Методологія проведення комплексної екологічної та корупційної оцінки планів відновлення

Методологія проведення комплексної екологічної та корупційної оцінки планів відновлення

Харків - 2023

ВСТУП Методологія проведення комплексної екологічної та корупційної оцінки планів відновлення ґрунтується на «Методології оцінювання корупційних ризиків у діяльності органів влади» , а також Законі України «Про стратегічну екологічну оцінку» (далі – Закон). Ця методологія слугує посібником для проведення аналізу документів планування відновлення місцевого та регіонального значення через ідентифікацію потенційних екологічних та корупційних ризиків. Дотримуючись цієї методології, організації можуть забезпечити експертну екологічну та антикорупційну оцінку планів відновлення на місцевому рівні. Запропонований підхід забезпечує структурований підхід до визначення потенційних ризиків з метою розробки стратегій для їх ефективного запобігання. Застосування посібника спрямоване на підвищення прозорості, підзвітності та доброчесності в процесі планування відновлення на місцевому рівні. Методологію підготовлено в рамках ініціативи "Участь громадськості у сталому відновленні громад через антикорупційну та екологічну оцінку планів розвитку, який реалізується за підтримки проєкту «Зміцнення громадянського суспільства у країнах Східного партнерства», який спільно фінансується урядом Федеративної Республіки Німеччина та Європейським Союзом. Зміст публікації є виключною відповідальністю авторів і не обов’язково збігається

з

позицією

уряду

Федеративної

Республіки

Німеччина

та

Європейського Союзу. Підготовлено у партнерстві та співпраці з ГО “Флора”, ГО “Інститут міжнародних та економічних досліджень”, Агенцією місцевого економічного розвитку Яворівщини, Інститутом економічного розвитку громад.

2

Методологія оцінювання корупційних та екологічних ризиків у Планах відновлення У цьому розділі терміни вживаються у таких значеннях: громадськість - одна чи більше фізичних або юридичних осіб і, згідно з національним законодавством чи практикою, їхні об'єднання, організації або групи; ідентифікація корупційних ризиків - визначення чинників корупційного ризику у діяльності/бездіяльності посадових осіб органу влади, що можуть сприяти скоєнню ними корупційного правопорушення чи правопорушення, пов’язаного з корупцією; корупційний ризик - ймовірність того, що в результаті ігнорування фактору впливу на довкілля відбудеться подія корупційного правопорушення чи правопорушення, пов’язаного з корупцією, яка негативно вплине на досягнення органом влади визначених цілей та завдань; об’єкт оцінки корупційних ризиків - функції та завдання органу влади, його посадових осіб, визначені законодавчими актами, та способи їх реалізації; оцінка корупційних ризиків - процес визначення, аналізу та безпосередньої оцінки корупційного ризику; чинники корупційного ризику - умови та причини, що заохочують (стимулюють), викликають або дозволяють скоєння посадовою особою при виконанні нею функцій держави або місцевого самоврядування діянь, які можуть призвести до вчинення корупційного правопорушення чи правопорушення, пов’язаного з корупцією. Стратегічна екологічна оцінка - процедура визначення, опису та оцінювання наслідків виконання документів державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, виправданих альтернатив, розроблення заходів із запобігання, зменшення та пом’якшення можливих негативних наслідків, яка включає визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки, складання звіту про 3

стратегічну екологічну оцінку, проведення громадського обговорення та консультацій Інші терміни у цій Методології вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про запобігання корупції" та у Законі України " Про стратегічну екологічну оцінку". Оцінка корупційних ризиків планів відновлення 1. Оцінка корупційних ризиків здійснюється за критеріями ймовірності виникнення ідентифікованих корупційних ризиків та наслідків корупційного правопорушення чи правопорушення, пов’язаного з корупцією.

2. Оцінка ймовірності виникнення корупційного ризику визначається відповідно до частоти випадків вчинення корупційного правопорушення чи правопорушення, пов’язаного з корупцією, з урахуванням часових меж. Відповідно до критеріїв ймовірності виникнення корупційного ризику йому присвоюється рівень низький, середній або високий. Частота

випадків

вчинення

корупційного

правопорушення

чи

правопорушення, пов’язаного з корупцією, визначається за такими рівнями: висока

ймовірність

напевно

-

або

майже

напевно

-

корупційне

правопорушення чи правопорушення, пов’язане з корупцією, може бути скоєно у короткостроковій перспективі - найближчі кілька місяців (до одного року) - та може бути повторено; середня

ймовірність

-

рідко

-

корупційне

правопорушення

чи

правопорушення, пов’язане з корупцією, було вчинено тільки один раз протягом останніх трьох років та існує ймовірність, що його буде вчинено протягом трьох років; низька

ймовірність

-

ніколи

-

корупційне

правопорушення

чи

правопорушення, пов’язане з корупцією, не було скоєно і вірогідність його вчинення майже неможлива.

