Рок X, Чис. 1 Януар — Април /2011/ January – April Vol. 10, No. 1
КАНАДА— ЗАД
ПОПИС ЖИТЕЛЬСТВА У КАНАДИ
♦Н аш предлог же бисце ше на п о п и с у вияшнєли як Rusyns и же бизме, так, конєчно були у статистикох виказани як конкретна национална ґрупа у Канади. З тим бизме достали и одредзени права. Канади (та и велїх других жемох у швеце) того року будзе орґанизовани попис жительства. Пописи жительства важни за держави же би знали як и цо плановац, цо и дзе будовац (нови школи, драги, водоводи, явни превоз путнїкох, полицийски и огньогасни станїци, доми здравя та дзецински яшелька и подобне) и же би ше провадзело миґрацийни рушаня жительства и його евентуални рост або опаданє. Под обовязку попису спада кажда особа цо жиє у Канади як и жителє Канади хтори жию гет у швеце (у воєних базох, у дипломатских представнїцтвох, робя на ладьох итд.). У Канади буду пописовани и тоти цо маю дочасову дозволу пребуваня, дозволу за студиранє або дочасову роботну дозволу як и члени їх евентуалних фамилийох. Попис у Канади почнє у маю того року. Значи, праве є на прагу и тота информация сцигує у остатнєй хвильки за даєдних цо ю пречитаю а нє информовани су детальнєйше о тим. Попис жительства важни и за нас, Руснацох у Канади и Америки. После досц масовних усельованьох до Канади у остатнїх 20 рокох у воздуху вше “вишело” питанє же кельо нас єст у тей жеми. То, насампредз, и прето же нашо предняци похопели же кед єдна национална ґрупа евидентована, реґистрована у Статистики Канади, же тота национална ґрупа може вец обчековац же витвори и даєдни права, односно же з одредзених фондох може достац средства, пенєж за подпору одредзених културних и етнїчних активносцох. Маме два културни асоцияциї, єдну у Онтарию (затераз нєреґистрована) и другу у Бали, пикники и други нашо сходи будзе Саскачевану (реґистролєгчейше орґанизовац кед будземе конєчно вана, урядово роби), а реґистровани у Статистики Канади
У
Прeдлужeнє на 17 боку
ед же того року плануєце нащиву Старому краю потрудзце ше же би сце були там и у дньох од 23. по 26. юний. Теди ше у Руским Керестуре ма отримац 50. Фестивал рускей култури “Червена ружа”. Нащивце тото швето рускей култури, уживайце у змистох єдного з найстарших фестивалох у Сербиї! Сиґурни зме же з вашу нащиву допринєшеце шветочней атмосфери хтора би требала обняц тот наш валал на таки способ на яки були провадзени и славени перши “Червени ружи”. До билого рана! Бо, “Червена ружа” є єдина и єдинствена, правдиве швето култури Руснацох на югу Панониї. Розпорядок манифестацийох ище вше нє бул прецизно утвердзени кед зме тото писали, алє тогорочне швето култури би могло випатрац так: Штварток, 23. юния – вистава подобових роботох наших уметнїкох, коктел, потим будзе представена тритомна кнїжка нотох и текстох композицийох з потерашнїх “Ружох” а Керестурици пририхтаю промоцию руских єдлох. Наступ Националного оркестра. Можлїви и концерт Дьордя Балашевича. Пияток – Єдна файта ретроспективи, госцую дакедишнї шпивачепобиднїки, авторе композицийох; концер Дьордя Балашевича. Собота – Спортски дзень. Пред вечаром будзе “Червене пупче”, ретроспектива шпиванкох з потерашнїх манифестацийох.Вечар будзе Шветочни концерт (преважно госци з иножемства). Познєйше будзе отримани рок-концерт першенствено за младеж (и тих цо ше чувствую млади!). До билого рана! Нєдзеля – Спортски дзень. Вечар будзе отримана закончуюца манифестация, традицийна “Червена ружа”, змаганє младих шпивачкох и шпивачох за найкрасши гласи. Госци того вечара буду Шпивацка ґрупа ”Гачура” зоз Гуменого.
К
Збуртайце Керестур до билого рана!
АВСТРАЛИЯ
ЯКИМ ВАРҐА УЖ ВЕЦЕЙ ЯК ШТИРИ ДЕЦЕНИЇ ЖИЄ У АВСТРАЛИЇ
Пише:
Гавриїл КОЛЄСАР Кичeнeр, Канада
Н
ашо виселєнци у Австралиї досц розошати и нїяк сом нє могол
дойсц до даякого стаємного контакту зоз даским. Упартосц ше, заж лєм, виплацела и явел ше ми на емаил пан Яким Варґа зоз варошу Джилонґ. И я му, розуми ше, такой “назадавал” задатки, роботи, же би призберовал адреси, презвиска, число наших людзох у його краю. Вон ше соглашел а потим ше досц длуго нє явял. И вец ше явел алє зоз информацию яку я анї у сну нє думал же од нього достанєм: - Пребачце ми же сом вам нє писал одвити такой на вашо писемка, остатнї 5 роки ше лїчим од леукемиї и после хемотерапиї ше ми наисце нє пише…то така хорота же бим ю нє пожадал анї псови блукачови на улїчки. Мал сом 12 хемотерапиї и 4 иншаки а то таки третмани же би забили 100 патканьох. Можеце вец задумац же як ше чувствуєм… О пар днї мам пойсц до шпиталю же би на мнє опробовали єден лїк хтори ме будзе коштац 60.000 долари. Третман будзе 12 тижнї и мойо цело муши и тото прецерпиц бо професор цо ме лїчи гварел же мам шанси а я, конєчно, нє мам цо страциц бо ми крев уж у велькей мири упрепасцена. Модлїм вас же бизме пар тижнї нє контактовали бо будзем преходзиц през найчежши часи свойого живота… пробую ми “заспац” лєбо цалком знїщиц леукемию гоч тот процес забива и здраву крев. Дохтор вери же ми после будзе превладовац здрава крев, же руши на лєпше. Од 100 людзох 80 прежию таку хороту а 20 умру. У добрих сом рукох, верим. Патрим на добри бок шицкого, а о нєдобрим нє треба анї роздумовац – воно и саме придзе кед так судьба одредзи! Одушевел ме тот реални и змирени оптимизем пана Варґи. Очиглядне же о своєй хороти вельо знал и же ше з довирийом препущел до рукох дохтором хтори му пробовали помогнуц. Зложел сом ше же причекам за контакт, пробовал сом го охрабри, потримац, а чи ше ми то удавало нє знам анї сам. Дас мешац и пол сом нє мал контакт зоз паном Варґом. И вец ше явел на Скайпу, нєобчековано и мнє на радосц. Обновел моци и ми окончели ширшу розгварку о його одходзе и о його живоце у Австралиї. Мал моци , познєйше, написац ми ище и пар емаили у хторих описал даєдни интересантни епизоди зоз часох приходу до Австралиї и з виселєнского живота. Послал и вецей фотоґрафиї. Шицко сом тото сцерпено складал до єдного мозаїку хтори, на концу, випатрал як єдна розгварка з нашим виселєнцом у далєкей и нам ище вше нє досц познатей Австралиї. - Народзени сом 1952. року у Новим Орахове. У обисцу, у фамелиї зме жили з оцом Якимом и мацеру Амалу. Я бул єдини хлапец од дзецох у фамелиї и достал сом мено по оцови. Мам штири шестри - Гелену, Марчу, Мелану и Веселу. Бивали зме у штред Нового Орахова, на улїчки Бок 2
Бориса Кидрича дзе жили векшина Руснацох. - Чи сце мали пайташох у Орахове, хторих спомедзи нїх паметаце? - О, мал сом. Надосц. Шицки ми були подобни, у истей ситуациї и були зме досц блїзки теди, як дзеци.
Яким Варґа зоз шестру Марчу Були зме потребни єден другому. Од товаришох ми бул блїзки Янко Винаї, Любо Рац, Владо Колбасов, Данко… Кед зме вишли на улїчку були зме барз блїзки, любели зме ше и почитовали. До карчми зме теди нє ходзели. Любо Рац мал ключи од нашого културного дружтва та зме там були соботу и внєдзелю. Кед сом бул остатнїраз у нащиви та сом видзел вельки древа хтори ми, дзеци, посадзели пред 50 роками. У Новим Орахове була и наша руска школа. Як дзеци зме ше и там часто зберали. Учителька Аранка була добра. Учел нас и учитель Микола Сеґеди, вон бул строги, досц строги! Повед бим же вон правел шора у школи.
