Mak 1/2017

МУЛТИМЕДИЯЛНИ ЧАСОПИС ЗА МЛАДИХ ЧИСЛО 1 / ЯНУАР 2017 / ЦЕНА: 100 ДИНАРИ ФОТО: МАЯ ЗАЗУЛЯК

МАК 1/2017

~

1

ЗМИСТ У ФОКУСУ 03 МАК-ова 45-рочнїца 04 С. Саламун: 6. Литературни вечар младих 06 Ц. Надь: „Емисия за младих”

У ФОКУСУ ПОРИХТАНИ НА ВИВОЛАНЯ Младежска емисия „Останьце нашмеяни”, хтору ше емитовало на Радио Новим Садзе, окрем интересантних темох, була препознатлїва и по тим же ю водзели Два Санї. Од октобра прешлого року, тота емисия достала нову екипу и другу назву – „Емисия за младих”. У тим составе Лидия Костелник и Андрей Орос зоз Руского Керестура, Тамара Салаґ зоз Дюрдьова и Єлена Дудаш зоз Коцура.

6

МАК-ОВ КОЛАЖ ГЕКЛАНЄ ОЗНОВА У МОДИ Наталия Лазор зоз Коцура у Новим Садзе закончела Медицински факултет, напрям Медицинска рехабилитация – физиотерапия. Медзитим, нє роби у фаху. Лєм дзекуюци єдней роботнї гекланя на хторей була, Наталия з часом розробела роботу и почала ше озбильнєйше занїмац зоз тоту файту ремесла (уметносци). И на концу то претворела до єдней малей, особней роботи.

8

СПОРТ И РЕКРЕАЦИЯ ПЕРСПЕКТИВНИ РУКОМЕТАШ Лєм за два роки, кельо тренира рукомет, Филип Орос з Руского Керестура, школяр осмей класи, наисце вельо напредовал. Бави и зоз младшима и з першим тимом у Рукометним клубе „Русин”. У тей полусезони дал аж 72 ґоли – 62 зоз младшима, а 10 зоз першим тимом, а бул преглашени и за ґолґетера.

16

МАК-ОВ КОЛАЖ 08 С. Иван: Розгварка Н. Лазор ДНЬОВА ДОЗА РУСНАЦОХ 10 Фоґаш ТАК И НЇЯК ИНШАК 11 А. Римар: Роздумай и допиш УПЕЧАТКИ 12 M. Грубеня: Януарска епизода ШВЕТ НАУКИ И ТЕХНОЛОҐИЇ 13 М. Кнежевич: Ориґами у настави 14 М. Зазуляк: Купованє з кликом СПОРТ И РЕКРЕАЦИЯ 16 Й. Ноґавица и С. Чапко: Интервю Ф. Орос УПОЗНАЙ СЕБЕ 18 М. Буила: Тест З МАК-ОВЕЙ АРХИВИ 20 Тексти з першого числа ДРАГА ПО ЗДРАВЄ 22 А. Дудаш: Драга ґу розхорйованю ВЛАСНИ ПЕЧАЦ 23 А. Живкович Бучко: Проза 24 Уметносц як гоби: А. Мецек

МАК Мултимедиялни часопис за младих www.ruskeslovo.com/mak-teksti-i-novosci/ Facebook: MAK MAGAZINE mak.magazine@gmail.com Число 1 януар 2017 Директорка: Мартица Тамаш Oдвичательна редакторка: Мая Зазуляк

02

~

МАК 1/2017

Помоцнїци редакторки: Цецилия Надь Сенка Иван

Видава НВУ „Руске слово” Булевар ошлєбодзеня 81/VII 21 000 Нови Сад

Дизайн и компютерски обробок: Златко Емейди

Жиро рахунок: 160-923244-82 Интеза банка, Нови Сад

Язична редакторка: Блажена Хома Цветкович На насловним боку: Маковци у МАК-у Авторка фотоґрафиї: Мая Зазуляк

Друкує Artprint media doo Нови Сад CIP – Каталогизација у публикацији Библиотека Матице српске, Нови Сад

008+32(=161.2) (497.113) MAK : мултимедиялни часопис за младих / редакторка Мая Зазуляк. – Рок 1, ч. 1 (1972) - . – Нови Сад : Руске слово, 1972-. – Илустр. ; 28 cm ISSN 0350-8080 COBISS.SR-ID 15945730

У ФОКУСУ

ВОЧИ МАКРОДЗ ОВОМУ 45 ЕНОМ . У ДНЮ Верим же ве лї з ва у Сер с, тер биї, н ашнїх аш М АК, у читач юнию ох, мо жебуц того р оку н анї нє аполн знаце ї уж 4 же єд МАК ( 5 рок ини ч Младо б а и р . з асопи М с м ц о Од 19 лади, жебуц • Акти с за м 72. ро а в н л в о є и ладих с п ш ц а к е у, кеди • Креа т нєшка р М а А по ру же є в К, заш тивнос , вельо є осно ски е ц л ц вани у ей ан ) читал єм, ищ ше пр ї нє та еменє рамик и ище е вше л, алє ки ох нєш вашо так чу сущно родич кайше вству сц ту – и, мож й Нови є.  ебуц д МАК д нско-в афирм ачийо ава мл идава ує их и а т адим ж и ба ельне предс нагоду й уста би и д З наго тавя п нови Р їдове. вираж ди тей озитив у и с ц к е с слово, войо д ни при нашей хторей та по уманє клади рочнїц сце го , потри и креа и, у ка дни ви тивнос мує їх ждим дзиц о успихи ц, тогоро чим м чним ч и збув лади с а и ня... корей шлє бу писал дзе ви МАК т и и як х о у пре д д з а и скельо МАК д ц рубр вас и акеди ика „З тексти будзе випатр МАК-о постоя з перш ал. За вей ар ц покл ого М тото ч хиви”, я го чи АК-у, х исло з у тори о таце. П вельо м б е ооо, в рето, п явени вибра ельоо у р л о и ю вадзц нию 1 оо род е нас 972. р зени д кажди оку. нї, и зо мешац з даєд , ж е бизм нима б е слав удуцим ели ищ а ґене е рация ми мл адих. Ваш М

АК

МАК 1/2017

~

03

У ФОКУСУ / Сандра Саламун / 6. Литературни вечар младих у Дюрдьове

О И Р Е Ф С О М Т А Й Е Н М И Т Н И Ц УИ С О Н Т Е М У Х О Т Й А Ф Х И Р И ЖН Литературни вечар младих отримани 17. децембра у просторийох КУД „Тарас Шевченко” у Дюрдьове. У програми участвовали нашо млади уметнїки з Коцура, Руского Керестура, Зомбора и Дюрдьова. Млади орґанизаторе з дюрдьовского Дружтва маю план же би го и надалєй отримовали, бо су свидоми же єст вельо наших младих котри маю прихильносци ґу вецей файтом уметносци, а тот Вечар им можебуц и єдина нагода же би о тим явно бешедовали. Представели ше творителє чийо литературни роботи обявйовани у „Литературним слове” и МАК-у, як и млади музичаре. Медзи нїма були млади афирмовани, и менєй афирмовани уметнїки. Свойо литературни твори представели Ивана Киш з Дюрдьова, Ася Папуґа з Руского Керестура и Саша Сабадош зоз Зомбора, приповедки авторки под псевдонимом Маґда Копачова пречитали Тамара и Валентина Салаґ з Дюрдьова, док

04

~

МАК 1/2017

Керестурец Себастиян Няради наступел прейґ авдио-знїмку на котрим франтуюци бешедовал о своїх литературних творох. З музичнима точками наступели Ана Радишич, Василиє Кочиш, Валентина Салаґ и Михаил Рамач з Дюрдьова. И того року, як нащивителє и учашнїки звикли, атмосфера и сценоґрафия були нєзвичайни, алє специфични и препознатлїви за тот Литературни вечар. На столох швички и коцочкасти партки, пах вареного вина, цимету и помаранчеца, а у програми млади котри свойо твори представели док шедзели на бини, на карсцелю, або стали опрез микрофона, кому як одвитовало. Нащивительом ше пачи тот спонтани наступ, интимни амбиєнт и интеракция медзи учашнїками и публику, котра вше присутна.

