10 бло и о я ь б д КРУГ ВОПРОСОВ
«Гривна» № 43 (1346) 22 – 28 октября 2020 г.
доро а ь
Прошлой осенью яблоки на херсонских р нках стоили в два ра а меньше, чем в том году. Прич м цен «сошли с ума» е весной. Но тогда потребители могли понять и смириться – вс таки остатки урожая, атрат на хранение
В
се ждали спада цен осенью. И херсонц таки увидели наливн е не по 35 гривен за кило, а по 17–20. Но и то нед шево. Ведь в прошлом году можно б ло купить кило яблок и за 10 гривень. Какой в том году урожай фруктов и ягод на Херсонщине, м узнали в департаменте развития сельского хозяйства и орошения Херсонской облгосадминистрации. По состоянию на 1 октября аграриями области собран 30,2 т сячи тонн плодовоягодн х культур, что меньше соответствующего периода 2019 года на 17,9%. Из общего об ма плодов х культур производство яблок занимает более 50%, собрано их 14,8 т сячи тонн (урожайность 57 ц/га) – меньше чем в прошлом году. Производство груш составило около 1,2 т сячи тонн (30 ц/га). Культур косточков х, таких как абрикос , черешня, персики, уродило в том году тоже меньше – соответственно 4,6 т сячи тонн, 1,1 т сячи тонн и 4,3 т сячи тонн. Урожайность культур ягодн х – клубники, смородин , малин и ежевики – в 2020 году тоже ниже на 14,5% – всего 3,2 т сячи тонн. то заметили и хозяй-
ки. Например, клубнику в том году невозможно б ло найти по 25 гривен за кило, как б ло в пред дущие год . Стоимость на ягоду в конце мая – июне держалась в пределах 50–70 гривен. Главной причиной уменьшения производства фруктов и ягод стали в том году погодноклиматические условия – холодная весна, которая привела к задержке сезона созревания, и заморозки, приведшие к потере большей части урожая. Как констатировали в ГУ Госпродпотребслужб в области, фрукт , собранн е на наших землях, раз езжаются по всей стране. Однако в том сезоне в возить почти нечего. Когда фруктов е деревья активно начали цвести, столбик термометра опускался ниже нуля. И если раньше часть урожая херсонских яблок шла на кспорт, то в тот раз хозяйства, котор е в ращивают яблоки, почти не обращались за разрешительн ми документами для кспорта той продукции за рубеж, рассказала начальник управления фитосанитарной безопасности ГУ Госпродпотребслужб в области Лариса Коломиец. К слову, яблоки урожая-2020
уже проверили на наличие вредителей и болезней в областной фитосанитарной лаборатории. Вся продукция безопасна для потребителей, отметили специалист . Производители говорят, что сейчас урожай небольшой, почти всю продукцию бер т внутренний р нок, где сложилась благоприятная для производителей ценовая ситуация. Ещ б , такие цен . Помнится, пару лет назад яблок уродило столько, что в сад приглашали людей на сбор и отдавали наливн е по 3 гривни за кило. Но теперь о такой щедрости приходится только вспоминать Сам е деш в е яблоки всегда б ли в торгов х точках от агрофирм -совхоза «Белоз рский». Но в том году из-за неблагоприятн х погодн х условий пострадал и е урожай. «У предприятия 2,5 т сячи гектаров земли, из них 700 гектаров – сад , – рассказал директор Александр Ощипок. – В том году значительно снизилась урожай-
Коротко фото из архива «Гривн »
ность, собрать планируют лишь 50% от прошлогоднего урожая. то 5 т сяч тонн яблок, ещ до 2 т сяч тонн пойд т на переработку на предприятия, котор е производят соки. то примерно вполовину меньше, чем в прошлом году. Б ли год , когда м собирали и по 13 т сяч тонн яблок». Покупать белоз рские яблоки можно будет всю зиму. Ведь урожай на предприятии держат в специальн х хранилищах. Благодаря правильной системе охлаждения яблоки там могут храниться до мая. Безусловно, до мая урожая может и не хватить. Тогда нужно готовиться к тому, что повторится история н нешней весн , когда в супермаркетах продавали яблоки даже по 50 гривен за кило, прич м на тикетке писали «Украина». Ал на РЕБЕН К
РЕМОНТ КОЛЛЕКТОРА – НА ФИНИ Е
Ремонт канализационного коллектора на проспекте 200 лет Херсона планируют завершить в декабре, сообщил директор «Херсонводоканала» Михаил Чемерис: «Почти два месяца понадобилось, чтоб пройти все процедурн е вопрос по определению исполнителя работ по ремонту. Провели государственн е кспертиз проектной и сметной документации, через систему определили подрядную организацию. Сегодня техника работает на об екте, работ планируется завершить к середине декабря».
