Каталог виставки "Бертольт Брехт" by Nika Boyko

Staatliche Iwan-Franko-Universität Zhytomyr Forschungsinstitut “Dramaturgie” — Brecht-Zentrum

Der Ausstellungskatalog

BERTOLT BRECHT — GEBOREN IN AUGSBURG, ANGEKOMMEN IN DER GANZEN WELT, BEHEIMATET IN ZHYTOMYR

herausgegeben von Mykola Lipisivitskyi, Jürgen Hillesheim, Karoline Sprenger gefördert von dem Department für Kultur und Tourismus der Gebietsadministration Zhytomyr

Zhytomyr Verlag O.O. Yevenok 2018

Житомирський державний університет імені Івана Франка НДІ “Драматургія” Брехт-Центр

Каталог виставки

БЕРТОЛЬТ БРЕХТ — НАРОДЖЕНИЙ В АУГСБУРЗІ, ЗНАНИЙ У ВСЬОМУ СВІТІ, УКОРІНЕНИЙ В ЖИТОМИРІ

видано Миколою Ліпісівіцьким, Юргеном Гілесгаймом, Кароліною Шпренгер за підтримки Управління культури та туризму Житомирської обласної державної адміністрації

Житомир Видавець О. О. Євенок 2018

УДК 82.09 : 821.112.2 Б 52 Autoren: Dr. Larysa Fedorenko, Staatliche Iwan-Franko-Universität Zhytomyr [L.F.] Prof. Dr. Prof. h.c. Jürgen Hillesheim, Brecht-Forschungsstätte Augsburg, Universität Augsburg [J.H.] Dr. Mykola Lipisivitskyi, Staatliche Iwan-Franko-Universität Zhytomyr [M.L.] Richard Pickhardt, Universität Augsburg [R.P.] Dr., Dr. h. c. Karoline Sprenger, Universität Augsburg [K.S.] Dr. Svitlana Sokolovska, Staatliche Iwan-Franko-Universität Zhytomyr [S.S.] Автори: Д-р Лариса Федоренко, Житомирський державний університет імені Івана Франка [L.F.] Проф., д-р Юрген Гілесгайм, Брехтівський науково-дослідний центр м. Аугсбург, Університет Аугсбург [J.H.] Д-р Микола Ліпісівіцький, Житомирський державний університет імені Івана Франка [M.L.] Ріхард Пікхардт, Університет Аугсбург [R.P.] Д-р Світлана Соколовська, Житомирський державний університет імені Івана Франка [S.S.]

Бертольт Брехт — народжений в Аугсбурзі, знаний у всьому Б 52 світі, укорінений в Житомирі : каталог виставки / Федоренко Л., Гілесгайм Ю., Ліпісівіцький М. — Житомир : Видавець О. О. Євенок, 2018. — 124 с. : портр., іл. ISBN УДК 82.09 : 821.112.2

Die Fotos der Exponate von Oxana Borkovska und Tetiana Zakaluzhna Фото експонатів — Оксана Борковська і Тетяна Закалюжна

ISBN

«Брехт Центр» НДІ «Драматургія» щиро дякує пані Беате Йеске, пану д-ру Ердмуту Віцислі, пану д-ру Збігнєву Фелішевському, пану д-ру Кшиштофу Дуді пану проф., д-ру Юргену Гілесгайму і пані д-ру Кароліні Гілесгайм

Das Brecht-Zentrum des Forschungsinstituts “Dramaturgie” bedankt sich herzlich bei Frau Beate Jeske, Herrn Dr. Erdmut Wizisla, Herrn Dr. hab. Zbigniew Felishewski, Herrn Dr. Krzysztof Duda, Herrn Prof., Dr., Prof. h. c. Jürgen Hillesheim und Frau Dr., Dr. h. c. Karoline Hillesheim

Grusswort Der Titel der Ausstellung “Bertolt Brecht — geboren in Augsburg, angekommen in der ganzen Welt, beheimatet in Zhytomyr” beschreibt den Grundgedanken des Projektes sowie das Grundwesen des Brecht-Zentruns an der Saatlichen Iwan-Franko-Universität sehr treffend aus. Und ich möchte zuerst einen herzlichen Dank an unsere Partner und Freunde aus Augsburg: an Herrn Prof., Dr., Prof. h. c. Jürgen Hillesheim und Frau Dr. Karoline Sprenger, äußern, die nicht nur Mirveranstalter der Ausstellung und die Mirherausgeber dieses Katalogs sind, sondern auch die Tätigkeit des Brecht-Zentrums in Zhytomyr umfassend und entscheidend unterstützen und aktiv mitgestalten. Die Ausstellung bildet einen wichtigen Meilenstein in der kurzen, aber recht intensiven Geschichte des Brecht-Zentrums. Zehn Jahre des Bestehens des Brecht-Zentrums sind zugleich nur ein Teil der äußerst produktiven wissenschaftlichen Laufbahn seines Gründers und unserer unangefochtenen Autorität in der ukrainischen Brecht-Forschung — Prof. Dr. Olexandr Chyrkov, der auch die Idee dieser Ausstellung wesentlich mitgebestimmt hat. Die Ausstellung zu Leben und Werk von Bertolt Brecht bahnt neue Wege nicht nur für die Brecht-Forschung in Zhytomyr, sondern auch für die Literaturwissenschaft in der Ukraine überhaupt und erprobt manche neue Formen der Forschungsarbeit, welche die Ergebnisse der sonst kaum wahrnehmbaren Arbeit der Philologen für breite Öffentlichkeit sichtbar macht. Dieses Projekt des Brecht-Zentrums entspricht zugleich manchen hoch aktuellen wissenschaftlichen Tendenzen, die in diesem Fall aber nicht nur als etwas von oben Aufgezwungenes geduldet wurden, sondern das eigentliche Wesen des Vorhabens darstellen und für seine Realisierung unentbehrlich sind. Diese Ausstellung zeigt, welche Rolle die interdisziplinären Beziehungen heute wirklich spielen. Neben den literatur— und übersetzungswissenschaftlichen Dimensionen sind die geschichts— und kulturwissenschaftlichen sowie künstlerischen zu einem nicht mehr wegzudenkenden Bestandteil des Gesamtkonzepts geworden, das auch ausserhalb der Theorie mehrfach eine unmittelbare Anwendung findet, wie — um nur ein Beispiel zu nennen — im Porträt “BertolD Brecht”, welches von einem renommierten Zhytomyrer Maler Serhiy Nosok, der sich durch die Sammlung des Brecht-Zentrums inspirieren ließ, gemalt wurde und jetzt im Mittelpunkt unserer Ausstellung steht. Die Ausstellung wäre auch nie zustande gekommen ohne eine enge und aktive internationale Zusammenarbeit, die das Alpha und Omega für die Tätigkeit des Brecht-Zentrums ist. Bereits das erste große Projekt des 2008 gegründeten Brecht-Zentrums — ein Buch mit der ukrainischen Übersetzung von “Die Dreigroschenoper”, “Mutter Courage und ihre Kinder”, “Leben des Galilei” und mit

