Novini 15/01/2013 № 5 (4027)

Page 1

№ 5 (4027)

15 січня 2013 року

ЗАКАРПАТЦЯМ ВІНШУВАЛИ

УКРАЇНЦІ-ЗАРОБІТЧАНИ — ІНВЕСТОРИ СВОЄЇ КРАЇНИ

МАЛЕНЬКІ КОЛЯДНИКИ ЗІ СЛОВАЧЧИНИ

941 млн. доларів США своїм родичам на батьківщині вислали у ІІІ кварталі 2012 року українці, які працюють за кордоном. Про це повідомили у Нацбанку України. Сума переказів на 9% перевищує ту, яку переслали заробітчани за відповідний період 2011 року. Проте є значно меншою, ніж за ІІ квартал 2012 року, коли в Україну переказали майже 1,5 мільярда доларів. Як відомо, обсяг грошових переказів з-за кордону у 2011 році становив 7,019 млрд. доларів, що становить 4,2% ВВП за вказаний період.

С

ловацькі колядники цими днями завітали на Закарпаття. Віншували гості у п’ятницю, 11 січня, і в обласній державній адміністрації.

У сусідній Словаччині Різдво Христове відзначили ще у грудні, тож сьогодні провісники народження Христа із міста Вранов-над-Топльоу приїхали до нашої області, щоб засвідчити міцність дружніх зв’язків із закарпатцями та вшанувати наші традиції. Візит колядників відбувся за сприяння генерального консула Словацької Республік и в Уж го р о д і Я нки Бур’янової та почесного консула України в Словацькій Республіці Станіслава Обіцкі.

ПОГОДА

~~Виступають юні словацькі колядники. Колядки та вітання зі святами послухав голова облдерж­ адміністрації Олександр Ледида. З його слів, такі взаємні святкові візити стали вже традицією. Вони дають можливість краще пізнавати культури українського та словацького народів.

НЕ ДО ЕКСТРЕМУ… РЯТУВАЛЬНИКИ ЗАКЛИКАЮТЬ УТРИМАТИСЯ ВІД ПОХОДІВ У ГОРИ

З

початком зимового сезону додається роботи і гірській пошуково-рятувальній частині Аварійнорятувального загону спеціального призначення ТУ МНС у Закарпатській області. На відпочинок у Карпати приїжджають тисячі туристів, проте не всі з них знають, а подекуди й зухвало нехтують правилами безпечного поводження в горах та реєстрацією в пошуково-рятувальних відділеннях.

За перші два тижні нового року гірські рятувальники здійснили 25 виїздів для надання першої медичної допомоги та пошукових робіт. У різні неординарні ситуації в горах потрапили 27 осіб. До прикладу, лише 12 січня гірські рятувальники тричі поспішали на допомогу. Зокрема, того дня у районі гори Гимба, що на Міжгірщині, під снігову лавину потрапило двоє туристів. Пошуки проводили чотири відділення гірських рятувальників: Міжгірського, Ужгородського, Мукачівського та Іршавського районів. Окрім цього, професіоналам допомагало й місцеве населення та працівники лісового господарства. Пошуково-рятувальні роботи очолював керівник територіального управління Мирослав Щербей. Одного з постраждалих, мешканця Полтави, було знайдено наступного дня. Чоловіка після надання першої медичної допомоги доправили до Свалявської районної лікарні. Стан здоров’я потерпілого оцінюється як задовільний. Того ж дня було знайдено тіло іншого туриста.

Ціна договірна

Друге повідомлення надійшло від чергового міліції про те, що 10 січня вийшов з дому в напрямок гори Темнатик Воловецького району та не повернувся громадянин Чеської Республіки. До пошукових робіт взялися фахівці гірського пошуково-рятувального відділення міста Мукачева. Пошуки 24-річного заблукалого тривають. А до пошуково-рятувального відділення смт Ясіня звернулася по допомогу громадянка Києва. 28-річна киянка під час спуску на горі Крачуняска Рахівського району з’їхала з лижної траси та заблукала. За декілька годин дівчину було знайдено та доправлено до турбази. Стан її здоров’я задовільний. З огляду на це Територіальне управління МНС у Закарпатській області в період складних погодних умов звертається до туристів та любителів екстремальних видів спорту утриматись від походів у гори. А перед тим, як вирушати в гори, радить подумати, чи варто наражати на небезпеку власне здоров’я, навіть життя в пошуках гострих відчуттів.

