№ 42 (4657) ТЕМИ НОМЕРА
17 червня 2017 року
Ціна договірна
«БЕЗВІЗ» ПО-ЗАКАРПАТСЬКИ ПРЕЗИДЕНТ СИМВОЛІЧНО ВІДКРИВ ДВЕРІ В ЄВРОПУ
Мера Чопа «замовили», вважає Геннадій Москаль
5 стор.
Спомини про непередбачуваного Семана
13 стор.
Трьохсотлітній Боронявський монастир має свої таємниці
11 стор. ПОГОДА За прогнозами Закарпатського гідрометцентру, по області передбачається: 17 ЧЕРВНЯ – хмарно, часом дощ, місцями сильні зливові дощі, грози, град. Вітер північно-західний 7 – 12, при грозах шквалисті посилення вітру до 15-20 м/с. Температура повітря вночі 9 – 14°, у горах подекуди до 6° тепла, вдень 15 – 20°, у горах місцями 7 – 12° тепла. 18 ЧЕРВНЯ – короткочасні дощі, грози. Температура повітря вночі 8 – 13°, у горах місцями до 5° тепла, вдень 19 – 24°, у горах 8 – 13° тепла. 19 ЧЕРВНЯ – місцями слабкий короткочасний дощ. Температура повітря вночі 9 – 14°, у горах подекуди до 6° тепла, вдень 21 – 26°, у горах місцями 13 – 18° тепла.
11
червня стартував довгоочікуваний для України «безвіз» – власники біометричних паспортів відтепер можуть їздити до ЄС без зайвих клопотів. У нас на Закарпатті в полегшеному варіанті перетинали три кордони – з Угорщиною, Словаччиною та Румунією. Як ми вже писали у вівторковому номері – перший день безвізового режиму пройшов без ексцесів, нікого митники й прикордонники не повернули, особливого напливу людей теж не спостерігалося. Найпопулярнішим напрямком виявився угорський, однак найцікавіше все-таки було на словацькому – там символічні двері в Європу відкрив Президент України Петро Порошенко, котрий приїхав до нас із дружиною й зустрівся зі своїм колегою Андреєм Кіскою.
4 стор.
«У НАС НЕ СКОРОЧЕНО ЖОДНОГО ФАПу, АМБУЛАТОРІЇ ЧИ ЛІКАРНІ»
ГОЛОВНИЙ МЕДИК КРАЮ – ПРО СУЧАСНИЙ СТАН ГАЛУЗІ Й МАЙБУТНІ РЕФОРМИ За традицією у третю неділю червня відзначається День медичного працівника – одне з небагатьох свят, яке не втратило свого значення через політичні або економічні мотиви. Цьогоріч воно – особливе. Вперше за 25 років незалежності України Верховна Рада зробила рішучий крок у напрямі докорінних змін у галузі. Поки що законопроект пройшов тільки перше читання й зазнав низки критичних зауважень, однак головні стратегічні моменти вже чітко окреслені. Що ж очікує медиків і пацієнтів у найближчому майбутньому, як у нинішніх складних умовах працює галузь у нашій області – розмовляємо з директором департаменту охорони здоров’я ОДА Володимиром Марковичем. Володимире Петровичу, на моїй пам’яті медицину реформують добрий десяток років. З останнього, що пригадується,
~~
– «обкатування» реформи в чотирьох пілотних регіонах країни. А нині ми на якому етапі? – На жаль, після проведення реформи в пілотних регіонах ми так і не маємо узагальненого позитивного досвіду. За цей рік прийнятий тільки один законодавчий акт, який дозволяє перетворювати медзаклади в автономні, казенні або некомерційні підприємства. На жаль, інший пакет законів, який подало МОЗ через уряд у ВР, поки не пройшов, окрім першого читання одного з них. Однак будь-яка реформа вимагає коштів. Нині ж у нас принципи фінансування та мережа збережені практично такі ж, як 25 років тому. Можливо, це й добре, оскільки реформа без грошової підтримки й виважених рішень мала б негативні наслідки для населення. Разом із тим, чинна система охорони здоров’я не влаштовує ні медиків, ані пацієнтів. Страхова ж
медицина насамперед потребує комплексних законодавчих змін. Ми в очікуванні й готові до них, але поки не будемо робити поспішних кроків, які б зруйнували існуючу систему та механізм надання меддопомоги. Інституція сімейного лікаря – це вже самодостатня структура або ще недореформована складова майбутнього великого механізму під назвою «єдиний медичний простір»? – Нинішня система сімейної медицини – один із результатів попередніх пілотних проектів. Але це тільки півкроку. Окрім зміни організаційної системи, не було впроваджено жодного фінансового механізму. Його немає досі. Відомо, що якість роботи медика залежить не тільки від фаховості, а й від матеріально-технічного забезпечення. План, який має уряд, – посилення первинної ланки, покращення
~~
матеріального та апаратурного забезпечення. Передбачено розподіл коштів між первинною і вторинною ланками в сільській місцевості. Там, де утворені громади, повинно залишатися 40 відсотків фінансування для «первинки», а на другий рівень передаватиметься 60% . У містах це співвідношення – 30 на 70%. Коли сімейний лікар володітиме фінансовим ресурсом, то відбудуться зміни й у підходах до роботи. Буде максимально проводитися профілактика, первинна меддопомога стане безоплатною для населення. Потрібен не тільки певний фінансовий ресурс, а й регламентація певних прав та обов’язків, які стосуються не тільки медперсоналу, а й пацієнтів. Уже напрацьовані певні проекти. Ми готові до їх втілення одразу, як вони будуть затверджені Верховною Радою і підписані Президентом. (Продовження на 5 стор.).
ЧИТАЙТЕ НАС НА САЙТІ WWW.NOVZAK.UZ.UA