ДО АВСТРАЛИЇ ЗА $30 - Цо вас мотивовало же бисце теди, 60-тих рокох прешлого вику, дали шицку моц у напряме виселєня? - Жаданє за лєпшим животом велїх з нас опредзельовало же бизме витирвали на пробованю виселїц ше до швета. Худобни часи у менших валалох. Там людзе хтори кус лєпше жили твардо чували свойо, и маєток и позициї та ми, млади, такповесц нє РУСНАЦИ У ШВEЦE
Ти себе анї задумац нє можеш як ше там У октобре 1969. року зме чекали у Бечу, у жиє.” И тото ме ошмеАвстриї, на уход до авиона хтори нас мал однєсц до лєло. И ми подписали нєпознатого од чого кажде у души дакус поцерпал. контракт та зме, поЧекали зме у шоре кед нараз хтошка злярмал же у тим, як видзице, остаавиону нєт места за шицких. И пришло до правого ли у Австралиї нє два стампеда, ми напредку були скоро поґажени. роки алє, ниа, по Австралийским службенїком требало вецей як 5 нєшка. Окрем мнє, до минути же би змирели престрашену масу зоз Австралиї пришли и обяшнєнями же єст места за шицких. мойо шестри. Вони Путованє тирвало 24 годзини и вец зме злєце- теди уж були поодавали до прекрасного Сиднею у прекрасней жеми. У авио- ни, финансийно досц ну ше нам випитовали же дзе жадаме пойсц и чи маме стабилни, медзитим, Мария и Яким Варґа зоз унуками дакого дзе ше змесциме.. Хто нє мал нїкого та му дер- кед ше указала нагода Емилию и Ясминку кед дїдови жава обезпечела задармо змесценє и костиранє на за виселєнє до АвстраЯкимови бул 55 родзени дзень нєодредзени час. Ми ше змесцели у хостелу Вилавуд лиї вони ше тиж хтори приимал уселєнцох. Кажди дзень приходзели приявйовали. Шестра ше упознали ту, у Австралиї. Були зме людзе до хостелу и понукали роботи у їх фабрикох, а Мелана пришла дакус млади кед зме ше стретли и упознали и нам було чудне же нас ґазда модлї же бизме пошли познєйше, шестра Весе- такой зме якошик заключели же нєт робиц до ньго. ла ище познєйше, док хасну же кед ше будземе по улїчкох шестри Гелена и Марча шейтац алє нам було ясне же треба же мали шанси. У Орахове нє було индус- достали папери кед и я и пришли зме бизме ше вжали, оформели фамелиї, триї, було кус жеми, фарма за швинї вєдно до Австралиї. Шицки штири почали озбильно робиц и почац свой дзе ше могло робиц и то було шицко од шестри з фамелиями и я зоз свою заєднїцки живот так як спада. Року можлївосцох. Та виберай… Нє було фамелию тераз зме у Австралиї. 1973. зме ше ту у грекокатолїцкей там, буквално, места за шицких нас. - Нєодлуга по приходзе ви ше церкви повинчали и, ниа, и нєшка Мнє уж теди нє було ясне прецо праве оженєли? крашнє жиєме. нашо людзе були там населєни? У ЧерМоя супруга Мария - Зоз Марию, мою супругу, зме винки було теди роботи кельо сцеце, у народзена у Босни, Кули, у Вербаше було аж и нато а СЛАНЇНА И ЦЕСНОК у українскей фаменаших населєли гет там за Бачку лиї. Вони мали преПред тим як зме вошли до авиона та нас препат- звиско Тесла, як и Тополю. По моїм якимших прешвеченю, на подруче Нового Орахова треба- рали, сцели знац же цо ношиме до Австралиї. Австралий- познати науковец ли буц населєни други, а нє Руснаци. ски закон досц строги у тим поглядзе бо жадаю зачувац Никола Тесла. ПосВидзи ми ше же нас, Руснацох, з тоту Австралию од даєдних хоротох. У Австралиї нєт даєдни ле друге шветовей селїдбу розбили и же зме, як заєднїца, з хороти хтори у других часцох швета правя бриґи. войни ше розсеВецейраз нам гуторели же шмеме преношиц лєм конзер- льовали по Югослатим направели крочай назадок. - Чи дахто од тих цо ше вовану поживу. виї та и вони пресеКед зме уходзели до авиона та ше єдним нашим лєли до Петровцох виселєли теди побановал же то зробел? - Кельо я знам, од тих людзох питали же чи маю дацо приявиц за препатрунок, поживу при Вуковаре. Оцец цо их я познал а висельовали ше – насампредз, а вони одмахли зоз главу же нє маю. Розказал єй поховани у нїхто нє побановал, нїхто нє погришел. им най поотвераю куфери и у єдним з куфрох, там долу, Петровцох. Марию Дзекуєм свойому шовґрови же ме нашли им вельки фалат нашей червенкастей смачней сом упознал ище у потримал кед ми було, як 16-рочному, сланїни хтора була спакована до пластики. Шицки ше часох кед зме робенайчежше у живоце. Я бул млади кед позберали коло тей сланїни бо вони таке там у тропскей ли у фабрики волни сом 1969. року прешол до Кули, мал часци нє видзели. А теди анї цеснок Австралийци ище нє нєдалєко од Адесом лєм кус вецей як 17 роки кед сом хасновали. И такой було поведзене челєднїкови же тото нє алаиди. Була то почал робиц у карчми “Тексас”. Теди може пренєсц до Австралиї. Вжали сланїну и руцели ю до фабрика дзе ше ше отворела можлївосц пойсц до шмеца. Ище и нєшка видзим очи того нашого Руснака, продукую чебета Австралиї прейґ Австриї. И то коштало очи у хторих бул и смуток пре ТАКИ фалат сланїни хтори зоз квалитетней лєм $30. З подписованьом контракта одруцели до шмеца, алє и страх же цо то буду тераз єсц мерино волни, фабше мушело пристац на тото же у там дзешка гет, у новим швеце?! Руснак ше, ниа, так рика “Анкапринґа”, Австралиї будзеце голєм 2 роки. порихтал зоз жену и дзецком на драгу до швета а хтора и нєшка єдна Людзе, хторих сом познал и хтори уж службенїки на аеродроме погубели його плани. Нє з наймоцнєйших тей були у Австралиї, кед сом ше им питал похопйовали зме теди же нам держава хтора нас примала ф а б р и к о х чи да идзем чи нє, одвитовали ми: и чекала, же нам да и єсц кельо лєм жадаме. И я, за 50 файти у швеце. “Идз, идз! Будзеш мац лєпши живот! роки ту у Австралиї, дошол по 100 кили у чежини. Учел ме єден по
ПУТОВАНЄ ТИРВАЛО 24 ГОДЗИНИ
РУСНАЦИ У ШВEЦE
Бок 3
робoту“. И нє виплацел ми народ то добри народ. Кед то гварим остатнї заробок. А я пошол на думам насампредз на менталитет, нову роботу на хторей сом, Австралци на єден способ подобни потим, остал 38 роки. Нїґда ми нам, Руснацом, и прето нам озда и нє було жаль же сом охабел тоту одвитує жиц медзи нїма. Цо нам лєм роботу у Ериксону бо сом, так, требало помогнуц – помогли нам! достал шансу робиц у пристанїРУСНАЦИ ШЕ НЄ щу цали свой роботни вик. У пристанїщу сом робел ОРҐАНИЗОВАЛИ на тих вельких дзвигачкох хтори ЯК ЗАЄДНЇЦА кладу контейнери на ладї. Тиж - Жиєце у Джилонґу, опишце сом робел на роботох уносу нам тот варош. по да т ко х о ко н т е й не р о х, - Джилонґ мултинационални односно, же би ше точно знало варош дзе єдна штвартина жительох Яким Варґа зоз дзивками, унуками и жецом же на хторей позициї хтори то припаднїки рижних народох зоз контейнер змесцени же би ше на походзеню зоз Чехословацкей, одредзиску, кед ладя сцигнє, знало ца л о го ш в ет а. Т у є ст д ва бешедовал по словацки а я го ефикасно дзе ше хтори контейнер грекокатолїцки церкви и єдна перфектно розумел. Шеф ше чудовал находзи и же би ше до ньго дошло по православна. Джилонґ тераз оддалєни же як то я знам тельо язики, видзел же найкратшей можлївей драги. Цо сом од Мелбурна коло 100 километри. ше добре згварям и по словацки. Було длужей у пристанїщу робел вше сом Медзитим, о 20-30 роки ше годно збуц му мило же ма таких роботнїкох у бул лєпше плацени. У компаниї же то будзе лєм часц Мелбурна бо ше компаниї. Робели ту и мойо шестри ценєли нашу ґрупу бо зме посцигли Мелбурн барз нагло шири. Повязани алє о три мешаци пошли. Та вец и я шветови рекорд понеже ше нам удало зме зоз Мелбурном зоз барз добрима надумал же пойдзем за нїма. Ґазда ме на ладї змесциц 320 контейнери у автодрагами, по штири драги у єдним пробовал нагвариц же бим остал, бул єдней змени. Тераз тот рекорд напряме єст спрам Мелбурна, и штири назад. Гайзибан идзе кажди пол млади чловек, праве ме обучел же бим злєпшали у Дубаию и у Синґапуру. годзини. Джилонґ ма 400 тисячи шицко робел, а сцел сом робиц и учиц, Мария ме теди поцагла зоз алє ме нє могол затримац кед сом Джилонґу до Мелбурну. Теди була жительох, спрам Мелбурна вон менше надумал пойсц. Пришли зме ту до така ситуация же сце могли, кед сце место. Розпрестарти є на океану и то Джилонґу а ту було на понуканю мали дзеку, и три роботи у єдним дню так же було дзе да ше находзице у надосц роботи. Могли сце робиц два мац. Пред тим зме були у Аделаиди, Джилонґу вше будзеце чуц жубротанє роботи у дню кед сце за таке мали глєдали зме наших людзох, анґлийски моря. Клима ту у Викториї под дзеку. Без проблемох. Була ту моцна язик нам ище бул слаби и цагало нас уплївом Антарктика так же нам цали продукция моторох за “Форд”-а, и ту ґу нашей заєднїци, ґу нашим людзом, рок таки як цо у Войводини робели нашо людзе хтори ище нє дзе ше вец лєгчейше було спорозумиц. септембер, одприлики. Пар днї у стред знали добре анґлийски. Мнє, гварим, На початкох, док нашо людзе нє знали лєта єст горучави и до 40 ступньох а робиц нїґда нє було чежко а глєдал як-так анґлийски, було вшелїяк. Єдна вжиме температура зна спаднуц и сом таки роботи дзе була висша плаца наша челєднїца глєдала млєко, блїзко ґу нули медзитим ляду зме на годзину. Зоз добрим заробком сом требало єй млєка, а нє знала як питац нїґда нє мали, океан хтори коло нас ше могол осамостойовац, бул сом свой та пущала глас “муууу, муууу” пред вше отримує температуру воздуха ґазда, як ше то гвари. Теди зме ше з тарґовцом, а кед анї то нє помогло а понад нули. Ляду и шнїгу у Мелбурну, Марию упознали, пришла и жили зме вона ше вец лапала за перши значи, нєт алє го єст таке дас 120 км далєй од Мелбурна, на горох. Кед зме ту мешац днї алє вона сцела да идземе указуюци же єй треба млєка. сцели обрадовац дзеци та зме их до Мелбурну и да там робиме. Пошли Я ходзел до школи за зме до Мелбурну и там сом робел у анґлийски язик и “Ериксону“, у продукциї телефонох. досц сом швидко Хижа Варґових у Джилонґу Медзитим, я нєпреривно глєдал робо- научел язик тельо ту у пристанїщу у Мелбурну, алє то же сом могол уж нє було лєгко, тоту роботу ше пречитац було чежше доставало. Я роботу нашол, алє яки текст и пороме ґазда нє сцел пущиц зоз “Ерик- зумиц го. Требасону”, нїяк! Я роботу охабел и одре- ло нам, значи, кол сом ше 700 доларох. Ґазда ми нє пар роки же би сцел виплациц остатнї заробок и чловек почал нєпреривно ми гуторел же “лєбо ши чувствовац Авшалєни же охабяш таку рoбoту, лєбo стралию як свой ши наисце нaшол лєпше плацену дом. Австралски Бок 4
РУСНАЦИ У ШВEЦE
у розличних зменох та зме так могли буц зоз дзецми. Дакеди, розуми ше, мушели зме заплациц за чуванє дзецох. И ту нам панї Гелена Йоцичова часто була од помоци, чувала нам дзеци. Маме два дзивчата у малженстве. Єдна родзена 1974. року, а друга 1983. року. Маґдалена и Натали, Наталка по нашому. Нашо дзивчата од нас як родичох прилапели основну ориєнтацию на европски стил живота, патрели як то ми робиме а ми им пояшньовали, указовали и вони ше на тото придали. Я зоз нїма бешедовал по нашому и вони барз добре розумя по руски, по українски та и по сербски. Єдна нам дзивка роби у обласци осиґураня, а друга роби як кнїжководитель. Маме и унучата Емили и Ясминку. 13 роки и 7 роки им. Младша баржей лапа наш руски язик, интересує ю вельо того цо вязане за язик и за нас як Руснацох. Нє мам праву пензию алє то тераз єдна файта инвалидскей пензиї хтору сом почал доставац од хвилькох кед утвердзене же сом хори од леукемиї. Я цали живот ту уплацовал до приватних фондох же бим после, кед ше пензионуєм, могол доставац ище и додатки ґу пензиї. То, конєчно, мойо уложени пенєжи на хтори мам право уж тераз. Ми жиєме ту при Мелбурну алє зме на лєтованя одходзели гет горе на сивер Австралиї, до предїлох дзе тропска клима. Но, я обачел же ми вельки горучави покус и завадзаю. Озда сом ше барз навикнул на климу яка панує у Мелбурну. Ту нєпреривно дує витрик, ошвижи воздух. А там, у Мария и Яким Варґа зоз дзивками тропскей часци, га там Наталку и Маґдалену можеце положиц рано єдну
водзели на тоти бреги дзе єст шнїгу. Нашо людзе кед ше ту стретню на улїчки та ше явя єдни другим, побешедую. Алє нє пришло до того же бизме ше шицки на дачим обєдинєли. Нє! А прецо то так, я нє знам. Пар фамелиї пробовали дацо зробиц, обєдинїц цо векше число наших людзох, алє нє ишло то одрук, нє удавало ше. Я гоч и мал таке жаданє обєдинїц наших людзох алє вше ми приоритет була моя фамелия, моя робота а аж вец шицко друге. Ту у Викториї нєт нас вецей, як ше ми видзи, як 30 до 40 фамелиї. Ту у Джилонґу маме два фамелиї Папових, ту ми, вец Варґово, Дудашово, та вец ту Новта, Михал кум…га, видзиме ше раз мешачно… ту и Микита, андя Амала Микита, я єй однєсол пар раз риби а вона то вец уварела та волала Романових, Йоцичових на смачни рибов паприґаш. На свадзби, як ше гвари, кед сом волал та пришли, кед мнє волали та сом пошол. Свадзби у Австралиї драги, досц коштаю, та нашо людзе нє правя нєзнам яки вельки свадзби. Мария знала три язики и обиходзела офиси глєдаюци роботу, насампредз, на предаваню авионских картох. После робела нєпреривно коло мнє, так зме надумали и орґанизовали, бо у Австралиї кед сцеш швидше напредовац вец у обисцу потребни голєм два плаци. - Мали сце мали дзеци, як сце орґанизовали їх чуванє кед сце робели? - Патрели зме же бизме робели
РУСНАЦИ У ШВEЦE
Дочек Нового року у Варґовим обисцу у Джилонґу на + 30 власу так, на горе да стої, и кед ше пополадню врацице а вона и далєй стої так як сце ю рано намесцели. Дакеди у тим тропским амбиєнту нє мож, такповесц, анї дихац. А ми ше порадзели же, у пензиї, пойдземе жиц до тропскей часци Австралиї. Прето зме там купели квартель, досц луксузни, хтори тераз видаваме. Тото цо зме купели то барз красне, комфорне за пребуванє и лєтованє. Жадали зме то рекламовац и у ваших новинох “Руснаци у швеце” а у тим смислу же кед дахто приходзи зоз Канади або зоз Сербиї и жада мац змесценє у красним краю и по вигодних ценох, най ше шлєбодно обраци на нас. - Чи зоз тим маєтком у Ози резорту ви у подполносци розполагаце чи то вашо лєм мешац або два у року, апартман уключени до такволаней шер системи? - Нє, то комплетно наша нєрухомосц. Ми на тото барз мерковали и так зме куповали же, практично, “после дзверох”, односно, простор квартеля то наш маєток и лєм ми зоз нїм маме право розполагац. Ми там можеме буц кельо сцеме а кед зме нє там вец маме контракт же можу видавац другим. Медзитим, гварим, то наш маєток и кед бизме надумали предац го, вец би го ми предавали а нє даяки менаджмент хтори будовал або управял зоз часцу резорту. Ми глєдали таку позицию же би ше зоз квартеля Бок 5
видзело морйо, же бизме чули жубротанє габох. Затераз то так. Можебуц ше ту доокола вибудую, познєйше, будинки хтори нам завру тот видогляд, алє затераз ми уживаме у погляду на отворене морйо.
