Відповіді дпа 2014 іст укр 9 клас

письмово +чернетки

2014

В А Р ІА Н Т 1 4

-і сз сл >

З

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

Назвам заштрихованих князівств Русі в другій половині XII ст. відпові­ дають цифри в рядку: Б 1) Волинське, 2) Київське, 3) Чернігівське. Указаній послідовності подій відповідає комбінація цифр: Б 2, 3, 1, 4 (2 Вихід друком першої української газети «Зоря Галицька»; 3 Видання в Петербурзі першого українського журналу «Основа»; 1 Створення Пів­ денно-Західного відділу Російського географічного товариства; 4 Вихід друком першого тому «Історії України-Руси» М. Грушсвського). Появу нового жанру образотворчого мистецтва в І пол. XIX ст. засвід­ чує пам’ятка Б (пейзаж В. Штернберга «Садиба Г. С. Тарновського в Качанівці») (1837) (жанр пейзажного живопису). ПОДІЇ, ОПИСаНІ В Істори чн ом у дж ер ел і: «Ольгерд... пішов у похід в Дикі Поля про­ ти татар. З ним вирушили також чотири його племінники, сини новогрудського князя Коріата, княжичі: Олександр, Костянтин, Юрій та Федір. / коли вони, минувши Канів і Черкаси, дійшли до урочища Сині Води, то побачили в полі велику татарську' орду з трьома цар коми на чолі, поділену на три загони... Татари не змогли довго витримати ло­ бового натиску литви й почаїи відступати та втікати у розлогі степи. На побоїщі за­ лишилися вбиті три їхні царки...» (З Хроніки Мацея Стрийковського), відбулися:

А 1362 р. За сприяння гетьмана Івана Мазепи було здійснено: Б Реставрацію Софійського та Успенського соборів у Києві. За селянською реформою 1861 р. селяни: А 1, 4 (1 Звільнялися від крі­ пацтва; 4 Отримали земельний наділ за викуп). Петра Могили стосуються твердження: Б 1, 5 (1 Перший митрополит після легалізації польським урядом православної ієрархії; 5 Засновник Лаврської школи, яку незабаром об’єднав з Братською школою).________ У наведеному уривку З історичного джерела: «Страшний був орді, бо б)в дос­ відчений у воєнних виправах і відважним кавалером. Татари цілком серйозно вважали йо­ го шайтаном і навіть своїх дітей, коли вони плакат і їх не могли заспокоїти, лякали. Він... постійно бився з тата\хіми, проти яких мав природну й невблаганну ненависть. На обличчі він мав природний знак, ніби шмат пурпуру» Йдеться про діяча часів Руїни

Івана Сірка . З відомих вам наслідків для України Полтавської битви 1709 р. запи­ шіть два: 1) ще більше обмеження української автономії; 2) Україною прокотилася хвиля царського терору.

—

9.

З

10.

Проаналізуйте історичне джерело та дайте йому оцінку. Поданий уривок с доповідною цензора Венедикта Левицького авст­ рійському уряду (1837 р.), у якій ідеться про заборону «Русалки Дністро­ вої», альманаху, створеного «Руською трійцею» і виданого в Будапешті 1837 р. «Руська трійця» (1833-1837 рр.) — демократично-просвітницький гур­ ток (заснований М. Шашкевичем, Я. Головацьким, І. Вагилевичем), який з кінця 1820-х років розпочав на західноукраїнських землях національнокультурне відродження. Метою гуртка було піднесення національної свідо­ мості в регіоні, перетворення народної мови на літературну. «Трійчани» «хо­ дили в народ»: записували народні пісні й перекази, слова й фрази, вживані простими людьми; у церквах виголошували проповіді у країнською мовою. Істотною заслугою «Руської трійці» було видання альманаху «Русалка Дністровая» (Будапешт, 1837 р.), який започаткував у Східній Галичині нову українську літературу, замінивши нею стару літературну церковнослов’ян­ ську мову, довівши, шо між мовами галицьких русинів і наддніпрянців не іс­ нує суттєвих відмінностей, а вони самі є складовими єдиного українського народу. Вступне слово М. Ш ашкевича до альманаху було своєрідним мані­ фестом культурного відродження західноукраїнських земель. Публікація тво­ рів інших слов’янських авторів, перекладів сербських народних пісень засві­ дчувала також прихильність «Руської трійці» до ідеї всеслов’янського єднан­ ня. Громадськість схвально сприйняла появу «Русалки Дністрової». З аль­ манахом ознайомився Т. Шевченко, високу оцінку йому дав І. Франко. «Русалку Дністровую» австрійський уряд заборонив. Збереглося лише 200 із 1000 примірників, решту було конфісковано. Видавців було притягне­ но до відповідальності. Після заборони австрійськими властями «Русалки Дністрової» і виходу М. Шашкевича, І. Вагилевича та Я. Г'оловацького з Львів­ ської семінарії «Руська трійця» розпалася. Та її діяльність не була даремною. Вона започаткувала нову демократичну культуру в Галичині. Прогресивні ідеї «Руської трійці» все більше захоплювали галичан. Наведений уривок є по суті доносом на Шашкевича, Вагилевича та Головацького. Після цієї доповідної майже весь тираж «Русалки Дністрової» був знищений, тобто, на мою думку, був вчинений спражній акт вандалізму. Австрійському уряду вдалося домогтися не лише заборони «Русалки Д ніст­ рової», а й репресій щодо її ініціаторів. Під тиском цих репресій в реакційній атмосфері 40-х років XIX ст. «трійця» піонерів національного відродження розпалася. Тобто, на мою думку, це ще один приклад нищівного удару по українській культурі та літературі.

4

ВАРІАНТ 2 2

3

4

5

6

7

п сс от >

1

1.

2.

3.

4.

Назвам держав, у складі яких перебували українські землі в першій по­ ловині XV ст., відповідають цифри в рядку: Б 1) королівство Угорщи­ на, 2) королівство Польща, 3) князівство Молдавія. Указаній послідовності подій відповідає комбінація цифр: Г 1, 3, 4, 2 (1 Вихід друком перших трьох частин «Енеїди» І. Котляревського; 3 За­ снування університет)' в Харкові; 4 Діяльність в Галичині «Руської трійці»; 2 Діяльність Кирило-Мефодіївського братства). Появу нового мистецького явища — книжкової гравюри — засвідчила пам’ятка: А (Гравюра із зображенням євангеліста Луки зі львівського «Апостола» (1574)). Події, описані В уривку 3 історичного джерела: «А печеніги почали йти на при­ ступ, і зступилися вони на тім місці, де ото є нині Свята Софія, митрополія руська; бо тоді це було поле поза городом. 1 сталася січа люта, і ледве одолів під вечір Ярослав, і по­ бігли печеніги в різні боки, і не знали вони, куди втікати», відбулися: В У XI СТ.

5.

6.

7.

8.

Для української культури першої половини XVII ст. характерне: А Поява перших шкіл, що фінансуються з державної скарбниці. (Братські школи, а згодом Київська колегія (Києво-Могилянська академія) у І пол. XVII ст. стали фі­ нансуватися з гетьманської скарбниці. Українські гетьмани розуміли роль шкіл у культу рному, суспільному, громадському й державному житті України, а тому всі­ ляко підтримували, охороняли, відстоювали їх права, забезпечували матеріально). Для характеристики суспільно-політичного та соціально-економ іч­ ного ж иття зем ель козацької У країни за гетьмана Богдана Хмельни­ цького можуть бути використані твердж ення: В 3, 4 (3 утворено У країнську козацьку держ аву — В ійсько Запорізьке; 4 селяни та мі­ щ ани здобули право вільно вступати д о козацького стану). П ро П етра К онаш евича-С агайдачного ідеться у твердж еннях: А 1, 2 (1 брав участь у битві Речі П осполитої з турецько-татарським війсь­ ком під Х отином; 2 організовував походи запорож ців у володіння крим ського хана і на турецькі фортеці). В ур ивку З ІСТО РИ ЧН О ГО ДЖСрела: «...Захоплювавсяукраїнською справою не тільки до глибини своєї щирої ду ші, а й до глибини своєї кишені. Не маючи дітей ...... за поїхідою свого приятеля проф. В. Антоновича, склав заповіт, по якому все своє майно, що оцінюва­ лося тоді до десяти мільйонів рублів, заповідав у користування своїй дружині, Софії Іва­ нівні, а по її смерті все майно повинно піти на українські справи...» (Є. Чикаленко) ПрО-

пушено ім’я діяча Василя Симнренка.

5

9.

З відомих вам причин Люблінської унії 1569 р. запишіть дві: 1) Литва зазнала поразок* під час Лівонської війни з Московським цар­ ством (1558—1583 рр.) і прагнула отримати воєнну допомог}' від Польщі; 2) прагнення українських, білоруських, литовських ш ляхтичів, які були незаловолені пануванням магнатів, мати рівні права з польськими землевласниками.