4

Ймовірність виникнення корупційного ризику оцінюється за трибальною шкалою: низька - 1 бал; середня - 2 бали; висока - 3 бали. Приклад

оформлення

результатів

оцінки

ймовірності

виникнення

корупційного ризику: РЕЗУЛЬТАТИ оцінки ймовірності виникнення корупційного ризику Ідентифіковані ризики

Низька

Ризик 1 Ризик 2 Ризик 3 Ризик 4 Ризик 5

1

Ймовірність Середня

Висока

2 3 1 1

3. Відповідно до критеріїв наслідків корупційного правопорушення чи правопорушення, пов’язаного з корупцією, корупційному ризику присвоюється рівень низький, середній або високий. Наслідки корупційного правопорушення чи правопорушення, пов’язаного з корупцією,

оцінюються

відповідно

до

розмірів

завданої

шкоди,

що

встановлюється експертами. Приклад рівнів ймовірності наслідків корупційного правопорушення чи правопорушення, пов’язаного з корупцією, та критеріїв їх визначення:

5

ПРИКЛАД рівнів ймовірності наслідків корупційного правопорушення чи правопорушення, пов’язаного з корупцією, та критеріїв їх визначення Рівень ймовірності

Критерії визначення рівня ймовірності фінансові втрати рівень відповідальності Втрата рівня органу влади доброчесності Високий Значні фінансові втрати Очікуються судові Втрата репутації серед чи шкода процеси проти органу широких верств навколишньому влади або його посадових населення, міжнародних природному осіб; вчинення партнерів, мереж середовищу правопорушення, громадських організацій передбачає кримінальну та асоціацій. відповідальність або порушує вимоги ратифікованих конвенцій Середній Фінансові втрати та Вчинення Втрата репутації серед вплив на довкілля правопорушення, сторін безпосередніх наявні, але незначні передбачає контактів адміністративну відповідальність Низький Не очікується Вчинення Втрата репутації серед фінансових втрат та правопорушення представників екологічних збитків передбачає громадськості дисциплінарну відповідальність

Наслідки корупційного правопорушення чи правопорушення, пов’язаного з корупцією, оцінюються за трибальною шкалою: низький - 1 бал; середній - 2 бали; високий - 3 бали.

6

Приклад

оформлення

результатів

оцінки

наслідків

корупційного

правопорушення: РЕЗУЛЬТАТИ оцінки наслідків корупційного правопорушення чи правопорушення, пов’язаного з корупцією Ідентифіковані ризики Ризик 1 Ризик 2 Ризик 3 Ризик 4 Ризик 5

Наслідки середній 2

низький

високий 3 3

1 3

4. Пріоритетність (ступінь) корупційних ризиків встановлюється за їх кількісним рівнем, який визначається добутком рівня ймовірності виникнення корупційного ризику на рівень наслідку корупційного правопорушення чи правопорушення, пов’язаного з корупцією. Приклад оформлення результатів оцінки корупційних ризиків за кількісним рівнем: РЕЗУЛЬТАТИ оцінки корупційних ризиків за кількісним рівнем Ідентифіковані ризики

Ризик 1 Ризик 2 Ризик 3 Ризик 4 Ризик 5

Ймовірність виникнення корупційного правопорушення чи правопорушення, пов’язаного з корупцією (бали) 1 2 3 1 1

Наслідки корупційного правопорушення чи правопорушення, пов’язаного з корупцією (бали)

Пріоритетність корупційних ризиків*

Оцінка

2 3 3 1 3

2 (1х2) 6 (2х3) 9 (3х3) 1 (1х1) 3 (1х3)

низька висока висока низька середня

7

Пріоритетність корупційних ризиків оцінюється за шкалою: низька - від 1 до 2 балів; середня - від 3 до 4 балів; висока - від 6 до 9 балів. Приклад визначення пріоритетності корупційних ризиків: ПРІОРИТЕТНІСТЬ корупційних ризиків Наслідок Високий Середній Низький

низька 3 (1 x 3) 2 (1 x 2) 1 (1 x 1)

Ймовірність середня 6 (2 x 3) 4 (2 x 2) 2 (2 x 1)

висока 9 (3 x 3) 6 (3 x 2) 3 (3 x 1)

