__MAIN_TEXT__
feature-image

Page 1

ДАРЯН ГАРДИ ДОБИТНЇК МЕДЗИНАРОДНЕЙ НАГРАДИ СТУДИРАНЄ И ПРАКСА У ИНОЖЕМСТВЕ

Рисунок: Дарян Гарди

Мултимедиялни часопис за младих число 2 / фебруар 2021 / цена: 100 динари


ЗМИСТ

У ФОКУСУ Нашол визуални язик за фиктивну реалносц

У ФОКУСУ 03 / Явна поволанка НВУ „Руске слово” 04 / М. Зазуляк Гарди: Розгварка Д. Гарди 06 / Л. Вереш: Интервю М. Венчельовски МАК-ОВ КОЛАЖ 08 / К. Сопка: Проза 09 / И. Лїкар: Проза УПЕЧАТКИ 10 / В. Хрин: Аниме

На Медзинародне змаганє „Graduation Projects 2020” сцигли 240 роботи кандидатох зоз Мадярскей, Словацкей, Ческей и Польскей, а перше место освоєл Дарян Гарди, зоз свою мастер роботу „Газарски словнїк”, у хторей илустровал кнїжку Милорада Павича з исту назву. Дарян ше школовал у штирох державох, а нєдавно мастеровал илустрацию и ґрафику на Академиї уметносцох, архитектури и дизайну „УМПРУМ” у Праги. УПЕЧАТКИ

ФРАЗИ И ВИРАЗИ

Одлични приповедки, визуални компоненти и музика

11 / МАК-ова редакция: Знаш цо то значи...? ҐИМНАЗИЯ И Я 12 / М. Зазуляк Гарди: Представяме бувших ґимназиялцох ШВЕТ НАУКИ И ТЕХНОЛОҐИЇ 14 / Ц. Надь: Розгварка М. Колошняї СПОРТ И РЕКРЕАЦИЯ 16 / М. Мали: Интервю О. Русковски УПОЗНАЙ СЕБЕ 18 / К. Малацко: Тест АЛТ ШОУ У МАК-У 20 / Л. Костелник: Розгварка П. Шепински ВЕЦКА НЇЧ У МАК-У 22 / М. Планкош: „Инсомния”

На тим швеце постої вельке число уметносцох до котрих спада и аниме. Такой най розяшнїм, бо верим же велї нє знаю, або нє розумя, анимеи нє рисовани филми за дзеци и нє китайски су. Аниме то японски анимировани филми, або сериї. ШВЕТ НАУКИ И ТЕХНОЛОҐИЇ Дополньованє и потвердзованє знаня Велї нашо млади визначни и успишни студенти намагаю ше упиц шицке понукнуте знанє, а тиж ше одлучую и на драгу до иножемства же би додатно збогацели свойо знанє и искуство у вибраним фаху. Єдна з нїх и Марияна Колошняї зоз Руского Керестура, хтора фахову праксу окончує у Гамбурґу у Нємецкей, а роби у фирми esome advertising technologies GmbH, як софтвер инженєр.

ВЛАСНИ ПЕЧАЦ 23 / А. Фейди: Поезия 24 / Д. Гарди: Фотоґрафиї

МАК Мултимедиялни часопис за младих www.ruskeslovo.com → рубрика МАК Facebook: MAK MAGAZINE Instagram: mak.magazine mak.magazine@gmail.com Число 2 фебруар 2021 Директор: др Борис Варґа

2

\\\ MAK 2/2021

Oдвичательна редакторка: Мая Зазуляк Гарди Дизайн и компютерски обробок: Златко Емейди Язична редакторка: Ясмина Дюранїн На насловним боку: „warrior_03” Автор рисунка: Дарян Гарди

Видава НВУ „Руске слово” Футожска 2/ІІІ 21 000 Нови Сад Жиро рахунок: 160-923244-82 Интеза банка, Нови Сад Друкує „Maxima graf” Петроварадин CIP – Каталогизација у публикацији Библиотека Матице српске, Нови Сад

008+32(=161.2) (497.113) MAK : мултимедиялни часопис за младих / редакторка Мая Зазуляк Гарди. – Рок 1, ч. 1 (1972) - . – Нови Сад : Руске слово, 1972-. – Илустр. ; 28 cm ISSN 0350-8080 COBISS.SR-ID 15945730

4

10 14


У ФОКУСУ Явна поволанка за видавательни 2022. рок

РУКОПИСИ МОЖ ПОСЛАЦ ПО 1. СЕПТЕМБЕР

Отворена поволанка за придаванє рукописох за обявйованє кнїжкох по руски з обласци поезиї, прози, наукових и есеїстичних жанрох, литератури за дзеци, младих и одроснутих, хтору НВУ „Руске слово” розписала на початку того року. Рукопис треба же би бул написани по руски, у електронскей форми, унєшени до програми Ворд у системских майкросфтових Виндовс фонтох, треба же би мал помедзи штири и двацец друковани табаки (єден табак – 16 боки) и же би сполньовал нєобходни критериюми, котри оценї фахова комисия Видавательней редакциї. З рукописом треба послац Молбу у котрей буду наведзени точни податки о авторови, мено, презвиско (або псевдоним), електронску адресу и телефон, як и нєобходну информацию котру автор жада сообщиц Редакторови. Рукопис за видавательни 2022. рок треба послац найпознєйше по 1. септембер 2021. року на електронcку адресу: ruske.vidavateljna@gmail.com. НВУ „Руске слово” нє длужне друковац кажди рукопис котри сцигнє на адресу, а о поступку з рукописом Установа будзе благочасово информовац авторох. MAK 2/2021 ///

3


У ФОКУСУ Мая Зазуляк Гарди Розгварка зоз Даряном Гардийом з Руского Керестура, добитнїком Медзинародней награди

НАШОЛ ВИЗУАЛНИ ЯЗИК ЗА ФИКТИВНУ РЕАЛНОСЦ

Павичова кнїжка на Даряна охабела моцни упечаток ище док ю читал у штреднєй Уметнїцкей школи у Новим Садзе. Понеже є видата на коло 40 язикох, та и на ческим, контактовал видавательну хижу хтора му допущела же би поробел редизайн. Вельо часу и труду уложел до своєй роботи, та ю сцел указац и вонка зоз Праги. – Иншак ше орґанизує виставу тих роботох хтори вибрани медзи 30 найлєпши. Вона почина у Польскей и вец ше селї до других державох. Тераз пре тоту ситуацию нє знам як будзе, нє знам чи вообще отворя першу виставу, затераз зме лєм правели видео о себе и посилали им го. Пре пандемию сом нє мал нагоду викладац роботу анї на Арт семестру на Академиї, дзе ше иншак тидзень презентує студентски роботи. Вистава отворена за шицких и за викенд прейду и три тисячи особи, а медзи нїма и видавателє, кураторе... Уж кед сом нє мал тоту шансу, послал сом роботу на „Graduation Projects”. Щиро, нє знал сом же ше додзелює места, думал сом же ше лєм

4

\\\ MAK 2/2021

вибера 30 найлєпши роботи и тот успих мe поцешел, а вец сом цалком случайно дознал же сом освоєл перше место – приповеда Дарян, хтори мал свою виставу мастер роботи и на „Табук фестивалу” у месце Табор при Праги, чия тема тераз була Екс-Ю.

ДРУКОВАНЄ З ОКРЕМНУ ТЕХНЇКУ Його мастер робота наишла на добри реакциї у Праги, а за ню робел и виглєдованя, та єдну жиму ходзел по даєдних местох у Сербиї и документовал ствари на основи хторих кнїжка написана.

