Агроеліта №12 (107) 2021 by Petro Kotsolok

Всеукраїнський аграрний журнал Передплатний індекс 68639

www.agroelita.info

№12 (107) / 2021

MF 5711 | 110 к.с Трактор Massey Ferguson 5711:

НАДІЙНИЙ ПОМІЧНИК ДЛЯ БУДЬ-ЯКОГО ГОСПОДАРСТВА

Тип двигуна AGCO POWER;

Тут ще більше інформації про трактор

Максимальна потужність 110 к.с; Об’єм двигуна - 4,4 л; Кількість циліндрів в двигуні -4 шт; Гідравлічна система - з відкритим центром; Вантажопідйомність задньої навіски - 4300 кг.

VFC Financing

VFC World

Скануйте QR-код!

«Волинська фондова компанія» 0800 21 11 99 - Продаж техніки 0800 21 11 88 - Продаж запасних частин, олив та мастильних матеріалів 0800 21 11 22 - Сервісне обслуговування

ТЕНТОВІ УНІВЕРСАЛЬНІ

ШВИДКОСПОРУДЖУВАНІ

АНГАРИ

АНГАР 9

АНГАР 11,6 (свинарник)

Основа не потребує додаткової підготовки

На готовій основі у клієнта

АНГАР 17

АНГАР 17 (сіносховище)

Основа – на закладних елементах

На готовій основі у клієнта

АНГАР 11,6 (склад)

АНГАР 11,6 (сіносховище)

На готовій основі у клієнта

АНГАР 22

АНГАР 32

Основа – на закладних елементах

СХЕМИ ТИПОВИХ АРОК

* Висота основи може варіюватися

VFC Financing

VFC World

ÑÎÞÇ-ÑÏ

Всеукраїнський аграрний журнал

Передплатний індекс – 68639 Свідоцтво – серія КВ №19595-9395Р Заснований – 27.12.2012р. Видавець – ФОП Коцьолок П.І. тел. (067) 986-24-74 Періодичність – щомісяця. Колірність – повноколірний. Формат – А4. Обсяг – до 116 сторінок. Наклад – 20 000 примірників. Папір – крейдований, глянець. Направленість – інформування населення з питань агропромислового розвитку України тощо. Розповсюдження – загальнодержавне. Мова – українська, російська.

Редакція: м.Тернопіль, вул. Ст.Будного, 36, оф. 9 тел. (067) 986-24-74 Відповідальний за випуск: Петро Коцьолок Дизайн, верстка: Михайло Стицюк Відділ реклами: Руслана Чайка, тел. (063) 947-12-34 Львівська філія: м.Львів, вул. Б.Хмельницького, 212, оф. 302 тел. (063) 947-12-34, agroelita.info@gmail.com agroelita.office@gmail.com www.agroelita.info

www.facebook.com/AgroElitaMagazine

Замовлення № 2311 Редакція не несе юридичної відповідальності за зміст рекламних статей та реклами. В журналі використано фото редакції та інші фото з дозволу рекламодавців.

ЗМІСТ Міжнародна конференція «Ведення агробізнесу в Україні»: підсумки поточного сезону

Ніжинський агротехнічний інститут – вдалий вибір для старту професійної кар'єри

Валерій Євтушенко: дитяче захоплення, яке призвело до унікальних ІТ-розробок для агросектору

Захоплююча подорож Різдвяного святого гостя

Цукровий буряк: від сівби – до збирання. Аналізуємо результати та підбиваємо підсумки проєкту

Вплив позакореневого підживлення мікродобривами « РОСТОК» на продуктивність та якість зерна пшениці озимої

Особливості перезимівлі озимих культур у Західному регіоні України

Сільське господарство Франції: від першої революції до квітучого сьогодення

Сівалки Kverneland Optima TFрrofi та Optima TFmaxi від «Волинської Фондової Компанії»: сіємо просапні культури суперточно

Біогазові установки: економічна доцільність та перспективи на майбутнє

Йосип Олеськів: ботанік, агроном, садівник, плодоовочівник економіст, громадський діяч

уа

www.agroelita.info

Всеукраїнський аграрний журнал №12 (107) / 2021

м. Вінниця

GRAIN STORAGE SCHOOL

КУРСИ ДЛЯ КЕРІВНИКІВ ТА ОПЕРАТОРІВ ЗЕРНОСУШАРОК 24-27.01.2022

proagro-inform@ukr.net

www.agroelita.info

НОВИНИ

МІЖНАРОДНА КОНФЕРЕНЦІЯ «ВЕДЕННЯ АГРОБІЗНЕСУ В УКРАЇНІ»: ПІДСУМКИ ПОТОЧНОГО СЕЗОНУ 7 грудня асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» та агенція UCABevent провели конференцію «Ведення агробізнесу в Україні» (DoAgro-2021).

ахід за традицією об’єднав представників влади та бізнесу для підбиття підсумків і обговорення змін, які відбулися в аграрному секторі у 2021 році. Крім того, учасники поділилися своїми прогнозами і поглядами на майбутнє галузі. Серед спікерів конференції – представники Міністерства економіки України, Міністерства аграрної політики та продовольства України, Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики, Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів, експерти галузі й представники агробізнесу. Конференція почалася з панельної дискусії за участю Романа Лещенка, Міністра аграрної політики та продовольства України, Дениса Кудіна, Першого заступника Міністра економіки України, Артема Чорноморова, Голови підкомітету з питань економічної і фінансової політики Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики. Учасники дискусії обговорили глобальні зміни агропродовольчих політик та виклики в сільському господарстві України, а саме питання сталого

розвитку, продовольчої безпеки і змін, які відбуваються в продовольчих системах. Крім того, представники влади підбили перші підсумки та поділилися висновками щодо земельної реформи, а також розповіли, які наступні кроки та актуальні законодавчі рішення очікувати учасникам аграрного ринку. Роман Лещенко повідомив, що у 2022 році буде спрощена система перевірки земельних реєстрів, яка сьогодні є дуже жорсткою. Крім того, Міністерство планує вирішити проблему монополії нотаріусів шляхом затвердження сертифікованих землевпорядників. Окремо Міністр зупинився на питанні захисту інтересів агровиробників та власників сільськогосподарських земель. Зокрема, він повідомив, що у 2022 році буде збільшена державна підтримка таких напрямків як тваринництво, садівництво і меліорація. «Цей фокус уже обумовлений, пропрацьовані фонди, з яких будуть фінансуватися ці напрямки. Позиція з погляду державної підтримки є визначальною на наступний календарний період, оскільки аграрний сектор – це галузь №1 з економічного росту, з формування валютної виручки», – підкреслив Міністр.

За його словами, акцент державної підтримки на 2022 рік буде сфокусований на малих та середніх агровиробниках. «У 2021 році державна підтримка була спрямована на нішеві культури, підтримку сільгоспмашинобудування, компенсації кредитної ставки. Дійсно програма 5-7-9, яку ми спільно з Мінекономіки відпрацьовували для підтримки аграріїв, стала реально додатковим ресурсом в обсязі понад 30 млрд грн для агросектору. Ці кошти дали можливість реінвестувати у виробництво та оновити основні виробничі фонди», – зазначив Роман Лещенко. Він також додав, що програма 5-7-9 буде збережена і розширена на наступний рік. У свою чергу, Денис Кудін окреслив напрямки, за якими рухатиметься Уряд, щоб підтримати стале зростання агросектору. Перший напрямок – це обіговий капітал агровиробників. Його, за словами заступника Міністра, потрібно нарощувати для того, щоб купувати якісний посівний матеріал, засоби захисту рослин, добрива тощо. Другий – це розвиток інфраструктури. Денис Кудін повідомив, що сьогодні увага Уряду максимально зосереджена на розвитку залізничних та річкових перевезень (з 1 січня 2022 року запрацює закон, який робить перевезення Дніпром фактично безкоштовними), а також дорожньої інфраструктури. Ще один флагманський інфраструктурний проєкт для Уряду – зрошення земель на півдні України. Перший пілотний проєкт у цьому напрямку стартує вже в 2022 році й охопить 200 га землі у чотирьох південних областях країни. І третій напрямок – це капітальні інвестиції в основні засоби виробництва. Денис Кудін нагадав, що у березні цього року був ухвалений Закон «Про державну підтримку інвестиційних проєктів зі значними інвестиціями», який передбачає надання Всеукраїнський аграрний журнал №12 (107) / 2021

проєктам державної допомоги, якщо розмір інвестицій – понад 20 млн євро, а термін реалізації проєкту – не більше ніж 5 років. І ось основний інтерес до цього Закону, за словами заступника Міністра, спостерігається якраз з боку агробізнесу. Також він звернув увагу на таку важливу складову, необхідну для розвитку агросектору, як оновлення сільськогосподарської техніки. Артем Черноморов ознайомив присутніх із планами депутатів щодо роботи над профільними для агросектору законопроєктами. Ключовими наразі є законопроєкти, що стосуються зрошення земель півдня України, зокрема, проєкт закону «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель». Крім того, важливою є законодавча ініціатива щодо внесення змін до Земельного кодексу та інших законодавчих актів щодо скасування інституту права постійного користування земельними ділянками. За словами депутата, цей законопроєкт дасть можливість здавати ці землі в оренду. Працюють у підкомітеті й над законопроєктом щодо консолідації земель, який виведе частину землі з тіні й дозволить запобігати її рейдерському захопленню, а також над законодавчими правками, які пропонують збільшити аграрну підтримку, зокрема вираховувати її від 1% від ВВП агросектору. Розповів Артем Черноморов і про дотаційні державні програми. «Наразі в палких дискусіях з бюджетним комітетом ми відстояли 4,5 млрд грн, які включають низку дотаційних програм. Є й нові, що стосуються зрошення, меліорації, страхової компенсації, а також дотації на придбання сільгосп-

www.agroelita.info

техніки та розвиток садівництва», – повідомив він. Роман Сластьон, генеральний директор УКАБ представив кейс з прогнозами асоціації щодо економіки українського агробізнесу у 2022. Зокрема, на думку фахівців УКАБ, для виробників зерна у поточному сезоні EBITDА на рівні $700-1000/га – не мрія, а реальність. Також 2022 рік, за їх прогнозами, буде характеризуватися високими цінами на зерно, рекордною урожайністю культур в Україні та злетом вартості основних ресурсів, таких як газ (до квітня його ціна може триматися на рівні $1000 за 1 куб. м), добрив, засобів захисту рослин (у 2022 році ціна на них може зрости на 5-7%), залізничних перевезень та оренди сільськогосподарських земель (вартість може вирости на 5-15%). Заключна панельна дискусія конференції була присвячена питанням міжнародної торгівлі та ринкам ресурсів. Ольга Шевченко, заступник Голови Державної служби України

з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, яка приєдналася до спікерів онлайн, повідомила, що наразі у Службі велику уваги приділяють вивченню додаткових можливостей експерту продукції українських агровиробників до ЄС та Китаю. Також триває активна співпраця України з Сінгапуром, Японією, Індонезією, Саудівською Аравією, США. Крім того, ідуть переговори з Колумбією. Також Ольга Шевченко повідомила, що в наступному році Служба планує запровадити більш прозорий доступ до інформації стосовно можливостей виходу агровиробників на експортні ринки. Зокрема, на сайті держоргану буде публікуватися інформація, яка країна відкривається для українських виробників, і який час займе підготовка до початку експорту продукції до неї. У свою чергу, Тарас Качка, заступник Міністра економіки України – Торговий представник України, котрий також доєднався до обговорення онлайн, підтвердив слова колеги, що експорт української продукції до країн Південно-Східної Азії зростає семимильними кроками. Також дедалі більш залежною стає від української пшениці Туреччина. Більше того, заступник Міністра підкреслив, що Україна своєю виваженою політикою заробила у світі імідж набагато надійнішого партнера з поставок зерна, ніж Росія. Дмитро Скорняков, гендиректор HarvEast Holding та Олександр Вержиховський, операційний директор IMK поговорили про карбонове землеробство, про те, яку користь бачать у ньому компанії й коли перейдуть до практичного впровадження на своїх землях. За матеріалами пресслужби УКАБ

НОВИНИ

УКРАЇНА ЕКСПОРТУВАЛА 105 ТИС. ТОНН АЗОТНИХ ДОБРИВ Згідно даних Держмитниці, за підсумками листопаду 2021 року експорт азотних добрив з України склав 105 тис. т на суму 62 млн $. Поставки відбувалися до Румунії, Болгарії, Аргентини, Італії, Угорщини та деяких інших країн. Найбільше було відправлено за кордон карбаміду – 63 тис. т. Також було експортовано 25,5 тис. т карбамідо-аміачної суміші (КАС) та 16 тис. т вапняково-аміачної селітри (ВАС). Водночас варто відмітити, що згідно даних Держмитниці КАС було експортовано за середньою ціною $317/т, тоді як його вартість на внутрішньому ринку України в цей період становила не нижче $600/т без ПДВ. Таким чином, це може бути свідченням демпінгового експорту дефіцитного товару. «Як відомо, ціни на азотні добрива за 2021 рік зросли в 3 рази, в першу чергу через здорожчання вартості природного газу. Внаслідок цього на світовому та українському ринку очікується певний дефіцит азотних добрив. У відповідь на це деякі країни – виробники азотних добрив почали обмежувати

експортні поставки, визначаючи пріоритетом забезпечення своїх внутрішніх ринків, зокрема сільськогосподарських виробників», – розповідає Роман Сластьон, генеральний директор УКАБ. Разом з тим, за минулий місяць імпорт азотних добрив в Україну склав 275 тис. тонн на суму 136 млн $. «Такий обсяг імпорту значно перевищує показники попередніх місяців і зумовлений високою вартістю добрив на внутрішньому ринку України, а також певним дефіцитом азотних добрив на фоні надзвичайно високої вартості основної сировини для їх виробництва та стримуванням продажів вітчизняними виробниками», – пояснив експерт. Найбільше Україна імпортувала аміачної селітри – 82 тис. т, карбаміду – 70 тис. т, карбамідо-аміачної суміші (КАС) – 55 тис. т, безводного аміаку – 37 тис. т та сульфату амонію – 29 тис. т. За інформацією пресслужби УКАБ

ЗАРПЛАТА ПРАЦІВНИКІВ С/Г ЗБІЛЬШИЛАСЬ У період із січня по жовтень 2021 року середньомісячна заробітна плата штатних працівників у сільському господарстві України зросла на 18,5% порівняно з відповідним періодом попереднього року. За даними Державної служби статистики України, у жовтні 2021 року розмір середньої заробітної плати штатних працівників у сільському господарстві становив 12 827 грн і порівняно з попереднім місяцем збільшився на 8,5%. У регіональному розрізі найвищий рівень заробітної плати спостерігався в Івано-Франківській, Тернопільській, Львівській, Чернігівській та Полтавській областях.

