Анотований звіт за 2016–2020 рр. і 2020 р. Програма наукових досліджень НААН 40 «Аграрна економіка»

Page 1

Національна академія аграрних наук України Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки»

АНОТОВАНИЙ ЗВІТ за 2016 – 2020 рр. і 2020 р . ПРОГРАМА НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ НААН 40 «Теоретико-методологічне забезпечення економічного розвитку аграрного сектору економіки та сільських територій»

«Аграрна економіка»

КИЇВ-2020


ПНД 40 «ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ АГРАРНОГО СЕКТОРУ ЕКОНОМІКИ ТА СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ» «Аграрна економіка» Головна установа – Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки», керівник програми академік НААН Ю.О. Лупенко Над виконанням ПНД 40 «Аграрна економіка» працювали: головна наукова установа Національний науковий центр “Інститут аграрної економіки”, а також економічні підрозділи НДУ системи НААН, зокрема за підпрограмами: Підпрограма 40.01 “Теоретичні і методологічні засади забезпечення соціально-економічного розвитку сільських територій в умовах децентралізації управління”: Національний науковий центр “Інститут аграрної економіки”; Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН; Тернопільська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН; Інститут рису НААН; Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН; Інституту картоплярства НААН Закарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція НААН. Підпрограма 40.02 “Теоретико-методологічні засади забезпечення розвитку сільськогосподарського виробництва та розвитку земельних відносин в умовах формування ринкового обігу земель в Україні та регіонах”: Національний науковий центр “Інститут аграрної економіки”; Інститут овочівництва і баштанництва НААН; Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН; Інститут сільського господарства степу НААН; Інститут зрошуваного землеробства НААН; Державна установа «Миколаївська державна сільськогосподарська дослідна станція» Інституту зрошуваного землеробства НААН; 2


Дослідна станція помології імені Л.П. Симиренка Інституту садівництва НААН. Підпрограма 40.03 “Теоретико-методологічні засади ціноутворення, розвиток ринків аграрної продукції, матеріальнотехнічних ресурсів та інновацій”: Національний науковий центр “Інститут аграрної економіки”; Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН; Інститут садівництва НААН; Інститут кормів та сільського господарства Поділля НААН; Інститут олійних культур НААН; Інститут картоплярства НААН; Український науково-дослідний Інститут олій та жирів НААН; Інститут тваринництва степових районів імені М.Ф. Іванова «Асканія-Нова» – національний науковий селекційно-генетичний центр з вівчарства; Закарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція НААН. Підпрограма 40.04 “Теоретико-методологічні засади фінансового, інвестиційного та облікового забезпечення економічного розвитку аграрного виробництва”: Національний науковий центр “Інститут аграрної економіки” Товариство з додатковою відповідальністю “Інститут обліку і фінансів” Інститут кормів та сільського господарства Поділля НААН; Інститут сільського господарства Західного Полісся НААН; Інститут садівництва НААН; Донецька державна сільськогосподарська дослідна станція НААН. У 2020 р. вчені Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» (ННЦ «ІАЕ») здійснювали дослідження за 14 фундаментальними, 11 прикладними та 5 пошуковими темами програми наукових досліджень НААН на 2016–2020 рр. 40 «Теоретико-методологічне забезпечення економічного розвитку аграрного сектору економіки та сільських територій» та 1 пошуковою темою ПНД НААН 44 «Наукові основи ефективного функціонування та інвестиційно-інноваційного розвитку аграрної науки в конкретних умовах міжнародної інтеграції», здійснювали функції науково-методичного центру щодо наукового 3


забезпечення ефективного, конкурентоспроможного розвитку економіки агропромислового комплексу та координації дослідницької роботи економічної мережі НААН. У 2020 році завершується виконання всіх завдань тематики наукових досліджень. В попередні періоди виконувалися дослідження прикладного спрямування - 8 проєктів (2016-2020 рр.) та пошукові проєкти - 2018 р. -1 проєкт, 2019 р. – 2 проєкти Науковці ННЦ «ІАЕ» брали активну участь у законотворчому процесі, в роботі комітетів і комісій Верховної Ради України та підготовці постанов Кабінету Міністрів України. Рівень забезпечення науковими кадрами пріоритетних напрямів наукових досліджень в ННЦ «ІАЕ» є в основному задовільним. Нині над виконанням завдань підпрограми 40.01 працюють 30 науковців, у тому числі – 10 докторів і 10 кандидатів наук; в реалізації підпрограми 40.02 беруть участь 11 науковців, з них – 5 доктори і 2 кандидати наук; у виконанні підпрограми 40.03 – відповідно 26, 6 і 14 чол., а підпрограми 40.04 – 26, 8 і 13. Стосовно кадрового забезпечення Інституту дирекція продовжує роботу по омолодженню персоналу і змінює співвідношення між науковими та допоміжними працівниками в бік перших. При здійсненні оптимізації кадрового складу намічено звільнені пенсіонерами посади заповнити кращими випускниками аспірантури та докторантури. Протягом 2020 р. до Верховної Ради України було підготовлено та надіслано 6 документів, Офісу президента України, Кабінету Міністрів України - 4, Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України – 12, Національній академії аграрних наук України – 17 документів. Також підготовлено матеріали для інших міністерств, відомств, установ та організацій Науковцями Інституту за 2016-2020 рр. і 2020 р. опрацьовано ряд проектів програмних і прогнозних документів: Проект Стратегії розвитку сільськогосподарського виробництва в Україні на період до 2025 року; Проект „Концепції розвитку сільських територій до 2025 року”; Пропозиції до національної стратегії нормативно-правової і техніко-технологічної підтримки з проблем землеробства та екологічної безпеки використання орних земель; Пропозиції до проекту Цілей сталого розвитку на період до 2030 року; 4


Науково-обґрунтовані пропозиції до проекту Концепції обігу земель сільськогосподарського призначення; Проект Стратегічних напрямів сталого розвитку сільських територій на період до 2025 року; Стратегічні пріоритети удосконалення управління комплексним розвитком агропромислового виробництва і сільських територій; Організаційно-правове забезпечення земельної реформи в частині підготовки до запровадження повноцінного ринку земель сільськогосподарського призначення: Доповідна записка про невідкладні заходи щодо реалізації земельної реформи та підготовчих етапів уведення ринкового обігу земель; Пропозиції до законопроекту про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань регулювання обігу земель сільськогосподарського призначення, зокрема, щодо проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення» № 2178 від 25.09.2019 р., поданого Кабінетом Міністрів України; Пропозиції до проекту Стратегії продовольчої безпеки України. Основними результатами науково-дослідницької роботи протягом 2016-2020 рр. та 2020 р. Інституту є: Фінансово-економічне обґрунтування заходів Концепції розвитку сільських територій. Проект Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення. Наукова доповідь: «Перспективні форми організації господарської діяльності на селі». Матеріали щодо моделей регулювання ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення у країнах ЄС. Стратегічні напрями аудиторського супроводження аграрного підприємництва. Методичні рекомендації з формування системи кооперативних відносин в аграрній сфері. Методичні засади індикативних оцінок ефективності господарювання та регулювання розвитку аграрних підприємств. Науково-методологічні засади і рекомендації щодо інституційної формалізації організації сімейних фермерських господарств. Концептуальні положення оцінки та прогнозу ємності ринку сільськогосподарської продукції та продовольства. Рекомендації з розроблення Дорожньої інвестиційної карти аграрного району. 5


Методичні рекомендації з організації молочарських обслуговуючих кооперативів. Інвестиційний проект створення сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу. Наукова доповідь: Розвиток форм господарювання в сільському господарстві: проблеми і рішення. Рекомендації щодо модернізації управління зрошувальним землеробством на різних ієрархічних рівнях. Концепція розвитку фермерських господарств та сільськогосподарської кооперації на 2018 – 2020 роки та селозберігаюча парадигма ринку землі. Пропозиції узгодження вихідних параметрів для технікоекономічного обґрунтування створення Національного центру сільськогосподарського дорадництва в Україні. Аналітична записка щодо потенційних втрат вітчизняного агросектору у разі заборони використання інсектицидів неонікотиноїдної групи. Наукове видання «Ринковий обіг земель сільськогосподарського призначення: досвід країн ЄС». Аналітичні матеріали щодо оцінки наслідків зміни порядку оподаткування ПДВ експортних поставок соєвих бобів. Доповідна записка щодо відсутності частини національного багатства в системі національних рахунків України. Наукова доповідь «Місія інституту бухгалтерського обліку в капіталізації національного багатства України». Методологічні оцінки стану та концептуальні засади модернізації матеріально-технічного забезпечення аграрної сфери. Аналітичні оцінки розвитку, концептуальні пропозиції щодо організації економічного забезпечення розвитку сімейних фермерських господарств. Концептуальні засади та пріоритети розвитку кооперації та інтеграційних відносин в аграрному секторі. Наукове обґрунтування удосконалення інституційного середовища в управлінні продуктивністю аграрних підприємств. Стратегічні напрями розвитку підприємництва і кооперації в сільському господарстві на період до 2030 року (проєкт). Концепція розвитку сімейних фермерських господарств на період до 2030 року (проект). Стратегічні напрями сталого розвитку сільських територій на період до 2030 року. 6


Стратегічні напрями формування та функціонування ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення. Стратегічні напрями підвищення ефективності використання сільськогосподарських угідь та збереження родючості ґрунтів. Методичні положення щодо функціонування системи економічних важелів підвищення споживчої вартості сільськогосподарської продукції та продовольства. Концептуальні положення щодо формування системи податково-бюджетного регулювання розвитку аграрного сектору економіки як складової Стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій на середньострокову перспективу. Методологічні засади обліково-інформаційного забезпечення управління в сільських територіальних громадах спрямованого на підвищення їх інвестиційної привабливості. Стратегія розвитку галузевого інституту професійних бухгалтерів та аудиторів. Концептуальні засади, схеми та інструментів розвитку національної системи фінансово-кредитного забезпечення аграрного виробництва. Науково-методичні засади функціонування Північного міжрегіонального наукового центру НААН. Карантинні заходи в зв’язку з глобальною пандемією COVID-19 зумовили обмеження щодо можливостей проведення Національним науковим центром «Інститут аграрної економіки» наукових та науковопрактичних заходів. Актуальними в практичному сенсі стала реалізація дистанційних форм наукової співпраці, зокрема: XІ Міжнародна науково-практична молодіжна інтернет-конференція «Актуальні проблеми інноваційного розвитку аграрного сектору економіки»; вебінари «Стратегія сталого розвитку світових економіки» (ІндіяУкраїна та регіон Великого Меконгу) та «Оподаткування агропродовольчого сектору в ЄС – Уроки для України». Реалізовані програми з підвищення кваліфікації фахівців галузі: підвищення кваліфікації за напрямом «Використання бібліографічного контент-менеджера ZOTERO в науковій роботі», підвищення кваліфікації наукових працівників установ НААН, науково-педагогічних та педагогічних працівників аграрних вищих навчальних закладів з питань аграрної економіки; проводилися дистанційні семінари-тренінги для бухгалтерів «Основні законодавчі зміни у бухгалтерському та податковому обліку»; «Актуально про податково-облікові новації в 2020 році». 7


ЧАСТИНА 1 Результати науково-дослідної діяльності Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» та установспіввиконавців із виконання завдань ПНД 40 «Аграрна економіка» ПІДПРОГРАМА 40.01 «ТЕОРЕТИЧНІ І МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ В УМОВАХ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ УПРАВЛІННЯ», керівник підпрограми - академік НААН М.Й. Малік Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки»: Фундаментальні проєкти 2016-2020 рр. 40.01.00.01.Ф. Розробити теоретичні і методичні засади розвитку підприємництва та кооперації аграрної сфери економіки в умовах євроінтеграції, 0116U003105, термін виконання – 2016 – 2020 рр., керівник –Шпикуляк О.Г. д.е.н., професор, член-кореспондент НААН Етап 2016 року «Створення сприятливих інституційних умов ведення підприємницької діяльності на селі (регуляторна та конкурентна політика, продовольча безпека, лібералізація доступу до ринків продукції та виробничих факторів)». Основні результати: обґрунтовано формування інституційних умов підприємницької діяльності в аграрній сфері економіки; удосконалено алгоритм управління розвитком сільськогосподарських кооперативів, елементом якого є оцінка існуючих передумов щодо їх створення, оцінка придатності суб’єктів як потенційних засновників кооперативів та використання інформації як чинника здобуття кооперативом відповідної ніші на ринку; розроблена модель сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу по заготівлі і реалізації молока і іншої продукції ОСГ. Етап 2017 року «Розвиток різних форм кооперативних відносин і механізмів інтеграції суб’єктів господарювання на селі – формування кооперативної складової національної аграрної економіки» Основні результати: обґрунтовано основні принципи й визначено фактори інституційного забезпечення активізації підприємницької діяльності та кооперативних відносин у сільському господарстві; 8


сформовано методологічний підхід щодо визначення залежності ефективності організаційних форм підприємництва від соціального капіталу; запропоновано концептуальні положення інституційного забезпечення розвитку ринкової інфраструктури як чинника забезпечення кооперації суб’єктів господарювання на селі обґрунтовано засади формування інституціонального середовища розвитку малого аграрного підприємництва; запропоновано індикатори оцінки структури та розвитку малих аграрних підприємств; здійснено оцінку ефективності інтеграції та кооперації суб’єктів господарювання на селі, результативності функціонування сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів; обґрунтовано засади впровадження механізму державної підтримки розвитку аграрного підприємництва, зокрема вдосконалення інституційного середовища здійснення підприємницької діяльності сімейними формами господарювання. Етап 2018 року «Удосконалення правових норм господарювання на селі, адаптація їх до вимог Європейського аграрного та підприємницького права» Основні результати: здійснено аналіз і оцінку засад законодавчого регулювання розвитку аграрного підприємництва; запропоновано індикатори оцінювання впливу законодавчого регулювання на розвиток аграрного підприємництва; проведено аналіз регуляторної політики щодо розвитку аграрного підприємництва; розроблено пропозиції щодо вдосконалення інституційно-правового забезпечення розвитку аграрного підприємництва на селі у контексті Європейського аграрного та підприємницького права. Етап 2019 року «Стимулювання та активізація розвитку виробничої, екологічної і соціальної складових у формуванні державної політики у аграрній сфері економіки». Основні результати: визначено вклад виробничої, екологічної та соціальної складових у розвиток підприємництва у аграрній сфері; проведено оцінку тенденцій розвитку і використання трудоресурсного і виробничого потенціалу аграрними підприємствами; 9


обґрунтовано організаційно-економічні передумови ефективного розвитку підприємництва та кооперації в аграрній сфері економіки; визначені стратегічні напрями розвитку підприємництва і кооперації в сільському господарстві, сформовано економічні та правові перспективи їх розвитку на період до 2025 року. Етап 2020 р. Теоретичне і методичне обґрунтування інституціональних механізмів удосконалення відносин власності, оптимізації майнових відносин та підвищення конкурентоспроможності підприємницьких структур у розвитку сільських територій Основні результати: розкрито сутність та зміст управління власністю у підприємствах. Управління об’єктами власності як інструмент її реалізації; теоретичні засади формування структури власності в аграрних підприємствах; організаційно-правові форми як фактор формування структури власності аграрних підприємств; концептуальні засади удосконалення інструментів управління власністю в аграрних підприємствах проведено оцінку використання власності в аграрних підприємствах України сформовано концептуальні засади удосконалення інструментів управління власністю в аграрних підприємствах теоретичні засади конкурентоспроможності фермерських господарств; проведена оцінка організаційно-економічних характеристик конкурентоспроможності вітчизняних фермерських господарств концептуальні засади підвищення конкурентоспроможності фермерських господарств розроблено стратегічні напрями розвитку підприємництва і кооперації в сільському господарстві, сформовано економічні та правові перспективи їх розвитку на період до 2025 року. 40.01.00.02.Ф. Теоретично-методологічне забезпечення соціально-економічного розвитку сільських громад та територій, 0116U003065, термін виконання – 2016 – 2020 рр., керівник – Булавка О.Г., к.е.н. Етап 2016 року «Обґрунтувати теоретично-методичні та науково-організаційні засади модернізації соціального розвитку сільських громад і територій на мікрорівні» 10


Основні результати: обґрунтовано теоретично-методичні та науково-організаційні підходи понятійного апарату основних категорій (сільська територія, сільський розвиток, село, поселення, адміністративно-територіальна одиниця, сільська поселенська мережа) їх характерні ознаки та функціональні особливості стосовно розвитку сільських громад і територій в умовах децентралізації влади (науковий звіт за перше півріччя поточного року). Це дозволило сформувати відповідну методично-теоретичну базу для проведення подальшого дослідження щодо інституційних чинників розвитку сільських громад і територій. розроблено пропозиції щодо збереження людності в сільській поселенській мережі та підвищення престижності умов праці і проживання на селі через призму жіночої праці; розроблено систему показників економічної ефективності діяльності сільськогосподарських підприємств, зокрема, додану вартість з розрахунку на гектар сільгоспугідь та окупність витрат на виробництво сільськогосподарської продукції. На прикладі підприємств, Київської і Миколаївської областей визначені напрями розвитку інтенсифікації виробництва в галузі; здійснено дослідження сучасного стану процесів децентралізації влади і на цій основі опрацьовані теоретико-методичні та науковоорганізаційні напрями забезпечення матеріального добробуту сільського населення. Акцентовано увагу на необхідності децентралізації владних повноважень, як важливого механізму поліпшення рівня життя сільських жителів. Етап 2017 року «Обґрунтувати інституційні чинники соціально-економічного розвитку сільських громад і територій в умовах децентралізації влади та формування нової системи самоврядування на базовому рівні» Основні результати: науково-обґрунтовано систему інституційних чинників соціальноекономічного розвитку сільських громад і територій в умовах децентралізації з їх класифікацією за формалізацією та характером впливу на розвиток сільських територій; запропоновано напрями удосконалення інституційного забезпечення реформування системи самоврядування на базовому рівні і умовах децентралізації влади; удосконалено методологічний інструментарій для оцінки наслідків децентралізації влади та сприяння розвитку сільських територій за 11


рахунок впровадження нових принципів місцевого самоврядування задля гармонійного агроекономічного, екологічного та соціального добробуту; обґрунтовано пропозиції щодо збереження сільської поселенської мережі та покращення умов праці і проживання на селі, зокрема щодо вирішення проблем сільської жінки в Україні; узагальнено принципи об’єднання територіальних громад (економічної обґрунтованості, добровільності, відкритості, узгодженості між громадами і громадянами) з метою уникнення ризиків та забезпечення зростання якості життя на селі. Етап 2018 року «Розробити концептуальні засади формування соціуму та соціального обслуговування жителів села» Основні результати: науково-обґрунтовано концептуальні засади формування соціальної інфраструктури сільських територій відповідно до сучасних потреб сільських жителів, які сприятимуть збільшенню фінансової бази на розбудову соціальної інфраструктури села і сільських територій шляхом партнерських зусиль сільських територіальних громад, органів місцевого самоврядування, усіх виробничих структур на територіях, де вони ведуть свою господарську діяльність, і державних органів влади; сформовано інформаційно-аналітичну базу даних об’єднаних територіальних громад в сільській місцевості, як основи інформаційного забезпечення обґрунтованості рішень щодо адміністративнотериторіальної реформи в Україні, здатної забезпечити інституційні умови для соціально-економічного розвитку сільських територій; запропоновано в якості критерію формування об’єднаних територіальних громад показник максимальної кількості сільських населених пунктів в складі однієї ОТГ, при якому будуть мінімізовані ризики щодо розвитку сільських територій; обґрунтовано основні орієнтири щодо формування зайнятості в сільській місцевості в Україні, перш за все досягнення максимально повної зайнятості селян і мінімізація рівня їх неформальної зайнятості; розроблено пропозиції щодо поліпшення відтворення людності на сільських територіях, збереження населення у сільській поселенській мережі та покращення умов праці і проживання на селі; науково-обґрунтовано пропозиції щодо пенсійного забезпечення зайнятих в особистому селянському господарстві через створення недержавного Аграрного Пенсійного Фонду.

12


Етап 2019 року «Теоретико-методичне обґрунтування стратегічних напрямів розвитку сільських громад на місцевому та регіональному рівнях в умовах децентралізації влади». Основні результати: проведено аналіз щодо формування соціуму на селі – сучасного стану соціального розвитку сільської поселенської мережі, зайнятості та поліпшення якості життя сільського населення; виявлено проблеми та обґрунтовані стратегічні орієнтири, їх пріоритети, індикатори та цільові значення щодо збереження поселенської мережі та покращення відтворення людності на селі; обґрунтовано стратегічну мету за пріоритетами, їх індикатори та цільові значення щодо поліпшення забезпечення сільських жителів якісними медичною допомогою, загальною освітою та житловими умовами на селі; опрацьовані стратегічні пріоритети, їх індикатори та цільові значення щодо забезпечення зайнятості та підвищення рівня життя сільського населення. Етап 2020 року «Розробити теоретично-методичні та науково-організаційні основи соціального розвитку сільських громад та територій за умов децентралізації та впровадження європейських стандартів» Основні результати: розроблені стратегічні напрями та індикатори сталого розвитку сільських громад і територій в умовах децентралізації та впровадження європейських стандартів; обґрунтовано стратегічні напрями модернізації соціуму села через збереження поселенської мережі та покращення відтворення людності; обґрунтовані основоположні виклики та ризики формування матеріального добробуту та соціального захисту сільського населення. 40.01.00.03.Ф. Теоретико-методологічне забезпечення управління розвитком агропромислового виробництва і сільських територій на засадах євроінтеграції, децентралізації влади та розвитку, самоврядування, 0116U003054, термін виконання – 2016 – 2020 рр., керівник – Ксенофонтов М.М., к.е.н. Етап 2016 року «Теоретико-методологічне обґрунтування засад і методичний супровід робіт з удосконалення організації та управління комплексним розвитком агропромислового виробництва і сільських територій в умовах децентралізації влади та євроінтеграції» 13


Основні результати: обґрунтувано парадигму (теоретико - методологічної моделі) аграрного устрою україни. здійснено порівняльний аналіз результатів виробничої і соціальної діяльності підконтрольних аграрним холдинговим групам та юридично самостійних сільськогосподарських підприємств за 2011-2015 роки. обґрунтовано теоретико-методологічні підходи до раціонального поєднання галузевої та територіально самоврядної систем управління розвитком агропромислового виробництва і сільських територій на основі територіально-інтегрованого підходу. опрацьовано принципи, технології та моделі побудови контрактних відносин у сферах виробництва (виробничі контракти) та обігу (ринкові контракти), що базуються на усвідомленні сторонами контрактації договірної ціни, спроможної забезпечувати однакову норму прибутку з урахуванням пропорційного розподілу ризиків, опрацьовано методичні підходи до визначення трансакційних витрат контрактації; окреслено показники визначення оптимальних розмірів інтегрованих агропромислових формувань, як обсяг умовночистої продукції, валова продукція, формалізована у величину нормативного випуску (so) за чинною методологією євростату, а також економічна вартість підприємства (ev). обґрунтовано системні передумови розвитку державно-приватного та соціального партнерства у розвитку агропромислового виробництва і сільських. обґрунтовані напрями та механізми удосконалення галузевого управління в умовах децентралізації влади та євроінтеграції, основні з яких: дерегуляція господарської діяльності; розвиток сільськогосподарської інформаційно-консультаційної (дорадчої) діяльності; розвиток системи самоврядування та самоорганізації у агропродовольчій сфері; запровадження стратегічного управління комплексним розвитком сільського господарства і сільських територій; оптимізація організаційної структури і функцій органів управління комплексним розвитком сільського господарства і сільських територій. Етап 2017 року: Теоретико-методологічне обґрунтування організаційно-управлінських механізмів розвитку селорозвиваючих моделей сільськогосподарської діяльності на засадах самоорганізації сільського населення і кластеркооперування та науково-методичний супровід робіт з удосконалення управління в АПК 14


Основні результати: опрацьована парадигма (теоретико-методологічна модель) аграрного устрою спрямованого на комплексний (рівноважний) розвиток сільського господарства, сільських територіальних громад і сільських територій в умовах ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення, децентралізації влади та євроінтеграції, розроблено концепцію удосконалення державної аграрної політики за неоіндустріального розвитку інтеграційних процесів в аграрному секторі економіки з урахуванням процесної еволюції зміни інституціональних форм інтеграції в умовах децентралізації влади, розвитку самоврядування, публічно-приватного партнерства та кластерних форм регіонального співробітництва. удосконалено організаційно-економічні основи формування селорозвиваючих моделей сільськогосподарської діяльності на основі розвитку інтеграційних відносин за ланцюгами створення доданої вартості на засадах самоорганізації сільського населення, кластер– кооперування, поглиблення контрактних відносин та використання стандартів ЄС при переході до цілісної системи організації агропромислового виробництва з основною ланкою відтворення на мікрорівні якого є інтегровані суб’єкти господарювання, на мезорівні – фахові виробничі об’єднання і кластерні структури, на макрорівні; обгрунтовано організаційну структуру та функції органів місцевого самоврядного, міжгосподарського, державного та громадського управління розвитком АПК в умовах децентралізації владних повноважень. Етап 2018 р. «Теоретико-методологічне обґрунтування організаційно-економічних механізмів розвитку міжгосподарського самоуправління та громадського самоврядування в АПК та науково-методичний супровід робіт з удосконалення управління комплексним розвитком агропромислового виробництва і сільських територій» Основні результати: обгрунтовано теоретичні положення, виходячи з теорій розвитку, структурних змін, децентралізації влади, (підвищення суспільної ефективності в умовах децентралізації влади) запровадження організаційноекономічних механізмів розвитку міжгосподарського самоуправління та громадського самоврядування в АПК: планування та програмування; інтеграції та кластер-кооперування; державно-приватного партнерства; контрактації; 15


