2022\30\07 № 29 (4993)

2 000000 05173 4 >

Õàé ó âàø ä³ì ïðèõîäÿòü ò³ëüêè äîáð³ íîâèíè! № 29 (4993)

30 липня 2022 року

Ціна 7 гривень

«АРМІЯ – МОЯ СТИХІЯ, ХОЧА ДЕЯКІ ДІВЧАТА ДИВЛЯТЬСЯ НА МЕНЕ, ЯК НА ДУРНУ» ВАЛЕРІЯ НА ФРОНТІ ВОЮЄ НАРІВНІ З ЧОЛОВІКАМИ

ТЕМИ НОМЕРА

Попит на закарпатські кавуни на місцевому ринку зростає

3 стор.

У

Валерії модельна зовнішність – при зрості 170 см важить 57 кг – й військкомати могли би використовувати її фото для рекламних акцій із закликом підписати контракт із ЗСУ. Однак вона – справжній боєць, оператор протитанкового ракетного комплексу 128-ї окремої гірськоштурмової Закарпатської бригади. Більше того, в перші ж дні повномасштабної війни, розв’язаної Росією, дівчина власноруч знищила ворожий танк і БМП. Вона марила армією з дитинства, щоправда, голлівудською. А потім вийшла заміж за офіцера 128-ї й вирішила бути поряд. Валерія не приховує: служба нелегка. Жінкам, котрі думають про військову кар’єру, каже: маєте розуміти, що вам доведеться жити в окопах, спати в бліндажі на карематі. Тож тим, кого хвилюють нігтики, зовнішній вигляд, – тут точно не місце…

5 стор.

За чехів у Бадалові відкрили меморіальну дошку Шандору Петефі, але подію бойкотувала частина угорців

4 стор.

Петро Зейкан: «Гроші можна заробити і вдома. Треба мати тільки бажання»

6 стор.

«Українському соловейку» Анатолію Солов’яненку були чужі метушня і помпезність

10 стор.

ПЕРЕДПЛАТНИКИ «НОВИН ЗАКАРПАТТЯ» ЩЕ МОЖУТЬ НАДІСЛАТИ ДО РЕДАКЦІЇ КВИТАНЦІЇ Й УЗЯТИ УЧАСТЬ У РОЗІГРАШІ ЛОТЕРЕЇ! Цьогоріч війна перекроїла всі плани і звичний ритм життя, отож ми не анонсували вчасно старт лотереї для передплатників. Нещодавно все ж оголосили його, але з певними корективами. Отже, розіграш цього разу проведемо не в серпні, як раніше, а перед 14 жовтня – до Дня захисника України. Щоб узяти участь у лотереї, потрібно до кінця літа надіслати на адресу редакції (м. Ужгород, вул. Руська, 13) чи занести особисто (перед тим телефонуйте за номером 098265-43-80, бо працюємо напівдистанційно) квитанцію про передплату «НЗ» на рік, друге півріччя або п’ять останніх місяців 2022-го. Обов’язково вказуйте свій мобільний телефон! Вкладіть у конверт ще один, із маркою та правильно заповненою вашою адресою, якщо

хочете, щоб ми відправили назад квитанцію із присвоєним номером учасника розіграшу. Якщо ні – повідомимо його телефоном. Фото чи скан квитанції також можна надсилати на електронну пошту novzak@ gmail.com або на вайбер: 098265-43-80. Прізвища переможців, як завжди, потім надрукуємо в газеті, а сам процес розіграшу запишемо на відео й виставимо на свій сайт. Отже, якщо ви не забули вчасно передплатити «Новини Закарпаття», то долучайтеся до лотереї! Читайте і вигравайте! Утім, передплатити газету можна й на 4 місяці, і на три, та навіть помісячно. Щоправда, цьогоріч у розіграш у такому разі не потрапите, зате зможете зробити це в майбутньому, а доти щотижня у ваш дім приходитимуть хороші новини!

Триває передплата-2022 на «НЗ»! Знову буде лотерея!

Передплатний індекс 09168 11168 (для підприємств, організацій)

Вартість, грн 1 міс.

3 міс.

23,70 71,10

4 міс.

94,80

35,20

140,80

105,60

НЗ-ФАКТИ

28 липня у нас вперше, за указом президента, відзначали День Української Державності. Раніше цього дня вшановували утвердження понад тисячоліття тому християнства в Київській Русі. США намагаються пришвидшити передачу Україні озброєння і техніки, в тому числі систем HIMARS, з останнього пакета оборонної допомоги. Європейський інвестиційний банк у понеділок виділив Україні 1,59 мільярда євро фінансової допомоги для відновлення найважливішої пошкодженої інфраструктури та проєкти, спрямовані на задоволення нагальних потреб українців. Польща передала Україні танки PT-91 Twardy. Німеччина почала поставку зенітних самохідних артилерійських установок Gepard в Україну й передала три реактивні системи залпового вогню MARS II та кілька самохідних артилерійських установок на додачу до тих, що вже стоять на озброєнні в ЗСУ. В Стамбулі запрацював центр координації експорту зерна з України. «Нафтогаз» відновив свердловину з видобутку газу в Полтавській області, вона здатна забезпечувати близько 200 тисячі кубометрів газу на добу. «Нафтогаз» оголосив дефолт за єврооблігаціями. ВР тимчасово заборонила стягувати борги за комуналку, але це стосується лише певних категорій громадян, безпосередньо зачеплених війною.

Вартість приймання передплати в поштовому відділенні: 1 міс. – 5,00 грн; 2 – 3 міс. – 10,00 грн; 4 – 6 міс. – 14 грн; Через сайт Укрпошти передплату можна оформити з дому.

Верховний Суд підтвердив законність ключового епізоду націоналізації ПриватБанку.

На сайті газети за посиланням www.novzak.uz.ua можна, не виходячи з дому, з картки передплатити електронну версію нашого видання. Для цього на верхній панелі слід вибрати рубрику «ПЕРЕДПЛАТА». Вартість – 15 грн на місяць.

Від початку повномасштабної війни виплати на погашення українських держоблігацій

перевищили обсяг запозичень на аукціонах із продажу паперів на 34,1 млрд грн. «Укренерго» заробив на експорті електроенергії перші пів мільярда гривень, ЄС може подвоїти її імпорт від нас. За донат (від $500) на підтримку ЗСУ тепер можна замовити надпис на снаряді, бомбі чи ракеті, яку випустять по російських загарбниках. Сервіс RevengeFor.com впровадили за підтримки БФ «Повернись живим» та порталу «Мілітарний», основна цільова аудиторія – іноземці. США схвалили лікування поранених українських військових в американському госпіталі в Німеччині. У липні попит на обігрівачі усіх типів на онлайн-ритейлері Rozetka зріс у 20 разів, це пов’язують із тим, що українці готуються до складного опалювального сезону. В ЄС домовилися про скоординоване зменшення споживання блакитного палива на 15% (45 млрд кубометрів) у відповідь на газовий шантаж Путіна – тільки Угорщина проголосувала проти, але для затвердження рішення достатньо підтримки більшості. Радниця прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана Жужа Хегедюш на знак протесту пішла з посади після скандальної промови Орбана, у якій той говорив про «чистоту нації», «занепад Європи», а також закликав до нової стратегії ЄС щодо війни РФ проти України, бо, мовляв, санкції провалилися, а Україна ніколи не переможе. Шпигунські можливості Росії в Європі знизилися вдвічі, вважають у розвідці Британії. Австрія відібрала в «Газ­ прому» Гайдах, найбільше підземне сховище в країні, оскільки компанія не хотіла його наповнювати. З 1 серпня туди почнуть закачувати газ.

ЧИТАЙТЕ НАС НА САЙТІ WWW.NOVZAK.UZ.UA

2 ЧАС МІСЦЕВИЙ МАЙЖЕ 880 000 ТОНН ЗЕРНОВИХ

ПЕРЕМІСТИЛИ ДО ЄВРОСОЮЗУ ЧЕРЕЗ НАШУ МИТНИЦЮ Обсяги першочергової агропродукції та інших пріоритетних вантажів через кордон України до Євросоюзу , які проходять через Закарпатську митницю, завдяки вжитим заходам удалося збільшити. Відомо, що через російську окупацію вітчизняні порти заблоковані. Допоки запрацює «зернова угода» та відновиться робота хоча б кількох із них, альтернативним вирішенням вивезення за кордон сільгосппродукції для

вітчизняних аграріїв залишаються логістичні шляхи суходолом через пункти пропуску. Так, із 1 березня по 21 липня через пункти пропуску Закарпатської митниці переміщено понад 877 тисяч тонн зернових культур, зокрема 1948 вантажівок-зерновозів та 13621 залізничний вагон із цією продукцією. Найбільше зерна вивезли у червні – липні: понад 450 тисяч тонн, інформує пресслужба Закарпатської митниці.

TT ВИСТАВКА

РЕФЛЕКСІЇ ХУДОЖНИКА НА ВІЙНУ В УКРАЇНІ – В ГАЛЕРЕЇ «КОРИДОР» У середу в неформальній галереї «Коридор» на вул. Пархоменка в Ужгороді відкрилася виставка робіт Владислава Кононка, яка триватиме лише до 31 липня. Він став учасником мистецької резиденції «Вибачте Номерів Нема». Кураторка виставки, членкиня ініціативи «ДеНеДе» проєкту «Музей відкрито на ремонт» Дана Брежнєва каже: «Це рефлексії автора на широкомасштабне вторгнення Росії в Україну. Від початку бойових

дій художник почав працювати з абстрактними формами в маленькому блокноті в клітинку, поступово, зі зміною внутрішнього стану, змінював формати, дійшов до великих живописних холстів. В добірці графічних зображень можемо виокремити перехід і до фігу-

ративних образів – батальні сцени, зруйновані будинки, налякані скупчення людей тощо». Вона ж зазначає, що для Владислава створення цих робіт носило, скоріше, психотерапевтичний характер і викристалізувалось у виставку лише під кінець перебування в резиденції: «Глядач може прослідкувати зміни емоційних коливань автора, що мав покинути домівку, – від повної апатії до розлючення, відчаю, страху та надії. Відчуття, такі знайомі нам, – громадянам країни, що зазнала значних людських втрат, нищення цілих міст. Мистецтво наразі перебуває в пошуку діалогу з війною, Влад пропонує тут свій варіант». До речі, в ужгородському скансені ви можете відвідати цікаві пізнавальні лекції від Дани Брежнєвої. Стежте за анонсами музею у фейсбуці. Оксана НЕВИЦЬКА

TT ЗІБРАННЯ

ВЕТЕРАНИ КРАЮ ПРОВЕЛИ ПЛЕНУМ, ПРИСВЯЧЕНИЙ 35-РІЧЧЮ ОРГАНІЗАЦІЇ Важливі патріотичні та соціальні питання стали пріоритетними під час пленуму Закарпатської обласної ради ветеранів України, приуроченого 35-річчю утворення цієї організації. Нині на обліку в ній 8 тисяч учасників бойових дій, 3106 ветеранів ЗСУ, 154 795 ветеранів праці і громадян поважного віку, 34 750 дітей війни. До її складу входять 17 міськрайонних структур і 446 первинних об’єднань, які охоплюють майже всі населені пункти краю. Голова ради Ілля Гулянич із сумом констатував, що ювілей структури доводиться відзначати під час неспровокованої загарбницької війни Росії проти України. Ветерани гаряче підтримують героїчну боротьбу ЗСУ проти окупантів

і вносять посильний вклад у якнайшвидшу перемогу над ворогом. Зокрема волонтери організації (їх є понад 5 тисяч, у тому числі 3200 молодіжних) допомагають постраждалим від агресії громадянам, переселенцям та військовим. У цьому плані активно проявила себе Чопська міська організація ветеранів. Її члени безкоштовно запропонували свої домівки для тимчасового проживання ВПО, а очільниця Катерина Вересюк надавала власне помешкання для 36-ти людей протягом двох місяців. Ветерани області також зібрали понад 30 тис. грн, 10 000 гривень відправили для потреб нашої 128-ї бригади. За 35 років змінилися форми роботи осередків, але мета діяльності незмінна – всебічний захист прав, соціальних,

TT БЕРЕЖІТЬСЯ!

ЧЕРЕЗ КОМАХ

«ШВИДКА» ВИЇЗДИЛА 161 РАЗ

Із травня «екстренка» Закарпаття вже 161 раз виїжджала на виклики після укусів шершня, бджоли або оси. У двох випадках, які сталися цього тижня, медиків викликали надто пізно… Один трагічний випадок трапився в Мукачеві: 56-річний чоловік працював у саду і його вжалила в око комаха. Напередодні «швидка» надавала йому допомогу через укус шершня, але повторний викликав анафілактичний шок. Рідні намагались надати допомогу до приїзду «екстренки», але безуспішно… А в с. Вонігово на Тячівщині 36-літнього мешканця комаха вжалила в потилицю. І хоч він почувався зле, та зателефонував на «103» тільки через годину. «Швидка» була на місці вже за 10 хвилин, утім чоловік помер ще до приїзду медиків. Служба «103» нагадує: якщо після укусу комахи бачите сильні прояви алергії чи інтоксикації – негайно викликайте «швидку»! Розстебніть на потерпілому одяг, щоб стало легше дихати, покладіть на бік, в разі зупинки дихання робіть серцево-легеневу реанімацію. А домедична допомога така: видаліть жало, якщо воно є, промийте місце укусу й покладіть холодний компрес. Прийміть антигістамінні препарати й пийте багато води або солодкого чаю.

економічних, вікових інтересів тих, хто перебуває на обліку цієї структури. Вже згадані волонтери опікуються майже шістьма сотнями одиноких, лежачих ветеранів, пенсіонерів, надають їм допомогу в побуті, забезпечують продуктами харчування, ліками, здійснюють оплату компослуг. Ветеранські організації накопичили певний досвід спів­п раці з департаментом охорони здоров’я та лікарнями краю щодо поліпшення медичного обслуговування підопічних. Налагоджено добру співпрацю з Товариством Червоного Хреста України та органами соцзахисту. Завершилося зібрання урочистим нагородженням найбільш активних членів ветеранських організацій. Василь НИТКА

Шановні споживачі послуг ТОВ «АВЕ Ужгород», які надаються на території населених пунктів Холмківської територіальної громади ТОВ «АВЕ Ужгород» повідомляє, що згідно з рішенням Виконавчого комітету Холмківської сільської ради від 26.07.2022 року №206 відкоригований (змінений) тариф на послуги з поводження з побутовими відходами на території Холмківської територіальної громади, який набуває чинності з 01.08.2022 року і становить 277,51 грн із ПДВ за 1 м куб. для всіх категорій споживачів. Із повним текстом прийнятого рішення можна ознайомитись за посиланням: https://holmkivska-gromada.gov.ua/ Причинами зміни тарифу на послуги з вивезення твердих побутових відходів у першу чергу є значний ріст цін на основний матеріальний ресурс – собівартість палива збільшилась на 118,78%. Окрім цього, вартість послуг по захороненню побутових відходів зросла на 92,55%. З повагою – адміністрація ТОВ «АВЕ Ужгород»

Вважати недійсними  втрачене свідоцтво про здобуття повної загальної середньої освіти серії НК № 51193158, видане 27.06.2019 року Миколаївською ЗОШ І – ІІІ ступенів Волноваської районної ради Донецької області на прізвище Філіппов М. О.;  втрачену залікову книжку студента 4 курсу Ужгородського Національного університету факультету здоров’я та фізичного виховання, видану на ім’я Щербей Андрій Вікторович;  втрачений диплом бакалавра №41241776 серії АК, виданий Ужгородським національним університетом, за спеціальністю журналістика, від 30 червня 2011 року на ім’я Чепурних Ульяна Миколаївна.

НЗ

TT ВЧИНОК

ГРОШІ, ПОДАРОВАНІ НА ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ, 9-ЛІТНЯ МУКАЧІВКА ПЕРЕДАЛА ДЛЯ ЗСУ 9-річна Ліда з Мукачева передала Збройним силам України всі подаровані їй на день народження гроші – 6 тис. грн та 40 євро. Про це повідомили в Русі підтримки Закарпатських військових. «У моєї донечки був день народження й перед нею постала дилема – які ж подарунки хоче отримати. Трохи подумавши, вона зайшла до кухні зі словами: «Мамо, найбільше, що я хочу, – мир і закінчення війни нашою перемогою!», – розповіла мама дівчинки. Після цього сім’я просила рідних допомогти Ліді зібрати кошти для українських військових. Половину подарованих коштів сім’я перерахувала на лікування поранених бійців, а

Фото Руху підтримки Закарпатських військових

TT АКТУАЛЬНО

№29 (4993)

30 липня 2022 року

іншу частину передали на збір для купівлі автівки, призначеної ЗСУ. Без подарунка дівчинку не залишили – від військових вона отримала іграшкового ведмедика.

TT ЗНАЙ НАШИХ!

ТЯЧІВЕЦЬ ВИБОРОВ «ЗОЛОТО» НА ЧЕМПІОНАТІ СВІТУ Днями в Римі (Італія) відбулися змагання за титул чемпіона світу з греко-римської боротьби віком до 17-ти років. Як пише сайт «Мукачево нет», наш Євген Поковба з Тячева переміг суперника в категорії до 45 кг і виборов золоту медаль. Вітаємо чемпіона! А ще 23 – 24 липня в Мукачеві, вперше на Закарпатті, проходив чемпіонат України зі змішаних єдиноборств, у якому взяли участь понад 200 спортсменів із 20-ти областей, і за результата-

ми змагань дві сестри з міста над Латорицею мають золоті медалі та представлять нашу державу на чемпіонаті світу і Європи з ММА. Йдеться про Маріанну та Іоанну Скубу з клубу «Чернеча гора». Перша з них виступала в категорії 65,8 кг, 21+ серед дорослих і тепер поїде на ЧЄ в Італію, що проходитиме з 26 вересня по 1 жовтня. Молодша (до речі, це її перше змагання на Чемпіонаті України з ММА) буде готуватись до ЧС в Абу-Дабі серед кадетів 12 – 17 років.

TT РОЗ’ЯСНЮЄМО

ЩОДО ВИПЛАТИ ПЕНСІЙ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯМ Набрав чинності Закон України від 19 червня 2022 року № 2314-IX «Про внесення змін до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо виплати пенсій». Раніше пенсіонерам-військовослужбовцям та іншим особам, які отримують пенсію нарівні з ними, пенсія виплачувалася тільки через «Ощадбанк» та «Укрпошту». Новий

закон скасовує ці обмеження, дозволивши громадянам самим обирати місце виплати. Пенсія виплачується за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України, незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця проживання, через організації, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, визначеному Кабміном, інформує ГУ ПФУ в Закарпатській області.