Також відбулося зростання середньомісячної зарплати штатних працівників у виробництві харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів на 14,4% до відповідного періоду минулого року. Середня заробітна плата штатних працівників у виробництві харчових продуктів, напоїв, та тютюнових виробів за жовтень 2021 року становила 13 055 грн, що на 3,9% більше ніж попереднього місяця. Найвищий рівень оплати праці спостерігався у м. Києві, Вінницькій, Миколаївській, Херсонській та Київській областях. За інформацією пресслужби Мінагрополітики

м. Київ

28.01.2022

СУШІННЯ SMART

proagro-inform@ukr.net Всеукраїнський аграрний журнал №12

(107)

/ 2021

АГРАРНА ОСВІТА

НІЖИНСЬКИЙ АГРОТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ – ВДАЛИЙ ВИБІР ДЛЯ СТАРТУ ПРОФЕСІЙНОЇ КАР'ЄРИ Навчальний заклад має більш як 125-річну історію: був заснований 1 липня 1895 року як ремісниче училище. Згодом одержав назву «Ніжинський технікум механізації сільського господарства», «Ніжинський агротехнічний коледж». З 2001 року має статус інституту. За роки роботи зі стін закладу вийшло понад 30 тисяч фахівців.

ьогодні Ніжинський агротехнічний інститут – це відокремлений підрозділ Національного університету біоресурсів і природокористування України, провідний аграрний заклад вищої освіти Чернігівщини, що провадить освітню діяльність, пов’язану з наданням освіти бакалаврського та магістерського рівнів за кількома галузями знань, та бере участь у реалізації ступеневої системи освіти в НУБіП

День вишиванки у музеї хліба України; здійснює прикладні дослідження в аграрній сфері та впроваджує їх результати у виробничий сектор агропромислового комплексу. В інституті функціонують факультети інженерії та енергетики й агротехнологій та економіки. Підготовка фахівців освітнього ступеня бакалавра здійснюється за спеціальностями: «Агроінженерія», «Технологія виробництва та переробки продукції тваринництва», «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка», «Агрономія», «Облік і оподаткування», «Менеджмент», «Транспортні технології (автомобільний транспорт)»; та освітнього ступеня магістра: «Агроінженерія», «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка», «Облік і оподаткування». На факультетах навчаються понад 600 студентів. Якість освітнього процесу забезпечують 8 кафедр, на яких працюють досвідчені доктори та кандидати наук, професори, доценти. Відсоток викладачів із науковими ступенями і вченими званнями в інституті є одним із найбільших серед навчальних закладів і складає 85%. Фаховому зростанню майбутніх фахівців-аграріїв на бакалаврському, а особливо на магістерському рівнях освіти сприяє науково-дослідна робота студентів: їхні напрацювання, які тривають один-два, а інколи три роки, реалізуються через публікування статей, участь у міжнародних, всеукраїнських, регіональних конференціях та науково-практичних конференціях і семінарах, що проводяться як в навчальному закладі, так і в інших закладах вищої освіти.

www.agroelita.info

Творчий потенціал студентів реалізується і в студентських наукових гуртках («Стежками Геродота», «Еврика», «Агроном-дослідник», «Юний інженер», «Облік – мова бізнесу», «Сучасний економіст», «Юний дослідник», «Енергетики», «Транспорт і логістика», «Прикладна математика»). За останні роки у студентському доробку 439 наукових публікацій. Підвищенню ефективності рівня підготовки майбутніх аграріїв сприяє застосування дуальної системи освіти: поєднання теоретичного навчання з набуттям практичних навичок у передових агроформуваннях. Реалізація поглибленої практичної підготовки фахівців відбувається, насамперед, на навчально-науково-виробничому підрозділі інституту. Відтак, у лабораторії рослинництва студенти здобувають практичні навички з відпрацювання сучасних технологій вирощування сільськогосподарських культур на новітній сільськогосподарській техніці. Доїльна зала лабораторії тваринництва оснащена обладнанням фірми «DeLaval». У лабораторії переробки функціонує лінія очистки зерна; зерноочисні машини САД-50, Petkus, зерносушарка фірми Agrex. Інститут має розвинену власну соціальну структуру: їдальню-кафе на 200 місць, два гуртожитки на 560 місць, спортивні майданчики, спортивний та тренажерний зали, базу відпочинку на річці Десна. Професійному становленню майбутніх фахівців-аграріїв сприяє діяльність органів студентського самоврядування на засадах партнерства. Створені можливості набуття досвіду роботи під час навчання забезпечують підвищення професіоналізму студентів, лідерів аграрного виробництва, та є запорукою підготовки конкурентоспроможних, затребуваних на ринку праці фахівців. Тож Відокремлений підрозділ Національного університету біоресурсів і природокористування України «Ніжинський агротехнічний інститут» – це вдалий вибір для старту професійної кар'єри.

Випуск магістрів 13

ГІСТЬ НОМЕРА

ВАЛЕРІЙ ЄВТУШЕНКО: ДИТЯЧЕ ЗАХОПЛЕННЯ, ЯКЕ ПРИЗВЕЛО ДО УНІКАЛЬНИХ ІТ-РОЗРОБОК ДЛЯ АГРОСЕКТОРУ

Світ розвивається шаленими темпами. Те, що вчора ще здавалося цілковитою фантастикою, – сьогодні є реальністю. Відтак, нещодавно у наше життя стрімко увірвалися безпілотні літальні апарати (БПЛА), які одразу набули шаленої популярності не лише серед пересічних користувачів, а й зробили справжній революційний прорив у аграрному секторі. Багато фермерів вже гідно оцінили переваги цих інноваційних технологій та активно застосовують дрони на полях. За прогнозами науковців, незабаром коптери стануть невід’ємним елементом господарювання й ефективного ведення сільського господарства.

об дізнатися детальніше про розвиток ринку агродронів в Україні, про труднощі, з якими доводиться стикатися «першопрохідцям» новітньої галузі, а також про те, якими якостями потрібно володіти, аби стати успішним у цій діяльності, редакція журналу «АгроЕліта» поспілкувалася з Валерієм Євтушенком – керівником агродепартаменту компанії QUADRO.ua – офіційного імпортера та інтегратора рішень DJI Agriculture в Україні. Валерій Євтушенко – фахівець з великим досвідом, адже може похвалитися чималою кількістю унікальних ІТ-розробок у сільському господарстві. А саме: у 2017-2020 роках він займався розробкою БПЛА та рішень на їхній базі для агросектора. Сконструював БПЛА за принципом літака для розселення трихограми на полях України. У межах проєкту розробив 14

перший в Україні БПЛА з вертикальним зльотом і посадкою. Створив та впровадив систему автоматичного підрахунку сходів на основі штучного інтелекту, а також систему автоматичного обміру полів для даних з БПЛА. Зібрав інформацію з 2 000 000 га землі по всіх областях України.

«Свої перші моделі літаків конструював ще у дитинстві…» – Пане Валерію, насамперед давайте зробимо екскурс у минуле. Розкажіть, чим Ви захоплювались у дитинстві. Всеукраїнський аграрний журнал №12 (107) / 2021

– Моє дитинство минуло у Кривому Розі, звідки я родом. Як і більшість хлопчиків того часу, я відвідував Станцію юних техніків, де конструював свої перші моделі простеньких кордових літачків. Відтоді і виникла цікавість до усіляких розробок, адже там я вперше побачив, що можу «літати». Та, на жаль, у 90-их роках гурток закрився, і я на деякий час полишив авіамоделювання. – Яка у Вас освіта? Мабуть, щось пов’язане з ІТ-сферою? – Зовсім ні. Закінчив Криворізький національний університет за спеціальністю «Фінанси». Проте, одразу після закінчення вишу працювати пішов у ІТ-сферу, оскільки вона мені була близька. З того часу вся моя діяльність була пов’язана з розробкою електроніки, нових інноваційних продуктів, займався розробкою різноманітної техніки для автомобілебудування тощо. У 2014 році, коли на Донбасі почалася війна, почав виготовляти БПЛА для армії. А у 2017 році разом з однодумцями ми представили перший БПЛА для сільського господарства, що стало початком моєї роботи в аграрній галузі. – Звідки черпали знання? Адже на той час ця сфера була не надто розвинена в Україні. – Переважно займався самоосвітою, багато часу проводив на спеціалізованих веб-форумах, де користувачі з-за кордону обмінювалися інформацією. Увесь контент тоді був виключно англомовний. Оскільки, як ви вірно підмітили, у 2014 році існуюча інформація про напрямок розвитку та застосування БПЛА в нашій країні була досить мізерною, не було необхідних даних. Це зараз, протягом останніх трьох років, з’явилося багато різноманітних джерел українською мовою на цю тему, дрони увійшли в моду, і тепер, маючи навіть невеликий бюджет, можна без зусиль зібрати літак за короткий період часу. Тому що фахівців, які зараз цим займаються, у світі налічується вже десятки тисяч, на будь-яке питання є відповіді. Я ж був піонером, і робив усе методом проб та помилок.

«Усі сприймали мою діяльність, як фантастику, забавку, ніхто у це не вірив» – Хто Вам допомагав на етапі становлення? Чи не сприймали оточуючі Ваші ідеї, як щось нереальне? – Справді, всі сприймали мою діяльність, як фантастику, забавку, ніхто у це не вірив. Мені на той момент було 33 роки, і знайомі думали, що це просто криза середнього віку: мовляв, впав у дитинство, займається якимось літачками, крутили пальцем біля скроні (посміхається, авт.). Лише у 2017 році, коли вперше на Міжнародній агропромисловій виставці «Агропорт» ми продемонстрували інноваційні продукти, що справді можуть допомогти аграріям заробляти кошти, оточуючі змінили думку. Тож на початковому етапі я був виключно сам. Вже пізніше, коли вийшов на певні об’єми, а хобі переросло у бізнес, почав наймати працівників. – Ви є розробником багатьох інноваційних новинок. А що Вас надихало на їх створення? – Навіть не знаю, як відповісти… Наприклад, Менделєєв свою таблицю побачив уві сні… Його ніщо не надихало. І мене теж. Я просто бачив якусь незакриту технологічну операцію, або якийсь «біль» того чи іншого аграрія чи цілої галузі, і тоді ми разом з командою (на той момент вона в мене була) щось придумували і пробували знайти рішення, виходячи з тих знань, які вже були.

«Ми популяризуємо не дрони, ми популяризуємо технологію внесення ззр за допомогою дронів» www.agroelita.info

– Чому обрали саме аграрну сферу? З якими труднощами найчастіше доводитися стикатися від початку діяльності і до сьогодні? – Аграрна сфера глобально завжди була і залишається рушієм прогресу. Тож вирішив працювати у ній і досяг великих результатів у продажі дронів, у їх впровадженні в Україні. Стосовно труднощів, то, перш за все, це недовіра аграріїв до ефективності БПЛА. Якою б інноваційною не була аграрна галузь загалом, проте, на місцях сидять «старовіри», котрі досі працюють за технологіями, що розроблені десятки років тому.: виливають при обприскуванні по 200 літрів води на гектар, і коли ти приходиш і кажеш, що тепер все те саме можна робити за допомогою дронів, використовуючи лише 7 літрів води, вони не вірять. Тому ми популяризуємо не дрони, ми популяризуємо технологію внесення засобів захисту рослин за допомогою дронів. – Як Ви стали керівником департаменту компанії QUADRO.ua? – У компанію я прийшов у 2019 році, коли вона працювала вже 5 років. Мені запропонували очолити агродепартамент. Тоді якраз вийшов професійний дрон-обприскувач DJI Agras T16, і було вирішено створити відділ інновацій у сільському господарстві. Підібрали команду і почали працювати. Як результат, сьогодні ми займаємо лідируючі позиції на ринку агродронів в Україні. – За якими критеріями підбираєте команду? – Ринок, на якому ми працюємо, – повністю інноваційний, він змінюється мало не щодня. І оскільки технології стрімко рухаються вперед, у нас не має плану розвитку на 5 років, плани ми будуємо лише на найближчий рік. Тому головний критерій відбору – це ініціативність: коли співробітник не просто ходить на роботу з 9 до 18 години, а розвивається, цілодобово «живе» в інноваціях, агроінноваціях, не боїться пробувати щось нове. Саме такі люди працюють у нас. Я не можу сказати, що ми завжди робимо все вірно, так – ми багато помиляємось, але не зупиняємось, отримуємо досвід: чи то негативний, чи позитивний. Наприклад, у цьому році провели дослідження у розрізі засобів захисту рослин, результати яких були не тільки хороші. І ми про це теж розповідаємо, щоб партнери не повторювали наших помилок. Цього року також організували і провели велику кількість вебінарів, якість подачі інформації під час яких була дуже висока, ніхто до нас цього не робив. Вони були безкоштовні, у відкритому доступі, тому усі бажаючі: як колеги, так і конкуренти мали можливість їх використовувати для навчання і пропонувати своїм клієнтам.

