«Бог з великої Своєї милості відродив нас до Живої Надії через воскресіння Ісуса Христа» 1 Петр. 1:3
ЖИВА НАДІЯ
Травень - липень 2012 р.
Безкоштовна християнська газета
№2 (67)
ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ ЦЕРКВИ ХРИСТА! ДЕНЬ П’ЯТИДЕСЯТНИЦІ.
С
вято Трійці — це третє по величині (після Різдва й Пасхи) християнське свято. У народі Трійцю ще називають Зеленими Святами. Зазвичай у цей день прикрашають храми, будинки зеленими гілками дерев. Але чому саме зеленню? Мотивація, що це є ознакою оновлення природи (тощо) виникла пізніше, а історія така: цей звичай запозичений східною (православною) церквою від євреїв, які подібним чином прикрашають свої синагоги й домівки в пам’ять про Закон, який дав Бог євреям через Мойсея на горі Синай (Синайське законодавство) на п’ятдесятий день (звідси назва П’ятидесятниця) після їхнього виходу з Єгипетського полону. У цей день євреї традиційно приносили дари від перших плодів до храму в Єрусалимі. Зараз храму нема, тому вони прикрашають синагоги й домівки зеленню, квітами. Варто зауважити, що головний зміст свята Трійці не в зелених гілках (це лише релігійна традиція), а в іншому. Свято Трійці називають днем П’ятидесятниці, тому що на п’ятдесятий день після свого воскресіння Христос послав на землю Духа Святого (Лк. 24:49). Зішестя Духа Святого співпало з святом єврейської П’ятидесятниці невипадково. Господь мовби промовляє: «Ось ви мали закон Мойсея, тепер Я вам даю інший Закон, який буде написаний Духом Святим у ваших серцях!» Отже, головний зміст свята Трійці полягає в тім, що на учнів Ісуса Христа злинув Дух Святий, таким чином народилася Церква Христова. На цьому б хотілося зупинитися докладніше. Третя Особа Божества, Дух Святий, до часу спокути Сином Божим людей від гріха не міг у повноті діяти на землі. Не тому, що був безсильний, а тому що – святий. А люди – грішні, відтак, по своїй Божественній природі, святий, чистий Бог не міг мати спільності з грішним, нечистим. Але завдяки жертві Ісуса Христа вимога справедливості Божої була задоволена: за гріх людства заплачено сповна святою (безгрішною) кров’ю Агнця – Сина Божого. Тільки така ціна була спроможна задовольнити справедливість Божу! Ісус Христос назавжди зруйнував перешкоду між святим Богом і грішною людиною. Він став мостом, що з’єднав грішну Землю й святі Небеса. Завдяки подвигу Сина Божого настав чудовий момент, коли Дух Святий прийшов на землю, як провіщав про цю подію пророк Йоіл задовго до цього: «І буде останніми днями, – говорить Господь, – Я виллю від Духа Мого на всяке тіло...» (Біблія, книга Йоіля, 3:1). Ісус Христос бажав, щоб швидше це сталося. Перед Своїм вознесінням Він попередив учнів: «Не відлучайтеся з Єрусалиму, а чекайте обітниці Не секрет, що наших українців є багато по всій землі. В США одна з найбільших українських діаспор. Григорій Матвіїв, уродженець Львівщини, один із найстарших служителів української церкви в м. Чикаго. 10 грудня йому виповниться 88 років! Феномен в тім, що до цього часу він приймає активну участь у служінні церкви.
— Як вам вдалося зберегти здоров’я? — Бог благословив мене добрим здоров’ям, і я надіюся на Бога, хоч декілька років тому прийшлося перенести операцію на серці. І головне: я про старість не думаю. Труджуся на ниві Божій, і Бог дає сили. — З якого року ви стали віруючим? — Я спасенний Богом з 1951 року. Ісус Христос простив мої гріхи, спас мене, хрестив Духом Святим і покликав на служіння. Я навернувся до Бога в Бразилії, куди емігрував в 1949 році з Європи. В Бразилії уже були мої родичі. Щодо релігії, я був традиційним греко-католиком. Тому спочатку противився вірі дружині, яка увірувала раніше мене через проповідь Андрія Давидюка (батька відомого християнського співака і євангеліста
День П’ятидесятниці. Гравюра Ю. Карольсфельдa. Отця, про яку ви чули від Мене.., ви через декілька днів будете охрещені Духом Святим... Ви приймете силу, як Дух Святий злине на вас, і ви будете Моїми свідками...» (Дії, 1:4,8). Учні Христа пішли до Єрусалиму і чекали здійснення Божої обітниці. «Коли ж почався день П’ятидесятниці, всі вони однодушно знаходилися вкупі. І нагло (раптово – ред.) зчинився шум із неба, ніби буря раптова зірвалася, і переповнила ввесь той дім, де сиділи вони. І з’явилися їм язики поділені, немов би огненні, та й на кожному з них по одному осів. Усі ж вони сповнились Духом Святим, і почали говорити іншими мовами, як їм Дух промовляти давав». Ось так описана ця подія (зішестя Духа Святого) в Діях Апостолів (2 розділ, 1-4 вірші). Слід зазначити, що разом з апостолами хрещення Духом Святим отримали й деякі жінки, а також Марія, мати Ісуса (Дії, 1:14). Цей момент повністю перекреслює твердження деяких релігійників, які обожнюють Марію. Це була проста жінка, котра також потребувала Духа Святого. Під час зішестя Духа Святого зчинилися «мовби буря» і був «мовби вогонь» – ці порівняння в межах людського розуму. Тому потрібно розуміти, що то не були фізичні явища, як дехто це трактує. Дух Святий з такою величезною силою вперше злинув на землю, тому й відбувся такий шум. Коли учні прийняли Духа Святого, була така фізична
Джорджа Давидюка). Але вона так твердо повірила, що я через декілька років також переконався, що Бог не в традиціях та обрядах, а в серці. Почав відвідувати служіння помісної церкви, де проповідували Євангелію, співали пісні про Бога, і я увірував. Тоді дуже багато емігрантів наверталося до Бога, особливо молоді. Служителі церкви рукопоклали мене спочатку на диякона, потім – на пастора. 11 років я жив в Бразилії і служив Богу в церкві, потім переїхав до Америки, в Чикаго. Тоді у нас з дружиною вже було п’ятеро дітей. З українського відділу в Америці мені запропонували відкрити церкву в Чикаго. Це величезне місто, і тут живе багато українців, але українських церков мало. Тому необхідність в таких церквах є й до цього часу. В Чикаго є цілий український район (Українська Околиця), там 14 років я проповідував Євангелію по радіо. Ще й зараз подеколи ми намагаємося там проповідувати Євангелію різними способами, навіть і газету «Жива Надія» роздавали. — Утворення церкви українців в Америці – це спосіб консолідації українців в діаспорі? — Церква – це великі можливості, насамперед, щодо спасіння людей від гріха, і звичайно церква об’єднує українців. До нас у церкву на початках прийшли навіть бразильці, що емігрували з Бразилії до Чикаго, бо дізналися, що я також звідти. Потім вони відкрили свою церкву. Хоч вже скоро сімдесят років, як я емігрував з України, але я люблю українську мову, її народ. Хоч мені не припишуть націоналізму, бо у моїй родині є багато інших національностей (наприклад, моя дружина наполовину австрійка). Але любити Україну потрібно. Стільки вихідців з України є в Америці, якби вони були більше об’єднані, то могли б зробити багато
