MAK 4/2022

Page 1

МЕНТАЛНЕ И ФИЗИЧНЕ ЗДРАВЄ ЄДНАК ВАЖНИ НЄ ГАНЬБА ГЛЄДАЦ ПОМОЦ! КЕЛЬО МЛАДИ НА ДРУЖТВЕНИХ МРЕЖОХ АНКЕТА

Фото: Андреа Новак Мултимедиялни часопис за младих / число 4 / април 2022 / цена: 100 динари


ЗМИСТ У ФОКУСУ 03 Л. Вереш: Концерт Дзивоцкей ґрупи 04 М. Надь: Менталне здравє 07 М. Зазуляк Гарди: „Шлїд. Знак побиди” МАК-ОВ КОЛАЖ 08 И. Лїкар: Приповедка УПЕЧАТКИ 10 М. Еделински: „Размишљам превише”

ЗОЗ ПРЕДПЛАТУ НА МАК ДАРУНОК ДВА КНЇЖКИ Хто ше у 2022. року предплаци на наш часопис МАК, достанє як дарунок два кнїжки – Себастияна Нярадия „Инисур – рика княза” и „Дньовка – два декади 1998-2017: Зборнїк литературних и визуалних творох”, лєбо Сашу Сабадоша „Дармоєди” и „Гумно 2: Дзеци з дружтвених мрежох”.

ЯЗИЧНИ АЛАРМ 11 Б. Хома Цветкович: Априлски поради РУСИНИСТИКА И Я 12 МАК-ова редакция: Дзе су и цо робя ШВЕТ НАУКИ И ТЕХНОЛОҐИЇ 14 М. Горняк и С. Маґоч: Анкета СПОРТ И РЕКРЕАЦИЯ 16 С. Планчак и М. Надь: Трениранє дома и у терховнї МАК-ОВО 50 РОКИ 18 Зоз архиви: Насловни боки АЛТ ШОУ У МАК-У 20 Л. Костелник: Розгварка Я. Русковски ВЕЦКА НЇЧ У МАК-У 22 М. Планкош: „The Devil Wears Prada” ВЛАСНИ ПЕЧАЦ 23 А. Фейди; М. Еделински: Поезия 24 „Мацерова руска кухарка”

МАК Мултимедиялни часопис за младих

Oдвичательна редакторка: Мая Зазуляк Гарди

www.ruskeslovo.com → рубрика МАК Facebook: MAK MAGAZINE Instagram: mak.magazine mak.magazine@gmail.com

Дизайн и компютерски обробок: Аня Гудак

Число 4 април 2022 Директор: др Борис Варґа

2

\\\ МАК 4/2022

Язична редакторка: Ясмина Дюранїн На насловним боку: „Борба” Авторка фотоґрафиї: Андреа Новак

Рочна предплата на МАК 1 000 динари. Яв ше нам до поруки на Фейсбуку (MAK MAGAZINE), Инстаґраму (mak.magazine), лєбо на мейл (mak.magazine@gmail.com). Хто виплацел за тот рок предплату на МАК, лєбо ше предплаци и виплаци ю, може купиц „Мацерову руску кухарку” по туньшей цени – за 1 000 динари (порядна цена 1 500 дин.). МАК чека и нових сотруднїкох, та хто сце писац тексти за наш часопис, обявйовац свою литературу, фотоґрафиї, лєбо други твори, може ше явиц на уж спомнути способ.

#читаймак #читайпоруски

Видава НВУ „Руске слово” Футожска 2/ІІІ 21 000 Нови Сад Жиро рахунок: 160-923244-82 Интеза банка, Нови Сад Друкує „Maxima graf” Петроварадин CIP – Каталогизација у публикацији Библиотека Матице српске, Нови Сад

008+32(=161.2) (497.113) MAK : мултимедиялни часопис за младих / редакторка Мая Зазуляк Гарди. – Рок 1, ч. 1 (1972) - . – Нови Сад : Руске слово, 1972-. – Илустр. ; 28 cm ISSN 0350-8080 COBISS.SR-ID 15945730


У ФОКУСУ

Лидия Вереш Концерт Дзивоцкей шпивацкей ґрупи КУД „Тарас Шевчено” з Дюрдьова

ОЗНАЧЕЛИ ДЕЦЕНИЮ ИСНОВАНЯ Концерт з нагоди 10-рочнїци постояня Дзивоцкей шпивацкей ґрупи Културно-уметнїцкого дружтва „Тарас Шевчено” з Дюрдьова отримани всоботу, 26. марца у просторийох КУД-а. Дзивоцка шпивацка ґрупа настала 2010. року, под руководством Сенки Станкович, алє ювилей означени аж тераз, понеже го пред двома роками нє могло означиц пре епидемийну ситуацию. Од 2010. року по тераз, зменьовали ше велї ґенерациї дзивкох котри шпивали у тей ґрупи, а дзешец терашнї членїци участвовали на концерту. Одшпивали велї нашо народни писнї, у провадзеню тамбурового оркестра дюрдьовского Дружтва, под руководством Срдяна Цуцича, як и акапела. Тиж так, виведли и даскельо забавни шпиванки, з музичним провадзеньом Александра Човса и Василия Кочиша

на ґитарох и Сенки Станковичовей на клавиру. У тих писньох вєдно зоз ґрупу шпивала и публика, котра их по законченю наградзела зоз длугоким аплаузом. Концерт бул нагода и же би ше здогадло на успихи котри тота ґрупа

зазначела. Дзивоцка шпивацка ґрупа вецей раз освоєла першу награду на дюрдьовским Фестивалу жридлового шпиваня „Най ше нє забудзе”. Вецей раз наступали и на „Ружовей заградки” и „Червеней ружи”, госцовала на рижних фестивалох у иножемстве, у Польскей, Словацкей и Горватскей. Концерт збогацели и госци – Мишана шпивацка ґрупа зоз Коцура и Етно ґрупа „Василис” зоз Дюрдьова. На концу вечара, членїци Дзивоцкей шпивацкей ґрупи подзековали Сенки Станковичовей на труду и часу хтори уклада до ґрупи и подаровали єй скромни дарунок же би мала памятку на тот вечар. Фото: Оливера Пап

3

\\\ МАК 4/2022


У ФОКУСУ

Мартина Надь Менталне и физичне здравє єднак важни

НЄ ГАНЬБА ГЛЄДАЦ ПОМОЦ! Кажде з нас ше дакеди чувствує осамено, безпомоцно, одруцено. Вельо раз то лєм єден обични дзень хтори нє випаднул так як ми сцели, алє праве процивно. Шицко то у шоре. У таких хвилькох треба пренайсц тото цо нас може опущиц, одогнац чарни думки и врациц нас до „ровноваги”. Случує ше же шицко тото нє помага, та гоч кельо длуго ми то сцеме пременїц. Нє шицко у нашей моци. Кажда особа треба же би могла нормално функционовац, шлєбодно ше виражовац и робиц тото цо жада. Кед ше находзиме у таких ситуацийох же уж нє можеме сами, треба же бизме нашо проблеми подзелєли з даским хто нас будзе слухац, розумиц, нє обвиньовац нас, и хто нам може на даяки способ и помогнуц, же бизме шицко тото и ришели. Менталне здравє барз важне при каждей особи, прето же ше на таки способ кажде без почежкосцох може шлєбодно рушац, твориц, виглєдовац и робиц тото цо жада. Кед же нашо менталне здравє загрожене, можу настац вшелїяки пошлїдки. При нас, младих, то