сформовано базовий варіант Стратегії розвитку системи міжгосподарського самоуправління та громадського самоврядування в АПК, що ґрунтується на методологічних підходах (за визначеною сукупністю принципів, методів розвитку даної системи; набором процедур та заходів, які є формою та умовою реалізації визначених принципів) за чотирма рівнями самоорганізації: господарським, рівнем міжгосподарського самоврядування, рівнем представництва та захисту інтересів суб’єктів господарювання та рівнем координації системи самоврядування; запропоновано механізм інноваційно-інтеграційного розвитку аграрного сектора економіки України на контрактних засадах, що дає змогу ефективно залучити до інтеграційних відносин усіх сільськогосподарських товаровиробників з урахуванням оптимального поєднання національних, господарських та приватних інтересів для отримання максимального синергетичного ефекту, забезпечуючи при цьому прозорість та публічність квазіінтеграційної взаємодії, інституційну функціональність виробничої контрактації за централізованою, кластерно-централізованою, неформальною, посередницькою та багатосторонньої моделями; удосконалено теоретико-методологічні засади стратегічного управління в бурякоцукровому підкомплексі шляхом розвитку міжгосподарського самоуправління та громадського самоврядування на основі врахування взаємозв’язку органів державної виконавчої влади, галузевого самоврядування, науково-дослідних інституцій і дорадчих служб в буряко-цукровому підкомплексі при чіткому розподілі управлінських функцій, прав і обов’язків між суб’єктами; внесено пропозиції з удосконалення нормативно-правової бази з питань управління розвитком агропромислового виробництва та сільських територійку Етап 2019 року «Теоретико-методологічне обґрунтування шляхів та механізмів розвитку суспільного і державно приватного партнерства в АПК та науково-методичний супровід робіт з удосконалення управління комплексним розвитком агропро-мислового виробництва і сільських територій». Основні результати: обґрунтовано теоретичні положення щодо шляхів та механізмів розвитку суспільного і державно-приватного партнерства в АПК на основі використання теорії розвитку, теорії економічної влади, концепції нового 16


державного управління щодо гармонізації розподілу повноважень між органами державного управління та суб’єктами приватного підприємництва у вирішенні суспільних проблем та підвищенні якості послуг. підготовлено проект науково-організаційних рекомендацій із запровадження механізмів розвитку суспільного та державно-приватного партнерства в АПК. обґрунтовано пропозиції щодо особливостей використання механізму державно-приватного партнерства у підвищенні дієвості установ аграрної науки – у проекті Закону України «Про особливості наукового забезпечення сільського розвитку». Етап 2020 року «Теоретико-методологічне обґрунтування шляхів та механізмів розвитку контрактних, підрядних і субпідрядних відносин в АПК та науково-методичний супровід робіт з удосконалення управління комплексним розвитком агропромислового виробництва і сільських територій». Основні результати: визначені потенційні напрями розвитку контрактних відносин в АПК: між виробником сільськогосподарської продукції та оптовим споживачем; між сільськогосподарським виробником та державним агентом; договір між представником виробника (громадською організацією) та органами державної/місцевої самоврядної влади; між виробником сільськогосподарської продукції і органами державної та місцевої влади. підготовлені методичні рекомендації із запровадження механізмів розвитку контрактних, підрядних і субпідрядних відносин в АПК із структурованим викладом наступних питань: загальні положення з розвитку контрактних, підрядних та субпідрядних відносин в АПК, нормативно-правове регулювання контрактних відносин, зарубіжний досвід використання контрактних відносин в сільському господарстві, основні моделі та механізми розвитку контрактних відносин; особливості запровадження механізмів розвитку контрактних, підрядних та субпідрядних відносин в АПК. 40.01.00.04.Ф. Розробити теоретико-методологічні засади управління продуктивністю аграрного виробництва, 0116U003106, термін виконання – 2016 – 2020 рр., керівник – Вітвіцький В.В., д.е.н., професор Етап 2016 року «Розробити концепцію і науково-методичне обґрунтування формування системи управління продуктивністю» 17


Основні результати: Охарактеризовано систему індикаторів і характеристик, які в сукупності відображають економічну категорію результативності організаційно-господарської системи, нами пропонується розділити на 7 підсистем: дієвість, економічність, якість, прибутковість, якість трудового життя, запровадження інновацій, продуктивність. Розроблена концептуальна модель взаємодії продуктивності в системі результативності. Визначено місце продуктивності в загальній системі кількісних та якісних індикаторів «параметрів стану» підприємства, фірми, галузі, держави. Концептуально визначенно економічного зміст продуктивності, де враховується динамічна сукупність властивостей праці (конкретної й абстрактної, минулої та живої, приватної і суспільної та ін.) і зв’язків між ними, а також розмежовано економічний зміст процесу праці та її продуктивності і показники, що її кількісно визначають. Розроблена концепція управління продуктивністю на основі її планування вимірювання, оцінки контролю та підвищення. Тобто управління продуктивністю включають наступні елементи: концентрація уваги на результативності і продуктивності; розробка стратегічних планів обґрунтування програм продуктивності; розробка підходів до стратегії і методів контролю і підвищення продуктивності; забезпечення організації планування і ефективного впровадження всіх елементів. Етап 2017 року «Розробити методологічні засади розвитку системи управління продуктивністю в умовах євроінтеграції» Основні результати: розроблена класифікаційна модель індикаторів стратегічних цілей суспільства в управлінні продуктивністю як складової інтегрованої економічної категорії. Запропоновано класифікувати поняття продуктивності, як складної економічної інтегрованої категорії за сутнісними видами: економічна, соціально-економічна, еколого-економічна і чиста; сформовано концептуальну модель підвищення продуктивності при цілеспрямованій державній політиці створення стабільного інституціонального макроекономічного та мікроділового середовища, стимулювання інновацій та технологічного оновлення може суттєво посилити взаємодію факторів зростання продуктивності та їхній вплив на конкурентоспроможність економіки, сприяючи технічному прогресу, економічному зростанню, зайнятості та добробуту населення; розроблено методологічні підходи, базові критерії, концептуальні напрямки формування і розвитку системи управління продуктивністю 18


на евроінтеграційних засадах. Розроблені конкретні напрями діяльності, щодо підвищення продуктивності на основі міжнародного співробітництва з національними центрами Євросоюзу та ООН, МОП, ЮНЕСКО та іншими міжнародними установами і організаціями; розроблено методичні підходи до формування індикаторів продуктивності і конкурентоспроможності аграрного виробництва. На основі вищезаданих підходів розроблена рамочна системна модель формування індикаторів продуктивності і конкурентоспроможності зі змістовним наповненням її підсистем. Етап 2018 року «Розробити наукові основи вимірювання продуктивності» Основні результати: узагальнено закономірності та визначено концептуальні засади використання ресурсів граничної продуктивності і корисності, факторів виробництва, а також досліджено виробника продукції в умовах ресурсного обмеження; здійснено теоретичне обґрунтування впливу чинників на ріст продуктивності порівняно з витратами. Розроблено класифікаційну модель груп чинників для економічного, соціально-економічного і природоеко-економічного впливу на продуктивність; обгрунтовано теоретичні засади формування системи показників продуктивності у виробничому механізмі аграрних підприємств. Сформовано теоретико-методичні положення оцінки ролі і місця показників виробничої діяльності, якості трудового життя та впливу управлінської діяльності на результативність виробничих систем різних рівнів. обґрунтовано і розроблено наукові основи функціонування нормативних систем вимірювання продуктивності для забезпечення в аграрних підприємствах функцій операційного управління: обліку, мотивації праці, планування, проектування аналізу, контролю і звітності тощо. Етап 2019 року «Розробити методики планування і проектування, аналізу і контролю продуктивності». Основні результати: здійснено оцінку концептуальних підходів та методичне проектування (планування) аналізу і контролю заходів впровадження напрямів продуктивності, які свідчать про недосконалість механізмів щодо розвитку системи управління продуктивністю та необхідність обгрунтуванння вищезгаданих функцій управління та формування нових підходів до їх функціонування; 19


розроблене теоретичне підґрунтя та концептуальна модель планування аналізу (оцінки) контролю підвищення продуктивності. Сформовано визначення ряду показників як економічних категорій, а також здійснено класифікацію основних груп показників та типів вимірювачів, що характеризують зміну продуктивності в часі; опрацьовані Методичні засади формування і розрахунок економічних показників та умов зростання продуктивності аграрним підприємством порівнюючи зростання кожного із показників. Етап 2020 року. Розробити методики планування і проектування, аналізу і контролю продуктивності За результатами досліджень: пропозиції щодо засад державного механізму формування і розвитку управління продуктивністю пропозиції щодо розвитку управління продуктивністю в умовах євроінтеграційних процесів пропозиції щодо формування системи вимірювання продуктивності та складових системи управління продуктивністю в аграрних підприємствах Пошукові проєкти 2018-2020 рр. 40.01.00.15 ПШ; 0118U003088 «Розробка індикаторів оцінки ефективності та механізмів регулювання розвитку аграрних підприємств». Основні результати: обґрунтовано теоретико-методичний підхід до оцінки ефективності аграрних підприємств, формування концептуальної моделі методики, орієнтованої на аналіз виконання підприємством комплексу економічних і соціально орієнтованих завдань; здійснено аналіз ефективності діяльності аграрних підприємств та охарактеризовано інституційний механізм регулювання їх розвитку; сформовано перелік індивідуальних індикативних показників ефективності аграрних підприємств; запропоновано науково-обгрунтовані пропозиції щодо напрямів застосування індикаторів оцінки ефективності в регулювання розвитку аграрних підприємств. 40.01.00.24. Пш. 0119U001108 «Управління розвитком корпоратизації аграрного сектора економіки як механізм підвищення його конкурентоспроможності та інвестиційної привабливості», термін виконання – 2019 – 2019 рр., керівник – Гуторов А.О., д.е.н.

20


Основні результати: розроблено концептуальну модель розвитку аграрного сектора економіки на засадах корпоратизації, що базується на структурній трансформації економіки, активізації інноваційних і відтворювальних процесів, соціоекономічних методах регулювання й інституціоналізації суспільно-економічних відносин; підготовлено аналітичну записку про ґенезу, стан і тенденції розвитку корпоратизації в аграрному секторі економіки, перевага якої над аналогами полягає у комплексному характері дослідження передумов і наслідків корпоратизації; підготовлено аналітичний огляд інвестиційного забезпечення корпоратизації капіталу в аграрному секторі економіки, перевага якого над аналогами полягає у комплексному характері дослідження механізмів залучення інвестиційних ресурсів корпоративними суб’єктами господарювання на міжнародних ринках капіталу; внесено пропозиції – проекти нормативно-правових актів з ідентифікації корпоративних суб’єктів господарювання, об’єднань і груп в аграрному секторі економіки як пов’язаних осіб (проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ідентифікації пов’язаних осіб»; проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про формування Єдиного державного реєстру пов’язаних осіб», проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Положення про Державну податкову службу України»), суть яких полягає у підвищенні результативності державного управління в аграрному секторі економіки та ефективності антимонопольного регулювання. 40.01.00.25.Пш. Управлінські аспекти діяльності об’єднань молокопродуктового підкомплексу України, 0120U000062, термін виконання – 2020 рр., керівник – Россоха В.В., д.е.н. За результатами досліджень: − обґрунтована концептуальна модель ситуаційного управління в молокопродуктовому підкомплексі, яка включає аналіз ситуації, що склалася під дією внутрішніх та зовнішніх чинників (ситуаційних перемінних); запропоновані концептуальні положення моделі управління якістю молокопродукції на засадах системи простежувності, НАССP та використання smart-контрактів на основі технології «блокчейн».

21


Прикладні проєкти 2016-2018 рр. 40.01.00.08.П.; 0116U003107 «Розробити модель молочарського сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу». Етап 2016 р. Теоретичне і методичне обґрунтування оптимізації підвищення конкурентоспроможності кооперативних структур в розвитку сільських територій Основні результати: здійснено оцінку стану та тенденцій розвитку ринку молока та молокопродуктів як базової основи розвитку молочарських сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів. Встановлено існування негативної залежності між сільськогосподарськими виробниками молока і переробними підприємствами, а ще більше – між виробниками й кінцевими споживачами, що проявляється через існування так званого "замкнутого кола" ціноутворення на молоко-сировину. Сформовано інституційно-економічний механізму розвитку ринку молока й молокопродуктів; розкрито особливості державної підтримки розвитку сільськогосподарських виробників. Досліджено основні форми та методи державної підтримки молочного скотарства в Україні. Розглянуто напрями спеціалізованої підтримки за окремими програмами та державної підтримки галузі молочного скотарства України; розроблено концептуальні підходи до розвитку сімейних фермерських господарств на засадах кооперації. Удосконалено концептуальну модель діяльності заготівельно-збутового сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу, що об’єднує переваги об’єднання зусиль на кооперативній основі збоку сімейних фермерських господарств та дозволяє розподілити основні функціональні особливості за системами операційної діяльності кооперативу (надання послуг, заготівля та збут сільськогосподарської продукції), виробництва на рівні учасників кооперативу та менеджменту; обґрунтовано соціально-економічні наслідки розвитку кооперації на селі шляхом об’єднання ОСГ. Визначено основні напрями підвищення конкурентоспроможності сімейних фермерських господарств шляхом активного впровадження кооперативних та інтеграційних схем об’єднань, цінової підтримки, розширення доступу до фінансово-кредитного капіталу. Етап 2017 року «Визначення особливостей і тенденцій молокопродуктового підкомплексу аграрного сектору економіки, рівня державної підтримки виробників молочної продукції, зокрема заходів щодо підтримки розвитку молочного скотарства».

22


Основні результати: здійснено оцінку стану та тенденцій розвитку ринку молока та молокопродуктів як базової основи розвитку молочарських сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів. Встановлено існування негативної залежності між сільськогосподарськими виробниками молока і переробними підприємствами, а ще більше – між виробниками й кінцевими споживачами, що проявляється через існування так званого "замкнутого кола" ціноутворення на молоко-сировину; розкрито особливості державної підтримки розвитку сільськогосподарських виробників; розроблено концептуальні підходи до розвитку сімейних фермерських господарств на засадах кооперації. Удосконалено концептуальну модель діяльності заготівельно-збутового сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу, що об’єднує переваги об’єднання зусиль на кооперативній основі збоку сімейних фермерських господарств та дозволяє розподілити основні функціональні особливості за системами операційної діяльності кооперативу (надання послуг, заготівля та збут сільськогосподарської продукції), виробництва на рівні учасників кооперативу та менеджменту; обґрунтовано соціально-економічні наслідки розвитку кооперації на селі шляхом об’єднання ОСГ. Визначено основні напрями підвищення конкурентоспроможності сімейних фермерських господарств шляхом активного впровадження кооперативних та інтеграційних схем об’єднань, цінової підтримки, розширення доступу до фінансовокредитного капіталу. Етап 2018 року «Науково-методичне обґрунтування створення членами особистих селянських домогосподарств заготівельно-збутового сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу». Основні результати: проведено оцінку особливостей державної підтримки розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів; здійснена аналітична оцінка стану інституціоналізації та трансформації особистих селянських господарств в організований ринок; обґрунтовано соціально-економічні наслідки трансформації особистих селянських господарств у організовані форми; розроблено та науково-методично обґрунтовано концептуальну модель створення членами особистих селянських господарств молочарського обслуговуючого кооперативу.

23


40.01.00.09.П.; 0116U003055 «Наукове та організаційне забезпечення розвитку системи сільськогосподарського дорадництва». Етап 2016 р. «Теоретико-методологічне обґрунтування засад і методичний супровід робіт з удосконалення організації та управління комплексним розвитком агропромислового виробництва і сільських територій в умовах децентралізації влади та євроінтеграції» Основні результати: забезпечено методологічне обґрунтування засад та методичний супровід робіт з підвищення дієвості функціонування системи сільськогосподарського дорадництва в Україні; встановлені особливості організаційної будови систем дорадництва та фінансового забезпечення їхньої діяльності у країнах Європейського Союзу, проаналізовано фактичний стан функціонування системи дорадництва в Україні та основні фактори, що обумовлюють її незадовільний розвиток; забезпечено методичний супровід робіт з підвищення дієвості функціонування системи сільськогосподарського дорадництва в Україні; опрацьовані пропозиції щодо формування державної складової системи сільськогосподарського дорадництва в Україні з використанням науково-технічного та кадрового потенціалу Національної академії аграрних наук (НААН), виконане поглиблене техніко-економічне обґрунтування необхідних витрат на її формування та проектний розрахунок економічної ефективності діяльності; в визначено основні функції системи сільськогосподарського дорадництва та пріоритетні напрями розвитку подібних систем у країнах Європейського Союзу. Етап 2017 року «Методологічне обґрунтування засад і методичний супровід робіт з вдосконалення організаційної структури функціонування системи сільськогосподарського дорадництва в Україні» Основні результати: обгрунтовано методологічні засади підвищення дієвості функціонування системи сільськогосподарського дорадництва, зокрема шляхом формування її центральної складової частини – Державної системи сільськогосподарського дорадництва та запровадження гнучких механізмів: надання дорадчих послуг державними та приватними дорадчими службами; технологій процесного, експертного та навчального консультування; взаємодії структур дорадництва з суб’єктами господарювання різних організаційно-правових форм, 24


сільським населенням та суб’єктами надання наукових та освітніх послуг; варіювання умовами виконання замовлень, порядку встановлення цін на дорадчі послуги; обгрунтовано пропозиції з удосконалення технологій надання сільськогосподарських дорадчих послуг, що грунтуються на вдосконаленні професійного рівня дорадників й експертів-дорадників, використанні можливостей сучасних програмних засобів та способів взаємодії між дорадчими службами з сільськогосподарськими товаровиробниками та населення на сільських територіях; внесено пропозиції з удосконалення технологій процесного, експертного та навчального консультування, що базуються на комбінованому використанні методів економічного експрес-аналізу та діагностики (СВОТ-аналізу, часткових бюджетів, маржинального доходу, спрощеного (бухгалтерського) інвестиційного аналізу), методів активного навчання та підготовки управлінських рішень (опитування за методом Дельфі, мозкова атака, ділова гра, «case study» тощо); забезпечено методичний супровід функціонування системи сільськогосподарського дорадництва в Україні в частині розробки інструментарію: щорічного перерахунку тарифів на соціальноспрямовані дорадчі послуги, введення авансового платежу при укладанні договорів на проведення соціально-спрямованих дорадчих послуг; виконане «Техніко-економічне обгрунтування створення Національнеого центру сільськогосподарського дорадництва України», результати якого передано Департаменту науково-освітнього забезпечення та розвитку підприємництва на селі Мінагрополітики. Етап 2018 року «Методологічні засади, організаційноекономічні форми та механізми налагодження ефективної діяльності державних, приватних та суспільних служб дорадництва при вирішенні завдань комплексного розвитку агропромислового виробництва та сільських територій» Основні результати: бгрунтовано методологічні засади функціонування системи сільськогосподарського дорадництва в рамках концепції створення змішаної національної системи сільськогосподарського дорадництва з розвинутою мережею представництв на місцевому рівні, з обґрунтуванням функцій її складових (державної, громадської та приватної), диференційованого порядку виконання послуг (комерційних та соціально-спрямованих) та комбінування методів надання дорадчих послуг; обгрунтовано пропозиції з підвищення дієвості організаційноправових форм функціонування системи сільськогосподарського дорадництва через застосування «висхідних» форм партнерських 25


відносин установ аграрної науки, освіти, органів державної виконавчої влади і сільськогосподарських дорадчих служб у межах поширеної у світовій практиці парадигми «сприяння поширенню можливостей», яка передбачає організацію надання дорадчих послуг сільгоспвиробникам і сільському населенню; внесено пропозиції з підвищення ефективності механізмів діяльності державних, приватних та суспільних служб дорадництва в частині удосконалення інструментів повної або часткової компенсації сільськогосподарським дорадчим службам витрат, пов’язаних з наданням дорадчих послуг з бюджетів різних рівнів при реалізації дорадчого супроводу програм державної підтримки, регіональних галузевих програм, місцевих програм соціально-економічного розвитку; забезпечено методичний супровід функціонування системи сільськогосподарського дорадництва в Україні, в тому числі за запитом Мінагрополітики виконано перерахунок тарифів за надання соціальноспрямованих дорадчих послуг у 2018 році з врахуванням рівнів складності їх надання та для приведення у відповідність умовам сьогодення розмірів оплати праці сільськогосподарських дорадників і сільськогосподарських експертів-дорадників; узагальнено відмінності світових тенденцій розвитку дорадчої діяльності з виділенням особливостей за двома основними підходами до її організації: через створення загальнонаціональної організаційної структури або шляхом формування незалежних локальних організаційних структур. Встановлено переважання у світовій практиці підходу із формування національної системи сільськогосподарського дорадництва. Прикладні проєкти 2019-2020 рр. 40.01.00.16.П. Розробити організаційно-економічні засади розвитку сімейного фермерства на кооперативній основі 0119U001109, термін виконання – 2019 – 2020 рр., керівник – Мамчур В.А., к.е.н. Етап 2019 року «Моніторинг й оцінка стану розвитку сімейного фермерства на кооперативних засадах». Основні результати: проаналізовано інституційно-правове забезпечення розвитку сімейного фермерства в Україні, теоретично та методично обґрунтовано інституційну формалізацію інтеграційних відносин сімейного фермерського господарства у механізмі підприємницької діяльності; обґрунтовано основні засади та визначено поняття «сімейне фермерське господарство», наведено організаційні й технологічні особливості функціонування, визначення потреб у земельних, 26


матеріально-технічних, фінансових і кадрових ресурсах для створення сімейного фермерського господарства, розрахунок ефективності реалізації інвестиційних проектів, шляхи й механізми державної підтримки розвитку сімейних фермерських господарств в Україні та пропозиції щодо форм і напрямів розвитку сімейних фермерських господарств з відповідними прогнозними показниками; виявлено комплекс екзогенних і ендогенних факторів, що впливають на трансформацію малих форм господарювання, включаючи інституційні фактори; обґрунтовано механізм трансформації особистих селянських господарств у організаційно-правову форму - сімейне фермерське господарство.Здійснено прогноз тенденцій ефективності розвитку сімейних фермерських господарств та їх потенціал для розвитку села. Етап 2020 р. Організаційно-економічні засади розвитку сімейного фермерства на кооперативній основі Основні результати: проаналізовано інституційно-правове забезпечення розвитку сімейного фермерства в Україні, теоретично та методично обґрунтовано інституційну формалізацію інтеграційних відносин сімейного фермерського господарства у механізмі підприємницької діяльності. обґрунтовано основні засади та визначено поняття «сімейне фермерське господарство», наведено організаційні й технологічні особливості функціонування, визначення потреб у земельних, матеріальнотехнічних, фінансових і кадрових ресурсах для створення сімейного фермерського господарства, розрахунок ефективності реалізації інвестиційних проектів, шляхи й механізми державної підтримки розвитку сімейних фермерських господарств в Україні та пропозиції щодо форм і напрямів розвитку сімейних фермерських господарств з відповідними прогнозними показниками. виявлено комплекс екзогенних і ендогенних факторів, що впливають на трансформацію малих форм господарювання, включаючи інституційні фактори. аналітично оцінено сучасний стан сільськогосподарського виробництва у розрізі основних організаційно-правових форм з висвітленням світового досвіду, розвитку прогресивних інтеграційних структур. розкрито сутність та механізм організаційно-економічного забезпечення розвитку сімейного фермерства в Україні, відомостей про порядок створення та отримання державної підтримки для початківцівфермерів, фермерських господарств, сімейних ферм, спрощеної системи 27


оподаткування сімейних фермерських господарств, та механізм субсидування їх діяльності. обґрунтовано механізм трансформації особистих селянських господарств у організаційно-правову форму - сімейне фермерське господарство. здійснено прогноз тенденцій ефективності розвитку сімейних фермерських господарств та їх потенціал для розвитку села. розроблено методичні рекомендації організації сімейних фермерських господарств розроблено проєкт концепції розвитку сімейних фермерських господарств на період до 2030 року 40.01.00.17.П. Розробити методичні рекомендації з оцінювання соціально-економічних результатів формування об’єднання територіальних громад у сільській місцевості 0119U001111, термін виконання – 2019 – 2020 рр., керівник – Булавка О.Г., к.е.н., с.н.с. Етап 2019 року «Систематизація та аналітична обробка інформації про стан і тенденцій формування ОТГ в сільській місцевості по Україні та по областях протягом 2015-2019 років». Основні результати: підготовлено інформаційно-аналітичний огляд «Формування об’єднаних територіа-льних громад у сільській місцевості»; сформована база даних щодо основних характеристик об’єднаних територіальних громад, що включають сільські населені пункти. Етап 2020 року «Обґрунтування системи показників для оцінювання результатів формування ОТГ в сільській місцевості. Систематизація та аналітична обробка інформації про стан і тенденцій формування ОТГ в сільській місцевості по Україні та по областях протягом 2016-2020 років» Основні результати: обґрунтовано систему показників для оцінювання результатів формування ОТГ в сільській місцевості; сформовано інформаційно-аналітичну базу даних щодо основних характеристик добровільно об’єднаних територіальних громад у сільській місцевості на початок 2020 року; виявлено перспективи та ризики розвитку сільських територій відповідно до проміжних результатів адміністративно-територіальної реформи; підготовлено інформаційно-аналітичний огляд «Формування об’єднаних територіальних громад у сільській місцевості». 28


