СУСПIЛЬСТВО
№ 38, 16 вересня 2020 року
НОВАЦІЇ
ПРАЦЮВАТИМЕ ПО-НОВОМУ: як наступного року зміниться робота «швидкої» в Черкаській області
У 2021 році має змінитися алгоритм виклику швидкої допомоги. Так, усі виклики будуть ділити на чотири категорії: критичний, терміновий, невідкладний та непрофільний. Це має зменшити час прибуття «швидкої». Про це під час пресбрифінгу повідомив міністр охорони здоров’я України Максим Степанов. Такі нововведення є актуальними в умовах, коли в світі спостерігається значне поширення коронавірусної інфекції та медикам доводиться працювати понаднормово та виїжджати ще й на виклики, що стосуються захворюваності на COVID-19. Як повідомила в коментарі виданню Zmi.ck.ua речниця КНП «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф ЧОР» Ірина Назарок, окрім великої кількості непрофільних викликів, у «швидкої» збільшилась кількість викликів, що пов’язані із захворюванням на коронавірус. Бригади ЕМД у Черкаській області працюють практично без заїздів на станцію. «На один виклик, пов’язаний з коронавірусом або транспортуванням таких хворих, в однієї бригади йде від трьох годин. Тобто одна бригада випадає з лінії на три і більше години. Напруження і навантаження – надто велике. А як буде далі
– побачимо», – зазначила Ірина Назарок. Максим Степанов повідомив, що на екстрені виклики «швидка» має прибувати практично миттєво. На сьогодні повністю в час доїзду вкладаються 31% «швидких», а вже 2021 року МОЗ хоче збільшити цей показник до 60%, 2022 року – 75%, 2023 – 85%. За словами Ірини Назарок, наразі «швидка» в Черкаській області на екстрені виклики виїжджає першочергово – 10 хвилин у місті та 20 хвилин у районах. Ідеться про такі виклики: ДТП, втрата свідомості,
інфаркт, інсульт тощо. Якщо ж виклик не екстрений, то доїзд може бути за годину, залежно від ситуації. «Центр намагається вкладатися в нормативи, але не завжди це вдається з об’єктивних причин», – сказала Ірина Назарок. Пришвидшити час доїзду «швидкої» також повинен принцип екстериторіальності – пересування «швидких» між областями. Так, до пацієнта має приїхати бригада, яка перебуває найближче до нього, незважаючи на те, де пацієнт прописаний чи поділу на райони.
7
Плани НЕ ЕЛЕКТРИФІКАЦІЮ ЗАЛІЗНИЦІ МІЖ СМІЛОЮ ТА ЧЕРКАСАМИ ХОЧУТЬ СПРЯМУВАТИ 195 МЛН ГРН У проєкті Державного бюджету на 2021 рік, підготовленого та затвердженого Кабінетом міністрів України, передбачені видатки на електрифікацію та модернізацію залізничної колії між Смілою та Черкасами, пише «18000». Такі дані оприлюднені у відповідній презентації. Згідно з документом, завдяки таким інвестиціям нібито має бути запущене нове швидкісне сполучення поїзду Інтерсіті Київ-Черкаси. Станом на сьогодні такий потяг вже курсує і перебуває в дорозі близько 3 годин 40 хвилин. Водночас електрифікація 30-кілометрової ділянки між Смілою та Черкасами, а також відновлення 800 метрів обхідного шляху безпосередньо у Смілі, дозволить зменшити час руху потягу до 2 годин 45 хвилин. Саме налагодження швидкісного сполучення між Черкасами та Києвом було одним із пріоритетів, визначених перед новим очільником Черкаської державної адміністрації Сергієм Сергійчуком під час його призначення. 800 метрів обхідного шляху, що має бути відновлений відповідно до проєкту, пролягає поруч із кладовищем «Орел» у Смілі та раніше було демонтовано у зв’язку з відсутністю експлуатації.