Вітальне слово Назва виставки “Бертольт Брехт — народжений в Аугсбурзі, знаний у всьому світі, укорінений в Житомирі” дуже влучно виражає основну ідею проекту, а також сутність Брехт-Центру НДІ “Драматургія” Житомирського державного університету імені Івана Франка. Й одразу ж хочу щиро подякувати нашим партнерам і друзям з Аугсбургу: професору Юргену Гілесгайму і пані д-ру Кароліні Шпренгер, які є не лише співорганізаторами виставки та співвидавцями цього каталогу, але й надають дуже важливу підтримку діяльності Брехт-Центру взагалі й самі активно беруть у ній участь. Ця виставка є знаковою подією в короткій, але інтенсивній історії Брехт-Центру. Десять років існування Брехт-Центру є водночас лише частиною надзвичайно продуктивної наукової кар’єри його засновника і нашого беззаперечного авторитета в українському брехтознавстві — професора Олександра Семеновича Чиркова, якому значною мірою належить ідея цієї виставки також. Виставка, присвячена життю і творчості Бертольта Брехта, проторює нові шляхи не лише для брехтознавства в Житомирі, але й для літературознавства в Україні загалом, випробовуючи нові форми науково-дослідної роботи, які роблять видимими для широкого загалу результати роботи філологів, яка часто залишаються не поміченими. Цей проект Брехт-Центру відповідає водночас декільком дуже актуальним нині тенденціям в науці, які в цьому випадку, проте, не є чимось нав’язаним згори, а лежать в його основі та мають вирішальне значення для його реалізації. Ця виставка показує, наскільки важливими насправді є міждисциплінарні зв’язки. Окрім літературознавчих і перекладознавчих аспектів, історичний і культурологічний, а також мистецький виміри стали невід’ємною складовою загальної концепції проекту, яка знаходить своє вираження поза межами теорії на практиці, як наприклад, в центральному для нашої виставки портреті “БертольД Брехт”, створеному відомим житомирським художником Сергієм Носком під враженнями від колекції Брехт-Центру. Виставка також ніколи б не відбулася без тісної міжнародної співпраці, яка є альфою та омегою діяльності Брехт-Центру. Вже перший великий проект, заснованого у 2008 році, Брехт-Центру — видання українського перекладу п’єс “Тригрошова опера”, “Матінка Кураж та її діти”, “Життя Галілея” з грунтовною передмовою проф. О. С. Чиркова — був значною

einem aufschlussreichen Vorwort von Prof. Olexandr Chyrkov — wurde zum großen Teil vom Goethe-Institut Ukraine gefördert, und unser neuestes Übersetzungsprojekt wird von der “A und A”-Kulturstiftung unterstützt. Die regelmäßigen Besuche unserer Gast— und Ehrenprofessoren in den letzten Jahren sind wesentlich auch dank der S. Fischer-Stiftung möglich geworden. Die Hospitanz von dem Zhytomyrer Regisseur Petro Awramenko am Stadttheater Augsburg sowie meine ukrainische Übersetzung der Brecht-Biografie und andere Projekte wurden dank der Unterstützung der Stadt Augsburg und insbesondere des Kultutrreferenten Herrn Thomas Weitzel verwirklicht. Solche Beispiele könnte man noch sehr viele anführen, aber die Essenz der intenationalen Zusammenarbeit und nicht unbedingt nur mit Brecht-Forschern stellt gerade diese Ausstellung dar. Unsere Brecht-Sammlung hat der Direktor des Bertolt-Brecht-Archivs in Berlin Herr Dr. Erdmut Wizisla aus der Taufe gehoben, als wir in Zhytomyr noch 2010 die ersten geschenkten Bücher erhielten. Das Kernstück unserer Bibliothek haben wir auch seinem Engagement zu verdanken, als sich Frau Beate Jeske 2012 bei der Übergabe der Bücherbestände ihres Bruders Wolfgang Jeske, des langjährigen Brecht-Lektors beim Suhrkamp-Verlag, für unser Brecht-Zentrum in Zhytomyr entschied. Mithilfe der “A und A”-Kultutrstiftung und der deutschen Botschaft in der Ukraine wurden über 1500 Bücher nach Zhytomyr transportiert und bildeten den Grundstein der Wolfgang Jeske zu Ehren benannten Bibliothek. In den letzten 5 Jahren nimmt die Erweiterung unserer Brecht-Sammlung durch wertvolle, einzigartige Exponate von Herrn Prof. Dr. Jürgen Hillesheim und Frau Dr. Karoline Sprenger eine ganz wichtige Entwicklung an. Neben den Publikationen von und über Bertolt Brecht ragen in unserer Sammlung viele Grafiken, Illustrationen, Alltagsgegenstände mit einem Bezug auf Brecht unverkennbar hervor, wobei das originale Heft “Die Ernte” ein besonderes Prachtstück ist. Mit herzlicher Dankbarkeit unseren Partnern und Hoffnung auf weitere gemeinsame Projekte lade ich alle zu der ersten Brecht-Ausstellung in der Ukraine ein. Dr. Mykola Lipisivitskyi, Leiter des Brecht-Zentrums des Forschungsinstituts “Dramaturgie” an der Staatlichen Iwan-Franko-Universität Zhytomyr

