Issuu on Google+

  № 53 (4075)

14 травня 2013 року

  Ціна договірна

ЗАКАРПАТТЯ ТА ПРЯШІВСЬКИЙ І КОШИЦЬКИЙ КРАЇ СЛОВАЧЧИНИ Й НАДАЛІ ЗАЛИШАЮТЬСЯ ДОБРИМИ СУСІДАМИ

У

суботу, 11 травня, пройшов традиційний українсько-словацький День добросусідства. Серед його учасників було чимало поважних гостей, серед них і голова Закарпатської облдержадміністрації Олександр Ледида, Надзвичайні та Повноважні Посли України в Словаччині Олег Гаваші, та Словаччини в Україні Павол Гамжик, керівники Пряшівського самоврядного краю Петер Худік та Кошицького самоврядного краю Зденек Требуля.

«НЗ»ФАКТИ

У Будапешті відбувся форум «Європа-Україна», присвячений перспективам інтеграції України в ЄС. Учасники конференції, зокрема, розглядали питання підписання Угоди про асоціацію України з Євросоюзом, розвитку демократії та інвестиційної привабливості в нашій країні. США закликають Україну провести вибори депутатів Верховної Ради у 5 проблемних округах. Про це сказав посол США в Україні Джон Теффт. Дипломат також зазначив, що його країна повністю підтримує Європейський Союз у питаннях, що стосуються України, а саме в реформуванні судової системи, прокуратури та проведенні чесних виборів. Україна вик онуватиме зобов’язання перед партнерами щодо перебування на своїй території Чорноморського флоту Російської Федерації. Про це заявив голова Верховної Ради Володимир Рибак, який взяв участь у заходах із нагоди 230-річчя Чорноморського флоту в Севастополі. За часи Незалежності середня тривалість життя в Україні зросла на 1,9 року, повідомили у Державній службі статистики. З 2008 року середня тривалість життя почала зростати майже на рік, досягши найвищого показника 2011 року, що становив 71,02 року.

~~Урочиста мить відкриття Дня добросусідства. Цього разу свято українськословацької дружби проходило на території пункту пропуску Ужгород – Вишнє Нємецьке. Офіційна частина, за звичаєм, відбувалася на очах у численних гостей. Зокрема, й офіційні угоди про співпрацю підписували на головній сцені. Першими свої підписи під Програмою спільних дій між Закарпатською обласною державною адміністрацією та Пряшівським самоврядним краєм на період з травня 2013 до травня 2014 року поставили Олександр Ледида та Петер Худік. Відтак уже Олександр Ледида та Зденек Требуля письмово підтвердили наміри продовжити співробітництво, підписавши спільний виконавчий протокол.

А ще Угоду про добросусідство було укладено між селами Оноківці (Україна) та Петровце (Словаччина). – Те, що відбувається сьогодні, свідчить про добрі, дружні стосунки між Словаччиною та Україною. А підтвердженням цьому є, зокрема, розвиток української громади у Словаччині, прокладання та спільне маркування туристичних маршрутів. Сьогодні також ведуться перемовини про відкриття ще одного українсько-словацького пункту пропуску на Великоберезнянщині. Відрадно й те, що з року в рік Словаччина інвестує в Закарпаття все більше грошей, — розповів журналістам голова Закарпатської ОДА Олександр Ледида.

ПОГОДА За прогнозами Закарпатського гідрометцентру, по області передбачається: 14 ТРАВНЯ — мінлива хмарність, місцями короткочасні дощі, грози. Вітер північно-західний 5—10, під час гроз до 15 м/с. Температура повітря вночі 7—12°, вдень 15—20° тепла, у горах місцями вночі 4—7°, вдень 10—15° тепла. 15 ТРАВНЯ — мінлива хмарність, вночі без істотних опадів, вдень у горах місцями короткочасні дощі, грози. Вітер південно-східний 5—10 м/с. Температура повітря вночі 6—11°, вдень 20—25° тепла, у горах місцями вночі 3—6°, вдень 13—18° тепла. 16 ТРАВНЯ — мінлива хмарність, вночі без опадів, вдень у горах місцями короткочасні дощі, грози. Вітер південно-східний 5—10 м/с. Температура повітря вночі 8—13°, вдень 23—28° тепла, у горах місцями вночі 5—8°, вдень 15—20° тепла.

~~Вироби народних умільців. – Закарпаття та Пряшівський край – не просто сусіди, а давні партнери. Підписані щойно угоди передбачають подальшу співпрацю наших прикордонних регіонів в соціально-економічній сфері, — наголосив керівник Пряшівського самоврядного краю Петер Худік. – Допомагають вирішувати деякі питання й дружні відносини між жителями та керівниками наших регіонів. Натомість голова Кошицького самоврядного краю Словаччини Зденек Требуля зауважив, що хоч із Закарпаттям у них і

нема безпосередніх кордонів, владу обох регіонів цікавить співпраця в галузі культури та підприємництва. А Надзвичайний та Повноважний Посол Словаччини в Україні Павол Гамжик нагадав, що Словаччина завжди була помічником України у питаннях європейської інтеграції. Багато кроків зроблено і задля лібералізації візового режиму – цьогоріч кількість виданих українцям Словаччиною віз сягне ста тисяч. (Продовження на 2 стор.).

У продукції українських виробників курячого м’яса виявлені сальмонела і лістерія. Через це Держветфітослужба обмежила постачання курятини в країни Митного союзу, що завдасть українським компаніям втрат на суму близько 10 млн. доларів на місяць. Турецька поліція взяла під посилену охорону Вселенського патріарха Варфоломія I після появи інформації про замах на нього, який був запланований на 29 травня — день, коли виповниться 560 років з часу завоювання турками Константинополя.

З ПРИЦІЛОМ НА ПЕРСПЕКТИВУ ПОКИ ЩО НАШІ — ШОСТІ

Минулого тижня завершився черговий сезон в першій чоловічій баскетбольній лізі, в якому баскетболісти БК «УжгородУжНУ» посіли шосте місце. Порівнюючи з минулорічним п’ятим місцем, команда зробила маленький крок назад. Але назвати його провальним ніхто не зможе. Цього року, на відміну від більшості команд першої ліги, кістяк БК «Ужгород-УжНУ» складали місцеві баскетболісти, що не може не радувати в плані розвитку баскетболу в області та подальшої перспективи команди. Завершальні матчі закарпатські баскетболісти провели в Кіровограді. З трьох ігор ужгородці в двох поступилися: «Кіровограду-2» – 69:90 та коломийському «Тирличу» – 90:99, а переграли маріупольський «Азовмаш» – 84:73. Семен МИХАЙЛИК.

ЧИТАЙТЕ НАС НА САЙТІ WWW.NZ.UZ.UA


2 ЧАС МІСЦЕВИЙ TT ПЕРСПЕКТИВИ

НАШ КРАЙ МАТИМЕ АКАДЕМІЮ МИСТЕЦТВ…

П

ро це повідомив, відкриваючи традиційні «Ерделівські читання», голова Закарпатської облдержадміністрації Олександр Ледида.

— У нас є всі передумови для створення такого закладу – це і всесвітньо відома закарпатська школа живопису з корифеями Ерделі та Бокшаєм, і талановиті сучасні художники та мистецтвознавці, і власний мистецький виш. Відтак, маємо можливості створити Академію мистецтв, про яку мріяли знані закарпатські митці. Якщо все піде за планом, якщо буде підтримка Міносвіти та Національної академії мистецтв України, вже за 2 роки в області з’явиться новий вуз, — розповів Олександр Ледида. Ідею створення в області такого закладу підтримує й президент Національної академії мистецтв України Андрій Чебикін. – Закарпаття з такою багатою мистецькою спадщиною і талановитою молоддю просто зобов’язане мати Академію мистецтв. Добре, що для обласної влади – це пріоритет. Адже у вашому краї створенню вишу

сприятиме багато чинників. Єдине, над чим поки ще треба працювати, — кадрова політика, а саме – залучення необхідної кількості доцентів та професорів, адже без цього створення академії не буде можливим, — зауважив Андрій Чебикін. Міжнародна науковопракт ич на конференц ія «Ерделівські читання» проходить на Закарпатті вже багато років поспіль – з часу створення у 2003-му Закарпатського художнього інституту, виш разом з обласною адміністрацією традиційно виступає її співорганізатором. Упродовж двох днів учасники з різних куточків України, Словаччини, Чехії працюватимуть під час секційних засідань, проводитимуть мистецькі дискусії. У рамках конференції працюватимуть секції мистецтво­ знавства та культурології, декоративно-ужиткового мистецтва, педагогіки та мистецької освіти, інформує прес-центр ОДА

TT ВЕРНІСАЖ

“СХЕМОГРАФІЯ” ТА “ГЛІЧ-АРТ”

БУДУТЬ НА «ФРАГМЕНТАЦІЯХ»

Сьогодні, 14 травня, в Ужгороді у художній галереї Ілька відкриється виставка сучасного мистецтва “Фрагментації”. “Мистецьку річ від експонату відрізняє те, що вона повинна нести в собі певну таємницю і магнетизм. І про те, як ці речі працюють на відміну від праестетики варварської, яка закладена в нас природою, і як відображаються в індустріальному світі, “говоритиметься” у виставці”, – зазначив у прес-центрі “Закарпаття” організатор і куратор імпрези Тарас Табака. Живопис, фотографія, комп’ютерна графіка – цього разу свої роботи у цих жанрах представлять 17 учасників. Більшість авторів — молоді люди. Один із них — Володимир Павлишин, котрий представить роботи у жанрах “фотографія”, “схемографія”, “гліч-арт”. Художник Віктор Дьомін зазначив, що для молодих авторів подібні заходи є чудовою нагодою продемонструвати свою творчість, і запевнив, що “Фрагментації” будуть цікавими широкому загалу. Іван СІДУН.

Виконавчий комітет Загатянської сільської ради Іршавського району

ОГОЛОШУЄ КОНКУРС на визначення виконавця послуг з вивезення твердих побутових відходів на території Загатянської сільської ради Найменування місцезнаходження організатора конкурсу: виконав��ий комітет Загатянської сільської ради Іршавського району Закарпатської області, 90112 с.Загаття, вул. Жовтнева, 2 Іршавського району. Підстава для проведення конкурсу: рішення 13-ї сесії 6-го скликання Загатянської сільської ради від 19.03.2013 р. №268. Місце проведення конкурсу: с.Загаття, вул. Жовтнева, 2 Іршавського району Закарпатської області в приміщенні Загатянської сільської ради в кабінеті секретаря сільської ради. Дата – 14 червня 2013 року. Час: 14 год. З умовами надання послуг з вивезення твердих побутових відходів можна ознайомитися в секретаря сільської ради Брейдла М.Ф, номер телефону 3-62-23. Кваліфікаційні вимоги до учасника конкурсу: – наявність матеріально-технічної бази; – вартість надання послуг; – досвід роботи з надання послуг з вивезення твердих побутових відходів; – наявність та кількість працівників відповідної кваліфікації.

№ 53 (4075)

14 травня 2013 року

НЗ

TT КОРДОН ЄДНАЄ!