ознака – говоріння іншими мовами, тобто новими мовами. Дух Святий використовує людські вуста й «тайни говорить духом» Богові (1 Кор. 14:2). Читаючи Дії Апостолів, ми спостерігаємо, що якраз ця ознака й надалі супроводжувала нових послідовників Христа, котрі також приймали Духа Святого (Дії, 8:17, 10:44-46,11:15-16,19:2-6). За свідченням очевидців під час відновлення дії Духа Святого в силі Дня П’ятидесятниці, починаючи з початку 20-х років XX століття, деякі зібрання віруючих супроводжувалися також і шумом «мовби вітру», й «мовби вогненним стовпом», що стояв над місцем зібрання церкви. Ознака говоріння іншою мовою під час молитви й нині супроводжує тих, хто повністю довіряє словам Христа й апостолів, переданих нам на сторінках Євангелії! Бог не змінюється, для Нього плин часу нічого не вартий – Він поза часом. Нажаль, змінюються люди, й багато з тих, хто називають себе християнами, сьогодні відкидають подібне переживання в дусі, хоч про це йде мова у Новому Заповіті, зокрема це яскраво описано в посланні апостола Павла до коринфської церкви (1 Кор., 14 розділ). Слід наголосити, що прийняття Духа Святого з ознакою говоріння іншими мовами називають хрещенням Духом Святим. Так зазначав Христос (Дії, 1:5). Ця подія повинна займати одне з чільних місць у житті кожного християнина, тому що це дає силу для успіху проповіді Євангелії: «Ви приймете силу, як Дух Святий злине на вас. І ви будете Моїми свідками!» Без сумніву можна сказати, що в День П’ятидесятниці утворилася Церква Христова, тому це свято ще можна назвати днем народження Церкви! Шановні читачі, за браком місця на шпальтах газети неможливо докладно зупинитися на всіх місцях із Біблії, де написано про хрещення Духом Святим. Замало й об’ємної книги, щоб описати чудесні переживання, що супроводжували (й супроводжують!) Церкву Христа! Найкраще, якщо ви особисто (з дитячою довірою) відкриєте для себе Біблію й дослідите її. Якщо ви покаялися у своїх гріхах, прийняли водне хрещення, то День П’ятидесятниці може настати й у вашому житті. Прийдіть до Бога з повною вірою й відвагою й моліться до Нього, хоча б приблизно такими словами: «Отче Небесний, я приходжу нині до Тебе, віруючи Твоїм незмінним правдивим обітницям. Дякую Тобі, Боже, що мої гріхи обмиті святою пречистою Кров’ю Агнця — Сина Божого. Охрести мене Духом Святим, як це описано в Діях Апостолів, я хочу бути свідком Ісуса Христа. Отче Небесний, я хочу виконати Твою волю! В ім’я Отця і Сина, і Святого Духа. Амінь».
корисного для себе й України. Бо є такі українці, що не знають хто вони такі: ні для свого брата не працюють, ні для чужого. А я дякую Богу, що наша громада (порівняно невеличка) багато жертвувала для України на різні потреби. І Бог нас через це рясно благословляв. Хто дає іншим, тому й Бог дає, допомагає в потребах. Нещодавно нашій церкві вдалося відкрити новий чудовий дім молитви. Хоч були й чималі труднощі, але з Божою допомогою всі труднощі лишилися позаду. — Як повинні віруючі окремої християнської громади відноситися до інших церков? — Приязно. Не критикувати. Не осуджувати. Як би я хотів, щоби всі добре відносилися до інших віруючих! Наприклад, хор нашої церкви запрошували співати до Католицької церкви на Різдво, ми охоче приймаємо участь у подібних заходах. У відношенні до інших церков важливо не займати крайню позицію. Якщо хтось не так розуміє Біблію, як я, то навіть вітатися з ним не буду (бо бачте, я святий) – така позиція сектантська. Коли мене запрошують з інших церков, я охоче йду, бо це, насамперед, чудова нагода засвідчити про живого Бога. Віруючий не повинен займати категоричну позицію. Легко стояти збоку, нічого не робити й критикувати, а йди, спробуй працювати, тоді побачиш, що то нелегка справа. Не помиляється той, хто нічого не робить. Якщо ти здібний працювати (а не лише критикувати), то покажи на ділі, як краще працювати за іншого. Плямувати інших досить нерозумно. Гріх понижувати й осуджувати інші церкви. — Що потрібно в першу чергу слов’янським церквам в Америці? — Єдності, однодумності. Не роз’єднуватися, а об’єднуватися. Як написано в
Новому Завіті: «Тримайтеся між собою однієї думки, не будьте зарозумілими, схиляйтесь до лагідних. Не вважайте себе замудрими» (Рим. 12:16). «Щоб ви були однієї душі й однієї думки» (Флп. 2:2). Ми не повинні мати ворогів, а повинні триматися здорової євангельської науки. 50 років наша громада тут є, ніхто з американців не прийшов і не вказував, як нам треба робити служіння, який порядок має бути. Ми маємо повну свободу. Так само й ми не повинні вказувати іншим церквам, як у них мусить бути. Головне, ми повинні дбати про здорову євангельську науку. Нажаль, у нас бракує здорової євангельської науки. У нас люблять багато проповідувати, але вчитися не хочуть. Це біда. Я був у багатьох країнах і дещо бачив: якщо держава не має своєї культури і освіти, вона бідує. Якщо нас Бог спас таких простих, і ми не надбаємо Божої освіти й культури, ми будемо бідувати. Не треба багато говорити, скажи коротко, але скажи здорову науку. Нажаль, наш народ в Америці не є об’єднаним, це не сприяє на добро ні нам, ні жителям України. Я часто згадую Бразилію, де мільйони віруючих, мають гарні об’єднання, мають одну євангельську науку, встановлений порядок, якого дотримуються всі служителі. Наприклад, церква одного міста має 8000 членів, і вона має ще 400 дочірніх церков. І вони мудро співпрацюють, не діляться (бо хтось не так розуміє), мають одну злагоджену науку, якої дотримуються, тому церква збільшується. І це так само сприяє тому, що нові люди каються, спасаються. Тобто Царство Боже поширюється. Вони не діляться через розбіжності мови, культури, порядку богослужіння, як діляться українські й російські церкви в Америці. Ми – носії Доброї Новини, Євангельської звістки, і це треба пам’ятати завжди.
2
«ЖИВА НАДIЯ»
ТРАВЕНЬ - ЛИПЕНЬ 2012 р., №2
ІСУС ХРИСТОС - НАШ ЗАСТУПНИК!