мірою профінансований Гете-Інститутом Україна, а наш останній перекладацький проект підтримує культурний фонд “А унд А”. Регулярні візити наших німецьких професорів у останні роки отримують важливу підтрику від Фонду С. Фішера. Місто Аугсбург й особливо керівник відділу культури пан Томас Вайцель сприяли приїзду до Аугсбурзького міського театру житомирського режисера Петра Авраменка та моєму перекладу біографії Брехта українською, а також реалізації інших спільних проектів. Таких прикладів можна було б наводити ще багато, але всю сутність міжнародної співпраці — й необов’язково лише з брехтознавцями — виражає ця виставка. Адже перші кроки до створення нашої брехтівської колекції були зроблені завдяки підтримці директора Брехтівського архіву м. Берлін пана д-ра Ердмута Віцисли, коли ми ще в 2010 році отримали в Житомирі перші подаровані книги. Значною частиною нашої колекції ми теж завдячуємо його підтримці, коли пані Беата Йеске у 2012 році вирішила передати книги її брата Вольфганга Йеске, багаторічного брехтівського лектора у видавництві “Зуркамп”, нашому Брехт-Центру в Житомирі. За допомоги культурного фонду “А унд А” та Німецького посольства в Україні понад 1500 книг було перевезено до Житомира, де вони лягли в основу бібліоотеки, названої на честь Вольфганга Йеске. Протягом останніх 5 років розвиток нашої брехтівської колекції набув якісно нових обрисів завдяки цінним, унікальним експонатам від проф. Юргена Гілесгайма і д-ра Кароліни Шпренгер. Окрім публікацій творів Брехта і відповідних наукових досліджень, особливе місце в нашій колекції займають від тоді картини та ілюстрації, а також предмети побуту, пов’язані з Брехтом, при чому оригінальний екзмепляр журналу “Врожай” став нашою найбільшою цінністю. З щирою вдячність всім закордонним партнерам й управлінню культури та туризму Житомирської ОДА і з надією на подальші спільні проекти запрошую відвідати першу в Україні виставку, присвячену Бертольту Брехту. Кандидат філологічних наук Микола Ліпісівіцький, керівник “Брехт-Центру” НДІ “Драматургія” Житомирського державного університету імені Івана Франка

Die Zeitschrift “Die Ernte”, Heft 4, November 1913 Das mit weitem Abstand beste Ptachtstück der Sammlung des Brecht-Zentrums ist ein originales Heft der Schülerzeitschrift “Die Ernte”, welche Bertolt Brecht im Gymnasium in Augsburg zusammen mit seinen Freunden von September 1913 bis Februar 1914 herausgab. Ein kompletter Satz mit allen sechs Heften “Der Ernte” gibt es nur im Besitz der Stadt Augsburg dank dem Leiter der Brecht-Forschungsstätte Augsburg Prof., Dr., Dr. h. c. Jürgen Hillesheim, der auch das Heft 4 der Sammlung vom Brecht-Zentrum Zhytomyr im Namen der Stadt Augsburg geschenkt hat. Heutzutage gibt es also die Originale von “Die Ernte” nur in Augsburg und an der Staatlichen Iwan-Franko-Universität Zhytomyr. Diese Zeitschrift spielte eine kaum zu überschätzende Rolle für den dichterischen Werdegang des jüngen Brechts. “Neben den dichterischen Texten, die die Tagebuchaufzeichnungen enthalten, gibt sie Einblick in die Entstehung von Brechts erstem größeren literarischen Projekt” (Hillesheim). Lit.: Hillesheim, Jürgen: Leben und Dichten zu Beginn des 20.Jahrhunderts. Bertolt Brechts Augsburger Zeit. — Zhytomyr: Universitätsverlag, 2016.

(M. L.)

Журнал “Врожай”, номер 4, листопад 1913 р. Безперечно найцінніший експонат колекції Брехт-центра — це оригінал 4 номера учнівської газети “Врожай”, яку Бертольт Брехт видавав разом зі своїми друзями в гімназії в Аугсбурзі з вересня 1913 року по листопад 1914 року. Повне зібрання всіх шести номерів є лише у власності міста Аугсбург завдяки директору Брехтівського науково-дослідного центру м. Аугсбург професору Юргену Гілесгайму, який також подарував 4 номер журналу для колекції Брехт-центру в Житомирі від імені міста Аугсбург. Таким чином, сьогодні є оригінальні екземпляри журналу “Врожай” лише в Аугсбурзі і в Житомирському державному університеті імені Івана Франка. Цей журнал мав вирішальне значення для творчого становлення юного Брехта. “Поряд з літературними текстами з нотатків у щоденнику, цей журнал дозволяє зазирнути у процес становлення першого великого літературного проекту Брехта”. (М. Л.)

Reclams Universum. Moderne illustrierte Wochenschrift. 29. Jahrgang, I. Halbband ‒ 636 S., II. Halbband ‒ 1276 S., 1913. Druck und Verlag von Philipp Reclam jun. in Leipzig. Die Weltrundschau von Reclams Universum enthält Zunftbeilagen, Porträts und zahlreiche Illustrationen zu den Tagesereignissen, Essays über hervorragende Persönlichkeiten der Gegenwart, Urteile über die großen Fragen unserer Zeit, über Politik und Völkerleben, Militär, Marine, Zunft, Theater, Literatur, Luftschifffahrt, Technik, Naturwissenschaften, Meteorologie, soziales Leben, Frauenleben und Sport. Die Beilage „Wissen und Leben“ bringt Bilder und kurze Urteile aus allen Gebieten der Wissenschaft und Technik, vor allem auch Anleitungen zur Ausführung origineller, amüsanter und lehrreicher Experimente. Die Beilage „Für unsere Frauen“ behandelt in interessant geschriebenen Aufsätzen alles, was die praktische Hausfrau interessiert. Besonders wird der Mode ein breiter Raum gewidmet. Unter anderem werden nach Originalmodellen von ersten Zünftlern hergestellte Abbildungen gebracht, und den Leserinnen werden gut durchgearbeitete Schnittmuster zur Verfügung gestellt, nach denen einfache Hauskleider, elegante Kostüme usw. angefertigt werden können. (S. S.)