На 40-му році життя перестало битися серце доброї, щирої людини, прекрасного лікаря, доброзичливого колеги, надійного порадника та професіонала – начальника Рахівської станції екстреної медичної допомоги Миколи БРОВЧУКА. Микола Петрович народився 20 грудня 1982 року в смт Солотвино Тячівського району. В 2008- му закінчив медичний факультет Буковинського державного медичного університету за спеціальністю «педіатрія». З 2013-го працював лікарем із медицини невідкладних станів та начальником Рахівської СЕМД і за цей час врятував багато життів, до останнього подиху був відданий своїй професії. Пішла у вічність світла людина. Людина з великої літери, яскрава, справжня. Щире співчуття рідним, близьким та друзям. Сумуємо разом із вами… Колектив КНП «ЗТЦЕМД» ЗОР Ректорат, профспілкова організація, колективи адміністративно-господарської частини та студмістечка ДВНЗ «Ужгородський національний університет» поділяють біль непоправної втрати та висловлюють сердечне співчуття провідному інженеру відділу капітального будівництва та технічної експлуатації Сергію Григоровичу Соловйову з приводу тяжкої втрати – смерті матері СОЛОВЙОВОЇ Ірини Михайлівни. Закарпатська обласна Організація ветеранів України висловлює глибоке співчуття колишньому голові обласної організації ветеранів України Закарпатської області Івану Федоровичу Жигану з приводу смерті дружини Магдалини Михайлівни та поділяє біль тяжкої втрати з рідними і близькими покійної.

НЗ

ЧАС МІСЦЕВИЙ 3

№29 (4993)

30 липня 2022 року

TT ПЕРЕОРІЄНТУВАЛИСЯ

ПОПИТ НА ЗАКАРПАТСЬКІ КАВУНИ НА МІСЦЕВОМУ РИНКУ ЗРОСТАЄ При вході на виноградівський «малий базар» молодий продавець Саша активно пропонує купити кавуна – можна цілим, або ж половинку чи чверть. Кавун вирощений у самому Виноградові і при цьому, гарантує Олександр, – смачний, солодкий. Його активність притягує потенційних покупців, але виноградівський бренд – не херсонський, тому люди беруть переважно половинку-четвертинку на пробу. Ті, хто вже куштував місцевого

кавуна, підтвердили, що він справді солодкий. Як запевнив один із покупців, серед закарпатських плодів, якими доводилося смакувати, цей – найсолодший. Вирощує кавуни молодий фермер Юрій на північній околиці Виноградова. Там для них хороша земля, сказав відомий агроном-консультант Василь Яцканич. Колись місцевий

НАДХОДЖЕННЯ ПОДАТКУ З ДОХОДІВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ

ДО БЮДЖЕТІВ ЗАКАРПАТТЯ ЗА ПЕРШЕ ПІВРІЧЧЯ ЗРОСЛИ НА 46%

радгосп відводив на тому місці 8 гектарів саме під ці величезні ягоди, і урожай завжди радував. А ще якщо влітку сприятлива спекотна погода (якраз така, як тепер), господар має крапельний полив і подає теплу воду, то кавуни гарантовано досягають цукристості 10-11%. Юрій підтвердив, що в нього крапельна система й вода подається тепла. Щоправда, площа під кавунами далеко не 8 гектарів, а кілька десятків сотин. Взагалі-то він займається полуницею, але у квітні

цього року вирішив посадити кавуни й солодку диню. На той час було зрозуміло, що херсонські плоди цього року вже захоплені окупантами й альтернативою їм можуть стати закарпатські. Для вирощування обрав сорти «Талісман» і «Леді», адаптовані до наших умов, непримхливі та щедрі на солодкий урожай. Цього сезону й інші фермери низинних районів області врахували, що через війну виникне дефіцит популярної херсонської ягоди, тож у квітні скорегували свої плани. Плантації з кавунами появилися в селах Затисянщини, доспівають вони у Великій Копані і, очевидно, в багатьох інших селах краю. Василь ГОРВАТ

TT ЗНАЙ НАШИХ!

НОВИЙ ФІЛЬМ УЖГОРОДЦЯ

ПОКАЖУТЬ НА ВЕНЕЦІЙСЬКОМУ КІНОФЕСТИВАЛІ Світова прем’єра нового фільму Антоніо Лукіча «Люксембург, Люксембург» відбудеться на Венеційському кінофестивалі, який проходитиме з 31 серпня по 10 вересня. Як повідомляють її творці, стрічка боротиметься за головну нагороду програми «Горизонти». «Люксембург, Люксембург» – другий повнометражний фільм Антоніо, котрий народився 1992-го в Ужороді, тут закінчив школу, а на режисера вивчився в Києві. Попередня його стрічка, комедія «Мої думки тихі», стала лауреатом національної кінопремії «Золота Дзиґа», нац­ премії кінокритиків «Кіноколо», а також отримала спеціальний

TT АНАЛІЗ

приз журі на міжнародному кінофестивалі в Карлових Варах. У новому кіно йдеться про братів-близнюків, які намагаються дати раду власному життю, в якому раптово з’являється давно зниклий батько. «В часи війни важко оцінити важливість потрапляння фільму в офіційну програму на фестиваль класу А – такий, як Венеційський. Так, це малесенька перемога – адже нашу культуру визнають. Так, наш прапор і наша країна будуть представлені на форумі, гідному, наприклад, Ліги чемпіонів або Чемпіонату світу – тільки в кіно. Чи важливо це для суспільства? Я не соціальний аналітик і не можу цього передбачити. Ми роби­

Цього тижня, 25 липня, зустріла гарний ювілей Людмила Прокопівна Киртич, відома вчена-курортолог, доктор медичних наук, яка більшу частину свого професійного життя, працюючи співробітницею та завідувачкою відділення гастроентерології і бальнеології ДУ «Науково-практичний медичний центр «Реабілітація» МОЗ України», віддала науковому пошуку – дослідженню лікувальних властивостей природних мінеральних вод Закарпаття. Яскрава, неймовірно обдарована, із неповторною харизмою та невичерпним ентузіазмом, умінням на відмінно справлятися з будь-яким завданням, талановита лікарка, невтомна дослідниця, авторка численних наукових праць, Людмила Прокопівна започаткувала й очолила цілу низку нових оригінальних наукових напрямів у бальнеології, які не лише перевірені часом, а й стали основою нового рівня закарпатської школи курортології у відповідності до тенденцій розвитку та вимог сучасної медицини. Це розширення спектра застосування природних мінеральних вод,

ли цю стрічку самовіддано і мріємо, щоб якомога більше людей змогли її подивитися в наших кінотеатрах та отримати емоцію. А фестивалі – це хороший початок подорожі фільму, який із часом буде жити своє окреме життя, за що ми їм дуже вдячні. В мирні часи це могло би запаморочити голову та змусити пишатись, а зараз це, скоріше, привід бути почутим, бодай у колі кіноіндустрії та прихильників кіно в усьому світі. Почутим мовою цікавого кіно та актуальних тем сьогодення та майбутнього», – цитує «Дзеркало тижня» коментар Антоніо Лукіча щодо включення стрічки до програми Венеційського фестивалю.

вивчення біологічної доступності біоелементів при їх питному вживанні, систематизація природних мінеральних вод нашої області, їх типізація за найбільш відомими світовими аналогами, регіональне медичне зонування Закарпаття з огляду на поширеність мінвод різних бальнеологічних груп та можливість їх лікувального застосування, в т. ч. у технологіях лікувального туризму. Більшість започаткованих напрямів досліджень активно реалізуються і продовжують розвиватися. Сьогодні, в складний для нашої країни та української науки час, ми як ніколи розуміємо всю глибину й масштабність розпочатих Людмилою Прокопівною наукових пошуків, із вдячністю й захопленням намагаємося тримати започаткований нею рівень. Дорога Людмило Прокопівно! З нагоди гарного ювілею щиро бажаємо, щоб здоров’я було міцним, роки відчувалися тільки набутою мудрістю й життєвим досвідом, а душа завжди залишалася молодою! Бажаємо Вам оптимізму та стабільності, радості від кожного дня, гордості за успіхи Вашої доньки та любимих онуків, любові і благополуччя на довгі та щасливі роки! З великою повагою і вдячністю, Ваші учні і колеги

До загального фонду зведеного бюджету Закарпатської області за І півріччя 2022-го надійшло 3 846,5 млн грн, що на 29,3% більше, ніж за відповідний період 2021-го. Уточнений план по доходах виконано на 109,5 відсотка. Ситуацію з наповненням казни у краї за січень – червень проаналізувала консультантка з бюджетних питань Закарпатського РВ Асоціації міст України Юлія Траньович. За її словами, найбільше зростання доходів відносно І півріччя-2021 досягли міські територіальні громади – Чопська (+84,4%), Мукачівська (плюс 82,6%) та Перечинська (+61,6%). Серед селищних ТГ лідирують Буштинська (на 42,8% більше в порівнянні з відповідним періодом торік), Великоберезнянська (на 28,9%) та Вишківська (на 28,1%). Серед сільських тергромад найбільше зросли доходи бюджету в Колочавській (на 37%), Синевирській (на 30,6%), Холмківській (на 29,8%) та Довжанській (на 27,6%). Щодо структури надходжень, то найбільшу частку у зведено-

му бюджеті області традиційно займає податок на доходи фізичних осіб – 75%, тоді як у І півріччі 2021-го його частка становила тільки 66 відсотків. Надходження ПДФО зросли аж на 46,2%. Найбільшу роль вони відіграють для бюджетів Мукачівської (81% доходів загального фонду), Рахівської (80%), Неліпинської (80%) та Драгівської (79%) територіальних громад. Найменшу частку ПДФО складає у бюджетах Зарічанської (34%), ДубриницькоМалоберезнянської (46%), Богданської (47%) та Баранинської (47%) ТГ. У Зарічанській значно більші суми приносить єдиний податок – 63%. У ДубриницькоМалоберезнянській тергромаді вагомими джерелами доходів, окрім ПДФО, є податок на майно (28%) та єдиний податок (13%), у Богданській – рентна плата за використання лісових ресурсів (34%), у Баранинській – єдиний податок (20%). Стабільний розвиток громад області дозволяє, а то й покладає на них обов’язок для забезпечення надійного тилу в теперішніх умовах, наголошують у Закарпатському РВ АМУ.

TT ДОЛУЧАЙТЕСЯ!

БЛАГОДІЙНУ ФІНАНСОВУ ГРУ ПРОВЕДУТЬ В УЖГОРОДІ 31 липня о 14-й у Закарпатській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Ф. Потушняка на пр. Свободи, 16 в Ужгороді відбудеться благодійний тренінг із фінансової грамотності для дітей та їхніх батьків від Сергія Вожжова. Це буде гра для розвитку фінансової грамотності, розрахована на вік 9 – 14 років. Якщо вашому малюку 6 – 8 літ, то в процесі знадобиться допо-

мога тата чи мами, зокрема для підрахунку. Під час заходу проводитиметься збір коштів на автівки для Збройних сил України, які передадуть ініціативі Андрія Любки. Проєкт TATOhub реалізується ГО «Клуб рибалок України – Юей фішинг клуб» у рамках програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки Європейського Союзу.

27 липня відзначила гарну напівкруглу дату завідуюча відділом літредагування й коректури «Новин Закарпаття» Оксана Нанаші. Щиро вітаємо іменинницю з цієї нагоди й сердечно бажаємо міцного здоров’я, душевної гармонії, любові й взаєморозуміння в родині, здійснення мрій та якнайшвидшої реалізації планів! Нехай життя підносить Тобі лише приємні сюрпризи, а ніжна романтична натура допомагає бачити довкола красу навіть у нинішні складні часи. І, звісно, мирного неба над головою! З повагою новинозакарпатці В Угорщині, в медьє Бач-Кішкун, на огородженій ділянці 7,2 га, поблизу асфальтованого шляху, продається тваринницька ферма. У розпорядженні є своя трансформаторна підстанція (3×150 Ампер), своя станція приймання природного газу, колодязь глибокого буріння з гідроглобусом. На фермі є 3 шт. будівель високої вартості площею по 1000 м2 (із залізобетонною стелею) та 12 шт. інших менших будівель, 24 шт. батарейних годівниць, 60 шт. індивідуальних стійл для свиноматок, мішалка кормів продуктивності 2 тонни/година з комп’ютерним керуванням. Загальна площа будівель становить 5700 м2. Ціна: 76 000 000 форинтів (200 000 євро). Ферма є значно ціннішою, ніж оголошена ціна. Контакти:е-mail – ringerludovik@gmail.com; тел.+36304014535 (українською, російською мовами), +36307099605/+36306873404 (англійською). Потрібні гроші? Можу купити монети, нагороди, паперові гроші, документи, відкритки, давні іграшки, значки, фотоапарати, статуетки, годинники, старовинні речі і т. ін. Можливий викуп колекції. Досить тримати вдома те, що може принести Вам гроші! 097-626-57-79.

4 ТАК БУЛО

№29 (4993)

30 липня 2022 року

НЗ

TT НАША ІСТОРІЯ

ЗА ЧЕХІВ У БАДАЛОВІ ВІДКРИЛИ МЕМОРІАЛЬНУ ДОШКУ УГОРСЬКОМУ ПОЕТУ ШАНДОРУ ПЕТЕФІ, АЛЕ ПОДІЮ БОЙКОТУВАЛА ЧАСТИНА УГОРЦІВ П

родовжуємо нашу щомісячну рубрику з відомим ужгородським істориком Йосипом Кобалем про цікаві факти й постаті минулого нашого краю. Сьогоднішній матеріал – про маловідому подію, яка сталася у серпні-1938 у селі Бадалово Берегівського району й пов’язана з поетом, національним героєм Угорщини Шандором Петефі (на фото – оригінал скульптури авторства Бені Ференці). Про неї наш співрозмовник дізнався з тодішньої преси та інших джерел. пане Йосипе, розпові~~То, дайте. Цікаво дізнатися.

– 17 серпня 1938 року, коли Закарпаття ще входило до складу Чехословацької Республіки, в Бадалові відбулася дійсно неординарна подія – тут відкрили меморіальну дошку угорському поету Шандору Петефі. Ще далекого 1847-го він справді проїжджав через це село й переправлявся тут через річку Тису. Куди і для чого їхав великий поет?

– Він зробив подорож у так звану Верхню Угорщину. Побував і на території сучасного Закарпаття – в Ужгороді, Середньому, Мукачеві, Берегові. Звідси всього 12 км до Бадалова. Направлявся Петефі до своєї нареченої Юлії Сендреї в містечко Ердевд (нині Ардуд у Румунії), яке знаходилося в Сатмарському комітаті. По дорозі поет писав дорожні нотатки – листи, в яких описував свої враження. Їх надсилав другові, юристу і поету Фрідєшу Керені, а той їх одразу публікував. Де публікував?

~~

~~

– У журналі «Гозанк» («Наша Батьківшина»), що видавався в угорському місті Дьор. Так от, у 14-му листі поет кількома словами згадує й про Бадалово. Цікаво, що Петефі проїжджав тут 13 липня, а писав листа вже покинувши село, через три дні, в сучасному румунському СатуМаре (тоді Сотмарнийметі). Ось що занотував поет: «Я перейшов Тису, красиву Тису, біля Бадалова, між областями Берег і Сотмар». І все?

~~

– Так, детальніше ні про село, ні про інші місця в ньому він не згадує. Петефі не розказав про село, то зробіть це Ви. Коротко.

– Це невеличкий населений пункт, розташований на правому березі річки Тиса. Ми знаємо, що існувало поселення щонайменше з 1286 року. Але зустрічав і припущення, що воно могло бути навіть до монголо-татарської навали. У ХІV столітті в Бадалові вже існувала католицька церква, а з середини ХVІ ст. тутешні жителі перейшли в реформатську віру. Старий храм зберігся, однак його в 1799 – 1807-х перебудували, тож набув сучасного вигляду. Чим особлива ця церква? Можливо, там зберігаються якісь давні розписи?

~~

~~

– У цьому сенсі немає нічого особливого. Проте є цікавий факт – великий дзвін церкви відлитий в Ужгороді у 1934 році на фабриці «Акорд», котру, як відомо, створили греко-католицькі священники. Акціонером товариства був, зокрема, й Августин Волошин, тоді – директор препарандії, а в майбутньому Президент Карпатської України, а також губернатор Підкарпатської Русі Костянтин Грабар (на фото). Те, що реформатська громада Бадалова замовила дзвін в «Акорда», – надзвичайний випадок, який потребує подальшого вивчення. Однак храм став відомим усе ж не через цей факт, а завдяки встановленню меморіальної дошки Шандору Петефі. Це була перша така на території тодішнього Закарпаття?

– Ні. Перша пам’ятна дошка поету була встановлена на фасаді теперішньої школи мистецтв на сучасній площі Петефі в Ужгороді у 1911-му, тобто ще за часів Австро-Угорщини. Ініціювало і реалізувало ідею Літературне товариство ім. Дьєндьєші. На відкриття прийшли представники влади, різних товариств, громадськість – усього понад 5 тисяч чоловік. Площа була забита людом. У Бадалові ж – перша відкрита у чехословацький період. Відчуваю, пахне смаленим.

– Це був 1938 рік. І оскільки місцеві угорці не дуже сприймали чехословацьку державу як свою, відкриття таблиці стало своєрідним прецедентом та значною політичною подією. Тим паче, що в серпні 1938-го склалася дуже напружена міжнародна ситуація: Німеччина, Італія й Угорщина вже готувалися розділити Чехословаччину. Це було за кілька місяців до I Віденського арбітражу (2 листопада 1938 року), коли південні території сучасного Закарпаття, заселені переважно угорцями, відійшли до Угорщини. І Бадалово теж. З боку чехословацької влади це був жест поваги.

– Це був крок назустріч угорцям, але, очевидно, зроблений і під тиском складної політичної ситуації, в якій опинилася Чехословаччина. Зрештою, постать Шандора Петефі, словака за походженням, борця проти Габсбургів, не була для чехосло-

~~

~~

~~

Рішенням виконавчого комітету Мукачівської міської ради за №304/37-22 від 15. 07. 2022 року затверджено одноставковий тариф на теплову енергію, що виробляється на установках із використанням альтернативних джерел енергії для ТОВ «Енергозбереження Закарпаття» в розмірі 3584,30 грн за 1 Гкал із ПДВ. Кам’янська сільська рада повідомляє про оприлюднення заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки проєкту містобудівної документації – детального плану території для будівництва та обслуговування індустріального парку «Кам’янське Індастрі» на території Кам’янської сільської ради (кад. номер земельної ділянки 2121984800:04:001:0305) Берегівського району Закарпатської області за межами населеного пункту.