10. Проаналізуйте історичне джерело та дайте йому оцінку. Подане історичне джерело с уривком зі спогадів Северина Даниловича. Северин Данилович (1861-1942) — адвокат, один із засновників Української ра­ дикальної партії, громадський діяч на Покутті до Першої світової війни; на поча­ тку 1920-х років проводив разом з М. Яцковим та С. Твердохлібом угодову ак­ цію на користь Польщі, тому був виключений із партії. Поданий уривок стосу­ ється створення в Україні Русько-української радикальної партії (1890 р.). Українська радикальна партія (УРП) (спочатку — Русько-українська радикальна партія, а з 1926 р. — Українська соціалістично-радикальна партія (У С РП )— політичне угрупування, засноване 4 жовтня 1890 р. у Львові, яке виросло з радикальних молодіжних гуртків, що постали в Галичині в кінці 1870-х років під впливом ідей Михайла Драгоманова. Заснована з ініціативи Івана Франка, Михайла Павлика, В ’ячеслава Будзиновського, Євгена Левицького, Северина Даниловича, Кирила Трильовського та інших. УРП була першою українською політичною партією європейського зра­ зка — з суцільною програмою, масовою організацією і реєстрованим членст­ вом. В основу програми покладено етичний і науковий соціалізм на демокра­ тичній і кооперативній базі, людську гідність для всіх і всеукраїнську єдність (соборність всіх українських земель). Проголошувалася головна мета: пробу­ дження свідомості мас, перетворення їх на політичну силу, з вимогами якої мусила б рахуватися австрійська влада. У документі безпосередній учасник подій описує перебіг першого з'їзду радикалів, який скликали Павлик і Франко «у порозумінні з Драгомановим». Далі автор описує, як на з ’їзді приймали програму партії. Згадує про диску­ сію, яка точилася навколо ідейної основи програми. Данилович описує свою позицію, яка була відмінна від позиції більшості. Більшість прагнула створи­ ти програму, засновану на ідеї соціалізму, а Данилович заперечував, тому що «наш народ — це маса дрібних малоземельних рільників, і мусит ь мат и пере­ довсім на увазі те, що треба для їх суспільного й культурного піднесення...». Також автор зазначив, що його підтримали Павлик і Франко. І остаточно бу­ ло ухвалену таку програму, «іщоб в ній було зазначене наше стремління до здійснення ідей соціалізму, якою наш український муж ик, дрібний власник зе­ млі, м ас доходити до остаточної цілі вселюдського розвитку...» Програмо­ вий документ був опублікований у часописі «Народ». Наприкінці уривка ав­ тор дає оцінку описуваній ним події: «Це була перша спроба розв'язання пи­ тання дрібного рільництва в дусі соціалізму...» Документ є безцінним джерелом вивчення української історії кінця XIX ст., тому шо автор є беспосереднім учасником західноукраїнського наці­ онально-визвольного руху цього періоду.

6

В А Р ІА Н Т З 5

А Б В

Г І.

2.

3.

4.

Українські губернії, іцо входили до складу Київського генерал-губерна­ торства протягом XIX - початку XX ст., позначено цифрами: В 1, 2, 5 (Волинська, Київська, Подільська). Указаній послідовності подій відповідає комбінація цифр: Г 4, 3, 1, 2 (4 Заснування Нової (Підпільненської) Січі; 3 Гетьманування Кирила Розумовського; 1 Коліївщина; 2 Заснування Задунайської Січі). Сергій Васильківський є автором картини: Г («Весна на Україні»). В уривку 3 ІСТОРИЧНОГО джерела: «...Грамадівці відстоюваїй ідею окрелишностіукраї­ нської народності та її право на самостійніш розвиток головно супроти польських претензій на українські зелні та польських і .московських зазіхань на українську народність...» Йдеться

5.

6.

7.

8.

про організацію, яка виникла: А На початку 60-х років ХЇХ ст. Здобутків «новоерівської політики» народовців стосується: А В ідкрит­ тя у Л ьв ів сь к о м у університеті каф едри історії У країни. Для характеристики соціокультурної ситуації в українських землях у складі Речі Посполитої у II пол. XVI ст. можуть бути застосовані твер­ дження: В 3, 5 (З Збільшення кількості фільваркових господарств, що супроводжувалося закріпаченням селян; 5 Становлення козацької верс­ тви як суспільного стану, її боротьба за свої права). Укажіть твердження, які стосуються князя Данила Романовича: Б 2, 4 (2 Здійснив поїздку до столиці Золотої Орди, де зустрівся з ханом Батиєм; 4 Коронувався як король Русі, прийнявши корону від Папи Римського). В уривку 3 ІСТОрИЧНОГО джерела: «Пішов Ігор на греків... / порадилися рухлі, і euinu.ru, оруживиїись, проти греків, і битва межи ними обома була люта, і заіедве одоліли греки... Фео­ фан, сановник Рамана, зустрів їху човнах з вогнем і став пускати вогонь трубами на човни руські. І було видно страшне диво...» йдеться про похід князя Ігоря на Візантію (941 р.).

9.

З відомих вам причин роздробленості Київської Русі запишіть дві: 1) перетворен ня ум овного зем леволодіння у спадкове, вотчинне во­ лодіння к н язів т а бояр; 2) послабленн я ролі К иєва я к політичного і торгового центру.

10. Проаналізуйте історичне джерело та дайте йому оцінку. Автором історичного джерела є Ч арльз В ітворт, англійський дипломат початку XVIII ст., надзвичайний англійський посол у Росії (1705-1710). Хоч Англія до 1709 р. не брала активної участи у Великій Північній війні, англій­ ський уряд пильно стежив за розвитком воєнних дій. Цей докум ент датуєть­ ся 13 (24) к в ітн я 1709 р. У ньому, покликаючись на інформацію, що наспіла 7

з російської армії за 26 березня, Вітворт пише про те, що «запорізькі козаки перейшли на сторону■шведського короля». Він відзначає, що козаки навіть напа­ ли на російських драгун. Росіяни у відповідь штурмували Січ і захопили 300 ко­ заків у полон, решту повбивані. Також англієць згадує Полтавську битву, участь у ній Мазепи і поранення шведського короля Карла XII. Як відомо, у своїй зовнішній політиці Іван Мазепа відмовився від орієнтації на Польщу, негативно ставився до планів союзу із Кримом і Туреччиною. За єдину основу зовнішньої політики України він вважав співпрацю з Москвою, за чиєю до­ помогою сподівався розширити Гетьманщину на Правобережну Україну, а відтак відібрати від Криму і Туреччини степову смугу' над Чорним і Азовським морями. Прихильником Москви гетьман залишався доти, доки Петро І не почав ламати ос­ нови української автономії. Імперська політика Петра І підштовхнула Мазепу до переходу на бік Швеції в ході російсько-шведської Північної війни (1700 1721). До цього кроку гетьмана змусив вступ шведів в Україну восени 1709 р. У своєму зверненні до війська й народу гетьман стверджував, що союз із шведами допоможе визволити Україну з рабства й московської тиранії і від­ новити її «самовладність». У війні Україна дотримуватиметься збройного нейтралітету, а після війни залишиться «при своїх природних князях і при всіх попередніх правах і привілеях, що вільну націю означають». Договір пе­ редбачав, шо «Україна обох сторін Дніпра з Військом Запорозьким і народом українським має бути вічними часами вільною від усякого чужого володін­ ня... Цілість границь її, непорушність вільностей, законів, прав і привілеїв її свято мають заховуватися, аби Україна вічними часами вільно тішилася сво­ їми правами і вільностями без жодної шкоди». З початком травня 1709 р. шведи почали облогу Полтави. Метою Кар­ ла XII було викликати росіян на вирішальну битву. Далекій перехід завдав великих втрат шведській армії, відчувався брак харчів, фуражу, боєприпасів, отож затягу вання війни просто знищило б шведську армію. Сама битва від­ булася 27 червня (8 липня н. ст.) 1709 р. й мала фатальні для шведів й Украї­ ни наслідки. Карл XII з розбитим військом і Мазепа з вірними козаками віді­ рвалися від погоні і знайшли притулок на турецьких землях. Іван Мазепа бо­ лісно переживав свою поразку й 22 серпня помер у Бендерах. Його тіло коза­ ки поховали з усіма почестями у православному монастирі в Галаці. Поразка шведських і керованих Мазепою українських військ у битві з росія­ нами під Полтавою у 1709 р. стала не лише особистою катастрофою гетьмана, але й поразкою тих українських політиків, що прагнули до самостійності України. Звіт англійського посла засвідчує, що він перебуває на боці російської армії і засуджує дії українських козаків, вважаючи їх зрадницькими. На мій погляд, це зрозуміло, адже Вітворт служив послом саме в Росії, тому й був на боці російського царя. А думка про Мазепу як про зрадника побутувала в іс­ торії аж до кінця XX ст., і лише в українській історичній науці з гетьмана бу­ ло знято це ганебне клеймо.

8

В А Р ІА Н Т 4 А Б В Г 1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

Воєнні походи, позначені на карті, здійснив великий князь київський: А Святослав Ігорович. Указаній послідовності подій відповідає комбінація цифр: Г 4, 1, 3, 2 (4 Кревська унія; 1 Утворення Кримського ханства; 3 Остаточна лікві­ дація Київського удільного князівства; 2 Видання Швайпольтом Фіолем перших книжок церковнослов’янською мовою). В іконописній майстерні Києво-Печерського монастиря створено ікону: А (Свенська ікона Богородиці зі святими Антонієм та Феодосієм Печерськими (поч. XII ст.)). П О Д ІЇ, ОПИСанІ в Історичном у дж ер ел і: «Коронний гетьман Ми кола й Потоцький зазначав: «Хто ж затримає народ, коли в нього так закрутіаися колеса свавілля, що їх ніяким чином не можна стримати!.. Переконався я про це під Кумейками: зимою знищив Павлюка, на весну, незважаючи на такий великий розгром, о.мсив Острянин. Розгромив я Острянина — зразу• ж було обрано керівником Гуню, і я двадцять тижнів вів з ним війну та ледве привів до послуху зброєю і немалим пролиттям крові'..» відбулися: В У

30-х роках XVII ст. Козацький устрій Слобожанщини в другій половині XVII ст. характеризує твердження: В Полком командував полковник, якого обирали довічно. Укажіть напрямки діяльності громадівського руху 60-х років XIX ст.: В 2, 4 (2 Видання підручників та популярних книжок українською мо­ вою; 4 Організація недільних шкіл для дорослого населення). Про князя Василя-Костянтина Острозького ідеться у твердженнях: Г 3, 5 (З ініціював видання повної Біблії церковнослов'янською мовою; 5 заснував першу в Україні слов’яно-греко-латинську школу вищого типу). В уривку 3 Джерела «Каїи й заіиіиаіися хвилині4 для відпочинку, то треба було їх віддати

якш-небу'дь громадській справі... Треба дивуватися, звідки вш ві()ривав якісь миті для творчості. А вона не припиняюсь. За цей час... закінчив "Тараса Бульбу” і майже зовсім оркеащту'вав його, на­ писав для дітей три опери» йдеться про історичного діяча Миколу Лисенка.

9.

З відомих вам причин національно-визвольної акції гетьмана Івана Ма­ зепи запишіть дві: 1) схильність Петра І до політики жорсткого централізму зводила нанівець наміри гетьмана збільшити самостійність Гетьманщини; 2) стрімке виснаження людського та економічного потенціалу Гетьма­ нщини за перші роки війни внаслідок задоволення вимог царя про допомогу.