ЗАКАРПАТТЯ ТА ПРЯШІВСЬКИЙ І КОШИЦЬКИЙ КРАЇ СЛОВАЧЧИНИ Й НАДАЛІ ЗАЛИШАЮТЬСЯ ДОБРИМИ СУСІДАМИ

~~Підписання офіційних документів. (Закінчення. Поч. на 1 стор.). «Також, за нашими підрахунками, Словаччину щороку від-

відує близько 300 тисяч туристів з України, — каже П.Гамжик. — Можемо впевнено говорити і про збільшення потоку сло-

вацьких інвестицій в економіку України. Один з великих таких інвестиційних проектів – будівництво однієї з найбільших в Європі сонячних електростанцій на Херсонщині, де частка словацьких грошей сягає 200 мільйонів євро». Частину офіційну продовжила інша – неформальна. Гостей свята розважали дитячі танцювальні колективи та фольклорні ансамблі обох країн. Та головна родзинка свята, на думку гостей і організаторів, — невимушене спілкування за дегустацією найкращих страв української та словацької кухні. Традиційно, інформує прес-центр ОДА, похвалитися своїми кулінарними досягненнями на День добросусідства приїздять офіційні делегації з усіх куточків прикордонних областей. До прикладу, гірські Міжгірщина та Рахівщина пригощають бринзою і токаном, а низовинні Берегівщина та Виноградівщина готують бограч та частують вином.

TT СУСІДИ

ЧЕСЬКІ РЯТУВАЛЬНИКИ

ПОДАРУВАЛИ СПЕЦІАЛЬНЕ СПОРЯДЖЕННЯ СВОЇМ ВОЛОВЕЦЬКИМ КОЛЕГАМ У Державній пожежно-рятувальній частині №11 смт Воловець відбулась зустріч представників Чеської Республіки та керівництва Управління ДСНС України у Закарпатській області. Начальник пожежної частини міста Лідице Томаш Рихтер подарував колегам із воловецького пожежного підрозділу бойовий одяг та спеціальне спорядження, що використовується у роботі рятувальників. Це стало можливим за сприяння генерального консула Чеської Республіки у Львові Давіда Павліти та було ініційовано волонтером із міста Брно Радімом Купцем, котрий приїжджав у Воловецький район ще в січні цього року з матір’ю зниклого Ондрі Думанського для проведення пошукових робіт разом із закарпатськими рятувальниками.

Як поінформували у ДСНС України у Закарпатській області, чеські колеги відвідали рятувальний підрозділ ДСНС, що дислокується у Волівці. Гості мали змогу ознайомитися з пожежно-рятувальною технікою, спорядженням та обладнанням, яке знаходиться на озброєнні у воловецьких рятувальників. Вони обмінялися досвідом роботи країн щодо питань попередження та ліквідації наслідків різного роду надзвичайних ситуацій. Також учасники зустрічі детально обговорили можливості подальшої співпраці А результатом перемовин стало підписання партнерської угоди про співпрацю між державною пожежно-рятувальною частиною смт Воловець та пожежною частиною міста Лідице.

Вважати недійсним

Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗК № 023960, виданий Великолазівською сільською радою 29.09.2001 року на ім’я Корчагіної Світлани Михайлівни. Акт зареєстровано в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за номером 1039.

Загальна характеристика території, де повинні надаватися послуги з вивезення побутових відходів: – загальна кількість вулиць — 11 протяжністю 20 км; – загальна кількість будинків — 1017, у яких проживають – 3645 чоловік; – газифіковані одноповерхові будинки без центрального водопостачання та каналізації; – необхідна кількість контейнерів — 1017; – дороги з твердим покриттям; – установи: сільська рада, дошкільний навчальний заклад, загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів, сільський клуб, амбулаторія загальної практики сімейної медицини; – торгові точки — 37; – релігійні громади — 3; – площа зелених насаджень на території сільської ради — 20 га. Об’єкти поводження з побутовими відходами на території населеного пункту відсутні. Способи подання конкурсних пропозицій: особисто або поштою. Місце подання: с.Загаття, вул. Жовтнева, 2 Іршавського району Закарпатської області, приміщення виконавчого комітету Загатянської сільської ради в кабінеті секретаря сільської ради. Кінцевий строк подання пропозицій – 13 червня 2013 року. Способи та місце отримання конкурсної документації – виконавчий комітет Загатянської сільської ради, с.Загаття, вул. Жовтнева, 2 Іршавського району Закарпатської області, в кабінеті секретаря сільської ради впродовж трьох робочих днів після надходження від учасника заяви про участь у конкурсі, особисто або надсилається поштою.

Виконавчий комітет Негрівської сільської ради Іршавського району

ОГОЛОШУЄ КОНКУРС на визначення виконавця послуг з вивезення твердих побутових відходів на території с. Негрово Найменування місцезнаходження організатора конкурсу: виконавчий комітет Негрівської сільської ради Іршавського району Закарпатської області, 90112 с.Негрово, майдан Миру, 1 Іршавського району. Підстава для проведення конкурсу: рішення 15-ї сесії 4-го скликання Негрівської сільської ради від 7.02.2013 р. №168. Місце проведення конкурсу: с.Негрово, майдан Миру №1 Іршавського району Закарпатської області в приміщенні Негрівської сільської ради в кабінеті секретаря сільської ради. Дата – 10 червня 2013 року. Час: 14 год. З умовами надання послуг з вивезення твердих побутових відходів можна ознайомитися в секретаря сільської ради Ватрала А.В. номер телефону 3-52-56. Кваліфікаційні вимоги до учасника конкурсу: – наявність матеріально-технічної бази; – вартість надання послуг; – досвід роботи з надання послуг з вивезення твердих побутових відходів; – наявність та кількість працівників відповідної кваліфікації. Загальна характеристика території, де повинні надаватися послуги з вивезення побутових відходів:

– площа населеного пункту – 390 га; – загальна кількість вулиць — 13 протяжністю 13 км; – загальна кількість будинків — 300, у яких проживають 1066 чоловік; – газифіковані одноповерхові житлові будинки без центрального водопостачання та каналізації; – необхідна кількість контейнерів — 300; – дороги з твердим покриттям; – установи: сільська рада, дошкільний навчальний заклад, загальноосвітня школа І–ІІ ступенів, сільський клуб, амбулаторія загальної практики сімейної медицини; – торгові точки — 9; – релігійні громади — 2; – площа зелених насаджень на території сільської ради — 15 га. Об’єкти поводження з побутовими відходами на території населеного пункту відсутні. Способи подання конкурсних пропозицій: особисто або поштою. Місце подання: с.Негрово, майдан Миру, 1 Іршавського району Закарпатської області, приміщення виконавчого комітету Негрівської сільської ради в кабінеті секретаря сільської ради. Кінцевий строк подання пропозицій – 7 червня 2013 року. Способи та місце отримання конкурсної документації – виконавчий комітет Негрівської сіль ської ради, с.Негрово, майдан Миру, 1 Іршавського району Закарпатської області в кабінеті секретаря сільської ради впродовж трьох робочих днів після надходження від учасника заяви про участь у конкурсі, особисто або надсилається поштою.


НЗ

ФАКТИ І КОМЕНТАРІ 3

№ 53 (4075)

14 травня 2013 року

TT КУЛІНАРНЕ СВЯТО

МАЙЖЕ ПІВТИСЯЧІ ЛІТРІВ БОГРАЧУ ПРИГОТУВАЛИ НА ГАСТРОНОМІЧНОМУ ФЕСТІ У КОСИНІ На території комплексу «Термальні води Косино» в однойменному селі на Берегівщині відбулося справжнє кулінарне свято з перчинкою – перший на Закарпатті «Чемпіонат бограчу». Гостей та туристів, а їх в цей день було чимало, при вході у старовинну будівлю комплексу зустрічали дівчата та хлопці у національному угорському вбранні. Закарпатські та угорські пісні супроводжували весь фестиваль. Команди, зокрема, з Косина та Рафайнова Берегівського, Шаян Хустського, Голубиного Свалявського, Ботара Виноградівського районів, а також дві команди з Ужгорода приїхали боротися за грошовий приз – 25 тисяч гривень. Рецепти були різноманітні, як і тара, в якій готували традиційну угорську страву, чи учасники (були професійні кухарі, початківці та лікарі). До прикладу, команда зі Свалявщини привезла Далматинську пеку (дзвін) із Хорватії (закопана в землю

і обкладена гранню), в якій готували другу страву із картоплі та ребер. А от у бограч не поклали… жодної картоплини. Рецепту Богдан Серденко (лікар обласної дитячої лікарні) не видав, зате поділився, що в разі перемоги гроші віддадуть будинку милосердя у Великій Доброні. Команда з готелю «Villa Квітка» із села Голубине Свалявського району мала єдину на фест газдиню Наталію Білас. Над їхнім бограчем висів прив’язаний до котла жмуток із кмином у марлі. Це додавало незвичайний аромат. Пані Наталія розповіла, що в їхньому бограчі окрім різного м’яса є й білі гриби. Знайшли і бограч із м’яса оленини та свині монголиці. Останню привіз директор фермерського господарства «Пан Еко» Павло Тізеш із села Ботар Виноградівського району. Нам розповів, що бограч повинен варитися без помішування. Виграні гроші збирався роздати… своїм працівникам. Доки варилася головна страва, то газди пригощали всіх наливками, сливовицею, соком та закусками.

Кожна з команд зварила, як мінімум, 50 літрів бограчу, отже, за нашими підрахунками, за галом вийшло півтисячі літрів, а виторг склав 10 тисяч гривень. Учасники готували й інші страви, зокрема метані галушки, сегединський гуляш, шашлики м’ясні та овочеві, голубці тощо. Голова журі, він же голова сільради Косина Олександр Товт розповів, що оцінювали страви за смаком та оформленням. Впродовж дня гостей розважали ведучі, виконавці народної та естрадної музики, танцювальні угорські та закарпатські колективи. Після тривалих куштувань та голосування перемогла команда з села Рафайново Берегівського району, яка варила бограч з оленини. 25 тисяч гривень витратять на благоустрій рідного села. Анастасія НОЖКА, Оксана ШТЕФАНЬО. Косино—Ужгород. Фото А.НОЖКИ.

TT МАЄМО ПРОБЛЕМУ...

НЕБЕЗПЕЧНИЙ БУР’ЯН ЯК НАМ ЗДОЛАТИ БОРЩІВНИК?

Б

ур’яни – одвічні вороги землеробства, вони затінюють і пригнічують культурні рослини, забирають у них воду і поживні речовини, сприяють поширенню шкідників і хвороб, ускладнюють обробіток ґрунту, догляд за посівами та збирання врожаю. Крім цього, бур’яни засмічують газони і прибудинкові території в містах і селах, надаючи їм неестетичного вигляду.

Останні роки в області значного поширення набув небезпечний бур’ян — борщівник Сосновського. Він засмічує сільськогосподарські та інші угіддя, утворюючи загрозливі зарості на берегах річок і каналів, узбіччях доріг, на необроблюваних землях, пустирях, сміттєзвалищах, присадибних і дачних ділянках, узбіччях лісів, у парках, населених пунктах. Захоплюючи нову площу, він пригнічує іншу рослинність, порушує нормальне природне функціонування місцевих екологічних систем і створює навколо себе власну екосистему, неприйнятну для природи тої чи іншої місцевості. Великі й широкі листки борщівника розпускаються навесні раніше за інші рослини (трави), затінюючи поверхню ґрунту,

на якій після його заселення рослини інших видів більше не ростуть. Борщівник Сосновського через наявність у ньому фурокумаринів, які викликають під час контакту зі шкірою людини важкі дерматити, схожі на опіки, є дуже небезпечним для здоров’я людини. Борщівник Сосновського — багаторічна рослина родини зонтичних із 2—5-річним циклом розвитку. Довжина листків борщівника часто сягає 2 м, інколи буває до 3,5 м. З центральної бруньки на 3—5 році життя, рідше — на 2—3 утворюється квітковий пагін. Після плодоношення рослина повністю відмирає. Розмножується переважно насінням. Квітка — складний зонтик, білий або зеленожовтий. Борщівник Сосно-

вського сягає заввишки 3 м, має великі перисті листки та порожнинне стебло завтовшки до 10 см. Коренева система у рослин стрижнева, добре розвинена, але у грунт проникає неглибоко: основна маса залягає у шарі до 30 см. Насіння борщівника розноситься вітром і переноситься водою, тому зарості його часто зустрічаються уздовж річок і доріг. Повітряні потоки від автотранспорту, що рухається на великій швидкості, сприяють розселенню насіння. Зацвітає борщівник на другий—сьомий рік життя залежно від ступеня розвитку. Після плодоношення рослина відмирає. Якщо немає умов для цвітіння (через недостатню кількість поживних речовин, затінення, посуху або регулярне скошування), воно затримується. За таких умов рослини можуть жити до 12 років. Знаючи біологічні особливості борщівника, можна розробляти заходи боротьби з цими небажаними рослинами. Світовий досвід демонструє, що боротись з борщівником доволі складно. (Продовження на 8 стор.).