Громадське обговорення вищевказаної заяви буде проводитись 15 днів, тобто до 03 серпня 2022 року. Пропозиції громадськості подаються у вказаний строк у письмовій формі до Кам’янської сільської ради: 90125 Закарпатська область, Берегівський район, с. Камʼянське, вул. Українська, буд 1. Офіційний вебсайт: https://kamrada.gov.ua/ Ел. пошта: kamrada1@ukr.net.

Чехословаччини Мілана Ходжі. Адже все робилося з відома Праги. Губернатор поклав вінок до стіни з меморіальною дошкою на північному фасаді реформатської церкви, так зробили й інші. Потім відбувся концерт, виступав духовий оркестр із Берегова, далі, як годиться, влаштували обід для наближених гостей. К. Грабар присутнім на ньому не був, поїхав до Ужгорода. Це такі цікаві деталі, щоб знати, як тоді відбувалися такого роду заходи.

– Звісно. Обідом усе не завершилося. Після нього захід знову продовжився декламацією віршів, співами, виставами, а завершився день танцями. Як писали газети, там і сталася неприємна подія: побилися представники угорців із різних таборів: ті, котрі бойкотували відкриття дошки, й ті, що підтримували. Одна людина навіть постраждала – нібито від ножового поранення. Крім згаданих осіб, на заході були ще якісь цікаві постаті?

– Так. Мова про молодого радикального комуніста Пала Ілку, уродженця села Буча, що під Береговом. Він закінчив у Братиславі університет, мав диплом учителя, співпрацював із угорськомовною пресою, особливо – з газетою «Нова епоха». Писав статті, дитячі твори й навіть роман. Ілку теж виступав на відкритті меморіальної дошки Петефі, хвалив поета за його революційні п о гл я д и . Цікавою є доля Пала. У 1941 році, коли вся територія сучасного Закарпаття вже відійшла Угорщині, він був інтернований. У 1944-му в Карпатах перейшов на бік Червоної армії. Коли остання визволила Угорщину, то перебрався туди з родиною. Почав відігравати одну з провідних ролей серед угорських комуністів. Із 1947-го й до смерті (1973 р.) з невеликими перервами

~~

вацької влади якоюсь токсичною. До речі, чехи толерантно ставилися, до прикладу, й до іншого національного героя угорців, який воював проти австрійців, Ференца ІІ Ракоці. Так, одна з головних вулиць Ужгорода – нинішня Волошина – за чехів була названа на його честь. Та повернемося до Бадалова. Ініціатором встановлення меморіальної дошки й співорганізатором святкових заходів у селі виступила громадська організація «Підкарпатський угорський союз сіл», близька до урядових аграрних кіл. Союз очолював реформатський священник із села Велика Добронь Пал Генці. Це була та частина угорців, яка співпрацювала з чехословацькими органами влади щодо встановлення дошки. Інша частина угорців, котрі кардинально не сприймали чехословацьку державу, бойкотували подію, навіть закликали до цього у власних газетах. І як?

~~

– Бойкот не зовсім удався. «Підкарпатський угорський союз сіл» забезпечив належне проведення заходу, який відбувся 17 серпня. Присутніми були аж пів тисячі людей. Політичну значущість цій події надала особиста присутність губернатора Підкарпатської Русі Костянтина Грабаря – він приїхав спеціально на відкриття з Ужгорода. Церемонія вийшла пишною, перед селом облаштували тріумфальну арку, ще одну – перед церквою. Як пишуть тодішні газети, на захід прийшли або лояльні до чехословацької аграрної партії люди, або представники лівих сил – соціал-демократи та комуністи. Представником від Берегова, до прикладу, був директор гімназії Антон Лукович. Після того, як зібрання відкрив Пал Генці, слово взяв Костянтин Грабар. Він наголосив на значущості події і, серед іншого, сказав, що угорці повинні бути вірними не тільки своїй нації, а й країні, в якій живуть. Передавав також вітання від самого прем’єр-міністра

~~

ОГОЛОШЕННЯ про оприлюднення проєкту детального планування, звіту про стратегічну екологічну оцінку, громадські слухання та обговорення Холмківська сільська рада оголошує про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості в проєкті детального плану території та стратегічній екологічній оцінці проєкту документа державного планування для зміни цільового призначення земельних ділянок з «для ведення особистого селянського господарства» на цільове призначення «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» с. Холмок, вул. Свободи, Ужгородського району. Замовник містобудівної документації – Виконавчий комітет Холмківської сільської ради. Виконавець проєкту детального плану – ГАП Вошко Т. В. Виконавець звіту про стратегічну екологічну оцінку – ФОП Некращук Т. В.

його постійно обирали депутатом Угорського парламенту. Курував освітній, культурний і військові напрями; був навіть міністром, дослужився до генерал-майора. Відомо також, що саме Ілку разом із іншим закарпатцем Дюлом Устою, колишнім керівником партизанського загону Ракоці ( Усти-Прищепи), опинився серед тих, хто брав участь у придушенні Угорської революції 1956 року. А як склалася доля інших учасників відкриття меморіальної дошки?

– Костянтин Грабар незабаром був звільнений із посади губернатора, а в грудні того ж року помер у своєму маєтку в селі Чертеж Ужгородського району. Доля головної дійової особи заходу, реформатського священника Пала Генці з Великої Доброні, виявилася дуже складною. З приходом на Закарпаття радянської влади у 1946-му його заарештували й засудили до 8 років позбавлення волі і 5 років заслання. Перебував у таборах під Свердловськом, потім в Мордовії й, нарешті, в Сибіру в Красноярському краї (село Шілінка).

1956-го його амністували, тож повернувся додому й продовжив служити реформатським проповідником. Помер у 1981 році. До речі, що написано на дошці Петефі?

– То був чисто інформативний, з елементами патетичності, надпис: «Під час подорожі в Ердевд (область Сотмар) до своєї нареченої під цими священними стінами проїхав 17 липня 1847 року Шандор Петефі, всесвітньо відомий співець угорського народу, апостол свободи, котрий загинув смертю героя. Його пам’ять навіки збережуть угорські серця, що тенькають на його пісні. Цю таблицю встановив улітку 1938 року «Підкарпатський угорський союз сіл», який працює в дусі Петефі за краще угорське майбутнє». Щоправда, в текст закралася невеличка помилка, адже Петефі проїжджав Бадалово 13 липня, а 17-го він тільки описав цю подію в листі, перебуваючи вже в Сотмартийметі. Чи вшановують Петефі в селі? Чи згадують про ту подію?

– Пам’ять про перебування Шандора Петефі живе серед закарпатських угорців і жителів Бадалова й понині. Поета вшановують, особливо 15 березня, в день національного свята угорців – початку революції 1848 – 1849 років. Розмовляла Оксана ШТЕФАНЬО Фото надав Й. Кобаль

~~

~~

~~

Необхідність проведення транскордонних консультацій – відсутня. Ознайомитися з проєктом Детального плану та звіту про стратегічну екологічну оцінку можна в Холмківській сільській раді за адресою: 89422, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, с. Холмок, вул. Свободи, 50, тел. 0312 723-386. Строк подання зауважень і пропозицій становить 30 днів, тобто до 24 серпня 2022 р. Пропозиції та зауваження, подані після встановленого строку, не розглядаються. Відповідальна особа: заступник голови сільської ради Лазорик Ольга Миколаївна, тел. 0312 723-386, e-mail: xolmoksilrada@ukr.net . Дата, час і місце проведення запланованих громадських слухань: 25 серпня 2022 року о десятій годині в адмінприміщенні сільської ради за адресою: 89422, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, с. Холмок, вул.Свободи, 50, відбудуться громадські слухання з презентацією проєкту.

НЗ

№29 (4993)

30 липня 2022 року

ТВОРЦІ ПЕРЕМОГИ 5

TT ВІДВЕРТО

«АРМІЯ – МОЯ СТИХІЯ, ХОЧА ДЕЯКІ ДІВЧАТА ДИВЛЯТЬСЯ НА МЕНЕ, ЯК НА ДУРНУ» ВАЛЕРІЯ З ВЛАСНОГО ДОСВІДУ ЗНАЄ, ЧИ МОЖЕ ЖІНКА ВОЮВАТИ НАРІВНІ З ЧОЛОВІКАМИ Фото автора

ендітна красива дівчина з параметрами моделі (170 Т см, 57 кг) в модній серед військових мультикамівській формі – ця зовнішність легко може ввести в оману, хтось

сприйме її тільки як спокусливу картинку для військкоматів із закликом підписати контракт із ЗСУ. Насправді ж перед вами не мультяшний, а справжній боєць. Оператор протитанкового ракетного комплексу 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади Валерія в перші ж дні вторгнення Росії особисто знищила ворожий танк і бойову броньовану машину. Майбутній військовий облік для жінок із 1 жовтня – одна з найгарячіших дискусійних тем в Україні. Тому Валерія може стати яскравим унаочненням і відповіддю на гострі питання: чи здатна жінка воювати нарівні з чоловіком, чи існує в армії сексизм, чи слід боятися дівчатам домагань, чого їм чекати від ЗСУ і чи варто взагалі туди йти?

«ЩОЙНО Я ВИСТРІЛИЛА ПО РОСІЙСЬКОМУ ТАНКУ, СТРАХ ЯК РУКОЮ ЗНЯЛО»

Валерії 25 і за званням вона – солдат, хоча й має вищу освіту. Два роки тому закінчила факультет спортивного туризму, тому жартує, що саме через цивільну спеціальність пішла в гірсько-штурмову бригаду (адже гори – це теж туризм). Але головна причина все-таки інша – сімейна.

– Я марила армією з дитинства, – розповідає дівчина. – Правда, не українською, наша до війни мені взагалі не подобалася, а американською, вірніше, голлівудською. А потім під час навчання в університеті вийшла заміж за офіцера 128-ї бригади й вирішила бути поряд. Не спинило навіть народження сина (зараз йому 6 років). Мене довго не хотіли брати в підрозділ через те, що я дівчина. І лише коли комбат прямо спитав, чи поїду в сектор (у зону бойових дій), і я відповіла – так, справа зрушила з місця. Спочатку Валерії пропонували посаду у відділі зв’язку, але вона відмовилася. «Мене верне від паперів, – пояснює. – Якось довелося збирати в підрозділі підписи, то аж волосся дибки ставало від відрази. Я хотіла в бойовий підрозділ, і як тільки звільнилося місце обслуги ПТРК (протитанковий ракетний комплекс), пішла туди». Півтора року тому дівчина підписала 3-річний контракт зі 128-ю бригадою і стала оператором українського ПТРК «Корсар». Побувала в зоні ООС, щоправда, використовувати протитанкову зброю там не довелося. А за тиждень до вторгнення Росії пішла на курси оператора Javelin та NLAW. «Я освоїла ці натовські ПТРК за кілька днів, – каже. – Крім них, умію працювати з протибункерним американським гранатометом BUNKER, а також українською «Стугною» й радянським «Фаготом». Але з усієї цієї зброї віддаю перевагу нашому «Корсару». Він ефективний, компактний і легкий. Javelin, наприклад, важить більше 20 кілограмів, спробуй закинути його собі на плече». Як тільки Росія вторглася в Україну, Валерія прямо з навчань попросилася в зону бойових дій. І сходу опинилася на передку.

– Ми стояли перед селом і чекали на ворожу техніку, – розповідає дівчина. – Кількість була невідома, але ми знали, що вона рухається прямо на нас. Влаштували кілька вогневих точок – одну в посадці, іншу позаду, ближче до блокпоста з бетонними плитами. Я чекала в посадці, і тут по нас почало прилітати з танків. Вони били десь із чотирьох кілометрів, ми їх навіть не бачили через

нерівний рельєф. Погода була жахлива – пішов холодний дощ, глина шматками прилипала до підошв. Я зрозуміла, що треба відходити, й побігла до другої точки біля блокпосту. Там був у тому числі Javelin, тож почала налаштовувати його. Але потім подумала – ні, краще все-таки з «Корсара». Готую ПТРК і краєм ока спостерігаю за своїми товаришами. Деякі з них панікували – це видно з поведінки. Вогнева точка була облаштована посеред дороги, яка вела вниз і проглядалася всього на 300 метрів. Валерія ховалася за бетонним блоком, який міг захистити від танкової гармати хіба психологічно. «Я під’єднала ракету до ПТРК, встала розімнути ноги й відчуваю, що мене трохи трусить, – згадує дівчина.

– Напарник побачив це й почав жартувати: «Не сси», – каже, хоча сам ссить, це чути по голосу (Сміється. – Авт.). Він мене навіть сфотографував там у повен зріст. А потім я зайняла бойову позицію, подивилася в оптику й побачила, як на дорозі повільно піднімаються три російські прапори, причеплені до антен бронетехніки. З’явилося відчуття, наче все це не насправді, а якась комп’ютерна гра…». Першими по колоні вистрілили гранатометники з РПГ-7, які стояли попереду. Однак стара неефективна радянська зброя не завдала бронетехніці якоїсь шкоди. «В мене в голові виринула інструкція з навчань – не можна робити пуск, якщо твої товариші попереду, – каже Валерія. – Але я зрозуміла, що зараз доведеться її порушити, іншого виходу немає. У наступну секунду за 300 метрів від мене на дорогу виповзає перший танк – великий жирний Т-72 із російським триколором. І я зразу роблю пуск. У цю ж мить весь страх і відчуття нереальності зникли, залишилося тільки розуміння – або я його, або він мене. Кілька секунд – і ракета влучає прямо в танк: спалах, гуркіт, клуби чорного диму. Т-72 сповзає вбік, завалюється в кювет, а я як закричу з усіх сил: «Я влучила! Влучила!!!».

«СІВШИ В МАШИНУ, ЗАПЛАКАЛА ВІД ПРИКРОСТІ, ЩО ЗАРАЗ ВОРОГ ЗАЙДЕ В СЕЛО»

Одразу за танком рухалася «коробочка» БРДМ (бойова розвідувальна дозорна машина). Дівчина викинула відстріляний тубус, взяла від напарника нову ракету, навела «Корсар» на ціль і зробила пуск. «Але ПТРК не вистрілив – сіла батарея. «Коробочка» спокійно спустилася в посадку й сховалася серед дерев. А мені так гірко стало, – ділиться, – це була перша моя невелика поразка… Хлопці принесли іншу батарею й почали відходити». Поряд усе частіше вибухали снаряди й мінометні міни, Валерія навіть бачила вдалині ворожого коригувальника, але відстань була такою, що кулі з автомата туди не долітали.

– Я відійшла з дороги вбік і зафіксувала лапу «Корсара» під бетонним блоком. Командир кричить: «Відходимо!», але я розумію, що колона застопо-

рилася й не наважується йти вперед після підбитого танка. З боку колони стирчала тільки одна башта, напевно, від БМП. Я навела на неї ПТРК, але не влучила – відстань була надто мала, в метушні не зуміла вірно повести ракету. І тоді, коли вже всі відійшли, я сама під’єднала нову ракету, сіла на землю, прицілилася як слід, зробила пуск і влучила. У БМП здетонував боєкомплект – гуркіт був страшенний. Тільки після цього я відбігла назад за нашими хлопцями й сіла в машину. Ворожа колона якийсь час стріляла з відстані, а потім рушила вперед. Ніхто її не зупинив, підрозділ мусив відійти. «Коли я сіла в машину, то заплакала від прикрості, – згадує Валерія. – Бо зрозуміла: зараз вони зайдуть у село, а це моя батьківщина – я тут виросла, бувала в цих місцях до війни…». Підрозділ відійшов у центр населеного пункту, перегрупувався й зайняв нові позиції на перехресті. Вулицями спокійно ходили місцеві, на крики військових, щоб сховалися, вони не зважали. Перші ж ворожі снаряди влучили в житлові будинки, один підбив фуру, яка намагалася виїхати з села.

– Я встановила ПТРК на узбіччі, жодного укриття там не було, – каже дівчина. – Якби ворожа техніка виїхала на дорогу, мене бачили б як на долоні. Біля нас почали вибухати снаряди, і раптом щось черкнуло мене по нозі. Осколок залишив тільки подряпину, але боліло так, наче це серйозне поранення. Перекочуюся прямо по калюжі вбік, як раптом збоку спалах – і відчуваю, ніби мене вдарили по нозі великою брилою асфальту. Я закричала так, що це чули хлопці за кілька сотень метрів. Підповз товариш, відтягнув мене за бронік на узбіччя й наклав на ногу турнікет. А потім ми разом, я підстрибом, побігли до нашого «ЗІЛа», який збирав 300-х. Один із хлопців був важким, він лежав у кузові, іншим довелося через нього перелазити. Навколо вибухали снаряди й міни, вулиця повністю прострілювалася. Я забилася в самий куточок і думала одне – якщо в цю ж секунду не виїдемо, сюди прилетить, і ми всі загинемо. Для мене це був найбільш

стрьомний момент того дня… Вантажівка з пораненими кілька годин їхала до найближчої цивільної лікарні. Температура повітря опустилася, замість дощу пішов сніг і поранені вкрилися інеєм.

– Мене сильно трусило від надлишку адреналіну, – розповідає Валерія. – А ще після того бою я наче зламалася. Була впевнена, що там буде кілька танків і іншої бронетехніки, яку ми перемелемо. А виявилося, що колона мала 80 одиниць техніки, тому ми не мали шансів її зупинити. Потім мене завезли в операційну, лікар закотив штанину й обрізав термуху, щоб добратися до рани. Я побачила, як нижче коліна стирчать шматки м’яса й подумала – ого, яка смачнюня!

«ЯКЩО ХТОСЬ ІЗ ХЛОПЦІВ ПОЧИНАЄ ДІСТАВАТИ, ОПУСКАЮ СЛОВЕСНО»

Лікування зайняло кілька тижнів, затим була реабілітація. Після поранення м’язи атрофувалися, Валерії довелося заново вчитися ходити. На нозі залишився шрам, який вона назвала посмішкою Джокера. Крім соматичного лікування, дівчині знадобилася й допомога психолога. «Оточуючі могли викликати в мене напади агресії, – зізнається. – Пригадую, як прогулювалася в Ужгороді набережною, і тут назустріч хлопець у спортивному костюмі – сильний, здоровий, доглянутий. Побачив, що я накульгую, й питає з усмішкою: «Що – на лижах травмувалася?». Ледве стрималася, щоб не послати його», За знищену ворожу техніку Валерію нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня, крім того, відзначена державною медаллю «Захиснику Вітчизни». Утім, сама вона ставиться до нагород дуже спокійно. «Нагородили, то нагородили, – каже.

– Я випадково дізналася про це від заступника ротного. Який толк від нагород, якщо тебе вб’ють?..». Той бій повністю змінив її. «Я відчула, що людина зовсім не безсмертна, – розповідає.