10. Проаналізуйте історичне джерело та дайте йому оцінку. Автором листа є Яків Головацькии, відомий український лінгвіст, ет­ нограф, фольклорист, історик, поет, священик УГКЦ, педагог, громадський діяч. Л ист датується 1848 роком, адже саме в цьому році була зорганізована 9 2* Історія У країни. 9 клас. Д П А (пи сьм ово)

Галицько-Руська матиця — культурно-освітнє товариство в Галичині, про яке згадується в листі. У листі Головацького йдеться про пожвавлення культур­ но-освітнього руху в Західній Україні після революції 1848 р. Активними учасниками революції стали мешканці Західної України. За короткий час во­ ни зуміли добитися вирішення цілої низки соціально-економічних і політич­ них питань. Ослабленням імперської влади українці прагнули скористатися також і для задоволення своїх культурно-освітніх потреб. Цей рух очолила національна інтелігенція. 19 квітня 1848 р. львівські українці від імені всього українського населення краю надіслали австрійському цісарю петицію з ви­ могами рішучих перетворень у культурній сфері. Усі надії покладалися на добру волю австрійського уряду. Але поступово галицька інтелігенція пере­ ходила до розуміння необхідності й власної активної участі в національнокультурних та політичних перетвореннях. В умовах національно-культурного піднесення й оголошення демократичних свобод, у тому числі свободи слова, у Львові стала виходити перша газета, друко­ вана українською народною мовою, — «Зоря Галицька». Українська інтелігенція 2 травня 1848 р. заснувала у Львові Головну руську раду, яка мала відстоювати інте­ реси українського населення Галичини. У виробленій Радою програмі обгрунтову­ валася приналежність українського населення Галичини до єдиного українського народу', наголошувалося на колишній державності краю. Програма закликала укра­ їнців до національного пробудження, активної діяльності щодо поліпшення свого становища в межах австрійської конституції. Головна руська рада очолила не лише політичний, але й культурно-освітній рух в Галичині. Саме вона була іні­ ціатором видання «Зорі Галицької», а влітку 1848 р. затвердила рішення про створення Галицько-Руської матиці, яка мала відати організацією видання підру­ чників українською мовою. Під тиском національних сил власті наприкінці року відкрили у Львівському університеті кафедру української мови та літератури. Першим її завідувачем став Яків Головацький. Скликаний 19 жовтня 1848 р. Со­ бор руських учених у Львові накреслив широку програму організації української науки й народної освіти. Яків Головацький висловлює своє захоплення подіями західноукраїнсь­ кого відродження. Він вітає утворення Галицько-Руської матиці, досягнення рівноправності української мови з іншими мовами Австрійської держави. Письменника тішить той факт, що нарешті українці зможуть здобувати знан­ ня своєю рідною мовою у школах і вишах. Українська мова стала не лише мовою освіти, а й науки: «У Львівськім університ ет і заснована кафедра язи­ ка і словесності малоруської... У богословських закладах у Л ьвові і в Переми­ шлі викладається вже більша частина предметів руською мовою...». Голо­ вацький зазначає, що світ побачило багато українських книжок, серед яких особливе місце посідають дитячі підручники з мови й читання. Також він конс­ татує вихід у Львові двох українських газет, одна з яких — «Зоря Галицька». Мені подобається позиція Якова Головацького, адже я вважаю, що українська мова, освіта й культура повніші розвиватися і розквітати, а не зазнавати утисків.

10

ВАРІАНТ 5 4

п от эт >

З

1.

2.

3.

4.

Польські воєводства, утворені на українських землях унаслідок Люблін­ ської унії, позначено цифрами: Б 2, 3, 6 (Волинське, Київське, Браплавське). Указаній послідовності подій відповідає комбінація цифр: Б 2, 3, 1, 4 (2 Похід князя Аскольда на Візантію; 3 Правління першого князя з ди­ настії Рюриковичів; 1 Подорож княгині Ольги до Константинополя; 4 Князювання Святослава). Появу нового жанру образотворчого мистецтва в другій половині XVI ст. засвідчує твір: Г (портрет Яна Гербурта (бл. 1577 р.) (жанр — світський портретний живопис). Події, О П И С анІ В історичному джерелі: «Відбулася зустріч повсталих чернігівців з надісланим проти них загоном. Усвідомлюючи неможливість нерівної боротьби. Сергій Муравйов хотів зупинити перестрілку, яка розпочалася, щоб припинити даремне крово­ пролиття...», відбулися: В У середині 20-х років XIX ст.

5.

6.

7.

8.

Для характеристики доби розквіту Київської Русі може бути використа­ ний факт: Б спорудження Софійського та Спасо-Преображснського соборів у Києві га Чернігові. Для характеристики першого, академічного (наукового), етапу україн­ ського національного відродження можуть бути застосовані такі твер­ дження: Б 2, 3 (2 Збирання і публікація українських народних пісень, легенд тощо; 3 Дослідження фольклору, написання художніх творів українською мовою). Князя Ярослава Мудрого стосуються твердження: Б 2, 3 (2 Сприяв об­ ранню першого митрополита з русичів — Іларіона; 3 ініціював укладення першого збірника законів «Руська правда»)._________________________ Уривок 3 документа часів Гетьманщини: «Уся Річ Посполита народів польсько­ го, і Великого князівства Литовського, і Руського та провінцій . що Оо них належать. від­ новлюється в повноті так. як було перед війною, тобто аби ті народи запишалися в своїх межах і свободах непорушно, як були перед війною... Для ліпшого підтвердження цих пактів і певності, гетьман руських військ до кінця свого життя гетьманом ру ським і першим се­ натором у воєводствах Київському, Брацлавському та Чернігівському залишатиметь­ ся...» наведено з Гадяцького трактату 1658 р.

11

9.

З відомих вам причин ліквідації царським урядом Запорізької Січі за­ пишіть дві: 1) несумісність республіканського устрою Січі з імперськими по­ рядками; 2) загроза того, шо Запорожжя може знову стати осередком націо­ нально-визвольної боротьби українців.

10. Проаналізуйте історичне джерело та дайте йому оцінку. Автор документа — Іван Тобілевич (Карпенко-Карий) — видатний український письменник, драматург, актор. Один з основоположників нового українського театру. Разом з М. Кропивницьким був засновником театру ко­ рифеїв. Іван Тобілевич є автором п’єс «Безталанна», «Сто тисяч», «Хазяїн», «Суєта», «Житейське море», а також критичних статей і рецензій у галузі сценічного мистецтва. У поданому документі Тобілевич аналізує п ’єсу Івана Котляревського «Наталка Полтавка». Описані в документі події відбуваються в 1899 р. («Наталка Полтавка» написана у 1819 р., а автор згадує про 80 років існуван­ ня п’єси). Характеризуючи вісімдесятирічне сценічне життя «Наталки Полта­ вки», І. Тобілевич назвав цю п’єсу «праматір’ю українського народного теат­ ру», «зразком народної поезії в драматичній формі». Тобілевич визначив, що сила цієї п’єси, її чаруюча душу краса — в простоті, в правді і найголовніше — в любові автора до свого народу. Цей триєдиний принцип — простоти, правди й любові до свого народу — став і для І. Тобілевича основоположним у його творчості. Також І. Тобілевич згадує про театр корифеїв, який ставив п’єсу «Наталка Полтавка» і створив неперевсриіену версію вистави у 1880-х рр. Особливо відзначив він гру М. Садовської, М. Кропивницького, П. Саксаганського і М. Садовського. І. Тобілевич підкреслює неабияку роль п’єси «Наталка Полтавка» в роз­ виткові українського театру, прогнозує її невмирущість. Цінність історичного джерела полягає в тому, що ми одержуємо інформацію від безпосереднього спостерігача й учасника подій. Я дуже люблю п ’єсу І. Котляревського «Наталка Полтавка» і погоджу­ юсь з її характеристикою І. Тобілевичем. Також мені було цікаво дізнатись про виконання п’єси трупою театру корифеїв.

12

В А Р ІА Н Т 6 З

4

< (А С2 и

1.

2.

3.

На карті заштриховано території таких губерній підросійської України: Б Катеринославської, Чернігівської, Подільської. Указаній послідовності подій відповідає комбінація цифр: Б 3, 4, 2, 1 (З Створення Пересопницького євангелія; 4 Видання І. Федоровим Апо­ стола та «Букваря»; 2 Видання Осгрозької біблії; 1 Утворення грекокатолицької церкви). Зразком книжкової мініатюри часів розквіту Київської Русі є пам’ятка: Б (Євангеліст Лука. Мініатюра з Остромирового Євангелія ( 1056— - 1057)).

4.

5.

6.

7.

8.

9.

Події, описані в уривку з історичного джерела: «...По смерті ж великого князя Романа, вікопомного самодержця всеї Русі, який одолів усі поганські народи, мудрістю ума додержуючи заповідей Божих... велика смута постава в землі Руській. Зосталися ж два сини його, один, Данило, чотирьох літ, а другий, Василько, двох літ», відбулися: В На початку XIII ст. З діяльністю Перемишльського культурно-освітнього осередку 20-х ро­ ків XIX ст. пов’язують: Г Першу хвилю українського національного відродження в Галичині. Народовської течії суспільно-політичного руху в західноукраїнських землях стосуються твердження: Б 1, 5.(1 Створили товариство «Просві­ та», яке видавало українські книжки, відкривало читальні тощо; 5 Ство­ рили перше в Галичині культурно-освітнє товариство «Руська бесіда»). Про Богдана Хмельницького ідеться у твердженнях: Б 1 , 4( 1 Керував ро­ збудовою Української козацької держави — Гетьманщини; 4 Уклав укра­ їнсько-московський договір, визнавши протекцію московського царя). У рИ В О К : «Через обов язок, який лежить на нас стосовно клопотів про благо і велич ві­ тчизни, стараючись користь і безпеку його встановити, як в рівній мірі вважаючи засо­ бом назавжди віддалити неприємні причини, які підбурюють вічний мир, між імперіями Всеросійською та Оттоманською укладений, який ми назавжди зберегти щиро бажаємо. Не менше ж і в заміну та задоволення збитків наших вирішили ми взяти під державу на­ шу півострів Кримський, острів Тамань і всю Кубанську сторону», наведено 3 Доку­

мента кінця XVIII ст. — Указ Катерини II 1783 р. про приєднання Криму до Російської імперії. З відомих вам наслідків промислового перевороту в підросійській Укра­ їні запишіть два: 1) утвердження фабрично-заводського виробництва; 13

2) формування нових соціальних верств населення: буржуазії, най­ маних робітників та інтелігенції.