~~Наталія БІЛАС у бограч додавала навіть гриби.

TT ПРИМХИ ПОГОДИ

ТАКОГО РАННЬОГО ЛІТА… СЕРЕД ВЕСНИ ЗАКАРПАТСЬКІ СИНОПТИКИ ЩЕ НЕ ФІКСУВАЛИ На Закарпатті зазвичай друга половина травня має літню погоду. Літо починається з середньодобової температури повітря 15 градусів і вище. В цьому році маємо сезонну аномалію, розповідає заступник начальника Закарпатського центру із гідрометеорології Василина Блох. Літо почалось, як в гірських районах, так і на рівнинній частині області, загалом із 23 квітня. Це раніше за звичайні строки на 3 тижні. Такого раннього літа метеорологи на Закарпатті ще не фіксували за всі майже 68 років спостережень. Торік також літо прийшло рано — на початку травня, тобто раніше на 2 тижні. Був зафіксований абсолютний максимум температури повітря за 67 років спостережень — 32° тепла (1 та 2 травня). В основному травень на Закарпатті частіше сухий і жаркий, ніж холодний і дощовий. За останні 30 років спостережень цей весняний місяць був дощовим тільки в 1984—1985 роках та в 2010-му, коли дощі йшли

три тижні поспіль, і випадало до 2,5—3 місячних норми. В травні можливе і випадання снігу, правда, тільки на високогір’ї області (1984 р.). Травневі дощі, в основному, мають зливовий характер. Фіксували цього місяця і паводок — 1970 року в басейні р. Тиса. В низинах області можливі мікросмерчі, особливо в південній частині Ужгородського, Мукачівського та Хустського районів. Востаннє це явище фіксували у Мукачеві та на околицях ввечері й вночі з 18-го на 19 травня 2005 року. Сухі дні з відносною вологістю повітря менше 30% дуже небезпечні в травні: можуть викликати в лісах області пожежі. За даними довгострокового прогнозу Гідрометцентру України, середньомісячна температура повітря в травні очікується 16°, а в горах 12° тепла, що вище за норму на 1—2°. Місячна кількість опадів прогнозується 85, а в горах 125 мм, що в межах норми. Оксана ШТЕФАНЬО.

ДО УВАГИ ДЕЛЕГАТІВ XV (ПОЗАЧЕРГОВОГО) З’ЇЗДУ СПОЖИВЧОЇ КООПЕРАЦІЇ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ! XV (позачерговий) з’їзд споживчої кооперації Закарпатської області відбудеться 12 червня 2013 року в облспоживспілці за адресою: м. Ужгород, вул. Гойди, 10, 2-й поверх. На розгляд з’їзду виносяться питання: 1. Про господарсько-фінансову діяльність споживчої кооперації Закарпатської області у 2012 році, в першому кварталі 2013 року та завдання щодо подальшого розвитку і реформування. 2. Про реформування споживчої кооперації України, а також Закарпатської області у контексті реформування споживчої кооперації України. 3. Про Всеукраїнську перереєстрацію членів споживчих товариств. 4. Про затвердження переліку стратегічного майна правління та підприємств Закарпатської облспоживспілки. 5. Про затвердження постанов зборів ради облспоживспілки 14-го скликання та постанов правління облспоживспілки щодо володіння, користування, розпорядження майном та з інших питань господарськофінансової діяльності облспоживспілки, прийнятих після проведення 9-х зборів ради облспоживспілки 14-го скликання. 6. Про делегування правлінню облспоживспілки прав щодо володіння, користування і розпорядження майном облспоживспілки. 7. Різне. Початок роботи з’їзду о 10 год. Реєстрація делегатів з’їзду проводитиметься 12 червня 2013 року з 8.00 до 9.30 в адмінбудинку облспоживспілки, 2-й поверх. Правління облспоживспілки.

Дану публікацію було підготовлено за ​​ сприяння Європейського Союзу. Зміст публікації є предметом відповідальності ЗФПП «ТЕС Фонд» і ніякою мірою не відображає точку зору Європейського Союзу.

Вдале завершення міжнародного проекту зі сприяння працевлаштувааню У рамках реалізації транскордонного проекту зі сприяння працевлаштуванню «Європейський путівник з працевлаштування «Через Карпати» 24 квітня 2013 року в м. Бая-Маре, Румунія, відбулася заключна конференція. Даний проект виконувався впродовж 28 місяців партнерами з Румунії (Торгово-промислова палата області Марамуреш), Угорщини (Торгово-промислова палата округу Боршод-Абауй-Земплен) та України (Закарпатський фонд підтримки підприємництва «ТЕС Фонд»). Протягом реалізації проекту партнери виконали всі поставлені перед собою задачі, основною з яких було створення багатомовного веб-порталу зі сприяння працевлаштуванню для шукачів роботи та сприяння підприємствам у пошуку робочої сили. Запрошуємо всіх зацікавлених осіб відвідати веб-платформу за адресою http://www.europe-job.eu/ Для більш детальної інформації звертайтеся за адресою: tesfund@tes.org.ua


4 АКЦЕНТИ

№ 53 (4075)

14 травня 2013 року

TT НАШІ ТРАДИЦІЇ

ДИВО-ПИСАНКА ПРИКРАСИЛА ТЯЧІВ

Н

апередодні Великодніх свят на пл. Поштовій у Тячеві тривала незвичайна творча праця: встановлене тут велике, заввишки 2 метри, пінопластове яйце поступово вбиралося в кольори й узори традиційних писанокмальованок, якими його прикрашали всі, хто вирішив зробити внесок у організовану міською радою акцію «Прикрась писанку міста».

Проводилася вона з «далеким прицілом» — для популяризації й відродження давніх закарпатських традицій писанкарства. Втілення задуму вимагало неабиякого резерву «творчого матеріалу» — пластмасових та дерев’яних мальованок, придбаних чи виготовлених власноруч. А отже, й великої масовості учасників. — За цим діло не стало, — розповідає керуюча справами, секретар виконкому міської ради Ольга Решетар, – кожен (!) із тячівських школярів подарував міській писанці найкращу із власної колекції. З ентузіазмом підключалася малеча з ДНЗ №№1,5 – з їх маленьких долоньок на масштабний великодній оберіг потрапили понад 200 писанок. Вочевидь, пасхальне яйце і справді володіє світлою магією, бо, наче магніт, «втягнуло» у барвистий вир творчості багатьох солідних людей – депутатів, членів виконкому міської ради, підприємців, медиків, педагогів, вихованців реабілітаційного центру «Парасолька» та їх наставників, зокрема директора Оксану Лукач. …І ось вона вже стоїть у фантастичній оздобі, зітканій з трьох тисяч мальованок, красується на цілий світ, переливаючись веселковими відтінками й філігранними орнаментами – як символ життя і його багатобарвності, як втілення одвічного людського прагнення до краси, гармонії й оновлення.

~~Найбільша писанка Тячівщини. Подібного дива Тячів ще не бачив. Тому на свято відкриття колективного писанкового рукотвору зібралося чимало люду. Ведучі — учні Тячівської ЗОШ І—ІІІ ст. №1 нагадали про історію української писанки та її споконвічне призначення – бути оберегом родини, дому, врожаю. Про те, як багато людей вклали часточку своєї душі у створення унікальної тячівської писанки, аби ця великодня атрибутика не зникала з нашого життя, а навпаки надихала на пошук і творчість. Щиру вдячність усім, хто долучився до акції, побажання радісних Великодніх свят, добра і благополуччя в родинах висловили у своїх виступах секретар міської

ради І.Кричфалушій, заступник голови Тячівської РДА Ф.Стан, голова районної ради М.Данилюк. Маленькі вихованці з ДНЗ №5 та №1 розважили публіку милими пісеньками й віршиками. Приємне можна було тут же поєднати з корисним: вихованці образотворчого відділу Тячівської ДШМ та їхня наставниця Любов Церкуник пропонували осягнути тонкості писанкарства в ході майстер-класу. А райвідділ культури запропонував увазі присутніх експозицію творчих доробків народних умільців на пасхальну тематику. Ганна МАКАРЕНКО. Тячівщина.

НЗ

TT ПІДСУМКИ

ТОРІК ПРОФСПІЛКОВІ ОЗДОРОВНИЦІ ЗАКАРПАТТЯ

В МІСЦЕВІ БЮДЖЕТИ ПЕРЕРАХУВАЛИ 45 МІЛЬЙОНІВ ГРИВЕНЬ У санаторії «Карпати» підбито підсумки роботи профспілкових оздоровниць краю за 2012 рік. Учасники наради – головні лікарі, їхні заступники по медичній частині, голови профспілкових комітетів з приємністю відзначали, що санаторно-курортний комплекс працює успішно, домагаючись високих показників в системі ПрАТ «Укрпрофоздоровниця». Торік в профспілкових санаторіях області оздоровлено понад 33 тисячі осіб, отримано майже 150 мільйонів доходів від реалізації путівок та надання послуг, у місцеві бюджети перераховано 45 мільйонів гривень. Проведено значну роботу щодо зміцнення матеріальної бази оздоровниць, поліпшення медичного, культурно-побутового обслуговування відпочиваючих. Але головна увага учасників наради була прикута до вирішення назрілих проблем. Зокрема, з

тривогою говорилося про серйозні порушення природоохоронного законодавства на території Голубинського родовища мінеральних вод, експлуатації Шаянського родовища, недоліки в проведенні тендерних закупівель тощо. Вирішено питання щодо відкриття реабілітаційного відділення в санаторії «Верховина», намічено конкретні заходи щодо поліпшення фінансової роботи, підвищення заробітної плати. Великій групі найкращих працівників санаторіїв вручено профспілкові та відомчі нагороди, грошові премії. В роботі наради взяли участь голова обласної ради профспілок Іван Король, голова правління ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» Микола Субота, голова обласної організації профспілки працівників охорони здоров’я України Володимир Турок. Сергій БАРАНЧИКОВ.

TT СПРАВИ ПЕРНАТИХ

ДО ВІДЗНАЧЕННЯ

ВСЕСВІТНЬОГО ДНЯ МІГРУЮЧИХ ПТАХІВ ДОЛУЧИВСЯ Й НПП «СИНЕВИР» Щороку 11‑12 травня по всьому світу проходить глобальна кампанія — Всесвітній день мігруючих птахів. Цьогоріч цю подію святкували під символічним гаслом «Створення мережі для мігруючих птахів». Головною метою заходу є сприяння підвищення глобальної та локальної обізнаності людства щодо мігруючих птахів і термінової потреби їх збереження. Важливим кроком є співпраця і створення мережі між організаціями і людьми, оскільки міграційні шляхи нерідко пересікають багато країн, навіть цілі континенти чи океани. Національний природний парк «Синевир» щороку долучається до цієї події, проводячи низку інформаційно-освітніх заходів. Любов ГРЕЧИН, фахівець відділу екологічної освіти НПП «Синевир».