– Спочатку ти впевнений, що з тобою нічого не станеться. А після поранення приходить розуміння, наскільки ми вразливі. Якийсь невеличкий осколок може вивести з ладу дуже надовго. Але я знала, куди йду. Тому ми з чоловіком заздалегідь домовилися, що якщо когось із нас уб’ють, інший повернеться в пункт постійної дислокації частини, щоб не ризикувати життям і не залишити дитину круглою сиротою». Після реабілітації дівчина повернулася у свій підрозділ і знову брала участь у боях – уже як оператор «Стугни». Цей ПТРК також відзначився – знищив російську БМП. Вдалий постріл зробив взводний, однак Валерія служить нарівні з чоловіками й знову готова особисто нищити ворога.

– Вам подобається служити в ЗСУ? Ви не розчаровані? – питаю.

– Не розчарована. В мене ніколи не виникало думки: все, набридло, ця армія в печінці вже сидить. Тут непросто, і мова не тільки про бойові дії й ризик загинути. Я живу з хлопцями, ми часто ночуємо в бліндажах, де умови далекі від комфортних. Але нормально спілкуємося, жартуємо, тролимо один одного, мене не домагаються. Іноді сваримося, але нічого страшного – в сім’ях теж іноді сваряться. Армія – це теж ніби сім’я, просто велика. Мені тут подобається, це моя стихія. Хоча інші дівчата іноді дивляться на мене як на дурну: «Тобі це подобається? Ну, ти даєш!».

– Є різниця у використанні зброї чоловіком і жінкою?

– Немає жодної різниці. Головне, чи знає людина свою справу, як її виконує, і чи не боягуз. Бо боягузів теж багато, я їх бачила. До війни багато розповідали, як героїчно битимуть ворога, і яка ти нікчемна, бо дівчина.

– Судячи з ваших слів, у армії є сексизм…

– Так, звичайно, і не тільки в армії. Пригадую, коли після поранення мене привезли в госпіталь, лікарки як почали голосити: «Ой, женщіна! Куда ми вас положім? Вам нужно отдєльную палату!». «Заспокойтеся, – кажу, – я можу і з хлопцями». «Нєт, вас нужно положіть в отдєльную палату!». «Ну, вибачте, – не втрималася, – я не винна, що в мене пісюн не виріс!». У армії такого теж багато. Мені часто казали: «Та що ти зможеш? Жінка, приперлася сюди. На$#сала, будеш у штабі сидіти...». Це і свої казали, і командири в учебці. Тут потім перестали, бо мене вже знають. Але я часто таке чула. Мені воно не подобається, й через це дехто думає, що не люблю чоловіків. Але я не люблю довбо#&ів, котрих дуже багато. Кожен із них вважає, що ти вся така слабка, сидиш у штабі й не можеш підняти нічого важчого за ручку, а він такий офігенний самець, що обов’язково тебе зацікавить. Але ні!

– Як ви даєте раду з такими?

– Елементарно – опускаю словесно. Обходжуся без матюків, можу й красиво, літературно – по ситуації. Або коли тебе намагаються під#&ати, ти їх перепід#&%уєш, і над ними починають сміятися інші хлопці. Це безцінно! Зрідка трапляється, що до когось не доходить, він не заспокоюється й далі намагається діставати. Таких випадків було мало, і для них у тебе є хороші товариші, які допоможуть. Через гострий язик дехто вважає мене злою й кусючою, навіть позивний дали «Оса». Дивно, що ще зуби не повибивали (Сміється. – Авт.).

– Після початку повномасштабної війни багато дівчат думають про ЗСУ. Ви би порадили їм іти в армію?

– Дівчина має розуміти, що їй, образно кажучи, доведеться копатися в лайні – жити в окопах, спати разом із хлопцями в бліндажі на карематі, укриваючись спальником. Навіть якщо посада такого не передбачає, це все одно може статися. Тому якщо її хвилюють нігтики, зовнішній вигляд, щоденні косметичні процедури, якщо вона казатиме: «Я ж дівчинка, тому мені потрібна окрема кімната!»

– їй точно тут не місце… Ярослав ГАЛАС, офіцер 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади

6 ПО ДІЛУ

№29 (4993)

30 липня 2022 року

TT ФОРМУЛА УСПІХУ

ПЕТРО ЗЕЙКАН: «ГРОШІ МОЖНА ЗАРОБИТИ І ВДОМА ТРЕБА МАТИ ТІЛЬКИ БАЖАННЯ» Н

апевне, жоден старостинський округ на Іршавщині не може похвалитися такою кількістю суб’єктів господарської діяльності, як Дубрівський. І вони не з’явилися раптово, на порожньому місці, – цьому передувала клопітка робота колишнього голови села, а нині старости Володимира Малиновського. Він навколо себе зумів об’єднати всіх, хто прагнув змін.

– Ще коли я очолив Дубрівську громаду, зрозумів: аби зробити щось у селі для людей, потрібні гроші. І немалі, – розповідає Володимир Ярославович. – Почав із удосконалення інфраструктури населених пунктів. Це осучаснення побутових умов у дошкільних навчальних закладах, асфальтування доріг у Дубрівці, Малій та Великій Розтоках, освітлення вулиць. Взявся також за розвиток культури і спорту. Зрештою, і про саме приміщення сільради настав час подумати. А коли казна пуста, не зробиш нічого. Тому я почав із відродження в нас малого й середнього бізнесу. І, як у тій приказці, вирішив: якщо гора не йде до Магомета, то Магомет іде до гори. Отож сільський голова став стукатися до підприємливих людей. Спершу взятися за справу пропонував односільчанам, потім уже запрошував усіх, хто бажав долучитися до справи. І процес, як казав один генсек, пішов. Тепер тут діють 14 суб’єктів господарювання, які наповнюють місцевий бюджет. Серед них вирізняється фермерське господарство «Кузня Зейкан», яке знаходиться у с. Мала Розтока. Очолює його колишній учитель географії Петро Зейкан.

– Я радий, – ділиться він роздумами, – що наш край славний своїми ковальськими традиціями, які корінням сягають у середньовіччя, коли ці землі належали ще до Австро-Угорської імперії. Я вирішив продовжити традиції. Адже в селах ця професія ще залишається затребуваною. Якщо є коні, то потрібні підкови, необхідно полагодити воза, сани… Петро Іванович – людина скромна, про себе багато говорити не любить. Каже, що підприємництво вабило його змалку. Хотів навчитися заробля­т и гроші власними руками. Якщо на плечах є голова, то справа зрушить з місця, було б лише бажання. Із повагою ставився до людей, які намагалися зробити щось самі, не киваючи на труднощі та державу. Водночас він багато читав різної розумної літератури, добре вчився у школі. Тому після її закінчення подав документи до Мукачівського педучилища, а затим став студентом Чернігівського державного університету. Повернувшись додому, певний час трудився в навчальних закладах району, а з 1992-го взявся за підприємництво.

– Трохи попрацювавши на освітянській ниві, напевно, я ще більше переконався, що потрібно робити щось самому, – каже

П. Зейкан. – У нас і справді гроші валяються під ногами, треба лише схилитися, щоб підібрати їх. Почав із аптечної мережі, адже на той час ця ніша залишалася незаповненою: переважно села мали тільки одну аптеку, а деякі – взагалі жодної. Отже, гроші заробити можна було, але серцем відчував, що то не моє… Петро Іванович прагнув чогось більшого, варіант «купи – продай» його не влаштовував. Тому в 1998-му заснував фермерське господарство «Кузня Зейкан». Нині тут працює вже вся його велика родина: дружина Леся і сини Євген та Петро зі своїми «половинками» Анею й Діаною, внук Іванко. Донька Марійка навчається на економічному факультеті в Чехії. Коли приїжджає додому, обов’язково навідується в господарство, допомагає батькам і братам.

…А все починалося з кімнати площею 25 квадратних метрів, одного звичайного саморобного горнила, старовинної бабки та набору ковальських інструментів, що дісталися П. Зейкану від його діда. Тепер кузня розрослася до 5000 м2. Із часу її створення велика кількість замовлень розійшлася по всьому світу, від Уралу до Берліна. А інвертар – це різноманітні верстати та пристосування, які допомагають у важкій роботі з металом. Багато з них є унікальними, бо зроблені на основі власного багаторічного досвіду.

– Працюємо ми не тільки із простим залізом, а й із нержавійкою та кольоровим металом – міддю, латунню, бронзою, алюмінієм, – розповідає Петро Іванович. – Також часто застосовуємо у виробах поєднання заліза та різноманітних сортів

НЗ

цінної деревини, як-от дуб, бук, граб, липа, явір, ясен, черешня, груша, шовковиця і, звичайно ж, грецький горіх. У 2011-му за домовленістю з сільським головою Володимиром Малиновським із Білок перемістили виробничі потужності в село Мала Розтока. Після короткого періоду адаптації на новому місці налагодили випуск твердопаливних котлів. Наступного року вже почали виготовляти устаткування для обробки каменю, протягом декількох місяців ввели в експлуатацію кам’яний цех, де «штампували» кам’яну бруківку з андезито-базальта, граніту та піщаника. А ще через рік самі виробили і запровадили додаткове устаткування та взялися за виготовлення полірованої плитки, пам’ятників і елементів інтер’єру.

– У 2014-му випустили перший верстат із числовим програмним управлінням, який дав старт нашому додатковому напряму – виробництву устаткування, вже не тільки для себе, а й для наших клієнтів, – веде далі мій співрозмовник. – Окрім художньої ковки, зважаючи на проблеми з газом, ми взялися також за виробництво твердопаливних котлів, теплогенераторів, пічок, вентиляційних каналів і димоходів. П. Зейкан почав моніторити ринок, себто вивчати попит, а відтак виготовляти те, чого потребує споживач. А тоді якраз затребуваними були вироби з деревини: альтернативне паливо, будиночки з брусу, меблі, альтанки… Мода пішла також на бруківку, бордюри, облицювальну плитку, фонтани, світильники, декоративні стовпи. Усе це та багато іншого під силу умільцям із «Кузні Зейкана». Вдалося зробити вже чимало. А ще більше планів на майбутнє. Над їх вирішенням і працюватиме колектив. Василь ШКІРЯ

TT ПІД КОНТРОЛЕМ

TT ПІДТРИМКА

В НАШІЙ ОБЛАСТІ НЕ ВІДПОВІДАЛИ НОРМАМ

ОТРИМАЮТЬ КОМПЕНСАЦІЮ ВИТРАТ ЗА ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ПЕРЕСЕЛЕНЦІВ

ЛИШЕ 6% ПРОБ ПИТНОЇ ВОДИ Із введенням воєнного стану в Україні МОЗ розпорядилося на весь його період проводити моніторинг якості та безпечності питної води, що подається населенню, з визначенням мікробіологічних та санітарнохімічних показників на відповідність вимогам Державних санітарних правил та норм. Таке завдання було спрямоване на виявлення загроз щодо забруднення води отруйними агентами біологічного та хімічного характеру, а також на профілактику розповсюдження через неї гострих інфекційних захворювань, бо в умовах бойових дій у разі забруднення вона може відігравати роль потужної біологічної або хімічної зброї. Якщо виникають такі загрози або підозри на застосування зброї масового ураження, мають проводитися дослідження питної води на наявність забруднюючих речовин або біологічних агентів за допомогою відповідних засобів розвідки та контролю. Для таких випадків розроблені санітарні норми і правила «Показники безпечності та окремі показники якості питної води в умовах воєнного стану та надзвичайних ситуаціях іншого характеру». Враховуючи ситуацію на Закарпатті, на щастя, наразі нема необхідності в їх застосуванні. Втім, оскільки в країні воєнний стан, держустанова «Центр громадського здоров’я МОЗ України» зобов’язала всі обласні центри контро­ лю та профілактики хвороб навіть в умовах мирного життя організувати проведення моніторингових лабораторних досліджень питної води, в першу чергу – з систем централізованого водопостачання (з водопроводів), яку споживають як місцеві жителі, так і вну-

120 РОБОТОДАВЦІВ ОБЛАСТІ Закарпатський обласний центр зайнятості продовжує розгляд заяв від роботодавців на отримання компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб, які мусили покинути рідні міста й села через повномасштабну війну, розв’язану в Україні Росією. З початку дії програми 120 роботодавців краю отримали позитивне рішення ЗОЦЗ на працевлаштування

трішньо переміщені особи. Бактеріологічні та санітарно-хімічні лабораторії філій, лабораторних відділень ДУ «Закарпатський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України» з 24 лютого-2022 вже виконали значні обсяги досліджень – загалом вивчили понад 4000 проб. Із них не відповідали нормам за мікробіологічними показниками 5,2%, а за санітарно-хімічними – 0,88%. Такі показники свідчать про звичний характер порушень, тобто відхилення від стандартів не пов’язані з навмисним стороннім втручанням, вони періодично фіксуються в питній воді і свідчать про недосконалість очисних споруд або ж їх відсутність. Йдеться про мутність, вміст заліза, загальне мікробне число, ЗКФ (загальні коліформи), Е-coli. Після кип’ятіння, відстоювання цю воду можна використовувати за призначенням без обмежень. Питна вода із джерел нецентралізованого водопостачання, якість якої напряму пов’язана з погодними умовами та правилами експлуатації таких об’єктів їх власниками, досліджується в плановому порядку, інформує ДУ «Закарпатський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України».

Підприємство здає в оренду приміщення магазинів у селах Ужгородського району:  с. Тийглаш, вул. С. Іштвана, б. 55;  с. Галоч, вул. Головна, б. 35;  с. Малі Селменці, б. 69 А  Довідки за телефоном +380507711393.

289-ти переселенців. Вони представляють галузі переробної промисловості, оптової та роздрібної торгівлі, охорони здоров’я та надання соціальної допомоги, тимчасового розміщення й організації харчування тощо. Подати заяву на отримання компенсації можна через портал «Дія» або звернувшись до будь-якого центру зайнятості. Гаряча лінія для роботодавців працює за номером 095-426-11-58. Продам цегляний, 2-поверховий 5-кімнатний житловий будинок із земельною ділянкою, площею 5 соток. Є мансарда, придатна для проживання, сарай, дроварня, фруктові дерева, своя котельня, Ужгород, р-н Будинку побуту. Можна під бізнес. Ціна за домовленістю. Тел.

0996470482, Ілля Михайлович.

ПРОДАЄТЬСЯ цегляний будинок у Іршаві, розташований у центральній частині міста, в тихому мікрорайоні з приватною забудовою. Поблизу – супермаркет, мінімаркети, школа. Збудований на початку 1980-х, 7 років тому поміняна покрівля з жерсті, є нові металопластикові вікна та вхідні двері, сучасна система газового опалення, а в одній із кімнат – ще й кахельна піч. Ділянка – 15 соток, на яких – город, виноградник, сад. Також є літня кухня, гараж, приміщення для домашньої худоби й птиці, погріб для зберігання продуктів. Центральне водопостачання та каналізація, газове опалення, є колодязь. Будинок складається з кухні й семи кімнат (три на 1-му поверсі, чотири – на 2-му), висота стін – 2,75 м, є балкон і лоджія. Загальна площа двох поверхів – 194 кв. м, плюс цокольний (сухий і комфортний), який теж можна переобладнати під житлові приміщення, – 95 кв. м. Загалом – 289 кв. м. Також за будинком на відстані 2 км закріплені 10 соток сільськогосподарської землі на околиці Іршави. Будинок повністю придатний для проживання, всі комунікації працюють, однак за бажанням у ньому можна зробити косметичний ремонт і поміняти старі міжкімнатні двері. Ціна за домовленістю. Тел.

(096) 376-51-64 (Ярослав).

НЗ

ВІСТІ З ФРОНТУ 7

№29 (4993)

30 липня 2022 року

TT 128 БРИГАДА В ОБЛИЧЧЯХ

«НАЙВАЖЧЕ ПЕРЕЖИТИ АРТИЛЕРІЙСЬКІ ОБСТРІЛИ. БУВАЛИ МОМЕНТИ, КОЛИ ПОДУМАЄШ, – ЦЕ ВСЕ ПОТІМ СТРАХ ПРОХОДИТЬ, ТИ ГОТОВИЙ ДО БОЮ» П

опри те, що Закарпаття знаходиться в глибокому тилу, краяни ревно й напружено стежать за подіями на фронті, допомагають, чим можуть: в кожного є рідні, близькі чи знайомі, котрі зараз на передовій протистоять російським окупантам. Уявити, що там коїться, нам важко, але ту атмосферу передають розповіді воїнів у рубриці «128 бригада в обличчях», яку веде офіцер Закарпатського легіону Ярослав Галас.

«ПІДБИТИЙ МНОЮ «КА-52» ПЕРЕВЕРНУВСЯ В ПОВІТРІ Й ВІДЛЕТІВ ЗА ПОСАДКУ…»

Євген, оператор ПЗРК, солдат: «За два з половиною місяця до вторгнення Росії я звільнився зі строкової служби в ЗСУ і в перший же день війни, 24 лютого, прийшов у військ­ комат. Я із Закарпаття, тому отримав направлення в 128- му окрему гірсько-штурмову бригаду. На строковій службі був стрільцем-зенітником, умів працювати з переносним зенітно-ракетним комплексом «Ігла» і тут теж став оператором ПЗРК. На передових позиціях із середині березня. Тоді по нас дуже активно працювала російська авіація – літаки-штурмовики «СУ-25», вертольоти «Мі-8» та «Ка-52» («Алігатори»). Останній особливо небезпечний – новітній, має на озброєнні гарматну установку з лазерною системою наведення, протитанковий ракетний комплекс, авіабомби та іншу зброю. Обстріли з повітря були по кілька разів на день, крім того, наші позиції накривала арта, мінометка, танки. Того дня після чергового обстрілу я сидів у бліндажі, коли почув вигук: «Повітря! Вертушки!». Вибігаю з «Іглою» і бачу, як «Ка-52» залітає за посадку й розвертається. Знімаю з ПЗРК кришку, намагаюся захопити ціль, і тут із-за посадки вилітають ще два гелікоптери – «Ка-52» та «Мі-8». Усі три вишикувалися в одну лінію на віддалі близько двох кілометрів від нас – «Мі-8» посередині, «Ка-52» по боках. Вони готувалися відкрити вогонь по наших позиціях, але я перший захопив

ціль – крайній «Ка52» – і зробив пуск. Як тільки пролунав постріл, вертушки розлетілися, однак ракета вже захопила ціль і влучила. Підбитий «Ка-52» перевернувся в повітрі догори пузом і зі шлейфом диму відлетів за посадку. А через дві хвилини звідти повалив густий стовп чорного диму. Момент влучення і дим бачили всі мої товариші, однак у ті дні наша розвідка не запускала дрони, тому підтвердження збитого «Ка-52» довгий час не було. Тільки через кілька тижнів на наші позиції прийшла «спецура» зі своїм безпілотником, знайшла залишки вертушки й підтвердила знищення цілі. Втратити такий вертоліт надзвичайно дорого, він коштує понад 16 мільйонів доларів, тому після цього російська авіація працювала дуже обережно. Зате посилилися артилерійські, мінометні й танкові обстріли. За наступні кілька тижнів у мене були чотири контузії. Перший раз за три метри вибухнула міна. Я впав у бліндаж, тому вцілів. Вдруге нашу позицію рівняли два танки й міномет, втретє – в повітрі наді мною вибухнув касетний боєприпас, і мене накрила вибухова хвиля. Четверта контузія була найважча – за 5 метрів вибухнув 152-міліметровий артилерійський снаряд. Я був у окопі, інакше від мене нічого не залишилося б. Після останньої контузії мене доставили в госпіталь, а потім дали кілька тижнів реабілітації. Я зміг поїхати до бабусі на Закарпаття і як слід відпочити в тиші. А зараз знову готовий до бою».