К
оли побивали на смерть камінням Степана, першого мученика за віру в Ісуса Христа, то він вигукнув такі слова: «Ось я бачу відчинене небо, і Сина Людського, що по Божій правиці стоїть!» (Дії, 7:56). Яка одна з головних функцій Ісуса Христа, як первосвященика, який стоїть по правиці Отця? «… маємо Первосвященика, що засів на небесах, по правиці престолу величності!» (Євр. 8:1). Відповідь така: «Христос Ісус є Той, що вмер, надто й воскрес, Він праворуч Бога, і Він заступається за нас» (Рим. 8:34). Російський переклад подає слово «заступається» як «ходатайствует», тобто просить, подає прохання. «Заступається» ж включає те, що Ісус, як людина, став заслоном між святістю Отця і конкретною грішною людиною. Отець, не просто утілення святості, Він є сама Святість, Праведність, Справедливість, Чистота. І з цієї позиції Отець не може дивитися на грішників і приймати, це би суперечило Його божественній природі, Ним же встановленому Закону. І тому Отець дивиться на нас через призму жертви Ісуса, Його ран, страждань, крові, яка пролилася за бідного грішника (за тебе й мене!). У попередньому розділі (Римлян, 7) апостол Павло доходить мовби до відчаю, бачачи те, що гріховне тіло тягне до земного, він знаходиться в полоні гріха й вигукує: «Нещасна я людина! Хто мене визволить від тіла цієї смерті?» Фактично сама по собі людина
приречена на прокляття, погибель, для неї не залишається жодної надії. Але є Той, хто дає живу надію! Це – Ісус Христос! Ап. Павло одразу переводить наш погляд саме на Нього. А потім (наступний, восьмий розділ) докладно пояснює, що у нас є надійний заступник. Він нам допоможе отримати волю. Також у цьому ж розділі розкривається божественна особа Духа Святого, який так само має одну з головних функцій: заступатися за нас. Чому нам важливо сповнюватися Духом Святим? Молитися Духом? Бо тоді збувається Євангеліє щодо нас: «Дух допомагає нам у наших немочах; бо ми не знаємо, про що маємо молитись, як належить, але Сам Дух заступається за нас невимовними зідханнями. А Той, Хто досліджує серця, знає, яка думка Духа, бо з волі Божої заступається за святих» (Рим. 8:2627). Ще одна функція Ісуса Христа і Духа Святого: співчувати нашим слабостям (немощам – рос.) (Євр.4:15). Томуто апостол переконує: майте відвагу і сміливо приступайте до престолу Божого, щоб «прийняти милість та для своєчасної допомоги знайти благодать» (Євр. 4:16). Так само ап. Іван лагідно переконує, щоб ми не грішили, але навіть якщо б хто й згрішив, «то маємо Заступника перед Отцем, Ісуса Христа, Праведного» (1 Ін. 2:1). Звичайно, це не повинно бути послабленням у нашому житті до прагнення чистоти та святості,
але це є засвідченням сили Божої і нашої немочі, нашої неспроможності самостійно (силою власних зусиль) стати кращими (бо саме так дехто перекручено розуміє свою віру і врешті духовно падає і розбивається). Напевно, що кожен з нас мав проблеми у випадках поручительства за когось чи за борг. І навіть Біблія каже, що не варто за когось чи щось поручатися (Пр. 6:1, 22:26). У випадку заступництва Ісуса прояснюється унікальна річ: на противагу поручительству грішних людей, Він довіряє нам, завіряючи Отця, мовби промовляючи Своїми ранами: «Я ручаюся за цю людину, ось моя ціна за неї!» Така довіра мусила б цілком нас призвести до величезної відповідальності за доручене нам. Як я можу підвести Того, Хто так мені довіряє?! Я не можу тепер легковажити! Інакше, я підведу Того, Хто так відважно за мене заступається. Отже, дорогі брати та сестри, ми, маючи такого Заступника, можемо переможно пройти цей земний шлях, з вірою в Ісуса Христа, силою Божою можемо цілком перемогти «голіафів», що воюють в членах наших проти нашого духовного пізнання та зросту. Благословіння вам і побільше довір’я Богові в наших щоденних поступуваннях вперед! Нам є на кого надійно опертися, ми не самотні. «Що ж скажемо на це? Коли за нас Бог, то хто проти нас?» (Рим. 8:31). Геннадій Андросов.
«Он понёс на Себе грех многих и за преступников сделался ходатаем!»
Господь Иисус Христос – мой Спаситель! СВИДЕТЕЛЬСТВО Александр Куркай, ДИК-89, «ПЗ», ул. Будённого, 1, г. Днепропетровск, 49600.
Г
де нет Иисуса в сердце, там дьявол разрушает семьи (через алкоголь, наркотики и прочее неустройство), вносит разногласия во взаимоотношения людей, побуждает делать зло всякого рода! Так было и в семье моих родителей. Отец часто был пьяным, бил маму, старшего брата и меня. Нам приходилось убегать из дома и ночевать у соседей. Однажды мама набралась смелости и развелась с отцом. Мы его любили, невзирая на все эти обстоятельства, но жить так больше не могли... Я не знал живого Бога, но иногда, когда мне было трудно, обращался к неведомому мне Богу. Но на этом мои «взаимоотношения» с Богом заканчивались. Я и не искал тогда с Ним (с Тем, Кто реально отвечал на мои просьбы) более близких, тесных взаимоотношений, да и подумать тогда не мог, что такое вообще возможно. В ежедневной суете быстро шли годы моей жизни. У меня и в мыслях не было, чтобы заинтересоваться смыслом жизни, задать самому себе серьёзные вопросы и найти на них ответы: «зачем я живу?», «какое моё предназначение в этом мире?», «с какой целью я просыпаюсь каждое утро?», «что будет со мной (или с любым другим человеком) после смерти?». Я же жил, идя на поводу своей греховной плоти, сеял вокруг себя зло и не знал, что духовный закон Бога гласит: «Не обманывайтесь: Бог поругаем не бывает. Что посеет человек, то и пожнёт!» (Гал. 6:7). Некоторые люди, сеющие зло, надеются, что с ними и их семьями, детьми всё будет хорошо в будущем. Но так не бывает. Посеянное семя зла обязательно прорастает, многократно умножая свои злые плоды в жизни сеятеля зла. Посеянное зло
всё равно придёться пожать, хочешь того или нет. Я благодарен Богу, что мне пришлось жать, посеянное мною зло, не в вечности, а в своей земной жизни. Бог явил мне милость, чтобы я, наконец, остановился и задумался об истинном предназначении своей жизни. И пусть это тюрьма, в которой я осуждён быть до конца моих земных дней, у меня есть теперь живая надежда на Бога… Когда первый раз мне грозил большой тюремный срок, я обещал Богу исправиться, дескать, буду примерным семьянином и буду ходить в церковь по воскресеньям, только бы избежать тюрьмы. Бог действительно вывел меня на свободу, невзирая на всю сложность обстоятельств моего уголовного дела. Но со своей стороны я не выполнил ничего из того, что обещал Богу. Моя внутренняя греховная природа повела меня по тому же скользкому, греховному пути, ведущему в преисподнюю! Со мной не раз общался мой сосед-христианин, он призывал меня обратиться ко Христу и последовать за Ним, но тогда я вообще не понимал, о чём идёт речь, моё каменное сердце было закрыто для Божьего Слова! Господь Иисус разными способами настойчиво стучал в моё сердце, желая меня остановить, помочь! Он звал меня к Себе в Своё Царство Правды, Истины, Любви! Благодарю благословенного Господа, Иисуса Христа, что однажды (14 декабря 1999 г.) Он даровал мне встречу с Ним, дал прекраснейшие переживания от прикосновения Духа Святого. Тогда время для меня как будто остановилось. Я ощутил присутствие Бога Живого. Откуда-то (из глубины сердца) пришло ясное понимание, что это Тот, Который сотворил Вселенную и всё, что её наполняет! И имя Его – Иисус Христос! Насколько Он велик, мудр, какая в Нём сила, как велика Его любовь! Я столько всего сделал злого, а Он, Великий, Всемогущий
ЛУЧШЕ ПОЗДНО, ЧЕМ НИКОГДА...