– Барз потримуєм тот Литературни вечар и думам же би могол буц предлуженє „Дньовки”, бо вона постала мултимедиялна манифестация, а тот Вечар у Дюрдьове нє нательо

манифестация, алє єден, мож повесц, интимни вечар у котрим нєпоштредно участвує и публика, єст интеракциї, и то супер. Треба дац потримовку младим же би творели, нє важне у котрей файти уметносци – гварела Ася Папуґа з Руского Керестура, котра поряднє участвує на тим Вечаре. Млади орґанизаторе жадаю же би нашо млади уметнїки мали нагоду промововац свойо роботи, лєбо их лєм єдноставно пречитац, пред даким презентовац. Так ше можебуц одшмеля и гевти котри ище вше свойо твори чуваю лєм за себе.

– Тота феноменална ствар ше предлужує отримовац и наздавам ше же тот шести Литературни вечар младих у велькей сукцесиї шицких тих Вечарох котри шлїдза, же будзе и 26, 66. та и 666. – гварел Саша Сабадош зоз Зомбора, тиж так порядни учашнїк на тим Вечаре, и предсидатель Роботного цела за младеж Националного совиту Руснацох додал.

У ФОКУСУ / Сандра Саламун / 6. Литературни вечар младих у Дюрдьове

– Програма була рижнородна и мултимедиялна, та наисце одробена добра робота. Потримуєм шицки намаганя ґу злєпшаню, основа феноменална и може буц лєм лєпше. Таки подобни вечари ше отримовало, або ше отримує у ище даскелїх наших местох, алє Дюрдьов може буц добри приклад шицким – заключел вон.

Борис Цап, єден з орґанизаторох, а Тамара Салаґ, тиж так єдна з орґанизаторкох, додала:

ЦИЛЬ ПОЗБЕРАЦ ЦО ВЕЦЕЙ МЛАДИХ УМЕТНЇКОХ

ФОТОҐРАФИЇ И РУЧНИ РОБОТИ

Орґанизаторе того року поволали вецей учашнїкох, алє исти дзень отримани ище даскельо манифестациї, та велї нє пришли. Углавним, як орґанизаторе гваря, шицки заинтересовани участвовац.

По програми отворени два вистави – вистава древених предметох украшених з декупаж технїку, хтори виробени на креативних роботньох младих з дюрдьовского КУД и 17 фотоґрафийох младей уметнїци Єлени Лазор з Коцура, котрей то була перша вистава. Потераз их посилала лєм на рижни фотоконкурси.

– И того року зме учашнїком заплацели гориво же би пришли до Дюрдьова, же би ше им на тот способ олєгчало, бо у нєшкайшим чаше младим таке участвованє барз значне. Литературни вечар плануєме и нарок орґанизовац и уж звекшого маме заплановане же кого будземе волац – гварел

– Од младих новинарох зоз наших медийних редакцийох презнаваме ше о наших младих уметнїкох. Ище вше виглєдуєме, бо их сцеме цо вецей поволац, окреме нових, нєафирмованих уметнїкох – гварела вона.

нєзвичайне. Чула сом за тоту орґанизацию младих у Дюрдьове, алє першираз присуствуєм. Пачи ми ше же ше млади на тот способ дружа и зиходза у своїм Дружтве – визначела Єлена. На тим Литературним вечаре, орґанизаторе першираз шицким учашнїком дали припознанє за участованє, як и пенкало и нотес з надписом мена того Вечара, а госцом букмаркери прикрашени з новорочнима мотивами, котри порихтали млади на креативних роботньох. Програму водзели Ивана Цап и Даря Хромиш, а по програми ше млади дружели и бавели рижни дружтвени бависка. Орґанизованє Литературного вечара младих помогли Роботне цело за младеж Националного совиту Руснацох и Управни одбор КУД „Тарас Шевченко”.

– Зоз фотоґрафованьом ше занїмам од 2007. року, кед ми родичи купели перши фотоапарат. Найволїм сликовац природу, бо у нєй вше мож найсц дацо МАК 1/2017

~

05

У ФОКУСУ / Цецилия Надь / Нова радио екипа емисиї „Емисия за младих”

ПОРИХТАНИ НА ВИВОЛАНЯ МЛАДЕЖСКА ЕМИСИЯ „ОСТАНЬЦЕ НАШМЕЯНИ”, ХТОРУ ШЕ ЕМИТОВАЛО НА РАДИО НОВИМ САДЗЕ, ОКРЕМ ИНТЕРЕСАНТНИХ ТЕМОХ, БУЛА ПРЕПОЗНАТЛЇВА И ПО ТИМ ЖЕ Ю ВОДЗЕЛИ ДВА САНЇ. ОД ОКТОБРА ПРЕШЛОГО РОКУ, ТОТА ЕМИСИЯ ДОСТАЛА НОВУ ЕКИПУ И ДРУГУ НАЗВУ – „ЕМИСИЯ ЗА МЛАДИХ”. У ТИМ СОСТАВЕ ЛИДИЯ КОСТЕЛНИК И АНДРЕЙ ОРОС ЗОЗ РУСКОГО КЕРЕСТУРА, ТАМАРА САЛАҐ ЗОЗ ДЮРДЬОВА И ЄЛЕНА ДУДАШ ЗОЗ КОЦУРА. ЯК ВОНИ СЦИГЛИ НА ТОТО МЕСТО, ХТОРИ ТЕМИ ОБРАБЯЮ, АЛЄ И ВЕЛЇ ДРУГИ ЦИКАВИ СТВАРИ ПРЕЧИТАЙЦЕ У ШЛЇДУЮЦИХ ШОРОХ. Нова младежска емисия пременєла свой час емитованя и ма два термини, премиєрно – стреду вечар од 21.30 годзин, и репризно, ютредзень – штварток од 12.30 годзин, на Радио Новим Садзе, на 100 MHz, 92 и 107,1 MHz.

06

~

МАК 1/2017

– Жадали зме ше приблїжиц ґу слухачом, понеже нам млади часто гуторели же им прешли, пополадньови термин нє одвитовал. Пременєли зме и назву емисиї же би нови водителє постали препознатлїви сами по себе, а яка будзе будучносц мена „Емисия за младих”, то увидзиме. Же бим здогадла читачох, емисия „Останьце нашмеяни” з початку ше волала „Одгуки з ровнїни”. Моя колеґиня, Саня Маркович и я, на концу емисиї, у програми, додавали останьце нашмеяни, так вец и настала назва младежскей емисиї – толкує Саня Дивлякович, хтора тераз редакторка емисиї „Емисия за младих”, а помага єй и Александра Живкович Бучко. Їх робота же би зоз нову екипу були у догварки о темох хтори ше будзе обрабяц у емисиї, направиц розпорядок, а потим препатриц тот материял. Уча и помагаю им коло монтажи, алє и „ускакую” вшадзи дзе треба. Уведли и нову рубрику „Технолоґ и я”, хтору обдумує Александра, а нова екипа зазберує материял, односно собешеднїкох.

– То рубрика, ґенерално о технолоґиї, о сучасносци, ґеджетох, апликацийох. Заступени совити и нови информациї о технолоґиї. Тота рубрика єдно ошвиженє у емисиї – гвари Александра. Нови водителє приходза зоз вецей руских местох, направена ровновага и намагаю ше облапиц шицки информациї хтори ше дотикаю младих. Теми робя по догварки, алє и по местох одкадз приходза. Вони штверо робя як волонтере и таки маю и подписани контракти.

– Вони можу робиц як волонтере, єден час, и шицко то супер, бо ше роботу научи, алє то анї нє треба же би тирвало длуго, прето же нєшка часи иншаки... вецей нє досц тото цо ше достанє од родичох, же би ше вижило у Новим Садзе. Треба випочитовац їх намаганє – толкує Саня.

У ФОКУСУ / Цецилия Надь / Нова радио екипа емисиї „Емисия за младих” СТУДИО ИМ НАЙЦИКАВШИ Млади особи хтори предлужели водзиц и твориц емисию за младих, ходза на факултет и активни су члени у рускей заєднїци. Тамара и Лидия студираю на Филозофским факултету у Новим Садзе, на Оддзелєню за русинистику, и обидва су на другим року. Андрей студент першого року на Журналистики, тиж так на Филозофским факултету, а Єлена штварти рок на Пейзажней архитектури на Польопривредним факултету. На авдициї хтора була орґанизована у мено Рускей редакциї на Радио Новим Садзе у януару 2016. року участвовали Андрей и Лидия, и мали позитивни резултат.