БУЛ ТО РАЙ ЗА ЛОВАРОХ - Робели зме, шпоровали, я нїґда нє хасновал алкогол, а мал сом нагоди и пенєжу. Волєл сом пойсц до природи. Перших рокох як сом бул ту, у Австралиї, значи од 1970. та по 1985. рок, бул прави рай за заяци односно лов на нїх. Пред вецей як 100 роками хтошка принєсол зоз Европи заяци и пущел их до дзивини же най ше множа, а же би панове мали вецей возбудзеня у ловох. Медзитим, нїхто нє думал на тото же ше заяц так нагло розшири. Милиони и милиони заяци завжали простори Австралиї, були права напасц. Були преглашени за чкодлїву дзивину бо попасли траву другому статку. Нє могло ше их нї зоз чим викоренїц, аж кед у лабораториї 1990. направена якаш хорота цо их добре преридзела, аж теди и Австралия оддихла од заяцох. И тераз кед бим вишол на улїчку та бим найдалєй о пар минути видзел заяца а трима ше тераз же их нєт анї приблїжно тельо як их було скорей. Бул прави рай за ловарох, гварим. З оружийом ше мушело пойсц 8 км вонка зоз Джилонґу. Було то за нас добре месо, а задармо. Покуповали зме себе пушки, мрежи, пси, мали ласици або аж и хорти хтори добре виганяли заяци. Хорт знал, кед ше нагнївал, шприцнуц свой смрод и одплашовац нас и по 20 метери од себе. Пущали зме го до дзирох та виплашовал заяцох, а дакеди боме и гади, а теди ми од гада сцекали далєко. Мал сом пшичка С е л и Вирни и добри пес Сели (лисичар або пат-каньош у нас), од малючка сом го водзел до лову и добре бул витренирани и Бок 6
плашел заяци зоз високей трави а нам пред пушки. Сели нє сцела исц там дзе гади, нанюхала их, та вец и ми були безпечни. Ту з векшей часци барз о тро вни гади. Кладли зме мрежи на дзири, пущали ласици и налапали зме и по 20 живи заяци. Повиберали зме лєпши фалати за себе, а гевти зме дали псом най ше госца. Нє остали анї уха за нїма. Ласици зме так припитомйовали, учели ю же би слухала и нє кусала, же сом ю положел на стол и дал сом єй стредок дланї, а длань сом випросцел же би нє могла укушиц. Дал сом єй длань и покля лєм сцела укушиц вше добила по носу так же одлєцела 2 метери од стола, и так ше то робело покля нє научела же нє шме кусац. Сели сом мал у часох кед Югославия препадала и кед ту приходзели нови приселєнци. Я ше єдному новому похвалєл же Сели добри ловар. Челєднїк нїґда нє бул у ловох а заинтересовал ше. Дал сом му пушку, пущел сом Сели опрез нас да нам виплаши заяци зоз гущави. Кед першого заяца виплашела тот челєднїк почал штреляц и по заяцови алє и по пшичкови. Я му скричал най престанє, ша пса ми забиє! Вишла Сели з трави, патри, а розумела шицко бо може и єй дакус подпрашело хвост та ше злєкла. Цали дзень зме ходзели и нє забили зме нїч бо Сели ишла 1 метер за нами. Пригварял ми тото новопечени ловар же “дзеже тот пес цо сом го так хвалєл” а я му гварел же пес розуми и нє вери такому нїч, як вон. Сели пред тим, и после того, таке нїґда нє робела. Сели здохла после борби зоз боксером, вельо векшим псом…забула, сеґинь, же є мала. Дармо мала вельке шерцо и нї од кого ше нє бала, алє ту ше преценєла. Кед до нєй дахто сцел копнуц вона му зґрабела панталони и вишела на нїх док ше тот нє оддумал од копаня до нєй. Або други приклад: потька ту, як риба, нє ценєна. А ми лапали риби, и потьки алє и други файти рибох, бо зме
Яким Варґа зоз велькима потьками на озеру Чолака и дома, после риболову
знали на рижни способи пририхтац рибово месо за єдзенє. А було так же кед сце лапели потьку вец ше ю нє шмело врациц до води бо кед би вас видзел контролор же то робице та бисце були покарани, ище бисце у таким случаю и добре заплацели. Паметам же Мария раз пришла зомну лапац риби а то бул час кед ше риба тарла. Га то було чудо єдно!Велька маса рибох пришла до плїтшей часци озера и тарла ше. Там було тельо риби же ше била моцно до ногох, скоро да спаднєце под налєтами вельких фалатох, и я теди з мередовом виберал хтору рибу сцем. Теди сом мал тельо потьки же сом нє знал цо з нїма робиц. Мария ше шицкому тому барз чудовала. Теди сом дзелєл риби нашим людзом. Австралия ма добри файти рибох, їм анї нє було потребне же би приношели потьку зоз Европи. Лєм загубели з ню свойо сладки води.
ПУТОВАЛИ ЗМЕ НА НОВИ ЗЕЛАНД, ДО ТАЙЛАНДУ… - Чи сце путовали по Австралиї або и ширше у реґиону? - Нєпреривно путуєме! И вше глєдаме даяки нови дестинациї. Так зме ше раз порадзели же бизме пошли гет далєко до пустинї на место дзе ше копе опал, дзе лєжиска опалу. Тиж зме нащивйовали и Нови Зеланд. Там зме нащивйовали фамелию Владимира Мадяра, зашли зме до нїх на кафу и друженє. Путовали зме, наприклад, до Тайланду. На драги до Тайланду зме РУСНАЦИ У ШВEЦE
заходзели на єдно острово дзе мож купиц барз тунї ствари. Там роботна моц барз туня та, наприклад, кошуля за хтору у Австралиї плацице $50 там ю можеце купиц за $3 лєбо $4. Кед сцеце мац красне путованє а ґу тому ище и накупиц койцо вец идзце до Тайланду. За нас зоз Австралиї цени досц вигодни. Розуми ше, там туньше кед сезона дижджох, кед падаю монсунски дижджи. Ми ходзиме три раз до рока дзе лєм сцеме. Тераз, правда, дакус компликує тота моя хорота понеже ми одпорносц ослабела и нє знам,
наприклад, у яким стану видзем з авиона кед даґдзе путуєме. Може ше случиц же лєгко “заробим” даяку хороту у авиону. - Нащивели сце дакеди стари край? - У Войводини зме були пред 3-4 роками першираз. Нащивел сом Орахово, пошол сом оцови и мацери на гроб. То за нас далєка драга. А ми шицки у Австралиї, там у Войводини уж нє маме нїкого блїзкого та нас анї нє так цага тамаль. Кед зме були на векшей громади та вец або ш естра або Мария НЄЗВИЧАЙНЕ СТРЕТНУЦЕ У направя капущанїки. АНДАМУКИ Вариме даєдни нашо єдла алє вони векшина на Дас пред 10 роками, кед сом достал рочни масци, моцнєйши су, то одпочивок, надумали зме пойсц на пар днї глїбоко єдла насправди за наших до пустинї опатриц же як ше то копе и глєда опал, людзох у Войводини драгоцини камень хтори жени любя мац у хтори робя у польоприперсценьох. Рушели зме до пустинї, до места вреди. Андамуки у Южней Австралиї. То драга длугока Я любим буц 1000 км и на ню ше руша зоз автом хтори праве за кухар дома та кед дацо пустинї. Андамука мале место, там єден мали дутян варим я то робим до у хторим ше копаче опалу подмиряю. Кажде хто перфектносци. Кед принови такой упада до оч бо ше там шицки познаю. На рихтуєм даяке єдло, громадох одпадней руди зме себе другого дня трудзим ше же би було назберали каменча у хторих було и жилки опалу, наисце як ориґинал. даєдни були барз красни. Кед зме себе назберали Остатнїраз зме правели надосц з того каменя хторе нїкому нє було даяки японски специяпотребне, пошли зме до дутяну купиц води и єдзеня литет и сиґурни сом же то за драгу назад. Як зме куповали а я почувствовал було смачнєйше як цо є у же на мнє хтошка упарто патри. Огляднул сом ше їх тутейшим японским и видзел сом моїх рокох лєбо дакус младшу женску ресторану. Тофу напраособу зоз двоїма дзецми хтора тиж пришла дацо вим лєпши як цо є на купиц. Красна твар, блондинка була, очи мала маркету. Майстор сом за белави як нєбо та сом на хвильку подумал: “Права па пр и ґа ш, ґ ул аш и Рускиня!” Цошка ми нє дало мира та сом ше єй подобне. опитал по анґлийски же одкаль є по походзеню а Ми нє видумовавона ми гварела же ми дармо и пояшньовац будзе, ли превельо у поглядзе же єй нация барз мала. Я нє одуставал, питал сом ше поживи. Спознали зме же єй ознова же одкаль є, а вона вец гварела же я з и тота, нїби туньша малого валалу у Бачки, же є Русинка по походзею пожива, исто вас задоволї алє же до Австралиї пришла давно. Я ше єй опитал як и тота цо ю барз драго за мено того валалу и вона ми гварела же то заплацице у ресторану. Орахово. Же є зоз Орахова, Гудакова... Я єй такой Кед поровнаце лєм вредгварел же и я Ораховчань алє же ше єй и єй родичох носц, наприклад, потьки и нє здогадуєм. Вец ше указало же вони бивали на даякей вихвалєней авконцу нашей улїчки алє пошли вчас отамаль бо у стралийскей риби вец Орахове нє було роботи. видзе же им нутрицийна Боже, яки мали тот швет! вредносц такповесц иста з Ми теди нє були єдини Руснаци у тей тим же потьку можеце пустинї. Звонко Микита Гаровов и його оцец були мац задармо а австралийтам скорей нас дас 20 роки и пробовали копац опал. ску рибу заплацице $30РУСНАЦИ У ШВEЦE
Владимир и Славица Мадяр и Яким Варґа (шедзи) У Окланду на Новим Зеланду
$40. Розуми ше, одредзени єдла зме прилапели од тутейших людзох, тото цо смачне, цо добре. Дзекуюци компютеру я тераз патрим нашо руски ТВ емисиї, слухам руски емисиї з Радио Нового Саду. А я тиж нови, як ше то гвари, на компютеру. Ище пред роком и пол я нє знал, такповесц, точку положиц кед требало дацо написац. Тераз ше учим, звладуєм нєпознате, а кед ше чловек сце научиц та ше и научи. Векшина наших людзох маю страх од компютера а то велька гришка. Пре тото вельо, вельо траца. Я нащивим даєдних спомедзи нїх и укажем им же то компютер анї нє таке вельке, страшне, же може буц барз хасновити каждому виселєнцови. Мило ми кед видзим же ше у новинох “Руснаци у швеце“ пише и о нас, Руснацох виселєнцох у Австралиї. Чкода же ище векща часц наших ту людзох досц инертна, треба им досц длуго же би дознали, же би похопели же дацо добре за нас, або интересантне и тд. Кед бизме були отворенши, кед Капущанїки часте єдло у Варґових
Бок 7
би ше нове швидше прилапйовало, вироятно бизме могли мац у каждим чишлє новинох и по 4-5 боки за нас зоз Австралиї та бизме так виходзели зоз анонимносци. Нєшка скоро нїхто о нас нє зна пре нашу якушик завартосц. Я пропаґуєм медзи нашима людзми новинки, чекам же ше за шицко заинтересую, алє то муши исц, випатра, по природней драги. Пан Варґа ше дзечнє одозвал же би з предплату на кнїжу “Руснаци у Новим Орахове” помогол тот проєкт односно видаванє кнїжки о його родимим валалє. - Я Руснак остал и будзем то до конца живота и трудзел сом ше буц од помоци у шицким цо нашо людзе ту пробовали орґанизовац. Ми остали Руснаци, я и мойо шестри, значи, остали Руснаци. Зоз нашима
Бок 8
Руснацами приповедаме лєм по руски, так як тераз зоз вами. И нїґда зме ше нє ганьбели повесц же зме Руснаци. Я би нїґда нє повед же сом тото цо сом нє! Пар раз сом пришол з поєдинцами до зраженя кед пробовали цагац на друге, на українски и подобне. Реку, цо ти знаш о Руснацох?! Указало ше же вон скоро нїч нє зна. Га вец як можеш приповедац и твердзиц дацо кед о тим нїч нє знаш? Думам же сом на час пришол до Австралиї, дзекуєм господу Богу же ми дал нагоду же бим бул ту, я вельо нє глєдам, мнє красни кажди дзень! Оженєл сом ше, мам фамелию, мам красни дзеци и унуки, думам же зме добре орґанизовали наш живот и роками шицко цекло так як зме жадали. Моя хорота тераз дакус погубела тот стабилни цек нашого
живота алє, ево, бориме ше, наздаваме ше доброму. Бул ту и конєц розгварки зоз паном Якимом Варґом зоз Джилонґу. И теди сом му пожадал же би ше му здравє змоцнєло и у подполносци врацело, а и тераз, кед закончуєм як автор розгварки тот напис ище раз му од шерца жадам же би пребродзел шицки здравствени почежкосци и же би ше нашол у мирних животних цекох. Знам добре же є борец, же ма вельо мотиви же би победзел та прето и - победзи!