10. Проаналізуйте історичне джерело та дайте йому оцінку. Поданий документ є уривком з «Повісті минулих літ» (запис 882 р. і 907 р.). Автором (за іншою версією — упорядником) літопису вважають Нестора-літопнсця, монаха Києво-Печерського монастиря. В уривку описуєть­ ся вбивство київських князів Аскольда і Діра Олегом і започаткування динас­ тії Рюриковичів. Також уривок описує князювання Олега і його військові по­ ходи. Олег — напівлегендарний князь Київської Русі. Він, за свідченнями л і­ тописів, будучи родичем Рюрика й опікуном його малолітнього сина Ігоря, захопив Київ, убив київських князів Аскольда і Діра. Ці події започаткували історію Київської Русі. З Киева Олег вів війни з хозарами, ходив у походи на Візантію, після чого уклав вигідні договори з цією наймогутнішою державою того часу. Це засвідчило міжнародне визнання Київської Русі. У першій частині уривка викладена легенда про вбивство Аскольда і Діра Олегом. Ця легенда, згідно з якою Дір правив Києвом разом з Асколь­ дом і разом з ним загинув від руки Олега у 882 році, є історично не підтвер­ дженою — зокрема з огляду на різні місця поховання князів. У другій частині описано князювання Олега. Літописець з повагою ста­ виться до цього войовничого князя, позитивно оцінює його військовий та­ лант. Особливо цікавою у викладі літописця є легенда про те, як Олег пере­ хитрив греків. Візантійці, побачивши руське військо, натягнули між двома баштами бухти Золотий Ріг величезний ланцюг, що утримувався на воді сот­ нями поплавців. Човни не могли подолати цю перешкоду. Тоді Олег наказав витягти кораблі на берег, приладнати до них колеса і напнути вітрила. Поба­ чивши, що кораблі йдуть під вітрилами сушею, візантійці злякалися і через послів стали просити миру. Це засвідчує мудрість Олега і його талант як пол­ ководця. Також у літописі наводяться слова Олега про Київ, які стали крилатими: «І сів Олег, князюючи, в Києві, і мовив Олег: "Х ай буде се мати городам р у ­ ським ”». Мова «Повісті минулих літ» надзвичайно поетична, її можна читати як художній твір. Загалом, хоч у цьому уривку з «Повісті минулих літ» наводяться напівлегендарні відомості, вони все одно є надзвичайно корисними для вивчення історії, адже дають нам уявлення про життя русичів періоду становлення на­ шої держави.

14

В А Р ІА Н Т 7 А Б В Г 1.

2.

3.

4.

На картосхемі заштриховано території українських воєводств Речі Пос­ политої 30-40-х рр. XVII ст.: В Чернігівського, Руського, Браславського. Послідовності подій відповідає комбінація цифр: В 3, 1, 4, 2 (3 Вихід друком збірки народних пісень М. Цертелєва; 1 Видання «Русалки Дніс­ трової»; 4 Створення Київської громади; 2 Підписання Олександром II Емського указу). Микола Пимоненко є автором картини: В («Сінокіс»). Описані В Історичному джерелі ПОДІЇ: «У той же час прислав папа послів дос­ тойних, що принесли Данилові вінець, і скіпетр, і корону, які означають королівський сан, кажучи: "Сину! Прийми од нас вінець королівства"... Отзо, посол папський, прийшов, не­ сучи вінець і обіцяючи: "Ти матимеш поміч од папи"», відбулися: В У середині

5.

6.

7.

8.

XIII ст. Кримського хана Хаджі-Гірея стосується твердження: Б Проголосив себе першим правителем Кримського ханства. Для економічної ситуації в західноукраїнських землях у другій половині XIX ст. характерно: Г 4, 5 (4 Еміграція селян до Канади, США, Бразилії тощо; 5 Виникнення фінансово-кредитних і кооперативних установ). Володимира Антоновича стосуються твердження: Б 2, 4 (2 Один з іні­ ціаторів «нової ери». Йому належала також ініціатива переїзду М. Грушевського до Львова; 4 Лідер та ідейний натхненник Київської громади протягом усього її існування)._________________________________________ Уривок «Ми, старшина, кошовий отаман і все Військо Запорізьке, укладаємо договір з ясновельможним гетьманом і постановляємо навічно зберігати у Війську Запорізькому такий закон, щоб у нашій батьківщині першість належала генеральній старшині як з огляду на її високі служби, так і у зв'язку з постійним перебуванням при гетьманах...»

наведено з документа доби Гетьманщини — Конституція Пилипа Ор­ лика 1710 р.

9. З відомих вам причин укладення українсько-російського договору 1654 р. запишіть дві: 1) утворення антиукраїнської коаліції у складі Речі Посполитої, Валахії, Трансільванії і Молдови; 2) з-поміж можливих союзників — Османської імперії, кримського ханства та М оскви, українських політиків приваблювали останні через православне віросповідання, близькість мов, спільну історичну пам’ять.

15

10.

Проаналізуйте історичне джерело та дайте йому оцінку. Наведений документ — уривок з Літопису руського (запис 1037 р.). У цьому уривку літописець з неабияким захопленням описує будівничу й осві­ тню діяльність київського князя Ярослава Мудрого. У документі висвітлено роль Ярослава Мудрого як будівничого і просвітителя Руської держави, а та­ кож висвітлена роль книги в освіті й вихованні. Ярослав Мудрий — київський князь, за якого Київська держава, яка вже була однією з найбільших у Європі, досягла найвищого розквіту. Князь до­ кладав чимало зусиль для створення нових і розвитку існуючих міст, особ­ ливо Києва. За часів Ярослава Київ збільшився у кілька разів. Були споруджені нові оборонні вали, башти, дерев’яна фортеця, Золоті ворота. Значну' увагу Ярослав приділяв церкві, розуміючи її значення і роль у дер­ жаві. Розвинулося монастирське життя. За Ярослава Мудрого був заснований Печерський монастир. Ярослав боровся за незалежність церковної ієрархії від Візантії. У 1051 р. князь скликав у Києві собор єпископів, на якому було при­ значено митрополитом Київським руського священика Іларіона. За час свого правління Ярослав побудував три кам’яних храми і Софійський собор, який став символом єдності божественного начала та державної влади. Справа утвердження християнства перебувала у прямій залежності від поширення освіти. Щоб забезпечити потребу руських церков у книгах, Ярослав створив у Києві при Софійському соборі скрипторій — майстерню для переписування книжок. Також при Софійському соборі були відкриті школа і бібліотека. Зго­ дом бібліотека при Софійському соборі стала центром давньоруського літопи­ сання. Західноєвропейські джерела називали Київ суперником Константино­ поля. Мені сподобався поданий уривок з Літопису руського, тому що в ньому висвітлено будівничу й просвітительську роль нашого великого князя Яро­ слава Мудрого. Зараз, коли українська освіта занепадає, йде планомірний на­ ступ на українську книгу і на все українське, слова літописця звучать як за­ клик із глибини віків: «Велика бо користь буває лю дині од учення книжного. Книги ж учать і наставляють нас на путь покаяння, і мудрість бо, і стри­ маність здобуваємо ми із словес книжних, бо се є ріки, що напоюють всесвіт увесь. Се є джерепа мудрості, бо є у книгах незмірна глибина...».

16

В А Р ІА Н Т 8 1

< [£ И и 1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

2

3

4

5

6

7

X

X

X X

X

X X

» X

адміністративно-територіальному устрої на заштрихованих на карті землях підросійської України наприкінці XVIII - на початку XIX ст. відбулися внаслідок: Б Д ругого та Третього поділу Речі Пос­ политої. Указаній послідовності подій відповідає комбінація цифр: Б 3, 2, 1, 4 (З Ухвалення принципу князівської вотчини на Любенькому з ’їзді кня­ зів; 2 Князювання в Києві Володимира Мономаха та його сина Мстис­ лава; 1 Похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославича проти по­ ловців; 4 О б’єднання Романом Мстиславичем Волинського та Галиць­ кого князівств). У стилі, характерному для І пол. XIX ст. збудовано споруду: Г (Київсь­ кий університет ( 1837-1843) (класицизм)). Події, описані в історичному джерелі: «Черезрік після перемоги під Бересте­ чком повністю загинуло польське військо... Того ж року господарю Василє довело­ ся влаштовувати весілля своєї дочки Розанди з Тимошем, сином козацького геть­ мана Хмеля» відбулися у: Б 1652 р. Для характеристики культурного життя в українських землях у II йол.

XVI ст. може бути використаний факт: А поява світського портретно­ го живопису. Діяльності Старої Київської громади в 70-х роках XIX ст. стосуються твердження: В 3, 5 (З Заснування Південно-Західного відділу Російсько­ го географічного товариства; 5 Видання «Історичних пісень малоросій­ ського народу» з примітками В. Антоновича та М. Драгоманова). Про князя Володимира Святославича ідеться у твердженнях: В 2, 5 (2 Запровадив у Київській Русі християнство як державну релігію: 5 За його правління почали карбувати перші руські монети).________________ В уривку З ІСТОРИЧНОГО джерела «Президент рейхстагу повідомив папа міністра З м іни

в

внутрішніх справ, що рейхстаг на своєму засіданні (у лютому 1Я49 р.) ухвалив таке рі­ шення: "Вважати депутата з виборчої округи Вижниця на Буковині ... виключеним зі ст аду рейхстагу й уповноважити президента рейхстагу дати розпорядження про про­ ведення нових виборів"» пропущено ім'я історичного діяча — Л ук’яна Ко­

9.

билиці. З відомих вам наслідків селянської реформи 1861 р. в підросійській Україні запишіть два: 1) особисте звільнення селян і перетворення їх на верству власників; 17

2) формування товарно-грошових відносин у сільському господарстві.