40.01.00.18.П. Розробити організаційно-методичний механізм організації сільськогосподарського дорадництва в умовах децентралізації влади, 0119U001107, термін виконання – 2019 – 2020 рр., керівник – Ксенофонтов М.М., к.е.н., с.н.с. Етап 2019 року «Науково-методологічне обґрунтування засад і підготовка пропозицій з формування організаційнометодичного механізму функціонування системи сільськогосподарського дорадництва України в умовах децентралізації влади». Основні результати: виходячи з теорій розвитку, соціального ринкового господарства, поведінкової теорії обґрунтовано теоретичні положення, методологічні засади та інструменти з формування організаційно-економічного механізму забезпечення функціонування системи сільськогосподарського дорадництва в Україні: налагодження взаємодії державних, суспільних та приватних служб дорадництва у вирішенні економічних та соціальних проблем сільськогосподарських товаровиробників та сільського населення; підвищення економічної ефективності діяльності суб’єктів підприємництва; варіювання способів надання дорадчих послуг та оплати за них. підготовлене техніко-економічного обґрунтування створення Національного центру сільськогосподарського дорадництва – направлено Міністерству аграрної політики та продовольства України (лист № 0105/237-1 від «13» 06. 2019 р. ) на лист № 37-18-15/13107 від «11» 06. 2019 р.); розроблений проект «Розрахунок погодинної оплати праці сільськогосподарського дорадника на 2019 рік» – направлено Міністерству аграрної політики та продовольства України (лист № 01-05/279 від «24» 07. 2019 р.) на лист № 37-18-13/14892 від «09» 07. 2019 р.). Етап 2020 року «Обґрунтування теоретико-прикладних засад і підготовка пропозицій з реалізації організаційнометодичного механізму функціонування системи сільськогосподарського дорадництва України в умовах децентралізації влади» Основні результати: обґрунтовані, виходячи із змістовних і процесуальних теорій мотивації персоналу та поведінкової теорії, теоретичні положення, методологічні засади та інструменти з реалізації організаційнометодичного механізму функціонування системи сільськогосподарського дорадництва України в умовах децентралізації влади на основі диференційованих підходів до взаємодії зі споживачами різних ланок управління, порядку надання та оплати комерційних та соціально спрямованих дорадчих послуг, задіяння інтерактивних засобів комунікації між дорадниками та замовниками дорадчих послуг, розробки науково-методичних рекомендацій з удосконалення механізму компенсації витрат за надані соціально спрямовані дорадчі послуги. 29


Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН: 40.01.00.05.Ф. Обґрунтування наукових засад організаційноекономічного механізму формування доходів та зростання рівня життя сільського населення в умовах Карпатського регіону, 0116U001376, термін виконання – 2016 – 2020 рр., керівник – Котько Н.М., к.е.н. Етап 2016 року: структуровано фактори, що зумовлюють необхідність поглиблення методології дослідження проблеми формування доходів сільського населення в контексті перспективи модернізації соціально-економічної моделі територіального розвитку; досліджено теоретико-методологічний базис категорії доходів сільського населення як економічної основи підвищення рівня життя; узагальнено методичні підходи до аналізу доходів і рівня життя сільського населення; досліджено проблеми і фактори трансформації політики доходів сільського населення в контексті завдань модернізації соціально-економічної моделі територіального розвитку; обґрунтовано концептуальні засади активізації політики доходів сільського населення в контексті реалізації положень стратегічних і програмних документів розвитку аграрної сфери і сільських територій. Етап 2017 року: удосконалений методичний інструментарій аналізу факторів формування доходів основних категорій і соціальних груп сільського населення; сформовано інформаційно-аналітичну базу здійснення оцінки сучасного стану і тенденцій змін доходів сільського населення Карпатського регіону. Етап 2018 року: визначено основні чинники, які обумовлюють потребу і напрями змін системи державної соціальної підтримки економічно вразливих категорій населення. Узагальнено наукові основи дослідження процесів соціально-економічної диференціації населення; досліджено показники і фактори диференціації доходів і рівня життя сільського населення України і Карпатського регіону за різними соціально-економічними групами та типами домогосподарств; здійснено оцінку впливу заходів соціальної політики на зниження рівня бідності та посилення соціальної захищеності сільського населення з урахуванням особливостей господарсько-економічних умов Карпатського регіону; 30


встановлено, що здійснюване шляхом щорічного зростання обсягів бюджетних видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення населення номінальне посилення реалізації державою соціальної функції не нівелює процеси наростання й поглиблення суперечностей інтересів її суб’єктів; незважаючи на деяке сповільнення, порівняно з 2010 роком, процесів диференціації сільського населення за доходами та зменшення рівня абсолютної бідності, ступінь розшарування, як у Карпатському регіоні, так і в Україні, продовжує залишатись високим. Запропоновано першочергові завдання реформування системи державної соціальної підтримки, реалізація яких забезпечить передумови для зростання соціально-економічної результативності й посилення адресності заходів соціальної політики регулювання диференціації доходів населення та визначено цільові орієнтири забезпечення результативності заходів державного регулювання і нормування соціальних процесів. Етап 2019 року: досліджено регіональні особливості детермінант формування доходів від підприємницької та індивідуально-трудової діяльності сільського населення та модернізації соціально-трудових відносин, які визначають потребу й напрями узгодження взаємодії ринкових регуляторів і механізмів державного впливу. визначено змістовні, структурні та функціональні особливості трансформаційних змін у економічних і, зокрема, соціально-трудових відносинах, що впливають на формування доходів сільського населення та обумовлюють потребу й напрями узгодження взаємодії регулюючого впливу з боку держави та ринку; встановлено, що неузгодженість механізмів взаємодії державних і ринкових важелів формування доходів сільського населення є одним із визначальних факторів високого рівня неформальної зайнятості й тінізації оплати праці; посилення асиметрії між доходами від праці та доходами на капітал. Етап 2020 року: розроблені наукові засади організаційно-економічного механізму політики формування доходів та зростання рівня життя сільського населення в умовах Карпатського регіону. поглиблено наукові основи категорії доходів і рівня життя населення та організаційно-економічного механізму політики їх формування; визначено регіональні особливості формування структури доходів і сукупних ресурсів сільських домогосподарств Карпатського регіону; обґрунтовано концептуальні засади активізації політики доходів сільського населення в умовах Карпатського регіону. 31


40.01.00.21.П. Надати економічну оцінку ефективності функціонування молочних кооперативів в Івано-Франківській області, термін виконання – 2019 – 2020 рр., керівник – Івашків І.М., к.е.н., с.н.с. Етап 2019 року: досліджено і обґрунтувано наукові підходи розвитку молочарської кооперації в Івано-Франківській області. досліджено наукові підходи щодо економічних засад розвитку молочарської кооперації на Прикарпатті. Розроблені теоретико методичні моделі підвищення економічної ефективності функціонування та розвитку молочних кооперативів на Прикарпатті. проведено комплексний економічний аналіз ефективності функціонування та розвитку молочних кооперативів на Прикарпатті і розроблено відповідні рекомендації. Етап 2020 року: обґрунтувано необхідності створення молочарських заготівельнозбутових кооперативів, як одного з напрямів ефективного розвитку ланцюга виробник-переробник-споживач. 40.01.00.22.П. Розробити організаційно-економічні засади забезпечення конкурентоспроможності сільськогосподарських товаровиробників регіону, 0119U100285, термін виконання – 2019 – 2020 рр., керівник – Дацько В.В., к.е.н. Етап 2019 року: здійснена аналітична оцінка розвитку сільськогосподарського виробництва та визначення конкурентоспроможності сільськогосподарських товаровиробників регіону у Карпатському регіоні зростання рівня рентабельності виробництва органічної продукції порівняно з продукцією, яка вирощена з використанням традиційних технологій сприятиме підвищенню конкурентоспроможності підприємств. Етап 2020 року: проаналізовано трансформацію галузевої структури аграрних підприємств Карпатського регіону на прикладі Львівської області; виявлено стримуючі фактори оптимізації галузевої структури аграрних підприємств регіону; обгрунтовано організаційно-економічні засади забезпечення конкурентоспроможності аграрних підприємств на основі раціонального поєднання галузей; розроблено конкурентну карту ринку зернових культур сільськогосподарських підприємств у розрізі районів Львівської області; розкрито роль державно-приватного партнерства, як важливої передумови розвитку агропромислових кластерів в умовах регіоналізації. 32


Тернопільська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН: 40.01.00.06.Ф. Теоретико-методичні засади збалансованого соціально-економічного розвитку сільських територій: регіональний аспект, 0116U003447, термін виконання – 2016 – 2020 рр., керівник –Сава А.П., д.е.н., с.н.с. Етап 2016 року: обґрунтовано теоретичні засади понятійного детермінізму об’єкта дослідження; визначено дієві характерні ознаки та функціональні особливості поняття «сільські території»; узагальнено методичні підходи з вивчення соціально-економічного розвитку сільських територій; доведено необхідність формування системного підходу до визначення сільських територій, що базується на збалансованості економічної, соціальної та екологічної складової їх розвитку; дано оцінку різним концепціям соціально-економічного розвитку сільських територій, обґрунтовано їх генезис та сучасний вимір; узагальнено міжнародний досвід розвитку сільських територій, системи управління соціально-економічними процесами та можливості застосування окремих напрямів діяльності у вітчизняних реаліях Етап 2017 року: розкрито сутність методології наукових досліджень та визначено підходи до її застосування у вивченні сільських територій; обґрунтовано наукові методи та сформовано їх систему для дослідження процесів розвитку сільських територій; визначено стадії теоретичної та емпіричної складової дослідження розвитку сільських територій та управління ними; визначено послідовність стадій наукового дослідження їх розвитку, здійснено відбір необхідних індикаторів та показників відповідно до критеріїв та вимог; запропоновано алгоритм структуризації математичної моделі ефективності функціонування сільської території з визначенням параметрів (критеріїв) у вигляді нечітких множин; визначено трирівневу систему оцінювання стану сільських територій та наведено орієнтовну систему їх типологізації за рівнем розвитку. Етап 2018 року: опрацьовано методичну базу з оцінювання економічних, соціальних та екологічних параметрів розвитку сільських територій на регіональному рівні. 33


здійснено аналіз інформаційних джерел і узагальнено власні напрацювання з питань методики оцінки соціально-економічного розвитку сільських територій. сформовано систему показників проведення оцінки стану і розвитку сільських територій, згідно якої розраховано індивідуальні, багатокомпонентні індекси за економічним, соціальним та екологічним блоками. запропонована типологія сільських територій за п’ятьма групами на основі ранжування значень індексів та визначено підхід до формування пріоритетності вирішення проблемних питань функціонування і подальшого розвитку сільських територій. Етап 2019 року: концептуальні положення з розвитку сільських територій в умовах забезпечення збалансованості економічних та соціальних інтересів суспільства. виокремлено теоретичні, концептуальні та інституціональні передумови забезпечення збалансованого розвитку сільських територій. визначені перелік заходів і важелів організаційно-економічного механізму функціонування сільських територій в умовах збалансованого розвитку. обґрунтовано напрями збалансованого розвитку економічного, соціального та екологічного базису сільських територій в умовах децентралізації, зокрема, в частині управління земельними ресурсами територіальних громад. Етап 2020 року: розроблені науково-практичні рекомендації з обґрунтування стратегічних напрямів збалансованого соціально-економічного розвитку сільських територій; запропоновано методичні підходи з дослідження організаційно-, структурно- та територіально збалансованого розвитку сільських територій; здійснено оцінку трансформацій та регіональних особливостей економічних, соціальних та екологічних параметрів збалансованого розвитку сільських територій; визначено концептуальні засади формування збалансованого економічного та соціального базису розвитку сільських територій; обґрунтовано стратегічні напрями збалансованого соціальноекономічного розвитку сільських територій та його організаційноекономічне забезпечення.

34


Інститут рису НААН: 40.01.00.07.Ф. Теоретико-методологічне обґрунтування управління розвитку рисівництва в Україні, 0116U000403, термін виконання – 2016 – 2020 рр., керівник – Дудченко В.В., д.е.н. Етап 2016 року: визначено сутність стратегічного управління розвитком галузі рисівництва та запропоновано концептуальний підхід до розробки стратегії управління розвитком галузі; удосконалено системний підхід до розробки регіональної програми розвитку рисівництва; розкрито основні принципи, підстави, спрямованість, стадії розробки та виконання регіональної програми розвитку рисівництва. На основі відповідного законодавчого і нормативно-правового поля розроблено структуру концепції і регіональної програми розвитку галузі рисівництва; розроблено такі нормативні документи: проект Галузевої комплексної програми «Розвиток галузі рисівництва в Україні до 2020 року»; проект Стратегії розвитку галузі рисівництва до 2025 року. Етап 2017 року: розроблені теоретичні засади управління розвитком галузі рисівництва в умовах євроінтеграції, децентралізації влади та розвитку самоврядування; визначено та обґрунтовано категоріальний апарат з питань управління розвитком галузі рисівництва; досліджено галузь рисівництва як відкриту динамічну систему зернового сектору економіки регіону та складову продовольчих ресурсів; встановлено, що за сучасних умов зрівноважений розвиток галузі має бути спрямований на отримання високих економічно виправданих рівнів урожайності високоякісного рису з поступовою переорієнтацією економічного зростання на задоволення соціальних потреб суспільства. Етап 2018 року: обґрунтовано інституційні засади і методичні підходи до формування системи управління розвитком галузі рисівництва. обґрунтовано методичні підходи до формування системи управління комплексним розвитком галузі рисівництва. доведено, що комплексний розвиток галузі рисівництва припускає баланс між економічною доцільністю та можливостями природноресурсного потенціалу забезпечувати економічне зростання галузі, яке має супроводжуватися адекватними соціальними перетвореннями, сприяти вирішенню проблеми підвищення якості довкілля і потребує коригуючо-регулюючого впливу шляхом формування системи стратегічного управління розвитком рисівництва. 35


обґрунтовано методологічні аспекти оцінки стану комплексного розвитку галузі рисівництва, що дає змогу на основі індексного методу оцінити ефективність виконання завдань і заходів галузевих програм та виявити пріоритети у соціально-економічній діяльності, які найбільше відповідають стратегічним цілям розвитку галузі. Обґрунтовано інституційні засади системи управління комплексним розвитком галузі рисівництва. визначено, що на інституційному рівні створення ефективної системи управління галуззю передбачає, у першу чергу, формування системи стратегічного управління розвитком рисівництва на основі державно-приватного партнерства та кластерних форм регіонального співробітництва. розроблено концептуальні положення формування системи управління комплексним розвитком галузі рисівництва. доведено, що формування системи управління комплексним розвитком галузі рисівництва ґрунтується на необхідності поєднання загальнонаукових методів здійснення управлінського впливу та застосування наукового підходу до запровадження принципів, форм і методів здійснення державно-приватного партнерства в рисівництві. розроблені теоретичні положення будуть підґрунтям для розробки програмних документів щодо розвитку галузі рисівництва. Етап 2019 року: розроблено організаційно-економічні механізми забезпечення управління розвитком галузі рисівництва на основі державно-приватного партнерства та кластерних форм регіонального співробітництва. Етап 2020 року: узагальнено основні тенденції сучасних умов розвитку галузі рисівництва; визначено основні фактори, які мають значний вплив на розвиток рисівництва та специфічні особливості галузі, які повинні бути враховані при розробці основних положень організаційно-економічного механізму забезпечення управління розвитком галузі рисівництва; обґрунтовано стратегічні положення перспективного розвитку галузі рисівництва. Зокрема, що ключовими завданнями перспективного розвитку галузі рисівництва збільшення валового виробництва рису для забезпечення населення України високоякісним рисом вітчизняного виробництва; підвищення конкурентоспроможності продукції вітчизняного рисівництва на внутрішньому та зовнішньому ринках за рахунок поліпшення технічних, технологічних і економічних параметрів рисівницької продукції; забезпечення раціонального використання меліорованих земель і збереження рисових агроландшафтів у проектному стані; 36


розроблено проект галузевої комплексної програми «Розвиток галузі рисівництва в Україні до 2025 року», головною метою якого є сприяння реалізації державної політики щодо регулювання розвитку галузі рисівництва, забезпечення концентрації фінансових, матеріальнотехнічних та інших ресурсів, виробничого й науково-технічного потенціалу, а також координації діяльності всіх виконавців; обґрунтовано організаційно-управлінські рішення щодо реалізації основних положень програми розвитку галузі рисівництва щодо розробки та реалізації комплексу заходів щодо розвитку інтеграційних процесів з метою підвищення конкурентоспроможності, інноваційної та соціальної спрямованості діяльності підприємств і господарств галузі. Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН: 40.01.00.19.П. Розробити теоретико-прикладні засади розвитку дорадництва Чернігівської області, термін виконання – 2019 – 2020 рр., керівник – Москаленко А.М., д.е.н., с.н.с. Етап 2019 року: проведено аналіз літературних джерел за тематикою завдання; розроблено анкету і проведено анкетування фермерів Чернігівщини; на основі опрацювання результатів анкетування визначено потреби фермерів в дорадчих послугах; обґрунтовано теоретико-прикладні засади розвитку дорадництва. Етап 2020 року: розроблені науково-практичні рекомендації «Теоретичні та прикладні засади функціонування і розвитку дорадництва (на прикладі Чернігівської області)». Інститут картоплярства НААН: 40.01.00.20.П. Розробити науково-організаційні засади управління соціально-економічним розвитком сільських територій Волинської області в умовах децентралізації, термін виконання – 2016 – 2020 рр., керівник – Соколова А.О., к.е.н., доцент Етап 2019 року: за результатами дослідження обґрунтовано науково-теоретичні засади процесу децентралізації на сільських територіях: розглянуто сутність децентралізаційних перетворень на селі (значення, законодавче забезпечення та функції); розкрито види децентралізації, дано їх характеристику, показано вплив на соціально-економічний розвиток сільських територій. Етап 2020 року: оцінено переваги децентралізації та можливі ризики, яких необхідно уникнути під час об’єднання сільських територіальних громад та 37


надання їм фінансової самостійності. Досліджено та запропоновано організаційно-економічні інструменти впливу децентралізації на розвиток підприємницького середовища та малих форм господарювання на селі, підвищення інвестиційної привабливості сільських територій Волині та сільську місцевість в цілому за різних сценаріїв розвитку. визначено особливості здійснення адміністративно-територіальної реформи на сільських територіях Волинської області та здійснено оцінку сучасного етапу розвитку ОТГ, створених протягом 2015-2019 рр.: досліджено стан та виділено проблеми соціо-еколого-економічного розвитку села; розраховано показники, які відображають наслідки децентралізаційних перетворень в області; проаналізовано окремі показники (склад, структуру, джерела надходжень коштів, витрати на управління та ін.) дохідної частини бюджету 50 ОТГ досліджуваного регіону за 2019 р. підготовлена науково-методична розробка «Пропозиції щодо удосконалення управління розвитком сільських територій Волині в умовах децентралізації», що містить пропозиції щодо активізації інноваційно-інвестиційної діяльності господарюючих суб’єктів, які розміщені на території ОТГ та розвитку інноваційної інфраструктури; на прикладі Литовезької ОТГ обґрунтовано напрямки раціонального використання туристичного потенціалу сільської місцевості області; виокремлено пропозиції щодо участі у заходах з підтримки сільського розвитку, в т.ч. інфраструктурна субвенція; пошук партнерів та написання ґрантових проектів співпраці як з вітчизняними так і зарубіжними партнерами. Закарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція НААН 40.01.00.23.П. Розробити організаційно-економічні підходи розвитку аграрного підприємництва Закарпаття в умовах євроінтеграції, термін виконання – 2019 – 2020 рр. Етап 2019 року: здійснено оцінювання розвитку сфери підприємництва в аграрному секторі Закарпатської області. Досліджено специфіку економічної системи Закарпатської області, яка полягає в тому, що майже у всіх сферах діяльності переважають малі та середні підприємства, які стрімко адаптувалися до умов ринкового господарювання. Етап 2020 року: узагальнено й обґрунтовано організаційно-економічні підходи до забезпечення розвитку аграрного підприємництва прикордонного регіону в умовах євроінтеграційних процесів;

38


ПІДПРОГРАМА 40.02 «ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА ТА РОЗВИТКУ ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН В УМОВАХ ФОРМУВАННЯ РИНКОВОГО ОБІГУ ЗЕМЕЛЬ В УКРАЇНІ ТА РЕГІОНАХ», керівник підпрограми - академік НААН М.Й. Месель-Веселяк ННЦ «Інститут аграрної економіки» Фундаментальні проєкти 2016-2020 рр. 40.02.00.01.Ф. Теоретико-методологічні засади регіонального розвитку сільськогосподарського виробництва, 0116U000013, термін виконання – 2016 – 2020 рр., керівник – Месель-Веселяк В.Я., д.е.н., професор. Етап 2016 року «Методичні підходи щодо опрацювання стратегічних напрямів розвитку сільськогосподарського виробництва в Україні та регіонах» Основні результати: розроблено методичні підходи щодо опрацювання стратегічних напрямів прогнозування сільськогосподарського виробництва, здійснено аналіз розвитку виробництва сільськогосподарської продукції і розраховано прогноз. опрацьована стратегія прогнозування розвитку сільськогосподарського виробництва в Україні. визначені стратегічні напрямами розвитку сільського господарства має бути забезпечення населення країни продуктами на рівні науковообгрунтованих норм харчування. Етап 2017 року «Опрацювання методики і здійснення прогнозування обсягів сільськогосподарської продукції» Основні результати: опрацьовано методику прогнозування підвищення конкурентоспроможності аграрного виробництва за рахунок його науково-обґрунтованого регіонального розміщення; удосконалено методику прогнозу урожайності сільськогосподарських культур і продуктивності тварин; підготовлено пропозиції щодо переліку можливих показників, за якими доцільно проводити відстеження рівня соціально-економічного розвитку регіонів у сфері діяльності Мінагрополітики та порядку проведення їх рейтингової оцінки. Етап 2018 р. Удосконалення зонального і регіонального розміщення сільськогосподарського виробництва 39


Основні результати: опрацюванні теоретико-методологічні підходи зонального і регіонального розміщення сільськогосподарського виробництва в Україні; проаналізовано зональне і регіональне розміщення, спеціалізацію та рівні конкурентоспроможності галузей рослинництва і тваринництва; надано пропозиції та методичні підходи щодо удосконалення регіонального розміщення сільськогосподарського виробництва та підвищення його конкурентоспроможності. Етап 2019 року «Опрацювання науково-методичних засад забезпечення регіонального зростання ефективності виробництва сільськогосподарської продукції» Основні результати: Опрацьовано методику і здійснено розрахунки забезпечення регіонального зростання ефективності виробництва продукції рослинництва та тваринництва. Етап 2020 року «Опрацювання науково-методичних засад підвищення ефективності і конкурентоспроможності в сільськогосподарських формуваннях України ринкового типу» Основні результати: Визначено потенційні можливості виробництва сільськогосподарських культур в регіонах. Опрацьовано методику і здійснено розрахунки забезпечення регіонального зростання ефективності виробництва продукції рослинництва та тваринництва. 40.02.00.02.Ф. Розробити теоретико-методологічні засади розвитку земельних відносин в умовах формування ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення та їх ефективного використання, 0116U000016, термін виконання – 2016 – 2020 рр., керівник – Ходаківська О.В., д.е.н., с.н.с. Етап 2016 року«Обґрунтування теоретико-методологічних засад розвитку земельних відносин в умовах формування ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення». Основні результати:: обґрунтовано теоретико-методологічні основи розвитку земельних відносин в умовах формування ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення; розроблено наукові засади ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення в Україні; набули подальшого розвитку дослідження з обґрунтування регуляторних інструментів та обмежень щодо ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення; запропоновано алгоритм запровадження ринкового обігу сільськогосподарських земель; 40


розроблено методологічні підходи до визначення оптимального розміру орендної плати за землі сільськогосподарського призначення державної власності та обґрунтовано його мінімальний рівень; опрацьовано методичні підходи до прогнозування майбутньої моделі ринку земель сільськогосподарського призначення; досліджено теоретико-методологічні підходи щодо визначення нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, які відповідають ринковим вимогам; розроблено проект методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення; досліджено теоретичні основи удосконалення організаційно-економічного регулювання розширеного відтворення родючості ґрунтів; підготовлено проект національної стратегії нормативно-правової і техніко-технологічної підтримки сучасного землеробства та екологічної безпеки використання орних земель; розроблено рекомендації щодо запровадження міжнародних екологічних стандартів управління ISO 14000 у сфері відтворення родючості ґрунтів; обґрунтовано теоретичні засади організаційноекономічного регулювання екологізації аграрного виробництва; опрацьовано теоретико-методологічні підходи до інноваційної трансформації управління зрошувальними системами на місцевому й регіональному рівнях. Етап 2017 року «Розробити теоретико-методологічні засади економічного регулювання земельних відносин та удосконалення нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення» Основні результати: обґрунтовано теоретико-методологічні засади економічного регулювання земельних відносин; здійснено узагальнення й систематизацію існуючих нині моделей запровадження ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення в Україні (національний контекст); набули подальшого розвитку дослідження з питань вивчення й узагальнення моделей регулювання обігу земель в розвинених країнах світу (глобальний контекст); поглиблено теоретико-методологічні засади запровадження ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення з урахуванням селозберігаючої парадигми сільського розвитку; розроблено методичні рекомендації щодо збору й обробки аналітичної інформації з питань вивчення думки землекористувачів і землевласників стосовно можливого обігу земель й очікуваних цін продажу належних їм 41