4

\\\ МАК 4/2022

окреме важне прето же преходзиме през период у хторим наставаю вельки пременки, як цо то упис до штреднєй школи, на факултет, здобуванє нових товаришох, леґиньох/ дзивки, як и пременки при нас самих. У тим периодзе дозреваме, будуєме свой идентитет, роздумуєме о своєй будучносци. Прето барз важне же би у таких хвилькох особи були при „здравим розуме”. ЦО МОЖЕ ВИВОЛАЦ ПРОБЛЕМИ И ДЗЕ ГЛЄДАЦ ПОМОЦ? Даєдни з факторох хтори можу звекшац ризик за наставанє проблемох зоз менталним здравйом: • То можу буц даяки вельки пременки, звичайно то шмерц особи хтора нам була барз блїзка, або одказ на роботи. • Искуства хтори зохабели неґативни думки, як цо то було хтора файта насилства. • История проблемох хтори були присутни у нашей фамелиї. • Мали проблеми хтори ше роками зберали и нє ришовалo их ше. Нєшка одход до психотерапеута ище вше табу тема. Жиєме у чаше хторе ище вше под уплївом патриярхалного дружтва, у хторим хлопи треба

же би були моцни, свойо емоциї треба най тримаю за себе и нє указую их, бо кед их укажу то значи же су слаби, же ше нє знаю ношиц зоз проблемами. За жени ше вше гутори же муша буц нашмеяни, мили, порихтани помогнуц. Знаме шицки же то нєможлїве. Кажде з нас ма емоциї хтори треба же би указовал, а нє же би их затримал нука у себе. На таки способ ше шицко у нас збера и раз лєм „пукнєме и шицко видзе”. У Новим Садзе постоя орґанизациї хтори понукаю безплатни психотерапиї: „Новосадски гуманитарни центер” то совитовалїще за младих. Особи до 30 рокох можу достац безплатну психотерапию. Тиж так, тот центер ма и совитовалїще за особи хтори старши од 30 рокох, алє теди ше плаци 300 динари. „СОС женски центер” то гуманитарна орґанизация хтора роби на превенциї и пошлїдкох шицких файтох насилства у дружтву. Психолоґийна потримовка тирва шейсц мешаци и безплатна є. Може ше отримовац наживо и онлайн. Тиж так, тота орґанизация дава потримовку младим хтори маю проблеми зоз менталним здравйом.


У ФОКУСУ

Онлайн совитовалїще „Причајмо (к)од куће” дава можлївосц за онлайн психотерапию прейґ сайта pricajmokodkuce@gmail.com. Мож им писац гоч кеди ше почувствує потребу, а одвит мож обчековац у року од пейц дньох. „Инфополис” то совитовалїще за младих, тиж безплатне и наменєне младим хтори жадаю робиц на себе и розвивац свой потенциял. ВАЖНА ПОТРИМОВКА То даєдни з орґанизацийох хтори нам можу помогнуц. Нє треба ше ганьбиц поглєдац помоц! Менталне здравє єднак важне як и физичне здравє! На нїм нєобходне робиц исто так як и на физичним здравю. Часто млади од проблемох „сцекаю” так же починаю хасновац психоактивни субстанци и алкогол. На хвильку забуду на свойо проблеми кед су под уплївом психоактивних субстанцох, а после ше ознова враца до реалносци. И так до круга. На концу ше то часто закончи зоз самозабойством, прето же особа нє ришовала свойо ментални проблеми начас. Ми, млади, треба же бизме були єдни другим потримовка у таких хвилькох, а нє же бизме

5

\\\ МАК 4/2022

Фото: Андреа Новак МАК 4/2022 ///

5


У ФОКУСУ

указовали з пальцом на особи хтори себе жадаю добре. Жиєме у двацец першим вику, у хторим ше шицко швидко одвива. Под уплївом зме дружтвених мрежох дзе ше углавним шицко приказує совершено, а нє видзиме цо стої споза екранох у живоце тих особох хтори то обявя. Чежиме ше указац цо лєпше, же бизме ше могли уклопиц у дружтве. Робиме свашта, а того зме вельо раз анї нє свидоми. Праве пре таки ситуациї

треба буц барз осторожни и нє допущиц себе же бизме ше чувствовали менєй вредни. Дружтвени мрежи маю и добри бок, а то же праве там можеме вельо дознац о менталним здравю и рижних других темох. Рижни орґанизациї, институциї, як и особи пласую рижни змисти о менталним здравю. Бешедую на яки способ треба ценїц и полюбиц себе, завжац ше за себе у рижних ситуацийох. Тиж так, дружтвени

мрежи барз добри кед нє маме потримовку своїх найблїзших, як цо то фамелия и товарише. Часто ше случує же родичи за одход на психотерапию гуторя же то руцанє пенєжу, цошка цо нам нє може помогнуц, кед озда ми сами себе треба най помогнєме. У таких ситуацийох нам информациї на дружтвених мрежох можу барз значиц и дац нам „витор до хрибта”, же бизме цошка заш лєм поробели.

ПСИХОДРАМА Ирина Шанта зоз Коцура на закончуюцим року едукациї зоз психодрами. Роби уж два роки под супервизию. Психодрама то метода хтору мож хасновац и у других контекстох, а нє лєм у психотерапиї. Вона роби и роботнї хтори нє психотерапийни, алє совитодавни, у смислу же ше нє заходзи барз глїбоко до особи, алє особа може достац даяки нови попатрунок на рижни аспекти себе и других. Кед ше роби психотерапия, вец ше уходзи глїбше до интими. У психодрами главна технїка то замена улогох, односно клиєнт уходзи до „цудзих ципелох”, та видзи и себе и швет и зоз тей перспективи. Тиж так ше уходзи до улоги даяких часцох себе, або симптомох, або чувствох. – Постоя вецей напрями у психотерапиї. Найпознатши у нас трансакцийна анализа, ґешталт терапия, психоанализа, тїлесна терапия, системска фамелийна, рационално емоционално бихейвиорална терапия, та и психодрама. Млади можу дознац хтори напрям психотерапиї им одвитує аж кед пробую даяки. Постоя общи характеристики тих напрямох хтори прицагню одредзени тип людзох, алє найлєпше почувстовац на своєй скори. Важне знац же на концу особносц терапеута важнєйша од його напряму, а и одношенє хторе ше направи медзи терапеутом и клиєнтом тиж важнєйше – гвари Ирина. У нєшкайшим чаше ше вецей бешедує о психотерапиї и єй добрих бокох як дакеди. Гоч и далєй єст рижни думаня, велї хтори ходза на психотерапию то затримаю за себе, прето же би их други нє осудзовали. – И далєй жени частейши од хлопох на психотерапиї. Робим и зоз ЛҐБТ популацию та, наприклад, ту розлика нє так виражена, алє ґенерално є гей. Фаховци хтори провадза статистику поручую же ше у остатнїх дзешец рокох вецей приповеда о тей теми як скорей. И, насправди, постоя фестивали менталного здравя, роботнї, преподаваня, филми и сериї досц фокусирани тиж на тоту тему, тераз маме експанзию онлайн змистох, вельо и безплатного змисту. Обчекує ше же на тот способ людзе зменшую стиґму коло лїченя, або психотерапиї. Прето же людзом нормалне гевто цо часте и интензивно присутне – визначує Шантова.

6

\\\ МАК 4/2022


У ФОКУСУ

Мая Зазуляк Гарди Фотоґрафия Ивани Медєши медзи 20 найлєпшима у рамикох конкурсу „Жени у фокусу”

ШЛЇД. ЗНАК ПОБИДИ У рамикох конкурсу „Жени у фокусу”, хтори орґанизовали Делеґация Европскей униї у Сербиї и часопис Национална ґеоґрафия на сербским язику, фотоґрафия Ивани Медєши „Шлїд. Знак побиди” („Ожиљак. Знак победе”) вибрана медзи 20 найлєпшима, од вецей як 1 500 хтори сцигли на конкурс.