РУСНАЦИ У ШВEЦE
IN MEMORIAM
УМАР МИКОЛА КОРПАШ (1940 - 2011) Микола Корпаш, спикер новинар Рускей редакциї РНС у пензиї и єден з наших найпознатших радио-шпивачох, после скоро двотижньовей борби зоз чежкима пошлїдками нагло погоршаного здравственого стану, умар стреду, 6. априла у Новим Садзе. Поховани є соботу, 9. априла, на Новим теметове у Новим Садзе. Читаче могли упознац детально його животну драгу уж у потерашнїм цеку интервюя хтори “Руснаци у швеце” обявюю. Повториме, найкратше, биоґрафийни податки и у тей нагоди: Микола Корпаш народзени 24. юния 1940. року у Кули, дзе закончел основну школу. Ґимназию закончел у Вербаше и Новим Садзе; дипломовал и на машинским факултету у Новим Садзе 1964. року. Рок робел у “Електрострою”, потим пошол на дочасову роботу до иножемства, та до войска, а у Рускей редакциї Радио Нового Саду (РНС), як спикер, почал робиц у априлу 1968. року. После двох рокох пошол на штиророчну роботу до СР Нємецкей, же би ше потим ознова врацел до Радия, на место спикера и новинара, дзе остал по пензионованє 2000. року. Як шпивач-аматер почал шпивац у КУД “Соня Маринкович” у Новим Садзе, потим прешол до КУД “Максим Горки” дзе бул член хору и соло шпивач. Од того часу знїмал числени шпиванки за потреби музичней програми на руским язику РНС. Його красни глас, баршоньови баритон, як и емотивни способ интерпретациї остали його защитни знак. По тим го уж пейц децениї знаю любителє нашей писнї, по тим го буду знац и наступни ґенерациї. Бо, таки глас и талант ше нє родзи часто. Обявйованє розгварки з Миколом Корпашом у новинох ”Руснаци у швеце” у цеку. Як автор интервюя мал сом у остатнїх пар мешацох вецей як шейсц годзини розгваркох зоз Миколом Корпашом, и шицки вони зняти. Потрудзим ше пренєсц основни Миколово становиска зоз тих розгваркох а на бази довирия хторе вон указал спрам мнє як автора и вельорочного приятеля. Як новинар, першираз сом у живоце застати зоз ситуацию же мой собешеднїк у цеку реализициї єдного проєкта умар. Судьба сцела же би то бул праве Микола Корпаш зоз хторим сом и иншак бул вельорочни приятель, там дзешка од другей половки 60-тих рокох, та нас повязовали, на концу, и родзински вязи. Пре тото чувствуєм глїбоки, глїбоки смуток и ище раз виражуєм його фамелиї, його супруги Амалиї и сином Александрови и Иґорови найглїбше сочувствиє. Як професионалєц и у тей чежкей хвильки чувствуєм благе шесце же зме з Миколом на час одпочали нашо контакти прейґ интернета, з помоцу “Скайпа” и писаних имейл порукох. Тото ми оможлївює, тераз, же бим интервю зоз нїм, интервю хтори представя и єдну файту животопису, до конца обявел и же би податки о Миколови Корпашови були и остали записани и запаметани за шицких тих цо и нєшка а и у будучносци буду почитовац и любиц його глас, його способ интерпретациї и його даскельо дзешатки шпиванки хтори уж давно вошли до скарбу Руснацох Войводини.
ВИЧНАЯ МУ ПАМЯТ!
РУСНАЦИ У ШВEЦE
ТАЛАНТ ТО ДАР ОД БОГА: МИКОЛА КОРПАШ, ШПИВАЧ ЗОЗ БАРШОНЬОВИМ ГЛАСОМ (3)
● Тераз уж давни 60-ти роки були час
кед ше Миколови Корпашови случели велї з найкрасших хвилькох у його живоце. Медзи иншим, нашол ше ознова медзи Руснацами и то на єден цалком мирни, судьбоносни способ. Мож повесц, кед о тим слово, же Миколови було судзене же би ше ознова нашол медзи людзми з чиїх шорох бул його оцец. Микола упознал Руснацох, їх душу, їх обичай, и занавше ше вязал за нїх, дальши живот Миколи Корпаша бул нєрозлучно попреплєтани зоз Руснацами у Новим Садзе и
Розгварку водзел:
Гавриїл КОЛЄСАР Кичeнeр, Канада
Р
аз сом ше Миколови опитал: - Гайде, поведз ми цо це то мотивовало жиц, робиц и твориц „под амрелом” руснацким? А вон як з пушки одвитовал: - Єден цалком иншаки менталитет людзох хтори мнє нє бул по 1964. рок познати. Да нє було того вечара зяри 1964. кед сом чул з будинку при рускей церкви у Новим Садзе, зоз Матки, як єден хор шпива, бул бим и надалєй „Руснак на паперу”! Замодлєл сом го же би о тим детальнєйше оприповедал. - Було то, видзи ми ше, у марцу 1964. року кед сом ишол зоз проби КУД „Соня Маринкович” дому. Драга ме нєсла попри нашей, рускей церкви, та спрам Темеринскей улїчки. Такой при церкви, з єдного будинку, чул сом як якишик хор отримує пробу. Станул сом, опар сом ше на мурик цо блїжей ґу облаком и слухам. Барз ми ше попачело. Одразу, мнє з правого боку, видзим, идзе пайташ Владо Ґубаш. Вше зме по сербски бешедовали. Ошмихнул ше и опитал ше Микола Корпаш як член ми же цо я ту робим. Гварим КУД “Соня Маринкович” му же слухам пробу хора. А Бок 11
Хор КУД “Максим Горки” з Нового Саду (Микола означени зоз стрелку) вон ми такой же чи бим пошол з нїм нука бо праве и идзе ту до Матки. Питал сом ше му же цо то „Матка” бо я теди ознова знал слабо по руски. Гварим му же сом кус лєпше знал док баба була жива алє оцец дома нїґда нє бешедовал по руски. А роки прешли, вельо того сцерали… Потолковал ми же яки то будинок. Вошол сом нука и зблїжел сом ше з Руснацами и такой до хору шпивац. Нєодлуга, пан Ириней Тимко ми гварел же най останєм кущичко после проби. Привед ме ґу клавиру випитац мойо гласово способносци и опитал ше ми чи бим прилапел соло шпивац 2 писнї, нєодлуга, на Майским концерту Дружтва. Прилапел сом и вон ме научел два писнї „Ище раз пойдзем, мила, до вас” и „Ой, видси гора”. На концерту публика барз крашнє прияла мойо шпиванє и такой ми заказани термин за знїманє у Радио Новим Садзе. Постал сом раз-два „професионалєц” (нашмеял ше). Шпивал сом по шицких наших местох Микола зоз студентских дньох окрем Нового Орахова. Знял сом 39 писнї у наступних рокох. Цо ше оркестрох дотика, зоз хторима сом правел студийски знїмки, сотрудзовал сом зоз трома файтами оркестрох. Мам знїмки зоз смиковим оркестром хторому теди бул дириґент Ярослав Войчеховски. Розуми ше, ту и нєзаобиходни тамбурови оркестер и дириґент Сава Вукосавлєв (його сом познал од скорей), а ту и забавни оркестер чий дириґент бул Ивица Чукляш. Пририхтуюци писню за знїманє и, з тим, и за свой репертоар, Микола за конкретну писню вше вязал и даяку женску особу та потим, кед тоту писню шпивал на концертох, вон писню шпивал, уствари, тей особи… - Точно! Я, рихтаюци писню, вежбаюци, нараз сом „видзел” одредзену твар и я вец шпивал тей имаґинарней жени. И то так остало. Кед подумам на шпиванку „Люблю тебе”, наприклад, я точно знам хтора особа „закапчана” за тоту писню. Уствари, кажда моя писня приноши ми пред очи єдну красну Рускиню. - Хтора ци писня наймилша? - То чежко повесц – алє, уствари, и чежко и лєгко. Чежко кед патрим так, на комплетни Бок 12
репертоар и кед ше з того ма вибрац тота найлєпша, наймилша. Медзитим, кед видзим дзивки хтори закапчани за шпиванки – могол бим такой пошоровац перши пейц писнї. То: 1. Блукал я уж велї роки 2. Люблю тебе (то писня за хтору и дириґент Сава Вукосавлєв и Ириней Тимко гварели же ище нє дожили же би ше тирваци знїмок зняло одразу, у першим шпиваню! Такой ми вони гварели, у студию, же можеме пробовац ище раз же бизме видзели чи нє будзе, евентуално, лєпше алє такой винєсли свойо думанє же нє будзе. И так и було.) 3. Чийо то дзивчатко 4. Синї очи, чорни брови, и 5. Одхиль лєм, мила, облачок. Писня „У горах Карпатах” ма окремне место. То иншака писня, виволує глїбоки чувства, алє є нє вязана за даяку женску подобу. Конєчно, бул сом ґастарбайтер почувствовал сом тот боль у души за старим крайом и озда прето тота писня у моїм шерцу ма якешик окремне место. - Паметам же ши наступал на фестивалу „Червена ружа” 1970. року як кантавтор, значи як композитор а источасно ши и шпивал свою композицию? - До того пришло цалком случайно. Купел сом кнїжку учителя Ковача и читал сом ю, читал сом його писнї. И кед сом наишол на писню „Як крашнє” почувствовал сом же ми баржей „лєгла” од других, попачела ше ми. Ютредзень я ю ознова читал и обачел сом же ше у мнє явя якашик мелодия. Док сом тоту писню читал мелодия ше уж вязала за стихи. Виприповедал я то Иринейови Тимкови, вон пожадал же бим му писню одшпива, вислухал то раз, двараз и гварел ми же би то вон зазначел, порихтал и же можем з тоту композицию, потим, конкуровац на „Червену ружу”. Одшпивал я писню на фестивалу, достал сом трецу награду…и я теди верел же сом доста тоту награду прето же сом уж бул позати пре свойо шпиванє та да ме нє увредза. Можебуц теди була и даяка лєпша композиция за треце место?! Теди сом так тоту награду прилапел. А тераз, тих дньох, кед сом ю ознова шпивал, та ми тота шпиванка випатрала красша як теди кед сом ю першираз явно шпивал на фестивалу. - На ТВ Заґреб ши шпивал раз чи вецейраз? - На ТВ Заґреб, по поволанки Антона Мартия, сом
Роботна акция у дворе КУД “Максим Горки” єдней яри. З лїва, други план: Гавриїл Колєсар, Ярослав Колбас, Михайло Катона. У першим шоре: Владимир Гаргаї, Яков Кишюгас и Микола Корпаш РУСНАЦИ У ШВEЦE
