Dialnist OUN na Shodi Ukrainy

Г.Іванущенко. Пiдпiлля ОУН-УПА на Сумщинi ідеал у створенні незалежної України, вимріяної кількома поколіннями учасників визвольної боротьби. З наявних джерел про членів ОУН-Б, спрямованих на Схід України видно, що Сумщина була в зоні оперативної уваги всіх трьох груп. Як зазначає проф. Л. Шанковський, середня похідна група ОУН під проводом М. Лемика «Сенишина» «повинна була дійти до Харкова, але не встигла цього зробити, бо її сильно погромили німці. Німці розстріляли значну кількість членів групи, в тому теж Миколу Лемика-Сенишина (…) в Миргороді, в жовтні 1941 р. Частина групи дійшла до міста Суми, де створила підпільну організацію» [33]. Цитуючи це джерело, автори окремих публікацій допускаються неточності, зазначаючи, що провід ОУН на Сумщині мав у своєму складі З. Матлу – провідника, М. Річку – орг. референта, Тучанського, Регея, Галамая – членів проводу. При цьому помилково посилаються на коментар 3) з праці Л. Шанковського «Похідні групи ОУН», плутаючи, однак, коментар 3) до частини І-ї (назва), де Шанковський дійсно говорить про похідну групу на Сумщину, посилаючись у свою чергу на «Вісті Інформативної служби ОУН» ч.7-9 за 1942 рік [34], з коментарем теж 3), але до частини ІІ-ї розділу І-го «Південна Україна під німецькою окупацією» [35]. Ця інформація стосується діяльності ОУН на південних українських землях з центром у Дніпропетровську і ніякого відношення до Сумщини не має. Проте, між похідними групами могли бути контакти. Їх командування тримало зв`язок, відправляючи з завданнями за межі свого оперативного терену окремих учасників, або навіть невеликі групи. Свідченням цього є інформація з книги З. Матли [36], а також спогади В. Рижевського про зв`язкових між Роменщиною і Кривим Рогом [37]. З протоколів допитів обвинувачених у націоналістичній діяльності на Сумщині в роки німецької окупації, можна зробити деякі узагальнення щодо часу, місця і обставин створення обласного Проводу ОУН, а також кола його членів та учасників підпілля. Зокрема, один з обвинувачених Г.І. Сергієнко, 5 червня 1945 року дав свідчення, що в середині листопада 1941 року С. Сапун отримав згоду від завідуючого відділом освіти Сумської міської управи Ніца В.О. на відкриття в місті приватної української гімназії. З цього приводу Сергієнко запросив Сапуна до себе на квартиру по вул. Леніна, 14 [38]. Він згадує, що до цього обговорював на квартирі Сапуна поточний політичний момент, пов’язаний з німецькою окупацією. Сергієнко зазначає, що їх найбільше непокоїла поведінка німців, які, на відміну від ситуації у 1918 році, ніяк не сприяли не те що створенню Української 85