– Ґу жирию зме уходзели єдно по єдно, покус сом мала трему, алє тото искуство випадло як барз фине. Тераз сом першираз у контакту зоз радийом и писаньом, алє одмалючка сом активни рецитатор, водзела сом конферанси, ґлумела, часто сом давала вияви за радио, та сом знала як то випатра – гвари Лидия. Андрей тиж одмалючка присутни у медийох. Водзел телевизийну емисию „Дзецински швет”, рецитовал и ґлумел, а тиж так водзел и водзи конферанси на даєдних руских фестивалох.

– Обовязки на факултету конциповани так же мож ускладзиц шицко, и активносци з вонка, алє и на факултету. Мнє то барз вельки плус, як учим теорию, так ю применюєм у пракси – приповеда Андрей.

Тамара и Єлена ше по першираз стретаю зоз новинарску роботу. Тамара гвари же достала нагоду пробовац и приключиц ше ґу младим новинаром и пачи ше єй як шицко функционує. Єлена затераз сотруднїк, пре обовязки на факултету, алє им помага кельо може коло реализациї емисиї, преноши збуваня зоз Коцура, прето же є активна у здруженю младих КУМ. Новим водительом найцикавши студио, а заш, гваря же им и у редакциї приємно и опущено.

– Моя наука и новинарство вообще нє блїзки, алє кед ше сце, мож то витвориц шицко. Треба ше лєм пренайсц, а и мнє ше пачи така робота – толкує Єлена.

– Приключела сом ше остатня. Вони пришли предо мну и вецей уж знали, научели, и обавала сом ше же ше нє знайдзем и же будзем за нїма пожнїц. Тераз сом уж шицко звладала, вше мож виштригнуц, вимонтирац и вец шицко одлично звучи – гвари Тамара, хтора тиж активна у дюрдьовским Културноуметнїцким дружтве „Тарас Шевченко” и упозната є зоз младежу и єй активносцами, та є так упуцена до интересантних темох.

– Пред кажду емисию на Фейсбук боку ше напише наяву, „таґую” ше шицки госци хтори участвую, а накадзи ше емисию положи на одложене слуханє, до того истого коментара ше кладзе и линк – закончую Саня и Александра, и надпоминаю же би шицки требали чуц яких успишних младих єст, а же вони направели супер тим хтори ше будзе намагац приповедац фантастични приповедки.

МОЖ СЛУХАЦ И ОДЛОЖЕНО Емисию мож попровадзиц и на одложеним слуханю, уж треци рок емитованя младежскей емисиї, вона ше находзи и на сайту. На початку мали коло 3040 препатраня, а од прешлого року вецей як 100, та и до 300.

У емисиї ше намагаю направиц ровновагу и облапиц рижни теми. Дознали зме и же им емисиї преполни, дакеди аж маю и мало музики, бо нє сцигую положиц вецей, од шицких информацийох и приповедкох. Младежска емисия динамична, дзекуюци младим хтори постали барз активни. Нєшка дружтвени мрежи оможлївюю сцигнуц ґу розличним людзом, дознац велї розлични податки и направиц цикаву приповедку. А же мож злучиц два файти роботи, шведочи и Єлена.

МАК 1/2017

~

07

МАК-ОВ КОЛАЖ / Сенка Иван / Интервю зоз Наталию Лазор з Коцура

РИДКО ХТО У ДАВНИХ ЧАСОХ ЗАКОНЧОВАЛ ФАКУЛТЕТ. ЄДИНЕ ЦО БУЛО ВАЖНЕ ТО ВИУЧИЦ ДАЯКЕ РЕМЕСЛО, ОД ХТОРОГО ГОДНО ЗАРАБЯЦ. ТАК ТО БУЛО ДАРАЗ. НО, ЧАСИ ШЕ МЕНЯЮ. ТОТО ЦО ДАКЕДИ ВАЖЕЛО, ГА... ТЕРАЗ ТО, АНЇ НЄ ВШЕ ТАК. МЕДЗИТИМ, КЕД ПАТРИМЕ НА МОДУ, МОЖЕМЕ ОБАЧИЦ ЖЕ ШЕ ШИЦКО ВРАЦА, ЛЄМ ДАКУС ИНШАК ПОВИРАБЯНЕ, ТА ЧОМ БИ ШЕ, ВЕЦ, И СТАРОДАВНИ РОБОТИ НЄ ВРАЦЕЛО ДО МОДИ. НАТАЛИЯ ЛАЗОР ЗОЗ КОЦУРА У НОВИМ САДЗЕ ЗАКОНЧЕЛА МЕДИЦИНСКИ ФАКУЛТЕТ, НАПРЯМ МЕДИЦИНСКА РЕХАБИЛИТАЦИЯ – ФИЗИОТЕРАПИЯ. МЕДЗИТИМ, НЄ РОБИ У ФАХУ. ЛЄМ ДЗЕКУЮЦИ ЄДНЕЙ РОБОТНЇ ГЕКЛАНЯ НА ХТОРЕЙ БУЛА, НАТАЛИЯ З ЧАСОМ РОЗРОБЕЛА РОБОТУ И ПОЧАЛА ШЕ ОЗБИЛЬНЄЙШЕ ЗАНЇМАЦ ЗОЗ ТОТУ ФАЙТУ РЕМЕСЛА (УМЕТНОСЦИ). И НА КОНЦУ ТО ПРЕТВОРЕЛА ДО ЄДНЕЙ МАЛЕЙ, ОСОБНЕЙ РОБОТИ.

8

~

МАК 1/2017

Дзе ши ишла на курс гекланя и кельо вон тирвал? Наталия Лазор: У Матки, у Новим Садзе була орґанизована, най так повем, роботня, як ше гекла. То нє тирвало длуго, лєм даскельо годзини, и то лєм єден дзень. Так же, нє длуго и аж и нє досц же би ше звладало цалу технїку. Алє, добре, я после того предлужела сама вежбац и, ниа, идзе ми помали. Вони нам обяшнєли и указали основни напрямки, а на нас було... або ше далєй тому пошвециц, або же би шицко остало лєм на тих даскелїх интересантних годзинох гекланя. Швидко ши звладала технїку, чи ци було чежко? НЛ: Щиро, було ми досц чежко. Мнє то зацикавело, алє якош з початку ми нє барз ишло. Медзитим, була сом упарта, вельо раз сом дацо започала, погришела, та заш одпочатку. Алє цо тераз, так сом на своїх гришкох и научела. Барз ше ми

пачело же як зоз нїчого цошка настава. Нє одуставала сом и поряднє сом вежбала, так же то заш лєм дало добри резултати. У нєшкайшим чаше модерне буц маникирка, педикирка, козметичарка, фризерка... Як ше ти опредзелєла за, най повеме, єдно стародавне ремесло? НЛ: Нє знам анї сама. Була сом на тей роботнї, попачело ше ми, и лєм сом предлужела. Нє знам, можебуц праве прето же то нє дацо цо роби кажда друга дзивка и дацо цо ридко можеме найсц, а и ридко хто од младших то зна робиц. Цо геклаш? Кому тоти виробки наменєни, дзецом, чи одроснутим? НЛ: Геклам и за дзеци, и за одроснутих. Тераз то углавним шапки, шали, пантлїки за власи, футроли за телефони и други прикраски.

МАК-ОВ КОЛАЖ / Сенка Иван / Интервю зоз Наталию Лазор з Коцура Кельо часу треба же би ши дацо вигеклала, напр. шапку? НЛ: Завиши яка шапка, яка мустра ма буц на нєй, кельо фарби треба викомбиновац, алє можем повесц же треба дзень-два. Кед шицко порахуєш, можеш свою роботу наплациц по реалней цени? НЛ: Щиро поведзено, чежко мож предац по реалней цени. Окреме кед ше рахує уложени труд, час, сцерпенє при гекланю... нє мож то шицко наплациц. Алє, якош ше нє обтерховюєм зоз тим, а тот нєдостаток у динарох надополнює ми задовольни ошмих того, хто дацо одо мнє купел. Викладала ши даґдзе свойо роботи, напр. на даяких штандох дзе ше предава ручно направени виробки? НЛ: Потераз сом нє викладала, алє дали сце ми добру идею.  Лєм мушим ещи вельо робиц и геклац же бим мала достаточно ствари на предай. Дзе мож опатриц твойо роботи? НЛ: Можеце видзиц мойо роботи на Фейсбук боку Hekleraj - Natalija, Kucura. Кед дахто жада дацо окремне, цо нє маш у тей хвильки, може и наручиц? НЛ: Може, як да нє. Гоч, я углавним и геклам по нарученьох, алє вше мож направиц исте, лєбо дацо додац, або одняц. Хто цо пожада, мож вигеклац. Плануєш прешириц роботу, або можебуц отвориц и свою предавальню гекланих предметох? НЛ: Плануєм прешириц роботу, у смислу же бим научела геклац ещи даяки ствари. Мам цо ещи учиц, а предавальню затераз нє плануєм отвориц, цо нє значи же ше то раз нє пременї.

МАК 1/2017

~

9

ДНЬОВА ДОЗА РУСНАЦОХ / Фоґаш

РУСНАК

Ходзи по шпиваню зоз пайташами, нє зна текст. До пакецикох кладзе лєм помаранче, яблуко и три орехи, та коментарує – „Та, цо ти думаш, же то скорей було тоти чипси?!” „Нови рок славим дома” – Пред тим як вибиє пол ноци обидзе локали, найду го у ярку. Пойдзе до церкви, наидзе дзвончкар – прави ше шалєни. Руска свята тройца – Хлєб, цибуля и сланїна. Приду му госци, понукнє их – „Нє будзеце кафу?!” Дружтво обраца рунду, придзе шор на Руснака – муши пойсц дому.

10

~

МАК 1/2017

ТАК И НЇЯК ИНШАК / Ана Римар, мастер професор руского язика и литератури

РОЗДУМАЙ И ДОПИШ

1. На смужку напиш буц або будз. Роздумай о розличним значеню тих двох формох дїєслова буц. а) Тино, цихо ___________! б) Лєпше ________ цихо як приповедац глупосци. в) Крашнє __________гумани. г) Добри ___________ кед ци гварим.

2. Даз, дакуз, дарас, дазкельо, рас − Кельо раЗ ши бул на скияню? − ДаС пейц раЗ. − ДакуС компликоване, алє кед ше даСкельо раЗ пречита текст, мож го похопиц. − Вона дараЗ зна буц допита.

3. Кед ше дописуєме, часто шицко цо мож написац зоз числом, пишеме зоз числом, бо вец вельо швидше напишеме порученє. Алє, часто ше вец нє дума чи после числа треба написац точку, чи нє. У шлїдуюцих виреченьох вихабене число. Повяж букви (а,б,в,г,ґ) зоз числами (1,2,3,4,5).

1) 7.

2) 3.

3) 15.

4) 15 5) 100

Одвити: 1. а) будз б) буц в) буц г) будз 3. а) 1), лєбо 3) б) 2) в) 1), лєбо 3) г) 5) ґ) 4)

а) Щешлїви ци _______ родзени дзень! б) Аж у _________ року будзем мац тот предмет. в) Андреа жиє на __________ поверху. г) _______ раз сом єй гварела най будзе цихо. ґ) Куп ми ______ чоколадки.

МАК 1/2017

~

11

УПЕЧАТКИ / Маркус Грубеня / Януарска епизода

СТВАРИ ХТОРИ МЕ НЕРВИРАЮ ДОМА У ТОГОМЕШАЧНЕЙ ЕПИЗОДИ СЕРИЯЛУ „СТВАРИ ХТОРИ МЕ НЕРВИРАЮ”, МАЦЕ ТЕМУ – ДОМ. ПОНЕЖЕ ЗМЕ НЄДАВНО МАЛИ АМЕРИЦКИ ВИБЕРАНКИ, ДОЗНАЛИ ЗМЕ ЖЕ НАМ ИДЕОЛОҐИЇ БАРЗ РОЗЛИЧНИ. ПРЕТО ВАС ШИЦКИХ ПРОБУЄМ ДАЯК ЗЛУЧИЦ, БО МАМЕ СТВАРИ ХТОРИ НАС ШИЦКИХ НЕРВИРАЮ ДОМА, И ТО НАС НА ЧУДНИ СПОСОБ ПОВЯЗУЄ.

1. Случело вам ше дакеди же стоїце у хижи и... нє знаце прецо сце там? Нє думаце же ше то велїм случує? Дакеди сцеце пойсц помогнуц родичом, та сце забули прецо сце пришли, або пойдзеце до кухнї єсц, а нє знаце цо?

2. Шпацирали сце ше дакеди по ґарадичох... та сце ше прераховали? Познєйше ходзице як кед бисце мали єдну кратшу ногу, лєм прето же би випадло як да сце леґитимно премахли ґарадичу пре здравствени причини.

3. Случело вам ше дараз же сце бешедовали сами зоз собу... дахто вошол до хижи, и мушели сце ґлумиц же шпиваце? Познєйше сце рационализовали же друга особа верела до тей представи, а у ствари стримовала найвекши шмих. Чкода за шицких.

4. Попатрели сце дараз на годзинку... алє нє знали сце кельо годзин? Так же сце мушели заш опатриц, и заш сце нє знали. Єдно слово за вас шицких, Алцхаймеееер.

5. Случело вам ше дакеди же глєдаце ключи... и нє знаце дзе су? Нє бойце ше, то ше каждому случує. Медзитим, шмишни способи на хтори глєдаме, и дзе их глєдаме. Наприклад, познєйше у глєданю, фрижидер, тераса и камин випатраю як валидни опциї, а после ше похопи, же ключи були у заднєй кишенки фармеркох. Чкода же ше страцело час за ученє, алє, кому ми ту циґанїме? 

12

~

МАК 1/2017

ШВЕТ НАУКИ И ТЕХНОЛОҐИЇ / Милица Кнежевич / Ориґами

З НЇМ МАТЕМАТИКА ЛЄГЧЕЙША И ИНТЕРЕСАНТНЄЙША Велїм школяром математика нє медзи облюбенима предметами, медзитим, у керестурскей школи „Петро Кузмяк”, и тим цо ю нє барз любя, интересантна є и кельо-тельо лєгчейша пре применьованє ориґамия у настави. Можебуц випатра же математику и ориґами нє мож злучиц, алє то, заш лєм, нє так. Тоту традицийну японску технїку у тей Школи пред дзешец роками почала применьовац професорка математики Наталия Будински, хтора гвари же у швеце тренд же би ше математику дакус приблїжело школяром, же би ю вони полюбели, та и ориґами єден од тих способох.

– Идея же би ше зоз папера направело даяки форми хтори приказую дацо цо видзиме у каждодньовим живоце. Концом 20. вику постал математична дисциплина. Проблеми котри дакеди були нєришуюци, тераз мож ришиц прейґ ориґамия, цо отвера єдно нове широке польо за ришованє даяких других проблемох. Ориґами то лєм папер, нєт лїпкаче, ленийки, значи, муша ше провадзиц одредзени правила же би ше направело даяке цело. Найефектнєйши приклад кед ше у настави учи ґеометрия, та школяре можу правиц модели ґеометрийних целох зоз технїками ориґамия – толкує вона.

Бувша школярка нашей Ґимназиї, Марияна Колошняї, гвари же ше єй пачело кед робели зоз ориґамийом на годзинох математики, прето же мали нагоду упознац и даяки други боки тей науки, без єдначинох, формулох, рахованя.

– Нє було чежкo и шицки зме ше добре знашли у тим, а годзини математики постали интересантнєйши. Окреме интересантне було видзиц же даяки проблеми з математики мож ришиц праве зоз ориґамийом. Думам же було хасновите, прето же научиц дацо нове, нїґда нє може почкодзиц – визначела Марияна. Як професорка Будинскoва потолковала, ориґами то традицийна японска технїка, медзитим, ориґами почина зоз одкрицом папера, так же його коренї у Китаю, алє го Японци барз применюю и хасную у каждодньовим живоце, та ше прето трима же то японска традицийна уметносц.

– То нє таке чежке. Обачела сом же ту до вираженя приду слабши школяре. Єст рижни уровнї, єст упутства за кажде ґеометрийне цело. Гевтого року зме робели єдно ґеометрийне цело дзе нє було вельо упутства, та зме их сами видумали. Вєдно зоз школярами зме тоти

упутства положели на Ютюб („Tetraassembl”). Позитивни боки ориґамия же то тунє наставне средство, мож го правиц и з хаснованого паперу, та аж и з паперох од бомбонох и чоколадкох. Неґативни боки то кед дахто ориґами, просто, нє люби. Школяре го добре прилапели, так же ми то и мотивация же бим го применьовала у настави и з другима ґенерациями – наглашує професорка Будински. Терашньому ґимназиялцови, Маркови Пашови ше тиж так пачи же тоту японску традицийну уметносц хасную на годзинох математики.