TT ПО ДІЛУ

КООПЕРАЦІЇ СЬОГОДНІ ПОТРІБНІ ІННОВАЦІЇ,

ПЕРЕКОНАНІ СТУДЕНТИ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ УКООПСПІЛКИ Ця науково-практична конференція готувалася на базі Мукачівського кооперативного торговельно-економічного коледжу. Як зазначила на її відкритті Лідія Войнаш, директор департаменту кадрової політики, освіти і науки Укоопспілки, основна її тема: «Інноваційні процеси та їх вплив на ефективність діяльності кооперативних підприємств», сповна співзвучна з вимогами комплексної реформи, що нині розгорнулася в системі національної споживчої кооперації, і насамперед покликана активно сприяти її успішній реалізації, зокрема, як у виробленні практичних та методичних рекомендацій, акумуляції новітнього досвіду, так і якісної фахової підготовки майбутніх спеціалістів широкого профілю, їх адаптації до роботи в сучасних ринкових умовах. Переконливим підтвердженням цього стали змістовні доповіді та повідомлення викладачів і студентів провідних вишів системи Укоопспілки, серед яких були представлені й такі відомі навчальні заклади, як Львівська комерційна акаде-

мія, Полтавський університет економіки і торгівлі, Вінницький кооперативний інститут, Хмельницький кооперативний торговельно-економічний інститут, кооперативні коледжі з Харкова та Сімферополя, Донецька і Черкас, Херсона і Чернівців – всього близько двадцяти. Характерною ознакою більшості наукових і прикладних досліджень, зазначалося на конференції є їхня практична спрямованість, конкретна адресна орієнтація, безпосередній зв’язок з виробничим життям і діяльністю кооперативних підприємств та організацій у різних регіонах країни. Скажімо, Денис Савчук з Вінницького кооперативного інституту глибоко дослідив проблеми фінансового забезпечення інноваційного розвитку споживчих товариств Вінничини. Вплив інноваційних процесів на ефективність діяльності підприємств Миколаївської облспоживспілки був предметом доповіді студентки Миколаївського коледжу бізнесу і права Вероніки Жмурко. Роль інновацій у закладах торгів-

лі споживчої кооперації Криму стала темою виступу студента Сімферопольського торговельно-економічного коледжу Володимира Басавра. Цікавий аналіз ефективності власних інвестицій на прикладі підприємств Львівської облспоживспілки зробила слухачка Львівської комерційної академії Марія Тимура. І подібних прикладів можна було б навести ще чимало, адже протягом двох днів засідань учасники конференції заслухали і обговорили майже 50 повідомлень, доповідей і виступів своїх колег. Голова правління Закарпатської облспоживспілки Василь Цап, який разом з групою спеціалістів також взяв участь у роботі ювілейної конференції, відзначив, що проведення такого престижного і представницького форуму в стінах одного з найстаріших навчальних закладів системи Укоопспілки – Мукачівського кооперативного торговельно-економічного коледжу — насамперед свідчення його високого авторитету в освітянських колах, потужності

~~Майбутнє кооперативного руху України. науково-педагогічного потенціалу, незаперечної фаховості викладацького складу. Адже тут стараннями керівництва закладу і за сприяння та підтримки правління облспоживспілки створено оптимальні умови для сучасного і повноцінного навчального процесу з використанням інноваційних технологій, а також належним чином організовано побут і дозвілля студентської молоді. Тож цілком природно, що Мукачівський кооперативний коледж користується неабиякою популярністю серед наших молодих краян і як наслідок – щороку зростає кількість його випускників. Так лише за останні п’ять років тут отримали путівку в самостійне життя майже 1200 молодших

спеціалістів: бухгалтерів, товарознавців, менеджерів торговельної сфери та ресторанного господарства. Близько 150 з них отримали дипломи з відзнакою. Чимало випускників нині очолюють кооперативні підприємства або ж стали науковцями, успішними підприємцями, працівниками органів місцевого самоврядування і державних установ. Отже, проведення такої масштабної конференції в Мукачівському коледжі, як підсумував голова облспоживспілки Василь Цап, сповна посприяє розвитку творчої активності наших студентів, додасть впевненості у правильності обраної ними професії кооператора. Вл��дислав БИЛЬОВ.


НЗ

НАША ІСТОРІЯ 5

№ 53 (4075)

14 травня 2013 року

TT ПАМ’ЯТАЙМО!

У ВИРІ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ПРО ВНЕСОК ЗАКАРПАТЦІВ У ВЕЛИКУ ПЕРЕМОГУ НАД ФАШИЗМОМ НА ДАЛЕКИХ ФРОНТАХ І ВДОМА Ще до початку Другої світової війни і нападу гітлерівської Німеччини на СРСР закарпатці билися з фашистами на далекому Піренейському півострові. Там 42 тисячі воїнів інтернаціональних бригад з 54 країн світу захищали в 1936–1939 рр. конституційний лад республіканської Іспанії. Серед них було і 2170 чехословацьких добровольців, у тому числі 79 інтернаціоналістів із Закарпаття. У складі батальйону ім. Георгія Димитрова закарпатці воювали на Арагонському, Естремадурському, Каталонському й Мадридському фронтах. Шістнадцять наших земляків загинули в тих боях. Серед них вихідці з Берегівського району – Ф.Лоц, Ш.Сепеш, Ш.Сисак й інші; Мукачівського – А.Гюнцебергер, Д.Естрайхер, Д.Кузьма, Ф.Шелельо; Виноградівського – Л.Райзман, С.Костенбаум, Й.Шварц, Ш.Клайн; м.Тячів – Й.Девай, з Ужгорода – І.Еберт, з Великоберезнянщини – В.Ленько. На рідній землі в запеклу борню проти фашизму закарпатці вступили 15 березня 1939 р., коли за згодою Гітлера регулярна угорсько-гортіївська армія напала на щойно народжену незалежну державу – Карпатську Україну. На Красному полі поблизу Хуста слабо озброєні й не достатньо вишколені підрозділи Карпатської Січі, а також кілька класів гімназистів, вчинили загарбникам героїчний опір. Спалахнув жорстокий бій. Та сили були нерівні – і за кілька березневих днів край був повністю окупований. Як згадують очевидці, вода в Тисі була червоною від крові тисяч закатованих захисників рідної землі. Після окупації Чехословаччини в 1939 р. гітлерівськими військами деякі закарпатці включилися в антифашистську боротьбу на Балканах. Так, 1940 р. в Югославії було створено чехословацьку партизанську бригаду, трохи пізніше – словацьку бригаду. Їхні лави поповнювалися й нашими земляками, котрі тікали з гітлерівських трудових та концентраційних таборів й включались у партизанську боротьбу. Бригади активно діяли на землі Югославії до повного її визволення від окупантів. Наші співвітчизники були бійцями й чехословацьких військових частин, що формувались у західних країнах і воювали з фашистськими військами не тільки на теренах Франції, але й на Близькому Сході та в Північній Африці. У складі 1-ї Чехословацької піхотної дивізії та інших військових з’єднань у червні 1940 р. понад 600 закарпатців чинили опір німецьким військам, що вторглися на терени Франції. П’ятдесят чотири з них загинули в боях або померли від ран. Ужгородець Іван Кийович вступив у військову частину в 1940 р. і помер від ран, одержаних у бою з італійськими фашистами, в січні 1942 р. в м. Тобрук (Лівія); у Палестині, в населеному пункті Рамлекс загинув капітан чехословацької військової частини Гейза Барані, уродженець села Плоске Свалявського району. Чимало вихідців з нашого краю брали активну участь у боях на Другому західному фронті в 1944—1945 рр. при визволенні Франції й сусідніх західних країн від німецької окупації, зокрема, були воїнами прославленої у боях Чехословацької бронебригади.

В ЛАВАХ ПАРТИЗАНІВ І ПІДПІЛЬНИКІВ Всі роки фашистської окупації – до осені 1944 р. – на теренах Закарпаття точилася боротьба проти окупантів. У цій боротьбі важливе місце посідав партизанський рух. Початком його прийнято вважати висадку парашутно-десантної групи Олекси Борканюка в Карпатах 4 січня 1942 р. Сміливці десантувалися неподалік селища Ясіня, на кордоні з Івано-Франківщиною. Та спіткала невдача – фашисти дізналися про висадку, спалахнув бій, в якому група одразу втратила понад половину особового складу, решта десантників була розсіяна в горах. Незабаром жандармерія натрапила і на слід Олекси Борканюка, який сподівався знайти тимчасовий прихис-

ток у рідному селищі. Його схопили, відправили в тюрму в Будапешт і там, після жорстоких катувань, стратили 3 жовтня 1942 р. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 8 травня 1965 р. славному синові Закарпаття посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу. У ніч на 19 серпня 1943 р. в районі гори Менчул поблизу села Драгова Хустського району висадилася парашутна група «Закарпатці» на чолі з угорським антифашистом Ференцом Патакі. До складу групи увійшли уродженці нашого краю Степан і Василь Чижмарі, Михайло Дякун, Степан Лизанець, Іван Ловга. В групу також включили чехословацького радиста Вацлава Цемпера. Група швидко встановила тісні зв’язки з місцевим населенням і стала своєрідним конспіративним центром, куди стікалася цінна розвідувальна інформація. Розвідникам активно допомагали місцеві мешканці й навіть солдати угорської армії з числа мобілізованих закарпатців. Як свідчить архівний список, у лютому 1944 р. розвідувальній

про рух ворожих підрозділів тощо. Загін швидко зростав. Наприклад, 4 серпня Олександр Тканко занотував у своєму щоденнику: «…Загін розростається. З усіх навколишніх сіл до нас ідуть верховинці. Це лісоруби, вівчарі, робітники лісопилок. Всі люди різні за віком і характером, але об’єднує їх одне – безмежна ненависть до фашистів, хоча і вона має у кожного свою причину: в одного – повісили батька, в другого – розстріляли брата, третій – сховався від жандармерії…». Наприкінці серпня в загоні О.Тканка було вже понад 500 бійців. До часу визволення Закарпаття загін виріс у партизанське з’єднання чисельністю понад 800 чоловік. Партизанська боротьба розгорталася й в інших районах. У серпні 1944 р. біля села Берегуйфалу Берегівського району десантувалася угорська партизанська група Дюли Усти, вслід за нею – група Івана Прищепи. За наказом Українського штабу партизанського руху вони об’єдналися в один загін, так він й увійшов в історію – загін Усти—При-

почалося формування чехословацьких військових частин. І вже у перші дні березня 1943 р. 1-й Чехословацький окремий батальйон під командуванням полковника Людвіка Свободи вступив у бій з наступаючим гітлерівським військом під селом Соколів Зміївського району Харківської області. В першому бою загинуло близько 30 закарпатців, багатьох було поранено. Основний кістяк особового складу батальйону становили наші земляки, котрі були чехословацькими підданими й опинилися в роки війни на теренах СРСР. В основному це були закарпатці, котрі не хотіли служити в угорській армії або, рятуючись в 1939—1940 рр. від переслідування угорсько-гортіїських окупантів, нелегально перейшли державний кордон із Закарпаття в СРСР. Згідно зі статтею 80 Кримінального кодексу Української РСР, вони були засуджені на 3 роки (а деякі – усупереч кодексу – й на 5) виправно-трудових таборів. У роки війни вони були амністовані, звільнені з таборів і направлені як громадяни Чехословаччини в уральське місто Бузулук, де формувався 1-й Чехословацький окремий батальйон, а за ним й інші підрозділи 1-ї Чехословацької окремої бригади, яка визволила від фашистів багато населених пунктів нашої країни, брала участь і в боях за Київ. Формувалися і нові чехословацькі військові частини, і вже в 1944 р. генерал Людвік Свобода командував багатотисячним 1-м Чехословацьким армійським корпусом, що визволяв від загарбників міста і села України, Польщі, Чехословаччини. Корпус завершив бої під чеським містом Моравська Острава. Всього в роки війни в корпусі воювало 14,2 тис. закарпатців, близько двох тисяч з них загинуло, померло від ран у шпиталях, пропало безвісти. Сотні закарпатців були відзначені високими нагородами СРСР, Чехословацької республіки і Польщі, а юнак з с. Дулово Тячівського району, капітан-танкіст Степан Вайда був удостоєний звання Героя Радянського Союзу, його земляк з с. Новоселиця розвідник Іван Кубинець став національним героєм Чехословаччини.

