Модуль 3 Державна політика в галузі охорони праці Розроблено для курсів підвищення кваліфікації Державних гірничотехнічних інспекторів України
Модуль 3. Державна політика в галузі охорони праці
КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ: ст. 43 (абз.4)
Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці…
Державна політика у сфері промислової безпеки та охорони праці
Підвищення рівня безпеки та гігієни праці у вугільній галузі Згідно зі статтею 137 Трактату ЄС охорона праці є одним з найважливіших аспектів політики Європейського Союзу. Прийняття і застосування широкого комплексу союзних правових актів дозволило поліпшити умови праці в державах-членах ЄС та досягнути значного прогресу у зменшенні кількості нещасних випадків і професійних захворювань. Для підтримки політики охорони праці Європейська Комісія у 2002 році визначила нову союзну стратегію на 2002-2006 рр. Ця стратегія базувалась на цілісному підході до розуміння «комфорту на робочому місці» і враховувала появу нових видів ризику, особливо психологічно-соціального характеру. У новій стратегії на 2007-2012 рр. пропонується ще більш амбітна ціль, а саме: зменшення на 25% загального показника нещасних випадків на виробництві в ЄС-27 до 2012 року шляхом покращення охорони здоров’я та безпеки працівників, що, в свою чергу, значною мірою призвело б до успіху стратегії її у питаннях економічного розвитку та зайнятості.
Аналіз безпеки на вугільних шахтах України Аналіз ґрунтувався на результатах виконання декількох завдань, що включали: •Аналіз і оцінку нормативно-правової бази з охорони праці •Аналіз і оцінку безпеки у шахтах на основі методів, прийнятих у міжнародній практиці •Аналіз і оцінку стану гірничошахтного обладнання на вугільних шахтах України
Культура праці й управління підприємствами в Україні На сьогоднішній день є відображенням прийнятої багато років тому системної концепції управління у СРСР. До цього часу на шахтах функціонують типові системи управління безпекою праці саме такого типу. В області охорони праці Україна реалізує вимоги, що представлені у статтях закону «Про охорону праці». Натомість досвід інших країн показує, що традиційний підхід до управління охороню праці, коли підприємство зорієнтоване тільки на виконанні мінімуму правових вимог, не призведе до досягнення бажаного результату. До управління охороною праці слід підходити так, як на сьогоднішній день багато підприємств підходить до управління якістю продукції та навколишнього середовища (напр. ISO 9000, ISO 14000). Ефективне управління охороною праці на підприємстві дозволяє не тільки виконувати правові вимоги, а також веде до покращення умов праці, а його результатом є: •Зменшення збитків, що слідують з невідповідного стану охорони праці. •Зростання зацікавленості працівників проблемами охорони праці • Покращення іміджу підприємства
З відсутністю безпеки і невідповідністю охорони здоров’я працівників завжди пов’язуються збитки, які в країнах ЄС оцінюються на рівні 0,4-4% валового внутрішнього продукту. У Польщі вони оцінюються на рівні 2,2% ВВП. Такі збитки несе кожне підприємство, однак у цілому їх неможливо підрахувати. Вони складаються з витрат, пов’язаних з: •Нещасними випадками на виробництві •Нетравматичними нещасними випадками (інцидентами), результатом яких є матеріальні збитки •Професійними захворюваннями, а також неявками працівників на роботу по хворобі, або по причині невідповідних умов праці. •Виплатами за шкідливість умов праці. •Низькою якістю продукції та видайністю праці, що є результатом роботи у несприятливих умовах.