Конкурс отримани концом прешлого року, а бул часц мединародней кампанї „16 активизми процив насилства над женами”, хтора почала на Медзинародни дзень борби процив насилства над женами, а закончела ше на Медзинародни дзень людских правох. Под час тирваня кампанї, кажди дзень на дружтвених мрежох обявйовани вибрани фотоґрафиї з конкурсу. Штири побиднїцки фотоґрафиї и 16 хтори вошли до найузшого вибору були виложени и у Беоґрадзе, Нишу, а 8. марца и у Новим Садзе. – Сцигли ми даскельо поруки най конкуруєм, алє сом цошка мала часу. Потим предлужели конкурс, здумала сом и тему, медзитим, особа хтору сом сцела фоткац нє могла и дзвигла сом руки. Вечар пред завераньом конкурсу була сом дома у Керестуре и пришло ми на розум же можем пробовац посликовац мою шестру. Почала сом фотоґрафовац, алє ше ми нє пачела сценоґрафия. Мойо праве теди цошка селєли, вируцовали ствари и кед сом обачела жвератко, вжала сом млаток, розбила го, нашла сом одвитуюце место за фотканє и так настала тота фотоґрафия. Послала сом ю пол годзини пред завераньом конкурсу. Гварела сом шестри же нє мушим освоїц место, же бим любела войсц лєм до топ 16 и, щиро, була сом барз щешлїва кед ми явели же ше то и случело – приповеда Ивана. Кед єй орґанизаторе обявели фотоґрафию на дружтвених мрежох, Ивана достала барз вельо похвали, а як стої у опису тей обяви – инспирация за наставанє тей фотоґрафиї жена хтора победзела рак першох „и тераз є здрава и щешлїва. Плус, то моя шестра и потребна ми є ище у живоце.” Ивана роби як фотоґраф у єдней фирма хтора ше занїма зоз услужним дизайном, водзеньом дружтвених мрежох итд. дзе роби и дизайн и пририхтованє. Тиж так, єдна є зоз сновательох ґрупи „Уфоткованє”, прейґ хторей зоз колеґом у Новим Садзе тримали и курс за фотоґрафию. Предава фотоґрафиї и на сток сайтох, а праве єй роботи краша и нєдавно обявену „Мацерову руску кухарку”.

7

\\\ МАК 4/2022


МАК-ОВ КОЛАЖ

Иван Лїкар Приповедка

ГЛЄДАНЄ ЦЕПЛОТИ Слунко цалком зашло за горизонт, а за собу прицагло бляди, стриберни мешац. Помали ше спущує ище єдна януарска ноц. На ясним нєбе заблїщали милиони гвизди, а єдна медзи нїма и моя любена. Прешли уж велї роки од кеди пошла на место вичного пребуваня, а мнє зохабела самого. Мой живот од теди вецей нє ма циль. Страцел сом свойо жридло цеплоти, потримовку у роботи и животни компас. Безцильно блукам каждого вечара по пустих городских улїчкох. Застарани погляд ми ше траци у молги. Ґазово лампаши трепеца зоз нїжну, приємну шветлосцу. З часу на час, попатрим на нєбо з надїю же ю пренайдзем, алє тиж так и же ше вона припатра на мнє. Благи, жимни витрик задує зоз цмоти и посцера ми слизи, огляднєм ше коло себе и предлужим далєй. Шицки улїчки сом научел уж напамят. През дзень ше боїм висц зоз хижи прето же увидзим щесце и красоту котра би ми дотлукла и так уж старе шерцо чия ше цеплота помали гаши. Прето, виходзим аж кед слунко зайдзе и лампаши затрепеца. Ноцни улїчки виполнєти зоз смутком и жиму. Коло мнє пребегнє подаєден чловек котри понагля ґу своєй фамелиї, змравчи даяка мачка, або збреше пес зоз дачийого двора. З початку сом ше таргал (злєкал) на кажди звук котри бим чул, алє тераз сом уж научел. Даскельо раз ме сцели покраднуц, алє нє мали цо. Я пенєжи нє мам. Мойо найвекше богатство швици вноци на нєбе, а тото ми украднуц нє можу. Место того, нє раз ме набили, шкинтал сом пол рока, а и тераз ме ище болї кед ше дакус баржей опрем на лїву ногу. Нє мам нїкого, брата, шестру, сушеда, пайташа... Сам сом, самучки на цалим швеце. У старей хижи, на облаки поприбивани дески, же би шветлосц красоти нє ошвицела нукашньосц полну боляцих здогадованьох. Скривам ше у цмоти. Нєпреривно сцекам од самого себе. Нє можем ше попатриц до жвератка. Нєпреривно цошка глєдам, а нє знам точно же цо. Покля слунко ознова нє викукнє, дзвон на турнї нє вибиє и когут нє оглаши початок нового дня, я блукам по улїчкох нашого малого вароша. Думам себе, можебуц ю даґдзе пренайдзем. Нєшкайши вечар иншаки. Обачел сом пременку на нєбу виходзаци з хижи. Нєшка гвизди иншак швица... Почувствовал сом надїю же конєчно

8

\\\ МАК 4/2022


МАК-ОВ КОЛАЖ

пренайдзем свою цеплоту. Шейтам по улїчкох як и звичайно. После одредзеного часу заболєла ме нога. Шеднул сом на лавочку у парку же би сом ше одпочинул. Дул витрик котри зоз собу принєсол пах успаней природи. Завар сом очи и здогаднул давних часох кед зме ше вєдно шейтали през тот парк. Потим сом попатрел на нєбо. Видзело ми ше же єдна гвизда зашвицела моцнєйше. Очи ми зашлїжели, а шерцо швидше задуркало. Задумани зоз подзвигнуту главу, чудовал сом ше чаривней ноци. Забул сом на преходносц часу и дзе ше находзим... як кед би ме даяка нєвидлїва сила одцагла до своєй илузиї. Тото прекрасне чувство претаргнул дзвончок на уходних дзверох до ресторану. Зоз слизами у очох попатрим прейґ драги. През ценке скло облакох ресторана, обачел сом двойо младих. Вешеля ше, шмих прикрашує їх твар. Тримаю ше за нїжни, били руки. Пию горуци чай, ище ше кури з нього. Почувствовал сом пах цимету. Їх жридло цеплоти була любов котра им швицела у очох. Длуго сом блукал же бим тото видзел и конєчно пренашол жридло своєй цеплоти. Любов младей пари ми ограла душу. Станєм и рушим дому. Перше сом познїмал згнїти дески поприбивани на облакох же би зарї радосци ошвицели хижу. Нєодлуга слунко викукло, дзвон на турнї вибил и когут оглашел початок нового дня. Хижа була виполнєта зоз радосцу шветла и надїї до лєпшого живота. На столє стала фотоґрафия жридла моєй цеплоти, потримовка у роботи и животни компас. У пиньвици сом пренашол фляшу найлєпшого французкого вина, отворел ю и налял до погара з ножку. Моя мила и я, припатрали зме ше през отворени облак як ше народзує нови дзень, а слунко нас дотикало зоз своїма першима зарями. Подзвигнул сом погар вина и наздравел моєй найвекшей любови котра ту, у моїм шерцу! *** Конєчно сом похопел гевто цо ми нєпреривно було пред очми. Моя мила ме нїґда нє напущела. Вона вше була при мнє, у моїх думкох, паметаньох, фотоґрафийох… Алє я бул шлєпи же би сом то такой обачел. Од дня кед сом ю ознова пренашол, кажде рано вєдно шедзиме пред отвореним облаком, патриме народзованє нового дня и зоз червеним вином наздравяме вичному животу!

9

\\\ МАК 4/2022

МАК 4/2022 ///

9


УПЕЧАТКИ

Михаела Еделински Кнїжка „Размишљам превише”

КАДЗИ ОДХОДЗИ ДУМКА КЕД ПОСТАНЄ ЗАБУТА? - Сиґмунд Фройд Прейґмирне роздумованє (анґ. overthinking) нє ма найяснєйшу и конкретну дефиницию, гоч го велї фаховци у обсягу психолоґиї повязую и патра на ньго як єден од пошлїдкох депресиї, або анксиозносци. Найприблїжнєйше, под поняцом преймирного роздумованя ше подрозумюю репетитивни и нєпродуктивни думки котри водза ґу почежкосцом у приношеню одлукох и витворйованю акцийох. Кнїжка „Размишљам превише” авторки Кристел Петиколен нам толкує през рижни искуства дакус компликованше значенє роздумованя, кельо з фахового и теорийного боку, тельо и зоз животного и практичного. Верим же ше кажде з нас голєм раз почувствовал нєприлапено, або себе поставел питанє „Чи я нормални?”, пре думки котри нарушую вельо того у глави. Кед же можебуц дахто ище вше нє нашол и прилапел (позитивни) одвит на таки питаня, тота кнїжка праве за ньго. През спомнуте дїло перше цо мож почувствовац то прилапеносц и порозуменє же число людзох котри маю бриґу зоз контролованьом своїх думкох наисце вельке, и же страх од нєприлапйованя нє треба же би бул присутни, або голєм же би бул минимални, бо єдине по чим ше розликуєме єдни од других то праве способ на котри кажде з нас будзе реаґовац на тоти исти думки.

