за обсягами зберігання. Тож інтерес нашої компанії тут з обох сторін.

Що відбувається на ринку зернових Як зараз працюють трейдери Уряд консолідував в одну програму компенсацію відсоткової ставки та держгарантії за кредитами. Це має стимулювати банки видавати кредити аграріям під 0% на пів року навіть за умов воєнних дій. 10

Вже вивантажено близько 1 млн тонн зернових, і це заслуга трейдерів. Вони зараз роблять героїчні вчинки. Адже фермер, посіявши збіжжя, але не маючи трейдерів у країні, не зможе продати свій товар. Всеукраїнський аграрний журнал №4 (111) / 2022

Ми, як трейдери, не просимо якихось дотаційних грошей, пільгових кредитів. Ми лише просимо державу розрахуватися з боргами, відшкодовуючи ПДВ. Це перше завдання, щоб забезпечити країну хлібом. Бо якщо цього року фермер комфортно не продасть свій товар, не матиме прибутку, то навіть ці пільгові гроші йому не допоможуть – наступного року він не сіятиме.

Чому треба відшкодовувати ПДВ Для того, щоб держава ще раз не дотувала фермера, купуючи його за «живі гроші», щоб він не був у збитках, ми сьогодні пропонуємо підтримати трейдерів, відшкодовуючи експортний ПДВ. Важливо врахувати, що, наприклад, кукурудза коштувала 9000 грн/т, зараз вона коштує 5000 грн/т, насіння соняшника коштувало 22 000 грн/т, зараз – 10-12 тисяч грн/т. Якщо ПДВ не відшкодовуватиметься фермеру, всі борги трейдер надалі під час закупівлі покладе на нього. Як важливо воювати, так важливо і сіяти, і дуже важливо експортувати врожай та продавати за комфортною ціною, щоб фермер наступного року знову засівав поля. Буквально з червня місяця фермер прийматиме рішення, чи сіяти йому наступного року. Він прийме рішення не сіяти, бо йому це буде невигідно. За таких умов зерновий бізнес у країні буде знищено.

Про те, як справи у «Прометеї» Наш бізнес працює, маржинальність мінімальна. У разі не відшкодування ПДВ на 20% доводиться знижувати ціни. На 90% знизився обсяг експорту. Україна щомісяця експортувала 10 млн тонн, зараз же експортується 500-700 тисяч тонн. Це все свій товар, куплений до війни.

www.agroelita.info

Зараз на елеваторах у власності «Прометея» перебуває понад 100 тисяч тонн зерна, також зерно у нас зберігають фермери та трейдери. Зараз ми думаємо, як рятувати товар по максимуму, бо в наші елеватори періодично прилітають снаряди, елеватори щодня окупуються, перестають працювати. І ризик колосальний. Раніше наша компанія займалася продажем фермерського зерна, а зараз у фермера ніхто нічого не купує, відвантажують лише своє. Тому ринок йде на дно, і в ситуації, що склалася, він може бути знищений.

Висновки У зерновому бізнесі фермер та трейдер працюють у тандемі. «Фермер посіяв — значить, всі будемо щасливі й з хлібом» – так не працює. Держава рятує фермера, але трейдер свої збитки при закупівлі все одно закладатиме в ціну. За невідшкодований державою ПДВ фермеру доведеться заплатити зі своєї кишені. Набагато дешевше державі зараз було б розрахуватися з трейдером та мати хорошу ціну для виробника. І вже трейдер інвестуватиме, закуповуватиме, знаходитиме точки відвантаження, будуватиме. Наразі всі ці процеси повністю зупинилися. Навіть якщо фермеру відшкодувати 100% його витрат, ринку без трейдерів нічого очікувати. Це має розуміти уряд. Трейдер не просить якихось дотацій чи допомоги, він каже – розраховуйтесь, будь ласка, за боргами. Трейдери хочуть працювати далі, генерувати, рухати економіку. Держава має розуміти, що без відшкодування ПДВ, без трейдера фермер існувати не може. Це аксіома, зрозуміла у всьому світі.

АКТУАЛЬНО

СВІТЛАНА ЛИТВИН, АНАЛІТИК УКАБ: «ПРОДОВОЛЬЧА КРИЗА В УКРАЇНІ МОЖЕ БУТИ ЛИШЕ В ОБЛАСТЯХ, ЯКІ ПЕРЕБУВАЮТЬ ПІД ОКУПАЦІЄЮ, ІНШИМ РЕГІОНАМ НІЧОГО НЕ ЗАГРОЖУЄ» Війна в Україні триває. Наші славетні військові з усіх сил боронять рідну землю від російських загарбників. Зі свого боку відкрили аграрний фронт і вітчизняні аграрії, котрі, ризикуючи власним життям, вдень та вночі, подекуди навіть під обстрілами, засівають поля, аби виростити врожай та вберегти державу від голоду.

би дізнатися детальніше, як фермери працюють в умовах воєнних дій, ми поспілкувалися зі Світланою Литвин, аналітиком УКАБ.

– Пані Світлано, як наразі проходить посівна? – Посівна кампанія 2022 року є найскладнішою за всю історію незалежності України. Для територій, які не зазнали окупації та на яких не ведуться активні бойові дії, основними складнощами є забезпеченість ресурсами. Відак, в середньому аграрії на 40% забезпечені необхідним пальним, на 60% – засобами захисту, на 75% – насінням та на 80% – добривами. Значним обмежуючим фактором також слугує обмеженість фінансових ресурсів для закупівлі цих необхідних складових посівної. Через практично повну відсутність експорту через блокаду морських портів в аграріїв залишилася продукція, обсяги якої перевищують внутрішні потреби України, і які передбачалися для експорту та отримання експортної виручки. Зараз можливості реалізувати цю продукцію практично не має. Однак і аграрії, і уряд активно працюють над вирішенням цих питань. Посівна в Україні розпочалася в усіх областях, окрім Луганської. Навіть частково на територіях, які знаходяться недалеко від активних бойових дій. Однак посівну кампанію неможливо здійснити на всій території України, як було раніше. Згідно наших оцінок, під ярі культури будуть задіяні близько 14 млн. га (75%) площ у 2022 році. Найбіль12

ші втрати на півдні, сході та північному сході. Ці території або перебувають у зоні активних бойових дій (частина Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської та Харківської областей), або вже визволені від окупації, але на них неможливо провести посівну через мінування полів та зруйновану матеріально-технічну базу (частина Київської, Чернігівської та Сумської областей). Наразі майже завершився перший етап посівної кампанії – посів ранніх ярих культур – ячменю, пшениці, вівса, гороху, цукрового буряку, ріпаку. Зараз активно сіють соняшник, кукурудзу, картоплю, сою, гречку. Станом на 9 травня, було засіяно 8,6 млн га. Ці результати трохи відстають від того, що ми мали минулого року, як через складнощі, що виникають під час проведення поточної посівної, так і за рахунок більш холодної весни порівняно з минулорічною. – На які культури доводиться переорієнтовуватись? – Багато аграріїв заявляли про заміну частини площ під кукурудзу на користь соняшнику, сої, гречки, інших зернових колосових культур. Такі зміни спричинені тим, що кукурудза потребує більше вкладень на гектар, порівняно з іншими культурами, більше витрат на сушіння восени та більші потужності для зберігання і транспортування на експорт, який наразі вкрай обмежений спроможністю залізничного, автомобільного та річкового транспорту. За результатами опитування компаній-членів УКАБ та оцінки втрати посівів у тимчасово окупованих та постраждалих регіонах, було проведено модулювання зміни площ основних ярих сільськогосподарських культур, згідно якого площі посіву ярого ячменю цьогоріч можуть становити 906 тис. га (-32% до загальних площ 2021 року), площі кукурудзи скоротяться до 3,8 млн га (-31%), соняшнику очікується 4,7 млн га (-28%), площі сої збільшаться до 1,4 млн га (+12%). Незважаючи на збільшення площ під соняшник та ячмінь на вільній від окупантів території, компенсувати втрату площ цих культур на окупованих територіях в повному обсязі неможливо. Соняшник та ячмінь традиційно здебільшого вирощувався на півдні та сході України. Також значними є втрати площ під томатами, цибулею, баклажанами, перцем, горохом, гірчицею та баштанними культурами. Саме на ці культури українські сільгоспвиробники також звертають увагу для збільшення їх посівних площ на вільних українських землях. – Як відбуваються технологічні операції у полях, зокрема захист культур? Чи вдосталь необхідних продуктів? Всеукраїнський аграрний журнал №4 (111) / 2022

– Аграрії України намагаються у міру своїх можливостей виконувати всі технологічні операції, незважаючи на певну обмеженість ресурсів. На початок цьогорічної посівної кампанії забезпеченість засобами захисту рослин становила близько 60%. Однак, особливістю використання різних видів засобів захисту рослин є поступове їх використання протягом всього процесу вирощування культур у міру виникнення певних проблем. Тому ще є час на закупку та доставку недостаючих компонентів системи захисту рослин від наших іноземних партнерів. Можна сміливо сказати, що поточна ситуація не вплине критично на фінальну врожайність. – Яка ситуація з експортом зернових, оскільки через порти це наразі робити неможливо? – В українських експортерів наразі є три основні шляхи: залізницею до західних кордонів країни, а далі в європейські порти, або ж транспортування за допомогою барж Дунаєм у морські порти Румунії. Експорту цими шляхами заважає низка проблем. Перш за все, це технічні складнощі, такі як різна ширина залізничних колій в Україні та ЄС, через що доводиться перевантажувати продукцію або змінювати ширину коліс, нестача вагонів, барж, неготовність залізничних операторів та інших учасників ланцюга поставок країн ЄС до наших обсягів зерна тощо. Через вищезгадані проблеми пропускна спроможність цих шляхів не може замінити морські порти – зараз вона становить максимум 1 млн тонн на місяць, що в 5-6 разів менше, ніж можливості морських портів. Якщо зазвичай Україна за допомогою морських портів мала можливість експортувати приблизно 5 млн тонн зерна та 500-600 тис. тонн соняшникової олії на місяць, то за результатами березня 2022 року залізницею кордон перетнуло лише 220 тис. тонн зерна та 15,8 тис. тонн олії. Результати квітня більш втішні і становлять 920 тис. т зерна та 150 тис. т соняшникової олії. Однак навіть за максимальної пропускної спроможності всіх альтернативних шляхів експорту, надлишки кукурудзи, що є в Україні, будуть виво-

www.agroelita.info

зити понад рік, і то за відсутності експорту інших зернових. І, фактично, у нас спроможності для вивезення нового врожаю наразі немає. Україні ж потрібно експортувати не менше 3-3,5 млн т/міс. для того, щоб уникнути проблем із псуванням зерна у сховищах. – Окупанти масово вивозять наше зерно. Чи загрожує Україні голод? – Наразі під тимчасовим контролем росіян 25% посівних площ на Півдні та Сході України. Так, росіяни вивозять з Півдня у тимчасово анексований Крим зерно, викрадене в українських фермерів. Однак, продовольча криза в Україні може бути лише в областях, які перебувають під окупацією, іншим регіонам нічого не загрожує. Україна є великим світовим виробником та експортером сільськогосподарської продукції, яка виробляє значно більше, ніж споживає. На території України є значні запаси не лише зернових, а й основних базових продуктів харчування. Тому ті обсяги, які вивозяться зараз з окупованих територій, не спричинять дефіцит зернових в інших областях. – На полях масово виявляють міни. Чи можна вирішити цю ситуацію і ще провести роботи на цих землях? – У районах бойових дій до 10−15% полів забруднені залишками снарядів та мін, є поля, заблоковані через замінування доріг. Замінованність полів є одним із факторів, який не дозволяє вчасно провести посівні роботи. З цією проблемою поки що здебільшого зіштовхнулися в Київській, Чернігівський, Сумській областях, тобто облястях, які були під тимчасовою окупацією російських військ. Уже розпочалися роботи по розмінуванню цих територій відповідними службами, однак цей процес доволі тривалий, і дуже маленька ймовірність, що на цих територіях встигнуть провести посівну. Навіть, якщо поля знаходилися на певній відстані від активних бойових дій, але є підозри на наявність вибухонебезпечних рештків після обстрілів, то також викликаються відповідні служби для перевірки територій.

АКТУАЛЬНО

СІВОЗМІНИ:

ЕКОЛОГІЧНІ, АГРОТЕХНІЧНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ВИБОРУ

Сівозміна – одна із категорій, що використовується кожним агрономом у повсякденному житті. Без урахування її особливостей не приймається жодне управлінське рішення щодо вирощування с.-г. культур: від підбору агротехніки, підживлення і захисту рослин до підготовки посівного ложа під наступну культуру. Послідовність розміщення культур на певній ділянці землі залежить не лише від якісних показників ґрунту, оптимальних співвідношень руху поживних речовин для досягнення високої продуктивності. Сьогодні глибокі знання фахівців у системі мінерального живлення і хімічного захисту зумовили власників агробізнесу вибирати сівозміни лише з огляду економічного зиску без належного врахування екологічних норм. Тому спробуємо обґрунтувати різні передумови та наслідки такого вибору.

