березень, 2012 Географія - це ще не все у житті, але життя без географії - це ніщо!
Інформаційний вісник Географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка
З Днем географа!
Щиро вітаю співробітників, аспірантів та студентів геогафічного факультету з професійним святом – Днем географа! Впевнений, що фах географії обирають за особливим покликом душі. Бути географом – означає невтомно пізнавати навколишній світ, плекати та любити той край, у якому народився, свою Батьківщину. Бажаю реалізації творчих задумів, незабутніх мандрівок та підкорення нових життєвих вершин кожному, хто пов’язав свою долю з географією.
У номері читайте: стор. 2
Досягненн
я і втрат и нашого ча су
З глибокою повагою, декан Я.Б.Олійник
А Ви святкуєте День географа?
Традиційно в останню суботу березня на нашому факультеті проводиться свято – День географа. Відповідь на питання, чому саме цього дня вирішено святкувати день подорожуючих, вже загубилась серед великої кількості знань у сивій давнині. Цього року Географічний факультет святкує День географа вже в 56 раз. Напередодні головного свята факультету ми вирішили опитати студентів, як вони святкують День географа та коли вперше дізнались про це свято. Олексій Гнатюк, VI курс: «Дізнався про свято, коли був на першому курсі. Як святкую? Щороку відвідую концерти на факультеті і в «Планеті». Цього року не святкуватиму, бо їду на вихідні додому. Найбільше запам’яталось веселе свято Дня географа з друзями у гуртожитку». Даша Базар, ІІІ курс: «Про свято дізналась, мабуть, як і більшість однолітків, ще на першому курсі. Святкую з одногрупниками спочатку на факультеті, а далі у гуртожитку. Цього року святкування затягнеться, тому що воно плавно перейде у мій День народження». Катя Хоменко, ІІІ курс: «Довідалась про свято від старших колег. Оскільки я веду здоровий спосіб життя, то відмічаю свято увечері за склянкою соку та з солоденькими тістечками». Леніана Антонюк, ІV курс: «Про День географа я дізналась на першому курсі. Святкую його не завжди, але якщо вже святкую, то з кращими друзями-географами. Цього року обов’язково святкуватиму День географа, адже скоро стану випускницею і хочу назавжди запам’ятати наші студентські роки і день професійного свята». Даша Баглей, ІІ курс: «Вперше дізналась про свято минулого року на початку весни, коли навчалась на першому курсі. На жаль, у тому році не святкувала, а у цьому збираємось відсвяткувати разом з групою, але ще не знаю, як саме». Мирослава Скоробагатько, ІІІ курс: «Вперше я потрапила на факультет у 8 класі, у день відкритих дверей. Як виявилось, тоді всі святкували День географа. Тоді я подумала, що цей день може стати у майбутньому моїм професійним святом. Уже стало традицією, що на День географа ми збираємось з подружками-колежанками та йдемо на перегляд якогось цікавого фільму». Людмила Скочко, ІV курс: «Я дізналась про День географа ще в школі від старшого брата, який навчався на нашому факультеті. Святкую завжди весело у компанії кращих друзів». Макс Заварзін, ІІ курс: «Дізнався про свято на 1-му курсі. Святкую з друзями, цього року свято буде особливе, адже наша кафедра гідрології цьогоріч займаеться його організацією». Альона Живець, І курс: «Про це свято я дізналась, коли вступила на географічний факультет. Цього року святкуватиму вперше. Цікаво побачити, що буде цього дня на факультеті. Напевно, увечері поїду з одногрупниками танцювати в клуб».
з Інтерв’ю том комендан ного геогафіч тку гуртожи Павлом ком Остапен Iнтерв'ю з професором
стор. 3
стор. 4-5
«Батько Географічної родини»
Подорожуйте Україною!
стор. 5
2
ДЕЩО ПРО ГЕОГРАФІВ
Вітаємо переможців Досягнення і втрати нашого часу Напередодні Дня Географа в стінах нашого факультету пройшла студентська олімпіада за напрямом «Географія». Учасниками були студенти різних курсів і напрямків підготовки. Географічна наука має майбутнє, адже її невтомно вивчають і досліджують молоді знавці географії. Призові місця на олімпіаді розприділились таким чином: І місце - Олексій Гнатюк , другий курс магістратури, група «Розміщення продуктивних сил» ІІ місце - Олександр Шаповалов, третій курс, група «Картографія» ІІІ місце - Олексій Іванов, другий курс, група «Управління розвитком регіону» Бажаємо переможцям і учасникам олімпіади не зупинятися на досягнутому, поглиблювати свої знання і залишити свій внесок в історії географічної науки!