Рекламc універсум. Сучасний ілюстрований тижневик. 29 рік видання, I том ‒ 636 сторінок, II том ‒ 1276 сторінок, 1913 рік. Друк і публікація Філіпа Реклама. Лейпциг. Інформаційний бюлетень Рекламc універсум містить повідомлення професійних гільдій, портрети і численні ілюстрації щоденних подій, нариси про видатних особистостей сьогодення, статті про великі проблеми нашого часу, політику і життя народів, армію, флот, гільдії, театр, літературу, повітроплавання, техніку, науку, метеорологію, соціальне життя, жіноче життя і спорт. У додатку „Знання і життя” наводяться фотографії та короткі статті з усіх областей науки і техніки, насамперед, інструкції для виконання оригінальних, цікавих і повчальних експериментів. У додатку „Для наших жінок” у цікаво написаних есе можна знайти все, що цікавить практичну домогосподарку. Особливу увагу приділено моді. Серед іншого, наведені зображення оригінальних моделей, зроблених в перших гільдіях, а читачкам надані викрійки для створення простого домашнього одягу, елегантних костюмів тощо. (S. S.)

Augsburg´s Stadtplan Der Stadtplan von Augsburg wurde um die Jahrhudertswende von G. Stempfle herausgegeben. Es handelt sich um eine neu bearbeitete und geänderte Auflage. Auf dem Titelblatt ist das Wahrzeichen der Stadt Augsburg in Form von Zirbelnuss zu sehen. Den Stadplan hat für die Sammlung des Brecht-Zentrums Zhytomyr der Direktor des Maximilian-Museums Augsburg Dr. Christoph Emmendörffer während seiner Gastprofessur an der Staatlichen Iwan-Franko-Universität Zhytomyr geschenkt. Die Stadt Augsburg gehört zu den ältesten in Deutschland und kann auf eine lange und wechselreiche Geschichte seit der Zeit der Alten Römer und mit einer besonderen Machtstellung der Familien Fugger und Welser in Europa im 16. Jahrhundert zurückblicken. Augsburg war immer eine Handwerkerstadt mit einem unikalen Kanalsystem und im Laufe des 19. Jahrhunderts entwickelte es sich zu einer florierenden Industriestadt, was auf diesem Stadtpaln deutlich zu sehen ist. Der Stadtplan verleiht auch den Einblick in die Stadtumgebung vom jungen Brecht. (M.L.)

Карта міста Аугсбург Карта міста Аугсбург була видана на межі ХІХ-ХХ ст. Г. Штемпфлє. Це оновлене і доповнене видання. На обкладинці зображено символ міста Аугсбург у вигляді символічного кедрового горіха. Карту міста подарував для колекції Брехт-центру директор Музею імені Максиміліана міста Аугсбург д-р Крістоф Емендерфер під час перебування у якості запрошеного професора в Житомирському державному університеті імені Івана Франка. Місто Аугсбург належить до найстаріших в Німеччині та має багату й мінливу історію, адже бере свій початок ще за часів древніх римлян, набуває особливого впливу й могутності в Європі в XVI ст. разом з родинами Фугерів і Вельзерів. Аугсбург завжди був місто ремісників з унікальною системою каналів, а протягом ХІХ ст. отримав розвиток як промислове місто, що чітко помітно на цій карті. Карта міста показує також те середовище, в якому пройшли юні роки Брехта. (М. Л.)

Gustav Seitz: Bertolt Brecht.

Густав Зейц: Бертольт Брехт.

Originale Lithographie auf Büttenpapier, 1966. 64 x 49,5 cm. Auf der Rückseite zertifiziert: "Nachlaß Gustav Seitz 1970. bestätigt L. Seitz".

Оригінальна літографія на папері ручної роботи, 1966 р. 64 х 49,5 см. На звороті засвідчено: «З архіву Густава Зейца 1970. Підтверджено Л. Зейц».

Gustav Seitz (1906-1969) gilt als einer der renommiertesten realistischen Bildhauer, Zeichner und Lithographen der deutschen Nachkriegszeit. Nach seiner Lehre als Steinmetz studierte er in Karlsruhe und Berlin. 1928 reiste er nach Paris, von 1933 bis 1938 hatte er ein Atelier an der Preußischen Akademie der Künste in Berlin. Naturliebe und die Kunst altgriechischer Plastik bestimmte seine Ästhetik. Es war Seitz, der 1946 eines der ersten Totenmale für KZ-Oper schuf. 1947 berief man ihn an die Hochschule für Bildende Künste in West-Berlin, 1948 erhielt er den Nationalpreis der DDR, 1958 wurde er an die Hochschule für Bildende Künste in Hamburg berufen. Hier unterreichte er bis 1967. 1958 begann er mit der Arbeit an einem Werk, das ihn weltberühmt machte: das Käthe-Kollwitz-Denkmal, das er 1960 vollendete. Seitz, der im Osten wie auch im Westen Deutschlands lehrte und eine Reihe von Bildbänden seiner Werke veröffentlichte, schuf Portraits u.a. von Ernst Bloch, Bertolt Brecht, Arnold Zweig und Thomas und Heinrich Mann.

Густав Зейц (1906-1969) вважається одним з найвідоміших скульпторів, художників і літографів, які працювали в стилі реалізму в повоєнній Німеччині. Опанувавши професію каменяра, навчався в Карлсруе та Берліні. У 1928 році переїхав до Парижа, з 1933 по 1938 рік керував художньою майстернею в Пруській академії мистецтв у Берліні. Любов до природи та мистецтва скульптури Стародавньої Греції визначили його естетику. Зейц був тим, хто 1946 року створив один із перших меморіалів жертвам концтаборів. У 1947 році його запросили викладати до Академії образотворчого мистецтва у Західному Берліні. 1948 року він отримав Національну премію НДР, а з 1958 до 1967 року — посаду професора у Вищій школі образотворчого мистецтва у місті Гамбург. У 1958 році він почав роботу над пам’ятником Кете Кольвіц, який був завершений у 1960 році й зробив його всесвітньо відомим. Зейц, який викладав у Східній та Західній Німеччині й опублікував низку художніх альбомів своїх робіт, створив також і портрети, а саме: Ернста Блоха, Бертольта Брехта, Арнольда Цвейга, Томаса й Генріха Маннів. (R. P.)