8

Підхід до ідентифікації екологічних ризиків планів відновлення Аналогічним чином може бути визначено й пріоритетність екологічних ризиків. Спираючись на ті ж самі два ключових фактори ймовірність виникнення екологічного ризику та наслідки екологічного правопорушення. Враховуючи комплексність та багатогранність факторів впливу на довкілля, для первинної ідентифікації ключових екологічних ризиків доцільно використовувати результати звітів про стратегічну екологічну оцінку (СЕО) стратегій та стратегічних планів розвитку територій, які належать до потенційної сфери охоплення плану відновлення. СЕО містить результати визначення можливих чинників змін антропогенного та природного характеру. Чинники змін у місті чи регіоні можуть бути антропогенними або природними. До чинників змін відносять також регіональну політику та управлінські дії. Зміни екологічної ситуації в регіоні часто обумовлені синергетичною взаємодією економічних, адміністративних, демографічних і соціально-культурних чинників, а також рівнем розвитку промисловості, сільського господарства, науки й технологій. Чинниками змін можуть бути: ● розширення

або

скорочення

певних

галузей

економіки

(гірничодобувна

промисловість, енергетика, сільське господарство, переробна промисловість, лісове господарство тощо); ●

зміна моделей міського та сільського розвитку;

● розширення або звуження взаємодії між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, бізнесом і громадськими організаціями; ● зміни

чисельності

населення

в

місті

чи

регіоні;

зміни

у практиці

землекористування. Результати проведення оцінки впливу Стратегії/Стратегічного плану на складові довкілля та на стан здоров’я й добробут населення можуть приводитися у Звіті про СЕО на основі шаблону контрольних переліків, а також матриці взаємодій, конфліктів і синергізмів. При цьому оцінюються як прямі, непрямі, другорядні, сукупні, синергетичні, короткострокові, тимчасові та довготривалі впливи.

9

РЕЗУЛЬТАТИ оцінки ймовірного впливу Стратегії/Стратегічного плану на складові довкілля відповідно до контрольного переліку Негативний вплив Чи може реалізація Плану відновлення спричинити: Так Ймовірно

Пом’якшення стану

Ні

Повітря Збільшення викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел Збільшення викидів забруднюючих речовин від пересувних джерел Погіршення якості атмосферного повітря Появу джерел неприємних запахів Зміни повітряних потоків, вологості, температури або ж будь-які локальні чи регіональні зміни клімату Водні ресурси Збільшення обсягів скидів у поверхневі води Будь-які зміни якості поверхневих вод (зокрема таких показників, як температура, розчинений кисень, прозорість, але не обмежуючись ними) Збільшення скидання шахтних і кар’єрних вод у водні об’єкти Значне зменшення кількості води, що використовується для водопостачання населенню Збільшення навантаження на каналізаційні системи та погіршення якості очистки стічних вод Появу загроз для людей і об’єктів, пов’язаних з водою (зокрема таких, як паводки або підтоплення) Зміни напрямків і швидкості течії поверхневих вод або обсягів води будь якого поверхневого водного об’єкта Порушення гідрологічного та гідрохімічного 10

режиму малих річок регіону Зміни напряму або швидкості потоків підземних вод Зміни обсягів підземних вод (шляхом відбору чи скидів або ж шляхом порушення водоносних горизонтів) Забруднення підземних водоносних горизонтів Відходи Збільшення кількості утворюваних ТПВ Збільшення кількості утворюваних чи накопичених промислових відходів IV класу небезпеки Збільшення кількості відходів I-III класу небезпеки Спорудження еколого-небезпечних об’єктів поводження з відходами Утворення або накопичення радіоактивних відходів Земельні ресурси Порушення, переміщення, ущільнення ґрунтового шару Посилення вітрової або водної ерозії ґрунтів Зміни в топографії або в характеристиках рельєфу Появу таких загроз, як землетруси, зсуви, селеві потоки, провали землі та інші подібні загрози, через нестабільність літогенної основи або зміни геологічної структури Суттєві зміни в структурі земельного фонду, чинній або планованій практиці використання земель Виникнення конфліктів між ухваленими цілями стратегії та цілями місцевих громад Біорізноманіття та рекреаційні зони Негативний вплив на об’єкти природно-заповідного фонду (зменшення площ, початок небезпечної 11

діяльності у безпосередній близькості або на їх території) Зміни у кількості видів рослин або тварин, їхній чисельності або територіальному представництві Збільшення площ зернових культур або сільськогосподарських угідь у цілому Порушення або деградацію середовищ існування диких видів тварин Будь-який вплив на кількість і якість рекреаційних можливостей Будь-який вплив на об’єкти історико-культурної спадщини Інші негативні впливи на естетичні показники об’єктів довкілля (перепони для публічного огляду мальовничих краєвидів, появу естетично неприйнятних місць, руйнування пам’яток природи тощо) Населення та інфраструктура Зміни в локалізації, розміщенні, щільності та зростанні кількості населення будь-якої території Вплив на стан забезпечення житлом або виникнення нових потреб у житлі Суттєвий вплив на транспортну систему, зміни в структурі транспортних потоків Необхідність будівництва нових об’єктів для забезпечення транспортних сполучень Потреби в нових або суттєвий вплив на наявні комунальні послуги Появу будь-яких реальних або потенційних загроз для здоров’я людей Екологічне управління та моніторинг Послаблення правових і економічних механізмів 12