«ЛІЛЕ » ПРОДА Т
Майно пляжу «Лілея» продають через інтернет-аукціон. Днями відповідну об’яву там розмістила користувачка на ім’я Тетяна. Мова йде про порожню будівлю кафе площею 150 кв. м і неробочий басейн на 465 кв. м, обидва об’єкти оцінені в 150 тисяч. Нагадаємо, що власником майна, розташованого на пляжі, вважається колишній депутат Херсонської облради Олексій Тишкевич. У 2008 році Верховний Суд постановив, що приватизовано пляж було незаконно, тому міська влада повернула цю ділянку у власність територіальної громади.
ерс е ивна осві а в грарно е ономічном « оброго дня, шановна редакція га ети “ ривна”, – отримали ми листа від Надії Василівни Біло ерського району. – Мій онук навчається у випускному класі, тому амислюється, над тим, о робитиме після школи
Я
показала йому вашу статтю з минулого номера, де мова йшла про сучасну агрономію, і він дуже зацікавився. А я думаю, може ще якісь цікавинки є в херсонських вишах, які нам, немолодим уже людям, здаються справжніми дивами » - Справді, співробітники Херсонського державного аграрноекономічного університету готові дивувати всіх досягненнями науки, які ще зовсім недавно могли видатися нездійсненними дивами, – підтвердив у розмові з «Гривною» кандидат сільськогосподарських наук, доцент, учений секретар Вченої ради університету Сергій Лавренко. – В нашому виші зібрався колектив не тільки професійних педагогів, а також і науковців. оденно в думках вчених виникають, а потім реалізуються в наукових проєктах та на виробництві нові ідеї. Тим паче, що ректор ХДАЕУ Юрій Кирилов добре розуміє важливість підтримки цієї роботи, та й сам бере участь у розробці та впровадженні наукових проєктів. Діяльність наших учених стосується всіх найважливіших аспектів людського життя, а я детальніше можу розповісти про пов’язані з агрономією. е галузь, яка включає в себе інформатизацію та автоматизацію, інструментарій і управління процесами, органічне виробництво, культуру харчування та культуру спілкування (в тому числі й менеджмент). е багатогранна спеціальність, яка стосується абсолютно будь-якої людини від раннього віку до самої
старості. Тож не дивно, що ця тема зацікавила наших читачів і змусила їх замислитись про своє здоров’я з огляду на правильне вирощування сільськогосподарських культур. У сучасних умовах, як могли переконатися поціновувачі «Гривни» з надрукованих раніше статей, це можливо як за наявності, так і за відсутності рунту, природного та контрольованого середовища тощо. І, як уже відзначалося, новітні наукові розробки мають важливе практичне значення, тому зацікавлюють великі й малі підприємства різних форм власності, так чи інакше пов’язані з сільським господарством. Так, Аграрно-економічний університет разом із групою компаній «Агроф’южен» співпрацює щодо вдосконалення технології вирощування сільськогосподарських культур. Зокрема мова йде про аеропонічну систему вирощування рослин – без грунту. Та й узагалі, відзначив Сергій Олегович, ХДАЕУ вийшов на всеукраїнський рівень по понічних системах – із вирощування екологічно чистої продукції. Досягнення в наукових дослідженнях дозволяють вигравати проєкти міжнародного рівня, отримувати гранти. Так, кафедра землеробства спільно з кафедрою водних біоресурсів та аквакультури виграли проєкт від ЄБРР з аквапоніки – системи спільного одночасного вирощування риби та рослин. У цьому напрямі співробітники вишу тісно співпрацюють і зі школами Херсона. Особливо з № 30,