Шевченківська весна 20-21 березня 2012 року на географічному факультеті пройшла X Міжнародна наукова конференція студентів, аспірантів та молодих вчених «Шевченківська весна». Конференцію відкрив декан факультету Олійник Я.Б. У роботі конференції взяли участь 90 молодих науковців. Вони представляли провідні ВНЗ України (КНУ ім.Т.Шевченка, ЛНУ ім.І. Франка, ХНУ ім. В.Н. Каразіна, ВНУ ім. Л. Українки), Російської Федерації (Московський державний університет імені М.В. Ломоносова, Бєлгородський державний університет) та Латвії (Даугавпілський університет). Конференція проводилась за такими секціями: «Гідрологія і метеорологія», «Картографія та ГІС», «Природничі дослідження», «Суспільно-географічні дослідження», «Туризмознавство та рекреаційна географія». На секціях були представлені цікаві, змістовні доповіді, які торкалися сучасних тенденцій та проблем розвитку суспільства, окремих регіонів, картографування та ГІС-технологій, кліматичних особливостей територій, гідрологічного режиму річок, перспектив розвитку туризму та раціонального природокористування. Під час роботи конференції відбулась цікава дискусія, що стосувалась широкого спектру тематики доповідей. У рамках конференції також були проведені круглих столи – «Просторові науки» та «Критерії трансформації системи природокористування. В цілому X Міжнародна наукова конференція студентів, аспірантів та молодих вчених «Шевченківська весна» пройшла на високому науковому рівні і всі учасники висловили побажання про продовження наукової дискусії в наступному 2013 році. Юлія Глібова
Не буває легких часiв, але будь-який час, певно, саме тим i цiкавий, що людина чогось досягає, долає труднощi, шукає новi шляхи виживання. Вона необмежена у своєму виборi. Дiє, керуючись власним розумом, намагається чогось досягти. Об’єднавши зусилля, можна досягти значно бiльшого. Але життя неможливо прожити без втрат. Чого людина досягла, а в чому схибила, що зробила не так? Дiзнаємось думку географiв. Олійник Ярослав Богданович: - Найбільшими досягненнями людства сьогодні є інформатизація, комп’ютеризація, використання мобільних технологій, глобалізація. Розвивається єдиний світовий економічний і геополітичний простір. Використання нових технологій дає можливість виробляти різні види продукції з меншими затратами енергії, сировини, палива. Широке впровадження екологічних технологій в різних галузях дозволяє зменшити викиди шкідливих речовин, виробляти екологічно чисту продукцію. Найбільші втрати людства – міжрегіональні та локальні військові конфлікти, забруднення довкілля, виснажливе використання корисних копалин і ріст кількості біженців. Негативним явищем є те, що розвивається тероризм, який шкодить економіці країн світу. Моє особисте найбільше досягнення в тому, що я займаюсь тим, чим завжди хотів. Мені з дитинства подобається географія, тому саме з нею я пов’язав своє життя. Мельничук Анатолій Леонідович: - Наше найбільше досягнення – це вивільнення індивідуальної всебічної активності людини. Сьогодні від однієї людини багато залежить, тобто від індивіду, особистості, а раніше – від мас, натовпу. Помилка, втрата суспільства полягає в комерціалізації та уніфікації усіх видів діяльності, особливо науки, освіти, мистецтва. Моє найбільше особисте досягнення в житті – це продовження мене в моїх дітях, а втрата – неефективно використаний час. Мотузенко Олена Олександрівна: - Найбільше досягнення людства – це суспільна мораль. Найбільша втрата – духовний розвиток, адже людство пішло по шляху техногенного розвитку, забувши про духовність. Найбільше моє досягнення – моя родина, а найбільша втрата – це, напевно, нереалізовані мрії. Дмитрук Олександр Юрійович: - Одне з найбільших досягнень людства в глобальному масштабі – екологізація свідомості, тобто розуміння, що ми маємо відноситись до нашої планети як до невід’ємної частини нашого буття. Всі технологічні новації, з одного боку, є кроком вперед у розвитку людства, з іншого – нові загрози для нього. Усвідомлення того, що ми, по суті, є мандрівниками у Всесвіті, уміння ставитись до Землі як до корабля, на якому пливемо – це досягнення. Якщо ж говорити про втрати людства, то не можу не згадати випадок, що залишив слід у моєму серці, коли
Талібан в Афганістані розстрілював одні з найдавніших скельних скульптур Будди. Тут не йдеться про протистояння двох релігій. Проблема в тому, що через ось такі нерозумні миттєві рішення та дії людство втратило і продовжує втрачати величезну частину свого надбання. Ще один приклад негативної дії людини – забудови навколо Софії Київської. Це прогалини у свідомості, в розумінні культури і цілісності світу. І, на жаль, ці втрати є незворотними. Для України вагомою втратою є втрата певних фундаментальних аспектів освіти, яка була за часів існування СРСР. Найбільшою особистою цінністю для мене є сім’я: улюблена дружина, донька. Разом з цим улюблена робота. Хобі, вподобання і моя робота – це для мене одне й те саме. Напевно, це і є щастя. Своїми особистими втратами вважаю нереалізовані можливості, нездійснені подорожі. Найбільше, що може втратити людина – втратити час і можливість. Бондаренко Едуард Леонідович: - Найбільше досягнення людства сьогодні, на мою думку, це створення комп’ютера. Погодьтесь, людина зараз не може уявити своє існування без цього винаходу. Досягненням нового тисячоліття стала модернізація комп’ютера, розробка IPad. Нові технології в цілому є великим спільним надбанням суспільства. Також важливе досягнення – це процес вакцинації. Сьогодні людина може дати відсіч багатьом небезпечним хворобам. Найбільшу втрату людства можу пов’язати також з вакцинацією, адже сьогодні існує багато хвороб, які досі є невиліковними. Вважаю, що я ще не в тому віці, щоб підводити підсумки свого життя і визначати особисті найбільші досягнення і втрати. Степанець Інна: - Важко виділити одне досягнення людства, адже усі важливі відкриття були закономірними. Найбільша помилка… можливо, надмірний матеріалізм. Багато людей ганяється за матеріальними благами, забуваючи про набагато важливіші духовні речі. Досить довгий період своїм найбільшим досягненням я вважала участь у республіканській олімпіаді з географії, відмінний атестат зі срібною медаллю, але з часом подорослішала і перестала ганятися за «трофеями», тому живу і працюю у своє задоволення і не рахую власні досягнення. Всі ми живі люди і нам властиво помилятися, але я завжди говорю собі: «Все, що не сталося, сталося на краще». Підготувала Світлана Шуман
«Найважливіше – не помилитись у виборі, а помилившись, зуміти виправити помилку.»
ЖИТТЯ ГУРТОЖИТКУ
«Хто у домі господар?»
Як каже народна приказка: «Кожному дому – свiй господар», от i наш дружнiй дiм, – гуртожиток № 6, має вiдповiдального, справедливого, а головне молодого i веселого «господаря» – Остапенка Павла. На його плечi лягла величезна вiдповiдальнiсть за кожного з нас. 800 студентiв-мешканцiв – велика сила, у кожного є власнi проблеми, питання, переживання, як то кажуть. I нашому коменданту треба всьому дати раду. Нелегка випала йому робота. От ми i вирiшили дiзнатися у нього чи встигає вiн кiнцi з кiнцями зводити, а разом з тим познайомитися з ним ближче!
- Павле, розкажи як ти вибрав даний університет? - У восьмому класі мені довелося побувати в Києві на екскурсії. Я побачив головний корпус нашого університету – Червоний корпус, мені він дуже сподобався, і тоді я собі пообіцяв, що буду тут навчатися. - Чому саме географічний факультет? - Ще зі школи я дуже любив географію, перш за все спортивне орієнтування, яким активно займався, тому мій вибір без вагань зупинився на географічному факультеті. - Як ти став комендантом гуртожитку? - Чесно кажучи, я й сам не зрозумів, як це сталося. Мабуть, я просто добре виконував свою роботу. Я пройшов такою драбиною: від замісника старости поверху до старости, потім був заступником
Досьє:
• Остапенко Павло – студент четвертого курсу, майбутній фахівець з розвитку продуктивних сил та регіональної економіки. • Народився 18 травня 1990 р. в с. Красногорівка на Полтавщині• Навчався у Красногорівській середній школі. •Займається спортивним орієнтуванням та любить активний відпочинок. • Життєве кредо: «Треба орієнтуватися в житті!». голови студентської ради гуртожитку, головою бути не довелося, далі став заступником завідувача гуртожитку і тепер перебуваю на посаді завідувача гуртожитку. - Чи встигаєш ти вирішувати проблеми гуртожитку і навчатися? - Щодо проблем гуртожитку, нехай кожен студент оцінить самостійно – чи стало краще жити, чи ні. Взагалі, я завжди намага-
юся враховувати думку кожного, приймаю побажання, слухаю студентів. У навчанні я встигаю. Завжди навчався гарно, так і продовжую – робота не заважає. - Як проводиш вільний час? - Досить активно. На вихідних намагаюся відіспатися - зазвичай на сон часу трошки не вистачає, тому що зранку треба йти на роботу, потім на навчання, ввечері
знову на роботу, а ще треба домашні завдання готувати. Тому поспати не дуже вдається. - Розкажи про свої плани на майбутнє. - Конкретних планів я не маю. Втім, хочу працювати в держструктурі, проте не визначився, у якій саме. - Уяви собі таку ситуацію: твій найкращий друг досить гучно відсвяткував свій День народження, аж так, що за правилами гуртожитку його потрібно виселити. Які твої дії? - Виселити (сміється)? Ну, це дивлячись в якій мірі гучно, і чи залежатиме це від мене. Якщо контролювати ситуацію доведеться мені, то я думаю, що вдасться обійтися бесідою чи попередженням. Я бажаю всім студентам, аби у нас ніколи не виникали такі ситуації. Нехай наш гуртожиток буде для нас усіх справжнім домом! Наталя Сахарчук
Хвилюючі питання
16 березня відбувся круглий стіл з пи- відомила керівництву університету, скільки продовжувати озеленення території студмістечка (нагадаємо, минулого року озеленили тетань проблем студентського містечка потрібно звільнити місць для Євро-2012. КНУ ім. Тараса Шевченка. Його учасни- Приємною новиною для студентів стала риторію біля гуртожитків №5, №6 та №7). ками були адміністрація університету - проректори Шевченко В.П. та Потапенко К.К., директор студмістечка Прохоренко В.О., голова студентського парламенту КНУ Макарчук Максим, завідуючі гуртожитками та студенти. Проводив засідання заступник голови студентського парламенту по роботі із студмістечком Шабелюк О.В.