контролю в галузі екологічної безпеки Погіршення екологічного моніторингу Усунення механізмів впливу ОМС на процеси техногенного навантаження Стимулювання розвитку екологічно небезпечних галузей виробництва Інше Підвищення рівня використання будь-якого виду природних ресурсів Суттєве вилучення будь-якого невідновного ресурсу Збільшення споживання значних обсягів палива або енергії Суттєве порушення якості природного середовища Появу можливостей для досягнення короткострокових цілей, які ускладнюватимуть досягнення довготривалих цілей у майбутньому Такі впливи на довкілля або здоров’я людей, які самі по собі будуть незначними, але у сукупності викличуть значний негативний екологічний ефект, негативний прямий або опосередкований вплив на добробут людей

1.

Відповідно до результатів оцінки ймовірного впливу Плану відновлення на

довкілля відповідно до контрольного переліку, можна зробити висновки щодо екологічних ризиків в окремих складових довкілля. Примірна форма оформлення висновків щодо екологічних ризиків Плану відновлення в окремих складових довкілля наведена нижче.

13

Висновки щодо ймовірних екологічних ризиків Плану відновлення Складові довкілля

Ймовірні екологічні ризики Плану відновлення

Атмосферне повітря Водні ресурси Відходи Земельні ресурси Біорізноманіття та рекреаційні зони Культурна спадщина Населення та інфраструктура Екологічне управління, моніторинг Кумулятивний вплив

2.

Оцінка ймовірності виникнення екологічного ризику визначається

відповідно до частоти випадків вчинення екологічного порушення з урахуванням часових меж. Відповідно до критеріїв ймовірності виникнення екологічного ризику йому присвоюється рівень низький, середній або високий. Частота випадків вчинення екологічного порушення визначається за такими рівнями: напевно або майже напевно: екологічне порушення може бути скоєно у короткостроковій перспективі - найближчі кілька місяців (до одного року) - та може бути повторено; рідко: екологічне порушення було вчинено тільки один раз протягом останніх трьох років та існує ймовірність, що його буде вчинено протягом трьох років; 14

ніколи: екологічне порушення не було скоєно і вірогідність його вчинення майже неможлива. Ймовірність виникнення екологічного ризику оцінюється за трибальною шкалою: низька: 1 бал; середня: 2 бали; висока: 3 бали. Приклад

оформлення

результатів

оцінки

ймовірності

виникнення

екологічного ризику: РЕЗУЛЬТАТИ оцінки ймовірності виникнення екологічного ризику Ідентифіковані ризики

Низька

Ризик 1 Ризик 2 Ризик 3 Ризик 4 Ризик 5

1

Ймовірність Середня

Висока

2 3 1 1

3. Відповідно до критеріїв наслідків екологічного правопорушення чи правопорушення, пов’язаного з екологією, екологічному ризику присвоюється рівень низький, середній або високий. Наслідки екологічного правопорушення чи правопорушення, пов’язаного з екологією,

оцінюються

відповідно

до

розмірів

завданої

шкоди,

що

встановлюється експертами. Приклад рівнів ймовірності наслідків екологічного правопорушення чи правопорушення, пов’язаного з екологією, та критеріїв їх визначення:

15

ПРИКЛАД рівнів ймовірності наслідків екологічного правопорушення чи правопорушення, пов’язаного з екологією, та критеріїв їх визначення Рівень ймовірності Високий

Середній Низький

фінансові втрати органу влади Значні фінансові втрати чи шкода навколишньому природному середовищу

Критерії визначення рівня ймовірності рівень відповідальності

Втрата рівня доброчесності Очікуються судові процеси проти Втрата репутації серед органу влади або його посадових широких верств осіб; вчинення правопорушення, населення, міжнародних передбачає кримінальну партнерів, мереж відповідальність або порушує громадських організацій вимоги ратифікованих конвенцій та асоціацій. Фінансові втрати та Вчинення правопорушення, Втрата репутації серед вплив на довкілля передбачає адміністративну сторін безпосередніх наявні, але незначні відповідальність контактів Не очікується Вчинення правопорушення Втрата репутації серед фінансових втрат та передбачає дисциплінарну представників екологічних збитків відповідальність громадськості

