Аллен Карр: «Легкий спосіб кинути курити»
безліч причин, по яких вона припиняє палити, кидається в відчайдушні пошуки будь-якого виправдання, щоб почати курити знову. Він міркує приблизно так: 1. Життя занадто коротке. В будь-який момент може вибухнути бомба. Завтра я можу потрапити під автобус. Я кинув курити занадто пізно. А рак, кажуть, у наш час викликає все підряд. 2. Я вибрав невідповідний час. Мені слід було почекати до Різдва (закінчення відпустки або ще якої-небудь важливої події в житті). 3. Я не можу зосередитися. Я стаю дратівливим і здобуваю поганий характер. Я не можу працювати, як слід. Мої друзі і сім'я перестануть любити мене. Доведеться зізнатися чесно: заради своїх близьких я повинен знову почати курити. Я - переконаний курець, тому просто неможливо, щоб я міг бути щасливим без сигарети. (Саме з цієї причини я сам продовжував палити протягом тридцяти трьох років.) Зазвичай саме на цій стадії курець здається. Він закурює сигарету, і шизофренія посилюється. З одного боку, коли маленьке чудовисько, зрештою, отримує свою дозу, настає величезне полегшення, викликане закінченням пристрасної тяги курити. З іншого боку, якщо йому вдалося протриматися протягом тривалого часу, смак сигарет здається йому огидним, і курець не може зрозуміти, навіщо він курить. Тому-то він і вважає, що йому не вистачає сили волі. Насправді, це не брак сили волі, все, що йому потрібно зробити, - змінити свідомість і прийняти абсолютно розумне рішення в світлі останньої інформації. Чи є сенс бути здоровим, якщо ви при цьому нещасні? У чому сенс бути багатим, якщо ви при цьому страждаєте? Абсолютно ніякого сенсу! Набагато краще прожити коротке життя, повне насолоди, ніж довге, але нещасливе . На щастя, все йде рівно навпаки: життя некурящого нескінченно приємніше. Але мене ця помилка призвела до того, що я курив протягом тридцяти трьох років, і мушу визнати: якби воно виявилося правдою, я б так і продовжував палити (вірніше, мене б тут вже не було). Страждання, які відчувають курці, не мають нічого спільного з фізичними стражданнями, яких зазвичай очікують від періоду відвикання від нікотину. Правда, вони можуть послужити поштовхом до них, але в реальності ці муки відбуваються в розумі, їх викликають сумніви і невпевненість. Оскільки курець починає кидати курити з ідеєю принесення жертви, він відчуває себе обділеним, а це - своєрідна форма стресу. Коли мозок каже йому: «викурити сигарету», це момент стресу. Тому, як тільки він закінчує палити, він знову хоче сигарету. Але тепер йому не можна палити, оскільки він кинув. Саме це змушує його відчути себе настільки пригніченим, що знову приводить у дію всю систему. Процес кидання палити ускладнює ще один фактор - очікування того, що ось-ось має щось статися. Якщо ваша мета - здати тест на водіння автомобіля, ви досягаєте мети як тільки пройшли його. Відповідно до методу сили волі ви говорите собі: «Якщо я зможу протриматися досить довго без сигарет, то бажання курити, врешті-решт, пройде». Як ви дізнаєтеся, що досягли мети? Фокус в тому, що ви ніколи не дізнаєтеся цього, оскільки чекаєте, що ось-ось має щось статися, а відбуватися-то більше абсолютно нічому ... Ви припинили курити в той момент, коли викурили свою останню сигарету. Зараз ви, по суті, спостерігаєте, як багато пройде часу, перш ніж ви здастеся. Як я вже сказав, агонія, відчуваємо кинули курцем, - розумова, її породжує невпевненість. Хоча вона і не супроводжується фізичним болем, але все ж робить сильний вплив: курець нещасний і невпевнений у собі. Він не може забути про куріння, його переслідують думки про сигарети. Для нього можуть настати дні або навіть тижні чорної туги, а розумом опановують сумніви і страхи: «Як довго буде тривати тяга до паління?» «Чи я буду коли-небудь знову щасливим?» «Захочу я коли-небудь вставати вранці?» «Чи зможу я коли-небудь знову отримувати задоволення від їжі?» «Як я буду справлятися зі стресами в майбутньому?» «Чи я буду знову отримувати задоволення від товариства друзів?» Курець чекає, що все ось-ось зміниться на краще, але, природно, поки він знаходиться в