Усіх не виселяють!
Під час обговорення було порушене ряд болючих для студентів питань, зокрема ті, що стосувалися Євро-2012: які гуртожитки будуть задіяні для проживання туристів, дата і порядок виселення і чи буде можливість перебувати у гуртожитках під час проведення футбольного чемпіонату. Проректор В.П. Шевченко зазначив, що за рішенням ректорату та уряду буде використаний гуртожиток №19, в якому 500 вільних місць. Які ще гуртожитки будуть задіяні, поки невідомо. Все залежить від фірми «Гамалія», яка займається питанням розселення туристів, і досі не по-
можливість проживання в гуртожитках під час ігор чемпіонату за наявності відповідної заяви. Обмеження стосуються лише студентів 4, 5 та 6 курсів (випуск бакалаврів, спеціалістів і магістрів). Студенти 4 курсу, які хочуть залишитись улітку у власній кімнаті, сплачуватимуть таку ж ціну, як і гості. Цікавило студентів і питання, пов’язане із нестачею місць у гуртожитках. Як зазначив проректор, питаннями поселення займаються деканати факультетів і основною причиною нестачі місць залишається щорічне зростання чисельності іногородніх студентів на денній формі навчання. Також на зустрічі активно обговорювались питання про цілодобовий вхід до гуртожитків, дисциплінарні порушення та порядок виселення з гуртожитку, збір та вивіз сміття, реконструкцію спортивного майданчика біля гуртожитку №2 та інші. Актуальним було питання, пов’язане з проведенням суботників. Директор студмістечка, пан Прохоренко, планує і надалі
«Треба орієнтуватися в житті!»
Студенти нашого факультету порушили питання щодо вуличних собак в студмістечку, кількість яких, незважаючи на проведені попереджувальні заходи не зменшується. Висновок, до якого дійшли студенти – причина не лише у самому студмістечку, а і в будівництві, яке знаходиться поряд на вул. Ломоносова.
З нас братимуть приклад!
І насамкінець – ще одна приємна звістка. Під час зустрічі з ректором Л.В. Губерським голова студентського парламенту М.Макарчук запропонував скористатися досвідом гуртожитку №6 та взяти на посаду інших завідувачів гуртожитками студентів базових факультетів. Ректор підтримав ініціативу. Студентський парламент вже почав відбір претендентів. Завідувач гуртожитку №6 нашого факультету Павло Остапенко став прикладом хорошої керівної та організаційної політики у гуртожитку і довів, що ініціативність і чудові управлінські якості завжди є запорукою успіху. Ліна Бабинюк
3
4
ОСОБИСТІСТЬ
Батько Географічної родини
Минулої осені на нашому факультеті відбулись вибори декана, де Ярослава Богдановича Олійника третій раз обирали на цю відповідальну посаду. Вперше він став деканом у 1999 році. Професіоналізм і наполеглива праця, а також любов до географії допомагають йому виконувати свою роботу на гідному рівні. Наш декан славиться не лише своїми управлінськими здібностями і значними науковими досягненнями, а ще й любов’ю до української пісні та культури.
Досьє:
Декан проводжає студентів на Карпатську практику, серпень 2011 р.