земельних паїв та шляхом анкетного опитування визначено моделі обігу земель сільськогосподарського призначення, що, за сучасних умов, найбільшою мірою враховують інтереси власників земельних паїв, землекористувачів (орендарів) і територіальних громад; проведено моніторингові оцінки результативності земельних аукціонів, у т.ч. з продажу прав оренди земель сільськогосподарського призначення для ведення органічного виробництва та садівництва; здійснено уточнення методичних підходів проведення нормативної грошової оцінки сільськогосподарських земель з урахуванням сучасного економічного стану сільськогосподарського виробництва; обґрунтовано теоретичні засади та концептуальні положення реалізації принципів „зеленої економіки” у контексті забезпечення сталого розвитку; здійснено компаративний аналіз європейської і вітчизняної практик використання та охорони земель, збереження й відтворення родючості ґрунтів; опрацьовано методологічні підходи та розроблено практичні рекомендації з модернізації управління зрошуваним землеробством України в умовах змін клімату та обмеженості водних ресурсів. Етап 2018 року «Обґрунтування теоретико-методологічних засад розширеного відтворення родючості ґрунтів та концептуальних напрямів екологізації земель сільськогосподарського призначення в умовах інтеграції України до європейського економічного простору» Основні результати: поглиблено теоретико-методологічні засади розширеного відтворення родючості ґрунтів та запропоновано напрями удосконалення економічних механізмів їх збереження та відтворення родючості; набули подальшого розвитку концептуальні засади екологізації аграрного землекористування в умовах євроінтеграційного вектору розвитку національної економіки та опрацьовано напрями регіональної підтримки виробництва органічної продукції; розроблено методичні підходи до оцінки втрат вітчизняного агросектору від недосконалої цінової політики на ринку мінеральних добрив; проведено порівняльний аналіз методичних підходів щодо нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь та розроблено пропозиції щодо підвищення надійності й об’єктивності її показників; підготовлено пропозиції до концепції регулювання обігу земель сільськогосподарського призначення, що ґрунтуються на принципах поетапності та державного протекціонізму; 42


розроблено напрями інноваційного використання та охорони зрошуваних земель та рекомендації щодо адаптації вітчизняного аграрного сектору до змін клімату. Етап 2019 року «Розробити наукові основи використання меліорованих земель на інноваційній основі». Основні результати: розроблено проект Загальнодержавної програми розвитку земельних відносин до 2030 року; запропоновано порядок економічного стимулювання утримання, збереження та відновлення полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення; обґрунтовано концептуальні засади агромеліорації в умовах формування ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення; визначено основні напрями удосконалення нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення в умовах їх ринкового обігу; методично обґрунтовано термін капіталізації як один із важливих факторів визначення показників нормативної грошової оцінки земель; набули подальшого розвитку дослідження з питань вивчення й узагальнення моделей регулювання обігу земель у розвинених країнах світу (Данія, Німеччина, Угорщина, Японія, Ізраїль, США); запропоновано комплекс заходів з адаптації агропромислового сектору економіки України до змін клімату, продукуючих як негативні, так і позитивні впливи на сільськогосподарське виробництво, що передбачає кілька груп покращень: інституційні, організаційноуправлінські, фінансово- економічні, агротехнологічні, інженернотехнічні, наукові, технологічні, екологічні й соціальні; набули подальшого розвитку концептуальні підходи до формування заходів з адаптації управління аграрним сектором економіки України до глобальних змін клімату, в основі яких передбачено відновлення та інноваційний розвиток зрошуваного землеробства; удосконалено методичні підходи до визначення впливу глобальних змін клімату на формування структури запасів прісної води та залежності від цього оцінювання економічних результатів зрошуваного землеробства з урахуванням задоволення комунальних потреб місцевого населення, розвитку аквакультури, рекреаційних послуг тощо; обґрунтовано концепцію розвитку системи управління зрошуваним землеробством, яка на відміну від існуючого вузькогалузевого підходу, що побудований на захисті економічних інтересів структурних підрозділів водогосподарсько-меліоративного комплексу; удосконалено модель інноваційного процесу забезпечення ефективності меліоративного землеробства України, в реалізації якого 43


беруть участь певні групи нових комбінацій факторів розвитку системи: організаційно-управлінські, технологічні, технічні, економічні, екологічні, юридичні та соціальні; розроблено концептуальну модель розподілу інтересів та функцій основних зацікавлених сторін у трансформованій системі управління зрошуваним землеробством України, що створює методологічне підґрунтя для побудови її нового організаційно-економічного механізму; удосконалено методику дослідження розподілу водних ресурсів у сільському господарстві й оцінювання кількісного та якісного виснаження зрошувальної води, як доступної частки сумарного надходження ресурсу до водного балансу; набули подальшого розвитку пропозиції стосовно внесення змін і доповнень до нормативно-законодавчої бази в аспекті чіткого визначення центральних органів виконавчої влади, які будуть формувати й реалізовувати політику в галузі зрошуваного землеробства. Етап 2020 року «Розробити стратегічні напрями розвитку земельних відносин та підвищення ефективності використання земель сільськогосподарського призначення». За результатами досліджень: сформовані стратегічні напрями розвитку земельних відносин в у мовах формування ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення; запропонована концепція побудови та функціонування моделі ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення в Україні, що забезпечить розвиток сімейного фермерства, соціально-економічний розвиток сільських територій, формування ефективного власника землі та економічно ефективного землекористувача; розроблені правові, організаційні, економічні засади та порядок створення й функціонування Державної фінансової іпотечної установи, метою діяльності якої визначено залучення фінансових ресурсів у аграрний сектор для розвитку сільськогосподарського виробництва та сільських територій; розвитку системи кредитування товарного сільськогосподарського виробництва і фермерського господарства, у тому числі під заставу земельних ділянок, прав на них та іншого нерухомого майна; визначена стратегія розвитку системи управління зрошуваним землеробством в Україні з огляду на сучасні виклики, пов’язані із глобальною продовольчою безпекою, обмеженістю водних ресурсів і постійно зростаючою конкуренцією на них, прогресуючими змінами клімату; обґрунтовані напрями підвищення ефективності використання сільськогосподарських земель та збереження родючості ґрунтів. 44


Пошуковий проєкт 2020 рік 40.02.00.21.Пш. Науково-методичне забезпечення інноваційного розвитку управління зрошуваним землеробством на локальному рівні, 012U000137, термін виконання – 2020 р., керівник – Нечипоренко О.М., д.е.н., доцент За результатами досліджень: узагальнено міжнародну практикущодо удосконалення управління зрошувальними системами; обґрунтовано методичні засади передачі управління локальними зрошувальними системами об’єднанням агроводокористувачів; розроблено методичне забезпечення інноваційного розвитку управління зрошуваним землеробством на локальному рівні; підготовлено методичні рекомендації з розвитку управління зрошуваним землеробством на локальному рівні. Прикладні проєкти 2016-2018 рр. 40.02.00.07.П; 0116U000014 «Розробити прогноз собівартості, прибутковості, рентабельності продукції рослинництва і тваринництва в сільськогосподарських підприємствах України (щорічно)». Етап 2016 року «Розробка прогнозу собівартості, прибутковості, рентабельності продукції рослинництва і тваринництва в сільськогосподарських підприємствах». Основні результати: викладено методику прогнозу собівартості продукції, її дохідності, прибутковості та рентабельності в сільськогосподарських підприємствах України; здійснено розрахунки прогнозу цих показників, що очікуються в 2016 році з урахуванням стану збирання сільськогосподарських культур. За пропонованою методикою такі розрахунки можна здійснювати у регіонах і адміністративних районах України та безпосередньо в сільськогосподарських підприємствах. Етап 2017 року: Розробка прогнозу собівартості, прибутковості, рентабельності продукції рослинництва і тваринництва в сільськогосподарських підприємствах. Основні результати: удосконалено методику прогнозу собівартості продукції, її дохідності, прибутковості та рентабельності в сільськогосподарських підприємствах України; здійснено розрахунки прогнозу цих показників у 2017 році з урахуванням стану збирання сільськогосподарських культур за даними Державної служби статистики України на 1 жовтня 2017 року, стану тваринництва (ф. № 24-сг) та реалізації продукції сільськогосподарськими підприємствами (форма № 21-заг) за 9 місяців 2017 року. Етап 2018 року: Розробка прогнозу собівартості, прибутковості, рентабельності продукції рослинництва і тваринництва в сільськогосподарських підприємствах. 45


Основні результати: досконалено методику прогнозу собівартості продукції, її дохідності, прибутковості та рентабельності в сільськогосподарських підприємствах України. Здійснено розрахунки прогнозу цих показників у 2018 році з урахуванням стану збирання сільськогосподарських культур за даними Державної служби статистики України на 1 листопада 2018 року, стану тваринництва (ф. № 24-сг) та реалізації продукції сільськогосподарськими підприємствами (форма № 21-заг) за 10 місяців 2018 року. 40.02.00.08.П; 0116U000015 «Розробити прогноз виробництва продукції сільського господарства України на короткострокову перспективу (щорічно)». Етап 2016 р. «Розробка прогнозу виробництва продукції сільського господарства України на короткострокову перспективу» Основні результати: опрацьовано методичні підходи щодо прогнозування розвитку галузей рослинництва і тваринництва. Розроблено пакет прикладних програм з прогнозування урожайності сільськогосподарських культур; визначено на 2016 рік прогнозні обсяги виробництва сільськогосподарської продукції в усіх категоріях господарств та її ефективності. Етап 2017 року «Розробка прогнозу виробництва продукції сільського господарства України на короткострокову перспективу» Основні результати: визначено параметри моделей і розрахунок прогнозу урожайності сільськогосподарських культур з визначенням похибки. Етап 2018 року «Розробка прогнозу виробництва продукції сільського господарства України на короткострокову перспективу» визначено параметри моделей і розрахунок прогнозу урожайності сільськогосподарських культур з визначенням похибки. Прикладні проєкти 2019-2020 рр. 40.02.00.17.П. Розробити прогнози щорічного виробництва продукції сільського господарства України, 0119U001112, термін виконання – 2016 – 2020 рр., керівник –Месель-Веселяк В.Я., д.е.н., професор Етап 2019 р. «Розробка прогнозів щорічного виробництва продукції сільського господарства України». Основні результати: визначено параметри моделей і розрахунок прогнозу урожайності сільськогосподарських культур з визначенням похибки та опрацьовано методику прогнозування. Етап 2020 року: Розробка прогнозів щорічного виробництва продукції сільського господарства України Основні результати: визначено параметри моделей і розрахунок прогнозу урожайності сільськогосподарських культур з визначенням похибки та опрацьовано методику прогнозування. 46


40.02.00.18.П. Розробити методичні рекомендації щодо оцінювання ефективності використання мінеральних добрив, 0119U000209, термін виконання – 2016 – 2020 рр., керівник – Ходаківська О.В., д.е.н., професор, член-кореспондент НААН Етап 2019 року. «Обґрунтувати методичні підходи щодо визначення ефективності використання мінеральних добрив у сільському господарстві». Основні результати: обґрунтовано теоретичні засади ефективності використання мінеральних добрив; проаналізовано сучасний стан мінерального живлення рослин; систематизовано показники оцінки ефективності використання мінеральних добрив; узагальнено методичні підходи щодо визначення ефективності використання мінеральних добрив.. Етап 2020 року «Розробити стратегічні напрями розвитку земельних відносин та підвищення ефективності використання земель сільськогосподарського призначення». Основні результати: сформовано стратегічні напрями розвитку земельних відносин в у мовах формування ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення; запропоновано концепцію побудови та функціонування моделі ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення в Україні, що забезпечить розвиток сімейного фермерства, соціально-економічний розвиток сільських територій, формування ефективного власника землі та економічно ефективного землекористувача; розроблено правові, організаційні, економічні засади та порядок створення й функціонування Державної фінансової іпотечної установи, метою діяльності якої визначено залучення фінансових ресурсів у аграрний сектор для розвитку сільськогосподарського виробництва та сільських територій; розвитку системи кредитування товарного сільськогосподарського виробництва і фермерського господарства, у тому числі під заставу земельних ділянок, прав на них та іншого нерухомого майна; створення ефективного механізму державного регулювання; визначено стратегію розвитку системи управління зрошуваним землеробством в Україні з огляду на сучасні виклики, пов’язані із глобальною продовольчою безпекою, обмеженістю водних ресурсів і постійно зростаючою конкуренцією на них, прогресуючими змінами клімату; обґрунтовано напрями підвищення ефективності використання сільськогосподарських земель та збереження родючості ґрунтів. 47


Інститут овочівництва і баштанництва 40.02.00.03.Ф. Науково-методичні засади регіонального розміщення виробництва і переробки овочевої продукції, 0116U000319, термін виконання – 2016 – 2020 рр., керівник – Рудь В.П., к.е.н., с.н.с. Етап 2016 року: проведено моніторинг діяльності сільськогосподарських підприємств-виробників овочів за зональним принципом. Створено базу даних по виробництву, зберіганню, переробці та збуту овочевої продукції за областями і згруповано їх по грунтово-кліматичним зонам, що включає 201 господарство; здійснено аналіз кон’юнктури овочевого ринку на світовому та національному рівнях; вивчено вплив складових технологічного процесу на собівартість і ціну при виробництві овочевої продукції з врахуванням зональних особливостей. досліджено вплив інноваційних розробок на економічну ефективність виробництва овочів; розроблено нормативи собівартості на вирощування основних овочевих культур (огірок, томат, цибуля ріпчаста, капуста білоголова, морква, буряк столовий). Впровадження запропонованих технікотехнологічних рішень поліпшує якісні характеристики овочевої продукції та матиме вплив на екологічну безпеку; розроблено мінімально допустимі ціни на органічні овочі (основні культури) на основі нормативного методу, що забезпечують розвиток овочівництва за умов розширеного відтворення (рентабельність виробництва не менше 35%). підготовлено пропозиції щодо економіко – правового, науковотехнічного, інноваційно-інвестиційного розвитку і зонального розміщення виробництва овочів, що лягли в основу Галузевої програми «Овочі України – 2020» та Галузевої програми «Малопоширені овочеві культури – 2025» – Харків.: «ІОБ НААН», 2016- 79с. (довідка МінАпк і продовольства України № 37-13/3); розроблено ТЕО (техніко-економічне обґрунтування проекту) науково-виробничого регіонального центру «Модернізація консервного заводу «Овочівник»» на базі ІОБ НААН, виконаного за дорученням Департаменту агропромислового розвитку ХОДА (вхідн. № 3 25.07.2016 № 08-27/04/1549). 48


Етап 2017 року: здійснено аналіз кон’юнктури овочевого ринку на світовому та національному рівнях; визначено місце, значення і роль овочепродуктового підкомплексу у виконанні соціально-економічних функцій; проведено моніторинг діяльності сільськогосподарських підприємств-виробників овочів за зональним принципом. . Етап 2018 року: встановлено конкурентні переваги зонального виробництва овочевої продукції та встановлено основні фактори ефективності зонального розміщення виробництва овочів (економіко - правові, науково-технічні, інноваційно-інвестиційні). розроблено науково-обгрунтовані нормативи собівартості для окремих зон (традиційна техніка (Лісостеп, Степ) – основні овочеві культури /3 рівні інтенсивності, закордонна техніка (Степ) 2 рівні інтенсивності). досліджено регіональні фонди виробництва та споживання овочів, запасів на кінець року, втрат, імпорту, експорту, витрат на корм і посадку. складено прогнозні регіональні баланси по окремих овочевих культурах з врахуванням норм щодо споживання овочевої про-дукції за ї видами. розроблено методичні рекомендації щодо складання прогнозних регіональних балансів споживання овочевої і баштанної продукції. розроблено інноваційно-інвестиційний проект «Модернізація консервного заводу з переробки органічної овочевої продукції «Овочівник» для оновлення «Регіонального каталогу інвестиційних пропозицій Харківської області». розроблено для даної зони інноваційні бізнес-проекти на вирощування буряку, моркви, капусти, огірку, цибулі ріпчастої на основі інноваційних техніко-економічних рішень. Етап 2019 року: здійснено моніторинг діяльності суб’єктів інтеграції: виробників сировини, переробних підприємств та торгівельно-збутових організацій за зональним принципом. За результатами поведеного аналізу діяльності сільськогосподарських підприємств встановлено конкурентні переваги зонального виробництва овочевої продукції та встановлено основні фактори ефективності зонального розміщення виробництва овочів (економіко - правові, науково-технічні, інноваційно-інвестиційні). 49


Обгрунтовано напрями підвищення конкурентоспроможності галузі шляхом формування зональних кластерних об’єднань за участю суб’єктів інтеграції: виробників сировини, переробних підприємств та торгівельно-збутових організацій досліджено регіональні фонди виробництва та споживання овочів, запасів на кінець року, втрат, імпорту, експорту, витрат на корм і посадку. Складено прогнозні регіональні баланси по окремих овочевих культурах. розроблено: науково-обґрунтовані нормативи собівартості на вирощування основних овочевих культур для окремих зон (Степ –з переважанням зарубіжної техніки, комбайнове збирання, краплинне зрошення) та (Лісостеп - вітчизняна техніка, локальне внесення добрив, дощування), що забезпечують розвиток овочівництва за умов розширеного відтворення (рентабельність виробництва не менше 35%). розроблено інноваційні бізнес-проекти на вирощування буряку, моркви, капусти, огірку, цибулі ріпчастої на основі інноваційних техніко-економічних рішень для зони Північного Сходу. Етап 2020 року: здійснено моніторинг діяльності суб’єктів інтеграції: виробників сировини, переробних підприємств та торгівельно-збутових організацій за зональним принципом; встановлено конкурентні переваги зонального виробництва овочевої продукції та встановлено основні фактори ефективності зонального розміщення виробництва овочів (економіко - правові, науково-технічні, інноваційно-інвестиційні); розроблено пропозиції щодо удосконалення науково-обґрунтованої структури посівних площ за регіонами на основі ефективних рішень в овочівництві; обґрунтовано напрями підвищення конкурентоспроможності галузі шляхом формування зональних кластерних об’єднань за участю суб’єктів інтеграції: виробників сировини, переробних підприємств та торгівельно-збутових організацій; досліджено регіональні фонди виробництва та споживання овочів, запасів на кінець року, втрат, імпорту, експорту, витрат на корм і посадку. Складено прогнозні регіональні баланси по окремих овочевих культурах; розроблено науково-обґрунтовані нормативи собівартості на вирощування основних овочевих культур для окремих зон (Степ –з переважанням зарубіжної техніки, комбайнове збирання, краплинне зрошення) та (Лісостеп - вітчизняна техніка, локальне внесення добрив, 50


дощування), що забезпечують розвиток овочівництва за умов розширеного відтворення (рентабельність виробництва не менше 35%); розроблено інноваційні бізнес-проекти для зони Північного Сходу на вирощування буряку, моркви, капусти, огірку, цибулі ріпчастої на основі інноваційних техніко-економічних рішень; розроблено концепцію та державну цільову програму розвитку овочівництва «Овочі України-2025». Інститут сільського господарства Карпатського регіону (Прикарпатська ДСГДС) 40.02.00.04.Ф. Теоретико-методологічні засади підвищення ефективності виробництва продукції тваринництва в особистих селянських господарствах, 0116U000476, термін виконання – 2016 – 2020 рр., керівник – Неміш Д.В., к.е.н., с.н.с. Етап 2016року: отримані теоретико-методологічні основи виникнення, функціонування, розвитку та значення особистих селянських господарствах щодо виробництва продукції тваринництва; обґрунтовані чинники впливу на ефективність виробництва продукції тваринництва трьох агроґрунтових зон Івано-Франківської області; проаналізовано різні підходи щодо розуміння категорій "ефективність" та "ефективність продукції тваринництва"; визначено комплекс взаємозв’язаних чинників, які впливають на підвищення ефективності виробництва продукції тваринництва в особистих селянських господарств; показано доцільність подальшого дослідження чинників, які впливають на підвищення ефективності продукції тваринництва сімейних ферм; визначено економічну ефективність виробництва продукції молочного та м’ясного скотарства в сімейних фермах. Етап 2017 року: отримані теоретико-методологічні основи виникнення, функціонування, розвитку та значення особистих селянських господарствах щодо виробництва продукції тваринництва; обґрунтовані чинники впливу на ефективність виробництва продукції тваринництва трьох агроґрунтових зон Івано-Франківської області; проаналізовано різні підходи щодо розуміння категорій "ефективність" та "ефективність продукції тваринництва"; визначено комплекс взаємозв’язаних чинників, які впливають на підвищення ефективності виробництва продукції тваринництва в особистих селянських господарств; 51


показано доцільність подальшого дослідження чинників, які впливають на підвищення ефективності продукції тваринництва сімейних ферм; визначено економічну ефективність виробництва продукції молочного та м’ясного скотарства в сімейних фермах. Етап 2018 року: проаналізовано теоретико-методичні підходи щодо функціонування особистих селянських господарств. проведено аналіз поголів‘я, продуктивності і виробництва продукції тваринництва та визначено роль і місце особистих ОСГ у виробництві продукції тваринництва регіону. здійснено соціологічне дослідження ОСГ щодо ефективності виробництва продукції тваринництва, джерел доходів сімейних господарств та перспектив їх подальшого функціонування. розроблено пропозиції щодо спеціалізації ОСГ в залежності від регіонального розміщення. запропоновано підхід щодо класифікації ОСГ, що дозволить визначити перспективи й встановити стратегічні напрями їх розвитку і регулювання. Етап 2019 року: проаналізовано теоретичні основи та державну політику, щодо регулювання розвитку та особливостей трансформування особистих селянських господарств. Встановлено, що важливим завданням є обґрунтування перспектив їх розвитку в аспекті можливостей трансформації у фермерські господарства. Етап 2020 року: проаналізовано важелі впливу держави на функціонування ОСГ; досліджено прикладні аспекти трансформації особистих селянських господарств як початкової форми підприємницької структури в сімейні ферми товарного спрямування, що сприятиме їх утвердженню як рівноправної форми господарювання; проведено аналіз стану галузі тваринництва в особистих селянських господарствах, а також визначено роль і місце ОСГ в виробництві продукції тваринництва регіону. Встановлено, що рівень витрат на виробництво основних видів тваринницької продукції в ОСГ досить високий, що ставить під сумнів конкурентоспроможність цієї форми господарювання як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках; розроблено пропозиції щодо спеціалізації ОСГ в залежності від регіонального розміщення. Запропоновано напрями вдосконалення 52


класифікації ОСГ, що дозволить визначити перспективи і встановити стратегічні напрями їх розвитку і регулювання; підготовлено "Концепцію забезпечення ефективності політики функціонування та підвищення результативності виробництва продукції тваринництва в особистих селянських господарствах ІваноФранківської області", яка лягла в основу розробленої програми "Комплексна програма розвитку агропромислового комплексу та сільських територій Івано-Франківської області у 2021-2025 роках" в частині розвитку тваринництва в особистих селянських господарствах П.9.2 "Господарства населення" обласної програми прийнятої 37 сесією Івано-Франківської обласної ради, рішення №1570-37 від 25.09.2020 Інститут сільського господарства Степу НААН 40.02.00.05.Ф. Науково-методичне обґрунтування розвитку сільськогосподарського виробництва в степовій зоні України, 0116U000765, термін виконання – 2016 – 2020 рр., керівник – Кернасюк Ю.В., к.е.н. Етап 2016року: обґрунтовано елементи теоретичних засад науково-методичного забезпечення розвитку сільськогосподарського виробництва в Україні, які спрямовано на вирішення комплексу проблем продовольчої безпеки, підвищення його конкурентоспроможності і рівня добробуту мешканців сільських територій; науково обґрунтовано підхід до трактування в економічній теорії поняття розвиток сільськогосподарського виробництва; досліджено регіональні аспекти ефективності виробництва аграрної продукції і шляхи підвищення її конкурентоспроможності в степовій зоні; удосконалено критерії і обґрунтовано методику типологізації регіонів степової зони за рівнем розвитку аграрного виробництва; встановлено, що найбільш конкурентоспроможним аграрне виробництво степової зони України було в Кіровоградській (8-й ранг), Дніпропетровській (7-й ранг) і Херсонській (6-й ранг) областях. Встановлено, що в досліджуваних регіонах з розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь 1 % зростання інвестицій в аграрному секторі забезпечував аналогічний приріст валової продукції; визначено моделі і економетричну оцінку внеску різних факторів виробництва в економічне зростання сільського господарства у 20002015 рр; підготовлено рекомендації з питань стратегічних напрямків підвищення ефективності малого і середнього агробізнесу; 53


розроблено теоретичні засади аналізу, оцінки і прогнозування ефективності сільськогосподарського виробництва, здійснено аналіз його галузевої структури. його галузевої структури. Етап 2017 року: узагальнено теоретико-методологічні підходи розробки моделей визначення прогнозних балансів сільськогосподарської продукції (на прикладі зерна, молока, яловичини) при різному рівні ресурсного забезпечення та моделях агрокліматичних умов виробництва; розглянуто теоретичну сутність визначення поняття прогнозу в аграрному виробництві та розроблено методичні рекомендації; науково обґрунтовано, на прикладі Кіровоградської області, модель прогнозу впливу на розвиток валового регіонального продукту обсягу виробництва збору зернових і олійних культур, а також освоєння капітальних інвестицій в сільське, лісове та рибне господарство; визначено основні параметри розвитку економіки області для середньострокової перспективи, наведено оцінку еластичності впливу досліджуваних факторів на результативний показник. Етап 2018 року: досліджено і узагальнено теоретико-методологічні підходи системно-структурного аналізу основних тенденцій та особливостей соціально-економічного і екологічного розвитку аграрного виробництва на регіональному рівні. розроблено і обґрунтовано прогнозні показники собівартості виробництва аграрної продукції і економічної ефективності. проведено оцінку наявного ресурсного потенціалу аграрного сектору економіки на регіональному рівні і обґрунтовано пропозиції із підвищення ефективності його використання для забезпечення продовольчої безпеки і сталого конкурентоспроможного розвитку. науково обґрунтовано модель оцінки ефективності впровадження біоенергетичних технологій та розвитку екологічно безпечного сільського господарства. Етап 2019 року: Досліджено ефективність аграрного виробництва із урахуванням економічних аспектів впровадження біоенергетичних і біоадаптивних технологій для забезпечення екологічно безпечного розвитку сільського господарства. Удосконалено і економічно обґрунтувано механізм оцінки ефективності впровадження біоенергетичних технологій та розвитку екологічно безпечного сільського господарства.