– Трудзел сом ше найсц гранїцу медзи фикцию и реалносцу, хтору Милорад Павич хаснує у тим тексту, дзе преплєта виглєдовацку роботу зоз мистику, найсц визуални язик хтори тоти два боки даяк вєдно злучи. Вибрали зме дас 40 илустрациї. Интересантни мотиви за илустрацию ми тоти хтори ше вяже за иконоґрафию, релиґию, мистику... Зоз тоту кнїжку сом пречитал ище пейц кнїжки, бо сом нєпреривно мушел глєдац, виглєдовац даєдни часци о хторих писатель бешедує. Тота часц у моєй роботи дзе текст, друкована у друкарнї, а мойо илустрациї друковани зоз окремну технїку, авторским офсетом, у ателєу на Академиї. Кажда фарба ше кладзе на фотосензитивни плех, подобно як у аналоґней фотоґрафиї. Друкує ше так же кельо фарби єст, тельо раз тот папер муши прейсц през тоту машину и вец ше ю нє палї кед ше нє друкує вецей як сто прикладнїки, цо и я мушел зробиц – толкує вон. Дарян после штреднєй школи уписал илустрацию на Академиї красних уметносцох и дизайну у Братислави у

Фото: Катка Кoзакова

На Медзинародне змаганє „Graduation Projects 2020” сцигли 240 роботи кандидатох зоз Мадярскей, Словацкей, Ческей и Польскей, а перше место освоєл Дарян Гарди, зоз свою мастер роботу „Газарски словнїк”, у хторей илустровал кнїжку Милорада Павича з исту назву. Дарян ше школовал у штирох державох, а нєдавно мастеровал илустрацию и ґрафику на Академиї уметносцох, архитектури и дизайну „УМПРУМ” у Праги.


У ФОКУСУ

– И на мастеру сом студирал по словацки, гоч сом преподаваня слухал на ческим язику. Вельо читам, а и сама Академия вимага од студентох вельо дискусиї о наших роботох, та нє мам проблем зоз вокабуларом. Щиро, тераз уж роздумуєм по словацки. Тиж, думам же ми барз помогли розгварки зоз людзми зоз истого, лєбо подобного факултету, интересую нас исти ствари, читаме исти кнїжки и литературу, слухаме исти подкасти и патриме подобни филми. Нашо вечари на Академиї и зоз дружтвом векшином випатраю так же ше медзи вельо вина и циґарох прецагую теми од политики и социялних темох, през нашо идеї о роботох на хторих робиме, по таки мали терапиї... и можем обачиц же ту, у моїм кругу, людзе вельо бешедую, анализую, сцу чуц

кажде думанє и нєпреривно ше дополнюєме. Думам же ми проблем вше будзе лєм писанє, та вец даєдни роботи посилам найлєпшей пайташки же би их преверела – припознава Дарян. ДАРЯНОВО ИЛУСТРАЦИЇ И ФИЛМСКИ ФЕСТИВАЛ У КАНУ Под час студийох и робел, а тераз є задлужени за визуални идентитет єдного театра. Тиж, анґажовани є и на вецей проєктох. – У Словацкей сом робел як кустос, то була моя перша студентска робота, а у Ческей сом робел перше у таким єдним хипстерским кафичу, дзе ше прави добру кафу, мера еспресо пейц раз док ше го нє направи и подобне. Вец сом робел у єдним бару у рамикох културного центру, док нас зоз колеґом нє вибрали за роботу у театру, хтори три годзини оддалєни од Праги. Робиме им визуални идентитет, а анґажовани сом як фриленсер. То нє каждодньова робота, та мам часу и за други проєкти. Наприклад, тераз сом робел на єдним проєкту

за хтори ме прейґ Инстаґраму контактовала єдна студентка анимациї зоз Академиї ФАМУ, хтора народзена у Ческей, алє єй родичи имиґровали зоз Виєтнаму. Гварела ми же є упозната зоз мою роботу и питала ше ми чи бим сцел зоз ню сотрудзовац на даскелїх сценох, хтори нє зна як визуално поробиц. Тот кратки анимирано-бавени филм посила и на Филмски фестивал до Кану – гвари Дарян, хтори нїґда нє ма мира, та док допущи епидемиолоґийна ситуация, планує вихасновац шансу на Академиї, хтора им оможлївює же би по законченю пошли на роботну праксу, а його вибор би бул Япон. MAK 2/2021 ///

5

Фото: Матей Жидек

Словацкей, а у штвартим року єден семестер бул на Академиї красних уметносцох у Ґданьску у Польскей прейґ програми Erasmus+. Потим бул медзи трома од коло 60 кандидатох хтори вибрани за мастер студиї у Праги у Ческей.


У ФОКУСУ Лидия Вереш Интервю зоз Марияну Венчельовски зоз Ветернику о черанки студентох

ДОБРА НАГОДА ЗА УСОВЕРШОВАНЄ И ОСАМОСТОЙОВАНЄ Марияна Венчельовски студентка на Филозофским факултету у Новим Садзе на напряме русийски язик и литература. Основни студиї закончела 2019. року и тераз є на мастеру. Прейґ програми Erasmus+ Марияна пошла на черанку студентох до Трнави у Словацкей. Яка то програма Erasmus+? Марияна Венчельовски: То програма хтора понука студентом можлївосц унапредзиц свойо знанє и достац нове искуство у цудзей держави. У Трнави тиж студирам русийски язик на Филозофским факултету на Универзитету Кирила и Методия. Як ши надумала пойсц на черанку? М.В: Понеже ми у Сербиї остало лєм написац мастер роботу, сцела сом вихасновац и тоту нагоду и пойсц до другей держави. Пре тоту ситуацию ше нє знало же цо будзе зоз цалу програму, алє ше ми на концу удало пойсц. Мобилносц ми почала концом септембра, а закончує ше у фебруару. Пред одходом до интернату сом була осем днї у державним карантину, и вец сом концом септембра сцигла до Трнави до интернату. Яка система школованя у Словацкей? Иста як и у нас? М.В: У Словацкей иншака система студираня як у Сербиї. Основни студиї тирваю три роки, а мастер два роки. Слухала сом предмети зоз першого и другого року мастер студийох.

На хторим язику там студираш? М.В: Наставу сом углавним слухала на русийским язику, понеже сом вибрала предмети хтори вязани за язик. Концом семестра Катедра за русийски язик орґанизовала и крачунски вечар, дзе ше представели студенти хтори на докторских студийох. Вони представели свойо универзитети и виприповедали як ше у їх местох слави Нови рок и Крачун. Тиж и мнє поволали, як странского студента, представиц ше и виприповедац як ми, Руснаци, преславюєме Нови рок и Крачун, цо ми була окремна чесц. Виполнєли ци ше обчекованя? М.В: З оглядом на тоту ситуацию, задовольна сом цо ше дотика знаня хторе сом здобула, алє ми хибело же сом там нє дожила тот прави студентски живот. Хибело ми друженє зоз другима студентами, як и черанє искуства. Можем повесц же ми ту на мастеру були интересантнєйши предмети, як на Катедри у Новим Садзе. Мала ши нагоду и путовац?

Як маш преподаваня пре тоту нєвигодну ситуацию? М.В: Мала сом щесца же сом перши два тижнї мала наставу наживо на факултету, так же сом ше кельо-тельо упознала зоз професорами и студентами. Познєйше уж шицки факултети прешли на онлайн наставу.

6

\\\ MAK 2/2021

М.В: Нє мала сом нагоду вельо путовац, пре хвильково обставини, обишла сом лєм Братиславу и Тренчин. У Словацкей даскельо мешаци тирвал позарядови стан, нє шмело ше путовац, дакеди анї виходзиц зоз дому без даякей причини. Аж ше у новембру цале жительство мушело тестовац.