10

\\\ МАК 4/2022

У тим дїлу ше за особу котра превельо роздумує гвари же вона надарена, и авторка на детальни способ потолковала прецо єй терминолоґия праве така, а нє даяка иншака. Зоз думками часто приходзи и хиперестезия (прейґмирна чувствительносц), и у першим поглавю мож дознац котри шицко файти хиперестезиї постоя, на котри способ ше вони рефлектую у каждодньовим живоце, у котрей мири вона добра и як то випатра кед ше прейду єй гранїци итд. Шлїдуюце поглавє приповеда о дачим цо нам шицким познате и екстремно є присутне у каждодньовим живоце, а то – стрес.

Кед ше двоїце чи ваша точна и прецизна интуиция случайносц, верце же нє, а кед подумаце же маце моц читац цудзи думки, анї то нє далєко од правди. Хиперемпатия и телепатия поняца котри наисце правдиви и характеристични за людзох котри вельо роздумую, и зоз тим можу наисце почувствовац емоционални становиска людзох коло себе, гоч их анї нє познаю. У поглавю у котрим ше приповеда праве о тим, годни сце пренайсц вельо правдиви искуства людзох котри тоти способносци припознаваю, або нє припознаваю. Дїло „Размишљам превише” указує на тото же кажде з нас окремни, и же цалком нормалне буц на даяки способ „нєнормални”. Найважнєйше же би ше наша окремносц унапрямовала на хасен добра и на хасен нас самих.


ЯЗИЧНИ АЛАРМ

Зоз кнїжки Блажени Хома Цветкович „Язични аларм – поради з язика”

АПРИЛСКИ ПОРАДИ

НАЙВЕЦЕЙ ЛЮБИЦ и НАЙВОЛЇЦ Млади, як гваря, там найвецей любя музику и друженє. Млади, вироятно, кед даґдзе пойду найволя слухац музику и дружиц ше (то ше им найбаржей пачи), и прето место найвецей любя напишме: Млади, як гваря, там найволя слухац музику и дружиц ше.

МОГУЩИ и МОЖЛЇВИ На тим змаганю вони достаню могущи штири боди. Место могущи, цо заст. слово, мож похасновац можлїви. Бо могущи може буц и богати. Алє у тим виреченю лєпше похасновац прикметнїк яки – можлїви, або тото слово вообще нє класц до виреченя. Препоручуєм: На тим змаганю достаню ище штири боди.

НЄ ЧУЄ ШЕ и НЄ ЧУЦ

НАСТАВКИ и ПРЕДЛУЖЕНЯ

Уж давно ше нє чує анї слово о нїм.

Було нєришено, та ше бавело у наставкох.

То зоз сербского не чује се. Ми гуториме нє чуц.

Ми можеме дацо наставиц, наприклад сукню кед нам є кратка, рукави, серия ше будзе приказовац у наставкох, алє змаганя бавяче бавя у предлуженьох.

Лєпше написац: Уж давно нє чуц анї слова о нїм.

Лєпше: Було нєришено, та ше бавело у предлуженьох.

МЕШАЦ ДНЇ и МЕШАЦ 1. 2.

Уж точно мешац днї учим за тот испит. Точно за мешац днї заш починаю тренинґи.

Мешац днї, рок днї, тидзень днї то од сербского месец дана, годину дана, недељу дана. У нашим язику ше хаснує лєм мешац, рок, тидзень. Маме конструкциї зоз: даскельо днї, або зоз числом (30 днї учим, 7 днї пишем итд.) Кед дацо почина о мешац, о рок, о тидзень, вец днї нє треба додавац. Скорей ше хасновало слово наднєш тидзень (о тидзень). Препоручуєм: 1. Уж точно мешац учим за испит. Треба:

11

\\\ МАК 4/2022

2. О мешац заш починаю тренинґи. МАК 4/2022 ///

11


РУСИНИСТИКА И Я

МАК-ова редакция

ДЗЕ СУ И ЦО РОБЯ Русинистика як универзитетска дисциплина на Филозофским факултету у Новим Садзе постої од 1. децембра 1972. року. При Иниституту за педаґоґию 1981. року основана Студийна ґрупа за руски язик и литературу, а школского 1981/82. року уписує перших студентох. Уж 1983. року основана Катедра за руски язик и литетаратуру, нєшка Оддзелєнє за русинистику. Основни и мастер студиї на Русинистики потераз закончели вецей як 60 студенти, а велї тераз робя у просвити, медийох... Ми вам представяме даєдних з нїх.

Яким Винаї, Руски Керестур: Основни академски студиї першого уровню на студийней програми Руски язик и кнїжовносц на Катедри за руски язик и кнїжовносц на Филозофским факултету у Новим Садзе закончел сом 11. юния 2019. року и здобул званє Дипломовани филолоґ. Понеже сом бул перша ґенерация такволаней „Болонї”, нє мал сом дипломску роботу. Такой накадзи сом дипломовал уписал сом ше на мастер, медзитим, пре роботу сом нє старчел шицко, та сом одлучел же мастер студиї можебуц упишем ознова познєйше. Як сом уж гварел, понеже сом першираз уписал по новей студийней програми, хтора ше часто меняла, так и я часто менял ґрупи, алє нас нїґда нє було вецей як пецеро. Нє можем повесц же сом бул найлєпши студент, мал сом и павзи у студираню, а понеже сом як абсолвент нашол роботу, конєчне дипломованє ше досц одцагло. Без огляду на тото, студентски днї ми єден зоз найкрасших периодох у живоце, хторих ше и нєшка дзечнє здогадуєм и ознова преживюєм. Ище сом под час штредньошколских дньох у керестурскей Ґимназиї похопел же ми природни науки нє иду, та сом ше баржей опредзелєл за язик, точнєйше литературу. Тото сом предлужел и на Русинистики, а факт же зме вше були мала ґрупа, значел же зме мали нагоду вельо индивидуалнєйше и директнєйше робиц зоз професорами. То бим визначел и як предносц нашей Катедри, професоре наисце пошвецени и дзечни помогнуц и догваряц ше директно зоз студентами. Нашу Катедру бим препоручел каждому хто жада вецей дознац о нашей заєднїци, историї и, насампредз, литератури и язику. Окреме тим хтори и сами жадаю робиц на злєпшованю