10. Проаналізуйте історичне джерело та дайте йому оцінку. Наведений документ є уривком з Літопису руського (Іпатіївський спи­ сок, запис 1250 року). Автор — невідомий літописець. У документі описано подорож Данила Галицького у ставку хана Батия за ханським ярликом. У жовтні 1245 р. Данило виїхав до Орди. Подорож була тривалою. За свідченням літопису, Данило пробув в Орді 25 днів. Унаслідок переговорів монголи затвердили його галицько-волинським князем: «Доручили йому зем­ лю його». Розповідь про Данилову подорож до Орди літописець, завершує словами: «І прийшов він у землю свою, і зустрів його брат Василько і сини його. І був плач через обиду його, a ie ж більша була радість, що він с здо­ ров». Виплату данини не було передбачено, а залежність Галицько-Волинського князівства від Золотої Орди полягала в участі княжого війська в похо­ дах монгольської армії. Літописець, розповідаючи про поїздку Данила Галицького в Орду, зага­ лом успішну та безпечну для князя, писав із гіркотою: «О, лиха ти, честь татарськая!» Данило розумів м он голо-татарську загрозу. Він прагнув ство­ рити антимонгольську коаліцію європейських держав. Однак створити силь­ ний союз проти ординців йому не вдалося. Тому, щоб уберегти свої землі від спустошення монголо-татар, він змушений був піти на переговори з ханом Батиєм. Батий прийняв князя Данила у своїй столиці м. Сарай, що стояло по­ близу гирла Волги, з почестями. Та за це князь повинен був заплатити ви­ знанням залежності від орди. Мені подобається позиція літописця. Незважаючи на те що Данило пе­ реслідував державні цілі, йому довелося визнати перевагу хана Батия. А лі­ тописець підкреслює, що немає нічого святішого від свободи й незалежності. Але все ж таки я визнаю й далекоглядність князя Данила. Його вчинок знач­ ною мірою допоміг русичам не лише зберегти власну самобутність, а й на­ громадити сили для подальшої боротьби із зовнішніми ворогами.

18

ВАРІАНТ 9 1

2

3

4

5

6

7

А Б В Г 1.

2.

3.

4.

Територію Гетьманщини наприкінці XVII ст. на картосхемі позначено цифрою: Б 2. Укажіть комбінацію цифр, яка відповідає послідовності подій: Г 4, 1, 2, З (4 Відкриття в Одесі Новоросійського університету-; 1 Заснування Че­ рнівецького університету; 2 Відкриття Київських вищих жіночих курсів; З Діяльність Братства тарасівців). Досягнення оборонного будівництва першої половини XVII ст. уособ­ лює архітектурна споруда: А (Підгорецький замок). Події, описані В уривку З історичного джерела: «Помер Рюрик. Княжіння Своє він передав Олегові, що був його роду, віддавши йому на руки сина свого Ігоря, бо той був дуже малий... 1 сів Олег, князюючи, в Києві. І мовив Олег: "Хай буде се мати городам ру­ ським"», відбулися: Б Наприкінці IX ст.

5.

6.

7.

8.

Для характеристики культурного життя України в першій половині XVIII ст. може бути використаний факт: Б створення козацьких літо­ писів Григорія Граб’янки та Самійла Величка. Для характеристики Київського князівства за доби роздробленості мо­ жуть бути застосовані твердження: Г 1, 5 (1 Найбільша кількість насе­ лення порівняно з іншими князівствами; 5 Найгостріші міжкнязівські суперечки за право володіти столом). М ихайла Грушевського стосуються твердження: Б 2, 4 (2 Завідував ка­ федрою історії у Львівському університеті; 4 Очолював Наукове товариство ім. Т. Шевченка).______________________________________________ Наведений уривок З Історичного джерела: «Обер-поліцмейстер доставив знай­ дений поліцейськими служителями у квартирі 15 І'улака рукопис, який він під час арешту його встиг було сховати. Цей рукопис під назвою "Закон Божий ” написаний рукою Гулака і містить у собі 109 параграфів...» СТОСУЄТЬСЯ К ирИ Л 0-М еф 0Д ІЇВС ЬК 0Г0 Т О В ари ства.

9.

З відомих вам наслідків діяльності Головної руської ради під час рево­ лю ції 1848-1849 рр. в Австрійській імперії запишіть два: 1) у Львові починає видаватися перша газета українською мовою — «Зоря Галицька» (1848-1852); 2) скликається з’їзд діячів науки та культури — «Собор руських учених» (1848).

19

10.

Проаналізуйте історичне джерело та дайте йому оцінку. Наведене історичне джерело — уривки з Л ітопису руського (запис 1224 р. і 1240 р.). У ньому спочатку описується битва руських князів з монголо-татарами на річці Калці (1223 р.), а потім — облога Києва князем Батиєм (1240 р.) й оборона його воєводою Дмитром. Битва на Калці (31 травня 1223) — бій між русько-половецькими сила­ ми з одного боку і монгольським військом з іншого на річці Калка (територія сучасної Донецької області). Битва закінчилася перемогою монголів, які вщент розгромили русько-половецькі загони. У битві загинуло багато князів і родовитих бояр південної і центральної Русі. Бій засвідчив перевагу монголь­ ського військового мистецтва над європейським. Він виявився передвісником лихоліть, які спіткали Київську Русь у часи монгольського нашестя. Облога Києва — воєнна операція війська М онгольської імперії під про­ водом хана Батйя восени 1240 року із взяття руської столиці Києва. Складова монгольської кампанії із завоювання Русі 12 3 0 -1240-х років. Закінчилася здобуттям міста й фактичним знищенням Київської Русі. Літописець із болем пише про поразку руських князів від монголотатар: «/ сталася побіда над усім а князями руськими, яко ї ото не б ува ю ні­ коли». Особливо вразила його облога Киева ордами хана Батия. Літописець не шкодує слів для опису навали: « / не було чути нічого од звуків скрипіння теліг його, ревіння безлічі верблюдів його і од звуків іржання стад коней йо­ го, і сповнена була земля Руськая ворогами...» Також літописець загострює увагу на зруйнуванні Десятинної церкви, яка не в т р и м а л а «тягаря» тих, хто в ній укривався від загарбників. Підкреслює літописець і мужність воєводи Дмитра, який був поранений, проте не припинив оборону. Навіть вороги, за­ хопившись мужністю русича, не вбили його. Джерело є цінне тим, шо зазвичай літописець був живим спостерігачем подій, тому його свідчення є дуже важливими. Мені сподобався уривок, бо я ще раз переконався, що древні русичи були мужніми патріотами. А з іншого боку, пересвідчився в тому, що наша сила — в єдності. Якби князі не займа­ лися міжусобицями, то жодні вороги не перемогли б Київську Русь. Ця тема актуальна і в наш час.

20

ВАРІАНТ 10 3

4

< из са и.

1.

2.

3.

4.

Губернії, утворені на землях колишньої Гетьманщини та Слобожанщини, позначено цифрами: А 1, 2, 5 (Чернігівська, Полтавська, СлобідськоУкраїнська). Указаній послідовності подій відповідає комбінація цифр: А 1, 4, 3, 2 (1 Ліквідація полкового устрою на Слобожанщині; 4 Остаточна ліквіда­ ція царським урядом Запорізької Січі; 3 Закріпачення царським урядом селян Лівобережної та Слобідської України; 2 Приєднання Правобере­ жної України до Росії за Другим поділом Речі Посполитої). Тарас Шевченко є автором картини: А («Катерина»). У каз, уривок З ЯКОГО наведено: «Не допускати ввозу в межі імперії... яких би то не було книг і брошур, що видаються за кордоном на малоруському наріччі: друкування й ви­ дання в імперії оригінальних творів і перекладів на тому ж наріччі заборонити, за винят­ ком тільки: а) історичних документів і пам 'яток і б) творів красного письменства... за­ боронити також різні сценічні вистави й читання на малоруському наріччі, а також і друкування на ньому текстів до музикальних нот: припинити видання газети "Київський Телеграф”» російський імператор ухвалив у: В 1876 р.

5.

6.

7.

8.

Діяльність Головної руської ради 1848-1849 рр. характеризує твер­ дження: Б С к л и к а н н я з ’їзду д іяч ів науки й культури — «Собору ру­ ськи х учених». Напрямки діяльності Кирило-Мефодіївського братства: Б 1, 3 (1 Напи­ сання наукових праць, виступи з лекціями в навчальних закладах Києва: З Збір коштів на відкриття народних шкіл та видання нових книжок). Про гетьмана Івана Мазепу ідеться у твердженнях: В 3, 5 (3 Ініціював будівництво нових та відновлення давніх храмів; 5 Уклав союз зі Ш ве­ цією й повстав проти Російської держави). У риВ О К

3 ТВО ру «... Коли ж поляни м и т осібно й володіли /юдами своїми, то було між т а три брати: одному їм я Кий, а другому — Щек, а третьому■ Хорив. і сестра і* — Либідь. І

сидів Кий на горі, де нині узвіз Боричів, а Щек сидів на горі, яка нині зветься Щекавицею, а Хо­ рив — на третій горі, од чого й прозваїася вона Хоривицею. Зробиіи вони городок і на честь брата їх найстаршого назвали його Киевом. / був довкола города ліс і бір великий, і ловчій вони тут звірину. Були ж вони мужами мудрими й тямущими і називалися полянами. Од них ото є поляни в Києві й до сьогодні» наведено з «Повісті минулих літ».

9.

З відомих вам наслідків Кревської унії 1385 р. д ія України запишіть два: 1) зап очатку вал а роздачу укр аїн ськ и х зем ель п ольськи м и феода­

л ам ; 2) сп р и я л а пош иренню катол и ц и зм у в Л и тві та У країні.

21

10.