Вибір уже … насправді!!! … зроблено Це не вирок для аграрного сектору, а доконаний факт змін у структурі всієї галузі за останні 30 років. Чому обрано такий період спостережень? Науковці, практики та експерти ринку схожі у висновках щодо спрямованості вибору сівозміни: від орієнтованості на тваринництво до економічного егоцентризму. Розуміння того, що відновлення у тих масштабах і структурі галузей тваринництва у найближчі 10 років є неможливим, а також досягнута надзвичайно висока інтенсифікація технологій вирощування культур спричинило перехід від 8-10-пільних сівозмін до 4-х, або в кращому випадку 6-пільної. Тому вибір зроблено, і передумовою його стала єдина причина – господарська (а краще сказати – виключно економічна) необхідність.

Підтвердженням є показники структури посівних площ господарств українського аграрного сектору економіки (табл. 1). Ми спробували дослідити масштаби вирощування семи основних культур, площі під якими становлять більше 1 млн. гектарів (за винятком зернобобових – 0,7 млн га) за окремими агрокліматичними зонами. Довідково. Поділ здійснили дещо умовним шляхом, включивши до відповідних зон окремі області: Полісся (Волинська, Рівненська, Житомирська, Київська, Чернігівська, Сумська); Лісостеп (Закарпатська, Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька, Тернопільська, Хмельницька, Вінницька, Черкаська, Кіровоградська, Полтавська, Дніпропетровська, Харківська, Донецька, Луганська); Степ (Одеська, Миколаївська, Херсонська, Запорізька, Автономна Республіка Крим). Відзначимо загальну тенденцію: ситуація змінювалася кардинально протягом трьох десятирічь – якщо частка визначених культур склада-

Таблиця 1. Посівні площі та частка основних с.-г.культур за роками

1990

2000

2010

2019

Агрокліматична зона

6,9

5,8

5,7

6,0

Полісся

38,6

32,2

49,1

75,4

17,9

15,0

14,9

15,5

Лісостеп

52,8

50,8

75,6

85,8

7,6

6,4

6,3

6,5

Степ

58,7

68,4

98,1

94,4

32,4

27,2

26,9

28,0

Україна

51,1

50,9

75,2

85,6

Посівні площі усього, млн га

Частка основних культур, % 1990

2000

2010

2019

Примітка: до основних с/г культур включено пшеницю, ячмінь, кукурудзу на зерно, зернобобові, соняшник, сою та ріпак 14

ла 51,1%, то тепер 85,6%. Це підтверджує наші попередні висновки щодо обрання пріоритетності. Причому перше десятиліття можна охарактеризувати як період цілковитої невизначеності, хаотичного реформування КСП та масового відмовлення від обробітку землі (мінус 5 млн. га посівних площ). 2000-ті роки ознаменувалися запровадженням ринкового механізму створення підприємницьких структур, початком виходу України на міжнародні ринки, що дозволило сформувати підвищений попит на аграрну продукцію. Третє десятиліття можна характеризувати як формування цілісної системи аграрного бізнесу зі значними капітальними (в т.ч. іноземними) інвестиціями, інтенсифікацією технологій вирощування, значним підвищенням продуктивності і цінової ситуації на ринках основних культур. Усе це спричинило вибір українських аграріїв на користь високорентабельних культур, в першу чергу, технічної групи – соняшник, ріпак та соя, а також кукурудзи на зерно. Зернові колосові залишилися у ТОПі як стратегічні продовольчі культури та основні попередники. Таким чином, узагальнено сучасна сівозміна в Україні виглядає наступним чином: соняшник – пшениця (ячмінь) – ріпак (соя, зернобобові) – кукурудза на зерно із різною послідовністю, але із чіткою тенденцію наближення до монокультурності з північних (75,4%) регіонів до південних (94,4%). Всеукраїнський аграрний журнал №4 (111) / 2022

Тактика чи стратегія? Розглядаючи показники останнього десятиліття, можна зробити висновок про те, що такі управлінські рішення вітчизняних с.-г. товаровиробників щодо сівозмін хоч і базуються на комплексних факторах, але є виключно тактичними і прийнятими з огляду на економічні передумови. Для підтвердження таких висловлювань розглянемо наступну схему (рис. 1). Чинники, які впливають як на вибір сівозмін, так і загалом на розвиток галузі, ми систематизували у 3 групи: екологічні, агротехнічні та економічні. Причому вказана послідовність відіграє важливу роль, адже аграрії працюють із особливим (у всіх відношеннях) засобом виробництва – землею, а залежність від природно-кліматичних умов залишається високою. І це демонструють результати останніх років в АПК. Другу групу факторів фахівці навчилися контролювати і досягли дійсно вражаючих успіхів: стрімке удосконалення техніки, існуюче різноманіття агротехнологій вирощування, ефективне використання досягнень хімічної промисловості тощо. Економічна група факторів у цій системі координат знаходиться останньою у списку, але за господарською логікою – на першому. І з цим не посперечаєшся, оскільки ведення сільського господарства – це підприємницька діяльність з метою одержання прибутку. Це означає, що аграрій не може бути філантропом і слідкувати лише за станом навколишнього середовища, в якому здійснює діяльність. Це функції, які притаманні державі, – регулятору із наданими певним органам повноваженнями, обов’язками сприяти веденню бізнесу і контролювати дотримання норм законодавства, зокрема, й екологічного. Про його ефективність у сфері земельного і екологічного законодавства говорити поки що не доводиться. Ось приклад. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2010 № 164, допустимі нормативи періодичності вирощування культури на одному і тому самому полі становлять: для ячменю – не менше ніж через один рік; для пшениці озимої – не менше ніж через два роки; для кукурудзи в сівозміні – протягом 2-3 років поспіль; для зернобобових культур, ріпаку – не менше ніж через 3 роки; для соняшника – не менше ніж через 7 років.

www.agroelita.info

структурою українських ґрунтів. Їх, як правило, здійснювали державні наукові установи відповідного профілю, а також розпочали проводити приватні аграрні підприємства для кращого розуміння того, що «потрібно» землі і рослині. За останні 30 років рівень гумусу в середньому по Україні скоротився на 0,12 одиниць (з 3,28 до 3,16). З першого погляду, це зниження є незначним. Але це не так, оскільки на відновлення 0,1 одиниці гумусу знадобиться 25-30 років за умови належного виконання заходів та обмеження надмірної господарської діяльності. Тут варто

На практиці ж про таку періодичність годі і мріяти. Звичайно, важко звинувачувати усіх товаровиробників в абсолютному недотриманні цієї постанови, Земельного кодексу України (у цьому документі також вказано низку обмежень) або ж наукових рекомендацій. Більшість із них враховують думку експертів (в т.ч. міжнародних приватних структур) і намагаються балансувати між економічними та агротехнічними факторами. Таку поведінку я б назвав як короткострокову тактичну. Чому? Відповідь лежить у результатах багаторічних досліджень і моніторингу за станом,

Рисунок 1. Передумови вибору системи і структури сівозміни Екологічно

Агротехнічні

Тип і розташування ґрунтів

Оцінка попередників

ВИБІР СІВОЗМІН

Накопичення в ґрунті хімічних елементів (токсинів) М

Збереження рівня врожайності

Тривалість ротації сівозміни

Вітрова ерозія М

Поширення шкідників рослин

Зниження якісних показників ґрунту М

Накопичення збудників хвороб рослин

Біоенегретичний режим ґрунту М

Рівень забур'яненості посівів

Водний і поживний режим ґрунту М

Економічні Прибутковість поточна М

Технічне оснащення М

Зростання витрат на підживлення

Зростання витрат на захист рослин

Диверсифікація виробництва (в т. ч. тваринництво) М

Організація управління М

Примітка: 1) М – монокультурна сівозміна (або наближена до неї: 2-3 культури); Ф – фіксована сівозміна (умовно стабільний набір 4-5 культур); Д – динамічна сівозміна (набір 6-8 культур із поєднанням посівів трав); 2) кольори визначають рівень впливу на показник: червоний – найменше (найгірше), жовтий – посередньо, зелений – найбільше (найкраще) 15

наголосити, що земель із високим рівнем гумусу за визначений період скоротилося на 4,7% (з 24,4 до 19,7), і навпаки зросла частка із середнім рівнем – 3,4% (з 24,0 до 27,4). Обстеження понад 16 млн. гектарів земель вказало ще на одну особливість – невисокий вміст макроелементів у ґрунтах – у середньому азоту 105 мг/кг, фосфору 110 мг/кг та калію 120 мг/кг. За винятком останнього елементу, інші показники є низькими або середніми. Незважаючи на високі показники вмісту мікроелементів, ситуацію щодо стану ґрунтів можна охарактеризувати із негативною тенденцією. Тому усі прийняті рішення щодо скорочення кількості культур у сівозмінах українських аграріїв, навіть якщо вони економічно та агротехінчно обґрунтовані, є виправданими лише з огляду на досягнення тактичних результатів протягом кількох років. Питання в іншому: чи існує стратегія розвитку аграрного бізнесу та системи землекористування, яка б задовольняла усіх учасників: бізнес, державу та споживачів? Якщо так, то чи її можливо реалізувати в сьогоднішніх умовах?

Вибір одновекторний не має майбутнього Вибір того чи іншого набору культур у сівозміні не може базуватися виключно на одному із факторів, але лише на збалансованому врахуванні усіх чинників вказаних на рисунку 1 групи. Це повинні зрозуміти усі учасники. Усі, бо це має спричиняти певні дії! З боку аграріїв, з огляду на економічну логіку, професійні знання у землеробстві, вони відбуваються – вирощують те, що дає результат, і достатньою мірою зберігає властивість ґрунту для продовження ведення бізнесу. З боку регулятора кроки в економічній, фінансово-кредитній, фіскальній та екологічній політиці не дають можливості максимально скористатися ефектом від широкого застосування культур у сівозмінах. Розглянемо коротко вибір сівозміни, базуючись на певних групах факторів: 1. Екологічні. Вибір на користь монокультурного (чи наближеного до нього) вирощування с.-г. культур найменш позитивно впливатиме на водний, поживний і біоенергетичний режим ґрунту. Свій 16

відбиток на результати діяльності накладатиме також наявний тип і розташування ґрунту. Застосування на площах одних і тих же культур або ж високою частотою їх повернення може спричинити не лише різке зниження урожайності, а й призвести до неконтрольованого накопичення в ґрунті хімічних елементів (токсинів), хвороботворних мікроорганізмів та насіння бур’янів. Усе це з роками знижує якісні показники ґрунту. 2. Агротехнічні. Враховуючи досягнення хімічної промисловості, рівень технічного забезпечення, на сьогодні контролювати рівень забур’яненості посівів, ефективно боротися із хворобами рослин та поширенням шкідників можна за допомогою хімічних препаратів з новими діючими речовинами або їх комбінаціями, регулюванням доз, частоти і строків обробки. Звичайно, такі дії мають місце і дають очікувані результати: високу врожайність при допустимому рівні поширення. Та існує кілька «але». По-перше, проблеми із накопиченням хімічних елементів, поширенням бур’янів та шкідників у такий спосіб не вирішується, а лише відкладаються на невизначений термін і з часом можуть носити критичний характер. По-друге, надмірне застосування хімічних елементів у підживленні та захисті рослин, зважаючи на несприятливі погодно-кліматичні умови (посуха, нерівномірність опадів, підвищення температурного режиму), уже не даватиме такого ефекту у досягненні навіть високої продуктивності. 3. Економічні. Боротьба з такими проблемами без застосування належних сівозмін значною мірою впливає на витратну частину виробництва, адже у структурі собівартості такі елементи як мінеральні добрива і засоби захисту рослин займають до 50% матеріальних витрат (з додаванням сюди вартості пального і послуг сторонніх організацій ще більше – до 55%). Тому додаткові агротехнічні операції збільшуватимуть собівартість без забезпечення високого рівня рентабельності. Так, уже за останні 5 років рівень рентабельності зернових культур (з кукурудзою на зерно) скоротився із 42,6 до 11,8%, соняшнику – із 78,4 до 23,5%. Крім фінансових наслідків, організовувати роботу підприємства при використанні лише кількох культур простіше, хоча більшою мірою це стосується малих і середніх господарств. У великих підприємствах і агрохолдингах цей фактор не створюватиме великої проблеми через налагоджену

роботу операційних та логістичних підрозділів. Але найбільш глобальним чинником вважаємо диверсифікацію виробництва, оскільки від цього залежить і набір культур у сівозміні. Тут роль відіграють не лише наявні види діяльності, а й бажання і можливість їх розширювати. А ось цей критерій формується не у мікросередовищі бізнесу, а залежить від ситуації на макрорівні. Якщо первинною основою для прийняття рішення є рівень рентабельності, то при такому його рівні для більшості культур важко обирати 7-8 чи навіть 10 культур вирощування (більшість з яких мають доволі низьку і нестабільну рентабельність). Причин кілька: нестабільність цін на с.-г. продукцію на внутрішньому і зовнішніх ринках, а також на виробничі ресурси, які залежать від валютного курсу; високі кредитні ставки банківської системи; нерівномірне податкове навантаження на суб’єктів господарювання; відсутність перспектив розвитку галузей тваринництва; стабільність та ефективність програм державної підтримки тощо. Тому ще раз варто наголосити: у виборі сівозміни (якщо розглядати це питання стратегічно і комплексно) не завжди усе залежить від товаровиробника, а й від погодно-кліматичних умов, загальної економічної ситуації в країні.