Наслідки екологічного правопорушення чи правопорушення, пов’язаного з екологією, оцінюються за трибальною шкалою: низький - 1 бал; середній - 2 бали; високий - 3 бали. Приклад оформлення результатів оцінки наслідків екологічного правопорушення: РЕЗУЛЬТАТИ оцінки наслідків екологічного правопорушення чи правопорушення, пов’язаного з корупцією Ідентифіковані ризики Ризик 1 Ризик 2 Ризик 3 Ризик 4 Ризик 5

низький

Наслідки середній 2

високий 3 3

1 3 16

4. Пріоритетність (ступінь) екологічних ризиків встановлюється за їх кількісним рівнем, який визначається добутком рівня ймовірності виникнення екологічного ризику на рівень наслідку екологічного правопорушення чи правопорушення, пов’язаного з екологією. Приклад оформлення результатів оцінки екологічних ризиків за кількісним рівнем: РЕЗУЛЬТАТИ оцінки екологічних ризиків за кількісним рівнем Ідентифіковані ризики

Ризик 1 Ризик 2 Ризик 3 Ризик 4 Ризик 5

Ймовірність Наслідки Пріоритетність виникнення екологічного екологічних екологічного правопорушення чи ризиків* правопорушення чи правопорушення, правопорушення, пов’язаного з пов’язаного з екологією (бали) екологією (бали) 1 2 2 (1х2) 2 3 6 (2х3) 3 3 9 (3х3) 1 1 1 (1х1) 1 3 3 (1х3)

Оцінка

низька висока висока низька середня

Пріоритетність екологічних ризиків оцінюється за шкалою: низька - від 1 до 2 балів; середня - від 3 до 4 балів; висока - від 6 до 9 балів. Приклад визначення пріоритетності екологічних ризиків: ПРІОРИТЕТНІСТЬ екологічних ризиків Наслідок Високий Середній Низький

низька 3 (1 x 3) 2 (1 x 2) 1 (1 x 1)

Ймовірність середня 6 (2 x 3) 4 (2 x 2) 2 (2 x 1)

висока 9 (3 x 3) 6 (3 x 2) 3 (3 x 1)

17

Звіт за результатами оцінки корупційних та екологічних ризиків у плані відновлення 1. За результатами оцінки корупційних та екологічних ризиків у діяльності готується звіт. Звіт за результатами оцінки корупційних та екологічних ризиків містить: - опис ідентифікованих корупційних та екологічних ризиків у планах відновлення, їх чинників та можливих наслідків правопорушень; - пропозиції щодо заходів із усунення (зменшення) рівня виявлених ризиків.

2. Заходи щодо усунення виявлених корупційних та екологічних ризиків полягають у визначенні можливих механізмів протидії та запобігання виявленим ризикам, містять пропозиції щодо шляхів їх реалізації та спрямовані на ліквідацію або мінімізацію умов (причин) виникнення виявлених ризиків.

3. Пропозиції із усунення виявлених ризиків викладаються у таблицях оцінених корупційних та екологічних ризиків та заходів щодо їх усунення ТАБЛИЦЯ оцінених ризиків та заходів щодо їх усунення Ризик

Пріоритетність Заходи щодо Орган (органи), ризику (низька/ усунення відповідальний (і) середня/ висока) ризику за виконання заходу Корупційні ризики

Рекомендований строк виконання заходів щодо усунення ризику

Очікувані результати

Екологічні ризики

4. Звіт за результатами оцінки корупційних та екологічних ризиків у планах відновлення проходить громадське обговорення під час дебатів та інших публічних заходів проєкту.

5. У разі виявлення за результатами оцінки корупційних та екологічних ризиків зовнішніх ризиків, які полягають у недосконалості нормативно-правових актів, суб’єктом прийняття яких не є орган влади, виявлені корупційних та екологічних ризики та пропозиції щодо їх усунення (мінімізації) направляються до відповідного ЦОВВ.

18

Додаток А.1 ПРИМІРНИЙ ПЕРЕЛІК КОРУПЦІЙНИХ РИЗИКІВ У ДОКУМЕНТАХ ПЛАНУВАННЯ ВІДНОВЛЕННЯ РИЗИК 1 Корупційні зловживання під час створення та адміністрування Фонду тимчасового житла Моделювання корупційного правопорушення № 1. Корупційні домовленості під час будівництва або викупу житла для тимчасового проживання ВПО та працівників, яких необхідно забезпечити житлом і які працюватимуть на релокованих підприємствах На рівні територіальних громад не передбачено порядку та механізму закупівлі товарів, робіт і послуг під час будівництва (придбання) такого житла, у сфері викупу та будівництва житла для фондів тимчасового житла, тому можуть формуватись /хабаромісткі» корупційні схеми. РИЗИК 2 Корупційні зловживання на стадії фіксації фактів пошкоджень / руйнувань, обстеження пошкоджень об’єкта та складання попереднього висновку про технічний стан щодо можливості / неможливості експлуатації (відновлення) об’єкта Моделювання корупційного правопорушення № 1. Зловживання комісіями місцевих рад під час фіксації фактів пошкоджень / руйнувань внаслідок стихійного лиха, при обстеженні вітхих будівель та тих, що можуть бути віднесені до культурної спадщини Моделювання корупційного правопорушення №2, Корупційні домовленості між фахівцем з технічного обстеження, посадовими особами органів місцевого самоврядування / військових адміністрацій та заявником щодо внесення недостовірних відомостей у звіт за результатами 19