Проаналізуйте уривок з твору та дайте йому оцінку. Автором документ)' є Іоакнес К ам ’ян ец ьк и й , вірменський історик, мешканець м. Кам’янця. У праці «Історія Хотинської війни» (XVII ст.) він подав детальний опис Хотинської війни 1621 року. У вісімнадцяти главах ав­ тор докладно описує історію війни від її початку до поразки турецьких військ. Хотинська війна 1620-1621 рр. відбувалася між Туреччиною та Поль­ щею. У 1620 р. поляки зазнали поразки під Цецорою. У 1621 відбувся наступ турецько-татарської армії султана Османа II, затриманий польським військом коронного гетьмана Карла Ходкевича під Хотином. Частиною Хотинської війни була Хотинська битва 1621 року — вирі­ шальна битва між військами Речі Посполитої та Османської імперії біля міста Хотин. Вона завершилася перемогою о б ’єднаних сил Речі Посполитої та українського козацтва. Величезний внесок у знищення турецької армії під Хотином зробили запорізькі козаки на чолі з гетьманом Петром Сагайдач­ ним. Під керівництвом Сагайдачного козаки відбили дев’ять штурмів, здійс­ нили серію нічних атак, які, за винятком однієї, були успішними. Більшість турецьких атак була спрямована проти козацького табору, а найголовнішим своїм завданням султан вважав знищення війська козаків. Отож найвагомі­ ший внесок у перемогу під Хотином зробило українське козацтво. У результаті поразки під Хотином турецький султан Осман II був зму­ шений припинити війну. Завдяки Хотинській війні Польща відвернула загро­ зу втрати чималих територій. Перша гучна перемога над турецькою армією, здобута в суходільних боях, мала величезне міжнародне значення. Вона спросту вала думку про непереможність Туреччини і спричинила спалах виз­ вольної боротьби підкорених турками народів. Після Хотинської війни змі­ нилися зовнішньополітичні плани османського уряду: відтоді Туреччина на тривалий час відмовилася від наміру завоювати всю Європу. Позначилася війна й на внутрішньому становищі Оттоманської Порти: розлючені пораз­ кою яничари вбили султана Османа II. Цей заколот став провісником занепа­ ду могутньої імперії. У наведеному уривку історик описує наступ турецького війська на козацький табір 18 серпня 1621 р. Він захоплюється українськими козака­ ми, їхнім військовим мистецтвом, хитрістю, войовничістю, сміливістю і зви­ тягою: «І такими сміливими подвигами вирізнилося в цей день козацьке війсь­ ко, що ж ах охопив всіх язичників, і навіть сам султан Осман із сановниками впав у страх, він чимало шкодував, оплакуючи загибель незліченних знатних магометан...» Я залюбки читаю історичні твори про козаків, адже я захоплююся істо­ рією українського козацтва. Тому наведений уривок мені сподобався, адже я ще раз переконався в тому, що козацьке військо — це приклад однієї з най­ кращих армій світу.

22

В А Р ІА Н Т 11 1

2

3

4

5

6

7

А

1.

2.

3.

4.

Українські терени, приєднані до Російської імперії внаслідок російськотурецької війни 1787-1791 pp., позначено цифрою: Б 2 (за Ясським ми­ ром — території між Південним Бугом і Дністром). Послідовності подій відповідає комбінація цифр: Б 2, 4, 1, 3 (2 Битва союзного війська русичів та половців проти монголів на р. Капці; 4 Об­ лога й розорення Києва військами хана Батия; 1 Коронація Данила Ро­ мановича; 3 Правління в Галицько-Волинській державі Юрія II Болеслава). Зразком класицистичного стилю монументальної скульптури є пам’ят­ ка: В (пам’ятник герцогу Дюку де Рішельє в Одесі) (1828). Події, описані в історичному джерелі: «Скликано "Собор руських учених "—усіх прихильників культурного та національного розвитку Галицької України... "Собор "ува­ жав конче потрібним, щоб була усталена одна одностайна граматика й одностайний правопис для всього “руського народу в Авст ріїй Росії”», відбулися в: А 1848 р.

5.

6.

7.

8.

Діяльності Русько-української радикальної партії стосується: Б Вихід брошури Ю. Бачинського «Україна irredenta». Для економічної ситуації в українських землях у складі Російської імперії в першій половині XIX ст. характерно: Б 1, 5 (1 Збереження кріпосниць­ ких відносин; 5 Зростання чисельності міського населення). М ихайла Драгоманова стосуються твердження: В 3, 5 (3 Один з лідерів громадівського руху, прагнув надати йому політичного характеру; 5 Відповідно до Емського указу змушений був залишити Україну)._________ У фрагменті літературного твору: «Посада ректора належаїа бо найпочесніших у Болоньї, а іе й обов'язки були численні й складні. Відмовитися від запропонованої посади забороняли статути університету. Всі студенти проголосували за гостя з далекої краї­ ни. який за кілька років життя в Болоньї встиг завоювати неабиякий авторитет...»

йдеться про Юрія Дрогобича (Котермака).

9. З відомих вам причин Національно-визвольної війни середини XVII ст. запишіть дві: 1) погіршення становиша селянства в умовах засилля магнатів та панщ инно-фільваркової системи господарювання; 2) обмеження прав козацтва, запровадження заходів, спрямованих на ліквідацію його як стану.

23

10.

Проаналізуйте історичне джерело та дайте йому оцінку. Поданий документ є двома уривками з Л ітоп ису руського (запис 1093 і 1097 рр.). У першому уривку (1093 р.) йдеться про спустошення українських земель половцями, які з 1055 р. постійно нападали на Київську землю, грабували і руйнували її. Літописець зі співчуттям описує русичів, які потерпали від во­ йовничих кочівників: «Мучені холодом і виснажені, у голоді, і в спразі, і в бі­ ді, поблідлі лицями і почорнілі тілами, ходячи невідомою землею голі и босі, ноги маючи поколоті терням». Поява нових зовнішніх ворогів — половців — наприкінці XI ст. спричинила посилення князівських міжусобиць, послаб­ лення єдиновладдя, зростання політичної ролі місцевих князів. У другому уривку (1097 р.) йдеться про з ’їзд руських князів у Любечі, метою якого якраз і було домовитися про припинення міжусобиць і об’єднання для боротьби проти половців, які плюндрували руські землі. Уча­ сниками Любенького з ’їзду були 6 князів: великий князь київський Святополк Ізяславич, переяславський князь Володимир Мономах, смоленський князь Давид Святославич, чернігівський князь Олег Святославич, володимиро-волинський князь Давид Ігорович, теребовельський князь Василько Ростиславич. На з ’їзді князі домовились про припинення міжусобних війн і про­ голосили засаду вотчинності, на підставі якої кожний князь мав володіти ти­ ми землями, якими володів його батько, і зобов'язувався не зазіхати на воло­ діння інших князів. Любецький з ’їзд формально зафіксував перетворення од­ ної суцільної держави на своєрідну конфедерацію напівнезалежних держав, які для полагодження спільних справ скликали княжі з ’їзди. Любецький з ’їзд вирішив також відбути спільний похід проти половців. Постанови з ’їзду було закріплено спільною присягою присутніх князів. Літописець, описавши події Любецького з'їзду, ратує за єдність руських земель і припинення князівських міжусобиць, адже лише єдність може стати на заваді завойовникам. Він висловлює надію, що князі дотримають присяги, даної на з ’їзді: «/ на цім вони цілувати хреста: "А якщ о відтепер хт о на кого встане, то проти того будемо ми всі і чесний хрест ". 1 сказали вони всі: “Хай буде проти нього хрест чесний і вся земля Руськая "». Однак з ’їзд не зміг припинити княжі міжусобиці. Вони знову почалися одразу ж після його закінчення. Осліплення володимирським князем Д ави­ дом Ігоровичем зі згоди Святополка теребовельського князя Василька Ростиславича призвело до нової міжусобної війни. Для її припинення Володимир Мономах скликав Витечівський з ’їзд 1100 р. Позитивним наслідком Л ю бець­ кого з ’їзду було те, шо після Любеча князівські наради збиралися регулярно. Саме на них князі обговорювали суперечливі питання, вирішували питання про спільну боротьбу проти нападників. Я підтримую думку літописця, яка червоною ниткою проходить через весь Літопис руський: сила українців — в єдності й патріотизмі.

24

В А Р ІА Н Т 12 3

4

5

<

из со и 1.

2.

3.

Українські землі, які за першим поділом Речі Посполитої відійшли до Австрійської імперії, на картосхемі позначено цифрою: Б 2 (Малопольща і Галичина з Руським, Белзьким і західними околицями Волинського та Подільського восводств). Указаній послідовності подій відповідає комбінація цифр: В 3, 1, 4 , 2 (З Відкриття Київського університету Св. Володимира; 1 «Київська ко­ заччина»; 4 Заснування Київської громади; 2 Підписання Валуєвського циркуляра). Новий напрям в архітектурі Київської Русі уособлює храм, збудований на­ прикінці XII - початку XIII ст.: В (П ’ятницька церква в Чернігові) (виникає новий тип храму, в якому центральна частина будови набуває баштоподібної форми, багато уваги приділяється зовнішньому оздобленню).

4.

ГІОДІЇ, ОПИСанІ В Історичном у дж ерелі: «Хочуть... панове міщани львівські школи засну­ вати для навчання дітей християнських усіх станів, які би мати вчитися Письма Святого .грець­ кого й слов янського. щоб не дув їхній хриапиянський рід неначе безсловесним через свою невченість. І також купили друкарню, потрібну для тієї шкапи», відбулися: Б 1585 р.

5.

Політичне життя Русі першої половини XI ст. характеризує: Г Зміцнен­ ня монархічної влади династії Рюриковичів. Для характеристики ситу ації у Правобережній Гетьманщині доби «Руїни» можуть бути використані факти (події): В 3, 5 (3 прийняття турецького протекторату гетьманом Петром Дорошенком; 5 укладення між Османсь­ кою імперією та Річчю Посполитою мирного договору в Бучачі). Івана Франка стосуються твердження: Б 1,5 (1 один з лідерів українського руху; його поема «Мойсей» стала маніфестом національної ідеї; 5 один із засновників і головних ідеологів Русько-української радикальної партії*). У фрагменті зі спогадів Федора Вовка: «Як не кумедним здавалося нам це засідання

6.

7.

8.

Громади під головуванням генерал-губернатора, аіе нікому з нас і в гайову не приходила гадка, що ми користуємося чужим недоглядом. Насправді ми одержиш тільки те. на що за здоровим глуздом ми мати повне право: збиратися і відкрито займатися науковою діяльністю про Укра­ їну і для України» йдеться про наукове товариство — Південно-Західний від­

діл Російського географічного товариства (1873 р.).