54


Етап 2020 року: розроблено рекомендації з ефективного розвитку сільськогосподарського виробництва в степовій зоні України. досліджено сучасний стан і проблеми ефективності сільськогосподарського виробництва в регіонах степової зони. Встановлено, що волативність динаміки індексу сільськогосподарської продукції пояснюється тим фактом, що нестійкий характер виробництва в регіонах Степу крім погодно-кліматичних чинників зумовлений також порушення оптимальних пропорцій між розвитком галузей рослинництва і тваринництва. розроблено і науково обґрунтовано картограми кластерів аграрного виробництва. Підготовлено пропозиції із розвитку смарт-спеціалізації в Кіровоградській області на основі формування інноваційних кластерів в аграрному секторі. Економічно обґрунтовано нормативи витрат на виробництво різних видів продукції рослинництва і тваринництва. науково обґрунтовано теоретичні підходи до формування нових екологічно-збалансованих і високопродуктивних зональних агроекосистем, які спрямовано на вирішення комплексу проблем із забезпечення продовольчої безпеки, підвищення його конкурентоспроможності і рівня добробуту мешканців сільських територій та сталого розвитку регіонів. Інституту зрошуваного землеробства НААН 40.02.00.06.Ф. Інституціональне забезпечення розвитку зрошуваного землеробства, 0116U001109, термін виконання – 2016 – 2020 рр., керівник – Димов О.М., к.с.-г.н., с.н.с. Етап 2016року: розкрито теоретичні засади інституціональних перетворень у вітчизняному зрошуваному землеробстві з урахуванням зарубіжного досвіду; науково обґрунтовано доцільність застосування інституціонального підходу в дослідженні процесів природокористування у зрошуваному землеробстві; досліджено передумови, складові, суперечності та шляхи їх розв’язання в процесі трансформацій інституціонального середовища зрошуваного землеробства; визначено перспективні напрями інституціональних перетворень у зрошуваному землеробстві; підготовлено рекомендації з теоретичного обґрунтування перспективних напрямів інституціональних перетворень у зрошуваному землеробстві. 55


Етап 2017 року: розроблено методичний підхід, методику розрахунку та підготовлено науково-методичні рекомендації з розрахунку економічного ефекту від вирощування сільськогосподарських культур за інноваційними технологіями і способами поливу. Етап 2018 року: науково обґрунтовані теоретичні аспекти екологічної безпеки аграрного сектора економіки в зоні зрошення. виконано аналіз та оцінку рівня екологічної безпеки діяльності сільськогосподарських підприємств, які використовують зрошувані землі. розроблено та науково обґрунтовано інституціональний механізм та інструментарій забезпечення екологічної безпеки в зрошуваному землеробстві, а також модель формування збалансованого інституціонального середовища; теоретично доведено, що впровадження органічного землеробства – це один з напрямів інституціонального забезпечення екологічної безпеки зрошуваного землеробства. підготовлені науково-методичні рекомендації з розробки інституціонального механізму забезпечення екологічної безпеки зрошуваного землеробства. Етап 2019 року: визначені напрями удосконалення моделі інституцій економічних відносин у зрошуваному землеробстві. підготовлені до видання «Науково-методичні рекомендації з формування моделі удосконалення інституцій економічних відносин у зрошуваному землеробстві». Етап 2020 року: визначено складові формування ефективного ринкового економічного механізму в зрошуваному землеробстві. обґрунтовано аспекти законодавчого забезпечення реформування виробництва в зрошуваному землеробстві. побудована модель інституцій економічних відносин у зрошуваному землеробстві. науково обґрунтовані напрями удосконалення моделі інституцій економічних відносин у зрошуваному землеробстві. підготовлені науково-методичні рекомендації з формування моделі удосконалення інституцій економічних відносин у зрошуваному землеробстві.

56


Державна установа "Миколаївська державна сільськогосподарська дослідна станція" Інституту зрошуваного землеробства НААН 40.02.00.19.П. Оцінка ефективності зерновиробництва Причорноморського регіону, 0119U000039, термін виконання – 2019 – 2020 рр., керівник – Порудєєва Т.В., к.е.н. Етап 2019 року: проаналізовано сучасний стан формування регіонального ринку зерна і оцінка тенденцій розвитку зернового господарства в цілому; надані пропозиції щодо зміцнення статусу Причорноморського регіону як одного з основних учасників зернового ринку. Етап 2020 року: здійснений аналіз розвитку зернової галузі Причорноморського регіону; розроблений алгоритм технологій вирощування зернових культур для умов Північного Причорномор’я та економіко-математичну модель оптимізації землекористування агропідприємств Причорноморського регіону, що дозволяє встановити прогнозовану річну виручку від експорту зернових на рівні 2083,9 млн. дол. США; підготовлені рекомендації з підвищення ефективності виробництва зерна у Причорноморському регіоні. Дослідна станція помології ім. Л.П.Симиренка Інституту садівництва НААН 40.02.00.20.П. Розробити науково-методичні засади підвищення ефективності виробництва плодів і ягід із застосуванням інноваційних технологій у природнокліматичній зоні Лісостепу України, 0119U002181, термін виконання – 2019 – 2020 рр., керівник –Костюк Л.А., к.е.н., с.н.с. Етап 2019 року: опрацьовано методичні підходи до оцінки категорії «ефективність виробництва»стосовно садівницької продукції. Етап 2020 року: Удосконалені: методика ефективності виробництва продукції садівництва, оцінка ефективності використання інноваційних розробок

57


ПІДПРОГРАМА 40.03 «ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ЦІНОУТВОРЕННЯ, РОЗВИТОК РИНКІВ АГРАРНОЇ ПРОДУКЦІЇ, МАТЕРІАЛЬНОТЕХНІЧНИХ РЕСУРСІВ ТА ІННОВАЦІЙ», керівник підпрограми - академік НААН О.М. Шпичак Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» Фундаментальні проєкти 2016-2020 рр. 40.03.00.01.Ф. Теоретико-методологічне забезпечення модернізації матеріально-технічної бази та розвитку ринків матеріально-технічних ресурсів і послуг в аграрному секторі економіки, 0116U003061, термін виконання – 2016 – 2020 рр., керівник – Захарчук О.В., д.е.н., професор Етап 2016 року Обґрунтування теоретичних засад відтворення основних виробничих засобів та розвитку матеріально-технічної бази». Основні результати: окреслено сутнісні характеристики основних засобів як визначальні положення економічної природи їх відтворення, розкрито теоретичні засади відтворення основних засобів в контексті наукових положень різних наукових шкіл, узагальнено і систематизовано чинники відтворення основних засобів сільськогосподарських підприємств відповідно до генезису та еволюції теорії відтворення, обґрунтовано наукові підходи щодо діагностики параметрів відтворення основних засобів та потенційної здатності підприємств до самофінансування відтворення в умовах зростання цін на основні засоби; уточнено сутність системи матеріально-технічного забезпечення агропромислового комплексу, задач, які вона вирішує, її значення у відтворенні та розвитку матеріально-технічної бази. опрацьовано існуючі методи та удосконалено методичні підходи щодо обгрунтування потреби основних засобів на виробництво окремих видів сільськогосподарської продукції. проаналізовано та узагальнено поняття «ринок» та дано визначення поняття «ринок сільськогосподарської техніки». Визначено та узагальнено структуру ринку сільськогосподарської техніки, охарактеризовано функції кожного суб’єкта ринкових відносин та взаємозв’язок між ними. Розкрито сутність ринку, його класифікацію, організаційну модель та принципи функціонування. Визначено важелі регулювання, основні напрями формування і розвитку ринку сільськогосподарської техніки. 58


Етап 2017 року: Обґрунтування теоретико-методичних основ формування і розвитку ринків матеріально-технічних ресурсів та послуг в аграрному секторі економіки Основні результати: розроблені пропозиції щодо формування та розвитку ринку сільськогосподарської техніки, організаційно-економічного забезпечення функціонування ринкового обігу насіння, забезпечення аграрного виробництва пально-мастильними матеріалами, підготовлено аналітичну довідку щодо впливу недооцінки основних засобів сільського господарства на фінансово-економічні показники галузі, методичні засади щодо оцінки майна і підприємницької діяльності в сільському господарстві. Етап 2018 р. Науково-методичне обґрунтування визначення нормативної потреби в основних виробничих засобах та матеріально-технічних ресурсах сільського господарства. Основні результати: формовано науково-методичні підходи визначення нормативної потреби в основних виробничих засобах сільськогосподарського призначення з врахуванням рівня науково-технічного прогресу в будівництві, машинобудуванні, селекційно-генетичній та зооветеринарній роботі. розроблені пропозиції щодо формування та розвитку ринку сільськогосподарської техніки, паливно-мастильних матеріалів та організаційно-економічного забезпечення функціонування ринкового обігу насіння й садивного матеріалу. Етап 2019 року «Наукове обгрунтування методичних засад оцінки сільськогосподарського майна та агробізнесу відповідно до Міжнародних стандартів оцінки.». Основні результати: визначено організаційні та методологічні засади оцінки сільськогосподарського майна; узагальнено методичні підходи щодо оцінки майна, методи оцінки основних засобів, зокрема − будівель, споруд, майнових комплексів, сільськогосподарських машин, обладнання, транспортних засобів, продуктивної, робочої та племінної худоби; багаторічних насаджень; обґрунтувано методичні підходи до оцінки майна та земельних ділянок у підприємствах АПК. Етап 2020 року: Теоретико-методологічне забезпечення модернізації матеріально-технічної бази та формування мезологістичних систем сільського господарства 59


Основні результати: опрацьовано організаційні та методичні засади забезпечення модернізації матеріально-технічної бази дослідження на основі новітніх високопродуктивних технічних засобів, технологій та науково-технічного прогресу; обґрунтовано та сформовано теоретико-методологічні підходи до модернізації матеріально-технічної бази та формування мезологістичних систем сільського господарства з врахуванням сучасного стану та перспектив розвитку аграрного виробництва в частині забезпечення сучасною сільськогосподарською технікою вітчизняного та іноземного виробництва; обґрунтовано впровадження перспективних форм забезпечення модернізації матеріально-технічної бази; здійснено аналіз перевезень сільськогосподарської продукції, визначено негативні тенденції та причини зменшення обсягу перевезень та запропоновано шляхи зменшення впливу негативних факторів у цьому напрямку. 40.03.00.02.Ф. Теоретико-методологічні засади ціноутворення та розвитку агропродовольчого ринку, 0116U000020, термін виконання – 2016 – 2020 рр., керівник – Сало І.А., д.е.н., с.н.с. Етап 2016 року «Теоретико-методологічні засади обґрунтування механізму ціноутворення на аграрну продукцію з урахуванням інфляційно-девальваційних процесів, інвестиційноінноваційного забезпечення сільськогосподарського виробництва, рівня купівельної спроможності населення». Основні результати: удосконалено: теоретичні підходи щодо сутності економічних категорій «витрати» та «собівартість» у частині їх розмежування через призму функціонального аспекта, які полягають у характеристиці витрат лише через кількісний критерій, тоді як собівартість відображає кількісноякісну оцінку результативності виробничої діяльності та є пріоритетною при визначенні рівня конкурентоспроможності в ринкових умовах, що сприятиме систематизації існуючих теоретичних положень; теоретикометодичні підходи щодо взаємозв’язку і взаємодії трудової теорії вартості, маржиналізму, маркетингової концепції, інституціональних підходів, що дозволить забезпечити глибше і повніше пізнання процесу ціноутворення на аграрну продукцію; теоретико-методологічні засади усунення протиріч між принципами трудової теорії вартості та фізіократичними підходами в частині походження доданої вартості та додаткового продукту, які створюються в результаті праці людини, яка позиціонується як головна діюча особа суспільних відносин та як складова глобальних природних процесів та додана вартість створюється в результаті трансформування одного виду енергії в інший. 60


запропоновано методичний підхід щодо врахування комплексного впливу факторів, які викликані становленням та розвитком ринкової економіки та не піддаються управлінню безпосередньо з господарства, зокрема інфляційно-девальваційні процеси, трансакційні витрати, зміни нормативно-грошової оцінки землі та системи оподаткування, відсутність об’єктивної оцінки основних засобів у сільському господарстві, зміни в структурі виробництва у сільськогосподарських підприємствах, підвищення ролі оперативного контролю організаційно-технологічних процесів, на формування витрат і собівартості, що дозволяє враховувати ситуативність впливу кожного фактора з метою забезпечення об’єктивності та оперативності управління в сільськогосподарських підприємствах. розроблено: наукові засади виявлення причинно-наслідкових зв’язків у трансформаціях виробничих витрат сільськогосподарських підприємств у часі та просторі з урахуванням змін умов господарювання в період становлення та розвитку ринкової економіки; пропозиції щодо забезпечення об’єктивного відображення виробничих витрат у сільськогосподарських підприємствах в умовах різних видів інфляції, що дає можливість реальної оцінки дохідності суб’єктів господарювання; організаційно-економічний підхід у формуванні виробничих витрат із поопераційною структуризацією в господарстві у розрізі сільськогосподарських культур, що дає можливість на відповідному етапі виробництва їх оперативно контролювати та своєчасно коригувати з урахуванням об’єктивних змін у технології та ринковій ситуації для забезпечення економії витрат за рахунок оптимізації виробничих процесів, які безпосередньо залежать від їх виконавців; удосконалення інфраструктури аграрного ринку шляхом створення постійно-діючих центрів моніторингу логістики, зберігання, перевалки, постачання і т.д. сільгосппродукції та інфраструктурних бізнес-парків, які б включали максимальну кількість суб'єктів господарювання по ланцюжку "від поля - до споживача", що дозволить покращити аграрну логістику та маркетинг агропродукції, прискорить та спростить електронний документообіг в їх межах, а також шляхом формування системи організованої оптової торгівлі сільгосппродукції через запровадження строкової біржової торгівлі товарними деривативами, що вирішує одразу три проблеми - встановлення конкурентної прозорої ринкової ціни, можливість диверсифікації бізнес-ризиків та усунення проблем високої цінової волатильності аграрного ринку. Етап 2017 року «Науково-методичне обґрунтування напрямів забезпечення розвитку ринків сільськогосподарської продукції і продовольства з метою розширення їх ємності в контексті продовольчої безпеки держави» 61


Основні результати: обґрунтовано теоретико-методологічні основи розвитку ринків сільськогосподарської продукції з урахуванням споживчого кошика та платоспроможного попиту населення; удосконалено обґрунтування напрямів розвитку цінового механізму сільськогосподарської продукції, спрямованих на забезпечення оптимальності його дії через ринкове ціноутворення та доповнення за необхідності елементами державного регулювання, що забезпечує конкурентоспроможність виробників на внутрішньому та світовому ринках, підвищення якості продукції та цінової доступності продуктів харчування для населення країни; розроблено науково-методичні підходи щодо розширення ємності вітчизняного ринку сільськогосподарської продукції і продовольства та сформовано пропозиції щодо напрямів переорієнтації сировинного експорту сільськогосподарської продукції на експорт продовольства з метою нарощення доданої вартості; обґрунтовано економіко-організаційні засади формування попиту, пропозиції та цінової ситуації на вітчизняних ринках сільськогосподарської продукції; удосконалено напрями розвитку ринків сільськогосподарської продукції з метою досягнення потенційної ємності ринку продовольства на рівні забезпечення раціональних норм харчування в контексті продовольчої безпеки держави. Етап 2018 р. Обґрунтування науково-методичних засад розвитку ринків сільськогосподарської продукції в контексті оптимального вирішення енергетичних та продовольчих проблем в Україні Основні результати: обґрунтовано теоретико-методичні підходи щодо оптимального вирішення енергетичних та продовольчих проблем внутрішнього ринку, які базуються на позиції, що перед людством існує лише енергетична проблема, а продовольство, як і загальноприйняті джерела енергетики, формуються за рахунок сонячної енергії і є видами енергетичних ресурсів, що через специфічний двигун внутрішнього згорання (шлунок) забезпечують життєдіяльність людини, при чому отримання продуктів харчування є пріоритетним напрямом; виявлено причинно наслідкові зв’язки повільних процесів у розвитку вітчизняного ринку біопалива, які в своїй основі випливають із 62


економічної залежності в енергетичній сфері України від постійних імпортних поставок традиційних видів палива; здійснено економічне обґрунтування оптимізації використання зернових і олійних культур для забезпечення продовольчих потреб населення та альтернативних видів палива в Україні, шляхом визначення параметрів пріоритетності у виборі сировини для виробництва біопалива на основі економічної ефективності її переробки; удосконалено методичні положення щодо визначення системи порогів економічної доцільності переробки сільськогосподарської продукції для забезпечення продовольчих потреб та послаблення імпортозалежності в енергетичних ресурсах залежно від ринкової ситуації в конкретний період часу. Етап 2019 року «Удосконалення системи організаційноекономічних засад для забезпечення конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції на внутрішньому та світовому ринку». Основні результати: запропоновано підходи та здійснено оцінку цінової конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції та продовольства в Україні з урахуванням кон’юнктури внутрішнього та світового ринків, виявлено просторово часові особливості у формуванні цінової конкурентоспроможності вітчизняної сільськогосподарської продукції; обґрунтовано комплексний підхід до визначення міжвидової конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції на внутрішньому ринку, що має однакове цільове використання, через зіставлення економічного ефекту на основі показника приросту доданої вартості в результаті оптимізації альтернативних напрямів використання і переробки видів сільськогосподарської продукції та впливу інноваційного фактора, а також передбачає застосування показника землемісткості енергетичної одиниці певного виду сільськогосподарських культур; набули подальшого розвитку методичні положення щодо порівняльної оцінки конкурентоспроможності вітчизняних та іноземних сортів, гібридів насіння зернових та олійних культур, що, на відміну від існуючих, крім доходності, враховує витрати на придбання насіння, оптимізацію розвитку рослин в окремі вегетаційні періоди, стійкість до хвороб і шкідників з урахуванням проблеми екологізації; поглиблено підходи щодо функціонування системи економічних важелів підвищення споживчої вартості сільськогосподарської продукції та продовольства через урахування залежності між показниками виробничих 63


витрат та якості сільськогосподарських культур, які передбачають диференціацію стимулів підвищення якості продукції на тих етапах виробничого процесу; удосконалено економіко-організаційний підхід для забезпечення конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції згідно якого пропонується створювати міжгалузеві узгоджувальні комісії цін, витрат і доходів, за участю представників сільськогосподарських і переробних підприємств, торговельних організацій, незалежних експертів; запропоновано концептуальне бачення до забезпечення конкурентоспроможності аграрної продукції з урахуванням екологічної складової, яка проявляється через біоенергетичний підхід; запропоновано стратегічні напрями розвитку аграрного сектору та сільських територій в контексті зняття мораторію на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення, де одним із з результативних критеріїв являється очікуваний рівень цін та передбачувана кон’юнктура ринку землі. Етап 2020 року Наукове обґрунтування механізму ціноутворення, розвитку агропродовольчих ринків та їх інфраструктури За результатами досліджень: обґрунтовано та здійснено оцінку економічних параметрів розвитку агропродовольчих ринків в Україні (виробництво, реалізація, споживання, цінова ситуація, зовнішня торгівля) та їх інфраструктури, ціноутворення з позиції формування ефективного попиту та підвищення експортного потенціалу; встановлено рівень споживчого забезпечення населення плодами і ягодами та потребу виробництва за напрямами використання продукції, розкрито особливості структурних та географічних змін експортноімпортних поставок, визначено доцільність фінансового забезпечення галузі садівництва та особливості розподілу коштів; здійснено прогноз основних показників агропродовольчих ринків з урахуванням просторово-часових особливостей періоду виконання дослідження; набули подальшого розвитку методичні підходи щодо прогнозування кон’юнктури ринку яблук з урахуванням сезонної компоненти, зокрема встановлено оптимальні періоди для прогнозування, обумовлені специфікою галузі садівництва, що дає можливість підвищити якість і точність прогнозу. 64


40.03.00.03.Ф. Розробити теоретико-методологічне забезпечення інноваційного розвитку аграрного виробництва та сільських територій №ДР 0116U003190, термін виконання – 2016 – 2020 рр., керівник – Козак М.І., к.е.н. Етап 2016 року „Теоретико-методологічне обґрунтування засад інноваційного розвитку аграрного виробництва та сільських територій”. Основні результати: Теоретично обґрунтовані підходи щодо інноваційного розвитку аграрного виробництва та сільських територій; застосування різних моделей щодо інноваційного розвитку аграрного виробництва ті сільських територій; механізм забезпечення доступу суб’єктів підприємницької діяльності та сільського населення до інновацій. Науково обґрунтовані підходи до створення передумов впровадження інновацій в аграрне виробництво та сільські території. Етап 2017 року «Обґрунтування напрямів удосконалення організаційно-економічного механізму розвитку інноваційної діяльності та інтелектуального капіталу» За результатами досліджень: розробка засад удосконалення механізму трансферу технологій та об’єктів інтелектуальної власності в аграрний сектор економіки; теоретико-методологічне обґрунтування моделей інноваційного розвитку аграрного виробництва та сільських територій; обґрунтування пропозицій з формування сприятливого інноваційного клімату на сільських територіях; удосконалення оцінки та аналізу об’єктів інтелектуальної власності створених за державні кошти. Етап 2018 року «Теоретико-методичне обґрунтування підходів до організації інноваційної діяльності в аграрному секторі економіки» Основні результати: удосконалено організаційно-економічний механізм трансферу інновацій у сільському господарстві та сільських територій; розроблено методичні засади визначення економічної та соціальної ефективності впровадження інноваційної продукції в сільськогосподарських підприємствах; сформовано концептуальний підхід до формування та розвитку інноваційно-орієнтованих галузей аграрного виробництва; розроблено пропозиції щодо інноваційної діяльності у науково-дослідних установах їх оцінки та аналізу.

65


Етап 2019 року «Формування системи наукового супроводження інноваційного розвитку аграрного виробництва та сільських територій». Основні результати: розроблено пропозиції з удосконалення підходів до інформаційноконсультаційного забезпечення процесів трансферу технологій в сільському господарстві; сформовано концептуальні засади підвищення соціалізації інноваційної діяльності підприємств галузей аграрного сектору; здійснено науково-обґрунтований аналіз інституційного середовища інноваційної діяльності та трансферу інновацій в аграрному секторі економіки; розроблено пропозиції з удосконалення маркетингового підходу до трансферу інновацій в аграрне виробництво та розвиток сільських територій. Етап 2020 року «Теоретико-методологічне обґрунтування моделі інноваційного розвитку аграрного сектору економіки та сільських територій» Основні результати досліджень: удосконалено інформаційне забезпечення залучення капітальних інвестицій в оновлення виробництва в сільському господарстві на інноваційній основі; удосконалено організаційно-економічне забезпечення інноваційного розвитку галузей аграрного сектору економіки; розроблено інноваційні підходи до підвищення рівня зайнятості сільського населення в умовах децентралізації; розроблено теоретико-методологічне обґрунтування моделі інноваційного розвитку аграрного сектору економіки та сільських територій. 40.03.00.04.Ф. Теоретико-методологічне забезпечення міжнародної інтеграції агропродуктового сектора економіки України, 0116U000017, термін виконання – 2016 – 2020 рр., керівник – Пугачов М.І., д.е.н., професор. Етап 2016 року «Вплив формування зони вільної торгівлі між Україною та ЄС на вітчизняне агропромислове виробництв». Основні результати: розроблені концептуальні положення, рекомендації та пропозиції щодо формування аграрної політики в умовах євроінтеграції агропромислового сектору економіки України, які реалізовано при розробці проекту Державної цільової програми розвитку аграрного сектору економіки на період до 2020 року; 66


досліджено передбачені Угодою про асоціацію умови здійснення торгівлі продукцією АПК з Європейським Союзом та їх вплив на майбутній розвиток торговельних відносин між сторонами;. проаналізовано товарну та географічну структуру експортуімпорту Україною агропродовольчої продукцїі, її натуральні та вартісні обсяги, а також загальну цінову ситуацію на глобальному ринку; визначено основні тенденції розвитку глобального ринку продовольства, ключові аспекти аграрної політики в світі, його регіонах та окремих країнах, розглянуто застосовувані ними заходи тарифного і нетарифного регулювання експорту-імпорту продукції сільського господарства, на основі яких розроблено пропозиції для аграрної галузі України; здійснено оцінку потенціалу експорту вітчизняної агропродовольчої продукції в умовах існуючих інтеграційних процесів, сучасних викликів та майбутніх пріоритетів для АПК України та прогноз розвитку взаємної торгівлі агропродовольчою продукцією України та ЄС; здійснено оцінку положень економічної частини Угоди, де встановлюється перехідний період у максимум 10 років, протягом якого поступово створюватиметься зона вільної торгівлі. Етап 2017 року: Теоретико-методологічне узагальнення глобальних проблем та ключових аспектів міжнародної інтеграції Основні результати: розроблені науково-методичні підходи, концептуальні засади та пропозиції щодо розвитку міжнародної інтеграції агропромислового сектору. досліджено основні характеристики глобальної торгівлі продукцією сільського господарства в контексті міжнародної інтеграції АПК, визначені найбільші країни-постачальники продовольства на світовий ринок. обгрунтовано причини створення і наслідки функціонування зон вільної торгівлі (ЗВТ) з точки зору їх впливу на аграрну сферу та полегшення доступу до ринків зарубіжних країн. проаналізовано сучасний стан зовнішньої торгівлі України продукцією АПК як в цілому, так і з країнами ЄС, здійснено оцінку перспектив розвитку зовнішньоторговельних відносин вітчизняного аграрного комплексу. здійснено дослідження впливу формування міжнародних інтеграційних угрупувань на агропродовольчий сектор країн-учасників, науково обгрунтовано пропозиції щодо оптимізації їх діяльності в галузі сільського господарства. 67


