4
ТИЖДЕНЬ АВТОРСЬКА КОЛОНКА
№ 21 (992) | 21 травня 2020
ОСВІТА
ВІДМІТКА В ПАСПОРТІ ІКЕА
СЕСІЯ НЕМИНУЧА
Минулого тижня у багатьох ЗМІ пройшла новина про старт офіційного українського сайту ІКЕА. На жаль, окрім повідомлень окремих користувачів соцмереж у стилі «Нарешті!», серйозної публічної дискусії з цього приводу я не бачив. А шкода, бо відкриття ІКЕА в Україні – подія знакова, десь на рівні з відкриттям McDonald»s. Багато хто чув про індекс БігМака, який порівнює купівельну спроможність у різних країнах через вартість бургера. Та значно менше люду чули про індекс ІКЕА. Він складніший і визначає вартість ведення бізнесу у тій чи іншій країні через податки, логістичні та інші витрати. Вираховуючи індекс ІКЕА, беруть близько 30 товарів з каталогу компанії – від двоспального ліжка до кухонного посуду – і порівнюють їхню вартість. Останніми роками найдорожчими, за індексом ІКЕА, є Австралія, Японія та Росія. І якщо перші дві – через високий рівень життя, то третя – головним чином через адміністративне засилля та корупцію. Найдешевші – Польща, Румунія, США, тепер, сподіваюсь, там буде Україна. На сьогодні ціни в Україні на товари ІКЕА приблизно на 10% вищі, ніж у Польщі. Але це все одно дешевше, ніж замовляти у посередників. Чому Україні добре, що на її ринок вийшла компанія ІКЕА? Очевидною вигодою є те, що зросте конкуренція, адже іншим виробникам доведеться боротись ціною та якістю. Крім того, для частини українських підприємств це море можливостей – вони можуть долучитись до деяких компаній, які вже роками виробляють комплектуючі для ІКЕА. Інша перевага – це присутність в Україні компанії, що є легендарним лідером у сфері сталого розвитку й корпоративної соціальної відповідальності – від звання одного з найкращих роботодавців до реалізації планів з переходу на відновні джерела енергії. Наприклад, у 2019 році ІКЕА відзвітувала, що у своїй діяльності виробила більше електроенергії з відновних джерел, ніж спожила, – це вже хороший приклад для всіх. Також серед несподіваних вигод від ІКЕА я вбачаю стимули для внутрішньої мобільності: тепер будь-хто зможе спокійно переїхати в інше місто й за кілька днів (а за правильної організації – за славнозвісний один день) облаштувати порожнє житло. ІКЕА також несе із собою унікальний ДНКкод, який я б назвав мистецтвом досконалості. Це легко ілюструють слова засновника компанії Інґвара Кампрада: «Спроектувати стіл вартістю 1000 доларів є легкою справою, а ось спроектувати хороший та функційний стіл вартістю 50 доларів можуть лише найкращі». Практично на всіх продуктах ІКЕА є імена дизайнерів, сподіваюсь, там скоро будуть і українські прізвища. І нарешті про те, що найближче до нас – це просто гарно й цікаво. У нас вдома достатньо багато меблів та речей від ІКЕА – їх збирання для дорослих і дітей завжди перетворюється на успішний квест «збери сам», яке схоже на спільне приготування їжі – разом ви створюєте те, чим будете користуватися роками. Не сприймайте це за рекламу, від мене ІКЕА її не потребує. Хочу нагадати, що поява цієї компанії на ринку – це майже символ, це те, що наші західні сусіди зробили одразу після «євроремонту». І поки Україна не пускала її до себе, то в багатьох наших домівках і головах жив пострадянський ампір у всій його жорстокості. І це той випадок, коли краще пізно, ніж ніколи.
Карантин карантином, а сесію треба здати вчасно. У прикарпатських вишах вже готові приймати іспити дистанційно. Як це відбуватиметься, і чи матимуть студенти можливість списати, знає «Репортер».