Lit.: Grolle, Joist: Gustav Seitz — ein Bildhauer zwischen Ost und West. Hamburg 2010: Kräubig, Jens: Untersuchungen zur Entwicklung der plastischen Form bei Gustav Seitz. Frankfurt/Main 1986.

(R. P.)

Holger Leistner: Bertolt Brecht.

Хольгер Ляйстнер: Бертольт Брехт.

Holzschnitt, 49,5 x 34,5 cm.

Гравюра на дереві, 49,5 х 34,5 см.

Viele ausgewiesene bildende Künstler wie Fritz Cremer, Siegfried Krepp, Gustav Seitz stellten Studien Brechts in verschiedenen Varianten her. Aber auch sehr viele heute völlig unbekannte Künstler wie Holger Leistner stellten den Dichter dar. Sein Holzschnitt ist eng angelehnt an die berühmten Portraitfotos Brechts, die die Fotografin Gerda Goedhart in Berlin in den fünfziger Jahren anfertigte. Brecht hatte Goedhart in London im Exil kennengelernt, in Berlin war sie Jahrzehnte die Lebensgefährten der fünfzehn Jahre jüngeren Angelika Hurwicz, einer jüdischen Schauspielerin und späteren Regisseurin des Berliner Ensembles. Hurwicz und Goedhart erstellten eine Fotodokumentation von Brechts Regierarbeit am Kaukasischen Kreidekreis mit dem Berliner Ensemble. Das idealisierende Moment, das Brecht bereits auf den Goedhart-Portraits als weise Lehrerpersönlichkeit erscheinen lässt, akzentuiert Leistner auf seinem Holzschnitt durch die Schattierungen, die den Effekt eines Halbprofils erzeugen. Lit.: Goedhart, Gerda: Bertolt Brecht. Portraits. Zürich 1964; Goedhart, Gerda/ Hurwicz, Angelika: Brecht inszeniert. Der kaukasische Kreidekreis. Zürich 1964.

[K.S.]

Багато видатних митців, такі як Фріц Кремер, Зігфрід Крепп, Густав Зайтц, експерементували з художніми образами Б. Брехта. Але й дуже багато невідомих сьогодні художників, такі як Хольгер Ляйстнер, зображали свій образ поета. Його гравюра на дереві тісно пов'язана з відомими портретами Брехта, які створила фотограф Герда Гедхар в Берліні у п'ятдесятих роках. Брехт зустрів Гейдхарт в Лондоні під час вигнання, яка протягом десятиліть проживала в Берліні з на п’ятнадцять років молодшою Анжелікою Хурвіч, єврейською актрисою, а потім і директором берлінський ансамблю. Гурвич і Годхарт створили документальна фотозйомку режисерської роботи Брехта над «Кавказьке крейдове коло» з ансамблем «Берлінер». Лайстнер підкреслює на своїй гравюрі на дереві завдяки відтінкам, які створюють ефект напівпрофілю, ідеалізований момент, що Брехт з'являється на портретах Гедхар як мудра особистість вчителя.

Nosok, Serhiy: BertolD Brecht, ein Proträt Serhiy Nosok gehört zu den bedeutenden zeitgenössischen Malern in Zhytomyr und arbeitet mit dem Brecht-Zentrum zusammen. Eine seiner zahlreichen Ausstellungen hat er 2013 bei der internationalen Konferenz “Brechtsche Lesungen” am Institut für Fremdsprachenphilologie an der Staatlichen Iwan-Franko-Universität Zhytomyr gemacht. Seine Bilder zeichnet ein orgineller Stil aus. Serhiy Nosok arbeitet viel mit dem Messer, was den Bildern ein dreidimensionelles Aussehen verleiht. 2018 hat er sich für die geplante Ausstellung zu Leben und Werk von Bertolt Brecht vom Brecht-Zentrum interessiert, sich mit den Fotos von Brecht vertraut gemacht und sich von ihnen inspirieren lassen, was zu einem großartigen Ergebnis führte — es entstand das erste Porträt von Bertolt Brecht in der Ukraine überhaupt. Der Titel für das Bild “BertolD Brecht” deutet auf die Spezifik der ukrainischen Brecht-Rezeption hin, wo man statt “t” immer wieder “d” als den letzten Buchstaben im Vornamen schreibt. (M.L.)

Носок, Сергій: БертольД Брехт, портрет Сергый Носок належить до видатних сучасних художників в Житомирі й співпрацює з Брехт-Центром. Одну зі своїх численних виставок він зробив у 2013 році в рамках міжнародної конференції “Брехтівські читання” в ННІ іноземної філології Житомирського державного університету імені Івана Франка. Його картини вирізняються оригінальним стилем. Сергій Носок багато працює ножем, що надає його картинам певного тривимірного вигляду. У 2018 році він зацікавився запланованою виставкою “Брехт-центру” про життя татворчість Бертольта Брехта, ознайомився з фотографіями Брехта у пошуках нових ідей, що отримало прекрасний результат — виник перший портрет Бертольта Брехта в Україні взагалі. Назва картини “БертольД Брехт” вказує на специфіку рецепції Брехта в Україні, де знову й знову в імені Брехта пишуть останньою літеру “д” замість “т”. (М.Л.)