Етап 2018 року «Наукове обґрунтування напрямів удосконалення регулювання зовнішньоекономічної діяльності у сфері сільського господарства і продовольства та політики імпортозаміщення» Основні результати: в процесі виконання завдання були досліджені теоретикометодологічні основи впливу державної політики на міжнародну діяльність агропродовольчого сектору та можливості зниження імпортозалежності по окремих продуктах харчування. розглянуто комплекс заходів, які застосовуються для зовнішньоекономічної діяльності в галузі сільського господарства залежно від її актуального стану та бажаного напряму розвитку. визначено характерні особливості експорту та імпорту Україною агропродовольчої продукції в нинішньому році, наведено відповідні статистичні дані та аналітичні порівняння окремих показників зовнішньої торгівлі. проаналізовано історичний досвід здійснення політики імпортозаміщення стосовно харчових продуктів в різних країнах світу, обгрунтовано можливості і способи її застосування для українського ринку продовольства. досліджено особливості перебігу економічних процесів у сільському господарстві найпотужніших інтеграційних угрупувань, надано пропозиції щодо їх розвитку в умовах глобалізації та з врахуванням інтересів усіх країн-учасників. Етап 2019 року. Розробити науково-методичні основи зовнішньоекономічної діяльності агропродовольчого сектора в умовах глобальних викликів і міжнародної інтеграції України Основні результати: науково обгрунтовано рекомендації щодо оптимізації функціонування вітчизняного агропродовольчого сектору в сучасних умовах розвитку глобальної економіки; проаналізовано історичний досвід державної аграрної політики в окремих країнах на етапі входження в глобальну світогосподарську систему, надано фахові пропозиції до Експортної стратегії харчової і переробної промисловості України; досліджено динаміку зміни частки продукції сільського господарства в загальному експорті України при посиленні вектора міжнародної інтеграційної діяльності аграрного сектору; розглянуто вплив спеціальних заходів державного регулювання на експорт та імпорт аграрної продукції та стан продовольчого забезпечення; 68


узагальнено розвиток зовнішньоекономічної діяльності при посиленні міжнародних інтеграційних процесів в глобальному масштабі та на регіональному рівні. Етап 2020 року «Теоретичне обґрунтування та методичний супровід забезпечення конкурентних переваг та просування вітчизняної агропродовольчої продукції на зовнішніх ринках» Основні результати: опрацьований досвід різних країн в реалізації ними переваг власної агропродовольчої продукції у порівнянні з товарами інших конкурентів та можливості використання наявних прикладів для посилення позицій України на глобальному аграрному ринку; визначені теоретичні основи впливу глобальних економічних тенденцій при створенні зон вільної торгівлі на функціонування аграрної галузі; визначені переважаючі товарні позиції щодо експорту та імпорту Україною агропродовольчої продукці; визначені головні тенденції розвитку зовнішньої торгівлі сировиною і готовими харчовими продуктами в умовах посилення міжнародної інтеграції. Пошукові проєкти 2020 рік 40.03.00.20.Пш; «Структурні зміни на ринку м’яса України», 0120U000075, термін виконання 2020 рр., керівник – Копитець Н.Г., к.е.н., с.н.с. За результатами досліджень: визначено особливості формування пропозиції на ринку м’яса; здійснено аналіз формування попиту на м’ясо; проведено аналітичну обробку даних щодо цінової кон’юнктури на ринку м’яса. 40.03.00.21.Пш. «Оцінка напрямів диверсифікації експорту з України продукції олійних культур», №ДР 0120U000061, термін виконання 2020 рр., керівник – Пугачов М.І, д.е.н., академік НААН. Основні результати досліджень: розроблені засади методичного забезпечення досліджень з урахуванням необхідності збільшення обсягів експорту продукції з вищім рівнем доданої вартості; проведена науково-аналітична оцінка ефективності напрямів диверсифікації експорту з України нової продукції олійних культур; 69


сформована інформаційно-аналітична база даних щодо основних характеристик зовнішньої торгівлі України продукцією олійних культур та інструментарію оцінки ефективності експорту продукції олійних культур на глобальному й національному ринках; здійснений моніторинг експорту продукції олійних культур в натуральному і вартісному виразі з виділенням основних країн-покупців. Приладні проєкти 2018-2020 рр. 40.03.00.11.П. Розробити методичні рекомендації щодо аналітичних оцінок і прогнозу ринку пально-мастильних матеріалів для аграрного сектору економіки №ДР 0119U000163, термін виконання – 2019 – 2020 рр., керівник –Захарчук О.В., д.е.н., професор. Етап 2019 року. «Систематизувати інформацію щодо цін на пально-мастильні матеріали в та дослідити частку використання їх в аграрному секторі економіки, дослідити кон’юнктуру цін на пальномастильні матеріали в сільському господарстві, визначення попиту та пропозиції на дизельне паливо та бензин в аграрних підприємствах, прогнозування цін на пально-мастильні матеріали в аграрному секторі економіки» Основні результати: встановлено динаміку змін виробництва пального в Україні за досліджуваний період (2014 – 2019 рр.); виявлено тенденцію до скорочення виробників основних видів нафтопродуктів на внутрішнього ринку; встановлено розмір скорочення споживання палива в сільськогосподарському виробництві та основні причини, які зумовили дане явище; науково обґрунтовано шляхи досягнення оптимальних обсягів споживання пальномастильних матеріалів під час сільськогосподарського виробництва.. Етап 2020 року: Розробити методичні рекомендації щодо аналітичних оцінок і прогнозу ринку пально-мастильних матеріалів для аграрного сектору економіки За результатами дослідження: систематизовано інформацію щодо цін на пально-мастильні матеріали та досліджено яка частка їх використовується для потреб аграрного сектору економіки;визначено попит та пропозицію на дизельне паливо та бензин в аграрних підприємствах;зпрогнозовано ціни на пально-мастильні матеріали в аграрному секторі економіки;розроблено модель розрахунку роздрібної ціни на дизельне пальне в Україні залежно від світових цін на нафту та курсу долара США. 70


40.03.00.12.П. Розробити методичні рекомендації щодо оцінки цінових продовольчих ланцюгів №ДР 0119U001143, термін виконання – 2019 – 2020 рр., керівник – Сало І.А., д.е.н., с.н.с. Етап 2019 року. «Оцінка цінових ланцюгів по основних видах продовольства від виробників сільськогосподарської сировини до споживачів кінцевої продукції у просторі та часі» Основні результати: виявлено особливості формування цінових ланцюгів від виробників до споживачів кінцевої продукції у просторі та часі щодо продовольчої пшениці, борошна вищого ґатунку та хліба з борошна вищого ґатунку, насіння соняшника та олії соняшникової, яєць птиці, молока сирого та пакетованого пастеризованого та окремих молочних продуктів, яловичини та свинини сирої необробленої, м’яса птиці; оцінені міжвидові цінові співвідношення щодо окремих видів сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки з урахуванням зернового еквівалента в просторі та часі. Етап 2020 року Удосконалення підходів щодо врегулювання економічних взаємовідносин сільськогосподарських товаровиробників із підприємствами переробки та торгівлі сільськогосподарською продукцією та продовольством Основні результати: здійснений моніторинг та виявлено особливості формування цінових ланцюгів від виробників до споживачів кінцевої продукції окремих видів сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки; оцінено тенденції і визначено закономірності динаміки цін на сільськогосподарську сировину, продукти переробки в оптовій і роздрібній торгівлі. 40.03.00.13.П. Розробити методичні підходи з оцінки ефективності зовнішньої торгівлі України плодово-ягідною продукцією №ДР 0119U001110, термін виконання – 2019 – 2020 рр., керівник – Пугачов М.І., д.е.н., професор, академік НААН Етап 2019 року. «Збір та аналіз актуальної статистичної та науково-практичної інформації стосовно зовнішньої торгівлі України плодами та ягодами» Основні результати: проаналізовано актуальну інформацію щодо зовнішньої торгівлі України плодово-ягідною продукцією; систематизовано статистичні та аналітичні матеріали по експорту та імпорту Україною фруктів, ягід і горіхів; здійснено оцінку ефективності торгівлі плодами і ягодами вітчизняними суб’єктами підприємницької діяльності на внутрішньому 71


та міжнародному ринках; виявлено характерні тенденції та особливості в зовнішній торгівлі України плодово-ягідною продукцією на сучасному етапі; розглянуто розвиток взаємної торгівлі фруктами і ягодами в умовах функціонування зони вільної торгівлі з Європейським Союзом. Етап 2020 року «Опрацювання методичних підходів з оцінки ефективності зовнішньої торгівлі плодово-ягідною продукцією» За результатами досліджень: проведена комплексна оцінка показників зовнішньої торгівлі України плодами і ягодами як в цілому, так і в розрізі окремих культур; сформована інформаційна база даних для аналізу експорту та імпорту різних товарних позицій плодово-ягідної групи; опрацьовані теоретичні основи визначення ефективності торгівлі фруктами, ягодами і горіхами на внутрішньому та міжнародному ринках; здійснено співставлення тенденцій зовнішньої торгівлі плодами і ягодами та її потенційного впливу на продовольче забезпечення вітчизняного ринку. 40.03.00.14.П. Розробити організаційно-економічні засади забезпечення інноваційного розвитку свинарства №ДР 0119U000208, термін виконання – 2019 – 2020 рр., керівник –Козак М.І., к.е.н. Етап 2019 року «Науково-аналітична оцінка стану інноваційного забезпечення розвитку галузі свинарства» Основні результати: розроблено науково-теоретичні основи інноваційного розвитку галузі свинарства; здійснено оцінку зовнішніх та внутрішніх факторів ефективності ведення галузі свинарства; розроблено методичні підходи до оцінки ефективності інноваційної діяльності підприємств галузі; досліджено ринок продукції свинарства в системі продовольчого забезпечення населення. Етап 2019 року «Науково-аналітична оцінка стану інноваційного забезпечення розвитку галузі свинарства» За результатами досліджень: здійснена оцінка зовнішніх та внутрішніх факторів інноваційної ефективності ведення галузі свинарства; розроблені методичні засади обґрунтування механізмів організаційноекономічного забезпечення інноваційного розвитку свинарства. 72


Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН (Прикарпатська ДСГДС) 40.03.00.05.Ф. Науково-методичні засади формування інтелектуального капіталу в аграрній сфері економіки №ДР 0116U000478, термін виконання – 2016 – 2020 рр., керівник – Матвієць В.Г., к.с.-г.н., с.н.с. Етап 2016року: проведений патентний пошук за тематикою досліджень і підготовлений Звіт про патентний пошук; розроблена технічна документація на проведення досліджень; отримана базова інформація про наукові засади формування інтелектуального капіталу в аграрній сфері економіки; розпочато створення бази даних формування інтелектуального капіталу в аграрній сфері економіки. Етап 2017 року: обґрунтовані основні організаційно-економічні механізми процесу управління інтелектуальним капіталом в аграрній сфері економіки. Етап 2018 року: досліджена еволюція процесу розвитку інтелектуального капіталу, в тому числі в аграрній сфері; розкритий економічний зміст, мета та форми процесу розвитку ІК в аграрній сфері. Етап 2019 року: отримана та досліджена базова інформація щодо еволюції процесу формування методологічних підходів до оцінювання ефективності впровадження та використання ІК на підприємствах аграрного сектору. Етап 2020 року: досліджено підходи до науково-методичних засад формування інтелектуального капіталу в аграрній сфері економіки. Інститут садівництва НААН 40.03.00.08.Ф. Розробити теоретико-методологічне забезпечення інноваційного розвитку галузі садівництва та економічної оцінки новітніх технологій виробництва плодів і ягід №ДР 0116U001335, термін виконання – 2016 – 2020 рр., керівник –Бабій О.В. Етап 2016року: здійснено аналіз сучасного стану розвитку садівництва в Україні та в регіоні зокрема за категоріями господарств, проаналізовано динаміку виробництва продукції за її видовою структурою та підкреслено стимулюючу роль державної інноваційної політики, здійснена оцінка забезпечення місткості ринку плодами та ягодами. Етап 2017 року: удосконалений організаційно-економічний механізм управління витратами. 73


Етап 2018 року: обгрунтовано теоретичні основи та виділено типи інновацій в садівництві. здійснено аналіз інноваційної діяльності садівничих господарств та встановлено зниження їх інноваційної активності, а саме: зменшення площі закладання нових садів, погіршення догляду за існуючими насадженнями, сповільнені зміни в породній структурі плодовоягідних насаджень. дано характеристику впливу інновацій на підвищення технічного забезпечення технологічних процесів, технологій вирощування плодів та ягід, детальний підбір сорто-підщепного складу наса¬джень та застосування інновацій у процесі зберігання плодово-ягідної продукції. досліджено напрями інноваційного розвитку садівництва та обгрунтовано способи підвищення ефективності інноваційної діяльності. Етап 2019 року: обгрунтовано теоретичні основи ефективності інноваційної діяльності, виділено етапи інноваційного процесу в садівництві та критерії їх оцінки, узагальнено критерії та показники оцінки ефективності інноваційної діяльності. Етап 2020 року: визначені напрями інноваційного розвитку галузі садівництва; проведена економічна оцінка новітніх технологій виробництва. Інститут кормів та сільського господарства Поділля НААН 40.03.00.09.Ф. Науково-методологічні засади формування ринку кормів в Україні №ДР 0116U003252, термін виконання – 2016 – 2020 рр., керівник – Воронецька І.С., к.е.н., доцент Етап 2016року: видано «Теоретичні засади інвестиційного забезпечення розвитку товарного кормовиробництва»; встановлено фактори перетворення продукції кормовиробництва у товар, галузеву структуру інвестиційного забезпечення товарного кормовиробництва; розроблено методику оцінки обсягів інвестиційного забезпечення розвитку товарного кормовиробництва. За проведеними розрахунками інвестування у товарне виробництво кормів склало 835,6 млн. грн., з них: інвестиції у товарне виробництво фуражного зерна - 831 млн. грн., у товарне виробництво грубих і соковитих кормів –3,9 млн. грн. запропоновано шляхи покращення інвестиційного забезпечення розвитку товарного кормовиробництва, здійснено оцінку перспектив залучення інвестицій у товарне кормовиробництво. Етап 2017 року: підготовлено до друку монографію «Аналіз поточної кон’юнктури та прогноз ринку кормів в Україні». 74


Етап 2018 року: здійснено моніторинг розвитку підприємництва в умовах товарного кормовиробництва, цінової політики на ринку кормів; інфраструктурного забезпечення та механізмів державної підтримки для забезпечення розвитку лукопасовищного виробництва кормів та організації товарного кормовиробництва в різних організаційно-правових формах господарювання. встановлено, що нарощування витрат кормів відбувається здебільшого за рахунок збільшення потреби у кормових ресурсах для ВРХ молочного стада та птиці на фоні поступового скорочення площі посіву кормових культур, які займають лише 6,7 % в 2017 р. проти 26 % в 2000 р. В останні роки відбувається скорочення попиту на кормові ресурси у господарствах усіх категорій. Етап 2019 року: розроблені методичні рекомендації з регулювання економічних відносин на ринку кормів. Напрями формування конкурентних переваг вітчизняної галузі кормовиробництва на європейському агрокультурному ринку. Етап 2020 року: з’ясовано економічну сутність та особливості формування інвестиційного портфелю розвитку товарного кормовиробництва, здійснено аналіз інвестиційної привабливості галузі товарного кормовиробництва в Україні. Згідно проведених розрахунків, встановлено, що відбулося зростання інвестицій у товарне виробництво грубих і соковитих кормів вдвічі (51,1%) за період з 2017 по 2018 роки. Інститут олійних культур НААН 40.03.00.15.П. Удосконалення методичних підходів щодо економічної оцінки інноваційних агротехнологій виробництва олійних культур, термін виконання – 2016 – 2020 рр., керівник – Чехова І.В. к.е.н. Етап 2019 року: узагальнено методичні підходи щодо економічної оцінки виробництва олійних культур, здійснено аналіз ефективності виробництва соняшнику, сої, ріпаку, гірчиці, льону олійного з врахуванням різних аспектів їх виробництва, вивчена і систематизована структура витрат виробництва олійних культур. Етап 2020 року: запропоновано напрямки підвищення ефективності виробництва олійних культур, серед яких: використання нанотехнологій, технічне оснащення сучасними сільськогосподарськими машинами, впровадження досягнень селекції та генної інженерії, впровадження системи зрошення, проведення сидерації, дотримання раціональної системи сівозміни, впровадження сучасних систем землекористування та інформаційних агротехнологій. 75


Інститут картоплярства НААН 40.03.00.16.П. Удосконалити методичні підходи щодо оцінки вартості новостворених сортів картоплі з урахуванням особливостей їх використання, термін виконання – 2016 – 2020 рр., керівник – – Бондарчук А.А., д.с.-г.н., професор Етап 2019 року: виділено основні фактори впливу на визначення затрат на створення та виробництво технічних і столових сортів картоплі. Для технічних, порівняно зі столовими, збільшуються затрати на добриво, засоби захисту рослин, використовується велика кількість фінансово затратних аналізів ідентифікації генів які відповідають за накопичення крохмалю. Етап 2020 року: визначено рівень рентабельності сортів картоплі залежно від напряму використання (столова, технічна дієтична). встановлено економічну ефективність вирощування дієтичних сортів картоплі. проведено різнобічне економічне дослідження та порівняльну характеристику затрат, пов’язаних з створенням технічних та столових сортів картоплі Інституту картоплярства; розроблена економічна карта розрахунків (собівартість на всіх етапах створення сорту, затратна частина на випробування та впровадження). Український науково-дослідний Інститут олій та жирів НААН 40.03.00.17.П. Надати оцінку розвитку ринків насіння олійних культур та продуктів їх переробки, термін виконання – 2016 – 2020 рр., керівник – Петік П.Ф., к.т.н. Етап 2019 року: аналіз стану переробки та виробництва насіння олійних культур і продуктів їх переробки, а саме олія, жмих та шрот в Україні за період 2009-2018 роки. Етап 2019 року: Визначено, що основна частка потужностей виробництва та переробки олійної сировини у 2019 році, а саме 78%, припадає на виробництво соняшникової нерафінованої олії та шроту, ще 6% – на виробництво рафінованої олії. Частка виробництва олії та шроту сої або ріпаку складає 11% та 2%, відповідно. І лише 3% припадає на виробництво маргарину та майонезу. Встановлено, що частка олійного насіння та продуктів його переробки, що залишається та використовується у межах країни, складає лише 9% від повного обсягу виробництва, інші 90% йдуть на експорт. 76


ПІДПРОГРАМА 40.04 «ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФІНАНСОВОГО, ІНВЕСТИЦІЙНОГО ТА ОБЛІКОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ АГРАРНОГО ВИРОБНИЦТВА», керівник підпрограми – академік НААН В. М. Жук Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» Фундаментальні проєкти 2016-2020 рр. 40.04.00.01.Ф. Теоретико-методологічне забезпечення податково-бюджетного регулювання розвитку аграрного сектору економіки, 0116U000154 термін виконання – 2016 – 2020 рр., керівник –Тулуш Л.Д., к.е.н., с.н.с. Етап 2016 року «Теоретико-методологічне обґрунтування засад формування податково-бюджетної політики у аграрному секторі економіки». Основні результати: узагальнено теоретико-методологічні засади формування податковобюджетної політики в аграрному секторі економіки в умовах реформування системи державної фінансової підтримки розвитку сільського господарства та посилення євроінтеграційних процесів. встановлено нагальну необхідність зміни напрямів та організаційних засад (концепції) бюджетної підтримки в силу ряду факторів внутрішньої та зовнішньої дії, ключовим з яких є скасування спеціального режиму ПДВ. встановлено, що у довгостроковому періоді рівень державної фінансової підтримки виробників суттєво коливається в залежності від змін ринкової ціни. обґрунтовано, що важливим напрямком модернізації бюджетної політики є необхідність посилення відповідності правового забезпечення державної підтримки сільського господарства України поточній економічній та політичній ситуації. доведено, що в новій редакції Закону про державну підтримку доцільно встановити зв'язок Програм розвитку сільського господарства, на ближчу та середню перспективи, із загальними обсягами державної підтримки, враховуючи необхідність запровадження ряду нових заходів: середньострокового бюджетного планування, системи індикаторів фінансування аграрного сектору; цільової підтримки на поворотній основі; переходу до переважно компенсаційних виплат; пріоритетного фінансування інноваційно-інвестиційних проектів на засадах державно-приватного партнерства; встановлення критеріїв доступу до прямої бюджетної підтримки з урахуванням соціально-економічної ролі господарств для сільських громад. 77


опрацьовано методичні підходи до коригування офіційно зафіксованих показників рентабельності сільгоспдіяльності, які передбачають передбачають розподіл витрат за місяцями понесення (формування відповідних запасів) та їх індексацію на накопичений сукупний індекс витрат на виробництво продукції рослинництва. узагальнено, що ключовими критеріями формування нової системи оподаткування сільськогосподарських товаровиробників мають стати: фіскальна ефективність (формування належного рівня ресурсної бази місцевих бюджетів сільських територій шляхом раціонального використання наявного податкового потенціалу), вирівнювання умов господарювання (формування конкурентного середовища, відсутність податкової дискримінації по відношенню до окремих організаційно-правових форм господарювання), рівномірний розподіл податкового навантаження між окремими групами господарюючих суб’єктів (вертикальна справедливість), прозорість та простота застосування механізмів податкового адміністрування. доведено необхідність та уточнено підходи до формування цілісної системи фінансового забезпечення розвитку соціальної сфери сільських територій України та виділено її основні напрями: підвищення рівня зайнятості та доходів сільського населення, поліпшення якості життя, розвиток місцевого самоуправління, розширення соціальної інфраструктури, збільшення повноважень місцевих рад у розпорядженні доходною та видатковою частинами бюджету. опрацьовано концептуальні засади посилення доходної бази органів місцевого самоврядування сільських територій з метою підвищення рівня фінансування розвитку сільських територій, зокрема шляхом стимулювання розвитку сільської зайнятості та підвищення рівня доходів сільського населення, що передбачає диверсифікацію сільської економіки, підтримку фермерства й альтернативних форм зайнятості та самозайнятості населення, полегшення доступу до ресурсів усіх видів. Етап 2017 року «Теоретико-методологічне обґрунтування підходів до визначення ефективності податково-бюджетного регулювання розвитку аграрного сектору економіки» За результатами досліджень: узагальнено наявні підходи до визначення ефективності податковобюджетного регулювання розвитку аграрного сектору економіки в умовах трансформації інструментарію державної фінансової підтримки, що здійснювалась впродовж останніх років; наведено характеристику ключових параметрів механізму державної фінансової підтримки до і після відміни дії спеціального режиму справляння податку на додану вартість; 78


наведено комплексну оцінку наслідків трансформації механізму податково-бюджетного регулювання розвитку аграрного сектору економіки України та узагальнено ключові його недоліки, що обумовлені недостатньою ефективністю використовуваних програм підтримки; узагальнено зарубіжний досвід державної фінансової підтримки розвитку агропромислового виробництва та сільських територій в рамках САП ЄС та визначено напрями можливого його використання в Україні з метою підвищення ефективності вітчизняної моделі фіскального регулювання розвитку аграрного сектору економіки; опрацьовано та представлено на розгляд громадськості Концепцію реформування та розвитку оподаткування сільськогосподарських товаровиробників, яка спрямована на підвищення ефективності податкового регулювання розвитку агропромислового виробництва Україні. Етап 2018 року Теоретико-методологічне обґрунтування інституціональних засад податково-бюджетного регулювання розвитку аграрного сектору економіки Основні результати: узагальнено наявні підходи до інституціонального забезпечення податково-бюджетного регулювання розвитку аграрного сектору економіки в умовах трансформації інструментарію державної фінансової підтримки; обґрунтовано ключові параметри механізму державної фінансової підтримки сільськогосподарських товаровиробників в умовах відміни дії спеціальних режимів оподаткування; визначено ключові недоліки діючих бюджетних програм підтримки розвитку агропромислового виробництва в Україні, здійснено комплексну оцінку ефективності їх застосування; обґрунтовано Концепцію розвитку системи оподаткування сільськогосподарських товаровиробників, яка спрямована на підвищення ефективності податкового регулювання розвитку агропромислового виробництва Україні. узагальнено зарубіжний досвід державної фінансової підтримки розвитку агропромислового виробництва та сільських територій в рамках САП ЄС та визначено напрями можливого його використання в Україні з метою підвищення ефективності вітчизняної моделі фіскального регулювання розвитку аграрного сектору економіки. Етап 2019 року «Теоретико-методологічне обґрунтування моделей та інструментарію податково-бюджетного стимулювання структурних змін в аграрному секторі економіки» 79


Основні результати: - узагальнено наявні підходи до формування моделей податковобюджетного стимулювання структурних змін в аграрному секторі економіки в умовах трансформації інструментарію державної фінансової підтримки; - обґрунтовано ключові параметри формування інструментарію податково-бюджетного регулювання діяльності сільськогосподарських товаровиробників в умовах поетапної трансформації державної фінансової підтримки розвитку аграрного сектора економіки України; - узагальнено наявні недоліки діючих бюджетних програм підтримки розвитку агропромислового виробництва в Україні, зокрема програми здешевлення вартості кредитних ресурсів за рахунок виплати кредитної субсидії сільськогосподарським товаровиробникам; - опрацьовано напрями розвитку системи оподаткування сільськогосподарських товаровиробників, які забезпечать стимулювання структурних змін в аграрному секторі економіки; - узагальнено підходи до формування інструментарію податковобюджетного регулювання розвитку агропромислового виробництва та сільських територій відповідно до положень Директиви ЄС 1307/2013, яка визначає порядок здійснення прямих бюджетних виплат фермерським господарствам в контексті реалізації Спільної Аграрної Політики ЄС, та окреслено напрями гармонізації вітчизняного законодавства із загальноприйнятою в ЄС практикою. Етап 2020 року Теоретико-методологічне обґрунтування концептуальних засад податково-бюджетного регулювання розвитку аграрного сектору економіки з урахуванням aсquis ЄС. За результатами досліджень: - узагальнено теоретико-методологічні засади формування механізму податково-бюджетного стимулювання якісних структурних змін в аграрному секторі економіки; - здійснено комплексну наукову оцінку стану агропромислового виробництва та соціально-економічних наслідків застосування бюджетних важелів регулювання, що сформувались в Україні на сучасному етапі, зокрема через науковий супровід слухань Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики на тему «Концепція державної підтримки сільгоспвиробників в рамках реалізації аграрних реформ»; - розроблено концептуальні засади реформування системи податкового регулювання розвитку агропромислового виробництва, зокрема підготовлено проект Рекомендацій для Уряду «Економічні наслідки дочасного скасування «соєвих правок» за результатами 80