«ЦЕ ВОРОГ, КОТРИЙ ПРИЙШОВ НА НАШУ ЗЕМЛЮ, І ЙОГО НЕОБХІДНО ЗНИЩИТИ» Іван, стрілець, солдат: «Я з Чернівців, до повномасштабної війни був на заробітках у Чехії, працював зварювальником. Строкову службу не проходив, але коли Росія вторглася в Україну, сам пішов у військ­ комат і попросився в бойову частину. Так потрапив у 128-му бригаду. Серед моїх знайомих багато добровольців.

Чопська міська рада оголошує конкурс на заміщення: - вакантної посади спеціаліста І категорії відділу міського господарства Чопської міської ради Ужгородського району Закарпатської області У конкурсі можуть брати участь громадяни України, які мають вищу освіту за освiтньо-квалiфiкацiйним рівнем не нижче ступеня бакалавра, без вимог до стажу, вільно володіють державною мовою та мають навички роботи на комп’ютері, здатні за своїми діловими і моральними якостями, освітнім і професійним рівнем виконувати відповідні посадові обов’язки. Документи, що подаються для участі у конкурсі: заява про участь у конкурсі, заповнена особова картка (форми П-2ДС) з відповідними додатками, дві фотокартки розміром 3х4 см, копія документа, який посвідчує особу, копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого

Два місяці ми проходили інтенсивну бойову підготовку на полігонах. Нас учили стріляти з різних видів зброї, тактику ведення міських боїв, переміщення в парах, надання невідкладної допомоги. А затим перекинули на бойову позицію. Там було дуже гаряче, в перший же день нас обстріляла ворожа арта і танки, з повітря накрили вертольоти й «СУшки», затим росіяни пішли на штурм. Але ми відкинули їх. За весь цей час найближче вороги підходили до нас на 70 метрів. Це була диверсійно-розвідувальна група, яка виявляла наші позиції. Вони відкривали по нас вогонь, ми відстрілювалися, а після цього по наших вогневих точках прилітали міни. Під час одного такого ближнього бою ми підстрелили двох росіян, за ними пізніше приповзли з посадки й відтягнули. Найважче пережити артилерійські й мінометні обстріли, бували моменти, коли подумаєш, – ну, це все. А потім страх проходить, і ти знову готовий до бою. Я багато разів стріляв по росіянах на ураження. Не було ніякого психологічного бар’єра – тільки чітке розуміння, що це ворог, котрий прийшов на нашу землю, і його необхідно знищити. Іншого не дано. Зв’язок у тій місцевості дуже поганий, усі ближні телекомунікаційні вишки знищені обстрілами. То раз на пару днів я відходив на безпечну дистанцію, залазив на дерево, ловив зв’язок і коротко говорив своїм рідним: «Я живий-здоровий, зі мною все добре».

ракт із ЗСУ. Але не встиг – менш як за три місяці почалася повномасштабна війна. Я одразу пішов у військкомат, а оскільки сам із Чернівців, потрапив у 128-му бригаду. Можу сказати, що війна й строкова служба – абсолютно різні речі. Тут гинуть люди й дуже швидко приходить розуміння – або ти, або тебе. Але строкова служба пригодилася, мене не треба було вчити елементарним речам, навпаки, – я сам підказував бійцям щось по тактичній чи вогневій підготовці. Ми стояли посеред поля за населеними пунктами, нас часто обстрілювали з «Градів», танків, а потім із повітря російські вертушки. Вилетять із-за посадки, відстріляють боєкомплект – і зразу сховаються. Діяли хитро, не підлітали на відстань досяжності наших зенітно-ракетних комплексів. Я крикну: «Повітря!», ми всі падаємо в траншеї, ховаємося в бліндажі. А через хвилину знову готові до бою. Бувало й так, що росіяни діяли дуже примітивно: повзе до нас група по мінному полю й починає підриватися – по 10 – 15 чоловік. А наші кулеметники їх добивають. Безглузді втрати з їхнього боку. Але мені їх зовсім не шкода. Ночували ми в бліндажах, іноді спали у броніках, тому що обстрілювали нас часто й по ночах. Але нічого страшного.

«ТУТ ДУЖЕ ШВИДКО ПРИХОДИТЬ РОЗУМІННЯ – АБО ТИ, АБО ТЕБЕ…» Петро, старший солдат: «У 2021 році я проходив строкову службу, звільнився в листопаді й планував після невеликого відпочинку підписати конт­

самоврядування (кандидата на посаду), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством, копії документів про освіту (підвищення кваліфікації, присвоєння вченого звання, присудження наукового ступеня), копія військового квитка (для військовозобов’язаних), копію документа про повну загальну середню освіту за умови, що такий документ підтверджує вивчення особою української мови як навчального предмета (дисципліни); або копію державного сертифіката про рівень володіння державною мовою, що видається національною комісією зі стандартів державної мови. Додаткова інформація щодо основних функціональних обов’язків, розміру та умов оплати праці надається начальником відділу кадрової роботи за адресою: м. Чоп, вулиця Берег, 2, кабінет № 10 або за телефоном 0312 71 12 42. Термін, протягом якого приймаються заяви, становить 30 днів із дати опублікування оголошення.

Я хочу, щоб мої рідні й близькі жили у вільній країні, на вільній землі, в нормальній цивілізації. І готовий заради цього витерпіти що завгодно!».

«НОВЕНЬКИМ МИ КАЖЕМО: «ТИ НАШ БРАТ? НІ? ТО ПОМОЖЕМО НИМ СТАТИ» Андрій, сержант, позивний «Батя»: «Я зі Львівщини, мені 50 років, але як тільки Росія напала на Україну, одразу прийшов у військкомат і попросився в 128-му бригаду. Маю тут хороших знайомих, тому знаю, що це досвідчена й загартована в боях військова частина. В моїх обов’язках – доставляти на передок боєкомплект, продукти й готову їжу, також

займаюся транспортом, працюю з людьми. У нас дуже різношерстий колектив – є колишні вчителі, залізничники, зварювальники, бізнесмени, ІТшники… Люди різного віку, з різною освітою і з різних регіонів, а зараз усі – штурмовики нашої бригади. Коли прибувають новенькі, ми кажемо: «Ти наш брат? Ні? То поможемо ним стати. Але без примусу». Я з повагою ставлюся до всіх хлопців за те, що вони не відсиджуються по домівках, а прийшли сюди захищати свою країну. Тут багато молодих, і я сприймаю свій підрозділ, наче своїх дітей. Після перших боїв дехто настраханий, але з часом страх проходить, залишається рішучість. Відчуваю, що мені вдалося вписатися в колектив, недарма бійці дали позивний «Батя». Самі придумали, ніхто не підказував… Своє 50-річчя я відзначив тут, на передовій. Хлопці підготували сюрприз – покликали увечері: «Ходи, Батя, потрібна твоя допомога». Виходжу, а там машина з колонкою й музичним вітанням і трилітрова пляшка «Шампанського». Ми ні грама не випили, мене облили тим шампанським, як гонщиків у «Формулі-1». Ось такий гарний ювілей. Скільки ще тут пробудемо? Поки не передушимо тих гадів. А після цього можна й додому, до своїх рідних».

Шановні споживачі послуг ТОВ «АВЕ Ужгород», які надаються на території населених пунктів Чопської міської територіальної громади ТОВ «АВЕ Ужгород» повідомляє, що згідно з рішенням Виконавчого комітету Чопської міської ради від 26.07.2022 року №229 «Про коригування тарифів на послуги з поводження з побутовими відходами» змінено тариф на послуги з поводження з побутовими відходами на території Чопської міської територіальної громади, який набуває чинності з 01.08.2022 року і становить 287,00 грн. з ПДВ за 1 м куб. для всіх категорій споживачів (у т. ч. вартість захоронення ТПВ). Із повним текстом прийнятого рішення можна ознайомитись за посиланням: https://chop-rada.gov.ua/docs/ Причинами зміни тарифу на послуги з вивезення твердих побутових відходів у першу чергу є значний ріст цін на основний матеріальний ресурс – собівартість палива збільшилась на 170,01%. З повагою – адміністрація ТОВ «АВЕ Ужгород»

8 ГЕОПОЛІТИКА

№29 (4993)

30 липня 2022 року

TT ВИБІР РЕДАКЦІЇ

ЯК ПОСИЛЮЮТЬСЯ КРАЇНИ ЄВРОПИ НА ТЛІ РОСІЙСЬКОЇ ЗАГРОЗИ А

льянс більше не може дотримуватися своєї попередньої політики, що базувалася на Акті НАТО – Росія 1997 року і виключала постійне розміщення бойових сил союзників на територіях нових членів. Своїм нападом на Україну Росія порушила основоположний принцип цього Акта – мирне вирішення суперечок. Концепція ротаційного розгортання в Центральній і Східній Європі більше не підходить, враховуючи масштаби агресивних дій РФ, які зробили такі зміни необхідними. Збільшувати чисельність збройних сил США в Європі на тлі загострення в Тихоокеанському регіоні Вашингтону дедалі складніше. Отже, європейські союзники по НАТО повинні посилювати власні оборонні спроможності та робити внесок у колективну безпеку Альянсу. Як деякі з них справляються з цим завданням – йдеться в матеріалі LB.ua.

ців. Німецька армія, авіація і флот довгий час були змушені працювати в умовах дефіциту техніки. Наразі їм не вистачає танків, вертольотів, бронежилетів, рюкзаків і приладів нічного бачення, навіть теплої білизни для підрозділів на східному фланзі НАТО. Наприкінці лютого оголошено про створення спецфонду в €100 мільярдів для нового обладнання. В планах Німеччини й розвиток космічної системи раннього попередження, водночас майже чверть від спецфонду витратять на військово-

ПОЛЬЩА – ЛІДЕР СХІДНОГО ФЛАНГУ НАТО За даними The Military Balance 2021, польська армія налічувала 114 тисяч військовослужбовців. Проте торік у жовтні віце-прем’єр Ярослав Качинський і міністр оборони Маріуш Блащак представили план збільшення оборонного бюджету, за яким розмір польського війська мають наростити до 250 тисяч солдатів та 50 тисяч резервістів і відновити обов’язкову строкову службу. Але після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Польща вирішила збільшити загальну чисельність війська до 400 тисяч. Водночас, за словами лідера правлячої партії «Право і справедливість» Ярослава Качинського, Варшава планує підняти витрати на оборону – з нинішніх 2,4% ВВП до 3% у 2023-му, а згодом – до 5%. Якщо інші союзники не підвищать свої видатки на оборону, країна стане лідером серед НАТО у цьому плані. Раніше Сейм Польщі ухвалив поправки до закону про захист Вітчизни, які покликані швидше накопичувати кошти на модернізацію армії та передбачають можливість брати участь у військових програмах, що реалізуються через НАТО. Це дозволить отримати доступ до більшого ринку модернізації. Наразі в Польщі діє Оборонна концепція, що передбачає реформування збройних сил до 2032 року, коли вони мають стати одними з найсучасніших і найчисленніших у Європі. Окремий акцент робиться на розвитку сил територіальної оборони. До 2032 р. Польща планує активувати нові системи протиповітряної та протиракетної оборони, закуплені за програмами «Нарев» і «Вісла». Передбачено збільшення інвестицій у розвиток технологій радіоелектронної боротьби. Вирішальною ланкою польських сил стримування будуть повітряні сили, оснащені високоточною зброєю великої дальності, та бойова авіація 5-го покоління, чисельність якої невпинно нарощуватимуть. За рахунок посилення берегових ракетних підрозділів, пілотованих і безпілотних розвідувальних платформ, сучасних протимінних засобів і підводних човнів Варшава значно збільшує свої можливості захисту узбережжя. Щоб ефективно виконати цей стратегічний план, Польща планує вдосконалювати власну оборонну промисловість. А ще – закупити нові артилерійські системи залпового вогню, 32 американських винищувачі F-35, 250 танків M1A2 SEPv3 (Abrams), 8 батарей ЗРК Patriot і близько 500 нових основних бойових танків. На виконання цього в квітні підписали угоду про придбання у США 250 Abrams, які надійдуть на заміну 240 модернізованим танкам Т-72, що мають бути передані Україні. Також Варшава збирається купити у Сполучених Штатів не менше 500 високомобільних реактивних систем залпового вогню HIMARS. На саміті НАТО в Мадриді Польща наполягала на збільшенні військової присутності Альянсу на своїй території. В будь-якому разі Польща зараз є лідером східного флангу НАТО, стрімко озброюється сама і, водночас, допомагає зброєю Україні, за що їм велика подяка.

У ФІНЛЯНДІЇ – ОДНА З НАЙПОТУЖНІШИХ АРМІЙ ЄВРОПИ Нині збройні сили Фінляндії, населення якої складає близько 5,5 млн осіб, налічують десь 280 тисяч основних сил та до 870 000 підготовлених резервістів; її артилерія вважається однією з найпотужніших у Європі. На відміну від багатьох країн Заходу, після завершення холодної війни Фінляндія не скасовувала загаль-

~~Ракета «земля – повітря» С-125 польської армії під час навчань НАТО з протиповітряної та протиракетної оборони Ramstein Legacy 2022 на полігоні в Устці, 9 червня 2022 року. Фото EPA/UPG. ний призов. Витрати на оборону країни становлять приблизно 2% ВВП. У 2022-му оборонний бюджет Фінляндії сягне 5,1 мільярда євро, збільшившись десь на 0,2 мільярда порівняно з попереднім роком. Таке стрімке зростання можна пояснити закупівлею нових американських винищувачів п’ятого покоління F-35 на понад €1,5 млрд. Йдеться про заміну нинішніх трохи застарілих американських палубних винищувачів Hornet новими суднами до 2025 року. У квітні цього року Гельсінкі оголосили про значне збільшення військових витрат через широкомасштабне вторгнення Росії в Україну. Додаткові кошти, загалом 2,2 млрд євро, розподілять на 4 роки, при цьому в 2023-му на потреби оборони дадуть €788 млн. Уряд оголосив про екстрені витрати на оборону в розмірі понад 2 мільярди євро, в основному на озброєння та навчання, що становить приблизно 70-відсоткове збільшення порівняно зі звичайним військовим бюджетом-2022. Уряд Фінляндії оголосив про намір витратити приблизно €1,7 мільярда на «довгострокові закупівлі» військових матеріалів у 2022 – 2027 роках: протитанкової та зенітної зброї, бойової техніки, артилерійських боєприпасів, матеріалів для польового обслуговування та ракет для морської та протиповітряної оборони. Нещодавно країна замовила 4 нові військові кораблі та 64 винищувачі F-35. Крім того, готується закупити в Ізраїлю зенітно-ракетні комплекси. Фінляндія, яка разом зі Швецією перебуває на порозі вступу до НАТО, вже має одну з найпотужніших армій на континенті. Її артилерія є найбільшою серед країн Західної Європи з приблизно 1500 різних систем, а сухопутна армія – друга за чисельністю в Європі після Туреччини.

НІМЕЧЧИНА МОДЕРНІЗУЄ ВІЙСЬКА Відповідно до The Military Balance 2021, штат Бундесверу складає 183 000 військовослужбовців. Німеччина – третя за обсягом військових витрат у Центральній і Західній Європі після Великої Британії та Франції: торік вони становили 51 мільярд євро, або 1,5% ВВП. На 2022-й країна виділила для міноборони бюджет у €53 млрд. У світлі російського широкомасштабного вторгнення в Україну ФРН вирішила поступово збільшити свої витрати на оборону до понад 2% від ВВП, починаючи з 2024-го. Щоб досягти цілі НАТО у 2%, Берліну потрібно буде витрачати близько 70 мільярдів євро на рік. Бундесвер хоче збільшити свою чисельність до 203 тис. військовослужбов-

морський флот, зокрема на закупку нових кораблів та підводних човнів. НАТО очікує від Німеччини провідної ролі у забезпеченні безпеки Балтійського моря. Як зазначив канцлер ФРН, країна скоро матиме найбільшу регулярну армію в Європі в рамках НАТО, а наступне покоління винищувачів і танків має бути створене в Європі спільно з партнерами, зокрема з Францією. Кошти зі спецфонду планується інвестувати в перспективні спільні європейські програми. Йдеться, насамперед, про розробку винищувача нового покоління FCAS (в цьому проєкті також бере участь Франція та Іспанія), оновлення парку танків та проєктування нових підводних човнів у співпраці з Норвегією тощо. Ще в квітні 2020-го Міноборони Німеччини заявило, що хоче замінити свій застарілий парк літаків Tornado на змішаний із Eurofighter, Boeing F/A-18E/F Super Hornet і EA-18G Growler. Бундесвер почав отримувати Tornado в 1981-му і має намір вивести їх із експлуатації не пізніше 2030-го.