Висновки Отож, досліджуючи питання вибору сівозмін, можна стверджувати наступне: обирати все-таки потрібно українському аграрію. Яку обрати тактику й, звісно, стратегію залежить від уміння, знань і, мабуть, відчуття менеджменту аграрного бізнесу. Слід лише наголосити, що сівозміна визначає не лише агрономічну стратегію підвищення врожайності с.-г. культур, а й продуктивності земель і взаємопов’язує усі ланки системи землеробства. Хочеться вірити, що із поєднанням капіталу, знань і праці людей, належної державної підтримки та здорового глузду (господарської логіки) у виборі сівозмін «виграють» усі: аграрний бізнес, держава, споживачі і земля – у намаганні забезпечити суспільство продовольством, одержанні необхідних прибутків для розвитку галузі та збереженні потенціалу землі на майбутнє. Підготували Сава Андрій, д.е.н., с.н.с., Сидорук Борис, д.е.н., с.н.с. Використано матеріали із джерел: http://www.ukrstat.gov.ua, https://superagronom.com, http://www.soilteq.eu, https://eos.com Всеукраїнський аграрний журнал №4 (111) / 2022

НОВИНИ

ВИСТАВКА AGRO-2022 ПЕРЕНОСИТЬСЯ: ВІРИМО В НАШУ ПЕРЕМОГУ

І ЗУСТРІНЕМОСЬ ЗОВСІМ СКОРО! У зв’язку з об’єктивними обставинами, а саме жорстокою війною росії проти України, повідомляємо, що виставка AGRO-2022, яка була запланована на 7-10 червня, НЕ СКАСОВУЄТЬСЯ, А ПЕРЕНОСИТЬСЯ на нові дати. Впевнені, ці дати будуть оголошені зовсім скоро, адже ми віримо в ЗСУ та віримо в нашу якнайшвидшу перемогу, задля якої докладаємо зі свого боку максимум зусиль!

ід початку війни команда «AGRO-2022» є і продовжує бути в Україні. Наші щоденні обов’язки дещо змінилися. Замість замовлень конструкцій під виставкові площі, ми замовляємо захисне екіпірування для наших бійців ЗСУ. Замість обговорень параметрів стендів, ми аналізуємо, який склад військових аптечок має бути найкращим. Ми продовжуємо активно комунікувати з нашими учасниками і партнерами, об’єднуючи наші можливості для допомоги Україні. Порівнюючи з періодом до 24 лютого, робочі дні і дії змінились, але незмінною залишається наша ціль – завжди робити все задля того, щоб Україна та українці ставали ще сильнішими, ще успішнішими, а наш аграрний потенціал ставав ще потужнішим. Наразі ми впевнені, що наступна 34-та виставка «AGRO» буде по-справжньою особливою і незабутньою. Прем’єр і презентацій буде ще більше, а демонстрації нових вдосконалень і можливостей стануть ще видовищнішими.

www.agroelita.info

Ми сподіваємось, що нову виставку відвідає рекордна кількість компаній з інших країн. На сьогоднішній день до України прикута увага всього світу, всі країни бачать і з кожним днем переконуються у силі і незламності українського народу, у його аграрних можливостях і перспективах. Нагадаємо, що минулого року у виставці взяли участь компанії з Німеччини, Польщі, Китаю, Литви, Італії, Туреччини. То ж бережіть себе. Любіть Україну. Допомагайте один одному. Вірте в ЗСУ. Вірте в себе. Вірте в нашу перемогу. Вірте в «AGRO» та слідкуйте за анонсами. Скоро почуємось і побачимось!

РОСЛИННИЦТВО

АНДРІЙ НІКОЛАЮК, ГЕНЕРАЛЬНИЙ ДИРЕКТОР ПРАТ «ЕТНОПРОДУКТ» ПРО

ОРГАНІЧНЕ ВИРОБНИЦТВО В УМОВАХ ВІЙНИ ПрАТ «Етнопродукт» – це українсько-швейцарське аграрне підприємство, яке отримало органічний сертифікат ще у 2008 році. Поля та ферми підприємства знаходяться на півночі Чернігівської області, а молокопереробні потужності – під Києвом. ПрАТ «Етнопродукт» належить 1000 га органічних пасовищ, сіножатних та посівних угідь, а також 700 голів м’ясних і молочних корів. Підприємство виробляє органічне сире та пастеризоване молоко, сметану, кефір, йогурт, яловичину, соуси, овочі, зернові, бобові тощо.

би дізнатися, як компанії вдається господарювати в нинішніх умовах, та які її подальші плани, ми поспілкувалися з генеральний директором ПрАТ «Етнопродукт» Андрієм Ніколаюком. Пан Андрій працює у компанії зі самого початку її органічної «подорожі» та вніс великий внесок у розвиток. – Розкажіть детальніше про ваше підприємство. – ПрАТ «Етнопродукт» складається із двох підрозділів: сільськогосподарського та молокопереробного. До сільсько-

господарського підрозділу належать поля та ферми підприємства, які розташовані на північному сході Чернігівської області України, де обробляється близько 1000 га органічної землі (пасовища, сіножаті, рілля) та утримується близько 700 голів великої рогатої худоби. Наша ферма розташована в найнебезпечнішій частині України, на північно-східних кордонах двох агресорів – білорусі та росії. На молокопереробному підприємстві під Києвом виготовляється готова органічна продукція харчування під власною торговою маркою «ЕтноПродукт», та поставляється в торговельні мережі м. Києва та інших міст України. – Як війна та загальні обставини змінили повсякденну роботу компанії? – Робота нашої компанії змінилася суттєво. Маленьке місто, в якому розміщується наша ферма, було оточене військами агресора з першого дня війни. З того часу не було зовнішнього постачання їжі, медикаментів, пального тощо. Можна лише уявити, наскільки важко було виживати в таких умовах. Під час окупації більшість надоєного молока ми віддавали місцевому населенню безплатно. Деякі жителі казали, що ми врятували їх від голодної смерті. Молокопереробне підприємство у Києві наразі не працює з двох причин: по перше, не можливо доставити органічне молоко із нашої ферми на переробку, по друге, наші переробні потужності знаходилися поруч із лінією бойових дій, і наші працівники боялися виходити на роботу. – Поділіться досвідом роботи під час війни. Чи довелося Вам змінити свою практику на фермі/підприємстві, і яке Ваше ставлення до поточної ситуації? Ваше підприємство втратило працівників, тому що деякі з них зараз служать у Збройних силах України чи територіальній обороні? Чи жінки були змушені покинути Україну? – Особисто для мене є два різних досвіди. Перший – це моє перебування в Києві під час війни. Протягом перших п’яти тижнів я знаходився у столиці поблизу лінії фронту, постійно чув звуки канонад. У такій ситуації ти маєш спробувати зосередитися на звичних речах, а не постійно сидіти у телефоні та оновлювати стрічку новин. Другий досвід – це намагання працювати в окупованому регіоні та нести відповідальність за функціонування ферми, адже я повинен бути напоготові у будь-який час. 70% працівників ферми вирішили не виходити на роботу у перший день війни, адже вони були налякані. Водночас наші корови не розуміють, що таке війна і страх, тому мають бути нагодовані та напоєні щодня, аби не померти. Але ті, хто вийшли на роботу, проявили велику мужність. Всеукраїнський аграрний журнал №4 (111) / 2022

Завідуючий нашою фермою з перших днів намагався знайти пальне, щоб продовжити роботу ферми. Одного дня його затримали на блокпості російських загарбників та поклали обличчям до землі. Дякувати Богу, росіяни вирішили його відпустити і він залишається працювати із нами до цього дня. На щастя, село, де розміщується ферма, вже деокуповане, і ми намагаємося відновити роботу. Однак, в Україні все ще багато окупованих територій, тому частина наших чоловіків залишилася служити в Збройних силах України, а частина працівниць була змушена покинути Україну. Ми ще не повністю відновили нашу діяльність, тому я сподіваюся, що зможемо тимчасово замінити їх у разі потреби. Чесно кажучи, я не знаю, що приготувало для нас майбутнє. – Розкажіть про діяльність підприємства/господарства у довоєнний період? – Ми успішно працювали на органічному ринку України 14 років, та є одними із найстаріших органічних підприємств. Обробляємо близько 1000 гектарів органічних земель в Чернігівській області. Доставляли органічне молоко із нашої ферми на переробні потужності у Києві та виробляли 13 органічних продуктів: від пастеризованого молока до масла. Протягом останніх 5 років активно експортували зерно, але зараз орієнтуємося виключно на внутрішній ринок. – Як Вам вдається продовжувати надавати людям свою продукцію під час війни? – Через значні пошкодження доріг та мостів у Чернігівській області ми досі не можемо доставляти молоко на переробку із нашої ферми. Будемо надіятися на краще, але поки що наші перспективи примарні. – Чи можете Ви все ще виплачувати зарплату своїм співробітникам? – Наразі це найбільш гостре питання для нашої компанії. Минуло понад 2 місяці, як ми востаннє відвантажували нашу продукцію, і не знаємо коли відновимо діяльність повноцінно. Але у нас є команда чудових працівників, в яких є сім’ї, і їм потрібно продовжувати працювати та отримувати заробітні плати. Працівники ферми отримують зарплатню шляхом продажу молока на місці. Але наш підрозділ у Києві, на жаль, зараз не має доходів. Це ще більше ускладнюється посівним сезоном та потребою реінвестувати наявні кошти, щоб купити насіння та посіяти корм для наших корів. Ось така у нас наразі ситуація. – Чи є у Вас доступ до всіх матеріалів, які необхідні для продовження виробництва? – На жаль, ні. Один із наших постачальників пакувальних матеріалів розміщувався у Харкові, де була напружена ситуація. Виробничі потужності цього постачальника повністю знищені, тому ми шукаємо нових партнерів у цьому напрямку. Інші постачальники працюють, але не стабільно. Маю велику надію, що вони відновлять свою роботу в повному обсязі та ми зможемо повернутися до виробництва, але нічого не буде як раніше. – Як Ви плануєте продовжувати працювати на органічному ринку після закінчення війни? – Якщо з нами не станеться нічого трагічного, ми продовжимо виробляти органічну продукцію. Дуже сподіваємося, що органічна продукція буде затребувана на українському ринку. Ми не плануємо переходити на неорганічне виробництво. Довідково: Стартувала грантова програма «Підтримка органічного сектору в Україні», ініційована об’єднанням «Органічна Ініціатива», мета якої – підтримка виробників органічних продуктів, збереження та посилення спроможності органічного сектору України у середньо- та довгостроковій перспективі. З 24 лютого 2022 року (від початку широкомасштабного вторгнення росії на територію України) органічний сектор України, як і вся аграрна та продовольча промисловість,

www.agroelita.info

потерпає від російської агресії. Значна частина земель, що зайняті під органічне виробництво, опинилась у місцях ведення бойових дій та під окупацією. Незважаючи на усі складнощі, багато органічних виробників розпочали посівні роботи, надають органічні продукти у ЗСУ, територіальну оборону, надають житло та харчування для біженців з різних куточків України. На першому етапі грантова підтримка буде надаватись мікро, малим та середнім підприємствам та малим виробникам, площі яких розташовані на території Житомирської, Київської, Чернігівської, Харківської та Сумської областей, що були окуповані протягом перших місяців вторгнення, або території інших областей, які постраждали від активних бойових дій. Грантову програму ініційовано об’єднанням «Органічна Ініціатива», до складу якого входять ключові учасники органічного сектору України. Органічна Ініціатива об’єднала зусилля та ресурси однодумців і розпочала свою діяльність у квітні 2020 року; вона має на меті сприяння розвитку органічного ринку та зростанню торгівлі українською органічною продукцією на внутрішньому і зовнішньому ринках. Більше про грантову підтримку: https://www.dossier.org. ua/projects/organic-sector-support/ Інтерв'ю з органічним виробником організовано об’єднанням «Органічна Ініціатива» в рамках підтримки швейцарсько-української програми «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України» (QFTP), що фінансується Швейцарією та впроваджується Дослідним інститутом органічного сільського господарства (FiBL, Швейцарія) у партнерстві із SAFOSO AG (Швейцарія).

РОСЛИННИЦТВО

ЯК РОЗКРИТИ

ГЕНЕТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ТА ЗМЕНШИТИ ВПЛИВИВ НЕГАТИВНИХ ЧИННИКІВ

Нестача пального та добрив — проблема №1 для аграріїв в умовах воєнного стану в Україні! Але Україна - понад усе! Треба працювати, сіяти, вирощувати, обробляти, збирати врожай, щоб українці були з хлібом!

рім того, погода має свій характер та плани! Агроному лишається єдине – підлаштовуватися під існуючі умови. Завдання аграрія допомогти посівам швидше відновитися та вийти зі стресу. А для ярих культур важливо забезпечити умови для повноцінного процесу вегетативного розвитку в критичні фази розвитку, застосовуючи новітні та нестандартні методи в підживленні культур!

Коренева система – основа рослини Розвинена коренева система – основа ефективного живлення та вологоспоживання с.-г. культур. Коренева система має неменше значення, ніж вегетативна маса у формуванні врожайності, бо рослина – складний механізм, і щоб цей механізм забезпечив нас максимальною врожайністю, потрібна злагоджена робота всіх її частин. Щоб попередити повне чи часткове відмирання кореневої системи та стимулювати її ріст і розвиток, необхідно застосовувати стимулятори росту на початкових етапах вегетації, а також обробляти посівний матеріал стимулюючими препаратами. 20

Нині як у вчених, так і в аграріїв-практиків не виникає сумнівів щодо стимулюючої дії гумінових та фульвових кислот на рослину. Ці речовини стимулюють розвиток кореневої системи на 25-30%, що дає рослині змогу сформувати потужну кореневу систему та засвоювати вологу з нижніх шарів ґрунту і більше поживних речовин. Це підвищує загальну стресостійкість рослини, як до посухи, так і до інших факторів, а також збільшує врожайність.