проведення обстеження та акта технічного обстеження про технічний стан щодо можливості / неможливості експлуатації (відновлення) об’єкта та необхідності його демонтажу Моделювання корупційного правопорушення № 3. Зловживання бюджетними коштами на закупівлю послуг виконавців робіт з технічних обстежень в умовах нерегламентованого визначення виконавців робіт Відсутність чітких регламентів та процедур обрання виконавців робіт з технічного обстеження може призводити до залучення недоброчесних виконавців, обрання таких виконавців без урахування потенційного конфлікту інтересів РИЗИК 3 Можливості корупційних зловживань у діяльності Фонду відновлення майна та інфраструктури Моделювання корупційного правопорушення № 1. Зловживання під час розподілу (виділення) коштів для відновлення майна та обєктів, де будуть поселені ВПО Моделювання корупційного правопорушення № 2. Особливі ризики зловживань під час розподілу (виділення) коштів з Фонду ліквідації наслідків Підґрунтям для корупційного ризику може стати виділення коштів у нецільовий спосіб. На офіційних веб-сайтах не повідомляється інформація щодо надходження коштів від вищестоящої організації, громада подвійно виділяє із свого бюджету тощо. Звернення та додані до них матеріали не публікуються на офіційних вебсайтах громад,

що

створює

ризик

відбору

відповідних

проєктів

із

певними

зловживаннями, не виключно і в корупційний спосіб. РИЗИК 4 Діяльність виконавчих органів місцевого самоврядування та військових адміністрацій: корупційні зловживання внаслідок прийняття рішень про демонтаж будівель за результатами обстежень

20

Моделювання корупційного правопорушення № 1. Зловживання під час визначення уповноваженими органами місцевого та регіонального рівня аварійно небезпечних об’єктів, які підлягають демонтажу (ліквідації), наприклад, домовленості щодо черговості проведення демонтажу або включення до переліку для демонтажу) Моделювання корупційного правопорушення № 2. Зловживання уповноваженими органами місцевого та регіонального рівня при тлумаченні результатів визначення аварійно небезпечних об’єктів, які підлягають демонтажу (ліквідації) Органи місцевого самоврядування, ухваливши рішення про демонтаж певного будинку, у подальшому (після його демонтажу) використають корупційні домовленості. Моделювання корупційного правопорушення № 3. Зловживання уповноваженими органами місцевого та регіонального рівня при визначенні аварійно-небезпечних безхазяйних об’єктів Є ризики зловживання при прийнятті рішення про віднесення нерухомого майна до аварійно-небезпечного об’єкту, щоб не шукати спадкоємця, а земельну ділянку виділити за домовленістю з покупцем РИЗИК 5 Визначення розміру шкоди та завданих збитків з використанням корупційних домовленостей Моделювання корупційного правопорушення № 1.Проведення аналітичної і стандартизованої оцінки шкоди та збитків, завданих внаслідок стихійного лиха Відповідні ризики можуть полягати у такому: включення заінтересованих осіб до складу відповідних комісій з оцінки; маніпуляції з черговістю проведення оцінки шкоди з метою отримання неправомірної вигоди з боку постраждалих; маніпуляції з вихідними даними (про що буде зазначено нижче), недостатньою урегульованістю правового статусу акта оцінки збитків відповідних комісій тощо.