ПІДПРИЄМСТВА ЧЕРКАЩИНИ
«У ГРУДНІ ДО ЧЕРКАС ПРИЇДУТЬ ПРЕДСТАВНИКИ ООН – ГОТУВАТИ ДО ЗАПУСКУ НОВЕ ВИРОБНИЦТВО»
Віталій Ільченко розповів, як створював і боровся за унікальне підприємство для міста
Сергій ОСАВУЛЕНКО На вході до черкаського ТОВ «Фабрика агрохімікатів», що входить до компанії «Ukravit», працівник охорони роздає захисні костюми, респіратори та каски. Керівник підприємства Віталій Ільченко проводитиме екскурсію для журналістів. – Отут ми виробляємо суспензії, емульсії, водні розчини, які необхідні для сільського господарства. Починав усе в 2003 році, коли взяв один цех в оренду. В компанії працювало двоє людей. Я був третім. Коли запропонував тодішньому директору звернути увагу на сільське господарство, він здивувався. – Я не бачу тут перспективи.
Хочеш займатися – спробуй. Віталій Володимирович згадує ті часи, коли на старих закинутих цехах росли дерева. Натомість показує сучасний стан виробництва. – У 2018-19 роках почали виробляти суспензії. Закупили дороге швейцарське обладнання. Отут виробляємо вітаміни для рослин, мінеральні добрива з мікроелементами та стимулятори росту рослин. В процесі розбиваємо кристал до мікрона. Ільченко демонструє цехи. Тут взагалі немає людей. Все автоматизовано. Нема ніяких запахів чи навіть пилу. Директор показує компресорну кімнату. – Цей компресор очищує повітря в цехах. Виловлює навіть найменші частинки пилу. На черкаському підприємстві
працює 297 осіб. Загалом у компанії «Ukravit» в усій Україні трудяться 550 працівників. – Ходімте, я вам покажу склад готової продукції, – каже директор. Дорогою звертає увагу на трубу, яка димить. – Труба не наша. Це сусіди, Черкаська ТЕЦ так димить. Склад вражає стерильною, просто ідеальною чистотою. Усе складено на стелажах. – Тут є промислові партії товару, а є – дрібні, для приватників, які виробляємо під маркою «Аптека садівника». Повністю автоматизована система пожежогасіння. Продукцію відвантажуємо не тільки в Україну, а й в Грузію, Молдову й іще 4 країни. Виробляємо 152 найменування продукції. Робимо свою тару, яка за міжнародними стандартами має три шари. Згодом усе перевіряється на герметичність. Із часом тару теж перероблятимемо на власному підприємстві. Віталій Володимирович веде до іншого цеху, де перероблятимуть морозильні й холодильні камери. Досі в Україні такого виробництва не було. – Відкриємо його в грудні, за участі представників Організації Об’єднаних Націй. Зараз монтуємо італійське обладнання. Раніше холодильні й морозильні камери викидали просто на смітник. Тепер ми
перероблятимемо їх у цьому цеху. В іншій частині підприємства – «Інституті здоров’я рослин» – вдосконалюються існуючі форми препаратів, розробляються нові. Тут вирощують помідори, перець, різноманітні овочі методом аеропоніки – у повітряному середовищі без використання ґрунту. У спеціальних кімнатах є навіть установки штучного сонця. – Збираємо 3-4 врожаї томатів на рік. Інші культури можуть дати 10-12 врожаїв, – каже. Кожен етап виробництва відповідає міжнародним стандартам якості та безпеки й підтверджується сертифікатами. Згодом компанія планує збудувати власне переробне підприємство. Працівники «Інституту здоров’я рослин» роблять комплексні аналізи ґрунту, легко можуть наз-
вати причини загибелі бджіл, бо останнім часом в Україні підпільні цехи виробляють таку кількість фальсифікату, що його частку легко можна порівняти з легальною продукцією. Під час неформального спілкування з журналістами Віталій Ільченко згадав, як доводилося просити кошти в іноземних інвесторів: – Якби не знав англійської мови, нізащо не отримав би позику. Найважчим часом для підприємства Ільченко вважає правління одіозного Віктора Януковича. – Донецькі вимагали в мене частину бізнесу й були би отримали її, якби не Революція Гідності. Тому з 2014 року я нікому не даю хабарі: ні полковникам СБУ, ні членам уряду. Обіцяю нещадно викорінювати корупцію на посаді мера Черкас, – зазначив Віталій Ільченко.