Роль держави полягає на формуванні умов, що сприяють впровадженню змін, завданням яких є: •Покращення підприємцями охорони праці •Підвищення відповідальності за умови праці на підприємствах •Стимулювання підприємців до зміни способу управління і культури праці на своїх підприємствах
Аналіз і оцінка нормативно-правової бази на підприємствах В Україні загальні законодавчі норми базуються на принципах Конституції, яка проголошує, що: людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю (ст.3), кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці (ст. 43), право на охорону здоров’я (ст. 49). Крім закону «Про охорону праці», ці питання у вугільній промисловості регулюються також Гірничим законом, законом «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві…», законом «Про пожежну безпеку», законом «Про підвищення престижності шахтарської праці», законом «Про аварійно-рятувальні служби». Позитивним моментом є те, що в Україні постійно ведеться робота над кількома важливими аналогічними законодавчоправовими актами. З іншого боку ретельний аналіз діючих державних програм з безпеки і гігієни праці доводить, що послідовно та завчасно виконувати заходи, що передбачені цими програмами, вдається не завжди.
Практичне застосування нових Правил безпеки виявило низку недосконалостей, крім того, деякі вимоги Правил безпеки для шахт не є негайно досяжними і мають характер декларації. У 2008 році Держгірпромнагляд схвалив «Рекомендації з проектування, впровадження та поліпшення системи управління охороною праці», які містять основні положення сучасного стандарту OHSAS. Особливістю цього документу є жорстке прив’язування основних положень до нормативно-правової бази України з питань охорони праці. Ці рекомендації, за умов їх впровадження, могли б забезпечити суттєве поліпшення систем управління охороною праці. Однак, на даний час немає ані мотиваційних стимулів, ані тиску з боку контролюючих органі щодо впровадження цих рекомендацій. Рівень відповідності законодавства України нормам ЄС – 30%. З 20 директив Ради Європи в Україні впроваджені тільки 6.
Аналіз і оцінка систем управління охороною праці на українських вугільних шахтах В країнах Європейського Союзу понад 90% шахт, крім безумовного виконання правових вимог запровадили системи управління охороною праці, що докорінно сприяло підвищенню культури поведінки шахтарів в аспекті безпеки, а звідси – до зменшення кількості нещасних випадків. В Україні з 40 шахт, що підлягали моніторингу, аж 36 задекларували, що у них функціонує система управління охороною праці, з яких 30 – система управління відповідно до українського стандарту. Тільки 6 шахт задекларувало, що у них впроваджена система, яка відповідає міжнародному стандарту OHSAS 18001. Переважна більшість українських шахт не прийняла рішення про запровадження цього стандарту, а ретельний аналіз показує, що рішення про впровадження також має декларативний характер.
Аналіз та оцінка гірничошахтного обладнання вугільних шахт України У країнах ЄС та розвинених країнах світу твориться серйозний тиск на промисловість у плані заміни або, щонайменше, модернізації техніки, навіть якщо така техніка перебуває у повністю працездатному стані, але була виготовлена у далекому минулому. В Україні аналіз показує, що 21% всіх машин, охоплених моніторингом, характеризується дуже високим рівнем зносу, що становить 90-99%, 76% машин та обладнання відповідають вимогам безпеки не більш ніж на 50%, а жодному критерію безпеки не відповідають 11% машин. Машини, які повністю є безпечними і мають усі необхідні системи захисту, становлять лише 5% від загальної кількості.
Ключові фактори, що впливають на ситуацію в сфері охорони праці Політичні умови: •Корупція, що негативно впливає на ефективність контролю за умовами праці, і не дозволяє одержувати правдиву інформацію про дійсний стан промбезпеки •Недієздатність судової сит системи, що тягне за собою труднощі приведення в дію заходів з захисту прав трудящих, демотивацію керівництва шахт щодо забезпечення належних умов праці. •Командно-розподільчі системи, що діють у сфері державних підприємств, що створюють неясність у розподілі відповідальності за безпеку між підприємством і державою, та приводить до виникнення претензій зі сторони підприємства до держави. •Система соціального страхування від нещасних випадків, котра не мотивує роботодавців до покращення безпеки і умов праці. •Неефективна система виробничої медицини, що діагностує профзахворювання на їх кінцевій стадії, а не встановлює симптомів захворювання на початковій стадії розвитку і не дає можливості уникнути інвалідності. •Неефективні системи управління безпекою праці, що примушують до підкорення закону (покарання), а не спрямовані на викривання та вирішення проблем піднесення рівня особистої відповідальності працівника.