У ФОКУСУ Яки маш плани док ше врациш до Сербиї? М.В: Тераз сом закончела зоз преподаванями, и остало ми лєм положиц испити. Док ше врацим до Сербиї плануєм ше пошвециц писаню мастер роботи. Препоручела биш и другим пойсц на черанку? М.В: Задовольна сом цо ше дотика орґанизациї тей програми, без огляду на ситуацию, и жадам шицким студентом препоручиц пойсц до иножемства, бо то барз добра нагода за усовершованє, упознаванє нових людзох, културох як и за осамостойованє. Активна ши и у новосадским РКЦ. Чи ци хибя друженя у Матки? М.В: Активна сом одмалючка у Руским културним центру у Новим Садзе, танцуєм у фолклоре, поряднє ходзим на Маткованя и на други случованя. Матка ми як други дом. Того лєта зме и реновирали клуб. Ґенерално ми барз хиби фолклор и людзе у Матки, як и друженя хтори зме скорей тей ситуациї отримовали. Наздавам ше же ше тото цо скорей враци до нормали. Цо жадаш нашим читачом у Новим року? М.В: Шицким жадам здравя и щесца у Новим року, и най им будзе вельо успишнєйши од старого!

MAK 2/2021 ///

7


МАК-ОВ КОЛАЖ Кристиян Сопка Проза

Уходзим до карчми, розпатрам доокола. За єдним столом шедза двоме, єден з нїх мой пайташ, другого нє познам. – Добри дзень. – Поздравкам. Указуєм на карсцель. – Шлєбодне? – Гей, гей... – Одвитує пайташ. Руковал сом ше зоз нїма. Упознал сом ше зоз нєпознатим, гварел ми же му мено Баґи. Почнє му бренкац телефон, алє вон го лєм сцихша. – Яки новосци? – Питам ше же бим розбил нєприємносц хтора настала. – Ево, биєме ше. – Гвари ми пайташ през шмих. – Видзим, идзе вам. Так сце ше добре „побили” же сце мушели и до карчми на пиво зайсц? – Так даяк. – Гвари Баґи, зоз ошмихом. – Прецо же ше так барз биєце кед ту уж шейсц фляши пива опрез вас? – Пре жени, прецо же инше. – Гвари ми пайташ. Палї циґар и намесца ше виприповедац тото нєкаждодньове случованє. У тей хвильки му ше почнє тресц телефон, музика виключена, вон лєм опатри хто и враци го на стол. Карчмар приноши каждому по пиво. – Знаш же сом бул зоз гевту дзивку, чарну? – Розпочал. Я му лєм змахнул потвердзуюци зоз главу. – Е, видзело ше мнє же вона ма другого фраєра. Вчера, ошацовал сом ситуацию и рушел за ню. Пошла ґу єдному и почали кончиц. Я лєм зоз авта патрим. Добре, добре, гварим я себе. Нєшка придзе вона ґу мнє, гварим я єй же знам же є зоз другим и таке тото, алє нє бешедуєм деталї як сом дознал. Почала ше вигваряц, цошка муциц, йойчац. Гварим єй же сом их видзел и край. Пать ти цо вона мнє гвари, гвари ми „Тото зоз Баґийом нїч нє озбильне, то лєм так.” А цо, познам я Баґия, а то нє бул Баґи кед сом их видзел. Знова му почал телефон вибрирац. На кратко претаргнул бешеду, опатрел хто вола и предлужує. Баґи ше цали час лєм шмеє. – То бул хтошка други. – Предлужел пайташ. – Думам я себе, „нєдобре”. Вибегуєм вонка, кричи за мну. Гварел сом єй лєм же ше идзем порадзиц зоз Баґийом. Я до авта, и цо скорей. Вона ше надзера „Нє бице ше, нє бице ше!”. Волам Баґия, гварим така и така ствар. Нашли зме ше ту опрез, потолкуєм шицко цо було и гварим „Можеме ше биц, лєбо на пиво.” И так, закончели зме ту. Баґийови забренкал телефон, знова, и знова лєм виключел музику. – Вона. – Благо гвари Баґи. – Вола раз єдного, раз другого, бо дума же ше биєме. – През шмих гвари пайташ. – Так єй и треба, най ше розєда. А зоз нами закончела.

8

\\\ MAK 2/2021


МАК-ОВ КОЛАЖ Иван Лїкар Проза

ПРИПОВЕДКА О АНГЕЛСКЕЙ ГВИЗДИ Було то єдней жимней, децемберскей ноци, пред двацец и дацо роками, кед на нєбу пришло до нєсподзиваней пременки. Єдна з найвекших планетох Слунковей системи Юпитер, мирно и цихо стал на своїм месце, припатраюци ше на други планети. Одразу ше зачул моцни и нєприємни галайк, були то моцни сили Васиони котри надумали же би на место Юпитера положели єдну нову и красшу планету зоз персценями и наволали ю Сатурн. Потим створели гвизди Ґиеди, Дабих, Окулус, Бос, Aрмус и велї други. Теди, на блїщацим, цмим нєбу настало нове согвизд’є по мену Цап. У тим заєднїцким кругу тих гвиздох, заблїщала и єдна нова, по теди нєпозната гвизда. Тота гвизда була мала, зоз моцним блїщацим шветлом, на котрим єй велї други гвизди завидзели. Була така красна як нєбесни глашнїк (греч. angelus), та ю прето єй творителє наволали Aндєла. Преходзели роки, гвизда росла, швицела зоз свою полну моцу и уживала у живоце. Єдного дня у Васиони пришло до велькей пременки. До Слунковей системи пришол вельки и моцни метеор котри зоз вельку силу требал вдериц до єдного од творительох, ангелскей гвизди. Кед Васиона обачела же направела гришку, попробовала ю виправиц, алє нажаль, уж було позно. Вельки метеор моцно вдерел до єдного од творительох и рознєсол го на велї дробни часточки. Aнгелскей гвизди тота хвилька у єй кратким живоце була найчежша. Блїщаце шветло и енерґия єй барз вислабли; тельо же ше лєдво могла обачиц на цмим ноцним нєбе. Була барз смутна прето же до конца живота будзе мац єдну вельку пражнїну у своїм шерцу. Теди ю други творитель поцешел и гуторел: „Нє буц жалосна, позберай тоти дробни часточки и полож их до свойого шерца, так улагоїш свой боль и охранїш нєпреценїви, красни и щешлїви здогадованя котри ци буду давац енерґию и моц же биш рушела далєй!” Гвизда думала же уж шицкому пришол конєц, алє послухала другого творителя, позберала дробни часточки и положела их до пражнїни свойого шерца. У тей хвильки почали єй приходзиц красни здогадованя котри єй дали енерґию и моц же би рушела далєй през живот. На цмим, блїщацим ноцним нєбу ознова зашвицела, як нїґда потераз, ангелска гвизда. Так рушела далєй, весела и щешлїва, полна любови и позитивней енерґиї, алє здогадуюци ше на свою утрату котра ю порушовала же би ишла напредок, помагала другим, уживала у живоце зоз полнима плюцами и же би виполнєла роки зоз животом, а нє живот зоз роками.

Фото: Андреа Новак

MAK 2/2021 ///

9


УПЕЧАТКИ Виктор Хрин Аниме

ОДЛИЧНИ ПРИПОВЕДКИ, ВИЗУАЛНИ КОМПОНЕНТИ И МУЗИКА

На тим швеце постої вельке число уметносцох до котрих спада и аниме. Такой най розяшнїм, бо верим же велї нє знаю, або нє розумя, анимеи нє рисовани филми за дзеци и нє китайски су. Аниме то японски анимировани филми, або сериї.