Підвищення ефективності використання наявної вологи Дефіцит вологи навесні – одна із основних проблем у вирощуванні с.-г. культур, оскільки підвищує ризики недобору врожаю. Відак, озимі культури мають можливість максимально використати запаси вологи в ґрунті, накопичені протягом зимового періоду, та завдяки їм закласти і сформувати врожай. Всеукраїнський аграрний журнал №4 (111) / 2022

Для ярих же культур зимові запаси вологи не надто доступні. Досить часто цих запасів недостатньо для закладення структурних одиниць урожаю, що відповідає потенціалу сорту чи гібриду. Недовготривала посуха спричинює зниження в’язкості цитоплазми та уповільнює ростові процеси. Рослини забезпечують стійкість до нестачі вологи шляхом утримання води в клітинах і запобігання її втратам. Особливу роль у регуляції стресу відіграє абсцизова кислота. Вона закриває клітини, що замикають продихи, захищає мембрани клітин. Також вона накопичується у коренях і виділяється у навколишнє середовище, сигналізуючи іншим рослинам про посуху шляхом алелопатичних взаємодій. На жаль, ми не можемо впливати на вологозабезпечення і залежимо від погоди. Втім, здатні підвищити ефективність використання наявної вологи сільськогосподарськими культурами. Висококонцентровані рідкі комплексні добрива дають можливість забезпечити рослину основними елементами живлення, але важливо, щоб вони знаходилися в доступній для рослин формі. В умовах посухи обприскування рослин гуміновими та фульвовими кислотами зменшує коефіцієнт транспірації на 17-25%. Це дає змогу рослині синтезувати до 25% більше органічної речовини і, відповідно, урожаю з тієї ж кількості доступної вологи.

Розвиток рослин в умовах екстремальних температур Рослини мають властивість адаптуватися до екстремальних температур або різких температурних коливань унаслідок реалізації складних фізіолого-біохімічних процесів і молекулярно-генетичних механізмів. Обприскування рослин гуміново-фульвовими та карбоновими кислотами допомагає підтримати процес фотосинтезу в умовах перевищення максимально допустимих температур. Це дозволяє рости і розвиватися рослинам в умовах, коли температура навколишнього середовища сягає вище 33-36°С, що особливо актуально для більшості регіонів України. Обприскування посівів препаратами, що містять такі кислоти потрібно проводити за 5-6 днів до можливих температурних змін.

Основа захисту рослин від стресів Солі гумінових, фульвових та карбонових кислот допомагають захистити рослини від всіх видів стресів (біотичних, антропогенних, кліматичних та едафічних). У результаті досліджень інституту США Virginia Tech було виявлено, що застосування гумінових та фульвових кислот стимулювало рослини виробляти на 50% більше ферменту супероксиддисмутаза (СОД), який закріплює вільні радикали та захищає хлоропласти і мембрани клітини. Якщо фермент СОД виробляється рослиною в достатній кількості, то він приймає участь в більше 1000 хімічних реакцій за секунду в клітині рослини. Тому, для того, щоб попередити наслідки можливих стресів, необхідно підживлювати рослини гуміновими, фульвовими та карбоновими кислотами, до передбачуваних стресових

www.agroelita.info

ситуацій. В цьому випадку рослини довше залишатимуться зеленими та швидше відновляться після теплового чи холодового стресу, посухи, сонячних опіків тощо.

Зняття хімічного стерсу Аграрії виконують пестицидний обробіток полів, який підсилює існуючий стрес або завдає стресу хімічним навантаженням. Рослинам самостійно здолати цей стрес без значних втрат врожайності просто неможливо. Тому завдання агронома активізувати у рослині синтез необхідних білкових речовин завдяки внесенню незамінних L-амінокислот. Рослини, які були швидко виведені зі стресу, можуть стрімко активізувати свій розвиток, але для цього рослині потрібно великі затрати енергії на біохімічні перетворення. Джерелом цієї енергії є АТФ та ферменти (ензими та каталізатори), які прискорюють протікання реакції в рослині в мільйони разів. В утворенні ензимів та їх активізації приймають участі мікроелементи (мідь, залізо, марганець, цинк, молібден тощо), які виснажена рослина взяти з ґрунту просто не в змозі. Тобто, крім обробки препаратами, що мають антистресову дію, потрібне внесення листковим підживленням комплексу мікроелементів. Крім того, рослина використовує мікроелементи для вироблення фітогормонів – природних регуляторів її росту та розвитку. Обробка рослин гуміново-фульвовими речовини сприяє зв’язуванню пестицидів та важких металів у нерухому форму, запобігаючи їх проникненню у воду та корені рослини, і абсорбції токсичних хімічних речовин. Посіви не втрачають 3-7 днів вегетації на вихід із стресового стану. Таким чином долають пестицидний стрес і відновлюють нормальний метаболізм у клітинах рослини. Знижується небезпечний рівень нітратів у рослині. Дослідженнями встановлено, що через підвищення імунітету рослин подовжується період захисної дії фунгіцидів, внаслідок чого рослини довше плодоносять. Через «коротку весну» важливо стимулювати швидкий ріст сільськогосподарських культур ще на початку вегетації. Тому важливо проводити обробку препаратами для стимулювання росту та зняття стресу не менше 2-х разів, щоб рослина встигла бути достатньо розвиненою, щоб увійти в суху та гарячу пору року. 21

РОСЛИННИЦТВО

МІСКАНТУС –

ПЕРСПЕКТИВИ І ПРОБЛЕМИ

Протягом останніх років ми перестали дивуватися сонячним колекторам для гарячого водопостачання на дахах будинків, гігантським вітрякам чи сонячним панелям для генерації електроенергії, а твердопаливні котли для обігріву приміщень зайняли місце в котельнях підприємств та домогосподарств поряд з газовими й електричними.

структурі енергоспоживання України частка енергії, яка витрачається на опалення (охолодження), становить більше половини усієї виробленої енергії. Частка теплової енергії, вироблена з відновлюваних джерел зросла з 6,2 % у 2016 р. до близько 10 % у 2020 р. Середнє значення цього ж показника по Європі станом на 2018 рік вже становило 20 %, а у країн-лідерів (Швеція, Фінляндія, Литва, Естонія, Латвія) – понад 40 %. Енергоносії – це значна частина українського імпорту. Країна витрачає мільярди доларів на закупівлю нафти, газу, вугілля, тоді як значну їх частину можна замінити ресурсами, вирощеними і виробленими в Україні, і тим самим забезпечити стабільний розвиток держави. Реальною альтернативою викопним копалинам є біомаса. Поряд з ефективним використанням біомаси як вторинної сировини при вирощуванні с.-г. культур особливої уваги заслуговує напрям, пов'язаний з виробництвом твердих видів палива за рахунок вирощування нових видів високопродуктивних багаторічних рослин, що дає змогу гарантовано отримати задану кількість біомаси необхідної якості. Однією з таких рослин є міскантус гігантський (Miscanthus × giganteus). Площі під цією культурою у Європі та США щороку збільшуються, бо вирощування міскантусу як сировини для виробництва біопалива вважається одним з найменш витратних і найбільш рентабельних. В Україні завдяки вирощуванню міскантусу гігантського можна вирішити мінімум дві проблеми: використовувати для вирощування малопродуктивні землі, яких за різними оцінками в Україні налічують від 3 до 4 млн. гектарів, та зменшити залежність від викопних джерел енергії – газу та вугілля, бо за сприятливих погодних умов урожай сухої біомаси може становити понад 20 т/га. Україна, маючи надзвичайно високий потенціал з вирощування міскантусу гігантського, за останні 10 років не змогла наростити його вирощування, хоча науковці наводять чимало аргументів на користь такої популярної у Європі та США енергетичної культури. Міскантус гігантський – це гібридна багаторічна рослина, яка може рости на одному місці більше 20 років. Останнім часом поширюється практика використання міскантусу для відновлення територій, які зазнали деградації внаслідок військової діяльності, через видобування якихось корисних копалин або колишніх полігонів сміття тощо. Це дозволяє, окрім отримання біомаси високої якості, зберегти від ерозії гумусний шар та м’яко відновити родючість таких ґрунтів. Дослідження по вирощуванню міскантусу у зонах радіоактивного забруднення, де обмежено вирощування продовольчих культур, показали малу схильність рослин до накопичення радіоактивних елементів. Особливістю цього гібриду є те, що він розмножується не насінням, а частинами кореневищ – ризомами. В технології вирощування міскантусу гігантського підготовка ґрунту під посадку і сама посадка є найбільш трудомісткими і затратними частинами роботи. Як правило, ризоми отримують із одно- або 22

дворічних рослин міскантусу. Викопують маточні кореневища навесні, безпосередньо перед садінням, і вручну ділять на ризоми, які й будуть посадковим матеріалом для наступної посадки. Ризомами, отриманими з 1 гектару дворічного міскантусу, можна засадити від 10 до 30 гектарів нових земель. В умовах українського клімату міскантус гігантський починає проростати, коли ґрунт прогріється до 10-12 °С. Небезпечні для рослини заморозки пізньої весни, в результаті яких гинуть пагони та скорочується загальний період росту культури. Найвища вразливість рослин виявляється під час першої перезимівлі.

Міскантус гігантський – це гібридна багаторічна рослина, яка може рости на одному місці більше 20 років Міскантус гігантський добре адаптований до несприятливих умов вирощування, зокрема на ґрунтах з підвищеним вмістом солей важких металів. Проте, найкращу урожайність він показує на середньощільних ґрунтах із низьким рівнем ґрунтових вод та малим схилом. Завдяки розгалуженій кореневій системі його можна вирощувати на піщаних і супіщаних ґрунтах. Для вирощування міскантусу не рекомендують використовувати лугові поля, бо кореневища погано проростатимуть. Розгалужена коренева система міскантусу покращує інфільтрацію та гідравлічну провідність, внаслідок чого маргінальні ґрунти протягом кількох років перетворюються в пористі з малою насипною густиною, здатні краще утримувати вологу, зростає активність та різноманіття мікроорганізмів, які відіграють важливу роль у процесах агрегації і відновлення частинок ґрунтів. Існує думка, що міскантус гігантський можна посадити і не удобрювати. Але вона є хибною. Дослідження вказують на необхідність не лише відбору якісних ризом для висаджування, а й використання спеціальних добавок і добрив, особливо у перший рік культивування міскантусу. Комплекс таких заходів дозволяє збільшити частку рослин, що успішно перезимували до 88-95 % . Перед посадкою необхідно знищити бур'яни та виорати ділянку. Добрива додають лише тоді, коли аналіз ґрунту показує його сильне виснаження. Додавання азотовмісних добрив не сприятиме збільшенню інтенсивності росту міскантусу, але може спровокувати розвиток бур'янів. Сходить міскантус повільно і нерівномірно, тому важливо провести попередню роботу з контролювання чисельності Всеукраїнський аграрний журнал №4 (111) / 2022

бур’янів. Часткове знищення бур’янів у міжряддях доступними на ринку хімічними засобами пригнічують і ріст самого міскантусу, бо дієвого й ефективного гербіциду для цієї культури поки немає. Та й використання таких засобів є небажаним. Перший рік вирощування є найважливішим. Якщо проведені підготовчі роботи будуть вдалими, то вже на другий-третій рік рослини матимуть достатній запас, щоб інтенсивно розвиватися і отримувати урожай, який вже доцільно збирати і переробляти. На другий рік за сприятливих погодних умов і достатньої кількості опадів у період вегетації рослин можна отримати вже 10-15 т сухої біомаси. Наведені у науковій літературі дані вказують на толерантність міскантусу до нетривалих посух. Рослини досить добре переносять відсутність опадів протягом місяця, а критичним періодом часу, коли рослини гинуть без води, є 60 днів. Пікові значення біомаси досягаються наприкінці літа, але біомасу найкращої якості отримують при збиранні урожаю взимку чи ранньою весною. За зимувальний період з рослин опадає листя, урожай біомаси стає приблизно на 30 % меншим, порівняно з піковими значеннями, але зібрана біомаса у вигляді стебел характеризується мінімальною зольністю (2-3 %), а її вологість не перевищує 15 %, тому вона придатна для подальшої переробки без додаткового сушіння. Збір урожаю необхідно закінчити до кінця березня, бо у квітні починають проростати нові пагони. Збирають урожай міскантусу кормозбиральною технікою. Зібрані стебла можуть подрібнюватися для подальшого виробництва паливних гранул чи брикетів або формуватися у тюки для переробки на технологічні види палива. Теплотвірна здатність сухої біомаси міскантусу складає 18 МДж/кг у випадку спалювання пілет. Його стебла містять 65-70 % целюлози, що обумовлює високу енергетичну цінність. 1 т паливних гранул з міскантусу приблизно еквівалентна 440 кг сирої нафти, 820 кг кам'яного вугілля, 515 м3 природного газу, 1,2 т деревини або 420 кг дизельного палива. Під час згорання біомаси міскантусу гігантського виділяється менша кількість вуглекислого газу, ніж було його абсорбовано рослинами в процесі фотосинтезу, тому використання біопалива з міскантусу не сприятиме парниковому ефекту. Високий вміст целюлози робить міскантус не лише доброю енергетичною культурою, а й перспективною сировиною для виробництва технічного паперу та екоупаковок, і може частково замінити деревину в паперово-картонній промисловості, бо фізико-хімічні властивості целюлози з міскантусу і деревини є подібними. Біомасу міскантусу використовують для виробництва легкого бетону, будівельних та ізоляційних плит, звукоізоляції, виробів з органічних полімерів, які розкладаються мікроорганізмами, горщиків для розсади овочів та квітів, ниток і волокон високої міцності для автомобільних кузовних деталей. Незважаючи на перелічені переваги використання біомаси міскантусу і як відновлюваного джерела енергії, і як сировини для виготовлення промислової продукції, в Україні ця рослина у промислових масштабах практично не вирощується. Періо-