- Яровлав Богданович, розка- році колишній декан географічжіть про своє дитинство. ного факультету Щербань М.І. - Я народився у сільській сім’ї. запросив переможців всеукраїнБатьки мої були колгоспники, ської олімпіади, яка проходила тому з раннього дитинства мені в Керчі, до вступу в Київський доводилось багато працювати, університет. Так я став студендопомагаючи їм. Мати обробляла том у 1970 році. Мої батьки баділянку цукрових буряків пло- чили мене лікарем, проте мені щею від одного до двох гектарів. більше до вподоби була профеБатько був листоношею. Я часто сія географа. Я змалку цікавивпрацював і на буряках, і розносив ся географією і навіть мав невепошту по території хутора, площа личку бібліотеку. якого була 9 кв. км, якщо батько - Чи доводилось Вам в студентвиконував іншу роботу. До речі, ські роки жити в гуртожитку? того хутору, де я закінчив почат- Так, я жив у студентському кову школу, вже немає на карті гуртожитку. Умови проживання – його знесли, коли я вступив тоді відрізнялись від теперішніх: до Київського університету. За- після першого вступного іспиту раз там чисте поле. Згодом мої всі медалісти відпрацьовували батьки пе- «Я часто працював на три тижні на будівреїхали з буряках, розносив пошту ництві житлового бумаленькодинку поблизу Моспо території хутора» ковського універмагу. го хутора в село зразкового типу, що за 25 км Нас поселили в холі гуртожитку від Тернополя, де я продовжив (аж 14 осіб!). Був серед нас абінавчання у середній школі, яку турієнт, який вступав на юризакінчив із золотою медаллю. За- дичний факультет дванадцятий раз там живе мій брат, а батьків, раз, але того року так і не встуна жаль, уже немає в живих. пив. Не знаю, як потім склалась - Як Ви обрали свою професію? його доля. Згодом, навчаючись, - У дитинстві я дуже любив довелось брати участь в будівнигеографію, брав участь в олімпі- цтві фізичного та радіофізичноадах з даної дисципліни. У 1968 го корпусів. Попередньо кожен з нас упродовж місяця додатково проходив підготовчі курси. Так я отримав розряд бетонника. Під час мого життя в гуртожитку значна увага приділялась інтернаціональному вихованню, на нашому факультеті навчались і жили з нами по черзі негри і в’єтнамці. Звісно, було багато курйозів, пов’язаних з цим. Ми проходили практику в Середній Азії. Тоді наш керівник професор Яценко Б.П. поїхав вперед, а я з групою Турнір по шашкам на День студентів із Самарканду (місто в географа , 2011 р. Узбекистані – Авт.) повинен був
• Олійник Ярослав Богданович – економіко-географ, доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри економічної і соціальної географії, декан географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Членкореспондент Національної Академії педагогічних наук України, академік АН вищої освіти України. • Народився 14 грудня 1952 року на Тернопільщині. • Вища освіта: у 1975 р. закінчив географічного факультету КНУ ім. Тараса Шевченка. • Наукові праці: понад 450. • Наукові інтереси: теоретико-методологічні засади і проблеми суспільної географії, економіко-екологічні проблеми взаємодії природи і суспільства, територіальна організація продовольчих комплексів, РПС, регіональна політика, геополітика. • Сімейний стан: одружений, має одного сина. • Улюблені письменники: В.Винниченко, М.Грушевський. • Улюблена страва: борщ, який готує дружина. • Хобі: рибалка. • Життєве кредо: «Допомагати людям». летіти в Ташкент літаком. Стояла велика спека, всі втомились від тривалих подорожей. З нами летіли також студенти-в’єтнамці, один з них сидів біля мене. Він прочитав надпис на вікні: «У разі потреби натиснути і відкрити люк» і вирішив, що спека – це об’єктивна потреба. Не довго думаючи, поки заводились пропелери, відкрив люк. Раптом заходить командир і починає кричати: «Зупиніть літак! На борту Зустріч з першим Президентом України Кравчуком Л.М. дезертир!» Рейс затримали на дві на географічному факультеті години, в’єтнамця забрали у міліцію. Я тоді був старостою, пішов цтвом клубу. Цієї осені відбуза ним і в розписці написав, що лась зустріч наших студентів і він не дезертир, та поручився за викладачів з футболістами кинього. Лише тоді нас відпустили. ївського «Динамо», про яку ви, - У яких країнах світу Ви напевно, знаєте. І надалі плавже встигли побувати? Які ную проводити такі зустрічі. країни хотіли б відвідати? Під час Євро-2012 сподіваюсь - Об’їздив Україну, побував у відвідати найцікавіші матчі. Білорусі, Росії, Казахстані, кра- Яку музику Ви слухаєте? їнах Балтії, середньоазійських Хто Ваші улюблені виконавці? країнах. Два роки тому мав на- Найбільше мені подобаєтьгоду відвідати 10 