12

\\\ МАК 4/2022


РУСИНИСТИКА И Я

нашей заєднїци, а источашнє учиц и о других, подобних, а тиж и академски напредовац. Як предносц бим вшелїяк визначел нєпоштредни контакт медзи професорами и студентами, хтори олєгчує студиранє у смислу часу отримованя преподаваньох, вежбох, испитох и додатней помоци кед за тим єст потреби. Таки контакт тиж оможлївює и преширйованє знаня звонка того цо у плану и програми. Хвильково робим як видеоновинар и редактор информативней програми на телевизиї у Рускей редакциї Радиотелевизиї Войводини у Новим Садзе. Хелена Папуґа, Вербас/Нови Сад: На Катедру сом ше уписала 2008. року, дипломски студиї сом закончела 2013. року. Такой сом ше уписала на мастер студиї и одбранєла мастер роботу 2015. року. Єден з облюбених предметох ми бул старославянски язик. Цикавели ме предмети хтори повязую историю самого язика и указую на тото як ше розвива през час и цо на ньго уплївує. То ме наведло же бим вибрала и подобну тему за мастер роботу. Ментор ми бул проф. др Михайло Фейса, а назва теми „Дїєсловни префикси у предстандардизацийних публикацийох”. У моєй ґенерациї нас було шесцеро, двойо з Коцура, два колеґинї з Руского Керестура и колеґиня и я з Вербасу. Попри виучованя структури язика, литератури и нашей историї, любела сом тото же можем виберац хтори ище язики будзем слухац. Унапрямела сом ше цалком на славянски язики, та сом попри українского и словацкого виучовала ище и польски. Под час мастер студийох, робела сом у НВУ „Руске слово”, як новинардописователь зоз Вербасу. Мала сом нагоду упознац ше з роботу, з людзми и хасновац у пракси тото цо сом научела на факултету, цо ме далєй унапрямело на свою терашню роботу. Тераз робим на месце редактора за виданя на руским язику у Заводзе за учебнїки – Центер за нїзкотиражни виданя, оддзелєнє у Новим Садзе. Катедра интересантна прето же вас професоре можу унапрямиц до специфичней обласци хтора вас интересує кед слово о язику и литератури. Препоручела бим же бисце бешедовали з професорами, алумнима, информовали ше на сайту факултету, дружтвених мрежох, же бисце мали цо вецей информациї. Щешлїво!

Оддзелєнє за русинистику можеце провадзиц и на Фейсбуку, на їх боку – Русинистика.

13

\\\ МАК 4/2022


ШВЕТ НАУКИ И ТЕХНОЛОҐИЇ

Мария Горняк и Силвия Маґоч Анкета

ПРЕПРОВАДЗОВАНЄ ЧАСУ НА ИНТЕРНЕТУ И ДРУЖТВЕНИХ МРЕЖОХ Тема и слова котри нам у остатнїм чаше одгукую у ухох и маме чувство же нам ше помали, алє сиґурно пендраю на главу. На даяки способ ше о интернету, його хаснованю и злохаснованю зна уж шицко, алє ситуация така же з числених пошлїдкох видно же чи го знаме як и кельо хасновац. Поставели зме младим даскельо питаня на тоту тему.

М. Ю: Патрим видеа, филми, читам кнїжки, дописуєм ше з дружтвом... Л. И: Провадзим ,,Вулинизацию”. В. П: Найвецей провадзим познати подоби, мими, намагам ше буц обвисцена з информациями и збуванями котри ше случую у швеце. М. Ґ: Щиро, нє знам анї сам цо робим и провадзим на интернету. Вироятно нїч окремне. :D С. Б: Идзем шором, лєм трацим час.

Хтори дружтвени мрежи хаснуєш?

Кельо часу дньово препровадзуєш на интернету?

А. Ч: Углавним Инстаґрам, Вибер пре школу и Месинджер дакеди. М. Ю: Инстаґрам, Снепчет, Пинтерест, ТикТок кединєкеди, Вибер векшином пре школу, Воцап и Твитер. Л. И: Мам Вибер и Воцап. В. П: Инстаґрам, ТикТок найвецей, а слабше Ют’юб, Фейсбук. М. Ґ: Инстаґрам, Месинджер. С. Б: Инстаґрам, ТикТок и Вибер, котри хаснуєм лєм за школу. Цо провадзиш и робиш на интернету? А. Ч: Звичайно ше дописуєм з дружтвом, тиж и зоз родичами на тот способ контактуєм кед ше маме дацо радзиц.

14

\\\ МАК 4/2022

А. Ч: Штири–пейц годзини. М. Ю: Коло пейц–шейсц годзини. Л. И: Посцерал сом шицки бависка з телефона, так же тераз нє вецей як 20 минути. Нє сцем трошиц час на таке. В. П: За викенд препровадзуєм вецей часу, а през тидзень пре школу и ученє дакус менєй. М. Ґ: Одприлики три годзини и думам же то досц. С. Б: Коло штири годзини дньово. Чи думаш же ши зависни/на од интернету? А. Ч: Могла бим без телефона, алє сом ше

звикла хасновац го и прешло ми до рутини стално преверйовац чи єст дацо нове, гоч нєт нїч. М. Ю: Думам же нє, алє сом можебуц и гей. :D Ґенерално, думам же бим могла без того жиц, алє кед мам можлївосц хасновац таке дацо, чом да нє. Л. И: Нє. В. П: Гей, нє баш цалком од самого интернету, алє од технолоґиї, гей. М. Ґ: Шицки ми зависни. С. Б: Думам. Кед патриме реално, шицки ми зависни, лєм даєдни нє сцу то припознац. Чи думаш же интернет добри? А. Ч: Шицко завиши з котрого боку ше патри. Добри є пре повязаносц медзи людзми и доступносц шицкого потребного. Медзитим, нє добри є, бо часто саму себе влапим же патрим даяки видеа, а нє зробела сом дацо значне. Так же однїма увагу зоз значних, алє и каждодньових стварох. М. Ю: Нє ма вельо позитивни боки, окрем же ши у контакту з людзми. Так же, векшином нє. Л. И: Завиши за цо. За школу є добри и за тото го звичайно хаснуєм. Кед би


ШВЕТ НАУКИ И ТЕХНОЛОҐИЇ

ми телефон нє требал за школу, та бим го такой шпурел/розбил. В. П: Ма свойо и добри боки, а ма и подли. Добри тоти же нам даяки/скоро шицки информациї дати „як на тацни”. М. Ґ: По моїм думаню, интернет вецей нєдобри як цо є добри. С. Б: Ма и добри и подли боки, як и шицко у живоце. У тим случаю, дакус вецей подли як добри, алє заш лєм шицки хаснуєме и провадзиме.

Чи биш пременєл/а дацо на интернету? А. Ч: Огранїченє одредзеного змисту спрам рокох. Же би дзецом нє були доступни информациї котри нє предвидзени за нїх. М. Ю: Посцерац даєдни особи з дружтвених мрежох и вообще интернету (Карлеуша, Kanye West и Julia Fox). Тиж и нашо медиї котри пишу о нєважних стварох (о

риялитийох). Л. И: Нїч бим нє менял. Най кажде патри цо сце. В. П: Пременєла бим можебуц тото най медиї зменшаю дакус свой публицитет. Думам на рижни новини и висти котри ше приказує, алє су нєпреверени и векшина нєправдива, а наженю людзох на роздумованє и злєкню их. М. Ґ: Нє мам пойма. С. Б: Звикли зме ше уж, та бим нїч нє пременєла.

Цо о тей теми гвари школски педаґоґ Марина Дудаш – Нащесце (або нажаль) нашо млади ше цалком уклопюю до процентох дзецох у Сербиї котри каждодньово хасную интернет, а котри виноши аж 98 одсто (одноши ше на возрост од 15 до 18 рокох). Дньово ше интернет хаснує просеково од три до штири

15

\\\ МАК 4/2022

годзини, алє нажаль, през викенд ше звекшує аж и до седем годзини дньово. То єден огромни проблем котрого млади нєсвидоми. Зоз препровадзованьом тельо часу на интернету, у велькей мири ше зменшує их физична активносц. Попри тим, нарушую свой вид, моторику пальцох, а и сама похребцина ше деформує пре найчастейше вилєгованє под час хаснованя мобилного телефона т. є. интернета. Кед би ше мобилни хасновал лєм за воланя и СМС порученя, у велькей мири би ше шицко тото зопарло. Найвекши проблеми котри бим видвоєла то же дзеци нє розлучую прави, або

правдиви информациї од тих цо ше нароком погришно пласую. Часто их час на интернету препровадзени цалком безсмислово. Шицки информациї у каждей хвильки доступни шицким, без гранїци, без цензури, а пласую нєморални ситуациї, а окреме особи на котрих ше нєшкайши млади, окреме дзеци у початней фази пубертета упатраю. Интернет сам по себе барз мудра и хасновита ствар. Я би перша нє могла задумац свой живот и роботу без нього. Алє як цо ше у шицким муши буц умерени, так и у хаснованю интернета и його змистох котри понука. Дакеди анї нє нательо важне кельо часу ше препровадзує на интернету, алє способ на котри ше препровадзує. Млади, будзце мудри и мудро хаснуйце свой час котри маце – совитує Дудашова.


