ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ із наведенням фрагментів дисертації Ю. І. Присяжнюка та відповідних фрагментів опублікованих текстів інших авторів без зазначення авторства (а також/або відомостей про вигадування фактів чи даних, модифікацію вже наявних даних тощо) Збіги текстів виділені жовтим кольором, перефразування та синоніми – бірюзовим, перестановки слів місцями – зеленим, вислови дисертанта про те, що це нібито він особисто робить висновки чи щось пропонує – рожевим. Червоним шрифтом поданий коментар щодо фрагментів дисертації Ю. Присяжнюка. №
Фрагменти тексту дисертації (публікації), у якій Фрагменти опублікованих текстів інших авторів (без виявлено факти порушення академічної зазначення у дисертації Автора посилань на доброчесності джерело) 1 Присяжнюк Ю. І. Міжрегіональна cтруктурна Кульчицький Я. В. Сучасні економічні системи в взаємодія економіки України з національними умовах екологізації та глобалізації (теоретикогосподарськими системами країн Центрально-Східної методологічні засади порівняння): [монографія]. – Львів: Європи. : д.е.н. : спец.. 08.00.02 - Світове господарство і Ліга-Прес, 2011. – 687 с. Джерело доступу: міжнародні економічні відносини : захищена 2013-02https://chtyvo.org.ua/authors/Kulchytskyi_Yaroslav/Suchasn 26; . Львівський національний університет імені Івана i_ekonomichni_systemy_v_umovakh_ekolohizatsii_ta_hlob Франка. Джерело доступу: alizatsii/ (Шифр НБУВ: ВА742463) https://nrat.ukrintei.ua/searchdoc/0513U000268 Підрозділ 1.1. повністю (с. 17-55) Підрозділ 1.1. (с. 17-67) Вид виявленого порушення: плагіат С. 17 С. 17 Проблема економічних систем має досить глибоке Формування системного уявлення про суспільство розпочалося ще в античні часи. Тоді робилися перші коріння, якщо говорити про формування системної уяви спроби з’ясувати суть діяльної природи людини як щодо суспільства, спроби з'ясувати суть діяльної рушія економічного розвитку, усвідомити вплив природи людини як рушія економічного розвитку, держави на перебіг економічних процесів. Над усвідомлення впливу держави на перебіг економічних проблемами господарських систем замислювалися в процесів, що мало місце ще в античному світі, а пізніше XVI - середини XVIII ст. Однак методологічною у роздумах економістів, мислителів XVI - середини основою становлення теорії господарських систем XVIII ст. Проте методологічною основою становлення послужили соціальні концепції економіки, а першим теорії економічних систем як складової економічної теоретиком ринкової економічної системи був А.Сміт, теорії є соціальні концепції економіки, що беруть котрий обґрунтував ідею соціальної природи початок з творчості першого теоретика ринкової економічного життя і першим проаналізував економічну економічної системи А.Сміта. Саме великому сферу життєдіяльності як самодостатню і шотландцю належать ідеї про соціальну природу багатокомпонентну суспільну економічну систему. Для економічного життя і саме він вперше грунтовно сучасної науки важливо те, що теорія економічного розглядає економічну сферу життєдіяльності на рівні лібералізму А.Сміта побудована на міцній соціальносамодостатньої і багатокомпонентної економічної філософську базі, що уможливлює комплексний підхід системи суспільства. Теорія економічного лібералізму до трактування змісту, особливостей і спрямованості А.Сміта має міцну соціально-філософську базу, що є дуже важливим нині, на порозі третього тисячоліття, для сучасних господарських систем. комплексного підходу до розуміння змісту, особливостей і спрямованості сучасних економічних систем. С. 17-18 С. 17-18 Точкою відліку в історії розвитку соціальних Головна праця А.Сміта "Дослідження про природу і концепцій економіки слід вважати 1776 р., саме тоді причини багатства народів" (1776 р.) започаткувала побачила світ праця А.Сміта “Дослідження про природу розвиток соціальних концепцій економіки. Першою і причини багатства народів”. Визнавши працю є важливою її соціальною ідеєю була та, що праця є основою багатства суспільства, її автор підкреслив, що основою багатства суспільства, її значення порівняно з продуктивна праця має набагато вищу за інші види іншими видами діяльності дуже велике, продуктивна діяльності цінність, а за ступенем розвитку виробництва праця внаслідок цього має більш високу цінність, за оцінюється розвиток самого суспільства. Вважається, ступенем розвитку виробництва оцінюється і саме що від цього моменту у суспільній свідомості глибоко суспільство. Вважають, що з цього моменту у суспільній вкорінилося так звана психологія економізму, тобто свідомості глибоко вкорінюється так звана "психологія пріоритет економіки і виробництва у сприйнятті економізму", коли економіка і виробництво у сприйнятті пересічного громадянина, вченого і політика. А.Сміт пересічного громадянина, вченого і політика отримує також дійшов висновку, що праця є загальним мірилом вищу суб’єктивну оцінку. Далі, А.Сміт приходить до цінності товарів, тому всі види праці з соціальної точки висновку, що праця - загальна міра цінності товарів, зору рівнозначні. Якщо товари рівні на ринку, то й тому всі види праці, з соціальної точки зору,
1