Berliner-EnsemlbeÄrmelemblem Ein originales Ärmelemblem wurde von den MitarbeiterInnen des Berliner Ensembles, wie z. B. von PlatzanweiserInnen, getragen. Das Berliner Ensemble ist das Theater, das von Bertolt Brecht und Helene Weigel in Ost-Berlin 1949 im Gebäude des ehemaligen Theaters am Schiffbauerdamm gegründet wurde, wo “Die Dreigroschenoper” 1928 uraufgeführt wurde und der größte Bühnenerfolg Brechts begonnen hat. 1949-1954 dauerten die Bauarbeiten, die Theatertruppe war gezwungen, im benachbarten Deutschen Theater zu gastieren und konnte erst seit März 1954 im eigenen Haus spielen. Bis heute gilt das Berliner Ensembles als Brecht-Bühne Nummer 1 und als eines der bedeutendsten Theater weltweit. (R. P.)

Нарукавна емблема театру Берлінер Ансамбль Оригінальна емблема у вигляді нарукавної нашивки працівників театру Берлінер Ансамбль, наприклад, контролерів квитків. Берлінер Ансамбль — це театр, заснований Бертольтом Брехтом і Геленою Вайгель у Східному Берліні в 1949 році у будівлі колишнього театру на Шіфбауердам, де у 1928 році відбулася перм’єра “Тригрошової опери” і розпочався найбільший успіх Бертольта Брехта на театральній сцені. У 1949-1954 роках тривали будівельні й ремонтні роботи, театральна трупа була змушена витупати в сусідньому Німецькому театрі, і лише з березня 1954 року вистави почали ставити у власному театрі. Посьогодні Берлінер Ансамбль вважається Брехтівською сценою №1 і належить до найвидатніших театрів світу. (R.P.)

102

103

Berliner Zeitung vom 16. August 1956 Auf der Titelseite wurde der Bericht über den Tod von Bertolt Brecht mit dem Titel “Trauer um Bertolt Brecht” publiziert. Brecht wird “der größte zeitgenössische Dichter” genannt. Es geht auch um zahlreiche Beileidsschreiben. In der DDR tendierte die Kultutrpolitik, das Werk von Bertolt Brecht von Anfang an als Meisterwerk des Sozialistischen Realismus hervorzuheben. Besonders nach seinem Tod versucht man Bertolt Brecht unter die größten sozialistischen bzw. kommunistischen Autoren einzureihen. (M. L.)

Берлінська газета, 16 серпня 1956 року На титульній сторінці опубліковано повідомлення про смерть Бертольта Брехта під назвою “Траур по Бертольту Брехту”. Брехта називають “найбільшим письменником сучасності”. Йдеться також про численні листи зі співчуттями. В НДР мала місце тенденція в культурній політиці країни від самого початку її існування наголосити на винятковій значимості творчості Бертольта Брехта як представника соціалістичного реалізму. Особливо після його смерті посилюються спроби ввести Бертольта Брехта в коло найвидатніших соціалістичних і комуністичних авторів. (М. Л.)

104

105

Jan Knopf. Bertolt Brecht. Leben. Werk. Wirkung.

Ян Кнопф. Бертольт Брехт. Життя. Творчість. Вплив.

Видавництво Зуркамп, Франкфурт-на-Майні. Переклад корейською, копірайт Person & Idea Publishing Co., Сеул, 180 сторінок, 2006.

Die Arbeitsstelle Bertolt Brecht in Karlsruhe, dessen Leiter Prof. Dr. Jan Knopf ist, verwaltet nach dem Archiv in Berlin die umfangreichste Materialsammlung über das Leben und das Werk des Schriftstellers. Eines der Projekte der Arbeitsstelle ist die Gründung zweier Nachfolge-Institutionen in Japan und Südkorea. Das Buch ist das Ergebnis der Zusammenarbeit der deutschen und der südkoreanischen Institutionen. Farbig und lebendig schildert Jan Knopf Brechts Lebensumstände und -geschichte, seine Freundschaften und seine Liebesverhältnisse, mit denen die Geschichte seiner Werke stets aufs engste verflochten ist.

Дослідний центр Бертольта Брехта в Карлсруе, директором якого є проф. Ян Кнопф, після архіву в Берліні нараховує найбільшу кількість матеріалів про життя і творчість письменника. Одним з проектів цього дослідного центру є створення двох установ-наступників в Японії і Південній Кореї. Книга є результатом співпраці між німецькою та південнокорейською установами. Яскраво і живо описує Ян Кнопф життєві обставини Брехта, його дружні стосунки і любовні відносини, з якими процес його творчості завжди тісно переплітається.

(S. S.)

106

107

Bertolt Brecht. Poemas y canciones.

Бертольт Брехт. Поеми і сонги.

Alianza Editorial, S. A., Madrid, 180 S., 2006.

Видавництво Аліанца, С. А., Мадрид, 180 сторінок, 2006.

Diese Anthologie enthält ‒ in der Version von Vicente Romano und Jesus Lopez Pacheco ‒ die besten Werke der poetischen Tätigkeit von Bertolt Brecht, die Bestandteil seines theatralischen und erzählerischen Schaffens sind oder als solche in Büchern oder Zeitschriften veröffentlicht wurden. Die Auswahl richtet sich nach den chronologischen Kriterien, so dass der Leser die Entwicklung des Autors von seiner anarchischen Phase bis zu den Reifungswerken des Exils und der Nachkriegszeit verfolgen kann.

Ця антологія містить ‒ у версії Вісенте Романо і Хесуса Лопеса Пачеко ‒ кращі твори поетичної діяльності Бертольта Брехта, які є складовою його театральної і оповідної творчості, або були надруковані як такі в книгах або журналах. Вибір відповідає хронологічним критеріям, щоб читач міг стежити за еволюцією автора з його анархічної стадії до зрілості творів еміграції і післявоєнного періоду.

108

(S. S.)