СПОРТ И РЕКРЕАЦИЯ

Сара Планчак и Марина Надь Валентина Фейди и Матеа Джуджар поряднє вежбаю

ТРЕНИРАНЄ ДОМА И У ТЕРХОВНЇ У нєшкайшим чаше млади скорей вибераю робиц индивидуални вежби дома, або у терховнї, як анґажованє у спортских клубох и даяким конкретним спорту. Вежбанє постало рутина, а здраве костиранє способ живота. Штредньошколки Валентина Фейди и Матеа Джуджар з Руского Керестура виприповедали нам свою приповедку о здравим способе живота и розлики медзи тренираньом дома и у терховнї. ПОЧАТОК Валентина: Преферуєм тренирац у домашнїх условийох, сама. Прето же бим схудла, зацагла цело и виражела мускули почала сом тренирац пред трома роками, точнєйше 2019. року. Матеа: Почала сом ходзиц до терховнї пред трома роками, алє мушим припознац же то нє було поряднє. Одмалючка сом тренирала дацо и була активна, нє пренашла сом ше у анї єдним спорту, та сом вибрала опробовац ше у терховнї. Шицко почало зоз допитосци, а познєйше сом обачела яки успих мож посцигнуц зоз порядним тренинґом и як мож пременїц нє лєм свой физични випатрунок, алє и ментални стан.

Фото: Мария Горняк

16

\\\ МАК 4/2022

ПРЕДНОСЦИ Валентина: Вибрала сом трениранє дома, насампредз пре гужву у терховнї и чеканє шора на машинох за вежбанє. Тиж так, кед вежбам сама, одпочивам ше од шицких обовязкох. Ище єдна предносц вежбаня дома то же можем пущиц гласно музику хтора ми подзвигнє розположенє и вец мам ище векшу дзеку тренирац. Матеа: Пред тим як сом почала вежбац у терховнї, вежбала сом дома. Пошвидко ми допило, та сом прешла до терховнї хтору сом ище швидше полюбела. Найвекша предносц терховнї то же ма машини зоз чежкосцу и терхи. Розлика и у тим же дома вельо опущенше вежбац, часто на початку у терховнї зна буц нєприємно, понеже коло нас нєпознати людзе, алє швидко ше звикнє и на тото, та часто мож и пренайсц нових товаришох. ТЕДИ И ТЕРАЗ Валентина: На початку сом нє була упозната зоз вежбаньом и самима вежбами, алє векша мотивация превладала над искуством, та сом вежбала як сом знала. Вежби сом робела хтори сом нашла на Инстаґраму, найчастейше то були видеа двох дзивкох хтори ше занїмаю зоз фитнесом. Нєшка, „вежбам зоз” Памелу Реиф, хтора, тиж так, обявює видеа на Ют’юбу. Як и на початку, так и тераз, хаснуєм струнячу, одредзену терху и траки. Трудзим ше тренирац пейц раз до тижня, раз дньово. Матеа: Початок тренираня ми ше зведол на вежби зоз интернета, алє з часом сом здобула искуство и видзела хтори вежби ми найбаржей одвитую и тоти хвильково робим. Ходзим поряднє, пейц раз до тижня на тренинґи и намагам ше отримац тот ритем.


СПОРТ И РЕКРЕАЦИЯ

МОТИВАЦИЯ Валентина: Найвекша мотивация ми музика, зоз музику шицко лєгчейше. Матеа: Щиро, нє мам мотивацию нїяку, алє ше притримуєм дисциплини. ЦИЛЬ Валентина: Як цо сом спомла, на початку ми циль бул же бим випатрала цо здравше т. є. же бим схудла, зацагла свойо цело и виражела мускули. Хвильково сом задовольна зоз випатрунком, алє нє достаточно, жаданє нїґда нє можем виполнїц у цалосци, понеже вше мож напредовац вецей од посцигнутого. Нє сцем мац превельки, або пребарз виражени мускули, алє ше намагам отримац даяки „нормални” випатрунок. Матеа: Найвекши циль при тренираню ми же бим ше чувствовала цо лєпше. Нє исто ше чувствуєм кед нє одтренирам, як кед пойдзем на тренинґ и дам шицко од себе. После того, нормално, циль ми и же бим з дня на дзень вше лєпше випатрала. КОСТИРАНЄ Валентина: После строгей дисциплини зоз костираньом похопела сом же треба най ше дакус опущим. Хвильково ше намагам єсц цо вецей здрави намирнїци, алє нормално, як и кажде, так и я, пожадам поєсц дацо „нєздраве”. Так же, кед мам жажду за таким єдзеньом нє огранїчуєм ше вецей. Найоблюбенше єдзенє ми биле месо зоз кукурицу и шалату, овшана каша, або смути. Рецепти находзим на дружтвених мрежох, а найчастейше то Инстаґрам, мам аж и апликацию зоз здравима рецептами. Кед ми ше зяви даяка нова идея за даяки рецепт, обдумам го до конца и направим. Матеа: Намагам ше правиц баланс медзи здравим и „нєздравим” єдзеньом. Здрави рецепти находзим на Инстаґраму. Нє баш ше пренаходзим у здравих єдлох, алє нє можем повесц же ше нє костирам здраво. Найоблюбенше єдзенє ми америцки палачинки, за хтори нє можем пренайсц приблїжни смак, гоч вони нє найздравша можлївосц дезерту. Тиж так, любим барз

17

\\\ МАК 4/2022

Матеа и Валентина єсц и чоколади, хтора, тиж так спада до „нєздравого” єдзеня. СОВИТ Валентина: Треба же бизме тренирали голєм годзину на дзень, кед же дахто нє жада вежбац и шейтанє вше добра верзия. Сама физична активносц нам помогнє нє лєм у випатрунку, алє и очуваню здравя. Матеа: Хвильково, и пре ситуацию зоз вирусом, алє и пре самих нас, найважнєйше най ше чувствуєме цо здравше. Так же шицко цо позитивно дївствує на нас потримуєм, гоч то даяка физична активносц, гоч даяки гоби. Кед же зме виполнєти духовно, будземе мац дзеку за шицко, тиж так, будземе полни зоз енерґию хтора поруша шицко у нас. После доброго розположеня шицко найдзе свойо место и придзе у точно одредзеней хвильки у хторей треба же би пришло. ЧИ, НАИСЦЕ, „У ЗДРАВИМ ЦЕЛУ ЗДРАВИ ДУХ”? Валентина: Цалком ше складам зоз тоту присловку, аж сом и обачела же ше вше после тренинґу лєпше чувствуєм. Тренинґ ме и наведол на здраве костиранє хторе ми попри тренинґох помага отримац здравє. Матеа: Гей, дефинитивно. Правда же велїм причина вежбаня лєпши випатрунок, або кондиция, алє вежбанє ма вельки уплїв и на менталне здравє.


МАК-ОВО 50 РОКИ

Насловни боки з МАК-овей архиви Вироятнє уж и знаце же МАК того року слави 50. родзени дзень. Як ше меняли часи, редакторе, сотруднїки, дизайнере, так ше менял и МАК. Кажди його

ЧИСЛО 5 • МАЙ 1973

ЧИСЛО 4 • РОК IV• АПРИЛ 1975

ЧИСЛО 8–9 • РОК VIII • АВҐУСТ– СЕПТЕМБЕР 1979

РОК XIII • ЧИСЛО 6–7 • ЮНИЙ– ЮЛИЙ 1984

ЧИСЛО 1 • РОК XVII ЯНУАР 1988

ЧИСЛО 2 • РОК XIX ФЕБРУАР 1990

18

\\\ МАК 4/2022


МАК-ОВО 50 РОКИ

период препознатлїви и по насловних бокох, а ми за тото число видвоєли даскельо хтори нам були интересантни.