яка вважається лідером у мате- проєкт із технології вирощування матичних науках, а також там за- перцю чилі. Так, у лабораторії ймаються питаннями екологізації вегетаційних досліджень ця культура росте вже більше двох років виробництва. Яскраві та цікаві прикла- і дає значні врожаї плодів. Насіння ди наукових робіт у Аграрно- цієї рослини привіз доцент Сергій е к о н о м і ч н о м у з а о х о ч у ю т ь Лавренко зі США після проходження наукового стажуучнівську молодь: вання. оправда, школярі стають стуЗ університету немає в університеті дентами, розвивавипуска мо природного заючи вже свої ідеї. а івців, пилювача – бджіл. «З університету які здатні відразу Тому цю роботу вивипускаємо вкл читися в роботу конують студенти: фахівців, які здатні підпри мства вручну, щоденно за відразу вклюй навіть керувати. допомогою ватної читися в робопалички обережно ту підприємства запилюють кожну й навіть керувати, – говорять викладачі. – Зокрема, квіточку Завдяки цій роботі отв цьому році в нас працює програма римують багатий – для одного «Агрокебети», в якій беруть участь куща – урожай перцю чилі. Наразі 25 найкращих, найкмітливіших колекція поповнилася новими гостудентів. Для цього проєкту стрими продуктами, які невдовзі саме виробничники сформува- презентуються на кафедрі. Та не забувають науковці ли навчальний план, студентам викладають разом із фахівцями і про звичні нам рослини – проте ХДАЕУ провідні лектори Києва, знаходять і для них цікаве застоСША, ближнього та дальнього сування. Так, новий проєкт, що зарубіжжя. Примітно, що на участь реалізовується в університеті, – у «Агрокебетах» претендували Київ вирощування червоного перцю і Дніпро, а ХДАЕУ став єдиним в якості натурального органічного учасником на півдні України – барвника. Відомо, що куркума й саме в сфері агрономії. В проєкті забарвлює страви при приготуванні задіяні 16 передових великих фірм в жовтий колір, шпинат – у зелеХерсонщини та України в цілому, ний. А студенти ХДАЕУ розвивають серед яких такі відомі, як «Син- технологію фарбування перцем, гента», «Байєр», Миронівський до речі, використовувану в Китаї – хлібокомбінат. Вони не тільки але аж ніяк не на півдні України. На беруть на виробничу практику всю Україну тільки одна компанія та навчають цих студентів, а вже займається подібним, а це дуже й подали заявки на їх праце- перспективний напрям, який може влаштування. Зі своїми ідеями, втілити будь-хто охочий. Вирозі своїми проєктами студенти стивши на присадибній ділянці приходять на виробництво – і там спеціальний сорт перцю овочевоїх реалізують. А це в свою чергу го, який відрізняється від звичайсвідчить, що освіту в Аграрно- ного формою та смаком, можна економічному дають саме таку, як отримати плід із високим вмістом сухої речовини. Підсушивши його вимагає сьогодення». Серед цікавинок на даний та подрібнивши, споживач отримає час на кафедрі землеробства – червоний барвник, який залюбки
можна застосовувати при готуванні різноманітних страв. Наприклад, співпрацюючи з кафедрою переробки біотехнологічного факультету, в Аграрно-економічному задіяли використання цього барвника для виготовлення червоних спагетті або червоного тіста – абсолютно екологічний продукт. ікавинкою для професіоналів і любителів овочівництва й садівництва буде інтернетсторінка ( tt :// ee a . o /), розроблена за участі викладачів кафедр землеробства й ботаніки та захисту рослин, яка містить практичні рішення для плодоовочівництва. ей генератор рішень дає доступні відповіді щодо визначення захворювання рослин, шкідників і їх знищення, а також як підживлювати рослини. Створений програмний продукт – унікальний інформаційний ресурс, доступний будь-якій людині незалежно від віку або рівня освіти. Він дасть чіткі відповіді й на ті питання, які ми хочемо почути від продавців: « о ефективніше Де купити дешевше Чи токсичний цей засіб захисту » Ректор Юрій Кирилов упевнений: «Науковці ХДАЕУ можуть показати багато чого, що вміємо, як уміємо, чого досягли. Причому і як команда однодумців, адже структурні підрозділи нашого вищого навчального закладу взаємопов'язані: блоки управління створює кафедра фізики, система для прискорення ростових процесів – турбота кафедри хімії, фахівці з міжнародних відносин шукають паралелі з нашими дослідженнями та світові компанії, яким будуть цікаві наші розробки». ікаво То завітайте та закохайтеся в Аграрно-економічний Ольга АН Р ВА