Ище як дзецко сом патрел аниме, понеже ме то здогадовало на рисовани, но алє, нє могол сом патриц длуго, понеже сом нїч нє розумел. Гоч анимеи рисовани, їх тематика далєко од тей за младшу публику, наприклад, познати аниме „Naruto” и „Naruto Shippuden” нам приказую рижни филозофски теми як цо война и єй пошлїдки на психу чловека, рижни жертви значних подобох и їх ултимативни вибори и пошлїдки тих виборох... Як цо єст рижни жанри филмох и серийох, так єст и анимеох. Наприклад, я найволїм патриц Шоунен (Shounen) анимеи, цо у директним прекладу зоз японского значи млади хлапец, звичайно протаґониста, або протаґонисти млади подоби, дзеци чи тинейджере.

Анимеи найзвичайнєйше рисовани на основи Манґох (стрипи котри ше чита зоз контра боку). Анимеи сом почал патриц озбильно пред дзевец мешацами, патрел сом и скорей, наприклад, филм „Spirited

10

\\\ MAK 2/2021

away” котри достал Оскара за найлєпши анимировани филм. Идею за патренє анимеу сом достал на найглупши способ. Шицким нам 2020. рок бул гаос, поготов кед зме були заварти дома и нє могли нїґдзе виходзиц. Теди сом достал нагоду за патренє филмох и серийох, кед нє мушим буц у интернату и школи. Но, нє було то так лєгко, патрел сом рижни сериї до тей мири же сом уж почал патриц тоти котри сом уж и скорей одпатрел. И так сом дзешка у маю надумал патриц аниме, котри сом як дзецко патрел. Вироятнє векшина з вас чула за тот аниме, а можебуц анї нє знаце же то аниме, то такволани „Dragon ball” и його предлуженя.

Думам же сом ище далєко од озбильного патрача, понеже єст людзох хтори патрели менєйвецей 2000+ анимеи, док я лєм 15 и даскельо аниме филми. Цикаве ми же гоч постоя технїки за швидше рисованє и ефекти, аниме аниматоре шицко рисую ручно, цо по моїм думаню дава якушик додатну красоту цо ше дотика визуалносци. Под ручно нє думам же рисую на паперох, алє рисую фрейм по фрейм на рахункару прейґ диґиталних плочох за рисованє. Такой мушим повесц же людзе котри почню патриц и законча даяки аниме котри зохабел вельки упечаток на нїх и вец ше после

чувствую празно и смутно, шицко то нормалне, шицки прешли през тот период, та и я. Тото ше явя прето же кед особа одпатри дацо цо ше єй барз пачи, после дума же нє найдзе нїч таке добре як тото. Мнє ше то случело вецей раз, алє кажди раз ми лєгчейше прейсц прейґ того. Найзначнєйши характеристики котри мушим видвоїц за аниме то детальни, глїбоки и одлично написани приповедки, подоби котри маю подобносци, у котрих ше мож пренайсц, та аж и симпатизовац до озбильних мирох, одлично одробени визуални компоненти, як анимация и ефекти, и цо думам же найважнєйше – музика. Музика у анимеох то уж цалком треца приповедка, досц ми повесц же ше и нєшка наїжим, або ми слиза руши кед чуєм даяку писню зоз анимеа. Анимеи котри мушим совитовац за початнїкох то: „Dragon ball” (og, Z, Gt и Super), „Naruto”, „Naruto Shippuden”, хто сце може и „Boruto”, вец єдну кратку романтичну комедию „Toradora”, мойо число єден и фаворит „Attack on Titan”, „Bleach”, „Demon Slayer”, котри ма прекрасни визуални компоненти, „Full Metal Alchemist Brotherhood” и рижни други. Хто ма и хто нє ма вельо часу, совитуєм най почнє патриц, понеже епизоди нє длугоки, та мож уживац.


ФРАЗИ И ВИРАЗИ Пририхтала МАК-ова редакция

ЗНАШ ЦО ТО ЗНАЧИ...? Зоз Словнїка руского народного язика за тото число зме позберали даєдни слова и вирази хтори сце уж вироятнє даґдзе чули, лєбо пречитали, алє можебуц нє знаце, лєбо сце нєсиґурни цо вони точно знача.

хтани однїмац; и р о п , и н р е ж а п , ” 1. „себични „нєщири, лукави гамишни -а -е . 2 ” н се а х й о св а шицко зробиц н и в то го , и н е б гу по гумно 1. „заднї двор” 2. У обис цу „гумно” то заднї двор, а на по лю место дзе ше на сцернї складало брадла , тиж ше волало „гумно” (ФейИр 29).

ли бежац, с. каск а м о „п . к а єз н м дринґац -а

ати”

зальомпани -а -е „барз затреп ани, змачкани од блата, роси”

тори виволує „х . 2 ” и л д и р б о , и . „нєприємн мерзени -а -е 1 , нєнависни” е б се ґу сц и в а єн н нєлапшни -а -е 1. „нєшвидки

у лапаню, браню предметох, хтор ому предмети випадую з рукох” 2. „нє схопни, нєшвидки”

, у ствари” сц е в о п у д в а р п , слов. „поправдзе педиґ и педик ронтовни -а -е „хтори прейґ ми ри

троши, розруцує пенєж, маєток”

оносовац ше” „п . к а єз н е ш м -и скаржиц ше цибриц ше -им ше нєзак. експр. „барз

вирихтовац” MAK 2/2021 ///

11


ҐИМНАЗИЯ И Я Мая Зазуляк Гарди Представяме бувших школярох керестурскей Ґимназиї „Петро Кузмяк”

ДЗЕ СУ И ЦО РОБЯ Маю щесца тоти хтори одмалючка знаю цо єдного дня сцу робиц, та ше им вец анї нє чежко одлучиц до хторей штреднєй школи ше упишу. Медзитим, вироятнє заш лєм єст вецей тих хторим на штернац-петнац роки нє лєгко надумац кадзи далєй, та за нїх добри вибор може буц ґимназия. Думам же шицки знаце же маме ґимназию и на руским язику, у хторей ше вишколовали велї млади, нєшка успишни студенти, лєбо фаховци у своїх обласцох. Ми вам представяме даєдних з нїх. Ясна Папуґа, Руски Керестур/Лувен: Закончела сом Ґимназию 2003. року. У оддзелєню нас було 14 школярох, шицки з Керестура. У Ґимназиї ми було барз фино. Вяжу ме красни памятки за тот период живота и наисце мили людзе, як школяре, так и професоре. Були зме зложне оддзелєнє, вельо интерни франти, прилапели каждого яки є. Одвитовало ми же сом була дома, знала сом хтори предмети ме найбаржей интересовали (математика, физика и хемия) и мала сом вельку потримовку професорох з тих предметох, а и з других предметох, же бим ше унапрямела за дальше школованє. Думам же ми то у датим периодзе було барз важне, а тераз мам вельке почитованє и подзековносц за шицких. После Ґимназиї сом уписала физику на ПМФ-у у Новим Садзе. Докторовала сом 2015. року на Институту за Нуклеарну Физику на Католїцким Универзитету у Лувену (КУЛ) у Белґиї. После доктората, прешла сом з науки/академиї до индустриї. Од теди сом у полю телекомуникацийох, а хвильково робим як сертификацийни инжинєр у фирми котра прави пошореня котри хасную wireless technologies од котрих найпознатши 4G/LTE, 5G, Bluetooth и велї други. Очиглядне же ше моя робота нє надовязує на нуклеарну физику и кед сом почала, мойо знанє було огранїчене. Робота подрозумює знанє рижних стандардох за применєни технолоґиї, єст и теорийни и практични бок роботи. З часом сом вельо того научела и ище вше вельо учим.