ІСПАНІЯ – СТАВКА НА ТЕХНІКУ Збройні сили Іспанії наразі мають 133 тисячі військовослужбовців, займаючи сьому сходинку серед європейських країн НАТО. Військові витрати становлять 1,02% ВВП, що є найнижчим показником серед усіх членів Альянсу, крім Люксембургу. Оборонний бюджет-2022 становить 12,9 млрд євро. Прем’єр-міністр Педро Санчес заявив під час саміту в Мадриді, що Іспанія майже подвоїть витрати на оборону до 2029-го. Так країна реагує на цьогорічне широкомасштабне вторгнення РФ до України. І вже цього року додатково виділяє мільярд євро в рамках цього зобов’язання. Рівень витрат в 2% ВВП в 2029-му означитиме поступове збільшення військового бюджету Іспанії до 22 – 24 мільярдів євро. Проте оголошень про збільшення штатної чисельності іспанських збройних сил не було. Враховуючи істотний бюджетний дефіцит, акцент вирішили зробити на модернізації. Слід визнати, що за останні десятиліття Мадрид збільшував інвестиції в озброєння: якщо в 1996-му вони становили 1,5 млрд євро, то в 2022 р. – €4,5 млрд. Цьогоріч у червні було оголошено, що Іспанія придбала 20 винищувачів Eurofighter за 2 мільярди євро, які замінять застарілі іспанські F-18 Hornet, що базуються на авіабазі Гандо на Канарських островах, і поповнять дві ескадрильї літаків Typhoon на континенті. У 2022-му модернізація концентрується на таких програмах: •

НЗ

розробка винищувача нового покоління FCAS, в якому Іспанія разом із Францією та Німеччиною бере участь на суму 2,5 млрд євро; • придбання трьох літаків A330 багатоцільового заправника в повітрі за вартістю 810 млн євро й гелікоптерів H135 для Нацгвардії вартістю €178 млн; • замовлене судно морської дії BAM-IS за 166,46 млн євро. Стосовно збільшення присутності союзників, то, за підсумками Мадридського саміту НАТО, вирішили, що США відправляють два додаткові есмінці на спільну американо-іспанську базу Рота.

РУМУНІЯ – ЧАС МОДЕРНІЗУВАТИ ФЛОТ Збройні сили Румунії становлять 68 500 осіб. Ще 56 тисяч підготовлених резервістів можуть призвати у випадку війни. Починаючи з 2017-го країна досягла показника у 2% ВВП витрат на оборону, на 2022-й вони становлять 5,5 млрд євро. Останніми роками тут робили акцент на оновленні сухопутної компоненти – модернізації того, що залишилося у спадок від Варшавського договору, та закупівлі сучасної техніки західного виробництва. Зокрема замовили 54 HIMARS, перші з яких почали надходити торік. В березні-2021 президент Румунії оголосив про необхідність збільшити витрати на оборону до 2,5% від ВВП. До 2026-го Бухарест планує витратити €9,8 млрд на зміцнення свого оборонного потенціалу. Додаткове фінансування сприятиме поновленню програми виробництва бронетехніки Румунія-Rheinmetall Agilis. Втім, основний акцент країна наразі робить на модернізації ВПС. Наприкінці грудня 2021-го парламент Румунії надав попередній дозвіл на початок процедури закупівлі 32-х американських винищувачів F-16 зі складу ПС Норвегії, а також пакета обладнання та послуг із їхньої модернізації в США. Бюджет на це – близько 454 млн євро. Ці літаки, одночасно із закупленими в попереднє десятиліття в Португалії F-16, покликані повністю замінити МіГ-21. З наступного року Румунія має намір розпочати закупівлю гелікоптерів для сухопутних військ. В липні ж оголосили, що хочуть придбати французькі підводні човни Scorpene та французькі гелікоптери. Військово-морський флот країни є найменш модернізованим зі всіх родів військ. Тут є власна «корветна програма» – Франція має збудувати 4 кораблі за проєктом Gowind-2500, але ініціатива досі не оформлена у вигляді укладеного контракту. В частині протиповітряної оборони Румунія розпочала перехід на ЗРК Patriot (перший комплекс прийняли в 2020-му), але основу досі складають радянські С-125 та їхні американські однолітки MIM-23 Hawk. У травні-2021 стало відомо, що в країні на заводі Romarm у Плоєшті вироблятимуть ракети-перехоплювачі SkyCeptor для ЗРК Patriot, їх поставлятимуть на внутрішній та зовнішні ринки. НАТО має багатонаціональні сухопутні сили чисельністю до 4 000 військовослужбовців у Румунії, тут розміщена і станція протиповітряної оборони США від балістичних ракет. З 2016-го там також дислокований польський контингент, чисельність якого не перевищує один механізований батальйон. Цьогоріч Альянс вирішив збільшити передову присутність у Румунії за рахунок тисячі військових США. З травня в країні розпочався процес створення нової бойової групи НАТО, який завершиться ближче до 2023-го. *** Війна Росії в Україні викликала активну відповідь європейських держав. Плани Німеччини інвестувати €100 мільярдів в оборону знаменують серйозну зміну в політиці та розворот від десятилітньої тенденції до скорочення військових витрат. Бельгія, Румунія, Польща, Італія, Іспанія, Нідерланди, Латвія, Естонія, Норвегія, Швеція та Фінляндія також оголосили про збільшення оборонних бюджетів на 2022-й. Той факт, що члени ЄС заявили про збільшення витрат на оборону загалом приблизно на 200 млрд євро, є показовим. У Європі розгортається нова гонка озброєнь. Спостерігаючи за злочинами Кремля в Україні, європейські країни, як ніколи раніше, є солідарними у просуванні спільних оборонних ініціатив та розширенні військовотехнічної співпраці. Олександр КАЛІНІЧЕНКО, юрист-міжнародник, керівник проєкту «Нотатки атлантиста» Скорочений варіант, повну версію читайте на LB.ua

НЗ

АНТИСТРЕС 9

№29 (4993)

30 липня 2022 року

Мелене м’ясо Хлопець Прибережна част. дна моря

Штат США Рідне місто Флобера

Виступ зовніш. стіни будинку Дія

Рух повітря Місто в Білорусі

Падаюча зірка

Ранкова зірка

Отрута

Муз. твір

Мешканець Близького Сходу

Жир

Панцир

Вбрання священника

Норман для давніх русичів

Молоток Дружинник князя

Окуляри без дужок Нижня част. премета

Тулуб людини Блискітка

Розпиляний стовбур дерева

Посудина з дужкою

Паличка для гри на скрипці

Смердюча тваринка

Покрівля Різновид жупана

Рамка, оздоба

Вулкан на Сицилії Злак

Укр. парламент Кисла приправа

Жеребець

Пінний напій

Чорношкірий Збірка репродукцій

Живе срібло

Очеретяна жаба

Тур. письменник ... Гюндюз

Батьки подружжя Страва у підливі

Отава Король під шахом

Відділ у вагоні Джавахарлал ...

Президент Сирії

Пора року Філософ ... Декарт

Відповіді на завдання минулого номера

Житл. приміщ. на судні

Двгохвостий папуга

Монарх

Знайдіть 10 відмінностей

Дата офіційного опублікування в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля –27.07.2022 р Реєстраційний номер справи про оцінку впливу на довкілля планованої діяльності – 20226209609 ОГОЛОШЕННЯ про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля Повідомляємо про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, зазначеної в пункті 1 цього оголошення, з метою виявлення, збирання та врахування зауважень і пропозицій громадськості до планованої діяльності.

1. Планована діяльність Планована діяльність згідно з робочим проєктом «Регулювання русла р.Тересва в районі смт Тересва та с. Крива на території Тересвянської ОТГ Тячівського району Закарпатської області» розробленого ВКП «Закарпаттяводпроект» БУВР Тиси згідно із завдання на проєктування, акта обстеження ділянок, матеріалів інженерно-геодезичних вишукувань, проведених інженерних розрахунків та погоджених технічних рішень передбачає проведення експлуатаційних заходів із відновлення гідрологічного режиму та функціонування русла р. Тересва шляхом видалення твердих річкових наносів, очистки від деревних наносів та сміття на двох ділянках загальною довжиною 2524 м з метою створення стійкого в плані русла задля збільшення пропускної спроможності р. Тересва в період підняття рівнів води. Створення умов для зменшення шкідливої дії паводкових вод, стабілізації берегової лінії та зменшення розмивної сили водного потоку. Згідно з проєктом, необхідно провести регулювання русла р. Тересва шляхом його розчистки від наносів твердого стоку загальною кількістю 166641м3, відновленні берегової лінії шляхом влаштування двох напівзагат на ділянці №1 та засипки розмиву лівого берега загальною кількістю 40168м3 та плануванні площ при розчистці та засипці загальною кількістю 249224м2.

2. Суб’єкт господарювання ТОВ «ТЯЧІВСЬКА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ»… ЄДРПОУ 43935677 90570, Закарпатська обл., Тячівський р-н, с. Грушово, вул. Центральна, буд. 31, тел. +380 (67) 310-35-32, E-mail: varga.83@ ukr.net.

3. Уповноважений орган, який забезпечує проведення громадського обговорення Департамент екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації, 88008, м. Ужгород, пл. Народна 4, E-mail: central@ ecozakarpat.gov.ua, тел. (0312) 61-67-01, контактна особа Урись Ігор Омелянович.

4. Процедура прийняття рішення про провадження планованої діяльності та орган, який розглядатиме результати оцінки впливу на довкілля Отримання Висновку з оцінки впливу на довкілля, що видається Департаментом екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації.

5. Строки, тривалість та порядок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкіл-

ля, включаючи інформацію про час і місце всіх запланованих громадських слухань Тривалість громадського обговорення становить 25 робочих днів (не менше 25, але не більше 35 робочих днів) із моменту офіційного опублікування цього оголошення (зазначається в заголовку оголошення) та надання громадськості доступу до звіту з оцінки впливу на довкілля та іншої додаткової інформації, визначеної суб’єктом господарювання, що передається для видачі висновку з оцінки впливу на довкілля. Протягом усього строку громадського обговорення громадськість має право подавати будь-які зауваження або пропозиції, які, на її думку, стосуються планованої діяльності, без необхідності їх обґрунтування. Зауваження та пропозиції можуть подаватися в письмовій формі (в тому числі в електронному вигляді) та усно під час громадських слухань із внесенням до протоколу громадських слухань. Пропозиції, надані після встановленого строку, не розглядаються. Тимчасово, на період дії та в межах території карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби (СОVID-19), спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, до повного його скасування та протягом 30 днів із дня скасування карантину, громадські слухання не проводяться і не призначаються на дати, що припадають на цей період.

6. Уповноважений центральний орган або уповноважений територіальний орган, що забезпечує доступ до звіту з оцінки впливу на довкілля та іншої доступної інформації щодо планованої діяльності Департамент екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації, 88008, м. Ужгород, пл. Народна 4, E-mail: central@ ecozakarpat.gov.ua, тел. (0312) 61-67-01, контактна особа Урись Ігор Омелянович.

7. Уповноважений центральний орган або уповноважений територіальний орган, до якого надаються зауваження і пропозиції, та строки надання зауважень і пропозицій Департамент екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації, 88008, м. Ужгород, пл. Народна 4, E-mail: central@ ecozakarpat.gov.ua, тел. (0312) 61-67-01, контактна особа Урись Ігор Омелянович. Зауваження і пропозиції приймаються протягом усього строку громадського обговорення, зазначеного у абзаці другому пункту 5 цього оголошення.

8. Наявна екологічна інформація щодо планованої діяльності Звіт з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності на 77 аркушах.

9. Місце (місця) розміщення звіту з оцінки впливу на довкілля та іншої додаткової інформації (відмінне від приміщення, зазначеного в пункті 6 цього оголошення), а також час, із якого громадськість може ознайомитися з ними: з 29.07.2022 р. у приміщенні Тересвянської селищної ради за адресою: 90564, Закарпатська обл., Тячівський р-н, смт Тересва, вул. Народна, буд. 83, контактна особа – голова Тересвянської селищної ради – Грабарь Ігор Іванович.

Дата офіційного опублікування в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля – 27.07.2022 р. Реєстраційний номер справи про оцінку впливу на довкілля планованої діяльності – 20226209606 ОГОЛОШЕННЯ про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля Повідомляємо про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, зазначеної в пункті 1 цього оголошення, з метою виявлення, збирання та врахування зауважень і пропозицій громадськості до планованої діяльності.

1. Планована діяльність Планована діяльність згідно з робочим проєктом «Розчистка русла р.Тиса в районі ПЗ277-ПЗ278 в с. Грушово Тячівського району Закарпатської області» розробленого ВКП «Закарпаттяводпроект» БУВР Тиси згідно із завдання на проєктування, акта обстеження ділянок, матеріалів інженерно-геодезичних вишукувань, проведених інженерних розрахунків та погоджених технічних рішень передбачає проведення експлуатаційних заходів із відновлення гідрологічного режиму та функціонування русла р. Тиса шляхом видалення твердих річкових наносів, очистки від деревних наносів та сміття довжиною 700 м з метою створення стійкого в плані русла задля збільшення пропускної спроможності р. Тиса в період підняття рівнів води. Створення умов для зменшення шкідливої дії паводкових вод, стабілізації берегової лінії та зменшення розмивної сили водного потоку. Згідно з проєктом, необхідно провести розчистку русла від наносів твердого стоку загальним об’ємом 22946 м3, планування площ при розчистці русла складає 24143 м2.

2. Суб’єкт господарювання ТОВ «ТЯЧІВСЬКА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ»… ЄДРПОУ 43935677 90570, Закарпатська обл., Тячівський р-н, с. Грушово, вул. Центральна, буд. 31, тел. +380 (67) 310-35-32, E-mail: varga.83@ ukr.net.

3. Уповноважений орган, який забезпечує проведення громадського обговорення Департамент екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації, 88008, м. Ужгород, пл. Народна 4, E-mail: central@ ecozakarpat.gov.ua, тел. (0312) 61-67-01, контактна особа Урись Ігор Омелянович.

4. Процедура прийняття рішення про провадження планованої діяльності та орган, який розглядатиме результати оцінки впливу на довкілля Отримання Висновку з оцінки впливу на довкілля, що видається Департаментом екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації.

5. Строки, тривалість та порядок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля, включаючи інформацію про час і місце всіх запланованих громадських слухань

 До загадок 1) Висипати сочевицю в мішок шинкаря, перев’язати мотузкою посередині і вивернути навиворіт. Висипати горох у вивернутий навиворіт мішок, підставити мішок селянина, що звільнився, до того місця, звідки посипається сочевиця, якщо розв’язати зав’язану раніше мотузку, і висипати сочевицю назад у мішок селянина.

2) Бідолашні діти настільки заплуталися у календарних днях, що вийшли до школи в неділю вранці. 3) Якщо скласти всі бойові поранення, то вийде, що на 100 бійців доводиться 310 поранень. Тобто як мінімум 100 солдатів (не всі, звичайно, як частина від 310 поранень на людину з 400 можливих) втратили три частини тіла, а 10 (залишок, отриманий при розподілі 310 на 100) втратили всі 4 частини тіла. (Насправді втратити всі 4 частини тіла могли до 70 бійців). Ще один спосіб вирішити це завдання такий. Намалюйте в ряд 100 умовних частин тіла та порівняйте кількість різних видів поранень, відраховуючи їх із протилежних частин лінії. Таким чином, знайдіть, де в цьому ряду всі 4 види поранень перетинаються. Позначимо ліву сторону лінії «ЛС», праву сторону «ПС», а перетин значень «П». І отримаємо: 70ЛС та 75ПС, потім 45П 45ЛС та 85ПС, потім 30П 30ЛС та 80ПС, і, нарешті, побачимо, що 10П бійців втратили всі чотири частини тіла. 4) Дитинча жирафа. 5) 9 лавиць.

6) Тільки бабця, бо дідусі йшли їй назустріч, тобто з міста. Тривалість громадського обговорення становить 25 робочих днів (не менше 25, але не більше 35 робочих днів) із моменту офіційного опублікування цього оголошення (зазначається в заголовку оголошення) та надання громадськості доступу до звіту з оцінки впливу на довкілля та іншої додаткової інформації, визначеної суб’єктом господарювання, що передається для видачі висновку з оцінки впливу на довкілля. Протягом усього строку громадського обговорення громадськість має право подавати будь-які зауваження або пропозиції, які, на її думку, стосуються планованої діяльності, без необхідності їх обґрунтування. Зауваження та пропозиції можуть подаватися в письмовій формі (у тому числі в електронному вигляді) та усно під час громадських слухань із внесенням до протоколу громадських слухань. Пропозиції, надані після встановленого строку, не розглядаються. Тимчасово, на період дії та в межах території карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби (СОVID-19), спричиненої коронавірусом SARSCoV-2, до повного його скасування та протягом 30 днів із дня скасування карантину, громадські слухання не проводяться і не призначаються на дати, що припадають на цей період.

6. Уповноважений центральний орган або уповноважений територіальний орган, що забезпечує доступ до звіту з оцінки впливу на довкілля та іншої доступної інформації щодо планованої діяльності Департамент екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації, 88008, м. Ужгород, пл. Народна 4, E-mail: central@ ecozakarpat.gov.ua, тел. (0312) 61-67-01, контактна особа Урись Ігор Омелянович.

7. Уповноважений центральний орган або уповноважений територіальний орган, до якого надаються зауваження і пропозиції, та строки надання зауважень і пропозицій Департамент екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації, 88008, м. Ужгород, пл. Народна 4, E-mail: central@ ecozakarpat.gov.ua, тел. (0312) 61-67-01, контактна особа Урись Ігор Омелянович. Зауваження і пропозиції приймаються протягом усього строку громадського обговорення, зазначеного у абзаці другому пункту 5 цього оголошення.

8. Наявна екологічна інформація щодо планованої діяльності Звіт з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності на 72 аркушах.

9. Місце (місця) розміщення звіту з оцінки впливу на довкілля та іншої додаткової інформації (відмінне від приміщення, зазначеного в пункті 6 цього оголошення), а також час, з якого громадськість може ознайомитися з ними: з 29.07.2022 р. в приміщенні Грушівського старостинського округу за адресою: 90570, Закарпатська обл., Тячівський р-н, с. Грушово, вул. Головна, буд. 93, контактна особа – староста Грушівського старостинського округу – Опріш Василь Миколайович.

10 ЦІКАВИЙ СВІТ

№29 (4993)

30 липня 2022 року

TT ДАТА ТИЖНЯ

ВЕЛИКОМУ ТЕНОРУ «УКРАЇНСЬКОМУ СОЛОВЕЙКУ» БУЛИ ЧУЖІ МЕТУШНЯ ТА ПОМПЕЗНІСТЬ 29

липня 1999-го зупинилося серце «українського соловейка», як його називали, видатного тенора Анатолія Солов’яненка. Він підкорював найпрестижніші сцени світу, але його серце належало співвітчизникам: 30 років зачаровував своїм співом слухачів у Національному театрі опери та балету. Його життя сповнене неповторних барв і яскравих сюжетів.