«На чолі нашого бізнесу ми ставимо експертність» – Як завойовували ринок? – Ми не просто продаємо дрони, ми залучаємо аграріїв у розвиток технології, показуємо усе на власному досвіді. У нас цього року були організовані тестові площадки з такими компаніями, як Bayer, Vitagro, LNZ Group, спільно з якими ми у відео-форматі проводили різноманітні досліди стосовно засобів захисту рослин: як «хімія» працює в полях, при яких нормах внесення, за яких погодних умов тощо. Наразі ринок вже пережив ту точку хайпу, коли всі просто купували дрони, бо це було трендом. Нині на чолі нашого бізнесу ми ставимо саме експертність – як співробітників, так і тих даних, які ми надаємо. Ми продаємо не просто дрони, а повний набір послуг з нашою професійною підтримкою. – Яке Ваше бачення розвитку ринку БПЛА в Україні? Порівняйте ринок агродронів у світі та в нашій країні. – Порівняно з минулим роком, якщо говорити саме про агродрони, ми виросли у 10 разів. Мої сподівання на наступ15

ний рік – це ріст продажів ще у п’ять разів порівняно з 2021 роком. Плануємо продати від 1000 дронів-обприскувачів. А щодо порівняння з іншими країнами, то, враховуючи те, що Україна – аграрна країна, порівнювати досить складно. Звісно, ринок БПЛА росте повсюди. Але є країни (частина європейських), де заборонено вносити хімію дронами. В Україні – найбільш швидкозростаючий ринок агродронів у світі, це пов’язано з тим, що у нас величезна кількість оброблюваних полів, високорослих культур, які потребують обробітку тоді, коли традиційний самохідний обприскувач вже не може зайти в поле. І знову ж таки, клімат в нашій країні дозволяє працювати дроном-обприскувачем на полях. Тому, порівнюючи світовий досвід, ми, якщо не на 1-му місці, то точно входимо у ТОП-3 з впровадження дронів. – На Вашу думку, чи зможуть дрони замінити людську працю повністю в майбутньому? – У моїх мріях я бачу, що колись людина просто сидітиме в офісі і звідти керуватиме дронами. Але у найближчому майбутньому швидше за все повністю замінити людську працю не вдасться. Та у будь-якому випадку, участь людини в небезпечних технологічних операціях, завдяки БПЛА, зводитиметься до мінімуму. – Озвучте подальші плани компанії. – Компанія QUADRO.ua, в тому числі і відділ агродепартаменту, зараз активно розширяється. Ми шукаємо нових співробітників, оскільки, як я вже наголошував, плануємо збільшити об’єми продажів мінімум у 5 разів. Наша основна мета – це продовжувати популяризувати технологію і розширяти мережу субдилерів, сервісних центрів в Україні. Одним словом, продовжувати нашу переможну ходу з дронами полями України! – Наостанок, як відпочиваєте від роботи і чи маєте якесь хобі? – Я віддаю роботі майже увесь свій час – 24/7. Тому зараз я й сам задумався, як же люблю відпочивати (посміхається, авт.). Навіть не знаю, що відповісти… А хобі – це читання, люблю цікаві книги, люблю розвиватися. Тому й відпочинок для мене це, мабуть, провести час із книгою. Анна Артим

Всеукраїнський аграрний журнал №12 (107) / 2021

АКТУАЛЬНО

ЗАХОПЛЮЮЧА ПОДОРОЖ

РІЗДВЯНОГО СВЯТОГО ГОСТЯ З давніх-давен люди в усьому світі вірили у чарівних, навіть містичних створінь і персонажів. Із розвитком релігій їх замінили святі образи Бога, ангелів, земних праведників, від яких чекали чудес. Особливого ставлення вони заслужили у дітей, адже ті найбільше чекають здійснення мрій, подарунків, солодощів. У кожного народу за всю історію з’являвся свій улюбленець. Найпопулярнішим персонажем сьогодні є Санта Клаус. І завжди виникало питання, як цей персонаж встигає за одну ніч відвідати дітей усього світу. Спробуємо у цьому розібратися…

Святий гість різних країн За легендою, на Святвечір Санта Клаус приносить вихованим дітям подарунки та цукерки, а неслухняним – вуглики, або й зовсім нічого. Робить він це з допомогою різдвяних ельфів, котрі виготовляють іграшки в його майстерні на Північному полюсі, і літаючих північних оленів, які тягнуть його сани повітрям. Сучасного Санту придумав у 1823 році Клемент Кларк Мур у своїй поемі «A Visit From Saint Nicholas», більше відомій як «The Night Before Christmas» («Ніч перед Різдвом»), першим зобразив Санта-Клауса як життєрадісного немолодого ельфа.

www.agroelita.info

Поет також запряг у сани Санта-Клауса північних оленів. Санта залазить до будинків через димар, і в ніч проти Різдва залишає під ялинкою подарунки дорослим і дітям. Завдяки маркетологам компанії Coca-Cola, які зобразили дідуся у сучасному вигляді – червоному костюмі із шапкою та бородою, усі сприймають цього персонажа саме таким. Однак, у світовій історії існували й інші святі, містичні особи, казкові герої. Для прикладу, у північних країнах – Скандинавії – найближче до місця базування Санти популярні наступні персонажі. Йоулупуккі, Фінляндія Це слово означає «різдвяний козел», оскільки в давнину селяни переодягалися в козлині шкури та розносили

подарунки. Пізніше Йоулупуккі набув звичного нам образу – доброго дідуся з білою бородою, одягненого в червоний плащ. Разом зі своєю дружиною Муорі («бабусею Різдва»), Йоулупуккі готує до Різдва подарунки, про які в листах просять діти. А розвозить їх саньми, які тягнуть звичайні олені. У цього персонажу є помічники – гноми, які цілий рік слухають думки дітей і записують їхні добрі та негативні вчинки. Домовички Ніссе, Норвегія Йдеться про маленьких бешкетників, котрі цілий рік сплять, а в ніч перед Різдвом прокидаються і розносять подарунки. Вони люблять солодощі, тож, щоб подарунок на ранок залишився у панчосі, треба задобрити гномів цукерками. Головного ніссе називають

Юлессін. У Різдвяну ніч Юлессін їздить упряжкою лисиць. У Швеції, наприклад, у діда три імені: Юлніссан, Кріса Крінгл і Йолотомтен. У Європі дещо південніше були інші герої. Зокрема, англійські діти одержують подарунки від Батечка Різдва. В Нідерландах шанують Сiнтерклааса, а в Австрії подарунки приносить золотоволосий хлопчик Крісткінд. Іспанія має Папа Ноеля. Румунія теж має свого власного доброго старого Мош Джеріле. Пер Ноель, Франція Так звали веселого доброго дідуся з білою бородою, який їздить на ослику, везе з собою плетений кошик з подарунками і залишає для слухняних дітлахів у черевичках. У «батька Різдва» є злий двійник – П’єр Фуетар, який нашіптує йому про збитки, які зробили діти протягом року, та підговорює не обдаровувати. Боббо Натале і Бефана, Італія В Італії чекають одразу двох духів Різдва – Боббо Натале та його подругу-фею Бефану, яка виглядає зовсім як відьма на мітлі. Боббо Натале читає листи, у яких діти мусять чесно перелічити свої досягнення і чемності, та обдаровує благословенням. А от подарунки – завдання Бефани. Щоправда, дістаються вони добрим хлопчикам та дівчаткам, а бешкетникам фея під подушкою залишає вуглинки. Бефана добрішає, якщо наніч залишити їй келих вина і трохи солодощів. Мікулаш, Чехія У компанії янголятка і бешкетного чортеняти, добрий Мікулаш мандрує країною. Він має книгу, де записуються усі добрі і погані вчинки дитини. Так від вирішує, кому дістанеться подарунок, а кому – різка. Щоправда, дідуся можна задобрити віршем або пісенькою. А ще чехи вірять, що з Микулашем ходить його мама, яка вчить дітей добре пово-

Рис. 1. Часові пояси світу 18

дитися. А нечемних для профілактики може і мітлою відлупцювати. Святий Василій, Греція і Кіпр Вірять, що Василій невидимим заходить до будинків і дивиться, чи щасливі люди зустрічати Новий рік. Це не час для туги і зневіри, адже і сам Василій був дієвим благодійником – пік для нужденних пироги і ховав у них золоті. Діти чекають, що добрий святий через комин зайде в будинок, тому залишають на ніч біля каміна свої черевики і сподіваються зранку знайти в них подарунки. На території Азії діти вірили в таких персонажів. Увлін Увгун, Монголія За повір’ями до монгольських діток з подарунками під Новий рік приходить Увлін Увгун – головний пастух. Його супроводжують дзвінкоголоса Зазан Охін (Снігова дівчинка) і Шина Жила (Новорічний хлопчик) – малий бешкетник у лисячій шапці, який головному пастуху доводиться внуком. Увлін Угун має на поясі батога, але тільки для настрашки – він добрий і замахнутися може хіба що на лоша, яке від гурту відбилося. Тао Куен, В’єтнам Духа домашнього вогнища і Різдва Тао Куена знають у двох іпостасях: старець і червоний дракон. За сім днів до Різдва Тао Куен верхом на коропі, який перетворюється на дракона, вирушає до небесного владики, щоб повідати про справи своєї родини, і спускається у вигляді старця – обдарувати за добрі діла. Тиждень перед Різдвом хитрі в’єтнамці залишають наніч на столі багато солодощів – щоб у Тао Куен від цукру злиплися губи і він не зміг розповісти про огріхи чи недобрі справи. Сегацу-сан і Одзе-сан, Японія Сегацу-сан і Одзе-сан – два персонажі Японії. Сегацу-сан – Господар Нового Року. Він носить яскраве блакитне

кімоно і тиждень перед Новим роком ходить пішки країною. Цей час жителі називають «золотим тижнем». Сегацу-сан заглядає у кожен дім, але без подарунків – подарунки купують батьки, але віддати можуть лише тим діткам, кому дозволить добрий дух. Для доброго чарівника перед будинком ставлять ворота з бамбуку та сосни – через них він має пройти, щоб поздоровити з новим роком. Кілька десятиліть Сегацу-сан змагається з Одзе-саном, більше схожим на Санту, аніж на японця. Одзе привозить подарунки морем. Санта Христіан, Африка Африканські католики вірять, що святий Христіан живе на горі Кіліманджаро – єдиній вершині, де лежить сніг. Щоправда, ніхто його не бачив, але вірять, що саме він у ніч перед Різдвом роздає подарунки і запалює свічки. Святий Миколай, Україна, Польща, Бельгія Українські та інші дітлахи чекають зимою на Святого Миколая. Добрий Миколай приносить дари не в Новий рік і не на Різдво. Вночі перед 19 (6) грудня залишає подарунки під подушкою (а дуже великі – коло ліжка). Його не бачать, але знають який він – добрий, лагідний і справедливий. Цілу ніч малюки намагаються не заснути і зловити за руку Чудотворця, та він все ж примудряється приспати дитину і непомітно залишити пакунок. Янголятко і чортик Антипко супроводжують святого дідуся і розповідають про всі вчинки за рік. Звісно, чортеня намагається наділити різкою і чемних – щоб пам'ятали, що за непослух та виховна галузка буде в роботі. Мало написати святому листа – треба помолитися, попросити у нього не лише матеріальних благ, але і благословення для всіх-всіх. Дід Мороз, країни колишнього СРСР Традиційно, у колишньому СРСР шанували Діда Мороза та його внучку-помічницю Снігуроньку. Цей герой виник під час антирелігійної кампанії в СРСР у 20-х роках XX століття, Різдво з радянського календаря викреслили, а Дід Мороз, який спочатку розглядався як персонаж словянської міфології, був заборонений. Цікавим є те, що й ялинка теж була заборонена, як релігійний символ Різдва. Натомість, радянська влада вирішила адаптувати ці символи до соціалістичних реалій. У 1935 році дозволили ялинку, як символ саме Нового року, а від 1937 року світський Дід Мороз був легалізований замість Святого Миколая. Героїв, як бачимо багато, а традиція одна – дарувати радість ближнім, особливо малечі. Ймовірно, ця традиція Всеукраїнський аграрний журнал №12 (107) / 2021

пішла із середньовічної Німеччини, де саме напередодні цього свята батьки презентували дітям новий зимовий одяг. З часом це почали робити таємно, вночі, щоб діти вірили в чудеса та Святого. Трохи згодом подарунки урізноманітнились, почали дарувати й ласощі: горіхи, сухофрукти та особливі солодкі хлібці з сушеними грушами. Шкільне приладдя та іграшки клали в нові чи начищені та полагоджені старі черевики, які ставили поблизу камінів, чи у панчохи, які вішали на каміни. Діти свято вірили, що Святий саме через димар закидає в дім подарунки. Як бачимо, чудова традиція розповсюдилася цілим світом, незалежно від континенту, вірувань місцевих жителів кожного краю, традицій дарування. Таким чином, «дідусь Різдва» щороку відвідує кожну хатину, і не лише де є діти, дарує чудові подарунки, щирі побажання або просто щастя і радість. Ось лише як це він встигає облетіти усю планету, адже передріздвяна ніч коротка, а домівок сотні мільйонів?

Подорож Різдвяного дідуся Цим питанням займалося чимало вчених. За підрахунками експертів, сучасне населення планети дорівнює понад 7 млрд осіб, з них більше 1,8 млрд дітей віком до 14 років. Вони саме і складають основну когорту тих, до кого приходить Святий Дідусь. Загалом для реалізації такої мети дідусю необхідно разом зі своїми помічниками відвідати понад 700 млн помешкань або краще димоходів, куди найчастіше проникають подарунки. Як свідчать розрахунки доктора Кеті Шин, фізика Екстерского університету, а також студентів і професорів відділення загального та аерокосмічного машинобудування університету Північної Кароліни Різдвяному дідусю треба подолати відстань в 510 млн кілометрів за одну ніч. Щоправда, ніч триватиме 31 годину, враховуючи наявність 12 часових поясів. Їх затвердили ще у ХІХ столітті, вони не мають чіткого поділу прямими і враховують частково адміністративні кордони країн, через які проходять. Від першого часового поясу (Кірибаті) до останнього (Самоа) Святий Дідусь витрачає майже 2,6 год для відвідин одного часового поясу та рухається із неймовірною швидкістю – 10 мільйонів км/год або 2 880 км/с. Незвичайну швидкість доставки подарунків пояснюють викривленням простору-часу, передбаченим загаль-

www.agroelita.info

ною теорією відносності Ейнштейна. Для самого Дідуся розвезення подарунків розтягується на декілька місяців, тоді як на Землі проходить лише одна Різдвяна ніч. Шалена швидкість руху дозволяє дитячому улюбленцеві стискатися у напрямку руху. Він зменшується, і це дає пролізти не тільки йому самому, а й втягнути за собою величезний мішок подарунків. Вимушена надмірна швидкість руху, на думку доктора Шин пояснює, чому Санта Клаус ніколи не старіє. Якщо продовжувати дослідження і пояснювати це з погляду фізики, то олені, в яких упряжені сани Дідуся, не вміють літати самі собою. На їх спинах знаходяться компактні ранці, які створюють реактивну тягу за рахунок протікання реакції холодного термоядерного синтезу (у реальності вчені не вірять, що такий процес можливий). За допомогою віжок пасажир не лише керує напрямом руху оленів, а й контролює параметри роботи ранців. Завдяки цьому він виглядає, як розмитий веселковий відблиск, кольори зливаються, і він миттєво зникає, тому дітям не вдається його побачити. За допомогою ефекту Доплера науковець пояснила, чому Святий або Санта рухається безшумно. Це пояснюється надзвичайними діапазонами звучання дзвіночків на санях, стукоту оленів та відомого «хо-хо-хо». Фізики також стверджують, що сани Святого Дідуся мають точно прораховану аеродинамічну форму, й виконані з особливого титанового сплаву, який, із одного боку, досить гнучкий для того, щоб форма саней злегка змінювалася в польоті, а з іншого – достатньо міцний, і тому сани можуть опускатися на дахи без ризику зламатися. Сани обтягнуті наноструктурованою штучною шкірою, яка дуже сильно знижує опір саней повітрю. Для того, щоб знаходити найкоротший шлях до місця призначення, Різдвяний Дідусь використовує лазерні