бул двараз. Першираз сом уж основу. оприповедал як було. Другираз сом ше И єдни и други ме хасновали за там зявел, думам же то було у свойо цилї а о тим же як Микола шпива, програми знагоди Нового 1967. року, о тим чи ми треба дац було яку шансу, о хтору конциповал Марти. Теди сом ше тим нїхто нє дзбал… Важнєйше було на екрану зявел у українским таке: „Знаш ти же сом явел Веняминови народним облєчиве пожиченим зоз Бульчикови же кед ище раз порихта новосадскей Матки. Думам же иншаке програму без українских шпиванкох хлопске облєчиво теди анї нє мали. НАЙ ЗНА ЖЕ МУ МИКОЛА КОРПАШ Най ту повем же сом, у ВЕЦЕЙ НЄ ЗАШПИВА НЄ У ШИДЗЕ медзичаше, по виходу зоз войска АЛЄ АНЇ И У ЦАЛИМ СРИМЕ – Я МУ стредком 1968 року почал робиц у ҐАРАНТУЄМ!” – були то слова мойого шефа Симеона Сими Сакача упутени Рускей редакциї Радио Нового Саду. прейґ єдного челєднїка Веняминови Постал сом спикер. Алє, як то звичайно идзе, єдна Микола Корпаш у центре Нового Бульчикови. А я шедзим у „Фичи” зоз Мирком Ґаднянским, слухам тото, и чекам шанса отвера простор другей шанси. – Саду, жима концом 60-тих Симу да шеднє до авта (я бул шофер) та идуцого року ме поволала ТВ Беоґрад на знїманє їх новорочней програми. Одшпивал сом „Ружи, да рушиме до Нового Саду. Можеш задумац як сом ше теди червени ружи” и о кратки час а ґу мнє пришол єден челєднїк чувствовал! З моїм меном, зоз моїм шпиваньом ше и медзи иншим вон ше ми опитал „да ли бисте проширили уценьовало, куповало, меняло програми… Я и мойо репертоар и на српски jезик? Ево Вам визит карта са шпиванє, так, служели як монета за розкусурйованє, як способ прициску на дакого. Я нє бул обняти, теди, анї з телефоном па ако решите да се чуjемо!” Ютредзень сом у Редакциї приповедал о упечаткох даяким моцним проукраїнским чувством, а анї з нє знам з Беоґраду та сом спомнул и тоту визит карту. Опитал сом яким руским чувством. Мнє ше теди пачела було хтора ше шицким присутним у Редакциї, була ми потребна даяка українска писня тиж так як цо ше ми пачела и даяка помоц, совит, нє мал сом нїякого искуства у поглядзе греческа, сербска або горватска писня. Я нє шпивал даякого соло наступу, шпиваня на сербским музичним українски писнї прето же сом бул залюбени до України! Да подручу… опитал сом ше а шицки – цихо!А вец и я остал сом знал же ме буду хасовац як монету за розкусурйованє, нїґда цихо кед сом з боку чул глас ”Ти робиш у рускей редакциї, бим анї нє зашпивал по українски. Ишло то так далєко же нас раз, спикерох, Маричку нє у сербскей! ” И я, боме, уцихнул, реку, да нє страцим Вадаскову и мнє, поволал Симеон Сакач и ясно нам роботне место… суґеровал же бизме купели основни кнїжки за ученє українского язика, буквар и подобни приручнїки, и же ШПИВАНЄ ЯК МОНЕТА бизме почали учиц українски. Питали зме ше му прецо то, ЗА РОЗКУСУРЙОВАНЄ ша ми руски спикере… Гварел нам же нас тото вшелїяк чека у будучносци, односно, же будземе требац читац и на - Кед ци нє дата шанса же би ши ше опробовал у українским язику, як спикере. рамикох сербскей естради, тедишнєй, чи ши з нашима, Мож повесц же Сакач нє похопйовал у цалей рускима писнями наступал даґдзе индзей, думам, чи ши ширини роботу радио спикера. Ша ми мали дзекеди шпивал руски шпиванки, поведзме, у Свиднїку або индзей? проблему и зоз читаньом на руским язику, а нє же бизме - Ша я кед патрим и анализуєм часц мойого живота читали тексти на язику хтори нам у добрей мири нєпознати, од уходу до Рускей редакциї РНС влєце 1968. року та по нє наш, нє усвоєни у нашей души 100%. Нє похопйовал мойо остатнє шпиванє, наступ знагоди 29. новембра 1975. Сакач же, поведзме, спикер Серб нїґда нє пречита текст на року у Доме синдикатох у Беоґрадзе, медзи иншима, там словенацким язику або на македонским язику так добре як теди шпивал и Звонко Боґдан, га то шицко лєм за йойчанє, цо го пречитаю матични спикере, Словенєц або Македонєц. нє, то за нариканє!!! Алє, нє мали зме вибору та зме єден кратши час сами учели З о з українски, престрашени же страциме роботу. Е, да знали яку одлуку же бим одлуку помали рихтам у себе! престал явно Погар жовчу ше висипал кед 1975. року, вєшенї, шпивац и пришло писмо з Беоґраду же би кажда редакция „народох и наступац, хтора народносцох” кандидовала по єдного шпивача або у мнє помали алє шпивачку за преславу 29. Новембра – Дня Републики. с и ґ у р н о Кандидати ше маю зявиц теди и теди зоз нотним дозревала, я заж материялом и у народним облєчиве. Опа бато – цо тераз?!? лєм, нашол свой Кед сом одходзел на ТВ Заґреб або ТВ Беоґрад з „Матки” мир и занавше сом доставал українске облєчиво и наступал сом а пре тото сом ше одвоєл облєчиво, випатра, векшина ме потим нє фермала, як ше то од р у с к о - гвари. Похопел сом же „Мой Миколо, можеш ти шпивац нє у к р а ї н с к о г о як соловейко алє як троме соловейкове нараз алє ти вше и будзеш мац лєм тото „ко те є..” од шицких з твойого Микола зоз своїм найлєпшим товаришом зоз з р ажо ваня младосци Душком Новаковичом шпиваня по тим окруженя”. Схадзка Редакциї тирва. Главни редактор Югас РУСНАЦИ У ШВEЦE
Бок 13
музичней сцени ше зявела „Роса”. гутори „покля я шеф тей Рускей То було цошка нове, позарядове! редакциї ти у тим облєчиве вецей Я, по правдзе поведзено, очековал нє увидзиш нє Беоґрад, алє анї єдно же ше Агнета Тимко розвиє до место як представитель Рускей шпивачки позарядових редакциї Радио Нового Саду”. Я квалитетох. Паметам ище єй збунєти, ришенє нє видзим, питам писню „Мала Даринка” зоз хтору ше „Ша, добре, лєм, цо я тераз мам наявйовала свой приход, як робиц, поволанка з Беоґраду ту…?” солисткиня. Медзитим, випатра Гудак з боку додава „Я мам же Даждиуова вецей напредовала ришенє. Микола най ше зруци до та вец и досц длуго тримала гола а коло лївей руки най положи позицию найлєпшей солисткинї. чарну пантлїку, и так най наступи.” Гварим, анї на концу розума ми нє Шмих, доруцованє, сперданє…А я себе теди конєчно подумал: МОЙ Колеґове з Рускей редакциї РНС: Мелания Колбас, було же будземе мац щесце же ше медзи нами зяви таки состав як цо МИКОЛО, ТИ ЗОЗ 29. ХI 1975. Владимир Гаргаї и Микола Корпаш то була „Роса”. То було цошка З А К О Н Ч У Є Ш З О З абсолутно позарядове у тедишнї час! ШПИВАНЬОМ! Микола замкнул дзвери на тей истей Так и було! Правда, о рок чи два нє могол сом витримац и знял сом прекрасну шпиванку „Чийо то кариєри у його 35 року. А то звичайно час кед було хтори дзивчатко”. Мал сом случай же ше ми єдна нєпозната женска шпивач РУША до найквалитетнєйших подняцох, витворює особа досц часто явяла зоз розгляднїцами. Дзе лєм була у найважнєйши проєкти у кариєри. Ише голєм 20-30 роки. нащиви (Нови Сад, Вербас, Зренянин, Суботица) купела Нєшка лєм остава питанє же кельо нам то ище писнї розгляднїцу, написала кратки текст и подписала ше зоз Микола Корпаш могол подаровац кед би одношеня ”Вашо дзивчатко”. спрам нього були реґуларни, кед би ше його талант, його прекрасни баршоньови баритон, лєм дакус баржей Кед сом чул слова писнї почитовало?! И у тей приповедки побиду однєсли дробни Чийо то дзивчатко души, дробни суєти хтори були важнєйши як вична краса Вчера воду брало рускей шпиванки хтору би зоз своїм прекрасним гласом Я себе зашпивал интерпретовал Микола Корпаш Дюренца. Воно заплакало. я достал вельке жаданє зняц у студию праве тоту писню. И гоч сом уж пар роки нє шпивал, я теди гварел Иринейови А Я, ВЕРА, У ПРЕДАВАЛЬНЇ ЗАШПИВАЛ Тимкови же бим любел тоту писню зняц. Вон ме одбивал, видзело ми ше же нє ценєл тоту шпиванку як достаточно После тих предходних пасусох наступне, уж квалитетну, медзитим, я ше вецей нє жадал у вязи писньох и порихтане питанє хторе сом жадал поставиц Миколови, шпиваня обяшньовац. Досц ми було теди, як ше гвари, и випатрало ми дакус депласоване алє сом му го, заж лєм, Руснацох и Українцох! Я єдноставно сцел, цалком поставел добродзечнє, одшпивац и зняц тоту шпиванку и – квит! Та - Опиш голєм кратко яке то чувство було буц кед то робим и жадам з любови, без було якого гонорара, га познати, покус и славни шпивач при Руснацох? Твойо писнї вец думам же то треба и почитовац. Тимко видзел же я нє ше часто чули прейґ радия, чи ше то одражовало на одуставам, же сом завжал ясну позицию ” сцеце-сцеце, а кед популарносци, на тим же ши бул, поведзме, познатши, нє сцеце –айд' збогом!” и на концу пристал та зме у студию препознатлївши як звичайни людзе? зазначели и тоту писню. Було то, думам же, 1976. року. И ту - Я нє знам дац одвити на тоти питаня. Я сцел бул конєц мойого шпиваня. шпивац, любел сом шпивац, и шпиванка була мой швет… Я Подписнїк тих шорох шедзел на знїманю праве тей у тим поглядзе мал найчистейши жаданя а други ми по тим шпиванки. Було то красне чувство. Шицки други у Радио скакали, одмагали ми кельо лєм могли. Нє мал сом скоро Новим Саду почитовали Миколов нїяку подпору. талант. Лєм Руснаци з того правели Розуми ше, шпиванє ми сперданє! Бул му резервовани принєсло и красни хвильки (нє медзи найквалитетнєйши студио за знїманє, Руснацами). Бул сом щешлїви пре комплетни тамбурови оркестер шпиванє у Греческей дзе сом наступал сцерпено повторйовал часци писньох, зоз шпиванку „Чийо же то волки на Сава Вукосавлєв шицко надпатрал зоз дворе” и струни щесца у шерцу сом Иринейом Тимком, а маестро Такач у почувствовал и у Прешове кед сом ше студию знїмал на хто зна кельо шейтал по варошу, сам, а зоз улїчних канали кажде дотхнуце струни… звучнїкох ше чули мойо шпиванки. Микола и теди (гоч мал дварочну - Предпоставям же то були павзу) безпрекорно и професионално ситуациї о хторих вредзи дацо вецей шпивал и удатно знял и тот архивски повесц… Хвильки кед ше Яника Балаж и Сава знїмок. Остатнї у його кариєри. - Шпиванє ме одведло и на Вукосавлєв радзели же би запалєли - Нєодлуга потим як я Свиднїцки фестивал. Сцигли зме, закончел зоз шпиваньом на нашей Грекох зоз адаптовану руску шпиванку Бок 14