– То добра ствар за виправянє оценох, може дакому помогнуц у дальшим школованю. Пачело ше ми, гоч треба вельо часу з тим препровадзиц. Єст даєдни цела хтори було чежко справиц, а даєдни було наисце лєгко. Може нам хасновац, наприклад, кед бизме сцели дацо направиц як ориґами, уж будземе знац, бо зме подобне правели – гвари вон. Як толкую фаховци, ориґами нательо моцни математични и технолоґийни алат, же його будучносц лєм пред нами.

МАК 1/2017

~

13

ШВЕТ НАУКИ И ТЕХНОЛОҐИЇ / Мая Зазуляк / Искуства

КУПОВАНЄ З КЛИКОМ

Уж цалком нормалне куповац прейґ интернету, дзе „нєт цо нєт”. Лєм з даскельома кликами наручуєме нови, лєбо хасновани шмати, електронїку, обуй, козметику, прикраски, кнїжки, бависка, лєбо заручуєме путованя, карти за даяки збуваня, плациме рахунки и друге. Нє мушиме нїґдзе исц, алє нам ствари сцигню на адресу, гоч су и зоз иножемства. Удуркаме цо нам треба и медзи громаду понукнуцами, „з фотелї” вибераме цо купиме. Як предносци такого способу купованя, Марко Буила з Коцура визначує швидкосц и шпорованє часу.

– Нє наручуєм барз часто, алє кед наручим, вец то найчастейше шмати. Плацим их кед ми сцигню, на хижну адресу. Нє завадза ми же нє видзим ствари наживо, бо ми затераз шицко було добре цо сом наручел, и нє мал сом неґативни искуства. Нє проблем ми анї ходзиц до предавальньох и куповац, алє кед нє мам вельо

14

~

МАК 1/2017

часу, купованє прейґ интернету найшвидша опция – гвари Марко. У нашей жеми єст закони хтори ше одноша и на електронску тарґовину, як цо то Закон о електронскей тарґовини, Закон о защити трошительох и Закон о защити податкох о особи. Як пише на сайту Сектора за защиту трошительох (zastitapotrosaca.gov.rs) – Закон о защити трошительох щици вашо трошительни права кед купуєце на основи наручбини, прейґ и-мейлу, Интернету, телевизнийного предаваня, як и другого „предаваня на далєкосц”, а член 40 Закона о защити трошительох гвари же Тарґовец длужни при оглашованю прейґ средствох комуникациї на далєкосц огласну природу поруки и идентитет правней лєбо физичней особи у чийо мено ше окончує оглашованє визначиц на ясни и розумлїви способ. Но, можеме чуц же ше дакому случело и же му место, наприклад, мобилного телефона, сцигла цегла, лєбо празна

шкатула, место даяких шматох, облєчиво хторе анї нє здабе на тото зоз фотоґрафиї на интернету, лєбо аж и виношени рондї. Подобни случай мала и Моника з Руского Керестура. Прейґ єдного сайту, на хторим ше предава нови и хасновани ствари, наручела нови сандали од членїци хтора мала даскельо позитивни упечатки од других купцох.

– Место сандалох, сцигли ми якиш ципели. Понеже були нови, нє похопела сом такой же то спреводзка. Кед сом ше єй явела, гварела ми же єй супруг случайно мнє послал тоти, а мойо комушик другому, та ми пошвидко пошлє добри. Но, до конца их анї нє послала, анї ше вецей нє явела. Потим сом видзела же у тим периодзе кед и мнє, спреведла ище даскельо дзивки, бо єй вец и вони, як и я, охабели неґативни коментари. Випадло же вона, у ствари, мала вецей профили, та сама себе зоз нїх давала позитивни упечатки. Написала сом администратором сайту цо ше случело, а после сом видзела же єй блокирани профил. Ище вше ми

ШВЕТ НАУКИ И ТЕХНОЛОҐИЇ / Мая Зазуляк / Искуства

ФОТО: СЕНКА НАДЬ

нє ясне же цо посциговала з тим же кладла слики єдних стварох, а посилала други – приповеда Моника и додава же на блоґу на тим, и на подобних сайтох, мож пречитац же велї були спреведнути на рижни способи, та случаї приявюю и полициї. Онлайн купованє понука вецей способи плаценя, а векшини облюбени способ то плаценє при приманю, кед то можлїве, цо потвердзую и рижни виглєдованя. Но, мож направиц и дебитну карточку, наменєну виключно за плаценє прейґ интернету, а у банкох их и препоручую хасновательом хтори тарґую на таки способ.

– Тот рахунок хтори сом дала на єдним сайту на хторим ми ствари сцигую з Китаю, Америки, Шведскей... хаснуєм лєм за плаценє таких, и подобних стварох. Нє шмела бим давац даяки на хтори ми „лєга” векши пенєж. Охабяла сом на сайту и податки, алє лєм тоти основни, як и на других сайтох. Гоч ше за велї ствари нє плаци поштарину, нє зна ше кельо будзе царина. За дацо ше длуго чека же би сцигло, а наводно, кед би вообще нє сцигло, враца ше пенєж хтори уж пред тим зняти з карточки. Я ище нє мала неґативне искуство – толкує Дорика Чизмар з Керестура и додава же вше наручує лєм даяки дробнїци, а дацо векше и драгше би так нє наручовала.

– Нїґда нє знаш чи наисце сцигнє таке яке указане на слики. Понеже на тим сайту єст громаду ствари, мушим припознац же то зна буц и дакус „заразне”, бо мож опатрац по цали дзень – визначує вона. Як и „нормална” тарґовина, и онлайн ма свойо предносци и нєдостатки. Вшелїяк, треба ше информовац, куповац на преверених сайтох и од преверених тарґовцох, плациц безпечно и мерковац яки податки ше од вас глєда. Тиж так, знац и кеди досц бо, гоч бисце з онлайн купованьом требали ушпоровац час, а и пенєж, пре барз вельке понукнуце, то часто нє так.

МАК 1/2017

~

15

СПОРТ И РЕКРЕАЦИЯ / Йована Ноґавица и Саня Чапко / Интервю зоз спортистом Филипом Оросом з Керестура

ПЕРСПЕКТИВНИ РУКОМЕТАШ ЛЄМ ЗА ДВА РОКИ, КЕЛЬО ТРЕНИРА РУКОМЕТ, ФИЛИП ОРОС З РУСКОГО КЕРЕСТУРА, ШКОЛЯР ОСМЕЙ КЛАСИ, НАИСЦЕ ВЕЛЬО НАПРЕДОВАЛ. БАВИ И ЗОЗ МЛАДШИМА И З ПЕРШИМ ТИМОМ У РУКОМЕТНИМ КЛУБЕ „РУСИН”. У ТЕЙ ПОЛУСЕЗОНИ ДАЛ АЖ 72 ҐОЛИ – 62 ЗОЗ МЛАДШИМА, А 10 ЗОЗ ПЕРШИМ ТИМОМ, А БУЛ ПРЕГЛАШЕНИ И ЗА ҐОЛҐЕТЕРА.

16

~

МАК 1/2017

Бавел ши за ище даяки клуб окрем за „Русин”? Филип Орос: Од початку тренирам у „Русину”, медзитим, бул сом на проби у „Войводини”, дзе сом одбавел єдно змаганє, и там ми гварели же досц добре бавим и же бим могол бавиц за их Клуб. И, наисце, любел бим пойсц там бавиц такой док закончим основну школу. Прецо ши ше опредзелєл праве за тот спорт? ФО: Рукомет сом почал тренирац у шестей класи. Перше сом патрел змаганя кед дзивчата бавели, и теди ше ми тот спорт наисце попачел, та сом ше ришел и сам опробовац.

Чи биш ше одрекнул од дачого пре рукомет кед би то од це вимагали? ФО: Ище вше бавим у остатнєй лиґи, дзе таке дацо нє обовязне, алє кед бим мушел, та бим ше одрекнул. Углавним вимагаю мерковац на костиранє, цо значи вируциц даяки єдзеня, нє оставац позно вечарами на варошу, а дакеди и то вихабиц, нє конзумовац алкогол и други ствари котри чкодза при тренираню. Маш дакого на кого ше упатраш и за кого навияш? ФО: Мам. Мой идол то Момир Илич, котри бави за „Веспрем”, а навиям за PSG.

СПОРТ И РЕКРЕАЦИЯ / Йована Ноґавица и Саня Чапко / Интервю зоз спортистом Филипом Оросом з Керестура Дзе биш, єдного дня, любел бавиц? ФО: Любел бим бавиц у „Вардару” у Македониї, прето же там мам тиж идола и пачи ми ше як тот Клуб функционує. Чи рукомет популарни у нашей жеми? ФО: У одношеню на, наприклад фодбал, рукомет нє таки барз популарни, медзитим, то нє так у цалим швеце. У других державох рукомет досц популарни, як, наприклад, у Данскей. Думам же популарносц завиши од того цо дружтво баржей прилапи, а у нашей жеми то фодбал. Понеже ши тераз осма класа, плануєш ше уписац до даякей школи котра ма вязи зоз спортом? ФО: Нє. Любел бим ше уписац до кухарскей школи. Сцел бим же би тота школа була у Новим Садзе же бим могол почац тренирац за даяки векши клуб, окреме за „Войводину”. Тренираш можебуц ище дацо окрем рукомету? ФО: Тренирал сом фодбал, алє ме почали барз болїц колєна и мушел сом ше опредзелїц за єден спорт, та сом остал дошлїдни рукомету.

Мал ши даяку хвильку кед ши сцел одустац од рукомету, и цо превагло же биш то нє поробел? ФО: Гей. Кед сом раз бавел змаганє зоз першим тимом, тренер ми дал першираз най руцам пенал и думал же потрафим, медзитим, премахнул сом цали ґол и то ме барз потрафело. Бул сом надумани одустац, алє вец тренер бешедовал зо мну и дал ми мотивацию же бим тренирал ище вецей и же бим ше указал лєпше. Найвекша потримовка ми фамелия, а окреме оцец. Цо биш визначел як предносци, а цо як нєдостатки рукомету? ФО: Добре тренирац рукомет, прето же зме активни, кажди спорт здрави, та так и тот, алє ше и розвива почитованє и толеранция ґу другим людзом, прето же то ґрупни спорт. Понеже барз любим рукомет, нє видзим його нєдостатки. Цо биш поручел читательом МАК-у? ФО: Тренирайце, робце на себе и будзце упарти и витримовни, же бисце ше єдного дня зоз дасчим могли похвалїц.

ФОТО: МАЯ ЗАЗУЛЯК МАК 1/2017

~

17

УПОЗНАЙ СЕБЕ / Мариєта Буила, мастер психолоґ / Тест о ученю

ЦО ВАС МОТИВУЄ? УЧЕНЄ ТО ЗЛОЖЕНИ ПРОЦЕС ХТОРИ ВИМАГА НАИСЦЕ ВЕЛЬКИ МЕНТАЛНИ ТРУД, КОНЦЕНТРАЦИЮ, А ТИЖ ТАК И УПАРТОСЦ. НА УСПИХ У УЧЕНЮ ВПЛЇВУЮ ВЕЛЇ ФАКТОРИ, А ЄДЕН ОД НАЙЗНАЧНЄЙШИХ ТО МОТИВАЦИЯ. КЕД МОТИВАЦИЯ НА ВИСОКИМ УРОВНЮ, УСПИХ У УЧЕНЮ, А И ДРУГИХ АКТИВНОСЦОХ, НЄ ВИОСТАВА. Котра вас мотивация порушує на ученє? Одвитуйце на питаня и дознайце.

1. Учим пре: а. оцену б. знанє

2. Док учим, чувствуєм ше: а. нєзадовольно б. задовольно

3. Учим лєм кед знам же на концу ушлїдзи материялна награда: а. гей б. нє

4. Учим прето же: а. так треба, пре родичох и професорох б. пре себе и свойо особни становиска

18

~

МАК 1/2017

УПОЗНАЙ СЕБЕ / Мариєта Буила, мастер психолоґ / Тест о ученю 5. Учим прето же: а. ше то єдного дня виплаци б. бим ше едуковал/а и бул/а успишни/на у своєй професиї

6. Учим и усовершуєм ше прето же: а. важне ми як ме други людзе преценя б. пре свойо особне задовольство

7. Кед ґрадиво хаснує моєй професиї, а на испиту/контролним ше тоту часц нє будзе оценьовац, я тоту часц: а. анї нє пречитам б. пречитам прето же ми то може похасновац

8. Под успишним ученьом подрозумюєм: а. високу оцену б. здобуте знанє

Мушиме надпомнуц же исную два файти мотивациї: екстринзична и интринзична. Екстринзична мотивация то шицко тото цо на нас вплївує з вонка, як цо то окруженє, награда котра шлїдзи, думанє других, роботни условия. Интринзична мотивация то нукашня мотивация, односно шицко тото цо нас з нука порушує на активносц. Жаданє же бизме посцигли успих, же бизме ше усовершовали, превозишли чувство нєзадовольства и постали задовольни зоз собу...

Кед вам векшина одвитох под а) вас у процесу ученя порушує екстринзична мотивация, цо подрозумює же би после ученя требала ушлїдзиц награда. Нє можеме повесц же то цалком подле, бо вельо раз тот способ ученя дава добри резултати. Медзитим, поставя ше питанє чи учиме лєм пре награду, чи и пре дацо инше. Часто ше може случиц же ученє пре награду на концу нє дава обчековани резултати, приходзи до забуваня наученого и ученє зна буц поверхове. Кед вам векшина одвитох под б) вас у процесу ученя порушує интринзична мотивация. Ви учице пре свойо нукашнє чувство, же бисце посцигли успих, усовершовали ше и источашнє були задовольни и зоз собу. Тота файта мотивациї оможлївює швидке и успишне ученє, ґрадиво ше длужей памета, а успих нє виостава. Наздавам ше же вас тот тест нагнал на роздумованє же прецо учице и помогнул вам похопиц же прецо бисце требали учиц. За конєц вам совитуєм же бисце вибрали професию у хторей будзеце уживац и же бисце учели пре свою особну сатисфакцию, та успих нє виостанє.

Надпоминаме же тот тест забавного характеру! МАК 1/2017

~

19

З МАК-ОВЕЙ АРХИВИ

ДАРУНОК МЛАДИМ

Пе р ше ч и с л о м л аде ж с ког о ч асоп и с у „М А К” ше н а ро дзе л о. На родзе л о ше у и с тор и й н и м рок у ке д ше пре с л а в юю дас ке льо з н ач а й н и юв и ле ї: 8 0 - роч н їц а н а родзе н я тов а р и ш а Ти т а; 30 - роч н їц а Зє д и н є ног о союз у а н т и фа ш и с т ич не й Юг о с л а в и ї и 25 - роч н їц а дзе ц и н с ког о ч асоп и с у „Пи он и рс ка з а г рад ка”. Ши ц к и тот и юв и ле ї це с но в я з а н и з а тото ч и с л о, х торе з н є ш ка й ш и м да тум ом отве ра нов и бок у и с тор и ї н а ше й пе р и од и к и. Иде я о в и да в а н ю м л аде ж с ког о ч асоп и с у н а родзе л а ше у „Пи он и рс ке й з а г рад к и” дзе и бул а до кон ц а ре а л и з ов а н а з оз пом о ц у одв и ту ю ц и х др у ж тве но - пол и т ич н и х фа к торох. И, кон є ч но, тот ч асоп и с н є ш ка ту, пре д в а м и , у в а ш и х р у кох. Тото о ч и м з ме л є м в че ра ш н ї л и , з ад ум ов а л и и пре д к л ада л и – н є ш ка у ж пос т а л о ре а л нос ц. На ш у радос ц , тот ве л їче з н и ус п и х, ж ада ме подзе л їц з в а м и , бо то в а ш ч асоп и с, в а ш о нове польо ро бот и , х торе в и са м и будзе це о бра бя ц и з бе ра ц з ньо г о п л од и. Як тот „Ма к” будзе роз кв и т а ц н а в а ш и м пол ю и роз ше в а ц с в о й о п л од и , будзе з а в и ш и ц од в ас са м и х, од в а ше й дзе к и и а к т и в нос ц и н а з а з бе ров а н ю ч и т ачох, од в а ш ог о з а к л ада н я у сотр удз ов а н ю и н є се б ич не й пом о ц и у й ог о да ль ш и м роз в ою. Пре то у те й с в я точ не й хв и льк и н а з дра в ме и по ж ада й ме н а й тот „М А К” бу й но кв и тн є, н а й роз ше в а с в о й о п л од и до м л ад и х ше р ц ох и н а й и х оп ле ме н ює з н є в иче рп н у л ю бов у ґ у н а й к рас ш и м и де а л ом ц а л ог о ч л ове че с тв а.