країн Європи, ся українська музика. Із задосеред яких Франція, Швейцарія, воленням слухаю пісні Ніни Бельгія тощо, будучи керівником Матвієнко, братів Приймаків та групи студентів. За межі Євразії, інших українських виконавців. на жаль, поки що не виїжджав, Зараз дивлюсь «Х-Фактор», там але хотів би побувати в Африці, багато гарних пісень як наших, Америці та екзотичних країнах так і зарубіжних співаків. Мені Південно-Східної Азії. подобається творчість Алли Пу- Чи любите Ви футбол? За гачової, особливо люблю пісні кого вболіваєте? Чи збираєтесь Софії Ротару. Намагаюся не прона футбольні матчі Євро-2012? пускати жодного концерту Софії - Футбол я дуже люблю. Убо- Михайлівни у Києві! ліваю за київське «Динамо», - Розкажіть про свою сім’ю. відвідую матчі цієї команди. - Із своєю дружиною познайоПідтримую зв’язки із керівни- мився у селі, де я жив. Вона була
«Намагаюсь наперед продумувати свої дії, щоб раціонально використовувати час»
ГЕОГРАФАМ-МАНДРІВНИКАМ
головним економістом в колгоспі, а я тоді був аспірантом. Неподалік мого будинку росли гарні вишні, а вона прийшла їх рвати. Я вирішив їй допомогти. Так і познайомились. Зараз моя дружина працює головним бухгалтером. У нас є син, який закінчив Інститут міжнародних відносин та факультет кібернетики. Зараз працює керівником проекту в одній перспективній фірмі. Тож моя сім’я хоч і невелика, але дружня! - Чи є у декана поняття «вільного часу»? Якщо так, то як Ви його проводите? - Вільний час буває увечері, коли я пізно повертаюсь додому. Вихідні – це для мене дні зміцнення сім’ї, коли я можу разом з рідними виїхати кудись на відпочинок. Я дуже люблю їздити за кермом. Коли їду, не втомлююсь, а навпаки відпочиваю від буденних справ. Люблю рибалку і відпочинок на природі. На жаль, вільного часу в мене дуже мало. - Як Ви все встигаєте? Розкажіть свій секрет успіху. - Намагаюсь наперед продумувати свої дії, щоб раціонально використовувати час. Інколи його не вистачає і доводиться працювати у вихідні дні, щоб доробити те, чого не встиг. - Порадьте студентам, як правильно організувати час, щоб студентські роки дійсно залишились незабутніми спогадами. - Студентські роки – найкращі в житті кожної людини. Достатню увагу треба приділяти як навчанню, так і відпочинку. Студент повинен збагачуватись
«Студент повинен збагачуватись не лише розумово, але й духовно» не лише розумово, але й духовно, відвідувати музеї, театри, виставки. Треба знаходити час для вивчення іноземних мов, поїздок за кордон, докладати значних зусиль, щоб уже зараз досягти певного успіху в житті. - Що Ви цінуєте в студентах? - Ціную порядність, любов до професії, відкритість і чесність. - Що для Вас є найбільшою цінністю в житті? - Перше – це можливість займатись улюбленою справою. Друге – моя дружина, яка поруч зі мною вже багато років, вона мене розуміє та завжди підтримує. Підготувала Світлана Шуман
Подорожуйте Україною, або 7 українських туристичних скарбів
Напевно, немає на географічному факультеті тих, хто не любить подорожувати. Куди ж вирушити наступного разу? Де в Україні повинен побувати кожен з нас? На запитання відповідає професор кафедри країнознавства і туризму, досвідчений мандрівник О. О. Бейдик. 1. Українські Карпати, а саме карпатські ліси та вершини-двохтисячники. Нагадаю назви останніх: Говерла, Петрос, Поп Іван, Ребра, Бребенескул, Гутин Томнатик. Враження неймовірні, коли піднімаєшся вище хмар і пташиного польоту, відкриваючи для себе не лише величні краєвиди, а ще й випробовуючи себе на стійкість – хто бував, той знає. Блукаючи прадавніми лісами Карпат, відчуваєш своє єднання з чарівною природою гір. Чисте карпатське повітря і джерельна вода оздоровлює весь організм і сповнює його новими силами. 2. Миси Криму. Найбільше мальовничих мисів у околицях м. Севастополя (Айя, Лукулл, Сарич, Херсонес, Фіолент), на Керченському півострові (Ак-Бурун, Зюк, Казантип, Мис Чауда, Фонар). А зрештою, в Криму всі миси чарівні: поблизу Ялти (Ай-Тодор), Судака (Алчак), Чорноморського (Тарханкут) тощо. Поспішайте насолодитися їх красою! 3. Оптимістична печера – унікальне творіння природи, найдовша у світі гіпсова печера і друга за
Мис Фіолент