…І В ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКІЙ ШИНЕЛІ

~~Війна почалася для закарпатців трагедією Карпатської України. групі Ференца Патакі допомагало понад 250 закарпатців. Активна робота групи тривала майже півроку. Лише навесні 1944 р. угорська жандармерія розпочала каральні акції. Було всього заарештовано понад 300 людей, понад двісті з них постали перед військовим трибуналом. 18—19 квітня 1944 р. в місті Мараморош-Сигет (тепер Румунія) розпочалися перші закриті засідання трибуналу в справі розвідгрупи. До страти було засуджено 33-х чоловік. 25 квітня у тюремному дворі було страчено Гаврила Логойду, Василя Жупана, Миколу Сокача, Михайла Сірка, Василя Чижмаря; 17 червня в Хусті – Івана Дякуна, Михайла Калинича та інших; у місті Виноградові – Олену Гандеру, Михайла Гичку, Євгена Лейзмана, Мора і Сирену Форкошів та інших. У селі Текові Виноградівського району така ж доля спіткала Юлія Уйфалуші з сином Юлієм, Антона Параску й інших; у селі Чорнотисів цього ж району – Петра Романа, Василя Ірха, Самуїла Вайса. Багатьох трибунал засудив на довічне ув’язнення, також на різні терміни каторжних робіт, позбавив політичних прав та права проживати на території Закарпаття. Сам Ференц Патакі, його соратник Михайло Дикун та їхні безпосередні помічники були схоплені в Будапешті. Потім керівника розвідгрупи передали в Мараморош-Сигет, відтак допитували в берегівській, а згодом і в ужгородській в’язницях. Саме тут і засудили до ст��ати. Партизанська і підпільна збройна боротьба активізувалася з наближенням радянських військ до Карпат. 9 і 21 липня 1944 р. двома десантами з літаків на полонині Руна висадилася організаційно-партизанська група в складі 19 чоловік під командуванням досвідченого розвідника, Героя Радянського Союзу Олександра Тканка. Населення, особливо найближчих Великоберезнянського та Перечинського районів, охоче допомагало партизанам: постачало продукти, передавало важливі відомості

щепи. На час об’єднання в його складі було близько сотні бійців, в основному з числа місцевого населення. З моменту десантування і до 26 жовтня 1944 р. партизани загону провели близько двох десятків бойових операцій, зокрема, підірвали залізничний міст, знищили сім паротягів, 79 вагонів з військовою технікою та боєприпасами, дві вантажні й одну легкову автомашини. Загальні втрати ворожого особового складу перевищили тисячу солдатів і офіцерів. Активно діяв у цей час і партизанський загін Василя Русина. Начальником штабу був І.Стендер, комісаром – І. Фабріцій. За час діяльності в Мукачівському та Свалявському районах загін переріс у з’єднання, позаяк щодня поповнювався новими бійцями – мешканцями найближчих міст і сіл. Після початку бойових дій у складі загону воювало понад 250 партизанів, майже 200 підпільників і зв’язкових їм допомагало в населених пунктах. Партизани з’єднання В.Русина пустили під укіс ешелон з боєприпасами, знищили 251 і взяли в полон 366 ворожих солдатів і офіцерів, захопили значні військові трофеї. В зоні діяльності з’єднання у 14 селах і 2 містах було створено народні комітети, серед населення поширено понад 5 тис. агітаційних листівок. Всього в партизанських лавах боролись майже 1700 закарпатців, котрі провели понад 130 бойових операцій. А загалом на теренах області, за даними обласної редколегії Книги Пам’яті України, в антифашистській борні брало участь 2,8 тис. партизанів і підпільників.

ПІД КОМАНДУВАННЯМ ЛЮДВІКА СВОБОДИ… Чималий внесок зробили воїни-закарпатці й у розгром гітлерівських армій на радянсько-німецькому фронті. Як відомо, за домовленістю емігрантського Чехословацького уряду й уряду СРСР, у 1942 р. на території Радянського Союзу

Та найбільше наших земляків боролись у лавах радянської армії – понад 20 тисяч людей. Восени 1944 р., коли наш край ще не був повністю визволений, на Закарпаття прибула місія Чехословацького емігрантського уряду для відновлення в краї державної адміністрації. Поряд з цим прибулі урядовці розпочали мобілізацію закарпатців призовного віку в Чехословацьку армію. Багато з призовників зверталися з проханням зарахувати їх бійцями радянських військових частин. Але командири не мали права брати в армію іноземних громадян, оскільки в той час закарпатці вважалися підданими Чехословацької республіки. Аби вирішити цю проблему, командування 4-го Українського фронту звернулося до Верховного головного командування. Було дозволено приймати закарпатців у радянську армію в статусі добровольців. У листопаді 1944 р. розпочався прийом добровольців. До березня 1945 р. уніформу червоноармійця одягло понад 20 тисяч молодих краян. Вони воювали на теренах теперішньої Словаччини, Південної Польщі, Чехії. Багато воїнів-закарпатців було нагороджено радянськими та іноземними орденами і медалями. Близько 4800 добровольців полягли на полі бою або померли від ран, пропали безвісти. Активну участь у різних формах антифашистської боротьби в 30—40-ві роки минулого століття взяло понад 50 тис. уродженців Закарпаття. З них загинуло в боротьбі близько 7200 чоловік. Великі втрати зазнало цивільне населення області. В гітлерівських концтаборах, у ході бойових дій, внаслідок інших подій і акцій, пов’язаних з війною й фашистською окупацією, загинуло понад 93 тис. осіб. Такий конкретний і вагомий внесок закарпатців у перемогу над фашизмом; така велика міра нашої скорботи за жертвами найбільшої в історії людства кривавої війни. Іван БІГУНЕЦЬ, голова Закарпатської обласної ради ветеранів України, Борис ГВАРДІОНОВ, відповідальний секретар редколегії обласної Книги Пам’яті.


6 ТАКІ СПРАВИ

№ 53 (4075)

14 травня 2013 року

TT ЕКСПЕДИЦІЇ

УЖГОРОДСЬКІ ПОШУКОВЦІ ДОСЛІДЖУВАЛИ ВІЙСЬКОВІ КЛАДОВИЩА У ПОЛЬЩІ ТА НІМЕЧЧИНІ Вахта пам’яті, присвячена дослідженню кладовища радянських солдатів у Костшині-надОдером (Польща), відбулася за участі пошуковців Польщі, України, Литви, Латвії, Німеччини і Росії. З українського боку за сприяння Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій в експедиції взяли участь пошуковці Всеукраїнського громадського об’єднання «Союз «Народна пам’ять»: Олексій Златогорський, Тарас Верба, Віталій Затворніцький та Олександр Русин і Геннадій Бокоч з Ужгорода. Пошукові загони з різних країн зібрав для спільного проведення ексгумаційних робіт керівник польської пошукової організації «Витязь» Юліан Вержбовські. Він розповів, що поховані на кладовищі радянські солдати загинули під час воєнних операцій зі взяття Зеєловських висот та Берліна. «Бійці, які лежать тут, — це в основному танкісти та піхота. Частину солдатів було перенесено із колишнього меморіалу на кладовище ще в 1960-х роках, але роботи були проведені не професійно — на місці колишнього меморіалу залишилися в похованнях солдати», — розказав Ю.Вержбовські. Місце експедиції відоме в історії Другої світової війни як Кюстрінський плацдарм, що був захоплений військами 1-го Білоруського фронту в січні—березні 1945-го. До середини лютого там відбувалися запеклі бої з противником, що намагався ліквідовувати плацдарми. У березні радянські війська оволоділи Кюстріном і об’єднали зайняту територію в один оперативний плацдарм. Там знаходилися вихідні позиції ударного угруповання 1-го Білоруського фронту для виконання завдання головного удару під час Берлінської операції 1945-го. За словами Олексія Златогорського, керівника української

делегації, під час дослідження території в одній із могил українські пошуковці виявили дерев’яну табличку з написом, і є надія, що за нею буде відтворено ім’я солдата. Після завершення вахти пам’яті відбулася церемонія перепоховання останків знайдених бійців у с. Цибінка. Проте роботи з ексгумації солдатів ще не завершено. Пошуковці планують продовжити дослідження у жовтні 2013 року. До речі, незадовго до цього подібна на території Німеччини у містечку Клессін відбулася перша спільна німецько-українсько-російська експедиція з дослідження непохованих солдатів радянської армії. Допомогу надала німецька пошукова організація «V.B.G.O». Участь в експедиції взяли також пошуковці з Ужгорода Олександр Русин та Геннадій Бокоч. Роботи проводилися на Зеєловських висотах — одному з останніх оборонних вузлів вермахту на підступах до Берліна. Бої тут точилися жорстокі, й на місцях до сьогодення залишилися непохованими як радянські, так і німецькі солдати. Але дослі-

дження цього року зосередили на території колишньої братської могили, розташованої на південному сході Клессіна, під високими пагорбами, на яких у 1945 році проходила німецька лінія оборони. Після війни з цього місця було проведено перепоховання, і у наш час ця територія використовується фермерами. Проте перепоховання відбулося не повністю: частина радянських воїнів залишилася у землі, до того ж деякі поховання були вилучені, а деякі залишені. Дослідникам необхідно було повністю ексгумувати загиблих. На невеликій площі 250—300 квадратних метрів закладено декілька розвідувальних траншей, в яких виявлено та ексгумовано більше 100 загиблих радянських солдатів. На жаль, їхні імена нині встановити важко. При одному із похованих знайшли солдатський медальйон, який, проте, виявився порожнім. При іншому — ґудзик з польським орлом, ще при одному — алюмінієву ложку з ініціалами. Проте пошук триватиме і надалі. Сніжана РУСИН.

~~Пошукова експедиція за роботою.

НЗ

TT НАРОДНА ПАМ’ЯТЬ

У РАТОВЦЯХ ВІДНОВИЛИ ПАМ’ЯТНИК ЗАГИБЛИМ ВОЇНАМ

У

селі Ратовці, що на Ужгородщині, відновлювали пам’ятник воїнам радянськонімецької війни 1941—1945 років. Ці роботи із залученням місцевих діточок ініціювала громадська організація «Пошук-Захід», очолювана Олександром Русином.