Янко Рац (МАК ЧИСЛО 1 • РОК I • ЮНИЙ 1972. • 2. БОК)

20

~

МАК 1/2017

ПИШЕЦЕ ПИШЕМЕ ЯК ДОСТАТИ КУМ О т и м х то бул н а й ще ш л їв ш и ке д Ко м и с и я ( Ир и н а Га рд и -Ков аче в ичов а , Дю ра Ла т я к и Ян ко Ра ц ) пре дл о ж е л а ме но ч асоп и с у пре ч и та це н а т и м и с т и м бо к у. О пре д к л ада ньох з а ме но ч асоп и с у б и м о ж е бу ц бул о н адос ц пр и пове да ц , бо бул и и н те ре са н тн и. О к ре м в и бра ног о пре д к л ада н я , котре с поч а тк у н є пр и хо дзе л о до ог л я д у, Ком и с и ї ше п аче л и и пре д к л ада н я: Одбл їс к, а л є г о бул о че ж ко в и г в а ря ц , Кроч аї, а л є т а ка у ж з б и рка проз и в и да т а , Гл є да н я , а л є то н є оз н а чов а л о и тото ц о м л ад и ро бя (в он и да ц о оз да у ж и н а ш л и!), Шв и т а н є з в у ч а л о дос ц ром а н т ич но, я к ц о и За ря м л а дос ц и , Кв и ток м л адос ц и (з а я ке пре д к л ада н є бул о н адос ц г л ас и), а бул о и др уг и а ж с л ад ко - ром а н т ич н и пре д к л ада н я з а ме но ч асоп и с у, котре б и н є одв и тов а л о з м и с ту ч асоп и с у, та и са м и м м л ад и м н є ш ка й ш ог о ч ас у котр и з дра в и , се бе с в и дом и и ром а н т и к у пр и л а п юю л є м я к пр и к рас к у, а н є с це ка н є до ш ве та с нох. Ке д ж е в ас и н те ре с ує пре ц о ше пр и л а пе л о пра ве ме но „М А К” ту є с т ве це й тол ков а н я . Зоз т и м ме ном кве т а ц о т и рв а к ра тко я к м л адос ц , кв и тн є у п ад л їв о и ро ш н є бу й но, а н а пре док ше н є з н а ц о у й ог о г л а в к и будзе док док до з ре є, с и м в ол и з ує ше са м а бу й н а , роз ко ш н а и а м б и ц и й н а м л адос ц. Як з роз п и р с н у те й г л а в к и м а ка ц о в и тор роз ше в а т и с яч и з драв и ч а рн и з а ре н ка и роз но ш и и х ж е б и родзе л и и н ада л є ко, т а к м о ж е бу ц з н а ш ог о „Ма к”-у в и д у ве л ї м л ад и котр и є дног о дн я с в ою п л однос ц пода р у ю ж е м и , л юдз ом , ж и в оту... Кон є ч но, „Ма к” и ус п и ш но с к ра це не ме но з а с л ов а котр и пров адз а н а й к рас ш у ч ас ц ч л ове ков ог о ж и в ота: м л адос ц , а кт и в нос ц и к ре а т и в нос ц. Ке д ш и ц ко тото поз бе ра не в є дно, те д и ж и в от пол н и и й ог о п л од и в и роя тно буд у бог а т и.

(МАК ЧИСЛО 1 • РОК I • ЮНИЙ 1972. • 18. БОК • НЄ ПОДПИСАНИ АВТОР)

З МАК-ОВЕЙ АРХИВИ

Зоз историї фотоґрафиї Нєшка ше кажде з нас голєм даскельо раз у року фотоґрафує. Кед нє иншак, воно на концу школского рока, або за памятни таблон за матуру, та на нови рок, а най нє споминаме громаду фото-памяткох з екскурзийох, лєтованьох, вилєтох. Поправдзе, млади вше частейше и власнїки фото-апаратох. Дзекеди то цалком єдноставни апарати, алє кед ше длужей роки дахто занїма зоз фотоґрафованьом, поглєда лєпши апарат, та и сам почнє розвивац филми и правиц фотоґрафиї. Други му теди можебуц завидза на тим знаню, а то, у сущносци, нє чежко научиц. Прето, помогнєме вам у даскелїх предлуженьох дац основни знаня о фотоґрафиї. Як перше, думаме же потребно знац як настала фотоґрафия и же вона нєшка уж нє лєм забава, алє и вельки хасен (задумайце себе документацию, филм, телевизию ― шицко тото цо ше опера на перши знаня о преношеню слики на папер).

Скица число 1 Фотоґрафия, єй система преношеня зоз помоцу шветлосци слики предмета на папер, ма свойо зачатки ище у найстарших часох. Поведзме, стари Греки мали хижки у котрих лєм на єдним муре була мала дзирка през котру преходзел сноп шветлосци и проєктовал слику предмета цо стал опрез дзирки на процивни мур (опать скицу число 1). Чловек вец уходзел до тей хижки, котра ше волала »камера обскура« ― цма хижа (комора) и копировал на рисунок проєктовану слику. Зоз помоцу такей цмей комори випитовал гвизди Єгипчань Алгозен, з ню робел и славни Леонардо да Винчи и други. На дзиру цмей комори першу склєняну лєнчу додал нємецки астроном Йоган Кеплер, а його краян Киршер направел першу малу цму комору котру ше могло преношиц. Познєйше, зоз помоцу жвератка, подобно як у перископе (опать скицу число 2), оможлївело ше же би ше цма комора вельо зменшала и же би ше жадани предмет проєктовал на горнї, превидни мур на котрим ше, як на столє, могло прекопировац його слику. Же би слика була цо яснєйша, почало ше вше баржей мерковац на квалитет лєнчи на »оку« цмей комори, а у

(МАК ЧИСЛО 1 • РОК I • ЮНИЙ 1972. • 15. БОК)

XVIII вику ше уж почало роздумовац о материялу котри би мог хемийно »записац« слику предмета без рисованя. Перши попробовал достац фотоґрафию зоз плочу преляту зоз солями стрибла Нємец Шулце, алє аж 1813. року Жозеф Нипс достал першу тирвацу фотоґрафию. Кед ше 1829. року здружел з Луйом Даґером, почали заєдїцки напредовац, та ше Даґерови, о два роки по шмерци Нипсовей, удало найсц ришенє котре ше нєшка вола даґеротипия. То у ствари доставанє фотоґрафиї з материялом прецагнутим зоз стрибловим йодидом. Но, теди тото фотоґрафованє тирвало вельо, вельо длужей, материял пририхтовал сам фотоґраф и мушел длуго чекац на його виволованє. На слики число 3 видзице як випатрал перши фото-апарат за даґеротипию.