Ключові фактори, що впливають на ситуацію в сфері охорони праці Соціальні умови: •Культура праці і менталітет трудящих, що склалися за часів СРСР. •Система цінностей, що ставить виробництво та реалізацію вугілля на перше місце, навіть за рахунок життя і здоров’я. •Система мотивації праці у держпідприємствах, що використовує ентузіазм як стимулятор за ангажування та нехтує бізнесовим аналізом втрат. •Ідеалізація фізичної праці, що спонукає слабке за ангажування осіб відомчого нагляду до самоосвіти та особистого розвитку
Ключові фактори, що впливають на ситуацію в сфері охорони праці Економічні умови: •Цілі економічного управління держпідприємств зосереджені на збільшенні обсягів виробництва, а не на досягненні фінансових результатів. •Принципи функціонування державних підприємств далекі від вільноринкових, не дозволяють самостійно приймати належні рішення, у т.ч. і у галузі безпеки праці. Взаємини між державою і державним підприємством, що засновані на централізованому плануванні і наданні непрозорих коштів для покриття зобов’язань перед працівниками підприємства. У такій ситуації держава субсидіює погано працюючі підприємства, які займають позицію висування претензій стосовно держави. Існуючі в Україні умови у сфері безпеки гігієни праці показують, що вугільні шахти далеко не повністю відповідають правилам і принципам охорони праці. Мають місце велика кількість нещасних випадків, включаючи летальні, і величезна кількість зареєстрованих професійних захворювань. В існуючих умовах права трудящих, що встановлені Конституцією України, навряд чи можуть бути гарантовані. Рівень відповідності українського законодавства нормам найбільш Конвенцій МОП складає 28%, з 14 Конвенцій впроваджені тільки 4.
важливих
Для докорінного покращення існуючої ситуації в галузі охорони праці керівники підприємств та державні інспектори повинні постійно підвищувати свою кваліфікацію, оновлювати і розширювати свої знання, зокрема в таких сферах, як психологія, ергономіка, гігієна праці та токсикологія.
Ключові фактори, що впливають на ситуацію в сфері охорони праці В Україні вся система грошових виплат, що пов’язані з роботою у шкідливих умовах, ЗАОХОЧУЄ до роботи в таких умовах і мотивує до того, щоб після виходу на пенсію У ПРАЦІВНИКА БУЛИ СИМПТОМИ ПРОФЕСІЙНОГО ЗАХВОРЮВАННЯ. Системи управління, що функціонують на вугільних шахтах, пропагують незастосування працівниками засобів особистого захисту, а допускають роботу в несприятливих умовах. В країнах Європейського Союзу існую чітка категорична ЗАБОРОНА приймати працівників із симптомами професійного захворювання на роботу в таких умовах, що викликали ці симптоми. Працівник після зміни місця праці, як правило, отримує меншу винагороду і тому зацікавлений, щоб у нього не виникли симптоми професійного захворювання як під час роботи, так і після її завершення. Відповідальність за прийняття на роботу несе виключно роботодавець, включаючи кримінальну і цивільну відповідальність.
Інтеграція питань охорони праці в освітні і навчальні програми Нинішній рівень безпеки в українських шахтах однозначно ясно вказую на неефективність системи навчання з питань охорони праці. Найбільш очевидні недоліки підготовки кадрів можна узагальнити у наступному: Недооцінка ролі професійної підготовки з боку керівництва підприємства, що сприймає навчання скоріше як обов’язок, або, більше, як втрату продуктивного часу. Відсутність системи оцінки навчання як з боку керівництва, так и з боку працівників. Низький рівень проведення навчання через недосконалість програм навчання, неправильний навчальний процес, відсутність необхідного обладнання для проведення занять на відповідному рівні, відсутність кампанії про навчання.