сенсори. Він дізнається, хто з дітей заслужив на подарунок, за допомогою величезної антени, що вловлює мозкові ритми. Зрештою, професори та студенти дійшли висновку, що Санта не возить із собою подарунки – їх було б занадто багато. Синтез запитаних дітьми подарунків здійснюється прямо на місці – основним матеріалом для синтезу слугує вуглець, який входить до складу сажі... Останній етап доставки Санта Клаус здійснює, як і раніше, – спускається димарем у вогнетривкому костюмі, зробленому з полімерів галогенізованих вуглеводнів. Сучасні технології дозволяють тепер слідкувати за подорожжю Дідуся онлайн за допомогою програми Norad Track Santa, де віртуальний Санта Клаус вирушає з Північного полюса, щоб в ніч з 24 на 25 грудня розіслати подарунки дітям з усього світу. Опис різдвяної казки у вигляді Святого Дідуся (як би його не називали у різних країнах), котрий дарує людям, а особливо дітям, радість, має магічне значення для кожного із нас. І, незважаючи на фізико-математичне пояснення його подорожі, яке є досить фантастичним і не вкладається у свідомість, хочеться вірити у добро та краще майбутнє. Забігати далеко наперед не будемо, і бажаємо усій Україні наступного року кращої долі, мінімальної гіркоти від вугликів чи болячих ударів різкою, а аграріям щедрої ниви. З Різдвом Христовим та Новим Роком!!! Підготував Сава Андрій, д.е.н., с.н.с. У статті використано наступні джерела: https://uk.wikipedia.org/, http://rialviv.com/, https://day.kyiv.ua/uk/, https://life.pravda.com.ua/ 19

СПЕЦПРОЄКТ

ЦУКРОВИЙ БУРЯК: ВІД СІВБИ – ДО ЗБИРАННЯ. АНАЛІЗУЄМО РЕЗУЛЬТАТИ ТА ПІДБИВАЄМО ПІДСУМКИ ПРОЄКТУ Добігає завершення сільськогосподарський сезон, а з ним підходить до кінця і наш традиційний проєкт «Цукровий буряк: від сівби – до збирання-2021», який журнал «АгроЕліта» проводить спільно з компанією СЕСВАНДЕРХАВЕ-Україна – лідером у насінництві цукрового буряку.

ьогоріч ми досліджували технології вирощування цукрових буряків на виробничих полях двох «локомотивів» цукробурякової галузі – ПП «Західний Буг» та ПАП «Агропродсервіс» Нагадаємо, на полях ПП «Західний Буг» було посіяно майже 14000 га солодких коренеплодів, у тому числі і селекція «SESVANDERHAVE». Для посіву підприємство обрало 4 гібриди: Тапір і Балі, з різними протруюваннями, та Карпати і Предатор. Також для тестувань в активі був гібрид селекції SESVANDERHAVE, який дуже добре себе зарекомендував на польських теренах. У ПАП «Агропродсервіс» під цукровий буряк виділили 3350 гектарів, чільне місце серед гібридів посідав гібрид СІУ селекції «SESVANDERHAVE». З квітня і до листопада ми щомісяця навідувались на дослідні поля, розташовані у с. Настасів Тернопільської області (ПАП «Агропродсервіс») і у с. Розворяни, Золочівського району на Львівщині, де знаходиться один з підрозділів ПП «Західний Буг», спостерігали, як себе показують гібриди «SESVANDERHAVE» на різних фазах вирощування – від сівби – до заготівлі, висвітлювали технології вирощування. Станом на середину грудня збирання цукрових буряків у господарствах-партнерах проєкту вже завершено. Тож тепер ми можемо підбити підсумки та поговорити про вирішальні фактори у вирощуванні цукрового буряку, проаналізувати ключові технології й дати оцінку селекційного потенціалу гібридів цієї культури.

ПП «Західний Буг»: «Як би там не було, буряк знову є високомаржинальною культурою, а інтенсифікація його виробництва себе виправдовує повністю» Про підсумки бурякозбиральної кампанії у ПП «Західний Буг» ми поспілкувалися з Володимиром Крупаком, агрономоманалітиком підприємства. – Володимире, чи завершили вже збирання цукрових буряків у ПП «Західний Буг»? – Станом на 5 грудня копка коренеплодів повністю завершена, але буряки ще вивозяться на заводи, плануємо завершити до кінця цього року. 20

– Прокоментуйте результати. Чи задоволені ними? – Результатами НІКОЛИ не можна бути задоволеним на 100% (посміхається, авт.). Маємо непогані врожаї на Львівщині, навіть на ранніх строках копки – від 57 до 72 т/га. Цукристість була невисокою (близько 15%), але вона почала підвищуватись ближче до початку жовтня, а непевність на ринку газу диктувала ранній запуск заводів. – Чи вплинули цьогорічні погодні умови на результат? – Рік загалом був холодний і дуже вологий, тож для ярих культур, зокрема для цукрового буряку, умови сприяли. Однак, картину підпсували інтенсивні зливи і градобої, які проносилися всією Україною. В нашому господарстві найбільше постраждав Чернівецький підрозділ, де буряки були пошкоджені кілька разів. – Що стало вирішальним фактором, який вплинув на результат? – Якщо не брати до уваги погодних чинників, то в такий вологий рік на поля з вузькою сівозміною суттєво вплинули гриби патогени – і збудники кореневих гнилей, і церкоспороз. Пошкодження гички градом і сильними зливами ускладнювали нам всю роботу з фунгіцидного захисту. – За результатами цьогорічної роботи, що скажете про селекцію «SESVANDERHAVE»? – Цьогоріч селекції SESVANDERHAVE дістались як хороші поля, так і не дуже. Вирішили випробувати на стійкість до кореневих гнилей деякі гібриди на тих полях, де рівень РН ґрунту не є оптимальним. На жаль, в цьому році проблематика кореневих гнилей не обійшла стороною гібриди SESVANDERHAVE. Відповідно, показники врожайності та цукристості теж постраждали. Наразі ще очікуємо остаточні результати з третини площ під гібридами SESVANDERHAVE. Загалом досить непогано себе проявив гібрид Карпати, а от Балі і Тапір поки що не повторили минулорічних результатів. В умовах перезволоження по них Всеукраїнський аграрний журнал №12 (107) / 2021

сильно пішло ураження кореневими гнилями, хоча конкурентів, які в цих же умовах не зазнали ураження, – теж не було. І, як я вже зазначав, – вологий рік, вузька сівозміна та подекуди неоптимальний рН ґрунту поки що сильніші за будь-яку генетику. Так чи інакше, при виборі гібридів для посіву ми беремо до уваги результати трьох років, адже для нас як великих виробників сировини для цукрових заводів, головне – стабільність. А проти корененвих гнилей будемо випрацьовувати комплексний підхід. – Які висновки зробили для себе за цьогорічними результатами? – Як би там не було, буряк знову є високомаржинальною культурою, а інтенсифікація його виробництва себе виправдовує повністю. Тож будемо збільшувати наші потужності з обприскування, щоб максимально нівелювати «вибрики» погоди.

ПАП «Агропргодсервіс»: «Спершу насторожувала трохи низька цукристість, але завдяки нашим напрацюванням за багато років, ми зуміли її підвищити» Результатами збирання солодких коренеплодів у ПАП «Агропродсервіс» поділився Олег Чалик, заступник директора з рослинництва. – Пане Олеже, зазначте результати збирання цукрових буряків-2021. – Збирання ми завершили, як і планували, 6 грудня. О 17.00 з поля виїхала остання машина. За результатами збирання середня врожайність у нас 668 ц/га, середня цукристість – 16,89%. Тож результатом ми майже задоволені: лише бракнуло близько 2 центнерів до круглого числа. – Цьогорічні погодні умови вплинули на солодкі коренеплоди? Які вирішальні фактори визначили результат? – Загалом рік видався непоганий для буряківників: опади та температурний режим сприяли росту і розвитку культури. Протягом року рослини розвивалися нормально, були здорові. Серйозних проявів хвороб, які б вплинули на врожай, не було: ані кореневих гнилей, ані церкоспорозу. Щоправда у третій декаді серпня виникала загроза поширення інфекції церкоспо-

Сергій Горобець, комерційний директор компанії «СЕСВАНДЕРХАВЕ-Україна»: – Вирощування цукрового буряку потребує величезного досвіду, знань, налагодженого процесу та відпрацьованої технології. Постійні виклики не дозволяють розслаблятись при виробництві цукрових буряків. Це високомаржинальна культу-

www.agroelita.info

розу, проте, ми збільшили фунгіцидний захист (було проведено чотири фунгіцидних внесення), тож її вдалося зупинити. Зі шкідниками теж боролися на випередження: під час обробок додавали інсектицид. Технології повністю спрацювали – шкідники нам не докучали. Насторожувала спершу й трохи низька цукристість, але завдяки нашим напрацюванням за багато років, ми зуміли її підвищити. – Як себе показав наш «піддослідний» – гібрид СІУ селекції «SESVANDERHAVE»? – Цей гібрид ми копали майже останнім. Його врожайність склала 668 ц/га, цукристість – 18,5%. Тож математику і економіку у товарних посівах він показав чудові. Зазначу, що й у демо-посівах СІУ відзначився непогано. Тому будемо сіяти його на такій самій площі і наступного сезону, насіння вже замовили. Хотілось би відзначити селекцію SESVANDERHAVE (наш піддослідний гібрид СІУ) за те, який вигляд мали рослини на середину листопада. Складалося враження, що ми знаходимося на полі десь в середині липня місяця. Листова поверхня чудово виглядала, що, в свою чергу, дозволяло коренеплодам накопичувати цукор та розвиватись. Результат це і підтвердив. – Якісь висновки зробили для себе? Чи маєте намір змінювати технології вирощування? – На наших демо-полях було посіяно 40 гібридів різних насіннєвих компаній, збирання яких відбулося 4 листопада під час VIІ Західноукраїнського чемпіонату на кращий гібрид кукурудзи та цукрового буряку. Тож висновки робити було з чого! І один з цих висновків – технологій ми змінювати не будемо, на 99% залишаємо ті ж самі, оскільки вони працюють і дають результат.

Анна Артим ра, але й найскладніша. Ще не кожен агроном візьметься за цю роботу. Працюючи пліч-о-пліч з такими людьми, як Володимир Крупак та Олег Чалик, отримуєш задоволення від співпраці та, найголовніше, переймаєш частинку досвіду і професіоналізму, яка є необхідною складовою при спілкуванні з селекціонерами щодо створення нових гібридів цукрового буряку. Протягом цього аграрного сезону, завдяки журналістам видання «АгроЕліта» ми разом з Вами мали змогу бачити та отримувати актуальну інформацію про стан цукрових буряків з перших уст – від безпосередніх виробничників. І завдяки отриманій інформації кожен із нас зробить свої висновки. Компанія «СЕСВАНДЕРХАВЕ-Україна» працює відкрито для усіх і докладає всіх зусиль, щоб процес виробництва цукрових буряків був якомога легшим та приємним. Користуючись нагодою, хотілося б привітати усіх з наступаючими Різдвом та Новим Роком. Бажаємо, перш за все, міцного здоров’я, мирного неба, гарної погоди, високих врожаїв та задоволення від результату своєї діяльності – моральної й матеріальної. Шануймося, бо ми того варті. Завжди з Вами, SESVANDERHAVE!!! www.sv-ukraine.com.ua. 21

Всеукраїнський аграрний журнал №12 (107) / 2021

www.agroelita.info

РОСЛИННИЦТВО

ВПЛИВ ПОЗАКОРЕНЕВОГО ПІДЖИВЛЕННЯ

МІКРОДОБРИВАМИ «УАРОСТОК»® НА ПРОДУКТИВНІСТЬ ТА ЯКІСТЬ ЗЕРНА ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ Ямковий В. Ю. – кандидат сільськогосподарських наук, ТОВ «Український Аграрний Ресурс»

Збільшення виробництва високоякісного зерна було і залишається ключовим завданням для всього агропромислового комплексу України. Основною зерновою культурою, яка займає біля 45 % посівних площ зернових культур і забезпечує понад 50 % валових зборів зерна в нашій державі є пшениця озима.

Таблиця 2. Урожайність пшениці озимої залежно від позакореневого підживлення мікродобривами (середнє за 2019–2020 рр.), т/га

отенційні можливості урожайності сучасних сортів пшениці озимої достатньо високі й можуть сягати вище 10 т/га. Проте, у виробничих умовах їх урожайність є в 2-3, а то і в 4-5 разів нижчою від потенціалу сорту, а зерно має переважно низьку якість, яка, на жаль, не завжди відповідає вимогам харчової промисловості. Дослідження останніх років свідчать, що запорукою одержання великих урожаїв зерна високої якості є саме оптимальне (збалансоване) мінеральне живлення рослин. Відомо, що в живленні рослин, формуванні врожаю та його якості, поряд із основними елементами – азотом, фосфором, калієм, кальцієм, магнієм, сіркою, важливу роль відіграють мікроелементи: бор, мідь, цинк, марганець, залізо та інші, які беруть участь у всіх фізіологічних процесах розвитку рослин, підвищують ефективність багатьох ферментів у рослинному організмі та покращують засвоєння рослинами елементів живлення із ґрунту. Пшениця характеризується високою чутливістю до застосування мікроелементів зокрема міді та марганцю, що відіграють важливу роль у процесах фотосинтезу, дихання, синтезі білків, утворенні хлорофілу та засвоєнні азоту. Нестача цих мікроелементів в посівах пшениці озимої особливо відчувається у фазі кущіння та на початку виходу рослин в трубку. Найефективнішим методом внесення мікроелементів є позакореневе підживлення рослин пшениці озимої впродовж вегетаційного періоду в критичні фази

Варіанти досліду

Урожайність, т/га

Приріст, т/га

Без позакореневого підживлення (контроль)

3,69

–

«РОСТОК» Макро (3 л/га)

4,05

0,36

«РОСТОК» Макро (2 л/га) + «РОСТОК» Мідь (1 л/га)

4,31

0,62

«РОСТОК» Макро (2 л/га) + «РОСТОК» Марганець (1 л/га)

4,14

0,45

НІР05

0,31

–

росту та розвитку. Своєчасне застосування позакореневого підживлення дає змогу істотно зменшити стреси рослин від природних аномалій погоди, пристосовує їх до мінливих умов довкілля, активізує кореневе живлення, уповільнює старіння тканин і створює умови для одержання високого та якісного врожаю. Тому метою наших досліджень було встановити особливості формування врожаю та якості зерна пшениці озимої сорту Оберіг Миронівський залежно від різних варіантів позакореневого підживлення мікродобривами в умовах Носівського району Чернігівської області на чорноземах глибоких малогумусних. Матеріали та методика досліджень. Дослідження були проведені в умовах лівобережного Лісостепу України на базі Носівської селекційно-дослідної станції Миронівського інституту пшениці імені В. М. Ремесла у виробничій сівозміні впродовж 2019–2020 рр.