Я
очень рад, что имею возможность написать вам письмо и кратко рассказать о своей жизни. Я жил, как большинство людей, никогда не верил в Бога. Сделал много ошибок и совершил множество грехов. Но в 2009 году в моей жизни случилась остановка: я совершил ужасную аварию, повлёкшую смерть. Придя в сознание в реанимации, я почему-то вспомнил свою бабушку, как она всегда мне говорила, дескать, проси у Бога и дано будет тебе… Я не был уверен, стоит ли жить дальше (я был виновником аварии) и о том, выживу ли я, не знал никто. Если же я выживу, многие годы мне придётся коротать в тюрьме. Но в тот момент я понял, что без Бога жить нельзя: выживу ли я или умру. Если же умру, тем более, я должен покаяться. А если снова сознание покинет меня, тогда я не успею ничего исправить. И я начал молиться, как умел, и просить Бога… Просил и об исцелении… И вот я
Бог (по Своей великой милости) снизошёл ко мне, грешнику, и оставил меня жить! В нескольких словах трудно описать то, что тогда произошло внутри меня, в моём сердце! Да и возможно ли передать полноту переживаний, полученных от прикосновения Живого Бога?! Своей любовью, мудростью, силой, нежностью Он покорил моё сердце навсегда! После той встречи с живым Богом я понял, что теперь моя жизнь будет совершенно иной, новой. Я также понимал и то, что надо мной будут насмехаться и говорить обо мне всякие глупости. До своего покаяния я также с насмешкой относился к людях, которые обращались к Богу, а особое моё презрение было к тем, кто обращался ко Христу, будучи в заключении; я думал, что это слабаки – испугались трудной жизни и убежали к Богу. Теперь я понимаю, что обращение к Богу – это отнюдь не слабость, а наоборот – смелый, мужественный поступок. Но после того, что я пережил от близости с Духом Святым, насмешки моих сокамерников меня уже особо не беспокоили. Благодарю Небесного Отца, что Он спас меня, мою семью и многих других от вечной погибели, от ада! А взамен даровал вечную жизнь в Небесном Божьем Царстве! Честь и хвала Господу! Я твёрдо знаю на опыте своей жизни (и видя жизнь других христиан), что каждый человек (не взирая на степень и тяжесть греха), кто верой принесёт Христу своё сердце, веруя, что Иисус есть Христос, Сын Божий, и что Бог Отец воскресил Его из мёртвых, кто покается в своих грехах пред Богом, кто исповедает Иисуса Господом и Спасителем своей жизни, тот получит прощение грехов, дар Духа Святого, дар жизни вечной! Аминь!
остался жить и стал относительно здоров, хотя теперь в заключении, как и ожидал. Тюрьма для меня стала суровым и жестоким испытанием, но она стала для меня также и величайшим благом. Узок и тернист путь ко спасению, но именно здесь, стоя на краю пропасти, я понял и осознал для чего сотворил нас Бог, для чего дана нам жизнь, в чём её истинный смысл. Есть суд человеческий, и есть суд Божий. Богу всё известно: деяния и помыслы. Бог не смотрит на чины, ранги, а смотрит на сердце и душу. То, что до сих пор я жив – это воистину чудо! И нет в том моей заслуги, но лишь великая милость Божья. Многие из осуждённых не видят своего будущего, но я с ними не соглашусь: я сделал свой выбор, покаялся во всех своих грехах и принял Христа как своего Спасителя. Теперь молюсь Господу и верю, что Бог не покинет меня в эти трудные минуты моей жизни. Сергей Самелюк, ул. Незгурецкого, 1, 4/9, г. Бердычев, Житомирская обл., 13306.