Деян Бучко, Руски Керестур: Ґимназию сом закончел 2008. року. Було нас 23-ойо у оддзелєню. Було и школярох зоз других местох, и то єдна школярка зоз Вербасу и єден школяр зоз Дюрдьова. На штредньошколски днї ми остали лєм красни памятки. У красним паметаню ми вше буду друженя у школи, алє и вонка з нєй, як и широке знанє котре сом достал у Ґимназиї. После штреднєй школи закончел сом историю на Филозофским факултету у Новим Садзе. Тераз робим як наставнїк историї праве у Основней и штреднєй школи зоз домом школярох „Петро Кузмяк” у Руским Керестуре. Преподавам предмет историю школяром од 5. по 8. класу основней школи и у руских оддзелєньох Ґимназиї.

12

\\\ MAK 2/2021


ҐИМНАЗИЯ И Я

Светлана Няради, Руски Керестур: Ґимназию сом закончела 2011. року. У оддзелєню нас було седемнацецеро, векшина зоз Руского Керестура, а єден школяр бул зоз Дюрдьова. Зоз штреднєй школи ми остали барз красни памятки и зоз годзинох, и зоз одпочивкох. Були зме вредне оддзелєнє, а правели зме лєм „ґимназиялски бунти”. Под час нашого школованя були орґанизовани и рижни секциї на хторих зме мали нагоду прешириц свойо знанє, а тиж так и проєкти котри нам оможлївели путовац и здобувац нови искуства. Мали зме наисце пошвецених професорох, а даскелї з нас праве прето пожадали предлужиц по їх крочайох. Так и я после штреднєй школи уписала биолоґию на Природно-математичним факултету у Новим Садзе, а на истим факултету сом закончела и мастер студиї, напрям Мастер професор биолоґиї. Робим як наставнїк биолоґиї у Основней школи „Братство єдинство” у Коцуре и Штреднєй технїчней школи „Михайло Пупин” у Кули. Тиж сом и член редакциї ИПЦ Кула дзе читам висти на руским язику.

• Алумнистох Школи „Петро Кузмяк”, односно єй бувших школярох, можеце провадзиц и у Фейсбук ґрупи „Petro Kuzmjak ALUMNI”

MAK 2/2021 ///

13


ШВЕТ НАУКИ И ТЕХНОЛОҐИЇ Цецилия Надь Розгварка зоз Марияну Колошняї, студентку на фаховей пракси у Нємецкей

ДОПОЛНЬОВАНЄ И ПОТВЕРДЗОВАНЄ ЗНАНЯ Велї нашо млади визначни и успишни студенти намагаю ше упиц шицке понукнуте знанє, а тиж ше одлучую и на драгу до иножемства же би додатно збогацели свойо знанє и искуство у вибраним фаху. Єдна з нїх и Марияна Колошняї зоз Руского Керестура, хтора фахову праксу окончує у Гамбурґу у Нємецкей, а роби у фирми esome advertising technologies GmbH, як софтвер инженєр. Вона студентка мастер студийох Рахункарства и автоматики на Факултету технїчних наукох у Новим Садзе, а тиж на истим факултету закончела и основни студиї – напрям Рахункарство и автоматика. Мариянова фахова пракса у Нємецкей тирва шейсц мешаци, започала ю у октобру 2020. року, и закончи ю по конєц марца 2021. року. – Моя пракса часц Програми праксох нємецкей привреди „Зоран Дїндїч” за держави Заходного Балкану (Zoran Djindjic Internship Programme of German Business for the Countries of the Western Balkans). Тота програма пракси оможлївює студентом и младим дипломцом зоз жемох Заходного Балкану же би здобули перше роботне искуство у даєдней зоз водзацих фирмох у Нємецкей. У програми потераз участвовали коло 200 фирми зоз цалей Нємецкей. Пракса ше реализує так же ше студенти нє приявюю за конкретни позициї у фирмох, алє за одредзену обласц у хторей ше сцу усовершовац. Позициї у фирмох ше вибраним студентом понукаю на основи

14

\\\ MAK 2/2021

їх искуствох и интересованьох, як и на основи потребох и можлївосцох фирмох хтори того року участвую у програми. На пракси нє мам ментора, алє робим у тиму. Участвуєм у шицких проєктох у фирми у хторих участвує мой тим и доставам розлични задатки у складу зоз тим цо за одредзени проєкт потребне поробиц. Потераз нє постояла одредзена „теория” хтору требало звладац, алє кажди задаток зоз собу ноши нагоду научиц дацо нове – толкує Марияна. Нєпознати штредок и виучованє нового живота, усовершованє знаня и

стретнуце зоз нову роботу и систему представя вельку пременку. Вше постої дацо цо охаби упечаток, дзекеди нас нєсподзива, а дзекеди потвердзи нашо роздумованє. – Пачи ше ми же часто мам шлєбоду вибрац на чим бим сцела робиц и же шицки зоз мойого тиму, а и зоз фирми ґенерално, вше порихтани помогнуц, потолковац. То на мнє охабело и найвекши упечаток. Постої стереотип же Нємци жимни, док мойо искуство цалком иншаке. Шицки колеґове котрих сом потераз упознала були барз приємни и вше порихтани помогнуц, нє лєм коло роботи,

Онлайн робота одлично функционує Кажда Нємецка покраїна ма свойо правила, а вони завиша од того же яка ситуация зоз епидемию, та потребне добре провадзиц же би ше знало хтори мири дзе актуални. – Пре lockdown, робота у фирми у хторей я на пракси ше у найвекшей мири одвива онлайн. Вшелїяк, мойо думанє же фирма барз добре орґанизована, и шицко одлично функционує гоч ше и нє стретаме часто наживо. Подобни упечатки и моїх парнякох хтори тиж так на пракси у других фирмох. Зоз колеґами зоз мойого тиму нєпреривно сотрудзуєм и комуникуєм прейґ видео розгваркох, та гоч сом дома, наисце нїґда нє мам чувство же сом сама на роботи – визначує Колошняйова.


ШВЕТ НАУКИ И ТЕХНОЛОҐИЇ алє и коло шицкого цо ше дотика живота у Нємецкей – гвари Колошняйова. Марияна ше на фахову праксу до иножемства одлучела насампредз прето же сцела здобуц практичне искуство зоз обласци у хторей студира. Сцела дополнїц знанє хторе здобула на факултету, а на даяки способ го и „превериц”. – Понеже сом як мастер студент на концу своїх студийох, пракса ми випатрала як найлєпши крочай за тот преход медзи студираньом и занятосцу. Тиж так ми ше барз пачела и нагода видзиц же як функционує робота у даякей успишней фирми у Нємецкей, а сцела сом и здобуц нових приятельох, путовац и упознац нємецку културу. Цо ше дотика условийох конкурованя, за тоту програму праксох, просек и оцени значни, алє нє пресудни. Найважнєйше мац мотивацию и жаданє за ученьом и усовершованьом, як и мотивацию и идею же би ше искуство здобуте на пракси вихасновало же би ше на даяки способ допринєсло розвою своєй держави. Цо ше дотика язикох, потребне мац одличне знанє анґлийского язику, а знанє нємецкого нє нєобходне, алє є вельки плус. То, нормално, шицко завиши и од обласци за хтору ше приявює. За инженєрох нє обовязне знац нємецки, понеже ше углавним велька часц комуникациї у фирмох одвива на анґлийским язику, док за даєдни други обласци, як цо то, наприклад, право и архитектура, потребне добре знац нємецки язик – визначує Марияна.