«БУТИ АРТИСТОМ – СПРАВА НЕ НАДТО ПЕВНА»

Народився майбутній артист 25 вересня 1932-го в Донецьку. Батьки хлопчика співали в аматорських театрах, тож і Анатолій змалечку захоплювався музикою й грав у виставах. На льоту схоплював майже всі пісні, які чув по радіо й із патефона. Закінчуючи десятирічку, поривався «вивчитися на артиста», хоча зовсім не знався на нотах і не грав на жодному інструменті. Зачувши про синове бажання, мудрий тато порадив: «Бути артистом – справа не надто певна. Ще не відомо, як поведеться твій голос: сьогодні він є, а завтра нема. Їсти ж тобі щось треба буде, ще й сім’ю годувати. Хочеш мати надійний кусень хліба – вступай у наш політех. Інженером станеш. А там собі співай, скільки заманеться». У Донецькому політехнічному інституті Анатолій здобув фах інженера-конструктора. На шахту чи завод його не направили: залишили викладати у виші нарисну геометрію й креслення. Але любов до музики була непереборною: Солов’яненко в супроводі інструментального ансамблю почав виступати соло. За три роки пробує вступити в Ленінградську консерваторію, але провалює іспит і повертається додому. Тут знаходить свою долю – Світлану. Вони одружилися. «Ми познайомилися з Толею на роботі, в інституті. Я була лаборанткою на катедрі, а він викладачем. Ми жили в одній стороні, куди ходив один-єдиний трамвай. Їхати треба було хвилин 30, і ми часто опинялися там разом. Я добре пам’ятаю день, коли він вперше відкрито звернув на мене увагу. Це було 8 березня 1962-го. До речі, це був робочий день. Толя приніс мені шикарний букет квітів і запропонував провести додому. Для мене це було повною несподіванкою». У ректораті цінували молодого викладача, збиралися навіть відрядити до Москви в аспірантуру, та він відмовився – ще з четвертого курсу брав приватні уроки в чудового вокального педагога, відомого співака-тенора Олександра Коробейченка, про що нікому не зізнавався. «Із тебе може щось вийти, але це коштуватиме величезної праці», – сказав майстер, почувши спів Анатолія. Їхній тандем був унікальним. Учні взагалі обожнювали Олександра Миколайовича: той, хоч і був визнаним оперним співаком, сам шив собі костюми для спектаклів, ремонтував взуття, робив біжутерію для всієї театральної трупи. І практично на всіх сценах світу, крім Метрополітен-опера в НьюЙорку, А. Солов’яненко співав партію Герцога в костюмах, пошитих його вчителем. А ще – все життя зберігав зошит із назвою «Що потрібно знати для хорошого співу», в який вносив нотатки після кожного уроку в майстра. За 10 років у славетного педагога отримав рівно тисячу (!) уроків. Той попереджав Анатолія: щоб голос став професійним, доведеться витратити 6, а то й більше років. Упродовж десятиліття тричі на тиждень Солов’яненко відвідував «академію Коробейченка», ревно виконуючи всі настанови. Тільки на шостому році наполегливого навчання над постановкою голосу вчитель дозволив йому взятися за вивчення оперних партій.

ОВАЦІЮ ВЛАШТУВАЛИ ТАКУ, ЩО, ЗДАВАЛОСЯ, ВПАДЕ СТЕЛЯ

На київській сцені голос Солов’яненка вперше прозвучав у 1962-му під час звіту майстрів мистецтв і художніх колективів Донеччини в Жовтневому палаці культури. Він проспівав романс Радамеса з опери Верді «Аїда» і аріозо Каніо з опери Леонкавалло «Паяци». Овацію йому влаштували таку, що, здавалося, впаде стеля. То був справді зоряний час молодого виконавця. Вже наступного дня став стажистом Київського оперного театру, а невдовзі здобув право стажуватися в Мілані, в «Ла Скала». Відомий співак Д. Барра став наставником Анатолія і відкрив йому школу італійського бельканто. Впродовж трьох років проходив там вишкіл із іншими молодими співаками, що згодом стали гордістю сцени. Навчаючись у Італії, час від часу виступав у головних ролях у Києві. У 1963-му брав участь у виставі в Донецьку – шахтарі буквально засипали його квітами. І тоді він вивів на сцену свого вчителя, якому зал влаштував нечувану овацію. Обіймаючи учня, розчулений О. Коробейченко сказав: «Ти – частка мого життя, Толю. Ти – його продовження…». Солов’яненко знову їде на стажування до Італії й згодом бере участь у концерті разом із трупою театру «Ла Скала». 1965-го переміг у конкурсі естрадної пісні «Неаполь проти всіх». У тому ж році стає солістом Київського театру опери та балету. Постійно вдосконалюючи свою майстерність, Анатолій сформувався як ліричний тенор. Неперевершено володів італійським стилем, віртуозно виконуючи твори Д. Верді, Д. Пуччіні, тощо, найскладнішими з яких була партія Маріо Каварадоссі в опері «Тоска». А вершиною стала партія герцога в «Ріголетто». Пласідо Домінго і Лучано Паваротті захоплювалися талантом Солов’яненка. Окрім італійської манери виконання, оволодів і французькою: співав у операх Ж. Массне, Д. Обера, Ж. Бізе. Віртуозно виконував і партії українських – «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського, «Наталка Полтавка» М. Лисенка та багатьох інших. Особливе місце в душі співака займали композиції на вірші Тараса Шевченка. В українській пісні зумів передати душевність, щирість, простоту і природність почуттів. Він часто виступав у багатьох містах Союзу. Тут із великим хвилюванням зустрівся з тим, хто ще з дитячих літ став його кумиром, – із Іваном Козловським. Після концерту той щиро вітав земляка: «Ви, Анатолію, – як злиток золота. На вас чекає велике майбутнє». Так воно й сталося. За більш ніж 30 років роботи в Київському оперному Солов’яненко створив 18 оперних партій, записав 18 грамплатівок з аріями, романсами, піснями. Надважкою працею діставалися видатному майстрові сцени всенародне визнання, звання заслуженого й народного артиста України, народного артиста СРСР, лауреата колись найпрестижнішої Ленінської премії. З останньою в митця пов’язані особливі клопоти. Дехто не міг пережити, що колега удостоївся такої високої честі. Одні йому дорікали, що не співає радянських пісень і не

бере участі в сучасних операх, інші казали, що Солов’яненко без карбованця й рота не розкриє… І були посоромлені, коли Анатолій Борисович премію таки одержав і одразу перерахував у Фонд миру. Всю до копійки. «10 тисяч рублів – величезні гроші, але тато пережив війну, коли їхню сім’ю вивозили в евакуацію. Була дуже холодна зима, застудився, захворів, а потім дорогою помер його брат. І батько вирішив: «Хочу, щоб мої діти жили в мирі, бо нічого страшнішого за війну не бачив», – розповідав його син. Сам же співак повторював: «Я раб свого голосу. Чому так часто співаю безплатно або за мізерну платню? Тому що знаю: на мої концерти приходять прості люди, які неспроможні заплатити за квиток багато, але вони люблять це мистецтво, і, гадаю, завдячуючи їм, воно житиме». Солов’яненко співав і на стадіонах, передусім про зоряні українські ночі. Його слухали, затамувавши подих – ніхто не наважувався підспівувати.

ПОПРИ ЗАМАНЛИВІ ПРОПОЗИЦІЇ, НЕ ПРОМІНЯВ КИЇВ НА БІЛОКАМ’ЯНУ

А. Солов’яненка ще замолоду запрошували на головні тенорські ролі в московський Великий театр, уже й квартиру приготували неподалік. Та він не проміняв Київ на Білокам’яну. Не відставали від нього з цією пропозицією й пізніше. Особливо настирним був міністр культури СРСР Демічев. У 1970-х він відверто сказав: «Анатолію, якщо ти хочеш бути співаком зі світовим ім’ям, переїжджай до Москви. Погодься, ти живеш на узбіччі великої дороги. Чим тобі не приклад Іван Козловський? Його знає весь культурний світ. І ти будеш тут у центрі уваги, матимеш цікаві зарубіжні поїздки…». Високий партійний бос явно помилявся. Слава тенора з берегів Дніпра вже давно сягнула багатьох континентів світу. У 1977-му він перший із радянських оперних співаків одержав запрошення виступити в провідному театрі США – «Метрополітен-опера», де на головні ролі в партіях запрошують найзнаменитіших. У залі на 4000 глядачів Солов’яненко виступав упродовж сезону в дванадцяти спектаклях. Керівники театру шанобливо казали йому: «Такий сильний і красивий голос на нашій сцені ще не звучав. Ваші верхні ноти – незрівнянні». «Після виступу в Нью-Йорку до нього підійшов арт-директор «Метрополітен-опера» Річард Радзінський, зачарований майстерністю Анатолія, і наступного ж дня організував його прослуховування в «Метрополітен-опера». – згадує

дружина співака. – Коли головний диригент Джеймс Лівайн ознайомився з репертуаром чоловіка, став думати, як знайти віконце, щоб Толя виступив у них. Річ у тім, що їхній сезон починається в жовтні, й усі спектаклі розписані на п’ять років наперед. І «нішу» таки знайшли – в опері П. Масканьї «Сільська честь» у постановці знаменитого Франко Дзефіреллі. Запрошення надіслали в Держк о н ц е р т, а л е чоловікові про це навіть не повідомили. Коли надійшов повторний виклик, москвичі почали наводити безліч причин, чому в Нью-Йорк Анатолію їхати не треба. Але коли дирекція «Метрополітену» надіслала ще декілька телеграм на ім’я Солов’яненка з пропозицією виступити не лише в «Сільській честі», а й у «Кавалері троянд» Р. Штрауса, то, нарешті, чоловіка відпустили на гастролі в Америку»… До слова, туди його запрошували й на наступні сезони, але не судилося: почалися афганські події, розірвалися культурні й економічні відносини між СРСР та США. У 1967-му йому присвоїли звання заслуженого артиста УРСР, за вісім років по тому отримав народного артиста СРСР. Він часто гастролював світом. В Австралії підкреслювали, що «голос Солов’яненка має магічне забарвлення». Він виступав у Новій Зеландії, Бразилії, Аргентині, Канаді, Монголії та Японії, Німеччині, Бельгії, у Болгарії й на Кубі. Є в біографії Солов’яненка вельми примітна деталь: уже будучи народним артистом України й СРСР, у 1978-му закінчив Київську консерваторію ім. П. Чайковського. Поважні професори намагалися його «засипати», як це зазвичай буває на іспитах. А його творчий екзамен тривав упродовж усього життя, бо був не з тих, хто спочивав на лаврах. Щодня – інтенсивна зарядка, біг на далекі дистанції, розспівування і – пошук нових романсів, призабутих пісень.

ВИМУШЕНЕ ЗВІЛЬНЕННЯ БУЛО ДУЖЕ БОЛІСНИМ Якось, через 28 років після прем’єри в Київському театрі опери та балету, Анатолія Борисовича викликали в дирекцію і після бесіди він написав заяву про звільнення. «За два дні до вистави «Лючія ді Ламмермур» його просили заспівати у ній партію, розповідала С. Солов’яненко.

– Анатолій попросив афішу зі своїм іменем: «Хочу, щоб зал був повний. У порожньому співати не звик». Йому відмовили. «Тоді не співатиму». «І не треба, у нас немає зайвих грошей», – відповіли. Так його й звільнили. Коли оформляли пенсію, дівчина, яка готувала документи, опускала очі додолу. Пенсія народного артиста становила тоді 49 карбованців із копійками. Вимушене звільнення було для нього дуже болісним, згадує дружина співака: «Від тієї травми чоловік так i не оговтався. Артист, який своєю творчістю прославив Україну, виявився не потрібен рідному театру. А він же заради київської сцени пожертвував заманливими пропозиціями з

НЗ

різних театрів, не емігрував за кордон, хоча йому обіцяли фантастичні гонорари». Те, що після звільнення з опери Анатолій Борисович не впав у депресію, багато в чому заслуга керівництва Національної філармонії України. «Адже відлучити артиста від сцени – все одно, що перекрити кисень людині, – каже С. Солов’яненко. – Чоловік зізнавався, що іноді, прямуючи на концерт у філармонію, йшов далі, і тільки пройшовши квартал, розумів, що ноги несуть в оперу (Він не любив, щоб його возили в автомобілі, волів ходити пішки, налаштовуючись на виступ). І його сольні програми завжди проходили з аншлагами. Тому, коли раптово чоловік помер, ми з синами вирішили, що саме в Колонному залі ім. Лисенка відбудеться прощання з Анатолієм Борисовичем».

ЖИВИМ ПРОМІНЧИКОМ СЯЄ ПЛАНЕТА СОЛОВ’ЯНЕНКА Попри те, що його відлучили від театру, митець і на мить не поривав із оперною музикою, камерною і народною. Кожен новий концерт чи програма вимагали надзусиль і творчих мук. З його грудей на всю потугу полилися такі пісенні шедеври, як «Повій, вітре, на Вкраїну», «Місяць на небі», «Ой ти, дівчино…» та багато інших. А ще твори на слова Великого Кобзаря. До речі, вже наприкінці життя, у 1997-му, видатного співака вшанували Шевченківською премією. Він блискуче виступив із дванадцятьма сольними концертами в США й Канаді, а попереду на нього чекала Італія. Там його, лауреата конкурсу «Неаполь проти всіх», чекали з особливим нетерпінням. Затим – знову «Метрополітен-опера». А ще мріяв здійснити гастрольне турне Україною під аншлагом «Золоті голоси слов’янських народів». І неодмінно втілив би заповітну мрію, якби не спинилося його натхненне серце. Анатолій Солов’яненко не дожив двох місяців до 67-річчя. «Ніщо не пророкувало страшної біди. Чоловік був бадьорим і підтягнутим… Ділився враженнями про недавні виступи в Канаді та США, розповідав про майбутні гастролі в Італії (на 8 серпня в нас уже були квитки), про підготовку турне з сольними концертами містами України. Він прокинувся в чудовому настрої, якого в Толі я давно не бачила. Жартував, сміявся. Приготував сніданок і раптом вирішив поїхати на дачу. Не захотів, щоб я його підвезла. Добирався автобусом. Стояла виснажлива спека. Він сходив на річку, багато плавав. Потім сказав моїй мамі, що приляже відпочити до обіду – і вже не прокинувся. За висновком медиків, чоловік помер від обширного інфаркту. На серці були рубці від семи мікроінфарктів», – згадує дружина. В останню путь великого тенора проводжали тисячі людей. Труну виносили під громові оплески. Його поховали в Козині, недалеко від їхнього заміського будинку. «Йому були чужі метушня, помпезність. Нам одразу запропонували місце на Байковому кладовищі, але я завжди знала, що спокій він знаходив лише на дачі в Козині. Тепер Анатолій Борисович лежить під високою сосною, у чудовому, спокійному місці», – пояснює вдова. Подружжя виростило двох чудових синів – Андрія та Анатолія. Молодший пішов у батька. Нині він народний артист України, головний режисер Національної опери, лауреат Шевченківської премії. У 2008-му указом президента Віктора Ющенка Анатолію Солов’яненку посмертно присвоїли звання Героя України з удостоєнням ордена Держави. В Козині створено музей співака. І з далеких далей живим промінчиком сяє нам мала планета «6755», названа його ім’ям. Підготувала Оксана НАНАШІ

НЗ

ҐАЗДИНЬКА 11

№29 (4993)

30 липня 2022 року

TT РАДЯТЬ СПЕЦІАЛІСТИ

TT ВАШ САД

БРОНЗОВА ШКІРА БЕЗ ШКОДИ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я

ДАСТЬ ПАРОСТОК ЗА 15 ДНІВ

СЕКРЕТИ БЕЗПЕЧНОЇ ЗАСМАГИ: Дуже часто перебування на сонці в спекотний літній період закінчується не красивою засмагою, а опіками й червоними плямами на шкірі. Як цього уникнути? Засмагати корисно, адже коли ми знаходимося на сонечку в купальнику з відкритими частинами тіла, в нас починає синтезуватися вітамін D. Але важливо правильно вибирати час – вранці до 12.00 (а ще краще – до 11-ї) і ввечері після 16-ї, – говорять експерти. Якщо у вас світла чутлива шкіра, візьміть із собою на пляж парасольку – і вітамін D вироблятиметься, і засмага рівна, і опі-

ків не буде. Під прямими сонячними променями, особливо опівдні, краще не перебувати взагалі! Така засмага сприятиме старінню шкіри, появі пігментних плям. Прямий вплив сонячних променів на шкіру – це завжди стрес. Як захистити шкіру? За допомогою хорошого сонцезахисного крему з високими УФ-фільтрами. Якщо хочете, щоб засмага лягла рівно, приймайте бета-каротин. Якщо сонячного опіку уникнути не вдалося, є швидка допомога – олія лаванди. На

невелику ділянку можна наносити в чистому вигляді. На все тіло – в розбавленому з мигдальною або кокосовою олією (на 5 мл базової олії 10 крапель лавандової).

ЯКЩО ВАС ЗАКАЧУЄ В ТРАНСПОРТІ, А НЕМАЄ ТАБЛЕТОК І М’ЯТНИХ ЛЬОДЯНИКІВ

найвідоміша точка від заколисування. Вона знаходиться на внутрішній стороні зап’ястя, приблизно на відстані двох пальців від його вигину, прямо по центру між сухожиллями. Її масажування допоможе при нудоті та розладі шлунка, а також може мати заспокійливий ефект. Пупок. Давній метод, який допомагає багатьом, – як би

TT НА ЗАМІТКУ

АБИ МАЛИНА НЕ ВТРАТИЛА ФОРМУ І КОЛІР, КОЛИ ГОТУЄТЕ ВАРЕННЯ

З усіх ягід малина найбільше ризикує втратити форму під час приготування варення. Однак є кілька хитрощів,

які допоможуть цього уникнути. Не промивати водою. Хоча багатьом таке здається немислимим, але насправді це не завжди потрібно. Наприклад, якщо малина вирощена на власній дачі. Річ у тім, що через миття ягоди малини розвалюються, оскільки занадто активно вбирають рідину. Правильні пропорції цукру. Варення вийде ідеальним, якщо на кілограм ягід використовува-

це дивно не звучало, треба заклеїти пластирем пупок хрест навхрест ще перед поїздкою, і вас не буде захитувати взагалі. Що ще може допомогти при заколисуванні? У далеких поїздках спробуйте перервати подорож, щоб подихати свіжим повітрям, випити трохи холодної води і, якщо це реально, зробити коротку прогулянку. Можна відкрити вікно автомобіля. Бажано не дивитися на рухомі об’єкти, тому закрийте очі. Не намагайтеся читати. Уникайте важкої, гострої або жирної їжі та алкоголю до і під час мандрівки. Спробуйте заснути. Можна послухати аудіокнигу із закритими очима. Є деякі докази того, що відволікання мозку звуковими сигналами знижує чутливість до сигналів руху. ти кілограм цукру. Попередньо чисту суху малину потрібно засипати цукром і залишити на ніч. Особлива технологія готування. Перший спосіб. Якщо варити малинове варення традиційним способом, то можна попрощатися з красивою формою ягід. Тому найкраще довести малину з цукром до кипіння і вимкнути вогонь. Процедуру повторити тричі й розлити варення по стерилізованих банках. Другий спосіб. Після того, як малина з цукром настоїться протягом ночі, потрібно злити з неї сік, що утворився, і вилити його в каструлю. Рідину довести до кипіння та залити гарячим сиропом ягоди в ємності. Поставити на плиту і варити рівно п’ять хвилин із моменту закипання. Розлити гаряче варення по стерилізованих банках.