озерами. Також тут є ділянки заплавних лісів, луків, солончаків, пісків, залишки степів. По кількості видів фауни дельта Дунаю є чи не найбагатшим місцем у сучасній Європі. Усі багатства природи цього краю поєднує в собі Дунайський біосферний заповідник. 5. Чорноземи. Не географам розповідати про унікальні властивості цих ґрунтів. «Побачити чорноземи, а ще краще лягти і відчути отой справжній український скарб!» – радить професор О. О. Бейдик кожному географу. Як у державі, яка має 27% світових запасів найродючіших на Землі ґрунтів, третина населення живе за межею бідності? Маю надію, що в майбутньому ця проблема буде вирішена не без втручання географів. 6. Лук’янівський цвинтар – один із найстаріших цвинтарів Києва, розташований біля Бабиного Яру. З 1994 року – Державний історико-меморіальний заповідник. На цвинтарі знаходиться багато майстерно виконаних надгробків та скульптур, більше двох тисяч включені до зводу пам’яток Києва, а 227 – мають статус пам’яток історії та мистецтва України і охороняються державою. Подорож до Лук’янівського цвинтаря – це прояв глибокої поваги до славетних вчинків величних людей, які Дельта Дунаю тут знайшли свій останній прихисток. протяжністю на планеті (поступається лише вапня7. Музей народної архітектури та побуту ковій Мамонтовій печері у США). Вона знаходиться Середньої Наддніпрянщини (Музей під відкрибіля с. Королівка Борщівського району Тернопільщи- тим небом), що в Переяславі-Хмельницькому. ни. Сумарна закартографована довжина становить Тут представлене українське село Середньої Надпонад 240 км. Печера займає площу близько 2 га, що дніпрянщини кін. ХІХ – поч. ХХ століть, будівлі та обумовлено великою кількістю звивистих ходів, що стоянки з часів пізнього палеоліту до часів Київської залягають на глибині близько 20 м. Протягом року Русі. На території в 30 га розміщено 13 тематичних спостерігається постійна температура +10…+11Со. музеїв, які є органічним продовженням музею-сеТут ви зможете побачити “печерний сніг”, гіпсові ла. Даний музей – це найповніше етнографічне зікристали різноманітної форми та кольору, а також бранням нашої держави. Його особливою цінністю кальцитові геліктити, унікальні для гіпсових печер. є довколишній історичний ландшафт − мальовничі Як справжній географ, ви зобов’язані проповзти хоча краєвиди, що відтворюють і доповнюють історичне б один кілометр Оптимістичної печери! середовище різних регіонів України. Теплі весняні 4. Дельта Дунаю – найбільша річкова дельта в дні – це найбільш вдалий час для подорожі до музею, Європі після дельти Волги (площа 5165 км²). Біль- який, до того ж, зовсім поруч. Отже, запишіть адресу: ша частина її знаходиться на території Румунії, а в Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Україні розташована наймолодша і найдинамічніша Літописна,2. Відкритий для відвідувачів щодня з 10-ї ділянка – Кілійська дельта, а також великі прісно- до 17-ї години. водні лимани. Тут ви зустрінете величезні водно-боОтже, не зволікайте! Туристичні скарби України лотні угіддя, представлені очеретяними плавнями, вже чекають зустрічі з Вами! вкритими мережею проток, каналів, з численними Світлана Шуман
«Туризм - здатність збиратися, переміщатися і не боятися» (О. Ермолова)
5
6
КАЛЕЙДОСКОП
Вітаємо іменинників!!! Шановнi iменинники березня! Вас щиро вітає дружня географічна родина і бажає значних досягнень на професійній ниві, здійснення заповітних мрій, родинного затишку, мiцного здоров’я і щастя на довгі роки! 3 березня - Аріон Оксана Василівна, доцент 3 березня - Мороз Ірина Олександрівна, асистент 3 березня - Олійник Ростислав Васильович, доцент 6 березня - Яценко Ольга Юріївна, асистент 14 березня - Чорноморець Юлія Олександрівна, доцент 18 березня - Сніжко Сергій Іванович, професор 18 березня - Підкова Оксана Миколаївна, доцент 23 березня - Ткаченко Анатолій Григорович, доцент 26 березня - Хільчевська Ірина Геннадіївна, доцент
Що таке СП? Впевнена, що з даною абревіатурою знайомий далеко не кожен студент університету та факультету. Дехто краєм вуха все таки чув про таку штуку як студентське самоврядування і тому припускає, що дана абревіатура якимось чином пов’язана з цим поняттям. А й справді, багатьох студентів, особливо першокурсників цікавить яким чином можна долучитися до життя та самоврядування в університеті. Саме для цього і створений Студентський Парламент (той таки СП:)), який передбачає тісну співпрацю викладачів та студентів у найрізноманітніших сферах – починаючи від наукового співробітництва і конференцій і закінчуючи спільною організацією творчих та розважальних заходів. Першочерговим завданням СП є висловлення та відстоювання думки студентів, розвиток творчих, інтелектуальних інтересів молоді університету. Вся виконувана робота чітко координується
Посмiхнись! Хто рано встає, тому кажуть: “Сядьте! пара ще не закінчена!” *** - Що повинен знати студент? - Усе! - А що повинен знати лаборант? - Майже все те, що і студент. - А аспірант? - У якій книжці знаходиться то, що повинен знати студент. - А доцент? - Де знаходиться ця книжка. - А професор?