Так, з самого ранку в центрі села біля пам’ятника зібралося більше 20 школярів. З допомогою дорослих вони фарбували пам’ятник, виписували золотавою бронзою літери на табличці, прибирали територію. Відтак разом з працівниками Центру соціальних служб для дітей та молоді Ужгородської РДА діти відвідали учасників подій 1941—45 рр., які ще живуть у Ратовцях, та вручили їм зібрані подарунки. За словами голови сільської ради Тетяни Ан- ~~Пам’ятник відреставровано. друсь, пам’ятник воїнам-визволителям давно потребував реставрації. Тож за фінансової підтримки організації «Пошук-Захід» вдалося зрізати старі дерева, які звалювалися на монумент, підштукатурити та пофарбувати його. А те, що участь у заході взяли саме найменші мешканці села, має неабияке значення. Адже діти, які власноруч відновлюють пам’ятник, вмітимуть берегти не лише монумент, а й пам’ять про подвиги предків. До місця реста��рації згодом підійшов й один зі свідків встановлення пам’ятника Карл Товт. Чоловік згадував, як ратовці, котрі вже нині мешкають у сусідній Угорщині, будували пам’ятник. Олександр Русин розповів, що на ініціативу реставрувати пам’ятники відгукнулися також Чорна Тиса та смт Ясіня Рахівського району і близько п’яти сіл Мукачівщини. До речі, поблизу села Ратовці є поховання радянських, угорських та німецьких солдатів. Тож уже за два тижні Олександр Русин з колегами планує провести розвідку того місця, де може знаходитися братська могила, а затим – розкопки та ексгумацію останків, які будуть згодом перепоховані. Сніжана РУСИН. Фото автора.

TT СВОЯ ДОЛЯ

ЕРНЕСТ БУРЯС ПРОФЕСІЮ ПОЖЕЖНИКА ОБРАВ ВИПАДКОВО, ЗАТЕ НА ВСЕ ЖИТТЯ

Х

оч родом він з Сільця — села на Іршавщині, але з повним правом Ернест Буряс може себе величати міжгірцем чи то пак верховинцем. Обгрунтованим доказом цього твердження є те, що вже більше півстоліття як прописався у нашому гірському краї.

Якщо молодість пройшла на малій батьківщині, то практично все трудове життя минуло тут, яке продовжується, як звикли казати, на заслуженому відпочинку. У трудовій книжці мало записів у відомостях про роботу, бо її місце доводилося міняти всього раз, до того ж через службове переведення. Натомість у документі працевлаштування аж рясніє від написів про заохочення. Значить, сумлінно трудився упродовж всіх літ на своєму посту. Відповідальному, бо перебував на вахті вогнеборця. До речі, днями Ернесту Івановичу виповнилося 77 років… Професію пожежника на все трудове життя, каже, обрав випадково — за підказкою родича, який працював у Берегівській міській пожежній охороні і заманив його сюди стати на нелегку вахту в 17-річному віці. Лиш через рік, коли юнаку довелося йти у армію, керівництво зрозуміло, що на посаду вогнеборця хлопця прийняли у ранньому віці, а це заборонялося законодавством. Проте після демобілізації

знову прийняли, бо зарекомендував себе Ернест тільки з позитивного боку. Більше того, через короткий проміжок часу навіть направили на дворічне навчання у Сімферопольську школу молодшого командного складу, а після її закінчення призначили начальником караулу. У 1959 році переводять керівником Міжгірської пожежної команди, де гостро відчувалася нестача кваліфікованих кадрів. Пригадує перші кроки служби на верховинській землі. На той час нечисленний колектив розміщався у покинутій євреями споруді, котра дихала на ладан. На озброєнні місцевих пожежників з транспортних одиниць числився один підтоптаний ЗІЛ-130. Довелося засукувати рукави, щоб поліпшувати матеріально-технічий стан справ. Ледь не одразу навесні почали, а восени вже того року завершили будівництво депо, в якому водночас знайшлося і житло його сім’ї. Відтак звели вежу. З року в рік ставала на ноги пожежна охорона на Міжгірщині. З часом пожежно-сторожова охорона почала з’являтися при колгоспах у Ізках, Новоселиці, Торуні, Пилипці…Пожежним господарством обзавелись лісокомбінат, завод технологічного об’єднання у Колочаві. За таких нововведень явно скорочувалася дорога за терміновим викликом на місце пригод рятівників, збільшувалися шанси зарадити злу. А біда раз за разом давала про себе знати. На згадку Ернесту Івановичу при-

ходять епізоди битв з нищівним полум’ям на заводі «Електрон», деревообробному заводі та в лакофарбувальному цеху лісокомбінату, тодішньому АТП 06032… Успішність у протиборстві з нещастям досягалася з допомогою професіональних дій пожежників, їхній сміливості. Траплялися і екстремальні виїзди в інші райони на підмогу. Як, приміром, одного разу на Воловеччину, коли поблизу села Скотарське з рейок з’їхав потяг з цистернами, в яких знаходилася паливна речовина. Страшна небезпека загрожувала населеному пункту, але завдяки відважним і спільним зусиллям закарпатських пожежників, в тому числі і міжгірських, її вдалося уникнути. Часто-густо пожежі відбувалися і в житловому секторі району. За словами Ернеста Буряса, найважче давалася боротьба під час мобільних виїздів до гарячих точок. Оселі селян розкидані високо в горах, де дороги сякі-такі, а інколи й зовсім відсутні. Однак пожежники намагалися виконати свій професійний обов’язок. На пам’ять колишньому начальнику пожежної частини прийшла і така історія. Якось пізно вночі повертався зі Львова. Спускаючись перевалом, у Торуні випадково запримітив заграву. Досвідченому пожежнику-керівнику миттєво спало на думку, що це, можливо, пожежа. Першим ділом розбудив стареньких хазяїв хижі, покрівлю з драниць якої ненаситно

лизали язики вогню. Наказав їм кликати на порятунок сусідів. А сам помчав у місцеву пожежну сторожову охорону, звідки підоспіла машина з рукавом. Внаслідок випадкової оперативності матеріальна шкода будівлі виявилася мінімальною, а дід з бабою тривалий час передавали у Міжгір’я вдячні слова головному рятівнику, благословляючи його подальший шлях Божими молитвами. Ернест Іванович не без гордості розповідає про очолюваний колектив, який за багатьма показниками був у авангарді з-поміж пожежних частин Закарпаття і неодноразово отримував нагороди за досягнуті результати у праці. До речі, змагаючись у пожежно-прикладному спорті, міжгірські вогнеборці регулярно виборювали призові місця. «Ми постійно пишалися успіхами кандидата у майстри спорту Федора Баника, а також братів Марковичів — Михайла та Івана, Юрія Іванини та інших, які вагомо доплюсовували авторитет нашої частини», — констатує співрозмовник. А ще гордо сповіщає, що син Володимир теж пішов професійними стопами батька: закінчивши Львівське пожежне училище, працював у Донецьку начальником караулу, а відтак пожежної частини. Нині, як і він, на пенсії. З нагоди теперішніх іменин щиро вітаємо ветерана пожежної служби і сердечно віншуємо йому многая і благая літ. Василь ПИЛИПЧИНЕЦЬ.


НЗ

ПАНОРАМА 7

№ 53 (4075)

14 травня 2013 року

СВАЛЯВСЬКИЙ ТЕХНІЧНИЙ КОЛЕДЖ НУХТ ОГОЛОШУЄ НАБІР СТУДЕНТІВ НА 2013—2014 НАВЧАЛЬНИЙ РІК денної та заочної форм навчання за спеціальностями:

Ліцензія АД № 073002 від 16.10.2012 р.

• Експлуатація і ремонт обладнання харчових виробництв (денна і заочна); • Монтаж і експлуатація електроустаткування підприємств і цивільних споруд (денна і заочна); • Обслуговування комп’ютерних та інтелектуальних систем і мереж (денна і заочна); • Виробництво хліба, кондитерських, макаронних виробів та харчоконцентратів (денна і заочна); • Виробництво харчової продукції (денна і заочна); • Бродильне виробництво і виноробство (тільки денна); • Економіка підприємства (денна і заочна); • Готельне обслуговування (тільки денна); • Туристичне обслуговування (тільки денна); У коледж приймаються: на денну форму навчання — особи з базовою загальною середньою освітою (9 кл.) на 1-й курс та повною загальною середньою освітою (11 кл.) на другий курс. На заочну форму навчання — особи з повною загальною середньою освітою (11 кл.) та профтехосвітою. Вступники з базовою загальною середньою освітою (9 кл.) проходять вступні випробування з української мови (диктант) та математики (тести). Вступники з повною загальною середньою освітою (11 кл.) зараховуються до коледжу без вступних випробувань на конкурсній основі поданих сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень з «Української мови та літератури», «Математики» або «Фізика», або «Географія», або «Історія України», або «Хімія». Вступники з повною загальною середньою освітою (11 кл.), які отримали її до 2007 року (включно), можуть зараховуватись до коледжу за вступними випробуваннями на заочну форму навчання. Вступники з профтехосвітою відповідного напряму зараховуються за результатами фахового вступного випробування. ПРИЙОМ ЗАЯВ: на денне навчання: а) прийом заяв з 2 липня до 20 липня; б) вступні випробування з 21 липня до 31липня; в) зарахування: за державним замовленням — до 11 серпня; за кошти фізичних та юридичних осіб — до 25 серпня. На заочне навчання та ІІ курс денного: а) прийом заяв — з 10 липня до 6 серпня; б) вступні випробування — 6—9 серпня, конкурс сертифікатів — 10 серпня; в) зарахування на місця державного замовлення — до 15 серпня, за кошти фізичних та юридичних осіб — до 25 серпня. На базі коледжу діє Свалявський регіональний навчально-науковий центр Національного університету харчових технологій, де випускники коледжу мають можливість продовжити навчання за обраною спеціальністю та здобути повну вищу освіту за скороченим терміном. Вступ до університету випускників коледжу без сертифікатів. Адреса: 89300 Закарпатська обл., м.Свалява, вул. Духновича, 6. Телефон/факс: (03133) 2-24-58, 2-20-88. тел. 2-24-78. Електронна адреса: stknuft@yandex.ru або stknuft@ukr.net Ареса сайту: www.stknuft.com.ua.

TT ЗГАДУЄМО...

ВІДКРИТЕ ЛЮДЯМ СЕРЦЕ СВІТЛОЇ ПАМ’ЯТІ МИКОЛИ ПАПАРИГИ Рік тому, 14 травня 2012-го, пішов з життя Микола Миколайович Папарига. Обірвалася життєва дорога чудової людини, безкорисливого, щедрого, доброзичливого, чуйного чоловіка, батька й дідуся. Народився Микола Папарига 15 червня 1923 року в місті Рахові у багатодітній родині лісоруба. Тяжке було сирітське дитинство, адже у 8 років, старший серед чотирьох дітей, він залишився без батька. Закінчивши початкову і горожанську школи у Рахові, Микола продовжив навчання у Мукачівській державній гімназії, котру закінчив у 1944 році. Серйозним життєвим іспитом стала для юнака гірка чаша Мукачівського «Ковнеркаштеля», за ґрати якого його було кинуто разом з іншими патріотами рідного краю, які боролися за вільну Україну. Після визволення Закарпаття, у жовтні 1944 року, Микола Папарига активно включився у боротьбу за возз’єднання Закарпаття з Україною. Від Рахівського округу був делегатом Першого з’їзду спілки молоді Закарпатської України, який підтримав маніфест про возз’єднання За-

карпаття з радянською Україною. На з’їзді він разом з іншими патріотами краю записався добровольцем у лави Червоної Армії. Воював на передовій лінії у складі 4-го Українського фронту, був важко поранений у Польщі. Після лікування у військовому шпиталі — знову на передовій лінії, вже у Словаччині та Чехії. І нарешті довгоочікувана перемога, яку зустрів 9 травня 1945 року в Празі. За бойові заслуги Микола Миколайович нагороджений орденами та медалями. Після важких фронтових доріг повернувся на рідну Рахівщину, працював на різних керівних посадах у Рахівському ліспромгоспі, зокрема, у 1946 році був обраний першим головою робітничого комітету профспілки лісової галузі на підприємстві. Здобув вищу освіту інженера лісової промисловості у Львівському лісотехнічному інституті. З 1953 по 1960 роки працював директором Великобичківського ліс­ промгоспу. З 1960 по 1976 роки працював на Усть-Чорнянському лісокомбінаті, очоливши службу підготовки кадрів, відкривши сотням місцевих юнаків та дівчат шлях

ПОВІДОМЛЕННЯ

До Перечинського районного суду викликається Киденко Олександр Сергійович (01.04.1982 р.н.) як відповідач по цивільній справі за позовом ПАТ «Державний ощадний банк України» до Киденка Олександра Сергійовича про стягнення боргу.