TT СПРОБУЙТЕ

ЩОБ ОГІРКИ ЗАЛИШАЛИСЯ СВІЖИМИ ПОНАД 2 МІСЯЦІ БЕЗ ОСОБЛИВИХ КЛОПОТІВ Є багато порад, які працюють зі змінним успіхом, а деякі й зовсім не приносять користі. Наприклад, намочують марлю, кладуть огірки і відправляють у пакет. Або кожен плід обертають паперовим рушником, кладуть у целофановий пакет і зберігають на полиці для овочів близько 14-ти днів. Більше позитивних відгуків від іншого методу. У пакет складають огірки стоячи, хвостиками вниз. Потім акуратно

Виберіть дуже стиглий персик – на межі гниття. Саме в ньому кісточка буде відкрита. Розріжте, дістаньте насіннячко з кісточки. Якщо не можете знайти такий плід, то кісточку доведеться акуратно розбити молотком, щоб не пошкодити насіннячко! Покладіть його в контейнер із прозорими стінками, щоб всередину надходило сонячне світло, на натуральну тканину. Змочіть пульверизатором, накрийте тканиною. Сильно заливати водою не потрібно. Щільно

закрийте кришку. Залиште в сонячному місці, однак без прямого потрапляння променів, на 2 тижні. Періодично можна відкривати та перевіряти, трохи зволожувати (не перестарайтеся!). Через 2 тижні деякі насінини проростуть. Зволожте їх і залиште ще на 2 тижні. Коли з’явиться довгий паросток, сміливо можна висаджувати – приживеться! Персикове дерево, вирощене з кісточки в таких умовах, зростатиме швидко й упевнено.

TT ЗАНОТУЙТЕ

ЯК ЗАХИСТИТИ ХЛІБ

TT КОРИСНІ ПОРАДИ

Ви їдете в транспорті, й до вас починає підкрадатися нудота. Як тільки вона виникає, стає важко заспокоїтися, адже здається, що вас у будь-який момент може вирвати. Ви волієте сидіти на передньому сидінні, щоб цього не сталося, але це не завжди можливо. На щастя, невеликий точковий масаж допоможе запобігти або пом’якшити заколисування. Акупресура – це лікування, подібне до акупунктури, оскільки воно засноване на китайській медицині і слідує дорожній карті енергетичних каналів у вашому тілі. Але замість того, щоб використовувати голки, ви масажуєте певні точки. Перикард 6 (він же «холодний живіт»). Це, напевно,

ПЕРСИКОВА КІСТОЧКА

наливають холодну воду, приблизно 2-3 см, щоб хвостики виявилися в ній. Зеленці від-

правляють у холодильник і періодично підливають воду. Зберігаються огірки так не більше 30 днів. А найтриваліше зберігання забезпечить такий спосіб. Огірки просушують, відправляють у пакет із блискавкоюзастібкою без доступу повітря. Кажуть, так плоди можуть пролежати в холодильнику 2 й навіть 2,5 місяця, зберігаючи смакові властивості настільки добре, що їх важко відрізнити від тільки-но зірваних із грядки.

ВІД ЦВІЛІ, ЯКЩО НЕМАЄ ХЛІБНИЦІ Дуже часто господині стикаються з такою проблемою, коли хліб ще не встиг зачерствіти, а на ньому вже з’явилися сліди від цвілі. Особливо часто ця неприємність трапляється при зберіганні в пластиковій хлібниці. Як з’ясувалося, вона не годиться для батона і булок. Правильна хлібниця має бути з дерева. Кращий варіант – ялівець. Однак через високу вартість це – не найдоступніший варіант. Зберігання хліба в холодильнику – теж не вихід. Тут він втрачає свій смак і аромат. Однак ідеально впораєть-

ся з покладеною на неї роллю звичайна каструля. Для того, щоб хліб не пліснявів, його слід завернути в лляний рушник, опустити на дно ємності та закрити кришкою. Сюди ж слід додати яблуко, очищену картоплину, кілька шматочків цукру або сіль.

TT ВАРТО ЗНАТИ

ЩО РОБИТИ, КОЛИ ПОМІДОРИ ПОТРІСКАЛИ

Помідори досить часто тріскаються на грядці. Відбуватися це може через підвищену вологість ґрунту, перегодовування добривами, часте видалення листя, нестачу елементів живлення і т. д. Але з якої би причини томати не потріскалися, з ними потрібно терміново щось робити. В ідеалі їх, звичайно, слід

якомога швидше вжити в їжу або переробити. Але якщо є необхідність такі помідори зберегти, робити це потрібно правильно, інакше вони швидко зіпсуються. Зберігаються вони погано через те, що ушкоджена оболонка пропускає всередину плодів шкідливі мікроорганізми, котрі сприяють швидкому загниванню, появі цвілі на місці тріщини. Ці томати для їжі вже непридатні, ми їх просто викидаємо. Зарадить у таких випадках звичайна кухонна сіль. Потрібно просто трохи присипати сіллю тріщину. Вона «законсервує» ушкодження й істотно продовжить термін зберігання розтрісканих помідорів.

TT ЛАЙФХАК

УБЕЗПЕЧУЄМО СЕБЕ І ТВАРИН ВІД «ВАМПІРІВ» В аптеках і магазинах є різні препарати, що відлякують і навіть убивчі для цієї кровососної братії, але хочеться чогось менш хімічного. І нехай такий метод не діє довгостроково, зате він не шкідливий, особливо для дитячого організму. Отже, щоб зробити настоянку, візміть 20 – 30 штук гвоздики й додайте 50 мл горілки. Щільно закрийте та залиште в темному місці на 10 діб. Засіб слід наносити невеликими порціями на відкриті ділянки тіла й навіть на одяг. Можна помістити у

пляшку з пульверизатором. Аромат гвоздики перебиває запах людського тіла та абсолютно не подобається комарам і кліщам. Настоянкою слід обрискувати також тварин.

ВІЙНА – НЕ ПРИВІД ТЕРПІТИ НАСИЛЬСТВО: ЯК ЗАХИСТИТИСЯ ВІД КРИВДНИКА? Повномасштабна війна загострила проблему домашнього насильства в Україні. Випадки фізичного, психологічного й іншого тиску існували й раніше, але під час війни потерпілі рідше звертаються по допомогу — мовляв, є важливіші проблеми. Де шукати захисту від проявів насильства? Розповідаємо історію юної мами Анжеліки про її шлях до життєвих змін. Анжеліка та її майбутній чоловік Олег познайомилися ще підлітками. Вже у 15 дівчина відчула перші прояви насильства. «Інколи він кричав на мене, психологічно тиснув. А я терпіла. Коли чоловік вперше підняв на мене руку, я переконувала себе, що “просто так вийшло”». У 16 Анжеліка завагітніла, й пара одружилася. Та навіть народження сина не змінило ситуацію, стосунки тільки погіршились. Олег зловживав алкоголем, працювати відмовлявся. Юній дівчині довелося утримувати сім’ю самотужки. Анжеліка бралася за будьяку роботу: працювала й на заводі, й у супермаркеті, й промоутером стартових пакетів мобільного зв’язку.

ства частіше та рідше звертаються по допомогу. Причина страху та мовчання жінок – невпевненість у спроможності самостійно забезпечувати себе та дітей. Крім того, більшість жінок, постраждалих від фізичного або сексуального насильства, відчули також і психологічний тиск. Кривдники можуть обмежувати жінок у спілкуванні з друзями та близькими, контролювати мобільний телефон та особисті листування, забороняти виходити з дому тощо. Особливо гостро проблема домашнього насильства проявляється зараз, під

 Знайдіть безпечне місце у приміщенні

та подумайте, як швидко вийти з будинку.

 Визначте місце, де за необхідності можна

залишитись на ніч (домівка друзів чи притулок для постраждалих), занотуйте адреси.

 Розкажіть про свою ситуацію людям,

яким довіряєте: друзям, родичам, колегам.

 Підтримуйте постійний зв’язок із близькою людиною та розповідайте їй, чи з вами все гаразд.

 Попередьте про можливу небезпеку сусідів

та попросіть їх у разі чого викликати поліцію.

 Тримайте в таємному місці «тривожну» сумку: оригінали або копії документів, певну суму грошей, запасний телефон із сім-картою, записані телефонні номери та адреси, одяг та ліки.

 Не залишайте інформацію, яка допоможе кривднику вас знайти.

 Дізнайтеся, чи є у вашому місті чи області

мобільна бригада соціально-психологічної допомоги, та зверніться до неї по додаткову консультацію.  Зателефонуйте на цілодобову Національну «гарячу лінію» з протидії домашньому насильству – 116 123 або до урядового колл-центру 15 15 47 47 (анонімно, безкоштовно та конфіденційно).

Водночас агресія її чоловіка зростала. Він бив Анжеліку руками й ногами, навіть тоді, коли та тримала восьмимісячного малюка. Це стало останньою краплею: молода мама вирішила більше не терпіти та пішла від чоловіка-аб’юзера. З малюком, без роботи та перспектив, вона звернулась по допомогу. Кар’єрна радниця хабу «Розірви коло», створеного за підтримки UNFPA, допомогла Анжеліці впоратись з емоціями та влаштуватися на безоплатні курси манікюру. Нині жінка працює майстринею манікюру та любить те, чим займається. Крім того, Анжеліка знову закохалася і зрозуміла, що стосунки можуть будуватися на взаємній повазі. Фізичне та психологічне насильство всі чотири роки, які вона була у шлюбі, Анжеліка терпіла лише через страх осуду з боку знайомих. На жаль, це вплинуло на розвиток її дитини: «Син погано реагує на гучні звуки. Інколи сильно нервує без причини». Рішення розірвати коло насильства стало єдиним правильним, і зараз Анжеліка щаслива в нових стосунках, а також професійно реалізована. ЯКОЮ Є СИТУАЦІЯ З ДОМАШНІМ НАСИЛЬСТВОМ В УКРАЇНІ Від фізичного насильства вдома в Україні щороку страждають понад 1,8 млн жінок. І лише 10% з них звертаються по допомогу. Дослідження Фонду ООН у галузі народонаселення (2021 р.) свідчить: 80% українців вважають, що жінка не повинна «закривати очі» на насильство з боку чоловіка заради збереження сім’ї. Портрета постраждалих від домашнього насильства не існує. Від нього потерпають жінки та чоловіки різного віку, які живуть у містах і селах, мають різний рівень освіти та заробітку. Водночас існує закономірність, пов’язана з економічним становищем: фінансово залежні жінки страждають від домашнього насиль-

Попри війну, виправдання насильству немає. До того ж нині є чимало шляхів подолати насильство та розпочати життя спочатку. Зокрема, національна безкоштовна «гаряча лінія» запобігання домашньому насильству, торгівлі людьми та гендерній дискримінації надає безперервні психологічні консультації за номером 116 123. Колцентр працює за підтримки Фонду ООН у галузі народонаселення на базі ГО «Ла Страда». Працює урядовий колцентр за номером 15 47. Також створено 30 бригад соціально-психологічної допомоги постраждалим від домашнього та гендерно зумовленого насильства у 17 містах України. Соціальні працівники та психологи таких бригад надають екстрену і планову допомогу як місцевому населенню, так і внутрішньо переміщеним особам. ЯК ЗАХИСТИТИ СЕБЕ У ВИПАДКУ ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА «По-перше, не потрібно боятися та соромитися звернутися по допомогу. Люди, особливо в маленьких містах, де всі одне одного знають, бояться широкого розголосу. Насправді ж ваше оточення сьогодні поговорить, а назавтра забуде. Терпіти знущання через страх осуду не варто. Кожен із нас має право прожити щасливе життя. Варто набратися сил і повірити в те, що тебе підтримають», — наголошує фахівчиня із соціальної роботи мобільної бригади соціально-психологічної допомоги у місті Луцьк Наталія Журавльова. Коли потерпілі зважуються розповісти про свій досвід, діляться переживаннями та побоюваннями, вони ніби звільняються від напруги, відчувають полегшення, додає Наталія. Одна з клієнток Вікторії Майструк і Наталії Журавльової зізналась: спочатку їй було дуже соромно викликати поліцію та розповісти про свою проблему. Однак уже наступного дня додому до жінки приїхали фахівчині соціально-психологічної допомоги та проконсультували її. Якби після виклику поліції жінку не скерували до компетентних служб, вона могла б опустити руки й продовжувати терпіти насильство. Постраждала отримала психологічну та юридичну допомогу. Тепер вона знає, що в будь-який момент може просто зателефонувати туди, де їй підкажуть, як краще вчинити в тій чи іншій ситуації. «Спілкуючись із цією жінкою, я чую в її голосі нотки піднесення та віри в себе. Людина більше не боїться відстоювати  Центр із надання безоплатної вторинної правової допомоги

 Служба у справах дітей

Спеціалісти служби втручаються у складну сімейну ситуацію та захищають права дітей.

 Правоохоронні

органи (поліція) Зателефонуйте за номером 102 або особисто відвідайте райвідділ і напишіть заяву на кривдника.

 Гарячі лінії для постраждалих Урядовий контактний центр – 1547 (з мобільного або стаціонарного) Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства – 116 123 (з мобільного) або 0 800 500 335 (зі стаціонарного).

 Медичні заклади

У випадку фізичного або сексуального насильства зверніться до лікаря та обов’язково задокументуйте ознаки того, що з вами відбулося.

 Департамент соціального

захисту населення Такі відділи є в кожній області України. Тут у вас приймуть заяву про вчинення у вашій сім’ї насильства та скерують для отримання необхідної допомоги.

 Суд

У деяких випадках суд може обмежити доступ кривдника до вас та ваших дітей, а також зобов’язати його пройти спеціальну програму корекції поведінки в сім’ї.

 Чат-бот «ДійПротиНасильства» (@ police_helpbot) Цей чат-бот у Telegram надає максимально вичерпну інформацію про домашнє насильство, допомагає викликати поліцію і «швидку» та містить контакти інших служб допомоги.

 Мобільні бригади соціально-  Центр соціальних служб психологічної допомоги Наразі діють у 17 містах України, до складу бригад входять соціальний працівник/-ця, психолог/-иня та водій/-ка з авто. Консультують екстрено або планово.

для сім’ї, дітей та молоді Тут надають юридичні, психологічні, соціальні послуги та консультації. Також допомагають із тимчасовим місцем перебування.

Õàé ó âàø ä³ì ïðèõîäÿòü ò³ëüêè äîáð³ íîâèíè!

Рік заснування 1990 Головний редактор

Мирослава ГАЛАС АДРЕСА РЕДАКЦІЇ 88000 м. Ужгород, вул. Руська, 13 (2й поверх)  Email: NOVZAK@GMAIL.COM Рекламний відділ: REKLAMANOVZAK@GMAIL.COM Веб: WWW. NOVZAK.UZ.UA

 Тел.: (098)265-43-80. (У робочі дні з 8.00 до 17.00). Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого ЗМІ ЗТ №715/307 ПР від 11.01.2019 р. Наш індекс – 61168. Номер набрано й зверстано в комп’ютерному центрі ТОВ “Редакція газети “Новини Закарпаття”. Видрукувано в поліграфічному видавництві «A-Прінт» ТОВ «Дім», 46010 м. Тернопіль, вул. Текстильна, 28. Тираж 7000 примірників. Замовлення №1353. Офсетний друк. Умов. друк. арк. 3. Підписано до друку 28.07.2022 р. о 15.00.  Відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець. Матеріали, що друкуються на рекламній основі, беруться в рамку або маркуються відповідною рубрикою. Розрахунковий рахунок редакції: р/р UA363006140000026000500334100 код ОКПО – 20443975 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» м. Ужгород.

Нас читають у всіх районах Закарпаття!

СміЙмОся РаЗоМ!

Мій рівень кулінарного мистецтва: вмію тірамісу, борщ, голубці, холодець і лазанью. Але сьогодні, зараза, спалила варені яйця разом із каструлькою!























































Ю К Т А А С В А Д А Л Т Ь О Б Р О С М

Н А К Р А У А Т Н К Е Л Е А П А И Ч

– Коханий, я схожа на ідеальну жінку?

– Що ти! Ти щось більше!

– І наскільки?

– Кілограмів на 50...

– Знаєте, хтось переживає, щоб чоловік не пішов до іншої. А я особисто переживаю, щоб чоловік не з’їв за раз те, що я приготувала на два дні! Продам дрова. Недавно наламав. Видить ми ся, ош то лем наші жони, йдучи на пляж, беруть не парео, не темні очки, а горниць із голубками...

– Звідки ти взяв гроші на таке пишне весілля?

– Все життя відкладав на чорний день.

– Алло! Поліція? Уд ня украли годинку!

– Тепиря пув третьої!

– Сусіде, ваша корова пасеся у мойому кирті!

– Но та й што? Ваші кури вже рік несуться у мойому хлівови, айбо я скандал із того не чиню! Жінки діляться на працьовитих і романтичних. Працьовита, як побачить пилюку, то витре, а романтична – намалює сердечко.

– Но і як вам ся то любить? Ниська шофер маршрутки, бога му того, дав ми здачі з 500 гривень!..

час повномасштабної війни на території України. Психологиня мобільної бригади соціально-психологічної допомоги у місті Луцьк Вікторія Майструк пояснює: соціальне напруження кривдники можуть «зганяти» всередині сім’ї. Лють та агресію, зокрема, може провокувати втрата роботи та недоступність звичних, базових речей.

свої права», — додає психологиня Вікторія Майструк. Статтю підготовлено в межах програми гуманітарного реагування UNFPA, Фонду ООН у галузі народонаселення, за підтримки CERF (Central Emergency Response Fund). Ольга ТАТОХІНА

М Е Т А У Т О К П Б Р О А Г С В И А Р

Ш О В К О В И Ц Я

Е Л І І Т О Е Р Е Н С Н О Е Т Н Р А Д А Т А В А Ц А

Ь Ф А Е Р Р Ш К Е Р Р А Г Т У Х І Д Р

К П И У П Е Б Н Е Р И С И Н Е К М Е Т Е Н І Т К А Е І Л И О К

В О А Р У Я Г Р И И З А