www.agroelita.info

дично з’являються відносно невеликі плантації, на яких вирощують «паливо» для забезпечення теплом окремих господарств, практично відсутні великі плантації для забезпечення роботи великих виробництв і, тим більше, для отримання прибутку на продажі біомаси. Це пов’язано з досить великим терміном окупності, який становить 5-7 років. Для закладання промислової плантації необхідно купити одразу значну кількість ризом – 18,5 тисяч на 1 гектар. Це не завжди економічно вигідно. Доцільніше закласти розсадник, щоб забезпечити себе власним посадковим матеріалом. У перший рік необхідно провести підготовчі роботи на ділянці, яка планується як розсадник, закупити навесні посадковий матеріал і висадити його у ґрунт. На другий чи третій рік частину коренів викопують, ділять на ризоми і закладають промислову плантацію, урожай з якої можна буде збирати через 2-3 роки. Тобто лише за 3-4 роки можливе отримання урожаю біомаси у достатній кількості, яка буде використана як власна енергетична сировина. Промислова плантація може існувати 20 і більше років, але максимальні врожаї отримують протягом перших 10 років. Далі урожайність буде незначно зменшуватися без внесення мінімально доцільної кількості поживних речовин. За даними Біоенергетичної асоціації України рентабельність вирощування міскантусу складає близько 17 %, тоді як цей же показник для енергетичної верби і тополі коливається в межах 11-12%. Рентабельність може бути збільшена, якщо в Україні запрацює державна інвестиційна програма підтримки вирощування біоенергетичних культур. Така підтримка може бути реалізована шляхом надання субсидій чи зменшення податків на їх вирощування. Цікавою є також практика, яка реалізована у ЄС. Згідно вимог єдиної сільськогосподарської політики ЄС усі фермери, які володіють понад 15 га орних земель, повинні виділяти не менше 5% площ – таких як буферні смуги, ландшафтні елементи, землі для лісонасаджень та інші, для вирощування багаторічних енергетичних культур, не застосовуючи при цьому пестициди й хімічні добрива, або звести їх використання до мінімуму. За відновлюваною енергетикою – майбутнє. Пошуку шляхів використання відновлюваної енергії у всьому світі приділяється значна увага. У 2016 році підписано нову Кліматичну Угоду, яка передбачає уповільнення темпів зростання середньорічної температури шляхом приведення у другій половині ХХІ століття викидів парникових газів до рівня, який природа здатна переробляти без шкоди для себе. З цією метою передбачається щорічно залучати $100 млрд. для заміни традиційних джерел енергії відновлювальними, серед яких важливе місце посідає біоенергетика. Зрозуміло, що альтернативна енергетика не зможе ближчим часом замінити традиційну повністю, але дозволить значно зменшити витрати як країни в цілому, так і окремих господарств на енергоносії та захистити від сезонних коливань ціни на них. Павло Шаповал, Національний університет «Львівська політехніка»

РОСЛИННИЦТВО

КОМПАНІЯ «МАЇС» ПОПРИ ВІЙНУ ЗАПУСКАЄ СЕЛЕКЦІЙНУ СТАНЦІЮ Українська селекційна компанія «Маїс» попри війну та зрив експортних поставок запускає нову селекційну станцію. Вона розташовується в місті Борщів Тернопільської області. Там створюватимуть нові гібриди української кукурудзи.

«Наші спеціалісти схрестили наявний матеріал для цієї станції, відібрали кращі зразки зі свого генетичного банку й попри війну почали цей проєкт. На підготовлене поле на Тернопільщині ми вже висіяли перші зразки селекційного розсадника, які прибули з нашого розсадника в Чилі», – розповідає Микола Федько, генеральний директор компанії «Маїс». Цьогоріч станція запрацює не на повну потужність – не вдалося добудувати офіс і приміщення для відпочинку спів-

робітників, як планувалося раніше. Також не вдалося завезти всю заплановану техніку. «Сівалка та комбайн зараз перебувають у Німеччині. Транспорт повністю проплачений, але стоїть питання ризиків. Тож чекаємо й приймаємо рішення, зважаючи на поточну ситуацію», – пояснюють у компанії «Маїс». Для якісного старту планують використати всі наявні ресурси. Передусім, людські. Тому насамперед сформували штат станції: агрономи, помічники агрономів, селекціонери. У компанії наголошують: відкриття селекційної станції має велике значення для всього українського агросектору. «Ми – перша селекційна приватна компанія, яка самотужки розвиває селекційну програму по кукурудзі. Над цим у нас працюють десятки науковців в трьох регіонах України. У наших лабораторіях сотні тисяч зразків, рекомбінантів, для збереження яких ми забезпечуємо найкращі умови (від кліматичних до логістичних і документаційних). Ми – єдина українська компанія, яка має зареєстровані гібриди кукурудзи в ЄС і зараз відкриваємо нову селекційну станцію у регіоні, більш наближеному до європейських кліматичних умов. Зважаючи на те, що це відбувається під час активних воєнних дій, для нас – це значна подія», – зазначає Микола Федько. «Насіння – це продукт, який завжди має додану вартість. Це – не сировина, це вже готовий товар з усіма вихідними: від упаковки, дозволів, сертифікацій до імені та адреси українського виробництва. Тож продовження роботи насіннєвих компаній в нинішніх умовах дуже важливе. Це дає надію на відкриття нових ринків та ріст галузі попри всі зовнішні умови», – додає Сюзана Григоренко, виконавча директорка Насіннєвої асоціації України.

Всеукраїнський аграрний журнал №4 (111) / 2022

РОСЛИННИЦТВО

«КОНТІНЕНТАЛ ФАРМЕРЗ ГРУП» ЗАСІЯВ ЯРИМИ ЗЕРНОВИМИ, ОЛІЙНИМИ ТА ТЕХНІЧНИМИ КУЛЬТУРАМИ МАЙЖЕ 100 ТИС. ГА У «Конітнентал Фармерз груп» завершилася весняна посівна кампанія. Ярими зерновими, олійними та технічними культурами засіяли майже 100 тис. га. Цього року в структурі посівів компанії традиційно є соя, соняшник та кукурудза. Зважаючи на ситуацію у країні, навесні було внесено зміни у посівну структуру та додано стратегічно важливі для продовольства культури — гречку та цукровий буряк. «Завдяки запасам посівного матеріалу та засобів захисту ми вчасно розпочали польові роботи і практично не зупиняли їх. Команда спрацювала на відмінно. Ми завершили роботи

в заплановані терміни, — коментує операційний директор Контінентал Фармерз Груп Віталій Ставнічук. — Бачимо, що посіви в доброму стані. Уже маємо 90% сходів соняшнику та кукурудзи. Дуже стрімко починає проростати соя. Після завершення посіву переходимо до другого, критично важливого для культур етапу — внесення засобів захисту». Також компанія завершила посадку картоплі. Під неї, як і планували, відвели 2,2 тис. га. Озимі культури, які в структурі посівів Контінентал займають понад 86 тис. га, в хорошому стані. Ріпак уже перейшов у фазу активного цвітіння.

«АСТАРТА» ЗАВЕРШИЛА ПОСІВНУ КАМПАНІЮ 2022 Незважаючи на всі труднощі, спричинені російською військовою агресією, Астарта забезпечила усі необхідні для посівної кампанії-2022 матеріальні ресурси і в оптимальні терміни провела комплекс весняно-польових робіт в межах наявного земельного банку агропромхолдингу. Про це компанія повідомляє на своїй сторінці у Фейсбук. «Ми переконані, що в умовах війни не можна зменшувати об’єми виробництва сільськогосподарської продукції, навпаки їх потрібно зберегти. Усі землі, які доступні зараз для обробітку, потрібно обов’язково обробляти. Тому Астарта обробляє усі 100% земель, які має в управлінні і, після розмінування, провела посівну навіть на тих землях у Чернігівській області, які до початку квітня були під тимчасовою окупацією», – зазначив Вадим Скрипник, директор з сільськогосподарського виробництва та елеваторного бізнесу Астарти.

www.agroelita.info

Структура посівних площ Компанії 2022 виглядає таким чином: цукрові буряки (33 тис. га), кукурудза (38 тис. га), соя (40 тис. га), озима пшениця (55 тис. га), соняшник (30 тис. га), озимий ріпак (6 тис. га), органічна продукція (2 тис. га), кормовий клин (8 тис. га). «У цьогорічній структурі посівів агропромхолдингу відбулися деякі зміни. Ми скоротили посівні площі кукурудзи на користь таких олійних культур, як соняшник і соя. Вони мають нижчу врожайність з гектара, якщо порівнювати з кукурудзою, але їх можна переробляти тут в Україні», – додав Вадим Скрипник. «Наразі головними завданнями команди Астарти – зібрати урожай на усіх площах і забезпечити зберігання та переробку цієї продукції», – зазначають у компанії. 25

РОСЛИННИЦТВО

МІКРОЕЛЕМЕНТИ: ОСНОВНІ МОМЕНТИ, ПРО ЯКІ ВАРТО ПАМ’ЯТАТИ Мікроелементи – це хімічні елементи, без яких не обходиться жоден фізіологічний процес життєдіяльності як рослинних, так і тваринних організмів. Рослинами вони використовуються у мінімальних кількостях порівняно з макроелементами, проте, їх біологічна роль досить суттєва, а їх місце в житті рослин не можна недооцінювати. Недарма їх інколи навіть називають «елементами життя». За їх нестачі або відсутності живий організм не здатен нормально функціонувати.

агальновідомо, що основним джерелом надходження поживних елементів є ґрунт. Звичайно, брак елементів живлення в ньому не призведе до загибелі сільськогосподарських культур, але точно стане причиною зниження інтенсивності та рівномірності процесів росту і розвитку. Як наслідок, рослини не зможуть реалізувати свій генетичний потенціал, тобто дадуть низький та неякісний врожай. Стосовно позакореневого застосування мікроелементів, то тут є чимало скептиків. Дехто свою думку обґрунтовує тим, що достатньо основного внесення, аби рослина повноцінно розвивалась і продукувала, а, мовляв, про все інше має подумати природа. Можливо, певною мірою, це і так, проте, зміни кліматичних умов останніх років диктують зовсім інші правила. Та й мікроелементи не можуть бути замінені іншими речовинами або компонентами біохімічних процесів, а їх нестача обов’язково повинна бути компенсована з урахуванням функціональної дії, тобто впливу або ж участі в конкретному фізіологічному процесі. Варто звернути увагу і на форму мікроелементів, в якій вони містяться у ґрунті, адже рослиною використо-

вуються лише водорозчинні рухомі форми, а нерухомі використається тільки після проходження процесів трансформації. Досить часто, внаслідок впливу погодних умов ці процеси уповільнюються або ж і зовсім зупиняються. Неабияке значення при цьому має рівень ґрунтової вологи, адже за умови рясного зволоження, мікроелементи досить часто вимиваються в нижні горизонти і стають недоступними для кореневої системи рослин. Тож їх позакореневе внесення стає просто необхідним. Практично усі мікроелементи є складовими ферментів, окрім Бору, а головні їх функції полягають у таких ключових аспектах: 1. За умови наявності всіх необхідних мікроелементів (а для кожної рослини їх спектр відрізняється) повноцінно синтезуються усі біоферменти, що сприяють ефективному використанню води, сонячної енергії та потрібних в конкретний період росту і розвитку елементів живлення (N, P, K, S, Ca, Mg, Fe, Mn, Cu, B, Zn, Mo, Co). А це призведе до підвищення якості та кількості врожаю. 2. Ферменти, вироблені за достатньої кількості мікроелементів, покращують регенеруючу здатність рослинних

тканин та підвищують їх стійкість до захворювань. 3. Завдяки мікроелементам покращується імунітет рослин та підвищується стресостійкість. Їх нестача провокує стан фізіологічної «депресії» та втрату опірності до грибкових захворювань. 4. Переважна більшість мікроелементів є активними каталізаторами, що прискорюють низку біохімічних реакцій. А спільний вплив деяких з них посилюють каталітичні властивості кожного окремого мікроелемента (ефект синергізму). Значний вплив мають мікроелементи на спрямованість біохімічних процесів та на біоколоїди рослинних клітин, а також на трансфер цукрів. Мають здатність прискорювати або ж за потреби уповільнювати синтез білків. Адже важливо, аби у потрібний момент необхідний мікроелемент виконав свою функцію та забезпечив повноцінне протікання усіх процесів синтезу, обміну та метаболізму, що відбуваються в рослині. Неправильне співвідношення елементів основного живлення (NPK) зазвичай провокує не лише аномальний розвиток рослин, але й підвищує ризик захворюваності. Мікроелементи ж мають здатність знівелювати цей фактор і не лише знизити ризики, але й ліквідувати їх за умови вчасного реагування. Наприклад, Марганець може регулювати співвідношення двохі трьохвалентного заліза в клітинах. Практично усі фотосинтетичні процеси регулюються міддю, зокрема, вона запобігає руйнуванню хлорофілу, а Бор та Марганець відновлюють фотосинтез після підморожування рослин. Ці мікроелементи можна назвати ключовими, адже Бор забезпечує стійкість до хвороб та збільшує урожайність і її якість. Покращує синтез та переміщення вуглеводів, відіграє важливу роль у процесах ділення клітин та синтезі білку. Посилює ріст пилкових трубочок та проростання пилку, збільшуючи кількість квіток і плодів. Водночас, Мідь бере участь у фотосинтезі та Всеукраїнський аграрний журнал №4 (111) / 2022