проведеного круглого столу; здійснено аналіз проєкту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо детінізації виробництва сільськогосподарської продукції» (реєстр № 3131 від 27.02.2020); - визначено шляхи та напрями удосконалення механізму бюджетної підтримки розвитку агропромислового виробництва з урахуванням acquis ЄС, зокрема через оцінку проекту «Про Фонд надання часткових гарантій по кредитних зобов’язаннях»; окреслення фактичних та очікуваних наслідків карантинних заходів та поширення CОVID-19 для аграрного сектора економіки України та ринку сільськогосподарської продукції в частині податкових послаблень та необхідних бюджетних виплат. 40.04.00.02.Ф. Теоретико-методологічне забезпечення інвестування розвитку аграрного сектору економіки та сільських територій, 0116U000162, термін виконання – 2016 – 2020 рр., керівник –Захарчук О.В., д.е.н., професор Етап 2016 року «Обґрунтування стратегічних напрямів і пріоритетів інвестицій у розвиток аграрного сектору економіки». Основні результати: розроблено проект концепції інвестування розвитку аграрного сектору економіки за стратегічними напрямами і пріоритетами. науково обґрунтовано пропозиції щодо формування інвестиційного забезпечення розвитку аграрного сектору економіки; розроблено поточний, середньостроковий і довгостроковий прогнози інвестицій на розвиток сільського господарства у 2016, 2020 і 2025 роках. Узагальнено методичні підходи до розробки дорожньої інвестиційної карти району. розкрито основні проблеми іноземного інвестування аграрного сектору економіки; обґрунтовано пропозиції щодо напрямів та перспектив залучення інвестицій в умовах євроінтеграційних процесів в аграрному секторі економіки. розроблено пропозиції щодо поліпшення умов інвестування та підвищення інвестиційної привабливості сільського господарства і сільських територій регіонів. удосконалено методичні підходи з організації моніторингу інвестицій у розвиток соціальної сфери села, узагальнено та систематизовано напрями капітальних вкладень у розрізі соціально81


побутових та соціально культурних напрямів їх спрямування, оцінено сучасний стан інвестиційного забезпечення розвитку сільських територій. Етап 2017 року «Обґрунтування засад формування інвестиційного забезпечення розвитку аграрного сектору економіки і сільських територій» За результатами досліджень: обґрунтовано пропозиції щодо поліпшення інвестиційного забезпечення аграрного сектору економіки, підготовлено розділ наукової доповіді, аналітичні матеріали. підготовлено поточні, коротко-, середньо- і довгострокові прогнози інвестиційного забезпечення розвитку аграрного сектору економіки. здійснено оцінки рівня інвестиційної привабливості сільського господарства регіонів на основі показників рівня доходності та ризику сільськогосподарського виробництва в 2010–2015 роках . розроблено пропозиції щодо підвищення рівня інвестиційної привабливості сільського господарства. підготовлено Рекомендації щодо розроблення Дорожньої інвестиційної карти аграрного району. обґрунтовано пропозиції щодо поліпшення умов інвестування інноваційного розвитку аграрного сектору економіки. Етап 2018 року «Обґрунтування напрямів залучення інвестицій, зокрема іноземних, у розвиток аграрного сектору економіки» Основні результати: обґрунтовано напрями та перспективи залучення капітальних інвестицій у розвиток аграрного сектору економіки; розроблено пропозиції щодо напрямів залучення інвестицій, у тому числі іноземних у розвиток аграрного сектору економіки, поліпшення інвестиційного клімату та підвищення рівня інвестиційної привабливості аграрного сектору економіки та сільських територій. Етап 2019 року «Обґрунтування напрямів підвищення інвестиційної привабливості регіонів» Основні результати:: розроблено короткостроковий прогноз інвестицій у сільське господарство; розроблено методичні підходи і зразковий інвестиційний проект закладки горіхового саду в селянському господарстві; обґрунтовано критерії оцінки інвестиційної привабливості сільського господарства регіонів; 82


розроблено пропозиції щодо покращення інвестиційної привабливості сільського господарства регіонів. Етап 2020 року. Обґрунтування напрямів підвищення ефективності інвестицій в аграрному секторі економіки За результатами досліджень: обґрунтовано прогноз інвестицій у сільське господарство; розроблено методичні підходи до оцінки ефективності інвестицій у сільське господарство; встановлено рейтинг регіонів України за ефективністю інвестицій у сільське господарство; розроблено напрями підвищення ефективності інвестицій в аграрному секторі економіки. 40.04.00.03.Ф. Теоретико-методологічні засади трансформації інституціональних основ бухгалтерського обліку та гармонізації звітності й аудиту в аграрному секторі економіки, 0116U000196, термін виконання – 2016 – 2020 рр., керівник – Бездушна Ю.С., к.е.н., с.н.с. Етап 2019 року «Формування теоретичних засад трансформації вітчизняного інституту бухгалтерського обліку до рівня розвинутих економік». Основні результати: розроблено стратегічні напрями формування та розвитку галузевої обліково-інформаційної політики, щопередбачають комплекс заходів спрямованих на забезпечення достовірного інформаційного представлення аграрної галузі. розроблені стратегічні напрями аудиторського супроводження аграрного підприємництва, що визначають головні проблеми відсутності належного аудиторсько-консалтингового супроводу діяльності аграрних підприємств та першочергові завдання для їх вирішення. розроблені концептуальні основи трансформації вітчизняного інституту бухгалтерського обліку в умовах євроінтеграційних процесів та децентралізації Етап 2017 року: Наукове забезпечення гармонізації галузевого обліку, звітності та аудиту в умовах світових інвестиційноінтеграційних процесів. Основні результати:: доповнено наукове забезпечення розвитку галузевих стандартів бухгалтерського обліку в умовах світових інтеграційних процесів; розроблено теоретико-методологічні засади гармонізації бухгалтерської звітності аграрних підприємств в контексті приведення до вимог директив ЄС; обґрунтовано концептуальні засади підвищення якості аудиту в аграрному секторі економіки; 83


запропоновано науково-методичне забезпечення розвитку бухгалтерського обліку на основі новітніх ІТ-технологій. Етап 2018 р. Розробка теоретико-методологічних основ обліково-оціночного та аудиторського забезпечення капіталізації аграрного бізнесу в умовах інноваційно-інвестиційних процесів Основні результати:: сформульовано теоретичні засади трансформації інститутів бухгалтерського обліку та аудиту, їх вплив на соціально-економічні процеси в Україні для формування пропозиції стосовно системи реформування національної економіки горманізованим з процесом імплементації європейського законодавства; обгрунтовано інформаційне та обліково-аналітичне забезпечення сталого розвитку аграрного підприємництва, зокрема: розроблено проект стандарту «Вимоги до обліку й звітності про сталий розвиток сільськогосподарських підприємств» із врахуванням їх розмірів; розроблено Методику інтегральної оцінки рівня сталого розвитку в сільському господарстві та її обліково-аналітичне забезпечення; розроблено Концепцію інформаційно-облікового забезпечення формування амортизаційної політики України, методологію звітної інформації про активи, амортизацію і інвестиції підприємств у контексті формування амортизаційної політики та нарощення власного інвестиційного капіталу запропоновано концептуальні основи аудиту фінансової інформації, методологію обґрунтування та формування професійних суджень аудитора, теоретико-методологічні основи системи забезпечення якості аудиту фінансової інформації; удосконалено організаційно-методологічні підходи до аналізу господарської діяльності сільськогосподарських підприємств; методологію оцінки фінансового стану підприємств та регламентне забезпечення аналізу сільськогосподарських підприємств для використання при виконанні завдань з аудиту та супутніх послуг. Етап 2019 року Наукові засади розвитку галузевого інституту професійних бухгалтерів та аудиторів. Основні результати:: проведено комплексну оцінку тенденцій розвитку галузевого інституту професійних бухгалтерів та аудиторів в Україні. Визначено місію інституту бухгалтерського обліку в капіталізації національного багатства України. розроблена модель та стратегія розбудови галузевого інституту професійних бухгалтерів та аудиторів в Україні 84


обґрунтовано облікову політику та методологію оцінки вартості сільськогосподарських земель у складі національного багатства України, проведено її апробацію в межах сільськогосподарських угідь України узагальнено досвід застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності та визначено напрями гармонізації бухгалтерської професії з інституціонально-правовою системою Європейського Союзу набули подальшого розвитку фундаментальні аспекти теорії, методології і практики обліково-аналітичного забезпечення сталого розвитку аграрного підприємництва набули подальшого розвитку фундаментальні аспекти теорії, методології та організації обліково-інформаційного забезпечення формування амортизаційної політики в аграрному секторі економіки України розроблене облікове забезпечення управління нематеріальними активами у науково-дослідних установах узагальнені тенденції розвитку галузевого інституту професійних бухгалтерів та аудиторів в Україні. Етап 2020 року «Теоретико-методологічні засади облікового забезпечення управління діяльністю аграрних підприємств» Основні результати: проведений аналіз обліково-інформаційного забезпечення управління в сільських територіальних громадах. Розроблені методологічні засади обліково-інформаційного забезпечення управління в сільських територіальних громадах; обґрунтовані інституціональні засади розвитку теорії і практики аудиту, визначено його роль у забезпеченні інформаційних потреб суспільства сформовані механізми реалізації функцій інституту аудиту та порядку узагальнення і формалізації результатів роботи аудитора; розроблені теоретико-методологічні засади обліково-аналітичного забезпечення управління діяльністю аграрних підприємств; набули подальшого розвитку теоретичні положення та стратегічні засади розвитку галузевого інституту професійних бухгалтерів та аудиторів в Україні; розвинуто теоретичні та методичні засади обліку та контролю оподаткування сільськогосподарських товаровиробників; запропоновано теоретико-методологічне обґрунтування бухгалтерського обліку та аналізу страхування сільськогосподарських підприємств.

85


40.04.00.04.Ф. Розробити теоретико-методологічні засади фінансово-кредитного забезпечення аграрного сектору економіки, 0116U000063, термін виконання – 2016 – 2020 рр., керівник – Лупенко Ю.О., д.е.н., професор, академік НААН Етап 2016 року – «Обґрунтування організаційно-економічних засад формування та розвитку національної системи фінансовокредитного забезпечення аграрного виробництва». Основні результати: розв’язано завдання стосовно формування та розвитку національної системи фінансово-кредитного забезпечення аграрного виробництва, теоретичного базису розробки інноваційних технологій кредитного забезпечення аграрного виробництва, формування ефективних фінансовоекономічних механізмів управління фінансовими ресурсами сільськогосподарських підприємств та узагальнення теоретикометодологічних основ розвитку системи агрострахування й формування нових страхових продуктів. запропоновано уточнення інтерпретації економічного змісту поняття «Національна система фінансово-кредитного забезпечення аграрного виробництва» на основі функціонального підходу як складну сукупність взаємопов’язаних та взаємодіючих кредитно-фінансових інститутів, зокрема державних та комерційних банківських установ, небанківських кредитних інститутів, фінансових інструментів, механізмів та процедур, орієнтованих на забезпечення фінансової діяльності аграрного товаровиробника, що створює умови для забезпечення процесу розширеного відтворювання. обґрунтована модель формування системи фінансової безпеки суб’єктів підприємництва в аграрній сфері має за мету запобігання кризовим явищам шляхом попередження негативних тенденцій у їх розвитку, нейтралізації проблемних питань поточної діяльності, що сприятиме забезпеченню ефективності та конкурентоспроможності суб’єктів підприємництва та шляхом оптимізації використання фінансових ресурсів. обґрунтовано доцільність вдосконалення законодавства через запровадження нормативно-правових актів з регулювання фінансової безпеки суб’єктів підприємництва, в галузях та прийняття за основу методики з єдиними підходами до їх діагностики з врахуванням галузевих особливостей. Крім того встановлено необхідність чіткої регламентації на державному рівні складові облікової політики, яка разом із фінансовою звітністю є джерелом інформаційної бази внутрішнього середовища, що використовується при управлінні фінансовою безпекою. 86


запропоновано стратегічні напрями посилення фінансової безпеки суб’єктів підприємництва в аграрній сфері шляхом формування належного рівня їх фінансового забезпечення, розвитку системи фінансової безпеки та вдосконалення державного регулювання, що завдяки використанню основних тактичних підходів, серед яких і застосування обліково-фінансових технологій, в основі яких відображення у звітності найбільш значущих активів сільськогосподарських підприємств, сприятиме через індикатори розвитку захисту їхніх пріоритетних інтересів та забезпеченню високого рівня інвестиційної привабливості, конкурентоспроможності та загалом фінансової безпеки підприємства. Етап 2017 року Наукові засади забезпечення управління фінансовими ресурсами сільськогосподарських підприємств. Основні результати: обґрунтовано необхідність формування і розвитку національної системи фінансово-кредитного забезпечення аграрного виробництва у контексті забезпечення високого рівня адаптивності до змін у зовнішньому економічному оточенні та внутрішньому фінансовоекономічному становищі, а також забезпечення стабільного економічного розвитку аграрного виробництва; здійснено функціонально-змістовне сегментування фінансовокредитної системи забезпечення аграрного виробництва; встановлено доцільність доповнення фінансової структури Національної системи фінансово-кредитного забезпечення аграрного виробництва її інституційно-функціональним структуруванням; обґрунтована в процесі досліджень модель формування системи фінансової безпеки суб’єктів підприємництва в аграрній сфері; обґрунтовано доцільність вдосконалення законодавства через запровадження нормативно-правових актів з регулювання фінансової безпеки суб’єктів підприємництва. Етап 2018 року «Розробка теоретико-методологічного базису фінансово-кредитної інфраструктури аграрного виробництва» Основні результати: узагальнено сучасного стан розвитку фінансово-кредитної інфраструктури аграрного виробництва з огляду на розвиненість банківського сектору вітчизняної економіки; здійснено оцінку рівня кредитного забезпечення сільгосптоваровиробників, узагальнено наявні проблеми чинної системи здешевлення кредитів для суб’єктів агропромислового виробництва; обґрунтовано напрями розвитку фінансово-кредитної інфраструктури аграрного виробництва, які забезпечать підвищення 87


рівня кредитного забезпечення сільгосптоваровиробників, зокрема за рахунок розвитку системи кредитної кооперації, вдосконалення механізмів функціонування альтернативних форм кредитного забезпечення, а також створення Фонду гарантування повернення банківських кредитів; визначено структурні особливості побудови ринку агрострахування в Україні, узагальнено причини, що стримують розвиток ринку агрострахування в Україні та систематизовано притаманні йому специфічні особливості, характерні для даного етапу розвитку аграрної галузі. - опрацьовано основні моделі державного регулювання розвитку системи страхового захисту в аграрному секторі економіки та запропоновано для використання модель приватно-державного партнерства, що дозволить, з одного боку мінімізувати державні витрати на підтримку розвитку агрострахування, а з іншого залишить за державою можливість виконання регулюючих функцій на ринку аграрного страхування. Етап 2019 року. Нові технології та інструменти агрострахування Основні результати: розкрито сучасний стан та проблеми агрострахування в Україні; окреслено межі та складові аграрного страхового ринку, шляхи його покращення та удосконалення; враховано необхідність державного регулювання цього ринку з залученням страхових компаній та сільгосптоваровиробників. Етап 2020 року «Теоретико-методологічні засади мікрокредитування та мікрофінансування аграрного виробництва» За результатами досліджень: проаналізовані теоретичні та інституційні основи мікрофінансування як специфічної форми кредитування аграрного виробництва; здійснена аналітична оцінка стану мікрофінансування аграрного виробництва в Україні; запропоновані рекомендації в напрямі регулювання подальшого розвитку аграрного виробництва в сфері мікрофінансування; обґрунтовано необхідність державної підтримки мікрокредитування сільського господарства; проаналізовано методологічний інструментарій мікрофінансових організацій у зарубіжній практиці щодо можливості його адаптації до аграрного виробництва в Україні;

88


сформульовані стратегічні орієнтири розвитку мікрокредитування та мікрофінансування аграрного виробництва в українському бізнессередовищі; розроблена стратегія моделювання фінансової системи в умовах партнерства банківського сектора з мікрофінансовими організаціями; запропоновані рекомендації в напрямі реалізації довгострокової програми мікрофінансування аграрного виробництва; розроблена Концепція та пропозиції щодо формування та функціонування системи мікрокредитування та мікрофінансування малого агробізнесу в Україні. Пошукові проєкти 2019-2020 р. 40.04.00.20.Пш. Науково-методичне забезпечення аудиту сільськогосподарських підприємств, 0119U001116 , термін виконання – 2019 – 2019 рр., керівник – Жук В.М., д.е.н., професор Основні результати: Проведена ідентифікація та наукове обґрунтування передумов розширення функцій аудиту. Розроблений методичний підхід до визначення предметної області аудиту. Визначено чинники, що впливають на розробку критеріїв оцінювання інформації під час аудиту в умовах сталого розвитку. Удосконалено модель оцінювання аудиторського ризику . Удосконалено процедурне забезпечення аудиту. Удосконалено методологію формування професійних суджень аудитора. Розроблено документальне забезпечення аудиту. Розроблено методику ідентифікації обставин та вибору способу модифікації думки аудитора за результатами аудиту. 40.04.00.21.Пш. Науково-методичне забезпечення обліку та аналізу процесів комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності в аграрній сфері. №ДР 0120U000063, термін виконання – 2020 р., керівник – Бездушна Ю.С., к.е.н., с.н.с. За результатами досліджень: розроблене науково-методичне забезпечення обліку та аналізу процесів комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності в аграрній сфері.

89


Прикладні проєкти 2016-2018 рр. 40.04.00.12.П; 0116U000137 «Розробити моделі та інструментарій оподаткування суб’єктів агропромислового виробництва в умовах припинення дії спеціальних режимів оподаткування»1. Етап 2016 р. «Моделювання наслідків скасування спеціальних режимів оподаткування сільгосппідприємств» Основні результати: здійснена науково-обґрунтована оцінка наслідків скасування спеціальних режимів оподаткування для сільгосппідприємств; опрацьовані варіанти подальшого розвитку механізму справляння ПДВ у сільському господарстві. Здійснена науково-обґрунтована оцінка наслідків скасування спеціальних режимів оподаткування для сільгосппідприємств. Етап 2017 року «Розробка моделей та інструментарію оподаткування доходів від сільськогосподарської діяльності» Основні результати: в рамках виконання річної тематики опрацьовано моделі та інструментарій оподаткування доходів від сільськогосподарської діяльності, зокрема підготовлено проект законодавчої ініціативи щодо фіскального стимулювання трансформації високотоварних особистих селянських господарств у підприємницькі структури на основі діяльності фізичної особи – підприємця; обґрунтовано, що найбільш прийнятним варіантом формування стимулюючого механізму оподаткування фізичних осіб - підприємців, що будуть реєструватись на базі високотоварних господарств населення, є той, що передбачатиме поширення на них умов оподаткування доходів, передбачених для сільгосппідприємств, тобто застосування четвертої групи єдиного податку із визначенням суми податкових зобов’язань в залежності від площі та вартісної оцінки використовуваних сільгоспугідь; опрацьовано пропозиції до законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств» (№6490 від 24.05.2017 р.). 1

НДР виконується у відділі фінансово-кредитної та податкової політики

90


Етап 2018 року «Розробка моделей та інструментарію оподаткування доходів від сільськогосподарської діяльності» Основні результати:: підготовлено науково-опрацьовані пропозиції щодо напрямів реформування механізму оподаткування операцій із постачання сільськогосподарської продукції з урахуванням acquis ЄС; опрацьовано систему заходів у сфері оподаткування та державної фінансової підтримки щодо стимулювання підприємницької трансформації високотоварних господарств населення шляхом створення для них сприятливих податкових умов для ведення ними сільськогосподарської діяльності; узагальнено acquis ЄС в частині формування механізму оподаткування дрібних сільгосптоваровиробників, що може бути впроваджена у вітчизняну практику оподаткування з метою імплементації вітчизняного податкового законодавства до acquis ЄС; обґрунтовано доцільність та опрацьовано зміст законодавчих ініціатив, направлених на стимулювання підприємницької трансформації високотоварних господарств населення; - узагальнено acquis ЄС в частині справляння податку на додану вартість при здійсненні операцій із постачання сільськогосподарської продукції, в тому числі й дрібними товаровиробниками; розроблено пропозиції щодо формування механізмів оподаткування доходів високотоварних господарств населення в режимах спрощеної системи оподаткування або оподаткування результатів індивідуальної трудової (сільськогосподарської) діяльності, а також справляння податку на додану вартість при здійсненні операцій із поставок сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки сімейними фермерськими господарствами. 40.04.00.13.П; 0116U000163 „Розробити методичні підходи та обґрунтувати типові інвестиційні проекти особистих селянських господарств і створюваних ними сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів”. Етап 2016 року «Обґрунтувати методичні підходи до оцінок тваринницьких інвестиційних проектів особистих селянських господарств» Основні результати: узагальнено методи оцінки інвестиційних проектів; обґрунтовано методичні підходи до оцінок тваринницьких інвестиційних проектів особистих селянських господарств (далі ОСГ), визначення оптимальних варіантів інвестицій, застосування методів аналізу та прогнозування грошових потоків при обґрунтуванні ефективності проекту, здійснення порівняльного аналізу переваг і недоліків методів оцінки доцільності інвестицій; 91


розроблено методичні підходи до оцінки внутрішнього інвестиційного потенціалу, побудовано класифікацію інвестиційних ризиків інвестиційних проектів та узагальнено основні методи оцінки тваринницьких інвестиційних проектів ОСГ. На прикладі конкретного господарства апробовано методичні підходи до оцінок тваринницьких інвестиційних проектів ОСГ; обґрунтовано пропозиції щодо застосування методичних підходів до оцінок тваринницьких інвестиційних проектів особистих селянських господарств. Етап 2017 року «Обґрунтувати методичні підходи до оцінок тваринницьких інвестиційних проектів особистих селянських господарств» Основні результати: оцінки особливостей та практики формування інноваційноінвестиційних проектів особистих селянських господарств. оцінки та вибір інновацій для їх використання при формуванні проектів з виробництва свинини у особистих селянських господарствах. зразковий інноваційно-інвестиційного проекту міні-свиноферми в особистому селянському господарстві. результати апробації зразкового інноваційно-інвестиційного проекту міні-свиноферми та обґрунтування масштабу його застосування. Етап 2018 року «Зразковий інвестиційно-інноваційний проект молочної ферми в особистому селянському господарстві. Методичні підходи до оцінок інвестиційних проектів по заготівлі молока з особистих селянських господарств» За результатами досліджень: обґрунтовано методичні підходи до оцінок інвестиційних проектів по заготівлі молока з особистих селянських господарств. розроблено зразковий інвестиційний проект створення молочарського виробничого сільськогосподарського кооперативу. 40.04.00.14.П; 0116U000195 «Розробка системи науковометодичного та інформаційно-консультаційного забезпечення діяльності економічних служб підприємств АПК». Етап 2016 року «Аналіз нормативно-правової бази з питань бухгалтерського обліку та звітності в сільському господарстві та стану інформаційно-консультаційного супроводження діяльності сільськогосподарських підприємств» Основні результати: підготовлено аналітичну записку щодо стану та тенденцій розвитку бухгалтерської звітності в сільському господарстві; 92


розроблені методичні рекомендації щодо складання звітності сільськогосподарськими підприємствами за 2015 рік. розроблено методику документування процесу аудиту в аграрних підприємствах. підготовлені методичні рекомендації з облікового забезпечення оподаткування в сільському господарстві. здійснено науковий супровід діяльності бухгалтерських служб через методичну підтримку функціонування бухгалтерського порталу «Облік і фінанси АПК». Етап 2017 року: Розробка методичних рекомендацій з облікового забезпечення управління витратами в умовах застосування міжнародних стандартів фінансової звітності. Основні результати: науково обґрунтовано класифікацію витрат у сільському господарстві в умовах застосування міжнародних стандартів фінансової звітності; розроблено уніфіковану методику розподілу непрямих витрат аграрних підприємств для цілей фінансового та управлінського обліку; удосконалено порядок калькулювання собівартості сільськогосподарської продукції (робіт, послуг) в умовах застосування альтернативних підходів до оцінки сільськогосподарської продукції та біологічних активів; розроблено методичні рекомендації з обліку витрат та калькулювання собівартості в сільськогосподарських підприємствах в умовах застосування МСФЗ. Етап 2018 року «Розробка методичних рекомендацій з облікового забезпечення земельних відносин, інвестиційної привабливості аграрних підприємств. Посилення методичного та інформаційного забезпечення діяльності підприємств аграрного сектору економіки через бухгалтерський портал «Облік і фінанси АПК»» Основні результати: розроблено методичні рекомендації з аналізу господарської діяльності сільськогосподарських підприємств розроблено методичні рекомендації з облікового забезпечення земельних відносин в аграрному секторі економіки України розроблено методичні рекомендації з облікового забезпечення інвестиційної привабливості аграрних підприємств. проведено методичний та інформаційний супровід діяльності підприємств аграрного сектору економіки через бухгалтерський портал «Облік і фінанси АПК» 93