21

Моделювання корупційного правопорушення № 2. Відсутність адекватної (обґрунтованої та яка базується на міжнародних стандартах) методологічної та інформаційної основи для проведення аналітичної та стандартизованої оцінки та наявність дискреційних повноважень, які дають змогу обирати між незалежною і судовою (яка здійснюється суб’єктами оціночної діяльності та судовими експертами відповідно), а також аналітичною і стандартизованою оцінкою збитків Це надаватиме змогу органам місцевого самоврядування та місцевим державним адміністраціям зловживати відповідними вихідними даними та інформаційними джерелами і вносити недостовірні відомості до відповідних актів оцінки збитків за отримання неправомірної вигоди. РИЗИК 6 Кадровий ризик, що

характеризується наявністю загроз з боку

персоналу, який може призвести до небезпеки. Моделювання корупційного правопорушення №1 власні бачення ситуації (благі наміри); особиста вигода; низька зацікавленість в існуванні (розвитку) організації; міжгрупові конфлікти; нелояльність, демотивованість, конфлікт (іноді з окремою конкретною особою) Причинами є відсутність усвідомлення наслідків своїх дій; недбалість, неуважність, порушення або відсутність відповідних правил і інструкцій. Моделювання корупційного правопорушення №2

можливість вимагання,

отримання неправомірної вигоди, задоволення приватних інтересів посадових осіб за призначення на посади під час дії воєнного стану. Можливість призначення недоброчесних осіб Непрозорість процедури призначення на посади державної служби надає змогу задовольнити приватні інтереси посадових осіб та призначити на посади недоброчесних осіб РИЗИК 7 Закриті реєстри та можливість подвійного фінансування.

22

Моделювання корупційного правопорушення №1 Закриті реєстри – це один із видів корупції на різних рівнях управління у документах планування відновлення 1.

Можливе зловживання посадовими особами своїх повноважень

2.

Подвійне фінансування об’єктів відновлення

3.

Необґрунтована

пріоритезація

фінансування

об’єктів

відновлення

чиновниками чи олігархами РИЗИК 8

Невичерпний перелік напрямів використання коштів або нечіткі

критерії напрямів витрачання коштів. Моделювання корупційного правопорушення №1 Напрями використання коштів на відновлення визначено не чітко, фактично затверджено відкриті переліки використання коштів, що може призвести до їх неефективного витрачання. За таких умов гроші можуть спрямовуватись на широке коло заходів без обмежень в обсягах Цілі, на які буде спрямовано кошти, повинні бути вичерпно визначені, вказана діяльність, назва проекту, отримувач коштів тощо Моделювання корупційного правопорушення

№2 Формальність визначення

пріоритетності витрачання коштів Здебільшого порядки використання коштів з рахунків оперують системою пріоритетності виділення коштів, проте у процедурах наявні недоліки. Такі недоліки, при обмеженості фінансових ресурсів та неможливості через це задовольнити всі заявки одночасно в межах однієї групи пріоритетності, можуть призвести до неефективності та непорозумінь при визначенні напрямів витрачання коштів. Моделювання корупційного правопорушення

№ 3 Зменшення можливості

громадського контролю Виключення необхідності звітування щодо отримання, використання та обліку благодійної допомоги знижує рівень прозорості та підвищує ризик нецільового 23

витрачання

коштів.Школи

збирають

гроші,

купують

обладнання,

потім

виявляється, що вже на це кошти виділялися РИЗИК 9 Конфлікт інтересів прописано законодавством, але в реальному житті корупція є глибшою. Моделювання корупційного правопорушення

№ 1 Вчинення корупційного

правопорушення чи правопорушення, пов’язаного з корупцією, втрату репутації серед працівників органу влади, судові процеси В акті перевірки може бути вказано неправдиву інформацію щодо стану здійснення господарської діяльності. Ризик 10 Прийняття колегіальних рішень без участі громадськості Моделювання корупційного правопорушення №1 Обмеження громадськості в доступі до прийняття колегіальних рішень Прийняття колегіальних рішень без участі громадськості може призвести до безконтрольності або пов’язаних з корупцією правопорушень Ризик 11 Відсутність достовірних відомостей про осіб, які потребують допомоги, обсягів та видів допомоги, що призводить до неможливості ефективного задоволення гуманітарних потреб Моделювання корупційного правопорушення №1 Відсутність достовірних відомостей щодо осіб, які потребують допомоги та дисбаланс на етапі розподілу гуманітарної допомоги породжує додаткові корупційні ризики.

24

Додаток А.2 ПЕРЕЛІК КОРУПЦІЙНИХ РИЗИКІВ ВИЗНАЧЕНИХ НАЗК ЩОДО ВІДНОВЛЕННЯ У ГРОМАДАХ Ознайомитися з каталогом потенційних корупційних ризиків підготовлених Національним агентством з питань запобігання корупції можна ознайомитися за посиланням: https://antycorportal.nazk.gov.ua/risks/catalog Перелік та опис ризиків, що виникають в умовах дії воєнного стану, виділених командою проекту наведено нижче.