~~Микола ПАПАРИГА. у велике життя через стаціонарне та заочне навчання у вищих і середніх спеціальних закладах. За ініціативи ветерана війни Миколи Папариги на Усть-Чорнянському лісокомбінаті було створено ансамбль «Фронтова пісня», в складі якого були учасники війни. Ансамбль тішив своїми концертами не тільки закарпатців, але й жителів за межами області та країни. Надаючи велике значення донорству, був активним донором майже 50 років, починаючи з фронтових доріг. Своєю кров’ю рідкісної групи врятував життя багатьом людям Усть-Чорної та Тячівщини, за що йому було присвоєно звання «Заслужений донор СРСР».

Розгляд даної справи відбудеться 20 травня 2013 року о 9 год. в приміщенні суду за адресою: м. Перечин, пл. Народна, 15. Суддя В.П.Амарович. Виноградівський районний суд викликає Митровці Михайла Івановича, мешканця с. Боржавське, вул. Борканюка, 228, Виноградівського району, в судове засідання

Свою трудову діяльність Микола Миколайович продовжив у місті Ужгороді на кадровій роботі управління робітничого постачання системи «Закарпатліс», а після того більше 15 років очолював Товариство охорони пам’яток історії і культури в Ужгороді. Особливою його заслугою є збереження і реставрація однієї з найстаріших пам’яток культової споруди X століття — Горянської ротонди. За сумлінну працю Микола Папарига неодноразово нагороджувався державними нагородами, серед яких є і грамота Президії Верховної Ради України «За виховання молодого покоління». Микола Папарига був доброю людиною, вірним християнином. Все своє життя присвятив людям, і вони відповідали йому глибокою повагою та шаною. Таким він залишився в пам’яті своєї родини, колег, друзів, краян Рахівщини та закарпатців. Згадаємо добру, чуйну людину і запалимо в цей день свічку пам’яті. Дружина, донька, син із невісткою, онуки, сестра із сім’єю, велика родина, друзі, колеги.

як відповідача по цивільній справі за позовом Митровці Ганни Іванівни до Митровці Михайла Івановича про зміну розміру стягуваних аліментів, яке відбудеться 20.05.2013 року об 11 год. у Виноградівському районному суді за адресою: м. Виноградів, вул. Тюльпанів, 24. Суддя Т.Ю.Левко. (Продовження на 8 стор.).

CЕРТИФІКАТ-ПАСПОРТ ФІЗИКО-ХІМІЧНИХ ПАРАМЕТРІВ ПРИРОДНОГО ГАЗУ,

що транспортувався споживачам Закарпатської області за квітень 2013 року

Число місяця

по г-ду ДУД-1 для Ужгорода Компонентний Теплота склад, мольна згорання Густина, частка, % нижча, кг/м³ ккал/м3 абсоДіоксид при 20оС, лютна Азот вугле101,325 цю кПа 2,421 0,432 8014 0,7096 2,466 0,274 8005 0,7062 2,331 0,245 8013 0,7047 2,298 0,241 8015 0,7044 2,291 0,227 8013 0,7039 2,611 0,250 7991 0,7063 2,253 0,231 8018 0,7039 2,514 0,324 8004 0,7077 2,651 0,517 8007 0,7134 2,655 0,523 8006 0,7135 2,900 0,536 7989 0,7152 3,032 0,560 7983 0,7167 3,328 0,559 7961 0,7183 3,718 0,589 7937 0,7215 3,942 0,587 7919 0,7226 4,454 0,602 7882 0,7258 5,012 0,804 7871 0,7356 5,396 1,000 7879 0,7449 5,675 1,046 7874 0,7489 5,839 1,056 7862 0,7500 5,638 1,082 7888 0,7504 5,597 1,079 7867 0,7478 5,550 1,115 7882 0,7493 5,646 1,084 7878 0,7496 5,702 1,047 7866 0,7484 5,629 1,059 7869 0,7480 5,725 1,043 7857 0,7478 5,727 1,055 7860 0,7484 5,847 1,042 7859 0,7496 5,785 1,050 7867 0,7497

по г-ду ДУД-1 для Мукачева Компонентний Теплота Густисклад, мольна згорання на, кг/ частка, % нижча, м³ ккал/м3 Діоксид при 20оС, Азот вуглеабсо101,325 цю лютна кПа 0,761 0,150 8126 0,6936 0,713 0,079 8124 0,6918 0,719 0,084 8120 0,6916 0,721 0,084 8120 0,6916 0,721 0,084 8119 0,6915 0,721 0,085 8120 0,6916 0,770 0,159 8122 0,6938 1,006 0,515 8133 0,7046 1,013 0,524 8134 0,7050 1,009 0,536 8136 0,7054 1,011 0,563 8136 0,7059 1,022 0,575 8137 0,7064 1,031 0,587 8139 0,7069 1,030 0,564 8135 0,7061 1,042 0,610 8141 0,7076 1,029 0,586 8139 0,7068 1,036 0,621 8146 0,7082 1,049 0,659 8149 0,7095 1,066 0,687 8151 0,710 1,108 0,781 8160 0,714 1,147 1,018 8198 0,7221 1,147 1,054 8203 0,7233 1,169 1,080 8210 0,7248 1,186 1,079 8214 0,7253 0,921 1,287 8207 0,7253 0,618 1,740 8216 0,7310 0,559 1,928 8194 0,7317         1,177 1,322 8227 0,7311 1,180 1,201 8228 0,7289

по г-ду «Союз» Компонентний Теплота склад, мольна згорання частка, % нижча, ккал/м3 Діоксид при 20оС, Азот вугле101,325 цю кПа 0,731 0,092 8114                                     0,723 0,096 8118                                     0,698 0,097 8128                                     0,705 0,096 8126                   0,711 0,088 8106             0,711 0,088 8106      

Густина, кг/м³

по г-ду «УПУ» Компонентний Теплота склад, мольна згорання частка, % нижча, ккал/м3 Діоксид при 20оС, Азот вугле101,325 цю кПа       0,714 0,092 8118                                     0,701 0,094 8118                                     0,716 0,097 8124                                     0,707 0,096 8128                                     0,673 0,094 8126

Густина, кг/м³

по г-ду «Прогрес» Компонентний Теплота склад, мольна згорання частка, % нижча, ккал/м3 Діоксид при 20оС, Азот вугле101,325 цю кПа                   0,717 0,093 8112                                     0,699 0,094 8123                                     0,694 0,098 8131                               0,707 0,099 8128                                    

Густина, кг/м³

01.04.13 0,6916     02.04.13   0,6918   03.04.13       04.04.13     0,6912 05.04.13       06.04.13       07.04.13       08.04.13 0,6920     09.04.13   0,6918   10.04.13       11.04.13     0,6920 12.04.13       13.04.13       14.04.13       15.04.13 0,6926     16.04.13   0,6224   17.04.13       18.04.13     0,6929 19.04.13       20.04.13       21.04.13       22.04.13 0,6925     23.04.13   0,6927   24.04.13     0,6928 25.04.13       26.04.13 0,6905     27.04.13       28.04.13       29.04.13 0,6905     30.04.13   0,6921   Середній розраху- 4,154 0,709 7931,200 0,729 0,955 0,698 8158,069 0,710 0,713 0,093 8116,333 0,692 0,702 0,095 8122,800 0,678 0,704 0,096 8123,500 0,692 нок за І декаду Перелік ГРС, через які подається природний газ з газопроводу: ДУД-1 для Ужгорода:ГРС Ужгород, ГРС Геївці, ГРС Чоп, ГРС П.-Комарівці, ДУД-1 для Мукачева: ГРС Мукачево, ГРС Зняцьово, ГРС Карпати, ГРС Залужжя, ГРС Бобовище, ГРС Свалява, ГРС Керецьки,ГРС Берегово, ГРС Береги, ГРС Міжгір’я, ГРС Майдан, ГРС Репинне. Союз:ГРС Хуст, ГРС Теребля, ГРС Тячів, ГРС Данилово, ГРС Виноградів, ГРС Прикордонник, ГРС Вербовець, ГРС Теково, ГРС В.Раковець, ГРС Іршава. УПУ: ГРС Воловець, ГРС Жнятино, ГРС Перечин, ГРС В.Березний. Прогрес:ГРС Підполоззя. Атестат акредитації лабораторії №РВ-0027-08 від 02.07.2008 р.

ПАТ «Закарппатгаз».


TT ФУТБОЛ

ШАНСИ ВТРАЧЕНІ, АЛЕ НАДІЯ ЩЕ ЖЕВРІЄ…

Д

раматичним для нашої «Говерли» став виїзний матч 28-го туру в Кривому Розі з місцевим «Кривбасом». Маючи можливість впритул наблизитися до своїх безпосередніх конкурентів у боротьбі за місце в прем’єр-лізі, ужгородська команда її втратила і практично має лише слабку надію на збереження прописки серед найкращих команд України.

Підопічним Олександра Севідова ще раз довели, що недбальство на будь-якій ділянці поля на такому рівні загрожує взяттям воріт. Тепер про сам матч. Стартовий склад команди, окрім змін двох виконавців, відчутних пертурбацій не зазнав. Позицію травмованого чорногорця Мірко Райчевіча зайняв центральний захисник Боян Малішич, а на місце дискваліфікавоного Артура Єдігаряна у центр півзахисту вийшов Джорді Лопез. Початок матчу був за «говерлянами», які провели кілька сумбурних атак, правда, без особливих загострень. Далі гра трохи заспокоїлася, а потім поступово ініціатива перейшла до господарів, які своїми передачами постійно шукали попереду фактурного нападника Олексія Антонова. Перша небезпека від криворіжців виникла на 16-й хвилині: подачу з кутового замикав Сергій Самодін – воротар Дмитро Бабенко накриває м’яч. Наші достойно відповіли лише на 37-й хвилині, коли подачу Дмитра Трухіна головою замикав Даміен Ле Таллек, в цьому випадку господарів виручив страж воріт «Кривбаса» Євген Боровик. А на 44-й хвилині Денис Дедечко видряпав м’яч і в оточенні наших гравців з правого краю зумів із розвороту подати на О.Антонова, той головою спокійно відправляє м’яч у верхню дев’ятку – 1:0. Мимоволі згадалася минула гра з «Карпатами», сподівався, що після перерви

~~Олексій АНТОНОВ «нокаутував» ужгородську команду в Кривому Розі. футболісти зберуться з силами і створять аналогічний камбек. Та на 51-й хвилині ці думки канули в Лету. Простий навіс по центру наші два оборонці Кирило Петров із Павлом Щедраковим не змогли винести, натомість Кирило ще й подарував м’яч на хід нападнику господарів поля Антонову, Олексій прокинув собі трохи вперед та з-під ноги Петрова, який у відчайдушному підкаті намагався завадити удару, відправив кулю точнісінько під дальню стійку – 2:0. Це вже був повний нокаут для «говерлян». О.Севідов терміново випускає на поле другого нападника Володимира Лисенка та переміщує Євгена Макаренка