109

Bertolt Brecht IC 804 München — Ingolstadt — Nürnberg Ein Schild aus dem IC-Zug, der 1996-1997 zwischen München und Berlin verkehrte und den Namen “Bertolt Brecht” trug. Laut dem Fahrplan fuhr der Zug um 08:49 vom München Hbf ab, hielt dann in Ingolstadt, Nürnberg, Erlangen, Bamberg, Lichtenfels, Saalfeld (Saale), Jena Saalbf, Naumburg (Saale) Hbf, Leipzig Hbf, Flughafen Berlin-Schönefeld und kam in Berlin Hbf um 16:15 an. Es war nicht der einzige nach Brecht zu Ehren genannte Zug. 1995-1996 verkehrte auf derselben Strecke “Bertolt Brecht IC 706”. Auch anderen berühmten Persönlichkeiten, wie Hans Sachs oder Sophie Scholl, zu Ehren nannte man die Züge auf dieser Strecke zwischen München und Berlin. Wie bekannt, hat Bertolt Brecht angeblich gesagt: “Das Beste an Augsburg ist der D-Zug nach München”. In den 1990ern konnte man mit Bretolt-Brecht-Zug durch eine der wichtigsten Eisenbahnstrecken des wiedervereinten Deutschlands fahren. Lit.: Datenbank Fernverkehr http://www.grahnert.de/fernbahn/datenbank/ suche/index.php?fahrplan_jahr=1996&zug_nummer=804&zug_id=19960100804

(М. L.)

118

Бертольт Брехт ІС 804 Мюнхен — Інгольштадт — Нюрнберг Табличка з швидкісного потягу, який курсував у 1996-1997 рр. між Мюнхеном і Берліном та називався “Бертольт Брехт”. Згідно розкладу руху потяг вирушав о 08:49 з головного вокзалу Мюнхена, зупинявся на своєму шляху в Інгольштадті, Нюрнебргу, Ерлангені, Бамберзі, Ліхтенфельзі, Заальфельді (Заале), Єні, Наумбурзі, Лейпцизі, аеропорту Берлін-Шенефельд і прибував на головний вокзал Берліну о 16:15. Це був не єдиний потяг, названий на честь Бертольта Брехта. У 1995-1996 рр. по цьому ж маршруту курсував швидкійсний потяг “Бертольт Брехт ІС 706”. Іменами інших відомих особистостей теж називали потяги на цьому маршруті між Мюнхеном і Берліном, наприклад, в честь Ганса Сакса або ж Софії Шолль. Як відомо, Бертольт Брехт нібито сказав якось: “Нафкраще в Аугсбурзі — це швидкий потяг до Мюнхена”. У 1990-ті рр. можна було швидко проїхатися на потязі імені Бертольта Брехта по одному з найважливіших маршрутів возз’єднаної Німеччини. (М. Л.)

119

Зміст ВІТАЛЬНЕ СЛОВО. М. Ліпісівіцький . . . . . . . . . . . . . . . . . 7 ВІТАЛЬНЕ СЛОВО. Ю. Гілесгайм . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11 ВІТАЛЬНЕ СЛОВО. К. Шпренгер . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15 Журнал “Врожай”, номер 4, листопад 1913 р. . . . . . . . . . . . . 18 Рекламc універсум. Сучасний ілюстрований тижневик. . . . . . . 22 БЕРТОЛЬТ БРЕХТ: ДОМАШНІ ПРОПОВІДІ З ВКАЗІВКАМИ, НОТАМИ І ДОДАТКОМ . . . . . . . . . . . . . . 24 Малюнок. Прізвище та ім’я художника нерозбірливо (Gattl…?) . 28 Хорст Янсен: Вигнаний по вагомим причинам. Літографія, 63x49 см., 1966. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 31 Крігер, Маргарет: гравюри на дереві до творчості Брехта. Людвігсхафен 1972. . . . . . . . . . . . . . . . 34 Карта міста Аугсбург . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 36 UHU: НОВИЙ ЩОМІСЯЧНИЙ ЖУРНАЛ. ВИПУСК 2 /2-ИЙ РІК ВИДАННЯ / ВЕРЕСЕНЬ 1926 . . . . . . . . 38 Журнал. Die Weltbühne . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 41 БЕРТОЛЬТ БРЕХТ: СПРОБИ 4-7. НОМЕР 2. . . . . . . . . . . . . 45 БЕРТОЛЬТ БРЕХТ: СПРОБИ 11-12. НОМЕР 4. . . . . . . . . . . . 48 БЕРТОЛЬТ БРЕХТ: СПРОБИ 13. НОМЕР 5. . . . . . . . . . . . . . 51 БЕРТОЛЬТ БРЕХТ: СПРОБИ 14. НОМЕР 6. . . . . . . . . . . . . 54 БЕРТОЛЬТ БРЕХТ: СПРОБИ 15/16. НОМЕР 7. . . . . . . . . . . . 56 СПРОБИ 20/21. НОМЕР 9. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 58 БЕРТОЛЬТ БРЕХТ: СПРОБИ 22/23/24. НОМЕР 10. . . . . . . . . 61 БЕРТОЛЬТ БРЕХТ: СПРОБИ 31. НОМЕР 13. . . . . . . . . . . . . 64 БЕРТОЛЬТ БРЕХТ: СПРОБИ. СПЕЦІАЛЬНИЙ ВИПУСК . . . . 67 120

Der Inhalt GRUSSWORT. M. Lipisivitskyi 6�� 6 GRUSSWORT. J. Hillesheim 1�� 10 GRUSSWORT. K. Sprenger1�� 14 Die Zeitschrift “Die Ernte”, Heft 4, November 1913 . . . . . . . . . . . 18 Reclams Universum. Moderne illustrierte Wochenschrift. . . . . . . . 22 BERTOLT BRECHTS HAUSPOSTILLE MIT ANLEITUNGEN, GESANGSNOTEN UND EINEM ANHANG . . . . . . . . . . . . . . 24 Zeichnung. Name des Künstlers unleserlich (Gattl?). . . . . . . . . . . 28 Horst Janssen: Verjagt mit gutem Grund. Lithographie, 63x49 cm., 1966. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 31 Krieger, Margarethe: Holzschnitte zu Brecht. Ludwigshafen 1972. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 34 Augsburg´s Stadtplan . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 36 UHU: DAS NEUE MONATS-MAGAZIN. HEFT 2 / 2. JAHRGANG / SEPTEMBER 1926 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 38 Die Zeitschrift. Die Weltbühne . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 41 BERTOLT BRECHT: VERSUCHE 4-7. HEFT 2. . . . . . . . . . . . . 45 BERTOLT BRECHT: VERSUCHE 11-12. HEFT 4. . . . . . . . . . . . 48 BERTOLT BRECHT: VERSUCHE 13. HEFT 5. . . . . . . . . . . . . . 51 BERTOLT BRECHT: VERSUCHE 14. HEFT 6. . . . . . . . . . . . . . 54 BERTOLT BRECHT: VERSUCHE 15/16. HEFT 7. . . . . . . . . . . . 56 BERTOLT BRECHT: VERSUCHE 20/21. HEFT 9. . . . . . . . . . . . . . . 58 BERTOLT BRECHT: VERSUCHE 22/23/24. HEFT 10. . . . . . . . . 61 BERTOLT BRECHT: VERSUCHE 31. HEFT 13. . . . . . . . . . . . . 64 BERTOLT BRECHT: VERSUCHE. SONDERHEFT. . . . . . . . . . . 67 121