1. Прийняття дискреційних рішень стосовно близьких осіб, які не відповідають встановленим кваліфікаційним вимогам, або тих, які подали недостовірні відомості (не є релевантним під час дії воєнного стану) Під час проведення конкурсу члени комісії можуть задовольнити свій приватний інтерес чи приватний інтерес близьких осіб, визначивши переможцями близьких осіб, які не відповідають встановленим кваліфікаційним вимогам, зокрема шляхом: - створення перешкод у доступі до служби в ОМС найбільш "сильним" кандидатам; - вибору кандидатів, щодо яких існує заборона на прийняття на службу в ОМС; - вибору кандидатів, які надали недостовірні відомості про себе у зв’язку з відсутністю обов’язку проведення спеціальної перевірки для певних категорій посадових осіб.

2. Невпровадження процесу управління корупційними ризиками в усіх сферах діяльності ОМС Невпровадження процесу з управління корупційними ризиками не дасть змогу виявляти недосконалості у діяльності ОМС, які можуть призводити до корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, та матиме негативний вплив на діяльність ОМС. Відсутність процедури оцінювання корупційних ризиків також не дає змоги встановити ймовірность вчинення корупційних та пов’язаних з корупцією правопорушень працівниками ОМС, встановити причини, умови та наслідки можливого вчинення таких правопорушень.

25

3. Непрозорі умови співпраці між обласними військовими адміністраціями, місцевими радами (їхніми головами) та громадськими, благодійними організаціями, волонтерами, які забезпечують доставку гуманітарної допомоги. Подібні ризики існують у відносинах між місцевими радами та неурядовими організаціями, які займаються забезпеченням гуманітарною допомогою. За інформацію, отриманою на умовах анонімності від представника міжнародної гуманітарної організації, розміри неправомірної вимоги за можливість відвантажувати, зберігати та розподіляти гуманітарну допомогу зі складів, контроль за якими здійснює муніципальна влада, сягають 3 тис. доларів США.

4. Зловживання посадовими особами, до компетенції яких належить прийняття рішення про примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного стану Зловживаючи службовим становищем, можуть відчужувати конфісковані товари, які ввозилися на територію України від виглядом гуманітарної допомоги, у власних інтересах або інтересах третіх осіб.

5. Немає єдиної інформаційно-аналітичної системи, яка би давала змогу агрегувати існуючі потреби, аналізувати наявні ресурси та визначати оптимальні джерела їх задоволення Нездійснення аналізу наявних у регіоні ресурсів для задоволення гуманітарних потреб до формування запиту на гуманітарну допомогу може призводити до затримки з отриманням та розподілом необхідних ресурсів. Незабезпечення гуманітарних потреб цивільного населення 6. Відсутність достовірних відомостей про осіб, які потребують допомоги, обсягів та видів допомоги, що призводить до неможливості ефективного задоволення гуманітарних потреб Відсутність достовірних відомостей щодо осіб, які потребують допомогу та дисбаланс на етапі розподілу гуманітарної допомоги породжує додаткові корупційні ризики

26

Додаток Б КЛЮЧОВІ ПОТЕНЦІЙНІ ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ І РИЗИКИ, ЯКІ СТОСУЮТЬСЯ ДДП.

1. Можливе користування водою незадовільної якості. Відсутність мереж водопостачання (водних свердловин, як джерел для водопостачання) в подальшому залишатиме певні ризики для здоров’я населення через користування водою незадовільної якості.

2. Можливе забруднення водних та земельних ресурсів, ґрунтів. Відсутність мереж водовідведення, відсутність каналізаційних очисних споруд, або їх технічна зношеність – може призвести до погіршення якісних характеристик поверхневих водних ресурсів та ґрунтів через інфільтрацію забруднених вод з мереж водовідведення.

3. Можливе забруднення і засмічення земельних ресурсів, ґрунтів, забруднення ґрунтових вод. Відсутність спеціальних обладнаних місць видалення твердих побутових відходів. Накопичення, розміщення побутових відходів без урахування можливих небезпечних наслідків.

4. Можливе забруднення атмосферного повітря. Відсутність системи централізованого тепло- та газопостачання може призвести до збільшення викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами.

5. Можливе зменшення біорізноманіття. Незабезпечення постійного збільшення територій та об’єктів природнозаповідного фонду, що призведе до припинення розвитку створення запланованих до заповідання природних екосистем, 6. Можливий вплив на здоров’я населення. Усі вище описані ризики є чинниками, що послаблюють здоров’я населення.

27

КОНТАКТНІ ДАНІ Адреса: 61166, Україна, м. Харків, Тел.: +38097 925 72 49 e-mail: energiya.nova@gmail.com Сайт ГО «НОВА Енергія»: http://nova-energiya.org Сторінка ГО «НОВА Енергія» на facebook: https://www.facebook.com/NOVA.ENERGIYA/ Сторінка ГО «НОВА Енергія» в Instagram: https://instagram.com/nova_energiya?igshid=1uy3fp9l1wx29

28