РУСНАЦИ У ШВEЦE
верзию шпиванки „Чийо же то волки на шедзели зме у дружтве, приповедали, дворе”. Комплетно ю преробели на попивковали … а хлапци, випатра, сиртаки, я мал так шпивац же бим були любоморни або ми завидзели на наглашовал кажди треци чи штварти такт, шпиваню, нє знам анї сам, и – мишали пошвидшовали музику, та змирйовали… ми напой. Я нє прихильнїк алкоголу и Бул то ориґинални сиртаки. швидко сом „на своєй скори” обачел же цошка нє у шоре. Шеднул сом до авта и Пришол концерт. пошол сом там дзе сом бул змесцени Людзе божи, Греки пошалєли! Я шпивам а вєдно зоз спикером Прешовского радия тисячи стоя на ногох, аплаудирую у такту Иваном Кремпом. И я там уж далєй нїч зоз музику, справованє пубики ми теди нє знал бо мишанїна навелько виволало найвекши можлїви емоциї, таке дїйствовала. Аж и дохтор, хторого сом анї пред тим анї потим нє дожил. поволали, бул застарани. Но, цо ми дал, Греки, теди, наисце були нєвироятни! як мє лїчел нє знам алє я ше о пар Полни 8 вечари сом шпивал тоту писню и годзини чувствовал барз добре и авдиторий ше вше буквално запалєл. Було пожадал сом прейсц ше по Прешове, можебуц и прейґ 20.000 людзох на видзиц варош. Вишол я вонка а зоз концертох. Теди ше греческе дружтво звучнїкох чуєм свой глас, прейґ Микола Корпаш на роботним месце нагло демократизовало, владал якишик розгласу пущали и мойо шпиванки. Вошол сом до єдней полєт, народ бул политично позитивно ориєнтовани, предавальнї, були там два жени. Я им по руски поздравкал занєшени… Достал сом аж и поволанку же бим госцовал на (українски нє знам) „Добри дзень”, вони ми одздравкали а я єдним фестивалу на острове Крит. ше им такой опитал О пар мешаци на власц пришла воєна гунта. Шицок - Знаце ви хто то шпива на звучнїки, на улїчки? полєт народу бул претаргнути. Креви було по улїчкох а нє Вони ми одвитовали же то шпива Микола Корпаш. шпиванки. Так и моя поволанка на фестивал на Криту А я им: скапала як мехир з мидлїни… - Можеце вериц же то я? Єден час сом аж роздумовал же бим шпивал по И, источасно, нєсподзивали ме зоз свою бешеду та гречески. Тиж так, остали у мнє даскельо нашо руски писнї хтори нє зняти алє их и нєшка ношим у себе як мойо особне сом ше им опитал. жаданє. Вони, нормално, нїґда нє буду зняти у студию а же - Га, добре, як ви то бешедуєце? би у нїх бул мой глас. - Га по шаришски! – одвитовали вони. ”Як чежко мац друга свойого” то писня учителя - Я вас так добре розумим, нє можем вериц же то нє Ковача и кед сом читал тоту його писню я, источасно, у Керестуре! - Га и ми нє можеме вериц же то ви тот Микола почувствовал и мелодию як чече зоз тих стихох… Пан Тимко ми помогол записац композицию и я з тоту шпиванку Корпаш цо там шпива! А я, яки сом, такой у предавальнї зашпивал конкуровал на ”Червену ружу 70” дзе сом освоєл трецу провадзаци самого себе и вони ше, вера, барз нєсподзивали. награду. Або ”У билей шмати и шлаєру помали идзеш до И поверели ми такой. .. Боже, яки то красни памятки… Лєм винчаня…” то тиж стихи єдней писнї хтору сом жадал зняц алє ше ми то нє удало. пре таке вредзи жиц… У чаше кед сом активно шпивал и знїмал були И у тей хвильки у Миколових очох сом збачел одблїск слизох. Щири, людски блїск хтори з глїбини його цалком иншаки релациї и одношеня од тих хтори ушлїдзели познєйше. Я робел у Рускей редакциї як спикер, на концерти души вишол, так, на шветло дня. - Спомнул ши и Греческу, и радосц дожиту праве зоз по наших местох ме посилали шефове и я шпивал бо требало. Наприклад, за перши 8 чи 10 студийски знїмки я нашу, руску шпиванку? - Греческа и Атина ми остали занавше у памятки. достал, и то после длугого чеканя, таки гонорар же то було, Вер ми, найвекше и найкрасше дожице блїску слави, як скоро, шмишне. Оцец ме посовитовал же най идзем до шпивак, мал сом у Греческей. Були зме на турнеї у Греческей и мало ше наступиц на концерту у Гелиополису у Атини. И Сава Вукосавлєв пришол на интересантну идею та ше радзел зоз Яником Балажом, а поволали и мнє (я мал фотоапарат та сом их вифотоґрафовал под час самей поради). Радзели ше же бим на концерту у Гелиополосу шпивал єдну нашу руску шпиванку хтору я нє мал на своїм репертоаре. Медзитим, цака була у тим їх пояшнєню: - Ти тоту писню нє одшпиваш так як ю Руснаци шпиваю. Одшпиваш ю на гречески способ. Патрел ши – опитал ше ми бачи Сава филм „Грек Зорба”? Я ше збунєл, нє знал сом на цо цилюю. Ансамбл КУД “Максим Горки” на драги до Прнявору, Босна Вони ми нєодлуга потим одграли преробену РУСНАЦИ У ШВEЦE
Бок 15
сциснул гармонику и предлужел а я наисце нє знал же хтора од хторей писнї красша. А вон их, напевно, у тих хвилькох дзешка зоз души вицаговал. И я му гварел: - Товариш Тимко, алє би я любел научиц єдну-два таки писнї! ПОШЛО МЕДЗИ ЛЮДЗОХ - Научим це! Нє два, и вецей! И так и було. Уж наступного Микола Корпаш ше, дзекуюци тижня, кед клавир у ”Студию М” бул шпиваню, стретал зоз досц широким шлєбодни, Тимко за клавир и дал ми два кругом особох и фаховцох, упознавал їх шпиванки за початок. Потим ушлїдзели и способносци, таланти, їх животни драги. други. - Я нє знал о Иринейови Микола бул, у даєдних случайох, Тимкови нїч, анї кельо мал роки анї шведок интересантних розправох одкаль є, нїч. Бул добри фаховец, творительох: виберал на початку за мнє красни писнї, - Ишли зме зоз Иринейом Тимтемельно ме пририхтовал за знїманя. ком по улїчки у Новим Садзе кед зме Познєйше, у єдней нагоди, чул сом же наишли на Янка Фейсу з Коцура. И вони бул у гарешту. И нїч вецей. почали бешедовац а я стал з боку и Раз, кед зме ше врацали зоз концерту у Прняворе по автодраги Микола и Амалка на свадзби слухал их. Гвари Фейса Тимкови: Душици и Мирослава - Видзи ми ше же я нєдобре Беоґрад-Заґреб, на драги нам була, з Корпашових написал текст за шпиванку ”Блукал я уж правого боку, и Сримска Митровица. И велї роки”. Вон ма гришку. Алє, тераз будинок гарешту. Бул дзень, Тимко бул свидоми же увидзи и будинок, та аж и облак келиї дзе бул у готове, народ прилапел писню таку яка є. А Тимко му гвари: гарешту, и вон вельо скорей Сримскей Митровици вжал - Гайде, най чуєм на цо думаш! гармонику и почал грац. Я бул гет, у ”шороґльох” автобуса, Фейса такой почал гуториц стихи зоз писнї: там зме ше зезали алє я чуєм и з країчком ока видзим же ше Блукал я уж велї роки там нєдалєко од шофера, у просторе дзе ше зиходзи по По тим ширим билим швеце ґарадичох, Тимко намесцел, так на стояцо, вжал гармонику Та сом видзел потадз вельо и почал грац и шпивац вше красши и красши шпиванки. Я Барз пахняце квеце. ше оддвоєл од дружтва, приблїжел сом ше ґу ньому и гварел И ту ше застановел. сом му єдноставно - Нє видзиш же ту гришка?! Требало би так: -Яки то прекрасни писнї!?! Та сом видзел потадз вельо А вон гвари ( а видзим же му слизи у очох, Барз пахняцого квеца. можебуц и сам обачел по моїм поглядзе же сом ясно замерковал пременку на його твари) Алє, вецка то нє мож шпивац. Нє розчисцел сом зоз - Миколо, нє будземе тераз бешедовац. Сцем дацо собу та ше, ниа, и тебе питам чи то нє требало так: видзиц и тебе Блукал я уж велї роки указац. По тим ширим билим швеце И наисце, Та сом видзел потадз велє Кeд жe жадацe видзиц зявел ше будинок Барз пахняце квеце. ШИЦКИ боки маґазина гарешту и Тимко Тимков коментар бул: “Руснаци у швeцe” у ми швидко указал: фарбох, а з вeцeй - Тераз уж як є – так є! Пошло медзи людзох, фотоґрафиями як у самим П а т ь , прилапене є, а ти то тераз толкуй як даяку поетску шлєбоду. часопису, нащивцe вeб други облак на - А же писня - предлужел Микола - наисце ”живе сайt того маґазина! другим поверху! существо” илуструє иста тота шпиванка. Раз сом у Матки Адрeса: П о п а т р е л шпивал тоту писню и кед сом сцигнул по стих ”бо то на тим сом алє автобус за швеце нєт” и одшпивал сом тото ”нєт” а я чуєм – ти гласно http://www32.brinkster. секунду прелєцел шпиваш ”єст”. Я ”нєт” а ти ”єст”. Я теди у хвильки подумал com/rusmagazin/ коло тей часци же ме ти виправяш, же я нєдобре шпивал а вец ше указало будинка. же леґинє уж надбудовали и тот стих зоз тим контрираньом - Ту сом ”єст” - ”нєт”. Прeпоручцe и другим най нащивя тот вeб сайт. бул у гарешту – (Законченє у идуцим чишлє) кр а т ко м и потолковал, ”Зениту” и най себе купим єдну годзинку за тот гонорар. И так и було, купел сом швайцарску ”Хелвецию” хтору и нєшка мам и вона ме єдина, конкретно, у обисцу здогадує на часи шпиваня.