БЕРТОЛЬТ БРЕХТ: СПРОБИ 19. НОМЕР 14. . . . . . . . . . . . . 70 Міжнародний театр, випуск 5/6, Москва, 1934. . . . . . . . . . . . 72 БЕРТ БРЕХТ: КОПІЙЧАНИЙ РОМАН . . . . . . . . . . . . . . . . 76 «Зміст і форма» («Sinn und Form») 15-1963,1. . . . . . . . . . . . . . 79 ЗМІСТ І ФОРМА: ЛІТЕРАТУРНІ СТАТТІ. СПЕЦВИПУСК БЕРТОЛЬТ БРЕХТ . . . . . . . . . . . . . . . . . . 80 Густав Зейц: Бертольт Брехт. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 84 Хольгер Ляйстнер: Бертольт Брехт. . . . . . . . . . . . . . . . . . . 86 Носок, Сергій: БертольД Брехт, портрет . . . . . . . . . . . . . . . 88 Ергард Галлер: Ескіз декорацій до п'єси Б. Брехта «Добра людина із Сичуані», прибл. 1980 р. . . . . . . . 90 Брехт, Бертольт: Відкритий лист до німецьких митців і письменників, 26 вересня 1951 року. . . . . . . . . . . . . . . . . . 93 БЕРТОЛЬТ БРЕХТ: ВИРОЩУВАННЯ ПРОСА . . . . . . . . . . . . .96 Брехт, Бертольт: Три драми: “Матінка Кураж”, “Пан Пунтіла”, “Кавказьке крейдяне коло”. — Варшава, 1953. — 427 с. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 99 Нарукавна емблема театру Берлінер Ансамбль . . . . . . . . . . 102 Берлінська газета, 16 серпня 1956 року . . . . . . . . . . . . . . . 104 Ян Кнопф. Бертольт Брехт. Життя. Творчість. Вплив. . . . . . . 106 Бертольт Брехт. Поеми і сонги. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 108 Бертольт Брехт. Весь театр. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 110 Бертольт Брехт. Життя Галілея. Матінка Кураж та її діти. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 112 Поштові марки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 114 „Брекрасне пиво“‘ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 116 Бертольт Брехт ІС 804 Мюнхен — Інгольштадт — Нюрнберг . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 118

122

BERTOLT BRECHT: VERSUCHE 19. HEFT 14. . . . . . . . . . . . . 70 Das Internationale Theater. Heft 5/6, Moskau 1934. . . . . . . . . . . . 72 BERT BRECHT: DREIGROSCHENROMAN . . . . . . . . . . . . . . 76 Sinn und Form 15-1963,1. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 79 SINN UND FORM: BEITRÄGE ZUR LITERATUR. SONDERHEFT BERTOLT BRECHT . . . . . . . . . . . . . . . . . . 80 Gustav Seitz: Bertolt Brecht. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 84 Holger Leistner: Bertolt Brecht. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 86 Nosok, Serhiy: BertolD Brecht, ein Proträt . . . . . . . . . . . . . . . . 88 Erhard Haller: Szenenentwurf zu Bertolt Brechts Der gute Mensch von Sezuan. Ca. 1980. . . . . . . . . . . . . . . . . . 90 Brecht, Bertolt: Offener Brief an die deutschen Künstler und Schriftsteller, 26. September 1951. . . . . . . . . . . . . . 93 BERTOLT BRECHT: DIE ERZIEHUNG DER HIRSE . . . . . . . . . 96 Brecht Bertolt: Drei Dramen: Mutter Courage, Herr Puntila, Der Kaukasische Kreidekreis. Warschau: Panstwowy Instytut Wydawniczy, 1953. — 427 S. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 99 Berliner-Ensemlbe-Ärmelemblem . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 102 Berliner Zeitung vom 16. August 1956 . . . . . . . . . . . . . . . . . 104 Jan Knopf. Bertolt Brecht.Leben. Werk. Wirkung. . . . . . . . . . . . 106 Bertolt Brecht. Poemas y canciones. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 108 Bertolt Brecht. Teatro completo. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 110 Bertolt Brecht. Vida de Galileo. Madre Coraje y sus hijos. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 112 Den Briefmarken . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 114 ‚‚Brechtiges Bier‘‘ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 116 Bertolt Brecht IC 804 München — Ingolstadt — Nürnberg . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 118

123

Довідкове видання

БЕРТОЛЬТ БРЕХТ — НАРОДЖЕНИЙ В АУГСБУРЗІ, ЗНАНИЙ У ВСЬОМУ СВІТІ, УКОРІНЕНИЙ В ЖИТОМИРІ Каталог виставки

Формат 60×84/16. Папір офсетний. Гарнітура Minion. Ум. друк. арк. 7,32. Зам. № 253. Тираж 30 прим. Видавець О. О. Євенок м. Житомир, вул. М. Бердичівська, 17A тел.: (0412) 422-106 Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до Державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції України серія ДК №3544 від 05.08.2009 р. Друк та палітурні роботи ФОП О. О. Євенок м. Житомир, вул. М. Бердичівська, 17A тел.: (0412) 422-106, e-mail: book_druk@i.ua