утворенні ензимів, входить до складу білків і ферментів. Посилює засвоєння азоту та забезпечує високий урожай. Щодо Марганцю, то він бере участь у процесах фотосинтезу, утворенні хлорофілу та синтезі білку, збільшує цукристість плодів і овочів, прискорює розвиток рослин і їх плодоношення. Залізо бере участь в утворенні хлорофілу і білків. Загалом прослідковуються наступні тенденції щодо необхідності застосування мікроелементів у живленні сільськогосподарських культур: 1. Нестача засвоюваних мікроелементів в ґрунті веде не лише до зниження врожайності сільськогосподарських культур, але і до погіршення його якісних характеристик. Це стане причиною появи різноманітних хвороб (бактеріоз льону, серцевинна гниль і дуплистість буряка, пробкова плямистість яблук, пустозернистість злаків, сіра плямистість вівсу, розеткова хвороба плодових і різні хлорозні захворювання). 2. Оптимальним є одночасне надходження макро- і мікроелементів, особливо якщо це стосується фосфору і цинку, нітратного азоту і молібдену. 3. Важливо враховувати, що деякі мікроелементи не реутилізуюються, тобто не використовуються повторно і не переміщаються зі старих органів у молоді. Тому протягом всього вегетаційного періоду рослини відчу-

www.agroelita.info

вають потребу в основних мікроелементах. 4. Ефективним є внесення мікроелементів у вигляді хелатів, які мають високу біологічну активність, особливо при проведенні позакореневих підживлень у поєднанні з макроелементами. При цьому важливо розуміти, наскільки динамічним і в якому напрямку є переміщення кожного з них. Наприклад, Бор та Цинк досить повільні при переміщенні у вертикальному напрямку, а їх концентрація різко знижується у напрямку з нижньої частини рослини до верхньої. 5. На загальний вміст мікроелементів у ґрунті не мають впливу профілактичні норми внесення мікроелементів у біологічно активній формі (хелати). Однак, при цьому значно покращуються умови вирощування сільськогосподарських культур, що є передумовою підвищення врожаю і його якості, усунення ознак стресу та стимулювання імунітету. 6. Мікроелементи найбільше проявляють свою біологічну активність за умови внесення їх у суворо визначених нормах у критичні періоди росту і розвитку сільськогосподарських рослин, тобто саме тоді, коли рослина найбільше потребує їх. Потреба в елементах живлення, зокрема в мікроелементах у різних культур неоднакова, проте, існують певні загальні аспекти:

невисокий рівень виносу, проте, високий рівень засвоюваності мають зернові колосові, кукурудза, зернобобові, картопля; підвищений рівень винесення та невисокий рівень засвоюваності мають переважна більшість коренеплодів (цукрові, кормові, столові буряки і морква), овочі, багаторічні трави (бобові та злакові), соняшник; найвищий рівень виносу мікроелементів мають сільськогосподарські культури, що вирощуються в умовах зрошення. Отже, проводити підживлення чи ні – рішення кожного, але, враховуючи сучасні зміни кліматичних умов, рослина не здатна самостійно, без нашої допомоги, забезпечити себе усіма необхідними елементами та речовинами аби повноцінно розвиватись та продукувати.

М. Б. Августинович, к. с/г. н., Український науково-практичний центр «Інститут живлення рослин» 27

РОСЛИННИЦТВО

ЕФЕКТИВНИЙ ВПЛИВ

ПРЕПАРАТУ AZOTER НА ПРОЦЕС МОБІЛІЗАЦІЇ І ЗБАГАЧЕННЯ В ҐРУНТІ АЗОТУ,

ФОСФОРУ, КАЛІЮ ТА РОЗКЛАДАННЯ РОСЛИННИХ ЗАЛИШКІВ

Мобілізація фосфору Як відомо, ґрунти в нашому регіоні містять величезну кількість неорганічного фосфору, який у цій формі рослини не можуть поглинати. В одному мл препарату Azoter містяться сотні мільйонів мікроорганізмів Bacillus megatherium. Бактерії цього роду – це типові представники мікрофлори ґрунту, які здатні мобілізувати фосфор. Вони рухаються за допомогою джгутиків, вишукуючи простір навколо кореневої системи рослини. Ці мікроорганізми сприяють трансформації ізольованих сполук фосфор легко поглинаючі форми для рослин. У рослинних залишках, що знаходяться в ґрунті, міститься велика кількість фосфору. Завдяки тому, що процес розкладання цих залишків під впливом препарату Аzoter прискорюється, виділяється багато фосфору. В сільськогосподарській мікробіології цей процес описаний наступним чином: «Після попадання в ґрунт, органічні сполуки фосфору, такі як, наприклад, нуклеопротеїни, лецитин, Phytin, Bacillus megatherium розкладаються. Процес біологічного розкладання проходить за допомогою гідролізу. Результатом є формування сполук, що містять фосфор». Наявність у ґрунті доступних сполук фосфору є дуже важливою для рослин,

оскільки наявність фосфору має важливе значення для утворення в клітинах рослин ATФ – адинозинтрифосфорної кислоти, яка є необхідною основою для передачі енергії. Якщо АТФ в ґрунті недостатньо, то врожайність зернових набагато нижча. Продукт Azoter також містить водорозчинну целюлозу. Бактерії Azotobakter chroococcum збагачують грунт азотом, Bacillus megatherium, у свою чергу, робить фосфор доступним для рослин. За їх допомогою, а також завдяки целюлозі проходить швидке розмноження бактерій, які викликають розкладання целюлози, що постійно присутня в ґрунті. Ці бактерії можуть прискорити розкладання залишків кореневої системи, стебла та листя рослин. Ця форма взаємовідносин між організмами називається метабіозом. Метабіоз, який виникає внаслідок покращення мікробіологічного стану, прискорює дію біологічних процесів у грунті. Утворюється велика кількість вуглекислого газу, що також полегшує мобілізацію фосфору. В спеціальній літературі цей процес описаний наступним чином: «Особливо важливим для мобілізації фосфору є вуглекислий газ, що у великих об’ємах утворюється в ґрунті. Відомо, що під впливом вуглекислого газу Ca3(PO4)2 перетворюється у легкорозчинний кальцій гідрофосфат дигидрат:

Ca3(P04)2 + 2C02 + H20 = 2CaHP04 + Ca(HC03)2» Нарівні зі складним, але дуже ефективним та продуктивним механізмом мобілізації фосфору,що виникає під впливом препарату Azoter, слід згадати ще одну важливу властивість препарату.

Процес розкладання залишків під впливом препарату Аzoter прискорюється, виділяється багато фосфору Третім основним елементом, необхідним для нормального життя рослин, є калій. Завдяки метабіозу виникає значна активізація розмножування мікроорганізмів у ґрунті. Результатом цього процесу є утворення великої кількості бактерій, що сприяють розкладенню целюлози. Після засвоєння певної кількості розчиненої у воді целюлози, ці бактерії починають розкладати в ґрунті рослині залишки. Під час цього процесу утворюється велика кількість калію. За довгі роки оброблення ґрунту препаратом Azoter відмічено значне зниження маси стеблових залишків, що дуже полегшує проведення польових робіт, наприклад, посівних робіт, і в той же час зростає об’єм калію в ґрунті, який легко засвоюється рослинами та утворюється в процесі розкладу рослин. Вуглець (С), який міститься в ґрунті, переважно є результатом сонячної енергії, тобто фотосинтезу. 50-80% накопиченого вуглецю потрапляє в ґрунт, де вуглець переходить у більш складні органічні сполуки. 80-90%-частка в процесі розкладання рослинних рештків, що містять вуглець, належить мікроорганізмам. Унаслідок цього процесу утворюється Всеукраїнський аграрний журнал №4 (111) / 2022

вуглекислий газ, біомаса, метаболіти і в кінцевому підсумку гумус. Під час цієї інтенсивної діяльності ґрунтових бактерій виникає ще більше органічних речовин, покращується зернистість ґрунту, його проникність і водний режим.

Розклад матриці Препарат Azoter є ідеальним для біологічного розкладання рослинних рештків після збирання зернових культур. Використовуючи наш продукт Azoter, можна створити відмінне ложе для насіння під посів озимих культур. Суть цього методу можна коротко характеризувати наступним чином: «Розпорошити по стерні 10 літрів препарату Azoter, розчиненого в 40-50 літрах води, під час пожнивного обробітку ґрунту та заробити його в ґрунт, аби сонячні промені не знищили мікроорганізми, що містяться у продукті (див. фото аплікаторів). Механізм впливу: препарат містить велику кількість живої культури вільних мікроорганізмів (Azotobakter chroococcum, Azospirillum brasiliense), що здатні мобілізувати та фіксувати молекулярний азот. Ці мікроорганізми переміщуються з допомогою джгутиків на глибині 20-40 см від поверхні ґрунту, де вони розмножуються і збагачують ґрунт різними формами азоту з повітря. Аналогічним чином утворений азот засвоюється бактеріями Bacillus megatherium, що мають властивість мобілізувати фосфор. Ці мікроорганізми рухаються в ґрунті за допомогою джгутиків, де вони разом і розмножуються. Велике значення має АТФ – продукт життєдіяльності цих бактерій. АТФ (аденозинтрифосфорна кислота) необхідна для відтворення азотофіксуючих бактерій та бактерій, що допомагають розкладу целюлози. Bacillus megatherium, у свою чергу, збагачує ґрунт легко розчинним у воді фосфором. Утворений азот та фосфор сприяють процесу розмноження аеробних мікроорганізмів, які розкладають клітковину (целюлозу), що міститься постійно в ґрунті. Спочатку вони розкладають водорозчинні волокна клітковини (целюлози), що міститься в цьому продукті, а потім починають мінералізацію целюлози, що міститься в стеблах та коренях рослин. У процесі цього утворюється велика кількість калію. Вищевказані мікроорганізми співіснують у метабіозі, де одні мікроби

www.agroelita.info

використовують продукти життєдіяльності інших, завдяки чому створюється ложе, ідеальне для насіння озимих культур, багате на різні поживні речовини. Озимі культури в такому ложі для насіння мають достатньо накопиченого атмосферного азоту, розчинного у воді фосфору, а також калію, який утворюється в результаті розкладання рослинного матеріалу. До складу біопрепаратів «Азотер» входить гриб Trichoderma sp., який знищує фузаріоз протягом одного вегетативного періоду (спори Fusarium в ґрунті), а популяції таких патогенів, як фітофтора, альтернарія та багато інших, зменшує на 60%, та гриб Coniothyrium minitans, наявність якого перешкоджає розвитку білої гнилі (склеротинії) в ґрунті. Гриби Coniothyrium minitans не пошкоджують рослину, а лише знищують збудників склеротинії – гриби роду Sclerotinia sclerotiorum. Основною умовою успіху є вміст гумусу в орному шарі ґрунту – не менше 1 %, рН ґрунту – не нижче 5.5, вологість ґрунту – 25-45 мм/м2, температура ґрунту під час дії препарату – від 8 до 40 ОС. Унаслідок вико-

ристання цієї технології до середини вересня-початку жовтня можна отримати насіннєве ложе, вільне від рослинних залишків та багатьох патогенів з високим рівнем поживних речовин.

Препарат Azoter є ідеальним для біологічного розкладання рослинних рештків після збирання зернових культур Саме тому наші рекомендації по використанню цих біопрепаратів у літній період часу – це підготовка ґрунту під посів озимого ріпаку та зернових. Текст: Доц. Інж. Ладіслав Варга, Phd – Словацький сільськогосподарський університет, Нітра.

Офіційний дистриб’ютор в Україні: ТзОВ «Азотер Україна», 43000, м.Луцьк , пр-т Волі 50. Тел.: (067) 332-22-99, (050) 585-27-62. Тел/факс: (033) 272-95-51. E-mail: azoter-ukraine@ukr.net. Сайт: www.azoter-ukraine.com.ua. 29

РОСЛИННИЦТВО

ДЕПУТАТИ ЄВРОПАРЛАМЕНТУ ДОМОВИЛИСЯ ПРО ПРИПИНЕННЯ ІМПОРТНИХ МИТ ДЛЯ УКРАЇНИ

Комітет із міжнародної торгівлі для підтримки економіки України схвалив зупинення ввізного мита ЄС на українські товари на один рік. Остаточне затвердження заплановане на 19 травня 2022 року на пленарному засіданні. Про це повідомляється на сайті Європарламенту.