в центр поля, випускаючи на лівий край захисту Олега Допілку. Однак це суттєво не змінило зміст командної гри, більше того, закарпатці помиляються втретє. На 71-й у центрі поля криворіжці перехоплюють передачу Сотіріоса Балафаса й віддають м’яч на півзахисника Младена Бартуловіча. Той виривається на оперативний простріл, зближується до наших воріт і потужно пробиває в дальній кут – 3:0. Далі наші хлопці й зовсім впали духом, до їх активу можна віднести хіба що удар О.Допілки (його постріл парирував Є.Боровик), та не зарахований гол В.Лисенка. Був ще епізод з рукою в Богдана Шершуна, але при такій грі згадувати про це – марна справа. Все ж, навіть попри поразку при щасливому збігу обставин (потрібно дві гри виграти, а наші конкуренти мають обидві програти), можемо вибратися в останніх двох турах з небезпечної зони. До слова, по завершенні гри в своїх післяматчевих коментарях О.Севідов натякнув про свою відставку з поста головного тренера «Говерли». Інші матчі туру завершилися з такими результатами: «Зоря» (Луганськ) – «Металіст» (Харків) – 1:3; «Ворскла» (Полтава) – «Металург» (Донецьк) – 0:1; «Волинь» (Луцьк) – «Арсенал» (Київ) – 1:3; «Шахтар» (Донецьк) – «Таврія» (Сімферополь) – 5:0; «Динамо» (Київ) – «Іллічівець» (Маріуполь) – 1:0; «Чорноморець» (Одеса) – «Металург» (Запоріжжя) – 1:1; «Карпати» (Львів) – «Дніпро» (Дніпропетровськ) – 2:4. Наступний матч «Говерла» зіграє в Ужгороді 18 травня проти луцької «Волині». Початок матчу о 18.30. Поєдинок молодіжних складів команд пройде 17 травня на мукачівському стадіоні «Авангард». Початок о 16.00.

Із Закарпаття роми цілими сім’ями подалися до столиці. Кажуть, востаннє вони з’являлися там восени. Але такої кількості відразу ще не було. В одному з вузьких проваль на лівому березі Києва розташувалися кілька таборів (близько півтори сотні людей). У наметах, зроблених із підручних матеріалів, туляться до 5 чоловік. Не від нудьги подорожують, а просто, аби вижити. Їхні постійні переїзди — необхідність. Таким чином роми вирішили підзаробити, а потім знову в дорогу – додому. Оскільки у себе на малій батьківщині роботу знайти важко, то й займаються у столиці переважно жебракуванням. Просити — ритуал особливий у цього населення, цьому навчені й найменші. Адже, як самі кажуть, люди у столиці щедріші. Тут вони і метал збирають, а зароблені гроші витрачають на їжу.

Роман СЕНИШИН.

Надія САРАНА.

НАШІ РОМИ

ПОДАЛИСЯ НА ЗАРОБІТКИ ДО КИЄВА

TT МАЄМО ПРОБЛЕМУ…

вівторок

НЕБЕЗПЕЧНИЙ БУР’ЯН

Рік заснування 1990

ЯК НАМ ЗДОЛАТИ БОРЩІВНИК? (Закінчення. Поч. на 3 стор.). Практика сільськогосподарського виробництва показала, що механічні заходи боротьби (скошування, переорювання тощо) не забезпечують належних результатів — борщівник доволі активно відростає від кореневої системи і відновлюється проростанням насіння. Оскільки борщівник є небезпечним видом, то необхідно систематично виконувати запобіжні заходи з його поширення: випасання — молоді листки рослини поїдають вівці та ВРХ; систематичне косіння; зрізування товстих коренів на глибині 8—12 см, що забезпечує знищення рослини. Найефективніший засіб боротьби — хімічний, який потрібно використовувати навесні на початку вегетаційного періоду. Проти борщівника рекомендують

ПОВІДОМЛЕННЯ Виноградівський районний суд по цивільній справі за позовною заявою Дейж Ірини Іванівни до Дейжа Івана Івановича, Пуйзак Ії Степанівни, третя особа без самостійних вимог: орган опіки та піклування Виноградівської РДА про позбавлення батьківських прав та встановлення опіки викликає Дейжа Івана Івановича, 31.03.1976 р.н. (останнє відоме місце проживання якого м. Виноградів, вул. Корятовича, 1/28 та Пуйзяк Ію Степанівну, 10.04.1985 р.н., останні відомі місця проживання якої: м. Виноградів, вул. Корятовича, 1/28 та м. Ужгород, вул. Грушевського, 68) як відповідачів у судове засідання, яке відбудеться 20.05.2013 року о 13 год. 10 хв. в приміщенні Виноградівського районного суду за адресою: м. Виноградів, вул. Тюльпанів, 24. В разі неявки на вказане судове засідання суд розглядатиме справу без вашої участі на підставі ст.ст. 169, 224 ЦПК України. Суддя А.А.Надопта. Викликаються в судове засідання Жидик Олександр Іванович, мешканець м. Хуст, вул. Жайворонкова, 66/42; Староста Наталія Андріївна, мешканка м.Хуст, вул. Жайворонкова, 66/42; Федоришин Віктор Андрійович, мешканець. м.Хуст, вул. Жайворонкова, 66/42; Федоришин Андрій Андрійович, мешканець м.Хуст, вул. Жайворонкова, 66/42; Федоришин Ольга Іванівна, мешканка Хуст, вул. Жайворонкова, 66/42, для розгляду цивільної справи за позовом ПАТ «Акціонерний (Закінчення. Поч. на 7 стор.).

застосовувати препарати гліфосатної групи, у тому числі раундап макс, ураган форте, напалм, отаман, клінік, домінатор, торнадо, чистопол та ін., які можна придбати у торговій мережі спеціалізованих фірмових магазинів, у фірмах, котрі займаються реалізацією цієї продукції. На додержання природоохоронного законодавства, зокрема згідно зі ст.18 Закону України «Про захист рослин», підприємства, установи, організації усіх форм власності та громадяни зобов’язані своєчасно проводити комплекс профілактичних і винищувальних заходів щодо боротьби з шкідниками, хворобами та бур’янами, при непроведенні яких винні особи можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності. Покращити становище можна тільки спільними зусиллями всіх жителів комерційний промислово-інвестеційний банк» до Жидика Олександра Івановича, Старости Наталії Андріївни, Федоришина Віктора Андрійовича, Федоришина Андрія Андрійовича, Федоришин Ольги Іванівни про стягнення заборгованості за кредитним договором на 13 год. 30 хв. 21 травня 2013 року в Хустський районний суд (м. Хуст, вул. І.Франка,18). Суддя С.А.Савицький. Рахівський районний суд викликає в якості відповідачів Черні Євгена Вікторовича, 15 квітня 1993 р.н., мешканця м. Рахів, вул. Київська, 75, Романа Яноша Федоровича, 8 лютого 1940 р.н., мешканця м. Рахів, вул. Карпатська, 75, по цивільній справі № 305/381/13-ц, за позовом ПАТ «Закарпаттяобленерго» в особі Рахівського РЕМ до Черні Є.В., Романа Я.Ф. про стягнення шкоди. Справа призначена до розгляду на 21 травня 2013 року о 9 год. 30 хв. за адресою: м.Рахів, вул. Карпатська, 15. Просимо з’явитися до суду у вищевказаний день та час. В разі неявки відповідача буде винесена ухвала про заочний розгляд справи або справа буде розглядатися за наявними матеріалами. Суддя М.О.Марусяк. Рахівський районний суд викликає як відповідача Розташа Юрія, 25 липня 1955 року народження, зареєстрованого за адресою м. Рахів, вул. Київська, 232, мешканця м. Рахів, вул. Ятерин, 43, по цивільній справі № 305/572/13-ц, за позовом ПАТ «Закарпаттяобленерго» в особі Рахівського РЕМ до Розташа Юрія про стягнення шкоди.

Головний редактор

Віталій ЯЩИЩАК  АДРЕСА РЕДАКЦІЇ

~~Борщівник. Закарпаття, керівників підприємств, організацій та установ. Тільки проведенням відповідних заходів на своїх ділянках землевласниками всіх форм власності по боротьбі з цими небезпечними бур’янами можна побороти це лихо. В.М.САСИН, начальник Державної фітосанітарної інспекції Закарпатської області – заслужений працівник сільського господарства України. Справа призначена до розгляду на 21 травня 2013 року о 10 год. за адресою: м. Рахів, вул. Карпатська, 15. Просимо з’явитися до суду у вищевказаний день та час. В разі неявки відповідача буде винесена ухвала про заочний розгляд справи або справа буде розглядатися за наявними матеріалами. Суддя М.О.Марусяк. Рахівський районний суд викликає в якості відповідача Росташа Дмитра Юрійовича, мешканця м. Рахів, вул. Ятерин, 40а, по цивільній справі № 305/575/13-ц, за позовом ПАТ «Закарпаттяобленерго» в особі Рахівського РЕМ до Росташа Дмитра Юрійовича про стягнення шкоди. Справа призначена до розгляду на 21 травня 2013 року о 10 год. 30 хв. за адресою: м. Рахів, вул. Карпатська, 15. Просимо з’явитися до суду у вищевказаний день та час. В разі неявки відповідача буде винесена ухвала про заочний розгляд справи або справа буде розглядатися за наявними матеріалами. Суддя М.О.Марусяк. Викликається в судове засідання Василинець Іван Іванович, мешканець с. Горінчово, вул. Сюрюк, 25, Хустського району, для розгляду цивільної справи за позовом Василинець Галини Михайлівни до Василинця Івана Івановича про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини в твердій грошовій сумі на 9 год. 30 хв. 23 травня 2013 року в Хустський районний суд (м. Хуст, вул. І.Франка,18). Суддя Я.В.Орос.

88000 м. Ужгород, вул. Руська, 13 (2й поверх)  Email: NOVZAK@GMAIL.COM Рекламний відділ: REKLAMANOVZAK@GMAIL.COM Веб: WWW. NZ.UZ.UA

 Телефон: 36284  Тел./факси: 35300, 3-31-17  заступник головного редактора:

37094  заступник головного редактора — відповідальний секретар: 35250  ВІДДІЛИ політики: 37323 економіки і ринкових реформ: 35332 соціальних проблем: 35211 культури, освіти і науки: 613752 новин: 35381 спорту, туризму та молодіжних проблем: 35332 реклами та комерції (телефакс): 33117 бухгалтерії: 35261

 ВЛАСКОРИ у Мукачеві: 71100 у Сваляві: (0-95) 588-64-51 у Виноградові: 23181 у Тячеві: 21033 у Міжгір’ї: 21530 Реєстраційне свідоцтво Зт 124 від 6 серпня 1997 р. Наш індекс — 61168. Номер набрано й зверстано в комп’ютерному центрі редакції газети “Новини Закарпаття”. Видрукувано у ПРАТ “Видавництво “Закарпаття”, 88006 м. Ужгород, вул. Гагаріна, 421. Тираж 2437. Замовлення № 192. Офсетний друк. Умов. друк. арк. 1. Підписано до друку 13.05.2013 р. о 13.00 Розрахункові рахунки редакції: р/р 26004500049297 МФО 300614, код ОКПО — 20443975 в ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» м. Ужгород. р/р 26003013015110 МФО 320627, код ОКПО — 20443975 в АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ» Ужгородське відділення №1.

итають ч с а н ня ачів Щотиж100 000 чит майже  Газета виходить у вівторок та суботу


Novini 14/05/2013 № 53 (4075)