Таблиця 1. Характеристика мікродобрив «УАРОСТОК» ® для позакореневого підживлення, г/л

Добриво

P2O5 K2O MgO SO3

«РОСТОК» Макро

120

0,2

1,4

0,2

2,2

2,5

0,05

«РОСТОК» Мідь

–

«РОСТОК» Марганець

–

100

–

Ґрунтовий покрив дослідних ділянок – чорнозем глибокий малогумусний вилугуваний легкосуглинковий, який в орному шарі 0–30 см містить 7,4 мг гідролізованого азоту за Корнфілдом, 14,6 мг рухомих форм фосфору за Чиріковим та 8,3 мг/100 г ґрунту обмінного калію, рН сольової витяжки – 5,0. Схема досліду: 1. Без позакореневого підживлення (контроль); 2. «РОСТОК» Макро (3 л/га); 3. «РОСТОК» Макро (2 л/га) + «РОСТОК» Мідь (1 л/га); 4. «РОСТОК» Макро (2 л/га) + «РОСТОК» Марганець (1 л/га). Позакореневе підживлення посівів хелатними мікродобривами проводили на початку відновлення весняної вегетації та на початку виходу рослин пшениці озимої у трубку. Характеристика мікродобрив «УАРОСТОК»® наведена у табл. 1. Досліди закладені на насіннєвих посівах пшениці м’якої озимої сорту Оберіг Миронівський, попередником якої було просо. Насіння культури висівали в оптимальні для цієї зони строки. Збір урожаю здійснювали за настання біологічної стиглості окремо за варіантами прямим комбайнуванням. Математичну обробку даних проводили методом дисперсійного аналізу за Б. О. Доспєховим з використанням табличного редактора Microsoft office Excel, Agrostat. Результати досліджень. Інтегральним показником ефективності будь-якого агротехнічного заходу є урожайність сільськогосподарських культур. Наші дослідження показали, що позакоренеВсеукраїнський аграрний журнал №12 (107) / 2021

Рис. 1. Вміст білка в зерні пшениці озимої сорту Оберіг Миронівський залежно від позакореневого підживлення мікродобривами

www.agroelita.info

білка, сприяло зростанню класності: з 3-го до 2-го класу якості. Важливими технологічними показниками, які напряму впливають на якість хлібобулочних виробів, є вміст клейковини та її якість. Так, зерно пшениці озимої вирощене в контрольному варіанті (без позакореневого підживлення) мало вміст клейковини наближений до середнього значення та якість клейковини ІІ групи (задовільно слабка). За позакореневого підживлення рослин мікродобривами відбулося суттєве зростання показника вмісту клейковини в зерні (при НІР05 – 1,6 %). Так, у варіанті «РОСТОК» Макро (2 л/га) + «РОСТОК» Мідь (1 л/га) вміст клейковини зростав – на 3,7 %, дещо менше у варіантах «РОСТОК» Макро (3 л/га) – на 2,6 % та «РОСТОК» Макро (2 л/га) + «РОСТОК» Марганець (1 л/га) – на 2,4 % порівняно з контролем (табл. 3). Слід відмітити, що

Таблиця 3. Вміст та якість клейковини в зерні пшениці озимої залежно від позакореневого підживлення мікродобривами (середнє за 2019–2020 рр.) ± до контролю

од. пр. ВДК

% (відносні)

Якість клейковини, од. пр. ВДК

% (відносні)

Вміст сирої клейковини, %

± до контролю

% (або-лютні)

ве підживлення хелатними добривами істотно впливало на врожайність пшениці озимої НІР05 = 0,31 т/га (табл. 2). За роки проведення досліджень показник урожайності змінювався по варіантах у межах 3,69–4,31 т/га. Найнижча урожайність пшениці озимої була на контролі без позакореневого підживлення і становила у середньому за роки досліджень 3,69 т/га. Застосування мікродобрива «РОСТОК» Макро в дозі 3 л/га збільшило врожайність пшениці озимої. Приріст урожайності становив 0,36 т/га, або 9,7 %. Внесення добрива «РОСТОК» Макро у дозі 2 л/га спільно з добривом «РОСТОК» Марганець забезпечило приріст урожайності 0,45 т/га, або 12,1%. Найбільшу урожайність (4,31 т/га), в середньому за роки досліджень одержали у варіанті підживлення «РОСТОК» Макро (2 л/га) + «РОСТОК» Мідь (1 л/га). Приріст урожайності на цьому варіанті становив 0,62 т/га, або16,8 %. Поліпшення умов живлення за рахунок проведення позакореневого підживлення позначалося на показниках якості зерна. Один з найвагоміших технологічних показників, який нормується і в наших, і в міжнародних стандартах, – вміст білка. У контрольному варіанті цей показник був не надто високим, а зерно пшениці отримане за даного варіанту відповідало 3-му класу якості (рис. 1). Внесення мікродобрив сприяло зростанню вмісту білка від 1,0 до 1,5 % залежно від досліджуваного варіанту. Знову ж найбільш суттєве зростання показника відмічено у варіанті позакореневого підживлення посівів за схемою «РОСТОК» Макро (2 л/га) + «РОСТОК» Мідь (1 л/га) – на 1,5 %. Майже однакові показники вмісту білка були у варіантах підживлення «РОСТОК» Макро (3 л/га) та «РОСТОК» Макро (2 л/га) + «РОСТОК» Марганець (1 л/га). Загалом позакореневе підживлення посівів пшениці озимої мікродобривами, за показником вмісту

різниця між досліджуваними варіантами позакореневого підживлення була несуттєвою. Як показали результати наших досліджень, позакореневе підживлення рослин суттєво вплинуло і на показник якості клейковини (НІР05 = 7). Зменшення показника, що в даному випадку є позитивним, відбулося у всіх досліджуваних нами варіантах підживлення – на 10–15 од. пр. ВДК. Зерно вирощене у варіанті позакореневого підживлення «РОСТОК» Макро (2 л/га) + «РОСТОК» Мідь (1 л/га), маючи показник 70 од. пр. ВДК, характеризувалося клейковиною найкращої І групи якості. Зерно двох інших варіантів за якістю клейковини знаходилося на межі між ІІ та І групами. Покращення, як кількісних, так і якісних показників клейковини зерна пшениці озимої сорту Оберіг Миронівський у всіх досліджуваних варіантах підживлення, дозволить отримати якісну сировину для переробки на борошно та хлібобулочні вироби. Одночасно, зростання класності зерна забезпечить вищу реалізаційну ціну та прибутковість виробництва. Висновки. Таким чином, кращі умови для формування урожайності та якісних показників зерна пшениці озимої сорту Оберіг Миронівський склалися на варіанті підживлення «РОСТОК» Макро (2 л/га) + «РОСТОК» Мідь (1 л/га). Така схема позакореневого підживлення забезпечила отримання максимального урожаю 4,31 т/га, з вмістом білка 13,3 %, вмістом сирої клейковини – 26,2 % та показником приладу ВДК в 70 одиниць (І група якості клейковини).

Без позакореневого підживлення (контроль)

22,5

100

«РОСТОК» Макро (3 л/га)

25,1

2,6

112

-10

«РОСТОК» Макро (2 л/га) + «РОСТОК» Мідь (1 л/га)

26,2

3,7 1106

-15

«РОСТОК» Макро (2 л/га) + «РОСТОК» Марганець (1 л/га)

24,9

2,4

111

-10

Середнє по досліду

24,7

–

1,6

–

Варіанти досліду

НІР05

РОСЛИННИЦТВО

ОСОБЛИВОСТІ

ПЕРЕЗИМІВЛІ ОЗИМИХ КУЛЬТУР У ЗАХІДНОМУ РЕГІОНІ УКРАЇНИ Вега Н. І., в.о. доцента, Іванюк В. Я., доцент, (кафедра агрохімії та ґрунтознавства Львівського НАУ)

Найпоширенішими озимими культурами, які вирощують в Україні, є пшениця, ріпак, ячмінь, жито. Озимі культури вимогливі до умов вирощування. Для нормального росту і розвитку вони потребують суми активних температур в осінній період 600-800 °С. Висока продуктивність цих культур визначається оптимальними умовами перезимівлі. В осінньо-зимовий період важливо оцінювати та аналізувати стан посівів з метою обґрунтованого проведення агрозаходів після відновлення весняної вегетації.

инники впливу на виживання рослин. Загрозою для озимих культур у зимовий період є явище вимерзання посівів. Внаслідок негативного впливу на рослини понижених температур у міжклітинному просторі замерзає вода, кристали льоду руйнують протоплазму, внаслідок чого рослина гине. Тому важливо створити оптимальні умови для розвитку рослин до входження в зиму, за яких забезпечується добрий стан їх перезимівлі і висока життєздатність – не менше 90 %. Явище вимерзання посівів спостерігається за значного зниження температури (до -25 °С) у безсніжні зими. Озимі зернові переносять зниження температури до -19 °С під сніговим покривом. Виживання рослин пшениці озимої залежить від життєздатності вузла кущіння, який залягає на глибині 5 см. Першочергове значення у створенні високої зимостійкості має фаза розвитку посівів. Встановлено, що найкраще перезимовують рослини озимих зернових культур, які до входження в зиму розвинули два пагони (ВВСН 22). Для ріпаку озимого ознакою зимостійкості є заглиблення кореневої шийки, вона повинна знаходитись не вище 1 см над поверхнею ґрунту. Оптимальною фазою розвитку є фор-

мування 6-8 листків, а діаметр кореневої шийки має становити 8 мм. Зважаючи на наведений аспект, важливо враховувати чинники, які впливають на підвищення зимостійкості культур. Зокрема, своєчасна сівба дозволяє регулювати етап розвитку рослин, забезпечує оптимальний розвиток кореневої системи до припинення осінньої вегетації, сприяє загартуванню рослин до настання мінусових температур. Важливе значення має глибина загортання насіння. Сівба пшениці озимої на глибину 3 см забезпечує формування вузла кущіння нижче від поверхні ґрунту і, таким чином, захист від несприятливого впливу морозів. Доцільним заходом в осінній період є боротьба з хворобами, які можуть прогресувати за сприятливих умов і погіршувати умови перезимівлі. Вплив погодних умов на розвиток посівів. Оптимальні терміни посіву озимих зернових, зокрема пшениці озимої припадають на період, коли встановлюється середньодобова температура повітря 14-16 °С. У Західному регіоні України – це кінець другої-третя декада вересня. Цьогорічні погодні умови осіннього періоду відзначалися низькими температурними показниками. Середня температура другої декади вересня складала 14,1 °С, третьої – 11,2 °С.

В окремі дні спостерігалося зниження показника до +5 °С. У жовтні середня місячна температура становила 8 °С, в другій і третій декадах спостерігалися приморозки до -3 °С. У листопаді середньомісячна температура опустилася до 4,4 °С. Мінусова температура відіграла роль природного регулятора росту, особливо для ріпаку озимого. В осінній період, у зв’язку з прохолодною погодою розвиток рослин є недостатнім. Лише незначна площа посівів пшениці, сівбу яких здійснили у другу і третю декади вересня, увійшли в зиму у фазі кущення (ВВСН 21…22). Пізні посіви пшениці після сої, соняшнику, кукурудзи до входження в зиму розвинули лише 1-3 листки (ВВСН 11…13). Проте, як показує практика останніх років, за успішної перезимівлі та тривалої і прохолодної весни продуктивність пшениці за пізніх посівів не знижується. Погодні умови першої декади грудня відзначалися випаданням опадів у вигляді снігу (37 мм) та різким зниженням температури в окремі дні до -5-7 °С, рослини припинили вегетацію. Зниження температурного показника не було загрозою для посівів, оскільки утримався стійкий сніговий покрив. У другій декаді грудня випало 31 мм опадів. Внаслідок підвищення температури повітря відбулося танення снігу. Чергування мінусової температури з відлигою можуть спровокувати утворення льодяної кірки. Особливу загрозу несе притерта льодяна кірка, оскільки через замерзання води у верхніх шарах ґрунту у рослин порушується кисневий обмін, також можливе пошкодження вузла кущіння кристалами льоду. Висяча льодяна кірка, яка утворюється на поверхні снігового покриву, становить меншу загрозу для рослин, але також є негативним явищем. Всеукраїнський аграрний журнал №12 (107) / 2021

РОСЛИННИЦТВО

13 ФАКТІВ ПРО СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО, ЯКІ ВАС ВРАЗЯТЬ 1. Сільське господарство є найбільшим роботодавцем у світі: Майже всі галузі промисловості залежать від сільськогосподарської сировини. Сільське господарство є основою всіх країн. Від зростання сільського господарства залежить ВВП, економіка, розвиток кожної країни.

Бджоли запилюють 80% рослин у світі, включаючи 90 різних харчових культур.

2. Індія є другим за величиною сільськогосподарським виробником і сьомим за величиною експортером сільськогосподарської продукції: Індія – найбільший у світі виробник бобових, рису, молока, джуту та бавовни. Вона може задовольняти потреби власного народу, а також експортувати продукцію по всьому світу. Індія накопичила сальдо торгівлі сільськогосподарськими та лісовими товарами на 8,25 мільярди доларів.

9. Індія є найбільшим виробником молока та другим за величиною виробником фруктів і овочів: Індія є найбільшим виробником імбиру, бамиї, картоплі, цибулі, брінджалу та ін. Щодо фруктів, то ця країна посідає перше місце з вирощування бананів, папаї, манго.

3. Фермери повинні виробляти на 70% більше їжі, ніж сьогодні, щоб прогодувати зростаюче населення світу до 2050 року: Згідно з дослідженням, фермерам потрібно виробляти на 70% більше їжі, оскільки до 2050 року населення зросте з 7 до 9 мільйонів. Ми можемо досягти цього показника завдяки покращенню сільськогосподарських процесів. 4. У світі вирощують понад 6000 сортів яблук: Так, це правда. Найбільшим виробником сортів яблук є Китай, за ним слідують США, Туреччина, Росія, Іран та Індія. 5. Банани є плодовою культурою номер один у світі: У багатьох країнах банани є одними з основних джерел харчування. 6. Першою твариною, яку приручили, була коза: Згідно з багатьма дослідженнями, першою одомашненою твариною була коза. Ці тварини дуже вибагливі до їжі. Вони не їстимуть заражену або мелену їжу. 7. Бджоли щороку приносять урожай на суму понад 15 мільярдів доларів за допомогою запилення:

www.agroelita.info

8. Більшість фермерів у США – люди похилого віку: Понад 60% фермерів у США старші 55 років. Такі цифри викликають занепокоєння щодо збереження та подальшого розвитку сімейних ферм.