«Депутати Комітету з міжнародної торгівлі схвалили пропозицію Європейської комісії щодо тимчасової лібералізації торгівлі українською продукцією після російської агресії, яка завадила Україні продовжувати свою торгівлю з рештою світу. Ухвалені положення передбачають як повне призупинення ввізного мита на про-

мислові товари, системи вхідних цін на фрукти та овочі, так і антидемпінгові мита», – йдеться в повідомленні. «Жорстока та свавільна війна, яку веде Кремль, спрямована проти здатності України продовжувати торгівлю. Однак ЄС здатний вжити заходів для пожвавлення двосторонніх торговельних відносин, і він це зробить. Скасування мит та відкриття європейського ринку дозволить нам зміцнити здатність України торгувати товарами та с/г продукцією. Це рішення є не лише символічним, а й відображає характер наших політичних зобов’язань перед Україною», – підкреслила доповідачка, євродепутатка від Латвії Сандра Калнієте. Як повідомляється, проект тексту має пройти прискорену процедуру, щоби бути винесеним на голосування всього парламенту 19 травня. Текст набуде чинності наступного дня після публікації в Офіційному журналі ЄС.

Всеукраїнський аграрний журнал №4 (111) / 2022

ОЛИВИ ДЛЯ ДВИГУНІВ ВІД

«ВОЛИНСЬКОЇ ФОНДОВОЇ КОМПАНІЇ» TOTAL TRACTAGRI HDZ 10W40

TOTAL TRACTAGRI HDX 15W40

TOTAL TRACTAGRI HDZ 15W40

TOTAL TRACTAGRI HDM 15W40

API CK-4/CJ-4/CI-4 plus/CI-4

AGCO Premium EXTRA Engine Oil 10W-40

API CI-4/CH-4/SJ

API :СF-4/SF ACEA: E2/E1

AGCO Premium Engine Oil 15W-40

API CJ-4, CI-4, CG-4, CF-4

API CJ-4, CI-4, CH-4, CG-4, CF-4, CF

AGCO Premium Engine Oil 10W-40

AGCO Engine Oil 15W-40

API CI-4, CH-4, CG-4, CF-4, CF

NEW ENERGY 10W40

OEM SPECIFIC 10W40 UHPD

API CI-4/SL, C4, E7

API CJ-4/SN, ACEA: E6/E7

OEM SPECIFIC 10W40 S3

OEM SPECIFIC 15W40 MS EXTRA

API CF, E4-12, E7-12

API CK-4/CJ-4/SN, E9

OEM SPECIFIC 5W30 UHPD API CJ-4/SN, ACEA: E6-12/E9-16

https://vfcparts.prom.ua

VFC Financing

VFC World

ТЕХНІКА ТА ТЕХНОЛОГІЇ

STEKETEE EC-WEEDER 9 V: УНІВЕРСАЛ ЗІ ШТУЧНИМ ІНТЕЛЕКТОМ Як працює просапний культиватор STEKETEE, оснащений системою автоматичного визначення культурних рослин та ведення по рядках, у господарстві «Україна-Агро-2С»

омпанія LEMKEN оголосила про придбання інноваційного нідерландського виробника сільгосптехніки STEKETEE відносно нещодавно – у 2018 році. Однак за цей час, зокрема, в Україні просапні культиватори STEKETEE перейшли із розряду екзотики в реальність. Нині на полях нашої країни працює вже 18 унікальних машин цього бренду. В одному із господарств – «Україна-Агро-2С», що розташоване у Чемерівецькому районі Хмельницької області, ми побували разом із генеральним директором компанії «ЛЕМКЕН-Україна» Артемом Калашніком.

За словами власника «Україна-Агро-2С» Олега Скринчука, в господарстві обробляється 4,5 тисяч га землі. При цьому половину цієї площі займає кукурудза, вирощується також багато соняшнику. Така увага до просапних культур вимагає якісно нових підходів до їх захисту від бур’янів. – Бур’яни для нас – це велика проблема. Скажімо, минулого року ми не могли зайти в поле зі страховим гербіцидом, бо постійно лили дощі. Цього ж року ґрунтовий гербіцид не спрацював через посуху і проскочили основні бур’яни. Мусили обробляти кукурудзу та соняшник додатково страховим гербіцидом, а це дуже дорого. Власне тому і було прийняте рішення вдосконалити технологію та придбати 16-рядний просапний культиватор STEKETEE, – розповідає Олег Скринчук. Вибір потрібної моделі здійснювався ґрунтовно, зокрема, на полях «Україна-Агро-2С» випробовувалися машини різних виробників. Тоді й з’ясувалося, що оптимальну якість роботи пропонує якраз модель STEKETEE, котру представляє офіційний дилер техніки LEMKEN – компанія «Агротерра». – Сподобалося те, що робочі органи веде по рядку камера із можливістю зміщення на 20 см праворуч чи ліворуч. Це виключає в принципі пошкодження культурних рослин. Трактор рухається за GPS-координатами, а культиватор – за показниками камери і чітко бачить свої рядки. Окрім цього, на нашу думку саме модель STEKETEE пропонує найкраще співвідношення ціни та якості. Ми ці машини бачили ще в Ганновері у 2019 році, і взагалі фірму LEMKEN ми дуже добре знаємо і цілком їй довіряємо, – пояснює генеральний директор «УкраїнаАгро-2С». Олег Скринчук розповідає, що їхній 16-рядний культиватор STEKETEE EC-Weeder 9 V може працювати цілодобово, знищуючи бур’яни та рихлячи міжряддя як в денний, так і в нічний час доби. 32

– Камера дуже точно реагує на рослину. Ми почали використовувати культиватор із певним запізненням: поки привезли машину, поки перевзули трактор на вузьку гуму… Кукурудза була зависока – до метра висотою і вже змикала ряди. Але машина йшла точно, повністю прибравши бур’яни. Довелося зняти по дві лапи із кожної секції, залишивши три, але ефективність роботи не знизилася і в міжряддях було чисто, – стверджує власник господарства.

Генеральний директор компанії «ЛЕМКЕН-Україна» Артем Калашнік пояснює принципи конструкції та роботи STEKETEE EC-Weeder 9 V, завдяки яким вдається досягнути такого, без перебільшення, ідеального результату. – Техніка STEKETEE сьогодні широко використовується у багатьох країнах Європи і також вже й в Україні. Багато фермерів приходять до розуміння того, що проблеми із бур’янами не завжди можна подолати винятково хімічним способом. По-перше, через погодні умови – брак вологи чи, навпаки, її надмірну кількість, можуть не спрацювати ґрунтові гербіциди, що ми незрідка спостерігаємо в Україні. По-друге, традиційне внесення гербіцидів саме по собі – далеко не найкорисніша процедура для культурних рослин, оскільки може вганяти їх у стрес, пригнічувати, що зрештою негативно позначається на врожайності. Тому в компанії STEKETEE вже багато років поспіль розробляють механічні рішення подолання проблеми бур’янів у міжряддях. Про їх затребуваність свідчить хоча б той факт, що впродовж трьох років поспіль обіг компанії STEKETEE щосезону зростає на 25%, – розповідає Артем Калашнік. Одним із найпопулярніших рішень STEKETEE є якраз просапний культиватор EC-Weeder 9 V, головною родзинкою конструкції якого є система IC-Light. Тобто, це поєднання камери, яка може працювати в понокольоровому спектрі (RGB) із гідравлічним підрулюванням та LED-освітлення, що дозволяє працювати вночі. Штучний інтелект машини STEKETEE дає змогу камері запам’ятовувати культурні рослини розміром від 3 см. Відповідно, лапи та ножі конструкції повністю зачищають міжряддя від бур’янів, не чіпаючи кукурудзу чи соняшник, котрі до того ж захищені спеціальними щитками. Система має спеціальний навчальний режим. На початку роботи потрібно показати камері стебло рослини і вона його запам’ятає. Коли буде провадитися наступний робочий Всеукраїнський аграрний журнал №4 (111) / 2022

захід в поле, потрібно знову показати підрослу рослину. Далі електроніка все зробить сама. Діапазон швидкості роботи EC-Weeder 9 V перебуває в межах від 3 до 20 км/год. – Коли я був на першому навчанні дилерів LEMKEN, присвяченому техніці STEKETEE, то запитував, чи можна змінити якісь параметри. На що мені відповіли, що із цією машиною можна зробити все, що потрібно. Відверто кажучи, я тоді не повірив, однак працюючи із першими культиваторами в Україні, переконався, що це – правда. За допомоги наших інженерів клієнт може виставити будь-які параметри, що стосуються основних елементів конструкції культиватора, – стверджує Артем Калашнік. Відтак, можна замовити машину як зі звичайною рамою, так і складаною, із робочою шириною від 3 до 4,5 м, та висотою – від 4 до 5 м – за бажанням покупця. Причому система навіски дозволяє чіпляти легко додаткові секції та міняти ширину міжрядь. Наприклад, культиватор може бути придбаний з 16 секціями з міжряддями 70 см, а за потреби можна легко збільшити кількість секцій до 20 із міжряддями 50 см. Кожна секціями монтується на двох зручних гвинтах. Також можна додатково вчепити підгортач, штригельну гребінку чи зірочки для подрібнення грудок. Те ж саме стосується і вибору робочих органів – можна ставити 155-міліметрові чи 200-міліметрові лапи на пружинних стійках. Якщо використовуються бритвені ножі, то вони можуть мати найрізноманітніші параметри із кроком зміни всього лише 2 см. – Також наш культиватор можна дообладнати презентованою на виставці «Агрітехніка-2019» системою електронного регулювання ширини секцій із кабіни. Тобто, те, що могло б зайняти кілька годин часу, виконується буквально за лічені хвилини, – відзначає генеральний директор компанії «ЛЕМКЕН-Україна». Глибина роботи кожної секції регулюється зручними гвинтом, можна встановити колеса оптимальної ширини та обрати поміж жорсткими чи підпружиненими стійками. Просапний культиватор STEKETEE недарма називають універсальною машиною, адже механічне знищення бур’янів та рихлення міжрядь – це його основна, але не єдина функція. Адже опційні заводські рішення передбачають можливість одночасного внесення гербіциду безпосередньо у ряди рослин та застосування рідких міндобрив. На ці переваги конструкції EC-Weeder 9 V вже звернув увагу Олег Скринчук. – Разом із офіційним дилером LEMKEN – компанією «Агротерра» ми переобладнуємо наш культиватор, аби вносити

www.agroelita.info

гербіцид у рядок та підживлювати кукурудзу КАСом у пізніших фазах вегетації, коли потреба у азоті рослин є найвищою. Це спеціальні форсунки, які вноситимуть гербіцид туди, де не потрапляють робочі органи машини, – поміж стеблами кукурудзи. Причому препарат потраплятиме не на самі рослини, а під стебла, щоб не виникало фітотоксичного пригнічення рослин. Ми порахували, що це дасть змогу заощадити на гербіцидах не менш аніж 50-60% коштів, – пояснює керівник «УкраїнаАгро-2С». Олег Скринчук переконаний, що використання повного функціоналу просапного культиватора STEKETEE дозволить отримати універсальну машину, яка водночас істотно поліпшить вегетацію рослин та дасть можливість заощадити кошти і зменшити кількість проходів техніки. – Ми плануємо наступного року проходити ним два-три рази. Встановимо бак на 2,5 тонни, насос і розподілювачі рідини. Перший прохід – механічне знищення бур’янів у міжряддях та внесення гербіциду у ряди кукурудзи. Другий прохід – лише механічне знищення бур’янів. І третій прохід – внесення КАС в пізнішій фазі вегетації, коли качан тільки починає розвиватися, що дасть змогу підвищити врожайність на полі. Причому рідке добриво вноситимуть лише крайні до рядків рослин лапи, – пояснює Олег Скринчук. Власник «Україна-Агро-2С», задоволений першим досвідом використання культиватора STEKETEE, не збирається зупинятися на одній машині і невдовзі планує придбати і другу. Додатковим аргументом на користь цього рішення став, за його словами, просто ідеальний сервісний супровід з боку офіційного дилера LEMKEN – компанії «Агротерра». – Ми постійно перебуваємо із ними на зв’язку, причому у мене склалося враження, що інженери «Агротерри» дійсно зацікавлені у тому, щоб покращити нашу роботу, а це дорого вартує, – стверджує Олег Скринчук.