9. З відомих вам наслідків монгольської навали на землі Русі-України за­ пишіть два: 1) втрата державної незалежності Русі, призупинення державотвор­ чих процесів; 2) відставання Русі від Західної Європи.

25

10.

Проаналізуйте історичне джерело та дайте йому оцінку. Наведений документ є листом українського шляхтича Павші, який описує в ньому реакцію українського суспільства на прийняття українцями присяги російському цареві після Переяславської ради 8 січня 1654 р. Лист датовано кінцем січня 1854 р.

8 січня 1654 р. на міському майдані Переяслава відбулася військова ра­ да. У ній взяло участь близько 200 представників старшини та козацтва. їй пере­ дувала таємна рада Б. Хмельницького з генеральною старшиною та полковника­ ми. Рада винесла ухвалу про укладення договору з Московською державою. Піс­ ля зачитання царської грамоти старшина й посли пішли до Успенського собору, де мали присягати цареві Олексію. У церкві Б. Хмельницький зажадав, щоб мос­ ковські посли першими присягли від імені царя захищати гетьманську державу від поляків та шанувати козацькі права й привілеї. Царський посол Бутурлін ка­ тегорично відмовився присягти, пояснюючи, що цар є самодержцем і своїм під­ даним не присягає, крім того, «царське слово, раз дане, не міняється». Після багатогодинних нарад зі старшиною та послами Б. Хмельницький, аби не зривати переговорів, вирішив скласти присягу. При цьому слова Бутурліна були витлу­ мачені як рівнозначні присязі царя. Кількість приведених до присяги 8 січня була незначною (284 особи). Після Переяславської ради представники московського посольства побували в 177 міс­ тах і містечках України. За мету ставилося прийняття присяга на вірність цареві від населення. Присягали жителі Гетьманщини (Наддніпрянської України), але далеко не всі. Не брали участі в церемонії Західна та частково Правобережна Україна, а також Запорізька Січ. Відмовились підтримати Переяславську угоду й присягати московському царю ряд представників козацької старшини, зокрема полковники Іван Богун, Осип Глух, Григорій Г'уляницький, Іван Сірко, Петро Дорошенко, Михайло Ханснко; Брацлавський, Кропивнянський, Полтавський, Уманський козацькі полки, деякі міста, а також українське духовенство на чолі з митрополитом С. Косівим. Це джерело є особливо цінним, адже автор є безпосереднім учасником по­ дій. Автор листа констатує небажання значної частини українців присягати російському цареві. Також він пише, що розпочався розкол Гетьманщини. Історія засвідчує, що побоювання свідомого українського шляхтича не були ма­ рними. Адже відомо, що після Переяславської ради та наступних переговорів між гетьманським та царським урядами було укладено воєнно-політичний союз двох держав — України та Московії. Необхідність виходу з-під польської залеж­ ності спонукала Б. Хмельницького піти на визнання протекторату московського царя над Україною. Одночасно було дано царську гарантію щодо збереження державних прав України, яку згодом неодноразово порушували, і врешті-решт широка автономія українських земель і Запоріжжя звелася протягом 120 років нанівець. Було порушено умову визволення всієї України від польської оку пації. Московія і Польша підписали договір між собою ггро мир, і Україна виявилася поділеною на Лівобережну і Правобережну.

26

В А Р ІА Н Т 13 З

4

< їй са и 1.

2.

3.

4.

Українські восводства, що перебували в складі Королівства Польського наприкінці XV ст., позначено цифрами: Г 1, 4, 5 (Белзьке, Руське, По­ дільське). Указаній послідовності подій відповідає комбінація цифр: Г 4, 3, 1, 2 (4 Заснування Харківського університету; 3 Відкриття в Ніжині гімназії вищих наук; 1 Відкриття Київського університету Св. Володимира; 2 Заснування Новоросійського університету). Софійський собор у Києві прикрашає пам ’ятка образотворчого мистец­ тва: Г (мозаїчний образ Богоматері «Оранта»). Події, описані В історичному джерелі: «Після всемилостивпиого від нас звіль­ нення графа Кирила Розумовського. за його проханням, із чину гетьманського наказуймо наглому Сенатові для належного управління в Малій Росії створити там Малоросійську колегію, в якій бути головним наглому генералу графу Рум янцеву і з ним чотирьом вели­ коросійським представникам», відбулися: Б 1764 р.

5.

6.

7.

8.

Початок націонаїьного відродження в Наддніпрянській Україні пов’язують з виходом книжки: Б «Енеїди» 1. Котляревського. Релігійну ситуацію в українських землях у першій половині XVII ст. ха­ рактеризують твердження: В 3, 5 (3 Церквою, яку підтримував уряд Речі Посполитої, була греко-католицька; 5 Після ухвазення «Пунктів заспо­ коєння» Владислава IV легалізовано православну церковну ієрархію). Укажіть твердження, які стосуються князя Володимира Мономаха: А 1, 4 (1 О б’єднав більшу частину території Київської держави, припи­ нив князівські усобиці; 4 Згуртував сили для відсічі половців, брав участь у 80 битгиїх проти них).________________________________________ Уривок, наведений З програмного доку мента: «...1 встане Україна зі своєїмогши. 1 знову озветься до всіх братів своїх слов 'ян, і почують крик п, і встане Слов янщина, і не позостанеться ні царя, ні царевича, ні царівни, ні князя, ні графа, ні герцога, ні сіятельства. ні превосходитспьства, ні пана, ні боярина, ні кріпака, ні холопа — ні в Московщині, ні в Польїці. ні в Укра’ші, ні в Чехії, ні у хорутан, ні у сербів, ні у болгар. Україна буде нетдіеглою Річчю Поспо­ литою в союзі слов’янськім». стосується організації першої половини XIX ст. —

Ки рил о-Мефодіївського товариства. З відомих вам наслідків Націонапьно-визвольної війни середини XVII ст. запишіть два: 1) утворення козацької держави — «Війська Запорізького» (Геть­ манщини); 9.

27

2) селяни здобули особисту свободу.

10. Проаналізуйте історичне джерело та дайте йому оцінку. Автором документа є Михайло Драгоманов, український публіцист, історик, філософ, економіст, літературознавець, фольклорист, громадський діяч, представник відомого роду українських громадських і культурних дія­ чів Драгоманових. Автобіографія написана 10 лютого 1889 року в Женеві, де Драгоманов перебував в еміграції. У поданому уривку з автобіографії М. Драгоманов описує причини своєї еміграції до Женеви і згадує сумнозвісні наслідки Емського указу для укра­ їнської культури. Емський у к а з — розпорядження російського імператора Олександра 11 від 18 (30) травня 1876, спрямоване на витіснення української мови з культу­ рної сфери й обмеження її побутовим вжитком. Свою назву Емський указ отримав від німецького міста Бад-Емс, де Олександр II вніс поправки і підписав підготовлений спеціальною комісією указ. Емський указ доповнював основні положення Валуєвського циркуляра 1863 року. Указ забороняв: • ввозити на територію Російської імперії з-за кордону книги, написані українською мовою без спеціального дозволу; • видавати українською оригінальні твори і робити переклади з іноземних мов, тексти для нот; • друкувати будь-які книги українською мовою; • ставити українські театральні вистави (заборону знято у 1881р.); • влаштовувати концерти з українськими піснями; • викладати українською мовою в початкових школах. Місцевій адміністрації наказувалося посилити нагляд, щоб у початкових школах не велося викладання українською мовою та щоб з бібліотек були вилучені книги українською мовою, які не відповідають зазначеним вимогам. На підставі Емського указу було закрито Південно-Західний відділ Ро­ сійського географічного товариства в Києві, припинено видання «Кіевского телеграфа», ліквідовано Громади, звільнено ряд професорів-українців з Київ­ ського університету (М. Драгоманова, Ф. Вовка, М. Зібера, С. Подолинського та ін.). У 1878 р. на Паризькому літературному конгресі М. Драгоманов ви­ ступив на захист української мови і культури і різко засудив Емський указ. Уривок з автобіографії Драгоманова засвідчує його позицію як по­ лум'яного українського патріота, який засуджує дії російського царату, спрямовані проти України й українства. Я вважаю, що цей документ є актуа­ льним і в наш час, коли українська мова й культу ра під тиском непатріотично налаштованої частини суспільства знов почали втрачати свої позиції.

28

В А Р І А Н Т 14 А В В Г 1.

2.

3.

4.

Стрілки на карті стосуються історичної інформації: Г Напрямків про­ сування монгольських орд хана Батии. Укажіть комбінацію цифр, яка відповідає послідовності подій: Г 4, 1, З, 2 (4 Будівництво Яхненками-Симиренками першого цукрового заводу; 1 Спорудження залізничної лінії Перемишль-Львів; 3 Спорудження за­ лізничної лінії Одеса-Балта; 2 створення першого в Україні синдикат) цукрозаводчиків). У стилі українського козацького бароко збудована архітекгурна пам’ятка: В (Георгіївська церква Видубицького монастиря в Києві (1696)). Події, наведені в уривку з твору Костянтина Багряпородного: «Увійшла сама княгиня зі своїми родичками й вибраними служницями; вона йдучи поперед інших жінок, а ті в порядку йдучи одна за другою... Після них увійшли посли й представники князів руських... Сів ім­ ператор з імператрицею зі своїми дітьми, й покликано було княгиню із заіи. й, за запрошенням імператора сівши, говорила з ним про що хотію», відбулися: А У середині X ст.

5.

6.

7.

8.