Уж зме вецей раз могли чуц же нашо факултети даваю добру основу и знанє, же студенти подкрипени зоз теорийним знаньом, и кед пойду на черанку, або дальше школованє и фахову праксу до иножемства, лєгко им провадзиц и приключиц ше новим задатком и усовершованю. – Под час основних студийох у Сербиї мала сом нагоду робиц на велїх студентских проєктох у рамикох предметох хтори сом слухала и на тот способ сом здобула и вельо практичного знаня, попри теорийного. Вельо того цо сом учела на факултету тераз каждодньово применюєм у пракси. Попри усовершованя и здобуваня искуства, за тоти три мешаци сом мала нагоду здобуц вельо нових приятельох, насампредз своїх парнякох, хтори того року тиж так участвую у тей програми праксох. Того року нас участвує коло 50 практикантох зоз розличних державох Заходного Балкану, а на праксох зме розпоредзени по розличних городох по цалей Нємецкей. Часто контактуєме и зиходзиме ше, алє лєм тельо кельо нам допущує епидемиолоґийна ситуация – заключує Марияна. MAK 2/2021 ///

15


СПОРТ И РЕКРЕАЦИЯ Мелания Мали Интервю зоз Олю Русковски зоз Коцура о горяцтве

ЩЕСЦЕ И ЕНЕРҐИЮ ДОПОЛНЮЄ ЗОЗ ГОРЯЦТВОМ

Же би чловек могол дац другому чловекови позитивну енерґию и красни думки, и од шерца жадац шицко найлєпше, муши у себе ношиц шицко цо сце дац. Оля Русковски зоз Коцура, 34-рочна дзивка, попри фаху воспитачки и гобия же на креативни способ злєпшує людзом красни збуваня зоз краснима словами, свойо щесце и енерґию дополнює зоз горяцтвом.

задовольство.

Горяцтво спорт у хторим чловек, окрем физичней кондициї, зоз природи бере гевто найлєпше, а то погляди, пейзажи, швижи воздух и природне подзвигованє гормона щесца. Того року, наполня ше два роки як Оля активна у тим спорту. На єй твари видно позитивну енерґию, щесце, кондицию и

О.Р: Алпинизем найвекши ступень горяцтва, екстремни спорт, дзе ше подрозумює пендранє понад 2 000 мнв по вертикалних теренох и за то потребне знанє и схопносц, психофизична стабилносц, физична кондиция и технїчна опрема. Препоручуєм го шицким, перше пре здрави способ живота, а вец пре тото

16

\\\ MAK 2/2021

Як ши вибрала горяцтво як спорт зоз хторим ше сцеш занїмац? Оля Русковски: Вибрала сом горяцтво прето же барз любим природу, путованя, друженя, а и саму физичну активносц як, наприклад, шейтанє, бициклизем, беганє, плїванє... Цо подрозумює алпинизем и горяцтво, и кому биш го препоручела?

же мож видзиц барз красни предїли и упознац правих приятельох. Задовольна ши зоз клубом у хторим ши член? О.Р: Мойо активне занїманє зоз горяцтвом почало у Горяцким дружтве „Железничар” у Новим Садзе, хторе иншак найстарше дружтво у тим городзе. Зоз нїма сом направела свойо перши крочаї и барз ми помогли цо ше дотика знаня о горяцтве, кондициї и наисце сом им подзековна на тим. Зоз нїма сом була на велїх акцийох, алє ми окремна була у Крушевцу на Ястребцу, дзе сом ше випендрала на свой перши верх на гори, хтора ше вола Шветла стина на висини од 1 370 мнв. Тото искуство и чувство треба дожиц, нє мож описац яке є моцне и красне за єдну младу особу як я. Познєйше сом по препорученю


СПОРТ И РЕКРЕАЦИЯ

Фото: Горяцке дружтво „Железничар”, Горяцко-рекреативна секция Нови Сад

прешла до другого клуба, а то Горяцко-рекреативна секция Нови Сад. Ту шицки члени моїх рокох, а тоти цо кус старши млади у духу. Дзе ши потераз була и цо ши нащивела? О.Р: Окрем Фрушкей гори, була сом на горох Цер (Шабац), Клисура рики Ґрадац (Валєво), Каблар (Чачак), Златар (югозаходна Сербия), Меандри Увца (Сєница), Чарни верх и Субєл (Дивчибари). Як ше складаш зоз екипу зоз Клуба? О.Р: Можем повесц же и у тим Клубу дзе сом тераз и у предходним, екипа функционує як єдна велька фамелия, хтора вше полна зоз позитивну енерґию, ошмихом и дзеку помогнуц кед затреба. А сама природа и час препровадзени

у природи уплївує так же ше крашнє чувствуєме. Чи то драги спорт и цо потребне за єдно шейтанє? О.Р: Цо ше дотика опреми, дахто хто почина зоз тим, нє муши видвоїц барз вельку суму. Потребне мац приємну и квалитетну обуй, и палїци хтори ше хаснує за помоц при пендраню. Остаток мож докупиц у каждим моменту, а за єдно шейтанє потребни руксак, ґардероба (панталони, якна зоз капулячу, кабаница, активни споднї шмати, дукс, шапка, рукавици, ботоши), а од дробнєйшей опреми окуляри, лампа хтора ше кладзе на чоло... Потим лїки, пакет першей помоци, средства за гиґиєну, прибор за ориєнтацию, єдзенє и пице.

О.Р: Циль хтори бим любела посцигнуц то пойсц на верхи горох на хтори ше дакус чежше випендрац и звонка нашей держави, а можебуц пробовац и дакус екстремнєйши вид горяцтва док будзем за тото порихтана. До теди, намагам ше уживац у каждей акциї хтору сом годна вихасновац.

Яки циль биш любела посцигнуц? MAK 2/2021 ///

17


УПОЗНАЙ СЕБЕ Кристина Малацко, дипломовани психолоґ Квиз

ЖАНР ФИЛМОХ ХТОРИ ЦИ НАЙБАРЖЕЙ ОДВИТУЄ

КАЖДЕ МА СВОЙ СМАК ЦО ШЕ ДОТИКА ВИБОРУ ФИЛМОХ ХТОРИ ЛЮБИ ПАТРИЦ. ТОТ ВИБОР ПОВЯЗАНИ ЗОЗ ТИМ ЯКА

1. Важне ми же би филм бул:

4. У филму ми найважнєйше:

а) поучни

а) най тематика будзе поучна и розробена

б) чувствительни в) интересантни г) шмишни ґ) мистериозни

ЗМЕ ОСОБА, ЯКИ НАМ ИНТЕРЕСОВАНЯ, КЕЛЬО

2. Нє любим кед филм:

б) най вяза медзи подобами будзе глїбока в) най визуално фино випатра г) най будзе цо вецей франти ґ) най єст вельо заплєти

а) ма у себе вельо нєозбильни теми

5. Филм найволїм патриц:

ДО ТЕЙ АКТИВНОСЦИ. У

б) плїтки, нє фокусира ше досц на чувства

а) през дзень

ПРЕДЛУЖЕНЮ, МОЖЕШ

в) допити, нєдинамични

в) нє важна ми часц дня

г) преозбильни

г) вечар

ґ) кед такой знам як ше закончи

ґ) позно вноци

3. Любим филм патриц:

6. У живоце ми найважнєйше же бим:

ЧАСУ ЛЮБИМЕ УКЛАДАЦ

ПОРОБИЦ КРАТКИ КВИЗ

б) пред вечаром

ЖЕ БИШ ВИДЗЕЛ/А ХТОРИ ЖАНР ПРАВЕ ТЕБЕ ОДВИТУЄ. ТЕСТ ШЕ

а) сам/а б) зоз єдну особу

а) розвил/а кариєру

СОСТОЇ ЗОЗ ПОСТАВЕНИХ

в) нє важне ми з ким патрим, а можем и сам/а

б) мал/а фамелию и вельо любови

ПИТАНЬОХ, А ЗА КАЖДЕ

г) любим патриц филм з вельку ґрупу людзох

в) жил/а живот з цо вецей уживаня и путовал/а по швеце

ґ) важне ми лєм най филм нє мушим патриц сам/а

г) ше кажди дзень шмеял/а

ПИТАНЄ ПОНУКНУТИ ПО ПЕЙЦ ОДВИТИ, ОД ХТОРИХ ТРЕБА ЖЕ БИШ ЛЄМ ЄДЕН ЗАОКРУЖЕЛ/А.