ОРИГІНАЛЬНІ ЗАПАСНІ ЧАСТИНИ до тракторів

MF 6713 | 132 к.с

до тракторів

MF 7700 S | 200-260 к.с

до тракторів

MF 8737 S | 370 к.с

VFC Financing

VFC World

«Волинська фондова компанія» 0800 21 11 99 - Продаж техніки 0800 21 11 88 - Продаж запасних частин, олив та мастильних матеріалів 0800 21 11 22 - Сервісне обслуговуванняВсеукраїнський аграрний журнал №4 (111) / 2022

ТЕХНІКА ТА ТЕХНОЛОГІЇ

ОКУПАНТИ КРАДУТЬ В УКРАЇНСЬКИХ АГРАРІЇВ ЗЕРНОВІ, ОЛІЮ, ОВОЧІ ТА СІЛЬГОСПТЕХНІКУ Окупанти, крім грабежу 500 тис. зернових на тимчасово окупованих територіях України, незаконно вивезли також десятки тисяч тонн соняшникові олії, сотні кілограмів овочів, а також вкрали в українських аграріїв їхню с/г техніку. Про це заявив перший заступник Міністра агрополітики та продовольства України Тарас Висоцький в ефіру «5 Каналу». «Окупанти на Херсонській, Запорізькій, Луганській, Донецькій областях вивезли близько 500 тис. тонн зернових. Плюс відомо про вивезення декількох десятків тисяч тонн соняшникової олії. Безпрецедентні крадіжки продовжують відбуватися. Ми стежимо за ситуацією. Усе документуємо. І однозначно будемо на всіх фронтах боротися за повернення вкраденого і повну компенсацію завданих збитків», – зазначив Тарас Висоцький. Він додав, що зафіксовано факти крадіжок і с/г техніки. «Вона в наших фермерів сучасна. По GPS (супутникова система навігації, що забезпечує вимірювання відстані, часу та визначає місце розташування) можна чітко відстежити, що вона поїхала на територію рф та Криму», – підкреслив перший заступник Міністра агрополітики. За його словами, окупанти вкрали і декілька сот кілограмів овочів в українських громад, що нині перебувають на тимчасово окупованих територіях.

www.agroelita.info

«Крім того, у них було намагання його експортувати. Ми через МЗС України, завдяки міжнародній співпраці заблокували його імпорт до наших держав-партнерів. Тому швидше за все вони його якось внутрішньо використовуватимуть для своїх цілей», – повідомив Тарас Висоцький. Стосовно ситуації з експортом українських зернових, то, за його словами, в України зараз два десятки мільйонів тонн с/г продукції, передбаченої на експорт. У зв’язку з блокуванням українських портів активно розвиваються альтернативні шляхи експорту. «Ми бачимо прогрес за ці 2,5 місяці війни. В основному за рахунок залізничного транспорту через країни ЄС – Польщу, Словаччину, Угорщину та Румунію. Також 10-15 % через ці ж країни ми транспортуємо за допомогою автомашин. І розвиваються річкові перевезення в Дунайському регіоні Одеської області», – розповів Висоцький. Він також підкреслив, що держави-партнери пішли назустріч українській стороні у питаннях спрощення процедури проходження контролю, загалом швидкості його проходження, а також допомоги з рухомим складом. Діє система 24/7 сприяння експорту продукції з України. І вона дає свої результати. Так, у квітні було експортовано майже в 5 разів більше ніж у березні. «Фактичні цифри підтверджують, що ця взаємодія діє», – резюмував Тарас Висоцький.

СЕРВІСНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ: ШВИДКО, ЯКІСНО ТА НАДІЙНО!

СЕРВІСНЕ ОБСЛУГОВУННЯ «ВОЛИНСЬКА ФОНДОВА КОМПАНІЯ» ПРОПОНУЄ ТАКІ ПОСЛУГИ:

Складні ремонти самохідної техніки в сервісних центрах ВФК; Планове технічне обслуговування самохідної техніки; Ремонт самохідної та несамохідної техніки в умовах господарства; Ремонт та калібрування КПП; Ремонт і налаштування гідравлічних систем; Ремонт та регулювання ведучих мостів та бортових редукторів; Діагностика та ремонт електронних і електричних систем самохідної техніки; Програмування та налаштування електронних систем; Проведення «дефектовок»: передсезоннихта післясезонних. VFC Financing

VFC World

СЕРВІСНА СЛУЖБА КОМПАНІЇ «ВФК» — ЦЕ КОМАНДА ВИСОКОКВАЛІФІКОВАНИХ ПРОФЕСІОНАЛІВ, ЩО ГОТОВІ ШВИДКО ТА ЯКІСНО НАДАТИ НЕОБХІДНУ ДОПОМОГУ. Перегляньте відео капітального ремонту трактора Скануйте Qr-код

АГРОІСТОРИК

ДИСКОВА БОРОНА – ОСНОВНИЙ ПОМІЧНИХ АГРАРІЇВ

Сьогодні боронування – один із найбільш ефективних і часто використовуваних методів боротьби з бур'янами, розпушування ґрунту та внесення добрив. Найдавніше знаряддя, пройшовши кілька ступенів еволюції, міцно зайняло свою нішу на полях. Борони використовують у багатьох технологіях землеробства та виробляє більшість світових компаній з випуску сільськогосподарських агрегатів.

Історія виникнення

Різновиди та завдання

Борона бере свій початок із тих давніх часів, коли людина почала окультурювати рослини й обробляти ґрунт. Згідно з історичними даними, з'явилася вона лише трохи пізніше сохи, її справедливо можна вважати чи не ровесницею сільського господарства. Найпростішою бороною у вигляді сучкуватої палиці користувалися ще первісні люди, але перші письмові свідчення дійшли до нас завдяки творам римлян і належать до І ст. до н.е. Слов’яни почали використовувати борону значно пізніше, приблизно в кінці першого тисячоліття нашої ери. Вже в самому слові "борона" закладений сакральний і магічний сенс, яким вони наділяли це знаряддя. Борона охороняла й обороняла. З бороною обходили село, щоб захистити від зла та нечисті, вважали, що крізь зуби борони можна було побачити відьом, домовиків і лісовиків. З бороною було пов'язано безліч народних повір'їв і ворожінь. Нею проганяли біду та хвороби, з нею пов'язували дітонародження, заміжжя та смерть. Борона – символ чоловічого начала, а земля – жіночого, борона дарувала родючість землі. Нею зазивали весну та добрий урожай. Перед сівбою ярих полем на бороні провозили обрану дівчину-веснянку щоб "звезти зиму на санях і привезти весну на бороні", а робітники, котрі проводили сівбу, перед польовими роботами з'їдали булочки в формі борони та згодовували їх домашнім тваринам. Великим гріхом вважали без діла тягнути знаряддя по селу – покаранням за таке могли стати страшні лиха: мор худоби, пожежі й епідемії. Найдавнішим варіантом знаряддя вважають борону-суковатку. Це зазвичай ялиновий стовбур із обрубаними суками довжиною 50-70 см, який тягли полем за мотузку, прив'язану до верхівки. Використовували для заробки в ґрунт розкиданого насіння, для розпушування і вичісування бур'янів, розрівнювання поверхні. Пізніше суковатка змінилася: селяни почали з'єднувати між собою жердини зі залишеними з одного боку суками. Таку борону тягнули по полю в упряжі, поступово сточуючи зуби. Початкова висота становила до 70 см. Розвиток цього варіанту призвів до виникнення борони в формі плетених решіток, у перехрестя якої вставляли гострі кілочки-зуби або коріння. Це знаряддя вже нагадувало сучасне. Аби дерев'яна борона була більш важкою, використовували домашнє начиння, вантажі або садили на неї дітей. У подальшому для виготовлення цього знаряддя почали поступово використовувати метал. Спершу металевими стали зуби, що значно зменшило знос знаряддя. Пізніше з металу почали виготовляти й раму. Згодом конструкція борін ускладнювалася, для їхньої роботи як тяглову силу почали використовувати коней та інших сільськогосподарських тварин. Сучасні ж борони агрегатують із тракторами, але варто зазначити, що принцип роботи цього агрегата практично не змінився і у наші дні.

Сьогодні борони за різновидом робочих органів поділяють на зубові, пружинні та дискові, а також на борони загального та спеціального призначення. Залежно від ваги, що припадає на один зуб або диск, – на важкі, середні, легкі. Незалежно від типу своєї роботи, борони є незамінним сільськогосподарським агрегатом. Без їхнього використання неможливі сходи хорошого врожаю у великих і малих фермерських господарствах. Цей корисний агрегат може виконувати такі завдання: - передпосівне боронування полів; - лущення (переробка) стерні; - підготовка цілинних ґрунтів для посіву та багато іншого. У цього важливого агрегата, залежно від типу, – різний принцип дії. Сьогодні розглянемо дискові борони, які почали виготовляти ще всередині XIX століття.

Дискова борона: будова та принцип роботи

Дискова борона – сільськогосподарське знаряддя, призначене для рівномірного розпушування ґрунту для знищення бур'янів і зменшення випаровування вологи на оброблюваному полі. Вже з назви агрегата зрозуміло, що основний його робочий орган – це загострені з усіх сторін диски. Вони мають форму сфери. Залежно від моделі їх діаметр може відрізнятися. Сучасні моделі можуть мати діаметр від 450 до 660 мм. Робочі органи такого знаряддя не розташовані хаотично. Вони об'єднані в групи (батареї). Кожна така група прикріплена до робочої рами під певним кутом. Є передні та задні батареї. У них різна кількість дисків і працюють вони під різним кутом нахилу. Батареї, зібрані з 5–12 дисків, встановлюють на рамі в два ряди. Перший ряд робить розвальну борозну, другий звалює її, у такий спосіб досягають більш інтенсивного розпушування та вирівнювання поверхні поля. Кут установки дисків до траєкторії називають кутом атаки, його під час роботи можна змінювати. Детально розглянемо пристрій двосекційної чотирьохбатарейної борони. У двох передніх батареях – по 11 дисків, а в двох задніх – по 12. Диски передніх батарей встановлені опуклістю всередину, а диски задніх – опуклістю назовні. Щоб під час боронування не було пропусків, диски заднього ряду переміщуються в проміжках між дисками переднього. Щоб змінити кут атаки дисків, зовнішні кінці батарей переміщують і фіксують брус в отворах рами двома штирями. У борін цей кут коливається в межах від 12 до 25°. Кожна батарея дисків змонтована на двох кулькових підшипниках. На Всеукраїнський аграрний журнал №4 (111) / 2022

спеціальних валиках встановлені чистики, на рамі закріплені два ящики для баласту. У робочому положенні борона перекочується на дисках, у транспортному – спирається на два колеса з пневматичними шинами, встановленими на колінчастих півосях. Переводячи борони в транспортне положення, гідроциліндр повертає колінчаті півосі коліс, які, підкочуючись під раму, підіймають диски. Дискова борона – універсальний сільськогосподарський агрегат, нею можна обробляти як вологі, так і сухі типи ґрунтів.

Види дискових борін

Незважаючи на те, що цей агрегат універсальний, для окремих типів ґрунтів потрібно підбирати спеціальні види борін дискового типу. У зв'язку з цим, сьогодні з'явилося багато видів цього знаряддя, які можна умовно розділити на кілька груп. Класифікація дискових борін базується на сфері їхнього застосування. За цим принципом виділяють: - польові (як правило, легкі агрегати, у яких діаметр робочого органу не перевищує 500 мм); - садові (найбільш бюджетні борони, які можна застосовувати не тільки у великих господарствах, а й на невеличких приватних земельних ділянках); - болотні (переважно використовують для освоєння цілини, діаметр робочих органів у них може доходити до 660 мм). Інша класифікація базується на вазі агрегата. Залежно від ваги, що припадає на один диск, вирізняють: - легкі (до 15 кг – ідеально підходять для садового та польового обробітку ґрунту); - середні (20-25 кг); - важкі (до 30 кг – чудово підходять для обробітку пересушеного ґрунту або освоєння цілини).

www.agroelita.info

Агрегати можуть бути причіпними та навісними різної ширини захвату. Навісна важка дискова борона має дві секції, у кожній секції – по дві батареї. Диски батарей передньої секції розташовані опуклістю всередину, задньої – опуклістю назовні. Батареї монтують на трубчатій зварній рамі. До її труб прикріплені підшипники зі саморухомими сальниками. На рамі також укріплена підвіска для приєднання до трактора. Крім цього, на рамі встановлений баластний ящик. Щоб диски не забивалися, біля кожного встановлені чистики. Передбачена можливість установки трьох кутів атаки: 80, 13 і 18˚, шляхом перестановки болтів кріплення батарей у кронштейнах рами. Причіпна важка дискова борона також має чотири батареї, які з'єднані в дві секції. Кожна з них змонтована на рамі, рами між собою пов'язані шарнірно. Кожна батарея складається з п'яти вирізних дисків, що насаджені почергово з розпірними втулками на квадратну вісь. Батареї кріпляться до брусів рами. На брусах укріплені ящики для баласту. Передбачена можливість зміни кута атаки: 6, 12, 15 і 18˚. Опускання в робоче та підйом у транспортне положення виконуються виносним гідроциліндром, який включений в гідросистему трактора, або за допомогою важеля гвинтового механізму. Інші дискові борони відрізняються від розглянутих кількістю дисків у батареях або конструкцією рами. Підготувала Анна Артим У статті використано джерела: https://apknews.su; https://mybook.ru; http://www.knauf.spb.ru; https://dosie.su; https://agroexpertdnepr.com.ua.

Всеукраїнський аграрний журнал №4 (111) / 2022

ЯКІСНЕ НАСІННЯ СУЧАСНОЇ ГЕНЕТИКИ!

ТОВ «ВІТЕРРА СІД» Тел.: +38 (096) 633 08 19 info@viterra-seed.com.ua За більш детальною інформацією звертайтеся: (067) 633 08 19 (050) 321 66 22

Cl Д

ня

РО

ир

гіб

ид ис он яшн и

ощ ува н

si as Cl

СУ

ЗУ

lfo

сні Суча

Su СА ЕК

us П pl КЛ ld 00 fie 10

r ea ІЗО Cl А АР П

РА ea Й rfie ВЕ l Р d К Л

www.viterra-seed.com.ua

ку для різних техн

в й гі о ол

Вибирай гібрид під свою технологію! www.agroelita.info

«ВОЛИНСЬКА ФОНДОВА КОМПАНІЯ» - ЕКСКЛЮЗИВНИЙ ДИСТРИБ‘ЮТОР СІНОЗАГОТІВЕЛЬНОЇ ТЕХНІКИ MASSEY FERGUSON В УКРАЇНІ

FULL LINE

Скануйте QR-код!

Massey Ferguson DM | КОСАРКИ

Massey Ferguson TD | ГРАБЛІ-ВОРУШИЛКИ

Massey Ferguson RB | ПРЕС-ПІДБИРАЧІ VFC Financing

VFC World

Скануйте QR-код!

Скануйте QR-код! Скануйте QR-код!