Часточка мiста Лева у Києві
Львів – місто, що не відпускає… Атмосферне місто зі своїм окремим життям, якого так не вистачає інколи… Але навіть при такому ностальгічному настрої можна й у столиці знайти «свій Львів». Давайте спробуємо!
Золотий дукат
У цій чоколядовій кав’ярні, крім філіжанки доброї чорної кави чи гарячої чоколяди ви отримаєте також те, що не можна купити чи продати, що, отримавши, ви повернете світу золотими дукати наснаги і творчості. Загалом, місце дуже затишне і приємне, як для Києва, хоча до львівських стандартів все одно не дотягує, як на мене :). Але і шоколад, і кава, і ароматичні галицькі чаї – все тут є, що ще можна побажати?:) Тільки ціни трішки кусючі:( Адреса: вул. Інститутська,16 (тел. 254-07-15) вул. Велика Васильківська,48 (тел. 287-03-07) вул. Володимирівська 18/2
Лвiвська майстерня шоколаду
за напрямками. Для цього створені відповідні департаменти, за якими закріплені керівники-студенти. Крім того, СП має представництва по кожному факультету. Головою СП Географічного факультету вже два роки поспіль є Інна Степанець (нині студентка третього курсу). Під її керівництвом Парламент активно і успішно виконує свої функції, узгоджуючи роботу з деканатом факультету та навіть виносячи на його розгляд різноманітні пропозиції щодо поліпшення навчально-виховного процесу, популяризації географічної науки тощо. Студентське самоврядування університету повинно розширюватись і вдосконалюватись. Свіжі погляди молоді – основа нашого з Вами майбутнього. СП Географічного факультету радо вітатиме нових ініціативних, творчих людей у своєму колективі. Майбутні лідери, чекаємо на Вас! Секретар СП Географічного ф-ту Ліна Бабинюк
Не так давно в Києві відкрили Львівську майстерню шоколаду. У квітні було відкрито перше кафе на вулиці Антоновичів (м. Олімпійська), а вже зараз з’явилося ще одне на Андріївському узвозі. Львівська майстерня шоколаду – це не просто кафе зі «смаколиками», кавою і приємним дизайном, це цілий світ, який відкритий для відвідувачів з 10 ранку і до 10 вечора. “Львівська майстерня шоколаду - це єдина майстерня, що виготовляє почуття”, - кажуть тут. Адреса: вул. Горького (Антоновича) 45 (тел. 050 468 41 91) вул. Андріївський Узвіз 2Б (тел. 425-03-20, моб. 063 278 74 74)
- Де знаходиться доцент… *** - Коли вранці я чую звук будильника, мені здається, що в мене вистрілили. - І ти підскакуєш? - Та ні, лежу як вбитий! *** Український студент в американській бані помилково сів на гарячий камінь. Крик… До нього підходить американець: - Speak English? - Та нє, спік сраку! *** Сама велика студенська брехня: “Список використаної літератури”.
Від редакції
Ресторан “Лвiвська брама”
Ресторан “Львівська Брама” найкраще місце для того, аби на мить перепочити, опинитися ненадовго в одній з маленьких вуличок Львова. Адреса: вул. Ярославів Вал, 37/1 (м. Золоті Ворота) Ви ще сидите на місці? Що за непорядок??? Вас вже чекають у київському ЛЬВОВІ :) Лілія Юрків
Редакція «Географічної думки» вітає усіх з Днем географа! Для нас це подвійне свято, ажде саме сьогодні Ви маєте можливість тримати в руках інформаційний вісник - перше періодичне друковане видання на нашому факультеті, ініціатором створення якого, а також відповідальними за оформлення і підготовку матеріалів, є студенти. У той час, коли перший номер «Географічної думки» затримується у видавництві, ми презентуємо Вам спецвипуск, присвячений Дню географа. Висловлюємо подяку Профкому Географічного факультету, який профінансував випуск інформаційного віснику. Редакція чекає усіх охочих працювати разом з нами!
Над номером працювали: Головний редактор - Світлана Шуман Засновник Студентський Пармамент Географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Редакційна колегія: Катерина Мисько, Костянтин Широкун, Лілія Юрків, Ліна Бабинюк, Наталя Сахарчук, Юлія Каук, Юлія Шевченко (фото) Комп'ютерна верстка і дизайн - Світлана Шуман
Наклад: 200 екз. E-mail: geogazeta@ukr.net Передрук матеріалів можливий лише з дозволу редакції. За достовірність поданої інформації відповідальність несе автор. Редакція не завжди поділяє думки авторів публікацій