ТРАВЕНЬ - ЛИПЕНЬ 2012 р., №2 1. Впервые прочитал газету «Жива Надія», не смог заснуть. Думаю, что в такой способ Дух Святой касался моего сердца. Бог показал мне, что сделали мои грехи и грехи всего мира с Божьим Сыном Иисусом, начиная с Его ареста, до распятия и смерти – все те последствия побоев и издевательств, которые Он претерпел за нас. Я видел много рисунков и фильмов, но действительность во много раз страшнее, ужаснее и трагичнее. О, Господь! Какими же после этого мы должны быть? И как должны жить в этом мире? По своим грехам я достоин смерти, но по милости и любви Божьей жив, нахожусь в заключении с пожизненным сроком. Христиане, будьте добры, если есть у кого-нибудь такая возможность выслать мне книги со свидетельствами бывших преступников и отверженных обществом людей. Если возможно, очень прошу Библию с крупным шрифтом. Молитесь о таких, как я, мы нуждаемся в ваших молитвах… Оставаться прежним я уже не могу и не хочу! Сергей Юрьевич Любовь, ул. Будённого-1, ДИК-89, Д/У, г. Днепропетровск, 49600. 2. Получил посылку. Особенно обрадовался духовной литературе, что там была. Ведь с тех пор, как я уверовал во Христа, меня больше всего беспокоит вопрос приобретения душ для Христа. Господь видит мои благие намерения. Я хочу быть мужем по сердцу Бога. Ради этого готов жертвовать всем своим. Я стараюсь в своей жизни отображать Христа, дабы не оказаться в глазах людей и Бога религиозным философом. Дабы, приводя ко Христу других, самому не оказаться не достойным. А ещё, когда Бог посылает вдохновение, я пишу стихи. Мечтаю издать сборник для славы Божьей, но в этих условиях это весьма трудно осуществить. К Тебе спешу я с покаяньем! Среди печали и тревог, Среди моих земных скитаний, Я не забыл Кто Ты, мой Бог! Прими меня в свои объятья, Омой, очисти, освяти, Избавь от вечного проклятья, И Святым Духом посети… Віктор Федорів, РВК-73 (6 відд.) с. Райки, Бердичівський р-н, Житомирська обл., 13333. 3. Я народилася і виховувалася згідно православної традиції. З дитинства вивчила молитву «Отче наш!», також ми не працювали в святкові дні. Я довший час думала, що віруюча, аж поки не прочитала одну брошурку під назвою «Хто ж справжній християнин?» Зрозуміла, що справжній християнин мусить народитися згори, від Бога. Інакше в Боже Царство не ввійдеш (Ін. 3:7). Коли ж почала читати Новий Завіт Господа нашого Ісуса Христа, то зрозуміла, що жила далеко не по Євангелії. Скільки людей, хоч і називаються християнами (як я раніше), але не живуть по Слову Божому, гинуть у гріхах! Написано в Євангелії: «Кожний, хто переступає і не перебуває в науці Христовій, Бога не має» (2 Ін. 1:9). Я одразу покаялася в своїх гріхах, також почала слухати радіопередачу «Жива Надія», яку вів на той час Іван Зінчик. Я дуже вдячна Богові, що нині такий час, що скрізь проповідується Слово Боже, кожен може почути Благу Звістку про спасіння, про
« ХРИСТИЯНСЬКА СIМ’Я » Ісуса Христа, може мати Біблію в своєму домі. Але головне, треба досліджувати Євангелію і жити згідно Заповідей Божих, по Духу Христа. Якщо християнин ніколи не читав Євангелію, чи він буде знати, як догодити Богові? Ні! Я всім кажу, щоб шукали Бога і читали Слово Боже. У нашому селі залишилося всього сорок душ. Крім мене, в селі покаялося ще три душі. Ми щодня сходимося разом, читаємо Слово Боже, молимося – за своїх дітей, рідних, близьких, сусідів, щоб Господь не залишив їх Своєю милістю і спас. Ми дякуємо Богові за все, адже все добро від Бога. Ми – щасливі, бо знаємо, що спасенні Богом. Написано: «А тим, які прийняли Його (себто Ісуса Христа), дав владу стати Божими дітьми, тим, які вірять у Його ім’я» (Ін. 1:12). *** Сколько книг я за жизнь прочитала, Но в одной лишь увидела Свет – Это весть об Иисусе благая, Под названием Новый Завет! Сколько мудрости в книге сокрыто – Это Слово Живое Христа. Не для всех эта мудрость открыта, Лишь для тех, кто поверил в Христа. Тамара Яківна, с. Черёмушки, Полтавщина. 4. Хочу кратко засвидетельствовать о том, как покаялся мой муж. Мой муж – хороший человек, не пил, не курил, но не разделял со мной мою веру в Бога. Хотя посещать мне церковь не препятствовал. В марте 2011 г. он вдруг сильно заболел. Да ещё как: стал терять память, у него поднялся уровень сахара в крови, давление. Я стала молиться о муже, молилась также церковь. Но с больницы он выписался ещё в худшем состоянии. Дома я просила его читать Библию, а также он заинтересовался брошюркой «Покайтесь и веруйте в Евангелие». Прошло несколько дней, и я предложила ему помолиться, чтобы Ему помог Иисус. Он согласился. Я переживала, что у него плохая память, но на моё удивление он молился вслух такими словами: «Иисус Христос, Ты висел шесть часов на гвоздях за меня. Это я должен висеть! И я за 72 года своей жизни ни разу искренне не просил у Тебя прощения за мои грехи. Господи, прости и помилуй меня. Благодарю Тебя за Твои муки и страдания, за Твою Святую Кровь…». Муж плакал, как ребёнок, и просил милости на спасение своей души. Через два дня Бог исцелил его, вернул ему память. Хотя было холодно, муж не откладывал на потом, а принял Завет с Богом посредством водного крещения (согласно Заповеди Христа – Мрк.16:16). Сенько Нина Варфоломеевна, Черкасская обл. Тел. 093-78-02-291, 067-73-02-567. 5. Редакція газети «Жива Надія» має потребу, насамперед, в конвертах (А-5, А-4 форматів) та поштових марках для пересилання газет абонентам, які не в змозі пожертвувати на пересилку газет. Так само потрібні інші канцелярські приналежності, зокрема добре пишучі авторучки, канцелярські ножі, скоч (прозора плівка для склеювання). Якщо кого Бог побудить зробити це добре діло, просимо надсилати на адресу редакції газети: Андросову Г. М., вул. Колгоспна, 44, м. Миргород, Полтавська обл., 37600.
ЖИЗНЬ – не ЭКСПЕРИМЕНТ
С
Свидетельство Татьяны Седаковой, e-mail: sedakovatv@list.ru
ейчас мне 39 лет. Я живу в Минске. Когда я была молодой 20-летней девушкой, писала стихи и кричала на всю Белоруссию через радиоэфир, СМИ, что хочу найти Бога и познать истину. Но искала я Бога поверхностно. Поэтому и наделала множество глупостей и ошибок. Тогда я получала много писем, и первой моей серьёзной ошибкой было то, что я завязала переписку с человеком из тюрьмы. Я была легкомысленной, ветреной, влюбчивой и за это горько поплатилась. Я увлеклась, и когда он освободился, сразу вышла за него замуж. Его ненадолго хватило, и он стал меня обманывать, изменять, а потом совершил новое преступление.
Убеждаюсь, чтобы не сделать ошибку в выборе спутника жизни, нужно очень серьёзно относиться к этому. Необходимо больше узнать человека, каков он в повседневной жизни, в отношениях с другими людьми, а на кратковременных свиданиях под луной не поймёшь толком ничего. Теперь я молюсь Богу, и Бог меня оберегает от подобных ситуаций. Когда мы развелись, в церкви, где я была, меня даже не пытались понять, а сразу исключили из её членов. Я чувствовала себя прокажённой, отверженной. И я ожесточилась, разочаровалась в людях, но от Бога не отреклась, я знала, что Бог есть. И я решила искать Его (продовження на стор. 4)
6. Я уже 16-ть лет верую в Бога и всё больше прихожу к выводу: насколько мы мало знаем Бога и насколько Он велик... Наш старший сын вырастал большую часть жизни с нами, когда мы уже были обращёнными христианами. Он с детства вместе с нами посещал церковь. И казалось, всё должно быть хорошо, но на определённом этапе своей жизни он стал на кривую дорожку, стал пить, курить, а потом пристрастился к наркотикам. Когда мы это заметили, мы делали всё возможное своими человеческими усилиями, чтобы спасти сына. Когда мы уже доходили до крайней черты, мы даже собирали его сумки и выставляли за дверь, говоря, что у нас ещё двое маленьких детей, и им такой отрицательный пример не нужен. Мы это делали с неимоверной болью в сердце, с таким надрывом, что невозможно описать словами нашу боль. Поймёт только тот, кто пережил подобное со своими детьми. В очередной раз он вернулся домой, покаялся, прошло несколько дней и нам звонят из милиции, что наш сын у них в отделении, его взяли на притоне. Когда мы пришли в отделение, дежурный милиционер стал ругать его и сказал, что он не изменится и дальше будет ещё хуже. Вдруг что-то взыграло у нас внутри, жена сказала: «Неправда! У нас есть Бог, Который может его спасти». Наркоманы между собой говорят, что для них уже нет спасения, они пропащие люди и потихоньку двигаются в сторону кладбища, но сын, хоть и был наркоманом, верил, что Бог ему поможет. И когда он шёл так из милиции, услышал голос Божий, что ему сказал, что это последний раз, когда Бог его спасает. После этого вразумления свыше сын очень испугался, ибо знал, что если Бог его не сбережёт, он может жизнь закончить трагически в любой момент. Если Бог не защитит, то сатана уничтожит моментально, и тогда он навеки погибнет. И поэтому сын сразу согласился поехать в христианский реабилитационный центр… Сейчас он глубоко верующий человек, у него замечательная жена, верующая с детства. У нас прекрасный внук. Я могу воздать хвалу Господу! Но самое интересное: однажды, когда у сына было очередное падение, мы стали на колени с женой и сказали,
3
что мы ничего не можем сделать для спасения сына, мы уже не есть для него авторитетом: «Господи, приведи к нему тех людей, что будут для него авторитетом и через которых он примет Евангельскую Весть!» Когда он был на реабилитации, он познакомился именно с такими людьми, с такой семьёй, впоследствии дочка из этой семьи стала его женой. Хотел бы обратиться к родителям, у кого есть подобные проблемы с детьми: верьте, что Бог поможет, не переставайте молиться за своих детей, а главное: доверьте всё в руки Господа – Он совершит. Игорь Курманов, ул. Челюскина, 68, г. Димитров, Донецкая обл., 85320. Тел. 099-51-86-225. 7. Після вашої публікації мого невеличкого віршика я почала отримувати листи-відгуки з різних куточків України. Я вдячна Богу за всі листи і дзвінки. Всім відповісти не маю змоги, тому звертаюся через редакцію до всіх, кому не змогла відписати: пробачте мені. Нехай вас усіх рясно поблагословить люблячий Господь. Зближайтеся з Господом, пізнавайте Його більше. Тільки Він один – найчистіше джерело мудрості та натхнення. Тільки Він силою Духа Святого дасть силу йти вперед правильною дорогою, щоб не блукати. Довірте Богові себе і ваше життя зміниться на краще – тільки вірте. Я зробила свій вибір: тільки з Богом! А хто ще вагається – не зволікайте, Господь ось Він поряд, простягає Свої люблячі руки. *** Я надіюсь і мрію, і вірю, Що колись я зустрінусь з Тобою, Ти даси мені райдужні крила, І я стрімко здіймусь над землею. Розпач, сум і тривоги ніколи Вже не зможуть мене наздогнати. Лише Ти, лише небо і зорі… Де ще більше блаженство шукати? Серце вже не зомліє у грудях, У очах буде радісний промінь – Сліз не буде. Ніколи не буде – Сам Господь обійме й заспокоїть. Ольга Левчук, Одещина. Тел. 097-49-39-421.
ВІРА В БОГА СПРИЯЄ ДОБРИМ ДІЛАМ! Г
еріатричний інтернат… Що це значить насправді, більшість людей у нашій країні нічого не знають, знають тільки ті, які живуть у цих закладах, їх рідні, і ті, хто там працюють. В одному з таких закладів живе мій давній знайомий Федір. Йому 35 років, 16 з них він прожив в інтернаті. Федір не пам’ятає, як він опинився в дитячому будинку, але в його документах вказане місце народження і імена батьків. Коли він вирішив відвідати їх, виявилося, що вони давно виїхали з села, проте стало відомо, що мама Феді мала багато дітей. Значить у нього є десь брати та сестри? Ми знайомі 10 років, і завжди Федя говорив: «Я вірю, що Бог дарує мені зустріч з рідними, і я не буду тут до кінця життя!» Господь нагородив його віру і два роки тому в обласній газеті надрукували лист Феді, на який відгукнулися люди і допомогли зустрітися з рідними. Виявилося, що у матері їх було 12-ро… На сьогодні знайшлися ще не всі. Зустрівся Федір і з мамою, яка в плачевному стані із-за алкоголізму, який і став причиною того, що суд відібрав у неї право материнства. На одну половину молитви Господь дав Феді відповідь, і тепер він не одинокий, щодня має спілкування по телефону з братами, сестрами і племінниками, на свята його бере сестра Ніна, яка живе найближче, вона ж допомогла йому відвідати усіх інших родичів. А ось друга частина молитви Феді (про звільнення з інтернату) поки що залишається без відповіді. Чекаємо, молимося і
віримо, що відповідь прийде! Для того, щоб забрати Федю в сім’ю, необхідно оформити опікунство. Всі рідні з радістю зробили б це, але умовою для опікуна є наявність довідки про доходи, тобто треба мати постійну роботу з записом у трудовій книжці. Але ті рідні, що мають вільне для Феді житло, працюють по найму, живуть у селах. Я сьогодні звертаюся до всіх небайдужих, і в першу чергу до тих, хто вважає себе щирими християнами. Прошу Вас: моліться за Федю і його звільнення з інтернату. Він розумово і фізично здоровий, має добре серце і головне – страх Божий, який зберіг його від розпусти цього світу – він ніколи не вживав спиртного і не курив цигарки. Щодня Федір читає Слово Боже і надіється на Господа. Він був би допомогою і втіхою для одинокої бабусі, чи дідуся в селі, бо любить працювати, і в інтернаті не сидить без діла. Якщо у Вас на серці є якісь ідеї, як допомогти брату Федору, зателефонуйте мені. Ми не можемо допомогти всім, хто потребує допомоги, але одному – можемо, і якщо кожний з нас буде мислити так, то дитячі будинки невдовзі опустіють. Легко звинуватити матір, котра колись пропила сина, але слова докору вона від Федора не почула, він простив їй. Справжня віра проявляється в ділах. Тож давайте подумаємо, як можна допомогти хоча б одному, який завжди буде дякувати за Вас Господа. З повагою Катерина Сотник, Кіровоградщина. Тел.: 096730-82-90, 099-068-94-27.
«ЖИВА НАДIЯ»
4 (закінчення, поч. на стор.3)
ЖИЗНЬ – не ЭКСПЕРИМЕНТ
в другом месте. Но совершила новую большую ошибку, ибо обратилась в поисках Бога к оккультизму. У меня был сильный духовный голод, и я десять лет блуждала в разных оккультных науках, философиях, эзотерике, экстрасенсорике. Там тоже говорили о Боге, это и стало моим самообманом. Я была в духовном заблуждении, но Бог не давал мне серьёзно углубиться в оккультизм. Сам Бог меня останавливал, видя мои искренние намерения. Было много разных ситуаций, что я могла бы уже навеки погибнуть, но ко мне пришёл по великой милости Иисус, именно Он меня поддержал, и я не погибла. Я поняла, что Иисус меня не бросил, не осудил, а хочет явить милость, помощь, утешение. Это расплавило моё сердце, оно не ожесточилось вконец. По прошествии долгих десяти лет моих блужданий
во тьме, я чувствовала себя удручённой, вконец разбитой, как сосуд, на малюсенькие кусочки. Я упала на колени и сказала: «Господи, что мне делать, куда мне идти?» Я долго молилась, внутренне понимала, что мне нужно всё же искать христианскую церковь, где проповедуется Слово Божье, Евангелие. Но после первого негативного опыта мне было трудно сделать новый шаг. Наконец, Бог чудным образом показал мне такую церковь. Я пришла на воскресное богослужение, села далеко сзади, но всё же услышала проповедь, обращённую именно ко мне. Пастор меня не мог видеть среди тысячи человек, но он обратился именно ко мне: «Сколько ты ещё будешь превращать свою жизнь в эксперимент?» Я била себя в грудь и говорила Богу со слезами, что уже не хочу никаких экспериментов. То был действительно настоящий день моего покаяния. Я, как блудный сын из евангельской притчи, наевшись рожков
О
дин чоловік вирушив в далеку дорогу і потрапив в снігову заметіль. Хуртовина посилювалася, за два кроки попереду не було нічого видно. Зіщулившись і нахиливши голову, подорожній просувався вперед, аж раптом (сильніше морозного вітру) його опекла думка, що він збився з дороги і рухається навмання. Прийшов страх: якщо він рушив не в тому напрямку, то на десятки кілометрів в цьому дикому краї пролягає суцільна снігова пустеля і його очікує вірна смерть. Раптом чоловік запримітив сліди, що ледь помітною смужкою перетнули його шлях. Він одразу рушив по них, намагаючись якомога швидше наздогнати того, хто залишав ті сліди, які стали для нього єдиною надією на порятунок: «Напевно той, хто попереду, точно знає куди йти!» – думав чоловік і з останніх сил спішив вперед, бо сліди могли зникнути будь-якої миті. Через декілька хвилин раптово з снігової хурделиці вигулькнула темна постать подорожнього, що залишав сліди, який одразу замахав руками і щосили закричав, перекрикуючи бурю: «Стійте, ви так швидко Пропонуємо Вам відвідати богослужіння християн в Полтавській області, що відбуваються ЩОНЕДІЛІ: м. Глобине: з 1000 та 1700, вул. Четверикова, 5, дім молитви; м. Глобине: з 10-00 та 18-00, вул. Космодем’янської, 5, дім молитви; м. Градизьк: з 10-00, вул. Проектна, 23, церква «Христа Спасителя»; м. Гребінка: з 1400, вул. Жовтнева, 52, церква «Жива Надія»; смт. Диканька: з 1400, вул. 40 Років Жовтня, 22; м. Зіньків: з 1500, вул. Гоголя, 33, церква «Віфанія»; смт. Котельва: з 17-00, вул. Жовтнева, 208; м. Кременчук: з 900, вул. Маршала Жукова, 104, церква «Віфанія»; м. Лохвиця: з 15-30, вул. Леніна, 1-а, актова зала будинку дитячої та юнацької творчості; м. Лубни: з 1000, вул. Драгоманова, 33, церква «Ковчег»; смт Машівка: з 1000, вул. Нестерця, 8, Церква Христа Спасителя; м. Миргород: з 1000, вул. Гоголя, 159, церква «Жива Надія»; с. Новаки Лубенського р-ну: з 1500, приміщення колишньої школи, церква «Ковчег»; м. Оржиця: з 900, вул. Леніна, 87, дім молитви, церква «Ковчег»; м. Полтава: з 1000, бульвар Б. Хмельницького, 19, (Зуп. «Вавілова»), церква «Нове Життя»; м. Пирятин: з 900, пл. Борців Революції, 16, церква «Жива Надія»; cмт Решетилівка: з 1000, вул. Горького, 105А, дім молитви; смт Семенівка: з 1300, вул. Чапаєва, 6, дім молитви; смт Санжари: з 14-00, вул. Ветеринарна, 2, церква «Нове Життя»; м. Хорол: з 1000, вул. Крилова, 16, дім молитви; смт Чутове: з 10-00, вул. Комсомольська, 45, церква «Голос Спасителя»; м. Чорнухи: з 1000, вул. Сковороди, 11; дім молитви; смт Шишаки: з 900, вул. Корніліча, 27, дім молитви.
Запрошуємо:
— Нове (духовне) народження дає нам владу бути Божими дітьми. Хрещення Духом Святим дає нам здатність поводитися гідно звання Божих дітей. — Чим краще ми знаємо Святий Дух, тим більше Він зможе зробити через нас. — Дух Святий – особистість, і Він може засмучуватися, коли ми чинимо неправильно. — Відносини зі Святим Духом – це не експерименти від випадку до випадку, це – спосіб життя.
УВАГА!
Слухайте християнську радіопередачу
«ЖИВА НАДІЯ»
щотижня, у понеділок, з 21 год. 30 хв. на першому каналі Українського Національного Радiо. Листи на радіопередачу надсилайте за адресою: Ненсi Іванівна Зiнчик, радіопередача «Жива Надiя», вул. Онискевича, 3, м. Київ, 03115.
этого мира, возвратилась к любящему Отцу. Уже четыре года, как я серьёзно служу Богу и ищу воли Божьей для ежедневного следования за Христом. Я работаю медсестрой в хосписе, куда меня привёл Сам Бог. Я ухаживаю на дому за людьми с онкологией последней стадии. Соответственно у меня есть возможность свидетельствовать таким больным об Иисусе Христе. Люди в таком положении легче воспринимают Евангелие. И есть несколько случаев, когда обращались к Богу в молитве покаяния не только больные, но и их родственники. Даже один больной, у которого был поставлен врачами смертельный диагноз, обратился к Иисусу Христу, и он до сих пор жив, стал поправляться. После всего, что я прошла и пережила, когда сейчас я общаюсь с людьми, то могу без особого усилия вмещать других людей, проявлять им милосердие, любовь. И это не моя заслуга, а великая милость Бога ко мне. Слава Господу за всё!
йдете вперед, не спішіть, я йтиму за вами. Я заблукав, і не знаю, куди мені йти!» Яке ж було розчарування обох чоловіків, коли вони зрозуміли, що ніхто з них не знає вірного шляху, в якому напрямку треба йти далі. На превелике щастя подорожніх буря трохи стихла, мовби для того, щоб вони побачили вдалині вогник з віконця крайньої хатини селища, до якого вони тримали свій шлях… Скільки таких подорожніх, які йдуть за кимось в надії, що той, хто попереду, точно знає куди йти. Але він так само блукає в цьому світі і не знає вірного напрямку. «Коли сліпий водить сліпого, обоє до ями впадуть...» (Мт.15:14). А хто ж зрячий? Хто знає вірний шлях? За ким можна йти з упевненістю, якою б страшною і моторошною навколо не була завірюха? Так, це Ісус Христос: «Я дорога, і правда, і життя!» (Ін. 14:6). «І знову Ісус промовляв до них, кажучи: Я Світло для світу. Хто йде вслід за Мною, не буде ходити у темряві той, але матиме світло життя!» (Ін. 8:12).
АФОРИЗМИ ПРО ДУХ СВЯТИЙ — Що кровообіг для людського тіла, те ж і Дух Святий для Тіла Христового – Церкви.
ТРАВЕНЬ - ЛИПЕНЬ 2012 р., №2
— Нам не потрібно робити роботу Святого Духа, нам потрібно тільки дозволити Йому це зробити в нас. — Святий Дух говорить не за розкладом і тому ми повинні бути готові почути Його завжди. — Коли церква буде знати Слово Боже – вона буде знати, що їй робити. Коли церква буде слухняна Святому Духові – вона буде знати, як вірно робити те, що написано в Слові Божому. — Бо всі, хто водяться Божим Духом, є Божі сини. Бо ви… одержали Духа синівства… Цей Дух свідчить нашому духові, що ми є Божими дітьми (Рим. 8:14-16).
Щиро запрошуємо всіх бажаючих для вивчення Біблії за адресою: м. ДОЛИНСЬКА, вул. Шевченка, 119. Щонеділі з 9:00 та 16:00, щосереди та щоп’ятниці з 18:00. Ви можете особисто потелефонувати священнослужителю церкви: тел. 098-26-86-015. Читайте газету «Жива Надія» в електронному варіанті (всі випуски з 2009 р. в кольорі) на сайті: www.hve.poltava.ua (розділ: Газета), або ж на сайті: www. lifeinjesus.info (розділ: Преса).
Якщо Ви бажаєте отримувати газету поштою, то (попередньо!) надішліть до редакції газети (Андросову Г. М., вул. Колгоспна, 44, м. Миргород, Полтавська обл., 37600) грошовий електронний переказ (через поштове відділення), або поштові марки в конверті — для покриття витрат з пересилки газети. Прохання: чисті конверти не надсилати і не підписувати їх! Так само ви можете перерахувати кошти через філію банку на картковий рахунок: Приват-Банк - картка № 4405 8858 2152 7022; (обов’язково перевірте, щоб набраний вами номер картки в банкоматі був на прізвище Андросов). Ви можете замовити один чи декілька екземплярів, або ж посилку 100 чи більше екз. (вкажіть кількість в графі «поштове повідомлення»). Мінімальна вартість одного відправлення газети (1 екз.) звичайною поштою складає 3 гр. Ціна відправлення залежить від ваги листа чи бандеролі. Якщо ви замовляєте декілька сотень газет, прохання компенсувати витрати з друку газети (в середньому друк 1 екз. газети кошт. 0-30 гр. (8 стор.), 0-15 гр. (4 стор.). Любі читачі, ця газета друкується лише завдяки Вашим добровільним пожертвам! Якщо Ви вважаєте, що це видання корисне для читачів, наближає їх до пізнання Божої правди, то візьміть у цьому служінні посильну участь своїми коштами, пам’ятаючи слова Євангелії: «Кожен нехай дає, як постановив у серці своєму, не з жалем і не з примусу, бо Бог любить того, хто дає охоче» (2 Кор. 9:7).
МОЛИТВА ПОКАЯННЯ
Молитва Богові, вимовлена людиною, що усвідомила свою потребу в Спасителі Ісусі Христі і прощенні вчинених гріхів, називається молитвою покаяння. Ця молитва сама по собі не може привести до спасіння, а тільки щире каяття, розуміння своєї гріховності і потреби в спасінні. Тобто, якщо просто повторювати (читати слова молитви), не усвідомлюючи прочитаного, то така «молитва» не є молитвою вгодною Богові. Головним аспектом молитви покаяння є усвідомлення нашої гріховності. Текст з Біблії говорить так: «Немає праведного жодного!» (Римлян, 3:10). У Біблії чітко стверджується, що всі ми згрішили. Усі ми – грішники, що мають потребу в милосерді і прощенні Божому (Титу, 3:5-7), бо через наш гріх ми заслужили вічне покарання (Матвія, 25:46). Таким чином, молитва покаяння – це благання до Бога про помилування замість належного справедливого покарання. Вимовляючи молитву покаяння, ми повідомляємо Богові, що довіряємося Ісусу Христу як своєму Спасителю. Для спасіння не потрібні якісь «магічні» слова. Тільки через віру в смерть і воскресіння Ісуса ми одержуємо спасіння! Якщо Ви розумієте, що згрішили і відчуваєте необхідність у спасінні і прощенні гріхів через Ісуса Христа, то Вам допоможе наступна молитва покаяння, словами якої Ви можете звернутися до Господа: «Отче Небесний! В ім’я Ісуса Христа, Сина Божого, я приходжу до Тебе в молитві, усвідомлюючи всю свою гріховність. Я вірю Твоєму Слову. Я вірю, що Ти приймаєш кожного, хто приходить до Тебе. Господи, будь милостивий нині до мене і прости всі мої гріхи. Я вірю, що Ти залишив Небо і прийшов на цю грішну землю, щоб померти й за мої гріхи. Я приймаю Тебе усім своїм серцем. Ісус Христос, Ти – мій Господь і Спаситель! Візьми моє життя у Свої руки і благослови його. Я не хочу жити колишнім життям. Я хочу належати цілком Тобі, Ісусе! Увійди в моє серце Духом Святим, очисти мене від будь-якого гріха. Будь моїм Спасителем і єдиним Пастирем. Керуй надалі моїм життям. Боже, я дякую Тобі за те, що Ти почув мою молитву і прийняв мене нині. В ім’я Отця і Сина, і Духа Святого. Амінь».
ЖИВА НАДIЯ ТРАВЕНЬ - ЛИПЕНЬ 2012 р., №2 Газета (християнського змісту) друкується за рахунок добровільних пожертвувань і розповсюджується безкоштовно. Засновник газети: Церква християн віри Євангельської «Жива Надія», м. Миргород, Полтавська обл. Реєстраційне свідоцтво: ПЛ №386 від 20. 11. 2000. Віддруковано: ТОВ Вид. «Миргород», Зам. №546. Тираж 30 000 екз.
Редактор: Андросов Г. М. Тел.: 050-2813256; 067-1050282.
Email: giva.nadiya@gmail.com
Адреса редакції: Геннадій Миколайович Андросов, вул. Колгоспна, 44, м. Миргород, Полтавська обл., 37600, Україна Ukraine. ***
Відповідальність за зміст надрукованого матеріалу несуть автори статей. Редакція залишає за собою право на редагування та скорочення тексту. Будьякі надіслані матеріали не рецензуються і не повертаються. Листування з читачами ведеться тільки на сторінках газети. Думка редакції не завжди співпадає з думками авторів публікацій. Передрук статей та іншої інформації з обов’язковим посиланням на «Живу Надію».