10. Олівці виготовляють із сої: Соєва олія є важливим інгредієнтом у виготовленні олівців. Соєві олівці ковзають плавніше і не розшаровуються. Кольори, виготовлені з використанням соєвої олії, яскраві та менш токсичні для дітей і повністю біологічно розкладаються. 11. Гриб допомагає деревам рости: Мікоризні гриби мають тонкі нитки, які виробляють грибний міцелій; гриби можуть утримувати воду і поживні речовини. Мікоризний симбіоз дозволяє деревам розширювати свій екологічний діапазон і виростати в умовах, далеких від оптимальних. 12. Кожен американський фермер щорічно виробляє продукти харчування для 165 людей як у США, так і за кордоном: У 1960 році фермер годував лише 26 осіб. Сьогоднішнє фермерське виробництво зросло вдвічі. 13. Здебільшого керівниками ферм є жінки: Близько 30% з 3,3 мільйонів керуючих фермами в США. Кількість жінок-операторів ферм зросла на 20%, і зараз понад 75% жінок володіють землями. Підготувала Христина Котович 27

Всеукраїнський аграрний журнал №12 (107) / 2021

РОСЛИННИЦТВО

СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ФРАНЦІЇ: ВІД ПЕРШОЇ РЕВОЛЮЦІЇ ДО КВІТУЧОГО СЬОГОДЕННЯ Розвиток французького сільського господарства почався за часів існування кельтської групи народів. Саме кельти були першими фермерами, які працювали на французькій землі. Римське вторгнення близько 50-го року нашої ери принесло організаційний і технічний прогрес, як і всюди в Європі. Середньовіччя відзначалося феодальним ладом. Селяни працювали на землях, що належали дворянам чи церкві. Ця система призвела до сильної нерівності, що в кінцевому підсумку викликало народний гнів та революцію. ФРАНЦУЗЬКА РЕВОЛЮЦІЯ АБО СІЛЬСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ Французький переворот 1789 року називався також сільськогосподарською революцією. Протягом кількох років погодні умови були складними, а врожаї поганими. Сільські податки, під назвою «privilege seigneriaux» або «сеньйоріальні привілеї», сильно обтяжували фермерів. Люди голодували, боролися за хліб, і нарешті повстали проти існуючої політичної системи. Французька революція повністю змінила французький суспільний лад. Зі скасуванням привілеїв для вищих станів були скасовані й усі податки, пов’язані з феодальним ладом. Основним правом Декларації прав людини і громадянина зазначалася власність. Це стало великим кроком до володіння землею для французьких селян. Тягар війн, які слідували за Французькою революцією, здебільшого ніс сільський світ, що забезпечував людей їжею. Режим Наполеона (початок 19 століття) стабілізував цю напругу, встановивши військовий, судовий і релігійний порядок. Економіка покращилась, а зростання цін на сільськогосподарську продукцію принесло велику користь сільському світу. ХІХ СТОЛІТТЯ – МОДЕРНІЗАЦІЯ С/Г ФРАНЦІЇ У 19 столітті сільське господарство стрімко розвивалося. Епоха ознаменувалася збільшенням сільськогосподарського виробництва на 78% за рахунок технічного прогресу. Сільське населення Франції займалося різноманітними видами діяльності. У цей період французьке селянство набуло певної політичної влади. У 1848 р. було введено загальне виборче право. Селяни, які становили на той час 75% населення, стали учасниками різноманітних політичних рухів, які згодом призвели до періоду процвітання французьких фермерів. Однак із економічною кризою 1870 року у французький сільський світ повернулися важкі часи. Зниження цін призвело до зниження доходів фермерів. Деякі сільськогосподарські продукти зникли через технологічні інновації, а продукти, що надходили з колоній, створили нову конкуренцію. На додаток до цього шкідники масово знищили більшість французьких лоз. Епідемія мала величезний соціально-економічний вплив, оскільки виноградники вирощували на бідних ґрунтах. Ця економічна криза призвела до глибоких змін у французькому сільському світі. На зміну виноградній лозі прийшли плодові та овочеві культури, тваринництво і садівництво. Наприкінці століття люди виїжджали з сіл на роботу в міста. Щоб протистояти цим викликам, сільськогосподарський світ організувався навколо профспілок, до яких дуже прислухалися політики. Держава почала захищати сільськогосподарське виробництво, допомагала фермерам отримати кредити. У роки, що передували Першій світовій війні, сільське господарство все більше залежало від зростаючої промисловості.

Після Другої світової війни самоокупність стала основною проблемою сільського господарства. План Маршалла, створення CAP (Загальної сільськогосподарської політики) і два важливі сільськогосподарські законопроєкти, ухвалені в 1960 і 1962 роках, передбачили інвестиції для технологічного покращення кожного аспекту, який міг би вплинути на врожайність. Створення в 1946 році INRA (Французького національного інституту с/г досліджень) сприяло підвищенню врожайності, а також розвитку виробництва тракторів та іншої сільськогосподарської техніки. На зміну традиційним господарствам поступово прийшли науково обґрунтовані, бізнес-подібні ферми. У другій половині 20 століття французькі фермери, особливо молоді, розпочали рух за перевизначення сільського господарства. Для них воно мало стати роботою, яка вимагає спеціалізації. Фермери вважали, що робота на фермі повинна приносити такий же дохід, як і міська. Але вони також хотіли, щоб сільське господарство залишалося сімейною діяльністю з особливими цінностями. Це бажання фермерів модернізувати сільське господарство та с/г політику призвело до інтенсивного спеціалізованого сільського господарства у всій Франції. Але наприкінці 20-го століття занепокоєння споживачів щодо способу виробництва їжі та її впливу на навколишнє середовище спонукало до розробки високих стандартів якості продуктів, збільшення органічного виробництва, підтримки фермерських господарств у неблагополучних районах. XXI СТОЛІТТЯ: НОВИЙ КРОК ДО ВИРОБНИЦТВА КРАЩОЇ ЇЖІ, ЗБЕРЕЖЕННЯ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА Сьогодні сільське господарство все ще відіграє особливу роль у Франції. У фермерів є й інші обов’язки, окрім простого виробництва їжі: робота над ландшафтом, збереження біорізноманіття, запобігання занепаду деяких сільських районів тощо. Зв’язок французів зі своїм сільським господарством дуже міцний. Про це свідчить успіх сільськогосподарського ярмарку, який щороку проходить у Парижі. Підготувала Христина Котович

ХХ СТОЛІТТЯ: БІЛЬШ СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ДЛЯ ДОСЯГНЕННЯ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ Демографічна еволюція продовжувалася, залишаючи все менше і менше людей, котрі працювали у сільській місцевості. Міста пропонували кращу якість життя, кращий дохід. Технічний прогрес дозволив підвищити ефективність, потребуючи менше людей для роботи на фермі. Всі ці фактори призвели до відтоку сільських територій.

www.agroelita.info

ТЕХНІКА ТА ТЕХНОЛОГІЇ

СІВАЛКИ KVERNELAND OPTIMA TF РROFI ТА OPTIMA TF MAXI

ВІД «ВОЛИНСЬКОЇ ФОНДОВОЇ КОМПАНІЇ»: СІЄМО ПРОСАПНІ КУЛЬТУРИ СУПЕРТОЧНО

«Волинська Фондова Компанія» – провідний дилер сільськогосподарської техніки відомих брендів, які користуються величезним попитом серед українських аграріїв. А нещодавно компанія вкотре розширила свій асортимент продукції: відтепер вона реалізовує техніку відомого бренду Kverneland – одного з найбільших світових виробників сільськогосподарської техніки преміум-класу. Сільгоспвиробникам «ВФК» пропонує широку лінійку ґрунтообробних і посівних агрегатів, збиральної і кормозаготівельної техніки, а також розкидачів добрив та обприскувачів.

1879 року і до сьогодні Kverneland активно займається розробкою інноваційних продуктів та технологій, котрі ефективно впроваджує у виробничі процеси. Продуктивність, ефективність та стійкість – три важливі принципи сучасного сільського господарства, якими Kverneland керується у своїй діяльності. Наразі компанія має представництва у 17 країнах світу, а її продукція експортується у більш ніж 60 країн. В Україні техніка Kverneland відома ще з 60-их років ХХ століття. Про це редакції журналу «АгроЕліта» розповів Максим Боднар, продакт-менеджер Kverneland у країнах СНД. – Найперша одиниця техніки Kverneland, поставлена в передові українські господарства за часів Радянського Союзу, – це

Завод Kverneland Group Soest GmbH 6-тиметрова зернова сівалка Accord DT. А сівалки Optima стали доступні вітчизняним агровиробникам у 90-их роках. Це були сівалки точно висіву Optima L та Optima 6,1. Вже тоді вони набули великої популярності. І сьогодні в Україні сівалки Optima займають одне з перших місць серед просапних сівалок. Зокрема, сівалка Optima TF Profi протягом останніх років є незмінним лідером продажів серед 8-ми рядних агрегатів, – зазначив Максим Боднар. Тож у цій статті ми зробимо акцент саме на сівалки Kverneland, детально розглянемо агрегати Optima TFрrofi та Optima TFmaxi й спробуємо розібратися, в чому ж їх унікальність. – Пане Максиме, чому варто обирати сівалки Kverneland Optima? Чим вони вирізняються з-поміж аналогів? – Насамперед, чим сівалки Optima цікаві для клієнта – то це сукупною вартістю володіння (загальна вартість комерційного транспортного засобу протягом всього терміну експлуатації, авт.). Адже на висіваючих секціях і висіваючих апаратах є лише чотири зношуючих деталі, які рекомендовано замінювати щосезону: чистики висіваючих дисків, переривач вакууму, сошник-борозноформувач. Натомість відсутні гумові ущільнювачі, усілякі додаткові елементи для очищення дисків та ін. Тобто сівалка значно простіша і дешевша в обслуговуванні від конкурентів. 30

Всеукраїнський аграрний журнал №12 (107) / 2021

По-друге, агрегати Optima широковідомі своєю точністю висіву і точністю відділення особливо складних культур, таких як соняшник. Ще одним важливим моментом є те, що ці сівалки відрізняються дуже високою якістю сингуляції насіння соняшника, а також якістю його розкладки у ряду. – А моделі Optima TFрrofi та Optima TFmaxi – у чому їх переваги? – Якщо ми говоримо про сівалку Optima TFрrofi, то, перш за все, варто відзначити можливість агрегатування цієї сівалки з простими тракторами та дуже популярними зараз тракторами потужністю 110 к.с., які мають слабку гідравліку і слабку трьохточкову навіску. Ця модель розроблена саме для таких тракторів. Optima TFmaxi – це велика сівалка, хоча в той же час дуже проста у використанні і управлінні: керувати нею зможе навіть оператор-початківець. Вона підходить як для агрохолдингів, котрі спеціалізуються на вирощуванні просапних культур, таких як кукурудза, соняшник, сорго тощо, так і для невеликих (від 1000 га) приватних господарств. Крім того, ця сівалка може використовуватися у системах точного землеробства, дозволяє як диференційовано висівати насіння, так і диференційовано вносити добрива. Таким чином, сівалка Optima TFmaxi покриває широкий спектр потреб наших клієнтів. Цікавим є і те, що хоча Optima TFрrofi та Optima TFmaxi позиціонуються як сівалки для просапних культур, проте, ними можна висівати ріпак, лише це потрібно робити у два сліди, – підсумував продакт-менеджер Kverneland у країнах СНД.

Основні характеристики сівалок Optima TFрrofi та Optima TFmaxi

ром для насіння на 1000 л (опція) пропонує унікальну продуктивність – 100 га за зміну. Конструкція машини і застосування новітніх технологій в електроніці пропонують користувачу максимальну простоту та зручність налаштувань, калібрування і управління. Як і інші сівалки бренду Kverneland, Optima TFmaxi має мінімальні вимоги до трактора: від 260 к.с., 2 пари гідровиходів і привід вентилятора від ВВП 1000 об/хв. Все критичнішим стає питання транспортних габаритів сільськогосподарськох техніки і тут важливо відмітити, що всі три моделі, про які ми написали мають транспортну ирину до 3 м та висоту не більше 4 метрів. Отже, підсумовуючи все вищесказане, можна з впевненістю стверджувати, що, обравши сівалку Kverneland Optima TFрrofi чи Optima TFmaxi, ви зекономите кошти та забезпечите собі якісний врожай! Анна Артим

43006, м. Луцьк, вул. Вахтангова, 16 Безкоштовні телефонні лінії: 0800 21-11-99 (Продаж техніки) 0800 21-11-88 (Продаж запчастин) 0800 21-11-22 (Сервісне обслуговування)

* Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України безкоштовні

www.vfc.com.ua office@vfk.lutsk.ua

Сівалка Optima TFprofi від Kverneland з робочою шириною 6 м (5,6 м) та бункером для добрив на 2000 л пропонує унікальну комбінацію продуктивності та технологічності завдяки електроприводу висівних центрів e-drive II. Якщо TFprofi HDII може агрегатуватися навіть з МТЗ потужністю 90 к.с., то швидкісна TFprofi SX потребує трактора 180-200 к.с. але і робоча швидкість її може досягати до 18 км/год. Також варто відзначити: HD-II секція – це оптимальний вибір для господарств, що мають задовільну підготовку посівного ложа та користуються погано відкаліброваним посівним матеріалом. Вакуумний висіваючий апарат, що встановлений на HD-II, дає високу якість сингуляції і точність розкладки навіть неякісного насіння. Крім того його можна швидко та безпроблемно калібрувати. SX-секція – розроблена для тих клієнтів, що хочуть вловити оптимальну вологість ґрунту при його фізичній стиглості. Наприклад TFprofi SX дає продуктивність, що є середньою між 8-ми та 16-ти рядною вакуумними сівалками. Концепція секції SX також успадкувала у HD-II логіку налаштувань та мінімум деталей, що труться, а відповідно і низькі затрати на обслуговування. Сівалка Kverneland Optima TFmaxi – високопродуктивна 16-ти рядна сівалка з робочою шириною 12 м (11,2 м), бункером для добрив на 4000 л, а також центральним додатковим бунке-

www.agroelita.info

ТЕХНІКА ТА ТЕХНОЛОГІЇ

БІОГАЗОВІ УСТАНОВКИ: ЕКОНОМІЧНА ДОЦІЛЬНІСТЬ ТА ПЕРСПЕКТИВИ НА МАЙБУТНЄ Альтернативні джерела енергії впевнено входять у повсякденне життя. Люди навчилися використовувати для власних потреб енергію сонця, вітру, води, надр землі, й інші, альтернативні традиційним джерелам енергії, види палива. До таких незвичайних джерел енергії належить біогаз, який отримують у спеціальних установках. Виробництво біогазу є ефективною та інвестиційно привабливою технологією, що зумовлюється наявністю значного сировинного потенціалу, сприятливими природнокліматичними умовами та низьким рівнем собівартості цього виду енергії.