18

\\\ MAK 2/2021

ґ) розумел/а шицко цо ше случує коло мнє


УПОЗНАЙ СЕБЕ

7. Як особа сом:

8. Мойо наймилше швето то:

а) барз рационални/на

а) нє обрацам вельку повагу на нїх

б) чувствительни/на

б) Дзень залюбених

в) отворени/на ґу новим искуствийом

в) Нови рок

г) дружелюбиви/а и полни/на енерґиї

г) Крачун

ґ) аналитична, вельо роздумуєм о шицким

ґ) Ноц босоркох

Найвецей заокружени одвити под А Пре твою природу хтора це вше наганя же биш учел/а о нових стварох, и роздумовал/а о нових можлївосцох у будучносци, за це найлєпши вибор документарни филми, як и науково-фантастични.

Найвецей заокружени одвити под Б Ти романтична душа хтора люби роздумовац о любовней будучносци, о можлївей глїбокей и значней вязи за цали живот зоз одредзену особу и о дзелєню живота зоз ню. То твой приоритет у живоце. Праве прето, найбаржей це прицагую филми хтори спадаю до катеґориї драмох, точнєйше, романтичних драмох.

Найвецей заокружени одвити под В Пре твою екстровертну природу, пре твойо жаданє же биш доживйовал/а вельо добри сензациї одразу и пре нєтолерантносц на допите, за це найприкладнєйши жанр филма то фантазиї и авантури.

Найвецей заокружени одвити под Г Ти особа хтора вше пробує буц нашмеяна и весела, алє тиж ци важне же би и други коло тебе були щешлїви. Твой смисел живота то щесце и шмих, та це филми хтори промовую тото и прицагую. Найприкладнєйши филми за це то комедиї и пародиї.

Найвецей заокружени одвити под Ґ Ти и у каждодньовим живоце маш потребу анализовац ствари, роздумовац о нїх и пробовац зрозумиц глїбше значенє шицкого, же биш бул/а порихтана на шицко цо ци ше може случиц у живоце. Праве прето, найлєпши филми за це то мистериї и трилери, хтори ци оможлївюю вежбанє тей схопносци предвидзованя случованьох. MAK 2/2021 ///

19


АЛТ ШОУ У МАК-У „Емисия за младих – АЛТ шоу”, каждей стреди од 21:30 г и репризно штварток од 12:30 г на габох Радио Нового Саду (92, 100, и 107,1 меґагерци) Лидия Костелник Розгварка зоз Павлину Шепински зоз Руского Керестура

У РОБОТИ ЛЮБИ ВИРАЖИЦ КРЕАТИВНОСЦ Павлина Шепински зоз Руского Керестура ше одлучела на нови крочай хтори нєшка вше популарнєйши медзи женами. Жени окреме любя водзиц рахунку о своїм випатрунку, а з напредованьом технолоґиї, напредовали и нови третмани у козметичних салонох, о хторих зме побешедовали зоз Павлину, хтора ше зоз городу врацела на валал, дзе порушала свой мали бизнис.

Павлина пришла на идею же би мала свой козметични салон кед робела и пребувала у Новим Садзе. Там робела скоро пейц роки у козметичним салону хтори єй дал вельо пракси. После одредзеного часу одлучела же би волєла сама себе орґанизовац час и понукац други козметични услуги хтори там нє було. Єй салон у процесу отвераня, а вона скорей того закончела курс хтори потребни за доставанє субвенцийох од держави.

20

\\\ MAK 2/2021

– Коментари моїх клиєнтох потераз були позитивни. Шицким ше пачи як мой салон випатра и углавним ми клиєнти приходза по препорученю. Нормално же ше явяю и нови людзе, з оглядом же кладзем слики моїх роботох на Фейсбук – гвари Павлина.

МА ИДЕЇ И ЗА НОВИ ТРЕТМАНИ Вона у салону роби депилацию, депилацию цалого цела зоз жимним воском, або з цукром, корекцию и фарбенє обервох и минивал павучайкох т.є. lash lift зоз ботокс кератином. Як гвари, ма ище идеї хтори жада увесц, алє затераз роби спомнути третмани. – Нє можем повесц же дацо волїм робиц, дацо нє. Кед робим корекцию обервох, ту ше можем найкреативнєйше поставиц и можебуц можем повесц же то волїм робиц. Алє, кед ми ше случи же дакеди мам цали дзень робиц лєм корекцию обервох, вец ми супер придзе кед мам даяку депилацию най дакус

одпочинєм очи од ужераня, а и од роздумованя. Минивал павучайкох тиж любим робиц, алє ше и ту муши мерковац чи око заварте, яки капок, чи роздвоєни павучайки, чи су ровни, чи су длугоки, чи кратки итд. Любим шицко робиц, а найвецей там дзе ше мож креативно виражиц – толкує Шепинскова. Депилация зоз жимним воском випатра так же ше купя патрони у хторих восок и вони ше зогриваю, алє нє на такей високей температури, прето и така назва депилациї. Кед ше восок зогреє, кладзе ше го на скору и зоз траку ше знїма. Як Павлина гвари, тот третман гиґиєнски найлєпши способ депилациї. Зоз цукром депилация подобна, купи ше цукер хтори тиж треба же би ше розпущел. Таки розпущени ше кладзе на шпатулу з хтору ше преходзи по одредзеней часци цела, а зняц мож тиж з шпатулу, лєбо з траками. – Корекцию обервох робим з пинцету, гоч мож робиц и з воском, алє я практикуєм з


АЛТ ШОУ У МАК-У пинцету. Нафарби ше оберва з фарбу за оберва за одредзену форму, дакус ше причека и вец ше фарба знїма, а жадана форма обервох остава. Минивал павучайкох ше роби з єдним одредзеним калупом хтори ше кладзе на капок. Потим ше на павучайки кладу одредзени материяли и ботокс кератин же би були красши – гвари Павлина. Цо ше дотика самей роботи у салону, шицки третмани роби сама, алє ма помоц и своїх найблїзших. Шестри и пайташки єй часто модели за роботу кед єй дацо нове треба випробовац. Мац и оцец єй помагаю у виглєдованю як треба най стої глава на лєжиску при третманох, тиж єй мац вишила и одредзени заглавчки за лєжиска. Леґинь єй вельо помага коло реклами салона, а як гвари, шицко роби сама, а ознова єй найблїзши помагаю кельо можу.