Колядники не залишилися без винагороди – кожен отримав солодкі подарунки. Делегація віншувальників, зазначає прес-центр ОДА, також навідалася до українськословацької школи та Генерального консульства Словацької Республіки в Ужгороді.

За прогнозами Закарпатського гідрометцентру, по області передбачається: 15 СІЧНЯ — хмарно, мокрий сніг з переходом у дощ, удень сильні опади; на низині 0—5, в Ужгороді 2—4 градусів тепла, в горах 0—4 морозу. 16—17 СІЧНЯ — часом мокрий сніг та дощ; на низині в нічний час 0—4 градуси морозу, вдень 0—5 із плюсом, у горах удень 0—3 градуси морозу. 18 СІЧНЯ — мінлива хмарність, невеликий сніг, удень на низині до 2, у горах 2—7 градусів морозу.

ПОГАРЧИК ДОБРОГО ВИНА НІКОЛИ НЕ ЗАШКОДИТЬ

В

ідкриваючи фестиваль «Червене вино-2013», міський голова Мукачева Золтан Лендєл нагадав, що закарпатці навчилися плекати виноградну лозу ще в ІІІ столітті. З того часу і донині виноробство стало одним з основних занять жителів низинних районів. Нині у нашому краї є численні династії потомствених виноробів, котрі дійсно вміють готувати цей чудовий хмільний напій. (Закінчення на 3 стор.)

А ТРЕТІЙ ПРАЗНИК – ВОДОХРЕЩА ЗАВЕРШУЄТЬСЯ ЦИКЛ РІЗДВЯНИХ СВЯТОК

~~Свята вода! В народі ще кажуть Водощі, Івана Хрестителя чи Богоявлення Господнє (19 січня), якому передував бабин вечір. Закарпатський етнограф і дослідник Юрій Чорі пояснює, що бабиним вечір називається тому, що пов’язаний із ворожінням. А цим займалися переважно старі жінки в селі, які мали досвід.

Після Водохреща наставали м’ясниці – період, коли вже можна було влаштовувати весілля (після архістратига Михаїла і до цього свята робити це заборонялося, оскільки був передріздвяний піст). Недарма ж казали: Водощі ведуть сватів у гості. Тому на бабин вечір дівчатам ворожили на легіня чи баяли (приговорювали): «Така би сь мила, як Отче наш». А от ворожили в різний спосіб – зв’язували у вузлик щось із речей дівчини і хлопця, що їй подобався, аби міцно один одного трималися. Чи ловили рибу, сушили, розповідає пан Чорі, далі дівчина прикладала тарань до серця і приговорювала. Опісля рибу в подрібненому вигляді слід було підкинути милому в їжу. До слова, на бабин вечір їжа, як і на святвечір, має бути

пісною. Готують бідну кутю чи бобальки (без меду, горіхів тощо). До речі, зауважує Юрій Чорі, саме на третій празник спочатку треба вінчувати, а вже далі колядувати, а не навпаки. 19 січня, на Богоявлення, каже дослідник, відкривалися небеса, а тому можна було тримати зв’язок із душами померлих. Найпоширеніша традиція на празник – освячення води, яка не псується впродовж року. У річці чи водоймі прорубували ополонку у вигляді хреста, де зазвичай купаються чоловіки. Дівчата теж це практикували, але ближче до вечора, щоб здоров’я на наступний рік набратися. У цей день із водойм виходить всяка нечисть. Тому тиждень після Водохреща заборонялося прати в річці одяг. Оксана ШТЕФАНЬО.

ЧИТАЙТЕ НАС НА САЙТІ WWW.NZ.UZ.UA


Turn static files into dynamic content formats.

Create a flipbook
Issuu converts static files into: digital portfolios, online yearbooks, online catalogs, digital photo albums and more. Sign up and create your flipbook.