Модуль 3. Державна політика в галузі охорони праці
Охорона праці – важлива складова державної економічної політики Україні Щорічні витрати на охорону праці в Україні становлять 2,5-4 % внутрішньовалового продукту. Це понад 60 млрд. грн, ці величезні кошти слід використовувати ефективно, вкладати гроші у найбільш болючі проблеми. Особливо ця теза стосується вугільній галузі, хронічно недофінансованої, з масою невирішених проблем організаційного та технічного характеру. Натомість за 2005-2010 рр. середньорічний збиток від аварій, нещасних випадків та профзахворювань в Україні сягає 1 млрд. грн. Завдання органів державної влади, власників підприємств мінімізувати цей збиток, а заощаджені кошти направити на профілактику та охорону праці.
Модуль 3. Державна політика в галузі охорони праці
видатки на безпеку та втрати від аварій
Модуль 3. Державна політика в галузі охорони праці
Висновки з графіку: •При малих видатках на безпеку праці маємо великі кошти, що спричиняють аварії та нещасні випадки. •Зріст коштів на безпеку обов'язково призведе до зменшення витрат, пов'язаних з аваріями та нещасними випадками. •Нестримний зріст видатків на безпеку праці призведе до банкрутства підприємства (зона нерентовності) •Оптимальним розв'язанням проблеми є мінімізація сумарних коштів на безпеку праці.
Модуль 3. Державна політика в галузі охорони праці
Основні напрямки сучасного підходу до управління безпекою праці в Україні Безпека праці – це, перед усім – інвестиція. Підвищити рівень безпеки – це значить вкласти гроші. Виключно економічний підхід, без пропаганди! Правильна оцінка ризику – це запорука ефективного управління безпекою праці. Визначити ризики на підприємстві можна тільки шляхом аналізу всіх процесів виробництва та результатів перебігу цих процесів.
Модуль 3. Державна політика в галузі охорони праці
Графік контролювання рівнів ризику та збитків
Модуль 3. Державна політика в галузі охорони праці
Безпека – це невід'ємна частина процесу управління підприємством. Найголовніша мета безпеки – це запобігання. За стан безпеки відповідає кожен член трудового колективу на своєму робочому місці. Систему управління безпекою праці треба постійно удосконалювати, зупинка – це поразка.
Модуль 3. Державна політика в галузі охорони праці 3. Співробітництво Держгірпромнагляду, Міненерговугілля (Мінвуглепрома) з Міністерством праці США та Європейською Спільнотою у вирішенні проблем зниження аварійності та травматизму •2000 р. – після аварії на шахті ім. Баракова до України
від уряду США
надійшла пропозиція допомоги вугільній промисловості у справі зниження аварійності та травматизму (1 млн.$). •2001-2004 рр. – надходження допомоги до України у вигляді обладнання, матеріалів, технологій для покращення умов праці у шахтах, зниження ризику вибухів газу та вугільного пилу. •2004 р. – переговори між сторонами, підписання заяви про наміри між Урядами щодо надання технічної допомоги з поліпшення стану шахтної безпеки
Модуль 3. Державна політика в галузі охорони праці Передбачені кошти на надання допомоги у сумі 2, 15 млн. $, що мають бути освоєні протягом 36 місяців. Виконавцем проекту призначено організацію «Партнерство з енергетичної та екологічної реформи (PEER)». Грант Е9-К3-0057 передбачає реалізацію на шахтах України 5 проектів. •2010 р. – прийняття рішення про створення на базі Луганського ЕТЦ осередку
з
навчання
та
підвищення
гірничотехнічних інспекторів з нагляду у
кваліфікації
державних
вугільній промисловості –
найбільш аварійній галузі України. •2011р. – фінансування та створення Центру підготовки державних Гірничотехнічних інспекторів з нагляду у вугільній промисловості, комплектація штату, складання програми підготовки та підвищення кваліфікації інспекторів
Список літератури до модулю 3. • • • • • •
Закон України «Про охорону праці» Гірничий Закон України Постанова КМУ від 26.10.2011 №1107 Правила безпеки у вугільних шахтах Правила технічної експлуатації вугільних шахт Правила безпеки під час поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення