Page 1

Мултимедиялни часопис за младих / число 6-7 / юний-юлий 2019 / цена: 100 динари Малюнок/Илустрация: Петро Медєши


ЗМИСТ У ФОКУСУ

03 Л. Вереш: Виолинистка Наташа Джуджар 04 А. Медєши: З промоциї „Одняти од псох” 06 М. Кнежевич: Вистава фотоґрафийох и малюнкох

З ПРОМОЦИЇ „ОДНЯТИ ОД ПСОХ” Праву екскурзию зоз младосци свойого живота Рондо представя у своєй нєдавно обявеней кнїжки, а його слова на промоциї кнїжки були достаточни же би медзи єй купцами було скоро половка младих.

МАК-ОВ КОЛАЖ 08 М. Мали: Уметнїк Петро Медєши 10 И. Чордаш: Катарина Кочиш УПЕЧАТКИ 12 М. Джуджар: Програма Оддзелєня за русинистику ТАК И НЇЯК ИНШАК 13 А. Римар Симунович: Нї од кого нє ма помоц КУЦИК СОВИТОХ 14 С. Надь: Искуство з Америки ШВЕТ НАУКИ И ТЕХНОЛОҐИЇ 16 К. Гайдук: Промоция СТЕМ клубу 18 Ц. Надь: Розгварка з Деяном Павловичом СПОРТ И РЕКРЕАЦИЯ 20 А. Медєши: Млади рукометаше Русину УПОЗНАЙ СЕБЕ 22 К. Малацко: Тест АЛТ ШОУ У МАК-У 24 Т. Салаґ: Рубрики КИНОТЕКА 26 К. Малацко: „13 причини прецо” ВЛАСНИ ПЕЧАЦ 27 С. Роман Рондо: Поезия 28 П. Медєши: На драги ґу уметносци

МАК Мултимедиялни часопис за младих www.ruskeslovo.com → рубрика МАК Facebook: MAK MAGAZINE Instagram: mak.magazine mak.magazine@gmail.com Число 6-7 юний-юлий 2019 Директор: др Борис Варґа

2

МАК 6-7/2019

Oдвичательна редакторка: Марина Джуджар Дизайн и компютерски обробок: Златко Емейди Язична редакторка: Ясмина Дюранїн На насловним боку: „Бабочка” Автор малюнка/илустрациї: Петро Медєши

ПРОМОЦИЯ СТЕМ КЛУБУ Як мож упознац природни науки указали нам школяре Основней и штреднєй школи зоз домом школярох “Петро Кузмяк”. Вони вєдно зоз своїма професорами 29. мая у голу и кабинету физики у школи отримали промоцию СТЕМ клубу. Школяре своїм парняком пробовали приблїжиц науку зоз оглядами з математики, физики, биолоґиї и ґеоґрафиї.

”13 ПРИЧИНИ ПРЕЦО” Року 2017. велька контроверза була вязана за єдну серию, и дискутовало ше о тим чи вообще требала буц допущена за патренє тинейджером. Як знаме, адолесцентски роки найзнємиренши и найдинамичнєйши период, виполнєти з велїма нєсиґурносцами, моцнима емоциями и хвильками пренаходзеня себе. Велї у тим периодзе почню буц нєсиґурни и до того чи вообще маю даяку причину пре хтору су на тим швеце и смисел живота.

Видава НВУ „Руске слово” Булевар ошлєбодзеня 81/VII 21 000 Нови Сад Жиро рахунок: 160-923244-82 Интеза банка, Нови Сад Друкує „Sajnos d.o.o.” Нови Сад CIP – Каталогизација у публикацији Библиотека Матице српске, Нови Сад

4 16

26

008+32(=161.2) (497.113) MAK : мултимедиялни часопис за младих / редакторка Марина Джуджар. – Рок 1, ч. 1 (1972) - . – Нови Сад : Руске слово, 1972-. – Илустр. ; 28 cm ISSN 0350-8080 COBISS.SR-ID 15945730


У ФОКУСУ

МОЯ ГУШЛЯ ЧАСЦ МНЄ Животна радосц то розположенє, емоцийни тон котри фарби нашо днї и шицко цо зробиме. То становиско зоз котрим приступаме ґу животу и шицкому цо го твори. Чежко описац було хторе чувство и розположенє, за каждого од нас то дацо иншаке. Музика, и уметносц вообще, дотика часци нашей души до котрих слова и розум нє можу анї дойсц. Наташа Джуджар ма седемнац роки и жиє у Новим Садзе. Школярка є Ґимназиї „Йован Йованович Змай“, други є рок природно-математичного напряму. Пред осем роками першираз вошла до музичних водох. На предклад професорки Лїляни Сеґеди почала грац гушлю при професорки Моники Зими. – Мойо одкриванє того чаривного швета музики почало ище док сом була мале дзецко, у периодзе котрого ше скоро та и нє здогадуєм. За шицок тот час, преходзела сом през рижни периоди. Було часу кед ми нє ишло и кед сом

Лидия Вереш

РОЗГВАРКА ЗОЗ НАТАШУ ДЖУДЖАР ЗОЗ НОВОГО САДУ

сцела зохабиц гушлю, алє тоти периоди швидко преходзели. Зоз упартосцу и вежбу шицко ше може посцигнуц и на концу ше труд вше виплаци. Гушля то нє гоч яки инструмент. Треба єй пошвециц вельо поваги. За ню потребни стопроцентни слух и вельо концентрациї же би ше витворела права чистота тону, правилна динамика, темпо, ритем и адекватне дзелєнє шмика на часци – толкує Наташа.

Наступала у Беоґрадзе, у Югославянским драмским театру и Городскей хижи, у Шабцу, Краґуєвцу, Суботици, Крупню, Руским Керестуре, Дюрдьове... У Новим Садзе наступала у Городскей хижи, Синаґоґи, Покраїнскей влади, на „Змайових дзецинских бавискох”, на отвераню памятнїка Краля Петра Першого и у Сербским народним театру.

Вона член школского хору и оркестра, а тиж так є и активни член Културно-уметнїцкого дружтва „Тарас Шевченко” зоз Дюрдьова. З оглядом же часто наступа, а то шицко подрозумює вельо труду, вежби и упартосци.

–Наймилша награда ми перше место на змаганю гушльох 2017. року. Тиж так, зоз школским хором сом освоєла Републичне змаганє хорох – скромно гвари Наташа.

– Кед нє мам вельо шлєбодного часу, бо ту и ученє и обовязки коло школи, граєм коло два годзини на дзень. Алє кед рихтаме векши концерти, ситуация иншака. Теди, проби нам знаю тирвац и до дзевец годзини, алє углавним тирваю штири – визначує наша собешеднїца.

Понеже ище вше ходзи до школи, Наташа нє ма часу же би ше и професийно занїмала зоз музику. Ище вше нє зна цо би точно студирала, алє як цо и сама гвари, затераз єй на першим месце укладанє до себе. У шлєбодним чаше люби читац и учиц язики. Часто зна на фамелийних сходох заграц свойо облюбени композициї, як цо то „Mariage d’Amour“ од Паула де Сеневила.

Наташа ше може похвалїц зоз вельким опусом наступох. МАК 6-7/2019

3


У ФОКУСУ

Андреа Медєши

РОЗГВАРКА ЗОЗ СЛАВКОМ РОМАНОМ РОНДОМ, АВТОРОМ КНЇЖКИ „ОДНЯТИ ОД ПСОХ”

БУНТОВНЇК З МА

Славко Роман Рондо, писатель, композитор, рокер, Керестурец, Канадян, „до шмерци зарекнути Маковчар”, и ище вельо того. Рондова перша збирка поезиї „Катаклизма” видата 1989. року, а з нагоди нєдавно отриманей промоциї новей збирки под назву „Одняти од псох” , направели зме кратку розгварку з автором.

4

Можебуц на самим початку дахто з наших читачох постави питанє прецо Рондо у МАК-у? Прето же твори у нєдавно обявеней кнїжки наставали пред коло 30 роками у чаше його младосци, а нажаль аж потераз чекали на обявйованє. На промоциї тиж спомнул часопис МАК, дзе як тедишнї леґинь видзел и можлїви способ заробку кед будзе посилац свойо твори. Праве велька векшина младих була присутна на його промоциї, млади ше пренаходза и одушевюю з поезию, можебуц же часи од теди пременєни, алє ■

МАК 6-7/2019

проблематика остала иста.

Од остатнєй збирки писньох „Катаклизма” хтора вишла 1989. року, прешло ровно 30 роки. Актуална збирка писньох „Одняти од псох”, пре час у хторим наставала, могла би буц пошвецена шицким младим. – Перша половка 80-их кед тот рукопис писани, були барз добри, алє лєм пре добри друженя, любови, у животним и еґзистенциялним смислу – нїяк. На тото вец конєчно пришли и дзеведзешати, так же тота кнїжка продукт нєзадовольства, и шицких тих подлих стварох хтори нас провадзели и конєчно здогонєли. Нє здогадуєм ше нїчого доброго з тих часох – гвари вон. О тедишнєй медзиґенерацийней дистанци и нєпорозуменю медзи старшима и младима Роман предлужел надалєй. – „Катаклизму” можебуц прето и обявели, бо ю нє розумели, а „Одняти од псох” обратно... Лєбо була далєко опрез часу. „Вони” вше думали же я пишем процив свойого народу,

церкви, вообще процив руских институцийох, алє то нє була моя намира, то бул єдноставно продукт нєзадовольства самого живота – визначел автор, та додава, прето я нєшка и вихасновал тоту промоцию же бим поволал младих людзох, понеже мнє нїхто нє давал нагоду. Нїхто ме нїґда нє волал од тих векших писательох кед я бул початнїк же бим госцовал на дачиїм вечару. Же би ше нє чуствовали занєдзбано, треба младим цо скорей поотверац дзвери. На промоциї Рондовей кнїжки участвовала и комична ґрупа „Ступиденти”, потим шпивацка ґрупа „Ариа”, а його твори читал и млади рецитатор Мирослав Малацко. У „Историї рускей литератури” академика Юлияна Тамаша, у Рондовей биоґрафиї стої – „Рокер и писатель сучасней драмскей сатири”, а кельо тото ище вше важи, автор толкує. – Мой стил писаня бул досц бунтовни, а тедишнєй „литературней елити” тот стил


У ФОКУСУ

АКОВСКОГО ШОРА нє одвитовал. Вони мали свойо одредзени принципи хторих ше тримали. Потупйовал сом их на вецей способи, нє лєм зоз поезию. Поведзме, мой перши театрални фалат „Боемска рапсодия” о Бобиковей карчми хтора вельки керестурски „табу”, виволала вельки „галайк”. Тиж и на музичним планє, ище док сом грал у ґрупох Армитон и Маринер.

Кельо музични вислов уплївовал на поетски або обратно, яка розлика медзи писаньом писньох за музични аранжман и писаньом поезиї, и чи може задумац музични аранжман за писнї з найновшей збирки „Одняти од псох”, автор предлужел. – Єдна ствар писанє поезиї, а друга писанє текстох за музику, то сом давно розлучел. Поезия ма иншаку форму, а музични текст ма строфи, дакеди єст рефрен и розришованє того цо сцеш повесц у рефрену. З другого боку, у поезиї розришуєм шицко у остатнєй строфи. Тексти за музику звичайно любовни, та ту нє

уходзим до даяких глїбших темох. Кед би ше тот мой бунтовни стил писаня поезиї преточел до музики, то би вироятно бул даяки панк жанр, алє я нє у тим. Кед би даяки нови клинци сцели мою поезию похасновац за даяки свой музични бенд – най ше пачи... Поетика Славка Романа Ронду, преважно вязана за топос Руского Керестура. Од 2009. року є на дочасовей роботи по шмерц у Канади, а за себе гвари же є „до шмерци зарекнути Маковчар”. О музичней сцени Руснацох у Сербиї як и о самей перспективи Руснацох, наш собешеднїк гвари шлїдуюце. – Проблем у тим же зме ше барз почали розсиповац по швеце. Єдна часц ше виселєла до Канади, други поодходзели чи до Нємецкей, чи до Словацкей, чи лєм до векших городох... Нажаль, и у Канади Руснаци ше роздвоєли до двох местох хтори досц оддалєни. Кед би я мал моц, я би шицких Руснацох положел на єдно место. До Канади, на приклад.

Там наисце добри живот, шицки тоти материялни почежкосци цо ви ту маце, мож повесц же там ришени. Медзитим, Канада нє за каждого. Людзе у Сербиї єдна файта дзивяцох, так ше ту справуєме, так бешедуєме, думаме же так треба. Медзитим, кед пойдзеш до другей ушореней держави дзе подполно иншаки приступ ґу животу, похопиш велї ствари. Но, анї Канада нє така совершена, ма и вона свойо нєдостатки, з часом таки стил живота постанє кус и монотони, алє вше маш можлївосц шеднуц до даєдней превозки и пойсц даґдзе индзей. Я таки чловек же ми интересантне гоч дзе сом, сам себе направим „екскурзию” од живота. Праву екскурзию зоз младосци свойого живота Рондо представя у своєй нєдавно обявеней кнїжки, а його слова на промоциї кнїжки були достаточни же би медзи єй купцами було скоро половка младих.

МАК 6-7/2019

5


У ФОКУСУ

Милица Кнежевич

ВИСТАВА ФОТОҐРАФИЙОХ И МАЛЮНКОХ У НОВИМ САДЗЕ ДЗЕКУЮЦИ СОТРУДНЇЦТВУ МЛАДЕЖИ ЯЗАС И ПАКТУ

ПРЕДСТАВЕНИ МЛАДИ И УСПИШНИ АВТОРЕ

Вистава фотографийох и малюнкох руских и словацких авторох була организована у Омладинским креативним центру у Новим Садзе 30. мая. Вистава була отвореного типу, так же шицки мали нагоду поопатрац виставу и побешедовац зоз уметнїками. Проєкти вистави реализовани у сотруднїцтве младежи Язас зоз Нового Саду и Здруженя младих „Pact Ruthenorum” зоз Руского Керестура. На вистави представени малюнки Лари Петкович, односно фотоґрафиї – Ивани Медєши, Лидиї Манич, и Лукаша Сикори. Детальнєйше о идеї за тоту виставу нам пове предсидателька Здруженя младих „Pact Ruthenorum” Ясна Медєши.

6

– Вистава организована у сотруднїцтве младежи Язасу и „Pact Ruthenorum”. Идея за єй реализацию пришла з Язасу, понеже вони организовали сезону проєктох „Вечера зоз сушедовима” дзе им ше окреме попачело друженє з Руснацами та ше жадали баржей повязац ■

МАК 6-7/2019

з нами. Так контактовали Пакт, односно мнє и плани за шлїдующу сезону таких проєктох почали – визначела Ясна, та додала же вшелїяк у плану предлужиц сотруднїцтво зоз Язасом, затераз догварена проєкция филму, збуваня вязани зоз фолклором и дацо музичне, а шицко будзе наявене у складзе зоз реализацию. Предсидателька Пакту на тот завод вихасновала нагоду же би зоз нами подзелєла и свойо позитовни упечатки о вистави, алє и о новим сотруднїцтве зоз Язасом за котре ше наздава же прерошнє до традициї. Лара Петкович зоз Нового Саду, школярка Ґимназиї „Йован Йованович Змай”, ше представела зоз своїма малюнками. Мальовац почала давно, ище кед мала дзевец роки. Перша професорка котра Лари помагала у мальованю була Виктория Тамаши Бабич, познєйше прешла до ґрупи з вецей школярами котру предводзел наставнїк подобового Велько Ковачевич. После того паралелно учела од двох професорох – Деяна Шеви и Єлени Бєлици котра єй велька

потримовка и нєшка. Шицки тоти професоре дїйствовали на ню же би ище баржей полюбела мальованє и же би розвила свой талант. Гоч зме зоз Лару прешлого року обявели интервю, и на тот завод зме ше єй опитали о єй упечаткох и нових успихох. Вона зоз своїма словами потолковала єй любов гу мальованю и дисциплину котру муши мац же би могла напредовац. – На годзини мальованя ходзим раз тижньово, и єден дзень викенду вше опредзелїм за мальованє. Думам же ше за шицко може найсц часу кед то любиш и кед ше добре организуєш. Першу самостойну виставу сом мала у Дюрдьове у КУД „Тарас Шевченко”, потим у Новим Садзе у „Театру 34” 2018. року. Треца вистава ми була у Руским Керестуре у рамикох фестивалу „Червена Ружа“ тиж так 2018. року. Вистава котрей присуствуєме у Младежским креативним центру ми штварта по шоре – гвари Лара. Лара у нашей розгварки визначела же вшелїяк планує предлужиц зоз мальованьом и


У ФОКУСУ

фото: Зоран Секулич

усовершовац ше, алє заш лєм планує же би єй то бул гоби, а нє професийна ориєнтация. Вона найволї мальовац пейзажи, а од технїкох преферира акрил на платну, акварели, остатнї час преважно малює зоз олєйом на платну. Найбаржей ю инспирує природа же би вжала щеточку до рукох, та праве там препровадзує найвецей шлєбодного часу. Зоз фотоґрафиями котри наволани „Розгляднїци зоз природи” ше представела и Ивана Медєши хтора ше по фаху занїма зоз ґрафичним дизайном, друкованьом и фотоґрафию, а у нашей заєднїци є препозната и по роботи зоз екипу „Уфоткаванє”. Идею за фотографиї пренашла у уживаню на швижим воздуху и природних фарбох. Так єй обєктив зазначел тоти окремни хвильки. Понеже за Ивану фотографованє од гобия преросло до роботи, питали зме ше єй дзе роби, цо фотоґрафує и як єй облюбени гоби постал робота. – За фотографиї сом ше почала интересовац ище 2012. року, а занїмац озбильнєйше 2015.

Же то нє мож лєм так надумац була сом свидома, та сом уписала фотоґрафски курс котри сом закончела 2016. року и предлужела сом ше дружиц зоз людзми з котрима зме ше там упознали. През викенд зме ходзели по варошу, нащивйовали рижни места, дружели зме ше, а источашнє и виглєдовали нашо способносци и знанє о фотографиї. Так и настал тим „Уфоткаванє”. Тераз робим у фирми „МОД381” як модератор за stock фотоґрафиї. Фотоґрафия забера вельку часц мойого живота и можем повесц же уживам у тим цо робим – потолковала Ивана, та додава же зоз своїм тимом „Уфоткаванє” вони фотоґрафую широки спектар збуваньох – маратони, фестивали, родзени днї, рижни преслави, потим кампованя и шицко цо им цикаве. Источашнє свойо фотоґрафиї хасную же би их предали на интернету як stock.

препущела анї єдну хвильку и идею котрей ше здогадла вона шицко записує на паперик, а потим реализує.

Ивана тиж нє ма бриґи зоз инспирацию, кажда хвилька може буц окремна, алє найволї препровадзиц свой шлєбодни час у природи и твердзи же ту наставю праве найлєпши идеї и фотоґрафиї. Же би нє

Вона потераз мала три заєднїцки вистави и єдну самостойну, а тота єй останє як окремна у шерцу пре особи зоз котрима викладала, и же на нєй попри фотоґрафиї були представени и малюнки. МАК 6-7/2019

7


МАК-ОВ КОЛАЖ

Меланиa Мали

ИНТЕРВЮ ЗОЗ УМЕТНЇКОМ ПЕТРОМ МЕДЄШОМ

ПЕРШИ КРОЧАЇ ҐУ УМЕТНОСЦИ НАПРАВЕЛ ИЩЕ У ДЗЕЦИНСТВЕ

Петро Медєши зоз Вербасу, ма 19 роки и ходзи до Штреднєй школи за дизайн „Боґдан Шупут” у Новим Садзе, напрям ґрафични дизайн. Петро одмалючка бул зацикавени за уметносц, точнєйше окреме го интересовало рисованє, та нам у тей розгварки пове дзе пренаходзи инспирацию и яки му плани надалєй. Од кеди ши заинтересовани за уметносц? Петро Медєши: Одмалючка сом зацикавени за рисованє, а кед сом бул у оводи, вєдно з пайташами, вжал сом бависко, положел на папер и описовал форму бависка. То були мойо перши крочаї ґу рисованю и твореню. Познєйше, рисованє у моїм живоце постало состойна часц каждодньовосци, було вше присутнєйше и я так розвивал свой талант у напряме уметносци. Як ши задовольни зоз школу до хторей ходзиш?

8

ПМ: Пачи ше ми школа, наставнїки, як и наставни методи. Понеже то на даяки способ уметнїцка школа, єст досц фахово предмети. Наприклад, раз тижньово маме 4 годзини рисованя, дзе хаснуємє углє и пак папер. То ше ми окреме пачи, єст досц ■

МАК 6-7/2019

часу за рисованє, за розлику у других школох дзе годзина подобовей култури тирва 45 минути. Маме орґанизовани и роботнї у школярским доме котри наволани „Вечарши акт”, дзе рисуєме людски фиґури. Хтори конкретни напрям уметносци це интересує? ПМ: Як мали почал сом зоз рисованьом, а познєйше сом пробовал и други файти виражованя у уметносци. Отворени сом за ученє нового и жадам спознац и други файти уметносци. У школи маме розлични задатки и теми на хтори мушиме одвитовац. Вельо робиме на рахункарох и то углавном розлични файти дизайну. Наприклад, робели зме дизайн кнїжкох, илустрациї, формованє ґрафикох, дизайуєме лоґа, плакати... Кед мам шлєбодного часу, найволїм ше занїмац зоз илустрацию. Мам ґрафичну таблу, та прейґ рахункара у фотошопу робим,

и ту медзи иншим за мнє нєт гранїци, вше мож пробовац цошка нове. Дзе пренаходзиш инспирацию за рисунки? ПМ: На рижних местох. Любим филми и кнїжки, та можем повесц же мойо визуални идеї приходза углавним зоз тих обласцох. Кед пречитам даяку кнїжку або одпатрим филм, муши прейсц одредзени час, же бим могол направиц свою визуалну библиотеку, потим у нєй креирам свойо околїско, подоби и так то преношим на рисунок або малюнок. Тиж так провадзим и творчосц других уметнїкох, а кед ше ми попачи робота даєдного уметнїка, пробуєм научиц дацо нове од нього. Дзе викладаш свойо роботи? ПМ: Дотераз сом нє мал самостойну виставу, алє мойо


МАК-ОВ КОЛАЖ

роботи поряднє присутни на школских програмох дзе викладаме вєдно як оддзелєнє або тим. Мойо власни уметнїцки дїла найвецей презентуєм прейґ дружтвених мрежох, найчастейшє прейґ Инстаґраму, видзи ше ми же ше у нєшкайшим чаше числена публика находзи праве на дружтвених мрежох. Постої тиж так и єден веб сайт дзе уметнїки можу поставяц свойо роботи и на тот способ ше рекламуєме, тот сайт ше вола Art station, кед сце голєм дакус зацикавени за уметносц нєшкайшого часу, поопатрайце. Чи ши активни у даяким КУД-у або даякей орґанизациї? ПМ: Хвильково нє, бул сом член КУД „Карпати” у Вербаше, алє як сом пошол до школи до Нового Саду, нє приходзим так часто до Вербасу. Наздавам ше же дакеди знова будзем їх член. Тераз сом матурант

та сом свой шлєбодни чац пошвецел школи же бим мал цо лєпши успих, понеже мам озбильни плани и намиру уписац Академию уметносцох. Маш даяки гоби? ПМ: Нє мам даяки конкретни гоби алє намагам ше занїмац и зоз спортом, рекреативно бавим столни тенис, кошарку и фодбал. Тиж так як гоби бим видвоєл рисованє котре, гей же ми найвироятнєйше будзе и професия, алє ме виполнює як и други гобиї у шлєбодним чаше. Читам кнїжки и патрим филми, прето же у кнїжкох и филмох пренаходзим нови швет зоз хторого потим творим свойо дїла.

озбильни намири предлужиц школованє праве там. После законченей Академиї, сом годзен робиц як илустратор у рижних обласцох, та ше наздавам же то и посцигнєм. Вшелїяк плануєм предлужиц рисовац и презентовац свойо дїла на дружтвених мрежох, черац искуства зоз другима уметнїками, а єдного дня наздавам ше же направим и свою самостойну виставу.

После стреднєй школи, цо плануєш далєй? ПМ: Плануєм уписац Академию уметносцох у Новим Садзе, напрям Илустрациї. То нови напрям на Академиї, и мам МАК 6-7/2019

9


МАК-ОВ КОЛАЖ

Ивана Чордаш

ИНТЕРВЮ ЗОЗ КАТАРИНУ КОЧИШ

ЄЙ ЦАЛИ ЖИВОТ ПРЕПЛЄЦЕНИ З МУЗИКУ

Катарина Кочиш зоз Нового Саду, уж позната млада уметнїца рускей публики, школярка є трецей класи Штреднєй музичней школи „Исидор Баїч” у Новим Садзе. Закончела нїзшу музичну школу, инструмент виолончело и клавир. Штредню музичну школу теорийни напрям уписала понеже найвецей од шицкого полюбела солфедьо и теорийни предмети як цо то хор. Як ше ти пренашла у музики?

10

Катарина Кочиш: Одмалючка сом у музики, перше сом ходзела до Матки, после того сом рушела до музичней оводи и просто музика ше прецагує през цали мой живот, так же ми цалком нормалне же бим дальше ■

МАК 6-7/2019

школованє предлужела у тим напряме, у музики. Чи це музика на даєден способ виполнює як особу и цо то у музики цо ти найбаржей любиш? КК: Мнє музика барз вельо значи, прето же сом емотивна особа и през музику ми найлєгчейше тоти емоциї хтори ше збераю у мнє, вируциц на даяки способ и прето ме музика так и виполнює. Чувствуєм ше шлєбодно, бо то цошка у чим сом права я. Понеже уж наступаш, на хторих ши фестивалох участвовала? КК: Участвовала сом на даскелїх руских фестивалох, перше почало зоз „Веселинку”, „Витаме яр” и „Пахульку” у Матки, було ту и даяки змаганя у основней школи кед то

рахуєме дзе сом наступала и змагала ше. Нє шмем забуц фестивал „Червена ружа” дзе сом як мала участвовала на „Червеним пупчу”. Тих рокох сом углавним на фестивалу „Ружова заградка”, того року ми бул штварти рок як шпивам на тим фестивалу. Барз фине чувсто, бо якошик даваш писнї хтора на паперу живот, даяки єй випатрунок и тот процес ми вше интересантни и любим го робиц. Яки награди ши освоєла у штреднєй школи? КК: Мой уж нє знам хтори рок, перши по шоре облюбени предмет солфедьо, перши два роки мойого школованя сом ше змагала зоз того предмету на републичним уровню и освоєла першу и другу награду. Ту вшелїяк и хор хтори за мнє представя єдну вельку моц, бо ши нє сам, алє шпиваш


МАК-ОВ КОЛАЖ зоз другима людзми и то тиж цошка цо барз любим и у чим уживам. Ишли зме на змаганя дзе зме вше освойовали перши награди, конкретно того року ше зоз хором рихтаме на змаганє до Русиї так же лєдво чекам же бизме пошли, дружиц ше и шпивац. Цо плануєш далєй после штреднєй школи? КК: Вшелїяк думам предлужиц мою приповедку у музики, думам же упишем ту у Новим Садзе Академию уметносцох педаґоґийни напрям. Любела бим уписац штредню школу соло шпиваня, алє то ище нє сиґурне, єст часу та роздумам. Вшелїяк же шицко цо плануєм за далєй ма вязи зоз музику. Маш даяки гоби? КК: Окрем музики хтора ми и гоби и шицко, любим читац

кнїжки. Тераз нєдавно сом пречитала кнїжку од Иву Андрича „На Дрини чуприя” и можем повесц же ми ше барз пачела и наисце сом уживала у читаню. Углавним любим читац мистични трилери, през лєто так кед ше одпочивам на слунку коло базену може даяки любовни роман. Вше гуторим же кнїжка вше добри вибор же бим потрошела свой час на ню. Чи думаш же музика у нєшкайшим чаше занєдзбана и же ше на ню нє обраца велька повага? КК: Думам же музика ґенерално у Сербиї, а поготово уметнїцка музика ше нє ценї досц и же пришли таки часи кед и тото цо ше наволує музика, нє музика, алє рецитация и промовованє даяких нєдобрих прикладох за нашо ґенерациї. Можем повесц же ше трудзим голєм на даяки

способ допринєсц пременком по тим питаню. Препоручела биш младим людзом же би свойо емоциї и свойо даяки почежкосци превозишли з музику, гоч су нєталантовани? КК: Можебуц нє муша буц фокусовани на музику, алє потребне пренайсц даяки способ за превозиходзенє, вшелїяк най то нє будзе през насилство або дацо таке. Ту уметносц, спорт, рисованє, читанє гоч цо, треба свою енерґию преунапрямиц на дацо позитивне и добре.

МАК 6-7/2019

11


УПЕЧАТКИ

Марина Джуджар

ЗИШЛИ ШЕ БУВШИ И ТЕРАШНЇ СТУДЕНТИ ОДДЗЕЛЄНЯ ЗА РУСИНИСТИКУ НА ФИЛОЗОФСКИМ ФАКУЛТЕТУ У НОВИМ САДЗЕ

ПРОГРАМА У АТМОСФЕРИ НА ЯКЕЙ МОЖ ЛЄМ ЗАВИДЗИЦ

У рамикох означованя 65. рочнїци иснованя Филозофского факултету у Новим Садзе и Оддзелєнє русинистики пририхтало пригодну програму з котру, медзи иншим, означени и конєц наставного рока.

12

Силвестера, хтори нєдавно достал на преслави преглашеня Епархиї за єдинствени преклад Святого писма зоз греческого на руски язик.

Програма вихаснована же би ше на тот завод до публики поволало шицких бувших студентох, односно тих котри ту закончели свойо високошколске образованє, а з другого боку орґанизаторе ше на креативни способ представели публики.

Програма почала зоз шпиванку „Ружи, червени ружи” Мирона Сивча котра мож повесц и свойофайтова писня Руснацох у Новим Садзе пре Фестивал „Ружова заградка”, хтору одшпивал квартет студенткиньох. На програми ше представели студенти Русинистики, як и студенти хтори студираю українски язик, и студенти хтори руски язик уча як странски.

На самим початку програми присутних привитал шеф Оддзелєня за русинистику проф. др Янко Рамач, а водителє програми Лидия Костелник и Андрей Орос професорови Рамачови повинчовали на високим припознаню, ордену св. папу

Окреме интересантна ґрупа студентох котри виучую руски язик як странски, понеже остатнї роки тота ґрупа на Оддзелєню русинистики наисце числена, и мож повесц же интересованє студентох за ученє руского язика барз вельке. На тот способ ше

МАК 6-7/2019

шири свидомосц о иснованю рускей заєднїци вообще на тих просторох, та подаєдно руске слово на Филозофским факултету мож чуц и од студентох векшинского народу, алє и припаднїкох других националних меншинох. Студенти читали и стари руски франти, потим рецитовали стихи Костельника, Тамаша, Рамача, Шанту, Кочиша и Шевченка. Потим студенкиня Тамара Салаґ одшпивала українску народну шпиванку „Горила сосна”, а докорантка Ана Римар Симунович „Ридна мати моя”. У публики були и бувши студенти Русинистики, а як госцинска привитана Дарина Ґариб спред Амбасади України у Беоґрадзе. После урядовей програми приємне друженє предлужене на Оддзелєню за русинистику, и у новосадским ресторану „Ґусан”. фото: Блаженка Хома Цветкович


ТАК И НЇЯК ИНШАК

Ана Римар Симунович мастер професор руского язика и литератури

НЇ ОД КОГО НЄ МА ПОМОЦ У писаню ше часто прави шлїдуюци гришки: 1) Нє дума о нїчим. Нї о чим нє дума. 2) З нїзким нє пошол. Нє пошол нї зоз ким. Кед би було написане так як нє треба: з нїзким, значело би же пошол з даским хто нїзки. 3) Були знами. Були з нами. 4) Пойдзем стобу. Пойдзем з тобу. 5) Гибай зомну на журку. Гибай зо мну на журку. 6) Предомну зробел тото. Предо мну зробел тото.

Толкованє: ● З (применовнїк) вше остава з, у руским язику нє маме вариянту с. Маме лєм вариянти зо и зоз. З, зо и зоз ше нє пише вєдно зоз словом хторе ше находзи за нїма. Треба писац так: з нами, з тобу, зо мну, зоз∕з нїма ● Словко нї пише ше окреме у шлїдуюцих случайох: Нї о чим нє дума. Нї од кого нїч нє глєдал. Нї за кого нє навия. Нї на яки условия нє пристава. Нї зоз ким нє сце бешедовац. Нї пред ким ше нє ганьби. Словко нї пише ше вєдно у шлїдуюцих случайох: Нїхто Нїґдзе Нїч Нїяки Нїчий Найєдноставнєйше мож повесц же ше словко нї пише вєдно кед є часц (т. є. префикс) даєдного слова. Найдзце гришки у шлїдуюцих прикладох, а на смужку напишце так як треба правилно написац. 1) Нє пойдзем нїзяку пайташку. 2) З нїким нє будзем шедзиц. 3) Нємам нїодкого помоц. 4) Нїским шє нє дружи.

Ришeня: 1) Нї з яку пайташку нє пойдзем.; 2) Нї зоз ким нє будзем шедзиц. 3) Нє мам нї од кого помоц.; 4) Нї зоз ким ше нє дружи. МАК 6-7/2019

13


КУЦИК СОВИТОХ

Себастиян Надь

МОЙО ВЛАСНЕ ИСКУСТВО ЗОЗ ИНОЖЕМСТВА, А ЧИТАЧЕ НАЙ ПРИНЄШУ ОДЛУКУ ЧИ БИ ШЕ И ВОНИ ОДШМЕЛЄЛИ

ЦО СОМ ЗОЗ ЖИВОТА У ДРУГЕЙ ДЕРЖАВИ НАУЧЕЛ О СВОЄЙ Точно пред двома роками, принєсол сом одлуку хтора ме коштала фундаменталних часцох живота каждого поєдинца – фамелиї и товаришох. Пошол сом єден школски рок на школованє до Америки, цо сом зоз того научел и яки упечатки сом принєсол, пренєшем вам надалєй. Можебуц мойо искуство одшмелї других же би и вони опробовали, або же би принєсли одлуку прецо нє пойсц.

14

Попри тим же сом уж прилапел пошлїдки одходу зоз Сербиї, мушел сом виходзиц зоз своєй зони комфору, прилагодзовац ше и занєдзбац велї особни начала хтори нє важели у новей заєднїци. Културни шок поробел свойо и на мнє охабел числени шлїди на хтори патрим як на здогаднїки же ми було чежко алє же ище вше стоїм на своїх ногох, алє тераз зоз вецей довирия до себе. Попри факту же сом зрозумел як любим свой валал и державу, же сом скоро кажди дзень слухал „Тополї керестурски” и Цецу, же сом достал жажду за допринєсц своєй заєднїци и чувство же ■

МАК 6-7/2019

дзешка припадам, научел сом велї ствари хтори верим же ше муша подзелїц зоз руску заєднїцу а окреме зоз младима лидерами истей. ЯК ВИПАТРАЛ МОЙ КАЖДОДНЬОВИ ЖИВОТ Правда, одроснул сом на валалє, алє сом ше зоз каждодньовима валалскима обовязками праве стретнул у модерней Америки. Гоч кельо ме власни оцец нагварял же бим гонєл трактор, нє сцел сом, алє понеже сом 10 мешаци жил на малей америцкей фарми, бул сом примушени и то робиц. Попри тим, у Америки сом першираз самостойно и озбильно варел, билєл, райбал шмати, кармел животинї. Вироятно ше моя фамелия нє цешела же мала такого роботного тинейджера у обисцу, алє у Америки то бул иншаки контекст пре хтори сом то бул примушени робиц. Америцка фамелия ми помогла же бим швидше одроснул цо ма позитивни и неґативни бок, прето же мой адолесцентски живот ожил, а у исти час мойо млади и дурни днї помали замерали. Нє, у Америки нє

можеш остац у варошу до 4 годзин рано и нє обвисциц родичох дзе идзеш скорей того. Шицко под строгу контролну и часто сом ше чувствовал як кед бим бул под микроскопом и то ми наисце завадзало прето же сом ше нє дружел вельо звонка школи. Мушел сом научиц буц сам свой товариш на першим месце хтори може витримац без других коло себе. #Selflove ЗАЦИКАВЕЛА МЕ И ПОЛИТИКА После того дзешецмешачного искуства наисце сом ше часто стретал зоз политику и иншакима попатрунками на исту. Жил сом у републиканским штредку, нащивел сом Билу хижу, обишол америцку Владу у Вашинґтону у Колумбийским дистрикту, упознал рижних сенаторох, та аж сом и видзел америцкого предсидателя Доналда Трампа. Дзекуюци спомнутому, кристализовали ми ше и попатрунки на нашу политику. Лєдво чекам участвовац на виберанкох док постанєм полнолїтни! Научел сом же политика битни фактор од хторого завиши вельо того


КУЦИК СОВИТОХ

у наших животох и кажди граждан єдней заєднїци муши знац основи же би сам могол формовац свойо политични становиска хтори паралелни зоз особнима началами. Думам же жиєме у токсичним штредку цо ше дотика политики прето же аж и нашо авторитети нє знаю цо знача слова хтори дакеди вигваряю. Ми, млади, мушиме зрозумиц же кажди авторитет нє обовязково и найбизовнєйши, прето мушиме мац власне становиско у таких ситуацийох и одлучиц цо правда,а цо нє. ДАСКЕЛЬО СЛОВА О ОБРАЗОВНЕЙ СИСТЕМИ Велї людзе зоз Европи гуторя же америцки систем школованя барз подли. Нє складам ше. Америцки курикулум и система едукациї вельо ефикаснєйши од нашей системи. Причина прецо ше спомнута система нє рефлектує на оценох Американцох тота же у учальньох слаба дисциплина, слабо ше пише и кнїжки заменєни зоз школскима лаптоп рахункарами. Я припадал ґрупи людзох хтора жадала же би ше до нашей

едукациї уведли лаптопи, а после єдного школского рока ученя зоз истого, мам чувство же сом лєм писац на тастатури швидше научел. Исте ше видзи и при других школярох у моєй америцкей школи – ґрадиво ше памета лєм краткотирвацо. Складам ше же треба хасновац нови принципи у нашей едукациї, алє думам же треба мац мири як и у шицким. СТРАХ ОД НЄУСПИХУ Дзекуюци тому же сом бул окружени зоз успишнима людзми длугши час, мал сом нагоду научиц досц того, а єдна зоз контрадикторних характеристикох хтору сом обачел при шицких лидерох то же су нє злєкнути од нєуспиху. Одроснул сом на оцовим виреченю хторе глашело „Учи ше на цудзих гришкох, а найбаржей на своїх”, алє цо то наисце значи? Нє бац ше од нєуспиху значи провадзиц свойо сни гоч ци шицки гуторя же „Од музики нєт вайди у Сербиї” лєбо „На тот факс ци чежко упаднуц прето же велька конкуренция”.

вироятносц же тоти людзе нєуспишни у живоце прето же нє слухали свою интуицию и жадаю же би и ви постали часц клубу хтори ше бої од нєуспиху же би ше сами лєпше чувствовали. Можеш постац милионер од предаваня каменя, кед го знаш як предац. Складам ше же треба буц реални, алє запаметайме же линия медзи тоту реалносцу и тим цо мож поробиц ценка. Тоти 10 мешаци значно пременєли мойо попатрунки на живот.

Мала вироятносц же тоти людзе маю право, векша МАК 6-7/2019

15


ШВЕТ НАУКИ И ТЕХНОЛОҐИЇ

Кристина Гайдук

ПРОМОЦИЯ СТЕМ КЛУБА У КЕРЕСТУРСКЕЙ ОСНОВНЕЙ И ШТРЕДНЄЙ ШКОЛИ „ПЕТРО КУЗМЯК”

НАУКА ПРЕЗ ИНТЕРЕСАНТНИ ОГЛЯДИ Як мож упознац природни науки указали нам школяре Основней и штреднєй школи зоз домом школярох “Петро Кузмяк”. Вони вєдно зоз своїма професорами 29. мая у голу и кабинету физики у школи отримали промоцию СТЕМ клубу. Школяре своїм парняком пробовали приблїжиц науку зоз оглядами з математики, физики, биолоґиї и ґеоґрафиї.

Школяре були барз заинтересовани за шицки огляди, алє найбаржей за 3Д друковач и мудру заградку. Професорка математики Наталия Будински єдна з орґанизаторох промоциї,

16

МАК 6-7/2019

достала зоз виглєдовацкого центру “Ґеоґебра” 3Д друковач. На промоциї клубу “Petro science” школяре мали нагоду видзиц тоту нову технолоґию, а старши школяре викладаче приказали як мож направиц модел зоз помоцу 3Д друковача. У обласци математики участвовали и други школяре хтори указали же як ше прави ориґами фиґури, и як ше руша робот mbot. На промоциї представене и же за цо служи микробит, як и рижни други огляди. Присутним найцикавши були 3Д друковач, мудра заградка (smart garden), то цошка цо провадзи модерну технолоґию и цо потераз нє було нагоди видзиц у каждодньовей класичней настави. Надалєй настава у керестурскей школи попри числених иновацийох будзе збогацена и з тим. На конкурсу фондациї „Ясен” керестурска школа достала мудру заградку. Мудра заградка служи за пестованє рошлїнох, односно за провадзенє розвою розличниих

файтох рошлїнох прейґ апликациї на smart мобилним телефону цо тиж озбильно уходзи до каждодньовей продукциї, а цо мож обачиц и на рижних наукових оглядох, окреме при младих. Мудра заградка способна ше сама старац о розвою рошлїни, а рошлїна бере тельо кельо єй треба води и минерални елементи. На концу, достата рошлїна орґанска и нєпирскана хтора хована у идеалних условийох а школяре и їх професорка биолоґиї Тереза Катона визначели же на одхованей рошлїни буду преучовац фотосинтезу, а познєйше ю осуша за чай.


ШВЕТ НАУКИ И ТЕХНОЛОҐИЇ Други школяре на числених штандох представели чловеково цело, розлични файти рошлїнох, та аж и животиньох – на єдним були виложени Чилеански вивирки, потим и їх латински назви, оптични илузиї, а єден куцик бул опредзелєни за руску историю дзе були повикладани рижни кнїжки з тей обласци и ище даєдни огляди. Зоз обласцох физики и ґеоґрафиї тиж були презентовани велї огляди. Найинтересантнєйши огляд зоз ґеоґрафиї нам представел школяр основней школи хтори приказал же як випатра планета Жем по пасмох и вон толковал же през хтори пасма препущує воду. У остатнїм пасму ше находза стини хтори нє препущую воду алє тота вода идзе до студнї прето же студня ма дзири и людзе вец беру, цагаю тоту воду. Зоз физики найвекше интересованє було при огляду у хторим требало виштригнуц зоз паперу ружичку и котру потим требало позогинац, положиц ю до води и зоз припатраньом

могло обачиц же як ше после одредзеного часу ружово лїстки отвераю пре капиларне зявенє. Ту було орґанизоване и правенє соларней системи, старши школяре бешедовали о ґравитацийней сили, о рижних законох, маси, волумену, як и о корелациї наукох медзи собу.

Катона, Паулина Рац, Кристина Сабадош, Єлена Шомодї, Тат’яна Бучко Рац, Александра Виславски и Оливера Винаї. З тей нагоди у Школи було и госцох зоз беоґрадского Центру за промоцию науки з котрим керестурска школа уж длугши час витворює сотруднїцтво.

Яки упечатки охабела тота промоция на єй нащивительох дознаваме надалєй. – Барз ми було интересантне дружиц ше зоз малима дзецми, а найинтересантнєйша ми була мудра заградка, прето же мож провадзиц розвой рошлїни – визначела Александра Колошняї котра була и викладач, алє тиж и нащивитель понеже дзечнє позакуковала на други штанди. – Найбаржей ми повагу прицагнул 3Д друковач прето же сом нє мала нагоду таке дацо видзиц потераз, та ме барз цикавело же на яки способ вон може функционовац – визначела Валерия Ковач. Промоцию СТЕМ клуба орґанизовали професорки – Наталия Будински, Тереза

МАК 6-7/2019

17


ШВЕТ НАУКИ И ТЕХНОЛОҐИЇ

Цецилия Надь

РОЗГВАРКА ЗОЗ ДЕЯНОМ ПАВЛОВИЧОМ, МАСТЕР ИНЖЕНЄРOМ ЕЛЕКТРОТЕХНЇКИ И РАХУНКАРСТВА

ПРЕЦИЗНА ПОЛЬОПРИВРЕДА Часто мож чуц же ше розвой диґитализациї и технолоґиї чувствує у рижних сферох. Вшелїяк, злученє информацийних технолоґийох и польопривреди звучи барз цикаво, алє дзекеди аж и надосц далєко од каждодньовосци. У тим чишлє дознаваме кельо таке злученє присутне и кельо ше го применює у пракси. О тих поняцох бешедовали зме зоз Деяном Павловичом зоз Руского Керестура, хтори заняти на Науково виглєдовацким институту „Биосенс” у Новим Садзе. Вон основни студиї закончел у Новим Садзе на Факултету технїчних наукох, напрям Биомедицийне инженєрство, а потим мастер студиї закончел у Беоґрадзе на Електротехнїчним факултету, на напряму Биомедицийне и еколоґийне инженєрство.

18

– Хвильково сом на першим року докторских студийох, на Електротехнїчним факултету у Беоґрадзе, на напряму Управянє зоз системами и ■

МАК 6-7/2019

обробок сиґналу. На факултету постоя рижни напрями, заш лєм, шицки тоти напрями мож ґруповац до трох конарох: електронїка, енерґетика и рахункарство. Мой напрям припада до трецей ґрупи. Вшелїяк же то представя єдну широку лепезу. „Обробок сликох и сиґналу”, хтори мнє найвецей интересує, представя широку обласц хтору мож примeнїц у каждей сфери. Од виучованя ДНК секвенцох, анализи ФМРИ знїмкох, класификациї сателитских сликох, анализи роботи рижних сензорох и друге – гвари Деян. Науково виглєдовацки институт „Биосенс” ше занїма зоз примену информацийних технолоґийох у биосистемох, а найвецей у польопривреди. Примарни обласци хтори присутни на Институту то наноматерияли, сензори, роботика, сателитски знїмки, аналитика податкох и машинске ученє. – Робим у тиму хтори ше занїма з аналитику податкох и машинским ученьом. У тиму нас єст коло петнацецеро, гоч ше вше частейше приключую

нови млади людзе. Факултет ми з часци повязани зоз роботу. Намагал сом ше виберац предмети на факултету на хторих будзем у можлївосци учиц дацо вязане за роботу, а даяки предмети и покладам прейґ проєктох на хторих робим. Цо ше дотика моєй роботи вона завиши од актуалного проєкту, односно проблему хтори пробуєме ришиц. Углавном ше шицко зводзи на читанє наукових роботох и виучованє акталного стану у обласци з хторей дати проблем походзи. Потим, виучованє рижних алґоритмох хтори применлїви на наш проблем и на концу писанє програми хтори риши тот проблем – толкує Деян. РОБОТА НА ПРОЄКТОХ И АПЛИКАЦИЙОХ ИНОВАТИВНА Перши проєкт на хторим Деян бул уключени кед почал робиц на Институту, була детекция субклїнїчного маститису при кравох на основу одредзених параметрох зоз млєка. – Идея була же би ше на основу податкох о млєку, хтори ше достава прейґ


ШВЕТ НАУКИ И ТЕХНОЛОҐИЇ

рижних сензорох, автоматски детектовала крава хтора ризична од охореня млєчного шлїжнїка – приповеда Павлович. Попри того проєкту, Деян уключени и до зложеного и комплексного проєкту ришованя гладу у Африки. – Прешлого року зме достали тот проєкт, вязани за акутни проблем гладу у Африки, а початком рока зме почали робиц на ришованю того проблема. Проєкт тирва по конєц рока, дзе ше на концу на основи нашого ришеня одлучи чи достанєме дополнююци финансиї за шлїдуюци три роки. Идея оптимизовац шатвову структуру на способ же би ше звекшало приход, а зменшало хаснованє пестицидох, без нових укладаньох. На тот способ окрем звекшаного приходу, акцент и на орґанскей продукциї. На тим проєкту зме витворели сотруднїцтво з єдним универзитетом з Мексика и з нїма вєдно робиме на ришованю проблема. Вшелїяк же нашо ришенє на концу рока нє будзе у можлївосци у подполносци ришиц глад у Африки, прето же проблем вельо комплекснєйши и треба вельо вецей часу же би ше дошло до правого ришеня. Заш лєм, наздавам ше же нам ше поспиши понукнуц вельке доприношенє и вельки крочай у ришованю того проблема и же предлужиме робиц на тим у наиходзацих рокох – гвари Деян. Компютери, мудри телефони, сателитски знїмки – точнєйше,

нова технолоґия, оможлївює польопривреднїком лєгчейше провадзенє ситуациї у просторе. – З помоцу Аґросенс апликациї понукаме польопривреднїком же би прейґ компютера, або мобилного телефона вше були у можлївосци провадзиц актуелни стан на їх парцелох. Сателитски знїмки оможлївюю хасновательом тей апликациї же би провадзели у хторим ше стану находзи култура хтора зашата на їх полю. Метео податки и хвильова проґноза тиж так єдна файта податкох хтору понука наша апликация, а хтори вязани точно за ґеоґрафски координати на хторей ше находзи парцела польопривреднїка. Мож, тиж так, водзиц електронски дньовнїк о приносу и трошкох, количеству хаснованих пестицидох и подобне, а постої и информация о актуалних хоротох, ришеня и превенциї од истих у чечуцим року за културу хтора ше находзи на реґистрованей парцели – толкує млади и перспективни инженєр.

провадзело цо ше случує зоз краву. – Дознаваме шицки податки, кеди крава є, кеди лєжи, кеди ходзи, идзе на доєнє, на основу тих податкох мож заключиц чи шицко у шоре, односно чи ше дацо нєзвичайне случує зоз краву и чи ю треба превериц. У Шкотскей сом бул и прешлого року на исцим месце. Робели зме на детекциї субклїнїчного маститису при кравох. Мож повесц же шицко тото то усовершованє – приповеда Деян. Наш сообешеднїк приповеда же Шкотска барз фина и ушорена жем. Мал нагоду окрем Ґлазґова, нащивиц и Единбурґ. – Обидва городи понукаю вельо того, гевто цо ме найвецей однїма од Шкотскей то хвиля. Ище анї єден дзень нє прешол без дижджу. Цо ше дотика иновацийох и самей технолоґиї, вшелїяк же су опрез нас. Вельо того ту систематичнєйше поробене и на кус висшим уровню як у нас. Медзитим, цо ше дотика самого виглєдованя, нє вельо заоставаме – заключує Деян.

ФАХОВЕ УСОВЕРШОВАНЄ У ШКОТСКЕЙ Деян хвильково у Шкотскей и остава до конца юния мешаца, а сотрудзує зоз колеґами з Универзитета Стратклайд зоз Ґлазґову, млади и амбициойни фаховци робя на препознаваню активносци кравох на фарми. Як Павлович гвари, циль же би ше на основи сиґналу, хтори ше достава зоз сензорох хтори ше находза у ланцущку хтори ноши крава, у каждей хвильки МАК 6-7/2019

19


СПОРТ И РЕКРЕАЦИЯ

Андреа Медєши

ПРЕДСТАВЯМЕ ВАМ ЕКИПУ МЛАДИХ СПОРТИСТОХ РУКОМЕТНОГО КЛУБУ „РУСИН”

И ДОБРИ СПОРТИСТИ, И ДОБРИ ШКОЛЯРЕ

Борис Югик, Виктор Микита, Иґор Варґа и Давид Надь маю вельо заєднїцкого – шицки штирме члени Рукометного клубу „Русин”, одлични су школяре у штреднїх школох, любя спорт, а окреме рукомет и шицки штирме ше єднак борели за посцигованє спортских успихох каждей соботи през цалу рукометну сезону. О тим прецо вибрали праве рукомет, як випатрали їх початки, яки им упечатки зоз змаганьох у тей сезони и посцигнутим 2. месце на таблїчки, та и яки маю плани надалєй, погуторели читачом МАК-у.

20

МАК 6-7/2019


СПОРТ И РЕКРЕАЦИЯ

– Рукомет тренирам од шестей класи основней школи. Теди, на самим початку, тренер ми бул Дзвонко Планчак и досц швидко я полюбел рукомет, та сом до клубу „прицагнул” и своїх пайташох. Медзитим,нє знам анї сам прецо праве рукомет, понеже ме интересую и велї други спорти. Тренирал сом и фодбал, кошарку, столни тенис, а тренирал бим и ватерполо кед бим мал дзе, алє озда ме ґу рукомету прицагло тото же є досц енерґични, живи спорт, добри за ошлєбодзованє бесу и других неґативних емоцийох –гварел Борис Югик. Надалєй свою припоповедку нам предлужує Иґор Варґа. –Тиж як и Борис тренирам од шестей класи основней школи. Интересую ме и други спорти, алє лєм так рекреативно, кед ше позбераме у дружтве. Любим и фодбал и кошарку алє рукомет ми якош найбаржей лєжи, понеже ше треба досц потрудзиц же би ше дошло до ґолу. Кус є аґресивнєйши од других спортох, експлозивнєйши, алє на терену голєм нїґда нє допито – визначує вон.

За Рукометни клуб „Русин”, рукометна сезона 2018/2019. закончена зоз освоєнима 19 бодами, и другим местом на таблїчки. Як и други члени Русину, и Виктор задовольни зоз освоєним пласманом. – Задовольни сом зоз пласманом хтори зме посцигли, гоч вше мож лєпше. И я як и други члени екипи дали шицко од себе и думам же резултати видно. Єст досц младших хтори заинтересовани за рукомет, алє нє тельо як скорей док ше отримовала Лиґа младших катеґорийох, та би добре було кед би ше цо вецей уключели до РК „Русин”, понеже єст можлївосци же старши помали буду напущовац екипу. Даєдни пре роботу нє сцигую, даєдни ше планую виселїц зоз Керестура, або аж зоз Сербиї, а кед старши почню напущовац Русин, вироятно же перши роки будзе почежкосци. Єст велькей шанси и же нє будземе так високо пласовани як у тей сезони, алє ми ше будземе намагац витвориц цо векши успих – гвари Виктор Микита. Давид Надь, лєм кус младши, а рукомет тренира од 5.

класи. Тренере му були Мирко Папуґа, Дзвонко Планчак, як и Злата Паплацко, а того року першираз участвовал на змаганьох у Трецей лиґи сивер „Сивер”. – Задовольни сом зоз пласманом, думам же то барз добри успих. Понеже сом у Новим Садзе у штреднєй школи „Михайло Пупин”, нє мам вше можлївосц буц присутни на тренинґох, алє трудзим ше голєм раз до тижня пойсц. Бавел сом на шицких змаганьох хтори були у тей сезони, и то за мнє єдно нове и фине искуство. Шицки су поряднє присутни на тренинґох, а у просеку даю по два ґоли на змаганьох. Югик медзитим кус схопнєйши зоз лабду, а окреме бул замерковани на змаганю процив першопласованей екипи зоз Зомбору, кед процив найлєпших на таблїчки дал и прешвечлїво найвекше число ґолох. Но, як хлапци твердза, часто им нє таки анї битни резултати и числа кельо саме друженє после змаганьох, а то потвердзую зоз тим же праве после єдного такого друженя пришли на розгварку за МАК. МАК 6-7/2019

21


УПОЗНАЙ СЕБЕ

Кристина Малацко

БОРБА ПРИКАЗАНА У ФИЛМУ „AVENGERS: ENDGAME”

ЯК ЗВЛАДУЄЦЕ ЧЕЖКИ ХВИЛЬКИ Постоя людзе у нашим живоце без хторих маме чувство же бизме наисце нє могли жиц. Кед ше нажаль случи дацо и останєме без нїх, мушиме на даяки способ предлужиц з нашим животом, гоч барз чежко. Даєдни людзе то успишно зробя, а даєдни ше лєм нє можу нагнац же би предлужели далєй. Тоту борбу барз добре приказує филм „Avengers:Endgame”. Верим же уж шицки чули за тот филм хтори водзаци медзи филмами котри заробели найвецей пенєжи, а верим же го потераз уж векшина и одпатрела. Же бисце дознали на яки способ ви превозиходзице чежки хвильки и хтора особа з того филма вас найлєпше представя, дайце одвити на шлїдуюци 12 питаня, так же заокружице число од 1 до 5 (1 – вообще ше нє одноши на мнє, 5 – подполно ше одноши на мнє).

22

1. Думам же людзе у сущносци добри.

1

2

3

4

5

2. Пробуєм вше патриц на позитивни бок.

1

2

3

4

5

3. Думам же конєц представя можлївосц за нови початок.

1

2

3

4

5

4. Думам же дакеди треба прилапиц ствари таки яки су.

1

2

3

4

5

5. Думам же кед страциме дакого, вон остава з нами на даяки други способ през цали живот.

1

2

3

4

5

6. Нє думам же ше вше нужно бориц за даяку пременку.

1

2

3

4

5

7. Знам ше добре ношиц з кризну ситуацию.

1

2

3

4

5

8. Добре контролуєм свойо емоциї.

1

2

3

4

5

МАК 6-7/2019


УПОЗНАЙ СЕБЕ 9. Вше сом розумни/а.

1

2

3

4

5

10. Вше добре роздумам скорей як цо поробим дацо.

1

2

3

4

5

11. Нє шмеме допущиц же би нас даяки чежки хвильки зламали.

1

2

3

4

5

12. У живоце важне буц порихтани на шицко.

1

2

3

4

5

Найвецей заокружени одвити под 1 – Thor През цали свой живот ши вше робел/а тото цо ше од це обчековало и цо ци було гварене. Праве прето анї сам/а нє знаш наисце хто ши и цо наисце сцеш. Понеже вше провадзиш даяку рутину, барз чежко прилапюєш гоч яки пременки. Маш навику сцекац од проблемох цо це зопера же биш их по можлївосци ришел/а. Найвецей заокружени одвити под 2 – Hawkeye (Clint Barton) Свой живот у подполносци пошвецуєш тому цо ци важне и то ци постава смисел живота. Кед ше случи же тото страциш, иснує опасносц од даяких самознїщуюцих звикнуцох хтори барз нєдобри анї за це, анї за людзох хтори коло тебе и хтори це любя. Прето важне зрозумиц же дакеди мушиш прилапиц факти таки яки су и же ши дацо страцел/а цо вецей нє мож врациц, и треба пробовац предлужиц далєй зоз животом. Найвецей заокружени одвити под 3 – Black Widow (Natasha Romanoff) Нє обчекуєш вельо од живота, алє ци важни мали хвильки хтори ци приноша щесце. Кед конєчно и достанєш дацо цо ши нїґда нє обчековал/а же будзеш мац, нє можеш вецей задумац живот без того. Пре тоту причину, кед тото дацо важне страциш, нє можеш лєм предлужиц далєй и глєдаш шицки способи як биш го врацел/а. Найвецей заокружени одвити под 4 – Ironman (Tony Stark) Вше ши порихтани/а на шицко, и добре и нєдобре, бо знаш же живот так функционує. Думаш же кед ше дацо нєдобре случи, кед дацо важне страциш, гоч як то чежко, мушиш предлужиц далєй и глєдац щесце на другим месце. Найвецей заокружени одвити под 5 – Captain America (Steve Rogers) Ти и кед церпиш, намагаш ше же би то други нє видзели. Гоч кельо ци чежко, нїґда нє думаш на себе, алє на тото же як розвешелїш и орозположиш других. Понеже знаш же живот ноши зоз собу и вельо болю, гоч яка чежка ситуация пред тобу, вше пробуєш роздумовац на позитивни способ, и глєдац щесце у малих стварох. МАК 6-7/2019

23


АЛТ ШОУ У МАК-У „Емисия за младих – Алт шоу”, каждей стреди од 21:30 г и репризно штварток од 12:30 г на габох Радио Нового Саду (92, 100, и 107,1 меґагерци)

Taмара Салаґ

РУБРИКИ: ЦО ДУМАЦЕ О...? ТОТО ЛЄБО ГЕВТО, АБО-АБО, ЧИ-ЧИ...?

ЦО ДУМАЦЕ О РИЯЛИТИ ПРОГРАМОХ? МР: Нє осудзуєм нїкого хто провадзи, або нє, риялити програми. Щиро, я нє єдна зоз тих хтора то провадзи. Даєдни людзе любя патриц даяки едукативни програми, або дацо цо их опущи, а дакому, кед ше сцу нашмеяц, просто баржей одвитую риялити програми. И думам же би требали исновац окремни програми за риялитиї. ЖО: Риялити програми, интересантна тема. Думам же би у нашей держави требало баржей обрациц увагу на други важнєйши ствари, можебуц на дацо цо би баржей едуковало младих, алє и вообще людзох. ЙН: Риялити програми то забавни програми, и нє можеме повесц же вони даяке препреченє за унапредзованє у образованю, або култури, то лєм вигварка. Ми можеме робиц на нашим образованю и култури и кед ше вони емитую. Медзитим, нє думам же риялити програми добра ствар, думам же би требали буц даяки окремни програми на хторих би ше приказовали таки змисти. На концу, хто ми же бизме одлучовали хто будзе патриц риялити програми, а хто нє, вони уплївую лєм на тих цо их патра. Думам же би людзе требали дакус „спущиц лабду” зоз риялити програмами, прето же тоти програми им нїч нє дошлєбодзую у живоце вецей, вони шицко можу и попри того, лєм риялитиї хасную як вигварку за шицко цо ше им нєудало у живоце витвориц. ПР: Нє мам нїяки позитивни коментар на тото, єдине цо можем повесц о тим, добре же то иснує, прето же шицки маґарци на єдним месце.

СТУДИРАНЄ, У СЕРБИЇ, ЧИ У ИНОЖЕМСТВЕ?

24

ЖО: Думам же завиши дзе у иножемстве. У поровнованю зоз даєднима факултетами у других державох, думам же нашо факултети вельо моцнєйши. Нормално, и ми ту у Сербиї маме даєдни лєпши, а даєдни цо можебуц нє таки добри факултети. Можебуц найвецей завиши од того же цо сцеме студирац, та так ше треба и поинформовац же у хторей держави хтори факултет лєпши. ■

МАК 6-7/2019


АЛТ ШОУ У МАК-У

ЙН: Перше себе треба поставиц питанє же цо обчекуєце од факултета. Кед же сцеце лєм достац диплому без даякого велького напруженя, вец упишце даґдзе у иножемстве, бо думам же там нє понукаю даяке ширше знанє. А кед сцеце знанє, вец лєпше уписац ту у нас, у Сербиї, бо думам же ту факултети моцнєйши, та и кед ше єдного дня одлучице пойсц до иножемства после школованя, дипломи вам там буду припознати. ПР: Мойо думанє же у Сербиї студиранє нє таке подле, алє завиши же цо сцеце уписац, и завиши од самого факултета. Нє муши значиц же исти факултет лєпши даґдзе у иножемстве, як у Сербиї. У иножемстве можебуц понукнути вецей можлївосци, як наприклад путованя, мож видзиц и упознац даяки нови места, култури, алє хто залюбени до своєй жеми и пачи ше му ту, нє подле анї остац и студирац у Сербиї. МР: Конкретни одвит на тото питанє анї нє мам. Гоч, кус ме вецей цага студиранє у других державох, прето же думам же то єдно вельке искуство, дожице и учице ше сами знаходзиц, а то думам же досц помага у дальшим живоце. Алє заш лєм, нашо факултети у Сербиї досц добри и моцни, так же, нє направице гришку гоч як.

КНЇЖКА ЧИ ФИЛМ? ПР: Я особнє барз нє любим читац кнїжки, окрем кед ме даєдна барз нє зацикави, алє иншак сом цалком за филм. МР: Такой повем же волїм филми, гоч ми жаль же нє мам досц часу же бим читала кнїжки, прето же, верим же кед ше чита кнїжку, достанє ше даяки свой попатрунок на тото цо читаш, а кед ше патри филм, то таке яке є приказане. ЖО: Баржей сом за филми, гоч думам же кнїжки вельо интересантнєйши, алє проблем при кнїжкох же то вельо длужей тирва, як єден филм, а чежко найсц часу за читанє. ЙН: Я частейше патрим филми, алє бим любела вецей читац кнїжки, лєм же нє мам часу. Филм ше швидше одпатри, алє кнїжку можеме дожиц так як ми сцеме, а филм доживюєме лєм так як цо дожил режисер.

МАК 6-7/2019

25


КИНОТЕКА

Кристина Малацко

„13 ПРИЧИНИ ПРЕЦО” Року 2017. велька контроверза була вязана за єдну серию, и дискутовало ше о тим чи вообще требала буц допущена за патренє тинейджером. Як знаме, адолесцентски роки найзнємиренши и найдинамичнєйши период, виполнєти з велїма нєсиґурносцами, моцнима емоциями и хвильками пренаходзеня себе. Велї у тим периодзе почню буц нєсиґурни и до того чи вообще маю даяку причину пре хтору су на тим швеце и смисел живота.

26

Серия „13 причини прецо”, бешедує о єдней тинейджерки хтора нє нашла тот смисел и хтора прето окончела самозабойство. Праве пре тоту причину, вельи думали же би ше нє шмела приказовац младим у тих рокох и думало ше же тота серия аж и рекламира самозабойство як єдини и оправдани виход з проблемох. Медзитим, то векшином ■

МАК 6-7/2019

гуторели поєдинци хтори нє одпатрели серию вообще, або ю нє одпатрели до конца. Тоти цо були уключени до сериї од початку до конца видзели же серия пробує указац же за самозабойство нє муши буц одвичательна єдна особа, нє муши буц причина єдна велька подїя хтора ґурнє особу прейґ рубца, алє же то найчастейше даяки велї, мали подїї, даяки слова хтори повеме у афекту и думаме же су ирелевантни, а анї нє знаме цо вони наисце можу поробиц особи хторей су упутени. Тиж сце указац живот тих цо оставаю за тоту особу цо зоз свою волю пошла з того швета, и кельо церпеня и болю остава тим цо нас любя, цо их ми любиме, кед таке дацо поробиме. Коло шицкого начишлєного, серию и потримує и дава єй витор до хрибта, а и особом хтори були на гоч яки способ малтретировани, же би то гварели дакому и же би застановели насилну особу, бо з таким поступком можу

превеновац же би ше тото цо ше случело им, нє случело ище дакому. Та кед ше на тот способ патри на тоту серию, видзиме же серия пробує промововац глєданє помоци од своїх найблїзших тим цо роздумую о самозабойству, родичом же би баржей були уключени до животох своїх адолесцентох и шицким другим, же би мерковали як ше справую ґу людзом коло себе, бо наш найменши поступок може мац барз вельки вплїв, гоч позитивни, гоч неґативни на другу особу. Потераз вишли два сезони тей сериї, по 13 епизоди, а треца сезона наявена за тото лєто. Наисце серия за препоруку шицким же би ю одпатрели, гоч ма вельо шокантни и нєприємни сцени. Нужно надпомнуц же вше треба на прави способ роздумовац о тих темох хтори обробени у нєй, и по можлївосци дискутовац о нїх з людзми у нашим околїску, бо су наисце барз значни.


ВЛАСНИ ПЕЧАЦ

Поезия Славка Романа Ронду обявена у кнїжки „Одняти од псох”

ОДНЯТИ ОД ПСОХ

ОСТАНЬ ШЛЄБОДНА У ДЗИВИНИ

Вше ме тримали яґод пса на ланцу. Кед сом бешнєл, ланц ми сцискал шию. Уживал сом у тим красним танцу, док ме з палїцу по карку бию.

Там дзе уж давно нє пахнє квет, там дзе уж давно нїчого нєт, поглєдай капку у полней судзини и остань шлєбодни у дзивини.

Дали ми простор дзе можем брехац, на нїм ме чули патканї и миши... Знал сом же отац барз требало єхац, так ци кед маш мено, а вше нє знаш чи ши!

Тот хто там будзе, останє з тобу. Тот за це да свою жалобу. Ти зосци капку сухей глїни и остань шлєбодни у дзивини.

Зоз братами псами ми так преклїнали, а цма ноц лїґала нашо завиваня. Горкосц живота напамят зме знали, видзели зме плач, боль и кланя...

И там дзе сцигнєш на концу драги, там Бога нєт! Паметай, благи це витри нє осуша од глїни, кед нє вицерпиш сам у дзивини...

Нє знали зме язик того чловечества, та тайни о блуду зоз нами старели. Ей, кед бизме були як чловечи єства, чи би нам и теди людзе так верели? Нє знам, алє можем, сцем и мушим! Тераз пол трецей. Кед сцигнєм до трох, по чистей драги правди ше рушим и вец ше сциха однєєм од псох..

МАК 6-7/2019

27


ВЛАСНИ ПЕЧАЦ Петро Медєши МАЛЮНКИ И РИСУНКИ МЛАДОГО УМЕТНЇКА Петро Медєши дзеветнацрочни уметнїк зоз Вербасу, длугорочни активиста у КПД „Карпати”, алє медзи шицким и успишни уметнїк. Тераз є матурант Штреднєй школи за дизайн „Боґдан Шупут” у Новим Садзе, напрям ґрафични дизайн. Петро одмалючка люби уметносц, перше интересованє указал ище у предшколским образованю кед описовал на папер фиґури рижних формох, у основней школи ше визначел на подобовей култури, шлїдом своєй любови и таланту пририхтує ше за упис на Академию уметносцох наздаваюци ше же му то будзе и животна професийна ориєнтация. Инспирацию пренаходзи у каждодньовим живоце, алє и у филмох и кнїжкох котри дзечнє чита, понеже так креира свой швет уметносци.

Profile for mak.magazine

MAK 6-7/19  

MAK 6-7/19  

Advertisement