іогаз – газ, отриманий за технологією анаеробного метанового зброджування біомаси, органічних відходів у біогазових установках (агрегатах, що є комплексом технічних споруд та апаратів, об'єднаних у єдиний технологічний цикл) асоціацією метагенних бактерій завдяки керованому процесу розкладання сировини. Складається на 50-70% з метану (CH4). Він є екологічно чистим паливом. Комплектація біогазової установки може бути різною, залежно від її потужності, виду сировини та одержуваного кінцевого продукту у вигляді теплової або електричної енергії, обох видів енергії або тільки біогазу, що використовується в побутових газових плитах та як пальне для автомобілів. Також, на відміну від інших джерел зеленої енергії, виробництво біогазу вирішує проблему утилізації відходів, трансформуючи відходи у доходи. Виробництво біогазу шляхом біоенергетичного перетворення біомаси є інноваційним напрямом енергозабезпечення, дає змогу продажів електроенергіі за «зеленим» тарифом.

Принцип роботи біогазових установок Процес перетворення органічної сировини на біогаз називається ферментацією. Сировина завантажується у спеціальну ємність, що забезпечує надійний захист біомаси від кисню. Під впливом спеціальних бактерій в анаеробному середовищі починає відбуватися ферментація. З розвитком бродіння сировина покривається кіркою, яку необхідно регулярно руйнувати. Руйнування проводиться за допомогою ретельного перемішування. Перемішувати вміст потрібно мінімум двічі на добу, не порушуючи при цьому герметичність процесу. Крім видалення кірки, змішування дозволяє рівномірно розподілити кислотність та температуру всередині органічної маси. Внаслідок цих маніпуляцій виробляється біогаз. Отриманий газ збирається в газгольдері. Звідти трубами доставляється споживачеві. Біодобрива, отримані після переробки вихідної сировини, можна додавати до ґрунту. Таке добриво називається компостним перегноєм. Біогазова установка складається з таких елементів: • ємність гомогенізації; • реактор; • мішалки; • резервуар для зберігання (gas-holder); • комплекс опалення та змішування води; • газовий комплекс; • комплекс насосів; • сепаратор; • датчики контролю; • КВП з візуалізацією; • система безпеки; 32

Сировина для виробництва біогазу Розкладання будь-яких залишків тваринного або рослинного походження виділяє горючий газ у різних ступенях. Добре підходять для сировини суміші різного складу: гній, солома, трава, різні відходи тощо. Для хімічної реакції потрібна вологість 70%, тому сировину необхідно розбавляти водою. Неприйнятною є наявність в органічній біомасі очисних засобів, хлору, оскільки вони перешкоджають хімічним реакціям і можуть пошкодити реактор. Також не підходить для реактора сировина з тирсою хвойних дерев (що містять смоли), з високою часткою лігніну і з перевищенням порога вологості 94%. Рослинна сировина чудово підходить для виробництва біогазу. Максимальний вихід палива дає свіжа трава – з тонни сировини виходить близько 250 м3 газу з часткою метану 70%. Кукурудзяний силос трохи менше – 220 м3. Бадилля від буряків – 180 м3. Можна використовувати як біомасу практично будь-які рослини, сіно або водорості. Недолік застосування полягає у тривалості виробничого циклу. Процес отримання біогазу триває до двох місяців. Сировина повинна бути ретельно подрібнена. Сировина тваринного походження. Відходи переробних, молочних підприємств тощо теж придатні для біогазової установки. Максимальний вихід палива дають тваринні жири – 1500 м3 біогазу з часткою метану 87%. Основний недолік – дефіцит. Тваринна сировина також має бути подрібнена. Екскременти. Головна перевага гною – його дешевизна і доступність. Недолік – кількість та якість біогазу нижча, ніж від інших видів сировини. Кінські та коров'ячі екскременти можна переробляти одразу. Виробничий цикл займе приблизно два тижні і дасть вихід об’ємом 60 м3 із 60% вмістом метану. Курячий послід і свинячий гній безпосередньо застосовувати не можна, тому що вони токсичні. Щоб запустити процес ферментації, їх треба змішати з силосом.

Думка експерта Про переваги виробництва біогазу та особливості роботи біогазових установок редакція журналу «АгроЕліта» поспілкувалася з керівником ПрАТ «Українська технологічна компанія» (UTC) Євгеном Лукашевичем. Компанія UTC реалізовує «під ключ» масштабні біогазові комплекси в Україні. Зокрема, Діоніс Біогаз Енерджи, Теофіпольський енергетичний комплекс, Астарта, а також найбільший проєкт на території СНД – Юзефо-Миколаївський біогазовий комплекс(ЮМБК). Біогаз є одним із найбільш перспективних альтернативних джерел енергії завдяки наявності великої кількості аграрної Всеукраїнський аграрний журнал №12 (107) / 2021

сировини в Україні. Технологія отримання енергії шляхом переробки органічної сировини передбачає принцип циркулярної економіки підприємства, тобто – одночасне отримання біогазу, органічних добрив, генерацію теплової та електроенергії для потреб власного виробництва або на продаж в зовнішні мережі по «зеленому тарифу». Очищений від вуглекислого газу біогаз перетворюється на природний газ (біометан), яким можна заправлять автомобілі. Технологія біотрансформації органики в біогаз – енергоефективна, екологічна та економічно вигідна – зменшує енерговитрати виробництва до 50%, а також скорочує споживання води та пари на виробництві – в 2-3 рази, – розповідає Євген Анатолійович. – Розкажіть детальніше про трансформацію органічних відходів у біогаз. Трансформація органічних відходів та у біогаз здійснюється завдяки процесу метанового бродіння біомаси під впливом основних груп бактерій – гідролізних, кислото- та метаноутворюючих. Україна має великий потенціал виробництва біогазу завдяки наявності значних ресурсів агробіомаси та органічних відходів виробництва, які використовуються в метаногенезі при впровадженні біоенергетичних проєктів в АПК. За оцінками експертів, на сьогодні для енергетичних потреб використовується лише 5% залишків на полях. Саме вибір сировини, її властивостей, розуміння доступних обсягів та логістики є ключовими факторами у біогазових проєктах. УТК впроваджує на біогазових установках біотехнології переробки виключно відходів -сільськогосподарських, переробної промисловості, очисних споруд, комунальних відходах. Дана технологія не потребує застосування в якості основної сировини для виробництва біогазу дорогого силосу, який згідно європейській директиві RED-II є кормом, на вироблений з силосу біометан дотація не розповсюджується. – У чому полягає унікальність технологічних рішень UTC? Перш за все, це швидка окупність проєктів UTC – до 3 років. Завдяки впровадженню сучасного європейського інжинірингу, від Adverio, Opure та інших, виробництва ліцензійного обладнання на власному машинобудівному заводі, компанія досягає максимальної ефективності інтеграції біоенергетичних

технологій у галузь сільського господарства. У проєктах UTC вихід біогазу з 1 тонни субстрату становить 75-80%, а споживання електроенергії зменшується на 30-40 % завдяки рекуперації енергії ї та високоякіснії підготовці сировини. UTC – одна з небагатьох компаній, яка має досвід проєктування біогазових станцій до 20 МВт. – Які особливості Юзефо-Миколаївського біогазового комплексу (ЮМБК)? По-перше, це використання в якості сировини виключно відходів. На відміну від переважної більшості біогазових станцій України, ЮМБК працює на відходах: аграрних, промислових, комунальних та відходах очисних споруд. Використовуються такі складні субстрати як послід, солома, гичка, барда, корінці тощо. Працюють одночасно вісім ліній завантаження, що забезпечує надійну роботу і високу продуктивність. Щодня,на станції 1000 тонн відходів різного походження переробляється в біогаз. По-друге, це висока потужність виробництва. Після біологічної очистки продуктивність вирорбництва біогазу сягає 110 тис. м3/добу, тобто 200% від проєктної. При цьому вміст метану у виробленому біогазі становить 55%. Це дуже високі показники для України. По-третє, це замкнений цикл виробництва та енергоефективність. Близько 3% виробленої біогазовим комплексом електроенергії використовується у власних потребах ЮМБК. У інших установках такого типу - середній показник 7-10%. У розпал сезону цукроваріння основна частина виробленого біогазу подається на цукровий завод для технологічних потреб і заміщує природний газ. За наявних цін на газ для промисловості така схема споживання є високоефективною. Досягти високого ККД на ЮМБК вдалося завдяки запровадженій системі одорації біогазу пропан-бутаном до показника калорійності природного газу, що становить 7 600 ккал/м³. Крім того, у процесі роботи ЮМБК виробляє органічні добрива, а саме дигестат, який вноситься на поля розташованих поряд господарств для відновлення ґрунтів. Важливий момент – використання обладнання переважно українського виробництва. ЮМБК – єдиний проєкт в Україні, де понад 65% обладнання виготовлено в Україні на машинобудівному заводі КЕМП за голландськими і французькими ліцензіями. Наостанок, варто сказати про мінімізацію витрат. Зниження витрат на утримання комплексу до 10 млн грн/рік вдалося досягти за рахунок ефективної біологічної очистки біогазу та відмови від використання хімічних реагентів. Крім того, встановлена система кондиціювання із рекуперацією тепла-холоду скорочує витрати холоду у 4 рази. – Які подальші плани UTC щодо розвитку такого масштабного проєкту? У планах UTC – виробництво кінцевого продукту – біометану та його експорт до ЄС. ЮМБК стане першим біогазовим комплексом в Україні, який вироблятиме біометан. Анна Артим

www.agroelita.info

Якість, що варта довіри!

ВИСОКА ПОТУЖНІСТЬ ВІД MF!

MF 8737 S | 370 к.с НОВИЙ ШТРИХ ВИСОКИХ КІНСЬКИХ СИЛ ТА ТОЧНОГО ЗЕМЛЕРОБСТВА!

Трактор Massey Ferguson 8737 S: Тип двигуна AGCO POWER;

Тут ще більше інформації про трактор

Максимальна потужність 370 к.с; Об’єм двигуна - 8,4 л; Кількість циліндрів в двигуні -6 шт; Тип коробки передач - безступенева; Вантажопідйомність задньої навіски - 12000 кг;

Скануйте QR-код!

Вантажопідйомність передньої навіски -5000 кг.

VFC Financing

VFC World

З Новим Роком та Різдвом Христовим! Ось і знову підходять Новорічні і Різдвяні Свята... Рік минає на одному подихові. Прийшов час трохи охолонути, підтягнути „хвости“, перебрати старі речі і телефонні контакти. Набратися сил для погляду в майбутнє: свіжим, сміливим, сповнених добрих сподівань поглядом! Бажаємо Вам та Вашим близьким чарівного Нового року та Різдва Христового, нехай у кожного в душі панує мир та злагода, здоров´я не підводить, а нові амбітні плани додають сили та наснаги радіти кожному дню! У 2022 році нашому представництву в Україні виповнюється 15 років. Тож віримо, що стали для Вас надійним партнером та добрим другом. Дякуємо за те, що Ви є у нас! Ваш колектив PÖTTINGER

ТОВ ПЬОТІНГЕР УКРАЇНА Київська обл., м. Бориспіль, вул. Привокзальна 50 Тел.: +38 04595 710 42, info@poettinger.ua, www.poettinger.ua, www.facebook.com/poettinger.ua

www.agroelita.info

Всеукраїнський аграрний журнал №12 (107) / 2021

ТЕХНІКА ТА ТЕХНОЛОГІЇ

ТРАКТОРИ FIAT: ЗВІДКИ БЕРЕ ПОЧАТОК ВИРОБНИЦТВО С/Г МАШИН? Fabbrica Italiana di Automobili Torino (FIAT) була заснована в 1899 році як компанія з виробництва автомобілів. У 1910 році компанія розпочала розробку тракторів, проте, виробництво призупинили під час Першої світової війни. Трактор Fiat 702 був однією з перших моделей у виробництві та першим італійським трактором, створеним у промислових масштабах. За цією моделлю слідували 702A, 703B і 703BN. У 1932 році був запущений Fiat 700C, а потім легший 702C з потужністю 28 к.с. замість 35. Fiat також випустив гусеничний трактор Fiat 700C. До 1939 року компанія Fiat запустила свій перший серійний трактор Fiat 40 Boghetto з можливістю роботи на різноманітних видах пального.