Скица число 2 Кед о одкрицу Луя Даґера чул Анґлиєц Генри Табот, вон »напахал« дальшу драгу и рушел на драгу випитованя котра го виведла на циль ― доставанє неґатива зоз котрого ше може на паперу достац копия. Теди ше зявели и перши фотоґрафски ателєи у котрих робота була насправди чежка и компликована. Роки преходзели и фотоґрафия нєстримовно напредовала. Материял приведзени скоро до совершенства. А фото-апарати, окреме їх »очи« ― лєнчи досцигли, вше блїжей и блїжей, скоро чувствительносц очох чловека ― нєшка су уж дзешка як и око коня. Плочи заменєни зоз филмом, котри достал рижни димензиї (од миниятурних за шпиюнски знїманя тайних документох по широки филми и колор-позитиви и колор-фотоґрафиї). Но, перше знанє о фотоґрафованю почина од познаваня фото-апарата и його функцийох. А його функциї завиша од його часцох и од схопносци руки у котрей су. Прето у идуцим чишлє даме обширнєйше толкованє фотоґрафского апарата, його чувствительносци и о його хаснованю. Божидар Ковачевич

Скица число 3

МАК 1/2017

~

21

ДРАГА ПО ЗДРАВЄ / Александра Дудаш / Блоґ у МАК-у (drahapozdravje.weebly.com)

ДРАГА ҐУ РОЗХОРЙОВАНЮ

Знам же зме були треца, або штварта класа, бавели зме вратара на улїчки, було нас пейц товаришки зоз оддзелєня. У єдней хвильки єдна гварела же муши тримац диєту (озда то роки кед по першираз настава свидомосц о важносци красного цела) и було вигварене: „Нє єдз хлєба и цеста”. Нє знам прецо ше тот хасновити совит страцел у медзичаше, и прецо интеґрални хлєб и интеґралне цесто постали тото цо мож и треба єсц, бо то аж и „здраве”. У чаше кед сом терховню могла наволац друге обисце, шицки вежбаче теди знали же зоз костираня треба вируциц цукер, масци (бо кед ше є масне будзеш и сам тлусти од того), масне месо, били хлєб, полномасни млєчни продукти... То значело же треба єсц нємасне месо (найлєпше биле месо зоз курчеца) и то варене у води, цо вецей, з тим лєпше, або печене, алє без масци, варени бильчки (жовчок найвецей єден, або два у тижню, а найлєпше анї тельо), рибу (варену, або печену, алє нє на масци), вельо овоци и желєняви, варену рискашу,

22

~

МАК 1/2017

одмасцени йоґурт, млєко, интеґрални хлєб, житарки, мусли, та аж и ратлук, и то лєм прето же вон нє ма масци. Знало ше же треба вше патриц состав дачого и кед єст вельки процент масци, то треба заобиходзиц. Треба єсц найменєй пейц раз на дзень: фриштик, ужина, полудзенок, ужина, вечера. А, кед ше сце схуднуц вец нє треба вечерац, або анї вечерац, алє анї фриштиковац т. є. зменшац єдзенє. Так якошик и мойо костиранє випатрало. Требало наисце длуго же би ше ми цали тот концепт обил о главу. Шицко тото було на тельо погришне же то ганьба. Дзешец роки такого „здравого костираня” були потребни же би ме цалком зламало, же бим була нєпреривно хора, без моци, витрапена и вистата як кед бим кажди дзень ишла орац зоз ручним плугом и запрагу. А теди сом мала праве 23 роки, робела сом уж рок, вецей як половку плаци сом трошела на додатки за костиранє т. є. суплементи, витамини, була сом 12 раз прехладзена у цеку єдней жими, скора ми и далєй була барз суха, було ми

нєпреривно жимно, спала сом у волняних ботошох и у шапки, твар ми була запалєна, мала сом пирщки як у найгоршим периодзе тинейджерства, була сом барз нєзадовольна пре таки стан, а нє знала сом за лєпше. Теди кед ше требало помириц зоз тим же то занавше будзе так, же я цали свой живот будзем вистата, нєвиспана, боляца, нєрозположена, по пейц раз на дзень гладна и же будзем зарабяц за суплементи, а нє за живот, мушела сом поглєдац дацо о тим як мож унєсц достаточно протеини, а так же би то нє було зоз куповней серватки цо ше купує у предавальньох спортских додаткох костираня и на яки способ мож помогнуц кед ше хронїчно чувствує вистатосц. Одвити сом глєдала по интернету и нашла сом, обидва. Одвит на перше питанє було на блоґу vitkigurman.com, а одвит на друге питанє на блоґу istineilaziohrani. blogspot.com. Тото цо було ключне, то штири интересантни букви хтори представяю акроним – LCHF. Теди ше вельо того пременєло.

ВЛАСНИ ПЕЧАЦ / Александра Живкович Бучко / Проза / Виривок зоз ЛЮСПП

ПОМФРИТ ЗА ПЛАЦУ

И так, як и векшини ствари у моїм живоце, буц карчмарка ми догамайдзело. А з оглядом на тото же сом ше уписала на факултет, односно фах хтори можеме виєдначиц як аквариюмчок полни зоз айкулами (а анї тот аквариюмчок нє цалком полни, дакус з нього води и випарело) руцела сом ше на усовершованє и волонтиранє ище под час студийох. Надумала сом же лєто найвигоднєйше за таки ствари, прето же ше теди нє мушим школїц, та сом пошла на єдну вельку, приватну телевизийну станїцу робиц. Перше волонтирац, а потим ми понукли аж и плацу. Наволайме тоту телевизию – „Горска ТВ”. Можеме ю охарактеровац и як комерциялну (под комерциялну думам же ше власнїк, хтори иншак на велькей функциї у главним городзе у Войводини, та и у вельким будинку, злїзує зоз шицкима хтори шедза на висших карцельох од його, та му даваю динари за „отримованє ТВ станїци”). Почала сом помали, писала висти, учела ше (як то нє треба робиц), правела анкети (бо ше шицко друге знїма зоз аґенцийох, на хтори „Горска” анї нє предплацена), алє аж и водзела програму.

На живо. З оглядом на тото же сом там була єдна зоз певнєйших, бо: 1. було лєм троїх новинарох, зо мну и 2. колеґови ше нє робело, а колеґиня нє знала цо то значи слово „звит” – пошвидко сом почала вше вецей правиц емисиї, односно вигосцовац госцох у емисийох хтори ишли на живо, а хтори виберал власнїк як вееельки новинар хтори закончел тророчну штредню електро школу и на 40 и кусур роки купел диплому приватного факултету (га, хто ше ище так бави?). Тот наш власнїк (гей, гварим, наш власнїк) нас затримовал на роботи вельо вецей, бо „хто же будзе правиц програму, озда нє я? Нолє, идз интервюовац людзох на пияцу и питай ше им чи жадаю же би цена цибулї опадла?”, а потим тоту анкету требало и змонтирац. Час преходзел, а од обецаней ми плаци нїч. Пришол час покладаня испитох и кед ми требало кус шлєбодного часу, власнїк гварел же „ништа сретьо”, а колеґиня хтора ме мала одменїц гварела же нє мож, бо вона сце водзиц висти зоз вифризирану главу, а власнїк єй гварел же муши мац

завязани реп. Та дзвигла ферку, и я достала же „ништа сретьо”. Сцела сом го одвесц до його канцелариї побешедовац, но, нє сцел, та шицки присутни видзели ерупцию и вилїв бридких словох хтори виходзели з моїх устох. На концу ше закончело на тим же робиц будзем, испити покладац нє будзем, алє зато плацу сцем. Такой ютре. Ютре було п*ц, алє поютре власнїк пришол зоз якимашик мехами зоз кромплями. Достал дзешка, та принєсол до телевизиї. Кладзе коло мнє єден мех и гвари ми: – Ниа, плаца.

– Пер**це ме дакус, а?

– Пер**м, чом? Гайде, маш цо єсц.

– Та мацер вам вашу гамайдарску, мнє сце надумали пе**ац? Мнє давац гуй? Я вам випатрам як особа хтора прима гуї по городзе? Збогом, довидзеня. Потим сом зволала екипу и упражела помфрит. Вееельо помфриту.

МАК 1/2017

~

23

ВЛАСНИ ПЕЧАЦ / Уметносц як гоби

Александра Мецек зоз Руского Керестура на Факултету технїчних наукох у Новим Садзе закончела основни студиї архитектури, а там предлужела и мастер студиї, дзе ше опредзелєла за модул Дизайн ентериєра. Єй прихильносц ґу уметносци, и руку за рисованє, могло замерковац ище у дзецинстве, а перше фахове усовершованє достала у штредней школи за дизайн „Боґдан Шупут” у Новим Садзе. Рисованє профилох людзох ю найбаржей цикавело, а свою матурску роботу одбранєла зоз ревию, на тему „Ана Каренїна – у комбинациї зоз сучасносцу”. Александра под час студийох участвовала на виставох, хтори ше дотикали архитектури и урбанизма, даєдни з нїх то „Макета пешацкей зони Городу Нового Саду”, вистава департмана Музею сучасней уметносци Войводини, а друге место, вєдно зоз колеґами, освоєла на вистави „Лїца городу” на тему „С(р) едишта”. Тиж так, рихтала проєкт за Архитектонски конґрес у Беоґрадзе, „Колико високо можеш да одеш?”. У шлєбодним чаше люби фотоґрафовац, а фотоґрафиї ше єй нашли и на „Дньовкових” конкурсох, и у МАК-овим календаре. Зоз апаратом найчастейше зазначи природу и єй мили особи.