Бок 16
РУСНАЦИ У ШВEЦE
КАНАДА Предлуженє з 1. боку:
ЧИ ВИДЗЕМЕ ЗОЗ ЦИНЮ? за озбильнєйшу роботу тих асоцияцийох важне и число припаднїкох тей националней ґрупи же би ше цо лєпше плановало шицки културни, образовни, общепросвитни и, евентуано, спортски активносци тих асоцияцийох. Односно, кед же у Канади останє пракса витворйовац даєдни културно-национални права по основи числа припаднїкох, вец и нам Руснацом важне же би нас на попису було цо вецей же би ше нам так и вецей ушло зоз пенєжного “колача” хтори и так и так дахто поєсц муши. Кед ше ми нє зявиме и нє вежнємє свою часточку зоз того “колача” - вежню го други у цалосци а нам нє останю анї отрушинки. Чкода же ше руководства дружтвох и даєдни предняци нє порадзели о тим же ЯК, под яким меном, же бизме ше вияшньовали на попису. Як написане у “Саскачеванским руским гласнїку” од септембра 2010. року, “ми Руснаци маме вельки проблем же ше на других язикох, та и на анґлийским, розлично вияшнюєме: звичайно Ruthenians або Rusyns а у новшим чаше у хаснованю, вєдно з Америку, и назва Carpatho-Rusyns, зоз хтору ше сце обєдинїц шицких таких
людзох хтори по култури и старим походзеню таки як и ми, Руснаци з Войводини”. Хтору назву вибрац? Тото до конца нє порадзене. Алє, понеже маме у Онтарию свою асоцияцию уж 15 роки под назву Rusyn Association Of North America вец би, вироятнє, було лоґично похасновац назву Rusyn хтора у мену тей орґанизациї. То як єдна лоґична суґестия. Бо, чи зме Ruthenians чи зме Rusyns, наприклад, то ше розяшнї и познєйше, у розгварки зоз Статистику Канада. ТЕРАЗ НАЙВАЖНЄЙШЄ же би у провадзацих пояшнєньохупутствох у вязи формуларох була єдна, поєдначена назва за нас. Односно, кед то ви треба же бисце уписали, вец упишце Rusyn до рубрики дзе ше уписує припадносц националней ґрупи. Бо, кед ше прейдзе число од 100 таких вияшньованьох “вец ше уж лєгчейше диха”. Спрам словох Джерада Добсона зоз Статистики Канади “лєм кед будзе голєм 100 особи у попису вияшнєни як Руснаци (Rusyns, Ruthenians або Carpatho-Rusyns) вец тот податок годзен буц класификовани и хасновани”. Кед знаме же нас єст у Канади и Америки прейґ 800 души (опатриц напис цо провадзи тоту статю), од чого напевно прейґ 500 старши, полнолїтни – ми маме абсолутну шансу же бизме назберали тоти 100, та и вельо вецей, особи хтори конєчно превагню и виведу Руснацох-уселєнцох “зоз циню” у статистичних звитох о попису, односно, потераз зме були у рубрики “и други” а видзело . По пис жительства хтори ше ма отримац нєодлуга можебуц представя праву нагоду же би ше указало на голєм приблїжне число наших виселєнцох у Америки и Канади. Уж и прето бо поведзене же кед нас будзе у попису реґистроване вецей як 100 особи же маме шансу и официйно буц третировани з боку державних службох лєпше, комплетнєйше як потераз. Такой най повем – спрам евиденциї хтору я мам ми тото можеме витвориц з лєгкосцу, можеме назберац
РУСНАЦИ У СИВЕРНЕЙ АМЕРИКИ
У
ж роками у воздуху “виши” питанє, а окреме после тих досц масовних присельованьох наших Руснацох зоз старого краю остатнїх рокох, же кельо нас то єст на подручу Америки и Канади? Одвити цо давани були досц намислом формовани, числа були пласовани одприлики, кому ше як РУСНАЦИ У ШВEЦE
тераз би було у звитох ясно виказане же єст “тельо и тельо Rusyns ”. Правда, сцигую до нас тиж и гласи же ше у заходних провинцийох Албера и Саскачеван обачлїве число Руснацох опредзелює уписац як “Українци”. То озда, насампредз, прето же там жию и робя у рамикох українских церквох и українских ґрупох та “нє сцу превредзовац”. Мож и так… Медзитим, вони так знєверя своїх прадїдох, дїдох и оцох хтори ше, виками, поряднє вияшньовали як Руснаци. Ми, як Руснаци, маме тоту прикмету буц притульни, буц послушни своїм ґаздом у шицких жемох дзе ше, як малючка грудка сира, найдземе, алє ту треба мац и меру и гранїцу. Нє треба олєгко зрадзиц свойо походзенє, свойо коренї, своїх предкох! Тоти исти особи у Алберти и Саскачевану можу буц барз, барз добри члени українских заєднїцох и теди кед су вияшнєни як Руснаци. То нє спорне. Но, конєчне опредзельованє то заш лєм индивидуална ствар, то опредзелєнє каждого поєдинца, та так и будзе. А кед же ше даєдни вияшня як Українци пре даяки узши цилї – пре даяки матерялни добра, лєпши особни статус и подобне – на чесц им! Значи, на наступним попису жительства, то наша суґестия, уписуйце свою националну назву як Rusyns. Главне же бизме так прешли число од 100 особох и з тим за себе отворели нови можлївосци хаснованя фондох у тей богатей жеми. Тото кус цо би нам припадло на фондох би ше анї нє обачело, а нам, як досц малей ґрупи нє 100, алє и три або штири стотки особох хтори буду у попису реґистровани як припаднїки рускей националней меншини, значи як Rusyns. У тей статистики сом ше ровнал спрам своєй особней евиденциї наших приселєнцох зоз Войводини. Водзим ю од половки дзеведзешатих, окреме сом ше трудзел водзиц ю прецизно од часох як почали виходзиц новинки “Руснаци у швеце”. У остатнїх пар рокох сом покус страцел крочай, прилїв нових бул таки швидки дзекеди же сом нє сциговал ажурировац мойо статистични евиденциї. Мой добри приятель Дюра Фекете зоз Норт Бателфорду ми “прероштовал” тамтейБок 17
дзеци. Точнєйше, єст 532 старши особи и 310 дзеци руского походзеня. А по державох то так випатра: од тих 320 обисцох у Канади маме 276 обисца у 46 в а р о шо х або в а л а л о х . Односно, у тих обисцох у Канади єст 467 старших и 289 дзеци. Шицкого, значи, у Канади
ши терен и помогол же бим мал вельо ажурнєйшу евиденцию за Саскачеван и Британску Колумбию. Дзекуєм му! Но, и попри таких розкрокох у водзеню статистичних податкох думам же моя евиденция найблїзша правдивому статистичному стану у поглядзе наших уселєнцох з Войводини. Най повем и тото же тримам же моя статистика блїзка реалному стану алє же число Руснацох, у каждим случаю, векше. Тото ше окреме одноши на ЗАД дзе, очиглядно, нє облапени шицки уселєнци Руснаци зоз Войводини понеже мнє там чежше виглєдовац а даякого помоцнїка у тим там нє мам. У Канади податки прецизнєйши, подполнєйши алє и ту єст резерви, односно, и ту єст напевно вецей наших уселєнцох як цо их я мам у реґистре. У тей хвильки у Канади и Америки мам на списку 320 адреси (обисца) на хторих жию або єдна особа, або малженски пари, сами або з дзецми. У евиденциї єст малженски пари хтори у подполносци руски (и муж и жена Руснаци), потим малженски пари дзе супруг Руснак а супруга зоз шорох иншакей националней заєднїци, и малженски пари дзе супруга Рускиня а супруг зоз шорох иншакей националней заєднїци. Кед супруг або супруга иншакей националносци а активни су у рамикох Руского дружтва Сиверней Америки у Онтарию або у “Русину” – Саскачеванскей рускей културней асоцияциї, або аж и бешедую по руски, вец ше и його / ю рахує до тей маси. Значи, у тих 842 особох з реґистра маме дас 15-25 особи такого профилу. У спомнутих 320 обисцох реґистровани 842 особи, цо старши цо Бок 18
вкупно. Други центер по населєносци то подруче варошох Киченер-Ватерлу дзе маме 63 фамелиї зоз 116 старшима и 82 дзецми, шицкого 198 особи. То два водзаци центри по населєносци, гевти далєй маю обачлїво менєй наших приселєнцох. Треци центер то Едмонтон и Ст. Алберт дзе єст 23 фамелиї, штварти по шоре то Торонто у Онтарию у хторим єст 22 руски фамелиї, шлїдзи Хамилтон и Стони Крик дзе жию 17 руски фамелиї и Йорктон у хторим єст 11 руски фамелиї. Таки числа цалком достаточни же би зме, як єдна спомедзи велїх уселєнских националних заєднїцох, поглєдали свойо права хтори нам по законох у Канади и Америки припадаю, и права и финансийни подпори, и у роботи єст 756 руски души. прейґ наших дружтвох у Онтарию и У ЗАД маме 44 реґистровани Саскачевану тоти права и витворйовали фамелиї у 32 варошох и валалох. У тих на благодат нашей рускей заєднїци. обисцох жию 65 старши особи и 21 Г. Колєсар дзецко. Шицкого 86 руски души з Войводини. Значи у Канади и Америки:
Маме 320 руски обисца У нїх жию 842 особи. Направел сом окремну анализу Канади же бим дознал хтори то тоти варошски центри у хторих жиє найвекше число руских фамелийох, односно, кельо там єст приблїжно наших людзох. Числа ясно указую же у Норт Бателфорду єст найвецей руски фамелиї, у тей хвильки 70, а то 126 старши особи и 92 дзеци або 218 особи
РУСНАЦИ У ШВEЦE
НОВОНАРОДЗЕНИ БЕБИ У КАНАДИ
♦ Од остатнього числа новинкох та по тото, априлске, у Канади ше у наших фамелийох народзели два дзивчатка и двоме хлапчикове.
фамелиї Рацових, Юлина и Оленки, у Киченеру ше конєц децембра и початок януара очековало зоз радосцу, любопитлївосц алє, як и вше кед породи у питаню, и з кус поцерпаня. Бо, два дзивки з їх ф а м е л и ї у с п о м н ут и м ч а ш е очековали принову у своїх фамелийох. Геленка, родз. Рац и єй супруг Дарил Кирстед чекали другу бебу, а Геленкова младша шестра, Ана Югик и єй супруг Славко мали постац родичи по першираз.
Ґабриєл Доминик. То пияти син у тей младей фамелиї. Ґабриел Доминик бул чежки 2.900 ґр а длугоки 53 цм. Пиятому синови у фамелиї ше окреме зрадовали штирме старши брацикове: Ноа, Кристиян, Томас и Макс.
LEAH LEAH--CLAIRE KEIRSTEAD
RUBY SLAVICA RAYAN DUDA DUDAŠ Š
У
Пред самим Крачуном, 22. децембра на 7 годзин рано народзела ше Leah-Claire, друга дзивка у фамелиї Геленки и Дарила Кирстед. Беба була чежка 3.500 ґрами и такой, алє такой постала любимица старшей дзивочки Кейли Роуз. Два шестрички ше уж навелько бавя, розмазую и любя, на радосц мами и тату.
МАТЕЙ ЮГИК
Югикових, Ани и Славка, настала радосц бо ше народзел син Матей. Хлапчик бул чежки 3.230 ґр а длугоки 50 цм. Юлин и Оленка Рац, так, после трох дзивкох и двох дзивочкох-унукох, по першираз до фамелиї достали и унука хлапчика. У далєким Руским Керестуре ше тей вистки радовала и баба и прабаба Наталия Рацова. Матей прабаби Рацовей (Мишковей) дзешате праунуче по шоре!