Гусеничний трактор Fiat 50 був випущений після Другої світової війни. Потім були Fiat 600 і інноваційний гусеничний Fiat 601 з важелями замість керма. У 1951 році на європейський с/г ринок вийшов Fiat 25R. У наступному році були запущені високопотужні трактори OM, включаючи популярну модель OM 35-40. У 1957 році Fiat випустив найбільш продаваний трактор 1950-х років, «маленький» Fiat 18. Після цього з конвеєра зійшов Fiat 411.

www.agroelita.info

Серія 200 була представлена в 1959 році, і включала модель 211 R, яка ідеально підходила для роботи на невеликих полях. Максимальна швидкість складала 20 км/год, загальна вага – 900 кг. Згодом була серія Diamante, що включала моделі 215, 315, 415 і 615. Ці трактори мали синхронізовані швидкості, блокування диференціала та пристрій AMPLICUPLE. У 1968 році випущені моделі 250, 450 і 550, а також моделі 650 і 850. За ними – моделі 1000 і 1300, орієнтовані на європейський ринок. На початку 1970-х років асортимент зазнав змін. Моделі 350, 480 і 500 замінили модель 450, а згодом отримали назву 540 Special. Також у 1970-х роках модель 850 стала Fiat 850 Super, зі збільшенням потужності до 95 к.с. До середини 1970-х років серія Fiat 80 була запущена моделями 580, 680, 780, 880, 880\5, 980, Fiat 1180, 1280, 1380, 1580. Трактори Fiat перші у світа оснащувалися кабіною, встановленою на платформі, що була оформлена як єдине ціле з машиною. З 1979 до 1983 рр. Fiat почав виробництво тракторів високої потужності. Fiat-Versatile 44 серії: 44-23, 44-28, 44-33, 44-35 з 230, 280, 330 і 350 к.с. У 1982 році Fiat випустив нову серію 66 з моделями, відомими як «денні» трактори, оскільки вони були здатні виконувати будь-які повсякденні завдання на невеликих фермах. У 1984 році Fiat випустив свою історичну серію 90, яка замінила серію 80 великою кількістю моделей: середньої та низької і високої потужності. З 1985 року компанія також виробляла серію 90, відому як серію «Мост», з моделями 90-90, 100-90 і 110-90. У 1990-х Fiat запустив серію «Winner»: F100, F110, F120 і F130 Turbo. У 1993 році була представлена друга серія, що включала F100, F115 та дві моделі Turbo, F130 і F140. У 1992 році гусеничні трактори серії 75 отримали модернізацію під назвою «Steeringo-matic», джойстик замість рульових муфт. Після серії Winner були представлені моделі «G», призначені для великих полів і великих обробітків, а також серія M з моделями M100, 115, 135 і 60. Підготувала Христина Котович 37

ISO 9001

КОМПАНІЯ «AMAZONE»: ІСТОРІЯ ВИРОБНИЦТВА ПЕРШИХ АГРЕГАТІВ ДЛЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА У 1883 році німецький підприємець Генріх Драйєр очолив невеличку майстерню своїх предків та скерував всі сили на виробництво сільськогосподарської техніки. Спершу Генріх Драйєр розпочав розробку зерноочисної машини, яка була запущена у масове виробництво та успішно конкурувала з іншими машинами, що були на ринку. Завдяки багаторічному досвіду Генріх за короткий час розробив машину, яка могла не тільки чистити крупу, а й сортувати її, залишаючи очищений належним чином матеріал без дрібних та зламаних зерен. За розробку цього агрегату підприємець здобув нагороду у номінації «Винахід найкращої машини» на масштабній сільськогосподарській виставці в Бремені. Після цього він назвав винайдений агрегат «AMAZONE» і зареєстрував дівчину-воїна на коні як логотип своєї компанії. Продукти під назвою «AMAZONE» приваблювали покупців, і це спонукало Генріха Драйєра перейменувати свою компанію в 1915 році на AMAZONEN-WERKE. З плином років асортимент зерноочисників розширювався, удосконалювався та поповнювався новими моделями. Успіх продажів призвів до розширення виробництва і до початку 20-го століття почав розвиватися комплексний експортний бізнес. Найбільшим експортним ринком була Південна Америка. У 1906 році перші зерноочисники почали експортувалися до Вальпараїсо, Чилі. Загалом, до 1960 року компанія випустила понад 200 тисяч зерноочисних та сортувальних машин. У 1967 році стартувало виробництво ґрунтообробних машин, AMAZONE першою розробила ґрунтообробні знаряддя, які могли комбінуватися зі сівалкою. Згодом до асортименту увійшли вібраційна борона, ротаційний культиватор і ротаційна борона. Пізніше на ринку з’явилися інші ґрунтообробні знаряддя. У 2009 році AMAZONE розпочала монтаж сівалок на новому заводі в Худі, а в Текленбурзі стартувало власне виробництво

www.agroelita.info

самохідних обприскувачів під назвою Pantera. Незабаром був представлений автономний польовий робот BoniRob для проведення дослідів на окремих рослинах, розроблений спільно з Оснабрюкським університетом, компанією Robert Bosch GmbH та іншими партнерами. У січні 2010 року запрацював новий павільйон для тестування розподільників добрив у Хасберген-Гасті. Завдяки цьому стало можливим тестувати розподільники із шириною захвату до 72 метрів, а також досліджувати склад і властивості нових сортів добрив. Підготувала Христина Котович

ТЕХНІКА ТА ТЕХНОЛОГІЇ

LEMKEN ПРЕЗЕНТУВАЛА НОВУ МОДЕЛЬ ВІДОМОГО КУЛЬТИВАТОРА ДЛЯ ІНТЕНСИВНОГО ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ – KARAT 10 Компанія LEMKEN, у рамках заходу LEMKEN Blue Innоvation Day–2021, презентувала для міжнародної преси та світової аграрної спільноти нову модель свого добре відомого культиватора для інтенсивного обробітку ґрунту – Karat 10. Основні оновлення спрямовані на максимальну легкість ходу та універсальність знаряддя: можливість встановити дискову борону перед лапами – для подрібнення та попереднього перемішування рослинних решток. Відтепер лапи розташовані симетрично до осі тяги, що забезпечує надзвичайну легкість та прямолінійність ходу і водночас гарантує інтенсивне перемішування. Завдяки менший кількості лап знизилося тягове зусилля, а якість перемішування залишилася на високому рівні. У базовій комплектації – система швидкої зміни робочих органів, що дає змогу легко регулювати глибину обробітку від 5 до 30 см. Лемеші DeltaCut для поверхневого обробітку ґрунту з мінімальною інтенсивністю перемішування для зменшення випаровування.

Нова система складування бічних дисків полегшує роботу біля перешкод. За останнім рядом лап встановлено новий розрівнювальний штригель або ж розрівнювальні диски з низькою здатністю до налипання. Можливість використовувати весь модельний ряд котків LEMKEN, а також задню штригельну борону. Більше варіантів комплектації та типів дишла – для тракторів із максимальною шириною шин. Новий культиватор Karat 10 доступний у навісній та напівнавісній версіях зі шириною захвату від 3 до 7 метрів. Спеціально для напівнавісних моделей передбачено довантажувачі ведучих коліс і система ContourTrack для нерівної місцевості. Перші екземпляри Karat 10 надійдуть у продаж влітку 2022 року, повідомляють у компанії.

Всеукраїнський аграрний журнал №12 (107) / 2021

www.agroelita.info

АГРОІСТОРИК

ЙОСИП ОЛЕСЬКІВ: БОТАНІК, АГРОНОМ, САДІВНИК, ПЛОДООВОЧІВНИК ЕКОНОМІСТ, ГРОМАДСЬКИЙ ДІЯЧ Йосип Олеськів народився в родині греко-католицького священика. Навчався в Львівській академічній гімназії, яку в 1878 р. закінчив із відзнакою. Вищу освіту здобув у Львівському університеті, де спочатку навчався на юридичному, а згодом – на філософському факультеті. Паралельно відвідував лекції з анатомії рослин, мінералогії та психології, студіював органічну хімію, геологію, ботаніку. Після закінчення навчання в університеті став аспірантом професора Цісельського.

а сприяння Галицького господарського товариства Й. Олеськів у 1885 р. виїжджає до Західної Європи для ознайомлення з місцевим сільським господарством. Зібрані матеріали публікував у львівських газетах. У 1885 р. проходить стажування в Ерфуртському університеті, де поглиблює свої знання з ботаніки, політекономії, сільського господарства та видає праці з помології. Цього ж року став доктором філософії в Ерфуртському університеті, захистивши дисертацію, присвячену вивченню процесів опадання листя. На роботу у Вищу рільничу школу в Дублянях Й. Олеськіва запросив професор В. Тинєвський. Тут у 1887-1891 рр. Й. Олеськів працював доцентом рільництва та ботаніки. Саме в цей період він здійснював дослідження змін пір року і їх вплив на плодові культури. Його праці були дуже корисні у практичному садівництві. Агрономічна наукова діяльність Й. Олеськіва пов’язана з діяльністю «Просвіти», де він активно пропагував ідею розвитку садівництва, городництва, молочарства. Також приділяв увагу організаційним питанням сільського господарства краю. Враховуючи його знання і досвід, у 1892 р. на засіданні Головної управи «Просвіти» Й. Олеськіва обрано членом управи цієї організації. Українська агрономічна думка розвивається в Галичині передусім через діяльність «Просвіти». Особлива увага приділяється подоланню соціально-економічних наслідків панщини та кріпацтва. В зв’язку з відзначенням 50-річчя ліквідації панщини «Просвіта» оголосила конкурс на створення роботи, яка б популярно висвітлила історію сільського господарства Галичини за період 1848-1898 рр. Найвідомішими з поданих на конкурс робіт є твори: Л. Селянського «У п’ятдесяту річницю знесення панщини і відродження Галицької Русі»; Й. Олеськіва «Розвій селянського господарства у Східній Галичині 1848-1898»; І. Франка «Панщина та її скасування 1848 року в Галичині». Роботи двох останніх авторів мають особливе значення для вивчення історії цього питання, бо ґрунтуються на оригінальних архівних матеріалах. До речі, Й. Олеськіва та І. Франка, зважаючи на близькість їхніх поглядів щодо шляхів соціально-економічного та культурного розвитку Галичини, об’єднувала багаторічна співпраця та дружба. «Просвіта» сприяє випуску праць Й. Олеськіва з фахових питань розвитку сільського господарства. Так, у 1897 р. вона видала його книгу «Про садівництво, городництво і молочарство», присвячену стану та перспективам їх поступу у Галичині. Автор обґрунтував економічну доцільність вирощування яблунь, груш, слив, вишень з метою реалізації на столичних ринках Відня. Для зростання цієї галузі сільського господарства, підкреслював дослідник, є всі необхідні умови – відповідні клімат та ґрунти. При закладанні садів, на думку вченого, господарям необхідно попрацювати над вибором сортів яблук, щоб сади були прибутковими. Він також звернув увагу на необхідність заснування кооперативних молочарських спілок. Підвищувати 42

продуктивність худоби і поліпшувати якість молочних продуктів галицьких селян змушували вимоги тогочасного ринку. Високі стандарти ринку дрібні (або одноосібні) господарі могли задовольнити лише за умови спільної організації виробництва. Й. Олеськів рекомендував галицьким селянам організовувати молочарські спілки, економічно обґрунтувавши їх перевагу. Він описав роботу перших спілок такого типу в с. Ленки (повіт Пильзненський), наводячи тим самим конкретний приклад їх дієвості для українських селян. Й. Олеськіва вважають ініціатором української еміграції до Канади у 90-х роках ХІХ ст. Еміграційний потік галицьких селян первинно був спрямований в Аргентину, Бразилію, США. Й. Олеськів опікувався українськими емігрантами з Галичини до Канади у 90-х рр. XIX ст., не шкодуючи ні своїх життєвих сил, ні часу, ані коштів, щоб лишень допомогти українцям емігрувати. Свої подорожі в Канаду щодо питань еміграції українських селян Східної Галичини він здійснював у координації з І.Я. Франком. У 1895 р. Й. Олеськів зустрічався з державними урядовцями Канади, досліджував клімат та землі цієї країни, побував на багатьох канадських фермах. Саме відтоді еміграція українців до Канади стала масовою. Й. Олеськів створив комітет з питань Всеукраїнський аграрний журнал №12 (107) / 2021

еміграції, який здійснював фахове консультування селян. Канадський уряд надавав комітетові грошову допомогу впродовж 1898-1899 рр., а також дбав про духовне і культурне життя емігрантів. Стараннями цього комітету в 1897 р. до українських емігрантів прибув священик о. Нестор Дмитрів. Понад шість років опікувався Й. Олеськів українськими поселенцями в Канаді. Як підсумок, на 1903 р. в Канаді налічували 34 тис. українських емігрантів з Галичини. Про діяльність Й. Олеськіва газета «Свобода» у 1895 р. писала: «Серед наших багатьох патріотів справжнім великим і мудрим патріотом у Галичині є доктор Олеськів, професор сільського господарства в Педагогічній семінарії у Львові. Він справді свідомий українець, який на свої власні гроші прагнув дослідити еміграцію до Канади». Розуміння особливостей господарської діяльності українського селянина в США та Канаді, якісно відмінної від європейських умов загалом та галицьких зокрема, на переконання Й. Олеськіва, буде надійною основою для успішної адаптації українських емігрантів за океаном. Про це він веде мову в своїй польськомовній роботі «Rolnictwo za oceanem aprzesiedlna emigracya» («Рільництво за океаном і переселенська еміграція»), виданій коштом автора у Жовкві 1896 р. Й. Олеськів характеризує визначальні моменти організації сільськогосподарського виробництва у США та Канаді, які приносять йому успіх на світовому ринку (великі масштаби ферм, механізація праці, максимально повний збір вирощеної продукції і зведення втрат до мінімуму, попередня господарська розробка сільськогосподарських земель великими компаніями та товариствами з метою подальшої їх здачі в оренду, а землі, що не належали великим власникам, уряд роздавав безоплатно осадникам). Безкоштовна або дешева земля, відсутність застосування добрив, використання машин, низьке оподаткування виробників с.-г. продукції, наявність сприятливої правової бази, котра стимулює виробника до пошуку та інновацій, постійний безпосередній зв’язок фахів-

www.agroelita.info

ців-експертів і консультантів з виробниками с.-г. продукції з метою покращення її виробництва та збуту, вивчення реального стану справ на ринку послуг та товарів – ось головні риси успішного розвитку сільського господарства в Канаді і США. Наукова діяльність Йосипа Олеськіва була значною мірою пов’язана з Польським товариством природознавців імені Коперника, дійсним членом якого він був. Дослідник друкував результати наукових досліджень у часописі «Космос» – друкованому органі цього товариства. У товаристві він виступав на тему фенологічних досліджень (фенолóгія (від грец. φαίνω – показую, виявляюсь і λόγος – вчення) – наука про сезонні явища в природі).. Про популярність наукових досліджень у сфері фенології свідчить той факт, що в багатьох наукових журналах аналізуються наукові спостереження Й. Олеськіва і надаються їм фахові оцінки. У журналі «Wszechświat» (1888. № 8) розміщена стаття доктора С. Гросгліка «Про опадання листя», в якій згадані праці знаних фенологів того часу, зокрема Й. Олеськіва. Автор статті вказує на те, що доктор Йосип Олеськів провів ґрунтовне дослідження вегетації рослини від періоду опадання листя до періоду нового розвитку. Цей професор добре відгукується і погоджується з ідеєю Й. Олеськіва, що опадання листя без дії органічних кислот неможливе. У 1901 р. Й. Олеськів переїжджає до Сокаля на посаду директора Сокальської учительської семінарії і розпочинає з вересня виконання своїх службових обов’язків. Однак недовго довелося йому бути директором семінарії: у 1903 р. внаслідок тяжкої недуги Й. Олеськів на 43-му році життя помер. Поховано Й. Олеськіва у Львові на Личаківському цвинтарі. Копитко А.Д. Доцент кафедри гуманітарної освіти ЛНАУ Наконечний Р.А. Доцент кафедри гуманітарної освіти ЛНАУ