Першого етапу українського національного відродження стосується: В Діяльність «Руськоїтрійці» та вихід друком «Русалки Дністрової». Для характеристики соціально-економічного становища українських зе­ мель у складі Російської імперії в першій половині XIX ст. можуть бути використані твердження: Б 2, 3 (2 посилення визиску селянства, нарос­ тання антикріпосницьких виступів; 3 зростання кількості промислових підприємств та чисельності міського населення). Про Петра Дорошенка ідеться у твердженнях: А 1, 3 (1 Склав гетьман­ ські повноваження в розпалі народного обурення через спустошення України турецько-татарською та польською арміями; 3 Прагнучи вибороти козацькій Україні незалежність, прийняв турецький протекторат). В ур и вк у З ІСТОРИЧНОГО дж ер ел а: «Ягайло. великий князь, обіцяє всі свої багатст­ ва вжити й витратити на усунення недоліків обох королівств, як Польщі, так і Литви, якщо володарка Угорщини вищезгадану дочку, королеву>Польщі, з ’єднає з ни.м шлюбними узами... Нарешті, згаданий князь Ягайло обіцяє свої литовські й руські землі навік приєд­ нати до королівства Польського» йдеться про К ревську унію 1385 р.

9.

З відомих вам наслідків Люблінської унії 1569 р. запишіть два: 1) майже всі українські землі об’єдналися в одній державі; 2) об’єднання сприяло інтенсивному розвитку економіки та, з іншо­ го боку, посиленню експлуатації селянства.

10. Проаналізуйте історичне джерело та дайте йому оцінку. Автором документа є Олексій Орлов — російський державний діяч, голо­ вний начальник III відділення царської канцелярії та шеф жандармів ( 1845— 1856). Брав особисту участь у придушенні повстання декабристів. У листі йдеться про викриття Кнрнло-М ефодіївського товариства у 1847 р.

29

Кирило-Мефодіївське товариство виникло на початку 1840-х років у Києві як таємний гурток, створений групою студентів та молодих професорів. До това­ риства належали відомі українські діячі: історик М. Костомаров, письменник та вчений Пантелеймон Куліш, педагог і журналіст Микола Савич, історик права М. Гулак-Артемовський, поет і перекладач Олександр Навроцький, етнограф і фольклорист Панас Маркевич, студент Київського університету, а згодом учи­ тель Полтавського кадетського корпусу В. Білозерський. Моральним авторите­ том цього гуртка став Т. Шевченко. Свою основну мету гурток вбачав у боротьбі проти кріпацтва та за національне визволення українського народу. У 1845 році цей гурток оформився в таємне товариство (братство) свя­ того Кирила та Мефодія, яке займалося поширенням ідеї слов’янської спіль­ ності. Програму свого товариства братчики виклали у двох документах: «Книга буття українського народу» і «Статут слов’янського братства св. Кирила і Мефодія». Проіснувало Кирило-Мефодіївське братство 14 міся­ ців. У березні 1847 року за доносом провокатора Олексія Петрова діяльність братства була викрита, а його члени заарештовані. Слідство у справі кирило-мефодіївців тривало з 18 березня до 30 травня 1847 року в Петербурзі. Граф Орлов представив Миколі 1 доповідь у справі, яку назвали справою «Україно-слов'янського товариства». Після цієї доповіді усіх членів братства було покарано. Найтяжче покарали Тараса Ш евченка, якого віддали в солдати Окремого Оренбурзького корпусу із забороною пи­ сати і малювати. На трирічний термін у Ш ліссельбурзькій фортеці було ув’язнено Миколу Гулака. Микола Костомаров перебував в ув’язненні один рік, а Олександр Н авроцький— півроку у В ’ятській тюрмі. Інших членів братства царський режим вислав у віддалені губернії імперії під нагляд полі­ ції, заборонивши повертатися в Україну. У своєму листі Орлов перелічує членів братства, визначає їхню роль у діяльно­ сті братства. Наголошує на надзвичайній ролі Тараса Шевченка і його творчості для поширення ідей братства. Шеф жандармів підкреслює, що метою братства було «приєднання до Росії іноземних сю в 'янських племен, а засобами до цього воно вва­ ж аю піднесення слов янських племен до поваги власної їх народності, знищення во­ рожнечі і встановлення згоди між ними; схиляння їх до сповідання однієї православ­ ної віри, відкриття училищ і видання книг д ія простого народу». Граф Орлов конс­ татує, що братчики були українофілами: вони «захоплено говорили про капанню Ма­ лоросію, надаючи їй надзвичайно великого значення: історію цього краю подавали м а ю не визначнішою за всі історії, наїзди гайдамаків описували як рицарства, наво­ дит приклади колишньої вольниці, натякаючи, що дух свободи не охолов і досі та­ їться серед малоросіян». Наприкінці документа повідомляється, що діяльність брат­ ства заборонено. Незважаючи на те що автором документа є один з душителів українства граф Орлов, з цього джерела ми отримали відомості очевидця про перебіг процесу над братчиками і побачили, що царат боявся будь-яких виявів віль­ нолюбства, а особливо від представників нетитульної нації. Тому й наслідки переслідування братчиків були надзвичайно важкими для них зокрема і для української культури загалом.

30

ВАРІАНТ 15 З

4

< їй сс и 1.

2.

3.

На місці дуги-пропуску на карті «Українські землі в складі Австрійської імперії в першій половині XIX ст.» мас стояти назва історикогеографічного регіону: В Східна Галичина. Указаній послідовності подій відповідає комбінація цифр: Г 4, 1, 3, 2 (4 Заснування у Львові першого професійного українського театру; 1 Створення культурно-освітнього товариства «Просвіта»; 3 Утворення Русько-української радикальної партії (РУРП); 2 Утворення Української національно-демократичної партії (УНДП)). Добу литовського володарювання на українських землях уособлює архі­ тектурна пам’ятка: А (Луцький замок).

4.

ПОДІЇ, ОПИСанІ В Історичному дж ерелі: «Ті посли з 'їхалися... поміж Смоленськом і Мстиславлем, у селі Андрусові. Вони... постановили мир на тринадцять років під корис­ ними умовами для обох монархій; покривджено тільки козаків, оскільки постановлено, щоб низові запорізькі козаки лишались у послушенстві обох монархій — російської і поль­ ської; городові козаки, що від Чигирина, аби лишалися під поляками, а що від Переяславля, аби заховувалися під росіянами...», ВІдбуЛИСЯ В: В 1667 р. (АндруСІВСЬКИЙ М іф ).

5.

Петром Могилою як один із заходів, спрямованих на піднесення культурно-церковного життя, було ініційоване: В Створення Київського колегіуму (згодом академії). Укажіть особливості суспільно-політичного життя Галицького князівст­ ва У XII ст.: Б 2, 3 (2 Впливовість бояр знайшла втілення в олігархічно­ му правлінні, подібного якому не знали інші князівства Русі; 3 О б’єд­ нання князівства пов'язують з правлінням Володимирка Володаревича, який був першим одноосібним правителем). Тараса Шевченка стосуються твердження: А 1, 4 (1 діяч, якому судилося стати символом українського національного руху; 4 першу збірку його поезій було надруковано в Петербурзі в 1840 р.).___________________________

6.

7.

8.

У р И В О К З ІСТОРИЧНОГО д ж е р е л а : «Військо це передбачаємо утворити на Україні з

людей, до козачої служби здібних і здавна відомих звичкою й охотою до неї. Воно повинно складатися з 4 полків: кожний полк з Н ескадронів, а ескадрон з 150 козаків... Як мине в українських полках потреба, всі вони мають розпускатися по своїх домівках, аіе вже на­ завжди залишаться принаїежними війську і за першою потребою повинні з ’я витися на службу і скласти знову свої полки...» СТОСУЄТЬСЯ ПОДІЇ п е р ш о ї ПОЛОВИНИ XIX СТ.

Російсько-французької війни 1812-1813 рр.

31

9.

З відомих вам наслідків запровадження християнства як державної релі­ гії в Київській Русі запишіть два: 1) зміцнений міжнародний авторитет держави, розширені політичні та економічні зв'язки з європейськими державами; 2) прискорився розвиток культури Київської Русі (будівництво храмів, розвиток писемності, книі описання, мистецтва).

10. Проаналізуйте історичне джерело та дайте йому оцінку. Поданий документ — це уривок з Львівського літопису, в якому стис­ ло описаний початок Національно-визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького (1648 р.). На початку 1648 р. Богдан Хмельницький був обраний гетьманом. Він очолив загальнонародний виступ проти польського панування. Перша битва з польськими військами відбулася 5-6 травня 1648 р. під Жовтими Водами, де гетьман завдав ворогові нищівної поразки. Через 10 днів Б. Хмельницький здо­ був ще більшу перемогу під Корсунем, причому було взято в полон очільників польського війська М. Гіотоцького і М. Калиновського. На кінець літа було ви­ зволено всю Лівобережну й майже всю Правобережну Україну. 11-13 вересня 1648 р. відбулася ще одна битва Національно-визвольної війни, цього разу ге­ тьман розгромив польське військо поблизу містечка ГІилявці, відкривши шлях наступ)' на Західну Україну. Українське військо обложило Львів, взяло викуп і пішло далі на Замостя. Б. Хмельницький вступив у переговори з поляками. До цього його спонукали різні обставини: нестача боєприпасів і харчів, загальна втома, надходила зима, епідемія чуми (помер видатний соратник Максим Кри­ воніс), повернення татар до Криму. Гетьман уклав перемир’я з новообраним королем Яном II Казимиром і 23 грудня урочисто в’їхав до Києва. На початку 1649 р. Б. Хмельницький сформулював остаточну мету війни, яка полягала у створенні держави українського народу в його етнічних межах, наголошува­ лося, що Українська козацька держава є наступницею Київської Русі. Літописець описує переможний рух Хмельницького Україною на поча­ тку війни. Він перераховує всі переможні битви Хмельницького: битву під Жовтими Водами, Пилявецьку битву, облогу Львова і Замостя. Особливо на­ голошує він на втратах поляків, які боялися звитяги українських козаків: «Тоді всі вночі з обозу без бою, у чім хт о міг, і з чім хт о міг, і де хт о міг, га­ рмати, зброю і добра всякого залишивши, втекли». Відзначає літописець, шо козаків підтримували татари й українське селянство: «Військо козацьке з ор­ дами і холопства незліченного купами злякали їх». Також літописець зазна­ чає, що Хмельницький підтримав короля Казимира, а той, у свою чергу, обі­ цяв «пробачити, що поробили козаки на Україні». З документа видно, шо літописець, намагаючись описувати події неупереджено, як і належить літописцеві, все ж висловлює своє захоплення коза­ ками і їхнім гетьманом Богданом Хмельницьким.

32