РОБОТА НА ЛАДЇ ОТВЕРА ВИДОГЛЯДИ Oкрем роботи у козметичним салону, Павлина ма искуства и у роботи на ладї. Опробовала ше и у такей файти роботи 2019. року, кед ше прейґ интернета явела єдней аґенциї у Беоґраду хтора реґрутує роботнїкох. – Нашо госци на ладї, углавним були Американци. Вони наисце почитовали и ценєли єдного обичного роботнїка, вше сцели з нами и поприповедац, дружиц ше, дознац дацо о нас. Там сом робела як пораячка, углавним сом пораєла хижи, алє то завишело од розпорядку

позицийох, чи пораїм ходник, чи вешерай, чи хижу. Найволєли зме пораїц хижи, бо зме там доставали бакшиш, а любела сом и пейґлац и складац шмати на одредзени способ. Можем повесц же ми на даяки способ було чежко, док з другого боку барз добре, у смислу же сом цошка нове робела, дзешка пошла и видзела швет. Здобула сом нових приятельох, коштовала нови єдзеня, видзела сом людзох хтори приповедаю вельо язики. Мала сом єдного пайташа зоз Болгарскей хтори Єрмен, бешедує по анґлийски, нємецки, по сербски, вец научел и по словацки, а до конца сом з нїм приповедала и по руски. Красне искуство и ознова бим исте поробела. Тота робота ми принєсла добру финансийну подлогу – приповеда наша собешеднїца. Кед ше врацела зоз ладї, Павлина роздумовала чи буц у Новим Садзе, чи ше заш лєм врациц до Руского Керестура. На концу превагнул валал. – Зоз ладї сом пришла дому прето же ми вишол контракт. Односно, могла сом го предлужиц, алє сом сцела пойсц до другей фирми и вец ше случел ковид. Кед сом видзела же з того нє будзе нїч, роздумовала сом чи у Новим Садзе, чи у Керестуре отворим салон. Одлучела сом ше за валал, прето же сом була дома, одвитовало ми ше одпочинуц од галайку и роботи, и вецей ше ми нє ишло до Нового Саду. Озда сом ше го засицела – припознава на концу Павлина.

MAK 2/2021 ///

21


ВЕЦКА НЇЧ У МАК-У YouTube → Evo ništa Михайло Планкош „Инсомния”

Фотомонтажа: Михайло Планкош

ДОБРЕ ШПИШ? Тих рокох було даскельо добри, интересантни блокбастери. Були гевти филми о Бетменови, „Интерстелар” и тераз „Тенент”... Шицки тоти филми режирал єден чловек, Кристофер Нолан. Вони доказую же и уметносц и забава треба же би були и можу буц єдно. Но, мнє интересантне питанє цо робел пред тим Нолан, скорей як цо филмски студия мали тельо довирия до ньго дац му пенєж хтори нужни за правенє таких филмох?

Єст єден филм зоз початку дваезритих рокох хтори вон правел и хтори я барз любим, „Инсомния”. Йому жанр лєгко одредзиц, крими, алє йoго квалитети вельо далєй доруцую од тензиї. Млади режисере часто правя таки филми, жанровски укалупени,

22

\\\ MAK 2/2021

бо им вони даваю косцанїк на хтори можу квачиц свойо идеї, а же би публика заинтересована за тоту файту приповедки автоматски пришла. „Инсомния” часц того швета, алє заш лєм вискакує високо понад родзини. Його квалитет у пасмох, розликує ше по ориґиналносци свойого амбиєнту и окремни є по своїх упечаткох. Двоме полицає зоз Лос Aндєлеса одходза на Аляску помогнуц коло глєданя єдного забойнїка. Нє случайно иду праве вони двоме на Аляску. Нє случайно одходза так далєко од свойого варошу. Нє случайно чули за єдного од нїх уж на Аляски. Додатна компликация, окрем шицкого цо ше у їх животох збува, то же на Аляски таки час рока слунко нїґда нє заходзи. Нам то интересантне видзиц, бо ми нє жиєме у таким швеце. Импресивне патриц вельки бреги Аляски и красни лєси хтори рошню на нїх. Амбиєнт у хторим ше шицко тото збува прекрасни, алє главному детективови нє так лєгко як нам хтори лєм патриме и уживаме. „Добри полицай нє може спац, бо хиби фалаток пузли. Подли полицай

нє може спац, бо му совисц нє да.” То чуєме на єдним месце у филму. То гвари алясканска детективка, хтору бави Хилари Свенк, детективови зоз Лос Андєлеса, хторого бави Ал Пачино. Милицаєц хторого бави Ал Пачино нє може спац прето же слунко нє заходзи? Лєм прето? Добри є полицай, алє швет компликовани? Можебуц є и нєдобри. Можебуц бул добри? А о забойнїкови и о ґлумцови котри го бави сом вам ещи нїч анї нє повед. Анї нє повем. Хто того ґлумца видзел скорей у даякей, за ньго характеристичней улоги, одкриє яки вон наисце добри ґлумец. Интересантне ми цошка у Ноланових филмох цо сом аж тераз обачел. Часто роздумує о часу. У „Инсепшну”, у „Интерстелару”, у „Тeненту” и у тим о котрим гуторим исто. На хтори способ час преходзи, як ми то видзиме? Як би ше могол рушац кед би ше нє рушал так як зме звикли? На хтори способ мера преходзенє часу дахто хто звикнул на тот наш швет, у хторим ше на дванац годзин зменює змерканє и швитанє, а найдзе ше даґдзе дзе слунко нїґда нє заходзи? Просте питанє, алє одпатьце филм, та увидзице по феноменалней ґлуми Ал Пачина же можебуц и нє так лєгко опрец ше лєм на хронометер.


ВЛАСНИ ПЕЧАЦ Поезия Адрияна Фейди

СТВАРНОСЦ, ЧИ СОН Найкрасша била превидна шветлосц положена до кафових очох твоїх. Краша ю два найшвицацши гвизди украднути зоз желєних очох моїх.

Як мам стотки ґузли розвязац кед очи мойо без гвиздох видза цемно? Як мам тераз озбильно себе розказац же любиц тебе швицацого, даремно?

НЄ ПРЕТАРГНУЦ ЛЮБОВ

Чувствуєм пах запалєних палькох

Нїжни ми лїчка розмазує витрик благи

и сочувствуєм з нїма настраданима.

а вони думаю же су праве побочкани.

Я мала капочка у хмаровим заглавку

То мой розум скруцує на твойо уста, очи

зоз стихами у шерцу позадзиванима.

и з предку на горе власи зачесани.

Пишем поволанку за диханє дожица,

У шерцу ми талантовани соловей шпива

роздзельованє шветлосци од цмоти,

а у ухох вечарша диско музика биє.

глєданє гранїци медзи стварносцу и сном

Дотик ми ище и тераз по скори чури...

у будованю особней, гуманей доброти.

У твоїх ше рукох цошка чаривне криє.

Предомну стої упечатлїва слика делфинох котри ше у твоїх белавих очох купаю. Прето их нїґда нє заверай, бо гваря – же велї делфини у цмоти умераю.

Любов нам здабе на златну цверну по котрей ми двойо шмело ходзиме. Кед ше претаргнє – повязац ю можеме алє ше на ґузлох можебуц пошпоциме.

MAK 2/2021 ///

23


ВЛАСНИ ПЕЧАЦ

Перши уметнїцки роботи и фотоґрафиї Даряна Гардия обявйовани праве у нашим часопису, а викладани су на „Дньовкох”. У МАКовей едициї ARToff 2015. року му обявени зборнїк фотоґрафийох „// / /”. И далєй ужива у фотоґрафованю и гвари же нє зна чи прешол дзень кеди дацо нє висликовал и же то роби уж нєсвидомо. Инстаґрам му пришол добре як платформа на хтору каждодньово кладзе свойо фотки, а у мобилним их ма коло 16 000, як и 1 600 видеа. Зоз пайташом Томашом остатнї час ходза вєдно сликовац зоз аналоґнима фотоапаратами и направели два фото-кнїжки, „Dialogues on Blue” и „WG2”. Фотоґрафованє му, толкує Дарян, вшелїяк спонтанше як рисованє, алє вше пробуєм злучиц тоти два таланти. За фотоґрафию глєда фарби, композициї и роздумує праве през нїх. Тераз роби на трецей фото-кнїжки зоз пайташку Ивану Чавич зоз Нового Саду, зоз хтору себе кажди дзень посилаю фотоґрафиї, так же кед єдно пошлє даяку фотку, друге муши на ню реаґовац.

Profile for mak.magazine

MAK 2/2021  

Advertisement

Recommendations could not be loaded

Recommendations could not be loaded

Recommendations could not be loaded

Recommendations could not be loaded