ЄШЕНЬ 1990 • РОК XX

XXIII • ЧИСЛО 0 • МАРЕЦ–АПРИЛ 1998

РОК XXVIII • ЧИСЛО 1 (6) • ЯНУАР 2004

ЧИСЛО 3 • МАЙ–ЮНИЙ 2008

ЧИСЛО 5–6 • МАЙ–ЮНИЙ 2012

ЧИСЛО 5 • МАЙ 2016

19

\\\ МАК 4/2022


АЛТ ШОУ У МАК-У

Лидия Костелник Розгварка зоз Ясну Русковски о шицу „Емисия за младих – АЛТ шоу”, каждей стреди од 21:30 г и репризно штварток од 12:30 г на габох Радио Нового Саду (92, 100, и 107,1 меґагерци)

Ясна Русковски зоз Коцура закончела ґимназию ,,Жарко Зренянин” у Вербаше, а потим ше уписала на Факултет технїчних наукох у Новим Садзе на напрям ґрафичне инжинєрство и дизайн, дзе ше у медзичаше заинтересовала за шице.

у двох салонох, шила сом и дома, а тримала сом и курс истого. Зберала сом искуства и одлучела отвориц свой салон. Mала сом велї идеї цо отвориц, алє тота була найвиводлївша. Сама робим у салону, алє з часу на час мам помоц єдней дзивки хтора ми помага, а источашнє ше и учи робиц.

Вона ше одмалючка любела бавиц з иглу и цвернами, а тета ю учела вишивац, цо ше єй окреме попачело. Прицаговали ю цифровани фарби и цверни з хторима койцо мож направиц. Як гвари, зоз старих шматох хтори вецей нє ношела, почала правиц облєчиво за бабки, дзе и почала тота любов ґу тей роботи. Як час ишол, нє могла ше цалком пошвециц тому ремеслу, бо ту була и школа и обовязки, и шицко цо єй брало часу же би научела шиц. Думала же ше вецей тому пошвеци през розпусти, алє и то нє було достаточно. Як одслухала шицки штири роки на факултету, одлучела же то права хвилька же би ше подполно препущела шицу и дала себе нагоду шеднуц и научиц шицко цо потребне. Уписала ше на курс шица и то бул вельки початок терашнього бизнису.

АЛТ ШОУ: Цо шиєш?

АЛТ ШОУ: После кельо часу и роботи ши одлучела отвориц свой салон? Ясна Русковски: Сиґурно шейсц–седем роки. У медзичаше сом робела, алє нє полни роботни час. Робела сом на двох местох, т. є.

20

\\\ МАК 4/2022

Я. Р: Шиєм шицко, найвецей сукнї. Було и рукавици, дзецински бависка, посцелїни, фиронґи, капути, рекли. Окреме любим рекли шиц, вимагаю вецей роботи, алє после нїх сом найзадовольнєйша. Мам свойо креациї, даяки тренерки и сукнї. Инспирация ше яви у мнє и укаже яки упечаток треба най дава тота шмата. Алє, за даяки одредзени деталї, хаснуєм и интернет, и модни часописи, а Пинтерест апликация хтора барз добра за креативни идеї ми вше при руки. Кед мам даяку идею, намагам ше то и нарисовац и видзиц як би то випатрало одприлики, вец видзим чи ми ше пачи, и чи бим можебуц дацо пременєла. АЛТ ШОУ: Цо ше подрозумює за єдну шивачку, а цо за муштерию? Я. Р: Насампредз, шивачка нє шме осудзовац свойо муштериї, муши буц фахова же би их могла посовитовац коло того цо жада. Кажде ма свой стил и смак хтори треба же би зачувал за себе. Муши буц педантна и муши добре послухац шицки жаданя своєй муштериї. Може суґеровац и совитовац кед дума же то нє найлєпши вибор и же мож лєпше, алє без забераня подполней улоги свойого жаданя. З другого боку, муштерия треба же би верела своєй вибраней шивачки. Лєпше кед би пришла зоз свою идею и зоз своїм жаданьом, зоз отвореним становиском цо люби и цо нє люби, алє знова треба и послухац даяки совит особи хтора фахова за свою роботу. Обидва боки муша буц порихтани на сотруднїцтво.


АЛТ ШОУ У МАК-У

АЛТ ШОУ: Цо ци було найлєгчейше зошиц, а цо найчежше?

AЛТ ШОУ: Чи ше шивачка муши розумиц и до отримованя машини з хтору роби?

Я. Р: Мала сом даяки сукнї з корсетами, чипками, цо ми вимагало вельо часу, тиж и даяки винчанїци, можем повесц же ми то було компликованше. Наздавам ше же ми винчанїци єдного дня буду главни креациї у салону. А лєгчейше даяки єдноставни сукнї. Нєдавно сом єдней дзивки за свадзбу шила сукню. Пришла зоз даскельома фотоґрафиями на хторих ше єй пача сукнї, алє анї єдна нє така яку би вона сцела. Жадала сукню на єдно плєцо, зоз цибзаром, зоз рукавицами, а же би то нє було асиметричне. Виражела жаданє же би любела ношиц бисерни ланцущок на тоту креацию, цо мнє дало идею предложиц єй же би сукня почала праве з бисерами и же би ишла коло шиї, цо би було у цалосци, а тиж би ше вец симетрийно спущовала по целу. Вона после була презадовольна, цо ми окреме мило же ше єй попачела моя идея.

Я. Р: Як сом почала шиц, пошвидко сом себе купела машину за домашнє хаснованє зоз дакус моцнєйшим мотором. Купела сом ю половну и була од праху, та сом ю одлучела розмонтирац и очисциц. Патрела сом на интернету як треба отвориц, намасциц, як ше отримує и шицко, очухала сом и злучела. Нє розумим ше до мотора и струї, алє кажде би требал знац отримовац свою машину. Тиж тримам и курс шица, дзе ше початнїком часто закруци цверна, та вец им я шицко намесцам, а вони ше чудую же и то знам. Муши ше знац, нє може ше волац кажди други дзень майстра за даяки мали ствари. Любим же у тей своєй роботи можем поробиц и тоти основни ствари цо ше дотика машинства. И далєй робим на тей машини, алє по отвераню салона сом купела и индустрийну машину, професийну за даяки озбильнєйши роботи.

АЛТ ШОУ: Яки ши искуствия мала през роботу з муштериями?

АЛТ ШОУ: Дзе мож видзиц твойо креациї?

Я. Р: Було вшелїяки. Я ше вше намагам розумиц муштериї и кед вимагаю и тото цо нєможлїве и кед су нагнївани, нєрозположени сотрудзовац итд. Вше глєдам розуменє же им можебуц нє дзень, тидзень, або рок, же вони у ствари добри людзе лєм маю таку хвильку. Було ситуациї же муштерия анї нє пришла по свойо шмати, пре одредзену причину. Шицко то робота и шицко ше случує.

Я. Р: Мам Инстаґрам бок, дзе кладзем свойо роботи, нє шицки, алє ше намагам вше вецей то хасновац, бо нєшка идзе шицко прейґ интернета. Тиж барз важне знац же Инстаґрам нє реална слика дачого. Мой труд треба же би бул векши коло анґажмана з рекламу. Мойо порученє младим же би ше трудзели коло своїх жаданьох, виглєдовали свойо схопносци и же би нє одуставали од своїх цильох. Нє ганьбиц ше глєдац помоц, помагац и буц упарти.

АЛТ ШОУ: Цо материяли вимагаю на шицу? Я. Р: Волїм робиц з материялами хтори маю дакус еластину, алє тримаю свою форму, як цо, наприклад, даяки рекли зоз штофу. З другого боку, сатин, гадваб, муслин и тоти материяли хтори лєца на даяки способ, хтори мегки и шлїзкаци, з нїма дакус чежше робиц, алє, нормално, кед ше видзи резултат – нїч нє чежко. Блиш ше нє пейґла, та ше го иншак третирує, баршонь (сомот) тиж дакус компликовани за роботу, як и тоти сто одсто природни материяли, як цо волна, хтора ше тиж иншак третирує. Алє кажди материял ма свойо хиби и предносци.