ҐАБРИЕЛ ДОМИНИК КОЛОШНЯЇ
У фамелиї Александра и О три тижнї, точнєйше 15. Роузмери Колошняї у Саскачевану януара 2011 року и у фамелиї 25. януара ше народзел син РУСНАЦИ У ШВEЦE
У Дудаш овим родзе у Едмонтону марец мешац бул мешац радосци и возбудзеня. Ким и Владимир Дудаш 26. марца достали дзивочку Руби Славицу Раян хтора була чежка 3.200 ґрами а длугока 49 цм. Г. Колєсар и Й. Дервишевич Бок 21
ПАМЯТКИ НА НИНУ ГЕЛЕНУ ГАРДИ (1902-1996)
П
од час розгваркох за потреби новинкох “Руснаци у швеце” зоз панї Марленку Орлович у єй обисцу Торонту я ше єй випитовал же хтори то Руснаци ту пришли медзи першима, чи зна тих наших уселєнцох хтори мали найвецей стажу у Канади. И вона ми вец споминала и у своїх фото-албумох указовала фотоґрафиї на хторих була нина Гелена Гарди. Була то, концом 90-тих рокох прешлого вику, напевно найстарша Рускиня у Торонту и, источасно, особа з найвецей роками пребуваня у Канади. Заинтриґировало ме тото та сом замодлєл панї Орловичову же би ми дала шицки податки, шицки свойо памятки хтори ма о нини Гелени Гарди. - Нина Гелена ГАРДИ
Аранка Орлович и Гелена Гарди на швеценю паски у Торонту РУСНАЦИ У ШВEЦE
народзена у Руским Керестуре 17 юлия 1902. року. Упознала сом ю 1967 року кед сом пришла до Канади, знала сом ю з приповедкох понеже була пайташка моєй нини Феброни. До єй адреси сом так Нина Гелена ГАРДИ дошла же сом замодлєла мою мацер у Руским Керестуре же би ю (адресу) випитала од єй брата бачика Йовґена Гардия. Зоз адресу у рукох я лєгко нашла же дзе бива, пошла сом ю нащивиц и так зме ше упознали та и баржей зблїжели. Теди ище жил и єй супруг бачи Яким Гарди. - Яке єй було дзивоцке презвиско? - Гарди! Вона була Гардийова (Мишкова) а одала ше за Гардия (Иванового) та була “двараз Гарди“. Думам же тот Мишка цо бивал на тей малей улїчки, на Мелниковей улїчки, цо бул хроми, верим же го паметаш, то би могол буц нини Гардийовей наймладши Гелена Гарди, єй брат Йовґен Гарди, брат. Марленка Орлович и Владо Гарди на Б ул и зм е з ни н у Нияґарових водопадох Гардийову добри, одведла ме ище теди до рускей церкви, до нашей одата и уж мала дзеци, бо и Елемир и рускей церкви бо я нє знала же дзе то, Емилка народзени у Руским а сходзели зме ше бо я була сама та Керестуре. Нина ше одала на 16 роки, сом до нїх одходзела нащивйовац их. млада, а уж 1919 року ше народзел син Познєйше, кед моя мац пришла, та зме Елемир а 1924 и дзивка Емилия. До ходзели до нєй а и вона дзекеди Канади припутовала зоз дзецми пришла до нас. Вецейраз сом єй концом 1927 року понеже, кед пришла правела нєсподзиваня за родзени та ше ми видзи же Елемир мал 8 роки а дзень, поволала сом моїх приятельох Емилка мала 4 роки. Бачи Яким бул ту за єй родзени дзень. Порихтали зме у Канади скорей, пришол ту перши торту, полудзенок за шицких. А єй 1926 року, и кед ше пристановел та и було приємно, любела тото, видзела их поволал. Пробовала сом ю голєм кус сом по нєй. розвешелїц бо єй живот бул досц Можем о нєй повесц же то обтерховани зоз нєщесцами. Мала була єдна старша панї, єдна добра вона и єй супруг Яким двойо дзеци, жена. Вона до Канади пришла уж як Бок 23
(умар1992 року). Мал тиж рака, у гарлє. Остатнї период живота нини Гардийовей бул барз чежки бо поховала свойо обидвойо дзеци а сама умарла кед мала 94 роки (7 авґуста1996). Живот єй бул мирни и красни док єй жила дзивка Емилка понеже вона часто ходзела до нєй бо жила Нина зоз праунуками кед мала 90 роки ту у Торонту. Нинов дзивку Емилку и сина Елемира. Син унук, син Елемиров, мал двох синох. жил у Белевилу а дзивка ту у Торонту. Так нина Гардийова мала єдного унука Емилка була одата за Канадяна. Син и двох праунукох. Елемир ше оженєл и мал єдного сина. Нина Гелена ГардийоПерше умар супруг нини Гардийовей ва пошла 1970 року першираз до бачи Яким 1983 року. Дзивка Емилка нащиви Рускому Керестуру и у вецей нє мала дзеци, а умарла на 67 роки од нагодох приповедала же тота нащива рака (1987). Муж єй дзивки погинул у ушлїдзела после 40 рокох як пришла до транспортним нєщесцу у Виндзору. А Канади. Зберала ше вона скорей пойсц син нини Гардийовей, Елемир, умар 4-5 алє на шифи було барз длуго исц, 6 роки пред тим як и нина Гардийова тижнї ше путовало, а на авиону було
IN MEMORIAM
Яким ПАПУҐА (1951 – 2011)
И
ще на початку рока сцигла нам зоз варошу Ст. Алберт у Алберти смутна вистка: Дня 23. януара 2011. року, после кратшей алє чежкей хороти, умар Яким Джек Папуґа. Його фамелия страцела мужа, оца и дїда а руска заєднїца вельорочного активного члена. Яким Папуґа умар у 59 року живота, праве кед ше рихтал же о пар роки пойдзе до пензиї. Поховани є на Ст. Майклс теметове. За нїм остали його найблїзши, супруга Янїна, синове Владо и Адам и дзивка Моника як и мац Ганя. Яким Папуґа народзени у Дюрдьове 1951. року. У родним валалє жил перши 16 роки свойого живота а 1967. року його дїдо Дюра Папуґа, котри уж тeди мал скоро 40 роки прeбуваня у Албeрти и у сивeрних Бок 24
прeдїлох Канади, послал ґарантнe писмо и други докумeнти за усeлєнє до Канади свойому синови Кирилови до Дюрдьова. На основи тих докумeнтох право усeлєня до Канади здобула цала фамилия – Кирил Папуґа, його супруга Ганя и двомe синовe, Яким (тeди 15 роки) и Силви (12 роки). Рушeли з Бeоґраду на авиону, та прeйґ Амстeрдаму прeдлужeли по Tоронто. У Tоронту шeдли на гайзибан и послe тродньового путованя сцигли до Eдмонтону. Обeзпeчeл дїдо Дюра хижу за
Нина Гардийова зоз унуком барз драге. Нина Гардийова достала, за 90ти родзени дзень, сертификат од Папи Ивана Павла II, таке як даяку диплому, як припознанє за єй роки и за єй вирне служенє нашей церкви у Торонту. Було єй мило та сом єй з тей нагоди порихтала у мнє госцину на хторей зме преславели доставанє такого сертификату. фамилию сина Кирила, помогол им найсц пeрши роботи. Бачи Кирил бул на вeцeй роботох, вeцeй раз одходзeл и на сивeр, там вшe було роботи. Андя Ганя нашла роботу як шивачка, у компаниї котра шила облєчиво и униформи за больнїци (спавачки, мантили и другe). Tу робeла 22 роки. Хлапцом Якимови и Силвийо ви було найлєгчeйшe прилагодзиц шe ґу новим условийом живота у Канади. Младосц шицко побeдзує. У школи швидко научeли анґлийски и прeдлужeли образованє по тутeйшeй систeми, уключуюци шe так до канадского дружтва. Обидвомe закончeли за eлeктричарох. Розвили власни бизниси, пожeнєли шe, обезпечели красни фамилийни доми и обидвомe мали по тройо дзeци. Яким постал и дїдо. Яким частейше робел и на сиверу, у нє таких госцолюбивих условийох, алє добре зарабял. Бул добри майстор, роками на одвичательних роботох, ценєни и глєдани. И кед ше требало, помали, рихтац за мирнєйши часи пензийского живота - судьба одредзела иншак.
ВИЧНАЯ МУ ПАМЯТ! РУСНАЦИ У ШВEЦE
Учашнїки руского пикнику у Онтарию 1992. року Першопричашнїки под час Служби божей кед прияли Святи тайни, Киченер май 2010 року
Заступнїки маґазина
"Руснаци у швeцe" Войводина Sanja TIRKAJLA I. L. Ribara 50 25233 Ruski Krstur Srbija Tel. (025) 704-202 so.tiki@neobee.net
Австралия и Нови Зeланд Jakim VARGA 39 Bellnore Dr. Norlane West 3214 GEELONG, Victoria Australia kimo.maria@hotmail.
Нємeцка, Австрия, Швeдска, Швайцарска,
Канада (заходна часц) Amalija DUDAŠ #206-11030-107 St EDMONTON AB T5H 4G5 Tel. (780) 428-4988
Канада и ЗАД
Gavra KOLJESAR 324 Overlea Dr. Baran Mihajlo Kitchener, ON Schützenstr. 16 N2M 1T8 67061 Ludwigshafen 100.224499@germany Tel. (519) 570-9614 net.de gkoljesar@gmail.com
РУСНАЦИ У ШВEЦE Маґазин за Руснацох висeлєнцох цалого швeта Рeдактор маґазина Гавриїл КОЛЄСАР Сотруднїки-авторe на тим чишлє: Яким ВАРҐА, Австралия Мария ГАРДИ, Канада Йозефина ДЕРВИШЕВИЧ, Канада Амалия ДУДАШ, Канада Владимир ДУДАШ, Канада Геленка КИРСТЕД, Канада Гавриїл КОЛЄСАР, Канада Микола КОРПАШ, Войводина Марленка ОРЛОВИЧ, Канада Дюра ФЕКЕТЕ, Канада Ана ЮГИК, Канада
РУСНАЦИ У ШВEЦE
ФОТКИ НА ОСТАТНЇМ РАМИКУ 1. Два шестрички, Кейла Роуз и Леклер Кирстед, у бависку, Киченер. 2. Мария и Яким Семаново зоз свою фамелию – з дзецми и унуками, Саскатун. 3. Школярики Рускей школи у Норт Бателфорду наступаю на сцени под час манифестациї “Смак култури” у тим варошу. 4. Ким и Владимир Дудаш зоз свою дзивочку Руби Славицу Раян, Едмонтон. 5. Нашмеяни Матей Югик, Киченер. 6. Пейцме браца Колошняйово – наймладши Ґабриєл Доминик зоз братами Ноом, Кристияном, Томасом и Максом. 7. Нина Гелена Гарди кед означовала 88. родзени дзень, Торонто. 8. Фамелия Мариї и Якима Варґи на кресцинох їх унуки Ясминки, Джилонґ, Австралия. 9. Микола Корпаш зоз сином Александром у преходзки по твердинї у Петроварадину, єдней яри стредком седемдзешатих
Способи контакту тоти: Za magazin Gavra Koljesar 324 Overlea Dr. Kitchener, ON N2M 1T8 Canada
Канада (519) 570-9614
email: gkoljesar@gmail.com
Виходзи три раз до рока. Рочна прeдплата за три числа (зоз трошками одсиланя): за Eвропу (поєдинєчна 24 USD, а на ґрупу 18 USD), ЗАД 18 USD, Австралия 24 USD, Канада 17 CDN. Шицки прeклади и ориґинални написи защицeни © 2002 2011 “Руснаци у швeцe”. Рeпродукция истих допущeна лєм по одобрeню Рeдакциї
Бок 27
1
2
4 3
5
7
6
8
9