МАКСИМ КАРПАШ, ПРОФЕСОР ІФНТУНГ
Як здаватимуть сесію студенти ІваноФранківського національного технічного університету нафти і газу, достеменно ще не відомо. Адже з дня на день вчена рада вишу має затвердити проєкт положення щодо семестрового оцінювання студентів, а також захистів дипломних робіт і складання атестаційних іспитів. «Ми готуємось до проведення сесії у дистанційному форматі, – каже начальник навчального відділу ІФНТУНГ Ярослав Штанько. – Є дві форми атестації: або кваліфікаційна робота, або атестаційний іспит. Кожна кафедра і кожен викладач мають визначити найбільш прийнятну для них форму екзамену. Це можуть бути автоматизовані тести, питання з розгорнутою відповіддю або ж усна співбесіда». Положення про порядок проведення атестаційного іспиту буде прийнято не пізніше, ніж за сім днів до його складання. Документ оприлюднять на сайті університету, аби студенти знали, що чекатиме їх на екзамені. «Зі свого боку ми плануємо забезпечити автентифікацію студентів,, як цього вимагає здоровий глузд і офіційні правила, – говорить Ярослав Штанько. – Також усіх попереджатимуть ть про академічну доброчесність. Звісно, но, тут є деякі побоювання, але забезпечити 100% об’єктивності оцінювання ми не можемо ні в дистанційному форматі, ні будучи в авдиторії. Наприкклад, викладач може повернувся ся до вікна, а студент в цей час підглянути лянути відповідь на питання. Тут уже завдання викладача – сформулювати запитання питання так, аби студент дав на нього відповідь, ідповідь, користуючись набутими знаннями». В Івано-Франківському національному медичному університеті ситуація трохи складніша. По-перше, сесія в них починається швидше, ніж в інших вишах – 21 травня. Тож часу на підготовку менше. А по-друге, студенти-медики, окрім Єдиного державного кваліфікаційного іспиту (ЄДКІ), здають ще ліцензійні інтегровані іспити «Крок». «Ми розробили кілька підходів до організації державної атестації випускників, які підтримала вчена рада університету, – розповідає перший проректор ІФНМУ Ганна Ерстенюк. – Довелося внести зміни до розкладу державної атестації, аби вкластися в часові рамки. Випуски мають відбутися вчасно. Поза-
як графіку проведення «Кроку» від Центру тестування при МОЗ ми не маємо, то спершу вирішили провести державні іспити. Ми розуміємо, що це велике навантаження і на екзаменаторів, і на випускників. Є багато переживань з цього приводу. Але я впевнена, що спільними зусиллями державну атестацію ми проведемо успішно». Складати іспити випускники будуть за допомогою системи Teams. За словами Ганни Ерстенюк, доступ до неї мають усі
студенти, бо ж останні два місяці вони працювали дистанційно. А от екзаменаційні матеріали довелося адаптувати до дистанційного формату. «Як правило, частина іспиту в нас практично орієнтована, тобто оцінювання проводиться біля ліжка хворого у практичних центрах університету, – пояснює проректор. – Та цьогоріч, на жаль, ми цього зробити не можемо, тому цю частину іспиту переформатували в ситуаційні задачі з супроводом відповідних відео, рентгенограм, комп’ютерних томограм, які будуть виводитись на екран». За словами Ерстенюк, оцінювання буде максимально об’єктивним, а всі
ризики зведені до мінімуму. Адже і для студентів, і для викладачів у медуніверситеті розробили покрокові інструкції, навіть склали хронометраж. «Наприклад, у тому приміщенні, де студенти складатимуть іспит, не має бути сторонніх осіб, – розповідає Ганна Ерстенюк. – А часу, чесно кажучи, на додаткові матеріали в них під час атестації особливо й не буде. Треба буде прочитати завдання на екрані та швидко зорієнтуватися». У Прикарпатському національному р університеті імені Стефаника теж не університ все просто просто. Сесію там планують організувати, задіявши внутрішню сиснізувати тему ун університету – pnu.edu.ua, яка дозволяє проводити електронне дозв тестування. А от кваліфікаційте ний іспит включатиме в себе н кілька компонентів. к «Найперше – має бути ідентифікація студента, – говорить ректор ПНУ Ігор Цепенда. – Тобто студент, який входить в контакт з екзаменаційною комісією, повинен показати свій студентський квиток або залікову книжку. Його ідентифікують, починається іспит. Перша частина пройде в електронно-тестовому режимі, а друга – усна відповідь в режимі відео-конференції. Усі відповіді будуть записуватися, аби уникнути будь-яких суб’єктивних чинників. Якщо навіть у тестовій частині студенту вдасться використати додаткові засоби, то в усному компоненті завжди спрацює правило: говоріть, я хочу вас бачити». Найскладніше під час державного екзамену буде студентам Інституту мистецтв. Наприклад, досі невідомо, як складатимуть кваліфікаційний іспит музиканти. «Якщо йдеться про сольний спів чи гру на інструментах, то технічні засоби університету дозволяють відтворити й оцінити технічне виконання, – говорить Ігор Цепенда. – А от на хорове диригування навіть міністерство звернуло увагу, бо ж має бути хор. І навіть якщо ми зберемо хор на стадіоні університету, ми не зможемо сфокусувати звучання при дистанції у два метри. Та й можете собі уявити, як це буде виглядати! Скоріш за все, доведеться збільшувати теоретичну частину іспиту». Якщо все пройде добре, то екзаменаційну сесію випускники прикарпатських вишів здадуть до 30 червня. Дипломи їм видаватимуть в індивідуальному порядку – без масових зібрань та урочистостей. Але то, може, й на краще. ІРИНА ГАВРИЛЮК