21

\\\ МАК 4/2022

МАК 4/2022 3/2022 ///

21


ВЕЦКА НЇЧ У МАК-У

ВЕЛЬКЕ ЯБЛУКО У ПРАДА ТОРБИ

Михайло Планкош | YouTube → Evo ništa „The Devil Wears Prada”

Швет єден вельки мозаїк. Анї бим нє повед же є єден. Єст их полно и вироятно нїґда нє дойдземе до шицких. Мило ми кед ме єден филм одведзе на место хторе нїґда нє обчекуєм же бим у своїм каждодньовим живоце могол нащивиц. Таки филми фантастики як „Пан персценьох” або „Войни гвиздох”, алє таки и гевти „дробнєйши” филми хтори представяю реални швети хтори нас окружую. Єден з таких филмох и „Дябол ноши Праду”. Векшина нас нє зна превельо о швету високей моди у Нюйорку, окреме хлопи (модлїм за пребаченє пре рекламиранє стереотипох), алє тот филм нам отвера дзвери до ньго и ещи нам дава и нашого особного Верґилия хтори нам прави дружтво на тей барз забавней драги. У своєй сущносци то єдна з гевтих приповедкох о роботнїкови початнїкови и шефови експертови хтори нє церпи гришки, а кед би мал вибор, анї би початнїкох нє толеровал. Шефа бави Мерил Стрип, а Верґилия Ен Хатавей (интересантни факт же ше и жена Вилиєма Шекспира волала Ен Хатавей. Исто ше и спелує). Окрем тих двох дамох, доброго, искусного колеґу хтори потримовка новайлиї, бави Стенли Тучи.

Фотомонтажа: Михайло Планкош

И тераз шицко знаце о филму цо треба знац. Приповедка єдноставна, швет у хторим зме динамични,

22

\\\ МАК 4/2022

а през ґлумецку екипу чече белава крев. Мерил Стрип найуспишнєйша филмска ґлумица у историї Голивуда. Правда же нє освоєла найвецей оскари у историї тей институциї, алє ма прешвечлїво найвецей номинациї. Двацец и єдну! То барз, барз вельо! Ен Хатавей єдна з найлєпших ґлумицох нашей ґенерациї, а Тучи єден од гевтих ґлумцох хтори як соль каждому филму у хторим ше найдзе.

за моду, и єй цимерки у кондзелариї, хтору бави Емили Блант. Вона розуми же би за тото роботне место езри дзивкох шию дали. Ша и вона єдна з нїх. Нєзаинтересованосц на початку препреченє подоби хтору бави Ен, алє вона прейґ нєй преходзи, постава „модерна”, же би на концу и мода постала лєм ещи єдна часц єй особносци, а нє обсесия, як у случаю подоби Емили.

Шицки тоти ґлумчини бравурозни у тим филму. Мерил створела подобу од хторей ше чежко нє бац, нє мож ю нє почитовац у єй перфекционизму и нє завидзиц єй на одлучносци. Ен нам з другого боку указує на яки способ ше мож ношиц зоз такима упадлївима авторитетами. Интересантни контраст медзи Ен, хтора на тото роботне место дошла цалком нєзаинтересована

Так же, мили мойо, патриц тот филм таке як єсц торту у найлєпшим ресторану заходного швета. Нє таке як єсц даяке еґзотичне, драге єдло од хторого нє знаце цо обчековац, чий вам ше смак длуго затрима у гарлу. То торта, алє направена зоз найлєпших можлївих состойкох и сервирана у главним варошу (заходного швета). Кед дахто нє люби сладке, або му праве тота файта нє смачна, вецка нормално же нє поручи, алє афинитети ше знаю и меняц.


ВЛАСНИ ПЕЧАЦ

Поезия

СМУТНА ПИСНЯ

НА ГОРИЗОНТУ ЛЮБОВИ

Чом кажда моя писня муши буц смутна, питаю ше, прецо... Зоз смутним ошмихом и полним шерцом вше гуторим єдине цо ноцами спознавам вше, то боль и зламане шерцо и болї вше баржей, каждираз кед то ознова повторим.

Дзекеди одплївам лєтаюци аж далєко у вельочисленим, хлопского роду яту, а дланї ми полни з дробнима гвиздами хтори як омрачени прею у резервату.

Нє припознавам себе ище вше же ми хибиш, гоч твой глас ми ище вше шепта красни слова док мойо плаканє сциха гутори „Знаш же гришиш, попать на себе, нє роб то свойому шерцу ознова...”

Чи закукнєш дараз под заглавчок и найдзеш перли з чистим блїском? То мойо гвиздочки зоз дланї ожити з ошмихом ґу твоїм бетярским бависком.

У рукох своїх сом думала же це моцно, алє нїжно любим и тримам, и чувствовала сом ше як кед би ме слунко по першираз ограло. Алє ше зявела вона пре котру у морю горких слизох я ознова плївам, бо вєдно зоз тобу вжала и часточки мойого шерца, котре дуркац престало.

Видзиш же обруч Слунка гори и очко ше на фалатки розпирскує? А я дрилєна у резервату на периферию, та нємоц гармонию любови компликує. Шерцо ознова глєда цепли дом и сиґурни дражки, коляї и дильови. Руцаш око, алє це и я мам на оку док стоїм упарто на горизонту любови.

Адрияна Фейди

23

\\\ МАК 4/2022

Михаела Еделински


ВЛАСНИ ПЕЧАЦ

Нове виданє НВУ „Руске слово”

МАЦЕРОВА РУСКА КУХАРКА НВУ „Руске слово” прешлого мешаца обявела „Мацерову руску кухарку”, у хторей, окрем рецептох, мож пречитац и историйни прегляд и толкованє о тим у яких ше нагодох и у котрих рочних часцох єдло одредзени руски єдла, як и детальни приказ святочного столу за Крачун, Вельку ноц, Кирбай и дисновтор.

• Кнїжку мож купиц по цени од 1 500 динари, а Кухарку туньшу за 33 одсто достаню тоти цо ше предплаца на новини „Руске слово”, PDF електронске виданє новинох „Руске слово”, часопис „Шветлосц” и часопис МАК. За тото треба доказац зоз вимирену уплатнїцу за 2022. рок. Рахунок вимиреней предплати муши буц виписани на мено купца кнїжки, а єдна вимирена предплата – єдна „Мацерова руска кухарка” – за 33 одсто туньша, односно по цени од 1 000 динари. Тоти цо уж уплацели предплату за 2022. рок, маю право на тот попуст, алє особи котри маю безплатно виданя НВУ „Руске слово” нє маю право на туньшу Кухарку

• „Мацерову руску кухарку” мож купиц прейґ колпортерох по наших местох, у представительствох НВУ „Руске слово” у Новим Садзе на новей адреси Футожска 2, ІІІ поверх, роботни днї од 9 до 14 годзин, телефон 021/6613–697. У Руским Керестуре у будинку дакедишнєй Друкарнї на ІІ поверху и на телефон РК 025/703–311, роботнї днї од 9 до 13 годзин. Мож ю купиц и у онлайн кнїжкарнї НВУ „Руске слово” на сайту knjizkiporuski.com, алє без попусту (прейґ Пост експресу). Тиж так, мож ю наручиц и до иножемства. Контактовац треба на мейл rsfin@ruskeslovo.com. • За „Мацерову руску кухарку” тексти написала и рецепти порихтала редакторка виданя Блажена Хома Цветкович, коавторка у пририхтованю рецептох и єдла приготовела Любица Няради, авторка фотоґрафийох Ивана Медєши, директор и ношитель проєкта Борис Варґа, лекторованє и коректура Ясмина Дюранїн, рамики и дизайн нукашнїх бокох Иґор Орсаґ. Вельку часц того проєкту финасовал руски привреднїк, котри тарґує зоз Китайом, а котри жада остац анонимни.