40.04.00.15.П; 0116U000064 «Розробка системи мікрокредитування особистих селянських та малих фермерських господарств». Етап 2016 року «Теоретико-методологічні засади мікрокредитування сільськогосподарських підприємств та особистих селянських господарств» Основні результати: обґрунтовано теоретико-методологічні засади та стратегічні напрями формування і розвитку системи мікрокредитування; умотивовано концептуальні основи розвитку мікрокредитування у сільській місцевості, що окреслюються конститутивними завданнями, які покликані забезпечити зміцнення зв’язків у фінансовому просторі та підвищенню довіри економічних суб’єктів до кредитних інституцій, держави та один до одного; розроблено модель мікрокредитування сільськогосподарських товаровиробників. Етап 2017 року «Обґрунтування організаційно-економічних засад формування та розвитку мікрокредитування сільськогосподарських підприємств та особистих селянських господарств» Основні результати: умотивовано концептуальні основи розвитку мікрокредитування у сільській місцевості, що окреслюються конститутивними завданнями, які покликані забезпечити зміцнення зв’язків у фінансовому просторі та підвищенню довіри економічних суб’єктів до кредитних інституцій, держави та один до одного; розроблено модель мікрокредитування сільськогосподарських товаровиробників; встановлено найбільш типові ознаки та основні (базові) принципи мікрокредитування; аргументовано переваги фінансового регулювання страхового ринку за допомогою мікрострахування на засадах державно-приватного партнерства порівняно із традиційними системами соціального забезпечення. Етап 2018 року «Розробка методичних рекомендацій та практичних схем формування системи мікрокредитування сільськогосподарських підприємств та особистих селянських господарств» Основні результати: узагальнено організаційно-економічні засади формування та розвитку системи мікрокредитування у сільському господарстві, 94


визначено рівень покриття потреби у фінансуванні суб’єктів малого аграрного підприємництва; визначено стан фінансового ринку та його мікрокредитні продукти: мікрокредитні програми комерційних банків, кредитних спілок, страховиків та інших суб’єктів фінансового ринку; розкрито роль державної підтримки мікрокредитування сільського господарства через бюджетні програми компенсації кредитної ставки, компенсацію придбання вітчизняної техніки та програми лізингу для сільгоспвиробників, кредитну підтримку фермерських господарств та обслуговуючих кооперативів та інші програми мікрофінансування; узагальнено тенденції розвитку системи мікрокредитування сільськогосподарських товаровиробників в Україні та у світі; сформовано методичні підходи до організації мікрокредитування сільськогосподарських товаровиробників різних організаційних форм на базі яких розроблено Методичні рекомендації з формування системи мікрокредитування малого аграрного підприємництва. Прикладні проєкти 2019-2020 рр. 40.04.00.17.П. 0119U002519; Розробити механізми фіскального стимулювання підприємницької трансформації господарств населення, термін виконання – 2019 – 2020 рр., керівник – Тулуш Л.Д., к.е.н., с.н.с. Етап 2019 року: Обґрунтувати напрями та інструментарій фіскального стимулювання підприємницької трансформації господарств населення Основні результати: - опрацьовано механізм податково-бюджетного регулювання розвитку високотоварних господарств населення, який би забезпечив їх поетапну трансформацію в суб’єкти підприємництва та функціонування в системі повноцінних державних фінансових відносин. узагальнено соціально-економічні наслідки діяльності високотоварних господарств населення у нинішньому їх статусі, обґрунтовано переважання негативних аспектів нинішньої моделі функціонування таких господарств як для самих господарських одиниць, так і для держави та місцевих громад, розміщених на сільських територіях. окреслено коло наявних проблем, що перешкоджають збалансованому розвитку високотоварних господарств населення, стримують формування на їх базі європейського типу фермерства; визначено наявні тенденції, притаманні сільськогосподарській діяльності господарств населення. 95


узагальнено методичні підходи до визначення частини господарств населення, для яких трансформація у суб’єкти підприємництва є економічно доцільною; запропоновано підходи до визначення кількості потенційно можливих суб’єктів підприємництва, які можуть бути зареєстрованими на базі високотоварних господарств населення, на основі оцінювання доходності різних напрямів сільськогосподарської діяльності опрацьовано методичні засади формування механізму фінансового стимулювання трансформації високотоварних господарств населення у суб’єкти підприємництва, визначено ключові його складові та особливості їх застосування з метою досягнення максимального ефекту. запропоновано варіанти фіскального стимулювання трансформації частини господарств населення у суб’єкти підприємництва, здійснено оцінку їх можливого податкового навантаження та визначено орієнтовні обсяги державної фінансової підтримки, яка необхідна для належного стимулювання відповідних процесів. Етап 2020 року Розробити механізм фіскального стимулювання підприємницької трансформації господарств населення За результатами досліджень: визначено критерії уточнення суб’єктного складу платників податків із числа сільськогосподарських товаровиробників з метою запровадження для кожної із сформованих груп (категорій) унікальних умов оподаткування та режимів державної фінансової підтримки; запропоновано диференційовані механізми та інструментарій оподаткування та бюджетного фінансування діяльності сільськогосподарських товаровиробників з урахуванням опрацьованих критеріїв їх групування; надано пропозиції Уряду щодо Концепції розвитку сімейного фермерства на період 2020-2030 рр.; напрацьовано заходи щодо удосконалення механізму справляння універсального акцизу у сфері сільськогосподарського виробництва та фіскального стимулювання створення на базі високотоварних господарств населення суб’єктів господарювання; розроблено механізм фіскального стимулювання підприємницької трансформації господарств населення, проведено оцінювання можливого податкового навантаження на новостворених суб’єктів господарювання з числа високотоварних господарств населення. 96


40.04.00.18.П. Розробити методичні рекомендації щодо вдосконалення обліково-інформаційного забезпечення сільськогосподарських підприємств та сільських територій, 0119U001115, термін виконання – 2019 – 2020 рр., керівник – Бездушна Ю.С., к.е.н., с.н.с. Етап 2019 року «Розробка методичних рекомендацій з облікового забезпечення земельних відносин, інвестиційної привабливості аграрних підприємств. Посилення методичного та інформаційного забезпечення діяльності підприємств аграрного сектору економіки через бухгалтерський портал «Облік і фінанси АПК» Розробка методичних рекомендацій з інвентаризації активів та потенціалу сільських територіальних громад» За результатами досліджень: розроблено методичні рекомендації з інвентаризації активів та потенціалу сільських територіальних громад удосконалено облікове забезпечення оподаткування сільськогосподарських підприємств з урахуванням вимог нормативного забезпечення прийнятого у 2019 році. розроблено облікове забезпечення та методику контролю операцій збору урожаю на сільськогосподарських підприємствах з урахуванням норм чинного законодавства. науково-методичне та інформаційне супроводження діяльності підприємств АПК через функціонування бухгалтерського порталу та онлайн консультаційного центру. Етап 2020 року « Розробка методичного забезпечення обліку та оподаткування сільськогосподарських підприємств. Інформаційно-методичне та консультаційне супроводження обліково-фінансових служб сільськогосподарських підприємств через бухгалтерський інтернет-портал «Облік і фінанси АПК»» Основні результати: розроблені методичні рекомендації з підготовки фінансової та статистичної звітності сільськогосподарських підприємств; розроблене облікове забезпечення та проведений відповідний супровід сільськогосподарських підприємств з питань запровадження малої податкової реформи; обґрунтовані особливості та розроблені відповідне методичне та організаційне забезпечення бухгалтерського обліку та оподаткування агропідприємств в умовах карантину; розроблено порядок контролю ефективності системи оподаткування та методику аналізу податкового навантаження сільськогосподарських підприємств 97


створена система науково-методичного та інформаційного супроводження діяльності підприємств АПК через функціонування бухгалтерського порталу «Облік і фінанси АПК» та онлайн консультаційного центру; наукове та організаційне забезпечення підготовки професійного періодичного видання «Облік і фінанси». ТДВ «Інститут обліку і фінансів» 40.04.00.05.Ф. Науково-методологічні засади формування корпоративних фінансів вітчизняних підприємств на зарубіжних фінансових ринках, 0115U007167, термін виконання – 2016 – 2020 рр., керівник –Виговська Н.Г., д.е.н. Етап 2016року: проаналізовано сучасний стан залучення фінансових ресурсів в АПК за рахунок зарубіжних фінансових ринків; обґрунтовано теоретико-методологічні підходи до формування фінансових ресурсів підприємств агропродовольчого комплексу за рахунок первинного розміщення акцій (ІРО) та торгівлі цінними паперами на міжнародних фондових біржах (Лондон, Варшава); підготовлено пропозиції до змін чинного законодавства в частині сприяння формуванню малими та середніми підприємствами АПК корпоративних фінансів на ІРО. Етап 2017 року: аналіз актуальних вимог, що висуваються Лондонською (LSE) та Варшавською (WSE) фондовими біржами до розміщення цінних паперів та здійснення торгівлі корпоративними правами. Етап 2018 року: досліджувалися питання формування суб'єктами господарювання в сільськогосподарській галузі порівняльної інформації про фінансовий стан та результати діяльності за вимогами міжнародних стандартів, що є істотною умовою отримання фінансування на фондових біржах. Результатом дослідження стали висновки щодо обов'язковості та добровільності формування такої інформації різними за розміром підприємствами аграрного сектору. Етап 2019 року: досліджувалися питання формування суб'єктами господарювання в сільськогосподарській галузі порівняльної інформації про фінансовий стан та результати діяльності за вимогами міжнародних стандартів, що є істотною умовою отримання фінансування на фондових біржах. Етап 2020 року: сформовано науково обґрунтований механізм доступу до фінансових ресурсів на зарубіжних фондових ринках; запропоновано методичний 98


підхід до розробки концепції забезпечення фінансової безпеки аграрних формувань в умовах обмежених фінансових ресурсів вітчизняного фондового ринку; запропонований методичний підхід для досягнення фінансової безпеки в середовищі корпоративного управління, використання якого забезпечує сталий захист збалансованих фінансових потреб і умов ефективного використання фінансових ресурсів; запропоновано науково обґрунтований механізм доступу до фінансових ресурсів на зарубіжних фондових ринках; розроблено рекомендації з формування підприємствами АПК корпоративних фінансів за рахунок ІРО; запропоновано методичний підхід досягнення фінансової безпеки в середовищі корпоративного управління; розроблено методичні підходи до оцінки управління параметрами і збільшення рівня капіталізації аграрних формувань. 40.04.00.07.Ф. Науково-методологічне та організаційнометодичне забезпечення розбудови внутрішнього аудиту для створення належного інституційного середовища залучення фінансових ресурсів в аграрну галузь, 0115U007168, термін виконання – 2016 – 2020 рр., керівник –Жук В.М.,д.е.н., професор Етап 2016року: проаналізовано сучасний стан та перспективи розвитку внутрішнього аудиту в аграрній галузі; досліджено методологічні підходи до підвищення ефективності функціонування підприємств агропродовольчого комплексу за рахунок впровадження системи внутрішнього аудиту та підвищення дієвості внутрішнього контролю, що сприятиме підвищенню довіри користувачів до фінансової звітності та посиленню інвестиційної привабливості підприємств; запропоновано наукові підходи до формування підприємствами агропродовольчого комплексу системи внутрішнього аудиту; сформовано пропозиції до змін чинного законодавства в частині сприяння формуванню Концепції розбудови внутрішнього аудиту аграрної галузі. Етап 2017 року: Проект Положення про службу внутрішнього аудиту в системі Міністерства аграрної політики та продовольства України; Проект Положення про службу внутрішнього аудиту в системі Національної академії аграрних наук України.

99


Етап 2018 року: розроблено методичні підходи до оцінки та комерційного використання інноваційної продукції в АПК. Регламентація цих методик визначає кроки внутрішнього аудиту інноваційної продукції. Етап 2019 року: удосконалено методичні підходи до оцінки та комерційного використання інноваційної продукції в АПК та внутрішнього аудиту інноваційної продукції. Етап 2020 року: обґрунтовано науково-методологічний підхід до документальної фіксації суттєвості відхилень, встановлених при внутрішньому аудиті. Розроблено пакет робочих документів для фіксації аудиторських процедур за всією вертикаллю внутрішнього аудиту. 40.04.00.10.Ф. Методологічні та методичні засади підвищення якості та потенціалу облікової інформації у формуванні професійної компетентності працівників обліковофінансових служб, 0115U007166, термін виконання – 2016 – 2020 рр., керівник – Попко Є.Ю., к.е.н. Етап 2016року: проаналізовано сучасний рівень якості облікової інформації та реалізації її потенціалу користувачами (власниками, галузевим управлінням, інвесторами); запропоновано наукові підходи до підвищення якості облікової інформації та посилення можливостей реалізації її потенціалу; розроблено напрями розвитку консалтингової підтримки обліковофінансових служб суб’єктів аграрного бізнесу; Розглянуто можливості створення відкритих інформаційнодовідкових баз даних з питань ведення обліку та складання звітності. Етап 2017 року: Методологічні та методичні засади підвищення якості та потенціалу облікової інформації у формуванні професійної компетентності працівників обліково-фінансових служб (Товариство з додатковою відповідальністю «Інститут обліку і фінансів») - оцінка міжнародних стандартів освіти професійних бухгалтерів; аналіз стандартів оцінки рівня компетентності персоналу. Етап 2018 року: запропоновано удосконалення відображення у фінансовій звітності біологічних активів та операцій із ними, а також досліджено вплив розподілу сільськогосподарських підприємств на малі, середні і великі на порядок подання звітності ними. 100


Етап 2019 року: удосконалено методичні засади підвищення кваліфікації та професійної компетентності бухгалтерів с.-г. підприємств в частині підготовки не фінансової звітності. Етап 2020 року: розроблено методологічні та методичні засади підвищення кваліфікації та сертифікації працівників обліково-фінансових служб агропромислових підприємств на основі МСФЗ з урахуванням міжнародних принципів та стандартів освіти, затверджених Міжнародною федерацією бухгалтерів. Інститут кормів та сільського господарства Поділля НААН 40.04.00.06.Ф. Інвестиційне забезпечення розвитку товарного виробництва кормів, 0116U003251, термін виконання – 2016 – 2020 рр., керівник –Спринчук Н.А., к.е.н., с.н.с. Етап 2016року: встановлено фактори перетворення продукції кормовиробництва у товар, галузеву структуру інвестиційного забезпечення товарного кормо виробництва; розроблено методику оцінки обсягів інвестиційного забезпечення розвитку товарного кормовиробництва. За проведеними розрахунками інвестування у товарне виробництво кормів склало 835,6 млн. грн., з них: інвестиції у товарне виробництво фуражного зерна - 831 млн. грн., у товарне виробництво грубих і соковитих кормів –3,9 млн. грн. Обсяг інвестицій у транспортне забезпечення товарного кормовиробництва – 345,9 млн. грн.; запропоновано шляхи покращення інвестиційного забезпечення розвитку товарного кормовиробництва, здійснено оцінку перспектив залучення інвестицій у кормовиробництво. Етап 2017 року: розроблено «Методологічні положення щодо обґрунтування потреби інвестицій на створення товарного кормовиробництва у фермерських господарствах»; визначено оптимальні об’єми товарного кормовиробництва на рівні фермерського господарства; запропоновано найбільш оптимальну структуру посівів залежно від спеціалізації фермерських господарств на рослинництві чи тваринництві; запропоновано методику розрахунку необхідного обсягу інвестицій для товарного кормо виробництва. Етап 2018 року: розроблено алгоритм розрахунку ефективності інвестицій у розвиток кормовиробництва, як синтетичної галузі. 101


з’ясовано сучаний стан її розвитку. В даному дослідженні кормовиробництво розгянуте, як синтетична галузь, а корми як товар. Щодо перспектив розвитку товарного кормовиробництва, розглянуто сучасні моделі технологій заготівлі кормів, їх консервування, упаковування тощо. сформовано потребу в технічних засобах та обладнанні, укриттях та сховищах, здійснено відповідні розрахунки, в розрахунку на 1000 га вона становить – 839,08 тис. гривень. розроблено методичні домінанти щодо визначення ефективності інвестиційни витрат товарного виробництва кормів. Етап 2019 року: Поглиблено теоретичні основи ефективних напрямів розвитку товарного кормовиробництва, з’ясовано економічну сутність та особливості формування інвестиційного портфелю розвитку товарного кормовиробництва; здійснено аналіз інвестиційної привабливості галузі. Етап 2020 року: розроблено та сформовано у брошуру «Напрями інвестування товарного виробництва кормів з урахуванням досвіду високорозвинених країн світу з метою застосування в Україні». В ній: з’ясовано економічну сутність та особливості формування інвестиційного портфелю розвитку товарного кормовиробництва, здійснено аналіз інвестиційної привабливості галузі товарного кормовиробництва в Україні. За проведеними розрахунками, обсяг інвестування товарного кормовиробництва в 2018 році зменшився на 644,7 тис. гривень або на 32% у порівнянні з попереднім роком. Встановлено, що галузь потребує державної підтримки у вигляді субсидій, дотацій, податкових пільг, формування ефективної цінової, фінансової, кредитної та бюджетної політики тощо. Досліджено досвід високорозвинених країн світу функціонування та розвитку товарного кормо виробництва. Інститут сільського господарства Західного Полісся НААН 40.04.00.08.Ф. Інвестиційне забезпечення розвитку виробництва продукції скотарства, 0116U001288, термін виконання – 2016 – 2020 рр., керівник –Лук’яник М.М., к.е.н. Етап 2016року: узагальнено теоретичні засади інвестиційного забезпечення розвитку виробництва продукції скотарства; узагальнено погляди на економічну сутність інвестиційного забезпечення виробництва продукції скотарства та вивчено його особливості, узагальнено інституціональні аспекти та досвід державної підтримки виробництва продукції скотарства; 102


встановлено, що інвестиційне забезпечення скотарства має особливості, до яких можна віднести: використання у виробничому процесі біологічних активів – тварин, рослин і землі; залежність виробництва від природно-кліматичних умов; значно вищий рівень ризиків, у порівнянні з іншими галузями. Етап 2017 року: обґрунтовано теоретичні та методичні підходи інвестиційного забезпечення розвитку виробництва продукції скотарства. Етап 2018 року: проаналізовано сучасні тенденції на ринку продукції скотарства; узагальнено регіональні особливостей інвестиційних процесів в скотарстві. встановлено, що існуюча система державної підтримки в Україні недосконала та незбалансована по роках. Її розмір один з найнижчих серед країн ОЕСР і не відповідає тій ролі, яку відіграє в сучасних умовах сільське господарство в економіці держави. Етап 2019 року: здійснено пошук джерел та форм інвестиційного забезпечення виробництва продукції скотарства. Проаналізовано іноземний досвід та вітчизняну специфіку державної підтримки галузі скотарства. Етап 2020 року: здійснено розробку науково обґрунтованих пропозицій та практичних рекомендацій з інвестиційного забезпечення розвитку виробництва продукції скотарства шляхом узагальнення теоретичних та методичних засад інвестиційного забезпечення розвитку виробництва продукції скотарства, проведення аналізу сучасного стану інвестиційного забезпечення та державної підтримки галузі, обґрунтування шляхів її інноваційного розвитку. Інститут садівництва НААН 40.04.00.09.Ф. Інвестиційне забезпечення розвитку промислового садівництва: теорія та методика, 0116U000638, термін виконання – 2016 – 2020 рр., керівник – Барабаш Л.О., к.е.н., с.н.с. Етап 2016року: досліджено теоретичні засади інвестиційного забезпечення промислового садівництва. Розкрито сутність поняття «інвестиційне забезпечення промислового садівництва»; проаналізовано та систематизовано методичні підходи до його оцінки; визначено основні складові комплексного аналізу інвестиційного забезпечення: оцінка потреби в інвестиційних ресурсах, їх обсяги та 103


динаміка, відповідність наявних інвестицій потребам, ефективність інвестицій, структура інвестиційних джерел та напрямів використання інвестицій; обґрунтовано напрями оцінки інвестиційного забезпечення в садівництві, зокрема джерела інвестування; об’єкти інвестування; інноваційна спрямованість інвестицій; проаналізовано сучасний стан розвитку галузі, відтворення садів і ягідників, проблеми та перспективи залучення інвестицій у виробництво плодово-ягідної продукції; обґрунтовано пропозиції щодо інвестиційного забезпечення розвитку промислового садівництва. Етап 2017 року: досліджено теоретичні засади нормування інвестицій в садівництві; розкрито сутність понять «норми», «нормативи». Визначено основні вимоги до нормативної бази в сучасних умовах; проаналізовано методичні підходи до нормування; досліджено сучасний стан розвитку садівництва, відтворення садів і ягідників, проблеми та перспективи інвестиційного забезпечення галузі; обґрунтовано методичні підходи до нормування інвестицій на створення плодових і ягідних насаджень, розроблено нормативи інвестицій та прогноз їх потреби. Етап 2018 року: досліджено теоретичні та методичні засади формування стратегії інвестиційного забезпечення садівництва; розкрито сутність поняття «інвестиційна стратегія»; розглянуто особливості функціонування садівництва, визначено мету і цілі даної стратегії для галузі; досліджено сучасні тенденції розвитку садівництва, стан відтворення садів і ягідників, проблеми та перспективи інвестиційного забезпечення галузі; обґрунтовано необхідність активізації інноваційної складової розвитку плодовиробництва та його інвестиційного забезпечення; обґрунтовано методичні підходи до формування стратегії інвестиційного забезпечення садівництва, що передбачає концентрацію ресурсів садівницьких підприємств та нарощування виробничого потенціалу; запропоновано формувати стратегію інвестиційного забезпечення у вигляді єдиної інтегрованої системи, яка включає в себе економічний,

104


інституційний, нормативно-правовий, інформаційний аспекти, що пов'язані між собою критерієм досягнення головної мети; розроблено нормативи інвестицій та прогноз їх потреби на створення плодових і ягідних насаджень. Етап 2019 року: досліджено теоретичні та методичні засади формування джерел інвестицій в садівництві. проаналізовано сучасні тенденції та проблеми функціонування промислового садівництва, його регіональні відмінності, стан відтворення садів і ягідників, інвестиційне забезпечення. Етап 2020 року: досліджено теоретичні засади інвестиційного забезпечення промислового садівництва, проаналізовано та систематизовано методичні підходи до його оцінки. Обґрунтовано методичні підходи до нормування інвестицій на створення плодових і ягідних насаджень. Обґрунтовано методичні підходи та розроблено стратегію інвестиційного забезпечення садівництва, що передбачає концентрацію ресурсів садівницьких підприємств та нарощування виробничого потенціалу. Розроблено пропозиції щодо інвестиційного забезпечення промислового садівництва з визначенням його джерел і напрямів; розроблено методичні підходи до оцінки ефективності інвестицій в промисловому садівництві на основі дисконтування грошового потоку, що ґрунтуються на фундаментальній концепції сучасної фінансової теорії зміни вартості грошей у часі. Розроблено інвестиційний проект на створення ягідних насаджень. Розроблено нормативи інвестицій та прогноз їх потреби. Донецька державна сільськогосподарська дослідна станція НААН 40.04.00.19.П. Розробити наукові засади і методичний інструментарій щодо облікового відображення та управління вартістю нематеріальних активів підприємств аграрного сектору економіки України, 0119U100123, термін виконання – 2019 – 2020 рр., керівник – Чугрій Н.А. Етап 2019 року: обґрунтовано та поглиблено теоретико-методичні положення облікового відображення та управління нематеріальними активами підприємств аграрної сфери: 105


Етап 2020 року: уточнено зміст понять «нематеріальні активи», «інтелектуальний капітал», «інтелектуальна власність». Взаємозв’язок досліджуваних дефініцій виявляється в процесі трансформації знань в інтелектуальний продукт, який після оформлення охоронних документів набуває статусу об’єктів права інтелектуальної власності. розглянуто основні критерії визнання нематеріальних активів в обліку та здійснено порівняльний аналіз їхніх трактувань згідно міжнародної та вітчизняної облікової практики та нормативноправового законодавства. доведено, що від ефективного управління нематеріальними активами залежить правильність їх облікового відображення, що впливає на прийняття управлінських рішень. Зосереджено увагу на основних заходах, які сприятимуть становленню ефективної системи управління: своєчасна реєстрація нематеріальних активів, постановка на баланс, відображення у звітності, забезпечення достовірної оцінки, посилення контролю за використанням нематеріальних активів, застосування інструментів аналізу ефективності використання нематеріальних активів. удосконалено класифікацію нематеріальних активів, яка відрізняється ґрунтовністю, системністю, максимальним охопленням усіх можливих об’єктів нематеріальних активів за їх характеристиками та призначенням.. розроблено класифікацію нематеріальних активів за об’єктами, в якій враховані галузева специфіка, технологічні особливості створення нематеріальних активів. Запропонована класифікація виступає передумовою розширення номенклатури рахунків бухгалтерського обліку, сприяє більш ґрунтовному та системному накопиченню облікової інформації щодо нематеріальних активів. визначено основні тенденції відображення нематеріальних активів у науково-дослідних установах та підприємствах аграрної сфери. Встановлено, що тільки 35 % від всієї сукупності нематеріальних активів, на які науково-дослідна установа має охоронні документи та які використовуються в діяльності, відображені в балансі. Низький рівень відображення нематеріальних активів пов'язаний з недостатньою змістовністю методичного забезпечення обліку нематеріальних активів.

106


Підп. до друку 22.01.2021. Формат 60  84/16. Папір офсетний. Ум. друк. арк. 6,75. Обл.-вид. арк. 5,6. Наклад 100 пр. Зам. 8. Видання та друк – Національний науковий центр “Інститут аграрної економіки” 03127, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 10. Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 2065 від 18.01. 2005 р. 107


108